ГРОМАДСЬКИЙ Київщини №8/1

4 липня 2012 р.ЗАХИСТЧас настав!

Бій за Україну починається!

2ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТ4 липня 2012 р.Країна

Пряма мова

Віталій Кличко – хороша людина. Він сильний, надій-ний, хоробрий… Саме такі люди потрібні нашій країні. А не якісь там Януковичі з жирними пиками і живота-ми. Я вірю, що Кличко змо-же щось змінити. Але для цього треба об’єднатися силами. Один в полі – не воїн.

Досить ліниво чекати, поки життя саме змінить-ся на краще. Так, в нашій країні надзвичайно ледачі люди. Це не є таємницею. І дуже приємно, що є ще де-які, кому не лінь боротися за наше майбутнє і майбут-нє наших дітей. Адже ледача людина не змогла б стати чемпіоном світу по боксу. Це надто складно.

Дуже хочеться змін. Так все набридло! Колись гар-ну країну ми перетворили на болото. І що найболючі-ше – це те, ким вважають українців. Це, в першу чергу, бідні робітники (тупа робоча сила, без краплини ін-телекту), які масово тікають за кордон не за кращою

долею, а за грошима, щоб якось прогодувати сім’ю. Якщо у великих містах ще можна знайти роботу, то у селах та СМТ прожити на існуючу зарплату просто не-реально. Я сама чоловіка свого майже не бачу, бо він працює в Польщі будівельником. Дітей потрібно ви-вчити, та й дах на хаті прогниває. А із заробітками у нашій країні вистачає лише на хліб, свічку і бідненьку труну самому собі… Ось так.

Світлана Будяк40 років

Село Гоголів

Вибір є!Які думки виникають у пересічного українця при згадці про діючу владу? Не треба бути провидцем чи соціологом, щоб відповісти на це питання. Найпопулярнішою відповіддю неодмінно стане – «набридло». Причому, це стосується не тільки людей, які безпосередньо перебувають біля «керма» прямо зараз. Біль­шість політиків, незалежно від кольору, давно набили оскому своєму електорату. Для якого найбільшою проблемою є те, що правляча верхівка стала пропащим болотом. Частина політиків сидить у тюрмі, ре­шта вирішує їхню долю. Після виборів вони просто можуть мінятися місцями. І ті, кому не пощастило, терпляче чекатимуть нового шансу.

Вихід із патової ситуації може бути один – докорін-на зміна персоналій. Тобто, люди, які керували країною досі, мають піти. Хто у безстрокову відпустку, хто на пенсію, хто за ґрати. Кінець-кінцем, важливим є тільки остаточний результат – справді нова влада.

Наскільки це реально з огляду на найближчі вибо-ри? Спробуємо розібратись із шансами головних пре-тендентів.

ПАРТІЯ РЕГІОНІВ

Шанси в них є. І зовсім не тому, що вони мають най-більшу підтримку. Це партія влади. На жаль, в Україні часто буває так, що неважливо, хто і як голосував. Важ-ливо, хто їхні голоси рахував! Маючи у своєму штаті такого досвідченого ма-тематика, як Сергій Ківалов, регіонали можуть спати спокійно. Арифметика Ківалова така, що результат у 120 від-сотків не виглядає фантастикою.

На думку директора Інституту гло-бальних стратегій Вадима Карасьова, Янукович про-водить в Україні справжню революцію: «Це трансфор-мація політичного режиму в режим особистої влади. Він поступово формує свою еліту, що віддана особисто йому. Особливе значення має контроль над силовими структурами».

Нинішня ситуація найбільше нагадує режими, які будували диктатори минулого сторіччя. Тобто, спроба перебити своїх старих соратників і підняти нагору тих, хто буде сліпо коритися наказам. Адже вони будуть зобов’язані своєму «патрону» абсолютно всім. І зале-жатимуть від нього на всі 100 відсотків.

На щастя, не все так гладенько. Недовіра до діючої влади просто величезна. Навіть у тих регіонах, де вона завжди набирала левову частку голосів. А тому дуже важливо впровадити на виборах ретельний контроль з боку міжнародних спостерігачів та партій-конкурен-тів. Лише у такому випадку можна сподіватись на ре-зультат, що відповідатиме дійсності.

І хай там як, але час Партії регіонів невблаганно спливає. Питання в тому, хто саме прийде на зміну.

«БАТЬКІВЩИНА»

Тут все більш-менш зрозуміло. Найбільші сподіван-ня на те, що Юлію Тимошенко таки випустять з буцегар-ні до виборів. Тоді їхні шанси просто злітають до небес. Піднявши колишню прем’єрку на прапор, опозиціоне-ри впевнено сформують одну з найбільших фракцій у парламенті. Чи багато шансів на це? Аж ніяк. Януковичу такий розвиток подій абсолютно непотрібний. Тому він триматиме її за ґратами до останнього.

Валерій Гончарук, кандидат політичних наук та екс-перт Агентства моделювання ситуацій, каже, що задля додаткового рейтингу «Батьківщина» може спробува-ти схитрувати: «Задекларувати перед висуненням свій варіант списку – з ув’язненими Тимошенко і Луценком. Але зареєстрований у ЦВК буде інший».

Ще одна проблема на яку звертають увагу політо-логи – опозиція всередині самої партії. Новоявленому лідеру Арсенію Яценюку вихід Тимошенко на свободу

аж ніяк не додасть популярності. Адже тоді доведеть-ся поступитись їй не тільки місцем на чолі виборчого списку. Увага газет та телеканалів – знову ж таки – пе-рейде з його персони на колишню лідерку. А тому тут може спрацювати старий принцип: «на двох українців – три гетьмани».

КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ

Що запропонують нам «вічні борці»? Уже зараз очевидно, що нічого нового. Окрилений успіхом ко-муністів на російських виборах Симоненко рветься у бій. Абсолютно не враховуючи того, що він аж ніяк не Зюганов. Не вистачає ані харизми, ані популярності.

Своє комуністи візьмуть просто за рахунок назви партії. І високими їхні цифри можуть стати виключно завдяки тому, що нині вони нале-жать до провладної більшості. Тоб-то, «накрутивши» собі голосів при підрахунку.

Шанси КПУ падають також і через низку скандалів, пов’язаних з їхніми лідерами. Грюкнув дверима обра-жений Грачов. А він і досі має неабияку підтримку се-ред потенційних прихильників партії. Та й гучне роз-лучення з дружиною самого Симоненка знижує його популярність серед старих комуністів.

Та й як вірити їм після фактичного об’єднання КПУ з головною олігархічною силою – Партією регіонів? Саме це питання Симоненку та соратникам доведеть-ся вирішувати у першу чергу. На думку Валерія Гонча-рука, комуністи старанно ховатимуть внизу виборчого списку своїх спонсорів: «Традиційно всі приховані ін-тереси фінансових стовпів партії у першій п’ятірці не відбивають-ся. З великою натяжкою таким можна було вважати колишнього міністра охорони здоров’я Юрія Гайдаєва». А тому банкіри і пред-ставники великого бізнесу підуть у другій десятці. Чи допоможе це нашим «революціонерам», покаже час.

Чи варто очікувати від КПУ боротьби за права тру-дящих після потрапляння до Верховної Ради? Якби вони хотіли цього насправді, давно б цю боротьбу роз-почали. Наразі їх цікавлять виключно «хлібні» посади. Наприклад, пост голови Митної служби.

«СВОБОДА»

Це партія, що виникла на хвилі загальної недовіри до будь-яких представників влади. Чи то нинішніх, чи то колишніх. Історія свідчить, що у часи загальної зне-віри люди часто симпатизують новим лідерам. Частіше за все тим, хто схильний до екстремізму.

Різкі висловлювання Тягнибока здобули йому при-хильників серед найбільш радикальних виборців. І від-штовхнули величезний прошарок інтелігенції. Проте, така стратегія таки дала деякий результат. «Свобода» може пройти до парламенту.

Головною проблемою партії, на думку Ярослава Павловського, директора Інституту інформаційно-го суспільства, буде саме специфічна популярність:

«Партія на чолі з Тягнибоком є у електоральному плані вузько локалізованим проектом. Це означає, що осно-вна боротьба за виборця розгорнеться у 4-5 ключових для партії регіонах».

УДАР

Наймолодша команда з усіх представлених. Причо-му, не тільки в плані часу заснування партії. Люди, яких Віталій Кличко веде за собою, дійсно представляють найбільш дієвий та перспективний прошарок у сус-пільстві. Вони не мають великого досвіду в управлінні державою? З огляду на українські реалії це не є недо-ліком. Швидше навпаки. Як уміють керувати наші «не-божителі» – ми вже знаємо. Нова кров у владі є просто необхідною умовою. До того ж члени команди Кличка не замішані у жодних політичних та корупційних скан-далах. Що само по собі є унікальним.

Виборці УДАРу не сконцентровані в певному регі-оні. Цілі і гасла партії абсолютно зрозумілі та близькі найбільш активній частині виборців. Тому нині вели-чезний адміністративний ресурс влади спрямований саме на боротьбу з новою силою. Проте сам Віталій Кличко вважає, що ці зусилля шкодять передусім самій

діючій владі: «Ті, хто це робить, по-казують людям своє справжнє об-личчя і те, на що здатні – лише лити бруд і витрачати гроші на бігбор-ди, рекламу і фальшивки. Переко-наний, на рейтинги партії УДАР ця

брудна кампанія ніяк не вплине, бо український вибо-рець навчився відрізняти брехню від правди»

Ідеологія партії полягає саме у боротьбі з корупці-єю, зміні економічної системи України. Начебто нічого нового? Так, але при цьому поза увагою залишені такі спекулятивні, неоднозначні питання як мова, НАТО та Чорноморський флот. Та чи час говорити про це при тотальному зубожінні людей?

Лідери партії чітко заявляють про готовність співпра-ці з усіма політичними силами, які спрямовані на реальні реформи у країні. Зокрема, Віталій Кличко наголошує на тому, що одним із головних принципів майбутніх виборів має стати відмова від взаємної боротьби всіх опозицій-них сил: «Ми єдині у тому, проти чого і за що ми виступає-мо. Нам нема чого ділити. Роботи вистачить всім».

Шанси УДАРу, за всіма соціологічними дослі­дженнями, значно перевищують відмітку у 10 від­сотків. Завадити формуванню великої фракції у парламенті може хіба що славнозвісний адмінре­сурс. Або наша з вами байдужість. Тут є над чим за­мислитись.

Сергій Легінь

Вихід із патової ситуації може бути

один – докорінна зміна персоналій

Шанси УДАРу значно перевищують

відмітку у 10 відсотків

З са

йту

korr

espo

nden

t.net

3ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТ№8/1 Особистість

Павло Різаненко: «Маємо об’єднуватися, щоб боротися за демократичну, європейську Україну»Україна й справді стоїть на межі. Або держава зробить різкий поворот, точніше розворот фактично на 180 градусів, або ж вже за тією межею на неї чекають дуже серйозні економічні, а, отже, й соціальні нега­разди, чекає диктатура. Це не домисли, не перебільшення і не залякування. Таким є реальний стан речей. Рівень корупції в Україні вже настільки високий, що фактично загрожує існуванню державі. Чи не тому переважна більшість молодих людей, про що говорять соціологічні дослідження, мріють назавжди ви­їхати з України?!

Вже всім, здається, зрозуміло, що владу не турбують ані ці цифри, ані будь-які інші, котрі сигналізуть про дуже тривожний стан, в якому опинилася з її вини наша держава. Навпаки, в усі доступні способи нинішні можновладці на-магаються законсервувати існуючий стан ре-чей, залишитися при владі.

Ось чому політики нової хвилі саме через це називають осінні вибори до Верховної Ради не інакше, як бій за Україну. І без об’єднання здорових політичних сил досягти бажаного ре-зультату – виграти цей бій – буде складно, або й узагалі неможливо. Єдине питання – з ким і на яких базових принципах об’єднуватися.

Лідер партії УДАР Віталій Кличко та лідер громадської організації «Громадський захист Київщини» Павло Різаненко, виступаючи у суботу, 30 червня, перед громадою Броварів, Березані, Баришівського району, й говорили якраз про те, що об’єднують свої зусилля, аби в підсумку, тобто восени, на виборах до Вер-ховної Ради, перемогу здобули саме демокра-тичні сили. Зрештою, щоб в українському парламенті була створена більшість, яка припинить руйнування держави. А саме це ми бачимо зараз.

Цікаво, що ці обидві постаті дуже схожі між собою. Схожі в тому, що змогли професійно реалізуватися. Ви-хідці з простих сімей, і Віталій Кличко, і Павло Різанен-ко домоглися великих успіхів. Фактично їхні біографії – то біографії успіху. У різних сферах вони досягли ви-щого пілотажу: Віталій Кличко – як талановитий, непе-ревершений спортсмен, Павло Різаненко – як один із найкращих інвестиційних банкірів, що працював в іно-земних компаніях світового рівня.

Обидва не від когось, а з власного досвіду знають про західні цінності, де в державі існує повага до люди-ни, де дотримуються права людини, де всі рівні перед законом, де існує здорова конкуренція, котра й дозво-ляє мати високі стандарти життя. Віталій і Павло так і говорять: вони йдуть у бій за Україну, щоб тут побуду-вати країну з демократичними цінностями, завадити встановленню диктатури.

– Павле Олександровичу, – задаю запитання лі­деру організації «Громадський захист Київщини», депутату Броварської міської ради Павлу Різанен­ку, – чому Ви вирішили співпрацювати з політич­ною партією УДАР?

– Насамперед хочу наголосити на тому, що я був, є і буду відкритим до співпраці з різними силами, які сто-ять на демократичних засадах і ставлять такі ж, як і я, завдання. Це стосується і УДАРу, і об’єднаної опозиції,

й інших сил. Хто не просто декларує певні завдання, а ще й ділом доводить свою здатність вирішувати їх, від-стоювати якісь принципові речі. Це, наприклад, стосу-ється боротьби з корупцією. Важливішого завдання на сьогодні не бачу.

Я маю майже дворічний досвід опозиційної роботи в Броварській міській раді, голосував і голосуватиму проти рішень, які не відповідають інтересам громади, які відверто порушують чинне законодавство. Так, я часто залишаюся у меншості. Але це мене не зупиняє. Я звертаюся до правоохоронних органів, до прокура-тури, до суду. І чимало справ ми вже виграли.

І я, як ніхто інший, знаю ціну об’єднанню. Тільки один приклад. Ми об’єдналися з броварською грома-дою і зуміли відстояти частину парку «Перемога» від незаконних зазіхань можновладців.

Цей успіх, нехай він нібито й локальний, підтвер-джує мою тезу про те, що нічого неможливого немає. В тому числі й щодо кардинальних змін в суспільстві. Ми ставимо завдання перемогти на осінніх виборах до Верховної Ради. А це неможливо без об’єднання зу-силь. Я підтримую наміри УДАРу та об’єднаної опозиції після проходження до парламенту згуртуватися разом з тими, хто переможе і на мажоритарних округах. І зре-штою – мати більшість у законодавчому органі. Імпо-нує мені й те, що ці політичні сили готові узгоджувати єдиного кандидата в мажоритарних округах задля спільної перемоги. Тільки так ми можемо досягти за-гального успіху.

Що ж до УДАРу та заявленого її лідером Віталієм Кличком рішення підтримувати мою кандидатуру, то наша співпраця є цілком прогнозованою.

– Чому? Розшифруйте, будь ласка…– Дивіться, окрім боротьби з корупцією, ми маємо

однакове бачення й щодо інших базових речей рефор-мування нашого суспільства. Це, наприклад, необхід-ність повного перезавантаження судової системи. Без цього говорити про відновлення законності в суспіль-стві просто неможливо, як і про ефективну боротьбу з корупцією. Ми маємо один погляд на міжбюджетні стосунки, які потрібно серйозно децентралізувати. Наприклад, значно більший рівень податків має за-лишатися на місцях – в міських, селищних та сільських бюджетах. Зрештою, маємо зробити так, щоб громади були зацікавлені заробляти більше. Однакові наші по-зиції й щодо спрощення системи оподаткування, ство-рення належних умов для розвитку малого і середньо-го бізнесу тощо.

Зрештою, у нас однакове бачен-ня стратегічного розвитку України – ми хочемо бачити нашу державу демократичною, з високим рівнем соціальних стандартів.

Скажу й ще про одне. УДАР ім-понує мені ще з декількох причин. Йдеться, наприклад, про принципи, за якими поповнюються лави цієї партії (на чому постійно наголошує Віталій Кличко). До кандидатів став-ляться наступні вимоги: по-перше, людина має бути готова інвестувати час та сили в громадську роботу; по-друге, має бути фахівцем у своїй га-лузі; і, по-третє, мати особисті високі моральні якості.

Ще один позитивний момент – партія вже зараз демонструє прин-циповість до тих людей, хто діє всу-переч ідеології партії, хто йде на певні змови, незаконні оборудки з

нинішньою владою. Так було і є у фракції УДАРу у Ки-ївраді, так є і в інших радах. Так сталося, наприклад, з головою фракції у Броварській районній раді. Його виключили з партії саме за співпрацю з владою у тих питаннях, які йшли всупереч з програмними засадами цієї політичної сили. Тобто, миритися фактично зі зрад-никами тут не будуть.

Зрештою, важлива також не тільки програма, по-зиції, яких дотримується ця політична сила, а й чисто людські стосунки. Усім відомо, що справжній друг пе-ревіряється не тоді, коли все добре, а коли щось нега-разд. Ви знаєте, що у лютому цього року на мене було скоєно напад. Так от, в тій складній для мене ситуації представники УДАРу, керівництво партії були перши-ми, хто підставив дружнє плече, морально мене під-тримав.

Це важливо, та все ж головне – в іншому. Ми до-тримуємося поглядів, що нашій державі потрібне повне перезавантаження, її потрібно повернути в русло законності, поваги до прав громадян, ство-рення тут конкурентного середовища, де всі жити-муть і працюватимуть за однаковими правилами. Ми віримо, що це можливо, не дивлячись на всю складність завдання. Ми віримо в успіх і знаємо, як його досягти! Ми твердо віримо в Україну. І ті, хто дотримується таких же поглядів, будуть на­шими партнерами. Ми готові з ними співпрацю­вати.

Микола Березовий

Що думає молодь?

Одразу видно, що люди чекали цього приїзду. І не-дарма. Якщо Віталію Кличку вдасться зібрати навколо себе таких же самодостатніх людей, як і він сам, нам таки вдасться викарабкатись із тієї вигрібної ями, в якій ми зараз опинилися. Я маю на увазі, що Кличку немає сенсу йти у владу за грошима та славою. Це все в нього вже є. І це дуже добре, адже в політики мають йти не голодні до слави й грошей ненажери, а ті, хто вже зміг своїми силами дістатися висот.

Дуже добре, що від партії УДАР у нас балотувати-меться Павло Різаненко. Адже політики – це не лише

обличчя держави, а й її опікуни. А вони мають бути сильними, надійними й чесними.

Я покладаю великі сподівання на те, що ми все ж таки зможемо скинути «регіони». Зараз вони абсолютно всюди. Куди не плюнь – там Партія регіонів. Вони, мов той бульдозер, підми-нають під себе абсолютно все. І неважливо, чи оце «все» цього хоче. Пам’ятаю, вже був такий політик колись. Ми з ним, до речі, воювали. Це був великий диктатор. У Януковича стратегія дещо схожа.

Лишень погляньте, що робить-ся! Законів не дотримується навіть влада! Згадайте лише ситуацію з Інтернетом в Броварах. Приїхав якийсь донецький «Тріолан», і їм дозволили обривати наші мере-жеві кабелі. А це, до речі, приват-на власність, яка грошей коштує. Страшно…

Ольга Стасюк21 рік, м. Бровари

4ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТ4 липня 2012 р.З місця події

Час настав!Бій за Україну починається і в нашому краї. Хай би там не намагались місцеві можновладці зірвати зустріч броварської громади з Віталієм Кличком та Павлом Різаненком, вона відбулась. Відбулась, зай­вий раз показавши, що будь­які вигадані «ремонтні роботи» та «терористичні загрози» не допоможуть владі завадити людям об’єднатись і зустрітися з тими, на кого вони покладають надії на зміни на кра­ще у країні, а відтак – і у своєму житті.

Втім, про все по порядку. Ще в п’ятницю центральна частина майдану Свободи була відгоро-джена стрічкою, а посеред цієї «зони відчуження» заклякла автовишка – як пам’ятка нескін-ченному ремонту. Але це не за-вадило «Громадському захисту Київщини» змонтувати сцену та встановити обладнання в запла-нованому місці.

Отже, люди чекали, і люди дочекалися. Бровари вітали Кличка і як Героя України, і як людину, яка втілює їх споді-вання на зміни до кращого. Бо люди втомились від балачок та обіцянок політиків «зі стажем». Від внутрішніх суперечок в де-мократичних силах і відвертого потурання партією влади прав кожного з нас, і перш за все – права на гідне життя.

Про це й казав Віталій Кличко зі сцени. Казав, що йому соромно за те, що одну з потенційно най-багатших країн Європи зарахову-ють до «третього світу». Що за двад-

цять років незалежності влада не по-будувала нову могутню країну, а роз-тягла по кіпрах залишки колишнього багатства. Що потрібно проводити чистку «політичного бомонду» від тих, кому прості люди «по барабану». І оте його «по бар-р-рабану» загроз-ливим рокотом прокочувалось над натовпом і відлунювалось від стін броварської мерії. І люди вірили – час настав.

А ще, здається, люди повірили, що стояти осторонь не можна. Що скільки б там не було «штиків» в пар-тійних лавах УДАРу, без особистої участі кожного з нас нічого змінити неможливо. Сподіваюсь, кожен при-гадає це, коли наприкінці жовтня йому стане ліньки йти на виборчу дільницю.

Ще на початку мітингу ведучий просив передавати запитання. Проте Віталій Кличко надав перевагу живому спілкуванню з людьми. Втім, пообіцяв, що на письмові запитання також відповість – на сайті партії УДАР, у власних промовах або й влас-ними діями.

Питали про різне. І коли жити стане краще, і коли Кличко «Чарру пику натовче». Щодо останнього Віта-лій пообіцяв, що будь-якої миті. Проте зауважив, що зараз час товкти пики зовсім іншим особам і явищам в нашому суспільстві. З натовпу одразу почали пропо-

5ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТ№8/1нувати прізвища претендентів на клич-ківський нокаут. Багато кого з відомих політиків пригадали.

«А хто ж з вами?» – питають. Люди вже навчені, що за яскравою особис-тістю можуть йти такі «прибічники», що їх лідеру соромно мало б бути. Але й Кличко знає, чого варте його добре ім’я. Бо всі ми бачили, як він його собі здо-бував. Тож вимоги до команди УДАРу суворі: «Ключові критерії, яким мають відповідати наші люди, – це бажання ін-

вестувати сили, знання, енергію й час у роботу над змінами в суспільстві. Бути фахівцями своєї справи і відповідати за той напрямок, який вони на себе бе-

руть. І найважливіше – це моральні якості». Люди замислюються, потім пригадують, на чиє запрошення Віта-лій Кличко приїхав до Броварів та Березані. І таки видно – не розча-рував земляків Герой України.

Тож, коли Павло Різаненко з’явився на сцені, вітали його вже не тільки як відомого опозиційного депутата Броварської міськра-ди, який не дав при-ватизувати частину

парку «Перемога», який змусив місцеву владу врешті-решт працюва-

ти більш відкрито та прозоро, а й як гідного представника УДАРу в нашому краї. Що й підтвердив Віталій Кличко, повідомивши спочатку броварців, а по-тім і березанців про те, що партія УДАР висуватиме Павла Різаненка своїм кан-дидатом на парламентських виборах і буде рекомендувати об’єднаній опози-ції також підтримати його кандидатуру. Тож слова Павла Різаненка «Час діяти!» сприймались вже трошки інакше. Не на місцевому рівні, а в масштабах всієї кра-їни. І я не помилюсь, якщо скажу, що це додало надії. Надії на те, що все у нас в Україні врешті­решт буде чесно, ро­зумно, надійно.

Іван Доля

З місця події

6ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТ4 липня 2012 р.

Питання стосовно будівництва в Яготині заводу з виготовлення мінеральної вати «ROCKWOOL», яка ви-користовується для утеплення будівель, не закрите. З неофіційних джерел мені стало відомо, що земля виділена та будівництво таки відбудеться. А всіляки осади, викиди, домішки та інше покриватимуть площу в радіусі понад 80 кілометрів. Тож березанці на собі відчують виробничі потужності нового заводу. Спо-діваюсь, що ви не дозволите зробити наш край зоною екологічного лиха.

Оксана Бугаєнко, м. Березань

Я сам з Бобровицького району Чернігівської об-ласті, а дружину маю березанку. Звідси і цікавість до ситуації цієї місцини. Вся Україна та й увесь світ бачили, як перемагав і роз-вивався Віталій на спортивній арені. Попри гучні промови, суперники-боксери, з якими зустрічався Клич-ко-старший, зазнали фіаско на рингу. Політика – справа невдячна, складна і зовсім неспортивна. Але хочемо таких же результатів. Віталій наводив при-

клад щодо Грузії. В мене багато знайомих та близьких друзів саме там. Дуже приємне враження від змін,

що відбулися за короткий термін і так якісно. Підтверджую, що країна дійсно розцвіла. Скинула ярмо корумпова-ності, самовладдя, бандитизму. А у нас народ зневірений. Я бачив Ваші, Віта-ліє, перемоги. Хочемо вірити у Вас як політика і державного діяча. Дерзайте!

Анатолій, підполковник міліції у відставці, м. Березань

Конкретні справи

Мрії збуваютьсяВ наш час, на жаль, ніхто не вірить ні в дива, ні в добрих людей, які можуть втілити нашу мрію в життя. В цій розповіді ми хочемо довести протилежне на прикладі вчинків, які робить благодійна організація «Фонд братів Кличків».

Місто Березань, район Завокзалля. Місцеві жителі, що проживають в прилеглих будинках по вул. Комсо-мольській, вже багато років мріяли про те, щоб їхні діти мали свій власний дитячий спортивний майдан-чик, на якому можна було б водночас і погратися, і по-займатися спортом. Але то, звичайно, були лише спо-дівання. Єдине, чого вони встигли домогтися від міс-цевої влади в 2009-му році, – це лише виділення терито-рії, на якій можливо було б втілити їхню заповітну мрію, але коштів на це так і не до-чекалися.

У минулому році жителі міста випадково дізнали-ся про те, що «Фонд братів Кличків» проводить акцію «Клич друзів – граймо разом». Це й був той єдиний шанс, який вів місцевих до заповітної мрії про власний спортивний майданчик. Зібравши більше сотні підпи-сів з проханням до фонду зробити дитячий спортив-ний майданчик, депутат міської ради Алла Новікова відправила заявку для участі в конкурсі. Відправила за чотири дні до закінчення терміну подання. Відверто кажучі, березанці мало вірили в прозорість таких за-ходів, але «Клички» довели всім, що головне – вірити в мрію, вперто йти до мети і ніколи не втрачати надію.

Маленьке диво сталося – й тижня не минуло, як на прилеглій до будинків території працівниками «Фонду Братів Кличків» разом із місцевимі активістами, серед яких переважали татусі майбутніх спортсменів, було побудовано спортивний майданчик з усім належним сучасним обладнанням. Додатковим подарунком став спортивний інвентар для ігор та пісочниця разом із гіркою для найменших мешканців мікрорайону.

На День захисту дітей, 1 червня 2011-го року, Віта-лій Кличко особисто був присутній на урочистому від-критті майданчику. Людей в той день зібралося навіть більше, ніж очікувалось. Всі присутні з неприхованою радістю дивилися на втілення їхньої заповітної мрії, до

якої вони йшли так багато років. Було також і багато слів вдячності на адресу як Віталія Кличка, так і праців-ників фонду. «В Березані дуже мало секцій, а тут мож-на займатися фізкультурою, отже підвищувати фізичні можливості наших дітей», – прокоментував місцевий

житель Олексій Лепеха. На-віть депутат міської ради, а за сумісництвом ще й чу-довий художник Ук Дара Чан разом із вихованцями художньої школи приєдна-лися до облагородження прибудинкової території. Вони розмалювали стіни прилеглих гаражів, що ви-

ходили на майданчик. Тепер тут, завдяки чудовим ви-творам образотворчого мистецтва, займатися спор-том та відпочивати не лише зручно, а ще й затишно.

Минув вже рік відтоді, як був облаштований майдан-чик, але, завдяки своїй надій-ній конструкції, він анітрохи не змінився. Та й березанці відповідально ставляться до такого чудового подарунка. Раз на два тижні тут косять траву, а задля забезпечення чистоти «Фонд Кличків» об-лаштував майданчик спеці-альними урнами. «Буває й таке, що до нього навіть черга стоїть, щоб погратися, адже це єдиний ліцензований май-данчик на все місто», – розка-зує Оксана Трищук, мати двох доньок – Діанки та Аліни, які також залюбки проводять тут своє дозвілля. Розмаїття тре-нажерів дає змогу займатися як підліткам, так і найменшим

шанувальникам спорту. Тож задоволення від прове-деного часу, отримують і дорослі, і малі.

Величезну подяку «Фонду братів Кличків» мешкан-ці міста Березань висловлюють в особі депутата місь-кої ради Алли Новікової: «Дуже приємно співпрацю-вати з професіоналами в своїй справі, з тими людьми, вчинки яких є не тільки благодійними, а й дають надію на здорове повноцінне майбутнє нашої молоді».

Богдан Лозіцький

Вечірня гімнастика в

Броварах триваєМОБІ продовжує «заряджати»

броварчан! В суботу, 7 липня, о 18:00,

в парку «Перемога», біля фонтана відбудеться чергова загальноміська

зарядка. Ми за здоровий спосіб життя!

Приєднуйся!

Павло Різаненко на Інтері!

З 2 по 6 липня, о 20.00, в програмі «Подробиці» на Інтері – серія

спецрепортажів з приводу земельних махінацій в Україні.

Частину репортажів присвячено Броварщині.

Спроби привласнення земель нашої громади глядачам викриватиме депутат міської ради м. Бровари

Павло Різаненко

Перше знайомство зі спортом у дитини від-бувається на дитячому майданчику біля будинку. На жаль, для мешканців невеликих містечок та сіл власний спортмайданчик – це лише мрія. Але ми зробимо все можливе для того, щоб втілити ваші мрії в життя.

Віталій Кличко

Анонси

Пряма мова

ЩО ПРИХОВУЄ БРОВАРСЬКА МІСЬКА ВЛАДА?

Читай на сайті «Маєш право знати»

www.pravo­znaty.org.uaГОСТРІ РОЗСЛІДУВАННЯЕКСКЛЮЗИВНІ НОВИНИ

АВТОРИТЕТНІ ДУМКИ

7ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТ№8/1 Сторінка юриста

ТЕЛЕФОН ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ «Громадського захисту Київщини»

(067) 235-93-92

Разом ми зможемо!Кожному з нас доводиться стикатись з байду-

жістю чиновників та свавіллям можновладців. З відвертою зневагою до «пересічного громадяни-на». З тим, що столоначальник вважає себе вищим

за нас лише тому, що примудрився отримувати зарплатню з податків які ми сплачуємо. Проти-стояти цьому важко, адже проти однієї людини виступає вся система. Давайте спробуємо допо-магати одне одному в цій боротьбі, адже разом ми зможемо!

Хтось знає закон, хтось не знає…Щодо права на розміщення інформаціїДемократичність та ступінь цивілізованості кожного суспільства визначається насамперед тим, наскільки вільними почуваються у цьому суспільстві його члени, наскільки реально забезпечені їхні громадянські, по­літичні, соціально­економічні та культурні права. Але правда нашого сьогодення така, що досить часто саме влада перешкоджає реалізації законних прав своїх громадян. Особливо якщо це загрожує її інтересам.

Досить часто громадяни, у яких є потреба донести якусь інформацію, намагаються розмістити її так, щоб інші побачили. Ціни на розміщення реклами в ЗМІ доступні далеко не кожному, тому стовпи та зупинки часто-густо прикрашені різноманітними оголошен-нями на кшталт «куплю-продам» та «обміняю». А ще – інформаційними та агітаційними листівками тих, кому закрили шлях до комунальних ЗМІ та бігбордів. Віль-но користуватися, застосовувати, створювати та вжи-вати з користю інформацію для задоволення закон-них прав та інформаційних потреб є правом кожного. І це право може бути обмежене законом лише в інтересах наці-ональної безпеки, територіаль-ної цілісності або громадського порядку, для охорони здоров’я населення, для захисту репута-ції або прав інших людей, для за-побігання розголошенню інфор-мації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

В інших випадках влада не може забороняти роз-міщувати інформацію, оскільки це буде порушенням права свободи слова. Тому, коли комунальні чи інші служби вказують, що розміщення вами інформації є несанкціонованим, ваші оголошення є «потенційним сміттям» і «паперовим шматтям», – вони тим самим грубо порушують наші з вами права та свободи.

Право на свободу слова є конституційним правом людини, яке передбачене і гарантоване статтею 34

Конституції України, а саме: право кожного на свобо-ду думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; право вільно збирати, зберігати, вико-ристовувати і поширювати інформацію усно, письмо-во або в інший спосіб на свій вибір.

При цьому забороняється розміщувати рекла-му на скляних (прозорих) поверхнях транспортних засобів, за винятком випадків, коли для цього ви-користовуються матеріали, які забезпечують безпе-решкодний огляд із салону транспортного засобу. Інформація повинна розміщуватися з дотриманням

вимог техніки безпеки та із забез-печенням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користу-вання та не відтворювати зобра-ження дорожніх знаків.

З урахуванням наближення виборів до Верховної Ради Укра-їни дуже актуальним є розміщен-ня матеріалів передвиборної

агітації. Згідно до частин 7, 8 статті 69 Закону України «Про вибори народних депутатів», друковані матері-али передвиборної агітації повинні містити відомості про замовника цих матеріалів, установу, що здійсни-ла друк, або вказівку, що друк здійснено з викорис-танням обладнання, що належить партії, їх тираж, ін-формацію про осіб, відповідальних за випуск.

Відповідно до частини 9 статті 74, забороняється розповсюдження завідомо недостовірних або наклеп-

ницьких відомостей про партію – суб’єкта виборчого процесу або про кандидата у депутати. Недостовірний або наклепницький характер цих відомостей встанов-люється у судовому порядку.

Перед візитом до Броварів Віталія Кличка в по-штових скриньках міста з’явились листівки нега-тивного змісту, стилізовані під агітаційні матеріали партії УДАР. За словами Віталія Кличка, «Ті, хто це робить, показують людям своє справжнє обличчя і те, на що здатні – лише лити бруд і витрачати гроші на бігборди, рекламу і фальшивки. Переконаний, на рейтинги партії УДАР ця брудна кампанія ніяк не вплине, бо український виборець навчився відріз-няти брехню від правди».

Вже через день після візиту Віталія Кличка місто Бровари зарясніло плакатами, які імітують рекламу газети «Громадський захист Київщини» з портре-том Павла Різаненка. І портрет, і текст плаката були змінені таким чином, що голова «Громадського за-хисту» виглядав наче Саша Бєлий з серіалу «Брига-да». При цьому плакати були навмисно наліплені на вітринах магазинів, на дорожніх знаках і навіть на припаркованих автівках – щоб викликати у людей максимально негативне ставлення до Павла Різа-ненка, якого Віталій Кличко представив як кандида-та від партії УДАР на парламентських виборах.

Що цікаво, комунальні служби міста Бровари не поспішали зривати фальшивки зі стовпів та зупи-нок, чистотою яких так переймається міська влада. Спочатку це викликало лише посмішку... Втім, коли замислитись: якщо опоненти Різаненка вже зараз йдуть на такі відверті порушення, то як далеко вони підуть далі? Тож за цим фактом подано відповідну заяву до правоохоронних органів.

Кому Конституція, а кому суцільний «клопіт»Конституція України декларує, що носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Що саме народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого само­врядування. Що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності нашої держави. І що саме держава відповідає перед людиноюза свою діяльність, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Тому одним із найголовніших конституційних прав людини є право збиратися мирно, без зброї і прово-дити збори, мітинги, походи і демонстрації для здій-снення громадянами права на свободу слова, свободу вираження поглядів тощо. Про проведення заходів завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Свобода зібрань гарантована Конституцією України (стаття 39) та Євро-пейською конвенцією про захист прав людини та осно-вних свобод (стаття 11). Нібито все просто і зрозуміло.

Але ж зрозуміло, що цим правом громадяни мо-жуть користуватися не лише для вихваляння влади, але й для висловлення їй претензій, вимог тощо. І це владі може не сподобатись. І ось тоді влада, зазвичай, намагається задіювати антиконституційні заходи щодо перешкоджання реалізації конституційних прав своїх громадян. При цьому влада чудово знає, що будь-які обмеження щодо реалізації прав громадян на мирні зібрання можуть встановлюватися лише судом, від-повідно до закону, і лише з метою запобігання завору-шенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей. Але ж суд – це також одна з гілок влади, тому суди іноді приймають рішення про узаконення антиконституційних заборон владних структур щодо мирних зібрань громадян.

Тож сьогодні свобода зібрань в Україні під загро-зою. Представники вищої та місцевих влад, міліція та суди систематично порушують права громадян: не-законно забороняють мітинги та демонстрації, розга-няють мирні зібрання, брутально застосовуючи силу,

ухвалюють неконституційні нормативно-правові акти, які обмежують права і свободи українських громадян.

І все ж, не дивлячись на наведені сумні приклади, є й позитивні зрушення. В цьому плані можна щиро ві-тати рішення Київського апеляційного адміністратив-ного суду, який скасував чергове «заборонне» рішення суду першої інстанції і допоміг відстояти конституційні права громадян на мирні зібрання.

Розбираючи скаргу на заборону проведення мі-тингу в Києві, Київський апеляційний адміністратив-ний суд встановив, що рішення суду першої інстанції, яке підлягає скасуванню, було мотивовано нормами указу Президії Верховної Ради СРСР «Про порядок ор-ганізації і проведення зборів, мітингів, вуличних похо-дів і демонстрацій в СРСР» від 28 липня 1988 року № 9306-ХІ. На підставі цієї норми (як головного аргумен-ту) київська міська влада наполягала, щоб відповідачі мали повідомляти владу про намір провести мирну демонстрацію не менш ніж за 10 днів. Але на відміну від ст. 39 Конституції України, Указ Президії Верховної Ради СРСР встановлює дозвільний, а не повідомчий ха-рактер реалізації права громадян на мирне зібрання, чим порушено норми Конституції України. До того ж ч.2 ст.39 та п.1 ст.92 Конституції України встановлюють, що права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав визначаються виключно законами України, так само як і обмеження їх свобод, а Указ Президії Верхо-вної Ради СРСР не є законом України, отже він не може бути застосований до даних правовідносин.

Цим судовим рішенням нарешті врегульовано пи-тання реалізації громадянами України своїх конститу-ційних прав на мирні зібрання.

Тож вітаю вас – Конституція України таки діє! І громадяни таки мають право реалізувати свої за­конні конституційні права.

Кость Січовий

До речі...

Сторінка юриста

Влада не може забороняти

розміщувати інформацію – оскільки це буде порушенням права свободи слова

З са

йту

cart

oonb

ank.

ru

8ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТ4 липня 2012 р.

З записок на мітингу:

Інформаційно-аналітичний тижневик "Громадський захист Київщини"Свідоцтво про державну реєстрацію: серія КІ­№1445Р, від 06.03.2012 р.

Права засновника передані ТОВ «КГ «Контакт», вул. М.Васлиенка, 7А, м. Київ, 03124

Випусковий редактор: Іван ДоляАдреса редакції: grom_zah@meta.ua

Редакція може не поділяти думку та позицію автора. За точність фактів, викладених в

опублікованих матеріалах, відповідальність несе автор. Листування з читачами тільки на сторінках газети. За зміст та достовірність реклами відпові-дальність несе рекламодавець.Рукописи не

рецензуються і не повертаються.Адреса друкарні: inter­ua@ukr.netЗам. 0512/14(8/1). Наклад 20000. Виходить щосереди. Розповсюджується безкоштовно.

Остання сторінка

Шановні наші Павле, Віталію!Дякуємо, щиро дякуємо що нас запросили на зу-

стріч!Ми віримо, будем молитися за вашу перемогу!

Діти війни, ветерани праці з Торгмашу

***

У_же пора всем честным людямД_ержавно мыслить и творить.А то в стране всем худо будет –Р_ешай, мой друг, с кем дальше быть!

К_оль хочешь блага для Отчизны,Л_юби свой край сильнее жизни.И справедливость, как итог:Ч_инуш-иуд и казнокрадовК_улак добра пошлет в нокаут.А там где Правда, там и Бог!!

Олександр Чернишев, м.Бровари

***

Верните броварским детям бассейны!Ятченко Світлана, м.Бровари

***

Шановні!Безпідставне зростання комунальних тарифів – це

злочин проти народів.У нас в Броварах за 2 роки панування нинішньої

влади ціни зросли:Опалення 1 м2 - з 3,88 до 6,7 грн. (на 146%).Підігрів води 1 м3 – з 9,41 до 14,62 грн (на 155%).

Водовідведення 1 м3 – з 2,17 до 2,7 грн (на 124%).Абонплата за телефон – з 5 до 7,8 грн. (на 156%). І ще:Скільки зараз в Броварському районі та взагалі

в області вихіід м’яса на одиницю площі земельних угідь? Звичайно, легше рахувати скільки випускається рідини білого кольору замість молока.

Ганьба! Прийдеться відповідати перед Богом за знущання над землею.

Ветерани війни з вул. Енгельса, буд.№2, 4, 8.

***

Шановні, десь в тишині подивіться на ці листівки які лишили нас людьми, а не злодіями.

Беріться за руки, спасайте державу, Український рай.

Без цього не буде майбутнього і ваші онуки вам не пробачать.

З повагою, Галина Мусіївна, ветеран праці,

економіст