УЧЕНЬ 9 КЛАСУ МАКСИМІВ О. ВЧИТЕЛЬ ДАНИЛІВ Т. Д.

ЗОШ І-ІІ ст. с Старий Нижбірок

ФІЗИКИ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ ОГЛЯД-КОНКУРС

НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЇ ІМЕНІ ІВАНА ПУЛЮЯ

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА

Знамениті земляки є нашими духовними орієнтирами, вчителями, нашою духовною опорою і гордістю перед усім світом.

МИКОЛА АНДРІЙОВИЧ ЧАЙКОВСЬКИЙ (2 СІЧНЯ 1887 – 7 ЖОВТНЯ 1970)

Видатний український вчений і педагог

МИКОЛА ЧАЙКОВСЬКИЙ

Народився Микола Чайковський 2 січня 1887 р, у Бережанах, невеличкому повітовому містечку Східної Галичини (тепер Тернопільської області), де його батько довгі роки був адвокатом, займаючись одночасно письменницькою роботою та віддаючи чимало часу громадській діяльності. Великий інтерес М. Чайковський проявляв до фізики та астрономії. Ще навчаючись у гімназії, він пише свою першу науково-популярну роботу «Сонячні та місячні затміння», яка була надрукована в 1905 році в журналі «Руска хата».

Математичну освіту здобував в університетах Праги та Відня. У Празі Микола Чайковський навчався в Німецькій вищій технічній школі, зустрічався з видатними земляками І. Пулюєм та І. Горбачевським. У 1911 році у Віденському університеті здобув ступінь доктора філософії, а через рік склав іспит на звання вчителя математики та фізики середньої школи. Став дійсним членом НТШ.

26 ТРАВНЯ 1923 P. M. ЧАЙКОВСЬКИЙ ВИСТУПАЄ НА II ЗАГАЛЬНОМУ З'ЇЗДІ УКРАЇНСЬКИХ ІНЖЕНЕРІВ І ТЕХНІКІВ У ЛЬВОВІ з рефератом «Завдання української наукової

й технічної термінології», який був надрукований в 1924 p. у Празі в журналі «Нова Україна». Основні положення цієї роботи є актуальними і на сьогоднішній день. Процитуємо деякі з них: «Говорити широко про вагу й потребу української наукової термінології — річ цілком зайва. Легко прийти до переконання, що добра й одноцільна наукова термінологія необхідна для існування національної культури так само, як одноцільна літературна мова та однопільний правопис. »

КОРИФЕЙ ПРИРОДНИЧОЇ НАУКИ

Микола Мельник (20. 11. 1875–6. 08. 1954) –

учений-природознавець

НАРОДИВСЯ МИКОЛА ІЛЬКОВИЧ МЕЛЬНИК 20 ЛИСТОПАДА 1875 РОКУ В С. ДОВЖАНЦІ, ЗА ІНШИМИ ДАНИМИ В С. ДРАГАНІВЦІ, БІЛЯ ТЕРНОПОЛЯ, У СЕЛЯНСЬКІЙ РОДИНІ

У 1899 році вступив до Віденського університету на природничий відділ філософського факультету, який закінчив на відмінно. Під час навчання став активним членом Віденського культурологічного товариства українських студентів «Січ». Засновниками та першими головами організації були А. Вахнянин і Ю. Целевич; у наступні роки її очолювали: М. Подолинський, І. Пулюй,

І. Горбачевский.

З 1925 року брав безпосередню участь у виданні «Збірника

фізіографічної комісії» – першого західноукраїнського спеціалізованого часопису з природознавства, був його незмінним редактором , а з 1933 року обирався головою Фізіографічної комісії НТШ, яка в 30-х роках розгорнула велику працю з охорони природи.

Найважливішим заходом її стало утворення в 1934 році в Карпатах кедрового заказника, який передбачалося перетворити в Український національний парк.

Учений писав ґрунтовні наукові статті з історії науки, одночасно був співредактором «Збірника математично-природописно-лікарської секції НТШ».

Від подільського містечка до вершин науки

Іван Пулюй (2. 02. 1845 – 31. 01. 1918) – видатний учений-фізик, електротехнік, винахідник, громадсько-політичний діяч Нема більшого гонору для інтелігентного чоловіка, як

берегти свою і національну честь та без нагороди вірно працювати для добра свого народу, щоб забезпечити

йому кращу долю Іван Пулюй

ІВАН ПУЛЮЙ (2. 02. 1845 – 31. 01. 1918)

Торуючи шляхи новій фізиці

Народився Іван Пулюй 2 лютого 1845 року а містечку Гримайлові Гусятинського району в сім’ї землеробів. Батько Павло був певний час бургомістром Гримайлова, людиною освіченою і авторитетною у місцевого населення.

Якщо малювати портрет Івана Пулюя широкими мазками, то він постане перед нами як фізик, електротехнік, публіцист, перекладач Біблії та громадсько-політичний діяч. Але в кожній із цих галузей він проявив себе, як різнобічна особистість із поглядом у майбутнє. Його творча спадщина вражає різноманіттям.

Апарат Пулюя

Серед багатьох винаходів І. Пулюя слід,

передусім виділити оригінальний метод визначення механічного еквівалента теплоти, прилади для демонстрації фізичних явищ, радіометри, фосфоресцентні лампи, які послужили прообразом X - променевої (рентгенівської) трубки, що дозволили отримати найякісніші на той час знімки, телетермометри, освітлювальні лампи, а також винаходи з електротехніки й телефонії.

У 1864 році поступає до Віденського університету. Привернувши до себе увагу винаходами і апаратами, одержує у 1884р. посаду професора експериментальної та вищої фізики у Німецькій вищій технічній школі в Празі, де і працював до виходу на пенсію. 31 січня 1918 року перестало битися серце геніального українця. Чужа празька земля прийняла вченого у свої холодні обійми. Хоча заповідав Пулюй перед смертю поховати його в Україні, поховати в рідному Гримайлові, де знайшли вічний спочинок його батьки.

Повернення із забуття Володимир Кучер фізик-теоретик Народився Володимир Антонович Кучер 18

жовтня 1885 року в містечку Тлустому (тепер – селище Товсте) Заліщицького району, у селянській родині.

Середню освіту здобув у Бучацькій гімназії.

У 1905 р. закінчив гімназію в Бучачі. Захистив дисертацію на тему: «Загальна формула для тиску випромінювання», за що здобув вчений ступінь доктора філософії. 12 жовтня 1918 р. його було затверджено приват – доцентом на кафедрі фізики Українського державного університету у Кам’янець – Подільському, згодом працює у Львівських гімназіях, їде у наукове відрядження у Берлін.

В. Кучер зробив великий внесок у розвиток квантової механіки, постійно пропагував на Західній Україні передові досягнення світової науки. Відомі його роботи з дослідження рівнянь руху квантових частинок, теорії світового тиску. Займався вчений також питаннями квантової теорії твердого тіла, квантової статистики.

Помер В. Кучер у 1970 р., похований на Личаківському цвинтарі.

1919 Р. ВОЛОДИМИРА КУЧЕРА ОБИРАЮТЬ ДІЙСНИМ ЧЛЕНОМ НТШ

Авіаційний “закріплювач” Володимира Джуса зробив переворот у світовій літакобудівній індустрії. А народився цей знаменитий американський винахідник на Тернопіллі .

П’ятого січня 1895 року в селі Чернихівці, неподалік старовинного міста Збараж, що на Тернопіллі, в селянській родині Ксені та Івана Джусів народився відомий американський винахідник, бізнесмен та філантроп Володимир Джус У 1914 році він разом з батьками іммігрував до США.

З молоду Володимир Джус проявив незвичайну хватку в технічних галузях і хоч так і не одержав диплом з вищої освіти, цікавився науковими досягненнями.

Відкриття В.Джуса з часом стає відомим, і це дозволяє йому в 1933 році збудувати Фабрику «Джус Фестенер Ко інк». Були відкриті сотні робочих місць, куди потягнулися вихідці з України. Підприємство ставало великим і прибутковим. На перші вільні гроші Володимир Джус почав створювати бібліотеки і школи музей для української громади в Вест-Айсліпі, підтримувати професійну освіту задля потреб виробництва.

ОЛЕКСАНДР СМАКУЛА 9 ВЕРЕСНЯ 1900-17 ТРАВНЯ 1983

Творець кристалооптики хх століття

ОЛЕКСАНДР СМАКУЛА НАРОДИВСЯ В С. ДОБРОВОДА ЗБАРАЗЬКОГО ПОВІТУ У СЕЛЯНСЬКІЙ СІМ’Ї

З 1951р. стає професором одного з провідних наукових і навчальних центрів США, при якому з 1964р. засновує і очолює лабораторію фізики кристалів. Займається дослідженням центрів забарвлення в кристалах, оптичних властивостей ненасичених сполук, діелектричних властивостей твердих тіл.

ЗЕНОН (ЗІНОВІЙ) ХРАПЛИВИЙ 15 БЕРЕЗНЯ 1904 – 3 ЖОВТНЯ 1983

Відомий український фізик-теоретик

Зенон (Зіновій ) Храпливий народився в с. Лисівцях Заліщицького повіту Тернопільської області в родині сільського вчителя.

Мати Стефанія – з шляхетного священичого роду Ганкевичів. Її баьтко – отець Спиридон Ганкевич був 40 років парохом с.Целіів Гусятинського району.

У1938р. Зенон (Зіновій) Храпливий видає гімназійний підручник “Нарис фізики”.

В 1948р. Перебирається до США, де його запрошують на посаду професора фізики.

Зенон (Зіновій) Храпливий - один з фундaторів релятивістської механіки та нелінійної квантової електродинаміки

Щедра на таланти земля українська … Вона подарувала людству цілу плеяду геніальних вчених і винахідників.

Наш святий обов’язок знати своїх світочів науки. Тож ці нариси про наших земляків, котрі примножили славу України в царині природничих досліджень, повинен стати запізнілою даниною шани й поваги цим світочам істини.