український бухгалтерський журнал видається з 26.06.1994 р.

БАЛАНС

БАЛАНСКЛУБ 54

• Зверніть увагу!Найактуальніші бланки можна скачати на сайті компаніїутуу.ЬаІапсе.иа/заі/Ь Іапкз

(1196) 5 липня 2012

________

Доступність професійного росту

5 липня 2012 іллллл/.ЬаІапсе.иа

СПЕЦВИПУСКОгляд Закону № 4834:

ПОЗИТИВНІ змінидо Податкового кодексу

Спецвипуск

ОГЛЯД ЗАКОНУ № 4834: ПОЗИТИВНІ ЗМІНИ ДО ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ

Податкове адміністрування:перевірки, штрафи та інші нюанси............................................................ 2

Позитивні з м ін и щ одо податку на прибуток............................................. 6

ПДФО: застосовуємо нові правила.............................................................. 11

Вивчаємо ПДВ-зміни..................................................................................... 13

Природні ресурси не залишаються поза увагою..................................... 25

Єдиний податок: гірше не стало, скоріше - навпаки............................. 28

РРО: електронна звітність для добровольців........................................... 31

Фіксований сільгоспподаток......................................................................... 31

№ 54 (1196),5 липня 2012 р.

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ В КИЄВІ:

Засновник:ТОВ «Баланс-Клуб»© ТОВ «Баланс-Клуб»

Видається з 26.06.94 р.Дні виходу: понеділок, четвер.

Україна, 03680, м. Київ, вул. Предславинська, 28, оф. 504 Е-таІІ: о№се®ЬаІапсе.кіеу.иа

ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

Почесна грамота Кабінету Міністрів України і Почесний знак «За значний внесок у розвиток видавничої справи і високий професіоналізм»Міжнародна нагорода ім. Луки Пачолі «За професійний внесок у відродження економіки та ефективне використання фінансо­вих механізмів»

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ:

Україна, 49047, м. Дніпропетровськ, пров. Верстатобудівельний, 4

Багатоканальний тел./факс: (056) 370-44-25.Е-таІІ для запитань читачів: о^еШЬаІапсе.сір.иаУУеЬ-сервер: Мір://уужж.ЬаІапсе.иаЕ-шаІІ для пропозицій: оЯісе@ЬаІапсе.сІр.иаЕ-шаІІ для листування Із членами Клубу: сІиЬ@ЬаІапсе.с)р.иаЕ-таІІ для замовлення передплати: росірізкаОЬаІапсе.ф.иа

російською мовою - 33684, українською мовою - 40418Головний редактор Василь КІРПІКІН Випускаючий редактор Анна ТРЕТЬЯКОВАРЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:__________________________________Позов А. X., Позова С. В., Гуня В. О., Гуцайлюк 3. В.,Дрозд І. К., Кузьмінський Ю. А., Мних Є. В., Петрик 0. А.,Савчук Н. В., Швець В. Г.

Інформаційна підтримка - системи ЛІГА:ЗАК0Н Мережі ділової Інформації ЛІГАБІзнесІнформ.Тел. (044) 538-01-01. игогуу.ІІва.пеї

Реєстраційне свідоцтво серії КВ № 2639 від 20.06.97 р.Авторські матеріали проходять відбір І рецензування.Рукописи не повертаються. Редакція залишає за собою право редагування авторських робіт. Редакція може не поділяти думку сторонніх авторів.Інформація, розміщувана на сторінках газети «БАЛАНС» з позначкою Е і виходить на правах реклами. Відповідальність за зміст рекламних матеріалів несе рекламодавець.

Відтворення в будь-якому вигляді матеріалів газети допускається тільки за письмовою згодою редакції.

Кольороподіл і друк друкарні ВКК «Баланс-Клуб», тел. 370-44-25. Формат 60x84 1/8. Друк офсетний. Умов. друк. арк. 3,72.Підписано до друку 27.06.12 р. Зам. № 286.

Загальний тираж газети 68 900 прим. Ціна договірна.

АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ № 54 (1196), 5 липня 2012 р.

Олена КАНТЕРМАН, юрист

ПОДАТКОВЕАДМІНІСТРУВАННЯ: ПЕРЕВІРКИ, ШТРАФИ ТА ІНШІ НЮАНСИЗміни, унесені до Податкового кодексу (далі - ПК) Законом від 24.05.12 р. № 4834-У ! (далі - Закон № 4834), торкаються багатьох видів податків. Торкнулися ці зміни і податкового адміністрування: порядку здійснення перевірок органами ДПС, застосування штрафних санкцій, податкової застави, порядку обліку платників податків та інших питань. У цій кон­сультації розглянемо найбільш важливі нововведення податкового ад­міністрування.

Відокремлені підрозділи

Уточнено визначення поняття «відокремлений підрозділ», застосовуване для цілей оподатку­вання. Тепер поняття відокремленого підрозділу в ПК застосовується не тільки в значенні, на­веденому в Цивільному кодексі (далі - ЦК), але і в значенні, наведеному в Законі від 15.05.03 р. № 755-І\/ «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон № 755), а для розд. IV ПК (тобто для цілей обкла­дення ПДФО) - у значенні, наведеному в Госпо­дарському кодексі (далі - ГК) (пп. 14.1.30 ПК).

Відповідно до ст. 1 Закону № 755 відокремлений підрозділ юрособи - це філія, інший підрозділ юрособи, що знаходиться поза його місцезнахо­дженням і виробляє продукцію, виконує роботи або операції, ■мадає послуги від імені юрособи, або представництво, яке представляє і захищає інтереси юрособи.

Зазначимо, що в ЦК немає визначення відокрем­леного підрозділу, але в ньому наводяться ви­значення видів відокремлених підрозділів: філій, представництв (ст. 95 ЦК).

Принципових відмінностей або суперечностей між визначеннями, наведеними в ЦК і в Законі № 755, немає. Можна сказати, що вони взаємно доповнюють і конкретизують поняття відокрем­леного підрозділу. Таким чином, на сьогодні усу­нено можливі різночитання щодо поняття «від­окремлений підрозділ».

Що стосується застосування в цілях обкладен­ня ПДФО визначення з ГК, то зазначимо таке.

Для цілей розд. IV ПК відповідно до пп. 14.1.222 ПК до роботодавця прирівнюються не тільки юридичні особи, але і їх філії, відділення та інші відокремлені підрозділи або представництва, які використовують найману працю фізосіб на під­ставі укладених трудових договорів (контрактів) і несуть обов'язки з виплати нею заробітної плати, а також із нарахуваня, утримання та сплати ПДФО до бюджету, здійснення нара­хувань на фонд оплати праці та інші обов'язки, передбачені законодавством.

А як можна дізнатися, чи є обов'язок у відокрем­леного підрозділу нараховувати й виплачувати зарплату працівникам, які трудяться в даному підрозділі? Адже часто на практиці цю функцію покладено на головне підприємство.

Основний документ відокремленого підрозділу юрособи - це відповідне положення, у якому і прописують усі важливі моменти, у тому числі і повноваження (або відсутність таких) на на­рахування й виплату заробітної-плати, ПДФО та інших зарплатних нарахувань та утримань.

Саме з Положення про відокремлений підроз­діл можна зробити висновок, є даний підрозділ платником ПДФО, чи за цей податок відповідаль­не головне підприємство.

А у визначенні, наведеному в ГК (ч. 4 ст. 64) передбачено, що відокремлені підрозділи не ма­ють статусу юрособи і діють на підставі по­ложення про них, затвердженого підприєм­ством.

2 ШУМ.ВАІ_АМС£Ш Д Д Д Д Ц Д

N° 54 (1196), 5 липня 2012 р.

Податкові перевірки

Зміни, унесені до ПК Законом N5 4834 щодо пе­ревірок, у цілому можна назвати позитивними, адже багато неясних і спірних моментів тепер прояснено. Назвемо основні зміни.

1. Давати пояснення з питань, що виникають у ході перевірок, тепер є правом, а не обов'язком платників податків (пп. 17.1.6 і 20.1.2 ПК).

Як говориться в одній відомій фразі американ­ського законодавства: «ви маєте право зберігати мовчання, а все сказане вами може бути вико­ристане проти вас...». Тому тепер, перш ніж щось говорити або пояснювати в ході перевірки, слід добре подумати, чи варто це робити, чи краще промовчати, щоб не розголосити «зайву» інфор­мацію і уникнути можливих непорозумінь.

2. Порядок проведення позапланових перевірок, передбачений ст. 78 ПК, тепер поширюється не тільки на виїзні, але і на невиїзні позапланові перевірки (п. 78.1 ПК). Ця зміна також позитивна для платників податків, адже тепер і цей вид пе­ревірок регламентовано законодавством: ст. 78, 82 ПК чітко прописують підстави для проведення, строки перевірок, тому при порушенні правил проведення невиїзної перевірки у платника по­датків будуть законні підстави для оспорювання її результатів.

3. До початку проведення фактичної перевірки податковий орган зобов'язаний вручити копію відповідного наказу про її проведення. Тепер цей документ може бути вручений не тільки платнику і податків або його уповноваженим особам, але й особам, які фактично здійснюють розрахун­ки, наприклад, касиру (п. 80.2 ПК).

Якщо раніше відсутність у місці здійснення роз­рахунків уповноважених посадових осіб підпри* ємства служила правомірною підставою для від­мови допустити представників органу ДПС до перевірки і багатьом вдавалося оспорити резуль­тати перевірки саме із цієї підстави, то тепер цю законодавчу «лазівку» ліквідовано для платника податків.

4. Заперечення до акта, складеного за резуль­татами перевірки, тепер слід подавати за основ­ним місцем обліку платника податків (п. 86.7 ПК). Ця зміна актуальна для тих платників податків, у яких місце основного обліку й місце ведення діяльності не збігаються (наприклад, за наявності філій).

ВЙПЙНС ТООТ*»ЧАІЧСЕ.иА

АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ

Якщо діяльність суб'єкта господарювання ве­деться не за основним місцем обліку і його пе­ревіряли за місцем здійснення діяльності, то податковий орган зобов'язаний переслати акт за основним місцем обліку платника податків (п. 86.5 ПК).

5. Із ПК виключено пп. 75.1.3, який передбачав заборону на проведення фактичних переві­рок відносно СМП - фізосіб-підприємців, щоне є платниками ПДВ, і юрособ, що застосовують спрощену систему оподаткування. Фактично ця заборона діяла до 01.01.12 р. - дати введення в дію положень ПК про спрощену систему опо­даткування, що прямо було передбачено вказа­ним пунктом.

Також нагадаємо читачам, що на сьогодні діє мораторій на проведення багатьох видів пере­вірок для окремих категорій суб'єктів господа­рювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, на підставі Закону від 23.02.12 р. № 4448-\/І «Про особливості здійснення держав­ного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену сис­тему оподаткування, обліку та звітності» (див. «БАЛАНС», 2012, № 28). Хоча на податкові пере­вірки (у т. ч. і фактичні) цей мораторій не по­ширюється (тобто податкові перевірки відносно цих суб'єктів господарювання проводяться без обмежень).

Податкові декларації та податкові консультації

1. Підкориговано норму, яка визначає, з яко­го моменту набувають чинності нові форми декларацій (розрахунків) (п. 46.6 ПК).

Якщо раніше формулювання цієї норми викли­кало різночитання і спори, то тепер у ПК чітко визначено, що нова форма декларації набуває чинності для складання звітності за податко­вий період, що настає за податковим періодом, у якому форму було оприлюднено.

2. Усунено суперечність у положеннях ПК, що стосуються підпису на податковій декларації (пп. 48.5.1 ПК). У випадку якщо ведення бухгал­терського обліку та подання податкової звітнос­ті покладені на керівника юридичної особи, то тепер достатньо того, що на декларації є тільки його підпис.

АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ

3. Як відомо, ДПС уповноважена здійснювати узагальнення податкових консультацій. Уза­гальнюючі податкові консультації підлягають обов'язковому оприлюдненню. Сьогодні з ураху­ванням прогресу одним із джерел такого опри­люднення є інтернет-ресурси (перш за все, зви­чайно, сайт ДПС) (п. 52.6 ПК).

Узяття на облік у податковому органі

Зверніть увагу: зміни щодо обліку платників податків набудуть чинності одночасно з набут­тям чинності відповідного закону про внесен­ня змін до деяких законів щодо взяття на облік юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців (За­кон від 24.05.12 р. № 4839Л/І набуває чинності з 17.12.12 р. і передбачає також унесення змін до ряду підзаконних актів, що регламентують узяття на облік суб'єктів господарювання).

Отже, зміни передбачають таке.

1. Уточнюється порядок узяття на облік платників податків в органах державної податкової служби (п. 64.1-64.3 ПК). Для юридичних осіб доку­ментом, що підтверджує взяття їх на облік як платника податку у податковому органі, буде:• довідка про взяття на облік - для юридичних

осіб і відокремлених підрозділів юросіб, для яких законодавством передбачено особливості їх державної реєстрації і які не включаються до( Єдиного державного реєстру юридичних осібі фізичних,осіб - підприємців (далі - ЄДР). До таких суб'єктів, наприклад, відносяться постій­ні представництва нерезидентів. Узяття таких суб'єктів на облік здійснюється відповідно до п. 64.2 ПК на підставі їх заяви, поданої до від­повідного органу ДПС.

Нагадаємо, що подати таку заяву вони зобов'я­зані в 10-денний строк після їх державної реє­страції (легалізації, акредитації або посвідчен- ня'факту створення іншим способом);

• виписка з ЄДР - для юросіб і їх відокремле­них підрозділів, які реєструються у звичайно­му порядку і дані про створення яких включа­ються до ЄДР. Узяття на облік таких платників податків у податковому органі здійснюється на підставі даних про них із реєстраційної картки, наданих податковому органу дрржреє-

№ 54 (1196), 5 ЛИПНЯ 2012 р.

стратором відповідно до вимог ст. 26 Закону № 755.

Нагадаємо, що на сьогодні виписка з ЄДР ви­дається держреєстратором після державної реє­страції юрособи засновнику або уповноваженій ним особі і є основним документом, що засвід­чує факт державної реєстрації (свідоцтва про держреєстрацію сьогодні вже не видаються) (ч. б ст. 25 Закону № 755).

Таким чином, після набуття чинності змін для більшості юридичних осіб відпала необхідність отримувати в податковому органі довідку про взяття на облік. Тепер достатньо отримати випис­ку з ЄДР, що спрощує документооборот.

2. Аналогічні зміни вносяться до ПК і щодо взят­тя на облік у податковому органі фізичних осіб (п. 65.5 ПК).

Так, документом, що підтверджує взяття на об­лік у податковому органі фізособи - підприємця буде також виписка з ЄДР, а для фізосіб, які здій­снюють незалежну професійну діяльність і не за­реєстровані підприємцями (адвокати, нотаріуси), таким документом буде довідка про взяття на облік у податковому органі.

3. Відповідно банки та інші фінансові установи відкриватимуть суб'єктам господарювання по­точні та інші рахунки або на підставі довідки ор­гану ДПС про взяття суб'єкта на облік, або ж на підставі виписки з ЄДР (п. 69.1 ПК).

4. Крім договорів про спільну діяльність та угод про розподіл продукції на обліку в органах ДПІ тепер повинні знаходитися і договори про управління майном (п. 64.6 ПК).

Виняток становлять тільки управління активами в рамках інститутів спільного інвестування фон­дів банківського управління, фондів фінансуван­ня будівництва і фондів операцій із нерухомістю, створених відповідно до Закону від 19.06.03 р. № 978-IV «Про фінансово-кредитні механізми та управління майном при будівництві житла і опе­раціях з нерухомістю».

Вважаємо, що найближчим часом буде розробле­но відповідний механізм взяття на облік догово­рів про управління майном.

№ 54 (1196), 5 липня 2012 р. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ

Податкові зобов’язання та податковий борг

1. Істотно підвищено межу суми податкового бор­гу, до якої платникам податків не надсилається (не вручається) податкова вимога. Тепер розмір такої суми становить 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі - НМДГ), тобто 340 грн. Раніше податкова вимога не ви­писувалася, якщо сума не перевищувала 1 НМДГ (17 грн.) (п. 59.1 ПК).

2. Те саме стосується тепер і податкової заста­ви - податкова застава не застосовується,якщо сума податкового боргу платника податків становить менше 20 НМДГ (п. 89.2 ПК).

3. Ще одна зміна, що стосується податкової за­стави, - уточнено, що вона припиняється з мо­менту набуття чинності відповідного рішення суду в процедурі банкрутства (раніше - із моменту винесення відповідного рішення) (пп. 93.1.3 ПК). Цілком логічна зміна, оскільки якщо рішення суду ще не вступило в законну силу, то воно не має юридичної сили і може бути скасоване вищими судовими інстанціями.

4. Тепер ПК передбачає право платника податків самостійно продавати майно, що знаходиться в податковій заставі, а також визначено механізм такого продажу (п. 95.23, 95.24 ПК).

Для здійснення цієї операції платник податків по­винен подати податковому керуючому відповід­не звернення, у якому обґрунтувати фінансово- економічні наслідки запитуваної операції, й отри­мати відповідну згоду на продаж.

Також у ПК визначено, що коли майно, яке зна­ходиться в податковій заставі, буде продано, то воно звільняється з податкової застави з мо­менту, коли орган ДПС отримає підтвердження про надходження коштів від такого продажу до бюджету (п. 93.4 ПК).

5. Визначено джерело погашення витрат, пов'я­заних з організацією і проведенням торгів із про­дажу майна платників податків, що знаходиться в податковій заставі (п. 95.16 ПК). Компенсація

цих витрат здійснюється за рахунок коштів, отри­маних від реалізації майна і за рахунок стягнутих коштів у порядку, визначеному КМУ.

6. Однією з підстав застосування адміністра­тивного арешту активів тепер є відсутність у суб'єкта господарювання РРО або застосу­вання РРО, не зареєстрованого належним чи­ном, за винятком випадків, коли суб'єкт гос­подарювання звільнений від застосування РРО (пп. 94.2.4 ПК).

Штрафи та інші санкції

Відносно санкцій, що застосовуються до суб'єктів господарювання, а також до їх посадових осіб ПК зробив деякі тимчасові послаблення, а саме.

1. До 01.01.14 р. не застосовуються штрафні санк­ції за неподання або порушення строку подання фізособами до органів ДПС відомостей про змі­ну даних, які вносяться до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (п. 14 під- розд. 10 розд. XX ПК).

2. Не застосовується адміністративний штраф, передбачений ст. 164і КУпАП, до платників єдиного податку за неправильність заповнення книги обліку доходів і книги обліку доходів і ви­трат у період із 01.01.12 р. по 31.12.12 р. (п. 4 розд.II Закону № 4834).

Крім того, змінами передбачено й інші тимчасові «штрафні пільги» для єдинників (докладніше про

1 це див. на с. 28 цього номера.

Дата набуття чинності змін

Більшість змін до ПК, про які йтиметься в кон­сультаціях цього спецвипуску, набувають закон­ної чинності з 01.07.12 р., проте деякі нововве­дення мають більш пізню дату набуття чинності відповідно до розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4834.

Більш детальну інформацію про нюанси набуття чинності деяких норм Закону № 4834 ви знайде­те у відповідних консультаціях цього видання. ■

БАЛАНС ^ ^ АІАМСЕІІА

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК № 54 (1196), 5 липня 2012 р.

Раїса БОЛІЛА, начальник відділу розробки та аналізу податкового законодавства з податку на прибуток та податкових платежів Управління адміністрування податку на прибуток та податкових платежів Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС України Ніна ЖУРАВЕЛЬ, Вікторія ЯКИМАЩЕНКО, редактори напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування»

ПОЗИТИВНІ ЗМІНИ щодо ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК

Метою прийнятих змін, унесених коментованим Законом до норм розд. III Податкового кодексу (далі - ПК), є упорядкування ряду положень, а також вирішення багатьох спірних питань, які виникали під час практичного застосування по­ложень цього розділу як у платників податку на прибуток, так і у працівників ДПС. Позитивним є також те, що деякі норми приведено у відповід­ність із положеннями П(С)БО, що зменшує суми податкових різниць, а також полегшує працю бухгалтерів та працівників, які відповідають за ведення обліку для цілей обкладення податком на прибуток. Проаналізуємо ці положення та ви­ділимо основні зміни, які набувають чинності з 01.07.12 р.

1. Вирішено питання віднесення до складу до­ходів платника податку коштів (інших видів ком­пенсації), отриманих які оплата товарів (робіт, послуг), відвантажених у періоді перебування такого платника на спрощеній системі оподат­кування, обліку та звітності, із яких не був спла­чений єдиний податок. Новим пп. 135.5.14 ПК установлено, що у звітному податковому періоді отримання таких коштів (інших видів компенса­ції) їх суми включаються до складу інших доходів без урахування' сум ПДВ, що надійшли у складі вартості таких товарів (робіт, послуг).

Наприклад, у липні 2012 року платнику податку на прибуток надійшла плата в сумі б 000 грн. (у т. ч. ПДВ - 1 000 грн.) за роботи, виконані ним у грудні 2011 року, коли він перебував на спро­щеній системі. Єдиний податок із суми такого доходу не сплачувався, оскільки замовник роз­платився вже коли платник перейшов на загальну систему. У III кварталі 2012 року платнику слід визнати дохід у сумі 5 000 грн. і відобразитийого в рядку 03.28 додатка ІД до Податкової декларації з податку на прибуток підприєм­ства, затвердженої наказом Мінфіну від 28.09.11 р. № 1213 (далі - Декларація № 1213).

2. Не включаються до складу доходу платни­ка податків грошові кошти (майно), передані як

внесок до статутного капіталу такого платника податків і не повернені ним власникам корпо­ративних прав (учасникам) при його ліквідації. Проте в дохід ліквідовуваного платника податків такі кошти (майно) не потраплять лише за умови недостатності (відсутності) активів, необхідних для виконання зобов'язань такого платника в ході його ліквідації (пп. 136.1.13 ПК).

3. Завдяки змінам, унесеним в абзац другий пп. 136.1.16 ПК, платникам податку надано право не враховувати у складі доходів вартість об'єктів основних засобів, безплатно отриманих із ме­тою їх експлуатації, у разі якщо такі об'єкти були отримані за рішеннями не тільки центральних органів виконавчої влади, а й місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самовря­дування, прийнятими у межах їх повноважень.

4. Новою редакцією п. 137.17 ПК врегульовано питання визначення доходів у вигляді вартості основних засобів, безплатно отриманих платни­ком податків із метою їх експлуатації, які не були 'враховані у складі доходу під час зарахування їх на баланс. З метою оподаткування такі доходи визнаються доходами в сумі, що дорівнює сумі

'амортизації відповідних активів, нарахованої у порядку, передбаченому ПК, у момент її на­рахування. У даному випадку відповідними ак­тивами будуть:• безоплатно отримані об'єкти енергопостачан­

ня, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудовані споживача­ми на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до зазначених мереж;

• активи, безоплатно отримані або виготовлені чи споруджені за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених Кабміном чи під гарантії Кабміну, у разі виконання зобов'язань за га­рантією Кабміну.

5. Вирішено питання обліку доходів платника по­датку - ліцензіата з постачання природного газу

МИМ.ВАІ.АМСЄ:МА БАЛАНС

№ 54 (1196), 5 липня 2012 р.

за регульованим тарифом, який визначається відповідно до Закону від 08.07.10 р. № 2467-Ч/І «Про засади функціонування ринку природного газу» (далі - гарантований постачальник).

Відповідно до нового п. 137.20 ПК доходи, вра­ховані таким постачальником для визначення об'єкта оподаткування згідно зі ст. 137 ПК, змен­шуються на суму нарахованих, але не отрима­них у звітному періоді коштів із бюджету, що передбачені програмою фінансування пільг та житлових субсидій певним категоріям населення на оплату окремих видів енергії, товарів та по­слуг. При цьому сума заборгованості бюджету з оплати пільг та житлових субсидій, погашеної з бюджету, у наступному звітному (податковому) періоді включається до суми доходу, визначеної як об'єкт оподаткування.

6. Урегульовано питання обліку заборгованос­ті у разі несплати позичальником (дебітором) процентів (ком ісійних) кредитору. Як видно з нового п. 137.21 ПК (утвореного з абзаців дру­гого та третього п. 137.9 ПК), таку заборгованість кредитор ураховує відповідно до порядку врегу­лювання безнадійної та сумнівної заборгованості, визначеного п. 159.1 ПК. При цьому метод на­рахування процентів (комісійних) за таким кре­дитом не застосовується до повного погашення позичальником (дебітором) заборгованості або списання заборгованості, яка визнана безна­дійною. Це правило (останнє речення) діє до 01.01.14 р. відповідно до змін, унесених Законом № 4834 в п. 12 підрозд. 4 розд. XX ПК.

7. Порядок визнання в податковому обліку не­розподілених постійних загальновиробничих іви- трат (далі - ЗВВ) приведено у відповідність із порядком їх визнання в бухобліку. Тепер такі ЗВВ визнаватимуться в періоді їх виникнення за умови, що в цьому періоді відбувалася реалізація продукції (п. 138.4 ПК). Так само і в бухобліку - нерозподілені постійні ЗВВ списуються на собі­вартість реалізації за період: Дт 90 - Кт 91.

8. Новим пп. 138.8.6 ПК визначено розмір витрат із придбання природного газу, що формують со­бівартість послуг гарантованого постачальника з постачання природного газу споживачам за регульованим тарифом у звітному податковому періоді. Такі витрати дорівнюють сумі коштів, що перерахована власнику природного газу з від­критого гарантованим постачальником у банку відповідно до закону поточного рахунка зі спеці­альним режимом використання для зарахування коштів, які надходять за спожитий природний газ від усіх категорій споживачів.

БЛДАНС ''ВДНУЛАиИСЕ.ЦА

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

Водночас слід зазначити, що після оформлення акта приймання-передачі природного газу між власником природного газу та гарантованим по­стачальником витрати, включені до собівартості постачання природного газу, підлягають кори­гуванню (у бік збільшення чи зменшення) відпо­відно до суми вартості придбаного природного газу гарантованим постачальником, визначеної в акті приймання-передачі природного газу за звітний податковий період.

9. Надано можливість ураховувати у складі ви­трат подвійного призначення вартість спеціаль­ного (форменого) одягу, взуття, мийних та зне­шкоджувальних засобів, засобів індивідуального захисту, які необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктів спеціального харчу­вання не лише за переліком, що встановлюється Кабміном, а й відповідно до галузевих норм безплатної видачі працівникам спеціального одя­гу, спеціального взуття та інших засобів індивіду­ального захисту (пп. 140.1.1 ПК).

10. Діючими нормами пп. 139.1.13 та 140.1.2 ПК установлено, що не включаються до витрат плат­ника податку витрати, понесені у зв'язку із при­дбанням у нерезидента послуг/робіт із консал- тингу, маркетингу, реклами та нарахуванням ро­ялті в обсязі, що перевищує 4 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого платника (без ПДВ та акцизного податку) за рік, що передує звітному.

Враховуючи, що в діяльності банків такий показ­ник, як «дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відсутній, у пп. 139.1.13 та 140.1.2 ПК внесено зміни, згідно з якими для банків базою для розрахунку 4%-вого ліміту вка­заних витрат є дохід від їх операційної діяльності (без ПДВ) за рік, що передує звітному.

11. Узгоджено положення ПК зі ст. 215, 228 та 234 Цивільного кодексу (далі - ЦК). Зокрема, ст. 228 ЦК визначено, що правочин, який пору­шує публічний порядок, є нікчемним. А відповід­но до ч. 2 ст. 215 ЦК правочин є недійсним, якщо його недійсність установлено законом (нікчем­ний правочин). У цьому випадку визнати такий правочин недійсним суд не вимагає. Водночас згідно зі ст. 234 ЦК фіктивний правочин також визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним уста­новлюються законом (п. 140.2 ПК).

12. Перелік витрат, які підлягають амортизації (п. 144.1 ПК), справедливо доповнено витратами на самостійне виготовлення (створення) не­

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК № 54 (1196), 5 липня 2012 р.

матеріальних активів із метою використання їх у господарській діяльності (включаючи витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких нематеріальних активів).

Крім того, коло об'єктів, які підлягають амортиза­ції, розширено вартістю основних засобів, без­платно отриманих або виготовлених чи спору­джених за рахунок коштів бюджету або кредитів, залучених КМУ чи під гарантії КМУ, у разі вико­нання зобов'язань за гарантією КМУ (див. також коментар до п. 137.17 ПК у п. 4 цього огляду).

13. До набуття чинності коментованого Закону норма п. 146.12 ПК передбачає, що сума ви­трат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (у т. ч. орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудо­ваних) концесіонером), у розмірі, що не пере­вищує 10 % сукупної балансової вартості усіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, у якому такий ремонт та поліпшення були здійснені.

При віднесенні на витрати сум ремонтів основ­них засобів слід орієнтуватися на сферу вико­ристання об'єктів основних засобів у госпді- яльності платника. Якщо такий об'єкт служить для адміністративних або збутових цілей, то і витрати на його ремонт увійдуть до складу відповідних витрат і будуть визнані в періоді їх здійснення. Якщо об'єкт - виробничий (за- гальновиробничий), то витрати на його ремонт увійдуть до складу загальновиробничих витрат і можуть потрапити як до складу собівартості продукції, робіт, послуг (і визнаватися при їх реалізації), т а к і до складу постійних нерозподі­лених загальновиробничих витрат (і визнавати­ся в періоді їх здійснення).

Унесення змін до п. 146.12 ПК усунуло вказану невідповідність у порядку віднесення ремонтних затрат на витрати. Проте легше стало лише тим бухгалтерам, які в бухобліку затрати на ремонт обліковують у порядку, установленому податко­вим законодавством. А бухгалтери, які ведуть облік «ремонтних» затрат «класичним» методом - виходячи з оцінки майбутніх економічних вигід, - жодного полегшення не відчують. Те ж можна сказати і для підприємств, що застосовують між­народні стандарти бухобліку.

14. Розширено перелік тих операцій із прийман­ня/передачі основних засобів і нематеріальних активів, які вважаються операціями із придбання

таких активів. Тепер у залізниць і підприємств залізничного транспорту загального користуван­ня придбанням вважатиметься прийняття на ба­ланс основних засобів рухомого складу за рішен­ням Укрзалізниці (пп. 146.17.2 ПК).

15. Статею 29 Бюджетного кодексу (далі - БК) установлено, що податок на прибуток п ідпри­ємств сплачується до державного бю джету (окрім податку на прибуток підприємств і фі­нансових установ комунальної форми влас­ності, який сплачується до місцевих бюджетів). У зв'язку із цим урегульовано питання сплати платником податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на тери­торії іншої, ніж такий платник податку, терито­ріальної громади, та який прийняв рішення про сплату консолідованого податку на прибуток, належних сум такого податку за місцезнаходжен­ням його відокремлених підрозділів. А саме: із п. 152.4 ПК виключено положення, що такий по­даток має сплачуватися до бюджетів територіаль­них громад. Тобто сума консолідованого податку за місцезнаходженням відокремлених підрозді­лів повинна сплачуватись до державного бюдже­ту (крім випадків, передбачених ст. 29 БК). Також виключено абзац сьомий п. 152.4 ПК як такий, що повторював положення абзацу четвертого цього пункту.

16. Для цілей обкладення податком на прибуток використовуються податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Положеннями ж Закону від 24.05.12 р. № 4834-УІ (далі - Закон № 4834) додатково встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для цілей розд. III ПК є календарний квартал (п. 152.9 ПК).

17. Податкове визначення терміна «балансова , вартість іноземної валюти» приведено у відповід­

ність з його бухгалтерським визначенням. Також уточнено порядок визначення доходів і витрат від операцій продажу інвалюти - тепер, як у бухоблі­ку (пп. 153.1.4 ПК).

18. До пп. 153.1.6 ПК унесено доповнення. Тепер не підлягають перерахунку в національну валюту з метою оподаткування (тобто в податковому об­ліку не враховуються курсові різниці, що виника­ють) суми інвалюти, отримані платником податків на спеціальний банківський рахунок у вигляді грантів (субгрантів) згідно із законодавчо затвер­дженими програмами Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією в Україні. Указане доповнення набуває чинності одночасно з відповідним Законом про виконання програм Глобального фонду.

8 тУЖ.ВАЦМСЄ'ЦА’. БАЛАНС

N° 54 (1196), 5 липня 2012 р.

19. Згідно з діючими положеннями пп. 153.3.2 ПК на страховиків, які підпадають під дію п. 156.1 ПК, не поширюється обов'язок нара­хування та сплати авансових внесків із подат­ку на прибуток при виплаті дивідендів акціоне­рам (власникам). Змінами, унесеними Законом № 4834 у перше речення абзацу третього пп. 153.3.2 ПК, слова та цифри «(крім платни­ків цього податку, які підпадають під дію пункту 156.1 статті 156 цього Кодексу)» були виключе­ні. Це означає, що після 01.07.12 р. при виплаті страховиками-емітентами дивідендів на користь своїх засновників - юридичних осіб, вони по­винні сплачувати авансовий внесок із податку на прибуток на загальних підставах.

Зазначимо, що в такому випадку страховики ма­тимуть право і на зарахування авансового внеску разом із податком, передбаченим п. 156.1 ПК. Але поки що проведення зазначеного зарахуван­ня не дозволяєтья діючою редакцією пп. 153.3.3 ПК (останнє речення). Сподіваємося, що відпо­відні зміни в пп. 153.3.3 ПК незабаром будуть внесені і заборону буде скасовано (пропозиції ТОВ «Баланс-Клуб» щодо виключення останнього речення з пп. 153.3.3 ПК внесені на розгляд за­конодавців).

20. До прийняття Закону № 4834 садівничі та гаражні кооперативи (товариства) при вклю­чені їх до Реєстру неприбуткових організацій та установ відносились до неприбуткових організа­цій, визначених в абзаці «г» п. 157.1 ПК (інші, ніж визначені в абзаці «б» цього пункту, юридичні особи, діяльність яких не передбачає отриман­ня прибутку). Таке узагальнення призводило ^о неоднозначного розуміння правил оподаткування таких організацій.

З метою встановлення єдиного підходу в опо­даткуванні садівничих та гаражних кооперати­вів (товариств) та недопущення суперечностей між ними та органами ДПС положеннями Закону № 4834 такі неприбуткові організації виділено в окрему групу (абзац «з» п. 157.1 ПК). Водно­час визначено перелік доходів, які звільняються у них від оподаткування (п. 157.9 ПК): окрім до­ходів у вигляді разових і періодичних внесків та пасивних доходів (які були і раніше), з'явилися й нові - у вигляді безповоротної фінансової до­помоги чи добровільних пожертвувань.

Крім того, із групи неприбуткових організацій, визначених в абзаці «є» п. 157.1 ПК, до якої входи­ли професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавцівта їх об'єднання, утворені в порядку, визна­

БАЛАНС '“'“'Н.ВЦАНСЕ.иА

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК

ченому законом, - виділено в окрему групу (абзац «ж» п. 157.1 ПК).

Відповідно, визначено перелік доходів, які звіль­няються у таких неприбуткових організацій від оподаткування (п. 157.9 ПК) - у вигляді вступних, членських та цільових внесків (вони були й ра­ніше), а також безповоротної фінансової допо­моги чи добровільних пожертвувань (це новація). Зазначимо, що тепер організації роботодавців подають податкову звітність про використання коштів неприбуткових організацій у загальному порядку (а не тільки за доходами, які підлягають оподаткуванню, як це передбачено для групи «є», див. п. 157.14 ПК).

21. Змінами, унесеними до п. 160.6 ПК, урегульо­вано питання оподаткування сум страхових пла­тежів (виплат), що перераховуються страховиком або іншим резидентом на користь нерезидентів у межах договорів страхування або перестраху­вання ризиків (у т. ч. страхування життя) у ви­падках, зазначених в абзаці п'ятому цього пункту. А саме: оподаткування здійснюється за ставкою12 % суми таких платежів (виплат) (раніше було тільки «виплат») за власний рахунок резидента, в момент їх перерахування.

22. До уваги резидентів, які здійснюють виплати нерезидентам за виробництво та поширення ре­клами! Норму п. 160.7 ПК дещо змінили, і тепер такі резиденти повинні за власний рахунок спла­чувати податок із доходів нерезидента за ставкою 20 % незалежно від того, хто саме прорекламо- ваний. Нагадаємо, що раніше 20 % потрібно було платити, лише якщо реклама відносилася до того резидента, який її нерезиденту оплачував.

23. Урегульовано питання врахування збитків минулих років - у новій редакції викладено п. З підрозд. 4 розд. XX ПК, яким визначе­но особливості застосування п. 150.1 ПК у 2011 році та 2012-2015 роках. Порядок застосування п. 150.1 ПК у 2011 році залишився без змін, тому розповімо про нього коротко. Так, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку із числа резидентів за підсум­ками І кварталу 2011 року було від'ємне значен­ня, то сума такого від'ємного значення підлягала включенню до витрат II календарного кварталу 2011 року. Визначення об'єкта оподаткування за наслідками II, ІІ-ІІІ та II—IV кварталів 2011 року здійснювалося з урахуванням такого від'ємного значення у складі витрат таких податкових періо­дів наростаючим підсумком до повного погашен­ня такого від'ємного значення.

ПОДАТОК НА ПРИБУТОК № 54 (1196), 5 липня 2012 р.

Важливо підкреслити, що при визначенні від'єм­ного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року враховуються збиткі, які утворилися станом на 01.01.10 р. та не були враховані у скла­ді валових витрат у 2010 році (80 % від'ємного значення ряд. 08 декларації з податку на при­буток підприємства за 2009 рік, форма якої за­тверджена наказом ДПАУ від 29.03.03 р. № 143, далі - Декларація № 143), плюс від'ємне зна­чення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році (ряд. 08 Декларації № 143 за 2010 рік), плюс збитки, які утворилися у І кварталі 2011 року.

У разі якщо платник податку не відображав у Податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-І\/ квартали 2011 року (форма якої затверджена наказом ДПАУ від 28.02.11 р.№ 114, далі - Декларація № 114) від'ємне значен­ня об'єкта оподаткування, яке утворилося станом на 01.01.11 р., то він має право подати уточнений розрахунок за звітний період II—IV квартали 2011 року, у якому відобразити суму такого від'ємного значення з урахуванням непогашених збитків станом на 01.01.11 р.

Підкреслимо: уточнюючий розрахунок заповню­ється за формою Декларації № 1213, із відміткою «Уточнююча». Подати такий уточнюючий роз­рахунок рекомендуємо до подання Декларації № 1213 за перше півріччя 2012 року. Порядок за­стосування п. 150.1 ПК у 2012-2015 роках уста­новлено залежно від розміру доходу платника податку за 2011 рік.

Так, для платників податку з доходом за 2011 рік 1 млн грн. та більше, які станом на 01.01.12 р. і мають збитки (з урахуванням збитків за 2010 по­датковий р ік)вклю чаю ть суму таких збитків до витрат:• звітних (податкових) періодів - починаючи

з першого півріччя 2012 року і наступних звіт­них періодів 2012 року - у розмірі 25 % суми таких збитків. У разі якщо 25 % таких збитків не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при ви­значенні податкових зобов'язань у наступних податкових періодах;

• звітних (податкових) періодів 2013 року - у розмірі 25 % суми таких збитків та суми збит­ків, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 % суми таких збитків не погашаєть­ся протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума під­лягає врахуванню при визначенні податкових зобов'язань у наступних періодах;

• звітних (податкових) періодів 2014 року - у розмірі 25 % суми таких збитків, та суми збитків, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 % суми таких збитків не пога­шається протягом відповідних звітних (подат­кових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податко­вих зобов'язань у наступних періодах;

• звітних (податкових) періодів 2015 року - у розмірі 25 % суми таких збитків та суми збитків, не погашених за 2014 податковий рік. Увага: якщо 25 % суми таких збитків не по­гашається протягом відповідних звітних (по­даткових) періодів 2015 року, то непогашена сума не підлягає врахуванню при визна­ченні податкових зобов'язань у наступних пе­ріодах.

Платники податку на прибуток ведуть окремий облік збитків, які утворилися станом на 01.01.12 р. та включаються до витрат наступних податкових періодів, а також сум, не погашених протягом 2012-2015 років. Такі збитки погашаються в пер­шу чергу. У другу чергу погашаються збитки, що виникли після 31.12.11 р. Для визначення збитків станом на 01.01.12 р. платники податку врахову­ють суму від'ємного значення об'єкта оподатку­вання, задекларованого в рядку 07 Декларації № 114 за II—IV квартали 2011 року, отриманого з урахуванням від'ємного значення об'єкта опо­даткування в рядку 08 Декларації № 143 за І квартал 2011 року.

У платників податків із доходом за 2011 рік менше одного мільйона гривень, які за на­слідками 2011 податкового року мають збитки (з урахуванням збитків за 2010 рік), сума таких збитків включається до складу витрат у першому півріччі 2012 року та наступних звітних (податко­вих) періодах до повного ї ї погашення.

24. З метою однозначного розуміння положень ПК уточнено, що звільнення від оподаткуван­ня прибутку, установлене в абзаці третьому п. 15 підрозд. 4 розд. XX ПК, поширюється на підприємства, які використовують біологічні види палива не тільки у виробництві теплової енергії (як це передбачено зараз), але й у одно­часному виробництві електричної та теплової енергії.

25. Урегульовано питання застосування меха­нізму визначення звичайної ц№и до набуття чинності ст. 39 «Методи визначення та поря­док застосування звичайної ціни» розд. II ПК, а саме: із прийняттям Закону №-4834 не будуть

ЧМН.ВАІАНСЕт БАЛАНС

№ 54 (1196), 5 липня 2012 р. ПДФО

застосовуватися діючі норми стосовно дона- рахування державними податковими органами податкових зобов'язань платника податку вна­слідок визначення звичайних цін за процедурою, установленою законом для нарахування подат­кових зобов'язань за непрямими методами. У зв'язку із чим платникам податку надається пра­во оскаржувати в адміністративному та судовому порядках донарахування податкових зобов'язань унаслідок визначення звичайних цін (п. 8 під- розд. 10 розд. XX ПК).

Підсумовуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що положення Закону № 4834 урегу­люють ряд актуальних питань, які хвилювали як платників податку, так і органи ДПС. Водночас ще існує необхідність удосконалення податкового законодавства.

Слід пам'ятати, що стабілізація законодавства є запорукою довіри, протидією корупції, стимулом для здійснення інвестицій та ритмічним забезпе­ченням бюджетів усіх рівнів. І

Людмила АРТЕМ'ЄВА, редактор напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування»

ПДФО: ЗАСТОСОВУЄМО НОВІ ПРАВИЛА

Нові правила визначення додаткового блага для працівників (абзац «а» пп. 164.2.17 ПК)

Зміни, унесені до цієї норми Податкового ко ­дексу (далі - ПК), усувають можливість різно­читання при визначенні оподатковуваного до­ходу у вигляді додаткового блага. Із 01.07.12 р. сума вартості житла та іншого матеріального або нематеріального майна, яке надає роботода­вець своїм працівникам, не буде вважатися для цих працівників додатковим благом і, відповід­но, обкладатися податком на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) тільки при виконанні таких умов: і• житло та майно повинні належати даному

роботодавцю на правах власності;• таке надання повинне бути передбачене нор­

мами трудового договору (контракту) або нор­мами колективного договору.

Тобто якщо роботодавець вирішить, наприклад, найняти квартиру або інше нерухоме майно для. свого працівника і при цьому сплачуватиме орендну плату орендодавцю (юридичній або фі­зичній особі), то у працівника в цьому випадку виникне дохід, який вважатиметься додатковим благом, що підлягає обкладенню ПДФО відповід­но до п. 167.1 ПК^тобто за ставкою 15 % (17 %)). При цьому значення не має, чи застережене на­дання такого Майна працівнику в колективному договорі (контракті) чи ні.

Коли прощений борг платника податків не вважається додатковим благом (абзац «д» 164.2.17 ПК)

Уточнено процедуру визначення оподатковува­ного доходу у вигляді додаткового блага, до яко­го відноситься сума боргу платника податків, що анулюється кредитором. Наприклад, платник по­датків отримав від податкового агента поворот­ну фінансову допомогу, яку він після закінчення строку повернення, указаного в договорі, не має можливості повернути.

У даному випадку виникає оподатковуваний до­хід у вигляді додаткового блага, з якого подат­ковим агентом повинен бути утриманий ПДФО. Проте ПДФО можна і не утримувати. Для цього необхідне виконання певних умов. А саме по­датковий агент-кредитор повинен:• самостійно прийняти рішення про прощення

боргу платника податків;• повідомити платника податків - боржника про

анулювання боргу рекомендованим листом із повідомленням про вручення;

• включити суму анульованого боргу в розраху­нок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь такого платника податків, за під­сумками звітного періоду, у якому такий борг був анульований;

• відобразити суму анульованого боргу в подат­ковому розрахунку за формою № 1ДФ з озна­кою доходу «126».

БАЛАНС тум.-вА<.л№:Е.иА 11

ПДФО

Після виконання вказаних умов усі обов'язки зі сплати ПДФО із суми додаткового блага по­кладаються на фізичну особу - боржника, яка зобов'язана:

а) відобразити прощену суму боргу в річній по­датковій декларації;

б) самостійно сплатити до бюджету суму ПДФО за ставкою 15 % (17 %).

Дохід від здачі ломучорних металів звільнено від ПДФО(пп. 164.2.18 ПК)

Із 01.07.12 р. дохід, отриманий платником подат­ків від здачі (продажу) ним лому чорних металів, не включається до його загального оподаткову­ваного доходу. Ураховуючи, що збором і здачею такого лому займаються в основному малозабез­печені та незахищені верстви населення, то звіль­нення вказаного доходу від обкладення ПДФО є позитивним рішенням для таких громадян.

Сума пенсії в повному обсязі не обкладається ПДФО (абзац «е» пп. 165.1.1 ПК)

Урегульовано питання про звільнення від опо­даткування суми індексації, нарахованої на суму державної пенсії.

Перерахунок ПДФО для платників податків спрощено (абзац третій п. 167.1 ПК)

Уже за підсумками 2012 року фізособи, які отри­мували дохід, від двох і більше податкових аген­тів, і при цьому загальна сума таких доходів пе-' ревищила розмір, який дорівнює 120 мінімальним заробітним платам, установленим законом на 1 січня звітного податкового року (у 2012 році г 128 760 грн.), не повинні робити перерахунок ПДФО. Тобто визначати середньомісячний річний оподатковуваний дохід для застосування ста­вок ПДФО 15 % і 17 % вони вже не будуть. Та­ким платникам податків достатньо буде подати річну" податкову декларацію, у якій відобразити суму доходу і суму ПДФО, утриману податковими агентами з такого доходу за відповідними став­ками, визначити загальний дохід за конкретний місяць і розрахувати суму ПДФО з такого доходу за відповідними ставками

А ось фізособи-підприємці та особи, які прова­дять незалежну професійну діяльність, не звіль­нені від проведення перерахунку ПДФО за під­

№ 54 (1196), 5 липня 2012 р.

сумками звітного року. Порядок здійснення пере­рахунку для них залишився тим самим. Тобто в цілях оподаткування вони повинні будуть визна­чити розмір середньомісячного доходу відповід­но до норм абзацу третього п. 167.1 ПК.

Перерахунок ПДФО за підсумками звітного року для податкових агентів спрощено (абзац перший пп. 169.4.2 ПК)

Урегульовано питання неоднозначного тракту­вання норм ПК щодо проведення перерахунку ПДФО податковими агентами. Так, ураховуючи зміни, унесені до ПК, роботодавець зобов'язаний здійснити перерахунок ПДФО із сум доходів, на­рахованих платнику податків у вигляді заробітної плати з урахуванням абзацу другого п. 167.1 ПК. Тобто якщо в будь-якому місяці звітного подат­кового року була виплачена зарплата, розмір якої перевищив десятикратний розмір мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня звіт­ного року (у 2012 році - 10 730 грн.), і при цьому застосовувалися дві ставки ПДФО - 15 % до суми доходу, що дорівнює 10 730 грн. і 17 % до суми перевищення, то в цілях визначення правильності утримання ПДФО при перерахунку перевіряти­меться кожен такий місяць.

ДАІ не повинне повідомляти органу ДПС про реєстрацію автотранспорту (п. 173.5 виключено)

До 01.07.12 р. орган, що здійснює державну реє­страцію транспортних засобів, зобов'язаний був повідомляти органи ДПС за місцем свого зна­ходження відомості про реєстрацію або зняття з реєстрації транспортних засобів.

Нагадаємо, що аналогічні відомості направля­ються також і нотаріусами, які завіряють договір відчуження транспортних засобів. Із внесенням змін до ПК усунено необхідність двічі подавати податковим органам інформацію одного і того ж змісту.

Банк - не податковий агент щодо доходів у вигляді успадкованого банківського внеску (абзац перший п. 174.5 ПК виключено)

Урегульовано питання неоднозначного тлумачен­ня норм ПК. Так, до внесення зк>И< У випадках, коли успадковується об’єкт у вигляді банківського внеску, податковим агентом висгупав банк. До його обов'язків входило утримання ПДФО із суми

№№№.ВАІА№Е.иА БАЛАНС

№ 54 (1196), 5 липня 2012 р.

внеску та подання до органу ДПС форми № 1ДФ. Проте на практиці банк не має права видавати успадковану суму без свідоцтва про спадщину, завіреного нотаріусом.

Зазначимо, що нормами ПК передбачена вимога, яка зобов'язує спадкоємця сплатити ПДФО перед

ПДВ

отриманням у нотаріуса свідоцтва про спадщину. Тобто в результаті один і той же об'єкт обкла­дався ПДФО двічі. Із внесенням змін до ПК банк звільнений від виконання функцій податкового агента щодо вказаного доходу. А ПДФО сплачу­ється безпосередньо спадкоємцем при отриманні нотаріально засвідченого свідоцтва. ■

Тетяна ЛІСІЦА, редактор напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування»Катерина ДАВИДОВА, консультант із питань бухгалтерського обліку та оподаткуванняОлена ЖУРАКІВСЬКА, редактор напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування»

ВИВЧАЄМО ПДВ-ЗМІНИ

Реєстрація платників ПДВ

Змінилося визначення особи з метою засто­сування розд. V Податкового кодексу (далі - ПК) (пп. 14.1.139 ПК). Це стосується в основно­му суб'єктів спрощеної системи оподаткування, зокрема, виключено норми, що ускладнювали розуміння визначення особи. Нагадаємо, що по­няття «особа» застосовується в цілях визначення платника ПДВ: відповідно до п. 183.1 ПК реєстру­ється платником ПДВ будь-яка особа, яка підля­гає обов'язковій реєстрації або прийняла рішенг ня про добровільну ПДВ-реєстрацію. Тобто для реєстрації платником ПДВ суб'єкту господарю­вання (дал і-- СГ) необхідно відповідати визна­ченню особи.

Наведене в редакції пп. 14.1.139 ПК, що діяла до01.07.12 р., визначення особи викликало труднощі при реєстрації єдинників платниками ПДВ (до­кладніше див. «БАЛАНС», 2012, № 13, с. 26). Проб­лемні питання ПДВ-реєстрації єдинників були роз'яснені в Узагальнюючій податковій консуль­тації, затвердженій наказом ДПС від 20.02.12 р. № 131 (див. «БАЛАНС», 2012, № 17, с. 25).

Тепер від єдинників за ставкою 5 % (фізосіб та юросіб) для їх відповідності поняттю особи не вимагається, щоб обсяг постачання послуг плат­никам ПДВ за останні 12 календарних місяців перевищував 300 тис. грн. (без урахування ПДВ) (тим паче що було незрозуміло, чи повинне таке постачання послуг бути винятковим видом д і­яльності єдинника). Тепер особами з метою за­стосування розд. V ПК є (див. табл. 1):

Таблиця 1Юрособи, у т. ч. підприємства

з іноземними інвестиціямиПідприємці Інші особи

Платники податків і зборів, установлених ПК, окрім єдиного податку

Ю ридичні особи, фізичні особи та п ідпри­ємці, які ввозять товари на митну територію України*Платники єдиного податку за ставкою 3 %

Платники єдиного податку за ставкою 5 % , які добровільно переходять на ставку 3 %

Представництва нерезидентів, що не мають статусу юридичної особи**

* Такі особи, що ’ніе є платниками ПДВ, при ввезенні на територію України товарів (що передбачає сплату ПДВ при мит­ному оформлейнО’сплачують ПДВ без реєстрації платниками ПДВ (п. 181.2 ПК). У попередній редакції ПК аналогічна норма стосувалабй-Тільки фізосіб.** Дана норма Залишилася без змін.

БАЛАНС ЖУтВАІАМСЕ.ІіА 13

№ 54 (1196), 5 липня 2012 р.

Що стосується єдинників за ставкою 5 %, то нор­ми щодо обов'язкової та добровільної реєстрації платників ПДВ поширюються на них тільки в разі добровільного переходу на ставку 3 %. Тобто, як і раніше, єдинник за ставкою 5 % при досягненні обсягу постачань 300 тис. грн. не зобов'язаний реєструватися платником ПДВ.

Добровільна реєстрація платником ПДВ(п. 182.1 ПК). Для осіб, що здійснюють постачання, які обкладаються ПДВ, але не є платниками ПДВ (оскільки в них обсяг таких постачань не досяг 300 тис. грн. без урахування ПДВ), скасовано вимоги про те, що обсяг постачань товарів/по­слуг іншим платникам ПДВ за останні 12 кален­дарних місяців сукупно повинен становити не менше 50 % загального обсягу постачань, а та­кож інші вимоги (про розмір статутного капіталу

І та балансової вартості активів).

Це означає, що особи, які здійснюють постачан­ня, що обкладаються ПДВ, зможуть добровільно за заявою зареєструватися платниками ПДВ без

■ дотримання будь-яких умов. Це, зокрема, дасть

можливість СГ на загальній системі оподаткуван­ня перейти на єдиний податок відразу за ставкою З % (минаючи ставку 5 %, що раніше було не­минуче при не виконанні ними умов обов'язкової або добровільної реєстрації платником ПДВ).

Реєстрація єдинників платниками ПДВ. Перш за все зазначимо, що із ч. 4 п. 293.8 ПК виключе­но абзац «г», який регламентував перехід єдин- ника за ставкою 5 % на ставку 3 % за умови його відповідності діючому тоді визначенню особи (обсяг постачань послуг платникам ПДВ повинен був перевищувати 300 тис. грн.).

Тепер у зв'язку з виключенням цієї умови з ви­значення особи відпала необхідність і в самому абзаці «г». Зараз обрання ставки 3 % єдинни- ками, що застосовують ставку 5 %, регулюється абзацом «б» ч. 4 п. 198.3 ПК, який у попередній редакції ПК незрозуміло для кого передбачався (див. «БАЛАНС», 2012, № 13, с. 27). Інформацію про СГ, які можуть вибрати ставку єдиного подат­ку 3 % (що пов'язане зі сплатою ПДВ), покажемо в табл. 2.

Таблиця 2

Категорія СГ, які можуть вибрати ставку єдиного

податку 3 %

Дата подання заяви про перехід на єдиний податок (зміну ставки

єдиного податку)

Дата подання заяви про реєстрацію

платником ПДВДата реєстрації платником ПДВ

' - ■ Лї:4 К: ■: 4СГ на загальній системі опо­даткування - платники ПДВ при переході на спрощену систему за ставкою 3 % (аб­зац «а» ч. 4 п. 298.3 ПК)

Не пізніше ніж за 15 ка­лендарних днів (далі - к. д.) до початку на­ступного календарного кварталу (абзац «а» ч. 4 п. 298.3 ПК)

СГ був платником ПДВ у момент переходу на єдиний податок

Платник єдиного податку за ставкою 5 % у випадку:- добровільногзміни ставки єдиного податку на 3 %,- реєстрації платником ПДВ (абзац «б» ч. 4 п. 298.3 ПК)

Не пізніш е н іж за 15 к. д. до початку на­ступного календарного кварталу, у якому за-, стосовуватиметься нова ставка єдиного подат­ку 3 %(абзац «б» ч. 4 п. 298.3 ПК)

Не пізніше ніж за 15 к. д. до почат­ку наступного календарного квар­талу, у якому застосовуватиметься нова ставка єдиного податку 3 % (п. 183.4 ПК).Примітка. Тепер такий єдинник може зареєструватися платником ПДВ без умов про обсяги поста­чання, розмір статутного капіталу і вартості активів

Із 1-го числа ка­лендарного квар­талу, у якому за­стосовуватиметь­ся ставка єдиного податку 3 %(п. 183.5 ПК)

СГ - неплатник ПДВ при пе­реході на єдиний податок за ставкою 3 % і реєстрації платником ПДВ (абзац «в» ч. 4 п. 298.3 ПК)

Не пізніш е ніж за 15 к. д. до початку на­ступного календарного кварталу, у якому буде здійснено реєстрацію платником ПДВ (абзац «в» ч. 4 п. 298.3 ПК)

Така реєстрація платником ПДВ буде добровільною (п. 182.1 ПК). Заява подається не пізніше ніж за 20 к. д. до початку податкового пе­ріоду, з якого особа вважатиметь­ся платником ПДВ (п. 183.3 ПК).У заяві можна вказати бажаний (запланований) день реєстрації (п. 183.5 ПК).Рекомендуємо вказувати 1-й день кварталу, з якого особа буде плат­ником єдиного податку

Бажаний (запла­нований) день реєстрації плат­ником ПДВ

14 МШ .ВАЦМСЕШ БАЛАНС

№ 54 (1196), 5 липня 2012 р.

Зазначимо, що з п. 183.5 ПК виключено умову про можливість зазначення бажаного дня реє­страції платником ПДВ у разі переходу з єдиного податку за ставкою 5 % на загальну систему опо­даткування (п. 183.4 ПК). Вважаємо, що у зв'яз­

ку із цим нічого не змінилося і строки подання реєстраційної заяви для цих осіб будуть такими (залежно від того, яка це реєстрація: обов'язкова чи добровільна, див. табл. 3).

Таблиця ЗРеєстраціяплатником

ПДВ

Строк подання реєстраційної заяви Дата реєстрації платником ПДВ

■* ^ ■Обов'язковареєстрація.СГ відповідає вимогам п. 181.1 ПК

Не пізніше 10-го числа календарно­го місяця, у якому здійснено пере­хід на загальну систему оподаткування (п. 183.4 ПК)

Дата реєстрації платником ПДВ визначається від­повідно до пп. 3.7.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвер­дженого наказом Мінфіну від 07.11.11 р. № 1394 (далі - Положення № 1394, див. «БАЛАНС», 2012, № 23, с. 3).Вважаємо, що у зв'язку зі зміною строку видачі свідоцтва платника ПДВ із 10 робочих днів (далі - р. д.) до 5 (п. 183.9 ПК), до пп. 3.7.2 Положення № 1394 можуть бути внесені зміни

Добровільнареєстрація

Не пізніше ніж за 20 к. д. до початку місяця, у якому особа вважатиметь­ся платником ПДВ (п. 183.4 ПК). Мож­на вказати бажану дату реєстрації, що відповідає даті початку місяця, з якого особа вважатиметься платником ПДВ (п. 183.5 ПК)

Бажаний день реєстрації (пп. 3.7.3 Положення № 1394). Докладніше про це див. «БАЛАНС», 2012, № 43-44, с. 35

Зверніть увагуі Дата подання заяви про відмову від спрощеної системи - не пізніше ніж за 10 к. д. до початку нового кварталу (року) (пп. 298.2.1 ПК).

Скорочено строк видачі свідоцтва платникаПДВ. Відповідні зміни внесено до п. 183.9 ПК: за­значені в цьому пункті строки скорочено з 10 до

5 р. д. У зв'язку із цим змінюються строки видачі свідоцтва платника ПДВ у різних ситуаціях (див. табл. 4).

Таблиця 4

,Ни вказано бажаний день реєстрації? Дата видачі (відправлення поштою) реєстраційного свідоцтва

У реєстраційній заяві вказано бажаний (запланований) день реєстрації платником ПДВ

Не пізніше наступного робочого дня після бажаного дня реєстрації платника податку, указаного в його заяві

Бажаний день реєстрації настає після завершення 5 р. д. із дати надходження реєстраційної заяви

Не пізніше бажаного дня реєстрації

Бажаний день реєстрації настає раніше дати, яка припадає на останній день строку, установленого для реєстрації платника податку органом ДПС (5 р. д.)

Протягом 5 р. д. із дати надходження реє­страційної заяви

Бажаний день реєстрації не вказано в заяві

Перереєстрація платників ПДВ. Пункт 183.15 ПК доповнено двома абзацами, якими внесено такі зміни до порядку перереєстрації платни­ків ПДВ:

• у п. 183.15 ПК указано причини, з яких про­водиться перереєстрація платників ПДВ (окрім проведення їх реорганізації). Тепер це не тільки зміна даних про платника ПДВ, але також уста­

КДПДНГ У»уу.*Шь»нсЕ.иА

ПДВ № 54 (1196), 5 липня 2012 р.

новлення розбіжностей і помилок у записах свідоцтва або реєстру платників ПДВ, втра­та або непридатність свідоцтва для викорис­тання;

• скорочено до 10 р. д. строк подання реєстра­ційної заяви, який починається із дня, що настає за днем, у якому змінилися відомості про платника ПДВ або виникли інші підстави для заміни реєстраційного свідоцтва. Раніше цей строк було встановлено п. 4.2 Положення № 1394 і становив 20 к. д. після виникнення змін;

• скорочено до 5 р. д. строк видачі нового реє­страційного свідоцтва (як для реєстрації плат­ником ПДВ). Раніше цей строк також установ­лювався п. 4.2 Положення N2 1394. Нагадаємо, що в разі перереєстрації дата реєстрації плат­ником ПДВ не змінюється.

Анулювання ПДВ-реєстрації

Як наслідок видалення з ПК умов, яким потрібно було відповідати особі, яка бажає добровіль­но стати платником ПДВ до перевищення 300- тисячної планки операцій постачання, із ПК також виключено одну із причин для анулювання ПДВ- реєстрації. Це абзац «и» п. 184.1 ПК, що дозволяв за ініціативою податкового органу анулювати ре­єстрацію платників, які за останні 12 календарних місяців сукупно поставляли товари/послуги ін ­шим платникам ПДВ в обсязі меншому, ніж 50 % загальної суми всіх постачань.

Тепер безпосередньо п. 184.1 ПК установлено! чотири можливі дати анулювання ПДВ-реєст­рації:• дата подання заяви платником або дата підпи­

сання рішення про анулювання реєстрації, якщо у Свідоцтві платника ПДВ (далі - Свідоцтво) не визначено граничний строк його дії;

• дата, указана в судовому рішенні;• закінчення строку дії Свідоцтва;• дата, яка передує дню втрати особою статусу

платника ПДВ.

Проте для яких конкретно випадків вони перед­бачені, на жаль, на підставі норм ПК і нині чинної редакції Положення № 1394, не розберешся.

Наприклад, не зрозуміло, на яку дату буде ану­льована ПДВ-реєстрація платника, який подав заяву відповідно до абзацу «а» п. 184.1 ПК. Згід­

но із цію нормою, якщо особа є зареєстрованим платником ПДВ протягом не менше 12 поперед­ніх місяців і загальна вартість оподатковува­них товарів/послуг, поставлених нею за остан­ні 12 календарних місяців, становить менше 300 тис. грн., то така особа може добровільно анулювати ПДВ-реєстрацію (у цьому випадку анулювання за ініціативою податкового органу не передбачене).

Ризикнемо припустити, що із запропонованих варіантів дат у цьому випадку підходить пер­ший. Але його формулювання не дає платни­кові однозначної відповіді про конкретну дату анулювання його ПДВ-реєстрації. Адже рішення про анулювання за заявою платника прийма­ється податковим органом протягом 10 к. д. (пп. 5.3.2 Положення № 1394). Тобто дата по­дання заяви і дата підписання рішення про ану­лювання реєстрації - це різні дати. Адже плат­никові потрібно знати, чи має він право в ці 10 к. д. виписувати податкові накладні. Вихо­дить, що такі особи в очікуванні рішення по­даткового органу змушені припиняти діяльність і зазнавати через це збитків.

Наприклад, якщо платник ПДВ реєструєть­ся платником єдиного податку, умови сплати якого не передбачають окремої сплати ПДВ, і анулює ПДВ-реєстрацію на підставі абзацу «в» п. 184.1 ПК, то податковий орган виключає особу з Реєстру платників ПДВ останнім днем звітного періоду, що передує переходу на спрощену сис­тему без ПДВ (п. 5.4 діючої редакції Положення № 1394). Із цієї норми можна зробити висновок, що датою анулювання в цьому випадку повинна бути дата закінчення строку дії Свідоцтва. Але чи так це?

Із норм актуалізованого під спрощену систему Положення № 1394 усе одно не зрозуміло, скіль­ки заяв повинен подати платник, що переходить на єдиний податок без ПДВ, - спочатку першу, разом із заявою на перехід на спрощену систему, а потім другу після закінчення строку дії Свідоцтва чи тільки другу. У результаті, якщо платник ПДВ подасть заяву про анулювання ПДВ-реєстрації ра­зом із заявою про перехід на спрощену систему, то ризикує бути анульованим прямо з дати по­дання заяви. Така логіка присвоєння дат залежно від ініціатора анулювання була озвучена в листі від 31.01.12 р. № 2955/7/18-3117 (див. «БАЛАНС», 2012, № 13, с. 17).

16 Ж№№ВАСА№Е.(М ЦАЛАНС

№ 54 (1196), 5 липня 2012 р.

Д ля платників ПДВ, що переходять на спрощену систему без ПДВ із 01.01.12 р., датами анулюван­ня ПДВ-реєстрації були названі: дата подання заяви - при анулюванні за ініціативою платника; дата прийняття рішення податковим органом - при анулюванні за ініціативою органу ДПС.

Таким чином, «приставити» до кожної причини анулювання ПДВ-реєстрації «свою» дату із за­пропонованих не виходить. Тому, на наш погляд, чіткого впорядкування дат анулювання реєстрації не вийшло. До речі, Положення № 1394 знову доведеться «перекроювати» під нові норми. Спо­діваємося, що в ньому питання, які виникають, будуть остаточно роз'яснені.

Переписано п. 184.8 ПК, який установлював за­лежність дати анулювання реєстрації платником ПДВ від проведення розрахунків із бюджетом із ПДВ за податковими зобов'язаннями останнього звітного періоду. Тепер дата анулювання в за­гальному випадку не поставлена в залежність від розрахунків із бюджетом. Тобто анулювати ПДВ- реєстрацію можна і до сплати ПДВ, при цьому колишній платник не звільняється від обов'язку сплатити податок востаннє.

Умова для анулювання реєстрації про сплату «останніх» податкових зобов'язань залишилася в ПК для випадків, передбачених абзацами «а» і «б» п. 184.1 ПК.

Наслідки анулювання ПДВ-реєстрації

Змінилося формулювання п. 184.7 ПК і виклю­чено абзац «ґ» із пп. 14.1.191 ПК, який прирів­нював до постачання наявність залишків ТМЦ в останньому звітному періоді платника ПДВ. Тепер замість умовного продажу залишків то­варів і необоротних активів, що числяться в об­ліку в останньому звітному періоді, особі, ПДВ- реєстрація якої анулюється, потрібно визначати податкові зобов'язання, якщо суми ПДВ за при­дбаннями були включені до складу податково­го кредиту, але придбання не були використані в операціях, що обкладаються ПДВ, у рамках госпдіяльності (причому не тільки за товарами і необоротними активами, але й за послугами).

Відмінність формулювань не тільки в тому, що тепер потрібно «умовно продавати» і послуги, які не можуть числитися в залишках, але і в тому, що податкові зобавіязання потрібно нараховувати на товари та необоротні активи, які ще навіть не отримані, але за ними вже відображався подат­ковий кредит.

КАДАНС ШУт.ВАШІСЕЛІА

ПДВ

Наприклад, потрібно нарахувати податкові зо­бов'язання в разі, коли особа, перебуваючи в ста­тусі платника ПДВ, здійснила передоплату поста­чальнику товарів із ПДВ і відобразила податко­вий кредит, а отримала їх і включила до вартості кінцевого продукту, постачання якого відбулося після анулювання ПДВ-реєстрації. У цьому випад­ку товари не були використані в оподатковуваних операціях.

Думка, до речі, не нова. Подібний підхід уже озвучувався податковими органами ще в період дії Закону про ПДВ (наприклад, у листі ДПАУ від 14.06.08 р. № 5977/6/16-1515-20). У листі було сказано, що платник ПДВ, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди (у т. ч. оплачені і не отримані - дебіторська заборгованість), за якими був відображений податковий кредит, зобов'язаний визнати їх умовний продаж.

До речі, ґрунтуючись на старих аналогічних ПДВ- нормах, ми свого часу дійшли схожого висновку: ПДВ до сплати до бюджету краще збільшити шля­хом зменшення податкового кредиту, наприклад, якщо в статусі платника ПДВ була здійснена пере­доплата, але не отриманий товар і відображався податковий кредит, а постачання покупцю відбу­лося вже після анулювання ПДВ-реєстрації, а зна­чить, не відображалося податкове зобов'язання (див. «БАЛАНС», 2009, № 95, с. 12). Але не на підставі п. 9.8 Закону про ПДВ, а на підставі однієї з основоположних ПДВ-норм про те, що право на податковий кредит є за придбаннями товарів/ послуг і необоротних активів для використан­ня їх тільки в операціях, що обкладаються ПДВ (пп. 7.4.1 Закону про ПДВ), інакше права на по­датковий кредит платник позбавляється.

Подібні роз'яснення про умовний продаж дебі­торської заборгованості були і в період дії по­передньої редакції ПК у Єдиній базі податко­вих знань (див. розд. 130.04), тепер же вони за­кріплені безпосередньо нормами ПК.

Таким чином, потрібно визнати, що змінена норма, яка, на перший погляд, розширює коло об'єктів, за якими потрібно нараховувати подат­кові зобов'язання при анулюванні ПДВ-реєстрації, відповідає загальним принципам обчислення ПДВ. Ця норма також урегулювала деякі спірні питання.

Наприклад, при прямому прочитанні поперед­ньої редакції п. 184.7 ПК виходило, що при ану­люванні ПДВ-реєстрації за товаром, який ще чис­литься в обліку (ще не відвантажений), але за

№ 54 (1196), 5 липня 2012 р.

який надійшла передоплата від покупця і вже ві­дображено податкові зобов'язання, потрібно по­вторно, разом із фактичним, відображати умовне постачання. Тепер же питання вирішено на за­конодавчому рівні: якщо податкове зобов'язання вже відображалося, значить, було використання в операціях, що обкладаються ПДВ, у рамках госпдіяльності, і повторно нараховувати податко­ві зобов'язання не потрібно.

Але ложка дьогтю все ж таки є: п. 184.7 ПК про­довжує наполягати на обчисленні податкових зобов'язань виходячи зі звичайної ціни товарів/ послуг і необоротних активів. На наш погляд, це несправедливо. Адже «розставання» із ПДВ- реєстрацією для законопокірних платників не по­винне бути каральним заходом.

Чому, наприклад, на основні засоби, що вірно служили платникові ПДВ протягом багатьох років, потрібно нараховувати податкові зобов'язання виходячи зі звичайної ціни, а не із залишкової балансової вартості? Адже в результаті інфляції сьогоднішня звичайна ціна б /у основного засобу

може бути вища від балансової, а в деяких ви­падках навіть вища за його первісну вартість.

У чому ж винен платник, наприклад, що пе­реходить на спрощену систему оподаткуван­ня без сплати ПДВ, який змушений за рахунок своїх коштів сплачувати податкові зобов'язання в сумі, що перевищує ту, яку він при придбанні такого основного засобу відносив на податковий кредит?

База оподаткування

Чергового разу підрихтовано норми ПК, що сто­суються визначення бази обкладення ПДВ при різних видах постачань товарів/послуг і необо­ротних активів. Нагадаємо, що істотні коригу­вання до цих норм уже вносилися Законом від07.07.11 р. № 3609Л/І.

Щоб не заплутатися в основних правилах визна­чення бази оподаткування в різні періоди дії ПК, порівняємо їх у табл. 5.

Таблиця 5

Вид постачання Об'єктпостачання

База оподаткування06.08.11 р. - 30.06.12 р. Із 01.07.12 р.

2 3 4Постачання товарів, увезених на тери­торію України

Товари Виходячи з договірної вартості, але не нижче від митної з урахуван­ням акцизного податку

та ввізного мита

База оподаткування не змінилася,

але правило діє для товарів, увезених

платникомПостачання без оплати, із частковою оплатою, у рамках обміну або дару­вання, пов'язаним особам, у рахунок оплати праці фізособам, суб'єктам гос­подарювання - неплатникам ПДВ, ін­шим неплатникам ПДВ

Товари/послуги

Виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайні ціни

(абзац п'ятий п. 188.1 ПК)

Виробничі та невиробничі

засоби

Операції в межах балансу платника: передача для невиробничого викорис­тання, переведення виробничих не­оборотних активів до складу невироб­ничих

Товари/послуги Не нижче за ціни придбання

(п. 189.1 ПК)

Виходячи з вартості придбання

(п. 189.1 ПК)Необоротні

активиВиходячи з балансової

вартості на момент постачання або пере­ведення (п. 189.1 ПК)

Виходячи з балансової (залишкової) вартості на початок звітного періоду (п. 189.1 ПК)

Використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування, і звільнених від оподаткування

Товари/послуги Не нижче за ціни придбання

(п. 189.1 ПК)

Виходячи з вартості придбання

(п. 189.1 ПК)Необоротні

активиВиходячи з балансової

вартості на момент переведення (п. 189.1 ПК)

Виходячи з балансової (залишкової) вартості на початок звітного періоду (п. 189.1 ПК)

18 жжж,вАДО.СЕ.ім БАЛАНС

№ 54 (1196), 5 липня 2012 р. ПДВ

• ' - І • 2Використанняне в господарській діяльності

Товари/послуги Не нижче за ціни придбання

(п. 189.1 ПК)

Виходячи з вартості придбання

(п. 189.1 ПК)Необоротні

активиВиходячи

з балансової вартості на момент

переведення (п. 189.1 ПК)

Виходячи з балансової

(залишкової) вартості на початок звітного періоду (п. 189.1 ПК)

Ліквідація за самостійним рішенням платника, якщо не дотримуються умови абзацу другого п. 189.9 ПК

Виробничі та невиробничі основні засоби

За звичайними цінами, але не нижчими за балансову вартість на момент ліквідації

(п. 189.9 ПК)

Аналізуючи останні зміни у визначенні бази опо­даткування, доходимо висновку, що кардиналь­ної перебудови немає - в основному, уточнення.

Наприклад, додавання до словосполучення «ввезені товари» слова «платником» акцентує увагу на тому, що спеціальне правило визначення бази оподаткування з абзацу третього п. 188.1 ПК стосується тільки платників ПДВ, які безпосеред­ньо ввезли товар на митну територію України, і не стосується всіх подальших продавців ввезе­ного товару. Адже дотриматися цього правила по всьому ланцюжку продажу імпортних това­рів нереально. Жоден нормативний документ не вимагає від імпортера розкривати митну вар­тість покупцю. Тому витребувати в постачальника і підтвердити таку інформацію буває просто не­можливо. До речі, фахівці податкових органів і до змін не були проти того, що база оподатку­вання при подальших постачаннях повинна ви­значатися виходячи з договірної вартості, але не нижчої за рівень звичайних цін (див. «БАЛАНС»,2011, № 98, с. 31).

Видалено з ПК п. 189.11, що вже давно викликав запитання, до яких саме операцій він відноситься.

Змінено загальний порядок визначення бази опо­даткування з урахуванням усіх грошових і не- грошових надходжень платнику як компенсація вартості поставлених товарів/послуг. Тепер згідно з абзацом шостим п. 188.1 ПК, разом із компен­сацією з бюджету на покриття різниці між фак­тичними витратами та регульованою ціною, до бази оподаткування не включаються суми від­шкодування орендодавцю витрат на комуналь­ні послуги, енергоносії та утримання наданого в оренду нерухомого майна. Проте це стосується тільки орендодавців - бюджетних організацій. Решта орендодавців, на жаль, буде і далі наби­рати обороти н,а шляху до обов'язкової реєстра­ції платником/ПДВ за рахунок «чужих» поста­чань. Адже кажучи про відшкодування витрат, які компенсують орендарі орендодавцям, уіають на

увазі, як правило, компенсацію послуг, наданих третіми особами.

Реалізація квитків автостанціями. Тепер уре­гульовано законодавчо (доповнено п. 189.13 ПК), що при реалізації автостанціями квитків на проїзд в автобусах і на перевезення багажу базою опо­даткування є сума винагороди автостанції, яка включає автостанційний збір. Такого висновку ми дійшли раніше (докладніше див. «БАЛАНС», 2011, № 88, с. 40). Нагадаємо: раніше вважалося, що ці операції автостанції були посередницькими (до виходу листа ДПС від 18.01.12 р. № 1142/6/15-3415- 26; див. «БАЛАНС», 2012, № 43-44, с. 18).

Оподаткування комунальних послуг

Уточнено п. 187.10 ПК. Уточнення стосується по­ширення касового методу нарахування податко­вих зобов'язань і податкового кредиту не тільки на постачання газу природного, але і на його транспортування, і послуги з постачання. Нагада­ємо, що умови для застосування касового методу передбачають постачання перелічених у цьому підпункті товарів/послуг певним особам.

Тепер серед таких осіб-одержувачів названо плат­ників, які здійснюють збір коштів за комунальні послуги з метою їх подальшого перерахування постачальникам цих послуг без іменування їх «подібними» ЖЕКам, ОСББ та іншим спеціалізо­ваним підприємствам. Це, скоріше, означає, що касовим методом без побоювання можуть корис­туватися підприємства, що реалізують перелічені в п. 187.10 ПК товари/послуги, наприклад, вели­ким промисловим підприємствам, що мають на балансі гуртожитки, у частині здійснюваних ними вищеназваних операцій (попередня редакція мо­гла викликати сумніви із цього приводу).

Крім того, є хороші новини для комунальників, що одержують компенсації з бюджету на по­

БАЛАНС ии'7:ВАІ-А̂СЕ-иА

ПДВ

криття різниці між фактичними витратами та ре­гульованими цінами: не потрібно умовно визна­чати податкові зобов'язання при отриманні такої компенсації на вартість частини своїх товарів/ послуг, яка оплачується не за рахунок покупців, а за рахунок цієї компенсації (абзац «б» п. 198.5 ПК у новій редакції). Такий же виняток є тепер і в п. 199.6 ПК.

На наш погляд, це було ясно і без спеціальних норм. Адже згідно з п. 188.1 ПК до бази оподат­кування сума такої компенсації не включалася і не включається. Крім того, іншого джерела, окрім відображення податкового кредиту, для фінансування вхідного ПДВ від фактичних ви­трат, що не покриваються регульованими цінами, просто немає, оскільки компенсації з бюджету на різницю в ціні розраховуються, як правило, без урахування сум ПДВ.

Проте фахівці податкових органів роз'яснювали інакше. Наприклад, у «Віснику податкової служ­би України», 2011, № 45, с. 34 говорилося про те, що не можна формувати податковий кредит у частині сум ПДВ, що відповідають частці вар­тості житлово-комунальних послуг, яку поста­чальник отримує з бюджету у вигляді вироб­ничої дотації на покриття збитків, оскільки ці суми відповідають звільненій від ПДВ частині вартості послуги. ДПС рекомендувала розподі­ляти податковий кредит за правилами ст. 199 ПК. Тепер це спірне питання нарешті вирішене. До речі, питання, що називається, із «бородою». Воно фігурувало ще в роз'ясненнях органами ДПС норм Закону про ПДВ, не раз обговорювалося на всеукраїнських бухгалтерських конгресах. Дума­ємо, учасникам конгресів приємно відчувати себе причетними до його вирішення.

Пільги і.с та в к а 0 %

Обмін цінних паперів і корпоративних прав.Тепер не є об'єктом обкладення ПДВ не тільки операція обміну цінних паперів і корпоратив­них прав, виражених в інших формах, на інші цінні папери, але й операція обміну вказаних цінних паперів і корпоративних прав на корпо­ративні права, виражені в інших, ніж цінні па­пери, формах (відповідне доповнення внесено до.лп. 196.1.1 ПК).

Пільги підприємств інвалідів. Виключення зі звільнених від ПДВ операцій (до 01.01.15 р. засто­сування ставки 0 %) для підприємств інвалідів поширюється на постачання послуг із постачан­ня не тільки підакцизних, але й інших товарів, отриманих у рамках посередницьких договорів (із п. 197.6 та абзацу першого п. 8 підрозд. 2 розд. XX ПК виключено слово «підакцизних»).

20

№ 54 (1196), 5 липня 2012 р.

Безплатна передача в державну та кому­нальну власність трамваїв, тролейбусів і ав­тобусів. Перелік звільнених від ПДВ операцій (ст. 197 ПК) доповнено пп. 197.1.29, що звільняє від ПДВ указані операції передачі транспортних за­собів товарних позицій за УКТЗЕД 8603 10 00 10, 8702 90 90 10, 8702 для перевезення громадян на маршрутах (лініях) згідно з вимогами жит­тєзабезпечення населених пунктів. За нецільове використання вказаних транспортних засобів пе­редбачена відповідальність у вигляді суми по­даткових зобов'язань, які були б сплачені при постачанні (імпорті) таких транспортних засобів, а також пені.

Скасовано нульову ставку на операції по­стачання природного газу з кодом УКТЗЕД 2711 21 00 00 (без урахування вартості послуг з його транспортування, розподілу і постачання), увезеного на територію України ПАТ «НАК «Наф- тогаз України». Скасованим п. 22 підрозд. 2 розд. XX ПК передбачалася дія нульової став­ки з указаних операцій до 31.12.12 р. Ця норма не стосувалася операцій постачання такого газу для населення, установ та організацій, що фінан­суються з держбюджету та місцевих бюджетів, підприємств теплоенергетики для виробництва теплової енергії для населення, та інших спожи­вачів - неплатників ПДВ.

У Єдиній базі податкових знань наведено вимоги ДПС до порядку застосування нульової ставки (обов'язкове зазначення в договорах, ТТН, подат­кових накладних та інших документах обсягів по­стачання газу із вказаним кодом згідно з УКТЗЕД, ведення окремого обліку та складання окремого щомісячного балансу надходження і розподілу такого газу та інші вимоги).

Постачання відходів і лому чорних металів звільняється від ПДВ за переліком, затвердже­ним Кабміном. Відповідне доповнення внесено до абзацу першого п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПК. Перелік затверджено постановою КМУ від12.01.11 р. № 15.

Будуть уведені нові пільги з імпорту та по­стачання на території України товарів для боротьби з СНІДом, туберкульозом і маля­рією, а також із постачання послуг. Порядок та­кого імпорту та постачання на території України повинен визначити Кабмін (підрозд. 2 розд. XX ПК доповнено п. 26). Ця норма набуде чинності одночасно із законом про виконання програм Глобального фонду для боротьби .із цими захво­рюваннями.

Ж№Ж.ВАІ.4МСЕ;ЦА БАЛАНС

№ 54 (1196), 5 липня 2012 р.

Відновлення податкового кредиту

Зверніть увагу на передостанній абзац п. 198.5 ПК у новій редакції. Уперше на законодавчому рівні передбачено відображення (або віднов­лення) податкового кредиту за придбаними то­варами/послугами та необоротними активами, який при придбанні не відображався (або був компенсований податковими зобов'язаннями) у зв'язку з використанням або наміром вико­ристовувати придбання не в госпдіяльності, в операціях, звільнених від ПДВ, що не є об'єктом оподаткування.

Ми дуже раді цій новій справедливій нормі, і вважаємо ВКК «Баланс-Клуб» і всіх учасників 5-го Всеукраїнського бухгалтерського конгресу ініціаторами даних змін до ПК (див. пропозиції учасників Конгресу, направлені комітету Верхов­ної Ради з питань фінансів, банківської діяльності та митної політики в «БАЛАНСІ», 2011, № 65, с. 28).

Тепер податковий кредит на дату початку фак­тичного використання в оподатковуваних опера­ціях у рамках госпдіяльності, визначену в пер­винних документах, можна відновити на підставі бухгалтерської довідки виходячи з:• ціни придбання - за товарами/послугами (по­

ширюється на всіх платників ПДВ);• балансової (залишкової) вартості на початок

звітного періоду, у якому відбулася зміна на­пряму їх використання, - за необоротними активами (поширюється на тих платників ПДВ, які ведуть облік необоротних активів);

• звичайної ціни - за необоротними активами тих платників ПДВ, у яких облік необоротних активів не ведеться (поширюється, наприклад, на платників ПДВ - підприємців, що є єдинни- ками третьої групи).

Оскільки податковий кредит відображається на підставі бухгалтерської довідки, а не податко­вої накладної постачальника, відновити його можна без обмеження строків, передбачених у п. 198.6 ПК. Тобто, зокрема, у строк, що пере­вищує 365 к. д. із дати складання податкової накладної. Адже обмеження передбачені тільки для випадку відображення податкового кредиту н.а підставі податкових накладних.

На наш погляд, строком у 1 095 днів відновлення податкового кредиту теж не обмежене, оскільки ця операція не є уточненням нарахованої до бю­джету суми податкових зобов'язань минулих пе­ріодів, а є операцією поточного періоду. Водночас уважаємо, що1 «стареньку» податкову накладну платник повинен мати як підставу для оформлен­ня розрахунків у бухгалтерській довідці.

БАЛАНС

ПДВ

Розподіл вхідного ПДВ

Відбулися довгождані зміни до порядку пропор­ційного віднесення сум ПДВ до податкового кре­диту, якщо товари/послуги та необоротні активи тільки частково використовуються в операціях, що обкладаються ПДВ. Нагадаємо, що перший крок назустріч платникам було зроблено ДПС ще на початку цього року (див. Узагальнюючу подат­кову консультацію, затверджену наказом ДПС від16.02.12 р. № 129 в «БАЛАНСІ, 2012, №17, с. 23).

Стаття 199 ПК зі змінами передбачає значне спро­щення розрахунків сум дозволеного податкового кредиту за необоротними активами, які вико­ристовуються одночасно в оподатковуваних і не­оподатковуваних операціях. До розв'язання цього питання також причетні учасники 5-го Конгресу (див. пропозиції в «БАЛАНСІ», 2011, № 65,с. 42).

Що ж тепер говорить ст. 199 ПК про перерахунок податкового кредиту за необоротними активами? На наш погляд, алгоритм формування податко­вого кредиту за необоротними активами тепер такий:• при придбанні необоротних активів податко­

вий кредит формується відповідно до частки оподатковуваних операцій минулого року (або того звітного періоду поточного року, у якому товари/послуги та необоротні активи вперше почали використовуватися у двох видах опе­рацій);

• в останньому звітному періоді того року, у яко­му формувався податковий кредит при при­дбанні, потрібно здійснити перерахунок дозво­леного податкового кредиту за необоротними активами відповідно до фактичної частки їх використання в оподатковуваних операціях за результатами року, незалежно від того, було введено в експлуатацію необоротний актив чи ні. Скоріше за все, цей перерахунок буде за тим же алгоритмом, що і для товарів/послуг;

• починаючи з наступного року після введення в експлуатацію необоротного активу потрібно буде проводити річні перерахунки ще протягом трьох років відповідно до частки використання в оподатковуваних операціях, що склалася за результатами одного, двох і трьох календарних років.

Таким чином, перерахунок дозволеного податко­вого кредиту за необоротними активами потріб­но буде проводити 4 рази. Причому підсумкове значення частки використання в оподатковуваних операціях (відсоток податкового кредиту) визна­чатиметься за підсумками трьох календарних років, починаючи з року, що настає за роком введення в експлуатацію. Тобто без внеску від­

пдв № 54 (1196), 5 липня 2012 р.

сотка того року, у якому необоротний актив при­дбано.

На жаль, у ст. 199 ПК не зроблено ніяких винятків для малоцінних необоротних матеріальних ак­тивів (далі - МНМА) і не зрозуміло, чи потрібно продовжувати перерахунки, якщо строк вико­ристання МНМА закінчився. Також немає згад­ки про те, що робити, якщо необоротні активи перестають використовуватися в операціях, що обкладаються та не обкладаються ПДВ, а почина­ють використовуватися, наприклад, тільки в опе­раціях, які обкладаються ПДВ. Сподіваємося, що найближчим часом ці питання будуть роз'яснені.

Якщо необоротні активи використовуются одно­часно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях при постачанні зернових і технічних культур згідно з абзацами першим і другим п. 15 підрозд. 2 розд. XX ПК, то вхідний ПДВ не роз­поділяється і включається до податкового кре­диту (доповнено абзац третій п. 15 підрозд. 2 розд. XX ПК).

Бюджетне відшкодування

О плачене не тільки в попередніх , але і у звітному періоді від'ємне значення ПДВ включається до бюджетного відшкодування(п. 200.4 ПК).

Нагадаємо, що в першому звітному періоді сума від'ємного значення різниці м іж податковим зобов'язанням і податковим кредитом урахо­вується в зменшення суми податкового боргу (при його наявності), а в противному разі - за­раховується до складу податкового кредиту наі- ступного звітного періоду (ряд. 20.2 Податко­вої декларації з податку на додану вартість, далі - декларація).

Приклад

У наступному звітному періоді ця сума перено­ситься в рядок 21.1, і у випадку, якщо ця сума не була погашена поточним додатним значенням (ряд. 18), переноситься в рядок 22 (разом із показниками рядків 21.2, 21.3), при заповненні якого обов'язково заповнюється додаток 2 до декларації. У цьому додатку показник рядка 22 указується в розрізі звітних періодів утворення від'ємного значення (графи 2, 3), а в графі 4 по­казується частка від'ємного значення, фактично оплачена постачальникам або до бюджету, але вже не тільки в попередніх періодах, а і у звіт­ному.

Раніше підлягала бюджетному відшкодуванню сума від'ємного значення, яка:

• або вперше утворилася в попередньому періо­ді, і в ньому же була оплачена,

• або утворилася в більш ранніх періодах, і була оплачена в попередньому періоді.

Тепер бюджетному відшкодуванню (ряд. 23 де­кларації; гр. 4 додатка 2 до декларації; рядки 2, З додатка 3 до декларації) підлягає:

• від'ємне значення, що вперше утворилося в по­передньому періоді і оплачене або в поперед­ньому, або у звітному періоді;

• від'ємне значення, що вперше утворилося в більш ранніх періодах і оплачене у звітному періоді (а в липні - оплачене і в попередньому, і у звітному періодах).

Вважаємо, що вказані зміни застосовуватимуть­ся починаючи зі звітності за липень (хоча точ­но дізнатися про це можна буде з офіційних роз'яснень). Виходячи із цього припущення, роз­глянемо вказані зміни на прикладі.

(грн.)№ рядка декларації Липень Серпень Вересень

1 і :і; : :ї > 'і-о і Ш: і:’зііЙ ї ̂ Й;': і: >:Е:;-і: :;й; Ї1І19 1 000 300** 100

20.2 1 000 300** 100

21 500* 1 000 300

21.1 500* 1 000 300

21.2 - - 400***

22 500* 1 000 700

23 500* 600** 700

24 - 400 -

* Розрахунки з постачальниками проведено в липні в повному обсязі. Від'ємне значення в сумі 500 грн..включається до бюджетного відшкодування в липні (раніше б включалося в серпні).** Розрахунки з постачальниками проведено в серпні. Від'ємне значення в сумі 600 грн. (це частина з ‘тМ; що утворилася в липні, 1 000 грн.) включається до бюджетного-відшкодування в серпні (раніше б включалося у вересні).*** Розрахунки з постачальниками проведено у вересні. і;

22 ШЖЖ.ВАІАМСБЛМ БАЛАНС

№ 54 (1196), 5 липня 2012 р.

Уточнено один із критеріїв автоматично­го бюджетного відшкодування - період для визначення загальної суми розбіжностей між податковим кредитом покупця і податковим зобов'язанням продавця (пп. 200.19.4 ПК). Ра­ніше цей період становив три попередніх звіт­них періоди (квартал), тепер - три послідовних календарних місяці (які не завжди становлять квартал).

Податкова накладна

Строк реєстрації податкової накладної в Єди­ному реєстрі податкових накладних (далі - Єдиний реєстр) скорочено з 20 до 15 к. д. Від­повідну зміну внесено до п. 201.10 ПК. Також про­давець тепер не зобов'язаний видавати покуп­цю податкову накладну саме після реєстрації її в Єдиному реєстрі - видачу та реєстрацію можна здійснювати паралельно (головне - не забути зробити відмітку). Вважаємо, що в даному ви­падку йдеться про видачу податкової накладної покупцю в паперовому вигляді (див. далі).

Податкову накладну - тільки в електронній формі! Тепер покупець може вибирати, у яко­му вигляді продавець йому надасть податко­ву накладну: у паперовому чи в електронному. Електронна податкова накладна може пода­ватися тільки при виконанні умов (при цьому складання паперової податкової накладної не обов'язкове):• реєстрації податкової накладної в Єдиному ре­

єстрі (нагадаємо, що відповідно до п. 11 під- розд. 2 розд. XX ПК реєстрації в Єдиному реє­стрі підлягають податкові накладні, у яких сума ПДВ перевищує 10 000 грн., а також виписані при постачанні імпортних та/або підакцизних товарів);

• реєстрації електронного підпису уповноваже­ної платником особи.

Якщо першу вимогу законодавчо врегульовано (п. 201.10 ПК; Порядок, затверджений постано­вою КМУ від 29.12.10 р. № 1246, далі - Порядок № 1246), то друга вимога зараз викликає запитан­ня про порядок її застосування.

Відповідно до ст. 1 Закону від 22.05.03 р. № 852-№:• електронний підпис - це дані в електронній

формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані і призначені для ідентифікації їх підписувача;

БАЛАНС щутВАЬАГ4СЕ-иА

пдв

• електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - вид електронного підпису, отриманого після криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає можливість підтвердити його цілісність та іден­тифікувати підписувача. ЕЦП накладається за допомогою особистого ключа і перевіряється за допомогою відкритого ключа;

• засіб ЕЦП - це програмний засіб, програмно- апаратний або апаратний пристрій, призначені для генерації ключів, накладення та/або пере­вірки ЕЦП.

Швидше за все, у Законі від 24.05.12 р. № 4834-VI ідеться про ЕЦП, перевірка якого передбачає наявність засобу ЕЦП в одержувача документа. Вважаємо, що процес отримання покупцем по­даткових накладних від продавців електронною поштою з подальшою перевіркою ЕЦП був би трудомістким для обох сторін.'

Гадаємо, що найбільш прийнятним і для продав­ця, і для покупця був би варіант відправлення й отримання податкової накладної через Єди­ний реєстр. Для цього особа, на яку продавцем покладено обов'язок виписування податкових накладних (якщо це не директор і не головний бухгалтер), повинна мати посилений сертифікат ключа, який виходить в акредитованому центрі сертифікації і який необхідно подати до органу ДПС за місцем реєстрації (п. 5 Порядку № 1246).

Як і раніше, продавець відправив би податко­ву накладну на реєстрацію до Єдиного реєстру (не забудьте: це тепер треба зробити протягом 15 к. д.). А покупець направляв би до Єдиного реєстру запит на отримання виписаних поста­чальниками на його адресу податкових наклад­них і отримував би протягом операційного дня податкові накладні (а не квитанції, як зараз) із Єдиного реєстру. Причому робити запити покуп­цю треба виходячи з інтенсивності його госпо­дарської діяльності. Наприклад, при щоденному отриманні від постачальників великої кількості податкових накладних було б доцільно робити ці запити щодня.

У результаті такої взаємодії продавця і покупця з Єдиним реєстром:• був би виключений обмін паперовими подат­

ковими накладними (що звільнило б час бух­галтерів і продавця (на виписування та від­правлення паперового екземпляра податкової накладної) і покупця (на отримання паперової податкової накладної та окрему перевірку її

ПДВ N° 54 (1196), 5 липня 2012 р.

реєстрації в Єдиному реєстрі). Роздруковувати податкову накладну чи ні - покупець би вирі­шував самостійно;

• функція перевірки ЕЦП повністю лежала б (як і зараз) на Єдиному реєстрі.

За традицією - зміни для туроператорів і турагентів

Для турагентов. Із визначення бази оподатку­вання (п. 207.5 ПК) виключено слово «комісійна», що відноситься до агентської винагороди тур- агента (яка навряд чи може бути комісійною, до­кладніше див. «БАЛАНС», 2012, № 41, с. 59).

Для туроператорів. Викладено в новій редакції п. 207.6 ПК (див. нижче).

Вхідний ПДВ при придбанні товарів (послуг), що включаються до складу турпродукту, невключається до податкового кредиту і до бази оподаткування туроператора. У попередній ре­дакції говорилося, що такі суми включаються до складу витрат згідно зі ст. 139 ПК, і тепер нічо­го не змінилося - відповідна норма міститься в пп. 139.1.6 ПК.

А вхідний ПДВ за придбаннями, що не вклю­чаються в турпродукт, включається до подат­кового кредиту на дату отримання таких товарів (послуг), підтверджену податковою накладною. Із цього формулювання не зрозуміло, коли туро- ператору відображати податковий кредит, якщо у нього першою подією була оплата придбаваних товарів (послуг) (цю дату постачальник і вка*- же в податковій накладній). Мабуть, доведеться туроператору почекати з податковим кредитом до дати фактичного отримання товарів (послуг).

Дата виникнення податкових зобов'язань ви­значається за датою оформлення документа, що підтверджуює факт постачання турпродукту (тур- послуги). З одного боку, це добре - не треба визначати планову суму винагороди для нара­хування ПДВ за отриманою передоплатою. Але з іншого боку, треба визначитися, який це пови­нен.бути документ?

Оскільки є певні труднощі з підписанням турис­тами актів наданих послуг (після відвідування ними туру), вважаємо, що можна використову­вати договір про надання турпослуг (адже він укладається між туроператорм і туристом, див. «БАЛАНС», 2012, № 41, с. 50). Якщо договір не розірвано - можна зробити висновок, що тур- послугу надано.

Новини для переробників молока і м’яса

Розширено коло осіб, придбання у яких молока і м'яса в живій вазі повинні формувати податко­вий кредит у декларації з ПДВ переробного під­приємства, а саме: сільгосппідприємства, визна­чені розд. V ПК, інші юридичні та фізичні особи, у тому числі фізособи-підприємці, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розд. V ПК.

Нагадаємо, що попередню редакцію ПК ДПС роз'яснювала так: норми пп. 1 підрозд. 2 розд. XX ПК стосуються сільгоспвиробників, які відповіда­ють умовам із п. 209.6 ПК, на спецрежимі з ПДВ або без нього (лист від 02.03.12 р. № 3797/6/15- 3315, див. «БАЛАНС», 2012, № 22, с. 9). Тепер ком­пенсації можуть отримувати всі вищеперелічені категорії тваринників.

Спеціальний режим обкладення ПДВ

Відповідно до змін, унесених до абзацу другого п. 209.2 ПК, спецрахунки, на яких акумулюються суми ПДВ, сільськогосподарські підприємства тепер можуть відкривати не лише в установах банків, а й у органах, які здійснюють казна­чейське обслуговування бюджетних коштів.

У п. 209.6 ПК, який дає визначення поняття «сіль­госппідприємство», терміни «виробничі потуж­ності» та «капітальні активи» замінено на «основ­ні фонди». З одого боку, законодавець привів у відповідність терміни, які використовуються в цьому пункті, до термінології, яка використо­вується ПК. З іншого боку, це може призвести до значних наслідків при визначенні питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості всіх реалізованих товарів за останні 12 місяців.

Якщо раніше сільгосппідприємства, що вирощу­ють сільгосппродукцію на орендованих землях, договори оренди яких не зареєстровані в уста­новленому порядку (а згідно зі ст. 18 Закону від 06.10.98 р. № 161-ХІУ «Про оренду землі» договір оренди землі набуває чинності із дня його реє­страції), могли б, посилаючись на різні визначен­ня поняття «виробничі потужності», наполягати на тому, що земля до таких «потужностей» не належить, то тепер цбй аргумент уже не спрацьо­вує. Натомість у податківців буде додаткова під­става не вважати «сільськогосподарською» про­

24 БАЛАНС

№ 54 (1196), 5 липня 2012 р. РЕСУРСНІ ТА МІСЦЕВІ ПЛАТЕЖІ

дукцію, вирощену на зазначених землях, адже відповідно до ст. 145 ПК земельні ділянки вклю­чено до групи 1 основних засобів. Тому радимо сільгосппідприємствам-«спецрежимникам», що мають незареєстровані договори оренди земель­них ділянок, які вони використовують для ви­робництва сільгосппродукції, вжити заходів щодо реєстрації таких договорів.

Однак є для сільгосппідприємств і позитивні змі­ни, яким посприяла, зокрема, редакція «БАЛАНС- АГРО». Зокрема, змінений абзац «а» пп. 209.15.1ПК нарешті вносить ясність у порядок розподілу вхідного ПДВ у випадках, коли придбаються товари (послуги) та основні засоби, які викорис­товуватимуться як у сільськогосподарській, так і в іншій діяльності підприємства. Відповідно до старої редакції цієї норми розподіл вхідного ПДВ слід було здійснювати відповідно до «частки ви­користання в операціях із сільськогосподарського виробництва та в інших операціях», а оскільки порядку визначення такої «частки» не існувало, то бухгалтери не мали можливості практично її визначити.

Тепер не потрібно буде «ломати голову» над тим, як здійснити зазначений розподіл - він здійсню­ватиметься відповідно до питомої ваги сільсь­когосподарських товарів/послуг у загальній вар­тості всіх товарів/послуг, поставлених за 12 по­передніх послідовних звітних (податкових) періо­дів, тобто відповідно до відсотка, визначеного в додатку 3 до декларації з ПДВ (скороче­ної) за той звітний період, у якому придбано основний засіб, товар чи послуги.

Крім того, доповнення пп. 209.15.1 ПК новим (третім) абзацом нарешті дає можливість сіль- госптоваровиробникам здійснювати кори­гування податкового кредиту в разі зміни цільового призначення товарів, послуг, ос­новних фондів із «сільськогосподарського» на інше. Раніше щодо основних фондів такої мож­ливості взагалі не було. Сільгосппідприємства змушені були, наприклад, при продажу осно­вних фондів відображати податкове зобов'язання в загальній декларації з ПДВ. При цьому права на перенесення податкового кредиту в загальну декларацію з ПДВ вони не мали - він залишався в декларації з ПДВ (скороченій). При зміні на­прямку використання раніше придбаних товарів та послуг підприємства змушені були подавати уточнюючі декларації за період, у якому такі то­вари та послуги було придбано.

На нашу думку, користуючись цією нормою, сіль­госппідприємство при втраті права на спецрежим зможе перенести ПДВ із вартості залишків това­рів (матеріалів), основних фондів зі скороченої декларації з ПДВ у загальну. А от при набутті статусу «спецрежимників» ПДВ з вартості раніше придбаних товарів (послуг), основних засобів, призначених для сільськогосподарського вироб­ництва, слід буде перенести із загальної деклара­ції з ПДВ у скорочену.

Маємо надію, що ДПС найближчим часом надасть податкові роз'яснення щодо порядку здійснен­ня вищезазначеного коригування податкового кредиту та його перенесення з однієї податкової декларації з ПДВ в іншу. ■

Тамара ТУМАКОВА, редактор напрямку «Бухгалтерський облік та оподаткування»

ПРИРОДНІ РЕСУРСИ НЕ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ПОЗА УВАГОЮ

Плата за користування надрами

Багатьох користувачів природними ресурсами чекають нововведення, але найбільш радикальні зміни, унесені Законом від 24.05.12 р. № 4834Л/І (далі - Закон № 4834) до Податкового кодексу (далі - ПК), стосуються ренти та плати за надра.

Так, з 01.07.12 р.:• змінено пп. 14.1.35 ПК - доповнено визна­

чення терміна вуглеводневої сировини більш повним переліком корисних копалин, а саме: газ (метан) вугільних родовищ та газ сланце­вих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід;

БАЛАНС 25

РЕСУРСНІ ТА МІСЦЕВІ ПЛАТЕЖІ № 54 (1196), 5 липня 2012 р.

• додано пп. 263.1.4 ПК, яким до кола платни­ків уведено договори про спільну діяльність без утворення юридичної особи та змінено пп. 263.11.1, 263.11.2, якими врегульовано по­рядок подання такими платниками податкових розрахунків;

• визначення величини ставки плати за користу­вання надрами у відсотках в абзаці першому пп. 263.7.1 ПК приведено у відповідність із формулою, що загалом не впливає на визна­чення податкового зобов'язання;

• змінено п. 263.9 ПК - ставки плати за оди­ницю погашених запасів корисних копалин скасовано, а за одиницю видобутих корисних копалин ставки будуть застосовуватися тільки для підземних, поверхневих вод та лікувальних грязей. Для усіх інших видів корисних копалин ставки встановлено у відсотках від вартості видобутого обсягу копалин, але не менше ви­значеної суми гривень за одиницю видобутої сировини (крім нафти та конденсату, зміни за якими починаються з 01.01.13 р.).

• змінено пп. 263.11.3 ПК - тепер податкові роз­рахунки подаються після отримання спеціаль­ного дозволу, що відповідає вимогам Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами (постанова КМУ від 30.05.11 р. № 615), дія якого поширюється на всі види користуван­ня надрами (п. 1).

Зміни, що діють з 01.01.13 р.:• додано пп. 263.9.1 ПК - рентну плату та пла­

ту за користування вуглеводневою сировиною об'єднано в один платіж та запроваджено від­соткові ставки плати за надра, яка не може бути меншою встановленої суми у гривнях; за одиницю корисної копалини. Ставки податку на 2013 рік розроблено таким чином, що мінімаль­на сумгкзобов'язань збігається з арифметичною сумою ренти та плати за надра за 2012 рік.

Ці зміни наочно показує приклад (газ природ­ний для населення):

• 2012 рік - за 1 000 м3 сумарно сплачуєть­ся 101,30 грн. (42,05 грн. за 1 000 м3 плати за користування надрами (п. 263.9 ПК) та 59,25 грн. за 1 000 м3 рентної плати (пп. 258.1.2 ПК);

• 2013 рік - за 1 000 м3 газу сума платежу ста­новить 101,30 грн., оскільки при застосуван­ні відсоткової ставки обраховується менша сума - 98 грн.:

350 грн. х 28 % = 98 грн.,

де 350 грн. - вартість 1 000 м3 газу для на­селення, 28 % - ставка.

Водночас при застосуванні відсоткових ставок за природний газ сума платежу збільшуєть­ся у 7,5-14 разів'з'алежно від глибини видо­бутку;

• додано пп. 263.9.2 ПК - додаткові обсяги вуглеводневої сировини від виконання діючих або нових інвестиційних проектів підприємств- надрокористувачів, що мають частку держави не менше як 25 %, оподатковуються за став­кою 2 %;

• доповнено пп. 263.6.2 ПК - для цілей цьо­го пункту фактична ціна реалізації нафти та конденсату, визначена як середня ціна одного бареля нафти «ІІгаІ5» за результатами торгів нафтою на Лондонській б ірж і та перерахо­вана у гривні за тонну за курсом НБУ, буде розміщуватися Міністерством економічного розвитку і торгівлі на своєму офіційному веб- сайті НПр.у/\л/\л/\л/.те.доу.иа до 15-го числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом;

• змінено пп. 263.12.1 та додано 263.12.2 ПК -у результаті об'єднання двох платежів установ­лено нові строки сплати податкових зобов'я­зань - авансовими внесками щомісячно до 30-го числа (у лютому - до 28-го або 29-го чис­ла) у розмірі однієї третьої суми зобов'язання, визначеного у попередньому податковому (звітному) періоді. Протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку по­дання розрахунку платником сплачується оста­точна сума з урахуванням фактично сплачених авансових внесків (передбачена також відпо­відальність за порушення термінів сплати аван­сових внесків - у розмірі 50 % від несвоєчасно сплачених сум) (додано п. 126.2 ПК);

• додано пп. 263.11.5 ПК - уводиться новий порядок подання податкових розрахунків при реалізації природного газу суб'єкту, що фор­мує ресурс для потреб населення. Для визна­чення податкових зобов'язань ураховуються обсяги, визначені в актах приймання-передачі та обсяги виробничо-технологічних витрат природного газу. А податковій службі необ­хідно до початку наступного року розробити порядок та механізм визначення податкових зобов'язань.

Для впровадження у наступному році нового по­рядку справляння плати за користування над­рами для видобування вуглеводневої сировини та забезпечення його ефективного функціону­вання буде розроблено спеціальний законопро­ект (окреме доручення Президента України від22.06.12 р.).

М№*.ВАІ_АМдЕ.иА БАЛАНС

N5 54 (1196), 5 липня 2012 р. РЕСУРСИ/ ТА МІСЦЕВІ ПЛАТЕЖІ

Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні

З 01.07.12 р. до кола платників включено до­говори про спільну діяльність, визначено поря­док подання ними податкових розрахунків (до­повнено п. 256.2, 260.4 ПК). Також уточнено порядок визначення додаткових обсягів вугле­водної сировини, видобутих після капремонту у пп. 258.4.5 ПК.

З 01.01.13 р. розд. X повністю виключається з ПК - рентна плата та плата за користування надрами об'єднуються в один платіж. У зв'язкуіз цим із переліку загальнодержавних податків виключено ренту (пп. 9.1.8 ПК), а також відповід і ну термінологію (пп. 14.1.25, 14.1.214 ПК).

Екологічний податок

Змінено визначення терміна «розміщення відхо­дів» (пп. 14.1.223 ПК). Зараз він означає постій­не (остаточне) перебування або захоронення їх у спеціально відведених місцях, на використан­ня яких отримано дозвіл спеціально уповнова­женого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Тепер зрозуміло, що сплачувати екоподаток за тимчасове розміщення відходів на території під­приємства до їх передачі на утилізацію або за­хоронення не треба.

Щоправда, такі зміни вводяться тільки з 01.01.13 р., а значить, тим, хто розміщує не тільки побутові, а й виробничі відходи, до кінця поточного року ще треба декларувати та сплачувати свої подат­кові зобов'язання.

Також із 01.01.13 р. не є платниками екоподатку суб'єкти господарювання, які розміщують на своїх територіях (об'єктах) виключно відходи як вто­ринну сировину (змінено пп. 240.1.3, п. 240.5, пп. 242.1.3 ПК). У попередній редакції ПК для цього потрібно було мати ліцензію та надавати відповідні послуги, передбачені статутом.

Збір за спеціальне використання води

З 01.07.12 р. вносяться зміни, на які чекали суб'єкти господарювання, що використовува­ли воду виключно для задоволення питних та санітарно-гігієнічних потреб своїх працівників та інших фізосіб - тепер вони не будуть плат­

никами збору за водокористування (додано п. 323.2 ПК). Дається навіть визначення терміна «санітарно-гігієнічні потреби», яке повністю збі­гається з думкою Держводгоспу (див. «БАЛАНС», 2010, № 60, с. 27).

Про проблеми сплати водозбору, які існували при попередній редакції ПК, ми писали у «БАЛАНСІ»,2012, № 22, с. 23.

Але тепер виникає запитання: унесені зміни до­повнюють діючі норми ПК (тоді збір за спецво- докористування не треба було платити і сплачені у 2011-2012 роках суми підлягають поверненню) чи тільки розширюють коло звільнених від сплати збору з 01.07.12 р.? На нашу думку, оскільки нор­ми ст. 323 ПК не змінювалися з моменту введен

\Ня в дію ПК, то більш вірогідним є перший ва­ріант відповіді.

\

Плата за землю

Зміну нормативної грошової оцінки землі ор ­гани місцевого самоврядування повинні опри­люднювати до 15 липня року, що передує бю­джетному періоду, у якому планується застосу­вання нормативної грошової оцінки (доповне­но п. 271.2 ПК).

Такі нововведення дозволять землекористува­чам своєчасно ознайомитися з прийнятим р і­шенням рад, зробити економічні обґрунтування доцільності користування земельними ділянками у разі суттєвого збільшення нормативної грошо­вої оцінки.

Приведено у відповідність з іншими нормами розд. XIII ПК форму та строки подання податкової декларації з плати за землю у разі зміни об'єкта оподаткування землекористувача, прийнято тех­нічні правки понять і термінів (змінено ст. 271, 274, 275, 277, 278, 286 ПК).

Збір за користування радіочастотним ресурсом України

З 01.07.12 платниками збору визнано всіх корис­тувачів радіочастотного ресурсу, які отримали ліцензію або дозвіл на експлуатацію радіоелек­тронних засобів та випромінювальних пристроїв (змінено п. 318.1 ПК).

У попередній редакції ПК платниками визнава­лись тільки користувачі радіочастотного ресурсу, тобто виникали труднощі при обкладенні збором суб'єктів господарювання, які мали ліцензії, але не користувались цим ресурсом. Такі зміни від­

«\ЛМ:-вАІ_АІЧСЕ.ІІА

ЄДИНИМ ПОДАТОК № 54 (1196), 5 липня 2012 р.

повідають вимогам ст. 321 ПК - збір справляється починаючи з дати видачі вищезазначених до­кументів.

Збір за першу реєстрацію транспортних засобів

Унесеними змінами визначено, що з 01.07.12 р. інформація щодо реєстрації транспортних засо­бів та осіб, на яких вони зареєстровані, яку зараз районні органи ДПС отримують від МРЕВ УДАІ, буде отримуватися на центральному рівні за фор­мою та у порядку, затвердженими ДПС (змінено п. 239.5 ПК).

Також доповнено пп. 234.1.6 ПК щодо збору за першу реєстрацію транспортного засобу для вантажно-пасажирських автомобілів, який буде справлятися за ставками для вантажних авто­мобілів.

Місцеві податки і збори

З 01.07.12 р. збір за місця для паркуваннятранспортних засобів сплачується за місцезнахо­дженням об'єкта оподаткування, а туристичний збір - за місцезнаходженням податкових агентів (змінено пп. 266.5.1, 268.7.1 ПК).

Це дозволить уникнути запитань щодо порядку сплати цих зборів, якщо місце податкової реє­страції платника збору не збігається з місцем розташування об'єкта оподаткування.

У попередній редакції ПК обов'язок ставати на облік у податкових органах за місцем розташу­вання об'єкта оподаткування був передбачений лише для платників та податкових агентів, які мають підрозділи без статусу юридичної особи (пп. 266.5.2, 268.7.2 ПК).

Набуття чинності податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, переноситься на 01.01.13 р. ■

Вікторія ЯКИМАЩЕНКО, редактор напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування»

ЄДИНИЙ ПОДАТОК: ГІРШЕ НЕ СТАЛО СКОРІШЕ - НАВПАКИ

Єдинники - ширше КОЛО і

Завдяки змінам, унесеним Законом від 24.05.12 р. № 4834Л/11далі - Закон № 4834), розширило­ся коло суб'єктів господарської діяльності, Які мають право застосовувати спрощену систему (пп. 291.5.1 Податкового кодексу, далі - ПК).

1. Таке право отримали ювеліри - особи, які зай­маються виробництвом, постачанням, продажем (реалізацією) ювелірних і побутових виробів із до­рогоцінних металів, дорогоцінного каміння, доро­гоцінного каміння органогенного утворення і на- півдорогоцінного каміння. Такі ювеліри-юрособи відноситимуться до єдинників четвертої групи, а ювеліри-фізособи - до третьої групи єдинників (обсяг річного доходу - не більше З млн грн., кількість найманих працівників - не більше 20 одночасно). При цьому ювеліри-фізособи не змо­жуть бути платниками ПДВ і сплачуватимуть єди­ний податок за ставкою 5 %.

2. Також право на спрощену систему отримали особи:

• які здійснюють кур'єрську діяльність;

• надають послуги зв'язку (окрім послуг, що лі­цензуються);

• реалізовують корисні копалини місцевого зна­чення.

Зазначимо, що Перелік корисних копалин міс­цевого значення затверджено постановою КМУ від 12.12.94 р. № 827 (далі - Перелік № 827). Подібний перелік наведено також у пп. 263.9.1 ПК. Унесена зміна дозволить єдинникам без­перешкодно займатися продажем крейди, вап­няку, гіпсу та інших будматеріалів, переліче­них у Переліку № 827. Проте, наприклад, реа­лізація води підземного походження і солі, як і раніше, залишається для єдинників під забо­роною.

28 МЖМ.ВАи№Е.иА БАЛАНС

№ 54 (1196), 5 липня 2012 р. ЄДИНИЙ ПОДАТОК

Доходи

1. Найістотніша зміна стосується особливостей визначення доходу у вигляді вартості товарів (ро­біт, послуг), отриманих єдинником безплатно (п. 292.3 ПК). Тепер у єдинників «безплатними» вважатимуться лише активи, отримані, згідно:• з договором дарування;• договором, що первісно не передбачає грошо­

вої або іншої компенсації вартості отриманих товарів (робіт, послуг) або повернення таких товарів;

• договором відповідального зберігання, якщо єдинник використовує у своїй діяльності пере­дані на зберігання товари.

При цьому договори мають бути укладені в пись­мовій формі.

Такі формулювання тепер дозволяють не вклю­чати в дохід вартість товарів (робіт, послуг), що «надійшли» до єдинника без документів.

Крім того, зазначимо, що вимога про визнання єдинниками доходу від безплатного отримання не нижче рівня звичайної ціни так і не була внесена законодавцями до ПК. Тому єдинники при визнанні такого доходу можуть орієнтуватися лише на суми, указані у відповідних договорах і актах приймання/передачі товарів (виконаних робіт, наданих послуг). Хоча Єдина база подат­кових знань, як і раніше, сповнена роз'яснень про застосування єдинниками звичайних цін при безплатному отриманні.

2. Кредиторська заборгованість, за якою за­кінчився термін позовної давності, з 01.07.12 р. вважатиметься доходом лише для єдинників (п. 292.3 ПК):

• третьої групи - платників ПДВ;• четвертої групи.

І це зрозуміло - єдинники першої і другої групи не ведуть бухоблік і не відстежують в такому об­ліку суми безнадійної кредиторки.

3. Уточнено порядок виникнення доходу в єдин­ників четвертої групи від реалізації товарів (робіт, послуг) при перехідних операціях. Так, згід ­но з пп. б п. 292.11 ПК у єдинників усіх груп не вважаються доходом суми коштів, що надійшли як оплата за товари (роботи, послуги), які реа­лізовані в період перебування на іншій системі оподаткування і вартість яких уже була визнана доходом.

Тепер до ПК унесено доповнення, що передбачає відображення в обліку зворотної ситуації (п. 292.3 ПК): якщо в період перебування на спрощеній системі реалізуються товари (роботи, послуги), оплата за які надійшла в період перебування на іншій системі оподаткування, то лише єдинники четвертої групи повинні визнати дохід від вартос­ті таких товарів (робіт, послуг).

Зазначимо, що внесене доповнення в такому формулюванні може загрожувати деяким єдин- никам задвоєнням доходу. Адже якщо єдинник до 01.04.11 р. перебував на загальній системі опо­даткування і визнав валовий дохід при отриманні авансу за товари (роботи, послуги), які реалізував лише після 01.07.12 р., то йому доведеться визна­вати такий дохід повторно, у період реалізації.

Зміни та доповнення, що стосуються порядку визнання і складу доходу в єдинників наведено в таблиці.

Група єдинника Вид доходуДата визнання доходу

(п. 292.6 ПК): Й Ї " ФіІ ШЙбй';і&'

Єдинники всіх груп Грошові кошти (готівкові/безготівкові), отри­мані протягом звітного періоду*

Дата надходження грошових коштів

Безплатно отримані товари (роботи, послуги)

Дата підписання єдинником акта приймання/передачі безплатно

отриманих товарів (робіт, послуг)Єдинники третьої групи (платники ПДВ)

Кредиторська заборгованість, за якою закін­чився термін позовної давності Дата списання

кредиторської заборгованостіЄдинники четвертої групи

Кредиторська заборгованість, за якою закін­чився термін позовної давностіВартість реалізованих у звітному періоді то­варів (робіт, послуг), передоплату (аванс) за які отримано в період сплати інших податків і зборів, визначених ПК

Дата відвантаження товарів (робіт, послуг) .

* У фізосіб-єдинникіе не включаються в дохід отримані відсотки, дивіденди, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи від продажу рухомого і нерухомого майна, яке належить таким фізособам на праві власності і використовується в їх господарській діяльності (пп. 1 п. 292.1 ПК).

ВАЛАНС т *л<ЄАи̂СЕ-иА 29

ЄДИНИЙ ПОДАТОК № 54 (1196), 5 липня 2012 р.

Особливості переходу на єдиний податок

1. З 01.07.12 р. вносяться зміни до форми заяви і свідоцтва платника єдиного податку (п. 298.3,299.11 ПК). У заяві і свідоцтві тепер:• не потрібно буде вказувати види товару (про­

дукції), виробленої єдинником;• види господарської діяльності (уже відповідно

до КВЕД ДК 009:2010) повинні вказувати лише єдинники першої і другої груп. Звідси випли­ває, що єдинники третьої групи це робити не зобов'язані і, значить, вони можуть займатися будь-якими видами діяльності, окрім видів, заборонених усім єдинникам відповідно до пп. 291.5.1 ПК.

Крім того, у заяві передбачається відображення відомостей про зміну групи єдинника і, в ід ­повідно, ставки єдиного податку. Адже новим пп. 298.1.5 ПК єдинникам дозволено довільний перехід із групи в групу (тільки б такі єдин­ники відповідали критеріям вибраної групи). Змінити групу можна починаючи з наступного кварталу, для чого єдиннику потрібно подати за­яву органам податкової служби не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку такого кварталу. При цьому в єдинника третьої групи - платни­ка ПДВ анулюється свідоцтво платника ПДВ.

2. Унесено зміни до пп. 298.1.4 ПК. Тепер із ньо­го абсолютно ясно можна зрозуміти, що суб’єкт господарювання має право здійснювати перехід на спрощену систему не частіше одного разу за календарний рік, за умови відповідності встанов-і леним критеріям, незалежно від того, скільки ра­зів у звітному році він подав заяву до податкової служби про перехід на спрощену систему.

3. Розділ XX «Перехідні положення» ПК доповне­но нормою про те, що в 2012 році податкові орга­ни не можуть відмовити в реєстрації як єдинників фізособам, за якими числиться податковий борг, що виник• у лютому 2011 року - у платників фіксованого

податку;• у січні 2012 року - у «старих» єдинників.

Штрафні санкції

1. На період 2012 року не діють норми ПК, які встановлюють для єдинників-фізосіб покарання за здійснення видів діяльності, не вказаних у їх

свідоцтві платника єдиного податку (п. 2, 3 під­розд. 8 розд. XX ПК). Як ми вже розглянули вище, це вважається порушенням лише для єдинників першої і другої груп. Отже:• єдинники першої і другої груп у другому півріч­

чі 2012 року не обкладатимуть за підвищеною ставкою 15 % дохід, отриманий від не вказаної у свідоцтві діяльності (пп. 2 п. 293.4 ПК);

• такі фізособи-єдинники в 2012 році можуть не переходити примусово на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, що на­стає за податковим (звітним) періодом, у яко­му здійснювалися такі види діяльності (пп. 7 пп. 298:2.3 ПК).

Уважаємо, що практичне застосування цієї «по- слаблювальної» норми вимагає додаткових роз'яснень податкових органів із таких питань:

1. Як бути тим єдинникам, які вже встигли в пер­шому півріччі 2012 року вчинити порушення, за­платити податок за підвищеною ставкою і при­мусово перейти на загальну систему оподатку­вання, і тим, які лише повинні на неї перейти з 01.07.12 р.?

2. Чи правильно, що при припиненні дії норми перехід на загальну систему оподаткування єдин- ник повинен здійснити:• з 01.01.13 р. - якщо займався «не тим» видом

діяльності в IV кварталі 2012 року;

• з 01.04.13 р. - якщо вчинив порушення в І квар­талі 2013 року?

2. Не застосовуються до єдинників штрафні санкції за порушення ними в 2012 році порядку нарахування, повноти сплати єдиного податку, а також правильності заповнення податкових дек­ларацій (п. 7 підрозд. 10 розд. XX ПК). Проте за порушення строків сплати податку і подання дек­ларації оштрафують у звичайному порядку.

Також не застосовується адміністративний штраф за неправильне заповнення єдинником у 2012 році книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) (п. 4 розд. II Закону № 4834).

пдв

Про зміни, які сталися в порядку реєстрації єдин­ників платниками ПДВ і анулювання такої реє­страції, див. у консультаціях на с. 13 цього но­мера. ■

ШЖЖ.ВАІАНСЕ.иА

№ 54 (1196), 5 липня 2012 р. РРО ТА ФСП

Тетяна ЛІСІЦА, редактор напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування»

РРО: ЕЛЕКТРОННА ЗВІТНІСТЬ ДЛЯ ДОБРОВОЛЬЦІВ

Унесено доповнення до Закону від 06.07.95 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265). Розглянемо їх.

1. Автомат із продажу товарів (послуг) (нагадає­мо, що це РРО, який в автоматичному режимі ви­дає товари або надає послуги за готівковий або безготівковий (із застосуванням платіжних кар­ток, жетонів і т. п.) розрахунок, забезпечує облік їх кількості і вартості), тепер повинен створювати контрольну стрічку в електронному вигляді.

2. Друге доповнення стосується вимог абзаців другого і третього п. 7 ст. З Закону № 265. На­гадаємо, про що йдеться:• суб'єкти господарювання (далі - СГ), які ви­

користовують РРО, створюють контрольну стрічку в електронній формі, або електронні контрольно-касові реєстратори, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді, по­винні подавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звіт­них чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті РРО або в пам'яті приєднаних до них модемів;

• СГ, які використовують РРО, що створюють контрольну стрічку в друкованому ви­гляді (за винятком електронних контрольно- касових реєстраторів), повинні подавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв'язку інформацію про обсяг роз­рахункових операцій, здійснених у готівковій і безготівковій формі, або про обсяг операцій купівлі-продажу інвалюти, яка міститься в їх фіскальній пам'яті.

З 01.07.12 р. набуває чинності п. 9 ст. 17 Зако­ну № 265 про застосування штрафу в розмірі 10 НМДГ за неподання органам ДПС указаної звітності в разі обов'язковості ї ї подання. Зако­ном від 24.05.12 р. № 4834-\/І доповнено розд. II «Завершальні положення» Закону № 265 пунк­том 9, який свідчить, що вищезгадані вимоги п. 7 ст. З Закону № 265 до 01.01.13 р. СГ можуть виконувати добровільно, тобто вказаний штраф до 01.01.13 р. не застосовується.

Нагадаємо, що роз'яснення аналогічного змісту наведено в листі ДПС від 28.12.11 р. № 10653/7/22- 1317/321 (див. «БАЛАНС», 2012, № 6, с. 8 ) . і

Олена ЖУРАКІВСЬКА, редактор напряму «Бухгалтерський облік та оподаткування»

ФІКСОВАНИЙ СІЛЬГОСППОДАТОК

Нарешті внесено ясність у питання щодо тер­мінів подання звітності з фіксованого сіль­ськогосподарського податку (далі - ФСП). Адже у п. 306.1 Податкового кодексу (далі - ПК) зазначено, що сільськогосподарські това­ровиробники самостійно обчислюють суму ФСП щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого року подають відповідному ор­гану ДПС податкову декларацію на поточ­ний рік.

Тепер у п. 308.1 ПК термін подання документів для отримання статусу платника ФСП змінено з 1 лю­

того на 20 лютого, і тим самим цю норму при­ведено у відповідність до норми п. 306.1 ПК.

Крім того, абзаци третій і четвертий п. 308.4 ПК доповнено словами «або орендованих виробни­чих потужностях». Це означає, що сільгосптоваро- виробники, які займаються на орендованих ви­робничих потужностях переробкою власно ви­рощеної продукції тваринництва, птахівництва та рослинництва на закритому ґрунті, мати­муть право враховувати суму реалізації про­дуктів такої переробки при обчисленні частки сільськогосподарського товаровиробництва.в

БАЛАНС ШИ̂ВАІАМСЕ.ІМ 31