1

ВІДГУК

офіційного опонента

кандидата педагогічних наук, доцента

Крсек Ольги Євгенівни

на дисертаційну роботу Голубєвої Ірини Володимирівни

«Педагогічна підтримка лінгвістично обдарованих учнів у США (80-ті

роки XX – початок XXІ століття)» подану до захисту на здобуття

наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01–

загальна педагогіка та історія педагогіки

Питання розвитку здібностей людини, обдарованості та таланту стає для

психолого-педагогічної науки, системи освіти та суспільства загалом одним

із найбільш актуальних, особливо в умовах глобальної інформатизації,

інтернаціоналізації, інтеграції України у світовий освітній простір. Саме

обдаровані діти – національне досягнення, яке потрібно берегти і якому

потрібно допомагати. Вважається, що в Україні практично відсутні програми

створення умов для виявлення й розвитку обдарованих дітей. Тому

обдарованими вважаються найчастіше просто успішні учні, але ця успішність

– результат не стільки особливих здібностей, скільки певних рис характеру

(волі, організованості, відповідальності) або сприятливих для розвитку

соціальних умов. На думку спадають слова В. О. Сухомлинського:

«Своєчасно знайти, виховати й розвинути задатки і здібності у своїх

вихованців, своєчасно розпізнати в кожному його покликання – це завдання

стає тепер найголовнішим у системі навчально-виховного процесу» .

Пробудити дрімотні сили інтелекту і творчі можливості учня, зорієнтувати

талановиту молодь і навчити доцільно реалізовувати і правильно

оформлювати свої інтелектуальні та творчі набутки – ці та багато інших

завдань постають перед учителем, який працює з обдарованими школярами.

У зв’язку з цим украй важливим видається вдосконалення соціально-

педагогічної підтримки обдарованих учнів, однією з умов чого виступає

запозичення позитивного світового досвіду.

2

В умовах інтеграції у світовий освітній простір важливим є

раціональне використання американського педагогічного досвіду. Вивчення

досвіду педагогічної підтримки лінгвістично обдарованих учнів у США

становить особливий інтерес, оскільки Сполучені Штати – суспільство

культурного, етнічного, расового і релігійного розмаїття, плюралістичне

суспільство, в якому багато мов та культур співіснують разом і стали

частиною американської ідентичності та американської громадянської

екзистенції, то узагальнення позитивного може бути корисним для нашої

держави. Як правильно зазначає дисертант, світовий педагогічний досвід

свідчить, що освіта обдарованих і талановитих дітей є рушійною силою

соціально-економічного розвитку сучасного суспільства та його науково-

технічного прогресу. Отже, дисертаційне дослідження Голубєвої Ірини

Володимирівни «Педагогічна підтримка лінгвістично обдарованих учнів у

США (80-ті роки XX – початок XXІ століття)» є актуальним і своєчасним.

Аналіз тексту дисертації дає опоненту всі підстави зазначити, що його

зміст продуманий, відрізняється внутрішньою логікою, послідовністю, автор

зрозуміло і чітко визначає мету, об’єкт і предмет дослідження.

Обґрунтованість наукових результатів рецензованої роботи забезпечена

вдалим використанням комплексу методів дослідження: теоретичний аналіз

вітчизняної та зарубіжної історико-педагогічної, психологічної, філософської

та соціологічної літератури; абстрагування та конкретизація під час вивчення

монографічних досліджень із педагогічної підтримки лінгвістично

обдарованих школярів, визначення типів обдарованості, діагностики

творчого потенціалу та супроводу обдарованих учнів у різних типах

американських шкіл; предметно-хронологічної ретроспекції; порівняльно-

історичний; структурно-системний; прогностичний; контекстуальний аналіз.

Загалом методологія наукового дослідження І.В. Голубєвої забезпечує

вірогідність наукових тверджень, висновків і рекомендацій, сформульованих

у дисертації. Вірогідність забезпечила також джерельна база, яка включає

295 найменувань, 153 з них – іноземними мовами.

3

Переконливим є визначення автором наукової новизни: вперше

предметом комплексного наукового аналізу стали теоретичні засади і

практика педагогічної підтримки лінгвістично обдарованих учнів у США (80-

ті роки XX – початок XXІ століття); виокремлено особливості навчання

лінгвістично обдарованих учнів-представників мовного й культурного

розмаїття в США та виявлено основні вимоги до підготовки вчителів, які

працюють з лінгвістично обдарованими школярами.

Відзначимо практичне значення одержаних результатів, які можуть

бути використані у процесі педагогічної підтримки навчання лінгвістично

обдарованих учнів різних вікових категорій у вітчизняній освіті. Автором

запропоновано рекомендації щодо професійної підготовки вчителів, які

працюють з обдарованими учнями. Наукові положення, фактичні матеріали,

узагальнені результати дослідження є цінними під час викладання

навчальних дисциплін, таких як порівняльна педагогіка, педагогічна

психологія, психологія особистості, лінгводидактика для студентів

педагогічних коледжів та університетів.

У першому розділі «Теоретичні засади педагогічної підтримки

лінгвістично обдарованих учнів у США» проаналізовано понятійно-

термінологічний апарат дослідження; схарактеризовано категорії

дослідження «педагогічна підтримка», «лінгвістична обдарованість»,

«обдаровані учні», «лінгвістично обдаровані учні-представники мовного й

культурного розмаїття», «ідентифікація лінгвістичної обдарованості».

Проаналізовано також окремі концепції й теорії педагогічної підтримки

лінгвістично обдарованих учнів, запропоновані американськими педагогами і

психологами. У ракурсі історико-педагогічного аналізу виявлено передумови

становлення педагогічної підтримки лінгвістично обдарованих учнів у США.

ракурсі педагогічної підтримки цієї категорії дітей.

У другому розділі «Практика педагогічної підтримки лінгвістично

обдарованих школярів у США» проаналізовано базові складники

педагогічної підтримки: сучасні методи ідентифікації лінгвістично

4

обдарованих, навчальні програми й освітні проекти для цієї категорії учнів та

вимоги до підготовки вчителів, що працюють із лінгвістично обдарованими

учнями. Проаналізовано в історичному ракурсі пошуки оптимальних шляхів

ідентифікації лінгвістично обдарованих учнів у США (на прикладі Центру

обдарованих і талановитих учнів штату Айова).

У третьому розділі «Педагогічний супровід лінгвістично обдарованих

школярів-представників різних мов і культур у США» розглянуто

особливості педагогічної підтримки лінгвістично обдарованих учнів-

представників мовного і культурного розмаїття країни та окреслено вимоги

до роботи вчителів, які працюють з такими обдарованими учнями, а також,

сформульовано основні шляхи використання американського досвіду

педагогічної підтримки лінгвістично обдарованих школярів у вітчизняній

теорії і практиці навчання обдарованих особистостей.

До позитивних результатів слід віднести запропоновану авторську

періодизацію розвитку педагогічного супроводу лінгвістично обдарованих

учнів у США; введення до наукового обігу значної кількості матеріалів і

фактів що стосуються освіти лінгвістично обдарованих учнів у США:

предметне портфоліо для збирання і запису інформації щодо розвитку

здібностей школярів для подальшої діяльності на його основі, навчальні

програми та освітні проекти для лінгвістично обдарованих школярів (Центр

розвитку талантів (CTD) у Північно-Західному університеті та Програму

Ідентифікації Талантів (TIP) в університеті Дюка, програми Денверського

університету RMTS (Roсky Mountain Talent Searing), Центр Belin-Blank при

університеті Айова та інші; сучасну модель пошуку талантів університету

Джона Хопкінса (MVT); аналіз проблеми організації навчання лінгвістично

обдарованих представників різних мов та культур в усіх штатах країни.

Автореферат дисертації повного мірою відповідає нормативним

вимогам до оформлення авторефератів дисертацій. Зміст автореферату

ідентичний основним положенням дисертаційної роботи і дає повне уявлення

про сутність здійсненого дослідження, загальну характеристику та структуру

5

роботи, послідовність виконання дослідницьких завдань, зроблені

дисертанткою висновки, а також надає перелік наукових публікацій

здобувача за темою даного дисертаційного дослідження.

Оцінюючи загалом позитивно хід та результати дослідження Голубєвої

Ірини Володимирівни, вважаємо за необхідне звернути увагу на деякі

побажання і питання, що можуть розглядатись у дискусійно-полемічній

площині:

1. Педагогічна підтримка лінгвістично обдарованих школярів у США -

це ключові слова другого, третього і четвертого завдань дослідження. Автор

у першому розділі в параграфі 1.2 активно розглядає терміни: «педагогічна

подтримка обдарованих школярів» (В. Алфімов, О. Антонова, О. Бочарова,

І. Волощук, О. Газман, О. Золотарьова, Д. Перепадя, В. Рибалка, П. Тадеєв

та інші); оперує термінами: «лінгвістична обдарованість», «іншомовна

обдарованість», «лінгвістичні здібності», «лінгвістичний інтелект»,

«лінгвістична креативність», «лінгвістичної діяльність» (М. Рум’янцева, Д.

Ліференко, Р. Елліс, Т. Тюленєва, стор. 43, 45, 47), «почуття мови», «мовні

здібності», «комунікативні здібності», «іншомовні здібності», «мовна

здогадка», «мовна інтуїція», «здібності до іноземних мов»(О. Ігна, с.45-46).

На жаль, автор тільки згадує, що «питанням педагогічного супроводу

лінгвістично обдарованих учнів присвячені праці таких науковців як: К.

Бейнбрідж [164], Р. Брідлав [161], Дж. Ван Тассел-Баска [285; 286], С. Ріс

[249], Н. Коланджело [67], Б. Керр [151], М. Кітано [224] та інші» (с.41), що

«важливі проблеми педагогічної підтримки лінгвістично обдарованих учнів

відзначала ще в 1926 році L. Hollingworth (Л. Голлінгворд) с.51. У Висновках

(с.176) автор підводить підсумок, що «педагогічна підтримка цієї категорії

учнів у США полягає в створенні найбільш сприятливого освітнього

середовища для актуалізації й розвитку їхньої лінгвістичної обдарованості».

Фактично, немає роз’яснення, у чому полягає «педагогічна підтримка

лінгвістично обдарованих школярів», тобто не розкрита автором, на нашу

думку, сутність одного з основних понять дисертації.

6

2. Потрібно уточнити, так звану, «частку» авторства визначення

лінгвістичної обдарованості, враховуючи, що автор повідомляє нам ідеї

О. Кульчицької та Дж. Рензуллі (с.29,30) про «взаємодію трьох

характеристик: інтелекту (який перевищує середній рівень), креативності і

мотивації»; про «лінгвістичний інтелект» пише Г. Гарднер (с. 33, 36).

Цитуємо автора: «Лінгвістичною обдарованістю називаємо такий вид

спеціальної обдарованості, який є результатом взаємодії трьох

характеристик: підвищеного рівня лінгвістичного інтелекту, лінгвістичної

креативності та мотивації до лінгвістичної діяльності (наполегливості до

вирішення лінгвістичних завдань)», с.44.

3. Автор ототожнює терміни «здібність», «талант», «обдарованість»;

«супровід» і «підтримка»; «мовні здібності» і «вербальні здібності»,

«вербальна обдарованість» і «лінгвістична обдарованість». Наприклад,

словосполучення «вербальні здібності» і «лінгвістична обдарованість» не є

термінологічними дуплетами, так само, як і «педагогічний супровід» і

«педагогічна підтримка». Слід диференціювати ці поняття. Бажано було б в

Додатку надати глосарій цих термінів (тлумачний словничок).

4. На нашу думку, в цьому дослідженні слід застосовувати термін

«національні меншини» (national minorities), «лінгвістичні меншини США»

(linguistic minorities), або «діти з етнічних меншин» (children from ethnic

minorities), якщо йдеться про мовну освіту громадян США, для

кого англійська не є рідною, наприклад, ебонікс (англ. Ebonics). Це офіційні

терміни.

5. Структура роботи потребує логічного впорядкування, наприклад, у

першому розділі в параграфі 1.1 здобувачем обґрунтовується лінгвістична

обдарованість як вид спеціальної обдарованості особистості, а у 1.2

розкриваються питання, що таке лінгвістична обдарованість.

Висловлені зауваження передусім мають стати мотивацією для

дисертантки Голубєвої Ірини Володимирівни для подальшої творчої роботи в

контексті зазначеної теми.

3aranoM BLTCJTOUeHi 3ayBaxeHHfl He MaroTb npI4HUHnoBoro

Mo)I(yrb BrnHHy TV Ha 3aranbHy IIo3I4rHBHy oUinxy po6orr'r ra

xapal(Tepy I He

if pe3ynbraru.

AHarig AucepraqifiHoT po6oru, aBrope$epary ra ony6niKoBaHHX HayKoBHX rlpalrb

ApIcepTaHTKH lae niAcTaBy spo6nu4 HacryrlHuta uacHoBoK'

fir,rceprauifine rocnir]KeHHfl fony6enoi I. B. <lleraroriqHa ni4rpnvrca

rinreicrrrrrHo oorapoBaH'X y.rHie y clllA (80-ri poKH xx rloqaroK xxl

crolirrn)> e caMocrifiHnu, 3aBepuer{r4M HayKoBI4M locrrilxeHHsM aKTyaJlruoi

HayKoBo-rreAafori.rHol npo6neMu, eiAnoeilae BHMoraM <Ilopxary npHcyAXeHHq

HayKoBr4x cryneuin>>, 3arBepA)KeHoro rrocraHoBoto Ka6iHery MiHicrpin vrpaiHn

si,[ 24.07 .2013, Jt567, a fo.nyoena IpuHa Bo.noAunaupinna 3acnyroBy€ Ha

rrpHcyAXeHHr HayKoBoro cryneHfl KaHAHAara neAaroriqHnx HayK :i

cneqialrsocri I 3.00.0 l- 3araJlbHa lleAarorira ra icropis'

OSiuifi vuit orroHeHr:

KaHAuAar rlpAaroriqsux HayK' AoueHT

eanigynau xaSelPH iHogeInIHI4x MoB ra

npo$ecifi uoi ronrYn irauiiCxilHoynpaiH cbKoro H arli oHaJlbHoro

yninepcurery inreni BoloAraMupa fiamMiHicrepcrBa ocsiru i uayr<ra VrpaIHn

Kpcer O.e.

flidnuc Kpcerc O.e. saLM. Iimeiuo60

f HauanbHttK eiddinY rcad.