ПЕРСПЕКТИВИ НАРОЩУВАННЯ ГРР НАК «НАФТОГАЗ...

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

МАТЕРІАЛИ

Міжнародної науково-технічної конференції

"Нафтогазова галузь: Перспективи нарощування ресурсної бази "

IГГ – 2018

23-25 травня

м. Івано-Франківськ 2018 р.

2

НАУКОВЕ ВИДАННЯ

У збірнику розміщено матеріали доповідей Міжнародної науково-технічної конференції "Нафтогазова галузь: Перспективи нарощування ресурсної бази" (м. Івано-Франківськ, 23-25 травня 2018 р.).

Наведено результати пошуку та розвідки родовищ нафти і газу, пошуку нетрадиційних джерел вуглеводнів, польових та свердловинних геофізичних досліджень, буріння свердловин, видобутку та транспортування нафти і газу, регіональних досліджень осадових басейнів, геолого-економічної оцінки та моделювання родовищ корисних копалин, гідрогеологічних, інженерно-геологічних та геоекологічних досліджень, а також актуальних проблем нафтогазової енергетики, що сприяє нарощуванню ресурсів нафти і газу для забезпечення енергетичної незалежності України.

Збірник матеріалів доповідей розрахований на науковців, інженерно-технічних працівників геологорозвідувальних промислових підприємств, аспірантів і студентів старших курсів університетів IV рівня акредитації.

Матеріли Міжнародної науково-технічної конференції

"Нафтогазова галузь: Перспективи нарощування ресурсної бази", 23-25 травня 2018 р. – Івано-Франківськ, 2018. – 367 с.

Редакційна колегія: В.Р. Хомин, С.С. Куровець, В.Г. Омельченко Комп’ютерна верстка: О.М. Трубенко Фотографії на обкладинці: А.В. Пастернак (ст. гр. НЗГзм-17-1) Видано на замовлення: Організаційного комітету конференції

Міжнародна науково-технічна конференція “Нафтогазова галузь: Перспективи нарощування ресурсної бази” IГГ – 2018

International Scientific and Technical Conference “Oil and gas industry: Prospects for building up resource base” IGG – 2018

3

Зміст/Contents

ПРО ПЕРСПЕКТИВИ НАРОЩЕННЯ ВИДОБУТКУ НАФТИ НА ПРИКАРПАТТІ

Л.С. Мончак, С.С. Куровець, В.Р. Хомин, І.Р. Михайлів, Т.В. Здерка ...................................................................................14

GEOCHEMICZNA CHARAKTERYSTYKA MATERII ORGANICZNEJ FLISZU TAURYDZKIEGO Z DOLINY RZEKI BODRAK (PÓŁWYSEP KRYMSKI, SE UKRAINA)

Zakrzewski A.1, Omelchenko V. G.

2, Kowalski A.

1,

Kosakowski P. 1 .............................................................................16

ЩОДО МОЖЛИВОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОКЛАДІВ МЕТАНОГІДРАТІВ В АКВАТОРІЇ ЧОРНОГО МОРЯ

П.М. Чепіль 1, А.М. Коваль

2, А.П. Тищенко

3,

П.М. Кузьменко 4, О.А. Кичка

5 .................................................18

МІГРАЦІЯ ВУГЛЕВОДНІВ І ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЕОТЕМПЕРАТУРНОГО ПОЛЯ.

А.І. Лур’є, Д.К. Німець ...............................................................22 ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ НАФТОГАЗОПОШУКОВИХ РОБІТ У КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ

Г.О. Жученко, Л.С. Мончак, Т.В. Фецич .................................24

АНАЛІЗ СТАНУ ОСВОЄННЯ РЕСУРСНОЇ БАЗИ ВУГЛЕВОДНІВ ЯК ОСНОВА ПЛАНУВАННЯ ГРР

М.В. Харченко, Л.С. Пономаренко ...........................................26 КРИТЕРІЇ ВИБОРУ НАФТОГАЗОПЕРСПЕКТИВНИХ ОБ’ЄКТІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІАЛУ НЕСКЛЕПІННИХ ПАСТОК

Т.Я. Сусяк, Л.О. Міщенко, Ю.М. Дмитровський, В.О.Пашков ..................................................................................30

ОЦІНКА НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ЛАТОРИЦЬКОЇ ПЛОЩІ МУКАЧІВСЬКОЇ ЗАПАДИНИ ЗАКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ ЗА ДАНИМИ КОМПЛЕКСНИХ (ГЕОФІЗИЧНИХ І ГЕОХІМІЧНИХ) ДОСЛІДЖЕНЬ

Степан Дучук1, Тарас Йосипенко

1, Софія Максимук

2..........34

ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ЛОКАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ БОРИСЛАВСЬКОГО НГР ЩОДО ПЕРСПЕКТИВ НА НАФТУ І ГАЗ

О.Є. Лозинський, О.Р. Боднарчук .............................................36



4

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН У МЕЗОЗОЙСЬКИХ ВІДКЛАДАХ ПІДНАСУВНОЇ ЧАСТИНИ ЗОВНІШНЬОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ

І.Р. Михайлів, А.П. Бойко, В.С. Боднарчук .............................40 ДОСЛІДЖЕННЯ МІКРОТРІЩИНУВАТОСТІ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

С.С. Куровець1, А.В. Ярема

1, І.М. Куровець

2 ...........................44

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ СКІНЧЕННИХ ЕЛЕМЕНТІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ТЕКТОНІЧНОЇ ТРІЩИНУВАТОСТІ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ

І.В. Артим ...................................................................................47 ОПТИМІЗАЦІЯ САЙКЛІНГ-ПРОЦЕСУ В УМОВАХ РОЗРОБКИ ФАМЕНСЬКИХ ПОКЛАДІВ ТИМОФІЇВСЬКОГО ТА КУЛИЧИХИНСЬКОГО НГКР

Є.С. Бікман, Д.А. Криницька, А. Я. Тимків .............................50 ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ДПР РОДОВИЩ З ЩІЛЬНИМИ КОЛЕКТОРАМИ НЕТРАДИЦІЙНОГО ТИПУ НА ПРИКЛАДІ СВЯТОГІРСЬКОГО РОДОВИЩА

Є.С. Бікман, С.В. Кривуля, Т.М. Галко, В.Б. Шевченко ........54 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СКУПЧЕНЬ МЕТАНУ У РАЙОНАХ НИЗЬКОГО ТА СЕРЕДНЬОГО СТУПЕНЯ МЕТАМОРФІЗМУ

Н.В. Хоменко ...............................................................................57 ЗАЛУЧЕННЯ ГРАВІРОЗВІДКИ ДО КОМПЛЕКСУ ГЕОФІЗИЧНИХ МЕТОДІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ФУНДАМЕНТУ ПІВНІЧНО БОРТОВИХ ТЕРИТОРІЙ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ З МЕТОЮ ПОШУКІВ НАФТИ І ГАЗУ

А.О. Хоменко, В.П. Солдатенко ...............................................61 ДОПОВНЕННЯ ДО ВІДОМИХ КРИТЕРІЇВ ПОШУКУ ПОКЛАДІВ ВУГЛЕВОДНІВ

А.В. Загороднов............................................................................64 УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ВИДІЛЕННЯ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ РІЗНИХ ТИПІВ У ПАЛЕОГЕНОВИХ ВІДКЛАДАХ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ

Т.В. Здерка ...................................................................................70 ГАЗОНОСНІСТЬ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНОЇ ФОРМАЦІЇ ЛЬВІВСЬКОГО ПАЛЕОЗОЙСЬКОГО ПРОГИНУ

М.М. Матрофайло, І.В. Бучинська, А.В. Побережський .....73



5

ВПЛИВ НАДГІДРОСТАТИЧНИХ ПЛАСТОВИХ ТИСКІВ (НГПТ) НА ФОРМУВАННЯ ГАЗОВИХ ПОКЛАДІВ ЗОВНІШНЬОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ

І.М. Кузів1, Г.М. Левицька

1, Е.О. Чорний

2, О.М. Чорний

2 ....77

ПРОГНОЗ ПРОДУКТИВНОСТІ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ ОСТРОВЕРХІВСЬКОЇ ПЛОЩІ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АКУСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В УМОВАХ ЗМІННОГО ТИСКУ

В.В. Романовська ........................................................................79 ОПЕРАТИВНА ОЦІНКА ЗАПАСІВ НАФТИ І ГАЗУ НА ПОЧАТКОВІЙ СТАДІЇ РОЗВІДКИ РОДОВИЩ (ПОКЛАДІВ)

М.В. Ляху1, Р.М. Ляху

2 ..............................................................81

ТЕХНОЛОГІЯ ВИДОБУВАННЯ ГАЗОГІДРАТНИХ ПОКЛАДІВ, ЯК ДОДАТКОВОГО ДЖЕРЕЛА ЕНЕРГІЇ УКРАЇНИ

Ю.Г. Дяченко1, В.В. Крицький

1, Н.М. Педченко

2,

Л.О. Педченко2 ............................................................................84

ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ ГАЗОНОСНОСТІ ЛОКАЛЬНИХ СТРУКТУР ЧОП-МУКАЧІВСЬКОЇ ЗАПАДИНИ ЗА ГЕОХІМІЧНОЮ ЗЙОМКОЮ

М.І. Медвідь .................................................................................88 ФАКТОРИ ПОШИРЕННЯ МЕТАНУ У ВУГЛЕПОРОДНОМУ МАСИВІ

Н.В. Вергельська .........................................................................92 ПЕРСПЕКТИВИ ОСВОЄННЯ УЩІЛЬНЕНИХ НАСИЧЕНИХ ВУГЛЕВОДНЯМИ ПОРІД ПРИ ЗАЛУЧЕННІ СТАНЦІЇ ГЕОЛОГО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

В.В. Хроль, Ю.В. Семеренко ......................................................95 ОЦІНКА ІНФОРМАТИВНОСТІ КРИТЕРІЙНИХ ОЗНАК НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ЛОКАЛЬНИХ СТРУКТУР БОРИСЛАВСЬКО-ПОКУТСЬКОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ З МЕТОЮ ВИБОРУ ПЕРШОЧЕРГОВИХ ОБ’ЄКТІВ ДЛЯ ПОСТАНОВКИ ПОШУКОВОГО БУРІННЯ

М.І. Манюк...................................................................................96 НЕОБХІДНІСТЬ ГЕОЛОГІЧНОГО ВИВЧЕННЯ ПЕРСПЕКТИВНИХ НА НАФТУ І ГАЗ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНИХ ТА ДЕВОНСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ЛЬВІВСЬКО-ЛЮБЛІНСЬКОГО БАСЕЙНУ

М.С. Огороднічук, В.Г. Омельченко .........................................99



6

ГАЗОГЕОХІМІЧНИЙ МЕТОД ЯК СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОКЛАДІВ НАФИ І ГАЗУ НА РІЗНИХ ГЛИБИНАХ

Т.В. Омельченко ........................................................................103 ПРОГНОЗ ВІДКРИТТЯ ТА ОСВОЄННЯ ПОКЛАДІВ ВУГЛЕВОДНІВ У НИЗЬКОПРОНИКНИХ ПОРОДАХ-КОЛЕКТОРАХ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НГПР

Н.П. Хованець ............................................................................106 НЕТРАДИЦІЙНІ ПОКЛАДИ ВУГЛЕВОДНІВ НАДВЕЛИКИХ ГЛИБИН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ПРИОСЬОВОЇ ЧАСТИНИ ДДЗ

Щуров І.В., Гафич І.П. .............................................................109 ЩОДО ВПЛИВУ ПРИХОВАНОЇ ТА ВИДИМОЇ ТРІЩИНУВАТОСТІ НА ФІЛЬТРАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ ТЕРИГЕННИХ ПЛАСТІВ-КОЛЕКТОРІВ РОДОВИЩ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ

В.М. Абєлєнцев, Г.Я. Стебельська .........................................112 ЕФЕКТИВНІСТЬ РЕЗУЛЬТАТІВ КОМПЛЕКСНИХ ГЕОЛОГО-ГЕОФІЗИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СКЛАДНОПОБУДОВАНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ РОЗРІЗІВ

Д.Д. Федоришин, О.М. Трубенко, С.Д. Федоришин, В.І. Мошовський .......................................................................118

ДОСЛІДЖЕННЯ ДИНАМІКИ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛІВ МЕТОДОМ ПІЕМПЗ

М. В. Штогрин, Т.М. Штогрин .............................................122 ПРОГНОЗУВАННЯ ГЕОЛОГІЧНОГО РОЗРІЗУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ГЕНЕТИЧНОЇ ІНВЕРСІЇ СЕЙСМІЧНИХ ДАНИХ

С.Є. Розловська ..........................................................................125 ПРОГНОЗУВАННЯ ПРОСТОРОВОЇ МІНЛИВОСТІ ФІЛЬТРАЦІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРОДУКТИВНИХ ГОРИЗОНТІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ГЕОФІЗИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СВЕРДЛОВИН

І.О. Федак, Я.М. Коваль ...........................................................128 ФІЛЬТРАЦІЙНО-ЄМНІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ САРМАТСЬКИХ ВІДКЛАДІВ БУЦІВСЬКОГО ГАЗОВОГО РОДОВИЩА

О.М. Трубенко, С.Д. Федоришин, Т.В. Потятинник, В.В. Федорів ...............................................................................132

ГУСТИННА МОДЕЛЬ БЕРЕЗІВСЬКОЇ КІЛЬЦЕВОЇ СТРУКТУРИ ВЗДОВЖ ГЕОТРАВЕРСУ ВОРОХТА-КОЛОМИЯ

С.Г. Анікеєв, Л.С. Мончак, Б.Б. Габльовський .....................135



7

ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ МАГНІТОРОЗВІДКИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ГЕОЛОГІЧНИХ СТРУКТУР ЗАХІДНОГО НАФТОГАЗОНОСНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ

В.Ю. Максимчук, Р.С. Кудеравець, І.О. Чоботок, В.Р. Тимощук, Т.А. Климкович, Є.Ф. Накалов, Н.Б. Пиріжок, В.М. Миронюк ................................................138

ЕФЕКТИВНІСТЬ СПОСТЕРЕЖЕНЬ МЕТОДОМ РАП Я.І. Буньо, М.В. Штогрин .......................................................142

ДОСЛІДЖЕННЯ СЕЙСМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ ОДЕСЬКОЇ ПЛОЩІ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДУ СЕЙСМІЧНИХ ЖОРСТКОСТЕЙ

А.С. Гадар, ..................................................................................145 ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ПОТЕНЦІЙНИХ МЕТОДІВ РОЗВІДКИ І ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНИХ ПАРАМЕТРІВ ЗЙОМКИ

О.В. Піскунов .............................................................................147 ГРАВІМАГНІТНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРИ ВИВЧЕННІ ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ КОЛОМИЙСЬКОЇ ПАЛЕОДОЛИНИ

С.Г. Анікеєв1, В.Ю. Максимчук

2, М.М. Пилип’як

2...............150

ВИКОРИСТАННЯ СЕЙСМІЧНИХ АТРИБУТІВ ПРИ ПОШУКУ ПАЛЕОДОЛИНИ

Я.В. Мендрій ..............................................................................153 ЯКІСНА ОЦІНКА ХАРАКТЕРУ НАСИЧЕННЯ НИЗЬКООМНИХ ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ НА ОСНОВІ КОМПЛЕКСНОГО АНАЛІЗУ ДАНИХ ГДС

Я.М. Коваль, І.О. Федак ..........................................................157 УТОЧНЕННЯ СТРУКТУРНО-ТЕКТОНІЧНОЇ БУДОВИ БОГАТОЙСЬКОЇ ПЛОЩІ НА ОСНОВІ СПЕКТРАЛЬНОЇ ДЕКОМПОЗИЦІЇ СЕЙСМІЧНИХ ДАНИХ ТА RGB ЗМІШУВАННЯ

П.М. Кузьменко1, В.М. Додух

2 .................................................161

SYSTEMY STEROWANIA I LOKALIZACJI GŁOWIC WIERCĄCYCH W TECHNOLOGIACH BEZWYKOPOWYCH

Dr hab. Inż. Wojciech Jaśkowski prof. AGH .............................164 LASEROWE I SATELITARNE SYSTEMY WSPOMAGANIA PRACY URZĄDZEŃ BUDOWLANYCH

Dr hab. inż. Tomasz Lipecki .......................................................166 ПРО МЕТОДИКУ ВИЗНАЧЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ ПОЛЯ СИЛИ ТЯЖІННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ



8

ГЕОЛОГІЧНОГО РЕДУКУВАННЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ РІШЕННЯ ОБЕРНЕНИХ ЗАДАЧ

С.Г. Анікеєв, С.Є. Розловська ..................................................167 ЗАСТОСУВАННЯ ІМПУЛЬСНИХ НЕЙТРОННИХ МЕТОДІВ ДЛЯ ОЦІНКИ ПОТОЧНОГО НАСИЧЕННЯ ПЛАСТІВ З МЕТОЮ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА РОЗРОБКИ НАФТОВИХ І ГАЗОВИХ РОДОВИЩ ПРИКАРПАТТЯ

О.Г. Цьоха1, О.В. Булмасов

2 ....................................................170

ЗАСТОСУВАННЯ ПРОГРАМИ IP (INTERPRETATION PETROPHYSICS) АНГЛІЙСЬКОЇ ФІРМИ LLOYD’S REGISTER ДЛЯ ПЕТРОФІЗИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Andy Laidlaw1, Максим Карпенко

2, Роман Олег Маринчак

2,

Валерій Омельченко2 ................................................................172

ВПЛИВ ПІЩАНОГО КОРКА НА ВИБОЇ ГАЗОВОЇ СВЕРДЛОВИНИ НА ДЕБІТ ГАЗУ

Р.М. Кондрат, Н.С. Дремлюх .................................................175 КОЕФІЦІЄНТ ГІДРАВЛІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ, ЯК ДІАГНОСТИЧНА ОЗНАКА ТЕХНІЧНОГО СТАНУ СИСТЕМИ ЗБОРУ ГАЗУ

О.О. Філіпчук .............................................................................178 ДОСЛІДЖЕННЯ ШВИДКОСТІ ПАДІННЯ ПЛУНЖЕРА У КОЛОНІ НКТ

А.В. Угриновський ....................................................................183 СУЧАСНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ВИСОКОДЕБІТНИХ ГАЗОВИХ СВЕРДЛОВИН ЯК ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ ЇХ ОПТИМІЗАЦІЇ

М.М. Рой .....................................................................................188 СУЧАСНИЙ СТАН МАГІСТРАЛЬНИХ ТРУБОПРОВОДІВ ТА ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ

С. М. Жабський, С. О. Шкіль ..................................................191 ПІДВИЩЕННЯ НАФТОВИЛУЧЕННЯ НА ПІЗНІЙ СТАДІЇ РОЗРОБКИ РОДОВИЩ

І.М. Купер ...................................................................................195 МОДУЛЬ БЕЗКОНТАКНОГО ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ГАЛЬМІВНОГО ДИСКУ АВТОБУСА ПІД ЧАС ТИПОВИХ ВИПРОБОВУВАННЯХ

І.Я. Захара ..................................................................................197



9

ДОСЛІДЖЕННЯ ПІДВИЩЕННЯ КОЕФІЦІЄНТУ НАФТОВИЛУЧЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯМ АЗОТУ ДЛЯ УМОВ ГЛИБОКОЗАЛЕГЛИХ НАФТОВИХ РОДОВИЩ ДДЗ

О.Р. Кондрат, О.Ю. Лукін .......................................................200 ПІДВИЩЕННЯ ВУГЛЕВОДНЕВИЛУЧЕННЯ З ВИСНАЖЕНИХ РОДОВИЩ ПРИРОДНИХ ВУГЛЕВОДНІВ

О.Р. Кондрат, Р.М. Кондрат, Л.Р. Смоловик, Б.В. Бурачок ...............................................................................204

РОБАСТНИЙ ПІДХІД ПРИ ВИЗНАЧЕННІ ТЕРМОДИНАМІЧНОЇ ГРАНИЦІ У ПОВЕРХНЕВИХ ШАРАХ ПОЛІМЕРНИХ НАКЛАДОК ПРИ ФРИКЦІЙНІЙ ВЗАЄМОДІЇ СТРІЧКОВО-КОЛОДКОВИХ ГАЛЬМ БУРОВИХ ЛЕБІДОК

О.І. Вольченко, І.О. Бекіш, В.С. Скрипник, Д.Ю. Журавльов ........................................................................206

CУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА СВІТОВИЙ ДОСВІД ПІДВИЩЕННЯ ВУГЛЕВОДНЕВИЛУЧЕННЯ ІЗ ГАЗОКОНДЕНСАТНИХ РОДОВИЩ

О. Бурачок, О.Р. Кондрат ........................................................210 ЛАНЦЮГОВИЙ ПІДХІД ДО УДОСКОНАЛЕННЯ ПОРОДОРУЙНІВНОГО ІНСТРУМЕНТУ

А.О. Ігнатов ...............................................................................213 РЕЗУЛЬТАТЫ ВНЕДРЕНИЯ ТЕХНОЛОГИИ ИЗОЛЯЦИИ ПОГЛОЩАЮЩИХ ГОРИЗОНТОВ ТАМПОНАЖНЫМИ ТЕРМОПЛАСТИЧНЫМИ КОМПОЗИЦИОННЫМИ МАТЕРИАЛАМИ

Д.А. Судакова ............................................................................217 НОВОЕ НАПРАВЛЕНИЕ СОЗДАНИЯ ГРАВИЙНО-ОПУСКНЫХ ФИЛЬТРОВ БУРОВЫХ СКВАЖИН

А.К. Судаков, Р.В. Терец ..........................................................220 ВПЛИВ ІМПУЛЬСНОЇ ЧАСТОТИ ОБЕРТАННЯ НА МЕХАНІЧНУ ШВИДКІСТЬ ПРИ БУРІННІ ШАРОШКОВИМИ ДОЛОТАМИ

В.Л. Хоменко..............................................................................224 ОПТИМІЗАЦІЯ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ НАГНІТАННЯ АЗОТУ У ВИСНАЖЕНИЙ ГАЗОВИЙ ПОКЛАД З МЕТОЮ ЗБІЛЬШЕННЯ ГАЗОВИЛУЧЕННЯ

Л.І. Хайдарова ...........................................................................227 ВИБІР СИСТЕМИ РОЗМІЩЕННЯ ВИДОБУВНИХ СВЕРДЛОВИН НА ВИСНАЖЕНОМУ ГАЗОВОМУ ПОКЛАДІ ПРИ ЗАКОНТУРНОМУ НАГНІТАННІ АЗОТУ У ПЛАСТ

Р.М. Кондрат, О.Р. Кондрат, Л.І. Хайдарова ......................229



10

ПРОБЛЕМАТИКА БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН ВЕЛИКОГО ДІАМЕТРА

В.В. Токарук ...............................................................................232 МЕТОДИ ВИДОБУТКУ МЕТАНУ З ГАЗОГІДРАТНИХ ПОКЛАДІВ

А.В. Ляшенко .............................................................................235 ВИКОРИСТАННЯ ТВЕРДИХ ПОВЕРХНЕВО-АКТИВНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ ВИНЕСЕННЯ РІДИНИ З ВИБОЮ СВЕРДЛОВИН

О.Р. Кондрат, С.М. Петрущак, А.С.Федорів, О.Д.Мельник ..............................................................................237

ЗАСТОСУВАННЯ РЕЗЕРВУАРІВ-РЕГУЛЯТОРІВ НА ЗАВЕРШАЛЬНІЙ СТАДІЇ РОЗРОБКИ РОДОВИЩ

1 М.А. Фірман,

2 С.В. Кривуля,

2О.А. Купчинський ..............239

ПРИСТРІЙ ДЛЯ ГІДРОДИНАМІЧНОЇ ОБРОБКИ ПРИВИБІЙНОЇ ЗОНИ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ СВЕРДЛОВИН

О.Ф. Камишацький...................................................................245 ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ГОРИЗОНТАЛЬНО-НАПРАВЛЕНОГО БУРІННЯ ПРИ СПОРУДЖЕННІ ІНЖЕНЕРНИХ КОМУНІКАЦІЙ

Jan Ziaja .....................................................................................248 ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ БУРОВОГО ІНСТРУМЕНТУ

О.Ю. Витязь1, В.Б. Воловецький

2 .........................................250

СЕЙСМОТЕКТОНІЧНІ АСПЕКТИ СУЧАСНОЇ ГЕОДИНАМІКИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ЗАКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ

В.Р. Тимощук, Е.М. Козловський, Н.Б. Пиріжок ................253 ВПЛИВ РОЗМИВІВ НА ДЕГАЗАЦІЮ КАМʼЯНОВУГІЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО БАСЕЙНУ

М.М. Матрофайло ...................................................................255 МАРГАНЦЕВІ РУДИ УКРАЇНИ

А.С. Єльченко1, О.О. Тацій

2 .....................................................258

ВИДОБУТОК СОЛІ В УКРАЇНІ Н.П. Філатова

1, Г.А. Продайко

2 .............................................261

ДІАГНОСТИКА АЛЮВІАЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ У ГЕОЛОГІЧНИХ РОЗРІЗАХ СВЕРДЛОВИН

А.Г. Поплюйко ...........................................................................263



11

СТАРУНСЬКИЙ ГЕОДИНАМІЧНИЙ ПОЛІГОН – ЯК ПАЛЕОНТОЛОГІЧНЕ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ СВІТОВОГО ЗНАЧЕННЯ

Т.В. Калиній, В.Г. Омельченко ...............................................265 ЗАСТОСУВАННЯ КЛАСИФІКАЦІЇ РКООН-2009 ДЛЯ РОДОВИЩ ВУГЛЕВОДНІВ В УКРАЇНІ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ І ОЦІНКИ ЗАПАСІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН

Г.І. Рудько, В.Г. Григіль, В.І. Ловинюков ..............................271 РІЗНОВІКОВА, РІЗНОГЕНЕТИЧНА, ПРОСТОРОВО-ПАРАГЕНЕТИЧНА ЗОЛОТОРУДНА СИСТЕМА СОЛОНЯНСЬКОГО РУДНОГО ПОЛЯ (СУРСЬКА ЗЕЛЕНОКАМ’ЯНА СТРУКТУРА)

М.С. Ковальчук1, В.В. Сукач

2 ..................................................274

РОЗСИПОНОСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КОРИ ВИВІТРЮВАННЯ КРИСТАЛІЧНИХ ПОРІД ФУНДАМЕНТУ КІРОВОГРАДСЬКОГО БЛОКУ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА

М.С. Ковальчук, Ю.В. Крошко ................................................278 БОКСИТОНОСНІСТЬ АПТ-НИЖНЬОАЛЬБСЬКИХ КОНТИНЕНТАЛЬНИХ ФЛЮВІАЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ КІРОВОГРАДСЬКОГО БЛОКУ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА

Ю.В. Крошко, М.С. Ковальчук ................................................282 ЗОЛОТОНОСНІСТЬ ПОТОКСЬКОГО УЛЬТРАОСНОВНОГО МАСИВУ І КВАРЦОВИХ ЖИЛ МІГМАТИТІВ ПІВДЕННОЇ ЧАСТИНИ ВЕРХІВЦЕВСЬКОЇ ЗЕЛЕНОКАМ’ЯНОЇ СТРУКТУРИ

В.В. Сукач 1, М.С. Ковальчук

2, С.І. Курило

1,

О.А. Вишневский1 .....................................................................285

ВИДІЛЕННЯ КАТЕГОРІЙ ЗАПАСІВ ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ PRMS-SPE

І.Р. Михайлів .............................................................................287 ГЕОЛОГО-ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ СТВОРЕННЯ РУДКІВСЬКОГО ПІДЗЕМНОГО СХОВИЩА ГАЗУ

А.В. Локтєв1, А.А. Локтєв

2, В.С.Локтєв

3, М.М. Мельник

1,

М.М. Грет1, М.О. Мороз

1 .........................................................291

РОЗШИРЕННЯ ГАЗОТРАНСПОРТНИХ ПОТУЖНОСТЕЙ УКРАЇНИ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ ШЛЯХОМ БУДІВНИЦТВА ГАЗОПРОВОДУ-ІНТЕРКОНЕКТОРУ «ДРОЗДОВИЧІ-БІЛЬЧЕ-ВОЛИЦЯ»

А.В. Локтєв, М.В.Мельник, М.М. Грет, І.С. Качалаба, В.П. Дмитерко ..........................................................................293



12

ВИДОБУВАННЯ ГАЗУ З ГАЗОВУГІЛЬНИХ РОДОВИЩ У ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОМУ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНОМУ БАСЕЙНІ

А.В. Локтєв1, А.А. Локтєв

2, В.С.Локтєв

3, М.М. Мельник

1,

М.М. Грет1, М.О. Мороз

1 .........................................................295

ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОДНИХ РЕСУРСІВ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В.М. Прибилова .........................................................................300 РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НЕТРАДИЦІЙНИХ ДЖЕРЕЛ ВУГЛЕВОДНІВ В КИТАЇ

В.М. Прибилова, Хоу Чунсян ..................................................303 СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЕКОЛОГО-ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НА СТЕБНИЦЬКОМУ РОДОВИЩІ КАЛІЙНОЇ СОЛІ В ПЕРЕДКАРПАТТІ

Е.Д. Кузьменко, С.М. Багрій, І.В. Чепурний .........................307 АНАЛІЗ СТАНУ МЕРЕЖІ МОНІТОРИНГУ ПІДЗЕМНИХ ВОД ТЕРИТОРІЇ БАСЕЙНУ РІЧКИ ПРИП’ЯТІ (У МЕЖАХ УКРАЇНИ)

М.М. Тимків, Д.В. Касіянчук, Л.І. Давибіда ..........................310 ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ЕЛЕКТРОМЕТРІЇ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ЗОН ПІДТОПЛЕННЯ НА Р. ЛАТОРИЦЯ (МУКАЧЕВО)

С.М. Багрій, А.В. Гайдейчук ....................................................314 ФАКТОРНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ СТІЙКОСТІ СХИЛІВ

Д.В. Касіянчук ...........................................................................316 USE OF THE LOST NEAR-SURFACE SEISMIC INFORMATION OF OIL AND GAS REGIONS FOR THE NOT PROSPECTING PURPOSES

O.K. Tiapkin, S.А. Оnyshchenko ...............................................320 МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ГІДРОДИНАМІЧНОЇ РЕПРЕСІЇ ЯК ФАКТОР УПРАВЛІННЯ СТАНОМ БАГАТОШАРОВОГО ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА

А.М. Загриценко1, М.В. Фощій

2 ..............................................324

МНОЖИННИЙ ВПЛИВ ФАКТОРІВ «АБСОЛЮТНА ВИСОТА», «КУТ НАХИЛУ» І «ЕКСПОЗИЦІЯ СХИЛІВ» НА РОЗПОДІЛ СЕЛЕВИХ ОСЕРЕДКІВ У БАСЕЙНІ РІКИ ТЕРЕСВИ

Т.Б. Чепурна ..............................................................................327



13

ГІДРОДИНАМІЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ

М.В. Ляху1, Р.М. Ляху

2 ............................................................329

РІДКІСНОЗЕМЕЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ В ДОННИХ ОСАДАХ ДЕЯКИХ ВОДОТОКІВ СЕРЕДНЬОГО ПРИДНІСТРОВ’Я

І.М. Капеліста ..........................................................................332 СУПУТНО-ПЛАСТОВА ВОДА ЯК ВАЖЛИВА ЕКОНОМІЧНА СКЛАДОВА НАФТОВИДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

М.В. Рева, Д.Ф. Чомко .............................................................335 ТИКСОТРОПІЯ ВІДКЛАДІВ НА ТЕРИТОРІЇ м. ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

О.В. Колтун, В.Р. Колтун .......................................................340 CПОСІБ ОЧИЩЕННЯ ВОДИ ВІД НАФТОПРОДУКТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРИРОДНИХ СОРБЕНТІВ

В.І. Гринюк ................................................................................344 ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАБРУДНЕННЯ ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НАФТОПРОДУКТАМИ. МОДЕЛЮВАННЯ ДІЇ ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ СВЕРДЛОВИН НА ЛІНЗИ НАФТОПРОДУКТІВ

О.М. Шпак, Р.Б. Гаврилюк, О.І. Логвиненко ........................347 ОЦІНКА ТА ЗАХИСТ ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ВІД ЕКЗОГЕОДИНАМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

О.Р. Манюк ................................................................................349 ЩОДО ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОДОНОСНИХ ГОРИЗОНТІВ ПРИ ВИДОБУВАННІ НАФТИ І ГАЗУ

О.М. Мандрик, А. І. Зельманович ...........................................353 РОЛЬ СПІВПРАЦІ З ГАЛУЗЕВИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ У ПІДВИЩЕННІ РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ПОЛТАВСЬКОГО КОЛЕДЖУ НАФТИ І ГАЗУ ПОЛТАВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

Л.П. Шумська, О.М. Зотова, Ю.Г. Дяченко .........................356 ТОВ «АРАБСЬКИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС ЮЕЙ» Є НЕЗАЛЕЖНОЮ КОМПАНІЄЮ З РОЗВІДКИ ТА ВИДОБУТКУ НАФТИ І ГАЗУ В УКРАЇНІ

Ярослав Безруков.......................................................................362 BADANIA MIKROGRAWIMETRYCZNE JAKO POTENCJALNE NARZĘDZIE DO OCENY STANU OŚRODKA W OTOCZENIU PLANOWANEGO LUB ISTNIEJĄCEGO RUROCIĄGU S. Porzucek, M. Łój ……………………………………………………… 366



14

Секція 1

ПОШУКИ ТА РОЗВІДКА РОДОВИЩ НАФТИ І ГАЗУ, НЕТРАДИЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА ВУГЛЕВОДНІВ

УДК 553.98

ПРО ПЕРСПЕКТИВИ НАРОЩЕННЯ ВИДОБУТКУ НАФТИ НА ПРИКАРПАТТІ

Л.С. Мончак, С.С. Куровець, В.Р. Хомин, І.Р. Михайлів, Т.В. Здерка Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу,

вул. Карпатська, 15, м. Івано-Франківськ, 76019, [email protected]

Уже понад 160 років в Україні видобувають нафту. Десятки тисяч висококваліфікованих працівників було задіяно у цій галузі. Шалені прибутки отримали держави, але нажаль це було. А що сьогодні?

Щороку видобуток нафти скорочується, про що красномовно свідчить статистика. Зменшуються обсяги експлуатаційного буріння, пошукові роботи практично зупинені. Відбувається масове скорочення працівників нафтовидобувної та суміжних галузей. Останнім відкритим родовищем нафти у Передкарпатті є Верхньомасловецьке, яке відкрите ще у 2001 році.

Кабінети Міністрів незалежної України разом із Верховною Радою України скорочували бюджетне фінансування пошуково-розвідувальних робіт, аж до практично повного їх припинення. Припинило пошуково-розвідувальні роботи і ПАТ «Укрнафта». Причини не зовсім зрозумілі.

Провина за проведення неефективних пошуково-розвідувальних робіт цілком лягає на керівництво відповідних відомств та підприємств, у першу чергу державних та їх геологічних служб.

Плач справі не допоможе, а тому потрібні конкретні дії всіх тих, від кого залежить відновлення, а краще організація, ефективних пошуково-розвідувальних робіт на найперспективніших об’єктах, які можуть вже за 1-2 роки дати відчутні результати.

Не потрібно сподіватись на міфічні іноземні інвестиції. Вони з’являться тільки тоді, коли Україна своїми силами відкриє нові родовища нафти на нових високоперспективних об’єктах. А таких об’єктів як на заході, так і на сході України достатньо. Ми це стверджуємо як фахівці даної галузі.

Також важливим є подальше розширене освоєння вже виявлених запасів нафти за рахунок введення в дію законсервованих родовищ і свердловин, відновлення ліквідованих свердловин та їх раціональне використання. Це економічно вигідно та дає швидкий результат у часі.

Проте вирішальне значення має лише відкриття нових родовищ



15

нафти. Імпортуючи нафту та нафтопродукти – ми витрачаємо валюту. У 2017 році Україна спожила 7,5 млн тонн нафтопродуктів

(бензин, дизельне паливо, мазут), а видобуток нафти та газового конденсату становив лише 2 млн тонн. Цього ж року було імпортовано нафти та нафтопродуктів вартістю близько 4 млрд доларів США. Потрібно хоча б частково закрити цю «діру» витрат. Це можна зробити лише за рахунок збільшення видобутку власної нафти і газового конденсату та виробництва з них легких нафтопродуктів.

Наголосимо, що видобуток нафти та газового конденсату скорочується приблизно на чверть мільйона тонн щорічно. Це державі приносить додаткові щорічні витрати у розмірі 60-80 млн доларів США в залежності від світових цін на нафту.

На нашу думку, це занадто велика розкіш, щоб «сидіти» на невідкритих родовищах і недорозвіданих покладах, а самим витрачати валюту, а інколи й позичати її.

Вихід із кризової ситуації один. Кошти потрібно вкладати у власний видобуток нафти і газу. Валюта залишиться в країні, держава одержить прибутки за рахунок податків. Стимулюватиметься розвиток різних галузей промисловості, що сприятиме зростанню купівельної спроможності людей, а значить і їхнього добробуту.

З огляду на це, актуальною залишається проблема стимулювання та часткового фінансування робіт з пошуків, розвідування та видобування нафти і газу із надр. Без змін законодавства з ліцензування (отримання дозволів), закону про розподіл продукції, про рентні платежі, інвестицій, особливо, іноземних очікувати марно. Їх не буде, не дивлячись на заклики урядовців. Необхідною є також реформа управління державними (в тому числі акціонерними) підприємствами та підвищення відповідальності їхніх керівників за неефективність роботи.

Техніко-економічні розрахунки показали, що для відкриття нового родовища нафти на Прикарпатті, де продуктивні пласти залягають на глибинах близько 4,5 км, потрібно пробурити на найперспективнішому об’єкті свердловину вартість якої сягатиме 200-250 млн гривень, які потрібно відшукати Кабінету Міністрів України, адже у Державному бюджеті коштів на такі роботи не передбачено.

У результаті буріння такої свердловини можемо отримати близько 1 тис. тонн нафти на місяць (30-35 тонн/добу). Це мінімальний прогноз. З точки зору економіки це означає, що держава за рік від початку видобування нафти отримає дохід 81 млн гривень. Відпаде необхідність витрачати 5 млн доларів США для закупівлі відповідної кількості нафти на світовому ринку. Окупність витрат становитиме близько 2,5 років.



16

Таким, на нашу думку, повинен бути державний підхід у вирішенні завдань економічного розвитку України. Це, на наш погляд, найпростіший спосіб зупинити падіння видобутку нафти в Україні та наростити його у короткостроковій перспективі до 4-5 млн тонн на рік.

УДК 553.98

GEOCHEMICZNA CHARAKTERYSTYKA MATERII ORGANICZNEJ FLISZU TAURYDZKIEGO Z DOLINY

RZEKI BODRAK (PÓŁWYSEP KRYMSKI, SE UKRAINA)

Zakrzewski A.1, Omelchenko V. G.

2, Kowalski A.

1, Kosakowski P.

1

1AGH-University of Science and Technology, al. Mickiewicza 30, 30-059

Kraków, Poland, [email protected] 2Івано Франківський національний технічний університет нафти і газу,

вул. Карпатська 15, Івано-Франківськ, Ukraine

Wstęp Wzrastające zainteresowanie niekonwencjonalnymi złożami na szelfie

Morza Czarnego i poszukiwanie nowych złóż konwencjonalnych w obrębie Półwyspu Krymskiego skłaniają do lepszego rozpoznania systemu naftowego Krymu. Problem charakterystyki geochemicznej utworów Gór Krymskich jest wyjątkowo rzadko poruszany w literaturze. Powstawały jedynie rosyjskie prace o charakterze regionalnym, traktujące głównie o geochemii utworów mezozoicznych Kaukazu. Utwory krymskie mają w tych pracach znaczenie drugorzędne.

Wyniki i dyskusja Typ kerogenu, warunki paleośrodowiskowe oraz ilość i dojrzałość

materii organicznej fliszu taurydzkiego określono na podstawie 22 powierzchniowych próbek skalnych zebranych w dolinie rzeki Bodrak w okolicach wsi Prohladnoje. Dla określenia ich potencjał węglowodorowy próbki zostały zbadane na aparacie Rock-Eval. .

Pomierzone wartości Total Organic Carbon (TOC) są niskie i wahają się od 0.02 do 0.66 % wag. (średnio 0.32 % wag.). Ilość wolnych węglowodorów S1 waha się od 0.04 do 0.11 mg HC/g skały, natomiast ilość węglowodorów rezydualnych S2 mieści się w przedziale od 0.02 do 0.27 mg HC/g skały. Niskie zawartości węglowodorów i węgla organicznego (Fig. 1) pokazują, że skały fliszu taurydzkiego mają niski potencjał węglowodorowy (Peters & Cassa, 1994).

Wyniki badania Rock Eval uniemożliwiły określenie dojrzałości termicznej badanych skał. Dojrzałość termiczną określono na podstawie analizy rozkładu biomarkerów aromatycznych. Obliczone wartości wskaźników MPI-1 i MDR mogą być przeliczane na wartości w skali refleksyjności witrynitu (Radke, 1982a). Otrzymane wyniki, od 1,5 do 1,7

http://nung.edu.ua/



17

w skali Ro, lokują skały fliszu taurydzkiego w przedziale dojrzałości materii oprganicznej w „oknie gazowym‖ (> 1,35 Ro). Tak wysoka dojrzałość termiczna jest powodem niskiej zawartości węglowodorów w analizowanych skałach.

Fig. 1 – Potencjał węglowodorowy skał fliszu taurydzkiego (według kryteriów

Peters & Cassa, 1994)

Typ kerogenu materii organicznej zdeponowanej we fliszu taurydzkim określono na podstawie analizy rozkładu biomarkerów z frakcji węglowodorów nasyconych. Dystrybucja n-alkanów (Fig. 2) wykazuje rozkład monomodalny z wyraźną dominacją krótkołańcuchowych n-alkanów. Ten typ dystrybucji jest charakterystyczny dla morskiej materii organicznej. Dodatkowa analiza dystrybucji steranów i terpanów sugeruje, że materia z fliszu taurydzkiego miała bakterialno-algowe pochodzenie. Wyniki analizy biomarkerów wskazują, że materia organiczna deponowana we fliszu zaliczana jest ropotwórczego II typu kerogenu.

Znaczna przewaga fitanu nad pristanem sugeruje, że skały powstawały w środowisku silnie anoksycznym. Niestety stosunek pristan/fitan jest wrażliwy na zmiany temperaturowe. Dlatego do określenia warunków redox podczas depozycji użyto dystrybucji homohopanów. Duża procentowa zawartość homohopanów C34 i C35 z jednoczesną przewagą homohopanu C34 nad C35 sugeruje, że skały powstawały w suboksycznym środowisku.



18

Fig. 2 – Dystrybucja n-alkanów materii organicznej fliszu taurydzkiego

Bibliografia 1. Peters K.E., Cassa, M.R., 1994. Applied source rock geochemistry. AAPG Memoir, 60: 93-102. 2. Radke M., Welte D. H., Willsch H., 1982a. Geochemical study on a well in the Western Canada Basin: relation of the aromatic distribution pattern to maturity of organic matter. Geochimica et Cosmochimica Acta 46, 1-10. УДК (553.981:548.562):620.91(100)

ЩОДО МОЖЛИВОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОКЛАДІВ МЕТАНОГІДРАТІВ В АКВАТОРІЇ ЧОРНОГО МОРЯ

П.М. Чепіль 1, А.М. Коваль

2, А.П. Тищенко

3, П.М. Кузьменко

4, О.А. Кичка

5

1 – канд. геол.-мінер. наук, старший науковий співробітник, Лауреат державної премії в галузі науки і техніки України, Національна

акціонерна компанія «Нафтогаз України», Київ, Україна, [email protected];

2 – канд. геол. наук, старший науковий співробітник, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Київ, Україна,

[email protected]; 3 – канд. геол. наук, ДП «Науканафтогаз», Вишневе, Україна,

Т[email protected] ; 4 – канд. геол. наук, ДП «Науканафтогаз», Вишневе, Україна,

[email protected]; 5 – ДП «Науканафтогаз», Вишневе, Україна,

[email protected].

Тема освоєння ресурсів вуглеводнів неконвенційних типів стала в останні роки дуже актуальною, зокрема завдячуючи інтенсивному видобутку сланцевого газу в США, запаси якого, як вважається є в декілька разів більшими ніж запаси традиційного природного газу [1]. Не меншими ніж для сланцевого газу вважаються ресурси метану газогідратів Світового океану. Вони вже у найближчому майбутньому можуть також стати одним із основних джерел забезпечення невпинно

mailto:[email protected]:[email protected]:%20Т[email protected]:%20Т[email protected]:[email protected]:%[email protected]:%[email protected]



19

зростаючих енергетичних потреб людства. Теорія утворення метаногідратів та їхнього скупчення в

придонних шарах порід за певних термодинамічних умов достатньо добре розроблена [2, 3]. Однак, існує ціла низка геологічних, технологічних та екологічних проблем, які потребують наукового вивчення і практичного розв’язання, щоб наблизити промисловий та екологічно безпечний видобуток метану з газогідратів. І саме, невирішеність технологічних питань та фактор вкрай екологічно вразливого водного середовища відтерміновують початок практичних робіт з освоєння його метаногідратного потенціалу.

Водночас, вирішення останніх проблем залежить від геологічних особливостей та умов залягання скупчень газогідратів, вивчення яких в будь-якому випадку є першочерговим.

В Україні перспективи виявлення газогідратів та видобутку з них метану пов’язуються з акваторією Чорного моря, яке характеризується чи не найбільш потужною метановою дегазацією з поміж інших замкнених морів і є одним з найбільш перспективних світових басейнів для видобутку метаногідратів [3, 4, 5]. Як відомо, саме тут вперше були задокументовані метаногідрати на морському дні. Всі країни Чорноморського басейну – Україна, Болгарія, Туреччина, Румунія, Росія та Грузія, а також міжнародні дослідницькі групи вивчають гідратоносність Чорного моря.

Оцінки геологічних ресурсів метаногідратів в українському секторі Чорного моря суттєво відрізняються – від 15 до 60 трлн. куб. м в перерахунку на метан, що відображує різні методичні підходи різних дослідників до підрахунку запасів цієї ще маловивченої сировини. Тож, дана проблематика потребує подальшого поглибленого дослідження.

В надрах Чорного моря прослідковується наступна газова зональність: поза бровкою континентального схилу існує циркумчорноморська зона позагідратного наскрізного газового транзиту та зон кластерного вторгнення/міграції газу у придонні відклади (т.з. «chimneys»), яка живить підводні газові гейзери («gas seeps») та простежується до глибин приблизно 750 м [6, 7]; далі на глибину розташована зона острівної гідратонасиченості, що змінюється зоною суцільної гідратоносності (з потужними багапластовими покладами в теригенних колекторах на розломних шляхах висхідної міграції газу та поширенням границі BSR - bottom simulating reflector) в зоні підводного схилу та континентального підніжжя Чорного моря. Нарешті, центральну глибоководну частину займає зона практично невивченої малопотужної покривної гідратонасиченості у глинисто-намулових басейнових відкладах, де шлірові та вкраплені прояви метаногідрату не утворюють



20

неперервного пласту, відтак і BSR не простежується [4]. Проведені дослідно-методичні дослідження довели ефективність

використання даних регіональної 2D сейсморозвідки, отриманих методом МСГТ, для простеження аномалій, пов’язаних з метаногідратами. В результаті проведеної обробки даних та застосування інтерпретаційних технологій, в саме аналізу сейсмічних атрибутів (миттєва амплітуда – Envelope), по ряду сейсмопрофілів було простежено BSR і виділено прогнозні метаногідратні поклади.

Вирішення проблеми картування потенційно газогідратоносних об’єктів на основі матеріалів сейсморозвідки 2D вимагає застосування спеціалізованої динамічної обробки даних з метою отримання додаткової інформації про особливості геологічного середовища.

Розв’язання відповідної задачі потребувало виконання всіх процедур обробки в режимі контролювання «істинних» амплітуд сейсмічних коливань для всього часового інтервалу їхньої реєстрації. Під «істинними» амплітудами розуміємо такі, що в процесі обробки отримали мінімальні спотворення динамічних особливостей сейсмічного запису. Отриманий сейсмічний розріз апріорі має відображати адекватний розподіл коефіцієнтів відбиття, як по латералі, так і в напрямку збільшення часу реєстрації.

Для систематизації послідовності застосування процедур та визначення значень їх параметрів розроблено спеціальний граф обробки сейсмічної інформації, який передбачає: формування геометрії спостережень з внесенням інформації в заголовки вхідних сейсмограм та отримання апріорного часового розрізу спільної середнинної точки; корекція за сферичне розходження фронту хвиль та непружне поглинання; послаблення різноманітного типу завад, шумів і короткохвильових реверберацій та багатократних відбиттів на вхідних сейсмограмах, відсортованих по загальних пунктах збудження; зменшення впливу низькошвидкісних хвиль-завад; редагування залишкових швидкостей підсумовування, формування фінального часового розрізу; підвищення роздільної здатності та співвідношення сигнал/завада на фінальному часовому розрізі; отримання мігрованого зображення в часовому масштабі; отримання мігрованого зображення в глибинному масштабі.

Ефективними під час пошуків метаногідратів у межах акваторії Чорного моря є застосування технології аналізу сейсмічних даних до підсумовування, а саме: AVO-аналіз, пружні інверсії до підсумовування. Отримані в такий спосіб часові та глибинні сейсмічні розрізи, дають додаткову інформацію про будову прогнозних газогідратоносних об’єктів, дозволяють визначити їхню морфологію та більш об’єктивно оцінити ресурси.

Виходячи з вищенаведеного і зважаючи на певні досягнення в



21

прогнозуванні покладів газогідратів в межах акваторії Чорного моря, можна говорити про підстави для планування відповідних робіт і в умовах українського сектору акваторії Чорного моря.

Подальші практичні кроки в освоєнні ресурсів метаногідратів в українському секторі Чорного моря вимагають геолого-економічної оцінки реалізації ресурсного потенціалу на основі знань про їхні властивості, просторову локалізацію та геологічні ресурси у підводних надрах, відпрацювання екологічно безпечних технологічних процесів їх промислового видобування та коригування відповідних законодавчих актів з надрокористування. Ці заходи повинні створити необхідну економічну привабливість для інвесторів, зацікавлених в участі в освоєнні ресурсів метаногідратних покладів, щоби прискорити їх ринкове освоєння з відповідним державним регулюванням цього процесу.

Література: 1. Нетрадиційні джерела вуглеводнів України. Книга I. Нетрадиційні джерела вуглеводнів: огляд проблеми / Куровець І.М., Михайлов В.А., Зейкан О.Ю., Крупський Ю.З., Гладун В.В., Чепіль П.М., Гулій В.М., Куровець С.С., Грицик І.І., Наумко І.М. – К.: «Ніка-Центр», 2014. – 222 с. 2. Макогон Ю.Ф. Газoгидраты. История изучения и перспективы освоения // Геология и полезные ископаемые Мирового океана, 2010, №2. – c. 5-21. 3. Шнюков Е.Ф. Газогидраты метана в Чѐрном море // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. – 2005. - № 2. – С. 41 – 52. 4. Кичка О.А., Коваль А.М., Тищенко А.П., Довжок Т.Є., Коровниченко Є.Є. До проблеми освоєння метаногідратного потенціалу Чорного моря // Нафтогазова галузь України, - 2013. № 5. – c. 37-41. 5. Нетрадиційні джерела вуглеводнів України. Книга VII. Метан вугільних родовищ, газогідрати, імпактні структури і накладені западини УЩ / Михайлов В.А., Зейкан О.Ю., Коваль А.М., Загнітко В.М., Гуров Є.П., Шнюков Є.Ф., Наумко І.М., Чепіль П.М., Кожушок О.Д., Радченко В.В., Вижва С.А. – К.: «Ніка-Центр», 2013. – 356 с. 6. Коболев В.П., Верпаховская А.О. Скопления газовых гидратов в палеодельте Днепра как объект сейсмических исследований // 7. Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2014. - № 1. - c. 81-93. 8. Bohrmann G. and cruise particpants. Origin and distribution of methane and methane hydrates in the Black Sea. Meteor R/V Cruise No. 84, Leg 2, February 26 – April 02, 2011// METEOR-Berichte, 2012. – 61 p.



22

УДК 622.276.031

МІГРАЦІЯ ВУГЛЕВОДНІВ І ТРАНСФОРМАЦІЯ ГЕОТЕМПЕРАТУРНОГО ПОЛЯ.

А.І. Лур’є, Д.К. Німець Український науково-дослідний інститут природних газів, м. Харків,

вул. Гімназійна, 20

У багатьох нафтогазоносних регіонах світу встановлені факти зниження горизонтальної диференціації температурного поля з глибиною. Однак, інтерпретації цього явища не надавалося достатньої уваги.

У більшості робіт геотермічного напрямку було встановлено, що головна причина локальних геотемпературних аномалій пов’язана з сучасною висхідною міграцією флюїдів, для яких є притаманними мала густина і достатньо висока теплоємність у пластових умовах. Такі якості у більшій мірі притаманні газоподібним вуглеводням, і поперед за все – метану. Висхідна міграція вуглеводнів контролюється зонами розвитку тріщинуватості і підвищеної проникності порід, а це, у свою чергу, супроводжується нерівномірним приносом тепла, і відповідно, призводить до трансформації температурного поля на однакових глибинах. Найбільша трансформація поля буде фіксуватися на рівні розвитку нафтогазоносних структур.

Рівень сходження термограм на певних глибинах буде відповідати зоні, де інтенсивність конвекційних процесів практично затухає. Якщо дотримуватися концепції органічного генезису вуглеводнів, рівень, де відбувається сходження термограм, повинен відповідати рівню розвитку нафтогазоматеринських товщ. Якщо ж дотримуватися теорії неорганічного походження вуглеводнів, рівень сходження термограм, і, відповідно, зниження інтенсивності міграційних процесів, може бути лише проміжним етапом при висхідному русі глибинних флюїдів. У такому випадку нижче цього рівня повинна знову проявлятися трансформація температурного поля, котра практично зникає на глибинах, де утворюються вуглеводні. На жаль, нині фактичні виміри температур у необхідному об’ємі нижче зони затухання конвективних процесів, відсутні.

У зоні найбільшої трансформації геотемпературного поля на однакових глибинах аномалія температури на кожній конкретній ділянці буде пов’язана з потенційною товщиною нафтогазонасиченого розрізу.

Зниження диференціації геотемпературного поля з глибиною можна розглядати, як у цілому для великих нафтогазоносних провінцій, так і у межах окремих тектонічних структур. Наведемо



23

конкретний приклад чітко вираженої тенденції зниження трансформації температурного поля з глибиною аж до повного його вирівнювання у горизонтальній плоскості.

Руденківське родовище розташоване у межах південної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини, і достатньо повно вивчено у геотемпературному відношенні. Тут записано термограми у св. 2, 4, 13, 28, а також у св. Новомиколаївської площі і у ряді свердловин сусіднього – Гнатівського родовища. У верхній частині розрізу діапазон зміни пластових температур по термограмам 13, 28 Руденківського родовища досягає майже 26

0С. По мірі наростання

глибини проявляється тенденція до скорочення різниці температур. На глибині 3.5-4.0 км (візейські відклади) спостерігається сходження термограм 2, 4, 28 Руденківського родовища (рис. 1).

Рисунок1. Термограми св. 2, 4, 28 Руденківського родовища.

На наш погляд, наведений приклад яскраво показує прямий зв’язок сходження термограм з затуханням процесів висхідної міграції у відкладах нижнього карбону, у межах якого на Руденківському родовищі відкриті поклади вуглеводнів. Не слід виключати, що



24

вказане явище на Руденківському родовищі може бути одним з кінцевих етапів трансформації геотемпературного поля загального конвективного руху з зон глибинної генерації вуглеводнів.

УДК 553.98 (477.5)

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ НАФТОГАЗОПОШУКОВИХ РОБІТ У КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ

Г.О. Жученко, Л.С. Мончак, Т.В. Фецич

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу м. Івано-Франківськ, Україна, вул. Карпатська, 15, Івано-Франківськ

76019, Україна, e-mail [email protected]

Однією з важливіших задач ефективності ГРР є визначення пріоритетності вирішення геологічних задач на підготовлених об’єктах.

За результатами виконаних робіт по виявленню рекомендацій щодо геологічних об’єктів і нафтогазоносних площ на постановку пошукового буріння за останні 15 років у межах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину і Скибової зони Карпат було проведено систематизацію існуючих рекомендацій та геологічний і системний аналіз накопиченої інформації.

Узагльнюючи існуючі рекомендації при розробці напрямків пошуково-розвідувальних робіт нами було враховано досвід окремих вчених та передові технології і методики як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців і компаній.

Як відомо для практики ведення пошуково-розвідувальних робіт при наявності декількох підготовлених об’єктів важливо встановити певну черговість введення їх у пошукове буріння. І тут виникає питання як визначати черговість чи пріоритетність ведення пошуків на певній площі.

На сьогодні ще не розроблено загальноприйнятих критеріїв такої оцінки. Свого часу фахівцями галузі пропонувалися програми і методики пошуково-розвідувальних робіт, а також були спроби створити експертні комп’ютерні системи по вибору першочергових об’єктів пошуків. Розроблено також методичні вказівки по геолого-економічній оцінці геологорозвідувальних робіт на нафту і газ. Але питання оцінки перспективності об’єкту пошуків залишається відкритим. Це пов’язано з труднощами об’єднання різних оціночних параметрів в умовах ризику і трансформування накопичення інформації для прийняття кінцевого управлінського рішення, яке ще й до того повинно враховувати економічні параметри.



25

Згідно статистичних даних коефіцієнт промислових відкриттів, у кращому випадку (Надвірнянський НГПР), становить 54,8% при середньому значенні 46% для всієї Бориславсько-Покутської зони. Тобто, тільки в одній з двох введених у пошукове буріння площ потрібно очікувати відкриття промислового покладу. Із загальної кількості всього 30,5% пошукових свердловин у Карпатському регіоні були продуктивними.

При розгляді перспектив нафтогазоносності у межах Внутрішньої зони Передкарпатського прогину і Скибової зони Карпат фахівці ІФНТУНГ (Жученко Г. О, Лозинський О. Є.) рекомендують виділяти при розгляді геологічних об’єктів стосовно їх переспективності три категорії (ранги): високоперспективні, перспективні і малоперспективні за геологічними ознаками. Пріоритет становить існування пастки (склепінної, екранованої чи літологічної), її висота та достовірність її виділення. Безперспективні об’єкти не розглядаються. Ще одним важливим критерієм може бути використаний газогеохімічний прогноз (Мончак Л. С.) також за трьома рангами: перспективний, малоперспективний і безперспективний (нульовий). Також важливими параметрами є оцінені запаси (ресурси) на перспективних ділянках та отримані припливи ВВ при випробуванні об’єктів, що показує експлуатаційну ціність покладу і вже в собі включає економічні фактори.

Західними нафтовими компаніями розроблена і успішно використовується технологічна схема геолого-економічного оцінювання нафтогазопошукових об’єктів. Згідно цієї схеми, процес геолого-економічного оцінювання є перманентним і включає шість обов’язкових елементів: створення нафтогазогеологічної моделі об’єкта чи групи об’єктів пошуково-розвідувальних робіт; оцінювання геологічних ризиків; оцінювання ресурсів і запасів; розробка геотехнічної моделі об’єкту; економічне оцінювання. Безперечно, ця технологічна схема розроблялася на основі сприйняття пошуково-розвідувального процесу, як цілісної системи, що ще раз підтверджує необхідність застосування такого наукового підходу.

У радянській і пострадянській нафтовій промисловості геологічні ризики є найменш вивченим фактором, що впливає на економічні показники діяльності. У світовій практиці оцінювання геологічних ризиків за значимістю прирівнюються до підрахунку запасів та геолого-економічному оцінюванню ресурсів,. а технології оцінювання є потужним інструментом у прийнятті рішень та формуванні ресурсної бази компаній.



26

У результаті проведених робіт зроблено спробу наблизитись до досягнень сучасних сві

ПЕРСПЕКТИВИ НАРОЩУВАННЯ ГРР НАК «НАФТОГАЗ...

Documents

Transcript of ПЕРСПЕКТИВИ НАРОЩУВАННЯ ГРР НАК «НАФТОГАЗ...