2005

фото тижня каналізацію прорвало

Офіційна передвиборча агітація ще заборонена, але нардеп Бабаєв, користуючись стату-сом народного депутата, минулого тижня активно зустрічався у мікрорайонах із потенційними виборцями. Боже спаси, він не агітував за себе – так, просто, обіцяв усім допомогти та всіх захистити. І критикував міську владу. До речі, ту саму, яка завжди безвідмовно виконувала всі нардепівські забаганки – і «БІЛЛУ» дозволяла будувати, і кошти із напівпорожнього міського бюджету виділила на будівництво стадіону, яким так гучно опікується нардеп. Минулого року навіть погодилась гроші, заплановані для дітей-інвалідів, перекинути на той самий гучно розрекламований нардепом стадіон.

Мер, нардеп та кілька геїв

Стартувала виборча кампанія, і в Кременчуці з’явилася нова газета. Називається вона «За Кременчук». Її оригінал-макет дивно схожий на міський таблоїд «Автограф». Перша сторінка ново-го видання прикрашена великою фотографією чинного мера Кременчука пана Глухова із висоло-пленим язиком. 14-та сторінка видання прикраше-на портретом народного депутата Бабаєва. Там же розміщене звернення народного депутата Бабаєва. Він критикує міську владу, закликає політиків «отка-заться от всевозможных лозунгов», і заявляє: «Мой девиз – никакой политики!» Попереду звернення народного депутата Бабаєва, на 13-й сторінці, роз-міщена заява новоспеченого українського гомосек-суаліста. Вона називається: «Сын Таисии Повалий неожиданно заявил, что он гей!» Там же можна прочитати одкровення Борі Моїсеєва – він ділиться інформацією про вагітність Лайми Вайкуле. Десь поміж зверненнями нардепа та відомих і маловідомих геїв засунуті результати соціологічних досліджень, за якими нардеп Бабаєв випереджає геть усіх за своїм рейтингом. Ага, ще в газеті є величенька стаття із назвою в стилістиці містечкового м’ясокомбінату – «Глухое молчание чиновничьих ягнят»! Матеріал про поганих «ягнят» прикрашений зображеннями поганого дядьки, який дивно схожий на чинного мера Кременчука.

Кореспондент «Телеграфа» запитав нардепа Бабаєва, чи справді газета «За Кременчук» випус-кається за нардепівські кошти? Пан Бабаєв відповів: «На жаль, я нічого не знаю про цю газету. Ніколи її не бачив. І жодного відношення до неї не маю!»

Ми прямо засмутилися. Ви лише уявіть собі, як некоректно можна використати цілого народного депутата. Бідний нардеп нічого не бачив, нічого не чув, і, звісно ж, нічого не платив. А нахабні газетярі узяли, і самовільно розмістили у своїй газетці нар-депівські рейтинги, нардепівські звернення, і навіть адресу нардепівської громадської приймальні. Кошмар. Одне слово – вибори почалися, каналіза-цію прорвало.

«Любви все возрасты покорны...»

Так ніжно нардеп Бабаєв почав любити своїх виборців, щойно стартувала виборча кампанія.

Шановні читачі,в Кременчуці стартувала виборча

кампанія. 31 жовтня маємо обрати мера міста, депутатів міської ради (цілих 60 штук), депутатів двох районних рад та представників від Кременчука до обласної ради. Зазвичай, вибори у нашому місті проходять метушли-во, гучно та по-багатому. Депутати-ветерани вже кинулись у дитячі садочки та у двори багатоповерхівок – цілувати пенсіонерок в щічки, а маляток в поп-ки. Кандидати різних рівнів (незважаю-чи на те, що офіційна агітація ще не дозволена) вже обіцяють зробити для вас все-все-все.

Так промайне два місяці, а ввечері перед 31 жовтня втомлений та затурка-ний кандидатським галасом виборець махне рукою, і зробить свій вибір, керуючись двома старими живучи-ми стереотипами: «цей вже накрав-ся, а новий крастиме по-новому» або ж «нехай хто завгодно, аби не ці!!!» Обидва стереотипи підступні – бо це вибір навмання.

Ми пропонуємо вам іншу схему співпраці. Знайдіть трохи часу, оцініть діяльність чинних представників вла-ди – адже практично всі вони знову посунуть на вибори. Проаналізуйте методи вирішення міських проблем, які пропонуватимуть кандидати, і пошукайте серед них того, чиї методи роботи вам симпатичні, а розуміння проблем близьке до вашої власної позиції. Ми пропонуємо вам спро-бувати обирати не особистості (молодий-старий, щедрий-жадний, гарний костюм-поганий костюм), а якість життя, яку кандидати готові – або не готові – забезпечувати кре-менчужанам. Варто пам’ятати, що той, кого ми оберемо за кіло греч-ки або нову лавочку, сидітиме у владі чотири роки. В Україні не існує механізму відкликання депутатів. Тож, насправді, ваш обранець чотири роки робитиме, що захоче. Після того, як ви забезпечите кандидату доступ до кременчуцького бюджету, контро-лювати його ви вже не зможете. Тому зробіть, будь ласка, виважений вибір. Редакція «Політичного Телеграфа», зі свого боку, забезпечуватиме вас інформацією та зворотнім зв’язком із депутатами та кандидатами. Вибори – це той єдиний короткий проміжок часу, коли ви можете змусити депу-тата вирішувати ваші реальні пробле-ми. Тож спробуйте, воно того варто.

Підгрунтям проекту «Політичний ТелеграфЪ» став «Народний проект», реалізований свого часу в США газе-тами «Шарлотт Обзервер» та «Уічіто Ігл». Допомагав їм Пойнтеровський інститут преси. Проект цей в Штатах запустили в аналогічній ситуації – тоді, коли американці, як і українці, остаточ-но зневірились у політиках та політиці.

Редактор проекту «Політичний ТелеграфЪ»,

Лариса АРТЕМЕНКО

або Синдром Черновецького