Лисянка 27 вересня відсвятку-вала 420 років з часу першої

згадки в історичних документах. Урочистий день з жителями Лисянщини розділили керівни-ки органів виконавчої влади та місцевого самоврядування ра-йону, народний депутат України Валентин Ничипоренко, відомий український письменник, Василь Шкляр, представники громад-ських організацій та політичних

партій, козаки Лисянщини, во-їни-інтернаціоналісти, прикор-донники та інші почесні гості.

Одна із найяскравіших подій свята – біля річки Гнилий Тікич в межах історико-етнографічного комплексу «Тарасова криниця» висаджено вишневий сад із 200 саджанців. Відбулися ще й літе-ратурні Шевченківські читання,

АЛЛА СЛИНЬКО, ЖУРНАЛІСТМ. ЗВЕНИГОРОДКА

Визначною подією озна-менувався для жителів

мальовничого, овіяного духом славної історичної минувшини, села Козацьке цьогорічний ве-ресень. Пам’ятною і значимою стала дата освячення храму Пре-святої Варвари Великомучениці.

– Раніше у селі було три церкви, які в радянські часи вщент зруй-нували. Тому під сільський храм було пристосоване приміщення, яке вважається історичною спад-щиною, і безпосередньо селу не належало. На сесії сільської ради за одностайної підтримки всіх де-путатів було прийнято рішення про відведення ділянки під будів-ництво нової церкви, – розповідає сільський голова села Козацьке Валерій Кочерга.

Настоятель храму отець Во-лодимир та члени парафіяльної громади минулорічної весни розпочали впорядковувати те-риторію, де раніше була церк-ва Пресвятої Великомучениці Варвари. Добре починання парафіян підтримали мецена-ти – директор Жашківського кінноспортивного комплексу, а нині народний депутат України Валентин Ничипоренко, який надав на будівництво сільської святині 90 відсотків із затраче-них 200 тисяч гривень, та ди-ректор сільськогосподарського виробничого кооперативу «Ко-зацький» Володимир Зозуля. З ентузіазмом взялися за справу і члени сільської громади – пра-цювали самовіддано, натхненно.

Освятити храм та відправити у ньому першу літургію до Козаць-кого прибули владика Черкась-

кий та Чигиринський митрополит Іоанн, єпископ Кіровоградський та Голованівський Марк, та пред-ставники духовенства Черкаської єпархії (в тім числі і священики Звенигородського благочиння), Кіровоградської та Вінницької єпархій Української Православної Церкви Київського патріархату. Також на урочистостях побува-ли представники районної вла-

ди Звенигородщини. Запашний духмяний коровай як символ вдячності та щедрої гостинності вручили жителі села почесним гостям – митрополиту Іоанну та Світлані Волошенюк, помічни-кові народного депутата України Валентина Ничипоренка.

– Сьогодні у нас такий зна-менний день! На душі так тепло, сонячно і радісно, адже відни-ні у нас є справжній величний православний храм! І за цю ра-дість ми щиро вдячні Валенти-

ну Миколайовичу. Адже ж саме завдяки підтримці та розумінню цієї людини у селі всього за рік зведено храм, – іскряться від захоплення очі парафіян храму, Катерини Сторожук та Вален-тини Конончук. У храмі від-чувається справжня благодать, яка наповнює душу спокоєм і затишком.

Доброчинні справи благодій-ників гідно оцінені високими церковними нагородами, по-дячними патріаршими та єпис-копськими грамотами. Зокрема, Орденом Святого Архистратига Михаїла було удостоєно голову СВК «Козацький» Володимира Зозулю, а народного депутата Валентина Ничипоренка – Ор-деном Святого Миколая Чудот-

ворця. З помітним трепетом та хвилюванням прийняла із рук митрополита Іоанна нагороду Світлана Волошенюк, подару-вавши від імені народного де-путата ікону Божої Матері. Гра-мотою було відзначено і автора проекту та головного будівничо-го храму – підприємця із селища Лисянка Андрія Проціва.

– Я народився та виховувався у православній родині на Львів-щині. Можливо, це і визначило мій життєвий вибір – свої сили

та вміння дарувати Господу. Вже 15 років займаюся проектуванням церков, але храм Святої Велико-мучениці Варвари – це мій влас-ний авторський проект, має фор-му козацького хреста. Будівельний матеріал – брус циліндрований – якісний, тож вона довго буде стояти і служити людям. Побу-дуємо ще дзвіницю, викопаємо криничку, – поділився своїми задумами талановитий майстер.

– Ми відроджуємо у селі стародавні козацькі традиції. А церква стане джерелом духо-вного очищення та єднання усіх поколінь! – висловив впевне-ність осавула козацького куреня Вільного Козацтва Олег Голуб.

До храму Пресвятої Варвари Великомучениці несуть тепер християни свої болі і радощі, надії та сподівання. Під його величними куполами зрина-ють щирі молитви. А про до-брочинні справи меценатів свідчить табличка із написом: «Церква побудована за рахунок спонсорських коштів В. М. Ни-чипоренка, СВК «Козацький» та громади села». І щоразу на літургіях звучить молитва до Всевишнього, аби він дарував благодійникам здоров’я, силу та енергію ще на багато добрих і потрібних людям справ!

9 жовтня – Всесвітній день пошти. Робота на пошті – це подвиг

Ватутінські медики отримали подарунки від народного депутата

с.2 с.3с.3

КІЛЬКОМА РЯДКАМИ

продовження на с. 2

• 8 жовтня, 2013 р. № 37 (49) •

«ВІД УСІЄЇ ДУШІ» – вечір-вогник у Звенигородці

Духовність У селі Козацьке на Звенигородщині за сприяння народного депутата України Валентина Ничипоренка побудовано храм Пресвятої Великомучениці Варвари

ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНИЙ ТИЖНЕВИК плюс

Про доброчинні справи благодійників свідчить табличка із написом: «Церква побудована за рахунок спонсорських

коштів В.М. Ничипоренка, СВК «Козацький» та громади села»

Нині у центрі села висо-чить величний храм святої

Великомучениці Варвари

У Черкаській області планують збудувати автобан – автомобільний маршрут Київ-Черкаси-Кременчук-Дніпропетровськ, який пройде тери-торією Канівського, Черкаського та Чигиринського районів області. В ході недавніх розкопок най-більшого європейського поселення трипільців в Тальянках археологам вдалося виявити 3 унікальні гон-чарні печі. Одну з них планується доставити в Державний історико-культурний заповідник, що розта-шований у Легедзиному. Для цього необхідно найняти спеціальний бу-дівельний кран і вирізати піч прямо із землею. У селі Шевченкове Звенигород-ського району з нагоди Дня села відбулася святкова зустріч із Героєм України, народним артистом Анато-лієм Паламаренком, котрий висту-пив перед селянами у Будинку куль-тури. Артиста було нагороджено почесною відзнакою села Шевчен-кове та медаллю «Батьківщина Та-раса Шевченка». Крім того, на святі було представлено хустки з колекції Людмили Грабовенко. Також приві-тали сільського голову села з днем народження. На завершення учас-ники урочистостей поклали квіти до пам’ятника Кобзарю. День фізичної культури та спорту провели у Жашкові. З нагоди свята згадали, що за сприяння народного депутата України Валентина Ничи-поренка у 2011-2012 навчальному році проведено капітальний ремонт приміщення дитячого юнацького клубу фізичної підготовки на базі Жашкіської спеціалізованої школи №1, обладнано 2 тенісних зали, 1 більярдну кімнату, кімнату релакса-ції, зали боротьби, боксу та атлетич-ної гімнастики, тренерську кімнату; а в цьому році побудований дитячий майданчик в с Бузівка.

У Тальнівський загальноосвітній школі № 2 відбулася виставка виробів хлібопекарського мистецтва – «Фес-тиваль хлібу». На виставці були пред-ставлені різноманітні композиції із хлі-бу, вражав і асортимент хлібобулочних виробів. Також виставка милувала око різнобарв’ям вишитих рушників, ска-тертин, гончарних виробів, малюнків. Значну роль у її підготовці відіграли майстри Тальнівського хлібокомбі-нату, які працювали над випічкою. До речі, у школі відкрито музей хлібороб-ства «Дивень», який допомагає пізнати секрети випікання хліба. З нагоди Всеукраїнського дня бі-бліотек в Жашкові відбувся конкурс молодих бібліотекарів району «Моя професія – моє життя». Від народ-ного депутата В.М.Ничипоренка присутніх привітала зі святом його помічник С.А.Волошенюк, яка поба-жала успіхів в роботі і вручила по-дарунки. Переможницею конкурсу стала завідуюча бібліотекою-філією с.Сабадаш Наталія Коломієць. Міський голова міста Ватутіне Ва-силь Гончаренко, голова міської орга-нізації ветеранів Олександр Ужва, се-кретар ради ветеранів Надія Авдієнко та діти із спеціалізованої школи №1 відвідали за місцем проживання та при-вітали з Днем партизанської слави ве-теранів підпільно-партизанського руху на Україні в роки Великої Вітчизняної війни – Надію Лікіну, Галину Коросташ, та вдову партизана Оксану Гуменюк.

Лисянка відсвяткувала день селища

Духовна скарбниця народу

2

ОЛЕКСАНДРА ДЗЮБА,М. ВАТУТІНЕ

На зустріч з народним депутатом Валентином

Ничипоренком 27 вересня зі-бралися працівники Ватутін-ської міської лікарні. Голо-вний лікар Іван Федорович Павленко висловив вдячність Валентину Миколайовичу за плідну співпрацю, допомогу та за черговий візит до закладу. Депутат пообіцяв і надалі до-помагати лікарні, розповів про свою роботу у Верховній Раді України, відповів на запитання присутніх. Детально обговори-ли законопроекти, які готує і подає на розгляд Валентин Ничипоренко, а їх уже за час у Раді шість, і всі ґрунтуються

на побажаннях виборців. «Всі свої законопроекти я пишу на підставі звернень громадян, ор-ганізацій. Під час зустрічей на окрузі детально ознайомлююся з реальними проблемами. Саме особисте спілкування з моїми виборцями залишається най-важливішим у моїй роботі», – зазначив Валентин Мико-лайович.

Метою візиту до Ватутін-ської міської лікарні було ще й вручення подарунків – сі-мейні лікарі отримали спеці-альні сумки, що містять різний інструментарій для надання першої невідкладної допомоги хворим. Також для хірургічного відділення було надано хірур-гічні інструменти. У фінансо-вому вимірі допомога лікарні

склала 48 тисяч гривень – ці кошти були виділені з благо-дійного фонду «Люди мають жити краще!».

Свою вдячність за допомогу та підтримку Валентину Ми-колайовичу висловили заві-

дучий хірургічним відділен-ням В.І. Ковганюк та завідувач стоматолочічним відділенням Г.Б.Боровик. Важливо, що пі-клування про медичну галузь знаходиться серед пріоритетів роботи депутата на окрузі.

НОВИНИВАША ГАЗЕТА+, Вівторок, 8 жовтня 2013

Козацькому роду нема переводу?

Неможливо знайти у минулому України якесь інше явище, яке б так глибоко впливало на іс-торичну долю всього народу, як українське козацтво. День Укра-їнського козацтва відзначається щорічно 14 жовтня, в день свята Покрови Пречистої Богородиці, захисниці козаків. На сьогодні в Україні зареєстровано кілька десятків всеукраїнських та між-народних громадських органі-зацій українського козацтва, та сотні місцевих козацьких утво-рень. Ми запитали у черкащан, як вони ставляться до минулих та сучасних козаків.

ІННА, МАНЬКІВКАЧеркащина – ко-зацький край, і черкащани пови-нні поважати наші історичні традиції. Та й кожен украї-

нець змалку знає про наше славет-не минуле, про сильних та гордих козаків, справжніх чоловіків. Образ козака повинен бути ідеалом для кожного хлопчика, чоловіка. Як пи-сав геніальний письменник Микола Гоголь: «Українське козацтво – гор-дість української нації, це джерело духовної сили, благородства, наро-джує безкорисливу участь у спіль-ній справі». Я дуже симпатизую су-часним українським козакам.

ПЕТРО ІВАНОВИЧ, ЖАШКІВСЬКИЙ Р-НПриємно, що су-часні козацькі ор-ганізації мають на меті відродження традиційних ко-зацьких цінностей, плекання історичної

пам’яті про козаків, проводять фоль-клорні фестивалі… Але часто буває, що такі сучасні козаки дуже відріз-няються від козаків з минулого. Одя-гаються в костюми з бутафорськими шаблями та розважають гостей різ-них заходів – оце й усе. А ще козаки з різних об’єднань підтримують різні релігійні конфесії, що призводить до плутанини, конфліктів… А найціка-віше, що раніше було одне козацтво, а тепер таких козацьких організацій безліч, і в кожній свій отаман, який своїм наказом може надати будь-кому будь-яке звання. Вважаю, що потрібно прийняти закон про коза-цтво та врегулювати це питання, щоб козацтво в Україні було єдине.

СЕРГІЙ, ТАЛЬНЕКозаччина – то слав-не минуле України, але це саме минуле, і не варто намагати-ся його копіювати, не вийде. На сучасну

Україну потрібно дивитися по-новому. Козаки хай залишаються – у пам’яті, в історичний працях, музеях. Вважаю, що козацький рід давно перевівся, і одягнути шаровари та відростити осе-ледця – ще не значить бути козаком. Дух козацтва повинен бути всередині чоловіка як генетична пам’ять народу, але для цього не обов’язково вступати у якусь організацію.

НАДІЯ ВАСИЛІВНА, ЛИСЯНСЬКИЙ Р-НСучасне українське козацтво – унікаль-не явище, і, на мою думку, незаслужено мало уваги держа-ва приділяє таким

організаціям. Адже вони можуть стати об’єднуючим началом перш за все для молоді. Думаю, батьки залюбки відда-дуть дітей у літні табори при таких ор-ганізаціях, також це можуть бути якісь гуртки, спортивні секції тощо. Думаю, у сучасного козацтва – велике майбутнє.

9 ЖОВТНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПОШТИ

Лисянка відсвяткувала день селищаде вірші Кобзаря і власні твори читали місцеві артисти та поети. До речі, Тарас Шевченко нео-дноразово згадував про Лисянку у своїх творах.

Традиційно у холі районного бу-динку культури були представлені вироби декоративно-прикладно-го мистецтва, виставка Будинку дитячої та юнацької творчості, вироби з металу та столи достат-ку установ та організацій сели-ща. Народний депутат Валентин Ничипоренко теж завітав на ви-ставку, оцінив старання людей. А

на святковому відкриті привітав лисян з святом, побажав наснаги та добробуту. Саме за сприяння Валентина Миколайовича відбу-лася концертна програма компо-зитора і співака Юрія Грицюка. А ще гостям свята дарували свої хореографічні композиції наймо-лодші учасники свята, вихованці дитячих установ. Молодь розва-жалася на дискотеці, а святковий феєрверк додав присутнім хоро-шого настрою та незабутніх вражень. Лисяни можуть пи-шатися своїм містом з багатою та цікавою історією.

початок на с.1

Валентин Миколайович Ничипоренко особисто передав подарунки ватутінським медикам

Депутат зустрівся з медиками

Радість для малят

Дитячий садок «Струмочок» роз-міщений у живописному куточку

міста Тального, поряд річка і лісопарк. А це – чисте повітря, затишок, прохолода в жаркий літній день, а головне – міцне здоров’я малят. Щодня радість дарують ді-тям працівники садочка, створюють умови для їх розвитку. Діти з задоволенням від-відують рідний дитсадок. От і цього разу з нетерпінням чекали вересня. А батьки були приємно вражені, коли побачили, крім від-ремонтованих групових кімнат, поклеєних шпалер, зі смаком пошитих штор, – ще й нові дитячі меблі. Це ігрові стінки в молод-шій та середній групах та дитячі столики в ясельній та старшій. Яскраві, сучасні, зручні меблі, з сертифікатом якості, були придбані за сприяння нашого народного депутата Валентина Ничипоренка. Батьки і діти щиро вдячні Валентину Миколайо-вичу за такий прояв турботи, підтримку та небайдужість до найменших жителів нашого краю. Хочеться вірити, що таких чуйних людей буде все більше, та й держава не забуватиме, що вміння відчувати радість від кожного дня життя закладається саме в дитячі, дошкільні роки.

Батьківський колектив ДНЗ №7 «Струмочок» м. Тального.

МАНДРА Н.П.,НАЧАЛЬНИК ЦЕНТРАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ

Пошта – як криничка, до якої щоденно ходять люди, щоб брати водичку. Адже

немає жодної людини, яка б не користувалася послугами поштового зв’язку. Хтось читає пре-су, яку приносить листоноша, хтось відправляє вітальну листівку, сплачує комунальні платежі, отримує пенсію, купує лотерейні квитки, над-силає електронні перекази, посилки... На пошті можна навіть придбати електронний квиток на поїзд. А з 1 жовтня – ще й оформити ад-міністративну послугу в кожному населеному пункті, для цього треба надати всі необхідні документи, заповнити заяву та отримати від-повідь поштою. Також нещодавно розпочалася передплата видань на 2014 рік.

Важливою та корисною є робота усіх праців-ників пошти – і операторів у залі, і начальників відділень, і листонош. Звісно, працю листоно-ші можна назвати героїчною, адже щоденно, у будь-яку погоду, перекинувши через плече велику важку сумку, поспішають листоноші до людей. Несуть добрі звісточки від близьких, дають можливість дізнатись про події в Україні та світі, доставляють товари першої необхід-ності. А ще листоноші треба бути хорошим психологом, адже багато мешканців, особливо самотніх та похилого віку, просять поради, хо-чуть спілкування. Важка та напружена робота, а при цьому – на жаль, малооплачувана…

Для надання послуг поштового зв’язку в Тальнівському районі працює 28 відділень,які підпорядковані Центру поштового зв’язку № 4 м.Звенигородка ЧД УДППЗ «Укрпошта». В Центральному відділенні поштового зв’язку

працює десять листонош, всі вони хороші, але хотілося б відмітити Галину Миколаїв-ну Бойко, яка в галузі зв’язку вже більше тридцяти років.

Вартий уваги і Валерій Олексійович Чам-лай, який працює листоношею десяток років. Спочатку люди дивувалися чоловіку-листо-ноші, бо ж зазвичай це жіноча робота, але з роками звикли до свого листоноші. Тільки піде у відпустку – одразу телефонують і за-питують: «А де наш листоноша? Коли він вийде уже?» До речі, колись пошту розносили саме чоловіки з величезними сумками, ця справа вважалася суто чоловічою.

Але, незважаючи на всі труднощі, пошто-вики усвідомлюють важливість своєї роботи, намагаються дослухатися до людей, дбають про якісне надання поштових послуг, зміцнення довіри споживачів. Приємно, коли люди розу-міють, що робота на пошті в сучасних умовах – це подвиг, і чуйно ставляться до листонош та інших працівників пошти.

Робота на пошті – це подвиг

Працівники пошти Наталія Забальська, Світлана Чернишенко, Олена Кравчук

Цікаві історичні ФАКТИ

ПРО ЛИСЯНКУ ВПЕРШЕ ЛИСЯНКА ЗГАДУЄТЬСЯ

В ДОКУМЕНТАХ ЗА 1593 РІК. САМЕ ТОГО РОКУ МІСТЕЧКО

З НАВКОЛИШНІМИ СЕЛАМИ І ЗЕМЛЯМИ ПОЛЬСЬКИЙ КОРОЛЬ

ПОДАРУВАВ ШЛЯХТИЧУ.

МАЛИЙ ТАРАС ШЕВЧЕНКО, ШУКАЮЧИ СОБІ ВЧИТЕЛЯ

МАЛЮВАННЯ, У 1826 РОЦІ КІЛЬКА ДНІВ ЖИВ У

ЛИСЯНСЬКОГО ДЯКА ЄФРЕМА. ЦІ ПОДІЇ ОПИСАНІ У ТВОРІ

«ПРОГУЛКА С УДОВОЛЬСТВИЕМ И НЕ БЕЗ МОРАЛИ». ТАКОЖ

ЛИСЯНКА ОСПІВАНА КОБЗАРЕМ У ПОЕМІ «ГАЙДАМАКИ».

ДЕЯКІ ІСТОРИКИ ДОТРИМУЮТЬСЯ ДУМКИ, ЩО В ЛИСЯНЦІ

МІГ НАРОДИТИСЯ БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ.

ЛИСЯНСЬКІ ПІДЗЕМНІ ХОДИ ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ ЯК

СТРАТЕГІЧНІ СПОРУДИ У 1702–1704 РР. ПІД ЧАС ПОВСТАННЯ ПОЛКОВНИКА С.ПАЛІЯ ПРОТИ

ПОЛЬСЬКОГО ГНІТУ.

ШІСТЬ ЦЕРКОВ ДІЯЛО В МІСТЕЧКУ НА ПОЧ. XVIII СТ.:

МИКОЛАЇВСЬКА, УСПЕНСЬКА, МИХАЙЛІВСЬКА, ГЕОРГІЇВСЬКА,

ПРЕОБРАЖЕНСЬКА, ВОЗНЕСЕНСЬКА.

ЛИСЯНЩИНА – КОЛИСКА КОЗАЦЬКОГО РУХУ, З НЕЮ

ПОВ’ЯЗАНА ДІЯЛЬНІСТЬ КОЗАЦЬКОГО ПОЛКОВНИКА

М.КРИВОНОСА, УКРАЇНСЬКОГО ГЕТЬМАНА П.ДОРОШЕНКА,

ВАТАЖКА ГАЙДАМАКІВ М.ЗАЛІЗНЯКА. У 1648 Р. ЛИСЯНКА

СТАЛА ПОЛКОВИМ КОЗАЦЬКИМ МІСТЕЧКОМ. А У 2005 Р. БУЛО

СТВОРЕНЕ ЛИСЯНСЬКЕ РАЙОННЕ КОЗАЦЬКЕ ТОВАРИСТВО.

ЖИТТЯВАША ГАЗЕТА+, Вівторок, 8 жовтня 2013

Водії автобусів отримали посвідчення

Колектив ПАТ «Тальнівське АТП 17137» висловлює щиру подяку на-родному депутату Валентину Ни-чипоренку у сприянні вирішенню питання обміну водійських посвід-чень працівникам підприємства. Завдяки клопотанню Валентина Миколайовича перед керівництвом органів Міністерства внутрішніх справ України було оперативно ор-ганізовано чітку роботу по передній підготовці документів та заміні во-дійських посвідчень. Завдячуючи депутату, було попереджено зрив автобусних рейсів та знято напругу в колективі. А ще завдяки сприянню Валентина Ничипоренка було част-ково проведено проплату коштів за пільгове перевезення пасажирів.

Хочеться побажати нашому де-путату міцного здоров’я , сил та на-снаги і далі допомагати людям.

З повагою від колективу, заслужений працівник

автотранспорту України, депутат Тальнівської районної ради,

директор ПАТ АТП 17137 В.І. Накопюк.

Село ожилоЖителі села Дзензелівка Маньків-

ського району з великою вдячністю і шаною ставляться до Валентина Ми-колайовича Ничипоренка, та задово-лені, що віддали йому свої голоси на виборах. Можна багато говорити про те, скільки проблем села допоміг ви-рішити депутат. Було у школі холодно – приїхав, побачив, переконався, що дуже потрібно на таке величезне при-міщення сильніший мотор та помпу, – і ось зараз у школі +22 взимку. Ді-тлахи на фізкультурі навіть у великі морози – у шортах і майках. А всі ві-кна у початкових класах були заміне-ні на металопластикові. А у дитсадок «Колобок» Валентин Миколайович допоміг придбати бензопилку (щоб зручно було готувати дрова для кот-ла), електром’ясорубку, і навіть ди-тячі іграшки. Великою радістю для всіх став дитячий ігровий майданчик та гірка, встановлені за згодою гро-мадської ради на кошти благодійного фонду «Люди мають жити краще!».

Піклується Валентин Ничипоренко і про духовність. Так, після звернен-ня до приймальні народного депута-та прихожанам місцевої церкви було надано матеріальну допомогу на по-чаток забудови нового православно-го храму. Не забарилась допомога і краєзнавчому музею Дзендзелівки – мотокоса запрацювала. Оновився і сільський Будинок культури. Народ-ний хоровий колектив «Родина», чо-ловічий аматорський колектив «Ко-зацька рада», вокальне тріо «Чарівна скрипка» були одягнуті у нові сценічні костюми коштом благодійного фонду народного депутата.

Не залишилися осторонь і неви-рішені проблеми медичного закладу села. На ФАП завезли манометр, тоно-метр, медичні препарати. За це жителі села, а особливо пенсіонери, дякують і навіть моляться за здоров’я нашого народного депутата. Багатодітна мама Н.Ф. Крисяк стала Матір’ю-героїнею за-вдяки Валентину Миколайовичу. Адже до цього звернення дочок жінки довго потрапляло у глухий кут бюрократії. А ще від Громадської ініціативи Валентина Ничипоренка було придбано електроо-бігрівачі, принтер, ксерокс на пошту.

Впевнені – це все тільки початок усіх добрих справ нашого народного депутата. Хай нам усі позаздрять, але ми з гордістю кажемо, що Дзензелівка ожила, коли з’явився такий депутат!

Людмила Михайлівна Непийвода, с. Дзензелівка,

Маньківський район.

РЕДАКЦІЙНА ПОШТА

Реорганізація і ліквідація за-гальноосвітніх навчальних

закладів у сільській місцевості, заснованих на комунальній фор-мі власності, допускаються лише за згодою територіальних громад. Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть приймати рішення

КОНСУЛЬТУЄ ЮРИСТ

Сільську школу не можуть закрити без згоди громади

Жителі нашого села стур-бовані реформуванням меди-цини та освіти. Знаємо, що закриваються школи, лікарні. Поясність, будь ласка, як і хто може закрити сільську школу, як захистити її від ліквідації чи реорганізації?

Олександр Вікторович, Жашківський район

АЛЛА СЛИНЬКО, ЖУРНАЛІСТМ. ЗВЕНИГОРОДКА

«Старість у людини тоді світ-ла, коли вона теплом рідних і близьких зігріта», – говорить народна мудрість. Але коли лю-дина втрачає своїх найдорож-чих, їй на допомогу приходять чужі, але чуйні та милосердні люди, яких здавна шанобливо називають волонтерами. Вони виконують свою нелегку по-чесну місію добросовісно і старанно, – як говориться, від усієї душі. Саме таку на-зву – «Від усієї душі» – мав вечір-вогник, організований Звенигородською районною організацією Товариства Чер-воного Хреста за підтримки та всебічної допомоги представ-ників органів районної влади та громадської приймальні народного депутата України Валентина Ничипоренка.

- Під опікою наших черво-нохресних працівників нині перебуває 350 самотніх грома-

дян похилого віку, наші сестри милосердя відвідують їх вдома, допомагають у придбанні про-дуктів, у вирішенні різних побу-тових питань. Напередодні Між-народного дня людей похилого віку ми вирішили провести цей вечір-вогник у знак вдячності на-шим волонтерам. І відрадно, що це починання підтримав Вален-тин Миколайович, – розповідає голова Звенигородської районної організації Товариства Червоного Хреста Володимир Слинько.

Щиро та задушевно вилива-лися із вуст ведучої вечора, за-відуючої відділу культурно-ма-сової роботи Звенигородського районного Будинку культури Любові Кононенко, розповіді про нелегкі життєві долі: про найстаршого волонтера орга-нізації із села Гудзівка Ганну Павлівну Кудієнко, про керів-ників кімнат медико-соціаль-ної допомоги Лідію Василівну Бикову (село Озірна), Надію Миколаївну Могильну (село Павлівка), Ніну Іванівну Різ-

ник (село Шевченкове), Галину Сергіївну Іванову (хутір Софіїв-ка), Валентину Єгорівну Овча-ренко (село Моринці), Вікто-рію Дмитрівну Тихолоз (село Ризино). Під дружні оплески жінки отримали подарунки від районної організації Товари-ства Червоного Хреста та від народного депутата Валентина Ничипоренка, які дарувала його помічник у Звенигородському районі Раїса Некреча.

Теплотою та повагою були спо-внені розповіді про доброчинну діяльність голови первинної сільської організації Товариства Червоного Хреста, переможця конкурсу «Кращий організатор волонтерського руху», сільського

голову село Ризино Василя Са-ватійовича Яловенка та голову первинної організації Товариства Червоного Хреста, керівника шкільного загону «Милосердя» Звенигородської загальноосвіт-ньої школи №1 Людмилу Григо-рівну Безкоровайну, яким разом із подарунками від депутата було вручено і Почесні грамоти ра-йонної державної адміністрації та районної ради.

Варто пам’ятати, що ми можемо зігріти чужу старість своїм милосердям, чуйністю, добротою і любов’ю. Саме тому народний депутат України Ва-лентин Ничипоренко долучив-ся до свята цих шанованих на Звенигородщині людей.

ДОБРІ СПРАВИ

На святі волонтерів виступав фольклорно-обрядовий ансамбль «Журавка» Звенигородського районного будинку культури

Від усієї душі

про реорганізацію або ліквідацію навчального закладів як безпосе-редньо, так і через місцеві ради, які представляють спільні інтер-еси територіальних громад сіл, се-лищ, міст. Наразі механізм такий – організовуються збори громади, де й приймається рішення.

У загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною си-туацією, але повинна становити не менше п’яти осіб. При мен-шій кількості учнів у класі заняття проводяться за індивідуальною формою навчання.

Зауважте – якщо школу все ж закрили, то відповідно до вимог законодавства на місцеві орга-ни державної виконавчої влади та самоврядування покладено обов’язок забезпечити регуляр-не безкоштовне підвезення до місця навчання і додому учнів та педагогічних працівників, які проживають за межею пішохід-ної доступності.

Також болючим питання за-криття шкіл є для вчителів. У випадку ліквідації навчального закладу звільнення працівників

відбувається на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Про наступне вивільнен-ня працівники попереджаються персонально не пізніше ніж за два місяці. Роботодавець (відпо-відний орган управління освітою) має запропонувати працівникові іншу роботу в інших навчальних закладах відповідного регіону у відповідності до укладених ко-лективних договорів та угод. У випадку відмови від запропоно-ваної роботи або її відсутності питання працевлаштування пра-цівник вирішує за допомогою державної служби зайнятості або самостійно. У день звільнення роботодавець зобов’язаний вида-ти працівникові належно оформ-лену трудову книжку і провести з ним розрахунок – виплатити всю заробітну плату, компенсацію за невикористану щорічну відпуст-ку, а також додаткові соціальні відпустки, вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Також відповідно до зако-нів «Про дошкільну освіту» та «Про місцеве самоврядування» для дошкільних навчальних закладів комунальної форми

власності передбачена норма, згідно з якою їх реорганізація або ліквідація допускається лише за згодою територіаль-ної громади (загальних зборів) села, селища, міста.

Тема реформи медичної галу-зі стосується кожного мешкан-ця нашого округу. Тут важли-во знати про відповідальність депутатів міських, районних та сільських рад за прийняття рішень по реорганізації медич-них закладів. Існуюча мережа державних і комунальних за-кладів охорони здоров’я не може бути скорочена – про це йде мова у ст.16 «Основ за-конодавства України про охо-рону здоров’я»). Власниками більшості закладів охорони здоров`я первинного та вто-ринного рівнів (це дільничні лікарні, амбулаторії, районні, міські лікарні), а також третин-ного рівня (обласні лікарні та інші заклади обласного підпо-рядкування) є саме відповідні місцеві ради. Тому саме ради вповноважені вирішувати, чи впроваджувати зміни, перед-бачені медичною реформою.

Л. ДЕМУРА, С. СМІЛЬЧИНЦІ, ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОН

Звісно, місце народного депутата – у Верховній Раді, і робота його – суто

законотворча. Але Валентин Ничипоренко пам’ятає, що наш округ – це переважно сільське населення з особливими про-блемами, головна з яких- нестача роботи для людей працездатного віку. Тому на-магається допомогти вирішувати нагальні потреби громади.

У Смільчинцях, наприклад, за допомоги Валентина Миколайовича пошили й оздо-били вишивкою концертні костюми для вокального гурту. Учасники задоволені, бо тепер не мусять випрошувати десь чужі, за-ношені, не за розміром. Тепер не соромно і

на ширшу сцену! Співали в Лисянці на кон-церті до Дня Незалежності – сподобалися глядачам, запрошені заспівати й черкасцям у жовтні. Залюбки! Заодно й костюми нові покажуть: білі сорочки, розшиті на грудях червоними маками; темно-сині плахти з візерунчатими краями; традиційні червоні пояси, оздоблені вишивкою.

Мало яскравих свят і видовищних розваг в житті селянина. Вічно прив’язаний до господарства, яке надовго не покинеш, і грошей зайвих не має, щоб податися, скажі-мо, до міста на розважальне шоу чи виставу. Самі собі, як уміють, створюють настрій. То як же пропустити здавна улюблені в народі свята? Восени гріють спогади – тепла літня ніч, палаючі зорі, а від ставка голосисте, мелодійне «Ой на Івана, та й на Купайла там ластівочка купалася». А біля клубу –

музики! На звуки пісень приходять люди, молоді й літні, бо ж свято яке – романтич-не, бо голос предка-язичника обзивається, хочеться вірити в дива купальської ночі. А ще загадка: звідки ж ті музики?! Адже в селі співають практично всі, а заграти вже нікому… Приємна несподіванка: музика приїхала зі Звенигородки, про все потур-бувався Валентин Ничипоренко.

Влітку в селі й дитина не занудьгує – є де і м’яча поганяти, й в інші цікаві ігри пограти. Але коли виросла на шкільному подвір’ї надувна яскрава гірка, то збіглися всі. Навіть найменших малюків мами при-вели покататися. Кілька днів задоволено галасували, перекидалися, навіть падали – весело! І катайся безкоштовно, скільки захочеш. А дякувати – знову ж таки – Валентину Миколайовичу.

Культурне життя для села

Л.В. КОПИСТИРА,ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З НВРКИЩИНЕЦЬКОЇ ЗОШ І-ІІІ СТУПЕНІВ

Мабуть, ви не зустріне-те такої людини, яка

б не згадувала свого першого учителя з теплом і вдячністю. Перші кілька років у школі за-вжди особливі: нові друзі, нові обов’язки, і цілий новий світ, який відкривається немовби за помахом руки чарівника.

Олена Максимівна Коміса-ренко обрала професію вчителя початкових класів за покли-ком душі. Добра, справедли-ва, уважна, лагідна, терпляча. Такою вона була для своїх маленьких вихованців. У да-лекому 1962 році розпочала свою трудову діяльність в Ки-

щенецькій школі, і за 36 років педагогічного стажу виховала не одне покоління кищенчан. І хоча вже зараз перебуває на заслуженому відпочинку, проте випускники завжди пам’ятають про свою першу вчительку.

У Кищенецькій загально-освітній школі І-ІІІ вже стало традицією вітати вчителів-пенсіонерів із Днем вчителя та Днем людей похилого віку. Педагогічний колектив та учні відвідують колишніх наставни-ків, запрошують на шкільне свято. Олена Максимівна вже декілька років поспіль бере участь у святі, а це свідчить про те, що вона і до сьогодні переймається життям школи, отримує вдячність від дітей та повагу від людей.

Перша вчителька

Олена Максимівна Комісаренко виховала не одне

покоління кищенчан

ДОЗВІЛЛЯВАША ГАЗЕТА+, Вівторок, 8 жовтня 2013

Реєстраційне свідоцтво ЧС №876 ПР від 03.08.2012 р.

Адреса для листів: 19200, Черкаська обл., м. Жашків, вул. Леніна, 46

тел/факс.: 6–00–66, e–mail: wg@inbox.ruhttp://nychyporenko.com

Розповсюджується безкоштовноЗасновник Ничипоренко В.М.

Видавець МРВП «КІМ»Редактор: О. Король

Думка редакції не завжди співпадає з думкою авторів публікацій.Відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Віддруковано в друкарні ТОВ “Прес Корпорейшн Лімітед”,м. Вінниця, вул. Чехова, 12-а. Тел. (0432) 55-63-97, 55-63-98 Наклад 34 500 прим. Зам. №1315319

За точність викладених фактів відповідальність несе автор.

Не замовлені редакцією матеріали не рецензуються, не повертаються автору і не оплачуються.

Номер набрано і зверстано в редакції газети.

Щотижнева загальнополітична газета

плюс

РЕЦЕПТИ ВІД ЧИТАЧІВ

Восени минулого року ми з братами їздили ремонтувати до тітки дах. На той час у хаті кілька місяців ніхто не жив, стоїть вона

на краю села, і коли ми попрацювали, то виявилося, що майже нема чим повечеряти. Довелося фантазувати – сусідка дала пару яєць, молодший брат збігав у ближній лісок за опеньками, а на городі ріс красень-гарбуз. В результаті спільної творчості вийшла смачна страва – гарбузові деруни з грибною начинкою. Потім готував їх і вдома – сподобалося всій родині.

Андрій, Маньківський р-н

Гарбузові деруни

ЖОВТЕНЬ5-6 Кубок Президента Федерації кінного спорту України12-13 Кубок Дарлінга. Фінал18-20 Всеукраїнські змагання з подолання перешкод на

Кубок Президента України. 7 етап25-27 Всеукраїнські змагання з виїздки. Фінал27 Amaret Fest – змагання з виїздки серед дітей та

аматорів. Фінал

ЛИСТОПАД22-24 Всеукраїнські змагання з подолання перешкод на

Кубок Президента України. 8 етап29.11-01.12

Всеукраїнські змагання з подолання перешкод на Кубок Президента України. Фінал

ЛАСКАВО ПРОСИМО БЕЗКОШТОВНО ВІДВІДАТИ ЗАХОПЛЮЮЧІ ЗМАГАННЯ

у Жашківському кінноспортивному комплексіЗмагання відбуваються з 10-00 до 17-00.

м.Жашків, вул. Артема, 6Тел./факс: (04747) 6-18-47

http://www.paradeallure.comНАША

АДРЕСА

Що потрібно:

для начинки: b опеньки – 1 кг;b ріпчаста цибуля – 3 шт.

(великі);b рослинна олія – 4 столові

ложки;b цукор, сіль, перець, оцет –

за смаком;

для дерунів: b 1/2 гарбуза; b яйце – 1 шт.; b борошно – 6 ст. л.;b сіль – за смаком; b масло чи олія для смаження.

Як приготувати:Гриби-опеньки відварити хви-

лин 30, потім дрібно порубати ножем. Цибулини теж дрібно порубати і обсмажити в олії до рум’яності. З’єднати гриби з цибулею, додати оцет, цукор, сіль, перець, перемішати. Гар-буз очистити, прибрати насіння і потерти на середній тертці. До-дати яйце, борошно, сіль. Пере-мішати. Смажити деруни на рос-линному маслі. Вони повинні бути великі. Викладати кожен дерун на тарілку, на половин-ку – грибну начинку, згортати і подавати зі сметаною.

ВАШЕ ЗДОРОВ’Я

Як перестати мерзнути?

Цьогорічна осінь вже ста-ла рекордно холодною,

вересень змусив багатьох діс-тати з шаф не лише осінній, а й навіть зимовий одяг. Цікаво, що жінки мерзнуть більше, ніж чоловіки, адже жіноча система терморегуляції не настільки до-бре налагоджена, температура розподіляється таким чином, що представниці прекрасної статі часто відчувають холод в руках і ногах. Причини не-приємних відчуттів полягають також у вегето-судинній дис-тонії, яка зустрічається більш ніж у 40% людей. Симптоми цієї недуги – запаморочення, стомлюваність, сонливість, про-блеми з серцебиттям. Дистонія супроводжується проблемами з судинами, що порушує процес надходження крові і кисню до органів і тканин. Такий стан

може призвести до того, що людина часто замерзає. Також частіше мерзнуть курці, адже нікотин призводить до спазмів судин. Існують деякі хитрі при-йоми для того, щоб зігрітися.

1. Якщо, ви схильні до того, щоб сильно мерзнути, ви-

користовуйте червоні рукави-ці і рукавички, або ж взуття, шапку, шарф. Одяг червоного або помаранчевого кольору допомагає зігрітися і відчути приплив сил. Одяг не повинен бути вузьким, всі матеріали по-винні «дихати».

2. Коли ваші руки мерзнуть, не тріть їх снігом чи шер-

стю. Накрутіть навколо рук шарф, потрусіть ними, зробіть масаж долонь, стисніть і роз-тисніть кулаки. Замість рукави-чок вибирайте рукавиці, вони краще зігріють руки.

3. Поповнюйте запаси заліза в організмі. Недостатня

кількість заліза збільшує втра-ту тепла на цілу третину. Щоб поповнити запаси заліза, їжте яблука, курагу, гречку, телячу печінку. В раціоні того, хто мерзне, обов’язково повинен бути імбир, гострий перець. Намагайтеся вживати тільки теплу їжу.

4. Відчуття холоду виникає також через брак жирів.

Вживаючи більше вітаміну А і Е, ви покращуєте кровообіг, – достатньо однієї ложки рос-линної олії в день, щоб по-мітити результат. Також їжте свіже сало, але без фанатизму.

5. Вечорами робіть собі ван-ночки для ніг і рук для

поліпшення кровообігу. На-лийте в одну посудину гаря-чу воду, а в іншу – холодну. Необхідно опускати руки спо-чатку в одну посудину, потім в іншу.

6. Час від часу відвідуйте лазню або сауну. Там

пийте чай з м’яти, материн-ки, лаванди. Або приймайте гарячі ванни вдома.

7. Рух – обов’язкова умова, якщо ви мерзнете. Вдома

хорошою розігріваючою впра-вою може бути «велосипед». Якщо ви стоїте на зупинці в очікуванні транспорту, роз-правляйте спину і плечі, по-тупцюйте на місці.

З гумором про погоду☺ ☺ ☺

У холодну пору року дуже легко відрізнити розумних дівчат від красивих.

Розумні носять шап-ки, а красиві – бере-жуть зачіски.

☺ ☺ ☺ Осінь прийшла так

зненацька, що в ко-ридорі стоять зимові

чоботи, осінні чоботи й босоніжки в один ряд.

☺ ☺ ☺Парасолька – це

амулет від дощу. Коли вона з вами – дощу не буде!

☺ ☺ ☺Спонсор прогно-

зу погоди – кава «Jacobs»!

Кава «Jacobs»: наша гуща – найправдиві-ша!

☺ ☺ ☺- Мамо, коли в нашій

квартирі стане тепліше?- У травні, синку...

☺ ☺ ☺Цього року на те-

риторії України зима переведена на один місяць уперед.