ПРОГРАМА «ПРИРОДОЗНАВСТВО» 1- 4...

Проект базової навчальної програми

ПРИРОДОЗНАВСТВО 1-4 класи

загальноосвітніх навчальних закладів

1

Загальна характеристика навчального предмета

Найважливішими завданнями освіти у школі І ступеня є формування предметних і

універсальних способів дій, що забезпечують можливість одержання повноцінної якісної

освіти в основній школі, з метою подальшого професійного становлення та соціалізації

особистості школяра; формування та удосконалення вміння вчитися; створення

психолого-педагогічних умов для індивідуального розвитку дитини з урахуванням

культурних цінностей українського суспільства.

Вище зазначені завдання вирішуються в процесі вивчення усіх навчальних

дисциплін. Проте кожна з них має свої особливості. Специфіка предмета

“Природознавство” полягає в ознайомленні дитини з основами природничих знань.

Власне наукові знання фундаментальних природничих предметів адаптовані в навчальний

предмет “Природознавство” у формі, доступній для дітей молодшого шкільного віку.

Предмет вивчення – природа – виступає як цілісний системний об’єкт, який визначає

добір змісту, його розподіл і способи організації навчання. Окремі об’єкти природи: Земля

як планета, ґрунт, рослини, тварини тощо також мають ознаки цілісних систем.

Одиницями наукових природничих знань у початкових класах є факти, уявлення, поняття

та системи понять. Окрім того, предмет “Природознавство” відрізняється від інших

навчальних предметів способами засвоєння знань та їхнє застосуванням у процесі

навчання.

Програма “Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту

початкової загальної освіти відповідно до спірально-концентричного принципу, який

забезпечує неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем,

з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових

особливостей дітей. Вона має інтегрований зміст, для якого характерне поєднання

елементів біології та екології, географії, фізики, астрономії й хімії. У програмі закладена

змістовна основа для широкої реалізації об’єктивних внутрішньопредметних та

міжпредметних зв’язків усіх дисциплін початкової школи.

Мета навчального предмета “Природознавство” – формування природознавчої

компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і

людину, основи екологічної освіти, опанування способами навчально-пізнавальної

діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та

природоохоронної практики.

Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:

• формування базових компетентностей, а саме: інформаційної (обробка та

класифікація інформації), самоорганізаційної (планування діяльності та чітке виконання

2

алгоритму), комунікативної (вміння виступати, відповідати на запитання, задавати

запитання, висловлювати власну позицію);

• формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює

систему знань, яка відображає основні закони і закономірності про природу та місце в ній

людини;

формування вміння спостерігати за об’єктами та явищами живої та неживої

природи;

формування науково-дослідницьких умінь під час реалізації

короткотривалих дослідницьких, творчих та інформаційно-пізнавальних проектів,

практичних робіт, спостережень та дослідів, екскурсій;

формування вмінь виокремлювати найважливіші ознаки предметів та явищ

природи, моделювати їх;

• використовувати моделі для пояснення явищ природи;

• формування елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи,

їхні взаємозв’язки та залежності у системі “нежива – жива природа”, “природа – людина”

й усвідомлення свого місця в навколишньому світі;

• формування умінь застосовувати знання про об’єкти природи, розуміти

взаємозв’язки у природі та використовувати їх для розв’язання практичних задач;

• формування мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння,

узагальнення й класифікації природних об’єктів; вироблення уміння розкривати

причинно-наслідкові зв’язки у природі;

• формування загальнонавчальних і предметних умінь, необхідних для

подальшого вивчення природничих предметів та охорони природи як галузі екології;

• оволодіння початковими науково-дослідницькими вміннями під час

проведення власних досліджень, практичних робіт, спостережень та дослідів;

• оволодіння способами практичної діяльності з об’єктами природи;

• засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення до природи;

• застосування на практиці правил поведінки у природі;

• засвоєння традицій українського народу у ставленні людини до природи.

Відповідно до базового навчального плану курс “Природознавство” вивчається з 1

по 4 клас по дві години на тиждень у кожному класі. Загальний обсяг навчального часу

становить 270 годин, з них 9 – резерв навчального часу, який може бути використаний

учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу:

екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботі з додатковими джерелами

інформації.

3

Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженої Державними

стандартами, у програмі курсу “Природознавство” визначені такі змістові лінії: “Об’єкти

природи”, “Взаємозв’язки у природі”, “Земля – планета Сонячної системи”, “Україна на

планеті Земля”, “Рідний край”, “Охорона і збереження природи”, “Методи пізнання

природи”. Вибір об’єктів для формування предметних компетентностей учнів відбувався

за такими критеріями:

відповідність Державному стандарту початкової загальної освіти;

відповідність сучасним знанням про природу;

інтеграція пропедевтичних знань із біології, географії, фізики, астрономії, хімії та

екології;

можливість змістової основи для реалізації міжпредметних зв’язків у початковій

школі.

Предмет “Природознавство” має вагомий потенціал для активізації навчально-пізнавальної

діяльності учнів на основі спостережень за природою, використання проектної діяльності,

дидактичних ігор у відповідності до психологічних особливостей молодшого шкільного віку.

Такий підхід підвищує якість знань, сприяє виробленню базових компетентностей, розвиває

пізнавальний інтерес до вивчення природи, активність та самостійність, позитивні якості

емоційно-вольової сфери, здатність до наукової творчості, самовираження і спілкування.

Програма передбачає реалізацію особистісно-орієнтованого підходу до проведення

навчально-виховного процесу, спрямованого на задоволення інтересів та потреб учнів у

сфері їхнього найближчого оточення – живої та неживої природи, об’єктів, створених

руками людини. Відтак створюються умови для самопізнання і саморозвитку дитини.

Наскрізними поняттями та об’єктами вивчення у змісті курсу є:

нежива та жива природа, гуманне, екологічно усвідомлене ставлення до природи;

цілісність природи;

взаємозв’язки між живою та неживою природою;

причинно-наслідкові зв’язки в природі;

природа та людина як єдине ціле;

унікальність Землі як планети Сонячної системи;

життя як найвища цінність;

діяльність людини в природі та її значення;

природа рідного краю та України, її різноманітність, дбайливе ставлення до

природи України, що базується на розумінні її неповторності, почуттях любові до

своєї Батьківщини й відповідальності за її майбутнє;

4

екологічні проблеми, що виникають внаслідок господарської діяльності людини в

своєму регіоні, в країні, в світі;

охорона природи в рідному краї;

охорона природи в Україні в контексті глобальних екологічних проблем;

енергозбереження в побуті як елемент екологічної культури, яка є складовою

загальнолюдської культури.

Зміст і структура курсу відображають сукупність початкових уявлень та понять

біології (ботаніки, зоології, екології), географії (кліматології, геології, метеорології,

картографії), астрономії, фізики й частково хімії. Їхній обсяг та глибина відповідають

пізнавальним можливостям молодших школярів і базуються на дотриманні власне

природознавчих принципів: екологічного, краєзнавчого, українознавчого, планетарного та

фенологічного (сезонного). Програма передбачає посилення пропедевтичного курсу

неживої природи за рахунок логічного зв’язку в побудові природничих тем, вивчення

вимірювальних приладів та їхнє використання на практиці, розв’язування дослідницьких

задач, широкий демонстраційний експеримент. Фізико-хімічна пропедевтична основа

закладається через вивчення атомно-молекулярної структури речовини; основа

астрономічних знань – через вивчення будови Сонячної системи і Всесвіту; розуміння

взаємозв’язків живої та неживої природи – через зв’язок періодичних рухів Землі, впливу

освітленості земної поверхні Сонцем та явищами зміни дня і ночі, змін пір року.

Враховуючи особливу зацікавленість молодших школярів у інформації, що

стосується будови Всесвіту та його дослідження, які є додатковим мотивом до навчання,

позакласного читання, зацікавленості новинами науки, програма передбачає ґрунтовну

початкову астрономічну освіту, яка формує особистість людини, визначає її відношення

до природи і до себе. Пропедевтика астрономічних знань має на меті вчасно задовольнити

інтерес молодших школярів до дослідницької діяльності, пізнання світу в масштабах

Всесвіту. Ознайомлення учнів із зоряним небом, небесними тілами, астрономічними

явищами покликане розвинути у молодших школярів необхідність у подальшій шкільній

та позашкільній астрономічній освіті, сприяє розширенню їхнього кругозору, дає

можливість відчути зв’язок зі Всесвітом і відповідальність за збереження унікальної

природи нашої планети. Елементи астрономічних знань як об’єкти навчальної діяльності

сприяють високій мотивації до активної навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Водночас зміст курсу “Природознавство” і його структурування визначаються

загальноприйнятими дидактичними принципами: науковості, доступності,

віковідповідності та наступності в освітньому, розвивальному та виховному процесах,

зумовлені нагальними потребами в гуманізації процесу навчання та мотивації до вивчення

5

природничих предметів, забезпеченні реалізації особистісно зорієнтованих підходів до

навчання і створенні умов для самореалізації кожного учня.

Структура курсу “Природознавство” за роками навчання є такою:

1-й клас

(68 годин, 2 год. на тиждень):

Розділ І. Світ, у якому ти живеш.

Розділ ІІ. Багатства неживої природи.

Розділ ІІІ. Багатства живої природи.

Розділ ІV. Запитання до природи.

Розділ V. Моя країна – Україна.

2-й клас


Розділ І. Рух Землі навколо Сонця.

Розділ ІІ. Природа восени.

Розділ ІІІ. Природа взимку.

Розділ ІV. Природа навесні.

Розділ V. Природа влітку.

3-й клас


Розділ І.Земля – планета Сонячної системи.

Розділ ІІ. Вода.

Розділ ІІІ. Повітря.

Розділ ІV. Гірські породи.

Розділ V. Ґрунти.

Розділ VІ. Рослини, тварини та середовище їхнього проживання.

4-й клас


Розділ І. ЛЮДИНА І МІКРОСВІТ.

Тема 1. Будова і властивості речовини.

Тема 2. Прилади та вимірювання.

РОЗДІЛ ІІ. ЛЮДИНА НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ.

Тема 1. Людина.

6

Тема 2. Наша Батьківщина – Україна.

Тема 3. Населення Землі.

Тема 4. Енергоносії та їхнє використання людиною.

РОЗДІЛ ІІІ. ЛЮДИНА І ВСЕСВІТ.

Тема 1. Земля – наш космічний дім.

Тема 2. Наша адреса у Всесвіті.

Відповідно до Закону України “Про дошкільну освіту”, зміст програми для 1 класу

сформований з урахуванням наступно-перспективних зв’язків між дошкільним навчанням

й початковою ланкою загальноосвітньої школи.

У 1 класі навчальний предмет “Природознавство” представлений такими

розділами: “Світ, у якому ти живеш”, “Багатства неживої природи”, “Багатства живої

природи”, “Запитання до природи” та “Моя країна – Україна”. Програма з

природознавства спрямована на розвиток у 6-річних дітей пізнавального інтересу до

вивчення природи й навколишнього світу, усвідомлення місця людини в ньому. Дитина

дізнається про різноманітність живої та неживої природи, рукотворного світу. Вона

доходить висновку про значення природи для життя людини, ознайомлюється з

правилами поведінки в природі, які закладають основи формування екологічної культури.

У процесі спостережень за явищами й об’єктами навколишнього світу в дитини виникає

безліч запитань. Основне завдання курсу – зацікавлювати дитину ставити запитання,

шукати відповіді на них, висловлювати здогади, перевіряти їх за допомогою спостережень

та дослідів, робити висновки. З цією метою у розділі “Запитання до природи”

запропонована тематика міні-проектів для дослідження живої та неживої природи.

Дидактичне завдання цього розділу – знайомство першокласників із методами пізнання

природи – спостереженнями та дослідами. Ознайомлення з природою України передбачає

останній розділ програми для 1 класу.

З метою розвитку спостережливості, пам’яті та самоорганізації учнів, програма для

2 класу побудована за фенологічним принципом. Регулярні спостереження за сезонними

змінами в природі упродовж навчального року є одним із універсальних та гармонійних

методів отримання первинних уявлень та понять про природу. Діти вчаться

встановлювати взаємозв’язки між неживою та живою природою, визначають роль Сонця

для природи й характер діяльності людей у різні пори року, досліджують властивості

води, повітря.

У 3 класі розширюються та поглиблюються знання про неживу та живу природу.

Учні дізнаються про причини змін пір року та дня і ночі на Землі, склад Сонячної системи,

значення води, повітря, гірських порід, корисних копалин та ґрунту для життя людини і

7

природи. Ознайомлюються з принципами класифікації живих організмів та їхніми видами

– основоположними поняттями біологічних галузей знань.

У програмі природознавства для 4 класу значна увага приділяється формуванню

наукової картини світу та вимірюванням. Розширюються знання учнів про методи

пізнання природи та заходи охорони і збереження її багатств, втілюються

природоохоронний, краєзнавчий, українознавчий та планетарний підходи у доборі

навчального матеріалу.

Загальнонавчальні вміння, навички і способи діяльності

Програма передбачає формування в молодших школярів загальнонавчальних умінь

і навичок, універсальних способів діяльності та ключових компетентностей.

Пріоритетними для навчального предмета “Природознавство” є: висування гіпотези про

об’єкти та явища природи на основі власного досвіду та сформованих уявлень або

вивчених закономірностей; вибір умов проведення спостереження або дослідів, при яких

змінюється лише одна величина, а всі інші залишаються постійними; використання

приладів для вимірювання довжини, температури, маси і часу; вивчення явищ природи за

допомогою моделювання, опису природних об’єктів і порівняння їх за визначеними

ознаками; виконання правил безпеки при проведенні практичних робіт; пошук необхідної

інформації у довідкових виданнях (у тому числі на електронних носіях, у мережі

Інтернет); використання додаткових джерел інформації при вирішенні навчальних

завдань; робота з текстами природничо-наукового характеру.

Важливим є вміння учнів підготувати коротке повідомлення з використанням

природничо-наукової лексики та ілюстративного матеріалу (у тому числі комп’ютерної

презентації на підтримку усного виступу); коректне ведення навчального діалогу при

роботі у малій групі співпраці, висловлювання власної думки щодо виступів товаришів,

прочитаного або почутого на уроці, презентація досліджень і спостережень у групі та

індивідуально.

Визначаючи способи дії, керуємося такими критеріями: спосіб дії “розуміти”

включає вимоги, які націлені, головним чином, на засвоєння і відтворення змісту

предмета; спосіб дії – “уміти” включає вимоги до формування загальних для всіх

природничих наук, прийомів дослідницької діяльності (опис спостережень і дослідів,

порівняння природних об’єктів, використання вимірювальних приладів тощо),

комунікативних умінь (робота з природничо-науковими текстами, підготовка усних

повідомлень), а також умінь, які пов’язані зі змістом курсу і засвоюються на

продуктивному рівні.

8

Керуючись тим, що складовими навчально-пізнавальної діяльності є

загальнонавчальні й предметні уміння, навички, при вивченні предмета

“Природознавство” звертаємося до переліку усталених умінь (учень називає…, наводить

приклади…, розпізнає…, визначає…, спостерігає та описує…, порівнює…, пояснює…,

робить висновки… тощо).

У навчанні молодших школярів особливої уваги заслуговує реалізація

індивідуального підходу, зокрема саморегуляції, когнітивного й мовленнєвого розвитку

учнів. У разі засвоєння матеріалу учнем на початковому рівні навчальних досягнень,

учитель може пропонувати навчально-пізнавальні завдання, що передбачають

застосування таких умінь: назвати, розповісти, розпізнати, навести приклади, розрізнити.

Учням, що опановують матеріал на середньому рівні краще працювати над виконанням

завдань, що потребують опису, аналізу, порівняння, характеристики об’єктів, явищ

природи. Учням із високим рівнем навчальних досягнень під силу будуть завдання, що

полягають у поясненні, обґрунтуванні, класифікації, формулюванні висновків,

застосуванні знань у нетиповій ситуації.

Особливості організації вивчення програмового матеріалу

При вивченні предмета “Природознавство” рекомендується проводити як

традиційні уроки, так і нестандартні, зокрема, екскурсії в природу, по населеному пункту,

у краєзнавчий музей, будинок природи. А також: цільові прогулянки, уроки-ігри, уроки-

подорожі, уроки-усні журнали, уроки-міні-дослідження, уроки-свята тощо. Такі форми

проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють

розвитку уяви, фантазії, мислення, уваги.

Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати

молодших школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) з використанням

новітніх методик.

Різноманітністю повинні відрізнятися методи, прийоми і засоби навчання.

Першорядне значення надається спостереженням у природі, власним дослідженням,

практичним роботам, демонстраційним і лабораторним дослідам, виготовленню моделей

явищ природи та вмінням користуватися ними, екологічному моделюванню та

прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, а також практичній діяльності з охорони

природи.

Особливе місце в навчальному процесі відводиться дидактичним іграм,

спрямованим на засвоєння предметних знань і вмінь та розвиток пізнавальних процесів

(способів логічного мислення, сприйняття, пам’яті, уяви), збереження і підтримку

9

працездатності молодших школярів, забезпечення їхньої потреби в спілкуванні та

фізичній активності, зняття фізичної та психічної напруги.

Для успішного засвоєння програми варто використовувати також методи і

прийоми, що сприяють посиленню емоційного сприйняття школярами навчального

матеріалу, інтеграції інтелектуального, естетичного та емоційного компонентів у

навчанні. Виконанню цих завдань сприяють спостереження за красою природи, аналіз

життєвих ситуацій, проведення досліджень, екскурсій, демонстраційні досліди,

моделювання. Уроки, які пропонується проводити у природі, виокремлені в рубрику

“Зелений клас”. Їхній зміст спрямований на проведення спостережень і досліджень на

краєзнавчому матеріалі, а також на формування здоров’язберігаючої компетенції.

Значна увага приділяється проектній технології – системі навчання, за якої учні

здобувають знання в процесі планування та виконання практичних завдань (проектів), які

поступово ускладнюються. Усі проекти, які пропонуються, мають, як правило,

короткотерміновий характер, інтегрований зміст, а за домінуючим методом або видом

поділяються на дослідницькі, творчі, ролево-ігрові, інформаційні.

Навчальний проект – це можливість для учня максимально розкрити власний

творчий потенціал. Залучення у проектну діяльність дає змогу учасникам проекту

проявити себе індивідуально або в групі, спробувати власні сили, застосувати набуті

знання у новій ситуації, відчути свою причетність до вирішення практичних і важливих

для збереження природи задач, вчитися презентувати результат своєї роботи. Така

діяльність спрямована на вирішення проблеми, сформульованої у тому числі і самим

учнем, є цікавою і значимою для нього.

У рамках навчального проекту з’являється можливість формувати базові та

надпредметні компетентності, розвивати уміння і навички, які прийнято вважати

загальнонауковими та універсальними.

Метод проектів дозволяє учасникам навчального процесу перейти до суб’єкт-

суб’єктних відносин, надає можливість діяти самостійно, сприяє самостійній

цілеспрямованій, умотивованій і результативній діяльності школярів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів

У 1–2 класі учитель оцінює навчальну діяльність учнів, не вдаючись до балів.

Вимоги до означеного виду оцінювання полягають у тому, що не оцінюються

особистісні якості дитини, її пізнавальні процеси (увага, сприймання, пам’ять, мислення),

темп роботи, інакше кажучи, оцінюється виконана робота, а не її виконавець. Під час

оцінювання важливо формувати у дитини розуміння – оцінюється те, що вона зробила, а

не її особистість. Необхідно застосовувати прийоми оцінювання, які, з одного боку, дають

10

можливість зафіксувати індивідуальне досягнення кожної дитини, а з іншого – не

провокують учителя порівнювати успіхи дітей між собою.

Форми і прийоми оцінювання навчальної діяльності учнів 1–2 класу можуть бути

такими:

схвалення, заохочення, стимулювання: справився, чудово, стараєшся, добре

виконав завдання, спробуй ще краще;

зауваження: виконай охайніше, не поспішай, ще раз подивися на зразок і зроби так

само та ін.;

розгорнуте словесне оцінювання (учитель аналізує хід роботи, її результат, спосіб

виконання, показує, на що варто звернути увагу, стимулює учнів діяти за

алгоритмом, допомагає висловитись ясніше, точніше);

перспективна й відстрочена оцінка (вчитель роз’яснює, за яких умов учень може в

перспективі одержати найвище схвалення);

відзначення активності учня на уроці умовними символами, геометричними

фігурами тощо;

ігрова оцінка – нагородження переможців, учасників гри різними ігровими

атрибутами (книжка, іграшка тощо).

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуємо ступінь сформованості у

них компетентностей: інформаційної, комунікативної, самоогранізаційної, предметної,

загальнокультурної, громадянської, соціальної, здоров’язберігаючої.

Об’єктами контролю у процесі навчання природознавства є:

знання (у формі фактів, уявлень, понять) про предмети і явища природи,

взаємозв’язки і залежності між ними;

уміння виконувати різні види навчально-пізнавальної діяльності щодо об’єктів

природи та інформації про них;

уміння застосовувати спеціальні методи пізнання об’єктів природи (дослід,

практична робота, спостереження);

уміння цілеспрямовано виконувати практичні дії з об’єктами природи;

уміння оцінювати об’єкти природи, а також свою поведінку й інших людей у

природі.

Критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства

визначено:

якості засвоєння учнями природознавчих уявлень і понять та властивості

сформованих умінь;

11

рівень оперування природознавчими знаннями (репродуктивний,

реконструктивний і творчий) у визначених програмою видах практичної та

навчально-пізнавальної діяльності;

рівень сформованості різних груп умінь (копіювання зразка способу діяльності,

виконання способу діяльності за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);

рівень оволодіння досвідом творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий);

рівень оволодіння досвідом емоційно-ціннісного ставлення до природи, до самого

себе та інших людей у природі.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 3–4 класів із природознавства здійснюється

за 12-бальною шкалою. За зазначеними критеріями виділено чотири інтегровані рівні

навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Рівень

навчальни

х досягнень

учнів

Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

І.

початковий

1 Учень (учениця) називає окремі характерні й більшість випадкових ознак

одиничних уявлень.

Відтворює зразки способів діяльності тільки за допомогою вчителя.

Спостерігає за виконанням досліду чи практичної робота; при повторенні

часткових висновків про результати та способи виконання дослідів і

практичних робіт припускається значних помилок в окремих діях та

послідовності їхнього виконання. Повторює окремі найпростіші оцінні

судження з помилками.

2 Учень (учениця) називає як характерні, так і випадкові ознаки одиничних

уявлень.

При відтворенні зразків різних способів діяльності користується

алгоритмом, планом, інструкцією за допомогою вчителя. Спостерігає за

виконанням досліду чи практичної роботи; при повторенні часткових

висновків про результати і способи виконання дослідів і практичних

робіт припускається помилок. Повторює частину найпростіших оцінних

суджень.

3 Учень (учениця) засвоїв(ла) природознавчі знання у формі одиничних

уявлень про окремі об’єкти природи; відтворює зміст уявлень; називає

конкретні об’єкти і розпізнає серед інших. Навчально-пізнавальними

уміннями володіє на рівні відтворення зразків способів діяльності з

опорою на алгоритм, план, інструкцію під керівництвом учителя.

Спостерігає за окремими знайомими об’єктами природи; цілеспрямовано

12

виявляє їхні ознаки чи властивості. Досліди і практичні роботи виконує

за зразком за допомогою вчителя; часткові висновки про результати

виконання дослідів і практичних робіт повторює.

Повторює найпростіші оцінні судження про об’єкти природи, поведінку

свою й інших людей у природі.

Читає тексти про природу, надані учителем, переказує їх, задає запитання

до прочитаного, відповідає на запитання, поставлені учителем. Працює з

зображеннями природний об’єктів. Проводить спостереження та

дослідження в групах та під керівництвом вчителя.

ІІ.

середній

4 Учень (учениця) називає кілька характерних та випадкових ознак

загального уявлення. Під час відповіді утруднюється навести приклади з

підручника.

В окремих діях способу діяльності та в послідовності їхнього виконання

припускається помилок.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає окремі

спільні ознаки невеликої групи подібних об’єктів та окремі прості

зв’язки між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під

керівництвом учителя. У часткових висновках про результат і способи

виконання дослідів і практичних робіт та при повторені загальних

висновків помиляється. Повторює окремі прості оцінні судження.

5 Учень (учениця) називає більшість характерних ознак загального

уявлення. Наводить приклади з підручника. При виконанні окремих дій в

способах діяльності припускається помилок.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшу

частину спільних ознак невеликої групи подібних об’єктів і простих

зв’язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за детальною інструкцією під

керівництвом учителя; в основному правильно робить часткові висновки

про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт, але

припускається помилок при повторенні загальних висновків.

Повторює більшість простих оцінних суджень, намагається елементарно

пояснити їх

Вказує, якою інформацією для розв’язання поставленого завдання

володіє, а якої у нього не вистачає. Виокремлює із наданої інформації ту,

яка необхідна для розв’язання поставленого завдання. Користується

додатковою літературою (1–2 джерела), орієнтується у книжці за

13

змістом. Проводить спостереження (досліди) відповідно до

запропонованого плану. Задає запитання, вказує на недостатність

інформації або висловлює своє нерозуміння інформації.

6 Учень (учениця) засвоїв(ла) знання у формі загальних уявлень про

об’єкти і явища природи, відтворює їхній зміст. Відповідь ілюструє

прикладами з підручника. Встановлює засвоєні на уроках зв’язки між

окремими об’єктами природи. Навчально-пізнавальними вміннями

володіє на рівні застосування зразків виконання способів діяльності в

незначною мірою змінених умовах.

Спостереження проводить за невеликою групою знайомих подібних

об’єктів природи, цілеспрямовано виявляє і називає їхні спільні ознаки

чи властивості, встановлює прості зв’язки між ними. Досліди і практичні

роботи виконує за детальною інструкцією під керівництвом учителя;

правильно робить часткові висновки про результати виконання дослідів і

практичних робіт, а загальні повторює; називає кілька етапів виконання

досліду чи практичної роботи; пояснює призначення окремих приладів.

Повторює прості оцінні судження про об’єкт природи, поведінку свою й

інших людей у природі, окремим із них дає найелементарніші пояснення.

IV.

7 Учень (учениця) називає істотні та неістотні ознаки понять та окремі

міжпонятійні зв’язки. Приклади переважають із підручника.

В окремих діях способів діяльності та послідовності їхнього виконання

припускається помилок Виконує окремі етапи розв’язання проблеми зі

значною допомогою вчителя. Цілеспрямовано виявляє у процесі

спостереження і називає частину загальних ознак групи об’єктів одного

класу та зв’язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує за інструкцією під керівництвом

учителя; при формулюванні часткових і окремих загальних висновків

про результати і способи виконання дослідів і практичних робіт

припускається помилок. Висловлює оцінні судження, для їхнього

пояснення використовує переважно приклади з життєвого досвіду.

8 Учень (учениця) називає більшість істотних ознак понять. Називає

основні міжпонятійні зв’язки і більшість із них пояснює. Наводить

приклади як із підручника, так і нові. При виконанні окремих дій

способів діяльності припускається помилок. Окремі етапи розв’язання

проблеми виконує з незначною допомогою вчителя.

Цілеспрямовано виділяє у процесі спостереження і називає більшість

загальних ознак групи об’єктів одного класу та зв’язків між ними.


14

Достатній

учителя; правильно робить часткові висновки про результати і способи

виконання дослідів і практичних робіт, а в окремих загальних висновках

припускається незначних помилок. Висловлює оцінні судження. Для

їхнього пояснення використовує як життєвий досвід, так і природничі та

нормативні знання.

9 Учень (учениця) засвоїв(ла) природознавчі знання у формі понять.

Відповідь ілюструє переважно новими прикладами. Розпізнає об’єкти,

охоплені окремими поняттями. Встановлює засвоєні на уроці

міжпонятійні зв’язки. Навчально-пізнавальними уміннями володіє на

рівні застосування зразків виконання способів діяльності в значною

мірою змінених умовах. Бере участь у частково-пошуковій діяльності.

Спостереження проводить за групою об’єктів природи одного класу,

цілеспрямовано виявляє і називає їхні загальні ознаки чи властивості та

зв’язки між ними.


учителя; робить часткові висновки і більшість загальних висновків про

результати і способи їхнього виконання; називає основні етапи

виконання дослідів і практичних робіт та основні прилади, їхнє

призначення.

Висловлює оцінні судження про об’єкти природи, поведінку свою й

інших у природі, для пояснення використовує як засвоєні природничі і

нормативні знання, так і знання з життєвого досвіду

Вказує, яка інформація необхідна (про що) для вирішення поставленого

завдання. Користується пошуковими системами ІНТЕРНЕТ,

періодичними виданнями. Самостійно проводить спостереження

(експеримент), планує його мету і хід відповідно до поставленого

завдання, переводить багатоаспектну інформацію з графічного

представлення у текстовий і навпаки. Робить висновки (погоджується з

одним із висновків), наводить аргументи або дані, які його

підтверджують.

IV.

Високий

10 Учень (учениця) називає більшість понять у межах навчальної програми,

розпізнає частину конкретних об’єктів, охоплених цими поняттями,

встановлює основні родо-видові зв’язки між поняттями, окремі з них

пояснює. Припускається помилок в окремих діях способів діяльності і

послідовності виконання дій. Навчальну проблему розв’язує за аналогією

за допомогою вчителя.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшість

загальних ознак групи об’єктів різних класів та зв’язків між ними.

15

Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією;

при формулюванні загальних висновків про результати і способи

виконання дослідів і практичних робіт припускається незначних

помилок.

Висловлює оцінні судження, частину з них пояснює та ілюструє

прикладами.

11 Учень (учениця) називає майже всі поняття системи, розпізнає більшість

конкретних об’єктів, охоплених цими поняттями, встановлює більшу

частину родо-видових зв’язків і пояснює їх. При виконанні окремих дій

способів діяльності допускає незначні помилки. Навчальну проблему

розв’язує за аналогією з незначною допомогою вчителя.

Цілеспрямовано виявляє у процесі спостереження і називає більшість

загальних ознак групи об’єктів різних груп і зв’язків між ними.

Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією;

загальні висновки про результати і способи виконання дослідів і

практичних робіт робить із несуттєвими помилками.

Висловлює оцінні судження, значну частину яких пояснює та ілюструє

прикладами

12 Учень (учениця) володіє системою природознавчих понять, визначених

навчальною програмою. Відповідь ілюструє в основному новими

прикладами. Розпізнає об’єкти природи, які охоплені поняттями різного

рівня узагальнення, розуміє і може встановити родо-видові зв’язки між

поняттями, які передбачені програмою, пояснює їх.

Навчально-пізнавальними вміннями володіє на рівні застосування зразків

способів діяльності в нових умовах! Навчальні проблеми розв’язує за

аналогією.

Спостереження проводить за групою об’єктів різних класів,

цілеспрямовано визначає їхні загальні ознаки та зв’язки між ними.

Досліди і практичні роботи виконує самостійно за наданою інструкцією

або складає її за аналогією; робить часткові і загальні висновки про

результати дослідів і практичних робіт, називає етапи їх виконання,

необхідні прилади та їх призначення. Висловлює оцінні судження про

об’єкти природи, поведінку свою та інших в природі, пояснює їх,

ілюструє прикладами

Планує інформаційний пошук у відповідності до поставленого завдання.

Самостійно і аргументовано приймає рішення про завершення

інформаційного пошуку (з точки зору достатності для вирішення

проблеми. Вказує запитання, відповідь на які вимагає різних за типом

16

джерел інформації. Користується пошуковими системами ІНТЕРНЕТ,

періодичними виданнями, довідниками, енциклопедіями. Обґрунтовує

використання тих чи інших джерел інформації виходячи з цілей

діяльності. Систематизує інформацію. Самостійно вказує на інформацію,

яка вимагає перевірки. Робить висновки на основі критичного аналізу

різних точок зору, підтверджує висновки власною аргументацією або

самостійно отриманими даними.

17

ПРОГРАМА

1 клас(68 год., 2 год. на тиждень, резерв – 2 год.)

№з/п

К-ть годин Зміст навчального матеріалу

Державні вимогищодо рівня загальноосвітньої

підготовки учнівВСТУП (1 год.)

1. 1 Що вивчає природознавство.Природа та її значення для людини. Для чого вивчати природознавство.

Учень має уявлення про:природу та її значення для людини;навчальний предмет природознавство, його зміст та мету;для чого треба вивчати природознавство.

РОЗДІЛ І. СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ (14 год.)

2. 1 Поняття про неживу і живу природу. Природні та рукотворні об’єкти. Взаємозв’язок живої та неживої природи. Єдність між природою та рукотворним світом.

Учень:наводить приклади:об’єктів неживої природи;об’єктів живої природи;об’єктів створених руками людини;об’єктів живої і неживої природи;рослин суходолу, водойм;наземних та водяних тварин;зв’язків між рослинам і тваринами; рослинами і неживою природою, тваринами і живою природою;перетворення природи людиною;природних матеріалів, з яких людина виробляє предмети вжитку;ставлення до природи;має уявлення про:навколишній світ;обмеженість можливостей органів чуття;спостереження як метод дослідження природи;про Сонце, Місяць, зорі як тіла неживої природи;про різноманітність живої природи;розповідає про:зв’язок між природою і рукотворним світом;

3. 1 Як людина пізнає світ живої та неживої природи.Сприйняття людиною навколишнього світу. Роль органів чуття в пізнанні навколишнього світу (зір, слух, нюх, смак, дотик). Обмеженість можливостей органів чуття.

4. 1 Методи вивчення природи. Спостереження та досліди.Прилади, які допомагають людині вивчати природу. Дослідження дрібних предметів та деталей поверхонь тіл за допомогою лупи. Дослідження віддалених об’єктів за допомогою бінокля.

5. 1 Різноманітність неживої природи. Різноманітність об’єктів неживої природи та їхні ознаки (колір, форма, розмір, розташування в просторі).

6. 1 Сонце, Місяць і зорі – тіла неживої природи. Сузір’я Великий Віз (Велика Ведмедиця).

7. 1 «Зелений клас». Ознайомлення з об’єктами (тілами) неживої та живої природи під час екскурсії на

18

пришкільну ділянку, парк. роль органів чуття у пізнанні навколишнього світу;називає органи чуття;ознаки живих організмів;досліджує природні об’єкти й об’єкти, створені людиною, за допомогою різних відчуттів;за допомогою вчителя може спостерігати за певними об’єктами природи;уміє користуватися лупою;розрізняє спостереження та досліди;характеризує об’єкти неживої природи за розміром, кольором, розташуванням у просторі;розуміє значення рослин для природи та життя людини;порівнює об’єкти (тіла) неживої та живої природи;рослини водойм і суходолу;пояснює належність рослин до живих організмів;значення рослин для живої природи;належність тварин до живих організмів;значення тварин для людини;знає і прагне дотримуватися правил поведінки в природі.

8. 1 Різноманітність живої природи.Частини живої природи: люди, рослини, тварини. Ознаки живих організмів: ріст, розвиток, живлення, дихання, розмноження.

9. 1 Умови, необхідні живим організмам для життя.Практична робота. Порівняння об’єктів (тіл) неживої та живої природи.

10. 1 Рослини – частина живої природи. Рослина – живий організм. Різноманітність рослинного світу. Наземні та водяні рослини. Рослини рідного краю. Значення рослин (для людей, тварин та природи).

11. 1 Тварини – частина живої природи. Різноманітність тваринного світу. Наземні, водяні тварини та тварини, які опанували повітряний простір. Значення тварин для людини і природи.

12. 1 Взаємозв’язки в природі. Організми та навколишнє середовище. Встановлення зв’язків: рослини – тварини; рослини – нежива природа; тварини – нежива природа; жива природа – нежива природа.

13. 1 Людина – частина живої природи. Перетворення природи людиною. Бережливе ставлення до природи. Правила поведінки у лісі, парку, біля річки, озера.

14. 1 «Зелений клас». Природні матеріали, які використовують для створення рукотворних об’єктів. Вироби з каменю, глини, деревини та ін. у твоїй оселі в місті чи селі.

15. 1 Урок узагальнення

Обладнання: бінокль, лупа; зображення зоряного неба, Сонця, Місяця.Спостереження за об’єктами живої, неживої природи, рукотворними об’єктами.Дослідження: віддалених об’єктів (бінокль); дрібних предметів (лупа), органів чуття та обмеженості їхніх можливостей.Фотополювання: об’єкти живої, неживої природи, рукотворні об’єкти.Створення запасів насіння овочевих та інших рослин для підгодовування птахів узимку.

РОЗДІЛ ІІ. БАГАТСТВА НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ (6 год.)

16. 1 Сонце – джерело світла і тепла на Землі. Значення Сонця для живої природи. Вплив Сонця на сезонні

Учень:має уявлення про зміну положення Сонця впродовж року

19

зміни у природі та працю людей. та значення Сонця для живої природи (людей, рослин і тварин);називає властивості повітря, води, склад ґрунту;відмінності піску, каміння, глини;складові ґрунту;пояснює:досліди, які демонструють властивості повітря, води та ґрунту;чому повітря, воду, ґрунт треба охороняти від забруднення;чому треба економно використовувати воду;розуміє, що сніг, лід та водяна пара – також вода;значення повітря, води, ґрунту для життя рослин, тварин, людини.

17. 1 Повітря. Властивості повітря. Значення повітря для живої природи. Охорона повітря від забруднення.Практична робота. Вивчення властивостей повітря.

18. 1 Вода. Властивості води. Сніг і лід як вода. Водяна пара. Охорона води від забруднення. Економне використання води в побуті.Практична робота. Вивчення властивостей води.

19. 1 «Зелений клас». Ознайомлення з об’єктами неживої природи на поверхні землі: камінням, піском, глиною. Складання колекції з невеликих уламків каміння та зразків глини і піску. Спостереження за природою восени.

20. 1 Поняття про ґрунт. Склад ґрунту. Значення ґрунту для життя рослин і тварин, господарської діяльності людини.Практична робота. Встановлення складу ґрунту.


РОЗДІЛ ІІІ. БАГАТСТВА ЖИВОЇ ПРИРОДИ (18 год.)

22. 1 Рослини навколо нас. Дикорослі та культурні рослини. Значення рослин для природи та життя людини.

Учень:називає органи (квіткових) рослин; умови необхідні для нормального росту та розвитку рослин;умови, потрібні для життя тварин; спільні ознаки у комах;спільні ознаки у птахів;основні ознаки звірів;наводить приклади:культурних рослин (зернових, овочевих, садових, квітково-декоративних);перелітних та осілих птахів своєї місцевості;тварин, занесених до Червоної книги України;розпізнає органи рослини;найпоширеніші (листяні та хвойні) дерева, кущі, трав’янисті рослини своєї місцевості;представників комах;найпоширеніших птахів своєї місцевості;

23. 1 Різноманітність рослинного світу. Спільні ознаки будови рослин. Органи (квіткових) рослин: корінь, стебло, листки, квітка, плід та насіння.Практична робота. Вивчення будови рослин.

24. 1 Дерева, кущі та трав’янисті рослини. Їхні відмінності. Приклади найпоширеніших представників різних форм рослин.Практична робота. Розпізнавання дерев (листяних та хвойних), кущів та трав на пришкільній ділянці, в парку; виділення головних спільних та відмінних ознак будови дерев, кущів та трав’янистих рослин.

25. 1 Вирощування кімнатних рослин. Умови, необхідні для нормального росту та розвитку (світло, тепло, вода, повітря, ґрунт).Міні-проект. Що треба рослинам для

20

життя. найпоширеніших звірів;порівнює дерева, кущі, трав’янисті рослини;будову різних видів риб, птахів, звірів;має уявлення про Червону книгу України;про рослини своєї місцевості, які потребують охорони;про тварин, занесених до Червоної книги України;пояснює:поділ тварин за способом живлення;пристосування риб до життя у воді;пристосування птахів до польоту;причини відльоту птахів;усвідомлює необхідність охорони тварин;прагне допомагати птахам узимку.

26. 1 Охорона рослин. Рослини рідного краю, яким загрожує зникнення. Червона книга України.

27. 1 Тварини навколо нас. Дикі та свійські тварини. Різноманітність диких тварин. Походження свійських тварин. Значення диких і свійських тварин у природі та житті людини.Практична робота. Розпізнавання диких і свійських тварин на малюнках та фотографіях.

28. 1 Умови, необхідні для життя тварин. Залежність способу життя тварин від неживої природи. Умови, необхідні для життя тварин.

29. 1 Способи живлення тварин. Розподіл тварин за способом живлення (рослиноїдні, м’ясоїдні, всеїдні). Миролюбні рослиноїдні тварини та хижаки.

30. 1 Різноманітність тваринного світу (комахи, риби, птахи, звірі). Пристосування тварин до різних умов життя.

31. 1 Комахи. Характерні ознаки в будові комах. Розпізнавання представників комах: бджола медоносна, лісова мураха, колорадський жук. Значення комах у природі та їхня охорона.

32. 1 Риби. Характерні ознаки в будові риб. Пристосування риб до життя у воді. Риби місцевої водойми.

33. 1 Птахи. Характерні ознаки в будові птахів. Пристосування птахів до польоту. Птахи лісу, водойм, садів і парків.

34. 1 Розпізнавання птахів своєї місцевості взимку. Осілі та зимуючі птахи. Допомога птахам узимку.

35. 1 «Зелений клас». Спостереження за птахами. Турбота про птахів узимку.

36. 1 Звірі. Основні ознаки звірів. Розпізнавання найпоширеніших звірів рідного краю.

37. 1 Охорона тваринного світу. Тварини Червоної книги України. Зникаючі тварини рідного краю.

38. 1 Екскурсія до краєзнавчого музею (будинку природи, шкільного живого куточка, зоопарку).

21

39. 1 Урок узагальненняОбладнання: надувні іграшки, повітряні кульки, зразки піску, глини, ґрунту, уламки граніту, колекції насіння, плодів, натуральні зразки рослин, колоски зернових культур, муляжі плодів, таблиці, малюнки, фотографії з зображенням рослин, тварин, репродукції пейзажних творів видатних художників.Індивідуальні та колективні спостереження за змінами у природі; життям птахів узимку; свійськими тваринами.Досліди з надувною кулькою, м’ячем, водою, ґрунтом.Демонстраційний експеримент: демонстрація властивостей повітря, води, ґрунту.Домашні спостереження: танення льоду, замерзання води, утворення водяної пари.Створення колекцій каміння своєї місцевості та насіння культурних рослин.Планування діяльності: виготовлення годівничок для птахів, заготівля насіння для підгодовування птахів узимку.Робота з джерелами інформації: читання оповідань і розповіді про тварин і рослини, які занесені до Червоної книги України, опис за фотографіями тварин та рослин.

РОЗДІЛ ІV. ЗАПИТАННЯ ДО ПРИРОДИ (10 год.)40. 1 Міні-проект. «Що потрібно

рослинам для життя?». Дослідження впливу води, тепла і світла на проростання насіння квасолі.

Учень:працює у групі;ставить запитання;висловлює здогади;пояснює мету дослідження;висловлює власну думку про результати дослідження;представляє результати проекту.

41. 1 Міні-проект. «Домашні улюбленці». Домашні тварини, догляд за ними.

42. 1 Міні-проект. «Назви». З’ясування походження назв рослин і тварин (мати-й-мачуха, подорожник, сон-трава, жук-носоріг, жук-олень тощо).

43. 1 Міні-проект. «Корисні чи шкідливі?». Розповіді про значення тварин (жаби, павуки, мухи, змії та ін.).

44. 1 Міні-проект. «Життя медоносної бджоли». Взаємозв’язок бджоли як запилювача і рослин.

45. 1 Міні-проект. «Чи розуміють тварини одне одного?» Розповіді про поведінку тварин.

46. 1 Міні-проект. «Як малює олівець?». Методи вивчення природи: спостереження та досліди.

47. 1 Міні-проект. «Вода в моїй оселі». Вода, її властивості та раціональне використання в побуті.

48. 1 Міні-проект. «Нитковий телефон». Спостереження і досліди. Як виникають і передаються звуки?

49. 1 Міні-проект. «Чому підстрибує м’яч?». Спостереження і дослідження, властивості повітря.

Спостереження: за кімнатними рослинами, проростанням квасолі при різній вологості ґрунту, температурі.

22

Дослідження: як виникають і передаються звуки; пружних властивостей повітря; як малює олівець.Моделювання: модель ниткового телефону.Планування діяльності: робота в групі над створенням проектів.Фотополювання: домашні улюбленці, домашні кімнатні рослини.

РОЗДІЛ V. МОЯ КРАЇНА – УКРАЇНА (17 год.)50. 1 Україна – моя Батьківщина. Київ –

столиця України. Місто (село), в якому я народився і живу.

Учень:має уявлення прокарту України;позначення на карті рівнин, гір, річок, морів;знає:назву Батьківщини, столицю України, назву свого міста (села); домашню адресу;назви морів, гір та найбільших річок України;що вирощують на городах, полях і в садах своєї місцевості;диких тварин рідного краю;які рослини і тварини свого краю потребують охорони;порівнює листяні, мішані та хвойні ліси;пояснює:господарське значення лісів, культурних рослин, свійських тварин своєї місцевості;чому зникають тварини і чому їх треба охороняти;де береться папір;де береться побутове сміття, чим воно небезпечне для живої природи;уміє спостерігати за поведінкою домашніх тварин.

51. 1 Україна на карті. Рівнини і гори, річки, озера, моря на карті України.Показ на карті міста, села, де ти живеш.

52. 1 Водойми України (річки, озера, моря). Найбільші річки України. Водойми твоєї місцевості. Господарське значення водойм.

53. 1 Озера України. Найбільші озера України. Господарське значення.

54. 1 Чорне та Азовське моря. Рослинний і тваринний світ Чорного й Азовського морів. Значення морів.

55. 1 Гори Україні. Кримські та Карпатські гори. Господарська діяльність людей у гірській місцевості.

56. 1 Ліси – багатство України. Ліси листяні, мішані та хвойні. Рослини і тварини лісів твого краю. Господарське значення лісів.

57. 1 Міні-проект. «Зелена аптека». Вивчення лікарських рослин.

58. 1 Культурні рослини рідного краю. Рослини поля, саду, городу. Праця людини на городі, в полі і в саду. Господарське значення культурних рослин.

59. 1 «Зелений клас». «Посади рослину». Розмноження рослин для озеленення класу, пришкільної території.

60. 1 Свійські тварини рідного краю. Господарське значення.Практична робота. Встановлення, які продукти на твоєму столі мають рослинне, а які тваринне походження.

61. 1 Червонокнижні рослини і тварини рідної місцевості.

62. 1 Споживання та відходи. Утворення відходів. Звідки береться побутове сміття, яке забруднює природу, та куди воно дівається?

63. 1 Міні-проект. «З чого виробляють 23

папір та охорона лісів». 64-65. 2 Моделювання виникнення

екологічних проблем забруднення довкілля, водойм, повітря та пошук шляхів їхнього розв’язання.

66. 1 Урок узагальненняСпостереження: за поведінкою домашніх тварин.Моделювання: екологічних проблем та пошук шляхів їхнього розв’язання.Дослідження: звідки береться сміття?67-68. 2 РЕЗЕРВ

ПРОГРАМА

2 клас

(68 год., 2 год. на тиждень, резерв – 8 год.)

№ з/п


Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої

підготовки учнів

Вступ – 2 год.1. 1 Вступ. Що вивчає природознавство. Явища

природи та їхнє вивчення. Спостереження, досліди та вимірювання.

Ученьмає уявлення про:- явища природи;- спостереження, досліди та вимірювання;спостерігає сезонні зміни в природі;розповідає про результати спостережень;

2. 1 «Зелений клас». Розповіді про літо, літні спостереження за поведінкою тварин, за рослинами.

РОЗДІЛ І. РУХ ЗЕМЛІ НАВКОЛО СОНЦЯ (12 год.)3. 1 Сонце – найближча до нас зоря, джерело

світла і тепла. Земля і Місяць. Значення Сонця для життя на Землі.

Ученьмає уявлення про:- значення Сонця для живої природи;- форму і розміри Землі та Сонця;- вплив висоти Сонця на зміну пір року;- повторюваність явищ у природі;знає зорі і планети та їхні супутники на прикладі Сонця, Землі та Місяця;розуміє відмінність моделей і реальних

4. 1 Земля, її форма. Як люди дізналися про кулясту форму Землі? Демонстрація моделей об’єктів неживої природи. Глобус – модель Землі.

5. 1 Півкулі Землі: Північна та Південна. Зображення суходолу і водної поверхні на глобусі. Наша країна на глобусі.

6. 1 Явища природи. Приклади явищ природи. Явища природи, які повторюються.

24

об’єктів;пояснює зміну дня і ночі за допомогою телурія;наводить докази кулястої форми Землі (фотографії з космосу, кругосвітні подорожі);знає про розподіл суші і води на Землі (за площею);розрізняє сушу і воду на глобусі;знаходить Україну на глобусі;порівнює і розрізняє день і ніч, пори року;пояснює причину зміни дня і ночі;пояснює (характеризує) рух Землі відносно Сонця, його зв’язок зі змінами пір року;наводить приклади:- подій, тривалість яких вимірюється роками, добами, місяцями, хвилинами;- рухів, які повторюються у живій та неживій природі;користується:- годинником зі стрілками (знімає покази);- календарем;виготовляє маятниковий секундомір;вимірює:

7. 1 Обертання Землі навколо осі. Моделювання зміни дня і ночі за допомогою глобуса і джерела світла.

8 1 Рух Землі навколо Сонця. Літо і зима. Причини зміни пір року на Землі. Рік.Демонстрація зміни пір року на Землі за допомогою телурія.

9. 1 Виміряти – означає порівняти. Вимірювання часу за допомогою явищ, що повторюються (рух Землі навколо осі та навколо Сонця). Рік, доба.

10. 1 Практична робота. Виготовлення маятникового секундоміра. Як користуватися годинником та секундоміром. Година, хвилина, секунда – одиниці вимірювання часу.

11. 1 Гномон. Вивчення залежності довжини тіні предметів від висоти Сонця за допомогою гномона. Залежність довжини тіні гномона від висоти Сонця опівдні в різні пори року.«Зелений клас». Встановлення гномона на шкільному подвір’ї.

12. 1 Пори року та їхні особливості. Осінь, зима, весна, літо. Осінні, зимові, весняні та літні місяці. Календар. Як користуватися календарем.

25

- за допомогою маятникового секундоміра тривалість коротких подій (час, необхідний, щоб вийти до дошки, прочитати вірш, написати на дошці слово або речення);- довжину тіні гномона;розрізняє рухи, які пов-торюються;пояснює:- будову і дію гномона;- якісну залежність зміни довжини тіні гномона і висоти Сонця;cпостерігає:- сезонні зміни у природі;- зміну положення Сонця на небі у різні пори року;характеризує:- ознаки пір року;- сезонні зміни у природі;відмічає положення Сонця в момент сходу та заходу.

13. 1 «Зелений клас». Знайомство з принципом дії сонячного годинника.

14. 1 Урок узагальненняСпостереження: за змінами в природі; за положенням Сонця на небі в різні пори року.Домашні спостереження (з батьками) за зміною точки сходу і заходу Сонця.Моделювання: маятникового секундоміра (тягарець на нитці), явища зміни дня і ночі за допомогою глобуса та джерела світла, сонячного годинника.Вимірювання: довжини тіні від гномона опівдні, проміжків часу за допомогою маятникового секундоміра, годинника.Демонстрації: телурій, глобус.Дослідження: вивчення тривалості різних процесів за допомогою маятникового секундоміра (час, необхідний, щоб вийти до дошки, прочитати вірш, написати на дошці слово або речення).РОЗДІЛ ІІ. ПРИРОДА ВОСЕНИ (20 год.)15. 1 Осінь. Осінні місяці. Ознаки осені в живій та

неживій природі. Планування спостережень за природою рідного краю восени.

Ученьописує:- особливості рослин;- поведінку тварин своєї місцевості восени;- ознаки осені в неживій природі;називає:- властивості води;- складові погоди;- органи рослини;

16. 1 «Зелений клас». Визначення об’єктів для проведення спостережень за природою рідного краю восени (на пришкільній ділянці, у саду, лісі, парку, поблизу водойми).

17. 1 Вода у природі та її властивості. Водойми, їхнє різноманіття. Водойми свого краю.

26

Демонстрація розширення води під час нагрівання та стискання її під час охолодження. Модель термоскопа.

- групи птахів (за переміщенням відповідно до пір року);- групи тварин за способом живлення;розрізняє:- види водойм;- види водойм рідного краю;уміє:- користуватися термометром (для вимірювання температури повітря, температури води, медичним);- розмножувати рослини різними способами;спостерігає за погодою свого краю восени;перевіряє народні прикмети передбачення погоди восени;знає:- з якого органа рослин утворюються плоди й насіння;- способи розмноження рослин;- правила збирання грибів;- заповідники свого краю;розпізнає:- органи рослин;- найпоширеніші плоди і насіння рослин своєї місцевості;- отруйні та їстівні гриби своєї місцевості;пояснює:- значення плодів у розповсюдженні насіння в природі;- причини відльоту птахів у вирій;- наближення зимуючих птахів до житла людей і тваринницьких ферм;- причини осіннього линяння і зміни забарвлення хутра у

18. 1 Термометр. Будова, принцип дії та призначення термометра. Шкала. Ціна поділки.

19. 1 Практична робота. Визначення ціни поділки та показів термометра за малюнками.

20. 1 Погода та її складові. Спостереження за погодою рідного краю. Народні прикмети передбачення погоди восени.

21. 1 «Зелений клас». Осінні явища в житті рослин. Спостереження за осінніми явищами в житті рослин (зміна забарвлення листя, листопад).

22. 1 Будова квіткових рослин. Органи рослини: корінь, стебло, листки, квітка. Плоди і насіння.Практична робота. Розпізнавання органів різних трав’янистих рослин.

23. 1 Розмноження рослин. Способи розмноження рослин.Практична робота. Розмноження рослин за допомогою бульб, цибулин, листків.

24. 1 Розмноження рослин за допомогою плодів і насіння. Поширення плодів та насіння у природі.Міні-проект. Як зберігати в домашніх умовах плоди та насіння.

25. 1 Гриби: їстівні та отруйні. Правила збирання грибів.Практична робота. Розпізнавання їстівних та отруйних грибів на муляжах, малюнках, фотографіях.

26. 1 «Зелений клас». Підготовка рослин до зими.Участь людей у підготовці рослин до зими.

27. 1 Осінні явища в житті тварин. Комахи восени. Птахи восени. Перелітні й осілі птахи. Кочові птахи.Міні-проект. «Чому птахи летять «клином»?

28. 1 «Зелений клас». Спостереження за осінніми явищами в житті тварин. Взаємозв’язки між рослинами і тваринами в осінньому лісі.

29. 1 Звірі восени. Підготовка звірів до зими: осіннє линяння та зміна забарвлення хутра, приготування запасів корму, підготовка до зимової сплячки. Свійська тварини восени.

30. 1 Живлення тварин. Рослиноїдні, м’ясоїдні

27

(комахоїдні, хижі), всеїдні тварини. Взаємозв’язки між тваринами і рослинами.Міні-проект. «Правда й вигадка про їжака».

звірів;розповідає про поведінку комах восени;наводить приклади:- перелітних й осілих птахів своєї місцевості;- кочових птахів;- тварин, які змінюють забарвлення хутра;- тварин, які готують запаси кормів;- тварин, які готуються до зимової сплячки;- представників групи тварин, поділених за способом живлення;характеризує діяльність людей восени.

31. 1 Ланцюги живлення лісу.Практична робота. «Хто кого їсть?» Складання найпростіших ланцюгів живлення.

32. 1 Осінні зміни у природі та їхній вплив на життя людей у місті та селі. Сільськогосподарські роботи на полях і садах рідного краю.

33. 1 Охорона природи рідного краю. Червона книга України. Уявлення про заповідник. Заповідники рідного краю.

34. 1 «Зелений клас». Збирання плодів і насіння для підгодівлі птахів узимку.

35. 1 Урок узагальненняСпостереження: за змінами в природі; за положенням Сонця на небі восени; за зміною точки сходу і заходу Сонця; за погодою восени.Вимірювання температури води у кімнаті.Моделювання: модель термоскопа, модель термометра великих розмірів (картонна смужка з двома прорізами зі шкалою температури; стрічка, половина якої зафарбована у темний колір).Прогнозування діяльності: збирання плодів і насіння для підгодівлі птахів узимку.Дослідження: розширення води при нагріванні та стискання при охолодженні.Робота з джерелами інформації: опис, порівняння та класифікація фотографій тварин, рослин; пошук інформації у додаткових джерелах для реалізації проектів.РОЗДІЛ ІІІ. ПРИРОДА ВЗИМКУ (8 год.)36. 1 Зима. Ознаки зими у неживій природі.

Планування спостережень за явищами природи та погодою взимку.

Ученьописує ознаки зими в неживій природі; збирає інформацію про рослини і тварин узимку;перевіряє народні прикмети про погоду взимку;знає:- три стани води;- властивості води при замерзанні (розширення, плавання льоду);- правила поведінки на льоду під час катання на ковзанах, санках;пояснює:- руйнівну здатність води;- як утворюються

37. 1 Погода взимку (зміна температури, хмарність, опади). Ожеледиця, заметіль. Народні прикмети про погоду взимку.Правила поведінки на льоду під час катання на ковзанах, санках.Практична робота. Визначення висоти снігового покриву. Снігова рейка.

38. 1 Три стани води. Сніг. Сніжинки. Дослідження властивостей льоду (розширення води при замерзанні, плавання у воді). Вимірювання температури суміші лід – вода. Чому вода руйнує скелі.

39. 1 «Зелений клас». Спостереження за формою сніжинок за допомогою лупи. Замальовування різних форм сніжинок. Спостереження інею, паморозі на вікнах та з’ясування умов їхнього виникнення.

28

З’ясування умов виникнення бурульок. Небезпека бурульок на дахах будинків для людей.

сніжинки;- зміни у живій природі і в діяльності людей;- змінами у неживій природі;уміє визначати висоту снігового покриву;розповідає про:- стан спокою дерев і кущів узимку;- вічнозелені рослини своєї місцевості;- підсніжний розвиток рослин;розпізнає:- хвойні рослини своєї місцевості;- зимуючих птахів своєї місцевості;наводить приклади різної поведінки звірів узимку.

40. 1 Рослини взимку. Дерева, кущі. Хвойні рослини. Трав’янисті рослини. Вічнозелені рослини. Підсніжний розвиток рослин.

41. 1 Тварини взимку. Комахи взимку. Життя риб узимку.Птахи взимку. Живлення птахів узимку. Осілі птахи. Кочові птахи. Підгодовування птахів узимку.Звірі взимку. Активний спосіб життя і зимова сплячка звірів.Взаємозв’язки між станом неживої природи взимку та життям рослин і тварин.

42. 1 Міні-проект. «Життя тварин узимку».43. 1 Діяльність людей узимку в рідному краї.

Зимові турботи людей у місті та селі. Охорона природи взимку.

44. 1 Урок узагальнення Прилади: термометр, снігова рейка, лупа.Спостереження: за змінами в природі; за положенням Сонця на небі взимку; за погодою взимку; за формою сніжинок за допомогою лупи; за ростом бурульок; інеєм, памороззю на вікнах.Вимірювання: висоти снігового покриву, температури суміші лід – вода.Демонстрація: демонстраційний термометр.Дослідження: особливостей розширення води при замерзанні; плавання льоду у воді. «Чи можна знайти дві однакові сніжинки»; дослідження властивості води розширюватися при нагріванні та виготовлення термоскопа на основі цих досліджень; дослідження умов виникнення бурульок.Робота з джерелами інформації: пошук (за завданням учителя) інформацію у додаткових джерелах для реалізації проектів.РОЗДІЛ ІV. ПРИРОДА НАВЕСНІ (12 год.)45. 1 Весна та її ознаки. Прогнозування погоди

навесні за народними прикметами та ознаками природи. Планування спостережень за природою навесні.Практична робота. Вимірювання довжини тіні від гномона та температури повітря.

Ученьзбирає інформацію про рослини і тварин навесні,перевіряє прогнозування погоди за народними прикметами;вимірює довжину тіні від гномона і температуру повітря;пояснює:- причини виникнення вітру;- черговість повернення перелітних птахів;характеризує:

46. 1 Повітря навколо нас та його властивості. Виникнення вітру. Використання вітру людиною.Практична робота. Виявлення протягу за допомогою полум’я свічки.

47. 1 «Зелений клас». Виготовлення моделі флюгера. Визначення напряму вітру за допомогою флюгера.

48. 1 Погода навесні. Підвищення температури

29

повітря. Відлига. Повінь. Льодохід. - ознаки неживої природи навесні;- весняні зміни у житті тварин;орієнтується (в групах) на місцевості за допомогою компаса та місцевими ознаками природи;визначає:- за допомогою компаса сторони світу;- ранньоквітучі трав’янисті рослини своєї місцевості;характеризує весняні явища в житті рослин;уміє висаджувати розсаду квітково-декоративних рослин;розповідає про особливості гніздування, насиджування та виведення пташенят птахів своєї місцевості;усвідомлює:- необхідність охорони птахів;- первоцвітів.

49. 1 «Зелений клас». Орієнтування на місцевості. Компас. Визначення сторін світу (за компасом та місцевими ознаками природи, рослинами, Сонцем).

50. 1 Весняні явища в житті рослин. Сокорух, розвиток бруньок, цвітіння.Ранньоквітучі трав’янисті рослини.Практична робота. Виготовлення листівок «Збережи підсніжник!».

51. 1 Весняні турботи людей на городах, полях та садах у рідному краї. Народні прикмети про проведення весняно-польових робіт.

52. 1 «Зелений клас». Вирощування розсади чорнобривців та айстр для висаджування на пришкільній території.

53. 1 Зміни в житті тварин навесні.Поява комах. Повернення перелітних птахів. Гніздування, насиджування та виведення пташенят. Охорона птахів.Практична робота. Виготовлення екологічної листівки «Тиша».

54. 1 Весняні зміни в житті звірів. Розмноження. Піклування про потомство.

55. 1 Діяльність людей навесні в рідному краї. Весняні турботи людей у місті та селі.Міні-проект. «Не зривай первоцвітів».

56. 1 «Зелений клас». Екскурсія у весняний ліс (парк). Спостереження за висотою Сонця опівдні; за ознаками пробудження природи. Уявлення про ярусність лісу.


Обладнання: розсада чорнобривців і айстр.Спостереження: за змінами в природі; за взаємодією флюгера з вітром; за станом дерев, кущів, трав’янистих рослин навесні; за положенням Сонця на небі навесні; зміною полудневої висоти Сонця; за погодою навесні.Вимірювання: довжини тіні від гномона; температури повітря надворі.Демонстрація на дослідах властивостей повітря; моделі флюгера.Проектна діяльність: участь школярів в охороні ранньоквітучих рослин, тварин.Планування діяльності: виготовлення за допомогою дорослих штучних гніздівель для приваблювання птахів у наш край.Робота з джерелами інформації: читання і переказування текстів про живу та неживу природу, розпізнавання рослин і тварин; використання додаткових джерел інформації (за завданням учителя) для реалізації проектів.РОЗДІЛ V. ПРИРОДА ВЛІТКУ (7 год.)58. 1 Жива природа влітку. Дари літа. «Зелена

аптека» (лікарські рослини). Рослини-синоптики. Тварини влітку.

Учень- називає і характеризує ознаки літа;- планує спостереження за рослинами влітку;

59. 1 Життя лісу влітку. Лікарські та отруйні рослини лісів. Тваринний світ лісів. Охорона

30

рідкісних та зникаючих рослин та тварин лісу. Правила поведінки у лісі.

- аналізує приклади використання людиною багатств природи;- розрізняє поняття «випаровування» і «конденсація»;- наводить 2–3 приклади лісових ягід; лікарських рослин;- дотримується правил перебування на сонці, біля водойм, у лісі;- моделює життєві ситуації, вибирає допустимі форми поведінки, які не шкодять природі;- розрізняє 3–4 лікарські та отруйні рослини;- розуміє значення природи для всього живого;- знаходить інформацію для проектної діяльності;- видає результати спостережень;- читає і переказує тексти про природу;- розповідає про роль рослин в природі і житті людини;- називає 3–4 рослини прибережної зони і водойм;- ставить запитання як?, чому?, що буде, якщо?- дотримується правил поведінки у лісі, біля водойм.

60. 1 Луки в літню пору. Рослини і тварини луків. Лікарські рослини. Значення луків для охорони водойм.

61. 1 Життя прісних водойм улітку. Рослини і тварини прибережної смуги та водойм. Випаровування води з поверхні водойм. Правила поведінки біля водойм.

62. 1 Бережливе використання людиною багатств природи. Людина і природа – єдине ціле. Значення природи для існування всього живого на Землі.

63-64.

2 Екскурсія на природу (в ліс, парк, сквер, на річку). Гра на вулиці «Павутина взаємозв’язків».

65. 1 Урок узагальненняСпостереження: за природою влітку та збір інформації (за завданням учителя) про тварин і рослини рідного краю.Демонстрація: малюнків, фотографій, таблиць лікарських рослин, муляжів грибів.66-68.

3 РЕЗЕРВ + 5 год. 8 год.

ПРОГРАМА

3 клас

31

(68 год., 2 год. на тиждень, резерв – 1 год.)

№ з/п


Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Вступ – 2 год.1. 1 Вступ. Предмет природознавства. Пізнання

природи та розумне використання її багатств.Учень:розуміє предмет природознавства, його мету;називає методи пізнання природи;називає багатства природи.

РОЗДІЛ 1. ЗЕМЛЯ – ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ (13 год.)

2. 1 Сонячна система, її склад. Сонце. Планети та їхні супутники. Поняття про астероїди, комети, метеори та метеорити.

Ученьназиває:- тіла, що входять до складу Сонячної системи (планети, астероїди, супутники планет, комети, метеори);- особливості планет;- першу людину космонавта та українських космонавтів;- 1–2 планети, які мають супутники;пояснює:- значення Сонця для життя на Землі;- значення вивчення Землі з космосу;- зміну дня і ночі обертанням Землі навколо осі;- зміну пір року;- залежність висоти Сонця над горизонтом у полудень від пір року;- основні та проміжні сторони горизонту;збирає:- інформацію про тіла Сонячної системи;- про планети та їхнє дослідження;має уявлення:- про розміри, стан Сонця;- температуру його поверхні;- відстань від Сонця до Землі;- про горизонт та лінію горизонту;характеризує:- Сонце як одну з зір у Всесвіті;- напрямок обертання Землі (із заходу на схід);- форму та рух Місяця;

3. 1 Сонце – найближча до Землі зоря. Його форма, розміри, температура поверхні. Порівняльні розміри Сонця і планет.

4. 1 Відстань від Землі до Сонця. Значення Сонця для життя на Землі. Поняття про сонячну енергію та пояси сонячного освітлення на Землі.

5. 1 Планети Сонячної системи (Меркурій, Венера, Земля, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун). Зміна умов на планетах залежно від їхньої відстані до Сонця. Особливості планет.Дидактична гра «Мандрівка Сонячною системою».

6. 1 Земля, її форма. Докази кулястості Землі. Карти півкуль. Горизонт. Сторони горизонту. Лінія горизонту.Практична робота. Визначання сторін горизонту за компасом у приміщеннях класу, школи, вдома, на подвір’ї (робота в групах).

7. 1 Форми земної поверхні та їхнє зображення на карті.Практична робота. Позначення на контурній карті найбільших гір (Гімалаї, Анди) і рівнин світу (Амазонська, Східноєвропейська).

8. 1 Світовий океан, його частини. Океани. Моря. Затоки, протоки. Життя в океанах.Практична робота. Позначення на контурній карті частин Світового океану (Атлантичний, Тихий, Індійський, Північно-Льодовитий).

9. 1 Моря України: Чорне та Азовське. Значення морів для людини.

32

Практична робота. Позначення на контурній карті Чорного та Азовського морів.

розпізнає:- планети на таблицях і фотографіях;- Землю за фотографіями;порівнює:- планети Сонячної системи за розмірами;- умови на планетах;встановлює закономірності між умовами на планетах та їхньою відстанню до Сонця;наводить докази кулястості Землі;показує:- на глобусі та карті океани і материки;- на глобусі полюси, екватор, півкулі;працює з атласом і контурною картою;розуміє принцип дії і призначення телурія та називає його основні частини;спостерігає за Місяцем;розрізняє моря, материки та кратери на місячній поверхні;шукає інформацію у додаткових джерелах;презентує своє дослідження;відповідає на запитання;задає запитання;висловлює своє враження від виступів однокласників.

10. 1 Материки на карті світу. Євразія – найбільший материк. Африка – найжаркіший материк. Австралія – найменший материк. Особливості їхньої живої природи.

11. 1 Північна Америка. Південна Америка. Антарктида. Особливості їхньої живої природи.Практична робота. Позначення материків на контурній карті. Знайомство з найбільшими країнами на материках, столицями, населенням, природою.

12. 1 Обертання Землі навколо своєї вісі. Рух Землі навколо Сонця. Зміна дня і ночі, зміна пір року. Розміри Землі. Основні уявні точки і лінії на глобусі та карті (Північний і Південний полюси Землі, екватор).

13. 1 Місяць – природний супутник Землі. Рух Місяця навколо Землі. Поняття про поверхню Місяця. Дослідження Місяця людиною.Моделювання руху Місяця та Землі.

14. 1 Урок узагальнення знань про Сонячну систему. Інформаційний проект. Розповіді про планети (або інші тіла) Сонячної системи.

Обладнання: таблиці «Планети Сонячної системи», фотографії, діапозитиви, глобус, телурій, модель Сонячної системи, атлас. М’ячі, малюнки і фотографії Місяця, місяцехода, штучних супутників Землі, космічних станцій, фотографія, на якій зображено вихід людини в космос, фотографія Юрія Гагаріна, космонавтів у відкритому космосі.Моделювання руху Місяця та Землі.Демонстрація: фільм про Сонячну систему.Робота з джерелами інформації: опис, порівняння та класифікація фотографій із тілами Сонячної системи; пошук інформації у додаткових джерелах для реалізації проектів, робота з атласами, настінними та контурними картами.

РОЗДІЛ ІІ. ВОДА (12 год.)

15. 1 Тіла та речовини. Вода – найпоширеніша речовина на Землі. Три стани води: рідкий, твердий, газоподібний та їхні особливості.

Ученьнаводить:- приклади тіл та речовин, із яких вони складаються;- приклади тіл, що перебувають у твердому, рідкому та газоподібному станах;- приклади речовин, які розчиняються, і речовин, які не розчиняються у воді;- приклади розчинів, які трапляються у природі

16. 1 Плавлення льоду та кипіння води. Температура плавлення льоду і кипіння води. Термометр лабораторний.Демонстраційний експеримент. Вимірювання температури кипіння води та плавлення льоду.

17. 1 Вода у ґрунті. Вміст води в організмах рослин, тварин і людини. Як рослини і тварини

33

заощаджують воду.Практична робота . Виявлення вмісту води у рослинах.

(мінеральні джерела, морська вода);спостерігає:- за дослідами, що виявляють властивості води;- на дослідах зміну станів води;- за явищами випаровування і конденсації у природі;- за кругообігом води у природі за допомогою діючої моделі;називає:- властивості води;- природні водойми України;пояснює:- прояв властивостей води у природі;- особливості теплового розширення води;- значення особливостей теплового розширення води для природи;- явище кругообігу води;- значення водяної пари у повітрі для людини і тварин;- роль води у виникненні ущелин, ярів, печер;-з якою метою людина використовує воду у побуті;- значення води для судноплавства, отримання електричної енергії;розуміє значення вивчення властивостей води для практичних потреб людини;характеризує наявність води у трьох станах як основну умову для існування життя на планеті;систематизує і класифікує водні об’єкти України і рідного краю;користується термометром;дотримується безпечних правил поведінки під час вимірювань термометром;фіксує результати вимірювання температури;визначає за даними досліду, які речовини розчиняються у холодній, а які – у гарячій воді;виготовляє:- фільтр;- модель кругообігу води у природі.

18. 1 Води суходолу. Річки, озера, болота, водосховища, ставки. Водні об’єкти на карті світу й України.Демонстрація моделі болота.Практична робота. Позначення на контурній карті України річок: Дніпро, Дунай, Дністер та на контурній карті світу річок: Ніл, Конго, Амазонка, Міссісіпі, Янцзи.

19. 1 Випаровування та конденсація. Утворення хмар. Кругообіг води у природі.Моделювання хмари у банці.Спостереження за кругообігом води за допомогою моделі впродовж 2–3 місяців.

20. 1 Вода – універсальний розчинник. Розчинні та нерозчинні речовини. Роль води у природі для рослин, тварин і людини.Демонстраційний дослід. Вивчення розчинності речовин, що використовуються у побуті.

21. 1 Домішки у воді. Забруднення води. Очищення води. Модель фільтра.Демонстраційний експеримент. Очищення води (фільтрування, дистиляція).

22. 1 Робота води у природі. Поняття про енергію річок і падаючої води. Спостереження за діючою моделлю водяного колеса або екскурсія до водяного млина (враховуючи регіональні особливості).

23. 1 Прісна та морська вода. Розподіл запасів прісної води на Землі. Використання прісної та морської води людиною.

24. 1 Використання людиною знань про воду для практичних потреб.

25. 1 Охорона води.Міні-проект. «Професії , які пов’язані з водою», або «Вода – руйнівник чи вода – рятівник?»


Спостереження: за явищами випаровування і конденсації у природі; за кругообігом води у природі за допомогою діючої моделі; за зміною станів води.

34

Моделювання: виготовлення та дослідження діючої моделі кругообігу води у природі, виготовлення та дослідження моделі фільтра, хмара у банці, модель водяного колеса.Вимірювання: температури води.Демонстрація: явище кругообігу води. Випаровування та конденсація води.Дослідження: розчинності речовин, що використовуються у побуті.Робота з джерелами інформації: опис водних об’єктів за картами, пошук інформації у додаткових джерелах для реалізації проектів.

РОЗДІЛ ІІІ. ПОВІТРЯ (7 год.)

27. 1 Повітря, його властивості.Демонстрація розширення повітря при нагріванні та стискання при охолодженні; поганої теплопровідності повітря. Ознайомлення з будовою термосу.

Ученьназиває:- основні складові частини повітря;- способи використання кисню і вуглекислого газу людиною;- властивості повітря;- приклади використання енергії вітру людиною;- приклади тіл, що мають різну здатність до нагрівання і охолодження (ґрунт, пісок, вода);пояснює:- значення кисню для життя людини;- особливості нагрівання повітря над сушею і водною поверхнею;пояснює :- досліди, що підтверджують погану теплопровідність повітря, його пружність, розширення при нагріванні;- як утворюються хмари.спостерігає:- досліди, які доводять необхідність кисню для підтримання процесу горіння;- добування кисню; - на досліді добування вуглекислого газу і те, що він не підтримує горіння;- досліди, які демонструють властивості повітря;розуміє:- значення вивчення властивостей повітря для людини;- причини виникнення руху повітря в атмосфері Землі.

28. 1 Склад повітря. Кисень, вуглекислий газ, азот їхні властивості та значення для живої природи. Інші складники повітря: водяна пара, пил, дим.

29. 1 Поняття про повітряну оболонку Землі та її значення.

30. 1 Нагрівання повітряної оболонки Землі. Поняття про зміну температури повітря залежно від висоти. Рух повітря, виникнення вітрів.Практична робота . Спостереження за діючою моделлю вітряка. Поняття про використання енергії вітру людиною.

31. 1 Погода. Спостереження за погодою. Демонстрація метеорологічних приладів (термометр, опадомір, флюгер, барометр). Поняття про прогноз погоди та його значення. Передбачення погоди за народними прикметами.

32. 1 Використання людиною знань про властивості повітря у техніці. Охорона повітря від забруднення.


Обладнання: термометр, опадомір, флюгер, барометр.Спостереження за діючою моделлю вітряка; дослідів, які демонструють властивості повітря та його складових;Моделювання: хмари у банці.Демонстрація: метеорологічних приладів (термометр, опадомір, флюгер, барометр, розширення повітря при нагрівання та його поганої теплопровідності; властивостей кисню, вуглекислого газу.

РОЗДІЛ ІV. ГІРСЬКІ ПОРОДИ (5 год.)

34. 1 Багатства земних надр. Поняття про гірські породи і мінерали, їхня різноманітність: тверді,

Учень:має уявлення про гірські породи

35

рідкі та газоподібні. Корисні копалини, способи їхнього видобування.

і корисні копалини та способи їхнього видобутку;розпізнає гірські породи в різних станах;наводить приклади корисних копалин;розуміє значення корисних копалин для людей та необхідність їхнього збереження;розрізняє корисні копалини за зразками колекції;описує використання корисних копалин у господарській діяльності;висловлює власне ставлення до корисних копалин та їхнього економного використання;моделює життєві ситуації, вибирає допустимі форми поведінки, які не шкодять природі.

35. 1 Види корисних копалин. Паливні і рудні. Вивчення властивостей корисних копалин.Практична робота. Ознайомлення з колекцією корисних копалин. Характеристика їхнього використання у господарській діяльності. З’ясування умов їхнього утворення.

36. 1 Корисні копалини рідного краю та їхнє використання людиною. Значення корисних копалин для життя людини.Екскурсія до місцевого кар’єру або «Корисні копалини на будівельному майданчику» (враховуючи регіональні особливості).

37. 1 Вивітрювання, його види. Руйнування гірських порід.Міні-проект. Чудернацькі витвори природи.

38. 1 Утворення щебеню, гальки, гравію, використання їх людиною. Охорона корисних копалин.

Обладнання: колекція гірських порід і корисних копалин, корисні копалини рідного краю.Спостереження: за об’єктами природи, створеними діяльністю вітру, сонця, води і живих організмів.Робота з джерелами інформації: пошук інформації у додаткових джерелах для реалізації проектів.

РОЗДІЛ V. ҐРУНТ (3 год.)

40. 1 Склад ґрунту. Взаємодія живого і неживого у ґрунті. Утворення перегною (гумусу). Родючість ґрунту – основна властивість ґрунту.Практична робота . Виявлення у ґрунті піску, глини, перегною води, повітря.

Учень:має уявлення про склад ґрунту;характеризує значення ґрунту в природі та для життя людей;пояснює взаємодію живого і неживого у ґрунті;пояснює роль живих організмів в утворенні ґрунту;встановлює зв’язок між складом ґрунту і його родючістю;проводить дослідження; знаходить інформацію для реалізації проекту;моделює життєві ситуації, вибирає допустимі форми поведінки, які не шкодять природі.

42. 1 Різноманітність ґрунтів. Ґрунти України. Значення ґрунту в природі та для життя людей.Міні-проект. Життя у ґрунті.

43. 1 Охорона ґрунту від руйнування.Міні-проект. Як покращити властивості ґрунту.

Обладнання: штатив, спиртівка,предметне скло, зразок ґрунту.Демонстрація: зразків різних видів ґрунту.Дослідження: життя у ґрунті.Робота з джерелами інформації: пошук інформації у додаткових джерелах для реалізації проектів.

РОЗДІЛ VІ. РОСЛИНИ, ТВАРИНИ ТА СЕРЕДОВИЩЕ ЇХНЬОГО ПРОЖИВАННЯ (25 год.)

43. 1 Різноманітність живих організмів. Поняття про види та Царства живих організмів. Царства живих організмів: Рослини, Тварини, Гриби та Дроб’янки (бактерії).

Ученьмає уявлення про:види і Царства живих організмів;

36

Поширення їх на Землі та значення для природи.

наводить приклади:- подвійних назв видів трав’янистих рослин;- значення для природи різних Царств живих організмів;- хвойних рослин (дерев, кущів);- розповсюдження різних плодів у природі;- рослин, занесених до Червоної книги України;- зернових, овочевих, технічних, плодово-ягідних рослин своєї місцевості;характеризує:- різновиди дерев, кущів, трав’янистих рослин;- умови росту й розвитку рослин;- ознаки зернових рослин;- ознаки пристосування риб до життя у водному середовищі;- ознаки пристосування птахів до польоту;- ознаки пристосування птахів до проживання у різних умовах середовища;- галузі тваринництва;- функції органів рослини;порівнює:- рослини, які належать до різних життєвих форм рослин;- хвощі й папороті між собою й іншими рослинами;знає:- рослини рідного краю, які потребують охорони;- господарське значення водоростей;- органи квіткових рослин;- що таке пагін;- найбільші державні заповідники України;- способи розмноження рослин (за допомогою кореня, стебла, листків);пояснює відмінність:- водоростей від трав’янистих рослин;

- мохів від трав’янистих рослин;розуміє:- значення хвойних лісів для живої природи;- від кого треба охороняти рослини;- для чого створена Червона книга України.

44. 1 Царство рослини. Спільні ознаки рослин та інших живих організмів. Різновиди дерев, кущів, трав’янистих рослин (листяні й хвойні рослини, однорічні, дворічні, багаторічні рослини). Рослини рідного краю та їхня охорона.

45. 1 Водорості – мешканці водойм. Різноманітність водоростей за формою і забарвленням. Значення водоростей для живої природи; господарської діяльності людини.

46. 1 Мохи. Середовище зростання мохів. Як розмножуються мохи. Роль мохів в утворенні покладів торфу.

47. 1 Хвощі й папороті. Середовище зростання хвощів і папороті. Як розмножуються хвощі й папороті. Папороті й утворення кам’яного вугілля.

48. 1 Хвойні рослини. Де утворюється насіння хвойних рослин. Значення хвойних лісів для природи. Господарське значення хвойних дерев. Хвойні рослини, занесені до Червоної книги України.

49. 1 Квіткові рослини. Найбільш поширена група рослин на Землі. Характерні ознаки квіткових рослин (різноманітність форми та забарвлення квіток, утворення плодів з насінням, запилення комахами та іншими тваринами).

50. 1 Будова квіткових рослин. Корінь, стебло, листок, пагін – органи рослини. Що таке пагін. Функції органів та їхнє значення для життя рослин.

51. 1 Розмноження квіткових рослин. Квітка. Плід та насіння. Розповсюдження плодів і насіння в природі.Практична робота. Розпізнавання насіння різних видів рослин у колекціях, на малюнках і фотографіях плодів.

52. 1 Різні способи розмноження квіткових рослин. Розмноження за допомогою кореня, стебла, листків. Розмноження рослин способом живцювання.Практична робота. Розмноження кімнатних

37

рослин за допомогою живців та листків. - як зберігати гриби в природі;- належність тварин до живої природи;- значення комах для природи, людини;- необхідність створення заповідних територій;- взаємозв’язки у природі;- місце людини в природі;- господарське значення тваринництва;обґрунтовує значення зелених водоростей для рослин і тварин водойм;- необхідність охорони рослинного і тваринного світу;називає:- місця зростання мохів;- середовища зростання хвощів і папоротей;- їхні найхарактерніші ознаки;- групи, на які поділяються квіткові рослини;- характерні ознаки квіткових рослин;- умови утворення з квітки плоду з насінням;- рослини своєї місцевості, занесені до Червоної книги України;розповідає про:- розмноження мохів;- розмноження хвощів і папоротей;- роль папоротей в утворенні кам’яного вугілля;- господарське значення хвойних дерев;- будову грибів;- розмноження риб;- господарське значення риб;- розмноження жаб;- розмноження плазунів;- розмноження птахів;- розмноження звірів;уміє розмножувати кімнатні рослини за допомогою живців та листків;розрізняє однорічні та дворічні овочеві рослини;розрізняє найпоширеніших комах своєї місцевості;обґрунтовує необхідність захисту рослин;називає:- ознаки живої природи,

53. 1 Насіннєве розмноження рослин. Умови росту і розвитку рослин.Практична робота . Пророщування зерна пшениці або жита у класі.

54. 1 Різноманітність культурних рослин. Овочеві культури. Зернові культури. Плодові культури. Технічні культури. Квітково-декоративні рослини.

55. 1 Охорона рослин. Заповідні території. Червона книга України. Червонокнижні рослини рідного краю.

56. 1 Царство Гриби. Що спільного у грибів із рослинами та тваринами? Яку будову мають шапкові гриби. Гриби їстівні та отруйні. Як збирати гриби.Практична робота: Розпізнавання грибів твоєї місцевості на малюнках, фотографіях, муляжах.

57. 1 Царство Тварини. Схожість і відмінність тварин і рослин. Основні ознаки тварин. Живлення тварин. Освоєння тваринами наземного, водного та наземно-повітряного середовища. Тварини рідного краю.

58. 1 Комахи. Загальні риси в будові тіла комах. Розподіл комах за характером розвитку (неповне та повне перетворення). Комахи, занесені до Червоної книги України. Значення комах для природи та життя людей.Екскурсія. Ознайомлення з комахами своєї місцевості у природі.

59. 1 Риби. Пристосування риб до життя у водному середовищі. Характерні ознаки будови тіла риб. Розмноження риб. Риби водойм рідного краю. Господарське значення риб.

60. 1 Земноводні. Істотні ознаки земноводних. Розпізнавання найпоширеніших земноводних своєї місцевості. Розмноження земноводних. Які земноводні водяться в Україні. Значення земноводних для природи. Чим корисні земноводні для людини.Практична робота: Розпізнавання земноводних твоєї місцевості на малюнках і фотографіях.

61. 1 Плазуни. Істотні ознаки плазунів. Розповіді про найпоширеніших представників плазунів твого краю. Розмноження плазунів. Роль плазунів у природі.Міні-проект. До якої групи тварин належали

38

динозаври? притаманні грибам;- істотні ознаки плазунів;- особливі ознаки тварин;- істотні ознаки комах;- найістотніші ознаки звірів;- галузі тваринництва своєї місцевості;- істотні ознаки земноводних;- істотні ознаки птахів;складає схему розвитку комах (неповне та повне перетворення);розрізняє їстівні та отруйні гриби своєї місцевості;розпізнає:- найпоширеніших риб своєї місцевості; - найпоширеніших земноводних своєї місцевості;- найпоширеніших представників плазунів;- найпоширеніших птахів своєї місцевості;усвідомлює:- корисність земноводних для природи і людини, необхідність їхньої охорони;- роль плазунів у природі, необхідність їхньої охорони;- значення птахів для природи, людини, необхідність їхньої охорони;- значення звірів для природи і людини, необхідність їхньої охорони.

62. 1 Птахи. Ознаки пристосування птахів до польоту. Різноманітність птахів (птахи лісу, птахи відкритих просторів, водоплавні птахи). Розмноження птахів. Роль птахів у природі й у житті людини. Птахи, які занесені до Червоної книги України. Охорона птахів.Екскурсія. Ознайомлення з птахами своєї місцевості у природі.

63. 1 Звірі (ссавці). Істотні ознаки звірів. Різноманітність звірів. Розмноження звірів. Роль звірів у природі й у житті людини. Охорона ссавців.

64. 1. Свійські тварини. Галузі тваринництва. Велика рогата худоба, конярство, свинарство, вівчарство, птахівництво. Походження свійських тварин від диких.

65. 1. Охорона рослинного та тваринного світу. Заповідні території. Державні заповідники, заказники, природні парки. Ботанічні сади. Зоопарки. Червона книга України. Заповідні території рідного краю.

66. 1 Цілісність природи і навколишнього світу. Взаємозв’язки у природі. Людина і природа.

67. 1 Урок узагальненняОбладнання: натуральні об’єкти представників рослинного і тваринного світу, гербарні зразки, слайди, світлини, муляжі.Спостереження: за поведінкою рослин, тварин у куточку живої природи, акваріумі; ростом і розвитком рослин; пристосуваннями рослин до умов недостатнього зволоження; залежністю росту та розвитку рослин від освітлення; диханням, проростанням насіння; пристосуваннями рослин до різних умов існування.Демонстрація: натуральних об’єктів представників рослинного і тваринного світу, гербарні зразки, слайди, світлини, муляжі; вегетативного розмноження культурних рослин.68. 1 РЕЗЕРВ

ПРОГРАМА

4 клас(68 год., 2 год. на тиждень, резерв –3 год.)

№ К-ть Зміст навчального матеріалу Державні вимоги39

з/п год. щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Вступ (1 год.)

1. 1 Вступ.Різноманітність тіл та явищ у природі. Цілісність природи. Єдність людини та природи.

Учень:характеризує тіла живої та неживої природи;називає явища у живій та неживій природі;розуміє цілісність природи;усвідомлює зв’язок людини і природи.

РОЗДІЛ І. ЛЮДИНА І МІКРОСВІТ (16 год.)

Тема 1. Будова і властивості речовини – 8 год.

2. 1 Тіла та речовини. Агрегатні стани речовин. Учень:наводить приклади фізичних тіл та речовин, з яких вони складаються;має уявлення про різноманітність речовин у природі;називає і розпізнає агрегатні стани речовин;називає:- 3–4 речовини та вказує сферу їхнього застосування;- кристалічні та некристалічні речовини;характеризує властивості твердих тіл, рідин і газів;готує в групах розповіді про речовини та їхні властивості;описує речовини за їхніми властивостями;наводить докази:- існування молекул та атомів;- руху та взаємодії молекул та атомів;аргументує, опираючись на досліди, що між молекулами є проміжки;моделює у групі:- тепловий рух молекул;- розпад молекули на атоми;- з’єднання атомів у молекули;шукає інформацію про речовини,готує розповідь про властивості речовин;відповідає на запитання;задає запитання;висловлює своє враження від виступів однокласників;презентує результати власних досліджень і спостережень.

3. 1 Властивості твердих тіл, рідин і газів.

4. 1 Молекули й атоми. Молекулярні та атомарні речовини. Кристалічні та некристалічні речовини. Поняття про перетворення і збереження речовин у природі.Моделювання молекул води, кисню, водню, азоту, вуглекислого газу.Демонстраційні досліди, які підтверджують те, що всі тіла складаються з молекул і атомів, між якими є проміжки.

5. 1 Тепловий рух молекул.Дидактична гра «Атоми і молекули».Демонстраційні досліди, які підтверджують рух молекул та атомів.

6. 1 Взаємодія молекул.Демонстрація дослідів які підтверджують, що між частинками, з яких складаються тіла, є взаємодія молекул та атомів.

7. 1 Різноманітність речовин у природі та їхні властивості.

8. «Речовини навколо нас», інформаційно-пізнавальний проект (на вибір учителя):

Речовини, з яких будують будинок, та їхні властивості.

Речовини, які літають у космос, та їхні властивості.

Речовини у твоєму портфелі та їхні властивості.

Речовини у на кухні та їхні властивості.

Речовини на городі та їхні властивості. Речовини у ванні та їхні властивості.


Моделювання молекул води, кисню, водню, азоту, вуглекислого газу.Моделювання в групі: тепловий рух молекул, розпад молекули на атоми, з’єднання атомів у молекули.Демонстрація кристалічних (граніту, солі, мідного купоросу) та некристалічних речовин (глина, пластилін, скло, пластмаса).

40

Робота з джерелами інформації: пошук інформації у додаткових джерелах для реалізації проектів (у довідниках, енциклопедіях, періодичних виданнях, мережі Інтернет).Тема 2. Прилади та вимірювання – 8 год.

10. 1 Вимірювання. Поняття про точність вимірювань. Шкала приладу. Ціна поділки. Прилади для вимірювання лінійних розмірів: лінійка, метр, кравецька стрічка, мікрометр, штангенциркуль. Таблиця вимірів.

Ученьназиває:- прилади для вимірювання лінійних розмірів тіл;- одиниці вимірювання довжини, площі, об’єму;визначає ціну поділки лінійки;має уявлення про точність вимірювання;записує результати вимірювань у таблицю;аналізує і порівнює результати, записані у таблиці;наводить приклади необхідності вимірювань довжини, площі, об’єму в побуті та техніці;визначає ціну поділки мензурки, циліндра;вимірює за допомогою мензурки об’єм рідини, об’єм твердого тіла;встановлює співвідношення між одиницями вимірювання об’єму;знає:- правила зважування тіл;- основні співвідношення між одиницями вимірювання маси;має уявлення про різну точність вимірювання;шукає інформацію у додаткових джерелах;систематизує інформацію (складає таблиці, малює схеми);виступає з повідомленнями за темою проекту.

11. 1 Вимірювання лінійних розмірів тіл за допомогою лінійки. Одиниці вимірювання довжини та співвідношення між ними. Поняття про середнє значення величини. Визначення середніх розмірів дрібних тіл (дробу, насіння, зерна) методом ряду. Схема досліду.

12. 1 Місткість посудини та об’єм тіла. Мензурка. Вимірювальний циліндр. Ціна поділки мензурки та циліндра. Одиниці вимірювання об’єму та співвідношення між ними. Приготування розчинів та вимірювання їхніх об’ємів за допомогою мензурки або циліндра.

13. 1 Визначення об’єму твердих тіл за допомогою мензурки.

14. 1 Маса тіла. Одиниці вимірювання маси та співвідношення між ними. Будова важільних терезів. Правила зважування.

15. 1 Вимірювання маси твердих тіл та рідин за допомогою важільних терезів.

16. 1 Проектна діяльність (за вибором учителя).Дослідницький проект «Виготовлення саморобних важільних терезів та різноваг» або інформаційно-пізнавальний проект «Ми вимірюємо Сонячну систему!» (порівняння відстаней планет до Сонця, порівняння їхніх розмірів, мас).

17. 1 Урок узагальненняОбладнання: лінійка, метр, кравецька стрічка, мікрометр, штангенциркуль, мензурка, циліндр, важільні терези та різноваги.Вимірювання: лінійних розмірів тіл, середніх розмірів дрібних тіл, об’єму та маси тіл.Дослідження: виготовлення саморобних важільних терезів та різноваг; порівняння відстаней, розмірів та мас у Сонячній системі.Робота з джерелами інформації: пошук інформації у додаткових джерелах для реалізації проектів (у довідниках, енциклопедіях, періодичних виданнях, мережі Інтернет, робота з таблицями, схемами.РОЗДІЛ ІІ. ЛЮДИНА НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ (34 год.)

Тема 1. Людина – 12 год.

18. 1 Людина – частина живої природи. Організм людини. Основні системи органів тіла людини та їхнє значення в житті людини.

Ученьпояснює:- належність людини до живої природи;- відмінність людини від інших тварин;- значення системи органів у житті

19. 1 Шкіра. Будова шкіри. Її значення для організму людини. Правила гігієни. Засмага і захист від сонячних променів. Перша допомога при різних

41

ушкодженнях шкіри.Практична робота . Тренування у наданні першої допомоги собі й іншим при різних ушкодженнях шкіри.

організму;- значення шкіри для організму;- виділення шкірою поту і жиру;- значення м’язів;- необхідність харчування;- необхідність поживних речовин і вітамінів для людини;- дихальні рухи і газообмін в легенях;- значення крові для організму;називає:- основні системи органів тіла людини;- частини скелета;- органи травлення;- органи дихання;- органи кровообігу;- органи чуття;характеризує:- призначення частин скелета;- функції органів чуття;дотримується правил гігієни;уміє:- надавати першу допомогу при переломах і вивихах;- надавати першу допомогу при різних ушкодженнях шкіри (порізах, опіках, обмороженнях);- вимірювати пульс;- надавати першу допомогу при кровотечах;знає про:- важливість тренування м’язів;- необхідність берегти зуби;прагне:- дотримуватися правил харчування;- уникати харчових отруєнь;- піклуватися і зміцнювати нервову систему;має уявлення про:- необхідність попередження захворювань органів дихання;- профілактику інфекційних і простудних захворювань;- функцію нервової системи;усвідомлює:- шкідливість куріння;- необхідність дбайливого ставлення до серця і необхідності його тренування;- необхідність дбати про власну поставу;- необхідність загартування;називає складові нервової системи;знає:- чинники, які шкодять нервовій системі;- чинники, які негативно впливають

20. 1 Рух людини. Кістки. Основні частини скелета, їхнє призначення. Як бути струнким. Перша допомога при переломах.Практична робота . Надання першої допомоги при переломах; перевірка власної постави.

21. 1 М’язи. Їхнє призначення. Робота м’язів: скорочення і розслаблення. Важливість тренування м’язів.

22. 1 Травлення. Харчування і склад їжі. Поживні речовини. Вітаміни. Органи травлення. Зуби і язик. Стравохід, шлунок, кишечник (12-типала кишка, тонкий та товстий кишечник, пряма кишка), печінка, підшлункова та слинні залози. Попередження захворювань органів травлення. Джерела харчових отруєнь.

23. 1 Органи дихання: носова порожнина, гортань, трахея, бронхи, легені. Дихальні рухи і газообмін у легенях. Попередження захворювань органів дихання. Інфекційні та простудні захворювання; шкідливість куріння та дихання забрудненим отруйними газами повітрям.

24. 1 Кров, її значення для організму. Органи кровообігу: кровоносні судини, серце. Пульс і його вимірювання. Дбайливе ставлення до серця та його тренування. Перша допомога при кровотечах.Практична робота . Надання першої допомоги при різних ушкодженнях кровоносних судин; вимірювання пульсу у стані спокою й після навантаження.

25. 1 Мозок – орган управління. Нервова система: мозок і нерви. Функція нервової системи. Головний і спинний мозок. Нерви – «провідники» в нервовій системі. Керування диханням, серцебиттям, перетравлюванням їжі. Що шкодить нервовій системі і як її берегти.

26. 1 Органи чуття. Око – орган зору. Вухо – орган слуху. Ніс – орган нюху. Язик – орган смаку. Шкіра – орган дотику. Гігієна органів чуття; попередження їхніх захворювань.Практична робота . Вивчення залежності розмірів зіниці ока від яскравості освітлення.

42

на органи чуття.27. 1 Урок узагальнення

Обладнання: муляжі, малюнки, таблиці, фотографії про будову тіла людини, бинти для перев’язок при ушкодженнях, ліхтарик, зубна щітка для демонстрації правильного чищення зубів, лупа.Дослідження: частоти пульсу, будови шкіри за допомогою лупи.Спостереження та погодою, щоб вдягатися відповідно до погоди.Тема 2. Наша Батьківщина – Україна – 12 год.

28. 1 Україна на планеті Земля. Київ – столиця України. Карта України. Мій рідний край на карті України. Символіка України.Практична робота . Уявна подорож до столиці України. (розповідь про Київ).

Учень:знає символіку держави;розрізняє:- форми поверхні Землі;- види корисних копалин;класифікує гори за висотою;наводить приклади (2–3) корисних копалини рідного краю;пояснює:- значення корисних копалин для господарської діяльності людини;- схему будови річки;відмінності господарської діяльності людини від рельєфу;- значення лісів для людини;- особливості пристосування тварин і рослин до життя в умовах степу;розуміє значення ґрунту в житті живої природи;досліджує причини забруднення ґрунту;працює з атласом і контурною картою;характеризує:- зону лісостепу;- зону мішаних лісів;називає:- штучні та природні водні об’єкти;причини пожеж та їхній вплив на ґрунти;- природні зони України;- заповідні території (1) зони мішаних лісів;- представників рослинного і тваринного світу зони мішаних лісів;- заповідні території (1) зони лісостепу;- представників рослинного і тваринного світу степів;- представників рослинного і тваринного світу гір;називає і показує на карті:- Україну та її столицю;- найбільші річки України;- Чорне та Азовське моря;- свою область;- найбільші гори, рівнини і височини

29. 1 Форми земної поверхні України. Рівнини. Височини. Утворення та зміни на поверхні рівнин. Гори. Відмінність гір за висотою. Особливості господарської діяльності людини на рівнинах і у гірській місцевості.

30. 1 Корисні копалини рідного краю, їхні види (2–3 приклади), та значення в господарстві, дбайливе ставлення до корисних копалин.Практична робота . Характеристика корисних копалин та з’ясування їхнього значення для господарської діяльності людини.

31. 1 Водойми України. Природні та штучні водні об’єкти. Чорне й Азовське моря. Найбільші річки України.

32. 1 Будова річки, притоки. Рівнинні та гірські річки. Водосховища, ставки. Водойми рідного краю. Значення водойм та їхня охорона.

33. 1 Ґрунт, його значення. Значення ґрунту в житті рослин, тварин і людини. Охорона ґрунтів. Яри та боротьба з ними. Роль людини у збереженні і покращенні ґрунтів.Дослідницький проект. «Що забруднює ґрунт?». (Експеримент).

34. 1 Природні зони України. Зона мішаних лісів (Полісся), лісостеп, степ. Карта природних зон.Практична робота. Нанесення на контурну карту меж природних зон.

35. 1 Мішані ліси. Рослинний і тваринний світ. Значення лісів для людини. Господарська діяльність людини в зоні мішаних лісів. Заповідні території зони мішаних лісів.

36. 1 Лісостеп. Рослинний і тваринний світ зони. Господарська діяльність людини в лісостепу. Заповідні території зони лісостепу.

37. 1 Степи. Багатство й різноманітність рослин та тварин у степах. Пристосування живих організмів до життя у степах. Охорона тварин і рослин степу. Господарська діяльність людини в зоні мішаних лісів.

38. 1 Гори. Кримські та Карпати. Уявна подорож до Українських Карпат. Рослинний та тваринний світ у горах. Господарська діяльність людей у

43

гірській місцевості. Зникаючі тварини і рослини Кримських і Карпатських гір.

світу й України;- природні зони;- Кримські гори і Карпати;заповідники і національні парки.

39. 1 Заповідники, національні парки, їхня роль в охороні природи. Червона книга України, її значення, окремі представники рослин і тварин Червоної книги.

40. 1 Урок узагальнення знань

Моделювання проблемних ситуацій щодо використання природи та знаходження шляхів їхнього розв’язання.Дослідження причин забруднення ґрунту.Робота з джерелами інформації: пошук інформації в додаткових джерелах (у довідниках, енциклопедіях, періодичних виданнях, мережі Інтернет; з картами.Тема 3. Населення Землі – 5 год.41. 1 Заселення людиною Землі. Чисельність

населення Землі, її зміна. Раси. Зовнішні ознаки людей різних рас. Практична робота . Складання порівняльної характеристики ознак людей різних рас.

Учень:знає чисельність населення світу і України;розрізняє людські раси за зовнішніми ознаками;називає причини, які вплинули на розселення людей;перші поселення у рідному краї;пояснює залежність господарської діяльності людей від природних умов;відмінності міста і села за зовнішніми ознаками;показує на карті найбільші міста світу і України (3–4).

42. 1 Розміщення людей на Землі. Причини розселення людей. Найдавніші поселення у рідному краї.Міні-проект. «Як виникла назва мого міста (села)?».

43. 1 Господарська діяльність людини в різних природних умовах. Пристосування людини до різних природних умов (зовнішній вигляд, житло, одяг, праця, їжа).

44. 1 Види поселень людей: міські, сільські. Їхня відмінності за зовнішніми ознаками і зайнятістю населення. Найбільші міста світу й України.Практична робота. Позначення на карті найбільших міст світу й України.


Обладнання: карта світу, карта населення світу, фотографії (картини) людей різних рас.Робота з джерелами інформації: пошук інформації у додаткових джерелах для реалізації проектів (у довідниках, енциклопедіях, періодичних виданнях, мережі Інтернет, робота з таблицями, схемами, картами .Тема 4. Енергоносії та їхнє використання людиною – 5 год.

46. 1 Енергоносії. Відновлювані та не відновлювальні енергоносії. Сонце як невичерпне джерело енергії. Вітер – найдоступніше відновлюване джерело енергії. Інші відновлювальні джерела енергії (енергія річок, морів та океанів, енергія зі сміття та гниття залишків рослин, енергія Землі).

Учень:характеризує Сонце як невичерпне джерело енергії;розрізняє відновлювальні та не відновлювальні джерела енергії;пояснює діаграму запасів природного палива на Землі;має уявлення про перетворення енергії Сонця в інші види енергії;готує в групах:- розповідь про шляхи втрати тепла у будинку;- розповідь про способи заощадження тепла й електроенергії в будинку (квартирі);

47. 1 Використання енергоносіїв людиною. Природне паливо. Запаси природного палива на Землі. Перетворення енергії Сонця в інші види енергії.

48. 1 Дослідницький проект «Коли? відбуваються втрати тепла у будинках?».

44

виготовляє плакат, презентує і захищає його зміст,знаходить спосіб його практичного застосування;висловлює власну думку щодо збереження тепла та електроенергії.

49. 1 Дослідницький проект «Як заощадити тепло й електроенергію в своїй оселі?».

50. 1 Узагальнюючий урок. Творчий проект «Захисники природи» Підготувати малюнки, рекламні плакати для пропагування енергозбереження в нашій країні. Розмісити плакати у школі, в будинках, на вулицях міста чи села.

Дослідження: яким чином відбуваються втрати тепла у будинках? Як заощадити тепло й електроенергію в твоїй оселі?Робота з джерелами інформації: пошук інформації у додаткових джерелах для реалізації проектів (у довідниках, енциклопедіях, періодичних виданнях, мережі Інтернет, робота з таблицями, схемами.РОЗДІЛ ІІІ. ЛЮДИНА І ВСЕСВІТ (16 год.)

Тема 1. Земля – наш космічний дім – 10 год.

51. 1 Оболонки Землі. Тверда оболонка Землі –літосфера. Гірські породи і мінерали, їхнє значення для людини. Внутрішня будова Землі: ядро, мантія, земна кора.

Учень:називає:- оболонки Землі;- приклади гірських порід і мінералів;- природні зони світу;- представників рослинного і тваринного світу;розпізнає форми рельєфу;розуміє значення:- гірських порід для людини;- атмосфери для життя на Землі;- вплив клімату і погоди на здоров’я людини;- гідросфери для формування клімату Землі;пояснює:- вплив людини на біосферу;- як відбувається нагрівання атмосфери;висловлює оцінні судження про ставлення інших і своє власне до природи;стисло характеризує природні зони за планом;показує:- на фізичній карті найбільші гори, річки, моря, рівнини, височини;- на карті природних зон, їхні межі;моделює життєві ситуації, вибирає допустимі форми поведінки, які не шкодять природі;висловлює свою думку про неповторність планети Земля.

52. 1 Рельєф і форми рельєфу. Гори, рівнини, височини. Найбільші гори, рівнини і височини світу.Практична робота. Нанесення на контурну карту гір (2), рівнин (2) і височин (2).

53. 1 Повітряна оболонка Землі – атмосфера. Значення атмосфери для життя на Землі. Нагрівання атмосфери. Розподіл тепла на Землі.

54. 1 Погода і клімат. Атмосферні опади. Вітер. Буревії. Вплив клімату і погоди на господарську діяльність та здоров’я людини.Практична робота. Оцінка впливу погодних умов на самопочуття людей (опитування членів родини).

55. 1 Водна оболонка Землі – гідросфера. Розподіл прісної води на Землі. Малий і великий кругообіг води та його роль у природі. Значення гідросфери для формування клімату Землі (здатність води розподіляти тепло і пом’якшувати клімат). Споживання води в сім’ї, Україні та світі.

56. 1 Жива оболонка Землі – біосфера. Життя на Землі. Різноманітність живих організмів на суходолі та в Світовому океані.

57. 1 Природні зони, їхня характеристика. Вплив людини на біосферу.Спостереження за живою природою як спосіб визначення якості навколишнього середовища.

58. 1 Як людина пізнавала Землю. Пригоди Марко Поло. Христофор Колумб. Навколосвітні подорожі. Фернан Магеллан. Сучасні методи дослідження природи Землі.

59. 1 Неповторність Землі. Охорона водних ресурсів, атмосфери Землі, земних надр. (Узагальнюючий урок).

Спостереження за живою природою як спосіб визначення якості навколишнього середовища.Дослідження впливу погодних умов на самопочуття людей (опитування членів родини).Робота з джерелами інформації: пошук інформації у додаткових джерелах (у довідниках,

45

енциклопедіях, періодичних виданнях, мережі Інтернет, робота з таблицями, схемами; портрети Марко Поло, Христофора Колумба, Фернана Магеллана.Тема 2. Наша адреса у Всесвіті – 6 год.

60. 1 Земля, Місяць і Сонце. Рухи Землі та Місяця. Сонячна система та її склад. Вивчення небесних тіл за допомогою телескопів та міжпланетних станцій.

Ученьпояснює:- зміну дня і ночі, зміну пір року на Землі, добове обертання зоряного неба рухом Землі навколо осі;- необхідність вивчення Сонця та тіл Сонячної системи;- як відрізнити неозброєним оком планету від зорі;знає склад Сонячної системи та місце Землі у ній;характеризує:- Сонце як одну з багатьох зір;- Молочний Шлях як нашу Галактику;називає:- відмінності зір за температурою, розмірами, розташуванням у просторі;- 2–3 сузір’я зоряного неба;- складові Всесвіту;- 1–2 природодослідників Всесвіту та їхні відкриття;знає:- призначення телескопа;- власні назви 1–2 зір (Полярна, Сиріус);- уявлення стародавніх людей про Землю та Всесвіт;має уявлення:- про дослідження Сонячної системи;- про форму Галактики;- про карту зоряного неба;- про розширення Всесвіту;пояснює добове обертання зоряного неба рухом Землі навколо осі;- розташування зір у просторі за допомогою моделі сузір’я;- місце Землі у Всесвіті;розпізнає 3–4 сузір’я (Великої та Малої Ведмедиці, Оріон, Лебідь, Кассіопею);моделює розширення Всесвіту за допомогою надувної кульки;презентує своє дослідження;відповідає на запитання;задає запитання;висловлює своє враження від виступів однокласників.Визначає напрямок на північ за допомогою Полярної зорі.

61. 1 Сонце та зорі. Зорі. Їхня різноманітність за розмірами, температурою, розташування у просторі. Сонце – жовтий карлик.

62. 1 Зоряне небо. Сузір’я зоряного неба. Добове обертання зоряного неба. Велика та Мала Ведмедиці (Великий та Малий Віз). Полярна зоря. Молочний (Чумацький) Шлях. Галактики. Молочний Шлях – наша Галактика.Моделювання: виготовлення моделі сузір’я.

63. 1 Розвиток поглядів на Землю і Всесвіт. Уявлення давніх людей про Землю і Всесвіт. Всесвіт за Аристотелем. Микола Коперник та геліоцентрична система світу. Перші телескопічні дослідження Всесвіту Галілео Галілея.Дидактична гра «Суперечка Аристотеля з Коперником і Галілеєм, або Як довести, що Земля обертається навколо Сонця?».

64. 1 Сучасні уявлення про Всесвіт. Будова Всесвіту. Розширення Всесвіту. Моделювання розширення Всесвіту за допомогою надувної кульки.

65. 1 Узагальнюючий урок. Написання есе на тему (за вибором): «Земля і Всесвіт», «Майбутнє Землі і людства», «Людина – неповторна», «Земля – неповторна».

46

Демонстрація: телурія.Робота з джерелами інформації: таблиці, міжпланетних станцій, фотографій Землі з космосу та інших небесних об’єктів (або діапозитиви), карти зоряного неба, портрети вчених, малюнки з ілюстраціями їхніх наукових поглядів.66-68.

3 РЕЗЕРВ

Науковий керівник творчого колективу з розроблення проекту програми

Гільберг Тетяна Георгіївна, завідувач кафедри методики навчальних дисциплін Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної

освіти, кандидат педагогічних наук

47

ПРОГРАМА «ПРИРОДОЗНАВСТВО» 1- 4...

Documents

Transcript of ПРОГРАМА «ПРИРОДОЗНАВСТВО» 1- 4...