ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ...

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ЗА

П(С)БО за 2013 рік

Доповідач:

Кліменко

Наталія Михайлівна Аудитор,консультант з ведення бухгалтерського

і податкового обліку

Фінзвітність

за П(С)БО

19 березня 2013 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. №73, зареєстрований у Мін’юсті 28.02.2013 р. за №336/22868. Ним затверджено Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Юридичні особи (крім банків та бюджетних установ), які зобов’язані подавати фінансову звітність згідно із законодавством, застосовують форми фінансової звітності, визначені цим наказом, починаючи із звітності за І квартал 2013 року. НП(С)БО 1 змінив низку вже звичних для нас П(С)БО: №1, №2, №3, №4, №5 Зокрема наказом затверджено такі нові форми фінансової звітності:

Додаток 1 до наказу – форми фінансової звітності:

● Баланс (Звіт про фінансовий стан)

● Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупні доходи)

● Звіт про рух грошових коштів (за прямим методом)

● Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)

● Звіт про власний капітал (Звіт про зміни у власному капіталі)

Склад

звітності

та

строки її

подання


за П(С)БО

Додаток 2 до наказу – форми консолідованої фінансової звітності:

● Консолідований баланс (Звіт про фінансовий стан)

● Консолідований звіт про фінансові результати (Звіт про сукупні доходи)

● Звіт про рух грошових коштів

● Звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом)

● Консолідований звіт про власний капітал (Звіт про зміни у власному капіталі)

Додаток 3 до наказу – перелік статей,

які підприємства можуть додавати у звітність за умови, що інформація, яка буде там відображена, є істотною і оцінка статті може бути достовірно визначена.

Разом з тим втратив чинність наказ Мінфіну від 31.03.99 р. №87, яким були затверджені такі Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», 2 «Баланс», 3 «Звіт про фінансові результати», 4 «Звіт про рух грошових коштів», 5 «Звіт про власний капітал». Особливу увагу необхідно звернути на те, що на даний момент не скасовано Наказ Мінфіну № 302 від 29.11.2000 р. «Про Примітки до річної фінансової звітності». Таким чином, “стара” форма Приміток залишається чинною.

Склад

звітності

та

строки її

подання


за П(С)БО

НЕ ПОДАЮТЬ ОНОВЛЕНУ ЗВІТНІСТЬ

Згідно з п. 2 розділу ІІ НП(С)БО 1 для суб’єктів малого

підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської

діяльності національними положеннями (стандартами)

встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у

складі балансу і звіту про фінансові результати, форма і порядок

складання яких визначаються П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта

малого підприємництва».

Склад

звітності

та

строки її

подання


за П(С)БО

Склад фінансової звітності за 2013 рік

• баланс (Звітпро фінансовий стан) (форма № 1);

• звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма № 2);

• звіт про рух грошових коштів (за прямим методом) (форма № 3) або

звіт про рух грошових коштів (за непрямим методом) (форма № 3-н);

• звіт про власний капітал (форма № 4);

• примітки до річної фінансової звітності (форма № 5);

• додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за

сегментами» (форма № 6);

* * *

• фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (форми № 1-м, 2-м);

• спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (форми

№ 1-мс, 2-мс).

Склад

звітності


за П(С)БО

• Як і раніше, квартальні форми подаємо не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом

• Завдяки постанові КМУ від 07.11.2013 р. №820, яка внесла зміни до постанови КМУ від 28.02.2000рю № 419 “Про затвердження Порядку подання фінансової звітності”,

• з 01.01.2014 р. граничний строк для подання річних фінансових звітів (СТАТИСТИКА)— 28 лютого наступного за звітним року.

• Щодо подання фінзвітності до територіальних органів Міндоходів, то вона, як і раніше, подається у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток (абз. 2 п. 5 Порядку №419). Тобто для більшості підприємств, для яких базовим звітним періодом є календарний рік, — протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року (п. 49.18 ПКУ) - не пізніше 3 березня 2014 року.

• Решта (які подають декларації з податку на прибуток щокварталу) подають фінансову звітність, як і декларацію з податку на прибуток, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем IV кварталу (УПК №1171) не пізніше 10 лютого 2014 року.

У разі коли дата подання звітності випадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.

Склад

звітності

та

строки її

подання

http://blank.dtkt.ua/blank/25









http://dtkt.com.ua/show/2cid010198.html








• Як і раніше, річна фінансова звітність має бути складена на

підставі даних річної інвентаризації. Це вимога чинного

законодавства (ст. 10 Закону про бухоблік та п. 12 Порядку

№419). Така фінансова звітність складається за підсумками

року, на останній день календарного року — 31.12.2013 р. —

усі показники (як активи, так і зобов'язання) мають бути

підтверджені річною інвентаризацією.

• Обов'язковість проведення інвентаризації перед складанням

річної звітності передбачено ст. 11 Закону про бухоблік та п. 3

Iнструкції №69. Згідно з п. 12 Iнструкції, відомості про

результати проведених у звітному році інвентаризацій

наводяться у примітках до фінансової звітності за визначеною

нею формою (відомість результатів інвентаризації).

• До завдань інвентаризації належить виявлення реальної

вартості активів і зобов'язань, що утворюють показники

майже всіх основних статей балансу підприємства.


за П(С)БО

Основні

акценти

річної

фінзвітності

за

2013 рік

НОВЕ:

• У річній фінзвітності не повинна окремо виділятися

надзвичайна діяльність. Завдяки змінам, внесеним Наказом

№627, із Плану рахунків та Iнструкції №291 вилучено

рахунки 75 «Надзвичайні доходи» та 99 «Надзвичайні

витрати». Зрештою, така зміна повністю збігається з позицією

у МСФЗ — там теж немає виокремлення надзвичайної

діяльності ні у звіті про сукупні доходи, ні у примітках до

фінзвітності. Завдяки змінам до п. 29 П(С)БО 16 «Витрати»

витрати, які раніше визнавалися надзвичайними, мають

знайти своє відображення у складі інших витрат. Перед

складанням звітності варто ще раз перевірити, щоб рахунки

75 та 99 були обнулені, а залишки за ними датою 09.08.2013 р.

(дата набрання чинності Наказом №627) перенесені на

рахунки 74 і 97.


за П(С)БО

Основні

акценти

річної


за

2013 рік






• Увесь 2013 рік ми сплачували податок на прибуток авансом, тож на

дату сплати авансових платежів податкові зобов'язання з податку на

прибуток в обліку ще не були нараховані (п. 5 П(С)БО 17). А отже,

такі платежі є переплатою з податку на прибуток доти, доки не будуть

нараховані податкові зобов'язання (подано податкову декларацію з

податку на прибуток).

• Усі суми дооцінок необоротних активів за підсумками звітного року

мають бути відображені не на колишньому субрахунку 423

«Дооцінка активів», а на рахунку 41 «Капітал у дооцінках». Це

новий для нас рахунок. На ньому тепер обліковується й

узагальнюється інформація про дооцінки (уцінки) необоротних

активів і фінансових інструментів, які відображаються у складі

власного капіталу і розкриваються у звіті про фінансові результати

(звіті про сукупний дохід). Залишок на цьому рахунку у разі уцінки

та вибуття зазначених активів, зменшення їх корисності тощо має

бути зменшено. Варто бути уважними з перенесенням сальдо з рах.

423 на рах. 41.

• Тепер на рахунку 423 на кінець року має відображатися

накопичене сальдо за курсовими різницями, які призводять до

змін у власному капіталі підприємства, а накопичених раніше

дооцінок не має бути.

Основні

акценти

річної


за

2013 рік


за П(С)БО


за П(С)БО

• У річній фінзвітності за 2013 рік податкові різниці показуються підприємствами, що підпадають під дію П(С)БО «Податкові різниці», лише у примітках до фінзвітності у таблиці XII « Податок на прибуток».

• Варто бути уважними і під час аналізу субрахунка 703. Тепер, внаслідок змін на цьому субрахунку мають бути відображені, за наявності, і доходи від орендних платежів за оренду об'єктів інвестиційної нерухомості. Доходи від орендних платежів за оренду інших активів слід відображати, як і раніше, у складі інших операційних доходів (субрахунок 719).

• Завдяки Закону №422 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів та вдосконалення деяких податкових норм» для фінзвітності, що подається разом із декларацією з прибутку до територіальних органів Міндоходів обов'язок обліковувати тимчасові та постійні податкові різниці та подавати фінзвітність із такими показниками діятиме лише зі звітних періодів 2014 року (абз. 2 п. 1 підр. 4 р. ХХ Перехідних положень ПКУ). Але, з 01.01.2014 р. це буде право платника податків, а не його обов'язок.

Основні

акценти

річної


за

2013 рік









за П(С)БО

1. Відобразити в обліку результати річної інвентаризації (відповідні

операції відображають в обліку в періоді завершення інвентаризації, яка

обов'язково проводиться перед складанням річного фінансового звіту).

2. З урахуванням, зокрема, результатів інвентаризації, перекваліфікувати

за потреби активи та зобов'язання, за потреби — списати їх або нарахувати

чи скоригувати резерви. Йдеться про те, що у бухгалтерському обліку в

складі оборотних активів не можуть обліковуватися необоротні активи

(наприклад, довгострокова дебіторська заборгованість) і навпаки.

Аналогічно у складі довгострокових зобов'язань не можуть бути

відображені поточні зобов'язання (наприклад, частина довгострокового

кредиту банку, що підлягає погашенню протягом наступного року) і

навпаки. Відповідні зміни відображаємо у бухгалтерському обліку.

3. Якщо підприємство веде облік розрахунків із контрагентами без

застосування рахунків обліку виданих і отриманих авансів (тобто

«згорнуто», що загалом не відповідає Iнструкції про застосування Плану

рахунків, проте практикується багатьма підприємствами), на дату річного

балансу потрібно відповідні статті розгорнути (аванси віднести на

відповідні субрахунки 371 та 681 або зробити їх аналітичне виділення).

БАЛАНС

10 основних

кроків, які

слід зробити

перед

складанням

річного

балансу


за П(С)БО

4. У разі обліку овердрафтів за кредитом рахунка обліку грошових коштів у банку (31) на кінець року віднести їх на рахунок обліку кредитів банку (рахунок 60)*.

* З цього питання є відомий лист Мінфіну від 09.12.2003 р. №31-04200-30-5/7021, в якому він радив відображати овердрафт за кредитом рахунка 31, але інформацію про нього наводити у статті балансу, де розкривається інформація про короткострокові кредити банків. Ми не підтримуємо цю точку зору, вважаючи, що залишок за активним рахунком 31 не може бути кредитовим, а тому при списанні коштів у мінус відповідні проведення слід робити безпосередньо у кореспонденції з рахунком 60. На практиці різні підприємства використовують обидва варіанти організації обліку овердрафту.

5. Нарахувати амортизацію основних засобів та нематеріальних активів, а також відобразити в обліку всі інші необхідні операції за останній звітний місяць (квартал) відповідного року.

6. Відобразити нарахування податків та зборів, що виникають унаслідок діяльності підприємства у звітному році. Якщо на момент складання балансу достовірних даних про суму таких податків немає, але вони є істотними, слід нарахувати відповідні резерви. Зокрема, йдеться про відображення у фінансовій звітності сум річного податку на прибуток, суму якого треба буде віднести на фінансовий результат (рахунок 79).

БАЛАНС

10 основних



перед


річного

балансу


за П(С)БО

7. Закрити рахунки обліку витрат періоду (92, 93, 94), що повністю

відносяться до операційних витрат у періоді їх виникнення, рахунок обліку

інших (неопераційних) витрат — 97 шляхом віднесення їх дебетового

залишку на фінансовий результат (рахунок 79). При використанні 8-го

класу рахунків (за економічними елементами) перед цим також закрити 8-й

клас рахунків.

8. Закрити рахунки обліку доходів (рахунки класу 7) шляхом віднесення їх

кредитового залишку на фінансовий результат (рахунок 79).

9. Визначити річний фінансовий результат — прибуток або збиток шляхом

віднесення відповідного залишку за рахунком 79 на відповідний

субрахунок рахунка 44.

10. Вивести сальдо на одному із субрахунків рахунка 44 (441, 442).

БАЛАНС

10 основних



перед


річного

балансу

Б А Л А Н С НП(С)БО № 1


за П(С)БО

Після закінчення 2013 р. підприємства в Україні вперше складатимуть річний баланс за новою формою, передбаченою додатком 1 до П(С)БО 1 та в умовах відсутності спеціального національного стандарту «Баланс», який скасовано на початку 2013 р.

Уперше підприємства складали Баланс за новою формою за наслідками I кварталу 2013 р.

БАЛАНС – це звіт про майновий стан, складений на відповідну звітну дату. Згідно з п. 7 розділу II НП(С)БО 1 у балансі підприємства та з урахуванням самої його форми відповідно до загальної балансової формули відображаються: Активи = Капітал + Зобов'язання.

Форма Балансу наведена у додатку 1 до НП(С)БО 1. Такий Баланс складають юридичні особи — суб'єкти великого та середнього підприємництва (ст. 55 ГКУ).

Суб'єкти малого підприємництва — юридичні особи, а також представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності складають баланс за формою, визначеною П(С)БО 25 (форма №1-м).

Суб'єкти малого підприємництва — юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним п. 154.6 ПКУ (право на пільгову ставку податку на прибуток 0%), підпунктом 4 п. 291.4 ПКУ (юрособи — платники єдиного податку 4-ї групи), складають баланс за формою № 1-мс, що також продиктовано пунктами 1, 2 П(С)БО 25.

БАЛАНС

Форма звіту










за П(С)БО

Баланс підприємства відповідно до ст. 13 Закону про бухоблік складають

усі підприємства станом на кінець останнього дня звітного періоду — року

або кварталу. Наприклад, річний баланс (звіт про фінансовий стан) буде

складатися станом на 31 грудня 2013 року.

На сьогодні немає окремого П(С)БО, що регулювало би порядок складання

балансу та зміст його окремих статей. НП(С)БО 1, по суті, регулює лише

загальні положення щодо змісту балансу та визначає його форму.

Тому, під час складання фінансової звітності, в тому числі балансу

необхідно керуватися законодавчими актами:

“Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності”

затверджені Наказом Мінфіну від 28.03.2013р. № 433

і

«Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників

фінансової звітності» затверджені наказом Мінфіну від 11.04.2013 р.

№476, що містять формули, які дозволяють перевірити взаємозв'язок

даних рядків балансу.

БАЛАНС

Форма звіту


за П(С)БО

• Не всі рядки форми є обов’язковими. Сама форма стала меншою. Коди рядків – чотиризначні

• Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

• Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. У балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства. Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.Актив відображається в балансі за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов’язаних з його використанням.

• Витрати на придбання та створення активу, який не може бути відображений в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду.

• Зобов’язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних -Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов’язань, які призводять до його зміни.

БАЛАНС

Метод

рекомендації

№ 433


за П(С)БО

• Відповідно до п. 3 розділу I НП(С)БО 1, до оборотних активів належать

гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші

активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного

циклу або протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

• Відповідно, всі активи, що не є оборотними, — належать до необоротних

активів. Тож, складаючи баланс, обов'язково слід правильно класифікувати

всі активи як оборотні та необоротні.

• Частою помилкою є відображення у складі оборотних активів дебіторської

заборгованості, погашення якої не очікується протягом року з дати балансу.

Така заборгованість вважається довгостроковою, її, з урахуванням

результатів річної інвентаризації, потрібно вилучати з оборотних активів та

відображати у складі необоротних (рядок 1040 балансу) й обліковувати на

рахунку синтетичного обліку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість

та інші необоротні активи». Аналогічне стосується і коштів, обмежених у

використанні протягом року (наприклад, депозит строком понад один рік з

дати балансу) — для відображення інформації про такі кошти

використовується стаття балансу «Iнші необоротні активи» (рядок 1090).

БАЛАНС

Оборотні та

необоротні

активи


за П(С)БО

•Необоротні активи, утримувані для продажу (рахунок синтетичного обліку

286), класифікуються у складі оборотних активів тоді, коли є висока

ймовірність їх продажу протягом року з дати балансу. За відсутності такої

ймовірності підприємство вилучає їх з оборотних активів — це випливає з п.

1, 12 розділу II П(С)БО 27.

•Кредиторська заборгованість, як і активи, поділяється на два види залежно від

строку погашення. Якщо заборгованість належить погасити протягом року, —

це поточні зобов'язання, а якщо ні, — довгострокові.

•Типовою помилкою є відображення у складі довгострокових зобов'язань

заборгованості, яку підприємство не погасило у строк та з моменту

встановленого строку погашення якої минув рік. Така заборгованість, як

правило, є поточною, але простроченою.

•Відповідно, у складі поточних зобов'язань слід відображати частину

довгострокового кредиту банку, інших аналогічних довгострокових

зобов'язань, яку належить погасити протягом року від дати балансу

БАЛАНС

Оборотні та

необоротні

активи

Поточні та

довгостроков

і

зобов'язання


за П(С)БО

•Кредиторська заборгованість, як і активи, поділяється на два види залежно

від строку погашення. Якщо заборгованість належить погасити протягом

року, — це поточні зобов'язання, а якщо ні, — довгострокові.

•Типовою помилкою є відображення у складі довгострокових зобов'язань

заборгованості, яку підприємство не погасило у строк та з моменту

встановленого строку погашення якої минув рік. Така заборгованість, як

правило, є поточною, але простроченою.

•Відповідно, у складі поточних зобов'язань слід відображати частину

довгострокового кредиту банку, інших аналогічних довгострокових

зобов'язань, яку належить погасити протягом року від дати балансу.

БАЛАНС

Поточні та

довгострокові

зобов'язання


за П(С)БО

Згідно з п. 3 розділу IV НП(С)БО 1, згортання статей активів і зобов'язань є

неприпустимим, крім випадків, передбачених національними положеннями

(стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами

фінансової звітності.

Найчастіше на практиці підприємства згортають розрахунки з дебіторами та

кредиторами. Iноді з економічної точки зору це допустимо, особливо якщо

йдеться про однорідні зустрічні вимоги (коли один і той самий контрагент є

одночасно і дебітором, і кредитором, і відповідні зобов'язання є

однорідними, наприклад грошовими).

Водночас у більшості випадків дебіторська та кредиторська заборгованість є

різною за строками погашення та неоднорідною, а тому їх потрібно

показувати у балансі розгорнуто.

Неприпустимо, згортати інформацію про розрахунки з різними покупцями

та замовниками, зокрема якщо перед одним покупцем є товарний борг

(унаслідок одержання авансу за товар), а інший заборгував підприємству

кошти. Iнформація про першого відображається у складі кредиторської

заборгованості, а про другого — у складі дебіторської. Для розмежування

відповідних сум заборгованостей використовують дані субрахунків обліку

авансів виданих та одержаних (371, 681), аналітичного обліку.

БАЛАНС

Згортання

статей


за П(С)БО

• Форма балансу на сьогодні містить багато показників. Але, згідно з п. 4

розділу II НП(С)БО 1, підприємства можуть не наводити статті, за

якими немає інформації для розкриття (крім випадків, якщо така

інформація містилася у балансі за попередній звітний період). Це

означає, що за аналогією з балансом, складеним за міжнародними

стандартами, у формі, яка надається користувачам, порожні рядки

можуть не наводитися (але це не обов'язково).

• Окрім цього, названий пункт НП(С)БО 1 передбачає, що підприємства

можуть додавати статті зі збереженням їхніх назв та кодів рядків з

переліку додаткових статей фінансової звітності, наведених

• у додатку 3 самого НП(С)БО, у разі якщо це є істотним і оцінка

вписуваної статті може бути достовірно визначена. Тож наводити в

балансі всі можливі вписувані рядки (якщо вони не містять інформації)

не варто (бо тоді баланс буде загромаджений зайвими рядками, що

ускладнить його аналіз користувачами і контролюючими органами.

• В статті балансу «Дебіторська заборгованість за розрахунками із

внутрішніх розрахунків» (вписуваний рядок 1145 активу балансу) та

«Поточна кредиторська заборгованість із внутрішніх розрахунків»

(вписуваний рядок 1645 пасиву балансу), згідно з пунктами 2.31, 2.68

Методрекомендацій №433, відображається дебіторської і кредиторської

заборгованості за розрахунками з пов'язаними сторонами.

БАЛАНС

Порожні та

вписувані

рядки

Внутрішні

розрахунки


за П(С)БО

• Згідно Методрекомендацій № 433 у статті «Довгострокові

забезпечення» відображаються нараховані у звітному періоді майбутні

витрати та платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні

зобов’язання тощо), розмір яких на дату складання балансу може бути

визначений тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок. У разі якщо

сума довгострокових виплат персоналу може бути визнана суттєвою,

така інформація наводиться у додатковій статті «Довгострокові

забезпечення витрат персоналу». До підсумку балансу включається

• загальна сума довгострокових забезпечень.

У балансі за новою формою забезпечення мають бути класифіковані як

поточні чи довгострокові, з відображенням за різними статтями.

• Довгострокові забезпечення відображають у рядку 1520 розділу II

пасиву, а поточні — у рядку 1660 розділу III пасиву.

• Згідно з п. 2.70 Методрекомендацій №433, у статті «Поточні

забезпечення» наводять суму забезпечень, які планується використати

протягом 12 місяців з дати балансу, для покриття витрат, щодо яких

забезпечення було створено.

БАЛАНС

Забезпечення


за П(С)БО

• Після затвердження нової форми балансу і подальшого внесення до неї змін

змінився порядок відображення у балансі деяких статей власного капіталу.

• Стаття «Зареєстрований (пайовий) капітал», із самої назви якої випливає, що тут

відображається сума статутного або пайового капіталу відповідно до

зареєстрованих установчих документів. З урахуванням змін, внесених наказом

Мінфіну від 27.06.2013 р. №627, статутний та пайовий капітал обліковують на

одному рахунку синтетичного обліку — 40.

• Цим же наказом у формі балансу з'явився вписуваний рядок 1401 «Внески до

незареєстрованого статутного капіталу». Тепер саме у цьому рядку, а не у складі

додаткового капіталу, слід наводити інформацію про суму внесків до статутного

капіталу згідно з рішеннями учасників, якщо відповідні зміни до статуту в

державного реєстратора зареєстровані не були (таке часто трапляється з

підприємствами державного та комунального сектору економіки, у статутах яких

нерідко сума капіталу не є зафіксованою). Внески до незареєстрованого

статутного капіталу обліковують на спеціальному субрахунку синтетичного

обліку 404.

• В новій формі балансу виокремлено статтю «Капітал у дооцінках» (рядок 1405),

В статті наводиться сума капіталу в дооцінках, що раніше обліковувалася на

субрахунку 423 (у складі додаткового капіталу), а тепер, відповідно до згаданого

наказу Мінфіну №627, обліковується на рахунку синтетичного обліку 41

«Капітал у дооцінках».

БАЛАНС

Відображення

капіталу

МИНИСТЕРСТВО ФИНАНСОВ УКРАИНЫ

Департамент налоговой, таможенной политики и методологии бухгалтерского учета

ПИСЬМО

27.08.2013 № 31-08410-07-10/25152

В соответствии с Методическими рекомендациями по заполнению форм финансовой отчетности,

утвержденными приказом Министерства финансов Украины от 28.03.2013 № 433, при составлении

• финансовых отчетов предприятия могут определять состав статей, по которым раскрывается

информация, а именно могут не приводить статьи, предусмотренные в формах финансовой

отчетности, утвержденных национальными положениями (стандартами), в случае если по ним

отсутствует информация к раскрытию (кроме случаев, когда такая информация была в предыдущем

отчетном периоде), а также включать в финансовые отчеты дополнительные статьи в порядке,

определенном Национальным положением (стандартом) бухгалтерского учета 1"Общие

требования к финансовой отчетности", в случае если статья соответствует следующим

критериям: информация является существенной, оценка статьи может быть достоверно

определена.

Национальным положением (стандартом) бухгалтерского учета 1 "Общие требования к финансовой

отчетности", утвержденным приказом Министерства финансов Украины от 07.02.2013 № 73,

существенной информацией признается информация, отсутствие которой может повлиять на решение

пользователей финансовой отчетности.

• Количественные критерии и качественные признаки существенности информации о хозяйственных

операциях, событиях и статьях финансовой отчетности определяются руководством предприятия, если

такие критерии не установлены положениями (стандартами) бухгалтерского учета, другими

нормативно-правовыми актами, исходя из нужд пользователей такой информации.

Определение количественных и качественных критериев существенности признаков

• статей финансовой отчетности приведено в Методических рекомендациях относительно учетной

политики предприятия, утвержденных приказом Министерства финансов Украины от 27.06.2013 №

635.

СУТТЄВІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ

• Департамент податкової, митної політики та методології бухгалтерського

обліку Міністерства фінансів України щодо деяких питань з бухгалтерського

обліку повідомляє.

• Відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності,

затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 р. №433, при

складанні фінансових звітів підприємства можуть визначати склад статей, за якими

розкривається інформація, а саме можуть не наводити статті, передбачені у формах

фінансової звітності, затверджених національними положеннями (стандартами), у разі

якщо щодо них немає інформації до розкриття (крім випадків, коли така інформація

була в попередньому звітному періоді), а також включати до фінансових звітів

додаткові статті в порядку, визначеному Національним положенням (стандартом)

бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», у разі якщо стаття

відповідає таким критеріям: інформація є суттєвою, оцінка статті може бути

достовірно визначена.

• Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до

фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від

07.02.2013 р. №73, суттєвою інформацією визнається інформація, відсутність якої може

вплинути на рішення користувачів фінансової звітності.

СУТТЄВІСТЬ ІНФОРМАЦІЇ

• Кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції,

події та статті фінансової звітності визначаються керівництвом підприємства, якщо

такі критерії не встановлені положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку,

іншими нормативно-правовими актами, виходячи з потреб користувачів такої

інформації.

• Визначення кількісних і якісних критеріїв суттєвості ознак статей фінансової звітності

наведено в Методичних рекомендаціях щодо облікової політики підприємства,

затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 р. №635.

Директор Департаменту податкової, митної політики та методології

бухгалтерського обліку

М. ЧМЕРУК

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

(ЗВІТ ПРО СУКУПНИЙ ДОХІД) НП(С)БО № 1

З 2013 р. Звіт отримав ще одну значущу назву — Звіт про сукупний дохід.


за П(С)БО

Звіт є частиною як квартальної, так і річної звітності тих підприємств, які повинні подавати фінансову звітність згідно з вимогами НП(С)БО 1. На Звіт поширюються загальні вимоги, встановлені НП(С)БО 1 та Порядком №419, у т. ч. і щодо термінів його подання до державних органів статистики та Міндоходів. Наявна форма Звіту затверджена як додаток 1 до НП(С)БО 1. Уперше підприємства складали її за наслідками I кварталу 2013 р. Звіт складають наростаючим підсумком з початку звітного року. Його показники зазначають у тисячах гривень без десяткового знака, крім розділу IV Звіту, грошові показники якого наводять у гривнях з копійками. Форма складається із чотирьох розділів: 1. Фінансові результати (розділ змінено). 2. Сукупний дохід (новий розділ). 3. Елементи операційних витрат (без змін). 4. Розрахунок показників прибутковості акцій (без змін). Доходи і витрати визначають згідно з П(С)БО та відображають у Звіті у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження та сплати грошей. При заповненні Звіту слід користуватися Методрекомендаціями №433 та Методрекомендаціями №476.

Звіт про

фінансові

результати

(Звіт про

сукупний

Дохід)


за П(С)БО

Згідно з п. 7 П(С)БО 16, витрати визнаються витратами певного періоду

одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати,

які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображають у

складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Дохід, згідно з п. 5 П(С)БО 15, визнається під час збільшення активу або

зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за

винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за

умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання

окремих видів доходів наведено у п. 6 — 20 П(С)БО 15.

Не визнаються доходами:

-сума ПДВ, акцизного податку, інших податків та обов'язкових платежів, що

підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів;

-сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним

договором на користь комітента, принципала тощо і взагалі — надходження,

що належать іншим особам;

-сума попередньої оплати (авансу) продукції (товарів, робіт, послуг);

-сума завдатку під заставу або у погашення позики, якщо це передбачено

відповідним договором;

-надходження від первинного розміщення цінних паперів;

-сума балансової вартості валюти.

Звіт про

фінансові


(Звіт про

сукупний

Дохід)


за П(С)БО

Доходи класифікуються у бухгалтерському обліку за такими

групами:

— дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

— чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

— інші операційні доходи;

— фінансові доходи;

— інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів)

визнається у разі виконання всіх умов:

— покупцю передано ризики та вигоди, пов'язані з правом власності на

об'єкт продажу. Управління та контроль над ним продавець більше не

здійснює;

— сума доходу від реалізації (виручка) може бути достовірно визначена;

— є впевненість, що внаслідок операції відбудеться збільшення

економічних вигід продавця, а витрати, пов'язані з такою реалізацією,

можуть бути достовірно визначені.

-Дохід, пов'язаний із наданням послуг, визначається виходячи зі ступеня

завершеності операції з надання таких послуг на дату балансу, якщо

оцінка ступеня такої завершеності (результат цієї операції) може бути

достовірно проведена.

Розглянемо порядок заповнення Звіту.

Звіт про

фінансові


(Звіт про

сукупний

Дохід)

ЗВІТ ПРО РУХ ГРОШОВИХ КОШТІВ

НП(С)БО № 1

(прямий і непрямий метод)


за П(С)БО

• При складанні фінансової звітності та консолідованої фінансової

звітності підприємства можуть обрати спосіб складання Звіту про рух

грошових коштів за прямим або непрямим методом із застосуванням

відповідної форми звіту.

• У Звіті про рух грошових коштів розгорнуто наводяться суми

надходжень та видатків коштів підприємства, що виникають як

результат операційної, інвестиційної та фінансової діяльності

протягом звітного періоду.

• Якщо рух коштів у результаті однієї операції включає суми, які

належать до різних видів діяльності, то ці суми наводяться окремо у

складі статей щодо відповідних видів діяльності.

• Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди;

бартерні операції; придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не

включаються до Звіту про рух грошових коштів.

• У Звіті про рух грошових коштів, складеному за прямим методом, рух

коштів у результаті операційної діяльності визначається за сумою

надходжень від операційної діяльності та сумою витрачання на

операційну діяльність коштів за даними записів їх руху на рахунках

бухгалтерського обліку.

Звіт про рух

грошових

коштів


за П(С)БО

Грошові потоки

Від операційної діяльності визначаються переважно основною

діяльністю суб’єкта господарювання, яка приносить дохід. Вони є, як

правило, результатом операцій та інших подій, які підпадають під

визначення прибутку або збитку.

-надходження грошових коштів від продажу товарів та надання послуг;

-надходження грошових коштів від роялті, авторських гонорарів,

комісійних, а також інший дохід;

-виплати грошових коштів постачальникам товарів та послуг;

-виплати грошових коштів працівникам та виплати за їх дорученням;

-надходження грошових коштів і виплати грошових коштів страхової

компанії за премії та позови, ануїтети та інші виплати за полісами;

-виплати грошових коштів або компенсація податків на прибуток, якщо

вони конкретно не ототожнюються з фінансовою або інвестиційною

діяльністю; та

-надходження і виплати грошових коштів за контрактами, укладеними

для дилерських або торговельних цілей


грошових

коштів


за П(С)БО


Від інвестиційної діяльності:

-грошових коштів від придбання\продажу основних засобів,

нематеріальних активів та інших довгострокових активів.;

-грошових коштів від придбання\продажу власного капіталу або

боргових інструментів інших суб’єктів господарювання, а також часток у

спільних підприємствах (інші, ніж виплати за інструменти, що

визнаються як еквіваленти грошових коштів або утримуються для

дилерських чи торговельних цілей);

-аванси грошовими коштами та позики, надані\повернуті іншим

сторонам (інші, ніж аванси і позики, здійснені фінансовою установою);

-виплати \надходження грошових коштів за ф’ючерсними і форвардними

контрактами, опціонами та контрактами “своп”, окрім випадків, коли такі

контракти укладаються для дилерських чи торговельних цілей або

виплати класифікуються як фінансова діяльність.


грошових

коштів


за П(С)БО


Від фінансової діяльності:

- надходження грошових коштів від випуску акцій або інших

інструментів власного капіталу;

- виплати грошових коштів власникам для придбання або викупу раніше

випущених акцій суб’єкта господарювання;

- надходження грошових коштів від випуску незабезпечених боргових

зобов’язань, позик, векселів, облігацій, іпотек, а також інших

короткострокових або довгострокових позик;

- виплати грошових коштів для погашення позик; та

- виплати грошових коштів орендарем для зменшення існуючої

заборгованості, пов’язаної з фінансовою орендою


грошових

коштів

ЗВІТ ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ НП(С)БО № 1


за П(С)БО

Нова форма звіту про власний капітал (ф. №4) та консолідованого звіту

про власний капітал (ф. №4к), затверджена наказом Мінфіну України від

07.02.2013 р. №73, діє з 19.03.2013 р.

Згідно з п. 3 р. I НП(С)БО 1 звіт про власний капітал відображає зміни у

складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Цей

звіт в обов'язковому порядку складають усі юрособи, крім банків,

бюджетних установ та суб'єктів малого підприємництва, які застосовують

П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва».

За загальним правилом, фінзвітність має надавати можливість її

користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні звітні

періоди та фінансові звіти різних підприємств (п. 4 р. III НП(С)БО 1).

А от згідно з п. 10 р. II НП(С)БО 1 для забезпечення порівняльного

аналізу інформації звіту про власний капітал підприємства повинні

додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік

(оскільки ця форма, на відміну від форм №1, 2, не містить

порівняльних даних). Звісно, це правило не стосується випадків, коли

суб'єкт господарювання був зареєстрований лише у звітному році. Адже

показників за попередній звітний рік у нього просто не буде.

Звіт про

власний

капітал


за П(С)БО

В звіті розшифровуються зміни, що відбулися протягом року в

розділі 1 пасиву балансу, - показники цього розділу балансу повністю

повторюються у формі № 4.

Звіт про

власний

капітал

ПасиПасив

1.Власний капітал

Код

рядка

На початок

звітного

періоду

На кінець

звітного

періоду

Зареєстрований (пайовий) капітал 1400

Капітал у дооцінках 1405

Додатковий капітал 1410

Резервний капітал 1415

Нерозпод. прибуток(непокритий збиток) 1420

Неоплачений капітал 1425

Вилучений капітал 1430

Усього за розділом 1 1495

Розглянемо форму звіту

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ ДЛЯ МАЛОГО

ПІДПРИЄМНИЦТВА П(С)БО № 25


за П(С)БО

№ 25

Для малого підприємництва П(С)БО 25 затверджено окремі

форми фінансового звіту.

фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (далі — Звіт,

Форма № 1-м, Форма № 2-м) додатку 1 П(С)БО № 25;

спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва (далі

— Спрощений звіт, Форма № 1-мс, Форма № 2-мс)

у додатку 2 П(С)БО № 25.

Крім того, за загальними правилами складання фінзвітів згідно

з П(С)БО 25, показники цих звітів наводяться у тисячах гривень з одним

десятковим знаком.

Відповідно до п. 2 р. I П(С)БО 25,

Звіт складають

-суб'єкти малого підприємництва — юрособи. Згідно зі ст. 55 ГКУ, до них

належать юрособи — суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-

правової форми та форми власності, в яких середня кількість працівників

за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід

від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам

євро, визначену за середньорічним курсом НБУ;

- представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Для малого

підприємництва




за П(С)БО

№ 25

Спрощений звіт складають:

суб'єкти малого підприємництва — юрособи, що відповідають критеріям,

визначеним п. 154.6 ПКУ, та мають право на застосування спрощеного

бухгалтерського обліку доходів і витрат :

- утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;

- діючі, в яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх

попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення минуло менше трьох років),

щорічний обсяг доходів задекларовано у сумі, що не перевищує трьох мільйонів

гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не

перевищувала 20 осіб;

-які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому

законодавством порядку в період до набрання чинності ПКУ та в яких за останній

календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників —

до 50 осіб;

- платники єдиного податку четвертої групи (на шосту групу платників єдиного

податку це правило не поширюється).

При цьому слід врахувати положення п. 3 р. I П(С)БО 25. Новостворені

підприємства та підприємства, які за результатами діяльності за минулий рік

відповідають вищенаведеним критеріям, складають Звіт або Спрощений звіт у

поточному (звітному) році. Якщо підприємство за результатами діяльності

протягом року втратило ознаки відповідності таким критеріям, то фінзвіт воно

складає за звітний період, у якому це відбулося, і подальші періоди поточного

(звітного) року у формі, затвердженій НП(С)БО 1.

Для малого



за П(С)БО

№ 25

Порядок подання фінзвітів

Строки подання фінзвітів за формою, встановленою П(С)БО 25, визначено

останнім абзацом п. 2 Порядку №419. Згідно з ним, Спрощений звіт

подають платники податку на прибуток, які відповідають критеріям,

визначеним п. 154.6 ПКУ, та суб'єкти мікропідприємництва до органів

статистики раз на рік (тобто як річну фінансову звітність). Нагадаємо,

що суб'єктами мікропідприємництва, згідно зі ст. 55 ГКУ, є юрособи —

суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та

форми власності, в яких середня кількість працівників за звітний період

(календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої

діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену

за середньорічним курсом НБУ.

Звіт потрібно подавати до органів статистики щокварталу та за

підсумками звітного року.

Крім того, платники податку на прибуток — суб'єкти малого

підприємництва повинні подавати як Звіт, так і Спрощений звіт до органу

Міндоходів (податкової інспекції) за місцем обліку як річну фінансову

звітність (це передбачено і п. 46.2 ПКУ).

Для малого











за П(С)БО

№ 25

Порядок подання фінзвітів

До органів статистики:

• квартальна фінансова звітність подається не пізніше 25 числа місяця,

наступного за звітним кварталом;

• річна фінансова звітність подається не пізніше 28 лютого наступного

за звітним року.

• До органу Міндоходів річна фінансова звітність подається разом із

декларацією з податку на прибуток (п. 5 Порядку №419). Якщо

платник податку на прибуток подавав податкові декларації з податку

на прибуток поквартально, то річну податкову декларацію він подає

протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним

днем звітного (податкового) року. А якщо здає лише річну

декларацію, то вона подається протягом 60 календарних днів,

наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

• Датою подання фінзвітів для підприємства вважається день фактичної

їх передачі за належністю, а в разі надсилання поштою — дата

одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства

зв'язку, що обслуговує адресата (п. 4 Порядку №419.)

Для малого



за П(С)БО

№ 25

Правила складання ЗВІТУ

Звіт складається з балансу (форма №1-м) і звіту про фінансові результати

(форма №2-м).

Зміст статей балансу наведено у п. 2 р. II П(С)БО 25. А зміст рядків звіту

про фінансові результати — у п. 5 р. II П(С)БО 25.

Для малого









за П(С)БО

№ 25

Правила складання

СПРОЩЕНОГО ЗВІТУ

Спрощений звіт складається з балансу (форма №1-мс) та звіту про

фінансові результати (форма №2-мс).

Платники податку на прибуток, які складають Спрощений звіт,

можуть (п. 8 — 9 р. I П(С)БО 25):

— обліковувати необоротні активи за первісною вартістю без урахування

зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості;

— не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (на оплату

наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань

тощо), а визнавати відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення;

— поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу за її

фактичною сумою.

Зазначені юрособи визнають витрати і доходи з урахуванням

вимог розділу III ПКУ та відносять суми, які не визнаються ПКУ

витратами або доходами, безпосередньо на фінансовий результат після

оподаткування. Також, якщо вони не зареєстровані платниками ПДВ,

то можуть систематизувати інформацію, що міститься у прийнятих до

обліку первинних документах, у регістрах бухгалтерського обліку без

застосування подвійного запису (тобто без бухгалтерських проведень).

Форми таких регістрів наведені у додатках до Методрекомендацій №720.

•Платники єдиного податку з метою складання Спрощеного звіту

визнають доходи і витрати за П(С)БО № 25, за П(С)БО 15 та 16.

Для малого


Якісні характеристики

та принципи підготовки

фінансової звітності

НП(С)БО № 1


за П(С)БО

1. Інформація, яка надається у фінансовій звітності, повинна бути дохідлива і зрозуміла її користувачам за умови, що вони мають достатні знання та заінтересовані у сприйнятті цієї інформації.

2. Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому.

3. Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

4. Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:

-фінансові звіти підприємства за різні періоди;

-фінансові звіти різних підприємств.

5. Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і її зміни. Установлення і зміни облікової політики підприємства здійснюються підприємством, яке визначає її за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів

Якісні

характеристи

ки


за П(С)БО

• автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників; тому особисте майно і зобов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

• безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

• періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди з метою складання фінансової звітності;

• історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

• нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід порівняти доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;

• повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

• послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

• обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

• превалювання сутності над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

• єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці

Принципи

складання

фінансової

звітності


за П(С)БО

• У фінансовій звітності обов’язково наводиться інформація, розкриття

якої вимагають національні положення (стандарти) бухгалтерського

обліку або міжнародні стандарти фінансової звітності та/або інші

нормативно-правові акти Міністерства фінансів України з питань

бухгалтерського обліку.

• Інформація, що підлягає розкриттю, наводиться безпосередньо у

фінансових звітах або у примітках до фінансової звітності.

• Згортання статей активів і зобов’язань, доходів і витрат є

неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними

національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку

або міжнародними стандартами фінансової звітності.

• У НП(С)БО 1 відсутня вимога щодо укладання фінансової звітності у

тисячах гривень без десяткових знаків, як це було передбачено

попередніми П(С)БО 2 - П(С)БО 5. Виходячи з принципу єдиного

грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення

всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній

грошовій одиниці, можна зробити висновок, що тепер є можливість

самостійно визначити, у якому вимірнику формувати звітність.

Головне, щоб цей вимірник був єдиним для усіх форм звітності.

Розкриття

інформації у

фінансовій

звітності


за П(С)БО

За 2013 рік

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ

І БАЖАЮ УСПІХІВ В

СКДАДАННІ ЗВІТНОСТІ ЗА

2013 рік

З ПОВАГОЮ

КЛІМЕНКО

НАТАЛІЯ

МИХАЙЛІВНА

(067) 502 -65-39

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ...

Documents

Transcript of ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ...