ЗМІСТ РОЗДІЛ 1 Архітектурно 6 6...

3

ЗМІСТ РОЗДІЛ 1 Архітектурно-будівельна частина ....................................................... 6

1.1 Загальні відомості про об’єкт будівництва ......................................................... 6

1.2 Генеральний план ................................................................................................. 7

1.2.1 Характеристика району будівництва................................................................ 7

1.2.2 Вертикальна прив'язка будівлі .......................................................................... 7

1.2.3 Склад і характеристика школи в с.Носківці Вінницької області .................... 8

1.2.4 Інженерна підготовка ділянки під будівництво ............................................... 9

1.2.5 Розпланування, забудова і організація рельєфу ділянки ................................. 9

1.3 Архітектурні рішення ......................................................................................... 10

1.3.1 Об’ємно-планувальні рішення ........................................................................ 10

1.3.2 Зовнішнє оздоблення ....................................................................................... 12

1.3.3 Внутрішнє оздоблення .................................................................................... 12

1.4 Конструктивні рішення ...................................................................................... 17

1.4.1 Специфікація вікон .......................................................................................... 18

1.4.2 Специфікація дверей ....................................................................................... 19

1.4.3 Специфікація збірних залізобетонних конструкцій ...................................... 19

1.4.4 Експлікація підлоги ......................................................................................... 22

1.5 Протипожежні заходи ........................................................................................ 27

1.6 Санітарні умови і вимоги ................................................................................... 27

1.7 Опалення і вентиляція ........................................................................................ 28

1.7.1 Опалення .......................................................................................................... 28

1.7.2 Вентиляція ....................................................................................................... 28

1.7.3 Димовидалення ................................................................................................ 29

1.7.4 Заходи з енергозбереження ............................................................................. 29

1.8 Протипожежні заходи ........................................................................................ 31

РОЗДІЛ 2 Конструктивні рішення ...................................................................... 32

2.1 Компонування перерізу плити перекриття ....................................................... 32

2.2 Збір навантажень та визначення розрахункових зусиль ...................................32

2.3 Розрахунок міцності плити за нормальним перерізом ......................................34

2.4 Визначення миттєвих втрат попереднього напруження....................................36

2.5 Розрахунок міцності перерізів, похилих до повздовжньої осі..........................39

2.6 Розрахунок плити перекриття за граничними станами 2-ї групи.....................42

2.6.1 Обмеження рівня напружень.............................................................................42

2.6.2 Обмеження розкриття тріщин...........................................................................42

2.6.3 Мінімальна площа армування...........................................................................42

2.6.4 Обмеження тріщиноутворення без прямих розрахунків................................44

2.6.5 Визначення ширини розкриття тріщин............................................................44

2.6.6 Розрахунок прогинів...........................................................................................45

РОЗДІЛ 3 Основи та фундаменти ........................................................................ 47

3.1 Підготовка даних для проектування ................................................................. 47

3.1.1 Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика ................... 47

3.1.2 Збір навантажень на фундамент ..................................................................... 48

3.2.1 Вибір типу фундаменту і глибини його закладання ...................................... 49

3.2.2 Підбір розміру підошви фундаменту ............................................................. 50

4

3.2.3 Розрахунок осідання фундаменту ................................................................... 52

3.3.1 Вибір довжини і марки палі ............................................................................ 55

3.3.3 Визначення кількості паль і перевірка навантаження на палю .................... 57

3.3.4 Розрахунок осідання пальового фундаменту ................................................. 58

3.4 Проектування фундаменту у варіанті з бурових паль ...................................... 66

3.4.1 Вибір довжини і марки палі ............................................................................ 66

3.4.2 Визначення несучої здатності палі ................................................................. 66

3.5 Техніко-економічне порівняння варіантів фундаментів .................................. 67

3.5.1 Визначення обсягів робіт для улаштування фундаментів ............................ 67

3.5.2 Складання кошторисного розрахунку і порівняння варіантів ...................... 71

РОЗДІЛ 4 Технологія будівельного виробництва ............................................. 72

4.1 Вихідні дані і область застосування .................................................................. 72

4.2 Номенклатура робіт ............................................................................................ 72

4.3 Визначення об’ємів робіт ................................................................................... 72

4.4 Вибір методів і технології виробництва робіт .................................................. 78

4.5 Калькуляція працевитрат та заробітної плати .................................................. 79

4.6 Вказівки по якості виробництву робіт .............................................................. 82

4.8 Техніко-економічні показники .......................................................................... 85

4.9 Технологія та організація будівельного виробництва ...................................... 86

4.10 Відомість потреб в машинах, механізмах та інвентарі .................................. 87

РОЗДІЛ 5 Організація будівництва ..................................................................... 93

5.2 Аналіз об’ємно – планувальних та конструкторських рішень проекту .......... 99

5.3 Проектування календарного графіка виконання робіт .................................... 99

5.3.1 Вибір методів виконання робіт ....................................................................... 99

5.3.2 Розрахунок і вибір вантажопідйомних машинОшибка! Закладка не определена.

5.3.3 Розрахунок тривалості будівництва, кількісного складу працівників ....... 101

5.4 Показники календарного графіка виконання робіт ........................................ 103

5.5 Проектування будівельного генерального плану ........................................... 103

5.5.1 Проектування та розрахунок адміністративно-побутових та

складських тимчасових будівель та споруд .......................................................... 104

5.5.2 Розрахунок та проектування мереж тимчасового електропостачання

будівельного майданчика ...................................................................................... 108

5.5.3 Розрахунок та проектування мереж тимчасового водозабезпечення

будівництва ............................................................................................................. 110

5.5.4 Основні положення ....................................................................................... 112

5.5.5 Акт робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта

для пред’явлення державній приймальній комісії ............................................... 113

5.5.6 Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію

закінченого будівництвом об’єкта ........................................................................ 114

5.6 Техніко-економічні показники проекту .......................................................... 116

ЛІТЕРАТУРА ......................................................................................................... 118

Додаток А Розрахунок несучої здатності бурової паліОшибка! Закладка не определена.0

Додаток Б. Визначення несучої здатності забивної палі.......................................121

Додаток В. Розрахунок несучої здатності бурової палі.........................................122

5

ВСТУП

Питання якісного, повноцінного навчання завжди було актуальним, тому

що саме навчання формує в подальшому людину як відповідального спеціаліс-

та у своїй професії. У зв'язку з появою інвесторів, які вкладають інвестиції в

сучасне будівництво, виникає можливість покращити умови для навчання ді-

тей, які проживають у маленьких містечках та селищах, де зазвичай рівень нау-

кового прогресу менший, ніж у містах. Саме магістерська робота на тему:

«школа в с. Носківці Вінницької області» дозволить надати можливість дітям

всебічно розвивати свої знання, які в майбутньому допоможуть обрати їм вір-

ний шлях щодо майбутньої професії за рахунок архітектурних, конструктивних

рішень. Разом з цим, інвестори матимуть можливість прискорювати темпи нау-

ково-технічного прогресу, впроваджувати сучасні методи організації виробниц-

тва і праці, забезпечувати подальший розвиток і підвищення ефективності ав-

томатизованих систем управління та обчислювальних центрів, здійснювати мі-

ри по вдосконаленню планування, забезпечувати збалансованість планів на ос-

нові вартісних балансів, балансів виробничих потужностей і трудових ресурсів,

вдосконалювати організаційну структуру управління у капітальному будівниц-

тві.

В даній дипломній роботі потрібно розробити:

- об'ємно-планувальні та конструктивні рішення;

- розрахувати конкретні конструкції;

- запроектувати фундаменти з урахуванням місцевих геологічних умов;

- розробити технологію будівельних робіт;

- розробити організацію на весь будівельний об'єкт;

- розробити заходи по охороні праці.

6

РОЗДІЛ 1 Архітектурно-будівельна частина

1.1 Загальні відомості про об’єкт будівництва

Будівля, що проектується, являє собою школу в с. Носківці Вінницької об-

ласті.

Проект розроблений на підставі завдання, виданого кафедрою ПЦБ,

інженерно-геологічних вишукувань, інших вихідних даних.

Проект школа в с. Носківці включає в себе:

- будівництво трьохповерхової частини школи, що зводиться в І чергу;

- реконструкцію існуючого спортивного залу в ІІ чергу;

- будівництво прибудови до спортивного залу, яка зводиться в ІІ чергу;

В даній роботі розглянута частина школи, що зводиться в І чергу.

Розробка проекту-індивідуальний проект. Характер будівництва - нове.

Стадійність проектування – двостадійне. 1 стадія - "Проект"; 2 стадія "Ро-

боча документація".

Рельєф ділянки в межах відведення горбистий і має ухил в північно-

східному напрямку з перепадом відміток до 6.65 м. В абсолютному значенні

відмітки коливаються від 203,00 м до 210,50 м.

Таблиця 1.1

Техніко-економічні показники школи, що зводиться в І чергу [1]

Номер

п/п Показники Од.вим. Прибудова

1 Площа ділянки м2

12777,28

2 Площа забудови м2

1006,44

3 Поверховість кільк.пов. 3-пов. з підвалом

4 Висота приміщень м 3,6

5 Загальна площа м2

2383,92

6 Корисна площа м2

2146,06

7 Будівельний об’єм м3

5895,76

Район будівництва характеризується такими кліматичними умовами:

1. Розрахункова температура зовнішнього повітря:

- середня найбільш холодної п'ятиденки - мінус 21С;

- найбільш холодної доби - мінус 26С;

- абсолютна мінімальна - мінус 36С.

2. Снігове навантаження прийняте для II снігового району.

3. Вітрове навантаження прийняте для II вітрового району.

4. Нормативна глибина промерзання ґрунтів - 0,79 м.

5. Зона вологості - нормальна.

6. Сейсмічність району будівництва не більше 6 балів.

7

1.2 Генеральний план

1.2.1 Характеристика району будівництва

Площа відведеної ділянки складає – 17462 м².

На ділянці розташована пам’ятка архітектури та містобудування місцевого

значення «Манеж», що підлягає реконструкції в ІІ чергу разом з одноповерхо-

вою частиною школи, а також передбачається будівництво трьохповерхової ча-

стини школи з підвалом, що буде зводитись в І чергу.

Існуючі інженерні мережі використовуються.

1.2.2 Вертикальна прив'язка будівлі

Рельєф ділянки в межах відведення горбистий і має ухил в північно-

східному напрямку з перепадом відміток до 6.65 м. В абсолютному значенні

відмітки коливаються від 203,00 м до 210,50 м.

Відмітки дані в метрах , їх підрахунок та генплан виконані в М 1 : 500 ме-

тодом проектованих відміток.

Визначаємо чорні відмітки на розі будівлі згідно формули [2]

НЧ=Нмолгор + n.h/m, (1.1)

де Нмол гор –відмітка молодшої горизонталі в метрах,

n – відстань від молодшої горизонталі до точки в м,

m – відстань між горизонталями в м,

h – розтин горизонталей.

Н чор 1 = 211,0 + 4.0,5/11= 211,20;

Н чор 2 = 211,0 + 0.0,5/9= 211,00;

Н чор 3 = 209,5 + 5.0,5/16= 209,65;

Н чор 4 = 209,0 + 3.0,5/5= 208,23;

Н чор 5 = 207,0 + 4.0,5/5= 207,35;

Н чор 6 = 208,0 + 0.0,5/8= 208,00;

Н чор 7 = 207,0 + 4.0,5/5= 207,42;

Н чор 8 = 207,5 + 1.0,5/5= 207,56;

Н чор 9 = 203,5 + 8.0,5/27=203,65;

Н чор 10 = 203.0 + 3.0,5/7 =202,23;

Н чор 11 = 206,0 + 1.0,5/8= 206,04;

Н чор 12 = 205,5 + 7.0,5/8= 205,95;

Н чор 13 = 208,0 + 7.0,5/17= 208,20;

Н чор 14 = 208,0 + 10.0,5/13= 208,39.

Визначаємо червоні /проектні/ відмітки:

Нчер = Нчер. ±i.l, (1.2)

де i – уклон поверхні,

8

Нчер – попередня червона відмітка,

l – відстань між точками.

Таким чином всі червоні відмітки дорівнюватимуть:

Н чер 1 = 211,2-1,2= 210,00;

Н чер 2 = 210,00 + 0.12,4= 210,00;

Н чер 3 = 210,00 - 0,03.22,2= 209,35;

Н чер 4 = 209,35 - 0,01.45= 208,90;

Н чер 5 = 208,90 – 0,0016.30= 208,85;

Н чер 6 = 208,85 + 0.40= 208,85;

Н чер 7 = 208,85 – 0,08.3,1= 208,60;

Н чер 8 = 208,60 - 0,1.6= 208,00;

Н чер 9 = 208,00 + 0,1.40,5=203,70;

Н чер 10 = 203,70 - 0,014.21,5 =203,40;

Н чер 11 = 203,40 + 0,19.8,15= 204,96;

Н чор 12 = 204,96 - 0,02.7,35= 204,81;

Н чер 13 = 204,81 + 0,15.31,35= 209,46;

Н чер 14 = 209,46 – 0,126.7,2= 208,55.

1.2.3 Склад і характеристика школи в с.Носківці Вінницької області

До складу школи в с. Носківці входять:

- частина школи, що зводиться в І чергу (поз. 1);

- частина школи, що зводиться в ІІ чергу (поз.1´);

- пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення «Манеж», що

реконструюється в ІІ чергу (поз. 2);

- майданчики для лінійок (поз. 3,4);

- майстерні (поз.5 );

- майданчик для рухомих ігор І-ІV класів (поз. 6);

- майданчик гімнастики І-ІV класів (поз.7);

- метеорологічний і географічний майданчик (поз.8);

- відділ польових і овочевих культур (поз.9);

- відділ квітково-декоративних рослин (поз.10);

- відділ плодового саду і розплідника (поз.11);

- майданчик гімнастики V-ХІІ класів (поз.12);

- майданчик комбінований для спортивних ігор (поз.13);

- спортивне поле (поз.14);

- пожежна насосна з пожежними резервуарами 2×150 м3 (поз.15);

- вигріб (поз.16);

- котельня (поз.17);

- ТП (поз.18);

- місце під контейнери для сміття та харчових відходів (поз.19);

- автостоянка для інвалідів (поз.20);

- пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення «Палац Бах-

метьєвих» (охор.№73-М/1) (поз.21);

- розворотна площадка (поз.22);

9

- септик (поз.23);

- майданчик для вугілля (поз.24);

- майданчик для золи (поз.25);

- дизельна електростанція ХР40Р3 40кВА 35,2 кВт (поз.26).

1.2.4 Інженерна підготовка ділянки під будівництво

Ділянка інженерно-геологічних вишукувань розташована у с. Носківці.

Рельєф ділянки має природний нахил на північний схід. На період вишуку-

вань площадка підсипана і забудована.

На розвідану глибину 6,8 м грунти, що складають ділянку, розділені на 4 ге-

олого – литологічні шари (чорнозем, суглинок, глина, каолін). Грунти не засолені,

не просідні.

Грунтові води розкриті свердловинами на глибині 3 м. Загальний потік грун-

тових вод направлений на північний схід.

Узагальнюючи вище викладене, приходимо до висновку, що по умовах рель-

єфу і геологічної будови, ділянка цілковито придатна для будівництва.

1.2.5 Розпланування, забудова і організація рельєфу ділянки

При розробці генерального плану школи в с. Носківці враховано наступне

[3]:

- архітектурні і містобудівельні вимоги;

- перепад відміток існуючого рельєфу;

- благоустрій території.

Ширина тротуарів прийнята 1,50 м.

Поперечний профіль проїздів прийнято міського типу з бетонним бортовим

каменем по краях, поперечний ухил – 20 % , радіуси кривих по бортовим краям

проїздів в плані прийняті 12 м. Проект вертикального планування території школи

виконаний на основі генерального плану і топографічного плану М 1:500 методом

червоних горизонталей з перетином рельєфу 0,1 м.

У основу проекту вертикального планування покладений принцип максима-

льного збереження існуючого рельєфу з урахуванням існуючих відміток покрит-

тів, підземних комунікацій.

Інженерні мережі і комунікації запроектовані у відповідності з технічними

умовами, які приведені в додатках відповідних частин проекту, а також з вико-

ристанням матеріалів топографо-геодезичних вишукувань і рішень генерально-

го плану [4]. Мережі водопостачання і каналізації, кабелі силові та зв’язку ук-

ладаються в траншеї. Мережі газопостачання передбачені підземними в тран-

шеях.

Проектом передбачено комплекс робіт по благоустрою та озелененню те-

риторії, в який входять [2]:

- влаштування тротуарів;

- влаштування під’їзної дороги з автостоянкою;

- влаштування проїздів із розворот ними майданчиками;

10

- влаштування майданчика перед входом до начальних, середніх та стар-

ших класів;

- влаштування майданчика перед опалювальним пунктом;

- влаштування майданчика для господарських потреб;

- влаштування майданчиків для рухомих ігор та гімнастики;

- влаштування метеорологічного та географічного майданчика;

- влаштування комбінованого майданчика для спортивних ігор;

- влаштування спортивного поля;

- встановлення малих архітектурних форм;

- насадження кущів;

- засівання газонів багаторічними травами;

- влаштування квітників.

Озеленення ділянки виконується після прокладання інженерних мереж і

вертикального планування. На газони родючий грунт укладається шаром 0,15

м, на квітники – 0,20 м.

Таблиця 1.2

Основні техніко-економічні показники генплану

1.3 Архітектурні рішення

1.3.1 Об’ємно-планувальні рішення

Проектом передбачається реконструкція спортивного залу в ІІ чергу разом

з одноповерховою частиною школи, а також зведення трьохповерхової частини

школи з підвалом в І чергу.

Запроектована 3-х поверхова частина школи, що зводиться в І чергу із ро-

змірами у плані 59,83х25,0 м.

Висота поверхів – 3,6 м.

В таблиці 1.3 представлена експлікація приміщень підвального поверху.

Таблиця 1.3

Експлікація приміщень підвалу

Номер

прим. Найменування

Площа,

м2

Кат.

прим.

1 2 3 4

1 Техприміщення 33,80

2 Електрощитова 12,49

№ п/п Найменування Кількість

1 Площа ділянки під забудову 17462 м²

2 Площа забудови 3118,74 м²

3 Площа покриття проїзду і майданчика 938,20 м²

4 Площа озеленення 8437,54 м²

5 Коефіцієнт забудови 0,18

11

Продовження таблиці 1.3

1 2 3 4


4 Коридор 17,19


В таблиці 1.4 представлена експлікація першого поверху.

Таблиця 1.4

Експлікація приміщень першого поверху

Номер

прим. Найменування

Площа,

м2

Кат.

прим.

1 2 3 4

1 Комора овочів харчблоку 40,90

2 Тамбур-шлюз ліфтовий 4,39

3 Комора продуктів харчування 31,34

4 Завантажувальна харчблоку 16,10

5 Кабінет обслуговуючих видів праці по обробці тка-

нин і кулінарії 96,69

6 Гардероб для одягу учнів середніх та старших ласів 57,39

7 Коридор 17,67

8 Санвузол для хлопців 5,52

9 Тамбур 4,11

10 Санвузол для дівчат 6,06

11 Приміщення прибирального інвентаря та дезрозчи-

нів 1,57

12 Сходова клітка №2 з тамбуром 18,18

13 Універсальний кабінет 46,90

14 Препараторська 19,65

15 Кабінет біології 57,74

16 Універсальний кабінет 45,88

17 Сходова клітина №1 з тамбуром 18,18

18 Коридор-рекреація 112,03

19 Вестибюль 38,42

20 Пожежний пост 5,39

21 Кімната чергового і прибиральниць 5,60

22 Тамбур 6,90

23 Кабінет інформатики 78,45

24 Кабінет креслення та малювання 55,09

25 Вчительська 33,28

Експлікація другого та третього поверхів представлена в графічній частині.

12

1.3.2 Зовнішнє оздоблення

В зовнішньому опорядженні фасадів школи застосовується високоякісна

штукатурка стін із послідуючим фарбуванням стін головних фасадів.

Цоколь та фрагменти стін облицьовуються керамічною фасадною плит-

кою «GRES». Металеві елементи поручнів фарбуються нітроемаллю.

Відомість опорядження фасадів представлена в графічній частині.

1.3.3 Внутрішнє оздоблення

Внутрішнє оздоблення виконується згідно відомості опорядження примі-

щень, яка представлена в таблиці 1.5.

Кольорове оздоблення поверхонь стін виконуються з урахуванням особли-

востей клімату та технологічного призначення, умов зорової роботи, характеру

освітленості приміщень.

Таблиця 1.5

Відомість опорядження приміщень

Найменування

або номер при-

міщення

Стеля Стіни або перегородки При

м. Пло-

ща,м2

Вид опоря-

дження

Пло-

ща,м2

Вид опоряджен-

ня

1 2 3 4 5 6

На відм. -3,080

Тех. Приміщен-

ня (1)

33,80 Шпаклювання,

фарбування ак-

риловою водо-

дисперсійною

фарбою Polifar,

“Акрилюкс» за

2 рази

63,80 Оштукатурення,

Шпаклювання,





“Акрилюкс» за 2

рази

Електрощитова

(2)

12,49 –//– 38,30 –//–

Тех. Приміщ (3) 46,51 –//– 74,50 –//–

Коридор (4) 17,19 –//– 45,00 –//–

На відм. 0,000

13


1 2 3 4 5 6

Комора овочів

харчоблоку (1)

40,90 Високоякісне

шпаклювання

за 2 рази, фар-

бування акри-

ловою водо-




1 раз


облицювання гла-

зурованою кера-

мічною плиткою

Тамбур-шлюз

ліфтовий (2)

4,39 –//– 15,50 Оштукатурення,

Високоякісне

шпаклювання за 3

рази, фарбування

акриловою водо-

дисперсійною фа-

рбою Polifar,


рази

Комора продук-

тів харчування

(3)





Завантажувач

харчоблоку (4)

16,10 –//– 56,00 –//–

Каб. Обслугов.

Видів праці по

обробці тканин і

кулінарії (5)







рбою Polifar,


рази

Гардероб одягу

для учнів стар-

ших класів (6)

57,39 –//– 99,20 –//–

Коридор (7) 17,67 –//– 64,40 –//–

С/в для хлопців

(8)

5,52 –//– 25,00 –//–

Тамбур (9) 4,11 –//– 14,60 –//–

С/в для дівчат

(10)

6,06 –//– 35,00 –//–

14


1 2 3 4 5 6

Приміщ. Приб.

Інвент. Та дезро-

зчинів (11)

1,57 –//– 4,50 –//–

Сходова клітина

№2 з тамбуром

(12)

18,18 –//– 80,00 –//–

Універ. Каб. На

18 учнів (13)

46,90 –//– 87,50 –//–

Препараторська

(14)

19,65 –//– 61,50 –//–

Каб. Біології на

18 учнів (15)

57,74 –//– 95,00 –//–


18 учнів (16)

45,88 –//– 8650 –//–


№1 з тамбуром

(17)

18,18 –//– 80,00 –//–

Коридор рекреа-

ція (18)

112,03 –//– 199,00 –//–

Вестибюль (19) 39,72 –//– 100,20 –//–

Пожежний пост

(20)

5,61 –//– 32,00 –//–

Кімната чергово-

го та прибираль-

ниць (21)

5,73 –//– 32,60 –//–

Тамбур (22) 5,25 –//– 30,00 –//–

Каб. Інформати-

ки на 12 учнів

(23)

78,45 –//– 122,50 –//–

Каб. Креслення

та малювання на

15 учнів (24)

55,09 –//– 98,00 –//–

Вчительська (25) 33,28 –//– 34,00 –//–

На відм. 3,600

Коридор харчо-

блоку(13)

33,69 шпаклювання,






2 рази


шпаклювання,

фарбування акри-



рбою Polifar,


рази

15


1 2 3 4 5 6

М’ясо-рибна

дільниця (14)

16,42 –//– 15,00 –//–

Овочева дільниця

з ліфтом (15)

15,56 –//– 14,60 –//–

Доготовочна (16) 27,74 –//– 19,00 –//–

Обідня зала на 60

місць з роздаточ-

ною (17)








рази

201,0

0

–//–

Гардероб персо-

налу харчоблоку

(21)

19,75 –//– 44,10 –//–

Душова персона-

лу харчоблоку

(25)

3,20 –//– 28,50 –//–

Мийка столового

та кухонного

посуду(26)

12,84 шпаклювання, фар-

бування акриловою

водо-дисперсійною



рази





Коридор (28) 6,27 Високоякісне







рази







рбою Polifar,


рази

С/в для юнаків

(29)

8,77 –//– 37,50 –//–

С/В для дівчат

(30)

12,81 –//– 54,20 –//–

Приміщення

приб. Інвент. Та

дезрозчинів (31)

6,95 –//– 10,00 –//–

16


1 2 3 4 5 6


№2 (32)

18,28 –//– 63,10 –//–


учнів (33)

46,84 –//– 89,00 –//–


(34)

19,64 –//– 61,50 –//–

Каб. Фізики на

18 учнів (35)

58,58 –//– 95,00 –//–


18 учнів (36)

45,81 –//– 87,60 –//–


№1 (37)

18,18 –//– 63,10 –//–

Хол (38) 57,19 –//– 88,00 –//–

Коридор-

рекреація (39)

112,03 –//– 109,00 –//–

Медпункт (40) 17,75 Підвісна – пли-

та «armstrong»

59,50 –//–

Процедурна (41) 19,39 –//– 61,10 –//–

Кабінет дирек-

тора(42)

18,48 –//– 60,10 –//–

Приймальня

(43)

17,64 –//– 59,30 –//–

Кабінет завуча

(44)

18,84 –//– 60,50 –//–

Бібліотека (45) 72,78 –//– 119,50 –//–

На відм.7,200

Коридор (1) 6,09 Високоякісне




ловою вододи-

сперсійною фа-

рбою Polifar,


1 раз







рбою Polifar,


рази


притирального

інвентаря та де-

зрозчинів (2)

7,01 Шпаклювання,




фарбою “Акри-

люкс» за 2 рази

10,00 –//–

17


1 2 3 4 5 6

Санвузол для

хлопців (3)









2 рази





Санвузол для

дівчат(4)

12,85 –//– 61,00 –//–


№2 (5)

18,18 –//– 63,10 –//–

Кабінет інозем-

ної мови на 12

учнів (6)







рбою Polifar,


рази


(7)

19,64 –//– 61,50 –//–

Кабінет хімії на

18 учнів (8)

57,88 –//– 95,00 –//–

Універсальний

кабінет на 18

учнів (9)

45,77 –//– 8,00 –//–


№1 (10)

18,18 –//– 63,10 –//–

Хол (11) 57,19 –//– 88,00 –//–

Коридор-

рекревація (12)

112,06 –//– 199,00 –//–

1.4 Конструктивні рішення

Тип будівлі – частина будівлі, що зводиться в І чергу – без каркасна, час-

тина будівлі, що зводиться в ІІ чергу – з неповним каркасом.

Зовнішні стіни виконуються з керамічної цегли М75 на цементно-

піщаному розчині М50.

Внутрішні стіни і перегородки виконуються з керамічної цегли М75 на це-

18

ментно-піщаному розчині М50 без заповнення швів з наступною штукатуркою

цементно-піщаним розчином М100.

В стінах по вісях 6, 12 виконується відкриття вентканалів.

По ходу мурування вентканалів внутрішні поверхні обробляються шляхом

фабрування.

Сітчасте армування виконується в стовпах і простінках згідно з маркуван-

ням на кладочних планах, ділянках стін з вентканалами в місцях спирання пе-

ремичок.

Мурування стін поверху виконується після монтажу плит перекриття по-

переднього поверху.

Фундаменти проектованих цегляних стін – стрічкові монолітні.

Армування стрічкових фундаментів виконується просторовими каркасами,

що утворюються шляхом з’єднання плоских каркасів за допомогою сіток,які

приварюються до поперечних стрижнів за допомогою зварювання.

Стикування каркасів і сіток в повздовжньому напрямку виконуються шля-

хом приварювання до стрижнів, що стикуються, накладок з арматури ø6

А240С.

Стикування каркасів і сіток виконуються із зміщенням, при цьому площа

перерізу робочих стрижнів в одному місці повинна складати не більше 50% за-

гальної площі перерізу розтягнутої арматури.

Грунтові води в межах будівельного майданчику виявлені на глибині 3м

від поверхні землі.

Монтаж плит перекриття слід починати після закінчення зведення нижче

розташованих несучих конструкцій, на які спираються елементи перекриття, та

які забезпечуватимуть просторову стійкість будівлі при зведенні.

Перед встановленням плит ретельно перевіряється наявність шпонок на їх

бокових поверхнях. Замонолічуванню всіх швів між елементами перекриттів

передує їх очищення (по мірі замонолічування).

Замонолічування швів виконується по мірі укладання плит і їх зварювання

до монтажу плит вище розташованого рівня.

Покрівля – двохскатна, водовідведення – зовнішнє.

1.4.1 Специфікація вікон

Таблиця 1.6

Специфікація вікон

Назва виробу

Марка про-

різу

К - сть

Розмір

ширина, мм висота, мм

Вікно трьохстворчате ВК 1 48 2210 2270


Вікно двостворчате ВК 9 4 1380 2270

Вікно чотирьохствор-

чате

ВК 10 7 2210 1740


19

1.4.2 Специфікація дверей

Таблиця 1.7

Специфікація дверей

Назва виробу

Марка прорі-

зу

К - ть

Розмір

ширина, мм висота, мм

1 2 3 4 5

Двері однопольні Д 1 22 710 2100






Двері двопольні Д 7 16 1310 2100



Двері двоопольні Д 11 3 1510 2100


1.4.3 Специфікація збірних залізобетонних конструкцій

Таблиця 1.8

Відомість збірних залізобетонних конструкцій

№

Наз

ва

елем

енті

в

Мар

ка

Кіл

ькіс

ть

Розміри конструкції,

мм

Об’єм

м3

Маса , т

Довж

и-н

а

ши

ри

на

ви

сота

Од-

ного

еле-

мен-

ту

На

всю

будів-

лю

Одно-

го

елеме-

нту

На

всю

будів-

лю

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Підвал

1 Плита пе-

рекриття П-1 6 7180 1190 220 1,88 17,28 2,53 15,18

2 Плита пе-

рекриття П-2 4 4080 1190 220 1,07 4,28 1,46 5,84

3 Плита пе-

рекриття П-3 2 4080 1490 220 1,34 2,68 1,93 3,86

4 Плита пе-

рекриття П-4 2 6180 1490 220 2,03 4,06 2,9 5,8

5 Плита пе-

рекриття П-5 23 6180 1190 220 1,62 37,26 2,17 49,91

20


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

6 Сходи ЛС-14 6 330 1350 145 0,06 0,36 0,15 0,9

7 Фунд. блок ФБС12

-5-6т 18 1180 500 580 0,34 6,12 0,815 14,67

8 Фунд. блок ФБС9-

5-6т 6 880 500 580 0,26 1,56 0,54 3,24

9 Фунд.

блок

ФБС24

-4-6т 2 2380 400 580 0,55 1,1 1,3 2,6

10 Фунд.

блок

ФБС12

-4-6т 1 1180 400 580 0,27 0,27 0,65 0,65

11 Фунд.

блок

ФБС9-

4-6т 1 880 400 580 0,2 0,2 0,47 0,47

Перший поверх

1 Плита

перекриття П-1 35 7180 1190 220 1,88 65,8 2,53 88,55

2 Плита пе-

рекриття П-2 1 4080 1190 220 1,07 1,07 1,46 1,46

3 Плита пе-

рекриття П-3 18 4080 1490 220 1,34 24,12 1,93 34,74

4 Плита пе-

рекриття П-5 23 6180 1190 220 1,62 37,26 2,17 49,91

5 Плита пе-

рекриття П-6 16 7180 1490 220 2,35 37,6 3,20 51,2

6 Плита пе-

рекриття П-7 3 7080 1490 220 2,32 6,96 3,17 9,51

7 Плита пе-

рекриття П-8 1 7080 1190 220 1,85 1,85 2,49 2,49

8 Сходи ЛС-12-2 6 330 1200 145 0,06 0,36 0,133 0,798

9 Сходи ЛСН-12 10 290 1200 125 0,04 0,4 0,0775 0,775

10 Сходовий

марш

2ЛМФ-39,

12.

17-5 2 3910 1200 1650 7,74 15,48 1,29 2,58

11 Сходи ЛС-15-1 4 330 1500 145 0,07 0,28 0,168 0,672

12 Сходова

площадка 2ЛП26.13.4

КС 2 2600 1400 330 1,2 2,4 1,4 2,8

Другий поверх

1 Плита

перек-

риття

П-1 35 7180 1190 220 1,88 65,8 2,53 88,55

21


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

2

Плита

перек-

риття

П-2 1 4080 1190 220 1,07 1,07 1,46 1,46

3

Плита

перек-

риття

П-3 18 4080 1490 220 1,34 24,12 1,93 34,74

4

Плита

перек-

риття

П-5 23 6180 1190 220 1,62 37,26 2,17 49,91

5

Плита

перек-

риття

П-6 16 7180 1490 220 2,35 37,6 3,20 51,2

6

Плита

перек-

риття

П-7 3 7080 1490 220 2,32 6,96 3,17 9,51

7

Плита

перек-

риття

П-8 1 7080 1190 220 1,85 1,85 2,49 2,49

8 Сходовий

марш

2ЛМФ

-39,

12.

17-5

2 3910 1200 1650 7,74 15,48 1,29 2,58

9 Сходова

площадка

2ЛП26

.13.4К

С 2 2600 1400 330 1,2 2,4 1,4 2,8

10 Сходовий

марш

1ЛМ27

-11.14-

1 1 2720 1050 1400 4 4 1,3 1,3

Третій поверх

1 Плита

перекриття П-1 24 7180 1190 220 1,88 45,12 2,53 60,72

2

Плита

перек-

риття

П-2 1 4080 1190 220 1,07 1,07 1,46 1,46

3

Плита

перек-

риття

П-3 18 4080 1490 220 1,34 24,12 1,93 34,74

4

Плита

перек-

риття

П-6 6 7180 1490 220 2,35 14,1 3,20 19,2

5 Сходовий

марш

2ЛМФ

-39,

12.

17-5

2 3910 1200 1650 7,74 15,48 1,29 2,58

6 Сходова

площадка

2ЛП26

.13.4К

С 2 2600 1400 330 1,2 2,4 1,4 2,8

22

1.4.4 Експлікація підлоги

Таблиця 1.9

Експлікація підлоги

Назва, номер

приміщення

Тип

під-

логи

Схема підлоги або

тип підлоги за се-

рією 2.244-1,В6

Дані елементів підло-

ги (назва, товщина,

основа і т.ін)

Пло

ща,

м2

1 2 3 4 5

На відм. -3,080 Техприміщення (1),

Електрощитові (2),

Техприміщення (3).

Техприміщення (5)

1

1.Бетон кл.В15-20мм

2.Підстилаючий шар-

бетон кл. В7,5-80мм, об-

клеєний 2 шарами рубе-

ройду

3.Грунт основи з втрам-

бованим щебенем чи гра-

вієм крупністю 40-60мм

92,75

Коридор (4). 2

1.Керамічна плитка «

EUROGRES» 300х300 11

мм

2.Прошарок із заповнення

швів цементно-піщаним

розчином М150-15 мм

3.Стяжка з цементно-

піщаного розчину М150-

20 мм

4.Підстилаючий шар- бе-

тон кл. В7,5-80 мм


бованим щебенем крупні-

стю 40-60 мм

17,19

На відм. 0,000 Комора овочів хар-

чоблоку (1), тамбур-

шлюз ліфтовий (2),

комора

прод.харчування (3),

Завантажувальна

харчоблоку(4), гар-

дероб(6),

Коридор(7),


№2(12),

Клітина №1(17),

Коридор(18),

Вестибюль(19)

Пожарний пост(20),

Кім чергового та

прибир.(21),

Тамбур(22).

2



мм






20 мм

4.Підстилаючий шар- бе-

тон кл. В7,5-80 мм


бованим щебенем чи гра-

вієм крупністю 40-60 мм

372,4

9

23

Продовження таблиці 1.9 1 2 3 4 5

с/в(8),

тамбур(9)

с/в(10),

приміщ. При-

бир.інвентаря та

дезрозчинів(11).

3


EUROGRES» 300х300 11 мм





піщаного розчину М150-20

мм

4.Гідроізоляція – 2 шари

гідроізолу на холодній стя-

жці



мм

6.Підстилаючий шар- бетон

кл. В7,5-80 мм

7.Грунт основи з втрамбова-

ним щебенем чи гравієм

крупністю 40-60 мм

17,50

Універс. Каб.(16)

Каб.креслення та

малювання(24),

Вчительська(25).

4

1.Лінолеум багатошаровий 3

мм

2.Прошарок з клеючої мас-

тики



20мм

4.З/б плита перекриття,

покрита шаром руберойду

90,00

Каб. Обслуг.видів

праці(5),

Універс.каб.(13),

Препараторська(14),

Каб. Біології(15),

Універс.каб.(16)

Каб.інформ.(23),

Каб. Креслення та

малювання(24).

5


мм


тики



20мм

4.Підстілаючий шар- бетон

кл. В7,5-80мм


ним щебенем чи гравієм

крупністю 40-60мм

347,0

0

Сходова клітина №1

(17),

Коридор(18).

6








мм

4.З/б плита перекриття

130,8

3

24


1 2 3 4 5

На відм.3,600 Коридор (5), тамбур

(6), приміщ. тимч.

утрим. відходів (12),

коридор (18), при-

міщ. для холод. шаф

(19), коридор (23),

коридор (27), кори-

дор (51), тамбур

(55), коридор (58)

2




швів цементно-піщаним роз-

чином М150-15 мм



мм


кл. В7,5-80 мм


ним щебенем чи гравієм кру-

пністю 40-60 мм

445,0

0

Приміщення 4-го

класу (1), примі-

щенння 3-го класу

(2), приміщення 2-го

класу (3), примі-

щення 1-го класу

(4), актовий зал (46),

сцена (47), артести-

чні (48), костюмерна

(49), роздягальня

(53), роздягальня

(54), кімната інстру-

кторів (57)

5


мм

2.Прошарок з клеючої масти-

ки


піщаного розчину М150-20мм

4.Підстілаючий шар- бетон

кл. В7,5-80мм



пністю 40-60мм

545,0

0

Електрощитова (9) 1

1.Бетон кл.В15-20мм

2.Підстилаючий шар-бетон

кл. В7,5-80мм



пністю 40-60мм

9,00

С/в (7), с/в (8), шлюз

(10), прим. прибир.

інвентаря та дезрозч.

(11), прим. прибир.

інвентаря та дезрозч.

(20), дільниця підг.

яєць (22), с/в (24)

мийна столового

посуду (26), с/в (50),

роздягальня (53),

роздягальня (54)

3




швів цементно-піщаним роз-

чином М150-15 мм

3.Стяжка з цем.-піщ. розчину

М150-20 мм

4.Гідроізоляція – 2 шари гід-

роізолу на холодній стяжці



мм


кл. В7,5-80 мм



пністю 40-60 мм

153,0

0

25


1 2 3 4 5 Спортивний зал

(52), снарядна (56) 7

1. Рейки 55х70 ГОСТ

24454-80Е – 55 мм

2. Лага 100х50 (проліт лаг

1000 мм) по ГОСТ 24454-

80У – 50 мм

3. Прокладка з дошки

150х25х200 по 2 шарам

пергаміну – 25 мм

4. Цегляний стовпчик

250х75х250 на цементно-

піщаному розчині М25 – 75

мм

5. Підстилаючий шар: ще-

бінь – 80 мм

6. Грунт основи насипний

370,0

0

М'ясо-рибна дільни-

ця(14)

Овочева дільни-

ця(15), Доготов-

ча(16), Душова(25),


посуду(26),

Коридор(27),

с/в(29), С/в(30),

Приміщ. Прибиран.

Інвентаря та дезроз-

чинів(31).

8



мм






мм


5. Звукоізоляційний шар –

плити STROPROCK- 40 мм

6. З/б плита перкриття

125,0

0

Коридор(13),

Коридор(28),


(32),


(37),

Хол(38),

Коридор(39).

9



мм




3.Стяжка з цем.-

піщ.розчину М150-20 мм




245,5

4

Обідня зала(17),

Гардероб(21),

Універ.каб.(33),

Каб. Фізики(35),

Універ.каб.(36)

Медпункт(40),

Процедурна(41),

Каб. Директора(42),

Приймальня(43),

Каб.завуча(44),

Бібліотека(45).

10

1.Лінолеум багатошаровий

3 мм


тики



20мм

4.Звукоізоляційний шар-

плити STROPROCK -40мм


466,0

0

26


1 2 3 4 5

На відм.3,600 М'ясо-рибна дільни-

ця(14), Овочева ді-

льниця(15), Догото-

вча(16), Душова(25),


посуду(26),

Коридор(27),

с/в(29),

С/в(30),

Приміщ. Прибиран.


чинів(31).

8



мм






мм





125,0

0

Коридор(13),

Коридор(28),


(32),


(37),

Хол(38),

Коридор(39).

9



мм


швів цем.-піщ. розчином

М150-15 мм

3.Стяжка з цем.-

піщ.розчину М150-20 мм




245,5

4

Обідня зала(17),

Гардероб(21),

Універ.каб.(33),

Каб. Фізики(35),

Універ.каб.(36)

Медпункт(40),

Процедурна(41),

Каб. Директора(42),

Приймальня(43),

Каб.завуча(44),

Бібліотека(45).

10


3 мм


тики

3.Стяжка з цем.-піщ. роз-

чину М150-20мм




466,0

0

На відм. 7,200 Приміщ. прибир.


чинів(2),

С/в(3),

С/в(4)

8



мм




3.Стяжка з цем.-піщ. роз-

чину М150-20 мм





29,00

27

Продовження таблиці 1.9 Коридор(1),


(5),


(10),

Хол(11),

Коридор(12).

9



мм






мм




193,0

0

Каб. іноземної мо-

ви(6),

Препараторська(7),

Каб. хімії(8),

Універс. каб.(9).

10


3 мм


тики



20мм




171,0

0

1.5 Протипожежні заходи

Ступінь вогнестійкості будівлі – II.

З метою забезпечення пожежної безпеки проектом передбачена автомати-

чна пожежна сигналізація, розроблена субпідрядною проектною організацією.

Конструктивні елементи будівлі забезпечують нормативні терміни вогнес-

тійкості та розповсюдження вогню по них [5].

Евакуаційні двері прийняті самозачиняючимися з ущільненнями в притво-

рах та шириною 0,9м. На шляхах евакуації для опорядження прийняті негорючі

матеріали. Ширина та довжина коридору, а також довжина шляху від найбільш

віддаленого робочого місця до виходу зовні забезпечують необхідний час для

евакуації людей.

1.6 Санітарні умови і вимоги

Параметри повітряного середовища школи забезпечуються центральними

системами опалення та системами вентиляції. Неорганізований природній об-

мін повітря з провітрюванням через вікна також широко використовується в

усіх приміщеннях школи [6].

Завдяки використанню витяжної вентиляції в об'ємно-планувальному рі-

шенні будівлі враховується необхідність розміщення вентиляційних каналів і

шахт.

28

1.7 Опалення і вентиляція

Проект систем опалення та вентиляції "школи в с. Носківці" розроблено

згідно з архітектурно планувальним завданням та у відповідності з діючими на

Україні нормами та правилами.

При проектуванні використані такі нормативні матеріали:

ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення, вентиляція та кондиціонування".

ДБН В.2.6-31:2006 "Теплова ізоляція будівель"зі змінами та доповненнями;

ДБН В.2.2-23-2009 "Будинки і споруди. Підприємства торгівлі";

ДБН В.2.2-27:2010 "Будинки і споруди. Будинки адміністративного та по-

бутового призначення";

ДБН.В.1.1-7-2002 " Пожежна безпека об’єктів будівництва”;

ДБН А.3.2-2-2009."Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Ос-

новні положення".

Середня температура опалювального періоду - 1,1ºС.

Тривалість опалювального періоду -189 діб.

Проект виконаний на розрахункову температуру зовнішнього повітря хо-

лодного періоду, параметра "Б" tз.n= -21ºС.

Параметри теплоносія в опалювальних пунктах - 85-70ºС.

Опори теплопередач огороджуючих зовнішніх конструкцій відповідають

нормативам.

1.7.1 Опалення

Джерело теплопостачання – два газових котли «ALTAIR» RTNE 100, що

знаходяться в запроектованому опалювальному пункті. Проектом передбача-

ється 3 горизонтальні системи опалення з нижнім розведенням подавальних

трубопроводів (окремо по поверхах).

Теплоносій в системах опалення вода з параметрами 85–70ºС.

Видалення повітря з систем опалення здійснюється через крани інж. Ма-

євського в верхніх пробках нагрівальних приладів.

1.7.2 Вентиляція

Вентиляція передбачена припливно-витяжна з природним та механічним

спонуканням. Приплив повітря через кватирки, що відкриваються; через прип-

ливні дверні грати та за рахунок інфільтрації повітря через огороджуючі буді-

вельні конструкції. Витяжка повітря передбачена через вентиляційні канали,

повітропроводи та пластикові грати, що проектуються.

Повітроводи припливних і витяжних вентиляційних систем монтуються із

листової оцинкованої сталі товщ. 0.5 мм по ГОСТ 19904-91.

Підігрів повітря в зимовий період здійснюється від теплового пункту.

http://dbn.at.ua/load/normativy/dbn/1-1-0-1018

29

1.7.3 Димовидалення

Димовидалення механічне, за допомогою дахового вентилятора та димо-

вих клапанів.

1.7.4 Заходи з енергозбереження

Проектом передбачені наступні заходи по економії використання тепла та

енергоресурсів на потреби опалення та вентиляції:

- огороджуючі зовнішні конструкції розраховані з урахуванням діючих но-

рмативів [7];

- контрольні показники питомого теплового потоку для опалювальних сис-

тем не перевищують нормативні;

- системи опалення запроектовані з встановленням автоматичних терморе-

гуляторів у кожного опалювального приладу;

- регулювання температури теплоносія в задані проміжки часу та в залеж-

ності від температури зовнішнього повітря;

- система теплопостачання калориферів обладнується клапанами, які регу-

люють параметри теплоносія в залежності від температури зовнішнього повіт-

ря;

- зазори в місцях проходу транзитних повітропроводів через стіни та пере-

криття закладаються неспалимим матеріалом, товщиною, що забезпечує вогне-

стійкість рівній нормативній межі;

- на повітропроводах встановлюються вогнезахисні клапани.

Таблиця 1.10

Опір теплопередач

Найменування конструкцій Rо

Стіна зовнішня 3,3

Вікна та двері 0,75

Перекриття горища 4,95

Перекриття над підвалом 3,75

Підлога на грунті по зонах

Теплоізоляційна оболонка виконана з теплоізоляційних матеріалів, розта-

шованих із зовнішньої сторони огороджувальних конструкцій з мінімально до-

пустимими значеннями опору теплопередачі громадських будинків I темпера-

турної зони України згідно з ДБН В.2.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель».

Зовнішні стіни будівлі товщ. 510мм. утеплюються зовні фасадними плита-

ми «FASROCK» товщ. 120 мм з розрахунковим коефіцієнтом теплопровідності

λ0 ≤ 0,039 Вт/м˚С, з досягненням опору теплопередачі стін

Rq = 4,51 м2К/Вт > 3,3 м

2К/Вт по табл. 1 ДБН В.2.6-31:2006 для І температурної

зони.

Варіант скління метало пластикових вікон по табл. М1 ДБН В.2.6-31:2006

4М1 – 16 – 4К з опором теплопередачі Rq = 0,53 м2К/Вт.

30

Між опалювальними приладами та зовнішньою стіною улаштувати тепло-

відбивну теплоізоляцію «Пінофол».

Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни.

Рисунок 1.1 – Розрахункова конструкція стіни

Місце будівництва с. Носківці. Стіна орієнтована на захід, виконана із цегляної

кладки товщиною 510 мм γ1= 1800 кг/м3, λ1 = 0,81 Вт/(м°С) утеплюється мінерало-

ватними плитами «ROCKWOOL» γ2= 40 кг/м3, λ2 = 0,038 Вт/(м°С) та покриваєть-

ся зовнішньою штукатуркою з цементно-піщаного розчину γ3= 2400 кг/м3,

λ3 =0,47 Вт/(м°С).

Розрахункова температура внутрішнього повітря tн = 22°С. Згідно додатку [3]

визначаємо, с.Носківці знаходиться в нормальній зоні вологості, відноситься до

І температурної зони, нормативний опір передачі становить Rн = 2,8 м²С/Вт.

Загальний опір теплопередачі визначається як [8]

н К

в з

1 1R R

, (1.3)

де αв – коефіцієнт теплосприйняття, прийнятий незалежно від призначення

для внутрішніх поверхонь приміщення αв = 8,7 Вт/ м²·С [8];

αз – коефіцієнт тепловіддачі із зовнішньої поверхні для зимових умов,

αз = 23 Вт/ м²·С [3];

Rк =R1+ R2 + R3, де R1...3 - термічний опір кожного шару конструкції.

Визначаємо термічний опір 1-го шару стіни:

R1 = δ1/λ1 = 0,51/0,81 = 0,63 м²·С/Вт.

Визначаємо термічний опір 3-го шару стіни:

R3 = δ3/λ3 = 0,02/0,47 = 0,04 м²·С/Вт.

Опір теплопередачі утеплювача згідно формули (1.4):

)11

( 31

зв

нут RRRR

(1.4)

d1d2d3

шт укат урка - цемент но-піщаний розчин

мінераловат ний ут еплювач "isover"

цегляна ст іна

31

Rут = 3,3 – 0,83 = 2,47 м²·С/Вт.

Товщина шару утеплювача:

δ2 = R2λ2 = 2,470,038 = 0,094 м .

Приймаємо δ2 = 0,12 м.

Опір теплопередачі утеплювача:

R2 = δ2/λ2 = 0,12/0,038 = 3,16 м²·С/Вт.

Загальний опір теплопередачі:

1 1R 0,63 3,16 0,04 3,99

8,7 23 м²С/Вт ˃3,3 м²С/Вт.

Зовнішня стіна відповідає вимогам теплопередачі.

1.8 Протипожежні заходи

Пожежна безпека забезпечується слідуючими рішеннями проекту:

- застосування електрообладнання та проводок в відповідності з призна-

ченням приміщень по відповідному класу;

- захист електричних мереж від перевантажень автоматичними вимикача-

ми та пристроями захисного відключення (ПЗВ);

- забезпеченням живлення системі пожежної сигналізації по I категорії;

- виключенням вентиляції при пожежі.

32

РОЗДІЛ 2

Конструктивні рішення

2.1 Компонування перерізу плити перекриття

При компонуванні перекриття прийнято багатопустотну плиту перекриття

номінальною шириною 1200 мм.

Висоту плити перекриття приймаємо з умов уніфікації hпл = 220 мм (як

типових плит).

Пустоти плит приймаємо діаметром 159 мм (з умови, що пуансони–

пустотоутворювачі будуть виготовлятися з тр. 159×6).

Мінімальна товщина полок в пустотних плитах становить 25...30 мм, ре-

бер – 30...35 мм.

З цих умов приймаємо кількість пустот 6 штук.

Розташування пустот в плиті по ширині прив’язуємо до типових плит, які

виготовляються на заводських стендах (рис. 2.1).

Ширину швів між стіною та плитами перекриття приймаємо 10 мм.

Прив’язка до стіни з внутрішньої сторони приймається 200 мм.

Плита на стіну обпирається на bст=120 мм.

При обпиранні плит перекриття на стіну, довжина плити:

ℓ = 7200-10-10 = 7180 (мм).

Розрахунковий проліт плити перекриття:

ℓ0 = ℓ – ℓобп = 7180 – 2·120·2/3 = 7020 (мм).

Рисунок 2.1 – Попеперечний переріз багатопустотної плити перекриття

33

2.2 Збір навантажень та визначення розрахункових зусиль

Підрахунок навантажень на1 м2 перекриття зведений в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1

Експлуатаційні і розрахункові навантаження на 1м2 перекриття та покриття

Вид навантаження fm

1 2

Розрахунко-

ве наванта-

ження q,

кН/м2

Експлу-

атаційне на-

вантаження

qе, кН/м

2

1 2 3 4 5 6

Навантаження на перекриття

Постійне навантаження

Власна вага плити,

m=25,3 кН; l=7,2 м; b=1,2 м;

q= 2,96 кН/м2

1,1 1,1 0,975

3,58 2,89

Цем.-піщ. стяжка

δ=20 мм, ρ=18 кН/м3

1,3 1,1 0,975 0,51 0,35

Теплоізоляція, δ=55 мм,

ρ=50 кг/м3

1,2 1,1 0,975 0,04 0,03

Лінолеум

δ=5 мм, ρ=8 кН/м3

1,2 1,1 0,975 0,05 0,039

Перегородки

δ=0,12; h=3,3; l=5,4;

S=36 м2; q=0,71 кН/м

2

1,2 1,1 0,975 0,94 0,69

Всього: 5,12 4

Змінне навантаження

Корисне нав. р=2 кН/м 1,2 1,1 0,975 2,64 1,95

Всього: 7,76 5,95

Розрахункове навантаження на 1м погонний довжини по ширині плити

1,2 м:

постійне: g = 5,12 ∙ 1,2 = 6,14 (кН/м);

повне: g+v = 7,76∙ 1,2 = 9,31 (кН/м).

Експлуатаційне навантаження на 1м погонний:

постійне g = 4 ∙ 1,2 = 4,8 (кН/м);

повне g+v = 5,95 ∙ 1,2 = 7,14 (кН/м).

Зусилля від розрахункових навантажень:

М = (g+v)l2

0/8 = 9,31 ∙ 7,022/8 = 57,35 (кНм);

Q = (g+v)l0/2 = 9,31 ∙ 7,02/2 = 32,68 (кН).

Зусилля від експлуатаційних навантажень:

34

М = (g+v)l2

0/8 = 7,14 ∙ 7,022/8 = 43,98 (кН∙м);

Q = (g+v)l0/2 = 7,14 · 7,02/2 = 25,06 (кН).

2.3 Розрахунок міцності плити за нормальним перерізом

Багатопустотну плиту приймаємо армованою попередньо напруженою ар-

матурою класу А600С. Спосіб створення попереднього напруження – електро-

термічний на упори форм. До тріщиностійкості плити пред’являються вимоги

3-ої категорії. Виріб підлягає тепловій обробці при атмосферному тиску.

Характеристики бетону та арматури зведені в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2

Розрахункові характеристики бетону та арматури

Бетон С16/20

Арматура

А600С (попередньо

напружена) А240С

fсk,prism, МПа 15 fpk, МПа 630 fyk, МПа 240

fсd, МПа 11,5 fp0,1k, МПа 575 fyd, МПа 228,6

fсtm, МПа 1,9 fуd, МПа 480 fywd, МПа 170

εc3,cd,%0 0,58 εud 0,018 εud 0,025

εcu3,cd,% 0 3,23 Ep, МПа 1,9·105 Es, МПа 2,1·10

5

c1 0,9 s 1,2 s 1,05

Для розрахунку за першою групою граничних станів фактичний переріз

плити (див. рис. 2.1) приводимо до еквівалентного таврового перерізу, що по-

казаний на рис. 2.2.

Круглі пустоти діаметром ϕ = 159 мм умовно замінюються квадратними

пустотами з стороною

2a d / 4 0,9d 0,9 159 143 мм .

Висота полички перерізу

heff = (h - a)/2 = (220-143)/2 = 39 мм .

Кількість пустот в плиті nп = 7 шт. Ширина ребра таврового перерізу

bw = b - nп ·a =1200 - 7·143 = 342 мм.

Ширина верхньої полиці плити

bf’ = bw +12· heff =342+12·39=810 мм.

35

Рисунок 2.2 – Розрахунковий переріз плити

Приймаємо розрахунковий захисний шар арматури аs = 50 мм. Робоча ви-

сота перерізу s sz h a 220 50 170 мм .

Підбір робочої попередньонапруженої арматури виконуємо як для прямо-

кутного перерізу розмірами 220 х 810 мм.

Визначаємо коефіцієнт λ за формулою

cu3,cd c3,cd

cu3,cd

, (2.1)

де εcu3,cd – граничні розрахункові деформації бетону при стиску на межі

руйнування;

εc3,cd – розрахункові деформації бетону при стиску на межі текучості.

0,00323 0,000580,82

0,00323

.

Визначаємо максимально можливу висоту стиснутої зони бетону за фор-

мулою

s cu3,cd

1,u

cu3,cd s0

zx ,

[м] (2.2)

де sz – робоча висота перерізу;

s0 – відносні деформації видовження арматури на межі текучості, визна-

чаються за формулою (2.3).

pd

s0

p

f

E , (2.3)

bw= 342

bf’ = 810

h =

220

hf’ =

39

x

h0 =

170

as

= 5

0

36

s0 5

4800,0025

1,9 10

.

1,u

0,17 0,00323x 0,096 (м).

0,00323 0,0025

Визначаємо розрахункове значення висоти стиснутої зони

2 2

s 2 s 2 1 2

1

1 2

z A z A 4 A A Mx ,

2 A A

[м] (2.4)

де М = 57,35 кН·м - згинальний момент від розрахункових навантажень

на перекриття.

1

1 (1 )A

3(1 )

, (2.5)

1

1 0,82(1 0,82)A 0,46,

3(1 0,82)

2 cd

1A f b(1 ),

2 [МН/м] (2.6)

де fсd – розрахункова міцність бетону на стиск, МПа;

b – ширина прийнятого розрахункового прямокутного перерізу, м.

2

1A 10,35 0,81(1 0,82) 7,63 (МН / м)

2

6 2 2 6 3

1 6

0,17 7,63 10 0,17 7,63 4 0,46 7,63 10 57,35 10x 0,026 (м)

2 0,46 7,63 10

х1 =0,026 м х1,u =0,09 м, тому для даного перерізу необхідно лише нижнє

робоче армування.

Необхідна площа армування

cd 1s

yd

f b x (1 )A

2f

[м

2] (2.7)

37

4 2

s

10,35 0,81 0,026(1 0,82)A 4,13 10 (м )

2 480

.

З умов мінімального армування, коефіцієнт армування μ повинен бути не

меншим 0,005

s

c

A0,005

A (2.8)

49,23 10

0,00520,81 0,22

0,005, умова виконана.

Приймаємо 614 А600С, Аs=9,23 см2 .

2.4 Визначення миттєвих втрат попереднього напруження

Втрати від релаксації напружень в арматурі при електротермічному спосо-

бі натягнення визначаються за формулою

max p max,PР A , [кН], (2.9)

де max,P – максимальні напруження, що прикладені до попередньо напру-

женої арматури, МПа;

pk

max,P

p0,1k

0,8fmin ; [МПа]

0,9f

(2.10)

max,P max,P

0,8 630 504 МПаmin 504 МПа.

0,9 575 517,5 МПа

pA – площа перерізу попередньо напруженої арматури, см2.

4

maxP 9,23 10 504 465,19 (кН).

Втрати зусилля в арматурі внаслідок миттєвих деформацій у бетоні

cel p p

cm

j (t)P A E

E (t)

, [кН] (2.11)

де c (t) – зміна напруження у центрі ваги арматури, прикладене в момент

часу t, МПа;

38

J – коефіцієнт, що враховує кількість напруженої арматури;

ЕР – розрахункове значення модуля пружності попередньо напруженої

сталі, кПа;

Есm – середнє значення початкового модуля пружності бетону, кПа.

6

4 8

el 9

0,5 2,54 10P 9,23 10 1,9 10 8,25 (кН).

27 10

Втрати внаслідок релаксації бетону

r pP 30 A , [кН] (2.12)

4

r p max,PP 0,03 A 0,03 9,23 10 504 13,96 (кН).

Втрати в анкерах, що мають місце при заклинюванні у каналах анкерних

пристроїв, протягом здійснення заанкерення, після натягування і внаслідок де-

формацій самих анкерів визначаються за наступною формулою

4 P P

lP E A ,

l [кН] (2.13)

де l – обтиснення анкерів або зміщення стрижня в затискачах анкерів, м;

– відстань між зовнішніми гранями упорів, м.

8 4

4

0,002P 1,9 10 9,23 10 48,71 (кН)

7,2

.

Втрати внаслідок проковзування арматури у анкерних пристроях

slP 0 [кН] (2.14)

Втрати попереднього напруження від деформацій сталевих форм (упорів)

при неодночасному натягуванні арматури на форму визначаються за формулою

3 P P

l(n 1)P E A ,

l

[кН] (2.15)

де n – число стрижнів (груп стрижнів), які натягуються не одночасно.

За відсутності даних щодо форм 3P 30 МПа .

У випадку теплової обробки збірних залізобетонних елементів, зменшення

натягу у арматурі і обмеження розширення бетону від температури, викликають

особливі температурні втрати ΔРθ, які визначають за формулою

39

р р с мах 0P 0,5А Е (Т Т ), [кН] (2.16)

де с – коефіцієнт лінійного температурного розширення бетону;

мах 0Т Т – різниця між максимальною і початковою температурами бето-

ну поблизу напруженої арматури.

При відсутності точних даних щодо перепаду температур допускається

приймати Δt = мах 0Т Т =65 0C .

4 8 5P 0,5 9,23 10 1,9 10 10 65 57 (кН).

Сума всіх втрат

∆Р = 8,25+13,96 + 30 + 48,71 + 0 + 57 = 157,92 (кН).

Напруження в арматурі із урахуванням усіх втрат

махp

sp

P P, [МПа]

A

(2.17)

махp 4

sp

P P 465,19 157,92332,90 (МПа).

A 9,23 10

Величина втрати напруження

p,uls

sp

P, [МПа]

A

(2.18)

p,uls 4

sp

P 157,92171,09 (МПа).

A 9,23 10

2.5 Розрахунок міцності перерізів, похилих до поздовжньої осі

За похилим перерізом розрахунок проводимо як для прямокутного перері-

зу розмірами 342 х 220 мм (ребро без звисів).

Перевіряємо умову достатності розмірів перерізу

Ed Rd,maxV V (2.19)

EdV – максимальна розрахункова поперечна сила на опорі від зовнішнього

навантаження, EdV = 32,68 кН (див. п.2.2);

40

Rd,maxV – максимальне допустиме значення поперечної сили, що може ви-

тримати переріз.

Rd,max w cdV 0,5b d f , [кН] (2.20)

де wb – мінімальна ширина перерізу балки, wb = 0,342 м;

d – робоча висота перерізу, d = 220 – 50 = 170 мм;

– коефіцієнт зниження міцності бетону з тріщинами при зсуві,

ckf0,6(1 )

250 , (2.21)

0,6(1 15 / 250) 0,564 0,6.

Rd,maxV 0,5 0,342 0,17 0,564 11,5 169,69 (кН).

EdV = 32,68 кН < Rd,maxV = 169,69 кН – умова виконується, розміри перерізу

достатні.

Перевіряємо необхідність розрахунку поперечних стержнів

Ed Rd,cV V (2.22)

Rd,cV – максимальна поперечна сила, яку може витримати бетонний пере-

різ без поперечного армування (приймається більше значення),

1/3

Rd,c Rd,c L ck 1 cp wV c k(100 f ) k b d [кН]; (2.23)

Rd,c min 1 cp wV V k b d [кН]. (2.24)

де Rd,cc =0,18/γс =0,18/1,3=0,138 - для важкого бетону;

200k 1 2

d , d – робоча зона, мм,

200k 1 2;

170

ρL – відсоток армування на опорі,

slL

w

A0,02

b d

(2.25)

Аsl – площа робочої поздовжньої арматури, яка доходить до опори,

Аsl =9,23 см2 .

41

3/2 1/2

min ckV 0,035 k f [МПа],

4

L

9,23 100,016 0,02;

0,342 0,170

1k 0,15; σср – середнє напруження стиску від попереднього напруження,

cp Ed c cdN / A 0,2f , MПа (2.26)

NEd – зусилля попереднього напруження арматури з урахуванням всіх

втрат, NEd = σsр Ap , кН.

4

cp 285,41 9,23 10 / 0,81 0,22 1,48 2,3. MПа

(2.27)

3/2 1/2

minV 0,035 2 15 0,38 (МПа)

1/3

Rd,cV 0,138 2(100 0,016 15) 0,15 2,24 0,342 0,17 65,82 (кН);

Rd,cV 0,38 0,15 2,24 0,342 0,17 41,63 (кН)

Приймаємо VRd,c = 41,63 кН > VEd = 32,68 кН, тому розрахунок поперечно-

го армування не потрібен. Встановлюємо поперечні стержні з конструктивних

міркувань. Приймаємо для арматурних каркасів КР-1, що встановлюються на

при опорних ділянках, проволоку Вр-І.

Умова мінімального поперечного армування

w,min ck yk0,08 f / f , (2.28)

3

w,min 0,08 15 / 240 1,29 10 .

Крок поперчних стержнів S= h/2=110 мм, приймаємо S=100 мм. При цьому

необхідна площа армування становить:

sw w wA b S [м2 ], (2.29)

3 4 2

swA 1,29 10 0,342 0,1 0,44 10 (м ).

Приймаємо 6 4 Вр-I, Аsw = 0,76 см2 .

42

Для забезпечення міцності верхньої полиці плити передбачаємо на всю

плиту сітку С1 з кроком поздовжніх та поперечних стержнів 150 мм; в нижній

частині плити передбачаємо дві сітки С2 на приопорних ділянках, для забезпечен-

ня місцевої міцності від впливу зусилля обтиску попередньо напруженої армату-

ри.

2.6 Розрахунок плити перекриття за граничними станами 2-ї групи

2.6.1 Обмеження рівня напружень

Напруження стиску у бетоні повинні обмежуватись для запобіганню вини-

кненню поздовжніх тріщин або високих рівнів повзучості. Тому обмежуємо

рівень напружень стиску до величини c 1 ckk f . Оскільки плита працює в зви-

чайних умовах, то коефіцієнт, що залежить від умов експлуатації 1k рівне 1,

c = ckf = 15 МПа.

Для запобігання неприйнятного утворення тріщин та деформування обме-

жується рівень напружень розтягу в арматурі

5

s

s yk

150 10 ;

0,75 f .

(2.30)

ss cu3cd

1

z( 1),x

(2.31)

s

0,170,00323 ( 1) 0,00178 0,0015

0,026 .

Оскільки, s su , то тріщини утворюються.

s 263,43 МПа 0,75 630 472,5 МПа.

Умова не виконується. Є потреба у розрахунку ширини розкриття тріщин.

2.6.2 Обмеження розкриття тріщин

Для плити перекриття житлової будівлі як конструкції всередині примі-

щень із сухим режимом приймаємо клас умов експлуатації ХО. Допустима ши-

рина розкриття тріщини wmax для данного класу становить 0,4 мм.

43

2.6.3 Мінімальна площа армування

Мінімальну площу арматури за вимогами 2ГГС обчислюють

c ct,eff ct 1 p p 2

s,min

s

k k f A AA [м ],

(2.32)

де – площа бетону у розтягнутій зоні, м2.

2

ct 1A b(h x ), [м ] (2.33)

2

ctA 0,81(0,22 0,026) 0,157 (м ),

σs – абсолютне значення максимально допустимих напружень у арматурі

зразу після утворення тріщини, σs = 504 МПа;

ct,efff – середня величина міцності бетону на розтяг, що має місце в момент

часу, коли очікується поява тріщин, ct,efff = fctm = 1,9 МПа;

k – коефіцієнт, що враховує вплив нерівномірних само врівноважених на-

пружень, що спричиняють зменшення зусилля у з’єднаннях, k = 1 при

h< 300мм;

kс – коефіцієнт, що враховує розподіл напружень у межах перерізу безпо-

середньо перед утворенням тріщин і зміною плеча пари.

Для прямокутних перерізів і стінок коробчастих перерізі та "Т" – подібних

перерізів

cc

1 ct,eff

k 0,4 1 1b

k ( )fh

, (2.34)

де σс – середні напруження у бетоні, що діють на частину перерізу, який

розглядається

махc

P P

b h

(2.35)

де – осьова сила, що діє у граничному стані за придатністю до нормальної

експлуатації на частину поперечного перерізу,

c = 263,43/0,22·0,81 = 1,47 МПа;

h’ = h = 0,22 м, при h < 1,0 м;

44

k1 – коефіцієнт, що враховує впливи осьових сил на розподіл напру-

жень, k1= 2/3, [1].

c

1,47k 0,4(1 ) 0,18

2 / 3 1 1,9

;

1 – поправочний коефіцієнт міцності зчеплення, який враховує різницю

діаметрів попередньо напруженої і звичайної арматури.

Оскільки застосовується лише напружена арматура, то:

1 , (2.36)

де – коефіцієнт міцності зчеплення попередньо напруженої арматури,

= 0,8 для стрижневої арматури [2],

1 0,8 0,89.

p – зміна напружень в попередньо напруженій арматурі в момент обти-

снення, МПа.

4

4 2

s,min

0,18 1 1,9 0,157 0,89 9,23 10 57,35A 1,32 10 (м ).

504

2 2

s.min sA 1,32 см А 9,23 cм .

Отже, мінімальна площа армування за вимогами 2ГГС забезпечена.

2.6.4 Обмеження тріщиноутворення без прямих розрахунків

Загальна товщина плити 220 мм, крок робочої арматури 189 мм, 14, тому

за ДСТУ Б В.2.6.-156 пункт 5.3.3. для даної конструкції необхідно визначати

ширину розкриття тріщини.

2.6.5 Визначення ширини розкриття тріщин

Ширина тріщини wk може визначатись за формулою

k r,max sm cmW s ( ) [мм] (2.37)

де r ,maxs – максимальний крок тріщин;

sm – середні деформації в арматурі привідповідному сполученні наванта-

45

жень;

cm – середня деформація бетону між тріщинами .

ct,eff

s t e p,eff

p,eff ssm cm

s s

fk (1 )

0,6E E

(2.38)

s – напруження в розтягнутій арматурі з тріщинами, МПа;

e – відношення s cmE / E ,

5

e 3

1,9 107,04

27 10

;

2 '

p,eff s 1 p c,eff(A A ) / A (2.39)

де АS – площа звичайної арматури, м2;

А`p – площа попередньонапруженої арматури, м

2;

А`p =9,23·10

-4 м

2, c,effA =0,022 м

2; Аs=0 м

2

2

1 = 0,8;

2 4

p,eff 0,8 9,23 10 / 0,022 0,03

tk – коефіцієнт що залежить від тривалості навантаження;

tk = 0,4 для довготривалого навантаження.

sm cm 5 5

1,9263,43 0,4 (1 7,04 0,03)

263,430,030,00127 0,6 0,00083

1,9 10 1,9 10

Максимальний крок тріщин визначається за формулою

r,max 1s 1,3(h x ) 1,3(0,22 0,026) 252,2 (мм).

kw 0,00127 252,2 0,32 мм 0,4 мм.

Отже, ширина розкриття тріщин за розрахунком становить 032 мм, що ме-

нше допустимого 0,4 мм.

2.6.6 Розрахунок прогинів

Перевіримо умову необхідності розрахунку прогину.

46

Граничне співвідношення проліт/висота можна визначити, враховуючи

умову

0 ck0,0034 f 15 0,0039 , (2.40)

де ρ=0,0034 - відсоток армування для розтягнутої арматури у середині

прольоту для сприйняття моменту від розрахункових навантажень.

0 – довідковий відсоток армування.

3/2

0 0ck ck

lK 11 1,5 f 3,2 f 1

d

, (2.41)

де К – коефіцієнт, що залежить від розрахункової схеми, К = 1;

– фактичний відсоток армування робочими стержнями у розтягнутій зо-

ні;

– армуваннями стиснутими стержнями.

3/2

u

l 0,039 0,0391 11 1,5 15 3,2 15 1 48,36

d 0,034 0,034

.

Оскільки для армування використовується арматура А600С, то граничне

відношення прольоту до висоти необхідно домножити на 310/ s , при цьому

приймається що:

ss,req

yk

s,prov

500310 / ,

Af

A

(2.42)

де s,provA – фактична (встановлена) площа арматурної сталі, м

2;

s,reqA – необхідна площа арматурної сталі за І групою граничних станів,

м2.

4

s 4

500 9,23 10310 / 1,94.

575 4,13 10

Гнучкість елемента рівна:

ф

l 720042,35;

d 170

ф u42,35 48,36 1,94 93,82.

47

Умова виконується, розрахунок прогинів не потрібен.

РОЗДІЛ 3

Основи та фундаменти

3.1 Підготовка даних для проектування

Рельєф земельної ділянки горбистий.

Вітровий район – 3 [28].

Сніговий район – 4 [28].

Клас споруди за ступенем відповідальності – ІІ [29].

Нормативна глибина сезонного промерзання ґрунту – 0,79 м [8].

3.1.1 Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика

Основний відсоток ґрунтів майданчика – суглинок м’якопластичний.

За даними інженерно-геологічних вишукувань визначаються фізико-

механічні характеристики ґрунтів. Інженерно-геологічна будова майданчику

показана на розрізі рисунку 3.1.

Ґрунтові води залягають на глибині 3,0 м. Ґрунтові води не агресивні до

бетону конструкцій.

У таблиці 3.1 представлені фізико-механічні характеристики ґрунтів.

Рисунок 3.1 – Геологічний розріз

Таблиця 3.1

Фізико-механічні характеристики ґрунтів

3.1.2 Збір навантажень на фундамент

Збір навантажень виконуємо для фундаментів середньої несучої стіни, що

знаходиться на осі В. Навантаження збираємо в рівні його обрізу. Результати роз-

рахунків представлені у таблиці 3.2.

Вантажна площа Авант.= 5,7 м2

Таблиця 3.2

Характеристичні і розрахункові значення навантажень на фундамент

Вид навантаження

Характери-

стичне

наванта-

ження ,кН

γfe Експлуа-

тційне

наванта-

ження,

кН

γfm Граничне

наванта-

ження,

кН

1 2 3 4 5 6

Постійні:

Вага перекриття

Авант∙∑γіδі=3∙5,7∙3,56=60,88 кН

60,88

1

60,88

1.2

66,97

Власна вага покриття

Авант∙∑γіδі=4,03∙5,7=22,97 кН

1

22,97

1,2

27,56

Вага даху

0,21/cos16°∙5,7

22,97

1

1,3

1.2

1,56

Власна вага стіни

0,38∙3,3∙3∙18=67,72 кН

1,3

67,72

1

67,72

1.1 74,49

Вага стіни підвалу

2,7∙0,38∙18=18,47 кН

18,47

1

1

18,47

40,22

1,1

20,32

48,26

Найменування

ґрунту,

потужність

γ, кН/м

γs кН/м

W WL Wр Ір ІL e Sr φ С,

кПа

Е, МПа

Ro,

кПа

Чорнозем, 0,6-0,8м

16 - 0,16 - - - - - - - - - - -

Суглинок м’яко

пластичний

5,1-6,2м

18,7 26,8 0,28 0,31 0,19 0,12 0,75 0,83 0,45 16 16 0,35 8,36 160

Глина жовтосіра

напівтверда

6,3-7,3 м

19,2 27,4 0,37 0,73 0,37 0,36 0,0 0,96 0,53 15,8 40,5 0,43 14,7 270

Каолін

первинний,

6,5-6,8 м

20,2 27,4 0,20 0,52 0,23 0,29 <0 0,63 0,43 20,2 70,6 0,42 24,8 470


1 2 3 4 5 6

Вага перегородок

8,64∙10/36,73∙3∙5,7=40,22 кН

40,22

1.2

Тимчасові:

Снігове

Авант ∙S0=1,36∙5,7=7,75

7,75

0,4

9

3,8

1,1

4

8,84

Корисне:

Авант ∙N=2∙3∙5,7+0,7∙5,7=34,2

34,2

1

34,2

1.2

41,4

Всього: 249,56 284,89

3.2 Проектування фундаменту мілкого закладання

3.2.1 Вибір типу фундаменту і глибини його закладання

Проектування фундаментів виконуємо для стіни по осі

В, як найбільш навантаженої.

Глибину закладання фундаменту визначаємо виходячи з геологічних,

конструктивних, природно-кліматичних умов та навантаження.

З огляду на геологічні умови, представлені на рисунку 3.1 та у

таблиці 3.1, основою для фундаментів на природній основі є 2 шар ґрунту – суг-

линок м’якопластичний.

Фундамент повинен заглиблюватись у грунт не менше, ніж на 0,75 м, а у

несучий шар на 0,3 м, також враховується рівень підземних вод на відмітці -3,0

м та глибина сезонного промерзання

df = kndfn,=0,7∙0,79=0,553 м,

де kn – коефіцієнт, який ураховує вплив теплового режиму споруди;

dfn – нормативне значення глибини сезонного промерзання, яке визначаєть-

ся за картою або за формулою в залежності від виду ґрунту та кліматичних

умов будівельного майданчика.

Експлуатаційне навантаження на фундамент Nе =249,56 кН. Підвал у даній

будівлі присутній.

З конструктивних міркувань та умов, що задовольняють кліматологічні,

геологічні вимоги, приймаємо глибину закладання фундаменту – 1,8 м.

Конструктивне рішення фундаменту показане на рисунку 3.2.

Рисунок 3.2 – Конструктивне рішення фундаменту мілкого закладання

3.2.2 Підбір розміру підошви фундаменту

Розрахунок розмірів підошви фундаменту мілкого закладання виконуємо

за другою групою граничних станів.

Nе= 249,56 кН, глибина закладання фундаменту d= 0,72 м.

Початковий розрахунковий опір основи під підошвою фундаменту

R=160 кПа.

Розрахунок розмірів підошви фундаменту мілкого закладання, згідно з [1],

виконуємо за другою групою граничних станів.

Розміри підошви центрально-наватнаженого фундаменту повинні задово-

льняти таким граничним нерівностям

Р ≤ R; S ≤ Su (3.1)

де Р – тиск під підошвою фундаменту, кПа;

R – розрахунковий опір ґрунту основи, кПа;

S – фактичне значення осідання основи, м;

Su – гранично допустиме значення осідання для фундаментів даної спору-

ди,м.

Знаходимо потрібну площу підошви з урахуванням власної ваги фундаме-

нту з ґрунтом на його уступах з формули визначення тиску під підошвою фун-

даменту

,dA

Np mt (3.2)

1

4

2

3

РГВ

-2, 000

-2, 600-3,080

-3,500

-3,80 0

-5,00 0

-8, 100

-14 ,600

звідки

2e1

0 mt

N 249,56A 1,7

R d 160 20 0,72м

,

розміри підошви для фундаменту квадратного перерізу в плані

A 1,7b 1,7

l 1 (м),

Приймаємо 1,7м, що кратне 0,1 м.

Перевіряємо умову Р ≤ R

emt

N 249,56P d 20 0,72 161.2

A 1.7 кПа,

γ γ

' 'c1 c2R= M k bγ +M d γ + M -1 d γ +M Cγ z II q 1 II q b II c IIk

, (3.3)

де γс1 та γс2 – коефіцієнти умов роботи, які залежать відповідно від виду

ґрунту під підошвою фундаменту та жорсткості споруди і визначаються за [6];

k – коефіцієнт надійності, який приймається 1,1, оскільки характеристики

ґрунту визначені за таблицями;

Мγ, Мq, Mc – безрозмірні коефіцієнти, які визначаються [6] в залежності від

значення кута внутрішнього тертя ґрунту φІІ;

Кz – коефіцієнт, який приймається при b<10 м Кz = 1:

ІІ – усереднене розрахункове значення питомої ваги ґрунтів, які залягають

нижче підошви фундаментів, кН/м3;

ІІ' – теж саме, які залягають вище підошви, кН/м

3;

СІІ – розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту, який залягає без-

посередньо під підошвою фундаменту, кПа;

d1 – глибина закладання фундаментів безпідвальних споруд від рівня пла-

нування.

Звідки

R=1.1 1

(0,36 1,7 18,7 2, 43 0,72 17,8 1, 43 1,08 17,8 4,99 16)1

=164,91 (кПа)

Р =161,2 (кПа) < R=164,91 (кПа).

Умова виконується.

Приймаємо розміри підошви фундаменту b=1,7 (м) , l=1 (м).

Також визначаємо розміри підошви фундаменту за допомогою MZ.

Вихідні дані для розрахунку:

1. с=16 (кПа)

2. =16˚

3. eN =249.56 (кПа)

4. Мх=0 (кН·м)

Му=0 (кН·м)

5. 1 17.8 3

кH

м

6. 2 18.7 3

кH

м

7. 1d =0,72(м)

8. bd =1,08(м)

9. k=1,0

10. 1 1,1с

11. 2 1,0с

12. l/b=1

13. 1

14. 1

15. bo=0,38(м)

Результати підбору розмірів підошви фундаменту мілкого закладання за

допомогою MZ приведені в додатку А.

Отже, в подальших розрахунках приймаємо розміри b=1,7 (м) , l=1 (м), то-

му що для монолітного фундаменту при існуючих геологічних умовах дані ро-

зміри найефективніші та найекономічніші.

3.2.3 Розрахунок осідання фундаменту

Виконаємо розрахунок осідання фундаменту з використанням розрахунко-

вої схеми у вигляді лінійно-деформованого півпростору методом пошарового

підсумовування.

Товщину ґрунтового масиву, починаючи від підошви фундаменту, розби-

ваємо на шари товщиною не більше 0,2b=0,2∙1,7=0,34(м). Приймаємо

0,2 (м).

Середній тиск під підошвою фундаменту становить

249,5620 0,72 161,2

1,7

emt

NР d кПа

A

Тиск від власної ваги ґрунту в рівні підошви фундаменту від рівня природ-

ного рельєфу та при експлуатації

Σσzg,0’ = γ’d; (3.4)

σzg,0'= σzg,0 =0,6·16+18,7∙1,2=32,04(кПа).

де γ' – питома вага ґрунту, розташованого вище підошви фундаменту;

dn – глибина закладання фундаменту від рівня природного рельєфу.

Будуємо епюру вертикальних напружень за глибиною σzp.i. Ординати епю-

ри визначаються по межах шарів ґрунту, на які розбита товща, що стискається,

за формулою

zp,i i 0σ =α ×p , (3.5)

Співвідношення сторін фундаменту η = l/b=1.

Співвідношення сторін котловану η = lк/bк=20,55/10,72=1,92;

lк та bк – відповідно, довжина і ширина котловану.

Межа стисливої товщі основи приймається на глибині Zi = Нс, де викону-

ється умова:

σzp.i ≤ k σzg', (3.6)

де k = 0,2 при b=1,7 м < 5 м.

Оскільки глибина котловану d = 1,8 м < 5 м, осідання фундаменту знахо-

димо за формулою

zp,i zγ,i i

i

(σ -σ )hs=β .

E (3.7)

Далі розрахунок осідання ґрунту зводимо до таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Розрахунок осідання фундаменту мілкого закладання

z ,

м b

z

2 izp, ,

кПа

izg , ,

кПа kb

z2

k iz , ,

кПа

сeр

izp, ,

кПа

сeр

iz , ,

кПа

iE ,

кПа

hi,

м iS ,

мм

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

0 0 1 161,2 13,46 0 1 32,04 - - - - -

0,2 0,4 0,977 157,49 17,2 0,03 0,998 31,98 159,35 32,01 8360 0,2 3,05

0,4 0,8 0,881 142,02 20,94 0,07 0,996 31,91 149,76 31,95 8360 0,2 2,82

0,6 1,2 0,755 121,71 24,68 0,11 0,993 31,82 131,87 31,87 8360 0,2 2,39

0,8 1,6 0,642 103,49 26,52 0,15 0,991 31,75 112,6 31,79 8360 0,2 1,93

1,0 2,0 0,55 88,66 28,35 0,19 0,988 31,66 96,08 31,71 8360 0,2 1,54

1,2 2,4 0,477 76,89 30,19 0,22 0,986 31,59 82,78 31,63 8360 0,2 1,22

1,4 2,8 0,42 67,7 32,02 0,26 0,984 31,53 72,3 31,56 8360 0,2 0,97

1,6 3,2 0,374 60,29 33,86 0,30 0,981 31,43 64 31,48 8360 0,2 0,78

1,8 3,6 0,337 54,32 35,69 0,34 0,979 31,37 57,31 31,4 8360 0,2 0,62

2,0 4,0 0,306 49,33 37,53 0,37 0,976 31,27 51,83 31,32 8360 0,2 0,49

2,2 4,4 0,280 45,14 39,37 0,41 0,972 31,14 47,24 31,21 8360 0,2 0,38

Продовження таблиці 3.3 2,4 4,8 0,258 41,59 41,2 0,44 0,964 30,89 43,37 31,02 8360 0,2 0,3

2,6 5,2 0,239 38,53 43,04 0,49 0,951 30,47 40,06 30,68 8360 0,2 0,22

2,8 5,6 0,233 37,56 44,88 0,52 0,943 30,21 38,05 30,34 8360 0,2 0,18

3,0 6,0 0,208 33,53 46,71 0,56 0,933 29,89 35,55 30,05 8360 0,2 0,14

3,2 6,4 0,196 31,6 48,55 0,6 0,922 29,54 32,57 29,72 8360 0,2 0,07

3,4 6,8 0,185 29,82 50,38 0,63 0,914 29,28 30,71 29,41 8360 0,2 0,03

3,6 7,2 0,175 28,21 52,22 0,67 0,903 28,93 29,02 29,11 8360 0,2 0

3,8 7,6 0,166 26,76 54,06 0,71 0,893 28,61 27,49 28,77 8360 0,2 0

4,0 8,0 0,158 25,47 55,89 0,75 0,882 28,26 26,12 28,44 8360 0,2 0

4,15 8,3 0,152 24,50 57,27 0,77 0,877 28,10 24,99 28,18 8360 0,15 0

4,3 8,6 0,147 23,7 59,64/89,64 0,80 0,869 27,84 24,1 27,97 8360 0,15 0

4,5 9,0 0,140 22,57 93,48 0,84 0,854 27,36 23,14 27,62 14700 0,2 0

4,7 9,4 0,135 21,76 97,32 0,88 0,840 26,91 22,17 27,14 14700 0,2 0

4,9 9,8 0,129 20,79 101,16 0,91 0,829 26,56 21,28 26,74 14700 0,2 0

5,1 10,2 0,124 19,99 105 0,95 0,815 26,11 20,39 26,34 14700 0,2 0

n

i

iS1

0,017 (м)

izp, =19,99 (кПа) <0.2 izg , =0,2∙105=21 (кПа).

Висота стисливої товщі становить 5,7 м.

Перевіряємо умову

S < Su (3.8)

Осідання фундаменту за результатами розрахунку

S = 1,7 см< Su = 15 см – умова виконана, осідання в межах допустимого,

отже розміри підібрані вірно.

На рисунку 3.3 показана розрахункова схема для розрахунку осідань.

Рисунок 3.3 – Розрахункова схема для розрахунку осідань

1

2

3

-2,000

-2,600

-8,100

РГВ

Ϭzp

Ϭzg

Ϭzγ

161 .232 .04

-5,000

-3,080

13.46

3.3 Проектування фундаменту у варіанті з забивних призматичних паль

3.3.1 Вибір довжини і марки палі

Виходячи з ґрунтових умов та невеликого навантаження приймаємо палі

С6-30. Заведення паль у ростверк на 18 см (жорстке з’єднання), висота рост-

верку

500 мм. Схема розташування паль у ґрунті показана на

рисунку 3.4.

Рисунок 3.4 – Схема розташування палі в грунті

3.3.2 Визначення несучої здатності палі

Розрахункове навантаження на палю визначається з умови:

d kN<F /γ , (3.9)

де N – розрахункове навантаження на палю;

dF – несуча здатність палі;

k – коефіцієнт надійності ( 4,1k , оскільки несуча здатність визначається

розрахунком).

Несучу здатність забивної палі визначаємо за формулою

d c cR cfi i iF =γ (γ RA+u γ f h ) , (3.10)

де γс – коефіцієнт умов роботи палі в ґрунті (приймається 1c );

3 80

0

5 35

0

500

1 500

1 600

1 420

500

6 35

0

6 60

0

1

2

3

РГВ

-2, 000

-2, 600

-3,08 0

-3,580

-5,00 0

-8, 600

-8,1 00

С6 -30

cR cfγ , γ – коефіцієнти умов роботи відповідно під нижнім кінцем та по бо-

ковій поверхні палі;

R = 9331 (кПа) – розрахунковий опір ґрунту під нижнім кінцем палі

А = 0,3·0,3 = 0,09( м2) – площа спирання палі на грунт;

u = 4·0,3 = 1,2 (м) – зовнішній периметр поперечного перерізу палі.

Розрахунковий опір ґрунту під нижнім кінцем палі (R) та по боковій пове-

рхні ( 1if ) знаходимо в залежності від глибини, на якій знаходяться нижній кі-

нець палі та середина i-го шару ґрунту. Для визначення розрахункового опору

ґрунту по боковій поверхні палі, розділимо ґрунтову товщу на шари товщиною

не більше 2 м. Обчислення виконуємо в табличній формі (таблиця 3.4).

Таблиця 3.4

Визначення несучої здатності палі по боковій поверхні

Hi, м hi, м

Показ

ни

к

текучост

і

f1i,

кПа

γсf,іf1ihi

,

кН/м

,zg i ,кПа i iI , ,

°

iIc , ,

кПа

f2i, кПа

γсf,іf2ihi

,

кН/м

2,29 1,42 0,75 6,44 9,14 26,55 0,35 16 16 23,61 33,52

3,8 1,6 0,75 8,3 13,28 95,83 0,35 16 16 30,8 49,28

5,35 1,5 0,75 9 13,5 179,07 0,35 16 16 43,65 65,48

6,35 0,5 0 58,5 17,55 227,49 0,43 15,8 40,5 89,06 26,72

Σ53,47 Σ175

Несуча здатність забивної палі згідно з формулою (3.10):

d1 10073,33 0,3 0,3 53,47 1,2 970,76 ( )F кН ;

d2 10073,33 0,3 0,3 175 1,2 1116,6 ( )F кН .

Визначимо розрахункове навантаження на палю по найбільш невигідному варі-

анті d1F 970,76 (кН)

N=976,76

1,4=693,4 (кН).

Додатково визначаємо несучу здатність палі за допомогою Palya.

Підготовка даних для розрахунку кількості паль за допомогою програмно-

го комплексу «Palya»:

1. d=0,3 (м)

2. d=0,3 (м)

3. IL=0,0

4. IL,сер=0,7

5. 0

6. 1

7. Н= -6,4(м)

8. dрост.-1,58 (м)

9. =15,8

10. 0

11. /

1 0

12. 1 0

13. c 1

14. cê 1

15. cfcåð

1

16. N=284,89 (кН)

Результати розрахунку приведені в додатку Б.

Отже, в подальших розрахунках приймаємо менше значення розрахункового

навантаження N=693,4 (кН).

3.3.3 Визначення кількості паль і перевірка навантаження на палю

Розрахункове навантаження, яке може бути передане на палю з умов несучої

спроможності ґрунту 284,89mN (кН).

Необхідна мінімальна кількість паль у кущі визначається за

формулою

mn=1,2×N /N , (3.11)

Звідки

1.2 284,890,45 ( .)

693.4n шт

.

Рисунок 3.5 – Розміщення паль у плані

500

250

250

100

300

100

2200

Виконаємо перевірку навантаження на найбільш завантажену палю

yd xmax 2 2min i i

M xN M yN = ± ± N

n y x

, (3.12)

де dN – розрахункове граничне навантаження на пальовий фундамент з

урахуванням його власної ваги:

d m p nальN N G G ; (3.13)

– вага ростверка з ґрунтом на його уступах

p p mt fmA d 0,5 0,5 20 1,1 5,G 5 (кH) ;

Gпаль – вага паль

2

nалпаль з/ь fбпалі mG A l n 0.3 4,82 0,45 25 1,1 5.36 (кН) ;

max

min

295,28N 657,22 (кН)

0,45 ;

657,22 693,4 .

Необхідні умови міцності виконуються.

Отже, розрахункове навантаження на крайні палі фундаменту не переви-

щує допустимого.

3.3.4 Розрахунок осідання пальового фундаменту

Осідання пальового фундаменту визначається двома методами: шляхом

перетворенням його на умовний фундамент мілкого закладання та розв’язанням

задачі про переміщення стержня в пружному півпросторі.

І) Метод пошарового підсумовування

При побудові умовного фундаменту використовується поняття середнього зна-

чення кута внутрішнього тертя ґрунту 15,93mt .

Розміри підошви умовного фундаменту визначаються по формулі:

yмl 1 (м) ;

mt

ym 1

15,93b b 2 h tg 0,3 2 5,02 tg 0,97 )

4(м

4

; (3.14)

Приймаємо умовний фундамент розмірами 1,0×0,97(м).

Обчислимо об'єм паль ( пV ), ростверку з ґрунтом на його уступах ( р грV ), а та-

кож об'єм умовного фундаменту ( уV ).

2 2 3

nV d h n 0,3 4,82 0,45 0,2 (м ) ;

3

p гр p pV A d 0,5 0,5 0,25 (м ) ;

3

y y y 1V b b h d 0,97 4,82 4,68 (м ) .

Об'єм ґрунту в межах умовного фундаменту висотою ph+d :

3

гp y p гp nV V V V 4,48 (м ) .

Осереднене значення питомої ваги ґрунту в об’ємі умовного фундаменту

mt 3

0,6 16 18,7 5,5 0,3 19,2 кН17,9 ( )

6,6 м

.

Вага ґрунту в об'ємі

гргр mtG V 17,9 4,48 80,19 (кН) .

Повне розрахункове експлуатаційне навантаження на рівні підошви умов-

ного фундаменту

e гp p гp nN N G G G 249,56 80,19 6,25 5,36 341,36 (кН) .

Тиск по підошві умовного плитного фундаменту

yм yм

N 341,36P 351,92 (кН)

l b 0,97 1

.

Розрахунковий опір ґрунту основи умовного фундаменту згідно з форму-

лою (3.3)

γ γ' 'c1 c2R= M k bγ +M d γ + M -1 d γ +M C

γ z II q 1 II q b II c IIk

1,25 1,1 0,35 0,97 19,7 2,31 5,02 22,39 1,31 1,08 22,39 4,55 40,5

663,13 (кН)

maxP 351,92 R 663,13 .

Умова виконується. Знаходимо осідання пальового фундаменту методом

пошарового підсумовування.

Нормативне навантаження на рівні підошви умовного фундаменту

yм yм

N 261,17P ' 269,25 (кН)

l b 0,97 1

.

Вертикальне напруження від власної ваги ґрунту на рівні підошви рост-

верку σzg,0' до початку будівництва

σzγ,0' = γ'dр,n=16,0∙0,6+18,7∙0,98=27,93 (кПа).

Напруження від власної ваги ґрунту в межах від підошви ростверку до

п’яти палі

n

zu,l i i

i 1

h 18,7 1,42 9,18 3,1 19,2 0,5 60,77 (кПа)

Тиск від власної ваги ґрунту в рівні підошви умовного фундаменту

n

zq,0 i i

i 1

h 18,7 1,42 9,18 3,1 19,2 0,5 0,5 18,7 70,12 (кПа)

;

zq,0 zu,l 70,12 60,77 9,35(кПа) .

Товщину і-го елементарного шару ґрунту приймаємо постійною

0,2 0,2 0,98 0,19 ( )ih b м .

На рисунку 3.6 показана схема для розрахунку осідань.

Результати розрахунків осідання наведені у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Розрахунок осідання умовного фундаменту

z ,

м b

z

2

izр,

,кПа

lzu, zgі

,

кПа kb

z2

k iz , ,

кПа

сeр

izp, ,

кПа

сeр

iz , ,

кПа

iE ,

кПа

hi,

м iS ,

мм

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

0 0 1 269,25 9,35 0 1 27,93 - - - - -

0,19 0,39 0,961 258,75 13 0,126 0,993 27,93 264 27,83 14,7 0,19 3,05

0,38 0,78 0,808 217,55 16,65 0,231 0,987 27,57 238,15 27,65 14,7 0,19 2,72

0,57 1,18 0,616 165,86 20,29 0,348 0,980 27,37 191,71 27,47 14,7 0,19 2,12

0,76 1,57 0,461 124,12 23,94 0,463 0,962 26,86 144,99 27,12 14,7 0,19 1,52

0,95 1,96 0,347 93,43 25,86 0,579 0,934 26,09 108,78 26,48 14,7 0,19 1,06

1,14 2,35 0,267 71,89 29,51 0,695 0,906 25,3 82,66 25,7 14,7 0,19 0,74

1,28 2,64 0,217 58,43 33,16 0,781 0,883 24,66 65,16 24,98 14,7 0,14 0,52

1,42 2,93 0,167 44,96 36,81 0,866 0,860 24,02 51,7 24,66 14,7 0,14 0,35

1,61 3,32 0,151 40,66 40,45 0,982 0,824 23,01 42,81 23,52 14,7 0,19 0,25

1,8 3,71 0,124 33,39 44,10 1,098 0,787 21,98 37,03 22,5 14,7 0,19 0,19

1,99 4,1 0,104 28 47,75 1,213 0,751 20,98 30,7 21,48 14,7 0,19 0,12

2,18 4,49 0,087 23,42 51,4 1,329 0,719 20,08 25,71 20,53 14,7 0,19 0,07

2,37 4,89 0,077 20,73 55,05 1,445 0,686 19,16 22,08 19,62 14,7 0,19 0,03

2,56 5,28 0,065 17,50 58,69 1,561 0,653 18,24 19,12 18,7 14,7 0,19 0

2,75 5,67 0,057 15,35 62,34 1,677 0,624 17,43 16,43 17,84 14,7 0,19 0

2,94 60,6 0,05 13,46 65,99 1,793 0,597 16,67 14,41 17,05 14,7 0,19 0

n

i

iS1

0,01274 м

izp, =13,46 (кПа) < 0,2( lzu, zgі )=0,2∙65,99=13,58(кПа)

У результаті розрахунків, наведених у таблиці 3.5, осідання фундаменту

S = 2,27 (см).

Допустиме значення осідання для цивільних будівель з улаштуванням мо-

нолітного перекриття Su = 15 (см). Умова S=2,27 (см) < Su=15 (cм) виконується.

Рисунок 3.6 – Схема розрахунку пальового фундаменту за деформаціями

основ

ІІ) Розрахунок осідання пальового фундаменту за моделлю пружного

середовища

На першому етапі розрахунку визначається осідання одиночної палі під ді-

єю вертикального навантаження Р.

Визначимо осідання одиночної палі в кущі.

Вертикальне навантаження на палю приймаємо середнім для куща при ро-

зрахунковому експлуатаційному значенні навантажень.

Вертикальне навантаження Nе = 246,56 кН.

Вага ростверку з ґрунтом на його уступах

Gр = bр∙lр∙dр∙20∙ 1,1(кН) (3.15)

p p mt fmA d 0,5 0,5 20 1,1 5,G 5 (кH) .

Середнє навантаження на палю

P 249,56 2,2 5,5 2,2 561 (кН);

Середнє значення коефіцієнта Пуасона в межах напруженої зони знахо-

диться за формулою (3.8)

i i

i

ν hν=

h

(3.16)

Граничний опір палі

Рu = 1,25 Fd (3.17)

uP 1,25 970,76 1213,45 (кН) .

Навантаження на палю на межі пропорційності

Ре = 0,5 Рu (3.18)

еP 0,5 1213,45 606,73 (кН)

Модуль деформації ґрунту під нижнім кінцем палі в межах одного діамет-

ру вище і чотирьох діаметрів нижче позначки нижнього кінця палі Ер = 14,7

(МПа).

Усереднений у межах довжини палі модуль деформації ґрунтової основи

i i

f

i

E h 8,36 4,52 0,3 14,7E 8,75 (МПа)

h 4,82

Відношення осереднених модулів деформації під нижнім кінцем і в межах

бічної поверхні палі

Pe

f

E 14,7k 1,68

E 8,75

Приведений радіус палі

0d 0,3r 0,03

2 l 2 4,82

Модуль деформації матеріалу палі при класі бетону В20

Е0 = 24500(МПа).

Коефіцієнт, що визначає частину навантаження, яка передається нижнім

кінцем, b = 0,2.

Коефіцієнт умов роботи ґрунту вздовж бічної поверхні палі kf = 1,4.

Коефіцієнт умов роботи глинистого ґрунту під нижнім кінцем палі

kр = 7,74.

Приведений модуль деформації ґрунту

f f p pE (1 b)k E k bE , (3.19)

E 1 0,2 1,4 8,75 0,2 14,7 7,74 32,56 (МПа)

Коефіцієнт осідання с = 0,546.

Пружна складова осідання палі

e ee

0

P c P l(1+b)s =2(1+ν) + ;

El 2E F (3.20)

5 6

562,64 0,546 562,64 4,82(1 0,2)2 1 0,35 0,000791 ( )

32,56 4,82 10 2 0,09 23 10es м

Осідання одиночної палі

4

4e1

u

s P 7,91 10 561s 6,8 10

p Р 1213,45(м

561)

Осідання палі від одиничного навантаження на j-ту палю у фундаменті ви-

значаємо за формулою

j bj

i, j

w ks 2(1 )

El (3.21)

Для відповідної палі

3

1

0,496s 2 1,35 8,5 10

32560 4,82(м)

Умова S= 0,85 (см) < Su= 15 (см) виконується.

Визначимо осідання куща з 7 паль, взявши за основну одну з середніх паль

(див. рис. 3.7).

Палі мають такі відстані від середньої:

а1 =2,2 м - 2 шт.;

а2 =4,4 м - 2 шт.;

а3 =6,6 м - 2 шт..

Визначаємо коефіцієнти впливу сусідніх паль:

Рисунок 3.7 – Розміщення паль у кущі

11 b1

0

a2,2 / 0,3 7,33; w 0,109; k 1,01;

2r

22 b2

0

a4,4 / 0,3 14,66; w 0,054; k 1,0021;

2r

33 b3

0

a6,6 / 0,3 22; w 0,038; k 1,0003.

2r

Осідання середньої палі від одиничного навантаження на j-ту палю у фун-

даменті визначаємо за формулою

.)1(2,

El

kws

bjj

ji (3.22)

Для відповідних паль

j bj 6

1,1

w k 0,109 1,01s 2(1 ) 2(1 0,43) 1,93 10 (м);

El 32560 5,02

j bj 6

1,2

w k 0,054 1,0021s 2(1 ) 2(1 0,43) 0,947 10 (м);

El 32560 5,02

j bj 6

1,3

w k 0,038 1,0003s 2(1 ) 2(1 0,43) 0,665 10 (м).

El 32560 5,02

Осідання пальового куща з 6 паль: n

6 6

і 1 j ij

j 1

6

s s p s 0,00068 2 561 1,93 10 2 561 0,947 10

2 561 0,665 10 0,00465(м).

Допустиме значення осідання для будівель із залізобетонним каркасом

Su = 10 см.

Умова S= 0,046 см < Su= 10 см виконується.

а1=2200 мм

а2=4400 мм

а3=6600 мм

а1=2200 мм

а2=4400 мм

а3=6600 мм

3.4 Проектування фундаменту у варіанті з бурових паль

3.4.1 Вибір довжини і марки палі

Приймаємо бурову палю суцільного перерізу діаметром 0.6 м, довжиною

8 м. Нижній кінець палі знаходиться у глині нижче рівня ґрунтових вод, тому

при її виготовленні передбачається використання обсадної інвентарної труби.

3.4.2 Визначення несучої здатності палі

Несуча спроможність палі визначається за формулою

d c cR cfi i iF =γ (γ RA+u γ f h ) , (3.22)

де 1c – коефіцієнт умов роботи палі в ґрунті;

cRγ =1 – коефіцієнт умов роботи ґрунту під нижнім кінцем палі;

Площа спирання палі

2 2

2d 3,14 0,6A 0,28 (м )

4 4

.

Периметр поперечного ствола палі

u d 3,14 0,6 1,88 (м) .

Розрахунковий опір ґрунту під нижнім кінцем палі

R 1474 (кН) .

Схема розташування палі в ґрунті і розбивка ґрунтової товщі на шари по-

казана на рисунку 3.8. Визначення несучої здатності бурової палі представлене

в додатку В.

Розрахунок опору по бічній поверхні представлений у таблиці 3.6

Таблиця 3.6

Розрахунок опору по бічній поверхні бурової палі

Hi, м Вид груту fi, кПа hi, м γCf γCfі ∙fi∙hi, кН/м

2,29 IL=0,75 6,44 1,42 0,6 5,49

3,8 IL=0,75 8,3 1,6 0,6 7,97

5,35 IL=0,75 9 1,5 0,6 8,1

6,9 IL=0,0 59,8 1,6 0,6 57,41

8,49 IL=0,0 62,74 1,58 0,6 59,48

∑138,45

Рисунок 3.8 – Положення бурової палі у ґрунті і її розрахункова схема

Несуча здатність бурової палі

dF 1 1 1478 0,36 2,4 438,45 864,36 (кН) .

Розрахункове навантаження на палю

864,36N 617,4 (кН)

1,4 ,

Необхідна кількість бурових паль

mNn 864,36 0,34 (шт.)

N .

3.5 Техніко-економічне порівняння варіантів фундаментів

3.5.1 Визначення обсягів робіт для улаштування фундаментів

Враховуючи розміри фундаменту та відстані між осями викопуємо котло-

ван під всю будівлю.

Глибину котловану приймаємо на 0,1 м більше глибини закладання з ме-

тою улаштування бетонної підготовки.

На рис. 3.9 зображена схема розміщення фундаменту мілкого закладання у

котловані.

Рисунок 3.9 – Схема розміщення фундаменту мілкого закладання у котло-

вані

На рис. 3.10 зображена схема розміщення фундаменту на забивних палях у

котловані.

Рисунок 3.10 – Схема розміщення фундаменту на забивних палях

На рис. 3.11 зображена схема розміщення фундаменту на бурових палях у

котловані.

Рисунок 3.11 – схема розміщення фундаменту на бурових палях у котло-

вані.

Для порівняння рахуємо об’єми робіт з улаштування стрічкового фундаме-

нту для трьох варіантів фундаментів в межах вантажної площі. Результати роз-

рахунку показані у таблиці 3.7.

Таблиця 3.7

Обсяги основних робіт на влаштування фундаментів

Найменування робіт Формула розрахунку Одиниці Кіль-

кість вим.

1 2 3 4

Фундамент мілкого закладання

1.Відкопування котловану Vk=5,7∙1,9∙5 1000 м3 0,05415

2. Перевезення грунту Vп=0,05415-0,02088 1000 м3 0,03327

3.Улаштування бетонної

підготовки 10 см Vб.п =1,9∙5∙0,1 100 м3 0,009

4. Улаштування опалубки Vоп =(1,7∙0,3+0,4∙0,6) ∙5=3,75 100 м3 0,0375

5. Встановлення арматури Vа=0,0375∙0,007∙7,85 т 0,00206

6. Гарячекатана арматурна

сталь Vа=0,0375∙0,007∙7,85 т 0,00206

7. Укладання бетонної суміші Vс =1,7∙0,3 ∙5=3,75 100 м3 0,058


1 2 3 4

8. Зворотня засипка і

ущільнення грунту

Vущ =Vз.з= Vk –Vп – Vоп – Vбп

= 0,05415–0,00375–0,02862–

0,0009

1000 м3 0,02088

Фундамент з забивних паль



3.Занурення паль дизель мо-

лотом Vп=2,27∙5∙0,09 м3 1,02

4.Улаштування палі 5∙2,27 м 11,35



6. Улаштування опалубки Vоп =0,5∙5∙0,5=1,25 100 м3

0,0125

7. Встановлення арматури Vа=0,0125∙0,007∙7,85 т

0,0007


сталь Vа=0,0125∙0,007∙7,85 т 0,0007

9. Укладання бетонної суміші Vс =0,5∙5∙0,5=1,25 100 м3 0,0125




= 0,04788–0,00125–0,02862–

0,00025

1000 м3 0,01776

11.Мурування стіни Vст=0,4∙5∙0,18 100 м3 0,0036

Фундамент з бурових паль



3. Улаштування з/б буро на-

бивних паль діаметром 0,8м Vп =3,14∙0,6

2∙ 2∙3,12 м3 7,05



5. Улаштування опалубки Vоп =0,8∙5∙0,5=2 100 м3

0,02

6. Встановлення арматури Vа=0,02∙0,007∙7,85 т

0,001


1 2 3 4


сталь Vа=0,02∙0,007∙7,85 т 0,001

8. Укладання бетонної суміші Vс =0,8∙5∙0,5=2 100 м3 0,02




= 0,04788–0,002–0,02862–

0,0004

1000 м3 0,01686

11.Мурування стіни Vст=0,4∙5∙0,18 100 м3 0,0036

3.5.2 Складання кошторисного розрахунку і порівняння варіантів

Результати кошторисного розрахунку представлені у додатку Г та зведені у

таблицю 3.8.

Таблиця 3.8

Техніко-економічне порівняння варіантів фундаментів

Тип фундаменту

Кошторисна вар-

тість

Кошторисна трудоміст-

кість

тис. грн. % тис. люд.-год. %

Фундамент з забивних паль 2012 138,76 30 100

Фундамент мілкого закла-

дання 1450 100 36 120

Фундамент з бурових паль 12347 851,52 162 540

Порівнюючи ТЕП варіантів фундаментів, видно, що найбільш економіч-

ним та найменш трудомістким є фундамент у варіанті мілкого закладання, який

і обираємо як кращий варіант.

РОЗДІЛ 4

Технологія будівельного виробництва

4.1 Вихідні дані і область застосування

Технологічна карта розроблена на виконання цегляної кладки та монтаж-

них робіт при зведені надземної частини школи в с. Носківці Вінницької обла-

сті. Вихідними даними є креслення і пояснювальна записка архітектурно-

будівельної частини проекту.

Роботи проводяться в літній період і виконуються в 2 зміни.

До початку робіт по зведенню надземної частини мають бути закінчені всі

роботи нульового циклу. Подача конструкцій та матеріалів на будівельний

майданчик виконується стріловим краном.

Роботи слід виконувати, керуючись нормативними документами: ДБН

В.2.2.-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів», ДБН Г.1-5-96 «Будіве-

льна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Нормативна база оснащення бу-

дівельних організацій (бригад) засобами механізації, інструментом і інвента-

рем».

4.2 Номенклатура робіт

В склад технологічної карти входять наступні роботи:

- Привезення та розвантаження з/б конструкцій;

- Вивантаження цегли в піддонах вагою до 1,5т;

- Подача розчину в ящиках ємністю 0,3м3;

- Установлення й розбирання внутрiшнiх iнвентарних трубчастих риштувань;

- Мурування зовнiшнiх простих стiн з цегли керамiчної;

- Мурування внутрiшнiх стiн з цегли керамічної;

- Мурування перегородок армованих з цегли керамiчної;

- Укладання перемичок;

- Установлення сходових маршів;

- Установлення сходових площадок;

- Укладання плит перекриття;

- Збирання і розбирання дерев'яної щитової опалубки для улаштування

перекриттів;

- Улаштування з монолiтного залiзобетону перекриття.

4.3 Визначення об’ємів робіт

Таблиця з відомістю збірних залізобетонних конструкцій представлена в

архітектурно-будівельній частині.

Таблиця 4.1

Підрахунок об’ємів цегляної кладки

Вісь До-

вжи

на

сті-

ни, м

Відмітка Ви-

сота

сті-

ни, м

Площа, м2

Тов-

щина

стіни,

м

Об’єм

клад-

ки, м3 від до стіни Прорі

зу

Стіни без

прорізу

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Перша захватка

Підвал

Зовнішні стіни з цегли

13´ 18,58 -2,9 0,0 2,9 53,88 - 53,88 0,51 27,48

15 18,58 -2,9 0,0 2,9 53,88 1,91 51,97 0,51 26,5

Б 8,89 -2,9 0,0 2,9 25,78 - 25,78 0,51 13,15

К 8,89 -2,9 0,0 2,9 25,78 - 25,78 0,51 13,15

В-Г 4,71 -3,08 -1,88 1,2 5,65 - 5,65 0,25 1,41

Всього: 81,69

Внутрішні стіни з цегли

Г 7,87 -2,9 0,0 2,9 22,82 1,91 20,91 0,51 10,66

В 7,87 -2,9 0,0 2,9 22,82 1,91 20,91 0,38 7,95

14 6,94 -2,9 0,0 2,9 20,13 - 20,13 0,38 7,65

Всього: 26,26

Внутрішні перегородки з цегли

13´

3,82 -3,08 0,0 3,08 11,77 1,91 9,86 0,12 1,18

Всього: 1,18

Всього кладки на поверх: 109,13

Друга захватка



А 29,79 0,000 +3,6 3,6 107,24 27,01 80,23 0,51 40,92

6 7,83 0,000 +3,6 3,6 28,19 - 28,19 0,51 14,38

12 7,25 0,000 +3,6 3,6 26,1 - 26,1 0,51 13,31

Б 46,03 0,000 +3,6 3,6 165,71 46,5 119,21 0,51 60,8

8 7,38 0,000 +3,6 3,6 26,57 - 26,57 0,51 13,55

В 9,1 0,000 +3,6 3,6 32,76 - 32,76 0,51 16,71

11 11,19 0,000 +3,6 3,6 40,28 - 40,28 0,51 20,54

К 37,46 0,000 +3,6 3,6 134,86 64,78 70,08 0,51 35,74

15 18,58 0,000 +3,6 3,6 66,89 13,27 53,62 0,51 27,35

7-8 4,2 -0,60 +0,0 0,8 3,36 - 3,36 0,25 0,84

4 Всього: 244,14


8 6,81 0,000 +3,6 3,6 24,52 - 24,52 0,38 9,32

10 6,94 0,000 +3,6 3,6 24,98 6,51 18,47 0,38 7,02


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Б 8,53 0,000 +3,6 3,6 30,71 - 30,71 0,38 11,67

Б 5,8 0,000 +3,6 3,6 20,88 1,91 18,97 0,51 9,67

11 7,01 0,000 +3,6 3,6 25,24 10,5 14,74 0,51 7,52

12 7,01 0,000 +3,6 3,6 25,24 0,94 24,3 0,38 9,23

13 10,13 0,000 +3,6 3,6 36,47 - 36,47 0,38 13,86

14 7,01 0,000 +3,6 3,6 25,24 - 25,24 0,38 9,59

В 36,44 0,000 +3,6 3,6 131,18 18,18 113 0,38 42,94

Г 28,2 0,000 +3,6 3,6 101,52 6,15 95,37 0,38 63,24

13 2,79 0,000 +3,6 3,6 10,04 - 10,04 0,51 5,12

И 8,11 0,000 +3,6 3,6 29,2 5,5 23,7 0,51 12,09

Всього:

201,27 Внутрішні перегородки з цегли Б 1,12 0,000 +3,6 3,3 3,7 1,49 2,21 0,12 0,27 6 1,12 0,000 +3,6 3,3 3,7 - 3,7 0,12 0,44 6-7 12,15 0,000 +3,6 3,3 40,1 1,91 38,19 0,12 4,58 А-Б 13,08 0,000 +3,6 3,3 43,16 5,73 37,43 0,12 4,49

11-12 12,98 0,000 +3,6 3,3 42,83 4,47 38,36 0,12 4,6 Б-В 13,95 0,000 +3,6 3,3 46,04 11,23 34,81 0,12 4,18 Е-Г 3,51 0,000 +3,6 3,3 11,58 3,82 7,76 0,12 0,93

12-13 2,77 0,000 +3,6 3,3 9,14 - 9,14 0,12 1,1 Ж-Е 3,59 0,000 +3,6 3,3 11,85 5,5 6,35 0,12 0,76 13-14 35,05 0,000 +3,6 3,3 115,67 1,91 113,76 0,12 13,65

Всього: 35

Всього кладки на поверх: 479,97

Третя захватка



А 29,79 +3,6 +7,2 3,6 107,24 47,3 59,94 0,51 30,57

6 7,83 +3,6 +7,2 3,6 28,19 - 28,19 0,51 14,38

12 7,25 +3,6 +7,2 3,6 26,1 - 26,1 0,51 13,31

Б 46,03 +3,6 +7,2 3,6 165,71 55,55 110,16 0,51 56,18

8 7,38 +3,6 +7,2 3,6 26,57 3,82 22,75 0,51 11,6

В 9,1 +3,6 +7,2 3,6 32,76 6,3 26,46 0,51 13,49

11 11,19 +3,6 +7,2 3,6 40,28 6,3 33,98 0,51 17,33

К 37,46 +3,6 +7,2 3,6 134,86 36,4 98,46 0,51 50,21

15 18,58 +3,6 +7,2 3,6 66,89 13,27 53,62 0,51 27,35

И 8,11 +3,6 +7,2 3,6 29,2 6,54 22,66 0,51 11,56

6 1,33 +2,1 +3,6 2,0 2,66 - 2,66 0,12 0,32

А 5,03 +2,1 +3,6 2,0 10,06 - 10,06 0,12 1,21


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Всього: 247,54


8 6,81 +3,6 +7,2 3,6 24,52 5,17 19,35 0,38 7,35

10 6,94 +3,6 +7,2 3,6 24,98 6,66 18,32 0,38 6,96

Б 8,53 +3,6 +7,2 3,6 30,71 6,66 24,05 0,38 9,14

Б 5,8 +3,6 +7,2 3,6 20,88 - 20,88 0,51 10,65

11 7,01 +3,6 +7,2 3,6 25,24 - 25,24 0,51 12,87

12 7,01 +3,6 +7,2 3,6 25,24 0,94 24,3 0,38 9,23

13 10,13 +3,6 +7,2 3,6 36,47 - 36,47 0,38 13,86

14 7,01 +3,6 +7,2 3,6 25,24 - 25,24 0,38 9,59

В 36,44 +3,6 +7,2 3,6 131,18 15,89 115,29 0,38 43,81

Г 28,2 +3,6 +7,2 3,6 101,52 7,41 94,11 0,38 36,76

13 2,79 +3,6 +7,2 3,6 10,04 - 10,04 0,51 5,12

Всього 165,34

Внутрішні перегородки з цегли 6-7 16,2 +3,6 +7,2 3,3 53,46 - 53,46 0,12 6,42 А-Б 13,84 +3,6 +7,2 3,3 45,67 11,23 34,44 0,12 4,13

Б-В 19,2 +3,6 +7,2 3,3 63,36 8,48 54,88 0,12 6,59 11-12 13,16 +3,6 +7,2 3,3 43,43 8,94 34,49 0,12 4,14

13-14 45,47 +3,6 +7,2 3,3 150,05 7,64 142,41 0,12 17,09

Всього 38,37

Всього на поверх: 449,69

Четверта захватка



11 15,52 +7,2 +10,92 3,72 57,73 - 57,73 0,51 29,44

И 9,37 +7,2 +10,92 3,72 34,86 6,54 28,32 0,51 14,44

Г 28,33 +7,2 +10,92 3,72 105,39 26,95 78,44 0,38 29,81

15 12,27 +7,2 +10,92 3,72 45,64 9 36,64 0,51 18,69

Б 36,7 +7,2 +10,92 3,72 136,52 46,42 90,1 0,51 45,95

Всього 138,33


В 36,51 +7,2 +10,92 3,72 135,82 15,89 119,93 0,38 45,57

14 6,94 +7,2 +10,92 3,72 25,82 - 25,82 0,38 9,81

13 6,94 +7,2 +10,92 3,72 25,82 - 25,82 0,38 9,81

12 6,94 +7,2 +10,92 3,72 25,85 0,94 24,88 0,38 9,45

Всього: 74,64

Перегородки з цегли 13-14 20,82 +7,2 +10,92 3,3 68,71 1,91 66,8 0,12 8,02 11-12 15,31 +7,2 +10,92 3,3 50,52 10,43 40,09 0,12 4,81


1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Б-В 10,49 +7,2 +10,92 3,3 34,62 1,49 33,13 0,12 3,98

Всього 16,81

Всього на поверх: 229,78

Всього об’єм кладки по всій будівлі: 1270,5

7

Таблиця 4.2

Підрахунок об’ємів монолітного бетонування

№

Най

мен

уван

ня

елем

енті

в

Клас

бет

он

у Розмір, без

вирахування

прорізів , м

Об

’єм

елем

е-

нта

, м

3

Розміри

прорізів, мм

Об

’єм

прор

і-

зів,

м3

Кіл

ькіс

ть

Об’єм

бетону,

м3

L b h L b h

На

один

еле-

мент

На

всю

буді-

влю

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Підвал

1 Фунд.

По осі

13´

С20/

25

19,4 1,5 0,3 8,73 - - - - 1 8,73 8,73

2 Фунд.

По осі

Б,В,Г,К

С20/

25

5,68 1,7 0,3 2,9 - - - - 4 2,9 11,6

3 Фунд.

По осі

14

С20/

25

5,5 1,7 0,3 2,81 - - - - 1 2,81 2,81

4 Фунд.

По осі

15

С20/

25

19,4 1,7 0,3 9,89 - - - - 1 9,89 9,89

5 МД-1 С20/

25

1,33 1,23 0,15 0,25 - - - - 1 0,25 0,25


1 МД-2 С20/

25

S=1,5 0,15 0,24 - - - - 1 0,24 0,24

2 МД-3 С20/

25

1,4 1,96 0,15 0,41 - - - - 1 0,41 0,41

3 МД-4 С20/

25

4,29 1,96 0,15 1,26 - - - - 1 1,26 1,26

4 МД-6 С20/

25

1,2 1,59 0,15 0,29 - - - - 1 0,29 0,29

5 МД-7 С20/

25

8,11 2,79 0,15 3,39 - - - - 1 3,39 3,39

6 МД-8 С20/

25

10 0,3 0,33 - - - - 1 0,33 0,33


7 МД-9 С20/

25

0,3 4,6

8

0,15 0,21 - - - - 1 0,21 0,21


1 МД-10 С20/

25

2,44 2,62 0,15 0,96 - - - - 2 0,96 1,92

2 МД-2 С20/

25

S=1,5 0,15 0,24 - - - - 1 0,24 0,24

3 МД-11 С20/

25

1,08 1,7 0,15 0,28 - - - - 1 0,28 0,28


1 МД-10 С20/

25

2,44 2,62 0,15 0,96 - - - - 2 0,96 1,92

2 МД-2 С20/

25

S=1,5 0,15 0,24 - - - - 1 0,24 0,24

Таблиця 4.3

Специфікація елементів перемичок

Поз. Позначення Найменування

Кількість

на поверхах Маса

од., кг

-1 1 2 3 Всьо-

го

1 ПБ-1 1ПБ13-1 - 7 8 5 20 25 2 ПБ-2 2ПБ10-1 - 6 10 1 17 43 3 ПБ-3 2ПБ13-1 8 12 19 1 40 54 4 ПБ-4 2ПБ16-2 - 10 8 2 22 65 5 ПБ-5 2ПБ17-2 - - 4 4 8 71

6 ПБ-6 2ПБ19-3 - 6 - - 6 81 7 ПБ-7 2ПБ25-3 - 44 36 23 103 103 8 ПБ-8 2ПГ39-31 - - 2 - 2 792 9 ПБ-9 3ПБ13-37 5 3 16 3 26 85 10 ПБ-10 3ПБ16-37 - 14 15 8 37 102 11 ПБ-11 3ПБ18-37 - 6 6 6 18 119 12 ПБ-12 3ПБ27-8 - - 2 - 2 180 13 ПБ-13 3ПБ34-4 - - 2 2 4 222 14 ПБ-14 3ПБ36-4 - 3 - - 3 240 15 ПБ-15 3ПП21-71 - - 2 - 2 433 16 ПБ-16 4ПБ60-8 - 4 - - 4 519 17 ПБ-17 4ПГ30-40 - 1 1 - 2 753 18 ПБ-18 5ПБ18-27 - - 2 - 2 250 19 ПБ-19 5ПБ21-27 - 2 - - 2 285 20 ПБ-20 5ПБ27-27 - 22 26 7 55 375 21 ПБ-21 5ПБ34-20 - - 1 1 2 463 22 ПБ-22 6ПГ44-40 - - 3 - 3 1528

4.4 Вибір методів і технології виробництва робіт

Зведення надземної частини починати тільки після закінчення всіх робіт

нульового циклу та влаштування горизонтальної гідроізоляції [23].

Монтаж конструкцій, подача цегли та розчину виконується за допомогою

автомобільного крану. Кладку ведуть поярусно за допомогою трубчастих риш-

тувань. Кладку внутрішніх стін починають тільки після кладки зовнішніх.

Потім влаштовують цегляні перегородки, ведуться роботи по влаштуванню

елементів сходів. В останню чергу встановлюють плити перекриття, після чого

приступають до будівництва наступного поверху.

Розрахунок і вибір вантажопідйомних машин [21].

Вантажопідйомною машинною для зведення будівлі приймаємо кран.

Монтажні характеристики крана розраховуються, виходячи з об’ємно-

планувальних та конструктивного рішення об'єкта.

Основними параметрами монтажних характеристик є:

- максимальна висота будівлі 13,3 м;

- довжина будівлі 21,0 м;

- ширина будівлі 28,8 м;

- максимальна вага конструкції, що монтується (плита перекриття) 3,2 т

[табл.1.8].

Розраховуємо монтажну масу

Qmax =Q+q=3,200+0,033=3,233 т

де Q – максимальна вага конструкції, т;

g – вага вантажозахоплювального пристрою строп 4072 [табл.10.2, 21].

Монтажна висота найважчої конструкції

Hм=hг +hз+ hе+ hс+ hп=13,3+0,5+0,22+3+1,5 =19,52 м;

де hг – висота стояння конструкції, м;

hз– висота зведення конструкції над рівнем стоянки, м;

hc– висота стропування, м [табл.10.2, 21];

hе – висота елементу в положенні при монтажі, м;

hп – висота поліспасту, м.

Монтажний виліт стріли:

Розраховуємо виліт стріли

Lстр=а/2+в+с (4.1)

де а – ширина підкранового шляху (м);

в – відстань від зовнішньої поверхні стіни до точки підйому плити покрит-

тя, м.

Lстр=4,5/2+2+9,125=13,36 м.

Приймаємо автомобільний кран LOKOMO А-331NS, який має = 13,36

м, = 3,2 тс.

Кранові роботи необхідно виконувати по наряду-допуску та під

керівництвом виконроба.

Забороняється виносити стрілу крану за межі, позначені заборонними зна-

ками.

4.5 Калькуляція працевитрат та заробітної плати

Технологічний розрахунок складається по даним калькуляції працевитрат і

заробітної плати і є основою для побудови календарного графіка виконання ро-

біт.

В калькуляції повинні бути визначені працевитрати і заробітна плата робо-

чих на виконання робіт по кожному процесу, а також до всього комплексу робіт

по зведенню будівлі.

Калькуляція працевитрат та заробітної плати складається в табличній фор-

мі та представлена в табл. 4.4.

стрL

maxQ

Таблиця 4.4

Калькуляція працевитрат та заробітної плати № Обгр. Назва робіт Од.

Вим.

Об’єм Нч чол год

маш год

Розц

Тр

Зпл,грн

1 2 3 4 5 6 7 8 9

1 Е8-35-1 Установлення

і розбирання

зовнішніх

риштувань

100

м2

вп

22,6366 68,57

-

1282,94

-

194,02

-

29041

2 Е8-36-1 Установлення

і розбирання

внутрішніх

риштувань

100

м2 гп

33,1789 110,92

-

2075,31

-

460,02

-

68857

1 поверх

3 Е8-6-1 Мурування

зовнішніх

несучих стін

М3

244,14 8,25

1,3457

185,21

97,17

251,77

41,07

45217




М3 201,27 6,92

1,3475

132,79

98,33

174,10

33,90

26727

5 Е7-44-10 Укладка

перемичок

100

ШТ.

1,4 21,46

20,806

5

406,88

1433,35

3,76

3,64

570

7 Е7-47-4

Монтаж

сходових

маршів бі-

льше 1 т

100

ШТ.

0,02 319

129,36

6277,92

10502,43

0,80

0,32

126

8 Е7-47-2 Монтаж

сходових

площадок

100

ШТ.

0,02 343,65

138,30

83

6921,11

11079,26

0,86

0,35

138

9 Е7-45-6

Влаштуван-

ня плит пе-

рекриття

площею до

25 м2

100

ШТ.

0,19 532,15

208,18

44

10595,11

14020,71

12,64

4,95

2013

10 Е7-45-4 Влаштуван-

ня плит пе-

рекриття

площею до

10 м2

100

ШТ.

0,78 532,15

213,97

10595,11

14020,71

32,38

11,70

5343

11 ЕД6-50-37

Влаштування

монолітніх

ділянок

100

М3

0,0613 380,38

11,090

2

7390,78

1010,46

2,92

0,09

453

12 Е29-152-3 Улаштування

монолітного

перекриття

100

М3

0,0613 3681,4

0,7362

80291,33

53,37

28,21

0,006

4922


перегородок

100

М2

2,916

7

225,94

13,48

4550,43

963,85

82,38

5,00

13272

Продовження таблиці 4.4 1 2 3 4 5 6 7 8 9

2 поверх

Е8-6-1 Мурування

зовнішніх


М3

247,54 8,25

1,3457

185,21

97,17

255,28

0,006

45847




М3 165,34 6,92

1,3475

132,79

98,33

143,02

27,85

21955

Е7-44-10 Укладка

перемичок

100

ШТ.

1,63 21,46

20,806

5

406,88

1433,35

4,37

4,24

663

Е7-47-4

Монтаж

сходових

маршів бі-

льше 1 т

100

ШТ.

0,03 319

129,36

6277,92

10502,43

1,20

0,49

188

Е7-47-2 Монтаж

сходових

площадок

100

ШТ.

0,02 343,65

138,30

83

6921,11

11079,26

0,86

0,35

138

Е7-45-6

Влаштуван-

ня плит пе-

рекриття

площею до

25 м2

100

ШТ.

0,19 532,15

208,18

44

10595,11

14020,71

12,64

4,95

2013

Е7-45-4 Влаштуван-

ня плит пе-

рекриття

площею до

10 м2

100

ШТ.

0,78 532,15

213,97

10595,11

14020,71

32,38

11,70

5343

ЕД6-50-37



ділянок

100

М3

0,0244 380,38

11,090

2

7390,78

1010,46

1,16

0,03

180

Е29-152-3 Улаштування



100

М3

0,0244 3681,4

0,7362

80291,33

53,37

11,23

0,002

1959



100

М2

3,197

5

225,94

13,48

4550,43

963,85

90,31

5,49

14550

3 поверх


зовнішніх


М3

138,33 8,25

1,3457

185,21

97,17

142,65

23,31

25620




М3 74,64 6,92

1,3475

132,79

98,33

64,56

12,57

9911

Е7-44-10 Укладка

перемичок

100

ШТ.

0,63 21,46

20,806

5

406,88

1433,35

1,69

1,64

256

Е7-47-4

Монтаж

сходових

маршів бі-

льше 1 т

100

ШТ.

0,02 319

129,36

6277,92

10502,43

0,80

0,32

126

Продовження таблиці 4.4 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Е7-47-2 Монтаж

сходових

площадок

100

ШТ.

0,02 343,65

138,30

83

6921,11

11079,26

0,86

0,35

138

Е7-45-6

Влаштуван-

ня плит пе-

рекриття

площею до

25 м2

100

ШТ.

0,06 532,15

208,18

44

10595,11

14020,71

3,99

1,56

636

Е7-45-4 Влаштуван-

ня плит пе-

рекриття

площею до

10 м2

100

ШТ.

0,43 532,15

213,97

10595,11

14020,71

17,84

6,45

2946

ЕД6-50-37



ділянок

100

М3

0,0216 380,38

11,090

2

7390,78

1010,46

1,03

0,03

160

Е29-152-3 Улаштування



100

М3

0,0216 3681,4

0,7362

80291,33

53,37

9,94

0,002

1734



100

М2

1,400

8

225,94

13,48

4550,43

963,85

39,56

2,41

6374

2079,21

459,32

337414

4.6 Вказівки по якості виробництву робіт

Якість цегляної кладки визначається якістю цегли та розчину, системою

вкладання цегли та перев’язки швів, розміром цих швів, горизонтальністю та

вертикальністю кутів та площин в кладці.

Всі горизонтальні та вертикальні шви, а також всі шви в перемичках по-

винні бути заповнені розчином. При кладці стін в “пустошовку” глибина неза-

повненого розчином шва з лицьової сторони кладки допускається в стінах не

більше 15 мм., а в стовпах не більше 10мм.

Для забезпечення монолітності стіни кладка повинна бути виконана по од-

норядній чи багаторядній системі перев’язки швів, а вузьких простінків по

трьох рядній.

Тичкові ряди в кладці повинні виконуватись з цілих цеглин. Всі несучі

конструкції повинні зводитись з цілої цегли. Застосовувати половинки можна

при невеликий завантаженості ділянки та для забутки.

Звіс карнизу допускається не більше 1/3 цеглини. Загальний винос неармо-

ваних карнизів допускається не більше половини товщини стіни. Всі виступаю-

чі частини кладки повинні бути захищені від потрапляння вологи спеціальними

зливами, конструкції яких передбачені проектом.

Згідно нормативної літератури кладка стін не повинна мати відхилень, що

перевищують допуски, вказані в таблиці 4.5.

Товщина горизонтальних швів цегляної кладки повинна бути не менша 10

та більша 15мм. Для вертикальних швів кладки товщина швів повинна бути в

межах 8 – 15мм.

Таблиця 4.5

Допуски на кладочні роботи

Відхилення Величина допусти-

мих відхилень

1 2

Відхилення:

по розмірах конструкцій в плані 15

по відмітках опорних поверхонь -10

по ширині простінків -15

по ширині отворів +15

по зміщенню вертикальних осей віконних отворів 20

по зміщенню осей конструкції 10

Відхилення поверхонь та кутів кладки по вертикалі:

на один поверх 10

на всю будівлю 30

Відхилення рядів кладки від горизонталі на 10м дов-

жини стіни 15

Нерівності на вертикальній поверхні кладки, помічені

при накладанні рейки довжиною 2м 10

Навантажувально-розвантажувальні роботи повинні виконуватись, як пра-

вило, механізованим способом. При цьому слід користуватися слідуючими пра-

вилами:

- площадки для розвантажувально-навантажувальних робіт повинні бути

зплановані та мати ухил не більше 5;

- в відповідних місцях необхідно встановлювати написи: “В’їзд”, “Виїзд”;

- вантажопід’ємні машини та всі пристрої, що використовуються при на-

вантажувально-розвантажувальних роботах повинні відповідати вимогам дер-

жавних стандартів;

- навантажувально-розвантажувальні роботи з половидними матеріалами

необхідно виконувати механізованим способом;

- перед розвантаженням збірних залізобетонних конструкцій монтажні

петлі повинні бути оглянуті, очищенні від бетону чи розчину, при необхідності

виправленні;

- при завантаженні автомобілів водію та іншим особам забороняється зна-

ходитись в кабіні автомобіля, не захищеного козирком.

Згідно нормативної літератури при влаштуванні збірних залізобетонних

виробів в цегляній будівлі відхиленні не повинні перевищувати допусків, наве-

дених в таблиці 4.6.

Таблиця 4.6

Допуски на монтажні роботи

Відхилення

Величина до-

пустимих

відхилень, мм

1 2

Відхилення:

сходинок від горизонталі 2

сходинок по ширині 10

сходинок по висоті 5

площадок сходів від горизонталі 5

площадок сходів по вертикалі 3

відміток опорних вузлів прогонів 10

Зміщення:

осей закладних деталей від проектного 5

осей прогонів від розбивочних осей 5

осей інших елементів 20

Різниця:

відміток опорних елементів сходів 8

відміток лицьових поверхонь двох суміжних перекрить у

стикові 20

у відмітках верхньої поверхні елементів перекриття в межах

ділянки, що вимірюється 20

у відмітках верхньої поверхні двох суміжних елементів пе-

рекриття 8

провисання однієї панелі перекриття відносно іншої 5

Гранично допустимі розміри відхилення панелі:

по довжині 5

по ширині 5

по висоті 3

Ширина швів між панелями не більше 10

4.7 Вказівки по техніці безпеки

При кладці цегляних стін та монтажі збірних і влаштуванні монолітних

залізобетонних конструкцій необхідно дотримуватись правил техніки безпеки

[6]:

- при переміщенні та подачі на робоче місце краном цегли, керамічних ка-

менів та мілких блоків необхідно застосувати контейнери, піддони, вантажоза-

хватні пристрої, які виключають падіння вантажу при підніманні;

- не допускається кладка зовнішніх стін товщиною до 0,75м в положенні

стоячи на стіні;

- не допускається кладка стін будівлі наступного поверху без влаштування

несучих конструкцій міжповерхового перекриття, а також площадок та маршів

сходової клітки;

- без влаштування захисних козирків допускається вести кладку стін висо-

тою до 7м з позначенням небезпечної зони по периметру будівлі;

- на ділянці, де ведуться монтажні роботи не допускається виконання

інших робіт та знаходження сторонніх осіб;

- забороняється піднімання збірних залізобетонних конструкцій, що не ма-

ють монтажних петель чи міток, що забезпечують їх вірну страховку та мон-

таж;

- не допускається перебування людей на елементах конструкцій та

обладнанні під час їх переміщення чи піднімання;

- розчалки для тимчасового закріплення конструкцій, що монтуються

повинні бути закріплені до надійних опор;

- для переходу монтажників з однієї конструкції на іншу слід застосовува-

ти інвентарні драбини, перехідні містки та трапи, що мають огородження;

- встановлені в проектне положення елементи конструкцій чи обладнання

повинні бути надійно закріплені, так щоб забезпечувалась їх стійкість та гео-

метрична незмінність;

- не допускається проведення монтажних робіт на висоті в відкритих

місцях при швидкості вітру 15м/с та більше, при ожеледиці, грозі чи тумані, що

виключає видимість в межах фронту робіт;

- не допускається знаходження людей під елементами, що монтуються;

- монтаж конструкцій кожного наступного ярусу будівлі можна проводити

тільки після надійного закріплення всіх елементів попереднього ярусу

відповідного проекту;

- при переміщенні конструкцій або обладнання відстань між ними і висту-

паючими частинами інших конструкцій повинна бути по горизонталі не менше

1м, по вертикалі – 0,5м;

- опалубка та елементи, що її підтримують повинні бути міцними, стійкими

та виконуватись у відповідності з проектом;

- заготовлення та підготування арматури повинно виконуватись в

спеціально для цього призначених та відповідно обладнаних місцях;

- особи, які працюють з електровібраторами, повинні знати правила захис-

ту від враження електричним струмом та вміти надавати першу допомогу

потерпілим.

4.8 Техніко-економічні показники

Тривалість виконання робіт:

Тзаг=85 (дн)

Питома трудомісткість на одиницю об’єму робіт для цегляної кладки

Qпит=Тфакт/Vклад (4.2)

Qпит=1698/1159,44=1,46 (люд-зм /м3)

Виробіток для цегляної кладки

В=∑V/ТQ (4.3)

В=1159,44/1698=0,68 (м3/люд-зм)

4.9 Технологія та організація будівельного виробництва

Перед початком кладочних та монтажних робіт виконуються всі підготовчі

роботи та роботи нульового циклу. Після їх закінчення та влаштування гідро-

ізолляції починають зведення надземної частини будівлі.

В першу чергу виконується розкладання елементів в зонах монтажу та

приоб’єктних складах з врахування необхідного запасу матеріалу на період ро-

боти [21]. Роботи виконуються в дві зміни.

Монтаж плит перекриття починається з перевірки стану такелажних

пристроїв та якості плит перекриття, очищення плит, перевірки міцності мон-

тажних петель.

Далі виконують :

- підготування постелі з розчину шаром 10-12 мм;

- строповка та підняття плити за допомогою крану;

- вівирка та остаточне вкладання;

- розстроповка плити;

- розкладання металевих анкерів на місце кріплення плити для

послідуючого зварювання.

До початку монтажу сходових площадок перевіряють стан такелажного

пристосування та монтажних петель, наносять по нівеліру вертикальні відмітки

опорних поверхонь.

Потім виконують наступні операцій:

- розмітку місць встановлення сходових площадок;

- влаштування постелі з цементного розчину;

- строповку площадки та подачу її до місця встановлення;

- встановлення;

- виведення та рихтування площадки;

- розстроповку площадки;

- заробку стиків розчином.

До монтажу з/б перемичок необхідно завезти та скласти перемички в зоні

дії крану по 12шт на дерев’яних прокладках, перевірити стан такелажних при-

строїв та монтажних петель, очистити перемички, виконати кладку стін до рів-

ня монтажу перемичок.

Монтаж перемичок включає наступні операції:

- нанесення розчину на опорні поверхні стін;

- строповка та підняття краном пакету з 12 перемичок;

- приймання та вкладання пакету на робоче місце;

- розстроповка пакету;

- вкладання перемичок вручну або краном;

- вивірення їх;

- заробка стиків і швів розчином.

Всі монтажні операції виконуються ланкою монтажників за допомогою

автомобільного крану LOKOMO A -331 NS в дві зміни.

Цегляна кладка виконується в наступній послідовності:

- перевіряється нівеліром відмітка підвалин під кладку, встановлюються

маяки та натягується шнур-причалка;

- подаються матеріали та встановлюються підмості;

- виконуються роботи в межах одного ярусу.

Запас цегли на робочому місці приймаємо з розрахунку 2-х годинної

необхідності.

Ящики для розчину заповнюють за 10-15 хвилин до початку кладки, в

процесі кладки запас матеріалів поповнюється.

Для кладки стін використовуються дерев’яні та металеві порядовки, що

встановлюються на межі захватки, в місцях перехрещення та на кутах стін.

Для дотримання прямолінійності стін та товщини стін використовується

шнур-причалка.

Вертикальність кутів, простінків перевіряється за допомогою виска,

горизонтальність рядів кладки перевіряється правилом та рівнем.

4.10 Відомість потреб в машинах, механізмах та інвентарі

Таблиця 4.7

Машини, обладнання, інвентар та пристосування

Назва Тип, мар-

ка, індекс

Кількість

штук в ком-

плекті

1 2 3

Машини

Автомобіль бортовий МАЗ-5215 2

Автомобільний кран LOKOMO

A -331 NS

1

Автобетонозмішувач СБ-69-1 1

Установка для зварювання ручного дугового - 2

Засоби механізації і механізований інструмент

Агрегат приймання та перемішування розчину - 1

Візок на пневмоколісному ходу місткістю 0,12 2

Майстерня інструментальна пересувна ПРІМ-2 1

Ручний і вимірювальний інструмент

Шаблон для закладання санвузлів - 1

Електродотримач - 1

Рейка-порядівка - 4

Молоток-кулачок МКУ-2 2


1 2 3

Молоток-кірочка МКУ-2 4

Шаблон для встановлення сходових маршів - 1

Ножиці для різання арматури - 1

Конопатка стальна К-50 2

Лопата для розчинів ЛР 4

Ящик монтажний ЛМ-24 3

Лопата для копання прямокутна ЛКП 2

Кельма КБ 16

Розшивки стальні РВ1 і РВ2 6

Сокира будівельна А2 2

Ножівка столярна - 2

Стояк для тимчасового кріплення балконних

плит

- 6

Буйок з шабруванням - 2

Захоплювач для монтажу сходових маршів і

площадок

- 2

Скребок - 4

Рейка з виском і ампулою - 1

Рейка контрольна завдовжки 2м - 6

Шаблон розсувний для розмічування прорізів - 2

Шнур для розмічування корпусів - 4

Висок стальний будівельний ОТ-600 5

Рівень будівельний УСЗ-500 2

Кутник для кам’яних робіт - 2

Правило дюралюмінієве - 4

Рулетка металева вимірювальна ЗПКЗ-

20АУТ/1

1

Метр складний металевий - 4

Шнур причальний завдовжки 15-30м - 8

Щиток захисний для електрозварника - 1

Інвентар і засоби індивідуального захисту

Захоплювач для чотирьох піддонів з цеглою - 1

Бункер з секторним захоплювачем для подачі

розчину місткистю 1м

- 1

Захоплювач Б-9 1

Будка монтажників - 1

Світильник телескопічний - 12

Ємність дпя зволоження пакетів з цеглою - 1

Контейнер для будівельного сміття місткістю

1м

- 2

Ящик для розчину місткістю 0,27м - 14

Контейнер для зберігання інструменту - 1


1 2 3

Пенал для електродів - 1

Відро місткістю 8-10 л - 10

Риштування ППУа 16

Риштування двовисотні - 4

Риштуваня для кладки лоджій - 2

Риштування для кладки сходових кліток - 2

Риштування для кладка санвузлів - 21

Вимірювальний лавсановий пристрій для цег-

ляного будинку

- комплект1

Огорожа для шахт ліфта - 9

Огорожа для сходових маршів і площадок - Комплект 6

Огорожа для віконних прорізів - 8

Фаловий страховий пристрій - 1

Драбина для піднімання на поверхи - 12

Драбина складна для піднімання на риштуван-

ня

- 2

Стіл монтажника - 2

Пояс запобіжний - 24

Окуляри захисні ЗП1-90 4

Прапорець сигнальний - 2

Аптечка універсальна - 1

Цвяхи будiвельнi з конiчною головкою 4,0х100

мм

- 0,008477

Цвяхи будiвельнi з плоскою головкою 1,8х50

мм

- 0,0055796

Грунтовка В-КФ-093 червоно-коричнева, сiра,

чорна

- 0,016515

Вапно будiвельне негашене грудкове, сорт 1 - 0,0221

Поковки з квадратних заготовок, маса 1,8 кг - 0,065891

Дрiт сталевий низьковуглецевий рiзного приз-

начення

свiтлий, дiаметр 3,0 мм

- 0,001502

Прокат для армування з/б конструкцiй круглий

та

перiодичного профiлю, клас А-1, дiаметр 10 мм

- 0,67635

Електроди, дiаметр 2 мм, марка Э42 - 0,003863

Електроди, дiаметр 6 мм, марка Э42 - 0,1069

Сталевi деталi риштувань - 0,15086

Стояки рудниковi з круглого неокореного лiсу

хвойних порiд, довжина 2,5-3,9 м

- 2,09235

Дошки обрiзнi з хвойних порiд, довжина 4-6,5

м, ширина 75-150 мм, товщина 25 мм, III сорт

- 0,19958


1 2 3


м, ширина 75-150 мм, товщина 32,40 мм, III

сорт

- 0,224257


м, ширина 75-150 мм, товщина 44 мм i бiльше,

III сорт

- 0,832648

Деталi крiплення рейок, елементи крiплення

пiдвiсних стель, трубопроводiв, повiтроводiв,

закладнi деталi, деталi крiплення стiнових па-

нелей, ворот, рам, грат тощ масою не бiльше 50

кг, з перевагою профiльного прокату,

такi, що складаються з двох та бiльше деталей,

з отворами та без отворiв, якi з'єднуються на

зварюваннi

- 0,22794

Щити опалубки, ширина 300-750 мм, товщина

25 мм

- 7,64298

Щити опалубки, ширина 300-750 мм, товщина

40 мм

- 18,9921

Опалубка розбiрна iз щитiв, ширина 2000 мм,

товщина 40 мм

- 28,61265

Дерев'янi деталi риштувань - 0,041618

Вода - 41,96851

Сумiшi бетоннi готовi важкi, клас бетону В15

[М200],крупнiсть заповнювача бiльше 20 до 40

мм

- 10,89095

Розчин готовий кладковий важкий цементний,

марка М100

- 16,4424

Розчин готовий кладковий важкий цементно-

вапняковий,марка М25

- 168,4869


вапняковий,марка М50

- 105,9

Розчин готовий кладковий важкий цементний,

марка М100

- 16,3484


вапняковий, марка М25

- 17,2845


вапняковий, марка М50

- 263,4025

Перемички з/б марки 5ПБ21-27АТ4С серiя

1,038.1-1 вип.9

- 2

Перемички з/б марки 5ПБ27-27АТ4С серiя

1,038.1-1 вип.9

- 55


1 2 3

Перемички з/б марки 3ПП21-71АТ4С серiя

1,038.1-1 вип.9

- 2

Перемички з/б марки 1ПБ13-1 серiя 1.038.1-1

вип.1

- 20


вип.1

- 17


вип.1

- 32


вип.1

- 20


вип.1

- 8


вип.1

- 6


вип.1

- 103


вип.1

- 22


вип.1

- 37


вип.1

- 18


вип.1

- 2


вип.1

- 4


вип.1

- 3


вип.1

- 4


вип.1

- 2


вип.1

- 2

Перемички з/б марки 2ПГ39-31 серiя 1,038.1-1

вип.3

- 2


вип.3

- 2


вип.3

- 3

Панелi перекриття залiзобетоннi багатопутотнi

марки ПК63.15-6ВР2Т серiя 1.141-1 вип.66

- 44


1 2 3



- 54



- 96



- 46


марки ПК48.12-3ВР2Т серiя 1.141-1вип.66

- 3

Схiдцi з/б марки ЛС12-Б ГОСТ 8717.0-84 ГОСТ

8717.1-84

- 6

Схiдцi з/б марки ЛС15-Б ГОСТ 8717.0-84 ГОСТ

8717.1-84

- 4

Схiдцi з/б марки ЛСН12 ГОСТ 8717.0-84 ГОСТ

8717.1-84

- 10

Сходовi маршi залiзобетоннi марки

1ЛМ27.11.14-4 серiя 1.151.1-6 вип.1,2

- 1

Сходовi маршi ребристої конструкцiї марки

2ЛМФ 39.12.17-5 серiя 1.251.1-4 вип.1

- 6

Сходовi площадки залiзобетоннi марки

2ЛП25.12-4П серiя 1.152.1-8 вип.4

- 6

РОЗДІЛ 5

Організація будівництва

5.1 Отримання дозволу на виконання будівельно-монтажних робіт

Порядок виконання підготовчих робіт передбачає:

1. Цей Порядок визначає механізм виконання підготовчих робіт.

Підготовчі роботи – роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування

огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, пору-

шення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишуку-

вальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових

споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування

під'їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових

інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зеле-

них насаджень.

2. Підготовчі роботи можуть виконуватися замовником після отримання

документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділян-

кою, або договору суперфіцію, а також після подання Держархбудінспекції або

її територіальному органу (далі – Інспекція) повідомлення про початок вико-

нання підготовчих робіт, крім винесення інженерних мереж та видалення зеле-

них насаджень, або отримання зареєстрованої декларації про початок виконан-

ня підготовчих робіт.

Виконання підготовчих робіт у межах будівельного майданчика не потре-

бує отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником інших

документів дозвільного характеру.

3. Підготовчі роботи з винесення інженерних мереж та видалення зелених

насаджень можуть виконуватися замовником за наявності зареєстрованої де-

кларації про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання бу-

дівельних робіт.

4. Контроль за виконанням підготовчих робіт здійснюється Інспекцією.

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт

5. Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, крім винесення

інженерних мереж та видалення зелених насаджень, готується замовником за

формою згідно з додатком 1 та подається замовником (його уповноваженою

особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладен-

ня чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівни-

цтві не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготов-

чих робіт до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта будівництва.

У разі коли право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику або

змінено осіб, відповідальних за проведення технічного нагляду, замовник про-

тягом трьох робочих днів подає до Інспекції повідомлення про такі зміни.

Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про зміну даних у

повідомленні про початок підготовчих робіт не може продовжуватися.

У разі зміни генерального підрядника чи підрядника (якщо підготовчі ро-

боти здійснюються без залучення субпідрядників) замовник повідомляє Інспек-

ції про такі зміни листом.

У разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що

на дату реєстрації повідомлення інформація, яка зазначалася в ньому, не відпо-

відала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у по-

відомленні), наведених у повідомленні, які є підставою вважати об’єкт само-

чинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земель-

ній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає

право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або

будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення підлягає скасуванню

Інспекцією.

Інспекція скасовує реєстрацію повідомлення шляхом видачі відповідного

наказу та виключає запис про його реєстрацію з єдиного реєстру протягом

п’яти робочих днів з дня виявлення нею факту подання недостовірних даних,

наведених у повідомленні, які є підставою вважати об’єкт самочинним будів-

ництвом.

Інспекція скасовує реєстрацію повідомлення за рішенням суду про скасу-

вання реєстрації повідомлення, що набрало законної сили.

Про скасування реєстрації повідомлення замовник письмово повідомляєть-

ся протягом трьох робочих днів з дня її скасування.

6. Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня подання

до Інспекції повідомлення про початок виконання підготовчих робіт письмово

поінформувати про це також місцеву держадміністрацію або орган місцевого

самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва, а також державні

органи у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Реєстрація декларації про початок виконання підготовчих робіт

7. Реєстрація декларації про початок виконання підготовчих робіт (далі –

декларація) здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну

систему у сфері господарської діяльності".

Реєстрацію декларації щодо об’єкта, розміщеного на території кількох ре-

гіонів або вплив (відповідно до проектної документації) від діяльності якого

після прийняття в експлуатацію буде поширюватися на два і більше регіони

(Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севастополь), здійснює

Держархбудінспекція, а декларації щодо іншого об’єкта - її територіальний ор-

ган за місцезнаходженням об’єкта на безоплатній основі.

Держархбудінспекція може доручити розгляд та реєстрацію декларацій її

територіальному органові в порядку, визначеному Мінрегіоном.

8. Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або

надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну сис-

тему здійснення декларативних процедур у будівництві до Інспекції два примі-

рники декларації.

Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається за-

мовнику, другий – залишається в Інспекції, яка її зареєструвала.

9. Інспекція протягом п'яти робочих днів з дня надходження до неї декла-

рації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та вносить їх до єдино-

го реєстру.

10. Зареєстрована декларація не дає право на виконання будівельних робіт.

11. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установле-

них вимог, Інспекція повертає її замовнику з обґрунтуванням причин повер-

нення у строк, передбачений для її реєстрації.

12. Після усунення недоліків, що спричинили повернення декларації, замо-

вник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

13. У разі коли Інспекція не зареєструвала декларацію або не повернула її в

установлений строк, заявник набуває право на виконання підготовчих робіт на

одинадцятий робочий день з дня, коли декларація повинна була бути зареєстро-

вана чи повернута. У такому разі декларація вважається зареєстрованою.

14. У разі коли право на будівництво об'єкта передано іншому замовнику

або змінено осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагля-

ду, замовник протягом трьох робочих днів звертається до Інспекції, яка зареєс-

трувала декларацію, з повідомленням про зміну даних у зареєстрованій декла-

рації.

Повідомлення про зміну даних у зареєстрованій декларації складається у

двох примірниках. Один примірник зазначеного повідомлення надсилається до

Інспекції і у разі надходження до неї є невід'ємною частиною зареєстрованої

декларації, а другий залишається у замовника.

Виконання підготовчих робіт без подання такого повідомлення не може

продовжуватися.

У разі виявлення Інспекцією наведених у декларації недостовірних даних

(встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазнача-

лася в декларації, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між

даними, зазначеними у декларації), які не є підставою вважати об’єкт самочин-

ним будівництвом відповідно до статті 39-1 Закону України “Про регулювання

містобудівної діяльності”, Інспекція письмово повідомляє замовника протягом

одного робочого дня з дня такого виявлення.

Замовник зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня самостійного

виявлення технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної

помилки) в зареєстрованій декларації або отримання відомостей про виявлення

недостовірних даних подати достовірні дані щодо інформації, яка потребує

змін, для внесення їх Інспекцією до єдиного реєстру шляхом подання особисто

або надсилання Інспекції рекомендованим листом з описом вкладення заяви за

формою згідно з додатком 5 до цього Порядку, декларації, в якій виявлено тех-

нічну помилку або недостовірні дані, в одному примірнику та декларації, в якій

враховано зміни, у двох примірниках.

У разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що

на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала

дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у деклара-

ції), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт са-

мочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земе-

льній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає

право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або

будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспек-

цією.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного на-

казу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п’яти ро-

бочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у

декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом.

15. Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня реєстра-

ції декларації або з дня отримання права на виконання підготовчих робіт відпо-

відно до пунктів 13 і 14 цього Порядку письмово поінформувати місцеву держ-

адміністрацію або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'є-

кта будівництва, а також державні органи у сфері пожежної та техногенної без-

пеки про початок виконання підготовчих робіт.

16. Відомості щодо отриманих повідомлень про початок виконання підго-

товчих робіт; поданих та зареєстрованих декларацій; отриманих повідомлень

про зміну даних у повідомленнях про початок підготовчих робіт чи зареєстро-

ваних деклараціях (передача права на будівництво об'єкта іншому замовнику;

зміна осіб, відповідальних за проведення авторського нагляду) вносяться до

єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і

будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготов-

чих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, за-

реєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сер-

тифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сер-

тифікатів.

17. У разі втрати або пошкодження зареєстрованої декларації Інспекція ви-

дає безоплатно дублікат такої декларації протягом п'яти робочих днів після на-

дходження від замовника відповідної заяви з підтвердженням розміщення ним

у засобах масової інформації повідомлення про її втрату чи подання пошко-

дженої декларації.

18. Відповідальність за порушення вимог, визначених цим Порядком, несе

замовник відповідно до закону.

Дозвіл на виконання будівельних робіт

1. Дозвіл на виконання будівельних робіт (далі – дозвіл) щодо об’єкта,

проект якого затверджено Кабінетом Міністрів України, який розміщено на те-

риторії кількох регіонів або вплив (відповідно до проектної документації) від

діяльності якого після прийняття в експлуатацію буде поширюватися на два і

більше регіони (Автономна Республіка Крим, області, мм. Київ та Севасто-

поль), видається Держархбудінспекцією, а щодо іншого об’єкта - її територіа-

льним органом за місцезнаходженням об’єкта за формою згідно з додатком 4 на

безоплатній основі.

2. Для отримання дозволу замовник (його уповноважена особа) має право

подати особисто або надіслати рекомендованим листом з описом вкладення до

Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про отримання дозволу.

До заяви додаються:

копія документа, що посвідчує право власності чи користування земель-

ною ділянкою, або копія договору суперфіцію;

проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в уста-

новленому законодавством порядку;

копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або

письмова згода його власника на проведення будівельних робіт у разі реконст-

рукції, реставрації, капітального ремонту об'єкта;

копія ліцензії, яка дає право на виконання будівельних робіт, засвідчена в

установленому порядку (подається у разі потреби);

копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання буді-

вельних робіт, осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд;

копії кваліфікаційних сертифікатів, засвідчені в установленому порядку,

подаються з 1 червня 2012 р. (крім сертифікатів інженерів технічного нагляду,

які подаються з дня набрання чинності цим Порядком).

3. Інспекція протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає

рішення про надання дозволу або відмову в його видачі.

4. Підставою для відмови у видачі дозволу є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про видачу та-

кого дозволу;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

5. У разі прийняття рішення про відмову у видачі дозволу Інспекція надси-

лає заявнику протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви лист з обґру-

нтуванням причин відмови.

Замовник може після усунення недоліків, що спричинили прийняття рі-

шення про відмову у видачі дозволу, повторно звернутися до Інспекції щодо

видачі дозволу.

Відмову у видачі дозволу може бути оскаржено до суду.

6. У разі коли в установлений строк Інспекцією не видано дозвіл або від-

мову в його видачі, замовник звертається до Держархбудінспекції для вжиття

протягом десяти робочих днів заходів, пов'язаних з видачею зазначеного дозво-

лу або відмовою в його видачі. Якщо протягом зазначеного строку не видано

дозвіл або відмову в його видачі, право на виконання будівельних робіт вини-

кає на десятий робочий день з дня реєстрації звернення до зазначеної Інспекції,

а дозвіл вважається виданим.

7. У разі коли право на будівництво об'єкта будівництва передано іншому

замовнику або змінено генерального підрядника чи підрядника (якщо будівель-

ні роботи виконуються без залучення субпідрядників), дозвіл підлягає пере-

оформленню Інспекцією, яка видала такий дозвіл.

8. У разі зміни осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного

нагляду, чи відповідальних за виконання робіт замовник протягом трьох робо-

чих днів з дня їх настання звертається до Інспекції, яка видала дозвіл, з повідо-

мленням про зміну даних у виданому дозволі.

Повідомлення про зміну даних у виданому дозволі складається у двох

примірниках. Один примірник зазначеного повідомлення надсилається до Ін-

спекції і у разі надходження до неї є невід'ємною частиною виданого дозволу, а

другий - залишається у замовника.

9. За зверненням замовника Інспекція видає протягом місяця дозвіл з ура-

хуванням всіх повідомлень про зміни до виданого дозволу.

26. Дозвіл може бути анульовано Інспекцією, яка його видала, у разі:

подання замовником заяви про анулювання дозволу на виконання будіве-

льних робіт.

10. Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня отриман-

ня дозволу на виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконан-

ня таких робіт відповідно до пункту 22 цього Порядку письмово поінформувати

виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, місцеву держадміністрацію

за місцезнаходженням об'єкта будівництва, а також державні органи у сфері

пожежної та техногенної безпеки про початок виконання будівельних робіт.

11. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, місцева держадмі-

ністрація повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок

виконання будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V

категорії складності, на території відповідної адміністративно-територіальної

одиниці.

12. Інформація про зареєстровану декларацію (реєстраційний номер, дата

видачі, найменування Інспекції, яка зареєструвала декларацію і здійснює конт-

роль за будівництвом об'єкта), виданий дозвіл (реєстраційний номер, дата вида-

чі, найменування Інспекції, яка видала дозвіл і здійснює контроль за будівницт-

вом об'єкта), відомості про найменування об'єкта, зображення об'єкта та його

основні техніко-економічні показники, замовника, проектувальника, підрядни-

ків, осіб, відповідальних за здійснення авторського і технічного нагляду, відпо-

відальних за виконання робіт з урахуванням внесених змін розміщуються на

стенді завдовжки не менш як 1,5 метра і завширшки не менш як 1 метр, що

встановлюється на будівельному майданчику в доступному для огляду місці (за

винятком індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних бу-

динків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них).

13. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, який дає

право виконувати такі роботи, вважається самочинним будівництвом і тягне за

собою відповідальність згідно із законом.

14. Відомості щодо отриманих повідомлень про початок виконання будіве-

льних робіт; поданих та зареєстрованих декларацій; виданих, переоформлених,

анульованих дозволів; отриманих повідомлень про зміну даних у повідомлен-

нях про початок виконання будівельних робіт чи зареєстрованих деклараціях

(передача права на будівництво об'єкта іншому замовнику, зміна генерального

підрядника чи підрядника (якщо будівельні роботи виконуються без залучення

субпідрядників), зміна осіб, відповідальних за проведення авторського і техніч-

ного нагляду, чи відповідальних за виконання робіт) вносяться до єдиного ре-

єстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних

робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будіве-

льних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих

декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, від-

мов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів.

15. У разі втрати або пошкодження зареєстрованої декларації або дозволу

Інспекція видає безоплатно дублікат такої декларації або дозволу протягом де-

сяти робочих днів після надходження від замовника відповідної заяви з підтве-

рдженням розміщення ним у засобах масової інформації повідомлення про

втрату чи подання пошкоджених декларації або дозволу.

16. Замовник відповідає згідно із законом за порушення вимог, визначених

цим Порядком.

5.2 Аналіз об’ємно – планувальних та конструкторських рішень проекту

По всьому периметру будівлі виконується вимощення шириною 1000 мм з

ухилом i=0,03. Вона призначена для захисту фундаменту від дощових і талих

вод, що проникають в ґрунт поблизу стін будівлі.

Під зовнішніми стінами запроектовані фундаментні плити розміром 600

мм і фундаментні монолітні подушки шириною 1100 мм.

Глибина залягання фундаменту 1,800 м під зовнішніми стінами. Захист від

ґрунтової вологи досягається використанням вертикальної гідроізоляції. Вона

виконується з обмазки гарячим бітумом і з двох шарів руберойду.

Водогін, опалення, гаряче водопостачання та зв'язок – централізовані.

Енергопостачання та водозабезпечення будівельного майданчика в процесі

будівництва здійснюється від існуючих міських мереж, які проходять поблизу

будівельного майданчику.

Основними споживачами електроенергії на будівельному майданчику є

будівельні машини, механізми і установки, а також освітлення інвентарних бу-

дівель і майданчика.

Основними споживачами води на будівельному майданчику є будівельні

машини, механізми і установки, технологічні процеси, господарчо-побутові по-

треби та витрати води для зовнішнього пожежогасіння.

Тимчасові автомобільні шляхи не проектуються, оскільки існуючі автомо-

більні шляхи задовольняють потрібні вимоги.

5.3 Проектування календарного графіка виконання робіт

5.3.1 Вибір методів виконання робіт

В основі вибору організаційно-технологічних схем проектування зведення

будівель, повинен бути покладений потоковий метод будівництва. Під час ви-

бору організаційно-технологічної схеми будівництва проектуються комплекс-

ний, об'єктний та спеціалізований потоки.

При проектуванні календарного графіка поділяємо роботи на 4 захватки, з

умовою, що одна захватка – це роботи на одному поверсі школи. Особливості

проектування та послідовність виконання робіт при будівництві об’єктів соціа-

льного призначення в цілому характеризуються основними складовими-

циклами. При будівництві таких об’єктів виділяють три цикли.

Перший цикл будівництво підземної частини. Послідовність робіт: копан-

ня котловану, монтаж монолітних фундаментів, у частині будівлі, де є підваль-

не приміщення – мурування стін, мотаж сходової клітки та плит перекриття.

Другий цикл – зведення надземної частини будівлі. Ведучий технологіч-

ний процес – монтаж (кладка) конструкцій надземної частини будівлі. Парале-

льно з монтажем конструкцій ведуться роботи з влаштування огорожі сходових

маршів.

Електромонтажні роботи необхідно пов’язувати з загально будівельними

та оздоблювальними роботами. Такі роботи проводяться у дві стадії. Перша

стадія (до початку штукатурних робіт), включаючи протягування проводів, мо-

нтаж електрокоробок; ці роботи можуть виконуватися паралельно з монтажем

надземних конструкцій будівлі за умови, якщо зверху змонтовані два перекрит-

тя.

На другій стадії влаштовуються санітарно-технічні приладдя (після обли-

цювальних робіт, побілки стін та стелі, але до масляного фарбування стін).

Другий етап електромонтажних робіт починається після фарбування стелі:

підвішування патронів та світильників; після фарбування стін встановлюють

розетки, вимикачі, дзвінки, плафони.

Третій цикл – оздоблювальні роботи. До початку таких робіт необхідно

виконувати загально будівельні роботи з монтажу “коробки” будівлі, електро-

технічні та санітарно-технічні роботи першої стадії; змонтувати вантажні та ва-

нтажо-пасажирські підйомники; засклити вікна; підключити стояки тимчасово-

го водозабезпечення; електросилові і освітлювальні мережі; подати тепло в бу-

дівлю.

Послідовність виконання оздоблювальних робіт включає: виконання шту-

катурних і плиточних робіт, потім засклення внутрішніх дверей , цементна стя-

жка під підлогу. Після цього у другому етапі проводяться малярні роботи; на

першому етапі проводять шпаклівку і фарбування стелі, фарбування стін і сто-

лярних виробів. Настилання паркету починають після фарбування стін та стель.

На другому етапі малярних робіт здійснюється останнє фарбування столярних

виробів

Календарний графік повинен встановлювати послідовність і терміни вико-

нання окремих видів робіт, загальну тривалість будівництва об’єкта у межах

нормативної, максимально можливе суміщення робіт на об’єкті.

В залежності від об’єкта будівництва, кількості захваток, спеціалізованих

потоків і т.д. графік розробляється у формі лінійної діаграми або у вигляді сіт-

кового графіка.

Побудова календарного графіка у лінійній формі виконується з позначен-

ням кожного комплексу робіт у вигляді горизонтальної лінії, яка має довжину

відповідну її тривалості.

Над кожною роботою надписують кількість робочих та змінність. Органі-

зовуючи будівельний процес поточним методом, наносимо всі роботи на графік

з розподілом по захватках, тобто відділяючи тривалості на кожній захватці вер-

тикальною рискою.

Якщо тривалість робіт на захватці менше одиниці, то розподіл на захватки

недоцільний, у цьому випадку слід визначити сумарну тривалість по всьому

об’єкту.

Суміщення робіт у часі здійснюється за правилами побудови графіків ви-

конання робіт при поточній організації будівництва:

а) якщо за потоком з меншим ритмом у роботу вступає потік з більшим ри-

тмом, зміщення дорівнює ритму попереднього потоку.

б) якщо за потоком з більшим ритмом у роботу вступає потік з меншим

ритмом, зміщення знаходиться як сума ритму попереднього потоку та організа-

ційної перерви.

5.3.3 Розрахунок тривалості будівництва, кількісного складу працівників

Відомість об’ємів робіт представлена в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Відомість об’ємів робіт

№

п/п Найменування робіт

Од.

виміру

Нормативне

джерело Об’єм

1 2 3 4 5

Підготовчий період

1 Зрізання рослинного шару грунту буль-

дозерами м

3

1-24-2 7666,37

2 Планування площ бульдозерами м3 1-30-2 12777,29

3 Влаштування тимчасового водопроводу 1000 м 22-8-3 0,1142

4 Влаштування тимчасового огородження 100 м2 10-47-1 4,6625

5 Влаштування тимчасового електрозабе-

зпечення 1000 м

33-108-1 0,42557

Підземна частина

1

Розробка грунту в траншеях та котлова-

нах екскаваторами з навантаженням на

авт.-самоск. і у відвал

м3

2-3-10

1435

2 Улаштування монолітних стрiчкових фу-

ндаментів м

3

6-65-1 149

Улаштування фундаментних блоків м3 29-206-4 134,4

4 Зворотня засипка пазух котловану м3 1-27-5 1391

Продовження табл. 5.1

1 2 3 4 5

5 Ущільнення грунту механізованим спосо-

бом м

3

1-134-1 1391

6 Мурування стiн з цегли керамічної м3 8-6-1 107,96

7 Укладання перемичок брускових шт 7-44-10 13

8 Укладання сходових маршів та площадок шт 7-47-3 1

9 Укладання панелей перекриття шт 7-45-8 37

10 Укладання монолітного перекриття м3 6-22-9 0,25

Надземна частина будівлі

1 Мурування стiн з цегли керамічної м3 8-6-1 972,45

2 Укладання перемичок брускових м 7-44-10 366

3 Укладання сходових маршів та площадок шт 7-47-3 13

4 Укладання панелей перекриття шт 7-45-8 243

5 Укладання монолітного перекриття м3 6-22-9 10,73

Покрівельні роботи

1 Улаштування пароізоляції м2 12-20-1 972,01

2 Утеплення покриттiв мін. ватою м3 12-18-4 972,01

3 Улаштування вирiвнюючих стяжок цеме-

нтно-піщаних м

2

12-22-1 972,01

4 Улаштування покрiвель скатних м2 10-79-1 972,01

Влаштування вікон і дверей

1 Установлення дверних блоків м2 10-18-2 329,91

2 Установлення вiконних блоків м2 10-26-1 198,34

Підготовка підлог

2 Улаштування гiдроiзоляцiї м2 11-4-1 34,52

3 Улаштування тепло- i звукоiзоляцiї су-

цільної м

2

11-9-1 1298,91

4 Улаштування цементної вирiвнюв. стяжки м2 6-47-19 87,99

5 Улаштування бетонної вирiвнюв.стяжки м2 6-10-1 92,75

6 Улаштування покриття з плиток ке-

рамiчних м

2

11-27-3 1201,3

7 Улаштування покриття з лiнолеуму м2 11-36-2 1170,03

Оздоблювальні роботи

1 Високоякісне штукатурення м2 15-52-1 46819,3

2 Шпаклювання стiн м2 13-31-1 6889,34

3 Полiпшене фарбування стiн кольором м2 15-180-3 4365,4

4 Високоякiсне фарбування стель м2 15-180-4 1343,74

5 Теплоізоляція фасадів м2 26-33-1 717,7

6 Облицювання стін керамічними плитками м2 15-17-1 236,2

Внутрішні спецроботи

1 Опалення і вентиляція люд-зм 743,4

2 Водопровід і каналізація люд-зм 693,84


1 2 3 4 5

3 Електропостачання люд-зм 495,6

4 Інші невраховані роботи люд-зм 346,92

5 Благоустрій території люд-зм 247,8

6 Здача об’єкту в експлуатацію люд-зм 49,56

Використовуючи програму для розрахунку кошторисів АВК5 розраховує-

мо ресурсні витрати для будівництва об’єкту. Результати розрахунків приведе-

ні в додатку Д.

5.4 Показники календарного графіка виконання робіт

1. Середня кількість робітників

загсер

заг

QR

T (5.4)

де Qзаг – сумарні працевитрати за графіком послідовного виконання робіт;

Тзаг – загальна тривалість одиниці виміру робіт.

сер

3928,5R 15

251 (чол.)

2. Показник нерівномірності руху робочих кадрів

α1 = Rср/Rmax = 15/36 = 0,42,

де Rср– середня кількість робітників на об’єкті;

Rmax– максимальна кількість робітників на графіку руху робочих кадрів по

об’єкту.

3. Показник сталості будівельного потоку в часі

α2 = Туст/Тзаг = 118,5/251 = 0,47,

де Туст – тривалість робіт в днях на графіку, коли на об’єкті працюють Rср і

більше робітників;

Тзаг– загальна тривалість робіт в днях на календарному графіку.

4. Показник нерівномірності використання трудовитрат в часі

α3 = Qзб/Qзаг = 2654/3928,5 = 0,68,

де Qзб– трудовитрати за графіком руху робітників вище лінії Rср;

Qзаг– сумарні фактичні трудовитрати по об’єкту.

5.5 Проектування будівельного генерального плану

Будівельний генеральний план розробляється на спорудження або реконс-

трукцію будівлі або комплексу будівель, монтажні або спеціальні будівельні

роботи в залежності від того, на що розроблений проект виконання робіт[24].

На ньому необхідно показувати:

– розташування та прив'язку існуючих будівель, а також тих, що реконст-

руюються, споруджуються, з виділенням в їх складі об'єктів, які мають бути

використані в різні періоди для потреб будівництва, у тому числі: будівель і

споруд; автомобільних шляхів та залізниць, проїздів, майданчиків для розворо-

ту транспорту; пішохідних доріг і тротуарів тощо;

– інженерні мережі з позначенням місць підключення до них запроектова-

них та тимчасових мереж, розподільних пристроїв і т.ін.;

– постійні та тимчасові огорожі будівельного майданчика;

– будівлі та споруди, які підлягають знесенню, а також тимчасово присто-

совані для потреб будівництва;

– майданчики для складування та укрупненого складання будівельних

конструкцій, деталей, елементів та технологічного обладнання;

– тимчасові інженерні мережі з позначенням місць їх підключення;

– будівельні машини, установки та засоби для переміщення будівельних

матеріалів, конструкцій, вантажів, напівфабрикатів та робітників;

– місця приймання та розвантаження будівельних матеріалів;

– небезпечні зони для руху транспорту та пішоходів з розміщенням знаків

безпеки;

– постійні та тимчасові залізниці та автомобільні шляхи з майданчиками

для стоянки та розвантаження, мости та переходи;

– напрямки пересування автотранспорту та будівельних машин;

– місця під'їзду та проходу до пожежних гідрантів та інших засобів поже-

жегасіння;

– зони для тимчасового складування знятого родючого шару ґрунту;

– інвентарні і тимчасові споруди та установки різного функціонального

призначення;

– розрахункові показники в табличній формі та умовні позначки.

Відстані між рухомими частинами баштового крана та елементами будівлі,

повинні бути по горизонталі не менші 1м.

В процесі будівництва об’єктів прийнято відрізняти небезпечні зони при

виконанні будівельно-монтажних робіт.

Перша різновидність таких зон – це небезпечні зони поблизу будівель, які

споруджуються, де можливе падіння предметів, вантажів, конструкцій при їх

встановленні. Таку небезпечну зону називають монтажною зоною. Її границю

визначають згідно з вимогами ДБН. Такі зони огороджують спеціальною ого-

рожею, а на будгенплані позначають штриховою лінією.

Друга різновидність небезпечної зони – це зона можливого переміщення

вантажу краном і його падіння з урахуванням величини відлітання. Радіус зони

визначається відстанню по горизонталі від осі руху стріли крана.

5.5.1 Проектування та розрахунок адміністративно-побутових та

складських тимчасових будівель та споруд

Тимчасові будівлі і споруди на будівельному майданчику розрізняють трьох

основних груп: 1– адміністративні, 2– господарсько-побутові і 3– складські. Вони

необхідні для задоволення як потреб робітників так і для раціональної організації

будівництва об’єкта в цілому. Площі будівель і споруд розраховуються згідно з

встановленими вихідними даними виробничих потреб.

Адміністративні та господарсько-побутові будівлі розраховуються і проек-

туються в залежності від загальної чисельності працюючих на будівельному

об’єкті.

1. Визначаємо загальну кількість робітників працюючих на об’єкті за форму-

лою

Nзаг = 0,9 (Nр + Nітр + Nмоп + Nсл), (5.5)

де 0,9 – коефіцієнт виходу на роботу;

Nр– максимальна кількість робочих за графіком руху робочих

кадрів, чол (Nр = Nmax=36 чол.);

Nітр– кількість інженерно-технічних працівників, яка приймається в кількості

8% від Nmax, чол;

Nітр = 0,08∙36 = 3 чол.

Nмоп– кількість молодшого обслуговуючого персоналу, яка

приймається у кількості 2 % від Nmax, чол;

Nмоп = 0,02∙36 = 1 чол.

Nсл – кількість службовців, яка приймається у розмірі 5% від Nmax, чол.

Nсл = 0,05∙36 = 2 чол.

Nзаг = 0,9 (36 + 3 + 1 + 2) = 38 чол.

Розрахунок необхідності по професіям визначається при складанні ППР тех-

нологічних карт і прийнятою кошторисною вартістю.

2. За отриманими даними розраховуємо площі тимчасових будівель і споруд

Контора будівельної дільниці (виконробська з диспетчерською) розрахову-

ються, виходячи із кількості інженерно–технічних працівників та молодшого об-

слуговуючого персоналу з розрахунку 5 м2 площі на одного працівника.

S1 = 5∑ (Nітр + Nмоп) (5.6)

Площу гардеробних з умивальниками розраховуємо, виходячи з максималь-

ної кількості робітників, з розрахунку 0,7 м2 на одного працюючого.

S2 = Nmax 0,7 (5.7)

Площа душових приміщень визначається з розрахунку 0,4 м2 на одного пра-

цюючого від суми максимальної кількості робочих (за графіком руху робочих ка-

дрів) та кількості службовців.

S3 = 0,4(Nр + Nсл) (5.8)

Площа приміщень для прийому їжі розраховується із розрахунку 0.8 м2 на

одного працюючого для загальної кількості працюючих на об’єкті.

S4 =Nзаг0,8

Площа приміщень для сушіння одягу приймається з розрахунку 0,2м2 на од-

ного працівника від загальної кількості робітників, які працюють на об’єкті.

S5 = 0,2Nзаг (5.9)

Туалети приймаємо з розрахунку 0,1 м2 на одного працівника від загальної

кількості робітників, що працюють на об’єкті, але не менше 2-х відділень окремо

для кожної статі і не менше 2.16м2 площі.

S7 = 0,1 Nзаг (5.10)

Проектування тимчасових будівель і споруд проводиться у відповідності із

каталогами уніфікованих типових проектів інвентарних будівель і споруд, а також

з урахуванням величин розрахованих площ. Розрахунки і проектування виконує-

мо в табличній формі . Прийнятий тип будівлі за площею і розмірами повинен бу-

ти більшим або рівним розрахунковим величинам.

Таблиця 5.2

Розрахунок і проектування тимчасових будівель

Назва будівлі Кільк.

пра-

цюючих

Норма

площ

на 1

люд.,

м2

Розрах.

Площа,

м2

Розміри,

м

Кіль

к.,

шт

Ко-

рисна

пло-

ща,

м2

Шифр

тип.пр

оекту

Тип

будів

лі

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Контора

будівельної

дільниці (ви-

конробська з

диспетчерсь-

кою)

5 4 20 7,5*3,1 1 23,25 5065-

4

кон-

тей-

нерн

. ти-

пу


1 2 3 4 5 6 7 8 9


гардеробної

36 0,7 25,2 9*2,8 1 25,2 4810-

23

пере

ре-

сув-

ного

типу


душові з пе-

реддушовою

22 0,54 11,88 9*3 1 27 ГОСС

Д-6

пере

сув-

ного

типу


для прийман-

ня їжі та від-

починку

38 1 38 6,5*2,6 3 50,7 4078-

1.00.0

0.000

СБ

пере

сув-

ного

ти-

пу.


для сушіння

одягу та взут-

тя

36 0,2 7,2 8*2,8 1 22,4 ВС-8 пере

сув-

ного

типу


для обігріву

працюючих

36 0,1 3,6 3,8*3,5 1 13,3 494-4-

09

кон-

тей-

нерн

. ти-

пу

Туалет 38 0,1 3,8 2,7*2 1 5,4 494-4-

13

кон-

тей-

нерн

. ти-

пу

Відкриті склади використовуються для зберігання матеріалів, які не вимага-

ють захисту від шкідливих атмосферних впливів (бетонні і залізобетонні вироби

та конструкції, цегла, керамічні труби, природні та штучні насипні будівельні ма-

теріали та сировина для приготування будівельних сумішей, великорозмірні мета-

леві конструкції та вироби, які покриті захисними покриттями, та інші). Тимчасові

відкриті склади проектуються біля місць роботи вантажопідйомних машин і ме-

ханізмів з урахуванням можливостей під’їзних внутрішньо майданчикових транс-

портних шляхів.

Тимчасові склади закритого типу використовуються для зберігання матері-

алів та конструкцій, які піддаються негативному атмосферному впливу і корозії

(цемент, вапно, незахищені металеві вироби та конструкції тощо). Розміри і ти-

пи закритих складів проектуються також з урахуванням способів збереження

матеріалів і сировини та терміну їх зберігання (термін придатності) і підбира-

ються у відповідності із нормативними каталогам індустріальних уніфікованих

серій тимчасових інвентарних будівель та споруд.

Розрахунок проведено виходячи з максимальної кількості працюючих на

об’єкті. Прийнято, що 1 робітник за зміну використовує «в діло» 500 штук цег-

лин. В процесі будівництва використано також збірні залізобетонні конструкції

з розрахунку 1 м3 збірного залізобетону на робітника.

Розрахунок виконуємо у вигляді таблиці 9. При цьому приймаємо, що за-

пас матеріалів 3-5 днів на об’єктний склад 3 дні.

Таблиця 5.3

Розрахунок площі відкритого складу

Наз

ва

кон

струкц

ій

та в

ироб

ів

Од

ин

иц

я в

им

іру

Заг

альн

а кіл

ьк.

Мат

ер.

Ви

трат

и з

а д

об

у

При

йн

яти

й з

апас

діб

Розр

ахун

кові

ви

трат

и

Норм

а зб

еріг

анн

я

кон

струкц

ій і

ви

роб

ів

на

1м

2 с

клад

у

Кори

сна

площ

а ск

ла-

ду

Коеф

іціє

нт

для п

ро-

ход

ів

Розр

ахун

кова

площ

а

склад

у,

м2

При

йн

ята

площ

а, м

2

Розм

іри

в п

лан

і, м

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Цегла

кера-

мічна

тис.

шт.

651,57

4 21,18 5 105,9 0,6 176,5 0,7 252,14 252

8,71*

69 Плити

пок-

риття і

перек-

риття

м3

499,29 59,5 5 297,5 0,95 313,16 0,7 447,37 446

Тимчасовий закритий склад проектуємо згідно з каталогом інвентарних

будівель і споруд.

Закритий склад приймаємо з використанням інвентарної будівлі з розміра-

ми у плані 11,1х3,0 м пересувного типу.

5.5.2 Розрахунок та проектування мереж тимчасового електропостачання

будівельного майданчика

При проектуванні тимчасового електропостачання будівельного майдан-

чика необхідно:

розрахувати електричні навантаження;

визначити кількість і потужність трансформаторних підстанцій або ін-

ших джерел електропостачання;

виявити об'єкти, що вимагають резервного електроживлення;

розташувати на РГУ підстанції, мережі та пристрої;

скласти проект тимчасового електропостачання майданчика.

Схема тимчасового електропостачання включає в себе джерела і споживачі

електроенергії, силові пункти і розподільні мережі. Джерелами електропоста-

чання на будівельному майданчику є трансформаторні підстанції стаціонарного

або пересувного типу. При відсутності джерел або мереж електропостачання

можна застосовувати тимчасові пересування електростанції на автомобільних

шасі, що працюють на рідкому паливі.

В табличній формі складаємо перелік споживачів електроенергії і їхні ха-

рактеристики та розраховуємо максимальні сумарні витрати електроенергії для

виконання будівельно-монтажних робіт по об'єкту. Під час вибору споживачів

аналізуються усі можливі варіанти за графіком виконання робіт і графіком ро-

боти машин і механізмів, коли для потреб будівництва електроенергія буде

споживатись в максимальній кількості.

Таблиця 5.4

Розрахунок електрозабезпечення будівельного майданчика

Споживачі

Од

ин

иц

я

ви

мір

у

Кіл

ькіс

ть

Вст

анов.

поту

ж.

од

ин

и-

ці,

кВ

т

Коеф

.

поп

иту

Розр

ах.

поту

жн

,

кВ

т

1 2 3 4 5 6

1. Силові споживачі:

Баштовий кран шт 1 157 0,25 39,25

Штукатурна станція шт. 1 10 0,1 1

Зварювальний апарат шт. 1 17 0,35 5,95

Розчинозмішувач шт. 1 1,5 0,15 0,225

Вібратор глибинний шт. 1 0,55 0,15 0,08

Малярна станція шт. 1 34 0,1 3,4

Трамбівка ручна шт. 1 0,6 0,15 0,09

Агрегат для шпаклювання шт. 1 1,5 0,1 0,15

Всього по розділу 1: 49,15

2. Освітлення

а) Освітлення зовнішнє

Охоронне освітлення шт. 20 1,5 0,35 10,5


1 2 3 4 5 6

б) Освітлення внутрішнє

Адміністративно-господарські будівлі м2 167,25 0,3 0,8 40,14

Закртий склад м2 33 0,1 0,8 2,64

Всього по розділу 2: 53,28

ВСЬОГО 102,4

3

Розрахункову трансформаторну потужність приймаємо

за формулою в кВт:

сил освP 1,1 / cos P Р (5.11)

P 1,1/ cos 49,15 53,28 150,23 кВт

Після виконаних розрахунків сумарної потужності по силових, технологі-

чних споживачах, внутрішнього і зовнішнього освітлення встановили, що роз-

рахункова потужність становить 150,23 кВт.

За результатами розрахунків приймаємо тимчасову трансформаторну під-

станцію КТПН-72М-160, потужністю 160 кВт з трансформатором ТМ 16016/10.

5.5.3 Розрахунок та проектування мереж тимчасового водозабезпечення

будівництва

Для розрахунку та проектування мережі тимчасового водопостачання не-

обхідно:

- виявити технологічних і виробничих споживачів водних ресурсів, визна-

чити потреби води для господарсько-побутового споживання;

- розрахувати секундні витрати води різними споживачами будівельного

майданчика з урахуванням коефіцієнта нерівномірності споживання;

- розрахувати діаметр тимчасового водопроводу та запроектувати труби

згідно з ДЕСТ.

Розрахунок потреб тимчасового водопостачання проводиться на основі де-

тального аналізу графіку робіт, графіку руху робочих і графіку руху машин і

механізмів.

Для розрахунку приймаємо максимальну кількість води за зміну на вироб-

ничі, господарсько-побутові потреби і на пожежогасіння.

Для курсового проекту водозабезпечення будівельного майданчика проек-

туємо від існуючої мережі магістрального водопроводу району забудови. Алго-

ритм розрахунку сумарних витрат води на потреби будівництва за зміну приво-

диться нижче:

1. Витрати води на господарсько-побутові потреби розраховуємо, виходя-

чи із загальної кількості робочих.

2. Витрати води на виробничі потреби відповідно для миття автомобілів,

поливання бетону, поливання цегли, оштукатурення поверхонь стін, фарбуван-

ня поверхонь водними розчинами.

3. Встановлюємо норми витрат води на 1 споживача та коефіцієнт нерів-

номірності водоспоживання і в табличній формі (табл. 11) виконуємо розраху-

нок загальної потреби води на будівельному майданчику.

Таблиця 5.5

Розрахунок тимчасового водозабезпечення

Назва споживача

Одини-

ця вимі-

ру

Кіль-

кість

Норми

витрат

за зміну,

л

Коеф. не-

рівно-

мірності

водоспож.

Загальні

потреби

води, л

1 2 3 4 5 6

І. Виробничі потреби:

Полив штукатурки м2 5319,3 6 1,6 51065,28

Приготування цементних

розчинів

м3

87,93 150 1,6 21103,3

Приготування бетону м3 390,4 250 1,6 156160

Влаштування бетонних під-

лог при готовій основі

м2

900 25 1,6 36000

Поливання опалубки м3 159,98 50 1,6 12798,4

Полив бетону м3 390,4 300 1,6 117121,6

Цегляна кладка з приготу-

вання розчину

1000

шт. 651 90 1,6 93744

Заправка і миття автомобілів шт

6 400 1,1 2640

Всього по розділу I 490632,5

8 ІІ. Господарсько – побутові потреби

Санітарно – госп. потреби чол. 38 20 2 1520

Продовження табл. 11

1 2 3 4 5 6

Миття в душі чол. 22 30 3 1980

Всього по розділу IІ 3500

ІІІ. Потреби води на пожежегасіння

Пожежегасіння приймаємо

за площею буд. майд. до 2 га л/с 10

Розраховуємо секундні витрати води в зміну:

Виробничі витрати води :

вир

вир

Q кВ

t 3600

,(л/с) (5.12)

вир

490632,58Q 8,52

2 8 3600

л/с,

де t = 8 годин - тривалість зміни.

Для будівельного майданчика площею до 10 га витрати води на пожежога-

сіння дорівнюватимуть – Qпож=10 (л/с).

На господарсько-побутові потреби витрати води розраховуємо за форму-

лою:

госп

госп

Q КВ

t 3600

(5.13)

госп

3500В 0,06

8 2 3600

л/с

Розрахункові сумарні секундні витрати води визначаємо :

qр = Qвир+ Qгосп +Qпож.= 8,52+0,06+10=18,58 л/с (5.14)

Розрахунковий діаметр труб тимчасового водопроводу для водозабезпе-

чення потреб будівництва розраховуємо за формулою:

vπ

1000q4 p

d , (5.15)

4 18,58 1000d 134,93

3,14 1,3

мм

де qp – розрахункові сумарні секундні витрати води, л/с;

v – швидкість води в трубах, v = 1,3 м/с.

Приймаємо тимчасовий водопровід зі стальних труб діаметром 150 мм.

5.5.4 Основні положення

Після завершення будівництва об’єкти приймають і вводять в експлуата-

цію лише при виконанні вимог техніки безпеки та виробничої санітарії, пожеж-

ної та радіаційної безпеки та заходів по захисту навколишнього середовища

[27].

Об’єкти державного замовлення приймаються відповідно до Положення,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004р

№1243.

При здачі в експлуатацію нового житлового мікрорайону повинно бути за-

вершено будівництво об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням населення, благо-

устрій та озеленення території у відповідності з проектом забудови мікрорайо-

ну, кварталу, житлового масиву [27].

Будинки, що складаються з багатьох секцій, можуть прийматися в експлу-

атацію окремими секціями, але після завершення благоустрою території, приле-

глої до даної секції, та монтажу конструкцій та підключення опалення в секцію,

що примикає.

Очисні споруди каналізації приймаються в експлуатацію після випробу-

вань трубопроводів та ємностей, комплексного випробування протягом не ме-

нше 3 днів і перевірки взаємодії всіх споруд.

Якщо об’єкти приймаються в І та ІV кварталах, дозволяється переносити

влаштування озеленення, верхнього покриття під’їзних доріг, тротуарів, госпо-

дарських, спортивних та ігрових майданчиків, оздоблення фасадів будинків че-

рез несприятливі погодні умови.

5.5.5 Акт робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта

для пред’явлення державній приймальній комісії

Перед пред’явленням об’єктів державним приймальним комісіям створю-

ються робочі комісії (призначаються замовником) для перевірки відповідності

об’єктів і змонтованого устаткування проектам, відповідності виконання буді-

вельно-монтажних робіт вимогам будівельних норм; результатів комплексного

випробовування устаткування, підготовленості об’єктів до експлуатації, вико-

нання заходів щодо забезпечення безпечних умов праці та виробничої санітарії,

захисту навколишнього середовища, пожежної та радіаційної безпеки. По про-

мислових об’єктах результатом комплексного випробовування устаткування

має бути випуск продукції (надання послуг), передбаченої проектом [27].

Робочі комісії оформляють прийняття об’єктів і устаткування відповідни-

ми актами, які передаються на розгляд державної приймальної комісії.

Споруди виробничого та допоміжного призначення, що входять до складу

об’єкта, можуть прийматися робочими комісіями по мірі їх готовності. В пода-

льшому вони пред’являються державній комісії, що приймає об’єкт. Датою

введення цих об’єктів в експлуатацію є дата підписання робочою комісією акта.

Робочі комісії призначає замовник (забудовник). Він встановлює (погоди-

вши з генеральним підрядчиком) порядок та тривалість їх роботи. Робочі комі-

сії мають бути створені у п’ятиденний строк після отримання письмового пові-

домлення генпідрядника про готовність об’єкта (устаткування) до здачі.

Робоча комісія складається з представників замовника (забудовника), гене-

рального підрядника, субпідрядних організацій, експлуатаційної організації,

генерального проектувальника, органів Державного санітарно-

епідеміологічного нагляду, Державної екологічної інспекції, Держнаглядохоро-

нпраці, Державної інспекції по ефективному використанню газу, Держкомато-

мнагляду (на підконтрольних об’єктах). До складу комісії включається також

представник профспілкової організації замовника або експлуатаційної комісії

якщо об’єкт промисловий.

Головою комісії призначається представник замовника (забудовника).

Генпідрядник подає робочим комісіям наступну документацію:

- список організацій, які брали участь у виконанні будівельно-

монтажник робіт, з зазначенням видів виконаних ними робіт і прізвищ інжене-

рно-технічних працівників, відповідальних за їх виконання;

- комплект робочих креслень, по яких здійснювалось будівництво

об’єкта, що приймається, з внесеними в них у процесі будівництва змінами у

встановленому порядку;

- документи, що свідчать про якість матеріалів, конструкцій і виробів,

які застосовувались при виконанні будівельно-монтажних робіт;

- акти на приховані роботи та акти про проміжне прийняття окремих ві-

дповідальних конструкцій;

- акти про випробування змонтованого устаткування, акти про випробу-

вання технологічних трубопроводів, внутрішніх систем холодного та гарячого

водопостачання, каналізації та вентиляції, зовнішніх систем водопостачання,

каналізації, теплопостачання, газопостачання та улаштування дренажу, акти

про ущільнення (герметизацію) вводів і випусків інженерних комунікацій в мі-

сцях їх проходження крізь стіни підвалів;

- акти про випробування внутрішніх і зовнішніх електроустановок і еле-

ктромереж;

- акти про випробування обладнання телефонізації, радіофікації, телеба-

чення, сигналізації та автоматизації, акти про випробування обладнання поже-

жобезпеки, вибухобезпеки, блискавкозахисту;

- акти радіаційного обстеження об’єкта;

- акти про виконання протисейсмічних заходів, передбачених проектом

для будівництва в сейсмічних районах;

- акти про виконання заходів при будівництві на територіях з просідаю-

чимигрунтами, підземними виробками, карстами;

- журнали виконання робіт, авторського нагляду, матеріали перевірок

органами державного нагляду в процесі будівництва.

5.5.6 Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію

закінченого будівництвом об’єкта

Державні приймальні комісії призначають не пізніше ніж за 2 місяці – для

соціальних об’єктів.

Державна приймальна комісія складається з представників експлуатаційної

організації, замовника, генпідрядника, генерального проектувальника, органів

Державного архітектурно-будівельного контролю, Державного санітарно-

епідеміологічного нагляду, Державного пожежного нагляду, Державної еколо-

гічної інспекції, Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції по ефективному

використанню газу, Держкоматомнагляду (на підконтрольних об’єктах), орга-

нів державної виконавчої влади.

До складу комісії включається також представник профспілкової організа-

ції замовника або експлуатаційної комісії якщо об’єкт виробничий.

Головою державної приймальної комісії призначається представник екс-

плуатаційної організації.

Замовник подає державній приймальній комісії вище перелічену докумен-

тацію, а також:

- довідку про усунення недоробок, виявлених робочими комісіями;

- затверджену проектно-кошторисну документацію і довідку про основні

техніко-економічні показника об’єкта;

- перелік проектних, наукових та інших організацій, які брали участь у

проектуванні об’єкта;

- документи на відведення земельних ділянок і дозвіл органів державно-

го архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельно-монтажних

робіт;

- документи на геодезичну розбивочну основу для будівництва, та доку-

менти на геодезичні роботи в процесі будівництва, виконані замовником;

- документи про геологію та гідрогеологію будівельного майданчика,

про результати випробовування грунту та аналізу грунтових вод;

- геодезичну схему фактичного розташування інженерних мереж, яка пе-

редається також в місцеві органи містобудування і архітектури;

- паспорти на устаткування та механізми;

- акти на прийняття будівель, споруд і приміщень, змонтованого устат-

кування, складені робочими комісіями;

- акти на прийняття будівель, споруд і приміщень виробничого та допо-

міжного призначення, що входять до складу об’єкта;

- довідки міських експлуатаційних організацій про те, що зовнішні ко-

мунікації холодного та гарячого водопостачання, каналізації, тепло-, газо- та

енергопостачання та зв’язку забезпечують нормальну експлуатацію об’єкта;

- довідку на відповідність потужностей, що вводяться, потужностей, пе-

редбаченим проектом;

- довідку про фактичну вартість будівництва з підписами замовника і пі-

дрядника;

- зведені матеріали робочої комісії про готовність об’єкта в цілому і

прийняття в експлуатацію державною приймальною комісією.

В разі прийняття об’єкту в експлуатацію держкомісія складає акт, який пі-

дписують голова та всі члени комісії. Об’єкт не дозволяється вводити в експлу-

атацію поки акт не буде підписаний представниками органів держнагляду.

Дата підпису акту держкомісією є датою вводу об’єкта в експлуатацію.

В разі непридатності об’єкта до експлуатації державна приймальна комісія

повідомляє про це орган, що призначив комісію, і копії направляє замовнику та

генпідряднику.

Голова державної приймальної комісії подає в орган, що призначив комі-

сію акт про прийняття об’єкта в експлуатацію і проект рішення на затверджен-

ня акту про прийняття об’єкта в експлуатацію.

Після прийняття об’єкта в експлуатацію документи, що подаються генпід-

рядником робочим комісіям і замовником держкомісії, повинні зберігатися у

замовника або в експлуатаційній організації протягом всього терміну експлуа-

тації.

5.6 Техніко-економічні показники проекту

1. Директивний термін будівництва – 260 днів.

2. Фактичний термін будівництва об’єкту 251 день.

3. Показник рівномірності будівельного потоку в часі:

K1 = nmax/ncp (5.16)

де nmax – максимальна кількість робочих в день, чол.;

ncp – середнє число робочих в день.

K1 =36/15=2,4

4. Показник компактності буд генплану:

К2 = Fз/FБ (5.17)

де F3 – площа забудови, м2, FБ – площа будівельного майданчика, м

2:

FЗ = Sбуд + Sтим.буд + Sскл + Sдор (5.18)

Sбуд – площа будівлі, що будується, м2;

Sтим.буд – площа тимчасових будівель i споруд, м2;

Sскл – площа відкритого складу;

Sдор – площа доріг та тpoтyapiв, м2.

К2= (1010+200,25+600,56+1261,4)/ 12429,56 = 0,25

5. Показник відношення тимчасових будівель до площі забудови:

К3 = FT / F3 (5.19)

К3= 200,25 / 1010 = 0,2

6. Показник використання території під склади:

К4 = Fск / Fбуд, (5.20)

де, Fск – площа відкритого і закритого складів, м2;

Fбуд – площа будівельного об’єкту.

К4 =633,56/12429,56=0,05.

7. Показник розвитку мережі тимчасових доріг:

К5 = Fд / (Fст- F3,), (5.21)

де Fд – площа тимчасових всередині майданчикових автодоріг, м2.

К5 =1261,4/(12429,56-1010)=0,11.

ЛІТЕРАТУРА

1. Методичні вказівки до організації виконання бакалаврської дипломної

роботи для студентів напряму підготовки “Будівництво” спеціальності “Проми-

слове та цивільне будівництво”./ І. В. Маєвська, Н. В. Блащук –Вінниця: ВНТУ,

2014. – 35 с.

2. Методичні вказівки до курсового та дипломного проектування з основ та

фундаментів для студентів спеціальності «Промислове та цивільне будівницт-

во». Частина 2. Пальові фундаменти / [І. І. Ваганов, І. В. Маєвська, М. М. Попо-

вич, Н. В. Блащук] – Вінниця : ВНТУ, 2010 – 77с.

3. Організація будівельного виробництва: ДБН А.3.1-5-96 [Чинний від

1996-01-09]. – К., Держкоммістобудування України, 1996.- 65 с. – (Національні

стандарти України).

4. Дудар І. Н. Довідник нормативно-технічних даних для проектів вико-

нання комплексу робіт нульового циклу в будівництві. Навчальний посібник/ І.

Н. Дудар, Т. В. Прилипко, Т. Е. Потапова - Вінниця.: ВДТУ, 2001-133 с.

5. Бетоні та залізобетоні конструкції: ДБН В.2.6.-98:2009 [Чинний від 2011-

07-01]. – К.; Мінбуд України, 2011. – 71 с. – (Національні стандарти України).

6. Охорона праці і промислова безпека в будівництві: ДБН А.3.2-2-2009

[Чинний від 2012-04-01]. – К.: Мінрегіонбуд України, 2012. – 126 с. – (Націона-

льні стандарти України).

7. Теплова ізоляція будівель: ДБН В.2.6-31:2006 [Чинний від 2007-04-01]. –

К., Мінбуд України, 2006. - 65 с. – (Національні стандарти України).

8. Будівельна кліматологія: ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 [Чинний від 2011-11-

01]. – К.; Мінбуд України, 2011. – 123 с. – (Національні стандарти України).

9. Пожежна безпека об’єктів будівництва: ДБН В.1.1.7-2002 [Чинний від

2003-05-01]. – К.: Держбуд України, 2003. – 33 с. – (Національні стандарти

України).

10. Природне і штучне освітлення: ДБН В.2.5-28-2006 [Чинний від 2006-

05-15]. – К.: Мінбуд України, 2006. – 376 с. – (Національні стандарти України).

11. Голышев А. Б. Железобетонные конструкции. Сопротивление железо-

бетона. Т.1/ А. Б. Голышев, В. П. Полищук, В. Я. Бачинський – К.: Логос, 2001 -

420 с. - ІSBN 966-581-297-1.

12. Байков В. Н. Железобетонные конструкции. Общий курс: Учеб. Для

вузов./ В. Н.Байков, Э. Е.Сигалов – М.: Стройиздат, 1991 – 767 с.

13. Голышев А. Б. Железобетонныеконструкции. Строительная механика

железобетона. Т.2/ А. Б. Голышев, В. П. Полищук, В. Я. Бачинський – К.: Ло-

гос, 2001 - 418 с. - ІSBN 966-581-411-7.

14. Методичні вказівки до курсового та дипломного проектування з основ

та фундаментів для студентів спеціальності «Промислове та цивільне будівниц-

тво». Частина 1. Фундаменти мілкого закладання / [І. І. Ваганов, І. В. Маєвська,

М. М. Попович] – Вінниця : ВНТУ, 2009 – 57с.

15. Основания, фундаменты и подземные сооружения/ Подобщ. Ред. Е. А.

Сорочана и Ю. Г. Трофименкова.-М.: Стройиздат, 1985.- 480 с.

16. Основи і фундаменти будівель та споруд: ДБН В.2.1-10-2009. - [Чин-

ний від 2009-07-01]. – К.: Мінбуд України, 2009. – 105 с. – (Національні станда-

рти України).

17. Основи і фундаменти будівель та споруд: ДБН В.2.1-10-2009.Зміна №1

- [Чинний від 2011-07-01]. – К.: Мінбуд України, 2011. – 55 с. – (Національні


18. Будівельна техніка, оснастка, інвентар та інструмент. Нормативна база

оснащення будівельних організацій (бригад) засобами механізації, інструмен-

том і інвентарем. ДБН Г.1-5-96. [Чинний від 1996-09-01]. – К.: Держкоммісто-

будування України, 1997. – 161 с. – (Національні стандарти України).

19. Cоколов Г.К. Выбор кранов и технических средств для монтажа строи-

тельных конструкций: Учеб. Пособие/Моск. Гос. Строит. Ун-т. М.:МГСУ,2002.-

180 с.

20. Охорона праці і промислова безпека в будівництві: ДБН А.3.2-2-2009

ССБП. [Чинний від 2011-04-01]. – К.: Мінбуд України, 2011. – 126 с. – (Націо-

нальні стандарти України).

21. Сердюк В. Р. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з

дисципліни «Організація, планування будівництва» для студентів спеціальності

7.06010101 – «Промислове та цивільне будівництво» / В. Р. Сердюк, Т. Г. Рове-

нчак, О.В. Христич – Вінниця: ВДТУ, 2003. – 50 с.

22. Черненко В. К. Технология и организация монтажа строительных

конструкций, справочник./ В. К.Черненко, В. Ф. Баранникова – Київ, «Будіве-

льник», 1988. – 250 с.

23. Довідник нормативно-технічних даних для проектів виконання ком-

плексу робіт по зведенню надземної частини будівель та споруд: Учеб. видання.

- /Уклад. І. Н. Дудар, Т. Е. Потапова, Т. В. Прилипко/ - Вінниця, ВНТУ, 2006. –

114 стор.

24. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної

документації для будівництва: ДБН А.2.2-3-2004 [Чинний від 2004-07-01]. - К:

Держбуд України, 2004. – 35 с. – (Національні стандарти України).

25. Посiбник з розробки проектів організації будiвництва i

проектiв виконання робiт (до ДБН А.3.1-5-96 "Органiзацiя

будiвельного виробництва"). / ОП НДIБВ Держкоммiстобудування України. -

Київ, 1997р. – 62 с.

26. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки

будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ: ДБН В.1.2-14.2009 [Чин-

ний від 2009-12-01]. – К.; Мінрегіонбуд України, 2009. – 30 с. – (Національні


27. Постанова Кабінету Міністрів України «Про Порядок прийняття в екс-

плуатацію закінчених будівництвом об'єктів»[Чинний від 2011-04-13]. - Кабмін

України, 2011. – 35 с.

28. Навантаження і впливи: ДБН В.1.2.-2:2006 [Чинний від 2007-01-01]. –

К.; Мінбуд України, 2006. – 59 с. – (Національні стандарти України).

29. Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки

будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ: ДБН В.1.2-14.2009 [Чин-

ний від 2009-12-01]. – К.; Мінрегіонбуд України, 2009. – 30 с. – (Національні


Додаток А

Визначення розмірів підошви фундаменту мілкого закладання

Розрахунок розмiрiв пiдошви фундаменту ФМ

Програму виконав студент групи 1Б -10 Кондратенко Тетяна

Розрахункове значення питомого зчеплення грунту,

що розмiщуїться зразу пiд пiдошвою фундаменту в кПа, С = 16.000

Розрахункове значення кута внутрiшнього тертя

для того ж грунту в град, F1 = 16.000

Вертикальне розрах. навантаження на обрiзi фундаменту,в кН Sil = 249.560

Розрахунковий вигинаючий момент на рiвнi пiдошви фундаменту

вiдносно осi Х, Х = 0.000

Теж саме вiдносно осi Y, Y = 0.000

Осереднене розрахункове значення питомо∙ ваги

вище пiдошви фундаменту в кН/м.куб., Gam1 = 17.800

Теж саме нижче пiдошви фундаменту в кН/м.куб., Gam = 18.700

Приведена глибина закладення фундам.вiд пiдлоги пiдвалу в м,D1 = 0.720

Глибина пiдвалу вiд вiдмiтки планування в м, DB1 = 1.080

Коефiцiїнт К, z1 = 1.000

Коефiцiїнт умов роботи GamaC1, Gamc1 = 1.100

Коефiцiїнт умов роботи GamaC2, Gamc2 = 1.000

Спiввiдношення сторiн пiдошви фундаменту Z31 = 1.000

Початкова ширина чи дiаметр фундаменту

(для кiльцевого - зовнiшнiй), B1 = 0.380

Початковий внутрiшнiй дiаметр кiльцевого фундаменту в м, DVN1 = 0.380

Результати розрахунку

Назва показника Один. вимiр. Величина

Розрахунковий опiр грунту основи кПа 166,46

Максимальний краївий тиск при дi∙

згинаючих моментiв:

вiдносно осi Х кПа 165,98

вiдносно осi Y кПа 165,98

Мiнiмальний краївий тиск при дi∙

згинаючих моментiв:

вiдносно осi Х кПа 165,98

вiдносно осi Y кПа 165,98

Максимальний кутовий тиск кПа 165,98

Середнiй тиск по пiдошвi фундамен-

ту

кПа 165,98

Ширина фундаменту м 1,92

Довжина фундаменту м 1,00

Додаток Б

Визвачення несучої здатності забивної палі

Кондратенко Тетяна група №1Б-10

1. Сторона квадратної абодіаметр круглої палі - 0,3

2. Діаметр уширення палі - 0,3

3. Показник текучості грунту під нижнім кінцем палі - 0

4. Осереджений показник текучості для грунтів від нижнього кінця палі

до підошви розтверку - 0,7

5. Показник типу палі - 0

6. Показник типу грунту під нижнім кінцем палі - 1

7. Глибина закладання нижнього кінця палі від рівня природнього рельє-

фу – 6,4

8. Глибина закладання підошви ростверку від рівня природнього рельєфу,

м – 1,58

9. Розрахункове значення кута внутрішнього тертя для піщаного грунту

під нижнім кінцем палі -15,8

10. Показник форми поперечного перерізу ствола палі - 0

11. Розрахункове значення питомої ваги піщаного грунту під нижнім кін-

цем палі з урахуванням зважуючої дії води, кН/куб.м - 0

12. Осереджене по шарах розрахункове значення питомої ваги грун-

тів,розташованих вище нижнього кінця палі, з урахуванням зважуючої дії

води, кН/куб.м - 0

13. Коефіцієнт умов роботи палі - 1

14. Коефіцієнт умов роботи грунту під нижнім кінцем палі - 1

15. Осереджений по шарах коефіцієнт умов роботи грунту по боковій по-

верхні палі - 1

16. Розрахункове значення вертикальної сили, що діє на кущ паль, N –

284,89

Потрібна кількість паль - 0,465713628540346

Розрахунковий опір під нижнім кінцем паль - 8710,91863739443

Питомий опір грунту по боковій поверхні палі - 60,3636021222417

Несуча здатність палі - 856,418999912188

Додаток В

Розрахунок несучої здатності бурової палі

Кондратенко Тетяна група №1Б-10

1. Сторона квадратної абодіаметр круглої палі - 0,6

2. Діаметр уширення палі - 0,6

3. Показник текучості грунту під нижнім кінцем палі - 0

4. Осереджений показник текучості для грунтів від нижнього кінця палі

до підошви розтверку - 0,44

5. Показник типу палі - 1

6. Показник типу грунту під нижнім кінцем палі - 1

7. Глибина закладання нижнього кінця палі від рівня природнього рельє-

фу – 9,28

8. Глибина закладання підошви ростверку від рівня природнього рельєфу,

м – 1,58

9. Розрахункове значення кута внутрішнього тертя для піщаного грунту

під нижнім кінцем палі -15,8

10. Показник форми поперечного перерізу ствола палі - 1

11. Розрахункове значення питомої ваги піщаного грунту під нижнім кін-

цем палі з урахуванням зважуючої дії води, кН/куб.м - 0

12. Осереджене по шарах розрахункове значення питомої ваги грун-

тів,розташованих вище нижнього кінця палі, з урахуванням зважуючої дії

води, кН/куб.м - 0

13. Коефіцієнт умов роботи палі - 1

14. Коефіцієнт умов роботи грунту під нижнім кінцем палі - 1

15. Осереджений по шарах коефіцієнт умов роботи грунту по боковій по-

верхні палі - 1

16. Розрахункове значення вертикальної сили, що діє на кущ паль, N –

284,89

Потрібна кількість паль - 0,516214258730001

Розрахунковий опір під нижнім кінцем паль - 1382,25118704404

Питомий опір грунту по боковій поверхні палі - 202,558738395226

Несуча здатність палі - 772,636542394717

ЗМІСТ РОЗДІЛ 1 Архітектурно 6 6...

Documents

Transcript of ЗМІСТ РОЗДІЛ 1 Архітектурно 6 6...