Post on 07-Jul-2015
АРХІТЕКТУРА
• Чудовим прикладом японськоїархітектури другої половини I
н. е.. є: комплекс Тодайдзі, побудований в 743-752 рр..
• У цей час бувоголошений державною
японців. Згадайте, щопишність
споруд, присвячених "невідомомуБогу", завжди малипершорядне значення для звернення в нову вірувразливих язичників і вважалисяважливим знаряддямнасадження нового культу.
СКУЛЬПТУРА
• Прекрасними зразками мистецтва того періоду є голова Будди у храмі Ямададера і тріада Якуси у храмі Якусидзи. Як і в інших буддійських країнах, у Японії періоду Нарастворюються величезні скульптурні зображення будд і бодісатв, розташовані поза приміщеннями. Наприклад, 18-метрова скульптура бодісатви Маленький світ у храмі Дайандзі. У цілому буддійська скульптура в Японії досягла в період Нара рівня краще їх зразків скульптури інших буддійських країн.
НЕЦКЕ• Нецке - мистецтво міського
стану, масове і демократичне.
По сюжетам нецке можна
судити про духовні запити,
повсякденні інтереси, мораль і
звичаї городян. Вони вірили в духів
і демонів, яких часто
зображували в мініатюрній
скульптурі. Вони любили фігурки
«семи богів щастя», серед яких
найбільш популярними були бог
багатства Дайкоку і бог щастя
Фукуроку. Постійними сюжетами
нецке були наступні: розтріскані
баклажан з безліччю насіння
всередині - побажання великого
чоловічого потомства, дві качечки
- символ сімейного щастя.
ІКЕБАНА • «Ікебана - мистецтво ставити
квіти та гілки в судини для квітів». Мистецтво «Ікебана» має певний вплив на духовнежиття японського народу, збагачуючи і облагороджуючи естетичнийсмак людини, виховуючи в ньому любов до істинноїкраси мистецтва, розширюючи можливостійого милування прекрасниму житті та мистецтві, в різноманітних формах йогопрояви.
ЧАЙНА ЦЕРЕМОНІЯ
• Чайна церемонія перегукується з звичаєм, що бере свій початок в 7 столітті, вживати чай під час медитації у дзен-буддійських храмах у Китаї. Цей звичай набув широкого поширення в Японії з 729 року і зберігається майже незмінним до цього дня. Ритуал чайної церемонії проводиться в спеціально відведеному для цього місці, найчастіше в невеликих будиночках, розташованих в тінистих садах, щоб суєта навколишнього життя відійшла на задній план і не заважала зануритися в глибини свідомості за допомогою медитації. У «чайному дійстві» зазвичай беруть участь: майстер чаю-той, той хто заварює чай і розливає його, і ті, хто присутні при цьому і потім п'ють.