«Соціальна невпевненість дітей: шляхи подолання»

Соціально невпевнені діти — це діти, які не вміють гармонійно взаємодіяти самі з собою та з навколишнім

середовищем.

Ознаки соціальної невпевненості на рівні комунікації:

мовлення — тихе, незрозуміле, з довгими паузами, часто з повторами одного і того ж слова або ж навпаки — голосне, швидке, незв'язне;

труднощі у передачі словами свого емоційного стану;

мовчазність, небагатослівність;

небажання називати своє ім'я;

плаксивість;

нездатність встановлювати зоровий контакт зі співрозмовником: не дивиться в очі, відводить погляд;

занижена моторна активність: сидить тихо, намагається не привертати уваги;

міміка обличчя — в'яла: всміхається лише кутиками губ.

На рівні соціальних контактів:

уникає людей;

не приєднується до групи дітей, що граються;

не бажає розлучатися з батьками або іншими рідними;

виявляє небажання вийти з будинку і спілкуватися з друзями;

впадає у паніку в складних ситуаціях.

Подолати соціальну

невпевненість дошкільнят,

запобігти їй — спільне завдання

педагогів, психологів і батьків, які

передусім мають формувати у дітей

впевненість у своїх силах, позитивне

ставлення до себе і навколишнього

світу, оптимістичне світобачення.

Ігри-вправи для підвищення самооцінки і набуття соціальної впевненості

Мій безмовний товариш

Вчимося довіряти

Відгадай, про кого йдеться

Шукаємо скарб

Подарунок

Знайди собі друга

Казкова країна для друзів

Внутрішня позиція вихователя стосовно дитини:

Хотіти чути дитину.

Хотіти бути потрібним малюку, а не змушувати його діяти за вашим бажанням.

Бути готовим приймати почуття і настрій дитини, не оцінюючи і не засуджуючи.

Щиро вірити у здатність малюка самостійно приймати рішення і діяти, а не намагатися робити все за нього.

Не брати на себе відповідальність за вибір і рішення дитини.

Перебувати на відстані 40-50 см від дітей в позиції обличчям до обличчя, на рівні їхніх очей (на занятті).

Слухати малят зацікавлено, емоційно реагувати на їхні висловлювання.

Говорити з дітьми, всміхаючись, використовуючи м'які інтонації, не дуже голосно і не дуже швидко.

Соціальна впевненість чи невпевненість дитини формується у взаємодії з найближчим оточенням

тому головне, що мають пам'ятати дорослі, це те,

що кожна дитина — особистість з власним баченням світу і правом на свою думку та її втілення.