Visnuk #01 Макет 1 - DESPRO · 2018. 12. 17. · ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ –...

ÇÌ²ÑÒ

Ä²ßËÜÍ²ÑÒÜ ÀÑÎÖ²ÀÖ²¯

ОБ’ЄДНАЛИСЯ ЗАРАДИ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА ..............4ГОЛОВНА МЕТА ВАССР – ЛОБІЮВАННЯ ТА ЗАХИСТ ІНТЕРЕСІВ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ......6ЧИМ ЗАЙМАЄТЬСЯ АСОЦІАЦІЯ? ..................................8ВІДНОВИМО СОЦІАЛЬНУ СПРАВЕДЛИВІСТЬ ................10

Ì²ÑÖÅÂÅ ÑÀÌÎÂÐßÄÓÂÀÍÍß

ЯК ЗА П’ЯТЬ РОКІВ ЗБІЛЬШИТИ СІЛЬСЬКИЙ БЮДЖЕТ У КІЛЬКА РАЗІВ ............................................12САМОВРЯДУВАННЯ В ЗАКАРПАТТІ ..............................14ВЕЛИКІ ПРОБЛЕМИ МАЛИХ МІСТ ................................16СТАЛИ НА ЗАХИСТ СІЛЬСЬКОГО ГОЛОВИ......................18В УКРАЇНІ ДІЄ НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНГРЕС ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ....................21РАДА – ПРЕДСТАВНИЦЬКИЙ ОРГАН ............................22

ÊÎÎÏÅÐÀÒÈÂÍÈÉ ÐÓÕ

КООПЕРАТИВНИЙ РУХ. ПОЗИЦІЯ УРЯДУ ......................26ЧОМУ В УКРАЇНІ ТРЕБА РОЗВИВАТИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ КООПЕРАТИВИ ....................28СТВОРЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ОБСЛУГОВУЮЧОГО КООПЕРАТИВУ ..............................31

ÇÅÌÅËÜÍ² ÏÈÒÀÍÍß

УРЕГУЛИРОВАНИЕ ВОПРОСА ПОЛЬЗОВАНИЯЗЕМЕЛЬНЫМ УЧАСТКОМ ............................................34ЗЕМЕЛЬНЫЙ СОЮЗ УКРАИНЫ ПРОКОММЕНТИРОВАЛ ..36

ÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈ

ДОПОМАГАЄМО В ФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ СІЛЬСЬКОЇ ГРОМАДИ ..................................37КОНКУРС "КРАЩІ ПРАКТИКИРОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ" СТАРТУВАВ! ..........38ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ – ПРОЯВ МИЛОСЕРДЯ ..............39ИСТОРИЯ ОДНОГО ЧИСТОГО ЛЕСА ..............................40ГЛЯДАЧ ПОВИНЕН МАТИ ЯКІСНИЙ КУЛЬТУРНИЙ ПРОДУКТ ................................42І ТАКЕ БУВАЄ: ЗВИТИ ВЛАСНЕ ГНІЗДЕЧКО МОЛОДІЙ СІМ’Ї КРАЯН ДОПОМОГЛА ДЕРЖАВА ..........43ДОСВІД ПРОЕКТУ "ЗЕЛЕНИЙ ДІМ" ..............................44У МАЛОМУ ВИРОБНИЦТВІ ПОТРІБНЕ ЩОСЬ СВОЄ,ВЛАСНЕ, ВІДМІННЕ ВІД ЗВИЧНОГО І ЗАГАЛЬНОГО ......46

Всеукраїнський науково-популярнийжурнал "Вісник сільських та селищнихрад"Автор ідеї та координатор проекту:

Наталія КлючникГоловний редактор:

Євгенія МаркарянДизайн та верстка:

Ольга Чумакова

Засновник: Всеукраїнська асоціаціясільських та селищних рад

Адреса редакції: м. Київ,вул. Артема, 73, електронна пошта: [email protected]

Видавець: Інформаційна Агенція"Рідне село"

Публікація цього видання стала можли-вою завдяки підтримці американськогонароду

Надруковано у друкарні: ООО "Компания ВАИТЭ"

Реєстраційне свідотство: Серія КВ №19504-9304Р від 26.11.2012р.

видане Державною реєстраційноюслужбою України

Загальний наклад: 5 тис. примірниківЦіна – договірна

Періодичність виходу: один раз на місяць.Матеріали подаються мовою оригіналу.Повне або часткове передрукування матеріалів, опублікованих у журналі "Вісниксільських та селищних рад", допускається лише з письмового дозволу редакції.

Рукописи не рецензуються і не повертаються.Редакція не завжди поділяє думку авторів та не несе відповідальності за зміст авторських матеріалів на сторінках видання.За зміст рекламних матеріалів відповідальність несе рекламодавець.

Шановні читачі!Призначення всеукраїнсь-

кого науково-популярного ви-дання, яке ви тримаєте в руках,визначене в самій його назві –"Вісник Всеукраїнської асоціаціїсільських та селищних рад"(далі "Вісник").

Під час підготовки цього жур-налу ми ставили за мету вивчитипопит та зібрати всю необхіднуінформацію для сільських та се-лищних територіальних громад.Тому вісті для "Вісника" шукали

та формували члени робочої групи Асоціації, творчий колектив до-писувачів з усіх куточків України та редакція журналу.

Зі сторінок журналу ви зможете дізнатися про Всеукраїнську асо-ціацію сільських та селищних рад, хто є її членами, якими принципамиу своїй діяльності вона керується і чому вигідно бути членом асоціації.

"Вісник" – порадник у формуванні стратегії та вирішенні про-блемних питань у різних напрямках сталого розвитку сільських тери-торій. Він допоможе читачам ознайомитися з документами,необхідними для організації роботи голови сільської ради, керівникагромадської організації, органу самоорганізації населення тощо.

На сторінках видання передбачена публікація роз’яснень та ко-ментарів фахівців, приклади формування місцевих бюджетів, обго-ворення законодавчих ініціатив, у тому числі й адміністративно–територіальної реформи, збір пропозицій для внесення змін до по-даткового законодавства, навчальні матеріали щодо формуваннякадрової політики.

Ще одним з аспектів видання є обмін кращими практиками роз-витку сільських територій, вивчення зарубіжного досвіду щодо за-безпечення економічної складової розвитку сільських територій,децентралізації влади та розбудови громадянського суспільства.

Нам надзвичайно важливо отримати зворотній зв’язок із чита-чем. "Питання-відповіді" – найкращий формат, який дозволить орга-нізувати обговорення наболілих життєвих питань громади.

На сторінках видання передбачено публікації авторських мате-ріалів, які допоможуть сформувати власну думку щодо актуальнихпроблем сьогодення.

До уваги читачів буде запропоновано наукові розробки, кориснідля сільських територій, нові технології в галузі енергозбереження,екологічної безпеки тощо.

Відтак, редакція журналу пропонує ознайомитися з "першою ла-стівкою" – офіційним друкованим виданням, засновником якого ємайже дев’ятитисячна армія керівників сільських та селищних рад."Вісник" запрошує всіх зацікавлених долучитися до його формування.

Свої побажання, рекомендації, коментарі надсилайте на адресу: м. Київ, вул. Артема, 73 або на електронну пошту: [email protected].

З повагою, Головний редактор журналу"Вісник Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад" Євгенія Маркарян.

Ä²ßËÜÍ²ÑÒÜ ÀÑÎÖ²ÀÖ²¯Ä²ßËÜÍ²ÑÒÜ ÀÑÎÖ²ÀÖ²¯

4 Ïðîåêò USAID Àãðî²íâåñò

Звертаюся до Вас, майже одинадцятити-сячної армії територіальних громад, які об’єдналися в асоціацію сільських та селищних рад, задля того, щоб українське село не зникло з мапи України!

Відсутність у попередні роки послідовноїдержавної політики, спрямованої на всебічний розвиток українського села, при-звела до значного занепаду сільських те-риторій, погіршення умов праці та життямешканців сіл і селищ.

Бідність, безробіття, низький рівень заробітної плати, зниження якісних характеристик працівників (6,8% лише з вищою освітою), дефіцит самостійності,відповідальності, ініціативності – ось щостало характерними ознаками більшості з них. Помітно погіршився стан соціальноїта інженерної інфраструктури.

На сьогодні більшість сільських громадУкраїни є дотаційними. Без збільшення доходів місцевих бюджетів сільським та селищним радам вирішувати завдання соціально-економічного та культурногорозвитку сільських територій, гідно

представляти інтереси своїх громад надзвичайно важко.

Сьогодні "великі аграрії" господарюють на 70% земель сільськогосподарськогопризначення України. Малі сільськогоспо-дарські виробники не можуть конкуруватиз великими, тому їх кількість зменшується.

Нам вкрай необхідно змінити існуючу систему господарювання на селі, відродити середній клас, підприємництво,створити сільські, селищні підприємства,кооперативи, підтримати фермерів та домогосподарників. Для цьогоВсеукраїнська асоціація сільських та селищних рад (ВАССР) співпрацює з Міністерством агропромислової політикита продовольства України у розробці і реалізації стратегії "Рідне село", в основі

якої лежить створення кооперативногоруху на селі.

У тісній співпраці з Міністерством аграрноїполітики та продовольства України, за підтримки СОК України, фермерстваУкраїни, Дорадчої служби ВАССР реалізовує головний принцип ініціативи

міністра "Рідне село": ініціатива від селян(громади) у створенні господарств – допомога від держави.

"Самоврядування – це влада громадянтам, де вони живуть, працюють, де живутьїх родини, де ростуть їх діти", – говорив Президент у своєму виступі на міжнародних муніципальних слуханнях"Розвиток належного врядування на місцевому та регіональному рівнях"

ÎÁ’ªÄÍÀËÈÑß ÇÀÐÀÄÈ ÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÎÃÎ ÑÅËÀ

Ситуація, яка склалася на сьогодні в українському селі, критична. Майже 14 млн. сільських жителів уже не можуть забезпечувати економічний та соціальний розвиток села, бо 80% з них – пенсіонери.Щороку 15-20 українських сіл, разом зі своєю історією та культурним надбанням, просто перестають існувати.

Микола Іванович Фурсенко народився 2 січня 1948 року на Київщині, – радянський і український військовий, Голова Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад, Голова Фурсівської сільськоїради Білоцерківського району Київської області.Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1971).Випускник української програми Гарвардського інститут державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді (1999).1971-2000 – служба у Збройних Силах СРСР та України, від командира окремого протитанкового взводу, військового комісара м. Чернігова до заступника начальника Головного організаційно-мобілізаційного управління Генерального Штабу ЗСУ. Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.З 2000 року – голова Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області.Нагороджений орденом "За службу Родине в Вооруженных силах СССР" ІІІ ст., Почесноювідзнакою Президента України "За військову службу Україні", медалями, а також Грамотою Верховної Ради України та Подякою Прем'єр-міністра України. Багаторазовий лауреат премії "Ділова Київщина", неодноразово відзначений головою Київської обласної ради та Київської обласної державної адміністрації.Автор ряду наукових праць із розбудови Міністерства оборони України тарозвитку соціально-економічної результативності сільських територій.

Микола Фурсенко,Голова Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад

Ìè äîáðå ðîçóì³ºìî, ùî ïðèéøîâ ÷àñ âæèòè á³ëüø ðàäèêàëüí³ çàñîáè,

ïðèéøîâ ÷àñ ïîâåðíóòè Óêðà¿í³ çàìîæíå ñåëî, áî áåç íüîãî ïåðñïåêòèâà óñï³øíîãî ñòàíîâëåííÿ

Óêðà¿íè ÿê äåðæàâè áóäå íåìîæëèâîþ.


Âñåóêðà¿íñüêà àñîö³àö³ÿ ñ³ëüñüêèõ òà ñåëèùíèõ ðàä VASSR 5

ÌÈÊÎËÀ ÔÓÐÑÅÍÊÎ ÓÂ²ÉØÎÂ ÄÎ ÑÊËÀÄÓÐÀÄÈ ÐÅÃ²ÎÍ²Â

ÃÎËÎÂÀ ÂÑÅÓÊÐÀ¯ÍÑÜÊÎ¯ÀÑÎÖ²ÀÖ²¯ Ñ²ËÜÑÜÊÈÕ ÒÀ ÑÅËÈÙÍÈÕ ÐÀÄ ÓÂ²ÉØÎÂ ÄÎ ÑÊËÀÄÓ ÊÎÍÑÒÈÒÓÖ²ÉÍÎ¯ ÀÑÀÌÁËÅ¯

01 листопада 2011 року. Ми цілком погоджуємось із його словами.

Відтак, основою місцевого самоврядування має бути земля, яка належить громаді. А так сталося, що підчас реорганізації КСП (сільські та селищніради в цьому не брали участі) ряд сіль-ських громад взагалі лишилися без базо-вих сільгосппідприємств. У ряді прикладів новостворені підприємства (ТОВ або АФ) очолили, м’якокажучи, випадкові люди, без фаховоїосвіти та з сумнівним минулим. Їх долясільських громад не цікавить (ні тобі робочих місць, ні надходжень до місцевого бюджету?!…). Селянин усувається від управління виробництвом та соціальним розвитком села і стає найманим працівником на своїй землі. На жаль, молодь із села виїздить на заробітки у місто, а вихідці, які закінчили аграрні навчальні заклади,назад не повертаються.

З прикрістю мусимо констатувати, що насьогодні практично відсутній належниймеханізм регулярної взаємодії між органами державної та місцевої виконавчої влади, з одного боку, та з дрібними сільгоспвиробниками, з іншого. Недостатньо враховуються інтереси потреб суб’єктів малого підприємства, сільських жителів при розробці майбутньої аграрної політики та заходів, спрямованих на комплекснийрозвиток сільських територій.

ВАССР готова стати комунікативним містком у цьому питанні за умови всебічної підтримки виконавчих органіввлади, особливо РДА.

Особливо нас хвилює питання завершення земельної реформи. Більшість сільських голів схиляються до думки, що аграрна реформа в Україні далека від ідеалу. Інвентаризацію та обмірземель ще далеко не в повному обсязіприведено у відповідність до вимог Земельного Кодексу України. В першучергу це стосується земель (в т.ч. і лісів),які використовувало Міністерство оборони і які мають бути повернуті сільським громадам. Більшість колишніхколгоспних дворів (а вони в основномузнаходяться за межами сіл) теж не використовується. А це ідеальне місцедля розміщення об’єктів підприємництвана селі.

Безумовно, повинні бути зміни в земельному законодавстві. Необхіднорозширити повноваження місцевих рад у галузі земельних відносин. Натомість,

законопроект №10042-10043, ухваленийВРУ 21 червня, "відібрав" у місцевих радправо на землю сільськогосподарськогопризначення. Реформи на селі повиннібути спрямовані не на торгівлю землею, а на відродження села та становлення і вдосконалення місцевого самоврядування.

Ситуація довкола надання повноваженьрайонним радам приймати рішення щодовстановлення та змін меж сіл і селищ тежвикликає суперечності. В абсолютної більшості сіл Генплани лишилися ще радянських часів, а Схеми розвитку сільських територій новим законодавствомне передбачені. Відтак, розміщення ССП, впершу чергу, та інших сільськогосподарсь-ких переробних, комунальних, обслуговуючих, торгівельних, соціальнихоб’єктів, житлового будівництва буде великою проблемою.

Сьогодні без ретельного, продуманогопроведення адміністративно-територіальної поділу держави, децентра-лізації влади, реформи місцевого самовря-дування, вирішення питань сталогорозвитку сільських територій немає майбутнього у села!

Укрупнення населених пунктів, які єдотаційними й самотужки не виживуть,має здійснитись виключно за рішенняммісцевих територіальних громад, бо хтокраще знає проблеми і можливості свогорегіону, як не місцева влада? В основі

такого об’єднання має бути економічнепідґрунтя (розвиток підприємництва). Це дасть можливість вижити сільськимгромадам і зберегти українське село!

Реформування, децентралізація повноважень, ресурсів і відповідальностізмусять місцеві органи влади працюватиефективніше, а головне, сформувати бюджет розвитку, який допоможе вирішувати самостійно, власними силамибільшість нагальних питань і проблем громади.

Для досягнення успіху ми покладаємо велику надію на кожного, кому не байдужа доля села, в підтримці діяльностіВсеукраїнської асоціації сільських та селищних рад.

Ми ж, зі свого боку, працюємо над активізацією діяльності Конгресу місцевих та регіональних влад України.

Сподіваємося на плідну співпрацю з органами державної влади у всіх регіонах України. <VASSR

Äåðæàâà çì³íþº âåêòîð âïëèâó ç àãðàðíîãî á³çíåñó íà ðîçâèòîê ñ³ëüñüêèõ òåðèòîð³é

Указ Президента України

"Про внесення змін до Указу ПрезидентаУкраїни" від 9 квітня 2010 року № 533

(витяг)увести до складу Ради регіонів, затвердженого названим Указом,таких осіб:

Фурсенко Микола Іванович – голова Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад(за згодою);Гайничеро Михайло Іванович – голова Чернівецької обласної ради (за згодою);Колобов Юрій Володимирович – Міністр фінансів України;Плакіда Віктор Тарасович –Постійний Представник ПрезидентаУкраїни в Автономній Республіці Крим;Порошенко Петро Олексійович – Міністр економічного розвитку і торгівлі України.

Президент України В. ЯНУКОВИЧм. Київ 23 травня 2012 року № 339/2012

Указ Президента України

"Про зміни в складі КонституційноїАсамблеї" № 566/2012

(витяг)

1. На часткову зміну частини першої статті 4 Указу ПрезидентаУкраїни від 17 травня 2012 року №328 "Про Конституційну Асамблею" увести до складу КонституційноїАсамблеї ФурсенкаМиколу Івановича – голову Всеукраїнської асоціації сільськихта селищних рад, вивівши з її складуД. Котляра.2. Цей Указ набирає чинності з дняйого опублікування.

Президент України В. ЯНУКОВИЧ1 жовтня 2012 року

Така необхідність обумовлена потребоюне тільки закріпити досягнуті здобутки усправі становлення України як суверенноїдержави, але й продовжити розбудову її як соціальної країни, де особа є дійснонайвищою цінністю. Адже, як засвідчує досвід країн західної демократії, тільки за умов оптимальної децентралізації й деконцентрації влади, дотримання принципів субсидіарності* й самостійностімісцевого самоврядування можливе поліпшення добробуту населення, створення дієвих гарантій реалізації прав і свобод людини і громадянина, покра-щення соціально-економічного розвиткутериторіальних громад, районів та регіонів.

На сьогодні започатковані в нашій державі реформи охоплюють здебільшоговладні механізми загальнодержавного

рівня. Однак держава може бути міцноютільки за наявності сильних регіонів. Як свідчить світовий і вітчизняний досвіддержавотворення, системні реформи можуть бути ефективними тільки в томуразі, коли влада тісно співпрацює з громадськими інституціями.

У Стратегії інтеграції України до Європей-ського Союзу саме регіональній інтеграціївідведена одна із найважливіших ролей уцьому процесі. Основою такої інтеграції є Європейська хартія місцевого самовряду-вання та інші відповідні акти ЄС і Ради Єв-ропи. Приєднавшись до Європейської

хартії місцевого самоврядування, Українавзяла на себе зобов'язання дотримуватисявстановлених у цьому документі принципів,які гарантують правову, адміністративну іфінансову автономність територіальнихспівтовариств та їх органів. Однак імпле-ментація положень Європейської хартіїмісцевого самоврядування у національнезаконодавство практично призупинена.

Перманентні експерименти щодо реформування інститутів територіальноїорганізації влади на місцях протягом 90-х – 2010-х років здійснювалися без достатнього наукового обґрунтування, здебільшого на основі емпіричного досвіду,тому і не дали бажаних результатів. Наслідком цих перетворень стало ство-рення громіздкої й неефективної системивлади, що є однією з основних причин суттєвої диспропорції соціально-економіч-ного розвитку регіонів України.

Недосконалість чинного законодавства з цих питань породила численні конфліктиміж різними рівнями влади як по горизон-талі, так і по вертикалі, внесла додатковунапругу у відносини між органами виконавчої влади та органами місцевогосамоврядування.

Одним із суттєвих проявів суперечливості танедосконалості існуючої територіальної ор-ганізації влади в Україні є надмірна центра-лізація державної влади, яка негативнопозначається на розвиткові регіонів, депряме державне управління переважає надмісцевим самоврядуванням.Намагання вбудувати самоврядні інституціїв адміністративну державну вертикальпризвело до майже повної залежності органів місцевого самоврядування відцентру. Дублювання повноважень та

Ä²ßËÜÍ²ÑÒÜ ÀÑÎÖ²ÀÖ²¯Ä²ßËÜÍ²ÑÒÜ ÀÑÎÖ²ÀÖ²¯ ÏÎÇÈÖ²ß


Вадим Євгенович Івченко народився 29 січня 1980 року в м. Уссурійськ Російської Федерації. Освіта: Національна Академія Державного управління при Президентові України, магістр "Державного управління".Має досвід роботи у секретаріаті Атлантичної Ради України. Працював Головою Молодіжного Форуму АтлантичноїРади України. Очолює Київську обласнуорганізацію Українського союзу промисловців і підприємців. Депутат Білоцерківської міської ради.Нагороджений почесною грамотою міністра АПК (2012р.)

ÃÎËÎÂÍÀ ÌÅÒÀ ВАССР –ÐÎÇÁÓÄÎÂÀ ÄÅÌÎÊÐÀÒÈ×ÍÎ¯ ÏÐÀÂÎÂÎ¯ ÄÅÐÆÀÂÈ,ËÎÁ²ÞÂÀÍÍß ÒÀ ÇÀÕÈÑÒ ²ÍÒÅÐÅÑ²Â Ñ²ËÜÑÜÊÈÕ ÒÅÐÈÒÎÐ²ÀËÜÍÈÕ ÃÐÎÌÀÄ

Реалізація стратегічного євроінтеграційного курсу України, подальша розбудова демократичної правової держави із соціально орієнтованою ринковою економікою вимагають створення в Україні ефективної, дієздатної системи місцевого самоврядування, яка відповідає цінностям демократичного суспільства й забезпечує здійснення прав і свобод людини і громадянина на місцевому рівні.

* Ñóáñèä³à́ðí³ñòü (àíãë. Subsidiarity) – îðãàí³çàö³éíèé ³ ïðàâîâèé ïðèíöèï, çã³äíî ç ÿêèìÑï³ëüíîòà (íàïðèêëàä ªÑ) âäàºòüñÿ äî áóäü-ÿêèõ çàõîä³â ëèøå â òîìó ðàç³, ÿêùî âîíèåôåêòèâí³ø³ çà â³äïîâ³äí³ çàõîäè íà íàö³îíàëüíîìó, ðåã³îíàëüíîìó àáî ì³ñöåâîìó ð³âíÿõ(âèíÿòîê ñòàíîâëÿòü ñôåðè âèíÿòêîâî¿ êîìïåòåíö³¿ Ñï³ëüíîòè (ïð. ðåä.).

Ãîëîâíèìè çàâäàííÿìè íà 2013 ð³ê, ÿê³ ñòàâèòü ïåðåä ñîáîþ Âñåóêðà¿íñüêà àñîö³àö³ÿ ñ³ëüñüêèõ òà ñåëèùíèõ ðàä, º:• Ëîá³þâàííÿ íà âñ³õ ð³âíÿõ ³íòåðåñ³â ñ³ëüñüêèõ òåðèòîð³àëüíèõ ãðîìàä.• Ñòâîðåííÿ ñèñòåìè íàäàííÿ ïîñëóã äëÿ åôåêòèâíîãî ôóíêö³îíóâàííÿîðãàí³â ì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ ñ³ëüñüêèõ òåðèòîð³é.• Çàáåçïå÷åííÿ ºäèíîãî ³íôîðìàö³éíîãî ïðîñòîðó äëÿ ñ³ëüñüêèõ òà ñåëèùíèõ ðàä.

Вадим Івченко,Заступник Голови Правління – Керівник Виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад

Â×ÈÌÎÑß ÁÓÄÓÂÀÒÈÑÒÐÀÒÅÃ²Þ ÐÀÇÎÌ

Наприкінці листопада у Львові завершилася навчальна програмадля представників виконавчихдирекцій, членів правліня та експертів асоціацій органів місцевого самоврядування (ОМС):"Система оцінювання показниківдіяльності ефективної асоціації органів місцевого самоврядування".

²ÍÔÎÐÌÀÖ²ß ÄÎ ÒÅÌÈ

Ä²ßËÜÍ²ÑÒÜ ÀÑÎÖ²ÀÖ²¯Ä²ßËÜÍ²ÑÒÜ ÀÑÎÖ²ÀÖ²¯ÏÎÇÈÖ²ß


Ñâî¿ ïîáàæàííÿ, ðåêîìåíäàö³¿ íàäñèëàéòå íà àäðåñó: ì. Êè¿â, âóë. Àðòåìà, 73 àáî íà åëåêòðîííó ïîøòó: [email protected]

конкуренція компетенцій місцевих державних адміністрацій і місцевихрад, позбавлених значної частиниважелів управління, серйозної мате-ріально-фінансової основи й ефектив-ного механізму правового захисту,внесло конфліктність та стало гальмувати розвиток суспільних від-носин.

Подальше вдосконалення поділувлади "по горизонталі" (між окре-мими гілками, однопорядковими підсистемами державної влади), не можливе без поділу влади "по вертикалі" (між вищими, централь-ними і місцевими органами), безудосконалення системи державногоуправління в питаннях централізаціїта децентралізації влади, збалансова-ності загальнодержавних інтересів з інтересами регіонів та територіальнихгромад.

Передумовою досягнення збалансо-ваності інтересів є формування івпровадження виваженої державноїполітики щодо регіонів, особливо в аспекті фінансового забезпечення їх соціально-економічного розвитку,узгодженості повноважень і дій органів регіонального управління тамісцевого самоврядування, розвиткусамоврядних інституцій.

На сьогодні питання муніципально-правових відносин в Україні регулюються кількома сотнями нормативно-правових актів різноїюридичної сили. За даних умов вкрайважко, з одного боку, забезпечити си-стемність і внутрішню несуперечли-вість правового регулювання на всійтериторії країни, а з іншого – врахуватимісцеві особливості та інтереси, підт-римати місцеву ініціативу і прагнення до самоорганізації.

Відсутність єдиної концепції розвиткумісцевого самоврядування в Українінегативно впливає на процес форму-вання законодавчої основи і, як наслі-док, – на стан правового регулюваннявідповідних суспільних відносин.

Виправлення наявних недоліків по-требує системного підходу до рефор-мування територіальної організаціївлади, чіткої концептуальної основи.Саме такою науково-методологічноюосновою подальших реформ маєстати Концепція реформування тери-торіальної організації влади в Україні.

Державна регіональна політика маєнадати динамізм регіональному соціально-економічному розвиткучерез більш повне залучення ресурс-

ного потенціалу регіонів, викори-стання переваг територіального поділу й кооперації праці. Тому політична реформа має знайти своє логічне продовження у вдосконаленнівладних відносин на рівні областей,районів, міст, селищ, сіл, адже самена цих рівнях найбільш виразно проявляється ефективність влади її здатність продемонструвати своїможливості через надання своєчаснихі якісних управлінських послуг. Прицьому вирішення означених проблемє можливим тільки за умов поєднанняінституційних змін у системі публічноївлади з реформою адміністративно-територіального устрою України. Така реформа, не ставлячи під сумнівунітарного характеру Української держави, повинна упорядкувати наявну систему адміністративно-територіальних одиниць, раціоналі-зувати їхні межі, забезпечити форму-вання самодостатніх територіальнихгромад.

Створена у 2009 році Всеукраїнськаасоціація сільських та селищних радоб’єднала більш ніж 8,5 тис. сільськихтериторіальних громад у єдиному бажанні – забезпечити сталий розвитоксільських територій. У проголошенихзавданнях були озвучені стратегічніцілі, які базувались на загальнодер-жавних позиціях і, в переважній біль-шості, спрямовувались на відродженняукраїнського села через запровад-ження комплексних економічних про-грам. Проте, на думку більшостічленів асоціації, протягом 2010-2011років організація фактично викону-вала лише представницьку функцію,не дбаючи в повній мірі про виконання своїх статутних завдань.

У квітні 2012 року загальними зборами ВАССР було обрано новеправління. Очільником асоціації сільських та селищних рад ставМ.І.Фурсенко. Розпочався новий етапрозвитку організації. За короткий тер-мін була створена структура, яка по-чала працювати над розробкою стра-тегічного планування своєї діяльності.

На сьогоднішній день ВАССР – це 25регіональних відділень та 5 виконав-чих дирекцій в областях.

Головна мета Асоціації – створеннядієздатної структури, яка акумулюєнайкращі професійні, розумові ресурси задля розвитку місцевогосамоврядування, спрямує всі сили

на проведення реформування самоврядування в Україні, сприятимедецентрації влади та розвитку грома-дянського суспільства. <VASSR

Цей тренінг, організований за фінансової підтримкиУряду Швейцарії, став черговим заходом Програми

Ради Європи "Посилення місцевої демократії та підтримки реформ місцевого самоврядування

в Україні". Викладачами тренінгу були експерти-практики Ради Європи – Джон Джексон

(Великобританія) та Альба Даколі Вілсон (Албанія).

У навчанні взяли участь представникиВсеукраїнської асоціації сільських та селищних рад,

Асоціації міст України, Української асоціації районних та обласних рад, Асоціації малих міст

України та інші.

У ході тренінгу його учасники ознайомилися з ключовими питаннями інституційного розвитку,

а саме: з питанням створення стратегії розвитку асоціації, планування її діяльності, лобіювання

та захисту інтересів, визначилися з переліком послуг асоціації, з комунікаційною стратегією.

Присутні наголосили, що до проведення реформимісцевого самоврядування необхідно активніше

залучати населення міст і сіл України. А звідси – створення єдиного інформаційного

простору – нагальна потреба асоціацій міст,сільських та селищних рад

Всеукраїнська асоціація сільських та селищних раді журнал "Вісник" пропонує усім небайдужимта зацікавленим у подальшій розбудові нашої

держави приєднатися до обговорення стратегіїВАССР та висловити свої думки з цього приводу

на сторінках нашого видання.



Всеукраїнська асоціація сільських та селищних радофіційно зареєстрована у Міністерстві юстиції України 5 вересня 2009 року. Символіка Всеукраїнської асоціації сільських і селищних радвідображає ідею відродження українського села як основивідродження всієї української нації і оновлення держави. Це найбільша в Україні Всеукраїнська асоціація за кількістю представництв місцевих рад базового рівня. До її складу входять сільські, селищні ради, які представляютьмайже 9 000 територіальних громад, та понад 80% селян, якічерез своїх представників підтримали створення Асоціації.

Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад є одним із трьох співзасновників Національного Конгресу місцевого самоврядування (серпень 2010 р.). Угода про заснування Національного Конгресу як форма взаємодії, взаємної допомоги, підтримки, консолідації інтересів місцевого самоврядування на всеукраїнському рівні укладена між "Асоціацією міст України", Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад та Українською асоціацією районних і обласних рад. З липня по грудень 2012 року головування на сесіях Національного конгресу місцевого самоврядування передано Всеукраїнській асоціації сільських та селищних рад.

Національний Конгрес місцевого самоврядування ставитьсвоїм завданням поліпшення функціонування інституту місцевого самоврядування всіх рівнів, відіграє значну роль у процесі децентралізації влади, а також поєднання місцевихі державних інтересів. Основне завдання Конгресу – узгодження між Асоціаціями по-зицій з ключових питань розвитку місцевого самоврядування, удосконалення територіальної організаціївлади місцевого і регіонального розвитку.

З ініціативи Асоціації та при її безпосередній участі внесеноряд важливих змін та доповнень до ряду чинних законівУкраїни та цілої низки нових законопроектів, зокрема: до Бюджетного та Податкового кодексів України, проектів Закону України "Про об’єднання територіальних громад","Про органи самоорганізації населення", "Про ринок земель". Широко практикується підписання договорів, декларацій проспівробітництво між Асоціацією та Міністерствами, обласними радами.



Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад береучасть у програмах Ради Європи "Посилення інституційноїспроможності органів місцевого самоврядування в Україні","Посилення місцевої демократії та підтримка реформ місцевого самоврядування в Україні" та швейцарсько-українському проекті Despro "Підтримка децентралізації в Україні". Співпрацює із Фондом ім. Фрідріха Еберта "USAIDАгроІнвест", Міжнародним фондом "Відродження".

Значну увагу Асоціація приділяє міжнародному співробіт-ництву. Налагоджені ділові контакти із міжнародними органі-заціями, які надають технічну допомогу розвитку місцевого самоврядування в Україні.Основною метою участі у проектах є: створення дієвого меха-нізму надання послуг органам місцевого самоврядування, по-силення місцевої демократії, сприяння децентралізації владита зміцнення інституційної спроможності Асоціації місцевогосамоврядування України в рамках національного Конгресуорганів місцевого самоврядування.

Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад дбає проекономічне зростання сільських територій. Обмін досвідомкерівників сільських та селищних рад, презентація кращихпрактик розвитку сільських територій – один із інструментів,які використовує Асоціація в своїй практиці. Партнерська співпраця Асоціації із Міністерством аграрної політики та продовольства України сприяє розробці та впровадженню проектів та програм економічного зростання агропромислового виробництва на сільських територіях.

Асоціація вивчає та поширює передові розробки світового та вітчизняного виробництва сільгосппродукції. Сприяє запровадженню у виробництво новітніх зразків сільськогосподарської техніки, засобів механізації, обладнання, ветеринарних і біопрепаратів, агрохімії, біоенергетики та агроекології. З метою реалізації спільних проектів, досліджень і науковихрозробок у сфері економічного розвитку сільських територій,налагоджуються ділові контакти Асоціації із науковими організаціями та науково-виробничими підприємствами.

Ä²ßËÜÍ²ÑÒÜ ÀÑÎÖ²ÀÖ²¯Ä²ßËÜÍ²ÑÒÜ ÀÑÎÖ²ÀÖ²¯ ÐÎÁÎÒÀ Ç ÓÐßÄÎÂÈÌÈ ÎÐÃÀÍ²ÇÀÖ²ßÌÈ


Шановний Сергію Леонідовичу!У ході обговорення концепції проекту нового Закону України "Про зайнятість

населення" сільські територіальні громади порушують питання щодо невідкладної відміни положення Закону України від 25. 12. 2008 р. №799 "Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення" в частині постановки на облік в центрах зайнятості членів окремої категорії особистих селянських господарств.

Так, у статті 8 цього Закону сказано, що члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.

Дія цієї статті призвела до того, що така категорія як мешканці села, що не мають роботи, не можуть стати на облік у центрі зайнятості та отримати статус безробітного через те, що вони, згідно вказаної статті цього Закону, стали "належати до зайнятого населення".

Крім того, згідно Статті 121, норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам Земельного Кодексу України пункту г), складають: – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд

(присадибна ділянка);– у селах – не більше 0,25 гектара;– у селищах – не більше 0,15 гектара.

У цих же розмірах може бути і особисте селянське господарство, якщо сім’яне має земельного паю чи інших земельних наділів.

Але слід зазначити, таке селянське господарство не може бути основним джерелом доходу для сільської сім’ї. В той же час власники земельних паїв (у різних сільських радах їх розмір складає від 2,5 га до 10 га.) можуть перебувати на облікув державній службі зайнятості. Така соціальна несправедливість призводить до соціальноїнапруги на селі.

Із врахуванням зазначеного, просимо Вас розглянути цю проблему і підготуватипроект відповідного законодавчого акту для її врегулювання.

У випадку наявності інших чинних нормативно-правових механізмів, що врегульовують ці питання, просимо дати відповідні роз’яснення для сільського населення через засоби масової інформації та повідомити про це Асоціацію.

Голова Асоціації М. І. Фурсенко

Â²ÄÍÎÂÈÌÎ ÑÎÖ²ÀËÜÍÓ ÑÏÐÀÂÅÄËÈÂ²ÑÒÜ Â²ÄÍÎÑÍÎ ×ËÅÍ²Â ÎÑÎÁÈÑÒÈÕ ÑÅËßÍÑÜÊÈÕ ÃÎÑÏÎÄÀÐÑÒÂ

Відповідно до чинного законодавства України члени особистих селянських господарств, які не мають роботи і виживають за рахунок своїх домогосподарств, не можуть стати на облік у центрі зайнятості та отримати статус безробітного.

Âñåóêðà¿íñüêà àñîö³àö³ÿ ñ³ëüñüêèõ òà ñåëèùíèõ ðàä çâåðíóëàñÿ äî Â³öå-ïðåì’ºð-ì³í³ñòðà Óêðà¿íè, Ì³í³ñòðà ñîö³àëüíî¿

ïîë³òèêè Óêðà¿íè Ñ. Ë. Ò³ã³ïêà ç ìåòîþ â³äíîâëåííÿ ñîö³àëüíî¿ ñïðàâåäëèâîñò³ â³äíîñíî áåçðîá³òíîãî ñ³ëüñüêîãî íàñåëåííÿ.

ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ СІЛЬСЬКИХ ТА СЕЛИЩНИХ РАД04053, Київ, вул. Артема, 73, тел. / факс: +38 (044) 585-90-12, 585-90-13

www.vassr.org, e-mail: [email protected]Віце-прем`єр-міністру України –

Міністру соціальної політики України 2 липня 2012 р. № 934/012 С.Л. Тігіпку

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 25 лютого 2009 р. N 144

(витяг)ЗМІНИ,

що вносяться до Порядку реєстрації,перереєстрації та ведення обліку

громадян, які шукають роботу, і безробітних

1. Пункт 2 викласти у такій редакції:

2. Незайняті громадяни, у тому числічлени особистих селянських господарств,для яких робота у таких господарствах не єосновною, також ті, які звертаються до дер-жавної служби зайнятості за сприянням упрацевлаштуванні, підлягають реєстрації.

Для цілей цього Порядку ведення осо-бистого селянського господарства вважа-ється основною роботою для члена такогогосподарства за умови, що протягом 12 мі-сяців, які передували дню звернення додержавної служби зайнятості, він провадивлише діяльність, пов'язану з веденням осо-бистого селянського господарства, чи одно-часно працював на умовах найму абозаймався видом діяльності, що визначенийчастиною третьою статті 1 Закону України"Про зайнятість населення", менше 26 ка-лендарних тижнів. Такі члени особистого се-лянського господарства не підлягаютьреєстрації.

Під час проведення реєстрації кожнаособа за допомогою працівника центру зай-нятості заповнює із застосуванням автомати-зованої системи картку особи, що звернуласядо центру зайнятості (далі – картка, у якій за-значаються особисті дані особи: прізвище,ім'я та по батькові; зареєстроване місце про-живання; число, місяць та рік народження;ідентифікаційний номер; останнє місце ро-боти або вид діяльності, що визначений ча-стиною третьою статті 1 Закону України "Прозайнятість населення"; підстава припиненнятрудових відносин відповідно до запису втрудовій книжці або підстава припиненняіншого виду діяльності, що підтверджено до-кументально і засвідчено особистим підпи-сом достовірність внесених до картки даних,та ознайомлюється з пам'яткою "Ваші права– Ваші обов'язки". Форму картки та пам'яткизатверджує Мінпраці.

У разі, коли після припинення трудовихвідносин особа виконувала роботу (нада-вала послуги) згідно з цивільно-правовимидоговорами, останнім місцем роботи вва-жається робота, дані про яку внесено дотрудової книжки особи.

Зайняті громадяни, які бажають змінитипрофесію або місце роботи, влаштуватисяна роботу за сумісництвом чи у вільний віднавчання час звернулися до державноїслужби зайнятості, підлягають обліку. Підчас прийому таких громадян працівникцентру зайнятості проводить консультацію,про що робить відповідний запис у картці.


Ä²ßËÜÍ²ÑÒÜ ÀÑÎÖ²ÀÖ²¯Ä²ßËÜÍ²ÑÒÜ ÀÑÎÖ²ÀÖ²¯ÐÎÁÎÒÀ Ç ÓÐßÄÎÂÈÌÈ ÎÐÃÀÍ²ÇÀÖ²ßÌÈ

Âñåóêðà¿íñüêà àñîö³àö³ÿ ñ³ëüñüêèõ òà ñåëèùíèõ ðàä VASSR 11Âñåóêðà¿íñüêà àñîö³àö³ÿ ñ³ëüñüêèõ òà ñåëèùíèõ ðàä VASSR 11

Â²ÄÏÎÂ²ÄÜ Ì²Í²ÑÒÅÐÑÒÂÀ ÑÎÖ²ÀËÜÍÎ¯ ÏÎË²ÒÈÊÈ

Ì²ÑÖÅÂÅ ÑÀÌÎÂÐßÄÓÂÀÍÍßÌ²ÑÖÅÂÅ ÑÀÌÎÂÐßÄÓÂÀÍÍß ÎÁÌ²ÍÞªÌÎÑß ÄÎÑÂ²ÄÎÌ

12

– Перш за все, треба дбати про своє село, і від усієї душі хотіти,аби тут жили люди, – каже Іван Ілліч, цей дужий чоловік, який спокійно і виважено дивиться вперед. Ми сіли собі над ставком, а Іван Ілліч продовжує:– У нас тут, у лісі, за легендою, Юрко жив.Господар був. Усе було в нього – великіплощі горіхових садів на схилах гір та ставочок. Коли його не стало, дружина з дітьми до села пішла. А широкі поля горіхів зостались. Ростуть вони і досі.Може, тому село і зветься – Горішні Шерівці…

– Як живете тут?– Добре живемо. Тільки тепер яблука й грушки замість горіхів вирощуємо (усміхається). Славиться наш край садкамияблуневими!Іван Ілліч подає червоне велике осіннє соковите яблуко, запрошуючи скуштувати. А сам продовжує:– Я вже сьомий термін головую в цьомуселі. Спочатку дуже важко було, руки опускались. Особливо років п’ять тому.Йдеш по селу, дитячий садок проситься до ремонту, а дітям тісно у школі. Порожніми вікнами виглядають покинутікорівники, навколо заростають бур’янами.

Так всюди в Україні. 70-80% сільських бюд-жетів дотаційні. З чого і де знайти кошти?Лише 5-10% сільських рад на Буковині можуть собі дозволити хоч якосьпідтримувати соціальну сферу села. Рештачекають, коли їм "зверху" кинуть дотаційну кістку. І ми так жили з бюджетом у 120 тис. грн. Кредити брали,щоб зарплату дати. Потім усе

набридло, і ми змінили тактику. Реально подивилися, що маємо у селі.Були порожні, покинуті напризволяще колгоспні приміщення. Ми вирішили "поселити" туди підприємців. Почали фор-мувати податкову базу місцевого бюджету.

– Я думала, що ви ввели новий місцевийподаток!– Ні в якому разі! Ми зробили ставку на розвиток у селі малого та середнього бізнесу. Я сам особисто почав писати для фермерів проекти, реєструвати їм документи, аби хоч тільки ті, що на єдиному податку, працювали у селі.

Як не як, а 25% податку залишиться у бюд-жеті села. Є робота – буде приріст насе-лення, значить з`явиться додана вартість.Нині у нас у сфері обслуговування9 потужних точок, 16 виробничих приміщень. Не пропала жодна споруда,яка дісталась у спадок від колгоспів.А в окремих корівниках зробили такі ремонти, що вдома у деяких людей немає.

Іван Велущак– Сільський голова с. Горішні Шерівці, що на Буковині.– Член правління Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад.– Голова Чернівецького регіонального відділення ВАССР.

Розмову велаНаталія Ключник

– Ïåðø çà âñå, òðåáà äáàòè ïðî ñâîº ñåëî,³ â³ä óñ³º¿ äóø³ õîò³òè, àáè òóò æèëè ëþäè.

ßÊ ÇÀ Ï’ßÒÜ ÐÎÊ²Â ÇÁ²ËÜØÈÒÈ Ñ²ËÜÑÜÊÈÉ ÁÞÄÆÅÒ Ó Ê²ËÜÊÀ ÐÀÇ²ÂÏÐÀÊÒÈ×Í² ÏÎÐÀÄÈ Â²Ä Ñ²ËÜÑÜÊÎÃÎ ÃÎËÎÂÈ

Створення податкової бази на селі – гарантія успішного розвитку інфраструктури села.На Буковині зробили ставку на розвиток у селах малого та середнього бізнесу.

×ÅÐÍ²ÂÅÖÜÊÀ ÎÁËÀÑÒÜ ÇÀ Ð²ÂÍÅÌ ÁÅÇÐÎÁ²ÒÒß ÏÎÑ²ÄÀª ÎÄÈÍÀÄÖßÒÅ Ì²ÑÖÅ Â ÓÊÐÀ¯Í²

За словами директора Чернівецького обласного центру зайнятості Галини Чупіної, загальний рівень безробіття в області становить 34 тисячі осіб, майже 17 тисяч буковинців скориста-лися


Структура незайнятості населення впродовж останніх років стабільна. Найбільше безробітних (62%) – це люди із сільської

місцевості. 60% людей, які шукають роботу, мають вищу або професійну освіту.

Найбільший рівень безробіття зареєстрований у Новодністровську, Путильському та Заставнівському

районах, найменший – у Новоселицькому районі та Чернівцях.

Нинішнього року роботодавці області подали інформаціюобласній службі зайнятості про понад п’ять тисяч вільних місць.

Постійним є попит на кваліфікованих робітників: електрогазозварювальників, малярів, мулярів, штукатурів,

швачок, водіїв, продавців, кухарів, двірників. Також найлегшевлаштуватися на роботу барменам, перукарям, бетонярам.

А от найбільше навантаження на такі професії, як економістита юристи. На одне вакантне місце економіста

претендує 28, на місце секретаря – 17, касира – 17, товарознавця – 9, юриста – 6 осіб, бухгалтера – 4 особи.

Слід зазначити, що окрім працевлаштування, служба зайнято-сті надає одноразову виплату допомоги з безробіття для

організації підприємницької діяльності. Так, упродовж січня-квітня нинішнього року 58 безробітних отримали одноразову виплату для започаткування бізнесу.

А загалом за десять років з допомогою служби зайнятостісвою справу розпочало 3600 осіб.

Для отримання допомоги потрібно скласти бізнес-план і захистити його на засіданні міжвідомчої комісії.

Якщо рішення позитивне, безробітний реєструєтьсяяк підприємець і отримує одноразову виплату. Одноразова

виплата – це вся сукупна виплата допомоги з безробіття за 360 днів. У кожного вона різна, але у середньому

становить понад 9 тисяч гривень.

Отримати допомогу нескладно. Особливого конкурсу немає,заслуховується кожна пропозиція. Головне, правильно сфор-мувати бізнес-ідею і довести, що справа буде прибутковою.

Якщо впродовж півроку людина не розпочала свою діяльністьі не сплачує податки, вона повертає отримані кошти.

Серед цікавих пропозицій, які були запропоновані на конкурс, – це реалізація геліосистем (опалення приміщень інагрів води від сонячних батарей), для вирощування фундука.

Люди з такими ідеями вже розпочали свій бізнес. Багато хто створив тваринницькі кормові

комплекси у селах чи працюють у сфері послуг.

За матеріалами газети "Молодий Буковинець" від 8-05-2012,http:molbuk.ua

Ì²ÑÖÅÂÅ ÑÀÌÎÂÐßÄÓÂÀÍÍßÌ²ÑÖÅÂÅ ÑÀÌÎÂÐßÄÓÂÀÍÍßÎÁÌ²ÍÞªÌÎÑß ÄÎÑÂ²ÄÎÌ


– Навіщо? Хіба для корів?– Ні! (знову сміється). Для людей. Бо там є утеплена підлога, стіни,кондиціонери. Там зараз виготовляють трикотажні вироби.

У другому корівнику – взуттєвий цех, де працює до 20 працівників.Усіх прошу, інколи примушую працювати легально.

– Звідки гроші взяли на ті ремонти?– У фонді розвитку місцевого самоврядування. П’ять років беру постійну участь і агітую інших до участі у конкурсах. Три роки поспільстаю переможцем! Навіть грамотою нагородили за це.

– Що це за конкурси? – Конкурси проектів. Перший мій проект стосувався вдосконаленняметодики виховання дітей у дошкільній установі. Другий (такого ж рівня) – з медичного обслуговування населення. Тоді я отримав 100 тис. грн. з фонду, 70 тис. грн. нам виділили з місцевого бюджету. За ці кошти зробили капітальний ремонт сільської амбулаторії. Тепер там є гаряча вода, денний стаціонар. Третій проект – "Створення податкової бази на селі – гарантія успіш-ного розвитку інфраструктури села". Суть проекту досить проста. У нашому селі є тваринницька ферма, яка не працює. Така, мабуть, у багатьох селах залишилась. Тобто, частина приміщень стояла незадіяна, територія занедбана. Що треба було зробити?Треба було зробити цю територію привабливою! Для цього ми відновили на фермі електропостачання, провели телефонну лінію.І вона стала привабливою.

– За які кошти роботу виконали?– Частину приміщень займали підприємці. Вони стали нашими партнерами у проекті. Внесли частину своїх коштів на благоустрій. Проклали асфальт, провели телефон, газифікували ту територію. Як результат – протягом 3 років відкрилося три напрямки: цех з виробництва миючих засобів, цех з виготовлення тротуарноїплитки та цех з пошиття взуття. Умова для всіх була лише одна – створення робочих місць.

– Як знайшли підприємців?– Ми виробили методику конкурсу між підприємцями на кращу бізнесову пропозицію. Ось наприклад: перевели школу на газ, і залишилось порожнє приміщення котельні. Оголошуємо конкурс під назвою "Продається приміщення на конкурсній основі. Просимо подати заявки". Бажаючих виявилося чимало. Один підприємець пропонує склад влаштувати, інший – холодильник. А ми з депутатами міркуємо: де ж більша вигода для села? Аж тутхлопчина просить станцію техобслуговування зробити. Правда, попереджує, що не зробить її за рік чи два, бо коштів треба багато.Але кілька робочих місць створить. Почалися суперечки, кому віддати. Тоді вирішили так: проводимо таємне голосування, щоб не було проблем! 15 бюлетенів розподілилися наступним чином:8 – за механіка, 4 – за склад і 2 – за холодильник. Оце вам і уся методика! Як результат – на сьогоднішній день наш бюджет складає 1млн. 300 тис. Із них 600-700 тис. – це власні доходи.

– За рахунок чого ще збільшуєте податкову базу?– Збільшили в минулому році нормативно-грошову оцінку землі.Маємо додатково ще 100 тис. надходжень до бюджету. Крім того, намагаємось оформити ті земельні ділянки, які зайняті під об’єктами інфраструктури спільного користування. Джерела надходження коштів до бюджету різні. Треба тільки помізкувати та підійти до своєї роботи з господарською винахідливістю.

Ми ще довго розмовляли. Іван Ілліч показував, як за ті заробленікошти відновили сільську амбулаторію. Не без гордості провів до відремонтованого дитячого садка, де познайомив зі своєю онукою. А на завершення розказав і показав, яку будує школу. Стара затіснадля школярів, яких щороку стає все більше й більше у селі. 1 вересня 2013 року ці щасливі сільські діти сядуть за парти новоїшколи с. Горішні Шерівці, що на Буковині. <VASSR

Ì²ÑÖÅÂÅ ÑÀÌÎÂÐßÄÓÂÀÍÍßÌ²ÑÖÅÂÅ ÑÀÌÎÂÐßÄÓÂÀÍÍß


Проблеми Перечинського району неможна зрівняти з проблемами Рахівського,а Ужгородського району зі Свалявським.Так історично склалось, що на територіїобласті проживають різні національності.Область у нас маленька, але життєвийустрій дуже різний. Деколи до смішногодоходить. Політичні агітатори спілкуютьсяз виборцями, а ті просто не реагують, бо української мови не розуміють. Тому й питань не ставлять. От вам і самоврядування. Проте найбільша проблема, на мою думку, в іншому.

Весь промисловий потенціал області базується в містах. Аграрний сектор представлений 222 агроформуваннями(приватна власність і оренда), які мають у користуванні 87,8 тис.га с/г угідь.Селянські господарства, яких налічується 1 453, використовують 11,3 тис.га землі. Інфраструктура аграрного ринку представлена в області 5 агроторговимидомами, функціонує 11 аукціонів живої

худоби, 14 виставок-ярмарків, 29 оптово-продовольчих ринків, 102 заготівельнихпункти, 4 обслуговуючих кооперативи, 26 аграрних формувань. Проте люди у гірських селах не мають роботи, їдуть за кордон і не повертаються.

Частина земель гірських регіонів (особливорозпайована земля) практично не викори-стовується. І не буде використовуватись,якщо не змінити її цільове призначення. Колгоспи, у свій час, теж на ній нічого не сіяли– це було економічно не вигідно.На цій землі нічого не родить. Ще і рельєф унеї такий, що цю землю просто не можливообробити. Тому можна вважати, що площі,які розділили між людьми, існують тільки напаперах. Так, селяни отримали паї, але обро-бити свою землю просто не в змозі. З іншого

боку, за європейськими законами, нераціо-нальне використання ділянки дає можли-вість повернути її в державу. Але якщо вона є

в приватній власності, то виникає проблема. Без рішення суду цього зробити не можна.

Крім того, у більшості населення "на руках" державні акти старого зразку. А переоформлення документів на землювимагає відповідних коштів, яких у пенсіонерів (це більшість з тих, хто залишився у гірських селах,) немає. Требазмусити тих стареньких людей піти й зробити кадастрові номери. Я думаю, щовони цього робити не будуть. "Росли тутберізки, нехай собі ростуть і далі, дітям успадок ця земля лишиться", – кажуть вони.

До речі, під час обговорення проблеми по впровадженню в Україні ринку земель,від Закарпаття надійшло аж 84 пропозиції.На жаль, жодну з них не врахували.

Я переконаний, що Закон України "Про гірські території" у такій редакції, як є, треба скасувати.

Іван Дрогобецький – Полянський сільський голова. – Член правління Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад.

Êîðäîíè Çàêàðïàòñüêî¿ îáëàñò³Ïîëüùà – ï³âí³÷íèé çàõ³ä (Âåëèêî – Áåðåçíÿíñüêèé ðàéîí), 33 êì.Ðåñïóáë³êà Ïîëüùà íå ìàº æîäíèõ òåðèòîð³àëüíèõ ïðåòåíç³é. Ñëîâà÷÷èíà – çàõ³ä (Óæãîðîäñüêèé, Ïåðå÷èíñüêèé ðàéîíè), ïðîòÿæ-í³ñòü êîðäîíó 98 êì. Ñëîâàöüêà ðåñïóáë³êà ìàº ãåîïîë³òè÷íèé ³íòåðåñäî Çàêàðïàòòÿ çà ïåð³îä 1918-1939 ðîê³â. Óãîðùèíà – ï³âäåíü (Áåðåãiâñüêèé, Óæãîðîäñüêèé, Âèíîãðàä³âñüêèéðàéîíè), ïðîòÿæí³ñòü êîðäîíó 135 êì. ²íòåðåñè Óãîðñüêî¿ ðåñïóáë³êè:Çàêàðïàòòÿ ïîíàä 600 ðîê³â íàëåæàëî Óãîðùèí³, à òàêîæ òóò êîìïàêòíî ïðîæèâàº óãîðñüêîìîâíå íàñåëåííÿ. Ðóìóíiÿ – ï³âäåííèé ñõ³ä (Ðàõ³âñüêèé, Òÿ÷³âñüêèé, Õóñòñüêèé ðàéîíè), ïðîòÿæí³ñòü êîðäîíó 190 êì. Ðåñïóáë³êà Ðóìóí³ÿ ìàº ³íòåðåñäî Ñîëîòâèíñüêîãî ðåã³îíó, äå êîìïàêòíî ïðîæèâàþòü ðóìóíè. Óêðà¿íà – ï³âí³÷, ï³âí³÷íèé ñõ³ä (Âåëèêî-Áåðåçíÿíñüêèé, Âîëîâåöüêèé, Ì³æã³ðñüêèé, Òÿ÷³âñüêèé, Ðàõ³âñüêèé ðàéîíè). Àäì³í³ñòðàòèâíà ìåæà ç Ëüâ³âñüêîþ îáëàñòþ (85 êì) òà ²âàíî-Ôðàíê³âñüêîþ îáëàñòþ (180 êì).

ß ââàæàþ, ùî ²âàíî-Ôðàíê³âñüê³é, Çàêàðïàòñüê³é ³ ÷àñòèí³ ×åðí³âåöüêî¿ îáëàñò³, äå º ã³ðñüê³ ðåã³îíè, òðåáà, îäíîçíà÷íî íàäàòè

äîçâ³ë íà çì³íó ö³ëüîâîãî ïðèçíà÷åííÿ çåìë³ ç ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêîãîíà ðåêðåàö³éíå. Öå äàñòü çìîãó îäåðæàòè âåëèêèé çèñê äëÿ ãðîìàäè.

ÏÐÎÁËÅÌÀ

ÑÀÌÎÂÐßÄÓÂÀÍÍß Â ÇÀÊÀÐÏÀÒÒ²: Á²ËÜØÅ ÇÀÏÈÒÀÍÜ, Í²Æ Â²ÄÏÎÂ²ÄÅÉ

Закарпаття – унікальний край. Такої області не знайдете в світі. Тут проживає 1 млн. 160 тис. населення, 120 національностей. У сусідніх селах розмовляють різними мовами. Майже в кожному населеному пункті свій життєвий устрій, свої звичаї.Тому і самоврядування тут особливе.

Наталія Ключник



ÏÐÎÁËÅÌÀ

Âñåóêðà¿íñüêà àñîö³àö³ÿ ñ³ëüñüêèõ òà ñåëèùíèõ ðàä 15

Необхідний новий закон, який врегулює економічні і соціальніаспекти гірських територій. У першу чергу треба звернути увагу наекономічну складову – стимулювати тих, хто відкриває підприємствов гірській місцевості,створює робочі місця.

На сьогоднішній день "затягти" підприємця "в гори" практично не можливо, бо в гірських селах він має платити на 25% більше заробітної платні, що автоматично збільшує на нього податковийтиск. Тому навіщо підприємцю туди їхати? Він з більшим успіхомбуде організовувати свій бізнес у місті.

Окрім цього, природно – кліматичні умови Закарпаття не гарантуютьпідприємцю сталих фінансових результатів. У нашій державі це не враховується, хоча позитивний досвід вирішення цього питання є,наприклад, у тієї ж Угорщини. Так, угорський підприємець на рік уперед анонсує свій можливий прибуток. При цьому, якщо природніумови поточного року завадили йому отримати запланований дохід,він може розраховувати на підтримку держави. Наведу приклад. Середньо – статистичний підприємець, створивши близько 70 робочих місць у гірській місцевості, взимку обслуговує гірсько –лижний курорт, а влітку випасає худобу та займається виробництвомсиру. При цьому, якщо під час його роботи буде звільнено хоча б одного робітника, – дотації від держави він не одержить! Більш того,державні органи допомагають підприємцю планувати свою роботу,вони контролюють увесь процес діяльності підприємства та, в разінеобхідності, сприяють отриманню фінансової допомоги. Такимчином, угорські селяни не мають потреби їхати на роботу в міста. В них вона (робота) і вдома є.

У нас теж існують державні дотації для людей, які проживають у гірській місцевості. Але додаткові кошти спрямовуються зовсім на інше – більшість грошей іде на виплату пенсій. Це начебто непогано, але слід враховувати, що до тих пенсіонерів, які від діда –прадіда живуть у своїх хатинках, додаються ще 20-30% людей пенсійного віку, які там тільки прописані, а проживають зовсім вінших місцях. Це бувші міліціонери, прокурори і т.д., які одержують до своєї пенсії так званий гірський коефіцієнт. Тому і виходить так, що 20 "гірських" пенсіонерів разом отримують майже стільки,скільки один приїжджий прокурор.

В цілому здається, що в область надходять значні кошти, а насправді тутлюди не живуть і радіють, а радіють, що живуть. Ці питання болючі і по-требують негайного вирішення. А скільки їх ще…<VASSR

Державна служба статистики інформує щодо розподілу насе-лення за рідною мовою в трьох селах Сторожинецького районунаступним чином: у селі Нижні Петрівці рідною мовою вва-жають румунську 95,7% селян, у Верхніх Петрівцях – 94,71%, а уЧудей – 82,07%. Але у більшості румуномовних сіл остаточні рішення щодо ви-знання румунської мови як регіональної так і не прийняли, бокажуть, що у новаціях бачать лише додаткові витрати, притому,для більшості громадян румунська і так є рідною. Крім того, як показує практика, голови сільрад у своєї більшостіне володіють румунською мовою, тому не мають можливостіздійснювати переклад.

От що про це каже сільський голова села Тарасівці на Новосе-личчині Сергій Тігу, де румунською спілкується 95% населення.– Насправді, це дуже слизьке питання. По-перше, впровад-ження регіональної мови вимагатиме чимало коштів. І не лишез бюджету. До прикладу, власникам магазинчиків потрібнобуде зробити вивіски на двох мовах, подавати звітність. Хібаможу змусити їх до цього? Та й навіщо, якщо зараз ми можемовільно спілкуватися румунською, вести нею внутрішню доку-ментацію, а в школах навчання і зараз ведуть двома мовами.

Зараз є чимало проблем, які негайно потребують грошей: це іремонт клубу, який вже розвалюється, і спортзали, у якій стеляось-ось впаде на дитячі голови. Якби у села було навіть 20 тисяч гривень, то чи потрібно витрачати їх на нові покажчики з назвами вулиць румунською мовою, замість того,щоб здійснити якісь соціальні проекти.

ÐÅÃ²ÎÍÀËÜÍÀ ÌÎÂÀÇÀÉÂ² ÂÈÒÐÀÒÈ ×È ÍÅÎÁÕ²ÄÍ²ÑÒÜ

У румуномовних селах Закарпаття голови сільрад ініціюють надання румунській мові статусу регіональної, але...

VASSR



ÏÎÇÈÖ²ß

Перша письмова згадка про Підкамінь датується 1441 роком. Учені пов'язуютьназву селища з легендарним 16‐ти‐ метровим каменем, який зберігся донаших днів.

Колись на камені був спорудженийдвох'ярусний монастир і церква зі сторожовою баштою. Дотепер на вершині кварцового піщанику збереглися ями дляритуальних поховань, а збоку – залишкидревнього кладовища начебто з мальтій‐ськими хрестами.

Михайло Чумак: "Хто сюди тільки не приїжджав подивитися на камінь та похо‐вання – і українські дослідники, і польські,і звичайні туристи… Багато хто. Полякивважають це поховання своїм, представ‐ники українського козацтва – своїм… Але ніхто достеменно не знає, чиє воно…

Опікуємося ним, слідкуємо за станом, бо цевже не чиєсь там, а наше, підкам' янське…"

У західній стороні каменя – ніша у формістилізованого серця, яка, як вважаютьучені, могла використовуватися дляритуалів язичників. Неподалік від каменяархеологами були знайдені фрагменти посуду, який належить періоду висоцькоїкультури ранньозалізного часу (XI‐VII сто‐ліття до н. е.) і періоду Галицько‐Волинсь‐кого князівства (XI‐XIII століття).

Навпроти каменя, на горбі, – колишнійримо‐католицький домініканський монастир Пресвятої Богородиці, ХрестаГосподнього, Апостолів Петра і Павла івсіх Святих. Нині — монастир ПоходженняДерева Хреста Господнього. Заснувалийого в 1234 році київські ченці.

"Німці не торкнулися його стін у 1941,бо, за легендою, тут, неподалік, вилікувався від якоїсь складної хвороби свого часу Гітлер. Проте, щоне зробили німці, зробила радянськавлада. Ні, вона його навмисне не руй‐нувала, вона просто нічого не зробиладля того, щоб зберегти".

У 1939 році Підкамінь отримав статусселища і став районним центром. З того часу історія його пішла іншимшляхом. А з 1998 р, коли селищним головою став Михайло Чумак, розпоча‐лося друге народження смт Підкамінь.

– Михайло Михайловичу, як у Вас вирішується проблема безробіття –найактуальніше сьогодні для Українипитання… Містечко невеличке, зрозу‐міло, що робочих місць не вистачає…– На території нашої селищної ради розташовані дві школи – загально‐освітня та інтернат для дітей з вадамислуху. Зрозуміло, що в цих закладахпрацюють переважно жінки. У звичай‐ній середній школі – більше 70 педаго‐гів, в інтернаті – понад 100 чоловік. Крімзакладів освіти, у Підкамені функціо‐

нують два лісництва, споживче товариство,яке займається торгівлею, відділення Укртелекому, відділення БродівськогоРЕМу, газового господарства. Чимало приватних підприємців започаткували свійбізнес, а значить, створили робочі місця.

– У вас усе так гарно виглядає…– Та що ви! Проблем багато! Безробіття,вода, тепло, дороги, каналізація, вивізсміття – труднощі малих міст скрізь одна‐кові. Малому місту з державного бюджетуі гроші малі. Та й не просимо ми нічогоособливого, бо звикли долати труднощісамотужки. Важко тільки залучати потужних інвесторів. А без вирішення цієї проблеми складно вирішити проблеми комунальної сфери. Однак ось у чому парадокс – дивно, але саме маленькі містачасто стають прикладами для інших уплані народження та реалізації ідей.

ÂÅËÈÊ² ÏÐÎÁËÅÌÈ ÌÀËÈÕ Ì²ÑÒ

Як ви гадаєте, чим може здивувати журналіста звичайне українське містечко? Мені здавалося, що нічим. Проте декілька хвилин бесіди з надзвичайно доброзичливим та гостинним селищним головою смт Підкамінь, що на Львівщині, примусили мене змінити ставлення як до самого предмету розмови, так і до місцевих краєвидів.

Олена Бохан

Михайло Чумак – Селищний голова смт Підкамінь.– Член правління Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, голова Львівського регіонального відділення. ñìò Ï³äêàì³íü

Ñòðóêòóðà: Ï³äêàì³íü – ñìò Áðî-ä³âñüêîãî ðàéîíó Ëüâ³âñüêî¿ îáëà-ñò³, ðàéîííèé öåíòð Ï³äêàì³íñüêî¿ñåëèùíî¿ ðàäè.Îá'ºêòè ³íôðàñòðóêòóðè: ÇÎØ ²-²²²ñò., áóäèíîê êóëüòóðè, ìóçè÷íà êîëà,ë³êàðíÿ, â³ää³ëåííÿ çâ’ÿçêó òà ³í.Íàñåëåíèé ïóíêò ãàçèô³êîâàíî.Ãåîãðàô³÷íå ïîëîæåííÿ:Òåðèòîð³ÿ Ï³äêàì³íñüêî¿ ñåëèùíî¿ðàäè çíàõîäèòüñÿ ó ï³âäåíí³é ÷àñòèí³ Áðîä³âñüêîãî ðàéîíó. Â³ä ñìò Ï³äêàì³íü äî ì. Áðîäè –25 êì., à äî ì. Òåðíîï³ëü – 60 êì.Òåðèòîð³ÿ: 2432 ãà Íàñåëåíí: 2300 îñ³á, ç íèõ1500 ïðàöåçäàòíèõ. Ê³ëüê³ñòü ïðàöþþ÷èõ – ïîíàä 700÷îëîâ³ê.



Органи державної влади прислухо‐вуються до думок селищних голів? – Так. Особливо в останні два роки. Ми організовуємо зустрічі, наприклад, натему утримання доріг чи створення полігону твердих відходів. Там й обгово‐рюємо проблему: які зобов'язання мають державні структури, яку допомогу селищаі містечка можуть отримати і що можна зробити самотужки. Колись від одногоз моїх колег я почув цікаву фразу, яка повністю висвітлює проблеми малих містУкраїни: "Великі міста мають великі про‐блеми, а малі міста – величезні проблеми".І це абсолютна правда. Чому? Тому що великі міста мають великі можливості – уних інший бюджет, інші правові відносини.В містечках на кшталт нашого, наприклад,суттєвим питанням є вирішення проблемиквартирної плати. Поясню: якщо Львів чиКиїв, приміром, мають величезну кількістьбудинків, а відтак і загальна сума кварт‐плат є також дуже великою, то в селищахміського типу сума, яку отримують кому‐нальники від сплати мешканцями, не дозволяє утримувати навіть мінімальнийштат обслуговуючого персоналу. А проблема каналізації?! А вивіз сміття! Державних програм, які б допомогли наму розв’язанні цих проблем, або не існує,або вони несуттєві. А проблема доріг!?Яку я, до речі, вважаю зараз для Підка‐меня однією з найважливіших.

Від недорозвиненості місцевого самовря‐дування потерпають усі без винятку міста

України. Що вже казати про українськесело… На відміну від великих міст, якімають хоч якісь можливості для вирішення своїх місцевих питань, маліміста та села повністю залежать від влади,у тому числі й районної.

В Україні давно утворилася ситуація, колиобраними представниками місцевих громад фактично керують керівники район‐них державних адміністрацій. Зазвичайкерівництво району розпоряджається коштами в ручному режимі, керуючисьпринципом прихильності до того чи іншого мера. Отже, від симпатій чи анти‐патій районної влади залежить товщинафінансового струмочка, що тече в маліміста і села України. Tож поки що говорити про сталий розвиток українсь‐кого самоврядування ой як зарано.

І все одно – життя не стоїть на місці. Вирує воно і в Підкамені.

Підкамінська селищна рада у 2003‐2005рр.стала переможцем, а у 2006 р. посіладруге місце у Всеукраїнському конкурсі"Населений пункт найкращого благо‐устрою і підтримки громадського по‐рядку".

Завдяки зусиллям селищного голови закошти державного бюджету завершеногазифікацію Підкаменя та села Стрехалю‐ків, створено комунальну службу і жит‐лово‐комунальне підприємство селищної

ради, проведено реконструкцію центральної площі містечка, відновленовуличне освітлення, газифіковано ФАП уселищі Паньківці, газифіковано котельню,яка постачає газ до бюджетних установ.

За ініціативи Михайла Чумака з 2001 р. започатковано День селища, затвердженогерб і прапор громади, оголошено конкурс на кращий вишиваний випускнийкостюм. Михайло Чумак став ініціаторомпроведення першого Всеукраїнського фестивалю мистецтв "Мелодії Підкаменя".З 2007 р. щороку проводиться етнофести‐валь, який за останній час набув статусуміжнародного.

На свою роботу на посаді селищного го‐лови Михайло Чумак дивиться доволі кри‐тично. Бачить і позитив, і недоліки, протевпевнений – дорогу здолає той, хто іде.

"Працюємо. Цим і живемо. Загалом, зви‐чайно, нам нелегко. Але просто бідкатисясьогодні на брак кошів – відсталий підхід,вчорашній день… Грошей завжди буде замало, бо хочеться зробити і те, й інше…

Важливо бачити перспективу, подумати,не лише, де взяти кошти на сьогоднішніпотреби, а що зробити вже зараз, кого долучити, щоб тих коштів наступного рокустало більше. Tож завдання сучасного селищного голови – мати план дій, стратегію розвитку підпорядкованої йомутериторії". <VASSR

ÏÎÇÈÖ²ß



ÂÀÆËÈÂÎ

18

Село Підгір’я Богородчанського районуІвано-Франківської області – одне з типових сіл України. Воно, як і більшістьподібних сільських територій, не може повноцінно розвиватися, бо має частководотаційний бюджет. Є ферма, де вирощують індиків, кілька лісопильних

малих підприємств, існує невеличке виробництво бруківки. Цілком зрозуміло,що цього зовсім недостатньо для повноцінного розвитку села. Резервом ісвоєрідною цукеркою для інвесторів є невеликий земельний запас. Про це красномовно говорить офіційний документ – Генеральний план села Підгір’я. Правильно розпорядитися цим ресурсом, аби був зиск для громади, – завдання для сільської ради не просте. І не тільки через неузгодженість, а часом

і суперечливість законодавчих норм у земельних питаннях. Використати найбільш ефективно земельний ресурсгромади не можливо і через те, що спробисільських голів залучити в село більш-менш цікавих та потужних інвесторів миттєво потрапляють під "приціл" право-охоронних органів. Як приклад – історія,що сталася з Романом Роспопою, сільським головою села Підгір’я.

Õðîí³êà ïîä³é

Якось до сільської ради завітав потенційнийінвестор (редакції відомі його прізвище та ініціали) з пропозицією створити на території села гольф-клуб. Голова сільської ради, як енергійний чоловік, розпочав вивчати це питання.

Слід сказати, що у кожному українськомуселі є багато нагальних потреб, які потребують фінансування, і Підгір’я – не виняток. Так, Роман Ярославович ще упопередній каденції розпочав будівництводитячого садка та ремонт сільської ради.Але серед першочергових завдань голови та його команди була реставрація старовинного приміщення (нині пошти),яке збудоване було ще за часів Австрії,літнього павільйону біля дитячого садка,пам’ятника загиблим воїнам ВВВ.

Терміново необхідно було вирішувати про-блему вуличного освітлення. На все це були потрібні кошти, котрих у бюджеті села не вистачало. Окрім того, голова мріяв про нові соціальні об’єкти,такі, як басейн, спортивний комплекс для дітей. Тож для територіальної громади, безумовно, цікавою виглядалаперспектива запропонованих інвестицій.Лишень треба було прийняти відповідні рішення на сесії та виробити проектну документацію на землю. Так і зробили.

Під час підготовки документів виявилося,що ділянка в 10 га, яка так зацікавила майбутнього інвестора, одночасно знаходиться як в межах сільської ради (такпринаймні зазначено в Генеральномуплані), так і в межах району. Пішов голова

ÑÒÀËÈ ÍÀ ÇÀÕÈÑÒ Ñ²ËÜÑÜÊÎÃÎ ÃÎËÎÂÈ

Стосовно сільського голови с. Підгір’я, що на Богородчанщині Івано-Франківської областіпорушена кримінальна справа за ч.3 ст. 368 КК України – вимагання хабара. Півроку доводить свою невинність у суді Роман Роспопа. Члени Івано-Франківського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад переконані, що ця справа сфабрикована. Вони стали на захист свого колеги.

Наталія Ключник

Â Óêðà¿í³ 44 òèñ. ëþäåé – äåðæàâí³ ñëóæáîâö³ ñ³ëüñüêèõ ðàä, ÿê³ â áóäü – ÿêèé ìîìåíò ìîæóòü ïîòðàïèòè ï³ä ïðåñ ô³ñêàëüíèõ

òà ïðàâîîõîðîííèõ îðãàí³â âëàäè. Íàéá³ëüø íåçàõèùåíà êàòåãîð³ÿ –ñ³ëüñüê³ ãîëîâè, ñåêðåòàð³ ñ³ëüñüêèõ ðàä òà çåìëåâïîðÿäíèêè.

Роман Роспопа– Сільський голова села Підгір’я Богородчанського району Івано-Франківської області.– Член Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад.



з землевпорядником по інстанціях та покабінетах виясняти, як так сталосяі що йому робити в такій ситуації. А поручй "інвестор", який, ніби від щирого серця,пропонував то в одному, то в другому кабі-неті "дати на лапу" для прискореннясправи. Голова не зважав на перепони івперто шукав рішення проблеми.

Консультувався із районною владою, чи тіне заперечують розміщення у його селігольф-клубу, проводив попередні обміриділянки… Не знав він тоді, що то булахитро спланована операція. Як показав час, ніхто й не збирався будувати в селі нія-кий гольф-клуб.

Якось по обіді Роcпопа повернувся досвого, завжди відчиненого, кабінету і поба-чив там акваріум. Спочатку здивувався, апотім попросив віднести його до дитячогосадка або до школи. Тут з’являється наш"інвестор", і не з порожніми руками, а змогоричем. Каже, що акваріум – це пода-рунок голові, і не треба його нікуди відда-вати, а слід залишити собі, а це діло –"обмити". Слово – за слово, а потім усе –як у тумані…

Коли ж Роспопа прийшов до тями, то на-вколо нього вже стояли правоохоронці, настолі лежали якісь гроші і звідусіль лунало:"хабар!" До речі, що було в тому могоричі –невідомо, так як пляшку з-під напою так іне знайшли…

"Êðó÷ó, âåð÷ó – çàïëóòàòè õî÷ó"

Усе, що відбулось у Підгір’ї, викликає ба-гато питань та міркувань. Схоже на те, щохтось дуже ретельно вивчив ситуацію уселі. Так цей "хтось" знав про двоякий ста-

тус обраної землі, знав, що Роман Роспопавсією душею вболіває за Підгір’я, тому ско-ріше всього "клюне" на пропозицію збуду-вати гольф-клуб. Як і знав про те, що всільраді немає юриста, який би допомігрозібратись у ситуації. Дуже дивним виглядає і той факт, що ніхтоне бачив, як Роспопа брав того хабара, бопоняті, привезені чомусь із сусіднього села

(люди чесні, але схильні до вживання ал-когольних напоїв), бачили перед собоюлише чоловіка в неадекватному стані, якийсидів за столом, перед ним лежалі гроші –38 000 грн. Ось і все. Більше того, ті ж по-няті підписали аж три протоколи, а віддвох, уже у суді, відмовилися. Як гово-риться: "Без коментарів…"

Поки з’ясовуються обставини справи, сіль-ські голови Богородчанського району звер-нулися до суду з клопотанням змінити мірузапобіжного заходу утримання "під вартою"на "взяття на поруки". Вони вірять у чесністьсвого колеги, бо знають його багато років.

А поки підгірський сільський голова знахо-диться у слідчому ізоляторі, позивач на судне з’являється. Люди ж у селі кажуть: "Насту-пив голова на чийсь мозоль, от його й вирі-шили прибрати". А, може, причина віншому? Чекаємо, що скаже суд.

ÂÀÆËÈÂÎ

Âñåóêðà¿íñüêà àñîö³àö³ÿ ñ³ëüñüêèõ òà ñåëèùíèõ ðàä VASSR 19VASSR 19

Ëèñòà äî ñóäó ïðî çì³íó çàïîá³æíîãî çàõîäó óòðèìàííÿ "ï³ä âàðòîþ" íà "âçÿòòÿ íà ïîðóêè" ï³äïèñàëè âñ³ ñ³ëüñüê³

ãîëîâè Áîãîðîä÷àíñüêîãî ðàéîíó. Öüîãî ëèñòà ï³äòðèìàëà ²âàíî-Ôðàíê³âñüêà îáëàñíà àñîö³àö³ÿ ñ³ëüñüêèõ òà ñåëèùíèõ ðàä

³ Âñåóêðà¿íñüêà àñîö³àö³ÿ ñ³ëüñüêèõ òà ñåëèùíèõ ðàä.

Ñåëî Ï³äã³ð’ÿ Áîãîðîä÷àíñüêîãî ðàéîíó ²âàíî-Ôðàíê³âñüêî¿ îáëàñò³

Íàñåëåííÿ – áëèçüêî 3 òèñ. ÷îëîâ³ê.Íà òåðèòîð³¿ ñåëà ðîçòàøîâàíî 889 áóäèíê³â òà 903 ãîñïîäàðñòâà.Ó ñåë³ º øêîëà, áóäèíîê êóëüòóðè, ÔÀÏ.



ÂÀÆËÈÂÎ

Іван Мосюк, сільський голова с. Старуня Богородчанського району, голова Івано-Франківського обласного,регіонального відділення ВАССР.

– Я можу стверджувати, що практичнокожний сільський голова на Богородчан-щині знаходиться "під прицілом" силовихструктур, у котрих, на мою думку, є за-вдання знайти якийсь компромат на них.Та історія з Романом Роспопою, людиною,яка не один рік пропрацювала сільськимголовою, має величезний досвід, не бай-дужа до долі свого села і готова боротися,щоб воно жило і процвітало, на жаль, не євинятком.Щось подібне було і зі мною. За три літримолока, працівники спецпідрозділу Івано-Франківської області близько піврокуне давали сільраді спокійно працювати,відшуковуючи прояви корупції та нане-сенню збитків державі.

Більш того, подібні випадки були і в іншихголів. Службовці шукають приводу, щобпоказати свою роботу. "Тренуються" насекретарях сільських рад, землевпорядни-ках і сільських головах.

Провокації влаштовують таким чином:йдуть в сільраду під виглядом підприємців,хочуть заготовляти металобрухт чи просятьдати маленький ставочок для вирощу-вання риби. Сільський голова ще не збаг-нув, у чому суть, рота не розкрив, а ті вжепхають хабар.

Використовуються різні лазівки. Наприк-лад, скотомогильники. Згідно з законом,такі об’єкти повинні бути огороджені кількаметровим парканом. А коштів на цене виділяється. Не зробив – порушення, а зробити немає за що – теж порушення.Чи, наприклад, треба зробити сміттєзва-лище. А де взяти на це кошти, якщо бюджет дотаційний?

Звернувшись до будь-якого працівникаправоохоронних органів, чуємо відповідь:"Ми не знаємо, як вам допомогти, алезнаємо, як вас покарати".

Це дуже дивно, адже ми живемо у право-вій, європейській державі, де правоохо-ронні органи, замість того, щобпопередити, застерегти від не правовоговчинку, чекають, поки цей вчинок ста-неться, а потім зараховують собі показ-ники по розкриттю справ. Виглядає так,ніби їм однаково, що буде з цією люди-ною, що буде з її сім’єю, головне – одер-жати "галочку", щоб дістати чергове звання. А чому жоден працівник фіскальних орга-нів не попередить при складанні бюджету,що десь там є порушення? Сидять і че-кають, як би хто помилився.

А скільки можна "колупатись" у землі? З 2005 року майже щомісяця прокуратура,працівники міліції вимагають надати пере-лік орендованих ділянок і з земель запасу.Намагаються контролювати, хто і що взяв, ідля яких цілей. Натомість жодної реакціїна наші звернення відповідно до "особли-вих" людей, які десятками років не платятьподатки за орендовану землю, немає.Були просто резонансні випадки: людиназахопила приміщення, земельну ділянку.Сільський голова звертається по допомогудо правоохоронних органів – ніякого результату. Кажуть: "Криміналу немає!".

Я впевнений – у сільських радах повиннібути юристи. В багатьох випадках, якщопорушення і є, то вони відбуваються тількичерез те, що сільський голова просто не-компетентний у юридичних питаннях, боголовує вперше. Адже громада обираєперш за все людину, якій довіряє, а не ту,що закінчила фаховий заклад. Розібратисьу низці законів і постанов, які написані так,що й юристові важко збагнути, що там і дочого, колишній аграрій чи вчитель простоне в змозі. Ось і виходить, що з такою сіль-ською радою можна робити все, що за-вгодно: налякати, заплутати, "підставити",замовити… Нам залишається одне, і багато сільськихголів на Івано-Франківщині це вже зрозу-міли: тільки разом ми зможемо відстою-вати свої інтереси! Будемо боятися сказатиправду – ніхто нас не захистить!

Ми сподіваємося, що до нас прислу-хаються, бо Роман Ярославович – людиначесна та порядна, з великим досвідом ро-боти. Йому немає потреби ухилятися відсуду, від дачі показань. Підгір’я – це йогодім, тут живе його родина: дружина, 4дітей, старенька мати, онук.

Віктор Рудько – сільський голова Ма-нявської сільської ради Богородчанськогорайону

Роман Роспопа – людина, яка заслуговуєна повагу, людина, яку обрали люди, якавесь час відстоювала інтереси громади,чесна та правдива. Тому я без вагань ставпоручителем Романа Ярославовича. Що там насправді сталося, має з’ясуватисуд. Проте, вже після опитування свідківможна зрозуміти, що в цій справі більшепитань, ніж відповідей, і все це дуже схожена замовлення. Ходять чутки, що одним із мотивів такогоможливого замовлення стала відмова Романа Роспопи дати дозвіл на діяльність уселі асфальтного заводу. Інші схиляютьсядо думки, що можливим мотивом стали тісамі 10 га землі під гольф-клуб. Адже після

прийняття Земельного Кодексу саме землявиявилася найбільшою проблемою длясільських голів та секретарів. Є терито-ріальна громада, яка має свою землю, алерозпоряджатися нею не може. У випадку з Роспопою виникла документальна не-узгодженість, коли за Генеральним планомземля знаходиться в межах населеногопункту, а за відомостями управління земельних ресурсів ця ділянка належить доземель запасу Богородчанського району. Уцьому спірному питанні винним став сіль-ський голова. А в цілому вся ця історія, щосталася з Роспопою, ще раз показала: насьогоднішній день сільські голови в Українізовсім не захищені. Звичайно, що пооди-нокі випадки зловживань з боку сільськихголів, сільських рад існують – ніхто не заперечує, але, в цілому, громада коруп-ціонерів не обирає! <VASSR

Ãðîìàäà ñåëà êîðóïö³îíåð³â íå îáèðàº!

×àñ ïðèïèíèòè öüêóâàííÿ ñ³ëüñüêèõ ãîë³â



– Роботу у складі Національного Конгресуорганів місцевого самоврядування мирозцінюємо як велику відповідальністьперед усією системою місцевого самовря‐дування України.

За час головування на сесіях КонгресуВсеукраїнська асоціація сільських та се‐лищних рад ініціювала пожвавлення ор‐ганізаційної роботи Конгресу, намагаласястворити умови для забезпечення спіль‐ної діяльності асоціацій, вироблення єди‐ної позиції, спрямованої на формуваннядержавної регіональної політики, удоско‐налення територіальної організаціївлади", – так прокоментував повнова‐ження ВАССР у Конгресі Микола Фур‐сенко.

На сьогодні асоціації органів місцевого са‐моврядування (ОМС) в першу чергу об’єд‐нують проблемні питання земельногозаконодавства, соціального та сталогорозвитку територій, зміцнення їх еконо‐мічної бази. Сотні дзвінків з регіонів вима‐гають негайного реагування на останні

зміни до законодавства стосовно держав‐ної мови, земельних питань тощо.

"Нам потрібні узгоджені рішення між ор‐ганами місцевого самоврядування, міжасоціаціями по всіх питаннях, які тор‐каються життя громад, тоді до нашого го‐лосу змушені будуть дослухалися і Уряд, іПрезидент, і Верховна рада", – перекона‐ний Президент української асоціації районних та обласних рад Сергій Чернов.

Всеукраїнська асоціація сільських та селищ‐них рад ініціювала звернення та особистузустріч з прем’єр‐міністром України Мико‐лою Азаровим щодо бюджетного забезпе‐чення територіальних громад у 2012 році.

Звертаючись до високопосадовця, деле‐гація Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад сконцентрувала увагу набюджетному забезпеченні здійснення по‐вноважень органів місцевого самовряду‐вання сільських територій. Адже в містахзавжди були виконавчі комітети, а в селахі селищах усіма питаннями соціально‐еко‐

номічного розвитку займалися колгоспи.Тож після розвалу колгоспів у сільрадперед сільськими жителями залишилисятільки зобов’язання – фінансові й матері‐альні ресурси для здійснення повнова‐жень зникли.

"Проблемних питань у місцевого само‐врядування безліч. Одне з найважливі‐ших – формування та розподіл бюджетіворганів місцевого самоврядування, особ‐ливо формування бюджетів сільських таселищних рад. Ми не можемо і не маємоправа стояти осторонь, бути байдужимидо цього питання", – такою є спільна пози‐ція членів Конгресу.

Лобіюючи питання органів місцевого са‐моврядування, Конгрес звернувся до ке‐рівників державних органів влади ізапевнив: "Ми – не опозиція державнійвладі , ми – ваші партнери . З розуміннямвідносьтесь до наших звернень і рішень.Спільними зусиллями будемо намагатисяпробудити у суспільстві довіру довлади".<VASSR

Âñåóêðà¿íñüêà àñîö³àö³ÿ îðãàí³âì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ "Àñî-ö³àö³ÿ ì³ñò Óêðà¿íè", Âñåóêðà¿íñüêààñîö³àö³ÿ ñ³ëüñüêèõ òà ñåëèùíèõðàä òà Óêðà¿íñüêà àñîö³àö³ÿ ì³ñöå-âèõ òà ðåã³îíàëüíèõ âëàä ï³äïè-ñàëè óãîäó ïðî ñï³âïðàöþ óôîðìàò³ Íàö³îíàëüíîãî Êîíãðåñóì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ.

Îñíîâíîþ ìåòîþ Êîíãðåñó º çà-áåçïå÷åííÿ ñï³ëüíî¿ ä³ÿëüíîñò³ñòîð³í, ñïðÿìîâàíî¿ íà ôîðìó-âàííÿ äåðæàâíî¿ ðåã³îíàëüíî¿ ïî-ë³òèêè, óäîñêîíàëåííÿòåðèòîð³àëüíî¿ îðãàí³çàö³¿ âëàäè.Ç ñåðåäèíè ãðóäíÿ 2012 ðîêó ïî-âíîâàæåííÿ ãîëîâóâàííÿ íà ñå-ñ³ÿõ Êîíãðåñó ïåðåéøëè äîÀñîö³àö³¿ ì³ñò Óêðà¿íè.

Ï²ÄÑÓÌÊÈ ÐÎÁÎÒÈ

Â ÓÊÐÀ¯Í² Ä²ª ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÈÉ ÊÎÍÃÐÅÑÎÐÃÀÍ²Â Ì²ÑÖÅÂÎÃÎ ÑÀÌÎÂÐßÄÓÂÀÍÍß

У липні 2012 року Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад (ВАССР)взяла головування в Національному конгресі місцевого самоврядування.

Під час підписання документів про передачу головування у Національному Конгресімісцевого самоврядування з липня по грудень 2012 року

Микола Фурсенко – Голова Всеукраїнськоїасоціації сільських та селищних рад

Сергій Чернов – Президент українськоїасоціації районних та обласних рад

Ì²ÑÖÅÂÅ ÑÀÌÎÂÐßÄÓÂÀÍÍßÌ²ÑÖÅÂÅ ÑÀÌÎÂÐßÄÓÂÀÍÍß Â ÄÎÏÎÌÎÃÓ Ñ²ËÜÑÜÊÎÌÓ ÃÎËÎÂ²


Роль та місце сільської, селищної ради в системі місцевого самоврядування характеризується, по-перше, їх природоюяк представницьких органів місцевого самоврядування, по-друге, особливостями здійснення місцевого самоврядування в умовах сільської, селищної територіальної громади.Що стосується першого питання, то наявність представницького органу,що обирається членами територіальної громади, є необхідною ознакою місцевогосамоврядування, а місце представницького органу в системі місцевого самоврядування досить чіткоокреслено в Європейській хартії місцевогосамоврядування, яка віддає їм пріоритетстосовно інших органів місцевого самоврядування: "місцеве самоврядування здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права і які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи" (ст. 3). Це положення Хартії отримало логічнийрозвиток в Законі України "Про місцевесамоврядування в Україні ", який закріплює пріоритетне значення

представницьких органів серед інших органів місцевого самоврядування шляхом встановлення їх виключної компетенції (ст. 26). При цьому, до представницьких органів місцевого самоврядування віднесені сільські, селищні, міські ради – саме вони представляють сільські, селищні, міські громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місце-вого самоврядування, визначені Конститу-

цією та законами України (схема 1).Сільські, селищні ради – це найчисель-ніша група представницьких органів місце-вого самоврядування. Так, в Україні за станом на 01.10.2004 року нараховувалося10279 сільських та 785 селищних рад, якіпредставляють інтереси близько сорокавідсотків населення. Умови їх діяльностіхарактеризуються певною специфікою:• значно нижчим, ніж у містах рівнем

фінансового забезпечення. Для при-кладу, якщо доходи міських бюджетів врозрахунку на душу населення в 2003році становили 400-1200 гривень, то для сільських, селищних бюджетівцей показник не перевищував, як правило, 30-50 гривень;

• практично повною відсутністю інфраструктури, що забезпечує надання житлово-комунальних послугнаселенню;

• складною демографічною ситуацією –більшу частину населення багатьох сілта селищ становлять пенсіонери;

• низьким рівнем кадрового та інформаційного забезпечення.

Загальний склад сільської, селищної радивизначається відповідною радою само-стійно в межах, визначених Законом

України "Про вибори депутатів ВерховноїРади Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (ст.16). При цьому Закон передбачає, що він має становити в адміністративно-територіальних одиницях з чисельністю виборців:• до 3 тисяч – від 16 до 26 депутатів;• до 5 тисяч – від 20 до 30 депутатів;• до 20 тисяч – від 30 до 36 депутатів.Депутати сільських, селищних рад

обираються громадянами України, які належать до відповідних територіальнихгромад, за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних виборчих округах, на які поділяється вся територія села (кількох сіл, жителі яких добровільно об'єдналися у сільськугромаду), селища (ст. 2 Закону України"Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих радта сільських, селищних, міських голів") тана основі закріплених у КонституціїУкраїни (ст. 71) принципів виборчого права– вільних виборів, загального, рівного і прямого виборчого права та таємного голосування.Строк повноважень сільських, селищнихрад – чотири роки. Відповідно до Закону"Про місцеве самоврядування в Україні",(ст.78), повноваження ради можуть бутиприпинені достроково за рішенням місцевого референдуму або ВерховноїРади України у випадках:1. якщо рада прийняла рішення з порушенням Конституції та законівУкраїни, прав і свобод громадян, ігноруючи при цьому вимоги компетентних органів про приведення цих рішень у відповідність до закону;2. якщо сесії ради не проводяться без поважних причин у строки, встановлені законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її компетенції.

ßêà îñíîâíà ôîðìà ðîáîòè ðàäè

Свою роботу сільська, селищна рада проводить у сесійному порядку.Сесія ради складається з пленарних засідань ради, а також засідань її постійних комісій. Перша сесія новообраної сільської, селищної ради скликається відповідноютериторіальною виборчою комісією не пізніш, як через місяць після обрання радиу правомочному складі, її відкриває і ведеголова виборчої комісії. Він інформує радупро підсумки виборів депутатів та сільського, селищного голови і визнання їх повноважень. Виконавчий орган радипопереднього скликання забезпечує депутатів ради нового скликання

ÐÀÄÀ – ÏÐÅÄÑÒÀÂÍÈÖÜÊÈÉ ÎÐÃÀÍ Ñ²ËÜÑÜÊÎ¯, ÑÅËÈÙÍÎ¯ ÒÅÐÈÒÎÐ²ÀËÜÍÎ¯ ÃÐÎÌÀÄÈ

Пряма демократія, як форма здійснення місцевого самоврядування територіальною громадою, має виключно важливе значення з точки зору забезпечення пріоритетного становища територіальної громади в системі місцевого самоврядування. Проте на практиціпереважна більшість питань місцевого значення, віднесених до сфери компетенції місцевогосамоврядування, вирішуються органами місцевого самоврядування, тобто шляхом пред-ставницької демократії.

Âèõîäÿ÷è ç ïðåçóìïö³¿ çàêîííîñò³ ð³øåíü ñ³ëüñüêî¿, ñåëèùíî¿ ðàäè, Êîíñòèòóö³ÿ Óêðà¿íè ïðàâî âèçíàâàòè íåçàêîííèìè ¿¿ ð³øåííÿ íàäàºëèøå ñóäîâèì îðãàíàì. Òîáòî í³ÿêèé ³íøèé îðãàí äåðæàâíî¿ âëàäè,

êð³ì ñóäîâîãî, æîäíà ïîñàäîâà îñîáà íå ìîæóòü ñâàâ³ëüíî ñêàñóâàòè ÷è âèçíàòè ð³øåííÿ ñ³ëüñüêî¿, ñåëèùíî¿ ðàäè íåçàêîííèì.

Ó òîé æå ÷àñ ñë³ä ìàòè íà óâàç³, ùî ð³øåííÿ ñ³ëüñüêî¿, ñåëèùíî¿ ðàäè ìîæå áóòè çóïèíåíå ñ³ëüñüêèì, ñåëèùíèì ãîëîâîþ ³ âíåñåíî íà ïîâòîðíèé ðîçãëÿä ðàäè ³ç îá´ðóíòóâàííÿì

çàóâàæåíü ó ï’ÿòèäåííèé ñòðîê ç ìîìåíòó éîãî ïðèéíÿòòÿ.

Ì²ÑÖÅÂÅ ÑÀÌÎÂÐßÄÓÂÀÍÍßÌ²ÑÖÅÂÅ ÑÀÌÎÂÐßÄÓÂÀÍÍßÂ ÄÎÏÎÌÎÃÓ Ñ²ËÜÑÜÊÎÌÓ ÃÎËÎÂ²


довідковими матеріалами про обраних депутатів, пропозиціями щодо порядкуденного її проведення, питаннями, які передбачається внести на її розгляд згідноіз законодавством.

Наступні сесії ради скликаються сільським, селищним головою. Сесія радискликається в міру необхідності, але неменше одного разу на квартал.Сесія сільської, селищної ради повиннабути також скликана за пропозицією неменш як 1/3 депутатів від загальногоскладу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної ради. У разіневмотивованої відмови сільського, селищного голови або його неспроможно-сті скликати сесію ради, вона скликаєтьсясекретарем сільської, селищної ради.Якщо уповноважені посадові особи у двотижневий строк не скликають сесію,вона може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не меншяк 1/3 складу ради або постійною комісією ради.Рішення про скликання сесії радидоводиться до відома депутатіві населення не пізніш як за 10 днів до сесіїіз зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачаєтьсявнести на розгляд ради. Це надає можливість депутату своєчасно підготуватися до сесії, порадитися зі своїми виборцями, ознайомитися з відповідними матеріалами тощо.Недоліки. У процесі підготовки й проведення сесії можна спостерігати типові недоліки. Наприклад, депутати сільських, селищних рад іноді отримуютьпроекти рішень та інші матеріали безпосередньо в день проведення сесії, під час проведення реєстрації депутатів, якіприбули на сесію. З метою усунення такихнедоліків, депутатам рекомендується ухвалювати на кожній черговій сесії спеціальні рішення про скликання наступноїсесії, в яких слід зазначати час і місце її про-ведення, порядок денний, визначити осіб,які залучаються до підготовки питань по-рядку денного, а також доповідачів і співдо-повідачів по кожному з них.У державі або на території територіальноїгромади можуть виникнути надзвичайніобставини (глибока суспільно-політичнакриза, епідемії, стихійне лихо тощо). У таких випадках рішення про скликаннясесії ради, інша необхідна інформація доводиться до відома депутатів не пізнішеяк за день до сесії.

Сесію сільської, селищної ради відкриваєй веде сільський, селищний голова, а у випадку, коли мала місце його невмотивована відмова або неспроможність скликати сесію, –

секретар відповідної ради. Якщо сесіяскликається депутатами сільської, селищної ради, які становлять не менш як1/3 складу ради, або постійною комісієюради (ч. 8 ст. 46 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні"), сесію відкриває за дорученням групи депутатів, зініціативи якої скликана сесія, один із депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради один із депутатів цієї ради.

Сесія сільської, селищної ради є правомочною за умови, якщо в її пленарному засіданні бере участь більшеполовини депутатів від загального складувідповідної ради. На початку кожного засідання ради головуючий проводить поіменну реєстрацію депутатів, присутніхна засіданні, і повідомляє про кількість депутатів, про яких відомо, що вони відсутні з поважних причин. Дані цієїреєстрації є підставою для відкриття засідання. У разі відсутності необхідноїкількості депутатів, за розпорядженням головуючого, проведення сесії переноситься на інший час.

Не пізніш як на другій сесії новообраноїради затверджується регламент роботивідповідної ради, а також положення пропостійні комісії ради. Регламентом радивизначаються всі основні процедурні питання роботи ради, зокрема: порядокскликання сесії ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішеньради про затвердження порядку денногосесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії. На практицірегламентами сільських, селищних раднайчастіше закріплюється, що засіданняради проводяться з 10 до 18 год., з двомаперервами (технічною та обідньою).Пропозиції щодо питань на розгляд радиможуть вноситися сільським, селищнимголовою, постійними комісіями, депутатами, виконавчими комітетами сільських, селищних рад, загальними зборами громадян. У відповідності до ст. 144 Конституції тачинного законодавства України сільські,селищні ради в межах повноважень, ви-значених законом, приймають рішення, які

є обов'язковими до виконання всіма роз-ташованими на відповідній території орга-нами виконавчої влади, об’єднаннямигромадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на даній території. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.

Протоколи сесій сільської, селищної ради,прийняті на ній рішення підписуються сільським, селищним головою ради. У разійого відсутності – відповідно секретаремсільської, селищної ради. У виняткових випадках документи сесії підписуються депутатом ради, який за дорученням депутатів головував на її засіданні.На вмотивовану вимогу громадян їм може бути видана копія актів, прийнятихна сесії ради.

Таким чином, на сесіях – основній організаційно-правовій формі діяльностірад – реалізуються всі основні функції місцевого самоврядування. Саме на сесіяхвідповідної ради визначаються напрямкидіяльності для інших органів і посадовихосіб місцевого самоврядування територіальної громади, координується й контролюється їх робота.

ßê ïðàöþþòü ïîñò³éí³ êîì³ñ³¿

Для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її компетенції, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчогокомітету сільська, селищна рада створюєпостійні комісії. Вони обираються радою з числа депутатів ради на строк її повнова-жень у складі голови і членів комісії.

-------------------------------Äî ñêëàäó ïîñò³éíèõ êîì³ñ³é íå ìîæóòü áóòè îáðàí³ ñ³ëüñüêèé, ñåëèùíèé ãîëîâà, ñåêðåòàð ñ³ëüñüêî¿,ñåëèùíî¿ ðàäè. Ñêëàä ïîñò³éíî¿ êîì³ñ³¿ ìàº íàðàõîâóâàòè íå ìåíøå ï’ÿòè äåïóòàò³â â³äïîâ³äíî¿ ðàäè.-------------------------------

Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються відповідною радою(в регламенті ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою).Про утворення постійних комісій, обранняїх голів та персонального складу сільська,селищна рада приймає відповідне рішення. Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом сільської, селищної ради та Положеннямпро постійні комісії, що затверджуєтьсярадою. У разі необхідності можуть бути

Ñåñ³¿ ñ³ëüñüêî¿, ñåëèùíî¿ ðàäè ïðîâîäÿòüñÿ ãëàñíî. Îäíàê ó ðàç³ íåîáõ³äíîñò³ â³äïîâ³äíà ðàäà ìîæå ïðèéíÿòè ð³øåííÿ

ïðî ïðîâåäåííÿ çàêðèòîãî ïëåíàðíîãî çàñ³äàííÿ. Íà æàëü, Çàêîí Óêðà¿íè "Ïðî ì³ñöåâå ñàìîâðÿäóâàííÿ â Óêðà¿í³"

íå ì³ñòèòü êîíêðåòíèõ ï³äñòàâ äëÿ ïðîâåäåííÿ çàêðèòèõ ïëåíàðíèõ çàñ³äàíü, ùî ïåâíîþ ì³ðîþ º ïîðóøåííÿì äåêëàðîâàíîãî ïðèíöèïó ãëàñíîñò³ ì³ñöåâîãî ñàìîâðÿäóâàííÿ

створені нові постійні комісії, скасовані абореорганізовані раніше створені, змінено їх кількісний склад, переобраноперсональний склад.Члени постійних комісій сільської, селищної ради обираються на її пленарному засіданні за списком усіх комісій без обговорення шляхом відкритого голосування. Доцільно в ці списки включати як новообраних депутатів, так і депутатів, які мають досвід роботи в сільській, селищній радіминулого скликання, що дозволить забезпечити наступність у роботі комісій. При формуванні постійних комісій такождоцільно враховувати: особисте бажаннядепутата сільської, селищної ради, йогоспроможність виконувати покладені на комісію функції, практичний досвід роботи,професію, спеціальність, освіту тощо.Депутати сільських, селищних рад працюють у постійних комісіях нагромадських засадах. Усі члени комісії

користуються рівними правами, а розподіляти обов'язки між ними доцільно з урахуванням активного, свідомого ставлення депутатів до виконання функцій комісії, до основних з яких відносяться:

1. номінаційна функція, що полягає у попередньому розгляді кандидатур осіб,які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження сільською, селищною радою,підготовці висновків з цих питань;2. контрольна функція, яка виявляється у тому, що постійна комісія за дорученнямради, сільського, селищного голови, секретаря сільської, селищної ради або завласною ініціативою вивчають діяльністьпідзвітних і підконтрольних сільській, селищній раді та її виконавчому комітету, атакож з питань, віднесених до компетенціїради, підприємств, установ та організацій,їх філій і відділень, незалежно від формвласності та їх посадових осіб. За результатами перевірки вони подають рекомендації на розгляд керівників підконтрольних органів, а в необхідних випадках – на розгляд сільської, селищноїради або її виконавчого комітету. Крімтого, постійні комісії ради здійснюютьконтроль за виконанням рішень сільської,селищної ради, її виконавчого комітету;3. функція вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які віднесені до компетенції ради. Так, постійні комісії за дорученням сільської,

селищної ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програмсоціально-економічного й культурногорозвитку території, місцевого бюджету,звіти про виконання програм і бюджету,вивчають і готують питання про стан таперспективи розвитку відповідних галузей господарського й соціально-культурногобудівництва, інші питання, які виносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, а також доповіді і співдоповіді.

Постійні комісії у питаннях, які належатьдо їх компетенції, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи. За розпорядженням сільського, селищного голови кожній постійній комісії для проведення засіданьнадається приміщення, створюються необхідні умови для її діяльності.

Організація роботи постійної комісії радипокладається на голову комісії. Голова комісії скликає й веде засідання,дає доручення членам комісії, представляєкомісію у відносинах з іншими органами,об'єднаннями громадян, підприємствами,установами, організаціями, а також грома-дянами і організує роботу по реалізаціївисновків і рекомендацій комісії.

У разі відсутності голови або неможливостіним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник або секретар комісії.

Основною організаційною формою діяльності постійних комісій сільських,селищних рад є засідання, які скликаютьсяв міру необхідності і є правомочними, якщов них бере участь не менш як 1/2 від загального складу комісії. Засіданняпроводяться, як правило, відкрито, але засвоїм рішенням комісія має право провестизакрите засідання. Засідання постійних комісій протоколюються, а протоколи підписуються головою й секретарем комісії.

За результатами вивчення й розгляду питань постійні комісії готують висновки йрекомендації, які приймаються більшістюголосів від загального складу і підписуютьсяголовою комісії, а в разі його відсутності –заступником голови або секретарем. Членкомісії, не згодний з її рішенням, має правовикласти свою точку зору на сесії ради в по-рядку виступу або повідомити про неї уписьмовій формі головуючого на засіданніради. Рекомендації постійних комісій підлягають обов'язковому розгляду органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, якимвони адресовані. Про результати розгляду і вжиті заходи має бути повідомлено

Ì²ÑÖÅÂÅ ÑÀÌÎÂÐßÄÓÂÀÍÍßÌ²ÑÖÅÂÅ ÑÀÌÎÂÐßÄÓÂÀÍÍß Â ÄÎÏÎÌÎÃÓ Ñ²ËÜÑÜÊÎÌÓ ÃÎËÎÂ²


Ð³øåííÿ ðàäè íîðìàòèâíî-ïðàâîâîãî õàðàêòåðó íàáèðàþòü ÷èííîñò³ ç äíÿ ¿õ îô³ö³éíîãî îïðèëþäíåííÿ,

ÿêùî ðàäîþ íå âñòàíîâëåíî á³ëüø ï³çí³é ñòðîê ââåäåííÿ öèõ ð³øåíü ó ä³þ

äåïóòàò³â

ÒÅÐÈÒÎÐ²ÀËÜÍÀ ÃÐÎÌÀÄÀ

îáèðàº íà ï`ÿòü ðîêè

Ñ³ëüñüêà, ñåëèùíà, ì³ñüêà ðàäà

ñêëàäàºòüñÿ ç

Îñíîâíà ôîðìà ðîáîòè

ïðîì³æîê ÷àñó, ïðîòÿãîì ÿêîãî ðàäà ïðîâîäèòü ñâî¿ ïëåíàðí³ çàñ³äàííÿ ³ ðîçãëÿäàº ïèòàííÿ,

îá`ºäíàí³ ñï³ëüíèì ïîðÿäêîì äåííèì

ñ³ëüñüêèé, ñåëèùíèé, ì³ñüêèé ãîëîâà

â ì³ðó íåîáõ³äíîñò³,àëå íå ìåíøå îäíîãî ðàçó íà êâàðòàë

íîðìàòèâí³ òà ³íø³ àêòè ó ôîðì³ ð³øåíü

ÿêùî â ¿¿ ïëåíàðíîìó çàñ³äàíí³ áåðå ó÷àñòü á³ëüøå ïîëîâèíè äåïóòàò³â â³ä çàãàëüíîãî ñêëàäó ðàäè

ÑÅÑ²ß

â³äêðèâàº ³âåäå

ñêëèêàííÿ

ïðèéìàþòüñÿ

ïðàâîìî÷íà

ÊÎÎÏÅÐÀÒÈÂÍÈÉ ÐÓÕÊÎÎÏÅÐÀÒÈÂÍÈÉ ÐÓÕ


комісіям у встановлений ними строк. Висновки, рекомендації та протоколи засідань комісії зберігаються протягом усього строку діяльності сільської, селищної ради відповідного скликання, а після обрання ради нового скликання – передаються до архіву. Діловодство комісії забезпечує її голова та секретар.

Постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень сільської, селищ-ної ради може створювати підготовчі комісіїі робочі групи із залученням представниківгромадськості, вчених і спеціалістів.

Питання, які належать до компетенції кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а також за дорученнямради, її голови, секретаря сільської, селищ-ної ради розглядатися постійними комі-сіями спільно. Висновки й рекомендації,прийняті постійними комісіями на їх спіль-них засіданнях, підписуються головами відповідних постійних комісій.

Ó ÷îìó ïîëÿãàþòü îñíîâí³ îñîáëèâîñò³ðîáîòè òèì÷àñîâèõ êîíòðîëüíèõ êîì³ñ³é

Сільська, селищна рада може утворититимчасові контрольні комісії ради, якіобираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать доповноважень місцевого самоврядування.Контрольні комісії подають звіти і пропозиції на розгляд ради. Рішення простворення тимчасової контрольної комісіїради, її назву та завдання, персональнийсклад та голову вважається прийнятим,якщо за це проголосувало не менше однієїтретини депутатів від загального складуради. Повноваження тимчасової контрольної комісії сільської, селищноїради припиняється з моменту прийняттявідповідною радою остаточного рішеннящодо результатів роботи цієї комісії, а також у разі припинення повноваженьради, яка створила цю комісію.

Основними завданнями тимчасової контрольної комісії сільської, селищної ради є:• встановлення порушень чинного

законодавства України, допущених органами місцевого самоврядування,органами самоорганізації населення,суб'єктами господарювання, що підконтрольні відповідній раді та перебувають у межах відповідноїадміністративно-територіальної одиниці, і їх усунення;

• контроль та перевірка стану виконання прийнятих сільською, селищною радою рішень відповіднимиорганами місцевого самоврядування,органами самоорганізації населення,підприємствами, установами й організаціями.

Контрольна діяльність тимчасових контрольних комісій сільських, селищних рад залежно від її цілей і спрямованості може охоплювати: • контроль усіх сторін діяльності

відповідного об’єкта; • контроль окремих сторін діяльності

відповідного об’єкта; • контроль за здійсненням певних

функцій чи виконанням окремого рішення відповідним об’єктом;

• контроль за виконанням певного рішення на окремій стадії його здійснення;

• перевірка використання за призначенням позабюджетних цільових коштів тощо.

Тимчасова контрольна комісія сільської,селищної ради при здійсненні контролю,визначеного радою питання, вправі залучати для участі в її роботі спеціалістів із цього питання, експертів та інших необхідних комісії осіб. Засідання тимчасових контрольних комісій сільської, селищної ради проводяться, як правило, закриті. Члени комісії та залучені для участі в її роботі інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з роботою комісії. Як правило, за дорученням сільського, селищного голови секретар відповідноїради координує діяльність тимчасових

комісій, сприяє виконанню їх рекомендацій.Тимчасова контрольна комісія сільської, селищної ради у визначений радою строкподає письмовий звіт про виконану ро-боту, а також підготовлені нею пропозиціїна розгляд ради.

Юридичним наслідком розгляду звітутимчасової контрольної комісії на сесії ради може бути:• відміна сільською, селищною радою

актів підконтрольних об’єктів управ-ління, що суперечать чинному законо-давству України, або їх призупинення;

• прийняття рішень щодо усунення ви-явлених недоліків і порушень чинногозаконодавства керівниками виконав-чих органів ради, органів самоорганіза-ції населення, підприємств, установ,організацій, діяльність яких перевіря-лась, а також внесення подання органам, яким вони підпорядковані.

Сільська, селищна рада за підсумками роботи відповідної тимчасової контроль-ної комісії приймає остаточне рішення або доручає їй продовжити діяльність і визначає для цього новий термін. Робота тимчасової контрольної комісії без відповідного рішення сільської, селищної ради може припинятися лише у разі припинення повноважень ради, яка створила цю комісію. <VASSR


26

Навчання було організовано у партнерстві з Проектом ЄС "Скорочення викидів парникових газів шляхом відновлення та сталого управління торф’яними болотами в Україні". Тренінг проводився за участю малих та середніх виробників сільськогосподарськоїпродукції, представників регіональних та місцевих органів влади Чернігівської та Рівненської областей, інших ключовихосіб, зацікавлених у подальшому вдоскона-ленні ланцюгів доданої вартості молока.Метою ознайомчої поїздки/тренінгу буврозгляд теоретичних основ формування мо-лочарських маркетингових груп та сільсько-господарських обслуговуючих кооперативів.Також розглядали засади розвитку ланцюгів доданої вартості за рахунок охолодження та первинної переробки цільного молока,

ознайомилились з практичним досвідом організації та діяльності локального ринкумолочарської продукції, в тому числі її переробки на кооперативних підприєм-ствах, на прикладі СОК "Кримекопродукт". Передбачалося, що на основі отриманихзнань виробники сільськогосподарської

продукції зможуть успішно формувати лан-цюг збуту молочарської продукції:виробники – пункти збору та охолодженнямолока на базі сільськогосподарськогообслуговуючого кооперативу – продажпродукції молокозаводу або її переробка з подальшим продажем на ринках збуту.

ÏÎÇÈÖ²ß ÓÐßÄÓ

"Ми бачимо, що деякі регіони демонструють підвищену зацікавленість у розвитку кооперації на селі. Завдяки їм кількість сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів постійно зростає. На сьогодні членами кооперативівє понад 21,5 тисячі селян, які за перше півріччя цього року надали послуг на 35 мільйонів гривень", – повідомив Микола Присяжнюк.Також Міністр нагадав, що, згідно з бюджетною програмою "Про Державнийбюджет на 2012 рік", за бюджетною програмою "Фінансова підтримка заходів вагропромисловому комплексі" для підтримки сільськогосподарських кооперативів м'ясо-молочного напрямкудіяльності передбачено 5 млн. грн. За рахунок цих коштів відшкодовуєтьсявартість сільгосптехніки в розмірі 90%.Однак для більш ефективного розвиткусільськогосподарської кооперації, а отже,відродження села, недостатньо лише

зусиль центральних органів виконавчоївлади."Місцевим органам влади слід звернутиувагу на селян, що вимагають практичноїдопомоги з усвідомлення потреби у кооперуванні. Необхідно здійснити детальний аналіз існуючої інфраструктуриаграрного ринку, вивчити потреби дрібнихсільгоспвиробників у зміцненні матеріально-технічної бази з урахуванням особливостейрозвитку регіонів, визначити напрямки діяльності сільгоспкооперативів. При розробці регіональних програм соціально-економічного розвитку та при формуваннібюджетів слід враховувати потреби селян і передбачати відповідні кошти.Держава активно залучає до цього процесу обласні дорадчі служби, профільні навчальні заклади, громадськіорганізації і т.п. Сьогодні поставленіжорсткі завдання, і ми повинні докластивсіх зусиль для їх виконання", – зазначивМикола Присяжнюк.

Ñ²ËÜÑÜÊÎÃÎÑÏÎÄÀÐÑÜÊÀ ÊÎÎÏÅÐÀÖ²ß ÏÎÇÈÖ²ß ÓÐßÄÓ

21,5 тис. селян в Україні беруть участь у формуванні і розвитку сільськогосподарської кооперації. Станом на 1 вересня 2012 року в Україні налічується 851 сільськогосподарський обслуговуючий кооператив. З них найбільша кількість діє у Житомирській області – 104, Вінницькій – 84, Івано-Франківській – 67 і АР Крим – 64. Про це повідомив Міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк.

ÑÒÂÎÐÅÍÍß ÌÎËÎ×ÀÐÑÜÊÈÕ ÎÁÑËÓÃÎÂÓÞ×ÈÕ ÊÎÎÏÅÐÀÒÈÂ²Â

На початку жовтня 2012 року Проект USAID АгроІнвест провів ознайомчу поїздку/тренінг "Створення і розвиток молочарських сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на прикладі сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Кримекопродукт".



ÏÎÄ²¯

У жовтні працівники Проекту USAID АгроІнвест узяли участь у круглому столі "Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи: стан, проблеми, перспективи і роль міжнародної технічної допомоги в подальшому їх розвитку", який було організовано Посольством Канади.Метою круглого столу було узагальнення наявних аналітичних матеріалів, досліджень, законодавчих актів та обговорення найбільшнагальних заходів у цьому питанні з тим, щоб включити ці висновки в подальшу стратегію підтримки з боку CIDA розвитку аграрного сектору в Україні (зокрема через сприяння розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів). У роботі круглого столу взяли участь: Президент Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів України Іван Томич, Голова Асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України Роман Корінець, експерти та керівники організацій, що впроваджують проекти технічної допомоги за підтримки Канадського агентства з міжнародного розвитку.

ÊÎÎÏÅÐÀÒÈÂÈ: ÏÅÐÑÏÅÊÒÈÂÈ ² ÐÎÇÂÈÒÎÊ

Круглий стіл "Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи: стан, проблеми, перспективи і роль міжнародної технічної допомоги в подальшому їх розвитку", м. Київ

22 жовтня 2012 р. була підписана Угода між Проектом USAID АгроІнвест і Сторожинецьким районним об'єднаннямсільськогосподарських обслуговуючих кооперативів (СОК)"Господар Підгір'я" про надання міжнародної технічної допо-моги. СОК став одним із переможців конкурсу на отриманнягрантової підтримки від Проекту. Проект спрямований на поліпшення економічної спроможно-сті молочарських кооперативів Сторожинецького районногооб'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперати-вів "Господар Підгір’я" на ринку молочних продуктів шляхомстворення молокопереробного підприємства та покращеннярівня життя сільських жителів завдяки створенню додатковоївартості при переробці молока.

Щиро вітаємо колег із "Господаря Підгір'я", бажаємо успіхів у роботі та процвітання!

ÏÎË²ÏØÅÍÍß ÅÊÎÍÎÌ²×ÍÎ¯ ÑÏÐÎÌÎÆÍÎÑÒ²

Угода із Сторожинецьким районним об’єднанням сільськогосподарських обслуговуючихкооперативів "Господар Підгір’я", Чернівецька область

Цей захід проходив у приміщенні ВерховноїРади України з нагоди Всесвітнього днясільської жінки, заснованого ОрганізацієюОб’єднаних Націй у 1995 році. Завдяки зусиллям Спілки, підтриманимпроектом USAID АгроІнвест, такі тематичнісемінари проводяться нині по всій Україні,щоб якомога більше сільських жінокзмогли отримати знання, які допоможутьїм вирішувати численні нагальні питання,пов’язані з захистом їхніх прав, а такожпідвищенням економічної активності на благо українського села. Захід, що відбувся, – особливий, аджецього дня, завдяки підтримці Програмисприяння Парламенту, сільські жінки з усієїУкраїни взяли участь у спеціалізованомутренінгу "Інтегрування принципу рівнихправ та можливостей жінок та чоловіків упрограми розвитку", на якому вониознайомилися з положеннями ЗаконуУкраїни "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", особливостями гендерного розподілупраці, гендерного бюджетування та можливостями для розвитку сільських

громад, які відкривають втілення принци-пів гендерної рівності. Про те, що сільські жінки складаютьбільше чверті населення земної кулі, говорять часто. Як і про те, що вони відіграють важливу роль у виробництвіпродуктів харчування, у зміцненні стабільності сільських територій. І зовсімрідко говорять про те, що сільські жінкичасто не мають можливості захистити своєправо на землю, дістати доступ до життєвоважливих послуг, таких, як медичне обслуговування, кредити або навчання. Хоча б частково виправити ситуацію взялася Всеукраїнська громадська організація "Спілка сільських жінокУкраїни", яка проводить у різних регіонахкраїни навчальні семінари "День захиступрав та економічних інтересів сільськихжінок". У цих семінарах беруть участь сільські жінки з різних районів, областей,де вони проводяться, а також представники органів влади та місцевогосамоврядування, сільські голови, представники громадських організацій. Спілчани та експерти навчають жінок,

як організувати сімейне сільське господарство та підтримувати здоровийспосіб життя, як вирішувати конфлікти тауникати їх, як правильно обраховувати тасплачувати податки, залучати ресурси длярозвитку власного господарства, оберігатинавколишнє середовище, захищати своїправа і свободи в умовах сьогодення. Дні захисту прав та економічних інтересівсільських жінок пройшли вже у восьмиобластях України. Найближчим часомСпілка сільських жінок України планує провести такі заходи в решті областей.

ÄÅÍÜ ÇÀÕÈÑÒÓ ÏÐÀÂ ÒÀ ÅÊÎÍÎÌ²×ÍÈÕ ²ÍÒÅÐÅÑ²Â Ñ²ËÜÑÜÊÎ¯ Æ²ÍÊÈ

Наприкінці жовтня представниці сільських трудівниць з усієї України з’їхалися до столиці для участі в Дні захисту прав та економічних інтересів сільської жінки.Захід організований Спілкою сільських жінок України за сприяння проектів Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) "АгроІнвест" та "Програми сприяння парламенту України".

ÊÎÎÏÅÐÀÒÈÂÍÈÉ ÐÓÕÊÎÎÏÅÐÀÒÈÂÍÈÉ ÐÓÕ ÂÀÆËÈÂÎ


– Чому ООН надає кооперації такого важ-ливого значення?– Генеральна Асамблея ООН постійно відзначає роль кооперативів у зниженнірівня бідності, насамперед, серед сільського населення. Для незаможнихоб’єднання в кооперативи – це забезпечення зайнятості та соціальної інтеграції. На міжнародному рівні сільськогосподарські кооперативи такожвизначаються як елемент самодопомоги.Наприклад, в Україні в часи агресивних методів формування ринкової економікиселяни залишаються незахищеними. І якщо не об’єднаються, то не зможутьпротистояти комерційним структурам, які єпосередниками в ланцюгу виробництва тазбуту сільськогосподарської продукції.

Бідні прошарки виробників, об’єднуючись,задовольняють свої потреби у навчанні,розвитку соціального капіталу в тій місцевості, де проживають. Жодна організаційно-правова форма виробників,приватних структур не зацікавлена в такіймірі, як кооперативи, сприяти розвитку соціального капіталу на тих територіях, де розвивається ця структура.

У світі особливого значення набуваютьсільськогосподарські обслуговуючі коопе-ративи, ощадні каси, спілки взаємодопо-моги. У сільській місцевості немаєрозвиненої сфери банківських, касових по-слуг. І тільки кооперативні структури мо-жуть вирішити цю проблему. Така самаситуація і в Україні.

– Яке місце займає кооперація в еконо-міці різних країн світу?– Кооперативи різних секторів економіки вусьому світі налічують майже 1 млрд. осіб.А це – сьома частина населення. Кооперативи активно розвиваються у понад 100 країнах. І, за оцінками експертів, вони створили понад 100 млн.робочих місць. У країнах Західної Європи кооперативи виробляють до 50%продукції харчової промисловості. Наприклад, у Фінляндії –40%. У Євросоюзі через кооперативи реалі-зується 60% товарної продукції аграрногосектору, у скандинавських країнах – 80%, в Японії та Китаї – 90%.У Європі кооперація забезпечує основні ка-нали збуту продукції. Зокрема, у Скандинавії – 70%, у Нідерландах – 65%,у Німеччині, Франції – 52-55%. У першучергу, кооперуються дрібні виробники молока, овочів, фруктів.

У Канаді історично склалося так, що, насамперед, кооперуються виробникизерна. І, по суті, вся зернова продукціяреалізується через кооперативи. Є доситьпотужна група сільськогосподарських кооперативів – "Саскачеванський пшеничний кооператив", "Пшеничний кооператив Альберти" і "Манітобськийелеваторний кооператив", які об’єднують100 тис. фермерів. Вони мають у своємурозпорядженні 800 елеваторів, 3 портовихелеватори, свій флот для перевезеннязерна, 200 млинів.

Водночас у Канаді досить потужно розвинені й кооперативи зі збуту молока. Головна їх мета, поряд зі збутом, – відстеження якості молока. Якщо член коо-перативу здав неякісне молоко і воно по-трапило до загальної ємкості (молоковозу у 60 тонн), він, по-перше, має відшкодувати всю вартість молока. По-друге, його виключають з кооперативу.А, виключений з кооперативу, він не можезнайти ринок збуту.Також у Канаді відпрацьований основнийекономічний механізм стимулювання фермерів об’єднуватися в кооперативи.Фермери, які стали докупи і сформувалицивілізовані канали збуту продукції, організували контроль за її якістю, маютьправо на преференції з державного бюджету – на дотації тощо. Фермер, якийне є членом організованого каналу збутупродукції, не є членом кооперативу, не має доступу до державних фінансовихресурсів. Подібні механізми стимулювання розроблені і в Європейському Союзі. Якщо виробники об’єднуються в кооператив, то отримують 5 років для завершення та узгодження всіх процедурспільної діяльності. У цей час вони маютьправо продавати поза межами своєї кооперативної організації не більше 50%

власної продукції, і вже отримують певніпреференції. По завершенні цього термінуфермери переходять на вищий рівеньоб’єднання. Вони отримують статус Організації виробників (ОВ), вищий рівеньпреференцій, дотацій, але не мають праважодного кілограма продукції продати позамежами свого збуту. Поляки теж не пасуть задніх. Використовуючи законодавство Європейського Союзу, їхні підходи, вонивстановили у себе ще одну норму ідентифікації Організацій виробників.

×ÎÌÓ Â ÓÊÐÀ¯Í² ÒÐÅÁÀ ÐÎÇÂÈÂÀÒÈ Ñ²ËÜÑÜÊÎÃÎÑÏÎÄÀÐÑÜÊ² ÊÎÎÏÅÐÀÒÈÂÈ

Генеральна Асамблея ООН оголосила 2012 рік Міжнародним роком кооперативів. Як обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи розвиваються у світі і в якому стані перебувають в Україні? Про це в інтерв'ю з керівником напрямку "Розвиток ринкової інфраструктури" Проекту USAID "АгроІнвест" Миколою Гриценком

Михайло Вернигора,Національний прес-клуб "Українська перспектива"

Æîäíà îðãàí³çàö³éíî-ïðàâîâà ôîðìà âèðîáíèê³â, ïðèâàòíèõ ñòðóêòóð íå çàö³êàâëåíà â òàê³é ì³ð³,

ÿê êîîïåðàòèâè, ñïðèÿòè ðîçâèòêó ñîö³àëüíîãî êàï³òàëó íà òèõ òåðèòîð³ÿõ, äå ðîçâèâàºòüñÿ öÿ ñòðóêòóðà.

ÊÎÎÏÅÐÀÒÈÂÍÈÉ ÐÓÕÊÎÎÏÅÐÀÒÈÂÍÈÉ ÐÓÕÂÀÆËÈÂÎ

Âñåóêðà¿íñüêà àñîö³àö³ÿ ñ³ëüñüêèõ òà ñåëèùíèõ ðàä VASSR 29VASSR 29

Міністерством сільського господарстваПольщі затверджений цілий перелік продукції і мінімальних її обсягів, якімають реалізовуватися через обслуговуючікооперативи. Якщо фермери, які об’єдналися в кооператив, реалізуютьменше цієї мінімальної норми продукції,вони не мають права називатися кооперативом, не мають права на преференції.

– А як на цьому тлі виглядає Україна?– У нас часто можна почути думку, щоУкраїну не можна порівнювати з Польщею,країнами Прибалтики, оскільки вони є членами ЄС, тож мають дотації з бюджетуЄвросоюзу. Та я хочу навести прикладМолдови, маленької за територією країни,яка не входить до ЄС. Там при Міністерствісільського господарства створене спеціальне агентство, яке адаптувало доекономічних умов Молдови правила ЄСщодо підтримки розвитку обслуговуючихкооперативів. Преференції для фермерів,які об’єдналися в кооперативи, фінан-суються коштом державного бюджету.Для членів кооперативів – фізичних осіб,також встановили нульову ставку податку,за домовленістю з банками зробили нижчою на 10 пунктів відсоткову ставку за кредитами. І згадане агентство має щорічний субсидіарний фонд підтримкирозвитку кооперативів у 35 млн. євро.А Україна сьогодні веде мову про виділення на такі цілі 5 млн. гривень з державного бюджету. Якщо порахувати,то виходить менше 1 гривні на одне селянське господарство. Та ще не відомо,чи ці гроші виділять і як вони дійдуть дотих кооперативів і чи не потраплять докооперативів, які будуть створені за однуніч. Одне слово, на цьому тлі ми вигля-

даємо досить скромно.

– Українська історія кооперативного рухудуже давня. Які сьогодні перспективи?– Мої прогнози щодо розвитку коопераціїдосить сумні. Ми маємо 150-літню історіюкооперативного руху. До революції вУкраїні в кооперативи було об’єднанопонад 60% сільського населення. Нині, за моїми підрахунками, до кооперації долучено не більше 0,3%сільського населення.Відродження сільськогосподарської кооперації в нашій новітній історії розпочалося 1997 року з ухваленням Закону України "Про сільськогосподарськукооперацію". Від того часу кооперативипоступово набирали злету і пік ми мали у2004 році – тоді в Україні було понад 1100сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Але, починаючи з 2005 року,пішов різкий спад цього руху, і нині вУкраїні, за статистикою, нараховуєтьсяблизько 500 кооперативів, а в дійсностіпрацює, можливо, 200-250. Тільки, починаючи з минулого року, Міністерство аграрної політики та продовольства більш активно почалообстоювати розвиток сільськогосподарськоїобслуговуючої кооперації, шукати варіантиїї підтримки.

– Чому, на вашу думку, виникає потребавідродити в Україні традиції кооперативного руху?– Для нас дуже важливим є питання організації виробництва трудомісткої сільськогосподарської продукції дрібнимивиробниками в особистих селянських господарствах. За статистикою, в Україні в особистих селянських господарствах виробляється 97-99% картоплі, 80% овочів,

плодів і ягід, близько 80% молока і до 50%м’яса. Це значна частина сільськогосподарської продукції, і вонапрактично виробляється вручну за допомогою лопати і, найголовніше – немає цивілізованих каналів збуту. У світіформуються досить жорсткі тенденціїщодо збуту продукції, і Україна не зможе їх уникнути, а це значить, що дрібні виробники без об’єднання, без створеннявласних потужностей для зберігання та передпродажної підготовки продукціїне зможуть її самостійно збувати за вигідними цінами.

– Які це тенденції?– Насамперед – збільшення кількості супермаркетів. Дрібний виробник не можепотрапити до них без формування якіснихтоварних партій продукції. Торік в Українівирощено 22-24 млн. тонн картоплі. Та маємо інформацію, що в Луганськійобласті в супермаркети завозять імпортовану картоплю, а Росія закуповує100 тис. тонн картоплі в Індії, а не у нас. У чому проблема? Наші селяни не можутьсформувати однорідні за якістю та за сортом партії картоплі для постачання у вітчизняні торгові мережі та на експорт.Така ж ситуація і з плодоовочевою продукцією. Інша тенденція – формування такого продукту харчування, як напівфабрикати.Селяни не можуть у роздріб цього зробити. Сьогодні у світі 4/5 сільськогосподарськоїпродукції продається запакованою. У нас запакована лише 1/5 частина. Кожен селянин не зможе встановити усебе обладнання для фасування та паку-вання продукції – лише через об’єднання.І найголовніше – це бізнесова орієнтація,



Метою проекту є сприяння відновленню економічного піднесення в сільськогосподарському секторі України

на основі розвитку конкурентоспроможного агробізнесу різних організаційно-правових форм та масштабів.

Крім того, проект ставить за мету сприяти зміцненню експортного потенціалу України як учасниці глобальної

ініціативи з забезпечення продовольчої безпеки. Проект також покликаний допомогти українським селянам

краще розуміти та захищати свої права на землю і продуманорозпоряджатися своєю власністю для зміцнення добробуту

своїх сімей та України в цілому.

Проект USAID АгроІнвест працює в трьох напрямках:

1. Підтримка стабільного законодавчого середовища, щосприятиме розвитку ринкової економіки

Проект USAID АгроІнвест бере участь у розробці стратегії ринкових реформ, що відповідає вимогам СОТ, і працює

над реалізацією цієї стратегії спільно з урядом України і громадськими організаціями. Проект підтримує розвиток

галузевих асоціацій, які сприятимуть реалізації ключових реформ, з тим, щоб вони могли ефективно впливати

на політику, а також здійснює програми підвищення правовоїобізнаності, щоб допомогти громадянам краще розуміти

і захищати свої права на землю.

2. Стимулювання доступу аграріїв до фінансування Проект USAID АгроІнвест допомагає малим і середнім

виробникам (МСВ) отримати доступ до фінансових послуг. Він працює з фінансовими установами, постачальниками

матеріально-технічних ресурсів, техніки та обладнання, переробниками, трейдерами та іншими учасниками

ланцюжка доданої вартості, підтримуючи розширення лінійкидоступніших фінансових продуктів, що враховують потреби

сільгосптоваровиробників.

3. Сприяння розвитку ринкової інфраструктури для малих і середніх виробників

Проект USAID АгроІнвест сприяє зміцненню організацій виробників і кооперативів, а також створює й розвиває

ефективні маркетингові канали для малих і середніх сільгосптоваровиробників. Проект надає допомогу

підприємствам і некомерційним організаціям з метою розвитку оптових та/або регіональних ринків,

а також розбудови ринку послуг й інфраструктури, включаючистворення потужностей для зберігання продукції

в охолодженому стані, сортування й пакування.

USAID ÀÃÐÎ²ÍÂÅÑÒ

USAID АгроІнвест – це проект технічноїдопомоги, що фінансується АгентствомСША з міжнародного розвитку (USAID) і впроваджується компанією Кімонікс Інтернешнл. Проект працюватиме в Україні протягом 5 років (з 2011 по 2016 рр.).


ÂÀÆËÈÂÎ

глобалізація виробництва. Є міжнародна формула: виробництвосільськогосподарської продукції саме по собі – це не бізнес. Виробництво може бути прибутковим лише з передпродажною підготовкою та каналами збуту. Тому немає іншого шляху для нашихдрібних сільгоспвиробників, ніж об’єднання.

– Чи можуть обслуговуючі сільськогосподарські кооперативи статипротивагою агрохолдингам і посередницьким структурам, які вжефактично монополізували ринки збуту аграрної продукції? – В Україні великі структури і трейдери диктують умови на ринку сільськогосподарської продукції, бо не мають противаги: нема кооперації – нема об’єднання виробників. Посередники за безціньскуповують продукцію у сільського населення, яке не має доступу до ринків, і далі продають її, отримуючи прибутки. Але там, де людиоб’єдналися і створили збутові кооперативи, посередники відступають. У Згурівському районі на Київщині був створений кооператив, який мав займатися питаннями реалізації худоби, вирощеної в селянських господарствах. Він уклав договір з Переяслав-Хмельницьким м’ясокомбінатом. Згідно з графіком,м’ясокомбінат надсилав по худобу свій транспорт. Представник кооперативу як маркетолог вів облік і регулював усі потоки. І вже за три місяці жодного посередника по селах районуніхто не бачив. Сьогодні таких прикладів є чимало.

– Тобто, інтерес у селян до цієї справи є. Але чи стає на заваді розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів саме відсутність державної підтримки? – Складне питання. Я б сказав, що його слід розглядати з двох боків. З одного боку, створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів стримує недостатня поінформованість сільського населення про їх діяльність і переваги. Попередні десятиліття радянської історії підірвали довіру людей до інституту кооперації. До того ж, у незаможних селян відсутній стартовий капітал для об’єднання.

З іншого боку, це відсутність розуміння на рівні державних органів,зокрема районних, якою є економічна природа кооперації. В Україні немає єдиного кооперативного координаційного центру. У різних регіонах є різні підходи. І це серйозна проблема.У 2009 році в Україні була розроблена, на мою думку, досить вагомадержавна економічна цільова програма підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на період до2015 року з визначеним фінансуванням у 6,7 млрд. гривень. 2009-гороку було виділено 90 млн. для підтримки кооперативів, у першучергу, на формування їх матеріально-технічної бази. На жаль, 2011року програма була скасована і фінансування призупинене.Цього року в державному бюджеті виділено 5 млн. гривень на підтримку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Передбачені й деякі інші фінансові механізми. Але водночас існуютьі серйозні фінансові перепони, які держава висуває обслуговуючимкооперативам і які фактично нівелюють її допомогу. Так, у новому Податковому кодексі закладена норма: якщо людинапродає продукцію з поля нецивілізованими каналами за готівку – на ринку, то не платить податки від реалізації.

Якщо ж тільки люди об’єдналися в сільськогосподарський обслуго-вуючий кооператив з метою цивілізованого збуту продукції, то йогочлени мають сплачувати різного роду податки у 35% з обороту. У жодній галузі виробництва немає такого високого податку.Цими податками держава заганяє у тінь збут продукції. На подаль-ших каналах її збуту не формується податкова база. Якби ми узгодили ці питання, то щорічно могли б виводити з тіні 10-15% цієї продукції і держава мала б більше зиску.Проект "АгроІнвест" співпрацює з Міністерством аграрної політики і продовольства України у підготовці двох законопроектів, які маютьврегулювати питання оподаткування сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Якщо їх вдасться відстояти, це буде найкраща перемога у Міжнародний рік кооперативів. <VASSR

ÊÎÎÏÅÐÀÒÈÂÍÈÉ ÐÓÕÊÎÎÏÅÐÀÒÈÂÍÈÉ ÐÓÕÂ ÄÎÏÎÌÎÃÓ Ñ²ËÜÑÜÊÎÌÓ ÃÎËÎÂ²


Що собою являє сільськогосподарськийобслуговуючий кооператив(СОК)?Сільськогосподарський обслуговуючийкооператив являє собою підприємство,створене для обслуговування переважносвоїх членів на засадах взаємодопомоги й економічного співробітництва.

СОК – прибуткова організація?Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи не ставлять за мету отримання прибутку!Метою їх діяльності є надання послуг сільськогосподарським товаровиробникам,які є членами кооперативу, для їх прибуткового господарювання. Комплекспослуг, які надає СОК, пов’язані з виробництвом, переробкою і збутомпродукції рослинництва, тваринництва,лісництва, рибництва.

Яким законом регламентується діяльність підприємства?Базовий документ для створення та діяльності кооперативу – ЗУ "Про коопера-цію" від 10 липня 2003 року № 1087-ІV.Для сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу титульним є Закон України "Про сільськогосподарськукооперацію" від 17 липня 1997р. №469-97ВР, зі змінами і доповненнями від2.11.2000р, № 2090-ІІІ від 10.01.2002р.,№2921-ІІІ від 07.02.2002р.,№3047-ІІІ від15.05.2003р.,№762-ІV від 11.12.2003р.

Чи є інші законодавчі акти, які регламен-тують діяльність сільськогосподарськогообслуговуючого кооперативу?– Господарський, Податковий,

Бюджетний, Земельний Кодекси регу-люють діяльність сільськогосподарсь-кого обслуговуючого кооперативу як юридичної особи.

– Указ Президента №1348/2000 "Про заходи щодо розвитку кооперативногоруху та посилення його ролі в реформуванні економіки України на ринкових засадах" від 19 грудня2000 року.

– Указ Президента України N 774/2002"Про додаткові заходи щодо підвищення рівня захисту майновихправ сільського населення" від27 серпня 2002 року.

– Варто звернути увагу на документ Міжнародної організації праці "Просприяння розвитку кооперативів",Рекомендація №193 від 20.06.2002р.,та "Декларація про кооперативну ідентичність", яка прийнята на Гене-ральній асамблеї Міжнародного кооперативного альянсу в 1995 році.

Що закладено у принципах створення і діяльності сільськогосподарського кооперативу?1. членами кооперативу обов’язково

мають бути сільськогосподарські товаровиробники, які виступають од-ночасно його клієнтами та власниками;

2. членство в кооперативі є відкритим та добровільним;

3. кооператив надає послуги своїм членам;

4. члени кооперативу мають зобов’язання щодо ведення спільноїгосподарської діяльності, такі, як: зобов’язання реалізувати продукціюабо закуповувати матеріально-технічнізасоби через кооператив, зобов’язаннявикористовувати його послуги тощо;

5. члени кооперативу повинні сплачуватипайові внески пропорційно до обсягівоперацій, що вони провели з кооперативами;

6. результат річної економічної діяльностікооперативу, що не є прибутком, розподіляється серед членів пере-важно у вигляді кооперативних виплат

пропорційно до участі в господарськійдіяльності кооперативу. Виплата нарахувань на паї обмежується;

7. кооперативом управляють його членина демократичних засадах (за принципом: "один член кооперативу – один голос");

8. збереження політичного та релігійногонейтралітету;

9. піклування про освіту членів кооперативу.

Які кооперативи за видами доцільнішестворювати у сільській місцевості?

Переробний – займається переробкою с\гсировини (виробництвом хлібобулочних,макаронних виробів, овочевих, плодово-ягідних, молочних, м’ясних, рибних виробів, напівфабрикатів з льону,конопель, лісо-пиломатеріалів.

Заготівельно-збутовий – здійснює заготівлю, зберігання, передпродажну обробку, продаж продукції та надає маркетингові послуги.

Постачальницький – створюється з метоюзакупівлі та постачання засобів виробництва, матеріально – технічних ресурсів для виробництва с\г продукції та продуктів її переробки.

Сервісний – здійснює технологічні, транспортні, міліоративні, ремонтні,

Принципи створення і діяльності сільськогосподарських кооперативів, метою яких є надання послуг сільськогосподарським товаровиробникам – членам кооперативу.

ÑÎÊ

Âèäè ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüêèõ îáñëóãîâóþ÷èõ êîîïåðàòèâ³â

Ïåðåðîáíèé

Ïîñòà÷àëüíèöüêèé

Çàãîò³âåëüíî-çáóòîâèé

Áàãàòîôóíêö³îíàëüíèé

Ñåðâ³ñíèé

ÑÒÂÎÐÅÍÍß Ñ²ËÜÑÜÊÎÃÎÑÏÎÄÀÐÑÜÊÎÃÎÎÁÑËÓÃÎÂÓÞ×ÎÃÎ ÊÎÎÏÅÐÀÒÈÂÓÏÈÒÀÍÍß ÒÀ Â²ÄÏÎÂ²Ä²

ÊÎÎÏÅÐÀÒÈÂÍÈÉ ÐÓÕÊÎÎÏÅÐÀÒÈÂÍÈÉ ÐÓÕ Â ÄÎÏÎÌÎÃÓ Ñ²ËÜÑÜÊÎÌÓ ÃÎËÎÂ²


будівельні, еколого – відновні роботи,здійснює ветеринарне обслуговування тварин і племінну роботу. Займається телефонізацією, газифікацією, електрифікацією у сільській місцевості.Надає медичні, побутові, санітарно-курортні, науково – консультаційні послуги, послуги з ведення бухгалтерського обліку, аудиту та інше.

Багатофункціональний – об’єднує кількавидів кооперативів.

Як правильно обрати напрямок діяльності СОК?На початковому етапі створення обслуго-вуючого кооперативу потрібно вирішити питання: чи є реальна необхідність у цьому? Чи поліпшить кооператив існуючу ситуацію і що для цього потрібно? Досягається цешляхом вирішення наступних питань:– визначається потенційний обсяг

операцій з надання послуг;– здійснюється пошук лідера,

спроможного реалізувати задум про створення кооперативу;

– визначається обсяг необхідних фінансових і матеріальних ресурсів;

– оцінюються потенційні можливостімайбутніх членів-клієнтів щодо здійс-нення ними відповідних внесків настворення матеріально-технічної базикооперативу й участі в його діяльності.

Обслуговуючі кооперативи можуть діятиза напрямками:– зберігання і реалізація

сільськогосподарської продукції;– переробка сільськогосподарської

продукції і лісової сировини;– матеріально-технічне постачання;– виробництво окремих видів

сільськогосподарської продукції (вирощування насіння деяких сільсько-господарських культур, молоднякаптиці, свиней, племінної худоби тощо);

– ремонт сільськогосподарської технікита її технічне обслуговування;

– транспортне обслуговування;– газифікація, телефонізація,

електронізація і комп’ютеризація сільського господарства;

– виконання окремих видів сільськогос-подарських робіт (оранка, збиранняврожаю, боротьба з шкідниками і хворобами сільськогосподарськихкультур, штучне запліднення худоби,ветеринарне обслуговування);

– виконання будівельних робіт і замовлень на проектну документацію;

– виробництво окремих видів добрив,техніки й устаткування для потребселян;

– консультаційне обслуговування (бухгалтерське, фінансове, аудиторське, агрономічне, зоотехнічне, економічне та ін.).

З чого розпочати створення сільськогос-подарського кооперативу?Необхідно пробудити соціальну активністьсільського населення. Тільки дієва ініціативна команда (ядро) з членів кооперативу зможе генерувати та впроваджувати в життя проекти.

Необхідно проаналізувати потребу в послугах сільських жителів певної території (організувати та провестианкетування або опитування).

Визначити необхідні послуги для майбутніх членів кооперативу.

Особливість обслуговуючого кооперативуполягає в тому, що він належить сільсько-господарським товаровиробникам – своїмчленам-клієнтам і керується ними на де-мократичних засадах.

Їм доведеться: провести організаційну роботу, установчі збори, забезпечитифінансові та матеріально – технічніресурси, вирішити кадрові питання.Члени ініціативної групи повинні визначитися з напрямком діяльності кооперативу,розпочати розробку Статуту,підібрати кадровий потенціал (в першу чергу, менеджера і бухгалтера).Наступні кроки будуть такими:

1. розробка проекту кооперативу;2. заснування кооперативу;3. реєстрація;4. робота кооперативу.

Що таке проект створення кооперативу?Проект – це фактично бізнес – план створення і діяльності СОК. Він являє собою поглиблене бачення розвитку підприємства, містить детальний опис його діяльності, середовища, в якому воно діє, а також системи управління, необхідної для досягнення поставленої мети.

На І етапі проектують спрощений бізнес-план (концепцію), оскільки не всідані відомі. Детальний бізнес-план буде створено на другому році діяльності кооперативу.

Складові бізнес-плану:– глобальна стратегія та цілі;– аналіз ринку та маркетингова стратегія;– технологічний опис процесу

виробництва, планування, впровадження в дію;

– управління, організаційні структури та методи прийняття рішень;

– фінансові прогнози;– аналіз ринків.

Хто може бути членами СОК?Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, як і виробничі, можутьвключати до свого складу, крім членів

кооперативу, асоційованих членів. Членами й асоційованими членами обслуговуючих кооперативів можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.

Членами кооперативу повинні бути тільки сільськогосподарські товаровиробники. Ті підприємці, які не виробляють сільськогосподарську продукцію, не мо-жуть бути членами обслуговуючих кооперативів. Інакше такі кооперативи перетворяться в комерційні структури.

До того часу, поки немає лідера, спроможного добре організувати роботу,важко розраховувати на успішну його діяльність. Керівник повинен уміти плану-вати, організовувати, керувати, контролю-вати діяльність кооперативу, знати основипідприємництва, вміти працювати злюдьми, користуватися їх довірою.

Як заснувати сільськогосподарський обслуговуючий кооператив?Після вивчення всіх особливостей створення і діяльності конкретного кооперативу роблять висновок про доцільність його створення. Якщо приймається позитивне рішення, то створюється організаційний комітет, на який покладаються такі функції:– підготовка пропозицій щодо

організації кооперативу;– визначення потенційних членів

кооперативу, розмірів вступних внесківі внесків до пайового фонду кооперативу;

– розробка проектів установчого договору про створення кооперативута його статуту;

– організація перших установчих зборівчленів кооперативу.

Ініціативна група повинна визначитися з датою проведення Установчих зборів та підготувати Статут.

Як написати Статут?Статут – основний документ, що формулюємету та діяльність кооперативу, права таобов’язки членів, умови вступу й виходу зкооперативу, органи управління та правила прийняття рішень, порядок реорганізації та ліквідації кооперативу.

Щоб розробити Статут, потрібно спиратисяна типові статути. Окрім Статуту, потрібнорозробити Правила внутрішньої госпо-дарської діяльності. В них будуть зазначеніположення, які можуть уточнювати Статут,стосунки між кооперативом і його членами іможуть часто змінюватися. Ці документи тапорядок денний Установчих зборів завчаснопередається всім членам кооперативу. Установчий договір, який констатує згодузасновників, що створили кооператив, тауточнює їх пайові внески. В решті питаньустановчий договір посилається на Статут.

Â ÄÎÏÎÌÎÃÓ Ñ²ËÜÑÜÊÎÌÓ ÃÎËÎÂ²


Яким може бути порядок денний Установчих зборів?1. Про створення СОК та затвердження його Статуту.2. Вибори засновників та голови кооперативу.3. Призначення відповідального за державну реєстрацію

кооперативу.4. Визначення та затвердження юридичної адреси

кооперативу.* Кооператив може бути зареєстрований за місцем проживання одного із засновників, а підтвердженням адреси буде ксерокопія його паспорта. Можна також укласти договір оренди приміщення, де буде розміщенийкооператив.

Як зареєструвати сільськогосподарський обслуговуючий кооператив?Для проведення державної реєстрації уповноважений зборами засновник повинен особисто подати державномуреєстраторові такі документи:– реєстраційну картку на проведення державної

реєстрації, яка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами;

– копію рішення про створення кооперативу (копію протоколу установчих зборів, завірену нотаріально);

– два примірники статуту кооперативу (підписи засновників мають бути нотаріально засвідчені);

– документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору для проведення державної реєстрації кооперативу (копія банківської квитанції або копія платіжного доручення з відміткою банку). Реєстраційний збір перераховується до місцевого бюджету, але його реквізити необхідно уточнити у державного реєстратора.

Які документи повинні бути завірені нотаріально?– для відкриття розрахункового рахунку та при постановці

на облік у державну податкову інспекцію необхідно завірити 2 копії Статуту;

– для статуправління, отримання дозволу на виготовленняпечатки, постановки на облік у соцфонди, відкриття р/р та ДПІ – 8 копій свідоцтв про державну реєстрацію.

В обслуговуючих кооперативах об’єднується тільки частинавласності товаровиробників, необхідної для нормальної роботи кожного такого кооперативу, шляхом переданняйому грошового або натурального (у вартісній оцінці)внеску на основі вироблених принципів, зафіксованих в установчій угоді про створення кооперативу.

Чинниками, що спонукають сільськогосподарських товаровиробників до кооперу-вання, можуть бути:– вигода від участі у великих за обсягом господарських

операціях; – створення конкуренції комерційним посередницьким

фірмам та уникнення конкуренції між собою; – використання професійного менеджменту;– можливість отримувати прибуток не тільки від

виробництва, а й від подальших стадій руху виробленоїними продукції у межах маркетингового ланцюжка певного товару (виробництво – збирання та зберігання – переробка – транспортування – оптова торгівля – роздрібна торгівля – споживання);

– вихід на вигідні ринки збуту, постачання і послуги, у тому числі міжнародні;

– переваги від координації дій, розподілу ризику і отримання ринкової вигоди, тобто забезпечення контролю ситуації на ринку. <VASSR

ÓÂÀÃÀ, ÊÎÍÊÓÐÑ!

Рада Всеукраїнського конкурсу проектівта програм розвитку місцевого самовря-дування оголошує Всеукраїнський конкурс проектів та програм розвиткумісцевого самоврядування 2013 року.

Метою конкурсу є відбір проектів та програм розвитку місцевого самоврядування, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, а також інших джерел, не заборонених законодавством, і спрямовані на розв`язання актуальних проблем розвиткумісцевого самоврядування, поширення позитивного досвіду,набутого у процесі їх реалізації.

Проведення конкурсу передбачено Указом Президента Українивід 28 жовтня 2002 р. №952/2002"Про Всеукраїнський конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування", постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 18 січня 2003 р. №64 "Про затвердженняПоложення про Всеукраїнський конкурс проектів та програмрозвитку місцевого самоврядування"(із змінами згідноПостанови КМ №758 від 15.08.2012). Підставою для оголошення конкурсного відбору 2013 року є рішення ради Конкурсу від 13.09.2012 р.

Учасниками конкурсу є органи місцевого самоврядування, які в установленому порядку зареєстрували проект або програму розвитку адміністративно – територіальної одиниці. Органи місцевого самоврядування – претенденти на участь у Конкурсі – подають на адресу дирекції Конкурсу (Державний фонд сприяння місцевому самоврядуванню в Україні, 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 оф.713):• заяву на участь у Конкурсі;• оригінал проекту (програми), дві його копії та електронну версію проекту (програми);• копію рішення відповідної ради щодо затвердження проекту(програми).

Реєстрація проектів та програм – з 15 вересня 2012 р. щоденно, крім суботи, неділі та святкових днів, з 09-00 до 18-00,п`ятниця до 16-45. Останній термін подання проектнихпропозицій 15 березня 2013 р. до 16-45.

Контакти Дирекції Конкурсу: Телефон: +38(044) 285-77-58, Email: [email protected]

Детальна інформація щодо проведення Конкурсу у 2013 роцірозміщується на веб-сайті Державного фонду сприяння місцевому самоврядуванню в Україні www.municipal.gov.uaв розділі "Кращі практики", рубрика "Всеукраїнський Конкурспроектів та програм розвитку місцевого самоврядування".

ÇÅÌÅËÜÍ² ÏÈÒÀÍÍßÇÅÌÅËÜÍ² ÏÈÒÀÍÍß ÊÎÍÑÓËÜÒÀÖ²ß ÅÊÑÏÅÐÒ²Â

Прежде всего, следует в общих чертах обрисовать проблему, на решение которой направлен принятый Закон.

Предоставление земельных участков в Украине, к сожалению, осуществлялось и зачастую продолжает осуществлятьсяхаотично, без учета потребностей государства и территориальных общин втерриториях для размещения общественнонужных объектов. Для решения указанныхпроблем в свое время Верховной РадойУкраины был принят Закон Украины№1559-VI "Об отчуждении земельных участков, иных объектов недвижимого имущества, которые находятся в частнойсобственности, для общественных нуждили по мотивам общественной необходи-мости". Он предусматривал возможность отчуждения (в некоторых случаях и принудительного) земельных участков дляопределенных, перечисленных в законе,нужд, а именно для:– обеспечения национальной безопасности и обороны;– строительства, капитального ремонта,реконструкции и обслуживания линейных

объектов и объектов транспортной и энергетической инфраструктуры (дорог,мостов, эстакад, нефте-, газо- и водопроводов, линий электропередачи,связи, аэропортов, нефтяных и газовых терминалов, электростанций) и объектов,необходимых для их эксплуатации;– размещения иностранных дипломатических представительств и консульских учреждений, представительств международных организаций в Украине в соответствии с международными договорами Украины,согласие на обязательность которых предоставлена Верховной Радой Украины;– размещение и обслуживание объектов,связанных с добычей полезныхископаемых;– строительство защитных гидротехнических сооружений;– строительство и обслуживание нефтяных и газовых скважин и производ-ственных сооружений, необходимых дляих эксплуатации, сооружений для подземного хранения нефти, газа и иныхвеществ и материалов, захоронения вредных веществ и отходов производства;– создание городских парков, строительствоучебных заведений, площадок для отдыха,стадионов и кладбищ;– размещение объектов природно-заповедного фонда.

В то же время, предмет регулированияуказанного Закона касался лишь земельчастной собственности и оставлял неурегулированным вопрос о размещенииэтих же объектов на землях государствен-ной и коммунальной собственности, которые уже находятся в пользовании физических и юридических лиц. Особенноактуальным этот вопрос стал при сооружении линейных объектов, которыепроходят по территории нескольких районов, областей (дорог, линий электро-передач). Земельные участки частнойсобственности, необходимые для их сооружения, выкупались государством в вышеуказанном порядке, однако дляпрекращения прав аренды государственной

земли для этих же нужд при отсутствии согласия арендатора законодательных оснований предусмотрено не было. Такимобразом, фактически сложилась ситуация,когда право землепользования получила большую степень юридической защиты,чем право собственности на землю. Имея,по сути, одинаковые права в сфере использования земли в вопросах, связан-ных с использованием земли для обще-ственных нужд, арендаторы находились в неравном, более привилегированном отношении к лицам, которые используютземли на правах собственности.

Комментируемым законом в земельноезаконодательство Украины вводится новоеоснование для прекращения прав аренды,суперфиция (представляет собой правовозведения строения на чужом участке иправо пользования этим строением – пр. ред.), емфитевзиса(право пользования земельным участком, возможность получать с него урожай,право закладывать его, отчуждать и передавать по наследству (пр. ред.) земельных участков государственной и коммунальной собственности – принятие решения об использованиитаких участков для общественных нужд. Перечень случаев, когда такое решениеможет быть принято, аналогичен основаниям выкупа земельных участковдля общественных нужд.

Решение о необходимости размещениятаких объектов уполномочены приниматьорганы государственной власти, органыместного самоуправления, которые в соответствии со статьей 122 ЗемельногоКодекса Украины выступают распорядителями земель государственной и коммунальной собственности.

Закон предусматривает, что такое решение может быть принято в том случае, когда объекты, которые предполагается разместить на земельномучастке, невозможно расположить на другом месте или последнее повлечет

ÓÐÅÃÓËÈÐÎÂÀÍÈÅ ÂÎÏÐÎÑÀ ÏÎËÜÇÎÂÀÍÈß ÇÅÌÅËÜÍÛÌ Ó×ÀÑÒÊÎÌ

Комментарий Земельного союза Украины к Закону Украины "О внесении изменений к некоторым законодательным актам Украины относительно прекращения права пользования земельными участками при отводе их для общественных нужд"

Сергей Биленко, член Совета Земельного союза Украины


ÇÅÌÅËÜÍ² ÏÈÒÀÍÍßÇÅÌÅËÜÍ² ÏÈÒÀÍÍßÊÎÍÑÓËÜÒÀÖ²ß ÅÊÑÏÅÐÒ²Â


за собой значительные материальные убытки или будет причиной негативных экологических последствий для государства, территориальной общины или государства в целом. Необходимо указать на то, что перечисленные критерии достаточно размыты и носят явно выраженный оценочный характер, что, несомненно, создаст определенныесложности в правоприменительной практике. Однако нельзя не согласиться с тем, что определить такие критерии четкочрезвычайно сложно с учетом многообразия возможных ситуаций. На практике вопрос соответствия принятого решения данным критериям будет иметь реальное значениелишь в случае отказа пользователя земельного участка от расторжения договора в добровольном порядке.

В таком случае указанный вопрос будет предметом судебного рассмотрения. В случае, если суд найдет основания достаточными, договор будет расторгнут.

Закон предусматривает необходимость возмещения пользователю земельного участка, а также третьим лицамвсех убытков, причиненных расторжением договора.

Кроме указанных положений, закон содержит также интересные изменения к Закону Украины "Об отчуждении земельных участков, иных объектов недвижимого имущества,которые находятся в частной собственности, для общественныхнужд или по мотивам общественной необходимости".

Так, если ранее Закон возлагал все расходы, связанные с выкупом объектов частной собственности, на государственный и местные бюджеты, то сейчас изменения к статьям 6,7 предусматривают возможность ихфинансирования за счет лиц, которые инициировали выкуп. Указанные положения, безусловно, носят позитивный характер, поскольку, как показывает практика, необходимыесредства, в большинстве своем, в бюджетах отсутствуют. Следует, однако, заметить, что в Законе отсутствует механизм указанного финансирования, что создаст сложности при его реализации. На наш взгляд, основанием для проведения соответствующих выплат можетстать договор между органом, который принял решение о выкупе, и лицом, которому будет передан выкупленный участок после перехода права собственности к государствуили территориальной общине.

В то же время необходимо отметить, что законодатель непредусмотрел компенсационных механизмов для лиц, которые профинансировали соответствующие затраты. Так, в Законе отсутствуют положения, которые позволяют про-извести зачет потраченных средств в счет арендной платы или выплаты цены земельного участка при ее последующей продаже.

Следующей новацией, введенной Законом, является урегулирование вопроса прекращения прав пользования земельным участком частной собственности, отчужденным для общественных нужд или по мотивам общественной необходимости. Закон устанавливает, что с момента перехода к государству или территориальной общине права собственности на земельный участок право аренды, эмфитевзиса, суперфиция относительно него прекращается.

Государственная регистрация прекращения такого права осу-ществляется на основании заявления органа исполнительнойвласти, органа местного самоуправления, которые принялирешение о выкупе соответствующего участка. Убытки, нанесенные таким прекращением, на основаниистатьи 1 Закона №1559-VI входят в выкупную цену. <VASSR

Згідно з документом, банк матиме статутний капітал 120 млн. грн.,сто відсотків якого належить державі. Для формування статутного

капіталу банку буде випущено 120 млн. простих іменних акцій номінальною вартістю 1 гривня кожна.

Для реєстрації та відкриття банку в Законі України "Про Державнийбюджет України на 2012 рік" передбачено 120 млн. гривень.

Саме така сума, відповідно до статті 31 Закону України "Про банки і банківську діяльність", є достатньою для формування

статутного капіталу нового банку.

Виділені державою кошти повністю передбачалися в бюджеті Українина проведення реформ АПК, тому кошти на створення банку – не що

інше, як перерозподіл ресурсів бюджету з точки зору оптимізації витратна проведення державою реформ в агропромисловому комплексі.

Концепція Державного земельного банку складається з двох частин.Перша – ефективне управління землями державної власності,

консолідація земель, розвиток сільських територій.Друга – фінансово-кредитна установа, метою якої є розвиток малого

і середнього бізнесу на селі за рахунок дешевих кредитів. Ставка, на яку розраховують фахівці, повинна бути в середньому

8-9 відсотків річних. Якщо брати ставку комерційних банків, то це мінімум удвічі більше.

До наглядової ради Земельного банку входитиме 15 осіб: представникиКабінету Міністрів України, Адміністрації Президента, Мінагропроду

і Національного банку. За банківські операції відповідатиме Нацбанк, а за впровадження державної земельної політики – Кабінет Міністрів.

Державний земельний банк повинен стати універсальною фінансовою установою, яка працюватиме з усіма формами

агропідприємств, використовуватиме різноманітні види застави за кредитами та забезпечить здешевлення вартості кредитних

ресурсів для селян. Окрім того, банк має активно співпрацювати з комерційними банками України в частині рефінансування,

надання та отримання гарантій, а також брати на себе частину ризиків, пов’язаних з кредитуванням аграріїв.

Однією з основних цілей Земельного банку є консолідація земель, яка розглядається як основний двигун розвитку сільських територій

та підняття рентабельності фермерських господарств за рахунок консолідованих масивів.

Управління та консолідація земель – досить дорогі процеси, які неможе дозволити собі бюджет України. Тому Земельний банк в Україні

повинен працювати на принципах самоокупності та самофінансу-вання за рахунок ринкових операцій із землею. Таким чином, банк за-

безпечуватиме ефективне наповнення Державного бюджету. Крімтого, Земельний банк забезпечить у державній власності сталі об’єми

сільськогосподарських земель, що стане запорукою національної про-довольчої безпеки. Отже, Державний земельний банк сприятиме під-

вищенню ефективності використання державних земельсільськогосподарського призначення, стане підставою для створення

ефективного ринку землі у майбутньому, забезпечивши при цьомунизку соціальних гарантій для власників розпайованої землі.

Джерело: Державне агентство земельних ресурсів

ÓÐßÄ ÑÒÂÎÐÈÂÄÅÐÆÀÂÍÈÉ ÇÅÌÅËÜÍÈÉ ÁÀÍÊ

Кабінет Міністрів України постановою №609 від 2 липня цього року створив публічне акціонерне товариство "Державний земельний банк".


ÇÅÌÅËÜÍ² ÏÈÒÀÍÍßÇÅÌÅËÜÍ² ÏÈÒÀÍÍß ÊÎÍÑÓËÜÒÀÖ²ß ÅÊÑÏÅÐÒ²Â


Закон предоставляет районным советамполномочия по установлению и изменению границ сел и поселков. Фактически речь идет о возвращении райсоветам тех полномочий, которых онибыли лишены в соответствии с ЗемельнымКодексом Украины 2001 года в пользуобластных советов и Верховной Рады Автономной Республики Крым.

Такие изменения можно оценить положительно, ведь в наших условиях, чемвыше уровень органа, который уполномочен принимать управленческиерешения, тем организационно сложнеепроцедура их принятия.

Интересно, что едва ли не впервые науровне законодательных актов ВерховнойРадой Украины был официально признан иурегулирован вопрос, связанный с существованием в пределах Украины реликта советских времен – так называемых "матрешек" – существование в рамкаходних территориальных общин других. Например, это касается таких населенныхпунктов, как Ворзель, Буча, Гостомель, Коцюбинское, которые не входят ни в одиниз районов Киевской области, а подчи-няются" Ирпенскому городскому совету.

Кроме того, на Востоке Украины есть дварайона, районные советы и райгосадми-нистрации в которых не образованы, ихфункции фактически выполняют городскиесоветы и их исполнительные органы. Такаяситуация не согласуется ни с Конституцией,ни с законодательством о местном самоуправлении, но она имела место втечение длительного времени и в наличиисегодня. Выход из нее был бы возможенпутем принятия закона о территориальномустройстве Украины, однако ни этого за-кона, ни хотя бы его приемлемой концеп-ции на сегодня нет. А жизнь не стоит на

месте, и решать вопрос необходимо сейчас.Именно поэтому принят закон, который, невнося кардинальных изменений в законода-тельство по вопросам административно-территориального устройства, определяет,что в случаях, когда село или поселок невходит в территорию района или районныйсовет не образован, установление или изменение их границ будет осуществлятьсяобластным советом, Верховной Радой Автономной Республики Крым.

Следующим нововведением Закона является определение в Законе Украины "О землеустройстве" исчерпывающего состава материалов, входящих проект

землеустройства по установлению (изменению) границ административно-территориальных единиц. При этом интересным является требование о включении в него материалов выноса в натуру проектных границ администра-тивно-территориальной единицы. Такаянорма должна не допустить ситуацию,когда такие границы фактически могут меняться после их утверждения.

Все остальные материалы, присутствую-щие в составе проекта, являются теми же,традиционно входящими в этот вид документации по землеустройству ужемного лет. В то же время определение их вЗаконе следует считать положительнымшагом, ведь это "отобъет желание" у должностных лиц требовать предостав-ления дополнительных документов.

Значительной проблемой, связанной с установлением и изменением границ административно-территориальных единиц, был вопрос их фиксации в специальном государственном акте. Ни формы такого акта, ни порядок его выдачи установлены не были. Норма

Земельного Кодекса Украины, котораяпредусматривала существование этого документа, была отменена еще ЗакономУкраины "О Государственном земельномкадастре". В продолжение этого, принятый Закон определяет, что сведенияоб установлении (изменении) границ административно-территориальных единиц вносятся в Государственный земельный кадастр, о чем из кадастра соответствующей сельской, поселковой,районной, областной рады бесплатно предоставляется выписка.

Еще одной новацией, которая присутствует в принятом Законе, являетсяпредоставление возможности осуществлять установление границ населенных пунктов, которые не установлены на момент вступления в силу,без разработки или изменения их генеральных планов. Норма вполне логична в сегодняшних условиях, учитывая то, что стоимость изготовлениягенеральных планов населенных пунктов в несколько раз превышает стоимостьизготовления землеустроительной документации, необходимой для установления их границ. Но принятыйЗакон имеет несколько оговорок. Во-первых, упрощенный порядок не касается изменения границ населенныхпунктов, а только их установки. Во-вторых, Закон определяет, что площадь сел, поселков, городов в такомслучае должна согласовываться с упомянутой в схемах землеустройства и технико-экономических обоснованиях использования и охраны земель административно-территориальных образований, а в случае их отсутствия – в проектах формирования территорийсельских, поселковых советов.

В целом принятый Закон можно оценитьположительно. Не внося кардинальных из-менений в действующее законодатель-ство, он, без сомнения, упрощает существующие процедуры установленияграниц населенных пунктов. <VASSR

ÇÅÌÅËÜÍÛÉ ÑÎÞÇ ÓÊÐÀÈÍÛ ÏÐÎÊÎÌÌÅÍÒÈÐÎÂÀË

Недавно Президент Украины подписал Закон Украины "О внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно проведения работ по землеустройству, связанных с установлением и изменением границ сел, поселков, городов, районов", принятый Верховной Радой Украины 21 июня 2012 р.

Сергей Беленко, член совета Земельного союза Украины

Çåìåëüíûé ñîþç Óêðàèíû ïðîêîììåíòèðîâàë Çàêîí "Î âíåñåíèèèçìåíåíèé â íåêîòîðûå çàêîíîäàòåëüíûå àêòû îòíîñèòåëüíî

ïðîâåäåíèÿ ðàáîò ïî çåìëåóñòðîéñòâó, ñâÿçàííûõ ñ óñòàíîâëåíèåì è èçìåíåíèåì ãðàíèö ñåë, ïîñåëêîâ, ãîðîäîâ, ðàéîíîâ"

ÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈÓ×ÀÑÒÜ ÃÐÎÌÀÄÈ Â ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÑÅËÀ

Аналіз динаміки процесів, що визначають рівень життя сільського населення на сучасному етапі, вказує на незадовільнийстан соціального розвитку сільських територій. Для них характерні глибока демографічна криза, брак мотивації допраці, безробіття, витік трудових ресурсів,занепад соціальної інфраструктури та "вимирання" населених пунктів. На сільських територіях проживає 31,9%населення України. Рівень життя сільськогота міського населення дуже відрізняється.Через це активізується трудова міграціясільського населення до міста та за кордон.Щороку 20-30 сіл зникають з мапи України.Державна політика у питаннях розвитку селазалишається заполітизованою та не послідовною. Більшість прийнятих програмносять декларативний характер, вони не

ÄÎÏÎÌÀÃÀªÌÎ Â ÔÎÐÌÓÂÀÍÍ² ÑÎÖ²ÀËÜÍÎÃÎ ÊÀÏ²ÒÀËÓ Ñ²ËÜÑÜÊÎ¯ ÃÐÎÌÀÄÈ

Вміння працювати в команді, впевненість у собі, позитивний настрій, готовність до співпраці, емоційна стійкість, толерантність, відповідальність, здатність прийняти виклик, готовність до змін – ці особливості людей у сільській громаді одержали назву соціального капіталу села.

Ôîðìóâàííÿ ñîö³àëüíîãî êàï³òàëó

Ñòâîðþþòü ñîö³àëüíèé êàï³òàë ò³ âèäè ä³ÿëüíîñò³, ÿê³ ñïðèÿþòüá³ëüø àêòèâíîìó çàëó÷åííþ òàôîðìóâàííþ äîâ³ðè äî ãðîìàä(íàëàãîäæåííÿ ñòîñóíê³â, îá'ºäíàííÿ çóñèëü, ðîçâèòîê ñï³âïðàö³). Ó÷àñòü ãðîìàäñüêîñò³ñïðÿìîâàíà íà ïîñèëåííÿ âïåâíåíîñò³ ³ ñïðîìîæíîñò³ ëþäåéòà ¿õ îá`ºäíàíü (ôîðìàëüíèõ ³ íåôîðìàëüíèõ) áóòè çàëó÷åíèìèäî ä³ÿëüíîñò³, ùî ïîêðàùóº ÿê³ñòü¿õ æèòòÿ, ³ áóäóâàòè ñòîñóíêè âçàºìíî¿ ï³äòðèìêè, ùî ñïðèÿþòüðîçâèòêó äîáðîñóñ³äñüêèõ â³äíîñèí ³ çãóðòîâàíîñò³ ãðîìàä.

Наталія Ключник,Заступник керівника виконавчої дирекції з питань внутрішньої політики, преси та інформації ВАССР

Ñîö³àëüíèé êàï³òàë

Ñîö³àëüíèé êàï³òàë º ñóêóïí³ñòþðåàëüíèõ àáî ïîòåíö³éíèõ ðåñóðñ³â, ïîâ'ÿçàíèõ ³ç ñò³éêèìèñòîñóíêàìè, òîáòî ÷ëåíñòâîì óãðóï³. Îñòàííÿ (ãðóïà) äàº ñâî¿ì÷ëåíàì îïîðó ó âèãëÿä³ êîëåêòèâ-íîãî êàï³òàëó, "ðåïóòàö³¿", ùî äîçâîëÿº ¿ì îòðèìóâàòè êðåäèòèäëÿ âñ³õ ïðèçíà÷åíü. Ö³ ñòîñóíêè ìîæóòü ³ñíóâàòè ò³ëüêè â ïðàêòè÷íîìó ñòàí³, ó ôîðì³ ìàòåð³àëüíîãî ³/àáî ñèìâîë³÷íîãî îáì³íó, ÿêèé ñïðèÿº¿õ ï³äòðèìö³. Âîíè òàêîæ ìîæóòüáóòè îôîðìëåí³ ñîö³àëüíî ³ ãàðàí-òîâàí³ çàãàëüíèì ³ì'ÿì (³ì'ÿì ñ³ì'¿,êëàñó, øêîëè, ïàðò³¿).

підкріплені фінансовою складовою, а законодавча база їх є суперечливою.В умовах депресивного стану переважноїбільшості сільських територій дотаційністьсільських бюджетів, окремі сільські громади самоорганізовуються і шукають альтернативні резерви покращення життя населення. Практика показує, що, навіть поставлені у скрутні фінансові обставини, сільські громади проводять газифікацію, відбу-довують занедбані об’єкти соціально-культурного призначення, застосовують енергозберігаючі технології, залучають інвестиції, впливають на стан екологічної безпеки території тощо. Ключову роль уцьому процесі відіграють лідери – сільські, селищні голови,асоціації,ініціативні групи, громадські організації тощо. Там, де лідери "просувають" реалізацію громадських ініціатив через співпрацю з органами влади, з інвесторами, спонсорами, фондами, меценатами, спостерігається пожвавленнярозвитку громад. Лідери розпочинають формування соціального капіталу сільськоїгромади, яка, реалізовуючи проекти, поступово, крок за кроком розвивається і зміцнюється. Відтак, активізується і бере безпосередню участь у розвитку території.Інформація про методи впровадження успішних проектів сільських територій не достатньо оприлюднюється у місцевих ЗМІ та мережі Інтернет. Практично відсутній обміндосвідом між регіонами, так як центральні ЗМІ такого роду інформацію непублікують. У кращому випадку населення по-інформоване лише про сам факт впровадження проекту, а не про механізмйого реалізації, а тому скористатись дляінсталяції на своїй території не може.Сформована база кращих практик з різнихрегіонів стане основою формуваннясоціального капіталу сільської територіальної громади. Впровадження проектів економічного, соціального, культурного та іншихнапрямків будуть сприяти поліпшенню настроїв селян, вселять віру у майбутнє і активізують участь громадськостіу самоврядуванні. <VASSR

Наталія Ключник– Член Всеукраїнської Ліги PR.– Член Cпілки журналістів України.– Працює в комісії обласної ради з питань свободи слова та захисту моралі.


ÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈ Ó×ÀÑÒÜ ÃÐÎÌÀÄÈ Â ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÑÅËÀ


Умови відкритого Всеукраїнського конкурсу серед журналістів регіональних ЗМІ "Кращі практики розвитку сільських територій"

1. У конкурсі беруть участь журналісти вітчизняних друкованих таелектронних ЗМІ загальнодержавної, регіональної і місцевої сферрозповсюдження, які займаються висвітленням питань діяльностіорганів місцевого самоврядуванням, розвитку сільських територіальних громад, впровадження ефективних проектів, а також досліджують проблеми, стан забезпечення прав жителівсільських територій.

2. До участі в конкурсі допускаються роботи, опубліковані впро-довж 2012 року чи підготовлені до друку, за темами:

– участь територіальної громади у стратегічному плануванні розвитку села;

– реалізація економічних програм органами місцевого самоврядування;

– створення нових робочих місць, соціальний захист населення;– вдосконалення транспортного забезпечення;– впровадження сучасних технологій енергозбереження;– налагодження достойної медичної допомоги;– здійснення заходів з підвищення екологічної безпеки;– підтримка закладів освіти;– розвиток творчих здібностей молоді;– ефективне використання закладів культури для підтримки

народних традицій, мистецького потенціалу громади;– організація фізкультурно-оздоровчої роботи.

3. Запропоновані на конкурс роботи повинні розкривати змістпроекту з розвитку сільських територій (щодо інвестицій, розвитку і проблем базових галузей, підприємницької діяльності;соціального захисту населення, розвитку охорони здоров`я, сфер освіти, духовного і естетичного простору села; діяльності владних структур тощо), який було ініційовано громадою, органами самоорганізації населення, громадськими організаціями.

Переможці будуть визначені у номінаціях:

"Сільська громада та влада" – матеріали, в яких ідеться про співпрацю територіальної громади та органів місцевого самоврядування і виконавчої влади у провадженні проектів

розвитку сільських територій;

"Гордість нашого села" – матеріали про людей, які зробили вагомий внесок у розвиток села, звернули увагу на проблему,

згуртували навколо неї громаду, відповідні структури, досягли результату;

"Здоров’я нації" – матеріали про розвиток спорту в селі, досягнення спортсменів, які родом із села, та пропагування

здорового способу життя;

"Збережи себе для України" – матеріали про проекти, спрямо-вані на вирішення проблем людей з обмеженими фізичними

можливостями, роботу щодо подолання проблем алкоголізму,наркоманії, токсикоманії чи інших негативних явищ;

"Вічні цінності" – публіцистичні матеріали про проекти, що реалізовані у духовному, естетичному чи інтелектуальному

середовищі, висвітлюють культурне життя села, розвиток творчогопотенціалу сільських жителів, збереження духовної спадщини;

"Суспільний резонанс" – матеріали в жанрі журналістського розслідування або дослідження з найбільш актуальних для села

проблем; а також актуальні, оперативні репортажі та повідомлення про важливі або резонансні події в селі;

"Економічний простір" – аналітичні матеріали про впровадженняінвестиційних проектів, які сприяли наповненню сільських

бюджетів, розвиткові промисловості, бізнесу.

До уваги дописувачів! Редакційна комісія конкурсу залишає за собою право редагувати ті матеріали, які увійдуть до збірки

найкращих журналістських робіт.

ÊÎÍÊÓÐÑ "ÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈ ÐÎÇÂÈÒÊÓÑ²ËÜÑÜÊÈÕ ÒÅÐÈÒÎÐ²É" ÑÒÀÐÒÓÂÀÂ!

Ç ìåòîþ àêòèâ³çàö³¿ ãðîìàäñüêîñò³ ó ïèòàííÿõ ðîçáóäîâè ñ³ëüñüêèõ òåðèòîð³é, ïîïóëÿðèçàö³¿ ñï³âïðàö³ âëàäè ³ ãðîìàäè ó âèð³øåíí³ ñîö³àëüíî-åêîíîì³÷íèõ ïðîáëåì ñ³ë òà ñåëèù, Âñåóêðà¿íñüêà àñîö³àö³ÿ ñ³ëüñüêèõ òà ñåëèùíèõ ðàä (ÂÀÑÑÐ)ñï³ëüíî ç³ Øâåéöàðñüêî-óêðà¿íñüêèì ïðîåêòîì "Ï³äòðèìêà äåöåíòðàë³çàö³¿ â Óêðà¿í³ – DESPRO", Óêðà¿íñüêîþ êîíôåäåðàö³ºþ æóðíàë³ñò³â (ÓÊÆ) òà âñåóêðà¿íñüêîþ ãàçåòîþ "Ð³äíå ñåëî Óêðà¿íà" ïðîâîäèòü Âñåóêðà¿íñüêèé êîíêóðñíà íàéêðàùå âèñâ³òëåííÿ ó çàñîáàõ ìàñîâî¿ ³íôîðìàö³¿ åôåêòèâíîãî äîñâ³äó ç âèð³øåííÿ ïðîáëåì ñåëà "Êðàù³ ïðàêòèêè ðîçâèòêó ñ³ëüñüêèõ òåðèòîð³é".

Ãîëîâíèìè êðèòåð³ÿìè îö³íþâàííÿ ðîáîòè º:• òâîð÷èé ï³äõ³ä, îïåðàòèâí³ñòü;• äîñòîâ³ðí³ñòü âèêëàäåíèõ ôàêò³â, îá’ºêòèâí³ñòü;• âèñâ³òëåííÿ êîíêðåòíèõ øëÿõ³â âèð³øåííÿ• îêðåñëåíî¿ ïðîáëåìè.

Ç öüîãî íîìåðà æóðíàëó ìè ïî÷èíàºìî ïóáë³êàö³þ êðàùèõ ðîá³ò, ïðèñâÿ÷åíèõ òåìàòèö³ êîíêóðñó.

– У районному центрі соціальних службдля сім’ї, дітей та молоді ще з 2008 рокупрацює спеціалізоване формування"Школа волонтерів", куди входять дітки,що навчаються у загальноосвітніх школахрайону. Учнівська молодь – це одна з найактивніших верств населення, який завжди із ентузіазмом і словом, іділом допомагає людям.

– Головний напрямок діяльності "Школиволонтерів"?– Це вирішення соціальних проблем населення – боротьба з тютюнопалінням,алкоголем, наркоманією, захист правдітей, пропаганда здорового способужиття і т.д.

– Як стати волонтером вашої Школи?– Дуже просто! Якщо в людини є бажаннядобровільно допомагати іншим, цього дляпочатку достатньо. Наступним кроком єукладання договору (але це лише фор-мальність), у якому вказуються обов’язки та права сторін. Основна мета цього договору – це підготовка та залучення доб-ровільних помічників для здійснення різ-них аспектів соціальної роботи з дітьми,молоддю та сім’ями, яка ґрунтується на засадах добровільності та доброчинності,законності, гуманності, соціальних інтересів, рівності прав її учасників. Потімвідбувається посвята у волонтери, і вжедалі вони проходять навчання у Школі.

– Волонтери діють за власними бажаннями чи Ви скеровуєте напрям їх діяльності?– Ми регулярно відвідуємо осередки волонтерів. Під час цих зустрічей спеціалісти районного центру для сім’ї,дітей та молоді надають учням знання з психолого-педагогічних, правових, соціально-медичних питань, які необхіднідля реалізації соціальних програм. Такожми розробляємо і разом з волонтерамипроводимо благодійні акції, тренінгові заняття, різні просвітницькі заходи. Наприклад, у Катеринівській загальноосвітній школі пройшли лекції "Волонтерський рух", "Відповідальністьдітей і підлітків перед законом", на які ми

запросили спеціалістів служби у справахдітей райдержадміністрції і кримінальноївиконавчої інспекції. У Гаївській ЗОШ ми залучили волонтерів обласного фонду"Надія", які виступили з лекцією "Про небезпеку антисоціального способу життя,протидію СНІДу". У Великосеверинівськійшколі діти-добровольці взяли участь у заходах, присвячених Міжнародномудню захисту дітей. Також у школах районупостійно проводяться бесіди "Волонтерський рух", з метою залученнянових активістів, та бесіди "Ризики залежностей. Це поруч!" – для профілак-тики негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі.

– Які наймасштабніші заходи Ви прово-дили із залученням волонтерів протягомостаннього часу?– Варто згадати Всеукраїнську благодійнуакцію "Серце до серця", що пройшла навесні 2011 року, до якої долучилося чимало дітей-добровольців нашого району. Всіх об’єднала спільна мета – допомогти дітям, хворим на цукровий діабет, а саме: придбати для їх лікуванняспеціальне медичне обладнання для Кіровоградської обласної дитячої лікарні.Волонтери активно збирали благодійнівнески, і в результаті акції сума зібранихкоштів становила близько 4300 гривень.Найактивнішим волонтерам було врученоподяки за вагомий внесок у проведенні VІ Всеукраїнської акції "Серце до серця".Хочу також відзначити, що ми брали участьі в проведенні районної благодійної акції"Подаруй турботу дітям", яка проходила у два етапи, що були присвячені Міжнародному дню інвалідів та Дню Святого Миколая. До нашого районного центру люди приносили іграшки і книги, волонтери у своїх школах теж проводили агітаційно-просвітницьку роботу, а учні приносилиречі для діток, які цього потребують. На захід, присвячений Міжнародному дню інвалідів, навіть завітали волонтери з Аме-рики та Канади, які привезли подарунки діт-кам з особливими потребами. Тож я вважаю, що спільними зусиллями можнапоступово вирішити всі соціальні проблеми.

– Чи кожен з бажаючих може бути волонтером, чи для цього потрібні особливі вміння?– У першу чергу потрібно орієнтуватися в проблемі, над якою працює волонтерська група, шукати можливішляхи її вирішення. Майбутній волонтертакож повинен уміти слухати, розуміти іншого, спостерігати, оцінювати та вмітирозв’язати конфліктну ситуацію. Волонтерська діяльність, як прояв милосердя і доброчинності, буде існуватидоти, доки існує потреба людей у тій чиіншій допомозі. <VASSR

ÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈÓ×ÀÑÒÜ ÃÐÎÌÀÄÈ Â ÐÎÇÂÈÒÊÓ ÑÅËÀ

VASSR

ÂÎËÎÍÒÅÐÑÜÊÈÉ ÐÓÕ – ÏÐÎßÂ ÌÈËÎÑÅÐÄß

Волонтерський рух існував завжди, хоча б через те, що завжди були ті, хто потребував допомоги, і ті, хто готовий був її надати. І хоча називалися такі люди по-різному, але сенс зроблених ними справ залишався тим же. Про розвиток волонтерського руху в Кіровоградському районі ми запитали у в.о. директора Кіровоградського районного центрудля сім’ї, дітей та молоді К.В. Браілової.

Вікторія Семененко, газета "Зоря", Кіровоградська область

Îñòàíí³ì ÷àñîì ó íàø³é êðà¿í³ âñå á³ëüøîãî ïîøèðåííÿ íàáóâàº âîëîíòåðñüêèé ðóõ. Çðîáèòè äîáðó ñïðàâó:

äîïîìîãòè ó âàæê³é ñèòóàö³¿, íàäàòè ìîðàëüíó ï³äòðèìêó ³ çà öå îòðèìàòè ñëîâà âäÿ÷íîñò³ – îñü íàéâèùà âèíàãîðîäà

äëÿ ëþäåé, ïîêëèêàíèõ çàéìàòèñÿ ìèëîñåðäÿì.


Собственно, "Почему?" – это первый вопрос, который хочется задатьАнне Геращенко. Точнее, "Зачем?".

– Зачем ты всё это делаешь? – (Смеётся) Не знаю, вот такая я дурочка.В посёлок Терновая Чугуевского районаАнины родители переехали из Харькованесколько лет назад. Надоела суета большого города, шум, смог. Захотелось чистого воздуха, звёздного неба, хвойноголеса… Именно "хвойный лес"

-------------------------------Êîãäà ìû ïåðååõàëè, ìåíÿ ïîòðÿñëà îäíà êàðòèíà: äåòè ðàñêëàäûâàþò ïîêðûâàëà äëÿ ïèêíèêà ñ áóòåðáðîäàìè ïðÿìîïîñðåäè êó÷è ìóñîðà. Îáëîìêè êàêèå-òî, îáúåäêè, áèòûå áóòûëêè. Àìàëûøíÿ ñðåäè âñåãî ýòîãî ñïîêîéíî èãðàåò. Ýòî óæàñíîå çðåëèùå.-------------------------------

и послужил завязкой этой удивительнойистории. О том, как обыкновенная женщина (так сама о себе скромничает героиня) перевернула с ног на голову однумаленькую, отдельно взятую деревушку.Пока одну.

Сегодня лес, на опушке которого стоит домГеращенко, скажем так, не идеально чи-стый. Пару лет назад он напоминал мусорный полигон.

"Ужасное зрелище" впечатлило Аню, мамутроих детей, настолько, что она тут же начала звонить по знакомым: "Караул, унас тут мусор!".

– Полиэтилен есть? – поинтересовалсяодин предприимчивый мужчина.

– Есть, – честно призналась женщина. Она провела бизнесмену (человек занимался вторсырьём) увлекательнуюэкскурсию по хвойному лесу. И за каждое"месторождение" использованных пакетов получила по сто гривень. Неплохой вид заработка, на которомможно было б и остановиться. Однако в посёлке не оказалось ни единой детскойплощадки. И снова "караул".

На вырученные деньги Анна Геращенкорешила побаловать сельскую детвору хотябы одними качелями. Но чтобы

ÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈ ÇÄ²ÉÑÍÅÍÍß ÇÀÕÎÄ²Â Ç Ï²ÄÂÈÙÅÍÍß ÅÊÎËÎÃ²×ÍÎ¯ ÁÅÇÏÅÊÈ


ÈÑÒÎÐÈß ÎÄÍÎÃÎ ×ÈÑÒÎÃÎ ËÅÑÀ, ÏÎÑÒÐÎÅÍÍÀß ÍÀ (ÍÅ)ÐÅÀËÜÍÛÕ ÑÎÁÛÒÈßÕ

Она не баллотируется в парламент. Не поддерживает ни одну политическую силу. Даже в "сельские головы" не идёт, хотя просят. К ней, в небольшой посёлок под Харьковом, чуть ли не каждый день приезжают журналисты, включая собкоров национальных каналов. Почему?

Анна Гин,журналист, агентство Медиа Порт, Харьков

– À ÷òî òåáå ñ òîãî? – ÷àñòî ñïðàøèâàþò.– À êîìó ýòî âûãîäíî? – Âàì. Âàøèì äåòÿì. Íå ïîíèìàþò. Èùóò ïîäâîõ. À ÿ òàê ñ÷èòàþ:

åñëè íè÷åãî íå îòäàâàòü, òî íè÷åãî è íå ïîëó÷èøü íèêîãäà.

ÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈÇÄ²ÉÑÍÅÍÍß ÇÀÕÎÄ²Â Ç Ï²ÄÂÈÙÅÍÍß ÅÊÎËÎÃ²×ÍÎ¯ ÁÅÇÏÅÊÈ


установить площадку, нужно, не поверите, опять же – убрать мусор.

Собрала школьников и объявила:– Площадку хотите?– Да-а-а!– Будет. Но! Нужно подготовить под неёместо.

Так в истории посёлка Терновая случилсяпервый субботник. Не соврала. Площадкупоставили. Песочница, горка, качели.Мамы и папы потом ещё долго смотрелина городскую женщину с подозрением. Что получает Аня? Детвору, которая не выводится из этого дома. Свои, чужие.

-------------------------------Äëÿ íèõ ýòî ïðèêëþ÷åíèå. Äëÿ íàñ ýòî ïðèêëþ÷åíèå. Êîãäà âñå âìåñòå ïîøëè óáèðàòü ëåñ, ó ìåñòíûõ ðåáÿò ãëàçà çàãîðåëèñü:"Óõ òû, æèâûå àíãëè÷àíå!". Äåòè ïîñòîÿííî ïðèñòàþò ê íèì ñ âîïðîñàìè: à êàê áóäåò"äåðåâî" ïî-àíãëèéñêè,à êàê "áàêëàæêà"? Îíè ÿçûê ó÷àò ñ óäîâîëüñòâèåì. Ýòî – èãðà.-------------------------------

– Никогда нельзя посчитать, сколько точнотут гостей, – "жалуется" Анина мама,которая поминутно предлагает бегающеймалышне водички, чайка, супчикагоряченького.

К третьей площадке (за два года) взрослые скептики-односельчане "оттаяли". Большинство из них. У Аниных проектов появилась поддержка.

Очистить лес от гор мусора и заработатьна пресловутое "благоустройство" селаоказалось реально.

За два года Аня с маленькими и большимиволонтёрами собрала шесть тонн стекла и250 килограммов пластиковых бутылок.Всё, что удалось выручить, пошло "всело" – на площадки, детские праздники,мастер-классы народных умельцев.

Для того, чтобы получить прибыль, нужноне только собрать мусор, а перебрать и упаковать. Анна Геращенко задумала невиданное для села ноу-хау. Сортировочные контейнеры. Жалуется,правда: идёт идея пока что вяло. Одна ёмкость "для пластика" наполняется несколько месяцев. Многие жители не точто сортировать отходы ленятся, а простопо старинке несут мусорные пакеты в лес.

Чтобы оживить процесс, Аня придумалапозвать в гости друзей. Англичан. Из Лондона. Ребята с удовольствием отозвались. Сели в старенький автобус ичерез неделю были уже в Терновой. В доме Геращенко сегодня живуттринадцать англичан. Они – волонтёры изобщественной организации "Молодёжныйпроект будущего". Возили лекарства в Чер-

нобыль, путешествовали по африканскимстранам с надувным батутом для детворы.Теперь вот лес. В Чугуевском районе. ПодХарьковом.

-------------------------------Â ïåðâûé ðàç, êîãäà âûøëè ñ äåòâîðîéâ ëåñ, ñîáðàëè äåâÿòü êèëîãðàììîâáàêëàæåê. Òîëüêî áàêëàæåê! Ñäàëè èõ, ïîëó÷èëè àæ 27 ãðèâåíü. Íà âñå êóïèëè ìîðîæåíîå. Íåïëîõàÿ ìîòèâàöèÿ äëÿ ìëàäøèõ øêîëüíèêîâ. Â ñëåäóþùèé ðàç íà óáîðêó óæå ïðèøëî ãîðàçäî áîëüøå äåòåé.-------------------------------

После обеда англичане, односельчане,Аня, дети, друзья, соседи отправляютсяубирать лес.

Маша присоединилась к уборке случайно,просто шла мимо, увидела людей, соби-рающих мусор, и спросила: "Можно свами?". С такой же детской непосред-ственностью Маша ответила на вопрос,зачем ей это нужно.

– Как, зачем? – удивился ребёнок. – Чтобыбыло красиво! Через неделю британцыпоедут в детский дом в Запорожье.

Аня останется. Тут ещё столько мусора... Я понимаю, это проблема не только нашего посёлка. Это проблема села в целом. <VASSR

ß ïîíèìàþ, ýòî ïðîáëåìà íå òîëüêî íàøåãî ïîñ¸ëêà. Ýòî ïðîáëåìà ñåëà â öåëîì. Çà âûâîç ìóñîðà íàäî ïëàòèòü.Ëþäè ïëàòèòü íå õîòÿò. Íó, òàê äàâàéòå ñîâìåñòèì âñ¸ ýòî.

Ýòî æå íåñëîæíî! Ñîáðàëè – îòñîðòèðîâàëè – ñäàëè – êóïèëè êîíòåéíåðû. Ñíîâà ñäàëè, óæå ñîðòèðîâàííûé, –

íàíÿëè ìóñîðîâîç âûâîçèòü îñòàòêè. Äàëüøå ñäàëè – ïîñòàâèëè êà÷åëè. Îòðåìîíòèðîâàëè êëóá. Øêîëó, äåòñêèé ñàä. È òàê äàëåå. Ëåãêî!

ÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈ ÅÔÅÊÒÈÂÍÅ ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ÇÀÊËÀÄ²Â ÊÓËÜÒÓÐÈ


– Сьогодні не кожен житель села має нагоду побачити якісний культурний продукт. На твою думку, що потрібно змінити? – Якщо раніше культурна галузь у селі булачи не рушійною силою, то зараз усе змінилося. У маленьких населених пунктахкультура або ж взагалі занепала, або жпредставлена одним, в кращому випадкудвома колективами, до яких входять здебільшого люди похилого віку.

У результаті глядачі не мають можливостіпо-справжньому відпочити душею і насолодитися якісними концертами. Звичайно ж, існує й інший варіант – поїхати в Кіровоград на виступи артистів,але таку можливість має не кожен.

Ми розуміємо ці проблеми, тож намагаємося шукати можливі шляхи їх вирішення і все ж подарувати людямсвято, на яке вони заслуговують. Тому вирішили організувати виїзні концерти. У них візьмуть участь лише найкращі йнайталановитіші творчі колективи і солісти сільських закладів культури та районного Будинку культури. На цей рік за-планували побувати майже в кожній сіль-ській раді району. Першими вже у квітні зможуть насолоджуватися май-стерними виступами артистів жителі сілБережинка, Соколівське та Первозванівка. Ще в радянські часи подібні виїзні кон-церти користувалися неабияким авторите-том, думаю, що зараз настав час відродитицю прекрасну традицію. І наш район перший в області наважився на цей крок.Загальна кількість виїзних концертів, якіпланується провести в районі до кінцяроку – тридцять!

– Чим цьогорічні концерти на сцені РБКвідрізнятимуться від попередніх?– У нинішньому році ми почали більше орієнтуватися на театралізацію, а саме: робити підводки до художніх номерів.Таким чином, весь концерт проходитиме увигляді театралізованої сценки, а значить –буде пронизаний однією ідеєю, зберігатиметься таємниця, яку глядач захоче додивитися до кінця, тому не поки-датиме захід. Також цьогорічні концертибудуть наповнені більш професійними виступами. Ми намагаємося залучити доспівпраці відомі кіровоградські колективи.

Для молоді спеціальними артистами будуть брейк-дансери, сучасні рок-групи,для старшого покоління – народні аматорські колективи, такі, як "Горлиця", а середньому поколінню ми запропонуємомузику 80-х і 90-х років у якісному живому

виконанні. Кожна вікова група повиннамати відповідний культурний продукт.

– Які інноваційні проекти вже запровад-жено в районі?– Перевага нашого Будинку культури надіншими районними закладами культури –це те, що в нас діє безкоштовна публічнаwi-fi-зона, яка запущена в роботу восени2011 року.

Справжнім досягненням у роботі вважаю відкриття студії звукозапису. Такоїв області ще нема в жодному районному закладі культури! Знову ж таки ця ідея вмене в голові крутилася чотири роки, алетоді не було можливості її реалізувати. Ужев червні робота щодо цього активізувалася, і з вересня 2011 року повністю обладнано кімнату всім необхідним і перетворено на професійнустудію звукозапису. Завдяки фінансовійпідтримці районної державної адміністрації та районної ради встанов-лено шумоізоляційне обладнання.

Відтепер усі артисти нашого району можуть безкоштовно в ній записувати фонограми. Хочу додати, що відомий наКіровоградщині виконавець "Sokolovsky" унас записував свою останню пісню, а це хо-роший показник для нас.

– А які проекти зараз у роботі?– По-перше, активно працюємо над ініціативою губернатора Сергія Ларіна"Відродимо культуру на селі" і намагаємося розвиватися в даному напрямку.

По-друге, значну увагу ми приділяємоенергозбереженню, а саме: в планах – перейти на сучасне освітлення, яке набагато вигідніше у користуванні. Загальна вартість проекту складає 20 тисяч гривень, але він себе виправдаєвже за два роки. В рік ми тільки лампочоккупуємо на тисячу гривень, а тут не требанічого купувати, бо вони практично не згорають.

ÃËßÄÀ× ÏÎÂÈÍÅÍ ÌÀÒÈ ßÊ²ÑÍÈÉ ÊÓËÜÒÓÐÍÈÉ ÏÐÎÄÓÊÒ!

Чарівна пісня, гарний танець, цікава театральна сценка, віртуозна гра на музичних інструментах… – саме це основні продукти культурної галузі, якими в усі часи насолоджувалися глядачі. Раніше село важко було уявити без пісні чи танцю, адже ці види мистецтва супроводжували людей завжди і в роботі, й на відпочинку. Бо ними жили в повному розумінні цього слова.

Вікторія Семененко, "Новини Кіровоградщини"

"²íøèé á³ê ìåäàë³ – öå ïàñèâí³ñòü êåð³âíèê³â äî ñâîãî ïîêëèêàííÿ ïðàöþâàòè íà ïîâíó ñèëó,

áî ñàìå áàæàííÿ êåðóº ìîæëèâîñòÿìè", – òàê ñòâåðäæóº äèðåêòîð Ê³ðîâîãðàäñüêîãî ðàéîííîãî Áóäèíêó êóëüòóðè,

ó÷àñíèê îáëàñíîãî ïðîåêòó "Ñòàòñüêèé ðàäíèê" Ïàâëî Ôåä÷èøèí.

ÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈÅÔÅÊÒÈÂÍÅ ÂÈÊÎÐÈÑÒÀÍÍß ÇÀÊËÀÄ²Â ÊÓËÜÒÓÐÈ


– Наскільки мені відомо, ти – один із організаторів минулорічного етнофолькфестивалю "Дика груша", що відбувся у селі Овсяниківка і був присвячений Дню незалежності України. В цьому році другий етап буде? Чого цікавого очікувати туристам?– Загалом головна ідея цього заходу належить Овсяниківському сільському голові Сергію Верку, а я із задоволеннямдопоміг її реалізувати, адже заходу такогорівня не тільки в нашому районі, а й, мабуть, в області ще не було. Так, другий етап фестивалю буде! Але всікарти відкривати не хочеться, будемо тримати інтригу, тим більше пропозиції щевносяться, розробляється програма. Скажуодне: цього разу майданчик розіб’ємо надва фестивальних поля, тому що одне невитримає потоку туристів. Минулого року ми почали піар-кампаніюза тиждень до фестивалю, і то було вісімтуристичних автобусів, окрім того, багатолюдей добиралися своїм транспортом.Цього ж разу стартуватиме піар-кампаніянабагато раніше, і, сподіваємося, гостейбуде більше. Якщо торік програма булабільш фестивально-просвітницькою, тоцього разу ми розширимо концертну діяльність. Зараз головне, що в нас з’явилося більше знайомих у громадському активі, тому не буде проблем у пошуку волонтерів. У першомуетапі етнофолькфесту нам дуже допомогло українське дитячо-юнацьке товариство "Січ" – (керівник – РоманБойко. – Ред.), яке, до речі, нещодавно завдяки участі у фестивалі "Дика груша"було визнане кращим в Україні серед громадських організацій у співпраці з місцевими органами влади. Головна ж мета етнофолькфесту – відродження народних звичаїв, обрядівзбережеться. Бо саме такі заходи даютьможливість людям відчути справжнійукраїнський дух, стати учасниками відродження традицій українського народу.

– До речі, щодо відродження народнихтрадицій. У цьому напрямку в районі бу-дуть втілені ще якісь ноу-хау?– Насправді, ми з Овсяниківським сільським головою Сергієм Верком працюємо над одним досить цікавим і, на мою думку, повчальним проектом. Це розвиток автентичного туризму, а саме – створення козацького зимівникана території Овсяниківки. В принципі, на папері ця ідея існує вже близько року, а поки що ми думаємо над форматом іконцепцією самого зимівника, сподіваюся,наступного року ми все ж таки зможемо це реалізувати. Його перевагаполягає в тому, що учні й усі охочі в реальних умовах зможуть відчути дух козацтва, зрозуміти, в яких умовах воно жило. <VASSR

– Після одруження виникла необхідністьмати власне помешкання, – розповідає го-лова сімейства, батько двох дітей Мар’янКуц. – Відтак у 2006 р. звернувся доЛьвівського відділення Державного фондусприяння молодіжному житловому будівництву. Зібрав необхідні документи,зареєструвався. Основне, на що зверталиувагу, – це платоспроможність сім’ї. Колимінімальний дохід був менший від двохтисяч гривень, то не приєднували до про-грами. Також вимагалося принести довідкупро перебування на квартирному обліку.Аби запустити будівництво, необхідно було співфінансування з район-ної скарбниці. Врешті кошти під це за-клали, райрада проголосувала завиділення 30 тис. грн. У 2006 р. будівництво стартувало. Та оскільки гроші від району не надходили, то на кілька років усе загальмувалося. Завдяки наполегливостіГородоцької РДА передбачені кошти з міс-цевої казни таки виділили, а отже почали поступати гроші й з державного бюджету.Торік будівництво завершилось. І сьогоднімоя сім’я живе у власному будинку. Своїмисилами нам його не під силу було б спору-дити, навіть роками заощаджуючи.

– Скільки вклали власних грошей у будівництво?– Існують різні програми сприяння молодіжному будівництву. Моя передбачала не часткове, а повне фінансування. Офіційно, згідно програми,потрібно було вкласти лише три відсоткивід загальної суми. Звісно, реально пішлодещо більше власних коштів.

– Вам запропонували проект будинку чи можна було його самому обрати?– Звісно, самому. Одначе існують обмеження щодо розміру будинку. Проводяться необхідні розрахунки у відповідності до кількості членів сім’ї. За надлишок площі доводиться платитивласні гроші. Я намагався вкластись у запропоновану норму. Площа мого будинку становить близько 80 м. кв.

Він одноповерховий, але місця там достатньо. Будівництвом займалася визначена фірма. Перед його початком я пред’явив право власності на земельнуділянку, проект будівлі зі всіма погодженнями і кошторис, який згодомдоводилося коригувати, щоб вкластися у передбачену суму грошей.

-------------------------------Çâåñòè îìð³ÿíèé âëàñíèé ä³ì ïåðåñ³÷í³é ìîëîä³é ñ³ì’¿ ñüîãîäí³ íå òàê óæå é ïðîñòî. À â³ä äåðæàâè äîïîìîãè íå äî÷åêàºøñÿ… Õî÷à º ïåâí³ âèíÿòêè. Ïðèì³ðîì, ìîëîäà ñ³ì’ÿ Êóö³â ³ç Ãîðîäêà – ïåðøà â íàøîìó ðàéîí³, ùî çáóäóâàëà áóäèíîê çàâäÿêè ï³äòðèìö³ â³ä äåðæàâè.-------------------------------

– У нашому районі чимало молодихсімей, які теж хотіли б сприяння держави у вирішенні житлових питань.Чи можуть вони реально на щось розраховувати? Що їм порадитеяк першопроходець?– Насамперед, звернутися до обласного відділення Фонду сприяння молодіжномубудівництву, здати документи. Якщо сім’явідповідає всім необхідним вимогам, її ставлять на облік. Два роки тому, я дізнавався, що по області своєї черги очіку-вали дві тисячі сімей. А в рік видають 25-30кредитів. Також потрібне співфінансування з району. Моїй сім’ї пощастило в тому, щоколи виділяються гроші з райбюджету, то не враховується рейтинг по області; берутьдо уваги рейтинги по району. А на той часми були на Городоччині тільки одні.До речі, станом на 1 січня 2012 року в Україні 1 млн. 130 тис. сімей потребуютьпокращення житлових умов. Від часу функ-ціонування згаданого Фонду, з 1992 р., на-дано державну підтримку на будівництвоабо придбання житла шляхом різноманітних механізмів понад 28 тис.українських громадян. Це крапля в морі. А в Городку дехто вже майже 40 роківперебуває на квартирному обліку. <VASSR

² ÒÀÊÅ ÁÓÂÀª: ÇÂÈÒÈ ÂËÀÑÍÅ ÃÍ²ÇÄÅ×ÊÎ ÌÎËÎÄ²É Ñ²Ì’¯ ÊÐÀßÍÄÎÏÎÌÎÃËÀ ÄÅÐÆÀÂÀ

Ставши на рушничок щастя, новостворене подружжя, якправило, воліло б замешкати окремо від своїх батьків, ро-дичів. Утім не завжди є така змога. Тому часто в одній хатіпроживають представники кількох поколінь, поміж якихвряди-годи проскакує чорна кішка.

Роман Смілка, кореспондент газети "Народна думка" м. Городок, Львівської обл.

Äåê³ëüêà ñë³â ç ³ñòîð³¿ öüîãî ïðîåêòó...

Зараз до нас часто приїжджають делегаціїз Голландії, які вважають, що цей проектзапочаткував агроном Клаас Плас. Деякіугорські фонди, які вже пробують допомагати родинам, вважають, що цюідею принесли голландці. Але це не так,тому що голландці принесли технологію,але не було бажання об’єднати голландські технології і благодійництво –той досвід, який був на Закарпатті за часівАвстро-Угорщини. Тобто, цей проект є результатом сучасних технологій, недосконалого українського законодавства і історії Закарпаття.

Проект "Зелений дім" готувався у 2006році і називався "Проект Роза". Чому саметроянди були в першому варіанті проекту?Сам дорадчий центр "Терра Деї" був створений у лютому 2003 року для передачі досвіду від голландських радників до Закарпатської області. Вони навчили наших спеціалістів, як на невеликих ділянках землі можна отримувати прибуток і годувати родини.Але проект мав закінчитися в 2007 році, і це означало закриття нашого фонду. Була одна можливість продовжити проект,але голландці хотіли бачити не лише навчання, але і його результати. А кооператив, який мав би давати прибуток, не приносив його.

Щось треба було придумати нове, аленіхто не знав що. На 2006 рік кооператив"Авігаїл" робив теплиці для жителів області, і ці теплиці приносили гарнийдохід. Тоді це було досить новим явищемна Закарпатті, і саме овочеві теплиці булиприбутковими. Але не це служило прикла-дом для написання проекту. Виробники неговорили про те, скільки дає така теплицядоходу на рік. За фахом я не агроном і нерозумів тонкощів цієї справи. Але я знав,скільки може дати проста, непрофесійна,без опалення теплиця з трояндами. Мійбатько посадив троянди в одну маленькутеплицю розміром 3,5 х7 метрів, яка давала йому майже ще одну пенсію протягом сезону. І мені прийшла думка:якщо троянди дають такий дохід, то чомуне дати ці теплиці багатодітним родинам,щоб вони отримували такий же прибуток.Саме ця теплиця почала великий проект, а зовсім не ті "професійні" теплиці, техно-логії виготовлення яких приніс Клаас. Так сформувалася концепція "Проектуроза", який я почав писати в 2006 році. Над першим питанням ми працюємо по-стійно і шукаємо кошти, де лише можливо,не шукаємо лише в бюджеті держави. На друге питання ми також дали відповідь.Допомагати треба або дітям, або пенсіонерам, або багатодітним родинам. Над третім питанням ми працювали найбільше. Були варіанти надання інкубатора, але там виникла проблема

-------------------------------Ó ðàìêàõ ïðîåêòó ïîñòàëè òàê³ ïèòàííÿ: Â³ä êîãî îòðèìàòè äîïîìîãó? Êîìó íàäàòè öþ äîïîìîãó? Â ÿê³é ôîðì³ äàòè öþ äîïîìîãó?

-------------------------------

з придбанням яєць. Тому було ухвалено рішення зробити теплицю для вирощуванняранніх овочів. Тобто, надати допомогуу вигляді засобів для виробництва. Крім надання теплиці, за кожною сім’єю закріплюється спеціаліст, що буде допомагати виростити врожай і продатийого. Це дуже важливий елемент, так як у процесі виробництва та збуту виникає тисячі питань.Під час роботи виникло питання – надавати безкоштовно допомогу і чи давати гроші? Виходячи з власного досвіду (за нами неодин проект, до цього ми займалися роз-веденням кіз (фонд "Хайфер"), зробиливисновок – дарувати не можна. Дарованітруби будуть здані на металобрухт, і не будемотивації для посадки, вирощування тазбуту овочів. А теплиця окупається за одинрік, якщо не враховувати працю самих чле-нів. Оскільки дароване не цінується, мирозробили схему, за якою сім’я повертаєкошти за побудову теплиці рівними части-нами протягом трьох років. А от послуги

ÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈ ÑÒÂÎÐÅÍÍß ÍÎÂÈÕ ÐÎÁÎ×ÈÕ Ì²ÑÖÜ


О. Омельченко, виконавчий директор БФ "Терра Деї"

ÄÎÑÂ²Ä ÏÐÎÅÊÒÓ "ÇÅËÅÍÈÉ Ä²Ì" –

ÊÐÀÙÈÉ ÏÐÎÅÊÒ Ç ÑÎÖ²ÀËÜÍÎÃÎ Ï²ÄÏÐÈªÌÍÈÖÒÂÀ Â ÓÊÐÀ¯Í²





Уже п'ятий рік проект "Зелений дім" впроваджується на Закарпатті центром "Терра Деї". Рік завершальний, тому можна підвести підсумки роботи. Сьогодні проект входить до п’ятірки кращих проектів в Україні з соціального підприємництва і до десятки кращих з сільського господарства. Але має він і сильні, і слабкі сторони.

спеціалістів ми надаємо безкоштовно. Договір про повернення коштів змушує отримувати дохід і добре дисциплінує. І ще один важливий принцип – не даватикошти в руки готівкою. Треба насіння? Купимо насіння. Треба торф? Купимо торф!Але кошти в руки не даємо.

Íàéâàæ÷å çì³íèòè ïñèõîëîã³þ: íå ïðîñè – à çàðîáëÿé.

Коли ми розробили цей проект, голланд-ський фонд Dorcas погодився профінансу-вати його, враховуючи його соціальнезначення. Третій етап – створення громадської організації чи кооперативу для багатодітних сімей. Вони можуть самі писати проекти і отримувати кошти безнас. Навіть замінити плівку чи купити добрива їм вигідніше разом. Так, в Доброні вже створено кооператив, кудивходять багатодітні родини. Але про результати роботи говорити ще зарано. Минадали в цей кооператив офісну техніку, профінансували заробітну платубухгалтера, виділили кошти на навчання робіників. Саме так допомагає Польщасвоїм кооперативам. Зараз проект називається "Зелений дім". Коли почалосябудівництво теплиць, виникло питання пронадання професійних консультацій.У нас таких спеціалістів не було – ті, хто вирощує квіти, відмовилися давати роди-нам консультації. Крім того, виникла проблема збуту. Післядовгих консультацій вирішили вирощувати

овочі. Тоді якраз відкривалися консервнізаводи в Фанчикові, Перехресті – тобто налагоджувався ринок збуту, а це – головне у сільському господарстві. Наші голландські партнери спочатку негативно прийняли наше рішення, вонинавіть хотіли припинити фінансування. Але життя показало: ми були праві. Аналогічний проект у Румунії з вирощування лілей не дав тих результатів, які показали ми.

Ðåçóëüòàòè ðîáîòè ïðîåêòó

При плані встановлення 40 теплиць за5 років ми встановили 70, і ще, можливо,встановимо 2-3 до кінця року. Було виді-лено близько 20 комп’ютерів для наданняможливості вчитися через Інтернет. Миплануємо, що вже через три роки в Українібуде три проекти такого типу.

Проект поділив усі сім’ї на три групи: заможні, які мали досвід роботи в сільському господарстві, інші джереладоходів (оскільки в перший рік ми боялисянеповернення коштів, то вимушені булишукати різні родини, з цією категорією у нас практично немає проблем, і ми їм до-помагаємо найменше); незаможні, алепрацьовиті сім’ї (вони практично виконуваливсі поради наших спеціалістів і не маютьпроблеми збуту); неблагополучні сім’ї (з цими родинами найбільше проблем).

У реалізації проекту допомагали:1. Головний спонсор – Доркас; 2. Фонд "Відродження" (матеріали на 5 теплиць) ;3. Фонд малих грантів при Посольстві Німеччини в Україні (кошти на 3 теплиці);4. Szulofold фонд (зараз Bethelen Gabor) –кошти на навчання фермерів;5. Уряд Угорщини (4 теплиці);6. Міністерство розвитку територій (коштина навчання робітників).

У 2011 році повернуто коштів за теплиці у розмірі 270 000 гривень. 70 теплиць (приблизно 105 робочих місць) створенонашими силами.

Як це нам вдалося? Важкою роботою працівників фонду і родин, а також дякуючи коштам спонсорів. Ми заощаджу-вали на власних заробітних платах, щобпоставити більше теплиць. На жаль, частоне знаєш, що зробити: поставити 8 теплиць і дати насіння, капельницю, добрива чи поставити просто 10 теплиць.Тобто, іноді якість ми замінювали кількістю, а це не зовсім правильно. Але що

ми можемо зробити, якщо маємо стількизаяв, що не встигнемо виготувати ці теплиці за наступні три роки? На жаль, таробота, що має виконувати держава, непід силу фонду. У всьому світі село підтримує держава. Україна не дає такихдотацій, як Європейський Союз.

У цьому році проект "Зелений дім" закінчується, і ми повідомляємо, що прийом заяв на теплиці фондом Терра Деїне буде здійснюватися. Це не закінчення роботи, а лише невелика перерва. Намтреба розробити концепцію нового про-екту, вивчити помилки і отримати рішенняпро фінансування на наступні п’ять років. Рішення отримаємо в кінці року. Можливо, будуть зміни. Зараз працюємонад тим, щоб розширити перелік того, що можемо дати. Головне досягнення проекту – створенняфондом великої родини з 70 сімей. Нашісім'ї навчають, допомагають одне одному. "Зелений дім" – це вже проект, що об’єд-нує всю область (Берегівський район – 15 родин, Мукачівський – 2, Виноградівсь-кий – 40, Ужгородський – 13).

Хоча проект розрахований на два райони – Берегівський та Виноградівський,зараз він працює ще в двох. Це була важкаробота, але ми її зробили.

Завершити хочу словами матері ТерезиКалькутської: – Люди бувають нерозумними, нелогіч-ними і егоїстичними – і все ж люби їх! – Коли ти робиш добро, то люди звинувачу-ватимуть тебе у затаєній особистій користі ісамолюбстві – і все ж виявляй доброту! – Якщо ти досягнув успіху, то може з’яви-тися багато фальшивих друзів і справжніх ворогів – і все ж досягай успіху! – Якщо ти чесний і відвертий, то люди обманюватимуть тебе – і все ж будь чесним і відвертим! – Те, що ти будував роками, може бути зруйнованим в одну мить – і все ж будуй! – Люди потребують допомоги, але вони згодом дорікатимуть тобі за неї – і все ждопомагай людям!

– Якщо ти досягнув безмежного щастя,тобі будуть заздрити – і все ж будь щасли-вим! Добро, яке ти зробив сьогодні, людизабудуть завтра – і все ж твори добро! – Ділись із людьми кращим, що в тебе є, цього ніколи не буде достатньо – і все ж ділись найкращим! – Зрештою, ти сам переконаєшся, що всеце між тобою і Богом, і що це ніколи небуло між ними і тобою! <VASSR

ÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈÑÒÂÎÐÅÍÍß ÐÎÁÎ×ÈÕ Ì²ÑÖÜ


Ó öüîìó ðîö³ ïðîåêò "Çåëåíèé ä³ì" çàê³í÷óºòüñÿ, ³ ìè ïîâ³äîìëÿºìî, ùî ïðèéîì çàÿâ íà òåïëèö³ ôîíäîì Òåððà Äå¿ íå áóäå çä³éñíþâàòèñÿ.

Öå íå çàê³í÷åííÿ ðîáîòè, à ëèøå íåâåëèêà ïåðåðâà. Íàì òðåáà ðîçðîáèòè êîíöåïö³þ íîâîãî ïðîåêòó, âèâ÷èòè ïîìèëêè

³ îòðèìàòè ð³øåííÿ ïðî ô³íàíñóâàííÿ íà íàñòóïí³ ï’ÿòü ðîê³â.

ÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈÊÐÀÙ² ÏÐÀÊÒÈÊÈ Ï²ÄÏÐÈªÌÍÈÖÒÂÎ ÍÀ ÑÅË²


Виділяється і впадає у вічі професіоналізму продажу цього чоловіка, зокрема, дотримання санітарних та гігієнічних умов,порядку і чистоти, що само по собі, погодьтесь, відіграє певну рекламну роль.Тому до цього чоловіка завжди тягнутьсялюди, навіть якщо не купити щось, то бодай запитати про ціну або замовититовар на наступний день. У розмові з ним"тет-а-тет" з’ясувалося, що прізвище його –Селін Федір Григорович, проживає у Великій Вулизі, займається молочарством.Така "професія", як відомо, більше пасуєжінкам, ніж чоловікам, бо чоловіки не всі,звичайно, а більшість з них, вважають, щотягнути за дійки корову – це не їх, а жіночасправа. Хоча співрозмовник заперечливопідкреслив: без Божої і жіночої допомогиніяк не обійтися. Дружина, Любов Миколаївна, значну частину роботи взялана свої плечі, якби не вона – сам він несправився б з обсягом задуманого.

Суть сказаного полягає в тому, що в сучасних умовах не так-то просто знайтинадійну опору в житті, засіб існування.

Така опора для Федора – в утриманні худоби, виробництві молока і супутніх продуктів харчування. Нового тут нічогонемає, зате є відома і стара, як світ, істина:без тваринництва в сільському госпо-

дарстві не обійтись, а для його розвиткупотрібна земля. Земля і худоба – одвічнийзв’язок, хто нехтує ним, залишається у програші. Та ще праця, якої недолюблюютьті, хто думає, що ковбаси самі по собі ростуть, як гриби у дощову погоду.

Життя примусило Федора Григоровичакілька років тому озирнутися навкруги і побачити та відчути, що ніхто тобі ні в чомуне зарадить, якщо не візьмешся за справусам. І вирішив: для початку спробуватиреалізовувати свою ж продукцію – сир ісметану. Вперше подався на ярмарок вРахни Лісові, потім – у Гнівань. Зрозумів,

що в малому виробництві, як і у великому,потрібне щось своє, власне, відмінне відзвичного і загального. Спробував виготов-ляти власноруч бринзу. Не ладилосяспочатку. Взяв до уваги відомі способи,потім винайшов свій секрет виробництва,який давав найбільше "плюсів". І справазрушила з місця. Як тепер зізнається,довелося навіть деяку частку молока зіпсувати у пошуку кращих варіантів. Зате прийшов і досвід, і знання.

Сьогодні стверджує, що вигідніше займа-тися виробництвом молочної продукції в домашніх умовах самому, ніж продаватимолоко "на бочку". І що, наприклад, немаєсенсу виготовляти сир з молока, пропуще-ного через сепаратор – він буде обезжире-ним і не матиме товарних показників та попиту споживачів. А ще, за словамиФедора, потрібен закон, який би не створював умов для ущербного вироб-ництва, а був лояльним до виробників у питанні сплати податків. За умови моральної підтримки, у нас є можливостідля розвитку тваринництва як необхідноїскладової всього сільськогосподарськогокомплексу. Потрібна земля, техніка, приміщення і, звичайно, в першу чергу –

бажання. Зокрема, як вважає Федір Селін,можна виробляти сир (бринзу) за французькою технологією, навіть під часвійни французи вживали такий сир іменше терпіли від різних негараздів.

А у нас таким видом виробництва, як виготовлення бринзи, по суті ніхто не займається або ж займається незначноюмірою. Тут, як мовиться, непочатий крайроботи, якби ж то взятися за таку справу! А вона ставить вимогу: побудувати цех, знайти свою марку, коротше кажучи, датидорогу тим, хто не байдужий і хочета вміє йти до успіху. <VASSR

Ó ÌÀËÎÌÓ ÂÈÐÎÁÍÈÖÒÂ² ÏÎÒÐ²ÁÍÅ ÙÎÑÜ ÑÂÎª,ÂËÀÑÍÅ, Â²ÄÌ²ÍÍÅ Â²Ä ÇÂÈ×ÍÎÃÎ ² ÇÀÃÀËÜÍÎÃÎ

Відразу ж за доріжкою входу на територію Тиврівського ринку, де починаються "робочі" місця тих, хто щось продає, і тих, хто щось купує, серед переважної більшості жінок можна вгледіти моложавого чоловіка, що торгує молочними продуктами: молоком, сметаною, маслом, сиром, бринзою…

Аполлінарій Мокрицький,Вінницька область, Тиврівський район, смт Тиврів

Íîâîãî òóò í³÷îãî íåìàº, çàòå º â³äîìà ³ ñòàðà, ÿê ñâ³ò, ³ñòèíà: áåç òâàðèííèöòâà â ñ³ëüñüêîìó ãîñïîäàðñòâ³ íå îá³éòèñü,

à äëÿ éîãî ðîçâèòêó ïîòð³áíà çåìëÿ. Çåìëÿ ³ õóäîáà – îäâ³÷íèé çâ’ÿçîê,õòî íåõòóº öèì çâ’ÿçêîì, çàëèøàºòüñÿ ó ïðîãðàø³.

ПІДПИШІТЬСЯ НА «ВІСНИК ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ СІЛЬСЬКИХ ТА СЕЛИЩНИХ РАД» ПРОТЯГОМ СІЧНЯ-ЛЮТОГО 2013 РОКУ – ОТРИМАЙТЕ ПОДАРУНОК!

Як підписатися:

Крок 1. У першому номері журналу ви знайдете підписний купон. Візьміть його, заповнить та перерахуйте суму під-писки на розрахунковий рахунок, вказаний у підписному купоні. Це можна зробити у будь-якому відділенні банку.

Крок 2. Купон, разом з копією оплаченої квитанції, надішліть в редакцію за адресою: 04053 м. Київ, вул. Артема, 73, Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад.Або надішліть факсом: 044-585-90-23

Увага! Якщо ви з будь-яких причин загубили підписний купон або бажаєте підписатисяна декілька екземплярів журналу, то ви можете отримати купон редакційної підписки, надіславши запит на електронну пошту [email protected]

Сума:Платник:

Адреса:Індекс:

Отримувач: Інформаційна агенція "Рідне село"Код ЗКПО: Розрахунковий рахунок: МФО банку:

3 8 4 5 5 1 8 4 2 6 0 0 2 0 5 2 7 1 4 3 6 9 3 0 0 7 1 1Призначення платежу: Передплата на журнал "Вісник ВАССР"

на: 1 номер20,9 грн.

3 номера62,7 грн.

6 номерів125,4 грн.


Дата: _____________ Підпис: __________________

Сума:Платник:

Адреса:Індекс:

Отримувач: Інформаційна агенція "Рідне село"Код ЗКПО: Розрахунковий рахунок: МФО банку:

3 8 4 5 5 1 8 4 2 6 0 0 2 0 5 2 7 1 4 3 6 9 3 0 0 7 1 1Призначення платежу: Передплата на журнал "Вісник ВАССР"

на: 1 номер20,9 грн.

3 номера62,7 грн.



Дата: _____________ Підпис: __________________

Заяв

ана

пере

каз

готів

киКв

итан

ція

Підпишіться на 3 номери і ви гарантовано отримаєте у Подарунок ексклюзивне видання – збірку «Кращі практики розвитку сільських територій», у якій знайдете реальні приклади розбудови сільських територій.

Підпишіться на 6 номерів і ви гарантовано отримаєте 2 Подарунки:aЗбірку «Кращі практики розвитку сільських територій.aУнікальну можливість розміщення публікації про ваше село, селище або містечко в одному із наступних номерів «Вісника

Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад», газеті «Рідне село» або наступному випуску збірки «Кращі практики розвиткусільських територій».

Про ваш досвід у розвитку вашої територіальної громади стане відомо усій країні, а ваш особистий приклад надихне ваших колег. Завдяки цьому Ви знайдете як своїх послідовників, так і тих, хто допоможе вам подолати цей нелегких шлях – відродження свого села, селища або містечка.

Підпишіться на 12 номерів і ви гарантовано отримаєте 3 Подарунки:aЗбірку «Кращі практики розвитку сільських територій».aУнікальну можливість розміщення публікації про ваше село, селище або містечко

в одному із наступних номерів «Вісника Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад», газеті «Рідне село» або наступному випуску збірки «Кращі практики розвитку сільських територій».

aУчасть у розіграші безкоштовного навчання у «Літній школі місцевого самоврядування», організованого за сприяння міжнародних фондів та організацій.

Підписуйтеся на журнал «Вісник Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад», та давайте розбудовувати нашу державу разом, адже тільки разом ми – сила!

Visnuk #01 Макет 1 - DESPRO · 2018. 12. 17. · ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ –...

Documents

Transcript of Visnuk #01 Макет 1 - DESPRO · 2018. 12. 17. · ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ –...