(21 лютого – Міжнародний день рідної мови)

Ти співуча, ніжна і близька

Мета:•Розширювати знання дітей про українську мову, про її значення в житті кожного з нас;

•Виховувати любов до рідної мови, прагнення досконало знати її і навчитися говорити правильною літературною мовою;

•Розвивати уяву, мислення пам’ять.

Мова кожного народу – Неповторна і своя.В ній гримлять громи в негоду,В тиші – трелі солов’я.На своїй природній мовіІ потоки гомонять.Зелен-клени у дібровіПо-кленовому шумлять.Солов’їну, барвінкову,Колосисту – на віки –Українську рідну мовуВ дар мені дали батьки.Берегти її, плекатиБуду всюди й повсяк час,Бо ж єдина – так, як мати, - Мова в кожного із нас!

Наша рідна українськамова

21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови.

Відтоді цей день став днем полеглих за рідну мову. У жовтні 1999 року за ініціативою ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови.

В Україні його відзначають із 2000 р. Саме цій події приурочений наш лінгвістичний турнір.

Моя мова - українська

Мова – душа народу

«Як пісня линеш, рідне слово…»

«Ти душа мого народу…»

«Усе в ній, що треба нам – є…»

«Ой, яка чудова українська мова!»

«І за все це, мово, дякуєм тобі.»

«Мово рідна, слово рідне…»

«Любіть Україну…»

Не цурайтесь мови, люди,Рідного джерельця,Хай вона струмочком буде,Хай дійде до серця.

Хай вона в піснях лунаєКожен день і свято.Соловейком хай співаєВ українській хаті.

Бо ж вона така багата,Українська мова,Неповторна і крилатаІ така чудова…

Не цурайтесь, люди, мови, Не цурайтесь роду.Як зачахне рідне слово – Не буде народу.

Щастя вам, добра, нових здобутків в ім’я

УкраїниМова наша українська – це золотий запас голосу душі народної, з якою виростаємо, яким живемо і завдяки якому маємо гордість іменуватися народом українським.