видаєтьсЯ з вересНЯ 1998 року

двоє кременчужан пораненіА інші тільки-но пішли на війну

cтор. 3

На прокурора кременчука завели кримінальну справу Кодолу підозрюють у зловживанні службовим становищем

стор. 2

в україні жити легше, ніж в італіїТак вважає італієць, який переїхав до Кременчука

стор. 11

ЕДИНАЯ СТРАНА

ЄДИНАКРАЇНА

www.telegraf.in.ua | 17 липня 2014 року | №29 (828) | Ціна 2,50 грн

в аварії біля пивзаводівського

мосту загинув таксист

стор. 5

Кременчуцькі політики: хто is WHOШторм на прізвище Майдан не змив кременчуцьких політиків та

посадовців. Вони випливають за будь-якої погоди.

стор. 8

Кременчужани на роверахЖителі Кременчука активно пересідають з маршруток на велосипеди – це екологічно, корисно, та ще й економить значну суму коштів.

«Я почему вредный был? Потому что у меня велосипеда не было. А теперь я сразу добреть начну», – казав листоноша Пєчкін із Простоква-шиного. Мультяшний герой навіть не здогаду-вався, що став першопроходцем світового трен-ду. Сьогодні сотні тисяч людей різного віку їздять на роверах на роботу, до магазину і в гості. Без велосипедистів важко уявити вулиці Парижа, Брюсселя, Амстердама та Лондона. Поступово пересідають на цей транспорт у Києві та Львові,

а після подорожчання проїзду – і у Кременчуці. Люди стали масово шукати альтернативу марш-руткам. Багато містян пересіло у тролейбуси (за кілька тижнів пасажиропотік «рогатого транспор-ту» зріс на 1500 чоловік, повідомляє мерія), хтось почав ходити пішки, а окремі кременчужани сіли на велосипеди.

стор. 10

не ТонУТЬ

не ТонУТЬ

МІСТО

фо

то А

вто

рА

Настроение издателяНастроение

Знаете, самая плохая шутка, которую я использовал в разговорах со своими россий-скими родственниками-знакомыми, это: «Завтра вам геббельсы с 1-го канала ещё расскажут, что мы тут, на Украине, русских младенцев на завтрак поедаем!». Но они, я имею в виду эрнсто-геббельсов, сделали это, ничуть не смутившись! Они это сделали! Мрази.

Первый российский канал на полном серьёзе поведал своей неразборчивой публике о распятии 3-летнего мальчика на центральной площади Славянска представите-лями «киевской хунты». А его маму, ну, знаете, чтобы уже не было сомнений в степени зверячества солдат той самой «хунты» – при-вязали тросами к танку и «прокатили» по площади. Наблюдать за этим действом якобы согнали весь город. Никто, правда, из жителей города через три дня не смог вспомнить о таком бесплатном «аттракционе укропов», но разве это важно для нелюдей из Белокамен-ной, которые именуют себя журналистами и просто людьми? Подонки.

Пока всё идёт по плану и, к сожалению для нас, по путинскому плану. Не сумев разжечь «костёр русской весны» на юге нашей страны, он планомерно и целенаправленно уничтожа-ет экономический потенциал той территории, которую ему удалось захватить. Террористы взрывают мосты, газопроводы, разрушают и грабят предприятия Востока, создавая потоки беженцев. Все, у кого были хоть какие-то сбережения, уже убежали с Востока – вы не поверите, какое количество машин с донецки-ми и луганскими номерами заполонило Киев. По ощущениям, их там половина от потока, а это значит, что малый и средний бизнес покинул насиженные места, и вернутся ли люди назад – большой вопрос. Остальные, рис-кнувшие остаться в Луганске и Донецке по разным причинам, обречены на жизнь в подвалах. Кто-то остался, потому что старики лежачие, кто-то на мели, кто-то охраняет свой скарб, чтобы не разграбили. Вроде они смогут помешать снаряду из «Града» превратить всё нажитое в кучу мусора или защищать свой автомобиль от вооружённых бандюков. Тем не менее, гражданских в городах много, и они пассивно выполняют для ватников роль живого щита: армия не сможет применять тяжёлое вооружение в городах, если не переймёт опыт русских при штурме Грозного. То есть освободить города на Донбассе не удастся долго. Если всё затянется на месяцы – мы увидим на месте Донецка и Луганска два «сталинграда»: мы здесь, в мирных городах, думаем как без газа зиму пережить, а им каково?

Ситуацию усугубляет тот бесспорный факт, что Европа «слила» нас в пользу Путина. По банальным экономическим причинам – при чём здесь идеалы борьбы за демократию и всё остальное бла-бла-бла? – только бизнес, ничего личного! История, к сожалению, имеет свойство цикличности: в 1939-м году точно так же «слили» Польшу. Предали прямые союзни-ки, обязавшиеся защищать поляков в случае военного вторжения. Очень показателен для нас с вами случай, произошедший на перего-ворах Чемберлена с Гитлером по сдаче Судетской области в 1938 году: после того как Чемберлен согласился с требованиями Гитлера, фюрер попросил у него зонтик, который тот всегда носил с собой.

– А вот этого я вам дать не могу, – сказал Чемберлен.

– Ну почему?– Видите ли, герр Гитлер, ведь это мой

собственный зонтик.Привыкшим к спокойному и размеренному

существованию европейцам глубоко плевать на Судеты (читай – Украину), если речь заходит о нарушении их комфортной жизни. Они пойдут на любую сделку с Путиным, лишь бы дьявол утихомирился, сожрав кусок далёкой для них и совсем не интересной при таких раскладах страны. Как и в 39-м году, история предлагает европейцам выбор между войной и позором. Они выбирают позор. А потом получат и войну. Это не я сказал, это Чембер-лен сказал.

Свидимся на неделе.

2 «кременчуцький телеграфЪ» №29 (828)четвер 17 липня 2014 року

У бою на Донбасі кременчужанин втратив око, а іншого контузилоУ неділю 13 липня вранці під Амвросіївкою Донецької області колона українських військових потрапила під мінометний обстріл бойовиків. В результаті нападу було поранено п’ятеро військовослужбовців, у тому числі й двоє кременчужан.

45-річний старший прапор-щик Едуард Храпов отри-мав осколкове поранення

голови в районі правого ока, а 23-річ-ний солдат-контрактник Олександр Литовченко був контужений. Важка травма не завадила Храпову вияви-ти героїзм.

– Прапорщик Храпов, незважа-ючи на своє поранення, допомагав іншим пораненим, надавав їм медич-ну допомогу, – розповів«Телеграфу» за-ступник командира військової частини А1546 підполковник Роман Глущенко.

Колона, яка потрапила під обстріл, перевозила боєприпаси для учасни-ків АТО. Інцидент стався за півгоди-ни їзди від Амвросіївки, недалеко від кордону з Росією.

Роман Глущенко сказав, що солдат Олександр Литовченко знаходиться в Дніпропетровському військовому госпіталі, у стані середньої тяжкості. Найважче доводиться прапорщику Едуарду Храпову – у Дніпропетров-ській обласній лікарні ім. Мечникова йому видалили праве око.

– З дня на день його повинні перевезли у військовий госпіталь,

швидше за все, в Одесі. Там за нього ві-зьмуться вже військові лікарі, – гово-рить підполковник Глущенко. Нашим військовим зараз потрібна допомога.

Всі бажаючі допомогти кременчу-жанам можуть зв’язатися з тимчасо-вим виконувачем обов’язків коман-дира частини А1546 підполковником Андрієм Геннадійовичем Захаржев-ським, т. 093-312-07-40, або з його заступником Романом Олександро-вичем Глущенком, т. 067-746-70-98.

Олексій Ладика

«Я тобі ще Яника привезу!»Перші бійці роти «Кременчук» вирушили на Схід, до самого кордону з Росією

перша партія добровольців із спецпідрозділу «Кремен-чук» вирушила на схід Укра-

їни боротися з тероризмом. Перед від’їздом бійці виглядали впевнени-ми в собі, багато жартували, незважа-ючи на те, що їхали в регіон, де йдуть бойові дії.

– Ти – ніндзя-черепашка! – каже один із них своєму товаришеві по служ-бі, показуючи на балаклаву на його голові.

– Я тобі ще Яника привезу! – плескає боєць по плечу свого друга, який прийшов його про-воджати.

Багато хто прийшов провести на війну своїх друзів, синів, чоловіків або хлопців. Незважаючи на хороший настрій бійців, в атмосфері відчувалася напру-га і хвилювання. Дівчата цілували своїх хлопців, одягнених у камуфляж, деякі не витримували і плакали.

– Сьогодні мій друг їде. А там вже воює мій брат і багато інших моїх дру-зів. Я переживаю за них. А що робити? Це їхнє рішення, – сказала «Телегра-фу» одна з жінок, яка прийшла провес-ти свого знайомого.

Батьки хвилювалися за своїх синів і навіть не намагалися цього прихо-вати.

– Ти флягу взяв? Каску отримав? Де твоя каска?, – запитує чоловік з бо-родою і в окулярах молодого бійця.

– Видали мені каску! Видали! – нетерпляче відповідає солдатик.

Бійці спецпідрозділу екіпірова-ні і озброєні. Якщо багато солдатів у зоні АТО скаржаться на недолік бро-нежилетів, то у кременчужан такої проблеми немає. У них нова форма, каски, автомати, навіть ліхтарики

до автоматів – щоб можна було

працювати в тем-них приміщеннях або

в сутінках. Крім того, вони з собою взяли воду, продукти харчу-вання та засоби гігієни.

– Спецпідрозділ «Кременчук» забезпечено всім необхідним. У цьому плані рота відрізняється від де-яких інших добровольчих підрозділів, які беруть участь в АТО. Це стало мож-ливим завдяки допомозі кременчуць-ких підприємств, – каже в. о. начальни-ка міліції Денис Захарченко.

Головний міліціонер Кременчука на шикуванні роти перед від’їздом дав бійцям поради, як потрібно діяти в тих чи інших ситуаціях на Сході, і побажав усім повернутися додому живими і здоровими.

Незважаючи на те, що хлопці їдуть туди, де фактично йде війна, ніхто з них не боїться.

– Чого мені боятися? Нехай мене бояться! Я не хочу, щоб вони (терорис-ти – ред.) сюди йшли, стукали ногою у двері, щоб люди боялися, щоб моя сім’я боялася. Не я йду зі зброєю, до мене

прийшли зі зброєю, – сказав журналіс-там один із бійців роти «Кременчук».

Серед бійців є як молоді хлоп-ці, так і чоловіки з сивиною на скро-нях, але середній вік – 25 років. Про-тягом останнього місяця вони про-йшли спеціальну військову підго-товку, посилено тренувалися, кожен день у них були стрільбища, тому зараз вони підходять до виконання завдань у зоні АТО не лише у всеозб-роєнні, але й зі знанням, що потріб-но робити з терористами.

Наразі кременчужани несуть службу в Луганській області, в райо-нах, які межують з Російською Феде-рацією. Вони займаються охороною правопорядку, чергують на блокпос-тах та зачищають «зеленки» – лісо-смуги та ліси, де можуть переховува-тися бойовики.

У прес-службі Кременчуцько-го відділу міліції сказали, що зараз з бійцями зв’язку нема – там сто-ять вишки, які блокують мобільний зв’язок, бо терористи можуть про-слуховувати наших військовослуж-бовців. Кременчужани повернуться через місяць, і ми сподіваємось, що з кожним із них усе буде добре.

Олексій Ладика

один із них своєму товаришеві по служ-бі, показуючи на балаклаву на

– Я тобі ще Яника – плескає боєць

по плечу свого друга,

Багато хто прийшов провести на війну своїх друзів, синів, чоловіків або хлопців. Незважаючи на хороший настрій бійців, в атмосфері відчувалася напру-га і хвилювання. Дівчата цілували

до автоматів – щоб можна було

працювати в тем-них приміщеннях або

«Нехай мене бояться!», – каже один із бійців роти «кре-менчук» на адресу терористів. рота повністю екіпірована всім необхідним

Forbes опублікував рейтинг 100 найбагатших людей Укра-їни. Як і минулого року, до нього увійшли двоє представ-ників Кременчука: 40-річний нардеп Костянтин Жеваго і 71 -річний голова наглядової ради Крюківського вагонобу-дівного заводу Володимир При-ходько.

Жеваго, як і минулого року, посідає в рейтингу 8-у пози-цію, але при цьому збіднів на 400 млн доларів. Торік його статки оцінювалися в 1,5 млрд доларів, цього року – 1,1 млрд.

Більш ніж удвічі став бідні-шим Володимир Приходько, який минулого року вперше потрапив до сотні найбагатших людей України. Зараз його стан оцінюється в 64 млн доларів, тоді як минулого року – 141 млн. І якщо минулого року Приходько виперед-

жав Суркісів, займаючи 84-у позицію, то в цьому мало не вилетів із «сотні» – він 96-й.

Найбагатшою люди-ною України, як і раніше, є Ринат Ахметов (11,2 млрд

доларів), віце-чемпіон, як і торік – Віктор Пінчук (3 млрд). А ось Ігор Коломойський

опустився на 4-е місце, тоді як на «п’єдестал пошани» піднявся Геннадій Боголю-бов – це єдиний олігарх із топ-п’ятірки, у якого стат-ки зростали в порівнянні з

попереднім роком.Президент України Петро

Порошенко теж став біднішим. Якщо торік у нього був 1,6 млрд дола-рів, то цього року лише 1,3 млрд. Але це не завадило йому піднятися в рейтингу багатіїв з 7-го на 6-е місце.

МІСТО

Forbes опублікував рейтинг 100 найбагатших людей Укра-їни. Як і минулого року, до

нардеп Костянтин Жеваго і 71 -річний голова наглядової ради Крюківського вагонобу-

жав Суркісів, займаючи 84-у позицію, то в цьому мало не вилетів із «сотні» – він

є Ринат Ахметов (11,2 млрд доларів), віце-чемпіон, як і

Жеваго, як і минулого року, посідає в рейтингу 8-у пози-цію, але при цьому збіднів на

статки оцінювалися в 1,5 млрд доларів, цього року – 1,1 млрд.

Більш ніж удвічі став бідні-шим Володимир Приходько, який минулого року вперше потрапив до

А ось Ігор Коломойський опустився на 4-е місце, тоді як на «п’єдестал пошани»

ки зростали в порівнянні з попереднім роком.

Порошенко теж став біднішим.

ради Крюківського вагонобу-дівного заводу Володимир При-

доларів), віце-чемпіон, як і торік – Віктор Пінчук (3 млрд). А ось Ігор Коломойський

іЗ ЗаЛи сУДУ

Феміда у літній відпустціРозгляд апеляції у справі депутата Алєксєєва і Ко відклали до осені – прокурор захворів, а двоє суддів пішли у відпустку

«Я календарь переверну, и снова третье сентября…»

9 липня в Полтаві розпочався розгляд апеляційних скарг на вирок Козельщинського районного суду щодо трьох кременчуцьких чинов-ників: депутата Кременчуцької місь-кої ради і колишнього заступника начальника відділу обліку та розпо-ділу житлової площі Геннадія Алєк-сєєва, колишнього інженера ЖЕП «Автозаводське» Сергія Любенка та інженера ЖЕП «Крюківське» Макси-ма Шевчука. 27 лютого суддя Ана-толій Мурашко визнав їх винни-ми у вимаганні грошей у громадян за допомогу в приватизації кімнат у гуртожитках. Шевчука відпусти-ли на умовний термін, оскільки він визнав свою провину, а Алєксєєву та Любенку дали реальні строки за гра-тами – 6 та 4 роки позбавлення волі відповідно. Уже чотири з половиною місяці засуджені знаходяться у пол-тавському СІЗО в очікуванні розгля-ду їхніх апеляційних скарг на вирок. Так сталося, що друге засідання суду 14 липня не відбулося через хворо-бу прокурора Ярослава Толмачова. У зв’язку ж із тим, що у двох суддів із суддівської колегії починаються від-пустки, то наступне засідання при-значили на третє вересня.

«відстрочка – тактичний хід прокуратури», – захисник

Адвокат Геннадія Алєксєєва Олек-сандр Пшеничний бачить у відстро-ченні розгляду апеляції тиск про-куратури. Про це він повідомив «ТелеграфЪ» після того, як слухання у справі відклали до осені, а його клієнт ще на півтора місяці залишився в СІЗО.

– Це тактичний хід прокурату-ри з метою чинити тиск на учасни-ків процесу, – заявив Олександр Пше-ничний.

куди «б’є» захистЗвинувачення інкримінує Алєксє-

єву, Любенку та Шевчуку те, що вони складали протоколи засідань робочої групи щодо кандидатур на привати-зацію кімнат в гуртожитках та вклю-чали до них прізвища громадян, які «звернулися по допомогу» до них. Після цього протоколи передавалися в мерію, де на їхній основі готували-ся проекти рішень виконкому міської ради, які вже затверджувалися голо-суванням членів виконкому. Звину-вачення вважає: «виконкомівці» усві-домлювали, що всі документи по кан-дидатах на приватизацію перевірені

робочою групою, і «наосліп» затвер-джували рішення.

У цьому, на думку слідства та про-куратури, й полягав злочинний вплив, передбачений ч. 3 ст. 369-2 Кримі-нального кодексу України (одержан-ня неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповнова-женою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням цієї вигоди). У той же час усі допитані в суді члени виконкому стверджували, що ніхто на них впливу не чинив, і рішення вони приймали свідомо. До того ж вони є не «особами, уповноваженими на вико-нання функцій держави», а працівника-ми органів місцевого самоврядування.

Одним із основних порушень у ході розгляду справи в суді першої інстанції захист вважає допит у суді людей, які зверталися до їхніх клієн-тів за допомогою у приватизації. Вони також здійснили злочин, оскільки давали хабарі, але суд звільнив їх від кримінальної відповідальності.

– Вони були підозрюваними за цими ж епізодами, але в інших кри-мінальних провадженнях, – заявив ад-вокат Олександр Пшеничний у суді. – Але вони були неправомірно допитані як свідки, а не як підозрювані.

Станіслав кОНСТаНТиНОВ

оТаКоЇ!

На прокурора Кременчука завели кримінальну справу

Прокурор Кремен-чука Тимофій Кодола,

який пішов у відпустку по догляду за дитиною, став фігурантом кримінального провадження. Як

підтвердили у прес-службі Полтав-

ської обласної прокура-тури, посадовця підозрюють

у зловживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу), але не називають, що ж конкретно накоїв пан Кодола.

Що б там не було, але йому загрожує ув’язнення на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 років, а також штрафом від 8,5 до 17 тисяч гривень зі спеціальною конфіскацією.

КаДРи

Міську міліцію очолив Денис Захарченко

Полковника Дениса Захарченка наказом

міністра МВС призначили начальником міліції Кременчу-ка. Кілька місяців він лише виконував

обов’язки начальни-ка. До цього міліціо-

нер був заступником керівника і завідував

роботою підрозділів з громадської безпеки. Офіційно нового очільника міської міліції ще не представили, але він підтвердив «Телеграфу» інформацію про його призначення. 15 липня пана Захарченка вже вітали з призначенням колеги та керівники.

telegraf.in.ua

«Не виНоватаЯ Я…» алєксєєв (справа) та любенко вже понад чотири місяці у сізо – вони вважають, що вирок суду був безпідставним, як і сама справа. мовляв, суд не врахував низку доказів та обставин, які свідчать про їх невинуватість, але послався на докази, які, на думку захисту, є неприйнятними

РеЙТинГи

Жеваго і Приходько збідніли, але все одно в сотні багатіїв

У соцмеРежаХ

Сепаратистський скандал у Полтаві

У Полтаві розгорівся інтернет-скандал з облас-ним військовим комісаром Борисом Павловим, який нібито розміщував мате-ріали антиукраїнського і сепаратистського харак-теру на своїй сторінці в «Однокласниках».

Користувач з ніком Борис Павлов та з фотографією воєнкома на аватарці проголосував за приєднання південно-східної України до Росії. Також він вважає правильним вчинок військовос-лужбовця, який спалив свій український паспорт після того, як отримав російський. Також користувач зазначив в опитуваннях, що підтримує політику Добкіна – Кернеса, і що хотів би, аби Путін був довічним пре-зидентом Росії. Більше того, він не визнає Петра Порошенка президентом України.

Скріншоти сторінки спочатку опубліку-вало видання Vpoltave.info. Пізніше прес-секретар Автомайдану Вікторія Родичева записала відео зі сторінки Бориса Павлова. На ранок 14 липня сторінка була вилучена

з соцмереж, проте збереглася кешована копія, яка підтвер-джує, що користувач під ніком воєнкома був зареєстрований.

На публікації журналістів відреагували в СБУ, полтав-ській облраді і самому війсь-ккоматі.

В понеділок 14 липня голова облради Петро Воро-

на разом зі своїм першим заступником, активістами та журналістами зустрівся з Борисом Павловим. Останній категорич-но спростовує звинувачення на свою адре-су і заявляє, що його сторінка була злама-на. Так це чи ні – перевіряє управління СБУ в Полтавській області.

Поки йде розслідування, Павлов пере-дав обов’язки воєнкома своєму першо-му заступнику Ярославу Пістуну. Пізніше з’явилася інформація, що фігурант сканда-лу потрапив до Полтавського військового госпіталю і нібито проходить лікування в палаті «люкс».

Олексій Ладика

сТаЛо віДомо, Що,,,

...гіпертоніки знову зможуть купувати ліки зі знижкою до 90%. Область перерахувала Кременчуку кошти на програму контролю артеріальної гіпертензії. Згідно з цією програмою, люди, які страждають на високий тиск, можуть купити ліки в комунальних аптеках «Полтавафарм» зі знижкою від 50 до 90%. На ці потреби виділили Кременчуку 850 тис грн до кінця року.

…гаряча вода на Раківці не з’явиться, напевне, до жовтня. Мерія, комунальне підприємство «Теплоенерго», з одного боку, та ТЕЦ вагонзаводу так і не домовилися між собою. Вагонники звинувачують свого посередника - КП «Теплоенерго» - у неплате-жах. Мер Олег Бабаєв заявив, що «змусить»

вагонзавод подати гарячу воду. Та далі гучних заяв і взаємних звинувачень справа так і не пішла.

Влада воює з КВБЗ - люди миються в тазиках.

…замість мармурових сходів у парку Миру будуть гранітні. Їх обіцяють встановити до кінця літа. На мармурові сходи Автозаводська райрада виділила 300 тис грн, що викликало шквал негативних відгуків у громадських активістів. Та

гроші все одно використають «за призначенням», хоча мармур

замінили на граніт.

...гіпертоніки знову зможуть купувати

аптеках «Полтавафарм» зі знижкою від 50 до 90%. На ці потреби виділили Кременчуку

…гаряча вода на Раківці не з’явиться, напевне, до жовтня.підприємство «Теплоенерго», з одного боку, та ТЕЦ вагонзаводу так і не домовилися між

жах. Мер Олег Бабаєв заявив, що «змусить» вагонзавод подати гарячу воду. Та далі гучних

заяв і взаємних звинувачень справа так і не пішла. Влада воює з КВБЗ - люди миються в тазиках.

заяв і взаємних звинувачень справа так і не пішла.

…замість мармурових сходів у парку Миру будуть гранітні.обіцяють встановити до кінця літа.

відгуків у громадських активістів. Та гроші все одно використають «за

призначенням», хоча мармур замінили на граніт.

www.telegraf.in.ua 3

Ав

тор

фо

то: п

ре

с-с

лу

жб

а п

ол

тав

сь

ко

ї об

лра

ди

МІСТО

*споживач

Кредити від «Ідея Банку» – просто, швидко, доступноВраховуючи економічну ситуа-

цію, багато українців зрозуміли, що потребують додаткових джерел фінансування, аби закінчити проек-ти, які розпочали на початку року, або перекрити фінансові борги, які виникли внаслідок непередбачува-них ситуацій. Простим виходом з такої ситуації може стати готівковий кредит, але, на жаль, більшість бан-ків сьогодні скоротили свої програ-ми кредитування або ж посилили вимоги до платоспроможності пози-чальників.

Звичайно, коли мова йде про 3-5 тисяч грн., отримати такий кре-дит не складає великих труднощів – на ринку достатньо пропозицій. А от якщо питання в 10-30 тисяч гри-вень, до вибору потенційному пози-чальнику залишається небагато бан-ківських установ. Серед цих нечис-ленних банків є ПАТ «Ідея Банк».

– Сьогодні ми пропонуємо кре-дити до 100 тисяч грн., терміном до 5 років без застави та поручителів, а також спеціальний, дуже попу-

лярний серед населення продукт, – «Кредит консолідований», – гово-рить Артур Кубінський, Член Прав-ління ПАТ «Ідея Банк», відповідаль-ний за бізнес напрямок банку. – Ми готові допомогти нашим клієнтам вирішити фінансові проблеми. Наші кредитні програми відрізня-ються дуже гнучкими умовами, вони індивідуальні і розраховані на певного клієнта з відповідним рівнем доходів.

«Кредит консолідований» дозволяє об’єднати раніше оформ-лені кредити в інших банках чи кре-дитних спілках в один кредит – на кращих умовах. Особливістю цього продукту є те, що він дозволяє пози-чальнику зменшити розмір щомі-сячного платежу, збільшити термін кредиту чи навіть отримати додат-кові кредитні кошти. Отже, якщо родина зіткнулася з ситуацією, коли прийнятні раніше щомісячні випла-ти по кредитах стали досить обтяж-ливими і вимагають від сім’ї суттє-во затягнути паски, варто звернути-

ся до «Ідея Банку» по «Кредит кон-солідований».

Для оформлення такого креди-ту клієнтам потрібно надати свої попередні кредитні договори, останні квитанції про погашення та вказати суму залишку кредитів до повного погашення, мати з собою паспорт і довідку про присвоєння індивідуального податкового номе-ра. Якщо сума по кредитах не пере-вищує 20 тис. грн., то довідка про доходи не потрібна.

Вихід на пенсію теж не привід відмовитись від активного способу життя – ПАТ «Ідея Банк» має спеці-альні програми і для клієнтів пен-сійного віку. Завдяки цим програ-мам клієнти-пенсіонери мають змогу втілите в життя проекти та ідеї, на які раніше не вистачало часу. Для прикладу: відремонтувати дач-ний будиночок, здійснити подорож або ж придбати подарунки для ону-ків. Сьогодні в «Ідея Банку» такий позичальник може отримати кредит до 20 000 грн. терміном на 4 роки.

Ліц

ен

зія

нБ

У №

96 в

ід 0

4.11

.201

1 С

від

оц

тво

фГв

фо

№05

5 в

ід 1

9.10

.201

2

Щоб дізнатися більше, ПАТ «Ідея Банк» запрошує усіх бажаючих відвідати найближче відділення або зателефонувати за номером:

0 800 505 203.

4 «кременчуцький телеграфЪ» №29 (828)четвер 17 липня 2014 року

феномен

19-річна жінка народила одразу п’ятьох малюківЗа останні 18 років таке в Полтавській області сталося вперше

венеція

Чи перетвориться Кременчук на Атлантиду?Рясний дощ, який пройшов у неділю ввечері

в Кременчуці, перетворив наше місто на справ-жню Венецію.

Машинам і маршруткам довелося буквально пливти по Першотравневій вулиці, в районі ринку.

Вулиці Шевченка, Бутиріна та район політеху теж опинилися під водою.

Три дні після дощу «ТелеграфЪ» намагався отримати коментар у КП «Благоустрій Кремен-чука» з приводу стану зливової каналізації, але директор у відпустці, а його заступники, на жаль, не знайшли п’яти хвилин, аби поспілкуватися з кореспондентом і розповісти, чи не перетворить-ся Кременчук після наступного дощу на Атлан-тиду.

Олексій Ладика

19-річна Світлана При-ходько з села Топо-леве Гребінківського

району народила одразу п’ятьох дітей: двох хлопчиків і трьох дівчаток. Це перший такий випадок за останні 18 років у Полтавській області.

Молода мати, яка одразу стала багатодітною, навчаєть-ся в сільському професійно-технічному училищі, вона – майбутній кухар. У родині її чоловіка вже народжувалися двійні, але щоб одразу п’ятеро – такого ніхто не очікував! Це стало цілковитою несподіван-кою не лише для молодої мами, а й для лікарів. Під час неодно-разового УЗД прилади пока-зували лише чотирьох малю-ків. П’ятий «знайшовся» лише під час пологів у Полтавсько-му обласному перинатально-му центрі.

Малюки з’явилися на світ на 24-му тижні вагітності, у них маленька вага – від 530 до 680 грамів. Але діти забезпечені усіма ліками, стан їх здоров’я задовільний. Таку інформацію медики повідомили голові Пол-тавської облради Петру Воро-ні, який відвідав Світлану При-

ходько, щоб привітати її з вда-лими пологами та побажати їй та малюкам міцного здоров’я і щастя. Пан Ворона подарував молодій багатодітній матері букет троянд та годинник.

Голова Гребінківської район-ної ради Валерій Зінченко ска-

зав, що багатодітною роди-ною почне опікуватися влада. Зокрема, він обіцяє допомогти у вирішенні житлової пробле-ми, тому що молода сім’я про-живає разом з батьками.

Олексій Ладика

новини

Кременчужанин поїхав на міжнародну олімпіаду з інформатики у Тайвань

Андрій Омельяненко (на фото третій зліва) став призером всеукраїнської олімпіади з інформатики серед учнів та випускників шкіл. Разом з трьома іншими учасниками з Харкова та Дніпропетров-ська хлопець поїхав до Тайваню, де з 11 по 23 липня проходить міжнародна олімпіада. Андрій навчається у Кременчуцькому обласному ліцеї-інтернаті при педучилищі. Тренував його, як і збірну, заслужений учитель України, викладач ліцею Валентин Мельник. Заняття проходили в оздоровчому таборі «Ерудит», у селі Омельник, де цьогоріч відкрилася перша літня школа для юних програмістів України. Хлопець дуже ретельно готувався до всіх олімпіад:

– Я знав, що можна буде вибороти можливість виступати на міжнародній олімпіаді, у минулі роки з нашого навчального закладу на такому ж рівні вже виступали хлопці. Я подумав, що і я зможу. Займався інколи по 15 годин на день, і ось досяг результату.

Минулого року двоє випускників ліцею при педучилищі посіли призові місця на міжнародній олімпіаді: Роман Фурко отримав «срібло», а Роман Рубаненко – «бронзу».

У Кременчуці з’явилися «зелені партизани»

На міські пустирі та клумби кременчужани підкладають «бомби». Не варто лякатися, ці «бомби»– гумусно-глиняні, начинені насінням квітів одно– і багаторічників. Екологічний рух називається сідбомбінг (від злиття двох англійських слів: seed – насіння і bomb – бомба). Тобто це кульки із суміші землі, глини і насіння, кажуть організатори. Сідбомберів ще називають «зелени-ми партизанами», тому що вони без дозволу міської влади розкидають свої «бомби» там, де недостатньо зелені та квітів. Свою першу вилазку кременчуцькі сідбомбери здійснили 10 липня, закидавши більш ніж тридцятьма «бомбами» порожні клумби на Раківці. Приєднатися до «зелених партизанів» можна в соцмережі ВК, знайшовши групу «Зеленая революция в Кременчу-ге!». Нині в ній понад 100 учасників.

Матусі мітингуватимуть проти зниження виплат на дітей.

22 липня, о 10.00, на площі Незалежності мітингуватимуть молоді мами, вимагаючи повернути виплати на дітей у попере-дньому розмірі . Ініціатива зародилася в соціальних мережах, це всеукраїнська акція.

- З 1 липня виплати на дітей урізали, про це всі матусі говорять. Дівчата з Молодіжного запропонували провести пікет. Вважаю, що ми від імені мам повинні висловити свою позицію. Ми готуємо петицію до Порошенка і Турчинова, будемо її підписувати, - каже Марина Пилипенко, одна з організаторів мітингу.

Усі, хто хоче приєднатися до пікету, можуть писати Марині Пилипенко “ВКонтакте” або телефонувати: - 098-061-91-83.

telegraf.in.ua

Голова облради петро ворона подарував породіллі годинник, але районна влада обіцяє ще й житло. «Хоча б годинник дорогим виявив-ся, продадуть і памперсів куплять», – такий коментар на сайті telegraf.in.ua залишив користувач з ніком manager

автівки розсікали воду, наче човни

МІСТО

ГЛиБоКа воДа

Троє в човніУ день рибалки на Дніпрі трагічно загинули двоє кременчужан – за незрозумілих обставин чоловіки випали з човна та потонули. За словами сина одного із загиблих, це відбувалося на очах багатьох свідків, але жоден з них не допоміг

13 липня на Дніпрі, в районі Демурівського водозабору випали з човна та потону-

ли двоє 65-річних кременчужан. На борту залишилася 40-річна дружи-на одного з них. За словами началь-ника міського відділу міліції Дени-са Захарченка, трагедія сталася між 15.00 та 16.00, саме перед тим, як напустилася сильна злива.

– Жінка повідомила, що в човен вдарила хвиля, чоловіки не втрималися і впали у воду, – розповів Денис Захар-ченко. – Вона каже, що останні намага-лися випливти, але потім вона втрати-ла їх із поля зору.

Що саме сталося на воді – має з’ясувати слідчий. Жінка дісталася берега на веслах, посилаючись на те, що не змогла впоратися з мотором. По допомогу вона теж звернулася вже з берега, хоч у човні й були мобільні телефони.

Станом на 16.00 середи, 16 липня, тіла потопельників ще не було зна-йдено. Відомо, що невдовзі після тра-гедії сталася сильна злива, а також у ці дні Кременчуцька ГЕС скидає бага-то води – утворюється сильна течія, яка заважає працювати водолазам.

За словами начальника водолазно-рятувальної станції Василя Білоу-са, радіус пошуку дуже великий. Не сподіваючись особливо на допомогу рятувальників, знайомі та рідні заги-блих самі влаштували пошуки їхніх тіл – об’їжджають всі навколишні ост-рови та затоки.

– Ми ведемо пошуки власними силами, – розповів «Телеграфу» Ми-кола, син одного з загиблих. – Ми зна-йшли очевидців, це бачили близько тридцяти (громадян). Ті, хто не від-мовляються говорити, кажуть, що вони потонули не одразу, а ще трималися на воді 5-10 хвилин, але ніхто їм не допо-міг.

Микола не вірить, що його батько загинув через випадкову хвилю.

– Так, хвилі того дня були вели-кими, але мій батько – моряк, він хо-дить за правилами – напереріз хви-лям, – каже чоловік.

Правоохоронці просять усіх свід-ків та очевидців трагедії звернути-ся до Крюківського відділу міліції за телефоном 76-73-96 або 102.

Станіслав кОНСТаНТиНОВ

101 повіДомЛяЄ

Пожежі «з’їли» у кременчужан майже 6 мільйонів гривень

З початку року у Кременчуці йде тенденція до збільшення кількості пожеж, а збитки від них зросли майже в 4 рази – до 5,98 млн грн. Вогнеборці констатують, що найчастіше біда прихо-дить через необережне поводження кременчужан з вогнем. За словами провідного спеціаліста Кременчуцького міськрайвідділу Держслужби надзвичайних ситуацій Михайла Семеняченка, у літній період «головним болем» стають пожежі через спалювання сухої рослинності, хоч у місті робити це заборонено. Проте пожежні звертаються до громадян із проханням дотримуватись елементарних заходів безпеки: не розпалюйте вогнища у вітряну погоду та ближче ніж за 15 метрів від будівель. Завжди тримайте поруч діжку з водою або вогнегасник.

нічне жиТТя

Невідомий стріляв у власника клубу CheGuevara

на ДоРоГаХ

«Не збавляючи швидкості, в’їхав прямо у стовп»

У вівторок 15 липня, близько 15.30 перед пивзаводівським мостом, біля зупинки «Вули-ця Московська» сталося жахливе ДТП. «Ланос», яким керував 48-річний таксист, врі-зався у стовп. Як кажуть очевидці, машина летіла на повній швидкості, не звертаючи. Пасажирів у салоні не було.

Кременчужанин Володимир Федорович на своїй машині стояв на червоному світлі світ-лофора на спуску з пивзаводівського мосту в бік Московської вулиці. Аж раптом його авто праворуч об’їхав «Ланос» і, не зменшуючи швидкості, поїхав прямо у стовп, що стоїть на роздільній смузі.

– Машина підстрибнула на бордюрі, в неї лопнули шини, і вона зі всієї сили врізалася в стовп. Ми після цього ще з півхвилини просто-яли, поки не загорілося зелене світло. Він міг і в нас врізатися, і пішоходів збити, які саме в цей час переходили дорогу, – розповідає Володимир Федорович.

– Після аварії навколо машини одразу зібралися люди і почали витя-гати водія. Він ще живий був, але йому було дуже погано. Його поклали на траву, і він помер. Не потрібно було чіпати водія до при-їзду «швидкої». У нього коліно було практич-но відірване. Він міг померти від больового шоку, – каже Володимир Федорович.

Як повідомили «Телеграф» у Полтавсько-му обласному управлінні ДАІ, офіційна версія події – водій «Ланоса» не впорався з керуван-ням і врізався в електроопору. Також переві-ряється ймовірність того, що чоловікові за кер-мом стало зле. Але це стане відомо після про-ведення всіх експертиз.

Олексій Ладика

ЗЛовіТЬ паДЛЮКУ!

У Кременчуці шукають воєнкома-самозванця

Міліція просить кременчужан допомогти у затриманні шахрая, який приходить до ветеранів під виглядом військового комісара та краде ордени часів Великої Вітчизняної війни.

– Він заявляє, що перевіряє номери нагород та документи на них, – розповіла прес-офіцер міського відділу міліції Ганна Васенко, – а коли людина відволікається – просто їх цупить. Так, минулого тижня він вкрав у 89-річного ветерана два ордени – Червоної Зірки та Вітчизняної війни.

За оперативною інформацією, шахрай продовжує свій брудний промисел. Якщо в когось є інформація про нього – повідомте в міліцію.

«Не збавляючи

– Після аварії навколо

міліцію.

ЗЛовіТЬ паДЛЮКУ!

У Кременчуці шукають воєнкома-самозванця

Міліція просить кременчужан допомогти у затриманні шахрая, який приходить до ветеранів під виглядом військового комісара та краде ордени часів Великої Вітчизняної війни.

– Він заявляє, що перевіряє номери нагород та документи на них, – розповіла прес-офіцер міського відділу міліції Ганна Васенко, – а коли людина відволікається – просто їх цупить. Так,

«Кидають петарди, шумові гранати. Погрожують – «відріжемо голови»,

«собакам згодуємо»Керівник самооборони при міському

Майдані Сергій Орлов скаржиться на те, що його бійців на блокпості

біля Крюківського мосту провокують невідомі, а міліція реагує на це мляво. 15 липня, зустріч у міськвідділі міліції.

14 липня, близько 4 ранку, в районі нічного клубу CheGuevara пролунали постріли. Невідомий з пневматичної зброї відкрив вогонь по власнику закладу – кубин-цю Антоніо.

– Клуб уже був закритий, я йшов і побачив, як зупинилася машина, – розповів Антоніо «Телеграфу». – Я подумав, що це таксі, і підійшов. Коли відчинив двері, то в мене почали стріляти. Ніякої конфліктної ситуації не було. Я навіть не встиг помітити, що за машина була.

За словами начальника міського відділу міліції Дениса Захарченка, пластмасова куля потрапила чоловікові у ліве плече – йому надали допомогу у Першій міській лікарні. Наразі триває слідство, оперативники шукають стрільця.

– Я не конфліктна людина, у мене немає підозр, хто це міг зробити, – пояснив Антоніо, але додав, що хоче дізнатися, хто й навіщо в нього стріляв.

telegraf.in.ua

www.telegraf.in.ua 5

а ПОГОВОрИТЬ?на наШем саЙТе TELEGRAF.IN.UA

топ-5 просмат риваемых материалов за неделю

1. В Кременчуге перед пивзаводовским мостом в ДТП погиб таксист - 9954 просмотра

2. «Я тебе еще Яныка привезу!». Первые бойцы роты «Кременчуг» отправились на Восток - 5625 просмотров

3. В Кременчуге стреляли в хозяина клуба CHEGUEVARA - 5282 просмотра

4. После столкновения с «Ланосом» «KIA» въехал в пиццерию - 5229 просмотров

5. На Днепре двое кременчужан выпали из лодки и утонули - 5148 просмотров

КоменТаРі З саЙТУ TELEGRAF.IN.UA

Милиция просит кременчужан помочь в поимке военкома-самозванца

Мужчина ходит к пенсионерам и ветеранам с целью украсть ордена Великой Отечественной войны

Ветеранов, к сожалению, не так много осталось, всех надо предупредить, что ходит оборотень-

военком. Если заявится на порог – мочить чем-то тяжелым и вызывать милицию.

manager, 16 июля

Это какой конченной падалью нужно быть, чтобы опуститься до такого... стариков обворовывать! Я бы с удовольствием нанес бы этой твари увечья...

evil, 16 июля

evil: поддерживаю дружище!Зорин, 16 июля

Кременчугский военком рассказал, что будет происходить в случае введения военного положения

В городе будут развёрнуты пять центров опове-щения, а в сёлах Кременчугского района – 19 пунк-тов при сельских советах

Вообще, создаётся такое впечатление, что данная война выгодна и Путину, и нашему правительству,

генералам и олигархам. Путин очищает свою страну от всякого рода мрази – алкоголиков, наркоманов,

и уголовников, отправляя их воевать в Украину. А у нас идут защищать свою страну патриоты и те, кто прошел Майдан, то есть борцы за свободу и

справедливость. А так как наши олигархи прекрасно понимают, что те, кто поднялся и скинул банду

Януковича, завтра могут прийти и за остальными – Ефремовыми, Лёвочкиными, Порошенками и

Коломойскими, то и им эта война выгодна.Svoyton: 16 июля

Народ, армия должна воевать. Плохо, что на своей земле. За 23 года расслабили булки. Пивко,

сигаретки. Забыли про ГТО и ДПЮ. Скоро у нас будет современная действующая армия, которая

владеет военным делом. Поверьте, есть люди, средний офицерский состав, которые рождены

воинами. Они сохранили в боеспособном состоянии технику и персонал обучали. Не хватает

ВЫСШЕГО военного руководства – они занимались строительством и разворовыванием, но ситуация исправится, нужные люди встанут на свое место.

Нет амуниции, еды – это все исправить в наших силах. В марте на наших ракетчиков смотреть без

слез нельзя было, благодаря помощи простых людей сейчас гордость берет за то, что живу в

городе с такими ВОИНАМИ. СПАСИБО еще раз всем откликнувшимся. Вместе мы СИЛА! Победа

будет за нами. Нам помогает БОГ. Слава УКРАИНЕ!Кременчужанин.UA: 16 июля

На центральном пляже Кременчуга утонул 33-летний мужчина

А где были спасатели?Not2, 16 июля

Поражает безразличие и жестокость людей !!! Я не верю, что он купался в одиночестве и рядом

не было людей! А приступ эпилепсии – это не сердечный приступ, который за секунды убивает...

Неужели трудно было обратить внимание на тонущего человека?!..» Спасатели» – вообще

отдельная тема.640 D, 16 июля

6 «кременчуцький телеграфЪ» №29 (828)четвер 17 липня 2014 року

«Я просила ОТРЕМОНТИРОВАТЬ качели, а они их ДЕМОНТИРУЮТ!»

«Несправедливо, что моего сына отправят на войну!»

«Расскажите хоть что-то про реформы!»

«уважаемая редакция, обращаюсь к вам с просьбой осветить работу ЖКХ и, по воз-можности, помочь нам. Около месяца

назад я, Грабчак Наталья Александровна, прожи-вающая по адресу: квартал 274, обратилась в ЖКХ с заявлением о ремонте 2 детских качелей на дет-ской площадке, так как они находились в аварийном состоянии. Номер заявления: Г2706459. Пока работ-ники ЖКХ «занимались этим вопросом» – а, точнее, совсем не занимались – мы своими силами отремон-тировали одну, и на ней благополучно катаются дети (смотрите фото).

Сегодня работники «Житлорембудсервис» прие-хали ДЕМОНТИРОВАТЬ вторые качели, зачитали нам распоряжение о демонтаже, хотя в моем заявлении было указано ОТРЕМОНТИРОВАТЬ, а не ДЕМОНТИ-РОВАТЬ! На мою просьбу сказать фамилию человека, который дал такое распоряжение, рабочие отказа-лись отвечать. Никаких замеров для сидений и спи-нок качели не сделали. Просто уехали.

Более того, ранее я уже обращалась в «Житло-рембудсерсис» с этим вопросом. Там мне соврали и сказали, что детскими площадками они не занима-ются. Узнайте правду, пожалуйста!»

Наталья александровна Грабчак.

«моего сына, он студент, должны призвать в армию. Я считаю, это

очень несправедливо, что моего сына отправят на войну. Нет, я не считаю, что нужно где-то прятаться или сунуть денег военкому и отсидеться, я также не считаю, что дети других родите-лей должны служить вместо моего сына. Он должен пойти в армию, сам он даже не собирается откосить, гово-рит, что это его страна. А вот я считаю, что на войну в зону АТО в первую оче-редь должны отправить всех мили-

ционеров, прокуроров и сотрудников СБУ! Ведь это они страну... (ненорма-тивная лексика, ред.). Кто, как не они должны были следить за тем, что у нас происходит? Ведь все эти фээсбешники русские, которых понатыкали во все силовые структуры, они же там слу-жили не один год, многие, наверное, и сейчас служат. И про них, я думаю, знают, так почему не арестовывают? Выгодно кому-то, значит. Так почему мой сын должен выгребать за всех тех, кто довел до такого состояния страну?»

Евгений р.

«уважаемые журналисты, расскажите, пожалуй-ста, хоть что-то понят-

ное про реформы. В новостях все время говорят про реформы в Украине, а я, хоть убей, не пони-маю, про какие реформы они говорят? Лично я их не видела. У меня дочь студентка, я, напри-мер, очень интересуюсь всем, что связано с высшим образо-ванием. Дочка, например, очень хочет учиться за границей, у нее друг учится во Франции, еще одна девочка – в Словении, толь-ко, как бы это сказать, это дети не самых простых родителей. Ничего плохого я не хочу сказать, я этих ребят знаю, Дима всегда очень

хорошо учился, родители ему еще в школе нанимали репетиторов по языкам. Но все равно возможнос-ти нашей семьи как бы меньше, чем возможности Диминых роди-телей. Вот мне и интересно, будут ли какие-то реформы, которые помогли бы моему ребенку полу-чить хорошее образование? Вы же понимаете, сколько денег сейчас это стоит.

А еще я очень интересуюсь реформой медицины. Не хочет-ся повторять то, что говорят все вокруг, но ведь у нас за все при-ходится платить. Мы все лекар-ства покупаем за свои деньги, и, когда мама лежала в больнице, ей покупали тоже, хотя должна была

быть льгота. И врачам мы день-ги несем, а за одни анализы для беременных сколько денег нужно отдать? Это и дальше так будет?

Еще очень интересует рефор-ма коммунальная. Хотелось бы верить, что нам, наконец, отре-монтируют дома, и электричество перестанет гаснуть летом, и электроприборы не будут гореть. А еще пусть с водой что-то, нако-нец, в Кременчуге сделают, это же ужас какой-то, а не вода!

Я, наверное, слишком много вам написала. А сама думаю – кто же эти реформы делать будет? Может, вы знаете?»

Ольга.

спРавКа «ТеЛеГРафа»

Кременчугские милиционеры, а также бойцы Национальной гвардии несут службу в зоне АТО. Группа бойцов и офицеров Нацгвардии из части, расквартированной в Кременчуге, несла службу, в том числе, и в Славянске.

спРавКа «ТеЛеГРафа»:

Редакция связалась с городским Управлением жилищно-коммунального хозяйства (УЖКХ). Сотрудник УЖКХ Ольга Бондарева подтвердила, что установка и ремонт, а также обслужива-ние детских придомовых площадок не включены в тарифы на обслуживание для управляющих компаний, в данном случае, компании «Житлорембудсервис». Соответственно, жильцы многоквартирных домов за такую услугу не платят управляющей компании, а компания не обслуживает и не ремонти-рует площадки. Таким образом сотрудни-ки «Житлорембудсервиса» не соврали

заявительнице, когда утверждали, что не должны заниматься ремонтом детских площадок.

Что касается демонтажа качели – попытки её срезать – то такие полномочия у «Житлорембудсервиса» есть. Они делегированы УЖКХ. В случае, если элементы детской площадки (качели) ветхие и отработали свой срок, городские власти рекомендуют их демонтировать для предотвращения детского травматизма.

Что касается ремонта площадок, то в городе принята Городская программа обустройства новых и дополнительных элементов детских игровых площадок на

2013-2018 года. Чиновники обещают за 5 лет обустроить 108 новых детских площадок. И заявляют, что стоимость одной такой площадки – 53 000 грн. Чтобы узнать, включен ли ваш дом в программу, необходимо написать запрос в УЖКХ, т. к. перечень адресов, по которым будут установлены новые детские площадки, уже утвержден.

Если окажется, что вашего дома нет в утвержденном списке, напоминаем, что в городском совете сидит депутат, избиравшийся по вашему участку. И его гражданский долг – помогать гражданам и их детям.

так выглядели коммуналь-ные качели

так их отремонтировали сами жильцы (укрепили металлические конструкции, сделали новое сиденье)

Эти качели работники «житлорембудсервиса» хотят демонтировать. ремонтировать их они не будут

акЦЕНТИ

Розмір – не головне!Переможець фотоконкурсу рибалок зробив нестандартний хід – і малесенька рибка виявилася «золотою».

кременчук – місто на Дніпрі, тому нам, його мешканцям,

сам Бог велів рибали-ти. Окрім професіоналів, які «полюють» на велику рибу, є багато любителів, для яких риболовля – це привід зустрітися з дру-зями або просто відпочи-ти. Ну, а який же рибал-ка не любить похвалитися своїм уловом? Саме тому газета «Кременчуцький ТелеграфЪ» до дня рибо-лова організувала кон-курс «Оце так улов!» Учас-ники мали надіслати фото зі своєю найкращою «здо-биччю».

За першу добу після старту конкурсу на нашу електронну пошту надій-шло 45 фотографій. Улов був дійсно вражаючим: ми побачили і красенів-

карасів, здоровезних сомів вагою понад 50 кг, і навіть сіру акулу. За три тижні ми отримали 112 фотографій, 78 з яких взяли участь у конкурсі (по одній від кож-ного учасника). Протягом тижня відвідувачі нашо-го сайту голосували за фото учасників, і 14 липня визначили переможців.

Ними стали:І місце – Дмитро Ляп-

чук – похизувався уловом і довів, що розмір – це не головне. За свій креатив Дмитро отримав 479 голо-сів

ІІ місце – Максим Кулі-ніч – вразив відвідувачів сайту сомом вагою 4 кг. 475 голосів.

ІІІ місце – Олександр Сіроштан показав не лише гарний улов, а й свої щирі почуття до нього. 168 голо-сів

Усі переможці отрима-ли сертифікати від гене-рального спонсора кон-курсу – магазину «Рыбалка на Днепре» та по фірмо-вій футболці від інформа-ційного спонсора – порта-лу риболовів Кременчука fi shing.pl.ua

Редакція «Кремен-чуцького Телеграфа» вітає всіх рибалок з їхнім свя-том. Природа, тиша, вода ... Що ще можна побажати рибалці? Хіба що відмін-ного кльову, прекрасної компанії, веселої ночів-лі. Загалом, багато риби, рибалки :) 

оТаКоЇ

«Хотів узяти перемогу приколом»

Дмитро Ляпчук впевнено каже, що зі своєю верховодкою розраховував на приз конкурсу:

– Я хотів узяти перемогу «прико-лом». Навмисно виклав фото з маленькою рибкою. Думаю: в усіх будуть великі рибини, а я вирізняти-мусь! Вперше це фото виклав на сайті риболовів: поїхав рибалити, і лише дрібноту спіймав, а всі великою рибою хваляться. Ну, мені подякували за правду. А рибу я віддав кішці.

Дмитро каже, що йде по життю з гумором – любить жартувати, грає у КВН. А рибу ловить з 5 років, зараз йому 19 – тобто вже великий стаж! Хлопець може похвалитися й солідним уловом: має перемогу в обласному конкурсі у 2012 році за найбільшу рибу: тоді спіймав на спінінг 2-кіло-грамового судака.

53 кГ важив НайбільШий улов учасника фотоконкурсу сергія Грибанова. Фото 1989 року Підготувала Тетяна дОНЧЕНкО

максим кулініч вразив величеньким сомом, іі місце

олександр сіроштан вже встиг отримати свій приз за ііі місце

дмитро ляпчук за креативний улов отримав отримав головний приз: сертифікат на 300 грн та футболку

В центре Кременчуга открылся новый круглосуточный «Маркетопт»Новый супермаркет расположен на ул. Советской, 22, и работает круглосуточно

12 июля первых поку-пателей встретил новый магазин

«Маркетопт». Теперь кре-менчужане могут приобре-тать нужные им товары в любое время суток.

Ассортимент товара в новом супермаркете зна-чительно богаче, чем в дру-гих магазинах. Здесь можно купить все необходимое – от продуктов и напитков до бытовой химии и детских игрушек. Как всегда, при-ятно удивляют цены – они такие же низкие, как в при-вычных кременчужанам магазинах «Маркетопт» и «Оптовичок».

В новом магазине «Мар-кетопт» можно совершить покупки как к повседневно-му ужину, так и к празднич-ному столу. Для любителей приятного отдыха – отлич-ный выбор элитных напит-ков.

Всегда в продаже – све-жее мясо различных видов, рыба – как соленая, так и замороженная, полуфабри-каты. Богатый выбор свежих овощей и фруктов, консер-вы и сладости. В магазине

представлены сыры, колба-сы, копчености разных про-изводителей.

Для летней поры как нельзя кстати установи-ли огромную витрину-холодильник, где покупате-ля всегда ждут охлажденные алкогольные и безалкоголь-ные напитки.

Достаточно большой отдел отведен для бытовой химии, здесь можно купить все необходимое – и сти-ральный порошок, и крем, и подгузники для малышей.

Очень приятно уди-вил интерьер нового магазина. Он выглядит по-европейски и выгод-но отличается от дру-гих стандартных супер-маркетов. Как и во всех других магазинах сети «Оптовичок» и «Маркет-опт», вас встретят про-фессиональные продав-цы, готовые помочь в выборе товара.

Приходите в новый «Маркетопт» на Советской, 22. Здесь всегда вам рады!

в новом «маркетопте» на советской, 22, рады видеть покупателей и днем, и ночью

На этой витрине все напитки – холодные

нА

Пр

Ав

АХ

реК

ЛА

МЫ

www.telegraf.in.ua 7

акЦЕНТИ8 «кременчуцький телеграфЪ» №29 (828)четвер 17 липня 2014 року

Вони не тонутьКременчуцькі політики: Хто is WHO? В Україні переміг Майдан. Колишній президент втік з країни. Народ обрав нового Президента. Втім, говорити про повне оновлення влади в країні підстав немає. У Кременчуці теж частково переміг Майдан. У міській політиці з’явилися нові обличчя. Та чи маємо ми підстави сподіватися на суттєве оновлення кременчуцької влади? Давайте подивимось, хто робить політику у нашому місті, і зрозуміємо, чи варто нам чекати кардинальні зміни на краще.

володимир пилипенкоПриватний підприємець, активіст кременчуць-

кого Майдану з перших днів його утворення, нео-дноразово їздив на київський Майдан, а також до Криму перед його анексією. Їздить з гуманітарною допомогою для українських військових в зону АТО.

Має особистий бізнесовий конфлікт з міським головою паном Бабаєвим (через земельну ділянку). Публічно виступає з критикою місь-кого голови.

леонід ХарченкоАктивіст кременчуцького Майдану з перших

днів його утворення, неодноразово їздив на київ-ський Майдан. Після перемоги Майдану увійшов до склади міськвиконкому. Наразі опікується збором допомоги (кошти, одяг, продукти, спецо-

бладнання) для українських вій-ськових, які беруть участь в АТО.

Працює оператором ефіру у телекомпанії «Візит». Нео-дноразово виступав з крити-кою чинного міського голо-ви.

андрій касаткінКерівник кременчуцької самооборони з

перших днів її утворення. Під час Майдану проти міського голови не виступав, особисто-го конфлікту з ним не має. Більше того, недо-брозичливці стверджують, що пан Касаткін дуже толерантно ставиться до міської влади та мера особисто. Наразі кременчуцька самооборо-на розділилася на дві гілки. Пан Касаткін очолив більшу групу. За його словами, з групи до іншої структу-ри самооборони пішли лише 17 осіб. Загалом же, за сло-вами Касаткіна, сили кременчуцької самооборони скла-далися з 200 осіб. Найактивніші з них наразі перебува-ють в зоні АТО – воюють за незалежність України.

сергій орловПісля розділення кременчуцької самоо-

борони очолив одну з груп – меншу. Призна-чений на пост керівника самооборони 3 липня на зборах кременчуцького Майдану. Причини свого призначення не коментує.

володимир ШапранКомуніст, депутат Кременчуцької міськради,

тривалий час очолює міських комуністів.За версією «Телеграфа», Володимир Іванович

Шапран – артефакт кременчуцького політикуму. Бо він – депутат, який представляє у міськраді інтереси громадян, а не власного бізнесу чи кар’єри. Його можна вважати опозиціонером. Та, на відміну від більшості міських опозиціонерів, він перебуває в опозиції не персонально до міського голови Бабаєва, а лише до окремих його рішень. Так, депутат Шапран послідовно виступав проти рішення міської влади закрити 14-ту школу, а потім і 13-ту. Саме депутат Шапран неодноразово закликав міського голову не зводити особис-ті рахунки з власниками приватної телекомпанії «Візит», а прийма-ти виважені та стратегічні рішення.

Втім, не маючи потужної фракції у міськраді, депутат Шапран сьо-годні не має можливості реально впливати на прийняття рішень.

олександр Головач, радник

керівник апарату місь-кого голови, у 2010-му – активний учасник виборчої кампанії пана Бабаєва. Пан Головач не часто світиться на політичній сцені, втім саме його нази-вають головним радником мера. Колись Саша Головач був романтиком – обіцяв лягти під бульдозер, якщо біля Кременчука почнеться будівництво меткомбінату «Ворскла-сталь» (то був бізнес-проект нардепа і мільярдера Костян-тина Жеваго). Під бульдозер він не ліг. І сьогод-ні ефективно працює з паном Бабаєвим, який є членом команди Костянтина Жеваго.

міський голова бабаєв

За версією «Телеграфа», пан Баба-єв увійде в історію Кременчука як мер, який зробив фонтан у сквері «Жовтневий». У цьому, на нашу думку, полягає політика чинно-го міського голови. Він – колишній замполіт, і добре розуміє, що громадяни потребують видовищ – як от фонтан, сквер або парад. Якщо дати їм ці видовища, вони, у переважній більшос-ті, чхатимуть на будь-які корупційні схеми та інші нудні полі-тичні негаразди.

Треба сказати, політика популізму ефективно діє у Кре-менчуці. Сквер «Жовтневий» дійсно дуже симпатичний, там приємно сидіти і під дзюрчання води у фонтані плавно забу-вати, що у місті закрили дві школи, а нова школа-дитсадок сто-їть недобудованою вже котрий рік, і краєзнавчий музей не відкриють і цього року.

Втім, успішним маємо визнати не лише побутовий попу-лізм міського голови, а і його політичний конформізм. На вибо-ри мера у 2010 році він йшов як член опозиційної «Батьків-щини». Після перемоги одразу вийшов з партії – адже це був 2010 рік, країною вже правив Янукович, а лідер «Батьківщи-ни» Тимошенко вже була в опалі.

Коли почався Майдан, перше, що зробив мер (через викон-ком), це домігся через суд заборони на проведення будь-яких масових заходів (мітингів) у Кременчуці. Тоді він пояснив кре-менчужанам, що робить це виключно заради їхньої безпеки. Та коли вітер змінився і стало зрозуміло, що Майдан у Києві вистояв і наближаються серйозні події, пан Бабаєв 27 січня очолив історичну сесію міськради, яка відбулася просто на вулиці, на морозі – щоб народ побачив. На цій сесії депутати на чолі з мером прийняли звернення з вимогою відставки уряду Азарова. Щоправда, за день до того, 26 січня, войовни-чо налаштовані члени кременчуцького Майдану прийшли під стіни виконкому і вимагали від мера проведення такої термі-нової сесії. Мер – він був в елегантному спортивному костю-мі – видряпався на мікроавтобус (майже «броньовик») і палко пообіцяв провести сесію. І провів.

Сьогодні мер підтримує політику нового уряду, він особис-то тиснув руку пану Порошенку, коли той ще кандидатом при-їжджав до Кременчука. А за рік до того пан Бабаєв тиснув руку пану Януковичу, коли той приїжджав до Кременчука.

допомогою для українських військових в зону АТО.Має особистий бізнесовий

конфлікт з міським головою паном Бабаєвим (через земельну ділянку). Публічно

збором допомоги (кошти, одяг, продукти, спецо-бладнання) для українських вій-

ськових, які беруть участь в АТО. Працює оператором ефіру у телекомпанії «Візит». Нео-дноразово виступав з крити-

Після розділення кременчуцької самоо-борони очолив одну з груп – меншу. Призна-чений на пост керівника самооборони 3 липня на зборах кременчуцького Майдану.

Комуніст, депутат Кременчуцької міськради,

За версією «Телеграфа», Володимир Іванович Шапран – артефакт кременчуцького політикуму. Бо він – депутат, який представляє у міськраді інтереси громадян, а не власного бізнесу чи кар’єри. Його можна вважати опозиціонером. Та, на відміну від

Керівник кременчуцької самооборони з перших днів її утворення. Під час Майдану

го конфлікту з ним не має. Більше того, недо-брозичливці стверджують, що пан Касаткін дуже толерантно ставиться до міської влади та мера особисто. Наразі кременчуцька самооборо-на розділилася на дві гілки. Пан Касаткін очолив

анна павленкоПриватний під-

приємець, акти-вістка кремен-ч у ц ь к о г о Майдану з п е р ш и х днів його утворення. Наразі опіку-ється пробле-мами переселен-ців з Криму та зі сходу України, які приїжджають до Кременчука. Збирає гуманітар-ну допомогу для них. Після перемоги Майдану увійшла до складу міськвиконкому. З кри-тикою чинного міського голо-ви не виступає. Особистого конфлікту з ним не має.

Приватний під-приємець, акти-вістка кремен-ч у ц ь к о г о Майдану з

днів його утворення. Наразі опіку-ється пробле-мами переселен-

База кремен-чуцького Майда-ну знаходиться у приміщенні на бульварі Пушкіна. Воно належить родині підприємців Мельників (Олександр Мельник – власник телеком-панії «Візит»). Прихильники міського голови та недру-ги Майдану часто закидають кременчуцьким активіс-там, що вони лише найманці підприємця Мельника. Втім, активісти вже тривалий час послідовно ведуть роботу з українськими переселенцями з Криму та сходу, збирають для них гуманітарну допомогу, регу-лярно допомагають українській армії та добровольцям-учасникам АТО. Такі дії навряд чи можна кваліфікува-ти як замовлення пана Мельника. Адже пан Мельник Майдан не замовляв.

КРЕМЕНЧУК

приміщенні на приміщенні на бульварі Пушкіна. Воно належить родині підприємців родині підприємців Мельників (Олександр

маЙДан

За версією «Телеграфа», пан Баба-єв увійде в історію Кременчука як мер, який зробив фонтан у сквері «Жовтневий».

керівник апарату місь-кого голови, у 2010-му – активний учасник виборчої кампанії пана Бабаєва. Пан Головач не часто світиться на

акЦЕНТИ

Вони не тонутьКременчуцькі політики: Хто is WHO?

Отже, ми з вами подивилися, хто робить політику в Кременчуці. Ми побачили нові обличчя – громадських активістів Майдану. Двоє з них навіть увійшли до складу виконко-му. Вони намагаються зробити міську політи-ку та дії влади прозорішими. Певною мірою ці спроби дають результат. Та говорити, що два активісти Майдану кардинально змінили полі-тику міської влади, зарано. У владі залишились ті самі фігуранти – мер, депутати міськради, нардеп. Ані український уряд, ані кременчуць-ка громада не змусили їх змінити стиль робо-ти. На нашу думку, у кременчуцьких політи-ків сьогодні немає серйозних підстав зміню-вати стиль роботи – тобто немає загрози звіль-нення та втрати владних преференцій. Отже, і у кременчужан сьогодні немає підстав очікувати, що влада в місті запрацює по-новому – демо-кратичніше, прозоріше, без інтриг та викорис-тання службового становища для зведення осо-бистих рахунків. І ось тут настає час головного запитання – чи кременчужани насправді хочуть кардинальних змін? Втім, це тема іншого дослі-дження та іншої публікації. Побачимось.

Лариса арТЕМЕНкО

Губернатор бугайчук

Віктор Бугайчук (ВО «Свобода») із 2010 по 2014 рік був другим після Шапрана опози-

ційним депутатом Кре-менчуцької міськради.

Його позиція щодо низки важливих міських питань часто

не співпадала з позицією міського голови Бабаєва. Пан Бугайчук виступав проти закриття 14-ї та 13-ї шкіл – в той час як мер виступав ініціатором їх закриття. Депутат Бугайчук виступав на захист при-ватних підприємців Мельників. Депутата Бугайчука – практично єдиного у міськра-ді – цікавило, як же так вийшло, що мер обіцяв кременчужанам придбати новень-кі тролейбуси, а придбали зрештою не нові та недоукомлектовані, навіть браковані – і місто за них наразі платить величезний кредит.

Пан Бугайчук одразу підтримав Май-дан – і в Кременчуці, і в Києві. Він навіть їздив на Новий рік на київський Майдан, смажив там порося та пригощав порося-тиною героїв. У новорічну ніч до його намету навіть заходив випити чайку лідер «Свободи» Тягнибок.

У лютому, після втечі Януковича з України, пан Бугайчук пішов на кремен-чуцьку площу Перемоги і раптом зняв з постаменту статую Леніна. Звісно, не сам, для цього він пригнав класний кран. Після зняття Ілліча пана Бугайчука за квотою «Свободи» призначили губернатором Пол-тавщини.

Ставши губернатором, пан Бугайчук ані користі, ані шкоди Кременчуку не приніс. Він пояснив «Телеграфу»: «Ви розумієте, що на мені уся область, а не лише Кремен-чук?! Я не можу все кинути, завалити і займатися лише Кременчуком!».

Нардеп каплін

Пан Каплін – полтав-ський нардеп , часто з’являється в ефірі опозиційного до міської влади кременчуцького телеканалу «Візит». Зазвичай виступає з палкими обвинува-чувальними промовами на адресу мера та нар-депів Жеваго і Шаповалова. Полюбляє ходити пішки до Києва – але виключно у супроводі жур-налістів з фото– та телекамерами. Ось лише тиж-день тому пан нардеп пообіцяли піти пішки з Кременчука до Києва на знак протесту проти рішень Харківського суду щодо Біланівського ГЗК. Ми одразу нашорошили вуха – бо це сигнал. Якщо пан Каплін знову збирається кудись йти пішки, значить, щось планується – наприклад, розпуск Верховної Ради та перевибори.

Іноді ми називаємо пана Капліна «блукаю-чим форвардом» та «блукаючим нардепом». Бо найчастіше він з’являється у Кременчуці тоді, коли виходить в ефір популярна програма «Наго-лос» і можна засвітитися на телеекранах.

Нардеп ШаповаловЮрій Шаповалов став народ-

ним депутатом від Кременчука у 2012 році. На вибори він йшов як позафракційний кандидат,

обіцяв громадянам, що не служи-тиме жодній політичній силі. Обі-

цянку свою він порушив – одразу після виборів увійшов до фракції Пар-

тії регіонів у Верховній Раді (ВРУ). І залишався членом фракції аж до самої втечі головного регі-онала України Януковича.

Лише 20 лютого 2014 року, за добу до втечі колишнього президента, нардеп Шаповалов надіслав «Телеграфу» повідомлення, що він їде до ВРУ подавати заяву про вихід із фракції ПР. Наступного дня, 21 лютого, на сайт «Телеграфа» надійшов блог народного депутата Шаповалова. Нардеп писав: «Після початку війни влади проти свого народу я не збираюся бути причетним до такої влади». Варто зазначити, що нардеп запіз-но вирішив «бути непричетним до такої влади». Адже він залишався членом фракції ПР після побиття студентів на Майдані та після прийнят-тя скандальних «законів 16 січня», які проштов-хнули його колеги-регіонали.

Сьогодні пан Шаповалов залишається народ-ним депутатом. Час від часу в інтернеті з’являються оптимістичні заголовки на кшталт «Мэр Бабаев и нардеп Шаповалов требуют от Минфина выделить Кременчугу денежный займ» та «Шаповалов и Бабаев обещают Кременчугу 35 миллионов». Коротше кажучи, він працює.

міська рада кременчукаЗа версією «Телеграфа», чинна міська рада не має яскра-

вих лідерів-керівників фракцій. Попри те, що фракціями керу-ють досить серйозні бізнесмени, такі як пан Черниш (Партія регіонів), пан Холод («Батьківщина»), пан Гриценко («Рідне місто»), як політичні лідери вони себе у залі засідань не проя-вили.

Немає також підстав говорити про існування опозиції в міській раді. На нашу думку, її там немає. До останнього часу найбільшою фракцією міськради була фракція Партії регіонів (після перемоги Майдану вона самознищилась). Друга за кіль-кістю – фракція ВО «Батьківщина». Формально в українській політиці «Батьківщина» та Партія регіонів – вороги та антаго-ністи. Реально у Кременчуцькій міській раді фракції цих двох політичних сил жодного разу по-справжньому не протистояли одна одній як у політичних, так і в бізнесових питаннях.

Конформістську позицію депутатів найточніше, на нашу думку, охарактеризував пан Холод, керманич «Батьківщини». Він сказав: «Суть в тому, що уряд дотягнув все до тієї межі, що ми повинні тут чубитися між собою. Навіщо воно нам треба?!». А сказано цю сакраментальну фразу було на позачерговій сесії міськради, яка відбулася після побиття українських студентів на Майдані Незалежності у Києві 30 листопада 2013 року. Тоді кременчуцькі депутати зібралися, щоб прийняти резолюції «за мир во всем мире». «По долгу службы» «Батьківщина» проси-ла включити до тексту резолюції вимоги про відставку уряду, імпічмент президенту та підписання угоди з ЄС. Так само «по долгу службы» регіонали не пропустили ці доповнення. І нічо-го не сталося. Ані керманичі «Батьківщини» та Регіонів, ані рядо-ві члени фракцій між собою не пересварилися. «Батьківщина» навіть продемонструвала делікатність і не стала наполягати на своїх вимогах. Як сказав пан Холод, «навіщо воно нам треба?».

Крім політичної опозиції, в міськраді відсутня також опози-ція до міського голови та інших членів виконавчої влади. Навпа-ки, є підстави вважати, що міськрада найчастіше діє як інстру-мент для реалізації планів мера та виконкому. Так, депутати не протестували проти рішень мерії закрити 14-ту та 13-ту школи, навпаки, підтримали їх. Як підтримали мера і в його війні з теле-компанією «Візит» та підприємцями Мельниками.

кременчуцькі регіонали

Донедавна регіоналів у міськраді очолював пан Чер-ниш. Втім, після втечі з Укра-їни колишнього президента Януковича з міської органі-зації ПР та її фракції у місь-краді почався масовий витік кадрів. 24 лютого 2014 року партію залишили керівник фракції ПР у міськраді пан Черниш, голова міської орга-нізації ПР пан Данилейко, секретар міськради пан Івко та інші відомі громадяни. Того ж дня – 24 лютого – пан Черниш офіційно оголосив про припинення діяльності фракції ПР у Кременчуцькій міськраді. Наразі колишня фракція розпалася на два угруповання типу «За Кре-менчук!». Одне з них очолив пан Черниш, друге – пан Сазонов. Сказати, що вони ведуть активну політичну діяльність на користь міста, було б перебільшенням. Так, пана Черниша ми останній раз бачили під прицілами фотокамер на заході, дале-кому від політики – на від-критті магазину ТМ «Недо-гарська» (27 червня). Він осо-бисто відкривав магазин і обіцяв, що олія, сало та ков-баса тут будуть дешевші та гарніші, ніж деінде.

їздив на Новий рік на київський Майдан, смажив там порося та пригощав порося-тиною героїв. У новорічну ніч до його намету навіть заходив випити чайку лідер

У лютому, після втечі Януковича з

чуцьку площу Перемоги і раптом зняв з постаменту статую Леніна. Звісно, не сам, для цього він пригнав класний кран. Після зняття Ілліча пана Бугайчука за квотою «Свободи» призначили губернатором Пол-

Нардеп Шаповалов

обіцяв громадянам, що не служи-тиме жодній політичній силі. Обі-

цянку свою він порушив – одразу після виборів увійшов до фракції Пар-

Пан Каплін – полтав-ський нардеп , часто

КРЕМЕНЧУК

євген Холод, спікер

Депутат Кременчуць-кої міськради пан Холод – давній бізнес-партнер міського голови пана Бабаєва. Вони співпрацю-ють ще з тих часів, коли йшла війна за Централь-ний ринок. Наразі пан Холод очолює фракцію «Батьківщини», до якої раніше входив і пан Бабаєв. А за сумісни-цтвом, за версією «Теле-графа», пан Холод публіч-но озвучує тези, які незручно було б озвучи-ти самому міському голо-ві. Наприклад, саме пан Холод на сесії міськради виступив з промовою про непатріотизм та зарозу-мілість губернатора Бугайчука. Того самого, який перш ніж стати губернатором, регулярно сперечався з мером Бабаєвим через школи та тролейбуси. А зараз, став-ши губернатором, дома-гається розслідування справи про сумнівну купівлю за бюджетні кошти ненових тролейбу-сів для міста.

олександр мельникОлександра Мельника, власника теле-

компанії «Візит», не можна назвати кре-менчуцьким політиком. Втім, його можна назвати особою, яка впливає на кремен-чуцьку політику. Бо пан Мельник – той самий приватний підприємець, якого не зміг побороти мер Кременчука пан Баба-

єв. Задля захисту від войовничого мера пан Мельник використовував, у тому числі,

політику і персонально політиків.Протистояння між мером та підприємцем

почалося влітку 2012 року. Тоді пан Бабаєв публіч-но заявив, що «поверне «Візит» народу» – тобто від-бере телекомпанію у її власника Мельника. Війна була жорстокою та публічною. Мельник вів її за власні гроші, пан Бабаєв користувався тим, що пере-буває на посаді міського голови. Мер публічно, на сесіях міськради та прес-конференціях, називав Мельника поганими словами. Мельник дав дозвіл своїм журналістам запустити програму «Наголос», більшість випусків якої були присвячені розбору сумнівних рішень та вчинків міської влади та кон-кретно міського голови пана Бабаєва.

У програмі «Наголос» почав регулярно з’являтися нардеп Каплін – він виголошував найдовші та най-пафосніші промови про священні могили предків та нехорошого мера і нехорошого нардепа Шапо-валова (той теж воював проти Мельника). Заїжджа-ли та виступали народні депутати Бублик («Свобо-да») та Сиротюк («Свобода»). Частим гостем був пан Бугайчук – спершу опозиційний депутат міськради, а наразі – губернатор.

Крім того, постійними гостями студії стали акти-вісти кременчуцького Майдану – а вони теж критич-но оцінювали діяльність міського голови.

Тобто, за версією «Телеграфа», міська влада та особисто мер у цій медійній війні отримали купу телевізійного «чорного піару». І зрештою 19 берез-ня ВСУ (Вищий спеціалізований суд України) поста-вив крапку у війні мера з телекомпанією «Візит». Виграв війну підприємець Мельник – бо наразі рішення ВСУ оскарженню не підлягає.

олександр мельник

компанії «Візит», не можна назвати кре-

зміг побороти мер Кременчука пан Баба-єв. Задля захисту від войовничого мера

пан Мельник використовував, у тому числі, політику і персонально політиків.Протистояння між мером та підприємцем

Губернатор бугайчук

Губернатор бугайчук

Губернатор

ційним депутатом Кре-менчуцької міськради.

Його позиція щодо низки важливих міських питань часто

www.telegraf.in.ua 9

акЦЕНТИф

ото

Ав

тор

А

10 «кременчуцький телеграфЪ» №29 (828)четвер 17 липня 2014 року

Кременчужани на роверахЖителі Кременчука активно пересідають з маршруток на велосипеди – це екологічно, корисно, та ще й економить значну суму коштів.

«Я почему вредный был? Пото-му что у меня велосипеда не было. А теперь я сразу добреть

начну», – казав листоноша Пєчкін із Про-стоквашиного. Мультяшний герой навіть не здогадувався, що став першопроход-цем світового тренду. Сьогодні сотні тисяч людей різного віку їздять на роверах на роботу, до магазину і в гості. Без велосипе-дистів важко уявити вулиці Парижа, Брюс-

селя, Амстердама та Лондона. Поступово пересідають на цей транспорт у Києві та Львові, а після подорожчання проїзду – і у Кременчуці. Люди стали масово шука-ти альтернативу маршруткам. Багато міс-тян пересіло у тролейбуси (за кілька тиж-нів пасажиропотік «рогатого транспорту» зріс на 1500 чоловік, повідомляє мерія), хтось почав ходити пішки, а окремі кре-менчужани сіли на велосипеди.

олег їздить велосипедом до виконкому

26-річний Олег працює на комунальному підприємстві «Міськоформлення», яке фак-тично є підрозділом виконкому і розташоване в сусідньому при-міщенні. Поряд паркують круті «тачки» солідні чоловіки, які при-їздять до міської влади у справах, але хлопця це не бентежить.

Свій велосипед, про всяк випа-док, він заносить аж на третій поверх – і для рук тренування! До речі, живе Олег на п’ятому повер-сі – тож непогана зарядка щодня.

– Я дружу з велосипе-дом принаймні 10 років. Крім того, що їжджу на роботу, увечері обов’язкові «покатушки» з друзями, і до бабусі частенько з рюкзаком за спиною – від зупинки Халаменю-ка до «Нової лінії». Та й мама також не проти «побалуватися» – для під-тримки спортивної форми, так би мовити (сміється).

Міняти спосіб життя Олег не збирається, вважає, що за велоси-педом – майбутнє. Бо ми ж їдемо в Європу!

Олена МаЛярЕНкО

На роботу – з велосипедного магазину

Наступний герой нашої розпо-віді – програмний директор «Авто-радіо» – Сергій Зотов. Каже, що катається на ровері ще з дитин-ства, а ось транспорт, на якому їздить на роботу, придбав 10 трав-ня цього року.

– Довгий час у нас вважало-ся, що велосипед – це не престиж-но, а ось авто – інша справа, – каже Сергій. – Минулого року ми з дружи-ною вирушили у подорож до Європи, у Швецію, і ось там отримали шок! Біля стоянки метро така кількість ве-лопарковок! Це ж доріжки, це люди, які їдуть велосипедами, як у спор-тивному одязі, так і в офісних кос-тюмах. Це як мурашник, ціла куль-тура така. Повернувся я додому, і до цього часу вже мабуть був готовий пересісти на велосипед. А 10 травня як придбав його, так ним і поїхав на роботу, прямо з магазину. Після того тільки велосипедом і їжджу.

ровер в радіостудії«Телеграфу» Сергій розповів,

що приїжджає на роботу, ставить велосипед у радіостудії – недалеко від комп’ютера і мікрофона, пере-одягається і тоді працює. Каже, що раніше у нього був зовсім інший стиль: джинси, сорочка, сумка через плече, а тепер – велосипед, рюкзак, спортивний одяг – закинув усе потрібне і поїхав, та й колеги позитивно відреагували.

За словами радійника, у родині велосипедів більше немає – рані-

ше син катався, але тепер більше їздить на скейтборді, а дружина надає перевагу автомобілю.

альтернатива – чи ні?За словами самого Зотова, свій

велосипед він придбав не через подорожчання.

– Якщо виходити з того, що купити велосипед замість проїзду у громадському транспорті, а про-їзд на день – 6 грн, то дуже довго до-ведеться відбивати вартість покуп-ки, а це може бути навіть три тисячі грн, – каже Сергій.

До того ж, уточнює велосипе-дист, з часом для такого транспор-ту потрібно купувати нові деталі, а іноді хочеться ще й аксесуарами його прикрасити, навіть необхід-но це зробити. Наприклад, вчепити проблискові маячки, щоб на тебе неочікувано хтось не наїхав.

– Я велосипед брав не через подорожчання, я його брав, у першу чергу, для зручності: ти не прив’язаний до громадського тран-спорту, та й здоров’я поліпшується, бо за день я проїжджаю 14-15 кіло-метрів.

куплю велосипед

– Придбати велосипеди можна за різною ціною від – 1 000 – 1 500 грн до 7 000 – 8 000 грн і вище, – каже Сергій Зотов. – Усе залежить від комплектації засобу та від того, для чого саме він потрібен.

замість маршрутки – велик

Першою велосипедисткою, яку журналісти «Телеграфа» побачили з ровером на роботі, стала наша колега Тетяна Дон-ченко. Вона просто взяла та й приїхала до офісу на красиво-му біло-зеленому залізному коні. «Так я тепер буду вигляда-ти завжди», – жартома констату-вала Таня, сказавши, що більше не хоче чекати по півгодини, щоб заплатити 3 гривні за маршрутку.

– Вмію їздити на велоси-педі з дитинства, – розпові-дає вона. – Думки про те, аби пе-ресісти з маршрутки на велоси-пед, з’явилися ще після подорож-чання проїзду до 2,50. Але якось все нам ліньки, думаєш: все одно авто скрізь! Та коли проїзд подо-рожчав до 3 грн, і ти розумієш, що цей тариф не обґрунтований (Тетя-на займалася темою вартості про-їзду), то вирішила пересідати на велик. Бо коли затримуюся ввече-рі, вже о пів на восьму доїхати до-дому проблематично, можна стоя-ти на зупинці півгодини, чекаючи на маршрутку 15-Б. І за цей сервіс я повинна 3 гривні платити?!

«Телеграфу» Тетяна розпові-ла, що вдень витрачає на про-їзд близько 40 хвилин – 20 туди і назад.

– Раніше в мене йшло стіль-ки ж часу, і навіть більше (якщо

маршрутку чекати), ніж зараз на велосипеді. Сьогодні, доки я їхала до редакції, жодна маршрутка мене не обігнала, – каже журналістка.

Тетяна розповідає, що нама-гається їхати по дорозі, а коли бачить якісь небезпечні ділян-ки шляху, то веде велик тротуа-ром. Каже, що двоколісний тран-спорт у них у сім’ї є у всіх – донь-ка їздить кожень день, а ось чоло-вік – рідше.

Наступного дня боліло все

– Першого дня у мене болі-ли ноги – я почала об’їжджати велосипед, бо давно не катала-ся, – розповідає Тетяна. – Наступ-ного дня боліло все. Я знову пої-хала кататися, і стало легше. Зараз уже нічого не болить, а ще в мене покращився сон, та легені венти-люються. Взагалі, я читала, що ве-лосипед – один із найкращих кар-діотренажерів. Тут ти одночасно отримуєш і безкоштовний проїзд, і кардіотренування, й адреналін (я, наприклад, трохи боюся, якщо якась фура проїжджає), та ще й гар-ний настрій після поїздки – погані думки вивітрюються з голови.

Так і їздить Тетяна Дончен-ко на роботу велосипедом. Свій транспорт журналістка залишає прямо в офісі, а комплект речей для переодягання чекає її в шафі біля робочого місця.

До Речі

де можна залишити велосипед:

• у робочому примі-щенні офісу

• на автостоянці• на велосипедній

стоянці (якщо вона є і є хороший замок)

типи велосипедів• Гірський – призначе-

ний для їзди по підйомах, а також у місті і парках.

• Шосейний – призначе-ний для їзди на шосе і по місту з хорошими дорогами.

• Складний – велосипед для міста, легко складається і тран-спортується, займає мало місця.

• круїзер – для міста і парків, має стильний дизайн, але повільно підіймається на гірки.

• Міський – комфорта-бельний транспорт для поїздок містом і парками, боїться бордюрів.

• двопідвісний – всюди-хід, що їздить бездо-ріжжям. У місті ним кататися марно.

Тетяна ДОНЧЕНКОжурналіст «Кременчуцького Телеграфа»велосипед: Ardis, 1 500 грнїздить: 7,5 км/день

Сергій ЗОТОВпрограмний директор «Авторадіо–Кременчук»велосипед: Magellan Fernando, 4 600 грн

їздить: 14-15 км/день

Олег ТАРАСЮКпрацює в КП «Міськоформлення»

велосипед: Bergamont Kiez 040 8-speed, 10 400 грнїздить: до 25 км/день

ТОчка зОру

«Уехал из Италии, потому что достали»Итальянец, живущий в Кременчуге, считает, что в Украине жить легче, чем на его родине

Не так давно Украина наконец-то подписала Соглашение об ассоциа-

ции с ЕС. О европейской инте-грации у нас говорят давно и много: хватает и тех, кто видит в ней одни плюсы, и тех, кто видит сплошные минусы. Впро-чем, однозначного ответа на вопрос, как изменится жизнь украинцев, стремящихся в Евро-пу, нет ни у кого. И ответить на него мы, конечно, не беремся. Лишь предлагаем больше узнать о жизни «за бугром» из первых уст, от людей, которые знают систему «изнутри». Первым, кто поделился своим рассказом о жизни по евростандартам, стал Андреа. Он – итальянец. Как волонтер обучает кременчужан своему языку и отлично говорит по-русски, ведь уже 6 лет живет в Украине, три года – в Кремен-чуге. Говорит, что, несмотря на украинские события, возв-ращаться к себе на родину не собирается:

– Что сказать, я уехал из Ита-лии, потому что меня доста-ли. Страшная бюрократия. Я, как частный предпринима-тель, открыл туристическую фирму. Очень люблю приро-ду, терпеть не могу сидеть в офисе. Так что это давало воз-можность организовывать экскурсии, чаще бывать в горах. Но в итоге фирма разо-рилась. Ведь законы такие, что работать просто невозможно. Во время Майдана в Италии как раз была крупная забастов-ка – люди выходили на улицы, транспорт не работал, грабили магазины, супермаркеты, все закрывалось. Потому невоз-можно так жить дальше! Если я как предприниматель запла-чу все налоги и отчисления, выплачу зарплату, то получит-ся, что я должен отдать более чем 100% прибыли. Это же нере-ально! Но если я «уйду в тень», буду выплачивать «в конверте», рано или поздно меня поймают и оштрафуют. Штрафы, конеч-но, ужасные. Но! Я не заплатил,

к примеру, 200 тысяч евро, а оштрафовали на 50 тысяч. Стоит мне украсть? Да, я буду дурак, если не сделаю это. Но я был плохой предприниматель: я все выплачивал, в первую очередь, «белую» зарплату... Поэтому мне легко было закрывать свою фирму – система построена так, что не дает работать мелкому бизнесу. Единственный вариант – продать его, когда им начи-нают интересоваться солидные люди. И такая ситуация не толь-ко в Италии.

– Но ведь все равно уровень жизни выше, чем в Украине…– Я открою тайну: люди живут точно так же, как и в Украине. Только у вас гривни, а в Италии евро. Конечно, это если срав-нивать с тем периодом, когда евро стоил 10 гривень. В Ита-лии, чтобы нормально содер-жать семью, должны работать все – дома никто не сидит. Это раньше один член семьи рабо-тал и мог всех прокормить. Сей-час средняя зарплата пример-но 1500 евро. Если получаешь 2 тысячи – это считается уже неплохо. И теперь представим, что я живу один на 1500 евро. На оплату жилья у меня уходит примерно тысяча. Конечно, это зависит от того, где я живу – в центре Рима или где-то в гараже, подвале. На продукты в месяц уйдет 500 евро. И все. Одеться уже не на что.

– То есть, люди тоже живут от зарплаты до зарплаты?– Да. В Италии все дороже: есть продукты, которые стоят в 2 раза дороже (чем в Украине – ред.), есть в 20 раз. В итоге соо-тношение цен и зарплат сопо-ставимо с украинскими. Это когда из России, Украины при-езжают в Италию наниматься в сиделки, то могут заработать и отправить денег своим близким. Поэтому кажется, что там такие высокие заработки. Они полу-чают 700 евро, но при этом они обеспечены жильем и питани-ем. Получается, что где-то 300 евро можно отправить близким. А для Украины это уже, считай, месячная зарплата. А если само-му себя содержать, то отложить не получится. Я уехал из Ита-лии в тот период, когда местные жители еще брезговали нян-читься со стариками. А сейчас уже и на такую работу согласны.

– Если люди живут доволь-но небогато, то почему тогда пенсионеры могут нанять себе

сиделку? Ведь многие наши уехали туда на заработки.– Не думайте, что услуги сидел-ки доступны всем. Обычные пенсионеры не могут себе это позволить. У государства была цель, чтобы они получали не менее 1 тысячи евро ежеме-сячно. Это не так много. Но есть и те, кому приходится жить на 500 евро – за эти день-ги нужно покупать и лекар-ства, ведь не всегда есть воз-можность получать их от госу-дарства. А 500 евро – это мини-мальная сумма, которую нужно заплатить сиделке в месяц. В деревнях их услугами никто не пользуется – нет возможности. Только в городе. Большая семья и консервация – это Италия 40 лет назад. А сейчас обычно дети заняты, у них времени нет уха-живать за пожилыми.

– доступна ли медицина для людей со средними доходами?– Самый богатый должен пла-тить много, бедные – почти ничего. Есть список заболева-ний, лечение которых будет оплачиваться государством. Но если болезнь распространенная и не смертельная, то придется платить. Иногда добрые врачи говорят: вы больны вот этим, но мы запишем вот так, чтобы была возможность пролечиться.

– а врачи у вас принимают «благодарности»?– Я могу идти к врачу, поста-вить пакетик с мартини, чтобы исход был благоприятный для меня. Если нет, то могут послать в конкурентную апте-ку за покупкой лекарства. В хороших медучреждениях постоянные очереди – опера-цию можно ждать и 2-3 года. Это большая проблема.

– а образование доступно?– Италия процветала в 50-х – тогда был экономический бум. После войны стремитель-но развивались технологии, американцы помогали нам строить заводы. Все разбогате-ли, стали считать, что не надо учиться. Убрали плохие оцен-ки: пришел в школу – уже спа-сибо! А теперь эти люди могут работать только уборщиками. Ведь появилась конкуренция. Я приглашу на работу специа-листа с дипломом этого учеб-ного заведения, а вот из того не захочу – я знаю, как там учат. Ведь мне придется платить ему вечно – в Италии очень тяжело уволить работника.

Украина – очень богатая страна, хотя

и много бедных. Но не надо верить, что попадем в Европу

и разбогатеем. На улицах никто не будет раздавать

евро.

«бандитизм сильно развит»

– как вы оцениваете наших правоохранителей по срав-нению с вашими?– Наши худее – они зани-маются спортом, качаются. Все итальянцы хотят хоро-шо выглядеть. Мне рассказа-ли, что у вас есть выражение «мужик должен быть немного красивее обезьяны». В Италии не такой подход.

– То есть, касательно подбо-ра кадров, профессионализ-ма у вас лучше?– В Италии говорят, что если ты ничего не умеешь делать, то надевай форму.

– а в плане правопорядка спокойнее?– Могу сказать, что банди-тизм сильно развит. Особен-но на юге: Италия, Испания, Греция, Португалия. Не знаю, в курсе вы или нет, но немцы предлагали разделить Европу на южную и северную, плохую и хорошую.

«справки нужны везде»

– Вы говорили о бюрокра-тизме, неужели в европей-ской стране сложно открыть свое дело?– Чтобы собрать все справ-ки, пройти регистрацию, сер-тификацию, уйдет мини-мум год. И заплатить налог нужно минимум на год впе-ред: еще не работал, а уже плати. Справки нужны везде. Например, я строю свой дом. Ваш участок осмотрят какие-то люди, выдадут справки. Вы должны сделать проект, получить кучу документов. Строить вы еще и не начали,

а уже куча бумажек. Потом приезжают строители. У них на все свои справки. Напри-мер, материалы должны отве-чать евростандартам. Когда вы в Украине примете евро-пейские законы, половина материалов, которые сейчас используются, будут вне зако-на. В Италии с их принятием теперь пользуются новыми стройматериалами. Ремонты старых зданий тоже по новым критериям. Некоторые зда-ния закрыли вообще – они не отвечают евростандартам. Во всем этом есть свои плюсы: еврокачество, все-таки, – это еврокачество. Ты знаешь, что ты ешь, где живешь. Все иде-ально. Но все очень непро-сто из-за этих бумаг. Приведу еще такой пример: вырастил я в Украине свинью, зарезал, приглашаю соседей отведать – никто ничего от меня не тре-бует. В Италии так не полу-чится. Во-первых, я не смогу держать свинью без справок. Во-вторых, это – домашнее животное, убить его просто так я тоже не смогу. Для этого нужен ветеринарный врач, который сделает все по зако-ну. Если я захочу употреблять мясо кабана, нужны справ-ки о том, что он кушал, когда его осматривали и был ли он болен, когда в последний раз давали антибиотики и так далее. И так бумага растет, рас-тет и растет. Но ладно бума-га, главное, что эти справки пишут люди. И это проблема. В Италии, по статистике, этим занимается уже половина населения. Это невыносимо!P.S. О том, что думают о жизни в ЕС жители других стран, читайте в следующем выпуске «Телеграфа».

Виктория МУдрая

андреа пришлось закрыть свой бизнес в италии. теперь он живет в кременчуге

Ав

тор

фо

то: а

ле

кс

ей

ла

ды

ка

ми зНаємо усі НовиНи

www.telegraf.in.ua 11

акЦЕНТИ12 «кременчуцький телеграфЪ» №29 (828)четвер 17 липня 2014 року

В моде – классика, фэнтези и современная прозаЧто почитать на досуге летом

лето – время отпус-ко в , ко гд а с а м о е время в свое удоволь-

ствие поваляться на пляжике, читая книжку себе по душе. Или занять свой досуг лите-ратурой, до которой весь год никак не могли дойти руки. На книжных полках и раскладках нашего города можно найти самую разнообразную лите-ратуру – от легких женских романов до книг, которые ста-новятся «пищей для ума»:

– Сейчас больше подби-рают литературу, исходя не из жанра, а из «бренда» – спра-шивают конкретных авторов. Если писатель зарекомендовал себя, его имя на слуху, книгу об-язательно купят, – считает про-давец книжного магазина Ека-терина.

Так, спросом пользует-ся украинская современная проза – Дереш, Жадан, Роздо-будько, Карпа, Забужко, Олесь Бузина, Люко Дашвар и дру-гие. Из российских писателей по прежнему популярны Пеле-вин, Маринина. Кто-то уже прочитал все книги любимых авторов и ждет новинок, а у кого-то до чтения никак не дойдут руки.

– Для деток часто берут Всеволода Нестайко, Свет-лану и Юрия Ходос. Обычно выбирают книги на украинском, ведь на этом языке учат в шко-лах, – добавляют в книжном.

Цены на книги стартуют от 30-50 гривень и доходят до сотен гривень.

– В Кременчуге много чи-тающих людей, – отмечает за-ведующая абонементом Цен-тральной библиотеки им. Горь-кого Тамара Заверуха. – И осо-бенно приятно, что к книгам потянулась молодежь.

Нам демонстрируют целую кипу листочков с заявками на книги – это не так давно вышедшая в свет литерату-ра, которую хотят почитать кременчужане. Среди авто-ров – Хэммонд Иннес и его «Корабль призрак», Ник Перу-мов и его «Тысяча лет хроф-та», Мария Метлицкая, Лариса Райт, Устинова, Бушнов, Функе и другие.

– Есть интересные про-изведения Роя, Акунина, – го-ворит Тамара Заверуха. – Не-давно вышла книга Парфенова «Намедни» – читатели ею инте-ресуются. И молодежь, и стар-шее поколение читают Вла-димира Лиса – это настоящие украинские книги, немного с

западным диалектом, читаются интересно. Женщины охотятся за произведениями Маши Трауб – у нее чудесные книги – пишет интересно и с юмором о жизни, о детях.

Многие кременчужа-не интересуются фантасти-кой, особенно мужчины – стилю фэнтези все возрасты покорны:

– Берут читать Анджея Ясинского, Сергея Лукьяненко. Очень популярен Алексей Пехов – недавно у него вышла совсем новая книга, в нашей библиоте-ке ее пока нет, – рассказывает библиотекарь Тамила Шпак.

Сотрудники библиоте-ки, которые всегда в курсе литературных новинок, дают свои рекомендации тем, кто хочет занять свое время чте-нием:

– Владимир Лис, «Сто-ліття Якова» – это произве-дение без слез читать нель-зя, – делится с нами библиоте-карь Инна Хмелик. – Повествует о человеке, прожившем 90 лет. Когда читаешь, самому хочет-ся становиться чище, обращать внимание на пожилых людей. Для души подойдет Гришковец – можно и посмеяться, и погрус-тить. Для любителей более ин-теллектуального чтения подо-йдут такие авторы, как Рубина и Улицкая.

– Совет у ю почитать Марию Метлицкую – ее про-изведения жизненные, беру-щие за душу, – говорит библи-отекарь Наталья. – Например, «Дороги на две улицы» – это история одной семьи, которая разворачивается на протяжении 20-30 лет. Доводит до слёз.

в ТемУМолодежь все больше начинает читать классику – для себя

в библиотеке берут почитать того же Достоевского или Толстого. Во многом это заслуга популярных фильмов и Интернета

– На удивление американцы помогли нашим людям открыть Анну Каренину или того же Фицджеральда «Великий Гэтсби», – говорит Инна Хмелик. – Вышел фильм – сразу же приходят почитать книгу в оригинале. Также было и с Роксола-ной – после выхода сериала на книгу была очередь. Интернет тоже приводит к нам – вычитали в соцсетях цитату, отрывок из книги, и хотят ее прочитать. Например, спрашивают Мураками «Норвежский лес», «Одиночество в сети» Януша Вишневского, «Над пропастью во ржи» Сэлинджера, Ремарка.

В последнее время в библиотеки потянулись и переселенцы из других регионов – как отмечает заведующая абонементом, часто спрашивают религиозную, психологичес-кую литературу, берут книги для детей.

василь базів, «армагеддон на майдані»

Тем, кто хочет почитать в художе-ственном варианте о событиях, произошед-ших в Украине в этом году, может подойти книга «Армагеддон на Майдані». Это попытка писателя передать свою версию произошедшего. В ней Майдан представлен как часть вселенско-го противостояния Добра и Зла, а наша революция стала событием, которое может изменить современную карту мира.

анна и сергей литвиновы, «вне времени, вне игры», детектив

Повествует о баловне судьбы Игоре Сырцове, который в 18 лет стал центрфорвардом футболь-ной сборной. Неизвестные избили его прямо в центре Москвы, но Сырцов чудом остался жив… Варвара Кононова неохотно взялась за это дело – футбол она никогда не любила. Ясно было одно: нападение было тщательно спланировано. Но кому помешала восходящая звезда и надежда российского футбола?

мария метлицкая, «дневник свекрови», современная проза

Ваш сын, которого вы, кажется, только вчера привезли из роддома и совсем недавно отвели в первый класс, сильно изменился? Строчит

эсэмэски, часами висит на телефоне, отвечает невпопад? Диагноз ясен.

алексей пехов, «проклятый Горн», фэнтези

Горячий ветер стремительно рвется с юга, прогоняя суровую зиму и принося на крыльях черную смерть. Загадочный темный кузнец разжег в своем горне пламя Судного дня, зловещие тени собираются в школе стражей, и не за горами время могил.

Людвиг, Гертруда, Проповед-ник и Пугало оказались на перекрестке эпох, и путь, который они вынуждены выбрать, ведет их к гибели.

любко дереш, «пісні про любов і вічність»

Это третья часть так называемого синайского цикла, работать над которым Дереш начал в 2011 году во время своих путешествий по Египту. Итогом большого

путешествия (Любко называет этот период своей жизни «внутренним бегством») стали несколько текстов, которые автор объединил в три книги – «Мирот-ворець», «Остання любов Асури Махараджа», вышедшие в 2013

году,  и  «Пісні про любов і вічність».

Книга представляет собой 13 рассказов. В основном их герои – реальные люди, которых писатель встретил за время своих странствий. Например, астролог Артур, который в Египте промышлял тем, что составлял гороскопы для местных женщин, и которому Дереш посвятил

отдельный рассказ,  «гуру дизайна» Дима, вместе с которым в 2011 писатель уехал из Украины,  австралиец Рей – инва-лид, объездивший весь мир, индийский профессор Рама – загадочный йог, которому якобы удалось постичь секрет бессмер-тия. 

Елена ярЕМкО

сотен гривень.

покорны:

современная прозаВаш сын,

которого вы,

только вчера

класс, сильно изменился?

называемого синайского цикла, работать над которым Дереш начал в 2011 году во время своих

майдані»

произошед-

подойти книга

современная проза

которого вы, кажется, только вчера привезли из роддома и совсем недавно отвели в первый

черную смерть.

темный кузнец разжег в своем

Махараджа», вышедшие в 2013 году,  и  «Пісні про любов і вічність».

13 рассказов. В основном их герои – реальные люди, которых писатель встретил за время своих странствий. Например, астролог Артур, который в Египте промышлял тем, что составлял гороскопы

отдельный рассказ,  «гуру

Это третья часть так

путешествий

и современная проза

4,3 кНиГи в средНем за год читает украинец. таковы результаты общеукраинского исследования, проведенного экспертами консалтинговой компании pro.mova и «Форумом издателей». согласно ему, 42% украинцев не прочли ни одной книги за последний год. около 12% заявляют, что не читают вообще.

ВаШІ ГрОШІ www.telegraf.in.ua 13

Школа танца «Астра».Для всех

Танцевально-спортивный центр «АСТРА» приглашает всех желающих от 4 до 60 лет в ШКОЛУ ТАНЦА. Для Вас:

– студия КОНКУРСНОГО БАЛЬНОГО ТАНЦА. В программе обучения танцы европейской и латиноамериканской программ;

– студия СОВРЕМЕННОГО ТАНЦА. Вас ждут современные стили hip-hop, jazz-funk, contemporary и т.д.;

– студии ХОББИ-КЛАССА и СЕНЬО-РОВ. Вы сможете научиться бальным европейским и латиноамериканским танцам, а также в программе – клубная латина (сальса, свинг, буги и т.д.).

Танцевально-спортивный центр «астра»:

сш № 1, ул. Чкалова, 3,дк им. и. котлова,

ул. и. Приходько, 100,тел. (0636) 782 792,

www.mydance.com.ua

ВІЛЬНИЙ чаС

ответы на кроссворд №28

14 «кременчуцький телеграфЪ» №29 (828)четвер 17 липня 2014 року

19 липня в парку «Придніпровський» вперше пройде фестиваль вулично-го кіно «32 травня». Усіх бажаючих

запрошують на мистецький проект «Літератур-ної групи «СТАН». Фестиваль «переїхав» до нас із Луганська. Надвечір у парку з’являться незви-чайні інтерактивні майданчики, де в очікуванні кіно можна буде:

• Пограти в «Мафію» – це така дуже ціка-ва психологічна гра.

• Дізнатися, що таке ведична культура, побачити та послухати йогів (лекції, час-тування вегетаріанськими солодощами);

• Долучитися до унікальної сімейної арт-акції «Намалюй свою Україну» з майстер-класами юних художників з нестандартними художніми техніками;

• Побачити, як народжується ... справ-жній кременчуцький шоколад і скуштувати його (у майстерні шоко-ладу покажуть процес виготовлен-ня солодощів);

• Проявити себе майстром або моделлю Face Art;

• Зробити світ кращим і добрішим, ставши учасником ДарЯрмарки. «Досить продавати, давайте дару-вати» (приносите на ярмарок цікаві речі, які ви могли б комусь подарува-ти, а натомість берете собі щось інше);

• Сфотографуватися з живими статуя-ми.

живнісТЬ

Дітей потішили голубами і кроликами

12 липня Придніпровський парк перетворився на зоокуточок – відбулася виставка голубів.

Яких тільки птахів тут не було! Голу-би породи якобін з гривою, як у лева, а також статні, поштові, спортивні та інші породи. Крім цього, можна було подивитися на фазанів, курей, папуг і качок.

– Ми приїхали, щоб і собі зробити свято для душі, і для діток з їхніми бать-ками. Хай краще діти менше сидять в Ін-тернеті, за комп’ютерами, а приходять сюди, подивляться на нашу живність, на

те, що ми виростили своєю працею, – го-ворить голубівник Григорій Супрун.

На виставку привезли не лише пта-хів. На оголошення в Інтернеті відгук-нулися й ті, хто тримає кроликів. Кре-менчужанка Валерія з сестрою та бра-том привезли шість великих сірих кро-лів, схрещених із породою велетень.

Наступної виставки голубів та іншої живності доведеться чекати до верес-ня. На День міста на бульварі Пушкіна, 3, пройде велика всеукраїнська вистав-ка голубів, куди з’їдуться голубівники з усієї країни і покажуть найдивовижні-ших і найкрасивіших птахів.

фоТосесія

Вишиванки, діти і собачки

Незабаром багато кременчужан змінять аватарки «ВКонтакте» на справжні шедеври фотографічного мистецтва.

Увечері 12 липня люди мали нагоду отрима-ти цікаві знімки – всесвітній День фотогра-фа у місті відзначили масової фотосесією.

На фонтані у сквері Жовтневому зібра-лися яскраві, гарні й позитивні кременчу-жани. Кожен, хто вважає себе фотографом, і кожен, хто хотів би спробувати себе в ролі фотомоделі, знайшли один одного. Можна було підійти до будь-якої людини з фотоапа-ратом та попросити зробити знімок, і фото-граф з радістю відгукувався.

Багато хто з «моделей» до цього заходу грунтовно підготувався: вбралися в яскра-вий одяг, зробили гарні зачіски та макіяж. Люди приходили з дітьми, з домашніми улю-бленцями. Деякі були у вишиванках – це не лише патріотично, але й красиво.

Ідея зробити фототусовку прийшла команді «Я люблю Кременчук». Усі знімки з суботнього фотосету будуть доступні у від-критих альбомах групи в соцмережі «ВКон-такте».

– Хлопців, які займаються фотографією, багато. Хочеться якогось об’єднання, щоб мо-лодь обирала здоровий спосіб відпочинку, ко-мунікації, щоб було більше людей, які відда-ють перевагу фотографії, – розповідає Андрій Редькін, лідер громадського руху «Я люблю Кременчук».

Олексій Ладика

більШе ФотоНа сайті

telegraf.in.ua

ЗУсТРічаЙТе!

Вуличне кіно та шоколадна майстерня – у КременчуціУ місті вперше пройде фестиваль вуличного кіно. На глядачів чекають чудовий ярмарок, сімейна арт-акція, цікаві майстер-класи з виготовлення шоколаду і, звичайно ж, фільми під відкритим небом.

І головне, на гостей чекає якісне та уні-кальне кіно. На «п’ятаку» з’явиться великий екран, де покажуть фільми, яких ви не побачи-те в жодному кінотеатрі. Це фільми про сис-темні порушення прав дитини в Україні і про те, як від цих порушень захиститися:

– «Мелодія для шарманки» (Кіра Мура-това, Україна, 2008 рік);

– «Експеримент 2: Хвиля» (Денніс Ган-зель, Німеччина, 2008);

– «Поховайте мене за плінтусом» (Сер-гій Снєжкін, Росія 2008).

Атмосферу творчих діалогів, в яких змо-жуть взяти участь усі небайдужі до проблем сучасності, надихатимуть поети, філософи, мистецтвознавці і музиканти.

тування вегетаріанськими солодощами);сімейної

арт-акції «Намалюй свою Україну» з майстер-класами юних художників з нестандартними художніми техніками;

справ-жній кременчуцький шоколад і скуштувати його (у майстерні шоко-ладу покажуть процес виготовлен-

Проявити себе майстром або

Зробити світ кращим і добрішим, ДарЯрмарки.

«Досить продавати, давайте дару-вати» (приносите на ярмарок цікаві речі, які ви могли б комусь подарува-ти, а натомість берете собі щось інше);Сфотографуватися з живими статуя-

кальне кіноекран, де покажуть фільми, яких ви не побачи-те в жодному кінотеатрі. Це фільми про сис-темні порушення прав дитини в Україні і про те, як від цих порушень захиститися:

това, Україна, 2008 рік);

зель, Німеччина, 2008);

гій Снєжкін, Росія 2008).

жуть взяти участь усі небайдужі до проблем сучасності, надихатимуть поети, філософи, мистецтвознавці і музиканти.

арт-майданчики фестивалю:

Коли: 19 липня, 17.00Де: кругла клумба з

яскравими кульками в парку «Придніпровський»

покази фільмівКоли: 19 липня, 20.00Де: «П’ятак» у парку

«Придніпровський»

організатори:«32 травня» – щоріч-

ний фестиваль соціальних фільмів в Україні, органі-затори якого – молодіж-на громадська організа-ція «Літературне угрупо-вання «СТАН» та Націо-нальний фонд підтримки демократії (NED). Органі-затори у Кременчуці: гро-мадська організація «Куль-турний діалог» за сприян-ня управління культури і туризму виконавчого комі-тету Кременчуцької місь-кої ради.

www.telegraf.in.ua 23Жчк

ЧУДОВІ

«ТелеграфЪ» у співпраці з Кременчуцьким краєзнавчим музеєм реалізовує спільний інформаційний проект «Життя чудових кременчужан». Мета проекту – розповісти про цікавих, непересічних людей, які жили у нашому місті. Інформація про них зберігається у краєзнавчому музеї. На жаль, доступу до неї кременчужани не мають – 7-й рік музей зачинено на ремонт. Не завершать його і цього року. Тож до

закінчення ремонту ми встигнемо розповісти вам чимало цікавих історій, прихованих у музейних надрах.

Життя чудових кременчуж

ан

У публікації використані матеріали авторського

дослідження, проведеного заступником директора

з наукової роботи Кременчуцького краєзнавчого

музею Іриною Соколовою

Фотоматеріали надані колекціонером-краєзнавцем

Олександром Мумро

багато років у Кременчуці, на буль-варі Пушкіна, у непримітній сірій хрущовці жив лікар Константино-

вич. 17 липня 1968 року він тихо помер. На пам’ять про нього у місті не зали-шилося навіть меморіальної дошки. Це несправедливо. Бо лікар Константино-вич разом із дружиною Наталією та кіль-кома однодумцями врятував від смерті понад 1200 військовополонених під час Великої Вітчизняної війни.

А сталося все так.У неділю 22 червня 1941 року лікар

Володимир Костянтинович Константи-нович зранку пішов до ательє на вули-ці Леніна – треба було забрати костюм. Та біля ательє йому стало не до костю-мів – там зібралася юрба. Люди слуха-ли по радіо виступ Молотова. Це було повідомлення про війну, яку розв’язала фашистська Німеччина.

Того ж дня на площі відбувся загаль-номіський мітинг. Провів його перший секретар міськкому компартії Котлик – він закликав усіх кременчужан дати від-січ знахабнілим фашистам. Лікар Кон-стантинович теж слухав цю промову.

Згодом перший секретар міськкому партії одним із перших виїхав із Кре-менчука. А лікар Константинович зали-шився. І, як завжди, пішов на робо-ту – він працював у 1-й лікарні. Роботи було багато – щодня поранених става-ло все більше. Константинович працю-вав майже цілодобово, бо значну кіль-кість лікарів мобілізували, медперсона-лу не вистачало. В цей час Кременчук вже бомбили вдень та вночі.

Одного серпневого ранку Константи-нович на прохідній 1-ї лікарні зіткнув-ся з головним лікарем Медришем та секретарем лікарняної парторганіза-ції Чернявським. Головний лікар ска-зав Константиновичу, що вони евакую-ються, і передав йому лікарняну печат-ку та ключі від сейфу. Константинович узяв ключі та печатку і пішов доповіда-ти завідувачу міськздороввідділу Рив-кіну, що лікарня залишилась без керів-

ника. Ривкін послухав доповідь і при-значив Константиновича виконувачем обов’язків головного лікаря. Константи-нович запитав, чи зможе він евакуюва-тися разом з родиною? Йому сказали: працюй і чекай розпоряджень. Констан-тинович пішов працювати.

Він працював і тоді, коли з Кремен-чука евакуювали завідувача міськздо-роввідділу Ривкіна та його заступницю Мілютинську. А лікар Константинович залишився. Евакуювати родину йому не вдалося. У доньки Тетяни почалося запалення нирок, вона не могла йти, а транспорту не знайшлося. Тож дружи-на з донькою залишились разом з ліка-рем у Кременчуці.

Після того як у вересні німці захопи-ли місто, туди щодня приганяли коло-ни військовополонених. Серед них було дуже багато поранених та хворих. Усіх цих голодних, змучених людей заганя-ли у напівзруйновані казарми на горі. Полонені лежали прямо на землі, часто під дощем та снігом, бо в багатьох при-міщеннях дах обвалився, залишились лише коробки.

Дуже швидко у кременчуцькому таборі військовополонених почалися спалахи інфекційних хвороб – тифу та дизентерії. Інфекційних хворих німці відправляли до 1-ї лікарні, де хазяйну-вав лікар Константинович. І тут, у лікар-ні, полонених рятували не лише від тифу, а й від концтабору та смерті там.

Робили це так: лікар Константи-нович більшість хворих та поране-них військово-полонених розміщу-вав в інфекційному відділенні лікарні. На ньому великими літерами написа-ли «висипний тиф». Німці дуже бояли-ся інфекції і зазвичай оминали цей кор-пус. Знаючи про це, лікарі саме тут хова-ли полонених – тільки так вони могли врятувати їх від виписки та повернення до концтабору. Там же ховали від роз-стрілу євреїв. Згодом усім їм діставали документи та переправляли через лінію фронту. Тих, хто не міг втекти, залиша-

ли працювати при лікарні санітарами та чорноробами. Це було дуже ризи-ковано, бо не весь персонал складав-ся з антифашис-тів. Працювали там кілька лікарів, які слугували окупантам і доповідали їм про все, що відбувається у медичному закла-ді. Крім того, німці регулярно влаштову-вали облави – поліцаї вночі, без попе-редження, оточували периметр лікар-ні, а німецькі солдати бігали по пала-тах, перевіряли документи. За кожно-го захованого солдата чи єврея мав від-повідати головний лікар Константино-вич. І він відповідав – не день, не добу, навіть не тиждень, а цілих три роки – з вересня 1941-го по 1943-й. Важко зрозу-міти, як він – не професійний підпіль-ник, а цивільний лікар похилого віку – три роки жив у такому цілодобово-му напруженні. Сам Константинович не надто переймався проблемами напру-ження та нервового перевантаження. У своїй післявоєнній доповідній записці про роки роботи в окупації він написав просто:

– Мы верили в конечную победу и, оставшись на оккупированной земле, ста-рались, насколько позволяли наши силы и возможности, сохранить наших людей и народное имущество. Не считаю это до-блестью, а просто обыкновенным дол-гом каждого честного человека, любяще-го свою Родину.

За роки окупації лікарю Константи-новичу разом з дружиною та однодум-цями вдалося вилікувати та переправи-ти через лінію фронту майже 1200 осіб. Після війни Константинович знову пра-цював штатним лікарем 1-ї лікарні. На посаду керівника закладу знайшлися інші претенденти.

Константинович:Лікар, який залишився, коли всі втекли

1914 рік, перша світова війна, ковно. володимир константинович (у центрі) разом з друзями-офіцерами.

володимир константиновичНародився 17 січня 1888 року. Батько –

Константинович-старший – польський шляхтич, працював управителем садиби купців Мигунових. З Польщі Константиновича-старшого вислали за участь у польському повстанні за незалежність (1870 р.). Син – Константинович-молодший – пішов у татка. Російська царська «охранка» затримала Володю Константиновича, коли він ще вчився у VI класі гімназії. Юного гімназиста звинуватили у спробі замаху на смоленського губернатора і посадили до смоленської каторжної тюрми (1906 рік). Хлопцю

тоді пощастило – його звільни-ли, бо жандарми не знайшли доказів причетності гімназиста до підготовки замаху.

Каторжна тюрма зіграла значну роль у житті молодого Константиновича. Через тюремну відсидку він залишився на другий рік у VI класі гімназії – і це дозволило йому надалі вчитися в одному класі з дівчиною, яка згодом стала його дружиною. Звали дівчину Наталія Будріна. Вони одружилися, коли їм виповнилося по 21 року.

Одного разу задля того, щоб встигнути з’їздити до Петербурга і побачити

дружину та маленького сина, Володимир Константинович за один день здав 13 екзаменів! Він найняв на цілий день візника, щоб той швиденько його перевозив з одного корпусу університету до іншого. А здавав Володя Константи-нович профільні медичні предмети – він навчався на медичному факультеті Московського університе-ту і збирався їхати лікарем на епідемію висипного тифу. Багато хто з медиків гинув у таких експедиці-ях, тому Константинович і хотів побачити перед поїздкою родину. Друзі не вірили, що він зможе за день здати 13 екзаменів. А він здав.

До Кременчука Константинович прибув у складі 294-го польового запасного шпиталю. Потім працював скромним лором у кременчуцькій 1-й міській лікарні, аж поки йому не настав час стати геройським головним лікарем 1-ї лікарні, з якої втекло все керівництво.

Особливі прикмети: Володимир Константинович дуже любив природу і дуже не любив партійні збори. Всі свої подвиги він вчинив як безпартійний. У 1-й лікарні його неодноразово критикували за небажання брати участь у партійних зборах та вступати до лав компартії. Та Константинович стояв на своєму: він стверджував, що партійні збори – то даремне гаяння часу, і волів вільний час проводити на полюванні або з родиною на Дніпрі.

Лариса арТЕМЕНкО

Наталія, донька професора БудрінаУ Володимира Константиновича була

дружина Наталія (на фото), донька професора Будріна. З майбутнім чоловіком вона познайомилася у VI класі гімназії (Смоленськ). Це було кохання з першого погляду. Мама Наталії дуже засмучувалася, що її донька так відверто обожнює свого Володю. Мама вважала, що дівчинка з пристойної професор-ської родини мала б поводитися

стриманіше. Та Наталія все-одно обожнювала свого обранця.

У роки Вітчизняної війни вона стала його надійним соратником. Пані

Наталія була за фахом медсестрою, ще у царській Росії вона встигла закінчити

знамениті Вищі Бестужевські жіночі курси. В Кременчуці до війни працювала медсестрою, а в

часи окупації очолила міське відділення Червоно-го Хреста. Представники Червоного Хреста за міжнародним статутом мали доступ до концентра-ційних таборів, тож пані Наталії вдалося врятувати сотні військовополонених, які перебували у кременчуцьких концтаборах. Власне, під вивіскою Червоного Хреста вона організувала справжній підпільний шпиталь – тут лікували, переховували та переправляли через лінію фронту полонених військових.

А взимку, коли з харчами в окупованому Кременчуці було найсутужніше, інтелігентна пані Наталія одягалася тепліше, брала великі санчата і пішки йшла по селах – просила їжу для полоне-них.

Наталію Константинович називали матусею військовополонених. Чимало з них писали їй згодом листи. Померла пані Наталія 31 січня 1969 року. Вона лише на рік пережила свого чоловіка.

му напруженні. Сам Константинович не надто переймався проблемами напру-ження та нервового перевантаження. У

про роки роботи в окупації він написав

оставшись на оккупированной земле, ста-рались, насколько позволяли наши силы и возможности, сохранить наших людей и народное имущество. Не считаю это до-блестью, а просто обыкновенным дол-гом каждого честного человека, любяще-

За роки окупації лікарю Константи-новичу разом з дружиною та однодум-цями вдалося вилікувати та переправи-ти через лінію фронту майже 1200 осіб. Після війни Константинович знову пра-

смоленської каторжної тюрми (1906 рік). Хлопцю тоді пощастило – його звільни-ли, бо жандарми не знайшли доказів причетності гімназиста до підготовки замаху.

значну роль у житті молодого Константиновича. Через тюремну відсидку він залишився на другий рік у VI класі гімназії – і це дозволило йому надалі вчитися в одному класі з дівчиною, яка згодом стала його дружиною. Звали дівчину Наталія Будріна.

Наталія, донька професора БудрінаУ Володимира Константиновича була

дружина Наталія професора Будріна. З майбутнім чоловіком вона познайомилася у VI класі гімназії (Смоленськ). Це було кохання з першого погляду. Мама

дівчинка з пристойної професор-ської родини мала б поводитися

стриманіше. Та Наталія все-одно обожнювала свого обранця.

У роки Вітчизняної війни вона стала його надійним соратником. Пані

Наталія була за фахом медсестрою, ще у царській Росії вона встигла закінчити

знамениті Вищі Бестужевські жіночі курси. В

24 «кременчуцький телеграфЪ» №29 (828)четвер 17 липня 2014 року SHAKE

Бывает – проснешься, как птица,

крылатой пружиной на взводе,

и хочется жить и тру-диться;

но к завтраку это прохо-дит.

Смотрясь весьма солид-но и серьезно

под сенью философско-го фасада,

мы вертим полушария-ми мозга,

а мыслим – полушария-ми зада.

Пришел я к горестному мнению,

От наблюдений долгих лет:

Вся сволочь склонна к единению,

А все порядочные – нет.

Обманчив женский вне-шний вид,

поскольку в нежной плоти хрупкой

натура женская таитединство арфы с мясо-

рубкой.

Я живу, постоянно крас-нея

за упадок ума и морали:раньше врали гораздо

честнееи намного изящнее

крали.

Россияне живут и ждут,уловляя малейший знак,понимая, что их нае…

(цензура)ут,но не зная, когда и как.

Я никак не пойму, отчеготак я к женщинам пагуб-

но слаб;может быть, из ребра

моегобыло сделано несколь-

ко баб?

Любую можно кашу мировую

затеять с молодежью горлопанской,

которая Вторую Миро-вую

уже немного путает с Троянской.

Есть в каждой нравственной сис-теме

Идея, общая для всех:

Нельзя и с теми быть, и с теми,

Не предавая тех и тех.

анеКДоТЫ

– Чем  занимался на выходных?

– Футбол смотрел.– Какой результат?– Шесть бутылок пива в

субботу и восемь в воскре-сенье.

Россия и Украина похо-жи, как две бутылки мине-ралки. Только одна без газа.

– Думала, ему  только ceкc нужен. Оказывается, ему еще и жрать подавай!

Объявление: Киевский метрополитен приглашает на работу опытного чаба-на – для управления пасса-жиропотоком в часы «пик».

– Извините, а  какой здесь пароль от Wi-Fi?

– Это же похороны!!!– «Похороны» с малень-

кой буквы или с большой?

Есть четыре типа лжи: ложь, наглая ложь, статис-тика и российские СМИ.

Первоклассник читает слоги:

– БА, БУ, БЫ...Отец из комнаты:– А не рановато ли?

– Я  ль на  свете всех милее, всех румяней и белее?

– Ты  прекрасна, спору нет. Убери, блин, пистолет.

– Не могу понять, что у меня с зубами. В  бесплатной кли-нике говорят, что они все здоровые. В частных говорят, что  лечить не перелечить.

– Ты смогла бы выйти замуж по расчету?

– Я так люблю деньги, что это все равно будет брак по любви.

– Цель Вашего визита в Голландию?

– Приуныла я чего то.

– Не знаю, как  у вас, но  мои нервные клетки не только восстанавлива-ются, но  ещё и  пытаются отомстить виновным в их гибели!

Интересно, а кто опред-еляет, что  новый корм для  собак теперь стал еще вкуснее?

«Что-то пошло не так!» – думал Колобок, доедая Лису...

Виктор понял, что  его посадят, когда его адвокат начал с фразы: «Ну и что, что он ворует».

проГНоз поГоды в кремеНЧуГе

ДЕНЬ НОЧЬ НОЧЬДЕНЬДЕНЬ

четверг, 17 июля

переменная облачность переменная облачность, дождь переменная облачность

Воскресенье, 20 июля

ясно

Суббота, 19 июля

+22НОЧЬ ДЕНЬ

+30НОЧЬ

+21

ЗнаеТе Ли вЫ, чТо...… в мире есть только одна страна, которая защищает интересы своих граждан исключительно начужой территории – рФ.

… лучше три раза подумать, а потом – промолчать.… винни пухне хотел жениться, номысль омедовом месяце сводила егос ума.… кто-то анекдоты читает, кто-то ихзаписывает. акому-то вних приходится участвовать.

+30+31 +30 +21 +19

Пятница, 18 июля

ЭвоЛЮция

Три стадии развития мужчины

1. «АГУ» — младенец.2. «АГА» — подросток3. «УГУ» — муж.

УниКаЛЬная меТоДиКа

«И ЧЁ?»У вас есть проблема? Для её устранения просто

используйте простой уникальный алгоритм:1. Сядьте удобнее и во весь голос озвучьте свою

проблему.2. Задайте себе первый проверочный вопрос «И чё?»3. Ответьте на заданный себе вопрос…4. Задайте второй проверочный вопрос «И чё?»5. Снова ответьте себе на заданный вопрос…Следуйте алгоритму, повторяя проверочный вопрос «И

чё?» до тех пор, пока в качестве ответа не услышите от себя «Да ничё!» Поздравляем, проблема уничтожена!

ничеГо не меняеТся

Страшная сказка с Раковки

2060 г. Прилетаешь домой после экскурсии на Марс, снимаешь экзоскелет, даёшь ванне указание наполниться и телепор-тироваться в спальню. Сам в это время копируешь из мозга на флешку воспомина-ния об экскурсии. Затем залезаешь в ванну, а она… ЛЕДЯНАЯ. Ты совсем забыл, что опять до осени отключили горячую воду.

Пришел я к горестному

вЫсоКая поЭЗия

«Гарики» от Губермана7 июля 1936 года родился один из самых ярких поэтов-сатириков современности Игорь Губерман, знаменитый своими афористичными четверостишьями – «гариками».

Автор фото: Олександр Грінченко

Цікаві знімки відомих фотографів Кременчука дивіться цього тижня

на нашому сайті telegraf.in.ua