БЕРДЯНСЬК - Berdyanskrada.berdyansk.net/wp-files/file/Pravila_zabudovi_mista.pdf · 2011....

Затверджено Рішення вісімдесят шостої сесії міської ради V скликання від „30” червня 2010 р. № 32

БЕРДЯНСЬК

ПРАВИЛА ЗАБУДОВИ МІСТА

Розробники: Український державний науково-дослідний інститут проектування міст „Діпромісто” Управління архітектури та містобудування виконавчого комітету Бердянської міської ради

2

ЗМІСТ

ВСТУП .............................................................................................................................................................................. 4

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ....................................................................................................................... 4

СТАТТЯ 1. ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗМІСТ ПРАВИЛ .......................................................................................................... 4 СТАТТЯ 2. УЧАСНИКИ ВІДНОСИН В СФЕРІ ДІЇ ПРАВИЛ ТА ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ ................................................... 6 СТАТТЯ 3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНИХ, ГРОМАДСЬКИХ ТА ПРИВАТНИХ ІНТЕРЕСІВ, ВІДКРИТОСТІ ТА

ДОСТУПНОСТІ ПРАВИЛ................................................................................................................................................. 8 СТАТТЯ 4. УЧАСТЬ ГРОМАДЯН, ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У ВИКОНАННІ ПРАВИЛ ........................................ 8 СТАТТЯ 5. ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ПРАВИЛ .................................................................................................................. 9

РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПЛАНУВАННЯ, ЗАБУДОВИ ТА БЛАГОУСТРОЮ МІСТА ............. 9

СТАТТЯ 6. ПОРЯДОК ПЛАНУВАННЯ, ЗАБУДОВИ, РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА ІНШОГО ВИКОРИСТАННЯ ТЕРИТОРІЙ ТА

ОКРЕМИХ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК .................................................................................................................................. 9 СТАТТЯ 7. ВИДИ ЗАБУДОВИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК В МЕЖАХ ЗОН ...................................... 12 СТАТТЯ 8. ЗЕМЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ ПІД ЧАС ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЇ ТА БУДІВНИЦТВА ОБ’ЄКТА .......................... 13 СТАТТЯ 9. ОСНОВНІ УМОВИ ТА ОБМЕЖЕННЯ ЩОДО ЗАБУДОВИ ТА ІНШОГО ВИКОРИСТАННЯ ОКРЕМИХ

ТЕРИТОРІЙ ................................................................................................................................................................... 14

РОЗДІЛ ІІІ. РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА БУДІВЕЛЬ, СПОРУД ТА ІНШИХ ОБ’ЄКТІВ .............................................................................................................................. 17

СТАТТЯ 10. ПЕРЕДПРОЕКТНІ РОБОТИ .................................................................................................................... 17 СТАТТЯ 11. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ МІСЦЕВИХ АРХІТЕКТУРНИХ І МІСТОБУДІВНИХ КОНКУРСІВ .................... 19 СТАТТЯ 12. ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ .................................................................................................... 20 СТАТТЯ 13. ПАЙОВА УЧАСТЬ (ВНЕСОК) ЗАМОВНИКА У СТВОРЕННІ І РОЗВИТКУ ІНЖЕНЕРНО-ТРАНСПОРТНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ МІСТА ................................................................................................................ 23 СТАТТЯ 14. МІСТОБУДІВНІ УМОВИ І ОБМЕЖЕННЯ ЗАБУДОВИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ........................................ 25 СТАТТЯ 15. ІНЖЕНЕРНІ ВИШУКУВАННЯ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА ................................................................................ 26 СТАТТЯ 16. ПОРЯДОК РОЗРОБКИ, ПОГОДЖЕННЯ ТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЛЯ

БУДІВНИЦТВА .............................................................................................................................................................. 27

РОЗДІЛ ІV. ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИТЛОВО-ГРОМАДСЬКОГО, ПРОМИСЛОВОГО ТА ІНШИХ ВИДІВ БУДІВНИЦТВА (РЕКОНСТРУКЦІЇ) ...................................................................................................................... 30

СТАТТЯ 17. ПОРЯДОК НАДАННЯ ДОЗВОЛІВ НА ВИКОНАННЯ ПІДГОТОВЧИХ І БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ .................. 30 СТАТТЯ 18. БУДІВЕЛЬНІ РОБОТИ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬСЯ БЕЗ ДОЗВОЛУ .................................................................. 32 СТАТТЯ 19. ОСНОВНІ ВИМОГИ ЩОДО ВИКОНАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ РОБІТ ........................................................... 34 СТАТТЯ 20. ПРИЙНЯТТЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ЗАКІНЧЕНИХ БУДІВНИЦТВОМ (РЕКОНСТРУКЦІЄЮ) ОБ’ЄКТІВ .... 35 СТАТТЯ 21. АРХІТЕКТУРНО-ТЕХНІЧНИЙ ПАСПОРТ ОБ’ЄКТА ............................................................................... 35 СТАТТЯ 22. ПОРЯДОК ВИЯВЛЕННЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ САМОЧИННОМУ БУДІВНИЦТВУ В МІСТІ ........................ 35

РОЗДІЛ V. РЕКОНСТРУКЦІЯ, РЕСТАВРАЦІЯ, КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ОБ’ЄКТІВ (ЧАСТИНИ СПОРУДИ, БУДІВЛІ), ПЕРЕПЛАНУВАННЯ КВАРТИР ТА ІНШИХ ВБУДОВАНО-ПРИБУДОВАНИХ ПРИМІЩЕНЬ ............................................................................................................................................................... 38

СТАТТЯ 23. ПОРЯДОК РЕКОНСТРУКЦІЇ, РЕСТАВРАЦІЇ, КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ ОБ’ЄКТІВ (ЧАСТИНИ

СПОРУДИ, БУДІВЛІ) ..................................................................................................................................................... 38 СТАТТЯ 24. ПОРЯДОК РЕКОНСТРУКЦІЇ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ І ПРИМІЩЕНЬ, КВАРТИР ПІД ОБ’ЄКТИ

ГРОМАДСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ................................................................................................................................. 40 СТАТТЯ 25. ПОРЯДОК ПРИБУДОВИ ЛОДЖІЙ ДО ПЕРШИХ ПОВЕРХІВ БАГАТОКВАРТИРНИХ ЖИТЛОВИХ

БУДИНКІВ ..................................................................................................................................................................... 43 СТАТТЯ 26. ПОРЯДОК ПЕРЕПЛАНУВАННЯ ТА ПЕРЕОБЛАДНАННЯ ЖИТЛОВИХ ТА НЕЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕНЬ44 СТАТТЯ 27. ПОРЯДОК ОПОРЯДЖЕННЯ ФАСАДІВ БУДИНКІВ І СПОРУД ................................................................. 45 СТАТТЯ 28. ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ДОДАТКОВОГО ОБЛАДНАННЯ ................................................................ 46

РОЗДІЛ VІ. БУДІВНИЦТВО (РЕКОНСТРУКЦІЯ) ПРИВАТНИХ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ САДИБНОГО ТИПУ ................................................................................................................................................... 46

СТАТТЯ 29. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ НА БУДІВНИЦТВО ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЖИТЛОВОГО

БУДИНКУ ...................................................................................................................................................................... 46 СТАТТЯ 30. ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ НОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ................................. 48 РОЗДІЛ VІІ. ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНЕ БУДІВНИЦТВО ТА ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ МІСТА ...................................................................................................................................................................................... 50

3

СТАТТЯ 31. ПРОЕКТУВАННЯ ТА БУДІВНИЦТВО ОБ’ЄКТІВ ТРАНСПОРТУ, ВУЛИЧНО-ДОРОЖНЬОЇ МЕРЕЖІ ТА

ОБ’ЄКТІВ ІНЖЕНЕРНОГО ОБЛАДНАННЯ МІСТА ......................................................................................................... 50 СТАТТЯ 32. ІНЖЕНЕРНА ПІДГОТОВКА ТА ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЇ .............................................................................. 52

РОЗДІЛ VІІІ. БЛАГОУСТРІЙ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ. ТИМЧАСОВІ СПОРУДИ. ЗОВНІШНЯ РЕКЛАМА .............................................................................................................................................. 53

СТАТТЯ 33. БЛАГОУСТРІЙ ТЕРИТОРІЙ МІСТА ....................................................................................................... 53 СТАТТЯ 34. ОХОРОНА ТА УТРИМАННЯ ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ ............................................................................ 55 СТАТТЯ 35. ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕРИТОРІЙ ТА ОБЛАДНАННЯ ПЛЯЖІВ ..................................................... 57 СТАТТЯ 36. АРХІТЕКТУРНО-ХУДОЖНЄ ТА МОНУМЕНТАЛЬНО-ДЕКОРАТИВНЕ ОФОРМЛЕННЯ МІСТА. ЗОВНІШНЄ АРХІТЕКТУРНО-ДЕКОРАТИВНЕ ОСВІТЛЕННЯ ........................................................................................ 58 СТАТТЯ 37. РОЗМІЩЕННЯ ТИМЧАСОВИХ СПОРУД ................................................................................................ 59 СТАТТЯ 38. РЕКОНСТРУКЦІЯ ЗУПИНКОВИХ КОМПЛЕКСІВ ................................................................................... 60 СТАТТЯ 39. ЗОВНІШНЯ РЕКЛАМА ........................................................................................................................... 62

РОЗДІЛ ІХ. ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ......................................................................................... 64

СТАТТЯ 40. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ДІЛЯНОК, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ В ОХОРОННИХ ЗОНАХ ПАМ’ЯТОК

КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ........................................................................................................................................... 64 СТАТТЯ 41. КОМПЛЕКСНІ ОХОРОННІ ЗОНИ ........................................................................................................... 65 СТАТТЯ 42. ЗОНИ ОХОРОНЮВАНОГО ЛАНДШАФТУ .............................................................................................. 67 СТАТТЯ 43. ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД .......................................................................................................... 67

РОЗДІЛ Х. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ФІЗИЧНИХ І ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ...... 68

СТАТТЯ 44. ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАННЯМ ПРАВИЛ ....................................................................... 68 СТАТТЯ 45. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ФІЗИЧНИХ І ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ .............................. 69

РОЗДІЛ ХІ. ПЛАНУВАЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ, ЯКІ ДІЮТЬ НА ТЕРИТОРІЇ МІСТА .................................... 69

СТАТТЯ 46. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ДІЛЯНОК, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ В ЗОНАХ ВПЛИВУ ІНЖЕНЕРНО-ТРАНСПОРТНИХ КОМУНІКАЦІЙ ТА САНІТАРНО-ЗАХИСНИХ ЗОНАХ ........................................................................ 70 СТАТТЯ 47. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ДІЛЯНОК, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ В ОХОРОННИХ ЗОНАХ ПАМ’ЯТОК

КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ........................................................................................................................................... 75

РОЗДІЛ ХІІ. КАРТОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ ...................................................................................................... 77

СТАТТЯ 48. ПЛАН ЗОНУВАННЯ ТЕРИТОРІЇ МІСТА ................................................................................................. 77 СТАТТЯ 49. СХЕМА ПЛАНУВАЛЬНИХ ОБМЕЖЕНЬ ................................................................................................. 77 СТАТТЯ 50. ПРОЕКТ ЗОН ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ............................................................................. 77 ДОДАТКИ .................................................................................................................................................................. 78 ДОДАТОК № 1 .............................................................................................................................................................. 78 ДОДАТОК № 2 .............................................................................................................................................................. 87 ДОДАТОК № 3 ............................................................................................................................................................ 118 ДОДАТОК № 4 ............................................................................................................................................................ 120

4

ВСТУП Правила забудови м. Бердянськ – це місцевий нормативно-правовий

акт, який встановлює порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови в межах зон, визначених планом зонування.

Правила забудови м. Бердянськ (далі – Правила) розроблені на основі генерального плану відповідно до Законів України „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про планування і забудову територій”, „Про основи містобудування”, Земельного Кодексу України та інших нормативно-правових актів державної влади, а також відповідно до документів, що визначають основні напрямки розвитку міста, охорони та використання його культурної спадщини, навколишнього природного середовища.

Головною метою запровадження Правил є забезпечення ефективної реалізації генерального плану м. Бердянськ, раціонального використання території, створення повноцінного та безпечного для здоров’я середовища, вирішення архітектурно-містобудівних завдань з комплексної забудови міста, стимулювання інвестиційної діяльності фізичних та юридичних осіб, урахування законних державних, громадських та приватних інтересів під час проведення містобудівної діяльності.

Правила застосовуються одночасно з нормативами та стандартами, що встановлені уповноваженими органами з метою забезпечення життєдіяльності та екологічної безпеки населення, надійності споруд, збереження навколишнього середовища, культурної спадщини тощо.

Правила є обов’язковими для виконання всіма установами, підприємствами та організаціями міста, юридичними та фізичними особами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, які здійснюють проектування та будівництво в м. Бердянськ.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

СТАТТЯ 1. Призначення та зміст Правил

Правила забудови міста – нормативно-правовий акт, яким на основі

затвердженої містобудівної документації встановлюються режим та порядок використання, забудови земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування.

5

Ці Правила розроблені згідно з Конституцією України, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Законом України „Про основи містобудування”, Законом України „Про планування і забудову територій”, Земельним кодексом України, іншими Законами України та нормативно-правовими актами, якими регулюються питання забудови і використання території населених пунктів відповідно до вимог безпеки та охорони здоров’ям населення, охорони навколишнього середовища, пам’яток історії та культури а також містобудівельними документами, що визначають напрями територіального розвитку Бердянська, охорони та використання його культурної спадщини.

Правила складаються з текстової частини та графічної частини – плану зонування.

Текстова частина Правил включає: загальні вимоги до забудови та благоустрою території міста; принципи встановлення єдиних умов та обмежень використання

земельних ділянок; порядок планування, забудови та іншого використання територій,

регулювання земельних відносин під час забудови територій та окремих земельних ділянок;

процедури розроблення, погодження, затвердження містобудівної документації та внесення змін до неї;

процедури забезпечення державних, громадських та приватних інтересів під час забудови та іншого використання території міста;

порядок надання юридичним та фізичним особам вихідних даних для проектування, проведення топогеодезичних та інженерно-геологічних пошукових робіт, погодження та затвердження проектної документації, надання дозволу на виконання будівельних робіт, прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва та їх реєстрації;

загальні вимоги щодо виконання благоустрою та озеленення забудованих територій;

порядок розміщення споруд, що зводяться тимчасово для обслуговування населення, встановлення рекламно-інформаційного обладнання та елементів зовнішнього дизайну.

Графічна частина Правил включає план зонування території м. Бердянськ за видами функціонального призначення, схеми планувальних обмежень забудови та іншого використання земельних ділянок відповідно до Генерального плану м. Бердянськ, розрахованого на період до 2026 р., затвердженого рішенням шістдесят восьмої сесії Бердянської міської ради V скликання від 25.06.2009 р. № 8 „Про затвердження Генерального плану міста Бердянська”.

Правила поширюють свою чинність на всіх суб’єктів містобудівельної діяльності та є обов’язковими для всіх суб’єктів усіх форм власності на земельні ділянки, будівлі та споруди міста, а також для проектних, вишукувальних, будівельних організацій, усіх видів інженерних служб, що проводять роботи у місті, незалежно від їх дислокації, належності та

6

форм власності, для всіх управлінь та відділів міськвиконкому під час здійснення планування, проектування, вишукувань, будівництва, реконструкції, ремонту та обслуговування будь-яких територій міста, експертної оцінки міських земель.

СТАТТЯ 2. Учасники відносин в сфері дії Правил та їх повноваження 1. Учасниками правовідносин в сфері дії Правил є міська рада, її

виконавчий комітет, міський голова, управління архітектури та містобудування, управління земельних відносин, інші структурні підрозділи міськвиконкому та міської ради, територіальний орган Держкомзему, територіальний орган інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, інші зацікавлені місцеві органи виконавчої влади, фізичні та юридичні особи.

2. Для забезпечення дотримання встановленого Правилами відповідно до законодавства порядку забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок Бердянська міська рада:

- затверджує за поданням виконавчого комітету внесення змін до Правил;

- встановлює режим використання окремих земельних ділянок та категорій земель у випадках, визначених Правилами;

- виконує інші функції відповідно до законодавства.

3. Виконавчий комітет міської ради: - забезпечує організацію виконання Правил; - визначає у встановленому законодавством порядку відповідно до

рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;

- готує і подає на затвердження ради відповідні місцеві містобудівні програми, генеральний план міста, іншу містобудівну документацію;

- встановлює на відповідній території режим використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність;

- координує на відповідній території діяльність суб’єктів містобудування щодо комплексної забудови міста;

- надає відповідно до чинного законодавства містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок;

- проводить громадське обговорення містобудівної документації, місцевих правил забудови;

- бере участь в роботі з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у порядку, встановленому законодавством;

- організовує роботи, пов’язані зі створенням і веденням містобудівного кадастру міста;

7

- здійснює в установленому порядку державний контроль за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при планування і забудові відповідних територій; зупиняє у випадках, передбачених законодавством, будівництво, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об’єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому середовищу;

- здійснює контроль за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності в районах, що зазнають впливу небезпечних природних і техногенних явищ і процесів;

- організовує охорону, реставрацію та використання об’єктів культурної спадщини;

- вирішує відповідно до законодавства спори з питань містобудування.

4. Управління архітектури та містобудування виконкому Бердянської міської ради (УАМ):

- здійснює організаційне забезпечення виконання Правил, координацію діяльності інших підрозділів міськвиконкому (за дорученням міського голови), міських служб органів виконавчої влади у сфері дії Правил;

- готує за письмовим запитом фізичних, юридичних осіб інформацію про переважні і допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови земельних ділянок у кожній зоні;

- готує висновки щодо вибору фізичними та юридичними особами відповідно до Правил, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земельних ділянок;

- готує висновки щодо відповідності Правилам запропонованого будівництва для надання зацікавленим особам дозволу на будівництво або дозволу на відхилення від Правил;

- готує вихідні дані для проектування об’єктів містобудування, здійснює погодження цих даних у разі необхідності з підприємствами, установами та організаціями, що надають технічні умови, або отримує додаткову інформацію від них;

- готує та подає Бердянській міській раді пропозиції щодо надання певним земельним ділянкам статусу невідповідного використання;

- здійснює моніторинг процесів виконання Правил та підготовку за його результатами щорічної доповіді міській раді про хід реалізації Правил, а за необхідності – пропозицій щодо внесення змін до них;

- здійснює ведення плану зонування території та внесення до нього затверджених доповнень і змін;

- здійснює організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності архітектурно-містобудівної ради.

8

СТАТТЯ 3. Забезпечення державних, громадських та приватних інтересів, відкритості та доступності Правил

1. Правилами передбачені: - для забезпечення державних і громадських інтересів – можливість

розміщення відповідних видів забудови та іншого використання земельних ділянок для потреб органів державного управління, місцевого самоврядування, об’єктів рекреаційного, оздоровчого, природоохоронного, історико-культурного призначення, комунального господарства, оборони, зовнішнього транспорту тощо, додержання вимог законодавства, державних будівельних ті інших норм, врахування громадської думки при виконанні Правил;

- для забезпечення приватних інтересів – надання фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття права на забудову та інше використання земельних ділянок, на зміну виду забудови та іншого використання земельних ділянок згідно з інтересами власників та інвесторів, захист майнових прав, створення умов безпечного функціонування об’єктів містобудування, а також недопущення знецінення землі та іншої нерухомості внаслідок містобудівних рішень, прозорість і зрозумілість порядку прийняття цих рішень.

2. Для гарантування відкритості та доступності всієї інформації щодо забудови та іншого використання земельних ділянок, яка міститься в Правилах, виконавчий комітет Бердянської міської ради забезпечує всім фізичним та юридичним особам можливості ознайомлення з Правилами та одержання необхідних даних шляхом:

- публікації Правил та відкритого продажу їх примірників усім зацікавленим особам;

- створення умов для безперешкодного ознайомлення з картографічними та текстовими матеріалами Правил у повному обсязі, надання УАМ зацікавленим особам витягів із Правил, у т. ч. фрагментів плану зонування та карти обмежень, іншої інформації про допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови земельних ділянок відповідної зони.

СТАТТЯ 4. Участь громадян, громадських організацій у виконанні Правил

Право участі громадян, громадських організацій у прийнятті рішень

щодо забудови та іншого використання території міста відповідно до законодавства та процедур, встановлених Правилами, реалізується шляхом:

- розгляду пропозицій і зауважень, поданих громадянами та організаціями, а також інших питань, що становлять громадський інтерес, на засіданнях Бердянської міської ради та її виконавчого

9

комітету з обов’язковою участю зацікавлених осіб; - проведення на вимогу громадськості незалежної експертизи,

розроблення і внесення на розгляд альтернативних рішень з питань забудови та іншого використання території міста;

- ініціювання членами територіальної громади розгляду міською радою (в порядку місцевої ініціативи) або проведення місцевого референдуму з найважливіших питань реалізації Правил;

- проведення громадських слухань у сфері містобудування у випадках, передбачених законодавством.

СТАТТЯ 5. Внесення змін до Правил

1. Внесення змін до Правил може бути ініційовано кожним з

учасників відносин у сфері компетенції Правил. Зміни можуть стосуватися процедурних норм, типів та меж зон, переліку допустимих та переважних видів, єдиних умов і обмежень забудови та іншого використання земельних ділянок.

2. Внесення змін до Правил обов’язково здійснюється у зв’язку з: - змінами існуючих та прийняттям нових нормативно-правових актів

загальнодержавного, регіонального та місцевого значення, які регулюють питання забудови та іншого використання земельних ділянок;

- коригуванням Генерального плану міста, іншої містобудівної документації;

- змінами у дії природних і антропогенних обмежень забудови та іншого використання території;

- результатами громадських обговорень застосування Правил; - інших підставами, встановленими чинним законодавством. Пропозиції щодо внесення змін до Правил з відповідними

обґрунтуваннями вносяться на розгляд виконавчого комітету Бердянської міської ради, який розглядає вказані пропозиції та при згоді з ними надає міському голові рекомендацію внести проект змін до Правил на розгляд міської ради.

РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПЛАНУВАННЯ, ЗАБУДОВИ ТА

БЛАГОУСТРОЮ МІСТА

СТАТТЯ 6. Порядок планування, забудови, реконструкції та іншого використання територій та окремих земельних ділянок

1. Планування території м. Бердянськ здійснюється відповідно до

10

законодавства та Генерального плану м. Бердянськ, затвердженого рішенням Бердянської міської ради від 25.06.2009 р. № 8 „Про затвердження Генерального плану міста Бердянська”, а також іншої затвердженої містобудівної та проектно-кошторисної документації з дотриманням державних, стандартів та цих Правил.

Генеральний план м. Бердянськ, розроблений на період до 2026 р., - це містобудівна документація, яка визначає принципові рішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території м. Бердянськ. Генеральний план розвитку міста є основою для вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення, розміщення всіх видів будови, розробки проектів конкретних об’єктів.

Генеральним планом міста визначаються: потреби в територіях для забудови та іншого використання; потреба у зміні межі населеного пункту, черговість і пріоритетність

забудови та іншого використання територій; межі функціональних зон, пріоритетні та допустимі види

використання та забудови територій; планувальна структура та просторова композиція забудови

населеного пункту; загальний стан довкілля населеного пункту, основні фактори його

формування, містобудівні заходи щодо поліпшення екологічного і санітарно-гігієнічного стану;

території, які мають будівельні, санітарно-гігієнічні, природоохоронні та інші обмеження їх використання;

інші вимоги, визначені державними будівельними нормами. Матеріали Генерального плану міста використовуються як вихідні

дані при розробленні іншої містобудівної документації та проектів забудови, місцевих правил забудови, інвестиційних програм і проектів, програм соціально-економічного розвитку, планів земельно-господарського устрою міста.

Містобудівна документація – генеральний план міста, детальний план територій, проект червоних ліній, проект забудови територій, проект розподілу територій – затверджується Бердянською міською радою.

Затверджена міською радою містобудівна документація архівується в УАМ для використання у містобудівній діяльності.

2. Рішення щодо забудови, землекористування, благоустрою території в межах м. Бердянськ приймаються на основі переліку дозволених переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок, єдиних умов та обмежень, що діють у межах зон, визначених схемою зонування і поширюються у рівній мірі на всі розміщені в одній зоні земельні ділянки, об’єкти нерухомості незалежно від форм власності.

Винятком є транспортні та інженерно-технічні комунікації: автомобільні шляхи, вулиці, під’їзди. Використання території існуючих та

11

перспективних технічних зон інженерних споруд визначаються їх цільовим призначенням. Перелік об’єктів, що дозволяється розміщувати у межах відводів вказаних територій, затверджується відповідними галузевими нормативними документами.

Зони, для яких встановлюються переважні та допустимі види забудови та використання, єдині умови та обмеження графічно відображені на схемі зонування м. Бердянськ (М 1:10000).

Межі зон встановлено по червоним лініям, межам земельних ділянок, адміністративним межам міста тощо.

План зонування території міста є окремим розділом Правил. 3. План червоних ліній визначає розташування червоних ліній. Для забезпечення регулювання і містобудівного контролю при

забудові, реконструкції і благоустрою території міста, при відведенні земельних ділянок, встановленні умов їх використання у складі містобудівної документації призначаються геодезично фіксовані границі – червоні лінії, які відокремлюють території вулиць і доріг всіх категорій від інших функціональних територій міста.

4. У разі відсутності затвердженої містобудівної документації або необхідності внесення змін до містобудівної документації, а також при розміщенні об’єкта в умовах існуючої забудови для принципового визначення граничних параметрів об’єкта містобудування розробляється містобудівне обґрунтування.

Необхідність розроблення містобудівного обґрунтування визначається в кожному конкретному випадку УАМ або інвестором під час вибору земельної ділянки для розміщення об’єкта містобудування, підготовки висновку з питань відведення земельної ділянки, уточнення граничних параметрів об’єкта.

Зміст і завдання, обсяги матеріалів містобудівного обґрунтування визначаються відповідно до вимог ДБН Б.1.1-4-2009 „Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження містобудівного обґрунтування”.

Містобудівне обґрунтування розробляється організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання таких проектних робіт.

Розроблення та погодження містобудівного обґрунтування забезпечується замовником за участі розробника. Містобудівне обґрунтування погоджується з УАМ, іншими органами державного нагляду в залежності від мети містобудівного обґрунтування та містобудівної ситуації.

5. Розміщення об’єктів будівництва в кварталах (мікрорайонах) існуючої забудови здійснюється за рахунок вільних територій, які визначаються на підставі проекту реконструкції та проекту розподілу території кварталу (мікрорайону).

12

СТАТТЯ 7. Види забудови та використання земельних ділянок в межах зон

1. Уся без виключення територія м. Бердянськ підрозділена на зони

(додаток № 2) відповідно до функціонального призначення міських земель, передбаченого Генеральним планом міста.

Розміщення нового будівництва, реконструкція і ремонт (зокрема з прибудовою і перебудовою) будівель і споруд, використання земель, виділення земельних ділянок і перепланування території в кожній зоні повинні відповідати вимогам цих Правил для цієї зони.

2. До переважних видів забудови та використання земельних ділянок у межах окремих зон відносяться :

- види забудови та використання, що за умов дотримання будівельних норм та стандартів, інших обов'язкових вимог, не забороняються (переважні види використання);

- види забудови та використання, що є супутніми видам переважного використання та є допоміжними до них (допустимі види використання). За умов відсутності на земельній ділянці переважного використання, супутній вид використання не вважається недозволеним, якщо інше спеціально не визначено цими Правилами або рішенням міської ради або її виконавчого органу.

3. До умовно допустимих видів забудови та використання земельних ділянок у межах окремих зон відносяться види забудови та використання об'єктів містобудування, для яких необхідні спеціальні дозволи або спеціальні узгодження.

4. Інженерно-технічних об'єктів, споруд, комунікацій, що забезпечують реалізацію переважних та допустимих видів використання для окремих земельних ділянок (електрозабезпечення, водозабезпечення, водовідведення, газозабезпечення, телефонні мережі тощо) є також дозволеними, за умов їх відповідності будівельним нормам та правилам, стандартам, що перевіряються під час узгодження будівельної документації. Інженерно-технічні об’єкти, споруди, що розташовані на спеціально призначених земельних ділянках та забезпечують використання та функціонування об'єктів містобудування в масштабах однієї чи декількох зон, є об’єктами, для розміщення яких необхідне спеціальне узгодження.

5. Види використання об'єктів містобудування, що відсутні у переліку дозволеного використання згідно зі Схемою зонування, є недозволеними для відповідної функціонально-територіальної зони.

6. З метою раціонального використання земель територіальної громади міста, забезпечення благоустрою, озеленення, збереження резервних територій, вільних від забудови, дозволити власникам садиб відведення земельних ділянок для ведення городництва за умови їх розташування суміжно з існуючою ділянкою садибної забудови. При цьому загальна площа ділянки під городництво не повинна

13

перевищувати 0,1 га.

СТАТТЯ 8. Земельні відносини під час забудови території та будівництва об’єкта

1. Забудова територій, що надаються для містобудівних потреб,

здійснюється відповідно до Генерального плану, іншої містобудівної документації з дотриманням вимог законодавства, державних норм та цих Правил.

2. Особливості використання територій, що надаються для містобудівних потреб, встановлюються Бердянською міською радою в межах наданих їй повноважень.

З метою збереження поверхневих водних об’єктів, охорони їх від забруднення і засмічення, встановити уздовж Азовського моря, Бердянської затоки, лиманів на вільних від громадської забудови землях в межах міста Бердянськ сорокаметрову прибережну захисну смугу.

На землях уздовж Азовського моря, Бердянської затоки, лиманів в межах міста Бердянська в районах Лісок, Песок, Слободки, громадська забудова яких вже сформована, прибережна захисна смуга встановлюється в кожному окремому випадку з урахуванням ситуації, що склалася, та містобудівної документації.

3. Надання вільних від забудови територій, для будівництва об'єктів містобудування здійснюється на конкурентних засадах, окрім визначених законодавством випадків.

4. Особа, зацікавлена в отриманні земельної ділянки для будівництва об’єкта містобудування, звертається з відповідним клопотанням до Бердянської міської ради. Оформлення права користування земельною ділянкою здійснюється відповідно до норм Земельного кодексу України та відповідних рішень Бердянської міської ради.

5. Наявність підстав для розроблення містобудівного обґрунтування визначається в кожному конкретному випадку УАМ під час вибору місця розташування земельної ділянки для розміщення об’єкта містобудування та підготовки висновку з питань відведення земельної ділянки, уточнення граничних параметрів об’єкта та/або інвестором (замовником, забудовником).

6. У разі наявності під час вибору місця розташування земельної ділянки для розміщення об’єкта містобудування необхідності розроблення містобудівного обґрунтування, рішення міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є також дозволом на розроблення містобудівного обґрунтування, про що зазначається у вказаному рішенні.

7. У разі розробки містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта

14

містобудування у його складі викладаються містобудівні умови і обмеження забудови відповідної земельної ділянки, які затверджуються рішенням міської ради одночасно із затвердженням містобудівного обґрунтування.

8. Рішенням про передачу (надання) земельної ділянки в користування (у власність), прийнятим за результатами розгляду погодженої в установленому порядку документації із землеустрою, затверджується містобудівне обґрунтування розміщення об’єкта містобудування разом із містобудівними умовами і обмеженнями забудови земельної ділянки.

9. Рішення міської ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування (у власність) для будівництва об'єкта містобудування, прийняте у встановленому порядку, дає право для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, вихідних даних для проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт.

СТАТТЯ 9. Основні умови та обмеження щодо забудови та іншого використання окремих територій

1. Гранична висота (поверховість) будинків та споруд визначається

на підставі затвердженого детального плану території, а у разі відсутності затвердженого детального плану - на підставі проекту забудови кварталу або містобудівного (історико-містобудівного) обґрунтування та уточнюється під час погодження проектної документації на будівництво конкретного об'єкта.

2. Усі проектні, інженерно-вишукувальні роботи, технічні обстеження та інші роботи виконуються організаціями, які мають ліцензію на виконання відповідного виду робіт.

3. При проектуванні і будівництві нових та реконструкції існуючих житлових будинків за рішенням міської ради, виконавчого комітету міської ради можуть встановлюватись вимоги до інвестора (замовника) щодо передбачення в проектах будинків згідно з містобудівним розрахунком відповідно до державних норм і правил вбудовано-прибудованих в перші-другі поверхи приміщень та будівництва окремо розташованих об'єктів обслуговування населення соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, поліклініки, об’єкти торгівлі, побуту, зв’язку та іншого повсякденного обслуговування мікрорайонного рівня).

Вартість будівництва об’єктів соціальної сфери (загальноосвітні та дошкільні навчальні заклади, поліклініки, лікарні) враховується при визначенні розміру пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за умови передачі цих об’єктів у власність територіальної громади міста.

4. Для забезпечення вимог щодо безперешкодного руху інвалідів та

15

громадян з порушеннями опорно-рухових функцій під час проектування та будівництва слід забезпечувати облаштування спеціальних пристроїв для інвалідів:

- улаштування пандусів (спеціальних підйомників) у жилих будинках, об'єктах громадського та культурного обслуговування населення;

- улаштування пониженого бортового каменю для проїзду інвалідних візків.

У разі неможливості облаштування цих пристроїв в умовах існуючої забудови під час реконструкції існуючих будівель та споруд у проектах наводяться відповідні обґрунтування.

5. При проектуванні нових багатоквартирних та реконструкції існуючих житлових будинків передбачається улаштування замково-переговорних пристроїв на вхідних дверях будинків, спеціальних приміщень для консьєржів, розміщення аварійних технічних служб, дільничних інспекторів міліції.

Під час проектування і будівництва, реконструкції житлових будинків передбачати не менше одного машиномісця на кожну квартиру.

6. У разі спорудження об’єкта в існуючій міській забудові інвестор (замовник) до початку проектування забезпечує обстеження та фіксацію технічного стану існуючих будинків і споруд, що знаходяться в безпосередній близькості до будівельного майданчика.

Акти обстеження об’єктів до початку виконання будівельних, ремонтно-будівельних робіт підписуються замовником, проектною організацією, що проводить обстеження, і власником або балансоутримувачем існуючого будинку за дорученням власника будинку.

У складі проектної документації передбачаються заходи щодо безпечної експлуатації будинків і споруд, що знаходяться в безпосередній близькості до будівельного майданчика, під час будівництва (обстеження, встановлення маяків, огляд, вишукування, попередні укріплення фундаментів та конструкцій за спеціальною документацією або розділом у проектній документації).

7. У межах зон охорони будівель-пам’яток місцевого значення, що мають архітектурну, історичну і культурну цінність, перелік яких затверджено рішенням виконкому міської ради від 24.03.2009 р. № 126 „Про затвердження переліку будівель-пам’яток місцевого значення, що мають архітектурну, історичну і культурну цінність”, суб’єкти містобудівної та інвестиційної діяльності дотримуються режиму використання територій зон охорони пам’яток.

8. Утримання зелених насаджень у місті здійснюється відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 р. № 105, природоохоронного, санітарного та іншого законодавства з урахуванням збереження місць поширення рослин та тварин, занесених до Червоної

16

книги України та Зеленої книги України. 9. У разі коли нове будівництво (реконструкція) об’єктів пов’язане із

знесенням зелених насаджень, то дозвіл на знесення або пересадження зелених насаджень оформлюється відповідно до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 р. № 1045” (зі змінами до нього).

10. При проектуванні об’єктів громадського харчування, в тому числі тимчасових літніх майданчиків, об’єктів масового перебування та відпочинку людей слід передбачати влаштування громадських убиралень, підключених до інженерних мереж.

11. Не допускається будівництво будівель та споруд, окрім об’єктів, призначених для відпочинку та дозвілля населення, на територіях зелених насаджень загального користування: парків, скверів, бульварів, набережних.

12. Забороняється розміщення об’єктів нерухомості, прибудов до існуючих будинків, які виходять за межі червоних ліній вулиць, доріг, майданів.

Облаштування в межах червоних ліній ґанків, східців, перепадів висот, окремих входів до нежитлових вбудовано-прибудованих приміщень з вулиць допускається на підставі проектних рішень, погоджених УАМ, за умов забезпечення нормативних вимог трасування та утримання інженерних мереж, безпечного та зручного пересування інвалідів у візках, людей з дитячими колясками, пішоходів.

13. Забороняється під час перепланування приміщень у багатоквартирних житлових будинках:

- об’єднувати лоджії і балкони з помешканнями квартир шляхом розбирання зовнішніх стін;

- об’єднувати квартири по вертикалі з повним або частковим розбиранням міжповерхових перекриттів, дахів, мансард без затвердженої проектної документації;

- влаштовувати прорізи в несучих стінах без затвердженої в установленому порядку проектної документації;

- розбирати підготовку під підлоги на звукотеплоізоляційній основі при ремонті, що призводить до неприпустимого акустичного дискомфорту в квартирах, розміщених нижче поверхом;

- улаштовувати прибудови до перших поверхів багатоквартирних житлових будинків для веранд та господарських приміщень квартир з бокових та дворових фасадів будинків без розробленої та затвердженої в установленомі порядку проектної документації та дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (далі – інспекції ДАБК) на виконання будівельних робіт.

Забороняється реконструкція, перепланування квартир в панельних багатоквартирних житлових будинках .

14. При проектуванні підприємств торгівлі і громадського харчування,

17

установ культури і мистецтва, підприємств побутового обслуговування населення, лікувально-профілактичних установ також слід передбачати місця відстою велосипедів з спеціальним обладнанням.

15. Не допускається самочинне коригування розроблених і затверджених в установленому порядку робочих проектів будівництва громадських і багатоквартирних житлових будинків із збільшенням їх поверховості та інших змін їх конструктивно - технічних параметрів без відповідного дозволу виконавчого комітету Бердянської міської ради та погодження автора проекту.

РОЗДІЛ ІІІ. РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА БУДІВЕЛЬ, СПОРУД ТА ІНШИХ ОБ’ЄКТІВ

СТАТТЯ 10. Передпроектні роботи

1. Для здійснення робіт з проектування, будівництва об’єкта містобудування (далі – об’єкт) інвестор (замовник) має отримати дозвіл на його проектування та будівництво.

Дозволом на проектування та будівництво об’єктів містобудування є: - рішення Бердянської міської ради про надання земельної ділянки в

постійне користування, передачу її у власність або в оренду (суперфіцій) для будівництва об’єкта містобудування;

- рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради про надання дозволу на проведення проектно-вишукувальних робіт та будівництво об’єкта містобудування у разі наявності у забудовника документів, що відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, посвідчують право на земельну ділянку, право власності або користування об’єктом нерухомого майна.

2. Власникам чи користувачам нерухомого майна, які не мають права власності чи користування на земельну ділянку і звернулись до Бердянської міської ради з клопотанням щодо набуття такого права, дозвіл на проектування та будівництво може надаватись Ії виконавчим комітетом. У цьому випадку дії інвестора (замовника) щодо отримання вихідних даних, виконання геодезичних та інших вишукувальних робіт, розроблення містобудівного обґрунтування, передпроектних пропозицій, проектних робіт до прийняття рішення міської ради про надання земельної ділянки для будівництва є інвестиційним ризиком інвестора.

3. Дозвіл на будівництво об’єкта містобудування не є документом, що посвідчує право на землю.

Дозвіл на проектно-вишукувальні роботи та будівництво об’єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт

18

без одержання відповідного дозволу інспекції ДАБК. У разі якщо фізична або юридична особа не розпочала будівельні

роботи протягом двох років від дня отримання дозволу виконавчого комітету Бердянської міської ради на будівництво об’єкта містобудування, цей дозвіл втрачає чинність. Поновлення дозволу відбувається за рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради.

4. Для отримання дозволу на проектування та будівництво юридичні та фізичні особи, які мають наміри щодо вкладення інвестицій, готують попередню інформацію про:

- функціональне призначення об’єкта інвестування та його складові частини;

- бажані (орієнтовні) основні техніко-економічні показники: загальна площа і кількість квартир, продукція і потужність (для об’єктів виробничого призначення); місця (для закладів освіти, культури, охорони здоров’я, громадського харчування та ін.),торгівельна площа: (для офісів, багатофункціональних комплексів та ін.); показники об’єктів комунального та іншого призначення; чисельність працюючих;

- бажане місце розміщення об’єкта на території м. Бердянськ; - орієнтовна площа ділянки (території); - особливі умови функціонування (за наявністю); - відомості про державну реєстрацію. 5. Інвестор (замовник) може виконати (замовити) без спеціальних

дозволів і погоджень ескізний проект, передпроектні пропозиції, містобудівне обґрунтування архітектурно-містобудівних вирішень щодо забудови території бажаного місця розташування об’єкта з урахуванням інформації про правовий статус, допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок.

Такі передпроектні пропозиції не є стадіями проектування і розглядаються архітектурно-містобудівною радою, а також УАМ виконавчого комітету Бердянської міської ради під час підготовки висновків щодо можливості розміщення об’єктів містобудування, вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів містобудування у порядку вирішення питань формування забудови території міста.

У разі намірів розташувати об’єкт у кварталі (мікрорайоні) з існуючою забудовою замовник (забудовник), визначений в установленому порядку, забезпечує розробку містобудівного обґрунтування щодо розміщення об’єкта містобудування, яке має містити містобудівний розрахунок щодо наявності забезпечення об’єкта проектування та існуючої забудови необхідною інфраструктурою за чинними нормами ДБН 360-92** „Містобудування, планування та забудова міських і сільських поселень”, а також пропозиції щодо розподілу території кварталу (мікрорайону).

Зазначенні матеріали готуються на договірних засадах організаціями, які мають відповідну ліцензію.

6. Для виконання передпроектних пропозицій інвестор (замовник)

19

має право отримувати від підрозділів виконавчого комітету Бердянської міської ради відповідно до Закону України „Про планування та забудову територій” встановлену інформацію про правовий статус, допустимі види забудови та інше використання земельних ділянок без отримання дозволу на проектування та будівництво, згоди власника або користувача зазначеної земельної ділянки.

СТАТТЯ 11. Порядок проведення місцевих архітектурних і містобудівних конкурсів

1. Метою проведення місцевих архітектурних і містобудівних

конкурсів є виявлення найкращих проектних пропозицій з організації архітектурно-планувальних та просторових рішень об’єктів містобудування, впровадження відкритих методів регулювання забудови міста, покращання містобудівного середовища, раціонального використання території міста та залучення інвестиційних коштів для виконання програм соціально-економічного розвитку міста.

Проведення місцевих архітектурних і містобудівних конкурсів здійснюється у випадках, коли розміщення об’єктів архітектури має суттєвий вплив на розвиток та формування забудови міста.

2. Рішення про проведення місцевих архітектурних і містобудівних конкурсів приймає виконком міської ради на підставі подання УАМ.

Склад конкурсної комісії місцевого архітектурного і містобудівного конкурсу затверджується рішенням виконкому міської ради про проведення конкурсу на визначені об’єкти містобудування.

Підготовка та організація місцевих архітектурних і містобудівних конкурсів проводиться в такому порядку:

- формування переліку об’єктів містобудування, які повинні розглядатись на конкурсних засадах;

- підготовка програми та умов конкурсу, які готує УАМ; - підготовка проекту рішення виконкому міської ради про

проведення місцевих архітектурних і містобудівних конкурсів на забудову містобудівної території;

- публікація інформаційного повідомлення про проведення конкурсу;

- подання заяв фізичними та юридичними особами на участь у конкурсі;

- обробка заяв та іншої інформації щодо участі в конкурсі; - проведення конкурсу; - підбиття підсумків конкурсу та їх опублікування; - оформлення подальшого права на проектування та забудову

об’єктів містобудування, згідно з порядком, встановленим цими Правилами.

20

3. Право брати участь у місцевих архітектурних і містобудівних конкурсах мають громадяни України, суб'єкти господарювання за участю українських та іноземних юридичних осіб і громадян, а також міжнародні організації, іноземні юридичні та фізичні особи, фізичні особи без громадянства.

Протягом 7 днів після прийняття відповідного рішення виконкому про проведення місцевого архітектурного і містобудівного конкурсу на об’єкт містобудування у засобах масової інформації публікується повідомлення про проведення конкурсу та його програма і вимоги.

Заяви на участь у конкурсі подаються до УАМ протягом одного місяця.

Обробка заяв та інших матеріалів, визначених програмою і умовами конкурсу здійснюється УАМ, підготовка демонстраційних матеріалів – учасником конкурсу.

Дата та місце проведення конкурсу визначається відповідним рішенням виконкому.

Засідання конкурсної комісії оформляється протоколом. 4. У разі невиконання переможцем конкурсу вимог рішення

виконкому „Про проведення містобудівного конкурсу” конкурсна комісія має право на перегляд попереднього рішення щодо визначення переможця та в місячний термін, після прийняття відповідного рішення конкурсної комісії, звернутися до виконкому щодо проведення конкурсу вдруге.

СТАТТЯ 12. Вихідні дані для проектування

1. Проекти на всі види будівництва розробляються на підставі вихідних даних для проектування, до яких належать:

містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, завдання на проектування об’єкта архітектури, технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта, інші вихідні дані, що випливають з призначення об’єкта, необхідні

для його проектування. Надання вихідних даних замовнику забезпечується відповідними

органами державного нагляду, підрозділами виконавчого комітету, комунальними підприємствами, установами, організаціями, які експлуатують інженерні мережі та забезпечують підключення об’єкта будівництва до інших мереж.

Механізм надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування визначається Порядком надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 489.

2. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс містобудівних і архітектурних вимог до

21

проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів містобудування, встановлені законодавством та затвердженою містобудівною документацією.

В містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки визначається також перелік необхідних технічних умов, інших вихідних даних на проектування і будівництво об’єкта, що підлягають отриманню замовником, встановлюється стадійність проектування.

До містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки не можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень об'єкта архітектури, його внутрішнього оздоблення, інші умови і вимоги, якщо вони не встановлені законодавством, містобудівною документацією, не зумовлені необхідністю збереження існуючої забудови, довкілля і охорони пам’яток історії та культури.

Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки є чинними до завершення будівництва цього об'єкта, але не менше двох і не більше п'яти років.

Термін дії містобудівних умов та обмежень продовжується на один рік і після завершення цього терміну знову підлягає продовженню з урахуванням можливих змін державних норм, а також містобудівної ситуації.

При проектуванні і здійсненні будівництва об’єктів містобудування забудовник зобов’язаний додержуватися містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

Містобудівні умови і обмеження розробляються за формою, наведеною в додатку № 3 Правил.

3. В залежності від призначення об’єкта та умов його розміщення УАМ може встановити у містобудівних умовах і обмеженнях необхідність отримання додаткових вихідних даних:

- матеріали технічних обстежень будинків і споруд, що підлягають реконструкції, а також тих, що безпосередньо межують з проектованими будинками та спорудами і знаходяться в зоні впливу будівельно-монтажних робіт, з технічними висновками і відповідними рішеннями замовника (забудовника) по них (можуть бути виконані на замовлення інвестора у процесі розроблення проектно-кошторисної документації);

- ландшафтна оцінка території, погоджена УАМ; - акт обстеження (знесення, перенесення) зелених насаджень,

погоджений в установленому порядку; - документи, що підтверджують згоду мешканців, власників,

орендаторів на відселення (переселення) з будинків та споруд, що підлягають знесенню (перебазуванню) та/або відповідні гарантії замовника;

- схвалені УАМ передпроектні пропозиції, якщо такі виконувались; - погоджене в установленому порядку містобудівне обґрунтування,

22

якщо таке виконувалось; - інші документи, необхідні для розроблення проекту. 4. Технічні умови (далі - ТУ) - це комплекс умов та вимог щодо

інженерного забезпечення об’єкта з визначенням джерел енергоносіїв, приймальних систем водовідведення, спеціальних умов експлуатації, місць приєднання до відповідних зовнішніх інженерних мереж, розрахункових інженерних навантажень, у тому числі водопостачання, каналізації, тепло-, електро-, газопостачання, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телебачення, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки, а також особливих умов здійснення будівництва.

На підставі завдання на проектування генпроектувальник виконує розрахунки потреб в навантаженнях на зовнішні міські інженерні комунікації і системи для забезпечення функціонування об’єкта будівництва.

На базі розрахункових інженерних нормативів генпроектувальник розробляє опитувальні листи і передає їх замовникові.

Замовник (забудовник) разом з відповідними проектувальниками замовляє у міських службах та інших відповідних організаціях ТУ щодо інженерного забезпечення об’єкта.

Виконання технічних умов є обов’язковим для інвестора, замовника (забудовника), генпроектувальника, будівельника.

Міські служби та організації надають технічні умови у п’ятнадцятиденний строк (робочі дні) з дня реєстрації відповідного клопотання замовника або уповноваженої ним особи, відповідно до чинного законодавства та порядку надання, який встановлюється Кабінетом міністрів України.

Термін дії ТУ встановлюється міською службою або організацією, що надає ТУ, виходячи з нормативних термінів проектування і будівництва, але не менше двох років і не більше п’яти років, у разі необхідності подовжується згідно з чинним законодавством.

5. Завдання на проектування об’єкта інвестування (будівництва) (далі – об’єкта) є офіційним документом інвестора, замовника (забудовника), який надається генпроектувальнику і містить основні реквізити і техніко-економічні показники об’єкта будівництва, вимоги щодо його планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей, основних параметрів, вартості, організації та термінів його будівництва, а також особливі вимоги щодо його експлуатації, які повинні входити до складу проектно-кошторисної документації, розробляється замовником (забудовником) разом з проектувальником і затверджується інвестором і який складається відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, технічних умов.

Склад завдання на проектування залежить від особливостей об’єкта містобудування і умов будівництва.

23

СТАТТЯ 13. Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта

містобудування в місті, зобов’язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Бердянськ.

Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

До пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста не залучаються замовники у разі здійснення будівництва:

об'єктів будь-якого призначення на замовлення органів державної влади або міської ради за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів;

будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється на конкурсній основі;

об'єктів, що споруджуються замість пошкоджених або зруйнованих внаслідок стихійного лиха чи техногенних аварій.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста визначається у договорі, укладеному з виконавчим комітетом, відповідно до встановленого розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Встановлений виконавчим комітетом розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених виконавчим комітетом, не може перевищувати:

10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення);

24

4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення.

Виконавчому комітету забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема, житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею.

Розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації виконавчим комітетом звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Істотними умовами договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є:

розмір пайового внеску; терміни (графік) оплати пайового внеску; відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайового

внеску (участі) замовника у створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.

Кошти, отримані як пайова участь (внесок) замовників об'єктів містобудування, можуть використовуватися виключно на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Спори, пов'язані з пайовою участю (внеском) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, вирішуються судом.

Механізм відрахування відсотка коштів на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури визначити порядком, затвердженим міською радою.

25

СТАТТЯ 14. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки

1. Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки

надаються виконавчим комітетом Бердянської міської ради. Для отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки замовник звертається до виконкому із заявою щодо наміру забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви додаються:

- копія свідоцтва про державну реєстрацію – для юридичних осіб; копія документа, що посвідчує фізичну особу, – для громадян;

- копія документа, що засвідчує право замовника на земельну ділянку (державний акт на право власності/постійного користування земельною ділянкою, договір оренди, згода власника земельної ділянки на реалізацію наміру забудови, якщо ділянка не перебуває у власності замовника і орендується із земель приватної власності);

- у разі якщо намір забудови передбачає реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, технічне переоснащення об'єкта містобудування - копія документа про наявність у замовника права власності на об'єкт містобудування, а за умови відсутності такого права - засвідчена нотаріально копія документа про згоду власника (власників) об'єкта містобудування на проведення зазначених робіт;

- схема місця розташування земельної ділянки з відображенням зони впливу об’єкта містобудування, планувальних обмежень, граничної площі забудови, благоустрою, інших видів використання, пропонованого розміщення будівель і споруд, наявних інженерних мереж.

2. Виконавчий комітет Бердянської міської ради надає зазначену заяву до УАМ для визначення відповідності намірів забудови земельної ділянки цим Правилам (зонуванню), містобудівній документації.

У разі, якщо наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам містобудівної документації та видам використання території, встановленим Правилами, державними нормами, УАМ протягом місяця з дня реєстрації заяви інформує замовника щодо цієї невідповідності та надає рекомендації стосовно можливої зміни намірів забудови земельної ділянки.

У разі, якщо наміри належать до переважного чи допустимих видів забудови відповідної території, УАМ у двотижневий термін з дня реєстрації заяви готує містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки та проект рішення виконкому про надання містобудівних умов і обмежень.

Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки є невід’ємною частиною відповідного рішення виконкому.

3. Замовник, який має наміри забудови, які не відповідають містобудівним умовам і обмеженням, встановленим для земельної ділянки, може звернутися до виконкому з додатковими пропозиціями та

26

обґрунтуванням цих намірів забудови щодо доцільності (недоцільності) внесення змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, містобудівної документації. Виконком надає доручення УАМ щодо надання пропозицій до внесення змін до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, містобудівної документації та надає згоду на розроблення містобудівного обґрунтування або відмову, про що повідомляє замовнику.

На підставі зазначених пропозицій УАМ міська рада приймає рішення про відмову у внесенні змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови або про надання згоди на розроблення містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта із застосуванням процедури проведення громадського обговорення.

За результатами громадського обговорення містобудівного обґрунтування, на підставі пропозицій стосовно внесення змін до містобудівної документації, місцевих правил забудови, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, міська рада приймає відповідне рішення.

Проект рішення Бердянської міської ради про затвердження містобудівного обґрунтування розміщення об’єкта містобудування готується УАМ.

4. У випадку проектування та реконструкції окремих частин будівлі, споруди (у разі зміни функцій житлового приміщення на нежитлові, виробничі або навпаки, зміни техніко-економічних показників), зокрема реконструкції цокольного поверху, підвалів (з влаштуванням власного входу з вулиці) та реставрації, ремонту, пристосування пам'яток культурної спадщини національного, місцевого значення замовник отримує архітектурно-планувальні вимоги, що є документом, який визначає комплекс архітектурно-технічних вимог та умов проектування об’єкта. Порядок розробки, надання, форма та зміст архітектурно-планувальних вимог до проектування визначається виконкомом.

СТАТТЯ 15. Інженерні вишукування для будівництва 1. Розроблення проектної документації на будівництво об’єктів без

проведення інженерних вишукувань не допускається. Необхідність проведення та основні види інженерних вишукувань

для будівництва відповідно до вимог законодавства і ДБН А.2.1-1-.2008 „Вишукування, проектування і територіальна діяльність. Вишукування. Інженерні вишукування для будівництва” визначаються генпроектувальником (замовником) та відображаються у завданні на проектування або в технічному завданні, яке затверджується замовником.

Інженерні вишукування виконуються підприємствами, організаціями

27

та установами, які мають ліцензію у відповідності до складності об’єкта, що проектується.

2. Підприємства, які проводять на території міста інженерні вишукування, передають до УАМ оригінали топографо-геодезичних матеріалів виконаних вишукувань та геологічні звіти для технічного приймання, контролю, постійного зберігання і подальшого використання у містобудівній діяльності в порядку, встановленому відповідно до Інструкції з топографо-геодезичного знімання ГКНТА - 2.04-02-98.

Матеріали топографо-геодезичних вишукувань М 1:2000, 1:500, 1:200, що не мають штампів УАМ про дозвіл на виконання проектно-вишукувальних робіт; про нанесення червоних ліній, технічних коридорів інженерних мереж, проектних меж ділянки (території), вважаються недійсними. Розроблення проектів з використанням таких матеріалів не допускається.

3. Проведення інженерних вишукувань на землях заповідників, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва дозволяється за погодженням з УАМ.

Археологічні дослідження здійснюються в порядку, визначеному законодавством.

4. Власники земельних ділянок та підприємства, що виконують на ділянках будівельні чи опоряджувальні роботи, забезпечують збереження пунктів Державної геодезичної мережі. Знесення геодезичних знаків заборонено.

Роботи з перенесення знаків виконують спеціалізовані підприємства за погодженням з УАМ, Головним управлінням геодезії, картографії та кадастру Мінекобезпеки України за рахунок коштів інвестора, замовника (забудовника).

СТАТТЯ 16. Порядок розробки, погодження та затвердження

проектної документації для будівництва 1. Комплекс робіт, пов’язаний із створенням об’єкта архітектури,

виконується в порядку, обумовленому Законами України „Про архітектурну діяльність” та „Про планування і забудову територій”, ДБН А.2.2-3-2004 „Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва”.

Замовлення на проектування об’єкта проектувальник одержує безпосередньо від замовника або за підсумками архітектурного конкурсу.

Проектна документація на будівництво об'єкта розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням державних стандартів, норм і правил, Правил забудови м. Бердянськ.

Кількість стадій проектування визначається замовником та проектувальником з урахуванням вимог п. 2.5 ДБН А.2.2-3-2004 „Склад,

28

порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва” та головним архітектором міста.

Проектно-кошторисна документація може розроблятися з визначенням черг будівництва і пускових комплексів, якщо це передбачено завданням на проектування та містобудівними умовами і обмеженнями.

2. Розроблена проектна документація підлягає погодженню з УАМ, міською санітарно-епідеміологічною станцією, органом пожежного нагляду, з міськими службами та ресурсопостачальними організаціями, які видали ТУ, якщо така вимога передбачена цими ТУ.

З УАМ необхідне погодження проектної документації у разі: - зміни колірного та конструктивного рішення фасадів будинків; - зміни архітектурних рішень, які впливають на характер

навколишньої забудови, що склалася раніше; - зміни конструктивних рішень, які можуть викликати небезпечні

ситуації в майбутньому. Погодження проектної документації з УАМ відбувається: - на засіданнях архітектурно-містобудівної ради при УАМ; - головним архітектором міста. 3. Склад архітектурно-містобудівної ради затверджується рішенням

виконавчого комітету міської ради відповідно до Типового положення про архітектурно-містобудівні ради при спеціально уповноважених місцевих органах містобудування та архітектури, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 14 травня 2007 р. № 15.

Узгодження проектів на засіданнях архітектурно-містобудівної ради оформлюється витягом з протоколу засідання ради.

Узгодження проектної документації в робочому порядку виконується головним архітектором міста після розгляду матеріалів та оформлюється відповідним висновком.

Висновку погодження проектної документації в робочому порядку надається номер протоколу попереднього засідання архітектурно-містобудівної ради та порядковий номер запису в книзі реєстрації проектів, узгоджених в робочому порядку, із зазначення дати підписання проекту головним архітектором міста або заступником головного архітектора міста.

4. Згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 04.03.1999 р. № 51 „Про затвердження Правил організації виконання комплексної державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва” інвестиційні програми і проекти будівництва (за винятком робочої документації) підлягають обов’язковій комплексній державній експертизі незалежно від джерел фінансування, за винятком об’єктів, що відносяться до „Переліку об’єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи”,

29

затвердженого наказом Держбуду України від 12.11.2003 р. № 187. Відповідальним виконавцем комплексної державної експертизи в

Запорізькій області є Запорізька обласна Служба Української державної інвестиційної експертизи при облдержадміністрації („Облдержінвестекспертиза”).

5. Узгоджена та затверджена проектна документація дійсна протягом 2 (двох) років з моменту її затвердження. Якщо будівництво об’єкта не розпочато протягом зазначеного терміну, проектна документація підлягає узгодженню в частині, що суперечить містобудівній ситуації, яка склалася на теперішній час, або зміни умов інженерного забезпечення об’єкта.

Проектна документація на будівництво об’єктів, розроблена відповідно до наданих містобудівних умов і обмежень, не підлягає погодженню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та органами охорони культурної спадщини, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами.

Один екземпляр проектної документації (пояснювальна записка, розділи ГП, ПОБ, АБ та інші проектні матеріали), погоджені з УАМ, надаються забудовником для зберігання в архіві УАМ. Оригінали проектної документації зберігаються у фізичних та юридичних осіб, які є розробниками всієї проектної документації або її частини. Замовник (забудовник) та підрядник на виконання будівельних робіт зберігають у себе один екземпляр проектної документації. При зміні власника (користувача) об’єкта капітального будівництва комплект проектної документації попереднім власником (користувачем) об’єкта передаються новому власнику (користувачу).

6. Проектна документація підлягає затвердженню. Проектна документація, розроблення якої фінансується із залученням коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ і організацій державної власності (крім випадків, передбачених законодавством України), затверджуються Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади, підприємствами, установами і організаціями державної власності – залежно від кошторисної вартості об’єктів.

Проектна документація, яка фінансується за рахунок інших джерел, затверджується в порядку, визначеному інвесторами. Затвердження проекту замовником відображається в офіційному документі у вигляді наказу (розпорядження або рішення), в якому наводяться основні дані та техніко-економічні показники об’єкта, та може бути здійснено за наявності погодження архітектурно-планувальної частини проекту УАМ та позитивного висновку державної експертизи.

30

РОЗДІЛ ІV. ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИТЛОВО-ГРОМАДСЬКОГО, ПРОМИСЛОВОГО ТА ІНШИХ ВИДІВ БУДІВНИЦТВА (РЕКОНСТРУКЦІЇ)

СТАТТЯ 17. Порядок надання дозволів на виконання підготовчих і

будівельних робіт 1. Надання дозволів на виконання будівельних робіт та на виконання

підготовчих робіт здійснюється відповідно до Порядку надання дозволу на виконання підготовчих робіт та Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. № 1104.

Дозвіл на виконання будівельних (підготовчих) робіт на всі види будівництва в м. Бердянськ надається територіальним органом інспекції ДАБК.

Дозвіл на виконання будівельних робіт - документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд (далі - будівельні роботи).

Надання дозволу на виконання будівельних робіт здійснюється на безоплатній основі з додержанням вимог Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

2. Для одержання дозволу на виконання будівельних робіт замовник та підрядник подають до інспекції ДАБК заяву, до якої додаються:

- замовником будівництва: документ, що засвідчує право власності чи користування земельною

ділянкою, або договір суперфіцію; проектна документація на будівництво, погоджена та затверджена в

установленому законодавством порядку; відомості про здійснення авторського і технічного нагляду; копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи

споруду, або письмова згода його власника на проведення будівельних робіт (у разі реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта містобудування);

- підрядником будівництва: копії установчого документа та свідоцтва про державну реєстрацію; копія ліцензії на виконання функцій генерального підрядника

будівництва об'єкта, засвідчена в установленому законом порядку; договір (контракт) підряду на будівництво об'єкта; документ про призначення відповідальних виконавців робіт; відомості про кваліфікацію та досвід спеціалістів, які братимуть

участь у виконанні замовлення; пропозиції щодо залучення субпідрядників. 3. Для організації будівництва та підготовки будівельного

31

майданчика до початку виконання будівельних робіт з будівництва об’єкта замовник може отримати дозвіл на виконання підготовчих робіт.

Дозвіл на виконання підготовчих робіт - документ, що засвідчує право замовника, підрядника на виконання до будівництва об'єкта таких робіт, як підготовка земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки під забудову, спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, підведення тимчасових інженерних мереж, улаштування під’їзних шляхів, складування будівельних матеріалів.

Для одержання дозволу на виконання підготовчих робіт замовник подає до інспекції ДАБК заяву, до якої додаються:

документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, одержані в установленому законом порядку;

проект виконання підготовчих робіт, погоджений та затверджений відповідно до вимог державних будівельних норм;

документ про призначення відповідальних виконавців підготовчих робіт.

Посадові особи інспекції ДАБК не мають права вимагати для одержання дозволу на виконання будівельних (підготовчих) робіт документи, не передбачені законодавством.

Документи для отримання дозволів на виконання будівельних (підготовчих) робіт приймаються та видаються представником інспекції ДАБК в дозвільному центрі „Єдиний офіс”.

4. Інспекція ДАБК розглядає протягом місяця (десяти робочих днів) з дня реєстрації заяви подані документи та приймає рішення про надання дозволу на виконання будівельних (підготовчих) робіт або відмову в його наданні.

Дозвіл на виконання підготовчих робіт надається на строк не більш як один рік; дозвіл на виконання будівельних робіт надається на строк будівництва об’єкта або на строк дії договору (контракту) підряду на будівництво об’єкта.

Інспекція ДАБК одночасно з наданням дозволу на виконання будівельних (підготовчих) робіт або відмовою у його наданні письмово інформує про це виконавчий комітет міської ради.

Підставою для відмови у наданні дозволу на виконання будівельних (підготовчих) робіт є:

неподання документів, необхідних для прийняття рішення про надання такого дозволу;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства; наявність недостовірних відомостей у поданих документах. У разі прийняття рішення про відмову в наданні зазначеного дозволу

32

заявникові надсилається протягом п'яти робочих днів відповідне повідомлення з обґрунтуванням причин відмови.

Рішення про відмову в наданні дозволу на виконання будівельних (підготовчих) робіт може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.

5. Строк дії дозволу на виконання будівельних робіт може бути продовжений за зверненням замовника не більш як на один рік.

Для продовження строку дії дозволу на виконання будівельних робіт замовник подає до інспекції ДАБК заяву та оригінал дозволу на виконання будівельних робіт.

Інспекція ДАБК приймає протягом трьох робочих днів з дня надходження заяви рішення щодо продовження строку дії дозволу на виконання будівельних робіт та одночасно інформує про прийняте рішення виконавчий комітет міської ради.

У разі коли право на будівництво об'єкта передано іншому замовникові або змінено будівельну організацію (генерального підрядника або підрядника), дозвіл на виконання будівельних робіт підлягає перереєстрації в інспекції ДАБК.

Замовник зобов'язаний в установленому порядку повідомити у семиденний строк про початок проведення будівельних робіт інспекції ДАБК, що видала відповідний дозвіл, у довільній формі. У разі коли проведення будівельних робіт не потребує дозволу, про їх початок повідомляється в зазначений строк інспекції ДАБК.

У разі прийняття рішення про скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних (підготовчих) робіт інспекція ДАБК повідомляє у десятиденний строк замовника, підрядника та виконавчий комітет міської ради про прийняте рішення.

Рішення про скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних (підготовчих) робіт може бути оскаржено до суду в установленому законом порядку.

Виконання будівельних (підготовчих) робіт на об'єктах без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт або без належно затвердженого проекту вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

СТАТТЯ 18. Будівельні роботи, які виконуються без дозволу

Перелік будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл,

затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. № 1104.

Без одержання дозволу можуть виконуватися такі будівельні роботи: - перепланування квартир у багатоквартирних житлових будинках та

33

кімнат у гуртожитках, а також об'єктів громадського призначення із збереженням несучої конструкції, без перевищення допустимих навантажень на перекриття, стіни та фундаменти за умови дотримання існуючих архітектурно-планувальних вимог, державних будівельних норм, місцевих правил забудови;

- відновлення або посилення чи поліпшення окремих конструкцій будівель та споруд, зокрема таких, що перебувають в аварійному стані, без зміни їх функціонального призначення і архітектурного вигляду;

- установлення приладів для ведення відокремленого обліку енергоносіїв, гарячої і холодної води;

- виконання робіт з улаштування засобів для забезпечення безперешкодного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлово-громадського призначення;

- виконання робіт з будівництва приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, прибудов до них загальною площею до 500 кв. метрів включно, господарських будівель і споруд, а також підключення приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, прибудов до них, господарських будівель і споруд до газових мереж низького тиску та інших інженерних мереж;

- підключення приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків, господарських споруд, прибудов до газових мереж низького тиску та інших інженерних мереж;

- встановлення на присадибній земельній ділянці тимчасових об'єктів (навісів, наметів, кіосків, накриття, літніх душових кабін, теплиць тощо);

- переустановлення обладнання в межах приміщення; - улаштування чи закриття дверних або віконних прорізів; - збільшення житлової чи допоміжної площі шляхом демонтажу

перегородок, комор, печей, камінів, грубок, вітрин, засклення балконів і лоджій;

- проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та відновлення об'єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення;

- знесення і демонтаж будівель та споруд для здійснення нового будівництва відповідно до законодавства;

- зведення тимчасових будівель та споруд, у тому числі контейнерного типу, без улаштування фундаментів;

- улаштування малих архітектурних форм, пристроїв вуличної реклами з легких конструкцій без улаштування фундаментів;

- улаштування дитячих майданчиків, майданчиків для відпочинку людей, озеленення прибудинкової території, будівництво спортивних майданчиків у дворах і мікрорайонах;

- відновлення або влаштування вимощення навколо будівлі з метою недопущення розмивання або перезволоження ґрунту під фундаментом;

- улаштування огорожі приватних земельних ділянок (за згодою суміжних землевласників).

34

Виконання робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації.

СТАТТЯ 19. Основні вимоги щодо виконання будівельних робіт 1. Будівельні роботи здійснюються за договором підряду, укладеним

між замовником і генпідрядником відповідно до календарного плану проекту організації будівництва, затвердженого у складі проекту будівництва.

2. З метою організації будівельних робіт на будівельному майданчику генпідрядником розробляється і затверджується проект виконання робіт, який погоджується із замовником, проектувальником і субпідрядниками будівництва.

Розпочинати будівництво без затвердженого проекту виконання робіт забороняється.

3. Будівництво дозволяється розпочинати після облаштування будівельного майданчика, створення побутових умов для робітників.

4. Якість виконання будівельно-монтажних робіт, а також їх відповідність затвердженому проекту будівництва забезпечується генпідрядником і субпідрядниками, постійно контролюється замовником, проектувальником.

5. Контроль в процесі виконання будівельних робіт проводиться інспекцією ДАБК, іншими контролюючими органами, відповідними службами самоврядного контролю та нагляду в галузі містобудування у встановленому законодавством порядку.

Власники об’єктів нерухомості, їх довірені особи (підрядники, забудовники) зобов’язані забезпечити вільний доступ представникам органів контролю та нагляду на місце проведення робіт, можливість ознайомлення з відповідною документацією та огляд вже виконаних робіт на об’єкті.

Представники контролюючих органів мають право вільно виконувати внутрішній та зовнішній огляд об’єкта нерухомості, одержувати від власників об’єкта необхідну інформацію, знайомитись з документацією, яка відноситься до використання об'єкту нерухомості.

Власники об’єктів нерухомості зобов’язані надавати представникам контрольних органів допомогу у виконанні ними свої обов’язків.

6. Будівельні роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівлі, споруди, технічного переоснащення підприємства без оформлення дозволу на виконання будівельних робіт не допускаються.

35

СТАТТЯ 20. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом (реконструкцією) об’єктів

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом (реконструкцією)

об’єктів здійснюється в установленому законодавством порядку. Прийняття в експлуатацію об’єктів, розташованих на земельних ділянках, право власності чи користування якими не оформлено в установленому порядку, забороняється.

СТАТТЯ 21. Архітектурно-технічний паспорт об’єкта Згідно зі ст. 12 Закону України „Про архітектурну діяльність” та

„Положення про архітектурно-технічний паспорт об’єкта архітектури” (затвердженого наказом Держбуду України від 09.09.1999 р. № 220), на кожний завершений будівництвом об’єкт архітектури до його прийняття в експлуатацію складається архітектурно-технічний паспорт об’єкта архітектури, який виконує автор проекту спільно з генеральною підрядною організацією.

Архітектурно-технічний паспорт об’єкта розробляється з метою забезпечення архітектурної, конструктивної, технічної та функціональної ідентифікації об’єкта (будови) і визначає архітектурні, конструктивні, технічні та функціональні властивості завершеного будівництвом об’єкта, умови його надійної експлуатації, а також вимоги щодо захисту авторських прав за формою згідно з додатком № 4 Правил. Архітектурно-технічний паспорт розробляється після завершення будівництва.

Після підписання акта державної приймальної комісії затверджений УАМ архітектурно-технічний паспорт об’єкта передається:

- 1 примірник - організації, що експлуатуватиме об’єкт (будову); - 1 примірник – в УАМ для зберігання протягом усього періоду

експлуатації об’єкта архітектури. СТАТТЯ 22. Порядок виявлення та запобігання самочинному

будівництву в місті 1. Цей Порядок регулює процедуру вирішення питань, пов’язаних із

самочинним будівництвом на території міста, і поширюється на всіх суб’єктів господарювання, а також громадян, які здійснили або здійснюють самочинне будівництво на території міста.

Виявлення та запобігання самочинному будівництву, усунення його наслідків забезпечують:

36

- постійно діюча комісія з контролю за забудовою територій м. Бердянськ;

- постійно діюча міжвідомча комісія з розгляду звернень громадян, права яких порушуються співвласниками або сусідами шляхом самочинного будівництва житлових будівель, господарчо-побутових споруд, інших об'єктів нерухомого майна;

- управління архітектури та містобудування; - управління земельних відносин; - управління комунального господарства виконкому Бердянської

міської ради; - уповноважені органи (об’єднання співвласників багатоквартирних

будинків, житлово-будівельні кооперативи, власники (користувачі) земельних ділянок, власники будинків і споруд, майна), які здійснюють постійний контроль за дотриманням правил користування і експлуатації житлового і нежитлового фонду на закріпленій території незалежно від форми власності;

- інженерні служби міста. Контроль за виявленням та запобіганням самочинному будівництву

на території захисних, санітарних та охоронних зон здійснюється органами, які експлуатують споруди, що знаходяться на охоронних територіях, спеціально уповноваженими на це державними органами, інженерними службами міста.

2. Постійно діюча комісія з контролю за забудовою територій м. Бердянськ, яка діє на підставі рішення виконкому від 06.05.2008 № 218, проводить виїзні засідання на самочинні забудови (громадського і комерційного призначення) та реагує у відповідності до чинного законодавства.

Постійно діюча міжвідомча комісія з розгляду звернень громадян, права яких порушуються співвласниками або сусідами шляхом самочинного будівництва житлових будівель, господарчо-побутових споруд, інших об’єктів нерухомого майна, яка діє на підставі рішення виконкому від 02.03.2006 № 137, проводить виїзні засідання за зверненнями громадян, права яких порушуються самочинним будівництвом, та реагує у відповідності до чинного законодавства.

За результатами огляду будівництва на місці і розгляду наявних документів комісії складають протоколи на відповідність або невідповідність архітектурно-будівельним, протипожежним і санітарним (для об’єктів промисловості та інших екологічно небезпечних об’єктів – екологічним) нормативним вимогам самовільного будівництва, встановлює наявність істотного відхилення від проекту.

Складені протоколи комісій направляються на розгляд виконавчому комітету Бердянської міської ради.

3. Посадові особи, на яких покладено функцію з виявлення та запобігання самочинному будівництву, а також суб’єкти господарювання при встановленні фактів самочинного будівництва об’єктів

37

містобудування інформують про це інспекцію ДАБК у Запорізькій області. У випадках, коли самочинне будівництво ведеться на самовільно зайнятих земельних ділянках, інформують державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель у Запорізькій області, Бердянську природоохоронну міжрайонну прокуратуру Запорізької області для реагування у відповідності з чинним законодавством.

Управління комунального господарства виконкому направляє інформацію про встановлені факти самочинного будівництва, порушення благоустрою та оформлені юридичними особами та приватними підприємцями дозволи на розриття територій до інспекції ДАБК у Запорізькій області для використання в роботі та реагування у відповідності до чинного законодавства.

Для встановлення кількості об’єктів будівництва на території міста та їхнього цільового призначення УАМ веде єдиний реєстр об’єктів, які будуються згідно з чинним законодавством, та об’єктів самочинного будівництва на території м. Бердянськ.

4. При виявленні будівництва, здійсненого з істотним відхиленням від проекту будівництва, яке суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, або побудоване чи будується з істотним порушенням будівельних норм та правил, що підтверджене відповідними висновками УАМ, органу державного пожежного нагляду, державною санітарно-епідеміологічною службою, УАМ готує відповідний проект рішення, який виноситься виконавчим комітетом на розгляд Бердянської міської ради, щодо визначення на знесення об’єкта самочинного будівництва, яким зобов’язує забудовника знести або привести будівлю, споруду в попередній стан у відповідності до інвентарної справи із встановленням строку його виконання, але не більше ніж два місяці.

У разі невиконання (ухилення) або відмови забудовником (особи) про добровільне знесення самочинного будівництва в терміни, визначені рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

За наявності підстав юридичне управління виконавчого комітету Бердянської міської ради готує відповідні позовні заяви до суду про знесення самочинного будівництва за рахунок забудовника.

Право власності на самочинно збудований об'єкт може бути визначене за рішенням суду (ст. 375, ст. 376 Цивільного кодексу України).

38

РОЗДІЛ V. РЕКОНСТРУКЦІЯ, РЕСТАВРАЦІЯ, КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ОБ’ЄКТІВ (ЧАСТИНИ СПОРУДИ, БУДІВЛІ), ПЕРЕПЛАНУВАННЯ

КВАРТИР ТА ІНШИХ ВБУДОВАНО-ПРИБУДОВАНИХ ПРИМІЩЕНЬ Дозвіл на проектування та реконструкцію окремих частин будівлі,

споруди (у разі зміни функцій житлового приміщення на нежитлові, виробничі або навпаки, зміни техніко-економічних показників), у тому числі реконструкцію цокольного, першого поверхів, підвалів, улаштування окремих власних входів з вулиці до нежитлових приміщень; на реставрацію, ремонт, пристосування пам’яток культурної спадщини; на капітальний ремонт окремих частин будинків (фасадів, покрівель, горищ, балконів, лоджій, цокольних і перших поверхів та підвалів); переведення житлового будинку, житлового приміщення у нежитлові; перепланування та переобладнання житлових та нежитлових приміщень надається рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради, проект якого готує УАМ.

СТАТТЯ 23. Порядок реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єктів (частини споруди, будівлі)

1. Питання реконструкції включають: - будівельні роботи, що пов’язані зі зміною техніко-економічних

показників; - використання об’єкта за новим функціональним призначенням в

межах існуючих будівельних габаритів; - будівництво з розширенням існуючих будівель і споруд. Для отримання дозволів на реконструкцію будівлі, споруди або їх

окремих частин замовник до виконавчого комітету Бердянської міської ради надає заяву, а також:

копії правовстановлюючі документи на об’єкт нерухомого майна; копія технічного паспорту, виготовленого БТІ; згода власника (співвласників) будівлі на проведення таких робіт; бажані техніко-економічні показники; відомості про державну реєстрацію (для юридичних осіб); копія паспорту громадянина (для фізичних осіб); передпроектні пропозиції (у разі наявності); фотофіксація об’єкта; топографо-геодезичну зйомку М 1:2000, на якій позначається

ситуаційна схема розміщення ділянки (території) з нанесеними червоними лініями, магістральними мережами, межами історико-культурних заповідників, зонами охорони пам’яток культурної спадщини, природоохоронними зонами, межами земельної ділянки (території).

39

Для підготовки відповідного проекту рішення виконавчого комітету УАМ в разі необхідності може витребувати: викопіювання з чергового кадастрового плану (витяг з бази даних державного земельного кадастру); викопіювання з топографо-геодезичної зйомки М 1:500 з визначенням схеми меж проектування з орієнтовною площею, нанесеними інженерними мережами та спорудами та їх охоронними зонами.

2. Для здійснення реконструкції, яка передбачає зміну функціонального призначення або геометричних розмірів (улаштування прибудови) будівлі, споруди, замовник звертається до виконавчого комітету Бердянської міської ради із заявою про надання містобудівних умов і обмежень забудови об’єкта будівництва, до заяви додаються документи, зазначені в п. 1 цієї статті.

У разі відповідності намірів забудови містобудівній документації та видам використання території встановленим зонам УАМ готує містобудівні умови і обмеження забудови об’єкта будівництва, а також проект рішення виконкому про надання містобудівних умов і обмежень.

Містобудівні умови і обмеження забудови об’єкта будівництва є підставою для отримання інших вихідних даних для проектування об’єкта забудови та здійснення проектування.

3. Складовою частиною реконструкції об’єкта може бути його капітальний ремонт.

Для отримання дозволу на капітальний ремонт окремих частин будинків (фасадів, покрівель, горищ, балконів, лоджій, цокольних і перших поверхів та підвалів) за винятком аварійної ситуації замовник до виконавчого комітету Бердянської міської ради надає заяву, а також:

копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна; згоду власника (співвласників) будівлі, засвідчену в установленому

порядку; копію технічного паспорту, виготовленого БТІ; коротку характеристику щодо намірів замовника; відомості про державну реєстрацію (для юридичних осіб); копію паспорту громадянина (для фізичних осіб). 4. Проектна документація на реконструкцію та капітальний ремонт

окремих частин будівлі розробляється на підставі відповідного рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради про надання дозволу на проектування та реконструкцію, капітальний ремонт.

Архітектурно-планувальна частина проектної документації на реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів погоджується УАМ, іншими службами та ресурсопостачальними організаціями у випадках, передбачених законодавством, та підлягає комплексній державній експертизі (перелік об’єктів, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов’язковим, затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері будівництва та архітектури).

40

5. Дозвіл на виконання будівельних робіт для реконструкції, капітального ремонту об’єктів надається інспекцією ДАБК, прийняття об’єктів після реконструкції в експлуатацію оформлюється відповідно до ст. 20 Правил.

Роботи з реконструкції та капітального ремонту житлових і нежитлових приміщень повинні проводитися спеціалізованою організацією, що має ліцензію на виконання даного виду робіт.

У разі якщо в результаті реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта змінилися його характеристики, необхідно оформити зміни в технічній документації БТІ у встановленому законодавством порядку.

6. Не допускається: - реконструкція та капітальний ремонт приміщень, що веде до

порушення міцності або руйнування несучих конструкцій будівлі, погіршення збереження і зовнішнього вигляду фасадів, порушення протипожежних пристроїв, що ускладнюють доступ до інженерних комунікацій і відключають пристрої;

- реконструкція житлових і нежилих приміщень в житлових будинках, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян будинку або квартири;

- встановлення або перевлаштування перегородок, якщо в результаті утворюється приміщення без природного освітлення або без приладів опалювання;

- реконструкція квартири за відсутності згоди всіх власників квартири та власників суміжних квартир.

СТАТТЯ 24. Порядок реконструкції житлових будинків і приміщень, квартир під об’єкти громадського призначення

1. Цей Порядок визначає механізм переведення жилих будинків і

приміщень (квартир) у нежилі з метою відкриття об’єктів певного виду призначення і регулює правові відносини, що виникають у процесі розміщення об’єктів у житловому фонді міста.

Чинність Порядку поширюється на весь житловий фонд, що знаходиться на території міста, незалежно від форм власності та балансової належності.

Переведення житлових приміщень (квартир)у нежитлові допускається у разі, якщо вони розташовані в цокольних та І-ІІ поверхах багатоповерхових житлових будинків, і регулюється ст. 8 Житлового Кодексу України, а їх реконструкція допускається відповідно до вимог ДБН В.2.2-15-2005 „Житлові будинки. Основні положення”.

2. Переведення жилого будинку, приміщення (квартири) у нежилі проводиться у випадках:

41

визнання жилого будинку, приміщення (квартири) непридатним для проживання;

зміни функціонального призначення жилого будинку, приміщення (квартири).

Не допускається: переведення жилого приміщення (квартири) у нежиле для потреб

промислового характеру; виконання реконструкції жилого приміщення (квартири) з

втручанням в несучі конструкції будинку; якщо будинок представляє собою архітектурну цінність згідно із

затвердженим переліком об’єктів, які мають історико-культурну цінність. Житлове приміщення (квартира), стосовно якого вирішується

питання щодо переведення із жилого у нежилий фонд та реконструкції для розміщення в ньому об'єкта певного виду діяльності, повинно відповідати таким умовам:

мати можливість влаштування окремого входу з фасаду будинку, орієнтованого на вулицю, магістраль, проїзд, непов'язаного з під’їздом до жилого будинку, максимального збереження зелених насаджень, не порушуючи при цьому архітектурного вигляду будинку;

перебувати в приватній власності; жилий будинок, у якому знаходиться таке приміщення, не повинен

бути ветхим, мати наявні пошкодження огороджуючих та несучих конструкцій, належати до об'єктів культурної спадщини.

На першому, другому, цокольному поверхах житлового будинку допускається розміщення нежилих приміщень: адміністративних, магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, відділень зв’язку загальною площею не більше 700 м², банків, поліклінік, рентгено-стоматологічних кабінетів (при забезпеченні вимог ПРБУ), юридичних консультацій і нотаріальних контор, філіалів бібліотек, виставочних залів, контор житлово-комунальних організацій , залів для фізкультурно-оздоровчих занять площею до 150 м², культурно-масової роботи з населенням, тощо.

3. Для вирішення питання переведення житлових приміщень (квартир) у нежитлові замовник (власник житла) до виконавчого комітету надає заяву, а також:

копії правовстановлюючих документів на житлове приміщення; технічний паспорт на жилий будинок (приміщення), виготовлений

БТІ; технічний висновок ліцензованої проектної організації про технічну

можливість реконструкції даного приміщення під певний об’єкт; письмова згода підприємства, що експлуатує будинок, на подальше

використання його приміщення; письмова згода власників суміжних квартир будинку на переведення

жилого приміщення до нежитлового фонду, посвідчена підприємством, що експлуатує будинок;

42

передпроектні пропозиції щодо реконструкції та влаштування окремого входу;

довідку про відсутність заборгованості по квартплаті та комунальним послугам;

відомості про державну реєстрацію (для юридичних осіб); копія паспорту громадянина (для фізичних осіб); документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Власник приміщення, яке переводиться із житлового в нежитловий

фонд, несе відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в заяві та документах, що додаються до неї.

З метою захисту майнових інтересів власників житла рекомендувати їм при купівлі жилих приміщень попередньо отримувати письмову згоду всіх повнолітніх власників та мешканців суміжних квартир (для ЖБК, ОСББ - позитивний висновок загальних зборів) на зміну цільового їх використання.

4. За дорученням виконкому УАМ розглядає надане звернення та при відповідності намірів забудови території видам використання, встановленим для кожної зони, готує проект рішення виконкому про переведення квартири в нежитлові приміщення та надання містобудівних умов і обмежень будівництва об’єкта.

Рішення виконкому дає дозвіл на отримання вихідних даних та розробку проектно-кошторисної документації.

Термін прийняття рішення виконкому про надання дозволу на переведення жилого приміщення з житлового в нежитловий фонд чи відмову в цьому не повинен перевищувати 30 робочих днів від дня надходження до виконкому повного комплекту необхідних документів.

5. Після погодження та затвердження проектної документації замовник отримує дозвіл на виконання будівельних робіт в інспекції ДАБК згідно зі ст. 17 Правил.

Після завершення реконструкції квартири завершений будівництвом об’єкт приймається в експлуатацію згідно зі ст. 20 Правил.

Монтажно-будівельні роботи виконуються згідно з правилами благоустрою. Підключення енергоємного обладнання виконується за узгодженням з експлуатуючою організацією відповідно до ТУ.

Встановлення індивідуальної системи опалення приміщень можливо при виконанні ТУ організації з теплопостачання та інспекції енергозбереження. Необхідно передбачати заходи щодо усунення шуму та вібрації згідно з нормативною документацією та робочим проектом.

6. Власник нежилого приміщення зобов'язаний: протягом місяця, після ухвалення рішення виконкому міськради про

переведення приміщення із житлового в нежитловий фонд, укласти відповідні угоди про оплату комунальних послуг та експлуатаційних видатків, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкової території;

не перешкоджати працівникам комунального житлового підприємства, інших організацій в обслуговуванні інженерних

43

комунікацій; не розпочинати роботи з реконструкції жилого приміщення без

отримання письмового дозволу інспекції ДАБК на проведення відповідних робіт;

перед початком будівельних робіт з ремонту та реконструкції приміщення укласти угоду зі спеціалізованим підприємством, яке здійснює діяльність у сфері поводження з побутовими відходами, на збирання та вивезення будівельного сміття;

залучати до виконання робіт з перепланування та переобладнання жилих приміщень у нежилі тільки суб'єктів господарювання, які мають ліцензії на виконання певного виду робіт.

У разі, якщо власник приміщення, яке переведено в нежитловий фонд, має намір змінити його цільове призначення (зазначене у відповідному рішенні виконкому міськради), йому необхідно звернутися до виконкому міської ради для внесення відповідних змін в рішення виконкому міськради.

СТАТТЯ 25. Порядок прибудови лоджій до перших поверхів

багатоквартирних житлових будинків 1. Власники квартир, розташованих на перших поверхах

багатоквартирних житлових будинків, в яких балкони існують, починаючи з другого поверху, мають право на прибудову до приміщень власної квартири лоджії, яка не буде виходити за проекцію існуючих балконів, без виділення міською радою земельної ділянки під зазначене будівництво, при умові надання замовником клопотання балансоутримувача зазначеного будинку або клопотання об'єднання співвласників житлового будинку що містять згоду на таку прибудову.

Забороняється будівництво житлових прибудов на І поверхах багатоквартирних житлових будинків.

2. Дозвіл на прибудову лоджії до квартир перших поверхів житлового будинку надається рішенням виконкому Бердянської міської ради. Для отримання дозволу на прибудову лоджії замовник надає до виконавчого комітету заяву, до якої додаються:

копії правовстановлюючих документів на житлове приміщення; технічний паспорт на квартиру, виготовлений БТІ; технічний висновок ліцензованої проектної організації про технічну

можливість прибудови лоджії до даної квартири; письмова згода підприємства, що експлуатує будинок, на прибудову

лоджії; довідку про відсутність заборгованості по квартплаті та комунальним

послугам; відомості про державну реєстрацію (для юридичних осіб);

44

копія паспорту громадянина (для фізичних осіб). 3. Проектна документація на прибудову лоджії розробляється на

підставі рішення виконкому про надання дозволу на реконструкцію квартири з прибудовою лоджії.

Після погодження та затвердження проектної документації замовник отримує дозвіл на виконання будівельних робіт в інспекції ДАБК згідно зі ст. 17 Правил.

Після завершення реконструкції квартири завершений будівництвом об’єкт приймається в експлуатацію згідно зі ст. 20 Правил.

4. Будівництво прибудови, лоджії до квартир І поверхів житлового будинку дозволяється на фасадах, які не виходять на магістралі та вулиці міста, але можливо їх будівництво за умови комплексної реконструкції всього фасаду житлового будинку.

Забороняється прибудова лоджій до житлових будинків, що є пам'ятками культурної спадщини.

СТАТТЯ 26. Порядок перепланування та переобладнання житлових та нежитлових приміщень

1. До питань перепланування приміщень відносяться: - перенесення і розбирання перегородок; - перенесення і влаштування дверних отворів в некапітальних

стінах; - влаштування і переобладнання тамбурів; - скління та утеплення балконів і лоджій без збільшення загальної

площі квартири. Питання переобладнання приміщень включають: - перенесення нагрівальних, сантехнічних і газових приладів; - улаштування і переобладнання туалетів, ванних кімнат,

вентиляційних каналів. 2. Дозвіл на перепланування або переобладнання житлових та

нежитлових приміщень у житлових будинках надається рішенням виконкому Бердянської міської ради. Для отримання дозволу на перепланування або переобладнання приміщень замовник надає до виконавчого комітету заяву, до якої додаються:

копії правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомого майна; згоду всіх співвласників та повнолітніх мешканців квартири

(нежилого приміщення), засвідчену в установленому порядку; технічний паспорт, виготовлений БТІ; технічний висновок ліцензованої проектної організації про

можливість перепланування або переобладнання приміщень (за необхідністю);

згода житлово-експлуатаційної організації (ОСББ, ЖБК або ін.);

45

згода сусідів, які проживають на поверсі, вище та нижче на один поверх;

довідка про відсутність заборгованості сплати комунальних послуг; копія паспорту громадянина (для фізичних осіб). 3. Проектна документація на перепланування та переобладнання

житлових та нежитлових приміщень розробляється на підставі рішення виконкому і погоджується з УАМ в установленому порядку.

Проект повинен бути виконаний у встановленому об'ємі спеціалізованою проектною організацією, яка несе повну відповідальність за ухвалене конструкторське і санітарно-технічне рішення і виконані розрахунки, а також за його економічні показники.

У разі необхідності зміни інженерного оснащення приміщень (установка теплового, газового, електротехнічного устаткування з підвищеним споживанням водо-енергетичних ресурсів) проект повинен бути узгоджений з міськими організаціями з водоканалізування, електро-, тепло- та газопостачання

Роботи з перепланування та переобладнання житлових та нежитлових приміщень повинні проводитися спеціалізованою організацією, що має ліцензію на виконання даного виду робіт.

Після проведення перепланування приміщень необхідно внести відповідні зміни до технічного паспорту на будову.

4. Не допускається: - перепланування та переобладнання приміщень, що веде до

порушення міцності або руйнування несучих конструкцій будівлі, погіршення зовнішнього вигляду фасадів, ускладнення доступу до інженерних комунікацій і протипожежних пристроїв;

- встановлення або перевлаштування перегородок, якщо в результаті утворюється кімната без природного освітлення або без приладів опалювання;

- перепланування та переобладнання за відсутності згоди всіх власників квартири.

СТАТТЯ 27. Порядок опорядження фасадів будинків і споруд

Дозвіл на опорядження фасаду надається рішенням виконкому

Бердянської міської ради. Для отримання дозволу на опорядження фасаду замовник надає до

виконавчого комітету заяву, а також: копії правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомого майна; коротка характеристика щодо намірів замовника; згоду власника (співвласників) будівлі, засвідчена в установленому

порядку; відомості про державну реєстрацію (для юридичних осіб);

46

копію паспорту громадянина (для фізичних осіб); фотофіксація об’єкта; для підготовки відповідного дозволу УАМ у разі необхідності може

витребувати висновок спеціально уповноваженого органу охорони культурної спадщини - стосовно належності ділянки або об'єкта до переліку пам'яток культурної спадщини, розташування в межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів та можливості проведення зазначених робіт.

Паспорт опорядження фасадів (кольорове рішення архітектури фасадів) розробляється ліцензованою проектною організацією і погоджується з УАМ.

СТАТТЯ 28. Порядок встановлення додаткового обладнання

Дозвіл на встановлення додаткового обладнання, не визначеного

проектом (антен, стільникового зв’язку, побутових, фасадних кондиціонерів, витяжок тощо) надається УАМ у формі погодження.

Для отримання дозволу на встановлення додаткового обладнання, не визначеного проектом (антен, стільникового зв’язку, побутових, фасадних кондиціонерів, витяжок тощо) замовник надає до УАМ заяву, а також:

копії правовстановлюючих документів на об’єкт нерухомого майна; технічний паспорт на додаткове обладнання; фотофіксацію фасаду будинку; відомості про державну реєстрацію (для юридичних осіб); копію паспорту громадянина (для фізичних осіб). Встановлення відповідного обладнання здійснюється

спеціалізованими організаціями, які мають відповідну ліцензію. РОЗДІЛ VІ. БУДІВНИЦТВО (РЕКОНСТРУКЦІЯ) ПРИВАТНИХ

ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ САДИБНОГО ТИПУ СТАТТЯ 29. Порядок оформлення документів на будівництво

індивідуального житлового будинку 1. Забудова території індивідуального житлового будівництва

здійснюється згідно з розробленим на основі генерального плану проектом детального планування або проектом забудови.

Нове будівництво та реконструкція індивідуальних житлових будинків здійснюється на земельних ділянках, наданих у користування

47

або власність, у відповідності до чинного законодавства України на підставі узгодженої проектної документації або проекту відведення окремих ділянок.

Район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 3-х поверхів. Поверховість забудови, граничні розміри житлових будинків, площа забудови, вимоги до господарських будівель, їх складу, огорожі ділянок, благоустрою території встановлюються відповідно до зонування житлових територій міста (зони Ж-1, Ж-2, ЖР-1, ЖР-2).

Розміри земельних ділянок, що надаються громадянам для індивідуального житлового будівництва, визначаються згідно з Земельним Кодексом України (у містах – до 0,1 га).

2. Проектування індивідуальних житлових будинків проводиться у відповідності до вимог ДБН В.2.2-15-2005 „Житлові будинки. Основні положення” на підставі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки.

Технічні умови на інженерне забезпечення приватного житлового (садового) будинку власник, замовник (забудовник) отримує самостійно в міських службах, організаціях, які надають технічні умови.

Проектна документація на будівництво приватного житлового будинку не підлягає комплексній державній експертизі за умов дотримання встановлених вимог Переліку об'єктів, затвердження проектів будівництва яких у межах законодавства України не потребує висновку комплексної державної експертизи.

Проектування проводиться спеціалізованими організаціями, що мають ліцензію на виконання даних робіт.

Проектна документація на будівництво приватного житлового будинку в районах садибної забудови погоджується УАМ.

Будівлі, що споруджені без проекту та з непогодженими відхиленнями від проекту, вважаються об’єктами самовільної забудови. За самовільне будівництво винні особи притягаються до відповідальності згідно з законодавством України.

Дозвіл на виконання будівельних робіт для будівництва житлових будинків, господарських споруд, добудов, перебудов житлових будинків індивідуальних забудовникам надається територіальним органом інспекції ДАБК в порядку, визначеному ст. 17 Правил.

Проектування та будівництво житлового будинку, що реконструюється, ведеться в тому ж порядку, як і нове будівництво.

Після завершення будівництва житлові, дачні, садові будинки, господарські будівлі та споруди, прибудови до житлових будинків підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, визначеному ст. 20 Правил.

3. Під час будівництва забудовник зобов'язаний:

48

- здійснювати забудову, інженерне облаштування і благоустрій земельної ділянки у відповідності із затвердженим проектом (будівельним паспортом);

- здійснювати необхідний ремонт існуючих на ділянці будівель та усувати помічені дефекти;

- підтримувати в належному санітарному та екологічному стані територію ділянки, територію до осі доріг за межами ділянки;

- відшкодувати збитки або провести ремонт зруйнованих ним доріг та інженерних мереж, відновити озеленення.

4. Якщо під час будівництва виникає необхідність внесення змін до проекту житлового будинку або інших будівель, забудовник зобов'язаний додатково погодити їх з УАМ.

Необхідною умовою введення в дію закінчених будівництвом об'єктів є забезпечення їх відповідності погодженій і затвердженій в установленому порядку проектній документації, забезпечення нормативних умов у будівництві, в т. ч. санітарної та пожежної безпеки.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцією ДАБК свідоцтва (сертифіката).

Реєстрація будинку і видача забудовнику технічного паспорту та оформлення права власності здійснюється комунальним підприємством з технічної інвентаризації на підставі свідоцтва (сертифіката) та інших документів згідно з чинним законодавством України.

СТАТТЯ 30. Загальні питання нормування індивідуальної житлової забудови

1. Розміри житлових будинків, господарських, будівель (площа

забудови, кількість поверхів, висота) та їх розміщення на ділянці визначаються згідно з проектом забудови території індивідуального будівництва, виходячи з умов дотримання необхідних протипожежних, санітарно-гігієнічних та містобудівельних вимог.

Площа забудови земельної ділянки не повинна перевищувати: - 25 % площі земельної ділянки - для нової індивідуальної житлової

забудови садибного типу, - 50 % площі земельної ділянки - для існуючої забудови. У випадках розбіжності вимог архітектурно-містобудівельних,

протипожежних та санітарно-захисних розривів приймаються найбільші з них.

2. Житлові будинки мають бути розміщені з відступом від червоної лінії магістральних шляхів та міських вулиць - не менше 6 м, житлових вулиць - не менше 3 м.

Розміщення господарських будівель по лінії забудови не допускається (виключаючи гаражі), їх слід розміщувати на

49

господарському майданчику в глибині ділянки. Гаражі для власних автомобілів дозволяється розміщувати по лінії

забудови. При цьому відчинені двері гаражів не повинні заважати вільному руху пішоходів та транспорту. Відстань від входів та інших отворів гаражів до вікон сусідніх житлових будинків має бути не менше 10 м.

Відстань від стін будинків з вікнами, що виходять із житлових кімнат, кухонь, веранд та головних входів у будинок (квартиру) до інших житлових будинків та господарських будівель (без утримання худоби та птахів) має бути не менше 7 м за містобудівельними вимогами.

Відстань від межі суміжної ділянки до стін житлового будинку або господарської споруди слід приймати не менше 1 м. Конструкції будинків та споруд, що виступають, не повинні перетинати межі сусідніх ділянок.

Ділянки житлових будинків (квартир) можуть бути огороджені з боку вулиць та сусідніх ділянок огорожами; зовнішній вигляд огорож з боку вулиць має бути погоджений з УАМ.

Висота огорожі між сусідніми ділянками повинна бути 1,5-2 м з необхідним конструктивним провітрюванням.

Перелік об'єктів Відстань до осі, м

стовбура дерева куща

Від зовнішніх стін будівель та споруд 5 1,5

Від межі сусідньої ділянки 3 1

Від краю тротуарів та садових доріг 0,7 0,5

Від мачт та опор освітлювальної мережі 4 -

Від підошви або внутрішньої грані підпорних стінок

3 1

Від підземних мереж:

газопроводів, каналізації 1,5 -

теплопроводів (від стінок каналів (та трубопроводів при безканальній прокладці

2 1

водопроводів, дренажів 2 -

силових кабелів та кабелів зв'язку 2 0,7

Наведені нормативи стосуються дерев з діаметром крон до 5 м та

мають бути відповідно збільшені для дерев з кроною більшого діаметру. Гілки дерев та кущів не повинні перетинати меж сусідніх ділянок.

3. За відсутності інженерних мереж міської каналізації слід передбачати каналізування садиб з використанням місцевих очисних споруд, проект яких погоджений з органами санепідслужби. Обладнання внутрішньодомової каналізації з відведенням побутових стоків у вигріб забороняється.

50

Відстань між житловими будинками та фільтруючими колодязями необхідно приймати 8-10 м. Вигрібні ями дворових вбиралень повинні бути виконані з конструкцій, які запобігатимуть фільтрації фекальних стоків у ґрунт.

Відповідно до санітарних вимог майданчики для компосту, дворові вбиральні та очисні споруди каналізації повинні знаходитись у глибині двору не ближче 15 м від вікон житлових будинків, в тому числі і сусідніх садиб, сараї для утримання худоби і птиці - не ближче 12 м. У разі відсутності вбудованого санвузла (вбиральні) в житловому будинку можливо зменшення відстані від дворової вбиральні при згоді власників суміжних домоволодінь.

4. У разі виникнення конфліктів з питання влаштування парканів, їх конструкцій, наслідків будівництва (затінення та ін.) для розв’язання конкретної ситуації можуть застосовуватись також положення Земельного кодексу, стаття 103 якого „Зміст добросусідства” зобов’язує власників та користувачів земельних ділянок обирати такі способи їх використання, за яких власникам, користувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (в тому числі затінення ділянки). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них. Серед таких прав є право на забудову, отже, й на користування спорудженою будівлею у відповідності до санітарних норм.

Згідно зі ст. 158 Земельного кодексу вирішення земельних спорів щодо додержання громадянами правил добросусідства в межах населених пунктів покладається на відповідні органи місцевого самоврядування, а в разі незгоди громадян з такими рішеннями – вирішуються судом.

РОЗДІЛ VІІ. ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНЕ БУДІВНИЦТВО ТА

ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ МІСТА СТАТТЯ 31. Проектування та будівництво об’єктів транспорту,

вулично-дорожньої мережі та об’єктів інженерного обладнання міста

1. Проектування інженерних споруд вулично-шляхової мережі з її

підземними комунікаціями, повітряних ліній електропередач здійснюється на підставі дозволу на проектування, наданого виконкомом, та завдання на проектування, погодженого УАМ. На проектування складних об'єктів інженерних споруд (естакади, мости, пішохідні підземні та надземні переходи, станційні споруди пасажирського транспорту, насосні станції, наземні ТП, РП, ГРП), які

51

будуються як окремі об'єкти за окремими замовленнями, надаються містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки.

Завдання на проектування інженерної споруди, яка будується як окремий об'єкт за рахунок бюджетних коштів на замовлення організації, підприємства, підвідомчого раді, погоджується УАМ і затверджується заступником міського голови згідно з розподілом обов'язків. Завдання на проектування інженерної споруди, яка будується як окремий об'єкт на замовлення юридичної, фізичної особи за рахунок позабюджетних коштів, затверджується інвестором.

Проектна документація на будівництво інженерної споруди підлягає комплексній державній інвестиційній експертизі, за винятком проектів будівництва об’єктів, для затвердження яких згідно із законодавством висновок комплексної експертизи необов’язковий. Перелік об’єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок будівництва об'єктів дорожньо-транспортного забезпечення, виконання земляних та будівельних робіт, прокладання та перебудови інженерних мереж і споруд встановлюється Бердянською міською радою.

2. Території вулиць і доріг всіх категорій відокремлюються від інших функціональних територій міста геодезично фіксованими межами – червоними лініями.

Розміщення і будівництво наземних об'єктів житлово-цивільного, комунального, промислового призначення та інших капітальних споруд, крім об'єктів транспорту та інженерних мереж, в межах червоних ліній вулиць і доріг – забороняється.

Розміщення тимчасових об’єктів (малих архітектурних форм, рекламоносіїв та ін.) в межах червоних ліній вулиць і доріг здійснюється у відповідності до вимог „Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними і охорони” і ДБН В.2.3-5-2001 „Вулиці та дороги населених пунктів” та в порядку, визначеному Порядком розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності в м. Бердянськ, затвердженим рішенням міської ради від 25.02.2010 № 33.

Проекти транспортних об'єктів підлягають обов'язковому узгодженню з Державтоінспекцією, управлінням комунального господарства виконкому міської ради, КП „Міськсвітло” та УАМ.

Інші узгодження здійснюються при необхідності в залежності від місця розташування та типу об’єкта і визначаються в містобудівних умовах та обмеженнях.

Проектні матеріали інженерних мереж підлягають узгодженню на всіх стадіях проектування з інженерно-експлуатаційними організаціями, що видали технічні умови на підключення до джерел постачання та інженерних комунікацій, з урахуванням охоронних і санітарно-захисних зон інженерних мереж, та УАМ.

3. Магістральні та вуличні інженерні мережі прокладаються, як

52

правило, в межах червоних ліній вулиць і доріг відповідних категорій, розподільні інженерні мережі (внутрішньоквартальні та внутрішньодворові) прокладаються по території того об’єкта, до якого вони належать.

Дозвіл на проектування та будівництво магістральних інженерних мереж надається виконавчим комітетом Бердянської міської ради.

Для прокладання інженерних мереж обов'язковим є здійснення наступних дій:

- подання замовником будівництва заявки до виконкому; - виїзд спеціаліста УАМ на місце, коригування топографічних

матеріалів М 1:500; - узгодження з експлуатуючою організацією у випадку, коли

прокладання інженерних мереж здійснюється установами інших відомств, власниками чи користувачами об'єктів нерухомості;

- отримання технічних умов (ТУ) в службах, що експлуатують інженерні мережі;

- виготовлення проекту на підключення до інженерних мереж та погодження проектної документації в порядку, встановленому законом;

- виконання робіт під технічним наглядом експлуатуючої організації; - виконання виконавчої зйомки та надання її до УАМ; - впорядкування території та відновлення благоустрою; - прийняття об'єкта в експлуатацію. Отримання дозволу на виконання будівельних робіт та прийняття

об’єкта будівництва здійснюються інспекцією ДАБК в порядку, визначеному чинним законодавством та цими Правилами.

СТАТТЯ 32. Інженерна підготовка та захист території При розробці проектів планування і забудови проектувальники

повинні передбачати заходи з інженерної підготовки території: загальні (вертикальне планування, організація відведення дощових і талих вод тощо) і спеціальні (від затоплення паводковими водами і підтоплення підземними водами; боротьба з яругами, зсувами, осіданням ґрунту; відновлення порушених територій відкритими виробками, золошлаковідвалами, полігонами тощо), які визначаються з урахуванням прогнозу зміни інженерно-геологічних та гідрогеологічних умов, характеру використання і планувальної організації території.

Необхідні заходи призначаються на основі інженерно-будівельної оцінки території.

Схема інженерної підготовки території розробляється у складі генерального плану міста та іншої містобудівної документації.

Проектування та виконання конкретних заходів здійснюються за спеціальними проектами з урахуванням вищезгаданої документації.

53

РОЗДІЛ VІІІ. БЛАГОУСТРІЙ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ МІСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ. ТИМЧАСОВІ СПОРУДИ. ЗОВНІШНЯ РЕКЛАМА

СТАТТЯ 33. Благоустрій територій міста 1. Благоустрій міста – комплекс робіт з інженерного захисту,

розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та ін., що здійснюються на території міста з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Благоустрій території м. Бердянськ здійснюється згідно з Правилами благоустрою, забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських місцях в місті Бердянську, затвердженими рішенням Бердянської міської ради від 05.04.2007 р. № 6, та ДБН 360-92** „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”.

До територій міста, які підлягають благоустрою, відносяться: - території загального користування: парки (парки культури та

відпочинку, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та ін.), рекреаційні зони, пляжі, сади, сквери та майданчики; пам’ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; кладовища; інші території загального користування;

- прибудинкові території та присадибні ділянки; - території будівель та споруд інженерного забезпечення та захисту

територій; - території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними на

підставі договору території; - інші території, які належать до об’єктів благоустрою і знаходяться в

межах міста. 2. Проектування, будівництво та реконструкція об'єктів комплексного

благоустрою здійснюються на основі генерального плану міста, комплексних транспортних схем та схем організації дорожнього руху, детальних планів територій та проектів забудови території житлових районів, мікрорайонів (кварталів), планів червоних ліній з урахуванням природнокліматичних умов і містобудівних особливостей міста, експлуатаційних, екологічних та санітарних норм і правил, умов безпеки руху транспорту та пішоходів, етапності будівництва, реконструкції і капітального ремонту.

Прийняття в експлуатацію об'єктів нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель чи споруд без проведення

54

комплексного благоустрою відповідної території забороняється. Роботи з комплексного благоустрою територій, розташованих над

інженерними мережами та комунікаціями, виконуються з дотриманням умов та нормативів щодо їх безпечної експлуатації.

3. На об'єктах благоустрою забороняється: - виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу,

виданого в установленому законодавством порядку; - самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або

знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо;

- вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг;

- складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків;

- самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо;

- встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України;

- влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів;

- випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях;

- здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).

4. Здійснення шляхових, будівельних, аварійних і інших земляних робіт, у тому числі прокладка всіх видів комунікацій уздовж автодоріг, перетинання доріг комунікаціями на території міста усіма організаціями, незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості, і громадянами, допускається після узгодження їх із власниками підземних комунікацій, власниками шляхів, УАМ, Державтоінспекцією.

Дозвіл на провадження робіт видається організації-підрядчику (замовнику), на яку покладається виконання робіт. Підключення до водопроводів, каналізаційних та електричних мереж здійснюється з дозволу власників мережі, Державтоінспекції, узгодження зі службою комунального господарства, головним архітектором, управлінням з газопостачання та газифікації та ЦЕС № 1 „Укртелеком”.

Ордер встановленого зразка видається адміністративним сектором виконкому. Ордер оформлюється відповідно до Правил видачі, продовження термінів дії і закриття ордера на проведення земельних робіт, пов’язаних з тимчасовим порушенням благоустрою міста.

Початок проведення термінових аварійних робіт, що вимагають розриття вулиць, допускається без оформлення розриття, але з негайним повідомленням Державтоінспекції, пожежної інспекції, швидкої

55

медичної допомоги, відділу транспорту виконкому, з обов'язковою присутністю на місці посадової особи, відповідної за проведення робіт, до їх закінчення з обов'язковим подальшим оформленням ордера - дозволу.

Відповідальність за організацію безпеки руху транспорту і пішоходів у місцях виконання земляних робіт до повного відновлення дорожнього покриття і здачі ордера покладається на виконавця робіт.

Спостереження і контроль за виконанням робіт і відновленням елементів благоустрою виконується адміністративним відділом виконкому, Державтоінспекцією, уповноваженими мікрорайонів, організаціями-замовниками, підприємствами, що експлуатують комунікації, об'єкти благоустрою та магістралі.

Роботи, які проведені без дозволу та виявлені представниками органів, що видають дозвіл, терміново закінчуються під наглядом цих представників, якщо потрібно з залученням сторонніх організацій. Винні особи притягаються до відповідальності в порядку, встановленому діючим законодавством.

СТАТТЯ 34. Охорона та утримання зелених насаджень 1. Озеленення території міста є невід’ємною частиною благоустрою. Охорона зелених насаджень міста включає систему правових,

організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання з урахуванням природоохоронного, рекреаційного, історико-культурного призначення.

Охорона зелених насаджень міста є громадським обов’язком кожного мешканця. Всі громадяни при відвідування зон відпочинку, лісопарків, парків, садів, скверів, бульварів та інших місць масового відпочинку зобов’язані підтримувати чистоту, порядок, бережливо ставитися до зелених насаджень, запобігати пошкодженню та знищенню дерев, кущів, квітів, газонів, сприяти органам внутрішніх справ, органам державної влади та виконкому Бердянської міської ради, власникам зелених насаджень у боротьбі з порушниками цих Правил.

Охорона, утримання і відновлення зелених насаджень на об’єктах благоустрою здійснюється за рахунок міського бюджету, а на земельних ділянках, передбачених у постійне користування або в оренду, та їхніх прилеглих територіях – за рахунок власників або користувачів.

Відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є:

- на об’єктах благоустрою, які перебувають у комунальній власності, – балансоутримувачі (користувачі, обслуговуючі підприємства, організації) цих об'єктів, в інших формах власності – відповідні землевласники і землекористувачі;

56

- на прибудинкових територіях – власники (користувачі, обслуговуючі підприємства, установи) житлових будинків;

- на територіях підприємств, установ, організацій та інших об'єктів господарювання, а також на прилеглих до них територіях – ці підприємства, установи, організації та інші об'єкти господарювання;

- на територіях зелених насаджень, відведених під будівництво, з дня початку робіт - власники земельної ділянки, або будівельна організація;

- на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування;

- на приватних садибах і прилеглих ділянках – їх власники або користувачі.

2. Знесення (видалення) зелених насаджень на території міста Бердянська здійснюється (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 01.08.2006 р. „Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах”) за рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради про видалення зелених насаджень на підставі ордера, виданого заявнику управлінням комунального господарства після сплати ним відновної вартості зелених насаджень, що підлягають видаленню.

Видалення зелених насаджень здійснюється у разі: - реалізації генерального плану розвитку міста, у тому числі на

ділянках, відведених під нове будівництво, реконструкцію, забудову тощо;

- реконструкції або капітального ремонту об'єкта благоустрою; - знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також

самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більш 5 сантиметрів;

- відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затиняється деревами;

- проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередач, на трансформаторній зоні повітряних ліній електропередач, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;

- досягнення деревом вікової межі; - впровадження господарської діяльності на території розсадників з

вирощування декоративних дерев та кущів; - ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної

ситуації, у тому числі аварійної ситуації на інженерних мережах міста. При ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної

ситуації, а також у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно з подальшим оформленням акта обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню.

57

Видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності та на присадибній ділянці, здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновлювальної вартості.

Відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку юридичній або фізичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

За самовільне знищення і пошкодження зелених насаджень юридичні та фізичні особи, винні в заподіянні шкоди зеленим насадженням, самовільній вирубці, невжитті заходів охорони, недбалому та необережному відношенні до об'єктів озеленення, притягуються до відповідальності та відшкодовують завданні збитки у встановленому законодавством розмірі та порядку.

За вимушене знесення та пошкодження зелених насаджень (при будівництві, прокладанні комунікацій тощо) юридичні та фізичні особи зобов'язані відшкодовувати їх вартість у доход місцевого бюджету в установленому порядку.

СТАТТЯ 35. Вимоги до організації територій та обладнання пляжів

Організація території та обладнання пляжів повинна забезпечувати комфортні умови відпочиваючим, безпечні умови знаходження у воді, оптимальні санітарно-гігієнічні умови.

Площа пляжних територій у місті складає 36,5 га. Усім підприємствам, установам, приватним підприємцям -

користувачам територій пляжів у строк до 1 червня кожного року необхідно виконувати обладнання та благоустрій пляжів згідно з узгодженими проектами. На території пляжів обов’язково забезпечити розташування: сонцезахисних споруд (стаціонарних та переставних парасольок, навісів, пергол), кабін для перевдягання, урн для сміття, громадських туалетів, рекомендувати передбачити для обслуговування пляжної зони душові кабінки, пункти прокату пляжного інвентарю, медичні пункти та пункти чергування рятувальників, майданчики для сміттєконтейнерів.

Користувачі пляжів повинні розробити проект комплексного благоустрою та погодити його в УАМ.

Після цього замовнику видається паспорт пляжу для обстеження пляжу відповідними службами на придатність його до експлуатації.

Проектом визначити також місця масового відпочинку, місця для купання та заборонені для купання ділянки берегової смуги.

Для орієнтовних розрахунків площі пляжу слід приймати: для дорослих – 5 м², для дітей – 4 м² на одного відвідувача.

58

На прилеглих до пляжів територіях слід створювати припляжну і акваторіальну зони, площу яких на одного відвідувача слід приймати: припляжної – 15 м², акваторіальної – 5 м² (для купання).

Акваторіальна зона повинна включати сектори – купання, дитячий, спортивний, риболовства; пляжна – солярію, обслуговування пішохідних комунікацій, дитячий, спортивний, відпочинку; припляжна – адміністративно-господарський, рятувально-медичний, обслуговування, спортивний, відпочинку.

Урни (або іншу тару для збирання сміття) слід встановлювати на відстані 3-5 м від смуги зелених насаджень і не менш ніж 15 м від урізу води із розрахунку не менш ніж одна урна на 500 м² території пляжу.

На прилеглій до пляжу території мають бути влаштовані громадські туалети із розрахунку одне місце на 75 відвідувачів. Туалети мають бути обладнані так, щоб не спричиняли забруднення водойм. Відстані від туалетів до місця купання повинна бути не менша ніж 50 м і не більше 200 м.

На піщаних пляжах не рідше одного разу на тиждень має проводитися розпушування поверхневого шару піску з видаленням зібраного сміття.

СТАТТЯ 36. Архітектурно-художнє та монументально-декоративне оформлення міста. Зовнішнє архітектурно-декоративне освітлення

1. Розміщення об’єктів монументально-декоративного, архітектурно-

художнього призначення проводиться на підставі затверджених проектів, згідно з рішеннями виконавчого комітету міської ради.

Проекти архітектурно-художнього, монументально-декоративного оформлення міста розробляються на конкурсній основі або на замовлення.

До складу проекту в обов'язковому порядку входить благоустрій прилеглої території та освітлення об'єкта.

Проекти узгоджуються архітектурно-містобудівною радою при УАМ виконкому міської ради із залученням фахівців в галузі архітектури та образотворчого мистецтва, зацікавлених осіб.

2. Проектування, виготовлення, встановлення об’єктів монументально-декоративного оформлення міста здійснюється згідно з Порядком спорудження (створення) пам’ятників і монументів, затвердженого наказом Держбуду України та Мінкультури України від 30.11.2004 р. № 231/806.

Архітектурно-декоративне освітлення будинків, скульптурних пам'ятників, монументів, барельєфів, вулиць та проспектів, мостів, ландшафту здійснюється згідно затвердженої схеми або концепцій освітлення містобудівних ансамблів.

59

На основі узгоджених схем або концепцій по архітектурно-декоративному підсвіченню об'єктів, ансамблів розробляються проекти архітектурно-декоративного підсвічення окремих об'єктів.

Якщо схема або концепція не розроблена, зовнішнє архітектурно-декоративне підсвічення здійснюється забудовником за індивідуальним проектом.

СТАТТЯ 37. Розміщення тимчасових споруд

1. Тимчасовими визначаються споруди, які не пов’язані із землею фундаментами та виконуються із застосуванням полегшених конструкцій, що легко демонтуються і можуть бути передислоковані на інше місце.

До тимчасових споруд відносяться: - інвентарні, що зводяться на період проведення довготривалих

будівельних робіт; - декоративно-технологічні - для організації міського простору та

забезпечення експлуатаційних вимог і характеристик; - функціонального призначення (малі архітектурні форми) – для

здійснення окремих функцій господарської діяльності підприємств, установ, організацій, для забезпечення обслуговування населення;

- зупинки громадського транспорту з улаштуванням торгового павільйону або кіоску;

- металеві збірно-розбірні гаражі для зберігання автотранспорту. 2. Встановлення та експлуатація тимчасових споруд (малих

архітектурних форм) у місті здійснюється відповідно до Порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності в м. Бердянськ, затвердженого рішенням Бердянської міської ради від 25.02.2010 № 33, з моменту набрання чинності. Цей Порядок не поширюється на розміщення інших малих архітектурних форм щодо благоустрою території міста.

Мала архітектурна форма виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється без улаштування фундаменту, без можливості подальшої реконструкції та визнання об'єктом нерухомості.

3. Модернізація або заміна застарілих типів відбувається на вимогу органів містобудування або за власним бажанням суб’єкта підприємницької діяльності у порядку нового встановлення.

Обсяг проектних матеріалів для проектування тимчасових споруд для обслуговування населення визначає УАМ при складанні вихідних даних.

Розміщення малих архітектурних форм в інвестиційно-привабливих районах міста – пр. Леніна (від пр. Перемоги до вул. Горького), вул. Горького (від вул. 12 Грудня до вул. Першотравневої), Приморська площа, Бердянська Коса, Ліски, Пєски, Слобідка, Верхова – здійснювати

60

згідно зі схемами розміщення, що затверджені Бердянською міською радою.

4. Малі архітектурні форми розміщуються за межами тротуарів, пішохідних доріжок, алей на відстані не менше ніж 1 м, але не ближче ніж 5 м до проїжджої частини доріг і вулиць.

Біля кожної малої архітектурної форми має бути зовнішнє штучне освітлення, а також впритул до неї покриття вдосконаленого типу завширшки:

- з фасаду за всією його довжиною (незалежно від виду і конструкції споруди) - 2,0 м;

- з боку вітрини і службового входу - 1,0 м; - з боку входу для покупців - 1,5 м. У разі розміщення малої архітектурної форми на відстані більше 2,0

м від тротуару до неї з тротуару повинна бути побудована пішохідна доріжка завширшки не менше ніж 1,5 м.

5. Забороняється розміщення малих архітектурних форм згідно з Єдиними правилами:

- біля фасадів адміністративних і культових будівель, безпосередньо біля пам’ятників, фонтанів, клумб, оглядових і панорамних майданчиків, скульптурних та інших елементів оздоблення будинків і декоративного благоустрою території;

- в охоронних зонах інженерних комунікацій; - на зупинках маршрутів громадського транспорту та ближче 20

метрів в обидва боки вздовж тротуару від відповідного дорожнього знака, що їх позначає (крім малих архітектурних форм зупинкових комплексів та кіосків преси, продажу квитків).

6. Встановлення тимчасових металевих гаражів здійснюється відповідно до Положення про порядок надання земельних ділянок для будівництва капітальних та встановлення металевих гаражів на території м. Бердянськ, затвердженого рішенням Бердянської міської ради від 24.12.2009 р. № 35.

СТАТТЯ 38. Реконструкція зупинкових комплексів 1. Торгово-зупинкові комплекси створюються за рахунок

реконструкції існуючих зупинок міського транспорту з розміщення об’єкта торгівлі, обслуговування та іншого призначення.

Реконструкція зупинкових комплексів громадського транспорту з улаштуванням об’єкта (МАФ) здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності на підставі рішень Бердянської міської ради про погодження місця розміщення об’єкта та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за результатами конкурсу (аукціонів) у порядку, передбаченому чинним

61

законодавством. 2. Для цього СПД, зацікавлений здійснити реконструкцію зупинкового

комплексу, надає до виконкому такі документи: - письмова заява, в якій зазначається об’єкт реконструкції (зупинка)

та його функціональне призначення, - згода власника зупинки на проведення реконструкції, - бажані техніко-економічні показники, - відомості про державну реєстрацію (для юридичних осіб), - копія паспорту громадянина (для фізичних осіб), - передпроектні пропозиції (у разі наявності), - фотофіксація об’єкта, - топогеодезичну зйомку М 1:2000, на якій позначається ситуаційна

схема розміщення ділянки (території) з нанесеними червоними лініями, магістральними мережами, межами земельної ділянки.

3. Проектна документація на реконструкцію зупинкового комплексу розробляється на підставі рішення Бердянської міської ради про передачу земельної ділянки в користування та надання містобудівних умов і обмежень.

Архітектурно-планувальна частина проектної документації на реконструкцію погоджується УАМ та іншим службами в установленому порядку. Дозвіл на виконання будівельних робіт на реконструкцію зупинкового комплексу оформляється відповідно до ст. 17 Правил.

4. Зупинковий комплекс включає в себе зупинковий павільйон (навіс) спільно з торговим павільйоном площею 10-30 м². Співвідношення площі зупинки до торгового павільйону визначається проектом реконструкції з урахуванням транспортного руху та пасажирського потоку, окремо в кожному випадку, але не менше ніж 3:1, у місцях невеликого накопичення (збирання) пасажирів – не менше площі павільйону.

5. При благоустрої зупинкового комплексу необхідно встановлювати лавки, урни, телефон, ємність для посиплювального матеріалу, виконувати мостіння (брукування) декоративною плиткою, озеленення, а також (за вимогою ДАІ) карман для зупинки громадського транспорту.

Мінімальна площа благоустрою зупинкового комплексу повинна в 4 рази перевищувати площу павільйону.

Обов’язково виконувати місцеве освітлення посадкового майданчику з початком сутінок (темряви) шляхом установлення додаткових освітлювальних приладів.

Зупинкові комплекси повинні мати дорожні знаки відповідно до вимог ДАІ та назву зупинки, яка читається з двох сторін.

Незалежно від виду обслуговування за наявності каналізації необхідно передбачати вбудований або прибудований туалет для відвідувачів (платний).

62

СТАТТЯ 39. Зовнішня реклама 1. Розміщення зовнішньої реклами в м. Бердянськ здійснюється

згідно з „Порядком розміщення об’єктів зовнішньої реклами в м. Бердянськ”, затвердженого рішенням сесії Бердянської міської ради від 01.11.2007 р. № 12.

Дія цього Порядку поширюється на всю територію міста Бердянська, включаючи розташування об’єктів зовнішньої реклами (надалі – ОЗР) на будинках (будівлях) і спорудах (у тому числі на наземних спорудах, на об’єктах залізничного вокзалу, аеропорту, автовокзалу, морвокзалу, на спорудах спеціального призначення), на міських вулицях (дорогах), площах тощо, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання, будівлях та інших об’єктах (місцях розташування ОЗР) незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування.

Розміщення зовнішньої реклами юридичними та фізичними особами провадиться з урахуванням архітектурних, планувальних, функціональних, історико-культурних особливостей м. Бердянськ (за умови відповідності якості робіт та технічних характеристик матеріалів розробленій технічній документації для забезпечення життєдіяльності суспільства).

Дія цього Порядку не поширюється на правовідносини, пов’язані з інформацією, яка відбиває соціальні події, інтереси політичних партій, релігійних і громадських організацій та/або призначена для їх підтримки. Розміщення такої інформації здійснюється на окремих конструкціях (стендах, дошках оголошень тощо) тільки на підставі відповідного розпорядження міського голови.

Дозвіл на розміщення рекламних засобів надається суб’єкту господарювання виконавчим комітетом Бердянської міської ради.

Регулювання діяльності щодо розміщення зовнішньої реклами в м. Бердянськ виконує УАМ.

2. Проект або паспорт на розміщення об’єкта зовнішньої реклами, який є обов’язковою частиною дозволу, розробляється підприємствами, установами, організаціями, що мають відповідну ліцензію. У склад входить: фотографічний знімок місцевості або комп’ютерний макет фрагменту місцевості, де планується розташувати ОЗР; конструктивне рішення рекламоносія; чинні топографо-геодезичні матеріали в М 1:500 з прив’язкою місця розташування наземної конструкції. Протягом визначеного УАМ строку (строку дії пріоритету) заявник узгоджує дозвіл з:

- власником місця або уповноваженими ним органами (особами) (відповідальність за наслідки розміщення рекламоносія на будинках та спорудах несе суб’єкт господарювання, організація або балансоутримувач, що погодили місце розташування).

- власниками (квартиронаймачами) квартир, користувачем приміщень, на зовнішній стіні яких розміщується рекламний засіб, - у разі

63

розміщення зовнішньої реклами на фасадах будинків; - управлінням архітектури та містобудування виконкому Бердянської

міської ради; - Державтоінспекцією – у разі розміщення зовнішньої реклами на

перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування;

- відділом культури виконкому Бердянської міської ради – у разі розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках історії та архітектури, в межах зон охорони таких пам’яток та в межах об’єктів природно-заповідного фонду;

- утримувачем інженерних комунікацій – у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій;

- утримувачем зелених насаджень – у разі зовнішньої реклами на території зеленої зони.

3. Після погодження дозволу на розміщення ОЗР та надання заявником документів згідно з відповідною інформаційною картою „Єдиного офісу” УАМ готує проект рішення про надання дозволу на розміщення рекламного засобу. У разі прийняття виконкомом рішення про надання дозволу на розміщення рекламного засобу один примірник дозволу (узгоджений начальником УАМ видається заявнику, другий залишається в УАМ для обліку та контролю.

Дозвіл надається строком не більше п’яти років, якщо менший строк не зазначено у заяві.

Виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов’язаних з розташуванням рекламного засобу.

У разі необхідності виконання земляних робіт розповсюджувач зовнішньої реклами отримує дозвіл в адміністративному секторі виконкому Бердянської міської ради. Монтаж (демонтаж) рекламних засобів здійснюється установами, організаціями, підприємствами, що мають відповідні ліцензії.

4. Дозвіл скасовується та конструкція демонтується до закінчення строку дії розміщення рекламного засобу на підставі рішення виконавчого комітету:

- за письмовою заявою власника об’єкта зовнішньої реклами; - у разі невикористання місця розташування рекламного засобу

безперервно протягом шести місяців; - у разі непереоформлення дозволу в установленому порядку; - у разі відсутності плати протягом 30 діб до міського бюджету міста

на тимчасове користування місцем під рекламний засіб на підставі договору.

- у разі невідповідності конструкції встановленого рекламного засобу згідно з узгодженим.

Рішення про скасування дозволу може бути оскаржене у порядку, встановленому законодавством.

64

У разі необхідності негайного вирішення цього питання (через загрозу життю або здоров’ю людей чи інші обставини), а також у випадках неможливості встановлення власників об’єктів зовнішньої реклами, відсутності дозволів на їх розташування демонтаж здійснюється власниками рекламного засобу або комунальними підприємствами, відповідальних за ремонт та утримання дорожніх об’єктів.

Рекламні конструкції, розміщені без дозволу, вважаються безхазяйними та підлягають демонтажу згідно з розпорядженням міського голови протягом 5 діб силами комунальних підприємств, відповідальних за дану міську територію. У випадку повернення рекламного засобу власнику останній повинен компенсувати витрати на демонтаж.

РОЗДІЛ ІХ. ОХОРОНА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р.

№ 878 „Про затвердження Списку історичних населених місць України” місто Бердянськ набуло статусу історичного міста.

У складі робіт з генерального плану міста було досліджено та проаналізовано історико-культурну спадщину міста, виконано проектні пропозиції щодо комплексу зон охорони об'єктів культурної спадщини з урахуванням вимог.

На території міста було визначено історичний ареал, виділено зони охорони культурної спадщини: комплексні охоронні зони, зони регулювання забудови I категорії, зони регулювання забудови II категорії, зони охоронюваного ландшафту.

СТАТТЯ 40. Загальні вимоги до ділянок, що знаходяться в охоронних зонах пам’яток культурної спадщини

Планувальні обмеження та режим використання і забудови

територій, на яких діють планувальні обмеження Забороняється знесення, зміна призначення, нанесення написів та

позначок на пам’ятці на території та в охоронній зоні пам’ятки без дозволу відповідних органів охорони культурної спадщини.

Забороняється проведення будівельних робіт без відповідного дозволу органу охорони культурної спадщини та виконавчого комітету міської ради.

Розміщення реклами на пам’ятках місцевого значення, в межах зон

65

охорони цих пам’яток дозволяється за погодженням з органом охорони культурної спадщини міської державної адміністрації.

Забороняється змінювати цільове призначення земельної ділянки без відповідного дозволу органу охорони культурної спадщини та виконавчого комітету міської ради.

Обов’язковим є виконання розпоряджень та приписів щодо охорони пам’яток.

Власник пам’ятки або уповноважений ним орган, особа, яка набула право володіння, користування чи управління нею, забезпечує збереження, утримання в належному стані, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію та ремонт пам’ятки за власні кошти при дотримуванні вимог органів охорони культурної спадщини, якщо інше не передбачено відповідним договором або законом.

Усі власники пам’яток чи їхніх частин або уповноважені ними органи незалежно від форм власності на ці пам’ятки, зобов’язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір згідно з Порядком укладання охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини від 28 грудня 2001 р. № 1768, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов’язків, що випливають із Правил.

На фізичну або юридичну особу, діяльність якої негативно позначається на стані пам’ятки (створює загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам’ятки), покладається обов’язок вжити заходів, погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини, для запобігання такій загрозі та підтримання пам’ятки в належному стані за власні кошти.

Будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об’єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об’єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

СТАТТЯ 41. Комплексні охоронні зони (встановлені для окремих груп пам'яток в центральній частині міста,

яка співпадає з територією історичного ареалу № 2) 1. До комплексних охоронних зон (I, II) відносяться території пам'яток

з найближчим довкіллям (згідно з Переліком будівель-пам’яток місцевого значення, що мають архітектурну, історичну і культурну цінність, затвердженим рішенням міської ради від 24.03.2009 р. № 126).

2. Зони регулювання забудови I категорії. До зони регулювання забудови I категорії віднесені території, що

знаходяться за межами комплексних охоронних зон, але є елементами

66

композиційної єдності з пам'яткою, виконують функції перехідної та буферної зони між історичною та новою забудовою. Зона визначається в центральній частині міста і охоплює територію, яка є частиною ареалу № 2 в межах вул. Дзержинського та К.Маркса по вісі захід-схід і вул. Комунарів та вул. Горького по вісі північ-південь.

Охоронні принципи: підпорядкування нової забудови головним закономірностям історичного середовища. В цих зоні передбачається реставрація та облаштування існуючих пам'яток архітектури та прилеглих територій, максимальне збереження історичної планувально-містобудівної структури кварталів. Нове будівництво повинно здійснюватись за умов відповідності архітектурному середовищу та композиційної ролі пам'яток, елементам ландшафту, узгодження з державними органами охорони пам'яток. Новобудови мають бути пов'язані з історичною забудовою габаритами (масштаб, масштабність), архітектурно-пластичними та колористичними засобами вирішення фасадів; обмежені висотою („блакитна лінія”) 6-9 м, за умови прийняття висоти першого поверху 3 м та висоти мансардного поверху – 2,80 м.

Регламентація нового будівництва за функціональним призначенням, прийомами забудови, масштабом, композицією та будівельними матеріалами, благоустроєм здійснюється при нагляді УАМ.

Забороняється розміщення промислових, транспортних, складських та інших споруд.

Забороняється будівництво транспортних магістралей, естакад та інших транспортних та інженерних споруд, що порушують історичний вигляд середовища.

Забороняються види діяльності, що змінюють історичне планування, цінну забудову, ландшафт, умови зорового сприйняття пам’яток.

3. Зони регулювання забудови II категорії. До зони регулювання забудови II категорії відносяться території

центральної частини міста: І група - між вул. Комунарів, вул. Свободи та вул. Дзержинського, вул.12 Грудня; II група – між вул. Дюміна, вул. Горького та вул. 12 Грудня, вул. Дзержинського; IIІ група – між вул. Шевченка, вул. Горбенка по вісі північ-південь та вул. К.Маркса, вул. Петровського по вісі схід-захід до кварталів між вул. Горбенка, вул. Червоною, Пролетарським проспектом.

Охоронні принципи: реставрація та облаштування існуючих пам'яток архітектури та прилеглих територій; регенерація та зміна функціонального призначення пам'яток архітектури за умови обов'язкового збереження габаритів та фасадної частини будівель. Новобудови мають бути обмежені висотою („блакитна лінія”) 12-15 м, за умови прийняття висоти першого поверху 3м та висоти мансардного поверху – 2,80 м.

Регламентація нового будівництва за функціональним призначенням, прийомами забудови, масштабом, композицією та будівельними матеріалами, благоустроєм.

67

Заборона на види діяльності, що змінюють історичне планування, цінну забудову, ландшафт, умови зорового сприйняття пам'яток.

СТАТТЯ 42. Зони охоронюваного ландшафту 1. До зони охоронюваного ландшафту відносяться території

характерного природного та містобудівного ландшафту, що історично сформувалися та визначають природну своєрідність міста, забезпечують умови сприйняття панорам та ансамблів. Територія зони охоплює східну незабудовану частину міста з озерами, садами, виноградниками та повністю Бердянську косу.

2. Охоронні принципи: зберігаючи відношення до природного середовища. В цих зонах має зберігатися природне оточення ( природний рельєф, водні поверхні, зелені насадження), особливості ландшафту та відтворюватись його втрачені цінні елементи. Нове будівництво не повинно заважати зоровому сприйняттю мальовничого природного оточення, має здійснюватись обов’язковий благоустрій прилеглих територій зі збереженням елементів природного середовища. Забороняється проведення господарської діяльності, що завдає шкоди оточуючому природному ландшафту, призводить до його руйнації чи порушення екологічного балансу.

Забороняється зміна ландшафту. Забороняється проектування нових житлових, промислових та інших

об'єктів, що негативно впливають на довкілля. Забороняється діяльність, що може призвести до порушення умов

збереження рослинності. Регламентація реконструкції існуючих будівель та споруд за

висотою, масштабом та стилем. Регламентація на проведення земельних, інженерних робіт тощо.

СТАТТЯ 43. Природно-заповідний фонд В межах міста існує 8 об’єктів природно-заповідного фонду

загальною площею 835,4 га. Ландшафтні заказники: 1) Ландшафтний заказник загальнодержавного значення „Заплава

р. Берда”, 1416,9 га (в т.ч. в межах міста – 556,1 га), Наказ президента України № 750/94 від 10.12.1994 р.;

2) Ландшафтний заказник місцевого значення „Оголовок Бердянської коси”, 221,0 га, рішення Запорізької облради № 10 від 27.10.1998 р.

68

Пам’ятки-природи місцевого значення: 1) Острів Великий Дзендзик (15 га), 2) Острів Малий Дзендзик з архіпелагом Астапіха (36 га), 3) Дальні Макорти (5 га), 4) Вікове дерево клену гостролистого (0,05 га), 5) Вікове дерево горіху грецького (0,005 га), 6) Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва „Парк ім. Шмідта”

(2,24 га). Перспектива розширення об’єктів ПЗФ передбачає створення

Національного природного парку „Приазовський” (в т. ч. в межах міста 1519,83 га), до якого увійдуть: водно-болотні угіддя ландшафтного заказника загальнодержавного значення „Заплава р. Берда”, ландшафтного заказника місцевого значення „Оголовок Бердянської коси”, острови Малий Дзендзик та Великий Дзендзик та територія Курорту „Бердянськ” ЗАТ „Укрпрофздравниця” з покладами лікувальних грязей та мінеральних вод. Дане питання потребує подальшого обґрунтування та доцільності з урахуванням соціально-економічних інтересів міста.

РОЗДІЛ Х. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ФІЗИЧНИХ І ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ

СТАТТЯ 44. Здійснення контролю за виконанням Правил

Контроль за виконанням Правил здійснюється виконавчим комітетом

Бердянської міської ради згідно з повноваженнями, делегованими йому законодавством, УАМ, інспекцією ДАБК, а також місцевими підрозділами виконавчого комітету згідно з їх компетенцією і стосується:

додержання встановленого Правилами поділу території міста на зони за переважними і допустимими видами забудови та іншого використання земельних ділянок, та додержання всіма суб'єктами видів забудови та іншого використання земельних ділянок, встановлених для кожної зони;

додержання всіма суб'єктами єдиних умов та обмежень використання земельних ділянок;

додержання процедур, встановлених Правилами. Громадський контроль за виконанням вимог, встановлених

Правилами, здійснюється об'єднанням громадян, створеними відповідно до законодавства, та всіма членами територіальної громади, обізнаними у цих вимогах.

Особи, які мають достовірні відомості про порушення вимог Правил,

69

допущені фізичними або юридичними особами після набуття чинності Правил, мають право повідомити про це виконавчий комітет міської ради, УАМ, інспекцію ДАБК шляхом подання заяви.

СТАТТЯ 45. Відповідальність фізичних і юридичних осіб за

порушення Правил Юридичні і фізичні особи, посадові особи, винні в: порушенні вимог Правил щодо додержання видів забудови та іншого

використання земельних ділянок, встановлених для кожної зони, єдиних умов та обмежень використання земельних ділянок та інших встановлених ними обов'язкових вимог;

порушенні процедур, встановлених Правилами; здійсненні самочинного будівництва; порушенні погоджених у встановленому порядку проектів

будівництва; здійсненні експлуатації збудованих об'єктів без оформлення цих

об’єктів в установленому порядку; інших порушеннях Правил та вимог законодавства, – несуть дисциплінарну, адміністративну та кримінальну

відповідальність, передбачену законодавством.

РОЗДІЛ ХІ. ПЛАНУВАЛЬНІ ОБМЕЖЕННЯ, ЯКІ ДІЮТЬ НА ТЕРИТОРІЇ МІСТА

Рішення щодо забудови та використання земельних ділянок

приймаються з урахуванням планувальних обмежень, що встановлені даними Правилами, які діють у межах зон, кварталів та поширюються на всі будинки, споруди, земельні ділянки, інші об'єкти нерухомості цих зон та кварталів незалежно від форм власності.

Виключенням є: - пам'ятки природи та об'єкти культурної спадщини рішення по яких

приймається в індивідуальному порядку відповідно до чинного законодавства;

- магістралі, вулиці, використання території яких визначається їх цільовим призначенням.

Зони дії планувальних обмежень нанесені на „Схемі планувальних обмежень” М 1:5000 та „Проекті зон охорони культурної спадщини” М 1:5000, що входять складу проектних матеріалів генерального плану

70

міста. Для кожної земельної ділянки дозволяється таке використання, яке

відповідає видам забудови та використання, режиму використання територій з відповідними планувальними обмеженнями. Якщо земельна ділянка розміщується в зоні дії кількох планувальних обмежень, до неї застосовуються всі види обмежень та режимів використання територій або найбільш жорсткий з цих режимів.

СТАТТЯ 46. Загальні вимоги до ділянок, що знаходяться в зонах

впливу інженерно-транспортних комунікацій та санітарно-захисних зонах

Планувальні обмеження

Режим використання і забудови територій, на яких діють планувальні обмеження

Екологічні та санітарні норми

зона шумового впливу від залізниці,

- рекомендації щодо проведення планувальних, конструктивних та містобудівних заходів для зниження шумового впливу

санітарно-захисні зони від промислових підприємств III, IV, V класів шкідливості, комунальних, складських та транспортних підприємств.

- заборона на розміщення житлових будинків з прибудинковими територіями, гуртожитків, готелів; дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, лікувально-профілактичних та оздоровчих установ, наркологічних диспансерів; спортивних споруд, скверів, парків;

- заборона розглядати зону як резервну територію для розширення підприємств, розвитку сельбищних територій, якщо містобудівною документацією не передбачається перенесення або перепрофілювання промислових та складських підприємств

Прибережні захисні смуги

- заборона на будівництво будь яких споруд крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних, у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів, стоянок автомобілів;

- заборона на окремі види діяльності: розорювання земель, садівництво та

городництво, зберігання та застосування пестицидів та добрив, миття та обслуговування

71

транспортних засобів та техніки.

Охоронні зони об'єктів природно-заповідного фонду

охоронна зона та територія об'єктів природно-заповідного фонду

- заборона на будівництво промислових та інших об'єктів, що можуть призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду,

- заборона на розміщення житлових будинків, інженерних споруд та комунікацій,

- заборона на зміну цільового призначення земельних ділянок,

- заборона діяльності, що не пов'язана з виконанням функціонального призначення ділянки і загрожує збереженню пам'ятки,

- обов'язковий догляд за насадженнями, реконструкція та догляд з підсадженням дерев та чагарнику,

- збереження композиції з дерев, чагарнику, квітів, газонів,

- ліквідація споруд, що спотворюють ландшафт

Зони округу санітарної охорони курорту

перша зона санітарної охорони курорту (зона суворого режиму)

забороняється: - користування надрами, не пов’язане з

використанням природних лікувальних ресурсів, розорювання земель, впровадження будь-якої господарської діяльності, а також інші дії, що впливають або можуть вплинути на розвиток небезпечних геологічних процесів, на природні лікувальні фактори курорту та його екологічний баланс;

- прокладення кабелів, у тому числі підземних високої напруги, трубопроводів, інших комунікацій;

- спорудження будь-яких будівель та інших об’єктів, не пов’язаних з експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів;

- скидання дренажно-скидних та стічних вод;

72

- влаштування стоянок автомобілів, пунктів їх обслуговування (ремонт, миття тощо);

- влаштування вигребів (накопичувачів) стічних вод, полігонів рідких і твердих відходів, полів фільтрації та інших споруд для приймання та знешкодження стічних вод і рідких відходів, також кладовищ і скотомогильників;

- проїзд автотранспорту, не пов’язаний з обслуговуванням цієї території, використанням родовищ лікувальних ресурсів або природоохоронною діяльністю;

- постійне і тимчасове проживання громадян (крім осіб, які безпосередньо забезпечують використання лікувальних факторів).

друга зона санітарної охорони курорту (зона обмежень)

забороняється: - будівництво об’єктів і споруд, не

пов’язаних з безпосереднім задоволенням потреб місцевого населення та громадян, які прибувають на курорт;

- проведення гірничих та інших видів робіт, не пов’язаних з безпосереднім упорядкуванням території;

- спорудження поглинаючих колодязів, створення полів підземної фільтрації;

- забруднення поверхневих водойм під час здійснення будь-яких видів робіт;

- влаштування звалищ, гноєсховищ, кладовищ, скотомогильників, а також накопичувачів рідких твердих відходів виробництва, інших відходів, що призводять до забруднення водойм, ґрунту, ґрунтових вод, повітря;

- розміщення складів пестицидів і мінеральних добрив;

- здійснення промислової вирубки зелених насаджень, а також будь-яке інше використання земельних ділянок і водойм, що може призвести до погіршення їх природних і лікувальних факторів;

- скидання у водні об’єкти сміття, стічних, під сланевих і баластних вод, витікання таких вод та інших речовин з транспортних

73

(плавучих) засобів і трубопроводів.

третя зона санітарної охорони курорту (зона спостережень)

забороняється: - будівництво підприємств, установ і

організацій, діяльність яких може негативно впливати на ландшафтно-кліматичні умови, стан повітря, ґрунту та вод курорту;

- спуск на рельєф неочищених промислових та побутових стічних вод, проведення вирубок зелених насаджень (крім санітарних рубок)

Зони поширення інженерно-геологічних умов, що є несприятливими для будівництва

зона підтоплення ґрунтовими водами

- проведення комплексу заходів з метою пониження рівня ґрунтових вод та відведення зливових вод,

- заборона на розміщення споруд, що можуть призвести до попадання шкідливих речовин у ґрунтові води( місць тимчасового зберігання відходів, дворових туалетів, помийних та вигрібних ям)

затоплення повеневими водами,

- проведення робіт з захисту територій від паводків,

- застосування складних штучних основ та фундаментів,

- заборона на влаштування сміттєзвалищ, - заборона на розміщення споруд, що

можуть призвести до попадання шкідливих речовин у відкриті водойми ( місць тимчасового зберігання відходів, дворових туалетів, помийних та вигрібних ям,

- заборона на розміщення трансформаторних підстанцій.

схили поверхні - проведення заходів з укріплення та підвищення стійкості схилів,

- заборона необґрунтованого влаштування терас,

- заборона на спорудження ставків, водосховищ,

- заборона на проведення робіт з

74

використанням вибухівки, або механізмів, що динамічно впливають на ґрунти схилу,

- заборона на прокладання доріг або проїздів впоперек схилу,

- заборона на влаштування довгих перерв під час проведення земляних робіт, в т. ч. ремонту інженерних мереж,

- заборона на створення перешкод рухові поверхневих або підземних вод без влаштування спеціального водовідведення

Коридори проходження магістральних мереж інженерної інфраструктури та їх охоронні зони

магістральних електромереж (ЛЕП)

- заборона на будівництво житлових, громадських та дачних будинків,

- заборона на влаштування будь-яких звалищ, складів добрив, торфу, мастильних та паливних матеріалів; насадження дерев та багаторічних насаджень; розпалювання вогнищ,

- заборона на влаштування спортивних майданчиків, стадіонів, зупинок громадського транспорту, ринків,

- заборона на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт будівель та споруд без письмового дозволу підприємства, яке відає цими мережами та присутності працівника підприємства під час проведення робіт

магістральних водоводів, колекторів водовідведення, колекторів зливової каналізації

- здійснення діяльності щодо утримання та експлуатації інженерних мереж,

- заборона на будівництво будівель та споруд в охоронній зоні трубопроводів,

- заборона на будівництво, ліквідацію будівель та споруд, вирубання дерев, встановлення загородження, проведення земляних робіт на глибині понад 0,3 м, розрівнювання ґрунту без письмового дозволу підприємства, яке відає цими мережами та присутності працівника підприємства під час проведення робіт.

75

СТАТТЯ 47. Загальні вимоги до ділянок, що знаходяться в охоронних

зонах пам’яток культурної спадщини

Планувальні обмеження

Режим використання і забудови територій, на яких діють планувальні обмеження

Охоронні зони історико-культурної спадщини

Режим використання забезпечує охорону історичного середовища, об'єктів культурної спадщини

території пам'яток архітектури та містобудування.

- заборона на знесення, зміну призначення, нанесення написів та позначок на пам'ятці на території та в охоронній зоні пам'ятки без відповідного дозволу відповідних органів охорони культурної спадщини,

- заборона на проведення будівельних робіт без відповідного дозволу органу охорони культурної спадщини та виконавчого комітету міської ради,

- регламентація розміщення реклами, - заборона на зміну цільового призначення

ділянки без відповідного дозволу органу охорони культурної спадщини та виконавчого комітету міської ради,

- виконання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток.

комплексна охоронна зона

- заборона на знесення, зміну призначення, нанесення написів та позначок на пам'ятці на території та в охоронній зоні пам'ятки без відповідного дозволу відповідних органів охорони культурної спадщини,

- виведення із зони або перепрофілювання промислових підприємств, майстерень, складів, що можуть завдавати шкоди пам'ятці,

- заборона на проведення будівельних робіт без відповідного дозволу органу охорони культурної спадщини та виконавчого комітету міської ради,

- регламентація нового будівництва за функціональним призначенням, висотою, масштабом, стилем тощо,

- регламентація розміщення реклами,

76

- заборона на зміну цільового призначення ділянки без відповідного дозволу,

- виконання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток.

зона регулювання забудови I категорії

- регламентація нового будівництва за функціональним призначенням, прийомами забудови, масштабом, композицією та будівельними матеріалами, благоустроєм,

- заборона на розміщення промислових, транспортних, складських та інших споруд,

- заборона на будівництво транспортних магістралей, естакад та інших транспортних та інженерних споруд, що порушують історичний вигляд середовища,

- заборона на види діяльності, що змінюють історичне планування, цінну забудову, ландшафт, умови зорового сприйняття пам'яток.

зона регулювання забудови II категорії

- регламентація нового будівництва за функціональним призначенням, прийомами забудови, масштабом, композицією та будівельними матеріалами, благоустроєм

- заборона на види діяльності, що змінюють історичне планування, цінну забудову, ландшафт, умови зорового сприйняття пам'яток.

зона охоронюваного ландшафту

- заборона на зміну ландшафту, - заборона на проектування нових

житлових, промислових та інших об'єктів, що негативно впливають на довкілля,

- заборона діяльності, що може призвести до порушення умов збереження рослинності,

- регламентація реконструкції існуючих будівель та споруд за висотою, масштабом та стилем,

- регламентація на проведення земельних, інженерних робіт тощо.

77

РОЗДІЛ ХІІ. КАРТОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ

СТАТТЯ 48. План зонування території міста 1. План зонування території міста є невід'ємною частиною Правил

забудови. Згідно плану зонування встановлюються види переважного та дозволеного використання територій зон та окремих земельних ділянок. На основі плану зонування встановлюються єдині умови та обмеження використання ділянок.

2. План зонування території міста виконано на основі рішень генерального плану з урахуванням перспективного розвитку та використання території міста. Планом зонування враховуються планувальні обмеження, які діють на території Бердянська.

3. План зонування є підґрунтям для визначення параметрів забудови, визначення видів використання ділянок та нерухомості на території кожної окремої зони або ділянки міста.

4. Принципи, що покладені в основу зонування території міста, викладені у статті 7 Правил.

СТАТТЯ 49. Схема планувальних обмежень „Схема планувальних обмежень” є підґрунтям для розроблення

Плану зонування території міста. На „Схемі...” позначені: планувальні обмеження, зумовлені

розміщенням виробничих, комунальних та складських об'єктів; зони охорони курорту; прибережні захисні смуги тощо.

„Схема планувальних обмежень” М 1:5000 входить до складу генерального плану міста.

СТАТТЯ 50. Проект зон охорони культурної спадщини „Проект зон охорони культурної спадщини” є основою для

розроблення Плану зонування території міста. „Проект зон охорони культурної спадщини” містить визначення та

оцінку об'єктів історико-культурної спадщини: історичні ареали, комплексні охоронні зони, зони регулювання забудови I категорії, зони регулювання забудови II категорії, зони охоронюваного ландшафту.

„Проект зон охорони культурної спадщини” М 1:5000 входить до складу генерального плану міста.

78

ДОДАТКИ

до Правил забудови м. Бердянськ (є невід’ємною частиною Правил забудови м. Бердянськ)

Додаток № 1

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ

Наведені нижче терміни вживаються у таких значеннях: Автостоянка – спеціально обладнане місце для стоянки

автотранспорту, позначене дорожніми знаками згідно Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України, має тверде покриття, може мати огорожу, в тому числі тимчасову.

Архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду та інтер’єру об’єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на будь-яких стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі.

Архітектурно-містобудівна рада – дорадчий орган при управлінні архітектури та містобудування виконавчого комітету Бердянської міської ради для професійного колегіального розгляду й обговорення містобудівних, архітектурних та інженерних рішень містобудівної, передпроектної та проектної документації.

Будівництво – спорудження, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення будівель і споруд.

Будова – сукупність будівель і споруд (об’єктів) основного і допоміжного або цивільного призначення, будівництво яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, на яку в установленому порядку затверджується титул будови.

Види використання будівлі (ділянки) – вид використання земельної ділянки або будівлі, зазначений в Місцевих правилах забудови. Розрізняються: існуючий вид використання, допустимий вид використання, супутній вид використання тощо.

Вихідні дані для проектування – містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, завдання на проектування, технічні умови (далі – ТУ) щодо інженерного забезпечення об’єкта проектування.

Власник земельної ділянки – особа, яка у встановленому законодавством порядку оформила державний акт на право власності на земельну ділянку та може володіти, користуватись і розпоряджатись нею відповідно до її цільового призначення.

Водоохоронна зона – природоохоронна зона вздовж річок, морів та

79

навколо озер, водосховищ та інших водойм, встановлена для обмеження господарської діяльності для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, засмічення та вичерпання, знищення навколо водних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку.

Генеральний план міста – містобудівна документація, яка визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Генеральний план розміщення об’єкта містобудування (тимчасової споруди) – географічне зображення, що виконується на топографо-геодезичних матеріалах і відображає відповідно до вимог державних будівельних норм місцезнаходження і межі земельної ділянки, усі запроектовані та існуючі, що зберігаються чи реконструюються, будівлі та споруди, проїзди, пішохідні доріжки, майданчики різного призначення з визначенням переліку усіх об’єктів, зображених на кресленні.

Горище – простір між перекриттям останнього поверху і покрівлею будівлі.

Господарча будівля в кварталах садибної забудови – одноповерхова споруда призначена для виконання функцій, пов’язаних з веденням підсобного господарства на присадибній ділянці та обслуговування житлового будинку.

Громадське обговорення – процедура, спрямована на врахування громадських і приватних інтересів при плануванні і забудові територій згідно із Законом України „Про планування і забудову територій”.

Дача – неосновне житло приватної особи у рекреаційній зоні, використовуване нею для надавання послуг з тимчасового розміщування з метою відпочинку.

Державний акт на право власності або постійного користування земельною ділянкою – документ, що посвідчує право власності або постійного користування земельною ділянкою юридичною чи фізичною особою, наданий у встановленому порядку та оформлений за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Детальний план території – містобудівна документація, що визначає зонування територій, розташування червоних ліній, інших ліній регулювання забудови, зон, у яких встановлюються планувальні обмеження, розміщення та функціональне призначення об’єктів містобудування, види забудови для окремих районів, мікрорайонів, кварталів та районів реконструкції існуючої забудови населених пунктів

Дозвіл на будівництво – рішення виконавчого органу Бердянської міської ради про надання дозволу на будівництво (реконструкцію) власнику або користувачеві земельної ділянки за встановленим цільовим функціональним призначенням.

Документ дозвільного характеру – документ встановленого зразка (дозвіл, спеціальний дозвіл, погодження, висновок, довідка тощо), який

80

надає суб’єкту господарювання право на здійснення певних видів господарської діяльності або окремих господарських операцій.

Дозвіл на виконання підготовчих робіт – документ, що засвідчує право замовника, підрядника на виконання до будівництва об’єкта таких робіт, як підготовка земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки під забудову, спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, підведення тимчасових інженерних мереж, улаштування під’їзних шляхів, складування будівельних матеріалів.

Дозвіл на виконання будівельних робіт – документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, який надається інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю.

Житлове приміщення - приміщення, яке належить до житлового комплексу (будинку), що відноситься до житлового фонду і є складовою квартири як самостійного об'єкта цивільно-правових відносин;

Завдання на проектування – документ, у якому містяться обґрунтовані в межах законодавства вимоги замовника (забудовника) до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об’єкта архітектури, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до містобудівних та технічних умов.

Замовник (забудовник) – фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єкта містобудування.

Земельна ділянка – частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Зовнішня реклама – реклама, що розміщується на тимчасових або стаціонарних спеціальних конструкціях, розміщених на відкритій місцевості, зовнішніх поверхнях будинків і споруд, елементах вуличного обладнання, над проїзною частиною вулиць.

Зона охорони пам'ятки (історико-культурної спадщини) – територія, що безпосередньо прилягає до пам'ятки, на яку розроблено науково-проектну документацію, що визначає межі та режим використання пам'ятки і затверджена уповноваженими органами охорони культурної спадщини.

Зона охоронюваного ландшафту – територія характерного

81

природного та містобудівного ландшафту, що історично сформувалася, на яку розроблено науково-проектну документацію, що визначає межі та режим використання зони і затверджена уповноваженими органами охорони культурної спадщини.

Інвестиційна діяльність – сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держав щодо реалізації інвестицій у сфері містобудування, в тому числі комплексна забудова, фінансування на договірних засадах, здійснення планувальних робіт.

Інвестори – це суб’єкти інвестиційної діяльності, що у передбачених чинним законодавством формах здійснюють фінансування проектування та будівництва об’єктів інвестування, як правило, до введення їх в експлуатацію, за рахунок власних та залучених коштів, інтелектуальних цінностей, матеріалів та робіт, управляють та розпоряджаються інвестованими коштами на свій розсуд у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Історичний ареал – частина території, що зберегла об’єкти культурної спадщини і пов’язані з ними розпланування та форму забудови, які проходять з попередніх періодів розвитку міста, типові для певних культур або періодів розвитку.

Капітальний ремонт будівлі – комплекс ремонтно-будівельних робіт, пов’язаних з відновленням або поліпшенням експлуатаційних показників будівель і споруд із заміною або відновленням окремих конструкцій або їх елементів, інженерного обладнання без зміни геометричних розмірів об’єкта, функціонального призначення та його техніко-економічних показників.

Консервація - комплекс будівельних робіт, призначених для зберігання об’єкта, на якому будівництво тимчасово призупинено або припинено, які включають тимчасові та постійно діючі захисні або конструктивні заходи, які запобігають його руйнуванню.

Лінія регулювання забудови – визначені в містобудівній документації межі розташування будинків і споруд відносно червоних ліній, меж окремих земельних ділянок, природних меж та інших територій.

Мала архітектурна форма функціонального призначення (для здійснення підприємницької чи господарської діяльності):

стаціонарна мала архітектурна форма – тимчасова одноповерхова споруда соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності висотою не вище ніж 4 м, що має по зовнішньому контуру площу близько 30 м², виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаменту;

пересувна мала архітектурна форма – торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення

82

для провадження підприємницької діяльності (розмір лотка 1,25*1,50 м, палатки 2*2,50 м).

Мала архітектурна форма декоративно-технологічного призначення – невелика споруда, що зводиться під час благоустрою території для організації міського середовища та забезпечення необхідних експлуатаційних характеристик і вимог (лави, фонтани, світильники, парапети, підпірні стінки, альтанки, тощо).

Машиномісце – місце зберігання автотранспортного засобу у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, стоянках, паркінгах.

Містобудівна діяльність – цілеспрямована діяльність державних органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об’єднань громадян зі створення та підтримання повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об’єктів містобудування, спорудження інших об’єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об’єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Містобудівна документація – затверджені у встановленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюються планування, забудова та інше використання територій.

Містобудівне обґрунтування – вид містобудівної документації, в якому відповідно до державних будівельних та інших норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації визначаються містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки (об’єкта будівництва), обов’язкові для врахування при відведенні земельної ділянки та/або проектуванні об’єкта.

Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки – документ, що містить комплекс містобудівних і архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів містобудування, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Намір забудови (земельної ділянки, території) – заява (клопотання) фізичної або юридичної особи, подана у встановленому законодавством порядку щодо забудови земельної ділянки або певної території із зазначенням призначення будівлі, споруди та орієнтовних характеристик забудови.

Нежиле приміщення – приміщення, яке належить до житлового (нежитлового) комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об’єктом цивільно-правових відносин.

Нерухоме майно (нерухомість) – земельні ділянки, а також об’єкти,

83

розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (в т. ч. Будинки, інші капітальні споруди, які мають фундаменти).

Нове будівництво – будівництво об'єкту або комплексу об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворених будинків, споруд, а також філій та окремих виробництв, що здійснюється на вільних або звільнених від забудови майданчиках (територіях) із метою створення нових виробничих потужностей, надання послуг, постійного або тимчасового проживання населення.

Об'єкт архітектури – будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів.

Об'єкт будівництва – окремий будинок або споруда з підсобними та обслуговуючими при будинковими будівлями та спорудами ( комплекс будівель та споруд), на будівництво, реконструкцію яких розробляється окремий проект будівництва зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва.

Об’єкт зовнішньої реклами – (далі – ОЗР) – рекламний носій та спеціальна рекламна конструкція для його розміщення на будинках (будівлях) і спорудах, спорудах спеціального призначення, відкритій місцевості, міських вулицях та площах, у зелених зонах, на елементах вуличного обладнання та інших об'єктах незалежно від форм власності та підпорядкованості.

Об’єкт культурної спадщини – визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль) їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та зберегли свою автентичність.

Об’єкт містобудування – функціональні території м. Бердянська (житлової та громадської забудови, виробничі, рекреаційні, комунальні, охорони культурної спадщини, природоохоронні та інші), будинки та споруди, їх комплекси, інші об'єкти архітектури, комунікації та споруди інженерної і транспортної інфраструктури.

Пам’ятка – об’єкт культурної спадщини національного або місцевого значення, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, або до Реєстру об’єктів культурної спадщини та пам’яток місцевого значення м. Бердянськ.

Пам’ятка архітектури – зафіксоване у матеріальній формі свідчення певного етапу розвитку архітектури: будинок, споруда, комплекс, що найбільш повно втілили в собі характерні риси окремих етапів розвитку

84

архітектури, стилю, функціонального типу будівлі та знаходиться під охороною держави.

Пам’ятка містобудування – зафіксоване у матеріальній формі свідчення певного етапу розвитку містобудування: вулиці, майдани, планувальна структура, що відображають певний етап розвитку містобудування та знаходяться під охороною держави.

Пам’ятка природи – територіальне або природне утворення (об’єкт), що має унікальні якості або найбільш повно втілює характерні риси природи тієї чи іншої місцевості, створене або визначене у встановленому чинним законодавством порядку та охороняється державою з метою збереження їх у природному стані.

Паспорт прив’язки малої архітектурної форми – документ, необхідний для отримання дозволу на розміщення малої архітектурної форми, що складається з таких документів: схема прив’язки малої архітектурної форми; креслення вузлів підключення до інженерних мереж згідно з технічними умовами; текстові матеріали з вимогами щодо естетичного вигляду та інженерного забезпечення малої архітектурної форми.

Паспорт фасаду – реєстраційний документ, яким фіксується архітектурне та колористичне вирішення (в тому числі за необхідності – художнє освітлення всіх фасадів споруди).

Передпроектні роботи – роботи, які можуть виконуватися до початку процесу проектування для визначення принципових об’ємно-просторових та містобудівних рішень:

розробка попередніх концептуальних архітектурних пропозицій (фор-ескізи);

розробка пропозицій щодо розміщення об’єктів будівництва на земельних ділянках (обґрунтування місця розташування, необхідної території та умов будівництва);

обробка інженерної характеристики об’єкту та складання опитувальних листів;

складання завдання на інженерні вишукування; складання завдання на проектування; заміри та обстеження будівель, які підлягають реконструкції,

переоснащенню, розширенню, переплануванню чи надбудові; інші види робіт, необхідні для початку процесу проектування Перепланування (переобладнання) квартир, нежилих

приміщень – ремонтно-будівельні роботи, що проводяться за відповідними проектами із зміною фізичних параметрів цих приміщень, знесення або перенесення внутрішніх легких некапітальних перегородок, улаштуванням нових елементів і деталей, прорізів без втручання у зовнішні стіни, міжповерхові перекриття та інші несучі конструкції житлового будинку з метою поліпшення благоустрою квартири, її експлуатаційних теплотехнічних та інших показників без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.

85

План благоустрою та озеленення – графічне зображення, що виконується на кресленні генерального плану ділянки і відображає відповідно до вимог державних будівельних норм запроектовані та існуючі, що зберігаються, зелені насадження з визначенням їх асортименту, малі архітектурні форми, обладнання майданчиків різного призначення з визначенням переліку усіх об’єктів, зображених на кресленні.

План зонування території – графічне зображення території з поділом її на функціональні зони з кодовою нумерацією окремих зон, видами використання земельних ділянок, граничними параметрами та режимами їх забудови, який розробляється у складі детального плану території, іншої містобудівної документації або як окремий документ і виконується без відображення елементів, що можуть перешкоджати вільному доступу до цього плану.

Поверх мансардний (мансарда, поверх у горищному просторі) – поверх будівлі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) нахиленого чи ламаного даху, при цьому лінія перетину площини даху.

Погоджувальна комісія – комісія, що утворюється під час проведення громадських слухань для розгляду пропозицій (зауважень) фізичних та юридичних осіб, територіальних громад та держави до проекту містобудівної документації, місцевих правил забудови і для прийняття узгоджених рішень.

Поточний ремонт будівлі – ремонт будівлі з метою відновлення справності (працездатності) його конструкцій і інженерних мереж, а також підтримання експлуатаційних показників.

Право земельного сервітуту – право фізичної або юридичної особи, в тому числі власника або землекористувача земельної ділянки, на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою або ділянками із визначеною метою.

Прибережна смуга – частина водоохоронної зони по обох берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води, встановленої законодавством ширини.

Прибудинкова територія – територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багато квартирного будинку

Проект забудови територій – документація, що поєднує властивості містобудівної та проектної документації, яка розробляється для будівництва комплексів будинків і споруд.

Проектна документація – затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Проект розподілу території – містобудівна документація, яка

86

розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок.

Пляжі – ділянки узбережжя моря (в тому числі прибережна захисна смуга моря шириною до 100 м), представлені піщаним природним або штучно утвореним ландшафтом, призначені для проведення різноманітних пляжних процедур, купання та відпочинку.

Розширення – будівництво додаткових до існуючих приміщень, будівель споруд, що будуються в межах єдиного комплексу за окремими проектами, яке веде до збільшення будівельних габаритів об’єкта та (або) поліпшення його техніко-економічних показників.

Реконструкція – комплекс будівельних робіт, пов’язаних із зміною техніко-економічних показників або використанням об’єкта за новим призначенням в межах існуючих будівельних габаритів. Складовою частиною реконструкції об’єкта може бути його капітальний ремонт.

Реставрація – повне чи часткове відновлення пошкоджених або втрачених будівельних та художніх характеристик об’єкта у первісному або відтвореному вигляді на пам’ятниках архітектури. Складовою частиною реставрації може бути консервація або капітальний ремонт.

Санітарно-захисна зона – територія навколо об’єктів, які є джерелом виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, встановлена для відокремлення таких об’єктів від житлової забудови.

Сервітут – обмеження прав власника, користувача земельної ділянки, що встановлюється угодою, рішенням суду або у інший передбачений законом спосіб.

Сертифікат відповідності – документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Стадії проектування – складові частини проектної документації (ескізний проект (ЕП); техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); техніко-економічний розрахунок (ТЕР); проект (П); робочий проект (РП); робоча документація.

Схема розміщення земельної ділянки для будівництва – графічні матеріали, виконані ліцензованою проектною організацією на оновленій геодезичній основі згідно із затвердженою містобудівною документацією, з відображенням земельних ділянок (у тому числі суміжних), червоних ліній, існуючих інженерних комунікацій.

Супутній вид використання земельної ділянки – вид використання, який є доцільним або бажаним для повноцінного функціонування переважного виду використання земельної ділянки.

Технічні умови – це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкта містобудування, які мають відповідати його розрахунковим параметрам, у тому числі водопостачання, каналізації, тепло-, електро-, газопостачання, радіофікації, зовнішнього освітлення,

87

відведення зливових вод, телефонізації, телебачення, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки, а також особливих умов.

Тимчасові споруди – житлові, культурно-побутові та інші будинки і споруди для обслуговування будівельників (дороги, склади, бетонорозчинні вузли та ін.) споруди виробничого призначення, необхідні для виконання будівельного-монтажних робіт, які розбираються по закінченні будівництва.

Фасад будинку, споруди – зовнішня частина будинку, споруди з усіма елементами від покрівлі до вимощення; за орієнтуванням фасади поділяються на головний, боковий, дворовий.

Цільове призначення земельної ділянки – використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Червоні лінії – визначені в містобудівній документації відносно пунктів геодезичної мережі межі існуючих та запроектованих магістралей, вулиць, майданів, які відмежовують території мікрорайонів, кварталів та території іншого призначення.


ФУНКЦІОНАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ

На основі аналізу існуючої забудови міста, територій, що входять до меж курорту, перспективи функціонально-планувального розвитку, який передбачений генеральним планом, виділено функціональні типи території, що поділяються на територіально-планувальні елементи (зони).

Зонуванням встановлюються такі типи територій з відповідними зонами.

ТЕРИТОРІЇ ГРОМАДСЬКО-ДІЛОВОЇ ТА КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Д-1 центральна громадсько-ділова зона

Д–2 зона громадсько–ділова місцевого значення

Д–3 зона громадсько-рекреаційна

КУРОРТНІ ТА РЕКРЕАЦІЙНІ ТЕРИТОРІЇ

Рл-1 зона рекреаційно-лікувальна

Ро-1 зона рекреаційно-оздоровча

Р-2 зона рекреаційна

Р–4 зона дитячих оздоровчих установ

88

Р–5 зона природних ландшафтів

Р-6 зона спортивно-рекреаційна

Р–7 зона туристських готелів та кемпінгів

Р-8 зона рекреаційно–розважальна

ТР зона туристичних комплексів

ЖИТЛОВІ ТЕРИТОРІЇ

Ж-1 зона садибних житлових будинків

Ж-2 зона садибних та блокованих житлових будинків

Ж–3 зона багатоквартирних житлових будинків (5–9 поверхів)

Ж–4 зона багатоквартирних житлових будинків (6-14 поверхів)

Ж–5 зона мішаної багатоквартирної забудови до 9 поверхів

(історична частина міста)

ЖР-1 житлова та рекреаційна зона з переважним розміщенням

садибної забудови

ЖР-2 житлова та рекреаційна зона з переважним розміщенням

блокованої забудови

ЖР-3 зона садівничих товариств та дачної забудови

ВИРОБНИЧІ ТЕРИТОРІЇ

П–1 зона виробничих підприємств V класу шкідливості

(санітарно–захисна зона 50 м)

П-2 зона виробничих підприємств IV-V класів шкідливості

(санітарно–захисна зона 50-100 м)

ТЕРИТОРІЇ НЕВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ВГ виробничо-громадська зона

НВ-1 зона установ освіти, соціального забезпечення та охорони

здоров'я

НВ-2 зона об'єктів навчального обслуговування та підготовки

кадрів

ТЕРИТОРІЇ ІНЖЕНЕРНОЇ ТА ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Т–1 зона морського транспорту

Т–2 зона зовнішнього автомобільного транспорту

89

Т-3 зона повітряного транспорту

М зона магістральних вулиць

З зона залізниці

ЗОНИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

СПК спеціальна зона комунального призначення

СПГ зона розміщення підприємств сільського господарства

СПВ зона об'єктів військового призначення та інші режимні

території

ПЕРЕЛІК ВИДІВ ДОЗВОЛЕНОГО ВИКОРИСТАННЯ НЕРУХОМОСТІ В РІЗНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ ЗОНАХ

ТЕРИТОРІЇ ГРОМАДСЬКО-ДІЛОВОЇ ТА КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ПЕРЕЛІК ВИДІВ НЕРУХОМОСТІ ВИЧЕРПНИЙ)

Д-1 – центральна громадсько-ділова зона

Зона включає загальноміський центр з багатофункціональним використанням території.

Переважні види використання: 1. окремі багатоквартирні житлові будинки, що існували на

території зони на момент розроблення Правил, 2. установи освіти та виховання, 3. установи охорони здоров'я та соціального забезпечення, 4. спортивні та фізкультурно-оздоровчі заклади, 5. парки, сквери, бульвари, 6. заклади культури та мистецтва, 7. культові споруди, 8. підприємства громадського харчування, 9. підприємства побутового обслуговування, 10. магазини, 11. адміністративні споруди, офіси, організації управління, 12. проектні організації та наукові заклади, 13. фінансові установи, 14. пошта, телефон, телеграф, 15. готелі, 16. житлова забудова.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. споруди для тимчасового зберігання транспортних засобів.

90

Умовно допустимі види використання (потребують спеціального дозволу або погодження):

1. великі підприємства обслуговування населення, що потребують великих автостоянок,

2. гаражі та стоянки для постійного зберігання транспортних засобів,

3. підприємства з обслуговування транспортних засобів, 4. казино, 5. громадські вбиральні.

Параметри забудови: 1. Для будинків, що виходять на магістральні вулиці, площа

житлових приміщень першого поверху має складати не більше 10% площі поверху.

2. Для приміщень, що знаходяться в перших поверхів будинків вздовж магістральних вулиць, під час облаштуванням входів, обов'язковим є влаштування (збереження) хідника (тротуару) шириною не менше 2,25 м.

3. Висота будівель: для всіх житлових будинків можливе використання (додатково) мансардного поверху за умов дотримання будівельних норм.

Д-2 – зона громадсько-ділова місцевого значення

Призначена для обслуговування населення, що мешкає в зонах Ж-1, Ж-2, Ж-3. Зону формують території здебільше громадської забудови, на яких за містобудівною документацією розміщуються торгівельні, заклади та інші підприємства обслуговування.

Переважні види використання: 1. будинки, що існували на момент введення Правил, 2. готелі, якщо вони не порушують вимоги до забудови земельних

ділянок зон Ж-1, Ж-2, 3. клуби, кінотеатри, відеосалони, 4. бібліотеки, 5. культові споруди, 6. спортзали, басейни, фізкультурно-оздоровчі комплекси, якщо

вони не порушують вимоги до забудови земельних ділянок зон Ж-1, Ж-2,

7. спортивні майданчики, тенісні корти, 8. центри народної медицини, аптеки, 9. кабінети лікарів, що займаються практикою, реабілітаційні

центри, 10. магазини, 11. підприємства громадського харчування: кафе, бари, ресторани,

91

закусочні, 12. перукарні, 13. ювелірні майстерні, майстерні, з ремонту побутової техніки, 14. пошта, телефон, телеграф, 15. приймальні пункти пральні та хімчистки, 16. проектні, конструкторські та наукові організації, 17. відділення банків.



1. крупні підприємства обслуговування населення, що потребують автомобільних автостоянок більше ніж на 10 автомашин,

2. підприємства з обслуговування індивідуальних транспортних засобів,

3. громадські вбиральні.

Параметри забудови: 1. Для будинків, що виходять на магістральні вулиці, площа житлових приміщень першого поверху має складати не більше 10% площі поверху.


3. Висота будівель: для всіх житлових будинків можливе використання (додатково) мансардного поверху за умов дотримання будівельних норм.

Д-3 – зона громадсько-рекреаційна

Зона включає центральну частину курорту, крім того, до зони входять території, на яких за містобудівною документацією розміщуються торгівельні, розважальні комплекси та інші установи і заклади сезонного функціонування.

Переважні види використання: 1. адміністративні споруди, офіси, компанії, 2. заклади культури та мистецтва, 3. розважальні заклади, 4. культові споруди, 5. фінансові установи, 6. готелі, 7. курортні готелі, 8. туристичні готелі, 9. заклади громадського харчування ,

92

10. заклади побутового обслуговування, 11. магазини, торгівельні центри, 12. підприємства зв'язку, 13. житлова забудова, 14. заклади освіти та виховання, 15. заклади охорони здоров'я та соціального забезпечення, 16. спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди, 17. зелені насадження загального користування, 18. малі архітектурні форми



1. великі підприємства обслуговування, що потребують великих автостоянок,

2. гаражі та стоянки для постійного зберігання транспортних засобів,

3. автостанції, 4. підприємства з обслуговування транспортних засобів, 5. громадські вбиральні.

Використання території зони, розміщення підприємств і установ здійснюється відповідно до вимог ДБН 360-92**.

Параметри забудови: 1. Вимоги до огорожі земельних ділянок: огорожа повинна бути

прозорою: металева, стрижений чагарник висотою не більше 1,0-1,2 м.

2. Вимоги до покриття пішохідних зон: покриття повинно виконуватись цементною або керамічною плиткою.

КУРОРТНІ ТА РЕКРЕАЦІЙНІ ТЕРИТОРІЇ (ПЕРЕЛІК ВИДІВ НЕРУХОМОСТІ ВИЧЕРПНИЙ)

Рл-1 – зона рекреаційно-лікувальна

До зони входять території, на яких за містобудівною документацією розміщуються санаторно-курортні заклади та пов'язані з цією функцією об'єкти.

Переважні види використання: 1. санаторії різного профілю; 2. санаторії-профілакторії.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. будівництво нових, реконструкція існуючих лікувально-

оздоровчих закладів,

93

2. господарчі будівлі, пов’язані з функціонуванням санаторію; 3. інженерне обладнання, що сприяє розвиткові та вдосконаленню

роботи санаторних закладів; 4. центри народної медицини, аптеки, 5. кабінети лікарів, що займаються практикою, реабілітаційні

центри, 6. плавальні басейни, 7. спортивні майданчики, 8. пункти прокату, 9. екскурсійні бюро, 10. інформаційна реклама, 11. малі архітектурні форми, скульптури; 12. зелені насадження обмеженого користування, 13. квітники, газони, 14. спортивні майданчики, 15. відділення зв’язку, 16. магазини торгівельною площею до 40 кв.м., 17. підприємства громадського харчування.


1. автостоянки для тимчасового зберігання транспортних засобів Використання території зони, розміщення підприємств і установ

здійснюється відповідно до вимог ДБН 360-92**. Ро-1 – зона рекреаційно-оздоровча

Призначена для організації лікування, відпочинку відпочиваючих. До зони входять існуючі пляжі, припляжна зона з набором необхідних споруд. Використання зони підпорядковується природоохоронній та оздоровчій функції відповідно до Водного Кодексу та ДБН 360-92**. Зона повинна бути упорядженою та містити в собі устрої та споруди, що забезпечують повноцінний відпочинок та користування водною поверхнею.

Переважні види використання: 1. пляжі, 2. місця відпочинку, 3. сезонні спортивні центри з плавальними басейнами, 4. атракціони, 5. рятувальні станції, 6. пляжне обладнання: солярії, аеросолярії з тіньовими навісами,

лежаки, шезлонги, крісла для відпочинку, тіньові парасольки, тенти, кабіни для переодягання, душові, гардероби з роздягальнями, питні фонтанчики,

7. обладнання для занять водним спортом, 8. пункти прокату пляжного інвентарю,

94

9. фонтани, малі архітектурні форми, 10. медпункти 11. зелені насадження .

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. тимчасові павільйони для різних видів роздрібної торгівлі, 2. технічні будинки та споруди, пов'язані з обслуговуванням пляжів, 3. майданчики для дитячої гри, манежі для дітей ясельного віку, 4. громадські туалети


1. станції човнів, 2. пірси, причали, 3. берегозахисні споруди. Використання території зони, розміщення підприємств і установ

здійснюється відповідно до вимог ДБН 360-92**. Р-2 –зона рекреаційна

До зони входять території, на яких за містобудівною документацією розміщуються рекреаційні установи, оздоровчі заклади та пов'язані з цією функцією об'єкти.

Переважні види використання: 1. бази відпочинку підприємств і організацій; 2. оздоровчі табори для молоді; 3. курортні готелі; 4. спортивні бази.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. господарчі будівлі, пов’язані з функціонуванням оздоровчих

закладів; 2. інженерне обладнання, що сприяє розвитку та вдосконаленню

роботи оздоровчих закладів; 3. зелені насадження обмеженого користування, 4. квітники, газони, 5. спортивні майданчики, 6. танцювальні зали, дискотеки, відео зали, 7. підприємства громадського харчування, 8. пункти прокату, 9. екскурсійні бюро, 10. інформаційна реклама, малі архітектурні форми, скульптури, 11. магазини торгівельною площею до 40,0 кв.м.


1. автостоянки для тимчасового зберігання транспортних засобів. Використання території зони, розміщення підприємств і установ

95

здійснюється відповідно до вимог ДБН 360-92**. Р–4 – зона дитячих оздоровчих установ

До зони входять території, на яких за містобудівною документацією розміщуються дитячі оздоровчі установи та пов'язані з цією функцією об'єкти.

Переважні види використання: 1. дитячі оздоровчі табори, 2. дитячі спортивні бази, 3. дачі дитячих дошкільних закладів, 4. позашкільні табори.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. бібліотеки. 2. клуби, 3. дитячі центри розваг, 4. спортивні майданчики, 5. спортивні зали. 6. підприємства торгівлі торгівельною площею до 40,0 кв.м. 7. підприємства громадського харчування, 8. відділення зв'язку, 9. фонтани, 10. квітники, газони, 11. зелені насадження обмеженого користування.


1. споруди інженерної інфраструктури, що сприяють роботі закладів, 2. автостоянки для тимчасового зберігання транспортних засобів. Використання території зони, розміщення підприємств і установ

здійснюється відповідно до вимог ДБН 360-92**. Р–5 – зона природних ландшафтів

До зони входять парки, лісопарки, природні заповідники. Мета організації зони полягає в збереженні природних особливостей та ландшафтів та одночасно стимулює створення умов для відпочинку населення. Заходи повинні здійснюватись з мінімальним впливом на довкілля.

Переважні види використання: 1. природні заповідники, лісопарки; 2. зелені насадження загального користування; 3. ландшафти, що охороняються, 4. місця відпочинку, 5. водні поверхні.

96

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. окремі адміністративно - господарські будівлі зон відпочинку, 2. теренкури; 3. бігові доріжки, 4. велосипедні доріжки, 5. квітники, газони, 6. сезонні павільйони, кіоски для роздрібної торгівлі; 7. інформаційна реклама, 8. малі архітектурні форми, скульптури, 9. індивідуальне дачне будівництво (в районі вул. Тимірязєва).


1. інженерне облаштування, інженерні та комунальні споруди місцевого значення,

2. відкриті стоянки для тимчасового зберігання транспортних засобів. Будівництво і благоустрій у зоні мають здійснюватися відповідно до

вимог п.п. 5.1.-5.13. ДБН 360-92**. Р-6 – зона спортивно-рекреаційна

Зона створюється для організації відпочинку населення. До зони входять парки, сквери, бульвари, та інші озеленені території, що активно використовуються населенням для відпочинку, об'єкти відпочинку, туризму, спортивні та рекреаційні для дітей та дорослих.

Переважні види використання: 1. зелені насадження загального користування, 2. окремі адміністративно-господарські будівлі, 3. спортивні центри з плавальними басейнами, 4. спортивні майданчики, 5. стадіони, 6. майданчики для кінних прогулянок, 7. підприємства громадського харчування, 8. центри відпочинку, 9. атракціони, 10. фонтани, малі архітектурні форми, 11. пункти прокату, 12. магазини торгівельною площею до 40,0 кв.м.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. тимчасові павільйони та кіоски для роздрібної торгівлі, 2. споруди інженерної інфраструктури, 3. автостоянки для тимчасового зберігання транспортних засобів, 4. інформаційна реклама, 5. громадські туалети, 6. садибна житлова забудови (в кварталі між вул. Тимірязєва та

97

вул. Бородіна на підставі рішення Бердянської міської ради від 28.01.2010 № 38)


1. культові споруди, 2. автозаправні станції. Використання території зони, розміщення підприємств і установ

здійснюється відповідно до вимог ДБН 360-92**.

Р–7 – зона туристських готелів та кемпінгів

До зони входять території, на яких згідно містобудівної документації розміщуються туристичні готелі, притулки .

Переважні види використання: 1. туристичні готелі, притулки 2. кемпінги, 3. яхт-клуби, 4. ботелі, 5. місця для наметів, 6. бані, сауни, 7. приміщення для обслуговування персоналу.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. бібліотеки, клуби, 2. комплекси атракціонів, 3. дитячі центри розваг, 4. спортивні майданчики, 5. підприємства торгівлі, 6. підприємства громадського харчування, 7. відділення зв'язку, 8. екскурсійні бюро, агенції, 9. пункти прокату, 10. малі архітектурні форми, 11. магазини торгівельною площею до 40,0 кв.м, 12. автомобільні стоянки, 13. зелені насадження обмеженого користування, 14. фонтани, 15. квітники, газони, 16. громадські вбиральні, 17. індивідуальне дачне будівництво.


1. споруди інженерної інфраструктури, що сприяють роботі закладів,

2. підприємства побутового обслуговування.

98


Р-8 – зона рекреаційно-розважальна

Зона створюється для організації відпочинку населення. До зони входять території, що використовуються населенням для відпочинку, намивні території, набережна, інженерні споруди, що мають забезпечувати захист берегової території від руйнації.

Переважні види використання: 1. зелені насадження загального користування, 2. окремі адміністративно-господарські будівлі, 3. спортивні центри з плавальними басейнами, 4. аквапарки, 5. спортивні майданчики, 6. підприємства громадського харчування, 7. центри відпочинку, 8. атракціони, 9. фонтани, малі архітектурні форми, 10. пункти прокату, 11. магазини торгівельною площею до 100,0 кв.м.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. тимчасові павільйони та кіоски для роздрібної торгівлі, 2. споруди інженерної інфраструктури, 3. автостоянки для тимчасового зберігання транспортних засобів, 4. інформаційна реклама, 5. громадські туалети.


1. станції човнів, 2. яхт-клуби, 3. пірси, причали, 4. берегозахисні споруди. Використання території зони, розміщення підприємств і установ


ТР – зона туристичних комплексів

До зони входять території, на яких згідно містобудівної документації розміщуються туристичні готелі, станції човнів, яхт-клуби, пірси, причали, елінги, берегозахисні споруди та пов'язані з цією функцією об'єкти.

Переважні види використання: 1. туристичні готелі, 2. ботелі,

99

3. яхт-клуби, станції човнів, елінги, 4. пірси, причали, берегозахісні споруди, 5. набережні, 6. бані, сауни, 7. приміщення для обслуговування персоналу.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. бібліотеки, клуби, 2. спортивно-розважальні центри, 3. дитячі центри розваг, 4. спортивні майданчики, 5. підприємства торгівлі, 6. підприємства громадського харчування, 7. відділення зв'язку, 8. екскурсійні бюро, 9. пункти прокату, 10. малі архітектурні форми, 11. магазини торгівельною площею до 100,0 кв.м, 12. автомобільні стоянки, 13. зелені насадження обмеженого користування, 14. фонтани, 15. квітники, газони, 16. громадські вбиральні, 17. часткове розміщення садибної житлової забудови в комплексі з

існуючою забудовою.

Умовно допустимі види використання (потребують спеціального дозволу або узгодження):

1. споруди інженерної інфраструктури, що сприяють роботі закладів,

2. підприємства побутового обслуговування. Використання території зони, розміщення підприємств і установ


ЖИТЛОВІ ТЕРИТОРІЇ (ПЕРЕЛІК ВИДІВ НЕРУХОМОСТІ ВИЧЕРПНИЙ)

Ж-1 – зона садибних житлових будинків Зона формується на території сельбищної зони в районах,

передбачених містобудівною документацією під такий вид забудови. Зону призначено для постійного проживання населення в окремих житлових будинках з розміщенням кожного будинку на окремій земельній ділянці.

Переважні види використання:

100

1. окремі житлові будинки садибного типу, 2. магазини торгівельною площею до 40 м², без спеціалізованих магазинів будівельних матеріалів, магазинів з наявністю в них вибухонебезпечних речовин та матеріалів.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. надомні види діяльності відповідно до санітарних та протипожежних норм,

2. сади, городи, 3. утримання дрібної домашньої худоби, 4. бані, сауни за умов каналізування стоків, 5. теплиці, оранжереї, парники та інші споруди, що пов'язані з вирощуванням квітів, фруктів та овочів,

6. вбудовані або окремо розміщені гаражі та відкриті стоянки, але не більш ніж 2 транспортні одиниці на одну земельну ділянку.


1. заклади дитячого дошкільного виховання, 2. загальноосвітні школи, 3. культові споруди, 4. заклади громадського харчування, 5. кабінети лікарів, що займаються практикою, 6. центри народної медицини, аптеки, 7. приміщення для занять спортом, 8. поштові відділення, телефон, телеграф. Використання території зони, розміщення підприємств і установ


Параметри забудови: 1. Мінімальний розмір земельної ділянки: (для житлових будинків

садибного типу) 0,06 га-0,10 га з урахуванням площі забудови; 2. Мінімальна відстань від межі земельної ділянки до будівель, а

також між будівлями: від межі сусідньої ділянки до основної будівлі – 3 м; господарських та інших будівель – 1 м; окремо розміщеного гаражу – 1 м.

3. Висота будівель: 3.2 Для основних будівель кількість поверхів - до 2-х з

можливим використанням (додатково) мансардного поверху. Висота від поверхні ґрунту: не більше 9,6 м до рівня плаского даху; та не більше 13,6 м до гребня у випадку коли дах має схили.

3.2. Для всіх допоміжних будівель висота від поверхні ґрунту не більше 4,0 м; та не більше 7,0 м до гребня у випадку коли дах має схили.

4. Забороняється розміщувати допоміжні споруди (за винятком гаражів) з боку вулиці.

5. Обмеження, що пов'язані з розміщенням вікон: відстань від вікон

101

житлових будинків до господарських та інших будівель, що розміщені на сусідніх ділянках, повинна бути не менше 6,0м.

6. Вимоги до огорожі земельних ділянок: 6.1. з боку вулиці огорожа повинна бути прозорою; 6.2. висота огорожі має бути однаковою, але не більше 1,5 м,

щонайменше вздовж одного кварталу з обох боків вулиці; 6.3. огорожа між суміжними ділянками повинна

забезпечувати провітрювання та інсоляцію. Ж-2 – зона садибних та блокованих житлових будинків

Зона формується на території сельбищної зони в районах, передбачених містобудівною документацією під такий вид забудови. Зону призначено для постійного проживання населення в окремих житлових будинках з розміщенням кожного будинку на окремій земельній ділянці, блокованих (спарених) житлових будинках.

Переважні види використання: 1. окремі житлові будинки садибного типу, з обов'язковим

підключенням до мереж централізованого водовідведення, 2. блоковані житлові будинки, з обов'язковим підключенням до

мереж централізованого водовідведення, 3. спарені житлові будинки, з обов'язковим підключенням до мереж

централізованого водовідведення, 4. магазини торгівельною площею до 40 м2, за виключенням

спеціалізованих магазинів будівельних матеріалів, магазинів з наявністю в них вибухонебезпечних речовин та матеріалів.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. надомні види діяльності відповідно до санітарних та

протипожежних норм, 2. сади, городи, 3. бані, сауни за умов каналізування стоків, 4. теплиці, оранжереї, парники та інші споруди, що пов'язані з

вирощуванням квітів, фруктів та овочів, 5. вбудовані або окремо розміщені гаражі та відкриті стоянки, але не

більш ніж 2 транспортні одиниці на одну земельну ділянку.


1. заклади дитячого дошкільного виховання, 2. загальноосвітні школи, 3. культові споруди, 4. заклади громадського харчування, 5. кабінети лікарів, що займаються практикою, 6. центри народної медицини, аптеки, 7. приміщення для занять спортом,

102

8. поштові відділення, телефон, телеграф. Використання території зони, розміщення підприємств і установ


Параметри забудови: 1. Мінімальний розмір земельної ділянки: (для житлових будинків

садибного типу 0,06га-0,10га з урахуванням площі забудови; 2. Мінімальна відстань від межі земельної ділянки до будівель, а

також між будівлями: від межі сусідньої ділянки до основної будівлі - 3м; господарських та інших будівель - 1м; окремо розміщеного гаражу - 1м.

3. Коефіцієнт використання території для житлових будинків садибного типу не більше 0,7.

4. Висота будівель: 4.1 Для основних будівель кількість поверхів - до 2-х з можливим

використанням (додатково) мансардного поверху . Висота від поверхні ґрунту: не більше 9,6м до рівня плаского даху; та не більше 13,6 м до гребня у випадку коли дах має схили.

4.2 Для всіх допоміжних будівель висота від поверхні ґрунту не більше 4,0 м; та не більше 7,0м до гребня у випадку коли дах має схили.

5. Забороняється розміщувати допоміжні споруди (за винятком гаражів) з боку вулиці.

6. Обмеження, що пов'язані з розміщенням вікон: відстань від вікон житлових будинків до господарських та інших будівель, що розміщені на сусідніх ділянках, повинна бути не менше 6,0 м.

7. Вимоги до огорожі земельних ділянок: 7.1 з боку вулиці огорожа повинна бути прозорою; 7.2 висота (1,4–1,6 м) має бути однаковою щонайменше в одному

кварталі з обох боків вулиці; 7.3 відстань від огорожі до стовбура дерев має бути не менше 5,0 м,

відстань від огорожі до посадок чагарнику має бути не менше1,5 м; 7.4 огорожа між суміжними ділянками повинна забезпечувати

провітрювання та інсоляцію. Ж-3 – зона багатоквартирних житлових будинків (5–9 поверхів)

Зона формується на території сельбищної зони в районах, передбачених містобудівною документацією під такий вид забудови. Зону призначено для постійного проживання населення в багатоквартирних 4-9 поверхових житлових будинках .

Переважні види використання: 1. багатоквартирні житлові будинки, що існували на території зони

на момент розроблення Правил, 2. 1-3 поверхові індивідуальні житлові будинки, що існували на

103

території зони на момент розроблення Правил, 3. багатоквартирні 4- 9 поверхові житлові будинки, 4. гуртожитки, 5. бібліотеки, 6. клубні приміщення багатоцільового та спеціалізованого

призначення, 7. приміщення для занять спортом, 8. дитячі дошкільні установи, 9. загальноосвітні школи, 10. поліклініки, центри народної медицини, аптеки, 11. кабінети лікарів, що займаються практикою, 12. виставочні зали, музеї 13. поштові відділення, телефон, телеграф, 14. магазини торговою площею до 200,0 м2, 15. підприємства громадського харчування, 16. перукарні, 17. приймальні пункти пральні та хімчистки, 18. банківські відділення.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. вбудовані, підземні, напівпідземні гаражі та відкриті стоянки, 2. відкриті стоянки для тимчасового зберігання автотранспорту з

розрахунку відповідно ДБН 360-92**.


1. окремі житлові будинки висотою 10 поверхів, якщо це обумовлено містобудівною документацією,

2. спортивні зали, басейни, 3. лікарні, госпіталі, станції „Швидкої допомоги”, 4. учбові заклади IV-III, I-II рівнів акредитації, 5. адміністративні споруди, офіси, 6. культові споруди, 7. готелі, 8. тимчасові споруди для роздрібної торгівлі. Використання території зони, розміщення підприємств і установ


Параметри забудови: 1. Для будинків, що виходять на магістральні вулиці, площа

житлових приміщень першого поверху має складати не більше 10% площі поверху.

Ж-4 – зона багатоквартирних житлових будинків (6-14 поверхів)

Зона формується на території сельбищної зони в районах,

104

передбачених містобудівною документацією під такий вид забудови. Зону призначено для постійного проживання населення в багатоквартирних 6-14 поверхових житлових будинках.

Переважні види використання: 1. багатоквартирні житлові будинки, що існували на території зони

на момент розроблення Правил, 2. 1-3 поверхові індивідуальні житлові будинки, що існували на

території зони на момент розроблення Правил, 3. багатоквартирні 4-9 поверхові житлові будинки, 4. багатоквартирні 10-14 поверхові житлові будинки, 5. гуртожитки, 6. бібліотеки, 7. клубні приміщення багатоцільового та спеціалізованого

призначення, 8. приміщення для занять спортом, 9. дитячі дошкільні установи, 10. загальноосвітні школи, 11. поліклініки, центри народної медицини, аптеки, 12. кабінети лікарів, що займаються практикою, 13. виставочні зали, музеї 14. поштові відділення, телефон, телеграф, 15. магазини торговою площею до 200,0 м2, 16. підприємства громадського харчування, 17. перукарні, 18. приймальні пункти пральні та хімчистки, 19. банківські відділення. 20. окремі житлові будинки вище 14 поверхів, якщо це обумовлено

містобудівною документацією




1. спортивні зали, басейни, 2. лікарні, госпіталі, станції „Швидкої допомоги”, 3. учбові заклади IV-III, I-II рівнів акредитації, 4. адміністративні споруди, офіси, 5. культові споруди, 6. готелі, 7. тимчасові споруди для роздрібної торгівлі. Використання території зони, розміщення підприємств і установ


Параметри забудови:

105

1. Для будинків, що виходять на магістральні вулиці, площа житлових приміщень першого поверху має складати не більше 10% площі поверху.

Ж–5 – зона мішаної багатоквартирної забудови до 9 поверхів

(історична частина міста) Зона формується на території існуючої сельбищної зони центральної

частини міста. До зони відноситься квартали мішаної житлової забудови, представленої одноквартирними та багатоквартирними 1-9 поверховими житловими будинками.

Переважні види використання: 1. одноквартирні та багатоквартирні 1-9 поверхові житлові будинки, 2. одноквартирні садибні житлові будинки, що існували на момент

розроблення Правил, 3. гуртожитки, 4. бібліотеки, 5. клубні приміщення багатоцільового та спеціалізованого

призначення, 6. приміщення для занять спортом, 7. дитячі дошкільні установи, 8. загальноосвітні школи, 9. поліклініки, центри народної медицини, аптеки, 10. кабінети лікарів, що займаються практикою, 11. виставочні зали, музеї 12. поштові відділення, телефон, телеграф, 13. магазини торговою площею до 200,0 м2, 14. підприємства громадського харчування, 15. перукарні, 16. приймальні пункти пральні та хімчистки, 17. банківські відділення.




1. житлові будинки висотою вище 9 поверхів, 2. спортивні зали, басейни, 3. лікарні, госпіталі, станції „Швидкої допомоги”, 4. учбові заклади IV-III, I-II рівнів акредитації, 5. адміністративні споруди, офіси, 6. культові споруди, 7. готелі,

106

8. тимчасові споруди для роздрібної торгівлі, 9. багатоповерхові окремо розташовані гаражі та стоянки. Використання території зони, розміщення підприємств і установ

здійснюється відповідно до вимог ДБН 360 - 92**.

Параметри забудови: 1. Підприємства обслуговування, що дозволені за „правом забудови”

розміщуються в перших поверхах житлових будинків, що виходіть на вулицю, або добудовуються до них за умов, що входи для відвідувачів розміщуються з боку вулиці та вистачає території для розміщення автостоянок для тимчасового зберігання автомобілей.

2. Висота будівель: для всіх житлових будинків можливе використання (додатково) мансардного поверху за умов дотримання будівельних норм. Висота від поверхні грунту до рівня даху не більше 40,0 м.


4. Висота декоративної огорожі по межі літніх торгівельних майданчиків кафе повинна становити не більше 1 м.

5. Покриття майданчиків, тротуарів, пішохідних зон повинно бути виконане декоративною бетонної або кам’яною плиткою.

ЖР-1 – житлова та рекреаційна зона з переважним

розміщенням садибної забудови

Зона призначена для організації прийому та обслуговування відпочиваючих в садибній забудові (житлові будинки для рекреаційного використання). Зона формується на території сельбищної зони в районах існуючої садибної забудови та районах, передбачених містобудівною документацією під такий вид забудови.

Загальними вимогами до організації зони є: реконструкція садибного житлового фонду за параметрами, що забезпечують можливість прийому відпочиваючих (поверховість забудови 1-3 поверхи, організація окремих входів); повне інженерне облаштування території забудови; заборона на утримання підсобного домашнього господарства; заборона на використання пестицидів та септиків на садибних ділянках.

Переважні види використання: 1. окремо розташовані житлові будинки котеджного типу, що мають

окремий вхід, з апартаментами для відпочиваючих та розміром земельної ділянки від 0,10 га до 0,05 га,

2. окремо розміщені, вбудовані або прибудовані адміністративні установи та заклади обслуговування, пов'язані з обслуговуванням рекреаційно-лікувальної зони,

107

3. спортивні майданчики, 4. зелені насадження загального користування.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. окремі житлові та адміністративно - господарські будівлі. 2. інформаційна реклама, 3. малі архітектурні форми, 4. інженерне облаштування, 5. індивідуальні гаражі (окремий, вбудований або прибудований) на

присадибній ділянці, але не більш ніж 2 транспортні одиниці на 1 земельну ділянку,

6. відкриті автомобільні стоянки, 7. господарські майданчики, 8. бані, сауни за умови каналізування стоків, 9. сади, городи.


1. культові споруди, 2. заклади громадського харчування, 3. центри народної медицини, кабінети лікарів, що займаються

практикою, аптеки. Забудова повинна забезпечуватись повним інженерним

обладнанням у відповідності до санітарних норм та правил. Використання території зони, розміщення підприємств і установ здійснюється відповідно до вимог ДБН 360–92**.

ЖР-2 – житлова та рекреаційна зона з переважним розміщенням блокованої забудови

Зона формується на території сельбищної зони в районах,

передбачених містобудівною документацією під такий вид забудови. Зона створюється з метою підтримки природних озеленених, заповідних та прибережних територій, що використовуються для організації відпочинку та лікування населення, та призначається для проживання і відпочинку дорослих та дітей. В зоні передбачається створення житлових комплексів та значних за площею озеленених просторів, що мають вихід до прибережної зони та акваторії моря.

Загальними вимогами до організації зони є: повне інженерне облаштування забудови; поверховість забудови - не більше 2 житлових поверхів (дозволяється добудова мансардного поверху); зелені пішохідні проходи для загального користування між житловими комплексами; заборона на утримання підсобного домашнього господарства; заборона на використання пестицидів та септиків на присадибних ділянках.

Забудова в зазначеній зоні повинна здійснюватись згідно розробленої та затвердженої документації з дотриманням вимог чинного

108

законодавства.

Переважні види використання: 1. одноквартирні 1-2 поверхові будинки з приквартирними ділянками

0,01-0,03 га, об’єднані у блоки, які можуть використовуватися для проживання та сімейного відпочинку,

2. окремо розташовані житлові будинки котеджного типу, з апартаментами для відпочиваючих та розміром земельної ділянки не більше 0,10 га,

3. окремі спарені 1-2 поверхові житлові будинки, що об'єднуються в групи, із спільною прибудинковою територією, які можуть використовуватися для проживання та сімейного відпочинку, щільність забудови не більше 55 чол./га,

4. спортивні майданчики, 5. зелені насадження загального користування.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. окремі житлові та адміністративно - господарські будівлі, 2. інформаційна реклама, 3. малі архітектурні форми, 4. інженерне облаштування, 5. індивідуальні гаражі (окремий, вбудований в цокольний поверх

або прибудований) на присадибній ділянці, але не більш ніж 2 транспортні одиниці на 1 земельну ділянку,

6. відкриті автомобільні стоянки, 7. господарські майданчики, 8. бані, сауни за умови каналізування стоків, 9. сади, городи.


1. культові споруди, 2. окремо розміщені, вбудовані або прибудовані адміністративні

установи та заклади обслуговування: магазини, малі підприємства громадського харчування, побутового обслуговування,

3. центри народної медицини, кабінети лікарів, що займаються практикою, аптеки,

4. приміщення для занять спортом. Забудова повинна забезпечуватись повним інженерним

обладнанням у відповідності до санітарних норм та правил. Використання території зони, розміщення підприємств і установ здійснюється відповідно до вимог ДБН 360-92**.

ЖР-3 – зона садівничих товариств та дачної забудови

Зона створюється на основі ділянок садівничих товариств, що розташовані в межах міста, згідно містобудівної документації.

109

Переважні види використання: 1. окремі 1-2 поверхові житлові будинки, дачні та літні (сезонного

типу) будиночки, що можуть використовуватися для проживання та сімейного відпочинку (щільність забудови більше 45 чол./га),

2. окремі або блоковані 1-2 поверхові житлові будинки, що об'єднуються в групи, із спільною прибудинковою територією, які можуть використовуватися для проживання та сімейного відпочинку,

3. споруди для вирощування квітів, овочів, фруктів, 4. сади, городи, 5. зелені насадження вздовж вулиць, проїздів, 6. озеленені пішохідні проходи.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. надомні види діяльності відповідно до санітарних та

протипожежних норм, за умови непорушення принципів добросусідства,

2. теплиці, оранжереї, парники та інші споруди, що пов'язані з вирощуванням квітів, фруктів та овочів,

3. окремо розміщені гаражі та відкриті стоянки, 4. резервуари для зберігання води, 5. господарські будівлі для зберігання садового реманенту, 6. окремо розташовані об'єкти повсякденного обслуговування:

магазини, перукарні, кафе, 7. відкриті стоянки для тимчасового зберігання автотранспорту з

розрахунку відповідно ДБН 360-92**, але не більш ніж 2 транспортні одиниці на 1 земельну ділянку.


1. культові споруди, 2. поштові відділення, телефон, телеграф, 3. тимчасові споруди для роздрібної торгівлі, 4. об'єкти інженерної інфраструктури міського значення.

ВИРОБНИЧІ ТЕРИТОРІЇ (ПЕРЕЛІК ВИДІВ НЕРУХОМОСТІ ВИЧЕРПНИЙ)

Виробничі зони встановлюються в залежності від видів

використання, обмежень на використання територій та характеру забудови кожної конкретної зони.

П-1 – зона виробничих підприємств V класу шкідливості

(санітарно-захисна зона 50 м ) До зони входять території, на яких за містобудівною документацією

110

розміщуються комунально-складські, виробничі, транспортні підприємства та пов'язані з цією функцією об'єкти. Зона формується підприємствами V класу шкідливості в районах, передбачених містобудівною документацією під такий вид забудови.

Переважні види використання: 1. підприємства комунального господарства, склади, бази, 2. підприємства V класу шкідливості.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. підприємства по обслуговуванню транспортних засобів, 2. адміністративні об'єкти, що пов'язані з функціонуванням підприємств,

3. транспортні комунікації, що пов'язані з функціонуванням даної зони,

4. споруди інженерної інфраструктури, що пов'язані з функціонуванням даної зони,

5. зелені насадження спеціального призначення.


1. споруди для постійного та тимчасового зберігання транспортних засобів,

2. об'єкти культурно-побутового призначення та торгівлі, але не більше 20 кв.м. торгової площі.


П-2 – зона виробничих підприємств IV-V класів шкідливості

(санітарно-захисна зона 50-100 м ) До зони входять території, на яких за містобудівною документацією

розміщуються комунально-складські, виробничі, транспортні підприємства та пов'язані з цією функцією об'єкти. Зона формується підприємствами IV-V класу шкідливості в районах, передбачених містобудівною документацією під такий вид забудови.

Переважні види використання: 1. підприємства комунального господарства, склади, бази, 2. підприємства IV класу шкідливості, 3. підприємства V класу шкідливості.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. підприємства по обслуговуванню транспортних засобів, 2. адміністративні об'єкти, що пов'язані з функціонуванням підприємств,

3. транспортні комунікації, що пов'язані з функціонуванням даної зони,

111


5. зелені насадження спеціального призначення.


1. споруди для постійного та тимчасового зберігання транспортних засобів,

2. інженерні споруди, 3. об'єкти культурно-побутового призначення та торгівлі, але не

більше 20 кв.м. торгової площі. Використання території зони, розміщення підприємств і установ

здійснюється відповідно до вимог ДБН 360-92**. Розміщення нових та реконструкція існуючих виробничих

підприємств виконується на основі попередніх проектних розробок, досліджень та проектів обґрунтування інвестицій, що отримали позитивні висновки експертизи.

ТЕРИТОРІЇ НЕВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (ПЕРЕЛІК ВИДІВ НЕРУХОМОСТІ ВИЧЕРПНИЙ)

ВГ – виробничо-громадська зона

Утворюється з метою поступової переорієнтації промислових підприємств на комерційні види використання. До неї входять цінні території міста, що зараз зайняті промисловістю.

Переважні види використання: 1. спортивні та фізкультурно-оздоровчі заклади, 2. парки, сквери, бульвари, 3. заклади культури та мистецтва, 4. культові споруди, 5. підприємства громадського харчування, 6. підприємства побутового обслуговування, 7. ринки, 8. магазини, 9. адміністративні споруди, офіси, організації управління, 10. фінансові установи, 11. пошта, телефон, телеграф, 12. готелі.



1. окремі житлові комплекси,

112

2. великі підприємства обслуговування населення, що потребують великих автостоянок,

3. гаражі та стоянки для постійного зберігання транспортних засобів, 4. підприємства з обслуговування транспортних засобів, 5. казино, 6. громадські вбиральні. НВ-1 – зона установ освіти, соціального забезпечення та

охорони здоров'я Зону формують території, на яких за містобудівною документацією

розміщуються об'єкти, що відносяться до установ освіти, соціального забезпечення та охорони здоров'я.

Переважні види використання: 1. окремі житлові будинки, що існували на момент введення

Правил, 2. консультативні поліклініки, 3. центри народної медицини, 4. аптеки, 5. реабілітаційні центри, 6. адміністративні споруди, 7. станції невідкладної швидкої допомоги, 8. станції переливання крові, 9. учбово-оздоровчі центри початкового навчання, 10. стаціонари для дорослих, 11. будинки-інтернати для людей похилого віку та ветеранів війни, 12. сквери, озеленені простори, 13. спортзали, басейни, фізкультурно-оздоровчі комплекси, 14. спортивні майданчики, тенісні корти, 15. конференц -зали, 16. підприємства громадського харчування.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. гуртожитки та будинки сімейного типу для проживання

викладацького складу, 2. аптеки, реабілітаційні центри, 3. кабінети лікарів, що займаються практикою, 4. магазини, 5. перукарні, 6. поштові відділення, 7. приймальні пункти пральні та хімчистки, 8. споруди для тимчасового зберігання транспортних засобів, 9. реконструкція існуючої житлової забудови з її розширенням на

підставі проекту забудови території.

Умовно дозволені види використання (потребують спеціального дозволу або узгодження):

113

1. споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони,

2. гаражі та стоянки для постійного зберігання індивідуальних транспортних засобів.


НВ-2 – зона об'єктів навчального обслуговування та

підготовки кадрів

Зону формують території, на яких за містобудівною документацією розміщуються об'єкти, що відносяться до установ освіти .

Переважні види використання: 1. учбові заклади IV-III, I-II рівнів акредитації, 2. наукові та науково-пошукові заклади, 3. центри наукової інформації, 4. сквери, озеленені простори, 5. спортзали, басейни, фізкультурно-оздоровчі комплекси, 6. спортивні майданчики, тенісні корти, 7. клуби, кінотеатри, відеосалони, 8. конференц -зали, 9. виставочні зали, музеї, 10. танцювальні зали, дискотеки, 11. підприємства громадського харчування: кафе, бари, ресторані,

закусочні.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. гуртожитки та будинки сімейного типу для проживання студентів

та викладацького складу, 2. поліклініки, аптеки, реабілітаційні центри, 3. кабінети лікарів, що займаються практикою, 4. магазини, 5. перукарні, 6. пошта, телефон, телеграф, 7. приймальні пункти пральні та хімчистки, 8. споруди для тимчасового зберігання транспортних засобів.


1. споруди комунальної та інженерної інфраструктури, необхідної для обслуговування даної зони,

2. гаражі та стоянки для постійного зберігання індивідуальних транспортних засобів.


114

ТЕРИТОРІЇ ІНЖЕНЕРНОЇ ТА ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ (ПЕРЕЛІК ВИДІВ НЕРУХОМОСТІ ВИЧЕРПНИЙ)

Типи зон інженерної і транспортної інфраструктури (автомобільного,

залізничного, морського, повітряного, зв'язку та інженерного облаштування) встановлюються в залежності від виду та параметрів споруд та комунікацій, що розміщуються, а також обмежень на використання відповідних територій з урахуванням вимог щодо попередження їх негативного впливу на довкілля.

Т–1 - зона морського транспорту

Зона формується морським вантажним портом, іншими об'єктами морського транспорту, об'єктами, пов'язаними з експлуатацією, утриманням, будівництвом, реконструкцією, ремонтом, розвитком будівель, об'єктів морського транспорту.

Переважні види використання: 1. морський вантажний порт; 2. морський пасажирський порт; 3. підприємства IV-V класів шкідливості, технологічно пов’язані з функціонуванням порту;

4. пірси, причали; 5. об'єкти, пов'язані з експлуатацією, утриманням, будівництвом, реконструкцією, ремонтом, розвитком наземних та підземних споруд, будівель, об'єктів морського транспорту.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. споруди для стаціонарного та тимчасового зберігання транспортних засобів,

2. підприємства по обслуговуванню пасажирів, 3. інженерні споруди.

Т-2 – зона зовнішнього автомобільного транспорту

Зона формується автовокзалом та автостанцією, іншими об'єктами зовнішнього автомобільного транспорту, об'єктами, пов'язаними з експлуатацією, утриманням, будівництвом, реконструкцією, ремонтом, розвитком споруд, будівель, об'єктів автомобільного транспорту.

Переважні види використання: 1. автовокзал, автостанція; 2. об'єкти, пов'язані з експлуатацією, утриманням, будівництвом, реконструкцією, ремонтом, розвитком наземних та підземних споруд, будівель, об'єктів автомобільного транспорту.


115

2. підприємства по обслуговуванню пасажирів, водіїв та обслуговуючого персоналу

3. інженерні споруди.


Дозволені види використання, які порушують вимоги до забудови земельних ділянок, що надані підприємствам автомобільного транспорту а також ділянок, призначених для зелених насаджень.

Т-3 – зона повітряного транспорту

Зона формується аеропортом цивільної авіації, іншими об'єктами повітряного транспорту, об'єктами, пов'язаними з експлуатацією, утриманням, будівництвом, реконструкцією, ремонтом, розвитком наземних та підземних споруд, будівель, об'єктів повітряного транспорту.

Переважні види використання: 1. аеропорт цивільної авіації, інші об'єкти повітряного транспорту, 2. об'єкти, пов'язані з експлуатацією, утриманням, будівництвом,

реконструкцією, ремонтом, розвитком наземних та підземних споруд, будівель, об'єктів повітряного транспорту.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. споруди для стаціонарного та тимчасового зберігання

транспортних засобів, 2. підприємства з обслуговування пасажирів та обслуговуючого

персоналу, 3. інженерні споруди.


Дозволені види використання, які порушують вимоги до забудови земельних ділянок, що надані підприємствам повітряного транспортую, а також ділянок, призначених для шумозахисних споруд, зелених насаджень.

М - зона магістральних вулиць

До зони входять території, які за містобудівною документацією знаходяться в межах червоних ліній магістральних та основних житлових вулиць.

Переважні види використання: 1. зупинки громадського транспорту з кіосками продажу проїзних

квитків, 2. наземні пішохідні переходи, 3. інженерне устаткування та устрої, що забезпечують безпеку руху

(турнікети, освітлення, світлофори, дорожні знаки, розмітка

116

проїзної частини, транспортні перетини в одному рівні).

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. інформаційна реклама, 2. малі архітектурні форми для здійснення підприємницької

діяльності.


1. відкриті майданчики для стаціонарного та тимчасового зберігання транспортних засобів, але не більше на 5 автомашин,



З - зона залізниці

До зони входять підприємства, заклади та організації залізничного транспорту, які розміщуються на відповідних земельних ділянках, що надані підприємствам для виконання завдань, пов'язаних з експлуатацією, утриманням, будівництвом, реконструкцією, ремонтом, розвитком наземних та підземних споруд, будівель, трубопроводів, об'єктів залізничного транспорту.


2. підприємства з обслуговування транспортних засобів, 3. інженерні споруди.



Дозволені види використання, які порушують вимоги до забудови земельних ділянок, що надані підприємствам залізничного транспорту а також ділянок, призначених для захисних зелених насаджень, смуг та інженерних споруд.

ЗОНИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

(ПЕРЕЛІК ВИДІВ НЕРУХОМОСТІ ВИЧЕРПНИЙ)

СПК – спеціальна зона комунального призначення

До зони входять території, на яких за містобудівною документацією розміщуються кладовища та пов'язані з цією функцією об'єкти.

Переважні види використання:

117

1. діючі кладовища, 2. закриті кладовища.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. культові споруди, 2. об'єкти, що пов'язані з експлуатацією кладовищ, 3. допоміжні виробництва та адміністративні об'єкти, що пов'язані з

функціонуванням кладовищ, 4. зелені насадження спеціального призначення.



2. автомобільні стоянки для тимчасового зберігання транспортних засобів.


СПГ – зона розміщення підприємств сільського господарства

До зони входять сільськогосподарські підприємства, землі сільськогосподарського призначення, надані для потреб сільського господарства, інші землі, що призначені для згаданих цілей відповідно до містобудівної документації

Переважні види використання: 1. сільськогосподарські підприємства, 2. сільськогосподарські угіддя (рілля, сади, виноградники, городи,

сіножаті, пасовища тощо), 3. лісосмуги, 4. багаторічні насадження, 5. водойми, болота.

Допустимі (неосновні та супутні) види використання: 1. інженерні комунікації, 2. транспортні комунікації, 3. земельні ділянки, надані громадянам для ведення господарства в тому числі фермерські,

4. земельні ділянки, надані громадянам для ведення особистого підсобного господарства,

5. земельні ділянки, надані культовим закладам для ведення сільського господарства,

6. земельні ділянки, надані іншим несільськогосподарським організаціям для ведення сільського господарства.


118

1. переробні підприємства, 2. ринки та базари, 3. магазини. Використання території зони, розміщення підприємств і установ


СПВ – зона об'єктів військового призначення та інші режимні території

У зоні розміщуються об'єкти військового призначення згідно спеціального переліку та дозволу.


МІСТОБУДІВНІ УМОВИ І ОБМЕЖЕННЯ забудови земельної ділянки

_______________________________________________________

(адреса або місце розташування земельної ділянки)

1. Вид об'єкта містобудування _________________________________________________

2. Площа земельної ділянки ____________________________________________ гектарів

3. Граничний відсоток забудови земельної ділянки ________________________________

4. Гранична щільність забудови земельної ділянки ________ метрів корисної площі на 1 гектар, _____ осіб на 1 гектар (для житлових будинків)

5. Гранична висота будівлі/споруди _________________________ метрів

6. Мінімальні відступи будівлі/споруди від меж земельної ділянки, метрів: фронтальної _______, тильної __________, бокових __________

7. Мінімальні відступи будівлі /споруди від червоних ліній _____________________ метрів

8. Мінімальні відступи будівлі/споруди від суміжних будівель/споруд ____________ метрів

9. Інші планувальні обмеження _________________________________________________

10. Вимоги до організації під'їздів до будівлі/споруди, пішохідних переходів, місць паркування транспортних засобів_______________________________________________

___________________________________________________________________________

11. Вимоги до орієнтації в'їздів (входів), вантажопотоків, місць паркування тощо - для

119

об'єктів масового відвідування відносно елементів планувальної структури ____________

___________________________________________________________________________

12. Особливі умови (за наявності відповідних рішень органів місцевого самоврядування, органів виконавчої влади - з посиланням на дату і номер документа) щодо:

благоустрою та озеленення земельної ділянки ___________________________________________________________________________

малих архітектурних форм ___________________________________________________________________________

елементів зовнішньої реклами ___________________________________________________________________________

використання підземного простору, підвалу, цокольного поверху, першого поверху ___________________________________________________________________________

розташування та використання вбудовано-прибудованих приміщень ___________________________________________________________________________

опорядження будівлі /споруди (колір та матеріал фасаду тощо) ___________________________________________________________________________

можливості зміни функціонального призначення об'єкта: відомості про історико-культурну та архітектурну цінність об'єкта, умови зміни його окремих елементів чи об'ємно-планувального та/або об'ємно-просторового рішення в цілому - при намірі провести реконструкцію, реставрацію, розширення, технічне переоснащення об'єктів виробничого призначення, капітальний ремонт будівлі/споруди ___________________________________________________________________________

13. Вимоги до територій, будівель, споруд, що потрапляють у зону впливу об'єкта містобудування в разі реалізації наміру забудови ___________________________________________________________________________

14. Вимоги щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, необхідності розроблення та проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів (забезпечення нормативної тривалості інсоляції, природної освітленості, можливість організації зони санітарної охорони джерел водопостачання, санітарно-захисної зони підприємств, зони обмеження забудови радіоелектронних засобів, санітарного розриву та санітарно-охоронної смуги, рівень впливу хімічних, фізичних і біологічних чинників, забруднення атмосферного повітря, води та ґрунту тощо) на підставі висновку державної санітарно-епідеміологічної служби про можливість відведення земельної ділянки, одержаного замовником відповідно до вимог земельного законодавства ___________________________________________________________________________

15. Вимоги щодо необхідності розроблення у складі проектної документації розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)" ___________________________________________________________________________

120

16. Вимоги щодо необхідності розроблення у складі проектної документації заходів у сфері цивільного захисту та техногенної безпеки ___________________________________________________________________________

17. Перелік юридичних осіб (підприємств, установ, організацій), які повинні надати технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування, забезпечення пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту ___________________________________________________________________________

Ці містобудівні умови і обмеження надані відповідно до ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________ (рішення від __________ N ____ сесії __________ ради про затвердження ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________ місцевих правил забудови або містобудівного обґрунтування)

Містобудівні умови і обмеження чинні до "___" ____________ 20__ року.

________________________________________________________ (посада особи, що видала цей документ)

_________ (підпис)

_____________________________

(ініціали та прізвище)

М. П.


Архітектурно-технічний паспорт об'єкта архітектури

_______________________________________________________________________ (назва, потужність об'єкта і місце його розташування)

Генеральний проектувальник __________________________

(підпис керівника, дата)

М. П.

Генеральний підрядник __________________________

(підпис керівника, дата)

М. П.

Відомості про суб'єктів архітектурної діяльності 1. Об'єкт споруджено за проектом автора (авторів)

________________________________________________________________________ (прізвище, ім'я, по батькові головного архітектора (інженера) проекту, звання, посада, місце постійної

________________________________________________________________________ роботи та інших авторів, що визначені документом про затвердження проекту)

121

2. Проектна документація розроблена:

2.1. Генеральна проектна організація ________________________________________ ________________________________________________________________________

(назва, юридична адреса) 2.2. Субпідрядні проектні організації _________________________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________

(назва, юридична адреса)

3. Будівництво об'єкта здійснено:

3.1. Генеральна підрядна організація ________________________________________ ________________________________________________________________________

(назва, юридична адреса) 3.2. Субпідрядні організації: ________________________________________________ ________________________________________________________________________


4. Замовник та інвестор __________________________________________________ ________________________________________________________________________


5. Документ про затвердження проектної документації: _________________________ ________________________________________________________________________

6. Обсяг виконання проекту, назва і юридична адреса власника документації, архівний N зберігання_____________________________________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________

7. Термін зберігання проектної документації __________________________________

Основні техніко-економічні характеристики об'єкта архітектури 1. Загальні технічні відомості

1.1. Призначення об'єкта, потужність, місткість, пропускна спроможність, загальна кількість працюючих тощо _________________________________________________ ________________________________________________________________________

1.2. Дата початку будівництва ______________________________________________

1.3. Дата завершення будівництва (прийняття в експлуатацію) ___________________

1.4. Площа ділянки (кв. м) _________________________________________________

1.5. Площа забудови (кв. м) ________________________________________________

1.6. Кількість поверхів (у т. ч. вбудовано-прибудованих до житлових будинків) ________________________________________________________________________

1.7. Конструктивна схема (система) будівлі, споруди ___________________________ ________________________________________________________________________

122

1.8. Наявність інженерного обладнання ______________________________________ ________________________________________________________________________

2. Основні техніко-економічні показники об'єкта виробничого, транспортного та іншого промислового призначення

N з/п

Показники (потужність,

продуктивність, протяжність і т. ін.)

Одиниця виміру

За проектом

Загальна (з урахуванням раніше прийнятих)

У тому числі пускового комплексу

або черги

1 2 3 4 5

3. Основні техніко-економічні показники об'єкта житлово-цивільного призначення

N з/п

Показник Одиниця виміру

За проектом

1 2 3 4

1 Будівельний об'єм (у т. ч. підземної частини) куб. м

2 Загальна площа будинку, споруди Житлова площа (для житлового будинку)

кв. м

3

Кількість квартир (для житлового будинку)

у т. ч. - одноквартирних

- дво - " -

- трьох - " -

- чотирьох - " -

- 5 і більше - " -

одиниць

4 Нормативна площа, корисна площа (для громадських будівель або споруд)

кв. м

5 Вартість одиниці виміру (1 кв. м загальної площі, 1 куб. м будівельного об'єму тощо)

грн.

6 Витрати тепла на опалення 1 кв. м загальної площі Вт/кв. м

Примітка. Окремо наводяться показники вбудованих та прибудованих приміщень в житлових будинках, якщо такі є в проекті. 4. Основні конструктивні характеристики:

4.1. Основи

4.1.1. Характерні інженерно-геологічні розрізи _________________________________ ________________________________________________________________________

4.1.2. Тип, фізико-механічні характеристики основ _____________________________ ________________________________________________________________________

123

4.2. Фундаменти

4.2.1. Тип, матеріал конструкцій, загальна довжина, площа опори та міцнісні характеристики фундаментів _______________________________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ 4.3. Конструктивні елементи

4.3.1. Зовнішні стіни (тип, матеріал, товщина, міцність, загальна площа з урахуванням вікон, вхідних і балконних дверей, тепловий опір) ___________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________

4.3.2. Внутрішні несучі стіни (тип, матеріал, товщина, ін.) ________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________

4.3.3. Перекриття (тип, матеріал, товщина ін.) _________________________________ ________________________________________________________________________

4.3.4. Покриття (тип, матеріал утеплення покриття, загальна площа ін.) ____________ ________________________________________________________________________

4.3.5. Сходова клітина (тип, матеріал) _______________________________________

4.3.6. Тип вікон, вхідних та балконних дверей, їх теплотехнічні характеристики, загальна площа ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ 4.4. Опорядження

4.4.1. Тип зовнішнього опорядження, види застосованих матеріалів, елементи монументально-декоративного мистецтва, їх фізико-механічні та експлуатаційні характеристики (затверджений паспорт фасаду додається) _____________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________

4.4.2. Тип внутрішнього опорядження, застосовані технології і матеріали, їх фізико-механічні та експлуатаційні характеристики ___________________________________ ________________________________________________________________________ 4.5. Зовнішні інженерні мережі

4.5.1. Теплові мережі _____________________________________________________ ________________________________________________________________________

(матеріал трубопроводів, загальна довжина, джерело теплопостачання, втрати тепла на 100 м довжини)

4.5.2. Мережі газопостачання _______________________________________________ ________________________________________________________________________

(матеріал трубопроводів, загальна довжина, діаметр, точка підключення, робочий тиск)

4.5.3. Мережі водопостачання ______________________________________________

124

________________________________________________________________________ (матеріал трубопроводів, загальна довжина, джерело водопостачання, термічний

опір стінок трубопроводів)

4.5.4. Каналізаційні мережі _________________________________________________ ________________________________________________________________________

(види каналізації із зазначенням їх точки підключення, розміри каналів (трубопроводів), загальна довжина)

4.5.5. Електропостачання, телефонні, телекомунікаційні мережі __________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ 4.6. Інженерне обладнання будинку (споруди)

4.6.1. Вентиляція і кондиціювання повітря ____________________________________ ________________________________________________________________________

4.6.2. Опалення __________________________________________________________ ________________________________________________________________________

(тип, джерело енергопостачання, технологія, матеріал трубопроводів, тип нагрівальних елементів, облік тепловитрат та ін.)

4.6.3. Водопостачання (холодне та гаряче) ___________________________________ ________________________________________________________________________

(тип, матеріал водопроводів, облік витрат)

4.6.4. Системи електропостачання й освітлення _______________________________ ________________________________________________________________________

(тип, встановлена потужність, обладнання, загальна потужність освітлювальних приладів)

4.6.5. Телефонізація, теле-, радіофікація, диспетчеризація, сигналізація ___________ ________________________________________________________________________ 4.7. Ліфти та інше підйомно-транспортне обладнання _______________________ ________________________________________________________________________

(кількість, типи з зазначенням вантажопідйомності) 4.8. Благоустрій прилеглої території _______________________________________ ________________________________________________________________________

(площа, в т. ч. зелених насаджень, доріжок, дитячих майданчиків, опис планування, застосування мал. арх. форм)

4.9. Допустимі корисні навантаження

4.9.1. Ферми (балки), перекриття ____________________________________________

4.9.2. Перекриття міжповерхові _____________________________________________

4.9.3. Покриття __________________________________________________________

5. Гарантійні зобов'язання виконавців проектних і будівельних робіт

5.1. Генеральний проектувальник зобов'язується за повної реалізації проекту при будівництві забезпечити безпечну експлуатацію об'єкта та дотримання техніко-економічних показників у межах будівельних норм і правил, АПЗ та умов контракту. 5.2. Генеральний підрядник зобов'язується забезпечити гарантійні терміни експлуатації об'єкта щодо таких його частин:

125

5.2.1. Несучі конструкції __________________________________________

років

5.2.2. Огороджувальні конструкції __________________________________

років

5.2.3. Зовнішнє опорядження ______________________________________

років

5.2.4. Внутрішнє опорядження _____________________________________

років

5.2.5. Зовнішні інженерні мережі ___________________________________

років

5.2.6. Внутрішні інженерні мережі __________________________________

років

5.2.7. Сантехнічні комунікації ______________________________________

років

5.2.8. Електромережі _____________________________________________

років

5.2.9. Благоустрій прилеглої території _______________________________

років

5.2.10. Інженерне забезпечення _____________________________________

років

6. Особливі умови щодо експлуатації об'єкта архітектури Без згоди архітектора - автора проекту й органу містобудування та архітектури забороняється змінювати:

6.1. Фасади, деталі фасадів ________________________________________________ (указати)

6.2. Основні несучі конструкції або їх елементи ________________________________ (указати)

6.3. Інтер'єри ____________________________________________________________ (указати)

6.4. Благоустрій __________________________________________________________ (указати)

6.5. Твори монументально-декоративного мистецтва ___________________________

________________________________________________________________________ (указати)

З умовами експлуатації та утримання об'єкта архітектури відповідно до архтехпаспорта ознайомився і зобов'язуюсь їх виконувати.

Замовник (забудовник) ___________________________________

(посада, підпис, прізвище, ім'я, по батькові)

Виконавець: Начальник управління архітектури та містобудування, головний архітектор міста Корольов О.П.

БЕРДЯНСЬК - Berdyanskrada.berdyansk.net/wp-files/file/Pravila_zabudovi_mista.pdf · 2011....

Documents

Transcript of БЕРДЯНСЬК - Berdyanskrada.berdyansk.net/wp-files/file/Pravila_zabudovi_mista.pdf · 2011....