історія розвитку
Transcript of історія розвитку
![Page 1: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/1.jpg)
![Page 2: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/2.jpg)
Рахівниці
Саломінська дошка (VI-V ст. до н.е.) – Грецькі рахівниці.
Дошку посипали морським піском, а у ньому робили заглибини, на яких камінчиками позначали числа. Один рівчачок відповідає одиницям, інший – десяткам тощо.
Перша знахідка – Вестоницька кістка із зарубками - відноситься до 30 тис.років до н.е.
![Page 3: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/3.jpg)
Китайська рахівниця суан-пан
Російські щоти
Японська рахівниця серобян
![Page 4: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/4.jpg)
Перший у світі ескіз пристрою для рахування на основі коліс із десятьма зубцями належить Леонардо да Вінчі
Блез Паскаль (1623 - 1662)
Відомий французький математик, який розробив пристрій для обраховування – паскаліно - , що дозволяв додавати десяткові числа та містив багато шестерень.
![Page 5: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/5.jpg)
Готфрід Вільгельм Лейбніц
(1642 - 1716)
У 1673 р. створив “арифметичний прилад” – пристрій для виконання арифметичних операцій, зокрема множення і ділення, для чого до зубчатих коліс було додано східчастий валик.
![Page 6: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/6.jpg)
Чарльз Беббідж
(1791 - 1881)
Здійснив якісно новий крок у розвитку засобів обчислювальної техніки - перехід від ручного до автоматичного виконання обчислень за складеною програмою. Англійський вчений розробив проект Аналітичної машини – механічної універсальної цифрової обчислювальної машини з програмним керуванням.
![Page 7: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/7.jpg)
Передбачувана швидкість обчислювання – додавання і віднімання – одна дія за 1 секунду, множення і ділення – одна дія за 1 хвилину.
Аналітична машина
![Page 8: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/8.jpg)
“Будівничими” логічних машин, що дозволяли механізувати найпростіші логічні висновки, стали українські вчені.
Павло Дмитрович
Хрушов
Олександр Михайлович
Щукарев
![Page 9: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/9.jpg)
Говард Айкен
(1900 - 1973)
Геніальну ідею Беббіджа здійснив американський учений, що створив у 1994 р. перший у США релейно -механічний комп’ютер.
Його основні блоки – арифметики і пам’яті – було виконано на зубчатих колесах.
![Page 10: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/10.jpg)
Джон Атанасов (1903 – 1963)
У 1937 р. американський вчений почав розробляти спеціалізований комп’ютер, уперше у світі застосувавши електронні лампи ( 300 ламп ).
![Page 11: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/11.jpg)
![Page 12: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/12.jpg)
Коли і де з’явилися перші пристрої, що полегшували обчислювання?
Наведіть приклади таких пристроїв.
![Page 13: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/13.jpg)
Хто і коли розробив проект Аналітичної машини?
У чому полягає відмінність цього пристрою від попередніх винаходів?
![Page 14: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/14.jpg)
Який вплив мав винахід Аналітичної машини на подальший розвиток обчислювальної техніки?
![Page 15: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/15.jpg)
Які засоби зберігання інформації використовували перші обчислювальні пристрої?
![Page 16: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/16.jpg)
Хто з українських учених працював над створенням логічної машини в нашій країні?
![Page 17: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/17.jpg)
![Page 18: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/18.jpg)
1925
3618
4
3
72
148
7559
4964 623
7152 958378
9
6 47516
вихід
Щоб вийти з зали „Історія обчислювальної техніки”, ми з друзями повинні були виконати таке завдання. Підлогу кімнати біля дверей з написом „Вихід” було поділено на окремі плитки неправильної форми, на кожній з яких записано натуральне число.
![Page 19: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/19.jpg)
Двері зали можна відчинити лише в тому випадку, коли ми пройшли б від початку маршруту до виходу із зали, побувавши послідовно лише на десяти плитках, сума чисел яких дорівнювала б 50. Починати подорож можна з будь-якої плитки лівого верхнього кута підлоги (з номерами від 1 до 5). Ходити по плитках можна лише по горизонталі та вертикалі, а переміщатися по діагоналі заборонено. Подумавши над цією проблемою 10 хвилин, ми знайшли правильний розв’язок і перейшли до наступної зали.
А ви б змогли виконати це завдання чи залишилися б в музейній залі назавжди?
![Page 20: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/20.jpg)
1925
3618
4
3
72
148
7559
4964 623
7152 958378
9
6 47516
вихід
![Page 21: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/21.jpg)
Між поверхами музею ми переміщувалися за допомогою ліфта, в якому одночасно могли перебувати лише три пасажири. Але ліфт у музеї має певні особливості, які ще не встигли відкоригувати : ним можна керувати лише з кабіни, причому він може переміщуватися лише між двома поверхами – першим та останнім. На першому поверсі музею були Петрик, Стасик, я та Дуська, а на останньому чекав Робот, який дуже поспішав на перший поверх. Ліфт починає рухатися лише тоді, коли у кабіні правильно введуть кількість поїздок, яка буде необхідна для подорожі всіх пасажирів між поверхами.
![Page 22: історія розвитку](https://reader034.fdocument.pub/reader034/viewer/2022052307/558a3794d8b42abd728b46cf/html5/thumbnails/22.jpg)
Як ви гадаєте, яке число я ввів, щоб ліфт доставив нас на останній поверх, а Робота – на перший? Коли ми їхали додому, спускаючись з останнього поверху музею на перший, задачу розв’язував Стасик. Робот у цей час був на першому поверсі. Як ви вважаєте, чи те саме число ввів Стасик у комп’ютер ліфта, що і я?