Чесько-українські мовні, культурні та літературні зв`язки
Найдавніший період
українські грамоти XIV - XV ст. - переклади з латинської мови (юридична, церковна термінологія: укр. владар, ч.vladář; укр. біскуп, ч. biskup та ін.);
торгівельна і політична сфера XVII i XVIII ст. – через польську мову (укр. дбати, п.dbac, ч.dbáti; укр. брама, п. brama, ч. brána; укр. в`язень, п. wiezen, ч. vězeň та ін.);
після XVIII ст. у різноманітних сферах –
з польської через російську (духовенство,
кухня, міщанин, обиватель та ін.)
Дослідження: М.Русанівський, Й. Андерш, Микола Затовканюк та ін.
Граматика Яна Благослава – 1571, „Пісня про Стефана воєводу“
Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?На версі Дунаю три роти ту стою?Первша рота турецка,Друга рота татарска,
Третя рота волоска.В турецькі-м роті шаблями шермую,В татарські-м роті стрілками стріляю,В волоскі-м роті Стефан-воєвода
Ян Благослав (1523 – 1571)
Ян Коменський (1592-1670)
«Двері мов відчинені, або розсадник мов та всіх знань» («Janua linguarum reserata siwe seminarium linguarum et scientiarum omnium», 1631);
«Видимий світ у малюнках, тобто змалювання і номенклатура всіх основних речей у світі і дій в житті» («Orbis sensualium pictus. Hoc est omnium fundamentalium in mundo rerum et in wita actionum Pictura et Nomenclatura»,1658)
Вацлав Ганка (1791-1861)
Вацлав Ганка був одним з перших поширювачів ідеї слов`янської єдності.
1814 р. – видав переклад української пісні під назвою „Ой, послала мене мати“ – часопис „Prvotiný pěkných úmění“
Тарас Шевченко про чеських слов`янофілів
„Послання до Шафарика“
Щоб усі слав`яни стали
Добрими братами,
І синами сонця правди,
І єритиками,
Оттакими, як констанський
Єретик великий…
„Посланіє до живих і мертвих і ненароджених…“
І Коллара читайте
З усієї сили,
І Шафарика, і Ганку
І в слов`янофіли так і претесь, і всі мови
Слав`янського люду,
Всі знаєте, лиш своєї
Дасть біг!...
Iван Франко та його праці про чеських письменників
Слов`янська взаємність в розумінні Яна Коллара і тепер.
Літературне відродження Полудневої Русі і Ян Коллар.
Карел Гавлічек Боровський.
Ярослав Врхліцький, його життя і творчість. „Бар – Кохба“.
Й.С. Махар, „Магдалена“.
Ян Коллар (1793 - 1852 )
Карел Гавлічек Боровський(1821 - 1856)
Ярослав Врхліцький (Еміл Фріда – 1853 - 1912)
Й.С.Махар ( 1864 - 1942)
Українсько – чеські музичні зв`язки
Франц Ксавер Бліма – композитор, скрипаль та диригент – кінець XVIIIРодина Гржималів – XIXОтакар Шевчік- скрипаль та його учень Ян Кубелік – кінець XIXЙозеф Карбулка – 1896 – 1903 рр.Брати Йозеф та Алоїс Їранкові – кінець XIX початок XX.Вацлав Сук – композитор – опера „Лісовий цар“ (1892)на мотиви К.Г. Махи
Вацлав Франтішек Червени та Їндржих Їндржишек – майстри з виготовлення музичних інструментів- кінець XIX початок XX.
Людвіг Куба – Cesty za slovanskou písní – 1886 – 1887 рр.
А.І. Степович – перекладав А. Їрасека та Я. Врхліцького, видав Нарис історії чеської літератури – 1896 р., допомагав Л. Кубі
Бедржих Сметана – твір для чоловічого хору „Зрадник“ на слова українського поета А. Метлинського у перекладі Ф.Л. Челаковського.
Антонін Дворжак – твір „Думка“ – 1876 р., пізніше тріо для фортепіано – „Думки“- 1891 р.
Леош Яначек-симфонічна рапсодія „Тарас Бульба“ за мотивами М. В. Гоголя -1921 р.
Владимир Амброс (ученьЯначка) – опера Украдене щастя за мотивами драми Івана Франка – 1925 р.
Микола Лисенко(1842-1912)
Німецькомовний часопис Politik (1867), та чеські часописи Narodní listy (1867), Hudební listy (1872,1875), Dalibor (1880, 1881, 1883), Slovanský přehled (1912), Hudební revue (1912) публікували про різні події з життя та творчості Лисенка, зокрема про його концерт у Празі 26 та 28 грудня 1867 р.
28.12.1867, Politik, с. 5
29.12.1867, Národní listy, c. 2
Ярослав Гашек (1883 – 1923)
Празька школа та українські впливи
Літературна творчість молодих українських письменників: Олега Ольжича (Кандиби), Євгена Маланюка, Олени Теліги – початок XX ст.Улітку 1921 р. Український університет було перенесено з Мюнхена до Праги. 1922р. – Сільсько-Господарська Академія в Подєбрадах. 1923р. – Високий Педагогічний Інститут ім. Драгоманова в Празі.
Іван Панькевич (1887-1958) - професор Карлового університету в Празі,
досліджував діалекти Закарпаття.
Сучасні наукові центри україністики
Слов`янський інститут Академії наук у Празі.Kaрлів університет-відділення україністики – очолює Д-р. Věrа Lendělová.Університет ім.Масарика у Брно, Kaфедра україністики – проф. Галина Миронова.Університет ім. Палацького в Оломоуці, секція україністики - Mgr. Radana Merzová
Йозеф Андерш – 1939 р.- професор, видатний славіст
засновник секції україністики УП в Оломоуці – www.ukrajinistika.upo.czавтор досліджень про українсько-чеські мовні та культурні зв`язкибфахівець у галузі порівняльного мовознавства;синтаксист – численні дослідження моделі слов`янського речення;Автор та співавтор перекладних словників (чесько-українських та українсько-чеських).
Top Related