Реформа охорони здоров’я: коротко про висновки щодо...

Реформа охорони здоров’я:коротко про висновки щодопершого етапу реформи

Олександра Бетлій

Інститут економічних досліджень таполітичних консультацій

Київ, 9 жовтня 2013 року

Інститут економічних досліджень і політичних консультацій – www.ier.com.ua

Сучасна система наданнямедичної допомоги в Україні

� Більша частка установ перебувають у державній чи

комунальній власності

� Переважне надання послуг лікарнями та поліклініками

� Кошти надмірно спрямовані на лікарні, тобто на

найдорожчих постачальників медичної допомоги

� Порівняно з Європейськими країнами досить висока кількість

вузьких фахівців в галузі охорони здоров’я

� Висока частка коштів витрачається на оплату праці та оплату

комунальних послуг (>80%)

� Бюджетні кошти спрямовано на фінансування наявних

установ, а не оплату наданої допомоги

� Кошти спрямовані на збереження статусу-кво, що створює

протистояння структурним змінам

� Високий рівень неформальних платежів від пацієнтів

2


3Основні проблеми в системіохорони здоров’я

⇒⇒⇒⇒ Нагальна необхідність реформувати систему

охорони здоров’я


4Основні проблеми первинноїланки

⇒⇒⇒⇒ Нагальна необхідність приділити більшу увагу

первинній ланці системи охорони здоров’я


5Реформа охорони здоров’я

У 2011 році ухвалено два ключові законопроекти, які дали старт медичній реформі:

• Закон України «Про внесення змін до Основ законодавстваУкраїни про охорону здоров'я щодо удосконаленнянадання медичної допомоги»– мережа державних і комунальних закладів охорони здоров'я

формується з урахуванням потреб населення у медичномуобслуговуванні, необхідності забезпечення належної його якості, своєчасності, доступності, ефективного використання матеріальних,

трудових і фінансових ресурсів.

• Закон України «Про порядок проведення реформуваннясистеми охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві»– передбачено відпрацювання на базі пілотних регіонів основних

підходів до реформування системи охорони здоров'я, їх моніторинг та

оцінку для подальшого поширення на всю територію країни.


6Мета реформи охорони здоров’я


7Реформа охорони здоров’я

Нова модель системи охорони здоров’я ґрунтуватиметься нанаданні допомоги сімейними лікарями, які стануть основоюоновленої системи охорони здоров’я.

Сімейний лікар – лікар, який має знання про здоров’я всієїродини, який знайомий зі стилем життя пацієнта.

Він відповідає за процес та результат лікування пацієнта (тоді якзараз найчастіше жоден лікар не є відповідальним за це).

Сімейний лікар краще оснащений і всебічно підготовлений, що даєйому можливість не тільки подивитись горло, але й виконати базовіфункції окремих вузьких спеціалістів.

Сімейний лікар – координатор для пацієнта в системі охорониздоров’я, а вузькі спеціалісти – консультанти сімейного лікаря. Відповідно сімейний лікар відповідає за результат лікування

пацієнта.

Оплата праці залежить від обсягу і якості наданих послуг. Більше

уваги приділяється питанням профілактики.


8Заклади охорони здоров'я

Первинна медична допомога� Центри первинної медико-санітарної допомоги (Центри ПМСД) з

мережею амбулаторій та ФАПів

Вторинна (спеціалізована) медична допомога• в амбулаторних умовах

– консультативно-діагностичні підрозділи лікарень

– консультативно-діагностичні центри

• в стаціонарних умовах– багатопрофільні лікарні інтенсивного лікування

– лікарні відновного (реабілітаційного) лікування– лікарні планового лікування– хоспіси

– спеціалізовані медичні центри

Третинна медична допомога• в стаціонарних та амбулаторних умовах

– багатопрофільні обласні лікарні (клінічна лікарня)– високоспеціалізовані медичні центри (за напрямками)


9

Перший етап реформування:первинна ланка медичної

допомоги


10Перші кроки реформи / проблеми

Чітке відокремлення первинної ланки медичної допомоги� Створено центри первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД

� Нарешті відремонтовано приміщення багатьох закладів первинногорівня, отримано оснащення та автомобілі

� Успішні випадки – створення відокремлених (оснащених) амбулаторій сімейної медицини (зокрема в м. Кривий Ріг)

Проблеми� Відсутність розробленого та затвердженого плану оптимізації

мережі медичних закладів

� Неузгоджений маршрут пацієнта� Конфлікт між рівнями медичної допомоги та всередині первинного

рівня медичної допомоги� Ліцензування та акредитації ЦПМСД та амбулаторій

Передача закладів вторинного рівня медичної допомоги наобласний рівень

• Створення фінансового пулу на обласному рівні– М. Вінниця відмовилась передавати заклади

– Донецька область відмовилась приймати заклади у 2012 році



Сімейні лікарі – основа системи?� Кваліфікованих сімейних лікарів не вистачає→Перепідготовка терапевтів і педіатрів протягом короткострокових

курсів, які «допомагають оновити теоретичні знання, але не даютьпрактичних навичок»

→Часто лікарі не готові виконувати ширші повноваження: черезнизьку мотивацію і відсутність необхідних знань→Хоча: «ми і раніше могли надавати таку допомогу і лікувати

ширший спектр захворювань, але нас били за це по руках».→В результаті лікарі первинної ланки протидіють змінам (лікарі

вторинної ланки також чинять супротив через відсутністьрозуміння свого майбутнього та зниження фінансування)

→Відповідно населення також не довіряє сімейному лікарю→«Раніше був педіатр, а тепер сімейний лікар. Як я можу дитину

до нього повести?» (найчастіше при цьому дітей далі можналікувати в того ж лікаря-педіатра)

→При цьому є проблеми із підготовкою сімейних лікарів внавчальних закладах

→ Мало уваги приділено саме отриманню практичних навичок→ «Вчать як заповнювати Історії хвороб, а не лікувати. При

цьому не вчили, як писати направлення до стаціонару»



Реорганізація сільських дільничних лікарень� Пілотні області (і не тільки) реорганізували ряд сільських

дільничних лікарень в:� Амбулаторії сімейної медицини� Амбулаторії сімейної медицини + денний стаціонар

� Амбулаторії сімейної медицини + денний стаціонар + пунктибазування швидкої допомоги

(іноді створювались «соціальні ліжка») Проблеми� Відсутність чітких критеріїв, за яких відбувається реорганізація� Відсутність випереджальної інформаційної кампанії щодо змін� За відсутності медичних та соціальних служб, доріг і регулярного

сполучення із районними центрами доступність медичної допомогиможе погіршитись

� Населення не завжди погоджується на лікування в деннихстаціонарах. Система «стаціонарів на дому» не відпрацьована.� «Після реорганізації дільничної лікарні в амбулаторію з денним

стаціонаром довелось пройтись по ризиковим групам і нагадати пропризначені ліки. Часом медсестра відвідує пацієнтів з гіпертонічноюхворобою, щоб перевірити приймання ліків. В результаті протягомкількох місяців скоротились виклики швидкої і звернення від такихпацієнтів».


13ВисновкиЗацікавлені сторони: влада, медичні працівники, пацієнти,

громадськість� Влада пілотних областей постала перед викликом фактичносамостійно розробити модель надання медичної допомоги

� МОЗ поступово розробляв нормативну базу, реагуючи (іззапізненням) на окремі запити обласної влади

� Медичні працівники не були попередньо поінформовані прореформу (найчастіше взнали під час реструктуризації закладів)

� Населення наперед не знало про реформу і найчастіше взнавалипро реформу під час спроби отримати допомогу «як раніше»

� Більшість коментарів / статей / публікацій містять критику реформи: вихідне положення – раніше система працювала, всі сьогоднішнінегаразди пов'язані із реформою (вкл. неремонтовані приміщення)

При цьому:• Різні погляди зацікавлених сторін

• Відсутня комунікаціяТому важливими є…• Незалежний неупереджений моніторинг реформи• Сприяння комунікації (facilitation)• Суспільний інтерес


14ВисновкиКрім того:� Кожна область сьогодні надалі виробляє свій підхід до реформи:

� «ми подивились, як в пілотах, і робимо ліпше»� Реформа охорони здоров’я - болюче «заполітизоване» питання� Обласні органи влади, а також депутати

� на сьогодні багато зацікавлених осіб користуються підходом «я

знаю більше і ліпше»

Подальші стратегічні кроки для влади повинні включати:� Затвердити стратегію реформування і майбутню модель системи

охорони здоров'я

� Затвердити і дотримуватись чіткого графіку реформування іпередбачити необхідне фінансування

� Ухвалити детальні плани оптимізації мережі медичних закладів всіхрівнів (в усіх областях)

� Приділити більше часу роз'ясненню реформи

� Залучати громадськість� Позитивний досвід Дніпропетровської ОДА щодо створення

Керуючого комітету

Такі кроки допоможуть мінімізувати окремі ризикиреформування


15Ризики реформування


16

Коротко щодо фінансування


Фінансуватися за рахунок податків?

� Високий рівень бідності (у 2004 р. доходи на однуособу у 2/3 населення були нижчі за прожитковиймінімум) �� приватне фінансування може собідозволити лише незначна частка населення

� Старіння та скорочення населення (на сьогодні

зайняте населення складає 20 млн. осіб, пенсіонери -

14 млн., діти - 7 млн., решта – студенти, безробітні

тощо) �� Вузька база сплати внесків із заробітної

плати

� Вже високий рівень соціальних внесків ��

спричиняє перехід виплати заробітної плати в тінь

�Тому на сьогодні, за інших рівних умов: Охороназдоров’я, що фінансується за рахунок податків


Приватне медичне страхування

�Реформована система охорони здоров’я, якафінансується за рахунок податків, повинна надатинеобхідну медичну допомогу високої якості

�Потрібно стимулювати розвиток приватногомедичного страхування як додаткової складовоїреформи

Приватне медичне страхування може покривати:

�Додаткові послуги (послуги, які не входять в перелікпевних базових)

�Доповнювальні послуги (такі як спільне фінансуванняліків, стоматологічних послуг, послуг оптик, тощо)

�Взаємозамінні послуги (такі ж або подібні послуги длябагатих осіб чи окремих професійних груп)

18

Бетлій Олександра

[email protected]

Інститут економічних дослідженьта політичних консультацій

вул. Рейтарська 8/5-А, Київ 01034

тел. (+38-044) 278-6360, 278-6342

факс (+38-044) 278-6336

www.ier.com.ua

[email protected]

Реформа охорони здоров'я

Контакти

Реформа охорони здоров’я: коротко про висновки щодо...

Documents

Transcript of Реформа охорони здоров’я: коротко про висновки щодо...