ГРОМАДСЬКИЙ Київщини №18/1ЗАХИСТ 12 вересня

Головні особливості цієї виборчої кампанії – жорсткий адмінресурс, ставка на підкуп, а не на переконання виборців. Абсолютне ігнорування владою думки суспільства та закордонних партнерів щодо чесності та прозо-рості виборчої кампанії. Спроби створити умови для можливих фальсифікацій вже на етапі формування комісій.

УДАР – чи не єдина партія, яка не отримала жодного представника в окружних виборчих комісіях. У той же час чимало партій, які існують лише на папері, зараз формують комісії. Сьогодні ці партії буквально торгують своєю лояльністю в ОВК.

Партія УДАР не буде миритися з таким станом речей. Ми готуємось до дня голосування, навчаємо наших спо-стерігачів та членів дільничних комісій. Ми налаштовані на захист наших результатів.

Віталій Кличко

Не про розвиток слід говорити, а про глибокий занепадУ минулу суботу в країні відзначався День фізкультурника. Колись до нього ретельно готувалися, пла-нувалося багато заходів, до його святкування залучалося багато дітей. Власне, багато чого проводилося саме для них. Нині ж Броварщина «фізкультурно-спортивний» день провела скромно, навіть дуже скром-но. У місті, уявіть собі, владою не було організовано …нічого. Абсолютно нічого! Район обмежився Спар-такіадою серед депутатів сільських, селищних рад у Калинівці. Далеко не всі населені пункти виставили свої команди. А анонсований впродовж трьох місяців турнір з більярду не відбувся взагалі. Причому ко-манди дізналися про це лише тоді, коли вже з’їхалися до Калинівки.

Скромність, звичайно, – добра річ, але не тоді, коли влада просто зобов’язана діяти, організовувати і про-

водити святкові заходи. Питання ж фізичної культури, залучення до активних занять спортом дітей є на сьо-

годні не просто актуальною, а просто кричущою про-блемою. Здоров’я нації, а особливо молодого поколін-ня, у катастрофічному стані. Ви запитайте у працівників військкомату, скільки справді здорових хлопців прохо-дять через медичні комісії. Ви жахнетесь їх відповіді.

Статистика не просто вражає, вона лякає. Україна посідає перше місце в світі щодо вживання алкоголю школярами. Ми вже маємо в суспільстві проблему на-віть не підліткового – дитячого алкоголізму. Напри-клад, шоста частина хлопчиків у віці 11-12 років вже знають, що таке стан сп’яніння. А один відсоток цієї ві-кової категорії дітей алкогольні напої вживає – лише подумайте! – щодня!

Продовження на стор. 3

2ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТ

Читайте ще більше на сайті www.groza.org

12 вересняНа окрузі

Брудна політика

Наші виборці висловлюють велику прихильність до Павла Різаненка, вбачаючи в ньому справжньо-го депутата Верховної Ради. Та є політичні сили, які занепокоєні чесною політикою нашого кандидата, яких лякає кількість його прихильників. Тож, на-магаючись заплямувати конкурента і таким чином «зняти цю проблему», вони йдуть на крайні заходи, навіть на такі, що мають злочинний характер.

До нашої «гарячої лінії» все частіше надходять скарги на те, що з поштових скриньок зникають свіжі випуски нашої газети. «Я прибираю терито-рію і щосереди бачу, як активісти вашої газети роз-носять пресу по будинках. Сама її залюбки читаю. Але останнім часом газети почали пропадати, так і не дочекавшись своїх читачів», – розповідає нам жителька смт. Баришівка, яка працює в ЖЕКу і тому попросила не називати її прізвища. У злочині підо-зрюється місцева особа, але називати її ми наразі не будемо, адже «за руку» її ніхто не впіймав, хоча це справа часу...

Та все це лише «дитячі пустощі» у порівнянні з нещодавним випадком.

Сьомого вересня передвиборчий штаб Павла Різаненка, що розташований в смт Баришівка, був фактично розгромлений. Більша частина докумен-тації, що знаходилася в ньому, зникла. Злодії, які пробралися з пожежного виходу, професійно зла-мали двері до штабу, звідки випливає те, що самі бандити були не новачками у своїй справі. А от із сейфом, що там знаходився, крадіям прийшлося повозитися. Радянську конструкцію вони здолали наполовину, відкривши лише верхню його частину, дверцята нижнього відділення їм не піддалися.

Перепало й магазинам Віктора Красного та Людмили Синицької, що розташовані на першо-му поверсі будівлі, поряд зі штабом. Вочевидь на-магаючись замаскувати свої дії під крадіжку, злодії навмисно пробралися і до магазинів. При цьому по-кидьки поцупили невелику денну виручку, космети-ку та декілька упаковок батарейок.

Цікаво, що оргтехніку злодії чомусь не прихопи-ли, хоча лише один ноутбук дорожчий, ніж те, що нападники забрали з собою.

Коментуючи цю подію Павло Різаненко зазна-чив: «На жаль, мене не здивувала ця подія. Бо ста-лася вона в країні, де існує злодійська влада. Нещо-давно ця влада вкрала у нас мову, тепер землю. У Київській області вкрадені Межигір’я та Сухолуччя. Тому спроба пограбування нашого штабу у Бари-шівці є лише дрібним епізодом більшого грабунку. Грабунку країни.

Але час цієї влади закінчується. За все доведеть-ся відповідати. Все вкрадене доведеться повертати. Так і станеться, коли в парламенті з’явиться нова демократична більшість. Тому найближче завдан-ня – не дати вкрасти наші голоси на виборах».

Що це було – натяк чи погрози, розбиратися вже місцевим правоохоронцям, проте нас не спинити жалюгідними, злочинними вчинками. Те, що вони роблять, лише показує їхню слабкість та страх пе-ред справедливими виборами. І доля країни наразі не в зниклій робочій документації баришівського штабу Павла Різаненка, а в руках народу.

Богдан Лозіцький

У Броварах влада маніпулює рейтингами кандидатівУ Броварах кандидатів від влади не рятує ані адміністративний ресурс, ані спроби «розмити» протестний електорат. Такий висновок оприлюднив заступник директора Центру соціальних технологій «Соціополіс» Сергій Литвинов, коментуючи результати соціологічного дослідження настрою виборців по округу №97.

Згідно з даними дослідження, лідером вибор-чих симпатій є представник УДАРу Павло Різаненко (19,7%), на другому місці – самовисуванець Дмитро Ратніков (14,5%), на третьому – член Партії регіонов Сергій Федоренко (12,3%). Соціологи прогнозують, що показники лідера передвиборчих перегонів зрос-татимуть пропорційно підвищенню показника явки виборців. На сьогодні сумарна явка прогнозується на рівні 68%.

«Представник опозиційної партії досить впевнено перемагає в цьому окрузі, попри весь задіяний адмін-ресурс та спроби «розмити» протестний електорат. Висування Дмитра Ратнікова, який намагається по-зиціонувати себе як представника опозиційних сил, є традиційною технологією партії влади. У деяких регіо-нах вона працює ефективно, але не в даному випадку.

Більше того, з наближенням дати виборів категорич-ність мотивації буде підсилено, та виборець, який не асоціює Ратнікова з опозицією, буде масово дрейфува-ти в бік Різаненка», – прогнозує Литвинов.

За словами соціолога, провладні кандидати в депу-тати переходять до маніпулятивних технологій та гру-бих фальсифікацій: «Симптоматично, що буквально за тиждень до оприлюднення даних нашого дослідження серед мешканців округу була розповсюджена інфор-мація з даними начебто «соціології» неіснуючої органі-зації, які фіксують високі показники Ратнікова. Це свід-чить про те, що правила гри жорсткі, а ставки високі як ніколи, якщо в хід йдуть такі інструменти, як вигадані заміри рейтингу та міфічні соціологічні контори».

За матеріалами інформагентства ЛІГАБізнесІнформ www.liga.net

Є багата історія, буде й велике майбутнє6 вересня, в одному з броварських кафе у центрі міста, зібралися люди, небайдужі до художнього слова, люди, котрі люблять історію, котрі шанують свій рідний край і хочуть знати про нього якомога більше. Зал був заповнений вщерть. Так броварська інтелігенція зреагувала на запрошення відвідати презента-цію книги Володимира Гузія «Про золоту очеретину».

Автор розповів, що робота над книжкою давалася непросто. Проте завдяки людям, котрі допомагали, ко-трі вірили і додавали й автору цієї віри, все закінчило-ся щасливим фіналом.

– Ви прекрасно знаєте, як нелегко сьогодні видати книгу. Тим паче, коли вона некомерційного характеру, коли вона краєзнавчого спрямування, – продовжив свій виступ Володимир Гузій. – Двічі з пропозицією під-тримати цей проект я звертався до броварської влади. Проте влада обмежилася мовчанкою, а просити я не люблю і не вмію. Тож я переключився на інші проекти. А потім абсолютно несподівано для мене з’явилася лю-дина, котру я не знав, але котра вирішила підтримати видання книги. Це – Павло Різаненко.

– Коли мені принесли мені чорновик цієї робо-ти, – розпочав свій виступ Павло Олександрович, – я почав шукати щось про історію мого рідного села Кра-силівки. Але одразу не дійшов, бо до себе притягувала кожна сторінка, кожен розділ.

Власне, це вже й книгою, як сказав Павло Різаненко, важко назвати. Це енциклопедія, енциклопедія нашого броварського краю. Її видання особливо важливе за-раз, коли нинішня влада однією рукою покладає вінки

на могилу нашого Кобзаря, а іншою – пише закон про мови, яким дискримінує нашу рідну мову, культуру.

– Я щасливий від того, що долучився до цієї справи, і що ми, наші діти матимемо у себе таку книгу, де кожна із майже 600 сторінок додає сил, натхнення, додає лю-бові до свого краю, гордості за нього. Таку багату істо-рію може мати тільки великий народ. А є історія – зна-чить, буде й достойне цієї історії майбутнє, – ці слова Павла Різаненка чудово передають настрій кожного, хто відкриває книгу «Про золоту очеретину».

Іван Левадний

У броварських школах заборонили конкурс англійської?З власних джерел нам стало відомо, що міська влада прямо заборонила директорам броварських шкіл будь-яким чином сприяти проведенню конкурсу з англійської мови «Brovary Challenge». Він традиційно проводиться восени Фондом розвитку громад «Лівобережна Київщина».

Підтвердження цієї інформації з’явилось одразу ж – директорка броварської школи №7 заборонила розміщувати оголошення про конкурс на інформацій-ній дошці школи. При цьому вона стверджувала, що в оголошенні містилася передвиборча агітація.

«Ми прийшли у школу №7 з метою оголосити про проведення конкурсу з англійської мови серед талано-витих дітей – учнів 10-11 класів. Цей конкурс проводить благодійний фонд «Лівобережна Київщина». Переможці конкурсу отримують можливість безкоштовної поїздки до Англії на 2 тижні з метою поглибленого вивчення ан-глійської мови. Ми поспілкувалися з вчителькою англій-ської мови, яка зацікавилася цим конкурсом. Але потім прийшла директорка школи, заборонила нам вішати оголошення, сказавши, що це передвиборча агітація, а у них зараз діє проект «Чесні вибори»», – розповіла нам активістка МОБІ Марина Рубайло, яка розповсюджува-ла оголошення броварськими школами.

Слід зауважити, що в макеті оголошення, яке хотіли повісити активісти МОБІ на інформаційній дошці шко-

ли, немає жодного натяку на політичну агітацію і навіть не згадується ім’я Павла Різаненка.

Таким чином директорка школи №7 Катерина Прянішнікова – перша, хто почав виконувати вказів-ки чиновників. Але ми сподіваємось, що здоровий глузд переможе. І якщо не директори, то хоча б бро-варські вчителі, яким нічого втрачати, крім своїх 1000 грн зарплатні, донесуть до школярів інформацію про конкурс. Буде дуже прикро, якщо через чиновницьке свавілля сотні талановитих дітей просто не дізнаються про нього.

Нагадаємо, 1 вересня на Броварщині стартував конкурс «Brovary Challenge». Павло Різаненко та його фонд «Лівобережна Київщина» подібні інтелектуальні змагання серед старшокласників проводять вже вчет-верте. Суть конкурсу – пошук та підтримка таланови-тих дітей, підвищення інтересу до вивчення англій-ської мови. Переможці поїдуть на два тижні до Англії. Крім ознайомлення з країною, вони навчатимуться у міжнародній школі.

3ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТ

Читайте ще більше на сайті www.groza.org

№18/1 Гостре питання

Віталій Кличко: «Я повертаюсь в Україну і зосереджусь на виборах до Верховної Ради»

Лідер партії «УДАР»,12-кратний чемпіон світу в су-перважкій вазі за версією WBC Віталій Кличко заявив, що повертається в Україну, де зосередиться на полі-тичній діяльності та виборах до парламенту.

Про це він заявив на прес-конференції у Москві, одразу після поєдинку з німецьким боксером Мануе-лем Чарром. Кличко отримав впевнену перемогу над своїм супротивником у четвертому раунді. Лікар зу-пинив бій через травмування Чарра. До того ж німець вже опинявся на підлозі ще у другому раунді.

«У неділю я відлітаю до Києва і повністю буду за-йнятий виборчою кампанією», – сказав Віталій Клич-

ко. Лідер «УДАРу» відзначив, що найближчим часом прийме рішення про завершення спортивної кар’єри.

«Природу не обдуриш, і, я думаю, найближчим ча-сом доведеться вішати рукавички на цвях. Розумію, що багато любителів боксу будуть засмучені, але від цього нікуди не дінешся. Потрібно давати дорогу мо-лодим. Коли я прийму таке рішення, я обов’язково повідомлю про це окремо», – сказав чемпіон. Він також зауважив, що ніколи не думав, що його спор-тивна кар’єра у професійному боксі триватиме так довго.

Під час поєдинку більшість глядачів московсько-го спорткомплексу «Олімпійський» підтримували Ві-талія. Багато з них тримали в руках українські націо-нальні прапори. Перед початком бою один із секторів навіть заспівав «Червону Руту», лунали також вигуки «Слава Україні!», «Героям Слава!», «Україно!».

Прес-служба партії УДАР

Офіційно

Початок на стор. 1Сталося це не одразу. Ситуація в Україні дійшла до

такого плачевного стану завдяки байдужості влади, а то й її співучасті. За мовчазної згоди або знову ж таки за безпосередньої участі можновладців руйнувалася матеріально-технічна база спорту в нашій державі, не будувалися стадіони, спортивні майданчики тощо. На розвиток фізичної культури та спорту виділялися й зараз виділяються мізерні кошти. Що говорити, коли в Броварському районі річний бюджет проведення спортивних заходів становить аж 30 тисяч гривень? Не оновлюється спортивний інвентар у школах. Між тим, саме розвитку шкільного спорту й має приділятися першочергова увага.

Рівень оплати дитячих тренерів настільки низький, що найкращі тренери вже залишили й продовжують залишати Україну, бо цій владі не потрібні ні вони, ні їхня робота. Вони їдуть туди, де праця дитячого трене-ра цінується набагато більше.

І такий стан речей фактично мало кого хвилює. Дитячий спорт (та й аматорський дорослий) часто ви-живає лише завдяки тому, що знаходяться небайдужі люди, меценати. Павло Різаненко та його Фонд «Ліво-бережна Київщина» свої зусилля спрямовує переваж-но на цю сферу, тобто – на підтримку розвитку спорту, особливо дитячого. Важко перерахувати все, що вже зроблено. Ось тільки деякі з великої кількості реальних справ: вже до-сить давно підтримується розвиток настільного тенісу у Броварах, спо-руджено трибуни на реконструйо-ваному нещодавно стадіоні у селі Шевченкове, проведено велику кількість змагань у Баришівці, Бе-резані, в Броварському районі, фут-больні команди Броварщини отримують регулярну допомогу, постійно надається допомога боксерським школам Броварського району, секції боротьби у Бари-шівці, кращі юні боксери отримали можливість поїхати і взяти участь у чемпіонаті України та Кубку України, які проходили у Керчі та Генічеську тощо.

На тему значення фізичної культури, спорту ми го-воримо з кандидатом у народні депутати України, за-сновником Фонду «Лівобережна Київщина» Павлом Різаненком.

– Павле Олександровичу, як Ви оцінюєте ситуа-цію з розвитком фізичної культури та спорту?

– Який там розвиток? Ми мусимо говорити про за-непад. Саме занепад – ось така у нас ситуація. Для під-твердження цієї тези ходити далеко не будемо, звер-немося до прикладу Броварів. Місто за останні роки втратило статус одного з найспортивніших в Україні. Ми тепер лише в минулому часі можемо говорити про вихованих тут чемпіонів світу, Олімпійських ігор. Про тих же Олександра Багача, Олега Лисогора, Сергія Бре-уса. Це, знаєте, люблять робити саме чиновники – ра-портувати, кажучи про минуле, бо про сьогодні нема що сказати. Сьогодні – це втрата позицій у плаванні через відсутність місця для тренувань. Це відсутність можливості відвідувати басейни для школярів. Про

сьогодні – це про те, що стотисячне місто має практично лише один стадіон, та й той – у зане-дбаному стані. Про сьогодні – це про те, що Бро-вари не мають своєї сильної футбольної коман-ди, яка би представляла місто хоча б у вищій лізі обласного футболу. Не проводиться чемпіонат міста з цього виду спорту. І цей ряд можна про-довжувати – стосовно, наприклад, волейболу, стосовно баскетболу, інших видів спорту. Дода-мо до цього вкрай низьку організаційну актив-ність структур, котрі мають проводити змагання, турніри. Яскравий приклад їхньої недбалості, пасивності – це саме День фізичної культури і спорту. Як так сталося, що у такому місті нічого не проводилося? Тому ми не можемо оцінювати ситуацію інакше, ніж занепад.

– Само собою напрошується запитан-ня – що робити?

– Марна справа – апелювати до нинішньої влади, закликати її звернути на це увагу. Вони ж і довели ситуацію до занепаду. Їхні думки, їхні руки були зайняті іншим – власним збагаченням, а зараз ще й проблемою збереження своїх влад-них крісел. Я наведу один приклад. Уже декілька місяців молодіжна громадська організація МОБІ щосуботи організовує у броварському парку

«Перемога» вечірню гімнас-тику, яку проводять відомі спортсмени – той же Сергій Дзінзірук, Людмила Блонська та інші, на яку дорослі при-водять дітей, та й самі в ній беруть участь. Справа гарна, правда ж? І було б логічно, аби влада сприяла цьому, популяризувала таку ініціа-

тиву. Але протягом цього часу жоден із представників комунальних засобів масової інформації не заціка-вився цією неординарною подією, не було жодного відеосюжету на місцевому телеканалі. Ноль уваги. Що зайвий раз доводить – це не влада, це олігархічна гру-па, засліплена бажанням набивати кишені у будь-який спосіб. Служіння громаді, її інтересам і Партія регі-онів – речі несумісні. Тому про порятунок нації, про справжню, а не декларовану турботу про здоров’я наших людей, а особливо дітей, можна буде говорити лише тоді, коли до влади прийдуть зовсім інші люди. Тож головне для всього нашого суспільства – зробити рішучий крок, змінити владу.

– І тоді все піде як по маслу?– Зрозуміло, ні. Все змінити, умовно кажучи, за

день-два неможливо. Як і за рік. Це стосується і фізич-ної культури та спорту. Але закласти підвалини глибо-ких реформ потрібно негайно. До цього спонукають й наступні медичні дослідження. Їх результати говорять: причина 50% смертей – це серцево-судинні захворю-вання, онкологічні. Тобто, це набуті хвороби людини, в першу чергу через нездоровий спосіб життя. Ми стали мало рухатися, займатися спортом, людина зловживає алкоголем, курить, погано харчується. Наша нація й справді вимирає. І якщо ми думаємо про майбутнє цієї

держави, то заняття фізичною культурою, спортом по-винні стати культом.

Але скільки б ми на словах не агітували за здоро-вий спосіб життя, це не принесе бажаного результату. Так, нам потрібна відповідна програма, але вона буде недієздатною, якщо під неї не буде передбачена від-повідна матеріальна база, тобто – відповідні кошти, якщо дитячий тренер не отримуватиме гідну зарпла-ту, якщо вчителі фізкультури бігатимуть до спонсорів з простягнутою рукою, щоб ті купили м’яч. Якщо право-охоронні органи займатимуться тим, чим їм належить, а не обслуговуванням влади, і, наприклад, жорстко ка-ратимуть тих, хто, порушуючи законодавство, продає неповнолітнім алкоголь, тютюн, або, що не є винятком, на жаль, – хто налагодив систему розповсюдження наркотичних засобів безпосередньо у навчальних за-кладах.

Власне, ми повинні вибудувати своєрідну піраміду, де найбільшу площу займає саме фізична культура, масовий спорт, а підготовка олімпійських чемпіонів, чемпіонів світу, Європи – то вже вершина цієї піраміди. Аргумент, що на спорт, тим паче – на дитячий, не ви-стачає коштів – нісенітниця, ілюстрація злочинної бай-дужості. У мене на подібні заяви нинішніх можновлад-ців одна відповідь – треба не красти, не дерибанити. Отже, про що б ми не говорили сьогодні, на заваді цивілізаційного розвитку суспільства стоїть найбільша перешкода – корупція. Тож ліквідація цього ганебного явища – завдання найпершочерговіше.

Розмову вів Іван Левадний

Не про розвиток слід говорити, а про глибокий занепад

Дитячий спорт виживає лише

завдяки тому, що знаходяться небайдужі люди

4ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТ 12 вересня

Читайте ще більше на сайті www.groza.org

В Пасічній гуртом збудували майданчик Фонд «Лівобережна Київщина» та Павло Різаненко після зустрічі з громадою села Пасічна, що на Бари-шівщині, вчергове пішли назустріч громаді – допомогли облаштувати ігровий майданчик для підростаю-чого покоління. Малеча тепер може бавитися в пісочнику, гойдатися на гойдалках. А для матусь завбач-ливо змайстрували лавки, щоб було зручно милуватись своїми нащадками.

Наша журналістська група за-стала активістів за роботою – якраз монтували гойдалки. Вся команда працювала дружно – як єдиний ме-ханізм, кожен знав і розумів – що, де і як робити. Символічно, що живленням для електроінструмен-ту майстрів забезпечила церква. Святий отець навіть благословив працьовиту команду на благе для суспільства діло.

Шановні пасічанці, обіцянку виконано. Раді вітати вас на новому дитячому майданчику в центрі села, по-близу церкви!

Степан Бурим

Килим для «Радгоспу»

Є в баришівському мікрорайоні «Радгосп» клуб СТОВ «Баришівське». В його приміщенні збирається молодь до секції боксу на чолі з Во-лодимиром Шарієм.

Влаштувались як зуміли, проте для повноцінних тренувань не вистачало борцовського килиму. А так би можна було ще й секцію боротьби відкрити. Бо-ротьбою в Баришівці, звичайно, є де займатися, але то треба йти близько 2 км до центру в спорткомп-лекс «Прогрес». А житловий масив «Радгосп» не такий і малий, молоді тут багато. Та й менших шко-лярів ввечері до центру не кожні батьки відпустять. Тут же якось спокійніше, поруч, всі свої...

Відтепер, завдячуючи підтримці Фонду «Лі-вобережна Київщина» та Павлу Різаненку, хлоп-чаки тренуватимуться тут, так би мовити, – на місці, у талановитого тренера Сергія Шинкарука. Школярі та їхні батьки мікрорайону Радгосп ви-словлюють подяку за можливість для тренувань греко-римської та вільної боротьби поруч з до-мом. Чекатимемо на нові досягнення молодого покоління.

Степан Бурим

Юля, домогосподарка, смт БаришівкаТак як Клічко переміг в черговий раз на рингу,

сподіваємося, що і вся команда його і Павла Різа-ненка так само передбачувано доб’ється успіху. Тут свіжі ідеї, чесні думки і вчинки. Дорогу молодим і освіченим!

Вадим, мерчендайзер, смт БаришівкаРізаненко імпонує як фахівець з досвідом.

Хочеться бачити власними очима як втілюються мрії. Підтримую його та команду. Я за опозицій-не об’єднання та проти блакитно–білих братків. Україна має йти вперед з високо піднятою голо-вою. З теперішньою владою цього ніяк не досягти. Тільки дограбовують недограбоване та сміються у вічі старцям. З Різаненком йтимемо вперед з гордістю за заслуженою повагою – без варіантів, тільки так.

Пряма мова

Ситуація

Історія про Юлію та землюДо редакції звернулася молода баришівчанка, мама двох дітей, інвалід дитинства Юлія Грищук. Юлія хоче, щоб почули про її проблему, яка стоїть, як кістка поперек горла. Вона запевняє, що вона не одна з такою бідою, в чергах на прийом годинами чекають десятки людей. Навесні 2011 року сталася в Юлиній родині радість – отримали земельну ділянку. Але й досі не можуть цю землю належно оформити – чи-новники посилаються на якісь проблеми в генплані, з яким буцімто ніяк не визначаться. Що для цього треба?

– Думаю, гроші, – каже «землев-ласниця». – У нас участок 12 соток, і просять 500 гривень. Хто саме пря-мим текстом про це казав, не зможу озвучити. Грошей в родині небагато, та й платити просто так, відривати від дітей гривні та віддавати чинов-нику рука не піднімається. Тож май-же кожну середу та п’ятницю ходжу на прийом до сільради, вже й лік загубила, скільки раз була. Голова, м’яко кажучи, не радий нас бачити. За законом, наскільки я розумію, більше платити нічого не маю. Бо за оформлення приватизації вже ви-клала 4000 гривень. Відділ архітек-тури не хоче підписувати документи через звільнення з посади районного архітектора Ко-лозіної…

Це знущання. Конкретних дій відповідно закону ми, пересічні громадяни, не знаємо та й не можемо зна-ти достеменно всього, так скоро все міняється, що не услідкуєш. З сільради нас женуть в три шиї в «Гарант», де ми і платили ті 4 тисячі, про які розповідала. Звід-ти направляють в архітектуру. Ті, в свою чергу, кажуть

йти до сільради, бо «генплану немає і ми нічим не допоможемо при всьо-му бажанні». Все, коло замкнулося. Наскільки розумію, цей генплан має завіряти безпосередньо голова, але пан Коцюрбій геть не шевелиться в цьому напрямку. Що йому заважає, чи куди пропало бажання – не знаю. Не поспішає розв’язувати питання, а це тільки розчаровує та пригнічує. З весни 2011 року ходіння колами – як ходіння по мукам. До суду чи про-куратури ще не зверталися. Все спо-діваємося розв’язати проблему по-людськи, але, на жаль, все це не так легко як хочеться.

Я домогосподарка, інвалід ди-тинства. Пенсія 800 гривень… В мене немає статків та здоров’я тягатися в правових баталіях з владою і бю-рократами. Люди добрі, в кого схожа ситуація, давай-те гуртуватися та кінець кінцем щось вирішувати! Ра-зом легше. Хто що знає, підкаже, порадить та й разом доб’ємося істини. Громадо, прошу, гуртом завершимо розпочате діло! Свої координати залишаю в редакції.

Записав Степан Бурим

Громадську приймальню

відкрито!Оскільки наша «Гаряча лінія» пе-

ревантажена і в багатьох випадках юристам все одно потрібно бачити конкретні документи, ми відкриває-мо громадські приймальні. Щоб ко-жен міг особисто звернутись, поді-литись своєю проблемою і разом ми спробували б її вирішити.

Тож громадська приймальня Пав-ла Різаненка відкрита за адресою:

м.Березань, вул.Леніна, 127 Час роботи: з 9.00 до 18.00, перерва з

13.00 до 14.00. Вихідні: субота та неділя

Конкретні справи

5ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТ№18/1

Читайте ще більше на сайті www.groza.org

Ярешки. Щоб було все правильно, по-людськиКандидату в народні депутати Павлу Різаненку мешканці села Ярешки на зустрічі задавали багато за-питань. Що свідчить принаймні про дві речі – накипіло їм, наболіло, проблеми настільки загострилися, що просто неможливо жити. Та й життям це назвати важко, так – виживання. Це перше. І друге – люди ці-кавляться політикою, вони запитують і про децентралізацію бюджетних стосунків, і про недоторканість депутатів – скільки не говорять, а не відміняють же її. І, наприклад, чи реально молодим опозиціонерам об’єднатися у Верховній Раді, щоб зламати «хребет» цій владі.

– Це, звісно, реально, – сказав у відповідь Павло Рі-заненко. – Для того ми і йдемо разом з партією УДАР у парламент. Якщо ми цього не зробимо, то в Україні

збережеться ця ганебна для гідності людини ситу-ація. Мало того, можна очікувати ще й серйозного погіршення. Знаю, що нашими опонентами роз-

повсюджуються розмови про нібито можливу співпрацю УДАРу з регіонами. Хочу нагадати, що всі кандидати-ударівці давали присягу, де йдеть-ся зокрема, що за жодних обставин ми не йти-мемо на співпрацю з Партією регіонів. Для мене особисто ця присяга – не порожні слова. Тож у цьому питанні – ніяких компромісів.

Загалом зустріч була дуже плідною, добро-зичливою. «Коли станете депутатом, а ми цьо-

го хочемо, то не забувайте про нас, зробіть так, щоб все було по-людськи», – сказав один із жителів села Ярешки.

Березань. Вам самому не страшно?Це було одне із великої кількості запитань на зустрічі у Березані, де люди у Павла Різаненка цікавилися його поглядами на найрізноманітніші проблеми – починаючи, наприклад, від медичної реформи і закін-чуючи тим, чи знає він англійську мову. Так, англійську він знає. А от чи не страшно йти самому?

– По-перше, я не один, – відповідав кандидат у народні депутати. – Я переконаний, що зі мною ви. Адже абсолютна більшість поділяє мої, наші погляди. Нехай дехто побоюється говорити про це відверто,

вголос. Це теж зрозуміло, адже нинішня влада й справ-ді залякує людей. Залякує втратою роботи, великими

неприємностями у веденні бізнесу тощо. При цьо-му варто пам’ятати, що так чинять люди, які самі бояться. Тож насправді, це влада боїться нас, боїть-ся народу. Насправді вона слабка і тримається на глиняних ногах.

По-друге, я не один і тому, що ми йдемо на ви-бори командою. Команда – це люди, котрі разом з УДАРом, котрі дотримуються однієї позиції. Ми йдемо, щоб у тім числі звільнити народ від цього владного тиску, щоб в Україні дихалося вільно, на повні груди. І ми впораємося із завданням рефор-мування країни.

Зустрічі

6ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТ

Читайте ще більше на сайті www.groza.org

12 вересняМісцевий колорит

Що кажуть в Пухівці

Руслан Манилюк: Говорять, що зму-

шують людей голосу-вати за когось. Ми не повинні так піддава-тись насильницькій владі! Вибір таємний, тому це називаєть-ся – боягузство!

Микола Гетьман: Дай Бог Вам сили

перемогти та злама-ти цю систему бан-дитів та зрадників. Різаненки – це наші, пухівські!

Ганна Манилюк, Ольга Сулима:

Якби Господь дав сили йому пройти в депутати та допо-могти людям, щоб не було корупції. Украї-на – сильна! Будемо

просити Бога, щоб він споглянувся на Павла Олек-сандровича та прийшла до влади нарешті чесна, по-рядна людина, яка б не дала людям зневіритись до кінця та впасти духом.

На Броварщині УДАРу відмовляли в організації фан-зони вболівальників КличкаВиконкоми населених пунктів Броварського району відмовляли партії УДАР у проведенні колективного перегляду бою Кличко-Чарр. Зо-крема відмовила Великодимерська селищна рада – посилаючись на Тимчасове положення «Про порядок розгляду питань щодо організа-ції та проведення зборів, мітингів, походів та демонстрацій у смт Велика Димерка Бровар-ського району Київської області». Це Тимчасове положення, як не важко здогадатись, було спе-ціально прийняте напередодні старту виборчої кампанії, а саме – 26 липня 2012 року.

Нам стало відомо, що аналогічні документи прийняті й іншими місцевими радами Броварсько-го району.

Як бачимо, влада намагається розв’язати собі руки в можливості забороняти будь-який захід опо-зиційних сил. Проте активісти УДАРу дотримувати-муться норм насамперед Конституції України, а не місцевих «законотворців».

Коментуючи цей випадок, кандидадат в народ-ні депутати України від партії УДАР по виборчому округу №97 Павло Різаненко зауважив: «Своїм «по-кращенням» влада вже обмежила людей в «хлібі», а тепер ще й намагається залишити їх без видовищ. Як показує історичний досвід, це вже ознаки агонії».

Незважаючи на заборону місцевої влади, меш-канці Великої Димерки все ж таки отримали на-солоду від перегляду бою на великому екрані. Так само як і мешканці Баришівки та Березані. Ми вітає-мо всіх з черговою перемогою нашого уславленого боксера Віталія Кличка та чекаємо на таку ж пере-могу на виборах до Верховної Ради партії УДАР та її кандидатів по мажоритарних округах.

Броварська нерухомість – черговий варіант заробити на «джип» (епізод № 7)Коли людина діє чітко і послідовно, обов’язково з’являться результати такої її дії. Можливо, це станеться одразу, але найбільш ймовірно – на результат треба буде трохи почекати. Але він обов’язково буде!

Неважко зрозуміти, що мова піде знову таки про черговий злочин проти броварської громади, викри-тий завдяки принциповій позиції депутата міськради Броварів Павла Різаненка, який нещадно бореться з корупцією в провладних колах.

Кожен броварчанин добре ро-зуміє, що сьогодні земля в місті є предметом шахрайств, адже лише за п’ятнадцять хвилин – столиця! І вже давно не секрет, що багато які київські виробництва змінили про-писку на районну, а їх власники – на броварську. Зручно ж і вже майже престижно жити практично «на при-роді», та ще й у власному будинку, а працювати в місті… Звичайно, що Київщина має деякі резерви для цих київських «іммі-грантів» – як з огляду на переїзд на постійне місце про-живання, так і для перенесення сюди виробництв. По-дібні резерви мають практично всі райони Київської області, але навряд чи якась райцентрівська міськвла-да добровільно визнає наявність у неї таких ресурсів.

Саме тому, наприклад, серед земельних оборудок, що їх безсовісно і цинічно «прокручують» місцеві чи-новники, переважають ті, де земля береться із інших за призначенням фондів. Тут і ризику менше, і розго-лосу, і цікавості з боку правоохоронців. Приклад? Та будь-ласка! Міськрада отримує заяву такого собі гро-мадянина України, мешканця Золотоніського району Черкаської області Фесуна Анатолія Анатолійовича з проханням виділити йому земельну ділянку для веден-ня особистого селянського господарства у місті Брова-ри, по вулиці Красовського, в розмірі всього-навсього 1,73 га. Ну, не вистачало людині землі в рідних краях, тож вирішив спробувати створити місто з садом, а може, ще й екзотичний страусятник – тут, у Броварах. Буває…

Далі – теж все, немов у казці: Протягом трьох (!) днів (це ж за які такі заслуги?) міськрада приймає рішення про задоволення цієї заяви і, як свідчать відповідні до-кументи, надає рішення видати Фесуну А.А. дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки в районі розташування заводу «Торгмаш» – і це при тому, що, за Генпланом міста, ці землі належать до промислових! Ну, казка, та й годі…

Надалі пан Фесун з невідомих причин відчужує цю ділянку якійсь пані Паламарчук Ганні за ціною (згідно з договором купівлі-продажу) 837 201,00 грн. Ну, змі-нилися у людини плани… До речі, тут діяв вже не сам пан Фесун, а від його імені, за довіреністю, якійсь пан Підгорний – вже з самого Києва...

Пані Паламарчук, ставши власницею землі, одразу ж звернулася до Броварської міської ради з заявою про зміну цільового призначення придбаної земель-ної ділянки – із земель сільськогосподарського при-значення на землі, відведені під об’єкти промисло-вості, тобто, вже відібрану у броварчан земельку пані зажадала швиденько «повернути» до тієї самої кате-горії, у якій вона й перебувала до цього – може, ніхто не встигне помітити, що від громади міста «безвісти» таким чином зникло 1,73 га землі, та ще й на суму за

реальною ринковою ціною 2 852 053,00 грн. (згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділян-ки)… І Броварська міськрада знову ж таки миттєво слухняно переоформила цю ділянку як промислову.

Отже, у наявності – злочинна схема. За якою: по-перше, передача землі відбулася без перевірки її цільового призначення, адже про-мислові землі під особисте господарювання не надаються; по-друге, землю цю було пере-дано безоплатно, а не за гроші, як встановлено законом, тобто без проведення обов’язкового в подібних випадках аукціону (продажу на зе-мельних торгах), отже – бюджет недоотримав майже три мільйони гривень, які сміливо мож-на називати «вкраденими»; по-третє, оту різ-ницю у ціні – більш ніж у два мільйони гривень

хтось та повинен був отримати?Коли депутат Різаненко дізнався про цей корупцій-

ний факт, він тут же повідомив про це Броварський МВ ГУМВС України у Київській області, яка навіть після оперативних дій не знайшла ознак злочину, незважа-

ючи на те, що отой самий пан Фесун А.А. взагалі НІЯКОЇ ЗАЯВИ НІКУДИ ПРО ОТРИМАННЯ ЗЕМЛІ НЕ ПИСАВ, а доку-менти на його ім’я БУЛИ ПІДРОБЛЕНІ.

Були також неодноразові звер-нення до прокуратури, яка тричі (!) відправляла справу на дослідування і в результаті надала відповідь-відпис-ку… Кінець-кінцем, було подано по-зов до Броварського міськрайонного суду про скасування рішення Бровар-

ської міської ради, яким було виділено ділянку Фесуну, та рішення, яким було змінене цільове призначення даної земельної ділянки за заявою пані Паламарчук. Сьогодні ця справа перебуває на розгляді суду.

Безумовно, скільки в законі є протиріч, слабких місць чи просто помилок, стільки його й будуть на-магатися обійти ті, кого люди вже відкрито називають «нечистими на руку», а то й просто – крадіями, незва-жаючи ні на «депутатськість», ні на посади з регаліями.

Тож, дякувати Богові, що на шляху отих «їздунів» на «чесно» придбаних за наш із вами рахунок джипах стає порядність та патріотизм таких людей, як Різаненко! Людей, яким можна віддати власний голос не за кіло гречки чи пляшку горілки, а за те, щоб наші діти мали майбутнє саме тут – в Україні, на Київщині, в Броварах.

Андрій Дробязко

ЗАЛУЧАЄТЕ  ЗАБУДОВНИКІВ

ТА РАХУЄТЕ ПРИБУТОК

ПОВЕРТАЄТЕ ЦІЛЬОВЕ ПРИЗНАЧЕННЯ ДІЛЯНКИ У

ВІДПОВІДНІСТЬ ДО ГЕНПЛАНУ

ОТРИМУЄТЕ АКТ НА ЗЕМЛЮ І ПРОДАЄТЕ ЇЇ ПІДСТАВНІЙ ОСОБІ, ЗАМІТАЮЧИ СЛІДИ

Як безкоштовно отримати землі під промислову забудову. План дій Дії Домовленості

БЕЗКОШТОВНО ОТРИМУЄТЕ ДІЛЯНКУ ПІД ОСГ ІЗ ЗЕМЕЛЬ ПРОМИСЛОВОЇ ЗАБУДОВИ

ПРО

БЕЗ

ПРО

БЛ

ЕМН

Е П

РИЙ

НЯ

ТТЯ

РІШ

ЕНН

Я (М

ІСЬ

КА

ВЛ

АД

А)

Скільки в законі є протиріч,

слабких місць чи просто помилок, стільки його й будуть намагатися обійти

7ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТ

Читайте ще більше на сайті www.groza.org

№18/1 Актуально

ТЕЛЕФОН ГАРЯЧОЇ ЛІНІЇ «Громадського захисту Київщини»

(067) 235-93-92

Разом ми зможемо!Кожному з нас доводиться стикатись з байдужіс-

тю чиновників та свавіллям можновладців. З відвер-тою зневагою до «пересічного громадянина». З тим, що столоначальник вважає себе вищим за нас лише тому, що примудрився отримувати зарплатню з по-датків які ми сплачуємо. Протистояти цьому важко, адже проти однієї людини виступає вся система. Давайте спробуємо допомагати одне одному в цій боротьбі, адже разом ми зможемо!

Що люди кажуть?

ОВК в Броварах очолив обухівський «підрахуй»

Чергові зміни відбулись у складі окружної ви-борчої комісії №97. Замість Романа Мацанюка, дру-жина якого намагалась незаконно брати участь у роботі комісії і була випроваджена з приміщення працівниками правоохоронних органів, комісію очолив Максим Ситєнков.

Цей важковаговик від Партії регіонів колись очолював юридичний відділ обласного штабу партії «Наша Україна», проте невдовзі змінив орієнтацію. Максим Ситєнков «засвітився» ще під час фальси-фікації виборів у місті Вишневе. В цьому році був представником кандидата від Партії регіонів на сум-нозвісних виборах мера міста Обухів та, за свідчен-нями учасників цих подій, фактично керував цим «виборчим» процесом. Подейкують, що гонорари юриста-легіонера складають шестизначні цифри, проте зазвичай він працював «в тіні». Тож це його перший виступ як керівника ОВК.

Цікаво, що, за даними Київського обласного управління юстиції, Максим Ситєнков очолює бро-варську районну партійну організацію Аграрної партії України, проте в ОВК представляє партію «Братство». Певно, пан Корчинський за відповідні членські внески приймає до лав «Братства» людей з будь-яким минулим та політичними уподобаннями.

«Громадський захист Київщини» запросив жур-налістів в екстрім-тур на засідання ОВК №97, щоб ті на власні очі побачили роботу «важкої артилерії» від Партії регіонів.

Обережно, шахраї!До нас надійшло чимало дзвінків з проханням

підтвердити чи спростувати інформацію про сто-сунок «Українського центру освіти» до партії УДАР. Люди стверджують, що до них звертаються особи, які представляються співробітниками «Українського центру освіти», з пропозицією взяти участь в освітніх програмах. Здебільшого телефонують педагогам, по-яснюючи, що номер телефона отримали в обласному управлінні освіти. Коли ж шахраї приходять «поспіл-куватись щодо освітніх програм», вони пропонують купити комплект навчальних матеріалів (книги, дис-ки тощо) загальною вартістю близько 6 тис. грн. Ця програма нібито розроблена їхнім центром спільно з Міністерством освіти. При цьому, ці люди стверджу-ють, що їхній центр створений братами Кличко.

Ми офіційно заявляємо, що ані партія УДАР, ні брати Клички як фізичні особи не мають жодного стосунку до цього міфічного «центру освіти». Те, що ці люди згадують прізвище Кличко, ми розцінюємо як спробу використати репутацію братів Кличків для підвищення власного іміджу. Водночас ми не виключаємо, що це робиться з метою очорнити лі-дера партії УДАР Віталія Кличка напередодні парла-ментських виборів.

Тому ми закликаємо громадян бути уважними й обережними при спілкуванні з подібними «роз-повсюджувачами». Також ми просимо повідомляти нам про подібні випадки дій сумнівних осіб від імені братів Кличків.

Цимбал П.В., Броварський р – н, с. Підлісся

– Комуністи, особливо, Мартинюк – це «продажні шкури»! Федоренко – бандю-ган, особистий масажист «Ба-зарова»! Ми дякуємо Вам за знайомство та надіємось, що Ви зможете направити країну в правильне русло, щоб люди ожили!

Білогуб С.І., Броварський р-н, с. Михайлівка

– Я пожив життя та багато бачив лю-дей, гарний справді чоловік! Хочу поба-жати Павлу Олек-сандровичу під-тримки та побільше добра від людей!

Зміна місця голосуванняВиборче законодавство знову зазнало змін. Відмінено відкріпні талони, які давали можливість взяти участь у голосуванні, якщо ви у день голосування планували перебувати далеко від своєї виборчої діль-ниці. Такий метод надавав широке поле можливостей для фальсифікацій – на попередніх виборах непо-одинокі були випадки продажу таких талонів.

Втім, законодавець потурбувався про виборців, які у день виборів планують відпустки, відрядження тощо, і передбачив такий механізм, як зміна місця голосуван-ня без зміни виборчої адреси.

Віднедавна в Україні створено орган ведення Дер-жавного реєстру виборців. Власне, сюди і потрібно звертатися з усіх питань, що стосуються зміни місця голосування. Тим же, хто мешкає далеко (особливо це стосується мешканців сільської місцевості), необхідно звертатися до дільничних виборчих комісій, які мають бути створені до 26 вересня.

Що потрібно з собою мати? Пас-порт громадянина України та доку-мент, який підтверджує факт вашої відсутності в день голосування за місцем реєстрації. Це може бути лист відрядження, путівка в санаторій тощо. Обставини вашої відсутності можуть бути різні. Головне, щоб ви розуміли, що якщо ви бажаєте взяти участь у голосуванні, але мусити кудись від’їхати, то вам необхідно завчасно вирішити це питання.

У заяві про зміну місця голосування зазначаються ідентифікаційні персональні дані виборця, які одно-значно визначають його особу в Державному реєстрі виборців: прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце на-родження, його виборча адреса, а також причина тим-часової зміни місця голосування та адреса, де він пере-буватиме в день виборів, або номер виборчої дільниці, яку він просить визначити місцем його голосування, із зазначенням виборчого округу. Якщо сумніваєтеся, що вдасться її вірно скласти, просіть по допомогу в органі ведення Державного реєстру або у виборчій комісії.

Також окремо хочу зазначити порядок зміни місця голосування для тих, хто фактично мешкає не за адре-сою реєстрації. Таким особам необхідно звернутися

в орган ведення Державного реєстру за місцем про-живання з тим самим переліком документів. Підтвер-дженням зміни місця голосування в такому випадку буде договір оренди квартири або заява власника квартири до органу ведення Державного реєстру ви-борців з проханням включити вас до списку виборців до дільниці, за якою фактично закріплений такий бу-динок. У такій заяві власник повинен зазначити, що ви тимчасово мешкаєте в його квартирі. Цю заяву він

повинен подати особисто або наді-слати поштою до органу ведення Державного реєстру виборців. До такої заяви необхідно буде додати копію свідоцтва на право власності господаря квартири.

Тепер щодо термінів. В орган ведення Державного реєстру ви можете звертатися з моменту ство-

рення виборчих дільниць, які повинні бути створені не пізніше 26 вересня 2012 року, і до 22 жовтня 2012 року включно.

Заява розглядається органом ведення Реєстру невід-кладно, але не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосуван-ня. Якщо, за результатами розгляду заяви, встановлено, що заявник включений до Реєстру та має право голосу на відповідних виборах, керівник органу ведення Держав-ного реєстру виборців видає наказ про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Про тим-часову зміну місця голосування виборцю видається по-свідчення за встановленою формою.

Відмовити у задоволені такої заяви Державний ре-єстр виборців може лише у випадку порушення термі-нів подання заяви або у разі встановлення, що особа, яка звернулася із заявою, не має права голосу на від-повідних виборах.

Олена Титова

Виборчий бюлетень буде майже метр завдовжки

Центральна виборча комісія затвердила форму і текст бюлетеня в мажоритарних виборчих округах. Відповідну постанову було прийнято на засіданні Цен-трвиборчкому.

ЦВК ухвалила, що текст має друкуватися україн-ською мовою на одному аркуші світло-зеленого ко-льору і тільки на одній стороні. Ширина бюлетеня буде становити 20 см, а довжина варіюватиметься в залеж-ності від кількості кандидатів, чиї прізвища будуть до нього внесені: не більше 6 кандидатів – 27 см, до 9 кан-дидатів – 30 см, до 20 – 56 см, до 24 – 60 см, до 28 – 70 см, до 48 – 90 см. Тобто, на виборчих дільницях нашо-го округу будуть видавати «рушники» майже метр за-вдовжки.

Комісія також визначила, що бюлетені мають дру-куватися з використанням спеціальних видимих та невидимих захисних фарб, які змінюють свої фізичні характеристики під дією ультрафіолетового та інфра-червоного випромінювання, а також із графічними за-хисними елементами.

Крім цього, на звороті бюлетенів захисною фарбою будуть нанесені номери виборчих дільниць.

Також ЦВК за-твердила форму і текст бюлетеня в за-гальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на виборах Верхо-вної Ради. Визна-чено, що текст на бюлетенях повинен друкуватися дер-жавною мовою, на одному аркуші розміром 200х600 мм світло-жовтого кольору і тільки на одній стороні.

Законодавець передбачив такий

механізм, як зміна місця голосування без зміни виборчої адреси

8ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТ 12 вересня

Читайте ще більше на сайті www.groza.org

У світі тварин. В той час, коли Путін повів жу-равликів на зимівлю, Янукович повів на вибори дятлів, які сидять у Раді і давно вже всіх задовба-ли.

***

-Дідусю, у чому різниця між нашими корупціоне-рами та закордонними?

-Так це просто. У них не знають, хто вкрав, і кри-чать, а у нас знають – хто, де, коли і куди – та мов-чать.

***

В Азарова економіка не просто падає на дно, але він з лопатою ще й це дно швидко погли-блює.

***

Замість тризуба нашим гербом треба було б зро-бити граблі.

***

– Пане Президенте, ви ж обіцяли зробити меди-цину безкоштовною, чому ж я досі викладаю за ліку-вання чималі гроші?

– Ми закінчуємо робити медицину безкоштов-ною. Наші медичні працівники вже працюють прак-тично на громадських засадах... А що стосується лікування, то я нікому й ніколи не обіцяв, що воно буде безкоштовним.

***

– Дякую Партії регіонів за щасливе дитинство! – Та коли у тебе було дитинство, то Партії регіонів

ще не було. – От саме за те я і дякую!

***

Після набирання чинності закону про мови на кожній гривні з’явиться напис «4 рубля».

Анекдоти

Фейлетон

Інформаційно-аналітичний тижневик "Громадський захист Київщини"Свідоцтво про державну реєстрацію: серія КІ-№1445Р, від 06.03.2012 р.

Права засновника передані ТОВ «КГ «Контакт», вул. М.Васлиенка, 7А, м. Київ, 03124

Випусковий редактор: Іван ДоляАдреса редакції: grom_zah@meta.ua

Редакція може не поділяти думку та позицію автора. За точність фактів, викладених в

опублікованих матеріалах, відповідальність несе автор. Листування з читачами тільки на сторінках газети. За зміст та достовірність реклами відпові-дальність несе рекламодавець.Рукописи не

рецензуються і не повертаються.Адреса друкарні: inter-ua@ukr.netЗам. 0512/14(18/1). Наклад 20000. Виходить щосереди. Розповсюджується безкоштовно.

Остання сторінка

І смішно, і грішно… (розмова баби Гані з журналістом про вибори)О, синку, добридень! Ти що, знову до нас? До мене? А у якій же справі? Ух ти, поговорити зо мною хочеш, думку мою взнати… І про що ж? А, про вибори…

Та що ж про них говорити! Будуть от скоро. Важкі це будуть вибори, ми ж розумієм: на роздоріжжі сто-їмо, а доріжки ті… У прірву більшість з них привести може. Кандидати? Що сказати! Є такі, яким люди вірять: одному більше, іншому менше. Я, знаєш, прізвища не називатиму, щоб кожен сам думав. Є хлопці молоді, за-взяті, люди їх знають не перший рік. Не всі вони одна-кові, кожен сам мусить вирішити, за кого голосувати. Ти зрозумій, тут не просто, хто з них кращий вирішу-ється, тут вирішити треба, хто на більш важливі справи націлений. Що важливіше: бути готовим конкретній людині допомогти чи займатися справами, що не про-сто покращать, а, можна сказати, зроблять можливим саме існування його виборців. Смієшся? Не віриш? А ти телевізор дивишся? Майже кожного дня люди розпові-дають! То якийсь чиновник добрий шмат землі продав, на неї чи хімікати, чи отруту, чи взагалі якісь ядерні від-ходи завезли, люди хворіють, мруть… Ет, знаєш, отак’о надіятися, що все обійдеться, нічого не робити – то дурість. А там, дивись, якийсь хапуга громадський ліс чи ставок, чи річку собі загарбав, забором обгородив, варту поставив. Он уже й смертні випадки є, і б’ють, ка-

лічать людей, щоб за паркан не ходили! Страх! При царі і то такого не було! От я і кажу: захисника треба! Люд-ської волі, людських прав захисника. Щоб не ховався за окремі справи, мовляв, «я тільки цими питаннями опікуюся», а щоб за все душа боліла.

А є один кандидат – ніхто його толком не знає: хто він, звідки, що робив… Прізвище його тільки з оцих, як їх, афіш великих, що на стовпах, і прочитали. І не зрозу-міло: чи то з людини кепкують, чи нас за таких дурників мають. Я он по телевізору на місцевому каналі бачила: він і лікарню збудував, і будинки відремонтував, і дитя-чі майданчики поставив. Люди кажуть, що 1-го верес-ня директор якоїсь школи, де батьки гроші збирали на комп’ютери, у чиновницькому запалі (знаєш же, застав дурня богу молитися!) став кандидату перед тими ж батьками дякувати за турботу й обладнання кабінету! Ми з дівчатами, ровесницями моїми, якось на лавочці зійшлися, то посміялися: це ж він, мабуть, багатший од Абрамовича, не інакше як Соросу або сват, або брат. І сміх, і гріх!

Он у нас у селі є одна, що з соромом не дружить, так якби про неї отаке’о на повному серйозі понапи-

сали, і то б на вулицю стидалася б вийти! Ну, а як же після такого людям у вічі дивитися?! А взагалі, серйоз-на справа – вибори, а їх на посміховисько, на клоунаду перетворюють. До того дійшли: беруть перші сторінки шанованих газет, вкладені листки викидають, а замість них листки з брехнями на конкурентів вкладають і роз-дають, або ж у поштові скриньки вкидають. Одна? А ну, рахуй: «Комсомольская правда» – про Королевську, «Сегодня» – проти «Удару» (мені її Юлькин прихильник за гривню продати хотів!), «ГроЗа» – проти Різаненка. Було б це все смішно, якби не було грішно!

Знаєш, що б я сказала їм, усім оцим можновлад-цям, що нас за бидло тупе, біомасу держать? А сказа-ла б я їм: хлопці, ми дочки цієї землі, цієї країни, але ж і ви не з іншої планети. Хоч ми баби і прості, у хустці ходимо, а не в капелюсі, хоч і руки у нас поморщені життям і працею важкою, хоч розмовляємо не «на-чальницьким» суржиком, а щирою українською, та у житті бачили ми не менше вашого, і в школах, і в ін-ститутах поруч з вами за партами сиділи, і часто-гус-то ви у нас списували, а ми вам підказували, коли ви ні бе, ні ме… І не Господь вас над нами поставив, а ми (де через довірливість, де – легковажність, а то і просто через лінощі). Так що нічим вам перед нами хизуватися! І не надійтеся, що ви такі розумні й що нас дуритимете скільки схочете! Вже прокидається народ! Так що шануйтеся, не зобижайте людей, не ро-біть лиха, щоб, як стане народ за свої права, біди вам не було! От так би я їм сказала…

Наталя Іовенко