Scientific Department History

«ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ»

НАУКОВА ДIЯЛЬНIСТЬ -IСТОРIЯ ТА СЬОГОДЕННЯ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ДНІПРОПЕТРОВСЬК2010

НОТАТКИ З ІСТОРІЇ

12 червня 2010 року відзначатиме свій 80-річ-ний ювілей один з найпотужніших вищих навчальних закладів Дніпропетровщини – ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури». За ці роки академія пройшла непростий, але разом з тим яскравий шлях становлення і динамічного поступу, пе-ретворившись нині на провідний центр освіти, науки та культури Придніпров’я, випускники якого з честю представляють свою Альма-матер як на теренах України, так і у багатьох країнах світу.

Академія сьогодні – це багатопрофільний навчально-науковий комплекс, спроможний не тільки забезпечувати підготовку фахівців світового рівня, а й повсякчасно збагачувати потенціал вітчизняної науки, здобуваючи загальнодержавне та міжна-родне визнання. Саме тому наукова робота стала невід’ємною складовою освітнього процесу академії, віддзеркалюючи усі найважливіші етапи її розвитку.

Спектр наукових досліджень ПДАБА як класич-ного технічного вищого навчального закладу досить широкий. Тематичним планом науково-дослідних ро-біт охоплені майже усі пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки. Завдяки зусиллям провідних науков-ців та всього професорсько-викладацького корпусу в академії сформувались і успішно діють 9 визначних в Україні і за її межами наукових шкіл. Вчені академії плідно співпрацюють з установами та організаціями Національної академії наук України, органами дер-жавної влади, підприємницькими структурами.

Їх здобутки відзначені численними державними і галузевими нагородами та преміями, заохочені грантами закордонних науково-освітніх установ та місцевих органів влади.

Успішно працює інформаційно-видавничий комп-лекс, на базі якого видається 6 фахових часописів, щорічно публікується майже три десятки монографій,

проректор з наукової роботи,

д.т.н., професор М.В.Савицький

ректор,

д.т.н., професор В.І.Большаков

З повагою і найщирішими побажаннями

підручників та навчальних посібників, понад 800 ста-тей у періодичних виданнях та тематичних збірниках. Біля 300 науковців щороку демонструють свої здо-бутки, беручи участь у вітчизняних та закордонних конференціях, симпозіумах, семінарах, виставках. З року в рік поповнюється фонд об’єктів інтелектуаль-ної власності академії, який сьогодні налічує майже 600 патентів на винаходи і корисні моделі.

До різних форм наукової діяльності залучена майже третина студентів, активно діє Рада молодих вчених та студентська наукова спілка.

Значна увага приділяється розвитку міжнарод-них відносин. ПДАБА є членом Всесвітньої асоціації університетів, Міжнародної асоціації будівельних вузів СНД, Міжнародної інженерної академії.

В рамках реалізації угод про освітньо-наукову співпрацю підтримуються стосунки з провідними університетами і науковими центрами Європи, Азії та Америки.

При академії функціонує низка громадських наукових формувань, вона є учасником виконання гранту Всесвітнього екологічного фонду з реалізації проекту вилучення речовин, що руйнують озоновий шар.

Науковий потенціал академії щорічно зростає. Тут плідно функціонують чотири спеціалізовані ради із захисту кандидатських та докторських дисертацій з одинадцяти наукових спеціальностей, а за кількістю докторів наук ПДАБА посідає третю сходинку серед ВНЗ будівельного профілю.

Тож запрошуємо ознайомитись з історією ста-новлення і розвитку наукового підрозділу академії та оцінити здобутки нинішнього покоління вчених, які своєю повсякденною працею примножують досягнен-ня своїх вчителів та створюють для академії високий науковий імідж.

Шановний читачу!


3

У червні 1930 року Радою народних Комісарів УРСР було прийнято рішення про заснування Дніпропетровського будівельного інституту, професорсько-викладацький склад якого вже з перших років існування активно розгорнув науково-дослідну роботу. Обумовлювалось це постійно зростаючими у роки перших п’ятирічок темпами промислового будівництва, що здійснювалось на Придніпров’ї. Необхідність освоєння в обмежені строки великих обсягів робіт поставила перед бу-дівельниками цілу низку складних задач. Щойно створений Дніпропетровський будівельний інститут виявився єдиним навчальним та науково-дослідним закладом, спроможним надавати будівельникам кваліфіковану науково-технічну допомогу. З цією метою рішенням керівництва інституту в період 1932-1939 р.р. на великих будовах України – Дніпрогесі, Дніпропетровському коксохімічному, Нікопольському Південнотрубному, «Запоріжсталі», «Криворіжсталі», судноверфі у м. Херсоні та інших містах було створе-но 14 науково-дослідних станцій з випробувальними та експериментальними лабораторіями, керівниками яких призначались фахівці інституту. Окрім науково-дослідних станцій, суттєву допомогу будівельникам надавали створені у ДІБІ лабораторії та майстерні. Зокрема, організована ще у 1930 році лабораторія випробувань будівельних матеріалів, очолювана Г.А.Скуратовим, проводила дослідження будівельної сировини, що видобувалася у Придніпров’ї, а також виконувала випробування готових цементних сумі-шей та цегли. У цих же лабораторіях та майстернях виготовлялось необхідне обладнання та прилади.

Для координації наукових досліджень підрозді-лів інституту і наукових станцій новобудов, а також у відповідності до Постанови РНК СРСР від 21 грудня 1932 р. та Рішення Південсоюзбуду від 30 грудня 1932 р., 10 січня 1933 року у ДІБІ було створено науково-дослідний сектор на госпрозрахунковій основі.

Науковим керівником НДС був призначений завідувач кафедри організації будівельних робіт професор А.А.Гармаш, а начальником – перший заступник директора інституту С.І.Шерешевський. Першими співробітниками НДС стали М.Г.Мазо, І.Я.Білоцерківський, О.С.Плуталов, Г.В.Пухальський, К.О.Книш. Так розпочалася історія наукового підроз-ділу інституту. У складі науково-дослідного сектора на той час працювали чотири групи: будівельного виробництва, будівельних матеріалів, основ та фун-даментів і група так званих зимових робіт.

Після переведення інституту з 1 вересня 1933 р. в систему Головного управління навчальних закла-дів Наркомату важкої промисловості (ГУНЗ НВП) науково-дослідний сектор щорічно отримував плани надходження коштів для виконання НДР, які підлягали обов’язковому виконанню.

У цей час науковці ДІБІ спрямовували свої до-слідження, насамперед, на вирішення першочергових проблем, що виникали на численних будовах регіону. Це, зокрема, розробка альтернативних в’яжучих, що змогли б замінити цемент, якого катастрофічно не вистачало в умовах все зростаючих обсягів бу-дівництва. Для новобудов Придніпров’я ця задача була вирішена колективом науковців інституту під керівництвом професора О.А. Гармаша, які запро-понували технологію виготовлення шлакобетону високої міцності та шлаковапняного цементу на базі грануляційних шлаків і вапна без застосування клінкеру. Перший завод з виробництва цієї цінної бу-дівельної сировини був побудований у Кривому Розі. Дослідження доцента М.Г.Мазо щодо можливості застосування відходів видобутку залізних руд (квар-цитів) в якості заповнювача у бетонах для підземних конструкцій дозволили скоротити витрати гранітного щебеню і тим самим суттєво скоротити собівартість будівництва. Також, впродовж 30-х років кафедрою будівельних матеріалів було розроблену цілу низку прогресивних технологій виробництва високоміцних бетонів спеціального призначення, ефективних спо-собів ущільнення бетону при зведенні гідротехнічних споруд (І.І. Медведєв).


4

Велика дослідницька робота проводилась науковцями кафедр залізобетонних конструкцій, будівельної механіки, будівельних матеріалів та Херсонської науково-дослідної станції стосовно комп-лексного організаційно-технічного забезпечення спо-рудження залізобетонних плавучих доків. Вагомим внеском у вирішення проблеми ліквідації сезонності у будівництві стала розробка технології зимового бетонування з використанням електропрогрівання. Загалом, протягом довоєнних років науковці ДІБІ виконали 53 госпдоговорні роботи, надали різні види допомоги 218 організаціям, провели 313 наукових консультацій. Вартість усіх виконаних робіт склала 859740 крб.

З метою своєчасної публікації результатів науко-вих досліджень в інституті ще на початку 1932 року було створено редакційно-виробничу базу «Держбудтехвидав», членами редакційної ради якої стали провідні вчені інституту, завідувачі кафедр, ква-ліфіковані інженери-будівельники – всього 18 осіб. Серед них: професори О.А.Гармаш, М.О.Буданов, доценти Б.С.Кащенко, М.Г.Мазо, Д.І.Патлах та інші. Тільки за період з 1935 до 1940 року редакційно-видавничою базою було видано понад 40 збірників наукових праць вчених ДІБІ.

Тож цілком закономірним стало те, що у 1940 році інститут за виконані дослідницькі роботи та надання ефективної науково-технічної допомоги найбільшим новобудовам Придніпров’я отримав статус учасника постійно діючої Всесоюзної будівельної виставки.

У цей час не залишились поза увагою і теоре-тичні дослідження науковців інституту. Так, професор О.А.Гармаш зробив вагомий внесок у розробку теоретичних основ будівельних процесів, створення теорії проектування, організацію будівельних робіт, а в своїй дисертації вперше обґрунтував основні за-

сади індустріального будівництва. Значною науковою цінністю стали дослідження в галузі теорії пружності, які проводились на кафедрі будівельної механіки під керівництвом професора М.Г.Савіна. Також широко відомі довоєнні роботи Б.Г.Коренєва – статичні та ди-намічні розрахунки конструкцій на пружних основах; А.А.Горіна – розрахунки просторових конструкцій.

У листопаді 1931 року при науково-дослідному секторі було створено Бюро реального проектуван-ня, роботу якого очолив Б.С.Кащенко. Пізніше його керівником був призначений С.Д.Фрідлін, потім П.М.Гітман. Окрім викладачів, в Бюро працювали понад 70 студентів, що на той час було новаторством в організації навчального процесу. Лише протягом 1934 року Бюро реального проектування виконало проекти Будинку професури, 40-квартирного бу-динку житлово-будівельного кооперативу наукових працівників, житлового будинку на 30 квартир з торговельними приміщеннями та їдальнею для Інституту кукурудзи. Також було складено проект надбудови гуртожитку для студентів металургійного технікуму, технічний проект їдальні доменного цеху Дніпропетровського заводу металургійного устат-кування, ескізний проект та кошторис гуртожитку на 600 осіб для Вищої комуністичної сільськогос-подарської школи, проект та кошторис оранжереї. Загалом, проектні роботи принесли інституту 71,555 тис. крб., що дало змогу придбати технічні засоби навчання та лабораторне обладнання. У 1936 році Бюро реального проектування було реор-ганізовано у архітектурну майстерню інституту, яка протягом року виконала ряд проектних робіт на суму 55600 крб. Це проекти їдальні для стрілочного заводу і двох житлових будинків для заводу ім. Петровського, робочі креслення архітектурного оформлення універ-магу «Дитячий світ».

12 квітня 1932 року в інституті було започатко-вано проведення науково-технічних конференцій, до участі у яких запрошувались провідні фахівці ВНЗ України, представники великих будівельних організа-цій – Кривбуду, Дзержинбуду, Нікопольбуду, а також спеціалісти промислових підприємств.

Почала видаватись газета «Будівник», яка регу-лярно сповіщала про роботу студентських наукових гуртків, що були створені на кафедрах математики, фізики, хімії, організації і механізації будівельних робіт.

В інституті на кінець 30-х років вже діяла ціла низ-ка навчально-дослідницьких підрозділів: центральна механічна лабораторія, лабораторія з випробувань будівельних матеріалів, лабораторія по боротьбі з домовими грибками, лабораторія грунтів, станція з випробувань конструкцій інженерних споруд.

Суттєве значення мали дослідження доцента М.Г.Мазо в напрямку боротьби з агресивним впливом підземних вод на бетонні та залізобетонні споруди Криворізького залізорудного басейну та доцента І.Я.Білоцерковського стосовно удосконалення мето-дики розрахунку міцності конструкцій інженерних споруд, які довгий час перебували в експлуатації.


5

Зокрема, лише центральна лабораторія про-тягом 1939 року надала науково-технічні послуги 64 будівельним організаціям.

Реалізація результатів досліджень, отриманих на кафедрах, здійснювалась через науково-дослідні станції, що обслуговувались фахівцями інститу-ту. Підсумки бюджетних та господарських робіт обов’язково обговорювались Радою інституту, а най-більш цікаві з них включались до навчальних планів. Таким чином, інститут, надаючи значну технічну допо-могу великим будовам України, отримав можливість збагатити навчальний процес безцінним практичним матеріалом.

У 1940 році після смерті професора О.А. Гармаша керівником НДС був призначений доцент Б.Ш. Дубовий. Протягом цього року фахів-цями науково-дослідного центру було виконано 53 госпдоговори, видано 318 експертних висновків та надано допомогу 218 організаціям. При плані у 800 тис. крб. фактично було виконано робіт майже на 860 тисяч, а економічний ефект склав понад 790 тис. крб. Державним бюджетом цього ж року було профінансовано виконання 21 теми.

Отже, перше десятиріччя з дня заснування інститут зустрічав вагомим науковим доробком та перспективою нових досягнень.

План науково-дослідних робіт на 1941 рік містив вже 36 позицій на загальну суму понад 30 тис. крб., виконання багатьох робіт планувалось на 1942-1943 роки, та на заваді реалізації цих починань постала війна.

У серпні 1941 року інститут було перебазовано до м. Новосибірська, і його діяльність у перший рік евакуації була спрямована лише на облаштування і поновлення навчального процесу, але вже наприкінці 1942 роки науково-дослідний сектор поновив свою роботу.

Говорячи про науково-дослідну роботу наших викладачів в евакуації, необхідно перш за все роз-повісти про діяльність станції випробування міцності будівель і конструкцій. Вона мала унікальне об-ладнання, якого тоді в Новосибірську ще не було. Тимчасово станцію орендував Новосибірський про-ектний інститут «Промбудпроект», а її керівником був призначений доцент Б.Г.Коренєв, який захистив тут докторську дисертацію. З дніпропетровців на станції працювали також ст. викладачі М.Р.Фельдман і А.Д.Зевін. Працівники станції здійснювали оцінку технічного стану будівель і споруд, призначених для розміщення евакуйованих сюди підприємств. З цією ж метою вони виїжджали до м. Рубцовськ, куди переїхав Харківський тракторний завод, а також до м.Томськ. Діяльність станції сприяла скороченню термінів вве-

дення до дії та освоєння виробничих потужностей підприємств, що на той час мало велике значення для оборони країни.

Водночас проводилися експериментальні до-слідження, які були покладені в основу рекомендацій Червоній Армії щодо організації льодових переправ і їх використання в бойовій обстановці.

З інших досліджень слід відзначити роботу до-цента К.О.Потрєсова на тему «Організація робіт щодо розбудови міст і сіл, зруйнованих німецько-фашистськими окупантами», а також роботи доцента М.Г.Мазо з питань виготовлення й застосування нових будівельних розчинів та доцента П.С.Гвая в галузі виготовлення та застосування у будівни-цтві дерев’яних конструкцій. У Новосибірському інженерно-будівельному інституті систематично про-водились конференції і наукові дискусії щодо обміну досвідом та результатами наукової роботи з провід-ними вченими м. Москви та м. Ленінграда.

У листопаді 1943 року після повернення з евакуації інститут відновив свою роботу, а вже на початку 1944 роки науковці ДІБІ знову розпочали дослідницьку роботу, зростаюча інтенсивність якої спрямовувалась на розв’язання завдань з відбудови країни.

З цією метою доцент В.С.Козаченко працював над темою «Відбудова і ремонт систем опалення, водопостачання та каналізації в будівлях», професор С.П.Гомелля та доцент К.О.Потрєсов виконували ро-боту «Вибір будівельних підйомно-транспортних ме-ханізмів для відновлення житлово-будівельних робіт», інженер М.Г.Фішман – вивчав і узагальнював досвід відбудови зруйнованих будинків та споруд.

У цей же час доцент Г.П.Швецько-Вінецький досліджував тему «Житлове будівництво на базі місцевих матеріалів», науковці кафедр будівельних матеріалів та хімії займалися розробкою проблеми використання будівельних матеріалів від зруйнова-них будівель для застосування їх при спорудженні Криворізької електростанції.


6

У лютому 1945 року відбулась науково-технічна конференція, п’ята від моменту створення інституту. На двох її секціях (будівельних матеріалів та буді-вельних машин і обладнання) було заслухано 16 наукових доповідей. Викладачі інституту постійно надавали консультації заводам, багатьом цивільним і військовим будовам з питань заснування тих чи ін-ших конструкцій, матеріалів, організації будівельних робіт; їх знання використовувались при відбудові обкому партії, облвиконкому, гірничого та сільсько-господарського інститутів. Вже у 1945 році обсяг виконання госпдоговірних науково-дослідних робіт досяг 60 % рівня довоєнного 1940 року.

Важливу роль у відновленні господарських зв’язків з підприємствами зазвичай відігравали науково-дослідні станції, які існували ще до війни, а після 1944 року знову поновили свою роботу. Такі станції тепер діяли у Дніпропетровську – на «Південавтобуді», у Кривому Розі – на будівництві «Кривбасруди», у Дніпродзержинську – на відбудові металургійного комбінату та ін.

Післявоєнний п’ятирічний план відбудови країни передбачав, насамперед, першочергове відродження і розвиток важкої промисловості та залізничного транспорту. Тому фахівці будівельних ВНЗ країни, зокрема ДІБІ, зобов’язались забезпечити великі новобудови необхідними науковими розробками. До виконання цієї важливої справи активно приєднався і колектив науково-дослідного сектору ДІБІ, роботу якого з 1949 року очолив доцент А.С.Фішман. Окрім цього, ще наприкінці 40-х років інститут був залуче-ний до виконання особливо важливих для економіки держави урядових замовлень, і ця робота стала для науковців ДІБІ таким же обов’язком, як і виконання навчального плану. Так, професор М.О.Буданов виконував роботи для заводу ім. Г.І.Петровського та коксохімічного заводу – у м. Дніпродзержинськ; професор С.Г.Гомелля займався автоматизацією вантажопідйомних машин; доцент Б.Ш.Дубовий роз-

робляв та впроваджував на будівництві автозаводу обладнання для вібротранспортування бетонів та будівельних розчинів; ст. викладач А.Д.Зевін дослі-джував зварювальні деформації на заводі метало-конструкцій ім. В.М.Молотова; ст. викладач кафедри архітектури А.В.Баранський разом з фахівцями «Дніпротранспроекту» розробив проект відбудови та реконструкції палацу ім. Потьомкіна, а доценти М.Г.Мазо і Г.Ф.Дьогтєв розв’язали проблему вико-ристання в якості сировини для виробництва бетонів відвальних шлаків Криворізького металургійного за-воду. Надання науково-технічної допомоги будівель-ним організаціям відбувалось також через науково-дослідні станції, створені у трестах «Кривбасруда», «Дзержинськбуд» та ін. Загалом, в результаті до-помоги, наданої науковцями інституту автозаводу, рудникам Кривого Рога, заводу ім. В.М.Молотова та іншим підприємствам міста, лише протягом одного року було заощаджено понад 4 млн. крб.

З 1950 року, окрім госпдоговорів, кафедри інституту почали укладати з підприємствами та орга-нізаціями угоди про виконання на громадських за-садах робіт з випробувань матеріалів та конструкцій та проведення консультацій з різноманітних питань будівництва та проектування, вирішення проблем ме-ханізації будівельно-монтажних робіт, тощо. Перші такі угоди були укладені із заводами металокон-струкцій ім. В.М.Молотова (нині ім. І.В.Бабушкіна), ім. Г.І.Петровського, трестом «Дзержинсьбуд» та іншими, і кількість таких угод постійно зростала.

Все активніше залучались до науково-дослідної роботи студенти. Створене у 1948 р. студентське науково-технічне об’єднання вже в 1950 році нара-ховувало 16 наукових гуртків, в яких працювали 473 студенти, або 62% від їх загальної кількості. У гуртках опрацьовувалися теоретичні питання, виконувалась дослідно-експериментальна робота, готувалися ре-ферати, доповіді та конкурсні наукові роботи.

Період з другої половини 50-х років до середини 60-х років характеризувався небаченими темпами житлового будівництва, а також переведенням усього будівельного виробництва на індустріальну основу, що висувало якісно нові вимоги до науково-дослідної роботи вчених. Будівельна галузь потребувала, на-самперед, нових ефективних технологій, здатних до широкого тиражування, нових матеріалів та засобів механізації. Починаючи з 1958 року, науково-дослідна робота вчених інституту була зосеред-жена на виконанні двох великих комплексних тем: «Виготовлення габаритних блоків на базі відвальних шлаків Придніпров’я» та «Дослідження і розроб-ка нових будівельних конструкцій, механізмів та обладнання».


7

В процесі виконання цих тем було розроблено найбільш раціональну конструкцію кривошипно-шатунного механізму (доцент Є.І.Рудкін), створено прогресивну методику ефективного використання іс-нуючого парку баштових кранів (доцент І.Ю.Акімов), сконструйовано гідравлічну установку для випробу-вань будівельних конструкцій (доцент І.Є.Спенглер). За пропозицією вчених інституту для виробництва залізобетону почали використовувати відходи Придніпровської ДРЕС, а для виготовлення тонких сті-нових панелей в якості наповнювача-природну пемзу. Також було запроваджено технологію будівництва на набивних бетонних палях (професор М.І.Малишев та доцент О.І.Кравченко) з використанням вібраційної установки для глибинного ущільнення грунту (доцент А.С.Фішман). Великим попитом користувались роз-робки П.М.Гітмана (заміна металу залізобетоном), доцента М.Г. Мазо (використання силікат-феритової маси для виготовлення цегли, облицювальної плитки та архітектурних виробів), доцента Т.Ф.Дьогтєва та асистента В.І.Харченко (економія металу в процесі термічної обробки), тощо.

Отже, діяльність вчених інституту зосеред-жувалась не тільки на отриманні певних наукових результатів, а й на широкому запровадженні їх у виробництво, що давало змогу своєчасно вирішувати ті чи інші нагальні проблеми та отримувати суттєву економію коштів. Так, лише у 1965 році практичне застосування 26 розробок наших науковців забез-печило отримання економічного ефекту у сумі понад 1,3 млн. крб., а за обсягом виконання НДР інститут посів провідне місце серед будівельних ВНЗ України.

Позитивну роль в подальшому зміцненні зв’язків інституту з виробництвом відігравали наукові лабо-раторії, які почали створюватися наприкінці 50-х років. Так, у квітні 1959 року в інституті була відкрита наукова лабораторія рідинних напівпровідників, яку очолив професор Н.К.Міцкевич. Тут, окрім наукових досліджень, проводились практичні семінари, від-бувався захист дипломних проектів. Успішно запра-цювали створені в 1964 році проблемна лабораторія жаростійких бетонів і залізобетонів, а також творча група з дослідження ультразвукових впливів для під-вищення якості в’яжучих.

З року в рік збільшувалась кількість наукових пу-блікацій, підготовлених викладачами нашого інститу-ту. Якщо в 1957 році було надруковано 19 наукових праць, то в 1960-му – 214, а у 1965-му – 150. Одним із свідчень високого авторитету вчених ДІБІ була їх ак-тивна участь у різних наукових і науково-практичних конференціях. Наприклад, у 1961 році викладачі інституту брали участь у 44 наукових конференціях, а у 1962-му – в 66.

Постійно зростаючі темпи промислового будів-ництва вимагали від науковців інституту ще більш ефективної співпраці з виробничниками. У листо-паді 1964 року на Вченій раді, де заслуховувались питання наукової діяльності та зв’язку вчених з виробництвом, були присутні представники висо-ких інстанцій – Раднаргоспу, Головпридніпровбуду, Укрмонтажоргбуду, будівельних трестів, проектних організацій. Вони не тільки подякували за високий технічний рівень отриманої допомоги, а й висунули завдання, спрямовані на подолання низки проблем. Це, зокрема, дослідження грунтів при спорудженні основи накатних шляхів для пересування доменних печей, розробка засобів механізації робіт з бето-нування стиків збірних залізобетонних конструкцій, розширення обсягів застосування жаростійких бе-тонів та збільшення вантажопідйомності монтажного устаткування, створення легких стінових панелей для промислових споруд, визначення номенклатури ви-робів для заводу збірних жаростійких конструкцій. Окрім цього, нагального вирішення потребували питання впровадження сітьових графіків, розробки методик розрахунку потужності трестів, комплексної механізації трудомістких земляних та бетонних робіт.

Атмосфера творчого пошуку, створена в інсти-туті, сприяла активному залученню до наукових до-сліджень все більшої кількості студентів. У 1960 році поряд з науковими гуртками, кількість яких на цей час зросла вже до 30, почало працювати студентське проектно-конструкторське бюро (СПКБ), яке очолив В.І.Анпілогов. Протягом 1960-1963 років СПКБ роз-робило для будівельних організацій понад 80 про-ектів. Це, зокрема, житлові будинки на 364 квартири по просп. ім. газети «Правда», виробничий корпус Синельніківської швейної фабрики, гуртожиток ДІБІ на 480 місць, будівлі спортивного та актового залів медичного інституту, тощо. З 1964 року, після отри-мання відповідного дозволу Держ буду СРСР, СПКБ розпочало розробку проектної і кошторисної доку-ментації за прямими угодами із замовниками, зокре-ма, проектними інститутами «Дніпро гіпротранс»,


8

«Дніпро гіпрошахт», «Проектсталь конструкція» та ін. У цей же час при СПКБ почали практикувати ви-конання і захист дипломних робіт за реальними про-ектами, тематика яких охоплювала усі основні галузі народного господарства.

Значне місце серед них посідали проекти цехів чорної металургії, доменних печей великої потуж-ності, машинобудівних та верстатобудівних заводів, гірничо-збагачувальних комбінатів. Усі вони розро-блялись на грунті конкретних замовлень відповідних організацій з урахуванням найновіших досягнень бу-дівельної науки. Велика частина проектів стосувалась організації поточного будівництва житлових будинків і виконувалась із використанням передового досвіду будівельників Москви, Ленінграда, Києва, Мінська та інших міст. Будинки з великих панелей та об’ємних елементів з підйомом цілих поверхів, нові методи виготовлення будівельних конструкцій, заходи з механізації будівельних робіт – все це знаходило відображення в дипломних роботах наших студен-тів. Економічна реформа, що розпочалась в країні наприкінці 60-х років, вимагала, окрім поліпшення рівня підготовки фахівців, активізації вузівської на-уки, підвищення її ролі у вирішенні найважливіших народногосподарських проблем, зміцнення зв’язків з

виробництвом. Саме у цей час науково-дослідна ро-бота у ВНЗ була визначена урядом в якості вагомої складової загальнодержав-них планів розвитку науки і техніки. В інституті була проведена велика робота щодо уточнення головних наукових напрямків фа-культетів, кафедр, лабора-торій у зв’язку з переходом до розробки великих комплексних госпдоговір-них тем та підвищення рівня науково-дослідної діяль-ності колективу інституту в цілому.

Виходячи з цього, у 1966-1975 роках вчені інституту працювали на розв’язання таких важли-вих проблем будівництва, як от: • дослідження будмате-

ріалів з метою підви-щення ефективності їх використання, роз-ширення сировинної

бази, використання відходів виробництва (кафе-дри будівельних матеріалів, технології бетонів і в’яжучих, лабораторії ЗБК – 24 при тресті №17);

• удосконалення залізобетонних виробів і кон-струкцій (кафедри залізобетонних конструкцій та технології бетонів і в’яжучих);

• застосування у будівництві термозміцнених ста-лей і легких сплавів (кафедри металевих і залізо-бетонних конструкцій);

• удосконалення основ і фундаментів, дослідження процесів осідання споруд (кафедри основ і фун-даментів, технології будівельного виробництва та геодезії);

• дослідження вогнетривких бетонів та конструкцій з них (кафедра залізобетонних конструкцій, лабораторія вогнетривких бетонів);

• захист будівельних конструкцій від корозії, по-лімерні покриття і бетони, оздоблення фасадів (кафедри будівельних матеріалів, хімії та техно-логії бетонів і в’яжучих);

• надійність і довговічність машин (кафедри техно-логії металів, деталей машин, автоматики, буді-вельних машин, експлуатації та ремонту машин).У період 1966-1975 р.р. помітно зріс обсяг

госпдоговірних робіт інституту. Якщо у 1966 році він складав 770 тис. крб., то вже в 1970 році – 1,5 млн. крб., а загалом протягом цього часу вчени-ми інституту було виконано наукових робіт на суму 6,8 млн. крб., впроваджено у виробництво 322 роз-робки з економічним ефектом 28 млн. крб. Наприклад, лише застосування на заводі ім. Г.І.Петровського технології футерування жаростійкими бетонами фурмених приладів доменних печей давало щорічну економію у 500 тис. крб.

Значний обсяг наукових досліджень викону-вали 10 галузевих лабораторій, що створювались і успішно функціонували в інституті, починаючи з 1966 року: тепломонтажних робіт (керівник – к.т.н., доцент В.В.Пивоваров); жаростійких бетонів та підвищення довговічності металургійних агрегатів і конструкцій (керівник – к.т.н., доцент В.М.Прядко); технології вакуумованого бетону (керівник – к.т.н, до-цент М.А.Сторожук); підвищення надійності будівель-них конструкцій будівель і споруд (керівник – чл.-кор. АН УРСР, д.х.н., професор Г.Д.Дібров); надійності систем тепло- і газопостачання (керівник – д.т.н, про-фесор М.Я.Розкін); міцнісних та ресурсних випробу-


9

вань будівельних кранів (к.т.н., доцент М.П.Колісник); підвищення надійності та довговічності обладнання промисловості будівельних матеріалів (керівник – к.т.н, доцент С.Л.Бабченко); організації управління будівництвом (керівник – д.т.н., професор Р.Б.Тян); технології організації та механізації монтажних робіт (керівники – д.т.н., професор А.В.Сильвестров, к.т.н, доцент Г.С.Нижніковський); автоматизації інструмен-тальних методів вимірювань осадок і деформацій фундаментів теплових та атомних електростанцій (керівник – д.т.н., професор В.Б.Швець), а також га-лузева науково-виробнича лабораторія Мінважбуду УРСР (керівники – д.т.н., професор В.М.Баташев, к.т.н., доцент А.М.Сергєєв) та Українська територіаль-на галузева науково-дослідна лабораторія організа-ції та економіки будівництва (керівник – к.т.н., доцент М.Д.Ломакін). Коефіцієнт ефективності роботи цих лабораторій складав 3,2 і був значно вищим за за-гальносоюзний та показник Міносвіти України.

Також динамічно розвивались нові форми співп-раці науковців інституту та виробничників, а обсяги робіт, виконані за угодами про творче співробітни-цтво у 1975 році, зросли у порівнянні з 1971 роком у 14 разів. Найбільш перспективною формою такої співдружності було підписання з підприємствами ко-лективних договорів, які передбачали розв’язання не окремих завдань, а підвищення ефективності роботи підприємства в цілому.

Так, наприклад, трест «Дніпрожитлобуд» після застосування рекомендацій наших вчених з удоско-налення структури апарату управління, впроваджен-ня річних планів роботи бригад, підвищення рівня механізації будівельно-монтажних робіт та інших заходів у 1974 році з легкістю виконав виробничий план за усіма показниками, хоча у минулі роки це було вельми проблематичним.

Загалом 70-80 роки – це час стрімкого зрос-тання наукового потенціалу інституту та пошуку нових форм організації НДР, здатних забезпечувати високу якість досліджень, зміцнювати співпрацю з ви-робничниками та залучати до науки творчу молодь. З цією метою протягом 1977 роки у ДІБІ було ство-рено 5 навчально-науково-виробничих об’єднань: «Будівельник», «Металобудівельник», «Творець», «Технолог», «Сільський будівельник». Обсяг робіт, виконаний цими об’єднаннями впродовж 1978-1979 років, склав 446 тис. крб., а економічний ефект від практичного застосування наукових роз-робок становив близько 2 млн. крб.

З метою активізації наукових досліджень в ін-ституті почали проводитись щорічні огляди-конкурси серед кафедр та факультетів на кращу організацію науково-дослідної та винахідницької роботи. Також,

з розробкою відповідних положень регулярно прово-дились загальноінститутські огляди-конкурси творчої та громадської діяльності молодих вчених.

Протягом 1971-1975 рр. вченими ДІБІ було опубліковано понад 1,3 тис. наукових праць, заре-єстровано 110 винаходів, отримано 7 закордонних патентів та 16 нагород ВДНГ СРСР. Вже на кінець 70-х років кількість студентів, залучених до науко-вих досліджень, досягла 70% від загальної, майже утричі більше студентських робіт порівняно з 1971 роком було представлено на відповідні конкурси та у 2,5 рази збільшилась кількість отриманих нагород. Понад 600 студентів брали участь у виконанні госпдоговорів.

У 1970 році відзначало свій 10-річний ювілей студентське проектно-конструкторське бюро, у роботі якого щороку було задіяно понад 150 сту-дентів. За роки існування СПКБ за студентськими проектами було збудовано 40 промислових будівель і споруд, 20 багатоповерхових житлових будинків і гуртожитків, введено до дії лабораторні корпуси, спортивні зали, навчально-виробничі майстерні. Проектувались і споруджувались пам’ятники та ме-моріальні комплекси, облаштувались сквери і вулиці. Розпочалось будівництво ще двох одинадцятипо-верхівок та кіноконцертного залу на 1500 місць у парку ім. Чкалова (нині парк ім. Л.Глоби), у наступні роки було спроектовано меморіальний комплекс у м. Дніпродзержинську, корпус міжвузівської полікліні-ки, лабораторний корпус ДІБІ, Музей комсомольської слави, базу відпочинку «Шинник» та багато іншого. Отже, лише протягом 1971-1975 р.р. силами СПКБ було виконано проектно-конструкторських робіт на загальну суму 369 тис. крб.


10

З 1971 року роботу науково-дослідного сектору очолює к.т.н., доцент І.К.Флоров, а з 1974 по 1982 роки – к.т.н., доцент В.С.Магала. У цей час основна увага наших вчених спрямовувалась, насамперед, на вирішення регіональних проблем. Найбільш плідно у цьому напрямку працювали науковці кафедр буді-вельних матеріалів та будівельних машин. На кафедрі будівельних матеріалів доценти А.П.Полтавцев та М.В. Шпирько розробили технологію виробництва високоякісних матеріалів, здатних працювати в температурних режимах до 1100 °С і таким чином знижувати тепловтрати на будь-якому агрегаті на 15-20%. Успішно продовжував розробляти техно-логії застосування золошлакових відходів ДРЕС для виробництва різних марок бетону доцент, а пізні-ше – професор А.М.Сергєєв. Колективом кафедри будівельних та дорожніх машин були розроблені нові методи конструювання високоефективних машин, створені і впроваджені в серійне виробництво принци-пово нові конструкції робочих органів екскаваторів, бульдозерів, скреперів, тощо.

Не пасли задніх і науковці інших кафедр та ла-бораторій. Зокрема, творчим колективом кафедри технології бетонів та в’яжучих на чолі з чл. - кор. АН УРСР, д.х.н., професором Г.Д.Дібровим було створено та досліджено серію композиційних матеріалів на базі різноманітних відходів промисловості. Фахівці кафедри залізобетонних конструкцій розробляли та успішно впроваджували нові види жаростійких бето-нів та жаростійких залізобетонних конструкцій для теплових агрегатів для підприємств Мінчормету УРСР (к.т.н., доцент В.М.Прядко).

О.П.Прусаковим було створено наукову школу з роз-рахунку багатошарових конструкцій.

Під керівництвом д.т.н., професора В.Б.Швеця виконувалась серія досліджень роботи системи «основа-фундамент-турбоагрегат», результати яких і сьогодні знаходять широке застосування при спорудженні та обслуговуванні найбільших в країні атомних і теплових електростанцій.

В цей же час адміністрація інституту все більше уваги приділяє розвитку студентської науки, і ця робота суворо регламентується. Якщо на молодших курсах залучення до науки обмежується написанням рефератів, участю в тематичних олімпіадах, до-помогою в наукових експериментах, тощо, то для четвертокурсників участь у НДРС є вже обов’язковою і координується Радою з НДРС, очолюваною ректо-ром – професором П.Т.Резніченко. Щорічно від 100 до 140 студентських робіт успішно беруть участь у різноманітних тематичних конкурсах регіонального, республіканського та всесоюзного рівнів, отримуючи медалі, дипломи та грамоти. З року в рік розширюєть-ся тематика цих робіт, поглиблюється зміст, зростає їх практична цінність.

У 1973/74 навчальних роках ректоратом проводяться певні заходи із залучення студентів, від’їжджаючих на виробничу практику, до роботи з питань раціоналізації будівельного виробництва.

З цією метою було прочитано курс лекцій та розроблено методичні рекомендації на відповідну тему. Результатом цієї роботи стали 18 студентських рацпропозицій з економічним ефектом майже

Над проблемою підвищення довговічності стале-вої арматури працювали професори А.К.Шейнкман та В.В.Баташев. Вчені кафедри організації управління будівництвом під керівництвом д.т.н., професора Р.Б.Тяна розробили систему організації комплексної забудови м. Дніпропетровська. В цей же час лауреа-том премії ім. акад. О.М.Динника, д.т.н., професором


11

100 тис. крб. Загалом, у порівнянні з 1971 роком, кількість студентів, залучених до виконання НДР, у 1975 році зросла у 3 рази і досягла 70% від загальної кількості студентів стаціонару.

Але центром студентської творчості, як і у минулі роки, залишалось СПКБ, яке за активне залучення молоді до наукового пошуку, успішне розв’язування практичних народногосподарських завдань у 1980 році отримало високу нагороду – премію Ленінського комсомолу.

Отже, своє п’ятдесятиліття з дня заснування науково-дослідний сектор інституту зустрічає як по-тужний центр розвитку будівельного виробництва у нашому регіоні. На початку 1983 року він координує наукову роботу 37 кафедр, 12 галузевих лаборато-рій і філії у м. Сімферополь.

Станом на початок 1983 року науковий пошук в інституті здійснюють 1 чл.-кор. АН УРСР, 15 професо-рів, докторів наук, близько 300 кандидатів наук і 400 співробітників кафедр і лабораторій.

Обсяг виконаних госпдоговірних робіт у по-рівнянні з післявоєнним періодом зростає майже у 40 разів і на кінець 1982 року досягає понад 2,3 млн. крб. при економічній ефективності майже у 15 млн. крб. Щороку у виробництво впроваджується 80-90 розробок, майже половина з них застосовується на підприємствах міста та області та спрямована на вирішення питань поліпшення якості будівництва, створення сучасних будівельних матеріалів та засо-бів механізації ручної праці, економії сировини та енергоресурсів, зниження металоємкості конструкцій і обладнання, охорони довкілля, тощо.

Вчені інституту беруть участь у виконанні 29 програм союзного, республіканського і регіональ-ного значення та у формуванні двох міжвузівських комплексних програм досліджень в галузі вдоскона-лення технологій і організації будівництва, а також використання відходів промисловості у будівельному виробництві.

Не залишається поза увагою допомога селу. Саме у ці роки фахівцями інституту за госпдогово-рами та на громадських засадах було виконано

цілу низку проектів щодо забудови і упорядкування територій районних центрів області – с.м.т. Солоного, Царичанки, Магдалинівки та Криничок; складено технічну документацію на газифікацію селища Таромського, будівництво терапевтичного корпусу на 240 місць в с.м.т. Солоне, спорудження пташника на 50 тис. голів на П’ятихатській птахофабриці.

Набувають обертів видавнича, винахідницька та рекламна діяльність. Так, протягом 1972-1982 років опубліковано 20 підручників, 100 монографій і по-над 3,5 тис. наукових статей. На ВДНГ СРСР та УРСР представлено понад 100 експонатів та отримано 30 нагород, новизна розробок науковців інституту під-тверджена більш як 400 авторськими свідоцтвами, значна частина яких впроваджена у виробництво з економічним ефектом майже у 12 млн. крб.

За успіхи в науковій роботі та отримані досяг-нення інститут у 1983 році нагороджується Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Ідеї перебудови, яка розпочалася в СРСР у 1985 році та передбачала докорінні зміни в усіх галузях життя, були близькими і колективу нашого ін-ституту, що на той час вже досить впевнено крокував шляхом оновлення та пошуку нових форм організації навчального процесу, а також створення більш ефек-тивної організаційної бази для здійснення наукової діяльності.

З метою розширення сфери досліджень наших вчених, залучення додаткових коштів та запрова-дження принципів матеріального стимулювання, ство-рення високоякісного науково-технічного продукту у 1988 році в інституті було створено госпрозрахун-ковий науково-дослідний комплекс (НДК), до якого увійшли науково-дослідний сектор, який з 1982 року очолював к.т.н., доцент В.А.Давидов, 15 проблемних та галузевих науково-дослідних лабораторій, а та-кож держбюджетні дослідницькі групи. Усього у складі НДК було організовано 50 внутрішньо кафедральних структурних підрозділів: творчі колективи, творчі бригади, науково-дослідні лабораторії та відділи, а у м. Нікополі на кранобудівному заводі було створено галузевий центр з діагностики та випробувань буді-вельних кранів.


12

Координацію та організаційно-методичне за-безпечення діяльності НДК здійснювали спеціальні відділи: організації планування і контролю за ви-конанням держбюджетних та госпдоговірних НДР; матеріально-технічного забезпечення і методологіч-ного обслуговування; інформаційного забезпечення; патентно-ліцензійного обслуговування, кадрового забезпечення; організації науково-дослідної роботи студентів; організації, планування і контролю підго-товки науково-педагогічних кадрів.

Пожвавлення наприкінці 80-х років темпів цивіль-ного та промислового будівництва сприяло помітному зростанню кількості та обсягів науково-дослідних робіт, а також суттєвому розширенню тематики досліджень.

Так, станом на початок 1991 року нашими на-уковцями виконувалось 222 госпдоговірних НДР із загальним обсягом фінансування 2727,0 тис. крб. У цей період інститут брав участь у реалізації 6-ти завдань 5-ти загальносоюзних програм, 9-ти за-вдань шести республіканських програм, а також завдань Державного плану економічного та со-ціального розвитку УРСР. Основними замовниками науково-технічної продукції виступали Мінбуд УРСР, Мінмонтажспецбуд УРСР, Мінбудматеріалів УРСР, Агропром УРСР, Мінчормет УРСР, Міненерго УРСР та СРСР, Мінбуддормаш СРСР та ін. Також спостері-галось зростання обсягів бюджетного фінансування та змінювалась структура комплексу виконуємих робіт – поряд з розробками прикладного характеру науковці інституту почали працювати над вирішенням складних фундаментальних проблем.

Окремо слід зазначити, що виконання усіх науково-дослідних робіт супроводжувалось обов’язковим патентно-інформаційним забез-печенням, а, починаючи з 1982 року – патентно-кон’юнктурними дослідженнями, спрямованими на пошук потенційних споживачів науково-технічного продукту з подальшим укладанням ліцензійних угод. З цією ж метою для участі у міжнародних виставках, що проходили в Аргентині, Таїланді та Болгарії у 1985 році, інститутом було представлено матеріали на 5 кращих розробок з метою продажу ліцензій. Результатом патентно-ліцензійної роботи стало одержання протягом 1982-1985 років 18 патентів Канади, США, ФРН, Австралії, Японії, Індії та під-писання ліцензійних контрактів на передачу досвіду і знань («НОУ-ХАУ») при проведенні натурних вібро-випробувань системи «фундамент – основа» в період пусконалагоджувальних робіт на АЕС «Козлодуй» (Народна Республіка Болгарія).

Усього ж за період з 1981 по 1992 роки було отримано 984 охоронних документа, впроваджено у виробництво та навчальний процес 550 винаходів із загальним економічним ефектом майже у 35 тис. крб., опубліковано понад 7 тис. статей, зроблено 10 тис. доповідей на науково-технічних конференці-ях, симпозіумах, семінарах. Починаючи з 1986 року, систематично видається каталог науково-дослідних розробок, що рекомендуються для впровадження. У 1990 р. 6 кращих робіт вчених ДІБІ увійшли у інфор-маційний каталог ВДНГ СРСР «Закінчені науково-технічні розробки – в народне господарство», а участь фахівців кафедри технології металів під керівництвом професора В.І.Большакова у міжнародній виставці «МОТОМ – 90» вивели інститут на міжнародний інноваційний ринок.

Це, зокрема, розробка науково-теоретичних основ радіаційно-хімічної технології виробництва бу-дівельних матеріалів (д.т.н., професор Ю.Д.Козлов) та процесів термічного зміцнення маловуглецевих низь-колегованих сталей (д.т.н., професор В.І.Большаков), а також створення електронних пристроїв і авто-матизованих систем для просторової орієнтації бу-дівельних конструкцій (д.т.н., професор Г.М.Ковшов) та землерийно-маніпуляторного обладнання багато-цільового призначення (д.т.н., професор Л.А.Хмара).


13

Але події грудня 1991 року докорінно змінили соціально-економічну ситуацію в Україні. Втрата державної монополії на засоби виробництва при-звела до розриву економічних зв’язків з колишніми республіками СРСР, значного зниження обсягів ви-робництва та до закриття багатьох підприємств, що, в свою чергу, негативно позначилось на діяльності на-уковців інституту: припинили своє існування більшість галузевих лабораторій та кафедральних структурних підрозділів.

Суттєво скоротилися обсяги коштів на виконання завдань державних, галузевих та відомчих планів, на 50% зменшилось фінансування по лінії ДКНТ і, як наслідок, виникли проблеми з виплатою заробітної плати. Все це призвело до значного скорочення штату наукових співробітників НДК, а кількість управлін-ського персоналу за період з 1985 по 1995 рр. вза-галі зменшилась з 51 до 8 осіб.

Саме у ці важкі часи діяльність науково-дослідного комплексу очолює доцент кафедри будівельного виробництва В.О.Сорокін. Насамперед, діяльність НДК переорієнтовується у бік збільшення обсягів виконання науково-технічних послуг. Це, зокрема, налагодження співпраці з фондом Держмайна щодо проведення робіт з експертної оцінки майна об’єктів приватизації, технічного стану об’єктів незаверше-ного будівництва, майнових внесків до статутних фондів підприємств, нематеріальних активів, машин, обладнання та земельних ділянок; обстеження стану конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж різного призначення з розробкою рекомендацій щодо їх відновлення, ремонту або технічного пере-оснащення; проведення технічних випробувань буді-вельних матеріалів виробів та конструкцій. Загалом, у період з 1992 по 1999 роки вартість цих робіт у загальному обсязі госпдоговорів зросла майже до 20%, що дало змогу за відносно короткий термін суттєво поліпшити фінансовий стан НДК та частково відновити його чисельність.

Незважаючи на мізерне державне фінансування, продовжувалось виконання бюджетних тематичних програм.

Це, зокрема, фундаментальні дослідження щодо розробки аналітичних методів розв’язання задач будівельної механіки (професори О.П.Прусаков, В.А.Тичинін, А.В.Плєханов, Е.М.Кваша), дослідження електрофізичних властивостей рідких діелектриків (професор Б.М.Дікарєв, доцент Р.Г.Романець).

Прикладні розробки у цей час широко представ-лені матеріалознавчим напрямком. Це, насамперед, фізичне матеріалознавство та розробка нових ви-дів будівельних сталей (професор В.І.Большаков), створення сучасних будівельних матеріалів (профе-

сори А.П.Приходько, В.М.Пунагін, М.А.Сторожук), дослідження в галузі органічної та неорганічної хімії (професори Л.М.Притикін, С.І.Нейковський, В.Х.Волошин).

Значна увага приділяється дослідженням щодо розширення сировинної бази для виробництва кон-струкційних та оздоблювальних матеріалів, це, зо-крема, розробка технологій виготовлення будівельної цегли на основі відходів металургійного виробництва та екологічно чистих деревно-полімерних плит з ви-користанням промислових та сільськогосподарських відходів (с.н.с. Г.М.Ященко); бетонів на основі від-ходів гірничодобувної промисловості (професор М.А.Сторожук), а розробка «Теоретичні основи, еко-логічні аспекти, практична переробка і використання відходів металургійної, гірничорудної та хімічної промисловості в будівництві та виробництві будівель-них матеріалів» (автори – професор В.І.Большаков, д.т.н. С.А.Щербак) була удостоєна Державної премії України в галузі науки і техніки 1999 р.

У цьому ж році лауреатами Державної пре-мії стали ще два професори академії (А.Г.Шапар і С.З.Поліщук) – за виконання проекту «Розробка та впровадження ресурсозберігаючих технологій видо-бутку корисних копалин на кар’єрах України».


14

Загалом, у період з 1984 до 1999 рр. було роз-роблено та освоєно понад 40 видів різноманітних будівельних матеріалів та виробів на основі відходів промисловості із щорічним економічним ефектом по-над 15 млн. грн.

Великий обсяг досліджень, спрямованих на створення нових машин і механізмів для будівельної галузі, виконали фахівці кафедри будівельних і до-рожніх машин (професори Л.А.Хмара, В.П.Штепа); а колективом науковців під керівництвом д.т.н., профе-сора М.В.Савицького розроблено нову архітектурно-конструктивно-технологічну систему (АКТС) на основі дрібноштучних блоків з місцевої сировини для мало-поверхового житлового будівництва.

Висвітлення питань організації та управління будівництвом представлено в розробках професорів Р.Б.Тяна, В.М.Кірноса, В.Т.Вечерова, Л.М.Драгуна, його технологічні аспекти – в роботах професора А.М.Березюка, і доцента І.А.Соколова.

Починаючи з 1994 року, поступово зростають об-сяги госпдоговірних робіт: з 304,1 тис. грн. у 1993 р. до 538,4 тис. грн. – у 2000 р., левова частка яких припадає на об’єкти атомної енергетики та об’єкти «Укрнафти». Також виконуються роботи на металур-гійних комбінатах «Азовсталь» та «Криворіжсталь».

Поновила свою роботу і частина галузевих науково-дослідних лабораторій. Зокрема, слід від-значити розробки колективу галузевої лабораторії тепломонтажних робіт (керівник – к.т.н., доцент В.В.Пивоваров) – жаростійкі та теплоізоляційні бетони для конструкцій теплових агрегатів, а також фахівців галузевої науково-дослідної лабораторії жа-ростійких будівельних конструкцій (керівник – к.т.н., доцент О.О. Бородін) – спеціальні бетони для роботи в умовах екстремальних впливів високих температур та агресивних середовищ.

У цей час не залишалося поза увагою наших науковців вирішення регіональних завдань. Це, на-самперед, дослідження, спрямовані на розв’язання проблем енергозбереження у житлово-комунальній сфері: розробка заходів щодо підвищення надійності та економічності теплогазопостачання будівель і споруд різного призначення, оптимізація систем опалення та гарячого водопостачання, автоматизація обліку і регулювання енергоспоживання (професори М.Я.Розкін, В.Ф.Іродов, Л.Г.Чесанов, Г.А.Шевельов); створення систем утеплення та опорядження фасадів (професор А.М. Березюк, доцент В.Т.Шаленний).

З метою координації роботи науковців акаде-мії у галузі енергозбереження та запровадження у регіоні енергозберігаючих технологій, об-ладнання та матеріалів при академії у 1998 році спільним наказом Міносвіти і науки, Держбуду

та Держкоменергозбереження України створено Придніпровський регіональний центр енергодослі-джень і енергоефективних технологій в будівництві та комунальному господарстві, спроможний надавати замовникам універсальний комплекс послуг, що під-тверджується пакетом відповідних ліцензій. Цього ж року на базі академії організовано Інститут з експер-тизи, проектування та вишукувань.

З метою розширення сфери науково-виробничої діяльності та залучення додаткових коштів для на-укових досліджень та придбання необхідного облад-нання академія отримала ліцензії на виконання геоде-зичних, проектних, вишукувальних та інжинірингових робіт, а також проведення радіаційного обстеження будівельних об’єктів. Спеціалісти академії отримали сертифікати спеціалістів-оцінників майна, фахівців з якості, з неруйнівного контролю, з технічної діагнос-тики вантажопідйомних кранів.

Для виконання замовлень, пов’язаних з екс-пертним обстеженням та оцінкою технічного стану об’єктів котлонагляду, металоконструкцій різного призначення, вантажопідйомного та транспортуваль-ного обладнання, у червні 1997 року створено та акредитовано лабораторію «Діагностика» (керівник с.н.с. О.Г.Трубілов), а на базі кафедри основ та під-валин у січні 1999 року організовано комплексний відділ з проблем будівництва в складних інженерно-геологічних умовах (професор В.Б.Швець, доценти С.І.Головко та М.А.Моторний). З метою активізації робіт на об’єктах нафтогазового комплексу України цього ж року запрацювала науково-дослідна лабо-раторія надійності резервуарних конструкцій (керів-ник – д.т.н., професор Є.А.Єгоров).

При сприянні фахівців Науково-дослідного інституту будівельного виробництва (професор О.П.Нікіфоров, к.т.н. Г.М.Бондаренко) на початку 1996 року в академії розпочала свою діяльність між-кафедральна лабораторія з випробувань будівельних матеріалів, виробів та конструкцій.

У 1997 році за розпорядженням Голови облдер-жадміністрації академія очолила роботу з виконання у регіоні Постанови Кабміну України № 409 «Про забезпечення надійності і безпеки експлуатації бу-дівель, споруд та інженерних мереж», а також стала розробником нормативної документації з питань обстежень, паспортизації, безпечної експлуатації ви-робничих об’єктів.

Поступово активізується видавнича діяльність. У 1997 році редакційний відділ академії набув статус видавництва, виданням якого присвоюється індекс міжнародної класифікації (ISBN). У цьому ж році започатковано видання науково-інформаційного бюлетеню «Вісник академії», збірників наукових


15

праць: «Проблеми сучасного матеріалознавства», «Управління проектами», «Матеріалознавство, бу-дівництво та галузеве машинобудування», а також тематичні видання кафедр будівельних і дорожніх машин, архітектурного проектування, організації і планування будівництва, опору матеріалів. Щорічно друкуються монографії, підручники, навчальні посіб-ники, довідники, тощо.

Академія стала базою для проведення низки науково-практичних семінарів: Міжнародного українсько-польського «Теоретичні основи будів-ництва» та міжвузівських - «Проблеми сучасного матеріалознавства», нелінійної механіки, підвищення ефективності використання вторинних продуктів підприємств промисловості, механіки грунтів, основ та фундаментів, а також галузевих конферен-цій: «Проблеми сучасного матеріалознавства», «Енергетичні технології в будівництві та комунальному господарстві», «Проблеми реконструкції будівництва у складних інженерно-геологічних умовах».

Зростаючі показники характеризують і патентно-ліцензійну роботу. Так, у порівнянні з 1992 роком на кінець 1999 року до Держпатенту було надіслано утричі більше заявок на видачу патентів, а

кількість охоронних документів, отриманих у період з 1991 року до 2000 р. досягла 304. Окремо слід за-значити, що найбільш перспективні технічні рішення, захищені патентами України, почали застосовуватись у народному господарстві. Так, у 1998 р. на комбінаті «Запоріжсталь» розпочала випуск продукції ділян-ка з виготовлення за новою ресурсозберігаючою технологією екологічно чистих деревно-полімерних оздоблювальних плит, започатковано впровадження нових технологій реконструкції п’ятиповерхівок та прогресивних способів обробки металовиробів.

Помітно пожвавішала творча активність студен-тів. Вже понад 50% їх загальної кількості бере участь у науково-дослідній роботі, предметних олімпіадах, конкурсах на кращу наукову студентську роботу, конкурсах дипломних архітектурних проектів, у тому числі міжнародних, виборюючи дипломи та призи переможців. Кращі з них виступають з доповідями на конференціях і семінарах в Україні, Росії, Франції, Канаді, Англії, Македонії. Таким чином, незважаючи на труднощі перехідного періоду, академії вдалося не лише зберегти свій науковий потенціал, але й зробити певний внесок у розвиток будівельної науки.

КЕРІВНИКИНАУКОВОГОПІДРОЗДІЛУ

ГармашО.А. 1933-1939 ФірманА.С. 1939-1940 ДубовийБ.Ш. 1940-1948 ФішманА.С. 1949-1971 ФлоровІ.К. 1971-1974 МагалаВ.С. 1974-1982 ДавидовВ.А. 1982-1992 СорокінВ.О. 1992-2001 ЩербакС.А. 2001-2003 ТитюкА.О. з2003року

ПРОРЕКТОРИЗНАУКОВОЇРОБОТИ

ПотрєсовК.О. 1943-1955 ГвайП.І. 1956-1960 ВоронковМ.І. 1960-1961 РезніченкоП.Т. 1962-1964 ГенеВ.М. 1964-1968 БобильВ.Г. 1968-1969 СеменютаВ.О. 1969-1970 БобильВ.Г. 1970-1974 ФлоровІ.К. 1975-1984 ХмараЛ.А. 1984-1994 СавицькийМ.В. з1996року

16

Створено низку сучасних будівельних матеріалів з місцевої сировини та промислових відходів: високоміцних морозостійких бетонів та будівель-них розчинів із застосуванням функціональних добавок на основі шламів металопереробних підприємств (д.т.н., професор М.А.Сторожук); штучних будівельних матеріалів на базі відходів металургійної промисловості (д.т.н., професори Л.С.Савін, А.П.Приходько, В.М.Пунагін, д.т.н. С.А.Щербак); дрібноштучних ніздрюватобетонних виробів для цивільного будівництва (к.т.н., доцент В.О.Мартиненко); високотехнологічних сухих будівельних сумішей з редисперсійними порошками-добавками (д.т.н., професор В.М.Дерев’янко, к.т.н., доцент А.П.Дрозд); виконано серію робіт зі створен-ня модифікованих полімеррозчинів та клейових композицій для проведення ремонтно-відновлювальних робіт (професори Л.М.Притикін, В.Х.Волошин). Оптимізовано вібровакуумну технологію монолітного будівництва та розро-блено безпрогрівну технологію виготовлення багатокомпонентних бетонів (д.т.н., професор М.А.Сторожук).

З метою підвищення ефективності механізації будівельних робіт розроблено низку технічних рішень ґрунторозпушувального обладнання, універсальних засобів механізації повного комплексу робіт нульового ци-клу, спеціальних машин для ліквідації наслідків стихійних лих та очищення від бруду приберегових зон річок та штучних водоймищ (д.т.н., професор Л.А.Хмара, к.т.н., доценти В.В.Мелашич, С.В.Шатов).

На замовлення металургійних комбінатів відпрацьовано технологію переробки дрібних відходів феросплавного виробництва з метою повтор-ного повернення у доменний процес цінної металургійної сировини (д.т.н., професори В.І.Большаков, В.Т.Шаленний). Для підвищення надійності та терміну експлуатації деталей авіаційних двигунів розроблено сучасну тех-нологію їх захисту від високотемпературної газової ерозії (д.т.н., професор В.І.Большаков).

Перші роки другого тисячоліття стали для України періодом динамічних змін у вітчизняному виробництві та зростання попиту на конкурентоспроможну інноваційну продукцію, що створило певні передумови для більш активного залучення та використання наукових знань. саме ці факто-ри і визначили тематичну спрямованість наукової діяльності академії, зорієнтували її науковців на створення новітніх ресур-созберігаючих технологій, освоєння нових видів матеріалів, техніки та обладнання, тобто на виконання розробок у тих галузях економіки, що на той час мали найбільш сприятливі умови для розширення обся-гів реалізації своєї продукції на внутрішньому ринку, ви-соку питому вагу доданої вартості та швидкий оборот капіталу.

17

Продовжено виконання робіт зі створення комплексної програми відновлення експлуатаційної надійності резервуарів для зберігання на-фтопродуктів (д.т.н., професор Є.А.Єгоров).

Вагомий внесок у вирішення надзвичайно актуальної проблеми за-безпечення населення доступним і водночас комфортним житлом вносять науковці кафедр технології будівельного виробництва, матеріалознав-ства і обробки матеріалів, архітектури, а також кафедр економічного про-філю. Це, зокрема, розробка економічно обґрунтованих організаційно-конструктивно-технологічних рішень з реконструкції п’ятиповерхівок старої забудови з їх одночасною термореабілітацією (к.т.н., професор А.М.Березюк, д.т.н., професор В.Т.Шаленний)та заходів щодо збільшен-ня їх корисної площі шляхом багатоповерхової надбудови, улаштування вставок і прибудов з використанням легких сталевих каркасів (професо-ри В.І.Большаков, Г.М. Воробйов). Також розроблено систему реновації існуючої забудови, що поєднує її реконструкцію з новим перспективним будівництвом, проектні пропозиції комплексного ансамблевого рішення житлових кварталів та зведення мегакластерів, тобто великих будинків – комплексів з повним набором елементів сучасної інфраструктури, що у порівнянні з традиційними прийомами реконструкції дозволяє збільшува-ти обсяги корисних площ майже у 20 разів (к.т.н., доценти О.В.Разумова, В.Ю.Божанова).

Не залишається поза увагою наших науковців будівництво мало-поверхового соціального житла. Так, під керівництвом д.т.н., професора М.В.Савицького розроблено нормативно-технологічне забезпечення зведення таких будівель зі створенням відповідних розрахункових комплексів та виконано експериментальне проектування серії малопо-верхових будинків з використанням енергоефективних екологічно чистих огороджуючих конструкцій з місцевих матеріалів.

Широкою і різноплановою є тематика фундаментальних дослі-джень. Зокрема, з метою вирішення питань, пов’язаних з експлуатацією зсувонебезпечних територій, розроблено інноваційну стратегію вико-ристання багатофункціональних протизсувних споруд (д.т.н., професор М.В.Савицький). В межах виконання комплексної програми енергоз-береження у Дніпропетровській області розроблено методологію ство-рення оптимального теплового захисту та енергоефективні технології цілорічного забезпечення мікроклімату житла з використанням нетради-ційних та відновлювальних джерел енергії (професори М.В.Савицький, Л.Г.Чесанов).

Дослідження, спрямовані на підвищення надійності інженерного забезпечення будівель теплом, газом та світлом, виконували д.т.н., про-фесори В.Ф. Рожко, Г.А.Шевельов, В.Ф.Іродов, І.М.Еріванцев, а безпеки життєдіяльності – д.т.н., професор А.С.Бєліков.

Значний обсяг досліджень, пов’язаних з удосконаленням механізму управління підприємствами, вирішенням питань економіки та організації будівельного виробництва, розвитком теорії управління та контролю економічних показників будівельних проектів, виконано під керівництвом професорів Р.Б.Тяна, А.І.Білоконя, В.М.Кірноса, В.Т.Вечерова.

Результати вирішення актуальних проблем механіки деформованого твердого тіла представлені в роботах д.т.н., професора А.В.Плєханова; розробку математичних моделей для розрахунку оболонок пневматич-них шин виконував д.т.н., професор Е.М.Кваша.

Результати фундаментальних досліджень, спрямованих на розв’язання проблем дегазації вугільних пластів, у травні 2005 року були відзначені дипломом за наукове відкриття «Закономірність зміни газової проникності гірських порід при переході їх з об’ємного рівноком-понентного напруженого стану в різнокомпонентний» (д.т.н., професор Г.А.Шевельов).

18

ВИКОНАННЯ НАУКОВИХ ПРОГРАМ

З вересня 2003 року науковий підрозділ академії очолює к.т.н., до-цент А.О. Титюк. Саме у цей період спрямованість тематики досліджень визначається, насамперед, потребами галузей енергетики, металургії та будівництва, а також завданнями цілої низки науково-технічних програм, затверджених урядовими постановами та рішеннями місцевих органів влади:

• державнапрограмареконструкціїтамодернізаціїжитланапері-од 1999-2015 р.р.;

• національнапрограмаполіпшеннястанубезпеки,гігієнипраціівиробничого середовища на 2000-2005 р.р.;

• галузева науково-технічна програма «Безпека будівництва таінженерний захист територій населених пунктів та об’єктів в районах зі складними інженерно-геологічними умовами», 2000-2010 р.р.;

• регіональнацільовапрограмазахистунаселенняітериторійвідвпливу іонізуючого випромінювання та хімічно небезпечних речовин у Дніпропетровській області на період до 2005 р.;

• регіональна програма «Дніпропетровськ – 2010: стратегіязростання»;

• комплексна програма охорони довкілля і раціонального вико-ристання природних ресурсів м. Дніпропетровська на 2002-2010 р.р.;

• комплексна програма енергозбереження в Дніпропетровськійобласті до 2010 р.;

• регіональна програма соціально-економічного розвиткуДніпропетровської області до 2010 р.;

• регіональнапрограмаінноваційноїдіяльностітаінтелектуальноївласності на період до 2020 р.;

• регіональнапрограмаохоронитарозвиткуісторико-культурноїспадщини в Дніпропетровській області до 2010 р.

Також науковці академії є учасниками виконання гранту Всесвітнього екологічного фонду для реалізації проекту вилучення речовин, що руйну-ють озоновий шар.

19

СПІВПРАЦЯ З ВИРОБНИЧНИКАМИ

Вже починаючи з 2001 року, спостерігається тенденція сталого зрос-тання фінансових показників наукової діяльності. Обсяги госпдоговірних робіт впродовж 2001-2009 років збільшились у 12 разів і досягли майже 7 млн.грн. Бюджетне фінансування зростало удвічі повільніше: з 72,7 тис. грн. у 2001 році до 493,2 тис. грн. – у 2009 році. Співвідношення цих показників вже у 2008 році досягло 15,3, що забезпечило академії одне з провідних місць серед ВНЗ будівельного профілю.

Левова частка обсягів госпдоговірних робіт припадає на об’єкти атомної енергетики. Окрім експериментальних досліджень довго-тривалих деформацій грунтових основ фундаментів реакторних відді-лень Південно-Української, Запорізької, Хмельницької, Рівненської та Трипільської АЕС, колективами наукових лабораторій кафедри основ та підвалин (керівники – с.н.с. Є.А. Бауск та доцент С.І. Головко), розробля-ються методи їх стабілізації і підсилення в умовах діючого виробництва. Паралельно здійснюється оцінка технічного стану будівельних конструк-цій споруд АЕС із застосуванням відповідних моніторингових моделей та неруйнівних методів діагностики, зокрема визначення характеристик бетонного масиву шляхом ехолокації. Також відпрацьовуються техно-логії закріплення проблемних грунтів високонапірним ін’єктуванням цементно-силікатних розчинів та армуванням вертикальними і горизон-тальними елементами підвищеної жорсткості. Фахівці означених лабо-раторій плідно співпрацюють з челябінською фірмою «Интерприбор» щодо розробки та застосування сучасних приладів для неруйнівного контролю стану будівельних конструкцій.

Спільно зі спеціалістами НАЕК «Енергоатом» (Україна) та концерну «Росэнергоатом» (РФ) створено робочу групу із забезпечення норма-тивною базою процедури подовження терміну експлуатації енергобло-ків АЕС на понадпроектний період. Результатом такої співпраці стала розробка, затвердження і прийняття до виконання у 2006 році в РФ, а у 2008 році – в Україні, нормативного документу РД ЭО 0624-2005 «Мониторинг строительных конструкций АЭС». Цього ж року на засіданні робочої групи затверджено технічне завдання і розпочато роботу ще над одним нормативним документом: «Управление старением строительных конструкций АЭС. Технические требования».

Окрім АЕС, активними замовниками науково-технічної продукції залишаються також Державний комітет з приватизації (технічна та еко-номічна експертиза, експертиза будівельних об’єктів і надання послуг при здійсненні їх приватизації та продажу); Держкоменергозбереження (розробка інвестиційних енергозберігаючих проектів, проведення енер-гоаудиту і енергопаспортизації житлових та громадських будівель); ор-ганізації підприємницького сектора (виконання інженерних та еколого-геологічних вишукувань, здійснення гідрогеологічних спостережень, обстеження стану будівельних конструкцій та інженерних мереж, роз-робка проектної та нормативної документації, проведення випробувань матеріалів, виробів та конструкцій з їх подальшою сертифікацією). Для виконання цих робіт у серпні 2002 року академія отримала відповідну ліцензію на виконання 62 видів робіт за 8 напрямками діяльності, дія якої була поновлена у жовтні 2005 року.

Розроблено низку заходів та технічних рішень щодо відновлення експлуатаційних властивостей резервуарів для збереження нафтопро-дуктів (д.т.н., професор Є.А.Єгоров).

20

СПІВПРАЦЯ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

З метою більш ефективного формування навколо науковців академії підприємницького середовища протягом 2000-2003 років створено низ-ку нових дослідницьких підрозділів.

Це, зокрема, науково-дослідна лабораторія поризованих бетонів (керівник – к.т.н., доцент В.О.Мартиненко), лабораторія експеримен-тальних досліджень (керівник – д.т.н., професор В.І.Большаков), науково-дослідна лабораторія з питань екології, надзвичайних ситуацій та охо-рони праці (керівник – к.т.н., професор В.В.Сафонов), науково-дослідна лабораторія жаротривких матеріалів та виробів (керівник – с.н.с. Ф.К.Яковишин), комплексний науковий відділ з проблем будівництва в складних геологічних умовах (керівник – к.т.н., доцент С.І.Головко). Також у цей період була акредитована на технічну компетентність між-кафедральна випробувальна лабораторія з випробування будівельних конструкцій та матеріалів (керівник – д.т.н., професор М.В.Савицький), а у вересні 2009 року атестат акредитації було поновлено відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 (ISO) IEC 17025:2005).

Окремо слід відзначити вагомий внесок фахівців НДЧ у вирішення проблем міста та області. У цьому напрямку академія успішно співп-рацює з органами місцевого самоврядування та підпорядкованими їм організаціями.

Зокрема, в межах виконання комплексної програми енергозбере-ження в Дніпропетровській області успішно продовжує свою діяльність Придніпровський регіональний центр енергодосліджень та енергоефек-тивних технологій у будівництві та комунальному господарстві, робота якого протягом останніх років зосереджена на розробці різноманітних енергозберігаючих заходів для існуючого житлового фонду, а також ефективних технологій теплового захисту для нового будівництва. Це, насамперед, розробка сучасних теплоізоляційних матеріалів; модер-нізація систем опалення та гарячого водопостачання з використанням альтернативних джерел енергії; проектування та зведення біопозитивних заглиблених споруд, що поєднують функції житла та інженерного захис-ту територій; запровадження інвестиційних енергозберігаючих проектів, тощо (кафедри залізобетонних та кам’яних конструкцій, опалення та вентиляції, технології будівельного виробництва).

На замовлення Управління екології Дніпропетровської міськради ви-конано цілий комплекс досліджень, спрямованих на зниження техногенно-го навантаження та відновлення екологічної рівноваги Придніпровського регіону. Зокрема, розроблено заходи щодо створення сприятливих умов для проживання на примагістральних територіях та в зонах розташування промислових підприємств (кафедра архітектури); створено систему раді-аційного контролю на всіх етапах циклу будівельного виробництва з про-веденням моніторингу радіаційних характеристик мінеральної сировини для будівництва (кафедра технології будівельного виробництва); роз-роблено рекомендації з детоксикації чорноземів, забруднених важкими металами (Інститут екології та безпеки життєдіяльності в будівництві); за-проваджені заходи з поліпшення технічного стану систем водопостачання та водовідведення; розроблені ефективні методики очищення природних і стічних вод (кафедра гідравліки), а також технології безвідходної пере-робки сміття і твердих побутових відходів з використанням природних біоценозів (Інститут екології та безпеки життєдіяльності в будівництві).

21

СПІВПРАЦЯ З ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ

На виконання перспективного плану реконструкції житлового фонду м. Дніпропетровська науковцями академії розроблені технології виробництва високоміцних сталей для виготовлення несучих металевих каркасів надбудов п’ятиповерхівок, а також конструктивно-технологічні рішення щодо їх перепланування, зовнішнього утеплення та опорядження фасадів (кафедри матеріалознавства та обробки матеріалів, технології будівельного виробництва).

За замовленням облдержадміністрації фахівцями кафедри залізо-бетонних та кам’яних конструкцій розроблено технічні умови та робочі креслення залізобетонних попередньо напружених плит трамвайного шляху, які були застосовані при реконструкції мосту №1 через р. Дніпро і вулиць м. Дніпропетровська, а також здійснено наукове супроводження зведення каркасу покриття стадіону «Арена - Дніпро».

Фахівці кафедри міжнародної економіки взяли участь у створенні концепції соціально-економічного розвитку Дніпропетровської області до 2011 року та розробили систему заходів з активізації інвестиційної діяльності в регіоні.

В рамках співпраці з Головним управлінням будівництва та архітек-тури облдержадміністрації провідні фахівці кафедр архітектурного про-філю є постійними учасниками робіт з реконструкції історичної частини міста. Окрім цього, ними розроблено низку архітектурних проектів полі-функціональних житлових багатоповерхових будинків, готельно-офісних та торговельно-розважальних комплексів для міст області; науково-виробничого комплексу геліоенергетики у м. Дніпродзержинську; художньо-промислового комбінату у с.м.т. Петриківка, етногідропарку у м. Новомосковську, Центру поштових перевезень, аквапарку у прибережній зоні ж/м Перемога, архітектурно-ландшафтної органі-зації просп. К. Маркса та території уздовж каналу Московський на ж/м Фрунзенський у м. Дніпропетровську.

На безоплатній основі архітекторами академії розроблено про-екти культових споруд для населених пунктів області: церкви Різдва Христова (с.м.т. Ілларіоново), Свято-Успенського Храму (с. Шульговка Петриківського району), православного центру Святого Афанасія (с. Ізобільне, АР Крим) та ін. На виконання обласної програми по збе-реженню пам’яток старовини проводяться дослідження архітектурної спадщини міста, здійснюються реставраційні заходи та розробляються маршрути краєзнавчого туризму.

22

СПІВРОБІТНИЦТВО З НАУКОВИМИ УСТАНОВАМИ НАН УКРАЇНИ

З метою втілення на практиці ідеї інтеграції вузівської та академічної науки вчені академії плідно співпрацюють з фахівцями наукових установ України та країн СНД.

Так, в науково-дослідному інституті НАН України – Інституті проблем природокористування і екології створено філіал кафедри опалення і вентиляції ПДАБА, діяльність якої, окрім освітньої складової, перед-бачає виконання спільних наукових досліджень стосовно поліпшення стану довкілля та якості життя. Тісна співпраця поєднує наших науковців з Міжнародною академією безпеки життєдіяльності, регіональне відді-лення якої організоване на базі Інституту безперервної фахової освіти – структурного підрозділу ПДАБА. Профіль наукової діяльності цього від-ділення – створення сучасних засобів механізації процесів будівництва та розробка і запровадження комплексних заходів з поліпшення безпеки життєдіяльності людини.

Тристороння угода про науково-технічне співробітництво в галу-зях нафтовидобутку та енергетики з 2002 року пов’язує академію з Інститутом технічної механіки НАНУ та Національним космічним агент-ством України.

Спільно з Інститутом проблем міцності та Інститутом хімії високомо-лекулярних сполук НАНУ досліджуються можливості застосування у бу-дівництві сучасних композиційних матеріалів, зокрема, при відновленні металевих та бетонних споруд, а також вирішуються питання, пов’язані з будівництвом метрополітену у м. Дніпропетровську.

Співпраця з Українською Академією аграрних наук дозволила здійснити розробку низки ефективних рішень, спрямованих на зниження вмісту рухомих форм важких металів в техногенно забруднених грунтах.

За завданням Держкоменергозбереження спільно з фахівцями Інституту газу НАНУ проведено роботу з підвищення рівня ефективності водонагрівальних котлів типу ПТВМ – 10, ПТВМ – 30, ПТВМ – 50.

Спільно з Інститутом технічної механіки НАНУ розроблено енергое-фективний та екологічно чистий потоковий метод спалювання на тепло-вих електростанціях низькосортового вугілля.

Проблеми захисту будівель і споруд від дії динамічних навантажень імпульсного характеру вирішуються разом з фахівцями Інституту фізики гірничих процесів НАНУ.

Багаторічна творча співпраця щодо модернізації будівельної техніки пов’язує вчених академії з науковцями Інституту геотехнічної механіки ім. М.С.Полякова НАНУ та Підйомно-транспортної Академії України.

На базі угод про науково-технічне співробітництво з Інститутом надтвердих матеріалів ім. В.Н.Бакуля та Інститутом чорної мета-лургії НАН України виконуються спільні наукові дослідження в галузі матеріалознавства.

Творчі зв’язки поєднують вчених ПДАБА та Міжнародної Академії наук екології і безпеки життєдіяльності при вирішенні питань, пов’язаних з регіональною та глобальною екологічною безпекою.

Також не припиняється співпраця наших науковців з фахівцями Інституту математики НАНУ в галузі досліджень нелокальних симетрій нелінійних диференціальних рівнянь; Інституту фізики НАНУ – при ви-вченні електрофізичних властивостей діелектричних рідин; Академії комунального господарства – з питань електроімпульсної обробки природних вод; Академії будівництва України – щодо здійснення моніто-рингу технічного стану водопровідних мереж та систем водопостачання; інституту «Академпромжитлопроект» - з питань розробки нормативно-довідкової документації.

23

СПІВПРАЦЯ З ПІДПРИЄМСТВАМИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯМИ КРАЇН СНД

Не менш важливою для наших науковців є творча співпраця з ви-робничниками. Прикладом цього є спільна розробка якісної науково- технічної продукції та нормативної документації. Це, зокрема, перспек-тивні будівельні технології, створені і запроваджені спільно з фахівцями НПП «Укртрансакад»; сучасні зовнішні теплоізоляційно-оздоблювальні системи «Термощит», розроблені разом з науковцями «КиївЗНДІЕП»; теплозахисні покриття для деталей авіаційних двигунів – із спеціалістами КБ «Прогрес»; енергозберігаючі технології виготовлення будівельних ма-теріалів на основі промислових відходів, запроваджені на Вільногірському гірничо-металургійному комбінаті; технології виробництва високоміц-ного листового прокату для конструкцій відповідального призначення, розроблені для ВАТ «ММК ім. Ілліча». Окрім цього, разом з фахівцями ВАТ «ДЗМК ім. І.В.Бабушкіна» відпрацьовано низку рекомендацій щодо підвищення експлуатаційних властивостей металоконструкцій, а спільно з ТОВ «Інтербуд» запроваджені у виробництво статистичні методи опти-мізації управління якістю будівельної продукції.

Впродовж останніх років активно відновлювалось співробітництво з підприємствами та науковими установами країн СНД.

Так, окрім участі у виконанні міжрегіонального проекту МАГАТЕ RER/4/027 та співробітництва з концерном «Росэнергоатом» у плані здійснення стабілізаційних заходів на об’єкті «Укриття» ЧАЕС, фахівцями академії спільно із спеціалістами ЗАТ «Оргэнергострой» (РФ) виконано комплекс досліджень, пов’язаних з прогнозуванням осадок та деформа-цій фундаментів будівель і споруд АЕС у м. Бушер (Іран).

Поновлено виконання довгострокових угод про творче співро-бітництво з ТОВ «Тюменьтрансгаз» та ремонтно-будівельним трестом «Югорскремстройгаз» щодо розробки безпечних технологій виконання земляних робіт у складних кліматичних та геологічних умовах, а також підготовки рекомендацій з технології виробництва і контролю якості мо-розостійких бетонів на основі місцевої сировини.

Науковці академії спільно з фахівцями Міжнародної Академії холоду, Центром холодильного обладнання (м. Санкт-Петербург) та РНДІ «Холодмаш» (м. Москва) працюють над вирішенням питань пе-редачі холоду на глибокі горизонти шахт. Вже чотири роки поспіль на-уковці кафедри залізобетонних та кам’яних конструкцій співпрацюють з НВП «Интерприбор» (м. Челябінськ) та «СпецЭОпарк» (м. Москва) щодо розробки та використання приладів і обладнання для неруйнівних методів контролю фізико-механічних та експлуатаційних характеристик будівельних конструкцій.

Налагоджені ділові контакти з вченими університетів та науковими установами Академій наук Росії та Молдови: Інститутом фізичної хімії АН РФ, Інститутом прикладної фізики АН Молдови, Московським дер-жавним технічним університетом ім. Баумана, Московським державним університетом будівництва та архітектури, Бєлгородською технологічною академією будівельних матеріалів, Сибірським автомобільно-дорожнім інститутом (м. Омськ), Російською асоціацією вчених і фахівців в галузі будівельного матеріалознавства, НДІ «ЦНИИОМТП» (м. Москва), Прибалтійською інвестиційною корпорацією та ін.

24

НАУКОВА РОБОТА СТУДЕНТІВ ТА МОЛОДИХ ВЧЕНИХ

На сьогодні академія має всі умови для виявлення, розвитку та реа-лізації творчих здібностей обдарованої студентської молоді, яка активно залучається до виконання конкретних наукових розробок в рамках бюджетних та кафедральних тематичних програм і госпдоговорів, до спі-вучасті у підготовці публікацій та доповідей на семінарах і конференціях, до винахідницької діяльності, участі у предметних олімпіадах, творчих конкурсах та фестивалях. Окрім цього, широко практикується включення науково-дослідних або дослідно-конструкторських розділів у курсові та дипломні проекти усіх профільних кафедр академії. За наявності у студента певного самостійного доробку з обраної наукової тематики і відповідного рівня знань він на початку п’ятого курсу зараховується до магістратури і готує випускну магістерську роботу, що в достатній мірі є самостійною НДР.

Починаючи з 2002 року, традиційною в академії стала підготовка комплексних дипломних проектів на реальній основі із залученням не тільки студентів різних факультетів ПДАБА, а й фахівців інших ВНЗ. Так, в результаті такої творчої співпраці виконано низку проектів з рекон-струкції п’ятиповерхівок перших масових серій, реалізація яких мала б за мету без відселення мешканців осучаснити старий житловий фонд, зробити існуючі будинки не лише зручними і комфортними для прожи-вання, а й справжньою окрасою міста. В процесі виконання цих проектів було розроблено ряд технічно досконалих рішень з перепланування та надбудови з використанням легких сталевих конструкцій, сучасних теплоізоляційних та оздоблювальних матеріалів, енергоефективних сис-тем опалення, тощо. Також на розгляд Державної екзаменаційної комісії протягом 2004-2009 років було представлено реальні проекти торго-вельного центру «Європа», будівлі багатофункціонального призначення «Міст-сіті» (блок Д), цивільного комплексу по вул. І.Сірка та ін. Неабиякі творчі здібності виявили студенти-архітектори, беручи участь у створені і реалізації проекту Пам’ятного знаку Космонавтики, який прикрасив під’їзд до просп. ім. Ю.Гагаріна з боку аеропорту і став своєрідною ві-зитною карткою м. Дніпропетровська.

Найбільш поширеною і масовою формою організації науково-дослідної роботи студентів залишається залучення їх до участі у різно-манітних освітньо-інформаційних заходах, що дозволяє вже на перших курсах виявляти творчо обдаровану молодь, здатну з часом прийти на зміну науковим корифеям. Свою творчу спроможність кращі студенти-старшокурсники неодноразово доводили, перемагаючи, зокрема, у щорічних конкурсах на кращу НДР «Інтелект-Творчість-Успіх».

Впродовж 2003-2009 років на конкурс було представлено 96 науково-практичних проектів, а автори 27 з них одержали дипломи переможців і грошові премії. Вже традиційно наші студенти стають фіна-лістами Всеукраїнського конкурсу на кращу студентську роботу в рамках проведення щорічної виставки «Освіта і кар’єра» та щорічних оглядах-конкурсах дипломних проектів з архітектури, Міжнародному конкурсі студентів архітектурних ВНЗ «Будинок для зірки» (м. Москва) та між-народних форумах «Дизайн-освіта» (м. Харків). Свої кращі роботи вони також демонструють на щорічній фотовиставці «Ракурс» і міжнародних архітектурних ательє «Квартали рідного міста» (мм. Монс, Страсбург) та «Tpanslations» (м. Париж).

25


З року в рік збільшується кількість студентів, що співпрацюють із своїми викладачами при виконанні бюджетних, госпдоговірних та кафедральних НДР. Також спостерігається зростання їх активності при підготовці наукових публікацій та у винахідницькій діяльності. Впродовж 2001-2009 років у співавторстві зі студентами опубліковано 728 на-укових статей, до Укрпатенту подано 198 заявок на винаходи і корисні моделі, отримано 157 патентів України. Щорічно майже третина май-бутніх фахівців демонструє свої знання та перші наукові здобутки на конференціях та науково-практичних семінарах різного рівня, а понад 400 студентів під керівництвом викладачів гуманітарних кафедр ведуть пошукову роботу за тематикою «Велика вітчизняна війна на карті міста».

Слід зауважити, що творча активність студентської молоді ніколи не залишалася поза увагою адміністрації академії. Окрім матеріального заохочення у вигляді премій та іменних стипендій, кращим студентам-науковцям завжди надаються переваги при зарахуванні до магістратури і аспірантури, переведенні на бюджетну форму навчання, тощо.

В академії створено студентську наукову спілку, поновили свою ді-яльність студентське наукове об’єднання «Резонанс» (керівник – д.т.н., професор В.В.Кулябко) та Рада молодих вчених, яка сьогодні об’єднує найталановитіших молодих науковців і має за мету не лише сприяння реалізації творчого потенціалу обдарованої молоді та залучення її до ви-конання важливих народногосподарських завдань, а й допомогу адміні-страції у підготовці висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів.

Слід відзначити вагомий внесок Ради у забезпечення участі молодих вчених академії у щорічному конкурсі науково-дослідних робіт «Молодь Дніпропетровська – рідному місту». За результатами цього конкурсу впродовж 2004-2009 років здобули перемогу і отримали гранти для реалізації своїх проектів четверо науковців кафедри залізобетонних та кам’яних конструкцій: к.т.н., доцент Т.Д.Нікіфорова – за проектну про-позицію будівництва багатофункціональних протизсувних споруд по вул. І.Сірка у м. Дніпропетровську; к.т.н., доцент Є.Л.Юрченко – за створення концепції розвитку енергоефективних технологій у будівництві та запровадження енергозберігаючих проектів у житловій та бюджет-них сферах; асистент О. Л.Токар – за проект «Трансфер інноваційних технологій для ефективного забезпечення життєвого циклу житлових будинків»; к.т.н., доцент Т.Ю.Шевченко – за дослідження щодо підви-щення енергоефективності будівель житлового фонду старої забудови м. Дніпропетровська.

Також щорічно Радою оновлюється база даних молодих вчених академії, здійснюється моніторинг їх наукової діяльності, проведення рейтингових досліджень, а при сприянні обласної ради молодих вчених вирішуються проблеми, пов’язані з покращенням умов праці, соціальним захистом, тощо.

26


ПІДГОТОВКА КАДРІВ

Ефективний розвиток процесів інтеграції освітньої, наукової та виробничої сфер, як найважливішої складової засад Болонської декла-рації, передбачає, насамперед, налагодження тісних творчих зв’язків з підприємницькими структурами, зокрема, з представниками малого та середнього бізнесу. Так, в результаті співпраці з фахівцями компанії «Будмайстер», що спеціалізується на виготовленні сухих будівельних сумішей, у 2007 році на базі академії було створено Придніпровський навчально-практичний центр інноваційних будівельних технологій. У центрі студенти-старшокурсники мають змогу проходити професійно-технічну підготовку за основними будівельними спеціальностями, а інженери та майстри-будівельники – своєчасно підвищувати свій квалі-фікаційний рівень з урахуванням новітніх досягнень у будівельній галузі, для чого за технологіями компанії «Будмайстер» розроблені короткотер-мінові навчальні програми та отримана відповідна ліцензія. Окрім цього, компанією «Будмайстер» для студентів 4-х і 5-х курсів засновано 10 іменних стипендій та запропоновано співпрацю з укладанням угод про подальше працевлаштування.

Професіональні зв’язки налагоджені також з будівельними ком-паніями «Україна – Канада» та «Інвестбуд», виробничо-комерційною фірмою «Дніпро – Десна», підприємствами «Дніпросервісбуд» та ВАТ «Нижньодніпровський трубопрокатний завод».

Для поліпшення якості професійних знань наших студентів в академії, при сприянні німецької фірми «Vaillant GmbH», створено спеціалізований навчальний клас з вивчення сучасних систем опалювання, вентиляції та кондиціонування повітря, зокрема, із використанням нетрадиційних дже-рел енергії. З цією ж метою налагоджені контакти і з іншими іноземними фірмами: «HERZ» (Австрія), «KAN-therm» (Польща), «Danffoc» (Данія), «VIESSMANN» та «PEHAU» (Німеччина), «Korado» (Чехія).

Значна увага в академії приділяється підготовці науково-педагогічних кадрів. Щорічно за державним замовленням та на договірній основі проводиться зарахування до аспірантури та докторантури, що діють за 24-ма спеціальностями.

Атестацію науково-педагогічних кадрів здійснюють чотири спеціалі-зовані вчені ради за 11-ма спеціальностями:

Д 08.085.0105.13.22 – управління проектами і програмами;05.23.02 – підвалини і фундаменти;05.23.05 – будівельні матеріали та вироби;05.23.08 – технологія та організація промислового та цивільного будівництва;

Д 08.085.0205.02.01 – матеріалознавство;05.23.01 – будівельні конструкції, будівлі та споруди;05.23.17 – будівельна механіка;

К 08.085.0305.05.04 – машини для земляних, дорожніх і лісотехнічних робіт;05.26.01 – охорона праці;

К 08.085.0408.00.04 – економіка та управління підприємствами;08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка.

Впродовж 2000-2009 років аспірантурою та докторантурою підготовлено 120 кандидатів наук та захи-щено 23 докторських дисертацій.

27

МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ

З кожним роком зміцнюються зв’язки наших науковців з вченими кра-їн далекого зарубіжжя і нині академія широко представлена на міжнарод-ному рівні. Вона є членом Всесвітньої Асоціації Університетів (ЮНЕСКО), міжнародної асоціації будівельних ВНЗ країн СНД, Всесвітньої асоціації франкомовних університетів (AUF), Міжнародної інженерної академії, Всесвітньої асоціації будівельних ВНЗ «Spinnaker group». Протягом остан-ніх років вчені академії є співвиконавцями 20 освітньо-наукових угод з провідними технічними ВНЗ Європи, Азії та Америки, а саме Ліонським національним інститутом прикладних наук (Франція), Страсбурзьким на-ціональним інститутом прикладних наук (Франція), Вищою архітектурною школою м. Льєжа (Бельгія), Політехнічним інститутом м. Монса (Бельгія), Варшавським політехнічним університетом (Польща), Словацьким техніч-ним університетом (Словакія), Загребським будівельним університетом (Хорватія), Університетом м. Бітола (Македонія), Познанським політех-нічним університетом (Польща), Політехнічним інститутом м. Коккола (Фінляндія), Технічним університетом м. Аахена (Німеччина), Інститутом проблем механіки РАН (м. Москва, РФ), Бєлгородською державною тех-нологічною академією будівельних матеріалів (РФ), Уханським універ-ситетом (Китай), Лейкхедським університетом (Канада), Університетом Ватерлоо (Канада), Національним інженерним університетом м. Ліма (Перу), Університетом м.Шербрука (Канада), технічним університетом м.Руана (Франція), Московським архітектурним інститутом (РФ).

Це, насамперед, співпраця вчених кафедри будівельної механіки та опору матеріалів з науковцями Варшавського технічного університету, участь спільно з фахівцями Технічного університету м. Руана (Франція) у проведенні досліджень в галузі матеріалознавства – в рамках виконання Європейської програми Europeen GETMAT, розробка асимтоматичних методів розрахунку складів композитних матеріалів – спільно з науков-цями Технічного університету м. Аахена (Німеччина), а також розробка композицій для захисту від гідроабразивного зносу внутрішніх повер-хонь металевих конструкцій. Спільні дослідження в галузі математичної фізики вже третій рік поспіль об’єднують фахівців кафедри вищої ма-тематики ПДАБА та Інституту фундаментальних досліджень Польської Академії наук. Результатом творчої співпраці науковців ПДАБА, Дніпропетровського територіального відділення Академії будівництва України та німецької фірми «Хохтіф» стала розробка високоефективних рухливих будівельних сумішей з компенсованою усадкою для ремонту залізобетонних конструкцій, а також здійснення спільного наукового супроводження виконання комплексу робіт з реконструкції стадіону «Металург» у м. Дніпропетровську.

З кожним роком активізується співпраця наших архітекторів з про-відними архітектурними школами Російської Федерації, Бельгії, Франції та Польщі, а також науково-освітня та інформаційна діяльність у складі таких відомих міжнародних організацій, як Польська група з просторо-вих конструкцій (IASS), Інститут матеріалів (Великобританія), Товариство мостів та конструкцій (Швейцарія), Європейське товариство математиків та механіків (Німеччина) та ін.

28

НАУКОВІ ШКОЛИ

ЕФЕКТИВНІ ЗАЛІЗОБЕТОННІ КОНСТРУКЦІЇ, КОНСТРУКТИВНІ СИСТЕМИ, БУДИНКИ І СПОРУДИ ІЗ ЗАДАНИМИ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИНауковий керівник: М.В.Савицький - д.т.н., професор Дослідження в галузі сучасного будівництва: конструктивні системи буді-вель і споруд нового покоління, технології їх зведення та реконструкції; енергоефективні технології в комунальному господарстві, комерціалі-зація та інноваційний менеджмент конкурентоспроможних будівельних технологій.

МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО, НОВІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ СТАЛЕВИХ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙНауковий керівник: В.І.Большаков - д.т.н., професор, заслу-жений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України Фундаментальні та прикладні дослідження в галузі виробництва висо-коміцних сталей для зварних металевих конструкцій відповідального призначення; модернізації будівель і споруд перших масових серій; тех-нологій захисту газотурбінних двигунів від високотемпературної газової ерозії; фізичного матеріалознавства будівельних сталей та матеріалів.

БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ТА ВИРОБИНауковий керівник: А.П.Приходько - д.т.н., професорСучасні матеріали та вироби для будівництва з використанням відходів промисловості, технології та обладнання для їх виготовлення і застосу-вання; сухі будівельні суміші для зовнішнього та внутрішнього оздоблення бетонних, цегляних та оштукатурених поверхонь; цементні клінкери, склоемалеві фрити та шлікери .

УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ НА ОСНОВІ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ ТА КОНТРОЛІНГУНауковий керівник: Р.Б.Тян - д.е.н., професорОрганізаційно-економічне моделювання діяльності підприємств; роз-робка комплексних систем управлінського обліку та контролю на стадії будівництва, а також заходів з активізації інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств та механізмів управління їх фінансовою стабіль-ністю .

Нині студенти та молоді вчені академії забезпечені не лише ефективною науково-освітньою базою для ре-алізації своїх творчих починань, а й мають гарних вчителів, що без залишку віддають своїй справі талант, сили та знання. Саме вони, справжні творці вітчизняної науки, сформували і сьогодні успішно очолюють 9 потужних наукових шкіл, визнаних як в Україні, так і далеко за її межами.

29

НАУКОВІ ШКОЛИ

ПІДЗЕМНІ СПОРУДИ, ПІДВАЛИНИ ТА ФУНДАМЕНТИНауковий керівник: В.Б.Швець - д.т.н., професор, заслужений діяч науки і техніки УРСРДослідження в галузі інженерного захисту зсувонебезпечних територій; прогнозування та контроль стану основ та підвалин промислових та ци-вільних будівель і споруд, а також об’єктів атомної енергетики, розробка технологій подовження терміну експлуатації їх конструкцій.

ЕФЕКТИВНІСТЬ РОБОЧИХ ПРОЦЕСІВ БУДІВЕЛЬНИХ ТА ДОРОЖНІХ МАШИННауковий керівник: Л.А.Хмара - д.т.н., професор, заслужений винахідник УкраїниРозробка сучасних підйомно-транспортних будівельних та дорожніх машин з енергоефективними землерийно-маніпуляторними робочими органам; машини та обладнання для виконання аварійно-рятувальних та поновлювальних робіт в екстремальних умовах при ліквідації наслідків стихійних лих.

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПЛАНУВАННЯ БУДІВНИЦТВА І РЕКОНСТРУКЦІЇНауковий керівник: В.М.Кірнос - д.т.н., професорУправління проектами та організаційно-технічна підготовка будівництва і реконструкції промислових та цивільних об’єктів; розробка інтегро-ваних систем планування і контролю їх реалізації в умовах внутрішніх і зовнішніх обмежень ринкового середовища з урахуванням впливу організаційно-технологічних та економічних факторів .

БЕЗПЕКА В РІЗНИХ СФЕРАХ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИНауковий керівник: А.С.Бєліков - д.т.н., професорЗахист об’єктів життєдіяльності від негативного впливу зовнішніх чинників (шум, радіація, інфрачервоне випромінювання); пожежна безпека буді-вель і споруд; профілактика травматизму та професійних захворювань в умовах виробництва; безпека виконання аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайних ситуацій.

БУДІВЕЛЬНА МЕХАНІКА ТА МЕХАНІКА ДЕФОРМОВАНОГО ТВЕРДОГО ТІЛАНауковий керівник: В.Л.Красовський – д.т.н., професорРозрахунок шаруватих, гладких та підкріплених пластин і конічних обо-лонок; математичне моделювання тороідальних гумово-кордових обо-лонок обертання, вирішення біомеханічних проблем ендопротезування суглобів людини.

30

ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА ПАТЕНТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКОНАННЯ НДР

Результати наукових досліджень вчених ака-демії знаходять своє відображення в монографіях, підручниках, навчальних посібниках, словниках, довідниках, наукових статтях. Так, протягом 2001-2009 років було видано 94 монографії, 52 підручника, 158 навчальних посібників, опубліковано у вітчизняних та закордонних періодичних виданнях понад 7000 статей, майже півтори тисячі науков-ців продемонстрували свої здобутки на 130 вітчизняних та міжнародних виставках. Щорічна участь у виставках-презентаціях «Освіта України», «Освіта та кар’єра», «Інноваційні технології навчання», «Укртехнологія» неодноразово відзначалась почесними дипломами.

Систематично видаються і розповсюджують-ся 4 збірники наукових праць: «Строительство. М а т е р и а л о в е д е н и е . М а ш и н о с т р о е н и е » , «Теоретические основы стро-ительства», «Економічний простір», «Вісник акаде-мії», а також 2 науково-інформаційних журнали «Новини науки Придніпров’я» і «Металознавство та термічна обробка металів». Усі видання включені до переліку фахових видань, затвердженого ВАК України.

Академія щороку виступає співроорганіза-тором проведення різноманітних інформаційних заходів. Вже традиційним стало проведення україно-польського міжнародного семінару «Теоретичні основи будівництва», а також низки міжнародних науково-практичних конференцій «Проблеми су-часного матеріалознавства» («Стародубівські читання»), «Інноваційні технології життє-вого циклу об’єктів житлово-цивільного, промислового і транспортного призначення», «Теорія і практика виробни-цтва і застосування ніздрю-ватого бетону в будівництві», «Соціально-економічні рефор-ми в контексті інтеграційного вибору України», «Проблеми формування нової економіки XXI століття» та ін.

Окрім виставок і конференцій, популяризація здобутків вчених академії здійснюється шляхом ор-

ганізації та проведення конкурсів на краще наукове, науково-методичне та художньо-публіцистичне ви-дання із матеріальним заохоченням переможців, під-готовки та розповсюдження рекламно-інформаційних

матеріалів, зокрема Каталогу інноваційних проектів академії, брошури «Досвід організації наукової діяльності» , реклам-них проспектів перспективних для впровадження науково-технічних розробок.

Суттєво поліпшився рівень інформаційного забез-печення наукової діяльності. У ПДАБА створено локальну

комп’ютерну мережу, до якої підключені усі підроз-діли академії, а спеціальний підрозділ забезпечує їх роботу в системі Інтернет.

Завдяки зусиллям працівників бібліотеки, з метою збереження та використання інформації

світової мережі в академії діє система посилань до Інтернет – ресурсів «Навігатор», яка дає можливість прискореного пошуку офіційних документів, користування фондами елек-тронних бібліотек з відкритим доступом до інституційних депозитаріїв, виконання тема-тичних перекладів, отримання складних бібліографічних

довідок, ознайомлення в режимі online з новинками вітчизняної періодики. Окрім цього, забезпечено до-ступ до електронної бази даних Scopus, що дозволяє не лише здійснювати пошук оперативної інформації з будь-якої галузі наукових досліджень, а й виконувати її аналіз на рівні інституту або журналу, починаючи з 1999 року відслідковувати цитати, сортувати їх, а та-

кож визначати продуктивність авторів за h – індексом.

Достатня увага приділя-ється своєчасній охороні ство-рених в результаті виконання наукових досліджень об’єктів інтелектуальної власності. Так, з метою позначення прі-оритету академії у вирішенні проблем екології, створення сучасних приладів, ефективної

техніки і обладнання, розробки якісних та дешевих будівельних матеріалів, прогресивних технологій для будіндустрії впродовж 2001-2009 років було подано 491 заявку на винаходи і корисні моделі та одержано

31

436 охоронних документів. З метою підвищення ефективності використання наукового потенціалу, належного патентно-ліцензійного забезпечення вико-нання НДР та більш успішного просування отримано-го наукового продукту на ринок інновацій у структурі науково-дослідної частини створено підрозділ екс-пертизи та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності.

Для поліпшення результативності наукової ді-яльності підрозділів академії запроваджено систему її моніторингу шляхом рейтингової оцінки низки по-казників, що характеризують участь у виконанні НДР, інноваційну та інформаційно-рекламну діяльність, підготовку науково-педагогічних кадрів, видавничу та винахідницьку діяльність, роботу зі студентами, участь у роботі Рад різних рівнів, участь у діяльності громадських наукових осередків і товариств.

Управління усіма ланками наукової діяльності покладено на науково-технічну раду (НТР) та її голо-ву – проректора з наукової роботи, д.т.н, професора М.В.Савицького.

Відповідно до Статуту академії НТР координує роботу науково-дослідної частини, планує наукові дослідження, визначає їх пріоритетність, проводить відбіркові конкурси НДР з розподілом за їх резуль-татами обсягів фінансування, оцінює ефективність наукової діяльності підрозділів академії, тощо.

Крім того, при академії функціонує низка громадських наукових формувань, серед них – Дніпропетровське територіальне відділення Академії будівництва України, Придніпровське відділення Міжнародної інженерної академії, Дніпропетровське територіальне відділення Ліги енергоефективності України, Міжгалузевий інститут будівельних ма-теріалів, Дніпропетровський регіональний центр ліцензування спеціальних видів робіт у проектуванні будівництва.

Для координації зусиль у вирішенні першочер-гових науково-технічних проблем різних галузей народного господарства, удосконалення систем організації наукової діяльності і підготовки кадрів, розширення ринку науково-технічних послуг та

запровадження сучасних методів управління при академії створено Придніпровський науково-освітній інститут інноваційних технологій в будівництві, який очолив проректор з наукової роботи, д.т.н., професор М.В. Савицький. До складу Інституту увійшли: науково-дослідна частина з усіма структурними під-розділами; відділ докторантури, аспірантури та ма-гістратури, Придніпровський навчально-практичний центр інноваційних будівельних технологій, студент-ське проектно-конструкторське бюро, відділ диплом-ного та курсового проектування, Придніпровський регіональний центр енергодосліджень та енергоефек-тивних технологій у будівництві та комунальному гос-подарстві, навчально-науковий Європейський центр, науково-дослідний економічний сектор регіонального розвитку і відділ вимірів та метрології.

Таким чином, сьогодні науковий підрозділ ака-демії – це єдиний навчально-науково-виробничий комплекс, діяльність якого має за мету: розвиток фундаментальних та прикладних досліджень у галузі природничих, технічних, соціально-економічних наук; ефективне використання наукового потенціалу для організації навчального процесу відповідно до засад Болонської декларації; дослідження та осво-єння ринку науково-технічних послуг; пошук нових форм науково-технічного співробітництва із вітчиз-няними та закордонними осередками академічної та галузевої науки; розвиток інновацій та сприяння захисту прав об’єктів інтелектуальної власності, організацію інформаційної та видавничої діяльності; популяризацію наукових досягнень; підтримку існу-ючих та створення нових наукових шкіл; залучення до наукових досліджень обдарованих студентів; під-тримку молодих вчених, модернізацію та оновлення експериментально-виробничої бази з метою її ефек-тивного використання на усіх етапах інноваційного циклу.

Отже, нинішнє покоління науковців, продовжу-ючи і збагачуючи славетні традиції академії, своєю творчою натхненною працею примножує її високий авторитет, робить вагомий внесок у зміцнення інте-лектуального потенціалу незалежної України у най-важливіших галузях суспільного життя.

Інформаційно-рекламне видання

Відповідальний за випуск А.О. Титюк

Упорядник Т.Ф.Політько

Комп’ютерна верстка А.С.Педора, С.Б.Пономарьов

Коректор Т.І.Дергач

Підписано до друку 19.01.2010. Видавництво ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»

49600, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24 Ател./факс (0562) 47-02-98

http://www.pgasa.dp.ua

Scientific Department History

Documents

Transcript of Scientific Department History