Миколо Васильовичу, Вас, мабуть, вже не вперше пи-тають, як людина із Вашим званням, рівнем підготовки, особистими досягненнями опинилася на посаді бровар-ського міжрайонного проку-рора? Може, це результат якихось принципових непо-розумінь із тодішнім прямим керівництвом?

Соціально-аналітичний тижневик Броварщини

НА ВСІ ПОДІЇ ВЛАСНИЙ ПОГЛЯД

№ 2

Гість номера

У наступному номеріАктуально

Реклама

продовження на стор. 3

+ТБпрограма

Наша адреса: м. Бровари, вул. Рокосовського, 2. Тел.: 7-27-28.

24 лютого 2012 р.П’ятниця

В Україні набув чинності Закон «Про державну програму при-ватизації на 2012-2015 роки».

За матерiалами РБК-Україна, за час дії Програми обсяг над-ходжень коштів від продажу та управління державним майном до державного бюджету України ста-новитиме 50-70 млрд. грн.

За даними Державної служби статистики, станом на

1 січня 2012 року чи-сельність населення України становила 45 млн 633,6 тис. осіб.

Таким чином, на кожного українця від процедури приватиза-ції припадає від 1095,68

грн до 1533,96 грн відпо-відно. Хоча до 2015 року

нас, мабуть, ще поменшає…

Зустрівшись із Миколою Ва-сильовичем вдруге, я вже знав, що гральний бізнес – то, на жаль, не єдина тема, яку хоті-лось би обговорити. Тим більше, що в лютому минає перший рік перебування державного рад-ника юстиції 1 класу, генерал-полковника юстиції Гарника на посаді броварського міжрайон-ного прокурора. Багато це чи мало? Що зроблено, а що не вда-лося? З якими проблемами за цей непростий рік довелося роз-биратися Миколі Васильовичу і що саме заважає профілактиці та розкриттю злочинів на Бро-варщині? Тому – «незручні» за-питання.

Ні. Стосунки з Генеральним прокурором України у нас і досі нормальні. Ще в 2000 році я про-водив перевірку в Донецькій об-ласті, де Віктор Павлович Пшонка тоді працював прокурором. Був вражений його професіоналіз-мом – уявіть собі Донецький регі-он у ті часи… Так що я з повагою ставлюся до цієї людини. Власне, я вільно міг вибирати якусь об-ласть чи посаду в Генпрокуратурі. До речі, на моє глибоке переко-нання, Віктор Павлович єдиний, хто в сьогоднішніх складних умовах міг би очолити Генераль-ну прокуратуру. Пшонка спитав, чому я обираю саме Бровари та Броварський район. Я люблю ці

Микола Гарник

Розміщення реклами

за телефоном 7-25-01

Гість номеру - генеральний дирек-тор ІНСТИТУТУ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗ-ВИТКУ, депутат Київської обласної ради Леонід Вайсфельд: «З приводу питання подорожчання користування землею – загальновідомо, що періо-дично проводиться нормативна оцін-

ка землі і відповідно – експертна оцінка землі. У порівнянні з європейськими країнами наша прекрасна родюча зем-ля коштує сьогодні набагато дешевше, ніж якась «неперспективна» у тій самій Португалії… Відповідне вирівнювання ціни має бути, тому підвищення ціни на землю загалом цілком ймовірне. Люди, я гадаю, від цього тільки виграють… »

день нашої армії». Ігор, 34 роки: «23 лютого – свято тих,

хто захищає свою країну, коли потрібно. Ну і нас із вами теж. У першу чергу це свя-то військових, а так – усіх чоловіків».

Оксана, 38 років: «Це свято нашої армії. Коли День української армії? Не знаю… 23 лютого – свято чоловіче».

Сергій, 20 років: «23 лютого ми відзна-чаємо День захисників Вітчизни. Історії свята не знаю».

Віка, 22 роки: «Це свято усіх, хто слу-жив і служить в армії. День, коли вітають своїх чоловіків і наречених».

Тож підіб’ємо підсумки. Молоде по-коління, як з’ясувалося, вважає 23 лютого днем представників сильної статі. Справ-жніх сильних мужчин і джентльменів. До того ж тих, хто має відношення до служ-би. (Питається, а куди подітися слабакам і нахабам? Це реально не їхній день…).

До речі, захищати Батьківщину мо-жуть і «слабкі» жінки…

Усі ми живемо серед лю-дей. При цьому часто навіть не здогадуємося, хто наші сусіди, хоча й вітаємось із ними кожного дня. Звісно, якщо людина більш-менш

відома, ми щось чуємо про неї, можемо щось прочитати про її життя. Але і в цьо-му випадку лише зрідка замислюємось над тим, чим вона переймається, що лю-бить… Кожен із нас – житель міста чи району, молодий чи старий, чиновник чи службовець, спортсмен чи фермер – у першу чергу особистість, людина з влас-ними смаками та поглядами на життя. В кожному з нас, незалежно від професії чи способу життя, – цілий світ, в якому завжди є місце справжній дружбі, мріям, бажанням… Ми живемо, зосереджую-чись на власних проблемах, піклуємо-ся про наших дітей та батьків. Ми різні – виховані і не дуже, відповідальні чи навпаки, але всі ми – люди, всі ми – час-тинка громади, яку можна назвати одним словом – броварчани. Так, безумовно, є і в інших районах України, але я хотів би, щоб ми почали усвідомлювати себе саме громадою Броварщини, а не просто меш-канцями Семиполок, Мокреця, Рожнів чи Броварів. Звичайно ж, кожен насе-лений пункт – це сторінка історії нашої громади, долі сотень людей, специфічні проблеми та питання. Все це правда. І те, що в кожного з нас трапляються якісь особисті негаразди, – також правда. Та ще й у наш час, такий непростий з усіх точок зору. У світі економічна криза, «європей-ська мрія» виявляється не такою вже й привабливою, а примара чергової війни у якійсь там Перській затоці все більш схожа на реальність. Ми давно переко-налися в тому, що світові події знаходять відгук не тільки в Україні як суб’єкті між-народних відносин, але й у нас – отут, на базарі. Світ виявився не дуже великим, і кожного з нас найбільше цікавить своє місце в цьому світі. Тільки от живемо ми якось відокремлено один від одного, а значить, відокремлюємо себе й від світу. Невже так важко зайвий раз заїхати до старенької мами, знайти час зустрітися з братом чи сестрою, спитати у дитини, про що вона мріє, а в сусіда – чи не по-трібна йому якась допомога? І ми стане-мо небайдужі одне до одного. І не буде чужих дітей у наших дитбудинках. І не буде думати старий, що нікому він не по-трібен, якщо Господь дав йому пережити власних дітей. Хтось перестане заглядати в пляшку чи шукати наркотичного зілля. А хтось просто залишиться жити для нас. І світ зміниться. Обов’язково.

Мешканці Бро-варів ризикують покалічитися від обвалу бурульок, що «прикрашають» будівлі міста. А ко-мунальні служби ігнорують небезпе-ку, що в прямому розумінні нависла над нашими головами. Ось таку кар-тину можна побачити на даху будинку, що знаходиться за адресою: бульвар Незалежності 10А. Тут спостерігаємо просто «фантастичні» пейзажі. Вна-слідок перепадів денних та нічних температур розтанув сніг, що лежить на даху, і утворилися майже двоме-трові бурульки. Безперечно, вони за-грожують людям, бо знаходяться над входами до під’їздів та під балконами.

Кожної зими ця проблема повертаєть-ся до міста. На щастя, в Броварах тра-гедій ще не було. Сподіваємося, що й не буде. Але ж береженого, як кажуть, Бог береже. На нього, мабуть, і покла-даються броварські комунальники?

рить нову зону відпочинку, то до того часу, щоб уникнути нещасних випадків, можна хоч якось надійно огородити це місце. Хоча б від ді-тлахів.

ДО ВІДОМА БАТЬКІВ: у зв’язку з морозами учні шкіл Броварського району були звільнені від занять про-тягом чотирьох днів. За інформацією заступника начальника відділу освіти Броварської районної державної адмі-ністрації Людмили Григорівни Чайки, навчальний процес від цього не по-страждає. За рахунок ущільнення те-матичної роботи програма навчання буде вичитана учням у повному обсязі.От якби всі так сумлінно працюва-ли в районі на зарплатню вчителів, Україна вже давно була б схожа на Кувейт за рівнем життя…

За численними проханнями чи-тачів, на цьому місці мала бути ста-тистична інформація про кількість новонароджених дітей, хлопчиків та дівчат, у січні 2012 року. Ми хотіли по-рівняти ці дані з даними за минулий рік, бо демографічна ситуація на Бро-варщині, як і в усій державі, залежить від рівня життя її мешканців. Але, на жаль, заступник начальника Бровар-ського міськрайонного управління юстиції, начальник відділу реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції п. Мальченко відмовилася надати таку інформацію головному редакторові «СТАРОГО ЦЕНТРУ», мотивуючи від-мову відсутністю вільного часу. Що ж, спираючись на ст. 1 та 2 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про доступ до публічної інформації»,а також п.п. 1.5 статті 3 цього ж закону, а саме «Гарантії забез-печення права на доступ до публічної інформації», де сказано, що гарантії такого доступу забезпечуються «здій-сненням парламентського, громад-ського та державного контролю за дотриманням права на доступ до пу-блічної інформації», редакція вислала п. Мальченко офіційний запит щодо вищевказаних питань, відповідь на який буде обов’язково опублікована в нашій газеті та розміщена на сайті ви-дання.Цікаво, якщо в такої поважної дами нема часу на спілкування з пресою, може, народжуваність у Броварах просто зашкалює і реєстрація но-вонароджених займає весь вільний час? Тоді за приріст місцевого насе-лення можна бути спокійними.

За даними Броварського управ-ління ГУ МНС України в Київській області, під час морозів збільшилася кількість пожеж у районі. Керівник управління, Микола Миколайович Се-миног, так прокоментував ситуацію: «В морозні дні люди більше користу-вались опалювальними приладами, дехто «зігрівався» за допомогою горіл-ки. В результаті кожного «морозного» дня в селах виникали 2-3 пожежі. На щастя, обійшлося без жертв. По місту Бровари ситуація була загалом спокій-ною. Минулого тижня відбувся один з нестандартних випадків – людина в стані алкогольного сп’яніння провали-лася під лід у Старому центрі Брова-рів, в районі підземного переходу. На щастя, співробітникам МНС вдалося врятувати потерпілого.Якщо міська влада збирається че-кати весни, щоб побачити нове озеро в Старому центрі, яке, безу-мовно, прикрасить місто та ство-

2Колонка редактора

Важливо

23 лютого – День захисника Вітчизни

На переконання багатьох наших спів-громадян, 23 лютого – суто чоловіче свя-то. Без усякої там політики. Приблизно як День святого Валентина – день зако-ханих.

Але ж у кожного свята є якась пе-редісторія. От, наприклад, 23 лютого в СРСР було Днем Радянської армії та Військово-Морського Флоту. У пам’ять про створення в 1918 році Червоної ар-мії, яка своїми рішучими діями зупинила німецькі війська на шляху до Петрогра-да. Проте насправді зовсім не червоно-армійці не пустили ворога до «колиски революції». Хоча б тому, що на той час регулярної більшовицької армії просто не існувало. Зупинили німців білогвар-дійські частини…

М о ж -ливо, це

свято – данина військовикам армії Укра-їнської Народної Республіки, початок формування якої теж припадає на лютий 1918 року? Нічого подібного. Ніяких посилань на це в офіційних джерелах немає.

То, може, хтось вважає, ніби захис-ником Вітчизни було колись Українське Червоне козацтво, більшість особо-вого складу якого, до речі, становили неукраїнці? Теж ні. «Червоні козаки» уперше з’явилися на Харківщині у груд-ні 1917 року, що хронологічно не відпо-відає лютневому святу.

Отже, дивне воно якесь. Ніби колиш-нє радянське, тільки без (хоча і надума-ного) обґрунтування.

До того ж, в українському календарі і без нього є немало військово-професій-них свят – День прикордонника, військ протиповітряної оборони, Військово-Морського Флоту, авіації, танкістів, ін-

женерних військ, ракетних військ і ар-тилерії. Можна, звичайно, зарахувати до захисників Вітчизни і контррозвідни-ків, адже вони теж оберігають спокій та мир на її теренах. Врешті-решт, шостого

грудня ми святкуємо День Збройних сил України.

Ми звернулися з питанням: «Що ви знаєте про свято захисника Вітчизни?» до тих мешканців Броварів, з якими вдалося познайомитися на вулицях нашого міста. Відповіді, чесно кажучи, нас не здивували.

Микола, 50 років: «Я служив у Радян-ській армії і вважаю, що це мій день. Це

Що ж ми відзначаємо у лютому?

Небезпека над головами

Тривоги в правих є і в лівих –Є що втрачать і витрачати.А в нас нарешті потепліло –Таке просте звичайне щастя.

Ми звично дивимось новини,Проте – як серіал комічний.Бо начебто події плинуть,Та плинуть мляво. Входять в звичай.

Якісь універсальні теми – Росія демонструє м’язи.А ми – байдужість як системуІ знов – здоров’я «політв’язнів».

Мабуть, нема про що писати,Які, до біса, в нас події?Знов зазираємо за гратиТи як, тюрма? Вона хворіє…

Що ще? Справніший за Енея,Схопивши в ринзі копнячка,Чесора кинувся на Хея,Не змігши подолать Кличка.

Іще один боєць, із Ради,Промову вів неабияк.Від БЮТівців почувши: «Зрадник!»Їм показав могутній фак.

Воно й похвально, мову жестівІ папуаси розуміють.Бо як весь час супроти шерсті,Як втілиш особисті мрії?

Бійці. Бійці…За гроші з салом,За істину, за «вашу мать»…Скажіть, коли нас стане мало,Тоді за кого воювать?

Чи може «З ким?» Спитать вірніше,Бо в результаті ваших «драчок»Сумніше настрій, люди, вірші,Сумна стоїть країна рачки.

Шука захисника вітчизни.Бо наче козаків багато,Проте «вопрос» у неї визрів:«Кого з новин вітать зі святом?»

Микола Підстрочний Андрій Кисельов

Петро Савенок

По-простому

місця, цей край мені рідний. Саме тут я починав свою професійну діяльність, так що тут моя друга батьківщина. А ще мені хотілося навести на Броварщині лад в питаннях законності та правопорядку, бо потреба в цьому завжди була.

Рівно рік виповнюється 22 лютого. Це для мене знакова дата ще й тому, що в цей день народилася моя онука. Тепер – сто-совно ігрового бізнесу. Скажу правду: ми до кінця цю справу не довели, хоча більш ніж на 60% гральний бізнес таки скоро-тили. Для порівняння – в минулих роках ми вилучали 6-15 автоматів на рік. В 2011 було вилучено 360 ігрових автоматів, за-крито близько 10 кафе в місті та районі, де процвітав гральний бізнес. Прокура-турою порушена низка кримінальних справ. Так, я давав таку обіцянку, але скажу, не виправдовуючись: питання ви-явилося набагато складнішим, ніж ми ду-мали. Це і недосконалість законодавства, і не завжди адекватна реакція певних ор-ганів – міліції та податкової – на подан-ня прокуратури… Як приклад – є факти встановлення кількох ігрових автоматів у власній літній кухні мешканцем одно-го з сіл… Такі випадки також розкрива-ються не одразу. Та все ж із державною податковою службою і міліцією ми тіс-но співпрацюємо. Я певен, що на кінець цього року ситуація з гральним бізнесом покращиться. Щодо наркотиків – це одне з найбільш серйозних питань. По-перше, статистика свідчить: збільшилася кіль-кість осіб, які вживають наркотичні речо-вини. Це говорить не про те, що їх взагалі стало більше, а про те, що ми покращили роботу з виявлення таких осіб. По-друге, вивчили кадровий потенціал у Відділі з незаконного обігу наркотиків. У цьому році вже є засуджені по п’ятьох випадках поширення наркотиків, і розслідується ще вісім таких епізодів. Це досить висо-кі показники. Незважаючи на це, сказати, що в місті і в районі ми вже перемогли наркоторгівлю, буде зарано. Це дуже ко-пітка робота. Разом з міліцією зараз пра-цюємо над тим, щоб акцентувати увагу на виявленні тих, хто розповсюджує нар-котики, а не тих, хто їх вживає. До речі, дуже важливу роль у попередженні зло-чинів та їх розкритті відіграє інститут дільничних міліціонерів, який сьогодні, на жаль, працює дуже слабо. Пригадую, коли я працював помічником районного прокурора в Броварах, їхав якось до Ве-ликої Димерки на виїзне засідання суду разом із тодішнім дільничним міліціоне-ром. Я із задоволенням констатував його увагу до найменших деталей сільського життя: «Так, щось від хати баби Парас-ки потягло самогонкою… Мабуть, знову

пам’ятати про те, що залишимо нашим дітям. Нещодавно з ініціативи Віктора Павловича Пшонки була створена спеці-альна екологічна природоохоронна про-куратура, до повноважень якої входить все, що стосується питань екологічної безпеки великих річок. Це і видобуток піску, й вирубка прибережних лісів, і знищення риби... Прокуратура вже пра-цює, і я вірю, що ситуацію буде значно покращено. Зі свого боку я як прокурор буду націлювати всі контрольні організа-ції на виконання ними своїх обов’язків і дотримання закону.

Привертає увагу той факт, що за-гальне розкриття злочинів складає лише 50,3%, тобто кожний другий злочин не розкривається, в той час коли по дер-жаві – кожний 3. У 2011 році розкрито лише 52 злочини, з яких: 1 вбивство, 1 – із важкими тілесними ушкодженнями, 20 крадіжок, 11 дорожньо-транспортних пригод, 2 випадки хуліганства, 5 нарко-злочинів, 5 – по лінії боротьби з еконо-мічними злочинами.

Це питання стоїть досить гостро. Бувають, звичайно ж, викрадення, але маленькі українці зникають найчасті-ше з власної волі. Причини втечі дітей з дому можуть бути різними – часто це конфлікт з учителями, батьками, одно-

класниками… Іноді через втечу дитина намагається вирішити важке питання – з ким залишитись, коли батьки роз-лучаються. Причиною такого кроку та-кож може стати недостатня увага з боку батьків або, навпаки, гіперопіка, поява в родині молодшої дитини – все суто інди-відуально. Ризикований вік починається з 13 років. На пошук таких дітей витра-чається чимало часу та зусиль, працівни-ки міліції відволікаються від своїх осно-вних обов’язків. Вагоме слово повинні

За 11 місяців 2010 року Броварським міськвідділом міліції з обслугову-вання м. Бровари та Броварського району зареєстровано 11670 заяв та повідомлень про злочини (у 2011 році за 12 місяців – 12004). З 1265 порушених кримінальних справ до-судове слідство закінчено у 480 (442 – з обвинувачувальним висновком). Рівень злочинності в Броварському регіоні в цілому зменшився з 1690 до 1632 випадків щодо загальних зло-чинів, з 760 до 740 – з тяжких зло-чинів. Одночасно спостерігається зростання особливо тяжких злочи-нів – з 37 до 54.

сказати психологи, але, на превеликий жаль, є вони далеко не в кожному дитя-чому садочку чи школі, до того ж не ко-жен психолог може розпізнати проблему в зародку. На факти порушення закону прокуратура реагувала, але наслідки усу-ваються досить повільно.

Цей випадок знову ж таки непро-стий. Дійсно, за твердженням деяких свідків, дільничний поводився з людьми не зовсім адекватно. Так чи інакше, зро-зумійте мене правильно, жодної заяви, жодного звернення до прокуратури від мешканців тих самих Семиполок, Кали-ти чи Заворичів з будь-яких питань на цього міліціонера не було. Під час свар-ки, яка закінчилася так трагічно, її учас-ники перебували в нетверезому стані. І слідством встановлено, що в них були досить напружені взаємини. Проте мілі-ціонер був без зброї. Зараз триває слід-ство, і я впевнений, що воно проаналізує всі складові цієї справи. Але ж все одно – вбивство є вбивство! Однак я попере-див всіх працівників, залучених до слід-ства, щоб убивцю ніхто не чіпав у камері, бо проти будь-кого, хто буде «тиснути» на підсудного, я порушу кримінальну справу. Тобто я ще й захищав вбивцю від якоїсь помсти. До речі, звертаюся до всіх: міліціонери також люди з усіма притаманними людям якостями. Тому, якщо ви бачите правопорушення з боку співробітника міліції, приходьте до про-куратури, не бійтеся, ми зможемо вас за-хистити.

Я про ці плітки знаю, знаю навіть, хто їх розповсюджує. Скажу відверто. Гово-рив це на сесії міськради і повторюю тут. Я захищаю інтереси тих людей, у кого право, а не сила. Якщо людина не має за собою вини, не скоїла злочину– її треба захистити. А якщо вона порушує закон, мені однаково – багата вона чи бідна, провладна чи опозиційна…

Так. П’ятеро моїх працівників пішли на підвищення, до мене прислали моло-дих. Нічого, що в них малий досвід – ми їх навчимо працювати. Прокуратура є наглядовим органом, а значить, праців-ник прокуратури повинен бути взірцем в усьому – це стосується і зовнішнього ви-гляду, і вміння спілкуватися з людьми, і, звичайно ж, професійних умінь і навичок.

Отже, працювати є над чим. Найсуттє-віше, на мій погляд, – це ставлення люди-ни до своєї справи. Висока професійність, сумлінне виконання своїх обов’язків – це, безперечно, важливо. Цього зараз також не вистачає. Та не менш важливо, як на мене, для кожного посадовця в правовій сфері – неупереджене і небайдуже став-лення до людини та її біди. Незважаючи ні на що.

жене, треба буде зайти… Онде без-робітний Петро щось несе від ме-ханізаторів – чи не «потягнув» чо-

гось?» Такий дільничний був водночас і слідчим, і переймався профілактикою скоєння злочинів, знав все про всіх та ще й мав неабиякий авторитет у селі! Таких фахівців зараз майже нема. І це не провина нашої міліції. Для того, щоб високопрофесійні дільничні інспекто-ри з’явилися сьогодні, треба їм платити гідну зарплатню, забезпечувати їхні соці-альні та службові потреби… Вчити їх. Це найактуальніша проблема.

Справді, така проблема існує. Зараз порушені кримінальні справи проти чо-тирьох незаконних «видобувальників». Ми вже закінчуємо розслідування, а про-цес видобутку призупинено. Такі випад-ки в нас на постійному контролі. Кільком видобувним організаціям ліцензії були видані неналежним чином, і ми змусили їх отримати всі необхідні документи. Ті ж організації, які мають законні ліцензії на видобуток, контролюються нами в пи-таннях виплат до бюджету, надходжень до місцевих рад. Важливу роль тут зно-ву ж таки відіграє робота контролюючих органів, в тому числі природоохоронних. Голови сільських рад повинні бути не-байдужими до таких робіт, бо вивіз піс-ку – це й розбиті сільські дороги, якими регулярно везуть пісок великими само-скидами.

Безумовно. Екологія – також важливе питання. Бізнес бізнесом, але ми повинні

В лютому виповнюється рік, як ви на посаді. Ви обіцяли про-тягом цього року викоренити гральний бізнес в Броварах і ра-йоні, розібратися з обігом нар-котичних речовин… Що всти-гли зробити? Ці та інші питання ми пла-

нуємо обговорити з керівни-цтвом міліції в найближчих номерах газети. Тепер проко-ментуйте, будь ласка, ситуа-цію з безконтрольним видобут-ком піску на Десні.

Окресліть, будь ласка, хоч кількома словами проблему тих дітей, що зникли безвісти.

Ходять чутки, що здебіль-шого Ви захищаєте не інтереси громади, а інтереси провладних осіб Броварщини. Що Ви на це відповісте?

Ви казали, що в прокуратурі відбулися кадрові зміни…

А як щодо порушення еколо-гічної рівноваги, яка виникає при надмірному видобуванні? До речі, це стосується й вируб-ки дерев… Президент Віктор Янукович висловився про існую-чі проблеми в різних галузях як про проблеми виключно місцеві. Тобто тут, на місцях, їх і тре-ба вирішувати.

Ваша думка з приводу резо-нансного вбивства дільничного міліціонера у Семиполках? Бо чутки ходять різні…

3Гість номера

Незручні запитання до міжрайонного прокурора

Зростання злочинності спосте-рігається також у таких видах злочинів, як зґвалтування (на 6 злочинів), з яких розкрито 5; до-рожньо-транспортні пригоди зі смертельними наслідками – з 5 до 26, з яких розкрито всього 8, тоб-то кожний 4-й випадок не розкри-вається; зросли злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків, – з 147 до 184 , з яких розкрито 168; майже вдвічі збільшилася кількість злочинів, скоєних групою осіб, – з 48 до 76. Спостерігається також сут-тєве – з 17 до 42 – зростання кіль-кості злочинів проти державної власності.

Нині кожен п’ятий учень 5-го класу, кожен четвертий восьмикласник і кожен другий учень 11 класу схильні до вживання алкоголю. За минулий рік на 41 підлітка складено прото-коли за розпивання спиртних напо-їв у громадських місцях або ж за появу там у нетвере-зому стані. В той же час за порушення правил торгівлі спиртними напоями пока-рані лише 12 осіб, тобто третина від цієї кількості. А злочинів, скоєних особами у стані сп’яніння, теж не-мало – 41.Так, працівниками Бровар-ського МВ були виявлені факти продажу алкоголю і тютюнових виробів непо-внолітнім у смт. Калита (ПП «Хоменко»), с. Рожни (ПП «Ковальська»), с. Шевченково (ПП »Уланов»), але головами цих на-селених пунктів не вжито жодних заходів по попередженню таких правопорушень.

Паління в такому віці. Чий це клопіт? Паління в такому віці. Чий це клопіт? Невже прокуратури?...Невже прокуратури?...

Хочеться вірити, що придеснянські села Хочеться вірити, що придеснянські села не постраждають від такого бізнесуне постраждають від такого бізнесу

(продовження, початок див. на стор. 1)

Інтерв’ю підготував Андрій Кисельов

локації штабу Південно-Західного фрон-ту», яким командував генерал Михайло Кирпонос.

А один із колишніх солдатів-зв’язківців, які обслуговували штаб ПЗФ, Іван Давиденко, писав у своїх спогадах: «штаб фронту кілька разів міняв свою дислокацію. Спочатку стояв у Києві, а потім під Броварами, у лісі, в чотирьох кілометрах на північний захід від міста». І – жодного слова про те, що штаб ПЗФ

перебував у самих Броварах.

То, може, коман-дування фронту зна-ходилося в лісі? А «бункер Будьонного» був споруджений, аби увести німців у ома-ну?

І – ще одна таєм-ниця минулої війни. У літературі, зокре-ма мемуарній, багато сказано про оборону Броварів солдатами 227-го полку НКВС. Але – о, диво – ніхто із броварців, які на той час жили у місті, не зміг пригадати такого факту. Зате старожи-ли добре пам’ятають, що якась частина НКВС іще до війни і

аж до її початку постійно знаходилася у Броварському лісі. Можливо, щось там охороняла?

А хто споруджував об’єкт, якщо він дійсно існував (чи існує й донині)? Чому не залишилося ніяких слідів таємничих будівельників? Напрошується відповідь – ними були в’язні, яких потім знищи-ли. Тим більше, Биківня поряд. Хоча і в Броварському лісі й до сьогодні можна побачити безліч запалих ям, які схожі на могили. Ліс береже свою таємницю…

4 Машина часу

Отаман Демид Ромашка

(початок див. у номері 1)

Не виключається, що в цей час ро-машківці підтримували тісний зв’язок із Гоголівським загоном самооборони, на чолі якого стояли відомий поет Грицько Чупринка та колишній прапорщик Венде-левський.

Головна база ромашківців знаходилася в Новобасанських лісах, але повстанські загони зазвичай збиралися лише тоді, коли планувався якийсь виступ. Ці виступи Ро-машка проводив так часто, що в 1920 році радянська влада навіть оголосила в Козе-лецькому повіті військовий стан. Цілком імовірно, що отаман на той час підтриму-вав тісний зв’язок із загоном відомої Ма-русі, який діяв в Остерському повіті (до повіту входили тоді більшість броварських містечок і сіл).

Ставлення отамана до єврейського на-селення було різко негативним. Хоча роз-повідають, що перед черговим погромом повстанці попереджали євреїв, аби вони тікали куди-небудь, бо «буде погано». Крім цього бійці повстанських загонів Ромашки вели активну пропаганду в селах, кажучи, що «тепер при владі знаходяться виключ-но євреї», тим самим налаштовуючи проти них українських селян.

23 квітня 1920 року військовий комі-сар Гоголівського волосного військового комісаріату повідомляв в Остерський по-вітвійськкомат про «зграї бандитів Ромаш-ки», які активно діяли в межах сіл Світиль-ні, Русанова, Требухова і Дударкова. За його словами, повстанці «усіма можливи-ми засобами намагаються протидіяти усім законам, які видаються радянською вла-дою, і через грабунки населення і вбивства, які відбуваються мало не кожної ночі, під виглядом червоноармійців стараються під-бурити населення проти радянської вла-ди». Так, «в Кулажинцях анархіст Ромашка з його загоном знищили господарство ко-лишнього поміщика, яке перейшло в руки селян».

Здається, що активізація дій загонів отамана Ромашки саме в цей час не випад-кова: з 23 квітня 1920 року почалася хвиля селянських антибільшовицьких виступів у Зазим’ї, Требухові, Літках і Борисполі. Гас-лом ромашківського загону, до речі, були слова: «В єднанні українців – сила».

У зведенні інформаційного відділу ЦК КП(б)У про політичне становище на Чер-нігівщині у зв’язку з наступом поляків ска-зано: «…в губернії заворушилися банди, в Остерському повіті оперує Ромашко». Як свідчать тогочасні документи, мешканці сіл Русанова і Світильні «діють заодно з бандою Ромашки», а в Гоголівській волості «спостерігається значний відсоток дезер-тирства і небажання призовників служити в Червоній армії, сільські виконкоми не ви-конують розпоряджень центральних орга-нів радянської влади».

Отаман загинув 7 липня 1920 року в сутичці з головою Ярославського ревко-му: «бандит Ромашко вбитий, арештовані

його найближчі поплічники». За іншими даними, його застрелили самі ж повстанці, які вирішили добровільно здатися більшо-викам. Старожили розповідали, що уби-того отамана возили на підводі по селах і показували людям, а потім спалили в полі за Козельцем. Хоча селяни вірили, що Де-мид Ромашка не загинув, а продовжував боротьбу проти більшовиків і в 1921 році – у той час на Чернігівщині діяла так звана «Друга дика дивізія» із трьох тисяч бійців під командуванням якогось полковника Ромашки.

Після смерті отамана антибільшовиць-кий повстанський рух у нашому краї по-ступово пішов на спад, хоча ще весною

1921 року в околицях Гоголева діяв якийсь невідомий загін, який незабаром був зни-щений червоноармійцями. У травні того ж року за Броварами повстанці напали на поїзд, у якому їхали курсанти червоної вій-ськової академії, і убили трьох із них. Тоді ж червоні кіннотники убили отаманів Ще-канюка та Марусю, які діяли в Остерсько-му повіті.

Дехто з дослідників вважає, що поет Павло Тичина саме отаману Ромашці при-святив свого вірша, в якому є такі рядки:

Ви чували про Ромашку, Про Тютюнника, Махно? Ми зійдемся всі докупиІ стоятимем в одно...»(Радянський агітаційний вірш 20-х років)

«На майдані коло церквиРеволюція іде,– Хай чабан! – усі гукнули, – За отамана буде».

Легенди Броварського лісу

Агресія Гітлера в Європі у кінці 30-х років минулого століття викликала хви-лю радянського бункеробудування. У 1933-1936 роках у Москві був побудова-ний бункер штабу Військово-Повітря-них сил СРСР, а в 1940-му – підземне сховище для штабу протиповітря-ної оборони.

Були споруджені бункери для вищого вій-ськового командування у Самарі, Сталінграді, Горькому, Ульяновську, Коростені…

Запитаєте: а до чого тут Бровари? Маємо свідчення броварців, які наводять на цікаві припущення. Один із мешканців нашого міста згадував: «Перед самою війною у Броварському лісі військові побуду-вали якийсь секретний об’єкт. Казали люди, що він знаходився під зем-лею, а територія навкруг була замінована. Вартові нікого не підпускали до лісу, а ми й самі ходити боялися. Коли у 1941-му при-йшли німці, то вони теж виставили на тому місці охорону. У 1943 році німецькі солдати оборонялися там іще два чи три дні після того, як основні їхні частини вже відійшли за Дніпро…».

Цей таємничий об’єкт, напевне, мав зв’язок із Київським аеропортом у Бро-варах: у 1999 році під час риття котлова-ну на колишньому летовищі робітники наштовхнулися на товстий кабель, про-

кладений у напрямку лісового масиву. Такий самий кабель, за розповідями, тягнувся і вздовж колишньої трамвайної лінії з Києва до броварської Розвилки і далі – в ліс.

Незрозумілим є і призначення вузь-коколійки, насип від якої тягнеться лі-сом приблизно від птахофабрики «Київ-ської», паралельно шосе Київ – Бровари. Можливо, по ній підвозили якісь ванта-жі до об’єкту?

І знову – про події 1941 року. Житель-ка нашого міста Лідія Гороховська при-гадувала, як на вулиці Леніна військові почали зводити велетенську споруду, для чого із лісу були привезені грубезні коло-ди. Зверху на них поклали мішки з піском і замаскували зеленню. Коли бліндаж був готовий, військова частина несподівано відійшла в невідомому напрямку. А через день налетіли німецькі бомбардувальни-ки… Споруду на вулиці Леніна називали ще «бункером Будьонного», «місцем дис-

Де знаходиться золото Державного банку?

…У вересні 1941 року, виконуючи на-каз Ставки Верховного Головнокоман-дування, з Києва евакуювали цінності Державного банку Української РСР. Три автомобілі «ГАЗ-АА», які називали «по-луторками» (могли везти не більше як 1,5 тонн вантажу), разом із частинами 37-ї армії переїхали через Дніпро і… зникли на його лівобережжі.

Достеменно відомо, що в кузовах ав-томобілів знаходилися стокілограмові металеві ящики із 4200-ма кілограмами золота 999-ї проби у зливках, також 500 кілограмів дорогоцінних каменів і 1,5 тонни ювелірних прикрас. Як бачимо, машини були перевантажені, а значить – їхали з малою швидкістю.

Версій про те, в якому саме напрямку рухався «золотий обоз», декілька. Одна з

них – автомобілі прямували до Броварів. Враховуючи, що відступаючі радянські війська були охоплені панікою (незаба-ром їх чекало повне оточення), ящики скинули з «полуторок» і десь закопали. Але ймовірно (оскільки часу було обмаль), їх просто втопили в якомусь бо-лоті чи озері. Поставте себе на місце енкаведис-тів, які супроводжували золото. За тих умов ви зробили б так само.

Пошуком цінностей, які невідомо куди зни-кли, займалися і німці, і спецгрупи органів ра-дянської держбезпеки. На жаль, свідків затоплення ящиків не залишилося. Точних координат скарбу – теж.

Десятки років витратили на пошуки золота й «чорні археологи». Прочісували

місцевості і під Яготином, і під Березан-ню, й під Борщевом… Марно.

У зв’язку з цим подаємо ще одну вер-сію, яка базується на спогадах кількох

жителів Требухова. Вони розповідали, що восени 1941 року, під час нальоту німецької авіації, за селом на старій до-розі до Гоголева було підбито вантажів-ку. Водій загинув, і машину залишили

напризволяще. Хтось із селян вирішив подивитися, що знаходиться в кузові. Знахідка перевершила усі сподівання! У металевих ящиках були золоті зливки. Ви, мабуть, здогадалися, яка доля чекала й на цей вантаж…

Але не забувайте – автомобілів було три. Куди поділися іще дві «полуторки»?

Детально вивчивши карти розта-шування військ у вересні 1941 року (як радянських, так і вермахту) і беручи до уваги той хаос, який панував у колонах відступаючих частин Червоної армії, можемо стверджувати: дві інші «полу-торки» із золотом навіть не проминули Гоголева.

Отже, золото й досі знаходиться під товщею води і мулу в якійсь водоймі між Требуховом і Гоголевом.

Хоча один із «чорних археологів» ко-лись запевняв автора цих рядків, що цін-ності треба шукати в самому Требухові. Щоправда, не уточнив, де . Не встиг. Тра-гічно загинув…

Сторінку підготував Володимир Мельник

5Живиця пам’яті

Цей матеріал за дорученням комісії Броварської міської ради з підготов-ки пропозицій щодо найменування та перейменування вулиць, провулків, майданів, парків, скверів та інших то-понімічних об’єктів було написано в червні 2008 р. для газети «Обрії Бать-ківщини». Проте його визнано гострим і заборонено до друку. Та він не втратив актуальності, бо проблеми, порушені в ньому, не розв’язані досі.

Подається зі скороченням.

Абсолютна більшість старих назв відображали радянську ідеологію, слу-жили інтересам радянської імперії. Ви-никнення незалежної держави Україна потребувало нової ідеології. Крок за кроком Україна болісно пізнавала свою історію, своїх героїв. На зміну іменам комуністич-них вождів, партійних і радянських посадовців, організаторів і виконавців політичних репресій та го-лодоморів у назвах вулиць мають при-йти імена національних героїв України, які пронесли українську ідею через усю нашу гірку і звитяжну історію, діячів української культури тощо.

На жаль, радянські назви спокійні-сінько функціонують і досі. Так, одна з вулиць носить ім’я «нєістового Вісса-ріона» – В. Бєлінського, який змішав із багном ім’я Тараса Шевченка в рецензії на перше видання «Кобзаря» 1840 р. і злобно запевняв, що української нації та української мови ніколи не було, немає і не буде. Невже за це так шанують його в Броварях?

Нинішня вулиця Леніна до 1917 р. називалася Благодатна, що підтверджу-ється купчою на землю, яку на власні очі бачила краєзнавець Раїса Щербакова-Кайдан. Чому б не повернути їй цю кра-сиву й енергетично наснажену історичну назву? Краєзнавець Василь Сердюк про-понує повертати вулицям такі історичні назви: замість Шолом-Алейхема — Ста-ромосковський, замість Щорса — Рожен-ський, замість Осипова — Переяслав-ський шляхи. Думки Раїси Степанівни і Ва-силя Леонідовича збі-гаються: за давньою традицією, вулиці, які ведуть до сусідніх на-селених пунктів, слід і називати відповідно — Пухівський, Требу-хівський, Княжиць-кий, Дарницький та інші шляхи.

Короблять вухо і немилозвучні «про-фесійні» назви вулиць: Електриків, Меха-нізаторів, Залізнична, Авіаційна, прову-лок Тракторний. Шедевр бюрократичної недолугості – назва провулка Тупий.

У мене викликають стурбованість ще дві тенденції в найменуванні вулиць на-шого міста. Стало модно давати їм імена директорів броварських підприємств ра-дянського часу, які пішли з життя. Цар-ство їм небесне. Але всю радянську епоху вони почувалися господарями життя, не-ухильно проводили політику компартії в маси, і возвеличувати їх сьогодні – еле-ментарна історична несправедливість. Окрім того, за кілька десятиліть їх було

стільки, що для всіх у Броварях і вулиць не вистачить.

Тепер у називанні вулиць у нашому місті панує невиправдана тенденція до безликості, яку про-дукує архітектурний відділ міськради: Абри-косова, Яблунева, Ви-шнева, Бузкова… Тут фігурує мало не вся флора, аби тільки уник-нути імен українських національних ді-ячів.

Слід пам’ятати, що слова мають енер-гетику. І якщо ми ходимо вулицями, на-званими на честь катів нашого народу (не лише в Броварях, а й по всій Україні), щодня живемо у сфері впливу енергети-ки нищення, то не дивуймося й не обу-рюймося з того, як живемо. Маємо те, що заслужили своєю байдужістю, нерозбір-ливістю.

Комісія формується з депутатів місь-кої ради, керівників міських служб, пра-цівників апарату, одним словом, людей

при службі. Вони пере-важно голосують так, як їм скажуть. Це, на мою думку, взагалі ко-рінь зла в Україні: люди,

які мають статус державних службовців, не лише не підтримують державної ідео-логії, а часто й ненавидять її. За цієї сис-теми поодинокі представники громад-ськості в комісії (я перебуваю в цьому статусі майже 20 років) – лише фіговий листок на сороміцькому місці владного тіла. Бо що важать один-два наших вола-ючих голоси проти всіх їхніх байдужих, складених докупи?

До складу комісії слід залучати ро-зумних, освічених і патріотично нала-штованих представників громадськості. І працювати слід не методом опитування на вулицях (це дешевий популізм або лу-каве нав’язування громадськості чиєїсь думки), а шляхом систематичної роботи таких людей у складі комісії.

За роки незалежності завдяки зусил-лям ентузіастів на карті нашого міста в імені бульвару увічнено Незалежність України, з’явилися імена діячів україн-ської культури Петра Могили, Пантелей-мона Куліша, Марії Заньковецької, Ми-хайла Драгоманова, Григорія Сковороди, Павла Чубинського, Василя Симоненка, Василя Стуса, Платона Майбороди, Оле-

ся Гончара та інших; імена національних діячів та бор-ців Івана Мазепи, Івана Гон-ти, Івана Сірка (тут засіяно не густо).

У назвах вулиць вша-новано й імена наших земляків: поета і борця за незалежність України Гри-горія Чупринки; вчителя, що знайшов вічний спокій у Биківні, Дмитра Русано-вича; його дядька, чий прах також лежить у Биківні,

священика Івана Русановича, художника Івана Батечка, письменника, краєзнавця Митрофана Александровича, архітекто-ра Василя Осьмака та інших.

Особливо важко приходять на карту Броварів імена політичних діячів Укра-їни. Ще в перші роки незалежності вда-лося «провести» в назви наших вулиць імена Михайла Грушевського та Воло-димира Винниченка. Зате ім’я Симона Петлюри досі викликає справжню лють. Ні мої доводи на засіданні комісії, що Петлюра був одним із керівників УНР, як і Грушевський та Винниченко, ні ви-ступ на сесії міської ради результатів не

дали. А Петлюра, між іншим, після подій під Крутами перебував у Броварях разом зі штабом армії, про що свідчать історич-ні джерела. Отже, давно слід встановити

меморіальну дошку його пам’яті на будівлі Бро-варського залізничного вокзалу.

Уперше за роки незалежності питан-ню називання вулиць надано державної ваги, бо ним став опікуватися Президент України. На одному з недавніх засідань цієї комісії (голова Анатолій Кривонос) ухвалено: відповідно до Указу Президен-та, одну з нових вулиць Броварів назвати іменем Івана Виговського. Указ Прези-дента про проголошення 2008 року ро-ком пам’яті жертв Голодомору зобов’язує перейменувати вулиці, названі на честь організаторів голодоморів та політичних репресій в Україні.

Соромно, що наше місто, яке широ-ко розрекламоване в пресі як європейське, немов найгірша кому-ністична резервація, чекало указу Пре-зидента. Нібито нам самим бракує мізків. І хоч я багато років поспіль порушую пи-тання про перейме-нування вулиць імені Леніна, Постишева, Чубаря, Бєлінського, Восьмого з’їзду Рад, Піонерської, Каліні-на, Петровського, Кірова, Рози Люксем-бург, Карла Маркса, Осипова, провулків Радянський, Ульянових, Героїв Сталін-града та багатьох-багатьох інших, біль-шості членів комісії до цього байдуже.

Але ж цими вулицями ходять наші діти й онуки, які, вивчаючи в школі укра-їнську історію, ніяк не можуть зрозуміти, чому старше покоління змушує їх жити на вулицях, названих іменами ворогів їх-ньої батьківщини – незалежної держави Україна. Боляче усвідомлювати, як ми не шануємо самі себе і як шануємо своїх во-рогів…

Член комісії Павло Ротар на одному із засідань запропонував, аби в назвах на-ших вулиць звучали й імена зарубіжних діячів.

Пропоную ім’я іноземця для назви однієї з наших вулиць. Років зо 2 — 3 тому броварська молодь збирала в міс-ті підписи за перейменування вулиці імені Павла Постишева на вулицю імені Джеймса Мейса.

Цей американець індіанського похо-дження був одним із перших у світі іно-земців, який сприйняв біль українського народу як свій власний. Ще молодим нау-ковцем він збирав документи та свідчен-ня про голодомор в Україні 1932 — 1933 рр., які пізніше були опубліковані в кни-зі відомого вченого Роберта Конквеста «Жнива скорботи». Завдяки його праці правду про голодомор в Україні дізнався світ.

З настанням незалежності вчений пе-реїздить до України і продовжує наполе-гливо працювати над темою голодомору. Професор Джеймс Мейс одружується з українською письменницею Наталкою Дзюбенко і живе повнокровним життям свідомого українського громадянина. Він пішов із життя в розквіті літ. Серце інді-анина не витримало температури україн-ських політичних пристрастей. Мейс на-віки залишився в українській землі, яку так любив. Невже він не заслуговує, щоб його іменем називалася вулиця, яка досі носить ім’я одного з організаторів голо-домору в Україні Павла Постишева?

Доки члени комісії з найменувань та депутати міської ради попередніх

скликань чинили опір зміні назв кому-ністичної доби, стік дорогоцінний час, змінилися умови, проблем у цій сфері побільшало. Тепер перейменування ву-лиці має і фінансове вираження: зміна паспорта, документів на право власності на квартиру, на землю тощо процедури платні.

На одному з останніх засідань комісія ухвалила: визначити пілотним проект перейменування вулиці Постишева та доручити членам комісії – працівникам виконкому – підрахувати, в яку суму це обійдеться. Проте доручення не було ви-конане. Що це – недбалість чи бойкот? Цього разу комісія доручила секретарю Наталії Балашовій зробити відповідні за-пити.

У червні цю статтю, написану за до-рученням комісії, не допустили до дру-ку в газеті «Обрії Батьківщини». А тим часом події розвиваються. На засіданні 15 липня, куди запросили спеціалістів виконкому, члени комісії передумали й вирішили зробити пілотним проектом

з перейменування вулиць провулок Ульянових. Він, мовляв, найменший, отже, проблем із ним буде менше.

Але ж це приватний сектор! Там буде проблема буквально з кожним бу-динком, адже треба перео-формляти і паспорти, і пра-во власності на будинок, і документи на землю…

Проблема перейменування вулиць сьогодні постала перед усією Украї-ною. Історія змусить нас розв’язати її. Я пропоную звернутися до Президента, Прем’єра і Голови Верховної Ради, аби на перехідний період прийняли рішення закреслювати в документах старі і впи-сувати нові назви вулиць, а зміни ці су-проводжувати написом «Виправленому вірити» й відповідною печаткою.

У нашому місті є й інші серйозні про-блеми. Рано чи пізно йому треба повер-нути історичну назву Броварі замість спотвореної, не характерної для питомої української орфоепії нинішньої назви Бровари.

Крім того, назви вулиць на табличках, написані по-російськи, слід замінити українськими. Я порушувала цю про-блему ще на пленумі райкому компартії в далекому 1989 р. (членом компартії, як і будь-якої іншої, я ніколи не була). Відпо-віли, що немає грошей. Отже, віз і нині, майже через двадцять років, там само.

Що ж ми маємо?

Що зроблено?

Склад комісії

Про що волають назви вулиць

у наших рідних Броварях?

Що робити?

Де вихід?

P.S. 2012 р. 1. Як з’ясувалося, байки про

платність послуг при перейме-нуванні вулиць – обман анти-українськи налаштованих чле-нів комісії і працівників міськви-конкому, а якщо називати речі своїми іменами, то звичайнісінь-кий саботаж. В Україні до вирі-шення цієї проблеми перешкод давно немає. Чи є вони в Брова-рях, з’ясується зовсім скоро.

Читайте про це в подальших числах «С.ц.».

2. Як видно зі світлин, на 21-му році незалежності назви вулиць на офіційних табличках у Брова-рях і досі написані по-російськи. Проте деякі господарі за влас-ний кошт виготовили таблички для своїх осель. З-поміж них я не знайшла жодної (!) російською мовою. А деякі навіть із тризу-бом! Отож броварці набагато свідоміші, ніж уся броварська влада за роки незалежності, складена докупи.

Сторінку підготувала старший науковий працівник Броварського краєзнавчого музею Марія Овдієнко.

«Простоквашино» – ВАТ «Кремен-чуцький міськмолзавод», м. Кременчук, Полтавська обл. Загальна оцінка – погано.

«Слов’яночка» – ВАТ «Вімм-Білль-Данн Україна», м. Вишневе, Київська обл. Загальна оцінка – погано.

«Щодня» – ДП «Молочний завод» ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд», м. Житомир. Загальна оцінка – погано.

«Галактон. Літній день» – ВАТ «Галак-тон», м. Київ. Загальна оцінка – погано.

«Веселий молочник» – ВАТ «Вімм-Білль-Данн Україна», м. Вишневе, Київ-ська обл. Загальна оцінка – відмінно.

Самі ж виробники називають таке мо-локо «найвищим стандартом», на 100% безпечним молоком, яке можна зберігати тривалий час навіть при кімнатній темпе-ратурі й перевозити на великі відстані.

відразу по трубах надходити в холодиль-ні камери, а потім – в підготовлену бочку. Новітня технологія безприв’язного утри-мання корів, за якою працюють три роки, дозволяє утримувати всього три доярки, та, найголовніше, мати непогані надої мо-лока. Однак з молочними підприємствами виробники не співпрацюють. Три гривні при закупівлі, вважають вони, – це не ціна для їхнього якісного молока.

За словами фахівців молочної справи, якісне магазинне молоко має бути безпеч-ним, виготовлятися з сировини високої якості та мати надійну упаковку.

Дотримання усіх цих критеріїв якості може гарантувати лише ультрапастериза-ція – найбільш сучасна технологія вироб-ництва молока, винайдена у 50-х роках минулого століття.

Ультрапастеризоване – це якраз те, що розливають у «картонні цеглинки».

«Молочна родина» – ВАТ «Ковельмоло-ко», м. Ковель, Волинська обл. Загальна оцінка – погано. Не відповідають нормам мікробіо-логічні показники.

«Молочна ферма» – ТОВ «С-Транс», м. Зміїв, Харківська обл. Загальна оцінка – пога-но. Виявлено 85% немолочного жиру.

«Щодня» – ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд», м .Дніпропетровськ. Загальна оцінка – погано (за рахунок даних органолеп-тики).

«Заріччя» – ЗАТ «Куп’янський молочно-консервний комбінат», м. Куп’янськ, Харків-ська обл. Загальна оцінка – дуже погано. Не від-повідають нормам мікробіологічні показники, а також за рахунок даних органолептики.

«Чарівний ведмедик» – ТОВ «Молагро-бізнес», м. Дніпропетровськ. Загальна оцінка – дуже погано. Не відповідають нормам мі-кробіологічні показники. Виявлено 94% немо-лочного жиру.

«Хуторок» – ТОВ «С-Транс», м. Зміїв, Хар-ківська обл. Загальна оцінка – дуже погано. Не відповідають нормам мікробіологічні показ-ники. Виявлено 87% немолочного жиру.

Біля десяти торгових точок у Броварах та п’яти столичних, де реалізується продукція ТДВ «Бровари-молоко», майже завжди черги. Як кажуть самі споживачі, їх приваблює що-денна поставка безпосередньо від виробника, відмінні смакові якості та доступні ціни. У су-пермаркеті «Перекресток» та ТРК «Термінал» вимогливі покупці продукцію ТДВ «Бровари-молоко» впізнають по блакитних упаковках з білосніжними ромашками та сонечком. Як стверджує директор підприємства Михайло Лопатюк, за свою шістдесятидворічну історію «Бровари-молоко» жодного разу не зрадило своєму статусові – виробник найвищого ґа-тунку, адже вся продукція, якої 15 наймену-вань, виробляється тільки з натуральної сиро-вини. За добу на виробництві переробляють від 10 до 15 тонн молока, що надходить на базу від населення з Баришівського, Броварського, Козелецького та Бобровицького районів, а віднедавна – і з господарства «Плосківське». Тільки одного молока товариство випускає п’ять різновидів. За добу жителі міста та сто-лиці споживають близько п’яти тонн цього молочного дива. А ще – корисні кефірні напої з лактулозою, лактіумом та наріне, що є осно-вою лікувально-профілактичного харчуван-ня. «Бровари-молоко» мають власні рецепти цієї молочної родзинки, а ще – адигейського сиру, виробництво якого відновили нещо-давно. Сир, і не тільки, продовжують робити «старим дідівським способом» – термостат-ним, що дозволяє продукції мати той смак ди-тинства, який кожен з нас пам’ятає й любить.

Аня: «А я на ринку в пластикових пляш-ках не можу молоко купувати. Незрозуміло, на яких смітниках вони беруть ті пляшки. Ку-

пувала «Яготинське». Тепер я шокована таким відкриттям!»

Валентина: «Звичайно, можна перейти на іншого виробника, та де гарантія, що вони також не продають молоко від хворих корів? А про «Обухівське» нічого не чули? Його беру, адже щодня завозять свіже».

Світлана: «На Обухівському молокозаво-ді працює моя подруга. Вона говорила, що в них у масло й морозиво одну «хімію» кладуть, навіть відсоток сухого молока малий. З того часу ми й не беремо його».

Олеся: «А ми купуємо «Бурьонку». Але те-пер, після всіх «коментів», взагалі не хочеться давати дитині молоко. У нас дача під Києвом, так в селі взагалі корів нема. Мабуть, штук дві. Там така черга за молоком! На місяць на-перед».

Марина: «Про сметану «Слов’яночка» слухала по радіо. Там одна жінка готувала якусь страву: чи то бануш, чи мамалигу, і їжа перетворилася на справжню жижу, а сметана мала зовсім не сметанний вигляд».

Даша: «А я дивилася передачу «Знак якос-ті», так там «Слов’яночка» за якістю на першо-му місці була».

Ірина: «У «Знаку якості» хто заплатив

– того й якість. Зрозуміло, більшість марок використовують якісь добавки, то хоч би мо-локо на смак було схоже на молоко. А то ціни

захмарні, а якість – г…о. Травлять націю».

Софія: «А мені по-добається дуже молоко компанії, що в селі Літоч-ки. Особливо те, в якого термін придатності 72 години».

Марія: «Наші друзі мають гриб, що скислює молоко. Багато разів і я ним користувалася. Ди-тина із задоволенням п’є кефір. Лабораторні аналізи – клас. Багато ви-робників не знаю з чого роблять свою продукцію, бо бідний гриб ніяк не може скислити їхнє мо-локо: воно покривається синьою плівкою, утворю-ється незрозуміла маса. Купуємо молоко тільки в «перевіреної» бабусі в селі».

Ольга: «На сайті test.org.ua постійно оновлю-ють список протестова-них продуктів. Там за-вжди можна подивитися, що варто брати, а чого – ні. Ми вже п’ятий рік слідкуємо за цим тестом. Деякі виробники трима-ють марку з року в рік,

а деякі були у «відмінниках», а потім, мабуть, грошей захотіли, то стали підмішувати різні добавки.

«Злагода» – ВАТ АК «Комбінат «Придні-провський», місто Дніпропетровськ. Загальна оцінка – відмінно.

«Слов’яночка» – філія ВАТ «Вімм-Білль-Данн Україна» – «Харківський молочний комбінат», м. Харків. Загальна оцінка – від-мінно.

«Ромол» – філія ВАТ «Вімм-Білль-Данн Україна» – «Харківський молочний комбі-нат», м. Харків. Загальна оцінка – добре.

«Добриня» – АТЗТ «Донецький міський молочний завод №2», м. Донецьк. Загальна оцінка – погано. Не відповідають нормам мі-кробіологічні показники.

Все-таки Інет – цікава й корисна штука! Якщо, звичайно, вміти ним користуватися. Там ТАКОГО НАРИТИ можна, що в жодній літературі не почитаєш і в останніх новинах не почуєш. Особливу цінність мають комен-тарі: кожен бажаючий може висловити свою думку й поділитися власним досвідом. Напри-клад, жіночки обговорюють питання, що не залишить байдужою жодну матусю – якість молочного дива. Адже малюки починають ди-витися на світ саме через його спектр, особли-во, коли материнське молоко вичерпало свої резерви. Тож пропоную вам, шановні читачі, після аналізу висловлювань блогерів почитати «коменти» жінок на одне дивовижне відкрит-тя й самим зробити висновки.

«Дівчата, сьогодні про таке дізналася! Ви-рішила поділитися і з вами. У нас в районі є молочна компанія, ніби все там за євростан-дартами. Але, як і скрізь, є хворі корови. Їх лі-кують, а молоко під час лікування виливають у каналізацію. А тут їхній бухгалтер прийшла здавати звіт в адміністрацію і розповідає, що це непридатне молоко у них тепер купує «Яго-тинський маслозавод». Я була шокована, адже весь час думала, що цей виробник – один із кращих. Молоко в пакетах навіть дітям інколи давала, а йогурти й закваски вони взагалі із за-доволенням їдять. Все, із сьогоднішнього дня домовилася з бабусею із сусіднього села. Тепер тільки в неї буду брати, домашнє».

Ніна: «З домашнім також потрібно бути обережним. Люди інколи й самі не знають, що їхня корова хвора. У нас у селі теж купують молоко для молокозаводів. То коли була ве-теринарна перевірка, з 14 корів тільки дві ви-явилися не хворими на лейкоз і туберкульоз. Тепер завод тільки в них бере молоко, інші – возять на ринок».

Ліда: «У селі, де живе моя бабуся, на кожну корову є ветпаспорт, а в тварини на вусі клей-мо з биркою та номером. Щовесни перед ви-гоном на пасовисько з кожної корови беруть 20-кубовий шприц крові на аналіз. Результати аналізів заносяться у ветпаспорт. Минулої весни із 130 голів тільки дві виявилися хвори-ми. Так що вимагайте такого паспорта в про-давців домашнього молока».

Катя: «У сусідки моєї мами дві корови: одна лейкозна, але дає до 30 літрів молока, інша – здорова, але надої – так собі. Так вона на ринку паспорт здорової показує, а молоко лейкозної продає. А вдома залишає хороше молоко для своїх онуків».

6 Споживач

«Ой, дєвочки, таке узнала!»

Дивовижне відкриття

Результати досліджень пастеризованого молокаЦентром експертиз ТЕСТ

З порталуспоживача

Про наше, броварське

Яке молоко якісне?

Сучасна ситуація з молоком

ка, господарює понад 20 років. Окрім того, що тут обробляють чотири тисячі гекта-рів землі та вирощують майже всі куль-тури, «Журавушка» може похвалитися й невеличким ковбасним цехом, свино- та молочною фермами, причому в останній – 600 голів великої рогатої худоби. Тільки корів – 200. Щоденно в смт Велика Димер-ка та місто Бровари на вулицю Короленка (біля бювету) приїздить молоковоз. Май-же 1000 літрів молока, що реалізують «на розлив» по 7 грн. за літр (при жирності 3,4 – 3, 8) розходиться «на ура». На про-хання людей заїжджають і до ЗОШ № 5 та на Торгмаш. Щоденно фахівці беруть це молоко на аналіз. За його якість господарі не переймаються ще й тому, що в само-му господарстві комплексне харчування тварин та належний догляд максимально скоротили захворюваність корів на тубер-кульоз та лейкоз. За останні роки таких випадків виявлено одиниці. Та й новітнє німецьке обладнання дозволяє молоку під час доїння не контактувати з повітрям, а

Сергій Плакся в фермерському госпо-дарстві «Журавушка», що в смт Калинів-

Поголів’я великої рогатої худоби в країні на 1 лютого 2012 року відповідно з минулим роком зменшилося на 1,3% (до 4 502,6 тис. голів), повідомляє Державна служба статистики України. Зокрема, ко-рів за 12 місяців зменшилося на 1,8% (до 2 383,4 тис. голів). Зате поголів’я овець та кіз збільшилося на 0,4% (до 1 791,1 тис. голів). Виробництво м’яса за січень 2012 року, порівняно із січнем 2011 року, скоротилося на 0,7% (до 278,3 тис. тонн). У той самий час виробництво молока, вперше за шість років, зросло в січні по-точного року на 4% ( до 591,2 тис. тонн).

Сергій Мукомолов, пакувальник ТДВ «Бровари-молоко»

Процес пакування пастеризованого молока «Ромашечки» тільки шурхотять до ящика.

До теми

Сторінку підготувала Соломія Мальована

8 Кримінал

Відповідно до частини четвертої статті 55 Закону України «Про нотаріат» (із змінами, внесеними Зако-ном України від 01.10.2008), посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, кварти-ри, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підляга-

ють державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.

Підкажіть, будь ласка, чи можна оформити у Броварах договір дарування нерухомого майна, що знаходиться в Києві? Я мешкаю в Броварах, обдарований - теж.

Запитайте в нотаріуса

Детальнішу інформацію ви можете отримати за адресою: м. Бровари, вул. Гагаріна 16, оф. 27,

офісний центр ТОВ «Торговий Дім Ліза» за ТЦ Перекресток.тел. (04594) 3-60-51, 067-974-33-91

Приватний нотаріус ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА БУРБАН

Пограбування по-броварськомуПам’ятаєте старий мультфільм «По-

грабування по-італійськи», звідки пі-шов крилатий вислів «Маріо, грабуй банк»? Сам процес пограбування в ньо-му – така собі легка прогулянка за міш-ком із грішми. Іронія, звичайно, проте дехто сприймає цю іронію як відповідь на питання «Як жити далі?» І тоді стає зовсім не до сміху...

У блатній ієрархії грабіжник – про-фесія, що не викликає особливої поваги. Традиційно «козирні» спеціалізації по-требують особливого таланту та довгих тренувань. «Щипачі», «ведмежатники», «катали»... Спеціалісти кримінального світу інколи можуть дати фору визнаним психологам або ілюзіоністам. Адже на кону стоїть не суспільне визнання, а сво-бода. Свого часу мені довелося познайо-митися з одним поважним пенсіонером, що жив неподалік. Манери як у актора, любов до літератури і преферансу (на чому, власне, ми й потоваришували)... Пізніше з’ясувалося: дідусь хоч і був, як кажуть, «не при дєлах», проте мав чи-малий авторитет у кримінальному світі. Завітавши до нього на чергову «пуль-ку», я побачив дрімаючого на дивані чолов’ягу. Ну, спить людина і спить собі – втомився, мабуть. Граємо, між іншим згадуємо «Чорний обеліск» Ремарка. Раптом голос: «Уважаємий! Часом не ви вєщічкі загубили?» На стіл лягають мій годинник і портмоне. Гостинний хазяїн сміється і пояснює: «Великого таланту людина. Подивись на його пальці – будь-який піаніст позаздрить! Всім бараком пильнували, щоб об якогось «мужика» не пошкодив». Таке зауваження – прояв довіри. Довіряю і я йому свою необізна-ність. Мовляв, найавторитетніші люди за гратами, мабуть, грабіжники – і сила в них є, і сміливість. Старий презирливо кривиться: «Ти що? Налякати та об-чистити кожен дурень може!»

Герої нашої кримінальної історії зо-всім не підлітки. Хоча наймолодшому з них лише 21 рік, він уже одружений, на-віть син підростає. Так само, як і у його 28-річного приятеля. Ще один з трійці має дещо інший життєвий досвід – за свої 26 встиг відсидіти три з половиною роки за крадіжку. Звільнився лише вліт-ку і так само перебуває «на мілині» – спробуй-но знайди пристойну роботу з довідкою про звільнення! Тим більше таку роботу, щоб і не напружуватись, і щоб гроші були пристойні.

Грабіж дійсно не потребує ані особливих знань, ані особливого обладнання. Лише від-чайдушність. Але планувати є що і в цій спра-ві. Адже потрібно залишитись невпізнаним, машину не засвітити. Поспішати у випадку, якщо касир встигне натиснути на «тривожну кнопку». Та й місце вибрати віддалене, щоб не потрапити в поле зору міліції одразу після злочину. Два роки тому охоронець одного з ресторанчиків пограбував АЗС буквально напроти свого місця роботи. Хлопчина, по-

грожуючи іграшковою копі-єю пістолета, відібрав у ка-сира близько 2,5 тис. грн., після чого перевдягнувся,

сховав куртку та шапку з прорізями для очей і спокійно повернувся на робоче місце. В ході опитування можливих свідків оперуповнова-женому співробітни-

25 січня. Третя година ночі. Черговий на лінії 102 підхоплю-ється від тривожного дзвінка. Голос у телефонній трубці вкрай знервований, стіна паніки та розгубленості пропускає лише уривки фраз. «Заправка ОККО... Залісся... 42-й кілометр... Троє грабіжників у масках...» Най-ближча до місця події патрульна група вмикає «люстру». Натис-каючи на педаль акселератора, водій цідить крізь зуби: «Дурна молодь! Надивилися свого Голлі-вуду!»

- Кажеш, вночі там лише двоє?- Поїхали, сам побачиш.- Кльово, давайте розвідку

проведем!Це сприймається як гра. Дуже

все легко виходить. І азартно – відчуваєш себе героєм, адрена-лін приємним холодком лоскоче всередині... Розвідка! Купуємо на сто гривень пальне та цигарки (тато дав, щоб памперси купи-ти, проте нічого – завтра хоч вагон памперсів куплю!) Так, дій-сно – лише касир та оператор. До завтра, доходяги!

Хлопці сиділи в «генделику», підраховуючи дрібні гроші. На пиво вистачало, але лише по одній. Тому й розмова не клеї-лась – скільки можна про одне й

кові міліції впала в око дивна поведінка хлоп-ця: він занадто нервував... Зараз грабіжник відбуває покарання.

Вочевидь, втікаючи з місця злочину, грабіжни-ки обрали сільські дороги, щоб не натрапити на спів-робітників міліції. Але ж і їздять по них мало. Тому сліди, що вели до поки-нутої ферми біля с. Зоря, привернули увагу співробітників міліції – нема чого туди їздити. Сподівались побачити незаконно вивезене сміття, сліди гулянки або шприци – такі руїни часто стають у нагоді, щоб щось недобре сховати від людського ока. Проте цього разу знахідка вразила дільнич-ного інспектора – серед всілякого непотребу виділялись предмети явно не місцевого по-ходження: пляшка від дорогого віскі та по-нівечені дверцята сейфу. Як стоп-кадр з кіно про гангстерів.

Коло пошуків звужувалось до одного

населеного пункту – саме туди звертала ав-томобільна колія від ферми. А знайти серед пяти тисяч мешканців Гоголева трьох моло-диків, що раптово поліпшили своє матері-альне становище, – справа часу.

Звісно, можна в усьому звинувачувати суспільство, низький рівень оплати праці, відсутність роботи на селі. Можна казати, що в хлопців не було інших способів про-годувати дітей, і вони вчинили як справжні чоловіки. Можна взагалі зробити з них геро-

їв, що повстали проти сис-теми викачування грошей із пересічних громадян... Але ж факти – вперта річ: за два тижні «герої» витра-тили чималу суму зовсім не на хліб, молоко та цукерки дітям. Легкі гроші і пішли легко – на посиденьки в ресторанах та саунах, до-рогі напої та модні телефо-

ни. А коли настав час платити по рахунках, виявилося, що насправді гроші ці зовсім не легкі. Давайте рахувати. Загалом «прибуток» від нальоту на АЗС склав близько 82 тис. грн. (прихоплену пляшку не враховуємо), тобто по 27,3 тис. на кожного, якщо ділити по-чесному. Начебто зовсім не дріб’язок. Але мінімальне покарання за розбій – 3 роки по-збавлення волі. Виходить по 9,1 тис.грн. за рік, або... 25 грн за кожен день, проведений за гратами. Не така вже й велика зарплатня, чи не так? Тож краще, мабуть, шукати роботу, а не дурне «натхнення» в кримінальних бойо-виках.

Імена та підробиці змінені в інтересах слідства.

те саме? І так зрозуміло, що пів-тори тисячі – не зарплатня, а більше не пропонують. Та й за ті півтори потрібно кожень день з Гоголева в Бровари їздити. Наче все не так і погано – жити є де, діти ростуть... У Вовки навіть машина є, «шевроле-авео», але що з неї, як пальне вже по 11 гри-вень? Життя є, а свята нема. А хочеться. І пиво вже майже до-пили. Кадри з «Кримінального чтива» по телевізору – як під-казка, особливо якщо хміль вже трошки вдарив у молоду голову.

- Ну шо? Влітаємо, Алік, три-маєш касира на мушці, а ми «чис-тимо». На все про все – хвилини дві. Нічого руками не хапаєм, тільки гроші.

- Поїхали, пацани!Грошей у касі – фігня, дві ти-

сячі. Але ж мають бути – щойно російська фура довго заправля-лась, а повний бак – це майже де-сять тисяч! Десь сховав, падлю-ка. Точно! Під касою, за коробкою від цигарок привітно виблискує невеличкий сейф. Бінго!

- Є! Берем сейф і звалюєм!

- Домовились: додому ні-чого не купляєм, бо спитають, звідки гроші. ОК?

- ОК. Але ж по сто грам за

перемогу не гріх? - Та пішли вже, харош із

себе строїть. Хто нас шукати-ме за двадцять кілометрів?

До теми

Найбільшим в історії пограбуванням «Книга рекордів Гіннесса» вважає зник-нення цінностей на суму більше ніж 3 млрд.долларів з Рейхсбанку під час боїв за Берлін у 1945 році. Проте пограбуван-ням це назвати важко — за свідченнями очевидців, в захопленій будівлі перебува-ло чимало військових — від вояків СС до бійців радянської та союзницьких армій. Тож, в залежності від статусу, хтось по кишенях ховав, а хтось і вантажівками вивозив. З цієї точки зору найбільшим пограбуванням слід вважати діяльність конкістадорів у Південній Америці – тоді рахунок вівся не на вантажівки, а на га-леони.

Ювелірні магазини завжди прива-блювали мисливців за легкою здобиччю. Адже місця коштовності займають неба-

гато, а вартість ексклюзивних прикрас просто космічна. В 2008 р. в Парижі здійснено один з найбільш вражаючих нальотів – троє озброєних грабіжни-ків посеред білого дня винесли з бутіка Harry Winston коштовностей вартістю близько 80 млн.євро.

Одним із найзухвалішіх пограбу-вань називають крадіжку з іспанського Banco Andalucia в 1982 р. Трійця зло-вмисників оселилась у готелі, знявши номер, який від депозитарію банку від-діляла лише цегляна стіна. Розібравши її, банда винесла цінностей загальною вартістю близько 15 млн. доларів.

У 2002 році в лондонському ае-ропорту Хітроу було пограбовано кур’єра, що перевозив гроші для ба-гатія з Бахрейну. Мабуть, сума в 12 мільйонів доларів злочинцям здала-ся замалою, оскільки на додачу вони прихопили ще й дорогий годинник із зап’ястка кур’єра.

Серед найбільших крадіжок тво-рів мистецтва – інцидент в приватному Музеї Ізабели Стюарт Гарднер (Бостон, США). У 1990 р. одягнуті в поліцейську форму зловмисники захопили тринад-цять шедеврів, серед яких роботи Ремб-рандта, Вермєєра та Мане. Ані злочинці, ані картини досі не знайдені.

Серед грабіжників трапляються й такі, що викликають сміх. Втім, сміх смі-хом, а свій термін ув’язнення вони отри-мують. Серед грабіжників-телепнів від-значилися:

Мешканець Таїланду затриманий в декількох метрах від входу до щойно по-грабованого банку. Під час затримання перераховув гроші посеред вулиці. Як з’ясувалося, грабіжник вже вдало «наві-дувався» до цього банку кількома міся-цями раніше. Попередній успіх затьма-рив мозок злочинця настільки, що той геть забув про будь-яку обережність.

Ще один невдаха написав записку з вимогами на... зворотному боці квитан-ції про сплату комунальних послуг. Про-читавши адресу, поліція була вдома у грабіжника навіть раніше за нього.

Незрозумілий почерк призвів до того, що касир одного з банків в Німеччині не зміг прочитати вимоги грабіжника. Піс-ля декількох хвилин уточнюючих запи-тань злочинець вилаявся і вибіг на вули-цю... Звичайно, людина в масці на порозі банку викликала неабиякий інтерес у на-ряду поліції, який випадково опинився в потрібний час у потрібному місці.

Мешканець США, мабуть, довго не міг наважитись – адже сидів у машині біля відділення банку хвилин двадцять. Нарешті вирішив, вдягнув лижну маску, витягнув рушницю і... почав безрезуль-татно смикати двері банку, які щойно замкнули на час обідньої перерви. Зло-вмисник так і пішов ні з чим, а ось по-ліцейські розжились відеозаписом та... номером автомобіля, який записав охо-ронець банку.

9Соціум

Бровары – не баня

На расстоянии пяти гривен от Киева (если ехать на маршрутке) или десяти гривен (на попутном авто) раскинулся город-краса-вец Бровары. Здесь в городском совете и мэрии заседают и ра-ботают самые замечательные депутаты и чиновники мест-ного масштаба. Они очень лю-бят любить свою малую ро-дину и неустанно заботятся о ее социально-экономическом развитии.

Какими были Бровары двад-цать лет назад, сегодня помнят лишь отдельные пенсионеры. Каков город сегодня, знают не-многие. А значит, ради ликвидации не-вежества стоит обратиться к статистике, которая знает все. Как выглядят Бровары сейчас?

Итак, 96 300 жителей и 399 жилых многоквартирных домов (количество индивидуальных строений горсове-ту неизвестно). 310 из них – в комму-нальной собственности, остальные – ведомственные, кооперативные и жилищные товарищества (ОСББ). И только 100 зданий пригодны для прожи-вания в XXI веке – в них есть централь-ное отопление, водопровод, канализация и горячая вода. Все прочее – наследство проклятого прошлого, где отсутствует либо то, либо другое, либо третье, либо все достижения цивилизации вообще…

Выйдем на прогулку? В Броварах 282 улицы общей длиной в 241 км. Мно-го? Если учесть общую протяженность ул. Киевской, то живем мы в переулоч-ках, где даже тротуаров нет. Послед-них имеется лишь 125 км! Это значит, что во время дождя мы часто рискуем быть облитыми грязью, ведь асфальтом покрыты только 138 км наших путей со-общения. И, кстати, темновато у нас в го-роде – сеть внешнего освещения длиной всего 130 км. Но зато есть где погулять темными вечерами – парков, скверов, «городских лесов» и прочих зеленых на-саждений в нашем городе 577 га!

Куда пойдем? Можно за покупка-ми, в магазин. Торгуют у нас всем, что душе угодно, в 44 продуктовых, 114 промтоварных и в 50 торговых точках смешанного ассортимента. Есть три рынка и СЕМЬ супермаркетов.

Можем «закатиться» в ресторан (их 8), кафе (58) или в бар (10). Но если по-желаем более культурных развлечений, то с ними хуже: библиотек всего две, есть школа искусств и музыкальная школа, краеведческий музей, клуб и культурный центр «Прометей». Это все, чем распола-гает городская община. Прочие удоволь-ствия души – частная собственность.

«Как частная собственность?» – спро-сит кто-то из старожилов. А так! С мо-мента начала построения капитализма в СССР, а потом – в отдельно взятой Украине власти приватизировали 155 объектов коммунальной собственности за жалкие 19,9 млн. грн., что в среднем составило 130 тыс. грн за единицу.

Очень дешевая распродажа!

Напомню, в Броварах зарегистриро-вано 96 300 жителей: мужчин, женщин, младенцев и стариков. Из них пребывают

в трудоспособном возрасте (от 15 до 70 лет) примерно 52 000 человек. А сколько из них работает?

Давайте разбираться. В Броварах 32 крупных промышленных предпри-ятия («Киевгума», Казенный завод по-рошковой металлургии, СБМ-503, завод строительных конструкций и пр.), есть просто предприятия, есть малые пред-

приятия (все – юридические лица) и есть физические лица-предприниматели.

Так вот, на штатных должностях трудятся и имеют постоянную работу примерно 22,8 тысяч человек, т.е. ме-нее половины всех трудоспособных. На малых предприятиях «вкалывают» 4,2 тыс. Складываем 22,8+4,2=27,0. Отни-маем – получается, что еще 25,0 тысяч людей или не работают вообще, или подрабатывают Бог знает где, как и у кого! А точнее, в Киеве.

Теперь считаем заработную плату. Если говорить о средней цифре по горо-ду, то в 2010 г. она исчислялась 1972 грн. В 2011 г. должна составить 2500 грн.

Как прожить на такие деньги?Можно, но сложно. Оттолкнемся от

установленного в Законе «О государ-ственном бюджете на 2011 г.» показа-теля прожиточного минимума на одно трудоспособное лицо. Это 1004 грн/ме-сяц. Согласно действующему законода-тельству, чисто теоретически этих денег должно хватить на 8 кг хлеба (черного и белого); 0,3 – макарон; 9 – картошки; 1,8 – сахара; 1,0 – говядины; 0,8 – свинины; 0,3 – масла сливочного и так далее. Негусто?

Вот и посчитайте, что вы можете себе позволить, если ваша средняя зарплата всего в два раза выше прожиточного ми-нимума!

И еще одно сравнение. 12 июля 1941 г. приказом Наркомата обороны СССР № 232 были установлены суточные нормы питания немецких военнопленных. Так они были ВЫШЕ, чем установленные се-годня в Украине!

Что ж, мы оглянулись вокруг, посмо-трели на себя в зеркало и, надеюсь, по-няли, что живем в Броварах, а не в Раю. Вернее, существуем, ибо так жить нель-зя! Тогда давайте вместе искать ответ на вопрос, можно ли хоть что-то изменить, не дожидаясь очередных парламентских или президентских выборов? Зачем хо-дить «маршами протеста» на Киев, если наша местная власть – рядом, на Гагари-на, 15.

Что ж, я раскрою вам не страшную и не тайну. Горсовет, горисполком и мэр, даже если и пожелают, почти ничем не смогут нам помочь.

Давайте посмотрим на структуру го-родского бюджета на примере ожидаемых в 2012 г. доходов и планируемых расходов.

Бровары, согласно прогнозам, «зара-ботают» в общий фонд бюджета 143,25 млн. грн. Основных источников дохода всего лишь ДВА: налог на доходы физи-ческих лиц (106,6 млн.) и плата за землю (34,64 млн.). Есть, правда, возможность получить «добавку» – трансферт из гос-бюджета, но здесь цифры более зависят от неформальных отношений наших

депутатов и чиновников с коллегами из Киева…

Какие еще можно отыскать резервы? Не надо их искать. Об этих резервах

худо-бедно знает любой депутат горсо-вета – это доход от продажи непосред-ственно земли, доход от продажи на аукционе прав на аренду земли и плата за аренду объектов коммунальной соб-ственности (16,6 тыс. кв метров).

Прекрасно. Теперь мы можем лучше представить себе экономику города!

Увы, радость наша напрасна. Из опубликованных горсоветом и горис-полкомом документов мы можем узнать только две цифры. По состоянию на 1 декабря 2011 года бюджет (тыс. грн.) Броваров выглядит так:

- расходы бюджета 183 798 200 грн.- доходы общего фонда бюджета (с

учетом трансфертов) – 197 709 100 грн.Я специально написал именно так,

а не наоборот, чтобы вы поняли: имен-но в 197,7 млн. «спрятались» доходы от продажи земли, от продажи права ее аренды и от аренды коммунальной соб-ственности.

Какими суммами выражаются эти статьи, знают только горсовет и го-рисполком. А мы с вами – не знаем. И зря, потому что от этих денег непосред-ственно зависят жизни самых дорогих нам людей: жен и детей.

Все цифры, приведенные в ста-тье, я взял из «Программы социально-экономического и культурного развития

г. Бровары на 2012 г.», утвержденной на сессии горсовета 29 декабря 2011 г., и других документов администрации.

Так вот, главные статьи расходов го-родского бюджета – это не капитальное строительство (все цифры указаны по потребности на 2012г.) – 8,08 млн. И не ЖКХ (18,1 млн), не сфера образования (3,3 млн) и даже не чиновники мэрии (2,62 млн)…

Значительную часть доходов бю-джета в Броварах тратят на «раздачу милостыни»! На пособия и помощь нуж-дающимся.

В 2011 г. на эти цели было потраче-но 24,22% бюджета, а в 2012 г. трат будет еще больше. И, обратите внимание, не какие-то эксперты или политики, пред-ставляющие нынешнюю оппозицию, а сама власть прогнозирует увеличение количества одиноких матерей, детей-инвалидов, малообеспеченных семей и пр.

Это реальные показатели социально-экономического развития Броваров в 2011-2012 гг.

Иными словами, кто бы ни хвастался ростом объемов промышленного про-изводства, жить не станет ни лучше, ни веселее.

«Программа…» написана настолько коварным языком, что без небольшого текстологического анализа не обойтись.

Например, кто с первого раза смо-жет понять, какой смысл несет фраза «збереження позитивної тенденції на-рощування темпів приросту»? Что зна-чат слова «повышение», «обеспечение», «создание условий», «семинар», «конфе-ренция», «тренинг», «внедрение» и т.д., употребляемые в пунктах «основные за-дачи и мероприятия»?

Какой смысл, например, «внедрять» на тренингах методику планирования се-мьи, если любой мужчина знает: на 2500 грн жену и ребенка достойно содержать невозможно. Но молодость и гормоны требуют свое, и количество матерей-оди-ночек в Броварах имеет «позитивную тенденцию повышения темпов прирос-та». И никакими семинарами эту ситуа-цию не исправить!

По-моему, броварские чиновники и депутаты, сотворившие этот «шедевр» канцелярской мысли, все еще живут ностальгией по СССР. Ведь только там и тогда можно было пустопорожними фра-зами и громкими лозунгами прикрыть свою органическую неспособность руко-водить даже общественной баней.

Представьте себе картинку: в мыльне красуется призыв «Повысим производи-тельность труда!» И голые мужики лихо-радочно трутся мочалками, максимально сокращая время на помывку одного тела, чтобы увеличить пропускную спосо-бность заведения…

А ведь Бровары – не баня.

Город, где мы живем

Город, где мы работаем

Местная экономика периода неразвитого капитализма

Немного о грустном и смешном

Программа распределенияподаяния

Часть 1. Бюджет раздачи милостыни

Продолжение следует...

Александр Матюшенко

в связи с беременностью и родами 540,5 521,4при рождении ребенка 27485,3 34053,5по уходу за ребенком до 3-х лет 7528,3 7797,0помощь на детей при опеке 2559,2 2926,2на детей одиноким матерям 3217,7 3631,9инвалидам с детства и детям-инвалидам 5964,0 6818,9малообеспеченным семьям 144,5 174,3 физлицам, которым предоставляютсясоциальные услуги

272,0 439,3

по уходу за инвалидами с расстройствами психики

0,9 4,8

всего по этим и аналогичным статьям 47880,1 56460,4

тыс. грн. 2011 2012

На пособия и помощь нуждающимся

Поcтроковий концерт – це не ша-лений драйв з пошкодженими ба-рабанними перетинками. Жодного махаючого хаєра чи дикого свисту. Построкова музика виважена, меди-тативна. З нею можна мріяти або ж страждати. Ти в ній повністю роз-чиняєшся. Це музика, яка завжди в ціні. Саме таку музику ми ставимо, коли у нас гості або з нами в маши-ні їдуть ті, чиї музичні вподобання нам невідомі, а зайвих суперечок не хочеться... Таку музику вмикаємо, коли втомилися від слів, коли по-трібна лише гарна насичена мелодія, в якій все зрозуміло і так.

З’явилися нещодавно. І хоча ба-рабанщик ( Павло Далакішвілі)і бас-гітарист (Борис Превід) із Броварів, всі репетиції проходять у Києві. Мак-сим Ларченко, фронтмен команди, – з Чернігівської області. Своїми на-тхненниками хлопці називають Sigur ros.

«Огенрі» існують близько двох ро-ків. Всі учасники різні, але поєднує їх відчуття стилю. Незважаючи на такий «несолідний» вік, гурт встиг побувати на київських сценах клубів «Прайм», на музбатлі (клуб «Ленін») та на од-ному з мистецьких вечорів. Останні три місяці гурт не виступає. Справа в тому, що барабанщик став татом (з чим ми його вітаємо!) і тимчасово переїхав до Вінниці. Однак у планах гурту продовжувати роботу. Хто знає, можливо, хлопці порадують своєю творчістю і броварську публіку? При-наймні, дуже сподіваємося на це.

Соціальні мережі – це ще нічого в порівнянні з смс-повідомленнями. Ну чому мешканцю села, розмовну при-роду якого і суржиком важко назвати, кортить есемесити неймовірно жахли-вою російською? Це що, показник ін-телігентності – освіченості? Незнання елементарного правопису асоціюється з неохайними нігтями. Їх наче й не ви-дно, та коли помічаєш, стає некомфорт-но.

Колись, приходячи до дівчини, па-рубки дивилися, який у неї гребінець, а тепер, мабуть, звертають увагу на статус у соцмережі. І помилки іноді мо-жуть зіграти фатальну роль у форму-ванні портрету обраниці. Хіба ні?..

гато. Релігійні фанатики. Немов велетенський пилосос, засмоктують поодинці й групами. Це колишні наркомани, алкоголіки, шанувальни-ки Мадонни та пива… Плюс категорія «про-сто так склалося». Якщо вищезазначені фахів-ці полікують тіло й наведуть лад у житті, то ці «воїни світла» врятують душу, заївши її вашим мозком. Сумно, що більшість із них керується тільки тупим фанатизмом. Без розуміння суті справи. Волосся на собі рвуть за правду, якої й самі не осягнули. Ця каста найнебезпечніша і посідає перше місце в нашому рейтингу. Мо-лоді люди, які з певних причин розчарувалися в собі чи в своєму оточенні, легко потрапляють у тенета сектантів. І замість того, щоб радіти життю, здобувати перемоги, влаштовувати своє «завтра» в соціумі, ходять від хати до хати, агітуючи за спасіння душі під час Апокаліпсису.

Лікарі-психологи-спасителі в одній упа-ковці. Через кілограми доступної інформації у кожного з нас є підстави вважати себе фа-хівцем. І недаремно: адже щоб стати лікарем, треба вчитися не шістдесят хвилин біля мо-нітора, а шість років у медінституті. Зі справ-жніми викладачами. Тому важливо навчитися аналізувати інформацію, відділяючи «грішне від праведного». Бо наслідки можуть бути не-передбачувані, а тоді вже без спеціаліста ніяк не обійтися. Випивши «щось від живота», можете опинитися під крапельницями у реанімації. Це стосується і душі. Примусове лікування лише все ускладнить. Отже, головне – не втрачати здорового глузду.

ють двох дітей і обтяжені мішком сімейних проблем. Марина надихається мільйонами тренінгів і порад на зразок «як стати щас-ливою, худою і багатою за добу» і одночасно втрачає сімейну гармонію. Але це анітрохи не заважає їй рятувати інших від комплексів, непорозумінь з коханцями та керівництвом. «Який з неї спеціаліст», – думають люди, а сказати бояться.

Є традиційна і нетрадиційна медицина. А є «я прочитав-казали в програмі-допо-могло брату». У цьому випадку вас без-коштовно проконсультують, постав-лять діагноз ще й випишуть рецепта (чи підкажуть шляхи профілактики). Хоча навіть у телевізорі попереджають про шкідливість самолікування. Інша спра-ва – справжня народна медицина, діді-вські методи, фітотерапія і таке інше. Спеціалізоване лікування. Псевдотра-диційна медицина сама користується

розрекламованими хімічними препаратами. Без консультації лікаря. Десять мільярдів гри-вень у 2010 році українці викинули на ліки. Половину препаратів придбано під впливом

реклами. За словами екс-пертів, люди масово займа-ються самолікуванням. І цим наражаються на не-безпеку. Перш ніж звер-нутися до лікарів чи піти в аптеку, більшість із нас намагається ретельно ви-вчити ту чи іншу хворобу в Інтернеті.

Вас покинула дівчина, обтяжують фінансо-ві проблеми, полетів карбюратор у автомобілі, впав метеорит на місто? Тоді ми йдемо до вас! Кожен із них Мойсей. Тільки, на жаль, на всіх моря не вистачає. Вони усюди, і їх справді ба-

ські. Та головне – є бажання досягати задуманого.

Броварчанин Олег Цуріков вихо-вує сина та робить мультики. Свого часу Цуріков закінчив Харківський університет мистецтва на театраль-ному факультеті. Актор лялькового театру. Анімацією та мультипліка-цією займається з 2000 року. Слав-нозвісна «Колискова» гурту ВВ стала колоритнішою завдяки Олегу. Аніма-ційний кліп з пластиліновим сюже-том – його рук справа. Співпрацював із Сашком Лірником. Був причетний до створення мультпригоди Лірника «Моя країна – Україна». Брав участь в одному французькому анімаційно-му проекті. Працював у Парижі. Про свої досягнення Олег каже скромно: «Працюй. Просто не бійся працюва-ти».

10 Тусовка в центрі

Знай нашихМріяти корисно. Думки мають

властивість реалізуватися. Отже, не-обхідно чітко зрозуміти, чого ти хо-чеш і що тобі справді треба. І мріяти на здоров’я. Після їжі і до, під час сну та після прогулянок. Бо сила думки змінює життя. Даю кінчики волосся на відсіч, що в кожного є ціла купа прикладів того, що мрії збуваються. Та більшості просто ліньки відірвати втомлену чакру від стільця і зробити перший крок назустріч собі самому.

Таня Наконечна: вірю, що люди можуть всеТаня ще в школі була гіперактив-

ною: танці, спорт, громадська робо-

Творець казок

та. Стіни Броварської ЗОШ №2 досі пам’ятають старанну ученицю. Ді-вчина очікувано отримала золоту ме-даль. Сам мер міста під аплодисмен-ти педагогів та розчулених батьків вручив нагороду. У 2006 році неспо-дівано для себе відмінниця вступила до Київського національного еконо-мічного університету ім. В. Гетьмана на факультет економіки та управлін-ня. Несподівано, бо на лекціях треба вивчати сухі цифри, а Таню цікавили соціальні проблеми, культурний роз-виток та мистецькі заходи. Сублі-маційним кроком стало поєднання навчання у виші з кар’єрою в бро-варських ЗМІ. Спочатку редактором відділу культури в одній із бровар-ських газет, а згодом – на місцевому телебаченні. З 2011 року Тетяна стала журналістом каналу UBR. Її сюже-ти транслюються на «1+1», «Новому каналі» , «Ері»… Проте невгамовна Таня не зупиняється на цьому. Дівчи-ні лише 22 роки, плани наполеонів-

«Прівєт как діла???» – запитує по-друга в соціальній мережі. Дівча із За-карпаття, в реальному житті говорить більше суржиком із західноукраїн-ським діалектом.

Однак в Мережі хоче просто «каті-руваться як сталічная падруга».

Не розумію. Воно геть не ахті. Дивишся – на аватарі дівчинка-кар-

тинка! І у профайлі розумне написано, і фото з лижного курорту. Прямо ак-тивістка-спортсменка-відмінниця-ма-мина помічниця. І все б то нічого, доки не відкриє рота, чи то пак не клацне білесенькими пальчиками по клавіа-

турі. Пишеш: «Привіт, як справи? Заміж не ви-йшла?» У відповідь: «прівєт замуш нєвиш-ла. діла супєр».

Читаю і думаю: може, замість середньої закінчила вертолітну школу і курси тракторис-тів?? А на уроках рідної мови штампувала смс-ки пацикам, які, в свою чергу, на українській літературі «різалися в триню»? Сидить така принцеса і клепає сво-їм шанувальникам: «Я

дєвушка скромная, только волоси раз-пущєни».

Бідолаха і не второпа, що від її грамоти Кобзар

вмивається слізьми. То, може, це таємна місія при-

хильників російської мови, які сплять і бачать, що вона стане

другою державною, проникаючи в ще не сформовану свідомість піснями Білана і сюжетом «Ранє-ток»? Так чи інакше, а дівча вважає

себе «крутою», а насправді – просто випендрюється на сміх курам.

Таких історій, мабуть, у кожного безліч.

Размишлізми

Сторінку підготував Павло Гудзь

Напис на футболці: «Люблю Нью-Йорк»,

а вираз обличчя підказує: не їздила далі свого села.

І до ворожки не ходи

Вони вам і душу «підлатають», і гарантію на порятунок дадуть, і діагноз поставлять. Обережно: вуличні спеціалісти атакують!

Люди, які ставлять себе в один ряд з вели-кими послідовниками дідуся Фрейда. Вони, як правило, багато читають. Скажімо, модну нині психологію для «чайників». «Гугл» подарує тонни ін-формації на всі смаки і для будь-якої вікової чи вагової категорії. Чи то вихід із депресії у 12 років, чи поради, як одружитися у 50. Особисто я проти цього нічого не маю. Як кажуть, головне, щоб людина була хороша. Років із десять тому про це ніхто ні сном ні ду-хом не знав. А сьогодні – сотні авторів, тисячі книжок, відеотренінгів. Вибір, як на троєщин-ському ринку. Можна і роз-губитися. Справа у сприй-нятті. Невідфільтрований матеріал засвоюється бук-вально. Висновки людина робить сама. Самостійно обмірковує почуте, при-ймає рішення. Непроаналі-зована інформація просто ламає і самого «психолога», і його потенційних «пацієнтів». Проте новіт-ній «цілитель душ», потонувши в морі афір-мацій, феншуївських законів та медитацій, прочитавши силу-силенну порад, шукає па-цієнтів. Йому навіть байдуже, що ніхто не по-требує його послуг, хай і безкоштовних.

Марина та Славко – сім’я з Броварів. Вона – журналіст, він – військовий. Вихову-

Інженери душ У вашому цукрі забагато крові, або Сам собі ескулап

Директори світу

Май муху в носі

Олена з Чернігівщини працює в Бро-варах перукарем. Життя у дівчини не мед. Мами немає, брат хворий. Не-зважаючи на це, вона віддано служить чужим ідеям. Перестала брати заро-бітню плату, а пізніше й харчуватися відмовилась. Бабуся приїздила до ро-ботодавців, благала, щоб вплинули на онуку. Та все марно. Не кажучи вже про особисте життя, на якому Олена по-ставила товстелезний хрест в ім’я своєї секти.

Дядя Стьопа з району лікує ра-дикуліт та кольки в печінці двома кілометрами кросу. Таня розумі-ється на анатомії та фізіології чоловіка, жінки, дитини. Дає цінні поради. Рекомендує ліки від усіх на світі болячок. Не тому, що вчила-ся цьому, а тому, що так підказує серце.

Почуття смаку – це вміння від-різнити хороше від поганого

Post-rock— музичний напрямок, що характеризується викорис-танням музичних інструментів, типових для рок-музики, однак від власне року відрізняється рит-мом, гармонією, мелодикою та складовими, що властиві іншим музичним напрямкам. Представ-ники жанру грають в основному інструментальну музику. Музика пост-року поєднує елементи різ-номанітних музичних жанрів, та-ких як ембієнт, джаз, електронна музика, рок.

То дуже схоже на космос. Я там не був, але хочу, щоб там було саме так. Висвітлений фарами, швидко насувається потік сніжинок. Відчу-ваєш себе у вільному польоті, – роз-повідає басист Борис. – Але треба бути обережним і не забувати, що ви на землі, а неподалік може ру-хатися такий самий неймовірний «космічний корабель», що летить у вашій же площині.

Oh! Henry

Броварщину представляли чотири ко-манди. Найкращі вихованці «Десни» – Вадим Антонюк (капітан), Євген Маєвський, Антон Старук та Владислав Нагорний – увійшли до збірної Київщини. Хлопці (керівник Олек-сандр Маєвський) посіли друге місце. Пред-ставники Броварського навчально-виховного об’єднання були восьмими. Подали заявку як окремий колектив і школярі з Пухівки (керів-

ник Валерій Мороз). Надійка Рацкова посіла третє місце в номінації «Папір». Дівчина була однією з трьох представ-ниць прекрасної статі, які зма-галися в Броварах.

Взагалі цей конкурс корис-тується великою популярніс-тю: дев’ять фірм з різних регі-онів держави надали допомогу в його проведенні. Переможці

й призери нагороджені цінними подарунка-ми. Спеціальний приз отримав наймолодший учасник, шестирічний киянин Богданчик Мі-крюков, який приїхав зі своєї мамою.

У черговому турі чемпіонату України з хокею під егідою ПХЛ ХК «Білий

Барс» приймав на льодовій арені ТРЦ «Термі-нал» вінницьких «Гайдамаків». Це було проти-стояння команд, які перебувають на нижніх щаблях турнірної таблиці: «барси» сьомі, а вінничани – восьмі. Розрив між суперника-ми становив одинадцять очок, а пікантність ситуації полягала в тому, що в передніх турах сьогоднішні аутсайдери були «розтрощені» львівськими «Левами» і київським «Берку-том». Тому їм необхідно було реабілітуватися перед власними вболівальниками. Але в пер-шому періоді суперникам не вдалося відкрити рахунок. Першу шайбу було закинуто на 35-й хвилині зустрічі. В рахунку повели господарі. Під завісу матчу гості відігралися. Не виявив переможця і 5-хвилинний додатковий час. В серії буллітів більш влучними були гравці «Бі-лого Барсу» – 3:2 на їх користь.

Гандбольний клуб «Будівельник» (Бро-вари) гостював у Запоріжжі, де зустрів-

ся з місцевим ЗТР. Колись це протистояння було принциповим, адже тоді суперники претендували тільки на найвищі місця. Тепер часи змінилися. З самого початку господарі майданчика повели в рахунку. Особливо вда-ло грали Олексій Ганчев та Сергій Бурка, які раз у раз загрожували воротам броварчан. На перерву колективи пішли з рахунком 14:10 на користь ЗТР. У заключній частині господарі збільшили відрив, впевнено довівши гру до перемоги – 26:16. Кращим у гостей був Мико-ла Мельник з чотирма закинутими м’ячами.

У приміщенні спортивного залу Бро-варського економіко-технологічного

університету дитячо-юнацьким спортивним клубом «Хортинг-Бровари» було проведе-но відкритий чемпіонат Київської області з хортингу. Кубок присвячено річниці виводу радянських військ з Афганістану. У турнірі взяли участь збірні команди АР Крим та клу-би м. Лазурне Херсонської області, міст Києва, Вінниці, Броварів, Вишгорода, Василькова. Броварську міську федерацію хортингу пред-ставляли 5 клубів. Спортсмени та команди, які посіли призові місця, були нагороджені дипломами Київського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Укра-їнська Федерація Хортингу» відповідних сту-пенів та медалями.

У Сумах завершився чемпіонат України з легкої атлетики, чемпіонат України

з багатоборства та матчева зустріч з багато-борства Україна – Росія. Чемпіонкою з новим національним рекордом країни стала Наталя Добринська, котра у підсумку п’яти видів на-брала 4880 очок, покращивши своє колишнє досягнення, а відтак і попередній рекорд Укра-їни на 29 очок. Бронзовою призеркою змагань також з особистим рекордом 6367 очок стала Аліна Фьодорова із Броварів, котра додала до свого попереднього рекорду 105 пунктів. Ді-вчина тренується в ЗТУ Олени Ступаченко.

вболівати за бійців. Вісім фіналів, 24 ра-унди захоплюючої і безкомпромісної бо-ротьби на ринзі, коли кожен хоче довес-ти свою силу і вправність. У категоріях до 52 кг і до 60 кг добре зарекомендува-ли себе Денис Ящук та Владислав Гудзь. Вони зробили все заради перемоги, але суперники були досить грізні, і тому Де-

нису та Владу трохи не вистачило удачі, і переможцями було назва-но інших. Під завісу в бій вступив Геворг Манукян, якому була нада-

на можливість поквитатися з крив-дником свого товариша Лав-

рента Григоряна, Романом Чубеєм. З перших хвилин зустрічі було помітно, як Геворг націлений на удар і перемогу. Він раз у раз досягав своїми боковими до голови суперника, намагаю-чись достроково при-пинити бій, але Роман мужньо витримував удари, ще й небезпеч-но контратакував. Усі товариші підтриму-вали вихованця Сер-гія Катаєва, бажаючи

йому тільки перемоги. І він не підвів. Манукян дотиснув су-

перника і отримав з рук органі-заторів таку очікувану нагороду.

Його очі сяяли від щастя, адже він зумів перебороти себе, свій біль і стати кращим. Тільки так стають справжніми майстрами. Турнір закінчився. Попереду нові бої і нові перемоги. Головне – гід-

но представити нашу державу на лондонській Олімпіаді.

сто відстоюю свою позицію і рухаюся далі. Я не буду більше боксувати за них, бо треба прогресувати, а не деградувати. Але через те, що в мене контракт з ними до вересня, швидше за все я можу не вийти на ринг до цього часу. Подивимося, як бу-дуть розгортатися події, адже, повторюся, я розірвав контракт в односторонньому порядку. Я не збираюся ставити хрест на своїй кар’єрі, і тому зараз розглядаються варіанти співпраці з іншими промоутера-ми. Давайте не будемо поспішати».

Екс-претендент на титул чемпіона сві-ту в напівважкій вазі українець В’ячеслав Узелков (25-2, 16 КО) одноголосним рі-шенням суддів поступився чемпіону Єв-ропи (EBU) Едуарду Гуткнехту (23-1, 9 КО). За підсумками дванадцяти раундів судді віддали перемогу німецькому бок-серові: 115-114, 116-112 і 117-111. Узелков непогано почав двобій, але після перших двох раундів Гуткнехт продемонстрував перевагу і спокійно довів зустріч до фі-нального гонга.

Британської співдружності. Свій останній бій за титул чемпіона Європи в суперваж-кій вазі він програв фінському боксеру Ро-берту Хеленіусу вкрай спірним рішенням суддів. Наприкінці 2010 року Чісора пови-нен був битися з чемпіоном WBO/ WBA / IBF / IBO Володимиром Кличком, але бій був скасований через травму українця. У послужному списку Дерека значаться 15 перемог (дев’ять з них – нокаутом) і дві поразки. Брати Клички володіють всіма п’ятьма найпрестижнішими боксерськи-ми поясами: Володимир є чемпіоном світу за чотирма версіями – IBF, WBA, WBO і IBO, а Віталій – чемпіон світу за версією WBC.

Колишній чемпіон Європи у супер-важкій вазі Олександр Димитренко (32-1, 21 КО) заявив про те, що він розірвав контракт з промоутерською компанією Universum і більше не буде боксувати під їхнім прапором. «Я розірвав контракт з Universum і не відмовляюся від жодного свого слова в даних мною інтерв’ю. Про-

піона на професійному ринзі, 40 з 44 ви-граних боїв він закінчив достроково, а два програв (через отримані травми). Йому належить рекорд за кількістю перемог но-каутом в суперважкій вазі: 93% боїв Віта-лій Кличко виграв достроково. 27-річний Дерек Del Boy Чісора займає 15 сходинку незалежного світового рейтингу. З 2010 по 2011 рік Чісора був чемпіоном Британії та

11Спорт

До теми

Спорт за тиждень

Чемпіон світу з боксу в суперважкій вазі за версією WBC Віталій Кличко за-хистив свій титул в поєдинку проти бри-танця Дерека Чісори. Бій, який пройшов у ніч з суботи на неді-лю в Мюнхені на арені Olympiahalle, тривав усі 12 раундів. У підсумку український боксер став переможцем одного-лосним рішенням суд-дів з рахунком 118:110, 118:110, 119:111. Таким чином, Віталій вось-мий поспіль раз захис-тив свій титул. Це був 46-й бій у професійній кар’єрі 40-річного чем-

Тріумф Геворга Манукяна15 лютого у Броварах стартував

Турнір найсильніших боксерів Укра-їни. Упродовж трьох днів на рингу спорткомплексу Броварського вищого училища фізичної культури зійшлися найтитулованіші майстри рукавички. До нашого міста приїхали майже всі зірки вітчизняного боксу, в тому числі – переможці й призери різноманітних міжнародних турнірів і змагань, учас-ники Олімпійських ігор, за винятком олімпійського чемпіона та дворазово-го чемпіона світу Василя Ломаченка. Боксер також був заявлений на турнір, однак в останню мить травмувався. Фі-нальні бої відбулися на льодовій арені ТРЦ «Термінал». Це зроблено для того, щоб змагання подивилося якнайбільше глядачів. Бровари були обрані неви-падково. Тут створена потужна школа боксу: відділення з цього виду спорту є в ДЮСШ №2 на чолі з заслуженим тре-нером України Леонідом Коварським, а також відоме відділення боксу БВУФК, яке закінчили три чемпіони світу з про-фесійного боксу – Володимир Кличко, Юрій Нужненко та Сергій Дзінзірук. Тому організатори, серед яких Державна служба молоді та спорту, Федерація бок-су України та Київщини надали право проведення відповідальних змагань на-шому місту.

Переможці турніру поборються за чотири вакантні путівки, що нада-ють право участі в Олімпійських іграх, які відбудуться в Лондоні влітку цього року. Київщина заявила шістьох учас-ників, серед них – чотири учні БВУФК: Геворг Манукян, Денис Ящук, Владис-

лав Гудзь, Лав-рент Григорян. Спортсмени були

заявлені в чотирьох вагових категоріях. Вихованці заслужених тренерів України Віктора Чубова і Олександра Поліщука, а також Сергія Катаєва повинні були довести, що є справжніми спадкоємця-ми слави своїх попередників. До честі боксерів, вони не осоромилися перед містом, що стало для них рідним. Ще протягом відбіркових боїв, які про-ходили в спорткомплексі БВУФК, хлопці продемонстрували характер. Лаврент Григо-рян, якого тренує Олек-сандр Поліщук, в напів-фінальному двобої на рівних боксував із Ро-маном Чубеєм із До-нецька. Навіть судді не змогли виявити сильнішого – 17:17 за їхніми записа-ми. Тоді кращого було визначено за особистими показниками – так до фіналу потрапив дон-чанин.

18 лютого о 17-й го-дині розпочалося го-ловне дійство цього спортивного шоу, зре-жисованого як бої серед професіоналів. Урочис-тий вихід фіналістів, со-фіти телекамер, музика, що супроводжувала всі бої… Тисячі мешканців Бровар-щини, а також гості з різних куточків України приїхали

Моделісти, ваш вихід!Моделювання об’єднує людей від наймо-

лодшого до похилого віку. Одним із основних напрямків моделювання є стендовий моде-лізм — виготовлення масштабних моделей-копій. Моделі роблять максимально набли-женими до реальності. Щоб стати справжнім майстром, треба мати вели-ке терпіння.

У Броварах працює клуб «Десна», заснований вій-ськовим льотчиком Вале-рієм Морозом. Нещодавно в фойє МКЦ «Прометей» протягом трьох днів прохо-див конкурс, присвячений Дню захисника Вітчизни. Майже сто учасників з різ-них куточків України приїхало сюди, щоб продемонструвати свої моделі. Цього року дебютував новий конкурс – «Модель на колі-ні». Кожен бажаючий міг, зареєструвавшись,

взяти модель літака ТУ-160 і протягом доби на місці зібрати її. Таких сміливців виявилося

більше десяти. Наймолодшому було 9 років, а найстаршому – 17. Цікаво, що переможцем став 10-річний Єгор Каліберда з Харкова. Ще були змагання з історії (конкурс «Кітографія») та «Лети, модель», коли бажаючі купували за власний кошт (втричі дешевше від номіналу)

модель літака. Складали її і потім запускали. Перемагав той, у кого модель «пролітала» най-більшу відстань. Тут просто не було часу нудь-гувати.

Сторінку підготував Володимир Тищенко

12 ТБ-програма10:30, 11:10, 12:15, 19:30, 20:10, 21:10 «Час. Підсумки дня»16:15 «Своїми очима»17:25 «Кабінет»18:15 «Сканер»21:40, 04:00 «Час-Тайм»22:00 «Акцент»23:00 «Тема дня»

НОВИЙ КАНАЛ 06:15, 07:00 Kids Time06:20 М/с «Майстер Менні»07:05, 14:30 М/с «Пригоди Джекі Чана»07:30, 09:00, 19:00, 00:50 Ре-портер07:50 Очевидець09:10 Т/с «Стройбатя»10:10 Знову разом11:50, 19:35 Т/с «Татусеві до-чки»12:50 Т/с «Третя планета від сонця»13:55 М/с «Аладдін»14:45, 15:50 Teen Time14:50 Т/с «Дрейк і Джош»15:55 Т/с «Кадети»17:55, 20:40 Т/с «Вороніни»19:15, 01:10 Спортрепортер21:45 Світлі голови. Зимові ігри22:55 Т/с «Купідон»23:55 Т/с «Микита»

ICTV 05:20, 06:30 Погода05:25 Факти05:40 Світанок06:25, 07:35 Ділові факти06:35, 09:25, 12:55, 19:20 Спорт06:40 Утриматись у кріслі07:45 Максимум в Україні08:45 Факти. Ранок09:30, 19:25, 00:50 Надзви-чайні новини10:30, 16:35 Т/с «Менти» 12:45 Факти. День13:00 Анекдоти по-українськи13:15 Т/с «Таємниці слід-ства» 14:15 Т/с «Військова розвід-ка-2»18:45 Факти. Вечір20:25 Т/с «Військова розвід-ка-2». 22:30 Факти. Підсумок22:45 Х/ф «Руслан».

ТРК «КИЇВ» 06:00, 07:00, 08:00, 15:00, 17:00, 19:00, 21:00, 23:30 «Столичні телевізійні нови-ни»06:30, 19:25 «Столиця»07:25 «Музична програма»08:45, 16:55, 23:50 «Світ біз-несу»08:50, 11:05 «Мультляндія»10:15 «Повнота радості життя»13:20 «Громадська при-ймальня»15:10, 21:25 «В гостях у Д.Гордона» Б.Березовський16:10 «У центрі уваги»17:45, 22:25 Т/с «Інспектор Деррік»19:20, 20:50 «Міська варта»20:00 Т/с «Руда»

ТОНІС 06:00, 15:00, 18:30, 21:00 Служба новин «Соціальний пульс»06:30 Ранкова зарядка06:40 Мультфільми07:00, 16:00 Країна порад08:00 Соціальний статус: ваше здоров’я08:55, 18:55, 21:30 Економіч-ний пульс09:00, 19:00 Т/с «Ад’ютанти кохання»10:00, 17:00 Алло, лікарю!11:15 Х/ф «Операція «Трест» 14:05, 21:35 Атлас світу тварин15:15 80 островів навколо світу17:50 Майстер подорожей20:00 Соціальний статус: ваше житло22:30 Х/ф «Діти Хуанг Ши»

ПЕРШИЙНАЦІОНАЛЬНИЙ

06:00 «Доброго ранку, Укра-їно!»06:00 Ранкова молитва06:05, 06:30, 07:00, 07:30, 08:00 Новини06:10, 07:05, 08:05 Спорт06:20 Православний кален-дар06:35 Експерт на зв’язку

06:55 Огляд преси07:15 Ера бізнесу07:20 Невідоме від відомих07:25 Тема дня07:40 Глас народу07:45 Мультфільм08:15 Корисні поради08:30 Скарбничка09:00 Підсумки дня09:30 Прем’єра. Д/ф «Не-байдужі»09:55 Ток-шоу «Легко бути жінкою»10:40 М/с «Каспер. Школа страху»10:50 Погода10:55 Ток-шоу «Віра. Надія. Любов»11:45 Офіційна хроніка11:50 Euronews12:00 Новини12:10 Діловий світ12:25 «Надвечір’я» з Т. Щер-батюк13:00 Околиця13:30 Х/ф «Підранки» 15:00 Новини 15:15 Euronews15:45 Діловий світ. Агро-сектор15:50 Х/ф «Ємельян Пуга-чов» 18:20 Новини 18:40 Шляхами України19:00 Наша пісня19:40 221. Екстрений ви-клик19:45 «Жарт» з С.Єщенком20:40 Aft er Live 21:00 Підсумки дня21:15 Плюс-мінус21:20 Діловий світ21:25 Шустер-Live22:50 Шустер-Live

ТЕЛЕКАНАЛ 1+1 06:55, 07:10, 07:40, 08:05, 09:10 «Сніданок з 1+1»07:00, 08:00, 09:00, 19:30 ТСН07:15 М/с «Чіп і Дейл: Бу-рундуки-рятівники» 10:00, 10:55 Т/с «Клон - 2» 11:45 «Зніміть це негайно»12:45 «Цілковите перевті-лення»13:45 Т/с «Пончик Люся»14:45 «Давай одружимось»15:45 «Міняю жінку»17:00 «ТСН. Особливе»17:20 «Шість кадрів»17:45, 05:05 «Сімейні мело-драми-2»18:40 «Не бреши мені - 3»20:15 «Велика різниця по-українському»21:00 Х/ф «ХХХ» 23:20 Д/ф «Путін, Росія і За-хід»

ІНТЕР 05:20 Т/с «Таке звичайне життя»07:00, 08:00, 08:30, 09:00, 12:00, 18:00 Новини07:10, 07:35, 08:10, 08:35 «З новим ранком»07:30, 20:25 «Спорт у Подро-бицях»09:10 Т/с «Повернення Мух-тара-2»10:05 Т/с «Острів непотріб-них людей»12:15 «Знак якості»12:40 Д/с «Детективи»13:25 «Слідство вели... з Лео-нідом Каневським»14:15 «Сімейний суд»15:15 «Судові справи»16:05 Т/с «Таємниці слід-ства- 7»18:10 Т/с «Кровинушка»19:00 Т/с «Свати 4» 20:00 «Подробиці»20:30 Т/с «Байки Мітяя»22:30 «Велика політика з Єв-генієм Кисельовим»

СТБ 05:35 «Документальний де-тектив»06:00 Х/ф «Аварія - дочка мента» 07:50 Х/ф «На мосту» 10:00 Х/ф «Особисте життя лікаря Селіванової» 18:00 «Вікна-Новини»18:10 Х/ф «Весна на Зарічній вулиці» 20:10 «Таємний шоу-бізнес. «Ласковый май». Таємниця зниклого мільярда»21:15 «Таємний шоу-бізнес. Алла, дай мільйон!»22:00 «Вiкна-Новини»22:25 «Таємний шоу-бізнес. Зірки при дворі хана Алім-жана»ТРК «УКРАЇНА» 06:00, 05:20 Срібний апель-син07:00, 19:00 Події07:15 Х/ф «Великий тато» 09:00 Х/ф «Свої діти» 11:00 Т/с «Час Волкова» 14:00 Т/с «Дорожній па-труль - 7» 16:00 Х/ф «Припустимі жертви» 18:00, 19:20 Т/с «Цвіт черем-шини» 21:20 Х/ф «Моя друга поло-винка»

5 КАНАЛ 06:30, 18:40, 22:40, 00:00 «Ки-

ївський час»06:45, 08:25, 18:50, 23:30 «Час спорту»06:50, 08:40, 23:45 «Огляд преси»07:00, 08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:00, 21:00 «Час но-вин»07:10, 08:15, 22:25, 23:25 «Бізнес-час»07:20 «Автопілот-новини»07:30 «Ранок із зіркою»07:55, 08:35 «Трансмісія-но-вини»09:10, 19:20 «Інвест-час»09:20, 13:20, 14:20 «5 еле-мент»10:30, 11:10, 12:15, 19:30, 20:10, 21:10 «Час. Підсумки дня»15:15 «Сканер»16:15 «Мотор»17:25 «Не перший погляд»18:10, 02:30 «Вікно в Євро-пу»21:40 «Час-Тайм»22:00 «Лісовий патруль»23:00 «Тема дня»

НОВИЙ КАНАЛ 06:15 Служба розшуку дітей06:20, 07:05 Kids Time06:25 М/с «Майстер Менні»07:10, 14:30 М/с «Пригоди Джекі Чана»07:30, 09:00, 19:00 Репортер07:40, 09:05, 19:20 Погода07:50 Очевидець09:10 Т/с «Стройбатя»10:10 Знову разом11:50 Т/с «Татусеві дочки»12:50 Т/с «Третя планета від сонця»13:55 М/с «Аладдін»14:45, 15:50 Teen Time14:50 Т/с «Дрейк і Джош»15:55 Т/с «Кадети»17:55 Т/с «Вороніни»19:15 Спортрепортер19:35 Т/с «Ластівчине гніз-до»20:45 Україна чудес21:50 Україна чудес. Прем’єра22:50 Т/с «Купідон»23:50 Т/с «Микита»

ICTV 05:15 Служба розшуку дітей05:25, 03:35 Факти05:40 Світанок06:25, 07:35 Ділові факти06:35, 09:25, 12:55, 19:20 Спорт06:40 Утриматись у кріслі07:45 Стоп-1008:45 Факти. Ранок09:30, 19:25 Надзвичайні новини10:30, 16:40 Т/с «Менти» 12:45 Факти. День13:00 Анекдоти по-українськи13:10 Т/с «Таємниці слід-ства» 14:15 Т/с «Військова розвід-ка-2» 18:45 Факти. Вечір20:10 Х/ф «Картковий борг»22:15 Х/ф «Стелс»

ТРК «КИЇВ» 06:00, 07:00, 08:00, 15:00, 17:00, 19:00, 21:00, 23:30 «Столичні телевізійні нови-ни»06:30, 19:25 «Столиця»07:25, 03:00 «Музична про-грама»08:45, 16:55, 23:50 «Світ біз-несу»08:50, 11:05, 01:50, 05:00 «Мультляндія»10:15 «Повнота радості життя»13:20 «Громадська при-ймальня»15:10, 21:25, 01:00 «В гостях у Д.Гордона» Б.Березовський16:10 «У центрі уваги»17:45, 22:25 Т/с «Інспектор Деррік»19:20, 20:50 «Міська варта»20:00 Т/с «Руда»

ТОНІС 06:00, 15:00, 18:30, 21:00 Служба новин «Соціальний пульс»06:30 Ранкова зарядка06:40 Мультфільми07:00, 16:00 Країна порад08:00 Соціальний статус18:55, 21:30 Економічний пульс09:00,Т/с «Ад’ютанти кохан-ня»10:00, 17:00 Алло, лікарю!11:15 Х/ф «Операція «Трест» 4 серія14:05 Атлас світу тварин

15:15 80 островів навколо світу17:50 Майстер подорожей20:00 Соціальний статус: ваші права21:35 Неймовірні пригоди мушкетерів у Росії22:40 Х/ф «Позамежжя»

ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

06:00 Ранкова молитва06:10 Мультфільм06:20 Світ православ’я06:50 Док.фільм «Світ тва-рин з Джеродом Міллером»07:10 Ера здоров’я07:45 Корисні поради08:00 Шустер-Live09:00 Школа юного супер-агента09:10 Шустер-Live12:10 Aft er Live (За лаштун-ками Шустер-Live)12:35 Наша пісня13:25 Біатлон. Чемпіонат світу. Спринт (чол.)15:00 Х/ф «Гарячий сніг»16:35 Біатлон. Чемпіонат світу. Спринт (жін.)18:15 Зелений коридор18:25 Козирна unreal party 201118:45 «Жарт» з Я.Арлазоровим19:30 Золотий гусак20:05 «Жарт» з Є.Петросяном21:00 Підсумки дня21:30 Зворотній зв’язок21:40 «Жарт» з Ю.Гальцевим і С.Дроботенком23:00 Ультра. Тема23:20 Ера здоров’я23:45 Експерт на зв’язку00:15 Скарбничка

ТЕЛЕКАНАЛ 1+1 06:15 М/ф «Смурфи»07:10 «Справжні лікарі - 2»08:05 «Світське життя»09:05 «Хто там?»10:10, 10:35 М/с «Тімон і Пумба»11:00 «Світ навиворіт - 2: Індія»12:05 «Пекельна кухня - 2»13:25 «Голос країни - 2: Нова історія»15:40, 20:00 Х/ф «Гюльчатай»19:30 ТСН

ІНТЕР 05:10 «Парк автомобільного періоду»05:35 «Велика політика з Єв-генієм Кисельовим»08:20 «Городок»09:00 «Орел і Решка»10:00 «Україно, вставай!»10:40 «Вирваний з натовпу»11:15 «Найрозумніший»13:05, 03:50 Х/ф «Сплячий і красуня»15:00 «Велика різниця»16:00 Концерт «8 березня у Великому місті»17:55 Т/с «Байки Мітяя»20:00, 01:30 «Подробиці»20:30 «Міжнародний фести-валь гумору «Юрмала 2011»22:15 «Вечір боксу на «Ін-тері». Володимир Кличко - Жан-Марко Мормек»

СТБ 05:10 «Наші улюблені муль-тфільми: Казаки»06:15 Х/ф «Кур’єр»07:50 «Караоке на Майдані»08:50 «Сніданок з Юлією Висоцькою»09:00 «Їмо вдома»10:10 «Кулінарна династія»12:45 «Зіркове життя. Нео-чікувані обранці зірок»15:10, 23:50 Х/ф «Якщо ти мене чуєш»17:15 Х/ф «Zolushka. ru»19:45 Х/ф «Весна на Зарічній вулиці»21:50 Х/ф «Дружина за контрактом»

ТРК«УКРАЇНА» 06:00 Срібний апельсин07:00, 19:00, 03:30 Події07:15 Х/ф «Великий тато»09:00, 03:50 Х/ф «Свої діти»11:00 Т/с «Час Волкова»14:00 Т/с «Дорожній па-труль - 7»16:00 Х/ф «Припустимі жертви»18:00, 19:20 Т/с «Цвіт черем-шини»21:20 Х/ф «Моя друга поло-винка»

5 КАНАЛ 06:30, 18:40, 00:00 «Київ-ський час»06:45, 07:40, 08:25, 18:55, 23:30, 00:20, 03:30, 04:30 «Час спорту»06:50, 00:25, 02:25, 03:35, 04:35, 06:25 «Огляд преси»07:00, 08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00, 20:00, 21:00, 01:00, 02:00, 05:00, 05:00 «Час но-вин»07:10 «Клуб 700»07:35, 08:15, 23:25, 00:15, 03:20, 04:20 «Бізнес-час»08:35 «Світська кухня»09:20, 15:20 «Інтелект.ua»10:15 «Здорові історії»11:15 «Трансмісія»11:30 «Автопілот-тест»12:10 «Вікно в Європу»13:20 «Драйв»14:20 «Гра долі»16:20 «Арсенал»17:25 «Феєрія мандрів»18:15 «Акцент»19:15, 01:15, 05:15 «Тема тижня»19:30, 01:30, 05:30 «Кабінет»20:10, 02:10, 05:10 «Портрети з Сергієм Дорофеєвим»21:15, 06:00 «Велика політи-ка»21:40, 04:00 «Вікно в Амери-ку»22:00, 02:30 «Машина часу»22:30 «Майстер-клас із На-талкою Фіцич»23:00 «Тема дня»

НОВИЙ КАНАЛ 05:00 Т/с «Ранетки»05:50, 04:35 Неймовірні іс-торії Ріплі08:25 М/ф «Незрівнянний містер Фокс»10:00 Ревізор11:05 Аферисти12:05 ТОП-10013:30 Новий погляд14:30 Кухня на двох15:30 Даєш молодь!16:10 Х/ф «Розплата»18:15 Х/ф «Кучерява Сью»20:40 Х/ф «Стюарт Литтл»22:30 Піраньї22:55 Х/ф «Я не знаю, як вона робить це»

ICTV 08:30 Бережись автомобіля09:10 Козирне життя09:40 Люди, коні, кролики..і домашні ролики10:00 ЄвроФуд-201210:25 Квартирне питання11:25 «Стелс». Х/ф14:20, 21:00 Наша Russia14:45 Провокатор15:45 Максимум в Україні16:45 Х/ф «Ямакасі або Нові самураї».18:45 Факти. Вечір18:55 Спорт19:00 Т/с Прем’єра:»Морські дияволи. Долі-2».22:15 Самозванці. Фінал23:15 Х/ф «Картковий борг»

ТОНИС 06:00 Країна порад06:45, 15:10 Мультфільми07:00 Ф-стиль07:30 Будь в курсі!07:50, 14:50 Цивілізація Incognita08:00 Служба новин «Соці-альний пульс»08:30 Сильні світу сього09:15, 01:30 Невідома пла-нета10:20 Неймовірні пригоди мушкетерів у Росії11:20 Х/ф «Підранки»13:30 За сім морів15:20 Щоденник для батьків15:50, 02:20 Навколосвітня експедиція: три в одному16:50, 21:35 Нові пісні про головне18:15 Кумири18:30 Соціальний пульс ви-хідних19:00 Т/с «Новобранці»20:00, 05:05 Ронін. Ток-шоу з Дмитром Видріним20:30 Пізнє щастя Ольги Волкової23:00 Х/ф «Життя у рожево-му кольорі»

ТРК «КИЇВ» 06:00, 07:00 «Столичні теле-візійні новини»06:30 «Столиця»07:25 «В гостях у Д.Гордона» І.Смешко09:10 «Хто в домі хазяїн?»09:35 «Актуальна тема»09:55 Т/с «Інспектор Деррік»11:00 «Як це?»

11:30, 13:25, 14:50, 00:30, 05:00 «Мультляндія»11:55 «Досягти мети»12:50 «Повнота радості життя»13:45 «Час відповідей»16:20 «В гостях у Д.Гордона» Б.Березовський19:00 Х/ф «Слуга мимоволі»21:00 «СТН-тижневик»21:30 Х/ф «Подарунок»

ПЕРШИЙНАЦІОНАЛЬНИЙ

06:00 Ранкова молитва06:10 Мультфільм06:35 Ректор, який співає07:10 7 чудес України07:35 Сільський час08:00 Укравтоконтинент08:20 Корисні поради08:30 Скарбничка09:05 Смішний та ще сміш-ніший09:30 Хто в домі хазяїн?09:50 Крок до зірок. Євроба-чення10:30 Кумири і кумирчики11:00 Шеф-кухар країни11:55 Караоке для дорослих12:35 Доки батьки сплять13:05 Атака магії. Мисте-цтво за брамою13:30 Ближче до народу14:10 Біатлон. Чемпіонат світу. Гонка переслідування (чол.)15:00 Як це?15:25 Діловий світ. Тиждень15:55 Золотий гусак16:20 Х/ф «Свій серед чу-жих, чужий серед своїх»17:55 Біатлон. Чемпіонат світу. Гонка переслідування (жін.)18:30 Маю честь запросити19:15 Соціальне шоу «Адре-налін»20:40 Головний аргумент20:50 Офіційна хроніка21:00 Підсумки тижня21:40 Точка зору22:00 Фольк-music23:00 Ера бізнесу. Підсумки23:35 DW. Новини Європи

ТЕЛЕКАНАЛ 1+1 06:45 Х/ф «Міст у Терабітію»08:30 Мультфільм09:05 «Лото-Забава»10:10, 10:35 М/с «Тімон і Пумба»11:00 «Дикі і смішні»11:25, 02:50 «Хованки»12:25 «Я так живу»13:05 «Велика різниця по-українському»13:45 Х/ф «А ви йому хто?»15:40 Х/ф «Шлях до себе»19:30, 23:50 «ТСН-тиждень»20:15 «Голос країни - 2: нова історія»22:25 Т/с «Інтерни»22:50 «Світське життя»

ІНТЕР 06:00 «Вечір боксу на «Ін-тері». Володимир Кличко- Жан-Марко Мормек»09:30 «Школа доктора Ко-маровського»10:05 «НЕДІЛЯ З «КВАР-ТАЛОМ»11:05 «Велика різниця»12:10 «Міжнародний фести-валь гумору «Юрмала 2011»13:50 Т/с «Свати 3»14:50 Т/с «Свати 4»18:05 Х/ф «Опівдні на при-стані» 20:00 «Подробиці тижня»20:55 Х/ф «Опівдні на при-стані» Заключна серія22:45 «Що? Де? Коли?»

СТБ 05:25 «Наші улюблені муль-тфільми: Казаки»06:50, 02:05 Х/ф «Мій любий клоун»08:40 «Сніданок з Юлією Висоцькою»08:50 «Їмо вдома»10:40 «Неймовірні історії кохання»11:40 «Караоке на Майдані»12:40 Х/ф «Дружина за контрактом»14:45 «Таємний шоу-бізнес. «Ласковый май» Таємниця зниклого мільярда»15:50 «Таємний шоу-бізнес. Алла, дай мільйон!»16:55 «Таємний шоу-бізнес. Зірки при дворі хана Алім-жана»18:00 «Паралельний світ»19:00 «Екстрасенси ведуть розслідування»21:10 Х/ф «Роман у листах»23:10 Х/ф «Дочка»

ТРК«УКРАЇНА» 06:00 Срібний апельсин07:00 Події07:20, 10:00 Х/ф «Моя друга половинка»09:00 Ласкаво просимо12:00 Т/с «Цвіт черемшини»15:00 Т/с «Жити будете!»18:00, 19:30 Т/с «Слідчий ко-мітет» 19:00, 03:30 Події тижня

22:30 Футбольний вікенд23:30 Х/ф «07-й змінює курс»

5 КАНАЛ 06:30, 18:40 «Київський час»06:45, 07:40, 08:25, 18:55 «Час спорту»06:50, 00:25, 02:25, 03:35, 04:35, 06:25 «Огляд преси»07:00, 08:00, 09:00, 10:00, 11:00, 12:00, 13:00, 14:00, 15:00, 16:00, 17:00, 18:00, 19:00 «Час новин»07:10 «Клуб 700»07:35, 08:15, 22:25, 23:25, 00:15, 03:20, 04:20 «Бізнес-час»08:35 «Феєрія мандрів»09:20 «Вікно в Америку»10:15 «Технопарк»11:15 «Трансмісія-тест»11:30, 19:15, 02:10, 06:20 «Тема тижня»12:15 «Життя цікаве»13:20 «Мотор»14:20 «Гра долі»15:20 «Світська кухня»16:20 «Фактор безпеки»17:25, 23:40 «Рекламна кух-ня»18:15 «Машина часу»19:30, 01:00, 05:00 Ток-шоу «РесПубліка із Анною Без-улик»21:00 «Час: підсумки»21:40, 04:00 «Час-Тайм»22:00 «Територія закону»22:30 «Хроніка тижня»23:00 «Тема дня»

НОВИЙ КАНАЛ 05:00 Т/с «Ранетки»05:50 Кліпси06:05, 03:25 Неймовірні іс-торії Ріплі07:45 Церква Христова08:00 Запитайте в лікаря08:25 Даєш молодь!08:50 М/ф «Том і Джеррі проти Карибських піратів»10:30 Світлі голови11:40 Парад порад12:50 Шоуманія13:45 Файна Юкрайна14:30 Х/ф «Камінь бажань»16:20 Х/ф «Стюарт Литтл»18:00 Х/ф «Марс атакує!»20:05 Х/ф «Ромео повинен померти»22:30 Піраньї23:00 Х/ф «Нічний прода-вець»

ICTV 06:00 Факти06:20 Мультфільми06:40 Квартирне питання07:35 ЄвроФуд-201208:00 Анекдоти по-українськи08:35 «Рюрики». Т/с09:10 «Кодекс злодія». Х/ф11:30 Козирне життя11:55 Інший футбол12:20, 19:40 Спорт12:25 Х/ф «Ямакасі або Нові самураї».14:20 Х/ф «Ямакасі-2: Діти вітру».16:20 Т/с «Морські дияволи. Долі-2».18:45 Факти тижня19:45 Х/ф «Паршиві вівці».

ТОНІС 06:00, 03:05 Диваки06:15, 08:50 Мультфільми07:35, 22:42 Світські хроніки08:00 Соціальний пульс ви-хідних09:00, 23:20 Невідома планета10:00, 01:40 Ронін. Ток-шоу з Дмитром Видріним10:45 Пізнє щастя Ольги Вол-кової11:50 Х/ф «Дитячий світ»13:50 За сім морів14:40, 18:50 Цивілізація Incognita14:50 Ф-стиль16:00 Нові пісні про головне18:10 Будь в курсі!18:30 Світ за тиждень19:00 Т/с «Новобранці»20:00, 00:30 Навколосвітня експедиція: три в одному21:05 Х/ф «Красуня і чудо-висько»23:05 Кумири02:10 Обличчя купюр03:35 Х/ф «Агора»

ТРК «КИЇВ» 06:00, 07:00, 23:15 «СТН-тижневик»06:30 «Хто в домі хазяїн?»07:30 «В гостях у Д.Гордона» Філарет09:10, 02:20, 05:00 «Мультлян-дія»09:40 «Корисна розмова»09:50 «Навчайся з нами»10:00 «Столиця» з Олексан-дром Поповим»11:20, 03:00 «Музична про-грама»12:55 «Блага звістка з Р.Реннером»13:30 «Актуально - насущно»15:55 «Досягти мети»16:05 Х/ф «Слуга мимоволі»18:05 «Ректор, який співає»18:45, 00:45 Х/ф «Вихід у рай»20:25 «Гаряча лінія «102»21:00 «СТН-спорт-тижневик»21:25 Х/ф «Двір фараона»23:45 «Громадська приймаль-ня»

П’ятниця2 березня

Неділя4 березня

Субота3 березня

Шановні читачі! У програмі телебачення можливі зміни. Слідкуйте за оголошеннями дикторів ТБ.

дітей до читання. Крім того, протя-гом здійснення проекту (з жовтня 2011 по березень 2012 року) тривати-ме збір дитячих книжок для укомп-лектування дитячих бібліотек.

У Броварському міському краєз-навчому музеї відбулося відкриття виставки розписаних пляшок автор-ства Людмили Галіциної «Поза пра-вилами». Людмила Галіцина – по-етеса, автор двох поетичних збірок, лауреат премії ім. Грицька Чупринки, головний редактор газети «Управлін-ня освітою». Для свого незвичайного хобі використовує акрилові й вітраж-ні фарби. На розписаних пляшках та суліях – і церкви, і яскраві квіти, й різноманітні абстракції. Про це гово-рити складно , на це треба дивитися і відчувати. Відчувати красу у такому прекрасному прояві. Пані Галіцина проводить і майстер-класи для охо-чих навчитися розпису по склу.

Лідія Стрельченко

Виставка тривати-ме до 3 березня. Хоча, за словами працівни-ків музею, ймовірно ще буде продовжена.

Терези (24.09-23.10)Особливу увагу вам не-

обхідно приділити зміцнен-ню досягнутого. Багато що буде складатися так, як вам того хочеться. Зустрічі з деякими людьми стануть для вас справжнім подарунком долі.

Скорпіон (24.10-22.11)Сприятливий час для ре-

алізації різноманітних про-ектів, пов’язаних із торгів-лею, технікою, медициною. Також – чудовий період для творчого відпочинку.

Стрілець (23.11-21.12)Вміння спілкуватися

і співпрацювати відіграє для вас виняткову роль. Ви неодмінно захочете зробити щось надзви-чайно приємне для своїх близьких. Зустріч із друзями принесе за-доволення.

повітрі, спілкування з друзями та одно-думцями. На вас можуть чекати досяг-нення у сфері освіти, мистецтва, різних видів творчості.

Рак (22.06-23.07)Можливі непередбачені

поїздки і мандрівки. Гармо-нійні взаємини з коханою людиною додадуть вам оптимізму. Чу-довий час для спілкування з рідними та близькими.

Лев (24.07-23.08)Саме в цей період ви маєте

шанс збільшити свої доходи. Довіряйте своїй інтуїції. На-солоджуйтеся життям і при цьому розмірковуйте над планами на майбутнє.

Діва (24.08-23.09)Для вас найбільш при-

йнятними в цей час будуть ділові зустрічі. У цьому вам допоможе ваша інтуїція. Взаємини з ко-ханою людиною досягнуть апогею.

13Про все потроху

Читайте на стінахПодейкують, що в тропічних лісах

живе птах, котрий понад усе любить прикрашати своє гніздо різнобарвними цяцьками. Використовуючи для цього мушлі, кольорові камінці, квіти та інші симпатичні речі. З приходом цивілізації його арсенал суттєво поповнився різним непотребом, що його залишають після себе люди. Зокрема папірцями, які од-разу припали до душі тропічному естету.

Як відомо, почуття краси притаманне усім без винятку. Аби хоч трохи пожва-вити вигляд цегляних і бетонних стін броварських будинків, наші люди теж мало не щодня декорують їх різноманіт-ними папірцями-оголошеннями. При-чому не лише стіни, а й паркани, двері, дерева, контейнери для сміття, автобусні зупинки та ще багато інших об’єктів.

Розмір і колір оголошень теж різний. Здебільшого це доволі стандартні за зміс-том оповіщення типу «продам-обміняю-найму». Їх найбільше. Бо людей у першу чергу цікавить житло, яке вони прагнуть якнайшвидше обміняти, продати чи ку-пити без посередників. Шквал таких криків душі вже давно вихлюпнувся за межі спеціальних дощок, що знаходяться

майже біля кожного під’їзду. Настійно пропонують свої послуги інтернет-про-вайдери та спеціалісти різних профілів. Хтось розшукує песика чи кішечку, які не повернулися із прогулянки, а хтось хоче якомога скоріше позбутися їх, від-давши «у добрі руки».

Інколи в цьому морі паперу зустрі-чаються і невеличкі перлинки: «Здам в оренду кіоск у районі зеленого папуги», «Продам гараж з докумен-тами» або «Ліквідуємо підприєм-ства протягом години». А ось пропо-нує свої п о с л у г и електрик: «Ак у рат-но і якіс-но. Гарантія – довічна». Коротко і зрозуміло для тих, хто шукає по-трібне.

Складається враження, що останнім часом фінансові проблеми броварців на-магаються вирішити численні швидкі кредитори та колекціонери, чиїми при-вабливими в художньому виконанні і за змістом оголошеннями обклеєні всі кут-

ки. Перші дають у борг гроші всім бажа-ючим лише за наявності паспорта і коду, другі хочуть купити для себе (себто, для подальшої реалізації, але вже за іншими цінами) усе підряд, що хоч якось підпа-дає під визначення антикваріату.

Але це ще нічого. Побачите, яким не-впізнанним стане наше місто перед ви-борами. Адже попри заборону, агітки будуть ліпити скрізь, де тільки можна.

Додаткові до-шки для оголо-шень ситуації не виправлять,

хіба що зробити їх довжи-ною з кілометр. І будуть, як

і зараз, але з подвоєним завзяттям і

л а й к о ю з д и р ат и зі стін цілі міш-ки папе-

ру працівни-ки, які покликані берегти порядок

у місті. Та за кілька днів

усе знову повернеться «на круги своя». Бо красу, як відомо, можна понівечити, але неможливо знищити.

Прогноз погоди по Броварщині (27 лютого - 4 березня)

27 лютого – уночі хмарно, невеликий сніг, температура -11, удень хмарно, сніг, температура -6

28 лютого – уночі хмарно, температура -14 -10, удень хмар-но, сніг, температура від -9 до -6

29 лютого – уночі хмарно, сніг, температура -5, удень хмарно, не-великий дощ, температура +3, +4

1 березня – уночі сніг, температура -2, удень хмар-но, дощ, температура +2

2 березня – уночі хмарно, сніг, температура -4, удень хмарно, сильний сніг, температура +1

3 березня – уночі хмарно, сильний сніг, температура -7, удень хмарно, сніг, температура -1

4 березня – уночі малохмар-но, сніг, температура -7, удень малохмарно, сніг, температура +1

Україна смієтьсяВ буфеті:- Дівчино, дайте пляшку

горілки.- Із собою?- Ні, без вас!

- Товаришу майор! До тебе жінка прийшла.

- Не «до тебе», а «до вас»!

- До нас вона вчора при-ходила…

Як ви думаєте, де люди по-справжньому моляться Богу: в церкві чи в літаку, у якого від-мовив двигун?

Гороскоп на 27 лютого -

4 березня 2012 року

Овен (21.03-20.04)На вас може чекати підви-

щення заробітку, а тому до-тримуйтеся такту у всіх своїх справах. Цей тиждень також сприятли-вий для ділових поїздок і контактів.

Тілець (21.04-21.05)На вас можуть чекати зна-

чні успіхи у сферах бізнесу, торгівлі, реклами. Ключ до цього криється у взаєморозу-мінні між вами та партнерами. Приєм-ний сюрприз чекатиме на вас у вихідні дні.

Близнюки (22.05-21.06)Гарний період для відпо-

чинку, прогулянок на свіжому

Козеріг (22.12-20.01)Чим би ви не займалися,

вроджений практицизм підкаже вам найбільш вигідний варіант. Можливо, вам доведеться ви-правити промах, якого ви при-пустилися раніше. Стосунки із супутником життя стануть більш емоційними.

Водолій (20.01-20.02)Дуже сприятливий час для

подальшого розвитку сімейного бізнесу. Досягнете значних про-фесійних успіхів, а також отри-маєте додаткові доходи. Вза-ємини з друзями, колегами та однодумцями будуть довірливими і перспективними.

Риби (21.02-20.03)Не відмовляйтеся від вигідної пропо-

зиції, якщо вона несподівано з’явиться. Пам’ятайте, що за будь-яких обставин треба зна-ходити компроміс із партнером. У вихідні присвятіть себе спілку-ванню із світом творчості.

Свята та прикмети24 лютого – Власія. Власій вважався

захисником свійських тварин. Після Власа настає піст, а отже, закінчуються весілля.

20-26 лютого – Масляна, проводи зими.27 лютого – початок Великого Посту.29 лютого – Касяна. Якщо на Касяна

багато снігу, буде велика повінь. Гли-бокий сніг цього дня – дощове літо.

1 березня – Лева. Увечері цього дня заборонялося дивитися на небо, бо зірка, що падала, віщувала нещастя.

2 березня – Федора. У цей день колись молилися про знайдення вкрадених чи загублених речей.

У книгарні «Є» спільно творили «Срібну читацьку книгу»

11 лютого в київській книгарні «Є» в рамках мистецького проекту «Срібна читацька книга» відбулися дитячі читання. Участь у заході взя-ли його автори – дитяча письменниця Євгенія Пірог та письменниця-каз-котерапевт, учасниця броварського літературно-мистецького об’єднання «Криниця» Катерина Єгорушкіна. Підтримала проект Національна бі-бліотека України для дітей.

Такі зустрічі вже відбувалися. На кожній із них дорослі й діти ра-зом створювали унікальні сторінки книжки. Цього разу створювалася фінальна сторінка. За словами орга-нізаторів, у приміщенні книгарні був справжній аншлаг – понад 30 дітей з батьками. «Ми разом із Євгенією по-чали цей проект – створили перший розворот книги – і разом завершує-мо, – розповіла Катерина Єгорушкі-на. – Під час цього заходу прочитали створене усіма попередніми співав-торами (а їх близько 300 – новий ре-корд!), роздивилися ілюстрації ху-дожників до цієї Книги, надихнулися і – почали творити!» Діти подавали ідеї щодо того, як має закінчитися створена спільно казка. Зібравши

ідеї, Катерина Єгорушкіна написа-ла завершення казки. В цей час діти творили котика Бульку в техніці орі-гамі. «Коли закінчення казки було прочитане, кожен впізнавав свою ма-леньку ідею – причетність до великої справжньої Книги! До того ж кожна дитина отримала чарівний зошит з екслібрисом Срібної книги. І зошит непростий, а для створення нових казочок!» – підсумувала казкотера-певт.

Проект «Срібна читацька Книга» покликаний активізувати цікавість

Виставка «Поза правилами»

Петро Савенок

14 Літературна вітальня

Колонка редактора

Ліки від байдужості

Є люди, з якими завжди тепло. Так, ніби вони носять всередині портативне сонечко. Женя Савченко, наш сьогод-нішній гість, – саме така жінка-сонце, з довірливим поглядом дитини й усміш-кою Мадонни. Останні 7 років Женя з родиною живе в Броварах, куди пере-їхала з Києва. Виховує доньку й пише незвичайну прозу. Жанр своїх творів ав-торка визначає двома словами: містика і драма. Але не все так просто – і фантас-тичні сюжети, й оповідання, в яких зо-бражено щоденні реалії, пройняті осо-бливим почуттям причетності автора до всього живого. Персонажі її творів – дерева, дракони, люди – люблять, поми-ляються, роблять непростий вибір і спо-кутують гріхи. Кожна жива істота має лише один шанс на Буття. Як і шанс на небайдужість світу. І якщо на схилі віку хтось із нас зрозуміє, що жив неправед-но, ця істина обпече не лише пізнім бо-лем прозріння, а й зціленням катарсису. Медик за фахом, Євгенія Савченко знає це як ніхто інший. Взимку минулого року вийшла перша книга її оповідань «Истина в конце пути». Авторка з при-таманним їй ліризмом і філософською заглибленістю в суть речей і характерів стверджує: чужого болю не існує. Не тільки людина, а й кожна «травинка і тваринка», дерево чи камінь наділені ду-шею, яку Женя відчуває як свою власну. Для неї справедливим є не тільки твер-дження «Бог є любов», а й переконання: Бог усюди. Тому важливо знайти його, поки не пізно.

Своє покликання Женя знайшла не зразу. Писати почала в 2003 році, а дру-куватися – в 2008-му. Саме тоді вона зустріла однодумців, які підтримали і надихнули на подальшу творчість. Броварське літературно-мистецьке об’єднання «Криниця», яким керує Ма-рія Григорівна Овдієнко, стало для Жені рідним: тут у 2006-му вона дебютувала сама, сюди ж через кілька років приве-ла донечку, яка теж стала криничанкою. Зараз Євгенія Савченко, крім власної прози, занурена в дитячу творчість: на громадських засадах вона веде літера-турний гурток Броварської ЗОШ №9. До речі, заради цього вивчила українську мову!

«Любити світ і відкриватися йому, а не ховатися в собі чи в комп’ютері» – ось кредо молодого прозаїка. Всіх небайду-жих до слова Євгенія Савченко чекає 26 лютого о 12.00 в Броварському кра-єзнавчому музеї, де відбудеться презен-тація другої її книги «Я так боюсь, что это сон».

З іншими творами цього автора мож-на ознайомитися також на сайті «Старо-го центру» в рубриці «Літературна ві-тальня»:

www.oldcenter.infoЗаходьте, читайте, думайте. І хай вам

буде тепло в домі й сонячно на душі за будь-якої погоди!

Скоро ночь«Темнеет… Скоро ночь, сегодня мож-

но замерзнуть… уснуть навсегда. Лап не чувствую… О, колбасник вышел… Мо-жет, опять даст кусочек колбасы… Дай! Ну дай хоть что-то»!

- А ну брысь! Нет у меня ничего! Не прыгай, а то сейчас врежу! Фу!

«Не, не даст… Может, хоть в сторожку пустит? Надо идти за ним… за ним… по ступенькам… Вот он дверь открыл… теплом запах-ло… о, колбасой!

- Пшел вон! Куда лезешь? Иди территорию охраняй, вон!

«Не люблю, когда кричат… страшно… Но тут холодно, лучше пусть еще накричит, но пустит. Если долго проситься… тогда же пустил… лун пять на-зад…»

- Что ты хвост поджал? Уши опустил? Не возьму тебя сегод-ня!

«Все, дверь в тепло закрыл… жаль… О, открыл…»

- Ладно, лови колбасу!«Кусок колбасы… дал! Дал! Съесть…

съел… Хвостом повилять колбаснику».- Все, иди охраняй, больше не дам, за

это спасибо скажи.«Опять дверь закрыл… И колбасы

уже нет… а была ли она?! Была, мой нос пахнет… когда оближусь, вкус колбасы почувствую… Шорох… шаги челове-ка… Незнакомые… Там, где начинает-ся моя территория… Территория, где закапывают в землю уснувших навсегда людей. Вон вдали… Я ее вижу. Ближе по-дберусь… ближе… Она стара и безобид-на, даже пугать ее не буду.

- Что, собака? Холодно? Почему не ла-ешь на меня? Худой какой! Дала бы тебе еды, но у меня нет. Охраняй могилку мое-го сына, я новый венок положила…

«Слабая она… Скоро тоже уснет… Не хочет жить… Надо подойти понюхать, что она положила рядом с тем камнем… Ее запах… Холодно. Задняя лапа совсем замерзла… вылизать теплым языком… покусать… о, так лучше. Опять ее шаги… ближе… Возвращается»?

- Хотела уже уходить, но потом реши-ла еще ненадолго остаться. Я тут еще по-сижу, возле сына. Уже почти стемнело, но ничего, я часто здесь бываю и найду доро-гу обратно, а ты меня проводишь. Да, пес?

«Она со мной разговаривает? Тепло с ней… жаль, что еды у нее нет, но ничего… посижу с ней… посмотрю»…

- Сел рядом со мной? Одиноко тебе? Мне тоже. Знаешь, после смерти сына весь мир стал чужим.

«Детеныш… у нее умер детеныш… Грустно»…

- А моему сыну было всего лишь сорок лет. Еще жить и жить. Плохо с сердцем стало… и все…вот так был человек мину-ту назад, а потом…

«Ближе к ней сяду… больно ей… Мо-жет, часть боли перейдет на меня, потом на кончик хвоста и в землю. Я помогу ей»…

- Хороший пес, можно тебя погладить? Ты замерз, у тебя даже шерсть обледенела.

«Да, очень замерз… зима же… Поче-му я понимаю, о чем она говорит? Люди грубые… непонятные… Она другая».

«Он как будто понимает меня, в глаза смотрит. Боль уходит. Неужели правду го-ворят, что животные боль на себя берут?.. Ему ведь и так, наверное, тяжело живет-ся».

- Тебя бьют здесь?«Еще как бьют… Тут со всеми страш-

но… Не знаешь, чего ждать от людей в сторожке… Куска хлеба, колбасы или уда-

ра по ребрам… Самый нормальный – это колбасник… Только один раз меня палкой огрел… Так и не понял, за что… Подошел и палкой по хребту… очень больно…

- Скулишь, значит, и вправду бьют. Со-вести у них нет, Бога в душе, а еще на клад-бище работают. Знаешь, когда сыночка моего Руслана хоронили…

«Плачет опять»…- Когда хоронили, сторож попросил

доплачивать ему каждый месяц за то, что будет за могилой следить… Чтоб не сло-мали ничего и цветы не украли…

- Стемнело совсем, но несмотря на это, тут спокойно, спокойней, чем дома… А если на меня бандиты нападут, правда, ты меня защитишь? Хотя я не против уйти из этого мира и сейчас.

«Злые люди… Много тут злых людей ночью ходит… Но ты не бойся, хозяйка… я всех за тебя порву… Хозяйка? Нет, про-йдет еще время, и … она уйдет, но я буду ее ждать… Запомню ее шаги… запах… и буду ждать».

- Когда моему Руслану было четырнадцать, он дружил с девочкой, младше его на несколько лет, ее Маргари-той звали… Хорошая, добрая она была, но родители у нее пили. Отчим окончательно споил ее мать. Маргарита много времени проводила у нас. Домой совсем без жела-ния шла, а мы ее никогда и не гнали. Если бы я знала, что… Я бы ее в этот день до-мой не отпустила… Ее отчим… зарезал Маргариту, она умерла. Отчима, конечно, посадили. Руслан тогда хотел убить его… Мне приходилось следить за каждым его шагом. Он любил справедливость… Жил ею. Может, он и не женился потому, что всю жизнь помнил и любил эту девочку.

«Молодняк… щенки… Надо пока-зать»…

- Что ты лаешь? За пальто тянешь? Ты меня зовешь куда-то? Ну, хорошо, я по-йду… Впереди фонарь, хоть что-то видно. Ветер поднялся…

«Вот здесь… Недалеко… несколько лун назад здесь люди выли… Боль. Боль у всех».

- Зачем ты привел меня к этой могиле? Господи… Да тут же ребеночек похоро-нен… Совсем маленький, всего несколько лет…

«Опять она плачет… грустно»…- Неужели ты все понимаешь, что я

тебе рассказываю?«Показать… Привести… Еще щен-

ки… мои щенки»…- Что? Куда? Куда ты опять меня зо-

вешь? Ладно, веди… Не беги, подожди, а то я не успеваю за тобой… Ты и так серый, тебя плохо видно, а когда далеко вперед убегаешь, я тебя из виду теряю.

«Зовет меня… Надо бежать рядом. Ря-дом с ней. Вернусь»…

- Прибежал, молодец, не уходи далеко. Серый. Может, мне тебя Серым назвать?

«Вот… вот они, возле железной воды… тут вода железом пахнет… не то что из луж. Вот и они… щенки… уснули… усну-ли навсегда».

- Почему ты сел? Ты меня к колонке вел? Пить хочешь? Сейчас нет воды. А что это за коробка… О Боже! Щенки… замерзшие… Кто же их оставил здесь в коробке? Неужели лучшего места не на-

шлось, чем возле колонки? Почему их в сторожку не забрали?

«Крепкие они были… Жаль».- Не скули, не рви сердце, их так мно-

го гибнет, а люди, видя и зная, что живо-тное умирает, даже пальцем не пошевелят, чтобы помочь. Конечно… так холодно… они замерзли. Бедные. Совсем еще ма-ленькие. О них никто не будет помнить, знать, кладбище не только для людей… земля общая для всех и принимает всех одинаково.

- Пошли, вернемся к могиле Руслана… Только не убегай опять, Серый.

«Она меня зовет Серым… Серый – это я… Я – Серый».

- Вот и дошли. Спасибо за то, что ты мне показал. Все мы когда-нибудь умрем… Это знает каждый, но так хочется пожить подольше… Когда есть для кого.

«Зачем она гладит камень? Под ним ее детеныш… Но она не сможет дотронуться до него»…

- Как ты думаешь, что после смерти? Вы, животные, навер-ное, лучше знаете, чем мы. Вы ближе к природе.

«Как с ней тепло… Хорошая она, лю-блю ее… Боль у нее не утихает… скуча-ет за щенком… но они встретятся, когда хозяйка уснет… сон для всех один… Мои щенки… Я их тоже вылижу там, во сне… потом»…

- Опять скулишь. Чувствуешь, что мне плохо? Хороший… иди сюда…

«Она меня гладит… приятно… вот тут еще, да… да, за ушком почеши… Хоро-шо… люблю ее»!

- Вот погладила тебя – и легче стало. Правда. Мне ведь уже шестьдесят один, ну еще лет пять, а потом умру и обязательно приду к своему сыну. А там, рядом с ним, мне будет хорошо. Надеюсь, ждать мне недолго. Пойду я, Серый. Через неделю обязательно приду. Наварю тебе косточек. Знаешь, Руслан очень любил животных. Однажды он принес израненного котен-ка, мы его выходили, а потом кот сбежал. Сын сначала расстроился, а затем сказал, что ему, видимо, лучше на улице, чем у нас. И если кот захочет, то вернется. Дол-го Руслан его ждал. Несколько месяцев, когда приходил из школы, первым делом спрашивал, не вернулся ли кот.

«Она про котов… Нашла о ком вспо-минать… Ненавижу… трусы… Фу»!

- Сын всегда хотел собаку, а я не разре-шала, боялась ответственности. Конечно, я была неправа. Ты меня проводишь?

«Уходит… жаль… Буду ее ждать. Дове-ду до конца территории. Жаль… жаль… Не уходи»!

- Не скули, я приду к тебе, обещаю. Мо-жет, даже завтра. Я бы еще побыла с тобой, но уже поздно, мне пора, а то автобусы пе-рестанут ходить. Пока, Серый.

«Ушла. Вышла за территорию… за-бор… пропала в темноте… Я один… Куда идти? К сторожке – там колбасник… Не хочу к нему… Хочу к ней… Грустно… Все, к сторожке…

- Серый? Серый!«Ее голос… Хозяйка! Бегом…

быстрее… Почему зовет? Вот она! Те-пло… Облизать… Дотронуться до носа…

- Серый! Обрадовался, хороший. А я вот подумала, может, ты со мной по-йдешь? Я тебя привяжу, только ты не бой-ся. Ты же меня не укусишь? Я тебе ничего плохого не сделаю… Это пояс от пальто… дай шею… вот так… молодец. А теперь пошли, пошли домой. Надеюсь, меня пус-тят с тобой в автобус? А даже если нет, то так дойдем. Мне с тобой ничего не страш-но.

«Хозяйка? Что ты делаешь? Привязываешь… Привязываешь меня к себе… Я с тобой? Зовешь… Конечно, по-йду… С тобой хоть на край света»!

Евгения Савченко

Сторінку упорядкувала Людмила Сотник

15Реклама

-Послухай, які смачні пельмені!

-Ну, смачні…Але взагалі-то нормальні люди в кіно ходять з попкорном…

Стюардеса Світ-лана відпросилася з роботи раніше.

Більше її ніхто не бачив…

МВС доказало: машина часу існує! П’яний міліціонер, який сьогодні за кер-мом збив людину, ви-явився звільненим із органів іще вчора!

Інформаційно-аналітичний тижневик «Старий центр». Виходить цоп’ятниці. Наклад 2000Видавець ТОВ «Комунікаційна група «Контакт»Свідоцтво про державну реєстрацію: серія КІ-№ 1435 Р, від 27.01.2012р.Адреса редакції: м. Бровари, вул. Рокосовського, 2Зам. № 58/2. Ціна договірна.

Шеф редактор: Олена СлизюкГоловний редактор: Андрій КисельовВерстальник: Антон СтрочкінТел. редакції: 7-27-28Редакція може не поділяти думку та позицію автора.За точність фактів, викладених в опублікованих матеріалах, відповідальність несе автор

Листування з читачами тільки на сторінках газети.За зміст та достовірність реклами відповідальність несе рекламодавець.Рукописи не рецензуються і не повертаються.Віддруковано: ПСК газети «Вісті Централь-ної спілки споживчих товариств України»

16 Реклама

Реклама есть искус-ство целиться в голо-ву, чтобы попасть в карман.

ВАНС ПАККАРД

Реклама – пер-вая в истории сис-тема господства над человеком, против которой бессильна даже свобода.

ФРЕДЕРИК БЕГБЕДЕР

Реклама – это способ заставить вас нуждаться в том, о существо-вании чего вы раньше не подозре-вали.

МАРТИ ЛАРНИ