МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Управління освіти і науки Тернопільської облдержадміністрації

Тернопільське обласне комунальне територіальне відділення Малої академії наук України

Відділення філософії та суспільствознавства Секція журналістики

Становлення і розвиток місцевої журналістики

на прикладі заліщицької районної газети «Колос»

Роботу виконала: Шейко Марія Василівна,

учениця 6 (10) класу

Заліщицької державної гімназії

Науковий керівник: Підгребя Надія Михайлівна,

вчитель-методист української

мови та літератури

Заліщицької державної гімназії

Тернопіль – 2013

2

Науково-дослідницька робота: «Становлення і розвиток місцевої журналістики

на прикладі заліщицької районної газети «Колос»

Автор: Шейко Марія Василівна, учениця 6(10) класу Заліщицької державної

гімназії Тернопільської області

Науковий керівник: вчитель-методист Підгребя Надія Михайлівна

Тернопільське обласне комунальне територіальне відділення МАН України

Заліщицька філія, Заліщицька державна гімназія

Людство завжди відчувало потяг до інформації. Зараз вона існує у великих

обсягах, маємо до неї належний доступ через газети, радіо, телебачення, Інтернет.

Проте не є секретом, що регіони, райони, містечка живуть власним життям, про яке

пишуть тільки місцеві ЗМІ, тому що досліджувана аудиторія має яскраво виражену

потребу саме в місцевих новинах. Місцеві ЗМІ ближчі до повсякденних проблем і

потреб мешканців регіону. На противагу національним, вони мають можливість

висвітлювати місцеву інформацію в деталях, володіють сильним впливом на

формування відчуття місцевої ідентичності, належності до міста/району, аудиторія

легше отримує підтвердження інформації, про яку дізнається з локальних ЗМІ.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних

джерел. У вступі визначаємо актуальність, мету, завдання, вказуємо на особливості

при опрацюванні джерел, практичне значення.

У розділі 1 простежено історію розвитку, проблеми та перспективи районної

газети «Колос»; з’ясовано основні функції районного часопису: висвітлення

державної політики в різних сферах життя суспільства; інформування про діяльність

Заліщицької райдержадміністрації, районної ради, органів місцевого

самоврядування, сприяння їм у реалізації завдань державного будівництва, розвитку

економіки й культури, життєзабезпеченні району; популяризація нових форм

господарювання; організація правового всеобучу населення; всебічне обговорення

проблем освіти та науки; популяризація благодійності та меценатства.

У розділі 2 подано класифікацію рубрик газети за тематикою: діяльність органів

державної влади й органів місцевого самоврядування (ця тематика простежується у

виданні найчастіше); стан розвитку сільськогосподарської галузі, промисловості та

приватного підприємництва району; екологічні проблеми, питання благоустрою й

енергозабезпечення; національно-патріотичне, духовне життя Наддністров’я;

напрямки діяльності освітньої і медичної галузей, розвитку культури, соціального

захисту населення; питання морально-етичного виховання і боротьби зі злочинністю,

безпеки життєдіяльності й охорони праці, молодіжних проблем і розвитку

фізкультури та спорту в районі. З метою презентацій результатів, досягнень і

проблем у конкретних сферах соціально-економічного життя району редакція готує

так звану «газету в газеті».

Удосконалення як змістової, так і візуальної сторін простежується з початку

2001 р. З 2011 р. разом з проектом «Заліщики онлайн» розпочато онлайн архів газети

в Інтернеті з можливістю завантаження номерів у форматі PDF у відмінній якості.

Розділ 3 подає аналіз публікацій на екологічну тематику в районній пресі.

Дослідивши специфіку конкретно-місцевого підходу до висвітлення проблематики

довкілля, ми з’ясували, що в заліщицькій журналістиці спостерігається збільшення

кількості статей, проте ці позитивні зрушення ще не переросли в тенденцію до

розширення соціально значущої тематики, до якої належить й екологічна

3

ЗМІСТ

Вступ ...........................................................................................................................4

Розділ 1

Розвиток, проблеми та перспективи районної газети «Колос» ……………….7

1.1. Історія створення та розвитку ……………………………………………….. 7

1.2. Проблеми часопису……………………………………………………..……. 10

Розділ 2

Дизайн і змістове наповнення газети …………………………………………… 13

2.1. Тематичне розмаїття «Колоса» ……………………………………………….. 13

2.2. Дизайн газети …………………………………………………………………... 19

Розділ 3

Екологічний контекст районної газети «Колос» ………………........................ 20

Висновки ................................................................................................... 24

Список використаних джерел ............................................................... 26

Додатки

4

ВСТУП

Людство завжди відчувало потяг до інформації. Зараз вона існує у великих

обсягах, маємо до неї належний доступ: газети, радіо, телебачення, Інтернет.

Проте не є секретом, що єдиний інформаційний простір в Україні на сьогодні

відсутній. Регіони, райони, містечка живуть власним життям, про яке пишуть

регіональні та місцеві засоби масової інформації, а столиця держави - власним, із

власними ЗМІ відповідно. У Києві не читають регіональну та місцеву періодику й

не цікавляться регіональними телеканалами, водночас у регіонах не завжди

можна придбати київську пресу, хоча теле- і радіотрансляції з Києва доступні.

Кількість і якість газет і каналів телебачення для жителів столиці набагато вищі,

ніж обсяги доступних носіїв інформації для мешканців регіонів і районів.

І все ж регіональні та місцеві медіа унікальні. У чому ж полягає їх

унікальність? Досліджувана аудиторія (20-45 років) має яскраво виражену

потребу в місцевих новинах. Місцеві ЗМІ ближчі до повсякденних проблем і

потреб мешканців регіону. На противагу національним, вони мають можливість

висвітлювати місцеву інформацію в деталях, володіють сильним впливом на

формування відчуття місцевої ідентичності, належності до міста/району,

аудиторія легше отримує підтвердження інформації, про яку дізнається з

локальних ЗМІ. Можливість установлення щільного та швидкого зворотного

зв’язку з аудиторією є значно більшою.

На сьогодні фактично утворена нова багаторівнева система національної

преси – загальноукраїнської, регіональної, місцевої, локальної тощо. Окремі

аспекти розвитку сучасних українських друкованих ЗМІ подано в працях

В. Здоровеги, В. Іванова, В. Лизанчука, І. Михайлина, В. Різуна, Н. Сидоренко,

Ю. Фінклера, А. Чічановського та ін. Незважаючи на численні та ґрунтовні

дослідження фактично всіх різновидів друкованих ЗМІ, регіональна та місцева

преса як тип видання не часто стає предметом детального аналізу.

Тому темою нашого дослідження є «Становлення і розвиток місцевої

журналістики на прикладі районної газети «Колос»».

Об’єкт дослідження - місцева журналістика.

5

Предмет дослідження – районна газета «Колос», заснована 1940 року.

Оскільки подібна тема не досліджувалася раніше, то вважаємо, що

актуальність науково-дослідницької роботи полягає в тому, що нами вперше

аналізується районна газета «Колос» з погляду її становлення і розвитку.

Мета роботи — простежити й описати характерні особливості становлення

та розвитку місцевої журналістики на прикладі районної газети «Колос», а також

визначити роль місцевої преси в зростанні соціально-комунікативного попиту на

екологічну інформацію, специфіку висвітлення екологічної тематики на сторінках

преси Заліщицького району.

Для реалізації мети було поставлено такі завдання:

1. Простежити історію створення і розвитку районної газети «Колос».

2. Визначити основні функції районного часопису як комунікативної

системи й особливості реалізації її основних рис.

3. Визначити проблеми місцевих друкованих ЗМІ.

4. Здійснити класифікацію рубрик за тематикою, визначивши, яка

найчастіше простежується у виданні.

5. Провести порівняльний аналіз видань «Колоса» у різні роки.

6. Проаналізувати публікації на екологічну тематику в районній пресі,

дослідивши специфіку конкретно-місцевого підходу до висвітлення

проблематики довкілля.

Методи дослідження. У дослідженні використано описовий і зіставний

методи з елементами аналізу безпосередніх складників видання.

Джерельною базою служать дані архіву, номери районної газети «Колос»,

інтерв’ю, взяте в головних редакторів газети, відгуки людей про газету «Колос».

Наукова новизна роботи полягає в тому, що ми досліджували формування

української періодики через призму бачення рідного краю й охарактеризували

видання, яке виходило і виходить на теренах Заліщанщини.

Теоретичне значення полягає в наступному розвитку місцевої журналістики

як частини загальнодержавної. Аналіз матеріалів районного періодичного

видання дасть змогу осмислити й узагальнити дані про тематичні особливості

6

статей, бажання жителів району про зміни в газеті, можливість її удосконалити.

Наше дослідження можна використати для поглиблення знань про українські

місцеві видання, вміння створювати газетні статті.

Практична цінність наукової роботи полягає в тому, що результати

дослідження матимуть своє застосування як допомога класним керівникам на

виховних годинах з метою знайомства та популяризації місцевої журналістики, а

також учителям-словесникам під час проведення уроків розвитку зв’язного

мовлення. Зібраний матеріал може бути використаним у позакласній роботі з

учнями під час засідань журналістського гуртка.

7

РОЗДІЛ І

РОЗВИТОК, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

РАЙОННОЇ ГАЗЕТИ «КОЛОС»

1.1.Історія створення та розвитку

Районна газета заснована в 1940 року як часопис. 24 лютого вийшов перший

номер друкованої газети Заліщанщини. Називалася вона тоді «Червоний прапор»

(дод. 1). Таку назву дали часопису не мешканці краю, а вереснева подія 1939 року:

на берег Дністра більшовики принесли червоний стяг і закосичили ним не тільки

адміністративні будівлі району, а й газету нашого краю.

Після Другої світової війни зболений народ радів перемозі над фашизмом – і

газета стала «Перемогою» (дод. 2). І лише в 1965 році, після реорганізації районів

у Заліщиках, засіявся «Колос», який і донині сповідує в краї споконвічне

хліборобське ремесло та мудрість сівача: газета, яка в кожному числі засіває

новинами – часто не тільки радісними, а й непростими та суперечливими (дод. 3).

«Мені особливо приємно згадувати сорокові, - писав один із перших його

сільських кореспондентів Дмитро Семаник з Іване-Золотого, - адже в січні 1941-

ого, навчаючись у 5 класі, я вперше написав до газети. З хвилюванням читав

номер від 31 січня, де була надрукована замітка «Як радісно вчитися» [20, с. 3] .

По війні народ заліковував свої рани, відбудовував зруйноване, повертав до

життя сплюндровані міста, спалені села й ниви. До роботи, як писав 2 жовтня

1947 року в «Перемозі» голова тодішнього колгоспу ім. Будьонного Д.Салевич,

залучали навіть корів: «Першими стали привчати своїх корів до оранки землі

Марія Пелих, Василь Осадчук. На сьогодні їхні корови вже виорюють за день по

30-35 соток під озимі» [20, с. 3].

Друга половина ХХ століття була періодом подальшого становлення та

розвитку промисловості, культури та соціальної сфери району. На сторінках

«Колоса» знайшло своє відображення тодішнє народження «Дністрянки»,

фабрики текстильних виробів, заводу «Літій», перетворення артілі «Більшовик» у

райпобуткомбінат, сталінської МТС – у РТП, а згодом – в акціонерне товариство.

Тут же – на шпальтах газети – старий Будинок культури “переїхав” у величний

8

Палац народної творчості, поруч відродилася гімназія, виросли нові навчальні

корпуси агроколеджу НАУ, молочний комплекс – у Дорогичівці, свинокомплекси

– у Торському та Іване-Золотому… Про все інформували читачів журналісти й

громадські кореспонденти «Колоса».

Ніколи не залишалася поза увагою майстрів пера як робота закладів освіти,

охорони здоров’я, торгівлі, так і досягнення спортсменів, спроби початківців у

поезії, прозі, музиці, драматургії.

Упродовж 1965-1975 рр. очолював колектив газети «Колос» Ковальчук Петро

Іванович (дод.4).

З 1969 по 1975 р. його заступником був Мельник Петро Миколайович

(дод. 5). Згодом у 1975 році він став головним редактором газети. Петро Мельник

видрукував сотні своїх авторських журналістських матеріалів.

З 2001 року і до сьогодні колектив районної газети «Колос» м. Заліщики

Тернопільської області очолює Дяків Оксана Іванівна (дод. 6). Вона - член

Національної спілки журналістів України, учасниця трьох професійних конкурсів

преси в 2003-2005 роках, організованих Українською асоціацією видавців

періодичної преси (УАВПП) за підтримки Посольства США в Україні та проекту

IREX U-Media.

Творчі роботи опубліковані в першій в Україні книзі-дайджесті «В епіцентрі

подій – журналіст» (Дніпропетровськ: «Журфонд», 2005), що вийшла за сприяння

НСЖУ та Асоціації працівників ЗМІ України й містить суспільно вагомі

публікації центральних і місцевих періодичних видань країни. Публіцистика та

поезії О.І.Дяків також знаходять свого читача на шпальтах Заліщицької районної

газети «Колос», в обласних газетах Тернопілля «Свобода», «Четверта влада», у

літературно-мистецькому та громадсько-політичному журналі «Літературний

Тернопіль» та ін.

Нагороджена Почесною грамотою НСЖУ (2006), Дипломом ІІІ ступеня

(2006) за ІІІ місце в обласному огляді-конкурсі Тернопілля на краще висвітлення

правової тематики, а також відзнакою НСЖУ «Золота медаль української

9

журналістики» (2009), грамотами і подяками обласних і районних органів

державної влади та місцевого самоврядування.

У роботі детальніше зупиняємось на виданнях «Колоса», надрукованих

впродовж 2002-2012 років. Аналізуючи їх, ми з’ясували, що основними

завданнями редакції «Колоса» на сьогодні є

– організація та регулярний випуск районної газети «Колос» для населення, а

також підприємств, установ й організацій Заліщицького району та подача

окремих друкованих і фотоматеріалів (через телефонний зв’язок, факс, електронну

пошту) для використання обласними періодичними виданнями;

– висвітлення державної політики в соціальній, економічній, правовій,

культурній, духовній, екологічній та інших сферах життя суспільства;

– інформування про діяльність Заліщицької районної ради, Заліщицької

райдержадміністрації, Заліщицької міської ради, органів місцевого

самоврядування, сприяння їм у реалізації завдань державного будівництва,

розвитку економіки й культури, життєзабезпеченні району;

– налагодження тісної співпраці журналістів «Колоса» з відповідальними

працівниками райдержадміністрації, районної та міської рад задля постійного

об’єктивного висвітлення роботи органів державної влади та місцевого

самоврядування;

– залучення депутатів місцевих рад різних рівнів до широкого обговорення

проблем місцевого самоврядування та депутатської діяльності;

– висвітлення діяльності громадських організацій і політичних партій;

– об’єктивний аналіз роботи господарських структур краю різних форм

власності, індивідуального сектору економіки району, розвитку малого і

середнього приватного підприємництва, викриття причин, що заважають їхньому

розвитку;

– моніторинг і прогноз соціально-економічного розвитку району із

залученням фахівців фінансового управління РДА, податкової служби району,

управління статистики, керівників та економістів підприємств різних форм

власності, депутатів, представників політичних партій і громадських організацій;

10

– популяризація нових форм господарювання, передусім тих, які базуються на

застосуванні новітніх економічних моделей, інноваційних та енергозберігаючих

технологій;

– вчасне інформування юридичних і фізичних осіб стосовно новин у

регуляторній політиці та податковому законодавстві, юридична консультація для

малого та середнього бізнесу;

– організація правового всеобучу населення, висвітлення проблем, що

стосуються дотримання прав і свобод людини, забезпечення законності та

охорони громадського порядку;

– всебічне обговорення проблем освіти та науки, популяризація нових форм

навчання та виховної роботи, аналіз шляхів реформування та змісту шкільної

освіти;

– постійна увага соціальному захисту людей; аналіз проблем зайнятості,

медичного обслуговування, пенсійного забезпечення, допомоги малозабезпеченим

і громадянам із обмеженими фізичними можливостями. Популяризація

благодійності та меценатства;

– висвітлення актуальних питань молодіжної політики, залучення молоді до

широкого обговорення молодіжних проблем, формування почуття патріотизму в

молодіжному середовищі, пропаганда здорового способу життя.

1.2. Проблеми часопису

1) Протиборство чиновництва та журналістів.

Н. Пахомова зазначала, що «для регіональної і місцевої преси дуже

характерне протиборство чиновництва поширенню інформації про права

громадян та обов’язки влади. Селяни, наприклад, дуже часто потребують

конкретних юридичних консультацій щодо земельних питань, питань паювання

колишньої колективної власності, щодо відповідальності керівників за порушення

законів» [17]. На думку одного з редакторів районних газет, що брали участь в

опитуваннях, «інформація стосовно прав селян не завжди вигідна керівництву.

Прикриваючись комерційною таємницею, керівники теперішніх

11

сільгосппідприємств не доводять до людей правдиву інформацію про вартість

продукції, одержаної з 1 га, її рентабельність. Треба законодавчо передбачити

необхідність опублікування такої перевіреної інформації в пресі (як звіти банків)»

[17].

Конфлікти влади з журналістами в районі часто показують набагато нижчу

захищеність останніх від тиску можновладців, ніж у великих містах.

Неможливість знайти роботу через брак інших друкованих ЗМІ, постійні

господарські потреби, які змушують звертатися до керівництва, - те, що

столичним журналістам здається «дріб’язком», на місці може завдати шкоди. А з

огляду на те, що в складі співзасновників «Колоса» є районна рада, районна

адміністрація, міська рада, підконтрольна районному начальству, можна впевнено

говорити про те, що бути неупередженим та об’єктивним редакційному колективу

чи окремому журналісту набагато складніше. До того ж місцевій владі

«незручних» журналістів-професіоналів дуже часто вдається замінити на

лояльних дилетантів, що не може не впливати на рівень друкованих районних

видань. «Незадовільна поінформованість мас дає широкі можливості для

маніпулювання думками, уподобаннями й настроями громадян у власних

інтересах, які все ще дуже далекі від життєвих інтересів суспільства», - зауважує

Н.Пахомова [17].

2) Несприятлива атмосфера для формування спеціалізованих

журналістів.

Через обмежену можливість редакцій утримувати багатьох журналістів,

кількість журналістів у редакції невелика. Це не дає можливості журналісту

зосередитися на досконалому вивченні однієї сфери: економіки, політики, освіти,

криміналу, екології, спорту, тому журналістів-експертів у якійсь одній сфері дуже

мало, від чого також страждає якість матеріалів. Деякі галузі, наприклад, фінанси,

економіка, екологія взагалі часто залишаються без серйозного висвітлення [12].

3) Економічна криза

При наявності таких проблем можна говорити про роздержавлення районної

газети «Колос», проте на сьогодні журналісти до цього не готові, оскільки ще

12

однією перешкодою є економічна криза, яка значно зменшує шанси на виживання

регіональної і місцевої преси без бюджетних дотацій [11].

На думку опитаних, районній газеті не вистачає привабливості, динамізму,

оновлюваності, актуальності та оперативності, інтерактивності, включеності в

місцевий культурний простір та власного стилю. Аналогічні думки читаємо й у

дослідженні GfK Ukraine [7].

Таким чином, у своїй науково-дослідницькій роботі ми намагалися шляхом

аналізу та прогнозування виявити проблеми розвитку місцевої журналістики.

Зокрема було встановлено, що районна газета міцніше пов’язана з органами

місцевого самоврядування і це, мабуть, є основною проблемою її розвитку. Адже

дуже часто такий «острів свободи слова» потрапляє до рук корисливих людей, які

хочуть, щоб преса писала про те, що вигідно їм.

І хоча локальна журналістика переживає зараз не найкращі для себе часи, та

все ж вона має всі шанси вижити й залишитися «на плаву», бо і районна газета

має свою аудиторію, духовні потреби якої потрібно задовольняти новими

матеріалами, рубриками, статтями. На наш погляд, до районного періодичного

видання, яке існує часто завдяки ентузіазму редакційного колективу, потрібно

ставитися з розумінням і повагою, тому що це чи не єдиний рупор, який

повідомляє нам про актуальні події в рідному краї.

13

РОЗДІЛ ІІ

ДИЗАЙН І ЗМІСТОВНЕ НАПОВНЕННЯ ГАЗЕТИ «КОЛОС»

2.1. Тематичне розмаїття «Колоса»

У «Колосі» запроваджено і діє принцип тематично-комплексного подання

матеріалів. Увазі читачів представлене розмаїття рубрик, які визначають

тематичну палітру газети, її каркас, що забезпечує як системність, так і

послідовність у відображенні подій і фактів, дозволяє дати їм певну аналітичну

оцінку на шпальтах газети.

Часопис формується з журналістських доробків і матеріалів активних

дописувачів. Це допомагає впливати на формування суспільної думки щодо того

чи іншого питання, явища чи проблеми. Журналісти привертають увагу влади та

громадськості до актуальних проблем сьогодення, формуючи громадську думку,

утверджуючи високу духовність і мораль. Газета виходить раз у тиждень.

Редакція намагається подавати, у першу чергу, оперативні матеріали, тобто

матеріали подієвого характеру. Часопис успішно співпрацює з позаштатними

кореспондентами, яких хвилюють політичні, соціальні, побутові та морально-

етичні проблеми, а також співпрацює з усіма установами, підприємствами й

організаціями району, оскільки без такої співпраці неможливе творення

районного видання. Нерідко читачі підказують цікаві теми з життя сіл, селища,

міста, колективу. Активні дописувачі газети – освітяни, медики, державні

службовці, працівники культури, спеціалісти соціальної сфери й інших галузей.

За словами головного редактора Оксани Дяків, редакція газети «Колос»

творчо співпрацює з редакцією районного радіомовлення, обласною газетою

«Свобода», районними газетами Тернопілля, а також Заставнівською газетою

«Голос краю», що на Буковині. Відбувається взаємообмін творчими думками,

публікаціями, періодично анонсуються ключові матеріали газети по районному

радіомовленню.

Проаналізувавши видання газети за останні роки, виділили такі тематичні

блоки:

14

1) Висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого

самоврядування.

Це питання висвітлюється в публікаціях матеріалів із сесій районної ради, її

президій і комісій, у статтях про роботу колегій районної державної адміністрації.

Зв’язки влади з громадськістю представлено у висвітленні «прямих ліній». Про

питання, що вирішуються на прийомах громадян, ведуть мову в матеріалах під

рубриками: «У райдержадміністрації», «Зв’язки з громадськістю», «Державна

служба», «На теми дня», «Народ і влада». Про діяльність влади читаємо

публікації під рубриками: «Діалог із владою», «Актуальне інтерв’ю», «Із життя

рад», «Місцеве самоврядування», «Ради за роботою», «Трибуна депутата»,

«Депутат – на виборчому окрузі», «Трибуна сільського голови», «Соціально-

економічний розвиток району», «У дзеркалі статистики». На шпальтах газети

приділена увага питанням і проблемам наповнення бюджетів усіх рівнів, а також

висвітленню інших фінансових питань у рубриках «Фінанси», «Податкове

планування», «Податки і ми», «Податкова служба району інформує».

У газеті можна ознайомитися з матеріалами зі сходів громадян у Заліщиках,

Товстому та селах району. Новини коротко публікують у добірці «Україна.

Тернопілля. Заліщанщина», «Мовою цифр і фактів».

2) Висвітлення стану розвитку сільськогосподарської галузі,

промисловості та приватного підприємництва району.

Позитивні та негативні процеси, що відбуваються в сільськогосподарській

галузі як провідній в економіці Заліщанщини висвітлюються в рубриках «Голос

села», «Аграрна реформа», «Земельні питання», «Агробізнес», «Аграрна політика:

реалії проблеми і перспективи», «Тваринництво», «Буряківництво», «Портрет

господаря землі». Сезонний хід робіт у сільському господарстві – у рубриках

«Поле кличе», «Жнива».

Щодо проблем виробництва, малого бізнесу публікують матеріали про

сільські кооперативи, розвиток підприємництва та захист прав споживачів під

рубриками: «Кооперація», «Приватне підприємництво», «На захисті прав

15

споживачів», «Читач запитує, радить, обурюється», «Повертаючись до

надрукованого» та ін.

3) Висвітлення питань благоустрою й енергозабезпечення.

Ці питання висвітлюються в статтях рубрик «Енергозабезпечення»,

«Енергозбереження», «На контролі газети», «Під гострим кутом», «За листом

читача», «Благоустрій», «Газифікація», «Підготовка до зими» та інших. Саме з

них мешканець Заліщицького району може прочитати про благоустрій і санітарію

Заліщиків, Товстого, сіл району, їх водопостачання, озеленення, забезпечення

електроенергією, раціональне використання енергоресурсів, їх економію, а також

про вчасну сплату за спожиті енергоносії населення, фізичних і юридичних осіб,

підприємств, установ та організацій усіх форм власності, отримати інформацію

про хід газифікації сіл району, підготовку до зими, а також має змогу

проаналізувати природоохоронні питання.

4) Висвітлення напрямків національно-патріотичного, духовного

життя Наддністров’я.

Патріотичний дух нашого українського народу відображено в історичних

краєзнавчо-народознавчих матеріалах відповідних рубрик («На скрижалях

історії», «Люби і знай свій рідний край», «Сторінки історії», «Історичний

календар», «України славні імена», «Наша історія», «Ми – українці», «Видатні

постаті», «Відомі українці» та ін.), а також на патріотичних сторінках газети

«Колос» – «Вічна слава і пам’ять українським героям!» (до Дня героїв України

та річниці створення УПА).

Крім цього, у часописі публікують матеріали, присвячені Другій світовій

війні, популяризують історію України та Наддністров’я, відображаючи її на

гідних поваги й наслідування зразках життя і діяльності видатних українців, які

відіграли важливу роль у політичному, культурному житті, розвої наукової думки

нашої держави в цілому та Заліщанщини зокрема (мова йде про Тараса Шевченка,

Симона Петлюру, Євгена Коновальця, Олега Ольжича, Осипа Маковея, Маркіяна

Шашкевича, Богдана Лепкого, Лесю Українку, Соломію Крушельницьку,

16

Михайла Гайворонського, Зенона і Євгена Храпливих, Андрея Шептицького,

В’ячеслава Чорновола, Василя Симоненка, Василя Стуса, Ліну Костенко та ін.).

Опубліковано багато історико-дослідницьких матеріалів про видатних

діячів, які жили й працювали на Заліщанщині.

Розвиткові та відродженню духовності, культурних традицій українського

народу присвячено матеріали в рубриках «Наша духовність», «Культура», «Свята.

Звичаї. Обряди».

5) Висвітлення напрямків діяльності освітньої і медичної галузей, розви-

тку культури, соціального захисту населення.

Велику увагу на сторінках газет приділено освітній («На освітянській ниві»,

«Таланти твої, Наддністров’я», «Юні таланти», «Наша гордість», «Освіта і

виховання», «Педагогічний талант» та ін.), медичній («На пульсі здоров’я»,

«Поради лікаря», «Ваше здоров’я», «Медичний лікнеп», «Здоровенькі були!» та

ін.) та культурній («Мистецтво і культура», «Інформаційні технології і культура»,

«Мистецьке Наддністров’я», «Світ театру» та ін.) галузям району.

З метою інформаційно-роз’яснювальної роботи, а також під час підготовки

замальовок і репортажів опубліковано статті, які аналізують проблеми соціальної

сфери («Соціальний захист», «Соціальні орієнтири», «Соціальна політика»,

«Оздоровлення» та ін.).

На сторінках газети читач знайомиться з діяльністю літературно-

мистецького клубу «Дністер». Саме тут публікуються матеріали про цікаві творчі

особистості, а також літературні рецензії на книги та поетичні доробки нашої

молоді, що сприяє популяризації рідної мови та становленню творчої юні краю.

6) Висвітлення питань морально-етичного виховання і боротьби зі

злочинністю, безпеки життєдіяльності й охорони праці, молодіжних

проблем і розвитку фізкультури та спорту в районі.

З метою популяризації та пропаганди культу благополучної сім’ї, родини,

поваги до старших, любові до дітей редакція газети створює сторінки «Біля

родинного вогнища», «Долі людські: два полюси життя».

17

У газеті представлено матеріали щодо дотримання населенням законності та

правопорядку, боротьби зі злочинністю під рубриками «Кримі-факт», «На варті

законності та правопорядку», «Із зали суду», «Міліція інформує, радить,

застерігає» та інші. Такі рубрики сприяють підтримці правоохоронних органів

району в проведенні роз’яснювальної роботи з населенням з метою забезпечення

атмосфери довіри до міліції.

У «Колосі» систематично та різнопланово висвітлюють молодіжні питання

(«Молодіжний меридіан»), розвиток фізкультури та спорту в районі («Спорт»,

«Спортивна арена», «У здоровому тілі – здоровий дух», «Фізкультура та спорт»,

«На чорно-білих перехрестях», «Спортивна гордість»).

Боротьбі з наркоманією, курінням, хуліганством, вживанням молоддю

алкоголю, поширенню СНІДу присвячено рубрику «Погляд на проблему».

Піднімають журналісти й тему виїзду молоді за кордон на заробітки, вказують на

її негативні сторони. Серед юнаків і дівчат популяризують службу в Збройних

силах України («Служити Україні», «У лавах Збройних сил України»).

Газета «Колос», в основному, є добрим порадником читачів у всіх справах,

оскільки на її шпальтах друкуються нариси на морально-етичні теми, практичні

поради школи виживання (юридичні консультації («Правовий всеобуч»),

роз’яснення чинного законодавства («Нове в законодавстві»), поради господарям

та інші.

Варто зауважити, що на сторінках газети практикується публікація

матеріалів пізнавально-розважального характеру: сатири, гумору, цікавинок тощо.

7) Вихід у світ тематичних номерів.

З метою презентацій результатів, досягнень і проблем у конкретних сферах

соціально-економічного життя району редакція готує так звану «газету в газеті».

Сюди відносимо випуск підсумкових новорічно-різдвяних номерів, газет,

присвячених Великодню, Дню незалежності України, випуски до професійних

свят медиків, освітян, працівників сільського господарства, місцевого

самоврядування, правоохоронних органів та ін.

Упродовж семи років у світ систематично виходять тематичні номери:

18

– «Наше місто» - вісник Заліщицької міської ради та міськвиконкому –

щомісячно;

– «Ринок праці» - вісник Заліщицького районного центру зайнятості –

щомісячно;

– «З турботою про надвечір’я» - вісник управління Пенсійного фонду

України в Заліщицькому районі (у районі налічується понад 15 тис. 800

пенсіонерів) – щопіврічно;

– «Податківець» - вісник податкової служби району – 1-2 рази на рік;

– «Фермер» - вісник районної Асоціації фермерів і приватних

землевласників району (для покращення інформування сільгоспвиробників щодо

нових напрямків розвитку аграрного сектору економіки та в зв’язку з його

реформуванням) – 1 раз на рік;

– «Приватна садиба: досвід роботи» - вісник Західноукраїнського

регіонального центру фермерства - 1-2 рази на рік;

– «Коріння і крона» - вісник НУБіПУ «Заліщицький аграрний коледж ім.

Є. Храпливого» – щоквартально;

– «Трудова стежина» - вісник Заліщицького вищого професійного

училища – у першому півріччі;

– «Шляховик» - вісник дорожньої служби району – 1 раз на рік до

професійного свята;

– «Будівельник» - вісник СТ “Агробуд” – 1 раз на рік до професійного

свята;

– «Паростки» - вісник відділу молоді та спорту РДА – 1-2 рази на рік;

– «Нове покоління» - вісник Заліщицької державної гімназії м. Заліщики

Тернопільської області – 1 раз на рік;

– «На варті законності та правопорядку» - вісних правоохоронних

органів району (відділу внутрішніх справ, районної прокуратури, управління

юстиції).

19

2.2. Порівняльний аспект районної газети «Колос» у різні часи її

видавництва

Від створення газети «Колос» і до сьогодні минуло багато років. За цей час, у

певній мірі, змінився як її зміст, так і дизайн.

До 1990 року гаслом газети були слова «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», з

1992 по 2001 роки – «Свобода слова – здоров’я суспільства!». На сьогоднішній

час гасло відсутнє.

Що стосується змістової сторони, то варто зауважити, що більшу частину

газетних статей становили питання, присвячені партії та владі, що не дуже, зі слів

старших людей, подобалися читачам. Велику увагу приділено радянському

періоду формування періодичних видань, адже саме в цей час преса утвердилася

як стабільне та систематичне явище. Періодика під час радянського правління хоч

і не відображала справжнього настрою громадян, не подавала правдивої

інформації про стан економіки та втілення п’ятирічних планів, та все ж

підвищувала рівень освіченості радянського громадянина.

Тепер газета також висвітлює питання уряду, роботу місцевих органів

управління. Подекуди це однобічне трактування подій (це пояснюється тим, що

Заліщицька районна рада, Заліщицька райдержадміністрація, Заліщицька міська

рада є співзасновниками громадсько-політичної газети «Колос»).

З часом, починаючи з 2001 року, можна простежити те, що тематика статей

урізноманітнюється. Журналісти намагаються охопити весь спектр життя району.

Разом із розвитком «Колоса» змінювався і його дизайн. До 2010 року він був

чорно-білим. Починаючи з 2001 року, на шпальтах газети друкують фотографії.

Це, звичайно ж, допомагає читачам краще сприймати прочитану інформацію. У

газеті починають друкувати різноманітні оголошення, приватні привітання, кошти

за які редакція вкладає у видання. Збільшується кількість сторінок, з чотирьох до

восьми.

З 2012 року газету друкують у напівкольорі. З 18 листопада 2011 року разом з

проектом «Заліщики онлайн» розпочато онлайн-архів газети в Інтернеті з

можливістю завантаження номерів у форматі PDF у відмінній якості.

20

РОЗДІЛ ІІІ

ЕКОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ РАЙОННОЇ ГАЗЕТИ «КОЛОС»

До соціально впливових факторів, з-поміж багатьох інших, належить

екологічний контекст регіональних і місцевих медіа. Загальновідомо, що

проблеми екології й охорони довкілля зачіпають життєво важливі інтереси кожної

людини, суспільства та держави в цілому. Інтенсивність висвітлення екологічної

тематики в сучасній українській пресі спричинена зростанням соціально-

комунікативного попиту на екологічну інформацію.

Одними з перших про екологічну журналістику як один з інструментів

виховання екологічно свідомих громадян і вирішення екологічних проблем

заговорили російські та зарубіжні дослідники Т. Беневольська, О. Берлова,

Л. Землянова, Л. Коханова, Фрідман М. Шарон і Фрідман А. Каннет та ін. [4; 5; 8;

13; 21]. Останнє десятиліття характеризується зрушеннями в розвитку

теоретичних аспектів вітчизняних соціально-комунікаційних досліджень з

екологічної проблематики. До теоретичних здобутків екологічної журналістики

варто віднести плідну діяльність одного з найавторитетніших дослідників

О. Бєлякова, а також В. Борейка, В. Бугрима, Д. Олтаржевського, Б. Потятиника

та ін. [1-3; 6; 16; 18]. Однак екологічний контекст саме місцевої журналістики як

комунікативної системи й особливості реалізації її основних рис відповідно до

особливостей району та громадських настроїв, що в ньому домінують, потребує,

на нашу думку, детальнішого вивчення.

Оскільки Заліщики належать до екологічно забруднених територій, до 4 зони

радіаційного забруднення, то екологічне виховання на сторінках преси є

необхідним і важливим.

Критичний стан екології призвів до того, що в районі зафіксовано найвищий

в Тернопільській області рівень смертності серед жінок, найвищий рівень

онкозахворювань, найнижчі показники народжуваності та середньої тривалості

життя. Однак, незважаючи на це, загальний рівень обізнаності населення з питань

охорони довкілля можна вважати низьким. На нашу думку, доволі

проблематичною є диференцiйована готовнiсть аудиторiї до сприйняття

21

екологiчних тем. Чим вищим буде соцiально-економiчний статус і рiвень освiти,

тим швидше й повнiше буде зрозумiлою екологiчна комунiкацiя. Отже,

роз’яснення екологiчних проблем не може бути ефективним без зростання

загальної освiти населення.

Наводячи результати соціологічного опитування, проведеного «Соціс

Геллап», О. Бєляков зазначає: «Ставлення до довкілля як до цінності стає

невід’ємною частиною свідомості людей: забруднення довкілля й завдання йому

шкоди торкаються у повсякденному житті 77% опитаних» [1, с. 11]. Однак, хоча

результати соціологічних досліджень вказують на велику зацікавленість у

розв’язанні екологічних проблем і на необхідність боротьби із забруднювачами

довкілля, особистий внесок окремого індивідуума в цей процес, як показує

практика, незначний.

Цілком очевидно, що на переосмислення людиною ставлення до довкілля,

насамперед, впливають ЗМІ, які можуть ефективно формувати екологічне

мислення масової аудиторії.

Особлива роль у цьому процесі належить місцевій пресі. Науковці

наголошують на важливості конкретно-місцевого, локального підходу до

висвітлення проблематики довкілля, звернення до місцевих проблем, які дають

змогу масовому читачеві сприймати екожурналістику ближче, більш усвідомлено,

як таку, що перебуває безпосередньо у сфері його особистих інтересів [16, с. 5].

Читання місцевої газети для сучасної людини, що живе в глобалізованому

суспільстві, є однією з основних життєвих потреб. Це покладає додаткову

відповідальність на професійні обов’язки журналіста, що працює в місцевій

редакції. Можливості газети «Колос» дають змогу репрезентувати складні

проблеми довкілля у формі, доступній для сприйняття широкою читацькою

аудиторією Заліщицького району, для якої екологічні повідомлення є лише

певною складовою в загальному інформаційному потоці.

Варто відзначити, що у заліщицькій журналістиці, як і в українському

інформаційному просторі в цілому, спостерігається збільшення кількості статей,

проте ці позитивні зрушення ще не переросли в тенденцію до розширення

22

соціально значущої тематики, до якої належить й екологічна. Як справедливо

зазначає О. Бєляков, «…є потреба в зміні висвітлення природоохоронних і

екологічних проблем узагалі. Ця проблематика потребує повсякденної уваги від

ЗМІ, а не епізодичного підходу. Для досягнення цього необхідною є, насамперед,

підготовка відповідних фахівців і консолідація екологів, активістів

природоохоронного руху з журналістами. Екологічна тематика мусить, нарешті,

перестати бути рідкісною» [2, с. 67].

Єдиним із друкованих засобів писемної інформації у висвітленні екологічних

проблем району залишається «Колос». Ці питання епізодично висвітлюються в

статтях рубрик «Природолюби», «Екологічні проблеми», «Екологія», «Екологічне

виховання», «Екосполох».

Форми висвітлення екологічної тематики в газеті різноманітні, однак

превалює інформаційно-новинний формат інтерпретації матеріалу (Ольга Личук

«Реалії та перспективи каньйону» («Колос», № 28-30 (8019) від 30 березня 2012

року).

Тематичне наповнення таких публікацій доволі широке: вплив екології на

здоров’я, знищення зелених насаджень, проблема якості повітря, питної води,

утилізація побутових відходів тощо.

Попри позитивний момент новизни, соціальної значущості порушуваних тем

у таких екопублікаціях спільною незадовільною тенденцією є проблема цілісності

матеріалу, коли екологічні повідомлення подаються стисло, на передній план

виходить саме факт і обставини, що могли б надати йому певної сенсаційності.

Водночас ігноруються інші важливі моменти й пояснення, які часто є ключем до

загального розуміння читачем запропонованого матеріалу, від чого подія, про яку

розповідає газета, випадає із загального екологічного контексту. Наприклад,

стаття Тетяни Черлінко «Екологи готуються до роботи» («Колос» № 31-32 (8021)

за 6 квітня 2012 року).

Прикладом вдалого подання екопублікацій, розрахованих на масового

споживача, є матеріали журналістів Галини Корчевської та Ольги Личук, яким

вдається висвітлювати найрізноманітніші аспекти взаємодії людини та

23

навколишнього середовища (Галина Корчевська «Природа вимагає наукового

підходу» («Колос» № 65-66 (8055), 10 серпня 2012 р.), «Нищимо довкілля –

втрачаємо здоров’я» («Колос» № 82-83 (8072), 5 жовтня 2012 р.), Ольга Личук

«Любіть природу – удача не обмине» («Колос» № 43-44 (8033), 25 травня 2012 р.)

та ін.). Саме в таких матеріалах з повнотою викладу, глибокими, зрілими

висновками порушувані проблеми довкілля не стають другорядними, як це часто

буває, а мають свій глибокий соціальний підтекст і здатні привернути увагу

читачів.

Специфічною рисою висвітлення екологічної тематики є значний соціальний

аспект, оскільки висвітлення проблем довкілля дуже тісно пов’язане з увагою до

них як влади, так і громадськості. Незважаючи на те, що екологічна ситуація в

районі була й залишається напруженою, занепокоєність громадян станом довкілля

тільки зростає, тому газеті варто було б виокремити місце для постійної рубрики.

Варто відзначити, що порівняльний аналіз кількості суто екологічних

матеріалів із загальною їх кількістю вказує на низьку репрезентацію проблем

навколишнього середовища в заліщицькій пресі. Попри значний комунікативний

потенціал екологічної тематики, в міру об’єктивних чи суб’єктивних причин,

видання не використовує його повною мірою. Через те аналіз і систематизація

екологічного контексту районної газети «Колос», визначення тенденцій у

висвітленні проблем довкілля, безперечно, є необхідним для підвищення якості й

ефективності діяльності «Колосу» та подальшого дослідження.

24

ВИСНОВКИ

Визначаючи особливості становлення, основні тенденції та проблеми

розвитку періодики Заліщицького району на прикладі громадсько-політичного

часопису «Колос», ми з’ясували:

1. Датою народження газети вважається 24 лютого 1940 року під назвою

«Червоний прапор». Після Другої світової війни вона стала «Перемогою». І лише

в 1965 році, після реорганізації районів у Заліщиках, народився «Колос».

Упродовж 1965-1975 рр. очолював колектив газети Ковальчук Петро Іванович. З

1975-2000 рр. головним редактором став Петро Мельник. З 2001 року і до

сьогодні колектив районної газети «Колос» м. Заліщики Тернопільської обл.

очолює Дяків Оксана Іванівна.

2. У процесі роботи над дослідженням, ми з’ясували основні функції

районного часопису як комунікативної системи й особливості реалізації її

основних рис. Найважливішими з них є висвітлення державної політики в різних

сферах життя суспільства; інформування про діяльність Заліщицької

райдержадміністрації, районної ради, органів місцевого самоврядування,

сприяння їм у реалізації завдань державного будівництва, розвитку економіки й

культури, життєзабезпеченні району; популяризація нових форм господарювання;

організація правового всеобучу населення; всебічне обговорення проблем освіти

та науки; популяризація благодійності та меценатства.

3. У своєму дослідженні ми намагалися шляхом аналізу та прогнозування

виявити проблеми розвитку місцевої журналістики. Серед найважливіших

проблем є протиборство чиновництва та журналістів, економічна криза, а в

результаті цього несприятлива атмосфера для формування спеціалізованих

журналістів.

4. Здійснивши класифікацію рубрик районної газети «Колос» за тематикою,

виокремили такі: діяльність органів державної влади й органів місцевого

самоврядування (ця тематика простежується у виданні найчастіше); стан розвитку

сільськогосподарської галузі, промисловості та приватного підприємництва

району; екологічні проблеми, питання благоустрою й енергозабезпечення;

національно-патріотичне, духовне життя Наддністров’я; напрямки діяльності

освітньої і медичної галузей, розвитку культури, соціального захисту населення;

питання морально-етичного виховання і боротьби зі злочинністю, безпеки

25

життєдіяльності й охорони праці, молодіжних проблем і розвитку фізкультури та

спорту в районі.

Крім цього, з метою презентацій результатів, досягнень і проблем у

конкретних сферах соціально-економічного життя району редакція готує так

звану «газету в газеті». Сюди відносимо випуск підсумкових новорічно-різдвяних

номерів, газет, присвячених Великодню, Дню незалежності України, випуски до

професійних свят медиків, освітян, працівників сільського господарства,

місцевого самоврядування, правоохоронних органів та ін.

5. Здійснивши порівняльний аспект районної газети «Колос» у різні часи її

видавництва, дійшли висновків, що удосконалення як змістової, так і візуальної

сторін простежується з початку 2001 року. З 18 листопада 2011 року разом з

проектом «Заліщики онлайн» розпочато онлайн-архів газети в Інтернеті з

можливістю завантаження номерів у форматі PDF у відмінній якості.

6. Одним із основних завдань ЗМІ сьогодення є формування екологічної

освіти, майбутніх громадян і господарів держави з екологічним світоглядом.

Оскільки Заліщики належать до екологічно забруднених територій, до 4 зони

радіаційного забруднення, то екологічне виховання на сторінках преси є

необхідним і важливим.

Проаналізувавши публікації на екологічну тематику в районній пресі,

дослідивши специфіку конкретно-місцевого підходу до висвітлення

проблематики довкілля, ми з’ясували, що в заліщицькій журналістиці, як і в

українському інформаційному просторі в цілому, спостерігається збільшення

кількості статей, проте ці позитивні зрушення ще не переросли в тенденцію до

розширення соціально значущої тематики, до якої належить й екологічна.

Варто відзначити, що порівняльний аналіз кількості суто екологічних

матеріалів із загальною їх кількістю вказує на низьку репрезентацію проблем

навколишнього середовища у заліщицькій пресі. Попри значний комунікативний

потенціал екологічної тематики, в міру об’єктивних чи суб’єктивних причин,

видання не використовує його повною мірою. Через те аналіз і систематизація

екологічного контексту районної газети «Колос», визначення тенденцій у

висвітленні проблем довкілля, безперечно, є необхідним для підвищення якості й

ефективності діяльності «Колосу» та подальшого дослідження.

26

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бєляков О. Екологічна проблематика в засобах масової інформації: навч.

посібн. – К. : Київський університет, 2003. – 186 с.

2. Бєляков О. Масова комунікація та екологічна політика: навч. посіб. – К. :

Вища школа, 2001. – 175 с.

3. Бєляков О. Проблеми екологічної освіти в підготовці журналістів // Вісник

Київ. ун-ту. Журналістика. – 2001. – Вип. 9. – С. 45–48.

4. Беневоленская Т. Экологические проблемы в современной публицистике .

– М. : Мысль, 1978. – 255 с.

5. Берлова О. Некоторые аспекты экологических паблик рилейшнз в России.

– М. : Просвещение, 1998. – 263 с.

6. Борейко В. Как «зеленым» работать со средствами массовой информации.

– К. : Вища школа, 1995. – 108 с.

7. Дослідження GfK Ukraine. «Швидкий ріст користування Інтернетом у

віковій групі 30-49 років призвів до збільшення популярності сайтів новин та

газет». [Електронний ресурс]. - Режим доступу:

http://www.uapp.org/pub_analitics/8984.html.

8. Землянова Л. Зарубежная коммуникативистика в преддверии

информационного обшества: толковый словарь терминов и концепцій. – М.:

Просвещение, 1999. – 362 с.

9. Ільченко Н. М. Забезпечення громади соціально значущою інформацією:

підходи щодо мотивації регіональних ЗМІ // Актуальні проблеми державного

управління : зб. наук. пр. - Харків. : НАДУ «Магістр», 2008. - № 1 (33). - С. 46-48.

10. Карась М. Регіональна газета в демократичному суспільстві / М. Карась //

Українська журналістика в контексті світової / [за ред. В.І. Шкляра]. – К. : Вища

школа, 1997. – Вип. 1. – С. 15–19.

11. Коваленко Н. Інтернетом користується кожен п’ятий [Електронний

ресурс]. – Режим доступу http://media.

parlament.org.ua/n_an/action/article_detail/article_id/1607/.

12. Комунальні ЗМІ закликали не боятися роздержавлення [Електронний

ресурс]. - Режим доступу: http://telekritika.ua/ events/2009-09-05/47721. – Назва з

екрана.

27

13. Коханова Л. Журналистика. Экология. Образование. Непрерывное

экологическое образование в системе СМИ. – М. : Мысль, 1997. – 188 с.

14. Макаров Т. Вместо деревьев вырастут киоски // Суббота плюс. – 2010. – 9

грудня.

15. Мельник П.М. Колос. – 2010. - № 18-19. – С.3. Трибуні громади – 70 літ //

16. Огляд результатів досліджень: «Місце партнерських ЗМІ в

інформаційному просторі регіонів: 2004-2008 рр.» / Київський міжнародний

інститут соціології. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.

nam.org.ua/files/presentation_08.ppt. - Назва з екрана.

17. Олтаржевський Д.О. Висвітлення екологічної тематики на сторінках

сучасної української преси (засади, проблематика, досвід, жанрові форми та

мовностилістичні прийоми) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.08. Київ.

нац. ун-т ім. Т. Шевченка ; Ін-т журналістики. – К., 2004. – 16 с.

18. Пахомова Н. Інформаційний голод у просторі, перенасиченому

інформацією. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://

dialogs.org.ua/print.php?part=project_ua&m_id=9986.

19. Потятиник Б. Екологія ноосфери / Б. Потятиник. – Л. : Світ, 1997. – 56 с.

20. Про кризовий стан регіональних засобів масової інформації [Електронний

ресурс]. - Режим доступу: http://www.nsju.org/events/2009-12-02/ zayuava. - Назва з

екрана.

21. Шарон М. Фридман и Каннет А. Фридман. Пособие по экологической

журналистике. – М. : TACIS, 1998. – 118 c.