СЕРІАЛЬНЕ МИСЛЕННЯ ТВОРЦІВ

або чому знімають кілька версій тих

самих фільмів...

8 грудня 2008 рік№1

КНИЖКОВИЙ СВІТНовини

КІНО-ПРОСТІРНова Руда Соня

ФАНТАСТИЧНИЙ ВИМІРВій “потроївся“...

КІНО-НОВИНИНовини

ФАНТАСТИЧНА ЛАБОРАТОРІЯВрожай на пригоди Аліс

ХУДОЖНІЙ СВІТ ФАНТАСТИКИНайфантастичніші художники

НОВИНИ СВІТУ ІГОРНовини

НОВЕ ІМ’ЯСергій Доброхліб. Лавровий стол

ЗМІСТ4

6

8

14

16

20

22

24

3

Тор-50, або хто є найвидатнішими лиходіями світу

5 20 Роздача “слонів“ художникам

6 “Руда Соня“ - жінка та воїн, яка стала легендою...

Ст.8НАД ЖУРНАЛОМ ПРАЦЮВАЛИ:

Головний редактор, дизайнер, автор матеріалів - Надія МАЙНАРубрика “Нове ім’я“ - Сергій ДОБРОХЛІБ

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ:

Київ, вул. Волоська, 8, корпус 4, “Могилянська школа журналістики“E-mail^ n.maynaya@mail.ru

КНИЖКОВИЙ СВІТ

Кого осяяли промені Sunburst Awards?

Стали відомі імена тих, хто отри-мав щорічну канадську премію

Sunburst Awards, яка присуджується творам фантастичної літератури, виданим у Канаді. У номінації «дорослої» фантастики переміг роман Нало Хопкінсон «The New Moon’s Arms». Про цей твір журі сказало: «Робота Нало Хопкінсон є захоплюючою історією, що оповідає про незабутню особистість. «The New Moon’s Arms» - це чарівний твір, щедро приправлений таємницями,

магічною фантастикою, гумором та прозорливістю». Серед творів для юнацтва найкращим визнано роботу Джоан Пру «Anthem of a Reluctant Prophet». До речі, премія у категорії юнацької фантастики вручається вперше. Переможці отримали меда-льйон із логотипом Sunburst Awards, який виготовлено спеціально вручну, та грошовий приз у розмірі тисячі американських доларів.

Якщо цупити - то «Гаррі Поттера»!

Управління бібліотек Шотландії оприлюднило список книжок,

які найчастіше цупили у бібліотеках у нинішньому році. Абсолютним лідером цього переліку є роман Джоан Роулінг «Гаррі Поттер й Таємна кімната». В загалі ж у першій десятці 4 позиції займають фантастичні твори: тож, окрім Поттера, часто «ноги виростають» у повісті Роальда Даля «Чарлі та Шоколадна фабрика», «Плаского світу» Террі Пратчетта та «Протистояння» Стівена Кінга. За дослідженнями ВВС, що тривали два роки, із публічних бібліотек Уельсу вкрали більше ста тисяч книжок, що завдало збитків у розмірі мільйону доларів. Кріс Френкс був одним із тих, хто проводив дослідження. Він сказав: «Ці крадії зробили у бюджетному гаманці величезну дірку, і це зараз, коли держава відчуває нестачу коштів. Ці гроші могли б бути витрачені із користю, наприклад, на покращення доступу до Інтернет-мережі».

Таких світів навигадували, що без путівника не обійтися

У грудні з’являться два путівника по популярним літературним

світам. Стефані Майер самостійно допоможе читачам розібратися в її «опівнічному» світі популярного молодіжного вампірятника. The Of-ficial Guide – подарунок для фаната: тут і детальні характеристики героїв, і їх генеалогічні таблиці, і мапи, і

безліч інших відомостей. А ось Лоїс Макмастер Буджолд самоусунулася від створення енциклопедії свого най-популярнішого світу Барраярських хронік. За неї цю роботу виконала її подруга Ліліан Стюарт Карл. Її The Vorkosigan Companion був би популярним на теренах колишнього

Радянського союзу. Оскільки істо-рії про Майлза Форкосигана, його родичах, друзях, ворогах користуються у нас значною популярністю. Тут є детальна інформація про світ циклу, його персонажах, інтерв’ю із Буджолд, нариси із біології, технології та соціології Барраяру, мапи та інше.

4

“Гаррі Поттер“ - ласий шматочок для крадіїв

КНИЖКОВИЙ СВІТП’ятдесят

найвидатніших лиходіїв

Перелік п’ятдесятьох най-видатніших лиходіїв світової

літератури склала британська газета Telegraph. До цього списку увійшли та посіли далеко не найгірші місця представники фантастики. П’яту сходинку посів його величність, темний лорд Відомо-Хто, він же – Волдеморт. Тринадцяте місце (для хіт-параду такої тематики це чи не найголовніше місце!) отримав граф Дракула із роману Брема Стокера. Містер Хайд із повісті Стивенсона розташувався на двадцятій сходинці, на двадцять третій – Джокер із коміксу «Бетмен». То володар, то не володар кілець Саурон опинився рівно в середині списку, на двадцять п’ятому місці, а одразу за ним притулився лафкрафтівський Ктулху. Минаємо десять сходинок: на тридцять п’ятому зустрічаємо чарівно-небезпечну місіс Коултер із трилогії Пулмана «Темні початки». 37-е місце дісталося Суртуру із «Подорожей до Арктуру» Девіда Ліндсея. До десятого місця з кінця домандрував Капітан Крюк, одвічний антагоніст Пітера Пена. Герой антиутопії Оруелла О’Брайен влаштувався на сорок першому місці. Одразу за ним Мати Гренделя із епосу «Беовульф» та Фред із антиутопії Маргарет Етвуд «Історія служниці». Біла Відьма із «Хронік Нарнії» спромоглася начаклувати собі лише сорок п’яте місце. Тигр-людожер Шер-Хан із кіплінгівської «Книги Джунглів» розлігся на сорок восьмому місці. Наступним за ним виявився Стирпайк із «Горменгасту» Мервіна Піка. Іншими найвидатнішими злодіями виявилися Яго та Клавдій, Ганібал Лектор, Тім Ріплі, Дон Жуан, Білл Сайкс, Мобі Дік, професор Моріарті та інші номінанти. Та хто ж став найвеличнішим та наймерзеннішим із усіх лиходіїв? Хто посів найвищу сходинку? Найвеличнішим лиходієм визнали Сатану із роману Мільтона «Втрачений рай».

5

Найвидатнішим лиходієм визнали Сатану із роману Мільтона “Втрачений рай“

Літературні нагороди від British Fantasy Society

Названі лауреати щорічної Британської премії фентезі (Brit-

ish Fantasy Award), яку присуджує Британська спільнота фентезі (British Fantasy Society). Приз за найкращий роман, або The August Derleth Award, отримав Ремзі Кемпбелл за твір «The Grin of the Dark». «The Scalding Rooms» Конрада Уільямса стала найкращою повістю, «My Stone Desire» Джоеля Лейна – найкращим оповіданням, «Old Devil Moon» Кристофера Фаулера – найкращою авторською збіркою, «The Mammoth Book of Best New Horror 18» Стівена

Джонса – найкращою антологією. В рамках цього процесу нагородження вручили ще дві спеціальні нагороди: нагороду Karl Edward Wag-ner Special Award отримав майстер спец ефектів у кіно Рей Херріхаузен та нагороду The Sydney J. Bounds Best New-comer Award – найкращому молодому автору Скотту Лінчу. British Fantasy Society з’явилася у 1971 році. Її діяльність присвячена підтримці найкращого у фантастиці, сприянню розвитку наукової фантастики та жанрів жахів.

КІНО-ПРОСТІР

6

Нова Руда СоняНарешті з’являються чіткі обриси сюжетної канви нового фільму, пригодницького фентезі-бойовика «Руда Соня», зйомки якого розпочалися у жовтні. Нова історія оповідатиме про інші події, відмінні від того, про що йшлося у першому фільмі 1985 року.

КІНО-ПРОСТІР

7

Над новою картиною “Руда Соня“ працюють режисер Дуг

Араніокоскі та продюсер Роберт Родрігес. Головну роль виконає Роуз Макгоуен. У своєму інтерв’ю Макгоуен якось сказала: «Коли мені запропонували цю роль, я думала – пожартували. Я за комплекцією не підхожу для рятування планети. Скоріше для сидіння у шезлонгу на сонці із келихом махіто в руці.» На це Родрігес, переконаний у тому, що Макгоуен впорається із цією роллю, відповів: «Роза – як пістолет. Вона розумна, гаряча, дуже сильна, проте у неї є слабкі сторони, які вона ретельно приховує навіть від своїх найближчих друзів. Ті ж риси характеру має і Руда Соня.» Тож про що буде кіно… Початок-пролог розповість глядачу про те, як руда вбиває якогось чоловіка та забирає в нього загадковий амулет. Злодійку Руду Соню намагаються затримати вартові, але та їх вбиває та зникає. Далі побачимо як цнотлива дівчина Соня мирно росте у Західній Гірканії. Проте її селище розорює банда найманців. На очах у дівчини гине вся її родина, саму Соню ґвалтує банда. Очолює найманців та ґвалтівників чоловік із амулетом, якого нам перед тим показали у пролозі. Ледь жива та зганьблена дівчина вирішує покінчити із собою та стрибає в річку. Проте її рятує Червона Богиня, яка перетворює дівчину на смертоносного Меча Справедливості, наділивши її даром володіння зброєю. У Богині Соня навчається та поступово перетворюється на непереможного воїна. Далі ми знову потрапляємо в часи, про які оповідав пролог. Проте дія не обмежується звичайною помстою героїні – у подіях також замішана могутня чорна магія…Тож сюжет не є чимось видатним, скоріше він нагадує таке собі поєднання «Конана-варвара» та «Вовкодава» із надмірним використанням фентезійних штампів. Проте магія існує і чудеса трапляються: можна сподіватися на стиль втілення та запаморочливо й ефектно поставлені битви. Трохи історії… «Руда Соня»

є пригодницьким фентезі-бойовиком за мотивами однойменного коміксу 1934 року. Перший фільм з’явився в Італії у 1985 році за участю Бриджит Нільсен та Арнольда Шварцнегера у головних ролях. Попередній фільм

був неуспішним в прокаті та отримав негативні відгуки критиків й навіть премію «Золота малина». Бюджет фільму становив $ 17 900 000, а касовий збір у США - $ 6 948 633. Але згодом фільм почали вважати класикою пригодницького кіно. Тоді сюжет був дещо інакший… Могутня чарівниця королева Гедрен викрадає стародавній магічний талісман, здатний зруйнувати увесь світ. Тож легендарний герой Калідор та відважна жінка-воїн Руда Соня вирушили у далекий та сповнений небезпечних пригод похід до Хаблаку – столиці королеви Гедрен, щоб поборити сили зла та врятувати землю від зруйнування. Слоганом першої «Рудої Соні» були слова: «A woman and a warrior that became a legend.» Режисером фільму 1985 року був Річард Флайшер, композитором – Енніо Морріконе.

Роуз Макгоуен виконає роль нової Рудої Соні

Тоді сюжет був дещо іншим... Афіша “Рудої Соні“ 1985 року

8

ФАНТАСТИЧНИЙ ВИМІР

Вій “потроївся”... Режисер Олег Степченко завершує роботу над екранізацією повісті Гоголя «Вій». Прем’єру нам обіцяють у 2009 році. Жанр картини вже поспішили охрестити «жахами», «трилером», «пригодами» та «містикою». Проте всупереч всім планам картина перетворилася на містико-авантюрну трилогію...

9

ФАНТАСТИЧНИЙ ВИМІР

Вій “потроївся”...

ФАНТАСТИЧНИЙ ВИМІР

10

Кінокомпанія RFG та режисер Олег Степченко завершують роботу

над екранізацією повісті Гоголя «Вій». Прем’єру нам обіцяють у 2009 році. Жанр картини вже поспішили охрестити «жахами», «трилером», «пригодами» та «містикою». Тож кортить вже дізнатися, що це буде. Адже цікавинка в тому, що в основу сюжету покладуть невідредагований рукопис Гоголя, який є однією

Жанр картини вже поспішили охрестити «жахами», «трилером», «пригодами» та «містикою»

із найтаємничіших постатей в літературі – це факт. У свій час саме цей, перший варіант повісті був вщент розкритикований за надмірну містичність. Автори екранізації обіцяють отримання відповідей на запитання про те, що трапилося із Хомою, коли він поглянув у вічі Вію, які з байок бурсаків є вигадкою, а які – правдою, та що ж трапилося між Хомою Брутом та Панночкою в

ту зловісну ніч. Гоголівські містика та страхіття, щедро розкритиковані свого часу Белінським, небачені жахіття, плід уяви українського народу, знайомі літературні герої оживуть у новій екранізації. Сюжет картини переносить нас у початок ХІІІ століття. Замість Хоми Брута спостерігаємо за незвичайними подіями життя картографа Джонатана Гріна, який

ФАНТАСТИЧНИЙ ВИМІР

11

подорожує із Європи на Схід. Подолавши Карпати, він потрапляє у загублене серед диких лісів селище. Грін зустрічає досі не бачений, дивний народ. Диваки – огородили себе від іншого світу глибоким ровом й наївно вірять, що зможуть так уберегтися від усілякої нечисті, проте не розуміють, що вся ця погань уже живе в них самих та їх світі і лише чекає нагоди, щоб вирватися назовні. Тож зустріч із цим лиховісним селищем стала для вченого гіршою, ніж найжахливіший сон: тут він зустрівся із Вієм, вірним слугою диявола. Над цією екранізацією твор-чий колектив чаклує вже три роки, та в результаті їх замовлянь історія перетворилася на містико-авантюрну трилогію, бюджет якої складає 21 мільйон доларів. Перша частина «Вій. Повернення» має постати перед нами достовірною екранізацією го-голівського рукопису. Друга частина «Вій-2: Прокляте місце» зобразить події, що стануться через рік після описаних подій: Сотник, що так і не зможе примиритися зі смертю доньки, відкриває вподобану нечистю церкву, щоб поховати небіжчицю по-християнськи. Третя частина «Вій-3: Від Московії до Трансільванії» оповідатиме про пригоди головного героя, на долю якого випало не лише зустріч із потойбічною поганню, але й битви із зграєю вурдалаків та демонів. Дехто вже встиг поіронізувати, про асоціювавши «Вія-2» із «Мумією», а «Вія-3» - із «Ван Хельсингом». Від попередньої версії 1967 року (яку, до речі, визнали «першим радянським фільмом жахів» та який зайняв у прокаті того часу 13 місце – чи це випадково?) нова екранізація відрізняється комп’ютерними спец-ефектами та неочікуваним гримом відомих акторів. Проте чи знайдуть місце у цій історії фрази типу «подимите мне веки» та «панночка померла» - покаже час. Творці фільму тривалий час утаємничували імена виконавців головних ролей. Проте недавно відкрили свої секрети. Картографа Джонатана Гріна зіграє Джейсон Флемінг. Також до зйомок планують залучити Крістофера Ллойда. Окрім

того у трилогії задіяні актори: Валерій Золотухін, Олексій Чадов, Андрій Смоляков, Ніна Русланова, Ганна Чурина, Агнія Дитковските, Юрій Цурило, Іван Моховиков, Анатолій Гущин, Олександр Карпов, Олександр Яковлєв, Ольга Зайцева, Йола Санько та інші. Наразі створюється пов-нометражний мультфільм «Вій». Залишається лише фантазувати: що ж буде далі?

Пречудовий прогноз надав «Мир фантастики» про те, що далі буде «телесериал «Вий наносит ответный удар», компьютерная игра «Вий: Ночной Дозор», цикл романов «Интимные тайны Вия», коллекционные фигурки Вия с поднимающимися веками, пиво «Вийевское», одеколон «Хома Брут», набор шоколадных конфет «Панночка»».

...тут він зустрівся із Вієм, вірним слугою диявола.

ФАНТАСТИЧНИЙ ВИМІР

12

Вій - хто це й звідки?

Вій у східнослов’янській міфології – це дух, що несе смерть. Він має величезні очі із важкими повіками. Магічний погляд Вія проникає у людську душу та відкриває її для всякої нечисті; від цього погляду немає спасіння. В українській демонології – грізний дідуган із бровами та повіками до самої землі. Вій є царем підземного світу. У мирний час він тюремщик у пеклі, що тримає вогняний батіг, яким катує грішників. Його важкі повіки тримають вилами чисельні слуги. Для нього нестерпним є сонячне світло. Вій не може бачити щось сам по собі, проте якщо кілька силачів-слуг піднімають його повіки, тоді ніщо не може приховатися від

його погляду – смертоносного для людини, руйнівного для людського житла, спопеляючого для міст та сел. Етнографи припускають, що саме із Вієм пов’язане повір’я про зурочення: від дурного ока все псується й гине. Існує два припущення щодо походження імені Вій: перше – українське слово «вії», яке має відношення до повік цього персонажа, та друге – слово «витися», оскільки образ Вія нагадує якусь рослину: ноги його оповиті корінням і весь він покритий засохлими шматками землі. Уявлення про смертоносний погляд, очі, приховані величезними повіками, відображені у західно-українському рукописі ХVІ сто-ліття, який описував останні дні з життя Іуди: повіки його настільки розрослися, що позбавили його зору. Мотив повік, які піднімають вилами,

лопатою, гаками розповсюджений у східнослов’янських казках. Довгі повіки у народних уявленнях є ознакою демонічної істоти. Українська легенда про походження чаю оповідає про те, що спокушаючи пустельника, диявол почав йо-му «вії опускати», доки стало неможливим для старця глянути на світ; пустельник відірвав повіки та закопав їх у землю; із них виріс чай. У билині з білоруського Полісся смерть зображується як потворна жінка із величезними повіками. «Вій – є колосальне створіння простонародної уяви, - писав Микола Васильович Гоголь у примітках до своєї повісті. – Таким іменем називався у малоросів начальник гномів, у якого повіки на очах ідуть до самої землі. Вся ця повість є народна легенда. Я не хотів у чомусь її змінити, тож розповідаю її майже у тій самій простоті, як почув».

КІНО-НОВИНИ

14

Всім, хто має зайвих кілька десятків тисяч доларів...

Кілька раритетів, що стали вже символами світового

кінематографу, виставлені на аукціоні компанії Profiles in History. Цей масштабний мережевий аукціон речей, пов’язаних із фантастичним кіно і телебаченням, відбудеться 11 грудня. Будуть представлені більше 500 лотів. Бажаючі зможуть придбати,

Триколісний велосипед молодого дияволеняти з

«Омену» має стартову ціну 30 тисяч доларів

Капелюх Індіани Джонса обійдеться шанувальнику у 40 тисяч доларів, ба навіть

більше.

Стартова ціна на сценарій до “Гаррі Поттера та В’язня Азкабану“ із автографами

Джоан Роулінг та всіх акторів становить 800 доларів.

наприклад, меч Люка Скайуокера із «Нової надії», костюм термінатора Т-800, в якому красувався Арнольд Шварценегер під час «Судного дня», шляпу та батіг Індіани Джонса із «Храму долі», костюм супермена, сценарій до «Гаррі Поттера та в’язня Азкабану» із автографами Джоан Роулінг та всіх акторів, капюшон

Бетмена із«Бетмена: початок», триколісний велосипед молодого дияволеняти з «Омену» та безліч інших предметів. Проте активно брати участь у торгах зможуть не багато людей через захмарні ціни лотів. Наприклад, світовий меч Люка коштуватиме близько 180 тисяч доларів.

Повнометражна БаффіКінокомпанія 20th Century

Fox збирається втілити в життя ідею повнометражного фільму про Баффі, винищувачу вампірів. Про це говорить австралійська газета The Her-ald-Sun. Автором картини звичайно ж буде творець серіалу Джосс Уелдон, який зараз зайнятий зйомками фільму «Ляльковий дім». Ходять чутки, що основною приманкою в картині стане пристрасть між Баффі та красенем вампіром

Янголом. Акторський склад очікується абсолютно новий; причина: Сара Мішель та Девід Бореанос вже трохи застарі, що зображати рокову підліткову пристрасть. Нагадаємо, що серіал «Баффі – винищувача вампірів» вийшов після доволі успішного фільму 1992 року. Останній його сезон з’явився наприкінці 2003 року, восьмий випускають наразі у вигляді коміксу.

КІНО-НОВИНИ

15

“Хоббіт“ за 370 днівРежисер Гільєрмо Дель Торо

повідомив, що зйомки пріквелу «Хоббіт», а також продовження історії, що поєднає оповіді «Хоббіт» та «Володар перснів», розпочнуться нескоро – у 2010 році і триватимуть близько 370 днів. Співпрацювати над картинами він запросить вже перевірені кадри: автора коміксів, сценариста Майка Міньйолу, оператора Гільєрмо Наварро, візуального художника Уейна Барлоу та інших. Спецефекти робитиме студія Spectral Motion (в її доробку «Фантастична четвірка-3», «Блейд-3», «Штучний інтелект»). Режисер пообіцяв небачені до цього спецефекти, які дозволять перевести казкових істот обох картин на новий рівень життя та правдоподібності. Дель Торо не може визначитися із тим, хто буде виконавцем головної ролі Більбо

Беггінса. Наразі є три претенденти на цю роль: Джеймс МакАвой («Хроніки Нарнії»), Деніел Редкліфф («Гаррі Поттер») та Джек Блек

(«Панда Кунг-фу»). Прем’єра «Хоббіту» з’я-виться у грудні 2011 року, а його продовження – у грудні 2012.

ФАНТАСТИЧНА ЛАБОРАТОРІЯ

16

Врожай на пригоди Аліс

Наступний рік-два стануть справжнім нашестям

Аліс – знімаються фільми та створюються мультфільми. Причому використовуються сюжети і творів Кіра Буличова, і Льюіса Керолла. 19 лютого 2009 року відбудеться прем’єра анімаційного фантастичного екшену «День народження Аліси», режисером якого є Сергій Сєрьогін. Сценарій створили драматург Андрій Житков

(«Диверсант», «Супермаркет», «Хакер») та дитячий письменник-фантаст Андрій Саломатов («Боги Зеленої планети», «Цицерон – гроза тиміуків», «Синдром Кандидського»). В анімаційному фільмі покажуть три світи відмінні за зображенням, внутрішній напрузі та настроєм. Перший світ – Земля у майбутньому, Москва кінця 21 століття, яскравий світ. Ця частина фільму буде представлена у жанрі

трюкового кіно. Другий світ – Колеїда кінця 21 століття. Мертве місто та табір археологів. Порожні будинки, покинуті машини на вулицях, тихе завивання вітру та речі, що перетворюються на попіл при найлегшому дотику. Такий собі Чорнобиль. Тут нас не покине почуття тривоги, що поступово зростатиме; тут має бути страшно. Третій світ – Колеїда у минулому, Земля 50-60 років. За картинкою

Над Алісою Льюіса Керолла працює Тім Бартон, створюючи проект для студії Disney. Режисер знімає «Алісу в країні чудес», а співпрацюють із ним Міа Васіковська (Аліса), Джонні Депп (Божевільний Шляпник), Хелена Бонем-Картер (Королева Черв) та інші

17

Врожай на пригоди Аліс

це буде легке ретро. За динамікою творці обіцяють екшен. Роль Аліси озвучила Яся Ніколаєва, роль професора Рррр – Євген Стичкін, Громозеки – Олексій Колган. Навесні 2010 року ми побачимо повнометражний фільм Олега Ряскова «Пригоди Аліси: Полонені трьох планет». Сценарій картини написаний за мотивами творів Кіра Буличова. Йтиметься про те, як Аліса та її

батько, професор Сєлєзньов, у недалекому майбутньому беруть участь у надзвичайно важливому експерименті. Але їх захоплює група авантюристів, що опинилася у тому ж місці в той самий час. Із цього починаються пригоди Аліси як на Землі, так і на інших планетах. На роль Аліси вже затверджена Дарія Мельникова (серіал «Папины дочки»), на роль професора – Олександр Скворцов. Зйомки

розпочнуться на початку наступного року. Над Алісою Льюіса Керолла працює Тім Бартон, створюючи проект для студії Disney. Режисер знімає «Алісу в країні чудес», а співпрацюють із ним Міа Васіковська (Аліса), Джонні Депп (Божевільний Шляпник), Хелена Бонем-Картер (Королева Черв) та інші. Зйомки розпочалися у травні цього року, прем’єру ж можна буде побачити у

ФАНТАСТИЧНА ЛАБОРАТОРІЯ

березні 2010 року. Узимку наступного року вийде аніме-серіал на основі гри Heart no Kuni no Alice ~Wonderful Wonder World про пригоди Аліси, що грунтується на класичній казці Л’юіса Керолла і є фентезійною романтикою для дівчат. Про це повідомила компанія розробник Quin-Rose. Серіал планували випустити цього місяця, але із загадкових причин його реліз пересунули на пізніший час – очікують, що ця подія відбудеться взимку 2009 року. Яким саме буде сюжет серіалу – залишається тільки здогатуватись. Проте опис гри, що з’явилася іще торік, оповідає, що це є казкова історія Керолла про дівчинку, яка провалилася до кролячої нори та яку спіткала купа

пригод. Здається, ця історія неколи не вийде із моди. У грі «країна чудес» який тільки не мала пародій та варіацій на тему. Героїня гри дещо доросліша свого книжкового прототипу. Вона наділена пихатим характером, є доволі егоїстичною та лінивою. Навіть за кроликом ліньки бігти, як того вимагає сюжет! Але все ж таки після тривалих вмовлянь кролика Аліса потрапляє до чарівної країни, де зустрічає відомих нам з дитинства персонажів: Шляпника, Білого кролик, Чеширського Кота, Труляля й Траляля, Березневого Зайця та інших казкових осіб. Отже, сумувати не доведеться... Тож залишається чекати на такий врожайний період на Аліс на різний смак…

18

Роль Аліси озвучила Яся Ніколаєва, роль професорра Рррр - Євген Стичкін, Громозеки - Олексій Колган

ФАНТАСТИЧНА ЛАБОРАТОРІЯ

ХУДОЖНІЙ СВІТ ФАНТАСТИКИ

20

Найліпша неопублікована монохромна робота. Донато Джанкола “Час змін“

ХУДОЖНІЙ СВІТ ФАНТАСТИКИ

21

Найфантастичнішіхудожники

Асоціація науково-фантас-тичних та фентезі художників

17 листопада оголосила пере-можців щорічної премії Ches-ley Awards, яку присуджують за різноманітні прояви фан-тастичного образотворчого мис-тецтва – за досягнення у сфері фантастичного живопису, за найкращі роботи, створені або опубліковані торік. Найбільш «врожайним» на нагороди цей рік виявився для Донато Джанколи, який завоював одразу п’ять нагород, серед них дві головні премії як найкращий книжний ілюстратор: за книгу у твердій обкладинці «Необжиті зорі» (“The Outback Stars”) Сандри Макдональд та у м’якій обкладинці – «Кришталевий дракон» (“Crystal Dragon”) Шерон Лі. Окрім того Джанкола отримав нагороди за найкращу ілюстрацію, пов’язану із іграми («Авангард: Сага героїв»), найліпшу неопублікована монохромна робота («Час змін») та найгарнішу неопубліковану роботу в кольорі («Руда Соня»).За внутрішні картинки нагороду здобув Джеймс Герні, автор ілюстрованого роману «Динотопія: Подорож до Чандари» (“Dinotopia: Journey to Chandara”). Н а й ф а н т а с т и ч н і ш у обкладинку мав журнал “The Magazine of Fantasy and Science Fiction”, а саме його номер за березень минулого року. Творцями цієї визначної обкладинки є Корі та Катска Енч.

Донато Джанколу визнали найкращим книжним ілюстратором за за оформлення книги у твердій обкладинці “Необжиті зорі“

НОВИНИ СВІТУ ІГОР

Dungeon Keeper як основаКомпанія NetDragon разом

із Electronic Arts створить онлайнову рольову гру на основі популярної у недалекому минулому Dungeon Keeper. Офіціного анонсу компанія поки що не робила, тому подробиці та точна дата виходу з’являться пізніше.Dungeon Keeper від компанії Bullfrog Productions побачила світ у 1997 році. Гравець брав на себе роль злобного Хранителя Підземелля, який міг втілитися у будь-якого свого підлеглого, що дозволяло поєднати стратегію та 3D-шутер. Офіційн

Корсари-4: “Нова надія”Студія Seaward.ru, відома

завдяки проектам «Повер-нення легенди» та «Місто за-гублених кораблів», працює над четвертою грою в серії RPG «Корсари». Гра має з’явитися у 2010 році. Дія «Корсарів 4» розпо-чинається у 1692 році, коли головний герой прибуває в Порт-Рояль із важливим дорученням. Тільки-но з’явившись у місці, він стає свідком потужного землетрусу. Ця подія дуже змі-нює його долю. До 1735 року він затримається на Карибах та застане неспокійний період – після розвалу Берегового братства моря заповнени усілякими по-кидьками, які не поважають піратські «закони». Ця зав’язка буде єдиною, до того ж гравець зможе сам під корегувати зовнішність свого персонажа. Тепер майже все у грі відповідає історичним реаліям, навіть захоплення міст тепер відбувається не випадковим чином. В іграшці стало більше містики: герой зіштовхнеться не тільки зі скелетами, а й із Чорним дроворізом, індійським дияволом, привидом Чорного пірата та Генрі Моргана. Розробники мали на меті створення глобального гол-лівудського сюжету. У цьому питання Seaward.ru орієнтуються на своє «Місто загублених кораблів». Вони хочуть розповісти ту саму захоплюючу історію, але зробити її значно масштабнішою. Розробники обіцяють світ із повною свободою пересування. В «Корсарах 4» ми відвідаємо узбережжя обох Америк, острови Карибського моря. Автори не збираються вводити систему швидкого переміщення, тож на дослідження всіх куточків піде чимало часу.

Компанія Atari оприлюднила свої плани на наступний рік,

а заплановано в неї чимало. Atari у лютому видасть гру Demigod від Кріса Тейлора. Компанія Atari також анонсувала файтинг Ready 2 Rum-ble Revolution для приставок Wii, де геймер зможе боротися в образі Арнольда Шварценегера, Бреда Пітта, Джона Траволту та інших зірок, в основному зі світу кіно. Гра з’явиться у березні.

Довгоочікувана гра Ghost-busters з’явиться у червні на всіх платформах, тобто в неї можна бути побавитися як на комп’ютері, так і на ігрових приставках. Також Atari видасть гру Demigod від Кріса Тейлора, яка побачить світ у лютому. Також вийдуть і консольні (для приставок) версії «Відьмака». Проте поки що дата релізу The Witcher: Rise of the White Wolf не відома.

Багатообіцяючі плани Atari

22

НОВЕ ІМ’Я

24

Лавровый столАВТОР: Сергій ДОБРОХЛІБ - Это вполне нормально,

– уговаривал себя Максим. – Обвинять письменный стол во всех своих бедах, и собираться порубить его на дрова – это нормально. Так все делают. Он стоял посреди комнаты, занеся топор над антикварным столом, с лавровой столешницы которого на него глядело женское лицо. Всему виной была, прямо-таки, патологическая тяга Максима Андреевича Бортникова к старым вещам. Особенно необычным. Большую часть своего свободного времени он проводил на аукционах, где минимальная цена лота составляла тысячи евро, или в секонд-хендах, где одежда продавалась по двадцать гривен за килограмм. Если вещь Максиму нравилась – он её покупал. Как и все чудаки, особенно богатые, Максим не мог объяснить своего пристрастия, и немногочисленные друзья с ним давно уже смирились. Стол Максим купил на аукционе, он ему сразу приглянулся. Массивный, но в то же время изящный, и… странный. Именно последнее и привлекло внимание коллекционера. Что именно не так со столом, Максим не понимал, но была в нём какая-то скрытая красота. Максим не относился к стандартным коллекционерам, никогда не покупал вещи, которые ему не нравились, будь то Пикассо, Дали, Малевич; он искал в предметах именно скрытую красоту. Часто она была доступна и понятна лишь ему. Краем уха Максим слушал распорядителя, объявляющего, что это восемнадцатый век, Греция, мастер такой-то, прошлый хозяин сякой-то. А вот когда сообщили, что столешница сделана из лавра, он сразу понял,

Сіргій Доброхліб - молодий письменник із Черкас, що пише у жанрі фентезі, фантастики, жахів та гумористичної фантастики вже сім років. Його твори публікуються півтора роки: оповідання “Джек-пот“ та “Наша служба з’явилися в одеському журналі “Азимут“, оповідання “Пил тисячі доріг“ - у збірці “Повернення Ктулху“ пітерського видавництва Азбука“

НОВЕ ІМ’Я

25

Лавровый стол что купит этот стол, во что бы то ни стало. Никогда еще не слышал, чтобы мебель делали из лавра, он вообще всю жизнь думал, что это куст. Так у него дома и оказался стол с лавровой столешницей. Как только грузчики занесли и установили покупку, Максим притащил кресло: несуразное одоробло сделанное из пластика, дерева, металла и лозы, и уселся в него, разглядывая новое приобретение. Прикуривая трубку в форме русалки, он и заметил краем глаза лицо на столешнице. Волокна дерева свивались и переплетались, создавая прекрасный, грустный лик. Длинные вьющиеся волосы, большие, немного раскосые глаза, прямой нос, полные губы… Максим довольно хмыкнул, в том, что он на пустой столешнице увидел лицо, не было ничего удивительного. Он относился к людям обожающим высматривать скрытые фигуры во всём окружающем. Плюшевый мишка в облаках, голова дракона на ковровом узоре, сломанный цветок в сплетении теней отбрасываемых ветками сухого дерева. Максим всегда гордился этой своей способностью, словно она давала ему превосходство над другими. Не зря он купил этот стол. Предчувствия его, как всегда, не подвели. Удивляло то, что кроме него никто не видел лица. Сколько друзья не всматривались, сколько он не водил пальцем, очерчивая лицо, волосы, нос, никто так и не увидел дивный образ. Только интересовались, улыбаясь, чем он трубку набивает. Вскоре он плюнул на попытки просветить знакомых, решив, что эта красота доступна лишь ему. Странности начались в тот день, когда он случайно пролил на столешницу кофе. Максим сразу же побежал за тряпкой, а когда стирал коричневую лужу, ему показалось, что выражение лица изменилось. Вместо спокойной грусти, оно выражало недовольство и брезгливость. Естественно Максим решил, что

“Странности начались в тот день, когда он случайно пролил на столешницу кофе. Мак-сим сразу же побежал за тряпкой, а когда стирал коричневую лужу, ему показалось, что выражение лица изменилось. Вместо спокойной грусти, оно выражало недовольство и брезгливость.”

ему показалось. Заметил новые линии, волокна, свет по-другому упал, - вот и показалось, что выражение лица поменялось. Но это его настолько потрясло, что, вытирая столешницу, он зачем-то начал извиняться. И когда лужа исчезла, лицо снова изменилось. Лёгкая улыбка изогнула полные губы. Он лишь посмеялся над своими фантазиями и лёг спать. В следующий месяц выражение лица менялось несколько раз. Испуг – когда он случайно порезался ножом для

бумаги, весёлое недоумение, когда он подвыпив принялся танцевать со шваброй, лёгкое недовольство, когда он решил поставить на стол новую лампу, которое, впрочем, сменилось улыбкой, стоило убрать светильник. Все еще не веря в то, что лицо действительно меняется, Максим решил фотографировать столешницу, каждый раз как что-то происходило, и, сравнивая фотографии, окончательно убедился: не померещилось. Но кроме него, лицо до сих пор никто так и не увидел. Потом начались неприятности. Однажды, Максим привёл домой девушку, оставил в комнате, а сам отправился за бутылкой вина, когда раздался вопль. Девушка выскочила из комнаты, что-то крича про лицо. Максим догнал её после лишь того, как она выскочила из дома.

С трудом смог допытаться, что же произошло: оказалось, она тоже увидела на столешнице образ - перекошенное яростью и ревностью женское лицо. Как Максим ни уговаривал, но возвращаться в дом девушка наотрез отказалась. Когда расстроенный Максим вернулся в комнату, лицо глядело на него с насмешкой. Максим с недоумением провёл рукой по столешнице, и, вскрикнув, отдёрнул руку. Из ладони торчала заноза, длиной в указательный палец. Сколько он ни рассматривал стол, так и не смог понять, откуда она взялась. Поверхность была совершенно гладкой. Дальше пошло по нарастающей. Стоило к Максиму прийти гостям, и что-то происходило. Некоторые видели злое лицо и пугались, загоняли занозы, стоило им прикоснуться к столу, постоянно спотыкались об него, сбивая пальцы на ногах, одежда цеплялась за стол и рвалась, вещи положенные гостями на стол падали и разбивались, даже если лежали в самом центре. О доме Макса поползли нехорошие слухи. Самый распространённый и, как считал Макс, нелепый, сообщал, что у него в доме завелось привидение.

“Сумочка репортёр-ши, стоявшая на краю стола, вдруг упала. Женщина попыталась поймать её в полёте и зацепила торшер, который, падая, приземлился прямо на объектив камеры.”

После всего этого, Максим уже не мог считать, будто всё это случайность. Он начал искать любую информацию, которая могла бы дать хоть какое-нибудь объяснение происходящему. Спустя почти месяц, поиски дали результаты. Он смог выяснить,

что мастер создавший стол жил в Греции, на острове Делос. Нашлась кое-какая информация и о прошлых владельцах стола. В двух из трёх случаев ходили слухи, будто в доме хозяина что-то «нечисто». В привидений Максим не верил, поэтому продолжать копать дальше. Прошло еще немного времени, когда он смог связать всю информацию воедино, и получить версию настолько невероятную, что слухи о привидениях звучали словно заявление – «снег идёт зимой». То есть абсолютно правдоподобно. Вся загвоздка была в лавровой столешнице. По греческой легенде, лавр появился, когда нимфа Дафна, убегая от Аполлона, попросила богов спасти её, и они превратили нимфу в дерево. Лавр. Хуже того, по некоторым источникам, это произошло именно на Делосе. Но в то, что его стол сделан из самого первого в мире лавра, в котором была заключена душа нимфы, Максим отказывался верить категорически. Лишь однажды он озвучил эту догадку. К нему пришли с телевидения, хотели сделать репортаж о диковинной коллекции Максима. Пока репортёрша рассказывала, как будет происходить интервью, что их интересует, а оператор настраивал камеру, они разговорились, и Максим рассказал свои домыслы о злосчастном столе. «Интересно», - сказал оператор, - «а почему её превратили в дерево? Она была плоская как доска, или в постели как бревно?» Максим, никогда не любивший скабрезных шуток, хотел высказать всё, что он думает об операторе и его умственных способностях, но не успел. Сумочка репортёрши, стоявшая на краю стола, вдруг упала. Женщина попыталась поймать её в полёте и зацепила торшер, который, падая, приземлился прямо на объектив камеры. О продолжении интервью речи быть

“И вот Максим стоял перед столом, занеся топор над головой, и не мог опустить его на лавровую столешницу, с которой на него испуганно глядело лицо нимфы.“

не могло, и репортёры удалились, пообещав перезвонить, да так и не удосужились. В конце концов, Максим перестал ждать звонка. Ну и чёрт с ними. Тоже мне, ценители прекрасного! Да и лица на столешнице они не разглядели. Вскоре он вообще забыл о происшедшем с репортёрами. И о лице на столе долго не вспоминал.

А зря. Однажды вечером к нему ввалился Владимир Камневой. Тоже коллекционер. Он утверждал, будто Максим нанял человека, чтобы украсть из его дома золотую шкатулку семнадцатого века, очень дорогой экспонат. Максим действительно приобрёл на днях похожую вещицу, но к краже отношения не имел. К нему пришел человек, предложил купить шкатулку, Максиму она понравилась, и его коллекция пополнилась еще одним экспонатом. Естественно, отдавать своё новое приобретение он не собирался. Дошло до перепалки, Камневой толкнул Макса, и тут произошло несчастье. Незваный гость споткнулся о стоящий за ним стол, и, падая, ударился об угол столешницы. Раздался мерзкий хруст, и Камневой упал на ковёр с проломленным черепом. Такого испуга Максим не испытывал еще никогда в жизни. Он отлично понимал, кого обвинят в смерти Камневого. Не стол же. Он перезвонил паре влиятельных людей, и труп увезли из его дома, пообещав Максиму, что тело не найдут никогда. Несколько дней Максиму было не до стола. Его

“Обломайся, Аполлон! Хоть Ты и Бог, а полюбила она обычного человека. “

подбрасывало, когда раздавалась телефонная трель, трясло при каждом звонке в дверь, он боялся, что пришли его арестовывать. Максим не выходил на улицу, не пускал никого в дом. Но прошла неделя, а его так никто и не потревожил. Видимо забравшие труп люди исполнили обещание, и исчезновение Камневого никак не связали с ним. Теперь пришло время задуматься о столе. И вот Максим стоял перед столом, занеся топор над головой, и не мог опустить его на лавровую столешницу, с которой на него испуганно глядело лицо нимфы. Максим перебирал в голове всё, что произошло за последнее время. Все неприятности связанные со столом. Все ссоры, которым поспособствовала нимфа. Убийство, в конце концов! В том, что это не несчастный случай, Максим был уверен на все сто. И, тем не менее, он не мог опустить топор на прекрасное лицо. Лицо нимфы, которую полюбил сам Аполлон.

Бог! Только теперь до Макса стали доходить причины всего происшедшего. О Господи! Стол его ревновал! Любил! И защищал всеми возможными способами. Максим отбросил топор в сторону, и улыбнулся лицу на лавровой столешнице. Потом подошел к столу и лёг на столешницу, обняв её руками, прижавшись щекой к тёплому дереву. Никто в жизни его так не любил. И вряд ли полюбит сорокалетнего чудака. В лучшем случае с ним общались из-за его денег. Так почему он должен всё это рушить?Обломайся, Аполлон! Хоть Ты и Бог, а полюбила она обычного человека.

26

НОВЕ ІМ’Я