Міністерство освіти і науки УкраїниВідділ освіти Новосанжарської районної державної адміністрації

Кунцівська загальноосвітня школа I-III ступенів

Білоцерківець Т.А.

с.Кунцеве - 2008

2

Міністерство освіти і науки УкраїниВідділ освіти Новосанжарської районної державної адміністрації

Кунцівська загальноосвітня школа I-III ступенів

Білоцерківець Т.А.

ВИКОРИСТАННЯПАМ’ЯТОК-СХЕМ

ПРИВИВЧЕННІ ІСТОРІЇ

с. Кунцеве – 2008

3

Білоцерківець Тетяна Анатоліївна, учитель історії та географії Кунцівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області, старший вчитель.

Рецензент: Дев’ятко Наталія Олександрівна, методист відділу освіти Новосанжарської райдержадміністрації.

В роботі розкрито питання використання пам’яток-схем при вивченні історії. Матеріали даної теми можуть використовуватися як безпосередньо на уроці, у тому числі і у вигляді роздаткового матеріалу, так і для самостійної домашньої роботи учнів. Пропонується широкий спектр для вибору всілякого матеріалу.

Досвід показує, що багато правил і рекомендації представляють для учнів і вчителів чималу практичну цінність. А це особливо стосується тих учнів, які продовжують свою освіту у вищій школі і різних видах професійної діяльності.

Дана робота може бути використана учителями історії, які працюють у 5 – 11 класах загальноосвітніх шкіл.

4

Пам’ятки-схеми у вивченні історії

Вже багато років я збираю, вдосконалюю і використовую в практичній діяльності різні правила і рекомендації по роботі зісторичною і різною інформацією. Пакет правил і рекомендацій “ Вчися вчитися ” зберігається на видному місці в кабінеті історії, він у будь-який момент доступний для кожного учня і постійно оновлюється (не в останню чергу зусиллями самих учнів і вчителів - колег). Матеріали з даного пакету можуть використовуватися як безпосередньо на уроці, у тому числі і у вигляді ксерокопійованого роздаткового матеріалу, так і для самостійної домашньої роботи учнів. Пропонується широкий спектр для вибору всілякого матеріалу.

Досвід показує, що багато правил і рекомендації представляють для учнів і вчителів чималу практичну цінність. А це особливо стосується тих учнів, які продовжують свою освіту у вищій школі і різних видах професійної діяльності.

Розділ 1. Вчися - вчитисяПравила семінару.

1. Щоб добре виступити, – потрібно добре підготуватися.2. На тебе сподіваються, – підготуй матеріал.3. Ознайомився з цікавою інформацією, поділися знаннями

з іншими.4. Розповідай, як зрозумів, а не читай по книзі.5. “Час – дорогий ”, не тягни його, він швидкоплинний.6. Говори чітко, виразно, стисло, логічно.7. Поважай свого товариша, – слухай уважно, скоро будеш

сам на його місці.

Як готуватися до семінару.1. Уважно прочитай всі питання до завдань, що виносяться

на семінар.2. Підбери літературу, не відкладай її пошуки на останній

день.

5

3. Прочитай вказану літературу, визнач основне джерело з кожного питання, роблячи виписки на листках або картках, нумеруй їх пунктами плану, до якого вони відносяться.

4. Оформляючи виписки, не забудь записати автора, назву, рік і місце видання, сторінку.

5. При читанні знайди в словниках значення нових слів або слів, недостатньо вам відомих.

6. Проглядаючи періодичний пресу, роби вирізки по темі.7. Перевір, чи на всі питання плану у тебе є відповіді.8. На полях конспекту, виписок запиши питання, підкресли

спірні положення в тексті.

Правила дискусії.1. Сперечайся по суті, а не через дурниці.2. Критикуй ідею, а не людину.3. Поважай точку зору того, з ким сперечаєшся.4. Не приклеюй ярликів до того, з ким сперечаєшся.5. Прагни встановити істину, а не показати своє знання і

красномовство.6. Будь самокритичним, умій з гідністю відступити у разі

поразки.

Правила ведення дискусії.1. Не можна критикувати людей – тільки їх позиції і думки.2. Мета дискусії – не в перемозі, а в пошуку узгодження.3. Всі учасники повинні бути залучені в обговоренні.4. Бажаючі узяти слово повинні попросити дозволу у

ведучого.5. Кожен учасник має право і можливість висловитися.6. Обговоренню підлягають всі висловлені думки.7. Учасники мають право змінити свою позицію під

впливом фактів і аргументів.8. Необхідно підводити проміжні і кінцеві висновки.

Пам'ятка учаснику дискусії.1. Перш ніж виступати, чітко визнач свою позицію.2. Перевір, чи правильно ти розумієш проблему.

6

3. Уважно вислухай опонента, потім викладай свою точку зору.

4. Пам'ятай, що кращим способом доказу або спростування є безперечні факти.

5. Не забувай про чітку аргументацію і логіку.6. Сперечайся чесно і щиро, не спотворюй думок опонентів.7. Говори чітко, точно, просто, своїми словами, не “по

папірцю”.8. Май мужність визнати правоту опонента, якщо ти не

правий.9. Ніколи не “навішуй ярликів”, не допускай грубощів і

кепкувань.10. Закінчуючи виступ, підведи підсумки і сформулюй висновки.

Складання плануПлан тексту – це послідовність основних ідей, думок,

висловлених автором або оповідачем.Складання плану тексту дає можливість краще його зрозуміти,

виділити головний і другорядний зміст. А це необхідно для того, щоб правильно усвідомити сутність, причини, значення історичних подій і явищ.

Розгорнутий план – це складний, докладний план. Саме такий план дає найкращу можливість визначити головний зміст тексту, зосередити на ньому увагу.

Як скласти простий план.1. Прочитайте текст (щоб отримати уявлення про весь

навчальний матеріал).2. Розділіть текст на частини і виділите в кожній з них

головну думку.3. Озаглавте частини; добираючи заголовки, замініть

дієслова іменниками.4. Прочитайте текст удруге і перевірте, чи всі головні

думки відбиті в плані.5. Запишіть план.

7

Запам'ятайте вимоги до плану:а) план повинен повністю охоплювати зміст тексту (теми);б) у заголовках (пунктах плану) не повинні повторюватися

схожі формулювання.

Як скласти розгорнутий план.1. Уважно прочитайте матеріал, що вивчається.2. Виділіть в ньому логічно закінчені частини.3. В кожній з цих частин визначте основну думку та

озаглавте її (одним реченням передайте зміст).4. Кожну з цих логічно закінчених частин поділіть на

положення, ідеї, що уточнюють зміст основної думки. Подумайте, як коротко їх передати на папері (декількома словами).

5. Перевірте, чи не поєднуються пункти і підпункти плану, чи повністю відбито в них основний зміст матеріалу, що вивчається.

6. Запишіть речення до плану в такій послідовності, як описані події.

7. Перевірте, чи можна за написаним планом переказати матеріал, не пропускаючи головного, зберігаючи зв’язок між частинами тексту.

8. Пам’ятайте, що план не має містити питань. Зміст тексту треба передавати стверджувальними реченнями.

Правила конспектування1. Уважно прочитайте текст. Попутно відзначайте

незрозумілі місця, нові слова, імена, дати.2. Наведіть довідки про осіб, події, які згадані в тексті. При

записах не забудьте винести довідкові дані на поля.3. При першому читанні тексту складіть простий план. При

повторному читанні постарайтеся стисло сформулювати основні положення тексту, відзначивши аргументацію автора.

4. Завершальний етап конспектування складається з перечитування раніше відмічених місць і їх короткого послідовного запису.

8

5. При конспектуванні треба намагатися висловити авторську думку своїми словами.

6. Прагніть до того, щоб один абзац авторського тексту був переданий при конспектуванні одним, максимум двома реченнями.

Пам'ятка по конспектуванню і складанню тез.1. Виділіть в тексті логічно закінчені частини.2. Стисло сформулюйте головну думку кожної частини,

випишіть їх у вигляді заголовків в лівій частині розгорненого аркуша зошита, нумеруючи їх.

3. У кожній частині виділіть факти і висновки, що уточнюють і розвивають головну думку. Процитуйте або стисло викладіть їх своїми словами (запишіть їх навпроти відповідних заголовків, в правій частині листа).

4. Перевірте зроблену роботу. Якщо це необхідно уточніть заголовки, текст.

Робота з цитатами1. Цитатами користуються для уточнення власних думок,

для їх підтвердження.2. Для цитування вибирай ті місця, які якнайповніше і

точно висловлюють основні думки автора.3. Не можна зловживати цитатами. Посилання на авторитет

– це ще не доказ.4. Цитата повинна виписуватися так, щоб в ній полягала

закінчена думка автора.5. Виписувати цитату слід ретельно, без заміни слів, з

дотриманням всіх розділових знаків, з позначенням пропусків.

6. Кожна цитата береться в лапки.7. Після цитати вказується джерело, тобто прізвище автора,

назва книги, місце і рік видання, номер тому і сторінки.

Пам'ятка: як працювати з книгою1. Зрозуміти, як побудована книга, її структура.2. Відібрати найважливіше, основний зміст книги.3. Роботу з книгою бажано будувати в три етапи:а) Попереднє читання всього тексту з метою загального ознайомлення з ним;

9

б) друге читання тексту, що включає конспектування і детальне вивчення матеріалу;в) третє, завершальне читання для закріплення отриманої інформації.

Форми і методи конспектування залежать від особистісних особливостей мислення і пам’яті людини. Рекомендована послідовність роботи: складання плану, викладення тез, виписки з тексту і саме конспектування.

Структура плану рекомендується як перелік основних подій, питань за принципом поділу цілого на частини. Пропонується наступний процес складання плану: читання, поділ на частини з присвоєнням кожній з них короткої назви.

План може бути простим і розгорнутим. Простий план передбачає виділення і найменування головних частин. У розгорнутому плані головні частини відповідно діляться на додаткові. Перевага розгорнутого плану полягає в тому, що він повніше розкриває будову і зміст тексту, дозволяє глибше простежити за ходом думки автора.

Розгорнутий план допоможе виробити вміння стисло робитизаписи, послідовно висловлювати свої думки, швидко відновлювати в пам'яті прочитане, мобілізувати увагу.

Тези припускають в процесі читання тексту розмірковування над основними ідеями, виклад їх у вигляді послідовних пунктів. При складанні тез слід сконцентрувати свою увагу на висновках автора.

Доцільно розглянути два види складання тез: Виділення авторських тез з тексту; формулювання основних положень своїми словами

і поняттями.Іноді поряд з тезами слід записувати і частини фактичного

матеріалу.

Виписками є факти, цифри, схеми, таблиці, цитати (у тому числі і в особистій інтерпретації) і т.ін. На відміну від планів і тез виписки можна робити одночасно з читанням тексту.

10

Конспект є тезами в розширеному і поглибленому вигляді, доповнений цитатами, цифрами, таблицями, схемами і т.д. Конспект може постійно доповнюватися в процесі вивчення предмету. На початку конспекту слід вказати автора тексту, що вивчається, найменування його роботи, рік видання і видавця.

Конспект може бути тематичним, тобто складеним по декількох творах, роботах, текстах і т.п. Метою такого тематичного конспекту є глибоке, всебічне вивчення певної проблеми з урахуванням можливої варіативности думок різних авторів. Для складання тематичного конспекту потрібно:

здійснити підбір необхідної і рекомендованої літератури, наочностей та інших навчальних матеріалів

скласти складний план тематичного конспекту, постійно маючи на увазі кінцеву мету своєї роботи після вивчення і осмислення даної проблеми;

подальшу роботу побудувати в раніше викладеній послідовності, але з урахуванням послідовно-паралельного вивчення першоджерел в певному їх розмаїтті.

В результаті робота над складанням тематичного конспекту з успіхом може вилитися в складання реферату. Тематичний конспект вимагає постійного систематичного доопрацювання, доповнень і творчого осмислення в процесі вивчення предмету.

Пам'ятка учню «Як правильно читати книгу»1. При читанні навчального матеріалу не пропускай

жодного слова, яке тобі незрозуміло.2. Якщо перестав розуміти зміст тексту, то повернися назад

до того місця, де з’явилися труднощі. Причиною твого нерозуміння тексту бувають, як правило, іноземні слова, терміни. У такому разі звертайся до словників.

3. Складай термінологічний словник, працюй над основними поняттями, це також допоможе тобі в засвоєнні матеріалу.

4. Навчися самостійно здобувати знання, працювати зкнигою, із засобами здобуття і обробки інформації.

11

5. Навчися користуватися словниками, робити виписки, складати текстові таблиці, графіки, логічні схеми.

6. Особливу увагу зверни на розвиток інтелектуальних умінь і навичок, на вміння самостійно виявляти причини подій, складати зведені таблиці.

7. Навчися аналізувати, порівнювати, узагальнювати, доводити на основі декількох джерел.

8. Навчися виокремлювати головне, висувати гіпотези.9. Добийся читання з швидкістю не менше 150 слів в

хвилину, при цьому одразу виділяй головне і таким чином стисло конспектуй.

10.Матеріал, що вивчається, треба сприймати не мозаїчно (тоді все головне), а цілісно, тобто необхідно вести логічне опрацьовування матеріалу по ходу читання і при цьому складати логічні ланцюжки (схеми).11.Більше працюй з олівцем в руці, роби записи, схеми і т.ін. Це сприяє кращому засвоєнню, запам'ятовуванню.

Таким чином, цілеспрямований розвиток навичок розумової праці дозволить тобі за короткий час дійсно глибоко оволодіти необхідним обсягом навчального матеріалу.

У загальному вигляді формула роботи така: прочитав проаналізував осмислив

Вимоги до учнів по конспектуванню

1. Заголовки всіх тем записати яскравим кольором, що виділяється на фоні всього іншого тексту.

2. Підзаголовки слід теж підкреслювати яскравим кольором.

3. На кожній сторінці зліва залишати вільні поля (ширина полів до 1/3 ширини сторінки) для запису дати конспектування, приміток викладача і подальшогоопрацьовування конспекту.

4. Весь текст розділяти на абзаци. У кожному абзаці повинна полягати окрема думка. Абзац повинен починатися з “червоного рядка”. Між абзацами залишати чистий рядок.

5. Головне, ключове слово кожної окремої думки виділяти підкресленням або іншим способом.

12

6. Кожне навчальне питання (по необхідності), тему кожного уроку (обов'язково) завершити узагальненням (висновком), починаючи словами: отже, таким чином або висновок.

7. Зошит для конспектів повинен бути досить об'ємним (оптимальна кількість сторінок - 96).

8. Декілька аркушів в кінці зошита слід відвести для довідкового матеріалу.

9. У зошиті для конспектів недопустимі сторонні записи, малюнки, креслення і наклейки, що не відносяться до предмету, що вивчається.

Слід пам'ятати: конспект в значній мірі відображає здібності і навіть характер учня, його відношення до предмета, що він вивчає; конспект є не тільки звітним учнівським документом, але і джерелом знань, індивідуальним підручником.

Методика роботи з схемою опорних сигналів1. Уважно ознайомтеся зі схемою опорних сигналів.2. Знайдіть матеріал підручника, лекції, прочитаних

джерел, в яких відображається історичний матеріал у вигляді опорних сигналів.

3. Послідовно прочитайте матеріал і розшифруйте кожен символ таблиці опорного конспекту (співвідношення інформації з сигналами схеми опорних сигналів).

4. Самостійно на чистому аркуші паперу відтворіть схему опорних сигналів, переказуючи вголос або “про себе” історичний матеріал і фіксуючи його за допомогою символів схеми опорних сигналів.

5. Розберіться в матеріалі, який викликав ускладнення при переказі.

6. Доповніть схему опорних сигналів (на ваш розсуд) додатковими символами або поміняйте зображення символів (на ваш розсуд).

7. Через 1-2 дні (на наступному уроці або вдома) повторіть завдання, графічно відтворіть схему опорних сигналів звикладом матеріалу по пам'яті вголос (якщо вдома) і “про себе” (якщо в класі).

Пам'ятка аналізу наочності (картини/малюнка).

13

1. Виділіть головне, суттєве (чому присвячена картина/малюнок) і скласти план розповіді.

2. Визначте основний задум картини.3. Які основні персонажі і їх дії розкривають (доводять) цей

задум?4. Послідовно описати дії учасників події, приділяючи

увагу їх зовнішньому вигляду, знаряддям праці, зброї, навколишньому оточенню.

5. Зробити висновки, оцінити подію і його учасників.6. Які додаткові засоби (колір, композиція, передній -

задній план, другорядні сюжети або персонажі і т.д.) використані в цілях розкриття головної думки?

7. Яке загальне враження справила на вас дана картина?8. Використовувати в розповіді нові слова, що відносяться

до зображеного на картині (малюнку).

Схема обговорення спектаклю або фільму.1. Короткий зміст спектаклю (фільму).2. Наскільки спектакль (фільм) досить повно і правдиво

розкрив історичну подію.3. Чи зуміли актори перевтілитися в історичних

персонажів.4. Які думки і почуття збудив у вас спектакль (фільм).5. Підбиття підсумків.

План уроку-екскурсії в музей1. Підготовка учнів до екскурсії (наприклад, дається

завдання прочитати, вивчити який-небудь матеріал, зробити повідомлення, підготувати доповідь, реферати і т. п.).

2. Роль археології у вивченні історії (якщо це питання пов'язане з темою уроку). В цьому випадку вчитель може обмежитися невеликою бесідою.

3. Вивчення музейних експонатів.4. Способи датування археологічних пам'ятників.5. Узагальнення і висновок з питань: про що ми сьогодні

дізналися на екскурсії в музеї? Можна заслуховувати повідомлення, підготовлені раніше, доповіді і т.д.

14

6. Екскурсію веде звичайно сам вчитель або спільно з екскурсоводом.

7. Екскурсія, як правило, закінчується повторювально-узагальнюючою бесідою. Така бесіда проводиться зазвичай після екскурсії в класі.

8. В кінці уроку-екскурсії учням дається домашнє завдання: написати звіт або твір і т.п. по темі уроку-екскурсії.

Як оцінити значення історичної події і явищаНеобхідно знати:

значення історичної події (явища) - це та роль (позитивна чи негативна), яку відіграли наслідки якої-небудь історичної події (явища) в подальшому розвитку суспільства, народу, держави;

для правильного визначення історичного значення події (явища) необхідно насамперед визначити її наслідки;

наслідки - це зміни в житті суспільства, народу, держави, що відбулися в результаті здійснення якої-небудь історичної події (явища);

зміни можуть відбутися як у житті одного окремо узятого народу і держави, так і в житті всього суспільства, і багатьох держав.

Як скласти хронологічну таблицю1. Уважно читаємо текст, виписуємо дати всіх подій, що

згадуються в даному тексті.2. Розставляємо всі події за хронологічним порядком,

тобто, першою ставимо подію, що відбулася раніше за всі, друга подія пізніше і так далі. Останньою у списку має бути зазначена подія, що відбулася пізніше за всі. Таблиця матиме такий вигляд:

Дата події Зміст події1.2.3.

15

3. Хронологічні рамки події – це період від початку здійснення до завершення події (її початок і кінець). Грецьке слово «хронос» в перекладі означає «час».

4. Співвіднести історичні події – це означає порівняти їх за часом: яка з них почалася або закінчилася раніше або вони відбувалися одночасно.

Як оцінити значення історичної події або явища1. Визначаємо наслідки оцінюваної історичної події (явища):

що змінилося в житті народу, держави, в історії якого відбулася дана подія (явище)?

що змінилося в житті суспільства в цілому, у житті інших народів і держав у результаті здійснення даної події (явища)?

2. Визначаємо роль цих змін: що змінилося в житті народу, держави, в історії якого

відбулася дана подія (явище), у кращий бік (позитивні зміни), а що - у гірший (негативні зміни)?

що змінилося в житті суспільства в цілому, у житті інших народів і держав у результаті здійснення даної події (явища) в кращий і гірший бік (позитивні і негативні зміни)?

3. Підсумком роботи має стати висновок - узагальнення отриманих результатів.Узагальнення - це об'єднання словом або реченням найважливіших ознак історичних подій або явищ.Позитивні зміни можна об’єднати словом «прогресивні» (прогрес - це рух уперед, від низького до більш удосконаленого стану).Негативні зміни можна об'єднати словом «відставання», «гальмування розвитку».Отже, у висновку варто висвітлити:

чи була дана історична подія прогресивною чи гальмувала розвиток суспільства, народу, держави;

подія (явище) може мати суперечливе історичне значення: відігравати як позитивну, так і негативну роль (у залежності від того, стосовно чого розглядати події (явища).

Як встановити причинно-наслідкові зв'язки при аналізі та оцінці історичних фактів і подій.

Необхідно: Уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки при

16

аналізі навчального матеріалу - це показник розвиненості вашого історичного мислення.

Крім того, це уміння сприяє розвитку системного мислення, тобто ви будете мати знання не окремих історичних епізодів, а представляти в цілому історичний процес, події, явища.

Уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між історичними явищами в рамках теми дає можливість одержати оцінку 8 балів і вище.

Без даного уміння неможливо дати правильну характеристику історичній події (причина, наслідок, значення). Якщо ви зможете зробити це самостійно, застосувавши уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, то одержите оцінку високого рівня - 10 - 12 балів. 1. Кожна історична подія, явище, процес є наслідком якої-

небудь причини.

Причина Наслідок

2. Наслідок одночасно може бути причиною іншого наслідку і так далі.

Схема 1.

Причина 1 Наслідок 1 = Причина 2 Наслідок 2 = Причина 3

Наслідок 3

3. Одна причина може викликати кілька наслідків.

Причина 1 Наслідок 1

Наслідок 2

І навпаки, декілька причин можуть викликати один наслідок.

Причина 1

Причина 2 Наслідок

17

4. Для більш повної характеристики історичної події, історичного явища, процесу бажано встановити не тільки один причинно-наслідковий зв'язок, але й цілий ланцюжок таких зв'язків.

5. Причинно-наслідкові зв'язки можна розглядати і з іншої позиції.

Як вивчати відносини між соціальними групами, верствами населення

1. Визначте основні соціальні групи суспільства в історичний період, який вас цікавить.

2. Охарактеризуйте на основі фактичного матеріалу становище імущих:а) Якою власністю володіли?б) Яке було їхнє основне занятті?в) Чи були імущі експлуататорами ( чи привласнювали результати чужої праці)?

3. Охарактеризуйте на основі фактичного матеріалу становище незаможних:а) Чим володіли (або користувалися)?б) Якою мірою були вільні (особиста воля, економічна воля)?в) Чи були власниками результатів своєї праці?

4. Який характер мали відносини між соціальними групами антагоністичний чи неантагоністичний)? Які протиріччя існували? (Примітка: антагоністи – вороги).

5. Який спосіб розв’язання протиріч пропонувала кожна соціальна група?

Як давати характеристику історичному діячу

1. Згадати:1) Коли і в якій країні жив історичний дія, якого ви маєте

охарактеризувати?2) В яких умовах формувались його погляди?3) Інтереси якої соціальної групи виражав, які прагнення цієї

людини?

18

2. Коротко вкажіть: 1) Які ідеї і чому він висував?2) Які засоби використовував для досягнення своїх цілей?

3. Згадайте з розповіді вчителя або користуючись текстом документів, підручником, визначте, які особисті якості мав історичний діяч. Чи підходять вони для вирішення поставлених цілей?

4. Яких результатів досяг історичний діяч? Опишіть їх (позитивні, негативні). Подумайте, чому вони стали можливими.

Як вивчати повстанняНеобхідно знати:Повстання - це збройний виступ різних верств населення проти існуючих порядків.Рушійні сили повстання - це соціальні верстви і групи, які брали участь у повстанні.Як вивчати повстання:

1) Називаємо точну дату повстання, його назву або ім'я ватажка.

2) Визначаємо рушійні сили повстання (селянське, козацьке, міських жителів).

3) Визначаємо причини повстання: для цього встановлюємо, що відбувалося в житті повсталих соціальних груп і верств незадовго до виступу, що могло викликати невдоволення до такої межі, що довелося взятися за зброю для зміни існуючих порядків.

4) Визначаємо передумови повстання: для цього встановлюємо умови, що уможливили здійснення повстання (наприклад, поширення яких-небудь ідей чи на строїв у суспільстві; чи існувала сила або особа, які могли очолити повстання; яким було ставлення державної влади до становища даних соціальних груп і верств, до їхніх проблем).

5) Розглядаємо початок повстання:а) визначаємо привід - яка подія послужила безпосереднім поштовхом до початку повстання. Як

19

правило, таку подію можна назвати «останньою краплею, що переповнила чашу терпіння»;b) характеризуємо ватажка повстання - до якої соціальної групи належав, що спонукало його стати активним учасником і ватажком повстання, основні якості характеру, цілі.с) характеризуємо склад повстанців, кількість, озброєння, готовність до воєнних дій.

6) Висвітлюємо хід повстання:1) яка програма повстанців (вимоги, цілі);2) дії повстанців; територія, яку охопило повстання;3) як закінчилося повстання?

7) Оскільки повстання даного періоду історії найчастіше були програні, з'ясовуємо причини їхньої поразки: чи готувалися вони заздалегідь; чи були стихійними; чи був докладно розроблений план; чи уявляли повстанці добре ті цілі, яких хотіли домогтись; чи володіли повстанці необхідним озброєнням і досвідом ведення воєнних дій; чи були їхні дії узгодженими; чи єдність була відсутня та ін.

8) Визначаємо результати (наслідки повстання) - як позитивні, так і негативні.

9) Визначаємо історичне значення повстання: яку роль в подальшому історичному розвитку

суспільства, народу, держави воно відіграло?10) Визначаємо уроки повстання:

чому воно навчило людей, який досвід був почерпнутий з даної події?

Як визначати об'єктивне і суб'єктивне в ході історіїТреба знати:

Об'єктивний - приналежний об'єкту чи такий, що визначається ним. Щодо реальних об'єктів це поняття означає, що предмети, властивості, відносини існують поза нами і незалежно від нас.

Суб'єктивний - приналежний суб’єкту. Суб'єкт - людина, яка активно діє, пізнає, має свідомість

і волю. В історії діють об'єктивні і суб'єктивні фактори —

двоякого роду умови суспільного розвитку.

20

Об'єктивні фактори - такі умови, які не залежать від людей і визначають напрямок, рамки їхньої діяльності. Це, наприклад, природні умови, досягнутий рівень виробництва, історично назрілі завдання і потреби матеріального, політичного, духовного розвитку.

Суб'єктивні фактори - це діяльність мас, класів, партій, держави, окремих осіб, їхня свідомість, воля, вміння діяти і т. ін.

Об'єктивні фактори завжди виступають як визначальні. Суб'єктивні фактори можуть відігравати вирішальну

роль лише тоді, коли для них підготовані об'єктивні умови.

Вплив суб'єктивних факторів на суспільний розвиток зростає з переходом суспільства від одного історичного етапу розвитку до іншого, більш прогресивного (наприклад, від рабовласницького до феодального або від феодального до буржуазного).

Запам'ятайте: історичні події і явища рідко бувають результатом дії тільки об'єктивних і суб'єктивних факторів.

Як правило, спостерігається сукупність того й іншого. Важливо вміти визначати частку об'єктивного і суб'єктивного в ході історії. Це допоможе усвідомити, що під силу змінити людям, а з чим необхідно обов'язково рахуватися, аби не припускатися помилок, передбачити можливий варіант ходу історії.

Як визначити об’єктивне і суб'єктивне в ході історії1. Уважно прочитайте інформацію про історичну подію чи

явище.2. Визначте, які з факторів даної події чи явища належать до

природних умов або характеризують досягнутий рівень виробництва, історично назрілі завдання і потреби матеріального, політичного, духовного розвитку. Якщо так, належать, то це і є об'єктивні полії і явища.

3. Визначте ті чинники, що є результатом діяльності мас, класів, партій, держави, окремих осіб, їхньої свідомості, волі, вміння діяти. Це і є суб'єктивні фактори.

4. Визначте частку об'єктивного і суб'єктивного б пропонованій події чи явищі, щоб припустити, що можна було в даній

21

ситуації змінити, а з чим необхідно було обов'язково рахуватися.

5. Зробіть припущення про можливий розвиток історичних подій.

Як скласти порівняльну характеристику історичних подій, процесів.

Необхідно знати: Порівняння - дуже важлива розумова операція, що дає

можливість глибше вивчити історичні події і процеси. Порівнювати можна тільки однорідні явища, події,

процеси, пов'язані спільністю ознак, і тільки за порівнянними ознаками (наприклад, причини, цілі, склад учасників, підсумки і т. ін.).

Як скласти порівняльну характеристику1. Уважно прочитайте інформацію про події, явища,

процеси, які порівнюєте.2. Визначте істотні і порівнянні ознаки, за якими

можна провести порівняння.3. Розташуйте ознаки порівняння за ступенем

важливості.4. Хід роботи з порівняння оформіть в таблиці, в лівій

частині якої розташуйте складений план (на основі ознак порівняння).

5. Послідовно порівняйте обидві історичні події, обидва явища, процеси закожною ознакою (за кожним пунктом плану). Хід порівняння запишіть в центральній частині таблиці.

6. Знайдіть відмінності і подібності, зробіть запис в правій частині таблиці.

Ознаки порівня

ння

Порівнювані подія, явище,

процес №1

Порівнювані подія, явище,

процес №2

Підсумки порівняння

Подібності

Відмін-ності

Ознака 1

Ознака 2

22

Ознака 3

7. Роботу необхідно закінчити загальним висновком за підсумками порівняння. Щоб його зробити правильно, уважно перегляньте висновки за кожною ознакою порівняння, узагальніть їх.

Як працювати з історичною картою, читати її.Працюючи з картою, ви повинні уміти використовувати зміст

нескладної історичної карти або карти-схеми в розповіді про події, їхні причини і наслідки. Для того, щоб прочитати карту і змусити її «заговорити», необхідно запам'ятати порядок роботи з нею.

1. Прочитайте назву необхідної карти.2. Карта починається з так званої легенди - таблички в

нижній її частині, яка містить умовні позначки. Познайомтеся з кожним умовним знаком легенди, про-читайте його.

3. Знайдіть на карті умовні позначки, зазначені в легенді, докладніше зупиніться на тих, які вам необхідні при вивченні конкретного питання.

4. Показуючи на карті місто, селище, обов'язково назвіть його місцезнаходження (наприклад, місто Київ у X ст. знаходилося на правому березі р. Дніпро в центральній його течії).

5. Недостатньо показувати кордони держави (або територію розселення народів), їх потрібно описувати. Треба називати річки, моря, гори, які служили природним кордоном.

6. Перед роботою з настінною картою добре вивчіть таку саму карту в атласі, підручнику або посібнику. Знайдіть усю інформацію, яка вас цікавить.

7. При роботі з настінною картою необхідно стояти ліворуч від карти, у правій руці тримаючи указку. У противному разі ви будете закривати собою карту від однокласників; відразу ж дасте зрозуміти вчителю, що слабко орієнтуєтеся в карті і вам необхідно вперше відшукати потрібний об'єкт.

Пам'ятка при роботі з історичним документом.

23

Необхідно знати:Вивчати історію тільки за підручниками неправильно, та й

нецікаво. Наші знання поширюють багато інших джерел інформації. Серед них особливе місце займають перекази, легенди;

Переказ – це розповідь, про якусь незвичайну подію, особу і т.д., що передається усно, з покоління в покоління. Пройшовши життєвий шлях завдовжки в кілька десятиліть, а, можливо, і століть, така розповідь обростає якимись незвичайними, нереальними подробицями, у ній зазвичай присутня частка вимислу. Але це й зрозуміло. Оповідачам дуже хочеться показати незвичайність, силу, велич якоїсь особистості чи події. Багато таких розповідей було записано їхніми збирачами, які розуміли, що з такого переказу можна почерпнути багато корисної, історично реальної інформації. Але треба учитися відрізняти її від вигадки.

Як працювати самостійно з джерелом інформації: 1. Уважно прочитайте текст джерела історичної інформації.2. Визначте, ким складений текст джерела і з якої причини.3. Встановіть дату появи даного джерела.4. Як можна охарактеризувати той історичний період, коли

було складене джерело? Що ви про нього знаєте?5. Визначте, про яку конкретну історичну особу або подію

йде мова в тексті джерела? Скільки часу відокремлює саму подію чи особистість від часу їхнього опису?

6. Наскільки правдиво в джерелі висвітлені історичні події? Спробуйте довести свої міркування. Знайдіть у тексті ті місця, що допоможуть аргументувати вашу думку.

7. Що є нереальним в тексті джерела? З якою метою, на ваш погляд, автор (автори) вдалися до вигадки?

8. Чим дане джерело інформації збагатило ваші знання?9. На які міркування наштовхує вас зміст даного джерела?10. Які висновки зі своїх міркувань ви можете зробити?

Як зіставляти інформацію з різних джерел.1. Треба знати:

Чим більше джерел інформації, тим повніше наші знання про предмет або події, особу.

Однак інформація з різних джерел не завжди однозначно розкриває події, можуть існувати різні версії, думки про одну подію, особу, одне явище.

24

Яка ж версія вірна? Що відповідає дійсності, а що її перекручує? Щоб відповісти на ці питання, треба зіставити джерела інформації.

Але пам'ятайте, зіставляти можна тільки ті джерела інформації, де мова йде про один і той самий історичний період, одну й ту саму подію, особу, одне й те саме явище.

2. Як зіставляти джерела інформації:1. Уважно прочитайте текст джерел інформації.2. Визначте, яка історична подія, особа або яке явище є

головною темою тексту.3. Встановіть авторів джерел. Хто з них, на ваш погляд, міг

точніше відбити подію, що відбувається, явище, описати особу? Чиїй думці можна довіряти більше і чому?

4. Визначте, з яких питань, положень ви будете зіставляти тексти джерел.

5. Знайдіть в текстах, ще раз їх прочитавши, ті питання, положення, що повторюються і в одному, і в другому джерелі. Саме цю інформацію можна вважати найбільш достовірною, що відбиває реальний стан справ.

6. Підлягає сумніву та інформація, що міститься тільки в одному джерелі. Хоча різні відомості не завжди правдоподібні, вони можуть створювати більш повну картину, висвітлювати подію, явище, особу з різних сторін.

7. Підводячи підсумки роботи, спробуйте досить чітко усвідомити, що є головним і найбільш достовірним в даній події, особі, даному явищі. Відзначте ті питання, що вимагають додаткового вивчення або підтвердження.

Пам'ятка - як працювати з газетними статтями1. Ознайомтеся із змістом статті і відповідайте на наступні

питання:2. Яку інформацію містить заголовок? Знайомство із

змістом статті починайте з її заголовка. У заголовок виносяться ключові слова, що відображають головну ідею статті і привертають увагу читачів.

3. Яку інформацію містить підзаголовок?

25

4. Він слідує за назвою статті. Підзаголовок розповість, ким підготовлена інформація: репортером або інформаційним агентством. Підзаголовок може містити інформацію про те, де відбулися події, що коментуються, і дату написання статті.

5. На яких фактах автор загострює увагу?6. У тексті, слідуючому за заголовком, розкривається зміст

статті. Він дасть вам різноманітну інформацію про подію, ситуацію.

7. Яку ідею підтримує або спростовує фактичний матеріал?8. Як правило, ідея (проблема) формулюється стисло і

чітко, одним – двома пропозиціями.

Пам'ятка – як порівняти газетні публікації.1. Зіставте точки зору на події, що містять в досліджуваних

статтях.2. Як ви думаєте, чим пояснюються позиції авторів

(однакові або різні) по відношенню до однієї і тієї ж події?

3. Які аргументи містяться в статтях, чим ці аргументи підкріплюються?

4. Чию точку зору ви підтримуєте? Може бути ваша точка зору відрізняється від цих думок? У чому вона полягає? Підготуйте виступ для решти учасників.

Складання опорних конспектів.

3 етапи: Підбір фактичного матеріалу. Генералізація матеріалу. Кодування матеріалу.

Принципи створення опорних конспектів і вимоги до них: Опора на сигнал – еквівалент смислового значення. Лаконічність. Структурність. Автономність блоків. Зручність сприйняття і відтворення. Несхожість опорних конспектів між собою. Принцип акценту на основних смислових елементах.

26

Принцип звичних стереотипів і асоціацій. Принцип цікавості, парадоксальності. Уніфікація позначень. Колірне оформлення. Шрифт.

Види опорних сигналів. Смислові. Вербальні (словесні). Асоціативні. Абревіатурні. Графічні. Комбіновані.

Як давати усну і письмову рецензію на виступ учнівТреба знати:Рецензія - це критичний відгук про виступ, статтю чи книгу.Якщо ви вмієте рецензувати відповіді інших учнів, це

надасть можливість одержати достатню кількість балів.Обов'язкова умова - уважно вислухати виступ, записуючи по

ходу свої зауваження, враження, помічати неточності і помилки. А це можливо зробити тільки в тому випадку, якщо сам добре знаєш матеріал, володієш знанням основних понять і хронологією.

Як давати рецензію на виступ учнівСкладаючи рецензію, треба вказати наступне:

1. У якій мірі учень володіє навчальним матеріалом (достатньо, повною мірою, творчо)?

2. Чи використовує учень наявні знання для вирішення поставленої навчальної проблеми?

3. Чи може учень робити висновки та аргументувати їх? Чи містять дані висновки власні міркування виступаючого?

4. Чи дає учень правильне визначення історичних понять? Чи знає хронологію подій?

5. Чи характеризує виступаючий причинно-наслідкові зв'язки між історичними явищами і подіями?

6. Чи може учень користуватися історичною картою, аналізувати її зміст?

7. Чи використовує учень при характеристиці подій, явищ, процесів різні джерела інформації (додаткову художню

27

або довідкову літературу, матеріали періодичної преси, кінофільмів, телевізійних передач)?

8. Вкажіть помилки і неточності, недоліки мови виступаючого.

9. Внесіть виправлення, доповнення, висловіть свою точку зору, чи згодні ви з висновками, зробленими учнем.

10. Підбийте підсумок, дайте оцінку виступу у цілому.

Вимоги до якості мови Змістовність: правильне, глибоке, повне, конкретне

висвітлення теми. Логічність: послідовність викладу, його

пропорційність, обґрунтування теоретичних положень фактами або узагальнення фактів і формулювання висновків.

Багатство мови: образне і яскраве вираження думок і почуттів шляхом використання різних мовних засобів, вибору точних слів, епітетів і т.д.

Правильність і чистота мови: дотримання норм літературної мови (сюди входить і чистота мови – відсутність жаргонних словотворенні, діалектизмів, слів – паразитів).

Оволодіння стилем викладу, історичною термінологією.

Використання лексики, що дозволяє характеризувати історичну епоху.

Специфічні вимоги: Володіння стилем викладення, властивого історичній

науці, її термінологією. Використання лексики, що дозволяє характеризувати

історичну епоху.

Пам'ятка для учнів, які розв’язують пізнавальні задачі.1. Уважно прочитайте умову задачі і запам'ятайте питання

до неї.2. Почніть обдумувати подані в тексті умови і визначіть,

що вони дають для відповіді на питання.

28

3. Якщо в умові не вистачає, даних, пригадайте, що ви знаєте по темі задачі, і подумайте, що з цих знань може допомогти рішенню.

4. Своє рішення обов'язково доведіть. Якщо за умовою завдання – вимагаються декілька висновків, кожний з них треба довести. Перевірте, чи готові ви ясно і переконливо викласти доказ.

5. Перевірте, чи є ваше рішення відповіддю по суті завдання. Чи повна ваша відповідь. Чи немає зайвого, такого, що не відноситься до питання.

6. Ще раз перевірте, чи немає в умові задачі даних, що суперечать вашому рішенню. Чи всі дані ви врахували.

7. Перевірте, чи всі ви можливі висновки по суті питання ви зробили і довели.

Пам'ятка по формуванню (розвитку) уміння доводитиДоказ складається з аргументу (доводу), міркування,

висновку. 1. Проаналізуйте завдання, проясніть, що потрібно довести.2. Визначте висновок, який доводитимете.3. Визначте джерела, якими користуватиметеся для

аргументування своїх висновків.4. Виділіть істотні факти, підтверджуючі ваш висновок, і

систематизуйте їх.5. Логічно збудуйте свої докази, пов'яжіть їх з висновком.6. З'ясуйте, чи всі аргументи вичерпані.

Основні етапи в роботі по засвоєнню змісту тексту.У думках з'ясувати значення кожного слова, словосполучення

і речення з метою відокремлення зрозумілого від малозрозумілого і незрозумілого. Використовувати для цього питання. Що це означає? Як це розуміти?

Виявивши нове, невідоме, незрозуміле або малозрозуміле, з'ясувати за допомогою словників і довідників його смислове значення.

Знайти в тексті ключові слова, словосполучення, речення або окремі їх частини і з їх допомогою з'ясувати основну думку.

Розглядати складне синтаксичне ціле в двох планах:

29

а) у плані виділення теми (Про що мовиться? Що доводиться?);

б) у плані конкретного розкриття теми (Що про це мовиться? Як доводиться?)

На основі аналізу складних синтаксичних цілих виділити головну думку (ідею) об'єднуючу їх в цілісне утворення, і встановити, таким чином, внутрішній зв'язок, що є між ними.

Шляхом постановки питань: Чому? З якою метою? Чим пояснити? Чим викликано? До чого привело? До чого могло б привести? Що було б, якщо ..? Як значення? Вести уявний діалог зтекстом.

Прийоми роботи з текстами:

Читання і аналіз: виписки визначень понять, основних положень, виділення головної ідеї; коментоване читання; колективний розбір тексту; узагальнення фактичного і теоретичного матеріалу в цілях конкретизації суспільних явищ, що вивчаються; виявлення різних підходів до суспільно-історичного розвитку; аналіз аргументації авторів; знаходження різних способів розв'язання проблем на основі зіставлення декількох джерел; формулювання узагальнених висновків; самостійна постановка питань до тексту; виявлення причинно-наслідкових зв'язків і побудова логічного ланцюга думок; складання текстових, порівняно - узагальнювальних і конкретизуючих таблиць, логічних і текстових схем, планів (розгорненого, структурно – логічного, тематичного), тез, конспекту, підготовка невеликих повідомлень, рефератів і т.д.

Пам'ятка для виконання навчально-практичних завдань.1. З'ясуйте зміст завдання.2. Продумайте, які знання необхідні для виконання

завдання, з яких джерел їх можна черпнути.3. Продумайте план виконання завдання:

а) окресліть питання, на які треба отримати відповіді;б) визначте, яким чином слід зібрати необхідну для виконання

завдання інформацію (до яких джерел звернутися, з якими людьми поговорити, які об'єкти спостерігати);

в) подумайте, як ви фіксуватимете необхідні дані;

30

г) якщо завдання виконується в групі, розподіліть обов'язки між її членами;

д) визначте терміни виконання завдання (по етапах);е) обговоріть з вчителем або в групі намічений план і при

необхідності скоректуйте його.4. Реалізуйте складений план.5. Переконайтеся, що завдання виконане повністю:

а) оцініть, чи досить зібраних даних, чи надійні вони, чи немає помилок при підрахунку;

б) обдумайте зібрану інформацію, в думках узагальніть її, зробіть практичні пропозиції;

в) перевірте, наскільки доказові ваші висновки і пропозиції (практичні рекомендації);

г) продумайте, чи всі можливі висновки і пропозиції зроблені;д) уточніть додаткові питання, що виникли в процесі

виконання завдання; чи враховані вони у результаті виконання завдання.

6. Викладіть результати виконання завдання відповідно до вказівки вчителя в усній, письмовій або наочній формі.

Розділ 2. Реферат.У енциклопедіях і довідниках реферат (від лат. докладаю,

повідомляю) визначається як короткий виклад в письмовій або усній формі змісту книги, статті або наукової роботи. Це вторинний текст, по своєму змісту відповідний першоджерелу, обмежений меншим обсягом і разом з тим максимально повно висловлює зміст вихідного тексту. Реферат повинен дати уявлення про характер роботи або проблеми, що висвітлюється, методику проведення дослідження, його результати.

У рефераті виділяють: власне реферативну частину, що включає основну

інформацію першоджерела. довідковий апарат.

Розрізняють залежно від кількості джерел монографічні реферати (результат переробки одного джерела) і оглядові

31

(написані на основі вихідних текстів, об'єднаних загальною темою і схожими проблемами дослідження).

Реферат це також доповіді або письмові дослідження на певну тему, включаючи критичний огляд літератури і інших джерел.

Мова реферативного тексту характеризується загальними для наукового стилю рисами: ясністю, точністю, логічністю, і доказовістю.

У усному захисті реферату передбачається: обґрунтування актуальності вибраної теми (чому дана

робота представляє інтерес для самого автора і в чому об'єктивна необхідність звернення до даної теми);

аналіз реальної ситуації, виділення протиріч, що вимагають розв’язання в процесі виконання роботи;

вказівка, якого результату хотів би автор роботи добитися в ідеалі (сформулювати певне розв'язання навчальної або наукової проблеми).

Підготовлений текст роботи, забезпечений необхідним науковим апаратом, акуратно переписаний або передрукований, завчасно, у встановлені в навчальному закладі терміни, здається рецензенту, а на іспиті представляється на публічний захист.

З позиції сучасної шкільної освіти реферат є міні – дослідницькою роботою учня по вибраній темі. Звичайно така робота проводиться протягом всього року і завершується написанням цілісного логічно взаємозв'язаного матеріалу у вигляді реферату.

Проблема може розглядатися в хронологічній послідовності, використовуються прийоми порівняльного аналізу, еволюції або, можливо, в основу покладений принцип системності, аналітичного співставлення позицій різних учених, мислителів на цю проблему, в такому випадку, необхідно розкрити причинно – наслідкові зв'язки. Проблема може бути композиційно розчленована на окремі питання, вивчення яких в сукупності дозволить зробити загальний висновок про суть явища або всієї проблеми. В основі реферату можуть бути і соціологічні дослідження, проведені учнем.

Пам'ятка “Як писати реферат”.

32

1. Визначте мету написання реферату відповідно до поставленої теми.

2. Складіть його план.3. При читанні літератури виділите основні ідеї і

положення, докази, аргументи і висновки, щоб потім зосередити на них увагу.

4. Класифікуйте виписки, зроблені при читанні даних джерел.

5. Проаналізуйте зібраний матеріал, подумайте і зробіть узагальнені висновки.

6. Оформіть реферат.

Окремі положення цієї схеми потребують додаткових коментарів. Зокрема, приступаючи до нового вигляду науково-дослідної роботи, школярі повинні чітко уявляти структуру реферату.

Структура реферату.1. План або зміст з вказівкою сторінок, глав, розділів.2. Обґрунтування вибору теми.3. Теоретичні основи вибраної теми. 4. Виклад основного питання.5. Висновок і узагальнення (практичне значення реферату).6. Список використаної літератури.7. Додатки: документи, ілюстрації, таблиці, схеми і т.д. (за

бажанням).

План реферату.

1. Вступна частина. Обґрунтування вибору теми: її актуальність, зв'язок з сьогоденням, значущість в

майбутньому, сучасні підходи до рішенняпроблеми;

наявність протилежних точок зору на проблему в науці і бажання в них розібратися;

протилежність наукових даних про факт історії, що зацікавив;

особисті мотиви і обставини виникнення інтересу до даної теми.

33

2. Основна частина: суть проблеми або викладення об'єктивних

історичних відомостей по темі реферату; критичний огляд джерел; власні відомості, версії, оцінки.

3. Висновок: основні висновки; результати і значущість виконаної роботи; перспективи продовження роботи над темою.

Оформлення списку використаної літератури.

Ф.И. 0. автора. Назва книги. Місце видання. Видавництво. Рік видання.

Оформлення титульного листа. Назва навчального закладу. Тема реферату. Прізвище, ім'я автора. Клас. Ф. І. О. вчителя , що здійснює наукове керівництво. Рік написання реферату.

Об'єм реферату не повинен перевищувати 20 сторінок друкованого тексту.

Не пізніше, ніж за тиждень до захисту реферат представляється на рецензію вчителю-предметнику, що здійснює наукове керівництво. У рецензії наголошуються:

1. змістовність, логічність, аргументованість викладу і загальних висновків;

2. уміння аналізувати різні джерела, знаходити в них вичерпну інформацію, систематизуючи і узагальнюючи її;

3. уміння виявляти неспівпадання різних позицій, думок з проблеми реферату, давати їм критичну оцінку;

4. присутність особистої позиції автора реферату, самостійність, оригінальність, обґрунтованість його думок;

34

5. уміння ясно висловлювати свої думки в письмовій формі, яскравість, образність викладу, індивідуальність стилю автора реферату;

6. правильне оформлення роботи (структуризація на пункти і підпункти, його виклад відповідно до виробленого плану, нумерація сторінок, оформлення цитат і посилань, бібліографії, титульної сторінки і т. п.);

7. супровідні матеріали (ілюстрації, креслення, карти і т. п.).

Моделі захисту реферату.

I. “Класична”. Усний виступ старшокласника зосереджений на принципових питаннях:

1) тема дослідження і її актуальність;2) коло використаних джерел і основні наукові підходи до

проблеми;3) новизна роботи (вивчення маловідомих джерел, нові версії

розгляду проблеми, нові підходи до вирішення проблем і т. д.);4) основні висновки за змістом реферату.

II. “Індивідуальна”. Старшокласник розкриває особистісні аспекти роботи над рефератом:

1) обгрунтування вибору теми реферату;2) способи роботи над рефератом;3) оригінальні знахідки, власні думки, цікаві моменти;4) особиста значущість виконаної учнем роботи;5) перспективи продовження дослідження.

III “Творчий” захист припускає:1. оформлення стенду з документальним і ілюстративним

матеріалом по темі дослідження, їх коментар;2. демонстрацію слайдів, відеозаписів, прослуховування аудіо

записів, підготовлених в процесі реферування;3. яскраве, оригінальне представлення фрагмента основної

частини реферату і ін.

Есе по історії.

35

Есе від французького – жанр критики, публіцистики - прозаїчний етюд, що має загальні або попередні міркування про предмет.

Мета есе – виявити вміння учнів, приступили до систематичного вивчення даного предмету, самостійно у письмовій формі цілісно висловлювати думку (засновану на тих або інших джерелах або науковій літературі) з певного закінченого питання (темі).

Словарна робота для 3 – 9 класів.Пояснити зміст і походження народних прислів'їв і приказок,

пісень, що приводяться в тексті підручника.Підібрати прислів'я, приказки, крилаті слова і вислови з

декількох оповідань по одній загальній темі.Виписати з параграфа підручника і з документів все нові слова

і вислови, що допомагають охарактеризувати історичного діяча.Підібрати до історичного терміну сім'ю споріднених слів,

пояснить початкові, потім похідні.Пояснити історичне походження і зміст слова, вислову. Коли

приблизно ті або інші могли виникнути. Чому?Підібрати синоніми.Використати перераховані вислови і терміни в зв'язній мові.Розмежувати схожі терміни: а) у яких випадках уживаються слова, б) у чому відмінність між реставрацією, реконструкцією,

пам'ятників культури, в) використайте правильно слова в контексті.Пояснити походження, первинний і сучасний зміст крилатого

слова, виразу, вислову.Пояснити походження історичного терміну і його подальше

застосування, його значення.Пригадати кому належить вислів і з якою подією воно

пов'язане.Пояснити сенс епітета, образного вислову.Пояснити історичний сенс вислову, приказки.Згрупувати терміни з підручника по одній темі.Пояснити історичне походження названих міст і інших

населених пунктів.

36

Словарні завдання для 9 – 11 кл.Назвати і пояснити (визначити) групу термінів, зв'язаних за

змістом.Співвіднести первинне і сучасне значення терміну. Визначити поняття, висловлені в іноземних термінах, через

відповідні їм слова в рідній мові.Пояснити суть епітета, який вживається при характеристиці.а) історичного діяча, б) історичних фактів.Пояснити зміст стародавніх крилатих слів у сучасних умовах.Використати в контексті історичні терміни. Пояснити

походження і сучасне значення слова.Пояснити зміст образного вислову, метафори.Пригадати, кому належать афоризми, з якими великими

історичними подіями вони пов'язані або в яких обставинах висловлені.

Пояснити значення висловів.Поясніть назви дореформених населених пунктів. Про що

свідчать назви сучасних населених пунктів.

37

38