методичка
57
ВІДДІЛ ОСВІТИ РЕШЕТИЛІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ 1
-
Upload
sansanych86 -
Category
Documents
-
view
1.032 -
download
4
Transcript of методичка
ВІДДІЛ ОСВІТИРЕШЕТИЛІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ
АДМІНІСТРАЦІЇРАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ
РЕШЕТИЛІВКА2012
1
2
ВІДДІЛ ОСВІТИРЕШЕТИЛІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ
АДМІНІСТРАЦІЇРАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ
ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯЯК ІННОВАЦІЙНА ОСВІТНЯ
ТЕХНОЛОГІЯ
РЕШЕТИЛІВКА2012
3
ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ ЯК ІННОВАЦІЙНА ОСВІТНЯ ТЕХНОЛОГІЯ інформаційно-методичний посібник/ [упорядник Л.Б.Чугуй] –Решетилівка: районний методичний кабінет, 2012. 39с.
У посібнику представлено теоретичні та нормативно-правові основи реалізації інклюзивного підходу у навчанні дітей з особливими освітніми потребами.
Адресовано керівникам, педагогічним працівникам навчальних закладів, зацікавленим у впровадженні інклюзивної освіти.
Рецензенти:
Костогриз Алла Миколаївна, завідуюча районним методичним кабінетом відділу освіти Решетилівської районної державної адміністрації
4
ЗМІСТ
ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6
РОЗДІЛ І. ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА: ПОНЯТІЙНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
РОЗДІЛ ІІ . ПАРТНЕРСЬКИЙ ПІДХІД У РОЗРОБЦІ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
РОЗДІЛ ІІІ. ЗАКОНОДАВСТВО ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ В ГУЛУЗІ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ . . . . 17
5
«Усі діти і молодь світу з їх сильними і слабкими сторонами, з їх надіями
і очікуваннями мають право на освіту, а не у систем освіти є право
на певних дітей, Тому система шкіл повинна реформуватися так,
щоб задовольняти індивідуальні потреби дітей».
(Джонтьєнськадекларація)
ВСТУПСьогодні в Україні дуже важливою є проблема освіти дітей із
порушеннями психофізичного розвитку. У зв’язку з цим актуальності набуває інклюзивна освіта, яка базується на сучасній соціальній моделі, що передбачає зміни в оточенні дитини з особливими освітніми потребами, які б сприяли її активній участі в усіх процесах, у тому числі й навчальному.
У грудні 2009 року Україна ратифікувала Конвенцію про права людей з інвалідністю. У ній однією з вимог є забезпечення змін у всіх сферах життя, які б надавали можливість людям з інвалідністю, в тому числі й дітям з особливими потребами, брати активну участь у суспільній діяльності та отримувати послуги на рівні з іншими. І в першу чергу це стосується системи освіти. Йдеться не лише про питання архітектурної доступності шкіл, а й про зміни у навчальних програмах, методах навчання, формах оцінювання, які б відповідали особливостям розвитку дітей.
Полтавська область є однією з перших в Україні, яка, згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 10.08.2001р. №586, долучилася до проведення Всеукраїнського науково-педагогічного експерименту «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».
У нашому районі в місцевому експерименті впровадження інклюзивної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах беруть участь 4 школи, в яких 7 дітей із особливими освітніми потребами (ООП) інтегровані у загальноосвітнє навчальне середовище. Це діти з
6
розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку, порушення емоційно-вольової сфери (аутисти).
З 2007 року при відділі освіти працює районна психолого-медико-педагогічна консультація, провідними завданнями якої є виявлення, облік та діагностичне вивчення дітей віком до 18 років з вадами у психофізичному розвитку та визначення форм допомоги для них. Фахівцями нашої служби та з допомогою обласної ПМПК визначаються особливості психофізичного розвитку дитини, її можливості та потреби, формулюються рекомендації батькам, педагогам , практичним психологам з питань вибору можливих форм і методів навчання, у тому числі інклюзивного.
Відповідно до Плану дій щодо запровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на 2009-2012 роки призначено відповідального з питань інклюзивного навчання. Проведено семінар для директорів загальноосвітніх шкіл « Освіта для всіх: інклюзивний підхід». До штатного розпису Решетилівської ЗОШ І ст. введено посаду вчителя-дефектолога.
З 2012 року методичним кабінетом відділу освіти започатковано постійно діючий семінар-практикум « Школа інклюзивної освіти», де адміністрація закладів та педагогічні працівники будуть мати можливість ознайомитися з нормативно-правовими документами та методичними рекомендаціями впровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, ознайомитися з особливостями розроблення індивідуального навчального плану та диференційованого викладання для дітей з ООП в умовах інклюзивної школи, виробити основні навички роботи з дітьми різних нозологій.
7
РОЗДІЛ І. ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА: ПОНЯТІЙНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНІВИЗНАЧЕННЯ ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ
Інклюзія-процес реального включення всіх громадян у активне суспільне життя. Відповідно до цих ідей школа повинна пристосовуватися до учнів, щоб відповідати його освітнім потребам.
Інклюзивне навчання – процес і результат включення (об’єднання) дітей з особливостями психофізичного розвитку та дітей, які не мають таких порушень, до навчання в одному класі загальноосвітньої школи. Відповідно до потреб і можливостей кожної дитини учитель інклюзивного класу за участю другого фахівця(корекційного педагога) забезпечує гарантовану підтримку тим, хто цього потребує, здійснює особистісно орієнтований підхід до організації їхньої навчальної діяльності. Кінцевою метою інклюзивного навчання є підготовка дітей з особливими освітніми потребами до умов і стилю життя суспільства, в якому вони живуть.
З впровадженням інклюзивної освіти в Україні приходить нове розуміння понять «вади розвитку», «неповносправність» та «інвалідність». Нині всі згадані терміни щодо дітей поступаються новому – «діти з особливими освітніми потребами», що однаковою мірою стосується як інвалідності у важкій формі, так і помірних за ступенем порушень. Отже,діти з особливими освітніми потребами – поняття, яке широко охоплює всіх учнів, чиї освітні потреби виходять за межі загальноприйнятих норм. Воно стосується дітей з особливостями психофізичного розвитку, обдарованих дітей та дітей з соціально-вразливих груп. Таким чином,акцент переміщується від внутрішніх проблем дитини до системи освіти, яка надає їй підтримку у навчанні, визнає її сильні сторони та задовольняє всі її індивідуальні потреби. Варто підкреслити, що в нашій державі основною категорією дітей з ООП загальноприйнятовважати саме дітей з особливостями (порушеннями) психофізичного розвитку.
Діти з особливостями психофізичного розвитку: діти з порушеннями слуху (глухі, оглухлі, зі зниженим
слухом); діти з порушеннями зору (сліпі, осліплі, зі зниженим
зором);
8
діти з порушеннями інтелекту (розумово відсталі, із затримкою психічного розвитку);
діти з мовленнєвими порушеннями; діти з порушеннями опорно-рухового апарату; діти зі складною структурою порушень (розумово відсталі
сліпі чи глухі, сліпоглухонімі); діти з емоційно-вольовими порушеннями та діти з
аутизмом.Хоча інклюзивні школи забезпечують сприятливі умови для
досягнення рівних можливостей і повної участі дітей з ООП, для їхньої ефективної діяльності необхідні спільні зусилля не лише вчителів і персоналу школи, а й батьків, членів родини, ровесників.
Характерні риси інклюзивних шкіл: прагнення надавати послуги всім дітям, які проживають в
певній місцевості; визнання рівних прав на відвідування школи та підтримка й
турботливе ставлення у класі; більш активні методи викладання. які враховують різний
рівень здібностей та зацікавленості; низька конкуренція – високий рівень співпраці; гнучкість змісту уроків та застосування методів; учителі спостерігають за дітьми, розв’язують проблеми і
вносять невеличкі зміни у форми роботи для того, щоб усі діти могли взяти в ній участь;
школа відчуває відповідальність за навчання дітей, за його академічні і соціальні аспекти;
спроби налагодити тісну співпрацю між школою та родиною; школа дотримується політики, спрямованої на задоволення
потреб дитини;Створення інклюзивних шкіл є корисним як для дітей з
особливими освітніми потребами, так і для їхніх однолітків, сім’ї та суспільства в цілому. На жаль, на сьогодні існують безпідставні переконання в тому, що учні з ООП порушуватимуть хід уроку та заважатимуть вчитися іншим; що вчителі не зможуть справитися з додатковими завданнями, які на них покладатимуться; і що учні з особливостями психофізичного розвитку будуть почуватися аутсайдерами в класах та матимуть низьку самооцінку. Проте,
9
зростаючий обсяг наукових даних та позитивна практика свідчать, що більшість цих поглядів ґрунтується не на реальних фактах чи досвіді, а скоріше на міфах.
Загалом, результати наукових досліджень показали, що учням з ООП інклюзивна освіта:
дає змогу покращувати навчальні результати; забезпечує відповідні їхній віковій категорії рольові моделі
в особі однолітків; створює можливості для навчання в
реалістичному/природному середовищі; допомагає формувати комунікативні, соціальні та
академічні навички; забезпечує рівний доступ до навчання; дає змогу підвищувати самооцінку й відчути себе частиною
цілого; розширює можливості для налагодження нових дружніх
стосунків.Учням з типовим розвитком інклюзивна освіта:
допомагає підвищувати та підтримувати рівень успішності; створює відповідне середовище для виховання поваги до
відмінностей і розмаїття; розширює можливості для налагодження нових дружніх
стосунків; надає стимули до співпраці; допомагає розвинути у собі такі риси як творчість та
винахідливість; надає змогу набувати лідерських навичок; забезпечує можливість навчатися на основі ширшого
набору форм і методів роботи.Педагогічному персоналу інклюзивна освіта:
допомагає налагодити співпрацю й застосувати командний підхід до розв’язання проблем і шляхів подолання труднощів;
забезпечує можливість для професійного розвитку; допомагає усвідомити важливість розроблення програм
навчання для дітей із різноманітними потребами;
10
дає змогу збагатити власну палітру методів і прийомів викладання та навчальних стратегій.
Адміністрації навчального закладу інклюзивна освіта: допомагає виробити спільні переконання й цінності щодо
інклюзії дітей з особливими освітніми потребами; забезпечує можливість користуватися широким набором
ресурсів і видів підтримки та обирати їхні варіанти; допомагає сформувати позитивне ставлення до розмаїття,
тобто усвідомити, що кожна особистість своїми унікальними рисами та здібностями сприяє збагаченню людської спільноти;
надає стимули, що надихають на здійснення перетворень, посилює здатність змінювати ситуацію на краще;
допомагає зміцнити відчуття громади.Батькам інклюзивна освіта:
надає можливість для співпраці й активнішого залучення до життя шкільної громади;
забезпечує можливість вибору в їхньому прагненні подбати про якісну освіту своєї дитини;
допомагає краще усвідомити розмаїття шкільної та загальної громади;
надає стимули й заохочує до спілкування з іншими батьками для отримання підтримки та інформації;
допомагає сформулювати чітку мету та створити реальне майбутнє для своєї дитини.
Для громади/суспільства інклюзивна освіта: дає змогу зрозуміти потреби та здібності всіх учнів; забезпечує відображення школою істинного розмаїття
громади; демонструє соціальну цінність рівності; сприяє утвердженню громадянських прав усіх людей.
Зазвичай учителі запитують: « Як можна ефективно впроваджувати інклюзивну освіту у своєму навчальному закладі?». Відповідь на це запитання має комплексний характер і часто розчаровує тих, хто шукає швидких розв’язків з мінімальними зусиллями. Жодної «книжки рецептів» про те,як залучати до масової будь-якого учня в будь-якій ситуації, бути не може. Успіх вчителя у
11
здійсненні інклюзивного навчання, насамперед, залежить від його ставлення до дитини, рівня педагогічної майстерності, здатності розв’язувати проблеми, а також підтримки з боку колег і школи. У своїй діяльності освітяни повинні керуватися не настановою» Що з цією дитиною не так?», а принципом « Що цій дитині потрібно?».
Отже, всі учні, не зважаючи на свої фізичні, інтелектуальні, етнічні, релігійні особливості, повинні бути включені в загальну систему освіти, виховуватися разом зі своїми однолітками за місцем проживання, Адже інклюзивна освіта не тільки підвищує у суспільстві статус дитини з особливими освітніми потребами і його сім’ї, а сприяє розвитку толерантності та соціальної рівності.
Література1.Інклюзивна освіта. Підтримка розмаїття у класі:прак.посіб./ [Тім Лорман,
ДжоанДеппелер, Девід Харві]; пер. З англ.-К.:-СПД-ФО Парашин І.С.2010.-296 с.2.Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання. Видання
доповнене та перероблене: наук.-метод. посіб. / А.А. Колупаєва, Л.О. Савчук., К. : Видавнича група «АТОПОЛ», 2011.-247с. – (Серія «Інклюзивна освіта»).
3. Енн Джордано. Система переконань і практичної діяльності канадських вчителів стосовно інклюзії учнів з особливими потребами у початкових класах загальноосвітніх шкіл / Е.Джордано, П. Станович. –Інститут Онтаріо з вивчення освіти, 2006. – 28с.
4. Колупаєва А. Засадничі понятійно-термінологічні визначення інклюзивної освіти / Алла Колупаєва//Дефектологія.-2009.-С. 3-8.
5. Освіта Полтавщини назустріч дітям (з досвіду впровадження інклюзивної освіти у навчальних закладах області): інформаційно- методичний посібник / [упор. І.О. Калініченко] – Полтава : ПОІППО,2012. – 62 с.
РОЗДІЛ ІІ. ПАРТНЕРСЬКИЙ ПІДХІД У РОЗРОБЦІ ТА РЕАЛІЗАЦІЇЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ
Ніколи не сумнівайтесь, що невелика група вдумливих, відданих справі
12
громадян може змінити світ. Насправді всі зрушення,
власне, так і відбуваються. Маргарет Мід
Запорукою успішної реалізації моделі інклюзивної освіти є ефективна співпраця вчителів, відповідних фахівців, батьків та учнів.
У школі має бути створена своєрідна мережа підтримки. Всі працівники та адміністрація школи, всі, хто працює з дитиною з особливими потребами, мають допомагати один одному, обмінюватися знаннями, намагатися максимально використовувати місцеві ресурси для досягнення головної мети - реалізації дитиною її потенційних можливостей та підготовки її до незалежного життя.
Команда – це група людей, у яких є спільна мета, які співпрацюють, щоб досягти більшого, ніж кожен із них здатен досягти самотужки.
Характерні риси командної роботи з дитиною, яка має особливі освітні потреби:
рішення стосовно методів роботи з дитиною приймаються колективно; члени команди несуть колективну відповідальність за результати;
батьки є рівноправними членами команди; всі члени команди мають рівний статус і вважаються
однаково важливими. знання та вміння представників різних дисциплін
інтегруються під час розробки та реалізації навчального плану роботи з дитиною.
Партнери по команді повинні правильно оцінити дитину, зібрати всебічну інформацію про неї. Для цього проводяться спостереження, визначається поточний рівень розвитку особистості, оскільки це дає можливість з’ясувати сильні якості учня та сфери, де він відстає. Спостереження проводять як вчителі, так і вузькі спеціалісти, що працюють у закладі. Процес оцінки учнів з особливими потребами здійснюється комплексно. Комплексність необхідна для того, щоб точно визначити можливості дитини і всі сфери, де вона потребує допомоги. Інформація, зібрана членами педагогічного колективу, допомагає добре змалювати повну картину поточного рівня розвитку
13
дитини та зафіксувати ці дані у форму спостереження. Обов’язково потрібно проінформувати батьків про результати спостереження, врахувати їхні бачення та питання, що їх турбують.
Після завершення процесу оцінки команда аналізує отримані результати з подальшим плануванням індивідуального навчального плану(ІНП).
ІНП – це документ, що розробляється і впроваджується для кожного учня з ООП.
Завдання ІНП – сформувати для дитини програму навчання, сприяти її впровадженню та здійснювати моніторинг цього процесу.
ІНП – це, власне, той місточок, який заохочує батьків спільно з навчальним закладом визначити навчальні потреби учня, пристосування або удосконалення, які потрібні для його навчання, а також визначити, яких результатів вони очікують від індивідуальної програми.
Для колективу ІНП – це письмове зобов’язання перед родиною про те, що всі необхідні модифікації і акомодації передбачені інструкційною програмою для їхньої дитини, буде впроваджено якнайкраще.
Члени команди працюють у співробітництві і несуть спільну відповідальність за рішення стосовно стратегій навчання. Склад команди формується залежно від потреб кожної дитини.
Лідером у команді може бути як представник адміністрації, так і практичний психолог, вчитель, вчитель-дефектолог. Він координує дії всіх членів як при розробленні, так і при реалізації ІНП, складає графік нарад консультативно-педагогічної групи, зустрічей, коли в них виникає потреба. Це дає можливість контролювати ІНП, оцінювати його ефективність та вносити необхідні зміни до окремих його складових, плануються додаткові послуги, які дають дитині можливість успішно навчатися у звичайному класі.
План підсумовує особисті дані про дитину та в позитивному сенсі її потреби. Він є гнучким і змінюється відносно змін у дитині.
інформація про дитину та родину; показники наявного рівня розвитку дитини; довгострокові цілі та короткострокові завдання; пов’язані з навчанням спеціальні послуги;
14
адаптація та удосконалення кімнат для проведення занять (при потребі);
звіт про досягнення; термін, протягом якого буде діяти ІНП.
Враховуючи турботу батьків, маючи рівень розвитку дитини , визначаються цілі і завдання, які, на думку членів команди, повинні допомогти дитині оволодіти певними знаннями і вміннями. Вони мають відповідати поточному рівню розвитку учня.
При плануванні довгострокових цілей слід врахувати: сильні сторони дитини, а не лише на те, що у неї виходить цілі мають бути надто конкретними – усі деталі
передбачено вузькими задачами. період досягнення кожної цілі.
А короткострокові завдання (маленькі кроки) плануються відповідно до довгострокової мети. Кожне завдання має бути визначеним:
що робить дитина для досягнення мети; у яких умовах вона буде це робити; як буде демонструвати успіх; ставимо дату, коли досягнута мета і намічаємо наступне
завдання. Ефективним навчання буде тоді, коли по можливості в ІНП
включено зусилля на подальший розвиток однієї з сильних сторін учня. Дитина має відчувати себе успішною. Мати такі завдання з якими справиться самостійно. Це дасть можливість підтримати внутрішнє «Я» та сформувати позитивну самооцінку. Саме такий підхід допомагає дитині досягти нових успіхів у тих сферах навчання та розвитку, в яких вона вже почуває себе впевнено, а також дає змогу компенсувати труднощі.
Команда однодумців постійно працює над питанням доцільності урізноманітнення й розширення переліку критеріїв оцінювання досягнень дітей з особливими освітніми потребами. Педагоги оцінюють у своїх учнів навіть незначне просування вперед в оволодінні основ наук і постійно фіксують це у вербальному та невербальному визнанні (оцінці). Підтримка, справедлива оцінка найменших досягнень дитини з ООП та шанобливе ставлення до всіх дітей може слугувати не лише виробленню у кожної дитини
15
ціннісного ставлення до себе, а й безперечно вплине на якість виконання завдання.
РОЗДІЛ ІІІ. ЗАКОНОДАВСТВО ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ В ГАЛУЗІ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ
16
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИПОСТАНОВА
від 15 серпня 2011 р. N 872Київ
Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах
Кабінет Міністрів України постановляє:Затвердити Порядок організації інклюзивного навчання у
загальноосвітніх навчальних закладах, що додається. Прем'єр-міністр України М. АЗАРОВ
Інд. 70 ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів Українивід 15 серпня 2011 р. N 872
ПОРЯДОКорганізації інклюзивного навчання у загальноосвітніх
навчальних закладах1. Цей Порядок визначає вимоги до організації інклюзивного
навчання у загальноосвітніх навчальних закладах з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізації та інтеграції в суспільство, залучення батьків до участі у навчально-виховному процесі.
2. Освітні послуги надаються дітям з особливими освітніми потребами загальноосвітніми навчальними закладами у класах з інклюзивним навчанням із застосуванням особистісно-орієнтованих методів навчання та з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.
3. Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами (дітей з вадами фізичного та психічного
17
розвитку, в тому числі дітей-інвалідів) у загальноосвітніх навчальних закладах створюються умови для:
забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень такого закладу дітей з вадами опорно-рухового апарату, зокрема тих, що пересуваються на візках, та дітей з вадами зору;
забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та індивідуальними технічними засобами навчання;
облаштування кабінетів учителя-дефектолога, психологічного розвантаження, логопедичного для проведення корекційно-розвиткових занять;
забезпечення відповідними педагогічними кадрами.4. Рішення про утворення класів з інклюзивним навчанням
приймається керівником загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням освітніх запитів населення за умови наявності необхідної матеріально-технічної та методичної бази, відповідних педагогічних кадрів і приміщень, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, згідно з Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. N 778 (Офіційний вісник України, 2010 р., N 65, ст. 2291), за погодженням з відповідним органом управління освітою.
5. Власник загальноосвітнього навчального закладу виділяє в установленому порядку кошти для забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень таких закладів дітей з особливими освітніми потребами, створення відповідної матеріально-технічної та методичної бази, забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами у класах з інклюзивним навчанням, сприяє провадженню інноваційної діяльності, здійснює заходи щодо придбання транспортних засобів для підвезення таких дітей до місця навчання та додому.
Власник та керівник загальноосвітнього навчального закладу несуть відповідальність за організацію, стан та якість інклюзивного навчання.
6. У загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється психолого-педагогічне супроводження дітей з особливими освітніми
18
потребами працівниками психологічної служби (практичними психологами, соціальними педагогами) таких закладів та відповідними педагогічними працівниками.
Діяльність працівників психологічної служби (практичних психологів, соціальних педагогів) координують центри практичної психології і соціальної роботи, міські (районні) методичні кабінети.
7. Зарахування дітей з особливими освітніми потребами до класів з інклюзивним навчанням здійснюється в установленому порядку відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації.
8. Для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу наповнюваність класів з інклюзивним навчанням становить не більш як 20 учнів, з них:
одна - три дитини з розумовою відсталістю або вадами опорно-рухового апарату, або зниженим зором чи слухом, або затримкою психічного розвитку тощо;
не більш як двоє дітей сліпих або глухих, або з тяжкими порушеннями мовлення, або складними вадами розвитку (вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку), або тих, що пересуваються на візках.
9. Навчання у класах з інклюзивним навчанням здійснюється за типовими навчальними планами, програмами, підручниками та посібниками, рекомендованими МОНмолодьспортом для загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі спеціальними підручниками.
10. Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального закладу, складеного на основі типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.
На основі зазначеного робочого навчального плану розробляється індивідуальний навчальний план для дітей з особливими освітніми потребами (далі - індивідуальний навчальний план) з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації.
Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх
19
навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.
11. Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість.
12. В індивідуальному навчальному плані передбачається від трьох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку. Такі години враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами.
Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідними вчителями-дефектологами та практичними психологами.
13. Відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації та за згодою батьків для дітей з особливими освітніми потребами педагогічні працівники, у тому числі вчителі-дефектологи, розробляють індивідуальну навчальну програму з урахуванням навчальних програм загальноосвітніх навчальних закладів, яка затверджується керівником навчального закладу та переглядається двічі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування.
14. Особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.
15. Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.
Система оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами повинна бути стимулюючою.
16. Державна підсумкова атестація дітей з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію.
20
17. Діти з особливими освітніми потребами залучаються до позакласної та позашкільної роботи з урахуванням їх інтересів, нахилів, здібностей, побажань, віку, індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності та стану здоров'я.
Позашкільна робота з дітьми з особливими освітніми потребами проводиться відповідно до Положення про порядок організації індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних закладах.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
від 18.05.12 № _1/9-384____
Про організацію інклюзивногонавчання у загальноосвітніх навчальних закладах
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту надсилає для практичного використання інструктивно-методичний лист «Організація інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», розробленого з метою запровадження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року № 872.
Просимо зміст листа довести до відома керівників районних та міських відділів освіти, керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Додаток: на 9 арк.
Заступник Міністра Б. М. Жебровський
Інструктивно-методичний лист «Організація навчально-виховного процесу в умовах інклюзивного навчання»
21
Інструктивно-методичний лист розроблено з метою реалізації Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року № 872.
Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.
Інклюзивне навчання запроваджується відповідно до Конвенції ООН про права дитини та Конвенції ООН про права інвалідів, низки Указів Президента, Закону України «Про загальну середню освіту».
Передумовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному закладі є індивідуалізація навчально-виховного процесу.Індивідуальне планування навчально-виховного процесу має на меті:
-розроблення комплексної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами, що допоможе педагогічному колективу закладу пристосувати середовище до потреб дитини;
- надання додаткових послуг та форм підтримки у процесі навчання;
- організацію спостереження за динамікою розвитку учня.Індивідуальна програма розвитку розробляється групою
фахівців (заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог, вчитель-дефектолог та інші) із обов’язковим залученням батьків, або осіб, які їх замінюють, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Вона містить загальну інформацію про учня, систему додаткових послуг, види необхідної адаптації та модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальний план.
Оформлення та ведення відповідної документації покладається на асистента вчителя.
22
Індивідуальна програма розвитку містить такі розділи:1.Загальна інформація про дитину: ім’я та прізвище, вік, телефони
батьків, адреса, проблема розвитку (інформація про особливі освітні потреби), дата зарахування дитини до школи та строк, на який складається програма.
2. Наявний рівень знань і вмінь. Група фахівців протягом 1-2 місяців (в залежності від складності порушення) вивчає можливості та потреби дитини, фіксує результати вивчення:
її вміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання (візуальний, кінестетичний, багатосенсорний та інші, особливо якщо один зі стилів домінує), у чому їй потрібна допомога;
інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до навчання (відомості надані психолого-медико-педагогічною консультацією). Вся інформація повинна бути максимально точною, оскільки вона є підґрунтям для подальшого розроблення завдань.
4. Спеціальні та додаткові освітні послуги. В індивідуальній програмі розвитку фіксується розклад занять з відповідними фахівцями ( логопедом, фізіотерапевтом, психологом та іншими спеціалістами), вказується кількість і тривалість таких занять з дитиною.
5. Адаптації/модифікації. При складанні індивідуальної програми розвитку необхідно проаналізувати, які адаптації та модифікації слід розробити для облаштування середовища, застосування належних навчальних методів, матеріалів, обладнання, урахування сенсорних та інших потреб дитини.
Модифікація–трансформує характер подачі матеріалу шляхом зміни змісту або концептуальної складності навчального завдання. Наприклад, скорочення змісту навчального матеріалу; модифікація навчального плану або цілей і завдань, прийнятних для конкретної дитини, корекція завдань, визначення змісту, який необхідно засвоїти.
Адаптація- змінює характер подачі матеріалу, не змінюючи зміст або концептуальну складність навчального завдання. Зокрема, можуть використовуватись такі види адаптацій:
пристосування середовища (збільшення інтенсивності освітлення в класних кімнатах, де є діти з порушеннями зору; зменшення рівня шуму в класі, де навчається слабочуюча дитина, забезпечення її
23
слуховим апаратом; створення відокремленого блоку в приміщенні школи для учнів початкової ланки);
адаптація навчальних підходів (використання навчальних завдань різного рівня складності; збільшення часу на виконання, зміна темпу занять, чергування видів діяльності);
адаптація матеріалів (адаптація навчальних посібників, наочних та інших матеріалів; використання друкованих текстів з різним розміром шрифтів, картки-підказки, тощо).
Індивідуальна програма розвитку розробляється на один рік. Двічі на рік (за потребою частіше) переглядається з метою її коригування. Зокрема, коли у дитини виникають труднощі у засвоєнні визначеного змісту навчального матеріалу, чи навпаки виникає необхідність перейти до наступного рівня складності виконання завдань.
Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до робочого навчального плану школи, за навчальними програмами, підручниками,посібниками,рекомендованимиМОНмолодьспортом для загальноосвітніх навчальних закладів.
Для дітей з особливими освітніми потребами, які мають інтелектуальні порушення та зі складними вадами розвитку (вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку) на основі робочого навчального плану школи розробляється індивідуальний навчальний план з урахуванням рекомендацій психолого-медико-педагогічної консультації та на основі Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.
Індивідуальний навчальний план визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за роками навчання, та тижневу кількість годин. У плані враховуються додаткові години на індивідуальні і групові заняття, курси за вибором, факультативи тощо.
Для проведення корекційно-розвиткових занять в індивідуальному навчальному плані учня передбачається від 3 до 8 годин на тиждень
24
(кількість годин визначають відповідні психолого-медико-педагогічні консультації).
Індивідуальний навчальний план та індивідуальна навчальна програма розробляється педагогічними працівниками, у тому числі з дефектологічною освітою, які беруть безпосередню участь у навчально-виховному процесі, за участю батьків дитини або осіб, які їх замінюють, та затверджується керівником навчального закладу.
Індивідуальна навчальна програма дитини з особливими освітніми потребами у класі з інклюзивним навчаннямрозробляється на основі типових навчальних програмзагальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі спеціальних, з відповідною їх адаптацією.
Навчальна програмавизначає зміст, систему знань, навичок і вмінь, які мають опанувати учні в навчальному процесі з кожного предмета, а такожзміст розділів і тем.
При складанні індивідуальної навчальної програми педагоги в першу чергу аналізують відповідність вимог навчальної програми та методів, що використовуються на уроці, актуальним і потенційним можливостям дитини з особливими освітніми потребами.
До складання індивідуальної навчальної програми залучаються батьки, які повинні мати чітке уявлення про те, чому навчання дитини потребує розроблення індивідуальної навчальної програми. Така співпраця забезпечить інформування батьків про потенційні можливості дитини, динаміку її розвитку та врегулює комплекс суперечливих питань, які виникають між батьками та вчителями в процесі навчання дитини.
Невід’ємною складовою процесу розроблення індивідуальної програми розвитку є оцінка динаміки розвитку дитини з особливими освітніми потребами, збирання відомостей про її успіхи (учнівські роботи, результати спостережень педагогів, контрольні листки, результати тестів, тощо).
Визначення рівня сформованості знань, умінь і навичок учнів з особливими освітніми потребами здійснюється з метою забезпечення позитивної мотивації навчання, інформування учнів про їх індивідуальні досягнення, визначення ефективності педагогічної діяльності вчителів.
25
Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 № 329, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України11 травня 2011 р. за №566/19304.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з розумовою відсталістю, зі складними вадами розвитку, які навчаються за індивідуальним навчальним планом і програмою, здійснюється за обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.
Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна бути стимулюючою.
З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо.
Портфоліо- це накопичувальна система оцінювання, що передбачає формування уміння учнів ставити цілі, планувати і організовувати власну навчальну діяльність; накопичення різних видів робіт, які засвідчують рух в індивідуальному розвитку; активну участь в інтеграції кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки.
Таке оцінювання передбачає визначення критеріїв для включення учнівських напрацювань до портфоліо; форми подання матеріалу; спланованість оцінного процесу; елементи самооцінки з боку учня тощо.
Процес складання індивідуальної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами носить диференційований характер, розробляється на основі аналізу проблеми розвитку учня та його освітніх потреб.
Зокрема, якщо дитина з особливими освітніми потребами має сенсорні порушення при збереженому інтелекті і потребує створення відповідних адаптацій навчальних матеріалів та корекційних занять з вчителем-дефектологом, для неї розробляється та частина програми розвитку, яка стосується надання цих послуг та розроблення відповідних адаптацій. За потреби адаптується навчальна програма, але розроблення індивідуального навчального плану є недоцільним.
Разом із тим, якщо в класі навчаються діти з особливими освітніми потребами однієї нозології, для кожного окремо розробляється та
26
частина індивідуальної програми розвитку, яка стосується їхніх відмінностей та потреб, а навчальна програма може бути спільною.
Учням з особливими освітніми потребами, у тому числі з розумовою відсталістю, які навчалися у класі з інклюзивним навчанням, видається документ встановленого зразка для загальноосвітнього навчального закладу, учнями якого вони були.
У додатку до свідоцтва про базову загальну середню освіту або до атестата про повну загальну середню освіту вказуються лише ті предмети, які вивчав учень в процесі навчання.
Для осіб, звільнених від державної підсумкової атестації, у додаток до свідоцтва про відповідний рівень освіти виставляються річні бали та робиться запис “звільнений”.
Директор департаменту О. В. Єресько
Додаток
Індивідуальна програма розвитку (ІПР)(Назва школи)
Дитина ______________________________________________Дата народження ______________________________________Батьки або опікуни ____________________________________Телефон ______________________________________________Адреса ________________________________________________Особливості розвитку _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Чи отримувала дитина допомогу, яку ____________________________________________________________________________Дата вступу до школи _______________Клас ____________________Вчитель___________Асистент вчителя_____________________Строки дії програми з _____________ до ___________________Присутні на засіданні з приводу розробки ІПР:
Присутні Дата Присутні Дата27
Перелік спеціальних і додаткових видів послуг:
Вид послуг Кількість год. на тиждень
Місце проведення
Розклад
Додаткові заняття з учителем
2 год. на тиждень
Каб. 213Вівторок, четвер
Корекційні заняття з логопедом
2 год. на тиждень
Каб. 406 Середа, п’ятниця
Я ЗГОДЕН зі змістом ІПР.Я мав можливість брати участь у розробці цього плану.
Підпис батька (матері) або опікуна ___________________________ Дата___________________________________________
Пристосування/модифікація класного середовища
Стиль навчання: Переважно слуховий Переважно візуальнийБагатосенсорний Переважно кінестетичний Переважно тактильний
Місце, умови Визначене місце У малій групі
28
Навчальні підходи
Часта / невідкладна реакція з боку вчителя Об’єднання стилів навчання Спільне навчання Кооперативне навчання в групах / парах Інше _______________________________
Вказівки Різні види вказівок: ________ усні __________ письмові_______ демонстрація / моделювання ___ привертання уваги учня Інше _______________________________________________
Корекція поведінки
Часті перерви Чітке визначення очікувань Робота в тиші Позитивні підкріплення Надання можливостей для вибору й альтернатив Надання можливості порухатися Близький безпосередній контроль Розміщення дитини у зручному місці
Матеріал та обладнання
Книжки для сліпих, надруковані шрифтом Брайля Адаптовані версії книжок Затискачі, похилі дошки Інше _____________інд.картки______________________________________________________
Організаційні питання
Індивідуалізований розклад занять учня Інше _______________________________
Сенсорні потреби
Стежити, чи правильно учень користується: _____ окулярами
29
______ слуховим апаратом ______ аудіо / ЧМ приладдям______ допоміжним технологічним обладнанням Інше ______________________________________
Інше
Індивідуальна навчальна програмаДовгострокова мета________________________________________________________
Короткострокові завдання
Методи оцінювання
Дата і прогрес
Зразки робіт
Спостереження
Контрольні листки
Тестові завдання
Стандартні тести
Умовні позначення:О – учень оволодів умінням, досяг поставленої мети;СП – спостерігається суттєвий прогрес;НП – спостерігається незначний прогрес;ПН – прогресу в досягненні конкретної мети немає;Поточний рівень знань і вмінь.
На цій сторінці фіксуються відомості про рівень розвитку дитини, зафіксовані під час спостережень і досліджень: її вміння, сильні
30
якості, стиль навчання (особливо якщо один зі стилів домінує), що дитина не вміє робити, у чому їй потрібна допомога тощо.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
від 28.09.2012 № _ 1/9-694__
Щодо введення посадивихователя (асистента вчителя)у загальноосвітніх навчальних закладахз інклюзивним навчаннямМіністерство освіти і науки, молоді та спорту повідомляє, що з 1
вересня 2012 року набрав чинності наказ Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 № 1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів».
Зазначеним наказом передбачено, що в загальноосвітніх навчальних закладах з інклюзивним навчанням може вводитись додаткова посада вихователя (асистента вчителя) для роботи з учнями з особливими освітніми потребами з розрахунку 0,5 ставки на клас, у якому навчаються такі діти.
Оскільки, постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» не визначено умови та розміри оплати праці асистента вчителя рекомендуємо вводити посади вихователів у загальноосвітні навчальні заклади з інклюзивним навчанням.
Посадові обов’язки вихователя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним навчанням розробляються та затверджуються директором цього закладу на підставі орієнтовних функціональних обов’язків вихователя (асистента вчителя), рекомендованих
31
Міністерством освіти і науки, молоді та спорту листом від 25.09.2012 № 1/9-675.
Умови та розміри оплати праці вихователів загальноосвітніх навчальних закладів визначені наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 «Інструкція про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти» та наказом Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ».
Згідно з зазначеною Інструкцією та статтею 25 Закону України «Про загальну середню освіту» педагогічне навантаження вихователя загальноосвітнього навчального закладу становить 30 годин. Ставка заробітної плати такому працівникові виплачується саме за 30 годин педагогічної роботи на тиждень.
Посадовий оклад вихователя загальноосвітнього навчального закладу встановлюється на рівні: спеціаліста без категорії – 8-9 тарифного розряду, другої категорії – 10 тарифного розряду, першої категорії – 11 тарифного розряду, вищої категорії – 12 тарифного розряду.
Як педагогічний працівник він має право на встановлення надбавки за вислугу років при наявності відповідного стажу, отримання надбавки за престижність праці, 56-денну тривалість щорічної основної відпустки, отримання допомоги на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки, щорічну винагороду за сумлінну працю, має право на призначення пенсії за вислугу років за наявності спеціального стажу, підлягає атестації, за результатами якої визначаються відповідність працівника займаній посаді, рівень кваліфікації, присвоюються категорії, педагогічні звання.
Заступник Міністра Б. М. Жебровський
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
32
від 25.09.2012 № 1/9-675
Щодо посадових обов’язківасистента вчителя
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту надсилає для практичного використання орієнтовні кваліфікаційні характеристики асистента вчителя в класі з інклюзивним навчанням, які розроблені у зв'язку із введенням зазначеної посади до Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 06.12.2010 р. № 1205, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 22 грудня 2010 р. за № 1308/18603.
Просимо зміст листа довести до відома керівників районних та міських відділів освіти, керівників загальноосвітніх навчальних закладів.
Додаток: на 2 арк.Заступник Міністра Б. М. Жебровський
Додаток до листа МОНмолодьспортувід 25.09.2012р. №1/9-675
Кваліфікаційна характеристикаАсистент вчителя
Посадові обов'язки.Забезпечує соціально-педагогічний супровід дитини з особливими
освітніми потребами: разом із вчителем класу виконує навчальні, виховні, соціально-адаптаційні заходи, запроваджуючи ефективні форми їх проведення, допомагає дитині у виконанні навчальних завдань, залучає учня до різних видів навчальної діяльності; у складі групи фахівців приймає участь у розробленні та виконанні індивідуальної програми розвитку дитини; адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дитини з особливими освітніми потребами.
Здійснює функції:
33
- організаційну:допомагає в організації навчально-виховного процесу в класі з
інклюзивним навчанням; надає допомогу учням з особливими освітніми потребами в організації робочого місця; проводить спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та потреб; допомагає концентрувати увагу, сприяє формуванню саморегуляції та самоконтролю учня; співпрацює з фахівцями, які безпосередньо працюють з дитиною з особливими освітніми потребами та приймають участь у розробленні індивідуальної програми розвитку. Забезпечує разом з іншими працівниками здорові та безпечні умови навчання, виховання та праці. Веде встановлену педагогічну документацію.
- навчально-розвиткову:співпрацюючи з вчителем класу, надає освітні послуги, спрямовані
на задоволення освітніх потреб учнів; здійснює соціально-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію учнів. Сприяє розвитку дітей з особливими освітніми потребами, поліпшенню їхнього психоемоційного стану. Стимулює розвиток соціальної активності дітей, сприяє виявленню та розкриттю їхніх здібностей, талантів, обдарувань шляхом їх участі у науковій, технічній, художній творчості. Створює навчально-виховні ситуації, обстановку оптимізму та впевненості у своїх силах і майбутньому.
- діагностичну:разом із групою фахівців, які розробляють індивідуальну програму
розвитку, вивчає особливості діяльності і розвитку дітей з особливими освітніми потребами, оцінює навчальні досягнення учня; оцінює виконання індивідуальної програми розвитку, вивчає та аналізує динаміку розвитку учня.
- прогностичну:на основі вивчення актуального та потенційного розвитку дитини
приймає участь у розробленні індивідуальної програми розвитку;- консультативну:
34
постійно спілкується з батьками, надаючи їм необхідну консультативну допомогу; інформує вчителя класу та батьків про досягнення учня.
Дотримується педагогічної етики, поважає гідність особистості дитини, захищає її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства.
Постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.
Повинен знати.Основи законодавства України про освіту, соціальний захист;
міжнародні документи про права людини й дитини; державні стандарти освіти; нормативні документи з питань навчання та виховання; сучасні досягнення науки і практики у галузі педагогіки; психолого-педагогічні дисципліни; особливості розвитку дітей з особливими освітніми потребами різного віку; ефективні методи, форми та прийоми роботи з дітьми, застосовуючи індивідуальний та диференційований підхід; рівні адаптації навчального та фізичного навантаження; методи використання сучасних технічних засобів та обладнання; основи роботи з громадськістю та сім'єю; етичні норми і правила організації навчання та виховання дітей; норми та правила ведення педагогічної документації.
Повинен вмітиЗастосовувати професійні знання в практичній діяльності,
здійснювати педагогічний супровід дитини з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання; разом із іншими фахівцями складати та реалізовувати індивідуальну програму розвитку дитини; вести спостереження та аналізувати динаміку розвитку учня; налагоджувати міжособистісні стосунки між всіма суб'єктами навчально-виховної діяльності; займатись посередницькою діяльністю в сфері виховання та соціальної допомоги.
Повинен матиРозвинені комунікативні та організаційні здібності, здатність
співчувати, співпереживати; ціннісні орієнтації, спрямовані на розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, на творчу педагогічну діяльність; навички вирішення конфліктних ситуацій.
35
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
від 02.04.2012 № 1/9-245
Щодо одержання документапро освіту учнями з особливимипотребами загальноосвітніх навчальних закладах
На звернення органів управління освітою, керівників закладів, батьків учнів з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту за індивідуальною формою навчання або у спеціальних та інклюзивних класах загальноосвітніх навчальних закладів, щодо одержання ними документа про освіту Міністерство освіти і науки, молоді та спорту повідомляє.
Організаційно-методичні засади навчання учнів зазначеної категорії врегульовано Положенням про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 20.12.2002 № 732, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 8 січня 2003 р. за № 9/7330, Положенням про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 № 1224, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1412/18707, Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872.
Зазначеними нормативно-правовими актами визначено, що учні, які навчаються за індивідуальною формою навчання, у спеціальних
36
чи інклюзивних класах, зараховуються до складу учнів відповідного навчального закладу і мають такі ж права і обов’язки, які встановлені для всіх учнів загальноосвітнього навчального закладу.
Відповідно до пункту 3.2 Положення про індивідуальну форму навчання, пункту 3.12 Положення про спеціальні класи в загальноосвітніх навчальних закладах випускники, які навчалися за індивідуальною формою або у спеціальних чи інклюзивних класах, отримують свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту згідно з чинним законодавством.
Таким чином, випускникам, які здобували освіту за вищевказаними формами навчання, в тому числі, які навчалися за програмами для розумово відсталих дітей, видається документ встановленого зразка для загальноосвітнього навчального закладу, учнями якого вони були.
У додатку до свідоцтва про базову загальну середню освіту або до атестата про повну загальну середню освіту вказуються лише ті предмети, які вивчав учень в процесі навчання.
Для осіб, звільнених від державної підсумкової атестації, у додаток до свідоцтва про відповідний рівень освіти виставляються річні бали та робиться запис “звільнений”.
Свідоцтво окремого зразка отримують лише випускники, які навчалися у спеціальних школах або школах-інтернатах для дітей з розумовою відсталістю.
Заступник Міністра Б. М. Жебровський
Вимоги до написання психолого-педагогічної характеристики
1. Загальні відомості.Прізвище, ім'я та по - батькові дитини. Дата народження, діагноз (якщо стоїть на «Д» обліку). Склад сім'ї. Чи відвідував дитячий садок. Рік вступу до школи, тип школи. В яких класах і скільки вчився.
2. Історія розвитку.Стан здоров'я батьків. Особливості протікання вагітності тапологів.
Ранній розвиток дитини Є сім'ї Захворювання та травми в дошкільному ВІЦІ.
37
3. Сім'я дитини.Склад сім'ї, її культурний рівень Чим займаються батьки. Матеріальні
умови сім'ї. Взаємовідносини між членами сім'ї. Відношення батьків до виховання дитини.
4. Фізичний статус.Фізичний статус дитини( чи відповідає вія статусу учня). Відхилення у
фізичному розвитку. Стан загальної моторики. Порушення рухів. Координація рухів. Стан аналізаторів. Хронічні захворювання. Швидкість втомлюваності.
5. Особливості пізнавальної діяльності:
5.1. Увага.Швидкість, обсяг, стійкість, особливості переключення.5.2. Сприймання.Швидкість, обсяг, точність, осмисленість. Особливості слухового та
зорового Сприймання. Сприймання форми, величини, кольору, часу, простору.
5.3. Пам'ять.Швидкість, повнота, міцність запам'ятовування. Особливості
запам'ятовування Цифрового, наочного та словесного матеріалу. Особливості довільного та мимовільного запам'ятовування. Осмисленість. точність, повнота відтворення. Використання прийомів запам'ятовування, рівеньрозвитку логічної пам'яті - індивідуальні особливості пам'яті.
5.4 Особливості мовлення.Рівень мовного розвитку. Темп та ритм мовлення. Дефектизвуковимови. Особливості активного і пасивного словника. Граматична будова мови. Стан діалогічного і монологічного мовлення.Особливості письмової мови.
5.5. Мислення. Особливості аналізу та синтезу, узагальнення та абстрагування. Рівень
розвитку6. Емоційно - вольова сфера,Глибина та стійкість почуттів. Переважаючий настрій. Ступінь емоційної
Збудженості. Наявність афекту Особливості волі. Наявність товариських Та родинних почуттів.
7. Загальні вміння та навички.Вміння слухати, виконувати словесні завдання, працювати з наочними
посібниками, підручниками, зошитами. Вміння планувати свою діяльність,
38
працювати над планом. Навички самоконтролю. Особливості засвоєння нового матеріалу, використання засвоєних знань.. Уміння підбирати власні приклади, пояснювати свої дії. Наявність та особливості переносу знань та навичок В нову ситуацію.
8. Особливості засвоєння окремих навчальних предметів.Ставлення до навчальної діяльності старанність. Ставлення до уроків
праці та до трудової діяльності. Види допомоги з боку вчителя, їх наслідки.9. Особливості трудової діяльності.Самообслуговування. Охайність. Виконання трудових та громадських
доручень, яким видам праці надає перевагу.Організованість і дисциплінованість ПІД час трудової діяльності.10. Особистість учня.Характер дитини. Моральні якості, спрямованість, інтереси, самооцінка.
Поведінка учня. Знання правил для учнів та їх виконання. Дотримання шкільного режиму. Навички і звички культури поведінки. Взаємовідносини з дорослими, однолітками, молодшими і старшими дітьми.
11. Результативність індивідуальної роботи з учнем. Методи педагогічного впливу на дитину.
12. Психолого-педагогічні висновки,ДатаПідпискласного керівника,психологаПечатка директора
39
