Відділ освіти, молоді та спорту Ямпільської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕНАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИКЛАДАННЯ ВИКЛАДАННЯ

ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА РОСІЙСЬКОЇ МОВИТА РОСІЙСЬКОЇ МОВИ

у 2018 - 2019 навчальному роціу 2018 - 2019 навчальному році

ЗМІСТ

1. Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання зарубіжної літератури

2. Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання мови та літератури в закладах загальної середньої освіти із навчанням або вивченням мов національних меншин

3. Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання російської мови

4. Рекомендації щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках зарубіжної літератури

Лист Міністерства освіти і науки України

від 03.07. 2018 № 1/9-415

Зарубіжна література

У 2018/2019 навчальному році вивчення зарубіжної літератури в 5 – 9 класах здійснюватиметься за програмою: Світова література. 5 – 9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 № 804;

у 10 класі – за новими навчальними програмами (рівень стандарту та профільний рівень), що затверджені наказом МОН України від 23.10.2017 № 1407;

в 11класі – за програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 28.10.2010 № 1021, крім рівня стандарту та академічного рівня зі змінами 2016 року.

Навчальна та методична література із зарубіжної літератури, рекомендована МОН України, зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщений на офіційному сайті МОН України,  Інституту модернізації змісту освіти.

Основою для календарно-тематичного планування уроків зарубіжної літератури є чинні програми. Учитель має право самостійно розподіляти  години на текстуальне вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання, ураховуючи визначену кількість годин на опрацювання конкретного розділу. Учитель має змогу вільно і творчо підійти до організації навчальної діяльності на уроках зарубіжної літератури з урахуванням конкретних умов викладання, читацьких інтересів учнів.

Викладання зарубіжної літератури в закладах загальної середньої освіти здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.

З метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю в процесі вивчення зарубіжної літератури в кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо.

У 8 – 9 класах з поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно збільшується кількість контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя визначається кількість і види контрольних робіт).

*У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне позначення в таблиці – (у + п).

Під час оцінювання зошита із зарубіжної літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення орфографічного режиму).

Оцінку за ведення зошита із зарубіжної літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць і враховують як поточну до найближчої тематичної.

У разі відсутності учня на уроці протягом місяця рекомендуємо в колонці за ведення зошита зазначати н/о (нема оцінки).

       Оцінка за контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють у колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.

Орієнтовний обсяг письмового твору, складеного учнемКлас Кількість сторінок

5-Й 0,5–1,06-Й 1,0–1,57-Й 1,5–2,08-Й 2,0–2,59-Й 2,5–3,0

Орієнтовний обсяг письмового твору(рівень стандарту, академічний рівень)

Клас Кількість сторінок

10-й 3,0–3,511-й 3,0–3,5

Орієнтовний обсяг письмового твору(філологічний напрям: профіль – українська філологія)

Клас Кількість сторінок

10-й 3,0–3,5

11-й 3,5–4,5

Оцінку за читання напам’ять поетичних або прозових творів із зарубіжної літератури виставляють у колонку без дати з надписом  Напам’ять».

Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Всесвітня література в школах України», «Зарубіжна література  в школах України», газету «Зарубіжна література» тощо.

Лист Міністерства освіти і науки України

від 03.07. 2018 № 1/9-415

Мови та літератури в закладах загальної середньої освіти із навчанням або вивченням мов національних меншин

Мовно-літературна освіта у закладах загальної середньої освіти є одним із важливих напрямків сучасної української освіти, яка забезпечує духовний розвиток учнів, формування гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції.

У процесі навчання мовам та літературам корінних народів та національних меншин  в сучасній школі необхідно орієнтуватися на життєві потреби учнів; розвивати в них уміння справлятися з реальними проблемами, що виникають у різних життєвих ситуаціях; допомагати  стати більш незалежними в своїх думках і діях, більш відповідальними і готовими до співробітництва з іншими людьми, що є умовою розвитку демократичного суспільства. А через пізнання власної історико-культурної спадщини - здатність пізнати глибинність взаємозв'язків кожного з них з українською нацією, переконатися, що саме українська суверенна держава охороняє національні права всіх її громадян.

У 2018/2019 навчальному році вчителі-словесники закладів загальної середньої освіти  з навчанням (вивченням) мов корінних народів або мов національних меншин  працюватимуть за Типовими освітніми програмами, затвердженими наказами Міністерства освіти і науки України:

«Про затвердження типової освітньої програми закладів освіти ІІ ступеня» (від 20.04.2018 № 405)

«Про затвердження типової освітньої програми закладів освіти ІІІ ступеня» ( від 20.04.2018 №№ 406, 408).Типова освітня програма окреслює підходи до планування й організації

навчального процесу в закладі загальної середньої освіти  та визначає загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо; безпосередньо очікувані результати навчання учнів у рамках навчальних програм, наведених у відповідних переліках; рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти тощо.

Відповідно до Закону України «Про освіту» розширюються права закладів загальної середньої освіти, які, розробляючи свої робочі освітні програми на основі зазначених вище Типових освітніх програм, можуть самостійно вибудовувати конкретне співвідношення навчального часу та перелік предметів, за якими здійснюватися навчання державною мовою та мовою корінних народів або національних меншин; розподіл навчального навантаження між мовою відповідного корінного народу або національної меншини та іноземною мовою тощо.

У школах (класах) з поглибленим вивченням окремих предметів мовою навчання може бути мова корінного народу, національної меншини чи така мова може вивчатися як окремий предмет. У такому випадку, при розробленні

робочих навчальних планів потрібно використовувати два варіанти навчальних планів. Наприклад, для класів з поглибленим вивченням окремих предметів з вивченням угорської мови – таблиці 8 та 12 (в частині вивчення мови національної меншини); для класів з поглибленим вивченням математики та навчанням польською мовою – таблиці 8 та 4 (в частині вивчення мови національної меншини та «Літератури»).

За рішенням педагогічної ради, зокрема, коли мова національної меншини є офіційною мовою ЄС, ця мова може вивчатися також як іноземна.

Варіативна складова навчального плану визначається закладами загальної середньої освіти самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Робочі освітні програми закладів загальної середньої освіти не потребують погодження з відповідним  органом управління освітою.

У той же час  відповідно до статті 33 Закону України «Про освіту» заклади освіти можуть використовувати в роботі інші освітні програми, розроблені ними або науковими установами, іншими суб’єктами освітньої діяльності. Затвердження таких освітніх програм  належить до компетенції Державної служби якості освіти.

Новий Закон України «Про освіту» не спрямований  на обмеження мовних прав національних меншин, а розширює вивчення навчальних предметів державною мовою в закладах середньої освіти з навчанням мовами національних меншин, яке буде здійснюватися поступово, починаючи з 2020 року.

Відповідно до розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» визначено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим Законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

У   5-9 класах заклади загальної середньої освіти працюють за типовими навчальними програмами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804; у 10-11 класах – за наказом МОН від 23.10 2017 № 1407.

Тексти навчальних програм розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv.

Ці навчальні програми та підручники до них  розроблено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011   № 1392, з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462, та положень концепції «Нова українська школа» (2016 р.).

В 11 класах навчальний процес здійснюється ще за попередніми стандартом, навчальними програмами та підручниками.  

Відповідно до концепції «Нова українська школа» (2016 р.) навчальні програми з мов та літератур корінних народів або національних меншин базуються на компетентнісному підході, який передбачає, що учні закладів загальної середньої освіти мають не тільки опанувати зміст певної дисципліни, а передовсім набути необхідні для життя в суспільстві уміння і навички, важливі для всебічного розвитку особистості громадянина України, його подальшого становлення, морального та професійного зростання.  Тому головним завданням мають стати досягнення результатів у формуванні ключових і предметних, філологічних (у старших класах на профільному рівні) компетентностей, що дозволить старшокласникам у майбутньому ефективно реалізувати себе в професійній та інших сферах життєдіяльності.

Засобами предметів «Мова та література національних меншин» мають бути сформовані такі ключові компетентності (відповідно до Рекомендацій Європейської Ради):

1) спілкування державною мовою;2) спілкування іноземними мовами;3) математична компетентність;4) компетентності в природничих науках і технологіях;5) інформаційно-цифрова компетентність;6) уміння вчитися;7) ініціативність і підприємливість;8) соціальна та громадянська компетентності;9) обізнаність та самовираження у сфері культури;10) екологічна грамотність і здоровий спосіб життя.Згідно з Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти

метою навчання (вивчення) мов корінних народів або  національних меншин у становленні духовно багатої особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися виражальними засобами мови, її типами, стилями, жанрами, формами в усіх видах мовленнєвої діяльності, орієнтується в постійно зростаючому інформаційному потоці, уміє самостійно навчатися і самовдосконалюватися.

У процесі комунікативно орієнтованого навчання здійснюється підготовка до міжкультурного діалогу, усвідомлюється важливість толерантного спілкування як у своєму близькому оточенні   – у своєму класі, школі, регіоні – так і за межами України.

У курсі літератури засобами художнього слова має формуватися особистість та громадянин України, також розвиватися його комунікативні здібності.

Враховуючи жорсткі реалії сьогодення, вивчення курсу літератури в закладах загальної середньої освіти з навчанням мовами корінних народів або національних меншин має  бути україноцентричним. Це означає, що знання,  які отримують учні, слід спрямувати  на формування насамперед молодого громадянина України, патріота своєї держави, який через читання творів різних національних культур пізнає та досліджує реалії своєї країни, традиції рідної культури.

Враховуючи, що цей курс літератури вивчається паралельно з українською літературою, особлива увага має бути приділена увиразненню міжлітературних зв’язків української та інших літератур.

Принцип діалогу культур сьогодні має стати провідним у процесі вивчення літератури у школі. Реалізація   цього принципу сприятиме вихованню полікультурної особистості, справжнього громадянина світу, сформованого у просторі діалогу.

Звертаємо увагу, що в 5-9 класах вивчається інтегрований курс «Література» (національної меншини та зарубіжна).

У 10 класі навчальні предмети «Мова національної меншини» та інтегрований курс «Література» (національної меншини та зарубіжна)  в закладах загальної середньої освіти з навчанням мовами національних меншин за новим типовим навчальним планом на рівні стандарту (див. наказ МОН від 20.04 2018 № 408) трансформується  в інтегрований курс «Мова та література корінного народу або національної меншини».

Предмет «Зарубіжна література» виокремлюється в окремий курс, який буде вивчатися за типовою навчальною програмою та підручником для закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою.       Однак, викладання предмету «Зарубіжна література» здійснюватиметься мовою навчання закладу загальної середньої освіти (угорською, польською та ін.) за підручниками, що будуть перекладені відповідною мовою національної меншини.

На філологічному рівні в 10 класі «Мова національних меншин» та «Література національних меншин вивчаються як окремі предмети (відповідно З год. та 2 год. на тиждень). Окреме вивчення зазначених предметів може здійснюватися і на рівні стандарту, але за наявністю затвердженої навчальної програми та підручників до неї.

У випадку відсутності підручників з того чи іншого предмета можна використовувати підручники попередніх років, навчальні посібники, додаткові дидактичні матеріали, інформаційні матеріали, які необхідно розміщувати на офіційних сайтах ІППО.

У 2018-2019 навчальному році в 10 класі необхідно працювати за такими новими навчальними  програмами:

                     

У 10 класі в закладах загальної середньої освіти з навчанням (вивченням) мов корінних народів або національних меншин необхідно користуватися підручниками, що отримали дозвіл на друк, зокрема: «Кримськотатарська мова (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів

загальної середньої освіти з навчанням кримськотатарською мовою (Меметов А. М., Алієва Л. А.);

«Кримськотатарська література (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням кримськотатарською мовою (авт. Кокієва А.);

«Польська мова (профільний рівень)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням польською мовою (авт. Іванова М. С., Іванова-Хмєль Т. М.);

«Польська література (профільний рівень)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням польською мовою (авт. Лебедь Р. К.);

«Російська мова та література (інтегрований курс, рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням російською мовою (авт.Давидюк Л. В., Дядечко Л. П.,   Статівка В. І., Халабаджах І. М.);

«Румунська мова та література (інтегрований курс, рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням румунською мовою (авт. Говорнян Л. С., Доголіч Л. К.,  Сандулова Л. Ф.);

«Румунська мова (профільний рівень)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням румунською мовою (авт. Говорнян Л. С., Єнекюк І. С., Ротару Л. М.);

«Румунська література (профільний рівень)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням румунською мовою (авт. Говорнян Л. С.,  Колєсникова Д. О.);

«Угорська мова (профільний рівень)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням угорською мовою (авт. Браун Є. Л., Зикань Х.І., Ковач-Буркуш Є. С.);

«Угорська література (профільний рівень)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням угорською мовою (авт.     Дебрецені О. О.);

«Болгарська мова (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (авт. Гайдаржи І.С., Проданова О.І., Мілков А.М.);

«Гагаузька мова (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (авт.     Веліксар Л. Г., Курогло Н. І., Кіор І. Ф., Мілков А. М.);

«Новогрецька мова (рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (авт. Добра О.М., Воєвутко Н.Ю., Сніговська О.В., Малахіті А.В.);

«Польська мова (6-й рік навчання, рівень стандарту)» підручник для 10 класу спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов та закладів загальної середньої освіти (авт. Біленька-Свистович Л.В., Ковалевський Є., Ярмолюк М.О.);

«Російська мова (10-й рік навчання, рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (авт. Баландіна Н. Ф., Дегтярьова К. В.);

«Російська мова (6-й рік навчання, рівень стандарту)» підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою (авт. Баландіна Н. Ф., Зима О. В.).

Повний перелік навчальної літератури для закладів загальної середньої освіти з навчанням (вивченням) мовами корінних народів або національних меншин надається в Переліку навчальних програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, якій постійно оновлюються та доступний на офіційному сайті Інституту модернізації змісту освіти.  

Оцінювання в 5-9 класах  здійснюється відповідно до Критеріїв  оцінювання навчальних досягнень учнів з мов національних меншин, що  розміщені на

офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України (лист МОН України від 30.08.2013  № 1/9–592 «Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання російської мови та інших мов національних меншин для використання в загальноосвітніх навчальних закладах, де навчаються рідною мовою або вивчають її».

Для 10-11 класів критерії оновлюються та будуть розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України.

Методичні рекомендації щодо оцінювання результатів навчання російської мови (лист МОНУ 1/9-592 від 30.08.2013)

Для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу).

Оцінювання результатів навчання російської мови Оцінювання результатів навчання російської та інших мов національних

меншин здійснюється на основі компетентісного та особистісно-орієнтовного підходів до мовного курсу, який, передусім, має забезпечити учням уміння ефективно користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, планування та організації самостійної діяльності; високу мовленнєву культуру особистості; сприяти формуванню громадської позиції та ціннісних орієнтацій.

Вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів з мов національних меншин призначено для таких типів мовних курсів:I – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням мовою національних меншин;II-A – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 1 класу);II-Б – для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу).

У навчанні мови пріоритетним є формування комунікативної компетентності, передусім базових умінь і навичок мовленнєвої діяльності, культури усного і писемного мовлення.

Робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку практичних мовних умінь і навичок, що є основою розвитку

мовлення. Тому оцінювання (особливо при вивченні мови як другої) стосується усіх видів мовленнєвої діяльності: аудіювання, читання, говоріння, письма.

Комунікативна спрямованість шкільних курсів мов національних меншин обумовлює оцінювання результатів навчання з огляду на необхідність розвитку творчих здібностей, ініціативності, пізнавальної самостійності школярів, їх уміння працювати з інформацією, критично осмислювати її, застосовувати для вирішення життєвих проблем.

В оцінюванні результатів навчання мови слід враховувати, що мова є не лише предметом вивчення, а й засобом навчання інших предметів, що підвищує вимоги до рівня сформованості мовленнєвих навичок школярів.

Об'єктами регулярної перевірки та оцінювання є складники комунікативної компетентності:

– мовленнєві вміння з читання, аудіювання, говоріння, письма;– знання з мови та мовні вміння;– орфографічні та пунктуаційні уміння. Відмінності між варіантами оцінювання навчальних досягнень учнів із

зазначених мовних курсів визначаються вимогами навчальних програм і полягають в обсягах і рівнях складності текстів, що пропонуються для аудіювання, читання, переказування, списування чи диктанту; в обсязі висловлювань, які складають учні. Зазначені варіанти відрізняються видами робіт з мовленнєвої діяльності, які перевіряються у тому чи іншому класі.

Для перевірки знань з мови і мовних, орфографічних і пунктуаційних умінь у

різних варіантах курсу застосовують різні види контрольних робіт по класах (завдання тестового характеру, списування, зорово-слуховий диктант, слуховий диктант).

ОЦІНЮВАННЯ УМІНЬ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІI. Аудіювання (слухання, розуміння прослуханого)

1. Перевіряються уміння сприймати на слух незнайомий текст і розуміти: – тему тексту;- тип і стиль мовлення;– фактичний зміст;- причинно-наслідкові звязки; – основну думку висловлювання; – виражально-зображувальні засоби прослуханого твору.Перевірка аудіативних умінь здійснюється фронтально. Вчитель читає учням

незнайомий текст: у варіанті ІІ-Б – два рази.Після прослуховування учням пропонується серія запитань та варіанти

відповідей на кожне запитання, після чого вони повинні вибрати один із варіантів і записати його номер поряд із номером запитання.

Кількість запитань та варіантів відповідей до них визначається так.Класи варіант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б5–6-й 6 запитань з трьома

варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з двома варіантами відповідей для неспоріднених мов, з трьома – для

споріднених

7–9-й12 запитань з чотирма варіантами відповідей

12 запитань з трьома варіантами відповідей

6 запитань з трьома варіантами відповідей

Запитання мають стосуватися теми тексту, фактичного змісту тексту, причинно-наслідкових зв’язків, його головної думки, типу і стилю мовлення, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, образні вирази тощо).

2. Матеріал для контрольного завдання: зв’язне висловлювання (текст добирається відповідно до вимог програми для кожного класу).

Обсяг тексту (і відповідно тривалість звучання) орієнтовно визначається так.

У варіанті ІІ-Б.

Клас Обсяг та час звучання текстів, що належать дохудожнього стилю інших стилів

5-й 200–250 слів 2–2,5 хвилин 100–150 слів 1–1,5 хвилин6-й 250–300 слів 2,5–3 хвилин 150–200 слів 1,5–2 хвилин7-й 300–350 слів 3–3,5 хвилин 200–250 слів 2–2,5 хвилин8-й 350–400 слів 3,5–4 хвилин 250–300 слів 2,5–3 хвилин9-й 400–450 слів 4–4,5 хвилин 300–350 слів 3–3,5 хвилин3. Одиниця контролю: відповіді учнів на запитання за прослуханим текстом,

одержані в результаті виконання тестових завдань.4. Оцінювання.У варіанті ІІ-Б правильна відповідь на кожне з 6 запитань оцінюється двома

балами.II. Говоріння і письмо (діалогічне та монологічне висловлювання)

При перевірці складених учнями висловлювань (діалогів, усних/письмових переказів та творів) враховується ступінь самостійності роботи і міра допомоги вчителя. Усне діалогічне мовлення

Усне діалогічне мовлення в усіх варіантах курсів перевіряється у 5–9 класах.1. Перевіряються вміння: – виявляти певний рівень обізнаності з теми, що обговорюється;

дотримуватися теми спілкування; – складати, розігрувати діалог відповідно до запропонованої мовленнєвої

ситуації й мети спілкування; –використовувати репліки для стимулювання, підтримання діалогу, формули

мовленнєвого етикету; –аргументувати висловлені тези з метою бути зрозумілим, переконливим

співрозмовником; розуміти можливість різних поглядів на ту саму проблему;– дотримуватись правил спілкування (не перебивати співрозмовника,

заохочувати його висловити свою власну думку, зацікавлено і доброзичливо вислуховувати його, вміти висловити незгоду з позицією іншого так, щоб не образити його, тощо);

– дотримуватись норм літературної мови.Перевірка сформованості діалогічного мовлення здійснюється таким чином:

учитель пропонує двом учням протягом 3–5 хвилин обдумати, підготувати діалог і розіграти його перед класом. Оцінка ставиться кожному з учнів.

2. Матеріал для контрольного завдання залежить від підготовки учнів і ступеня передбачуваної самостійності під час виконання завдання: від даного варіанту діалогу (передбачається повтор з невеликим доповненням) до загального формулювання теми (передбачається самостійне визначення змісту діалогу, його мовного оформлення).

3. Одиниця контролю: діалог, складений двома учнями.Обсяг діалогу орієнтовно визначається так (мінімальна кількість реплік для

двох учнів).Класи варіант І варіант ІІ-А варіант ІІ-Б5-й 6–7 реплік 5–6 реплік 4–5 реплік6-й 7–8 реплік 6–7 реплік 5–6 реплік7-й 8–10 реплік 7–8 реплік 6–7 реплік8-й 10–12 реплік 8–9 реплік 7–8 реплік9-й 12–14 реплік 9–10 реплік 8–9 реплік

4. Оцінювання.Діалогічне мовлення оцінюють за такими критеріями:початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які зуміли повторити

запропонований матеріал і додати до нього 1–2 репліки (на кожного з учасників діалогу);

середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на певну кількість допоміжних матеріалів, що не являють собою закінчених фрагментів діалогу, склали – хоч і не дуже вправно – діалог, при цьому припустились відхилень від теми, окремі репліки співрозмовника залишились без відповідей, не склали вступної та підсумкової реплік; припустились значної кількості помилок у мовному оформленні реплік (понад 3-4 помилки на кожного учня);

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які самостійно і в цілому вправно склали діалог, продемонстрували належну культуру спілкування, висловили, але недостатньо обґрунтували свої погляди на предмет, що обговорюється, в окремих випадках використовували репліки, зміст яких не був тісно пов’язаний із змістом висловлювання співрозмовника; припустились помилок у структурі діалогу (відсутні вступна та/чи підсумкова репліки) та мовному оформленні реплік (не більше 3-4 помилок на кожного учня);

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які самостійно склали діалог, продемонстрували високу культуру спілкування, вміння уважно й доброзичливо слухати співрозмовника, коротко формулювати свою думку, даючи можливість висловитися партнеру по діалогу; висловили не лише свою думку, а й змогли зіставити різні погляди на той самий предмет, навести аргументи «за» і «проти» в їх обговоренні; побудувати діалог, структура, мовне оформлення якого відповідає нормам.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення діалогу, якості його мовного оформлення, додержання правил спілкування.

Монологічне мовленняУсний/письмовий переказ, усний/письмовий твір1. Перевіряються вміння:– виявляти певний рівень обізнаності з теми висловлювання;

– будувати висловлювання певного обсягу, добираючи та впорядковуючи необхідний для реалізації задуму матеріал; відтворювати інформацію докладно, стисло, вибірково;

– викладати матеріал логічно, послідовно, враховуючи співвідношення основної та другорядної інформації; дотримуватися теми висловлювання;

– підпорядковувати виклад головній думці; – враховувати ситуацію спілкування;– виявляти своє ставлення до предмету висловлювання, розуміти можливість

різних тлумачень тієї самої проблеми, вміти оцінити аргументи, сформулювати своє бачення проблеми;

– використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови, вдало користуючись лексичним, граматичним багатством мови.

У варіанті ІІ-Б усний переказ проводиться у 5–6 класах, а усний твір – у 7–9 класах.

Письмові перекази і твори як перевірні види роботи по класах здійснюються залежно від варіанту курсу.

Класи варіант ІІ-Бпереказ твір

5-й – –6-й – –7-й + –8-й + –9-й + –

Перевірка вміння усно переказувати чи створювати текст здійснюється індивідуально: учитель пропонує певне завдання (переказати зміст матеріалу докладно, стисло, вибірково; самостійно створити висловлювання на відповідну тему) і дає учневі час на підготовку.

Перевірка вміння письмово переказувати чи створювати текст здійснюється фронтально: учням пропонується переказати прочитаний учителем (за традиційною методикою) текст чи інший матеріал для переказу або самостійно написати твір.

2. Матеріал для контрольного завдання.А) П е р е к а з.Матеріалом для переказу (усного/письмового) може бути текст (добирається

відповідно до вимог програми для кожного класу).Обсяг тексту (кількість слів) для усного докладного переказу орієнтовно

визначається так.

Клас варіант ІІ-Б5-й –6-й –7-й 50–608-й 60–70

9-й 70–100

Обсяг тексту для стислого чи вибіркового переказу має бути у 1,5–2 рази більшим за обсяг тексту для докладного переказу.

Час звучання усного переказу: у варіант ІІ-Б – 1–2 хвилини.Обсяг письмового переказу (кількість сторінок), складеного учнем, орієнтовно

визначається так.

4. Оцінювання.У варіант ІІ-Б оцінюють лише зміст письмового переказу.Коли оцінка виставляється лише за зміст письмової роботи (варіант II-Б), то

помилки у мовному оформленні виправляються, але не враховуються при виведенні підсумкового балу. Вчитель аналізує ці помилки і використовує їх у проведення подальших тренувальних робіт.

Оцінювання усного/письмового переказу оцінюють за такими критеріями:початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які, спираючись на значну

кількість запропонованих учителем допоміжних матеріалів, будують лише окремі речення або переказують окремі фрагменти змісту, що не становлять зв’язного тексту; припускаються значної кількості помилок у мовному оформленні; середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які, спираючись на допоміжні матеріали, будують текст, який відзначається певною зв’язністю, але збідненим змістом, непропорційністю частин, недостатньо вправним слововживанням, наявністю помилок у мовному оформленні;

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які без опори на допоміжні матеріали, досить вправно будують текст, але припускаються окремих відхилень від теми, певних недоліків у структурі висловлювання, у співвідношенні основної та другорядної інформації; переказуючи, вони виявляють розуміння авторської позиції, але не коментують її; будуючи твір, вони висловлюють, але недостатньо аргументують свій погляд на предмет мовлення; допускають окремі помилки у мовному оформленні

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які вправно будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіставити різні погляди на той самий предмет, оцінити аргументи на їх доведення, обрати один із них; окрім того, вміють пристосувати висловлювання до особливостей тієї чи іншої мовленнєвої ситуації, комунікативного завдання; припускаються окремих помилок у мовному оформленні.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від змістового наповнення усного/письмового висловлювання, комунікативної спрямованості, якості його мовного оформлення.

Клас варіант ІІ-Б5-й –6-й –7-й 0,3–0,58-й 0,5–0,759-й 0,75–1,0

III. ЧитанняЧитання вголос

Контрольна перевірка читання вголос здійснюється у всіх варіантах курсів у 5–9 класах.

1. Перевіряються вміння читати із достатньою швидкістю, плавно, відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм, пристосовуючи темп, тембр, гучність читання до змісту, стилю тексту, авторського задуму, орієнтуючись на слухачів.

Перевірка вміння читати вголос здійснюється індивідуально: вчитель дає учневі текст, опрацьований на попередніх уроках, деякий час на підготовку і пропонує прочитати цей текст перед класом.

2. Матеріал для контрольного завдання: знайомий учневі текст, дібраний відповідно до вимог програми для кожного класу; текст добирається так, щоб час його озвучення окремим учнем з нормативною швидкістю дорівнював 1-2 хвилинам (для читання слід пропонувати невеликі тексти, відносно завершені уривки творів або порівняно великий текст, розділений на частини, які читаються кількома учнями послідовно);

3. Одиниця контролю: озвучений учнем текст. Швидкість читання у звичайному для усного мовлення темпу: у варіанті ІІ-Б – 60–90 слів за хвилину.

4. Оцінювання.Читання вголос оцінюється за такими критеріями:початковий рівень – 1, 2, 3 бали одержують учні, які читають зі швидкістю,

нижчою за норму, не зовсім правильно членують текст на речення, інтонаційно не пов’язують належним чином слова в реченні між собою, припускаються значної кількості помилок у читанні слів (пропуск, перестановка, заміна звуків та складів); порушують вимоги до вимови слів (дикція, орфоепічні норми), інтонування речень;

середній рівень – 4, 5, 6 балів одержують учні, які читають, інтонаційно пов’язуючи слова в реченні між собою, поділяючи текст на речення, але допускають помилки в інтонуванні кінця речення та в інтонуванні речень певної синтаксичної будови; читання не досить плавне, його швидкість не відповідає нормам, є орфоепічні помилки, недоліки в дикції;

достатній рівень – 7, 8, 9 балів одержують учні, які читають плавно з швидкістю, що відповідає нормам; належним чином інтонують речення різної синтаксичної будови, логічно правильно поділяють речення на смислові відрізки, але недостатньо вправно передають авторський задум, стильові особливості тексту, не пристосовують читання до комунікативного завдання; припускаються орфоепічних помилок, недоліків дикції;

високий рівень – 10, 11, 12 балів одержують учні, які читають плавно, зі швидкістю, що відповідає нормам; належним чином інтонують речення різної синтаксичної будови, логічно правильно поділяють речення на смислові відрізки; добре відтворюють авторський задум, стильові особливості тексту, пристосовують читання до певного комунікативного завдання; читають орфоепічно правильно, з гарною дикцією.

Бали у межах кожного рівня диференціюються залежно від кількісних та якісних показників читання вголос.

Читання мовчки

Контрольна перевірка читання мовчки здійснюється: у варіанті ІІ-Б – в 7–9 класах.

1. Перевіряються вміння читати незнайомий текст із належною швидкістю і розуміти після двох прочитувань (для ІІ-Б варіанту):

– тему прослуханого тексту;– фактичний зміст;– причинно-наслідкові зв’язки;– основну думку висловлювання; – тип і стиль мовлення висловлювання;– виражально-зображувальні засоби прочитаного твору.

Перевірка вміння читати мовчки здійснюється фронтально: учні читають незнайомий текст від початку до кінця (при цьому фіксується час, витрачений учнями на читання – з метою визначення швидкості). Потім учитель пропонує серію запитань. Школярі повинні вислухати кожне запитання, варіанти відповідей на нього, вибрати один з них і записати лише його номер поряд із номером запитання.

Кількість запитань та варіантів відповідей до них визначається так.Класи варіант ІІ-Б5–6-й не перевіряється7–9-й 6 запитань з трьома варіантами відповідейЗапитання повинні стосуватися фактичного змісту тексту, його основної

думки, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виразні засоби тощо).

Завдання мають стосуватися теми тексту, фактичного змісту тексту, причинно-наслідкових зв’язків, його головної думки, типу і стилю мовлення, окремих мовних особливостей (переносне значення слова, виразні засоби тощо).

2. Матеріал для контрольного завдання: незнайомі учням тексти різних стилів, типів мовлення, жанрів, що включають монологічне та діалогічне мовлення (відповідно до вимог програми для кожного класу).

У варіанті ІІ-Б контрольна перевірка здійснюється у 7–9 класах і пропонуються художні тексти.

Текст добирається таким чином, щоб учні, які мають порівняно високу швидкість читання, витрачали на нього не менше 1–2 хвилини часу.

Обсяг текстів для контрольного завдання орієнтовно визначається так:

Клас варіант ІІ-Б обсяг текстів, що належать до художнього стилю

5-й –6-й –7-й 360–420 слів8-й 420–480 слів9-й 480–540 слів3. Одиниця контролю: відповіді учнів на тестові завдання, складені за текстом,

і швидкість читання.4. Оцінювання. Оцінювання читання мовчки здійснюється за двома

параметрами: розуміння прочитаного та швидкість читання.Розуміння прочитаного виявляється за допомогою тестової перевірки,

правильний вибір відповіді на кожне із 12 запитань оцінюється одним балом.

Швидкість читання мовчки (слів за хвилину) по класах оцінюється з урахуванням таких орієнтовних норм:

Класи варіант ІІ-Б5-й –6-й –7-й 90–1808-й 100–2009-й 110–220

Швидкість читання при виведенні бала за цей вид мовленнєвої діяльності враховується таким чином:

у варіанті І бали 7–9 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу; бали 10–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого наближається до максимальних показників для відповідного класу;

у варіанті ІІ-А бали 7–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу;

у варіанті ІІ-Б бали 10–12 може одержати лише той учень, швидкість читання у якого не нижче, ніж мінімальний показник у нормативах для відповідного класу.

Той, хто не виконує зазначених норм швидкості читання мовчки, одержує на 2 бали менше.

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З МОВИ ТА МОВНИХ УМІНЬОцінювання мовних знань та умінь здійснюється тематично. Зміст контролю

визначається згідно з комунікативним підходом до шкільного мовного курсу.1. Перевірці підлягає мовний матеріал, необхідний в першу чергу для

правильного використання мовних одиниць.У варіанті ІІ-Б перевіряються лише мовні вміння:

– сполучати слова, доповнювати, трансформувати речення, добираючи належну форму слова, потрібну лексему, відповідні засоби зв’язку між частинами речення, між реченнями у групі пов’язаних між собою речень тощо;

– виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні.

Перевірка здійснюється фронтально у письмовій формі із застосуванням завдань тестового характеру.

2. Для контрольної перевірки використовують завдання тестового характеру, складені на матеріалі слова, сполучення слів, речення, груп пов’язаних між собою речень.

Рекомендується пропонувати учням 6 завдань, складність яких збільшується від класу до класу.

У варіанті ІІ-Б завдання стосуються тільки побудови, реконструювання та використання мовних одиниць.

До кожного завдання учням пропонується дібрати власні приклади.Обсяг завдань визначається таким чином, щоб контрольна перевірка за певною

темою тривала 15-20 хвилин (з огляду на можливості виконання завдання учнем середнього рівня підготовки).

3. Одиниця контролю: вибрані учнями правильні варіанти виконання завдань тестового характеру та самостійно дібрані приклади.

4. Оцінювання результатів контрольної роботи здійснюється так. За правильне виконання кожного із 6 запропонованих завдань учень одержує по 1 балу. Один бал за кожне завдання учневі додається в разі самостійного добору прикладів.

Оцінювання здійснюється таким чином, щоб за зазначену вище роботу учень міг одержати від 1 балу (за сумлінну роботу, яка не дала задовільного результату) до 12 балів (за бездоганно виконану роботу).

ОЦІНЮВАННЯ ОРФОГРАФІЧНИХ І ПУНКТУАЦІЙНИХ УМІНЬ УЧНІВ

Основною формою перевірки орфографічної та пунктуаційної грамотності є списування, зорово-слуховий і слуховий диктанти.

У варіант ІІ-Б в 5–6 класах використовують контрольне списування; в 7–8 класах у першому семестрі – списування, у другому семестрі – зорово-слуховий диктант; в 9 класі у першому семестрі – зорово-слуховий диктант, у другому семестрі – слуховий диктант.

1. Перевірці підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам’ятовування; ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації; належним чином оформляти роботу.

Перевірка здійснюється фронтально за традиційною методикою.2. Матеріал для контрольного завдання. Для контрольного диктанту (списування) використовується текст, доступний

для учнів певного класу.Обсяг письмових робіт з правопису – списування, зорово-слухового та

слухового диктантів (кількість слів у тексті).У варіанті ІІ-Б.

Клас Списування Зорово-слуховий диктант Слуховий диктант

5-й 50–60 – –6-й 60–70 – –7-й 70–80 60–70 –8-й 80–90 70–80 –9-й – 80–90 70–80

П р и м і т к а. Під час визначення кількості слів у диктанті (тексті для списування) враховуються як самостійні, так і службові слова.

Для контрольних диктантів використовуються тексти, в яких кожне з опрацьованих протягом семестру правил орфографії та/чи пунктуації, були представлені 3–5 прикладами. Однак для списування добирають тексти, не обмежуючись вивченими правилами орфографії та пунктуації.

3. Одиниця контролю: текст, записаний учнем під диктування; у процесс списування.

4. Оцінювання. Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:– орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;

– помилка в одному й тому ж слові, яке повторюється у диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але у різних словах вважаються різними помилками;

– розрізняють грубі і негрубі помилки (перелік негрубих помилок визначається програмою з відповідної мови);

– п’ять виправлень (неправильне написання на правильне) прирівнюються до однієї помилки;

– орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються.

Списування оцінюється на тих самих підставах, але однаково враховуються помилки на вивчені та невивчені правила.

Нормативи оцінювання.

Бали Кількість помилокваріант ІІ-Б

1 Понад 19 2 18-193 17-164 15-145 13 -126 10-117 8-98 6-79 4–510 2–311 2 (одна з них негруба)12 1(негруба)

Якщо негрубих помилок більше двох, то 2 такі помилки зараховуються як одна груба.

Нормативи для 1–9 балів передбачають певну можливість ураховувати поступ кожного учня у навчанні правопису, охайність оформлення роботи тощо (наприклад, 5 балів ставиться за 9–10 помилок). Для найвищих балів такого варіювання не передбачено.

Виведення семестрового балу виставляється наприкінці кожного семестру (півріччя). Він узагальнено відображає підготовку учня з відповідної мови.

Семестровий бал є результатом оцінювання досягнень учня у таких аспектах:– слухання-розуміння (аудіювання);– говоріння (діалогічне мовлення; монологічне мовлення: усний переказ, усний

твір);– читання (вголос та мовчки);– письмо (списування, диктант, письмовий переказ, письмовий твір);– відомості про мову, мовні вміння;– ведення зошитів.

Семестровий бал виводиться на основі тематичних оцінок, кількість контрольних робіт визначається згідно з таблицею переліку контрольних видов робіт.

Контрольна перевірка здійснюється фронтально та індивідуально.Фронтально оцінюються: аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий

переказ і письмовий твір, мовні знання та вміння.Фронтальні контрольні роботи з аудіювання та читання мовчки здійснюються

лише один раз на рік наприкінці другого семестру.Індивідуально оцінюються: говоріння (діалог; усний переказ, усний твір) та

читання вголос.Оцінювання говоріння здійснюється індивідуально шляхом поступового

накопичення оцінок протягом семестру, щоб кожний учень за семестр (рік) одержав мінімум одну оцінку за виконання завдань на побудову діалогу, усного переказу, усного твору.

Читання вголос оцінюється також індивідуально один раз на рік, оцінки накопичуються протягом семестру.

Впродовж семестру учня треба оцінити за визначеними показниками, для кожного з яких у класному журналі відводиться окрема колонка. Кількість колонок із мовної теми залежить від кількості тематичних блоків.

При виведенні тематичної оцінки, яка визначає рівень опанування учнями тієї чи іншої мовної теми (звуки і букви, частини мови, просте речення тощо) слід враховувати таке. Фронтальною формою перевірки результатів навчання з цього аспекту мовного курсу є контрольна робота з теми, яка складається із завдань тестового характеру. Оцінки за цю роботу виставляють у класному журналі з позначенням дати її виконання. Окрім того, здійснюється поточне оцінювання навчальних досягнень учня у засвоєнні мовного матеріалу і його результати враховуються у виведенні підсумкової оцінки за тему. Рекомендується враховувати при виставленні поточних оцінок і вміння учнів працювати самостійно з навчальним матеріалом, у парах і групах у взаємодії з однокласниками під час розв’язання навчальних проблем.

Наприклад, якщо за контрольну роботу з теми учень отримав 8 балів, а серед поточних оцінок переважають значно нижчі (або значно вищі) бали, то тематичну оцінку знижують (підвищують) на 1–2 бали (залежно від різниці між показниками поточного оцінювання та результатами перевірної роботи).

Крім того, у класному журналі повинні бути колонки: «диктант» («списування»), «аудіювання», «діалог»*, «усний переказ»* та/чи «усний твір»*, «письмовий переказ» та/чи «письмовий твір», «читання вголос»*, «читання мовчки», «зошити». (Позначені зірочкою перевірні роботи у навчанні мов національних меншин, зважаючи на меншу кількість годин, здійснюються не раз на семестр, а раз на рік.)

За умови, коли учитель має можливість здійснити додаткову перевірку того чи іншого виду навчальної діяльності (наприклад, провести перевірку аудіювання не один раз, а двічі на рік, перевірку читання вголос у окремих учнів не один раз, а двічі), то для виведення підсумкової оцінки береться кращий показник з відповідного виду роботи.

Ведення зошитів оцінюється 12 балами щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність, охайність, уміння правильно оформити роботу.

Семестровий бал виставляють на основі тематичних оцінок за кожну тему, та оцінок за обов’язкові контрольні роботи з різних видів мовленнєвої діяльності.

Річний бал виставляється на основі семестрових балів.Перелік контрольних робіт за різними варіантами курсу мови подано далі.Для варіанта ІІ-Б.

ПараметриПеревірки

Клас, семестр5 кл. 6 кл. 7 кл. 8 кл. 9 кл.I II I II I II I II I II

Мовні вміння 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2Аудіювання – 1 – 1 – 1 – 1 – 1Говоріння:Діалог – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*усний переказ – 1* – 1* – – – – – –усний твір – – – – – 1* – 1* – 1*Читання:Вголос – 1* – 1* – 1* – 1* – 1*Мовчки – – – – – 1 – 1 – 1Письмо:Списування 1 1 1 1 1 – 1 – – –зорово-слуховий диктант – – – – – 1 – 1 1 –

слуховий диктант – – – – – – – – – 1письмовий переказ – – – – – 1 – 1 – 1Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал

3 7 3 7 3 9 3 9 3 9* Види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом

року (на розсуд учителя); для них не виділяються окремі уроки.

Рекомендації щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках зарубіжної літератури

Головна мета вивчення предмета «Зарубіжна література» в загальноосвітній школі – прилучення учнів до здобутків зарубіжної літератури і культури, розвиток творчої особистості, формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти. Одним із головних завдань предмету є розширення культурно-пізнавальних інтересів особистості. Сучасне покоління дітей виростає у цифровому інформаційному середовищі, роль учителя, як джерела інформації поступово зменшується, натомість збільшується важливість навичок і вмінь учня самостійно здобувати потрібну формацію й використовувати її згідно з поставленими завданнями. Учитель як особа, що навчає учнів вчитися, створює умови для їхньої самостійної роботи, скеровує учнів у русло цієї роботи, координує її й дає змогу самим приймати рішення, шукати варіанти та обирати найкращий, допомагає побачити свої досягнення та виявити і подолати труднощі. Іншими словами, навчає їх творчо мислити та творити, формує високі навчальні компетенції. Сьогодні школа повинна забезпечити формування й розвиток інтелектуальної, творчої та ініціативної особистості, здатної жити в принципово

нових умовах, реалізувати себе в житті, бути успішною і сприяти розвитку суспільства.

Саме інформаційно-комунікаційні технології, Інтернет є, надійним і суттєвим джерелом всесвітньої інформації, використовуючи яку, учитель просто змушений змінювати форми і методи роботи на уроці та використовувати ті з них, які формують практичні навики відбору та аналізу інформації, стимулюють самостійну роботу учнів з інформаційними технологіями. Інтернет являє собою величезний потенціал навчальних і виховних послуг і сам на сьогодні є значною частиною сучасної освіти. Завдання вчителя полягає в тому, щоб націлити учнів на знаходження необхідного матеріалу.

Учитель на уроці зарубіжної літератури має змогу зацікавити учнів не лише хвилюючою розповіддю про письменника, виразним емоційним читанням художнього твору, використанням інтерактивних технологій, а вразити яскравою мультимедійною презентацією, яка дає можливість учням відчути атмосферу епохи, про яку йдеться на уроці, доторкнутися до художнього світу і особистості письменника, відчути на собі погляди людей з полотен видатних художників або милуватися природою, чи архітектурою, листати чорновики письменницьких рукописів, співставити атмосферу в романі і в кінофільмі, емоційне сприйняття художніх образів учнями. Великий ефект навчання створює використання постерів, бук трейлерів, реклам, Web-квестів, навчальних відеофільмів, кросенсів, інфографіки, віртуальних екскурсій, інтерактивних дошок.Головними завданнями використання інформаційно-комунікаційних технології є :

− дати максимально можливий об’єм знань, економлячи час на уроці;− забезпечити сучасний рівень наочності та науковості;− розвивати навички самостійної пошукової та дослідницької діяльності

учнів;− розвивати партнерські стосунки «учитель-учень»;− підвищувати пізнавальний інтерес до предмета;− створювати «ситуацію успіху» для кожного учня;− підвищити ріст успішності;− «оживити» навчальний процес.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій допомагає вчителю:– економити час на уроці;– розглянути досконало вивчений матеріал;– підвищити мотивацію навчання;– використовувати одночасно аудіо-, відео-, мультимедіа- матеріалів;– формувати комунікативну компетенцію учнів; – підібрати різні види діяльності. Однією з найбільш ефективних моделей використання Інтернету в

начальному процесі є web-квест. Технологія web-квесту спрямовує роботу вчителів на впровадження нових наукових ідей, методик, технологій, формування практичного досвіду щодо роботи з обдарованими дітьми. Web-квест дозволяє не тільки підвищити мотивацію учнів до вивчення навчальної дисципліни, а й вчить учнів розв’язувати проблемні ситуації й працювати в команді для досягнення спільної мети.

При підготовці та проведенні такого уроку важливо чітко усвідомити роль кожного учасника навчально-виховного процесу та розподілити їх обов’язки для досягнення максимальної ефективності.

Учень повинен:– сформулювати поставлені умови завдання;– визначити необхідну, але невідому інформацію; знайти її;– проаналізувати, обробити, узагальнити й обговорити виявлену

інформацію; вирішити, наскільки з урахуванням знайдених відомостей завдання втратило (чи придбало) проблемний характер;

– узагальнити відшукану інформацію;– оформити результати роботи.

Завдання вчителя:– надати декілька посилань на бажані Інтернет-ресурси, які зададуть

інтонацію, акценти пошуку;– навести декілька зразків, які служать орієнтиром для порівняння та

можуть показувати спектр думок з проблеми;– розробити бланки з чітким формулюванням критеріїв оцінювання;– контролювати процес пошуку.

Поради щодо проведення web -квестів:– визначити ключові слова для пошуку;– знайти необхідну інформацію в мережі Інтернет;– проаналізувати й обговорити знайдену інформацію;– відкоригувати ключові слова та повторити пошук;– сформулювати висновок і обговорити його.

Web-квест, допомагає ефективно вирішувати цілий ряд практичних завдань:– виходити за рамки змісту та форм подання навчального матеріалу

викладачем.– створити можливість розвитку навичок спілкування Інтернету, тим

самим, реалізуючи основну функцію-комунікативну.– підтримати навчання на рівні мислення, аналізу, синтезу та оцінки;– отримати додаткову можливість професійної експертизи своїх творчих

здібностей та вмінь;– використовувати інформаційний простір мережі інтернет для

розширення сфери своєї творчої діяльності;– підвищити мотивацію учнів до вивчення зарубіжної літератури.Використовуючи ІКТ на уроках зарубіжної літератури, можна з учнями

провести віртуальні екскурсії.Віртуальна екскурсія – це організаційна форма навчання, що відрізняється

від реальної екскурсії віртуальним відображенням  існуючих об’єктів з метою створення умов для самостійного спостереження, збору необхідних фактів та ін.

Віртуальні літературні екскурсії поділяються на такі види:– літературно-біографічні –  екскурсії, пов’язані з життєвим та творчим

шляхом письменника;– літературно-краєзнавчі – екскурсії по місцях, які бережуть пам’ять про

життя і творчість письменника;– історико-літературні екскурсії – екскурсії, що розкривають певні періоди

розвитку національних культур і літератур;

– літературно-художні – екскурсії по світових виставкових залах;– оглядові сайти, де зібрано кілька віртуальних екскурсій в рамках

знайомства з одним письменником.Проведення віртуальної екскурсії варто розпочинати вступною бесідою з

учнями, в якій необхідно визначити мету і завдання екскурсії, можна також підготувати так звані маршрутні листи. Особливу увагу треба звернути на способи навігації по сайту, від однієї експозиції до іншої.

Велику роль в активізації діяльності учнів під час такої екскурсії виконує пошуковий метод. Учні не просто знайомляться з матеріалами експозицій, а ще й займаються активним пошуком літературознавчої інформації. Це досягаєть сящляхом постановки проблемних питань перед екскурсією або отриманими певними творчими завданнями. Під час екскурсії учні можуть записувати тези до зошитів, копіювати матеріали в свої папки (якщо урок проходить в комп’ютерно мукласі), робити помітки. Закінчується екскурсія обов’язково підсумковою бесідою, під час якої учитель разом з учнями узагальнює, систематизує побачене і почуте, виділяє важливе, виявляє враження учнів, намічає творчі завдання для них: написати твір, підготувати виступ, створити альбом тощо.

Уроки-екскурсії, звісно, є досить цікавими і ефективними. Але для їх проведення комп’ютер чи комп’ютери у класі повинні бути під’єднані до мережі Інтернет. Якщо ж цього немає, то тоді на допомогу учителю можуть прийти інтерактивні, мультимедійніекскурсії, розроблені самим учителем. Такі мультимедійні екскурсії теж відносяться до розряду віртуальних, але для їх проведення Інтернет не потрібен. Достатньо мультимедійного проектора та комп’ютера у класі. Переваги такої екскурсії у тому, що вчитель сам обирає необхідний матеріал, складає маршрут, міняє зміст відповідно до поставленої мети. Складовими даної екскурсії можуть бути відео, звуковіфайли, анімація, а також репродукції картин, зображення природи, портрети, фотографії. У матеріали такої екскурсії можна включити літературознавчі терміни і визначення, історичні карти, тези з теорії літературознавства.

Сьогодні учням будь-яких класів можна запропонувати віртуальні екскурсії до Лувра, Ермітажу, Британського музею, багатьох музеїв Києва, Львова. П’ятикласникам сподобається подорож до музею Марка Твена, Ганса Крістіана Андерсена, Олександра Пушкіна, Оскара Уайльда та ін.

Віртуальні екскурсії розвивають спостережливість, здатність бачити красу реальної дійсності, затримувати увагу на деталях, знаходити в них сенс, переживати та елементарно аналізувати побачене. Використання віртуальних екскурсій робить процес навчання і викладання більш цікавим, якісним, результативним.

Чудовим засобом розвитку  логічного і творчого мислення учнів на уроках літератури є кроссенс.

Кроссенс  – асоціативна головоломка нового покоління. Слово «кроссенс» означає  «перетин значень» і створене за аналогією зі словом «кросворд», яке в перекладі з англійської мови  означає  «перетин слів».Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою  нетрадиційної перевірки знань із теми. 

Застосування кроссенса на уроці різноманітне, його можна використати:– при формулюванні  теми і мети уроку;

– при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;– при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;– при підведенні підсумку роботи на уроці, включити як  рефлексію.Повністю урок можна побудувати в формі  кроссенса, тобто дев’ять 

елементів кроссенса можуть представляти собою структуру уроку.Кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.

Реалізація кроссенсу на уроках зарубіжної літератури допомагає:− поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми);− показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з

життям;− встановити  міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами.− розкрити глибину розуміння учнями  вивченої теми. Під час  розгадування кроссенса розвиваються комунікативні і регулятивні

вміння; навички роботи з інформацією; підвищується допитливість і мотивація до вивчення  предмету. Тому кроссенс – головоломка нового покоління, яка поєднує в собі найкращі якості зразу деяких інтелектуальних розваг: загадки, ребусу, головоломки. Кроссенс є прекрасним засобом розвитку  логічного і творчого мислення учнів.

Алгоритм створення кроссенса:1. Визначити тематику(загальну ідею).2. Вибрати  8-9 елементів (образів), що мають відношення до теми.3. Найти зв'язок  між елементами.4. Визначити послідовність елементів за типом зв’язку «хрест» і «основа».5. Сконцентрувати значення в одному елементі (центр – 5-й квадрат).6. Виділити  відмінні риси, особливості кожного елемента. 7. Підібрати картинки, що ілюструють вибрані елементи (образи).8. Замінити вибрані прямі  елементи (образи) і асоціації.

Плануючи таку форму роботи, учитель повинен:− дати завдання учням для попереднього підготування: прочитати,

продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;− відібрати для уроку або заняття такий матеріал, який би  давав учням

«ключ» до освоєння теми;  − дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його

серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його; − використовувати одну (максимум – дві) вправи, а не їх калейдоскоп;  

дуже важливо провести спокійне глибоке обговорення за підсумками завдання,  зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в кроссенсі;

− проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, які не були пов'язані із завданням.

Сучасний учитель, щоб досягти бажаних результатів, повинен бути цікавим учням. Захопити учнів можна застосуванням різних методів, а також неординарністю особистості вчителя і навіть його творчістю. Творче начало є запорукою розвитку гармонійної особистості.

Серед технічних новинок, що приходять сьогодні до школи, особливу місце займають інтерактивні дошки – комплекс обладнання, який дозволяє педагогу зробити процес навчання яскравим, наочним, динамічним. Інтерактивні дошки

мають більший потенціал розкриття теми уроку, ніж проста дошка і навіть комп'ютер з проектором і екраном. 

Використання інтерактивної дошки на уроці зарубіжної літератури допомагає вчителю, а саме:

– використати засоби навчання легко і невимушено, знаходячись в постійному контакті з класом;

– розширити використання електронних засобів навчання, тому що вони передають інформацію слухачам швидше, ніж при використанні стандартних засобів;

– збільшити сприйняття матеріалу за рахунок збільшення кількості ілюстративного матеріалу на уроці, будь то картинка з інтернету або великомасштабна таблиця, текстовий файл або географічна карта. Інтерактивна дошка стає незамінним супутником учителя на уроці, відмінним доповненням його слів;

– сприймати інформацію швидше;– брати участь в групових дискусіях, роблячи обговорення ще цікавішими; – проводити перевірку знань відразу в усьому учбовому класі, дозволяє

організувати грамотний зворотній зв'язок «учень-учитель».

Поради щодо розробки уроку зарубіжної літератури з ІКТ супроводом та використання інтерактивної дошки:

1. Визначити тему, мету (через діяльність учнів) і тип уроку.2. Скласти тимчасову структуру уроку, відповідно до головної мети

намітити завдання і необхідні етапи для їх досягнення.3. Продумати етапи, на яких необхідні інструменти інтерактивної дошки.4. Відібрати з резервів комп'ютерного забезпечення найбільш ефективні

засоби.5. Розглянути доцільність їх застосування порівняно з традиційними

засобами.6. Оцінити відібрані матеріали в часі: їх тривалість не повинна

перевищувати санітарних норм; рекомендується проглянути і прохронометрувати всі матеріали, врахувати інтерактивний характер матеріалу.

7. Скласти тимчасову розгортку (щохвилинний план) уроку.8. Провести пошук в бібліотеці або Інтернеті при недоліку комп'ютерного

ілюстрованого чи програмного матеріалу або скласти авторський супровід.9. Зібрати презентаційну програму із знайденого матеріалу. Для цього

пишеться її сценарій.10. Провести апробацію уроку.

Критерії відбору та запису інформації, яка проектується на інтерактивну дошку:

1. Зміст, глибина і об'єм інформації повинні відповідати пізнавальним можливостям і рівню працездатності учнів, враховувати їх інтелектуальну підготовку і вікові особливості.

2. При відборі матеріалу для зорового ряду опису моделі уникати дальніх планів і дрібних деталей.

3. Зоровий ряд і учительський текст повинні бути зв'язані між собою, створювати єдиний потік інформації і подавати її в зрозумілій учням логічній послідовності порційно кроковим методом в доступному учням темпі; учительський текст повинен бути чітким і ясним.

4. Слід уникати великих текстових фрагментів. 5. Інтерфейс повинен бути інтуїтивним.6. Виділяти в текстах найбільш важливі частини, використовуючи

напівжирне і курсивне зображення знаків.Кожен учитель повинен розуміти, що він працює з учнями нового

покоління, яких готуємо до життя в новому суспільстві, що вимагає саме такої  сучасної особистості, готової жити в новому інформаційному суспільстві. Тож, як не складно вчителю освоювати нові інформаційно-комунікаційні технології, слід йти в ногу з часом, щоб бути вчителем успішним, компетентним, обізнаним в нових технологіях і направляти їх на корисне використання – навчання учнів своєму предмету. А для цього вчитель повинен створити в мережі Інтернет таке середовище, яке б з одного боку цікавило учнів, а з іншого було навчальним, направляло діяльність школяра на навчання. Саме таким середовищем і може бути сайт або блог вчителя.

Критерії персонального сайту:– актуальність; – унікальність; – якість.

Вимоги до сайту:І блок – спрямований на учнів і може містити:– роздаткові матеріали,– додаткові матеріали для учнів,– матеріали для поглибленого вивчення;– авторські ребуси, кросворди,– корисні інтернет-посилання для учнів;– приклади контрольних робіт, тестових завдань, які вчитель

самостійно розробив та ін.ІІ блок – спрямований на вчителів і містить методичну роботу вчителя, а саме:– досвід роботи;– структуровані конспекти уроків;– виховні години;– роздаткові матеріали;– додаткові матеріали для учнів;– матеріали для поглибленого вивчення;– авторські ребуси, кросворди;– корисні інтернет-посилання для учнів;– приклади контрольних робіт, тестових завдань, які вчитель

самостійно розробив та ін.ІІІ блок – спрямований на батьків і містить:– різноманітні поради для батьків;– домашні завдання учнів;

– виконання творчих проектів;– фотоальбоми;– журнал з оцінками учнів та інше.

Час, досвід урівноважили використання комп’ютерних  технологій в школі: урок ХХІ століття – це урок з ІКТ. Уроки з використанням медіазасобів мають практичні, теоретичні та пізнавальні результати, вони цікаві школярам. Учні на уроках з використанням ІКТ – це не звичайні п’ятикласники, старшокласники, а веб-дизайнери,  автори ідеї сайту, письменники, художники-ілюстратори, аніматори, дослідники інших світів – тобто творчі люди,  які вміють працювати у  команді.

Використовуючи інформаційні технології в навчальному процесі, не варто робити це епізодично, безсистемно, інакше вони не впливатимуть на результати навчання. Варто розумно використовувати медіазасоби та усвідомлювати, що вибір технічних засобів обумовлений формою  навчального заняття   (урок-презентація,   урок-дослідження, практикум, віртуальна екскурсія, тематичний проект чи ін.)

Необхідно пам’ятати про здоров’язбережувальні технології  та  не  забувати,  що  комп’ютер  не  замінює вчителя,  а лише доповнює його.

І найголовніше: у центрі уваги уроку зарубіжної літератури все ще знаходиться особистість учня, проблеми його  розвитку засобами мистецтва слова.

Методист зарубіжної літератури І.О. Захарченкота мов національних меншинСумського ОІППО