Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернігівський державний технологічний університет

Кафедра фінансів

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни: «ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ»

(Варіант №24)

Виконала:

Студентка групи ЗФКВ-121 Шаулова О. О.

Перевірила:

Кандидат економічних наук Кальченко О. М.

Чернігів 2013

2

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………….............31. Переваги і недоліки лізингу. Методика розрахунку лізингових

платежів……………………………………………………………………………4

2. Задача……………….………………………………………………….......17

Висновок………………………………………………………………………….26

Список використаних джерел…………………………………………………..27

Додатки…………………………………………………………………………...28

3

ВСТУП

Умовою життєздатності підприємства та основою його розвитку є його

стабільний фінансовий стан. Це комплексне поняття, яке перебуває під

впливом різноманітних фінансово-економічних факторів, які треба

враховувати при прийнятті фінансового вибору. Стабільність фінансів на

підприємстві може бути забезпечена за умови постійної реалізації та

одержання виручки, достатньої за обсягами щоб виконати свої зобов'язання.

Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх

розрахунків і зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який би

дав змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентноздатний

рівень. Тобто, стабільний фінансовий стан підприємства передбачає

насамперед такий рух його грошових потоків, який забезпечив би постійне

перевищення доходів над витратами.

Метою контрольної роботи є аналіз фінансового стану підприємства на

основі горизонтального і вертикального аналізу та аналізу із застосуванням

коефіцієнтів.

Об'єктом в контрольній роботі є ТОВ "Слов’янка".

З результатів фінансового аналізу діяльності підприємства можна

встановити за якими конкретними напрямками треба вести роботу по

покращенню фінансового стану, які найважливіші способи можна

використовувати в конкретний період його діяльності. Для цього необхідно

розраховувати комплекс абсолютних та відносних показників, що

характеризують ліквідність, платоспроможність, фінансову стійкість та

ефективність діяльності.

Управління фінансовим станом підприємства являє собою процес

постійного аналізу прийняття фінансових рішень, вибір найбільш

оптимальних варіантів, визначення економічного ефекту від їх впровадження

в життя, оскільки від правильності вибору досить часто залежить майбутнє

самого підприємства.

4

1. Переваги і недоліки лізингу. Методика розрахунку

лізингових платежів

Актуальність цієї теми полягає в тому, що одні підприємства мають

готову до реалізації продукцію, інші підприємства не мають достатньо

коштів, щоб її придбати. Отже, не обов’язково мати у власності майно для

отримання доходу, потрібно лише мати право користуватися ним. Це

питання безпосередньо вирішує лізинг.

Лізинг для України досить нове поняття. Воно прийшло із Заходу, де

існує понад 100 років. Практичним досвідом для України є розвиток лізингу

в східноєвропейських країнах, таких, як Польща, Росія, Білорусь, що мають з

нами спільні риси. Для стимулювання інвестицій у виробничу сферу,

оновлення промислового потенціалу, підвищення конкурентоспроможності

вітчизняних виробників у нашій країні необхідно розвивати лізингові

відносини. В Україні розвиток лізингу стримується в основному через

відсутність державної програми розвитку лізингу, недосконалість

українського законодавства. Отже, на сьогодні лізинг в Україні переважно

використовують як спосіб відновлення засобів виробництва.

Визначення поняття лізингу наводиться в Цивільному кодексі України,

Господарському кодексі України, Законі про лізинг та багатьох інших. Чрерз

те, що відсутній єдиний підхід до розуміння поняття «лізинг», породжується

багато дискусій. Лізинг – це підприємницька діяльність, яка спрямована на

інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні

лізингодавцем у виключне користування на визначений строк

лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця чи набувається ним у

власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного

продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних

лізингових платежів.

В Україні створені асоціації лізингу, що ведуть активну підготовку

необхідних організаційних умов, установчих документів, готують програму

5

підвищення кваліфікаційних кадрів з цього питання, щоб вийти на рівень

міжнародного лізингу. Позитивним є також вступ України до «Євролізингу»,

створення вільних економічних зон для формування спільного лізингового

простору, спостерігаються певні зрушення щодо правового забезпечення

лізингу, зокрема, нова редакція ЗУ «Про фінансовий лізинг» від 11.12.2003.

Розвиток міжнародного лізингу прискорить процеси оновлення обладнання,

приватизації, раціональніше будуть використовуватись основні фонди.

На сьогоднішній день серед українських підприємств лізинг є не досить

розповсюдженим засобом оновлення матеріально-технічної бази. Учасники

фінансового ринку не дуже добре проінформовані і обізнані про переваги та

недоліки лізингу, що є однією із причин гальмування розвитку лізингу.

Вітчизняні вчені з різних сторін досліджували це питання, адже воно є дуже

спірним. Потрібно враховувати індивідуальні особливості підприємства:

розмір, вид діяльності, ступінь зношеності основних засобів, розвиток НТП і

т.д. Так як лізинг є відносно новим і мало розповсюдженим видом діяльності

в Україні, то йому є куди прогресувати, особливо у період економічної кризи.

Аналіз нинішнього стану лізингового ринку показує, що в більшості

випадків предметом лізингу є: транспортні засоби; сільгосптехніка; офісне та

банківське обладнання; обладнання для харчової промисловості, яке досить

швидко окупається.

Переваги лізингу для лізингоодержувача зводяться до наступного:

1. Купуються в користування або оновлюються основні фонди при

мінімальному власному капіталі. Ця перевага грунтується на тому, що

лізингова компанія сама залучає кредити, закуповує обладнання і передає

його в лізинг клієнту, який може відразу приступити до роботи, сплативши

спочатку до 30% вартості.

2. Пом'якшується проблема обмеженості ліквідних засобів (при

міжнародному лізингу – інвалютних коштів), витрати на придбання

обладнання рівномірно розподіляються на весь термін дії договору.

Вивільняються кошти для вкладення в інші види активів.

6

3. Є можливість здійснити прискорену амортизацію. Підприємство,

використовуючи лізинг як метод зменшення податкового тягаря, швидше

списує застаріле обладнання (до 95% від вартості), що зменшує податок на

нерухомість, податок на прибуток.

4. Лізингові платежі відносяться на собівартість продукції, що істотно

зменшує податкове навантаження підприємства.

5. Лізингове фінансування дозволяє оперативно реагувати на зміну

ринкової кон'юнктури при закупівлі необхідного обладнання «Широкий

спектр послуг, що надаються по лізингу, і можливість укладання складних,

багатоступеневих угод забезпечують високу ступінь адаптації до потреб

лізингоодержувача. Останній сам приймає участь у процесі укладення угоди,

спільно, з лізинговою компанією визначає основні умови фінансування:

термін оренди, суму і періодичність орендної плати, фіксовану або плаваючу

процентну ставку, умови розрахунків, а також умови закупівлі об'єкта

лізингу у постачальника (вигляд і комплектність вироби , ціну і т.д.).

6. Практично на умовах лізингу можна одержати об'єкт лізингу «під

ключ», надавши здійснення всіх формальностей лізингової компанії, і

завдяки цьому сконцентрувати зусилля на вирішенні інших питань. Витрати

по наданих лізинговою компанією послуг включаються до складу лізингових

платежів.

7. Лізингові платежі, частіше всього фіксовані, сприяють стабільності

фінансового стану лізингоодержувача.

8. При міжнародному лізингу значення мають митні платежі на ввезене

обладнання. Згідно зі світовою практикою імпортний лізинг розглядається як

тимчасове ввезення об'єкта лізингу за який мито не стягується в момент його

ввезення. Лише купуючи його за залишковою вартістю по закінченню

договору лізингу потрібно сплатити митний збір з залишкової вартості. При

цьому лізингоотримувач має істотну економію.

9. Компанія лізингодавець зацікавлена в закупівлі устаткування у

постачальника за мінімальними цінами, з метою можливої його перездачі в

7

оренду чи перепродажу у разі неплатоспроможності орендаря. Як правило,

орендодавець завдяки своїм усталеним ринкових зв'язків має більше, ніж

орендар, можливостей для досягнення мінімальних контрактних цін.

Переваги для лізингодавця. У числі переваг для лізингодавця потрібно

виділити наступні:

1. Лізингова компанія може закупити партію обладнання, машин і (або)

іншого майна, що забезпечує їй ефект оптової торгівлі.

2. Компанія спеціалізується на певних об'єктах лізингу, що забезпечує їй

ефект спеціалізації.

3.Банк, добре знаючи лізингову компанію, надає останньої кредит на

більш вигідних умовах у порівнянні з окремими дрібними позичальниками.

4.Лізинг є додатковим інструментом фінансування, що особливо

важливо для банків та їх дочірніх організацій в плані активізації та

розширення видів діяльності, пошуку нових сфер прибуткового вкладення

капіталу. У той же час банки і інші кредитні установи змушені займатися

лізингом, оскільки розвиток останнього створює їм серйозну конкуренцію і

до певної міри сприяє зниженню банківського відсотка.

5. Лізингове фінансування пов'язане з меншим ризиком, ніж надання

банківських позичок.

6. Податкові пільги частково реалізуються і лізингодавцем.

7. Більш тісні контакти з виробниками створюють для лізингодавців нові

можливості ділового співробітництва.

8. Документування угод більш просте і вкорочене за часом у порівнянні

з банківським кредитуванням.

Для постачальника (продавця) основною перевагою лізингу є

розширення можливостей збуту та отримання негайного платежу готівкою.

Основні недоліки лізингу:

1) Якщо підприємство є виробником основних фондів, для нього

передбачено ряд правил, щоб займатися лізинговою діяльністю. Юридична

особа повина потурбуватись, щоб в її установчому документі було

8

передбачено здійснення діяльності з надання послуг лізингу. Для цього

необхідно стати на облік у Державній комісії з регулювання ринків

фінансових послуг, подавши до цього органу перелік документів. Лише після

цього видадуть довідку, яка буде підтверджувати взяття юридичної особи на

облік. Ця процедура особливо складна для підприємств, що першочергово

виготовляють основні фонди для власних потреб і не передбачають, що в

подальшому вони будуть передані у фінансову оренду. Правильніше було б

спростити цю процедуру для укладення договору фінансового лізингу.

2) У фінансовий лізинг не може бути передано нематеріальні активи,

корпоративні права, сировину, матеріали, цінні папери. Також на

законодавчому рівні встановлено додатковий перелік об’єктів, що не можуть

бути предметом договору фінансового лізингу. Це, зокрема, цілісні майнові

комплекси підприємств та їх філії, природні об’єкти, земельні ділянки. Якщо,

наприклад, підприємство власник з тих чи інших причин не повністю

використовує свої земельні ділянки, передати їх у лізинг воно не може,

оскільки у фінансовий лізинг може бути передано лише неспоживчу річ, якій

характерні індивідуальні ознаки, до того ж вона віднесена до основних

фондів.

3) Лізинг, як форма інвестування є досить ризиковою справою. Існує

ступінь невизначеності майбутнього результату і можливі втрати лізингової

компанії, а від цього залежить її кінцевий результат.

Отже, розглянувши переваги та недоліки лізингових операцій можна

сказати, що підприємство повинно само прорахувати, що йому вигідніше:

банківське кредитування чи лізинг? Адже все залежить від специфіки

діяльності і можливостей. Для цього існує ціла система розрахунків, і вже

потім керівництво робить висновки про необхідність того чи іншого засобу.

Однією з перших (у 1994 році) методику розрахунку лізингових

платежів опублікувала Е. Чекмарьова в своїй книзі "Лізинговий бізнес ".

Методика призначена для проведення розрахунків загальної суми лізингових

платежів і складання графіка їх виплат. У цій роботі вважається, що лізингові

9

платежі складаються з амортизаційних відрахувань, плати за використовувані

ресурси, комісійних виплат і платежів за додаткові послуги лізингодавця.

Вважалося, що дана методика прийнятна для розрахунків як

фінансового, так і оперативного лізингу. Наводиться варіант розрахунку

залишкової вартості лізингового майна після закінчення терміну лізингу і

суми дострокового закриття угоди фінансового лізингу. У суму дострокового

закриття угоди фінансового лізингу включається три складових: 1) вся

невиплачена по лізинговою угодою сума лізингових платежів; 2) залишкова

вартість майна на момент закінчення строку лізингу; 3) неустойка, що

розраховується як середньорічна вартість майна за період з моменту

припинення дії лізингової угоди до повної амортизації обладнання,

помножена на суму ставки за користування кредитними ресурсами та ставки

комісійної винагороди, які виражені у відсотках.

Перевагою методики можна вважати можливість розрахунку вартості

лізингу в будь-який момент дії лізингової угоди. Справа в тому, що

процентне вираження плати за кредитні ресурси і ставки комісійної

винагороди забезпечує одно-пайова розподіл їх вартостей на всі лізингові

платежі. Такий метод розрахунку суми дострокового закриття угоди

фінансового лізингу дається через визначення вартості лізингу на даний

момент дії лізингової угоди. Однак за останні роки методика Є. Чекмарьової

дещо втратила актуальність тому, що не відображає ринкових взаємин

орендаря і лізингової компанії. Простіше кажучи, інтереси орендаря в

методиці Є. Чекмарьової не приймаються в розрахунок. Методика припускає

тільки підсумовування витрат лізингової компанії з організації та проведення

лізингу та його націнку (маржу). Питання про те, яким чином встановлюється

маржа лізингової компанії, також не розглядається. В Нині, на практиці, в

більшості випадків застосовуються інші методи розрахунку вартості лізингу і

визначення величини лізингових платежів. Однак, такий же підхід у

визначенні величини лізингових платежів як і в методиці Є. Чекмарьової став

основою для методичних рекомендацій Мінекономіки України.

10

Методичні рекомендації щодо розрахунку лізингових платежів

розроблені Міністерством економіки України та призначені для розрахунків

платежів фінансового лізингу схожі на методику розрахунку лізингових

платежів, запропоновану Е. Чекмарьової, але припускають інший алгоритм

розрахунку, а саме: розрахунок загальної суми лізингових платежів

проводиться по роках.

Алгоритм розрахунку будується на тому, що із зменшенням

заборгованості за кредитом, одержуваному лізингодавцем для придбання

майна, зменшується розмір плати за використовувані кредити. Якщо ставка

комісійної винагороди лізингодавця встановлюється у відсотках до

залишкової вартості майна, то розмір комісійної винагороди також буде

зменшуватися. Вважається за доцільне здійснювати розрахунок лізингових

платежів в наступній послідовності: 1) розраховуються розміри лізингових

платежів по роках, охоплених договором лізингу; 2) розраховується

загальний розмір лізингових платежів за весь термін договору лізингу як

сума платежів по рокам; 3) розраховуються розміри лізингових внесків

відповідно до обраної сторонами періодичністю внесків, а також

погодженими ними методами нарахування і способом сплати.

Загальна сума лізингових платежів по роках включає: 1) величину

амортизаційних відрахувань, що належать лізингодавцю в поточному році; 2)

плату за кредитні ресурси, використовувані лізингодавцем для придбання

майна; 3) комісійну винагорода лізингодавця; 4) плату лізингодавцю за

додаткові послуги, передбачені договором лізингу; 5) податок на додану

вартість, сплачується лізингоодержувачем по послугах лізингодавця.

Методика передбачає можливість вибору способу сплати лізингових

платежів: 1) метод "з фіксованою загальною сумою", передбачає нарахування

загальний суми платежів рівними частками протягом всього строку лізингу;

2) метод "з авансом", що припускає сплату лізингодавцю авансу при

укладенні лізингового договору; 3) метод "мінімальних платежів ", по якому

в загальну суму лізингових платежів включається сума амортизації

11

лізингового майна, плата за використовувані лізингодавцем позикові кошти,

комісійна винагорода й плата за додаткові послуги лізингодавця.

Методичні рекомендації Міністерства економіки України

загальновідомі. Вони припускають розрахунок лізингових платежів на

підставі калькуляції витрат лізингодавця. Однак, прийнятність лізингу для

орендаря, як і раніше, не приймається в розрахунок. Методика неадекватно

відображає Українські економічні умови та інтереси учасників лізингу.

Застаріла і часто критикуемая українська практика, на жаль, і донині

приймається як основа для нових розробок. Мова не йде і навіть не заходить

про інших способах ціноутворення в лізингу. У кращому випадку

розглядаються "пропозиції щодо удосконаленню "викладеного фахівцями

Мінекономіки підходу в розрахунку лізингових платежів. Інші вітчизняні

методики в явній або прихованій формі засновані на методиці Мінекономіки

України. Розглянемо деякі з них.

Методика розрахунку лізингових платежів, наведена в книзі Л.

Прилуцького "Лізинг". У загальному випадку передбачається визначення

суми лізингових платежів, що розраховується за формулою:

S = A + B + Q + R + D, де:

S - загальна сума лізингових платежів за весь період лізингу;

А - сума, яка відшкодовує вартість лізингового майна за період лізингу;

B - комісійна винагорода лізингодавцю;

Q - плата лізингодавцю за кредитні ресурси, використовувані для придбання

лізингового майна;

R - сума, що виплачується лізингодавцю за страхування майна;

D - інші витрати лізингодавця передбачені контрактом.

Надалі, для спрощення розрахунків, суми страховки та інших витрат у

розрахунках не враховуються, а сума лізингових платежів визначається за

формулою S = A + B + Q.

Сума відшкодовуючого лізингового майна дорівнює сумі

амортизаційних відрахувань за період лізингу. У подальшому, Л.

12

Прилуцький навмисне замінює термін "амортизаційні нарахування" на

"Вартість відшкодування лізингового майна" вважаючи, що складова

лізингових платежів, що відображає відшкодування первісної вартості, не

дорівнює амортизаційним нарахуваннях.

Комісійна винагорода лізингодавцю в i-ом періоді визначається за

формулою:

Bi = (A - (i - 1)×Ai)×Pb/m, i = 1, N; де:

Pb - річна процентної ставки комісійної винагороди.

Плата лізингодавцю за кредитні ресурси, використані для придбання

лізингового майна в i-му періоді, визначається за формулою:

Кi = (К - [i - 1]×Ai)×Pk/m, i = 1, N; де:

К - величина кредитних ресурсів;

Ki - плата за кредитні ресурси в i-му періоді;

Pk-річна процентна ставка по кредитах.

Значення в квадратних дужках являють неоплачену вартість кредиту.

Величина лізингового платежу в i-му періоді розраховується за

формулами:

Ci = Ai + Bi + Ki, i = 1, N;

або

Ci = Ai + (A - (i - 1)×Ai)×Pb/m + [K - (i - 1)×Ai]×Pk/m, i = 1, N.

Загальна сума лізингових платежів обчислюється як сума платежів усіх

періодів. Залишкова вартість лізингового майна визначається як різниця

балансової і неоплаченої вартостей майна.

Вважається, що загальна сума лізингових платежів дає можливість

оцінити (як лізингодавцю, так і лізингоодержувачу) скільки коштує

лізинговий проект. Варіюванням змінних значень забезпечується отримання

оптимального значення загальної суми лізингових платежів. З наведених в

методикою Л. Прилуцького формул випливає, що при фіксованих значеннях

вартості лізингового майна, величини кредиту, відсотків по кредиту і

комісійної винагороди, зменшення величини лізингових платежів можливе

13

тільки при прискореному погашенні вартості лізингового майна. Збільшення

норм амортизації активу знижує загальний термін реалізації інвестиційного

проекту і, отже, грошове вираження вартості кредитних ресурсів і маржі

лізингової компанії. Банально; питання лише в тому - чи зможе позичальник

(орендар) виплатити борг за більш короткий термін?

У 1998 році авторами книги "Фінансовий лізинг на підприємстві

"зроблені пропозиції щодо вдосконалення методик розрахунку платежів за

лізинговими операціями. Зокрема, передбачається вдосконалення

методичних рекомендацій щодо розрахунку лізингових платежів,

затверджених Міністерством економіки України. Нововведення полягає в

коректуванні вартості лізингу з урахуванням факторів, дійсно впливають на

розміри лізингових платежів.

На першому етапі розраховується щомісячна вартість переданого до

лізингу устаткування.

На другому етапі визначається загальний розмір лізингового платежу.

Розрахунки проводяться послідовно на кожен місяць за наведеною в

методичних рекомендаціях формулою.

На третьому етапі складається графік сплати лізингових внесків.

Після складання графіка сплати лізингових внесків виробляються

наступні коригування:

1. Здійснюється коректування загальної суми лізингових платежів на

індекс зміни цін на обладнання. Розміри лізингових платежів повинні

враховувати фактичні темпи інфляції. Автори вдосконалення методики

вважають логічним коректувати базову вартість лізингу на індекс зростання

цін по передбачуваному до лізингу обладнання. Індексування лізингових

платежів проводиться в кінці розрахункового періоду, окремо за кожний рік,

за фактичному зміні цін на узяте в лізинг устаткування.

2. Коректується базова величина загальної суми лізингових платежів

залежно від ефективності використання взятого в лізинг обладнання.

Важливо, щоб узяте в лізинг обладнання працювало ефективно. Оскільки

14

методика розрахунку лізингових платежів враховує сплачений лізингодавцем

податок на додану вартість, то надана лізингодавцю податкова пільга

фактично надається так само і орендареві. Якщо ж взяте в лізинг

устаткування експлуатується неефективно, то сенс надання державою такої

пільги втрачається. Важливо визначити, на скільки збільшиться вартість

лізингових платежів у разі втрати податкової пільги.

3. Загальна сума лізингових платежів коректується на величину

прискореної амортизації. Сума прискореної амортизації включається в

лізинговий платіж, і, збільшуючи його, призводить до перерахунку ПДВ та

загальної суми лізингового платежу.

Методика визначення лізингових платежів в умовах гіперінфляції,

опублікована в 1996 році, заснована на традиційному підході до визначення

вартості лізингу через калькуляцію витрат лізингодавця. Вартість лізингу

складається з суми амортизаційних відрахувань, плати за використовувані

кредитні ресурси, комісійних виплат, платежів за додаткові послуги по

лізингу та нарахованого на ці суми податку на додану вартість. Сумарна

вартість лізингу становить:

РL = Ра + Рк + Рi + Рu + Рn, де:

РL - сумарна вартість лізингу; Ра - величина амортизаційних відрахувань; Рк

- плата за використовувані кредитні ресурси; Рi - розмір комісійних виплат

лізингодавцю; Рu - додаткові витрати лізингодавця; Рn - величина податку на

додану вартість.

Традиційний підхід в Україні, визначений Рекомендаціями

Мінекономіки України, розглядається як основа розрахунку плати по лізингу,

однак, з точки зору інвестиційного аналізу, він володіє істотним недоліком,

який полягає в тому, що різночасні платежі мають як би однакову цінність.

Тому, автори методики визначення лізингових платежів в умовах

гіперінфляції вважають, що, використовуючи традиційний підхід, з деякими

припущеннями можна оцінити лише первинну вартість лізингу. Взагалі ж

необхідно мати на увазі наступне:

15

- первісну вартість лізингу можна вважати близькою до його загальної

вартості тільки в умовах стабільної економіки;

- якщо розглядати величини плати за кредит і комісійної винагороди

лізингодавця, як складові первісної вартості лізингу, то необхідно

встановити відповідні їм рівні такси інтересів лізингодавця і

лізингоодержувача.

Визначення обсягів лізингових платежів залежно від стратегії

лізингових виплат припускає застосування методу розрахунку

дисконтованих грошових потоків. Тобто, майбутні орендні (лізингові)

платежі розраховуються з урахуванням інфляційних очікувань в майбутні

періоди часу. Коефіцієнт дисконтування представляється як "значення

інфляційних коефіцієнтів ". Ставка дисконтування береться на рівні ставки

рефінансування, що встановлюється Центральним банком. Якщо стратегія

лізингових платежів (частки від повної вартості лізингу, що сплачуються в

певний момент часу) задана, то дана методика дозволяє визначити величину

лізингових платежів в кожен момент часу і сумарну вартість лізингу. Шукані

величини отримують в залежності від: 1) балансової вартості здається в

лізинг обладнання; 2) строку повної амортизації обладнання; 3) строку

лізингу; 4) ставки виплати за кредит; 5) ставки комісійної винагороди

лізингодавця; 6) ставки податку на додану вартість; 7) ставки додаткових

послуг, наданих лізингодавцем; 8) рівня інфляції; 9) стратегії лізингових

платежів. Важливим достоїнством методики є можливість використання

отриманих результатів для постановки задачі вибору оптимальної стратегії

розрахунку лізингових платежів для лізингодавця і лізингоодержувача.

Формули, що визначають значення лізингових платежів та сумарної вартості

лізингу представляються як функції від обраної стратегії. При цьому,

рішення задачі оптимізації в методиці не передбачається на увазі

невизначеності критерію, за яким будуть порівнюватися різні варіанти

стратегії лізингових платежів.

16

Метод розрахунку платежів по лізингу, що забезпечує беззбитковість

діяльності лізингодавця запропонований Р.Г. Ольховської і застосований

консалтинговою фірмою "Гарантінвест". Метод побудований на визначенні

розміру лізингових платежів на основі формули ануїтетів, виражає

взаємозалежне дію на їх величину всіх умов лізингової угоди. В. Газман

пише, що зарубіжні фахівці застосовують методику розрахунку лізингових

платежів майже ідентичну наведеною методикою. Формула розрахунку

лізингових платежів відповідно до цієї методики має наступний первинний

вигляд:

Sлп = С×(ОПР/(1 - [(1 + ЛПР) в ступені (- Тr)])×Tr, де:

Sлп - сума лізингових платежів; Т - термін договору; Лір - ставка лізингового

відсотка у розрахунку на тривалість періоду платежів; r - періодичність

лізингових платежів (кількість в рік); С - вартість лізингового майна.

Для визначення суми лізингових платежів, скоригованої на величину

передбачуваної залишкової вартості, застосовується формула дисконтованого

множника:

Кост = 1/(1 - d ост×[(1 + Лір) в ступені (- Tr)]), де:

d ост. - Частка залишкової вартості; Кост - коректування на залишкову

вартість.

Якщо в лізинговій угоді є авансовий платіж, враховуваний на початку

процентного періоду, то в розрахунок суми платежу вноситься додатковий

коректив:

Кав = 1/(1 + Лір) де: Кав - коригування на авансовий платіж.

В остаточному вигляді сума лізингового платежу, внесеного в лізингову

угоду, буде дорівнює:

Sлп = С×(ОПР/(1 - (1 + ЛПР) в ступені (- Тr))×Tr×Кост×Кав

В цілях обліку витрат лізингодавця і розрахунку лізингових платежів,

що забезпечують беззбитковість його діяльності, формулюється перелік

витрат складаються з інвестиційних і поточних витрат, а також витрат по

обслуговуванню кредиту лізингодавця на придбання предмета лізингу.

17

2. Задача

Для виконання задачі використовують основні вихідні дані про

діяльність підприємства, а саме – бухгалтерський баланс на початок і кінець

року та звіт про фінансові результати за звітний та попередній рік (додатки

1,2).

За даними балансу та звіту про фінансові результати за два роки,

необхідно:

1. Провести аналіз структури і динаміки майна підприємства за

допомогою побудови порівняльного аналітичного балансу і зробити

висновки (заповнити таблицю 1).

2. Проаналізувати майновий стан підприємства на основі аналізу активу

балансу і зробити висновки (заповнити таблицю 2).

3. Проаналізувати структуру пасиву балансу і зробити висновки

(заповнити таблицю 3).

4. Провести розрахунок і оцінку по даним балансу показників, що

характеризують фінансову стійкість підприємства і зробити висновки

(заповнити таблицю 4).

5. Провести розрахунок коефіцієнтів ліквідності і оцінити ліквідність

підприємства (заповнити таблицю 5).

6. Оцінти рентабельність підприємства на основі коефіцієнтів (таблиця

6).

7. Оцінити ймовірність банкрутства підприємства на початок і кінець

звітного періоду за моделлю Альтмана, Ліса, Таффлера.

Розв’язаня:

1.

Основними джерелами інформації для аналізу фінансового стану

підприємства служать звітні бухгалтерські баланси (форма №1) та звіти про

фінансові результати (форма №2) за 2011, 2012 роки. Проаналізуємо, які

зміни відбулися у структурі активів та пасивів, та зробимо висновки про те,

18

які джерела в основному забезпечували надходження нових коштів за 2011 –

2012 роки.

Таблиця 1

Структура активу і пасиву

АКТИВ

2011 2012 Зміни в абсол.

величинах, тис. грн...

Зміни в структу

рі, %

Темп росту,

%

Абсол. вел., тис.

грн...

Відн. вел., %

Абсол. вел., тис.

грн...

Відн. вел., %

1. Необоротні активиНематеріальні активи:Залишкова вартістьНезавершене будівництвоОсновні засоби:Залишкова вартість 172 28,76 171 27,49 -1 -1,27 99,42Первісна вартість 1007 1017Знос (835) (846)Довгострокові фінансові інвестиції:Інші фінансові інвестиції 2 0,34 2 0,32 0 -0,02 100Довгострокова дебіторська заборгованістьСправедлива(залишк.)вартість інв. нерухом. 128 21,4 125 20,1 -3 -1,3 97,66Первісна вартість інвестиц. нерухомості 445 445Знос інвестиційної нерухомості (317) (320)Відстрочені податкові активиІнші необоротні активиУсього за розділом 1 302 50,5 298 47,91 -4 -2,59 98,68

2. Оборотні активиЗапасиВиробничі запаси 16 2,68 18 2,89 2 0,21 112,5Тварини на вирощуванні й відгодівліНезавершене виробництвоГотова продукціяТовари 162 27,09 171 27,49 9 0,4 105,56Векселі одержаніДебіторська заборг. за тов., роботи, посл.:- чиста реалізаційна вартість 77 12,88 85 13,67 8 0,79 110,39-первісна вартість 77 85Дебіторська заборгованість за розрахунками:С бюджетомЗа виданими авансамиЗ нарахованих доходівІз внутрішніх розрахунків 10 1,67 10 1,61 0 -0,06 100Інша поточна дебіторська заборгованістьПоточні фінансові інвестиціїГрошові кошти та їх еквіваленти:у національній валюті 28 4,68 37 5,95 9 1,27 132,14Інші оборотні активиУсього за розділом 2 293 49,0 321 51,61 28 2,61 109,56

3. Витрати майбутніх періодів 3 0,5 3 0,48 0 -0,02 100Баланс 598 100 622 100 24 0 104,01

ПАСИВ 1.Власний капітал

Статутний капітал 122 20,4 122 19,61 0 -0,79 100Пайовий капітал 275 45,98 275 44,21 0 -1,77 100Додатковий вкладений капіталІнший додатковий капітал 23 3,85 23 3,7 0 -0,15 100Резервний капітал 19 3,18 20 3,22 1 0,04 105,26Нерозподілений прибуток(не покрит. збиток)

1 0,17 - 0 -1 -0,17 0,0

Неоплачений капітал

19

Вилучений капіталУсього за розділом 1 440 73,58 440 70,74 0 -2,84 100

2.Забезпеч. наступних витрат і платежівЗабезпечення виплат персоналуІнші забезпеченняЦільове фінансуванняУсього за розділом 2

3.Довгострокові зобов’язанняДовгострокові кредити банківІнші довгострокові фінансові зобов’язанняВідстрочені податкові зобов’язанняІнші довгострокові зобов’язанняУсього за розділом 3

4.Поточні зобов’язанняКороткострокові кредити банківПоточна заборг. за довгостр. зобов’язаннями Векселі виданіКредит. заборг. за товари, роботи, послуги 130 21,73 138 22,19 8 0,46 106,15Поточні зобов’язання за розрахунками:З одержаних авансівЗ бюджетом 5 0,84 28 4,5 23 3,66 560,00З позабюджетних платежівЗі страхування 7 1,17 4 0,64 -3 -0,53 57,14З оплати праці 15 2,51 12 1,93 -3 -0,58 80,00З учасникамиІз внутрішніх розрахунківІнші поточні зобов’язання 1 0,17 - 0 -1 -0,17 0,0Усього за розділом 4 158 26,42 182 29,26 24 2,84 115,19

5.Доходи майбутніх періодівБаланс 598 100 622 100 24 0 104,01

2.

Таблиця 2

Аналіз структури активів підприємства

Назва статей

2011 р. 2012 р.

Зміни абс. вел. тис.грн

Зміни відн. вел.

%

ТемпиРосту,

%

Абс. в.,

тис. грн

Відн. в.%

Абс. в.,

тис. грн

Відн. в.%

Необоротні активи:

302 50,5 298 47,91 -4 -2,59 98,68

Запаси 16 2,68 18 2,89 2 0,21 112,5Дебіторська заборгованість

87 14,55 95 15,28 8 0,73 109,2

Грошові кошти, векселі

28 4,68 37 5,95 9 1,27 132,14

Інші оборотні активи, фінансові інвестиції

162 27,09 171 27,49 9 0,4 105,56

Витрати майбутніх періодів

3 0,5 3 0,48 0 -0,02 100

Всього 598 100 622 100 24 0 104,01

20

Висновок: проаналізувавши майновий стан бачимо що за 2012 рік значно

зросла дебіторська заборгованість і необоротні активи, зменшились запаси.

3.

Таблиця 3

Структура пасиву балансу

Назва статей

2011 р. 2012 р.Зміни

абс. вел. тис.грн

Зміни відн. вел.

%

ТемпиРосту,

%Абс. в.,

тис. грн

Відн. в.%

Абс. в.,тис. грн

Відн. в.%

Власний капітал 440 73,58 440 70,74 0 -2,84 100

Позиковий капітал, в тому числі :

- - - - - - -

-забеспечення наступних витрат і платежів

- - - - - - -

-довгострокові зобовязання

- - - - - - -

-короткострокові кредити

- - - - - - -

-кредиторська заборгованість

158 26,42 182 29,26 24 2,84 115,19

-доходи майбутніх періодів

- - - - - - -

Всього 598 100 622 100 24 0 104,01

Висновок: проаналізувавши структуру пасиву балансу бачимо що за 2012 рік

значно зросла частка позикового капіталу .

4.

Аналіз із застосуванням коефіцієнтів полягає в тому, що оцінку

фінансового стану підприємства здійснюють за допомогою фінансових

коефіцієнтів, розрахованих на основі Форми №1 і Форми №2.

21

Розрахуємо коефіцієнти фінансової стійкості

Таблиця 4

Розрахунок коефіцієнтів фінансової стійкості

Показники ФормулаОптим. знач.

Рівень показника2011

2012

зміна

1. Коефіціент автономії Ко=Власний .. капітал

Баланс¿0 .5 0,74 0,71 -0,03

2. Коефіціент фінансової залежності

Кфз= БалансВласний . . капітал

¿2 1,36 1,41 0,05

3. Коефіціент фінансового ризику

Ко=Залучені . . коштиВласний .. капітал

¿1 0.08 1.08 0.99

4. Коефіціент маневреності власного капіталу

Ко=Власні .. оборотні . .кошти

Власний . . капітал¿0 .5 1.04 1.3 0.26

Коефіцієнт автономії визначає долю коштів власників підприємства в

загальній сумі коштів, вкладених в майно підприємства і характеризує

можливість підприємства виконати свої зобов’язання за рахунок

використання власних коштів, незалежно від функціонування запозичених

коштів. Висновок. Отримали, що коефіцієнт автономії за 2011 та 2012 рік

менше 0.5, тому підприємство “Слов’янка” є фінансово нестійке і залежить

від кредиторів.

Коефіціент фінансової залежності. Зростання цього показника в

динаміці означає збільшення частки позичених коштів у фінансуванні

підприємства. Значення коефіцієнта фінансової залежності в динаміці

свідчить про можливість підприємства стати фінансово незалежним.

Коефіцієнт фінансового ризику дає більш загальну оцінку фінансової

стійкості підприємства. Висновок. Отже, порівняно з 2011 роком, у 2012 році

частка запозиченого капіталу на одиницю власного капіталу зросла.

Коефіцієнт маневреності показує частку власних коштів, вкладених в

оборотні активи. Чітких рекомендацій у значенні цього коефіцієнта немає,

але вважається, що його значення повинно бути не менше 0,5 , що дозволить

забезпечити достатню гнучкість у використанні власного капіталу .

22

Висновок: значить у 2012 порівняно з 2011 частка кладених власних коштів в

оборотні активи зросла.

5.

Таблиця 5

Розрахунок коефіцієнтів ліквідності

Показники ФормулаОпти

м. знач.

Рівень показника2011 2012 зміна

1. Коефіціент загальної ліквідності

Кпокр=Поточні активи +ВМП

Поточні зобо { в'язання + ДМП ¿ 1.5-2 0.29 0.68 0.39

2. Коефіціент швидкої ліквідності

Кпокр=Поточні активи . .Запаси + ВМП

Поточні зобо { в'язання + ДМП ¿ 0.7-

0.80.24 0.58 0.34

3. Коефіціент абсолютної ліквідності

Кпокр=Грошові . . . кошти .. . .та . .іх . . еквіваленти

Поточні зобо { в'язання + ДМП ¿0.2-

0.30.00046

0.00049

0.00003

Коефіцієнт загальної ліквідності дає загальну оцінку ліквідності активів

і показує скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на

одну гривню поточних зобов’язань.

Даний коефіцієнт не є абсолютним показником, який характеризує

здатність підприємства повернути борги, так як він характеризує тільки

наявність оборотних активів, а не їх якість.

Висновок. Оскільки дані коефіцієнти меншеніж 1,5, то це свідчить про

те, що підприємство не вчасно погашає борги.

Коефіцієнт швидкої ліквідності враховує якість оборотних активів і

розраховується за формулою:

Висновок. Орієнтоване значення коефіцієнта швидкої ліквідності

дорівнює 1. Ми маємо значення менше 1, тому коефіцієнти за 2011, 2012 роки

свідчать про неліквідність і вказують, що на кожну грошову одиницю

поточних зобов’язань припадає менше однієї грошової одиниці активів.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина поточних

зобов’язань може бути погашена негайно:

23

Висновок. З розрахунків видно, що на кінець 2011 та 2012 року

підприємство може погасити приблизно однакову частину поточних

зобов’язань негайно.

6.

Таблиця 6

Розрахунок показників рентабельності

Показники ФормулаРівень показника

2011 2012 зміна1. Рентабельність активів Ракт= Чистий прибуток

Середньорічна . .. вартість . .активів0.24 0.28 0.04

2. Рентабельність власного капіталу Ракт= Чистий прибуток

Середньорічна . ..вартість . .власного . .капіталу0.55 0.72 0.17

3.Валова рентабельність реалізованої продукції

Ракт= Валовий прибутокВиручка . .від .. реалізації

0.024 0.05 0.026

4. Операційна рентабельність реалізованої продукції Ракт= Операційний прибуток

Виручка . .від .. реалізації

0.28 0.088 0.192

5. Чиста рентабельність реалізованої продукції

Ракт= Чистий прибутокВиручка . .від .. реалізації

0.89 0.86 0.03

Рентабельність активів характеризує на скільки активно підприємство

використовує свої активи для отримання прибутку, тобто показує який

прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства:

Висновок. У 2011 році кожна грошова одиниця, вкладена в активи

підприємства приносила прибуток 0,24 грошових одиниць. У 2012 році

прибуток збільшився і кожна грошова одиниця, вкладена в активи

підприємства приносила прибуток 0,28 грошових одиниць.

Рентабельність капіталу характеризує ефективність використання

підприємством власного капіталу:

24

Висновок. Рентабельність капіталу у порівнянні з попереднім роком

помітне покращення діяльності підприємства. Це вказує на ефективне

використання підприємством власного капіталу.

Валова рентабельність реалізованої продукції характеризує

ефективність виробничої діяльності підприємства.

Висновок. У 2012 році ефективність виробничої діяльності трохи зросла.

Операційна рентабельність реалізованої продукції - даний показник

характеризує рентабельність підприємства після вирахування з валового

прибутку адміністративних витрат і витрат на збут а також інших

операційних витрат.

Висновок. У 2012 році відбулося зменшення операційної рентабельності.

Чиста рентабельність реалізованої продукції

Висновок. У 2012 році кожна грошова одиниця чистий прибуток з

одинииці вкладених коштів зменшився.

7.

Проведемо аналіз ймовірності банкрутства, використовуючи данні за

2012р.

Модель Е. Альтмана

Z = 3,107Х1+ 0,995Х2 + 0,42Х3+ 0,847Х4 + 0,71Х5,

де Х1 – відношення прибутку (з податками і процентами) до активів

Х2 – відношення виручки до суми активів

Х3– відношення ринкової вартості капіталу до запозиченого;

Х4 – відношення нерозподіленого прибутку до суми активів;

Х5– відношення власного оборотного капіталу до суми активів.

Якщо Z > 1,23, то фінансовий стан підприємства є стійким.

Z = 3,107×(100,5/355,714) + 0,995×(114.2/355,714) +

0,42×(128.186/355,714) + 0,847×(957.05/355.714) + 0,717×(604.41/355,714) =

1,31.

Фінансовий стан підприємства є стійким.

Модель Таффлера

25

Z = 0,53Х1 + 0,13Х2 + 0,18Х3 + 0,16Х4,

де Х1 – відношення операційного прибутку до короткострокових

зобов’язань;

Х2 – відношення оборотних активів до сукупних зобов’язань;

Х3 – відношення короткострокових зобов’язань до суми активів;

Х4 – відношення виручки до суми активів.

ЯкщоZ > 0,3, то фінансовий стан підприємства є стійким.

Z = 0,53×(114.227/883,80) + 0,13×(604,41/227,53) + 0,18×(883,8/355,714)

+ 0,16×(114.227/355,714) = 0,81

Таким чином, фінансовий стан підприємства є стійким.

Модель Ліса

Z = 0,063Х1 + 0,092Х2 + 0,057Х3 + 0,001Х4,

де Х1 – відношення оборотного капіталу до суми активів;

Х2 – відношення операційного прибутку до суми активів;

Х3 – відношення нерозподіленого прибутку до суми активів;

Х4 – відношення власного капіталу до запозиченого.

ЯкщоZ < 0,037, то фінансовий стан підприємства є нестійким.

Z = 0,063×(604,41/355,714) + 0,092×(100.53/355,714) +

0,057×(957.05/355,714) + 0,001×(128.186/88,580) = 0,057

Таким чином, фінансовий стан підприємства є стійким.

26

ВИСНОВКИ

У своїй контрольній роботі був проведений аналіз фінансової діяльності

підприємства «Слов’янка», були визначені основні закономірності його

розвитку, виявлені недоліки в господарюванні, що пов'язані з практичною

відсутністю фінансового аналізу на підприємстві та управління процесом

товарообігу. І саме дослідження методики аналізу фінансового стану

засвідчило, наскільки важливим є управління фінансовим станом

підприємства в ринкових умовах, визначено, які методики оцінки

фінансового стану використовуються у світовій та вітчизняній практиці,

виявлено ризики, які супроводжують підприємство в процесі ведення

господарської діяльності.

Проведено декілька методик оцінки фінансового стану на основі

абсолютних та відносних показників. А проведений аналіз ліквідності

показав, що підприємство є досить платоспроможним, але все ж і має деякі

проблеми. Зокрема це: нестача найбільш ліквідних активів, значна частка

повільно реалізованих активів у майні.

27

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. М. І. Лещенко, В. Є. Бочков, Ю. М. Дьомін, М. М. Іщенко Лізинг в

машинобудуванні Видавництво: МГИУ, 2005 р .

2. Є.В. Лукін Лізинг: бухгалтерський облік та оподаткування

Видавництво: Журнал "Гаряча лінія бухгалтера", 2006 р .

3. В.А. Шабаш, Є. А. Федулова, А. В. Кошкін Лізинг: основи теорії та

практики. Навчальний посібник Видавництво: КноРус, 2004 р .

4. Бачинська О.В. Необхідність лізингу як економічного регулятора

інвестиційного розвитку секторів економіки // [Електронний ресурс]. -

Режим доступу :www.nbuv.gov.ua

5. Бєлоусова О.С. Лізинг як засіб державної підтримки розвитку

промисловості України // [Електронний ресурс]. - Режим доступу :

www . nbuv . gov . ua

6. Колєнченко Л.П. Розвиток лізингу в Україні // Вісник Бердянського

університету менеджменту і бізнесу. - 2010. - № 1(9). - С.18-22.

7. Закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від

16.07.99 р. № 996-ХІУ/ 99-ВР // Все про бухгалтерській облік. - 2000. -

№11. -с.4 - 9.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 2 «Баланс»,

затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. //

Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37.-е.58-62.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 3 «Звіт про фінансові

результати», затверджене наказом Міністерства фінансів України від

31.03.1999р. // Все про бухгалтерський облік. - 2001. - № 37.-е.63-66.

28

10. Методичні вказівки по виконанню і оформленню контрольної роботи з

дисципліни “Фінанси підприємств” Кальченко О.Н.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК № 1 Додаток до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»

КОДИ Дата (рік, місяць, день) 2012. 12. 31Підприємство ТОВ «Слов’янка» за ЄДРПОУ 32533078Територія Чернігівська за КОАТУУ 7420810100Організаційно-правова форма за КОПФГ 20господарювання Орган державного управління за СПОДУ -Вид економічної діяльності роздрібна торгівля за КВЕД 47.19.0Одиниця виміру тис. грн. Контрольна сумаАдреса м. Борзна, вул. І провулок Свердлова 43

БАЛАНСна 31.12. 2012 р.

Форма № 1 Код за ДКУД

Актив Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1 2 3 4I. Необоротні активиНематеріальні активи:- залишкова вартість 010 - -- первісна вартість 011 - -- накопичена амортизація 012 ( - ) ( - )Незавершене будівництво 020 - -Основні засоби:- залишкова вартість 030 172 171- первісна вартість 031 1007 1017- знос 032 ( 835 ) ( 846 )Довгострокові біологічні активи:- справедлива (залишкова) вартість 035 - -- первісна вартість 036 - -- накопичена амортизація 037 ( - ) ( - )Довгострокові фінансові інвестиції:- які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

040 - -

- інші фінансові інвестиції 045 2 2Довгострокова дебіторська заборгованість 050 - -Справедлива (залишкова) вартість інвестиційної нерухомості

055 128 125

Первісна вартість інвестиційної нерухомості 056 445 445

29

Знос інвестиційної нерухомості 057 ( 317 ) ( 320 )Відстрочені податкові активи 060 - -Гудвіл 065 - -Інші необоротні активи 070 - -Гудвіл при консолідації 075 - -Усього за розділом I 080 302 298II. Оборотні активиВиробничі запаси 100 16 18Поточні біологічні активи 110 - -Незавершене виробництво 120 - -Готова продукція 130 - -Товари 140 162 171Векселі одержані 150 - -Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:- чиста реалізаційна вартість 160 77 85- первісна вартість 161 77 85- резерв сумнівних боргів 162 ( - ) ( - )Дебіторська заборгованість за рахунками:- за бюджетом 170 - -- за виданими авансами 180 - -- з нарахованих доходів 190 - -- із внутрішніх розрахунків 200 10 10Інша поточна дебіторська заборгованість 210 - -Поточні фінансові інвестиції 220 - -Грошові кошти та їх еквіваленти:- в національній валюті 230 28 37- у т.ч. в касі 231 - -- в іноземній валюті 240 - -Інші оборотні активи 250 - -Усього за розділом II 260 293 321III. Витрати майбутніх періодів 270 3 3IV. Необоротні активи та групи вибуття 275 - -Баланс 280 598 622

Пасив Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1 2 3 4I. Власний капіталСтатутний капітал 300 122 122Пайовий капітал 310 275 275Додатковий вкладений капітал 320 - -Інший додатковий капітал 330 23 23Резервний капітал 340 19 20Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) 350 1 -Неоплачений капітал 360 ( - ) ( - )Вилучений капітал 370 ( - ) ( - )Накопичена курсова різниця 375 - -Усього за розділом I 380 440 440Частка меншості 385 - -II. Забезпечення наступних виплат та платежівЗабезпечення виплат персоналу 400 - -Інші забезпечення 410 - -Сума страхових резервів 415 - -Сума часток перестраховиків у страхових резервах

416 - -

Цільове фінансування 420 - -Усього за розділом II 430 - -ІІІ. Довгострокові зобов’язання

30

Довгострокові кредити банків 440 - -Інші довгострокові фінансові зобов’язання 450 - -Відстрочені податкові зобов’язання 460 - -Інші довгострокові зобов’язання 470 - -Усього за розділом III 480 - -ІV. Поточні зобов’язанняКороткострокові кредити банків 500 - -Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями

510 - -

Векселі видані 520 - -Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530 130 138

Поточні зобов’язання за розрахунками:- з одержаних авансів 540 - -- з бюджетом 550 5 28- з позабюджетних платежів 560 - -- зі страхування 570 7 4- з оплати праці 580 15 12- з учасниками 590 - -- із внутрішніх розрахунків 600 - -Зобов'язання, пов'язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу

605 - -

Інші поточні зобов'язання 610 1 -Усього за розділом IV 620 158 182V. Доходи майбутніх періодів 630 - -Баланс 640 598 622

Керівник ______________________ ____________________________________ (підпис) (прізвище)

Головний бухгалтер ______________________ ____________________________________ (підпис) (прізвище)

ДОДАТОК № 2 Додаток до положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3

КОДИ Дата (рік, місяць, день) 2012. 12. 31Підприємство ТОВ «Слов’янка» за ЄДРПОУ 32533078Територія Чернігівська за КОАТУУ 7420810100Організаційно-правова форма за КОПФГ 20господарювання Орган державного управління за СПОДУ -Вид економічної діяльності роздрібна торгівля за КВЕД 47.19.0Одиниця виміру тис. грн. Контрольна сумаАдреса м. Борзна, вул. І провулок Свердлова 43

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИза 2012 рік

Форма № 2 Код за ДКУД

І. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

Стаття Код рядка

За звітний період За попередній період

1 2 3 4Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

010 3321 2519

Податок на додану вартість 015 ( 554 ) ( 420 )Акцизний збір 020 ( - ) ( - )

31

025 ( 22 ) ( 16 )Інші вирахування з доходу 030 ( - ) ( - )Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

035 2745 2083

Собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

040 ( 2237 ) ( 1705 )

Валовий прибуток:- прибуток 050 508 378- збиток 055 ( - ) ( - )Інші операційні доходи 060 193 187У т.ч. дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності

061 - -

Адміністративні витрати 070 ( 157 ) ( 132 )Витрати на збут 080 ( 473 ) ( 395 )Інші операційні витрати 090 ( 45 ) ( 21 )У т.ч. витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних у наслідок сільськогосподарської діяльності

091 - -

Фінансові результати від операційної діяльності:- прибуток 100 26 17- збиток 105 ( - ) ( - )Доход від участі в капіталі 110 - -Інші фінансові доходи 120 - -Інші доходи 130 - 1Фінансові витрати 140 ( - ) ( - )Втрати від участі в капіталі 150 ( - ) ( - )Інші витрати 160 ( 1 ) ( - )Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті

165 - -

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:- прибуток 170 25 18- збиток 175 ( - ) ( - )У т.ч. прибуток від припиненої діяльності та/або прибуток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності

176 - -

У т.ч. збиток від припиненої діяльності та/або збиток від переоцінки необоротних активів та групи вибуття у наслідок припинення діяльності

177 ( - ) ( - )

Податок на прибуток від звичайної діяльності 180 ( 25 ) ( 17 )Дохід з податку на прибуток від звичайної діяльності

185 0 0

Фінансові результати від звичайної діяльності:- прибуток 190 0 1- збиток 195 ( - ) ( - )Надзвичайні:- доходи 200 - -- витрати 205 ( - ) ( - )Податки з надзвичайного прибутку 210 ( - ) ( - )Частка меншості 215 - -Чистий:- прибуток 220 - 1- збиток 225 ( - ) ( - )Забезпечення матеріального заохочення 226 - -

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Найменування показника Код За звітний період За попередній період

32

рядка1 2 3 4

Матеріальні затрати 230 178 153Витрати на оплату праці 240 250 192Відрахування на соціальні заходи 250 89 70Амортизація 260 18 21Інші операційні витрати 270 149 120Разом 280 684 556

ІІІ. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ

Назва статті Код рядка

За звітний період За попередній період

1 2 3 4Середньорічна кількість простих акцій 300 - -Скоригована середньорічна кількість простих акцій

310 - -

Чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію

320 - -

Скоригований чистий прибуток, (збиток) на одну просту акцію

330 - -

Дивіденди на одну просту акцію 340 - -

Головний бухгалтер _______________ ____________________________________ (підпис) (прізвище)