Індустріальні парки в Україні, червень, 2014

«За 22 роки незалежності в Україні не було створено достойної інвестиційної інфра-структури для ведення бізнесу – індустріальних парків. Земельна ділянка з необхід-ним інженерно-технічним оснащенням значно скоротить інвестору «час до ринку» – з 2-3 років до 6-9 місяців. Тобто, індустріальні парки створять привабливий інвес-тиційний клімат для інвесторів, а підтримка з боку держави відіграє роль додаткового заохочувального стимулу для інвестицій».

Сергій Євтушенко, Голова Агентства

«Україна має використати свій потенціал, індустрія і виробництво мають стати основним фактором розвитку. Найкращим чином потрібно використовувати техно-логії, які зумовлюють прогрес… Міжнародні інвестиції прийдуть тільки тоді, коли клімат для внутрішніх інвестицій буде сприятливим. В першу чергу має значення стабільне законодавство…»

Ян Томбінський, Посол Європейського Союзу в Україні

Перші індустріальні парки в Україні отримали офіційне підтвердження своєї реєстрації

«Львів розташований за 70 км від кордону ЄС, а враховуючи підписання угоди про асоціацію і ЗВТ з ЄС , створення індустріального парку «Рясне ІІ» відкриє для Львова нові переваги – робочі місця, надходження до міського бюджету. Згідно з концепцією індустріального парку, ми вітаємо інвесторів у галузі машинобудування та радіоелектроніки, легкої промисловості, харчової та інших. Розраховуємо також і на притік нової бізнес-культури, знань та технологій, що відкриють нові можливості для розвитку місцевих компаній».

Андрій Садовий, міський голова Львова

15 квітня 2014 року Голова Держінвестпроекту Сергій Євтушенко вручив п’яти мерам міст України – Львова, Долини Івано-Франківської області, Славути Хмельницької області, Корос-теня Житомирської області та Кременчука Полтавської області – витяги з реєстрів індустрі-альних парків.

3

Вітальне слово

З повагою

Сергій ЄВТУШЕНКО

Голова Державного агентства з інвестицій та управління

національними проектами України

Шановні читачі!Ми раді представити Вам шостий і другий у

цьому році випуск щоквартального Інформацій-ного вісника Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами Укра-їни – «Енергія розвитку».

Це видання має тематичне спрямування та розкриває передусім діяльність Агентства і його регіональних центрів у сфері розвитку інвести-ційної інфраструктури, зокрема створення інду-стріальних парків в Україні. Адже Держінвес-тпроект є уповноваженим центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію Закону України «Про індустріальні парки».

Все, що ми робимо у цій сфері спрямовано на те, щоб створити в країні оптимальні умови для інвестування. Це дозволить забезпечити еко-номічне зростання та підвищення конкуренто-спроможності територій і галузей, сприятиме активізації інвестиційної діяльності, створенню нових робочих місць, а також розвитку виробничої інфраструктури. Адже як показує світовий досвід, індустріальні парки – це найкраща форма для ведення бізнесу.

За останній період три індустріальні парки, що створені в Ужгородському районі Закарпатської обл. («Соломоново»,), м. Шостка Сумської обл. («Свема»,) та смт. Велика Димерка Київської обл. («Перший український індустріальний парк»,) внесено до Реєстру індустріальних парків. Концепції ще трьох: «Рівнеський» у Рівнеській обл., «Кривий Ріг» у Дніпропетровській обл. та «Bionic Hill» у м. Київ перебувають на розгляді в центральних і місцевих органах виконавчої влади.

Започатковано діяльність Експертної ради при Держінвестпроекті, куди увійшли провідні юри-дичні та консалтингові компанії, зокрема Baker&McKenzie, ClifordChance LLC, PwC, KPMG, Deloitte, Ernst&Young та інші. Головна мета її роботи — покращення бізнессередовища та створення зруч-них і комфортних умов для роботи інвесторів в Україні.

В зазначений період Держінвестпроектом було проведено низку цікавих і важливих заходів. Серед них круглий стіл «Індустріальні парки – шлях до промислової модернізації України», пре-зентацію дослідження рейтингу інвестиційної привабливості регіонів України 2014, круглий стіл щодо торгових преференцій ЄС для нашої держави тощо. Конференції, форуми, презентації, круглі столи інвестиційного спрямування відбулись в Києві, Львові, Харкові, Ужгороді та інших містах. Підготовлено «Інвестиційний атлас України 2014».

Сподіваюсь, що Вісник буде ще одним інструментом інформаційної прозорості, сприятиме фор-муванню позитивного інвестиційного іміджу регіонів України, покращенню інвестиційного клі-мату, підвищенню якості послуг інвесторам, розвитку партнерства Держінвестпроекту з місцевою владою та бізнесом.

Івано-Франківщина – унікаль-ний майданчик для інвестицій та нового виробництва

Практична реалізація ство-рення індустріальних парків на Хмельниччині

Перспективи створення індустрі-альних парків на Львівщині

Коростенський індустріальний парк – перший практичний досвід в Україні

Індустріальний парк «Централь-ний» в м. Кременчук

Індустріальний парк «Свема»

Індустріальні парки, транспорт та логістика – каталізатор еко-номічного розвитку Закарпаття

«Перший український індустрі-альний парк» на Київщині – новий крок у розвиток регіону

Індустріальні парки Дніпропе-тровщини – механізм диверси-фікації економіки

До інноваційного парку BIONIC Hill буде залучено близько 1 млрд дол. США інвестицій

Створення індустріальних парків в Україні: перші крокиЗМІСТ

КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ

ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ЗРОСТАННЯ

06

10

14

16

18

20

28

22

24

30

26

ПЕРШІ В РЕЄСТРІ

Індустріальні парки – нові можливості

Приладобудування та машино-будування – в основі створю-ваної концепції індустріального парку на Черкащині

Перспективи розвитку індустрі-альних парків на Чернігівщині

Індекс інвестиційної привабли-вості регіонів 2014: зміна оцінок та настроїв

Експертна рада Держінвестпро-екту України працюватиме над поліпшенням інвестиційного клімату

Круглий стіл: «Практичні аспекти використання торгових преференцій ЄС для україн-ських компаній»

Організація промислової зони «ТехноПарк – Ковель»

Індустріальний парк – найефек-тивніший механізм залучення інвестицій

Потреба у створенні індустріаль-них парків у Донецькій області

Фінський досвід створення інду-стріальних парків у Запорізькій області

Індустріальні парки – пріоритет регіонального розвитку Луган-ської області

Перспективи створення інду-стріальних парків на території Миколаївської області

Інвестиції у малі міста – запо-рука економічного зростання Тернопільщини

Створення індустріальних парків на Херсонщині допоможе підви-щити інвестиційну привабливість регіону

Прямі іноземні інвестиції для регіонального розвитку

Київ шукає інвестора для будів-ництва індустріального парку в Деснянському районі

Вінницький індустріальний парк

Індустріальний парк Рівненської області

Створення індустріальних парків в Одеській області

31

33

39

42

44

46

48

49

50

38

40

52

53

54

56ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ

34

36РЕЙТИНГ РЕГІОНІВ

59

ЕКСПЕРТНА РАДА

ТОРГОВІ ПРЕФЕРЕНЦІЇ ЄС

60

6

З урахуванням досвіду іноземних країн, зокрема Туреччини, Чехії, Словаччини, Угор-щини, Польщі, Німеччини, Китаю і В’єтнаму, практика створення та облаштування промисло-вих майданчиків для розміщення та концентра-ції на їх території виробництва перетворилась у дієвий інструмент сприяння інвестуванню, розвитку промисловості, малого і середнього бізнесу.

Україна протягом майже 6 років намагалась запровадити на законодавчому рівні можливість для створення індустріальних парків, розпо-чавши даний процес із запізненням. Схожі іні-ціативи були започатковані у Чеській Республіці у 1998 р., в Туреччині та Словаччині у 2000 р.

Врешті-решт, 4 вересня 2012 року набрав чинності Закон України «Про індустріальні парки», який забезпечив правову основу для створення в Україні індустріальних парків.

Закон передбачає спрощений доступ до земельних ділянок, облаштованих інженерно-технічною інфраструктурою, митні преферен-ції, звільнення від пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів для ініціато-рів, керуючих компаній та учасників індустрі-альних парків.

Нормативно-правові акти, які прийняті з метою реалізації Закону:

• постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2013 р. № 216 «Про порядок вклю-чення індустріальних (промислових) парків до Реєстру індустріальних (промислових) парків»

• постанова Кабінету Міністрів України від 19 червня 2013 р. № 558 «Про порядок затвер-дження переліків устаткування, обладнання та комплектувальних виробів, матеріалів, що не виробляються в Україні, які не є підакциз-ними товарами, ввозяться на митну територію України ініціаторами створення індустріальних (промислових) парків – суб’єктами господа-рювання, керуючими компаніями таких парків для їх облаштування та учасниками індустрі-альних (промислових) парків для провадження господарської діяльності у межах зазначених парків і які звільняються від оподаткування митом»

• Наказ Державного агентства з інвести-цій та управління національними проектами України від 16 липня 2014 р. № 096-07, який регулює питання створення та ведення Реєстру індустріальних парків

• Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15 квітня 2013 р. № 386, яким затверджено форму Типового договору про створення та функціонування індустрі-ального парку (договір між ініціатором ство-рення та керуючою компанією індустріального парку).

Створення індустріальних парків в Україні: перші кроки

Інструмент для зростання

7

Державне агентство з інвестицій та управ-ління національними проектами України від-повідно до Закону України «Про індустріальні парки» є уповноваженим державним органом, відповідальним за реалізацію державної полі-тики з питань створення і функціонування індустріальних парків в Україні.

Маючи на меті ідентифікувати можливості для створення індустріальних парків, Держін-вестпроект України на постійній основі прово-дить збір інформації про земельні ділянки, що потенційно можуть стати промисловими май-данчиками, в усіх регіонах України. В даний час опрацьовано близько 250 пропозицій, з яких понад 80 земельних ділянок пропонуються потенційним інвесторам для започаткування індустріальних парків.

Варто зауважити, що передбачені законом стимули та митні преференції діють виключно на території індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, який ведеться Держінвестпроектом України.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про індустріальні парки» ініціатор створення подає до Держінвестпроекту України низку докумен-тів для включення індустріального парку до Реє-стру, а саме:

● Заяву про включення індустріального парку до Реєстру

● Рішення про створення індустріального парку

● Концепцію індустріального парку

● Витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, а також право-встановлюючі документи на об’єкти неру-хомості, що знаходяться в її межах.

Впродовж 2013-2014 рр. до Держінвестпро-екту України, як уповноваженого державного

органу, звертались ініціатори створення інду-стріальних парків практично з усіх регіонів України, подаючи відповідні заяви та доку-менти для включення індустріальних парків до згаданого вище Реєстру.

В даний час вже надійшло 25 концепцій індустріальних парків та звернулось більше 30 ініціаторів, з яких 18 – мали на меті вклю-чити свій індустріальний парк до Реєстру.

На даний час до Реєстру індустріальних пар-ків включено 7 індустріальних парків, а саме:

• Індустріальний парк «Долина», м. Долина Івано-Франківської області

• Індустріальний парк «Славута», м. Славута Хмельницької області

• Індустріальний парк «Львіський індустріальний парк «Рясне-2», м. Львів Львівської області

• Індустріальний парк «Коростень», м. Коростень Житомирської області

• Індустріальний парк «Централь-ний», м. Кременчук Полтавської області

• Індустріальний парк «Свема», м. Шостка, Сумської області

• Індустріальний парк «Соломоново», с. Соломоново Закарпатської області

Ще одна концепція – Індустріальний парк «Перший український індустріальний парк» (смт Димерка, Київської області) – пройшла всі необхідні процедури для цього і за резуль-татами розгляду постійно діючої міжвідомчої комісії при Міністерстві економічного роз-витку і торгівлі України (згідно з Порядком прийняття рішення про включення індустрі-ального (промислового) парку до Реєстру інду-стріальних (промислових) парків, затвердже-ного постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 року № 216) рекомендована для включення до Реєстру.

Кількість опрацьованих пропозицій щодо створення індустріальних парків в регіоні


8

Готуються до розгляду постійно діючої між-відомчої комісії:

• Індустріальний парк «iPark» (Одеська область)

• Індустріальний парк Рівненської області

Цікавим є факт, що більшість серед ініціато-рів створення на даний час складають органи місцевого самоврядування, які зацікавлені стимулювати інвестиційну діяльність на своїй території.

Для ініціаторів створення, учасників та керу-ючих компаній українські індустріальні парки пропонують такі преференції:

• звільнення від сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури території, в межах якої проводиться будівництво промислового об’єкту (складає від 3% до 10% вартості про-екту будівництва).

• звільнення від сплати ввізного мита при ввезені на територію України устаткування, обладнання і комплектуючих до них, які не виробляються в Україні та не є підакцизними товарами, для облаштування індустріального парку та провадження господарської діяльності в його межах.

Переконаний, що індустріальні парки ста-нуть інструментом, здатним активізувати інвестиційну діяльність в регіонах України, залучити інституційних інвесторів, сприяти впровадженню нових технологій та модерніза-ції промисловості, тобто створити всі умови для економічного зростання держави.

Василь Федюк,

директор Департаменту інвестиційної політики та регіонального розвитку

lS“��"� “=�%"! �3"=……

o!,"=2…S *%�C=…S_

lS“��"S %!=…, ",*%…="%_ "�=�,

13

10

1

регіони, де визначені земельні ділянки, що можуть бути використані для створенняіндустріальних парків

регіони, де земельні ділянки для створенняіндустріальних парків визначаються

Карта ініціатив зі створення індустріальних парків (зареєстровані індустріальні парки)

Луцьк Рівне

Львів

Ужгород

Івано-Франківськ

Чернівці

ТернопільХмельницький

Вінниця

Житомир

Черкаси

Кіровоград

Одеса

Миколаїв

Херсон

Сімферополь

ЗапоріжжяДонецьк

ЛуганськДніпропетровськ

Харків

Полтава

Суми

Чернігів

р.Дніпро

КИЇВ

регіони, в яких ініційовано створення індустріальних парків

назва індустріального парку

Рубіжне

Стаханов

Лисичанськ

Брянка

АлчевськКостянтинівка

Червонознам’янка

Свердлове

Молодіжне

Новоградківка

МіщанкаКагарликБерезань

Благодатне

Хриплинська інвестиційно-промислова

зона

Коростень

Ново-Парк

Вітове Кременчук

Інвест-Мелітополь

Рясне

Соломоново

Ковель

Нововолинськ

СтарийЧорторийськ

Кам’янець-Подільський

Путрівка

Щолкіно

Нова Каховка

Бердянськ

Свема

Яворів

Терновиця

Рожнятів

Тернопілський

Рівненський

Корецький

РадивилівськийДубенський

Сарненський

Бугаївський

Немовицький

Олевський

Вінницький

Черкаський

ШрамківськийКовалівський

Бойківщинський

Шполянський

Золотоноський

Миколаївський

Новобіляри

АвангардНовий Крим

Пишне

Гребінка

Луганськ

Малинівка-Еко

Первомайський

ВалківськийВеликобурлуцький

БорівськийНововодолазький

Східний термінал

Кіцманський

Кривий Ріг

індустріальні парки, включені до Реєстру

Карта ініціатив зі створення індустріальних парків (зареєстровані індустріальні парки)


9


Пропозиції щодо створення індустріальних парків, опрацьовані Держінвестпроектом України

№ п/п Ініціатор створення Назва індустріального

парку Поточний стан

1 Шосткинська міська рада Сумської області

«Свема» Індустріальний парк включено до Реєстру

2 ТОВ «Сезпарксервіс», ТОВ «РІК», ТОВ «Євроавтотек», ТОВ «Євромотор», Закарпатська область

«Соломоново» Включено до Реєстру

3 Кременчуцька міська рада Полтавської області

«Центральний» Включено до Реєстру

4 Рівненська обласна державна адміністрація

«Індустріальний парк Рівненської області»

На розгляді центральних і місцевих органів виконавчої влади

5 Щолкінська міська рада, АР Крим «Щолкінський індустріальний парк»

Відправлено на доопрацювання

6 Малинівська селищна рада Харківської область

«Малинівка – Еко» Відправлено на доопрацювання

7 ООО ІК «XXI століття», м. Харків «Східний термінал» Відправлено на доопрацювання

8 Славутська міська рада Хмельницької області

«Славута» Включено до Реєстру

9 Коростенська міська рада Житомирської області

«Коростень» Включено до Реєстру

10 ПАТ «Запорізький автомобільний завод», Запорізька область

«УкрАвто» Відправлено на доопрацювання

11 Джанкойська міська рада АР Крим «Новий Крим» Відсутній витяг з Державного земельного кадастру

12 Криворізька міська рада Дніпропетровської область

«Кривий Ріг» На розгляді центральних і місцевих органів виконавчої влади

13 Феодосійська міська рада АР Крим «Феодосія» Відсутній витяг з Державного земельного кадастру

14 Закарпатське агентство з інвестицій, інновацій та розвитку

«Берег-Карпати» Не відповідає вимогам Закону України «Про індустріальні парки»

15 Львівська міська рада «Рясне-2» Включено до Реєстру

16 Долинська міська рада Івано-Франківської області

«Долина» Включено до Реєстру

17 ПАТ «Возко», Миколаївська обл. «Возко» Відправлено на доопрацювання

18 ТОВ «Земельний союз», Київська область

«Велика Димерка» Включено до Реєстру

19 ТОВ «Інрайс Девелопмент», Одеська область

«ІнрайсЛогістік» Не відповідає вимогам Закону України «Про індустріальні парки»

20 ТОВ «Техенерготрейд», Київська область

«RLC термінал» Не відповідає вимогам Закону України «Про індустріальні парки»

21 ТОВ «Біонік Девелопмент», м. Київ «Біонік Хілл» На розгляді центральних і місцевих органів виконавчої влади

22 Дніпропетровська облдержадміністрація

«Павлоград» Відсутній витяг з Державного земельного кадастру

24 Ставніцер А.О., Мушинська В.К. «iPark» На розгляді центральних і місцевих органіввиконавчої влади

25 Первомайська міська рада Миколаївської області

«Перший Первомайський»

На розгляді облдержадміністрації

26 Тростянецька міська рада Сумської області

«Тростянець» На розгляді центральних і місцевих органіввиконавчої влади

10

Івано-Франківська область належить до най-більш промислово розвинених областей захід-ного регіону України, 40% обсягу реалізації товарів (робіт, послуг) всіх підприємств регі-ону припадає на промисловість. В регіоні пра-цює майже 1300 промислових підприємств, що забезпечують робочими місцями 45 тис. осіб Профільні галузі промисловості регіону – це електроенергетичний, нафтогазовидобувний, хімічний, деревообробний та машинобудівний виробничі комплекси.

Серед інших основних секторів економіки області – сільське господарство, туризм, будів-ництво, транспорт і зв’язок.

Інвестиційними перевагами області є вигідне географічне розташування, особливо з огляду на розміщення тут виробництв, які орієнту-ються на експорт до країн Європи. Розгалу-женою мережею шляхів (автомобільні дороги і розв’язки, вихід на міжнародні транспортні коридори, залізничні шляхи і вузли, міжна-

родний аеропорт «Івано-Франківськ») область сполучена з багатьма важливими економічними районами України та з сусідніми державами Європи.

Понад 560 тис. осіб в регіоні (40% наявного населення) зайняті економічною діяльністю, третя частина з яких – на малих та середніх підприємствах. Третина зайнятих в економіці регіону – малий і середній бізнес. В закладах професійно-технічної та вищої освіти області навчається 56 тис. учнів та студентів. В області функціонує єдиний в Україні вищий навчальний заклад нафтогазового профілю – Івано-Фран-ківський національний технічний університет нафти і газу, на базі якого, зокрема, здійсню-ється електротехнічна підготовка спеціалістів, фахівців в сфері автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій, інженерної механіки, супроводу машинобудівних виробництв.

Інвестиційна політика Івано-Франківської області стратегічно спрямована на високотехно-

Івано-Франківщина – унікальний майданчик для інвестицій та нового виробництва

На сьогодні пропозиція Івано-Франківської області для інвесторів налічує 1 302 га інвести-ційних майданчиків типу «Greenfield» та 255 га інвестиційних майданчиків типу «Brownfield». Область відома однією з перших в Україні Хриплинською інвестиційно-промисловою зоною, організованою в обласному центрі – Івано-Франкіську, де успішно розмістилися та працю-ють дві мультинаціональні компанії Electrolux і Tyco Electronics. В 2014 році індустріаль-ний парк «Долина» (29,4 га) став першим зареєстрованим парком в Україні відповідно до Закону України «Про індустріальні парки». В перспективі ще на 51,7 га «зелених» територій будуть розміщені індустріальні парки у промислових містах області – Коломиї та Калуші.

В 2014 році область посіла ІІ місце у рейтингу інвестиційної привабливості регіонів України.

Перші в Реєстрі

11

логічні галузі – регіон позиціонується як тери-торія для розвитку точного машинобудування, приладобудування та виробництва електронної й електротехнічної продукції. На теренах Івано-Франківщини ще за радянських часів діяло чимало заводів, що належали до військово-про-мислового комплексу. Для розвитку цих галузей існують усі важливі умови – добра науково-освітня та експериментальна база, висока тех-нічна культура та інженерні традиції, невисока вартість робочої сили.

Індустріальний парк «Долина»

Індустріальним флагманом регіону став район-ний центр – місто Долина, чий індустріальний парк першим в Україні внесено до Реєстру інду-стріальних парків, отримавши в такий спосіб реальні можливості для найповнішого задово-лення потреб інвесторів в ділянках «під ключ». Для маркетингу міста та супроводу інвесторів Долинською міською радою було створено комунальне підприємство «Долина-Інвест».

«В 2007 році до нас прийшов перший інвестор — компанія Inter Groclin Auto S.A. (Польща), який виявив бажання побудувати на земельній ділянці, що межує з нинішнім індустріальним парком, швейну фабрику. Для цього в рекордно короткі терміни, без затримок і зволікань,

було ухвалено рішення про виділення земель-ної ділянки. Аналогічне ставлення, підтримку, супровід і відсутність корупції ми сьогодні готові гарантувати кожному, хто вирішить інвестувати в Долину»

Володимир Гаразд, мер міста Долина

В структурі економіки Долинського району переважають підприємства нафтогазового комплексу, деревообробної, легкої, харчової та будівельної промисловості, сфера малого бізнесу, наявний значний туристично-рекреа-ційний потенціал. За обсягами реалізації про-мислової продукції район є третім в області, а за часткою інноваційно активних підприємств посідає перше місце.

Зважаючи на пріоритетність розвитку туризму, вагому сировинну, освітню та наукову бази, трудові ресурси, пріоритетними сферами промислового виробництва в межах індустріаль-ного парку визначено максимально сприятливі для довкілля виробництва, як-от: приладобуду-вання, електроніка, елементи автомобілебуду-вання, легка промисловість, харчова промис-ловість, глибока переробка деревини, а також логістика, складування.

Індустріальний парк «Долина» має низку переваг, зокрема, це близькість до основних логістичних потоків та кордонів з Європей-ським Союзом та присутність основних інже-нерних мереж промислової потужності. Очі-кується, що на території індустріального парку «Долина» потенційними виробництвами може бути створено близько 2000 робочих місць, а щорічні платежі до бюджетів усіх рівнів та державних фондів будуть генеруватись в обсязі понад 55 млн грн.

Прогнозовані обсяги виробництва за кожним із пріоритетних напрямів (за умови повного


12

заповнення території індустріального парку, яка становить 25,5 га):

Прогнозована бюджетна ефективність інду-стріального парку, починаючи з першого року його функціонування, становитиме:

Надходження від оренди земельної ділянки – 550,8 тис. грн/рік.

Прогнозована кількість нових робочих місць, які буде створено в результаті функціонування індустріального парку, – 2030.

61 048 тис. грн/рік11 567 тис. грн/рік54 530 тис. грн/рік14 734 тис. грн/рік

ПриладобудуванняЛегка промисловістьДеревообробна промисловістьЛогістика

141 880 òèñ.

ãðí/ð³êg=�=�%� bbo S…�3“2!S=��…%�% C=!*3

8 636,5 тис. грн/рік1 577,2 тис. грн/рік

209,8 тис. грн/рік572,8 тис. грн/рік

ПДВ Податок на прибутокПДФО ЄСВ

10 966,3 òèñ. ãðí

p=ƒ%� ƒ= C�!�,L !S* -3…*�S%…3"=……

P…S�S=2%! “2"%!�…… ("�=“…,* ƒ� ��…%_

S� …*,)

j�!3��= *% C=…S (%!�…=! ƒ� ��…%_

S� …*,)

r�=“…,*, (“3K%!�…=)

r�=“…,*, (“3K%!�…=)

r�=“…,*, (“3K%!�…=)

r�=“…,*, (“3K%!�…=)

Входження на територію індустріального парку

Для керуючої компанії:

- набуття права оренди земельної ділянки строком до 49 років. Це дозволить керуючій компанії передавати земельні ділянки в межах індустріального парку у суборенду учасникам індустріального парку. Мінімальна вартість

оренди в межах індустріального парку «Долина» становить 72 грн/м².

- підписання угоди про створення та функ-ціонування індустріального парку з ініціатором створення для визначення сфери повноважень і спектру послуг, які надаватимуться керуючою компанією в межах індустріального парку.

Для учасників індустріального парку:

- набуття права оренди/суборенди земельної ділянки терміном до 49 років в межах індустрі-ального парку

- набуття права власності на земельну ділянку в межах індустріального парку

- укладення договору з керуючою компа-нією про здійснення господарської діяльності в межах індустріального парку

P…S�S=2%! “2"%!�…… ("�=“…,* ƒ� ��…%_

S� …*,)

j�!3��= *% C=…S (%!�…=! ƒ� ��…%_

S� …*,)

r�=“…,*, (“3K%!�…=)

r�=“…,*, (“3K%!�…=)

r�=“…,*, (“3K%!�…=)

r�=“…,*, (“3K%!�…=)

Хриплинська промислово-інвестиційна зона

Хриплинська промислово-інвестиційна зона в місті Івано-Франківську охоплює територію площею близько 612 га, що забезпечена інже-

нерно-транспортною інфраструктурою. Розмі-щення нових виробничих потужностей можливе на вільних площах діючих промислових підпри-


13

ємств, а також на вільних земельних ділянках. В межах Хриплинської промислово-інвестиційної зони успішно започаткували власні виробництва та продовжують діяльність відомі в світі «брен-дові» компанії. Так, дві третини виробництва пральних машин в загальноукраїнському масш-табі – це результат роботи ТОВ «Електролюкс Україна» (Electrolux). ТОВ «Тайко Електронікс Юкрейн Лімітед» (Tyco Electronics) виготовляє електрокабельну продукцію для автомобілів та входить до складу міжнародної виробничо-про-мислової компанії «TYCO International Ltd». Місцеве підприємство ТОВ «Мікрол» є провід-ним виробником засобів промислової автома-тизації в Україні.

Перспективні індустріальні парки в м. Коломия та Калуш

Придатними для індустріального викорис-тання територіями невдовзі стануть ще два індустріальних парки, ініціаторами створення яких виступила місцева влада Коломиї та Калуша – найбільших після обласного центру та промислово розвинутих районних центрах регіону. Наразі затверджено концепції одно-йменних індустріальних парків. Індустріальні парки є привабливим місцем для виробничих потреб з точки зору як транспортної доступ-ності, так і наявного економічного потенціалу цих населених пунктів. Ці міста вже заохочу-ють потенційних інвесторів до розміщення на цих територіях перспективних виробництв.

Індустріальний парк «Коломия»

Індустріальний парк «Калуш»

Хриплинська інвестиційно-

промислова зона

Населений пункт місто Коломия(к-сть населення: місто – 61,3 тис., район – 100,3 тис.)

місто Калуш(к-сть населення: місто – 67,5 тис., район – 60,1 тис.)

місто Івано-Франківськ (з прилеглими селами) – 245,6 тис.

Загальна площа/ корисна площа

33,7 га/33,7 га, вільна від забудови

18 га (з можливістю розширення до 26 га), вільна від забудови

612 га, 270 га - вільна 30 га - комунальна власність

Пропозиція щодо розміщення виробництв

Підприємства легкої, дерево-обробної та машинобудівної (зокрема автомобілебудування) промисловості

Підприємства великої потужності; підприємства інноваційних галузей промисловості

Підприємства машинобуду-вання, приладобудування, електроніка, виробництво будівельних матеріалів

Інженерна інфраструктура

Електроенергія

Водопостачання

Газопостачання

0,5 км – ПС «ЗБВК» 35/10 кВна території – ПЛ-35 кВ

1,5 км – водопровід Ø 500 мм, 0,5 км – водопровід Ø 90 мм

газопровід ПЕ Ø 160газопровід Ø 530

0,05 кмГПП-220, 250 МВт

0,01 км, потужність для промислових потреб

газопровід Ø 159 мм на території ділянки (межа)




Транспортна інфраструктура

Відстань до автодороги

Відстань до залізниці

Найближчий аеропорт

Відстань до житлового масиву

1 км, Н-10

1,8 км, станція «Коломия»

60 км

1,5 км

9 км

7 км, вантажна станція

45 км

2 км

3 км, Е85

0,1 км, станція Хриплин

6км

2 км

В Івано-Франківській області на базі регіо-нального центру з інвестицій та розвитку пра-цює Єдине інвестиційне вікно для інвестора за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського

21, офіс 655 (тел./факс +38 (0342) 55 19 34; e-mail: [email protected]).

www.investin.if.ua

Івано-Франківський регіональний центр з інвестицій та розвитку


14

Вигідне географічне розташування Хмель-ниччини, потужний ресурсний, виробничий, кадровий потенціал, розвинутий енергетичний комплекс, динамічний розвиток економіки, соціальної та гуманітарної сфер - все це ста-новить високу інвестиційну привабливість для інвесторів, як вітчизняних так і іноземних. Значний виробничий потенціал, який налічує в промисловому комплексі понад 1300 підпри-ємств та більше 3000 сільськогосподарських та фермерських господарств, дає значний поштовх для створення індустріальних парків на Хмель-ниччині. Слід відмітити, що сильними сторо-нами регіону виступають розвинене приватне підприємництво, активна співпраця влади та бізнесу і наявні трудові ресурси.

Найбільш актуальними і цікавими для інвес-торів є земельні ділянки, як сільськогосподар-ського призначення, так і промислові зони, на яких можливі організація і розвиток індустрі-альних парків.

Завдяки спільній роботі Хмельницького ре- гіонального центру з інвестицій та розвитку та Славутської міської ради за підтримки Хмель-ницької облдержадміністрації створено один із перших індустріальних парків в Україні під назвою «Славута», який включено до Реєстру індустріальних парків, що вже є досягненням для економічного розвитку та підвищення кон-курентоспроможності міста Славута і області в цілому. Це дозволить значно дієвіше реалізу-вати наявні територіальні ресурси, з набагато вищим коефіцієнтом ефективності викорис-тання земельної ділянки, ніж при розміщенні суб’єктів господарювання на окремих земель-них ділянках.

Практична реалізація створення індустріальних парків на Хмельниччині

Територія індустріального парку відноситься до земель промисловості, вирізняється вигідним географічним розташуванням, має зручні шляхи сполучення. З північного заходу на південний схід проходить автошлях регіонального зна-чення Городище-Старокостянтинів, який пере-тинає територію Рівненської і Хмельницької областей. Також в кілометрі від індустріального парку проходить автомобільна дорога місцевого значення, а на відстані 2 км знаходиться заліз-нична станція, що є важливим аспектом для потенційних інвесторів.

Прогнозована бюджетна ефективність

Відведена земельна ділянка має великі і вагомі переваги щодо наявності об’єктів інже-нерної інфраструктури, адже вони знаходяться поряд і підключення їх до майбутніх об’єктів не потребує значних коштів. Електрозабезпе-чення може здійснюватися від лінії електро-передач ПЛ-35 Кв «Славута – Цвітоха», що знаходиться на відстані 300 метрів від земель-ної ділянки індустріального парку «Славута». Газопостачання забезпечуватиметься від газо-проводу середнього тиску, що знаходиться на відстані 150 метрів від промислового парку, але

10 455,0 тис. грн/рік992,0 тис. грн/рік

1 855,7 тис. грн/рік 4 717,0 тис. грн/рік

ПДВПодаток на прибутокПДФОЄСВ

18 019,7 òèñ. ãðí

p=ƒ%� ƒ= C�!�,L !S* -3…*�S%…3"=……


15

з обов’язковим будівництвом газорегуляторного пункту. На відстані 50 метрів розташований водопровід ЧВ 200 мм, який може забезпечити постачання води на земельну ділянку. На даний час міська влада працює над питанням вибору керуючої компанії для індустріального парку «Славута».

Будівництво індустріального парку «Славута» вирішить питання відновлення промислового виробництва на Славутчині і створення значної кількості робочих місць. А це є одним із прі-оритетів ініціатора парку, Славутської міської ради. В перспективних планах розвитку міста є розбудова парку та перенесення промислових підприємств із житлового масиву, будівництво нових підприємств, де буде створено понад 1000 робочих місць. Це дасть можливість для розвитку потужного промислового потенціалу на півночі області, який охоплює також Шепе-тівський, Ізяславський, Полонський райони.

Хмельниччина також може запропонувати інші ділянки під промислові парки. Однією із привабливих територій для розвитку є місто Кам’янець-Подільський, на території якого можливе створення індустріального парку. Відповідна земельна ділянка знаходиться в пів-нічно-східній частині міста і охоплює площу близько 202 га. Вона має зручну транспортну розв’язку між гілкою південно-західної заліз-ниці та міжнародною трасою Бухарест-Київ.

Тут наявні вільні земельні ділянки для про-мислового будівництва, а також діючі промис-лові підприємства, які мають вільні виробничі та складські приміщення (ПВКП «Механік, ПАТ «Кам’янець-Подільськсільмаш», ВАТ «Мотор», ПАТ «Нива»), незавершене будів-ництво лікеро-горілчаного заводу, зона розви-тку малого бізнесу та туристично-рекреаційної інфраструктури.

До речі, перші практичні кроки у цьому напрямку вже зроблені. У 2013 році за ініці-ативи міського голови Михайла Сімашкевича відбувся офіційний візит делегації Кам’янця-Подільського до Федеративної Республіки Німеччини. Результатом проведених зустрічей стало налагодження контактів з представни-ками німецької компанії «КВС», яка є однією з провідних фірм у світі з селекції та виробни-цтва насіння сільськогосподарських культур. В майбутньому планується будівництво на терито-рії земельної ділянки, що знаходиться в межах потенційного індустріального парку, заводу з виробництва елітного насіння, який буде дже-релом додаткових надходжень до міського бюджету та створення нових робочих місць.

Створення та функціонування індустрі-альних парків в містах Славута та Кам’янець-Подільський Хмельницької області буде потужним поштовхом для промислового та інноваційного розвитку регіону завдяки залу-ченню внутрішніх та зовнішніх інвестиційних ресурсів.

Богдан МІХНЯК

директор Хмельницького регіонального центру з інвестицій та розвитку

Витрати на облаштування індустріального парку «Славута»

592 òèñ. ãðí

g=�=��…= "=!2S“2� %K�=�23"=……

S…�3“2!S=��…%�% C=!*3

d!›="…,L K��›2

m�!›="…S *%�2,

12 997,3 òèñ. ãðí

11 721òèñ. ãðí

a��›2 �. q�="32=684

òèñ. ãðí


16

Перспективи створення індустріальних парків на Львівщині

Понад 100 міжнародних експертів та бізнес-лідерів під час конференції, яка тривала у Львові впродовж 5-6 червня в рамках Програми тран-скордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013 і партнером якої виступив Держінвестпроект України в особі Львівського регіонального центру з інвестицій і розвитку. Учасники обговорили можливості та перспек-тиви розвитку промисловості України й Львів-щини зокрема шляхом створення індустріаль-них і технологічних парків.

Директор Департаменту інвестиційної полі-тики та регіонального розвитку Держінвест-проекту Василь Федюк та Віктор Кривенко, керівник національних проектів «Технополіс» та «Індустріальні парки України», під час своїх виступів розповіли учасникам про перспективи створення індустріальних парків в Україні.

Учасники Міжнародної конференції обгово-рили нові перспективи для розвитку промисло-вості й регіонів, питання державного сприяння розвитку індустріальних пар-ків, представили стратегічний аналіз можливостей ство-рення індустріальних парків у Львівській області, зокрема у Яворівському районі та місті Новий Розділ. Доповідачі з Польщі, Словацької Респу-бліки та Закарпаття презен-тували успішний досвід управ-ління промисловими парками та шляхи підвищення кон-курентоспроможності своїх регіонів.

Під час роботи секцій учасники ознайоми-лись з перспективами розвитку еко-технологій в Україні, історіями успіху і практичними уро-ками створення еко-індустріальних парків, а також можливостями будівництва логістичних центрів на території регіонів та формуванням регіональної логістичної інфраструктури.

Окрім того, в рамках Міжнародної конфе-ренції було презентовано Індустріальний парк «Рясне-2» в м. Львові, який вже внесено Дер-жінвестпроектом України до Реєстру індустрі-альних парків.

Тим часом, парком зацікавилися відомі ком-панії з Європи, які спеціалізуються на управ-лінні промисловою нерухомістю.

Як відомо, для проекту індустріального парку «Рясне-2» виділено земельну ділянку площею 25 га в міській зоні (з перспективою розши-рення до 150 га), поруч з якою знаходяться всі комунікації, і де є готова земельна документа-

Прага — 850 кмВідень — 720 км

Мінськ — 580 км

Київ — 575 км

Кишинів — 560 км

Будапешт — 650 км

Краків - 300 км

Варшава — 400 км

Центр міста

Міжнародний транспортний коридор A4 вздовж ділянки

8 км

11 км

4,5 км

2 км

Громадський транспорт

Міжнародний аеропорт ім. Д. Галицького

Вантажний термінал

Основний залізничний термінал для вантажо-перевезень

Охоплююча територія (50 тис. мешканців)

10 міжміських і міських автобусних маршрутів


17

ція. За попередньою оцінкою фахівців, за реалізації цього проекту на території промис-лової зони може бути ство-рено близько 6 тис. робочих місць. Також індустріальний парк дозволить щорічно залу-чити близько 38 млн грн до міського бюджету. На між-народному рівні він позиціо-нуватиме Львів як комфортне та сприятливе місто не лише для життя, а й для ведення бізнесу та виробництва.

Львівський регіональний центр з інвестицій та розвитку

точкапідключеннядо мережгазопостачання

точка підключеннямереж електропостачання

точка підключеннядо мережі очисткиканалізаційнихстічних вод

точка підключеннядо мереж водопостачання

25 га

150 га

вул. Шевченка

Магістраль A4

ділянка 25 га

ділянка 150 га

дорога

залізниця

електрокабель

газопровід

водопровід

каналізаційні стічні води

межа міста

до 25 гектарів землі по вул. Шевченка в районі “Рясне ІІ”

близько 150 гектарів земліЕтап: Етап: 1 2

Варіант 1 Варіант 2

Дві ділянки площею по 3,3 га кожна, на яких розмістяться адміністративний та ви-робничі корпуси та відповідна інженерно-транспортна інфраструктура

Дві ділянки, розбиті на вісім ділянок площею по 2,0 га кожна, на яких розмістяться адміністративний та ви-робничі корпуси та відповідна інженерно-транспортна інфраструктура

Ділянка площею 3,3 га, на якій розмістяться адміністративний та виробничі корпуси та відповідна інженерно-транспортна інфраструктура – 2 ділянки

Ділянка 3,2 га - 2 ділянки



Ділянка 1,2 га - 2 ділянкиВода

D = 500€ 0.45/м3

Газ

D = 89€ 0.374/м3

Електрика€ 0.076/кВт

Макет індустріального парку

Мережі та точки під’єднання

Зокрема передбачається, що Львівська міська рада цьогоріч проведе конкурс із визначення керуючої компанії.

«Щодо індустріальних (промислових) парків, то Львів займає передову позицію. Ми пройшли

всю процедуру і отримали офіційну сертифіка-цію як індустріальний парк «Рясне-2». Почнемо процес впровадження цього парку, щоб мати нові робочі місця».

Андрій Садовий,міський голова Львова


18

Опираючись на міжнародний досвід діяль-ності у сфері управління інвестиційними про-цесами, питання створення в Житомирській області перших індустріальних парків розгляда-лось ще у 2005-2006 роках. Серед міст області, які активно виступили з цією ідеєю, були Ново-град-Волинський і Коростень.

У Новоград-Волинському районі ідея ство-рення індустріального парку виникла в період будівництва одним із найбільших в Європі виробників сантехніки та керамічної плитки – польською компанією Cersanit підприємства із загальними інвестиціями понад 120 мільйонів доларів США. На ТОВ «Церсаніт Інвест» ство-рено близько 850 нових робочих місць. Поруч з діючим підприємством є вільна земельна ділянка площею 91 гектар, яку пропонувалося викорис-тати під індустріальний парк. Фахівцями чеської компанії BermanGroup було розроблено попе-реднє техніко-економічне обгрунтування та концептуальний дизайн промислового парку з назвою NovoPark. На відстані одного кіломет- ра від ділянки проходить автомобільна траса міжнародного значення «Київ-Чоп», на відстані п’яти кілометрів проходить магістральний газо-провід високого тиску (40 атмосфер). Проте, за оцінками спеціалістів у галузі енергетики, для забезпечення підприємств, які б створюва-

Коростенський індустріальний парк – перший практичний досвід в Україні

лись на території цього індустріального парку, потрібно здійснити будівництво нових підстан-цій для збільшення потужності електромережі. Висока вартість інфраструктурного забезпе-чення та відсутність державної підтримки зумо-вило відкладення ідеї створення індустріального парку NovoPark.

Тим часом активна позиція Коростенського міського голови Володимира Москаленка, котрий обирається громадою на посаду очіль-ника з 1998 року, відіграла важливу роль у ство-ренні індустріального парку «Коростень».

Відповідно до розробленого у 2008 році інже-нерним товариством «DHV CR Ltd. Чеська Рес-публіка» концептуального дизайну в Коростені стартували перші роботи зі створення привабли-вої території, яка за своєю інфраструктурною забезпеченістю була ідентичною індустріаль-ним паркам, що на той час створювалися за кордоном.

Згідно з першим етапом розвитку території площею 246 гектарів була прокладена автомо-більна дорога і залізнична колія, забезпечено енергопостачання. Це дало змогу збудувати на території перший завод по виробництву мебле-вих плит МДФ. Вартість проекту становить 180


19

млн дол. США. Кількість створених нових робо-чих місць – 400.

Загалом у Житомирську область за весь період інвестування було залучено 387 мільйонів дола-рів США, із них понад 300 мільйонів – спрямо-вано на розвиток вищезазначених підприємств.

З прийняттям у 2012 році Закону України «Про індустріальні парки» та інших нормативно-правових актів, ініційованих і розроблених Держінвестпроектом України, Житомирський регіональний центр з інвестицій та розвитку, веде активну співпрацю із Коростенською місь-кою радою та ініціював розроблення Концепції створення індустріального парку «Коростень», виступивши її розробником.

В квітні минулого року у Коростенській місь-кій раді відбувся круглий стіл з питань спільної діяльності виконавчого комітету міської ради, Держінвестпроекту України, ДБУ «Житомир-ський регіональний центр з інвестицій та роз-витку» щодо створення нового індустріального парку та залучення інвестицій в економіку міста. А наступні місяці були спрямовані на розробку Концепції індустріального парку, яка затверджена рішенням Коростенської міської ради і індустріальний парк «Коростень» в числі перших був включений Держінвестпроектом України до Реєстру індустріальних парків. Це дало можливість перейти до наступного етапу – підготовки конкурсної документації для визна-чення керуючої компанії.

Відповідно до Концепції загальна площа інду-стріального парку, становить – 42,2 гектари. Це – рівнинний, вільний від забудови майданчик, розташований на відстані 3 км від автодороги державного значення М07 (Київ-Варшава) та на відстані 2,6 км від великого залізничного вузла «Коростень». Відстань до Києва становить 150 кілометрів. Відстань до аеродрому в смт Озерне Житомирського району, інфраструктура якого дозволяє приймати і відправляти вели-когабаритні вантажні літаки, складає 100 км.

Окрім цього, наявність підведених до земельної ділянки залізничних шляхів дозволить обслугову-вати в межах індустріального парку також тран-зитні вантажі перевезення.

Для цільових інвесторів (потенційних учас-ників індустріального парку) земельні ділянки в межах індустріального парку пропонувати-муться на умовах довгострокової оренди або придбання прав на землю у власність.

Управлінням Держземагентства у Коростен-ському районі Житомирської області на основі проведеної нормативно-грошової оцінки вста-новлено річну орендну ставку (з коефіцієнтом 3%) за 1 м² площі для розміщення та експлу-атації промислових підприємств в межах інду-стріального парку, яка складає 0,70 гривень. Це найнижча ціна оренди порівняно з іншими територіями, які пропонуються для створення індустріальних парків в Україні.

На території парку передбачається створення понад 1200 нових робочих місць та залучення близько 63 млн дол. США.

Житомирський регіональний центр з інвестицій та розвитку


20

Кременчук – індустріальна столиця України, місто, в якому зосереджено біля 65% промис-ловості всієї Полтавщини. На сьогодні у місті функціонує 86 потужних промислових підпри-ємств, 58 будівельних організацій різних форм власності та близько 14 тисяч суб’єктів підпри-ємницької діяльності.

Стабільна робота кременчуцьких підпри-ємств приваблює інвесторів, обсяги іноземного капіталу, вкладеного в економіку Кременчука, постійно зростають. Прямі іноземні інвестиції в місто надійшли з 26 країн світу, а їх загальний обсяг склав понад 92 млн дол. США.

Полтавський регіональний центр з інвес-тицій та розвитку спільно з КП «Кременчук Інвест», Кременчуцькою міською радою та Пол-тавською облдержадміністрацією брав активну участь на всіх стадіях створення індустріального парку. Кременчуцька міська рада, як ініціатор створення індустріального парку «ЦЕНТРАЛЬ-НИЙ», на підставі відповідного рішення від 26.06.2013 року виділила земельну ділянку комунальної власності для розміщення індустрі-ального парку в Північному промисловому вузлі міста. Його площа складає 168,55 га. Врахову-

ючи визначені пріоритети, територія індустрі-ального парку розділена на п’ять секторів.

Проведений економічний аналіз визначив пріоритетні галузі економічної діяльності для розвитку на території індустріального парку «ЦЕНТРАЛЬНИЙ», серед яких:

● машинобудування;

● логістика;

● ІТ-технології та електроніка;

● малий та середній бізнес;

● альтернативна енергетика та машинобудування.

Відповідно до інформації, діючих на тери-торії міста, постачальників енергоносіїв та комунальних послуг, обмежень щодо розміру та умов постачання цих послуг для учасників індустріального парку не буде. Для отримання цих послуг, керуюча компанія за дорученням учасників індустріального парку отримує вста-новлені чинним законодавством дозвільні доку-менти та виконує необхідні будівельно-мон-тажні роботи.

Територія індустріального парку розташо-вана в промисловій зоні, місце розташування якої визначено розташуванням Кременчуць-кої ТЕЦ. На території промвузла розташовані великі промислові підприємства міста. В про-цесі забудови території промвузла інженерні комунікації проектувалися з перспективою під-ключення нових підприємств та розвитку існу-ючих виробництв.

При забудові індустріального парку, його учасники можуть використовувати вільні потуж-ності існуючих інженерних мереж та створю-вати власні.

Точки підключення інженерних комунікацій, умови їх прокладання можуть бути відкориго-

Індустріальний парк «ЦЕНТРАЛЬНИЙ» в м. Кременчук


21

● Підвищення рівня ділової активності біз-нес-середовища в м. Кременчук.

● Підтримка розвитку малого та середнього бізнесу міста.

● Підвищення іміджу міста Кременчука Полтавської області і України.

● Залучення інвестицій, підтримки підпри-ємництва та соціальних програм.

● Залучення новітніх технологій виробни-цтва товарів та послуг.

● Розвиток міжгалузевої кооперації між учасниками індустріального парку, під-приємствами, малим та середнім бізнесом.

● Підвищення соціальних стандартів життя мешканців м. Кременчук та регіону.

● Активізація роботи Північного промисло-вого вузла м. Кременчук.

У березні ц.р. Держінвестпроект України включив індустріальний парк «Центральний» до Реєстру індустріальних парків. Під час круглого столу «Індустріальні парки – шлях до промис-лової модернізації України» Голова Держінвест-проекту Сергій Євтушенко вручив витяг з Реє-стру під номером «5» кременчуцькому міському голові Олегу Бабаєву.

В даний час міська влада у співпраці з облдержадміністрацією, профільними регіо-нальними й місцевими інституціями опрацьо-вує практичні кроки з розвитку індустріального парку. Зокрема, 11 червня 2014 року Полтавсь-кий регіональний центр з інвестицій та розвит- ку спільно з КП «Кременчук – Інвест» провели засідання фокус-групи, під час якої розглядалося питання щодо пошуку потенційної керуючої компанії.

вані в процесі складання генерального плану забудови території індустріального парку.

Наповнення індустріального парку є одним з основних завдань керуючої компанії, яка повин- на погодити відповідний план з Кременчуцькою міською радою.

Враховуючи міські пріоритети розвитку галу-зей виробництва, Кременчуцька міська рада допускає поетапну забудову території індустрі-ального парку:

Строки наповнення парку можуть змінюва-тись в процесі його розбудови на підставі узго-джених сторонами рішень.

Створення індустріального парку може стати важливим кроком в розбудові економіки Укра-їни та комфортній роботі як вітчизняних та закордонних інвесторів. Особливо це важливо для м. Кременчук, яке є донором бюджету України.

Кременчуцька міська рада очікує, що ство-рення індустріального парку «ЦЕНТРАЛЬНИЙ» матиме такий ефект, як:

● Збільшення надходжень до бюджетів. Створення нових робочих місць.

Дмитро ЛЄТА

директор Полтавського регіонального центру з інвестицій та розвитку

Ета

п Періоднаповнення

Орієнтов-ний розмір інвестицій,млн $ CША

Сектор індустріального парку

1 2014-2016 170,0 «Hi-Tech» (машинобудування)

2 2015-2017 80,0 «Logistics» (логістика)

3 2015-2018 100,0«TechnoPolis»(ІТ технології та елек-троніка)

4 2016-2019 -«EcoLife»(резервний сектор)

5 2015-2019 150,0

«Еnergetics» (альтернативна енергетика та машинобудування)

500,0 ВСьОГО


22

В ХХ столітті Шостка прославилася у світі товарною маркою «Свема». Якщо у співвітчиз-ників старшого і середнього віку запитати, чи знають вони Шостку і завдяки чому, більшість з них дадуть ствердну відповідь. А як незапереч-ний доказ повідають про звичайну кіноплівку, на яку в 1960–1980-х роках знімали біль-шість стрічок вітчизняного кінематографа. Та й сьогодні під час ретропоказів уважний гля-дач помітить титри Шосткинського об’єднання «Свема».

Науково-технічний процес розвивається за законами не завжди підвладними людям. Основна продукція, заради якої жили і працю-вали десятки тисяч мешканців Шостки багатьох поколінь, стала неконкурентоспроможною. Незадіяними стали не тільки сотні будівель з повним інженерним забезпечення, а й тисячі працівників зі світлими головами та золотими руками. Тому і виникла ідея створення на базі ВАТ «АК «Свема» індустріального парку.

«Свема» – сучасний комплекс інженерно підготовлених земельних ділянок та розташо-ваних на них виробничих, складських та адмі-ністративних приміщень, створений з метою залучення вітчизняних і зарубіжних інвесторів на підставі досвіду Іспанії, Фінляндії та інших країн.

Майданчик має необхідне інженерне устат-кування та енергетичне забезпечення:

● природний газ – 500 тис. м³ на добу;

● питна вода – 500 м³ на годину;

● технічна вода – 3 000 м³ на годину;

● каналізаційні мережі – 10 тис. м³ на добу;

● ТЕЦ, що виробляє: електроенергію – 60 МВт/год., тепла – 250 Гкал/год., пари – 160 т/год.;

● функціонуючі під’їзні шляхи, складські та офісні приміщення, місця стоянки ван-тажного і легкового автотранспорту, зони навантаження-розвантаження та інше.

Електрифікована залізниця з’єднує Шостку практично з усім світом.

Сьогодні «Свема» пропонує малим та серед-нім компаніям найвигідніші умови для роз-

Індустріальний парк «Свема»

Шостка є привабливим містом для бізнесу та комерційної діяльності. Це місто, де органічно поєднуються робота та життя. Місто Шостка розташоване на півночі Сумщини і є одним із найкрасивіших міст для проживання.


23

витку власного бізнесу, організації діяльності за відомою моделлю Triple Helix («потрійна спіраль»), яка передбачає інтеграцію зусиль виробництва, науки, влади.

Конкурентні переваги – в суттєвому скоро-ченні «часу просування на ринок», наявності висококваліфікованої робочої сили та прий-нятній її вартості, близькості транспортних коридорів і ринків збуту. Важливо й те, що є реальна можливість використання пільг, перед-бачених Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Шостки Сумської області», викупу або оренди на вигідних умовах виробничих, офіс-них та складських площ, використання науко-вого потенціалу міста. Всі послуги резиденти отримують за принципом «єдиного інвестицій-ного вікна», що дає їм можливість зосередитись на проблемах власне бізнесу. Тут створена вся необхідна інфраструктура, що дає можливість вводити в дію нові багатопрофільні підприєм-ства в максимально короткі терміни і з най-меншими фінансовими затратами.

Територія парку – 92 га. Сьогодні виробничі приміщення індустріального парку «Свема» вже успішно використовуються. Працює понад 30 фірм, на яких поступово концентрується технологічний та виробничий потенціал міста.

Розвиток індустріального парку «Свема» відбувається шляхом інтегрування потенціалів науково-навчальних установ та підприємств міста. Наявна наукова база – три науково-дослідні інститути, один з яких розташований на території парку, та Шосткинський інститут СумДУ, близько 30 кандидатів і докторів наук. На території парку завершується реконструк-ція навчально-лабораторного корпусу Шост-кинського інституту СумДУ з бізнес-інкубато-ром та електронною бібліотекою.

Передбачено створення науково-технічного центру, сервісного центру банківської системи,

паркінгів, мережі супермаркетів, закладів хар-чування, системи логістики, будівництво нових виробничих і адміністративних площ на віль-них територіях. В адміністративній зоні роз-містяться офісні приміщення, конструкторські бюро, конференц-зал, експоцентр, заклади гро-мадського харчування.

Тим часом на території Сумщини створю-ється ще один індустріальний парк - у місті Тростянець. Міська рада прийняла рішення про створення індустріального парку «Тростя-нецький» та затвердила відповідну концепцію. Цей районний центр на Сумщині відомий роз-ташуванням такого інвестора, як Kraft General Foods International, який у 1994 році придбав тут кондитерську фабрику «Україна». Сьогодні ЗАТ «Крафт Фудз Україна» є одним із лідерів на ринку харчових продуктів.

Сумський регіональний центр з інвестицій та розвитку

за матеріалами Шосткинської міської ради

Функціональне зонування території індустріального парку «Свема»


24

Використання складових інвестиційної інф-раструктури значно збільшує конкурентоздат-ність регіону у залученні інвестицій: індустрі-альні парки створюють додаткові замовлення на перевезення для суб’єктів логістики, а роз-винена транспортна інфраструктура, наявна в логістичних центрах, приваблює інвесторів до індустріальних парків.

Досвід країн з розвиненою економікою засвідчує, що створення індустріальних парків та логістичних центрів значно підвищує рівень інвестиційної привабливості, сприяє розвитку промислового виробництва, прискорює еконо-мічне зростання, забезпечує мешканців різних регіонів новими робочими місцями.

В 2011-2012 роках Закарпатська обласна рада затвердила програми «Програма ство-рення логістичних центрів на території Закар-патської області» та «Програма створення інду-стріальних парків на території Закарпатської області», які забезпечать розвиток пріоритет-них напрямків економіки області.

Програмою «Створення індустріальних пар-ків на території області» передбачається ство-рення парків, в тому числі «дзеркальних» по обидві сторони кордону.

Основні завдання програми:

● створення сприятливих умов для роз-міщення в області нових підприємств, у тому числі іноземних;

● активізація залучення в економіку зовніш-ніх і внутрішніх інвестицій;

● здійснення технічного переоснащення, забезпечення збільшення обсягів виробни-цтва конкурентоспроможних товарів;

● забезпечення ефективного використання інноваційного потенціалу підприємств виробничої сфери;

● прискорення процесів реструктуризації в окремих галузях промисловості.

Наразі ведеться робота по створенню у Закарпатській області індустріальних парків «Соломоново» (машинобудування) з участю ЗАТ «Єврокар», «Розівка» (електронна про-мисловість) з участю ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Україна», транскордонного індустріального парку з елементами логістики «Берег Дийда» на україно-угорському кордоні за прикладом інду-стріального парку «Сент-Готгард» на угорсько-австрійському кордоні, створеного в часи, коли Угорщина не входила до Європейського Союзу, який з успіхом діє і зараз. В майбутньому пла-

Індустріальні парки, транспорт та логістика – каталізатор економічного розвитку Закарпаття

Територіальна спряженість регіону з міжнародними транспортними магістралями, розвинена і диверсифікована транспортна мережа, вигідне економіко-географічне положення, наявність необхідної інфраструктури, тяжіння до наявних або перспективних центрів ділового співробіт-ництва, наявність історично сформованої системи зовнішньоторговельних зв’язків із закордон-ними партнерами і бази для її розвитку об’єктивно сприяють створенню низки індустріальних парків та логістичних центрів на території області.


25

нується створення на території області також транскордонних парків на українсько-словаць-кому та українсько-румунському кордонах, а також на базі мукачівського аеродрому.

У червні ц.р. індустріальний парк «Соломо-ново», що створено в Ужгородському районі, Держінвестпроектом України вже включено до Реєстру індустріальних парків.

Метою його діяльності є активізація роз-витку машинобудівної промисловості України шляхом створення необхідних умов, спеціаль-ної інфраструктури для розміщення вироб-ництв галузей середнього та точного маши-нобудування, а саме: автомобілебудування, приладобудування, електронної промисловості і т.п.

Ініціаторами створення індустріального парку виступили приватні компанії:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сезпарксервіс» – девелопер інвестиційного проекту «Індустріальний парк «Соломоново»– 26,0 га (орендне користування);

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Євромотор» – 5,0 га (орендне користування);

3. Товариство з обмеженою відповідаль-ністю «Євроавтотек» – 10,0 га (орендне користування);

4. Приватне акціонерне товариство «Євро-кар» - 4,73 га (приватна власність);

5. Товариство з обмеженою відповідальністю «РІК» - 25,2 га (приватна власність) .

Планом розвитку індустріального парку «Соломоново» передбачено поетапне створення об’єктів інфраструктури, виробничих, адміні-

стративних та логістичних площ, які забезпе-чать ефективну роботу резидентів – учасників парку:

1. Зона виробництва автомобілів площею 29,93 га – існуюча інфраструктура на терито-рії ПрАТ «Єврокар» та ТОВ «РІК».

2. Зона виробництв машинобудування пло-щею 41 га - територія ТОВ «Сезпарксервіс», ТОВ «Євромотор» та ТОВ «Євромотор» - перед-бачає створення:

● адміністративно-побутової зони площею 8 га;

● виробничої зони площею 31 га;

● логістичної зони площею 2 га.

Орієнтовний обсяг інвестицій, що плану-ється залучити - 530 млн грн.

Потенційними учасниками індустріаль-ного парку можуть стати компанії концерну Volkswagen Group, Johnson Controls Inc., Kautex Maschinenbau, Škoda Auto a.s., Magna International, SGS International та ін.

Створення індустріальних парків з елемен-тами логістики, в тому числі транскордон-них, у Закарпатській області дасть можливість поглибити кооперацію між суб’єктами госпо-дарювання України, країн Євросоюзу, а також інвесторами з інших країн, підвищить конку-рентоспроможність регіону, стимулюватиме інвестиційну активність, впровадження новіт-ніх технологій, що забезпечить розвиток еко-номіки краю.

Закарпатський регіональний центр з інвестицій та розвитку


26

На території населеного пункту, яка складає 1 565 га, проживає близько 10 тис.чол. Також поруч знаходяться селища Богданівка та Залісся. На відстані біля 12 км від ІП розташоване місто-супутник Києва – Бровари, з населенням близько 86 тис.чол. Це найбільший населений пункт в оточенні ділянки. Відстань до основних населених пунктів та транспортних вузлів: Київ:

«Перший український індустріальний парк» на Київщині – новий крок у розвитку регіону

33 км; Бровари: 12 км; Міжнародний аеропорт Бориспіль: 35 км; найближча залізнична станція (Бровари): 15 км; траса Е 95 «Санкт Петербург – Одеса»: 0,6 км. Близькість розташування до населених пунктів є однією із переваг ділянки, оскільки забезпечує більш дешевий доступ до кваліфікованих трудових ресурсів. Зазначимо, що генеральним планом розвитку передбача-ється будівництво нової кільцевої окружної дороги навколо Києва до 2020 року. Передбача-ється, що перша черга будівництва нової окруж-

Зростання обсягів промислового виробництва та впровадження інноваційних технологій в останні роки викликає необхідність створення принципово нових для Київського регіону фор-матів складської та промислової нерухомості. У Києві спостерігається процес перепрофілю-вання енерговитратних підприємств, що займають великі площі і будівництво на їх місці неве-ликих конкурентоспроможних заводів з більш економним використанням ресурсів. Основним етапом цього процесу є будівництво індустріальних парків.

Київська область має декілька зон, ком-фортних для їх розташування, але якщо взяти таку ознаку як присутність у можли-вій зоні проекту вже функціонуючих про-мислових підприємств, а тим більш під-приємств з іноземними інвестиціями, що є ознакою інноваційності, то треба виді-лити Броварський район Київської області. На сьогоднішній день, Броварщина посідає одне з провідних місць в області по залу-ченню інвестицій в розвиток економіки району. В районі зареєстровано 45 підпри-ємств з іноземними інвестиціями. Серед них підприємство зі 100 % іноземним капіталом «Кока-Кола Беверіджиз Укра-їна Лімітед», що входить до групи Кока-Кола Хеленік, яка працює у 28 країнах та щоденно обслуговує близько 570 мільйонів споживачів. Така розвинута інфраструктура і вагома присутність підприємств з інозем-ними інвестиціями вказує на те, що розта-шування індустріальних парків на території Броварського району є об’єктивно вірним рішенням. Земельна ділянка у 105 га, на якій планується створення «Перший укра-їнський індустріальний парк», знаходиться у центральній частині Київської області в Броварському районі, поблизу селища міського типу Велика Димерка. Ділянка під індустріальний парк розташована біля траси Е 95 «Санкт-Петербург – Одеса».

Інвестиційна карта області


27

Юлія РИБАКзаступник директора Київського обласного

центру з інвестицій та розвитку

ної дороги (Калинівка-Нестерівка) буде прохо-дити у 5 км від даної ділянки, що безумовно буде перевагою місцезнаходження.

Функціональне призначення ІП «Перший український індустріальний парк»: машинобу-дування та металообробка, харчова, легка, фар-мацевтична, мікробіологічна, деревообробна, меблева, поліграфічна промисловість та вироб-ництво будівельних матеріалів.

Згідно з проектом будівництва промисло-вого парку в смт. Велика Димерка Броварського району, розробленим ДП «Проектний інсти-тут «Київський Промбудпроект», перша черга забудови розпочнеться з будівництва пускового комплексу (адміністративно-побутового блоку; пожежного депо на 2 виїзди; мереж водопоста-чання питної якості від запроектованої артезіан-ської свердловини; комплексу будівель водовузла; мереж електропостачання та газопостачання; автомобільних доріг тощо). Фінансування ство-рення та функціонування ІП «Перший україн-ський індустріальний парк» здійснюватиметься ініціатором створення - Товариство з обмеже-ною відповідальністю «Земельний союз», керу-ючою компанією та учасниками індустріального парку. Сукупні Інвестиції очікуються в роз-

мірі 1879,5 млн грн. Кількість створених робо-чих місць сягатиме 2100. Щорічні платежі до бюджету до державних цільових фондів плану-ються на рівні 175,5 млн грн. Строк, на який створюється індустріальний парк складає 40 років.

Загальний ефект від створення ІП «Перший український індустріальний парк» забезпечить розвиток промисловості у регіоні, створення нових компаній, зростання обсягу інвестицій у регіон, збільшення податкових надходжень та платежів до бюджету та державних цільових фондів, створення нових робочих місць, в тому числі для висококваліфікованих кадрів, підви-щення рівня доходів суб’єктів господарювання та мешканців регіону.

Варто відзначити, що в процесі будівни-цтва велика увага приділятиметься рівню еко-логічності будівель, впливу будівництва та подальшої експлуатації будівель на навколишнє середовище, ефективності використання при-родних ресурсів. В рамках індустріального парку «Велика Димерка», планується комплекс заходів з дотримання високих стандартів екологічності на кожному етапі реалізації проекту від будів-ництва до подальшої експлуатації, які забезпе-чать захист навколишнього середовища.


28

Індустріальні парки Дніпропетровщини – механізм диверсифікації економіки

Для диверсифікації економіки міст та регіону передбачається створення трьох індустріальних парків – у Павлоградському районі, у містах Кривий Ріг та Дніпропетровськ.

Ініціатором створення індустріального парку у місті Кривий Ріг виступила Криворізька міська рада. За допомогою Дніпропетровського регіо-нального центру з інвестицій та розвитку фахів-цями міськради та представниками КП «Інсти-тут розвитку міста Кривий Ріг» було розроблено концепцію індустріального парку, якою перед-бачається реалізація проекту в районі так зва-ного Коломийцевського промислового району на території 26,03 га, де наявна вся необхідна інфраструктура. Депутатами Криворізької місь-кої ради було прийнято рішення про створення індустріального парку «Кривбас» та затверджено його Концепцію. Підготовлений пакет докумен-тів поданий в Держінвестпроект України для включення до Реєстру індустріальних парків.

Концепцією передбачено основні кластери, що будуть представлені в індустріальному парку. Серед них: машинобудування, логістика та виробництво будівельних матеріалів. Розвиток саме цих напрямків діяльності сприятиме дивер-

сифікації економіки міста і створить умови для залучення інституційних інвесторів.

Ініціатором створення індустріального парку в Павлоградському районі виступила Дніпро-петровська обласна державна адміністрація. У співпраці з Дніпропетровським регіональним центром з інвестицій та розвитку розроблено Концепцію індустріального парку. В лютому 2014 року голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації підписав рішення про створення індустріального парку «Павлоград» в Павлоградському районі, на землях ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова», що не задіяні у вироб-ництві. Орієнтовний розмір ділянки складатиме 250 гектарів, де зможуть розмістити свої вироб-ничі та логістичні потужності команії-учасники.

Створення індустріального парку покликане, перш за все, залучити стратегічних інвесторів, диверсифікувати економіку субрегіону «Захід-ний Донбас», підвищити конкурентоспромож-ність області. Індустріальний парк «Павлоград» матиме зручне та логістично вигідне розташу-вання. Поруч із ділянкою парку проходить між-народна траса Е-50, на відстані близько одного кілометра розташована залізнична станція «Пав-лоград-2». Також слід зазначити, що територія забезпечена не лише транспортною, але й енер-гетичною інфраструктурою. Забезпечення газо-постачанням учасників індустріального парку відбуватиметься за рахунок двох незалежних газорозподільних станцій. В майбутньому плану-ється реконструкція та використання газопро-воду від ГРС «Тернівка». Стосовно електропос-тачання, то його отримуватимуть від найближчої електричної підстанції, розташованої на межі з

Питання створення індустріальних парків для Дніпропетровщини, не дивлячись на розвине-ність промислового виробництва в регіоні, виявилось нагальним та актуальним. Справа в тому, що міста області мають моноспрямовану економіку. Наприклад, місто Павлоград оточене шахтами з видобутку вугілля, місто Кривий Ріг спеціалізується на видобутку та переробці залізної руди тощо.

Концепції розвитку

29

ділянкою. Концепцією індустріального парку передбачено залучення інвесторів у таких галу-зях як машинобудування та енергетика, вироб-ництво будівельних матеріалів, логістика, легка та переробна промисловість і hi-tech.. До речі, швейцарська компанія з виробництва флоат-скла вже висловила готовність розмістити своє вироб-ництво в індустріальному парку «Павлоград».

Не залишається осторонь і місто Дніпропе-тровськ. Так до Дніпропетровського регіональ-ного центру з інвестицій та розвитку звернулись представники Міжнародної науково-промисло-вої корпорації «ВЕСТА» за консультацією щодо алгоритму реалізації проекту індустріальний парк «Дніпро», ініціатором якого вони висту-пити. Завдяки плідній співпраці розроблено проект концепції. На сьогоднішній день МНПК «ВЕСТА» вже впритул підійшли до прийняття рішення про створення парку, який може стати першим прикладом створення в області інду-стріального парку на орендованій земельній ділянці.

Проте прийняття рішення про створення – це перший крок. Наступні кроки є наба-гато важливішими. Тому в Дніпропетровській області вже ведеться робота зі збору інформації, визначення критеріїв для вибору керуючої ком-панії. 3 квітня цього року в обласному центрі відбувся круглий стіл, організований керівни-цтвом обласної ради, Дніпропетровським ре- гіональним центром з інвестицій та розвитку та Дніпропетровським інвестиційним агентством. До участі були запрошені представники Дніпро-петровської торгово-промислової палати, Євро-пейської бізнес-асоціації, аудиторсько-консал-тингових компаній «BDO» та «PwC», ініціатори створення індустріальних парків, представники ТОВ «ДТЕК» та компанії Glas Trцsch Holding AG- потенційного якірного інвестора, а також інші представники великого бізнесу і підприємці Дніпропетровської області. Для участі у цьому заході було запрошено Берксана Буюкілдиз,

керуючого партнера «ORTEKSAN Consultancy LLC», компанії яка має вдалий досвід зі ство-рення та керування індустріальними парками у Туреччині та Китаї.

В ході круглого столу Берксана Буюкіл-диз навів приклади індустріальних парків, що успішно працюють у Туреччині, серед яких «Остін» в Анкарі та «Ескішехір». Останній було засновано у 1968 році. Його площа на той час складала близько 100 га і мало хто вірив в успіх цієї задумки. Але на теперішній час територія збільшилася у 29 разів і він став найбільшим у Туреччині. Також, експерт наголосив, що з 2003 по 2013 в Туреччині було створено більше сотні нових індустріальних парків. За ці 10 років обсяг інвестицій в економіку держави зріс з 34 млрд дол. США до 130 млрд дол. США і в цьому є неабияка заслуга індустріальних парків.

Під час обговорення виникло багато запитань з боку підприємців щодо досягнення конкурен-тоспроможності створюваних індустріальних парків на Дніпропетровщині. «Наша найголо-вніша конкурентна перевага, з огляду на інші створювані в Україні індустріальні парки, - це наявність якірного інвестора, який готовий після створення індустріального парку укладати угоду про участь та починати будівництво свого заводу» – відповів директор Дніпропетров-ського центру Алім Молодан.

За результатами круглого столу було при-йняте рішення про створення робочої групи з реалізації проекту створення індустріальних парків на території Дніпропетровської області, до якої увійдуть представники Дніпропетров-ського регіонального центру з інвестицій та розвитку, Дніпропетровського інвестиційного агентства, органів влади, місцевого самовряду-вання та компаній-партнерів проекту.

Дніпропетровський регіональний центр з інвестицій та розвитку


30

BIONIC Hill — проект українського інно-ваційного парку. Він розташований на місці колишнього військового містечка, на ділянці загальною площею 147 га у Святошинському районі міста Києва. Відстань від BIONIC Hill до кільцевої дороги становить 2,5 км, до найближ-чої станції метро «Академмістечко» — 7,5 км, до центру Києва — 17 км, до Міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) — 20 км.

Проект BIONIC Hill на 100% є приватною ініціативою, створення якого було ініційовано у 2011році компанією UDP — одним із лідерів девелоперського та інвестиційного ринку Укра-їни, за підтримки Київської міської державної адміністрації. 30 липня 2012 року між КМДА та UDP було укладено договір про наміри реа-лізувати проект створення інноваційного парку, а 3 серпня 2012 проект BIONIC Hill отримав статус складової національного проекту «Техно-поліс» — створення інфраструктури інновацій-ного розвитку та високих технологій.

Введення в експлуатацію першої фази будів-ництва, , заплановано на 2015 рік. Повне завер-шення будівництва інноваційного парку BIONIC HIll очікується у 2020 році. В цілому планується побудувати понад 900 тис. м² об’єктів різного функціонального призначення.

На території парку передбачається ство-рення інноваційної екосистеми за принципом «Живи-Працюй-Навчайся-Відпочивай», форму-вання платформи для розвитку бізнесу і забез-печення комфортних умов для роботи і про-живання фахівців сфери високих технологій. Пріоритетними галузевими напрямами інно-

До інноваційного парку BIONIC Hill буде залучено близько 1 млрд дол. США інвестицій

ваційного парку є інформаційно-комунікаційні технології, фармацевтика та біотехнології, енер-гоефективність та енергозбереження.

BIONIC Hill передбачає поєднання бізне-сової, освітньої, дослідницької, виробничої, а також соціальної та рекреаційної інфраструк-тури для близько 35 000 працівників та 12 000 жителів інноваційного містечка. Ділова інфра-структура об’єкту передбачає створення бізнес-центрів (330 тис. кв. м), сучасного навчально-дослідницького центру, в якому розміститься BIONIC University, високотехнологічної вироб-ничої зони, готелю та конференц-центру. У парку передбачено розміщення дата-центру, венчурних фондів, банківських відділень, юри-дичних та бухгалтерських фірм, патентних бюро тощо. Планується створення повномасш-табної соціальної інфраструктури (загалом 120 тис. м²): дитячі садочки, школа, поліклініка,


31

Київ шукає інвестора для будівництва індустріального парку в Деснянському районі

Для цього Київська міська державна адмі-ністрація має намір запропонувати інвесторам проект індустріального парку «Деснянський» на лівому березі Дніпра. Створення індустрі-ального парку повністю відповідає промисловій політиці міста, особливо розвитку таких «лідер-ських» і «проривних» технологій світового рівня як: багатофункціональні нанотехноло-гії; побутова і комунальна електронна техніка; діагностичні та лікувальні програмно-технічні

ресторани, магазини, спортивно-оздоровчі цен-три, гуртожиток. Окрім того, для співробітни-ків компаній-резидентів і членів їхніх сімей планується будівництво високоякісного житла (450 тис. м²). Також на території парку буде створено масштабну рекреаційну зону.

Проект передбачає розміщення представ-ництв компаній, проектних команд, шоу-румів, науково-дослідних та конструкторських цен-трів, демо-лабораторій, екологічно чистого нау-комісткого виробництва. Окрім того, проект забезпечить умови для розвитку стартапів. Вже на цьому етапі партнерами BIONIC Hill стали провідні технологічні компанії «Роберт БОШ Україна», Cisco Systems Inc., Інфопульс Україна.

Одним з центральних компонентів проекту є відкритий міжкорпоративний ІТ-університет BIONIC University. Університет офіційно від-крився 27 вересня 2013 року і працює на базі Національного університету «Києво-Могилян-ська академія». Після завершення будівництва першої черги BIONIC Hill він переїде до влас-ної будівлі на території інноваційного парку.

Проект передбачає значні вигоди загальнона-ціонального масштабу. За оцінкою Ernst&Young, після виходу проекту BIONIC Hill на повну проектну потужність, виручка компаній-рези-

дентів перевищить 7,2 млрд грн на рік, високо-технологічний експорт — 4,8 млрд грн на рік, а щорічні податкові надходження до бюджетів усіх рівнів — 1,3 млрд грн на рік.

Окрім того, очікується, що BIONIC Hill сприятиме залученню в Україну прямих іно-земних інвестицій і найкращих світових тех-нологій, забезпечить якісно новий рівень між-народного науково-технічного співробітництва, надасть стимул для створення інноваційних кластерів. Загальний розмір інвестицій, що очі-кується в розвиток інноваційного парку стано-вить близько 1 млрд дол. США.

Національний проект «Технополіс»

Відповідно до стратегії розвитку столиці Укра-їни на період до 2025 року Київська міська державна адміністрація реалізує концепцію створення мережі індустріальних парків в місті. Очікується, що за допомогою реалізації проектів будівництва індустріальних парків до 2025 року у промисловому комплексі міста працюватиме близько 222 тис. осіб.


32

комплекси, біотехнології для охорони здоров’я, фармакологія, а також АПК та ін.

Метою створення індустріального парку «Деснянський» (промисловий вузол «Київська бізнес-гавань») є забезпечення економічного розвитку міста Києва та підвищення конкурен-тоспроможності продукції підприємств, активі-зації інвестиційної діяльності, створення нових робочих місць, розвиток сучасної виробничої та ринкової інфраструктури. Облаштування ІП створює передумови реалізації інвестиційних проектів для вітчизняних та іноземних інвес-торів. В індустріальному парку працюватимуть переважно мешканці міста та прилеглих райо-нів Київської області.

Структурно індустріальний парк «Деснян-ський» представляє собою земельну ділянку орієнтовною площею 250-650 га, що знахо-диться в однойменному районі столиці та обме-жена вулицею Миколи Закревського й вулицею Пухівською. Відповідно, зона розміщення парку включає в себе землі Троєщинського промисло-вого вузла.

Даний індустріальний парк впливатиме на розвиток промисловості всього Київського регі-ону та має вигідне транспортне сполучення: на відстані 8 км знаходиться Броварський проспект продовженням якого є траса Е-95 та Е-101; на відстані 17 км знаходиться траса М-03; на від-стані 25 км - траса Е-373; на відстані 24 км - траса Е-40; на відстані 35 км - траса Е-95.

Залізничне сполучення: на відстані приблизно 850 м знаходяться під’їзні залізничні колії до ТЕЦ-6. Відстань до Центрального залізничного вокзалу – 22,5 км, до Дарницького – 13 км.

Повітряне сполучення: відстань до міжна-родного аеропорту «Бориспіль» – 35,5 км, до міжнародного аеропорту «Київ» (Жуляни) – 28 км.

Річкове сполучення: Київський річковий порт по вул. Набережно-Лугова, на відстані 15 км.

Відповідно до Генерального плану розвитку м. Києва до 2025 року, в безпосередній близь-кості до земельної ділянки буде проходити пів-нічний відрізок міської кільцевої дороги, ліву та праву частини північного відрізку якої плану-ється з’єднати тунелем, що матиме 6 смуг (по 3 в кожному напрямку) з шириною в 3,75 м. та із прогнозованою інтенсивністю руху в 30-60 тис. авто/день.

Спираючись на заплановану концепціюпобу-дови склад учасників парку умовно можна поді-лити на 5 напрямків:

● високотехнологічне машинобудування та металообробка;

● логістика;

● ІТ та електроніка;

● харчова та переробна промисловість;

● альтернативна енергетика.

Отже, створення індустріального парку «Деснянський» сприятиме вирішенню ряду соціально-економічних проблем міста Києва:

● створення нових виробничих потужнос-тей на основі інноваційних технологій з високим рівнем конкурентоспроможності продукції/послуг, що виробляються;

● насичення ринку новою вітчизняною кон-курентоспроможною продукцією;

● збільшення кількості платників податків та обсягів надходжень до бюджету;

● збільшення експортного потенціалу.

Дмитро БОРИСОВ

директор Київського міського центру з інвестицій та розвитку


33

Вінницький індустріальний парк

Питання розвитку індустріальних парків на Вінниччині перебуває в центрі уваги місцевої влади. Зокрема, територія міста, площею понад 80 га, яка знаходиться по Немирівському шосе і ще вісім років тому була запланована під промис-ловий парк. Вінницька міська рада затвердила план зонування ділянки з розміщення інвести-ційно-промислової зони, а 27 червня 2014 року рішенням сесії вже офіційно створила Вінниць-кий індустріальний парк. Це дасть ширші мож-ливості для розвитку економічного потенціалу міста та залучення інвестицій. Наступним кро-ком стане формування Концепції парку і вклю-чення його до державного Реєстру.

Це – земельна ділянка типу «Greenfield» загальною площею 84,2 га. На цій території планується розмістити від 10 до 30 нових інно-ваційно-промислових об’єктів, які мали б збіль-шити потенціал економіки міста в 2,5 - 3,5 рази.

Територія «Вінницького індустріального парку» умовно розділена на сектори:

• для розміщення промислових об’єктів

• під будівництво бізнес-інфраструктури промислової зони (офіси, багатоповерхове будівництво, соціально-побутові об’єкти)

• під розміщення об’єктів суспільного зна-чення і зон рекреації

Виділена земельна ділянка перебуває у кому-нальній власності і належить міській громаді, розташована на межі міста вздовж автомагі-стралі Немирівське шосе – основного в’їзду в місто. Паралельно шосе прокладена залізнична транспортна гілка, що дозволяє використати її для потреб індустріального парку.

Зручне автомобільне та залізничне сполу-чення дає можливість будівництва логістичного центру, який передбачено розмістити на від-стані 3,5 км від індустріального парку поряд з аеропортом «Гаврішівка».

Водопостачання та водовідведення Східного промислового району можливе через підклю-чення до мереж водопостачання та водовідве-дення житлового району «Східний». Газопоста-чання можливо здійснювати через підключення промислового району до газопроводу високого тиску. Теплопостачання передбачається від інди-відуальних котелень, які розміщуються безпо-середньо на території кожного промислового підприємства, тобто децентралізовано. Електро-постачання передбачається шляхом підключення до діючих міських джерел. Також передбача-ється будівництво телекомунікаційних мереж.

Підвищення інвестиційної привабливості території планується за рахунок інженерної під-готовки, зокрема, заплановано прокладку доріг, інженерних мереж, та інше. Схема розподілу території дозволяє зменшувати або збільшу-вати площу ділянки у відповідності до потреб замовника.

Метою створення Вінницького індустріаль-ного парку є покращення ділового й інвестицій-ного клімату на Вінничині та в самому облас-ному центрі, створення інфраструктурних умов для залучення інвестицій, розвитку сучасного високотехнологічного промислового виробни-цтва. Проект планується реалізувати до 2017 року, що дасть можливість працевлаштувати близько 10 тисяч людей.

Вінницький регіональний центр з інвестицій та розвитку


34

Індустріальний парк Рівненської області

За результатами дослідження «Фонду ефек-тивного управління» Рівненська область займає 2-ге місце середобластей України за рівнем роз-витку фінансового ринку, 4-е - за рівнем розви-тку інститутів та 6-е - за ефективністю ринку праці. Окрім цього, в Рівненській області наяв-ний значний ресурсний потенціал, велика кіль-кість водних та земельних ресурсів. В області зосереджено близько 20% від загальнонаціо-нальних запасів торфу, значні поклади бурш-тину, каоліну та корисних копалин. Область має значний потенціал для створення виробничих підприємств та майданчиків для індустріальних парків, розвиток яких безумовно сприятиме підвищенню її інвестиційної привабливості.

Створення індустріального парку Рівненської області – ініціатива, яка отримала підтримку на обласному рівні ще у 2007 році. Саме у цей час були налагоджені контакти із чеськими ком-паніями «Берман Груп» та DHV – одними із найбільших технічних консультантів Східної Європи.Тому компанією «DHV» було про-ведено технічний аудит ділянки колишнього військового полігону Костопільського району (територія Малолюбашанської сільської ради),

що була виділена під створення обласного інду-стріального парку. В результаті було отримано попередній звіт, визначено першочергові заходи з облаштування ділянки. Згодом, у 2012 році технічний аудит був доопрацьований ТзОВ «Глідз Україна».

За результатами проведених досліджень, на спільному засіданні обласного комітету з еко-номічних реформ та ради вітчизняних та іно-земних інвесторів при облдержадміністрації було прийнято рішення створити на території земель запасу Малолюбашанської сільської ради індустріальний парк під назвою «Індустріальний парк Рівненської області».

Станом на сьогодні, створення індустріаль-ного парку на обласному рівні визначено одним із пріоритетних проектів. Ініціатором його ство-рення виступає Рівненська ОДА. Відтак, було розроблено концепцію відповідно до положень Закону України «Про індустріальні парки» та з врахуванням стратегії інвестиційного розвитку регіону. В основу концепції покладено проек-тний звіт консалтингової компанії «DHV» та звіт з технічного аудиту ТзОВ «Глідз Україна».

Метою діяльності Індустріального парку Рів-ненської області, який створюється на термін не менше 30 років, є забезпечення сприятли-вих умов для системної активізації інвестицій-ної діяльності в регіоні.В результаті організації та облаштування індустріального парку іноземні та вітчизняні інвестори матимуть змогу мінімі-зувати витрати часу та коштів для організації на його території високотехнологічного вироб-ництва. Концепція розроблена з урахуванням


35

можливості отримання державної підтримки на облаштування інфраструктури парку та надання преференцій для його учасників, передбачених чинним законодавством. Найбільш перспектив-ними для розміщення на території індустрі-ального парку, за підсумками аналізу інвести-ційного, людського та ресурсного потенціалу регіону, визначено легку та деревообробну про-мисловості, машинобудування (зокрема, зби-ральне виробництво), промисловість будівель-них матеріалів та виробів з них.

Земельна ділянка індустріального парку пло-щею 145,13 га розміщена вздовж дороги держав-ного значення M21 «Рівне (Україна) – Столін (Білорусія)», на відстані 15 км від м. Рівне та 10 км від м. Костопіль. Парк знаходиться на від-стані 330 км до Києва, 240 км – до Львова, 505 км – до Варшави. Найближча залізнична стан-ція знаходиться у селі Любомирка на відстані 3 км. Розмір майданчика обмежений захисною зоною з газопроводом високого тиску та лініями електропередач високої напруги, а також лісо-смугою. На дану земельну ділянку розроблено та затверджено проект землеустрою, землі від-несено до земель промисловості.

Очікується, що проект будівництва Індустрі-ального парку Рівненської області буде склада-тися із чотирьох етапів, площа ділянок та при-значення яких наведені в таблиці.

Витрати, які необхідні на підведення почат-кової інженерно-технічної інфраструктури до майданчика для етапу 1 становлять близько 24 млн грн. Очікується створення близько 2000 робочих місць до 2022 року та приріст обсягів випуску продукції до 250 млн грн/рік.

Станом на сьогодні, концепція парку направ-лена на розгляд Держінвестпроекту України після чого буде прийнято рішення щодо його включення до Реєстру індустріальний парків.

Від часу перших організаційних заходів зі створення індустріального парку на його тери-торії вже побували ряд потенційних інвесторів зі світовим ім’ям. Зокрема, сюди можна відне-сти такі компанії як: «Самсунг, «Джон Дір», «ДженералМоторс», «Фуджікура», «Швайгофер груп».Згадані та інші потенційні інвестори роз-глядали Індустріальний парк Рівненської області як місце реалізації свого проекту, проте вира-жали готовність розмістити своє виробництво за умови наявності там інженерно-технічної інфраструктури та можливості проходження дозвільно-погоджувальних процедур в стислі строки. Тож зараз робиться все, щоб належні умови для інвесторів були створені.

Олександр ОСОВЕЦЬ

директор Рівненського регіонального центру з інвестицій та розвитку

Ета

п Площа (га)

Загальна площа

приміщення (тис. м²)

Загальне призначення, яке пропонується

1 28,61 86,0 Деревообробка

2 36,6 93,7Промисловість будівельних матеріалів та виробів з них

3 4,2 6,5 Легка промисловість

4 25,95 50,2Машинобудування (зби-ральне виробництво)

95,36 236,4


36

За час незалежності в Україні з’явилися нові підприємства, але ці локальні випадки не впливають на загальну структуру промисловості країни та її регіонів. Щоб вивести вітчизняну промисловість на сучасний рівень, кількість промислових підприємств має збільшитися в десятки разів.

Дієвим механізмом для цього можуть висту-пати індустріальні парки, тобто території, де створена інфраструктура: є підведені необхідні інженерні комунікації, логістичні склади, обла-штована транспортна інфраструктура. Якщо парки, крім дорожньої інфраструктури і кому-нікацій, матимуть ще й виробничі приміщення, то час запуску проекту скорочуватиметься до одного року.

Для того, щоб підприємець мав можливість розпочати бізнес у найкоротший термін, керу-ючі компанії індустріальних парків повинні взяти на себе вирішення питань, пов’язаних з одержанням дозволів, ліцензій, погоджень та інших господарських і сервісних питань.

Тому питання створення індустріальних пар-ків на території Одеської області, яка є найбіль-шою за площею областю країни (її територія складає 33,3 тис. кв. км – 5,5% території Укра-

їни), розташована на крайньому південному заході України і визначається присутністю та розвиненістю усіх видів транспорту та близь-кістю до прикордонних пунктів, цікавить як представників влади, так і бізнесу. Більш того, Одеська область посіла 3 місце у рейтингу кон-курентоспроможності регіонів України, що свідчить про стрімкий розвиток та підвищення показників, насамперед таких як рівень ефек-тивність ринку товарів, розвиток інфраструк-тури та технологічна готовність. Отже, розви-ток напрямку щодо створення індустріальних парків є надзвичайно актуальною темою, що перебувала також в центрі уваги Інвестиційного форуму «ODESSA FDI FORUM 2013. ФОКУС: Інфраструктура».

28 жовтня 2011 року рішенням Одеської обласної ради № 273-VI була прийнята концеп-ція створення індустріальних парків в Одеській області. Серед перспективних територій, щодо яких розроблені концепції створення індустрі-альних парків, можна відмітити наступні.

Створення індустріального парку в Іванів-ському районі Одеської області, населений пункт - село Червонознам’янка, де було визна-чено ділянку орієнтовною площею 190 га. Ця територія знаходиться в заплаві річки Малий Куяльник, безпосередньо межує з магістраллю Київ-Одеса та залізничною гілкою Ротове-Роз-

Створення індустріальних парків в Одеській області

Інвестору сьогодні, як правило, доводиться починати реалізацію проекту з будівництва інфра-структури, підведення комунікацій та мереж, що призводить до великих додаткових видатків та збільшення терміну окупності інвестицій. Наприклад, тримільйонний інвестиційний проект відразу може дорожчати більше ніж у три рази. Щорічно ми втрачаємо десятки інвесторів через те, що немає умов для вигідного і швидкого початку бізнесу.


37

дільна. Напрям розвитку парку – мультигалузе-вий, передусім переробка сільськогосподарської продукції, виробництво будівельних матеріа-лів, легка промисловість, сільськогосподарське машинобудування. Через ділянку проходять магістральний та розподільчі газопроводи, лінії електропередач 10 та 35 кВ.

Слід зауважити, що активізували діяльність зі створення індустріальних парків й приватні компанії регіону. Зокрема, заслуговує на увагу проект індустріального парку «iPark Групи мор-ських терміналів ТІС». Земельна ділянка, обрана для його створення, знаходиться вздовж дороги державного значення Одеса-Мелітополь (Е-58), на відстані 25 км від міста Одеса та 5 км від міста Южне, орієнтованою площею 400 га (з можливістю подальшого розширення). Поблизу також знаходиться дорога місцевого значення Одеса - Южне (Т-1606) та три залізничні стан-ції («Берегова», «Промислова», «Хімічна»). Неподалік майданчика розміщений морський торговельний порт «Южний».

Слід відзначити, що у Рейтингу інвестицій-ної привабливості регіонів України за 2014 рік Одеська область посіла 3-тє місце, а минулого року займала 11-те.

За жорсткими факторами регіон посідає 3-тє місце (6-те місце в минулому році). Основні чинники, що зумовили підвищення оцінки, – це покращення позицій за фактором «Інфраструк-тура» – область перемістилась з 8-го на 2-ге місце, за оцінкою «Бізнес-сегменту» – з 16-го на 4-те. Одеська область зберегла досить високе 4-те місце за факторами «Природні ресурси» та «Споживчий сектор».

У рейтингу інвестиційної привабливості за групою м’яких факторів Одеська область цього року посідає 5-те місце, порівняно з 18-м міс-цем минулого року.

Регіон розмістився в середині першої десятки завдяки радикальному перегляду відносин між державою та бізнесом. Якщо раніше він займав 20-23-ті місця за такими факторами як «Ефек-тивність влади», «Правила та процедури», «Міс-цеві податки» та останні місця за факторами «Захист прав власності» та «Корупція», то зараз перемістився на 4-11-те місця за цими факто-рами. Також відбулось відчутне покращення оцінки «Ділового клімату» та оптимістичності ділових очікувань, за якими область посідає 4-те та 7-те місця відповідно. Це свідчить про суттєве покращення інвестиційного клімату в регіоні.

Одеський регіональний центр з інвестицій та розвитку


38

Організація промислової зони «ТехноПарк – Ковель»

Створення сприятливих умов для забезпе-чення зовнішніх та внутрішніх інвестицій – одне з головних завдань влади сьогодні.

Ще у 2000 році на території міста була створена СЕЗ «Інтерпорт-Ковель» у Волинській області, метою якої було облаштування міжна-родного транспортного коридору Гданськ-Одеса, залучення іноземних інвестицій, розвиток зовнішньоекономічних зв’язків, транспортно-виробничої інфраструктури. На території СЕЗ розміщувалися переважно підприємства, які здійснювали операції по обслуговуванню тран-спортних вантажів, їх зберігання, сортування, надання фінансових транспортно-агентських послуг, торгівля.

На даний час Волинський регіональний центр з інвестицій та розвитку спільно з Волинською ОДА за ініціативи виконавчого комітету Ковель-ської міської ради опрацьовує питання органі-зації промислової зони «ТехноПарк - Ковель», яка розташована поблизу дороги загальнодер-жавного значення Київ-Варшава та має під’їзну залізничну колію, межує з великим житловим районом, що дасть можливість збалансувати місця прикладення праці та місця проживання.

Рішення про резервування земельної ділянки загальною площею 25 га для реалізації інвести-

ційного проекту «ТехноПарк – Ковель» затвер-джено сесією Ковельської міської ради.Відстань до автомагістралі міжнародного значення (М07) – 1 км, до водопостачання – 500 м, газопос-тачання та електропостачання – 300 м., наявна під’їзна залізнична колія, відстань до кордонів: з Польщею – 65 км, з Білоруссю – 69 км.

Впровадження проекту забезпечить:

• створення нових промислових підпри-ємств за участю іноземного капіталу з висо-кою доданою вартістю

• підвищення дієздатності та стимулювання конкуренції місцевого бізнесу через перей-няття сучасного світового досвіду

• створення інфраструктурних умов для успішного ведення бізнесу

• ефективне використання місцевого еко-номічного, інвестиційного потенціалу

• створення привабливого бізнес-клімату, скорочення «часу до ринку»

• зростання надходжень до бюджету, роз-виток комунальної інфраструктури.

Очікується, що кількість робочих місць на підприємствах, які працюватимуть впромисло-вій зоні, може перевищити 3000.

Пріоритетними галузями для розміщення на території парку є машинобудування легка та переробна промисловість тощо.

Волинський регіональний центр з інвестицій та розвитку

Місто Ковель є важливим логістичним цен-тром не лише Волинської області, а й всієї України. Сприяє цьому зручне географіч- не розташування, розвинута транспортна мережа, розгалужена інфраструктура та потужний промисловий і кадровий потенціал, унікальні технології, перевірені часом ділові стосунки з українськими та зарубіжними партнерами.

Перспективи створення

39


Індустріальний парк – найефективніший механізм залучення інвестицій

Основною метою створення індустріальних парків є створення сприятливих інфраструк-турних умов для інвесторів, запровадження сучасних технологій виробництва промислової продукції, застосування світового досвіду орга-нізації промислового виробництва, створення нових робочих місць, розвиток інфраструктури та підвищення конкурентоспроможності тери-торії. Тому розвиток індустріальних парків, в яких будуть створені всі умови для діяльності інвесторів – було і залишається однією з най-важливіших складових у посиленні інвестицій-ної привабливості області.

На Кіровоградщині вже є певні ініціативи щодо створення індустріальних парків і з боку бізнесу. Зокрема ПАТ «Гідросила» виступило ініціатором та підготувало концепцію створення індустріального парку «Кіровоградський». Його планується організувати по вулиці Мурманській в обласному центрі на земельній ділянці пло-щею 28 га, де розвиватиметься кластер маши-нобудування. Також тут зможуть розміститися ливарне та хімічне виробництво, металообробка, виробництво будівельних матеріалів, тари тощо. На початковому етапі планується будівництво доріг на території індустріального парку та під-ведення комунікацій, зокрема водопостачання та газопостачання.

Крім того, на вулиці Генерала Родімцева, передбачається створити індустріальний парк «Єлисаветградський» на земельній ділянці пло-щею 40 гектарів, де буде організована переробка сільськогосподарської продукції.

Цікавою є ідея створення індустріального парку в Канатовому на базі колишнього вій-ськового аеродрому. На площі більше 1000 га є

низка підведених комунікацій, які потребують реконструкції та модернізації. Зацікавленість до цього потенційного індустріального парку вже проявляли інвестори з Китаю та Півден-ної Кореї, виявивши готовність на площі 200- 300 га готові розмістити потужності з вироб-ництва сонячної енергії, яка може забезпечить 100-150 МВатт чистої енергії.

Актуальним залишається питання розвитку промислової зони в місті Світловодськ, де можна створити індустріальний парк, наприклад, для розміщення на його території сучасного клас-теру з сільськогосподарського машинобудування.

Слід відзначити, що ще 27 вересня 2012 року в Кіровограді відбувся інвестиційний форум «ELISAVETGRAD INVESTMENT DAY», який вперше в Україні на регіональному рівні став майданчиком для діалогу представників влади, українського й міжнародного бізнесу та екс-пертного середовища щодо перспектив і шляхів створення індустріальних парків.

Актуальність цієї тематики в сьогоднішніх умовах значно зросла, оскільки ефективна реалі-зація Закону України «Про індустріальні парки» повинна забезпечити економічний ріст і техно-логічний розвиток як для пріоритетних галузей економіки, так і має сприяти економічному під-несенню регіонів.

Інвестиції є головною рушійною силою для роз-витку економіки, а найефективнішим механізмом для їх залучення є індустріальні парки, вважають на Кіровоградщині.

Кіровоградський регіональний центр з інвестицій та розвитку

40

Через схожі процеси окремі регіони в таких країнах як Англія, Франція, Бельгія, Польща, Чехія пройшли понад 10 років тому, оптимізу-вавши виробництво та забезпечивши робочими місцями колишніх працівників вугільно-добув-ної сфери, завдяки диверсифікації економіки та створення нових виробництв.

Наприклад, створення індустріальних парків у Чеській Республіці дозволило уникнути еко-номічних та соціальних дисбалансів, створивши умови для залучення інвестицій у започаткування нових видів виробництва (зокрема коп’ютерної техніки, програмного забезпечення тощо). Автомобільні корпорації, а також такі компанії як Dell, Lenovo, Panasonic, Hewlett-Packard роз-містили свої виробництва на території регіону. Індустріальні парки дозволили реструктурувати

економіку регіону з традиційної, орієнтованої на видобування корисних копалин, до іннова-ційної – націленої на отримання високої дода-ної вартості від виробництва.

Розвиток схожого сценарію є можливим для Донецької області. Створення індустріальних парків дозволить в повній мірі використати існу-ючий промисловий потенціал регіону, а також залучити технологічні інновації у виробництво, поступово замінюючи енергоємну, ресурсо-орієнтовану продукцію на новітні технічні рішення та високу додану вартість. Створення нових виробництв на території області, сприя-тиме також покращенню екологічного стану та здоров’я людей.

Протягом 2012-2013 років у Донецькій області розглядалися певні пропозиції щодо створення індустріальних парків. Зокрема, у м. Костянтинівка пропонувались 2 земельні ділянки, площею 28,9 га і 28 га відповідно. Також опрацьовувались ідеї створення «Крама-торського високотехнологічного машинобудів-ного індустріального парку» у м. Краматорськ та «Костянтинівського індустріального парку «Склоград». Розроблення концепцій індустріаль-них парків були заплановані на 2014 рік.

Також актуальним питанням залишається створення індустріальних парків у містах Друж-ківка і Слов’янськ Донецької області. Привабли-вість Донеччини підтверджують успішні інвес-тиційні проекти в регіоні.

Група Heidelberg Cement присутня на ринку України з 2001 року. Підприємства Групи виробляють широ-

Потреба у створенні індустріальних парків у Донецькій області

Економіка Донецької області, що форму-ється в значній мірі за рахунок видобутку корисних копалин та їх первинної пере-робки, є чутливою до зміни цін на сировину на зовнішніх ринках. Потужні, проте великі за площею підприємства та тисячі працюючих, які залежать від даного місця роботи, знахо-дяться під загрозою втрати робочих місць у зв’язку зі змінами в технології виробництва, попиту на продукцію, потребою в оптимізації витрат на виробництво та врешті решт його модернізації.


41

кий спектр високоякісного цементу, бетону і піщано-гравійних сумішей. Підприємства мають сертифікат управління якістю відповідно до стандарту ISO 9001 та сертифікат на систему екологічного управління ISO 14001. На україн-ських підприємствах Групи HeidelbergCement трудяться 1400 працівників.

Починаючи з 2009 року, всі цементні заводи Групи HeidelbergCement в Україні ведуть свою діяльність як єдина юридична особа ПАТ «Хай-дельбергЦемент Україна». На території Доне-цької області функціонують підприємства в смт. Новоамвросіївське та м. Єнакієве.

Амвросіївський цементний завод - одне з найстаріших цементних підприємств Укра-їни. З 2006 року він входить до складу Групи HeidelbergCement. Виробничі потужності скла-даються з 6 технологічних ліній з випалювання клінкеру та 8 млинів помелу цементу. Завод має власну сировинну базу.

Німецьким концерном HeidelbergCement в розвиток заводу було вкладено 200 млн євро інвестицій. Найбільша частина інвестицій була реалізована в переозброєння та освоєння «сухого» способу виробництва цементу.

Компанія ЗАТ «Зевс Кераміка» інвестувала у будівництво заводу з вироб-

ництва керамічних мас, що застосовуються у якості сировини для виготовлення фарфорового, фаянсового, столового та декоративного посуду, будівельної та технічної кераміки становить 41,6 млн дол. США.

Одним із засновників компанії стала італій-ська компанія «EmilceramicaSpA» - європей-ський лідер у виробництві керамічної плитки.

Початкові інвестиції у будівництво заводу «Зевс Кераміка» в м. Слов’янськ склали 24 млн дол. США, з яких 10 млн дол. США було витра-

чено на будівельні роботи, 14 млн дол. США - на обладнання італійської компанії Sacmi. У 2006 році Міжнародна фінансова корпорація надала кредит у розмірі 9 млн дол. США на 84 місяці під 8,85% річних на будівництво другої черги заводу.

Розробка проекту, технічна підтримка, роз-робка дизайну і колекцій продукції, навчання та підготовка персоналу здійснюється італійськими фахівцями EmilceramicaSpA, які по праву вважа-ються кращими в галузі виробництва керамічної плитки і керамограніта.

Донбас, як промислове серце України, має велике техногенне навантаження на екологію. Саме тому, існує необхідність використовувати екологічно чисті джерела енергії. Донецька область зробила перший крок в сфері вико-ристання потенціалу вітру, коли було впро-ваджено проект будівництва Новоазовської вітроелектростанції.

Наступним кроком стала реалізація інвес-тиційного проекту з виробництва вітроенерге-тичних установок мульти-мегаватного класу у м. Краматорськ з загальною сумою інвестицій 15 млн дол. США.

Інвестором стала німецька компанія «Fuhrlаnder», яка має 20-ти річний досвід роботи на ринку вітрое-

нергетичного обладнання. Компанія виробляє вітрогенератори від 30 кВт до 2,5 МВт, проектує вітропарки та надає консалтингові послуги.

У перспективі компанія «ФВТ-Україна» має намір запустити виробництво лопастей для вітротурбін. У планах підприємства на най-ближчі роки освоєння сучасної моделі FL3000 потужністю 3 МВт.

Донецький регіональний центр з інвестицій та розвитку


42

Фінський досвід створення індустріальних парків у Запорізькій області

На сьогоднішній день розроблено 28 проек-тів створення індустріальних парків. З них 5 (м. Бердянськ, м. Енергодар, Василівський, Михай-лівський та Пологівський райони) розробляють проекти концепцій індустріальних парків, які можуть бути включені до Реєстру індустріаль-них парків України.

Практика свідчить, що велику роль відіграє не тільки привабливість самого майданчику, а й керуюча компанія з успішним досвідом організа-ції діяльності. Так, свій варіант ефективної коо-перації в українському машинобудуванні запро-понувала фінська компанія-інвестор Konecranes. Скориставшись накопиченим у Фінляндії вели-ким досвідом створення промислових парків, вона створила у Запоріжжі такий парк на базі ЗАТ «Запоріжкран», залучивши до промислової кооперації потужного виробника важких ван-тажопідйомних механізмів і невеликі промпід-приємства. Нині тут успішно співпрацюють вже п’ять промислових підприємств малого бізнесу

(ТОВ ПК «Техноліт», ТОВ «ПП Кран, ЛТД», ТОВ «Катран - СБ», ТОВ «Крандізайн», ТОВ «Транс - Логістик»).

Крім доступу до загальної інфраструктури та інженерних мереж, компанія надає примі-щення та обладнання для виробничих потреб, залучає проектантів й підрядників з урахуван-ням потреб та специфіки орендарів, надає інші необхідні послуги виробничого та обслуговую-чого характеру.

Крім того, фінська компанія стала своєрід-ним мостом, що з’єднує українське промислове виробництво з іноземними інвесторами, запро-понувавши їм, з огляду на свій успішний досвід роботи, чудову можливість швидко і з незна-чним ризиком увійти на український ринок.

Актуальність створення в Запорізькій області промислових парків була обговорена на уро-чистій церемонії відкриття на території Про-мислового парку представництва і виробництва компанії Heraeus Electro – Nite. У заході взяли участь директор ДБУ «Запорізький регіональ-ний центр з інвестицій та розвитку» С.О. Доро-шенко, начальник управління зовнішніх зносин та ЗЕД Запорізької ОДА В.В. Міщанин, Посол Фінляндії в Україні Ар’я Макконенн, керів-ники Konecranes і Heraeus Electro-Nite, топ-менеджери іноземних компаній, що працюють в Україні та директори великих промислових підприємств регіону.

В свою чергу, досвід створення промислового парку «Запоріжкран» є прикладом для інших. І тут слід відзначити місто Мелітополь та Мелі-топольський район, де проводиться повномасш-табна робота зі створення індустріальних парків на 4 земельних ділянках.

У Мелітополі – це «Інвест-Мелітополь» (земельна ділянка розміром 198 га типу «грін-філд» в межах міста з інженерною інфраструк-турою у районі Каховського шосе і Моторного

Світова практика свідчить про те, що ство-рення індустріальних парків – один з найбільш ефективних шляхів залучення інвестицій, зокрема, іноземних. Тому задля економічного зростання Запорізького регі-ону активно ведеться розробка проектів промислових зон.


43

Також, в Запорізькій області на Північно-Токмацькому промисловому майданчику пло-щею 418,34 га планується створення індустрі-ального парку «Днепрал». З ініціативи голови Запорізької ОДА Валерія Баранова проведено відповідну нараду.

Так, поступово в Запорізькій області спіль-ними зусиллями органів влади, підприємців, інвесторів та Запорізького центру з інвестицій та розвитку виокремленні найбільш перспек-тивні проекти індустріальних парків. Для Запо-різького краю - це нові робочі місця, надхо-дження до бюджету і можливість впровадження сучасних технологій. Вони можуть стати рушій-ною силою диверсифікації економіки області, залучення додаткових коштів до бюджетів усіх рівнів, що сприятиме процвітанню регіону та підвищенню рівня життя мешканців.

заводу) та промисловий майданчик «Укравто» (транснаціональна автомобільна компанія, най-більший в Україні виробник автомобілів пропо-нує земельну ділянку типу «браунфілд» площею 20 га).

Запорізький регіональний центр з інвестицій та розвитку

Інфраструктура індустріального парку«Інвест-Мелітополь»

«Створення індустріального парку призведе до підвищення рівня зайнятості населення в результаті створення нових робочих місць, підвищення рівня заро-бітної плати і доходів громадян», - зазначив Валерій Баранов, голова Запорізь-кої ОДА.


44

Індустріальні парки – пріоритет регіонального розвитку Луганської області

Зростання української національної еконо-міки призведе до збільшення попиту на спеці-ально облаштовані території для ведення біз-несу. Такий попит на сучасні інфраструктурні умови буде сформований передусім в індустрі-альних агломераціях та в потужних транспорт-них вузлах, де вже розмістилися національні та закордонні компанії. Саме такими місцями можуть стати індустріальні парки Луганщини, беручи до уваги розташування області в інду-стріальній агломерації Донбасу.

Проект розміщення індустріальних парків на території області

Луганським регіональним центром з інвести-цій та розвитку сформовано каталог пропозицій місцевих органів влади до якого надійшло 11 інвестиційних пропозицій щодо створення інду-стріальних парків від міських рад та райдержад-міністрацій Луганської області. Це:

1. «Індустріальний парк «Стаханов» (м. Стаханов) – 52,98 га

2. «Індустріальний парк «Рубіжне» (м. Рубіжне) – 37 га

3. Субрегіональний індустріальний парк (м. Свердловськ, м. Ровеньки) – 29,87 га

4. Інноваційний парк Східного Парт-нерства «Агромісто» – 131,29 га

5. «Індустріальний парк «Лисичанськ» – 52,92 га

6. Інвестиційні пропозиції «Індустріаль-ний парк»:

6.1. м. Луганськ – 80,41га

6.2. м. Брянка – 69,8 га

6.3. м. Красний Луч – 15,8 га

6.4. Антрацитівський район – 15га.

6.5. Новоайдарський район – 352,6 га

Проект розміщення індустріальних парків на території Луганської області

Індустріальний парк «СТАХАНОВ»

Розроблено концепцію створення індустріаль-ного (промислового парку) «Стаханов» та його концептуальний дизайн. Ділянка має загальну площу 52,98 га та розташована в промисловій частині міста, де вже знаходяться і працюють з повним завантаженням два великих промисло-вих підприємства (завод технічного вуглецю та завод феросплавів).

Відстань до найближчої автомагістралі близько 2 км. Повз земельну ділянку на відстані 300 м пролягає автомобільна дорога. На від-стані 60 км від ділянки знаходиться аеропорт міста Луганськ. Поряд із земельною ділянкою є усі необхідні інженерні мережі. Діюча ТС 110/5 кВт знаходиться на відстані 500 м. Під-ключення до існуючого газопроводу середнього тиску d=500 мм Па на відстані 300 м. Повз земельну ділянку на відстані 200 м проходять 3 трубопроводи великого діаметру. Відстань до існуючих міських водоочисних споруд, потуж-ністю 17000 мі/добу – 3,5 км. Існує можли-вість підключення до очисних споруд на півночі ділянки. Допустима напруга електричного току при наявності електрифікації – 6 кВт.

Обсяг інвестицій для реалізації проекту «Індустріальний парк Стаханов» становить 2,06 млн дол. США — для підготовки інфраструк-


45

тури індустріального парку, а саме: будівни-цтва під’їзних шляхів, паркування, зелених зон і пішохідних доріжок, підведення інженерних мереж, дренажної системи.

Розташування на ділянці

Індустріальний парк «РУБІЖНЕ»

Для підготовки земельних ділянок у відпо-відності до вимог інвесторів, в рамках впрова-дження заходів Стратегічного плану підвищення конкурентоспроможності Північно-Західного субрегіону Луганської області «Інноваційний Донбас» до 2015 року, спільно з чеськими експертами за технічної підтримки проекту «Локальні інвестиції і національна конкуренто-спроможність» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) розроблений Концептуаль-ний дизайн індустріального парку «Рубіжне» площею 33 га.

Метою концепції проекту «Індустріальний парк Рубіжне» є створення змішаного індустрі-ально-комерційного та логістичного парку, який зможе задовольнити потреби у розміщенні як місцевих компаній, так і компаній з прямими іноземними інвестиціями, а також у створені значної (близько 610) кількості нових робочих місць.

Місто Рубіжне розташоване в центрі зони охоплення малих та середніх міст таких, як: Кре-мінна, Сєверодонецьк та Лисичанськ. Всі вони

розташовані в 20-кілометровій зоні навколо м. Рубіжне, роблячи його добре доступним цен-тром економічного розвитку в регіоні. Підрахо-вано, що загальна кількість населення, що про-живає в цій зоні охоплення перевищує 350 000 осіб, така кількість представляє собою достатній запас робочої сили для розвитку регіонального індустріального парку.

У зв‘язку з місцевою специфікою (наяв-ність інфраструктури на ділянці, обмежені потужності інфраструктури, прямокутна форма ділянки з нахилом в напрямку меншої частини, достатньо малі/середні міста в зоні охоплення, важкі початкові етапи) реалістичним здається освоєння перших фаз ділянки з ціллю залучення скоріше малих виробничих інвестицій в неенер-гоємних галузях промисловості. На ділянку слід перемістити водопровід, діаметром 300 мм, а також газопровід середнього тиску.

На першій фазі розвитку тут можуть бути розміщені та задоволені промислові потреби галузей легкої промисловості, логістики, склад-ських, збиральних та ремонтних операцій. На наступних етапах індустріальний парк має при-вернути увагу інвесторів більш промислових/логістичних, або ж, навіть, оптових об’єктів.

Яна РОМАШКІНАдиректор Луганського регіонального

центру з інвестицій та розвитку

Суб-ділянки, наявні у м. Стаханов


46

Спостерігаючи за основними тенденціями розвитку світової економіки, можна зробити висновок, що створення індустріальних парків дає суттєвий поштовх для економічного розвит- ку регіону та підвищення рівня життя населення. Враховуючи зазначене, економічна сфера міста Миколаїв потребує переформатування. Місцева влада вважає, що створення території спеціаль-ного режиму економічної діяльності, зокрема у форматі індустріального парку, в рамках якої надаватимуться певні преференції для потенцій-них інвесторів, стане суттєвим джерелом залу-чення інвестицій. Створення індустріального парку може покласти початок функціонуванню «точок стрімкого економічного росту». Тому ще з середини 2011 року, у рамках міжнародної програми «Локальні інвестиції та національна конкурентоспроможність» (LINK USAID), ви- никла й почала реалізовуватись ідея створення індустріального парку під назвою «Індустріаль-ний парк Миколаїв».

Протягом 2011 року фахівцями місцевої ради спільно з чеськими фахівцями програми LINK USAID здійснено комплекс робіт, резуль-татом якого з’явилося створення концептуаль-ного дизайну індустріального парку на території ділянки ІІ Промзони, який може стати основою для розробки концепції індустріального парку м. Миколаїв відповідно до вимог Закону Укра-їни «Про індустріальні парки».

В рамках співпраці були вивчені промис-ловий потенціал регіону, наявність придатних площадок, транспортної й енергетичної інфра-структури, науково технічного потенціалу, тру-дових ресурсів, їх рівень освіти й професійної підготовки. Була відзначена наявність новоприй-нятого генерального плану міста з зонуванням, яка кращим чином відповідає концепції май-бутнього індустріального парку. Цей план ціл-ком відповідав стратегічному плану економіч-ного розвитку регіону.

Миколаїв завжди був привабливим для біз-несу. Підтвердження цьому – вигідне еконо-міко-географічне положення, розвинена тран-спортна інфраструктура. Територією області проходять міжнародні транспортні коридори: Євро-Азійський, Балтійське море - Чорне море, тут розгалужена мережа автомобільних шляхів та залізничного сполучення, наявний міжнарод-ний аеропорт. Особливістю є морегосподарський комплекс з трьома морськими й річковими пор-тами. Окрім цього, Миколаїв володіє потужним експортоорієнтованим промисловим комплек-сом (підприємства машинобудування, судно-будування, енергетики, металургії, харчової та легкої галузей промисловості), потужною енер-гетичною галуззю. Забезпечено сприятливі умови для розвитку агропромислового комплексу.

Сильними сторонами міста є зацікавленість місцевої влади у створенні індустріального парку, генеральний план міста із зонуванням ділянок промислового розвитку, що відповідає концепції, рельєф та геологія ділянки, її легка транспортна доступність, наявність достатньої кількості робочої сили. Поряд з цим, комуні-каційна інфраструктура ділянки потребує більш детального дослідження. Водночас, з технічної точки зору не існує ніяких перешкод щодо ство-рення необхідної інфраструктури.

Перспективи створення індустріальних парків на території Миколаївської області


47

Відповідно до запропонованого концептуаль-ного дизайну, передбачено створення парку в три основні та одну резервну фази.

В першій фазі передбачається створення про-мислових та комерційних потужностей, а саме центр комерційних послуг вздовж дороги P06, об’єктів роздрібної та гуртової торгівлі, офісів, різноманітних підприємств.

Під час другої фази передбачається створення виробництв з високою доданою вартістю.

На третьому етапі – розвиваток логістичної та складської інфраструктури. Логістичні потуж-ності будуть поєднані з залізницею, складами для вантажних перевезень тощо.

Резервна зона залишається нерозпланованою для розширення території індустріального парку у майбутньому, в разі успішної реалізації пер-ших трьох фаз.

До створення Миколаївського індустрі-ального парку залучені структурні підрозділи Миколаївської міської ради та Миколаївської облдержадміністрації, Регіональний фонд під-тримки підприємництва, Миколаївська обласна організація роботодавців «Промисловці та під-приємці Миколаївщини, ДБУ «Миколаївський регіональний центр з інвестиції та розвитку», Регіональна торгово-промислова палата Мико-лаївської області та інші інституції. Питання обговорювалось на засіданнях міського комітету з економічних реформ при виконавчому комі-теті Миколаївської міської ради та на засіданні координаційної ради з питань створення спри-ятливого інвестиційного клімату в м. Миколаїв. Розроблено спільний план заходів щодо ство-рення індустріального парку «Миколаїв» (пер-ший етап) на 2013-2014 роки.

Створення індустріального парку дозволить підвищити інвестиційну активність в економіці

міста й регіону, адже сама суть функціонування індустріальних парків полягає в залученні інвес-тицій, до того ж, як правило, у виробництво високотехнологічної продукції. Проект ство-рення індустріального парку включено до інвес-тиційного паспорту міста Миколаїв.

Результатами реалізації проекту буде:

● суттєве збільшення прямих інвестицій у реальний сектор економіки;

● зростання виробництва конкурентоспро-можних товарів;

● створення нових робочих місць, що зна-чною мірою сприятиме підвищенню рівня життя і соціального захисту мешканців міста;

● збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів;

● забезпечення довгострокової співпраці науки та бізнесу, що дозволить розробляти та впроваджувати інноваційні проекти у виробництві;

● підвищення ділової активності у місті;

● комерціалізація науково-дослідних розробок;

● підвищення рівня зайнятості населення;

● підвищення рівня заробітної плати і доходів;

● працевлаштування випускників навчаль-них закладів;

● підвищення кількості впроваджених інно-ваційних технологій, продуктів;

● розвиток інноваційного підприємництва.

Тетяна Шуліченко

Начальник Управління економіки та інвестицій Миколаївської міської ради

Юрій Іванов

Директор Миколаївського регіонального центру з інвестицій та розвитку


48

Враховуючи зазначене, одним із пріоритетів розвитку Тернопільської області повинен стати економічний розвиток малих міст як осередків зростання регіону.

Потенціал Тернопільської області як спри-ятливого середовища для залучення інвестицій у малі міста засвідчує міжнародний рейтинг «Європейські міста та регіони майбутнього 2014/2015», який проведено британським жур-налом FDI Magazine. За оголошеними рейтин-говими результатами Тернопільська область та Шумський район зокрема увійшли до категорії «ТОП 10 Малі економічно-ефективні регіони».

Варто відмітити, що 7 районних центрів Тер-нопільської області мають населення 10-30 тис. осіб, та відносяться до категорії малих міст. Це дає можливість органам місцевого самовряду-вання брати участь у ряді міжнародних проектів для залучення додаткових ресурсів.

Один із таких проектів є «Малі міста — магніт для інвестора», який реалізується в рамках польської програми міжнародної технічної допо-моги «Польська допомога».

Серед цілей проекту:

● підвищення рівня знань представників органів влади у сфері створення інвести-ційного потенціалу міста, у тому числі

посилення інвестиційної інфраструктури для інвесторів;

● підвищення рівня знань і компетентності у сфері створення конкретних інвестицій-них пропозицій;

● популяризація міст України шляхом участі у виставці під час міжнародної конференції;

● ініціювання та розвиток співробітництва міст з іноземними інвесторами та малими містами у Польщі;

● надання і розповсюдження матеріалів про створення марки міста й інвестиційних паспортів, та про інвестиційну ситуацію малих міст в Україні.

Тернопільський регіональний центр з інвес-тицій та розвитку як координатор проекту в області продовжує активну співпрацю з пред-ставниками органів місцевого самоврядування, бізнесу, громадських організацій міст-учасників.

У результаті реалізації проекту очікується досягнення таких результатів:

● розробка та переклад інвестиційних паспортів;

● розробка підручників brand book;

● організація і проведення навчального візиту до Польщі і забезпечення активної участі у міжнародних конференціях;

● підготовка доповідей експертів щодо інвестиційної привабливості малих міст з рекомендаціями.

З огляду на зазначене, участь у проекті стане додатковим стимулом для ефективної діяльності у напрямку підвищення інвестиційної при-вабливості та створення комфортних умов для бізнесу у містах Тернопільської області, а отже створить нові можливості для розвитку громад.

Інвестиції у малі міста — запорука економічного зростання Тернопільщини

Серед актуальних питань сьогодення є рефор-мування місцевого самоврядування в країні, що передбачатиме розширення повноважень місце-вих громад. У разі успішного запровадження реформи з’являться нові можливості та стимули для концентрації фінансових ресурсів та вирі-шення на місцях проблемних питань у сфері комунального господарства, інфраструктури, ту- ризму, охорони здоров’я тощо.

Тернопільський регіональний центр з інвестицій та розвитку


49

У червні 2013 року з метою встановлення економічних коопераційних зв’язків підпри-ємств Херсонської області з партнерами країн Балтійського та Чорноморського басейну в смт. Лазурне Скадовського району Херсонської області було проведено I Балтійсько-Чорномор-ський економічний форум. Одне з питань сто-сувалося перспектив розвитку промисловості та будівництво індустріальних парків. Перспектив-ними на території Херсонської області для їх створення були визначені міста Каховка, Нова Каховка та Цюрупинськ.

На сьогодні представники бізнесу зарубіжних країн вважають інвестиційний клімат у Херсон-ській області сприятливим для ведення бізнесу. Міжнародна інвестиційна співпраця активно продовжується.

Так, у м. Каховка буде створено Херсон-ський машинобудівний індустріальний парк «Корсунь». Його функціональне призначення – організація сучасного машинобудівного вироб-ництва, зорієнтованого на вітчизняного сільгосп-виробника. Індустріальний парк «Корсунь» має

на меті впровадження лінії сучасної вітчизняної сільгосптехніки для овочівництва.

Земельна ділянка площею 9 га (з перспек-тивою розширення) знаходиться у східній про-мисловій зоні міста, має безпосередній вихід на вул. Мелітопольську, яка відноситься до доріг магістрального сполучення Р47, М14 та Р47. Дана територія оснащена необхідною інфра-структурою, зокрема електрозабезпеченням, газопроводом та власним водопостачанням. Від-стань до річкового вантажного порту та заліз-ничного сполучення (жд. Станції «Завітна» та «Каховка» Одеської залізниці) обмежується біля 20 км. Земельна ділянка розташована в місті компактного проживання (150 000 мешканців) з урахуванням двох наближених один до одного міст обласного значення Каховка, Нова Каховка, районних центрів та сіл.

У Новій Каховці пропонується ділянка пло-щею 22 га для створення парку «Індустріаль-ний» (близько 70 тис. населення). Ділянка має доступ до необхідної інженерної інфраструк-тури, водогін знаходиться на відстані всього 10 м, ЛЕП – 50 м, газопостачання – 200 м. Поруч проходить дорога з твердим покриттям. Відстань до шосе – 2 км, стільки ж і до заліз-ниці та 4 км до річкового порту «Каховка». На території парку можна розмістити виробни-цтво машин та приладів, будівельних матеріа-лів, електрообладнання, організувати переробку сільськогосподарської продукції.

Створення індустріальних парків на Херсонщині допоможе підвищити інвестиційну привабливість регіону

У Херсонській області питання створення інду-стріальних парків є доволі актуальним. Адже це інноваційний спосіб підвищення інвестиційної привабливості регіону, випуск нового конкурен-тоспроможного інвестиційного продукту та нові робочі місця, що призведе до збільшення вну-трішнього валового продукту.

Херсонський регіональний центр з інвестицій та розвитку


50

Foreign Direct Investment, або прямі іноземні інвестиції (ПІІ), – форма участі іноземного капіталу в реалізації інвестиційних проектів на території країни, що одержує інвестицію. Для країн з перехідною економікою ПІІ – найбільш затребувана форма капіталовкладень, що дозво-ляють не тільки реалізувати великі проекти, а й залучити на свою територію новітні технології виробництва та маркетингу.

Як і для всієї України, для Харківської області ПІІ особливо важливі у зв’язку з браком власних ресурсів для реалізації нових проектів іннова-ційного розвитку, а також і для оновлення зно-шеної інфраструктури – адже багато промисло-вих об’єктів, житлових та громадських будівель, систем комунікацій уже давно потребують капі-тальних вкладень.

Але, говорячи про залучення ПІІ, ми повинні розуміти, що інвестори – це не грантодавці-альтруїсти, які роздають гроші нужденним. ПІІ здійснюють бізнес-компанії, що прагнуть отри-мати комерційну вигоду: отримати доступ на ринок для продажу своїх товарів і послуг, забез-печити свою діяльність більш дешевою сиро-виною і робочою силою, придбати стратегічні активи для підвищення міжнародної конкурен-тоспроможності – тобто компанії, що мають чітке бажання отримати прибуток на вкладений капітал.

І тому навіть тоді, коли закордонні інвестори обговорюють фінансування проектів екологіч-ної та соціальної спрямованості через створення державно-приватного партнерства, – вони все одно висувають умови отримання відповідного рівня прибутку: або за рахунок платежів з боку органів місцевого самоврядування, або за раху-

нок оплати наданих послуг безпосередньо насе-ленням. Тому дуже важливо під час розробки стратегії регіонального розвитку розуміти: які інвестиційні проекти можуть забезпечити залучення прямих іноземних інвестиції, а які можуть бути профінансовані лише за рахунок коштів бюджету.

У своїй роботі із залучення прямих інозем-них інвестицій органи місцевого самовряду-вання повинні проаналізувати не тільки наявні природні ресурси, рівень компетенції робочої сили, інженерну інфраструктуру території, а й перейняти досвід у керівників тих проектів, які вже забезпечили приплив інвестицій у Харків-ську область. А таких підприємств у нас чимало, це: всесвітня група енергетичних та нафтохіміч-них компаній Shell; Компанія Nestle (Швей-царія); ПрАТ «Філіп Морріс Україна» (США); ТОВ «Амкор Тобакко Пекеджинг Україна» (Франція); Спільне Українсько-Британське ТОВ «Українська Чайна Фабрика «Ахмад Ті» (Велика Британія); Дочірнє підприємство з іно-земними інвестиціями «Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» (Нідерланди); Харківське відділення ПАТ «САН ІнБев Україна» (США); ТОВ «Східно-Українська компанія «Малтюроп» (Франція); ПрАТ з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка» (Австрія); ТОВ «Елме Мессер Україна» (Естонія); Кор-порація Sun Group (В’єтнам); ТОВ «Бікорм» (Панама), ТОВ «МЕТРО Енд Кері Україна» (Німеччина) і багато інших.

Торік у Харківську область вдалося залучити лише 85,3 млн доларів, що забезпечило в під-сумку загальну суму інвестицій 2216 млн дола-рів, що явно недостатньо. Адже статистика

Прямі іноземні інвестиції для регіонального розвитку


51

показує, що продуктивність праці, валовий вну-трішній продукт і рівень життя населення без-посередньо пов’язані з обсягом ПІІ, які надхо-дять до регіону.

Так, наприклад , якщо порівняти наші показ-ники з досягненнями Чеської Республіки, яка за чисельністю населення всього в 4 рази більша за Харківську область, то побачимо суттєві від-мінності. У Харківській області рівень інвести-цій на душу населення становить 813 доларів, середня заробітна плата – 362 долара (станом на 1.01.14), і ВВП на душу населення – 7,6 тис. доларів. У Чеській Республіці рівень інвестицій на душу населення в 13,6 рази вище і становить 11,1 тис. доларів, що забезпечує в результаті середню заробітну плату на рівні 1328 доларів і ВВП на душу населення 27,2 тис. доларів, що в 3,6 рази вище, ніж у Харківській області.

Але, крім сумарних обсягів, істотне значення має і напрям використання іноземних інвес-тицій: 61,7% від загального обсягу інвестицій, що надійшли в Харківську область, становлять інвестиції у фінансовий сектор та нерухомість, і тільки 16,7% – у сферу промислового вироб-ництва. Водночас у Чеській Республіці у сферу виробництва товарів і послуг вкладено 65%. І добилася Чехія таких показників тому, що створила сприятливий інвестиційний клімат і

організувала індустріальні парки – виділені для інвесторів вільні земельні ділянки, оснащені інженерною інфраструктурою для швидкої реа-лізації інвестиційних проектів.

У цьому плані в Харківській області великі можливості – адже у нас є не тільки Greenfields – вільні для забудови земельні ділянки промис-лового призначення, а й Brownfields – незаван-тажені та невживані площі наших промислових гігантів, які мають потужну інженерну інфра-структуру. Саме за такою організаційною схе-мою використання майданчиків реструктуризо-ваних підприємств створювались індустріальні парки в Польщі, яка за рахунок залучення пря-мих іноземних інвестицій вивела ВВП на душу населення на рівень 22,2 тис. доларів і середню заробітну плату на рівні 1147 доларів – досяг-нувши результату лише ненабагато гіршого, ніж Чехія.

Тому сьогодні ми всі повинні почати працю-вати над тим, щоб застосувати вдалий закор-донний досвід на землі Слобожанщини та під-твердити на практиці ту високу оцінку, яку в лютому 2014 року отримав Харківський регіон, коли за оцінки Financial Times зайняв четверте місце серед усіх регiонiв Схiдної Європи у рей-тингу TOP 10 EASTERN EUROPEAN REGIONS – FDI STRATEGY.

Довідкова інформація:

Харківська область розглядає можливість створення індустріаль-них парків на трьох майданчиках:

- на території Малинівської селищної ради Чугуївського району – ІП «Малинівка-Еко»

- на території міста Первомай-ський – ІП «Первомайський»

- на території Харківського району – ІП «Рогань»

Сергій ЧЕРНОВ

Голова Харківської обласної ради, Президент Української асоціації

районних та обласних рад

ІП “Рогань” ІП “Малинівка-Еко”

ІП “Первомайський”


52

Головною перевагою індустріальних парків в порівнянні з іншими подібними чинними в Україні економічними механізмами (спеціаль-ними економічними зонами, територіями прі-оритетного розвитку, технологічними та нау-ковими парками) є більш досконала система організаційно-інформаційних та фінансових механізмів стимулювання процесу їх створення та функціонування, які відповідають нормам СОТ.

Завдяки своєму географічному положенню Чернівецька область, яка межує з Румунією та Молдовою, могла б долучитьсь до реаліза-ції національного проекту, та в повній мірі використовувати свій транспортний потенціал та близькість з кордонами Євросоюзу. Що не менш важливо в області зосереджений значний науковий та кадровий потенціал. Здійснюють свою діяльність: інститут термоелектрики НАН України, Чернівецькі відділи інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН Укра-їни, інститут матеріалознавства НАН України, Чернівецькі філії інституту землевпорядження і Київського інституту автоматики, ПВНЗ Буко-винський університет, Чернівецький національ-ний університет імені Ю. Федьковича, Буко-винський державний медичний університет,

Чернівецький торговельно-економічний інсти-тут Київського національного торговельно-еко-номічного університету, Буковинська державна фінансова академія, Економіко-правовий інсти-тут, Чернівецький факультет Харківського дер-жавного політехнічного університету.

Створення індустріального парку на тери-торії області стане великим поштовхом у всіх сферах життєдіяльності регіону, це створило б хороші умови для залучення інвестицій, ство-рення додаткових робочих місць, збільшення, розвиток інноваційної діяльності, тощо.

Чернівецька область у своїх надрах має великі запаси природних ресурсів, але, всі ми розумієм що будь-які ресурси вичерпні, а їх надмірне використання призводить до різних негативних наслідків. Пріорітетними напрямками роботи індустріального парку можуть стати: агропро-мислове виробництво, ІТ-сфера, виробництво обладнання для отримання альтернативних дже-рел енергії, відновлення роботи заводів, розви-ток логістики.

Індустріальні парки – нові можливості

Чернівецький регіональний центр з інвестицій та розвитку

Згідно з положеннями чинних нормативно-правових актів, індустріальний парк слід розглядати як багатовекторний адміністра-тивно-ринковий механізм, який завдяки спе-ціальним організаційно-економічним умовам має забезпечити здійснення структурних перетворень і технологічної модернізації економіки України, стимулювання інвести-ційної активності в регіоні, вирішення соці-ально-економічних проблем розвитку і фор-мування «точок регіонального зростання».


53

Одним із ініціаторів проекту створення інду-стріального парку на Черкащині виступає швей-царська компанія «Євротехнолоджі АГ» (Euro-Technology AG, Switzerland). Дане акціонерне товариство є міжнародним холдингом з влас-ними виробничими потужностями та конструк-торськими відділами в Європі, Китаї та Україні, яке займається розробкою та впровадженням комплексних високотехнологічних рішень з використанням власних ноу-хау в таких галу-зях, як машино- та верстатобудування, обробка металів, створення виробництва.

Компанія «Євротехнолоджі АГ» вже має свій індустріальний комплекс в Київській області.

Бачення концепції індустріального парку в регіоні базується на наявності ряду факторів:

● успішна робота ряду приватних підпри-ємств в галузі виробництва верстатів з ЧПУ, верстатів гідроабразивної різки металів, лазерної техніки, які створюють своєрідний кластер верстатобудівників;

● наявність підприємств, які займаються обробкою металів та природного каменя;

● наявність успішно працюючих під-приємств у сфері машинобудування та приладобудування;

● високий науково-технічний рівень вищих навчальних закладів міста Черкаси.

В рамках концепції пропонується створити навчальний індустріальний центр (НІЦ), в якому будуть представлені відповідні високо-технологічні засоби та технічний персонал. НІЦ створюється як технологічно-ефективне вироб-ниче підприємство максимально універсальної

автоматизації. Навчання та підвищення квалі-фікації персоналу (інженерів, конструкторів та програмістів) проводитиметься шляхом вироб-ничого стажування в провідних аналогічних НІЦ Євросоюзу.

Перед НІЦ ставиться двоєдина задача з під-готовки висококваліфікованого технічного пер-соналу та створення конкурентоспроможного на світовому ринку виробничого комплексу, який би виступив ядром всієї існуючої машино- та приладобудівної галузі Черкаської області.

Компанія «Євротехнолоджі АГ» готова взяти на себе зобов‘язання здійснити поставку необ-хідного навчального та виробничого обладнання, програмних продуктів, учбово-методичного матеріалу, направити власних фахівців для орга-нізації навчально-виробничого процесу, органі-зувати стажування перспективних студентів в провідних НІЦ Європи.

Орієнтовна сума інвестицій у створення НІЦ складе близько 1 млн євро.

Соціально-економічний ефект від створення індустріального парку визначатиметься нарощу-ванням науково-виробничого потенціалу в сек-торі автоматичного управління технологічними процесами в машинобудуванні. Розвиток гори-зонтальних зв‘язків між підприємствами дивер-сифікує ризики та дасть можливість оператив-ного реагування на потреби ринку.

Приладобудування та машинобудування – в основі створюваної концепції

індустріального парку на Черкащині

Дігтяр ОЛЕКСАНДРпровідний спеціаліст Черкаського

регіонального центру з інвестицій та розвитку


54

Поряд з іншими напрямами залучення інвес-тицій в економіку Чернігівського регіону вкрай актуальним є питання розвитку індустріальних парків. Сьогодні на всіх рівнях присутнє розу-міння необхідності їх створення як додаткової можливості для залучення капіталовкладень, створення нових робочих місць, випуску кон-курентоспроможної продукції, додаткових над-ходжень до місцевого бюджету.

Економіка Чернігівської області має індустрі-ально-аграрну структуру, а її ключовою галуззю є промисловість. Розширення й модернізація про-мислового виробництва та збільшення випуску конкурентоздатної продукції стане основою для розвитку інших галузей економіки та стабілі-зації соціальної сфери області. Пріоритетними галузями для інвестування в область на даному етапі визначено:

● харчову та переробну промисловість;

● енергозберігаючі та екологічно безпечні технології;

● глибоку переробка природних ресурсів.

Актуальність створення індустріальних пар-ків підкріплюється конкурентними перевагами регіону, до яких відносяться:

● вигідне географічне розташування;

● розвинена транспортна інфраструктура, наявність міжнародних залізничних та автомобільних шляхів;

● розвідані поклади корисних копалин (нафта, газ, торф, крейда, фосфорити, пісок, бішофіт);

● потужні підприємства паливно-енергетич-ного комплексу, машинобудівної, харчової, легкої галузей промисловості, здатні виро-бляти конкурентоспроможну продукцію;

● науковий потенціал та висококваліфіко-вані трудові ресурси.

З метою ініціювання та стимулювання ство-рення індустріальних парків головою Черні-гівської облдержадміністрації було підписано розпорядження № 111 від 03.04.2013 р. «Про створення робочої групи з визначення основних умов організації в області індустріальних пар-ків», на засіданнях якої розглядаються пропо-зиції земельних ділянок для створення парків.

Механізм створення індустріальних парків у тому чи іншому вигляді використовують і приватні структури, які теж вбачають у цьому напрямок для розвитку. Зокрема, на базі віль-них площ чернігівського підприємства ПрАТ «КСК «Чексіл» створено «Індустріальний парк «Чексіл» (http://ipch.com.ua/), який займає земельну ділянку площею 35 га, на якій роз-міщені виробничі та допоміжні будівлі та спо-руди. Парк здає в оренду виробничі, складські та офісні приміщення для здійснення виробничої, торгової, фінансової та інших видів діяльності. Загальна площа виробничих приміщень – понад 140 тис. м², складських – 12 тис. м², офісних –

Перспективи розвитку індустріальних парків на Чернігівщині

Інвестору сьогодні, як правило, доводиться починати реалізацію проекту з будівництва інфраструктури, підведення комунікацій та мереж, що призводить до великих додаткових видатків та збільшення тер-міну окупності інвестицій. Наприклад, тримільйонний інвестиційний проект відразу може дорожчати більше ніж у три рази. Щорічно ми втрачаємо десятки інвесторів через те, що немає умов для вигід-ного і швидкого початку бізнесу.


55

29 тис. м². На території також є вільні земельні ділянки, на яких можливе будівництво нових промислових об’єктів. Тут функціонує понад 50 юридичних та фізичних осіб.

Робочою групою здійснювались заходи щодо приведення діяльності «Індустріального парку «Чексіл» до норм чинного законодавства, але існуючі обмеження не дозволяють провести повноцінну його реєстрацію та одержати відпо-відні пільги й преференції.

На даний час роботу по створенню індустрі-альних парків в області зосереджено навколо території колишнього підприємства ПАТ «Чер-нігівське Хімволокно». Чернігівським міським головою підписано розпорядження щодо ство-рення робочої групи із розробки концепції індустріального парку «Чернігів промисловий» та підготовки проектів відповідних рішень Чер-нігівської міської ради.

Розглядається земельна ділянка площею 48,5 га з об’єктами незавершеного будівництва (недобудований цех) на східній околиці міста. Земля знаходиться у комунальній власності, недобудова – у власності ТОВ «Монофіламент». Комунікації з водопостачання та водовідведення передані на баланс комунального підприємства «Чернігівводоканал», мережі газопостачання та електроенергії проходять по межі ділянки, поряд знаходиться залізнична колія, також на території є проїзди з асфальтним покриттям.

Наразі робоча група працює над розробкою концепції індустріального парку «Чернігів про-

мисловий» та збирає необхідні матеріали для проведення додаткових розрахунків. У той же час наближається до фінальної стадії процедура банкрутства ПАТ «Чернігівське Хімволокно», що дасть можливість завершити оформлення необхідного пакету документів.

У цілому ідея індустріальних парків є пер-спективною та економічно вигідною як для суб’єктів господарювання, так і для держави. В Україні даний сегмент ринку перебуває в стадії зародження. Однак подальший розвиток бізнесу сформує постійний попит на послуги індустрі-альних парків з боку вітчизняних та іноземних компаній, які зацікавлені в інвестуванні і розви-тку виробництва, що потребуватиме все більшої кількості професійно підготовлених виробничих майданчиків та індустріальних об’єктів.

Чернігівський регіональний центр з інвестицій та розвитку


56

Індекс інвестиційної привабливості регіонів 2014: зміна оцінок та настроїв

28 квітня 2014 року Держінвестпроект вже другий раз поспіль презентував Індекс інвестиційної привабливості регіонів Укра-їни, який було розраховано експертами Інституту економічних досліджень та полі-тичних консультацій і Київським міжнарод-ним інститутом соціології.

Використання єдиної методології з дослі-дженням рейтингу 2013 року забезпечує порів-няність даних, що має велике значення для аналізу змін різних аспектів інвестиційної при-вабливості в часі. Насамперед необхідно зро-бити одне принципово важливе застереження: дослідження проводилось до початку політичної кризи – конфлікту навколо Криму та сплеску підтриманих Росією сепаратистських настроїв і терористичних дій на Сході країни. Тому ми вважаємо, що наше дослідження є політично нейтральним, зважаючи на особливості політич-них настроїв в різних регіонах, хоча вже тоді в суспільстві в цілому досить швидко зростало невдоволення станом справ в країні в цілому та чинною економічною політикою зокрема.

При побудові індексу використовувались як статистичні дані, так і результати опитувань понад 600 підприємств, які представляли різні галузі виробництва та послуг, з усіх 27 регіо-нів України. Крім того, в кожному регіоні було опитано по 3 експерти, які представляли ділові асоціації/регіональні центри з інвестицій та розвитку, органи державної влади (інвести-ційні відділи) та інвестиційні/консалтингові компанії.

Рейтинги інвестиційної привабливості регі-онів станом на 2013 та 2014 рр. наведено в Таблиці 1.

Одразу впадає в очі досить суттєва зміна лідерів та аутсайдерів. Так, в 2014 році в 10-ці кращих залишились Львівська, Дніпропетров-ська, Харківська області та м. Київ. При цьому склад регіонів, які посіли 20-27 місце в 2014 році змінився майже на половину. Сюди потра-пили зокрема Донецька (22-ге місце) та Луган-ська (23-тє місце) області, які минулого разу займали відповідно 3-тє та 9-те місця.

В цілому інвестори вважають поточне ділове середовище (станом на 2013 рік) помірно сприятливим. Середня оцінка цього показника по Україні становила 5,02 за шкалою від 1 до 9, що лише трохи перевищує середнє значення.

Рівень сприятливості ділового середовища для ведення бізнесу в регіонах є досить неодно-рідним. Середня оцінка по областях коливалась від 3,48 в Луганській області до 7,6 у Львівській. Оцінки 21-го із 27-ми регіонів знаходяться в діапазоні від 4 до 5, що свідчить про відносну поляризованість показника.

Рейтинг регіонів

57


Таблиця 1. Рейтинг інвестиційної при-вабливості регіонів України (2013-2014)

Окрім Львівської області, ще 12 регіонів України оцінили діловий клімат вище середнього по Україні (5,02). Це – Харківська (5,04), Закарпатська (5,1), Сумська (5,1), Рівненська (5,15), м. Київ (5,31), м. Севастополь (5,47), Вінницька (5,65), Одеська (5,84), Житомир-ська (5,95), Чернігівська (6,05), Волинська (6,2), Івано-Франківська (6,55) області. Ще 12 регіонів потрапили в діапазон від 4 до 5,02. Несприятливим для ведення бізнесу (нижче 4 балів) респонденти вважають ділове середовище Луганської (3,48) та Донецької областей (3,57).

На думку респондентів, порівняно з резуль-татами попереднього опитування, ділове середо-вище покращилось у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Івано-Франківській, Одеській та Чернігівській областях. Натомість більш нега-тивно оцінили поточне ділове середовище рес-понденти Донецької, Дніпропетровської, Луган-ської областей.

Найважливішими чинниками, що обмежу-ють збільшення обсягів виробництва, виявилися фактори, пов’язані з ринковою кон’юнктурою. Недостатній попит на продукцію відзначили 44,8% респондентів, високий рівень конкурен-ції — 37,9%. На третьому місці — значний податковий тиск, зазначило 26,1% опитаних.

Серед решти негативних факторів най-більш значущими виявилися брак обігових коштів (22,0%) та високі ставки кредитування (21,3%), нестабільність економічного законо-давства (17,4), корупція (17%), нестабільна політична ситуація (16,9%), високий регуля-торний тиск (13,7).

В цілому по Україні найважливішими дже-релами конкурентних переваг для підприємств є географічне розташування регіону (49,1% респондентів назвали цей фактор), високий кваліфікаційний ринок співробітників (35,2%) та високий рівень розвитку сфери торгівлі та послуг (31,7%). Крім цього, важливе значення серед сильних сторін регіонів мають розвинений споживчий ринок (26,1%) та сприятливі кліма-тичні умови (25,3%). Менш важливе значення мають наявність корисних копалин (19,7%) та рівень розвитку інфраструктури (19,0%).

Водночас опитані в рамках дослідження екс-перти, вважають поточне ділове середовище в Україні несприятливим для ведення бізнесу та відповідно невисоко оцінюють його якість: у середньому 5,4 бали за шкалою від 1 до 9, де 1 бал позначає зовсім несприятливе ділове серед-овище, а 9 балів – дуже сприятливе. При цьому респонденти-представники різних експертних груп (бізнес-асоціації, органи влади та консал-тингові компанії) по-різному оцінюють ділове середовище.

Місце Рейтинг 2013 Рейтинг 2014

1 Харківська Львівська

2 Львівська Івано-Франківська

3 Донецька Одеська

4 м. Київ Вінницька

5 Дніпропетровська м. Київ

6 АР Крим Дніпропетровська

7 Київська Волинська

8 Рівненська Харківська

9 Луганська Чернігівська

10 Закарпатська Житомирська

11 Одеська Тернопільська

12 Черкаська Запорізька

13 Вінницька Київська

14 Сумська Рівненська

15 Івано-Франківська Сумська

16 Миколаївська Миколаївська

17 Тернопільська м. Севастополь

18 Житомирська Черкаська

19 Волинська Хмельницька

20 Херсонська Полтавська

21 Чернігівська Кіровоградська

22 Хмельницька Донецька

23 Полтавська Луганська

24 Кіровоградська Закарпатська

25 Запорізька Херсонська

26 м. Севастополь Чернівецька

27 Чернівецька АР Крим

58


Так, близько половини представників бізнес-асоціацій та консалтингових компаній поставили від 4 до 6 балів. Серед експертів-представників консалтингових компаній вдвічі більше тих, хто вважає діловий клімат несприятливим (36% поставили мінімальні бали), тоді як так вважа-ють лише 19% представників бізнесу. Середня оцінка респондентів-представників консалтин-гових компаній становить 4,3 бали і є нижчою порівняно з оцінкою представників бізнес-асо-ціацій, яка становила 5,1 бали.

Оцінки чиновників помітно вищі від оцінок інших двох категорій респондентів. Чиновники практично не дають негативних оцінок ділового клімату. Майже дві третини представників орга-нів влади (61%) вважають поточний діловий клімат сприятливим для бізнесу. Середня оцінка якості ділового середовища склала 6,7 балів.

Типовий перелік позитивних та негативних чинників інвестиційної привабливості регіону (Таблиця 2).

Таблиця 2. Інвестиційна привабливість регіону: основні чинники

Як бачимо, практично всі проблеми, які нега-тивно впливають на інвестиційну привабливість, мають інституційний характер. При цьому від-значимо, що до традиційних проблем, на які скаржаться інвестори, цього разу додався чин-ник політичної нестабільності.

Дослідження дає можливість зробити три висновки щодо державної політики в цій сфері:

По-перше, запорукою покращення інвести-ційного середовища є злагоджена робота різних гілок влади (мова йде як про горизонтальну, так і вертикальну взаємодію). Адже інвестиційна привабливість – це саме сукупність характе-ристик регіону, а тому політика різних органів влади об’єктивно потребує узгодженості.

По-друге, покращення інвестиційного серед-овища регіонів повинно лежати, в першу чергу, в інституційній площині. Саме якість та ефек-тивність інституцій (на центральному та місце-вому рівнях) визначає можливості регіону здій-снювати активну політику залучення інвестицій та за інших рівних умов визначає зацікавленість інвестора в економічній діяльності саме на даній території.

По-третє, процес децентралізації влади на користь регіонів як один з ключових напрям-ків реформ супроводжуватиметься з одного боку розширенням можливостей органів місцевої влади, а з іншого зростанням їх відповідальності. За таких умов підвищується роль індексу інвес-тиційної привабливості регіонів як інструменту політики місцевої влади.

Позитивні чинники Негативні чинники

Природні ресурси Корупція

Близькість до кордону Тиск на бізнес з боку влади

Кваліфіковані кадри Низька якість інфраструктури

Розвинена інфраструктура Політична нестабільність

Ігор БУРАКОВСЬКИЙ

Голова Правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій

59

Експертна рада Держінвестпроекту України працюватиме над поліпшенням

інвестиційного клімату

На засіданні було затверджено Положення про роботу Експертної ради при відомстві та окреслено цілі, завдання та основні напрямки роботи на майбутнє.

Голова Держінвестпроекту Сергій Євтушенко зазначив, що головна ціль роботи Експертної ради — покращення інвестиційного клімату в Україні та створення зручних і комфортних умов для роботи міжнародних компаній в Україні. У міжнародного бізнесу є бачення та досвід того, як має бути врегульоване те чи інше питання, які законодавчі ініціативи необхідні Україні. Тому діяльність Експертної ради у співпраці з відповідними структурними підрозділами Дер-жінвестпроекту буде спрямована на вирішення цих проблем.

Шляхом голосування під час заходу було обрано співголову Експертної ради — голову правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, доктора економічних наук, професора Ігоря Бураковського.

Рада збиратиметься щомісяця і здійсню-ватиме експертний аналіз окремих аспектів у сфері інвестиційної діяльності, зокрема:

● підготовки пропозицій стосовно при-йняття чи внесення змін до нормативно-правових актів, пов’язаних з інвестицій-ною діяльністю;

● удосконалення законодавства щодо дер-жавно-приватного партнерства та його застосування в проектній діяльності;

● управління національними проектами;

● аналітичної та експертної підтримки діяльності Держінвестпроекту.

Робота Експертної ради передбачає розподіл на секції:

● інвестиційної політики та законодавства;

● захисту прав інвесторів;

● розвитку індустріальних парків;

● інвестиційних та національних проектів, державно-приватного партнерства.

Усі компанії-учасники Ради можуть делегу-вати до секцій своїх фахівців для напрацювання конкретних рішень та законодавчих ініціатив.

Одним із перших питань, яке розглянула Експертна рада, була реалізація національних проектів «Технополіс» та «Індустріальні парки».

Серед основних питань, які має розглянути Експертна рада під час наступних засідань, буде розгляд пропозицій щодо змін в інвестиційному законодавстві:

● полегшення входу на український ринок іноземних компаній;

● реєстрації іноземних інвестицій як під-стави набуття гарантій захисту інвестицій;

● забезпечення дієвого механізму роботи «єдиного вікна» щодо підготовки та реа-лізації інвестиційних проектів;

● усунення прогалин інвестиційного зако-нодавства, посилення гарантій інвесторів тощо.

Експертна рада

3 червня у приміщенні Державного агентства з інвестицій та управління національними про-ектами відбулося перше засідання Експертної ради за участю представників найбільших кон-салтингових та юридичних компаній, серед яких Baker&McKenzie, ClifordChance LLC, PwC, KPMG, Deloitte, Ernst&Young та інші.

Василь ШЕШУРАК

секретар Експертної ради

60

Круглий стіл: «Практичні аспекти використання торгових преференцій ЄС

для українських компаній»

22 травня в приміщенні Клубу Кабінету Міні-стрів України відбувся круглий стіл: «Практичні аспекти використання торгових преференцій ЄС для українських компаній», організатором якого виступило Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами України.

Відкриваючи захід, голова Держінвестпроекту Сергій Євтушенко зазначив, що від 22 квітня Європейський Союз скасував митні збори на українські товари. Завдяки цьому, для україн-ських виробників почала діяти низка вигідних торговельних преференцій ЄС.

«Сьогодні ми зібралися для того, щоб допо-могти українському бізнесу зрозуміти, як саме використовувати нові торговельні можливості ЄС, – сказав С. Євтушенко. Хотів би акцен-тувати на тому, що ЄС – це 500-мільйонний ринок споживачів із найбільшою купівельною спроможністю та найбільший інвестор еконо-міки України. З $58 млрд прямих іноземних інвестицій, які надійшли в нашу економіку за період незалежності, $ 44,4 млрд походять з країн ЄС, а це 76,4%».

За словами очільника Агентства, понад чверть українського експорту, 26,5%, у 2013 р. було спрямовано до країн ЄС. Загалом за 2013 р. екс-порт товарів з України становив $ 63,3 млрд, імпорт – $ 76,9 млрд. «Віднині ми зможемо оперативно покращити негативний торговельний баланс й експортувати без мита до ЄС 94,7% позицій промислових товарів, 83,4% – сільсько-господарської продукції», – підкреслив голова.

Ключовим завданням круглого столу було обговорення способів адаптації ведення україн-ського бізнесу з європейськими партнерами. Це

один із шляхів активізації інвестиційної діяль-ності України.

Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський у свою чергу підкреслив, що хоча Україна вже й представлена на ринку ЄС, масштаби взаємної торгівлі та структура українського експорту нас не може задовольнити. На його думку особли-вої уваги потребує проблема переорієнтації екс-порту з російського ринку на ринки ЄС. При цьому слід також враховувати негативний вплив економічної рецесії та неврегульованість низки «традиційних» проблем зовнішньоекономічної діяльності.

«Нові торгівельні правила ЄС стабільні та прозорі, вони рідко змінюються, і їх можна зна-йти на різних веб-сайтах, тож жодних неспо-діванок не буде. Ці правила гри дійсно чесні. Експорт українських товарів у країни ЄС зможе зацікавити інвесторів у короткостроковий період – Європа відкрита і готова допомогти Україні. Я переконаний, що цей процес буде вигідний для обох сторін», – підкреслив менеджер торгі-вельних відносин Представництва ЄС в Україні Джоселін Гуіттон.

Валерій Пятницький, Урядовий уповнова-жений з питань європейської інтеграції звер-нув увагу на те, що автономні торговельні пре-ференції діятимуть лише впродовж 6 місяців, але обсяги тарифних квот дорівнюють річному рівню, як це визначено положеннями Угоди про асоціацію.

Участь у заході взяли міжнародні експерти, представники консалтингових та юридичних компаній, бізнес-асоціацій, Торгово-промислової палати України.

Торгові преференції ЄС

Департамент інвестиційної політики та регіонального розвитку

61

Мережа розвитку

Київський міський ЦІР

Директор: Борисов Дмитро БорисовичАдреса: 03142, м. Київ, вул. Семашко, 37Тел.: +38 (044) 423-05-54; 423-03-52E-mail: [email protected];[email protected]Сайт: www.investkyiv.gov.ua

Кримський РЦІР

Директор: Великодний Вячеслав ВікторовичАдреса: 95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Комсомольська, 4, офіс 1Тел.: +38 (065) 262-07-36; 262-07-54E-mail: [email protected]Сайт: www.invest.crimea.ua

Вінницький РЦІР

Директор: Гавриш Олександр МатвійовичАдреса: 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 14, офіс 419-424Тел.: +38 (043) 255-08-40E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.invest.vn.ua

Волинський РЦІР

Директор: Банера Ярослав АнатолійовичАдреса: 43005, м. Луцьк, вул. Винниченка, 67Тел.: +38 (033) 228-18-56; (033) 228-18-55E-mail: [email protected]; [email protected]; [email protected]Сайт: www.invest.volyn.ua

Дніпропетровський РЦІР

Директор: Молодан Алім ВікторовичАдреса: 49004, м. Дніпропетровськ, пр-т Кірова, 2, кім. 541Тел: +38 (056) 742-82-73; 742-81-11; 742-81-22E-mail: [email protected]; [email protected]

Донецький РЦІР

В.о. директора: Гуменюк Олександр МиколайовичАдреса: 83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, 5Тел.: +38 (062) 206-69-80; 206-69-81E-mail: [email protected]; [email protected]

Житомирський РЦІР

Директор: Кілар Мирослав ОлександровичАдреса: 10014, м. Житомир, Майдан імені С.П. Корольова, 2, офіс 203-204

Тел.: +38 (041) 222-05-86; 46-20-56E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.zhytomyr-invest.org.ua

Закарпатський РЦІР

Директор: Матій Василь ВасильовичАдреса: 88000, м. Ужгород, вул. Ю. Гойди, 8Тел.: +38 (031) 261-57-97; 261-55-98; 263-04-60E-mail: [email protected]; [email protected]; [email protected]

Запорізький РЦІР

Директор: Дорошенко Сергій ОлександровичАдреса: 69095, м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 105, каб. 111Тел.: +38 (061) 787-45-93E-mail: [email protected]; [email protected]; [email protected]

Івано-Франківський РЦІР

Директор: Федорович Оксана Дмитрівна Адреса: 76004, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21, каб. 654Тел.: +38 (034) 254-20-95; 255-19-34E-mail: [email protected]; [email protected]; [email protected]Сайт: www.investin.if.ua

Київський обласний ЦІР

Директор: Коверда Вадим МиколайовичАдреса: 01601, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13, офіс 414-417Тел.: +38 (044) 235-97-45; 235-97-44; 235-97-65E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.invest-koda.gov.ua

Кіровоградський РЦІР

Директор: Колле Максим ОлександровичАдреса: 25022, м. Кіровоград, вул. Дворцова, 32/29 (колишня Леніна), каб. 204Тел.: +38 (052) 224-06-84E-mail: [email protected]Сайт: www.investkr.gov.ua

Луганський РЦІР

Т.в.о. директора: Ромашкіна Яна АнатоліївнаАдреса: 91047, м. Луганськ, вул. Краснодонська, 7-ГТел.: +38 (050) 939-22-73; (064) 259-95-98

Директор: Федюк Василь МиколайовичАдреса: 01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 11Тел.: +38 (044) 270-63-05E-mail: [email protected]Сайт: www.ukrproject.gov.ua

Департамент інвестиційної політики та регіонального розвитку Держінвестпроекту України

62

Мережа розвитку

E-mail: [email protected]; [email protected]

Львівський РЦІР

Директор: Кахновець Олег ІвановичАдреса: 79053, м. Львів, вул. В. Великого, 54, к.2Тел.: +38 (032) 264-16-17E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.іnvest-lvivregion.com

Миколаївський РЦІР

Директор: Іванов Юрій ОлександровичАдреса: 54003, м. Миколаїв, вул. Луначарського, 2Тел.: +38 (051) 230-02-80; 230-02-82; 230-02-84E-mail: [email protected]; [email protected]

Одеський РЦІР

Директор: Сороковський Олексій ЮрійовичАдреса: 65014, м. Одеса, вул. Базарна, 1Тел.: +38 (048) 780-19-86; 799-81-35E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.orcir.com.ua

Полтавський РЦІР

В.о. директора: Лєта Дмитро ВолодимировичАдреса: 36003, м. Полтава, пров. Шкільний, 4, кім. 41-45Тел.: +38 (053) 250-08-64; 256-92-44; 256-57-86E-mail: [email protected]; [email protected]; [email protected]Сайт: www.investinpoltava.com.ua

Рівненський РЦІР

Директор: Осовець Олександр СергійовичАдреса: 33028, м. Рівне, вул. Замкова, 22-А, офіс 202Тел.: +38 (036) 222-10-89; 222-10-98E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.rivneinvest.org

Сумський РЦІР

Директор: Чубур Віктор ДмитровичАдреса: 40030, м. Суми, площа Незалежності, 2, каб. 135Тел.: +38 (054) 261-09-90E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.invest.sumy.ua

Тернопільський РЦІР

Директор: Мартишко Андрій МиколайовичАдреса: 46021, м. Тернопіль, вул. М. Грушевського, 8, кім. 851Тел.: +38 (035) 242-52-23

E-mail: [email protected]; [email protected]

Харківський РЦІР

Директор: Дудка Олександр ОлексійовичАдреса: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 7 під., 8 пов., кім. 842Тел.: +38 (057) 750-67-61; (050) 501-36-66E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.investment.kharkov.ua

Херсонський РЦІР

Директор: Лєсна Наталія ВолодимирівнаАдреса: 73000, м. Херсон, площа Свободи, 1, каб. 135-137Тел.: +38 (055) 242-42-61; 242-09-50E-mail: [email protected]; [email protected]

Хмельницький РЦІР

Директор: Міхняк Богдан ГригоровичАдреса: 29000, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 74, 3 пов.Тел.: +38 (038) 265-47-15E-mail: [email protected]; [email protected]; [email protected]Сайт: www.investcenter.km.ua

Черкаський РЦІР

Т.в.о. директора: Виноградов Дмитро СергійовичАдреса: 18001, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 219Тел.: +38 (047) 232-03-34E-mail: [email protected]; [email protected]

Чернівецький РЦІР

Директор: Деркач Борис ЄвгеновичАдреса: 58029, м. Чернівці, пр-т Незалежності, 106, «офіс центр», 3 поверх, офіс 301Тел.: +38 (037) 252-76-59E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.investchern.cv.ua

Чернігівський РЦІР

Т.в.о. директора: Єрко Юрій ПетровичАдреса: 14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 25-А, кім. 301Тел.: +38 (068) 131-63-38E-mail: [email protected]; [email protected]

Севастопольський РЦІР

В.о. директора: Степаненко Максим ВолодимировичАдреса: 99011, м. Севастополь, вул. Володарського, 19Тел.: +38 (069) 253-52-95E-mail: [email protected]; [email protected]Сайт: www.invest-trc.com.ua

Çàãàëüíèé îáñÿã Ï²² (ñòàíîì íà 31.12.2013) –

1608,9 ìëí äîë. ÑØÀ (8 ì³ñöå),

Ï²²/îñîáó – 817,9 äîë. ÑØÀ (4 ì³ñöå),

à çà òåìïîì çðîñòàííÿ – 12 ì³ñöå ñåðåä 27 ðåã³îí³â Óêðà¿íè

• «Ãîòåëü «Îðåàíäà» ÇÀÒ (Ëàòâ³ÿ, áàíêè Óêðà¿íè)

• «Êðîíîñ» ÒçÎÂ (Ðîñ³éñüêà Ôåäåðàö³ÿ)

• «Êðèìáîëãàðþãñåðâ³ñ» ÒçÎÂ (Âåëèêà Áðèòàí³ÿ,

ÑØÀ, áàíêè Óêðà¿íè

• «Ãëîáóñ Åññåò Ìåíåäæìåíò» (Óêðà¿íà)

• «Ìåòðî Êåø åíä Êåðð³» ÒçÎÂ (Í³ìå÷÷èíà)

• «ÓÊñíàá» ÇÀÒ (Êàíàäà)

• «Êðèìñüêèé ÒÈÒÀÍ» ÇÀÒ (Í³ìå÷÷èíà)

• «ÀÅÃàç-Òåðì³íàë» ÇÀÒ (Êàçàõñòàí)

Còðóêòóðà Ï²² (ñòàíîì íà 31.12.2013)

Òóðèçì òà ðåêðåàö³ÿ

Õ³ì³÷íà ïðîìèñëîâ³ñòü

Ìàøèíîáóäóâàííÿ òà ïðèëàäîáóäóâàííÿ

Õàð÷îâà ïðîìèñëîâ³ñòü (çîêðåìà, ðèáîïåðåðîáíà òà

êîíñåðâíà)Ñ³ëüñüêå ãîñïîäàðñòâî (âèíîãðàäíèöòâî)

Ñòðóêòóðà îáñÿã³â ðåàë³çîâàíî¿ ïðîìèñëîâî¿

ïðîäóêö³¿ ó 2013 ðîö³, %

Ñåðåäíüîì³ñÿ÷íà çàðîá³òíà ïëàòà – 2850,0 ãðí

çà 2013 ð. (ñòàíîì íà 01.01.2014)

1

2

3

4

5

Ïð³îðèòåòè äëÿ ³íâåñòóâàííÿ

p%“SL“�*=

t��!=�S %23

jSC! %26

P…�S *!=_…, %8

b��,*= a!,2=…S %4mS��!�=…�, %7

bS!�S…“�*S n“2!%", (a!,2.) %9mS��,…= %9

qx` %2

`"“2!S %5

j=ƒ=.“2=… %2

a��Sƒ %3

t!=…�S %2

o%“2=�=…… ,3ƒ=

� ,_S�!�…�

%!2*��

C=!, 2= *%…�,�SL%-

"=…%�% C%"S2! %21,9

b,!%K…,�2"% .=!�%",. =2

"_%C=… ,"

S2*3�%!C

2�2�…%",. ",!%KS" %29,0

b,!%K…,�2"% S…�%_ …��2=�.

�S…�!=��…%_ C!%�3*�%5,5 _Sl=�,…%K3�3"=…… %15,7

d%K3"…= C!%�,“�%"S“2� %7,2

P…�S �=�3ƒ%1,4 S

b,!%K…,�2"% .S�S�…,.

!��%",… S .S�S�…%_

C!%�3*�%17,6 _S

,%"2�,…K

%!," �…L

S�!3�=2�

l",!%K…,�2"% �%2%",.

��2=��",. ",!%KS" %1,7

Електронна версія атласу розміщенана офіційному веб-сайті Держінвестпроекту

www.ukrproject.gov.ua

Житомир

Рівне

Луцьк

Львів

Ужгород Івано-Франківськ

ТернопільХмельницький

Вінниця Черкаси

Кіровоград

Одеса

Миколаїв

Херсон

СЕВАСТОПОЛЬ

Сімферополь

ЗапоріжжяДонецьк

Луганськ

Харків

Дніпропетровськ

Полтава

Чернігів

Суми

Чернівці

АвтономнаРеспубліка Крим

КИЇВ

Щільність населення (осіб на 1 км ) - 3352 (м. Київ) - 400-100 - 100-70

- 70-50 - 50-0

Вікова структура населення (станом на 01.01.2014) зайняте населення

безробітне населення(за методологією МОП)

КИЇВ - м. Київ

- м. Севастополь

- центри областей- міста з населенням понад 1 млн осіб

СЕВАСТОПОЛЬ

Львів

р. Дніпро

Населення України

9

849,5

55,2

635,1

64,4

406,4

39,0

1460,8

106,8

1856,9

165,5

502,2

56,8

508,2

45,6

764,0

57,7

520,4

43,8

718,5

49,4

397,3

37,0

1011,7

66,3

1035,6

84,3

500,1

42,6

987,6

59,5

604,8

57,7

446,5

51,4

461,5

42,8

400,3

46,2

1208,3

87,8

445,9

44,4

524,3

49,9 562,1

55,2

334,4

31,4

419,4

48,41292,5

77,5

162,910,9

Молдова

Румунія

Угорщина

Словаччина

Польща

Білорусь

Російська Федерація

Азовське море

Чорне море

",!%K…,�2"% %“…%"…,. -=!�=-

��"2,�…,. C!% 3*2S"

",!%K…,�2"% .S�S�…,. !��%",…

S .S�S�…%_ C!% 3*�S_

",!%K…,�2"% S…�%_ …��2=��"%_

�S…�!=��…%_ C!% 3*�S_

�=�,…%K3 3"=……

,_S�!�…�%!2*�� ……=�=2“%C %�%…="%LS�, …%* =2 ,!=C ,3ƒ=�C%"S2!

S…�S �=�3ƒS

,"S2*3 %!C .,"%�!=. %"2�,…K%!,"…=C%_" 2= 2�2�…%",. ",!%KS"

",!%K…,�2"% *%*“3 2= C!% 3*2S"

…=-2%C�!�!%K��……

%K3"…= C!%�,“�%"S“2�

%"2�,…K%!," ,%"-!," �…LS�!3�=2��%2%",. ��2=��",. ",!%KS"

,,…,"�!� ƒ "SK%!," ……��"%2%�,"",!%K…,�2"% C=C�!3 2=

C%�S�!=-S�…= S ��…S“2�

��*= C!%�,“�%"S“2�

ПІІ в розрізі регіонів на 31.12.2013

(кумулятивний, млн дол. США)

Італія

58,16

nK“ � C! �,. S…%ƒ��…,. S…"�“2, SL (=* S%…�!…%�% *=CS2=�3) ƒ=�3��…,. " �*%…%�S*3 r*!=_…,

“2=…%� …= 31 �!3�… 2013 !. “2=…%"," 58156,9 ��… �%�. qx` , ƒ …,. Sƒ *!=_…:

� Jq $ 44423,0 ��… �%�. qx` (%76,4 ƒ=�=��…%�% %K“ �3 =* S%…�!…%�% *=CS2=�3)

� qmd $ 5043,5 ��… �%�. qx` (%8,7)

� S…�,. $ 8690,4 ��… �%�. qx` (%14,9)

Структура прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал)

в економіці України за видами економічної діяльності

(станом на 31.12.2013 р.)

Структура прямих іноземних інвестицій (акціонерний капітал)

в розрізі галузей промисловості України

(станом на 31.12.2013 р.)

Динаміка ПІІ в Україну

(кумулятивно) 2013-2002 рр.

tS…=…“%"= �S ��…S“2� %26,4

o!%�,“�%"S“2� %31,0

nC�!= S_ ƒ …�!3.%�,� �…,!S…,›…S ,=�…�!% ,�%…L=�

2= …=�=…… C%“�3�

CS�C!,G� � %7,5

P…�S ",�, �*%…%�S�…%_

�S ��…%“2%16,5 S

a3�S"…,2"% %2,8

dS ��…S“2� 2!=…“C%!23

2= ƒ"’ ƒ*3 %2,8

Š%!�S"� ; !��%…2 .,"%23K%C ,"S�SK%�%2"=

",!%KS" 2= C!��2S"

%“%K,“2%�% "›,2*3 %13,0

b,!%K…,2"% .=!�%",. =2 "_%C=… ,"S2*3�%!C

2�2�…%",. ",!%KS" %18,4

,%"2,…K%!," �…LS�!3�=2�l",!%K…,2"% �%2%",.

��2=��",. ",!%KS" %34,8

b,!%K…,2"% S…�%_ …��2=��"%_

�S…�!=��…%_ C!%�3*%8,1 _S

k��*= C!%�,“�%"S“2� %1,0

b,!%K…,2"% .S�S�…,. !��%",… S .S�S�…%_ C!%�3*%5,8 _S

b,�%2%"��…… ",!%KS" ƒ %"2,…K%!," ,,…,"�!��C=C�!3 2= C%�S�!=-S�…= �S ��…S“2� %2,9

d%K3"…= C!%�,“�%"S“2� %9,4

,_S�!�…�%!2*�� ……=�=2“%o -%LS,�…%* =2 ,!=C ,3ƒ=�"=…%�% C%"S2! %8,4

l=�,…%K3�3"=…… %6,1

b,!%K…,2"% *%*“3 2= C!%�3*2S" …=-2%C�!�!%-

K��…… %2,3

b,!%K…,2"% %“…%"…,. -=!�=-

�"2,�…,. C!%�3*2S" %0,3

P…�S �=�3ƒ%2,5 S

Обсяг залучених у 2013 році інвестицій в розрізі країн-сусідів

19035,9

6291,8

3257,5 2714,1 2493,51825,8

1325,4 1267,8

2014

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ АТЛАС УКРАЇНИ 2014підготовлено нове видання

Атлас створено Держінвестпроектом України спільно із регіональними центрами з інвестицій та розвитку та місцевими органами влади

Ïðè ï³äãîòîâö³ äàíîãî Â³ñíèêà âèêîðèñòàíî ³íôîðìàö³éí³ ìàòåð³àëèÄåïàðòàìåíòó ³íâåñòèö³éíî¿ ïîë³òèêè òà ðåã³îíàëüíîãî ðîçâèòêó Äåðæ³íâåñòïðîåêòó Óêðà¿íè,

ðåã³îíàëüíèõ öåíòð³â ç ³íâåñòèö³é òà ðîçâèòêó,ñòàòèñòè÷í³ äàí³ Äåðæñòàòó Óêðà¿íè òà éîãî ðåã³îíàëüíèõ ï³äðîçä³ë³â

Ëüâ³âñüêà (1.601)

²âàíî-Ôðàíê³âñüêà (1.478)

Îäåñüêà (1.459)

Â³ííèöüêà (1.428)

ì. Êè¿â (1.419)

Äí³ïðîïåòðîâñüêà (1.418)

Âîëèíñüêà (1.410)

Õàðê³âñüêà (1.404)

×åðí³ã³âñüêà (1.397)

Æèòîìèðñüêà (1.385)

Òåðíîï³ëüñüêà (1.356)

Çàïîð³çüêà (1.355)Êè¿âñüêà (1.353)Ð³âíåíñüêà (1.343)

Ñóìñüêà (1.339)

Ìèêîëà¿âñüêà (1.329)

ì. Ñåâàñòîïîëü (1.320)

×åðêàñüêà (1.310)

Õìåëüíèöüêà (1.289)

Ïîëòàâñüêà (1.283)

Ê³ðîâîãðàäñüêà (1.283)

Äîíåöüêà (1.281)

Ëóãàíñüêà (1.280)

Çàêàðïàòñüêà (1.274)

Õåðñîíñüêà (1.264)

×åðí³âåöüêà (1.250)ÀÐ Êðèì (1.228)

Індекс інвестиційної привабливості регіонів України 2014

Індустріальні парки в Україні, червень, 2014

Documents

Transcript of Індустріальні парки в Україні, червень, 2014