снд+европа

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра країнознавства

Укладачі:

Професор В.П.Крижанівський

Доцент Р.А.Кривонос

КРАЇНОЗНАВСТВО (частина 2):

країни СНД, Європи та Північної Америки

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИдля студентів І курсу спеціальності 6.030400

„Міжнародні відносини” Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 1

від „30” серпня 2008 р.

Директор Інституту міжнародних відносин

_______________________ Л.В.Губерський

КИЇВ – 2009

Робоча навчальна програма з дисципліни „Країнознавство (частина 2):

країни СНД, Європи та Північної Америки”

Укладачі: доктор історичних наук, професор В.П.Крижанівський; кандидат

політичних наук, доцент Р.А.Кривонос.

Лектори: доктор історичних наук, професор В.П.Крижанівський;

кандидат політичних наук, доцент Р.А.Кривонос.

Викладачі кандидат політичних наук, доцент Р.А.Кривонос;

асистент П.В.Бовсунівський.

Погоджено

з науково-методичною комісією

„____” _______________ 200_ р.

____________________________

.

2

ВСТУП

Мета, завдання, структура та загальна характеристика курсу.

Навчальна дисципліна „Країнознавство (частина 2): країни СНД, Європи та

Північної Америки” є нормативним курсом у структурно-логічній схемі

освітньо-професійної програми підготовки бакалавра (6.030400) зі

спеціальності „Міжнародні відносини” напряму підготовки 0304 „Міжнародні

відносини”*. Курс розрахований на один семестр.

Навчальна дисципліна „Країнознавство” вивчається студентами протягом

двох семестрів в обсязі 306 годин (8,5 кредитів ECTS). Друга частина

дисципліни, присвячена історії й сучасному становищу країн СНД, Європи та

Північної Америки, вивчається на І курсі протягом 2-го семестру в обсязі 144

години, з них 54 годин – лекційні‚ 14 – практичні заняття, 76 годин –

самостійна робота. Закінчується іспитом у другому семестрі.

Об’єктом курсу є країни СНД, Європи та Північної Америки.

Предметом курсу є географічне розташування, природні ресурси, корисні

копалини, особливості політичних систем, державного устрою, територіально-

адміністративного поділу країн СНД, Європи та Північної Америки, а також

відносини України з цими країнами.

Метою курсу є формування у студентів комплексного підходу до

вивчення країн і регіонів СНД, Європи та Північної Америки; розуміння

глобальних й регіональних тенденцій світового розвитку і закономірностей

формування сучасної політичної карти світу; уявлення про цивілізаційний

підхід до вивчення країн, а також ознайомлення студентів із найважливішими

питаннями проблемного й культурно-образного країнознавства

пострадянського та євроатлантичного простору.

Вивчення курсу ставить перед викладачем і студентом такі завдання:

* Класифікація за Постановою Кабінету Міністрів України № 507 від 24 травня 1997 року “Про Перелік напрямів і спеціальностей, за

якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями” із змінами і

доповненнями за погодженням з Кабінетом Міністрів від 18 червня 1998 року.

3

ознайомлення студентів із понятійно-категоріальним апаратом курсу

„Країнознавство”;

вивчення історичних, культурно-цивілізаційних, геополітичних, суспільно-

економічних, політико-правових, етнодемографічних і природно-

кліматичних особливостей розвитку країн і регіонів СНД, Європи та

Північної Америки;

формування вміння використовувати країнознавчу інформацію у майбутній

фаховій роботі.

Інформаційні джерела: базові підручники, навчальні посібники („основна

література”), монографії, словники, енциклопедії, наукові статті („додаткова і

довідкова література”), документальні джерела на паперових і електронних

носіях („джерела”).

ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Курс повинен дати студентові загальні знання про:

понятійно-категоріальний апарат наукової дисципліни „Країнознавство”;

загальну структуру і методи країнознавчих досліджень;

основні джерела країнознавчої інформації на паперових та електронних

носіях;

геополітичні, природно-кліматичні, етнодемографічні, культурно-

цивілізаційні, історичні, суспільно-економічні і політико-правові

особливості розвитку країн і регіонів;

вплив географічного, історичного, економічного, політичного,

гуманітарного чинників на зовнішню політику держав та міждержавні й

міжнародні відносини;

загальні риси, тенденції та особливості історичного процесу в країнах і

регіонах;

історичні витоки сучасних особливостей політичного й економічного

розвитку держав, їх вплив на зовнішню політику та міжнародні відносини

на регіональному і глобальному рівнях.

4

Опанувавши курс, студент повинен набути такі вміння:

добирати, систематизувати й аналізувати країнознавчу та міжнародно-

політичну інформацію, складати наукову бібліографію з означеної

проблематики та будувати загальну схему країнознавчої характеристики;

орієнтуватися в політичних, соціальних і гуманітарних проблемах

сучасного світу;

добирати й застосовувати відповідні методи країнознавчого дослідження

при аналізі країнознавчої інформації та підготовці країнознавчих

характеристик, інформацій, довідок тощо;

визначати місце держави у міжнародних відносинах регіону й частини

світу;

виявляти вплив історичних чинників на зовнішню політику держав та їх

стосунки з іншими державами;

формулювати припущення, передбачення й прогнози у міжнародних

відносинах;

готувати письмові та усні реферати, а також презентації, використовуючи

для цього сучасні комп’ютерні технології.

Вивчення навчальної дисципліни покликане також сприяти формуванню у

студентів почуття патріотизму та активної громадянської позиції у

відстоюванні національних інтересів України в її відносинах з іншими

державами.

5

МІСЦЕ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ В СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНІЙ

СХЕМІ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНОЇ ПРОГРАМИ ПІДГОТОВКИ

БАКАЛАВРА ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ „МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ”

НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 03040 – МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

При викладанні навчальної дисципліни активно використовуються

предметні області інших дисциплін, що вивчаються паралельно студентами на

першому курсі: „Вступ до спеціальності”, „Історія України”, „Економіка та

зовнішньоекономічні зв’язки України”, „Політологія”, „Соціологія”,

„Політична географія”, „Релігієзнавство”, „Теорія держави і права”,

„Порівняльне конституційне право”, „Основи економічних теорій”, „Іноземна

мова”. При цьому кожна з означених дисциплін розглядається як джерело

країнознавчої інформації.

Вивчення дисципліни передбачає також наявність у студентів загальних

знань зі шкільних курсів історії, географії, біології, зарубіжної літератури тощо.

Знання, отримані при вивченні курсу „Країнознавство”, є базовими для

вивчення інших дисциплін загальнопрофесійної підготовки та дисциплін

спеціальності, що входять до освітньо-професійної програми бакалавра.

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ ТА УМОВИ СКЛАДАННЯ ІСПИТУ

Навчальна дисципліна „Країнознавство (частина 2): країни СНД,

Європи та Північної Америки” оцінюється за кредитно-модульною системою.

Вона складається з двох модулів. Оцінювання знань студентів з першої частини

навчальної дисципліни здійснюється за 100-бальною шкалою за такими

формами контролю:

Поточний контроль:

участь у дискусії на семінарському занятті (участь в усній дискусії, підготовка реферату) – до 4 балів за кожне заняття: 7 х 4 = 28 балів

виконання модульних контрольних робіт – до 10 балів за кожну роботу: 2 х 10 = 20 балів

6

виконання передбачених цією програмою індивідуальних завдань самостійної роботи – до 6 балів за кожне завдання: 2 х 6 = 12 балів

За результатами означених форм поточного контролю студент може отримати протягом семестру до 60 балів

Підсумковий контроль:

підсумковий семестровий іспит

(письмова робота та усна співбесіда) –

до 40 балів (2 завдання по 20 балів) 2 х 20 = 40 балів

РАЗОМ 100 балів ШКАЛА ВІДПОВІДНОСТІ

За 100-бальною шкалою Оцінка за національною шкалою

90 – 100 5 відмінно

85 – 894

добре

75 – 84

65 – 743

задовільно

60 – 64

35 – 592

незадовільно

1 – 34ФОРМУЛИ ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ ОЦІНОК ЗМІСТОВНИХ МОДУЛІВ ТА ПІДСУМКОВОЇ

КОМПЛЕКСНОЇ РОБОТИ (ІСПИТУ/ЗАЛІКУ)

Змістовний модуль

1 (ЗМ 1)

Змістовний модуль

2 (ЗМ 2)

Іспит РАЗОМ

(підсумкова оцінка,

ПО)

Вагові

коефіцієнти (%)30 %

k1=0,3

30 %

k2=0,3

40 %

k3=0,4

100 %

Оцінка в балах x Y z x+y+z

Підсумкова оцінка (ПО) = x0,3 + y0,3+z0,4

При цьому кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – „незадовільно” з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

7

35-59 – „незадовільно” з можливістю повторного складання

60-64 – „задовільно” („достатньо”)

65-74 – „задовільно”

75-84 – „добре”

85-89 – „добре” („дуже добре”)

90-100 – „відмінно”

НАВЧАЛЬНО- ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

для І курсу МВ

№теми НАЗВА ТЕМИ Лекц. Практ.

заняттяСам.

роботаКонтр.

модульнаробота

Інші форми

контро-лю

Всього

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1. КРАЇНИ СНД1. Вступ до курсу 2 3 52. Ранні цивілізації та політичні

об'єднання неслов'янських народів на сучасній території країн СНД

2 3 5

3. Рання історія формування білоруської та московської державностей

2 3 5

4. Народи Кавказу в ХІІІ - ХVІІІ століттях

2 3 5

5. Народи Середньої Азії у ХІІІ - ХVІІІ століттях

2 2 3 7

6. Московська держава в ХV - ХVІІ століттях

2 2 3 7

7. Розвиток Росії у ХVІІІ - ХІХ століттях. Утворення імперії

2 2 3 7

8. Росія в період двох буржуазно-демократичних революцій (1905-лютий 1917 рр.). Крах спроби встановлення конституційної монархії

2 3 5

9. Росія між лютим і жовтнем 1917 р.

2 3 5

10. Жовтнева революція 1917 року і рух народів Росії до національного самовизначення

2 3 5

11. Утворення Союзу РСР. Політичний розвиток народів у складі СРСР

2 3 5

8

12. Розпад СРСР як політичного об'єднання. Національно-державне самовизначення народів

2 3 5

13. Утворення СНД. Економічний і політичний розвиток його суб'єктів

2 2 МКР 4

Всього у 1-му модулі 26 6 38 70ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2 . КРАЇНИ ЄВРОПИ І

ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ14. Загальна країнознавча

характеристика і особливості

цивілізаційного розвитку Європи і

Північної Америки

10 4 4 18

15. Англосаксонські парламентські

демократії: Велика

Британія‚ Ірландія та Канада2 2 3 7

16. Президентська республіка

англосаксонського типу: США 2 2 4 8

17. Європейський федералізм:

Федеративна Республіка

Німеччина‚ Австрія‚ Швейцарія2 4 6

18. Європейський унітаризм:

Французька Республіка 2 3 5

19. Особливості суспільного розвитку

країн Півдня Європи:

Італія‚ Іспанія‚ Португалія2 3 5

20. Монархії малих країн Західної

Європи

(Андорра‚ Бельгія‚ Ватикан‚ Ліхтенш

тейн‚ Люксембург‚ Монако‚ Нідерла

нди).

2 4 6

21. Країни Північної Європи 2 3 522. Народи Балкан на шляху до

формування національних держав 2 3 5

23. Перехід від тоталітаризму до 4 4

9

демократії: країни Центрально–

Східної Європи

24. Інтеграційні процеси у Європі та

Північній Америці 2 3 МКР 5

Всього у 2-му модулі 28 8 38 74

ВСЬОГО 54 14 76 144Загальний обсяг курсу складає 144 години. У тому числі: 54 годин –

лекційні‚ 14 – практичні заняття, 76 – самостійна робота. Курсом передбачене

складення іспиту з дисципліни.

ТЕМИ ЛЕКЦІЙ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

КРАЇНИ СНД

ТЕМА 1ВСТУП ДО НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

Лекція 1 (2 год.) Вступ до навчального курсу

Країнознавство як освітня спеціальність, навчальна дисципліна і напрям

наукових досліджень. Предмет, мета і завдання навчального курсу. Місце курсу

в системі навчальних дисциплін спеціальності. Загальний огляд історіографії та

джерельної бази, яка стосується країн СНД. Підручники й навчальні посібники

з курсу. Огляд документальних джерел і документальних публікацій.

Хрестоматійні видання. Рекомендована навчальна література.

Структура навчального курсу та його викладу. Порядок організації

самостійної роботи та її контролю за модульно-рейтинговою системою.

Рекомендована література: основна [4, 5], додаткова [32, 42, 45, 40, 47,

48, 49, 50, 52], довідкова [144, 155, 156, 157, 158, 168, 169, 170, 175, 177, 178,

179, 180, 185].

Завдання для самостійної роботи

10

Підготуйте комплексну країнознавчу характеристику однієї з країн СНД у

формі письмового реферату за таким планом:

КОМПЛЕКСНА КРАЇНОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА

Своєрідність країни (”візитна картка” держави).

Територія, географічне і геополітичне розташування.

Природа, природокористування, стан довкілля.

Населення, його структура, розселення, етнонаціональний і релігійний

склад.

Господарство.

Історико-географічні етапи розвитку.

Суспільство, державний устрій, політична система.

Адміністративно-територіальний поділ та регіони.

Культура і духовне життя.

Перспективи розвитку.

ТЕМА 2

РАННІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ПОЛІТИЧНІ ОБ'ЄДНАННЯ НЕСЛОВ'ЯНСЬКИХ

НАРОДІВ НА СУЧАСНІЙ ТЕРИТОРІЇ КРАЇН СНД

Лекція 2 (2 год.) Ранні цивілізації та політичні об'єднання неслов'янських народів на

сучасній території країн СНДСоціально-економічний та політичний розвиток народів Кавказу в античну

епоху та добу раннього середньовіччя. Культура народів Кавказу.

Ранні цивілізації та витоки державності народів Середньої Азії. Культура

народів Середньої Азії.

Неслов’янські народи та їхні політичні об’єднання у Північному

Причорномор’ї та Приазов’ї.

„Велике переселення народів” ІІ - V століть. Кочові народи та їхні

політичні об'єднання у ІV - ХІІІ століттях. Золота Орда.

11

Рекомендована література: основна [1, 2, 3, 4, 6], додаткова [22, 93],

довідкова [163, 162, 164, 175,].

ТЕМА 3

РАННЯ ІСТОРІЯ ФОРМУВАННЯ БІЛОРУСЬКОЇ, МОСКОВСЬКОЇ ТА

МОЛДОВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТЕЙ

Лекція 3 (2 год.)

Рання історія формування білоруської, московської та молдовської

державностей

Розвиток процесу феодального дроблення Київської княжої держави.

Виникнення нових центрів політичного об'єднання руських земель.

Полоцьке, Дреговицьке, Радимицьке князівства. Особливості їх соціально-

економічного і політичного розвитку. Процес подальшого феодального

дроблення. Захоплення північно-західних руських князівств Великим

Князівством Литовським. Формування білоруської народності.

Особливості соціально-економічного та політичного розвитку північно-

східних руських князівств. Новгородська і Псковська землі. Смоленське

князівство. Рязанська земля. Ростово (Володимиро)-Суздальське князівство.

Утворення Московського князівства.

Соціально-економічний та політичний розвиток руських князівств у період

татаро-монгольського завоювання.

Політичний занепад Золотої Орди і посилення об'єднавчих тенденцій у

руських землях. Перемога Москви у суперництві з Твер’ю за політичне

лідерство у північно-східних руських землях. Колонізація заволзьких територій.

Військове суперництво з Великим Князівством Литовським. Особливості

соціально-економічного та політичного розвитку Московського князівства.

Формування приказно-воєводської системи державного управління.

Додержавна історія Молдови. Утворення Молдавського князівства.

Формування молдовської народності. Молдавське князівство доби васальної

12

залежності від Польщі та часів правління Стефана ІІІ. Відновлення державного

суверенітету. Молдавське князівство під протекторатом Туреччини. Російсько-

турецьке військове суперництво за Молдову. Входження бессарабських земель

до складу Російської імперії.


довідкова [163, 162, 164, 175,].

ТЕМА 4

НАРОДИ КАВКАЗУ В ХІІІ - ХVІІІ СТОЛІТТЯХ


Народи Кавказу в ХІІІ - ХVІІІ століттях

Зміни в етносоціальному, економічному й політичному розвитку народів

Кавказу за доби татаро-монгольського завоювання.

Розпад монгольських улусів і боротьба народів Кавказу за незалежність.

Походи Тимура (Тамерлана) на Кавказ та їх наслідки для демографічного,

соціально-економічного й політичного розвитку місцевих народів.

Занепад держави Тимура і зміни в соціально-економічному та політичному

розвитку народів Кавказу. Політичні об’єднання народів Південного й

Північного Кавказу, розвиток процесу їх феодального розпаду.

Утворення держави Сефевидів та її експансія в Південний і Північний

Кавказ. Експансія Туреччини на Кавказ. Кизилбашсько-турецькі війни та їх

наслідки для соціально-економічного й політичного розвитку народів Кавказу.

„Велике переселення” вірменів.

Проникнення Московської/Російської держави на Кавказ. Суперництво

Росії, Туреччини та Ірану за політичний вплив на Кавказі.

Боротьба народів Кавказу за незалежність.


довідкова [163, 162, 164, 175,].

ТЕМА 5

13

НАРОДИ СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ У ХІІІ - ХVІІІ СТОЛІТТЯХ


Народи Середньої Азії у ХІІІ - ХVІІІ століттях

Вплив татаро-монгольського завоювання на зміни в соціально-

економічному й політичному розвитку народів Середньої Азії. Роль держави

Тимура у долі середньоазійських народів.

Занепад держави Тимура й Золотої Орди і зміни в етносоціальному та

політичному розвитку народів Середньої Азії. Утворення казахської

народності.

Завоювання узбеками середньоазійських володінь Тимурідів. Соціально-

економічний розвиток туркменського, узбецького й таджицького народів у

складі держави Шейбанідів. Формування каракалпакської та киргизької

народностей. Соціально-економічний розвиток Казахстану.

Політичний розвиток середньоазійських народів. Хівинське, Бухарське,

Ташкентське ханства. Феодальний розпад середньоазійських ханств.

Джунгарська (ойратська) та іранська експансії в середньоазійські землі.

Проникнення Московської/Російської держави в Середню Азію.


довідкова [163, 162, 164, 175].

Семінарське заняття 1 (2 год.)

Соціально-економічний, політичний та культурний розвиток

неслов’янських народів на території країн СНД в епоху Стародавнього

світу й Середньовіччя

1. Соціально-економічний і політичний розвиток та культура народів

Кавказу в античну епоху й період Середньовіччя.

2. Ранні цивілізації та перші політичні об’єднання у Середній Азії.

3. Політичний розвиток народів Середньої Азії в епоху тюркського каганату

й арабського халіфату.

14

4. Особливості культурного розвитку кочових народів.


довідкова [163, 162, 164, 175].

ТЕМА 6

МОСКОВСЬКА ДЕРЖАВА В ХV - ХVІІ СТОЛІТТЯХ


Московська держава в ХV - ХVІІ століттях

Територіальне розширення держави.

Зміни в соціально-економічному розвитку московського суспільства.

Становлення феодально-кріпосницьких відносин.

Зміни в державному устрої. Становлення станово-представницької

монархії. Зовнішня політика Московської/Російської держави.


довідкова [163, 162, 164, 175].


Соціально-політичний розвиток й культура московського народу в

ХV - ХVІІ століттях

1. Формування й територіальне розширення Московської держави після

скинення монголо-татарського ярма .

2. Формування феодально-кріпосницьких відносин й становлення станово-

представницької монархії.

3. Духовне життя, матеріальна й художня культура московитів.


довідкова [163, 162, 164, 175].

ТЕМА 7

РОЗВИТОК РОСІЇ У ХVІІІ - ХІХ СТОЛІТТЯХ. УТВОРЕННЯ ІМПЕРІЇ

15


Розвиток Росії у ХVІІІ - ХІХ століттях. Утворення імперії

Завершення формування абсолютизму в Росії. Зміни в соціально-

економічному розвитку, державному устрої та праві.

Соціально-економічна і державно-політична криза в Росії на зламі 50-60-х

років ХІХ ст. Реформи 1860-70-х років. Суть періоду „неоабсолютизму”.

Політична реакція в імперії і контрреформи 1880-90-х років. Зміни в

соціально-економічному розвитку та суспільно-політичному житті імперії.

Суспільні рухи і демократичне піднесення в країні. Рух декабристів.

Ліберальна опозиція. Народницький рух. Робітничий рух. Зародження

політичних організацій. Національно-визвольний рух в „окраїнах” імперії.

Завершення формування Росії як колоніальної імперії. Зовнішня політика

Росії.


довідкова [163, 162, 164, 175].


Формування й розвиток Росії як колоніальної абсолютистської імперії у

ХVІІІ – ХІХ століттях

1. Територіальне розширення Російської імперії у ХVІІІ – ХІХ ст.

2. Система управління „окраїнами” імперії.

3. Російська імперія як провідний учасник європейської і світової політики.

4. Соціально-економічна і державно-політична криза в Росії на зламі 50-60-х

років ХІХ ст. Реформи 1860-70-х років.


довідкова [163, 162, 164, 175].

ТЕМА 8

16

РОСІЯ В ПЕРІОД ДВОХ БУРЖУАЗНО-ДЕМОКРАТИЧНИХ РЕВОЛЮЦІЙ

(1905 – ЛЮТИЙ 1917 РР.). КРАХ СПРОБИ ВСТАНОВЛЕННЯ

КОНСТИТУЦІЙНОЇ МОНАРХІЇ


Росія в період двох буржуазно-демократичних революцій (1905 – лютий

1917 рр.). Крах спроби встановлення конституційної монархії

Загострення соціальних суперечностей і вибух революції 1905 – 07 рр.

Маневрування царизму. „Булигінський” проект. Жовтневий маніфест.

Запровадження системи представницьких установ. Державна дума і Державна

рада. Російська „конституція” („Основні державні закони”). Політична

структуризація російського суспільства. Розвиток суспільно-політичного і

національно-визвольного руху .в „окраїнах” імперії.

Політична реакція в імперії після поразки революції. Третьочервнева

монархія. Спроби соціально-економічного „оновлення” імперії. Столипінські

реформи, їх зміст і наслідки. Політика „просвіченого консерватизму” та її

невдача.

Зовнішня політика Росії. Далекосхідний вектор. Європейська політика.

Росія і балканська криза. Участь у Першій світовій війні.


довідкова [163, 162, 164, 175].

ТЕМА 9

РОСІЯ МІЖ ЛЮТИМ І ЖОВТНЕМ 1917 Р.


Росія між лютим і жовтнем 1917 р.

Лютнева революція і падіння монархії. Двовладдя та його суть.

Альтернативи політичного розвитку. Зміни державної системи та права.

Проголошення Росії республікою. Квітнева політична криза і утворення

коаліційного уряду. Другий і третій коаліційні уряди. Реформа місцевого

17

врядування. Поліцентризм політичної влади на місцях. Зміни виборчої системи.

Муніципальні та земські вибори. Підготовка виборів до Всеросійських

установчих зборів. Політичний розвиток „окраїн” Росії. Рух народів до

національного самовизначення і національна політика тимчасового уряду.

Загострення економічної та політичної кризи в країні. Розвиток

радянського руху. Перший Всеросійський з'їзд Рад. Державна нарада.

Корніловщина. Демократична нарада. Тимчасова Рада Республіки

(Передпарламент). Участь Росії у світовій війні і зовнішня політика

тимчасового уряду.


довідкова [163, 162, 164, 175].

ТЕМА 10

ЖОВТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917 РОКУ І РУХ НАРОДІВ РОСІЇ ДО

САМОВИЗНАЧЕННЯ


Жовтнева революція 1917 року і рух народів Росії до самовизначення

Національна політика більшовиків. Надання незалежності Фінляндії та

Польщі. Розвиток процесу самовизначення в Україні. Визвольний рух у

Молдові. Рух за самовизначення в Білорусі. Рух за самовизначення кавказьких

народів. Розвиток національного руху в Туркестані. Рух за самовизначення в

Казахстані.


довідкова [163, 162, 164, 175].

ТЕМА 11

УТВОРЕННЯ СОЮЗУ РСР. ПОЛІТИЧНИЙ РОЗВИТОК НАРОДІВ У

СКЛАДІ СРСР


Утворення Союзу РСР. Політичний розвиток народів у складі СРСР (2 год.)

18

Формування Російської Радянської республіки як федеративного

багатонаціонального політичного об’єднання. Розвиток двосторонніх

договірних відносин РРФСР з Українською, Білоруською радянськими

республіками та Закавказькою Федерацією. Утворення СРСР. Політико-

правовий статус радянських республік в СРСР.

Розвиток СРСР як політичного об’єднання народів. Включення до його

складу Казахської, Туркменської, Узбецької, Киргизької, Таджицької,

Азербайджанської, Вірменської, Грузинської, Молдавської, Естонської,

Латвійської, Литовської союзних радянських республік.


довідкова [163, 162, 164, 175].

ТЕМА 12

РОЗПАД СРСР ЯК ПОЛІТИЧНОГО ОБ'ЄДНАННЯ. НАЦІОНАЛЬНО-

ДЕРЖАВНЕ САМОВИЗНАЧЕННЯ НАРОДІВ


Розпад СРСР як політичного об'єднання. Національно-державне

самовизначення народів

Економічна й політична криза в СРСР. Невдалі спроби виходу з неї

шляхом „прискорення” соціально-економічного розвитку та „перебудови”

(„оновлення”) суспільства. Запізнілий і обмежений характер реформ

національно-державного устрою СРСР. Наростання дезінтеграційних процесів.

Невдалі спроби вироблення нового союзного договору. Загальносоюзний

референдум. Ново-Огарьовський процес.

Невдала спроба державного перевороту 19-21 серпня 1991 року.

Остаточний розпад СРСР. Національно-державне самовизначення народів на

пострадянському просторі та проголошення незалежних держав.

19

Рекомендована література: основна [1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10], додаткова

[26, 29, 40,63, 66, 70, 74, 81, 82, 93, 99, 103, 118, 119], довідкова [175, 178, 179,

180, 185, 186].

ТЕМА 13

УТВОРЕННЯ І РОЗВИТОК СНД


Утворення і розвиток СНД

Становлення й розвиток незалежних держав на пострадянському просторі.

Утворення Співдружності Незалежних Держав. Робочі органи, принципи й

механізм функціонування СНД як міждержавного об’єднання. Інтеграційні

об’єднання на терені СНД.

Рекомендована література: основна [1, 2, 3, 4, 5 6, 7, 8, 9, 10], додаткова

[26, 29, 40,63, 66, 70, 74, 81, 82, 93, 99, 103, 118, 119], довідкова [175, 178, 179,

180, 185, 186].

РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕМИ ПИСЬМОВИХ РЕФЕРАТІВ

1. Культура народів Середньої Азії в добу раннього середньовіччя.

2. Угро-фінські племена у Приазов’ї та Приураллі.

3. Культура народів Кавказу в добу раннього середньовіччя.

4. Неслов’янські народи та їх політичні об’єднання у Північному Причорномор’ї

та Приазов’ї.

5. Волзька Болгарія.

6. Традиції державотворення на терені Білорусі.

7. Утворення казахської народності.

8. Соціально-економічний та політичний розвиток туркменського,

узбецького і таджицького народів у складі держави Шейбанідів.

9. Культура Росії у ХVІІІ - першій половині ХІХ століття.

20

10.Геополітична ситуація та зовнішня політика Росії у ХVІІІ - першій половині

ХІХ століття.

11.Кримська війна і її наслідки для Росії.

12.Соціально-економічна і державно-політична криза Росії на зламі 50-60-х років

ХІХ століття.

13.Суспільний рух в Росії у другій половині ХІХ століття. Зародження політичних

організацій.

14.Зовнішня політика Росії у другій половині ХІХ століття.

15.Розвиток суспільно-політичного і національно-визвольного руху в „окраїнах”

Російської імперії в період революції 1905 - 07 рр.

16.Перша Державна Дума в Росії.

17.Друга Державна Дума в Росії.

18.Третя Державна Дума в Росії.

19.Четверта Державна Дума в Росії.

20.Суспільно-політичний рух в Росії (1907 - лютий 1917 рр.).

21.Зовнішня політика Росії (1907 - лютий 1917 рр.).

22.Культура Росії (1905 - 17 рр.).

23.Зміни виборчої системи Росії (лютий-жовтень 1917 р.).

24.Квітнева політична криза 1917 року в Росії.

25.Демократична Нарада в Росії.

26.Тимчасова Рада Російської Республіки („Передпарламент”).

27.Зовнішня політика Тимчасового уряду Росії.

28.Жовтнева революція 1917 року: початок формування нових структур державної

влади в Росії.

29.Зовнішня політика РРФСР. Берестейські переговори та Берестейський мир.

30.Розвиток процесу національного самовизначення в Молдові після

повалення самодержавства в Росії (1917 - 22 рр.).

31.Розвиток процесу національного самовизначення в Білорусі після


21

32.Розвиток процесу національного самовизначення в Грузії після повалення

самодержавства в Росії (1917 - 22 рр.).

33.Розвиток процесу національного самовизначення у Вірменії після


34.Розвиток процесу національного самовизначення в Азербайджані після


35.Розвиток процесу національного самовизначення в Туркестані після

повалення самодержавства в Росії. „Кокандська автономія”.

36.Розвиток процесу національного самовизначення в Казахстані після

повалення самодержавства в Росії. Утворення Киргизької АСРР.

37.Рух за самовизначення в Бухарському та Хівинському ханствах після

повалення самодержавства в Росії. Проголошення Бухарської та

Хорезмської народних радянських республік.

38.Участь РРФСР у повоєнних міжнародних конференціях.

39.Розвиток двосторонніх договірних відносин РРФСР з іншими радянськими

республіками (1917 - 22 рр.).

40.Зовнішня політика СРСР у 1920- 30-х рр.

41.Радянська дипломатія в роки Великої Вітчизняної війни.

42.Участь СРСР у розгромі мілітаристської Японії.

43.Участь СРСР у повоєнному врегулюванні світу.

44.Внутрішній розвиток і внутрішня політика СРСР у першому повоєнному

десятиріччі (1945 - 55 рр.).

45.Масові депортації населення у повоєнні роки.

46.Повоєнна відбудова господарства та економічний розвиток СРСР у

першому повоєнному десятиріччі (1945 - 55 рр.).

47.Розвиток культури, науки й освіти СРСР у першому повоєнному

десятиріччі (1945- 55 рр.).

22

48.Пошук шляхів подолання кризових явищ у економічному й соціально-

політичному житті СРСР після смерті Сталіна. Освоєння цілинних і

перелогових земель.

49.Спроби реформування економіки СРСР у 1960-70-х роках: їх зміст та наслідки.

50.Соціально-політичне і духовне життя в СРСР епохи „розвиненого соціалізму”.

51.Культура народів СРСР епохи „розвиненого соціалізму”.

52.Дисидентство і правозахисний рух в СРСР за доби „розвиненого соціалізму”.

53.Державний розвиток Вірменії у 1990-і рр. та на сучасному етапі.

54.Державний розвиток Грузії у 1990-і рр. та на сучасному етапі.

55.Державний розвиток Азербайджану у 1990-і рр. та на сучасному етапі.

56.Державний розвиток Киргизії у 1990-і рр. та на сучасному етапі

57.Державний розвиток Таджикистану у 1990-і рр. та на сучасному етапі.

58.Державний розвиток Туркменістану у 1990-і рр. та на сучасному етапі.

59.Державний розвиток Узбекистану у 1990-і рр. та на сучасному етапі.

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2

КРАЇНИ ЄВРОПИ І ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ

ТЕМА 14

ЗАГАЛЬНА КРАЇНОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА І ОСОБЛИВОСТІ

ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН ЄВРОПИ І ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ


Загальна характеристика регіону

Загальний огляд джерел та літератури з країнознавства Європи й Північної

Америки. Поняття регіону в країнознавстві. Цивілізаційний підхід. Поняття

євроатлантичного простору.

Походження назв „Європа” та „Америка”. Поняття „євроатлантичної

спільноти” та „західної цивілізації”. Внесок „західної цивілізації” у

23

загальнолюдський прогрес. Чинники формування „західної цивілізації”.

Релігійний фактор і „західна цивілізація”. Особливості розвитку європейських

народів поза межами „західної цивілізації”.

Рекомендована література: основна [1, 2, 3, 4, 6, 11, 14, 15, 26, 29, 40],

додаткова [15, 16, 18, 22, 23, 35, 46, 48, 49, 54, 57, 121, 139, 140, 154, 156, 157,

164, 168, 169, 170, 173, 175, 177, 178, 179, 181], довідкова [155, 156, 157, 158,

178, 179, 180], документи [193, 194, 198].


Загальні відомості про Європу

Географія Європи. Рельєф‚ клімат, географічні регіони‚ корисні

копалини‚ водні, земельні та мінерально–сировинні ресурси Європи. Рослинний

і тваринний світ. Водні басейни. Природоохоронні території та

об’єкти‚ Населення Європи: густота, національно–етнічний, віковий і

гендерний склад. Мови європейських народів.

Хронологія європейської історії. Поява людини. Доісторичний період і

його періодизації. Прихід людини в Європу.

Історичний період і його періодизації. Стародавня Греція. Давній Рим. Pax

Romana. Виникнення і розповсюдження християнства. Поділ Римської імперії

на Західну і Східну. Створення Візантії. Велике переселення народів. Причини

занепаду Західної Римської імперії.

Середньовіччя. Християнство і християнська церква у ранньому

середньовіччі. Християнізація Болгарії‚ Сербії та Моравії. Слов’янські

просвітителі Кирило і Мефодій. Поділ Церкви на Західну і Східну. Імперія

Карла Великого. Переселення мадярів у Дунайський басейн. Християнізація

Скандинавії. Політичний устрій та держави середньовічної Європи.

Новий час. Революція в Нідерландах і утворення Республіки Об’єднаних

Провінцій. Специфіка італійського й північного Відродження. Зміни у масовій

свідомості та побуті. Реформація. Контрреформація і реформи католицької

церкви. Англійська революція середини ХVІІ ст. „Славетна революція” 1688 р.

24

Франція в ХVІ - ХVІІ ст. Утвердження французького абсолютизму і реформи

герцога Ришельє. Поняття „державного інтересу”. Реформація та Селянська

війна в Німеччині. Аугсбурзький релігійний мир 1555 р. Тридцятилітня війна

(1618 - 48 рр.) – перший загальноєвропейський конфлікт Нового часу.

Вестфальський мир і формування поняття „суверенітету” та „модерної

держави”. Г.Гроцій. Війни Людовіка ХІV і утвердження поняття „нація”.

Велика Північна війна. Промислова революція і її наслідки. Ідеологія

Просвітництва. Причини‚ рушійні сили та етапи Великої Французької

революції. „Декларація прав людини і громадянина”. Революційні війни.

Доктрина „природних кордонів”. Державний переворот 18 брюмера (9

листопада 1799 р.) і проголошення імперії (1804 р.). Бонапартизм. Об’єднання

Італії (1861 р.). Об’єднання Німеччини (1871 р.) та прусський шлях розвитку

капіталізму.

Рекомендована література: основна [1, 2, 3, 4, 6, 26, 29, 40, 6, 11, 14, 15],

додаткова [18, 121, 123, 19, 22, 30, 27, 28, 127, 128, 130, 132, 133, 33, 35, 136,

137, 140, 142, 41, 145, 146, 51, 56, 151], довідкова [155, 156, 157, 158, 178, 179,

180], документи [188, 193, 194].


Загальні відомості про Північну Америку

Природні умови Північної Америки. Рельєф‚ клімат, географічні

регіони‚ корисні копалини‚ водні, земельні й мінерально-сировинні ресурси

Північної Америки. Природоохоронні території та об’єкти. Населення

Північної Америки: густота і національно-етнічний склад. Проникнення

людини на американський континент. Найбільші племінні союзи Північної

Америки. Мови корінних народів північноамериканського континенту.

Великі географічні відкриття ХVІ - ХVІІ ст. і розширення європейської

колонізації. Подорожі

Х.Колумба‚ А.Веспуччі‚ В. Да Гами‚ Ф.Магеллана‚ Ф.Дрейка. Колоніальне

суперництво Іспанії та Англії.

25


додаткова [121, 16, 127, 128, 129, 132, 133, 145, 146, 151], довідкова [155, 156,

157, 158, 171, 178, 179, 180, 185, 186].


Етнонаціональний склад населення Європи та Північної Америки

Населення Європи та Північної Америки, його міграції. Мови народів

Європи і Північної Америки. Етногенез, розселення, звичаї та особливості

побуту германських, романських і слов’янських народів. Угро-фінська родина

мов та особливості історичної долі, етногенезу й розселення її носіїв. Кельти:

значення в європейській історії та сьогоднішнє становище кельтомовних

народів. Баски як останній релікт доіндоєвропейського населення

європейського Заходу і Півдня.

Рекомендована література: основна [1, 2, 3, 4, 6, 26, 29, 40, 6, 11, 14, 15,

56], додаткова [46, 57], довідкова [169, 170, 175, 178, 179, 180, 185, 186],

документи [187, 189, 190, 191, 192, 197].


Культурно-релігійна взаємодія народів Європи та Північної Америки

Релігійна карта Європи. Головні конфесії. Католицизм. Православ’я.

Протестантизм. Католицькі країни Європи. Православні країни Європи.

Протестантські країни Європи. Релігійна ситуація в Північній Америці.

Європейський іслам. Мусульманські країни Європи. Єврейська, арабська,

вірменська й турецька діаспори в Європі та Північній Америці.


додаткова [46, 57], довідкова [169, 170, 175, 178, 179, 180, 185, 186], документи

[187, 189, 190, 191, 192, 197].

26


Структурування міжнародних відносин у Європі та формування

національних держав

1. Тридцятилітня війна. Вестфальський устрій Європи.

2. Формування абсолютистських держав.

3. Велика Французька революція і формування у Франції національної

держави.

4. Наполеонівські війни. Віденський конгрес і його рішення.

5. Об’єднання Німеччини й Італії і його наслідки для європейської системи

міжнародних відносин.

Рекомендована література: основна [1, 2, 3, 4, 5, 6, 26, 29, 40, 6, 11, 14,

15], додаткова [121, 25, 30, 128, 132, 145, 146, 51, 54, 151], довідкова [155, 156,

157, 158, 171, 178, 179, 180, 185, 186].


Структурування міжнародних відносин у євроатлантичному просторі

у ХХ столітті

1. Перша світова війна. Крах абсолютистських імперій. „Версальський”

устрій Європи.

2. Друга світова війна і її наслідки. Ялтинсько-Потсдамська система

міжнародних відносин.

3. Вплив глобальних змін кінця 80-х – початку 90-х років ХХ століття на

держави Європи і Північної Америки.

4. Проблема формування „нового міжнародного порядку”.


додаткова [25, 30, 51, 54, 121, 128, 132, 145, 146, 151], довідкова [155, 156, 157,

158, 171, 178, 179, 180, 185, 186].

Завдання для самостійної роботи (

27

Підготуйте комплексну країнознавчу характеристику однієї з країн Європи

чи Північної Америки у формі письмового реферату за планом, наведеним на

сторінці 11.

ТЕМА 15АНГЛОСАКСОНСЬКІ ПАРЛАМЕНТСЬКІ ДЕМОКРАТІЇ

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ‚ ІРЛАНДІЯ ТА КАНАДА


Англосаксонські парламентські демократії на прикладі

Великої Британії

Велика Британія: загальні відомості. Економічний розвиток і сучасне

економічне становище. Етнічний та релігійний склад населення.

Політична система й етапи її формування. Поділ влад. Роль монарха.

Повноваження парламенту. Структура уряду та його функціонування. Партійна

система й етапи її розвитку. Консервативна партія. Профспілки та їхня роль у

британській політичній системі. Лейбористська партія. Лейбористська модель

державної політики. Ліберально-демократична партія. Посилення федеративних

елементів у державному устрої. Національно-державна символіка Великої

Британії. Українсько-британські відносини. Культура Великої Британії.


додаткова [121, 123, 22, 30, 27, 28, 127, 128, 133, 33, 145, 146, 151], довідкова

[175, 178, 179, 180, 185, 186].

Семінарське заняття 6 (2 год.)Політичний розвиток Великої Британії‚ Ірландії та Канади

1. Основні етапи формування парламентської монархії у Великій Британії.

Утворення Сполученого королівства.

2. Перетворення Великої Британії до середини ХІХ століття у найбільшу

колоніальну державу світу та ліквідація британської колоніальної імперії.

3. Неоконсервативні реформи уряду М.Тетчер.

28

4. Створення та історичний розвиток Ірландської Республіки. Проблема

Північної Ірландії.

5. Основні етапи політичного розвитку Канади від колонії до незалежної

держави.


додаткова [121, 123, 22, 30, 27, 28, 127, 128, 133, 33, 145, 146, 151], довідкова

[175, 178, 179, 180, 185, 186].

ТЕМА 16ПРЕЗИДЕНТСЬКА РЕСПУБЛІКА АНГЛОСАКСОНСЬКОГО ТИПУ: США


Особливості державного устрою та політичної системи США

США: загальні відомості й державний устрій. Федералізм і розподіл

компетенцій між окремими штатами та федерацією. Поділ влад‚ система

„стримувань і противаг”. Конгрес‚ його устрій та функціонування. Компетенції

сенату й палати представників. Президент і його адміністрація. Партійна

система. Республіканська партія. Демократична партія. Верховний суд та його

значення у горизонтальному розподілі влади. Імміграція і структура населення.

Громадське й культурне життя США. Українська еміграція у США.

Українсько–американські відносини.


додаткова [16, 23, 27, 28, 31, 43, 51, 61, 121, 123, 127, 128, 129, 132, 133, 145,

146,], довідкова [175, 178, 179, 180, 185, 186], документи [196].


Основні етапи політичного розвитку США

1. Колонізація Північної Америки. Війна північноамериканських колоній

за незалежність і створення США.

2. Громадянська війна у США та її наслідки. Реконструкція Півдня.

3. Ф.Д.Рузвельт і його „Новий курс”.

29

4. Масові рухи за громадянські права та антивоєнний рух у США в

1950 – 70-і роки. М.Л.Кінг.

5. Внутрішня та зовнішня політика адміністрацій Дж.Буша-молодшого.


додаткова [121, 16, 121, 123, 23, 27, 28, 127, 128, 129, 31, 132, 133, 43, 145, 146,

51, 61], довідкова [175, 178, 179, 180, 185, 186], документи [196].

ТЕМА 17ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФЕДЕРАЛІЗМ: ФЕДЕРАТИВНА РЕСПУБЛІКА

НІМЕЧЧИНА‚ АВСТРІЯ‚ ШВЕЙЦАРІЯ

Лекція 21

Європейський федералізм на прикладі Федеративної Республіки

Німеччини

Федеративна Республіка Німеччина: загальні відомості. Економічна роль

об’єднаної Німеччини в Європі та світі.

Загальний адміністративно-територіальний поділ Німеччини.

Самоврядування земель. Конституційний лад і виборча система ФРН.

Державний устрій. Бундестаг. Бундесрат. Уряд ФРН. Роль Федерального

канцлера. Законотворчий процес. Роль конституційного суду.

Функціонування громадянського суспільства. Партійна система. Соціал-

демократична партія Німеччини. Християнсько-демократичний союз.

Християнсько-соціальний союз. Вільна демократична партія. Союз 90/Зелені.

Німецький народний союз. Структура коаліцій та опозицій в історії правлячих

партій ФРН.

Культура Німеччини. Засоби масової інформації ФРН. Система середньої

та вищої освіти у ФРН. Театр, кіно, література й інші види мистецтва в

Німеччині. Спорт у ФРН.

Українсько–німецькі відносини.


додаткова [22, 23, 25, 30, 27, 28, 127, 128, 130, 132, 133, 33, 136, 138, 37, 41, 145,

30

146, 51], довідкова [151, 155, 174, 175, 176, 178, 179, 180, 185, 186], документи

[194].

ТЕМА 18

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІТАРИЗМ: ФРАНЦУЗЬКА РЕСПУБЛІКАЛекція 22 (2 год.)

Політична система, державний устрій та економічний розвиток

Французької Республіки

Франція: загальні відомості. Географічне розташування. Етнічний та

конфесійно-релігійний склад населення.

Основні етапи французької історії. Почергова зміна монархічної та

республіканської форм правління у Франції впродовж ХVІІІ - ХІХ ст.

Франція після Другої світової війни. Політична боротьба у Четвертій

республіці (1946 - 58 рр.). Проблема колоніальної спадщини. Війна в Алжирі.

Встановлення режиму П’ятої республіки. Трансформація ролі президента

Франції у 1960–ті рр. Масові студентські рухи у Франції та інших країнах

Західної Європи наприкінці 1960–х рр. Розвиток голлізму після смерті генерала

Ш. де Голля. В.Жискар д’Естен. Політична програма соціалістичного уряду

Ф.Міттерана. Франція за президентства Ж.Ширака. Українсько–французькі

відносини. Політична система П’ятої республіки. Поділ влад. Партійна система

Французької республіки. Особливості французької економіки. Освіта, культура

і мистецтво у Франції. Париж як „культурна столиця” Західної Європи.


додаткова [127 128], довідкова [151, 155, 174, 175, 176, 178, 179, 180, 185, 186],

документи [194].

ТЕМА 19ПОСТАВТОРИТАРНІ ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ КРАЇН ПІВДНЯ

ЄВРОПИ: ІТАЛІЯ‚ ІСПАНІЯ‚ ПОРТУГАЛІЯ


31

Державний устрій і особливості політичної системи Італії

Італія: загальні відомості. Особливості політичного устрою Італії. Італійський

парламентаризм. Структура парламенту і особливості формування уряду. Роль

президента у політичній системі. Адміністративно–територіальний устрій.

Партійна система. Політичні партії. Клієнтизм.

Встановлення фашистського режиму в Італії і його трансформація.

Функціонування автократичного режиму. Б.Муссоліні. Зовнішньополітична

програма італійського фашизму. Вісь Берлін–Рим. Окупація Ефіопії та Албанії.

Висадка англо–американських військ на Сицилії. Капітуляція Італії. Італія після

Другої світової війни. Проголошення республіки (1946 р.). Конституція 1948 р.

А. де Гаспері. Поляризація політичних сил в Італії у 1970–ті рр. Соціальна

дестабілізація в Італії у 1980 – 90-ті рр. Криза італійської християнської

демократії у середині 1990–х рр. Соціально–економічні та політичні реформи

уряду С.Берлусконі. Освіта, культура і мистецтво Італії.

Рекомендована література: основна [1, 2, 4, 6, 26, 29, 40, 11, 14, 15],



ТЕМА 20МОНАРХІЇ МАЛИХ КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

(АНДОРРА‚ БЕЛЬГІЯ‚ ВАТИКАН‚ ЛІХТЕНШТЕЙН‚ ЛЮКСЕМБУРГ‚ МО

НАКО‚ НІДЕРЛАНДИ)


Монархії малих країн Західної Європи

Бельгія‚ Нідерланди‚ Люксембург – малі держави Західної Європи.

Особливості їхнього економічного розвитку й сучасного економічного

становища. Бенілюкс як економічне об’єднання трьох країн.

Особливості історичного розвитку Бельгії та Нідерландів. Прискорення

соціально–економічного розвитку Нідерландів на межі ХVІ - ХVІІ ст.

Антверпен і Амстердам у європейській банківсько–фінансовій системі.

32

Голландська колоніальна імперія. Нідерландське королівство 1815 - 30 рр.

Проголошення незалежності Бельгії.

Королівство Нідерланди: основні відомості. Політична система

Нідерландів. Конституція 1983 р. Нідерландська королівська династія.

Генеральні Штати. Кабінет міністрів. Особливості партійної системи.

Специфіка нідерландської політичної культури: реформатський протестантизм

та толерантність.

Королівство Бельгія: географічне розташування‚ населення‚ федеративний

територіально–адміністративний устрій (з 1989 р.). Суб’єкти бельгійської

федерації – мовні спільноти та регіони (Фландрія‚ Валлонія‚ Брюссель).

Офіційні мови королівства. Взаємовідносини валлонської (франкомовної)

‚ фламандської (голландськомовної) та німецькомовної спільнот. Конституція

1994 р. Роль монархії у політичній системі. Парламентське представництво.

Палата представників. Сенат. Особливості партійної системи: соціальна‚ мовна

і релігійна фрагментація.

Люксембург – останнє велике герцогство Європи. Історія Люксембургу.

Створення графства Люксембург (963 р.). Відновлення державної незалежності

після наполеонівських війн. Велике Герцогство Люксембурзьке у складі

Германського союзу та в особистій унії з Нідерландами. Проголошення

суверенітету й „вічного нейтралітету” Люксембургу на Лондонській

конференції 1867 р. Люксембург у Першій та Другій світових війнах.

Вилучення з конституції статті про нейтралітет (1948 р.)‚ участь у західних

військових об’єднаннях і регіональній інтеграції. Утворення Союзу Бенілюксу

(1947 р.). Адміністративний поділ і структура населення. Політична система

Люксембургу. Королівська династія Нассау. Парламентське представництво:

Палата депутатів та Державна рада. Політичні партії. Особливості економіки

Люксембургу як основа найвищого рівня добробуту населення у Західній

Європі.

33

Рекомендована література: основна [1, 2, 4, 6, 12, 26, 29, 40, 6, 11, 14,

15], додаткова [127 128], довідкова [151, 155, 174, 175, 176, 178, 179, 180, 185,

186], документи [194].

ТЕМА 21КРАЇНИ ПІВНІЧНОЇ ЄВРОПИ


Особливості суспільно-політичного розвитку країн Північної Європи

Історія країн Північної Європи. Вікінги. Розповсюдження християнства на

Півночі Європи. Утворення централізованих данської (ІХ - Х ст.)‚ шведської

(ХІ ст.) та норвезької (872 р.) держав. Колонізація Ісландії норвежцями (ІХ ст.).

Ісландія у складі норвезької держави (1264 - 1380 рр.). Кальмарська унія

Данії‚ Швеції та Норвегії (1397 р.). Відновлення державної незалежності

Швеції у 1523 р. Ісландія під данським управлінням (1380 - 1918 рр.). Унія

Ісландії з Данією (1918 - 44 рр.). Специфіка участі Ісландії в НАТО.

Послаблення аристократичної олігархії і встановлення режиму

королівського єдиновладдя у Швеції в період правління Карла ХІ (1660 - 97

рр.). Гегемоністські прагнення у зовнішньополітичному курсі Швеції. Боротьба

за панування над Балтикою. Шведський становий парламентаризм. Втрата

Швецією Фінляндського герцогства. Династична криза і сходження на

шведський престол наполеонівського маршала Ж.Б.Бернадота (з 1818 р. – Карл

ХІV Юхан). Особливості шведського нейтралітету. Зовнішньополітична криза

Дансько–Норвезького королівства в роки наполеонівських воєн. Данська

конституція 1849 р. Керівні засади данської зовнішньої політики (принцип

нерозміщення на території країни у мирний час ядерної зброї та закордонних

військових баз).

Розгортання національно–визвольного руху в Норвегії і проголошення

незалежності країни. Шведсько–норвезький конфлікт і конституційний

компроміс 1814 р. Утворення Сполученого королівства Швеції і Норвегії.

34

Скликання першого норвезького парламенту та норвезька конституція 1814 р.

Відмова від унії зі Швецією на референдумі 1905 р.

Утворення на території Фінляндії Великого князівства у складі Російської

імперії. Політична і адміністративна автономія Великого князівства

Фінляндського. Створення незалежної фінської держави. Радянсько–фінська

війна 1939 - 40 рр. Міжнародно-політичне становище Фінляндії у післявоєнний

період. Особливості економічного розвитку Фінляндії в умовах

постбіполярного світу. Особливості фінського нейтралітету (активний

нейтралітет).

Політична система Швеції. Шведська модель суспільства загального

добробуту: соціально–економічні та політичні аспекти. Особливості

політичного й економічного розвитку Данії‚ Ісландії‚ Норвегії у післявоєнний

період. Економічний розвиток і сучасне економічне становище

Данії‚ Ісландії‚ Норвегії‚ Фінляндії та Швеції. Вступ Фінляндії та Швеції до

ЄС. Освіта, наука, культура і мистецтво в країнах Північної Європи




ТЕМА 22

НАРОДИ БАЛКАН НА ШЛЯХУ ДО ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНИХ ДЕРЖАВ


Державотворення на Балканах: основні етапи і особливості

Особливості географічного розташування та історичного розвитку

балканських країн. Етнонаціональний і релігійний склад населення.

Греція у період Другої світової війни. Громадянська війна у Греції 1946 - 49 рр.

Доктрина Трумена. Інтеграція Туреччини і Греції до НАТО. Встановлення

військової диктатури „чорних полковників” у Греції та її наслідки. Повалення

35

диктатури й спроби переходу до демократії. Інтеграція Греції в ЄЕС. Кіпрська

проблема та її вплив на турецько-грецькі відносини.

Створення Югославії (1918 - 29 рр.). Югославія у період Другої світової

війни. Встановлення комуністичного режиму під проводом Й.Броз Тіто.

Радянсько–югославська криза кінця 1940-х – початку 50-х рр. Особливості

соціалістичного будівництва в Югославії. Розпад Югославії. Утворення

незалежних Хорватії‚ Словенії‚ Македонії‚ Боснії та Герцеговини.

Громадянська війна на терені колишньої Югославії. Боснійська криза.

Косівська криза і „гуманітарна інтервенція” НАТО. Пакт про стабільність у

Південно-Східній Європі. Македонська криза 2001 р. і проблема „Великої

Албанії”. Проголошення незалежності Косово. Економічний розвиток й сучасне

економічне становище балканських країн.


додаткова [18, 22, 126, 30, 131, 135, 141, 152], довідкова [175, 178, 179, 180, 185,

186].

ТЕМА 23

ПЕРЕХІД ВІД ТОТАЛІТАРИЗМУ ДО ДЕМОКРАТІЇ: КРАЇНИ

ЦЕНТРАЛЬНО–СХІДНОЇ ЄВРОПИ


додаткова [18, 22, 126, 30, 131, 135, 141, 152], довідкова [175, 178, 179, 180, 185,

186].

ТЕМА 24

ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У ЄВРОПІ ТА ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ


Інтеграційні процеси у Європі та Північній Америці

36

Інтеграційні тенденції наприкінці ХХ – на поч. ХХІ ст. Поняття

економічної та політичної інтеграції. Етапи інтеграції: зона вільної торгівлі,

митний союз, спільний ринок, економічний союз, валютний союз.

Військово-політична інтеграція у Західній та Центрально-Східній Європі.

Брюссельський пакт 1948 р. і створення Західноєвропейського Союзу.

Західноєвропейський союз у 1950 – 70-і роки. Активізація діяльності ЗЄС у

другій половині 1980-х років. Взаємовідносини ЗЄС і НАТО. „Заморожування”

діяльності ЗЄС і передання його органів Європейському Союзу.

Створення НАТО‚ її структура і завдання. Північноатлантичний договір

1949 р. Етапи розширення НАТО. Приєднання до НАТО Греції та Туреччини

(1952 р.). Паризькі угоди (1954 р.) і входження до НАТО ФРН (1955 р.). Вступ

до НАТО Іспанії (1981 р.). Приєднання до НАТО Польщі, Угорщини, Чехії

(1999 р.). Входження Болгарії, Румунії, Словаччини, Словенії, Латвії, Литви,

Естонії. Об’єднана військова структура НАТО. Вихід Франції з об’єднаної

військової структури НАТО (1966 – 99 рр.). Вихід Греції з об’єднаної

військової структури НАТО (1974 – 80 рр.). Політична структура НАТО.

Співпраця України з НАТО.

ОВД: причини створення та ліквідації. Варшавський договір 1955 р. –

спроба юридичного оформлення сателітної залежності держав Центрально-

Східної Європи від СРСР. Структура ОВД.

Європейська економічно-політична інтеграція у Західній та Центрально-

Східній Європі у 1940 – 90-і роки минулого століття. Історичні передумови і

рушійні сили інтеграційних процесів у Західній Європі. Діяльність

„європейських рухів”. Р.Куденгове-Калергі. Початок європейської інтеграції.

Європейське співтовариство вугілля і сталі. Ж.Моне. Р.Шуман. Римські

договори і створення Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС) і

Євратому. Формування спільного ринку. Суперечності процесу економічної

інтеграції. Етапи розширення ЄЕС. Перше розширення ЄЕС і пошук шляхів

поглиблення європейської інтеграції (1973 р.). Друге розширення ЄЕС (1981 р.).

37

Третє розширення ЄЕС і його вплив на європейські інтеграційні процеси (1986

р.). Єдиний європейський акт (1986 р.).

Маастрихтський Договір 1992 р. й створення Європейського Союзу (ЄС).

Вступ Австрії, Фінляндії та Швеції до ЄС (1995 р.) і його геополітичне

значення. Амстердамський договір 1997 року та інституційна реформа ЄС.

Спільна зовнішня політика і політика безпеки ЄС. Ніццький договір (2000 р.) і

подальше поглиблення інтеграції. Входження до ЄС Естонії, Латвії, Литви,

Польщі, Словаччини, Чехії, Угорщини, Словенії, Мальти й Кіпру. Перспектива

подальшого розширення ЄС. Україна на шляху європейської інтеграції.

Формування структур безпеки і співробітництва в Європі. Рада Європи.

Мета та цілі організації. Лондонська угода 1949 р. Основні конвенції, вироблені

в рамках Ради Європи. Україна у Раді Європи.

Гельсінкський процес. Гельсінкська Нарада з Безпеки і Співробітництва в

Європі 1975 року. Еволюція НБСЄ у 1970 – 90-і роки. Паризька Хартія для

нової Європи (1990 р.). Гельсінкська Декларація „Виклик часові змін 1992 р.”.

Лісабонська Декларація про модель загальної і всеохоплюючої безпеки для

Європи ХХІ століття. Мета та цілі ОБСЄ. Органи ОБСЄ. Пакт про стабільність

у Південно–Східній Європі. Місія ОБСЄ в Україні.

Інтеграційні процеси у Північній Америці. НАФТА – перше економічне

інтеграційне об’єднання у Північній Америці.

Рекомендована література: основна [1, 2, 4, 6, 11, 13, 14, 15], додаткова

[54, 137, 142,], довідкова [171, 175, 178, 179, 180, 181, 185, 186], документи [187,

188, 189, 190, 191, 192, 193, 194, 195, 196, 197, 198].

РЕКОМЕНДОВАНІ ТЕМИ ПИСЬМОВИХ РЕФЕРАТІВ

1. Поняття „євроатлантичної спільноти” та „західної цивілізації”.

2. Внесок „західної цивілізації” у загальнолюдський прогрес.

3. Особливості розвитку європейських народів поза межами „західної

цивілізації”.

38

4. Мови європейських народів.

5. Держави Європи й етапи їхнього формування.

6. Хронологія європейської історії.

7. Неандертальці – специфічна „європейська” гілка еволюції людини.

8. Внесок античної Греції у світову культурну спадщину.

9. Внесок античного Риму у світову культуру.

10.Виникнення і розповсюдження християнства.

11.Велике переселення народів.

12.Слов’янські просвітителі Кирило і Мефодій.

13.Великі географічні відкриття ХVІ - ХVІІ ст. і розширення

європейської колонізації.

14.Революція в Нідерландах і утворення Республіки Об’єднаних

Провінцій.

15.Специфіка італійського і північного Відродження.

16.Об’єднання Англії та Шотландії і утворення Сполученого королівства.

17.Англійська революція середини ХVІІ ст. і „Славетна революція” 1688

р.

18.Посилення статусу парламенту в політичній системі Великої Британії.

Аугсбурзький релігійний мир 1555 р.

19.Тридцятилітня війна (1618 - 48 рр.) – перший загальноєвропейський

конфлікт Нового часу.

20.Вестфальський мир і формування поняття „суверенітету” та „модерної

держави”.

21.Війни Людовіка ХІV і утвердження поняття „нація”.

22.Ідеологія Просвітництва.

23.Перший‚ другий і третій розділи Речі Посполитої.

24.Причини‚ рушійні сили та етапи Великої Французької революції.

25.Бонапартизм.

26.Наполеонівські війни.

39

27.Віденський конгрес 1815 року і його історичне значення. Священний

Союз і його конгреси.

28.Об’єднання Італії (1861 р.).

29.Об’єднання Німеччини (1871 р.) та прусський шлях розвитку

капіталізму.

30.Війна Північноамериканських колоній за незалежність (1775 - 83 рр.).

31.Декларація Незалежності і Конституція США.

32.Громадянська війна 1861 - 65 рр. у США. „Реконструкція” південних

штатів.

33.Причини‚ початок і основні етапи Першої світової війни.

34.Національно-державна символіка Великої Британії.

35.Перетворення Великої Британії у найбільшу колоніальну державу

світу.

36.Неоконсервативні реформи уряду М.Тетчер.

37.Внутрішня і зовнішня політика лейбористського кабінету Т.Блера.

38.„Нові ліві” у Західній Європі.

39.Українсько-британські відносини.

40.Культура Великої Британії.

41.Створення і історичний розвиток Ірландської Республіки.

42.Проблема Північної Ірландії.

43.Особливості політичної системи Канади.

44.Канада на шляху від колонії до повноправної держави.

45.Участь Канади у Першій та Другій світових війнах.

46.Соціально–економічний та політичний розвиток Канади після Другої

світової війни.

47.Українська еміграція до Канади та участь української діаспори в

економічному і політичному житті країни.

48.Федералізм і розподіл компетенцій між окремими штатами й

федерацією у США.

40

49.Система „стримувань і противаг” у державному устрої США.

50.Історія‚ культура і звичаї корінних народів Північної Америки –

індіанців та ескімосів.

51.Партійна система США.

52.Ф.Д.Рузвельт і його „Новий курс”.

53.Маккартизм і його вплив на внутрішньополітичне життя в США.

54.Економічні і соціальні програми демократичних адміністрацій 1960–х

рр.

55.Вплив війни у В’єтнамі на внутрішню політику США.

56.Масові рухи за громадянські права та антивоєнний рух у США в

1950 – 70-і рр.

57.Республіканські неоконсервативні реформи 1980 – 90-х рр. у США.

58.Чинники формування зовнішньої політики США у постбіполярному

світі.

59.Українська еміграція у США.

60.Українсько–американські . відносини.

61.Створення Веймарської республіки та її конституційний устрій.

62.Походження‚ ідейні засади та соціальна база нацистського руху і його

розвиток.

63.Націонал–соціалізм як політична теорія і злочинна практика.

64.Нюрнберзький процес над військовими злочинцями.

65.Створення ФРН та НДР.

66.Конституційний лад та виборча система ФРН.

67.Державний устрій ФРН.

68.Західнонімецьке „економічне диво”.

69.Зовнішня політика уряду К.Аденауера.

70.„Нова східна політика” уряду В.Брандта. Консервативні реформи

уряду Г.Коля.

71.„Німецьке питання” і спроби його розв’язання (1945 - 90 рр.).

41

72.Об’єднання Німеччини та його геополітичне значення.

73.Економічні‚ соціальні та політичні проблеми об’єднання двох

німецьких держав.

74.Внутрішня і зовнішня політика уряду Г.Шрьодера.

75.Політичний курс „великої коаліції” на чолі з А.Меркель.

76.Економічна роль об’єднаної Німеччини в Європі та світі.

77.Проголошення Австрійської Республіки. Федеративна конституція

1920 р.

78.Відновлення державної незалежності Австрії після Другої світової

війни. Державний договір 1955 р.

79.Особливості міжнародно–політичного становища Австрії у

післявоєнний період. Австрійський нейтралітет.

80.Швейцарський федералізм і елементи конфедеративного устрою.

81.Етапи формування швейцарської держави.

82.Почергова зміна монархічної та республіканської форми правління у

Франції впродовж ХVІІІ - ХІХ ст.

83.Встановлення режиму П’ятої республіки у Франції.

84.Масові студентські рухи у Франції та інших країнах Західної Європи

наприкінці 1960–х рр.

85.Особливості політичного устрою Італії.

86.Особливості італійського парламентаризму.

87.Функціонування автократичного режиму Б.Муссоліні.

88.Поляризація політичних сил в Італії у 1970-і рр.

89.Соціальна дестабілізація в Італії у 1980 – 90-і рр.

90.Криза італійської християнської демократії у середині 1990–х рр.

91.Соціально–економічні та політичні реформи уряду С.Берлусконі.

92.Проблема Гібралтара.

93.Політична система Іспанії.

94.Військово–клерикальний режим А.Салазара у Португалії.

42

95.Демократична революція 1974 р. у Португалії.

96.Економічні і соціальні перетворення у Португалії після повалення

реакційної диктатури.

97.Інтеграція Іспанії та Португалії у ЄЕС.

98.Бенілюкс.

99.Проголошення незалежності Бельгії.

100. Політична система Нідерландів.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ І ПОВТОРЕННЯ КУРСУ

1. Соціально-економічний та політичний розвиток народів Кавказу в античну

епоху.

2. Ранні цивілізації та перші політичні об’єднання у Середній Азії.

3. Політичний розвиток народів Середньої Азії в епоху татаро-монгольського

завоювання.

4. Кочові народи та їх політичні об’єднання на території країн СНД у

ІV - ХІІІ століттях.

5. Політичний занепад стародавнього Києва й виникнення нових центрів

політичного об’єднання давньоруських земель.

6. Соціально-економічний та політичний розвиток давньоруських князівств у

період татаро-монгольського завоювання. Утворення Московського

князівства.

7. Московське князівство як центр об’єднання північно-східних руських

земель у ХІІІ - ХV століттях.

8. Територіальне розширення Московської держави у ХV - ХVІІ століттях.

9. Зміни в державному устрої московського суспільства у ХV - ХVІІ

століттях. Становлення станово-представницької монархії.

10. Держава Тимура (Тамерлана) та її роль у долі середньоазійських народів.

Хівинське, Бухарське й Ташкентське ханства.

11. Народи Кавказу за доби татаро-монгольського завоювання.

43

12. Походи Тимура (Тамерлана) на Кавказ та їх наслідки для демографічного,

соціально-економічного і політичного розвитку місцевих народів.

13. Суперництво Росії, Ірану й Туреччини за економічний і політичний вплив

на Кавказі ХV - ХІХ ст.

14. Реформи Петра І й завершення формування абсолютизму в Росії.

15. Завершення формування Росії як колоніальної імперії у ХVІІІ - першій

половині ХІХ століття.

16. Реформи 1960 - 70-х років ХІХ століття та зародження буржуазної монархії

в Росії.

17. Політична реакція і контрреформи 80 - 90-х років ХІХ століття в Росії.

„Неоабсолютизм”.

18. Розвиток Росії як колоніальної імперії у другій половині ХІХ століття.

19. Культура Росії у другій половині ХІХ століття.

20. Причини, рушійні сили й зміст революції 1905 - 07 років у Росії. Політична

структуризація російського суспільства в період революції.

21. Політична реакція в Російській імперії після поразки революції 1905 - 07

рр. Третьочервнева монархія.

22. Столипінські реформи: зміст і наслідки.

23. Падіння монархії в Росії. Двовладдя та альтернативи політичного розвитку.

24. Всеросійські Установчі збори.

25. Розвиток радянського руху в Росії (лютий-жовтень 1917 р.). Перший

Всеросійський з’їзд Рад.

26. Жовтнева революція 1917 року в Росії: характер, зміст, особливості.

27. Другий Всеросійський з’їзд Рад. Перші декрети Радянської влади.

28. Громадянська війна та іноземна воєнна інтервенція в Росії.

29. Політика „воєнного комунізму” в РРФСР.

30. „Нова економічна політика” в РРФСР/СРСР.

44

31. Розвиток процесу національного самовизначення в національних

„окраїнах” Російської імперії після повалення самодержавства (1917 - 22

рр.).

32. Утворення Союзу РСР. Політико-правовий статус радянських республік.

33. Розвиток політико-владних відносин і державного устрою в СРСР

(1922 - 45 рр.).

34. Соціалістичні перетворення в СРСР у 1920 - 30-і рр.: „індустріалізація”,

„колективізація”, „культурна революція”.

35. Зовнішня політика СРСР напередодні й на початку Другої світової війни

(1939 - 41 рр.). Радянсько-німецький пакт 1939 року.

36. СРСР у Другій світовій війні. Велика Вітчизняна війна.

37. Зміни міжнародно-правового статусу Української та Білоруської

радянських республік у період Другої світової війни.

38. Викриття культу особи Сталіна в СРСР. Зміст, характер і межі

десталінізації суспільно-політичного життя країни.

39. Суть, характер та наслідки „хрущовських” реформ.

40. Хрущовська „відлига” у культурному житті й національно-державному

будівництві в СРСР: зміст, характер та межі.

41. Зміни в розвитку політичного режиму в СРСР в епоху „розвиненого

соціалізму” (1965 - 85 рр.).

42. „Горбачовська перебудова” в СРСР: причини, зміст, наслідки. „Нове

політичне мислення” М.Горбачова у зовнішній політиці СРСР.

43. Проголошення республіками СРСР державної незалежності. Біловезька

угода політичних керівників Росії, України та Білорусі. Утворення СНД.

44. Державний розвиток Російської Федерації у 1990-і рр. та на сучасному

етапі.

45. Державний розвиток України в 1990-і рр. та на сучасному етапі.

46. Державний розвиток Білорусі в 1990-і рр. та на сучасному етапі.

47. Державний розвиток Молдови в 1990-і рр. та на сучасному етапі.

45

48. Державний розвиток країн Закавказзя в 1990-і рр. та на сучасному етапі.

49. Державний розвиток Казахстану в 1990-і рр. та на сучасному етапі.

50. Державний розвиток країн Середньої Азії в 1990-і рр. та на сучасному

етапі.

51. Поняття регіону в країнознавстві.

52. Цивілізаційний підхід у країнознавстві.

53. Специфічні риси „західної” цивілізації.

54. Рельєф‚ клімат та географічні регіони Європи.

55. Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Європи.

56. Водні та земельні ресурси Європи.

57. Етногенез та розселення германських народів Європи.

58. Етногенез та розселення романських народів Європи.

59. Етногенез та розселення слов’янських народів Європи.

60. Особливості історичної долі, етногенезу й розселення угро-фінських

народів Європи.

61. Військово-політична інтеграція держав Західної Європи та Північної

Америки.

62. Економічна інтеграція держав Західної Європи.

63. Рельєф‚ клімат, географічні регіони Північної Америки.

64. Корисні копалини та мінерально–сировинні ресурси Північної Америки.

65. Водні та земельні ресурси Північної Америки.

66. Економічна інтеграція держав Північної Америки.

67. Особливості парламентської монархії у Великій Британії.

68. Адміністративно-територіальний поділ Великої Британії.

69. Країнознавча характеристика Ірландії.

70. Федеративний устрій Канади.

71. Співдружність Націй.

72. Адміністративно-територіальний поділ та державний устрій США.

73. Конституція США.

46

74. Демократична й Республіканська партії в політичному житті США.

75. Роль української діаспори у культурному житті США і Канади.

76. Державний устрій ФРН: поділ компетенцій між центральним урядом і

федеральними землями.

77. Партійна система ФРН.

78. Економічний потенціал ФРН.

79. Федеративний устрій Австрійської Республіки.

80. Державний лад Швейцарії.

81. Особливості міжнародно-політичного становища Швейцарії.

82. Економічний потенціал Франції.

83. П’ята республіка у Франції.

84. Специфіка державного устрою Французької Республіки.

85. Зовнішня політика Франції у післявоєнний період.

86. Політична система Італійської Республіки.

87. Розв’язання етнонаціональних проблем в Королівстві Бельгія.

88. Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.

89. Велике Герцогство Люксембурзьке в європейській системі міжнародних

відносин.

90. Країнознавча характеристика Королівства Нідерландів.

91. Економічний потенціал Норвегії.

92. Політична система Фінляндії у післявоєнний період.

93. Особливості державного устрою та політичної системи Королівства

Швеція.

94. Шведська модель суспільства загального добробуту: соціально–економічні

та політичні аспекти.

95. Специфіка міжнародно-політичного становища балтійських держав на

сучасному етапі.

96. Розпад Югославії та формування на її теренах нових незалежних держав.

47

97. Етнонаціональні конфлікти на терені колишньої Югославії та шляхи

їхнього розв’язання.

98. Роль монархії в переході Іспанії від диктатури до демократії.

99. Українська діаспора в країнах Західної Європи.

100. Святий Престол і Ватикан – остання абсолютна монархія Європи.

Л І Т Е Р А Т У Р А

Основна:до курсу в цілому:

1. Всесвітня історія: Навч. посіб. / Б.М.Гончар, М.Ю.Козицький,

В.М.Мордвінцев, А.Г.Слюсаренко. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Т-во

„Знання”, КОО, 2002. – 565 с. – (Вища освіта ХХІ століття).

2. Гайдуков Л.Ф., Копійка В.В.‚ Крушинський В.Ю. Всесвітня історія:

Посібник. – К.: Либідь‚ 2001. – 256 с.

3. Дорошко М.С. Країнознавство. Країни СНД і Балтії: Навчальний

посібник. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2008. – 308 с.

4. Країнознавство. Країни СНД, Європи і Північної Америки: Навч. посіб. /

М.С.Дорошко, Р.А.Кривонос, В.П.Крижанівський, Н.Ф.Сербіна. – К.: Ніка-

Центр, 2009. – 312 с.

5. Крижанівський В.П. Країнознавче дослідження // Країнознавчі студії. –

К.:ІМВ, 2007. – С. 4-13.

6. Павлов С.В., Мезенцев К.В., Любіцева О.О. Географія релігій:

навчальний посібник для студентів географічних і філософських

факультетів вищих навчальних закладів. – К.: „АртЕк”, 1999. – 504 с.

до змістовного модуля 1:

7. Конституції нових держав Європи та Азії / Упоряд. С. Головатий. – К.:

Укр. Правн. Фундація; Вид–во “Право”‚ 1996. – 544 с.

8. Михалева Н.А. Конституционное право зарубежных стран СНГ. – М.,

1998. – 352 с.

48

9. Моисеев Е.Г. Международно-правовые основы сотрудничества стран

СНГ. – М., 1997. – 272 с.

10.Этнические и региональные конфликты в Евразии. В 3-х кн. – Кн. 2:

Россия, Украина, Беларусь. – М., 1998.


11.Іваницька О.П. Новітня історія країн Європи та Америки (1945 - 2002).

Навч. посібник. – Вінниця: Вид-во „Фоліант”, 2003. – 560 с.

12.Сербіна Н.Ф., Кривонос Р.А. Малі країни Європи: Навчальні матеріали з

курсу „Країнознавство Європи та Північної Америки”. – К.: ІМВ, 2007. –

75 с.

13. Кривонос Р.А. Інтеграційні процеси у Європі та Північній Америці:

Навчальні матеріали з курсу „Країнознавство Європи та Північної

Америки”. – К.: ІМВ, 2007. – 44 с.

14.Історія Сполучених Штатів. – Відень: Посольство США. – 405 с.

15.Пономарев М.В., Смирнова С.Ю. Новая и новейшая история стран

Европы и Америки: Практическое пособие: Учеб. пособие для студ.

высш. учеб. заведений: В 3 ч. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. –

Ч.1. – 288 с.; Ч.2. – 288 с.; Ч.3. – 384 с.

Додаткова:

до курсу в цілому:

16.Бжезинский З. Великая шахматная доска. Господство Америки и его

геостратегические императивы. – М.: Международные отношения, 1999.

17.Будз М.Д., Мартинюк В.О., Постоловський Р.М., Троян С.С. Короткий

довідник з комплексного країнознавства (методика країнознавчих

досліджень, основні поняття та визначення, країни, персоналії) / 2-е вид.

– К., Рівне: КСУ, 2002. – 256 с.

18.Восток / Запад: Региональные подсистемы и региональные проблемы

международных отношений. Учебное пособие / Под ред.

А.Д.Воскресенского. – М.: Московский государственный институт

49

международных отношений (Университет); „Российская политическая

энциклопедия” (РОССПЭН), 2002. – 528 с.

19.Вторая мировая война: Краткая история. – М.: 1985. – 590 с.

20.Гренвилл Дж. История ХХ века. Люди. События. Факты / Пер. с англ.

О.Суворов. – М., 1999.

21.Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы

современности. – М., 1996.

22.Дейвіс Н. Європа: Історія / Пер. з анг. П. Таращук, О. Коваленко. – К.:

Основи, 2000. – 1464 с.

23.Дербишайр Д., Дербишайр Я. Политические системы мира: В 2 т. – Т.1 /

Пер. с англ. – М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2004. – 512 с.

24.Дугин А. Основы геополитики. Геополитическое будущее России. - М.:

Арктогея, 1997. – 608 с.

25.Дюрозель Ж. Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів / Пер. з

фр. Є. Марічева, Л. Погорєлової, В. Чайковського. – К.: Основи, 1995. –

903 с.

26.Економіка зарубіжних країн. – К.: Либідь, 1998.

27.История государства и права зарубежных стран: В 2 ч.: Учеб. для вузов /

Под ред. Н.А.Крашенинниковой, О.А.Жидкова. – М.: НОРМА–ИНФРА,

1998. – Ч. 1. – 480 с.; Ч.2 – 712 с.

28.История государства и права зарубежных стран: Учеб. для вузов / Под

ред. С.А.Чибиряева. – М., 2000. – 472 с.

29.Історія світової культури. Культурні регіони. – К.: Либідь, 1997.

30.Історія сучасного світу. Навчальний посібник / Ю.А.Горбань,

В.В.Петровський, А.Г.Слюсаренко та ін. – К.: Телепресінформ, 2001. – 338

с.

31.Камінський А. Вступ до міжнародних відносин. – Л.: Світ, 1995. – 144 с.

32.Комаров М. П. Инфраструктура регионов мира: Учебник. – СПб: Изд-во

Михайлова В. А., 2000. – 347 с.

50

33.Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник /

Под ред. А.С. Автономова. – М.: Юриспруденция, 2001. – 400 с.

34.Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник /

Под ред. Б.А.Страшуна. – Т.1-3. – М., 1993-1997.

35.Коппель О.А.‚ Парахомчук О.С. Міжнародні системи. Світова політика. –

К.: ФДА‚ ЛТД‚ 2001. – 224с.

36.Крип’якевич І. Всесвітня історія: У 3 кн. – К.: Либідь‚ 1995. – К. 1. – 464

с.; Ч. 2. – 424 с.; Ч.3. – 288 с.

37.Кудряченко А.І. Геополітичне сходження України // Президент. – 2002. –

№ 9.

38.Лісничий В.В. Політичні та адміністративні системи зарубіжних країн:

Навч. посібник. – 2-е вид., виправ. – К.: ВД „Професіонал”, 2004. – 336 с.

39.Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн: Навч.

посібник. – Вид. 3–тє‚ доп. – К.: Атіка‚ 2001. – 624 с.

40.Машбиц Я.Г. Комплексное страноведение. – Смоленск: Изд-во СГУ, 1998.

– 238 с.

41.Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980 – 2000 роки) /

Л.Ф.Гайдуков, В.Г.Кремень, Л.В.Губерський та ін. – К.: Либідь‚ 2000.

42.Мироненко Н.С. Страноведение: Теория и методы: Уч. пособие для вузов.

– М.: Аспект Пресс, 2001. – 268 с.

43.Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных

стран: Учебник. – 8–е изд., перераб. и доп. – М.: Юрид. Дом

„Юстицинформ”, 2001. – 488 с.

44.Нельга О.В. Теорія етносу. Курс лекцій: Навчальний посібник. Київ: Тандем,

1997. 368 с.

45.Основи етнодержавознавства. Підручник / За ред. Ю.І.Римаренка. – К.:

Либідь, 1997. – 656 с.

51

46.Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток

людства: Навч. посібник. – Вид. 2–е‚ стереотип. / Відп. ред. та авт. вст.

слова С.Кримський. – К.: Либідь‚ 1999. – 360 с.

47.Політологія. Навчально-метод. посібник. Серія довідників. Кн. 1.

Політичні системи країн світу / За заг. ред. проф. В.Ю.Пушкіна. –

Дніпропетровськ: Націон. гірничий університет, 2003. – 222 с.

48.Прибиткова І.М. Основи демографії: Посібник для студентів

гуманітарних і суспільних факультетів вищих навчальних закладів. К.:

АртЕк, 1995. 256 с.

49.Примаков Е. Международные отношения накануне XXI века: проблемы и

перспективы // Международная жизнь. – 1996. – № 10.

50.Регионоведение / Под ред. Морозовой Т. Г. – М., 1995.

51.Роєнко В. Друга світова війна (1939 – 1945 роки). – К.: Рада‚ 1994. – 126

с.

52.Родионова И.А. Политическая карта мира. Учеб. - справочн. пособие по

географии. – М., 1999. – 112 с.

53.Смаль І.В., Смаль В.В. Барановський М.О. Економіка слов’янських країн:

Навч. посіб. – К: КСУ, 2006. – Ч. 1. – 146 с.; – Ч. 2. – 156 с.

54.Современные международные отношения. Учебник / Под ред.

А.В.Торкунова. – М.: „Российская политическая энциклопедия”

(РОССПЭН), 2001. – 584 с.

55.Современный консерватизм / Ред. К.С.Гаджиев, С.П.Перегудов,

В.Л.Скороходов и др. – М.: Наука, 1992. – 264 с.

56.Тищенко К.М. Мови Європи / Календар на 2001 р. – Львів:

Кальварія‚ 2001. – 28 с.

57.Тойнби А.Дж. Постижение истории / Пер. с англ. / Сост. Огурцов А.П.,

вступ. ст. Уколовой В.И.; закл. ст. Рашковского Е.Б. – М.: Прогресс, 1991.

– 736 с.

52

58.Цыганков П.А. Международные отношения. – М.: Новая школа, 1996. –

320 с.

59. Черниловский З.М. Всеобщая история государства и права. – М.:

Юристъ, 2002. – 576 с.

60.Чиркин В.Е. Конституционное право заруб. стран: Учебник. – 3-е изд.,

перераб. и доп. – М.: Юристъ, 2002. – 622 с.

61.Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и

страны / Под ред. д-ра геогр. наук, проф. С.Б. Лаврова, канд. геогр. наук,

доц. Н.В.Каледина. – М.: Гардарики, 2002. – 928 с.

62.Юрківський В.М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні

країни: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 416 с.


63.Азербайджан и Россия: общества и государства / Отв. редактор и сост. Д.Е.

Фурман. – М.: „Летний Сад”, 2001. – 496с.

64.Барсегов Ю.Г. Геноцид армян. Преступление по международному праву: – М.:

„ХХІ век – Согласие”, 2000. – 272с.

65.Батенко Т. Портрети дванадцяти президентів. – Львів, 2000.

66.Батенко Т. Прелюдія Путіна: „Перебудова” в Кремлі. – Львів: „Дзига”, „Мета”,

2001. – 248 с.

67.Белоруссия и Россия: общества и государства // Доклады конференции. – Вып.

2. – М., 1998.

68.Белоруссия на перепутье: в поисках международной идентичности. – М., 1998.

69.Бондаренко К. Олександр Лукашенко як феномен білоруського тоталітаризму //

Українські варіанти. – 1998. – № 1.

70.Боффа Дж. От СССР к России. История неоконченного кризиса 1964-1994. –

M., 1996. – 319 с.

71.Боярунец А., Голобуцкий А., Кулик В. Беларусь перед выбором: демократия

или авторитаризм. – К., 1996.

53

72.Брутер В. 50 ведущих политиков Молдовы // Независимая газета. – 2000. – 20

апреля.

73.Гаджиев К.С. Геополитика Кавказа. – М.: Международные отношения, 2001. –

464 с.

74.Геллер М., Некрич А. История России. – В 4-х т. – М., 1997.

75.Гринкевич О., Чередниченко О. Феномен Олександра Лукашенка // Політична

думка. – 2000. – № 2.

76.Грузины и абхазы. Путь к примирению / Общ. ред.: Б. Коппитерс,

Г.Нодия, Ю. Анчабадзе. – М.: Издательство „Весь Мир”, 1998. – 248с.

77.ГУАМ: реалії та перспективи // Національна безпека та оборона. – 2001. –

№ 7. – 79 с.

78.Гушер А. Утраченное доверие // Азия и Африка сегодня. – 2000. – № 6. –

С. 2-8; № 7. – С. 9 - 15.

79.Дергачев В.А. Геополитика. – К.: Вира, 2000.

80.Джалагония В. Все же Восток – дело тонкое // Эхо Планеты. – 2001. – № 4. –

С. 14 – 20.

81.Ельцин Б.Н. Место и роль России в период формирующегося многополярного

мира // Дипломатический вестник. – 1998. – № 6.

82.Ельцин Б. Президентский марафон. Размышления, воспоминания, впечатления.

– М., 2000.

83.Життя етносу: соціокультурні нариси: Навчальний посібник / Б. Попов,

В.І.Ігнатов, М.Степко та ін. К.: Либідь, 1997. – 240 с.

84.История Молдавской ССР. – Кишинев, 1984.

85.Карбалевич В. Білоруська модель посткомуністичних трансформацій //

Політична думка. – 2000. – № 1.

86.Колодин Г. Нейтральный статус обязывает ко многому // Независимая газета. –

1996. – 10 января.

54

87.Косолапов Н.А. Конфликты постсоветского пространства и современная

конфликтология. // Мировая экономика и международные отношения. – 1995. –

№ 10. – С. 5-17.

88.Ластоускі В.Ю. Кароткая гісторыя Беларусі. – Мн.: Універсітэцкае, 1993. –

126 с.

89.Левитин Л. Узбекистан на историческом повороте. – М.: Издательство

Вагриус”, 2001. – 350 с.

90.Маначинський О. Наростання напруженості у „вакуумі сили”.

Центральноазіатський регіон: стан та перспективи // Політика і Час. – 2002. –

№ 10. – С. 19-31.

91.Мехли Санаи. Отношения Ирана с центральноазиатскими странами СНГ

(социально-политические и экономические аспекты). – М.: “Муравей”, 2002. –

136 с.

92.Монархи Европы: судьбы династий / Ред.-сост. Н.В.Попков. – М.: Республика,

1996. – 623 с.

93.Мунчаев Ш. М., Устинов В. М. История России. Учебник для вузов. 2-е изд.,

изм. и доп. – М.: Изд-во НОРМА, 2000. – 656 с.

94.Нариси з історії дипломатії України / О.І.Галенко, Є.Є.Камінський,

М.В.Кірсенко та ін.; Під ред. В.А.Смолія. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”,

2001. – 736 с.

95.Национальная безопасность Казахстана: проблемы и перспективы. – М.:

Институт стран СНГ, 1998. – 130 с.

96.Очерки политической истории Румынии / Под. ред. А.А.Минца. – М., 1978.

97.Перепелица Г.Н. Конфликт в Приднестровье. – К., 2001.

98.Перепелиця Г.М. Генезис конфліктів на посткомуністичному просторі Європи.

– К.: Стилос – ПЦ “Фоліант”, 2003. – 256 с.

99.Пляйс Я. Россия и мир на пороге ХХІ века. – М., 1995.

100. Правители Европы. – Одесса, 1978.

55

101. Президент Назарбаев: Суверенитет не может быть ограниченным // Эхо

Планеты. – 1999. – № 19-20. – С.16 - 19.

102. Пронкін Є. Таджикистан у вогні // Голос України. – 1994. – 6 грудня.

103. Рар А. Владимир Путин. „Немец” в Кремле. – М., 2001.

104. Россия и Закавказье: реалии независимости и новое партнерство / Под

ред. Р.М. Авакова, А.Г.Лисова / ИМЭМО РАН. – М.: ЗАО „Финстатинформ”,

2000. – 224 с.

105. Сілванян Г. Десять років незалежності Вірменії // Дзеркало тижня. –

2001. – № 37. – 22 вересня.

106. Сімон Г. Крах парламентаризму в Білорусі, Росії й Україні // Політична

думка. – 2000. – № 2.

107. Социальный облик Востока. – М.: Издательская фирма „Восточная

література” РАН, 1999. – 406 с.

108. Столяров К. Распад: От Нагорного Карабаха до Беловежской Пущи. – М.:

“Олма-Пресс”, 2001. – 319 с.

109. Тодуа З. Азербайджанский пасьянс. – М.: „Кон-Лига Пресс”, 2001. – 287

с.

110. Трохимчук С. Україна в Європейському геополітичному вимірі: Статті і

доповіді. – Львів, 1999. – 108 с.

111. Трохимчук С. Україна та світ. Геополітичні нариси. – Львів, 1996. – 104 с.

112. Туркменбаши С. Рухнама. – Ашхабад, 2002. – 416 с.

113. Турция между Европой и Азией. Итоги европеизации на исходе XX

века. – М.: Институт востоковедия РАН, 2001. – 536 с.

114. Україна в постбіполярній системі міжнародних відносин: підручник /

В.А.Манжола, В.Ю.Константинов, С.В.Андрущенко та ін.; Кер. авт. кол.

В.А.Манжола; За ред. Л.В.Губерського. – К.: Видавничо-поліграфічний центр

„Київський ун-т”, 2008. – 512 с.

56

115. Україна: утвердження незалежної держави (1991 – 2001) /

Н.П.Барановська, А.Ф.Верстюк, С.В.Віднянський та ін. Під ред. В.М.Литвина. –

К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2001. – 704 с.

116. Федяшин А., Галеев В. Выгодный развод Узбекистана // Эхо Планеты. –

1999. – № 13. – С. 6 –10.

117. Центральноевропейские страны на рубеже ХХ – ХХІ вв. Аспекты

общественно-политического развития: Историко-политологический справочник

/ Отв. сост. Ю.С.Новопашин. – М.: Новый хронограф, 2003. – 256 с.

118. Цыбуков В. Проблемы правопреемства в Содружестве Независимых

Государств. – М., 1994.

119. Чешко С. В. Распад Советского Союза: Этнополитический анализ. – М.;

1996.

120. Чиналиев В. Внешнеэкономические связи Кыргызстана. – М.: РГГУ,

2000. – 178 с.


121. Александров В.В. Новейшая история стран Европы и Америки 1918

– 1945 гг. – М., 1989. – 582 с.

122. Борисевич М.М., Бельчук О.А., Евтушенко С.Г. История

государства и права зарубежных стран: Кратк. учеб. курс / Под ред.

М.М.Борисевича. – М.: Юриспруденция, 2001. – 332 с.

123. Борисевич М.М., Бельчук О.А., Евтушенко С.Г. История

государства и права зарубежных стран: Кратк. учеб. курс / Под ред.

М.М.Борисевича. – М.: Юриспруденция, 2001. – 332 с.

124. Вандич П. Ціна свободи / Переклад з англ. – Київ: Критика, 2004. –

464 с.

125. Волков А.М. Швеция: Социально–экономическая модель. – М.:

Мысль, 1991. – 188 с.

57

126. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до ХХ століття).

Курс лекцій: Навч. посібник / В.І.Яровий‚ П.М.Рудяков‚ В.П.Шумило та

ін. – К.: Либідь‚ 2001. – 632 с.

127. Белоусов Л.С., Смирнова В.П. История новейшего времени Европы

и Америки: 1945-2000 гг.: Учебник для студентов вузов по специальности

„История”. – М.: „Простор”, 2002. – 480 с.

128. История новейшего времени стран Европы и Америки 1918 – 1945 /

Под ред. Е.Ф.Язькова. – М., 1989. – 463 с.

129. История США: В 4–х т. – Т. 1: 1607 – 1877 / Редкол.:

Н.Н.Болховитинов (отв. ред.) и др. – М.: Наука, 1983. – 688 с.; Т. 2: 1877 –

1918 / Редкол.: Г.П.Куропятник (отв. ред.) и др. – М.: Наука, 1985. – 600

с.; Т. 3: 1918 – 1945 / Редкол: Г.Н.Севостьянов (отв. ред.) и др. – М.:

Наука, 1985. – 672 с.; Т. 4: 1945 – 1980 / Редкол.: В.Л.Мальков (отв.ред.) и

др. – М.: Наука, 1987. – 744 с.

130. История фашизма в Западной Европе / Под ред. Г.С.Филатова. – М.:

Наука‚ 1978. – 613 с.

131. Каменецький М.С. Зовнішньополітичний курс сучасної Македонії //

Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Вип. 32. – Частина І. – 2002.

– С. 48 – 55.

132. Киссинджер Г. Дипломатия. – М., 1997.

133. Конституции буржуазных государств (США, Великобритания,

Франция, Италия, Испания, Греция, Германия, Япония, Канада): Учеб.

пособие / Сост., авт. введение и вступ. ст. В.В.Маклаков. – 2–е изд. испр.

и доп. – М.: Изд–во БЕК, 1997. – 586 с.

134. Копійка В.В.‚ Шинкаренко Т.І. Європейський Союз: заснування і

становлення. Навч. посібник для студентів вищ. навч. закладів. – К.:

Видав. Дім „Ін Юре”‚ 2001. – 448 с.

58

135. Краткая история Венгрии: С древних времен до наших дней /

Т.М.Исламов (отв. ред.), А.И.Пушкаш, В.П.Шушарин. – М.: Наука, 1991.

– 608 с.

136. Кривонос Р.А. Європа ХХІ століття – „континент Венеція”? Спроба

футурологічного аналізу // Політика і час. – 1998. – № 1. – С. 51–57.

137. Кудряченко А.І. Європейська стратегія України в епоху глобалізації

// Діалог цивілізацій: протиріччя глобалізації. – К.: МАУП, 2003.

138. Кудряченко А.І. Об’єднана Німеччина: нові політичні виміри //

Віче. – 2003. – № 8.

139. Кун Н.А. Легенды и мифы Древней Греции. – М.: Учпедгиз, 1955.

140. Левинський Ю. Для Європи XXI століття // Політика і час. – 1997. –

№ 2.

141. Литторин С.О. Крушение социалистического мифа: Расцвет и

упадок государства благосостояния в Швеции. – М.: Фонд „Референдум”;

Минск: ТПЦ „Поли факт”, 1991. – 78 с.

142. Луцишин П.В., Луцишин Н.П. Європейське транскордонне

співробітництво: сутність і структура // Укр. геогр. журнал. – 1998. – № 2.

– С. 41-44.

143. Манжола В.А., Копiйка В.В. Європейський Союз у міжнародних

відносинах. Конспект лекцій. – К.: ІМВ‚ 1998. – 100 с.

144. Масляк П.О. Країнознавство: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 292

с.

145. Новейшая история зарубежных стран. Европа и Америка. 1917–

1945 / Под ред. В.К.Фураева. – 4–е изд., перераб. и доп. – М.:

Просвещение, 1989. – 447 с.

146. Новейшая история стран Европы и Америки. ХХ век: Учеб. для

студ. высш. учеб. зав.: В 3 ч. / Под ред. А.М.Родригес, М.В.Пономарева. –

М.:Гуман. изд. центр ВЛАДОС, 2001. – Ч.1: 1990–1945. – 464 с.; Ч.2: 1945

– 2000. – 336 с.; Ч.3. – 1945 – 2000. – 256 с.

59

147. Новые конституции стран Восточной Европы и Азии (1989-1992). /

Под ред. проф. Д.Л.Златопольского. – М., 1996.

148. Центрально–Восточная Европа во второй половине ХХ века: В 3 т. –

Т.3: Ч.1: Трансформация 90–х годов. – М.: Наука, 2002. – 461 с.

149. Шереметьева Н.В., Кошентаевский В.С. Швеция. – М.: Междунар.

отношения, 1992. – 198 с.

150. Эклунд К. Эффективная экономика: Шведская модель. – М.:

Экономика, 1991. – 347 с.

151. Язьков Е.Ф. История стран Европы и Америки в новейшее время

(1918–1945 гг.). Курс лекций. – 2–е изд. – М.: Изд–во МГУ; ИНФРА–М.,

2001. – 352 с.

152. Яровий В.І. Новітня історія країн Східної Європи. 40–90-іроки ХХ

століття. Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь‚ 1997. – 269 с.

153. Яровий В.І. Новітня історія Центральноєвропейських та

Балканських країн: ХХ ст.: Підруч. для вищих навч. закладів. – К.: Ґенеза,

2005. – 816 с.

Довідкова література:154. Будз М.Д., Постоловський Р.М., Троян С.С. Короткий довідник з

комплексного країнознавства. – К.: НМЦВО, 2000. – 120 с.

155. Все про світ: Країни. Прапори. Герби: Енцикл. довід. / Відп. за вип.

М.Ілляш. – К.: Школа, 2001. – 622 с.

156. Географический энциклопедический словарь. Географические

названия / Гл. ред. А.Ф.Трешников. – М.: СЭ, 1989. – 592 с.

157. Географический энциклопедический словарь. Понятия и термины /

Гл. ред. А.Ф.Трешников. – М.: СЭ, 1988. – 432 с.

158. Дахно І.І. Країни світу: Енциклопедичний довідник. – К.: МАПА,

2004. – 608 с.

159. Дипломатический словарь: В 3 т. – Изд. 4-е, перераб. и доп. – М.:

60

Наука, 1985.

160. Дипломатический ежегодник 1997 – 2002. – М.: РОССПЭН, 1997 –

2002.

161. ХХ век: Краткая историческая энциклопедия: Явления века.

Страны. Люди: В 2 т. – Т. 1: Явления века. Россия, ССР, СНГ. Страны

Запада. Восточная Европа. – М.: Наука, 2001. – 478 с.

162. ХХ век: Краткая историческая энциклопедия: В 2 т. – Т.2: Люди

века. – М.: Наука, 2002. – 510 с.

163. Кіндер Г., Хільгеман В. Всесвітня історія: dtv-Аtlas / Пер. з нім.;

Наук. ред. пер. А.Г.Слюсаренко, О.Ф.Іванов. – К.: Знання-Прес, 2001. –

631 с.

164. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996.

165. Международная энциклопедия „Страны и их объединения

(география, история, религия, власть, экономика, социальная сфера)” / Под

науч. ред. проф. Севрука М.А. – М., 2001.

166. Политические партии: Справочник / Под общ. ред. Загладина В.В.,

Киселёва Г.А. – М., 1986.

167. Сиротенко Н.Г., Менделеев В.А. Малая энциклопедия стран. – М.:

ООО „Издательство АСТ”; Харьков: ООО „Форсинг”, 2001. – 720 с.

168. Мир в ХХ веке / Под ред. А.Б.Давидсон. – М.: Наука, 2001. – 487 с.

169. Міграційні процеси у сучасному світі: світовий, регіональний та

етнічний виміри ( Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія та

практика ): Енциклопедія / Упоряд. Ю.І. Римаренко. – К.: Довіра, 1998. –

912 с.

170. Народонаселение. Энциклопедический словарь. – М.: БРЭ, 1994.

171. НАТО. Довідник. – Київ: Основи‚ 1997. – 430 с.

172. Никонов В.А. Краткий топонимический словарь. – М.: Мысль,

1966.

173. Политическая энциклопедия: В 2 т. – М., 1994.

61

174. Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник /

Отв. ред. д.ю.н. А.Я.Сухарев. – М.: Издательство „НОРМА”, 2001. – 840 с.

175. Родионова И.А. Политическая карта мира. Учеб.-справочн.

пособие по географии. – М., 1999. – 112 с.

176. Саидов А.Х. Национальные парламенты мира: энцикл. справ. – М.:

Волтерс Клувер, 2005. – 720 с.

177. Социологический энциклопедический словарь. – М., 1998.

178. Страны мира: Справочник. 1999 / Под общ. ред. И.С.Иванова. – М.:

Республика, 1999. – 512 с.

179. Страны мира. Информац.-аналитический справочник ЦРУ. –

Екатеринбург: У-Фактория, 2001. – 672 с.

180. Страны мира: Справочник. 2006 / Под общ. ред. С.В.Лаврова. – М.:

Республика, 2006. – 592 с.

181. Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.:

Л.В.Губерський (голова) та ін. – К.: Знання України, 2004. – Т.1. – 760 с.;

Т.2. – 812 с.

182. УСЕ Універсальний словник-енциклопедія / Гол. ред. ради чл.-кор.

НАНУ М.Попович. – К.: „Ірина”, 1999. – VІІ + 1551 с.

183. Центральноевропейские страны на рубеже ХХ – ХХІ вв. Аспекты

общественно-политического развития. Историко-политологический справ

очник / Отв. составитель Ю.С.Новопашин. – М.: Новый хронограф, 2003.

– 256 с.

184. Чиркин В.Е. Основы сравнительного государствоведения. – М.,

1997.

185. Шаповал В. М. Державний лад країн світу – К.: Український

Центр Правничих Студій, 1992. – 320 с.

186. Юрківський В.М. Країни світу: Довідник. – К.: Либідь, 1999. – 368

с.

62

Документи:

187. Європейська культурна конвенція // Збірка договорів Ради Європи.

Українська версія. – К.: Парламент. видав.‚ 2000. – С. 229 – 234.

188. Європейська хартія місцевого самоврядування // Збірка договорів

Ради Європи. Українська версія. – К.: Парламент. видав.‚ 2000. – С. 197 –

206.

189. Європейська хартія регіональних мов або мов меншин // Збірка

договорів Ради Європи. Українська версія. – К.: Парламент. видав.‚ 2000.

– С. 175 – 196.

190. Конвенція про захист прав і основних свобод людини // Збірка


– С. 27 – 46.

191. Конвенція про участь іноземців у суспільному житті на місцевому

рівні // Збірка договорів Ради Європи. Українська версія. – К.: Парламент.

видав.‚ 2000. – С. 219 – 228.

192. Конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними

громадами або властями // Збірка договорів Ради Європи. Українська

версія. – К.: Парламент. видав.‚ 2000. – С. 207 – 218.

193. Ніццький договір та розширення ЄС / М-во юстиції України. Центр

порівнял. права; за наук. ред. С.Шевчука. – К.: Логос, 2001. – 196 с.

194. Рамкова конвенція про захист національних меншин // Збірка


– С. 163 – 173.

195. От Хельсинки до Будапешта: История СБСЕ/ОБСЕ в документах

1973 – 1994 гг.: В 3-х т.– М.: Наука, 1996. – Т. 1. – 384 с.; 1997. – Т. 2. –

400 с.; 1997. – Т. 3. – 512 с.

196. Північно–Атлантичний Договір // НАТО. Довідник. – Київ: Основи‚

1997. – С. 236 – 239.

63

197. Статут Ради Європи // Збірка договорів Ради Європи. Українська

версія. – К.: Парламент. видав.‚ 2000. – С. 11 – 26.

198. Устав Организации Объединенных Наций и Статут

Международного Суда. – Нью-Йорк: ООН. Департамент Общественной

Информации, 1989. – 112 с.

Інформація в Інтернеті:

199. http://www.geonames.de/cous.html – інформаційно-пошукова система.

200. http://www.cia.org/ – сайт ЦРУ.

201. http://www.europa.eu.com/ – сайт ЄС.

202. http://www.isi.gov.uk/ – матеріали ЄС і Ради Європи.

203. http://www.mfa.gov.ua/ – веб-сайт Міністерства закордонних справ

України (інформація про посольства, консульства, постійні

представництва та місії України за кордоном, держави, які визнали

Україну та з якими наша держава підтримує дипломатичні стосунки).

204. http:// www.cacianalyst. org – сайт Центру аналізу подій в

Центральній Азії та Закавказзі Університету імені Джона Хопкінса.

205. http:// www. intl-crisis - group. org – сайт Міжнародної групи аналізу

конфліктів.

206. http:// www. сa-c. org – сайт Центру політичних та соціальний студій

Центральної Азії та Закавказзя.

207. http:// www.atimes.com / c-asia – сайт Інтернет-видання „Час Азії”,

одна з секцій якого присвячена аналізу подій в Центральній Азії.

208. http:// www. meria.idc.il / journal – сайт Інтернет-видання „Мерія”,

матеріали якого присвячені країнам Близького Сходу, Центральної Азії та

Закавказзя .

209. http:// www. washingtonpost.com – Інтернет-видання впливової

газети „Вашингтон-Пост” з розділами, присвяченими країнам СНД.

210. http://www. bostonglobe.com – Інтернет-видання газети „Бостон –

Глоуб”, що має великий міжнародний розділ.

64

http://www.atimes.com/

З М І С Т

Вступ 3

Вимоги до знань та вмінь 4

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-

професійної програми підготовки бакалавра за спеціальністю

„Міжнародні відносини” напряму підготовки 03040 – Міжнародні

відносини

6

Система контролю знань та умови складання іспиту 6

Шкала відповідності 7

Формули та порядок розрахунку оцінок змістовних модулів та

підсумкової комплексної роботи (іспиту/заліку)

7

Навчально-тематичний план 8

Теми лекцій і практичних занять 10

Питання для контролю і повторення 43

Література 48

Зміст 65

65

снд+европа

Documents

Transcript of снд+европа