Balans_2012_049
Transcript of Balans_2012_049
18 червня 2012 \ллллл/.ЬаІапсе.иа
БАЛАНСДоступність професійного росту
український бухгалтерський журнал видається з 26.06.1994 Р-
Використання факсимільного підпису: де це можливо?......................................... .стор. 9
Вексельний обіг:• Правові нюанси вексельного обігу ........................................... стор. 11• Операції з простими векселями..................................................стор. 15• Переказний вексель: особливості обліку................................. стор. 19• Векселі у фінансовій звітності ................................................... стор. 23• Облік процентних векселів..........................................................стор. 24• Єдинники і вексельні розрахунки..............................................стор. 28
||і$ч *
Облік агентської винагородипри придбанні основних засобів: дві думки стор. 31
ПОДАТКОВИМКОДЕКСУКРАЇНИ
Шановні читачі!Ми раді повідомити вам, що на початку III кварталу цього року всі передплатники «БАЛАНСУ» отримають кодифікований Податковий кодекс України з урахуванням усіх змін станом на 01.07.12 р.
Не забудьте продовжити передплату!
49 (1191) 18 червня 2012
ЗМ ІСТ
;?дМіЕши4ми,
Виробникам хлібопродуктів. Нотаріусам.
Д О К УМ ЕН ТИ
Суб’єктам господарювання. Роботодавцям...................................
ТА КОМЕНТАРІ
2
Постанова правління ФСС з ТВП від 03.04.12 р. № 8 Про внесення змін до Порядку фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності(коментар на с. 5 ) .......................................................................................................................... З
Лист ДПС України від 06.04.12 р. № 6134/6/15-1415 Про строк корисного використання основних засобів при нарахуванні амортизації виробничим методом(коментар на с. 7)................................................................................................................................... 6
Лист ДПС України від 11.05.12 р. № 8200/6/15-3315Про нарахування ПДВ переробним підприємством при постачанні молока І м'яса(коментар на с. 9 )................................................................................................................................... 8
Лист Мінфіну України від 27.02.12 р. № 31-08410-07-29/4796 Про використання факсимільного підпису(коментар на с. 10 ).. ................................................................................................... 9
ТЕМ А НОМЕРА____________________________________________________ ____________________
Вексельний обіг: правові нюанси.................................................................... 11
Операції з простими векселями....................................................................... 15
Переказний вексель: особливості обігу та обліку........................................ 19
Як відобразити в балансі отримані векселі................................................ 23
Облік процентних векселів................................................................................. 24
Єдинники та вексельні розрахунки................................................................. 28
Щ ДЩ Щ Щ НА ЗАПИТАННЯ___________ ’______________________________________ :_________
Агентська винагорода за придбанняосновних засобів: як обліковувати витрати?............................................... 31
Агентська винагорода при придбанніосновних засобів: бухоблік................................................................................ 31
ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯпро набуття чинності окре м их документів у зв’ язку з ї х офіційним опублікуванням
Документ Офіційноопубліковано
Набувчинності
Наказ Міністерства регіонального розвитку, Ьудівництва та житлово-комунального господарства України від 03.05.12 р. № 186 (див. «БАЛАНС», 2012, № 47, с. 11)
«Офіційний вісник України» від 08.06.12 р. № 41
08.06.12 р.
БАЛАНС №№№-ВА(-А<ЧСЕ0А 1
№ 49 (1191), 18 червня 2012 р.
^ 3 — ВИРОБНИКАМ ХЛІБОПРОДУКТІВ
Перелік енергозберігаючих матеріалів, обладнання, устаткування та комплектуючих, які звільняються від ввізного мита, а також від ПДВ при ввезенні їх в Україну, затверджений постановою КМУ від 14.05.08 р. № 444, доповнено позиціями, що стосуються виробництва хлібобулочних виробів. Зокрема, до переліку включено лінії: з виробництва хлібобулочних виробів, № 1-5 з виробництва тіста, тістороздільні, для випікання житньо-пшеничного круглого хліба тощо).
Постанова КМУ від 11.04.12 р. № 392 набула чинності з 09.06.12 р. («Урядовий кур'єр» від 09.06.12 р. № 102).
Нотаріус посвідчує договір продажу (обміну) фізичними особами об'єктів нерухомості тільки за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна, яку визначає суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання приватної форми власності, виключним видом діяльності якого є оцінка для цілей оподаткування, нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, що справляються відповідно до законодавства, який отримав відповідний сертифікат та інформація про якого включена до Держ- реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності за напрямом оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів.
Наказ Мін'юсту від 21.05.12 р. № 766/5 набув чинності з 05.06.12 р. («Офіційний вісник України» від 05.06.12 р. № 40).
До Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ від 29.12.03 р.№ 2067, унесено доповнення, згідно з яким, зокрема:• визначено значення терміна «вивіска» чи «табличка» як елементу на будинку, будівлі або споруді,
який містить необхідну інформацію про особу, знаки для її товарів і послуг, вид діяльності, час роботи; відповідає вимогам до розміщення та не є рекламою;
• наведено перелік причин для демонтажу вивісок чи табличок. Демонтаж здійснюється за рахунок коштів юридичних або фізичних осіб - підприємців, які їх установили.
Постанова КМУ від 23.05.12 р. № 495 набуває чинності з дня опублікування. На день підписанняномера до друку офіційно не опублікована.
Кабмін рекомендував керівникам підприємств у містах, де проводиться чемпіонат Євро-2012, перенести працівникам із п'ятиденним робочим тижнем робочі дні у червні на суботу: у Донецьку з понеділка 11-го - на 9 червня; з п'ятниці 15-го - на 21 липня; з вівторка 19-го - на 28 липня; із середи 27-го - на 11 серпня; у Києві з понеділка 11-го - на 9 червня; з п'ятниці 15-го - на 23 червня; з вівторка 19-го - на 21 липня; у Львові і Харкові із середи 13-го - на 16 червня.
Розпорядження КМУ від 31.05.12 р. № 335-р набуло чинності з 31.05.12 р.
У дні проведення матчів Євро-2012, тобто 11, 13,15,19 і 27 червня банки працюють у звичайному режимі, а система електронних платежів НБУ (далі - СЕП) 9, 16 і 23 червня, 21 і 28 липня та 11 серпня не працює. Робочий день СЕП перенесено з п'ятниці 29 червня на суботу 7 липня.
Листи НБУ від 08.06.12 р. № 25-211/1229-5705 і від 25.01.12 р. № 25-211/203-822 відповідно.
СУБ'ЄКТАМ ГОСПОДАРЮВАННЯ
РОБОТОДАВЦЯМ
Тетяна ПОНОМАРЬОВА, провідний бухгалтер-експерт редакціїи
УУУЖ.ВАІАМСЕ.ІІА Б А Л А Н С
ДОКУМЕНТИ ТА КОМЕНТАРІ № 49 (1191), 18 червня 2012 р.
• у пункті 3.8:- абзац другий після слів «повернути йому» до
повнити словами «зворотний талон або»;- в абзаці третьому слова «Фізична особа -
суб'єкт підприємницької діяльності, яка є платником єдиного податку, та фізична особа, застрахована на добровільних засадах» замінити словами «Особа, яка бере добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
1.4. У розділі IV:• пункт 4.1 викласти в такій редакції:
«4.1. Контроль за цільовим використанням коштів Фонду дитячими закладами оздоровлення, їх власниками (засновниками), страхувальниками та організаціями профспілок здійснюють виконавчі дирекції відділень Фонду та робочі органи відділень Фонду відповідно до Порядку проведення перевірок отримувачів коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення, оформлення, реалізації та оскарження їх результатів, затвердженого постановою правління Фонду від 22 грудня 2010 року N2 30, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 року за № 394/19132.»;
• у пункті 4.4 слова «були витрачені» замінити словами «залишились невикористаними або використані».
1.5. Додаток 1 викласти в такій редакції:
М 'У Ш 'М І Додаток 1до Порядку фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб
у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
Директору виконавчої дирекції
відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
(П. І. Б.)
Заявка на часткове фінансування оздоровлення дітей
у дитячому закладі оздоровлення
(повне найменування страхувальника.
(код за ЄДРПОУ (реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються
від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків))
перебуває на обліку в ___________________________ районній, міжрайонній, міській виконавчійдирекції___________________________ відділення Фонду соціального страхування з тимчасовоївтрати працездатності, просить здійснити часткове фінансування за рахунок коштів Фонду оздоровлення дітей у кількості_________ осіб на сум у_______________________________________________________________________________________________________ грн.
(цифрами та словами)
у дитячому закладі оздоровлення_______________________________________________________
(повне найменування та місцезнаходження)
Оздоровча зм іна:______ . Дата заїзду:_________ . Тривалість оздоровчої зм іни:_______(днів).
_________________:_______________________ иШЖЖ.ВАЦШСЕ.ІІА Б А Л А Н С
№ 49 (1191). 1Я червня 2012 Р. ДОКУМЕНТИ ТА КОМЕНТАРІ
Оплату решти вартості путівки дитячому закладу оздоровлення гарантуємо.
З метою своєчасного фінансування оздоровлення дітей кошти Фонду просимо перерахувати на:
*а)_____________________________________________________________________ ;--------------------(указати реквізити поточного рахунку в банку, МФО та повне найменування отримувача коштів)
**б) окремий поточний рахунок № ____________ у банку________________М Ф О ___________
(повне найменування отримувача коштів)
Керівник _(підпис) (П. І. Б.)
М. П. Головний бухгалтер _(підпис) (П. І. Б.)
Голова (уповноважений) комісії із соціального страхування _
(підпис) (П. І. Б.)
Відмітка виконавчої дирекції________________________________відділення ФСС з ТВП (штамп)
Реєстраційний № ___________________ , вх. № ___________________в ід ___________________
Відповідальна особа___________________ /_(підпис) (П. І. Б.)
* Заповнюється у разі самостійної закупівлі організацією профспілок путівок до дитячого закладу оздоровлення.** У разі перерахування коштів Фонду страхувальнику вказується номер окремого поточного рахунку, відкритого відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».
2. Ця постанова набирає чинності з дня її офіційного опублікування.Голова правління
В. КОЛОМІЄЦЬ
о
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ПУТІВКИ ДЛЯ ДІТЕЙ ЗА РАХУНОК СОЦСТРАХУ: ЩО НОВОГО?
Постановою № 8 унесено деякі зміни і доповнення до чинного порядку фінансування оздоровлення дітей за рахунок коштів ФСС з ТВП (далі - Фонд). Розглянемо їх докладніше.
1. Збільшено нижній віковий поріг дітей. Тепер путівки за рахунок коштів Фонду видаватимуться застрахованим особам за основним місцем роботи для їх дітей віком від б до 18 років. Раніше віковий критерій охоплював дітей, які досягли 7 років.
2. Поповнився перелік дитячих оздоровчих закладів, які підлягають частковому фінансуванню за рахунок Фонду. Тепер фінансування можуть отримати також заклади, передані в оренду.
3. До уваги страхувальників: розширився перелік документів, необхідних для отримання дитячої соцстрахівської путівки. Тепер працівник, який бажає оздоровити дитину за рахунок коштів Фонду, зобов'язаний подати до комісії із соціального страхування на підприємстві крім заяви про видачу такої путівки ще й копію свідоцтва про народження дитини (копії документів про усиновлення або встановлення опіки і піклування). Завважимо, що раніше такі копії не були потрібні, але на сторінках
БАЛАНС ММШ.ВАІАМСЕ.иА
ДОКУМЕНТИ ТА КОМЕНТАРІ N° 49 (1191), 18 червня 2012 р.
«БАЛАНСУ» ми рекомендували їх подавати. Адже зазначені документи є підставою для підтвердження віку дитини.
4. До уваги добровільно застрахованих осіб (фізосіб-підприємців; осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та ін.). Нагадаємо, що ці особи мають право на отримання дитячої путівки за рахунок коштів Фонду за умови, що вони застраховані в Пенсійному фонді, у ФСС на випадок безробіття, а також виявили бажання зареєструватися у Фонді та добровільно сплачувати ЄСВ на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЗДСС) у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Тепер таким батькам, крім особистої заяви, копії свідоцтва про народження дитини, документа, що посвідчує особу, потрібно буде подати до Фонду копію договору про добровільну участь у системі ЗДСС. При цьому путівку може бути видано тільки за умови сплати єдиного соціального внеску в розмірі 36,6 % від суми місячного доходу, що підлягає обкладенню ПДФО (від місячної суми, визначеної самостійно, - для підприємців-єдинників), при цьому сума ЄСВ не може бути меншою від суми мінімального страхового внеску. Нагадаємо, що у квітні - червні 2012 року мінімальний страховий внесок становив 400,40 грн., а з липня по вересень він становитиме - 403,33 грн.
5. Подано в новій редакції Заявку на часткове фінансування (додаток 1 до Порядку, затвердженого постановою правління Фонду від 25.02.09 р. № 17). Причому основні реквізити залишилися колишніми, а зміни торкнулися тільки рядків, у яких відображаються реквізити отримувача коштів, що перераховуються Фондом за дитячі путівки.
Людмила АРТЕМ'ЄВА, редактор напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування» ■
ЛИСТ Державної податкової служби України від 06.04.12 р. № 6134/6/15-1415
ПРО СТРОК КОРИСНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ПРИ НАРАХУВАННІ АМОРТИЗАЦІЇ ВИРОБНИЧИМ МЕТОДОМ
Відповідно до пп. 145.1.2 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено в пункті 145.1, і призупиняється на період його виведення з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації.
Нарахування амортизації з метою оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику для складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання (пп. 145.1.9 п. 145.1 ст. 145 Кодексу).
Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням виробничого методу, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється шляхом ділення вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виготовити (виконати) з використанням об'єкта основних засобів (абз. 5 пп. 145.1.5 п. 145.1 ст. 145 Кодексу).
Виходячи з викладеного вище, при застосуванні виробничого методу амортизації основних засобів враховуються мінімально допустимі строки корисного використання для розрахунку амортизаційних відрахувань основних засобів.
Заступник Голови А. ІГНАТОВ
Р б Д . Виділено за текстом редакцією.
*У№№.ВАЦЮСЕ.ІМ БАЛАНС
№ 49 (1191). 18 червня 2012 о. ДОКУМЕНТИ ТА КОМЕНТАРІ
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ВИРОБНИЧИЙ МЕТОД - ПАСИНОК ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ
У коментованому листі фахівці ДПС роз'яснюють, що вимога п. 145.1 Податкового кодексу (далі - ПК) про встановлення мінімально допустимого строку корисного використання (далі - СКВ) повинно поширюватися також і на об'єкти основних засобів (далі - 03), що амортизуються за виробничим методом. Як платникові податків застосовувати таке роз’яснення на практиці?
ПК не містить визначення СКВ, тому скористаємося таким визначенням із П(С)БО (пп. 14.1.84 ПК). Згідно з п. 4 П(С)БО 7 строк корисного використання - це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи використовуватимуться підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний (планований) підприємством обсяг продукції (робіт, послуг). Другу частину визначення СКВ призначено для нарахування амортизації із застосуванням виробничого методу. Адже цей метод відрізняється від решти методів саме тим, що при розрахунку розподілу амортизаційних сум за періодами за основу береться не кількість років (місяців) установленого підприємством СКВ для такого 03, а загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство планує виробити з використанням об'єкта 03. Сума амортизації за період (місяць, квартал, рік):
А = АВ : Опл х Оф,
де АВ - амортизовувана вартість об'єкта 03,Опл - планований загальний обсяг продукції (робіт, послуг), виготовлений об'єктом 03,Оф - фактичний обсяг виготовленої продукції (робіт, послуг) за період.
Як видно з формули, сума амортизації, а отже і сума витрат (у т. ч. податкових), безпосередньо не залежать від величини встановленого підприємством СКВ. Щоб не йти врозріз з «рекомендаціями» фахівців ДПС, підприємство, звичайно, може встановити наказом про введення в експлуатацію об'єкта 03, що амортизується за виробничим методом, СКВ такого об'єкта не менше від мінімально допустимого за п. 145.1 ПК, а очікуваний обсяг продукції (робіт, послуг) - запланувати виходячи з реальних обставин. Проте надалі такий «хитрий» платник податків усе одно може зіткнутися з новими труднощами.
Приклад. Підприємство ввело в експлуатацію верстат. Метод амортизації - виробничий, СКВ -5 років (п. 145.1 ПК). Через три роки з моменту початку експлуатації верстата з'ясувалося, що на ньому вже виготовлено майже весь первісно .планований обсяг продукції, верстат переважно замортизований в обліку, але цілком придатний'до подальшої роботи. У бухобліку в такому разі слід переглянути величину первісно встановленого запланованого обсягу продукції (п. 25 П(С)БО 7) і продовжувати розраховувати амортизацію виходячи з додаткового обсягу і залишкової вартості верстата. Проте в податковому обліку виконати подібні дії (тобто переглянутиг СКВ) не можна. Як випливає з пп. 145.1.4 ПК, амортизація об'єкта 03 нараховується виходячи з нового СКВ, починаючи з місяця, що настає за місяцем зміни строку (крім об'єктів з виробничим методом нарахування амортизації). Пояснити це можна тим, що законодавці чудово знали - виробничий метод не залежить від строку експлуатації об'єкта 03, тому і зробили таке застереження, очевидно, маючи на увазі при цьому під СКВ тільки першу частину його повного визначення. Додамо, що в бухобліку нарахування амортизації при виробничому методі повинне починатися з дати, що настає за датою введення об'єкта 03 в експлуатацію, а ПК для всіх методів початок нарахування амортизації встановлює з наступного місяця. Таким чином, саме застосування виробничого методу первісно чревате для платника податків порушеннями ПК і штрафонебезпечністю. Тому рекомендуємо платникам застосовувати виробничий метод, тільки керуючись індивідуальними податковими консультаціями або до внесення змін до ПК не застосовувати взагалі.
Вікторія ЯКИМАЩЕНКО, редактор напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування» ■
БАЛАНС тутВАІАМСЕ-иА
ДОКУМЕНТИ ТА КОМЕНТАРІ N° 49 (1191), 18 червня 2012 р.
ЛИСТ Державної податкової служби України від 11.05.12 р. № 8200/6/15-3315
ПРО НАРАХУВАННЯ ПДВ ПЕРЕРОБНИМ ̂ ПІДПРИЄМСТВОМ ПРИ ПОСТАЧАННІ
МОЛОКА І М’ЯСА
Відповідно до норм Податкового кодексу України переробні підприємства до 2015 року додатну різницю суми податку на додану вартість, нараховану ним при здійсненні операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками, визначеними розділом V Кодексу, і фізичними особами, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розділом V Кодексу, сплачують до спеціального фонду Державного бюджету України та на спеціальний рахунок, відкритий ним в органі державної казначейської служби, у відповідних розмірах.
При цьому відповідно до підпункту 3 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України переробні підприємства зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання виробленої власно продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками (далі - продукція), і з постачання інших товарів/послуг, у тому числі продукції, виготовленої із сировини, визначеної у підпункті 1 цього пункту, та складати податкову декларацію з податку на додану вартість і податкову декларацію з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції.
У разі якщо переробні підприємства здійсню
ють операції з постачання м'ясомолочної продукції, виготовленої частково з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками, визначеними розділом V Кодексу, і фізичними особами, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розділом V Кодексу, а частково з імпортованої сировини, сировини, поставленої не в живій вазі, сировини, що не є сировиною власного виробництва сільськогосподарських товаровиробників та фізичних осіб, то операції з постачання такої продукції відображаються в податковій декларації з податку на додану вартість (переробного підприємства) та податковій декларації з податку на додану вартість пропорційно до частки сировини, закупленої в живій вазі у сільськогосподарських товаровиробників, визначеними розділом V Кодексу, і фізичних осіб, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва у загальному обсязі сировини, придбаної у всіх категорій постачальників.
Щодо податкового кредиту переробного підприємства, то при придбанні (виготовленні) переробним підприємством товарів/послуг, основних засобів, які використовуватимуться частково для виготовлення м'ясомолочної продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг, податковий кредит за такими операціями розподіляється виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних засобів в операціях з постачання м'ясомолочної продукції та відповідно в операціях з постачання інших товарів/послуг, з урахуванням вимог розділу V Кодексу.
Заступник Голови А. ІГНАТОВ
УУУУУУ.ВАІ-АМСЕ.ЦА Б А Л А Н С
№ 49 (1191), 18 червня 2012 р. ДОКУМЕНТИ ТА КОМЕНТАРІ
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
РОЗПОДІЛ ПОДАТКОВИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ З ПДВ ПЕРЕРОБНИКАМИ: ДПС - «ЗА»!
Коментованим листом ДПС висловилася за розподіл переробними підприємствами податкових зобов'язань між деклараціями з ПДВ («бюджетною» і переробного підприємства) розрахунковим шляхом. А саме: якщо молоко або м'ясо в живій вазі купується як у сільгоспвиробників, так і в інших категорій постачальників (або м'ясо купується у сільгоспвиробників, але не в живій вазі), то суму податкових зобов'язань для декларації переробного підприємства потрібно розрахувати пропорційно частці закупівлі сировини у сільгоспвиробників у загальному обсязі.
Зверніть увагу! Раніший лист (від 02.03.12 р. № 3797/6/15-3315, див. у «БАЛАНСІ», 2012, № 22, с. 9) стверджував: ПДВ за постачаннями молочної продукції, виготовленої частково із сировини сільгоспвиробників, а частково з іншої сировини, не повинен спрямовуватися на виплату компенсацій (тобто обсяги таких постачань не повинні відображатися в декларації переробного підприємства). Це, на наш погляд, суперечило законодавчим нормам (докладніше див. коментар до вищезгаданого листа). ДПС змінила свою думку на протилежну і тепер вона збігається з нашою.
Чинні норми п. 1 підрозд 2 розд. XX Податкового кодексу припускають в описаному випадку розподіл податкових зобов'язань пропорційно обсягам закупівель сировини, а розподіл податкового кредиту при придбанні товарів/послуг і необоротних активів загальногосподарського призначення - пропорційно обсягам постачань. Тобто, щоб заповнити декларацію переробного підприємства, потрібно спочатку визначити обсяги постачань для неї «иходячи із частки закупівель сировини у сільгоспвиробників, а на підставі отриманих даних про постачання розподіляти податковий кредит подвійного призначення. Приклад такого розрахунку див. у «БАЛАНСІ», 2012, № 12, с. 23. Але головне, переробники можуть планувати збільшити виплати компенсацій сільгоспвиробникам, не побоюючись однобокої позиції податкових органів.
Катерина ДАВИДОВА, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування ■
ЛИСТ Міністерства фінансів України від 27.02.12 р. № 31-08410-07-29/4796>
ПРО ВИКОРИСТАННЯ ФАКСИМІЛЬНОГО ПІДПИСУ(Витяг)
<...>
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 (далі - Положення), підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні бути складені в ході
здійснення господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення і мати обов'язкові реквізити, визначені Законом.
Згідно із частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України (далі - Кодекс) дія особи, спрямована на придбання, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, є правочином.
Правочин уважається здійсненим у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
БАЛАНС »\тВАІАИСЕ.иА
ДОКУМЕНТИ ТА Ї і М Е Н Т А Р І №.49 (1191), 18 червня 2012 р.
Правочин, здійснюваний юридичною особою, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, і скріплюється печаткою.
Використання при здійсненні операцій факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно- числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою угодою сторін, у якій повинні міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.
КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ
ФАКСИМІЛЕ - ДАРЕМНЕ КЛІШЕ?Коментований лист продовжує історію забороненого використання факсимільного підпису в документах (див. також лист ДПС від 14.03.12 р. № 9499/К/10-1115/1139 у «БАЛАНСІ», 2012, № 47, с. 17). Заборона на використання факсиміле в податкових деклараціях і податкових накладних існувала ще до набуття чинності Податкового кодексу, але регламентувалася відповідно Законом від 21.12.2000 р. № 2181-111 та Законом про ПДВ. А ось пряма норма про можливість використання факсиміле при складанні первинних документів зникла з п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88, у зв'язку з прийняттям Наказу від 07.06.10 р. № 372. То де ж на сьогодні можна легітимно застосовувати факсиміле і в чому проблема його використання?
Факсиміле (лат. /ас зітіїе - «зроби подібне») - ’печатка, кліше, за допомогою якого відтворюється власноручний підпис особи. Головною відмінністю факсиміле від власноручного підпису є неможливість твердження, що у відповідному документі висловлено волю особи, чий підпис відтворено. Тому для використання факсиміле при оформленні договірних відносин необхідно укласти додаткову письмову угоду, у якій повинні міститися зразки цих факсиміле, завірені власноручним підписом. Якнайкраща альтернатива використанню факсиміле підпису уповноваженої особи - видача довіреності на вчинення відповідних дій (підписання необхідних документів) одному або декільком співробітникам організації.
Крім того, Мінекономіки своїм листом від 27.03.02 р. № 83-20/246 стосовно можливості підписання зовнішньоекономічних угод з використанням факсиміле визначило, що документи, оформлені з використанням факсимільного підпису, не відповідають нормам чинного законодавства України.
Використовувати факсимільний підпис на практиці рекомендуємо тільки при підписанні документів довідково-інформаційного характеру: запрошень, довідок, повідомлень, поздоровлень і подібних їм документів.
Василь КІРПІКІН, головний редакторі
Відповідно до Закону одним з обов'язкових реквізитів первинних документів є особистий підпис або інші дані, що дають'можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.5 Положення визначено, що використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається в порядку, установленому законом, іншими актами цивільного законодавства.
<...>Заступник Міністра -
керівник апарату Ю. ШЕВЧЕНКО
\АЖМ.ВАІА№Е.иА Б А Щ Щ С
№ 49 (1191), 18 червня 2012 р. ТЕМА НОМЕРА
В'ячеслав РАДЗІВІЛОВ, юрист
ВЕКСЕЛЬНИЙ ОБІГ: » ПРАВОВІ НЮАНСИ
У господарському обороті досить широко розповсюджена вексельна форма розрахунків. Для того щоб не допустити помилок при видачі векселя, необхідно виконувати вимоги чинного законодавства. Правовим питанням вексельного обігу присвячено цю консультацію.
Визначення І властивості векселя
Спочатку нагадаємо, що цінні папери - це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, які засвідчують грошові або інші майнові права; підтверджують взаємовідносини особи, яка розмістила або випустила їх, і власника; передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення і можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам (ст. 194 Цивільного кодексу, далі - ЦК).
Вексель - це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу певну суму власникові векселя (векселедержателеві).
Зверніте увагу! Не є цінним папером документ, який не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів і не відповідає встановленій для них формі (ст. 196 ЦК). Тому при використанні вексєіпя необхідно дотримувати положення нормативних документів, що регулюють обіг векселів в Україні, а саме:• Уніфікованого закону про переказні векселі
та прості векселі (Женевська конвенція 1930 року), набув чинності для України 06.01.2000 р. (далі - УВЗ);
• Закону від 05.04.01 р. № 2374-ІІІ «Про обіг векселів в Україні (далі - Закон № 2374);
• Закону від 23.02.06 р. № 3480-ІХ/ «Про цінні папери і фондовий ринок» (далі - Закон № 3480).
Векселедавцями можуть бути як юридичні, так і фізичні особи. Наведемо основні характеристики векселя як цінного паперу:• за характером фіксовуваних відносин - це бор
говий цінний папір, який припускає повернення суми боргу до певної дати;
• за формою існування - це документарний цінний папір. Такий цінний папір являє собою надрукований на спеціальному бланку сертифікат, який містить реквізити цінного паперу певної емісії, дані про кількість цінних паперів;
• залежно від строку обігу - строковий цінний папір, строк дії якого визначається умовою випуску;
• залежно від порядку їх розміщення - неемі- сійний цінний папір. Нагадаємо, що емісійні папери надають однакові права їх власникам у межах одного випуску щодо особи, яка випустила ці цінні папери (емітента);
• за формою випуску - ордерний цінний папір. Власник векселя може призначати своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу, яка і реалізує права, надані векселем. Такий наказ робиться безпосередньо на цінному папері за допомогою індосаменту.
Висновок: вексель, по суті, є цінним папером і борговою розпискою. Водночас вексель, на якому зроблено виконавчий напис нотаріусом, або вексель, опротестований нотаріусом, стає виконавчим документом.
Види векселів, умови їх видачі
Векселі випускаються у двох видах:• простий вексель являє собою безумовне бор
гове зобов'язання встановленої форми, що висловлює зобов'язання векселедавця сплатити певну грошову суму кредиторові (векселедержателеві) у певний строк та у визначеному місці;
• переказний вексель (тратта) - письмовий наказ векселедавця (трасанта) платникові (трасатові) про сплату останнім певної грошової суми третій особі (ремітенту).
БАЛАНС ^^-ВАимсЕ-иА
ТЕМА НОМЕРА №49 (1191), 18 червня 2012 р.
При видачі векселя необхідно дотримуватисяосновних правил (ст. 4 Закону № 2374):• вексель можна видавати тільки для оформлен
ня грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (принцип «товарності» векселя). Якщо постачання товару, виконання робіт, надання послуг ще не відбулося, то видавати вексель не можна. Порушення цієї вимоги може стати підставою для визнання договору, на підставі якого видано вексель, недійсним і відповідно для повернення векселя векселедавцеві;
• сума зобов'язання за товари (роботи, послуги) повинна бути не меншою від суми платежу за векселем. Зверніть увагу, що платіж за векселем може здійснюватися тільки в безготівковій формі (ст. 6 Закону № 2374);
• використання вексельної форми розрахунку має бути закріплене в письмовому договорі між векселедавцем і векселеотримувачем.
За порушення зазначених норм передбачено адміністративну та фінансову відповідальність:• адмінштраф у розмірі від 400 до 500 НМДГ (від
6 800 до 8 500 грн.) (ст. 16312 КУпАП);• фінансовий штраф для юридичної особи (век
селедавця або трасанте) у розмірі від 400 до 500 НМДГ (від 6 800 до 8 500 грн.) (ст. 131 Закону № 2374).
Таким чином, документальне оформлення видачі векселя передбачає такі 'етапи:• виконання стороною своїх зобов'язань за основ
ним договором: постачання товару, виконання робіт, надання послуг;
• включення до основного договору купівлі- продажу (постачання) товару, надання послуг, виконання робіт умови про можливість вексельного розрахунку шляхом складання додаткової угоди до договору, наприклад, з таким формулюванням: «На забезпечення заборгованості за цією угодою можлива видача емітованого постачальником простого векселя на суму фактично поставленого товару зі строком погашення, що не перевищує два роки»;
• складання векселя, передача його векселедер- жателеві за актом приймання-передачі зі складанням довіреності на отримання ТМЦ.
Емісія векселів
При складанні векселя використовують форми вексельних бланків, наведені в додатках 1 (пере- казний вексель) та 2 (простий вексель) до Положення, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 22.11.01 р. № 338. Придбати їх можна в комерційних банках. У бланку необхідно заповнити всі обов'язкові реквізити векселя, наведені у ст. 1, 2,б, 75, 76 УЗВ. Для зручності викладемо їх у формі таблиці.
N2п/п
Реквізитипереказного
векселяРеквізити
простого векселя Примітка
1 2 3 41 Назва «ГТереказ-
ний вексель»Назва «Простий
вексель»Назву надруковано на бланку векселя
>2 Найменування
особи, яка повинна платити (трасат)
У переказному векселі зазначають найменування і точну адресу платника - трасанта. У простому векселі такого реквізиту немає, оскільки векселедавець і платник за векселем це одна особа
3 Строк платежу Можливо зазначити один з таких строків платежу:- при пред'явленні;- у певний строк від пред’явлення;- у певний строк від дати складання;- на певну дату.Якщо строк платежу взагалі не зазначено, уважається, що вексель підлягає оплаті після пред'явлення
4 Валюта і строк платежу Сума прописується цифрами і словами. При цьому, якщо сума, позначена цифрами, не збігається із сумою, позначеною прописом, то вважається, що вексель видано на суму, позначену прописом
5 Місце, у якому має бути здійснено платіж
За відсутності особливих вказівок місцем платежу вважаєть- ся-^місце, позначене поряд з найменуванням трасата/векселедавця
тМ.ВАІАИСЕШ БАЛАНС
№ 49 (1191), 18 червня 2012 р. ТЕМА НОМЕРА
" * г -2 ' ’* ' ■ 3 46 Найменування бсоби, якій або за на
казом якої має бути здійснено платіжПриписується найменування першого векселедержателя:- для юрособи - згідно зі статутом і свідоцтвом про держреє- страцію або випискою з ЄДРПОУ;- для Фізособи - згідно з паспортом
7 Дата і місце складання векселя При написанні дати місяць і рік слід писати прописом, наприклад «Об червня 2012 року».Як місце складання зазначають населений пункт. Якщо місце складання не зазначено, то вважається, що вексель складено в місцезнаходженні трасанта або векселедавця
8 Підпис особи, яка видає вексель. Ідентифікаційний код або номер трасанте або векселедавця.Паспортні дані фізичної особи - векселедавця (трасанта)
Фізична особа - векселедавець (трасант) підписує вексель власноручно. Вона може видати довіреність на підпис векселя від її імені іншій особі (у цьому випадку у векселі робиться посилання на довіреність). За наявності у фізособи-векселедавця власної печатки підпис скріпляється її відбитком.Від імені юрособи вексель підписують директор і головний бухгалтер (якщо таку посаду передбачено) або уповноважена ними особа (при цьому у векселі робиться посилання на внутрішній документ, на підставі якого діє представник). Ці підписи скріпляються печаткою юрособи
Індосамент
Утримувач векселя отримує всі засвідчені векселем права, тобто право вимоги виплати зазначеної в ньому суми. Ці права може бути передано іншій особі. Наприклад, отриманим векселем можна розрахуватися з іншим контрагентом, який поставив векселедержателеві товар.
Будь-який вексель, виданий без особливого застереження, яке забороняє його передачу (наприклад, «сплачуйте тільки», «платити такій-то особі без права подальшого індосування»), може бути передано. Для цього на зворотному боці векселя робиться передавальний напис (індосамент),* який свідчить про перехід права на папір до іншої особи.
Вексель може бути передано як у власність іншої особи, так і для провадження певних дій на користь його власника, і залежно від цього розрізняють такі види індосаменту:• іменний - на векселі робиться застереження
«платити такій-то особі» і зазначається найменування нового власника. При цьому держатель, який зробив індосамент (індосант), несе солідарну відповідальність з векселедавцем: новий держатель може пред'явити вимоги як до індосанта, так і до емітента. Уникнути цього можна, якщо зробити беззворотний індосамент - передавальний напис на векселі містить застереження «без звернення на мене». Таким чином, індосант звільняється від солідарної
відповідальності за вексельним зобов'язанням. Новий держатель векселя може пред'явити вексель до оплати тільки його емітенту;
• бланковий - на векселі не зазначається, кому він передається («платити пред'явникові»). Вексель стає папером пред’явника, його власником є той, у чиїх руках знаходиться вексель. Відповідальним платником за векселем є тільки векселедавець;
• передоручений - вексель передається третім особам (наприклад, торговцеві для укладення договору на його продаж; нотаріусові для вчинення протесту) для провадження певних дій, без переходу до них права власності на вексель. Застереження на вексельному бланку має містити зазначення того, для яких дій він передається, наприклад: «для опротестування в неплатежі проти векселедавця нотаріусові Дніпропетровського міського нотаріального округу Івановій А. М.».
Пред'явлення векселя до платежу і строки давності
Усі дії, що стосуються векселів (зокрема, пред'явлення до платежу, акцепту, протест), можуть бути проведені тільки в робочі дні. При цьому до строків, установлених законом або договором, не входить день, у якому вони починають перебіг. Вексель за пред’явленням повинен бути пред'явлений до платежу протягом року з дати його складання (цей строк може бути змінено
БАЛАНС «̂ .ВАІ_АМСЕ.ІІА
ТЕМА НОМЕРА
векселедавцем). Інші векселі - у день, коли вони повинні бути сплачені, або в один із двох наступних за ним робочих днів (ст. 38 та 77 УВЗ).
Чіткого порядку пред'явлення векселя до оплати УВЗ не передбачає. На практиці факт пред'явлення векселя до оплати фіксується актом, у якому зазначаються:• найменування і реквізити сторін, реквізити век
селя, що пред’являється до оплати (вид, номер за бланком, дата складання, номінальна вартість, строк платежу, місце платежу);
• зобов'язання платника здійснити платіж на рахунок векселедержателя;
• зобов’язання векселедержателя передати оригінал векселя платникові.
Акт підписується уповноваженими на це представниками сторін і скріпляється печатками сторін. Після видачі векселя між суб'єктами господарювання виникає вексельна заборгованість, при погашенні якої слід ураховувати встановлені для неї строки позовної давності.
Для переказних і простих векселів передбачено єдині правила визначення строку, протягом якого можуть бути заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за векселем (ст. 70, 71, 77 УВЗ):• 3 роки з дня настання строку платежу - для
заяви вимоги векселедержателя до основного платника (акцептанту переказного і векселедавцеві простого векселя) про оплату векселя;
• 1 рік із дня вчинення протесту за векселем або з дня настання строку платежу (якщо вексель був із застереженням «обіг без витрат») - для’ заяви вимоги векселедержателя до індосантіві векселедавця;
• б місяців із дня, коли індосант оплатив вексель, або з дня, коли до нього було пред'явлено позов, - для заяви вимоги індосантів один до одного і до векселедавця (регрес).
Зазначені строки вексельної давності не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають відновленню. Тому рекомендуємо при виписуванні векселя встановлювати максимально можливі для відносин строки платежу. Правда, змінити строк давності за вже виписаним векселем можна, змінивши строк платежу за ним. Зміни до тексту векселя вносить векселедавець (трасант), закреслюючи старий реквізит і вписуючи^новий (з проставлянням дати змін і підпису). При зміні платежу в переказному векселі необхідно ще отримати згоду трасата.
№ 49 (1191), 18 червня 2012 р.
Закінчення вексельних строків давності означає, що позовні вимоги погашаються (ст. 70 УВЗ). Тобто при зверненні до суду векселедержателя або індосанта в позові йому буде відмовлено. Суд застосує строк давності незалежно від заяви сторін.
Для яких операцій потрібний професійний торговець
Проведення юридичними особами і фізичними особами - СПД розрахунків з використанням векселів, випуск і викуп власних векселів не вважаються торгівлею цінними паперами (ч. 8 ст. 17 Закону № 3480). Зазначені особи є учасниками фондового ринку разом із професіоналами- юрособами, які діють на підставі ліцензії.
До професійних видів діяльності на ринку цінних паперів належить, зокрема, торгівля цінними паперами. Векселедержатель, як власник векселя, може розпоряджатися цим цінним папером на свій розсуд, наприклад продати. Для того щоб розуміти, коли потрібне залучення до операції професійного торговця, звернемося до норм Закону № 3480 (ч. 8 ст. 17).
Не вважаються торгівлею цінними паперами (і не потребують залучення професійного торговця) такі операції:• розміщення емітентом власних цінних паперів;• викуп емітентом емітованих ним цінних па
перів;• проведення юридичними особами і фізичними
особами - СПД розрахунків з використанням векселів або заставних;
• внесення цінного паперу до статутного капіталу юридичних осіб. Зверніть увагу, що вексель не може бути внеском до статутного капіталу підприємства;
• здійснення юрособами на підставі договорів комісії або доручення купівлі-продажу (обміну) цінних паперів через торговця, що має ліцензію на брокерську діяльність, а також на підставі договорів купівлі-продажу (міни), укладених безпосередньо з торговцем.
Крім того, без участі торговця можуть здійснюватися операції, пов'язані:• із даруванням і спадкоємством цінних паперів;• виконанням рішення суду;• придбанням акцій згідно із законодавством про
приватизацію.
№№№ВАІА№Е.иА БАЛАНС
N5 49 (1191), 18 червня 2012 р. ТЕМА НОМЕРА
Таким чином, не вважається торгівлею цінними паперами:• здійснення оплати 'за раніше випущеним век
селем;• проведення розрахунків з використанням век
селів (векселедержатель має право розрахуватися векселем зі своїм контрагентом за товар (роботи, послуги)).
А ось купівля векселя за грошові кошти і продаж векселя, придбаного за грошові кошти, потребує участі торговця цінними паперами.
Реєстр виданих векселів
Векселедавці зобов'язані вести реєстр виданих векселів (далі - реєстр) згідно з Порядком, затвердженим рішенням ДКЦПФР від 03.07.03 р.
№ 296. Форму, за якою ведеться реєстр виданих переказних векселів і простих векселів,приведено в додатку до цього Порядку.
До реєстру протягом трьох робочих днів з моменту здійснення операції вноситься інформація про складання векселя, платіж, погашення, прострочення, пролонгацію, протесті в неплатежі за векселем. Реєстр ведеться в паперовому або електронному вигляді українською мовою у хронологічному порядку.
При веденні в паперовому вигляді реєстр прошивається, а листи - нумеруються. Кількість листів має бути засвідчена підписом керівника та печаткою векселедавця - для юридичних осіб і підписом векселедавця та печаткою, у разі його наявності, - для фізичних осіб. Виправлення в реєстрі не допускаються, м
Тетяна ЛІСІЦА, редактор напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування»
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ОПЕРАЦІЇ З ПРОСТИМИ ВЕКСЕЛЯМИВексельні розрахунки широко розповсюджені серед суб'єктів господарювання. Розглянемо в консультації облік деяких операцій, що найбільш часто зустрічаються, із застосування векселів у розрахунках за товари (роботи, послуги).
Податок на прибуток ,
Правила податкового обліку таких операцій викладено в п. 153.8 Податкового кодексу (далі - ПК). Хоча порівняно з п. 7.6 Закону про прибуток, що діяв до 01.04.11 р., правила обліку операцій із цінними паперами зазнали деяких змін, основні принципи обліку залишилися колишніми.
Пункт 153.8 ПК названо «Оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами» (на відміну від найменування його попередника п. 7.6 «Оподаткування операцій із цінними паперами і дериватами» Закону про прибуток).
Незважаючи на таке найменування цього пункту ПК, уважаємо, що він (як і його попередник - п. 7.6 Закону про прибуток) регулює правила оподаткування операцій не тільки на професійному ринку цінних паперів (у т. ч. операцій купівлі-продажу векселів суб'єктами господарю
вання із залученням професійних торгівців). На нашу думку, цей пункт ПК регулює також операції, у яких вексель виступає засобом розрахунку (у т. ч. у «змішаних» операціях, коли вексель купується на ринку і далі використовується як інструмент розрахунку, і навпаки - коли вексель отримано на розрахунок за товар і продано за договором купівлі-продажу), а також операцій міни за участю векселів, операцій зворотного викупу і погашення (у векселедержателя). На користь цього висновку говорять:• формулювання п. 153.8 ПК, зокрема абзацу
третього, а саме: платник веде окремий облік фінрезультатів операцій із цінними паперами;
• вичерпний перелік операцій, на які не поширюються норми цього пункту (наведено в п. 153.9 ПК). Це, зокрема, операції емітента цінних паперів із розміщення, подальшого продажу, а також зворотного їх викупу та погашення. Як бачимо, це застереження не стосується вексе- ледержателів.
БАЛАНС ж̂т<8АІАГ̂СЕ-иА
ТЕМА НОМЕРА , № 49 (1191), 18 червня 2012 р.
Отже, платник податків (крім емітента), який здійснює будь-які операції з векселями, повинен вести окремий облік фінансових результатів цих операцій, причому окремо від операцій з іншими цінними паперами. Тобто такий платник податків повинен заповнити додаток ЦП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі - декларація). У цьому додатку доходи і витрати за векселями (рядки 3.1, 3.2) відображаються сумарними показниками. Для більш деталізованого обліку доходів і витрат за кожним векселем форму обліку можна розробити самостійно.
Якщо за результатами звітного періоду доходи від відчуження векселів перевищують витрати на їх придбання - прибуток включається до складу доходів платника податків (відображається в ряд. 03.20 додатків ЦП та ІД). Листом ДПС від05.11.11 р. № 4807/6/15-1415 (далі - Лист № 4807, див. «БАЛАНС», 2012, № 19, с. 9) уточнюється, що при визначенні прибутку ураховується від'ємний фінансовий результат минулих періодів від операцій із цінними паперами.
Якщо ж за результатами звітного періоду витрати на придбання векселів перевищують доходи від їх відчуження - сума такого збитку враховується на зменшення фінансових результатів із векселями до його повного погашення (за правилами ст. 150 ПК).
Уточнимо, що під витратами на придбання векселів при їх використанні в розрахункових операціях розумітимемо суму заборгованості покупця товарів (послуг), на розрахунок за які він емітує (або індосує) вексель. А під доходами від відчуження векселів у таких операціях - вартість майна, матеріальних або нематеріальних активів, яка передається платникові у зв'язку з таким відчуженням.
Як бачимо, у наведених формулюваннях (як і у інших формулюваннях п. 153.8 ПК) не згадуються роботи (послуги). Чи означає це, що коли вексель отримано на розрахунок за виконані роботи (надані послуги), то їх вартість не відноситься до складу витрат за векселями?
Ми так не думаємо, тому що до складу витрат продавця товарів, робіт, послуг на придбання векселя включається сума будь-якої заборгованості покупця товарів (отримувача результатів робіт, послуг), що виникає у зв'язку з придбанням векселя (це в даному випадку треба розуміти як зазначену в договорі умову вексельного розрахунку). Аналогічно до доходів від відчуження векселя покупця товарів, робіт, послуг включається сума будь-якої заборгованості перед їх продав
цем, яка погашається у. зв’яаку з відчуженням векселя продавцеві. Додамо,*,що доходи (витрати) від операцій із векселями виникають за першою подією: сплатою або нарахуванням компенсації за вексель. Нюанси формування фінансових результатів від операцій із векселями в різних ситуаціях розглянемо далі.
ПДВ
Операції емісії, продажу, погашення, викупу за гроші векселів, обміну векселів на інші векселі, а також операції професійної діяльності на фондовому ринку, що підлягають ліцензуванню, не є об'єктом оподаткування (пп. 196.1.1 ПК).
Завважимо, що ПК урегульовано питання про ПДВ при використанні векселів третіх осіб у розрахунках за товари (послуги). Нагадаємо, що неоднозначність законодавчих норм, яка мала місце в Законі про ПДВ, призводила до двояких тлумачень питання, чи обкладається ПДВ вартість векселя при використанні його в таких операціях. Це питання було врегульовано листами ДПАУ (наприклад, лист від 07.11.07 р. № 22703/7/16- 1117), а зараз - п. 189.8 ПК: на номінал векселя, у тому числі без урахування дисконту або з урахуванням відсотків, податкові зобов'язання не нараховуються. Це означає, що вартість векселя, який використовується в будь-яких операціях, не обкладається ПДВ.
При постачанні товарів під забезпечення боргових зобов'язань покупця, наданих у вигляді простого векселя, база оподаткування визначається за договірною ціною, але не нижче від звичайних цін (п. 188.1, 189.7 ПК).
Емісія векселя на розрахунок за товар
Емітент. Як уже зазначено, операція емісії векселя не відображається в податковому обліку емітента. У бухгалтерському обліку емітент відображає емісію векселя за Кт рахунка 62 (короткострокового, зі строком погашення менше 1 року) або за Кт рахунка 51 (довгострокового, зі строком погашення більше 1 року).
Перший векселедержатель. У першого векселедержателя (який є продавцем товарів) будуть витрати на придбання векселя. Оскільки вексель емітується на розрахунок за поставлені товари, то перший векселедержатель отримує та обліковує його в бухгалтерському (Дт 34, 182) обліку і в податковому обліку за номіналом. Що стосується моменту виникнення витрат у першого векселе-
ттвдимсЕ.иА БАЛАНС
№ 49 (1191), 18 червня 2012 р.. .
держателя, то про ньбго сказано в передостанньому абзаці п. 153'.8 ПК:' витрати на придбання векселя у першого йе'кселедержателя виникають у момент виникнення доходів від його відчуження (про це також сказано в Листі № 4807). Ні у ПК, ні в Листі № 4807 не уточнюється, чи є перший векселедержатель інвестором. Уважаємо, що в цілях обліку операцій із векселями перший векселедержатель є інвестором, і на нього повною мірою поширюються вимоги передостаннього абзацу п. 153.8 ПК.
Товарні операції обліковуються сторонами в загальному порядку.
Індосамент векселя
Індосант (держатель, який здійснює індосамент). При індосаменті векселя у розрахунок за отримані товари (результати робіт, послуги) індосант є покупцем товарів (отримувачем результатів робіт, послуг). Залежно від мети індосаменту в індосанта виникають доходи в сумі:• коштів, отриманих від індосата, - якщо вексель
індосується покупцеві в операції його купівлі- продажу, зворотного викупу емітентом або для погашення;
• вартості майна, сплаченої (нарахованої) індосанту. Це треба розуміти так, що коли вексель індосується у розрахунок за товари, то доходами індосанта буде вартість отриманого від індосата майна;
• суми заборгованості за отримані результати робіт, послуг - якщо вексель індосується виконавцеві робіт, послуг.
Індосат (отримувач векселя за індосаментом). Оскільки індосат отримує вексель уже не в ре- зультатгемісії, а за індосаментом, у нього виникають витрати за векселем зі сплати (нарахування) суми компенсації за вексель, тобто раніше ніж буде отримано (або нараховано) дохід від його відчуження (Лист № 4807). Якщо в результаті отримання у звітному періоді векселя без його відчуження у цьому ж періоді буде отримано від'ємний фінансовий результат, то він відобразиться в рядку 3 додатка ЦП, а в наступних звітних періодах - у рядку 3.3 цього додатка до повного погашення.
Придбання - з дисконтом, погашення - за номіналом
Якщо вексель продається (викупляється) дешевше від номіналу, то різницю між номіналом і договірною вартістю називають дисконтом. Розгля
БАЛАНС ЖУтвАІАМСЕ-иА
ГЕМА НОМЕРА
немо на прикладі ситуацію, коли вексель при- дбавається з дисконтом, а погашається - за номіналом.
Приклад 1
Припустимо, підприємство А в І кварталі поставило товари підприємству В на суму 120 000 грн. (у т. ч. ПДВ - 20 000 грн.). Підприємство В передало підприємству А вексель третьої особи (підприємства С), отриманий підприємством В у результаті емісії в IV кварталі минулого року, номіналом 200 000 грн. на розрахунок за товар. Договірна вартість векселя - 120 000 грн. У II кварталі підприємство А пред'явило вексель підприємству С для погашення, і підприємство С погасило вексель.
Розглянемо податкові наслідки операції у сторін (припустимо, що інших операцій із векселями у сторін не було).
Підприємство А. За і квартал витратами за векселем є вартість переданого підприємству В товару (120 000 грн.). Підприємство А відобразило їх у рядку 3.2, а також у рядку 3 додатка ЦП зі знаком «-». За півріччя підприємство А відобразить дохід у сумі 200 000 грн. у рядку 3.1 додатка ЦП і 120 000 грн. - у рядку 3.3 цього ж додатка. Отриманий прибуток від операції з векселем у розмірі 80 000 грн. підприємство А відобразить у рядках 3, 03.20 додатка ЦП, 03.20 додатка ІД.
Підприємство В. Оскільки підприємство В отримало вексель у результаті емісії, то в IV кварталі минулого року воно не відображало витрати за векселями. У І кварталі поточного року підприємством В отримано дохід від відчуження векселя підприємству А - 120 000 грн. (ряд. 3.1 додатка ЦП), а в рядку 3.2 відображаються витрати на придбання векселя в сумі 200 000 грн. Від'ємний фінансовий результат відображається в рядку З додатка ЦП зі знаком «-», а в наступних звітних періодах - у рядку 3.3 до повного погашення.
Підприємство С є емітентом векселя, тому операції емісії та погашення цього векселя в його «ціннопаперовому» обліку не відображаються.
Викуп векселя з дисконтом і погашення
Якщо йдеться про дисконт, то сторонам (векселе- держателю та емітенту) слід проводити операцію викупу векселя емітентом із подальшим погашенням векселя. А погашення векселя напряму (тобто
ТЕМА НОМЕРА N3 49 (1191), 18 червня 2012 р.
без його зворотного викупу) можливе тільки за номіналом.
Приклад 2
Припустимо, підприємство А в І кварталі поставило підприємству В товар на суму 150 грн. (у т. ч. ПДВ - 25 грн.) та отримало від нього вексель третьої особи (підприємства С) номіналом 150 грн. Цей вексель був отриманий підприємством В від підприємства С у результаті емісії в IV кварталі минулого року в розрахунок за поставлений товар. Строк погашення векселя - протягом 1 року. У II кварталі підприємство С достроково викупило вексель у підприємства А з дисконтом 30 % за 105 грн. і погасило його.
Підприємство А. За І квартал витратами за векселем є вартість переданого підприємству В товару (150 грн.), які підприємство А повинне було відобразити в рядку 3.2, а також у рядку 3 зі знаком «-» додатка ЦП. За півріччя підприємство А відобразить дохід у сумі 105 грн. у рядку 3.1 додатка ЦП і 150 грн. у рядку 3.3 цього додатка. Отриманий збиток від операції з векселем у розмірі 45 грн. підприємство А відобразить
у рядку 3 зі знаком «-», а в-наступних податкових періодах - у рядку 3.3-др повного погашення.
Підприємство В. Оскільки вексель було отримано в результаті емісії, то в IV кварталі минулого року підприємство В не відображало витрати на його придбання. При відчуженні векселя в І кварталі поточного року підприємство В повинне показати доходи і витрати в сумі 150 грн. (рядки 3.1 та 3.2 додатка ЦП), а в рядку 3 - ставиться прочерк.
Підприємство С не відображає в податковому обліку емісію векселя. Оскільки підприємство С погашає вексель дешевше від номіналу, у нього на суму дисконту виникають:• у бухгалтерському обліку - інші доходи від зви
чайної діяльності (субрахунок 746);• у податковому обліку - доходи від безпово
ротної фінансової допомоги (пп. 135.5.4 ПК) (так ДПС класифікує дохід від дисконту, отриманого при зворотному викупі векселя нижче від номіналу і його подальшому погашенні (розд. 110.06.05 Єдиної бази податкових знань)) рядок 03.10 додатка ІД.
Облік розглянутих у цьому розділі операцій покажемо в таблиці.
(грн.)
№п/п Зміст операції Первинний
документБухгалтерський
облікПодатковий
облікДт Кт Сума Дохід Витрати
1 2 3 4 5 7 . 8Облік * підприємства С (евдітента)
1 Видано кошти у підзвіт співробітнику для придбання бланків простих векселів (5 шт. по 12 грн.)
Видатковий касовий ордер типрвої форми
№ КО-1*
372 301 70,00
2 Оприбутковано бланки простих векселів
Звіт про використання коштів, виданих у відрядження &бо у підзвіт**, накладна, довіреність
209 372 50,00 — —
3 Відображено вартість бланків векселів на забалансовому рахунку
08 — 60,00 — -
4 Відображено податковий кредит із ПДВ Податкова накладна 641 372 10,00 - -5 Відображено витрати за держмитом Бухгалтерська довідка 949 372 8,50 - 8,506 Отримано товари від підприємства В Накладна, ТТН 281 631 125,00 — —
7 Відображено податковий кредит з ПДВ Податкова накладна 641 631 25,00 - -8 Емітовано простий короткостроковий
вексель і передано підприємству В у розрахунок за товар
Вексель, акт приймання- передачі векселів з підприємством В
631 621 150,00
9 Списано на витрати вартість використаного бланка векселя
Бухгалтерськадовідка
949 209 10,00 - 10,00- 08 12,00 - -
10 Викуплено достроково вексель у підприємства А з дисконтом ЗО %
Вексель, акт приймання- передачі векселів
з підприємством А
621 311 105,00
11 Погашено вексель. Віднесено на доходи суму дисконту
Актпро погашення векселя
621 746 45,00 45,00 —
ЮЖУУ.ВАІ-АМСЕ.ІІА БАЛАНС
№ 49 (1191), 18 червня 2012 р. ТЕМА НОМЕРА
бблік у підприємства А (другого векселедсс>жат«ц|}\1 Відвантажено товари підприємству В . Накладна, ТТН 361 702 150,00 125,00 -2 Відображено податкове зобов'язан
ня з ПДВПодаткова накладна 702 641 25,00 - -
3 Отримано від підприємства В вексель підприємства С у розрахунок за товари
Вексель, акт приймання- передачі векселів
з підприємством В
341 361 150,00 150,00***
4 Продано вексель підприємству С за договірною ціною
Акт приймання-передачі векселів
з підприємством С
377 341 105,00 105,00***
5 Відображено дисконт (збиток) від продажу векселя
Бухгалтерськадовідка
977 341 45,00 -
б Отримано від підприємства С оплату за вексель
Виписка банку 311 377 105,00 - -
Облік у підприємства В (першого векселедеїїжателя)1 Відвантажено товари підприємству С Накладна, ТТН 361 702 150,00 125,00 -2 Відображено податкове зобов'язання
з ПДВПодаткова накладна 702 641 25,00 - —
3 Отримано від підприємства С вексель, емітований для розрахунку за товари
Вексель, акт приймання- передачі векселів із підприємством С
341 361 150,00 150,00***
4 Отримано товари від підприємства А Накладна, ТТН 281 631 125,00 - -5 Відображено податковий кредит з ПДВ Податкова накладна 641 631 25,00 - -б Передано підприємству А вексель за
отримані товариАкт приймання-передачі
векселів з підприємством А
631 641 150,00 150,00***
* Додаток 2 до Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04 р. № 637.** Форму затверджено наказом ДПАУ від 23.12.10 р. № 996.*** Доходи і витрати за операціями з векселем відображаються в окремому «ціннопаперовому» обліку.***« збиток від продажу векселя відображається на зменшення фінрезультату від операцій із векселями до повного погашення.
Олександра САВЧЕНКО, консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування і
ПЕРЕКАЗНИИ ВЕКСЕЛЬ: ОСОБЛИВОСТІ ОБІГУ ТА ОБЛІКУПри здійсненні госпдіяльності у підприємства нерідко виникають ситуації, коли потрібно розрахуватися з постачальниками і підрядниками, а коштів не вистачає. Один з можливих виходів - розрахунки із застосуванням векселів. У консультації розповімо про оформлення та облік операцій емісії, погашення переказного векселя за отримані товари.
Загальні положення
Переказний вексель використовується боржником для переведення свого зобов'язання сплати за цим векселем на іншого суб'єкта господарювання. Таким чином, в операціях з переказ-
ним векселем збільшується кількість учасників порівняно з операціями з простим векселем. Як правило, це три суб'єкти госпдіяльності, зацікавлені в погашенні наявних взаємних заборгованостей (хоча кількість учасників може бути і більшою).
БАЛАНС №М/У.ВАІАМСЕ.УА
ТЕМА НОМЕРА №49 (1191). 18 червня 2012 р.
Наведемо деякі терміни, які використовуються при розрахунках переказним векселем (п. 1.2 Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 16.12.02 р. № 508):• трасант - векселедавець переказного векселя;• трасат - платник за переказним векселем, яко
му трасант дає наказ сплатити за таким векселем;
• ремітент - векселедержатель переказного векселя, на користь якого трасат повинен здійснити платіж;
• акцепт - напис платника (трасата) про згоду сплатити за переказним векселем.
При оформленні переказного векселя необхідно врахувати, що особа, зазначена у векселі як трасат, повинна мати перед трасантом зобов'язання
(тобто заборгованість за-раніше отримані товари, роботи, послуги) у сумі не меншій, ніж сума платежу за векселем (ст. 4 Закону від 05.04.01 р. № 2374-ІІІ). Для наочності розглянемо ситуацію з видачі переказного векселя на прикладі 1.
Приклад 1
Підприємство А відвантажило підприємству Б товар. Підприємство В надало підприємству А послуги. Таким чином, підприємство А стало кредитором підприємства Б за відвантажені йому товари і боржником підприємства В за
: отримані від нього послуги. Підприємство А виписало переказний вексель підприємству В, платником за яким (відповідно до акцепту) ви-
■ ступить підприємство Б. Подамо це у вигляді схеми.
Документальне оформлення
Порядок‘оформлення переказного векселя-декілька відрізняється від порядку оформлення простого векселя. Так, реквізити, обов'язкові для заповнення в бланках простого і переказного векселів, збігаються, але переказний вексель містить один додатковий реквізит - найменування особи, зобов'язаної заплатити за векселем (трасата) (ст. 1, 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (Женевська конвенція 1930 року), набув чинності для України 06.01.2000 р., далі - УВЗ).
Але для того щоб трасат фактично став платником за переказним векселем, йому необхідно дати на це згоду (зробити акцепт векселя). Акцепт здійснюється шляхом проставляння підпису трасата зліва на лицьовому боці вексельного бланка, при цьому також бажано проставити і даду акцепту (це має значення, якщо строк платежу за векселем
зазначено в певний час з моменту пред'явлення - ст. 25 УВЗ). Акцепт може бути безумовним, але трасат також може обмежити його частиною суми, яка належить до сплати (ст. 26 УВЗ).
Зверніть увагу: до того часу, поки платник не поставив акцепт на векселі, він не зобов'язаний платити за ним. Крім того, трасат має право вимагати, щоб вексель було йому пред'явлено до акцепту повторно наступного дня після першого пред'явлення (ст. 24 УВЗ). Таке відстрочення буває необхідне для уточнення деталей взаємо- розрахунків з векселедавцем (трасантом) і ремітентом.
Порядок здійснення акцепту. Акцепт може бути здійснено безпосередньо при оформленні векселя, якщо при цьому присутній представник платника (трасат). Вексель може бути пред'явлений до акцепту векселедержателем (ремітентом) і пізніше, але зробити це потрібно за місцезна-
УУЖШ.ВАЦМСЕ.ІІА Б А Л А Н С
№ 49 (1191), 18 червня 2012 р.
ходженням платника до настання строку платежу за векселем. ■
Векселедавець (трасант) може застерегти строк пред'явлення векселя до акцепту, наприклад: «Пред'явлення векселя до акцепту не буде здійснено раніше 21 червня 2012 року». Але при цьому потрібно пам'ятати, що строк пред'явлення векселя до акцепту обов'язково повинен наставати раніше, ніж строк платежу за векселем (ст. 21, 22 УВЗ). Якщо вексель підлягає оплаті в певний строк з моменту пред'явлення, то він повинен бути пред'явлений до акцепту протягом одного року з дати складання (ст. 23 УВЗ). Наприклад, строк платежу може наставати через ЗО днів після пред'явлення. День пред'явлення векселя до платежу фіксується спеціальною позначкою, яку робить платник за переказним векселем (ст. 35 УВЗ).
Якщо напис про акцепт векселя був закреслений трасатом до повернення векселя особі, яка його пред'явила, то вважається, що в акцепті було відмовлено (ст. 29 УВЗ). У разі відмови платника в акцепті зобов'язання стягнення за векселем накладається на векселедавця і тих, хто підписав індосамент або аваль.
Платіж за векселем. Вексель до платежу пред'являється ремітентом трасатові в день, коли його необхідно сплатити, або в один із двох подальших робочих днів (ст. 38 УВЗ). Вексель до оплати ремітент може пред'явити як через розрахункову палату (ст. 38 УВЗ), так і самостійно направити трасатові акт пред'явлення векселя до платежу (зробити це краще рекомендованим ли^ом з повідомленням про вручення). Завважимо, що трасат має право вимагати від ремітента передати йом*у оплачений вексель з розпискою- про отримання платежу (ст. 39 УВЗ).
Бухгалтерський облік
Відображення в бухгалтерському обліку вес- келедавця (трасанта) операції з емісії векселя залежить від того, який вексель було видано. Так, при видачі короткострокового векселя облік ведеться за кредитом рахунка 62 «Короткострокові векселі видані», а якщо видається довгостроковий вексель - він обліковується за кредитом рахунка 51 «Довгострокові векселі видані». При здійсненні платником (трасатом) акцепту векселя він також обліковується за кредитом вищезгаданих рахунків. Погашення векселів відображається за дебетом рахунків 62 або 51.
БАЛАНС 'л'л̂ -ВАІ-АКСЕ-иА
*ЕМА НОМЕРА
У векселедержателя (ремітента) отримання короткострокового векселя відображається за дебетом рахунка 34 «Короткострокові векселі отримані», довгострокового - за дебетом субрахунка 182 «Довгострокові векселі отримані». Погашення векселів відображається за кредитом зазначених рахунків.
Податковий облік
Податок на прибуток
Оскільки вексель має статус цінного паперу, облік операцій з векселями ведеться в порядку, установленому п. 153.8 Податкового кодексу (далі - ПК).
Трасант (векселедавець). На емісію векселя правила «ціннопаперового» обліку не поширюються (про це прямо сказано в п. 153.9 ПК). Отже, емісія векселя не впливає на податковий облік трасанта,і доходи або витрати у нього не виникають.
Ремітент (векселедержатель). У ремітента отримання переказного векселя (Дт 341 - Кт 361) не приводить до виникнення доходів, оскільки для визначення об'єкта оподаткування не враховується номінальна вартість узятих на облік, але не оплачених цінних паперів, що засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь кредитора як забезпечення або підтвердження заборгованості (пп. 136.1.1 ПК). У момент погашення векселя у ремітента в «ціннопаперовому» обліку виникають доходи з одночасним відображенням витрат на номінальну вартість векселя (п. 153.8 ПК; лист ДПС від 05.11.11 р. № 4807/7/6/15-1415 див. у «БАЛАНСІ», 2012, № 19, с. 9). Докладніше див. попередню статтю цього номера.
Трасат (платник). Операція з погашення переказного векселя в «ціннопаперовому» обліку трасата не відображається (п. 153.9 ПК).
Постачання товарів (послуг). Доходи і витрати в рамках договорів купівлі-продажу товарів (послуг) виникають у сторін в загальному порядку (п. 137.8, 138.4, 138.5 ПК).
ПДВ
Операції з емісії та погашення векселів не є об'єктом оподаткування (пп. 196.1.1 ПК). У рамках договорів купівлі-продажу товарів (послуг) податкові зобов'язання і податковий кредит у сторін виникають за правилом першої події (п. 187.1, 198.2 ПК). Базою оподаткування при здійсненні операцій з постачання товарів (послуг) під забез
ТЕМА НОМЕРА № 49 (1191), 18 червня 2012 р.
печення грошових зобов'язань» покупця переказним векселем є договірна вартість таких товарів (послуг) без урахування дисконту з номіналу виданого векселя (п. 188.1, 189.7 ПК).
Приклад 2
Підприємство А відвантажило підприємстві ву Б товари на суму 12 600 грн. (у т. ч. ПДВ -
2 100 грн.), також підприємством А були
отримані послуги відг-тдгіриємства В на суму 9 000 грн. (у т. ч. ПДВ'-"- 1 500 грн.) Підприємством А видано підприємству В переказний вексель на суму 9 000 грн. зі строком платежу 90 днів з моменту складання, де як платник зазначено підприємство Б. Підприємство Б погасило вексель, пред'явлений до платежу підприємством В.
Покажемо відображення цих операцій у таблиці.
(грн.)
№п/п Зміст операцій Первинні
документи
Бухгалтерськийоблік
Податковийоблік
Дт Кт Сума Дохід | Витрати1 2
. . . . , . , ОЄдЙіуВвКСвА' - з 4 *.
Ш » > ***?"%■- ' і і ; * * * --- *
1 Відвантажено товари підприємству Б Накладна 361 . 702 12 600 10 500 _*2 Нараховано податкові зобов'язання
з ПДВПодаткованакладна
702 641 2 100 —
3 Отримано гтюслуги від підприємства В Акт наданих послуг 92 631 7 500 - 7 5004 Відображено податковий кредит з ПДВ Податкова накладна 641 631 1 500 - -5 Видано переказний вексель підпри
ємству В •Акт приймання-
передачі векселів631 621 9 000 —
6 Акцептується переказний вексель підприємством Б
Письмова згода на акцепт
621 361 9 000 —
7 Отримано залишок заборгованості від підприємства Б
Виписка банку 311 361 3 600
^ * Овні*У**КСаЛЄД*рЖат«І*Я «з
1 Надано послуги підприємству А Акт наданих послуг 361 703 9 000 9 000 _**2 Нараховано податкові зобов'язання
з ПДВПодаткованакладна
703 641 1 500 ■*“ —
3 Отримано переказний вексель від підприємства А на оплату за послуги
Акт приймання- передачі векселів
341/А 361 9 000
4 Акцептується переказний вексель підприємством Б і 341/Б 341/А 9 000
5 Отримано оплату за векселем від підприємства Б
Виписка банку, акт про вексельний платіж
311 341/Б 9 000 9 000*** 9 000***
Облік у платним &**аса») - «Мил\рпй№Т М $ ' Ч >1 Отримано товари від підприємства А Накладна 281 631 10 500 - _*2 Відображено податковий кредит з ПДВ Податкова накладна 641 631 2 100 - -3 Акцептовано переказний вексель Акт пред'явлення
векселя до акцепту631 621 9 000
4 Оплачено і погашено вексель Платіжне доручення, акт про вексель
ний платіж, вексель зі штампом «Погашено»
621 311 9 000
5 Перераховано доплату підприємству А за втримані товари
Платіжнедоручення
631 311 3 600 —
* При відображенні доходу від реалізації товару підприємством відображаються витрати на його^ придбання (п. 138.4 ПК).** У складі витрат відображається собівартість наданих послуг.*** Ремітент відображає в окремому обліку витрати і доходи за вексельними операціями. Хоча фінансовий результат від операції дорівнює 0; ремітент заповнює додаток ЦП до декларації з податку на прибуток (рядки 3.1 та 3.2), а в ряд. 3 відображає 0 (якщо немає інших операцій з векселями) (докладніше див. попередню статтю цього номера).
УУ\А/УУ/ВАІ-АНСЕ.ЦА БАЛАНС
№ 49 (1191), 18 червня 2012 р. ТЕМА НОМЕРА
Валентина МИРОНОВА, консультант із питань бухгалтерського та податкового обліку
ЯК ВІДОБРАЗИТИ В БАЛАНСІ ОТРИМАНІ ВЕКСЕЛІ
Підприємство А отримало вексель від підприємства Б. На дату балансу строк платежу за цим векселем не настав. У якій статті активу балансу підприємство А повинне відобразити вартість цього векселя?
Нагадаємо, що вексель є специфічним цінним папером, який з одного боку, виступає засобом платежу, а з іншого - товаром у цивільно- правовій операції на вторинному ринку. Тому, щоб правильно відобразити вексель у балансі підприємства А, необхідно перш за все визначити, як (у яких операціях) підприємство А отримало такий цінний папір.
Згідно зі ст. 14 Закону від 23.02.06 р. № 3480-ІХ/ вексель засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку певну суму грошей власникові векселя (вексе- ледержателю). Тобто якщо в результаті товарної операції заборгованість за товар покупець погашає векселем, то заборгованість такого покупця за відповідною товарною операцією погашається і виникає заборгованість за отриманим векселем (ст. 4 Закону від 05.04.01 р. № 2374-ІІІ). Завважимо: засобом платежу може служити не тільки вексель, виписаний безпосередньо покупцем, але й «чужий» вексель, переданий покупцем із передавальним написом (індосаментом) продавцеві.
іВекселі, отримані підприємством як засіб платежу, відображаються в бухобліку на балансових рахунках,,передбачених Планом рахунків та Інструкцією про його застосування, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.99 р. N2 291 (далі - Інструкція № 291), залежно від строку погашення таких векселів, а саме:• на рахунку 34 «Короткострокові векселі отри
мані» - якщо строк погашення векселя не перевищує 12 місяців із дати балансу за звітний період;
• на субрахунку 182 «Довгострокові векселі отримані» - якщо заборгованість підлягає погашенню після 12 місяців із дати балансу.
Сальдо на рахунку 34 і субрахунку 182 на дату балансу відображається у відповідних рядках 150 та 050 Балансу (форма № 1). У випадку якщо вексель придбавається, наприклад, за грошові кошти або надходить на підприємство в рбмін на товари (роботи, послуги) або інші цінні папери (у
т. ч. векселі) без індосаменту (наприклад, за договором міни), то такий вексель виступає об'єктом купівлі-продажу на вторинному ринку цінних паперів і є не засобом платежу, а товаром.
Придбаваючи (отримуючи) такі цінні папери, підприємство зазвичай розраховує отримати прибуток від володіння ними. Згідно з п. 4 П(С)БО 2 активи, які підприємство утримує з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів), вартості капіталу або інших вигід, є фінансовими інвестиціями. Бухоблік таких векселів залежить також від строку їх погашення.
Наприклад, на рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції» (субрахунки 351 та 352) слід обліковувати векселі, які будуть погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу (або протягом операційного циклу підприємства). Такі векселі слід класифікувати як поточні фінансові інвестиції, а сальдо за цим рахунком на дату балансу - відображати в рядку 220 Балансу за статтею «Поточні фінансові інвестиції».
Для обліку векселів, які будуть погашені після закінчення 12 місяців, починаючи з дати балансу слід використовувати рахунок 143 «Інвестиції непов’язаним сторонам». Такі векселі слід класифікувати як довгострокові фінансові інвестиції і сальдо за цим рахунком на дату балансу слід відображати в рядку 45 Балансу «Довгострокові фінансові інвестиції».
Особливість обліку фінансових інвестицій, щоутримуються до їх погашення: такі інвестиції на дату балансу підлягають відображенню за амортизованою собівартістю (п. 10 П(С)БО 12).
Якщо вексель, отриманий як засіб розрахунків, потім реалізується за грошові кошти або в обмін на товари, роботи, послуги, як цінний папір (товар), то реалізацію такого векселя в обліку слід відображати як реалізацію оборотного активу - якщо вексель короткостроковий, і необоротного активу - ЯКЩ О вексель довгостроковий. 1
БАЛАНС ШЖМ.ВАЦМСЕ.иА
ТЕМА НОМЕРА № 49 (1191), 18 червня 2012 р.
Вікторія ЯКИМАЩЕНКО, редактор напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування»Валентина МИРОНОВА, консультант із питань бухгалтерського та податкового обліку
ОБЛІК ПРОЦЕНТНИХ ВЕКСЕЛІВРозплачуючись за товар векселем (особливо довгостроковим), покупець користується відстроченням платежу. Тому абсолютно природно, що продавець товару прагне компенсувати можливі втрати від затримки платежів і хоче заробити хоча б на процентах за векселем, отриманим замість плати за товар. У консультації розглянемо відображення в обліку операцій з процентними векселями у векселедавця і векселедержателя.
Загальні відомості
При виписуванні як простого, так і переказного векселя векселедавець (покупець товару) може додатково зазначити на вексельному бланку, що на номінальну вартість такого векселя, який підлягає оплаті, нараховуватимуться проценти (ст. 5, 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (Женевська конвенція 1930 року), набув чинності для України 06.01.2000 р., далі - УВЗ). Проте дійсною така умова вважатиметься тільки для векселів, що підлягають оплаті:• після пред'явлення;• у певний строк після пред'явлення.
Завважимо, що процентна ставка на векселі зазначається і цифрами, і прописом. Нарахування процентів починається з дати видачі векселя (якщо не зазначена інша дата) і закінчується в день пред'явлення векселя до оплати.
Порядок нарахування та сплати вексельних процентів (щомісяця, щокварталу, при погашенні векселя) повинен бути зазначений у договорі постачання товарів (робіт, послуг), яким передбачається можливість розрахунків векселями (або в додатковій угоді до такого договору). Забігаючи наперед, скажимо, що найбільш безпроблемний для обліку варіант - нарахування і виплата процентів щомісяця.
Бухгалтерський облік
У векселедавця витрати на відсотки за векселем є витратами звичайної діяльності і відносяться до фінансових (п. 27 П(С)БО 16). Визнаються такі витрати у звітному періоді їх здійснення.^Таким чином, вексельні проценти обов'язково повинні
«засвітитися» в проміжній фінансовій звітності векселедавця - квартальній. Тобто з метою дотримання в обліку принципу відповідності доходів і витрат проценти за виданим векселем векселедавцеві слід нараховувати як мінімум щоквартально, навіть якщо в договорі буде зазначено, що проценти виплачуються в момент погашення основної вексельної суми. А найправильнішим варіантом буде щомісячне нарахування процентів, адже вексель з оплатою «після пред'явлення» можуть пред'явити векселедавцеві в будь-який момент.
У першого векселедержателя згідно з п. 20 П(С)БО 15 дохід за процентами визнається в тому звітному періоді, до якого такий дохід відноситься. Уважаємо, що векселедержатель повинен спиратися на умови договору та дотримуватися принципу обачності в бухобліку (ст. 4 Закону від 16.07.99 р. № 996-ХІУ). Тобто, якщо в договорі зазначено, що проценти виплачуються при погашенні векселя, то і дохід від процентів слід визнавати в цьому періоді. Адже якщо, наприклад, векселедержатель постійно нараховуватиме в себе в обліку дохід від вексельних процентів, що підлягають отриманню в майбутньому (так само, як і векселедавець витрати), але потім раптом передумає пред'являти такий вексель емітенту, а вирішить його продати (або передати за індосаментом), то такий векселедержатель взагалі позбудеться права на отримання процентів і йому доведеться коригувати помилково нарахований «зайвий» дохід.
Уважаємо, що такого ж підходу до нарахування процентного доходу слід дотримуватися і наступному векселедержателеві, до якого потрапить «чужий» процентний вексель.
т т в А їА ^ Е . і м БАЛАНС
N° 49 (1191), 18 червня 2012 р. ТЕМА НОМЕРА
Податковий облік
Податок на прибуток
Відразу скажемо, що операція з нарахування вексельних процентів не підпадає під норми п. 153.8 Податкового кодексу (далі - ПК). Адже п. 153.8 ПК регулює тільки операції торгівлі цінними паперами, а всі інші доходи і витрати платника податків, пов'язані з такими паперами, обліковуються на загальних підставах.
Визначення терміну «проценти» міститься в пп. 14.1.206 ПК. Під процентами розуміються платежі за використання коштів (або інших активів), отриманих у кредит, залучених у депозит, за придбання товарів у розстрочку, за користування майном за договорами фінлізингу, а також винагорода орендодавця за договором оренди житла з викупом, різниця між ціною розміщення (продажу) і ціною погашення (зворотного викупу) деяких цінних паперів. При цьому із цього визначення можна зробити висновок, що до таких цінних паперів не можна віднести процентні векселі, навіть якщо проценти за ними виплачуються разом з основною вексельною сумою при погашенні такого векселя.
Таким чином, вексельні проценти не підпадають під податкове поняття терміну «проценти». Тому виходитимемо з того, що згідно зі ст. 14 Закону від 23.02.06 р. № 3480-ІУ вексель є цінним папером, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання (борг) емітента такого векселя, і звернемося до п. 141.1 ПК. Із нього випливає, що до складу витрат звітного періоду включаються витрати, пов'язані з нарахуванням проценті^ за
борговими зобов'язаннями, якщо таке нарахування пов'язане із здійсненням господарської діяльності платника податків. Такі витрати необхідно віднести до категорії інших витрат (фінансових) і визнати в податковому обліку в періоді їх здійснення згідно з правилами ведення бухобліку (п. 138.5 ПК). Проте, як бачимо, норми п. 141.1 ПК стосуються виключно емітента процентного векселя - векселедавця, який може щоквартально (щомісячно) визнавати витрати на вексельні проценти в податковому обліку, так само як він це робить у бухгалтерському.
А як же обліковувати проценти векселедер- жателеві?
Уважаємо, що йому слід керуватися пп. 135.5.1 ПК, згідно з яким до складу інших доходів включаються доходи від володіння борговими вимогами, датою визнання яких буде дата їх виникнення згідно з положеннями бухобліку. Таким чином, так само, як і в бухобліку, векселедержателеві слід орієнтуватися на дату виплати вексельних процентів, зазначену в договорі, і нараховувати дохід саме в тому звітному періоді, на який припадає така дата (навіть якщо проценти вчасно не виплачено). А якщо такий векселедержатель не чекатиме зазначеної дати і продасть (передасть) вексель раніше, то і «процентного» доходу у нього не виникне.
ПДВ
Як випливає з п. 185.1 ПК, об'єктом обкладення ПДВ є операції платника податків з постачання товарів (робіт, послуг), де базою оподаткування ^ служить договірна вартість таких активів. Але
Безплатна КОНСуДЬТаЦІИНд ЛІНІЯ^ • Тепер одночасно працюють 3 телефонні лінії!
• Щоденні консультації з найбільш затребуваних тем!Телефонуйте з усіх питань*:
(056) 372 32 78 (056) 372 32 79 (056) 372 32 80
у робочі дні з 10.00 до 15.00 без перерви.# Графік тем консультаційноїлінії див. на сторінках видання або на сайті тт.ЬаІапсе.иа Послуга тільки для зареєстрованих передплатників Детальніше читайте за адресою мт.ЬаІапсе.иа/сІиЬ/соп5Ііпе.ріїрЩомісяця більш ніж 1000 професійних порад.
ШМмі ївш і
БАЛАНС «УїМ.ВАІАНСЕ.ЦА 25
ТЕМА НОМЕРА № 49 (1191). 18 червня 2012 о.
водночас згідно з п. 189.7 ПК, якщо операції постачання здійснюються під забезпечення боргових зобов'язань покупця, виданих продавцеві у формі простого або переказного векселя, емітованого таким покупцем або третьою особою, то базою оподаткування є договірна вартість активів, збільшена на суму процентів, нарахованих (або таких, що підлягають нарахуванню) на номінальну вартість отриманого процентного векселя. При цьому на сам номінал векселя ПДВ не нараховується (п. 189.8 ПК). Завважимо, що аналогічна норма була в п. 4.8 Закону про ПДВ.
При буквальному прочитанні цього пункту можна дійти висновку, що, отримавши як оплату за товар процентний вексель, продавець відразу повинен додатково збільшити свої податкові зобов'язання на суму ПДВ, що міститься в передбачуваній сумі процентів, яка підлягатиме виплаті в майбутніх періодах.
Уважаємо, що такий підхід застосовувати не можна. Адже продавець-векселедержатель може розраховувати на отримання вексельних процентів тільки в період утримання такого векселя у себе до моменту пред'явлення його до оплати, точна дата якого йому невідома. Крім того, як тільки векселедержатель продасть (передасть) такий вексель будь-кому до зазначеної в договорі дати виплати процентів, то відразу позбавляється права на їх отримання. Таким чином, у момент отримання векселя продавець не в змозі визначити суму процентів, яку він отримає насправді, тому і податкові зобов'язання на суму ПДВ, що входить до суми передбачуваних процентів, нараховувати не слід.
Уважаємо, що «процентні» зобов'язання з ПДВ векселедержатель повинен нараховувати в тому місяці, у якому відбулася виплата процентів згідно з договором. У такому разі згідно з пп. 192.1.1 ПК векселедержатель повинен виписати векселедавцеві розрахунок-коригування на суму процентів до податкової накладної на постачання товарів, оплата яких проведена векселем.
Векселедавець на підставі отриманого розрахун- ку-коригування збільшує податковий кредит.
Якщо процентний вексель від першого векселедержателя «пішов гуляти по руках», то вважаємо, що подальші векселедержателі, які отримали вексель третьої особи за індосаментом, узагалі не повинні нараховувати «процентні» зобов'язання з ПДВ. Адже навіть якщо такі векселедержателі і почнуть нараховувати зобов'язання^™ незрозуміло, яким чином їх оформляти. Виписати розрахунки-коригування до податкової наклад
ної, виданої першим векселедержателем, подальші векселедержателі не можуть, адже вони до цього постачання відношення не мають. Тому і векселедавець не може скористатися таким податковим кредитом від подальших векселедержа- телів. Якщо ж подальші векселедержателі виписуватимуть розрахунки-коригування до податкової накладної, виданої безпосередньо ними при постачанні товарів першому векселедержателеві (від якого вони отримали процентний вексель), то такі документи взагалі будуть недійсні, адже «процентний» дохід подальші векселедержателі отримують не від перших векселедержателів, а від векселедавця.
Тому вважаємо, що в п. 189.7 ПК згадка про векселі третіх осіб, виданих як забезпечення боргових зобов'язань покупця, слід брати до уваги тільки в тій частині, де йдеться про базу оподаткування в сумі договірної вартості активів, за які отримано такий вексель. А вимога про збільшення бази оподаткування на суму процентів, нарахованих на номінал процентного векселя, відносити тільки до першого векселедержателя.
Завважимо, що у векселедержателя, який купив (отримав у подарунок) процентний вексель, відсутність «процентних» ПДВ-зобов'язань узагалі не підлягає сумніву. Адже в цьому випадку сама по собі операція нарахування процентів не пов'язана з постачанням товарів (робіт, послуг) і не є об'єктом обкладення ПДВ.
Зверніть увагу! Перш ніж застосовувати запропонований нами підхід ПДВ-обліку вексельних процентів, рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію із цього питання в письмовій формі. Адже у податкових органів може бути абсолютно інша точка зору.
Приклад
30.04.12 р. підприємство А (продавець) відвантажило товар на загальну суму 39 000 грн. підприємству Б (покупцеві). Підприємство Б оплатило товар грошима в сумі 9 000 грн., а на залишок заборгованості виписало підприємству А один процентний вексель номінальною вартістю ЗО 000 грн. з оплатою «після пред'явлення». На номінальну вартість векселя починаючи з 01.05.12 р. щомісяця нараховуються проценти (ставка 20 % річних), які сплачуються векселедержателеві однією сумою при погашенні такого векселя. Нагадаємо, що можливість розрахунку векселем повинна бути передбачена в договорі або в додатковій угоді до нього.
ММ№.ВАІ_АМСЕ.І)А Б А Л А Н С
№ 49 (1191). 18 червня 2012 р. ТЕМА НОМЕРА
При отриманні векселя підприємство А прийняло рішення утримувати вексель до моменту його пред'явлення до оплати. 30.09.12 р. підприємство А пред'явило підприємству Б вексель до оплати і отримало вексельну суму разом із процентами.
Розрахунок процентів за місяць проводиться за формулою: (30 000 грн. х 20 % : 366 днів) х х кількість днів у місяці.
У таблиці розглянемо відображення господарських операцій з обліку векселя у підприємтв А та Б.
(гр н )
№п/п Зміст операції Первинні
документи
Бухгалтерськийоблік
Податковийоблік
Дт Кт Сума Дохід Витрати• Л -
у ПІШШИЄ................... 3._______ __ _мства 6 (покупця), е«*іт«
4мта &
5екселі
Н І1
І І І І І І І І 8
30.04.12 р.1 Отримано товар від підприємства А Накладна, ТТН 281 631 32 500 - -
2 Відображено податковий кредит Податкова накладна 641 631 6 500 - -3 Оплачено товар частково Виписка банку 631 311 9 000 - -
4 Виписано процентний вексель підприємству А
Акт приймання-передачі векселя
631 621 30 000 -
30.06.12 р.5 Нараховано проценти за векселем за
травень, червень Бухгалтерська довідка952 684 833 - 833
6 Відображено розрахунки з ПДВ 644 684 167 - -
30.09.12 р.7 Нараховано проценти за векселем за
липень - вересень Бухгалтерська довідка952 684 1 257 - 1 257
8 Відображено розрахунки з ПДВ 644 684 251 - -9 Погашено вексель при пред'явленні
підприємством АВиписка банку 631 311 30 000 - -
10 Виплачено проценти, нараховані за період з 01.05.12 р. по 30.09.12 р.
Виписка банку 684 311 2 508 - -
11 Відображено податковий кредит Розрахунок-коригування до податкової накладної
641 644 418 - -
^ А * векселедержателя30.04.12 р.
12 Відвантажено товар підприємству Б .Накладна, ТТН 361 702 39 000 32 500 _*13 Відображено податкові зобов'язання
з ПДВПодаткова накладна 702 641 6 500 - -
14 Отримано оплату від підприємства Б
* Виписка банку 311 361 9 000 - -
15 Отримано вексель від підприємства Б на неоплачену частину заборгованості
Акт приймання-передачі векселя
341 361 ЗО 000■
30.09.12 р.16 Пред'явлено до оплати вексель під
приємству Б і оплаченоВиписка банку 311 341 30 000 - -
17 Отримано проценти за векселем Виписка банку 311 377 2 508 - -
18 Відображено дохід від процентів Бухгалтерська довідка 373 732 2 508 2 090 -
19 Відображено податкові зобов'язання з ПДВ у складі доходу від процентів
Розрахунок-коригування до податкової накладної
732 641 418 - -
* Визнано витрати в сумі собівартості реалізованого товару.
БАЛАНС ^^*ВА|-АМСЕиА
ТЕМА НОМЕРА N8 49 (1191). 18 червня 2012 Р.
Вікторія ЯКИМАЩЕНКО, редактор напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування»
ЄДИННИКИ ТА ВЕКСЕЛЬНІ РОЗРАХУНКИВідповідно до ст. З Закону від 05.04.01 р. № 2374-Ш «Про обіг векселів в Україні» (далі - Закон № 2374) приймати зобов'язання і придбавати права за переказними і простими векселями на території України можуть як юридичні, так і фізичні особи. Розглянемо в консультації, наскільки повно можуть скористатися своїм правом роботи з векселями платники єдиного податку.
Загальні відомості
Вексель - це цінний папір, що існує виключно в документарній формі. Виданий вексель засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця (або його наказ третій особі) сплатити після настання строку платежу певну суму власникові векселя (векселедержателеві) (ст. 14 Закону від 23.02.06 р. № 3480-№).
Векселі бувають прості (коли платником за векселем є та особа, яка його виписала (емітент)) і переказні (коли у виписаному емітентом векселі як платник зазначається третя особа). Видавати прості та переказні векселі можна тільки для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (ст. 4 Закону № 2374).
Платіж за векселем на території України здійснюється виключно в безготівковій формі, а умову про розрахунок векселями має бути обов’язково , зафіксовано в договорі (ст. 4, ст. 6 Закону № 2374). Векселедержатель може і не чекати строку погашення, зазначеного у векселі, а поставити на векселі передавальний напис (індосамент) і розрахуватися таким векселем за отримані товари (роботи, послуги). Крім того, отриманий вексель можна просто продати як товар або обміняти на будь-які активи. Як бачимо, використання векселів у господарській діяльності суб'єктів підприємництва істотно розширює можливості розрахунків таких суб'єктів за товари (роботи, послуги) без вилучення з обігу грошових коштів.
На жаль, єдинники не так широко можуть використовувати переваги роботи з векселями, як інші платники податків. Розглянемо на різних прикладах.
Єдинник отримує вексель на оплату за товари (роботи, послуги)
Статтею 4 Закону № 2374 установлено, що при видачі (передачі) векселя на оплату за реалізовані товари (роботи, послуги) відповідно до умов договору грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором припиняються і виникають нові грошові зобов'язання, але вже щодо платежу за векселем. Проте згідно з п. 291.6 Податкового кодексу (далі - ПК) усі платники єдиного податку (і фізичні, і юридичні особи) повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі.
Таким чином, приймаючи від своїх покупців замість грошей вексель, єдинник порушує п. 291.6 ПК.При цьому не має значення, це вексель простий чи переказний, виписаний безпосередньо покупцем чи «чужий» вексель, переданий ним як оплата, передача «чужого» векселя відбувається з індосаментом чи просто в обмін на товари (роботи, послуги) (за договором купівлі-продажу цінного паперу з подальшим зарахуванням).
У разі такого порушення єдинники:• усіх груп з 1-го числа місяця, що настає за
податковим (звітним) періодом, у якому відбувся розрахунок векселем, повинні перейти на загальну систему оподаткування (пп. 4 пп. 298.2.3 ПК);
• першої, другої та третьої групи повинні застосувати ставку податку 15 % до доходу, отриманого з використанням розрахунку векселем (пп. З п. 293.4 ПК);
• четвертої групи - платники ПДВ повинні застосувати ставку податку 6 % до доходу, отриманого з використанням розрахунку векселем.
МтВАІАМСЕ.УА БАЛАНС
№ 49 (1191), 18 червня 2012 р. ТЕМА НОМЕРА
Неплатники ПДВ застосовують відповідно ставку 10 % (пп. 2 п. 293.5 ПК).
Єдинники всіх груп повинні відобразити суму такого забороненого доходу у своїх податкових деклараціях за відповідний звітний квартал і сплатити єдиний податок (у т. ч. і за підвищеною ставкою) протягом 10 календарних днів після граничного строку подання таких декларацій.
Єдинник купує (продає) або пред'являє до погашення вексельЯк уже було сказано, вексель є цінним папером (далі - ЦП) і може виступати як товар. Єдинник може купити вексель за грошові кошти на підставі договору купівлі-продажу ЦП безпосередньо у торговця ЦП або через такого торговця на підставі договору доручення купівлі-продажу ЦП. Придбаний (дарований) вексель єдинник може пред'явити до погашення й отримати гроші, може отримати проценти за векселем (якщо вексель процентний) або продати наявний вексель за гроші через торговця ЦП. Проте проводити обмін векселями не можна - це вже порушення п. 291.6 ПК.
Єдинник виписує (передає) вексель на оплату за товари (роботи, послуги)Коли є д и н н и к на оплату за отримані від постачальника товари (роботи, послуги) замість грошей виписує свій власний простий вексель або передає за індосаментом «чужий» вексель (отриманий у період перебування на загальній системі, куплений за гроші або дарований), що є в ньрго, відбувається розрахунок у негрошовій формі. Проте це не € порушенням. Адже п. 291.6 ПК забороняє єдинникам негрошові розрахунки тільки за відвантажені, а не отримані ними товари (виконані роботи, надані послуги).
Але зверніть увагу! Єдиннику не можна виписувати переказні векселі, тобто ті, за якими платником є не сам єдинник, а зазначена ним особа. При цьому згідно зі ст. 4 Закону N2 2374 така особа повинна мати перед особою, що виписала вексель, заборгованість у сумі, не меншій ніж сума платежу за векселем. Адже для того щоб третя особа, зазначена векселедавцем як платник, стала фактичним боржником за переказним векселем, вона повинна такий вексель акцептувати - тобто поставити на вексельному бланку напис про свою згоду на оплату. Така зго
да ставиться не просто так, а на підставі умов договору між векселедавцем і платником і служить одним із способів розрахунків за цим договором. Пояснимо.
Приклад
Єдинник отримав товар від підприємства А на суму 20 000 грн. (договір № 1) і хоче за товар розрахуватися не грошима, а векселем. Якщо на суму заборгованості він випише простий вексель, то платити, зрештою, доведеться йому, і ніякого порушення при цьому не буде. А ось при виписуванні переказного векселя платником за таким векселем буде той, на кого вкаже єдинник.
Припустимо, підприємство Б винне єдиннику за товар ЗО 000 грн. (договір № 2). Якщо єдинник має намір вказати підприємство Б як платника за векселем, то до договору N2 2 потрібно буде внести додаткову умову про проведення розрахунків за цим договором шляхом акцепту покупцем (підприємством Б) переказних векселів, виданих постачальником товару (тобто єдинником). А як раз цього робити не можна - порушується вимога п. 291.6 ПК про грошові розрахунки.
При цьому вважаємо, що нічого не заважає виступити єдиннику як платник (акцептант) за переказним векселем, виписаним кредитором такого єдинника. Адже таким чином єдинник розрахується зі своїм кредитором за придбані товари (роботи, послуги)
Облік операцій з векселямиБухгалтерський облік
При застосуванні Спрощеного плану рахунків, затвердженого наказом Мінфіну від 19.04.01 р. № 186, єдинник обліковує:• власні виписані короткострокові та довгостро
кові прості векселі - на рахунках 68 «Розрахунки за іншими операціями» та 55 «Інші довгострокові зобов’язання» відповідно (Дт 68/ кредитор - Кт 68/вексель, 55/вексель);
• придбані (даровані) векселі - на рахунках 35 «Поточні фінансові інвестиції» та 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» (Дт 35/вексель, 14/вексель - Кт 68/кредитор, 74);
• «чужі» векселі, отримані як оплата за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) у період перебування на загальній системі оподаткування, - на рахунках 37 «Розрахунки з різними дебіторами» та 18 «Інші необоротні активи» (Дт 37/вексель, 18/вексель - Кт 37/ дебітор).
ВАЛАНС ттвАи^СЕ'иА
ТЕМА НОМЕРА № 49 (1191), 18 червня 2012 р.
Податковий облік
У гл. 1 розд. XIV ПК, що регламентує податковий облік у єдинників, облік вексельних операцій не прописано, тому спробуємо скористатися нормами ПК стосовно інших платників податків.
Проте, майте на увазі: запропонований підхід до податкового обліку продажу векселів у єдинників законодавчо не регламентований,тому, перш ніж застосувати його в своєму податковому обліку, отримайте податкову консультацію із цього питання (у письмовому або електронному вигляді). Інакше ризикуєте при перевірці «потрапити» на оподатковуваний дохід за п. 292.1 ПК - у повній сумі, отриманій від продажу векселя.
Продаж і купівля «чужого» векселя. Судячи з того, що в Єдиній базі податкових знань (розд. 240.04) єдинникам-юрособам (четверта група) рекомендується при продажу ЦП користуватися правилами п. 153.8 ПК, призначеними для платників податку на прибуток, можна зробити висновок, що об'єкт оподаткування у єдинників-юросіб при операціях з векселями, з погляду податкових органів, повинен визначатися так само, як і об'єкт обкладення податком на прибуток у платників такого податку. Тобто як додатна різниця між доходом, отриманим єдинником від продажу окремого виду ЦП, і здійсненими (нарахованими) витратами, пов'язаними з набуттям такого виду ЦП. При цьому враховується від'ємний фінансовий результат від операцій з векселями в минулих звітних періодах - коли здійснені (нараховані) витрати, пов'язані з придбанням векселів за період, перевищили отримані доходи від продажу векселів.
Уважаємо так+ій підхід справедливим. Аналогічний підхід, на нашу думку, повинен засто- > совуватися і щодо єдинників-фізосіб. Адже, наприклад, у звичайних фізосіб (не підприємців), об'єктом обкладення податком на дохід при операціях із ЦП служить сума інвестиційного доходу - додатна різниця між доходом, отриманим від продажу цінного паперу, і витратами на його придбання (пп. 170.2.2 ПК), але з урахуванням від'ємної різниці, що виникла в минулі роки (пп. 170.2.6 ПК).
А для фізосіб-підприємців на загальній системі оподаткування об'єктом оподаткування є різниця між загальною сумою оподатковуваного доходу і документально підтвердженими «господарськими» витратами, які включаються до витрат згідно з правилами для платників податку на прибуток (п. 177.2, 177.4 ПК). Тому, вважаємо, що:
• у фізосіб-єдинников третьої групи при продажу векселів за ставкою 3 % (5 %) обкладатиметься дохід, розрахований так само, як і в єдинників-юросіб;
• у фізосіб-єдинників першої та другої групи дохід від продажу векселів визначається аналогічно, але його сума впливає тільки на дотримання встановленого критерію доходу для перебування у відповідній групі та застосування спрощеної системи.
Як єдиннику визначати дохід при продажу векселя, якщо оплата за вексель надходить частинами в різні звітні періоди? Уважаємо, що тут потрібно застосовувати той самий підхід, що й при продажу основних засобів. Тобто, доходом буде різниця між сумою платежу, що надійшов, і частиною собівартості векселя, розрахованою пропорційно частці платежу, що надійшов, у загальній сумі договору (див. «БАЛАНС», 2012, № 21, с. 12).
Крім того:• якщо вексель було подаровано єдиннику, то
ніяких витрат у зв'язку з його придбанням немає. Є тільки дохід у сумі номінальної вартості векселя в період його отримання (п. 292.3 ПК) і дохід у сумі, отриманій від продажу такого векселя або від його погашення;
• виписка і погашення векселя не тягне за собою для єдинника податкових наслідків (за аналогією з «продажними» операціями з векселями спираємося на «прибуткові» норми пп. 136.1.3, 153.4.2 ПК). Проте, якщо єдинник при погашенні векселя заплатить суму меншу, ніж вартість товарів (робіт, послуг), за які він розрахувався таким векселем, то на різницю він повинен визнати дохід у вигляді доходу від безплатного отримання таких товарів (робіт, послуг) (п. 292.3 ПК). Крім того, заборгованість за векселем після закінчення строку позовної давності, перетворюється на безнадійну, що тягне за собою визнання доходу в сумі непогашеного векселя (п. 292.3 ПК);
• отримані грошові кошти від продажу (погашення) «чужих» векселів, отриманих як оплата за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) у період перебування на загальній системі оподаткування, уважаються коштами, які надійшли як оплата таких раніше реалізованих товарів (робіт, послуг). І якщо вартість таких товарів (робіт, послуг) уже була включена до складу доходу платника податків, то повторно при погашенні (продажу) векселя дохід уже не визнається (пп. 6 п. 292.11 ПК). Проте, якщо сума, отримана від такого погашення (продажу), перевищує суму вартості товарів, раніше включену до доходу, то різницю між цими сумами слід визнати доходом та обкласти його єдиним податком. в
т т В А ІА Н С Е .У А БАЛАНС
№ 49 (1191), 18 червня 2012 р. ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ
Ірина СИВОЛАП, головний державний податковий ревізор-інспектор відділу справляння податку на прибуток та податкових платежів Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС України
АГЕНТСЬКА ВИНАГОРОДА ЗА ПРИДБАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ: ЯК ОБЛІКОВУВАТИ ВИТРАТИ?
Підприємство уклало агентський договір на придбання об'єкта основних засобів. За умовами договору агенту виплачено винагороду. До складу яких витрат включаються витрати на виплату такої винагороди?
За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції в разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами (ст. 297 Господарського кодексу). У наведеній ситуації умовою агентського договору було придбання основних засобів. Тобто агент, діючи не від власного імені, а від імені підприємства, придбав за його кошти основні засоби та отримав за надані послуги певну суму винагороди. При цьому Податковим кодексом (далі - ПК) не передбачено особливостей придбання основних засобів на умовах агентського договору. Так, у п. 146.5 ПК визначено перелік витрат, з яких
складається первісна вартість об'єкта основних засобів. Витрати платника податку на виплату винагороди посереднику (зокрема, агенту) за надані послуги в разі купівлі основних засобів до зазначеного переліку не увійшли. Водночас до складу інших витрат включаються витрати господарської діяльності, обмежень щодо включення яких до складу витрат положеннями розд. II! ПК прямо не встановлено (пп. 138.12.2 ПК). Тому якщо основні засоби призначено для використання в господарській діяльності як виробничі, то сплачена агентська винагорода включається до складу інших витрат, які визнаються в періоді їх здійснення (п. 138.5 ПК). Отже, при придбанні основних засобів (для використання в господарській діяльності) за агентським договором витрати підприємства на виплату винагороди агенту за посередницькі послуги включаються до складу інших витрат та визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони були здійснені, і відображаються в рядку 06.4.39 додатка ІВ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства.и
Вікторія ЯКИМАЩЕНКО, редактор напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування»
АГЕНТСЬКА ВИНАГОРОДА ПРИ ПРИДБАННІ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ: БУХОБЛІК
Згідно з агентською угодою, укладеною підприємством, агент за кошти підприємства придбав об’єкт основних засобів (далі - 03) - виробниче обладнання. Суму винагороди, виплаченої агентові, у бухгалтерському обліку відносити на витрати чи включати до первісної вартості 03?
Як випливає з п. 4 П(С)БО 7, первісна вартість (або справедливої вартості інших активів), спла- необоротних активів є їх історичною (фактич- чених (переданих, витрачених) для придбання ною) собівартістю в сумі грошових коштів або створення таких необоротних активів.
БАЛАНС ^ №'ВАІАМСЕиА 31
ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ № 49 (1191), 18 череня 2012 р.
У п. 8 П(С)БО 7 детальніше розшифровано склад первісної вартості 03. Незважаючи на те що серед перелічених складових ми не знайдемо сум агентських винагород за договорами, пов'язаними з придбанням об’єктів 03, такі суми обов’язково повинні включатися до первісної вартості об'єктів.
Уважаємо, що суму агентської винагороди слід розглядати як складову суми, сплаченої постачальникам обладнання. Адже якби агент не виконав свої зобов’язання за договором і не знайшов відповідного постачальника, то обладнання на підприємство не надійшло б і враховувати було б узагалі нічого. Тому сума винагороди, нарахованої агентові, збільшує первісну вартість об'єкта 03, відображається в обліку проведенням Дт 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» і бере участь у розрахунку амортизації такого об'єкта.
Завважимо, що такий облік повністю відповідає
правилам обліку за міжнародними стандартами: Відповідно до п. 6 МСБО 16 «Основні засоби» під собівартістю 03 розуміють, зокрема, суму сплачених грошових коштів або їх еквівалентів, наданих для отримання активу під час його придбання. А як один з елементів собівартості об'єкта 03 названо витрати, безпосередньо пов'язаніз придбанням такого об'єкта, що виникають при його придбанні та продовжуються аж до моменту введення об'єкта 03 в експлуатацію (п. 16, 17, 20 МСБО 16).
Таким чином, якщо підприємство в податковому обліку вважатиме суми агентської винагороди іншими витратами госпдіяльності, що визнаються в період їх здійснення, а не включатиме такі суми до первісної вартості придбаного об'єкта03, то вартість такого об'єкта 03 у бухгалтерському і податковому обліку буде різною. А це неминуче спричинить податкові різниці при розрахунку сум бухгалтерської та податкової амортизації придбаного об'єкта. ■
№ 49 (1191),18 червня 2012 р.Засновник:ТОВ «Баланс-Клуб»© ТОВ «Баланс-Клуб»
Видається з 26.06.94 р.Дні виходу: понеділок, четвер.
Почесна грамота Кабінету Міністрів України і Почесний знак «За значний внесок у розвиток видавничої справи і високий професіоналізм»Міжнародна нагорода ім. Луки Пачолі «За професійний внесок у відродження економіки та ефективне використання фінансових механізмів»
АДРЕСА РЕДАКЦІЇ:_______________________________________Україна, 49047, м. Дніпропетровськ, пров. Вврстатобудівельйнй, 4
Багатоканальний твл./фа*с: (056) 370-44-25.Е-таІІ для запитань читачів: сМеШЬаІапсе.сІр.иаЖеЬ-сервер: ЬПр://жжм.ЬаІапсе.иаЕ-таІІ для пропозицій: огїісе@ЬаІапсе.с1р.иаЕ-таІІ для листування Із членами Клубу: сіиЬвЬаіапсе.сІр.иаЕ-таіІ для замовлення передплати: росІрізкавЬаІапсе.сІр.иа
АДРЕСА РЕДАКЦІЇ В КИЄВІ:Україна, 03680, м. Київ, вул. Предславинська, 28, оф. 804 Е-таІІ: о№еевЬаІапсе.кіеу.ца
ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:__________________________________російською мовою - 33684, українською мовою - 40418
Головний редактор Василь КІРПІКІН Випускаючий редактор Аниа ТРЕТЬЯКОВА
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:_________________________________________Позов А. X., Позова С. В., Гуня В. 0., Гуцайлюк 3. В.,Дрозд І. К., Кузьмінський Ю. А., Мних Є. В., Петрик О. А.,Савчук Н. В., Швець В. Г.
Інформаційна підтримка - системи ЛІГА:ЗАКОН Мережі ділоаоТ Інформації ЛІГАБіанесІнформ.Тел. (044) 538-01-01. употм.ива.пеї
Реєстраційне свідоцтво серії КВ № 2639 від 20.06.97 р.
Авторські матеріали проходять відбір і рецензування.Рукописи не повертаються. Редакція залишає за собою право редагування авторських робіт. Редакція може не поділяти думку сторонніх авторів. _Інформація, розміщувана на сторінках газети «БАЛАНС* з позначкою Е_1 виходить не правах реклами. Відповідальність за зміст рекламних матеріалів несе рекламодавець.
Відтворення в будь-якому вигляді матеріалів газети допускається тільки за письмовою згодою редакції.
Кольороподіл І друк друкарні ВКК «Баланс-Клуб», тел. 370-44-25. Формат 60x84 1/8 . Друк офсетний. Умов. друк. арк. 3,72.Підписано до друку 13.06.12 р. Зам. N° 264.
Загальний тираж газети 88 900 прим.Ціна договірна.
М\тВАІ.АМСЕ.иА БАЛАНС