"Високий Вал" №5

2
«Дорогі товариші! Дорогі гості, представники, делегати й делегатки! Дорогий… я! Велика Жовтнева сосі... сусі... сос- сусісчична революція, про необхід- ність якої вождь і вчитель світового пролетаріату Володимир Ілліч Ленін неодноразово говорив Фанні Арманд, Надії Костянтинівні і мені особисто, звершилася!... Бурхливі оплески в дужках. І, виявляється, вже давно… Ще більш бурхливі оплески в дужках. Але мені про це чомусь доповіли лише вчора… В дужках крики «Ганьба!» з переходом в овацію. З величезною гордістю за весь наш і не наш радянський народ ра- портую вам, дорогі товариші, пред- ставники, делегати, делегатки і я, що улюблений всім нашим і не нашим радянським народом ЦК КПРС до- клав усіх зусиль, аби донести цю ра- дісну звістку як до вождя і вчителя світового пролетаріату Володимира Ілліча Леніна, так і до Фанні Арманд з Надією Костянтинівною. Щойно цю радісну звістку донесли до мене, як я негайно особисто поніс її вождю і вчителю. З величезною гордістю за здобутки наших металургів і комбай- нерів рапортую, що Володимир Ілліч особисто прийняв мене в своїй гра- нітній спальні на Красній площі, де уважно вислухав, жодного разу навіть не перебивши! Я щиро вдячний рід- ному ЦК КПРС, який після мого по- вернення з Красної площі з рапортом про цю історичну зустріч, нагородив мене четвертим ящиком нагород. У відповідь я даю слово палкого кому- ніста, що обов’язково однією нагоро- дою з цього ящика поділюся з вірним ленінцем товаришем Пельше, як тільки він знайде Фанні Арманд з На- дією Костянтинівною, відрапортує їм і повернеться. Сьогодні вранці ЦК КПРС послав товариша Пельше на це відповідальне завдання, з суворим на- казом до спалень, особливо Фанні Арманд, не заходити. Щось довго його немає. Дорогі товариші! Дозвольте мені з цієї високої трибуни докладніше зу- пинитися на деяких уроках і здобут- ках Великої Жовтневої с-с-с-с... ну, ви мене розумієте... Овація і бурхливі оп- лески з переходом в уважну тишу… З гордістю за нашу науку хочу до- повісти, що останні трудові здобутки антирадянських істориків свідчать: навіть організатори і натхненники того великого, що звершилося в жовтні, не все про нього знали і не так його розуміли. Час сказати правду, дорогі товариші, не чекаючи, поки Раїса Максимівна стягне Мишка Горбачова з його ставрополь- ського трактора, влаштує в наше рідне ЦК КПРС-С-С і заставить ска- зати правду за нас. Перше, що завжди цікавило увесь наш героїчний радянський народ і особливо мене особисто: чи був у вождя і вчителя Володимира Ілліча Леніна сифіліс? Що тут можна ска- зати, дорогі товариші? Ви ж всі ба- чили фотографію Надії Костянтинівни Крупської. А Володи- мир Ілліч бачив її в натурі і навіть спілкувався з нею, як із законною дружиною. Тому не треба бути анти- радянським істориком, щоб з комуні- стичним переконанням заявити: так, сифіліс був! Бурхливі оплески. І це, дорогі товариші, дуже добре! Це свідчить про те, що навіть ганебні для імперіалістичної буржуазії хво- роби, вражаючи мозок палких марк- систів, під впливом передових ідей, що там киплять, перевиховуються і сприяють справі революції! Скажемо щиро, як справжні марксисти: якби не бліда трепонема — не поліз би вождь і учитель на броньовик! Опле- ски. І не було б у нас того, що ми сьо- годні святкуємо… Жартівливі крики: «Наливай!»… Весь наш героїчний радянський народ так і страждав би в умовах ца- ризму. І ніхто б нічого не знав про палку революціонерку, особисто від- дану вождю Фанні Арманд. Велика Жовтнева сприяла також підриву економіки антинародної кай- зерівської Німеччини, яка інвестувала в неї мало не весь свій золотий запас. По-господарськи розпорядившись отриманими коштами, вірні ленінці змогли профінансувати візит героїч- них балтійських матросів у Зимовий палац до дівчат жіночого батальйону, що сприяло демографічному вибуху в країні, змученій буржуазною і по- півською імперіалістичною мораллю. Кайзерівських грошей вистачило на- віть на купівлю хоч і холостого, але все ж таки історичного снаряду для крейсера «Аврора»! Так народжува- лася соціалістична економіка, това- риші! Потрібно згадати й про те, скільки щастя після холостого пострілу ге- роїчного крейсера отримали колишні депресивні райони царської імперії — Чукотка, Аральське море і, го- ловне, Чернігівська губернія, про яку мені нещодавно розповідав товариш Пельше… Заохочувальні голоси в залі: «Ну-ну?» Те Жовтневе, про яке я вам тут, дорогі товариші, гості, представники, делегати, делегатки і я вже биту годину товчу, поки товариш Пельше десь тиняється, дало життя цілій героїчній алеї Героїв у героїч- ному Чернігові! І тепер нашим ге- роїчним радянським голубам є на чиїх героїчних головах відпочивати після героїчних трудових польотів. Особисто я, як старий дніпродзер- жинський голуб’ятник, вважаю це найголовнішим надбанням нашої Ве- ликої Жовтневої соссусісчичної рево- люції, що б там не казав товариш Пельше!» Осінь настала, голодно стало. І на поля безкраї трудові з граб- лями, лопатами й вилами виси- пала ватага сильних світу цього. Аби, значить, особистим при- кладом, умовно кажучи, пока- зати Ясю, як треба косити конюшину. Цього тижня курс мо- лодого колгоспника проводила перша леді США Мішель Обама, яка особисто викопала кілька картоплин на городі біля Білого дому. Те, що особисто, це точно. Всі бачили. Недарма ж в той істо- ричний момент там товклося чи не все американське телебачення. Мало городу не витоптали, падлюки. Власну приса- дибну ділянку президентське подружжя завело ще в травні минулого року. Поди- вилося на меню їдальні Білого дому, по- копирсалося у гаманцях, і завело. Відтоді американським журналістам спо- кою немає. Хочеш не хочеш, а треба слід- кувати за календарем городника і на брифінгах обов’язково цікавитися: які, мовляв, надої зернових, містере і місіс Обами, ви очікуєте цього місяця? А як з приводу урожайності молока? А не запи- таєш — місіс і містер ображаються і від- мовляються неввічливу газету на наступний рік передплачувати. Комен- туючи урожай цього тижня, Мішель Обама похвалилася: «Це ще що! Ви б ба- чили, скільки картоплі я з дочками нако- пала в серпні. І якої великої! Уявляєте, всі п’ять штук насилу в бляшанку з-під «Кока-Коли» влізли! Одна картоплина ще й залишилася». Взагалі, лікується цей «трудоголізм» дуже легко. Треба лише за- просити першу леді с дружнім візитом до першого-ліпшого села, наприклад, Семе- нівського району, поставити її на рядок і сказати: «Поки всієї картоплі не вико- паєш, додому не поїдеш». Але ж не до- зволять. Це все ж таки президентша, а не рабиня Ізаура. Якщо з продуктовою кризою в США вже майже покінчено завдяки дружині місцевого президента, то енергетичній кризі у Венесуелі не сьогодні-завтра буде повний капець завдяки самому прези- денту. Уго Чавесу, тобто. Посидівши якось, не скажемо де, і добряче поду- мавши, а потім ще й погортавши «Капі- тал» Карла з Марксом, цей геній економ-соціалізму звернувся до співвіт- чизників із закликом: «Друзі! Навіщо включати електрику, коли ви встаєте о третій годині ранку і йдете в туалет? Три- майте на нічному столику поруч із ліж- ком електричний ліхтарик!» Треба віддати належне венесуельцям, ніхто з них навіть не засміявся. Звикли, мабуть. Це ж бо не перша ідея президента-ре- форматора. Два тижні тому Уго Чавес, наприклад, закликав венесуельців не ми- тися у джакузі, чесно признавшись, що сам він забігає в душ лише на три хви- лини, аби уникнути перевитрат води. Не сказав тільки, в день чи в п’ятирічку. Су- дячи з настроїв у Венесуелі, тамтешні громадяни з таким лідером самі з радістю забігли б куди-небудь. І не на три хви- лини, а на все життя. А у нас нічого не міняться. Знову розв’язуємо цікаву задачку: хто винен і що робити? Цього разу — з приводу «свинячого» грипу, який начебто і не грип зовсім, а інфекційна пневмонія з симптомами гваделупського ящуру, схо- жого на полінезійський нежить. Але без сверблячки в носі, хоча й з холодним п’ятами. «Супранто?» — як питають в аналогічних випадках брати-литовці. «Ніхт ферштейн!» — як відповідають в аналогічних випадках стратегічні парт- нери - німці. Ото ж бо й воно. Взагалі, історичний досвід свідчить: яка б холера на звалилася на голову України, в резуль- таті виходить все той же великий гемо- рой. Наприклад, хто все ж таки зможе чітко сказати, на яку саме болячку ми зараз хворіємо? Зрозуміло, що лікуватися все одно будемо цибулею з хроном, але хоча б задовольніть цікавість! Спочатку це діло називалося «мексиканським гри- пом». Потім вирішили, що дражнитися неполіткоректно — і замінили мексикан- ців свинями. Тут, мабуть, обурилися му- сульмани з іудеями. Перейменовувати грип зі «свинячого» на «кошерний» ніхто не ризикнув, тому врешті-врешт обіз- вали його просто «каліфорнійським» — як додаток до колорадського жука. А нам тепер сиди та й думай, від якої епідемії самогонку пити. Все це «розмаїття» назв одного й того ж звичайнісінького ГРЗ по- сприяло хіба що перевиконанню марле- вою промисловістю планів з виробництва на 200 років наперед. Та ще психіатри з невропатологами радіють, бо після того, як грип здолаємо, роботи для них буде непочатий край. Адже народ «зашугали» так, що, не приведи, Господи, комусь у юрбі чхнути! Вся юрба відразу ж, мов за командою «Спалах зліва!», падає на землю, натягує на голови кому що під руку потрапило, і повзе в найближче бом- босховище. Сумно, панове. ПЛАНЕТА УКРА НА Ї «ГАРЯЧІ» ТЕЛЕФОННІ ЛІНІЇ У зв'язку з поширенням вірусних захво- рювань в управлінні охорони здоров'я об- лдержадміністрації, обласній санепідстанції, обласній лікарні відкрито «гарячі» теле- фонні лінії для населення. Їхні номери: 4-03- 63 (з 8 до 17 години), 676-890, 676-726, 5-30-26 (цілодобово), 4-00-52 (з 8 до 17 го- дини). У ПРОКУРАТУРІ КАДРОВІ ПЕРЕСТАНОВКИ Семенівську, корюківську та ріпкинську районні прокуратури очолили нові люди. 3 листопада наказами Генпрокурора України Олександра Медведька призначені: прокурором Семенівського району Черні- гівської області – Олександр Луговий; прокурором Корюківського району Чер- нігівської області – Валерій Карась; прокурором Ріпкинського району Черні- гівської області – Сергій Штаба; ВІЙСЬКОВІ ХВОРІЮТЬ ПІД НАГЛЯДОМ У селищі Десна, де базується потужний військовий контингент, кожен восьмий вій- ськовий занедужав на гостру респіраторну інфекцію. Про це повідомив заступник головного державного санітарного лікаря області Ана- толій Валовенко. "Із 2700 військовослужбовців 337 захво- ріли. Всі – на гострі респіраторні інфекції. Всі госпіталізовані", - сказав він. Анатолій Валовенко додав, що серед хво- рих - 16 випадків ангін, 7 пневмоній. Водночас серед цивільних жителів Десни епідемії немає. ОТ ЯКБИ НАМ ІЩЕ МАРЛІ… Ситуація із захворю- ваністю на гострі респі- раторні та вірусні інфекції в області контрольована. Про це заявив губернатор Воло- димир Хоменко під час селек- торної наради, яку провела глава уряду. Щоправда, голова облдер- жадміністрації звер- нув увагу прем’єра на дефіцит медичних пре- паратів для лікарняних закладів області, ди- хальних апаратів штучної вентиляції легенів та марлі для пошиття індивідуальних засобів захисту дихання. ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР ПООБІЦЯЛА ПОСПРИЯТИ… Боїтесь зарази? Тролейбусів не буде Епідемія значно скоротила кількість па- сажирів у міському громадському тран- спорті. Внаслідок цього з 4 листопада рух тролейбусів у Чернігові здійснюється у ре- жимі вихідного дня. Про це повідомив начальник міського управління транспорту і зв‘язку Володимир Воронін. З «ОСТРЕЧЕМ» ОБІЦЯЮТЬ РОЗІБРАТИСЯ У ситуації, яка склалася з санаторієм «Остреч», вбачаються ознаки «рейдерсь- кого» захоплення підприємства з боку Всеу- країнського союзу сільгосппідприємств (ВССП). Таким є висновок робочої групи з питань протидії протиправному поглинанню та за- хопленню підприємств при облдержадміні- страції під головуванням заступника губернатора Наталії Білоус. Робоча група вважає неправомірним включення ВССП до складу учасників сана- торію; звільнення головного лікаря та при- значення директора здравниці; виключення зі складу учасників 21 підприємства, 7 з яких на даний час не ліквідовані або мають правонаступників. СПИРТ ЗАЛИШИВСЯ В УКРАЇНІ… Бійці Чернігівського прикордонного за- гону затримали на кордоні з Росією двох контрабандистів з вантажем 170 літрів спирту. Затриманими виявилися двоє жителів міста Городня, які повідомили про те, що зголосилися за грошову винагороду пере- правити спирт через державний кордон. Конфіскований спирт переданий співро- бітникам Чернігівської митниці, які оцінили його у 6 800 гривень. ЗНОВ ПОЖЕЖА. ЗНОВ ЦИГАРКА У селі Талалаївка на Ніжинщині о пів на п’яту годину ранку 5 листопада сталася по- жежа житлового будинку на вулиці Пе- тровського. Вогнем знищено дах та перекриття, по- шкоджено стіни та майно. Причина пожежі – необережне поводження з вогнем під час тютюнопаління. ЕПІДЕМІЯ Тарас КАРТОПЛЯНИЙ ВЛАДА ПРИЗНАЧЕННЯ ПРИГОДИ АРМІЯ ЕКОНОМІКА МИТНИЦЯ ТМ Нещодавно знайдена в архівах КДБ стенограма невідомої промови Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Ілліча Брежнєва в перекладі україн- ською першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького. ГОЛОС З МИНУЛОГО ВІТАННЯ ЧИТАЧАМ «ВИСОКОГО ВАЛУ» ВІД ДОРОГОГО ЛЕОНІДА ІЛЛІЧА Рукопис промови в архівах КДБ розшукав Тарас КАРТОПЛЯНИЙ Те, що саме на вокзалах починаються народні хвилю- вання, бунти і, навіть, револю- ції – загальновідомо. Пригадуєте, читачу, як у 1917 на Фінському вокзалі Петро- града бородато-лисого «вождя» Володимира Улья- нова-Леніна не встигли з по- їзда зняти, як уже на броньовик поклали, після чого пішло-поїхало? Ну, мо- лодь, не знаю, а от старше по- коління точно пам’ятає (саме не бачило, зате люди гово- рили). Так-от, за початком свинячо-епідемічної паніки мені випало спостерігати якраз на вокзалі. У Славутичі, потім – у Чернігові. Вражень, скажу я вам! Хоча… на базарі я теж за ним – початком – спо- стерігала. І теж дещо поба- чила. Але про все, як кажуть, по-порядку… Ще з літа пересічного українця лякали новим етапом фінансово-економічної кризи, яка, мовляв, настане восени. Буцімто, криза стане такою, що вдарить по всіх сферах життя і буде масштабнішою, ніж цьогорічна зимово- весняна. Прогнозували, зокрема, й здорожчання до- лара. І «зелений» «прислухався», вже у вересні стрімко підскочивши майже до 9 гривень за штуку. А тільки-но ціна на американську ва- люту більш-менш стабілізувалася, як інше лихо неочікувано «звалилося» на українців. Криза не економічна. Біологічна! Нова біда мала інше забарвлення – не фіна- нсове, а, так би мовити, біологічне. І назва йому – епідемія грипу. Не тільки щорічного, звичайного для українців, а й заморського – каліфорнійського (або ж - свинячого). Епідемія грипу нового типу охопила майже весь світ. Її прогнозували і нібито й очікували представники влади, які завжди «на посту», але щойно «вдарив грім», як виявилося, що Україна не готова до такого розвитку подій. Всі противірусні ліки з прилавків аптек вмить зникли, не кажучи вже про елементарні засоби захисту на кшталт масок. Громадян охопила паніка. Такі настрої суспільства страшніші, ніж сама епідемія. Приховувати факти було вже неможливо, і 29 жовтня було підтверджено наявність в Україні хворих на цю заразу, а 30 жовтня прем’єр Тимошенко оголосила епідемію по всій Україні з усіма наслідками - закриттям на- вчальних закладів всіх рівнів, призупинення призову в армію тощо. Краще попередити, ніж лікувати Як відомо, профілактика краще, ніж ліку- вання. Тому звичайні люди – ми з вами – по- чали більше купувати фруктів, їсти вітамінів, меду, а також часнику та цибулі. Були б гроші! Днями продавці на ринку ділилися зі мною, як швидко покупці «розмели» лимони по 22 гривні за кіло, - дві коробки за 3-4 години, коли звичайно за день роботи не продавали на- віть однієї коробки. При цьому на моїх очах одна жіночка (до речі, зовсім не схожа на олі- гарха) купила одних лимонів на 55 гривень. Але навіть за допомогою всього цього від грипу - як звичайного, так і каліфорнійського, не застрахуєшся. Проте береженого Бог береже. Тому, як тепер радять і лікарі, й прем’єр-міністри у те- лезверненнях до громадян України у зв’язку з епідемією потрібно уникати перебування у місцях загального користування, в міському транспорті, не брати участі у масових заходах і відкласти по можливості всі свої поїздки. Хто придбав білетів пачку, той... Справді, навіщо «лізти на рожон»? Краще посидіти декілька тижнів вдома і нікуди не їхати. Так вирішили не лише мої знайомі, котрі хотіли їхати відпочивати до Алушти, а й багато громадян, які почали повертати до залізничних кас свої квитки. Причини здавати квитки на поїзди були різні: то студентам дали «відбій» на навчання на три тижні, то хтось вже захворів – поклали до лікарні, а більша частина громадян просто не бажали ризикувати захворіти у віддалених від рідної домівки краях. Виявляється, повернути гроші, що були витрачені на придбання квитка, є не такою й простою справою – ба, навіть справжньою проблемою! В унікальному місті Славутич (воно з усіх боків оточене Чернігівською областю, але офі- ційно належить до Київської) 1 листопада виник справжнісінький ажіотаж: всі бажали повернути квитки в обмін на гроші (при втраті 26 гривень на одному квитку, якщо здавати більше, ніж за добу до відправлення поїзду). Натомість купувати квитки не бажав ніхто! Квитки касири назад не брали і гроші, від- повідно, не повертали, мовляв, «каса по- рожня». Чи законно це? Адже людина, згідно з правилами, має право повернути свій купле- ний заздалегідь квиток, чи не так? Чим усе скінчилося, не знаю, бо самій мені довелося їхати до Чернігова у справах. «Маски-шоу» У Чернігові, на відміну від Славутича, на залізничному вокзалі ситуація виявилася кра- щою, – повертали кошти за квитки всім охочим їх здати. Тільки справді, таких охочих було все більше і більше. - Я повертаю квиток на Одесу. Мій чоловік сьогодні мав їхати туди на семінар, участь в якому є добровільною, але я його не відпу- стила, бо ж у нас маленька дитина. Повер- таючи квиток, ми «втратили» 80 грн., оскільки здаємо його менше, ніж за добу до від’їзду, - поділилася зі мною 31-річна чернігівка Жанна. За роз’ясненням щодо ситуації на залізниці стосовно продажу та повернення квитків я звернулася до начальника залізничного вок- залу Чернігова Тамари Єрошенко: - Якщо порівняти ситуацію з продажем квитків у період з 22 по 25 жовтня (доепіде- мічний період. – Авт.) з тим, що маємо в останні чотири дні, виходить, що продаж квит- ків дальніх сполучень знизився на 25%, при- міських сполучень знизився на 12%, а кількість повернень квитків збільшилася у по- рівнянні з 22 – 25 жовтня у 2,5 рази. «Співробітники залізничного вокзалу у за- хисних масках. Як часто їх будуть видавати вашим працівникам?», - запитую. - Видано по 3 маски на кожного співробіт- ника вокзалу, з розрахунку на те, щоб кожні 4 години упродовж найближчих 12 їх змінювали. Виходить, що у працівників по 2 маски на ро- бочу зміну. Маски марлеві, а не одноразові. Потім наші співробітники самі будуть їх прати і прасувати, як порадили робітники медпункту, і далі використовувати. Поки-що ситуацію зі збитками на залізниці через повернення квитків начальник вокзалу ніяк не прокоментувала, адже немає гарантії, що потім ці повернені квитки не купили. У будь-якому випадку знову страждає пере- січний громадянин, втрачаючи з власного га- манця не менше 26 гривень за кожний повернений квиток... ЕПІДЕМІЧНА ПАНІКА : ЛИМОНИ СКУПОВУЮТЬ, КВИТКИ ПОВЕРТАЮТЬ В КАСИ ПРОБЛЕМА З них - вокзалів - зазвичай все і починається Ірина ЧУГАЄВА

description

Газета "Високий Вал" №5'2009

Transcript of "Високий Вал" №5

Page 1: "Високий Вал" №5

«Дорогі товариші!Дорогі гості, представники,

делегати й делегатки! Дорогий… я!

Велика Жовтнева сосі... сусі... сос-сусісчична революція, про необхід-ність якої вождь і вчитель світовогопролетаріату Володимир Ілліч Леніннеодноразово говорив Фанні Арманд,Надії Костянтинівні і мені особисто,звершилася!... Бурхливі оплески вдужках. І, виявляється, вже давно…Ще більш бурхливі оплески в дужках.Але мені про це чомусь доповілилише вчора… В дужках крики«Ганьба!» з переходом в овацію.

З величезною гордістю за весьнаш і не наш радянський народ ра-портую вам, дорогі товариші, пред-ставники, делегати, делегатки і я, щоулюблений всім нашим і не нашимрадянським народом ЦК КПРС до-клав усіх зусиль, аби донести цю ра-дісну звістку як до вождя і вчителясвітового пролетаріату ВолодимираІлліча Леніна, так і до Фанні Арманд

з Надією Костянтинівною. Щойно цюрадісну звістку донесли до мене, як янегайно особисто поніс її вождю івчителю. З величезною гордістю заздобутки наших металургів і комбай-нерів рапортую, що Володимир Іллічособисто прийняв мене в своїй гра-нітній спальні на Красній площі, деуважно вислухав, жодного разу навітьне перебивши! Я щиро вдячний рід-ному ЦК КПРС, який після мого по-вернення з Красної площі з рапортомпро цю історичну зустріч, нагородивмене четвертим ящиком нагород. Увідповідь я даю слово палкого кому-ніста, що обов’язково однією нагоро-дою з цього ящика поділюся з вірнимленінцем товаришем Пельше, яктільки він знайде Фанні Арманд з На-дією Костянтинівною, відрапортує їмі повернеться. Сьогодні вранці ЦККПРС послав товариша Пельше на цевідповідальне завдання, з суворим на-казом до спалень, особливо ФанніАрманд, не заходити. Щось довгойого немає.

Дорогі товариші! Дозвольте мені зцієї високої трибуни докладніше зу-пинитися на деяких уроках і здобут-ках Великої Жовтневої с-с-с-с... ну, вимене розумієте... Овація і бурхливі оп-лески з переходом в уважну тишу…

З гордістю за нашу науку хочу до-повісти, що останні трудові здобуткиантирадянських істориків свідчать:навіть організатори і натхненникитого великого, що звершилося вжовтні, не все про нього знали і нетак його розуміли. Час сказатиправду, дорогі товариші, не чекаючи,поки Раїса Максимівна стягнеМишка Горбачова з його ставрополь-ського трактора, влаштує в нашерідне ЦК КПРС-С-С і заставить ска-зати правду за нас.

Перше, що завжди цікавило увесьнаш героїчний радянський народ іособливо мене особисто: чи був увождя і вчителя Володимира ІллічаЛеніна сифіліс? Що тут можна ска-зати, дорогі товариші? Ви ж всі ба-чили фотографію НадіїКостянтинівни Крупської. А Володи-мир Ілліч бачив її в натурі і навітьспілкувався з нею, як із законноюдружиною. Тому не треба бути анти-радянським істориком, щоб з комуні-стичним переконанням заявити: так,

сифіліс був! Бурхливі оплески. І це,дорогі товариші, дуже добре! Цесвідчить про те, що навіть ганебнідля імперіалістичної буржуазії хво-роби, вражаючи мозок палких марк-систів, під впливом передових ідей,що там киплять, перевиховуються ісприяють справі революції! Скажемощиро, як справжні марксисти: якбине бліда трепонема — не поліз бивождь і учитель на броньовик! Опле-ски. І не було б у нас того, що ми сьо-годні святкуємо… Жартівливі крики:«Наливай!»…

Весь наш героїчний радянськийнарод так і страждав би в умовах ца-ризму. І ніхто б нічого не знав пропалку революціонерку, особисто від-дану вождю Фанні Арманд.

Велика Жовтнева сприяла такожпідриву економіки антинародної кай-зерівської Німеччини, яка інвестувалав неї мало не весь свій золотий запас.По-господарськи розпорядившисьотриманими коштами, вірні ленінцізмогли профінансувати візит героїч-них балтійських матросів у Зимовийпалац до дівчат жіночого батальйону,що сприяло демографічному вибуху вкраїні, змученій буржуазною і по-півською імперіалістичною мораллю.Кайзерівських грошей вистачило на-

віть на купівлю хоч і холостого, алевсе ж таки історичного снаряду длякрейсера «Аврора»! Так народжува-лася соціалістична економіка, това-риші!

Потрібно згадати й про те, скількищастя після холостого пострілу ге-роїчного крейсера отримали колишнідепресивні райони царської імперії— Чукотка, Аральське море і, го-ловне, Чернігівська губернія, про якумені нещодавно розповідав товаришПельше… Заохочувальні голоси взалі: «Ну-ну?» Те Жовтневе, про якея вам тут, дорогі товариші, гості,представники, делегати, делегатки і явже биту годину товчу, поки товаришПельше десь тиняється, дало життяцілій героїчній алеї Героїв у героїч-ному Чернігові! І тепер нашим ге-роїчним радянським голубам є начиїх героїчних головах відпочиватипісля героїчних трудових польотів.Особисто я, як старий дніпродзер-жинський голуб’ятник, вважаю ценайголовнішим надбанням нашої Ве-ликої Жовтневої соссусісчичної рево-люції, що б там не казав товаришПельше!»

Осінь настала, голодно стало.І на поля безкраї трудові з граб-лями, лопатами й вилами виси-пала ватага сильних світу цього.Аби, значить, особистим при-кладом, умовно кажучи, пока-зати Ясю, як треба коситиконюшину. Цього тижня курс мо-лодого колгоспника проводила першаледі США Мішель Обама, яка особистовикопала кілька картоплин на городі біляБілого дому. Те, що особисто, — цеточно. Всі бачили. Недарма ж в той істо-ричний момент там товклося чи не всеамериканське телебачення. Мало городуне витоптали, падлюки. Власну приса-дибну ділянку президентське подружжязавело ще в травні минулого року. Поди-вилося на меню їдальні Білого дому, по-копирсалося у гаманцях, — і завело.Відтоді американським журналістам спо-кою немає. Хочеш не хочеш, а треба слід-кувати за календарем городника і набрифінгах обов’язково цікавитися: які,мовляв, надої зернових, містере і місісОбами, ви очікуєте цього місяця? А як зприводу урожайності молока? А не запи-таєш — місіс і містер ображаються і від-мовляються неввічливу газету нанаступний рік передплачувати. Комен-туючи урожай цього тижня, МішельОбама похвалилася: «Це ще що! Ви б ба-чили, скільки картоплі я з дочками нако-пала в серпні. І якої великої! Уявляєте,всі п’ять штук насилу в бляшанку з-під«Кока-Коли» влізли! Одна картоплина щей залишилася». Взагалі, лікується цей«трудоголізм» дуже легко. Треба лише за-просити першу леді с дружнім візитом допершого-ліпшого села, наприклад, Семе-нівського району, поставити її на рядок ісказати: «Поки всієї картоплі не вико-паєш, додому не поїдеш». Але ж не до-зволять. Це все ж таки президентша, а нерабиня Ізаура.

Якщо з продуктовою кризою в СШАвже майже покінчено завдяки дружинімісцевого президента, то енергетичнійкризі у Венесуелі не сьогодні-завтра будеповний капець завдяки самому прези-денту. Уго Чавесу, тобто. Посидівшиякось, не скажемо де, і добряче поду-мавши, а потім ще й погортавши «Капі-тал» Карла з Марксом, цей генійеконом-соціалізму звернувся до співвіт-чизників із закликом: «Друзі! Навіщовключати електрику, коли ви встаєте отретій годині ранку і йдете в туалет? Три-майте на нічному столику поруч із ліж-ком електричний ліхтарик!» Требавіддати належне венесуельцям, ніхто зних навіть не засміявся. Звикли, мабуть.Це ж бо не перша ідея президента-ре-форматора. Два тижні тому Уго Чавес,наприклад, закликав венесуельців не ми-тися у джакузі, чесно признавшись, щосам він забігає в душ лише на три хви-лини, аби уникнути перевитрат води. Несказав тільки, в день чи в п’ятирічку. Су-дячи з настроїв у Венесуелі, тамтешнігромадяни з таким лідером самі з радістюзабігли б куди-небудь. І не на три хви-лини, а на все життя.

А у нас нічого не міняться. Зновурозв’язуємо цікаву задачку: хто винен іщо робити? Цього разу — з приводу«свинячого» грипу, який начебто і негрип зовсім, а інфекційна пневмонія зсимптомами гваделупського ящуру, схо-жого на полінезійський нежить. Але безсверблячки в носі, хоча й з холоднимп’ятами. «Супранто?» — як питають ваналогічних випадках брати-литовці.«Ніхт ферштейн!» — як відповідають ваналогічних випадках стратегічні парт-нери - німці. Ото ж бо й воно. Взагалі,історичний досвід свідчить: яка б холерана звалилася на голову України, в резуль-таті виходить все той же великий гемо-рой. Наприклад, хто все ж таки зможечітко сказати, на яку саме болячку мизараз хворіємо? Зрозуміло, що лікуватисявсе одно будемо цибулею з хроном, алехоча б задовольніть цікавість! Спочаткуце діло називалося «мексиканським гри-пом». Потім вирішили, що дражнитисянеполіткоректно — і замінили мексикан-ців свинями. Тут, мабуть, обурилися му-сульмани з іудеями. Перейменовуватигрип зі «свинячого» на «кошерний» ніхтоне ризикнув, тому врешті-врешт обіз-вали його просто «каліфорнійським» —як додаток до колорадського жука. А намтепер сиди та й думай, від якої епідеміїсамогонку пити. Все це «розмаїття» назводного й того ж звичайнісінького ГРЗ по-сприяло хіба що перевиконанню марле-вою промисловістю планів з виробництвана 200 років наперед. Та ще психіатри зневропатологами радіють, бо після того,як грип здолаємо, роботи для них буденепочатий край. Адже народ «зашугали»так, що, не приведи, Господи, комусь уюрбі чхнути! Вся юрба відразу ж, мов закомандою «Спалах зліва!», падає наземлю, натягує на голови кому що підруку потрапило, і повзе в найближче бом-босховище. Сумно, панове.

ПЛАНЕТА

УКРА НАЇ

«ГАРЯЧІ» ТЕЛЕФОННІ ЛІНІЇУ зв'язку з поширенням вірусних захво-

рювань в управлінні охорони здоров'я об-лдержадміністрації, обласній санепідстанції,обласній лікарні відкрито «гарячі» теле-фонні лінії для населення. Їхні номери: 4-03-63 (з 8 до 17 години), 676-890, 676-726,5-30-26 (цілодобово), 4-00-52 (з 8 до 17 го-дини).

У ПРОКУРАТУРІ КАДРОВІПЕРЕСТАНОВКИ

Семенівську, корюківську та ріпкинськурайонні прокуратури очолили нові люди.

3 листопада наказами ГенпрокурораУкраїни Олександра Медведька призначені:

прокурором Семенівського району Черні-гівської області – Олександр Луговий;

прокурором Корюківського району Чер-нігівської області – Валерій Карась;

прокурором Ріпкинського району Черні-гівської області – Сергій Штаба;

ВІЙСЬКОВІ ХВОРІЮТЬПІД НАГЛЯДОМ

У селищі Десна, де базується потужнийвійськовий контингент, кожен восьмий вій-ськовий занедужав на гостру респіраторнуінфекцію.

Про це повідомив заступник головногодержавного санітарного лікаря області Ана-толій Валовенко.

"Із 2700 військовослужбовців 337 захво-ріли. Всі – на гострі респіраторні інфекції.Всі госпіталізовані", - сказав він.

Анатолій Валовенко додав, що серед хво-рих - 16 випадків ангін, 7 пневмоній.

Водночас серед цивільних жителів Десниепідемії немає.

ОТ ЯКБИ НАМІЩЕ МАРЛІ…

Ситуація із захворю-ваністю на гострі респі-раторні та вірусніінфекції в областіконтрольована.

Про це заявивгубернатор Воло-димир Хоменкопід час селек-торної наради,яку провелаглава уряду.

Щ о п р а в д а ,голова облдер-жадміністрації звер-нув увагу прем’єра надефіцит медичних пре-паратів для лікарняних закладів області, ди-хальних апаратів штучної вентиляції легенівта марлі для пошиття індивідуальних засобівзахисту дихання.

ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР ПООБІЦЯЛАПОСПРИЯТИ…

Боїтесь зарази? Тролейбусів не будеЕпідемія значно скоротила кількість па-

сажирів у міському громадському тран-спорті. Внаслідок цього з 4 листопада рухтролейбусів у Чернігові здійснюється у ре-жимі вихідного дня.

Про це повідомив начальник міськогоуправління транспорту і зв‘язку ВолодимирВоронін.

З «ОСТРЕЧЕМ» ОБІЦЯЮТЬРОЗІБРАТИСЯ

У ситуації, яка склалася з санаторієм«Остреч», вбачаються ознаки «рейдерсь-кого» захоплення підприємства з боку Всеу-країнського союзу сільгосппідприємств(ВССП).

Таким є висновок робочої групи з питаньпротидії протиправному поглинанню та за-хопленню підприємств при облдержадміні-страції під головуванням заступникагубернатора Наталії Білоус.

Робоча група вважає неправомірнимвключення ВССП до складу учасників сана-торію; звільнення головного лікаря та при-значення директора здравниці; виключеннязі складу учасників 21 підприємства, 7 зяких на даний час не ліквідовані або маютьправонаступників.

СПИРТ ЗАЛИШИВСЯ В УКРАЇНІ…Бійці Чернігівського прикордонного за-

гону затримали на кордоні з Росією двохконтрабандистів з вантажем 170 літрівспирту.

Затриманими виявилися двоє жителівміста Городня, які повідомили про те, щозголосилися за грошову винагороду пере-правити спирт через державний кордон.

Конфіскований спирт переданий співро-бітникам Чернігівської митниці, які оцінилийого у 6 800 гривень.

ЗНОВ ПОЖЕЖА. ЗНОВ ЦИГАРКАУ селі Талалаївка на Ніжинщині о пів на

п’яту годину ранку 5 листопада сталася по-жежа житлового будинку на вулиці Пе-тровського.

Вогнем знищено дах та перекриття, по-шкоджено стіни та майно. Причина пожежі– необережне поводження з вогнем під частютюнопаління.

ЕПІДЕМІЯ

Тарас КАРТОПЛЯНИЙ

ВЛАДА

ПРИЗНАЧЕННЯ

ПРИГОДИ

АРМІЯ

ЕКОНОМІКА

МИТНИЦЯ

ТМ

Нещодавно знайдена в архівах КДБ стенограманевідомої промови Генерального секретаря ЦККПРС Леоніда Ілліча Брежнєва в перекладі україн-ською першого секретаря ЦК КПУ ВолодимираЩербицького.

ГОЛОСЗ МИНУЛОГОВІТАННЯ ЧИТАЧАМ«ВИСОКОГО ВАЛУ»ВІД ДОРОГОГОЛЕОНІДА ІЛЛІЧА

Рукопис промовив архівах КДБ розшукавТарас КАРТОПЛЯНИЙ

Те, що саме на вокзалахпочинаються народні хвилю-вання, бунти і, навіть, револю-ції – загальновідомо.Пригадуєте, читачу, як у 1917на Фінському вокзалі Петро-града бородато-лисого«вождя» Володимира Улья-нова-Леніна не встигли з по-їзда зняти, як уже наброньовик поклали, післячого пішло-поїхало? Ну, мо-лодь, не знаю, а от старше по-коління точно пам’ятає (самене бачило, зате люди гово-рили). Так-от, за початкомсвинячо-епідемічної панікимені випало спостерігатиякраз на вокзалі. У Славутичі,потім – у Чернігові. Вражень,скажу я вам! Хоча… на базарія теж за ним – початком – спо-стерігала. І теж дещо поба-чила. Але про все, як кажуть,по-порядку…

Ще з літа пересічного українця лякалиновим етапом фінансово-економічної кризи,яка, мовляв, настане восени. Буцімто, кризастане такою, що вдарить по всіх сферах життяі буде масштабнішою, ніж цьогорічна зимово-весняна.

Прогнозували, зокрема, й здорожчання до-лара. І «зелений» «прислухався», вже у вересністрімко підскочивши майже до 9 гривень заштуку. А тільки-но ціна на американську ва-люту більш-менш стабілізувалася, як іншелихо неочікувано «звалилося» на українців.

Криза не економічна.Біологічна!

Нова біда мала інше забарвлення – не фіна-нсове, а, так би мовити, біологічне. І назвайому – епідемія грипу. Не тільки щорічного,звичайного для українців, а й заморського –каліфорнійського (або ж - свинячого).

Епідемія грипу нового типу охопила майжевесь світ. Її прогнозували і нібито й очікувалипредставники влади, які завжди «на посту»,але щойно «вдарив грім», як виявилося, щоУкраїна не готова до такого розвитку подій.

Всі противірусні ліки з прилавків аптеквмить зникли, не кажучи вже про елементарнізасоби захисту на кшталт масок. Громадянохопила паніка. Такі настрої суспільствастрашніші, ніж сама епідемія.

Приховувати факти було вже неможливо, і29 жовтня було підтверджено наявність вУкраїні хворих на цю заразу, а 30 жовтняпрем’єр Тимошенко оголосила епідемію повсій Україні з усіма наслідками - закриттям на-вчальних закладів всіх рівнів, призупиненняпризову в армію тощо.

Краще попередити, ніж лікуватиЯк відомо, профілактика краще, ніж ліку-

вання. Тому звичайні люди – ми з вами – по-чали більше купувати фруктів, їсти вітамінів,меду, а також часнику та цибулі. Були б гроші!

Днями продавці на ринку ділилися зі мною,як швидко покупці «розмели» лимони по 22гривні за кіло, - дві коробки за 3-4 години,коли звичайно за день роботи не продавали на-віть однієї коробки. При цьому на моїх очаходна жіночка (до речі, зовсім не схожа на олі-гарха) купила одних лимонів на 55 гривень.

Але навіть за допомогою всього цього відгрипу - як звичайного, так і каліфорнійського,не застрахуєшся.

Проте береженого Бог береже. Тому, яктепер радять і лікарі, й прем’єр-міністри у те-лезверненнях до громадян України у зв’язку зепідемією потрібно уникати перебування умісцях загального користування, в міськомутранспорті, не брати участі у масових заходахі відкласти по можливості всі свої поїздки.

Хто придбав білетів пачку, той...Справді, навіщо «лізти на рожон»? Краще

посидіти декілька тижнів вдома і нікуди неїхати. Так вирішили не лише мої знайомі, котріхотіли їхати відпочивати до Алушти, а й багатогромадян, які почали повертати до залізничнихкас свої квитки.

Причини здавати квитки на поїзди булирізні: то студентам дали «відбій» на навчанняна три тижні, то хтось вже захворів – поклалидо лікарні, а більша частина громадян простоне бажали ризикувати захворіти у віддаленихвід рідної домівки краях.

Виявляється, повернути гроші, що буливитрачені на придбання квитка, є не такою йпростою справою – ба, навіть справжньоюпроблемою!

В унікальному місті Славутич (воно з усіхбоків оточене Чернігівською областю, але офі-ційно належить до Київської) 1 листопадавиник справжнісінький ажіотаж: всі бажалиповернути квитки в обмін на гроші (при втраті26 гривень на одному квитку, якщо здаватибільше, ніж за добу до відправлення поїзду).Натомість купувати квитки не бажав ніхто!

Квитки касири назад не брали і гроші, від-повідно, не повертали, мовляв, «каса по-рожня». Чи законно це? Адже людина, згідноз правилами, має право повернути свій купле-ний заздалегідь квиток, чи не так? Чим усескінчилося, не знаю, бо самій мені довелосяїхати до Чернігова у справах.

«Маски-шоу»У Чернігові, на відміну від Славутича, на

залізничному вокзалі ситуація виявилася кра-щою, – повертали кошти за квитки всім охочимїх здати. Тільки справді, таких охочих було всебільше і більше.

- Я повертаю квиток на Одесу. Мій чоловіксьогодні мав їхати туди на семінар, участь вякому є добровільною, але я його не відпу-стила, бо ж у нас маленька дитина. Повер-таючи квиток, ми «втратили» 80 грн., оскількиздаємо його менше, ніж за добу до від’їзду, -поділилася зі мною 31-річна чернігівка Жанна.

За роз’ясненням щодо ситуації на залізницістосовно продажу та повернення квитків язвернулася до начальника залізничного вок-залу Чернігова Тамари Єрошенко:

- Якщо порівняти ситуацію з продажемквитків у період з 22 по 25 жовтня (доепіде-

мічний період. – Авт.) з тим, що маємо востанні чотири дні, виходить, що продаж квит-ків дальніх сполучень знизився на 25%, при-міських сполучень знизився на 12%, акількість повернень квитків збільшилася у по-рівнянні з 22 – 25 жовтня у 2,5 рази.

«Співробітники залізничного вокзалу у за-хисних масках. Як часто їх будуть видавативашим працівникам?», - запитую.

- Видано по 3 маски на кожного співробіт-ника вокзалу, з розрахунку на те, щоб кожні 4години упродовж найближчих 12 їх змінювали.Виходить, що у працівників по 2 маски на ро-бочу зміну. Маски марлеві, а не одноразові.

Потім наші співробітники самі будуть їх пратиі прасувати, як порадили робітники медпункту,і далі використовувати.

Поки-що ситуацію зі збитками на залізницічерез повернення квитків начальник вокзалуніяк не прокоментувала, адже немає гарантії,що потім ці повернені квитки не купили.

У будь-якому випадку знову страждає пере-січний громадянин, втрачаючи з власного га-манця не менше 26 гривень за кожнийповернений квиток...

ЕПІДЕМІЧНА ПАНІКА:ЛИМОНИ СКУПОВУЮТЬ, КВИТКИ ПОВЕРТАЮТЬ В КАСИ

ПРОБЛЕМА

З них - вокзалів - зазвичай все і починається

Ірина ЧУГАЄВА

Page 2: "Високий Вал" №5

4

КРИМСЬКА НІЧИЯ – «СУХА»,АЛЕ ВЕЛЬМИ ПРИСТОЙНА

Чернігівська «Десна» не забила, алей не пропустила голів у виїзному матчіз «Кримтеплицею» з містечка Моло-діжне - 0:0.

До речі, кілька матчів 17 туру булиперенесені у зв’язку з епідемією грипу,яка, на жаль, не зробила виключеннядля організмів тренованих футболістів.Чернігівський клуб у число «амністова-них» у зв’язку з хворобою не потрапив.«Десна» таки поїхала на теплий Крим-ський півострів і, як виявилося, неда-ремно. Бо, як виявилося, зіграла дужепристойно і здобула на визді очко вматчі з традиційно незручним для себесуперником.

Гра була цікавою і видовищною, алезабитих м’ячів уболівальники так і непобачили. Що ж, у футболі таке буває і– досить часто.

Таким чином, додавши одне очко довласного турнірного багажу, черні-гівська команда залишилась на 8 місці.

ЧЕРНІГІВСЬКІ БІАТЛОНІСТИТРЕНУЮТЬСЯ У ФІНЛЯНДІЇ

Національна збірна України з біат-лону розпочала підготовку до новогосезону.

Разом зі збірними 11 інших країннаша національна команда вирушила напівніч - у Фінляндію - країну, де про-блем зі снігом майже не буває. У складіукраїнської збірної – традиційно багатопредставників Чернігівської області.Цього разу четверо: В’ячеслав Деркач,Оксана Хвостенко, Андрій Дериземля іРоман Прима.

У грудні в Норвегії відбудеться одинз етапів Кубка світу з біатлону, що пере-дуватиме Олімпійським Іграм 2010 рокуу Ванкувері. Не виключено, що післяфінляндської підготовки та норвезькихзмагань до складу збірної України, крімвищезгаданих спортсменів, увійдуть йінші чернігівські біатлоністи.

«ДЕСНА» ЙДЕ У ВІДПУСТКУ.ВИМУШЕНО

Футболісти черні-гівської "Десни" не

гратимуть 8 ли-стопада в Харковіз «Геліосом» і 18

листопада на влас-ному полі зі столич-

ним «Динамо-2».Про це стало відомо 4 листопада

після позачергового засідання Цен-тральної Ради ПФЛ, на якому розгляда-лось питання подальшого проведенняосінньої частини змагань.

З урахуванням масових захворюваньфутболістів і працівників клубів ПФЛ, атакож введеного Кабміном вищого рівнянебезпеки поширення грипу із заборо-ною проведення масових заходів, члениЦентральної Ради одноголосно підтри-мали рішення щодо перенесення всіхматчів першості серед команд першої тадругої ліг, а також групового етапуКубка Ліги, що залишилося провести улистопаді 2009 року, на весняну частинузмагань сезону 2009-2010 років.

Адміністрації ПФЛ доручено у ви-падку затвердження цього рішення Ви-конкомом ФФУ розробити новийпроект календаря весняної частини зма-гань з урахуванням перенесених матчів.

Враховуючи велику кількість ігор,члени Центральної Ради вирішиливстановити орієнтовні строки прове-дення весняної частини змагань з 15 бе-резня по 12 червня 2010 року.

Новий план-календар буде узгод-жено з клубами і затверджено Цен-тральною Радою та Виконкомом ФФУдо 25 листопада.

СПОРТІСТОРІЯ І КУЛЬТУРА

КАЛЕЙДОСКОП

Газета «ВИСОКИЙ ВАЛ»

Засновник: Головатенко О.В.Видавець: ТОВ «ТРК «Високий Вал»Реєстраційне свідоцтво: ЧГ №324Випусковий редактор: Сергій СТУК

(с) Передрук будь-яких матеріалів і статистичнихданих можливий лише за наявності письмової згодиредакції. Редакція не веде листування з читачами іможе не поділяти точки зору автора. Рукописи неповертаються й не рецензуються. Редакція залишаєза собою право редагувати матеріали.

Відповідальність за факти, цитати, власні імена йіншу інформацію несуть автори публікацій, а зарекламну інформацію – рекламодавці. Заполіграфічну якість відповідальність несе ВАТ «РВК«Деснянська правда».

Адреса редакції: 14000 вул. Полуботка, 20/1, Чернігів.Телефон редакції: (0462) 931-931, (044) 491-88-85.Факс: (0462) 65-33-65. E-mail: [email protected].Телефон рекламного відділу: (0462) 93-10-93.E-mail: [email protected].

Друк: ВАТ «РВК «Деснянська правда».Тираж: 20000 прим. Зам. № 0677. Дата: 06.11.09

Статті, позначені знаком «Р» або словом «Імідж»публікуються на правах реклами.

Олександр ВОЛОЩУК

Минулого року на чер-нігівському Валу буловстановлено пам'ятнийкамінь на честь святихкнязя Михайла та йогобоярина Федора. Тодіодин з кандидатів (нео-фіційних, щоправда,досі) на посаду міськогоголови Чернігова пообі-цяв сприяти встанов-ленню пам'ятника цимвельми шанованим услов'янському світі свя-тим. Про обіцянку не зга-дує вже давно.

Монголо-татарське завоювання Русьзустріла охопленою полум'ям висна-жливої боротьби за гегемонію чотирьохнаймогутніших династій київськогороду Рюриковичів. У безперервних мі-жусобицях змагалися чернігівські Оль-говичі, суздальські Юрійовичі,смоленські Ростиславичі та волинськіІзяславичі.

У 1223 році Ольговичів очолив енер-гійний князь Михайло Всеволодович.

Після напруженої дипломатичної ро-боти, тривалої та виснажливої політич-ної і збройної боротьби 1235 року князьМихайло досяг своєї мети. Об'єднавши

у своїх руках Чернігово-Сіверщину,Київ і Галич, він встановив гегемоніюОльговичів у Південній Русі. Черні-гівський же стіл дістався двоюрідномубратові Михайла Мстиславу Глібовичу.Але тривалого миру при цьому не на-стало. Хоча орди Батия вже палилиміста і села Північної Русі, нищили їїжителів, князівські чвари не припиня-лися. Не обійшла біда й вотчину Ми-хайла. 18 жовтня 1239 року загони ханаМенгу захопили Чернігів, знищившийого захисників та багатьох мирних жи-телів. Від столиці краю татарські за-гони розтеклися у різних напрямках,сіючи смерть та спустошення на своємушляху.

Не маючи сил для реальної допо-моги підданим, Михайло Всеволодовичбув приречений на пасивне спостері-гання за трагічним розвитком цих подійз Києва. Проте в нього вистачило рішу-чості відкинути принизливу пропози-цію Менгу-хана про здачу йому Києва.Хан не наважився штурмувати добреукріплене місто і вирішив відійти.

Пізніше позбавлений союзників,князь Михайло не міг протистояти дру-жинам володимирського князя Яро-слава Всеволодовича, які рушили наПівденну Русь.

А на Русі впроваджувався вже зов-сім інший порядок одержання уділів.Руські землі потрапили у васальну за-лежність від Золотої Орди, і на правоправління ними князі одержували яр-лики від її правителя - хана Батия. 1243року Батий видав ярлик на Київ Яро-славу Всеволодовичу, який першим іззначних руських князів поспішив при-сягнути йому на вірність, а наприкінці1245 року - Данилу Галицькому наГалич і Волинь.

У 1246 році князь Михайло, якомутоді було вже далеко за шістдесят, бувзмушений їхати за ярликом до Орди,куди він вирушив разом з онуком Бори-сом. Там Батий зажадав від Михайла«поклонитися на полудень Чингіс-хану» і пройти через священний вогонь(між двох багать). Однак, незважаючина благання п'ятнадцятирічного Бориса,князь рішуче відмовився виконати чужіобряди, за що був закатований разом зісвоїм відданим боярином і духівником

Федором, котрий також відмовився відвиконання язичеських обрядів.

У церковній легенді сказано, щоостанніми словами князя Михайлабули: «Християнин єсмь».

Цей брутальний вчинок Батия, по-кликаний залякати усіх потенційнихбунтівників, викликав зворотній ефект.Михайло Всеволодович став символомопору загарбникам, символом майбутн-ього відродження Русі. Більш того,князь Михайло набув ореолу святості,ставши першим князем-мучеником укласичному розумінні цього терміну -людиною, яка прийняла смерть від рукіновірців за відданість християнськійвірі. У цьому його відмінність від тихканонізованих князів, які були знищенієдиновірцями з політичних мотивів (на-приклад, Борис і Гліб).

Мертві тіла князя Михайла і бояринаФедора були кинуті на поталу псам, алезалишилися неушкодженими і через Во-лодимир були доставлені до Чернігова,де вдови і діти поховали їх у головнійусипальниці Чернігівської землі -Спаському соборі. Шанування «черні-гівських чудотворців» розпочалосямало не відразу після їх смерті. Скорішза все, воно поширювалось, насампе-ред, з Чернігова, де залишилась рідняМихайла Всеволодовича, а також з Ро-стова, де жила дочка Марія, та з Суз-даля, де черницею була інша йогодонька - Феодула-Єфросинія.

Князь Михайло і боярин Федір якзразок християнської стійкості і пра-вославного патріотизму були канонізо-вані Руською православною церквою,яка відзначає день їх пам’яті 3 вересня.У середині ХVІ століття за Івана Гроз-ного культ святих Михайла та Федоранабув офіційного загальнодержавногозначення в Московській державі, підвладою якої тоді знаходилися й Черні-гово-Сіверські землі.

У 1572 році за наказом царя останкимучеників з почестями були перевезеніз Чернігова до Москви, де їх поклали успеціально збудованому на їх честьхрамі на Іванівській площі Кремля.Така повага грізного самодержця досвятих Михайла і Федора значноюмірою пояснюється тим, що мощіінших святих Київської Русі були втра-

чені в часи татарської навали, а ІвануІV, як першому російському царю, булоконче потрібно довести, що післята-тарська Московська держава є політич-ною й ідеологічною правонаступницеюдотатарської Русі, та зміцнити автори-тет своєї столиці як «третього Риму».

Але й того разу останкам мучениківне судився остаточний спокій: 1770року при реконструкції Кремля їх соборбув розібраний, а мощі перенесені спо-чатку до Сретенського, а 1774 року - доАрхангельського собору, де вони збері-галися у великій срібній раці, виготов-леній за наказом Катерини ІІ. У 1812році воїнство Наполеона, серед іншихтрофеїв, викрало й ту коштовну раку.Після звільнення Москви для збері-гання мощів було виготовлено новубронзову гробницю, яку незабаром схо-вали під підлогу храму і тільки нещо-давно знову відкрили для поклоніння.

Сьогодні в російській столиці пронайвідоміших святих Чернігівськоїземлі Михайла і Федора нагадує ще й

невелика церква святих Благовірногокнязя Михайла та боярина Федора, Чер-нігівських чудотворців, що знаходитьсяу Чернігівському провулку у Замоскво-річчі.

Прямими нащадками князя Михайлає великий російський полководецьОлександр Суворов та великий росій-ський письменник Лев Толстой.

Через століття образи чернігівськихсвятих продовжують надихати митців.У 80-ті роки минулого століття дужемодний і улюблений владою московсь-кий художник Ілля Глазунов написавпомпезну картину «Вічна Русь». На ко-лективному портреті зображені 174найвидатніших (на його думку) особи-стостей Русі, Московії, Російської імпе-рії та СРСР, серед них - і чернігівськісвяті князь Михайло та боярин Федір.Сучасний чернігівський скульптор Ген-надій Єршов розробив проект пам'ят-ника святим.

Сьогодні, коли в країнікарантинний режим, ви-слів «Чистота – запоруказдоров’я!» як ніколи ак-туальний.

Мабуть, недостатньо покласти уванні бактерицидне мило, щоб уберег-тись від хвороби (хоча і це обов'язковослід зробити!). Що ще залежить від вас,щоб ваша домівка була безпечною дляздоров’я?

Дуже багато, особливо ж якщойдеться про квартиру в щільній міській«коробці», де швидко нагромаджуютьсязабруднювачі повітря.

Очевидно, користуючись розчинни-ками та іншою побутовою хімією, вирозкриваєте вікна, включаєте вентиля-тор або витяжку. Але ще краще замі-нити їх домашніми засобами.

Рекомендуємо використовувати уні-версальний миючий засіб. Розчиніть чо-тири столові ложки харчової соди в 1 лтеплої води.

Щоб стік був чистим, насипте внього півсклянки харчової соди. До-дайте півсклянки безбарвного оцту. По-чекайте 5 хвилин, а потім промийте стікчайником кип'ятку.

Щоб унітаз був чистим, зробітьпасту з лимонного соку з бурою (прода-ється в господарських магазинах). На-мажте поверхню, що очищається, ачерез дві години зітріть і змийте.

Доки кухонна плита ще тепла, по-лийте свіжі плями водою і притрусітьсіллю. Коли плита прохолоне, відітрітьсіль разом з брудом.

Багато хто з тих, хто скаржиться наалергію до пилку або котячої лупи, на-справді реагує на літаючі в повітрі

спори цвілевих грибків. Для їх процві-тання потрібна висока вологість, томуваша задача — висушити житло. При-родно, протікаючий дах і капаючікрани виключаються. Проте важливотакож перевірити всі печі, пальники,каміни. Якщо пристрої з відкритим по-лум'ям погано відрегульовані і не за-безпечені адекватною вентиляцією,вони насищатимуть повітря не лишечадним газом та іншими шкідливимипродуктами згоряння, але і водяноюпарою.

Рекомендуємо придбати вологомір.Якщо вогкість повітря в будинку регу-лярно перевищує 50%, треба знижуватиїї вологопоглиначем.

Як чисто не прибирай, всіх мікробівне позбавишся. Проте шкідливих бакте-рій і вірусів серед них буде менше,якщо кожний почне мити руки перед

їжею і після туалету. Прагніть також неторкатися до очей і рота: чим менше умікробів шансів проникнути всерединувашого тіла, тим рідше ви хворітимете.Якщо хтось в сім'ї все ж таки не убе-рігся, обприскуйте дезінфікуючим засо-бом дверні ручки і водопровідні крани— так ви знизите ризик розповсюд-ження зарази на інших домочадців.

Одне з місць, де люблять селитисямікроби, — волога зубна щітка. Багатовірусів, у тому числі грипу, виживаютьна її щетині більше доби. Вихід: вико-ристовуйте по черзі три зубні щітки,щоб всякий раз брати в руки суху. Якщозастудилися, то, видужавши, замінітьвсі щітки на свіжі. Боїтеся заплутатисяв такій кількості щіток? Тоді користуй-теся однією, але щодня мийте її пере-кисом водню або ж полосканням длярота.

Кухонна губка — ще один розсадникбактерій. Якщо ви протираєте нею все,то легко занесете хвороботворних мі-кробів, наприклад сальмонелу і кампі-лобактера зі столу і обробної дошки напосуд і столові прилади. Про всяк випа-док міняйте губку щотижня і обов'яз-ково сушіть її, коли не користуєтеся.Непогано б було також щодня дезінфі-кувати її розчином 30 мл хлорного під-білювача в 1 л води.

Мікроскопічні пилові кліщі го-дуються не пилом, а осідаючими всюдимертвими клітинами нашої шкіри. Нажаль, але екскременти цих невидимок убагато кого викликають алергію. Як по-збавитися підступних «постояльців»?Раз на тиждень пилососте килими ім'які меблі, постільну білизну і руш-ники періть в гарячій воді, а ковдри,пледи і покривала, які не придатні для

такого частого прання, пропускайтечерез сушарку. Якщо в кінці сезону виприбираєте які-небудь з цих речей в ко-мору, спочатку обов'язково здайте їх впральню або хімчистку.

Ці декілька порад допоможуть Вамзробити Вашу домівку комфортною ібезпечною. Для дезінфекції повітря вприміщенні можна використовувати інародні засоби: цибуля або часник по-різані і покладені в різних куточках кім-нати по периметру, можна заваритилист евкаліпту і поставити посудину вкімнаті, або в аромолампу добавлятимасла дезінфікуючої дії, які є у продажув достатній кількості і за доступноюціною.

Бажаємо Вам здоров'я та гарного оп-тимістичного настрою!

СВЯТІ МИХАЙЛО І ФЕДІР.МОСКОВСЬКИЙ ВЕКТОР РОЗВИТКУ ТЕМИ

ВАШЕ ЗДОРОВ’Я

ЧИСТОТА – ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я!

Чернігівські святі князь Михайло та його боярин Федір

Церква святих Благовірного князя Михайла та бояринаФедора, чернігівських чудотворців у Замоскворіччі Сергій КОЛЕСНИК

Наталія КОТ

ЗАПРОШУЄ ЖУРНАЛІСТІВІ АВТОРІВ МАТЕРІАЛІВ!

Не можете не писати?Пропонуйте цікаву тему,напишіть в газету і отримайтегонорар!

Пишіть: [email protected].Рукописи заносьте в Редакціюна Гетьмана Полуботка, 20/1.Тел. 611-617.

телефон(0-91)

307-31-51

Продаётсяптенец

попугая

Корелласерой

расцветки

Єдиний і незмінний телефон рекламного

відділу ТРК «Високий Вал»: 93-10-93

на сайті і в газеті«Високий Вал»(тираж 20 000 прим.)

В А Ш АРЕКЛАМА