Активізація пізнавальної діяльності дошкільників в процесі ознайомлення з навколишнім

Оволодіння

новими

знаннями

Самостійні

відкриття

Розв’язання

проблемних

завдань

Наочно

перетворювані

дії

Експеримен-

тування

Прості

досліди

Вихователю

необхідно забезпечити:

• наочну демонстрацію повідомлюваних природничих знань;

• активну пошуково - перетворюючу

діяльність дітей;

• поетапне ускладнення знань;

• варіативність повідомлення другорядних ознак і характеристик на основі демонстрації повідомлення другорядних ознак.

Основні завдання в роботі з

дітьми

розуміння самоцінності природи (природа може існувати без людини, а людина без природного середовища — не може);

усвідомлення дитиною себе як частини природи;

виховання розуміння того, що в природі все

взаємопов'язано;

формування емоційно-позитивного ставлення до навколишнього світу;

розуміння неповторної краси природи в усі пори року;

виховання у дітей активної життєвої позиції, любові та бережливого ставлення до природи і всього живого в ній;

усвідомлення того, що стан здоров'я людини залежить від якості навколишнього середовища;

збагачення духовного світу дитини;

знання і виконання правил поведінки в природі.

Форми роботи з дітьми:• милування природою;

• відображення вражень в зображувальній діяльності;

• розгляд ілюстрацій, творів живопису;

• слухання музичних творів;

• читання творів художньої літератури;

• індивідуальні та групові бесіди;

• догляд за мешканцями куточка природи;

• праця на городі, на квітнику, в саду;

• складання дітьми казок, загадок, віршів та оповідань;

Форми роботи з дітьми:• виконання вправ психогімнастики;

• розв’язання словесно – логічних та розвиваючих завдань;

• дослідницька та експериментально-пошукова діяльність дітей;

• уроки доброти та мислення в природі;

• екологічні екскурсії – експедиції;

• екологічні виставки та експозиції;

• екологічні спостереження;

• “Книга добрих справ”;

Форми роботи з дітьми:

• обговорення та програвання ситуацій;

• колекціювання;

• інсценування творів;

• використання малих фольклорних жанрів про природу;

• сюжетно-рольові, дидактичні, рухливі, народні обрядові ігри природничої тематики тощо

Формування

позитивного

ставлення до

навколишнього

Набуття

спеціальних

природних

знань

Наявність

позитивного

емоційного

ставлення

Наявність

певних

практичних

навичок

Потрібно навчити дітей:

бачити і визначати найпростіші зв’язки між явищами природи;

помічати красу навколишнього;

розвивати допитливість, вміння спостерігати;

виховувати бережне ставлення та любов до живого й неживого .

Спостереження за рослинами:

• назва (цікаві відомості, пов'язані з назвою);

• класифікація (дерево, кущ, трав'яниста рослина);

• зовнішній вигляд, частини, призначення;

• умови, необхідні для росту та розвитку;

• навколишнє середовище;

• рослина як місце існування тварин;

• рослина як їжа тварин;

• способи розповсюдження насіння, розмноження;

• значення в житті людини;

• як людина допомагає рослинам;

• правила поведінки в природі.

Спостереження за тваринами:• назва (цікаві відомості, пов'язані з назвою);

• зовнішній вигляд, особливості;

• класифікація (комахи, птахи, риби, ссавці);

• спосіб пересування, пристосування кінцівок до способу пересування;

• спосіб добування їжі, пристосування до способу добування їжі;

• харчування;

• навколишнє оточення, пристосування до нього;

• розмноження;

• взаємозв'язки, що існують у природі;

• значення у житті людини;

• роль людини в житті тварин;

• правила поведінки у природі.

В дитячому садку найефективнішими для

усвідомлення дітьми знань про природу є методи, що забезпечують єдність чуттєвого

сприйняття, словесних міркувань і практичної діяльності самих малят.

Це впорядкована система спостережень за об’єктами та явищами природи, перевірка набутих знань у

практичній діяльності, підведення дітей до

самостійних висновків після простих дослідів, поповнення уявлень розповідями вихователя,

читанням художньої літератури з використанням

наочності.

Ця система не універсальна, але за умови творчого підходу сприяє здійсненню

таких завдань:

• виховання дошкільників, враховуючи місцеві умови;

• формування уявлення про причини найпоширеніших явищ неживої і живої природи;

• уточнення та розширення знань про значення природи в житті людини і необхідність праці, спрямованої на використання й відновлення природних багатств.

Важливо, щоб дитина сприймала об’єкти природи як суб’єкти. Тому при доборі

інформації потрібно дотримуватись таких умов:

• дошкільнят потрібно спочатку знайомити із зовні

привабливими рослинами і тваринами;

• формувати уявлення про конкретну рослину або

тварину, а не про певний вид чи клас;

• підвищенню пізнавального інтересу сприяє

проведення паралелі в інформаціях про живі

істоти з людиною: йдеться про влаштування

гнізда, догляд за дитинчатами, розмноження

квітів, їх ріст, дихання тощо.

Засоби активізації пізнавальної діяльності

• пізнання причин і наслідків спостережуваних явищ у

природі, що також має велике значення для

розумового розвитку дитини - піднімає рівень їхнього

мислення від конкретно-образного до логічного,

формує елементарні абстрактні судження ;

• словесні логічні завдання, особливо

природоохоронного характеру;

• використання попереджувальних та заборонних

знаків;

• використання прислів’їі та приказок;

• пошуково-дослідницька діяльність та залучення

дітей до простих дослідів.

Цінність словесно-логічних завдань

• взаємодія вихователя і дітей у процесі їх розв’язаня виступає як момент зацікавленого спілкування педагога з вихованцями;

• проблемне запитання викликає у дошкільників активне пізнавальне ставлення, внутрішнє зацікавлення;

• розкриття причинових зв’язків сприяє формуванню доказовості, критичності мислення;

• моральні ситуації, що лежать в основі логічних завдань, збуджують гуманні почуття;

• розв’язуючи завдання, діти закріплюють знання про правила природокористування.

Ефективність використання приказок та прислів’їв:

• розкривають зв’язок і причинову залежність між ними;

• дають чітке словесне позначення спостережуваних об’єктів і явищ природи;

• спонукають порівнювати, співставляти, самостійно встановлювати зв’язки, узагальнювати, доходити висновку;

• стимулюють моральні і естетичні переживання;• збагачують лексику дитини;• відповідають художнім вимогам до фольклорних

творів;• легко входять у процес спілкування дорослих з

дітьми дошкільного віку.

Тематичні групи приказок про природу:

• Про красу і користь природного оточення.

• Про пори року і характерні особливості сезонних явищ.

• Про місяці кожної пори року, їхні особливості

• Народні прикмети.

Пошуково -

дослідницька

діяльність

Теоретичне

пізнання

Практична

діяльність

Структурні компоненти пошуково-дослідницької діяльності:

• спостереження;

• поетапне фіксування результатів;

• зіставлення результатів дослідного і контрольного матеріалу за допомогою різноманітних методів і прийомів;

• висновки.

Беручи за основу структуру досліду і

враховуючи чуттєво-предметну сутність

пошуково-дослідної діяльності, слід

виділити такі елементи:• вихователь та його діяльність у галузі

екологічного виховання;

• задум і планування діяльності, визначення його мети, засобів, змісту складників до початку і після закінчення дослідження;

• практична робота вихователя і дітей;

• інтерпретація результатів цієї діяльності в інші види з дещо зміненим змістом, завданнями й умовами.

Етапи пошуково-дослідницької діяльності:

• визначення мети, куди входить формулювання вихідного припущення мовою раніше набутих знань і життєвого досвіду;

• змістовне планування роботи з предметом дослідження, тобто перехід від гіпотези до певної схеми організації дослідної роботи;

• власне пошуково-дослідна діяльність, тобто збирання емпіричних даних, складовою частиною чого є активність кожної дитини і вихователя;

• аналіз зібраних даних;

• розповсюдження результатів діяльності на ширше коло явищ і об'єктів.

Структура досліду:

• підготовка до пошукової діяльності в природі ,

яка має бути спрямована на виявлення знань

дітей про певні об'єкти та природні явища і

створення атмосфери зацікавленості;

• початок досліду, який розпочинається із

висування припущень;

• перебіг досліду та подальший обмін думками;

• заключний, на якому відбувається обговорення

результатів досліду. Отже робляться певні

висновки, тобто початкові припущення

підтверджуються або спростовуються.

Організація пізнавальної діяльності

Забезпечення:• наочної демонстрації повідомлюваних

природничих знань;

• активної пошуково-перетворюючої діяльність дітей;

• поетапного ускладнення знань;

• варіативності повідомлення другорядних ознак і характеристик на основі демонстрації суттєвої ознаки об’єкта чи явища.

Основні методи:

• експеримент;

• спостереження;

• праця;

• поетапна фіксація результатів;

• дидактичні ігри;

• технічні засоби навчання.

Педагогічні прийоми:

• показ;

• пояснення;

• порівняння;

• зіставлення;

• створення проблемних і пошукових ситуацій;

• активізація знань і досвіду дітей.

Засоби:

•об’єкти живої природи;

•об’єкти неживої природи;

• обладнання за змістом роботи.

Організаційні форми:

•заняття;

• екскурсії;

•прогулянки;

• цільові прогулянки.

Четвертий - п’ятий рік життя:

І. Об’єкти неживої природи:

вода, сніг, лід, пісок, глина

ІІ. Явища неживої природи:

дме вітер, іде дощ, падає сніг, град

ІІІ. Об’єкти живої природи:

• рослини городу, квітника, поля, лісу, лугу, кімнатні рослини;

• тварини кутка природи, свійські, дикі.

Шостий рік життя:

І. Об’єкти неживої природи:

сніг, лід, крупа

ІІ. Явища неживої природи:

грім, блискавка, веселка, снігопад, хуртовина, льодохід, туман, іній, град

ІІІ. Об’єкти живої природи:

• рослини городу, квітника, саду, поля, лугу, лісу, парку, болота, водойми, кімнатні рослини;

• тварини свійські, дикі, кутка природи.

Формування малих груп:

• використання спонтанних дитячих об'єднань;

• об'єднання дітей у малі групи за їхнім бажанням, подібністю або життєвими ситуаціями;

• розподіл на підгрупи за засобами або наочним матеріалом, запропонованими дорослими;

• об'єднання дітей у малі групи шляхом утворення пар, трійок, четвірок, шісток.

Умови об’єднання в малі групи за бажанням:

• зібратися так, щоб були дівчатка і хлопчики (або тільки дівчатка, тільки хлопчики);

• щоб усі були однакового (різного) зросту;• з однаковим або різним кольором очей, волосся,

бантиків, шкарпеток, суконь, черевичків тощо;• щоб в усіх було щось шовкове, вовняне, м'яке,

легке тощо;• ті, у кого є що-небудь одного кольору, розміру,

назви, форми, щоб діти були чим-небудь схожі;• розподілитися на групи: за кількістю стільців за

кожним столом; на 2—4 рівні частини;• за кількістю наочного матеріалу, розкладеного на

столах для кожної групи.

Зібратися в групу:

• зі своїми друзями;

• з тим, із ким живеш поруч;

• з ким спиш поруч у дитячому садку;

• з ким сидиш за обіднім столом;

• з ким понад усе любиш гратися (ліпити, малювати тощо).

Розподіл на підгрупи за засобами або наочним матеріалом, запропонованими дорослими:

Розподіл на підгрупи за словом, спрямуванням, дією

• Вихователь пропонує дітям розрахуватися на 1—4 (залежно від кількості груп) і зібратися в групи за порядковими номерами.

• Назвати дні тижня, частини доби, місяці, пори року і розподілитися на мікро групи.

• Називати за ланцюжком 3—4 кольори (повторюючи тільки їх, наприклад червоний, синій, зелений) і зібратися в групу тим, хто називав однаковий колір.

• Називати за ланцюжком 3-4 види тварин, рослин, транспорту тощо й об'єднатися в групу.

• Пригадати за ланцюжком 3-4 різних дії, повторюючи їх у тому ж порядку.

Розподіл на підгрупи за засобами або наочним матеріалом, запропонованими дорослими:

Розподіл на підгрупи за розрізаним матеріалом

Вихователь пропонує дітям узяти по одній частині загального малюнка і зібратися в групу, складаючи ціле зображення.

Матеріал:

розрізані на частини листівки;

невеличкі сюжетні картинки;

предмети, вирізані по контуру і розрізані на частини;

великі плакати або картини;

шматочки тканини різної (або однакової) форми і різного (або однакового) малюнка;

стрічки, шнурки, тасьма;

геометричні фігури, розрізані на частини:

- різні за назвою, але однакові за кольором і розміром;

- однакові за назвою, але різного кольору і розміру;

- однакові за назвою, кольором і розміром, але розрізані на різну кількість частин;

- однакові за назвою, розміром, але різного кольору.

Розподіл на підгрупи за засобами або наочним матеріалом, запропонованими дорослими:

Розподіл на підгрупи за окремими предметами, об'єднаними однією назвою

(ознакою)

Вихователь пропонує дітям узяти по одному предмету і знайти, в кого предмет, що підходить йому.

Матеріал:

Окремі дрібні предмети, що можна об'єднати за назвою або якоюсь ознакою в одну групу. Кількість предметів відповідає кількості дітей у групі і вони можуть бути розподілені на 3-4 групи за ознаками (залежно від кількості малих груп).

Геометричні фігури однакового розміру і кольору, але різні за назвою (6 червоних кругів, 6 червоних квадратів, 6 червоних трикутників).

Однакові за кольором і назвою, але різного розміру (6 великих червоних трикутників, 6 малих червоних трикутників, 6 середніх червоних трикутників).

Однакові за назвою, але різного розміру і кольору (6 великих синіх квадратів, 6 середніх червоних квадратів, 6 малих зелених квадратів).

Дрібні іграшки або картинки тварин, птахів, риб, комах тощо.

Муляжі або силуетні зображенню овочів, фруктів, дерев тощо.

Предмети побуту: одяг, взуття, посуд, тканина.

Транспорт.

Об'єднання дітей у малі групи шляхомутворення пар, трійок, четвірок, шісток:

• Вихователь пропонує дітям індивідуальне завдання і після його виконання дитина знаходить собі товариша, із яким може обмінятися своїм результатом і об’єднатися.

• Потім кожна пара знаходить собі ще пару або дві, і в такий спосіб створюється мала група, що спроможна продовжувати подальшу роботу.

(Наприклад: кожна дитина складає розповідь за своєю картинкою і розповідає її кому-небудь із групи).

Завдання:

• скласти розповіді про свою улюблену іграшку, книгу, кішку, собачку тощо;

• намалювати малюнок на визначену тему (або без неї);

• зробити аплікацію або виріб;

• скласти пропозицію (слово) і знайти, із чим його можна об’єднати.

Форми роботи з батьками:

• День відкритих дверей (перегляд занять, свят, вечорів, пройнятих екологічною тематикою);

• Спільні походи до лісу, на луг;

• Туристичні свята;

• Конкурси на кращі роботи про природу;

• Виставка робіт, виконаних батьками спільно з дітьми;

• Консультації, бесіди за круглим столом;

• Батьківські конференції, диспути тощо.

Правила поведінки на природі:

• після нас краще (чистіше), ніж до нас;

• смітили не ми — приберемо ми;

• добрим людям завжди легше та радісніше жити;

• якщо втомився, допоможи товаришу, і тобі буде легше.

Туристська пам'ятка з охорони природи• На природі не слід нічого рвати або ламати просто так.

• Для багаття збирають тільки сухостій.

• Суворо дотримуватися правил протипожежної безпеки і, залишаючи бівуак, перевіряти, чи не залишилося тліючих головешок, решток розбитих пляшок.

• Потрібно дуже дбайливо ставитися до всіх живих істот: ссавців, птахів, риб, земноводних, плазунів, комах, хробаків,

молюсків.

• Під час збирання плодів та ягід не можна пошкоджувати дикоростучі дерева та кущі, ягідні чагарники, не треба зривати недозрілі плоди.

• У поході туристи повинні запобігати забрудненню озер,

річок, джерел, криниць.

• Не робити написів на об'єктах та пам'ятниках природи.

• Не збирати в букети лісові та лугові квіти.

Напрямироботи

з охорониприроди

Формуванняу дітей

потреби природоохоронної

діяльності

Формування відповідних знань, умінь та навичок

з охорони природи

Виконання посильної суспільно-корисної природознавчої роботи під час походу:

• Виявити місця проростання рідкісних для даної місцевості дерев, кущів, трав'янистих рослин.

• Відвідати старовинні парки з цікавим видовим складом рослинності.

• Виявити старі дерева.

• Уживати відповідних заходів на випадок загрози цінним, старим або рідкісним рослинам.

• Обстежити в лісах місця, заселені рудими лісовими мурашками, обгородити їх.

• Збирати влітку і восени насіння дикоростучих рослин для підгодівлі диких птахів узимку.

Програма туристичного свята:

• Виконання різноманітних завдань по дорозі на галявину, де проводитиметься свято.

• Туристський сніданок.

• Туристська смуга перешкод.

• Змагання і конкурси природознавчого напряму.

• Художньо-театралізовані ігри, співи, хороводи.

• Підведення підсумків свята.

Поради дорослим:

• частіше бувати з дітьми на природі, давати їм можливість безпосередньо спілкуватися з усім живим;

• не забувати, що дорослий є взірцем для малюків в усьому;

• разом з дітьми робити добрі справи (посадити деревце, виготовити шпаківню, полікувати зламану гілочку тощо), радіти красі незайманої природи;

• надавати малюкові самостійність, не примушувати зазубрювати правила поведінки, а робити так, щоб дитина сама усвідомила, як слід чинити в тому чи іншому випадку;

• пам’ятати, що лише добрий, чуйний дорослий може виховати гуманну особистість;

• не пускати розвиток дитини на самоплив - сама по собі вона не виросте доброю і вихованою.

Фотоматеріал

Наш садочок дорогий …

Ми працюємо залюбки…

Тепер наші квіти ще кращими стануть

Квіти поливаємо, до ним примовляємо…

Нам цікаво про все знати …

Цікаво за рибками спостерігати

Наш веселий друг Хома …