Виступ Голови Національного банку на засіданні Верховної Ради України 06 березня 2015 року

06.03.2015

Шановні народні депутати! За останні два місяці я вчетверте доповідаю з цієї трибуни. Тому навряд чи ви почуєте нові цифри

сьогодні, але я спробую пояснити логіку дій НБУ. Зазвичай НБУ закидають протилежні за суттю претензії. Наведу типові приклади: Перший. Звинувачують у тому, що надано багато рефінансу на ринок, і тут же, заявляють, що ми гнобимо банківську систему, тому що не даємо рефінансу на ринок під відтоки вкладів. Другий. Кажуть, що НБУ відпустив валютний ринок напризволяще, і водночас звинувачують, що ми тримали індикативний курс і цим не давали ринку знайти рівновагу. Третя типова внутрішньо суперечлива претензія. Одні зітхають, що вводяться тимчасові адміністрації у банки, а інші тут же волають, чому не вводять Фонд Гарантування і не виплачують вкладникам гарантовані суми. Четвертий приклад. Інкримінують, що НБУ не контролює валютний ринок, і при цьому кричать, що НБУ запровадив на ринку такі обмеження, що не можливо працювати. Тому спробую ще раз надати роз‘яснення. Але, насамперед, від імені правління НБУ я дякую за ухвалення парламентом закону про посилення контролю за операції банків з пов‘язаними особами та посилення відповідальності власників та керівників банків за дії, що призвели до неплатоспроможності їх установ. Чому це важливо? Тому що власники та вищий менеджмент банків повинні відшкодовувати

нанесені державі і вкладникам збитки. В 2014-2015 роках Фонду гарантування було передано для виведення з ринку 44 банки, з них 11 в 2015 році. По суті, банківська система втратила майже 200 млрд. грн. а це майже 9% нашого ВВП.З цієї суми тільки 50 млрд грн має відшкодувати держава через Фонд гарантування вкладів фізосіб. А це 9,96% доходу бюджету країни. Станом на 25 лютого вкладникам неплатоспроможних банків вже було виплачено 18,5 млрд. грн. І якби ми мали такий інструмент раніше, то ця сума була б значно меншою, оскільки кожен акціонер і його менеджмент, який збирався вивести активи і списати все на кризу, тричі подумав би над своїм рішенням. Наведу цифри Фонду гарантування: на сьогодні загальна сума збитків, яку було завдано неплатоспроможним банкам через протиправні дії акціонерів банків та їх посадових осіб складає

понад 58 млрд грн. Наразі вже відкрито 239 кримінальних впровадження на загальну суму майже 43 млрд. грн. Прийнятий закон про посилення відповідальності власників та керівників банків –додатковий важіль впливу на них, він значно посилить гарантії збереження і примноження коштів населення та бізнесу. Зрозуміло, що очищення банківського сектору – це болісний і тривалий процес. На жаль, він підсилюється відтоком депозитів з банків. Лише за минулий рік громадяни забрали з банків 126 млрд. грн. З початку поточного року ця сума збільшилася ще на 18 млрд. грн. Попри те, що значна частина цих відтоків є результатом паніки, ми не можемо не допомогти банкам виконати законне право людей – повернути їм їхні заощадження. Тож, Національний банк

просто зобов’язаний підтримувати банки, надаючи їм кредити рефінансування щоб забезпечити вчасне проведення розрахунків та повернення вкладів населенню. Слід розуміти, що операції з рефінансування – стандартна практика кожного центробанку у світі. Але як я вже неодноразово наголошувала , на підтримку регулятора, як кредитора останньої інстанції, банки можуть розраховувати, якщо вони платоспроможні (тобто мають лише проблему з ліквідністю в

зв’язку з відтоком депозитів),мають достатній капітал або затверджену

програму докапіталізації та мають прийнятну якісну заставу. І все це відбувається під жорстким контролем НБУ, з введенням обмежень за активними операціями та наявності

куратора в банку, який відслідковує цільове використання наданого стабілізаційного рефінансу. Вигадки про сотні мільярдів гривень видані за мою каденцію безконтрольно рефінансування, виглядають не інакше як – нісенітниця. Адже дані щодо виданих Нацбанком кредитів

рефінансування сьогодні відкриті як ніколи – кожен громадянин може побачити не лише обсяги виданих кредитів, а й кому вони були надані і скільки. Зараз заборгованість за кредитами рефінансування становить 110,9 млрд. грн. (не 200, не 300 і не 500, а 110 млрд. грн.!!!). 77 млрд. грн. із цієї суми були видані банкам у 2008-2010 роках та досі не повернуті. З початку 2015 року залишки за кредитами рефінансування збільшились на 2 млрд. грн. При тому, що відтік депозитів становив – майже 18 млрд. грн. У піковий день паніки 23 лютого денний відтік депозитів з банків становив2,2 мільярди гривень! Чи це порівнювані суми? Очевидно, що ні! За мою каденцію на посаді Голови НБУ – тобто за останні 8 місяців, обсяги кредитів банківській системі, наданих НБУ, зменшились на 1,7 млрд.

грн. Відповідно жодного тиску на валютний та фінансовий ринок, надані банкам обсяги рефінансування не чинили. Більше того, кожна гривня рефінансування яка зараз видається прямує виключно під відтік депозитів. Національний банк це жорстко контролює – у кожний банк, що отримав рефінансування направлено куратора від НБУ. Щодо найбільших суми рефінансування, то вона була надана найбільшому банку країни, який має 26% частку депозитів та поточних рахунків фізичних осіб. Відтік коштів фізичних осіб с початку 2014 року в цьому банку склав 44млр грн., а заборгованість за рефінансом складає 23 млрд грн., включаючи 7,264 млрд грн. виданих за мою каденцію. Все це наочно демонструє, що додаткові 21 млрд. грн. були виплачені банком вкладникам самостійно за рахунок внесків акціонерів так зменшення кредитного портфелю. Тепер про емісію. За 2014 рік монетарна база зросла лише на 8,5% до 333,2 млрд.грн. І тут зауважу, що ці 333 мільярди накопичені за ВСЮ історію існування України. Тому прошу припинити маніпуляції темою емісії. Зрозуміло, що зростання монетарної бази на 8,5% не могло створити монетарного тиску на споживчі ціни та вартість гривні. Ці гроші разом з нашими ЗВР, по-суті, були спрямовані на утримання банківської системи від кризи платежів та розрахунків в економіці і дали серед іншого можливість державі забезпечити соціальні виплати, військові

витрати, закупити газ для опалювального сезону. Щодо монетарної бази у 2015 році. Фіскального домінування в 2015 році, як це сталося в 2014 році , коли НБУ профінансував уряд та НАК Нафтогаз на суму 175 млрд грн. або майже 40% зведеного бюджету країни, більше не буде. Максимальна сума, яка буде випущена НБУ в економіку не перевищить 91 мільярд гривень. Цей показник повністю узгоджений з

параметрами макроекономічного прогнозу, над яким ми працювали спільно з урядом та експертами МВФ. Сюди входить і перерахування прибутку НБУ до бюджету в розмірі 60,5 млрд грн., фінансова підтримку Фонду гарантування вкладів фізосіб та підтримка ліквідності платоспроможних банків. Тому населення може бути впевненим у поверненні власних коштів з

неплатоспроможних банків, у законодавчо визначених межах 200 тисяч гривень. Окремо мушу прокоментувати декілька цифр, щодо безготівкової емісії в цьому році яка

склала 48 млрд грн. Декілька пояснень вважаю за необхідне навести. Показник емісії не відображає обсягу коштів, які потрапили в економічний обіг та теоретично можуть тиснути на ціни та обмінний курс. Простий приклад: 40 млрд.грн. з цих коштів припадає на угоду своп з Народним банком Китаю. Ці кошти зберігаються на рахунках Народного банку Китаю в НБУ і жодна гривня не була використана. Вони виступають в якості своєрідної застави. Натомість НБУ отримав відповідну еквівалентну суму в 15 млрд китайських юанів, яку може використовувати для пом’якшення потреби у іноземній валюті і зміцнення позицій платіжного балансу. І це лише один приклад, коли кошти, які рахуються як емісійні, не знаходяться в обігу. Те ж саме і показники абсорбції коштів НБУ за рахунок депозитних операцій, які зараз складають 23,5 млрд грн.

В цілому, показник, що характеризує пропозицію грошей наданих НБУ економіці, є монетарна

база. Її обсяг за 2 місяці поточного року зменшився на 1,6 млрд. грн. Тепер про ситуацію на валютному ринку. Останню хвилю паніки нам вдалося швидко подолати. За рахунок рішучих дій на різних сегментах грошово-кредитного ринку. Останній сплеск курсу був викликаний насамперед психологічними факторами, які підігрівалися невизначеностями щодо перемир‘я на Сході держави та популістськими заявами

окремих політиків та діями власників виведених з ринку банків. Що ж до фундаментальних факторів для подальшої курсової корекції, то за нашими розрахунками, курс 20–22 гривні за долар є достатнім для повного усунення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу. А фінансовий рахунок виправлять надходження від наших зовнішніх офіційних кредиторів і, як ми сподіваємось, успішна реструктуризація Мінфіном суверенних боргів України. Нові кошти від МВФ будуть розподілені між урядом та НБУ. Вони дадуть нам змогу наростити міжнародні резерви до рівня 17 мільярдів доларів на кінець 2015 року, і відповідно відновити їх стабілізуючий потенціал. Повернусь до кроків НБУ задля подолання паніки. Що конкретно ми зробили? Насамперед, суттєво посилили монетарну політику шляхом підняття облікової ставки до 30% та збільшення обов‘язкових резервів банків. Цим ми намагаємось зв‘язати вільну ліквідність банків, щоб мінімізувати потенційний тиск на курс та ціни. Хоча окремі експерти і радили нам боротися з інфляційними процесами політикою дешевих грошей, але це є порадою з розряду гасіння пожежі бензином. Зараз нам насамперед потрібно забезпечити макрофінансову стабілізацію у державі. Тільки так ми зможемо створити умови для відновлення банківського кредитування й економічного зростання. А це вимагає стійкого зниження інфляції. Так, у цьому році вона ще залишатиметься високою. Адже на ціни зараз тисне проведена девальвація і ще будуть підвищені тарифи в енергетиці та ЖКГ. Але у 2016 році ціни перестануть так швидко зростати і інфляція складе менше 10%. НБУ не може впливати на ціни окремих продуктів – бензин, цукор, гречка тощо. Тут ключовою

роль є економічна політика уряду на окремих ринках та дії антимонопольного комітету. НБУ ж повинен регулювати монетарними засобами загально інфляційні тренди. Другий крок задля подолання паніки на валютному ринку – посилення адміністративних обмежень. На додаток до попередніх ми, зокрема: - заборонили кредитування банками у гривні під купівлю безготівкової іноземної валюти та під

забезпечення іноземної валюти; - вимагаємо підтвердження того, що покупець валюти є добросовісним платником податків; - вимагаємо використання акредитивної форми розрахунку для здійснення платежів за імпортними контрактами клієнтів загальною вартістю понад 500 тисяч доларів США, хоча ми і зробили тимчасові виключення для критичного імпорту. - заборонили авансові платежі за імпорт без відповідного підтвердження від НБУ. Перераховані кроки дозволили зупинити паніку на валютному ринку, забезпечити ритмічність валютних надходжень на ринок, запобігати непродуктивному витоку капіталу за межі України. Водночас, ми залишаємось прихильниками гнучкого обмінного курсу, рівень якого має відповідати фундаментальним економічним тенденціям. У випадку превалювання на ринку ситуативних сплесків, зумовлених панічною поведінкою, ми залишаємо за собою можливість

використання як адміністративних заходів, так і ринкових –а це валютні інтервенції. Шановні народні депутати! Вже наступного тижня МВФ має прийняти остаточне рішення про виділення Україні коштів. Ті, хто очікує, що це заспокоїть ринок – праві! Але, співробітництво з Фондом - це не лише гроші, це – передусім зобов‘язання усіх гілок влади провести справжні реформи! Уряд – має реформувати енергетичну сферу, фіскальну сферу, дерегулювати бізнес та інше. Парламент має ухвалити необхідні для цього закони. А НБУ – контролювати інфляцію та

стабілізувати банківський сектор. Тобто, кожен знає що робити. За роботу товариші, як казав класик! Дякую за увагу!