Відділ освіти Диканської райдержадміністраціїРайонний методичний кабінет

Стасівська гімназія імені М. Башкирцевої

Використання прийомів інтерактивного навчання на

уроках української мови та літератури під час вивчення фразеології.

Підготувалавчитель

українськоїмови та

літератури, спеціаліст вищої

категорії, «Вчитель-

методист»БАТИР Л.В.

Стасі - 2011

2

Використання прийомів інтерактивного навчання

на уроках української мови та літератури (зокрема, під

час вивчення фразеології) викликає в учнів інтерес до

пізнавального процесу, розвиває творчий потенціал

особистості, розумові та емоційну сфери. Сприяє

самопізнанню й саморозвитку, переорієнтовує з

пасивних форм навчання на активну творчу працю.

Одним з перспективних напрямів реалізації

принципів особистісно зорієнтованого, розвивального

навчання є між предметна інтеграція.

Запропоновані розробки уроків допоможуть

вчителеві не просто передавати учням знання, а

формувати навички здобувати їх. Залучити школярів до

спільної діяльності, до творчої праці, сприяти їх

мовленнєвому розвитку, пізнавальній активності

особистості, духовній діяльності.

3

УРОК З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИТЕМА УРОКУ: Поняття про фразеологізми. Джерела українських фразеологізмів. Прислів’я, приказки й афоризми як різновиди фразеологізмів. Фразеологізми в ролі членів речення.МЕТА УРОКУ: учити умінню розпізнавати фразеологізми у мовленні, відрізняти їх від вільних словосполучень, визначати джерела українських фразеологізмів, фразеологізми в ролі членів речення, визначати функції фразеологізмів у тексті; виробляти в учнів образне мислення, вчити логічно мислити, узагальнювати й систематизувати вивчений матеріал. Виховувати любов і пошану до рідного слова.ТИП УРОКУ: урок вивчення нового матеріалу.ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: урок-граОБЛАДНАННЯ: фразеологічний словник, російсько-український фразеологічний словник, збірник прислів’їв, приказок, роздатковий матеріал.

ХІД УРОКУ.І. Організаційний момент.ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку;

мотивація.Фразеологія Я мовознавча наука, що вивчає фразеологічний склад мови в його сучасному стані й історичному розвитку. А ще фразеологією називають сукупність фразеологічних одиниць певної мови.

Одиниця фразеологічної системи називається фразеологізмом і визначається як лексико-граматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично оформлених за моделлю словосполучення чи речення, яка, маючи цілісне значення, відтворюється в мові за традицією, автоматично.

Чи все вам зрозуміло, мої юні друзі?Чи ви здивувались, як внук дідуся Веремія, нічого не зрозумівши зі сказаного стареньким?

4

Через того самокатаПосварилися ми з братом,Брат мовчав, і я мовчав,А дідусь обох повчав:-Що це ви розбили глека?Так до бійки недалеко!Братик, плачучи , сказав:-Глека я не розбивав!..Ну й дідусь мій, Веремій!Що він каже? Зрозумій.

Допоможіть онукам розібратися з тим, що ж хотів сказати їм дідусь словами: “ Що ж це ви розбили глека?”. Розбили глека – це і є фразеологізм, неподільне сполучення слів, стійкий зворот. Народ часто з іскрометною влучністю характеризує осіб чи предмети ,дії чи стани, ознаки чи інші вияви багатоманіття світу. Так утворюють фразеологічні звороти, що за будовою подібні до звичайних, вільних словосполучень, а за значенням відмежовуються від них і робляться схожими на слово. Порівняйте: бити байдики і ледарювати , накивати п’ятами і втікати, прикусити язика і змовчати, коли рак свисне і ніколи.

Мудрі наші предки прекрасно знали народне слово й уміло користувалися ним. Безмір життя залишив глибокі сліди у фразеології. Тут і літопис сприйняття явищ дійсності, й вигранення обріїв мудрості, і високість народної моралі, і виробнича діяльність, і картини побуту, і народні звичаї та обряди.

Стійкі поєднання слів є схованкою цікавих переосмислень, навіяних простими життєвими обставинами.

( з’являється дідусь і , обвівши хитруватим поглядом аудиторію, запитує в учнів)

Дідусь: Чи брали ви коли-небудь ноги на плечі? Якщо не брали, то вам пощастило. Кому довелося цього

5

зазнати, то згадує. Мабуть, з неприємністю. Звичайно, ніхто й ніколи ноги на плечі не брав. Брали не ноги, а те, у що взувалися, де ноги мешкають – у чоботи, черевики тощо. Пригадаймо, що раніше чоботи для простого люду правили за розкіш. Тому їх дуже берегли. Щоб не зносити чобіт, спішили роззутися і несли їх на плечах. Крім того, без взуття швидше йдеться і біжиться. Й особливо без них зручно, коли треба тікати. Чоботи й черевики були найближчими сусідами ніг. Так на основі переосмислень і виникло сучасне розуміння усталеної сполуки брати ноги на плечі – іти геть, тікати.

(з’являється мисливець)

Мисливець: з вуст мисливців увійшло в мову багато цікавих фразеологічних зворотів: стріляна птиця, лізти на рожен, ні пуху ні пера, ганяти як солоного зайця, на ловця і звір біжить, як загнаний звір, іти по слідах, за двома зайцями, дивитися вовком на заячий скік.

Як народився фразеологізм іти на рожен? Раніше східні слов’яни під час полювання використовували рожни – дві палиці із загостреним кінцем. Їх закопували у землю і наганяли на них ведмедя. Вдалі дії мисливців закінчувалися для ведмедя, звичайно, трагічно. Спочатку словосполучення лізти на рожен передавало значення “іти на вірну смерть”. Потім воно переосмислилося і почало вказувати на всяку ризиковану дію.Учитель: ви вже , мабуть, зрозуміли, що слова, які утворюють фразеологічні звороти , - це нерозлучні друзі. Вони викрешують незгасні іскри народної мудрості і почуття, вічні зерна правди і краси.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.Учитель : звернемося до підручника §6 ст. 38-39 (учні опрацьовують теоретичний матеріал й працюють у

групах, проводячи взаємо опитування)

6

ІУ. Осмислення та закріплення набутих знань, вироблення умінь і навичок.

Робота з підручником. Вправа 70.

Творче завдання.Перепишіть речення, вставляючи на місці крапок

потрібні за змістом фразеологізми з довідки. Підкресліть фразеологізми як члени речення.

Вася зрадів і, ...., побіг додому. Ніч темна, ... Тимко і Сава домовилися, що .... підуть вудити рибу. У суботу на Дніпрі рибалок ....Та раптом Сергій став...

Довідка: сила-силенна; як вкопаний; до схід сонця; хоч око виколи; не чуючи під собою ніг.

Робота у групахПоясніть значення фразеологічних зворотів та

складіть з ними речення.1. П’яте колесо до воза , викинути з голови; гав

ловити.2. Крізь землю провалися. Легкий хліб. Ні в тин ні в

ворота.3. Облизня піймати. Передати куті меду. Зарубати на

носі.4. Землі під ногами не чути. І вухом не вести. Зуби

гострити.

7

Утворити гроно фразеологізмів(робота у групах)

Утворити грона фразеологізмів із словами язик (давати волю язику, гострий на язик, язик свербить та ін.) ; палець (дивитися скрізь пальці, один як палець та ін.); нога (без задніх ніг, догори ногами, поставити на ноги та ін) ; рука ( легкий на руку, не чистий на руку, позолотити руку та ін.)

Спостереження за мовними фактами.

8

До булави треба голови

Високо тримати голову Мудра

головаГолова родини

На мою головуХоч кіл на

голові теши

Накласти головою

Одна голова добре, а дві

кращеВтратити

головуЗа дурною

головою нема спокою

Сісти на голову

Головою муру не проб’єш

Словникова роботаУчитель: До нас на урок завітав фразеологічний словник російської мови. Він запропонував кілька цікавих російських фразеологізмів. Знайдіть їм українські відповідники- много шума из нечемо ( багато галасу даремно) ;- бить баклуши ( бити байдики)- брать за шиворот- белены объелся- быть начеку- голова идет кругом- давать отпор- оставаться ни з чем.

Гра “Цікавий оповідач”Використовуючи фразеологічні звороти, створіть

гумористичну розповідь.Гра “Веселий художник”

Створіть серію малюнків до розділу “Весела фразеологія”

Гра “Юний літературний критик”Підготуйте вікторину “Фразеологізми в прозі і

поезії”Підсумок урокуПідсумкова бесіда, узагальнення вивченого.Домашнє завдання§ 6. Вправа 71 ( 1 група) ; вправа 73 ( 2 група)

З оповідання “Орися” П. Куліша випишіть кілька речень з фразеологічними зворотами ( 3 група)

9

5 класТема уроку. Джерела українських фразеологізмів

Фразеологізми в ролі членів речення.Прислів`я, приказки, крилаті вирази, афоризми як різновид фразеологізмів.

Мета уроку: поглибити знання учнів про фразеологізми, розвивати усне і писемне мовлення учнів, удосконалювати вміння аналізувати, групувати і систематизувати досліджуваний матеріал; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Обладнання: підручник «Рідна мова. 5 клас» С. Я.

Єрмоленко, В. Т. Сичова; фразеологічні словники, картки, збірки прислів`їв і приказок.

Хід урокуI. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

1. Актуалізація опорних знаньВибери правильну віповідь (тестові завдання) ст. 170-171 (1,2,3,13,14 завдання)

II. Тема, мета уроку, мотивація навчальної діяльності.III. Ознайомлення з новим матеріалом, його

осмислення.Джерела української фразеології

Учитель. З джерелами української фразеології вас ознайомить ваш добре знайомий – фразеологічний словник.Фразеологічний словник. Українська фразеологія формувалася протягом багатовікового історичного розвитку нашого народу, його контактів з іншими народами і їхніми культурами.Виділяють такі джерела фразеології

1. Жива народна мова, з якої використовують влучні вирази, прислів’я, приказки, дотепи, жарти. Такі вислови пов’язані з побутом, звичаями й обрядами народу: дати гарбуза, свиню підкласти, передати

10

куті меду, розбити глека, купувати кота в мішку, витрішки продавати.

2. Значна частина фразеологізмів походить з професійно-виробничої сфери:

З мови кравців:Сім раз одміряй, раз одріж; білими нитками

шито; тріщати по всіх швах. З мови крамарів: На вагу золота; міряй на свій аршин. З мови ковалів:Брати в лещата; куй залізо, поки гаряче. З мови рибалок:Змотувати вудки; клювати на живця. З мови артистів:Грати першу скрипку; увіходити в роль; зійти

зі сцени З мови військових:Не нюхати пороху; здавати позиції; брати

рубіж.3. Фразеологізми античного походження:Авгієві стайні, дамоклів меч, сізіфова праця, ахіллесова п’ята, езопівська мова.4. Фразеологізми біблійного походження:Блудний син, у поті чола, терновий вінок, умивати руки, манна небесна.5. Крилаті слова:Здоровий дух – у здоровому тілі (Новенал)

Учитель: подякуємо фразеологічному словнику за змістовну розповідь. А тепер спробуємо закріпити набуті знання, виконуючи вправи 400, 401.Звідки походять фразеологізми, використані у вправах, і яке їхнє значення?Усний переказ казки.

11

Учитель: На уроках української літератури ви ознайомилися з поняттями «прислів’я», «приказка». Дати визначення, навести прикладиГра «Мікрофон» Яка роль прислів’їв і приказок у мовленні?Робота в групахДопишіть прислів’я і приказки:Ранні пташки росу п`ють…Не копай комусь ями,…Здобудеш освіту…Не спитавши броду,…Як вовка не годуй,…Дружній череді…Друзі пізнаються…Довідка: …в біді; …бо й сам у неї впадеш; …побачиш більше світу;…вовк не страшний; …а він у ліс дивиться; …а пізні слізки ллють; …не лізь у водуТворча лабораторіяВправа 405

Скласти речення, підкреслити головні і другорядні члени речення.Перепишіть, вставляючи на місці крапок потрібні за змістом фразеологізми з довідки, підкресліть члени речення.1. Вася зрадів і, …, побіг додому.2.Ніч темна, … 3.У

суботу на Дніпрі рибалок.Довідка: сила-силенна; хоч око виколи; не чуючи під собою нігГра « Мікрофон» (якнайбільше фразеологізмів зі словом голова. Наприклад: хапатися за голову, викидати з голови…)Підсумок уроку.Домашнє завдання: §54. Вправа 403.Випишіть з художньої літератури кілька прислів’їв і приказок.

12

11 класТема уроку Складні речення. Види складних речень. Інтонування речень різних видів.Мета уроку: поглибити знання учнів про складні речення, їх види, вчити використовувати складні речення різних видів і ставити розділові знаки в них, розвивати пошукові та дослідницькі здібності учнів; збагачувати мовлення школярів фразеологічними зворотами, знаннями скарбів нашої мови й народного досвіду.Тип уроку: урок розвитку знань, умінь і навичок.Вид уроку: урок-дослідження.Обладнання: підручник «Українська мова. 10-11 клас» (О.М. Бєляєв, Л.М. Симоненко, Л. В. Скуратівський, Г. Т. Шелехова), опорна схема «Складне речення», А. П. Коваль «Культура української мови», фразеологічні словники.

Не бійтесь заглядати у словник:Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,Достиглий овоч у Грінченка й Даля

М. РильськийХід уроку

I. Повідомлення теми, мети, завдань уроку; мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

II. Актуалізація опорних знань учнів про складне речення.

III. Робота в групах.Використовуючи опорну таблицю (с. 192 підручника) «Види складних речень», повторіть відомості про складне речення і підготуйте чотири запитання до однокласників.

IV. Лінгвістичне дослідження Зіставте подані синтаксичні конструкції. Розставте розділові знаки. Укажіть спільні та відмінні ознаки.

13

Результати оформіть у вигляді усного повідомлення на лінгвістичну тему.1. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. 2.Коли почав орати, то в сопілку кинь грати. 3.Розпочалися жнива – будь скупішим на слова. 4.Правду кожний хвалить, та не кожний її любить. 5.На те щука в морі, щоб карась не дрімав. 6.Бджоли раді цвіту, люди – літу.Рецензування усних повідомлень.

V. Лінгвістичний експеримент. (пошукова робота в малих групах)

Доберіть до російських і білоруськх прислів’їв відповідні українські.

I група Едешь в дорогу на день, а хлеба бери на неделю.

Еудеш у дорогу на день, а хлеба бяры на тыдзень.

II група Ест – потеет, работает – мёрзнет.Ест – пацее, а працуе – мерзне.

III група Не гони коня кнутом, гони овсом.Не гани каня бізуном, гані аусом.

VI. Робота з підручником. Усне виконання вправи 244VII. Творча робота в групах

Використовуючи фразеологічні звороти, напишіть коротке гумористичне оповідання на тему: «Хочете вірте, хочете ні»

Довідка: кури не клюють; аж кишить; ні проїхати, ні пройти; як цвіту в городі; хоч греблю гати; скуштувати по чому ківш лиха; ловити гав; рукою подати; нема коли дихнути; ніколи і вгору глянути; гарбуза піднесли; як з хреста знятий; велике цабе; хоч з лиця воду пий; хоч у рамці вправ; дати драла; дати ногам волю; зачепити за живе; на очі потрапляти; плести небилиці; наговорив

14

сім мішків гречаної вовни; аж шкура болить; не своїм голосом.

Прослухування оповіданьVIII. Мозковий штурм.

Пригадайте крилаті вислови (це повинні бути складні речення)Наприклад: «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя» (Т. Г. Шевченко)

IX. Підсумок уроку. X. Домашнє завдання.

Складіть усний твір-роздум «Мово рідна, слово рідне», використовуючи крилаті вислови про мову.

15

Тестові завдання з фразеології

1. Правильно подано тлумачення фразеологізму мов у воду канув у рядку

А. Обманув.Б. Потрапив у скрутне становище.В. Безслідно зник.Г. Вдався до нечесних вчинків.

2. Установіть відповідність між фразеологізмами та їх правильними тлумачення.

1. Пекти раків. А. сміятися. 2. Вішати носа. Б. вразливе,

слабке місце.3. Ахіллесова п’ята. В. ледарювати.4. Бити байдики. Г. червоніти від

сорому. Д. бути в розпачі, мати похмурий настрій

3. Прочитайте другу частину фразеологічних зворотів.

1. … на мушці.2. … себе в руках.3. … порох сухим.4. … ніс за вітром.

В усіх фразеологічних зворотах на місці крапок уживається слово (запишіть у неозначеній формі)

4. Установіть відповідність між російськими та українськими фразеологізмами.16

1.Бить баклуши. А.Щербатої копійки не вартий. 2.От ворот поворот. Б.Бити байдики. 3.Не стоит ломаного гроша. В.Не потрапляти на очі. 4.Бередить рану. Г.Завертай голоблі. Д.Ятрити рану. 5. Установіть відповідність між фразеологізмом та іменами, що входять у фразеологічні звороти.

1.Де … козам роги править. А. Сава. 2.Де … телят пасе. Б. Настя. 3.Який … , така й слава. В. Сидір. 4.Сиди, … , ще не смеркло. Г. Макар. Д. Векла.

6.Фразеологічний зворот має значення «голодний» у такому реченні: А. Якимівна одразу собі на вуса намотала, хто тут голова. Б. Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було. В. Бо знай, небого, я на вітер говорити не вмію. Г. Усім паничам хотілося танцювати, аж житки трусилися. 7.Установіть відповідність між фразеологізмами–синонімами.

17

1. В очі туману пустили. А. Де козам роги правлять.

2. Ні в сих ні в тих. Б. Як опечений.

3. Де Макар телят пасе. В. Не в своїй тарілці.

4. Не чуючи під собою ніг. Г. Кров холоне в жилах.

Д. Вводити в оману. 8.Визначте правильне тлумачення фразеологізму «муром стояти». А. Багато, розкішно жити. Б. Непохитно, незламно стояти, захищаючи когось, щось. В. Під надійним захистом, у цілковитій безпеці. Г. Опікати, оберігати кого-небудь. 9.Установіть відповідність між фразеологічними антонімами. 1.Як мокре горить. А. Теревені правити. 2.Сльози проливати. Б. Бити байдики. 3.Ані пари з вуст не пустити. В. Скалити зуби. 4.Гнути спину. Г. Не встиг і оглянутися. Д. Пуститися берега. 10.Визначте, у якому реченні вжито фразеологічний зворот. А. Орися не могла забути, як по ночах плакала, згадуючи, як проводжала коханого в похід. Б. Мотря того дня прокинулась, ще тільки стало на світ благословлятися.

18

В.А Василь - уже досвідчений майстер. Г. Люблю Україну всім серцем своїм. 11.Установіть відповідність між фразеологізмами та числівниками, що входять до фразеологічних зворотів.

1. … колесо до воза. А. десять.2. … п’ятниць на тиждень. Б. три.3. … вода на киселі. В. сім.4. … півні. Г. один. 5. … в полі не воїн. Д. п’ять.

Є. шість. 12.Установіть відповідність між фразеологічними синонімами.

1. Аби день до вечора. А. Дати драла (драпака).

2. Хоч вовків гони. Б. Що й собаку не вдержати.

3. Брати ноги на плечі. В. Як ока в лобі.

4. Як зіницю ока. Г. Як у воду опущений.

5. Сам не свій. Д. Тягти лямку

Є. П’яте через десяте.

19

УРОК З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ(Позакласне читання)

ТЕМА УРОКУ: Багатство й поетичність мови повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”МЕТА УРОКУ: розкрити перед учнями художню силу слова М. Стельмаха, за допомогою якого відтворюються велич природи, внутрішній світ людини, її переживання, болі, прагнення; навчити учнів оволодівати мовою мистецтва слова; вчити учнів глибше розуміти слово, його виражальні можливості, гнучкість, багатство ; виховувати любов до рідного слова, уважність, спостережливість; збагачувати активний словниковий запас школярів.ТИП УРОКУ: урок вивчення нового матеріалу.ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: урок-дослідження.ОБЛАДНАННЯ: повість М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”, фразеологічний словник, літературознавчий.

ХІД УРОКУІ. Організаційний момент.ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку;

мотивація.Учитель: Добре, красиво розмовляє тільки людина, яка засвоїла, крім норм літературної мови, велику кількість образних її засобів, зокрема засобів художньої виразності, бо тільки оволодіння ними може зробити правильну мову влучною, багатою, яскравою. У цьому нам допомагають художні твори, бо під пером письменника-майстра оновлюються, засвічуються новими гранями давно відомі лексичні скарби.

Звернемося до мовних скарбів повісті М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”. У групах ви працювали над певними завданнями: досліджували використання письменником фразеологічних зворотів, працювали над індивідуально-авторськими епітетами М. Стельмаха, 20

таємницями мовної метафори митця. Якими ж є результати вашої пошукової роботи?

(Учні виступають з повідомленнями)Рецензування. Робота з класом.

1. Прочитайте уривок з повісті. Знайдіть фразеологізми та поясніть їх значення “... Бабуся вирішила повести свого безклепкого внука до церкви. Там я мав і покаятись, і набратися розуму, якого усе чомусь не вистачало мені. Та я не дуже цим і журився, бо не раз чув, що такого добра бракувало не тільки мені, алей дорослим. І в них теж чогось вискакували клепки, розсихалися обручі, губилися ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж у п’яти і на в’язах стирчала макітра...”

Доповніть ряд фразеологізмів синонімічними.2. Чий цей портрет? Поясніть значення

фразеологічного звороту.“До роботи... був рідким, наче юшка, зате круто міг замісити якусь сутягу чи паскудство і на ньому показати спритність своєї невеликої голови, мізки якої найбільше були націлені на свіжу копійку” (Юхрима Бабенка)

3. Який зміст вкладав дід у прислів’я, коли говорив Михайлику:“Сто друзів – це мало, один ворог – це багато!..”

4. Прочитайте діалог. Знайдіть жартівливі фразеологізми. Яка їх роль у повісті?- Добрий ранок, парубоче! – забачивши мене привітно здоровкається дядько Себастіян. – Ти чого сякий, а не такий, на холоді вухналі куєш зубами? Чого босоніж стоїш?- А то ви не знаєте чого? Купило притупило.- Тоді сиди, халамиднику, в запічку і не вирипуй хати! – гримає дядько Себастіян.

21

А я , тримаючись за клямку, виграю дверима і посміхаюсь.- Дивіться на нього: босе, а чогось радіє!- Птиця також боса ходить і не журиться, - сміючись відповідаю я. - Та що після цього дядьку Себастіяну робити ?Він примружується і починає натрушувати сміх на ворота, і нам приємно дивитися один на одного, хоча один з нас взутий, а другому взуття тільки сниться.

5. Гумористично чи іронічно звучить афоризм у вустах діда, коли він звертається до Юхрима :- А тебе, шилохвостий, напевне, і в ступі не втовчеш.

6. Яку вдачу мав дядько Микола , який жив хоч і бідно, зате весело.- хіба я винен, що погода не послухалася Бога й мене? – говорив він. – Тільки ж через неї не добрав я трохи зерна. Так зате полова яка: хоч сам їж, хоч посоли і попадю годуй! Аби мав корівчину, то на цій полові давала б вона не молоко, а саму сметану.

Збирався дядько й лошат купити, та таких, яких ні по красі, ні по силі ні в кого не те що в селі, а навіть у Літині й поза Літином не було. “Він каже, що поки ніяк не може підібрати в самісіньку точку масть, а сусіди говорять, що в дядьковій калитці ще не висвистівся вітер”.

7. З допомогою фразеологізму М. Стельмах характеризує пташку.- Знаєш. Чому сойка ніяк не може долетіти до вирію? – запитав Петро.- Чому?- Бо в неї в голові немає однієї клепки: пролетить день , а потім неодмінно хоче взнати, скільки ж вона відмахала верст , - і летить назад.

А які зооафоризми ви знаєте? Як у них відбилися повадки звірів?

22

8. За що Михайлик “за три торби реготу мав .... аж сім смутків. Отак і дізнався, що сміх і гріх живуть по сусідству?”

9. Про кого із персонажів сказано: ... вони “ дуже хотіли бути багатими, але так, щоб усім людям здавалося, що вони бідні, як мак начетверо. Коли до дядька хто звертався з почизкою, він спочатку ставав глухим, а далі або мовчав, або таке молов, що хоч святих винось із хати”. Він усе бідкався: “одна біда йде з подвір’я, а свіжа входить у ворота”. Які людські вади висміює автор?

10. У повісті читаємо : “ Ось уже й сонце золотою пучкою постукало в моє вікно...” А як би ви описали народження нового дня?

11. Ви вже не раз чули афоризм “пекти раки”. Використовує його письменник у творі, але подовживши вислів. Яке значення він вкладає в слова: “ ... в душу заповзає несміливість, і все згадується вчорашнє. Оці прокляті раки, які я вчора пік у попівській світлиці, і зараз починають ворушити клешнями на моїх щоках. Коли б це було де брати книги, то хто б мене побачив отут?”

12. Чий це портрет? Які риси вдачі персонажа письменник передає через опис “Я добре знаю скаредність нашої блідавовидої..., в очах якої зеленкувато застоявся мед, а на язиці трималася жовч... Все вона шкварчить. Наче яєчня на сковороді.”

13. “Навколо тихо бринів золотий півсон передосіннього степу. Здалеку, наче по блакитній воді, поволі пропливав приломлений до плуга орач, а за ним, біля самого неба, вітряки намотували на свої крила бабине літо і час... Я і досі завжди з хвилюванням входжу в передосінню золотисту втому полів...” Яку пору року ви найбільше любите? Створіть невеликий пейзажний етюд.

23

14. Як ви розумієте зміст використаних метафор: “ .. жодна крихітка житейського бруду не виповзла з двору моїх дідів, недобре слово з їхніх уст не торкнулося жодної людини”.

“І наоралися, і насіялися, і накосилися дідові усі біляві сини й онуки, аж поки не взялися їх косити війни і смерть. Косила вона, не жалуючи, і не залишилося тепер з усього нашого великого роду тільки двоє чоловіків...”

15. Як з допомогою метафор письменник передає любов селян до природи.

Дідусь обіцяє Михайликові збудити його “рано-рано, коли ще чорти навкулачки не б’ються”. “Коли б скоріше збігла ця ніч”, - думає хлопець.- День завтра буде як золото, - дивиться на зорі дідусь і йде зі мною до воріт.- Звідки ви знаєте? - Зорі віщують. – І знову якась таємниця вчувається мені в дідових словах.

Одразу ж за нашою хатою стоять , як Дунай, молоді коноплі й соняшники, а в небі виблискує Віз”

“На човнику й веслі від нас від’їхав травень. Він прихопив із собою сині дощі, зелений шум та солов’їний спів , і в село, через тини, заглянуло літо”.

“Рвати ягоди на такому дереві – любо: потягнеш вінок до себе – і в руці аж сміються мальованими щічками добірні черешні”.

“Уже сонце потроху почало визбирувати росу, коли я доїхав до Якимівської загорожі. Тут червоніли хрещики дикої гвоздики, красувався перестріч гайовий, хвалилася білими віночками ромашка і все з кимсь переморгувалась тендітна віяста метлиця”.

16. Як автор змальовує доброту, чуйність матері, любов до краси, до пісні?

Які виражальні засоби допомагають передати душевну щедрість трудівниці?

24

- І де вона в Бога зростає ця краса, і кого вона виворожить собі? – посміхнулася Мар’яні услід мати. А далі зажурилась: - Коли б їй трапилась хороша пара. А то, не дай Бог, попадеться казна-що й розтопче молодий вік, наче квітку на дорозі.

Навіть у недоброї пам’яті 1937 рік, коли над моєю, тоді кучерявою, головою нависло нещастя, мати, як могла, удень утішала мене своєю і дівочою піснею, а вночі при зорях плачем молила долю, щоб вона була справедливою до її дитини. Як вона любила робити і в городі, і в полі, і в лісі, і тихо втішатися зробленим! Мати, як свята, очікувала садіння, косовиці, жнив; вона любила, щоб снопи були гарними, як діти, а полукіпки стояли, наче парубки, - плече в плече. Цієї уваги до всього доброго, красивого вділила мати й мені.

Підсумок урокуТо якою ж є мова повісті М. Стельмаха “Гуси-

лебеді летять”:Чим збагатили власне мовлення?Домашнє завдання.Напишіть твір “Над моїм дитинством пролітають

лебеді”

25

ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІДТЕМА : Турнір знавців фразеології МЕТА : розкрити красу, силу і багатство української мови, викликати бажання майстерно оволодіти рідним словом. Виховувати почуття патріотизму, гордості за талановитий український народ.Учитель: У словнику іншомовних слів знаходимо, що словом турнір називали у середньовічній Західній Європі змагання лицарів, а в спорті так називається змагання між окремими учасниками або командами за круговою системою , де учасники ( або команди) зустрічаються між собою один або кілька разів.

Зброєю учасників-філологів у сьогоднішньому турнірі буде гострий розум, ерудиція, дотепне слово , образне мислення, народна мудрість.

1. Розминка для учасників турніру- З яких двох слів складається слово фразеологія? ( від гр.. фраза – спосіб вираження, зворот і ... логія – наука, знання, слово)- Який синонім має слово фразеологія? (Ідіома ) - Поширені й загальновідомі влучні вирази видатних осіб: письменників, учених, політичних діячів ( Крилаті вислови ) - Собака на сіні, лисячий хвіст, за двома зайцями – це .... (приказки)- У якому словнику найбагатше представлена фразеологія? (Словник української мови в 11 т. – К. : 1970-1980 рр.)- Де корені фразеологічного заголовку роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” ( у Біблії. Книга Іова 6,5 )- - “Біла ворона”, “Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся”, “Правда очі коле”, “Весна-красна”, “Ні пуху ні пера” – це образні вислови є заголовками чиїх творів? (гуморесок Остапа Вишні)

26

- Французи засоромившись, варять омара, а східні слов’яни? (печуть раків)

ІІ. Попади в ціль (Поясни значення фразеологізмів)

Безпросвітній туман ( дурень )Без ножа різати ( поставити в скрутне становище)Стук-грюк, аби з рук ( як–небудь)Вавилонське стовпотворінняБрати до серцяАж у душі похололоБути на коні і під конемВикинути коникаВерстати дорогуВсипати по перше числоГолову гризтиДе козам роги правлятьДірка від бубликаДумкою багатітиДуші не чутиЗабити бакиЗалити за шкуру салаЩе треті півні не співали

ІІІ. На наш турнір прибули гості з інших держав і в подарунок привезли фразеологізми. Назвіть країну – батьківщину фразеологізму.

Платити такою самою монетою ( англ.) – відповідати таким же вчинком

Золотити пілюлю ( франц.) – зм”якшувати прикрість

Розбити наголову ( нім. ) – ущентРильце в пушку ( рос. ) Едзеш у дарогу на день, а хлеба бяры на тыдзень

( білор.)Не гани каня бізуном, гані аусом Слова, слова, слова ( англ..)

27

Рідкісна птиця ( лат. ) – виняткова людинаСидіти між двома стільцями ( франц.) - займати

невизначену позиціюЗолотий дощ ( нім. ) – неждане багатство Еловая голова ( рос. )ІУ. Лицарі-філологи - це шляхетні люди , що не

залишать нікого у біді. Розсипались прислів”я, що були у скриньці. Знайдіть їх частини і відновіть прислів”я.

Хто взяв меча ...Хто не працює ...Якщо за двома зайцями погонишся ...Коли взявся за гуж , ...Нате щука в морі ...Той дає раду, ...Не кажи гоп ...Куди ніч ...Бджоли раді цвіту, ...На роботу йти для нього кара:...Держися за гриву ....Найгірше колесо у возі ...Пішов батько навпростець...Їдь тихо - ...Одна бджола ...І гуси з ніг звалять ....

ДОВІДКА: Як їх багато; від меча й загине; той не їсть; жодного н е впіймає; щоб карась не дрімав; хто знає правду; доки не перескочиш; туди – й сон; а люди – літу; заважає сонце , то хмара; бо за хвіст не вдержишся; найголосніше скрипить.

У.Дружній поєдинок Я тебе впізнав, лицарю, що лице ховаєш під

забралом (Назвати ім’я, що входить до прислів’я)До ... дівка хитра , (Дмитра) а після – і

стовпові поклониться.Не вмер...., так болячка задавила (Данило)Заплач, .... то дам копійку (Матвійку)

28

Який...., така й слава (Сава)Гарна парочка: .... та Одарочка (Мартин) На .... та ніколи (Миколи)Ой не ходи, ...., та й на вечорниці (Грицю)На безриб’ї і рак – риба, на безлюдді і ... –

чоловік (Хома)Учи ... на цимбалах, а він уперто на дудку

гра (Івана)Ти йому про Хому, а він про ... (Ярему)

УІ. Філологи проти математиків.Назвіть фразеологізми, до яких входять

числівники.Наприклад: сім мішків гречаної вовни, п’яте колесо до воза, на всі чотири сторони, семеро одного не ждуть та ін.

УІІ. Спортивний двобійХто більше назве спортивних фразеологізмів.

Наприклад: брати тайм-аут, виходити на фінішну пряму, положення поза грою, з нічийним рахунком, прийняти естафету.

УІІІ. Ерудити схрещують шпаги.Дібрати до російських фразеологічних зворотів

відповідні українські.Плевать в потолок ( бити байдики)Винтиков не хватает в голове ( не має однієї

клепки в голові)Вить веревки с когоДержать в ежовых рукавицахЗажимать в тискиС открытой душойЛиса ПатрикеевнаКороче воробьиного носаДля отвода глазДнем с огнем не найтиГолова идет кругомГол как сокол

29

До поры до времениДуть губыЗаячья душаИз огня да в полымя ІХ. Брати наші менші проти учасників турніруПригадати якнайбільше зоофразеологізмів

Наприклад: собакаЖити як собака з кішкоюОсь де собака заритий.Потрібний, як собаці п”ята ногаСобаче життя.

Вовк , заєць . лисиця, півеньПро вовка помовка ; хоч вовк траву їж ; вовк в

овечій шкурі ; вовка ноги годують; вовком дивитися : морський вовк.

Х. На старті – всесвітня історіяПідберіть крилаті вислови до даних висловлюваньТверда рішимість боротися до кінця (Ганнібалова

клятва)Даремний заклик до кого-небудь, залишений без

уваги (Голос волаючого в пустелі )Дволична людина Удаване презирство до того, чого неможливо

досягтиОснова існуванняВразливе місцеЗаплутана справаГлибока впевненість у чомусьНездійсненна мріяЛюдина, що розкаялася у своїх помилкахНезвичайна людина, рідкісне явищеСтраждання , мучеництвоБути готовим до боюУхилятися від відповідальностіХІ. Таємничий лицар

30

Який український відповідник російському фразеологізму влепить реп’ях , а польському – пришити комусь латку? (вішати собак на кого – тобто обмовляти когось, говорити на нього неправду. Собачки у народі - насіння череди. Раніше був звичай вішати собачки на того, хто заслуговував насмішки)

ХІІ. Підведення підсумків, нагородження переможців.

31

Фразеологічні конкурсиЗоофразеологічний

І. Назвіть якнайбільше фразеологізмів зі словами, що називають тварин, та поясніть їх значення.

- Собака гавка, а вітер несе (не варто звертати уваги на чиї-небудь слова, чутки, плітки);

- Собака підшитий (дуже злий);- Як собака на сіні (про людину, яка сама не

користується чим-небудь і іншим не дає);- Собаками собаці хвоста не одкусить. Ворона

вороні ока не виклює (люди, які пов’язані спільними (як правило, корисливими) інтересами, не зраджують одне одного, не шкодять);

- Собак ганяти (байдикувати);- Собачий холод (дуже великий холод);- Собачий нюх (хтось має здатність схоплювати,

підмічати, розуміти що-небудь приховане, таємне);

- Собача вірність (надзвичайна вірність, відданість);

- Жити як собака з кішкою;- Потрібний як собаці п’ята нога;- Собаку з’їсти (мати великий досвід);- Вішати собак на когось (звалювати вину на

когось, обмовляти);- Вовка ноги годують (необхідно проявляти

ініціативу, щоб заробити засоби для існування);- Вовк в овечій шкурі (про лицеміра, який під

маскою доброзичливості приховує злі наміри);- Вовків боятися – в ліс не ходити (якщо боятися

майбутніх труднощів, небезпек, то не треба й розпочинати якусь справу);

- Вовком вити (гірко скаржитися, ремствувати);

32

- Вовком дивитися (мати похмурий, неприязний, ворожий вигляд);

- Морський вовк (старий, бувалий моряк);- Хоч вовк траву їж (цілком байдуже кому-небудь

до чого-небудь);- Стріляний вовк (про людину, яка багато

пережила, загартована життям, витривала);- Про вовка промовка;- Стара лисиця (хитра людина, яка зазнала в житті

багато незгод, нестатків і набула житейської мудрості);

- Старий сич (про старого, звичайно відлюдькуватого чоловіка);

- Старого горобця на полові не обдуриш (досвідчену, бувалу людину не перехитриш, не обдуриш).

ІІ. Перекладіть з російської мови на українську, поясніть значення фразеологізмів.- Стреляный воробей (Стріляний горобець). – Про

того, хто має великий досвід, кого важко обдурити.

- Лиса Патрикеевна (Лисичка – Сестричка. Лис - Микита). – Розумна, хитра людина.

- Куда Макар телят не гонял (Куди Макар телят не ганяв. Де козам роги правлять). – Дуже віддалені і глухі місця.

- Пуганая ворона и куста боится (Лякана ворона і куща боїться. Полохливий заєць і пенька боїться). – Надмірно обережний від пережитого.

- Всякий кулик свое болото хвалит (Усякий кулик до свого болота звик. Кожна лисиця свій хвостик хвалить). – Кожний хвалить те, що йому близьке, дороге.

- На козе не подъедешь (На козі не під’їдеш). – Про уперту людину.

33

- Кошки скребут на сердце (Кішки шкребуть на серці). – Тривога.

- Кота в мишке покупать (Кота в мішку купувати). – Придбати щось, не бачачи й не знаючи його якості.

- Гусь свинье не товарищ (Гусак свині не товариш). – Різних своєю природою, характером або суспільним станом людей ніщо не об’єднує.

ІІІ. Вставте на місці крапок пропущене слово, поясніть значення фразеологізмів.

Де Сидір ….. роги править. (далеко) козам Як ….. свисне на горі. (ніколи) рак Пришити ….. хвіст. (непотрібний) кобилі ….. жовтороте. (молодий) курча, пташеня Як …… наплакав. (мало) кіт Із ….. хвіст; на …… скік. (мало) заячий Як …… муху з’їсти. (легко) собаці, Сіркові Ще треті ……і не співали. (рано) півні Крутитися як …… в колесі. (бути постійно зайнятим) білка …… носа не підточить. (не буде до чого причепитися) комар Куди …… з копитом, туди й …… з хвостом. (за умілим тягнеться, наслідуючи, і слабий, невмілий) кінь, жаба Сон рябої …… (нісенітниця, дурниця) кобили ……. на хвості принесла. (про відомості, одержані від того, кого не хочуть називати) сорока Як ……. на нові ворота. (не розуміючи, здивовано) баран Якби ……. крила, вона б і небо зрила. (хто міг би зловживати своїм становищем, не має можливості здійснити бажане) свині Як з …… вода. (нічого не впливає) гуся Як з …… молока. (ніякої користі) козла

34

Як …… язиком злизала. (швидко зник) корова Як …… в апельсинах розбирається. (незнання, не розбиратися) свиня Мов …… у бочці. (дуже багато) оселедців Як …… в окропі (постійно зайнятий) муха

IV Намалювати ілюстрації до фразеологізмів. Пише як курка лапою. Як черепаха іде. Зробити з мухи слона. Мухи не скривдить. Як сорока на тину. Як мокра курка. Який ґедзь укусив. V. Написати твір-мініатюру (гумористичну розповідь) за одним із даних фразеологізмів. Рання пташка пшеничку клює, а пізня очки дере. Погана овечка всю отару поганить. Казка про білого бичка Пристало як корові сідло.

Вовка ноги годують. Ворона в павиному пір’ї.

VI. У фразеологічному зоопарку. Звідки у нашу мову прийшли зоофразеологізми?

1) Далеко куцому до зайця. Хто ж такий куций? (А.В.Даль уточнював: далеко куцему (дворняжке) до зайца.)

2) Східні слов’яни, засоромившись, печуть раків, а французи …. (варять омара)

3) Французи хитрого порівнюють не з лисицею, а з …. (мавпою)

4) Наш школяр з поганим почерком пише як курка лапою, а французький ….. (як кіт)

5) Ревнивого ми порівнюємо з кішкою, а французи ….. (з тигром)

VII. Зоофразеологізми у байках і казках.

35

«Наш Микита скрутився, мов муха в окропі: що тут робити» (І. Франко «Фарбований лис») VIIІ. Що спільного між фразеологізмами. укр. – вішати собак рос. – влепить репей поль. – пришити латку (обмовляти, очорнити, помітити. Собачки – насіння череди).

36

Список використаної літератури

1. Бондарчук Л. Методику підказує текст. – Тернопіль: Мальва - ОСО, 2001. – 159 с.

2. Быстрова Е.А., Окунева А.П. Учебный фразеологический словарь – Л.: Просвещение,1984.– 270с.

3. Варзацька Л. Рідна мова й мовлення. Розвивальне навчання. – Кам’янець – Подільський: Абетка, 2001. – 111 с.

4. Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській літературній мові – К.: Вища школа, 1975. – 320 с.

5. Коломієць М.П. , Регушевський Є.С. Словник фразеологічних синонімів – К.: Рад. школа, 1988 .– 198 с.

6. Мельничайко В. Лінгвістика тексту в шкільному курсі української мови . - К.: Рад. школа, 1986 . – 166 с.

7. Методичні рекомендації щодо викладання української (рідної) мови у 2005-2006 навчальному році.

8. Олійник І.С.. Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник –К.: Рад. школа, 1991. – 399 с.

9. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика – К.: Вежа, 1994. – 232 с.

10.Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок . Інтерактивні технології навчання. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.

11.Свашенко А.О. Позакласна робота з фразеології // Укр. мова і література в школі – 1986. - № 4. – с. 51-60

12.Ужченко В.Д. Вивчення фразеології в середній школі – К.: Рад. школа. 1990. – 172 с.

37

38