2 №16 (225), Квiтень 18, 2013

28-„Ó ä‚¥ÚÌfl – Ç·̇ 牥Îfl -Çı¥‰ ÉÓÒÔÓ‰Ì¥È ‚ ∏ÛÒ‡ÎËÏ

12:30 по полуднi – Архиєреське Богослужiння, якевiдправлятиме Високопреосвященнiший Митрополит Антонiй.Єлеєпомазання. Освячення верби.

2-„Ó í‡‚Ìfl – ÇÂÎËÍËÈ óÂÚ‚Â (‚¥‰Ô‡‚‡ Û ÌËÊ̸ÓÏÛ Á‡Î¥)

12:30 по полуднi – Божественна лiтургiя Св. Василiя Великого.9:00 вечора – 12 Євангелiй.Чин Святих i Спасительних Страстей

Господа нашого Ісуса Христа.

3-„Ó í‡‚Ìfl – ëÚ‡Ò̇ è’flÚÌˈfl (‚¥‰Ô‡‚‡ Û ÌËÊ̸ÓÏÛ Á‡Î¥)

11:00 ранку – Винос Плащiвницi.7:00 вечора – Обхiд з Плащiвницею по вулицi.

4-„Ó í‡‚Ìfl – ëÚ‡Ò̇ ëÛ·ÓÚ‡ (‚¥‰Ô‡‚‡ Û ÌËÊ̸ÓÏÛ Á‡Î¥)

11:00 ранку – 7:00 вечора – Освячення Пасок (кожних пiвгодини)9:00 вечора – Полуношниця Великої Суботи. Пасхальна

Утрення. Великодня Божественна Лiтургiя та Освячення Пасок.

5-„Ó í‡‚Ìfl – ë‚¥ÚΠïËÒÚÓ‚Â ÇÓÒÍÂÒ¥ÌÌfl (è‡Òı‡) 11:00 ранку – Спiльна Греко- Українська лiтургiя .

Щонедiлi Божественнi Лiтургiї починаються о 12:30 по полуднi.

Настоятель парафiї о. Микола ФиликТелефон: (646)-763-2500

ХРИСТОС ВOСKPEC!

BOICTИНУ ВOСKPEC! ìäêÄ∫çëúäÄ äÄíéãàñúäÄ ñÖêäÇÄ ëÇüíéÉé ÄêïàëíêÄíàÉÄ åàïÄ∫ãÄ

ì âéçäÖêëß (òíÄí çúû-âéêä)St.Michael’s Ukrainian Catholic Church

21 Shonnard PlaceYonkers, New York, 10703

Phone: 914-963-0209E-mail: stmichaelsukrainian@gmail.com

Web-site: www.stmichaelsukrainian.com

Парафiя Святого Пантелеймона Цiлителя Української Православної Церкви в США

запрошує всiх прихожан i гостей на святковi Богослужiння за адресою:

ñÂÍ‚‡ í¸Óı ë‚flÚËı1724 Avenue P, Brooklyn, NY 11229

(718)-339-0280

Розпорядок ВеликоднiхБогослужень 2013 Р.Б.

êÓÁÍ·‰ ÅÓ„ÓÒÎÛÊÂ̸ Û ÇÂÎËÍËÈ ëÚ‡ÒÌËÈ íËʉÂ̸

¥ ÇÓÒÍÂÒÌÛ ç‰¥Î˛ (ÇÓÒÍÂÒ¥ÌÌfl)

èÓ̉¥ÎÓÍ, 29-„Ó ä‚¥ÚÌfl 2013 – ë‚flÚËÈ èÓ̉¥ÎÓÍ6:00 вечiр - Хресна Дорога (анг.)

Ç¥‚ÚÓÓÍ, 30-„Ó ä‚¥ÚÌfl 2013 – ë‚flÚËÈ Ç¥‚ÚÓÓÍ6:00 вечiр - Хресна Дорога (укр.)

뉇, 1-„Ó í‡‚Ìfl 2013 - ë‚flÚ‡ 뉇6:00 вечiр - Лiтургiя Ранiшосвячених Дарiв (укр.)

óÂÚ‚Â, 2-„Ó í‡‚Ìfl 2013 - ëÚ‡ÒÌËÈ óÂÚ‚Â8:00 рано - Вечiрня i Лiтургiя св.Василiя Великого

6:00 вечiр - Читання Страсних Євангелiй

è’flÚÌˈfl, 3-„Ó í‡‚Ìfl, 2013 - ÇÂÎË͇ ëÚ‡Ò̇ è’flÚÌˈfl

День строгого посту3:00 пiсля пiвдня - Велика Вечiрня з винесенням Плащаницi

7:00 вечiр - Єрусалимська Утреня

ëÛ·ÓÚ‡, 4 Ú‡‚Ìfl, 2013 - ÇÂÎË͇ ëÚ‡Ò̇ ëÛ·ÓÚ‡День поздержливостi вiд м’яса

9:00 рано - Вечiрня i Лiтургiя св.Василiя Великого

1:00 -3:00 – 5:00 пiсля пiвдня – посвячення пасхальної їди

牥Îfl, 5 Ú‡‚Ìfl, 2013 – è‡Òı‡Î¸Ì‡ 牥Îfl, ë‚flÚÓ ÔÓ̇‰ ë‚flÚ‡ÏË -

ÇÓÒÍÂÒ¥ÌÌfl ÉÓÒÔÓ‰‡ ¥ ëÔ‡ÒËÚÂÎfl ̇¯Ó„Ó ßÒÛÒ‡ ïËÒÚ‡7:00 рано - Воскресна Утрення – Великодня св.Лiтургiя (укр.)

11:00 рано - Великодня св.Лiтургiя (анг.)

3№16 (225), Квiтень 18, 2013

Так казали малi пастухи, вслухаю-

чись у громовi перезви в небi. А

потiм були зливи.

Ми чекаємо знамення з неба. Але

чи вмiємо читати хоча б маленькi

симптоми?

Ось безслiдно зiйшов з дистанцiї

великий олiгарх Березовський. Ма-

ленькi сидять, як вошi в кожусi - пе-

ресиджують свiй сезон. Питання

«навiщо?», «куди?» - не для них. І

навiть коли олiгарх вдягає бiлий ку-

коль, то все одно кроки його вже по-

рахованi…

Папський трон займає смиренний

єпископ i уважно вслухається в симп-

томи змiн на планетi, де мудрiсть

замiнено сумою технологiй.

Полiтики тривожно озираються

один на одного i вiдчувають, що в

їхнiх руках стерно без ясної цiлi стає

iграшковим. Найголоснiшi котяться

назад iз самовпевненим виразом.

Дияволiзм скинув маску прогресу й

натягнув личину лiбералiзму. Ти-

ранiя моди й успiху змiнила тиранiю

вождiв, чиї личини фiгурують усюди,

як печатка прокляття. Збаламученi

ЗМІ купаються в рожевих водах спо-

кус i пробують потрапити в смак зде-

зорiєнтованих i здеморалiзованих,

де нiхто нiкого не любить, нiхто нiко-

му не вiрить i всi шукають винних.

Напiвосвiченiсть марксистської

школи з її заблокованою iнфор-

мацiєю плавно перейшла в

напiвосвiченiсть вiку iнформацiї, що

вироджується в iнформацiйну вiйну.

А iнформацiя нагромаджується, як

гори пiску. Одважнi хлопчаки вила-

зять на вершину (tоp!) i щось вiщу-

ють в дусi сезону. «Застарiлi» книги

ХІХ сторiччя перечiкують тимчасовi

моди сезону, щоб, нарештi, опри-

томнити стороннiх, що виходять з

юрби.

Рiвень культури опускається. Не

видно тих, хто її пiдiймає. Пiдiймає

дух, який прагне до Небесної вiтчиз-

ни.

Ми вiдчули кiнець епохи з Чорно-

бильським вибухом, а потiм - з роз-

падом «iмперiї зла», найжор-

стокiшої iмперiї, побудованої на

принципi насильства, на переступi че-

рез загальнолюдськi цiнностi й ут-

вердженнi авторитету на трупах

мiльйонiв.

Ми пережили i наче побачили на

свiтовому екранi дискредитацiю

принципу сили. Але на наших очах

десь з-пiд нiг повибiгали темнi духи з

великими мiхами награбованого ба-

гатства - а це теж сила… І бiжать во-

ни, як демони, переселенi у свиней у

вiдомiй Євангельськiй iсторiї.

Чим же наповненi тi 2000 рокiв за

нами? Мене вражають iсторiї на рiвнi

дива.

Найбiльшим дивом Христовим бу-

ла Його Нагiрна проповiдь, що

засiяла добрим зерном цiлi тися-

чолiття. Вона з’явилась, як диво ви-

соких просвiтлiнь, i проростає, як ди-

во на скам’янiлому грунтi погаслих

епох.

А хiба не диво, що церква не вiд

свiту цього стає державною хоруг-

вою, а проповiдь до гнаних i знедо-

лених стає наукою для усiх верств

суспiльства? Досi ж свiт знав лише

науку панiвних верств!

Історики не можуть збагнути, як

сталося чудо перетворення презир-

ливого прiзвиська християн у високе

ймення свiтлосяйне, а хрест як зна-

ряддя страти - на символ вiчного.

Чому так свiтяться у вiках постатi

мученикiв за вiру, тодi як вся iсторiя

тисячолiть сповнена убитими i заму-

ченими? Як то багато значило, що

засвiченi високою Христовою вiрою

приймали муки за вiдмову принести

жертву державним богам…

Дайте зараз таких людей, якi не

приносять жертви iдолам i не йдуть

за течiями моди - i вiдродиться дух i

сила народу! Та висока вiра зродила

дух iдеалiзму i подвижництва, дух

безкорисностi й офiрностi. Великi

творiння архiтектури, музики, лiтера-

тури, живопису - все, що називаємо

Європою, що стало дзеркалом для

вiдображення людської гiдностi й

подоби Божої - усе це вицвiт христи-

янського духу, що творить на гранi

неймовiрного.

Християнство пiшло по свiту. Його

пронесли крiзь непоборнi перешко-

ди i небезпеки смiливi мiсiонери,

одержимi прагненням засвiчувати

людей духом iстини. Мореплавцi,

хрестоносцi, проповiдники йшли в

невiдоме, спираючись на Руку Божу.

А коли свiт скочувався в болото iдо-

лопоклонства, в тенета церковної ру-

тини, приходили новi смiливцi, апос-

толи-реформатори i продовжували,

здавалося б, утрачену висоту.

Хiба не чудом було навернення

наших предкiв з дороги вiйни - «Іду

на ви» - на дорогу Київського благо-

честя? Войовничi запорожцi будують

похiднi церкви з образом Пресвятої

Богородицi!

Важко уявити собi перетворення

войовничих вiкiнгiв, що покинули

свого природного бога Одiна задля

високої вiри в Царство не вiд свiту

сього!

Так само, як важко в нашому тем-

ному i жорстокому свiтi уявити силу,

що проявляється в немочi, й перемо-

гу, що виявляє себе в прощеннi.

Служителi клiру часто посилають-

ся на довiру народу до церкви i самi

дивуються: на чому тримається

довiра, коли церковнi лицедiї грають

грубi полiтичнi ролi й рiзнять народ

замiсть об’єднувати? А виявляється,

народ глибше розумiє церкву як ци-

тадель духу i як вiвтар очищення.

От i дивуються мудрi свiту нашого,

що християнство - єдина «диктату-

ра», що протривала тисячолiття.

Кожна епоха має своїх пророкiв i

вiщунiв. На мiлинах нашого часу

вiщуни загомонiли про перехiд люд-

ства в постхристиянську епоху. Не

диво: вони втратили дух. Але вони

втратили i зiр: перед ними порожне-

ча, наповнена вiртуальними вартос-

тями. А над потоками споживацтва

пророки нашого часу тихим голосом

вiщують початок неохристиянської

ери.

А десь на високостi «хмари лама-

ються». Благодатна злива настає

раптово.

∏‚„ÂÌ ë‚ÂÒÚ˛Í

Доброго дня, шановнi читачi!Нинiшнiй тиждень розпочався з тривожних новин з

Бостону. Там якiсь негiдники пiдклали саморобнi бом-би, аби вбити й покалiчити невинних людей. Ззовнi во-ни схожi на нас з вами, а всерединi них сидить i змушуєтворити зло легiон бiсiв. Вони приходять у порожнiдушi, бо в душi, заповненi вiрою й благодаттю Божою,вони зайти не можуть.

Злi справи, втiм, - це не тiльки тероризм, колиллється людська кров i гинуть маленькi дiтки. Це й по-грабування власного народу пiд приводом приходукапiталiзму, це й продажнiсть заради солодкого життя,це й зрада власного сумлiння за тридцять юдинихсрiбнякiв...

Ми часто навiть на замислюємося, якi страхiтливiпотвори, в душах яких творить зло легiон бiсiв, живутьпоруч з нами. Цей легiон колись гнав їх у добу, коликращих синiв i дочок України кидали в застiнки тiльки зате, що вони любили свою Вiтчизну, на здобуття фаль-шивих титулiв i звань кандидатiв i докторiв комунiстич-них наук, а потiм, коли та страхiтлива iмперiя роз-летiлася на друзки, погнав на iнший бiк земної кулi шу-кати солодке життя. Але вже пiд iншою личиною, пiд но-вою маскою, за якою ледь-ледь приховувалася все та жпiдлiсть i ницiсть. Вони зрадять так само й Америку, якзрадили свiй улюблений СРСР, бо зраджувати й при-стосовуватися – це їхня сутнiсть...

Пiдлiсть i жадоба до грошей – близнюки. Отой са-мий легiон бiсiв не дає одержимiй жадобою до грошейлюдинi спокою й змушує проживати життя в пошуках но-вих i нових мiльйонiв. При цьому вiн робить цих нещас-них заручниками жадоби. Вони вже не можуть зупинити-ся i в усьому бачать тiльки зиск. Знаю одну iсторiю, яканеначе рентген, фiксує морок душ цих людей. Одногоразу бiдний-пребiдний кум звернувся до багатої-преба-гатої куми, аби позичила грошей. Бiдолаха не мав авта йхотiв купити його, бо без нього в Америцi i нi туди, i нi сю-ди. Кума позичила йому грошi, а коли кум по крихтахназбирав, аби вiддати борг, i радiсний принiс грошi тiйкумi, вона зробила здивованi очi й вимовила: «А процен-ти?» Кум не знав що вiдповiсти, похнюпив голову й по-обiцяв вiддати й «проценти». Але з тих пiр кума для ньо-го вмерла, вiн зрозумiв, що нiколи не була вона люди-ною, бо душу її давно й надовго окупував легiон бiсiв...

Минулої суботи матерi-iммiгрантки молилися вцерквi Святого Юра в Нью-Йорку. За Україну, Америку,свiт без вiйни й насилля, але головно – за дiточок своїх.Й були серед них тi, якi полишили своїх синiв i дочок щемаленькими й поїхали свiт за очi за доларами. Тi дiткивиростали без материнської ласки, засинали без коли-скової, плакали ночами в подушки, захлинаючись ри-даннями й просячи Бога, аби їхнi матусi повернулисядодому. Але вони не повернулися. Знаю конкретнихмам, якi прожили так в Америцi десятирiччя. А там, в Ук-раїнi, в них росли й виростали дiти...

Колись вiдразу по прибуттi до Америки, ми осели-лися в нью-йоркському Бронксi. Пiсля київських каш-танiв i бузку нас оточили пустка й запустiння, де жилипуерто-рiканцi. Там було брудно й гамiрно, а довколабудинкiв з брунатної цегли хтось попротягував колючийдрiт. І так стало сумно на душi, що захотiлося нам пiтидо церкви й помолитися. Але в пуерто-рiканськiй церквiбуло так само сумно й порожньо, як i на вулицях Бронк-са. І тодi ми поїхали до українського села вКетскiльських горах i знайшли там маленьку дерев’януукраїнську церкву. І вiдчули в нiй дух Божий, i помоли-лися в нiй. І сталося диво! Бог торкнувся наших душ iпоселив в них легкiсть, радiсть i надiю. Ми вiдчули цемайже фiзично. І з тих пiр точно знаємо, що легiон бiсiвне знайде мiсця в людськiй душi, якщо живе в нiй вiра.

З повагою до вас,Валентин Лабунський –

головний редактор «Нової газети»

燄ÓÎÓÒË È ‡ÍˆÂÌÚË

Нагiрна проповiдь Христа. Картина Карла Блога, 1890 р.

ïåÄêà ãÄåÄûíúëü

4 №16 (225), Квiтень 18, 2013

Останнiм часом у ЗМІ активноциркулюють чутки, що Консти-

туцiйна асамблея пiд проводом Ле-онiда Кравчука невдовзi народитьконституцiйного монстра, який че-рез референдум, що його владаначе планує вже на це лiто, закон-сервує владу Януковича на деся-тилiття. У таких побоюваннях бувби сенс, якщо б українцi були зако-нослухняною нацiєю та свiдомо йщиро виконували Основний закон.Іншими словами, якщо б писанаКонституцiя була б iмперативом,що насправдi визначає моделiсуспiльної поведiнки якщо не кож-ного з нас, то бодай абсолютноїбiльшостi. На жаль чи на щастя,але очевидно, що це не так. Став-лення до Основного закону в Ук-раїнi можна назвати консти-туцiйним дуалiзмом, в якому писанiконституцiйнi норми та реальнiправила/традицiї, що регулюютьсуспiльнi взаємини, - майже не пе-ретинаються.

Наведу лише кiлька прикладiв.Ст. 49 чинної Конституцiї гарантує«у державних i комунальних закла-дах охорони здоров’я медична до-помога надається безоплатно».Напевно, сьогоднi ця норма дiєхiба що на територiї Феофанiї, алепопри її очевидну абсурднiсть нiхтоз полiтикiв не наважиться поруши-ти питання про приведення цьогоуконституйованого фарисейства увiдповiднiсть до очевидних щоден-них реалiй: ну, не може бiдна дер-жава (Україна за ВВП на душу на-селення займає передостаннємiсце в Європi) дозволити собiсоцiалiстичну систему охорониздоров’я.

Ст. 53 Основного закону така жутопiчна: «Держава забезпечує до-ступнiсть i безоплатнiсть до-шкiльної, повної загальної серед-ньої, професiйно-технiчної, вищоїосвiти в державних i комунальнихнавчальних закладах». Можливо,школи, в яких батьки не роблятьвнескiв у шкiльний фонд, тобто недофiнансовують середню - мовчувже про вищу - освiту своїх чад, щезалишились в Українi, але я щироспiвчуваю дiтям, якi в таких школахвчаться. Безпосередньо тому, щонавiть генiальнi педагоги-подвиж-ники навряд чи пiдготують дитинудо життя в сучасному свiтi з голиментузiазмом замiсть комп’ютерiв,iнтернету, шкiльних лабораторiйвключно з витратними матерiала-ми, iнтерактивних дощок i мето-дик, сучасних пiдручникiв тощо, наяких в бюджетi елементарно немаєресурсу.

Такою ж утопiєю виявилась«незалежнiсть i недоторканнiстьсуддiв», гарантована ст. 126 Кон-ституцiї. Приклади можна множитий множити. На жаль, їх не бракує.Але головний висновок, який мож-на i слiд зробити: Основний законУкраїни писали «як краще», а не«як для себе». Якщо можнаповiрити, що в 1996-му нiхто незнав, наскiльки ефективною в Ук-раїнi виявиться напiвпрезидентсь-ка республiка, то вже тодi було

очевидно, що куций українськийбюджет не потягне якiсну освiту таохорону здоров’я для всiх, що по-ширювати юрисдикцiю судiв «навсi правовiдносини, що виникаютьу державi» (ст. 124), - все одно, щодати в руки безвiдповiдальногопiдлiтка гранату тощо.

Утiм, 17 рокiв тому вiд ук-раїнської Конституцiї були в за-хватi майже всi. Щоб не бути го-лослiвним, наведу висновок Ве-нецiанської Комiсiї 16-рiчної дав-ностi, що ухвалено на її 30-му пле-нарному засiданнi 7-8 березня1997 року: «Попри те, що текстКонституцiї України встановлюєсильну виконавчу владу пiд прово-дом Президента, надiленого силь-ними повноваженнями, наявнiстьстримувань та противаг є за-побiжником для повернення до ав-торитарних рiшень. Принцип вер-ховенства права добре виписано втекстi Конституцiї. Створення де-мократичного мiсцевого самовря-дування, а також важлива роль,вiдведена Конституцiйному судовi,сприятимуть встановленню демо-

кратичної культури в Українi». По-при те, що цитований висновокєвропейських конституцiйних гурусьогоднi звучить як наївнiсподiвання недосвiдчених у реаль-ному життi студентiв-першокурс-никiв, слiд визнати, що теоретично(як дипломний проект, за якимнiхто апрiорi не збирається будува-ти свiй дiм) український Основнийзакон i досi залишається одним знайлiпших конституцiйних доку-ментiв Європи.

Засаднича проблема ук-раїнського рiзновиду консти-туцiоналiзму полягає в тому, що, якiлюструє у своїх дослiдженняходин iз найцiкавiших сучасних iсто-рикiв економiки нобелевський лау-реат Дуглас Норт, алгоритми взає-модiї людей всерединi суспiльств,окрiм писаних норм, визначаютьтакож (i не меншою мiрою) нефор-мальнi правила-звичаї та механiзмиконтролю за дотриманням цих пи-саних i неписаних правил. «Якщописанi правила можна змiнитивпродовж однiєї ночi, - слушнопiдкреслює Норт, - то неформальнiнорми зазвичай змiнюються посту-пово. А оскiльки саме цi норми за-безпечують «легiтимнiсть» усiєї су-купностi правил, то революцiйнiзмiни нiколи не бувають настiлькиреволюцiйними, як про це мрiютьїхнi прихильники».

Якщо погодитись з постулатамиНорта, озвученими у його Но-белiвськiй лекцiї рiвно 20 рокiв то-му, трагедiя українського консти-туцiоналiзму полягає в тому, що пи-санi (i списанi з кращих захiднихзразкiв) норми вiтчизняної Консти-туцiї нiхто не збирався узгоджува-ти з традицiями та звичками, щопоступово склалися в українськомусоцiумi впродовж столiть. По-сутi,українську Конституцiю зразка1996 року написали тогочаснiполiтичнi лiдери та захiднi, далекiвiд українських реалiй радники, че-рез що Основний закон, замiстьвсеосяжного суспiльного догово-ру, став тимчасовим пактом влад-них елiт.

По сутi, текст Основного законув редакцiї 1996 року ставзакрiпленням компромiсу мiж Пре-зидентом Кучмою та парламентом,в якому на той час домiнували лiвi.На догоду Заходу та мiсцевимзахiдникам компромiс прикрасиливiньєтками прав людини та нiякекономiчно не пiдкрiплених по-

пулiстських обiцянок, про якiйшлося вище. За деякий час на ук-раїнському полiтичному олiмпiзмiнилися елiти - i пакт просто пе-рестав працювати навiть як «до-говiр про ненапад» у вiтчизняномуполiтикумi, щiльно вiдокремлено-му вiд щоденного життя пересiчнихгромадян.

Абсолютно природно, що в цихумовах постала потреба знайти,вербалiзувати та закрiпити новийОсновний закон. Але Консти-туцiйна асамблея пiд проводомКравчука танцює на тих самихграблях, по яких любила пройтисьКонституцiйна комiсiя Кучми-Мо-роза. Вона продовжує плекативiдчуття непричетностi до написан-ня та ухвалення Основного законуу абсолютної бiльшостi українцiв.

Наважусь стверджувати, що са-ме цей, виплеканий вiтчизнянимиполiтиками та правниками, а такожзакордонними радниками, «синд-ром непричетностi» лежить в ос-новi неповаги чи, радше, iгноруван-ня Конституцiї та байдужостi донеї, яке послiдовно демонструєбiльшiсть пересiчних українцiв. І целогiчно. Чому люди мають дотри-муватися, захищати чи вiдстоюватите, що за них написала група про-фесiйних юристiв, а ухвалила Вер-ховна Рада, недовiра людей доякої 1996 року на 52,5% переви-щувала рiвень довiри?

Чи можна вилiкувати українцiввiд окресленого вище «синдромунепричетностi»? Чи є альтернативапрофесiйно-кулуарним консти-туцiйним асамблеям на кшталт тiєї,що її очолює Леонiд Кравчук?Вiдповiдь - однозначно «так»! Най-яскравiший приклад всенародногоконституцiйного процесу демонст-рує останнiми роками Ісландiя, якап’ять рокiв тому стала однiєю з го-ловних жертв глобальної фiнансо-во-економiчної кризи. 2008 рокуквiтуча економiка цiєї країни фак-тично збанкрутувала. «Посудна ре-волюцiя» змела правий уряд, i2009-го в країнi почалися глибокiперетворення. Спочатку новий,соцiалiстичний, по сутi, уряд Йо-ханни Сигурдардотир спробувавсамотужки розробити проект Ос-новного закону, який би заступивКонституцiю 1944 року (що булакалькою з Основного закону ко-лишньої метрополiї Ісландiї -Данiї), але доволi скоро вiдмовив-ся вiд цього намiру.

Врештi-решт, пiд тиском грома-дян уряд пiшов на безпрецедент-ний крок. 16 липня 2010 рокуІсландський парламент ухвалив за-кон про Конституцiйну асамблею.Обранню Асамблеї передувалостворення та робота Нацiонально-го форуму, участь у якому узяли950 довiльно обраних iсландцiв.Форум складався з галузевих груп,якi обговорювали та напрацьовува-ли концептуальнi засади майбутнь-ого Основного закону. Другимкроком стало формування Консти-туцiйної асамблеї, до якої малоувiйти вiд 25 до 31 «простих грома-дян», що не представляли б жоднуполiтичну партiю чи рух. Президен-товi, членам уряду та парламентузакон забороняв балотуватися доАсамблеї.

Вибори до Асамблеї вiдбулисянаприкiнцi листопада 2010 року,але вже в сiчнi 2011-го консерва-тивний Верховний суд Ісландiї виз-нав вибори недiйсними. Однак пар-ламент фактично знехтував рiшен-ням вищої судової iнстанцiї i своїмрiшенням оголосив 25 обраних доКонституцiйної асамблеї осiб«Конституцiйною радою». Абсо-лютна бiльшiсть членiв Консти-туцiйної ради не були анi профе-сiйними полiтиками, анi професiй-ними юристами, анi професiйнимиекономiстами - натомiсть у Радi бу-ли представленi рибалки, лiкарi,вчителi тощо.

Рада працювала неповних чоти-ри мiсяцi (вiд 6 квiтня до 29 липня2011 року). Її засiдання буливiдкритi для всiх охочих. Бабiльше, щодня результати дiяль-ностi Ради оприлюднювалися вiнтернетi, щоб кожен мiг висловитисвої застереження, зауваження тапропозицiї. 27 липня 2011 рокуКонституцiйна рада на своєму ос-танньому засiданнi одноголосносхвалила остаточну редакцiю кон-ституцiйного проекту i 29 липня пе-редала її до парламенту з рекомен-дацiєю перед голосуванням влегiслатурi винести документ надорадчий плебiсцит. 20 жовтня2012 уряд винiс шiсть найваж-ливiших положень конституцiйногопроекту на всенародний референ-дум. Першим в перелiку стояло за-питання «Чи бажаєте ви, щоб в ос-нову проекту нової Конституцiї бу-ли покладенi напрацювання Кон-ституцiйної ради?» Всi шiсть засад-

ничих запитань, винесених на ре-ферендум, отримали беззаперечнупiдтримку iсландцiв.

Наразi Алтинг (iсландськийпарламент) оговтався пiсля кризи iпочав вiдверто гальмувати ухва-лення нової - надто демократичної,на думку частини парламентарiв, аотже незручної для полiтикiв - Кон-ституцiї. Але прецедент прямого«конституцiєтворення» iз викорис-танням сучасних засобiв ко-мунiкацiї було закладено, i пронього iз захопленням говорять такiавторитети у сферi консти-туцiоналiзму як професор ТомГiнзбург з Чиказького унiверситетучи Джон Елстер з Колумбiйського.

Якi висновки можна i слiд зро-бити з цього прецеденту тим, хтонаправду переймається долею ук-раїнського конституцiоналiзму?Якщо зовсiм коротко, то кращегiрша Конституцiя, але своя, нiжкраща, але чужа. Творення альтер-нативи Конституцiйнiй асамблеї пiдпроводом Кравчука - нагальнийвиклик та завдання для всiх, когонепокоїть паралельне iснуванняконституцiйної теорiї та неконсти-туцiйної реальностi в Українi.

Професiйнi полiтики усiх коль-орiв, рiвень недовiри до яких пер-манентно зашкалює у суспiльствi,мають усунутись вiд конституцiйно-го процесу. Професiйним юристам,зашореним конституцiйними те-орiями, часто-густо далекими вiд«неписаної конституцiї» реальногожиття, слiд навчитися не домiнува-ти в конституцiйному процесi, аскромно пропонувати юридичнiтермiни для вербалiзацiї iдей, наро-джених здоровим глуздом та кон-кретно-iсторичним досвiдом. І го-ловне - усьому активному суспiль-ству слiд включитися в процес кон-ституцiєтворення. Цей процес ук-раїнському суспiльству слiд пере-жити як окреслення проектуспiльного дому, в якому нам всiмразом жити. Не важить, що проектнапевно не вийде iдеальним (ком-промiс, на якому грунтується мис-тецтво спiльно жити, i абстрактнийiдеал - поняття несумiснi) - головне,щоб в українцiв з’явилося вiдчуттяспiвпричетностi, вiдчуття, що цей«суспiльний договiр» пише не хтосьдля когось, а ми - для себе.

ÉÂÌ̇‰¥È ÑÛÁÂÌÍÓ, Правник

íêàÅìçÄ

Одне iз засiдань Конституцiйної Асамблеї України

СИНДРОМ НЕПРИЧЕТНОСТІ

5№16 (225), Квiтень 18, 2013

Такого не дозволяв собi навiть ру-мунський диктатор Нiколає Чау-

шеску, якого повсталий народрозстрiляв за десятилiття знущань iбрехнi. Вiктор Янукович думає, щойому таке не загрожує, вiрячи бай-кам Ганi Герман, що українцi – цетакi собi селепки, не здатнi на спро-тив. Терпiтимуть будь-яку наругу йбудь-якi знущання.

Саме виходячи з таких переко-нань, Янукович вибудував пiдКиєвом, на околицi села Петрiвцi,королiвську резиденцiю пiд назвою«Межигiр’я», яка стала викликомбандитської донецької знатi ук-раїнському народовi, символомзлодiйства в особливо великихрозмiрах, головним корупцiйнимпам’ятником сьогоднiшньої Ук-раїни, зоною, вiльною вiд совiстi.

Колись це була державна рези-денцiя, де полюбляли вiдпочиватиХрущов, Щербицький i Кучма. Пе-ребуваючи на посадi прем’єр-мiнiстра України, Янукович поклавоко на це райське мiстечко на бе-резi Київського водосховища. І, ви-користавши простi схеми обдурю-вання держави, заволодiв ним.Формально «Межигiр’я» належитьпримарнiй фiрмi «Танталiт», яка, всвою чергу, належить якимсь неменш примарним фiрмам «Роги йкопита», що буцiмто базуються вАвстрiї та Великiй Британiї. На-справдi ж все це – жалюгiдна шир-ма, аби прикрити безсовiснукрадiжку в держави 136 гектарiвземлi й майна на гiгантську суму вкiлька сот мiльйонiв доларiв.

Заволодiвши «Межигiр’ям»,Янукович не задовольнився тим,що влаштовувало Хрущова, Щер-бицького й Кучму, а спрямував сю-ди з державного бюджету для без-прецедентного будiвництва астро-номiчнi суми, аби в рекордно ко-роткий термiн вибудувати цiлуiмперiю за 6-метровим бетоннимпарканом з 4-поверховою «Хон-кою» (клубним будинком), гольфо-вим, яхтовим i кiнним клубом, де-баркадером, боулiнгом, тенiснимикортами, пiдземним тиром, гелiкоп-терним майданчиком, комплексомтеплиць, загонами для страусiв, зо-опарком, штучними озерами, ар-тезiанськими свердловинами... Усiцi вкраденi в народу маєтностi охо-роняє за кошти того ж українськогонароду не тiльки державниймiлiцiйний пiдроздiл швидкого реа-гування «Беркут», а й цiла флотилiяспецiальних бойових катерiв, окре-ма пожежна частина i навiтьзенiтно-ракетний комплекс.Найсмiшнiше, що в офiцiйних доку-ментах це обiйстя українського сул-тана називається «культурно-оздо-ровчим центром», без жодноїприв’язки до прiзвища Янукович.

Провiвши журналiстськерозслiдування, аби з’ясувати, хто жнасправдi володiє «Межигiр’ям»,iнтернет-видання «Українськаправда» дiйшло такого висновку:«Сам Вiктор Янукович продовжуєпублiчно вiдхрещуватися вiд "вось-мого дива свiту", що розкинулосяна березi Київського моря в селiНовi Петрiвцi.

У ходi однiєї з прес-конфе-ренцiй його запитали про рези-денцiю "Межигiр'я", яку було виве-

дено з державної власностi, а потiмперетворено на будiвельний май-данчик номер один не тiльки у всiйКиївськiй областi, а й в Українi.Янукович вiдповiдати не захотiв iпорадив звернутися до власникiв"Межигiр'я" за кордоном. "...А як-що вам треба господарi – то пошу-кайте їх. Переконаний, що вонизнайдуться. Вони iнколи приїжджа-ють в Україну", - сказав Янукович.

Керуючись рекомендацiєю пре-зидента, ми почали детальнодослiджувати, хто ж тi самi "госпо-дарi" з-за кордону. Отриманий вис-новок шокував – всi вони фiктивнi,й створенi лише для того, щоб при-ховати справжнього гоподаря бага-томiльйонних маєтностей у НовихПетрiвцях – Вiктора Януковича».

У 2010 роцi на трасi Київ-Вишго-род-Десна, яка веде вiд Києва до«Межигiр'я», «Укравтодор» уклав16 кiлометрiв надмiцного асфальтуза 50 мiльйонiв гривень - стiльки ж,скiльки було видiлено на ремонтусiх шляхiв Києва протягом цiлогороку.

У листопадi 2011 року «УкрАе-роРух» присвоїв територiї рези-денцiї Вiктора Януковича «Ме-

жигiр'я» статус зони, забороненоїдля польотiв авiацiї. Аби лiтаки незаважали вiдпочивати «проффесо-ру».

У червнi 2010 року на прес-кон-ференцiї президент Вiктор Януко-вич, вiдповiдаючи на запитанняжурналiста «Української правди»Мустафи Наєма про «Межигiр'я»,запросив журналiстiв у резиденцiю:«Збирайтеся, прямо зараз i поїде-мо». Однак пiсля конференцiї за-ступник голови адмiнiстрацiї ГаннаГерман повiдомила, що поїздкаскасовується через щiльний графiкпрезидента i вiдсутнiсть автобусiвдля журналiстiв.

На початку червня 2011 рокужурналiсти запланували провестимирну акцiю бiля «Межигiр'я», дорiчницi невиконання Вiктором Яну-ковичем обiцянки продемонструва-ти свою резиденцiю.

20 сiчня 2013 Конституцiйний

суд України, який давно перетво-рився на кишенькову iнституцiюЯнуковича, ухвалив рiшення, якимдав тлумачення положення Консти-туцiї України щодо права поса-довцiв на особисте i сiмейне життя.Вiдтепер, згiдно з рiшенням КСУ,з'явилася можливiсть порушеннякримiнальної справи проти жур-налiстiв, якi займалися розслiду-ванням стосовно резиденцiї «Ме-жигiр'я». Це рiшення КСУ супере-чить позицiї Європейського суду зправ людини про те, що не може бу-ти таємною iнформацiя, коли правосуспiльства знати об'єктивнодомiнує над правом чиновниказберiгати в таємницi окремi осо-бистi факти. Але що Януковичу тайого продажним суддям Європа,вона їм не указ. Що хочемо, те й ро-бимо у своїй вотчинi.

Молодi хлопцi й дiвчата, попризаборони й погрози, не раз i не два

пробували своїми акцiями бiля«Межигiр’я» продемонструвати ук-раїнському народовi, скiльки на-крав султан Янукович i в яких роз-кошах вiн живе. Але щоразу нашляху протестантiв ставав сум-нозвiсний «Беркут», завдання яко-го ловити небезпечних бандитiв, ане охороняти їх. Хоч у сьогоднiшнiйУкраїнi, яка нагадує казкове Зад-зеркалля, саме така роль «Берку-та» виглядає найбiльш природнь-ою.

Вiдомий український журналiстСергiй Лещенко, який розклав на«полички» всi афери Януковича з«Межигiр’ям» i дослiдив всi йогокроки, спрямованi на привласненнярезиденцiї, так написав про останнiакцiї протесту молодих українцiвпiд султанським маєтком: «Протя-гом минулого та цього тижня 50 мо-лодих активiстiв партiї "Демокра-тичний альянс" своїм дiями зроби-

ли послугу суспiльству - вони пока-зали справжнє обличчя президентаЯнуковича. Його манiакальнийстрах за власний рай, збудованийна березi Київського моря.

Спочатку "ДемАльянс" хотiвпровести пiд "Межигiр'ям" мiтинг звимогою до Януковича виправитикатастрофiчну ситуацiю з автошля-хами пiсля цiєї зими. Але суд забо-ронив мiтинг пiд приводом бороть-би iз повiнню. Тодi "ДемАльянс"замiсть мiтингу прийшов допомогтиборотися зi стихiйним лихом -внаслiдок чого був затриманий таарештований на 7 днiв партiйнийактивiст Максим Панов.

Наступного дня пiд "Ме-жигiр'ям" вони вже провели мiтингз вимогою звiльнити Панова - i буварештований на 5 днiв керiвникпартiї Василь Гацько. На понедiлок,15 квiтня, було призначено новуакцiю - з вимогою звiльнення Пано-ва i Гацька. Щоб не наражатися нанову судову заборону, акцiю булопроведено у формi зустрiчi депута-та Лесi Оробець iз виборцями.

Тут Янукович i розкрився.Так, вiн не реагує на невдоволе-

них автомобiлiстiв, що супроводжу-ють його кортеж звуковими сигна-лами, коли стоять у пробках. Вiн незважає на журналiстiв, що протес-тують проти цензури прямо передйого обличчям. Вiн не чує невдово-лених голосiв пiд час телеспiлку-вання з країною, бо таких просто недопускають до мiкрофонiв. Вiн незважає на результати виборiв, запiдсумками якого бiльша половинакраїни голосує проти нього.

Але вiн реагує на 50 молодихлюдей, єдиною зброєю яких булиплакати. Пiд "Межигiр'ям" їх зуст-рiчали три автобуси "Беркуту",спецназ без розпiзнавальних зна-кiв, керiвник Вишгородської район-ної мiлiцiї, начальник Київської об-ласної мiлiцiї (!), кiлька десяткiвосiб рекетирської зовнiшностi, здесяток спiвробiтникiв ДАІ й навiтькуций альтернативний мiтинг з чис-ла куплених за олiю та гречкупенсiонерiв i проплаченних i заля-каних бюджетних працiвникiв селаНовi Петрiвцi, яких на пiдтримкуЯнуковича вивiв сiльський голова.

Така реакцiя влади має лише од-не пояснення - страх. Страх, бо як-що цей вiрус ходiння пiд "Ме-жигiр'я" не зупинити, одного дня ту-ди замiсть 50 демальянсiвцiв прий-де 50 тисяч розлючених спiвгрома-дян.

Тодi анi "Беркут" не врятує, анiнавiть зенiтно-ракетний комплекс.Не вiрите? Запитайте у румунiв».

í‡‡Ò ÉÌËÔСпецiально для «Нової газети»

Головний палац резиденцiї українського султана

Державний мiлiцiйний пiдроздiл швидкого реагування «Беркут» замiсть того, щоб ловити бандитiв, охороняєнайголовнiшого з них вiд народу

«МЕЖИГІР’Я» - ЗОНА,ВІЛЬНА ВІД СОВІСТІ

ᇠÍ˪‚Ò¸ÍËÏ ˜‡ÒÓÏ

6 №16 (225), Квiтень 18, 2013

- Юрiю Вiталiйовичу, що вивсе-таки плануєте створювати- партiю, громадський рух? І чине зашкодить поява ще однiєїструктури єдностi й так незовсiм монолiтної опозицiї?

- Я не планую створювати опо-зицiю до опозицiї, в чому прово-катори вiд влади взялися звинува-чувати мене зразу ж пiсля виходуна волю. Не маю права бути вико-ристаним ворогами, дурнями чипристосуванцями.

Регiонали використають моєiм'я у своїх iнтригах, зокрема вборотьбi проти Яценюка. Вони,наскiльки розумiю, розпочали ак-тивну фазу плану його поваленняi нав'язують розмови про розкол.Розколу не буде.

Вношу яснiсть: не йдеться нiпро нову полiтичну партiю, нi проновий громадський рух. Так, намоє глибоке переконання, нинiсуспiльство потребує створенняпевного мозкового центру, здат-ного розробити чiткий план побу-дови нової, заможної, справжньоїкраїни. Ця iдея ширяє в повiтрi, яне маю намiру анi привласнюватиїї, анi монополiзувати.

Цю владу можна скинутитiльки тодi, коли буде об'єднаносили парламентської та позапар-ламентської опозицiї, а такожздорової частини суспiльства. Ма-совiсть протесту проти режимузабезпечить лише консолiдацiязусиль. Коли не буде штучногоподiлу на масовку й депутатiв. Ко-ли всi, хто справдi хоче жити вновiй країнi, стануть єдиним, не-подiльним цiлим, що спирати-меться на одну програму й дiяти-ме за єдиним планом.

Новий президент i нова країна- ось мета, яка має об'єднати.

Як менi пояснили юристи, ямаю право балотуватися на поса-ду президента, але не маю такогонамiру. Смiшно: я не можу бутикерiвником пiдприємства будь-якої форми власностi, але можубути керiвником усiєї країни. Мо-жу, але не хочу. Я не маю намiруставати четвертим, десятим чипершим лiдером опозицiї. Я нiчо-го не планую очолювати, навiтьмозкового центру, про який ка-зав. Але готовий докласти макси-мум зусиль до його якнайшвид-шого створення та повноцiнноїроботи, оскiльки вважаю це голо-вним завданням країни на сьо-годнi.

Країнi зараз потрiбна не новапартiя. Не ще одна пiрамiда звождем на вершинi, а коло. Круг-лий стiл, що передбачає рiвнiстьучасникiв. І не менi, а всiм намвирiшувати, де цей стiл поставитиi хто за ним має сидiти. Розмовипро те, що Луценко, опинившисьна волi, почне змiнювати опо-зицiйний рельєф, - вiд лукавого. Яне маю намiру змiнювати рельєфопозицiї, зате я вiдчуваю в собiсили взяти участь у змiнi геометрiїполiтики.

- Озвучений вами намiрспертися у своїй роботi на Ро-мана Безсмертного, ТарасаСтецькiва i Володимира Фiлен-ка дав привiд говорити, що вистворюєте не так мозковийцентр, як своєрiдний "легiонпольових командирiв".

- Названi вами люди - моїдрузi. У мене є мета, i цiлком при-родно, що саме на друзiв, до тогож досвiдчених полiтикiв, на шляхудо цiєї мети я вирiшив спертися.Ця мета - створення, коли хочете,технiчного завдання для країни.

Для успiху потрiбна популяри-зацiя, ретрансляцiя такої iдеї. І япереконаний, що мої соратникита колеги менi активно допомо-жуть у цьому.

Крiм того, я планую (якщо такапропозицiя буде пiдтримана) на-дати парламентськiй опозицiї до-помогу в органiзацiї польовоїдiяльностi. Готовий посприятистворенню ефективної програмидiй, чiткої взаємодiї структур намiсцях. Це робота на перспекти-ву, оскiльки щиро розраховую,що на осiнь масова протестнакампанiя має отримати новийiмпульс. Із деякими лiдерами пар-ламентських полiтичних сил я вжеобговорював цю iдею, з деякимипланую поговорити найближчимчасом. Сподiваюся, 12 квiтня вмене буде можливiсть озвучитицю пропозицiю в розмовi з ЮлiєюТимошенко.

Якщо лiдери опозицiйних пар-ламентських партiй довiрять менiмандат координатора польовоїроботи, готовий використати весьсвiй досить багатий досвiд. Зайвей казати, що вмiння i знання таких

людей, як Безсмертний, Стецькiвта Фiленко, у подiбнiй справi важ-ко переоцiнити.

Я вiтаю готовнiсть опозицiїпрацювати з вулицею. Правильно,що мiтинги вiдбуваються. Хочанеправильно, що їх назвали по-встанням, - така iнфляцiя слiвзначно страшнiша за iнфляцiюгрошову. Повстання не проводятьу вихiднi днi за заздалегiдь оголо-шеним графiком.

Вiдразу хочу зазначити, що нейдеться про спiшну пiдготовку но-

вої революцiї, негайної ор-ганiзацiї нового Майдану. Час ви-магає нових пiдходiв, нової якостiопозицiйної дiяльностi. Пере-дусiм - створення плану побудовинової країни.

- Ви вже досить багато гово-рили про так званий план Тре-тьої Української республiки.Але важко уявити, що навiтьнайкращi уми здатнi придума-ти щось нове. І важко повiритив готовнiсть дiючих полiтичнихлiдерiв цього плану дотриму-

ватися. Ви впевненi, що цейплан їм потрiбен?

- "Сидiлець" Йосип Бродськийдуже точно зазначив, що у в'яз-ницi брак простору вiдшкодо-вується надлишком часу. Владанамагалася вкрасти в мене кiлькарокiв життя, але їй це не вдалося,бо брак свободи я компенсувавроботою над собою. І тому смiюдумати, що не просто змiнився, аоновився. Можливо, тому в менетаке гостре прагнення побачитионовленою країну.

У мене був i час, i бажання ду-мати. Але я нiкому не обiцяв ду-мати про те, що необхiдно комусьдля досягнення його особистихполiтичних цiлей. Я з повагоюставлюся i до Арсенiя, i доВiталiя, i до Олега. Але не маюнамiру бути людиною, яка готува-тиме для когось теплу полiтичнуванну.

Кому потрiбен цей план? Вiнпотрiбен країнi, i нiхто не переко-нає мене у протилежному. Важкопридумати щось нове? Згоден.Але в такому разi хiба не має сен-су провести ревiзiю вже напраць-ованого, вичленувати необхiдне,синтезувати корисне, перетвори-ти енергiю окремих людей усуспiльну синергiю? Хiба така ро-бота - не гiдний виклик щиримпатрiотам i справжнiм iнтелектуа-лам? Хто дасть гарантiю, щоспроба буде вдалою? Нiхто. Інавiть у разi невдачi я зможу по-вторити за героєм Кена Кiзi - я хо-ча б спробував. Але я впевнений,що все вийде, i готовий заражатисвоєю переконанiстю оточення.

Що змiнить цей план? Я ставивби питання iнакше. Якщо такийплан не з'явиться, точно нiчого незмiниться. Я не знаю, наскiлькишвидко такий план надихне знач-ну частину людей, але вiдчуваю,що тiльки це здатне їх надихнути.Чiтке уявлення про те, яку країнуми будуємо. А також щира го-товнiсть вiдповiдальних полiтикiвспоруджувати нову державнубудiвлю у точнiй вiдповiдностi дозаздалегiдь схваленого архiтек-турного плану. Будiвлю, яка булаб комфортною i безпечною.

ÄÍÚۇθÌ ¥ÌÚ‚’˛

Першi хвилини волi

Тепер Юрiй Луценко чекає визволення Юлiї Тимошенко

Юрiй Луценко пiсля звiльнення з тюрми всупереч надiям режиму Януковича пiсля бiльш як двох рокiв «па-рилки» на нарах не забився у шпарку зализувати рани, а вiдразу ж розпочав потужну дiяльнiсть, спрямовануна повалення антиукраїнської й антинародної влади. Його думки про те, як скинути ярмо януковичизму, над-звичайно конкретнi. Це саме те, чого потребує сьогоднi українське суспiльство. Пропонуємо увазi читачiвiнтерв’ю Ю.Луценка, яке вiн дав днями «Дзеркалу тижня».

ûêßâ ãìñÖçäé: «ì èéãßíàñß ÅÄÉÄíé èêéÑÄÇñßÇ ßãûáßâ,Ä ü ïéóì ëíÄíà èéòàêûÇÄóÖå çÄÑß∫»

7№16 (225), Квiтень 18, 2013

У полiтицi занадто багато най-маних продавцiв iлюзiй. А я хочустати добровiльним розповсюд-жувачем надiї. Бо це, мабуть, -найбiльший дефiцит сьогоднi.

Я будую повiтрянi замки? На-зивайте це так, але будiвельнийматерiал, який я використовую, -повiтря, необхiдне для того, абикраїна отримала нове дихання.Вона його заслужила.

Я - невиправний iдеалiст, iнавiть в'язниця мене не змiнила.Вона навчила мене цiнувати час, iтому я анi секунди не хочу витра-чати на думки про помсту. Я одер-жав щеплення здорової злостi,але, на щастя, не пiдхопив бацилуозлобленостi. Коли хочете, мiйiдеалiзм - моя сила. Я не допус-каю думки про невдачу. А iсто-ричний досвiд пiдтверджує, що втих країнах, у котрих ситуацiяскладалася особливо кепсько, са-ме фантастичнi плани виявлялисянайбiльш реалiстичними.

- І в чому полягає ваш фанта-стично-реалiстичний план?

- Якщо йдеться про план побу-дови країни, то його ще тiльки на-лежить спiльно написати. Якщо -про плани роботи, то я сподiваю-ся найближчим часом зiбрати ко-ло однодумцiв, мислячих, проук-раїнськи налаштованих людей,iнтелектуалiв i патрiотiв.

Попри всю повагу до ДжорджаВашингтона, США побудував невiн, а батьки-засновники цiєїкраїни, якi написали революцiйнуДекларацiю незалежностi. На ос-новi зазначеного документа булорозроблено нову iдеологiю новоїкраїни, пiд її реалiзацiю пiдiбралинову команду, з якої природновирiс новий лiдер. Я б дуже хотiв,аби народний кандидат у прези-денти України був обраний пiдчас тендера на найкраще вико-нання технiчного завдання длякраїни.

До настання осенi хотiлося бмати готовий план дiй. Потiм миспробуємо заручитися пiдтрим-кою якомога бiльшої частини на-селення, переконуватимемо йагiтуватимемо. Якщо це вдасться,то до рiчницi Майдану зможемоiнiцiювати повномасштабну масо-ву акцiю. Це не буде пiдготовкадо повалення.

Я вiдчуваю завищенi очiкуван-ня певної частини суспiльства.Мовляв, ось повернувся Луценко,вiн тепер швидко органiзує рево-люцiю, i все буде гаразд.

Уявiмо фантастику: сьогоднiна Майдан вийде мiльйон, мизнiмемо Януковича, захопимоБанкову i... Поки що в нас немаєнавiть єдиного кандидата вiд опо-зицiї. Немає злагодженої коман-ди, немає спiльного бачення. Од-ного разу ми вже так президентаобрали. Дякую, бiльше так не хо-чу...

До речi, у в'язницi я зрозумiв,що за 4ратами, мабуть, не буваєневинних. Просто бiльшiсть засу-джена не за те...

Майбутня акцiя на Майданi маєстати демонстрацiєю сили.Мiсцем збору тих, хто не тiлькипроти когось конкретного, а й защось конкретне.

Завдання-мiнiмум - щоб на цейчас опозицiя, по можливостi, виз-начилася з єдиним кандидатом.Завдання-максимум - щоб погля-ди майбутнього кандидата збiга-лися з розробленою концепцiєюоблаштованостi держави. Щоббажання людей i можливостiлiдерiв збiглися. Щоб по-тенцiйний очiльник держави нетiльки пообiцяв, а й виконав заду-мане.

- Ви обмовилися, що доволiтривалий вiдтинок часу муси-

тимете витратити на полiпшен-ня здоров'я. Пауза не зашко-дить таким масштабним пла-нам?

- Менi справдi слiд пiдлiкувати-ся. Має бути ще одна операцiя.Курс лiкування, напевно, займедва-три мiсяцi, судячи з того, щоменi кажуть лiкарi. Але це не оз-начає, що я беру паузу. Процеду-ри - не перешкода iнтелекту-альнiй працi. Я не буду позбавле-ний можливостi зустрiчатися злюдьми. В мене буде телефон,доступ до всiх необхiдних ко-мунiкацiй (яких я був позбавле-ний у в'язницi), зокрема й досоцiальних мереж, що є, безумов-но, важливим iнструментом, хочая й не перебiльшую їхнього зна-чення. У мене є надiйнi друзi, надопомогу яких розраховую.

- Ви не боїтеся, що вистраж-дана вами iдея може не пройтивипробування реальнiстю? Неображайтеся, але ви певноюмiрою вiд неї вiдiрвалися. Вивпевненi, що точно вiдчуваєтенастрiй суспiльства?

- Сподiваюся, що я не вiдiрвав-ся вiд країни. По-перше, я пiдтри-мував контакт iз тими людьми наволi, думцi яких довiряю. По-дру-ге, даруйте, тi, хто сидить, i тi, хтослужать у в'язницi, - це теж части-на суспiльства.

Одного разу в автозаку один(як вiн сам себе називав) «воро-ван» iз 23-рiчним стажем звернув-ся до мене: "Хата" уповноважилазапитати: Королевська - це фуф-ло, чи нам так здається?" Нор-мальне людське запитання, тiлькисформульоване специфiчнимсленгом.

Я йому вiдповiв його сленгом:"Так, гадаю, фуфло". Інший цiка-вився: "Що ви думаєте про Клич-ка, ось менi здається, що вiн чес-на людина..." Я вiдповiв: "Менiтеж здається, що особисто вiн -чесна людина, але я поки що неможу точно вiдповiсти вам, хтовходить до його команди". Менезапитували, чи правда, що Тягни-бок щирий у своєму прагненнi ре-волюцiї. Я вiдповiв: "Так, вважаю,що вiн щирий, але я не до кiнцявпевнений, що його команда жи-виться тiльки iдеалами". Мене за-питували, чи правда, що Яценюк -найрадикальнiший опозицiонер.Я вiдповiдав: "Правда те, що вiннайрозумнiший опозицiонер..."

Такi ж запитання менi вже сьо-годнi ставлять люди на вулицi.Люди не змiнилися. Змiнився час.Вiн вимагає точнiших вiдповiдей.

Розчарування? Звiсно, будуть.Але це не привiд не робити того, ущо вiриш.

- Є багато версiй того, чомуЯнукович усе-таки вирiшив васвипустити. Намiр розсваритиопозицiю? Бажання продемон-струвати Заходу готовнiсть iтина компромiси заради пiдпи-сання угоди про асоцiацiю зЄС? Прагнення зберегти мiсiюКокса - Кваснєвського, щопотрiбна Банковiй як iнстру-мент переговорiв iз Брюссе-лем? Бажання вiдвернути увагуЄвропи та суспiльства вiд не-легiтимних законiв, ухваленихна "альтернативному"засiданнi Ради? Страх передможливими санкцiями щодоСiм'ї?

- Менi не важливо, чому вонимене випустили, менi не важливо,на що вони при цьому розрахову-вали. Я точно знаю, що робитиму.А робитиму я все, вiд мене залеж-не, аби цiєї влади в Українi не за-лишилося.

Їй Богу, всi цi роки я не мучивсебе розслiдуваннями на тему,хто саме, коли саме й кому самедавав безпосередню команду ме-не садити. Який сенс на це витра-чати час? Я в їхнi iгри не грався нiдо ув'язнення, нi пiд час перебу-вання за 4ратами, нi пiслязвiльнення.

- Тобто, зобов'язання помов-чати мiсяцiв два в обмiн на во-лю з вас не брали?

- Вони два з гаком роки нама-галися вимкнути менi звук. Моєдавнє життєве кредо "Життявдається, якщо не запобiгатися"не змiнилось. Мене перевiряли назлам - конвоїри водили на метро-

вому ланцюгу, прикрiпленому донаручникiв. Одного разу мене ве-ли на цьому ланцюгу по прокура-турi, а коридором назустрiч надопит вели сина, а потiм брата. Іщо воно їм дало?

Менi плювати на їхню аргумен-тацiю i на їхнi розрахунки. Не хо-чу марнувати на це час. Рефлек-сувати з приводу крокiв влади,давати себе втягувати в їхнi iнтри-ги, свiдомо чи мимоволi їмпiдiгравати - помилка. На жаль,опозицiя цього iнколи не врахову-вала. Вона часто зводила своюдiяльнiсть до реакцiї на випадиБанкової. Інколи складаєтьсявраження, що мої соратники по

боротьбi думають про те, як зали-шитися впливовою опозицiєю, ане як стати майбутньою владою.Втягуючись у їхнi частковостi, мивiдволiкаємося вiд головного.Треба бути вищими за них.

Не тiльки 2004-й, а й вiдносноневдалий 2001-й дозволяли гово-рити про силу та системнiсть опо-зицiї, бо вона грала за своїми пра-вилами. "Україна без Кучми" доз-волила вiдпрацювати тактичнiприйоми, а на час Майдану вжебуло розроблено стратегiю

Нинi опозицiя бiльшевiдповiдає, нiж нав'язує, бiльшезахищається, нiж наступає. Якщотак триватиме, втрачатимемоiнiцiативу.

Люди це iнтуїтивно вiдчувають,хоча можуть i не розбиратися внюансах. До речi, в цьому, на мiйпогляд, одна з причин низької яв-ки населення на масовi акцiї.

- Але вочевидь не єдина.Порiвняйте кiлькiсть носiїв про-

тестних настроїв i кiлькiсть тих,хто вийшов пiдтримати Луцен-ка i Тимошенко до примiщеньПечерського суду. Ви казали,що чи не головний злочин Яну-ковича - крадiжка часу, не-обхiдного країнi для мо-дернiзацiї. Але хiба Ющенко тайого команда не були пiдлов-ленi в тому самому грiху? Мо-же, пасивнiсть населення -вiдплата вам за розчарування?

- У тому числi. Але є й iншi при-чини. Люди приходили до суду недля того, щоб звiльнити Луценкаабо Тимошенко, а для того, щобвисловити пiдтримку або проде-

монструвати своє ставлення доподiй. Однак багато людей невважають за потрiбне виходитина вулицю, оскiльки не бачатьсенсу в доведеннi до бандитiвдумки, що вони - бандити. Навiщоходити на мiтинг? Аби вкотре по-чути, що в нас антинародна вла-да?

Дуже багато людей боялися, iхiба можна їх за це засуджувати?Адже кожен розумiв: якщо таквчинили з Тимошенко i Луценком,що тодi буде зi мною? Люди го-товi ризикувати собою заради ве-ликої мети. Пiд час Майдану вонирозумiли рiвень загрози, але го-товi були стояти, тому що ця метабула. Був шанс змiнити життя, iбула можливiсть стати спiвпри-четним до цих змiн.

Не можна звинувачувати лю-дей за природний страх, який на-саджувався десятилiттями. Не такбагато рокiв минуло вiд радянсь-ких часiв, аби цей страх зник. У1968 роцi два десятки дисидентiвризикнули публiчно виступити напiдтримку Празької весни, чимврятували честь радянськоїiнтелiгенцiї. Жменька тих, хто ри-зикнув публiчно виступити протизамовних судових розправ сьо-годнi, захистили честь незгодниху цiй країнi.

В Українi ще не звикли вiдсто-ювати свої права постiйно, як наЗаходi. Але на вiдмiну, напри-клад, вiд Бiлорусi, тут є готовнiстьробити це перiодично. Це нагадуєтак званий солом'яний вогонь.Довго грiється, хутко спалахує,жарко горить. Опозицiя має цевраховувати. Важливо, щоб спа-лахнуло тодi, коли вогонь народ-ного гнiву буде справдi не-обхiдний. Якщо розмiнюватисяна багаттячка, соломи не виста-чить.

- Але багато хто вважає, щоспалахнути може в будь-якиймомент i в будь-якому мiсцi.Що суспiльству агресiя сьо-

Вставай, Україно!

Юрiй Луценко не прагне в президенти, але готовий стати польовим командиром нового Майдану

8 №16 (225), Квiтень 18, 2013

годнi властива значно бiльшоюмiрою, нiж навiть кiлька рокiвтому.

- Я в таке не вiрю. Ми самi себезалякуємо, самi собi калiчимосвiдомiсть. Якщо я чого i боявся,то це нарваностi гвардiї можно-владцiв - у формi i без форми, яв-них i перевдягнених. Цi вселяютьпобоювання. Але повiрити в те,що наш народ спалить кiлька де-сяткiв машин, а потiм пiде громи-ти Конча-Заспу? Не вiрю!

- Боюся, ви не надто добреознайомленi зi свiжими елек-торальними настроями...

- Ознайомлений. Знаєте, щонайжвавiше обговорювали в ко-лонiї? "Радiли" за олiгархiв, чиїгрошi заморозили на Кiпрi, iмрiяли, що паводок "доб'є" доКончi-Заспи. Менi розповiдалипро те, якi коментарi вiшали пiдновиною про вбивство суддi вХарковi, онлайн-роздуми проснайперiв, хунту, заклики верши-ти самосуд. Я б не перебiльшувавзначення розмов мешканцiвiнтернет-окопiв. Але з тим, щотенденцiя є, i тенденцiя небезпеч-на, не сперечаюся.

Бо живемо в лайнi. Саме тамзаводяться такi думки-бактерiї.Отже, треба або вмикати асенiза-торську машину, або будувати но-вий будинок у сухому мiсцi. Миповиннi запропонувати людям ро-зумний вихiд для накопиченої не-гативної енергiї.

Іскра насильства здатна вбитишанс на оновлення. Я добрепам'ятаю свої вiдчуття пiсля 9 бе-резня 2001-го, коли стався спро-вокований владою конфлiкт. Са-ме тому я пiд час Майдану попро-сився в польовi командири. І (зiсвоєю репутацiєю яструба) висту-пав у ролi миротворця, остуджую-чи окремi гарячi голови. Рево-люцiйна лють - це наркотик, якийдає короткочасне полегшення,але ускладнює хворобу.

Слiпий бунт в Українi - мрiянинiшньої влади. Влада зацiкав-лена в стихiйному безцiльномуповстаннi. Тому що його можналегко i жорстоко придушити. То-му що його наслiдком будутьстрах, розгубленiсть, спустошен-ня її противникiв.

Опозицiя не має права змага-тися з цiєю владою грiшми та си-лою. І в першому, i в другому ви-падках програш неминучий. По-ширена думка: мовляв, що зро-бить спецназ проти сотень тисячлюдей, якi вийдуть на вулицю?Вiдповiм: убивство одного можевбити надiю мiльйонiв.

Ми повиннi використати своюсилу. А наша сила - нашавiдданiсть цiй країнi, наше щирепрагнення в нiй жити, наше чеснебажання зробити її кращою, на-ша вiра в те, що це станеться. На-ше вмiння домовлятися, нарештi.

Зрештою, одних обдуривЮщенко, iнших обдурив Януко-вич. Ми - квитi. Є чудовий привiдспiльно поговорити про майбутнєспiльної країни. І якщо ця розмо-ва вiдбудеться, в нас буде моно-полiя на народну пiдтримку. А вних - монополiя на грошi, кулi такийки. Але виграємо ми. А якщодамо привiд змагатися кийкамиабо грiшми - програємо.

- Вам не здається, що Євро-па занадто гаряче дякує Вiкто-ру Федоровичу за вашезвiльнення?

- Нi, не здається, бо вона хочевiд нього ще дечого.

- Ви вiрите, що Тимошенковийде на волю?

- Я в цьому переконаний, але

не думаю, що це станеться те-пер...

- Що має статися, аби в го-ловi Януковича народиласядумка про її помилування?

- Важливо, що станеться усвiтi, який оточує цю голову та їїносiя. Я маю на увазi i зовнiшнiйчинник, i, звiсно, процеси всере-динi країни.

Процедура помилування регу-люється не Конституцiєю й не за-конами, а указом. Йому пiд силуцю процедуру спростити, було ббажання.

А для цього необхiдний тиск -як ззовнi, так i, безумовно, зсере-дини.

- До речi, багато розмов проюридичну чистоту вашого по-милування...

- Послухайте, хай вони собi су-шать голову... Чи я винен, що во-ни нормально не можуть анi поса-дити, анi звiльнити?

- Наскiльки можна судити,намiру випускати Тимошенко увлади немає. Як немає i боязнiвнутрiшнього тиску.

- Їхня полiтика - полiтика бето-номiшалки. Але народ -складнiша субстанцiя, нiж роз-чин. Влада в цьому дуже скоропереконається.

- Нова кримiнальна справапроти Луценка можлива?

- Звiсно. Я навiть знаю, що за-ново стали перевiряти моюдiяльнiсть на посадi мiнiстра, по-чинаючи з 2005-го. Випереджаю-чи наступне запитання, заявляю -тiкати або переховуватися не бу-ду. Як не робив цього перед аре-штом, хоча мене попереджали всiкому не лiньки, навiть виштовху-вали з країни.

- 2010-го ви казали, що невиключаєте арешту, але вiдчу-валося, що внутрiшньо ви в цене вiрите.

- Я ж не заперечую, що був ненайбiльш далекоглядним у цiйкраїнi. Ми зiштовхнулися з систе-мою, рiвня злоякiсностi якої докiнця не розумiли. Багато що уя-вити було просто неможливо.

Я не мiг собi уявити, щозустрiнуся в автозаку з Юлею.Одного разу ми опинилися всусiднiх боксах у пiдвальномупримiщеннi Печерського суду.Бокс - це залiзна шафа, клiтка, вякiй не можна встати, бо стелянизька, i сiсти як слiд не можна,бо лавка вузька -15-20 см. Посе-рединi ящика - велике заFратова-не вiкно, тебе видно по пояс. Че-рез стiнку вiд Юлi - напiвголiспiтнiлi чоловiки в "мастях". Де-сять арештантiв i чоловiк трид-цять охорони. Всi по черзi справ-ляють нужду в туалетi, що за два

сантиметри вiд перегородки Юли-ного боксу. Сморiд, звуки, мухи.Спека, цiкавi погляди конвоїрiв,мат. Я намагався пiдбадьоритиЮлю, розповiдав анекдоти, нама-гався вiдвернути увагу.

Так сидять усi, i я сидiв як усi.Але так глумитися над жiнкою,котра була керiвником держави, -це знущання, приниження. Це бо-жевiлля. Так, я помилявся, коликазав свого часу, що в мене є на-дiя на здоровий глузд цiєї влади.

Але я не вiрю, що Юлю можнаперемогти. Тому що це - Юля. І то-му, що вона не сама.

- Ви колись казали, що Яну-кович - це прикольний Бреж-нєв. Ви його тепер уже не таксприймаєте?

- Виявилося, що це тiльки мала

частина його характеристики. По-тяг до збагачення затьмив решту.Не хочеться витрачати на ньогочас нашого iнтерв'ю...

- Що було найстрашнiше ув'язницi?

- Страшно не було. Було сутопо-людськи незатишно, не прихо-ваю, коли дiзнався, що за стiною,в сусiднiй камерi, сидiв чоловiк,обвинувачуваний у вбивствi двохмiлiцiонерiв.

У СІЗО докучала вiдсутнiстьiнформацiї, вiдсутнiсть книжок,вiдсутнiсть друзiв, вiдсутнiстьзв'язку з рiдними. Спочатку менеце дуже гнiтило. Вiдсутнiсть ком-форту нiколи не напружувала, ялюдина невибаглива.

Хвилювало одне - не булосвiтла. Вiкно було, але в ньому небуло скла, зате було четверо Fрат.П'ять крокiв до дверей, на якихсiм замкiв. Нари. Мiсце,функцiонально призначене як ту-алет. Пiсля Радянської армiї - цедурниця. Був прогнилий умиваль-ник, перемотаний бинтом, i вода знього лилася врiзнобiч. Я взявпластикову пляшку, запальничку,

заплавив як змiг. Пацюки бiгали.…Першi пiвтора року я сидiв вумовах, максимально наближе-них до бойових. Але не скаржуся,є що згадати.

Нiколи не мав стосунку до тю-ремного вiдомства i на власномудосвiдi переконався, що iзолято-ри МВС - небо й земля, порiвняноз в'язницями. Тому я трохи бувздивований. Але не шокований.Прийшла до мене Карпачова, по-дивилася, здригнулася. Потiм домене в камеру вломилася брига-да, пофарбувала стiни олiйноюфарбою, i я два днi дихав випара-ми. Пiсля голодування - те, щолюбиш. Потiм заявилися чоловiкiз п'ять слюсарiв, з ув'язнених,ставити новий умивальник. Я вми-каю телевiзор, а там Вiктор Фе-дорович говорить про програмумодернiзацiї країни. І я думаю:"Нiчого собi! Невже ця програмапочалася з моєї камери?!"

- А помсти колишнiхмiлiцiонерiв, якi потрапили за/рати, коли ви були мiнiстром,не боялися?

- Не боявся. Хоча розумiв, щотаке можливе. Пiд вiкнами спо-чатку покрикували, який поганийЛуценко. Тим часом у коридорiнепомiтно тиснули руку i персо-нал, i "сидiльцi".

- Із боку персоналу не булоспроб навмисне принизити?

- Жодного разу. Жодного разуне зiштовхнувся з ненавистю. Бу-ли люди, котрi мовчали. Недобретак мовчали. Але дуже багато лю-дей, як могли, пiдтримували.

- Бiда - перевiрка на во-

шивiсть. Багато хто розчару-вав?

- 148 свiдкiв у судi. Серед нихпрактично все керiвництво МВС. Іпроти мене дала свiдчення тiлькиодна людина. Решта (хто бiльшактивно, хто менш) сказали, щоце не обвинувачення, а нiсенiтни-ця собача. І всi вони прийшли всуд i це сказали. Так, є люди,котрi бояться менi зателефонува-ти навiть сьогоднi й привiтати.Але не знаю жодного, хто плюнувби вслiд.

- Наскiльки, на ваш погляд,небезпечний референдум, щойого, за певною iнформацiєю,iнiцiює влада?

- Референдум у нашiй країнi -рiч смертельно небезпечна. В Ук-раїнi вiн здатний розколотикраїну, навiть якщо на обговорен-ня буде винесено теорему Пiфа-гора. Влада це знає, проте вонамає сiяти ненависть, бо її сходиживлять режим i вбивають реаль-ний, усвiдомлений опiр йому.

Референдум украй небезпеч-ний сам по собi, до того ж i законвиписано таким чином, що влада

отримує практично повний кон-троль над процесом. А це пiдви-щує ризики в рази. Ще й порогуявки, наскiльки я розумiю, немає.Тобто влада демонтує будь-якiдемократичнi запобiжники.

- І як цьому опиратися?- Є три способи. Використати

потрiбно всi. Перший - юридич-ний. Його, на жаль, опозицiявiдразу не взяла на озброєння.Необхiдно оскаржити закон прореферендум у всiх нацiональних"судах" (це слово без лапок унашiй країнi в нинiшнi часи вжива-ти не можна), а потiм вигратисправу в Європейському судi. Боєдиний справдi український суд -це Європейський. Референдум -рушниця, яка висить на стiнi. Щобне дати їй вистрiлити, потрiбнопримусити владу зняти її зi стiни iздати на зберiгання.

Другий варiант - дипломатич-ний. На повне вiдпрацюванняюридичного, на жаль, може за-бракнути часу. Тому опозицiя му-сить переконливо роз'яснитиЄвропi, наскiльки небезпечний та-кий сценарiй.

Третiй - мобiлiзувати людей.Це складно. Але можливо. Нашiгромадяни бачать у виборах чи неєдиний доступний шанс змiнитикраїну i вплинути на полiтику. Во-ни вважають вибори правом, да-рованим не Конституцiєю й не не-залежнiстю, а мало не Богом. Дляних це святе. Замах на це правоздатний викликати дуже жорсткуреакцiю. Мобiлiзувати людейможливо, якщо їм роз'яснити, щореферендум - зазiхання на їхнєсакральне право. Тим бiльше щовсi вiдомi менi варiанти референ-думу передбачають спроби вкра-сти в населення право на вибiр iпрезидента, i депутатiв. На мiй по-гляд, опозицiя пiд час своєїнинiшньої вуличної активностi ма-ла б серйозно про це говорити.

- Я впiймав себе на думцi, щови прийшли до багатьох цiлкомочевидних висновкiв тiлькипiсля в'язницi. Невже багатьомполiтикам допоможе прозрiтилише такий жорсткий спосiб?

- В умовах, коли країна дедалiбiльше скидається на в'язницю,процес прозрiння приско-рюється.

Зрештою, всiм хочеться бутигромадянином країни, в якiй нестрашно народитися, не страшножити й не страшно померти.

Як цього досягти? План мусятьстворювати думаючi люди, неза-лежнi вiд полiтичної та фiнансо-вої кон'юнктури. Виборча кам-панiя - це десятки мiльйонiв до-ларiв. Цiлком зрозумiло, що цiкошти беруться не з партiйної ка-си i не в майже вгробленого се-реднього класу. Цi суми позича-ються в тих, кого ми називаємоолiгархами. Питання - чи може та-кий позичальник реально прово-дити антиолiгархiчну кампанiю,без якої в країнi нiчого незмiниться? Нi. Потрiбно зробити,щоб кандидат у президенти керу-вався не iнтересами олiгархiв, аiнтересами населення. Тому не-обхiдно, аби цю програму насе-лення пiдтримало. Якщо людиповiрять - буде найнята команда, iпоки що нiхто не знає, хто самедо неї ввiйде.

Але я впевнений: людидозрiли до усвiдомлення того, щовони не обирають вождя, а най-мають будiвельника нового бу-динку. Без цього розумiннязмiниться портрет на стiнi, але необличчя країни.

Інтерв’ю провiв

ë„¥È ê‡ıχ̥Ì

Ю. Луценко вiрить, що Янукович за свої «подвиги» в бутнiсть президентарано чи пiзно вiдповiдатиме на лавi пiдсудних

Життя триває. Вiдразу пiсля звiльнення Юрiй Луценко став хрещенимбатьком маленької донечки Юрiя Стеця

9№16 (225), Квiтень 18, 2013

ÇßíÄãßâ äãàóäéèêéèéçì∏ êÖîÖêÖçÑìå

èêé çÖÑéÇßêì üçìäéÇàóì

Лiдер партiї УДАР ВiталiйКличко вважає, що якщо владахоче референдум, то хай запи-тає, що народ думає про ВiктораЯнукович. Про це вiн заявив нао н л а й н - к о н ф е р е н ц i ї"ЛiгаБiзнесІнформ".

Вiдповiдаючи на запитання,що вiн думає про конституцiйнiiнiцiативи влади, В.Кличко нага-дав, що сьогоднi Янукович кон-тролює всi гiлки влади - виконав-чу, судову i, частково, законодав-чу. "Влада, розумiючи, що парла-мент не зовсiм їй пiдконтроль-ний, робить все, щоб провестиреферендум. За чутками з партiївлади, вони хочуть повну мажо-ритарку, щоб посилити вплив на

парламент", - сказав В.Кличко."В такому разi, хочу нагадати са-мого президента, який обiцяв по-чути кожного. Давайте тодi про-ведемо референдум про не-довiру Януковичу", - додав вiн.

åÇî èêéÉçéáì∏ «çìãúéÇÖ» áêéëíÄççü

ÇÇè ìäêÄ∫çàМiжнародний валютний фонд

прогнозує "нульове" зростанняВВП України за пiдсумками 2013року. Про це сказано в оглядiсвiтової економiки, що пiдготува-ли експерти МВФ.

"За умови незмiнностi полiти-ки країни ВВП за пiдсумками2013 року залишиться на рiвнi ну-льової позначки, зафiксованої в2012 роцi", - йдеться в оглядi. Дотого ж зростання ВВП у 2014роцi, за прогнозами МВФ, можестановити 2,8%.

Показник iнфляцiї (груденьпроти грудня) за пiдсумками2013 року може становити близь-ко 0,5%, при цьому показникiнфляцiї за пiдсумками 2014 рокупрогнозується на рiвнi 4,7%.

Показник безробiття запiдсумками 2013 року може ста-новити 8,2%, у 2014 роцi – 7,9%.

Нагадаємо, уряд затвердивдва сценарiї прогнозних макро-показникiв на 2013 рiк i заклав допроекту держбюджету оп-

тимiстичний, що передбачає зро-стання ВВП на 3,4% за iнфляцiї4,8%. Як повiдомлялося, проектнапрямiв бюджетної полiтики Ук-раїни на 2014 рiк побудований напрогнозi зростання реальногоВВП на 3% за iнфляцiї 8,3%.

ëíéêßçäì ûêßü ãìñÖçäÄ

ì FACEBOOK áÄäêàãàСторiнку щойно випущеного з

тюрми екс-мiнiстра внутрiшнiхсправ Юрiя Луценка в соцiальнiймережi Facebook закрили.

У понедiлок, 14 квiтня,публiкацiї Луценка передплатилимайже 5 тисяч осiб. За iнфор-мацiєю "Народної самооборо-

ни", народний депутат ЮрiйСтець звернувся до представ-ництва Facebook у країнах СНД уМосквi iз листом про розблоку-вання персональної сторiнки Лу-ценка.

Як вiдомо, 15 квiтня у мережiзареєстрували офiцiйну сторiнкуекс-мiнiстра. Одним з першихопублiкованих записiв було йоговiдеозвернення з приводуполiтичної ситуацiї в Українi.

íûêÖåçàäà çÖ ÑÄûíú ûãß∫ íàåéòÖçäé

áìëíêßíàëü ßá ëéêÄíçàäÄåàЮлiя Тимошенко заявила, що

тюремники минулої п’ятницi, 12квiтня, зiрвали її законне поба-чення iз соратниками завказiвкою президента ВiктораЯнуковича. Вiдповiдну її заяву злiкарнi публiкує сайт Ю.Тимо-шенко.

"Цинiзм тюремникiв безмеж-ний. 12 квiтня за вказiвкою Яну-ковича вони свiдомо та цiлеспря-мовано зiрвали моє законне ко-роткострокове побачення змоїми соратниками - Олександ-ром Турчиновим, Арсенiєм Яце-

нюком та Юрiєм Луценком", - за-являє Ю.Тимошенко. "Для недо-пущення цiєї зустрiчi було вико-ристано спецiальну технологiю -наголошено про iснування начеб-то "iншої кiмнати" для проведен-ня такого побачення. Також булоповiдомлено, що я нiбито не хочуйти до цiєї спецiальної "iншоїкiмнати" для короткостроковихпобачень", - зазначає вона. Засловами Тимошенко, "такоїкiмнати не iснує в природi". "За"кiмнату" вони видають 4-метро-вий промiжок мiж двома скляни-ми дверима, а п‘ятеро осiб – троєгостей, я i представник колонiї –у цей простiр фiзично не зможутьвтиснутися, як i не зможуть пере-бувати в таких умовах протягомчотирьох годин побачення", - за-являє вона.

Ув’язнена екс-прем’єр додає,що "присутнiсть на побаченнi небiльше трьох вiдвiдувачiв дозво-лена чинним законодавством"."Мене жодного разу не випусти-ли з медичної палати, поки моїсоратники перебували у лiкарнi в

очiкуваннi побачення, а началь-ник колонiї утримував мене си-ломiць, коли я намагалася вий-ти", - запевняє Ю.Тимошенко.

За її словами, до 12 квiтня унеї в лiкарнi було "5 короткост-рокових побачень", усi в "нор-мальнiй кiмнатi" – тiй самiй, девона зустрiчається iз захисника-ми. "Тепер, щоб перешкоджатипроведенню подальших коротко-строкових побачень, створилицю бутафорську "кiмнату", -стверджує екс-прем’єр.

óéåì áÄíêàåÄãàÄäíàÇßëíßÇ

Åßãü«åÖÜàÉßê’ü»?Партiя УДАР направила депу-

татськi запити для з'ясуванняправомiрностi затримання ак-тивiстiв на акцiї пiд резиденцiєюЯнуковича «Межигiр'я». Про цеповiдомив лiдер партiї ВiталiйКличко.

"Ми надiслали депутатськi за-пити про правомiрнiсть арештiв.Я сподiваюся, що найближчимчасом ми отримаємо чiтку й зро-зумiлу вiдповiдь, на пiдставi чогозатримали активiстiв, якi вирiши-ли таким протестом висловитисвою точку зору на дiї влади", -сказав вiн.

За словами Кличка, якщо до-тримуватися логiки влади, то

можна посадити у в'язницю"бiльшу половину українцiв, щовисловлюють громадянську по-зицiю".

Як вiдомо, 10 квiтня активiстiвруху "Демократичний альянс"Василя Гацька та Максима Пано-ва було заарештовано на 5 i 7 дiбза участь у акцiї протесту бiля ре-зиденцiї В.Януковича «Ме-жигiр’я».

ïíé ÇàëìÇÄ∏ Ç äà∫Çëúäß åÖêà

åàäéãì äÄíÖêàçóìäÄ?

Заяви Миколи Катеринчукащодо готовностi ВО «Свобода»пiдтримати його кандидатуру напосаду мера Києва не вiдповiда-ють реальним полiтичним проце-сам у партiї та опозицiї.

Про це заявив депутат, головаКиївської мiської органiзацiї"Свободи" Андрiй Іллєнко.

"Це не вiдповiдає дiйсностi. Насьогоднi "Свобода" чiтко заяви-ла, що ми разом iз нашими парт-нерами з "Батькiвщини" i УДАРупiдтримуватимемо єдиного, узго-дженого кандидата на посадумiського голови", - заявив вiн.

"Вiдповiдно, само собою зро-зумiло, що ми не можемо прицьому пiдтримувати пана Кате-ринчука, який уже заявив, що го-товий балотуватися на посадумiського голови, не залежно вiдтого, чи його висунуть опозицiйнiсили, зокрема, "Батькiвщина", доякої вiн на сьогоднi належить", -наголосив Іллєнко. "Очевидно,що це, як мiнiмум, попахуєполiтичним авантюризмом, i немає нiякого вiдношення до ре-альних полiтичних процесiв, якiвiдбуваються у "Свободi" i зага-лом в опозицiї. Менi здається, це

некоректно, коли людина розпи-сується за iнших людей, не маю-чи на це нiяких прав", – пiдкрес-лив вiн.

Як повiдомлялося, 12 квiтняКатеринчук заявив, що прийняврiшення у разi призначення ви-борiв у Києвi висунути свою кан-дидатуру на посаду мера столицi.За його словами, "Свобода"пiдтримає його кандидатуру.

ôÖ éÑçÖ äêìíßâëíÇé Донецька друкарня "Новий

свiт", що за два роки виплатилапрезиденту Януковичу гонорарна загальну суму майже в 32мiльйони гривень, насправдi невипускає книги. У перелiку по-слуг, розмiщеному на сайтi дру-карнi, вказанi рекламний друк,друкування газет i журналiв, кар-тонна упаковка, флексоупаковкаi виробництво плiвки. Книгови-дання там не згадується взагалi.

Як вiдзначає сама друкарня,вона не має можливостей друку-вати книги: для цього потрiбноспецифiчне обладнання. Не ка-жучи вже про те, що друкарня (навiдмiну вiд видавництва) не купуємайновi права на iнтелектуальнiтвори i не виплачує гонорари - во-на просто друкує замовлену про-дукцiю.

Поки що жодної з книг прези-дента, буцiмто видрукуванихцiєю друкарнею, не вдалося вия-вити анi в реєстрах бiблiотек, анiна прилавках книгарень.

Як вiдомо, у своїй декларацiї

про доходи в 2012 роцi Януковичвказав, що отримав вiд друкарнi"Новий свiт" авторську винагоро-ду в сумi 15,55 мiльйонiв гривень.

∫ÑÄãúçü üçìäéÇàóÄáÄäìèàãÄ ïÄêóßÇçÄ 6 åßãúâéçßÇ

ÉêàÇÖçúДержавне пiдприємство по

обслуговуванню офiцiйних за-ходiв "Гарант-сервiс", де хар-чується Янукович, закупилохарчiв на суму понад 6 мiльйонiвгривень. Результати тендерiвопублiковано у "Вiснику держав-них закупiвель".

Так, лише овочiв закуплено на677 тисяч гривень. Їх поставлятьдвi компанiї – державнепiдприємство "Чайка" та ТОВ"Хiмконракт". Зокрема,пiдприємство придбало 37 тоннкартоплi, серед якої понад 5 тоннпридбано за цiною 29,39 гривень.Це рання картопля урожаю 2013року (квiтень-травень). Постача-тиме цю картоплю ТОВ "Хiмкон-ракт", яке "прославилося" мину-лого року тим, що поставило допрезидентського столу iмпортнумалину за 672 гривнi. На картоплi

"Хiмконтракт" заробить 218 ти-сяч гривень, ще 268 тисяч гри-вень йому заплатять за iншi овочi.

Найдорожче у перелiку фiлекачки за 109,2 гривнi та фiлеiндички за 85,6 гривень. ПП "Мак-ском" поставить 6 тонн м'яса ве-ликої рогатої худоби за 288 ти-сяч. М'ясо великої рогатої худо-би вiд комбiнату "Ятрань" кошту-ватиме 1820 тисяч гривень. Рiзно-манiтнi сири для їдальнi Янукови-ча обiйдуться у 785,8 тисячi гри-вень. Серед них сир "Брi" (Нiмеч-чина), сир "Камамбер" (Нiмеччи-на), сир "Пармiджано Реджiано"(Італiя), сир "Рокфор" (Францiя),

а також 40 позицiй вiтчизняних iсирiв. Чаї та кава обiйдуться дер-жавi у 285,9 тисяч гривень. Мо-лочнi продукти коштуватимуть621,5 тисячi гривень. Риба копче-на та iкра для Януковича закуп-ленi на 363 083 гривнi.

ÇàëíÄÇäÄ èàëÄçéäáÄ åéíàÇÄåà

îêÖëéä ëéîß∫ÇëúäéÉéëéÅéêì

У музеї Нацiонального ук-раїнського народного декора-тивного мистецтва Нацiонально-го Києво-Печерського iсторико-культурного заповiдника вiдкри-лась виставка писанок «Вiдгомiнстолiть». Автори розпису - вiдомiкиївськi майстринi Тетяна Вле-ненко та Любов Ктiторова. Усвоїх роботах вони використову-ють стародавню символiку, нама-гаючись нагадати про традицiїминулого.

Писанкарством майстринi по-чали займатися з 1991 року. Вив-чаючи та вiдтворюючи тра-дицiйний розпис писанок рiзнихрегiонiв України, вони виконалисерiї авторських писанок, зокре-ма за мотивами трипiльської ке-рамiки та розписiв Софiївськогособору в Києвi.

Майстринi є постiйними учас-никами виставок народного мис-тецтва в Українi та за кордоном,представляли нашу країну на ба-гатьох мiжнародних виставках.

Твори майстринь зберiгають-ся у музеях Києва, Чернiгова, Пе-реяслав-Хмельницького, у мiстiЛодзь (Польща). Нинi їх можнапобачити й у постiйнiй експозицiїмузею українського народногодекоративного мистецтва, розта-шованого на територiї нацiональ-ного Києво-Печерського iстори-ко-культурного заповiдника упримiщеннях колишнiх митропо-личих покоїв i прилеглої до нихБлаговiщенської церкви. Вистав-ка працюватиме до 10 травня.

За повiдомленнями українських видань

та iнформацiйних агенцiй

Ç ìäêÄ∫çß

10 №16 (225), Квiтень 18, 2013

Щорiчний Бостонський мара-фон – один з найзнаме-

нитiших у свiтi. Вперше його про-вели в далекому 1897 роцi, з тихпiр забiг на марафонську дис-танцiю розрiсся, набрав популяр-ностi й став одним з найпрес-тижнiших i найпопулярнiших усвiтi. Очевидно, саме масовiсть iвiдомiсть Бостонського марафо-ну стали до вподоби тим, хто виб-рав його мiшенню для терорис-тичної атаки.

Забiг у Бостонi та його пе-редмiстях традицiйно проводить-ся в третiй понедiлок квiтня –День патрiотiв, коли в штатi Маса-

чусетс згадують героїв Вiйни занезалежнiсть США. Вранцi 15квiтня 2013 року на старт 117-гоБостонського марафону зiбрало-ся приблизно двадцять сiм тисячосiб. Змагання розпочалося одев’ятiй годинi ранку за мiсцевимчасом, а опiвднi визначилися пе-реможцi – кенiйка Рiта Джептусеред жiнок i ефiоп Лелiса Десiса– серед чоловiкiв. Однак, як i вНью-Йорку, де подiбний мара-фон проводиться в листопадi,участь у забiгу брали не тiлькиспортсмени-професiонали, а й ти-сячi простих бостонцiв та гостеймiста. Серед них люди похилоговiку, дiти й навiть немовлята в ко-лясках, мами й тата яких разом змалими також брали участь у ма-рафонi. Основна маса бiгунiв вий-шла на фiнiшну частину маршру-ту, котра пролягала по Бойлстон-стрiт до площi Коплi-сквер, знач-но пiзнiше, i саме тодi почулисявибухи.

Бомби вибухнули з iнтервалом10-12 секунд о 2-й годинi 50 хви-лин дня. Перший вибуховийпристрiй було закладено при-близно на 170 метрiв ближче дофiнiшу, нiж другий. Обидвi бомбизнаходилися лiворуч вiд бiгунiв –в просторi, де зiбралися глядачi.В сусiднiх будинках вибило шиб-ки, над вулицею пiднявся густий

дим. Момент вибуху булозафiксовано кiнооператорами зрiзних ракурсiв, i за записамиможна припустити, що першабомба була потужнiшою. При-близно через годину джерела вполiцiї повiдомили журналiстам,що йдеться про невеличкi само-робнi вибуховi пристрої, зробленiз каструль-скороварок, нашпиго-ваних кульками з пiдшипникiв тацвяхами.

Першу допомогу постражда-лим надали медики, котрi облуго-вували марафон, очевидцi подiй iсамi учасники забiгу. Невдовзi,коли прибули спецiальнi служби йпостраждалих розвезли по шпи-талях, з’ясувалося, що пораненнярiзного ступеня тяжкостi дiсталибiльш як 180 осiб, бiльше двадця-ти з яких перебувають у критич-ному станi. З урахуванням цього,кiлькiсть жертв, яким теракт

обiрвав життя, може зрости, алепоки що їх троє. Серед них вось-мирiчний мешканець БостонаМартiн Рiчард, котрого на мара-фон привели батьки. Мати й сест-ра Мартiна дiстали тяжкi пора-нення. Окрiм Мартiна, загинули29-рiчна жiнка й китайський сту-дент.

Багато людей дiстали пора-нення нижнiх кiнцiвок i деяким зних лiкарi вже ампутували однуабо й двi ноги. Бiльшiсть же травм– це переломи, осколковi рани йушкодження барабанних перети-нок.

Вiдразу пiсля теракту всоцiальних мережах та ЗМІ поши-рилися тривожнi чутки, щополiцiя знайшла у мiстi принаймнiще п’ять бомб, якi не вибухнули.Однак наступного дня полiцiя цiчутки спростувала. Вiрогiдно, чут-ки виникли через те, що працiвни-кам правоохоронних органiв до-водилося прискiпливо й з вели-кою обережнiстю оглядати чис-леннi сумки, наплiчники та iншiречi, кинутi в панiцi на мiсцi приго-ди. Окрiм того, приблизно черезгодину пiсля перших вибухiвз’явилося повiдомлення про щеодин: вiн буцiмто стався приблиз-но за вiсiм кiлометрiв вiд Коплi-сквер – у Бостонськiй бiблiотецi.Там справдi було помiчено поже-

жу, але, як пiзнiше з’ясувалося,це було побутове загоряння.

Бостонська влада вiдразупiсля теракту перекрила п’ятнад-цять кварталiв довкола мiсця ви-бухiв й заблокувала мобiльнийзв’язок, аби перешкодити можли-вому дистанцiйному пiдриву но-вих бомб. Також на деякий часбуло закрито мiжнародне летови-ще Логан, а по всьому мiсту поси-лено заходи безпеки. До термiно-вих заходiв безпеки вдалися i в

iнших мiстах Схiдного узбережжяСША. Зокрема, в Нью-Йорку мермiста Майкл Блумберг вiддав на-каз дiяти за максимальною шка-лою терористичної загрози.

Панiка в Бостонi тривала лишекiлька перших хвилин. А потiммешканцi мiста виявили органiзо-ванiсть i людянiсть. Вони, напри-клад, налагодили в iнтернетiобмiн iнформацiєю, аби допомог-ти приїжджим марафонцям, кот-рим нiкуди було йти i якi черезнадзвичайну ситуацiю не моглизалишити мiсто.

Розслiдування вибухiв взялона себе ФБР. Ввечерi 15 квiтняйого агенти провели перший об-шук: їхню увагу привернуло по-мешкання в пiвнiчному передмiстiБостона. ФБР також звернулосядо населення з проханням надси-лати всi цiннi вiдео-, аудiо- та фо-

томатерiали.Невдовзi пiсля вибухiв з’явила-

ся iнформацiя про начебтоспiйманого пiдозрюваного: ЗМІповiдомляли, що ймовiрний теро-рист – уродженець СаудiвськоїАравiї, котрий сам був поране-ний, потрапив до шпиталю, де йо-го допитали. Але дуже швидкополiцiя спростувала й цю iнфор-мацiю: з’ясувалося, що йдетьсяпро студента, котрий вчиться вБостонi й не має до теракту жод-

ного вiдношення. Просто дужийхлопець, побачивши, що якийсьараб тiкає геть вiд мiсця вибуху,затримав його й здав полiцiї.

Хоч у Бiлому домi жур-налiстам офiцiйно заявили, щотрагедiю в Бостонi квалiфiкованояк теракт, президент США БаракОбама в своєму зверненнi з цiєїнагоди до нацiї слiв «тероризм» i«терористичний» уникав. «Мизнайдемо тих, хто це зробив, iдовiдаємося, навiщо вони це зро-били,- пообiцяв Б.Обама. - Будь-якi особи чи групи, якi несуть заце вiдповiдальнiсть, дiстанутьсправедливу кару».

З вiдомих терористичнихоб’єднань вiдповiдальнiсть за бо-стонськi вибухи нiхто на себебрати не став. Бiльше того, деякiугрупування поспiшили заявитипро свою непричетнiсть до цьоготеракту. Наприклад, угрупування«Техрiк Талiбан-i-Пакистан», кот-ре активно займається терорис-тичною дiяльнiстю на пакистансь-ко-афганському кордонi й спiв-працює з екстремiстами з iншихкраїн, оголосило, що пакис-танськi талiби атакували й атаку-ватимуть США та їхнiх союзникiвза будь-якої можливостi, однак збостонським вибухом нiяк непов’язанi.

У день, коли цей випуск «Но-вої газети» побачить свiт, тобто18 квiтня, в Бостонi вiдбудетьсятраурна церемонiя пам’ятi за за-гиблими, в якiй вiзьме участь iпрезидент США Барак Обама.

Наступного дня пiсля трагедiїдо Вашингтону почали надходитиспiвчуття вiд свiтових лiдерiв. Ге-неральний секретар НАТО Ан-дерс ФоC Расмусен сказав, що вiн«глибоко шокований» нападом,скоєним пiд час Бостонського ма-рафону i висловив спiвчуттярiдним та близьким загиблих i по-страждалих. У своїй заявi, генсекНАТО також висловив солiдар-нiсть з мешканцями Бостона тавсiм американським народом.

Президент Європейської РадиГерман ван Ромпей рiзко засудив«звiрячi акти» i висловив переко-нання, що зловмисникiв будезнайдено i притягнуто до вiдпов-iдальностi.

Генеральний секретар ООНПан Ei Мун назвав iнцидент «без-глуздим насиллям» i ще бiльшжахливим через те, що вiн ставсяпiд час подiї, вiдомої об’єднаннямлюдей зi всього свiту у дусi мир-ного спiвiснування та любовi доспорту».

Кращi агенти ФБР з усiєїкраїни розслiдують цей теракт.Вiриться, що злочинцiв швидкоспiймають i посадять на лавупiдсудних. Зло повинне бути по-карано.

Фото CSMonitor

ä‡ÚÂË̇ äßçÑêÄëú‚·ÒÌËÈ ÍÓÂÒÔÓ̉ÂÌÚ

◊çÓ‚Óª „‡ÁÂÚË“ ‚ ÄÏÂˈ¥

áçÄä ÅßÑà

Ç¥‰ ‚Ë·ÛıÛ ·ÓÏ· ÚÂÓËÒÚ¥‚ Û ÅÓÒÚÓÌ¥ Á‡„ËÌÛÎÓ ÚÓπ È ÔÓ‡ÌÂÌÓ ·¥Î¸¯ flÍ 180 ÓÒ¥·

ëåÖêíÖãúçàâåÄêÄîéç

11№16 (225), Квiтень 18, 2013

ÅÄêÄä éÅÄåÄ áÄ-èêéèéçìÇÄÇ ÅûÑ-

ÜÖí çÄ 2014 êßäПрезидент Обама запропону-

вав урядовий бюджет на 2014 рiкна суму 3,77 трильйона доларiв.Проект бюджету передбачаєзмiну податкiв для багатих про-шаркiв населення i спосiб, якпiдрахувати соцiальнi користi.Проте план бюджету викликаєнезадоволення серед представ-никiв обох партiй.

Бiлий дiм заявив, що план бю-джету передбачає скороченнядефiциту майже на два трильйо-ни доларiв протягом наступногодесятилiття. Це, на думку уряду,можна досягти як збiльшеннямприбуткiв, так i скороченням уря-дових витрат. Президент хочезбiльшити прибутки шляхом усу-нення податкових пiльг для бага-тих американцiв i корпорацiй, атакож встановлення щонаймен-ше 30% податку для осiб, при-

бутки яких сягають одногомiльйона або бiльше на рiк. Про-ект бюджету Обами також вклю-чає бiльше скорочення витрат насоцiальне забезпечення (SocialSecurity) та Медiкер – медичнестрахування для лiтнiх амери-канцiв.

Президент сподiвається, щозамiсть режиму секвестру – авто-матичних скорочень, якi набраличинностi 1-го березня - в дiювступить бюджет. Цi автоматичнiскорочення вiн неодноразово на-зивав безвiдповiдальними. Оба-ма планує збiльшення витрат в га-лузi освiти, запропонувавши под-воїти федеральний податок нацигарки. Крiм того, Обама напо-лягає на вiдбудовi транспортноїiнфраструктури та iнвестуваннiбiльших коштiв у розвиток науки,дослiджень та виробництва.

ÄåÖêàäÄçëúäßÉêéòß

Ñãü ìäêÄ∫çàЗгiдно з умовами секвестру

(урiзання), до кiнця року держав-ний бюджет США мусить бутискорочений на 85 мiльярдiв до-ларiв або на трильйон двiстi ти-сяч мiльярдiв протягом наступ-них 10 рокiв. Хоча ця цифра мо-

же ще змiнитися – дебати щодобюджету мiж демократами та ре-спублiканцями далекi вiдзакiнчення – можна бути переко-наним, що витратну частину бюд-жету буде зменшено. У томучислi це вiдбудеться i за рахунокмiжнародної допомоги, яку на-дає уряд Сполучених Штатiв.

Але урiзання бюджету СШАне надто зачепить проекти USAIDта iншi програми з допомоги в Ук-раїнi, вважають експерти у Ва-шингтонi. За словами директораUSAID Джеда Бартона, усi про-грами агентства в Українi профi-нансованi на два роки наперед. Укороткiй перспективi наслiдкiвсеквестру вони не вiдчують, алеочiкують зменшення рiвня фiнан-сування в майбутньому.

Очевидно, що в майбутньомупряма урядова мiжнародна до-помога США зменшиться, алезросте роль так званих соцiаль-них пiдприємцiв або фiлантропiв,якi застосовують пiдприємницькiпринципи до мiжнародного роз-витку. Серед них – фондМелiнди та Бiлла =ейтсiв, один зпроектiв якого – забезпеченнябiблiотек в Українi та iншихкраїнах комп’ютерами з досту-пом до iнтернету.

ëäßãúäà áÄêéÅàÇåàçìãéÉé êéäì

èêÖáàÑÖçí?У 2012 роцi президент США

Барак Обама заробив бiльш як600 тисяч доларiв, однак це най-меншi заробiтки за весь час йогоперебування в Бiлому домi.Згiдно з оприлюдненою податко-вою декларацiєю президента,минулого року 260 тисяч доларiвiз загального прибутку принеслиавторськi вiдрахування за про-даж його книг.

У 2012 роцi Барак та МiшельОбами заплатили трохи бiльше112 тисяч доларiв податкiв (їхняподаткова ставка становить18,4%). Приблизно чверть отри-

маних коштiв вони пожертвувалина доброчиннi цiлi, що дозволи-ло їм зменшити податковi випла-ти.

ÑÜéç äÖêêß áÄäãà-äÄ∏ èïÖçúüç ëßëíà

áÄ ëíßã èÖêÖÉéÇéêßÇДержавний секретар США

Джон Керрi висловив готовнiстьпiти на переговори з ПiвнiчноюКореєю задля зниження напру-женостi на Корейському пiвос-тровi за умови, що Пхеньянвдасться до крокiв, спрямованихна виконання ним своїх мiжна-родних зобов’язань.

Керiвник американської дип-ломатiї заявив, що КНДР повиннавиконати чiтку послiдовнiсть дiй iтодi вона знайде в особi США го-тового партнера для переговорiв.

Керрi зробив цю заяву унедiлю, 14 квiтня, на спiльнiйпрес-конфренцiї з мiнiстром за-кордонних справ Японiї ФумiоКисiдою в Токiо. Обидва полiти-ка закликали Пiвнiчну Корею по-вернутися до згортання своєївiйськової ядерної програми йсiсти за стiл переговорiв.

Дж.Керрi також заявив прорiшучiсть Вашингтона виступитина захист Японiї, котра є ключо-вим союзником США в регiонi.Про це вiн сказав пiд час перего-ворiв з прем’єр-мiнiстром ЯпонiїСiндзо Абе. Пiд час спiлкування з

журналiстами Керрi ще раз за-кликав Пiвнiчну Корею припини-ти розмахувати ядерним кийком iсiсти за стiл переговорiв.

ëÖçÄí ÇßÑïàãàÇ èÄäÖíáÄäéçéèêéÖäíßÇ

ëíéëéÇçéäéçíêéãû çÄÑ

áÅêé∏ûВерхня палата американсько-

го Конгресу вiдхилила в середу,17 квiтня, пакет законопроектiв,спрямованих на бiльш жорсткийконтроль за обiгом вогнепальноїзброї. На голосування в Сенатiпослiдовно було внесено законо-проекти про бiльш жорстку про-

цедуру перевiрки покупцiв зброї,вiдновлення заборони на продажштурмової зброї та введення об-меження на мiсткiсть магазинiв знабоями.

Пiсля того, як сенатори вiдхи-лили перший документ (про пе-ревiрку покупцiв) президентСША Барак Обама, чияадмiнiстрацiя розробила пакетпоправок до законодавства прозброю, виступив зi спецiальноюзаявою. Вiн, зокрема, звинувативсенаторiв у тому, що вони «далисебе залякати зброярськомулоббi» i назвав «ганебним»рiшення Сенату вiдхилити по-правки щодо контролю за обiгомзброї. При цьому президентСША наголосив, що не припи-нить боротьбу за змiну законо-давства стосовно зброї. «Цетiльки перший раунд»,- сказавОбама.

Проти бiльш жорсткого кон-тролю за обiгом зброї виступилинасамперед представники Рес-публiканської партiї. Хоч i в лавахдемократiв знайшлося багато се-наторiв, якi побоюючись помстисупервпливової в АмерицiНацiональної стрiлецькоїасоцiацiї (National RifleAssociation of America or NRA),не наважилися голосувати заiнiцiативи Обами. Адже пiд час

виборiв сенаторiв i членiв Палатипредставникiв саме грошi NRAвiдiграють вирiшальну роль. Такгрошi вже вкотре перемогли здо-ровий глузд. А на бiль тих, хтощоденно втрачає вiд стрiлянинипо всiй Америцi рiдних i близь-ких, законодавцi просто заплю-щили очi.

óà èéóìûíú åÄíßêìÅàíéÉé ëàçÄ

çÄ äÄèßíéãßâëúäéåìèÄÉéêÅß?

Президент США Барак Обамапоступився Френсiс Вiлер правомвиступити з щотижневим радiоз-

верненням до нацiї. Вiлер – мати6-рiчного Бена, вбитого в груднiминулого року пiд час масакри вшколi «Сендi Гук» в мiстi Ньюта-ун (штат Конектикут) – заклика-ла американцiв натиснути на Кон-грес, аби той зробив бiльш жор-сткими правила контролю заобiгом вогнепальної зброї. «До-поможiть нам зробити це, щобнаша трагедiя не стала вашоютрагедiєю»,- сказала ФренсiсВiлер.

Кiлька днiв тому Сенат СШАухвалив рiшення почати дебати iззаконопроекту про контроль надзброєю. Кiлька родин iншихжертв трагедiї в Ньютаунi такожприбули до Вашингтону, щоб тис-нути на законодавцiв. Проти ух-валення цього закону виступаєвпливова Нацiональна стрiлецькаасоцiацiя. Якщо Сенат схвалитьцей законопроект, вiн повиненбуде пройти через сито Палатипредставникiв, де республiкансь-ка бiльшiсть зробить усе можли-ве, аби законопроект не було ух-валено.

ì ÉìÄçíÄçÄåé çÖëèéäßâçé

В американськiй тюрмi навiйськовiй базi Гуантанамо, де ут-римуються пiдозрiлi в мiжнарод-ному тероризмi, рано вранцi 13квiтня ледь не почався бунт, колиув’язненi вiдмовилися пiдкоряти-ся наказу розiйтися по камерах-одиночках. Проблеми розпоча-лися, коли в’язнi тюрми почали

накидати на камери стеженняскатерки, через що наглядачiвтратили можливiсть спостерiга-ти за ними. Тодi адмiнiстрацiятюрми наказала в’язням розiйти-ся. Тi, в свою чергу, вiдмовилисяпiдкорятися, й наглядачi змушенiбули застосувати силу. В’язнiтюрми виявили спротив i навiтьспробували вступити в боротьбу,використовуючи мiтли для при-бирання. У вiдповiдь наглядачiвiдкрили стрiлянину.

Заворушення в тюрмi вiдбули-ся на тлi голодування, в якомувзяли участь десятки в’язнiв. Та-ким чином, вони протестувалипроти свого утримування в Гуан-танамо без пред’явлення обвину-вачень. Деяких в’язнiв годувалисиломiць.

ãÄìêÖÄíàèìãßíñÖêßÇëúäé∫

èêÖåß∫-2012На церемонiї в Колумбiйсько-

му унiверситетi 14 квiтня оголо-шено лауреатiв Пулiтцерiвськоїпремiї за 2012 рiк. Основними те-мами робiт-переможцiв сталивiйни, диктатура в КНДР, а такожпитання iсторiї, раси та етнiчнихкоренiв.

У журналiстських номiнацiяхзолоту медаль «За служiннясуспiльству» отримала газета SunSentinel з Флориди, яка провеларозслiдування дiй полiцейських,якi перевищують швидкiсть надорогах. Пiсля цiєї статтi щодопорушникiв було застосованодисциплiнарнi заходи.

У номiнацiї «Гарячi новини»нагороду отримав колектив газе-

ти Denver Post за висвiтленнялiсових пожеж у США. Створенагазетою iнтерактивна карта доз-волила мешканцям стежити задолею своїх будинкiв, що опини-лися в зонi лиха.

Найкращим мiжнародним ре-портажем журi визнало статтюДейвида Барбоза в The New YorkTimes: вiн писав про корупцiю увищих ешелонах китайськогоуряду та мiльярднi рахункирiдних прем'єр-мiнiстра КНР.Цей матерiал було опублiковано,незважаючи на сильний тиск вла-ди Китаю.

Усього журналiсти з The NewYork Times отримали чотири на-городи, включаючи премiю «Замайстернiсть» (дослiдженняпрактики дiлових вiдносин Appleта iнших технологiчних компанiй)i «За найкращий нарис» (мульти-медiйна розповiдь Джона Бранчапро лавини, що вбивають лиж-никiв, i про те, як подiбнi явищапояснюють вченi).

Найкращими фотографами2012 року стала вся команда ко-респондентiв агентстваAssociated Press, якi висвiтлюва-ли громадянську вiйну в Сирiї вумовах надзвичайної небезпеки.

ÑÜéêÑÜ Åìò-åéãéÑòàâ

ëíÄÇ ÑßÑìëÖåКолишнiй президент США 66-

рiчний Джордж Буш-молодшийуперше став дiдусем. 14 квiтня вйого доньки Джени Буш-Гейгерта її чоловiка Генрi Гейгера наро-дилася донька.

Внучка екс-президента наро-дилася в одному з нью-йорксь-ких шпиталiв. Її назвали Марга-рет Лора Мiла Гейгер на честь ба-бусь. Буш розповiв журналiстам,що вже вiдвiдав доньку та внучку.За його словами, вони почуваютьсебе добре.

Джена Буш – одна з двох до-ньок-двiйнят Джорджа Буша та

його дружини Лори – вийшлазамiж за аспiранта Вiрджинсько-го унiверситету Генрi Чейза Гей-гера в травнi 2008 року. Нинi їй 31рiк, а її чоловiку – 34.

За повiдомленнями свiтових та американських

iнформацiйних агенцiй

Ç ÄåÖêàñß

14 №16 (225), Квiтень 18, 2013

15№16 (225), Квiтень 18, 2013

Новообраний Папа Римський Францискузявся за реформування Римо-като-

лицької церкви. Предстоятель католикiвусього свiту створив спецiальну комiсiю,котра займеться внутрiшнiми справамицеркви, зокрема, внесе змiни до апос-толiчної Конституцiї Pastor Bonus (Добрийпастир). Експерти називають такий крокнового Папи революцiйним.

Папа взявся також за реформуванняРимської курiї - адмiнiстрацiї, яка допома-гає йому керувати церквою. Вона скла-дається зi своєрiдних мiнiстерств -кон*ре*ацiй, зазвичай очолюваних карди-налами або архiєпископами. У суботу, 13квiтня, про це заявив офiцiйний представ-ник Ватикану Федерiко Ломбардi. Зокрема,Франциск створив спецiальну групу з вось-

ми кардиналiв, якi допомагатимуть Папi вуправлiннi церквою й реформуваннi курiї.

До складу групи ввiйшли представникивсiх континентiв, що пiдкреслює масшта-би реформ та увагу до них нового Папи.Це губернатор Ватикану Джузепе Бертел-ло, почесний архiєпископ Сантьяго (Чилi)Франциско Хав’єр Еррасурiс Осса,архiєпископ Бомбея (Індiя) ОсвальдГрасiас, архiєпископ Мюнхена и Фрайзин-га (Нiмеччина) Райнгард Маркс, архiєпис-коп Кiншаси (Конго) Лоран Монсенгво Па-синья, архiєпископ Бостона (США) ШонПатрик О'Моллi, архiєпископ Сiднея (Ав-

стралiя) Джордж Пелл, архiєпископ Тегу-сигальпи (Гондурас) Оскар АндресРодрiгес Марадiага та iталiйський єпископМарчелло Семераро Альбанський. Карди-нал Оскар Марадiага координуватиме гру-пу, а єпископ Марчелло Альбанський будеїї секретарем.

Формування цiєї групи фактично озна-чає, що наближаються великi змiни уфункцiонуваннi iнституту Римо-католиць-кої церкви. За даними Федерiко Лом-бардi, таким чином понтифiк «хотiв пока-зати, що вiн прийняв до вiдома тi поради,котрi були висловленi пiд час генеральнихконгрегацiй, що передували конклаву».

Необхiднiсть змiн у бюрократичнiй сис-темi Ватикану була однiєю з тем порядкуденного нарад перед конклавом карди-

налiв, на якому було обрано Папу Франци-ска. Багато кардиналiв, якi прибули на ви-бори, висловлювали думку, що Ватиканмає придiлити бiльше уваги проблемам, зякими стикаються католицькi єпископи вусьому свiтi.

Pastor Bonus в остаточнiй редакцiї бу-ло пiдписано Папою Іваном Павлом ІІ у1988 роцi. Оригiнальний документ булоскладено ще в 1967 роцi пiд час папстваПавла VI. Апостолiчна Конституцiя вста-новлює структуру й завдання головногоадмiнiстративного органу Святого престо-лу – Римської курiї. За кiлька останнiх де-

сятирiч курiя стала звертати значно меншеуваги на внутрiшнi справи церкви, зосере-джуючись на зовнiшнiх проблемах, щоспричинило кризу в лавах католицькихсвященикiв – саме з цим пов’язують скан-дали останнiх рокiв у Ватиканi.

Коли Папою Римським був БенедиктXVI, курiя пiддалася гострiй критицi завiдсутнiсть будь-якої суттєвої реакцiї увiдповiдь на скандали за участю свяще-никiв-педофiлiв, корупцiю у Ватиканi таiнших проблем в Римо-католицькiй церквi.

Першу нараду «групи восьми» запла-новано на 1-3 жовтня цього року.

å¥Ê̇Ӊ̇ Ô‡ÌӇχ

Наступника Уго Чавеса Нiколаса Ма-дуро оголошено переможцем прези-

дентських виборiв у Венесуелi, якi вiдбу-лися минулої недiлi, 14 квiтня. За дани-ми Нацiональної виборчої ради, вiн пе-ремiг опозицiйного кандидата ЕнрiкеКапрiлеса з перевагою в 1,5 вiдсотка.Капрiлес вiдразу пiсля цього повiдо-млення оголосив, що насправдi Мадуровибори програв, i поставив вимогу пере-рахунку голосiв. Прихильники опо-зицiйного кандидата вийшли на вулицiстолицi Венесуели Каракаса з каструля-ми й сковорiдками.

Згiдно з даними Нацiональної вибор-чої ради Венесуели, виконуючийобов’язки глави держави Нiколас Маду-ро набрав на перших за 14 рокiв вибо-рах президента Венесуели без Уго Чаве-са 50,7% голосiв i став обраним прези-дентом країни.

Мадуро, який чекав оголошенняпiдсумкiв виборiв бiля гробу Уго Чавесав примiщеннi Музею революцiї, закли-кав спiвгромадян до миру й заявив просвоє бажання пiддати результати ви-борiв перевiрцi. «Ми не хочемо насилля,ми хочемо миру... Вони хочуть пе-ревiрки, ми вiтаємо перевiрку. Яофiцiйно прошу Нацiональну виборчукомiсiю провести таку перевiрку»,- ска-зав вiн. Колишнiй водiй автобусу йпрофспiлковий лiдер, який не має вищоїосвiти, став вiце-президентом Венесуе-ли лишень у жовтнi минулого року. Вiнприсвятив свою перемогу померломунещодавно вiд раку Уго Чавесу. «Мiсiювиконано, команданте Чавес! Ти зали-шив пiсля себе сина, i твiй син тепер пре-зидент Венесуели!»,- патетично вигук-нув вiн.

Суперник Мадуро, губернатор штатуМiранда Е.Капрiлес же в своєму звер-неннi до народу заявив, що Мадуро про-грав вибори i став ще бiльш нелегiтим-ним, нiж ранiше. Вiн вiдмовився визна-вати пiдсумки голосування до закiнчен-ня перерахунку голосiв. Капрiлес проде-монстрував список з трьох тисяч пору-шень та iнцидентiв, якi вiдбулися в деньголосування. Зокрема, в ньому мiстили-ся данi про сутички, якi вiдбулися на де-яких виборчих дiльницях, а на однiй зних навiть застосовано слiзогiнний газ.

Нiколаса Мадуро першими з обран-ням на посаду президента Венесуелипоздоровили президенти Болiвiї та Ар-гентини Ево Моралес i Христина Фер-нандес де Кiршнер.

Такого розквiту браконьєрства й тоталь-ного знищення природи, як на Каспiй-

ському морi, немає нинi нiде в свiтi. За да-ними вчених, тут зосереджено 90 вiдсоткiвсвiтових запасiв осетрових риб. У гонитвiза наживою їх безжально винищують про-тягом багатьох десятирiч. Причому як бра-коньєри-одинаки, так i цiлi клани, якi по-ставили цей бiзнес на промислову основу.

На сьогоднiшнiй день до списку осетрiв,якi перебувають пiд загрозою вимирання,Конвенцiя про мiжнародну торгiвлю вими-раючими видами дикої фауни й флори вне-сла всi чотири види осетрових риб,найбiльш поширених на Каспiї: бiлугу, ши-па, довгоносого осетра та севрюгу. Однак,незважаючи на це, пострадянськi при-каспiйськi держави (Росiя, Кахахстан,Азербайджан та Туркменiя), а також Іранпродовжують виловлювати той залишок,який ще є в Каспiйському морi (тiльки заостаннi п’ять рокiв запаси осетрових риб уКаспiйському морi зменшилися в 40(!)разiв), намагаючись заробити наунiкальнiй чорнiй iкрi осетрових риб. Час-то рибу вбивають i вже дохлу викидають за

борт, видушивши з неї лише цiнну iкру. Увiдповiдь на заклики мiжнародного спiвто-вариства негайно припинити вилов зарадиiкри рiдкiсних риб, яким загрожує цiлкови-те вимирання, прикаспiйськi держави, якiналежать до тоталiтарних або напiвто-талiтарних, обмежуються тiльки заявамипро намiри, продовжуючи нищити диво-вижний дар Божий.

Страхiтливого удару по Каспiйськомуморю та його багатствах завдає також ви-добуток нафти. Пiдвищений iнтерес наф-тових компанiй до Каспiю, з дна якогоздавна видобувають якiсну нафту, можеобернутися для Каспiйського морясправжнiм екологiчним лихом. На нашихочах стає очевидною загроза деградацiїунiкального бiологiчного розмаїття цiєїекосистеми.

Ще одне джерело забрудненняКаспiйського моря – стiчнi води. ТiлькиДагестан (Росiйська Федерацiя) щорокускидає в море 900 мiльйонiв кубiчнихметрiв стiчних вод, з яких 117 мiльйонiв ку-бометрiв - повнiстю неочищених. Не дода-ють чистоти Каспiю й численнi рiчки, якi

проходять через iндустрiально розвинутiтериторiї i несуть у Каспiй мiльйоникубiчних метрiв шкiдливих елементiв. Вжесьогоднi вченi-екологи б’ють у всi дзвони,нагадуючи прикаспiйським державам iвсьому людству, що Каспiй може роздiли-ти долю Аральського моря, в наближеннясмертi якого довго нiхто не хотiв вiрити.

Папа Римський Франциск рiшуче налашто-ваний на реформування Римо-католицькоїцеркви

èÄèÄ êàåëúäàâ ìáüÇëü áÄ êÖîéêåìÇÄççü ñÖêäÇà

Іран розпочав розробку двох урановихродовищ Саганд у провiнцiї Єзд i вiдкрив

пiдприємство з виробництва збагаченогоурану в мiстi Ардакан. Свої плани iранськавлада оприлюднила через кiлька днiв пiслябезплiдних переговорiв з iранської ядер-ної програми з країнами «шiстки».

За словами глави адмiнiстрацiї мiстаАрдакан, уран добуватимуть на глибинi350 метрiв, а потiм доставлятимуть його на

переробний комплекс для виробництва«жовтого кека». Це хiмiчний концентратоксиду урану, який є вихiдним компонен-том для виробництва збагаченого урану,котрий може використовуватися як уатомнiй енергетицi, так i для створенняядерної зброї. Виробнича потужнiстьпiдприємства становить 60 тонн. Комплексназвано на честь убитого в 2011 роцiiранського фiзика-ядерника Дарьюша Ре-заїнежада.

За останнiми даними органiзацiй затомної енергетики Ірану, запаси рудникаСаганд становлять приблизно 1,55 мiльйо-на тонн низькосортної уранової руди звмiстом урану 0,05%.

Згiдно з доповiддю Мiжнародної агенцiїз ядерної енергiї (МАГАТЕ), Іран вже має167 кiлограмiв урану зi ступенем збагачен-ня 20 вiдсоткiв. При цьому для створенняатомної бомби йому необхiдно ще 250кiлограмiв збагаченого урану. Ранiше ура-

нову руду Іран дiставав вiд Росiї.Заява про вiдкриття заводу в Ардаканi

пролунала на тлi обговорення новихсанкцiй США по вiдношенню до Ірану. Во-ни передбачають введення тотальної забо-рони на проведення економiчних операцiйз будь-якими контрагентами, якi маютьвiдношення до Ірану. Окрiм того, зовсiмнедавно, 6 квiтня, в Алма-Атi (Казахстан)вiдбувся другий раунд перегорiв Ірану та«шiстки» посередникiв (Росiї, США, Ки-таю, Францiї, Великої Британiї та Нiмеччи-ни) з проблеми iранської ядерної програ-ми. Однак на ньому не вдалося досягтиякихось певних домовленостей.

Експерти МАГАТЕ переконанi, що Іранз початком роботи нового заводу зi збага-чення урану ще бiльшими темпами почнефорсувати свою вiйськову ядерну програ-му. Мета – ядерна бомба, з допомогоюякої Тегеран хоче шантажувати свiт i дик-тувати йому свої умови.

ßêÄç áçÄâòéÇ ìêÄç

Сторiнку пiдготував

ïÓχ åÛÒ¥πÌÍÓ

Подекуди Каспiйське море нагадуєсуцiльний смiтник

Іран розпочав видобуток власної урановоїруди, що може пришвидшити виготовлен-ня ним ядерної зброї

Прихильники Енрiке Капрiлеса вимагають перерахунку голосiв, вважаючи,що результати президентських виборiв уВенесуелi було сфальсифiковано

çéÇàå èêÖáàÑÖçíéåÇÖçÖëìÖãà ëíÄÇçßäéãÄë åÄÑìêé

КАСПІЙСЬКЕ МОРЕ ПОСТУПОВО СТАЄ МЕРТВИМ

16 №16 (225), Квiтень 18, 2013

Раз на рiк українськi матерi-хри-стиянки всiєї Америки збира-

ються разом, щоб помолитися засвоїх дiтей, родини, мир i спокiйна планетi. Минулої суботи такийз’їзд уже вп’яте вiдбувся в нью-йоркському Українському като-лицькому храмi Святого Юра. ЗЧикаго, Фiладельфiї, Трентону,Йонкерсу, Стемфорду, Лонг-Ай-ленда, Бостона й багатьох iншихмiсць Америки з’їхалися до Нью-Йорка українськi матерi всiєї Аме-рики (багато хто разом зi своїмиродинами), аби спiльною молит-вою попросити Всевишнього бла-гословення й захисту всiх дiтейЗемлi.

«Батьки – основнi апостоливiри для своїх дiтей i перший при-клад християнських чеснот. Томувони мають пильно дбати про свiйобов’язок виховувати дiтей у хрис-тиянському дусi, щоб обiцянка,висловлена пiд час святого Хре-щення («Вiрую») принесла свiйплiд, щоб наша вiра була чинною вдiлах любовi й милосердя...» –написав у своєму пастирськомупосланнi до зїзду Блаженнiший

Святослав Шевчук. Органiзаториз’їзду отримали також благосло-вення митрополита Стефана Со-роки та владики СтемфордськогоПавла Хомницького.

Отож, 13 квiтня о 10-й годинiранку гостей з усiєї Америки гос-тинно зустрiчали дiвчата й хлопцi змолодiжної групи церкви СвятогоЮра «Чистi серця». З благосло-вення отця Вернарда, парохацеркви Святого Юра, розпочаласямолитва за дiтей, яку провадилиматерi Євгенiя Сидiр, Юдита Бере-зай, Ганна Боднарчук, Наталiя На-зарко. Добро породжує добро.Попри прихильнiсть до материнсь-кого руху багатьох людей доброїволi - спонсорiв, жертводавцiв,доброчинцiв, забракло коштiв нате, щоб придбати вервицi. Зовсiмнесподiвано вони надiйшли вiдвiйськової архiдiєцезiї Нью-Йор-ка, за сприяння настоятеля Ук-раїнського католицького храмуСвятого Духа в Бруклiнi, отця Іва-на Тиховича, який служив свогочасу капеланом. Так що минулоїнедiлi українськi матерi молилисятакож за всiх капеланiв планети,якi служать у вiйську. Вслухаю-

чись у слова молитв, невимовнощирi i щемнi, вдивляючись у об-личчя, часто стражденнi, не поли-шала думка: що об’єднує цих лю-дей, заради чого вони збираютьсяразом, що хочуть сказати собi,своїм дiтям, Всевишньому?..

«Завдяки спiльнiй молитвi ста-лося багато чудесних зцiлень i оз-доровлень, - каже ОлександраПрадивус, одна з головних ор-ганiзаторiв цьогорiчного всеаме-риканського зїзду руху «Матерi вмолитвi». - Звичайно, роль батькау вихованнi дiтей надзвичайно ве-лика й важлива, але роль матерiнезамiнна. Тому нашi завданнядуже простi й водночас ней-мовiрно складнi: донести добатькiв вiдчуття вiдповiдальностiза духовне виховання своїх дiтей,дати маленьким дiтям розумiнняприсутностi Бога в кожнiй митiжиття, допомогти молодим, особ-ливо пiдлiткового вiку, не загуби-тися в свiтi суцiльних спокус i

суцiльного споживацтва...» Материнський молитовний рух

розпочався в Англiї в 1995 роцi йсьогоднi вже iснує в 95 країнах.Український же свiтовий рух нара-ховує понад тисячу спiльнот, зяких 30 – в Америцi. Перша такагрупа “Матерi у молитвi” органiзо-вана в травнi 2004-го року прицерквi Св.Юра в Нью-Йорку з бла-гословення Блаженнiшого Любо-мира Гузара. Сьогоднi ук-раїнським координатором цьогоруху в США й Канадi є ХристинаБалко.

Гостi з усiєї Америки мали на-годи разом молитися, дiлитися на-болiлим, обмiнюватися думками.Особливi переживання викликалиповчальна проповiдь отця АндрiяГаха - про Рiк вiри й вихованнядiтей в любовi до Бога та оздоров-ча молитва отця Теодозiя Ільниць-кого – за родинне дерево. Ма-леньких дiтей, якi прийшли чиприїхали разом з батьками, забав-ляли дiвчата з молодiжної групи«Чистi серця»: Оксана Вовк, ВiраСумак, Люба Костiв. Молодi людистаршого вiку переглянули й обго-ворили цiкавий фiльм. Справжнє

зачарування чекало гостей у музеїприватної колекцiї Івана Бернаць-кого, який дiє при церквi СвятогоЮра. Екскурсiю проводив сам на-родний артист України Іван Бер-нацький. Поки що офiцiйно немаєхристиянської групи «Батьки вмолитвi», але при церквi СвятогоЮра вона фактично є. Отож, цьо-го дня батьки-чоловiки разом зiсвоїми дiтьми-помiчниками свят-ково прибрали залу, надавши їйвеселих весняних кольорiв. ОтцiПетро Шишка (церква Св.Юра,Нью-Йорк) й Кирило Ангелов(церква Св. Михаїла, Йонкерс) по-благословили обiд, щедро приго-товлений жiнкою великого серцяНаталею Грешко (вiдомою своїмидуховними вiршами та пiснями пiдпсевдо Богуслава) разом зМарiйською дружиною.

Пiсля обiду почався молебеньдо Пречистої Дiви Марiї, славуякiй спiвав воiстину божествен-ним голосом Михайло Мендюк iйому допомагала молодь групи«Чистi серця» та вся церква. Хви-люючим був i момент, коли Хрис-тина Балко, голова всеамери-канського українського руху «Ма-

терiв в молитвi», запросила мiсце-вих координаторiв, благословен-них отцем Филипом Сандриком, йоголосила про присвоєння кожнiйз 28 груп окремого iменi блажен-ного мученика Української греко-католицької церкви.

Особлива мова про чиказькевiддiлення «Матерiв в молитвi» -одне з найактивнiших у США.Сьогоднi в штатi Іллiнойс цим ру-хом охопленно вже 5 католицькихi 3 православних церкви. Вониприїхали до Нью-Йорка п’ятьмамiкроавтобусами (80 осiб, середяких 17 дiтей) й привезли не лишещедрiсть своїх сердець, а йспецiальний дарунок - чиказька

дитяча група пiдготувала духовнедiйство «Хресна дорога» - прострадницький шлях Ісуса Христана Голгофу, яке справило вели-чезне враження на всiх, когозмогла того дня вмiстити церкваСвятого Юра. Нью-йоркцi вiдповi-ли їм взаємнiстю: в монастирiотцiв-василiан у Глен-Ковi на Лонг-Айлендi їх гостинно зустрiв про-тоєгумен американської провiнцiїотцiв-василiан отець Филип Санд-рик, й вони щиро роздiлили iрадiсть зустрiчi, i спiльнi молитви, iсмачну вечерю, обмiнявшись да-рунками на згадку.

Органiзатори з’їзду висловлю-ють щиру вдячнiсть усiм, хто спри-чинився до успiшного його прове-дення: Федеральнiй кредитiвцi«Самопомiч» у Нью-Йорку, Ук-раїнськiй нацiональнiй кредитiвцi,Українському народному дому вБруклiнi, Українському ресторану

на Другiй авеню в Нью-йорку, по-силковiй компанiї «UkraineExpress», народному артистовiУкраїни Івановi Бернацькому, ма-газину «East Village Meat Market»,ресторанам «Stage» на Другiйавеню, «Глечик» у Бруклiнi, «ClubCats», кав’ярнi «Стрiча», тижне-викам «Нова газета» та«Нацiональна трибуна», а такожКатеринi Плiшак, брату Йосафа-ту, Мирославу Лапану та всiм доб-родiям, якi вiрять, що на свiтi не-має нiчого сильнiшого за мате-ринську вiру, надiю й любов.

ä‡ÚÂË̇ ÅÓÛ¯Фото Романа Верхняка

ì ÉêéåÄÑß

Матерi й батьки в молитвi

ôÓ· ·ÛÚË ˘‡ÒÎË‚ËÏ, Á‡Ô‡Ï'flÚ‡ÈÏÓ Ô'flÚ¸ ÔÓÒÚËı Ô‡‚ËÎ:

1. Звiльнiмо своє серце вiд ненавистi - простiмо. 2. Звiльнiмо своє серце вiд хвилювань

- бiльшiсть iз них безпiдставнi. 3. Ведiмо просте життя й цiнуймо те, що маємо. 4. Вiддаваймо бiльше. 5. Очiкуймо менше.

13 Í‚¥ÚÌfl ‚ ì͇ªÌÒ¸Í¥È Í‡ÚÓÎˈ¸Í¥È ˆÂÍ‚¥ ë‚flÚÓ„Ó û‡ ‚ 縲-âÓÍÛ ‚¥‰·Û‚Òfl V ‚Ò‡ÏÂË͇ÌÒ¸ÍËÈ Á’ªÁ‰ ÛıÛ ◊å‡ÚÂ¥ ‚ ÏÓÎËÚ‚¥”

СИЛА МАТЕРИНСЬКОЇМ О Л И Т В И

Благословення вiд о.Теодозiя Ільницького

Головнi органiзатори V всеамериканського з’їзду руху «Матерi в молитвi»:Христина Балко (тримає мiкрофон), Наталя Грешко (друга справа), ЛесяПрадивус (перша справа)

17№16 (225), Квiтень 18, 2013

- Як народилася iдея худож-нього фiльму про Симона Пет-люру?

- Дуже цiкаво. Дорогою наКанський фестиваль, куди мене по-за конкурсом запросили з фiльмом«Владика Андрей», я зупинився надобу в Парижi. Це було моє першезнайомство з цим величним мiстомi знайомi, якi в ньому живуть давно,як ведеться, вирiшили його показа-ти. Пройшлися Єлисейськими по-лями, берегом Сени, опинилися вЛатинському кварталi, в тих мiсцях,де Симон Петлюра мешкав, ходивдо Румунської православної церк-ви й був застрелений 25 травня1926 року. Була друга година дня.Отаман призупинився бiля кни-гарнi, почав роздивлятися книжки.Найманий вбивця Шварцбард, пе-ресвiдчившись, що перед ним саме

Симон Петлюра, розрядив у ньогопiстолет iз сiмома кулями... «Осьтут вiн впав», - тихо промовив мiйпаризький знайомий, показуючимiсце на перетинi вулицi Рассiн табульвару Сен-Мiшель... Перехожi,якi стали свiдками трагедiї, заходи-лися бити вбивцю, доки не втрутив-ся полiцейський. Петлюру ж допра-вили до найближчого шпиталю"Шарiте". Але врятувати не змогли.Нинi в тому примiщеннi на вулицiСен-Пер, 51, де Симон Петлюра по-мер, мiститься українська греко-католицька церква Святого Воло-димира.

Я сприйняв це дуже емоцiйно,так, нiби щойно сам став свiдкомтрагедiї й з того часу той вималюва-ний уявою кадр мене не вiдпускав.

Пiзнiше, коли я приїхав доФранцiї на кiнофестиваль з фiль-мом «Голод-33», мав можливiстьвiдвiдати бiблiотеку iменi Симона

Петлюри, почав дослiджувати йогожиття, читати, вчитуватися.

- Сценарiй фiльму, наскiлькивiдомо, вже готовий. Хто йогоавтор?

- Спочатку за нього взявся одиндоволi вiдомий письменник, авторiсторичних романiв, але через дея-кий час вiдмовився, зрозумiвши,що романiстика й сценаристика –це два рiзних фахи.

Вiдтак, автором сценарiю, заяким знiматиметься фiльм, є мiйдавнiй колега i приятель МихайлоШаєвич - автор сценарiю стрiчки“Владика Андрей”. Можу лишесказати, що це буде психологiчнадрама, в якiй фiгуруватимуть такожМихайло Грушевський, ВолодимирВинниченко, Лев Троцький...

- Чи не боїтеся, що пiсля цьо-го фiльму повстане свiтовеєврейське лоббi, яке настирли-во й досi вважає Симона Петлю-ру «погромником»?

- Може, навпаки - пiсля цьогофiльму вони перестануть його вва-жати погромником. Бо Петлюра та-ким не був. За погроми вiн караввинних смертю. В урядi УНР булимiнiстри єврейської нацiональ-ностi, було навiть спецiальнемiнiстерство в єврейських справах.Отож, тi, хто й досi навiшує Пет-люрi ярлик «погромника», є заруч-никами радянської пропаганди.

- Очевидно, для iсторичнихпостатей знайти акторiв завждинайважче. А хто претендує наголовну роль – роль СимонаПетлюри?

- Ми в стадiї пiдготовки. З дея-кими акторами я вiв бесiди, iмен їхпоки що не називатиму. Вибраномiсця для зйомок - знiматимемо якв Українi, так i Парижi. Але стовiд-соткова робота розпочнеться тодi,коли буде вирiшено питання фiнан-сування.

- Який бюджет фiльму?- 40 мiльйонiв гривень, тобто 5

мiльйонiв доларiв.

- За мiрками українськогопарламенту – вартiсть кiлькох

«тушок», а за мiрками сучасно-го українського кiнематографу,це багато чи мало?

- Це бiльше, нiж середнiй бюд-жет. Хоч для росiйського кiно - цевзагалi не бюджет. Фiльм «ТарасБульба», наприклад, який зняв Во-лодимир Бортко за участю Богда-на Ступки, мав бюджет в 22 мiльйо-ни доларiв. У Голiвудi такий фiльм,як «Таємний щоденник СимонаПетлюри», «потягнув» би на всi 150мiльйонiв. Хоч свої попереднi фiль-ми я знiмав за меншi грошi. «Вла-дику Андрея» - за 2,5 мiльйона до-ларiв, «Атентат» - за 100 тисяч до-ларiв. Але кiно i в свiтi, i в Українiстає дедалi дорожчим i дорожчим.

- Як, власне, й життя. На чиюпiдтримку розраховуєте?

- Пiдтримує давнiй партнер, зяким ми створили три художнiфiльми, Український Конгресовий

Комiтет Америки i особисто ко-лишнiй президент УККА та СКУАскольд Лозинський. Попереднiйпроект - «Владика Андрей» - Ук-раїнська держава профiнансовулана 69 вiдсоткiв, свого часу нампартнерську допомогу надалоМiнiстерство культури. Тож i тепермаємо надiю, що держава вiзьмеучасть у цьому проектi. Принаймнi,копiї всiх своїх фiльмiв я президен-товi Януковичу подарував, навiть завтографом.

Ведемо переговори з амери-канськими українськими фiнансо-вими iнституцiями, сподiваємося навзаєморозумiння.

- Чи зверталися Ви до сучас-них українських мультимiльйо-нерiв, якi регулярно входять досписку журналу «Форбс» як однiз найбагатших людей планети iприсутнi не лише в Партiї регiо-нiв, а й серед патрiотично нала-штованої об’єднаної опозицiї?

- В Українi кiно, на жаль, ма-терiально не окуповується. І це од-на з проблем, чому заможнi людине хочуть вкладати грошi в цю сфе-ру. Багатi вони тому й багатi, щовсе прораховують. Вони люди рен-табельнi. Що для них з того, щоїхнє iм’я буде в титрах!? У державi,очевидно, повиннi дiяти й сприят-

ливi для меценатства закони, такi,як у США, де можна доброчиннiдатки списати з податкiв. Я вiв iнинi веду переговори з потенцiйни-ми українськими спонсорами на цютему, але прiзвищ поки що не нази-ватиму.

- Назва фiльму «Таємний що-денник Симона Петлюри» - ро-боча чи остаточна?

- Думаю, що така й залишиться.Петлюра був свого часу жур-налiстом, багато писав. Коли вбилиТроцького, ЧК намагалася знайтийого архiви, так само було й з Пет-люрою - вони думали, що в нього єплан свiтової контрреволюцiї,вiдродження Української держа-ви. В архiвах є якiсь оригiнальнi за-писи Петлюри. Якщо їх разом скла-сти, вийде щоденник.

- Ви народилися й виросли наКиївщинi, а герої ваших iсто-ричних фiльмiв переважно«захiдняки», фiгури в радянськiчаси очорненi, забороненi й та-буйованi: провiдник ОУН СтепанБандера, генерал-хорунжийРоман Шухевич (Чупринка), ми-трополит Андрей Шептиць-кий... Як Ви познайомилися зцими забороненими сторiнкамиукраїнської iсторiї?

- Мої батьки були вчителями,мама викладала iсторiю, а тато –українську мову й лiтературу. Татоз 1906 року, коли я народився, йо-му було вже 50 рокiв. Так що вiнпам’ятав i революцiю, й Голодо-мор, i Другу свiтову вiйну, сам бувпартизаном, пiдiрвав 24 нiмецькiешелони. Рано помер - коли япiшов до першого класу. Так що,попри ту офiцiйну iсторiю України,яку нам викладали в школах, iнсти-тутах, вiд своїх батькiв, родичiв ядещо знав, як було насправдi.

Але прозрiння, якщо можна таксказати, прийшло в 1990-му роцi,коли на запрошення Інституту ук-раїнських студiй при Гарвардсько-му унiверситетi й особисто вiдомо-го американського iсторика, голо-ви комiсiї з вивчення Голодомору вУкраїнi при Конгресi США Джейм-са Мейса я вперше приїхав до Спо-лучених Штатiв Америки, щоб вив-чати матерiали про Голодомор1932-1933 рокiв, бо в Українi тодiне було таких можливостей. І в тихамериканських архiвав я побачивлiтературу про Степана Бандеру,Романа Шухевича, митрополитаШептицького, про яких десь щоськолись чув, але майже нiчого незнав. Багато копiй тих архiвних ма-терiалiв менi подарували i я привiздодому цiлу валiзку антирадянсь-кої лiтератури. Летiв через Москву.На щастя, росiйських митникiв тодiцiкавило лише єдине: чи є в менедолари й скiльки? Тi матерiали ме-не надихнули. І я подумав: якщоцiкаво менi, то, напевне, буде цiка-во й iншим. Створивши «Голод-33», фiльм, щасливий на участь iперемоги в рiзних мiжнароднихфестивалях, побачив реакцiю неук-раїнського глядача й зрозумiв, щотреба йти саме таким шляхом –шляхом вiдкриття тих семи замкiв,за якими заховано нашу правдиву,часто стражденну, але героїчнуiсторiю.

Тiєю дорогою йду й до сьо-годнi...

Розмову провели

ä‡ÚÂË̇ ä¥Ì‰‡Ò¸ Ú‡ LJÎÂÌÚËÌ ã‡·ÛÌÒ¸ÍËÈ

äßçéáÄã

Симон Петлюра

Похорон Симона Петлюри в Парижi, 1926 р.

íÄ∏åçàâ ôéÑÖççàä ëàåéçÄ èÖíãûêà

13 квiтня в головному осiдку Українського Конгресового Комiтету Америки в Нью-Йорку Олесь Янчук предста-вив свiй новий кiнопроект, присвячений головi Директорiї, головному отамановi вiйськ УНР Симоновi Петлюрi.Детальнiше про майбутнiй фiльм режисер розповiв перед зустрiччю з громадою в iнтерв’ю нашому тижневику.

Наш спiврозмовник:Олесь Янчук – вiдомий ук-раїнський кiнорежисер,продюсер, сценарист, за-служений дiяч мистецтвУкраїни, народний артистУкраїни. Народився 29вересня 1956 року в мiстiФастовi на Київщинi. В1984 роцi закiнчивКиївський iнститут теат-рального мистецтва iм.І.Карпенка-Карого. Пра-цював асистентом режи-сера на Київськiй кiнос-тудiї художнiх фiльмiв iм.Олександра Довженка. У1989 роцi дебютував якрежисер-постановник ко-роткометражним фiль-мом «У далеку путь».

Протягом останнiхбiльш як двох десятилiть -один з найактивнiших ук-раїнських режисерiв-по-становникiв iсторичнихкартин нацiонально-патрiотичного спряму-вання. У 1991 роцi знявфiльм «Голод-33», якийотримав 1-й приз АнрiЛанглуа Мiжнародногокiнофестивалю кiнемато-графiчного спадку у Вен-санi, Францiя (2009 р.), у1995-му - «Атентат -Осiннє вбивство у Мюн-хенi» - про вбивство Сте-пана Бандери, 2000-му -«Нескорений» - про голо-вного командира УПА ге-нерал-хорунжого РоманаШухевича (Чупринку),2004-му - «Залiзна сотня»- про звитяжну боротьбувоякiв УПА на чолi з Ми-хайлом Дудою (Громен-ком), у 2008-му - «Влади-ка Андрей» - про митро-полита Української греко-католицької церкви Анд-рея Шептицького. Меш-кає i працює в Києвi.

18 №16 (225), Квiтень 18, 2013

Басейн Амазонки. Рiка Ама-зонка та оточуючий її

тропiчний лiс було названо од-ним з див свiту не випадково, ад-же це «зеленi легенi планети», деросте бiльше половини всiхтропiчних лiсiв земної кулi. Окрiмтого, унiкальна флора й фаунацього регiону є найбагатшоюекосистемою Землi, що й дає ба-сейну Амазонки право називати-ся дивом природи.

Басейн розкинувся на 7мiльйонiв квадратних кiлометрiв,а рiка Амазонка тече тери-торiями вiдразу дев’яти державПiвденної Америки: Болiвiї, Бра-зилiї, Венесуели, Гаяни, Ко-лумбiї, Перу, Сурiнаму, Фран-цузької Гвiани та Еквадора.Окрiм того, Амазонка – цегiгантське водоймище, в якомузберiгається п’ята частина всiєїпрiсної води в свiтi.

Водоспади Ігуасу (Бразилiя).Ще одне диво свiту з ПiвденноїАмерики. Це комплекс з 275 во-доспадiв, де вода летить з висоти80 метрiв. Ширина каскаду - 2,7кiлометра.

Згiдно з мiсцевою легендою,цей водоспад з’явився вiд того,

що верховний бог цих мiсцьвирiшив одружитися на красунi-дiвчинi з одного тутешнього пле-менi, однак наречена не хотiлавиходити замiж за нелюба й втек-ла вiд нього на каное. Тодiрозгнiваний бог порiзав рiчку, не-мов ножем, внаслiдок чого й ут-ворилися водоспади.

Вони є частиною нацiонально-го парку Ігуасу й внесенi до спис-ку Всесвiтньої спадщини ЮНЕС-КО.

Затока Галонг (В’єтнам). У пе-рекладi з в’єтнамської означає«Затока драконiв, що спускають-ся». Розташована на узбережжiПiвденно-Китайського моря, натериторiї В’єтнаму. Вiдомасвоїми численними островами,що мають воiстину казковi фор-ми, серед яких трапляютьсянавiть «скульптурнi» – об’єктипоклонiння мiсцевих мешканцiв.Усього в затоцi налiчується май-же 2000 островiв, якi складають-ся з вапнякових порiд.

Окрiм того, в затоцi безлiчрiзноманiтних печер i гротiв, все-рединi яких можна полюбуватисяунiкальними сталагмитами й ста-лактитами.

Нацiональний парк Комодо(Індонезiя). Складається з трьохвеликих (Комодо, Ринка й Падар)та цiлої низки дрiбних островiв.Комодо-парк можна смiливо на-зивати Парком юрськогоперiоду. Адже саме тут водятьсягiгантськi варани, яких називають«комодськими драконами» -найбiльшi рептилiї на Землi,предки яких жили на нашiй пла-

нетi ще задовго до того, як на нiйз’явилися першi люди.

Загальна площа парку – 75 ти-сяч гектарiв. Парк внесено досписку об’єктiв Всесвiтньої спад-щини ЮНЕСКО.

Острiв Чеджудо (РеспублiкаКорея). Острiв, розташований за130 кiлометрiв вiд материка, маєвулканiчне походження. Йогоплоща становить 1845 кв.кiло-

метрiв. На островi височiє вулканГалласан – найвища точка краї-ни, який оточений вулканами-су-путниками. В кальдерi вулканурозташоване єдине природнєозеро в країнi.

Чеджудо знаменитий своєю си-стемою лавових печер, якi з’явили-ся пiд час виверження вулкану 300тисяч рокiв тому. Тут можна по-бачити цiле царство унiкальних

сталактитiв i сталагмитiв.Парк Пуерто Принцеса

(Фiлiпiни). Цей нацiональнийпарк розташований на островiПалован. Головною пам’яткоюпарку є пiдземна рiчка, яка тяг-неться на 8,2 кiлометра пiдгiрським масивом. Вважається,що це найдовша судохiднапiдземна рiчка в свiтi. Той, хтохоч бодай один раз в життi про-пливе нею вдовж численнихгротiв i печер, вже нiколи не забу-де цього дива.

Гора Тафельберг (ПiвденнаАфрика). Гора розташована не-подалiк вiд столицi Пiвденно-Аф-риканської Республiки Кейптаунана березi мальовничої бухти. Та-фельберг височiє на висотi 1068метрiв над рiвнем моря й має вер-тикальнi схили з плоскою, немовстiл, вершиною.

Гора складається з кiлькохдiльниць – пiк Диявола, пiк Два-надцяти апостолiв, пiк Левовоїголови i т.iн. Тафельберг є попу-лярним туристичним об’єктом.Пiднятися на гору можна лишеньз допомогою канатної дороги.

Пiдготувала

ãÂÒfl äÎÓÍÛÌСпецiально для «Нової газети»

è·ÌÂÚ‡ áÂÏÎfl

Водоспади Ігуасу (Бразилiя)

11 листопада 2011 ро-ку було пiдбито пiдсумкиглобальної кампанiї «7природнiх див свiту», врамках якої люди з усьогосвiту голосували за кра-щу, на їхню думку, при-родню пам’ятку планети.Конкурс тривав майже 4роки - з грудня 2007-го полистопад 2011 року. Зацей час силу-силеннукандидатiв на звання«природнiх див» буловiдсiяно, доки не булоскладено список фiна-лiстiв, серед яких опини-лися Великий бар’єрнийриф (Австралiя, Папуа-Нова Гвiнея), водоспадАнхель (Венесуела), вул-кан Везувiй (Італiя), Гала-пагоськi острови (Еква-дор), гора Кiлiманджаро(Танзанiя), гора Матер-горн (Італiя, Швейцарiя),гора Юшань (Тайвань),Гранд-каньйон (США),грот Джейта (Лiван), за-тока Фандi (Канада),Мальдiвськi острови i ба-гато iнших.

Почалися новi етапиголосування, аж доки небуло вiдiбрано сiм при-роднiх пам’яток, котрi те-пер офiцiйно можуть на-зиватися «сiмома дивамисвiту». Що ж це за дива?

Острiв Чеджудо (Республiка Корея) Нацiональний парк Комодо (Індонезiя)

Затока Галонг (В’єтнам)

19№16 (225), Квiтень 18, 2013

êÓÁÔ‡‚Ë· ÍËΘ͇-‚¥ÚË ‚·‡,

á‡ÏËÒÎË‚Ò¸ ‚¥ÚflÍ, ÓÔÛÒÚË‚¯Ë ‚¥ÚË·…

ÇÂÒÌÓ˛ Ú‡Í Ï¥πÚ¸Òfl ΄ÍÓ ¥ ÒÏ¥ÎÓ,

ß Ï‡ÌËÚ¸ ‰Ó Ò· „ÎË·¥Ì¸ „ÓÎÛ·‡.

ÇÂÒÌÓ˛ ‚Ò ıӘ ÍÛ‰ËÒ¸ ‚¥‰ÎÂÚ¥Ú¸.

ãÂÚflÚ¸ ·ÒÚ¥‚ÍË, ¥ ‰Â‚‡, ¥ ÁÓ¥…

ÉÓ‚ÓËÚ¸ Ú‡‚‡, ¥ ԇ͇ÌË „Ó‚ÓflÚ¸ —

ñ ÁÏÓ‚‡ Ú‡πÏ̇ ÔÓ ‰‡Î¸Ì¥È ÔÓÎ¥Ú.

ÇÂÒÌÓ˛ Ì ‚¥‰‡πÏ ÒÎÓ‚‡ “‰‡‚ÌÓ”,

ÅÓ Ò‚¥Ú ˆÂÈ Ì‡Ó‰ÊÂÌËÈ Ú¥Î¸ÍË Û˜Ó‡,

ß ÒÓ̈ ÛÏËÚÂ, flÒÌ ¥ ÔÓÁÓÂ,

ß Í¥Ú ‚¥‰˜ËÌflπ ÛÏËÚ ‚¥ÍÌÓ.

Надiя Кир’ян

ÑÁÂ͇ÎÓ ВЕСНЯНА ЗМОВА

20 №16 (225), Квiтень 18, 2013

Багато хто волiє розпочинатисвоє знайомство з

найпiвденнiшим мiстом Тихо-океанського узбережжя з його«найгарячiшої точки» - островаКоронадо. Причому, в’їхавши нанього, якщо вже не мальовни-чою автострадою Silver Strand,на бiлому конi мостомCoronado, що грацiйно нависаєнад затокою San Diego Bay, тона бiлоснiжному вiтрильнику не-одмiнно. І не просто тому, щоКоронадо – один з найзнаме-нитiших, найфешенебельнiших,найдорожчих i найулюбленiшихамериканських островiв. А за-вдяки однiй подiї – саме тут, вготелi Del Coronado, свого часузнiмали знамениту на весь свiткiнокомедiю Somebody LikesHot (фiльм, який на українськихекранах йшов пiд назвою «Вджазi тiльки дiвчата») за участюМерилiн Монро. Втiм, цей го-тель, побудований ще в 1887роцi, дiє й приймає гостей досьогоднi.

«Людська» iсторiя цiєї дiлян-ки суходолу, виточеної тихооке-анськими водами, розпочаласяна початку ХVІІ столiття, колиiспанський мандрiвник Себасть-ян Вiскайно, помiтивши групуостровiв неподалiк узбережжяПiвденної Калiфорнiї, назвав їхКоронадос. Тихi вулички, феше-небельнi вiлли, казковi пляжiживуть сьогоднi своїм умиро-творенним, затишним життям якантипод бурхливому «давнтав-ну», до якого рукою подати че-рез San Diego Bay. Правда, да-леко не кожен, навiть представ-ник американського середньогокласу може собi дозволитирозкiш жити на цьому островi.Тому простi смертнi приїздять-приходять-припливають сюди,щоб просто доторкнутися влас-ною рукою й поглядом до iсторiїабо понiжитися на мiсцевихпляжах, якi бiльш доступнi, нiжапартаменти Del Coronado.Пляжi - особлива гордiсть мiста:доглянутi, розкiшнi, вони тяг-нуться на 70 миль уздовж оке-анiчної лiнiї, плавно перетiкаючиз однiєї назви в iншу, алезберiгаючи при цьому свiй коло-рит. Приокеанiчними вулицямивальяжно проходжаютьсявiндсерфiнгисти в професiйнихкостюмах, немов у шатах вiдБрiонi чи Валентiно. Оскiлькиклiмат у цих краях лагiдний, не-мов фiлiпiнська масажистка, томiсцевi мешканцi нерiдко купа-ються навiть у рiздвяну пору.Правда, видиво це в приїжджихвикликає часто iронiчну усмiшку– купаються сандiєжцi не вгiдрокостюмах, а в звичайнихкупальниках, але на голову ба-гато хто одягає мотоциклетнi чи

велошоломи - щоб не поранити-ся об прибережнi скелi, хвилi тутвзимку бувають простогiгантськi. Причому їх зовсiм нетурбує сусiдство морських левiвчи котикiв, готових позмагатисяз плавцями у майстерностi про-ходити крiзь хвилi.

Сан Дiє5о – типове пiвденнемiсто, трохи розслаблене вiдтеплого клiмату, трохи рознiже-не – вiд концентрацiї заможнихлюдей, трохи богемне – вiд за-силля творчих особистостей.Сан-Дiє5о – багатолике. Це йiспанське фламенко, й мекси-канськi страви, й чилiйськiкраєвиди, й європейська мода, ймавританська архiтектура... Од-нак його «iсторичне серце»б’ється в кварталi ГазовихЛiхтарiв - Gaslamp Quarter, якийвiдразу ж, навiть дещо безцере-монно, немов «зазивало» насхiдному базарi, кокетливо, алечiпко, бере вас у свої обiйми. Не-звичнi для буденної Америки

наряднi чоловiки й доглянутiжiнки, переповненi кав’ярнi йресторанчики, афiшi в стилiтаймс-сквер, жива музика, яка,немов у Новому Орлеанi, лине зрозчинених навстiж дверей кож-ного ресторану. Звичний буден-ний вечiр, а довкола атмосферасвята життя, веселощiв, безтур-ботностi, бравади... Озирнув-шись, починаєш звертати увагу,

що довкола жодного однаково-го будинку. Дiм за домом, вули-ця за вуличкою – 94 iсторичнихспоруди, вибудуванi в ХІХстолiттi й пiдсвiченi газовимилiхтарями. Звiдси й назва –Gaslamp Quarter (район Газовихлiхтарiв). Колись нова частинамiста, зведена на противагу ста-рому центру Сан-Дiє5о, самастала iсторичним мiсцем, вклю-

ченим до нацiонального реєструiсторичних пам’яток США.

На початку минулого столiттярайон Газових Лiхтарiв славивсясвоїми салунами, барами йпублiчними домами. Вiн i сьо-годнi залишається районом роз-ваг, але iншого характеру. Назатишних вуличках з вимощени-ми цеглою хiдниками зберегло-ся багато iсторичних споруд, якi

нагадують його ближчу йдавнiшу iсторiю. У XVI столiттiна територiї теперiшнього мiстажили iндiани племенi кумеяй.Першим європейцем, що зай-шов до затоки Сан-Дiє5о, бувХуан Родрiгес Кабрiльйо. Вiнвирiшив назвати пристань Сан-Мiгель. У листопадi 1602 рокуСебастьян Вiскайно обстеживгавань i дав їй нинiшню назву, начесть Святого Дiє5о Алькалайсь-кого. У 1769 роцi Гаспар Порто-ла заснував тут фортецю, афранцискани - мiсiю, яка вже до1797 року налiчувала майжепiвтори тисячi новонавернених.Пiсля американо-мексиканськоївiйни Сан-Дiє5о за угодою пiдназвою «Jвадалупе Ідальго» ра-зом з усiєю Калiфорнiєю булоприєднане до США.

Життєпис мiста продов-жується в Парку Бальбоа – од-ному з найромантичнiшихмiських паркiв США, де на 1200акрах зiбрано 15 музеїв, гале-рей, концертних майданчикiв,театрiв, серед яких i Old GlobeTheatre – копiя всесвiтньо вiдо-мого шекспiрiвського театру вЛондонi. Створений у 1910 роцi,Парк Бальбоа нагадує iспанськемiсто, де можна побачити i ба-рокко, й готику, й мавританськуархiтектуру. Тут же знайшов свiйприхисток знаменитий на весьсвiт гiгантський звiринець, в яко-му на 40 гектарах землi в умо-

ÇßÑ òíÄíì Ñé òíÄíì

Мiсто Святого Дiє�о

Знаменитий Coronado Bridge – один з найкрасивiших мостiв у свiтi

Наша довiдка: Сан-Дiє�о (штат Калiфорнiя) – одне з найстарiших мiст на пiвденному заходi США. На пiвднiмежує з Мексикою, на заходi омивається Тихим океаном, на сходi оточене горами Сан-Ісiдро.

Восьме за розмiром мiсто Америки. Населення - 1,4 мiльйона осiб, разом з метрополiєю – майже 3мiльйона осiб, що робить його третьою за розмiром агломерацiєю Калiфорнiї. Посiдає 33 мiсце серед найба-гатших мiст у свiтi. Сформоване з 18 районiв, з яких найпопулярнiшi Gaslamp Quarter, Little Italy, Coronado, LaJolla, La Mesa, Carlsbad. Клiмат – м’який, середземноморський. Взимку не буває холодiв, влiтку – спеки.

Вiдомий всеамериканський центр розвитку бiотехнологiй, туризму, iндустрiї вiйськово-промислового ком-плексу.

Образнi назви: «Найкраще американське мiсто», «365 днiв захоплення», «Наймексиканськiше мiсто США».

åßëíé ÇßíêàãúçàäßÇ ß ÉÄáéÇàï ãßïíÄêßÇ

21№16 (225), Квiтень 18, 2013

вах, максимально наближенихдо природнiх, живуть понад 4тисячi тварин бiльш як 800 видiв.Цiкаво, що в зоопарку Сан-Дiє�овперше в свiтi було отримано по-томство великої панди.

Окрiм зоопарку, Сан-Дiє�ознаменитий також паркомморських тварин – Sea World,брама якого вiдчинилася длявiдвiдувачiв у 1964 роцi. Цегiгантський тематичний парк,присвячений свiтовому океанута його мешканцям, з рiзно-манiтними атракцiонами, розва-жальними й освiтнiми програма-ми. На гiгантському водномустадiонi Shamu Stadium вiдбува-ються незабутнi видовища заучастю велетенських касаток. Апоруч бажаючi можуть поплава-ти з дельфiнами або поспiлкува-тися з пiнгвiнами.

Ми вiдвiдали Сан-Дiє�о за по-радою одного австралiйця, зяким разом оглядали знаменитiсеквої в знаменитому парку Йо-семiтi. Саме вiн намовив нас ки-нути все i обов’язково побачитиСан-Дiє�о. І не просто Сан-Дiє�о,а район Ла Хоя, який нагадує за-тишне старовинне європейськемiстечко. Ла Хоя – один з най-багатших, найкрасивiших i на-знаменитiших районiв Сан-Дiє�о. В перекладi з iспанськоїЛа Хоя – це перлина. І район ви-правдовує свою назву. Ми бага-то разiв згадували добрим сло-вом доброго австралiйця, якийнапоумив нас побувати в цьомураю. Ла Хоч зiбрала все найкра-ще, що є на калiфорнiйськомуузбережжi: прекраснi пiщанiпляжi, чудернацькi скелi, немоввитесанi скульптором-авангар-дистом, розкiшнi i зовсiм недо-рогi готелi, вишуканi ресторани iкава, смачнюща кава, яка не по-ступається львiвськiй. Такої кавими не пили бiльше нiде в Аме-рицi. І тепер, коли десь п’ємосмачну i пахучу каву, то не-одмiнно примовляємо: «Майжеяк у Сан-Дiє�о». В це важкоповiрити, але неподалiк вiд цiєїурбанiстики давно й надiйно об-лаштували своє лiгвище морськiкотики. Тут же знаходиться iзнаменитий калiфорнiйськийхрам мормонiв San DiegoCalifornia Mormon Temple.

Якби в Сан-Дiє�о не булобiльше нiчого, крiм Леголенду,то й ради нього варто тут побу-вати. Мрiя дiтей, яка, якщоздiйснюється, то запам’ято-вується на все життя. адже впарку понад 50 рiзноманiтнихатракцiонiв - Лицарське ко-ролiвство, Країна пригод,Мiнiленд США, Пiратський бе-рег... Тут можна зустрiти бук-вально всiх улюблених героїв iпобувати в усiх найвизначнiшихмiстах планети.

Уявiть собi Нью-Йорк, Ва-шингтон, Париж, зорянi вiйни,фламiнго, динозаврiв, Лас-Ве-гас, зiбраних з цеглинок лего навiдкритому просторi.

Парк вiдкрився в 1999 роцi, впередмiстi Сан-Дiє�о Карлсбадi,знаменитому своїми квiтучимивесняними полями. Legolandзаймає 128 акрiв землi, на якихпредставлено 7 регiонiв США,зiбраних з 20 мiльйонiв кольо-рових лего-цеглинок.

Мiнi-Вашингтон, наприклад,уособлюють Бiлий дiм,Капiтолiй та церемонiя iнавгу-рацiї Президента Обами. Калi-

форнiйський легопарк – один зп’яти на планетi. При тому, щолего винайшов данський май-стер дитячих забавок Олє КiркКрiстiансен ще в 1932 роцi, по-чавши збирати першi конст-рукцiї з дерев’яних мiнi-цегли-нок. Тодi ж з’явився й сам термiн"Lego", що означало «добреграти».

Сан-Дiє�о – це ще й мiсто ко-раблiв. Його краєвид прикраша-ють лiси щогл й вiтрильникiвусiх вiдомих i невiдомих типiв,переважно бiлого кольору, по-декуди сiрого, в який вифарбу-вано борти крейсерiв йавiаносцiв, якi тримаються дещовiдособлено.

Колись радянська преса на-стирливо переконувала, щоСан-Дiє�о – «закрите мiсто», накшталт Севастополя, й туди ра-дянських туристiв не пускають.Те, що це могла б бути зовсiм не«антиамериканська прапаган-да», починаєш розумiти вiдразу:в мiстi справдi доволi багато се-кретних об’єктiв: вiйськово-морських баз, ракетних пуско-вих установок, докiв для ремон-ту атомних пiдводних човнiв.Проїжджаючи федеральноюдорогою №5 вздовж океану,помiчаєш, що фактично все уз-бережжя вiд Сан-Госе Капiстра-но до Ла Хої блоковано людьмиу вiйськових одностроях. Уз-довж усiєї траси зустрiчаютьсясуворi плакати з категоричним«В’їзд заборонено»

Сан-Дiє�о – це своєрiднийвузол стратегiчної оборони. Єтут i живi експонати перiоду хо-лодної вiйни. Наприклад, ра-дянський пiдводний човен, за-хоплений американцями в 1960-тi роки, коли група радянськихвiйськовикiв вирiшила втекти назахiд. Тепер цей човен перетво-рено на музей холодної вiйни.Музеєм служить i авiаносецьUSS Midway (CV-41), один знайбiльших авiаносцiв у свiтi, наякому розмiщувалися 4104 оди-ницi особового складу.

Корабель, з палуб якогопiднiмались лiтаки в напрямкув’єтнамських партизанiв, служивдо 1992 року й тривалий час за-лишався найсучаснiшим. З 2004-го року його поставили на якiр йвiн служить тепер туристам. Ек-скурсiї на ньому ведуть про-фесiонали – колишнi вiйськовiморяки й льотчики.

На злетнiй палубi кораблявiдкрито експозицiю амери-канських вiйськово-повiтрянихсил 1960-1980-х рокiв. На цихавiамашинах американцi змага-лися з радянськими МiГами.

Другий цiкавий «експонат»цього музею пiд вiдкритим не-бом - «Зiрка Індiї» - вiтрильник,побудований у 1863 роцi. Поприсвою непоказну й не особливогероїчну роль (перевозити това-ри та людей мiж Англiєю таІндiєю), вiн вiдзначався витон-ченiстю лiнiй та елегантним ди-зайном, а майстернiсть рестав-раторiв перетворила його намiнi-музей з мистецькою мiнi-га-лерею, в якiй виставляють виро-би матросiв, змайстрованi нимиу вiльний вiд вахти час.

Вважається, що мешканцямСан-Дiє�о найбiльше з-помiжусiх американцiв таланить ужиттi. Аби перевiрити це, ре-дакцiя журналу Men's Healthвизначила рейтинг американсь-

ких мiст, мешканцям якихнайбiльше таланить. З’ясувало-ся, що справдi мешканцi Сан-Дiє�о можуть похвалитися нетiльки найкращою погодою, якуможна тiльки вимрiяти (тут небуває анi холодно, анi спекот-но), а й тим, що в їхньому мiстiмешкає найбiльше переможцiврiзноманiтних лотерей. Окрiмтого, мешканцi Сан-Дiє�онайрiдше в Америцi гинуть вiдпредметiв, якi падають на голо-ву, а також внаслiдок удару бли-скавки. З чим це пов’язано – незнає нiхто. Самi ж сандiєжцi пе-реконанi, що так за них клопочена небесах Святий Дiє�о, пiдопiкою якого всi вони перебува-ють.

А ще в Сан-Дiє�о мальовничiзаходи сонця. Якщо вiд’їхати вiдмiста на кiлька миль, то потра-пиш на невеличкий пiвострiв, щогорою здiймається над морсь-ким краєвидом. Вiдомий вiн пiдназвою Point Loma й насправдiскладається з одного великогопагорба. На самiй його макiвцiстоїть старий маяк, довкола яко-го - океан, море вогнiв i бухта,немов на долонi. Складаєтьсявраження, що це край землi. Хо-ча насправдi, за великим рахун-ком, так воно й є: Сан-Дiє�о – цеоколиця США, приголубленаморем i сонцем i виплеканалюдськими руками. А PointLoma – це околиця Сан-Дiє�о,де приємно насолоджуватисякраєвидами i думати провiчнiсть...

ä‡ÚÂË̇ ä¥Ì‰‡Ò¸,LJÎÂÌÚËÌ ã‡·ÛÌÒ¸ÍËÈ

Gaslamp Quarter – серце Сан-Дiєо

Legoland – це Нью-Йорк, Вашингтон, Париж, зорянi вiйни, фламiнго, динозаври.., зiбранi з цеглинок лего на вiдкритому просторi

San Diego Zoo – один з найбiльших i найзнаменитiших звiринцiв свiту

Ла Хоя – в перекладi з iспанської означає «перлина»

22 №16 (225), Квiтень 18, 2013

23№16 (225), Квiтень 18, 2013

íÂÎÂÙÓÌ ‰Îfl ‰Ó‚¥‰ÓÍ: (917) 324-0359

ÖÎÂÍÚÓÌ̇ ‡‰ÂÒ‡: vlabunsky2002@yahoo.com

ì Ç Ä É Ä !«çÓ‚‡ „‡ÁÂÚ‡»

ÔËÈχπ ÇÂÎËÍӉ̥ ÔË‚¥Ú‡ÌÌfl‚¥‰ Û͇ªÌÒ¸ÍËı ˆÂÍÓ‚, „Óχ‰Ò¸ÍËı

Ó„‡Ì¥Á‡ˆ¥È Ú‡ ÛÒÚ‡ÌÓ‚,‡ Ú‡ÍÓÊ ÔË‚‡ÚÌËı ÓÒ¥·, flÍ¥ ·Û‰ÂÓÔÛ·Î¥ÍÓ‚‡ÌÓ ‚ ‰Ì¥ ÇÓÒÍÂÒ¥ÌÌfl

ÉÓÒÔÓ‰Ì¸Ó„Ó Á‡ ûÎ¥‡ÌÒ¸ÍËÏ Í‡ÎẨ‡ÂÏ.

ВЕСІЛЛЯ, ЮВІЛЕЇ,

РОДИННІ ІМПРЕЗИ, БАЛИ...

ФОТОХУДОЖНИК

Юрiй Гринишин

ТА ЙОГО

YURI LEV STUDIO

ЗРОБЛЯТЬ НЕЗАБУТНЬОЮ

КОЖНУ НАЙКРАЩУ МИТЬ

ВАШОГО ЖИТТЯ

èêéÑÄ∏íúëüУ Кергонксонi (штат Нью-Йорк) термiново продається кондомiнiмум: три

спальнi, двi кухнi, двi лазнички. Може мешкати двi сiм’ї. Недорого. Мальовничаоколиця. Недалеко вiд української оселi «Союзiвка» та греко-католицької церкви.

íÂÎ: (845) 345-4640, ivasiltel@yahoo.com

êÖåéçí äéåè’ûíÖêßÇ íÄ ÖãÖäíêéíÖïçßäàComputers - Cell phones-TV-XBox-Home Network

www.1repairspot.comTÂÎ: 347-441-5102-office; 347-404-0439-cell

1REPAIRSPOT: 94-15 63rd Drive, Rego Park, NY 11374

çÄÑÄ∏åé èéëãìÉà:— продовження та замiна українських закордонних паспортiв— вiдновлення та витребування з України документiв: свiдоцтв про

народження, дипломiв про освiту, довiдок та iн. — оформлення документiв на отримання громадянства в Угорщинi

íÂÎ: (212) 602-1770

HELENASPIRITUAL READER AND ADVISER

35 Atlantic Street, Stamford, CT 06901 íÂÎ: (203) 961-8875

- Повертаю людям душевну рiвновагу та вiру в себе- Допомагаю воз’єднатися парам та родинам- Полагоджую любовнi, бiзнесовi та iншi особистi проблеми - Palm & Card Reader, Psychic Healer Adviser, Spiritual Therapist