Інтеграційні проблеми Інтеграційні проблеми СНД та Україна СНД та Україна

Мета створення, напрямки Мета створення, напрямки діяльності та члени СНДдіяльності та члени СНД

88 грудня 1991р. на зустрічі керівників Білорусі, Росії та України в грудня 1991р. на зустрічі керівників Білорусі, Росії та України в Біловезькій пущі було прийнято рішення про створення Співдружності Біловезькій пущі було прийнято рішення про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). 21 грудня у Алма-Аті до Співдружності Незалежних Держав (СНД). 21 грудня у Алма-Аті до Співдружності приєдналося 11 з 15-й колишніх республік СРСР. Чотири інші (країни приєдналося 11 з 15-й колишніх республік СРСР. Чотири інші (країни Балтії та Грузія) фактично підтримали цей історичний факт. Балтії та Грузія) фактично підтримали цей історичний факт.

Організаційні основи СНД оформлено кількома документами, які називають Організаційні основи СНД оформлено кількома документами, які називають установчими: установчими: Біловезькою угодою про створення СНДБіловезькою угодою про створення СНД, , Протоколом до неїПротоколом до неї, , який учасники вирішили рахувати складовою частиною Угоди, який учасники вирішили рахувати складовою частиною Угоди, і Алма-і Алма-Атинською декларацією, а також Статутом, який прийнятий 22 січня Атинською декларацією, а також Статутом, який прийнятий 22 січня 1993р1993р. Статут Співдружності Незалежних Держав, схвалений сімома країнами . Статут Співдружності Незалежних Держав, схвалений сімома країнами на зустрічі керівників Співдружності в Мінську 22 січня 1993 року, надає на зустрічі керівників Співдружності в Мінську 22 січня 1993 року, надає право асоціативного чи повного членства, а також статус спостерігача. Статут право асоціативного чи повного членства, а також статус спостерігача. Статут об'єднує не лише установчі документи Співдружності, але й угоди про об'єднує не лише установчі документи Співдружності, але й угоди про координаційні структури, досягнуті за час існування СНД. Крім того, він координаційні структури, досягнуті за час існування СНД. Крім того, він вперше передбачає створення виконавчого органу. Статут набуває чинності вперше передбачає створення виконавчого органу. Статут набуває чинності для країн, що ратифікують його не пізніше 22 січня 1994 рокудля країн, що ратифікують його не пізніше 22 січня 1994 року..

№ Держава Вступ до СНДРатифікація Біловезьких Угод від 8 грудня 1991[2]

Ратифікація Статуту СНД від 22 січня 1993[2]

1 Азербайджан 21 грудня 1991 НІ 14 грудня 1993

2 Білорусь 8 грудня 1991 10 грудня 1991 18 січня 1994

3 Вірменія 21 грудня 1991 18 лютого 1992 16 березня 1994

4 Казахстан 21 грудня 1991 23 грудня 1991 20 квітня 1994

5 Киргизстан 21 грудня 1991 НІ 12 квітня 1994

6 Молдова 21 грудня 1991 8 квітня 1994 27 червня 1994

7 Україна 8 грудня 1991 12 грудня 1991 НІ

8 Таджикистан 21 грудня 1991 НІ 4 серпня 1993

9 Узбекистан 21 грудня 1991 4 січня 1992 9 лютого 1994

ЧЛЕНИ СНДЧЛЕНИ СНД

У Статуті СНД говориться про те, що Співдружність - У Статуті СНД говориться про те, що Співдружність - незалежна асоціація суверенних і рівноправних незалежна асоціація суверенних і рівноправних держав, які є суб'єктами міжнародного права, а сама держав, які є суб'єктами міжнародного права, а сама Співдружність не є державою і не користується Співдружність не є державою і не користується наддержавними повноваженнями. Мета Співдружності наддержавними повноваженнями. Мета Співдружності - співробітництво в політичній, економічній, - співробітництво в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших екологічній, гуманітарній, культурній та інших галузях, забезпечення дотримання прав людини і галузях, забезпечення дотримання прав людини і основних свобод згідно загальновизнаних принципів і основних свобод згідно загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та документів, прийнятих норм міжнародного права та документів, прийнятих Конференцією з питань безпеки і співробітництва в Конференцією з питань безпеки і співробітництва в Європі, співробітництво в підтриманні міжнародного Європі, співробітництво в підтриманні міжнародного миру і безпеки та сприяння загальному і повному миру і безпеки та сприяння загальному і повному роззброєнню, забезпечення вільного пересування роззброєнню, забезпечення вільного пересування громадян країн СНД в межах Співдружності. громадян країн СНД в межах Співдружності. Стосунки між членами СНД будуються на основі Стосунки між членами СНД будуються на основі принципів поваги до суверенітету, непорушності принципів поваги до суверенітету, непорушності кордонів, невикористання сили чи загроза сили, кордонів, невикористання сили чи загроза сили, домінування міжнародного права в стосунках між домінування міжнародного права в стосунках між державами, невтручання в справи інших країн, державами, невтручання в справи інших країн, добросусідське виконання своїх обов'язків, як членів добросусідське виконання своїх обов'язків, як членів Співтовариства , взаємодопомога та "духовна єдність" Співтовариства , взаємодопомога та "духовна єдність" їх народівїх народів..

Статутом СНД передбачено такі Статутом СНД передбачено такі органи Співдружності:органи Співдружності: Рада Голів Держав Рада Голів Держав Рада Голів Урядів Рада Голів Урядів Рада Міністрів закордонних справ Рада Міністрів закордонних справ Координаційно-Консультативний Комітет Координаційно-Консультативний Комітет Рада Міністрів Оборони Рада Міністрів Оборони Командування Об'єднаних Збройних Сил Командування Об'єднаних Збройних Сил Рада Командуючих Прикордонних Військ Рада Командуючих Прикордонних Військ Економічний Суд Економічний Суд Комісія з Прав Людини Комісія з Прав Людини Органи співробітництва між секціямиОргани співробітництва між секціями

ФУНКЦІЇ ТА ЦІЛІ

а) Культурно-історична функціяа) Культурно-історична функція полягає в підтримці відчуття солідарності народів пострадянського простору, яке склалося за умов тривалого співжиття в межах Російської імперії та СРСР. Існує також певна гуманітарна єдність країн СНД, зокрема - подібні системи освіти, "російськомовність", родинні зв'язки тощо. Загалом, ця функція збережена в існуванні СНД, що значно пом'якшило "шок" у населення пострадянських країн, викликаний розпадом СРСР. Було збережено режим вільного пересування через нові кордони, конвертованість документів про освіту та наукові звання, елементи спільного інформаційного простору тощо. Навряд чи справедливим можна назвати той факт, що робочою мовою Співдружності визнано лише російську. б) Міжнародно-правова функція.б) Міжнародно-правова функція. Утворення СНД сприяло більш цивілізованому вирішенню проблем, пов'язаних з трансформацією колишніх радянських республік у незалежні країни (механізм "розлучення"). Після закінчення цього процесу внаслідок укріплення національних держав, їх виходу на міжнародну арену, укладання двосторонніх міждержавних угод з РФ тощо, міжнародно-правова функція Співдружності в існуючому вигляді втрачає сенс і має отримати інше навантаження.

б) Міжнародно-правова функція. Утворення СНД сприяло більш цивілізованому вирішенню проблем, пов'язаних з трансформацією колишніх радянських республік у незалежні країни (механізм "розлучення"). Після закінчення цього процесу внаслідок укріплення національних держав, їх виходу на міжнародну арену, укладання двосторонніх міждержавних угод з РФ тощо, міжнародно-правова функція Співдружності в існуючому вигляді втрачає сенс і має отримати інше навантаження.

в) Економічна функція. При створенні СНД важливо було зберегти раціональні економічні зв'язки, що сформувалися за умов колишнього єдиного народногосподарського комплексу. Існує взаємодопов нюваність та взаємозалежність економічних систем країн - членів СНД, спільні проблеми у здійсненні економічних перетворень, які можна було б вирішувати узгоджено.

Однак сподівання на створення ефективної моделі міждержавних економічних зв'язків так і не справдилися. В економічних органах СНД закріплено російське домінування. Митна угода здебільшого не спрацьовує, а в торгівлі РФ з країнами СНД існують значні протекціоністські бар'єри, дискримінаційні щодо членів Співдружності. Залежність економік країн СНД від поставок з РФ остання використо вує для значного підвищення своїх цін порівняно із світовиим з метою політичного тиску або досягнення односторонніх вигод. Все це змушує держави Співдружності шукати інші варіанти реалізації власних інтересів економічного розвитку.  

в) Економічна функція.в) Економічна функція. При створенні СНД важливо було зберегти раціональні економічні зв'язки, що сформувалися за умов колишнього єдиного народногосподарського комплексу. Існує взаємодоповнюваність та взаємозалежність економічних систем країн - членів СНД, спільні проблеми у здійсненні економічних перетворень, які можна було б вирішувати узгоджено. Однак сподівання на створення ефективної моделі міждержавних економічних зв'язків так і не справдилися. В економічних органах СНД закріплено російське домінування. Митна угода здебільшого не спрацьовує, а в торгівлі РФ з країнами СНД існують значні протекціоністські бар'єри, дискримінаційні щодо членів Співдружності. Залежність економік країн СНД від поставок з РФ остання використовує для значного підвищення своїх цін порівняно із світовиим з метою політичного тиску або досягнення односторонніх вигод. г) Військово-політична функція і проблеми безпеки.г) Військово-політична функція і проблеми безпеки. На початковій стадії існування СНД зберігалися елементи спільного військового командування та воєнної інфраструктури сил стратегічного призначення. З розбудовою національних збройних сил, з передачею ядерних озброєнь з України і Казахстану до РФ, із влагодженням ситуації навколо Чорноморського флоту ця функція поступово відмерла. Спроби її реанімації у вигляді Ташкентського пакту успіху не мали, і фактично військова співпраця переведена в площину двостороннього співробітництва. Функції захисту кордонів по зовнішньому периметру країн Співдружності (крім України) свого часу перейняла на себе РФ, але з розбудовою національних прикордон них військ ця функція також поступово відмирає.  

Основними причинами нежиттєздатності та Основними причинами нежиттєздатності та нестабільності СНД є :нестабільності СНД є :  

1.1. Нерівноправність відносин між країнами СНД, а також претензії РФ Нерівноправність відносин між країнами СНД, а також претензії РФ на політичне, економічне, інформаційне та соціокультурне на політичне, економічне, інформаційне та соціокультурне домінування.  домінування.  

2. Намагання РФ розглянути весь пострадянський простір як зону 2. Намагання РФ розглянути весь пострадянський простір як зону "легітимних" життєво важливих її інтересів.  "легітимних" життєво важливих її інтересів.  

3. Несумісність вимог РФ щодо координації зовнішньої й економічної 3. Несумісність вимог РФ щодо координації зовнішньої й економічної політики країн СНД з повним ігноруванням нею інтересів і політики країн СНД з повним ігноруванням нею інтересів і пріоритетів країн-партнерів.  пріоритетів країн-партнерів.  

4. Постійні спроби РФ сформувати в рамках СНД новий військово-4. Постійні спроби РФ сформувати в рамках СНД новий військово-політичний блок чи систему колективної безпеки (для кого і проти політичний блок чи систему колективної безпеки (для кого і проти кого?).  кого?).  

5. Стратегічний курс РФ на розбудову наддержавних структур СНД під 5. Стратегічний курс РФ на розбудову наддержавних структур СНД під її контролем і прогресуючу інтеграцію пострадянських країн в її контролем і прогресуючу інтеграцію пострадянських країн в новий потужний геополітичний блок.  новий потужний геополітичний блок.  

Основним недоліком СНД було небажання країн-Основним недоліком СНД було небажання країн-учасниць створювати наднаціональні структури, які є учасниць створювати наднаціональні структури, які є необхідною умовою для подальшого рівня інтеграції. необхідною умовою для подальшого рівня інтеграції. Через це, рішення СНД мають характер рекомендації і є Через це, рішення СНД мають характер рекомендації і є необов'язковими для виконання. Серед прийнятих рішень необов'язковими для виконання. Серед прийнятих рішень тільки 4% були виконані країнами-учасницями, інші 96% тільки 4% були виконані країнами-учасницями, інші 96% просто залишилися на папері. Таке небажання  брати на просто залишилися на папері. Таке небажання  брати на себе обов'язки свідчить про наявність розколу серед себе обов'язки свідчить про наявність розколу серед країн-учасниць та про поступове зменшення економічної і країн-учасниць та про поступове зменшення економічної і політичної залежності найбільш радикальних держав політичної залежності найбільш радикальних держав СНД від Росії. На початку 90-х років товарообіг Росії з СНД від Росії. На початку 90-х років товарообіг Росії з Україною складав 40% загального товарообігу Росії з Україною складав 40% загального товарообігу Росії з країнами СНД, зараз - тільки 14%, подібна динаміка країнами СНД, зараз - тільки 14%, подібна динаміка простежується відносно товарообігу Росії з Грузією, простежується відносно товарообігу Росії з Грузією, Молдовою, Вірменією та ін.Молдовою, Вірменією та ін.

Проблеми участі України в Митному союзі

Україна не буде вступати в Митний Союз Росії, Білорусії і Казахстану.Митний Союз прямо суперечить і буде дуже сильно ускладнювати членство України у Світовій організації Торгівлі. Український уряд взяв курс на зміцнення зв’язків із”поважними міжнародними фінансовими інститутами” і збільшення “вкладу у світове економічне співтовариство”. Технічна складність полягає в тому, що Україна, вступивши до СОТ, зв’язала себе певними зобов’язаннями щодо забезпечення доступу товару на свій ринок, у тому числі за рівнем митних зборів, які вона може тримати.

Це означає, що Україна не вільна в тому, щоб прийняти на себе якісь додаткові зобов’язання з мита. Разом з тим не слід скидати з рахунків і те, що Україна протягом останніх кількох років свідомо віддалялася від буль-яких інтеграційних процев із росією. Так, у 2003 році йшли переговорищодо створення Росією, Україною, Казахстаном і Білоруссю єдиного економічного простору. Через кілька років Митний Союз України з найбільшими країнами СНД може обернутися для української економіки мільярдними витратами. Основних проблем варто очікувати з боку Білорусі. Головними статтями українського експорту до Білорусі є металопродукція, електроенергія, сільгосппродукція, машинобудування, папір і кондитерські вироби. Що ж до Казахстану, то за 2009 рік товарообіг україни з цією державою становив 3,42 млрд.дол. Минулий рікпоказав, що казахи можуть обійтися і без українського імпорту. У порівнянні з 2008 роком відбулося скорочення поставок за всіма позиціями у середньому в 1.3 раза.

ЗОНА ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ В РАМКАХ СНД

Практично всі регіональні економічні організації починалися з введенням режиму вілдьної торгівлі на багатосторонній основі. У Декларації, що була прийнята на самміті держав-учасниць СНД 2 квітня 1992 року про основні напрями розвитку СНД, визначено, що створення зони вільної торгівлі СНД є об’єктивною необхідністю з погляду формування в Співдружності повноцінної ринкової інфраструктури, переходу до вищих ступенів господарського співробітництва, розвитку загального економічного простору. Зона вільної торгівлі (ЗВТ) є однією з ефективних форм взаємодії і економічної інтеграції держав. Але, у випадку СНД створення ЗВТ зштовхується із об’єктивними проблемами і труднощами. Це – системна соціально-економічна криза, що переживають країни Співдружності, процес реформування економічних і суспільних відносин, становлення демократичних основ управління. Значні розходження у рівні соціально-економічного розвитку, напрямленості і темпів економічних і політичних реформ, що проводяться, у зовнішньоекономічних і зовнішньополітичних орієнтаціях, неурегульовані міждержавні і міжнаціональні конфлікти не забезпечують сприятливих внутрішніх і зовнішніх умов для інтеграційних процесів у Співдружності, у тому числі для створення зони вільної торгівлі

Держави Співдружності значно різняться за структурою економіки і ступеню її зрілості. Росія, Україна, Білорусь, у певній мірі Казахстан, мають достатньо розвинуті національні господарства з високою часткою обробної, у тому числі машинобудівної промисловості, диверсифіковану галузеву структуру виробництва. Інші держави Співдружності можна скоріш віднести до країн, що розвиваються. Вони характеризуються переважно аграрно-сировинною структурою економіки з високою часткою видобувних галузей і первинної переробки сільськогосподарської і мінеральної сировини. Значною частиною свого експорту вони виступають по відношенню один до одного на зовнішніх ринках як конкуренти, про що свідчать, наприклад, складні переговори про придбання або транспортування через Росію нафти з Азербайджану і Казахстану, природного газу із Туркменістану.

Разом з тим для нових незалежних держав – колишніх республік СРСР місткі російські ринки є не тільки привабливими, але й інколи безальтернативними для експорту і імпорту багатьох видів промислової і сільськогосподарської продукції, енергоносіїв, сировини і матеріалів. Це в значній мірі стосується і України.

Оптимальний позитивний ефект від участі в процесі інтеграції можливий для країн СНД лише в контексті поступового та поетапного розвитку їх взаємовідносин, в чому Україна грає не останню роль.

Росія, Кіргізія, Казахстан, Білорусь, Таджикистан та Вірменія підписали угоду про формування спільного енергетичного ринку СНД. Україна угоду не підписала. Експерти вважають, що країни, які не підписали угоду, втрачають користь від співпраці в цій сфері, насамперед від використання потужностей сусідів. Хоча не всі країни СНД долучилися до угоди, було визнано за доцільне продовжувати роботу в її межах.

  Угода дозволить учасникам забезпечити власну енергетичну безпеку та рівний доступ споживачів на теренах СНД до енергетичних можливостей.

Формування спільного ринку електроенергії допоможе збільшити обсяги торгівлі нею, забезпечити надійність електропостачання та якість обслуговування споживачів, активізувати реформи електроенергетичної галузі в країнах СНД. 

Невключення України до данної угоди свідчить про неготовність країн-членів снд співпрацювати з нашою країною у цій сфері енергетики, памятаючи про газові конфлікти з Росією, вважаючи її не надійним партнером.

& Протягом останнього місяця Україна, як ніколи, гостро поставила питання Протягом останнього місяця Україна, як ніколи, гостро поставила питання

про доцільність перебування у СНД. Щороку країна сплачує членські внески про доцільність перебування у СНД. Щороку країна сплачує членські внески у Співдружність незалежних держав біля одного мільйона доларів. Сплачує і у Співдружність незалежних держав біля одного мільйона доларів. Сплачує і рік від року скаржиться на неефективність цієї структури. рік від року скаржиться на неефективність цієї структури.

Російська сторона переконує, що, вийшовши зі складу СНД, Україна, в Російська сторона переконує, що, вийшовши зі складу СНД, Україна, в противагу заощадженому мільйону, отримає суттєві економічні проблеми. противагу заощадженому мільйону, отримає суттєві економічні проблеми. Однак чи гарантує подальше членство України в СНД відсутність цих Однак чи гарантує подальше членство України в СНД відсутність цих проблем? проблем?

   Слідом за Грузією Україна ставить під сумнів доцільність свого перебування Слідом за Грузією Україна ставить під сумнів доцільність свого перебування

в складі Співдружності незалежних держав. 4 травня про це заявив перший в складі Співдружності незалежних держав. 4 травня про це заявив перший заступник глави МЗС України.заступник глави МЗС України.

За його словами, у межах СНД прийнято сотні документів, що не За його словами, у межах СНД прийнято сотні документів, що не виконуються.  такий стан речей не влаштовує державу, яка щорічно вкладає виконуються.  такий стан речей не влаштовує державу, яка щорічно вкладає в бюджет СНД майже 1 млн. доларів. в бюджет СНД майже 1 млн. доларів.

Україна є членом багатьох інших міжнародних організацій, де такі внески є Україна є членом багатьох інших міжнародних організацій, де такі внески є

небагато меншими, але віддача від них значно більша - МВФ, ЄБРР. небагато меншими, але віддача від них значно більша - МВФ, ЄБРР.

Не обійшлося без складностей у відносинах України із СНД (хоч правильніше було б сказати - із Росією) і у військовій сфері. 15 травня 1992р. у Ташкенті в рамках СНД підписано договір про колективну безпеку. Незважаючи на тиск, Україна не поставила підпис під цим документом.

Не досягнуто консенсусу при розгляді положення про прапор і емблему Не досягнуто консенсусу при розгляді положення про прапор і емблему Співдружності. Головним опонентом тих, хто запропонував обговорення Співдружності. Головним опонентом тих, хто запропонував обговорення атрибутики СНД, знову ж таки виступила Україна. Аргументи нашої атрибутики СНД, знову ж таки виступила Україна. Аргументи нашої делегації виглядали переконливо. У відповідності з національним делегації виглядали переконливо. У відповідності з національним законодавством Україна не розглядає СНД як суб'єкт міжнародного права законодавством Україна не розглядає СНД як суб'єкт міжнародного права і виступає проти перетворення її на наддержавну структуру і виступає проти перетворення її на наддержавну структуру конфедеративного чи федеративного характеру. Україна вважає конфедеративного чи федеративного характеру. Україна вважає Співдружність як міжнародний механізм багатосторонніх консультацій і Співдружність як міжнародний механізм багатосторонніх консультацій і переговорів, який доповнює процес формування якісно нових переговорів, який доповнює процес формування якісно нових повномасштабних двосторонніх відносин між учасниками СНД. Тому повномасштабних двосторонніх відносин між учасниками СНД. Тому прийняття Положення про прапор і емблему Співдружності означає прийняття Положення про прапор і емблему Співдружності означає визнання де-факто СНД як міжнародної організації і суперечить діючому визнання де-факто СНД як міжнародної організації і суперечить діючому законодавству Української держави. законодавству Української держави.