Автори: Олена Міскун, Національний екологічний центр України (miskun@necu.org.ua)Владлена Марцинкевич, CEE Bankwatch Network (vladlena@bankwatch.org)Антуан Сімон, Друзі Землі Європа (antoine.simon@foeeurope.org)Висловлюємо подяку за допомогу в підготовці публікації Валерію Ловчиновському.За редакцією: Надії Трач

Посібник було підготовано за фінансової підтримки Фонду розвитку демократії ООН, Європейського Союзу та Міжнародного Вишеградського фонду.

Вміст цієї публікацї є винятковою відповідальністю НЕЦУ і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Фонду розвитку демократії ООН або інших донорів.

Розповсюджується безкоштовно

НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ ЦЕНТР УКРАЇНИа/с 306, 01032, м. Київ, Українател.: (044) 353 78 42, тел./факс.: (044) 238 62 59necu@necu.org.ua, www.necu.org.ua

О.В. Міскун, В.М. Марцинкевич, А. Сімон

Україна на розрив. Видобування нетрадиційного газу.

Науково-популярне видання

Дніпропетровськ

«Середняк Т.К.»

2014

УДК 622.324(477):553.981ББК И362(4УКР)+Д174.25

У45 Науково-популярне видання для широкого кола читачів.

ISBN 978-617-7257-03-4

О.В. Міскун, В.М. Марцинкевич, А. Сімон

У45 Україна на розрив. Видобуток нетрадиційного газу/ О.В. Міскун, В.М. Марцинкевич, А. Сімон – Дніпропетровськ: Середняк Т.К., 2014, – 48 с.

Науково-популярний огляд «Україна на розрив. Видобуток нетрадиційного газу» створений з урахуванням найсучасніших відомостей про технологію гідравлічного розриву пласта, що застосовується для видобутку газу нетрадиційних покладів, та інтенсифікації видобутку газу традиційних покладів. В огляді використовуються факти і дані незалежних наукових досліджень про наслідки застосування цієї технології в Сполучених Штатах Америки, а також огляд ситуації з видобування нетрадиційного газу в Україні.

Публікація містить картографічний матеріал про актуальні ліцензійні ділянки для геологічної розвідки і/та видобування вуглеводнів (як традиційних, так і нетрадиційних покладів) на території України.

ISBN 978-617-7257-03-4 ББК И362(4УКР)+Д174.25 УДК 622.324(477):553.981

© О.В. Міскун, В.М. Марцинкевич, А. Сімон

3

Зміст

Резюме . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .4

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .5

Вода . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .7Споживання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7Забруднення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7Утилізація відходів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10Землетруси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11Хімічний склад рідини для фрекінгу

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12Вплив на тварин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13

Скільки треба землі під нетрадиційний газ . . . . . . . 14Як це стосується власників земельних ділянок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .15

Забруднення повітря . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16Аварії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17

Вплив на місцеву економіку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

Економічні аспекти видобутку нетрадиційного газу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20

Ціна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .20Запаси і темпи видобування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22

Роль нетрадиційного газу . . . . . . . . . . . . . . 23

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .25

Чому промисловість також має бути зацікавлена в скороченні споживання газу? . . . . .25Хто регулює? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .26

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27

Рекомендації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

Додаток 1. Компанії, що практикують гідророзрив в Україні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .29

ПАТ «Укргазвидобування» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .29Спільна діяльність «Шелл» та ПАТ «Укргазвидобування» . . . . . . . . . . . . . . . . .29Спільна діяльність «Укргазвидобування»

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .30ТОВ «Надра Юзівська» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .30

ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька» . . . . . . . . . . . . . . . . . . .30«КУБ-Газ» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .31«Cub Energy Inc» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .31Група компаній «Гео Альянс» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .31«Iskander Energy» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .32«Smart Holding» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

ТОВ «Пром-Енерго Продукт» . . . . . . . . . . . . . . .32ПрАТ «Укргазвидобуток» . . . . . . . . . . . . . . . . . . .32«Regal Petroleum Corporation Ltd.» . . . . . . . . .32

«Шеврон Юкрейн Б.В.» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .33ТОВ «Західгазінвест» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .33«Cadogan Petroleum Plc» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .34«Галицька Енергетична Компанія» . . . . . . . . . . . . . . .34СП «Полтавська газонафтова компанія» . . . . . . . . .34НАК «Нафтогаз України» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .35ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .35ПАТ «Укренерго» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .35ТОВ «Парі» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .35ТОВ «Перша українська газонафтова компанія» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .35

Додаток 2. Карта ділянок надр, на які надані спеціальні дозволи (нафта та газ – південний регіон) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .36

Додаток 3. Карта ділянок надр, на які надані спеціальні дозволи (нафта та газ – західний регіон) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .38

Додаток 4. Карта ділянок надр, на які надані спеціальні дозволи (нафта та газ – східний регіон),

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .40

Додаток 5. Карта ділянок надр, на які надані спеціальні дозволи (сланцевий газ – західний регіон),

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .42

Додаток 6. Ситуаційний план – Юзівська площа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .44

Додаток 7. Ситуаційний план – Олеська площа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .46

Це скорочена версія, що не містить Додатків 2-7. Повну версію публікації можна скачати на сайті НЕЦУ за посиланням http://necu.org.ua/ukraina-na-rozryv/

4

Резюме

Гідравлічний розрив пласта у поєднанні з  горизонтальним бурінням, що засто-совується для видобутку вуглеводнів із нетрадиційних покладів, є порівняно но-вою технологією, наслідки від застосу-вання якої, ще не достатньо вивчені, але вже викликають занепокоєння.

Ця технологія вимагає значних ресурсів, зокрема землі і води. Щільне розташуван-ня свердловин призводить до спотворен-ня ландшафту, деградації і забруднення родючих ґрунтів та можливого порушення прав землевласників. Для гідророзриву тільки однієї свердловини може піти до 15 тисяч м3 води. А таких свердловин може бути кілька тисяч, і операція гідророзриву може повторюватись до 10 разів на кожній свердловині. Після використання для гід-ророзриву ця вода ніколи не повернеться в  природний кругообіг, оскільки немає економічно обґрунтованої технології очи-щення її від технічних домішок, важких ме-талів і радіонуклідів.

Питання утилізації рідких відходів також залишається відкритим, оскільки в Україні відсутні очищувальні потужності, здатні приймати і очищувати відходи такого кла-су небезпеки і в такій кількості. Практика закачування їх у порожні свердловини в США показує, що це може викликати сей-смічну активність, а у регіонах зі складною тектоно-геодинамічною ситуацією. Крім того, наукові дослідження свідчать про те, що рідина може неконтрольовано мігру-вати до підземних запасів питної води.

Науково доведено зв’язок між бурінням нетрадиційного газу і забрудненням води й повітря, також доведено зв’язок між цим забрудненням і погіршенням стану здоров’я місцевого населення. Хімікати, що використовуються при гідророзриві, вражають ендокринну систему людини. Найбільш вразливими до їх впливу є ва-гітні жінки, діти та тварини.

При видобуванні нетрадиційного газу, як і  будь-яких інших вуглеводнів, існує

ризик виникнення аварій. Місцеве насе-лення може постраждати внаслідок ви-бухів, пожеж, виливів хімікатів, витоків отруйних газів.

Оскільки буріння нетрадиційного газу є  складним технологічним процесом, то важко очікувати, що це створить багато ро-бочих місць для місцевих мешканців. Якщо і будуть створені робочі місця, то вони бу-дуть для некваліфікованих робітників, їх буде небагато, і вони будуть тимчасовими. Значно зросте навантаження на місцеві до-роги, оскільки свердловини буде обслуго-вувати велика кількість вантажівок.

Немає ніяких наукових даних про наяв-ні запаси нетрадиційного газу в Україні. Через технологічні та геологічні причи-ни, ціна на нетрадиційний газ не тільки не буде нижчою, від ціни на традиційний газ, а за оцінками спеціалістів набагато ви-щою, на рівні 560-650 доларів за тис м3.

Для того щоб видобути навіть невели-кі об’єми газу, буде необхідна масована державна підтримка у вигляді подат-кових пільг. Це призводить до того, що нетрадиційний газ напряму конкурує з відновлюваними джерелами енергії, такими, як вітер або сонце, та може за-мкнути економіку та кошти в  інфра-структурі для природного газу, запаси якого вичерпні.

В Україні застосування методу гідророз-риву є неконтрольованим з боку держа-ви. Немає спеціальних правил чи зако-нів, що регламентували б застосування цієї технології, діяльність компаній регу-люється законодавством, що регулює ді-яльність традиційного нафтового і газо-вого видобутку.

Альтернативою видобуванню нетради-ційних вуглеводнів має стати дієва дер-жавна політика енергоефективності, скорочення споживання традиційних паливно-енергетичних ресурсів та роз-виток відновлюваних джерел енергії.

5

Історія видобування природного газу на-лічує багато десятків років. При цьому за-звичай пробурювалась одна свердловина, яка сягала природного підземного резер-вуару, де накопичився газ, і газ під влас-ним тиском виходив на поверхню. Але з часом такі, традиційні, родовища почали виснажуватись і люди почали шукати нові запаси. Вони звернули увагу на ті родо-вища, які до цього моменту не вважалися привабливими через технічну складність та економічну необґрунтованість видобу-вання. Це так звані, нетрадиційні родови-ща, коли молекули газу, ще не встигли мі-грувати через шари породи до підземних порожнеч і  так і залишились «замкнени-ми» у породах різного ступеню щільності (сланцевий газ, газ ущільнених пісковиків і метан вугільних пластів тощо).

Щоб видобути такий газ, треба докласти значних зусиль: пробурити свердловину

і  закачати воду з піском і хімікатами під великим тиском, щоб порода пішла трі-щинами і вивільнила газ. Іноді, для того, щоб більш ефективно вивільняти моле-кули газу, пробурюють не тільки верти-кальні, а  і  горизонтальні свердловини. Цей метод називається гідравлічний розрив пласта або фрекінг.

Було б правомірно сказати, що це метод ви-добутку є нетрадиційним, а не газ, але така термінологія уже є загальновживаною, і ми будемо її використовувати надалі.

І хоча і горизонтальне буріння, і гідророз-рив були відомими в нафтогазовій про-мисловості вже давно (зокрема і в  Укра-їні), лише недавно в США придумали поєднати ці дві техніки, щоб видобувати газ нетрадиційних покладів. Утворилась нова технологія. Як  підкреслюється в  резолюції  Європейського Парламенту

Вступ

Шматок сланцевої породи� Фото: Метью Ллойд /Getty Images

Видобування нетрадиційного газу методом гідророзриву пласта (фрекінга)

6

від 21 листопада 2012 року1, гідророзрив, що проводиться при видобуванні нетра-диційного газу, не варто плутати із гідро-розривом, який протягом багатьох років проводився для інтенсифікації видобутку традиційного природного газу, через по-єднання із горизонтальним бурінням та різними масштабами впливу.

Це не те саме, що «гідророзрив» окремо і  «горизонтальне буріння» окремо. По-вна назва технології, широко відомої як фрекінг, звучить як «інтенсивний гідрав-лічний розрив пласта (англ. High volume hydraulic fracturing): вона передбачає більше води, більше свердловин, біль-шу площу буріння, а головне – агресивні хімічні компоненти у  рідині для гідро-розриву. Саме такий метод видобутку становить найбільшу загрозу довкіллю і здоров’ю людей, і саме наслідки застосу-вання цього методу ми і розглянемо в цій публікації.

Необхідно зазначити, що будь-яке ви-добування вуглеводнів – це «брудний» процес: поламки обладнання, складні геологічні умови, погодні умови і на-решті людський фактор призводять до протічок і аварій. Проте, якщо на традиційних родовищах забруднення переважно сконцентровано навколо свердловини, то при видобуванні нетра-диційного газу, коли таких свердловин сотні, і обслуговувати їх будуть тисячі одиниць техніки, забруднення відбува-ється на значно більшій території, впли-

ваючи на добробут людей у  густонасе-лених регіонах.

Крім того, при розгляді негативних на-слідків фрекінгу треба пам’ятати, що за-звичай екологи та місцеві активісти мають на увазі весь процес видобування газу з  нетрадиційних родовищ: геологороз-відку, підготовку майданчика, буріння, сам гідророзрив, поводження з  відхода-ми й утилізацію відпрацьованого розчи-ну, спорудження і роботу всієї необхідної інфраструктури. Що ж стосується пред-ставників видобувних компаній, то коли вони кажуть «гідророзрив» або «фрекінг», то мають на увазі тільки сам процес гідро-розриву, який відбувається на глибині, без його зв’язку з іншими операціями.

Єдиною країною в світі, що проводить ви-добуток нетрадиційного газу в промис-ловому масштабі, є Сполучені Штати Аме-рики. Приклад саме цієї країни дає змогу прогнозувати наслідки, до яких призведе застосування технології фрекінгу в  Укра-їні. Автор цього огляду відвідала США влітку 2013 року на запрошення Держав-ного департаменту США, де взяла участь у програмі «Вплив від видобутку сланце-вого газу – бачення США». У рамках про-грами представники України відвідали Вашингтон, округ Колумбія, штати Техас, Колорадо, Огайо і Пенсильванію і провели зустрічі з представниками промисловос-ті, науковцями, керівниками й  активіста-ми громадянського суспільства з  понад 30 організацій2.

Видобуток нафти на Алясці� Фото: Mineral Management Service

1 European Parliament resolution of 21 November 2012 on the environmental impacts of shale gas and shale oil extraction activities (2011/2308(INI)) http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?type=TA&reference=P7-TA-2012-0443&language=EN

2 Звіт із поїздки, «Видобуток сланцевого газу в США – Погляд ззовні», доступний за посиланням http://necu.org.ua/wp-content/uploads/Shale-gas-development-in-the-USA- %E2 %80 %93-Look-from-the-outside_UA.pdf

Вступ

7

Вода

СпоживанняДля видобування газу нетрадиційних по-кладів необхідна велика кількість води. Об’єм води залежить від типу нетрадицій-ного газу: для видобування газу ущільне-них пісковиків необхідно закачувати со-тні кубічних метрів суміші води з піском та хімікатами для одного гідророзриву, а для гідророзриву свердловини сланце-вого газу необхідно тисячі кубічних ме-трів води на кожну операцію.

Якщо точніше, то для одного гідророз-риву свердловини сланцевого газу не-обхідно приблизно 15 тисяч куб. м води. Процедуру гідророзриву на одній сверд-ловині можуть проводити до 10 разів, при чому для кожного наступного разу треба все більший об’єм води. Цю воду будуть забирати з місцевих джерел во-допостачання, зокрема підземних. Пред-ставники нафтогазової промисловості люблять наводити приклад про те, що для зрошення поля для гольфу треба на-багато більше води, ніж для проведення гідророзриву. При цьому забувають ска-зати, що 15 тисяч кубічних метрів – це тільки один гідророзрив на одній сверд-ловині, а таких гідророзривів може бути до 10, а таких свердловин може бути до шести на один квадратний кілометр. При цьому вся вода, якою було зрошене поле, знову повернеться до природного циклу, а вода, яка була використана для фрекінгу – вилучається з природи наза-вжди і становить небезпеку для всього живого.

Відповідно до умов, що прописані в Уго-дах про розподіл продукції, які підписали з урядом України компанії «Шелл» та «Шев-рон», обидві ці компанії мають право без-оплатно здійснювати спеціальне водоко-ристування, а також не зобов’язані вести обов’язковий облік спожитої води.

За попередніми прогнозами, споживання води для видобутку сланцевого газу на Олеській площі при бурінні 128  свердло-вин на рік становитиме близько 2 мільйо-нів кубічних метрів на рік. Всього заплано-вано буріння близько 1000 свердловин до 2030 року, загальний об’єм використаної води при цьому буде становити приблиз-но 15 мільйонів кубічних метрів, за умови якщо для гідророзриву не знадобиться більше води і він буде проводитися не більше одного разу на кожній свердлови-ні3. Цієї води вистачить на сім місяців місту, такому, як Івано-Франківськ, якщо розра-ховувати за середніми офіційними норма-ми споживання в 10 кубічних метрів води на місяць на людину. Якщо ж взяти реаль-ні цифри, тобто 2 кубічні метри на місяць, то цієї води вистачило б мешканцям Івано-Франківська майже на три роки.

Забруднення Як ми зазначили на самому початку, будь-яка видобувна промисловість є «брудним» процесом. Що ж стосується видобування нетрадиційного газу, воно не є винятком і спричиняє навіть більше забруднення в перерахунку на тисячу кубічних метрів газу, ніж буріння традиційних родовищ, тільки на більшій і часто густонаселеній території. Основні шляхи забруднення води під час фрекінгу:

y Через виливи бурового розчину та від-працьованої фрекінгової рідини, через протічки з амбарів, трубопроводів або з транспортних засобів під час переве-зення;

y Через протікання або аварії, спричи-нені непрофесійними діями персоналу або через використання застарілої або несправної техніки;

y Через протікання, спричинені неякіс-ною цементною обсадкою свердловин: документи свідчать, що 6 % свердловин для гідророзриву починають протікати

3 Споживання води для видобутку сланцевого газу на Олеській площі http://shalegas.in.ua/spozhyvannya-vody-dlya-vydobutku-slantsevoho-hazu-na-oleskij-ploschi/

8

Амбар — це викопаний величезний котлован для зберігання відпрацьованого бурового розчину (фрекінгової рідини). Дно амбара ущільнюється глинистим ґрунтом з мінімальною фільтрацією або пластиковою плівкою для запобігання просочування стічних вод у ґрунтові води.

в перший рік експлуатації, а 50 % – про-тягом 15 років4;

y Через підземні протікання, що відбува-ються через природні або штучні трі-щини. Більша частина рідини для фре-кінгу залишається під землею (до 80 % закачаного об’єму). Зараз дослідження показують, що ця рідина може мігрува-ти до підземних запасів питної води (та-

ких як водоносні горизонти і джерела) часто всього за кілька років5.

У регіонах, де відбувається видобуток нетрадиційного газу, ґрунтові води самі насичуються метаном. Це відбувається через те, що фізично неможливо зро-бити так, щоб цементна обсадка сверд-ловини абсолютно герметично при-лягала до стінок свердловини. З часом обов’язково з’являються шпарини і саме по них метан із нижніх горизонтів, через які проходить свердловина, піднімаєть-ся на поверхню і насичує водоносні го-ризонти на своєму шляху.

Це призводить до того, що вода з крану чи криниці може спалахувати від запа-леного сірника, як це продемонстрував американський активіст Джош Фокс у до-кументальних фільмах про видобуток нетрадиційного газу в США. А 2007 року в  штаті Огайо було зареєстровано вибух житлового будинку6, який стався через те, що свердловина для видобутку нетради-ційного газу неподалік від будинку, почала протікати і газ потрапив із водою у водо-гін будинка, де і вибухнув через взаємодію з бойлером.

4 The Sky is Pink, «Annotated documents» from Southern Energy, Oilfield Review Schlumberger, Watson Bacchu, Archer, Colorado Oil and Gas Conservation Commission (COGCC)

5 Myers, T. «Potential Contaminant Pathways from Hydraulically Fractured Shale to Aquifers», National Ground Water Association, May 2012 http://www.energyindepth.org/wp-content/uploads/2012/05/myers-potential-pathways-from-hydraulic-fracturing4.pdf «New Study Predicts Frack Fluids Can Migrate to Aquifers Within Years», 01/05/2012, Abrahm Lustgarten, ProPublica http://www.propublica.org/article/new-study-predicts-frack-fluids-can-migrate-to-aquifers-within-years

6 Report on Investigation of the Natural Gas Invasion of Aquifers in Bainbridge Township of Geauga County, Ohio, 2008 http://s3.amazonaws.com/propublica/assets/natural_gas/ohio_methane_report_080901.pdf

Потенційні шляхи забруднення повітря, води і ґрунту� Джерело: Європейський Парламент, Генеральна дирекція внутрішньої політики: «Вплив видобутку сланцевого газу і нафти на довкілля та здоров’я населення»

Вода

9

Україна на розрив. Видобуток нетрадиційного газу

Зважаючи на інтенсивність технологіч-них операцій під час фрекінгу, це лише питання часу, коли відбудеться забруд-нення води. У  США у чотирьох штатах, де проводиться найінтенсивніший ви-добуток нетрадиційного газу (Пенсиль-ванія, Огайо, Західна Вірджинія і Техас), офіційно підтверджено випадки забруд-нення колодязів із питною водою через діяльність видобувних компаній8.

Закон України «Про питну воду і питне во-допостачання», зокрема, забороняє екс-плуатацію надр у зонах санітарної охоро-ни водозаборів питного водопостачання. Водний Кодекс України забороняє екс-плуатацію надр на землях водного фонду, але, на жаль, введеною поправкою дозво-ляє здійснення геологорозвідувальних та бурових робіт9.

7 The Potential Impacts of Hydraulic Fracturing on Drinking Water Resources: Progress Report (December 2012) http://www2.epa.gov/sites/production/files/documents/hf-report20121214.pdf

8 4 states confirm water pollution from drilling http://www.usatoday.com/story/money/business/2014/01/05/some-states-confirm-water-pollution-from-drilling/4328859/

9 Закон України «Про внесення змін до Водного кодексу України» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1990-14

10 SOS Butler County: Black Water + Purple Water = A Fracking Nightmare http://protectingourwaters.wordpress.com/2012/02/11/sos-butler-county-black-water-purple-water-a-fracking-nightmare/

Шлях руйнації обсадки і протікань газу і хімічних речовин� Джерело: Державне агентство з охорони довкілля США7

На цьому фото Стів Ліпські показує, як горить вода з колодязя його приватного будинку непо-далік міста Візерфорд, штат Техас (листопад 2012 року)� Державне агентство з охорони довкілля США підтвердило, що внаслідок діяльності ви-добувних компаній, вода в його колодязі була забруднена метаном і речовинами, що виклика-ють рак, але пізніше відкликало своє рішення� Внаслідок родина Ліпські залишилася без джере-ла питної води� Це приклад того, як Агентство змінює свої висновки під тиском представників республіканської партії та промисловості� Ті роз-критикували його за неефективність і «поспішні рішення»� Після цього Агентство знизило свої вимоги до видобувних компаній� Фото: Л.М. Олтеро / Associated Press

Після гідророзриву двох свердловин біля їхнього дому родина Макевой, штат Пенсильванія, як і багато інших родин в окрузі, не може використовувати воду з-під крану, аналіз показав наявність миш’яку, марганцю, аміаку та летких органічних сполук� Їм доводиться привозити воду для приготування їжі та побуту в каністрах10� Фото: Іріс Марі Блум

Мешканка західної Пенсильванії набирає воду з крану, вона пов’язує погіршення її якості з бурінням газу, що відбувається неподалік� Фото: Кейт Сракочич / Associated Press

10

Вісім із п’ятнадцяти водозаборів у Хар-ківській, Донецькій та Луганській об-ластях розташовані на річці Сіверський-Донець11, яка розташована в самому центрі Юзівської ділянки. У тих регіонах України, де вже проводять гідророзриви (Дніпровсько-Донецька западина), люди найчастіше скаржаться на те, що якість води помітно погіршується і вода зникає з колодязі12.

У межах Олеської площі знаходяться чис-ленні водозабори, що використовуються для господарсько-питного водопостачан-ня, родовища мінеральних вод. На думку спеціалістів, зважаючи на щільність на-селення, на Львівщині складно або навіть неможливо розмістити бурову вишку та амбари з дотриманням державних сані-тарних норм, оскільки санітарно-захисна зона відстійника з токсичними відходами має бути не ближче, ніж за 3 км до населе-них пунктів13.

Утилізація відходівОсновною і досі не розв’язаною пробле-мою видобутку нетрадиційного газу є утилізація фрекінгової рідини. Перед гідророзривом пласта до води додають

пісок та токсичні речовини, щоб не псу-валося бурильне обладнання і підтриму-валася необхідна консистенція розчину (лубриканти, згущувачі, біоциди, анти-корозійні речовини, розчинники тощо). Згідно з даними видобувних компаній, хімічні речовини становлять від 0,5 до 1,5 % від загального об’єму суміші. Точну інформацію про склад та об’єм викорис-таної фрекінгової рідини гірничодобувні компанії часто не розголошують.

Для однієї операції використовують у се-редньому 15 тис. куб. м води, це означає, що в ході одного гідророзриву можуть використовуватися десятки тон хімікатів. При цьому гідророзрив однієї свердлови-ни може здійснюватися до 10 разів.

Після гідророзриву від 20 до 80 % рідини повертається на поверхню, і, крім спеці-ально доданих хімічних речовин, часто містить розчини важких металів та раді-онуклідів14, що природно трапляються в  глибоких шарах породи. Це десятки тисяч тон токсичних відходів, які мають бути ретельно зібрані і знешкоджені.

У світі не існує економічно обґрунто-ваної технології з очищення і пере-робки фрекінгової рідини, яка б дала змогу зробити її безпечною для людей і  тварин та повернути її до природно-го кругообігу. На сьогодні відпрацьова-ну фрекінгову рідину утилізують такими способами:

y Закачують під землю у порожнечі. Це призводить до того, що токсична ріди-на з часом мігрує під землею до водо-носних шарів.

y Випаровують у відстійниках. При цьо-му в повітря випаровуються леткі ор-ганічні сполуки, які є канцерогенами, а  сухий токсичний осад або вивозять на сміттєзвалища, де його розвіює ві-тер (найбільш «економні» посипають ним дороги від льоду, або поля «для родючості»), або зберігають неглибоко під землею без ізоляції, що призводить до забруднення ґрунтів.

y Виливають просто на землю або у во-дойми чи річки. Це призводить до прямого забруднення води важкими металами, токсичними технічними до-мішками та радіонуклідами.

11 Сайт Лабораторної служби Сіверсько-Донецького басейнового управління водних ресурсів http://www.sdbuvr.slav.dn.ua/UA/tasks.htm

12 Жители харьковского села падают в обморок от воды в колодце – рядом буровики ищут газ http://fakty.ictv.ua/ru/index/read-news/id/1474856

13 Інтерв’ю з канд. геол.-мінерал. наук, Володимиром Харкевичем, від 8 лютого, 2013 року http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/8330

14 Radioactivity in shale NORM and TENORM http://www.marcellus-shale.us/radioactive-shale.htm

Родовище Ютіка, штат Огайо, США� Буровий майданчик із шістьма свердловинами, компрессорною станцією і відстійником для фрекінгової рідини� Фото: Тед Оч, FracTracker

Вода

11

Україна на розрив. Видобуток нетрадиційного газу

y Частково очищують і повторно вико-ристовують для гідророзриву. Такий метод не розв’язує проблеми загалом, оскільки вода все одно назавжди ви-лучається з природи і залишається від-критим питання утилізації концентро-ваних токсичних залишків.

Зберігання фрекінгової рідини у відкри-тих відстійниках, крім того, становить загрозу для диких та свійських тварин та птахів, які намагаються напитися з них або перепочити на них під час міграції. У багатьох штатах США відкриті відстійни-ки для зберігання відходів заборонені15, замість цього компанії зобов’язані вико-ристовувати закриті цистерни.

Що стосується утилізації рідких відходів фрекінгу в Україні, то на заході країни від-сутні очищувальні потужності, які можуть обробляти відходи такого класу небезпе-ки і в такому об’ємі16. На Олеській ділянці компанія «Шеврон» планує закачувати від-працьовану фрекінгову рідину під землю17. Олеська ділянка розташована в третьому поясі санітарної охорони. Згідно з поста-новою Кабінету Міністрів №2024 від 1994 року «Про правовий режим зони водних об’єктів», в третьому поясі санітарної зони не можна ні розміщувати шламо сховища, ні закачувати відпрацьовані води з метою їх захоронення18.

Як буде утилізувати фрекінгову рідину компанія «Шелл» на Юзівській ділянці, не-відомо. Наразі вона зливає фрекінгову рі-дину у відкриті амбари, які ізольовані від землі лише шаром плівки19.

ЗемлетрусиОдним із наслідків видобування нетради-ційного газу є наведена сейсмічна актив-ність. Всупереч розповсюдженій думці, до землетрусів призводить не саме буріння і гідравлічний розрив, а утилізація фрекін-гової рідини. Як було зазначено, одним із методів утилізації є закачування її під зем-лю у так звані поглинальні свердловини (відпрацьовані свердловини з під нафти і газу), або в інші підземні резервуари.

За оцінками Геологічного товариства Аме-рики, в період з 2009 по 2012 рік середня кількість землетрусів у центральній частині США була в 11 разів вищою, ніж протягом попередніх 30 років20. Науковці проводять чіткий зв’язок між ростом кількості земле-трусів та інтенсивним закачуванням від-працьованої фрекінгової рідини у підземні порожнини21. Вони пояснюють фізику про-цесу тим, що сотні тисяч кубічних метрів води закачуються під тиском під землю. Рідина містить певні хімічні речовини, зо-крема лубриканти. Поєднання тиску і зма-щувальних речовин призводить до зсувів порід по лініях природних розломів. Ці самі дані підтверджує й американська науково-дослідна урядова організація, Геологічна служба США22.

У липні 2011 року влада штату Арканзас була змушена заборонити закачування відпрацьованої фрекінгової рідини в по-глинальні свердловини на території шта-ту, оскільки їх функціонування напряму пов’язували з різким збільшенням кількості

15 U.S. DEPARTMENT OF THE INTERIORBUREAU OF LAND MANAGEMENT: Fluid Minerals Operations – Reducing Preventable Causes of Direct Wildlife Mortality http://www.blm.gov/wo/st/en/info/regulations/Instruction_Memos_and_Bulletins/national_instruction/2013/IM_2013-033.html

16 Розвідка та видобуток сланцевого газу: соціальні, правові та екологічні виклики, МБО «Екологія – Право – Людина» http://epl.org.ua/fileadmin/user_upload/publications/Fracking_01.pdf

17 Висновок державної екологічної експертизи та еколого-експертна оцінка проекту «Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Олеська» (стор. 9) http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Rizne/SlancevyjGaz/ekspert.pdf

18 Інтерв’ю з канд. геол.-мінерал. наук, Володимиром Харкевичем, від 8 лютого 2013 року http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/8330

19 Від газової розвідки до екологічної катастрофи? Вода в південно-східних районах області непридатна навіть для технічного використання http://uanews.kharkiv.ua/society/2013/04/13/2906.html

20 Katie M. Keranen, Heather M. Savage, Geoffrey A. Abers and Elizabeth S. Cochran, Potentially induced earthquakes in Oklahoma, USA: Links between wastewater injection and the 2011 Mw 5.7 earthquake sequence, Geology, March 26, 2013, doi: 10.1130/G34045.1 http://geology.gsapubs.org/content/early/2013/03/26/G34045.1.abstract

21 Induced Seismicity Potential in Energy Technologies, 2012 http://i2.cdn.turner.com/cnn/2012/images/06/15/induced.seismicity.prepublication.pdf

22 Fracking Tied to Unusual Rise in Earthquakes in U.S., Bloomberg, 2012 http://www.bloomberg.com/news/2012-04-12/earthquake-outbreak-in-central-u-s-tied-to-drilling-wastewater.html

Відстійник для бурового шламу компанії «Укргазвидобування» на Кам’янській площі, свердловина №17 (село Яремівка, Харківська область), 2013 рік� Фото: Олег Савицький

12

Одним із ризиків при проведенні гідро-розриву або закачуванні фрекінгової рі-дини під землю є те, що рідина може піти під землею уже наявними не документо-ваними свердловинами і шахтами, і вийти на поверхню чи у водоносні шари, забруд-нивши їх25.

Хімічний склад рідини для фрекінгу і її вплив на здоров’я людейКомпанії зазвичай применшують ризики, пов’язані з хімікатами, які використову-ються для видобутку, стверджуючи, що ці речовини часто входять до складу побу-тових мийних засобів, косметики та навіть їжі, і що їх вдихання або ковтання не ста-новить загрози здоров’ю. Навіть якщо це правда, думка про те, щоб вилити пляшку мийного засобу або автомобільного анти-фризу собі в криницю і спокійно далі пити з неї воду, виглядає дивною.

На додаток, за даними компаній, рідина для фрекінгу може містити хімікати, які класифікуються як: токсини, алергени, канцерогени та мутагени26. Ці речовини небезпечні тим, що їх вплив може бути відкладеним у часі. Вони вражають ендо-кринну систему людини, це призводить до сплеску росту онкозахворювань, діабету, безпліддя, викиднів, вроджених вад, ау-тизму і затримки в розвитку у дітей. На від-міну від інших отруйних речовин, токсини, що порушують роботу гормональних сиг-налів, є біологічно активними в надзви-чайно низьких концентраціях. Науковці встановили, що для вагітних жінок, немов-лят і дітей будь-яка доза таких речовин є небезпечною27.

Зокрема у штаті Колорадо (США) було до-сліджено зв’язок між тим, наскільки близь-ко проживають породіллі від територій, де видобувається природний газ, і здоров’ям новонароджених28. Дослідження показа-ло, що у дітей, чиї матері проживали в міс-цевості, де проводилось буріння, кількість випадків вродженого пороку серця була вищою на 30 %, порівняно з тими дітьми, чиї матері жили в місцевості, віддаленій на 12–15 кілометрів від місць буріння. Також було встановлено позитивний зв’язок між кількістю випадків дефектів розвитку нер-вової трубки у дітей і видобуванням при-родного газу.

23 Natural Gas: Arkansas Commission Votes To Shut Down Wells http://www.huffingtonpost.com/2011/07/27/natural-gas-arkansas-commission-shut-down-wells_n_911541.html

24 Інтерв’ю із завідувачем відділу геоекології та пошукових досліджень Інституту геологічних наук НАН України, кандидатом геологічних наук, лауреатом державної премії в галузі науки та техніки, Багрієм Ігорем Дмитровичем http://shalegas.in.ua/gidrogeoekologichnyj-monitoryng/

25 A Case of Fracking-Related Contamination http://www.nytimes.com/interactive/us/drilling-down-documents-7.html#document/p1/a27935

26 Європейський Парламент, Генеральна дирекція внутрішньої політики: «Вплив видобутку сланцевого газу і нафти на довкілля та здоров’я населення», 2011 http://europeecologie.eu/IMG/pdf/shale-gas-pe-464-425-final.pdf

27 C.D. Kassotis, D.E. Tillitt, J.W. Davis, A.M. Hormann, and S.C. Nagel, Estrogen and Androgen Receptor Activities of Hydraulic Fracturing Chemicals and Surface and Ground Water in a Drilling-Dense Region, Endocrinology en.2013-1697; doi:10.1210/en.2013-1697

28 Здоров’я новонароджених залежно від відстані, на якій проживають матері, від газових свердловин у сільських районах штату Колорадо (США), http://ehp.niehs.nih.gov/1306722/

Мешканка міста Грінбріер, Мері Механ, показує на тріщину в підлозі свого будинку, що утворилась після землетрусу� Фото: Джим Янг / Ройтерс

Мешканка штату Техас Барбара Браун показує, яку кількість ліків їй необхідно приймати після того, як стан її здоров’я погіршився через інтенсивне буріння нетрадиційного газу, що розпочався неподалік від її будинку� Вона живе менше ніж у двох кілометрах від бурово-го майданчику і відстійника фрекінгової рідини� У листопаді 2013 року її будинок покрили тріщини через землетруси, що розпочались одразу після того, як компанія почала закачува-ти відпрацьовану фрекінгову рідину під землю� Фото: Джулія Дем’янскі, 2014 рік

і сили землетрусів. Найсильніший земле-трус, магнітудою 4,7 бали, трапився в люто-му того самого року, неподалік міста Грінб-рієр, це був найсильніший землетрус в Арканзасі за останні 35 років. Компанії, що займаються фрекінгом, вимушені вивозити рідкі відходи для захоронення на терито-рію інших штатів23.

Сейсмічна активність може також сприя-ти забрудненню води, оскільки її наслід-ком є утворення нових тріщин у породі. Важливо зазначити, що для Олеської пло-щі характерна складна ситуація. Зокре-ма, слід враховувати наявність у межах Олеської ділянки тектонічних порушень різного рангу і пов’язаних із ними зон трі-щинуватості, проникності та тектонічного дроблення. Проведення штучного гідро-розриву в великих обсягах у таких зонах створює умови для проривів газу та за-бруднювальних речовин у розташовані вище водоносні горизонти і на земну по-верхню (забруднення ґрунтів, ґрунтових та поверхневих вод, загальне підвищення інтенсивності викидів метану)24.

Вода

13

Україна на розрив. Видобуток нетрадиційного газу

2013 року в селі Яремівка Ізюмського ра-йону Харківської області, де працює ПАТ «Укргазвидобування», народилася дити-на з вадами розвитку31. Батьки, у яких до цього народилось двоє здорових дітей, пов’язують це з погіршенням якості води в колодязі через проведення операцій із видобутку газу. Невдовзі після народжен-ня дитини вони покинули село.

Вплив на тваринУ недавньому дослідженні Бамбергера та Освальда зроблено висновок, що тва-рини, особливо домашня худоба, чутливі до забруднення, спричиненого у довкіллі процесами буріння, і до його комплек-сного впливу. Дослідження конкретних випадків у шести штатах США вказує на те, що видобуток нетрадиційного газу має серйозний вплив на людей, домашніх тварин, велику рогату худобу, коней та на живу природу загалом32.

Мішель Бамбергер – ветеринар-практик, а Роберт Освальд – професор фармако-логії у Корнельському коледжі ветери-нарної медицини. Протягом року вони досліджували усі випадки захворювань чи смерті тварин, пов’язані з видобут-ком нетрадиційного газу. Дослідження містить опис кількох випадків: на одній фермі 60 корів випасали біля потічка, у який, як повідомлялося, злили фрекін-гову рідину, а інших 36 особин великої рогатої худоби випасали далі і вони не мали доступу до цього потічка. З 60 корів 21 корова померла, а 16 не змогли дати потомства наступної весни. Усі 36 корів, які не пили з потічка, не мали жодних проблем зі здоров’ям.

Ще один природний експеримент про-водився на іншій фермі, де 140 корів пили воду, забруднену внаслідок про-тічки з  резервуара для відпрацьованої фрекінгової рідини. З цих 140 корів при-близно 70 померли і було багато випад-ків мертвонароджених чи недоношених телят. Інші 60 корів з того самого стада випасалися на іншому пасовищі і не мали доступу до токсичних речовин. Жодна з  них не мала проблем зі здоров’ям чи з народженням потомства.

29 Strudleys win appeal in poisoning case http://www.postindependent.com/news/7176505-113/court-case-strudleys-frick

30 Fracked: Barnett Shale drilling chemicals found in blood and organs http://www.dailykos.com/story/2010/09/26/905373/-Fracked-Barnett-Shale-drilling-chemicals-found-in-blood-and-organs

31 В с. Яремівка, у родині здорових батьків, народилась третя дитина. Дівчинка народилася з патологією, недорозвиненою кистю руки. http://www.youtube.com/watch?v=1yyEqt9hoEI

32 Michelle Bamberger et al. (2012), «Impacts of Gas Drilling on Human and Animal Health», appeared in New Solutions (Jan. 2012). http://www.psehealthyenergy.org/data/Bamberger_Oswald_NS22_in_press.pdf

2011 року родина Струдлей по-дала в суд на компанію «Антеро Ресорсес»� Вона звинуватили компанію в тому, що в резуль-таті буріння було забруднено питну воду і повітря навколо її будинку в штаті Колорадо� Стан здоров’я Білла і Бетті, а також їхніх двох маленьких дітей, погіршився настільки (втрата свідомості, носові кровотечі, сильні висипки на шкірі), що вони були вимушені залишити своє житло� Тепер вони судяться з компанією� На фото: висипки на шкірі одного з їхніх синів29� Джерело: www.postindependent.com

Боб і Емма Парр, що мешкають біля родовища Барнет у штаті Техас, хворіють� Бобу 50 років, і до минулого року кров із носа у нього текла тричі за все життя� Тепер носові кровотечі стали регулярними� Іноді у Боба і Емми кров із носа тече одночасно� У його дружини Емми почалася астма, до цього вона була здоровою і активною30� Джерело: TXSHARON, 2010 рік

2009 року в штаті Луїзіана, США, 17 корів за-гинули через кілька годин, після того, як попили води, в яку потрапила відпрацьована фрекінгова рідина з бурового майданчика компанії «Чезапік Енерджі Корп», що розташований неподалік� Фото: Мішель Бамбергер

14

Видобування нетрадиційного газу через свою природу потребує великої площі землі. Для кожної свердловини необхід-ний майданчик для розміщення технічно-го обладнання, вантажівок із компресо-рами, хімікатів, піску, води і контейнерів для відпрацьованого бурового розчину. Один буровий майданчик у середньому займає від 1,6 до 2 га, після часткового завершення робіт і відновлення ділянки його розмір становить від 0,4 до 1,2 га33. Додаткова територія піде під дороги для вантажівок та під амбари.

На відміну від газу традиційних покладів, де буріння відбувається в одній точці,

для того щоб видобути нетрадиційний газ доводиться бурити величезну кіль-кість свердловин, рівномірно вкриваю-чи ними всю територію родовища. На ти-повому родовищі сланцевого газу в США в середньому розташовано приблизно 1,15  свердловин на квадратний кіло-метр34. При видобутку газу ущільнених пісковиків свердловини розташовують щільніше – до шести на квадратний кіло-метр, оскільки проводиться переважно вертикальне буріння.

Після видобутку газ має бути транспор-тований. Оскільки переважна більшість свердловин дають невелику кількість газу (або малий дебіт) і швидко вичер-пуються, газ можуть зберігати прямо на майданчику і транспортувати вантажів-ками. Якщо майданчики розташовані щільно і дають гарний дебіт, до них мо-жуть провести мережу трубопроводів і  побудувати компресорні станції. Ця інфраструктура також вимагає місця для розташування.

Для обслуговування типової свердловини на родовищі сланцевого газу може знадо-битися до 2000 рейсів вантажівок: вони будуть доправляти устаткування, важку техніку, воду, пісок, хімікати тощо35. Вага таких вантажівок може сягати 35–45 тон. Це призводить до руйнації під’їзних доріг (як ґрунтових, так і асфальтових), мостів, дорожньої огорожі тощо.

Водночас існує великий ризик забруд-нення ґрунту в результаті витоків буро-вого розчину, хімікатів і відпрацьованої фрекінгової рідини, займання резерву-арів і виробок, вибухів, фонтанування свердловин36.

Зокрема на Олеській ділянці планують пробурити близько 1000 свердловин до 2030 року, для яких необхідно буде біля 200 майданчиків площею від 1 до 3 гек-тарів.

Скільки треба землі під нетрадиційний газ

Родовище Ютіка, штат Огайо, США� Буровий майданчик, під’їздні дороги і трубопроводи� Фото: Тед Оч, FracTracker

33 Supplemental Generic Environmental Impact Statement (SGEIS) prepared by the New York State Department of Environmental Conservation (NYSDEC), Division of Mineral Resources on the Oil, Gas and Solution Mining Regulatory Program, Well Permit Issuance for HorizontalDrilling and High-Volume Hydraulic Fracturing to Develop the Marcellus Shale and Other Low-Permeability Gas Reservoirs, Draft September 2009, http://dec.ny.gov/energy/45912.html, and Final Report 2010: http://www.dec.ny.gov/energy/47554.html

34 Sumi L. (2008). Shale gas: focus on Marcellus shale. Report for the Oil & Gas Accountability Project/ Earthworks. May 2008

35 New York State Department of Environmental Conservation,Draft Supplemental Generic Environmental Impact Statement on the Oil, Gas and Solution Mining Regulatory Program, 2009 http://www.dec.ny.gov/energy/58440.html

36 http://thetyee.ca/News/2012/01/25/Landowners-Against-Fracking/, http://af.reuters.com/article/energyOilNews/idAFN2015195120110420

15

Україна на розрив. Видобуток нетрадиційного газу

Вплив інфраструктури для видобутку газу на ландшафт, ріка Колорадо, плато Роан, 2006� Джерело: EcoFlight

Аварія вантажівок, що перевозять буровий шлам, Західна Вірджинія, США� Фото: Ед Вейд молодший, Wetzel County Action Group

37 Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1559-17

38 Розвідка та видобуток сланцевого газу: соціальні, правові та екологічні виклики, МБО «Екологія – Право – Людина» http://epl.org.ua/fileadmin/user_upload/publications/Fracking_01.pdf

Як це стосується власників земельних ділянокЗаконодавство України передбачає від-чуження земельних ділянок із мотивів суспільної необхідності. Одним із таких мотивів є потреби нафтогазової промис-ловості: будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та вироб-ничих споруд, необхідних для їх експлу-атації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відхо-дів виробництва, будівництво нафто- та газопроводів37.

Крім того, умови, прописані в угодах з  компаніями «Шелл» та «Шеврон», пе-редбачають, що, якщо інвестору знадо-биться ділянка, яка перебуває у приват-ній власності і її власник не погодиться на умови, запропоновані інвестором, уряд зобов’язується сприяти інвесторові в отриманні необхідної земельної ділян-ки. При цьому власнику не відшкодову-ється вартість земель і втрачена вигода від її використання тощо38.

16

На початковому етапі розробки родовищ нетрадиційного газу основним джерелом забруднення повітря є викиди від двигунів вантажівок та дизельних двигунів, устатку-вання, яке буде працювати на бурильних майданчиках. В основному це пил, дво-окис сірки, оксиди азоту, свинець, немета-нові леткі органічні сполуки (НМЛОС) та чадний газ. НМЛОС – це в основному бен-зол, толуол, етилбензол і ксилоли.

У США було підтверджено забруднення повітря внаслідок фрекінгу, зокрема під-вищеними дозами бензолу39 та іншими потенційно токсичними нафтовими вугле-воднями, такими, як етилбензол, толуол і  диметилбензол, які викликають подраз-нення слизової оболонки очей, головні болі, біль у горлі, утруднення дихання і ви-сокий ризик захворювання на рак, зокрема лейкемію40. Свинець негативно впливає на неврологічний розвиток дітей. У дорослих він викликає проблеми з боку репродук-тивної системи, гіпертонію, нервові роз-лади. Джерелами забруднення є дизельні двигуни, витоки летких органічних сполук із компресорних станцій, трубопроводів та випаровування з амбарів.

Близько 25 % дорослих і дітей у місцевос-ті, де ведеться видобування нетрадицій-ного газу, хворіють астмою. Починають хворіти ті, хто до цього відчував себе ціл-ком здоровим41.

Із розвертанням інфраструктури дода-дуться подібні викиди від факельного спалювання газу з гирла свердловини, витоки з компресорних станцій, а також випаровування від ставків-відстійників, де буде зберігатися відпрацьована фре-кінгова рідина42.

Люди, що живуть неподалік компресорних станцій та бурових майданчиків, свідчать про такі основні симптоми: запаморочен-ня, головний біль, нудота, слабкість, втра-та апетиту, втрата рівноваги, кровотечі з носа, задуха, прискорене серцебиття тощо.

Забруднення повітря

39 «Study shows air emissions near fracking sites may impact health», 19/03/2012 http://www.pennlive.com/editorials/index.ssf/2010/03/what_we_can_and_should_learn_f.html (http://www.eurekalert.org/pub_releases/2012-03/uocd-ssa031612.php#)

40 McKenzie, L. Witter, R. Newman, S. Adgate, J. «Human health risk assessment of air emissions from development of unconventional natural gas resources», Science of The Total Environment,Volume 424, 1 May 2012, Pages 79–87

41 Study: More fracking health concerns than previously thought http://www.upi.com/Health_News/2013/04/29/Study-More-fracking-health-concerns-than-previously-thought/UPI-26861367208811/

42 Air sampling reveals high emissions from gas field http://www.nature.com/news/air-sampling-reveals-high-emissions-from-gas-field-1.9982

На фото ліворуч знімок елементу компресорної станції звичайним фотоапаратом, на фото праворуч знімок того самого елементу, зроблений на інфрачервону камеру� Видно витоки летких органічних сполук� Фото: Державне агентство з охорони довкілля США

Викиди в повітря на свердловині компанії «Рендж Ресорсес» неподалік міста Монт Плезант, Вашингтон (округ Колумбія)� Джерело: www.post-gazette.com

Спалювання газу в факелі, штат Пенсильванія� Фото: Келан Боровець

17

Україна на розрив. Видобуток нетрадиційного газу

Крім швидкого, негативного і легко діа-гностованого впливу на здоров’я людей, хімічні сполуки, що утворюються поблизу бурових майданчиків, можуть накопичу-ватись в організмі і привести до наслідків, які не можна побачити відразу, але які мо-жуть проявитись через місяці, роки і на-віть десятиліття.

АваріїКрім можливого забруднення під час штат-ної роботи свердловини, місцевим меш-канцям варто зважати на імовірні аварії, що час від часу відбуваються на буриль-них майданчиках. Досвід США показує, що на практиці аварії трапляються часто. Частково через застаріле або несправ-не обладнання, частково через бажання компаній «зрізати кути» і заощадити час і гроші на техніці безпеки, а частково через не контрольованість ходу самого процесу буріння і гідравлічного розриву.

В залежності від характеристик родовища газ містить різні компоненти в тій чи ін-шій пропорції, в тому числі метан, діоксид вуглецю, сірководень, радіоактивний газ радон тощо. В США відмічено випадки аварійних викидів сірководню (який у ви-соких концентраціях є сильнодіючою нер-вово-токсичною отрутою), які призвели до госпіталізації людей43.

В квітні 2011 року на одній із свердловин компанії «Чезапік Енерджі» в Пенсильванії внаслідок відмови обладнання стався ви-кид фрекінгової рідини. В результаті фон-танування на поверхню землі вилилися десятки тисяч метрів кубічних шламу. Від-стійники, що були збудовані для її збору, були одразу переповнені, і рідина почала заливати майданчик. Точний об’єм води, що вилилась, встановити не вдалося. Міс-цевим мешканцям довелося рити канави, щоб рідкі відходи не затопили їхні ділянки. Сім родин було тимчасово переселено. На компанію наклали максимально можли-вий штраф у розмірі 250 тис доларів44.

У лютому 2014 року на одній із газових свердловин компанії «Шеврон» в штаті Пенсильванія вибухнув газ і розпочалася пожежа45. Один робітник був поранений, а інший пропав безвісті. Пожежу не могли загасити протягом чотирьох днів. За  ін-формацією від місцевих активістів, «Шев-рон» надіслала усім, хто жив поруч з цією свердловиною, компенсацію – сертифікат на піцу і пляшку газованого напою46.

Це лише декілька прикладів аварій з сотень позаштатних ситуацій, що трапляються при видобуванні нетрадиційного газу

43 Ohio Woman Fights Natural Gas Industry After Illness Caused by Drilling http://ecowatch.com/2012/07/20/ohio-woman-fights/

44 Pennsylvania Fracking Spill: Natural Gas Well Blowout Spills Thousands Of Gallons Of Drilling Fluid http://www.huffingtonpost.com/2011/04/20/pennsylvania-fracking-spill-gas-blowout-2011_n_851637.html

45 One Injured, One Missing at Southwest Pa. Gas Well Fire http://www.wtrf.com/story/24691233/gas-well-explosion-reported-in-southwest-pa

46 Free Pizza if your Fracking Well Explodes! http://climatecrocks.com/2014/02/18/free-pizza-if-your-fracking-well-explodes/

Сюзанна Веллес-Бабб вимушена носити респіратор, коли виходить на прогулянку зі своїм собакою� Місто Віннсборо, штат Техас, 2012 рік� Фото: Ерін Тріб/ProPublica

Джерело: Пітер Сінклер, Climate Denial Crock of the Week

Аварія на свердловині Ruth 87-2H компанії ЛеНорман в 2013 році, штат Техас, США� Джерело: Drilling Head, World Oilfield Network

Вилив на свердловині компанії «Чезапік Енерджі» 2011 року, штат Пенсильванія, США� Фото: Лінн Велдон

18

Вплив на місцеву економіку

Інвестори, що планують видобувати не-традиційний газ в Україні, наголошують на тому, що така діяльність спричинить бурхливий економічний розвиток, забез-печить країну дешевим газом, а місцеве населення – роботою.

На різке збільшення робочих місць для міс-цевого населення розраховувати не варто. Буріння нетрадиційного газу – це склад-ний, високотехнологічний процес, тому на працевлаштування можуть розраховувати лише фахівці з досвідом роботи (і очевид-но, знанням англійської мови). Можуть ви-никнути робочі місця для водіїв вантажівок та важкої техніки, але постає питання, чи будуть це саме місцеві мешканці. Крім того, усі роботи з підготовки майданчиків є тим-часовими і після закінчення гідророзриву, для нагляду за свердловиною потрібно лише кілька осіб технічного персоналу.

Непрямі робочі місця можуть виникнути у сфері сервісу: готелі, ресторани, побуто-ві послуги тощо. Але треба пам’ятати, що свердловини буряться протягом певного часу, а далі технічний персонал переїздить на нову ділянку, тож не можна розрахову-вати, що попит на ці послуги в конкретному селі чи місті буде тривалим. Міста, де видо-бувають сланцевий газ, отримують певні прибутки від газу, але втрачають набагато більше через знецінення нерухомості та через втрачений туристичний та рекреа-ційний потенціал. Люди, що проживають у  безпосередній близькості від бурових майданчиків, скаржаться на цілодобовий шум, вібрацію і світло48. Через вібрацію може початися руйнація будинків.

Оскільки обладнання для гідророзриву є складним, оператори видобувної про-мисловості воліють купувати його лише у перевірених постачальників, тобто роз-раховувати, що його будуть закуповувати в  Україні, складно. Залишається ймовір-ність, що компанії будуть закуповувати ви-тратні матеріали (хімікати, пісок) у місцевих постачальників, але досвід США показує, що ці речовини мають настільки точно від-повідати специфікаціям, що якщо є переві-рений постачальник, вони воліють возити пісок від нього через декілька штатів, а не закуповувати його на місці.

Треба також пам’ятати про те, що на об-слуговування однієї свердловини може знадобитися до 2000 рейсів вантажівок (а таких свердловин на одному майданчи-ку може бути кілька). Це означає велике навантаження на місцеві дороги. В  угоді про розділ продукції (УРП) не зазначено, що інвестори зобов’язані лагодити роз-биті дороги за свій кошт, тож це лягає на плечі місцевих бюджетів.

Щодо відрахувань від угод про розподіл продукції до місцевих бюджетів. При по-годженні Угоди про розподіл продукції з компанією «Шеврон»49, депутати Львів-ської та Івано-Франківської обласних рад висунули умову про відрахування

47 «Exposing the Oil and Gas Industry’s False Jobs Promise for Shale Gas Development: How Methodological Flaws Grossly Exaggerate Jobs Projections», November 2011, Food and Water Watch (http://www.foodandwaterwatch.org/reports/exposing-the-oil-and-gas-industrys-false-jobs-promise/)

48 The fiscal effects of Fracking in Otsego County, NY, 2011 http://www.scribd.com/doc/63144744/Fiscal-Effects-of-Gas-Drilling-in-Otsego-County-NY-8-15-11-Final

49 http://zik.ua/ua/news/2014/04/08/deputaty_lvivshchyny_vyrishyly_doopratsyuvaty_rishennya_shchodo_slantsevoi_ugody_477779

Мешканка села Добриньов, де проводиться розвідка газу нетрадиційних покладів� Польща, 2013 рік� Фото: Філіппо Бардаззі

19

Україна на розрив. Видобуток нетрадиційного газу

місцевим бюджетам 10  % виручки дер-жави від продажу корисних копалин, видобутих у рамках УРП. У жовтні 2013 року Верховна Рада прийняла відповід-ний законопроект50, а з 1 січня 2014 року набули чинності зміни до Бюджетного кодексу України, згідно з документом, рада області, на території якої ведеть-ся розробка корисних копалин, зможе отримати половину від цих 10  %, 3,5  % отримає районна рада, ще 1,5 % відхо-дить до сільського, селищного або місь-кого бюджету51.

Чи будуть поширюватися ці зміни на До-нецьку і Харківську області, які, на відміну від західних областей, без заперечень по-годили УРП з «Шелл» ще у січні 2013 року, коли законодавство не передбачало від-рахувань у місцеві бюджети, не відомо, оскільки закон зворотної сили не має.

Як ми вже зазначили, законодавство до-зволяє компанії-видобувнику, вилучити необхідну земельну ділянку для своїх по-треб без компенсації збитків чи втраченої вигоди власнику. Але компанії ідуть на такий крок у крайніх випадках, вони на-магаються домовитися. Може трапитися так, що вся громада села буде проти видо-бування, а запропонують, скажімо, комусь п’ять тисяч гривень за оренду ділянки під буровий майданчик і все – одна людина отримала незначну компенсацію, а у ре-шти села зникла вода з колодязів.

Така практика ставить під загрозу і сільсько-господарський бізнес фермерів-орендарів, оскільки видобувні компанії готові заплати-ти за оренду земельних ділянок більше, ніж може собі дозволити фермер.

50 Постанова Верховної Ради України «Про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо коштів від використання (реалізації) державної частини виробленої продукції відповідно до угод про розподіл продукції» http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/647-18

51 Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо коштів від використання (реалізації) державної частини виробленої продукції відповідно до угод про розподіл продукції» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/665-18

Дентон, штат Техас� Буровий майданчик розташований від житлових будинків за 60 метрів� Фото: Джулія Дем’янскі, 2013 рік.

Сотні вантажівок, що обслу-говують газові свердловини, проїжджають щодня через містечко Спрінгвіль, штат Пенсильванія, США� Фото: Спенсер Платт/Getty Images

20

Економічні аспекти видобутку нетрадиційного газу

ЦінаВважається, що сланцевий газ буде дешев-ший, ніж той, що імпортується в Україну з Росії. Ці твердження засновані на даних із США (єдиної країни в світі, де видобу-вання газу відбувається в промислових масштабах), де газ коштує 60-70 доларів за тис. куб. м. Принциповий момент полягає в  тому, що видобування газу нетрадицій-них покладів до сьогодні не відбувалось саме через те, що було економічно не обґрунтованим.

Щодо ціни в США, то вона є такою на цей момент внаслідок кількох дуже важливих передумов: наявність техніки, технології, спеціалістів, розгалуженої інфраструкту-ри та сприятливих геологічних умов. Все це разом дало змогу швидко переорієн-тувати наявні потужності на нову техно-логію. При цьому зазначимо, що ціна – 60-70  доларів за тис. куб. м, – поточна ціна на природний газ є невиправдано низькою, значно нижчою за собівартість видобуван-ня52. Деяким компаніям вдається підтри-мувати рентабельність виробництва лише завдяки видобутку газового конденсату, але так званий «жирний газ» трапляється далеко не на всіх родовищах.

У США ціна на газ різко впала, з 350 до-ларів за тис куб. м у 2008 році до 66 до-

ларів за тис куб. м у квітні 2012, завдяки перевиробництву сланцевого газу53. Зараз беззбиткова ціна газу має становити не менше 280 доларів за тис куб. м. Виникає питання, чому не скоротити видобуток, щоб підняти ціни? Є три причини, чому ви-добуток не скоротили:

y завдяки фінансовим інструментам ви-добувники сланцевого газу змогли підстрахувати свої ризики і завдяки ф’ючерсним угодам забезпечили собі прийнятні ціни, які не дуже залежали від поточних ринкових цін;

y існував резерв незакінчених свердло-вин, які підтримували постачання мі-рою того, як вони поступово виснажу-валися;

y на деяких ділянках необхідно було по-чати буріння попри економічну неви-значеність, оскільки за умовами до-говору на оренду землі, компанія має почати буріння протягом 5 років із мо-менту видання дозволу, або – втрачає дозвіл54.

Але, оскільки інвестиції, уг оди про оренду землі та рішення про те, скільки свердли-ти робилися на основі неймовірно висо-ких цін на газ 2008 року, – тепер багато хто з операторів, зокрема «Тоталь»55, «Ста-тойл»56 та «Чезапік» зазнає збитків. Низькі ціни призвели до збитків серед усіх опе-раторів сланцевого газу від видобувної ді-яльності у розмірі щонайменше 9,3 мільяр-дів доларів. Хвиля поглинань та об’єднань, що прокотилася серед підприємств галузі, призвела до того, що прийшли нові гравці (такі, як великі газові та нафтові компанії) і зробили нове вливання капіталу, що про-довжує підтримувати виробництво газу за

52 The New North American Energy Paradigm: Reshaping the Future http://www.cfr.org/north-america/new-north-american-energy-paradigm-reshaping-future/p28630

53 U.S. Energy Information Administration http://www.eia.gov/dnav/ng/hist/n9190us3M.htm

54 Creeping to a Correction? Why the US Gas Market May be Poised to Recover, June, 2012 http://kimmeridgeenergy.com/Kimmeridge2.pdf

55 Christophe de Margerie: «Le changement climatique, c’est sérieux» http://www.lemonde.fr/planete/article/2013/01/10/christophe-de-margerie-le-changement-climatique-c-est-serieux_1814993_3244.html

56 Statoil to Shed U.S. Natural Gas Wells in November Sale http://bit.ly/1hz2UEl

21

Україна на розрив. Видобуток нетрадиційного газу

збитковою ціною57. Промисловість потер-пає від низьких цін, оскільки низька ціна не дозволяє окупати витрати на буріння і ви-добування. Саме тому видобувні компанії активно лобіюють створення експортних СПГ-терміналів, щоб вийти на ринки Євро-пи і Східної Азії та продавати газ за значно вищою ціною58. Вони очікують, що як тіль-ки буде налагоджений експорт, це дасть змогу значно підвищити ціни.

Станом на травень 2014 року дозволів на будівництво терміналів видано лише шість59. На будівництво одного СПГ-терміналу необхідно близько 10 млрд. доларів, а всього експортного комплек-су  – до 30 млрд. доларів. Тож на швид-ке налагодження експорту до Європи (і України зокрема) годі чекати.

В Україні треба враховувати додаткові видатки на необхідну інфраструктуру і  складніші геологічні умови60. Напри-клад, очікується, що поклади сланцевого газу в Польщі (чиї геологічні умови поді-бні до українських), знаходяться на гли-бині у півтора раза більшій, ніж у США. Це, на думку фахівців сервісної видобувної компанії «Шлюмберже», збільшить со-бівартість буріння у три рази61. Виникає необхідність у потужніших насосах, а бу-рові вишки мають бути розраховані для буріння на більших глибинах та з вищими температурами. Усе це разом збільшить видатки та буде вимагати розробки ново-го обладнання та технологій, які не мож-на просто перенести з Америки62.

Спроби таких консалтингових компаній та консультантів, як Wood MacKenzie63, Bloomberg New Energy Finance64, або Poyry65 передбачити вплив видобутку сланцевого газу на ціни на газ побудова-ні на дуже оптимістичних припущеннях і  не враховують видатки на необхідну інфраструктуру. Авторитетний німець-кий економічний дослідницький інсти-тут ZEW нещодавно дійшов ще більш вражаючих висновків. Він зібрав думки понад 200 експертів із газу та газової промисловості, які передбачають, що сланцевий газ стане економічно вигід-ним лише за ціну від 560 до 650 доларів за тис куб. м66.

Менше з тим, експерти погоджуються, що навіть невеликі об’єми газу не будуть видобуватися без залучення державних субсидій. Є очевидним, що знадобиться додаткове стимулювання у вигляді від-строчок або звільнення від податків, зни-ження податків та прискореної аморти-зації. Про це яскраво свідчать умови, на яких було укладено угоди про розподіл продукції з «Шелл» і «Шеврон», інвестори сплачують мінімум податків, звільнені від сплати багатьох податків та зборів, від по-датків звільнені всі операції з вуглеводня-ми до моменту їх розподілу.

Так державна підтримка призводить до того, що нетрадиційний газ напряму конкурує з відновлюваними джерелами енергії, такими, як біогаз, біомаса, та може замкнути економіку та бюджетні кошти в інфраструктурі для природного газу, яка викидає велику кількість парникових га-зів (як від спалювання метану, так і його витоків) і запаси якого вичерпні.

57 Creeping to a Correction? Why the US Gas Market May be Poised to Recover, June, 2012 http://kimmeridgeenergy.com/Kimmeridge2.pdf

58 If Barack Obama wants a cleaner world and a richer America, he should allow natural-gas exports http://econ.st/1d6Hg9F

59 Feds grant sixth license to export US natural gas http://fuelfix.com/blog/2014/02/11/feds-grant-sixth-license-to-export-us-natural-gas/

60 Повільний рух у нікуди: розвиток сланцевого газу в Європі http://bit.ly/ON6od5

61 Poland Stumbles as Shale Gas Industry Fails to Take Off http://www.naturalgaseurope.com/poland-shale-gas-industry-fails-to-take-off

62 Shale-Gas Drilling Cost in Poland Triple U.S., Schlumberger Says http://www.bloomberg.com/news/2011-11-29/shale-gas-drilling-cost-in-poland-triple-u-s-schlumberger-says.html

63 Wood Mackenzie (2012), Сланцевий газ у Великобританії – пільгового оподаткування не достатньо. Розуміння процесу розвідки і видобутку. Повний звіт не доступний в Інтернеті. Резюме звіту можна знайти за посиланням: http://www.woodmacresearch.com/cgi-bin/wmprod/portal/corp/corpPressDetail.jsp?oid=10989661

64 UK Shale Gas No «Get Out of Jail Free Card» http://about.bnef.com/press-releases/uk-shale-gas-no-get-out-of-jail-free-card/

65 The Impact of Unconventional Gas on Europe, June 2011 http://www.poyry.co.uk/sites/www.poyry.uk/files/The_Impact_of_Unconventional_Gas_on_Europe.pdf

66 Дослідження Економічного дослідницького інституту ZEW, Німеччина http://bit.ly/1mMx4cM

Працівник міняє бурові насадки, штат Колорадо, США, 2013 рік� Фото: Бреннан Лінслі/Associated Press

22

Запаси і темпи видобуванняНа сьогодні немає жодних достовірних даних про обсяги запасів газу нетради-ційних покладів на території України. Оцінки варіюються залежно від оптиміз-му та власних інтересів того, хто оцінює (від 1 до 30 трлн куб. м), без зазначення частки, яка є технічно видобувною. Без проведеної геологічної розвідки говори-ти про конкретні цифри не можна. Досвід сусідніх Польщі67 та Угорщини68 з подібни-ми геологічними умовами показує, що уже низка компаній згорнули там свою діяльність через те, що результати бурін-ня виявилися незадовільними, а перша «сланцева свердловина» компанії «Шелл»

в Україні не виправдала сподівань щодо запасів69.

Ефективність вилучення на родовищах сланцевого газу є дуже низькою, лише 6,5 % запасів можна вилучити70. Крім того, свердловини нетрадиційного газу дуже швидко виснажуються, вони видають при-близно 70 % своїх запасів газу (або дебіту) протягом першого року експлуатації. Інши-ми словами, після першого року роботи зі свердловин видобувають лише 20-37 % від їх початкового дебіту, і цей відсоток продо-вжує знижуватися протягом всього періоду експлуатації свердловини.

За твердженнями Едуарда Ставицького, видобуток мав початися 2014 року, а до 2030 року об’єми видобутку збільшаться настільки, що Україна почне експортува-ти газ. Ці твердження є абсолютно нере-алістичними, оскільки лише на геолого-розвідку відведено 5 років. На буріння ж запланованої кількості свердловин і роз-гортання інфраструктури підуть роки. У США, наприклад, працює близько 2500 вишок, а в Європі станом на 2012 рік на-явні лише 72 бурові вишки, не всі з яких пристосовані для гідророзриву72.

Головний економіст компанії BP зазна-чив, що «знадобляться роки для того щоб розпочати та наростити видобуток слан-цевого газу в Європі», при цьому «обсяг видобування в Європі може сягнути лише 68  мільйонів м3 на день до 2030 року, порівняно з 566 мільйонами м3 на день в  США на сьогодні»73. У звіті за 2012 рік «Огляд світової енергетики» Міжнарод-не енергетичне агентство припустило, що є «малоймовірним», що нетрадицій-ний газ зможе компенсувати вичерпан-ня ресурсів традиційного газу в Європі в 2020 році, і дало прогноз, що в 2030 році виробництво сланцевого газу в Європі становитиме лише 2-3  % від загального споживання газу в Європі74.

67 North American firms quit shale gas fracking in Poland http://www.bbc.co.uk/news/business-22459629

68 Why European Shale Is Totally «Fracked» http://onforb.es/1oedQYW

69 Запасы сланцевого газа в Украине не подтвердились http://bit.ly/1hNVlbD

70 http://www.ogj.com/articles/print/vol-110/issue-12/exploration-development/evaluating-production-potential-of-mature-us-oil.html

71 Drill, Baby, Drill: «Can Unconventional Fuels User in a New Era of Energy Abundance» http://www.postcarbon.org/reports/DBD-report-FINAL.pdf

72 The impact of unconventional gas on Europe, Poyry http://bit.ly/1i1NQlX

73 http://www.telegraph.co.uk/finance/newsbysector/energy/oilandgas/9806638/Shale-gas-is-not-a-game-changer-for-the-UK-says-BP.html#

74 http://www.worldenergyoutlook.org/

Рис� 1� Термін роботи газових свердловин в Америці порівняно з середньою продуктивністю свердловин, 1990-2010 рр�71

Економічні аспекти видобутку нетрадиційного газу

23

Роль нетрадиційного газу в балансі споживання газу в Україні

Відповідно до «Енергетичної стратегії України» до 2030 року75 очікується посту-пове зниження споживання природного газу: за базовим сценарієм балансу при-родного газу передбачається, що у 2030 році загальне споживання знизиться до 49,4 млрд. м3. 2013 року прогнозоване загальне споживання природного газу в країні становило 51,6 млрд. м. куб, за фактом – 50,3 млрд. м3 , з них імпортовано 27,9 млрд. м3.76

Також в Енергетичній стратегії зазначено, що при цьому Україна збільшить власний видобуток природного газу більше ніж удвічі (за базовим сценарієм з 20,5 млрд. м3 до 44,4 млрд. м3 у 2030 році), що дасть змо-гу зменшити імпорт природного газу до 5  млрд. м3. Очікувалося, що об’єми влас-ного видобутку вдасться наростити за ра-хунок видобутку газу на глибоководному шельфі Чорного моря і газу нетрадиційних покладів, оскільки наявні традиційні газо-ві родовища є виснаженими.

Доля видобування газу на глибоководному шельфі Чорного моря залишається неви-значеною, оскільки після окупації Криму Росією, новопроголошена та невизнана українським урядом влада Криму намага-ється встановити контроль над державною компанією «Чорноморнафтогаз»77 і над природними ресурсами Чорного моря.

Що стосується видобутку газу нетрадицій-них покладів, як ми зазначили в розділі «За-паси і темпи видобутку», наукових даних про запаси нетрадиційного газу в Україні немає. Навіть якщо геологічна розвідка по-каже наявність таких запасів: по-перше, на відміну від традиційних родовищ, свердло-вини нетрадиційного газу віддають до 70 % свого об’єму газу в перший же рік, тобто вони швидко вичерпуються.

По-друге, для того, щоб підтримувати об’єм газу, який буде компенсувати витра-ти на буріння, треба буде бурити велику кількість свердловин, що може стати не-підйомним фінансовим тягарем для ком-паній і погіршити якість життя людей, що

75 Енергетична стратегія України на період до 2030 р., схвалено 24.07.2013 року http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/n0002120-13/paran3#n3

76 Статистичні дані Міністерства енергетики та вугільної промисловості України http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/publish/article?art_id=260835&cat_id=35081

77 Київ звернеться до суду щодо захоплення РФ «Чорноморнафтогазу» http://www.epravda.com.ua/news/2014/05/13/451908/

Рис� 2� Загальне споживання газу в Україні 2009–2013 рр� Джерело: сайт Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

0

20

40

60

80

100

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013

Загальне споживання газу в Україні 2009-2013 рр.

(млрд. м. куб.)

24

мешкають неподалік місць видобування. Це, своєю чергою буде провокувати дер-жаву на надання податкових пільг і субси-дій, тобто субсидування приватних компа-ній за рахунок платників податків, тобто тих самих людей, що потерпають від цієї промисловості.

По-третє, малоймовірно, що буріння вели-кої кількості свердловин буде відбуватися в Україні настільки швидкими темпами, щоб подвоїти видобуток природного газу до 2030 року ще й через простий брак тех-ніки і спеціалістів.

Підсумовуючи вищенаведене, газ нетра-диційних покладів – надто ненадійне, до-роге і ризиковане джерело енергії, для того, щоб із ним пов’язувати майбутню енергетичну незалежність України.

Якщо подивитися на прогноз балансу спо-живання природного газу за 2013 рік78, можна побачити, що найбільшими спожи-вачами є промисловість (47 %), населення (32 %) та генерація тепла і електроенер-гії (12 %). При цьому частка електричної енергії, виробленої з природного газу в Україні, не перевищує 10 % (в 2010 році).

Як видно з цифр, видобуток власного газу в Україні, 22 млрд. м3 майже повністю по-криває потреби населення і теплогенеру-вальних підприємств, – 22,8 млрд. м. куб., тобто ці категорії споживачів не мають залежати від високих цін на імпортний

газ чи від перебоїв у його постачанні. Ле-вова частка споживання газу припадає на промисловість. Саме для потреб про-мисловості необхідно або імпортувати природний газ, або видобувати газ не-традиційних покладів.

В Україні існує значний потенціал для скоро-чення споживання газу. Базовий сценарій розвитку економіки в Енергетичній стратегії України передбачає вихід до 2030  р. на рі-вень споживання газу в 49 млрд. м3 і тепла в 271 млн. Гкал на рік. Для цього потрібна активна реалізація заходів із підвищення енергоефективності та скорочення спожи-вання газу приблизно на 40 % і тепла – на ~25 %, зокрема за рахунок таких зусиль:

y Модернізація промисловості з вико-ристанням енергоощадних технологій;

y Зниження втрат газу і тепла за рахунок реконструкції газотранспортної систе-ми і систем теплопостачання;

y Приведення тарифів до економічно об-ґрунтованого рівня;

y Зміна законодавства України з метою посилення будівельних нормативів і ре-конструкції системи теплопостачання;

y Модернізація житлових і комерційних будинків із проведенням енергетичних аудитів об’єктів та забезпеченням пер-соніфікованого обліку споживання газу й тепла;

y Перехід на використання альтернатив-них джерел тепла в сільській місцевості;

y Просування альтернативних джерел виробництва тепла.

При цьому той самий базовий сценарій передбачає, що за відсутності реалізації заходів підвищення енергоефективності сукупний обсяг споживання газу в еко-номіці до 2030 р. буде становити близько 82 млрд. м3, тепла – близько 366 млн. Гкал на рік. Ми вважаємо такий прогноз рос-ту споживання нереалістичним, оскільки в  Енергетичній стратегії закладені нере-алістичні показники економічного рос-ту (5  %), та переоцінено ріст споживання енергії. Однак, усі перераховані вище за-ходи з енергозбереження є реалістични-ми, можуть бути втілені за наявності по-літичної волі і призведуть до реального скорочення споживання газу.

Рис� 3� Прогнозований баланс споживання природного газу в Україні в 2013 році (крім закачування газу до підземних сховищ – 8,45 млрд� м� куб)�Джерело: Розпорядження Кабінету Міністрів Україні № 327-р, від 29.04.2013

78 Розпорядження Кабінету Міністрів Україні № 327-р, від 29.04.2013 «Про затвердження прогнозного балансу надходження та розподілу природного газу в Україні на 2013 рік» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/327-2013-%D1%80

Виробничо-технологічні потреби газотранспортної системи (3,56 млрд. м3)

Потреби населення (16,5 млрд. м3)

Теплогенеруючі підприємства та ТЕЦ (6,3 млрд. м3)

Бюджетні установи та організації (0,9 млрд. м3)

Промислові споживачі (24,12 млрд. м3)

7 %

2 %

32 %47 %

12 %

Роль нетрадиційного газу в балансі споживання газу в Україні

25

Україна на розрив. Видобуток нетрадиційного газу

Заходи з енергозбереження в ЖКГ та в теплопостачанніРеалізація енергоощадних заходів у секторі споживання тепла передбачає зниження його питомого споживання приблизно на 30 % за рахунок проведення енергетичних аудитів із подальшим підвищенням термоефективності будинків із застосуванням сучасних норм та стандартів у будівництві, передусім у сфері будівництва та рекон-струкції житлового та промислового будівельного фон-ду. Пріоритет повинен надаватися впровадженню енер-гоощадних технологій у державному секторі, об’єкти якого мають найбільший потенціал із підвищення енер-гоефективності та перебувають у державній власності, що шляхом централізованої координації дасть змогу до-сягти значного ефекту у короткий термін.

В Енергетичній стратегії України передбачено, яким має бути системний підхід до підвищення енергоефектив-ності в ЖКГ. Зокрема слід приділити значну увагу удоско-наленню інженерного обладнання житлових і громад-ських споруд, ширшому використанню міжнародного досвіду впровадження енергоощадних систем кондиці-ювання та вентиляції приміщень із рекуперацією та ути-лізацією вентиляційних викидів, низькотемпературних систем опалення на основі сучасних водогрійних котлів та теплових насосів. Для забезпечення необхідних для реалізації таких проектів передумов, необхідно здій-снити перехід на економічно обґрунтоване тарифоутво-рення, яке також стане вагомим фактором підвищення ефективності використання тепла шляхом зміни пове-дінки споживачів. Підхід до зміни поведінки споживачів теплової енергії має бути комплексним і залучати разом із зазначеними тарифними методами також нетарифні стимули (інформування населення, пільгові кредити на енергоощадне обладнання тощо).

При реконструкції наявного житлового фонду на осо-бливу увагу заслуговує переобладнання внутрішньо-будинкових теплових мереж за двотрубною схемою із впровадженням термоклапанів, систем обліку спожи-вання теплової енергії.

Як показують численні техніко-економічні дослідження, варіанти реконструкції систем централізованого тепло-постачання з використанням сучасної ізоляції тепло-вих мереж, індивідуальних теплопунктів із досконали-ми системами погодного регулювання, модернізацією котелень, в умовах економічно обґрунтованих цін на енергоносії і обладнання має незаперечні економічні та екологічні переваги перед варіантами впровадження ін-дивідуального опалення у житловій забудові підвищеної поверховості (3 поверхи і більше).

Реалізація таких проектів потребує якнайскорішої від-мови від практики перехресного субсидування з боку промисловості у сферах газопостачання, електропоста-чання, а також субсидування виробництва тепла із впро-

вадженням механізмів адресних субсидій соціально не-захищеним верствам населення.

Іншою важливою умовою впровадження політики енер-гозбереження в системах централізованого теплопоста-чання має бути налагодження всеохопного автоматич-ного контролю та комерційного обліку теплових потоків шляхом встановлення лічильників на всіх стадіях вироб-ництва, транспортування, розподілу та використання теплової енергії. Це створить необхідні економічні пе-редумови для впровадження енергоефективних про-ектів у сфері реконструкції зношених сьогодні теплових мереж із підвищенням їх економності і надійності.

Другим джерелом скорочення споживання газу, як у  системах індивідуального опалення, так і в централі-зованих системах, є перехід із газу, мазуту і вугілля на відходи деревини та сільгоспкультур, утилізація тепло-вих вторинних енергоресурсів промислових підпри-ємств, міських ТЕЦ. Найбільший енергетичний потенціал в Україні мають такі види біомаси, як сільськогосподар-ські культури, дрова та відходи деревини, рідкі види палива з  біомаси, тверді побутові відходи, біогаз. За різними оцінками, потенційна встановлена потужність у сегменті біоенергетики може становити 10–15 ГВт те-пла і 1–1,5 ГВт електроенергії.

Для широкого комерційного використання найближ-чими роками доцільно використовувати технології спа-лювання біомаси в котлах і технології збору й утилізації біогазу на тваринницьких фермах та на полігонах твер-дих побутових відходів, оскільки ці технології поки що найкраще розроблені.

На особливу увагу заслуговують проекти впроваджен-ня теплових насосів-регуляторів, призначених для ре-гулювання небалансів електроенергетичної системи із повноцінним виконанням функцій економічного і еко-логічно чистого джерела теплової енергії, що утилізує теплові втрати енергетичного обладнання або теплову енергію довкілля.

Чому промисловість також має бути зацікавлена в скороченні споживання газу?По-перше, газ є вичерпною сировиною, вкладати гроші в розвиток багатомільярдної інфраструктури для ви-добутку палива, що неминуче вичерпається, є недале-коглядною практикою. По-друге, політика держави, що спрямована на підтримку видобутку природного газу, надсилає неправильне повідомлення споживачам, ство-рюючи у них ілюзію, ніби газу вистачить ще надовго і за прийнятною ціною. Внаслідок марнуються кошти і час, які могли бути спрямовані на скорочення споживання і підвищення енергоефективності та перехід на віднов-лювані джерела енергії.

26

Про це свідчать висновки дослідження, яке показує, що сланцевий газ не зробив американську промисловість більш конкурентоспроможною. Німецький банк, KfW, проводив дослідження, в якому порівнював рівень конкурентоспроможності німецької і американської промисловості протягом останніх 10 років, тобто саме тоді, коли відбувся сланцевий бум. Дослідження пока-зало, що виробничий сектор американської економіки не отримав жодних помітних переваг від нижчих цін на енергію. Автори пояснюють це тим, що ціни на енер-гоносії становлять лише незначну частину (2 %) від загальної ціни продукції79. У ньому навіть висловлю-ється думка, що у тривалій перспективі фрекінг також не надає американській економіці конкурентних пе-реваг. Навпаки, робиться висновок, що низькі ціни на енергію не стимулюють підприємства запроваджувати заходи для підвищення ефективності на виробництві, що може поставити під удар їхню конкурентоспромож-ність у майбутньому80.

Хто регулює?В Україні застосування методу гідророзриву є практич-но неконтрольованим з боку держави. Немає спеціаль-них правил чи законів, що регламентували б застосу-вання цієї технології, діяльність компаній регулюється законодавством, що регулює діяльність традиційного

нафтового і газового видобутку. Міністерство екології та природних ресурсів не вимагає у компаній проведення оцінки впливу на навколишнє середовище для операції гідророзриву. Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки не збирає, не накопичує і не об-робляє інформацію про гідророзрив81.

У цьому Україна повторює шлях США, де державні ор-гани нагляду не тільки продовжували застосовувати до фрекінгових компаній законодавство, що регулює ви-добуток традиційних вуглеводнів, але і робили для про-мисловості усілякі послаблення законодавства (вивівши фрекінг з під дії закону «Про чисту воду», «Про чисте по-вітря» тощо). Розуміння прийшло до них лише тоді, коли стали масово проявлятись екологічні наслідки від засто-сування технології гідророзриву. Європейський Парла-мент усвідомив небезпеку подібного підходу і у резолю-ції від 12 листопада 2012 року82 закликав Європейську комісію до розробки спеціального законодавства, яке буде враховувати особливості технології видобутку не-традиційного газу.

На сьогодні в Україні метод гідравлічного розриву в тих чи інших комбінаціях застосовують, декларують наміри про його застосування чи мають ліцензії на розвідку/ви-добуток нетрадиційного газу близько двох десятків ком-паній (Див. Додаток 1).

79 https://www.kfw.de/Download-Center/Konzernthemen/Research/Research-englisch/Fokus-PDF-Dateien/Fracking_you-snooze-you-lose_en.pdf

80 https://www.kfw.de/Download-Center/Konzernthemen/Research/Research-englisch/Fokus-PDF-Dateien/Fracking_you-snooze-you-lose_en.pdf

81 Гидроразрывы в Украине: тайное не становится явным http://www.zfront.org/gidrorazryvy-v-ukraine-taynoe-ne-stanovitsya-yavnym/

82 European Parliament resolution of 21 November 2012 on the environmental impacts of shale gas and shale oil extraction activities (2011/2308(INI)) http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?type=TA&reference=P7-TA-2012-0443&language=EN

Роль нетрадиційного газу в балансі споживання газу в Україні

27

Висновки

Гідророзрив, що проводиться при ви-добуванні нетрадиційного газу, не вар-то плутати із гідророзривом, який про-тягом багатьох років проводився для інтенсифікації видобутку традиційного природного газу, через поєднання із горизонтальним бурінням та різними масштабами впливу.

Видобування газу нетрадиційних покла-дів методом гідророзриву є надзвичай-но небезпечним процесом, який загро-жує забрудненням стратегічного запасу питної води в густонаселених регіонах України. Неправильне застосування тех-нології передбачає великий ризик ава-рій, при цьому існує не менший ризик забруднення та шкоди здоров’ю людей, навіть якщо технологія застосовується правильно. При цьому проблема ути-лізації рідких відходів не розв’язана до сьогодні.

Низка рецензованих наукових дослі-джень показала прямий зв’язок між бу-рінням нетрадиційного газу і забруднен-ням води, повітря і ґрунту в цих регіонах, а також зв’язок між бурінням і погіршен-ням стану здоров’я місцевого населення.

Українське законодавство містить низку прогалин щодо регулювання розробки нетрадиційного газу, державні ограни не контролюють застосування методу гідророзриву. На сьогодні не існує ме-ханізмів утилізації відпрацьованих вод, рекультивації земельних ділянок, де про-водиться буріння, компенсації місцевим мешканцям за екологічну шкоду, збе-реження біорозмаїття та ін. Відсутність належного законодавчого регулювання означає практичну відсутність доступу до правосуддя для місцевих громад. Існує ризик масового примусового відчуження земельних ділянок із мотивів суспільної необхідності у членів цих громад.

Через наявні технологічні і геологічні причини, газ нетрадиційних покладів не може бути видобутий за ціною нижчою від газу традиційних родовищ, а, на дум-ку міжнародних експертів, ціна на такий газ буде не меншою, ніж 560 доларів за тис куб. м. Через ті самі причини обсяги видобування газу нетрадиційних покла-дів не можуть бути нарощені у такому масштабі і так швидко, щоб скасувати ім-порт з Росії, і тим більше розпочати влас-ний експорт.

28

Рекомендації

Як зазначено в Конституції України, надра належать на-роду України. Також там зазначено, що власність на них не повинна використовуватися на шкоду людині і сус-пільству. У зв’язку з цим необхідно зважити, чи варто взагалі дозволяти застосовувати технологію, яка перед-бачає впорскування токсичних хімікатів під землю, і рід-кі відходи якої неможливо очистити.

Гідравлічний розрив пласта у поєднанні з горизонталь-ним бурінням має бути визнаний новою практикою, яка ще малодосліджена в Україні. Законодавство України, що регулює діяльність нафтогазової промисловості, має бути переглянутим з урахуванням особливостей технології гідророзриву для забезпечення адекватного контролю і моніторингу. Зокрема мають бути враховані такі моменти:

y Застосування методу гідророзриву має бути безумов-но забороненим поблизу основних запасів питної води, у районах сейсмічних розломів, районах із де-фіцитом питної води, місцях, що є об’єктами охорони природи (і під ними), на територіях населених пунктів (і під ними).

y Всі хімічні речовини, що використовуються, мають бути оприлюднені, їх кількість має бути обмежена, а використання суворо контрольоване.

y Проведення оцінки впливу на навколишнє середови-ще має бути обов’язковою вимогою при проведенні геологічної розвідки та видобуванні нетрадиційного газу.

y Перевірка стану води до буріння та регулярний мо-ніторинг під час і після буріння і гідророзриву має бути обов’язковою. Результати перевірок мають обов’яково і регулярно оприлюднюватися.

y Використання відкритих відстійників (амбарів) для відпрацьованої фрекінгової рідини має бути заборо-нене.

y Необхідно заборонити передання води на очисні спо-руди, якщо відсутня можливість видалення токсичних і радіоактивних матеріалів.

y Автомобільний транспорт має проходити обов’язкову специфікацію при перевезенні стічних вод, з гарантія-ми запобігання витоку у разі аварії або недбалості во-дія, включно з відповідною підготовкою із безпечного поводження з речовинами.

Держава має вимагати від кожної компанії, що прово-дить гідророзрив, розробити і узгодити з Міністерством надзвичайних ситуацій, плани дій та процедури при можливих надзвичайних ситуаціях. Компанія-видобув-ник має довести, що вона має необхідні ресурси, об-ладнання та кваліфікований персонал для реалізації цих планів та процедур. Ці плани та процедури мають бути оприлюдненими на сайті компанії та серед місцевих жи-телів, де будуть проводитись операції.

Необхідно скасувати звільнення компаній-видобувників від відповідальності згідно з вимогами екологічного за-конодавства України, а також розробити механізм при-тягнення до відповідальності за шкоду, заподіяну групі осіб чи громадам унаслідок видобутку газу нетрадицій-них покладів.

Державна екологічна інспекція України, Державна са-нітарно-епідеміологічна служба України, Міністерство аграрної політики та продовольства України мають про-водити належний та регулярний екологічний контроль та лабораторні аналізи ґрунту і води в регіонах, де ве-деться видобуток нетрадиційного газу.

Перед реалізацією таких проектів необхідно провести аналіз життєвого циклу проекту з обов’язковим аналі-зом витрат і результатів, для того щоб визначити, яку саме вигоду отримають громадяни країни і чи вона переважує збитки довкіллю і здоров’ю людей, яких за-вдасть цей проект.

Енергетична політика України має взяти курс не на спро-би збільшити видобування нетрадиційних вуглеводнів, а на системне зниження споживання первинних енер-горесурсів. Це має відбуватися шляхом скорочення спо-живання енергії і підвищення ефективності використан-ня енергії. Другим напрямом досягнення енергетичної незалежності має бути нарощування генерації з віднов-люваних джерел енергії.

29

Додаток 1. Компанії, що практикують гідророзрив в Україні

Як було зазначено, метод стимуляції свердловин застосовувався в Україні з 50-х років ХХ  сторіччя, а метод гідрав-лічного розриву для видобутку газу не-традиційних покладів компанії почали застосовувати в Україні з 2011 року. В цьому переліку ми перераховуємо ті підприємства, які тим чи іншим чином застосовують чи декларують плани про застосування методу гідророзриву. Цей перелік є неповним, оскільки україн-ський ринок є надзвичайно привабли-вим для нових гравців, а компанії, що видобувають газ на традиційних родо-вищах, можуть в будь-який момент по-чати застосовувати цей метод.

За попередніми оцінками в Україні по-клади нетрадиційного газу розташовані в межах Дніпровсько-Донецького на-фтогазоносного басейну на сході країни та Львівсько-Люблінського басейну – на заході. Активні роботи із застосування гідророзриву пласта ведуться в Полтав-ській області (Руденківсько-Пролетар-ський нафтогазоносний район).

ПАТ «Укргазвидобування»

Державна компанія «Укргазвидобу-вання» створена 1998 року як скла-дова структури  НАК «Нафтогаз Укра-їни».  У  грудні 2012  року державна компанія перетворилася на приватне акціонерне товариство.

ПАТ «Укргазвидобування» проводить гео-логорозвідувальні роботи з пошуку но-вих родовищ вуглеводнів у Дніпровсько-Донецькій западині та у Карпатському регіоні. Сьогодні ПАТ «Укргазвидобуван-ня» проводить розробку 136 родовищ вуглеводнів в Україні83.

Працюючи на старих виснажених родо-вищах, компанія зіштовхнулася із ситу-ацією, коли вона не може підтримувати обсяги видобутку.  Тому ПАТ  «Укргазви-добування» планує збільшити видобуток вуглеводнів за рахунок пошукового бу-ріння на великих глибинах понад 6000 м у Східному нафтогазоносному регіоні країни, впровадженню горизонтального буріння і гідророзриву.

Спільна діяльність «Шелл» та ПАТ «Укргазвидобування»

1 вересня 2011 року «Шелл» та «Ук-ргазвидобування» підписали оновлену угоду про Спільну діяльність на основі першої угоди від 2006 року. Плануються роботи на шести ліцензійних ділянках загальною площею біля 1300 квадрат-них кілометрів84 в Харківській області: площа Павлівсько-Світлівська, Герсева-нівська, Ново-Мечибилівська, родови-ще Єфремівське і Мелихівське. Ці ділян-ки розташовані в межах Балаклійського, Нововодолазького, Первомайського, Лозівського, Кегичівського, Сахновщин-ського, Лозівського і Близнюківського районів. Частки компаній у проекті ста-новлять по 50 % у кожної. «Шелл» є опе-ратором проекту на початковому етапі геологорозвідувальних робіт. 83 http://ugv.com.ua/activities/exploration-department

84 Офіційна сторінка «Шелл» http://www.shell.ua/

Бурова вишка «Укргазвидобування» на Кам’янській площі, свердловина №17 (село Яремівка, Харківська область), 2013 рік� Фото: Олег Савицький

30

Планується буріння 3 пошукових свердловин протягом 3–4  років. На сьогодні пробурені дві пошукові сверд-ловини: у  вересні 2013 року – в Первомайському ра-йоні Харківської області, Біляївська-40085, а у  березні 2014 року – в Близнюківському районі Харківської облас-ті, Новомечибелівська-10086.

Спільна діяльність «Укргазвидобування» та «Карпатигаз» (Svenska Capital Oil)

2012 року ДП «Укргазвидобування» та шведська компанія «Svenska Capital Oil», що є власником української компа-нії «Карпатигаз», домовилися про спільну діяльність, яка передбачає, зокрема, збільшення видобутку газу на наяв-них родовищах ДП «Укргазвидобування» у  Полтавській, Львівській та Харківській областях. Зокрема, ремонт і від-новлення неактивних та малодебітних свердловин, комп-лексну розробку окремих родовищ і впровадження но-вих технологій: закачування азоту у пласти, гідророзрив та видобуток в’язкої нафти87.

ТОВ «Надра Юзівська»

Крім спільної діяльності з ПАТ «Укргазовидобування», ком-панія «Шелл» планує розробляти Юзівську ділянку. У травні 2012 року компанію оголосили переможцем конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції (УРП) на розробку Юзівської ділянки, а 24 січня 2013 року було підписано УРП між «Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (ІV) Б.В.» та ТОВ «Надра Юзівська». УРП підписано строком на 50 років. «Шелл» та ТОВ «Надра Юзівська» мають по 50 % часток проекту (в частині інвестори). «Шелл» є оператором проекту, відповідальним за усі роботи в межах угоди.

Юзівська ділянка знаходиться на території двох об-ластей: Донецької (Краснолиманський, Слов’янський, Олександрівський, Костянтинівський, Артемівський, До-бропільський і Ясинуватський райони) і Харківської (Ба-лаклійський, Ізюмський і  Барвінківський райони)88. На цих територіях очікується видобування газу ущільнених пісковиків. Територія становить близько 7800 км2. Плану-ється видобування газу ущільнених пісковиків.

Станом на червень 2014 року на Юзівський площі прово-диться оцінка базового стану навколишнього середови-ща. З різних джерел надходить суперечлива інформація щодо припинення робіт через воєнну напругу в регіоні, але компанія «Шелл» такий факт заперечує89.

ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька»

В грудні 2010 року «Шахта ім. О.Ф. Засядька» отримала ліцензії на геологічну розвідку та подальше видобування вуглеводнів на дев’яти нафтогазносних площах у Харків-ській і Луганській областях90.

В 2011 році чотири з цих дев’яти площ ПАТ «Шахта ім. О.Ф. За-сядька» передала в користування донецькій фірмі ТОВ «Між-регіональна газова компанія», що належала Олександру

85 Первомайський район Харківської області, село Веселе http://goo.gl/maps/BNZPZ

86 Близнюківський район Харківської області http://goo.gl/maps/n9MMn

87 «Укргазвыдобування» и Svenska Capital Oil будут добывать газ в Украине http://energy.unian.net/oilandgas/604148-ukrgazvyidobuvannya-i-svenska-capital-oil-budut-dobyivat-gaz-v-ukraine.html

88 Див. Додаток 6. Ситуаційний план – Юзівська площа

89 Shell опровергает слухи об остановке разведки сланцевого газа на востоке Украины http://censor.net.ua/news/288498/shell_oprovergaet_sluhi_ob_ostanovke_razvedki_slantsevogo_gaza_na_vostoke_ukrainy

90 Спеціальні дозволи на користування надрами на території Луганської та Харківської областей, видані Державною службою геології і надр України ПАТ «Шахта ім. А.Ф. Засядька» http://zasyadko.net/images/stories/geodoc2013/geodoc_2013_09.pdf

Додаток 1. Компанії, що практикують гідророзрив в Україні

Джерело: офіційний сайт «Шелл»

31

Україна на розрив. Видобуток нетрадиційного газу

91 Короли украинского газа. Кто «потрошит» недра страны: Януковичи и Коломойский http://argumentua.com/stati/koroli-ukrainskogo-gaza-kto-potroshit-nedra-strany-yanukovichi-i-kolomoiskii

92 http://www.ukrrudprom.ua/analytics/Uglevodorodniy_bonus.html93 http://www.kulczykoil.com/ukraine_facts_numbers.html 94 http://www.ebrd.com/english/pages/project/psd/2011/42159.shtml95 Kulczyk Oil Ventures Announces Successful Fracturing in Ukraine

http://www.naturalgaseurope.com/kulczyk-oil-ventures-announces-successful-fracking-in-ukraine-3324

96 Cub Energy Inc. M-17 Well Makes New Gas Pool Discovery in the S7 Zone http://www.reuters.com/article/2014/05/06/idUSnMKWb2lpJa+1c2+MKW20140506

97 http://www.cubenergyinc.com/dnieper-donets-basin.php98 Пінчук інвестує в український сланцевий газ http://businessua.com/industriya/

pinchuk-investue-v-ukrainskii-slancevii-gaz-7492.html# 99 Пінчук розділить управління нафтогазовими активами з «Arawak Energy»

http://ua-energy.org/post/23660

Януковичу (Нижньортищівську (Харківська область), Сиротинську, Сербську і Золотарів-ську (все — Луганська область))91.

Станом на січень 2014 року ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька» займається розробкою дев’яти площ — Володарської (Харківська область), Закутної, Північнолобачівської, За-хіднодеркульської, Ямпільської, Байдівської, Веселенівської, Старобільської і Новоолек-сандрівської (все – Луганська область).

Підприємство відкрито заявляє, що вико-ристовує метод похило-скерованого бурін-ня та гідророзриву92. 2011 року воно уклало угоду про співпрацю з компанією «Халібьор-тон» (Halliburton Co), що є провідною сервіс-ною компанією в США, що спеціалізується на гідророзриві. До ПАТ «Шахта ім. О.Ф. За-сядька» разом із «Халібьортон» займалися промисловим вилученням шахтного мета-ну, нова угода передбачає співпрацю з видо-бутку сланцевого газу.

«КУБ-Газ» («Seriunus Energy», «Cub Energy Inc»)

2010 року польська компанія «Кульчик Ойл Венчурз» (Kulczyk Oil Ventures) придбала контрольну частину ТОВ «КУБ-Газ» (70 %), ще 30 % належать американській компанії «Cub Energy Inc». В 2013 році «Кульчик Ойл Вен-чурз» змінили назву на «Seriunus Energy».

Наразі «КУБ-Газ» є одним із найбільших при-ватних виробників газу в Україні, він має ліцензії на такі ділянки Луганській області: Вергунське родовище (Слов`яносербський район, 10 км. на північ від міста Луганськ), Крутогорівська площа (Слов`яносербський район, 12-15 км на північний захід від міс-та Луганськ), Макіївське родовище з Пів-денно-Макіївським блоком (Кремінський район, 15  км на північний захід від міста Кремінне), Ольгівська площа (Кремінський район, 30 км на північний захід від міста Кремінне), Північномакіївська площа (Кре-мінський і Сватівський райони, Луганська область)93.

Компанія використовує технологію гід-ророзриву, як для збільшення дебіту на-явних свердловин, так і для видобутку нетрадиційного газу. У травні 2011 року Європейський банк реконструкції та роз-витку (ЄБРР) дав компанії «Кульчик Ойл Венчурз» кредит на 40 млн євро94. Цей кре-дит передбачав модернізацію обладнання та впровадження сучасних технологій зі стимуляції наявних свердловин.

Перший гідророзрив компанія провела у жовтні 2011 року на Ольгівському родо-вищі, на свердловині «Ольгівська 6», а у кін-ці того самого року на свердловині «Ольгів-ська 8»95. Протягом 2014 року заплановано провести гідророзрив на свердловинах: «Ольгівська 24», «Ольгівська 11», «Макіїв-ська 15», «Макіївська 17»96.

«Cub Energy Inc»

На додачу до ліцензій, якими «Cub Energy Inc» володіє через ТОВ «КУБ-Газ», амери-канська компанія володіє дозволами на видобування на Осколонівській, Кряків-ській та Східно-Вергунській площах на сході України (офіційно ліцензії належать ТОВ «Техногазіндустрія»)97.

В Закарпатті їй належать ліцензії на Ста-нівську, Русько-Комаровську, Ужгород-ську та Королівську площини (2011 року «Cub Energy Inc» купила 100 % компанії «Тисгаз», якій належали ці ліцензії).

Група компаній «Гео Альянс» («EastOne», «Arawak Energy Ukraine BV»)

Група компаній «Гео Альянс», яка належить Віктору Пінчуку, з 2011 року проводить ви-добуток нетрадиційного газу методом гід-ророзриву98. Наразі відомо про гідророзрив на Луценківському (здійснює ТОВ «Шлюм-берже Ойлфілд Істерн») та Височанському родовищах (здійснює американська нафто-сервісна компанія «Халібьортон»).

2012 року група компаній «Гео Альянс» і  компанія «Arawak Energy Ukraine BV» (Ні-дерланди, входить до групи «Vitoil») домо-вилися про спільне володіння, управління й інвестування, спрямовані на подальший розвиток нафтогазових родовищ в Україні, що належать «Гео Альянсу»99.

Джерело: сайт «Cub Energy Inc»

Джерело: сайт «Cub Energy Inc»

32

«Гео Альянс» володіє 16 ліцензовани-ми ділянками на розробку вуглеводнів загальною площею 1090 км2, 15 з яких знаходяться в Дніпровсько-Донецькій западині100.

y Сумська область: Ясенівське родовище (Охтирський район, 14 км від м. Охтир-ка), Різниківська і Берестівська площі (обидві Липоводолинський район, смт. Липова Долина).

y Харківська область: Західно-Єфремів-ське родовище (розташоване на межі Первомайського, Нововодолазького та Кегичівського районів, за 19  км від м. Первомайськ), Миролюбівська ділян-ка (Лозівський район, за 35 км на північ-ний захід від м. Лозова), Таранушинська ділянка (Балаклійський район).

y Луганська область: Височанське родо-вище (смт. Слов’яносербськ), Зайців-ське (Сватівський район, село Райгород та село Ковалів) і Львівське родовище (Станично-Луганський район, смт. Ста-ниця Луганська).

y Полтавська область: Луценківське ро-довище (Лохвицький район, 20 км від м.  Лохвиця), Південно-Кошевойська ді-лянка (Миргородський район) і Макар-цівське родовище (15 км від м. Полтава).

y Чернігівська область: Боханівське ро-довище (Варвинський район).

y Дніпропетровська область: Південно-Орільська ділянка (Юр’ївський район).

y Івано-Франківська область: Косачівська площа (Городенківській і Коломийський райони)101.

«Iskander Energy»

«Iskander Energy» – канадська енергетична компанія, має три ліцензії на видобування метану вугільних пластів і газу ущільнених пісковиків: Червоноармійська (235  км2, спільна діяльність з ТОВ «Екометан»), Кру-тоярівська (685 км2, спільна діяльність з ТОВ «Карбона Енерго») та Південно-Дон-баська площа (431 км2, угода про спільну діяльність із корпорацією «Індустріальний союз Донбасу»).

2013 року пробурено першу свердловину на Червоноармійській площі (KRA-1) для видобування газу ущільнених пісковиків102. До кінця року проведено ще 7  гідророз-ривів103. На 2014 рік заплановано буріння і гідророзрив двох вертикальних свердло-вин на Південно-Донбаській площі та шість нових свердловин на Крутоярівській площі до 2014 року. Промислові об’єми газу до сьогодні отримати не вдалось104.

ТОВ «Пром-Енерго Продукт» («Smart Holding»)

ТОВ «Пром-Енерго Продукт», засноване в 2001 році, має спеціальний дозвіл на ви-добуток вуглеводнів на Васищевському газоконденсатному родовищі в Харківські області (смт. Введенка, Чугуївський район, село Тернова, Харківський район)105.

ПрАТ «Укргазвидобуток» («Smart Holding»)

ПрАТ «Укргазвидобуток», засноване в 1998 році. З 2000 року за угодою про спільну ді-яльність із компанією «Укргазвидобуван-ня» (дочірнє підприємство НАК «Нафтогаз України»), розробляє Островерхівське газоконденсатне родовище (Харківський район, Харківська область, 4 км від міста Мерефа)106.

«Regal Petroleum Corporation Ltd.» («Smart Holding»)

Компанію «Regal Petroleum Corporation Ltd.» було засновано в 1996 році. Вона має спеціальні дозволи на користування над-рами на двох великих газоконденсатних родовищах на півночі Полтавської облас-ті – Мехедівсько-Голотовщинського і Сви-ридівського107.

Джерело: сайт групи компаній «Гео Альянс»

100 http://www.cysec.gov.cy/Downloads/PublicCompanies/Newsletters/2010/Geo-Alliance %20Prospectus_16 %20November %202010.pdf

101 Височанське родовище (ліцензія ТОВ «Гео Альянс Височанське), Львівське родовище (ліцензія ТОВ «Гео Альянс Львівське), Миролюбівська ділянка (ліцензія ТОВ «Гео Альянс Миролюбівське»), Ясенівське родовище (ліцензія ТОВ «Гео Альянс Ясенівське»), Західно-Єфремівське родовище (ліцензія ТОВ «Гео Альянс Західно-Єфремівське), Таранушинська ділянка (ліцензія ТОВ «Гео Альянс Таранушинське»), Південно-Орільська ділянка (ліцензія ТОВ «Гео Альянс Південно-Орільське»), Косачівська ділянка (ліцензія ТОВ «Гео Альянс Косачівське»), Луценківське родовище (ліцензія ПАТ «Природні ресурси»), Кошевойська, Різниківська і Берестівська ділянки, Макарцівське родовище (ліцензія ТОВ «Східний геологічний союз»), Зайцівське родовище (ліцензіяТОВ «Оберон-Вугілля».

102 Hutton Energy and Iskander Energy complete well in Ukraine http://www.huttonenergy.com/latest_news/hutton-energy-and-iskander-energy-complete-well-in-ukraine

103 http://www.iskanderenergy.com/Presentation-December.pdf

104 Точные запасы угольного метана в Украине не определены http://www.ukrrudprom.com/news/Tochnie_zapasi_ugolnogo_metana_v_Ukraine_ne_opredeleni.html

105 http://www.smart-holding.com/ru/our-investments/smart-energy/prom-energo-product/

106 http://www.smart-holding.com/ru/our-investments/smart-energy/ukrgazvydobutok/

107 http://www.smart-holding.com/ru/our-investments/smart-energy/regal-petroleum/

Додаток 1. Компанії, що практикують гідророзрив в Україні

Джерело: сайт «Iskander Energy»

33

Україна на розрив. Видобуток нетрадиційного газу

«Шеврон Юкрейн Б.В.»

2012 року компанія «Шеврон» виграла тендер на першочергове право укладан-ня УРП по Олеській ділянці і в 2013 році підписала Угоду про розподіл продукції з Україною. Івано-Франківська обласна рада узгодила угоду про розподіл вугле-воднів між державою Україна, компані-єю «Шеврон Юкрейн Б.В.» та ТОВ «Надра Олеська» 20 вересня 2013 року, Львівська обласна рада – 3 жовтня 2013 року.

Олеська площа знаходиться на території Львівської (Сокальський, Жовківський, Кам’янка-Бузький, Буський, Пустомитів-ський, Золочівський, Миколаївський, Пе-ремишлянський, Жидачівський райони) та Івано-Франківської областей (Рогатин-ський, Калуський, Галицький, Тисмениць-кий, Тлумацький, Городенківський, райо-ни)108. Загальна площа становить 6 324 км2. На площі планується пошук і видобування сланцевого газу.

Відповідно до проекту УРП етап геологіч-ного вивчення триватиме 5 років, і про-тягом цього часу планується пробурити 13  свердловин, очікується, що 2015 року буде пробурена перша свердловина, а в наступні 3 роки буде буритися 4 сверд-ловини на рік. Згідно з планом, 2019 року розпочнеться етап пілотної та промис-лової розробки із інтенсивним бурінням свердловин. Всього заплановано буріння близько 1000 свердловин до 2030 року, при бурінні 128 свердловин на рік109.

ТОВ «Західгазінвест» («ENI S.p.A», «Cadogan Petroleum Plc», «Західукргеологія»)

ТОВ «Західгазінвест» було створено в люто-му 2012 року. Його заснували дочірнє під-приємство НАК «Надра України», «Західук-ргеологія», спільно з українсько-канадським підприємством «Коломийська нафтогазова компанія «Дельта», що належить британ-ській компанії «Cadogan Petroleum Plc».

«Західгазінвест» володіє ліцензіями на роз-робку 9 родовищ сланцевого газу загальною площею близько 3,8 тис. кв. км на території Львівсько-Волинського басейну: Баулінська та Філімонівська площі (Волинська область), Курінна, Сандугеївська та Яковлівська, Жу-желянська та Реклинецька площі (Львівська область), Дебеславицька та Черемхівсько-Струпківська площі (Івано-Франківська об-ласть)110.

У травні 2012 року італійська компанія «ENI S.p.A» придбала контрольний пакет ТОВ «Західгазінвест» у розмірі 50,01 % (при цьому частка «Cadogan Petroleum» склала 15 %, а НАК «Надра України» – 35 %). Піс-ля цього ENI «S.p.A» оголосила, що збира-ється зайнятись розробкою сланцевого газу на території Львівсько-Люблінського басейну і має необхідні ліцензії. Це своєю чергою викликало заперечення у депута-тів обласних рад Волинської і Львівської областей111. За законодавством, отриман-ня спеціальних дозволів на розроблення родовищ копалин можливе лише за пого-дженням з облрадами за місцем розташу-вання таких родовищ, відповідні ж дозво-ли були надані державній компанії, а  не іноземним інвесторам.

У березні 2012 року Волинська обласна рада погодила ДП «Західукргеологія» Бау-лінську та Філімонівську площу112. А у квітні 2012 року Львівська облрада видала тій са-мій «Західукргеології» спеціальний дозвіл на користування надрами на площі Курін-на, Сандугеївська та Яковлівська113, а також дозволи на геологічне вивчення надр на площах Жужелянська та Реклинецька (спе-ціально під сланцевий газ).

Своєю чергою «Західукргеологія» пе-редала спецдозволи на користування надрами по Баулінській, Курінній, Санду-геївській, Яковлівській, Філімонівській, Жужелянській та Реклинецькій площах до ТОВ «Західгазінвест»114. Права на Дебес-лавицьку та Черемхівсько-Струпківську площі перейшли до ТОВ «Західгазінвест» від «Cadogan Petroleum».

Згідно з даними Державної служби гео-логії та надр України, «ENI S.p.A» предста-вила відомству програму геологорозвіду-вальних робіт на 2012–2015 рр. загальною вартістю 55 млн. доларів. В її рамках пла-нується реалізувати чотири розвідувальні кластери, на кожному з яких будуть засто-совані технології вертикального і горизон-тального буріння, гідророзриву пласта.

108 Див. Додаток 7. Ситуаційний план – Олеська площа

109 http://www.orada.if.ua/fileadmin/documents/Ugoda_Shevron_new.pdf

110 http://www.cadoganpetroleum.com/~/media/Files/C/Cadogan-Petroleum/pdf-media/Cadogan-annual-report-2012.pdf

111 «Сланцева справа» Генпрокуратура з’ясовує законність отримання ліцензій «Eni S.p.A» http://www.gazeta.lviv.ua/ecology/18822

112 http://volynrada.gov.ua/session/10/72

113 Рішення Львівської обласної ради № 480, 481, 482 від 05/15/2012

114 http://www.dkrs.gov.ua/kru/uk/publish/article/95523;jsessionid=B2400F44A9B83B813FE5AB466E3D86FC.app8:2

34

«Cadogan Petroleum Plc»

В Україні «Cadogan Petroleum Plc» самостій-но розробляє Пірківську площу (Полтав-ська область) та Слобода-Рунгурське родо-вище (Івано-Франківська область). Спільно з компанією «ENI S.p.A» розробляє Покров-ське та Загорянське род овища (Полтавська область), Бітлянське, Монастирецьке родо-вища (Львівська область), Дебеславецьке та Черемхівсько-Струпківське родовища (Івано-Франківська область) .

Після того, як «ENI S.p.A» купила контроль-ний пакет ТОВ «Західгазінвест», «Cadogan Petroleum» оголосила, що тепер зосеред-иться на розвідці нетрадиційного газу і на правах партнера планує приєднатися до «ENI S.p.A» у фінансуванні розробки слан-цевого газу на території Західної України, а саме на Монастирецькій та Бітлянській площі (Городоцький та Турківські райони Львівської області).

Цікаво, що у 2008 році «Cadogan Petroleum» уже починала розробляти ці площі під іме-нем ТОВ «Юсенко Надра»117. 2009 року ком-панія пробурила свердловину «Бориня 3» на Боринській площі, але незабаром роботи припинилися через проблеми з ліцензіями.

2013 року роботи відновились у співпраці з «ENI S.p.A». Буріння проводить сервісне до-чірнє підприємство компанії  – «Астро Сер-віс». Бітлянське родовище займає територію 390 км2, до його складу входять Бітлянська, Боринська та Вовченська площі.

На Монастирецькій площі є свердловина «Блажив 1»118, планується повторний за-пуск ще двох уже наявних свердловин.

«Галицька Енергетична Компанія»

У квітні 2014 року Львівська обласна рада погодила «Галицькій Енергетичній компанії» спеціальний дозвіл на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, зокрема дослідно-промислову розробку родовищ, з подаль-шим видобуванням нафти і газу Грядівської площі, розташованої на території Жовквів-ського району Львівської області119.

З витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підпри-ємців можна дізнатися, що статутний фонд ТОВ «Галицька енергетична компанія» ста-новить 1000 грн.120, це дає підстави дума-ти про те, що ця фірму було створено для того, щоб після отримання ліцензій, далі її комусь перепродати. 

СП «Полтавська газонафтова компанія» («JKX Oil&Gas»)

Британська нафтогазова компанія «JKX Oil&Gas» через створену у 1994 році до-чірню компанію «Полтавська газонафтова компанія» розробляє в Україні Новомико-лаївське родовище у Полтавській області загальною площею 271 км2, а також має дозволи на розвідку Заплавської площі, Єлизаветівської площі, Руденківського ро-довища (Полтавська область) і Червонояр-ського-Східного (Харківська область) родо-вищ загальною площею 171,2 км2.

115 Загорянське родовище (ліцензія ТОВ «Астроінвест-Енерджі»), Пірківська площа (ТОВ «Астрогаз»), Слобода-Рунгурське родовище (СП «Коломийська нафтогазова компанія «Дельта»), Покровська площа (ТОВ «Промислова компанія «Газвидобування»), Бітлянське і Монастирецьке родовища (ТОВ «Юсенко Надра»).

116 http://files.investis.com/cadogan/investor/reports/final_uk_prospectus.pdf

117 ТОВ «Юсенко Надра» створене у 2007 році між дочірнім підприємством НАК «Надра України», «Західукргеологія» та дочірнім підприємством зі 100 % іноземним капіталом «Юсенко Україна», що належить британській компанії «Cadogan Petroleum Plc». На той момент йому належали ліцензії на Монастирецьку і Бітлянську площі та Красноїльське родовище.

118 http://eircenter.com/news/britanska-kompan %D1 %96ya-skonczentruyetsya-na-ukrayinskomu-slanczevomu-gaz %D1 %96/

119 http://gw1.oblrada.lviv.ua/rada/rishennialor.nsf/52889c345440ab40c2257b55007e8f51/5f61dd05f6ad0ff9c2257cb300543888?OpenDocument

120 ЛОР нині може видати двом фірмам погодження на видобуток нафти та газу http://zik.ua/ua/news/2013/10/29/lor_nyni_mozhe_vydaty_dvom_firmam_pogodzhennya_na_vydobutok_nafty_ta_gazu_436955

Джерело: сайт «Cadogan Petroleum Plc»

Буровий майданчик компанії ТОВ «Юсенко Надра» на Бітлянській площі (Турківський район)� Фото: Мар’яна Вербовська

Джерело: Рекламний проспект «Cadogan Petroleum Plc», 2008116

Додаток 1. Компанії, що практикують гідророзрив в Україні

35

Україна на розрив. Видобуток нетрадиційного газу

В кінці серпня 2013 року компанія про-вела 10-стадійний гідророзрив пласта на свердловині R-103 (або Руденківська-103) на Руденківському родовищі (Полтавська область, 10 км від смт Нові Санжари)121, за словами компанії це був найпотужніший гідророзрив до цього часу в Європі122. За даними компанії, на родовищі видобува-ють газ ущільнених пісковиків.

Результати гідророзриву на свердловині Руденківська-103 виявилися незадовільни-ми. В 4 кварталі 2014 року планується про-бурити свердловину Руденківська-105, вона матиме лише вертикальну секцію, де буде проведено 4–5 стадійний гідророзрив123.

15 січня 2014 року було запущено першу свердловину на Єлізаветинському родо-вищі, що розташоване в 35 км на півден-ний схід від Полтави124.

НАК «Нафтогаз України»

Володіє ліцензією на геологічне вивчен-ня наявності газу сланцевих товщ на Пи-сарівській площі (Решетилівський район, Полтавська область). Крім цього, компанія володіє ліцензіями у Полтавській області: Оболонська площа (Семенівський район), Будищансько-Чутківська площа (Пол-тавський район); та у Луганській області: Стельмахівська площа (Кремінецький ра-йон), Суходільська площа (Краснодонський район) і Південно-Ямпільсько-Дронівська площа (Кремінський район).

ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України»

ПАТ «Національна акціонерна компа-нія «Надра України», яка є співзасновни-ком ТОВ «Надра Юзівська» та ТОВ «Надра Олеська», володіє ліцензіями на геологічне вивчення надр і пошук сланцевого газу на таких площах: Жадовська, Красноїльська, Сторожинецька (все Сторожинецький ра-йон, Чернівецька область).

ПАТ «Укренерго»

ПАТ «Укренерго» створена 1998 р. 2005 року спільно з НАК «Надра України» і ДП «Західу-крекологія» компанія провела геологороз-відувальні роботи на Прикарпатті і знайшла газ на Гуцулівському родовищі125.

Загальна площа Гуцулівського газового родовища – 58,75 кв.км. Орієнтований термін експлуатації – 10 років. Орієнтовані запаси газу – 300 млн. кубометрів на гли-бині 900  метрів. Родовище частково зна-ходиться на території Національного при-родного парку «Гуцульщина».

Ліцензія на геологічне вивчення надр і по-шук сланцевого газу на родовищі Гуцулів-ське належить ТОВ «Надрагаз».

ТОВ «Парі» («Sunrise Energy Resources»)

2010–2011 року ТОВ «Парі» отримала дозво-ли на промисловий видобуток сланцевого газу на Нікловицькому, Семигинівському (Львівська область) та Шереметівському родовищах (Чернівецька область). Також компанія володіє ліцензіями на видобуток природного газу на Перемишлянському ро-довищі (Львівська область) та Пилипівсько-му родовищі (Івано-Франківська область). Крім того, «Парі» отримала дозвіл на геоло-гічне вивчення Чемигівської площі в  Івано-Франківської області.

За повідомленнями медіа, власником ТОВ «Парі»  є американська «Sunrise Energy Resources», яку свого часу контролював Микола Злочевський126. 

ТОВ «Перша українська газонафтова компанія»

2010–2011 року компанія отримала право промислового видобутку сланцевого газу на Південно-Бориславській складці пер-спективної Південно-Бориславської площі Львівської області, природного газу на Про-летарському родовищі у Криму, Огульців-ському родовищі у Харківській області та Зимницькому у Чернігівській області.

Також «Перша українська газонафтова компанія» отримала дозвіл на геологічне вивчення Пролетарського родовища Дні-пропетровської області та Південно-Бо-риславської площі Львівської області.

Це скорочена версія, що не містить Додатків 2-7. Повну версію публікації можна скачати на сайті НЕЦУ за посиланням http://necu.org.ua/ukraina-na-rozryv/

121 Прес-реліз компанії «JKX Oil&Gas» від 28 серпня 2013 року http://www.jkx.co.uk/~/media/Files/J/JKX/press-release/2013/JKX-Progress-Report-3-on-R-103-Frac-Ukraine-28-08-13.pdf

122 JKX Starts Largest Onshore Frac Ops in Europe So Far http://oilpro.com/post/473/jkx-starts-largest-onshore-frac-ops-in-europe-so-far

123 JKX Oil&Gas: Final Results for the Year Ended 31 December, 2013 http://otp.investis.com/generic/regulatory-story.aspx?&cid=519&newsid=399952

124 http://economics.unian.net/energetics/874271-neftegazovaya-kompaniya-jkx-zapustila-novuyu-skvajinu-v-poltavskoy-oblasti.html

125 В селі Трач Косівського району відкрито газове родовище http://www.ukrenergo.lviv.ua/ru/media.html#cl0005

126 Родовища Миколи Злочевського http://www.epravda.com.ua/publications/2012/02/28/317182/

Джерело: сайт СП «Полтавська газонафтова компанія»

Науково-популярне видання

Україна на розрив. Видобування нетрадиційного газу.

Видавець «ФОП Середняк Т. К.», 49000, Дніпропетровськ, 18, а/с 1212Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи

до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК № 4379 від 02.08.2012.

Ідентифікатор видавця в системі ISBN 7257

Пiдписано до друку 01.06.2014. Формат 60×84 1/8. Папір офсетний.Умовн. друк. арк. 5,58. Обл.-вид. арк. 2,84. Зам. № 7369.

Наклад 500 прим.Віддруковано на базі СПД Попов Д.В.

м. Київ, вул. Леонтовича 9, оф. 018тел. +38 (044) 235 00 09

46

Питання видобутку газу з нетрадиційних джерел на сьогодні актуальне в усьому світі. Надихаючись прикладом США, уряди різних країн, розробляють програми і заохочують інвесторів, аби за рахунок видобутку нетрадиційного газу досягти енергетичної незалежності та/або почати власний експорт енергоносіїв. В Україні питання видобутку газу нетрадиційних покладів набуло особливої актуальності після подій Майдану і загострення відносин з Росією.

У цьому огляді ми розглянемо питання видобутку нетрадиційних вуглеводнів в Україні, технології, що для цього застосовується, та проблеми екологічних, соціальних та економічних наслідків, до яких це може призвести.