Tolishon sedo

8
Ты Толыш боштя иня зывони ъийеро чичы кардя ? ¹ 12 (24) 07 àïðåë 2012-íÿ ñîð ÌÖÑÒßÃÈË ÃßÇÅÒ ÃÈÉÌßÒÈ 40 ãÿï. Ãÿçåò ùÿôòÿäÿ áèð äÿôÿ, øÿíáÿ ýöíö ÷ûõûð Íÿ Ðåñïóáëèêà Òàëûø Ìÿäÿíèééÿòè Ìÿðêÿçèíèí, íÿ äÿ ãÿçåòèí îôèñëÿðè éîõäóð! ТОЛЫШОН ÑßÄÎ ×È× ÁÛÊßÌÎÍ сящ 3. Ðàôèã Úÿëèëîâ ßÕÁÀÐ- ÍÀÌß сящ2. ÝÞÐÖØ ÉÅÐÈ сящ 4. ßËÈ ÍÀÑÈÐ Òÿçÿ ØÅÈÐËßÐ сящ 5. Xàíÿëè Tîëûø ÒÎËÛØÈ ßÄßÁÈÉÎÒ сящ 6. Àëëàùâåðäè Áàéðàìè Щ ямсинбин, щамсийя- бин, ямма тямом жо-жо тинятядя: Гыляй- ни вейязын, воъорядя, тижорятядя гылякяс, камсыханбыкя, гыляйни бярмяло, бо ъимони- бо дяряму- диро бя щарчи даст быьанд,вейсы- ханбыкя, щяйвяря. Иминя мерди ном Мяди, дыминя мерди ном Шяммядбе. Щалийядя Мяди де мол-мяля быщыр-бящвати дасткой- .Ямма Шяммяд бя кяон рушня окырнедя- монтйоре. Еся ын ды- кяс дыйнян пи быян, мящля сипри- шин, нявя- нятижя хывандин, де- йянды салам- ялейк кардедян. Янжях навня вахтонядя чявон арядя гыляй ящволот бябе ки, щяля гявонядя вотя бедя, щич йодо бекардедянин... ...Мяди тоъя кя-бя еъяшбе. Ру- ъи ройся ьаппаьап омяй де Шям- мяди, гяв окардыше бяй: -Шяммяд, бой ты окырын чямя тоъя кяй рушня.Бы коядя бя номе ышты устяти, тынышон мяслощат зыняй бямы. Ямма тикя ря даст-почя быби, яьылон пидяшоне ря оваштин бя тоъя кя. -Са пенжо мянот бядош, бо- мем, ядяниш, чы сядя бывот, быдя ыштя кой бызыным,- Шяммяд бя и гяв ъыго вотыше, еряхяй бя Мяди чяшон. Мяди чяшон пешкялля бин, вотыше: -Хыдо ышты инсофи быбырно! Аз тоъя кя кардякяс, ьарзы-ьуля дыля- дя таседям, анядя пули чы конжо бийям, бяты быдям? - Пулы ни, омякырын. -Де чок, бя са мянот бой окырын, янжях пули тикя-тикя бя- дом. -Не, не, нисйя дянибяше бя ки- ся. Вотя ьыймято бенибяшем, тахс ъыгой... Мяди маму вей ещандыше, Шяммяди кам мясяше. Мяди ыштя дылядя чич фик кардыше, нызняме, икярядя бя Шяммяди вотяй рози бе, вотыше: -Маштя бойш. Маштяня Шяммяд оме, ды шяв-руъ ялйякыш ъяй: ын кя, я кя, яйвон, балахана, поплингя рушня хяттон окырнише, пятронон певни- ше, лампяон дяноше- гордынише. Игля манде кяй хятти бя токя ис- толбя дявасте. Мядиш ванг кар- де, вотыше: -Бийяйо пули, хятти дявастым, бя токя линя, кой сякям, мырях- хяс быбум. Мяди гый ной кулися, ловя кардыше: -Шяммяд, Хыдо ышты пыя рящ- мят быко, еся гядяй гузяшт быкя бямы, пулядя камиши беши. Аз пе- шо бебяшем чяй явязи. -Зя, мерди сыхан и бябе. Воты- ме ся бе-ше. Дядямян гурядя бешо, бой бывоти: гузяшт быкя, ни- бякам, и кяпикян беныбяшем. Мяди сядо кардыше кяйхы- ванд, ишаря доше. Кяйхыванд пя- лето беше, янящо дяныварде, омяй-беше. Дастядя дябостоня- йи едоштыше бя Мяди. Мядиян до- ше яв бя Шяммяди, вотыше: -Педат, дяваст мафтули бя ис- толбя чу. Шяммяди сыфтя де сялиья аш- мардыше пул, дяноше бя кяшябыня жиф. Осоня лынгяон певнише бяштя лынгон, дявастыше зинжирон бяштя пешти- гордынише бя истолбя чуй, де тых-тыхи пеше бя истолбя ся, бино кардыше мафтулон бя линя дявас- те. Щяминя мяжолядя Мяди оме- окардыше бя кумя гявядя де зинжири дявастя быя сыпя, варды- ше- дявастыше Шяммяди пефырсийя токя истолбя ъийо, нишо доше пейя- дя быя Шяммяд бя сыпя, щыскиш дой. Сыпя бино кардыше истолбя дой певате, бя Шяммяди дярве: сыпя щав-щави, щыр-щыри, чангыр- нангыри барзя сядо Ьызлявош пе- гяте душонся. Сыпяян сыпябе ща! Номышян Пялянг! Рост бедябе бя истолбя ду ныбо ды-се метря, Шяммяди дыл мандедябе бо тыпе. Де щай-щарайи сядош карде Мя- дику: -Ым чиче, Мяди? Ым бямы ве- сяь бейе? Ъыго-ъыго пидя ки, пуля- дя бешим? Мыни мяжбур карде- дяш де рой? Щич мардяниш, хяжо- лят кяштяниш? -Щаканя сыпя бя то- кя чу рост беядя, Шяммяд тарси- ку кам мандедябе ьяшш быкяй, ямма ыштя щышкяту даст кяшедяни- бе.- Зя, одям мерд бябе, ямя сяхан кардымоне, бя розийяти омяймон. Тынян рози биш. Ын но- мердяти Хыдоян пеныбягяте. Ты бой сяпя чийо окя, быдя евом, бышум бя кя... Шяммяди вей ловя кардыше, Мяди кам мясяше. Кяй хейзон, щамсийон, ын щай-щарайи, сыпя щяпяро бымясон щяммяй омябин, ятрофядя ман- дябин. Бя бепуля тямшо дийя кар- дедябин, сыредябин, дасткя ъяйдя- бин... Куй-кяляк рост бедябе бя осмони чилингя... Охойядя Шяммяди дастыш дя- ной бя кяшябыня жиф, чы Мяди доя пул бекардыше, гятыше бя даст, вотыше: -Бийя ыштя пули, щиччи пидямни, ко кардыме- ныкардыме, щялолы- хяш быбу. Сыпя окя, быбя, быдя евом- бышим бяштя хяробя! -Аз ыштыку пенжо мянот хайш кардямбе, щяммяй не.- Мяди сыре-сыре вотыше, оме бя истолбя бын, бино кардыше сыпя зянжири то- кя чуйку окарде. Шяммяди ыштя дастяки пулядя пенжо мянот жо кардыше, шодоше бяйъи: -Бийя, сыпя бахшя быбу! ...Шяммяд истолбядя евой бяйъи, лынгоныш бя зямини гынеядя гыляй ащ кяшяше. И чяшыш кумя вя- дя бя дярвя сыпя бе, сыпя тарсику щяля ларзедябе чяй гырячямон. Гырдя кардыше иштя алятон, пойяй, пялето бешеядя щавар-жувур оме бя Мяди: -Аз ыштяни бяты сыбут бякам, Шяммяд. Мяди ьядри ляс кардыше сыпя зинжир, Сыпя ваште бя Шяммяди тя- ряф. Шяммяди чы зыняй сыпя рясяй бяй, щуйяш пегяте бо вите. Жя- мати ьяшш кардыше сыряку. Чок бе, Мяди зинжирыш чы дасто гырд ваныдоше , вадояшбяй, йяьын ки, Пялянг Шяммяди тыпя поя якяй... С Я С Я Ь И Яли Насир, А.Байрами, Жамал Лялязоя, Щ.Кялбийев, Б.Гасымов, С.Шиндони, М.Шяриф, Н.Миртяьи... бяштя щямро бя Толыши хяльи сипришя шаир Ханяли Толыши рукя вяйу АЙГУН ХАНЫМИ бя рящмят ше мунасибяти де йоля щузни сясяьи дойдян. Хыдо рящмят быко. РТММ-ин узвон, "Толышон сядо" руъномя, "Талисщ.орэ" сайти коллективян бы сясяьи ьош гынедян. ГЫРНИСЯ МЯДИ, ТЯМЯКОРЯ ШЯММЯДИ ЯЩВОЛОТ ЖАМАЛ ЛЯЛЯЗОЯ

description

Tolishon Sedo

Transcript of Tolishon sedo

Page 1: Tolishon sedo

Ты Толыш боштя иня зывони ъийеро чичы кардя?¹ 12 (24) 07 àïðåë 2012-íÿ ñîð ÌÖÑÒßÃÈË ÃßÇÅÒ ÃÈÉÌßÒÈ 40 ãÿï.

à ÿ ç å ò ù ÿ ô ò ÿ ä ÿ á è ð ä ÿ ô ÿ , ø ÿ í á ÿ ý ö í ö ÷ û õ û ð

Íÿ Ðåñïóáëèêà Òàëûø Ìÿäÿíèééÿòè Ìÿðêÿçèíèí, íÿ äÿ ãÿçåòèí îôèñëÿðè éîõäóð!

ТОЛЫШОНÑßÄÎ

×È×ÁÛÊßÌÎÍ

сящ 3.

Ðàôèã Úÿëèëîâ

ßÕÁÀÐ-ÍÀÌß

сящ2.

ÝÞÐÖØ ÉÅÐÈ сящ 4.

ßËÈ ÍÀÑÈÐ

ÒÿçÿØÅÈÐËßÐ

сящ 5.

Xàíÿëè Tîëûø

ÒÎËÛØÈßÄßÁÈÉÎÒ

сящ 6.

Àëëàùâåðäè Áàéðàìè

Щямсинбин, щамсийя-бин, ямма тямомжо-жо тинятядя: Гыляй-

ни вейязын, воъорядя, тижорятядягылякяс, камсыханбыкя, гыляйнибярмяло, бо ъимони- бо дяряму-диро бя щарчи даст быьанд,вейсы-ханбыкя, щяйвяря. Иминя мердином Мяди, дыминя мерди номШяммядбе. Щалийядя Мяди демол-мяля быщыр-бящвати дасткой-.Ямма Шяммяд бя кяон рушняокырнедя- монтйоре. Еся ын ды-кяс дыйнян пи быян, мящля сипри-шин, нявя- нятижя хывандин, де-йянды салам- ялейк кардедян.Янжях навня вахтонядя чявонарядя гыляй ящволот бябе ки, щялягявонядя вотя бедя, щич йодобекардедянин...

...Мяди тоъя кя-бя еъяшбе. Ру-ъи ройся ьаппаьап омяй де Шям-мяди, гяв окардыше бяй:

-Шяммяд, бой ты окырын чямятоъя кяй рушня.Бы коядя бя номеышты устяти, тынышон мяслощат зыняйбямы. Ямма тикя ря даст-почябыби, яьылон пидяшоне ря оваштинбя тоъя кя.

-Са пенжо мянот бядош, бо-мем, ядяниш, чы сядя бывот, быдяыштя кой бызыным,- Шяммяд бя игяв ъыго вотыше, еряхяй бя Мядичяшон. Мяди чяшон пешкялля бин,вотыше:

-Хыдо ышты инсофи быбырно! Азтоъя кя кардякяс, ьарзы-ьуля дыля-дя таседям, анядя пули чы конжобийям, бяты быдям?

- Пулы ни, омякырын.-Де чок, бя са мянот бой

окырын, янжях пули тикя-тикя бя-дом.

-Не, не, нисйя дянибяше бя ки-ся. Вотя ьыймято бенибяшем,тахс ъыгой...

Мяди маму вей ещандыше,Шяммяди кам мясяше. Мяди ыштядылядя чич фик кардыше, нызняме,икярядя бя Шяммяди вотяй розибе, вотыше:

-Маштя бойш.

Маштяня Шяммяд оме, дышяв-руъ ялйякыш ъяй: ын кя, я кя,яйвон, балахана, поплингя рушняхяттон окырнише, пятронон певни-ше, лампяон дяноше- гордынише.Игля манде кяй хятти бя токя ис-толбя дявасте. Мядиш ванг кар-де, вотыше:

-Бийяйо пули, хятти дявастым,бя токя линя, кой сякям, мырях-хяс быбум.

Мяди гый ной кулися, ловякардыше:

-Шяммяд, Хыдо ышты пыя рящ-мят быко, еся гядяй гузяшт быкябямы, пулядя камиши беши. Аз пе-шо бебяшем чяй явязи.

-Зя, мерди сыхан и бябе. Воты-ме ся бе-ше. Дядямян гурядябешо, бой бывоти: гузяшт быкя, ни-бякам, и кяпикян беныбяшем.

Мяди сядо кардыше кяйхы-ванд, ишаря доше. Кяйхыванд пя-лето беше, янящо дяныварде,омяй-беше. Дастядя дябостоня-йи едоштыше бя Мяди. Мядиян до-ше яв бя Шяммяди, вотыше:

-Педат, дяваст мафтули бя ис-толбя чу.

Шяммяди сыфтя де сялиья аш-мардыше пул, дяноше бя кяшябыняжиф. Осоня лынгяон певнише бяштялынгон, дявастыше зинжирон бяштяпешти- гордынише бя истолбя чуй,де тых-тыхи пеше бя истолбя ся, бинокардыше мафтулон бя линя дявас-те.

Щяминя мяжолядя Мядиоме- окардыше бя кумя гявядяде зинжири дявастя быя сыпя, варды-ше- дявастыше Шяммяди пефырсийятокя истолбя ъийо, нишо доше пейя-дя быя Шяммяд бя сыпя, щыскишдой. Сыпя бино кардыше истолбядой певате, бя Шяммяди дярве:сыпя щав-щави, щыр-щыри, чангыр-нангыри барзя сядо Ьызлявош пе-гяте душонся. Сыпяян сыпябе ща!Номышян Пялянг! Рост бедябебя истолбя ду ныбо ды-се метря,Шяммяди дыл мандедябе бо тыпе.Де щай-щарайи сядош карде Мя-дику:

-Ым чиче, Мяди? Ым бямы ве-сяь бейе? Ъыго-ъыго пидя ки, пуля-дя бешим? Мыни мяжбур карде-дяш де рой? Щич мардяниш, хяжо-лят кяштяниш? -Щаканя сыпя бя то-кя чу рост беядя, Шяммяд тарси-ку кам мандедябе ьяшш быкяй,ямма ыштя щышкяту даст кяшедяни-бе.- Зя, одям мерд бябе, ямя

сяхан кардымоне, бя розийятиомяймон. Тынян рози биш. Ын но-мердяти Хыдоян пеныбягяте. Тыбой сяпя чийо окя, быдя евом,бышум бя кя...

Шяммяди вей ловя кардыше,Мяди кам мясяше.

Кяй хейзон, щамсийон, ынщай-щарайи, сыпя щяпяро бымясонщяммяй омябин, ятрофядя ман-дябин. Бя бепуля тямшо дийя кар-дедябин, сыредябин, дасткя ъяйдя-бин... Куй-кяляк рост бедябе бяосмони чилингя...

Охойядя Шяммяди дастыш дя-ной бя кяшябыня жиф, чы Мяди дояпул бекардыше, гятыше бя даст,вотыше:

-Бийя ыштя пули, щиччи пидямни,ко кардыме- ныкардыме, щялолы-хяш быбу. Сыпя окя, быбя, быдяевом- бышим бяштя хяробя!

-Аз ыштыку пенжо мянот хайшкардямбе, щяммяй не.- Мядисыре-сыре вотыше, оме бя истолбябын, бино кардыше сыпя зянжири то-кя чуйку окарде. Шяммяди ыштядастяки пулядя пенжо мянот жокардыше, шодоше бяйъи:

-Бийя, сыпя бахшя быбу! ...Шяммяд истолбядя евой

бяйъи, лынгоныш бя зямини гынеядягыляй ащ кяшяше. И чяшыш кумя вя-дя бя дярвя сыпя бе, сыпя тарсикущяля ларзедябе чяй гырячямон.Гырдя кардыше иштя алятон, пойяй,пялето бешеядя щавар-жувур омебя Мяди:

-Аз ыштяни бяты сыбут бякам,Шяммяд.

Мяди ьядри ляс кардыше сыпязинжир, Сыпя ваште бя Шяммяди тя-ряф. Шяммяди чы зыняй сыпя рясяйбяй, щуйяш пегяте бо вите. Жя-мати ьяшш кардыше сыряку. Чокбе, Мяди зинжирыш чы дасто гырдваныдоше , вадояшбяй, йяьын ки,Пялянг Шяммяди тыпя поя якяй...

С Я С Я Ь ИЯли Насир, А.Байрами, Жамал Лялязоя, Щ.Кялбийев, Б.Гасымов, С.Шиндони, М.Шяриф,

Н.Миртяьи... бяштя щямробя Толыши хяльи сипришя шаир Ханяли Толыши рукя вяйу

АЙГУН ХАНЫМИбя рящмят ше мунасибяти де йоля щузни сясяьи дойдян.Хыдо рящмят быко.

РТММ-ин узвон, "Толышон сядо" руъномя, "Талисщ.орэ" сайти коллективян бы сясяьи ьош гынедян.

ГЫРНИСЯ МЯДИ, ТЯМЯКОРЯШЯММЯДИ ЯЩВОЛОТ

ЖАМАЛ ЛЯЛЯЗОЯ

Page 2: Tolishon sedo

22 ¹ 12 (24) 07 àïðåë 2012-íÿ ñîð ТАЛЫШ ТАРИХИÒîëûøîí Ñÿäî

(яввяли ютян сайларымызда)

Аьа Мящяммяд шащ Гажарынханлыг яразисиндя тюрятдийи бу жи-найятляри эюрян Мир Мустафахан вя онун яйалы Фятяли шащ Га-жара артыг нифрят едирди. Лакинбуна бахмайараг, бу бюлэя ме-шяляринин сыхлыьы, эцжлц истещкамгалалары, ящалисинин гящряман-лыгларынын шащиди олан ФятялишащМир Мустафа ханын Русийайамейл етмя имканыны нязяря ала-раг онунла гощумлуг мцнаси-бятляри йаратмаг васитясиля МирМустафа ханы яля алмаьа жящдэюстярир. Аббас Мирзянин вязириМирзя Ябцлгасым Бцзцрэц МирМустафа ханын йанына елчи эюн-дяриб онун 7 йашлы Бяйимаьа ад-лы гызыны юзцнцн бюйцк оьлуМяммядялийя нишанладыр. Бир азкечдикдян сонра шащдан тяклифэялир ки, Мир Мустафа хан гызыТещрана эюндярсин вя щядди-бц-луьа чатана гядяр Тещранда гал-сын. Мир Мустафа хан юз йахынадамлары иля мяшвярят етдикдянсонра бу аьыр тяклифя разы олма-йыб, етираз едир. О дейир: "Мян юзнамусуму эиров вермякдянся,Гажара йох, Рус дювлятиня пя-нащ апарарам". Мир Мустафахан Фятяли шаща йазысында дейир:"Сизин адыныз шащ олса да, мянюзцмц сиздян яскик саймырам".

Мир Мустафа хан, беля бир шя-раитдя Ыран ялещиня русларла бирля-шиб юз намусуну, ханлыьынынмцстягиллийини сахламаьа жящдэюстярир.

Мящз бу щадисядян сонраФятяли шащ Мир Мустафа ханы ара-дан эютцрмяйя сяй эюстярир.1809-жу илдян Мир Мустафа ханюз гощуму Ярдябил щакими шащ-севян Нязяри ханла бирликдя Га-жарлар ялещиня Русийайа мейл

эюстярир. Щямин илдя вялиящд Аб-бас Мирзя Мир Мустафа ханынцзяриня гошун эюндярир. Вуруш-мада мцгавимят эюстяря билмя-йяжяйини щисс едян Мир Мустафахан бцтцн ямвалыны вя аиля цзвля-рини эютцрцб Хязяр дянизи кяна-рында йерляшян Эамышавана кю-чцр. Эамышаван цч тяряфдян дя-низля ящатялянмиш, йалныз бир гу-ру йолдан Лянкярана бирляширди.

Русийа гошунуна архалана-раг оьлу Мир Щясян ханы хейлигошун иля Ужарудда йерляшян ба-кылы Щцсейняли хан, ширванлы Ща-шым хан, рудбарлы Яли хан вя бяй-дили Мящяммяд хан иля вуруш-маьа эюндярир. Онларын дюрдцдя яля кечир.

Фяряжулла хан Яфшар ися хейлигошунла Лянкярана эялиб МирМустафа ханын биналарыны даьыт-дырыр. О ися, Эамышаванда русясэярляри вя бир нечя топ, еляжя дяюз гошунлары иля мцдафия олунур-ду. Щям дя оьлу Мир Щядайя-тулла ханы Ширван щакиминин йа-нына эюндяриб ондан гошун тя-ляб едир. Ширванлы Мир Мустафахан Сялйан тцфянэчиляриндян бирдястясини Эамышавана, МирМустафа ханын кюмяйиня эюндя-рир. Лакин бу вахт артыг Фятялишащын ямриля мин няфярин сяркяр-дяси олан Мирзя Мящяммяд ханЯфшар Фяряжулла ханын кюмяйинячатыр. Онлар Эамышаваны мцща-сиряйя алырлар.

Бу дяфя Аббас Мирзя юз вязи-ри Мирзя Бцзцрэц Эамышавана,Мир Мустафа ханын йанына эюн-дярир вя онун Ыран дювляти щима-йясиндя олажаьыны билдирир. СонраМир Мустафа ханын вядиня инан-майараг, онун ямиси ушагларын-дан Сейид Казымы онун йанынаэюндяриб билдирир ки, яэяр Ыран тя-ряфдя олса, баьышланажаг, йохсахейли язаб вя язиййятя дцшяжяк-дир. Мир Мустафа хан йеня онунелчисин рядд жавабы иля гайтарыр.Юзц ися кечид йолларынында кясил-миш галын аьажларла сянэярляр дц-зялтдирир, кюрпцляри даьытдырыр, юзоьлу Мир Щясян ханы Эамышаванящалиси иля бирликдя йолларда эю-зятчи гойур. Дюрд ай Эамыша-ван мцщасирядя галыр.

Фятяли шащын фярманы иля Лян-кяранда, Яркиванда вя Астара-да мющкям истещкам галалары ти-килир. Ыранлылар щямин галалардабир иллик ярзаг, сурсат гойуб, Га-раэюзлц Щажы Мящяммяд ханыщямин галалара эюзятчи тяйинедирляр.

Артыг 1813-жц ил Ыран-РусЭцлцстан сцлщ мцгавиляси имза-ланыр. Мир Мустафа хан 1814-жцилдя хястяляниб юлцр. ОьланларыМир Щясян хан, Мир Щцсейн бяйвя Мир Аббас бяй ханлыг цстцн-дя бир-бириля мцбаризя апарырды-лар. "Яхбярнамя"дя Мир Муста-фа ханын ювладлары арасында эе-дян чякишмялярдян дя бящс еди-лир. Бундан истифадя едян чар мя-мурлары ханын оьланлары арасын-дакы дцшмянчилийи даща да дярин-ляшдириб, онлары щакимиййятдянузаглашдырмаьа чалышырдылар.

1826-жы илдя гачыб Ыран щима-йясиня кечмиш Мир Щясян ханТалыш мащалынын Ыран тяряфиндянмцдафия едиляжяйиня щяля дя ина-нырды. Лакин, 1828-жи ил Тцрк-мянчай мцгавиляси ясасында Вил-киж даьларындан башлайараг Ас-тара чайынын Хязяр дянизиня аха-ры бойу Ыран иля Русийа арасындасярщяд тяйин едилир. Астарадан ши-мала Русийанын ихтийарына кечир.

Бу хябяри ешидян Мир Щясянхан, вязири Мирзя ХудавердиниТябризя, Аббас Мирзянин йанынаэюндярир. Мирзя Худаверди иляикинжи эюрцшцндя Аббас Мирзябашыны ашаьы салараг она дейир:"Сиз эяляни ики эцндцр". Мян хя-жалятимдян бу мясяляни сизя ачабилмирям. Мян Мир Щясян ханыбюйцк оьлум щесаб едирям. О,мяним силащдашым вя мцжащидля-римин габагжылы иди. Шяриксиз алла-ща анд олсун, Талышы Русийа дюв-лятиня вермямяк уьрунда мянчох чалышдым. Мцмкцн олмады.Ахырда Русийа Сярдары деди:"Йедди кцрур пулдан бялкя ял чя-ким, лакин Талышдан ял чякмяйя-жяйям!" Мян чарясиз галыб разыолмушам. Мян йеня Мир Щясянхана тяклиф едирям. БажарырсаРусийа дювляти иля сазишя эирсин.Мян ясла ондан инжимярям".

Эюрцндцйц кими, щяр ики

дювляти Талыш мащалынын Ыран вяРусийанын тяркибиня гатылмасы вяонларын тящтцл-щимайясиндя ол-масы марагландырырды. Мир Мус-тафа хан вя оьлу Мир Щясян хан,сонралар Мир Аббас бяй дя мящзбу мащалын онларын нясилбянясилщакимиййяти алтында галмасынаэюря эащ Ыран, эащ да Русийайамейл едирдиляр.

Беля ки, Мирзя ХудавердиАббас Мирзянин йанынданцмидсиз гайытдыгдан сонра МирЩясян хан юз мяшвярятчиляринядейир: "Йадынызда вармы, гызыл-башларын ялиндян бир иш эялмяйя-жяйини ишин яввялиндя сизя демиш-дим. Лакин чарямиз йох иди. Гы-зылбашлара мцражият етмясяйдик,мцсялманларын тянясиндян гур-тара билмяздик. Гызылбашлар еви-мизи йаман йыхды. Кющня яда-вятляринин интигамыны алдылар!".Мир Щясян хан сонра Талыш хан-ларыны вя юз йахын мяслящятчиляри-ни йанына чаьытдырыб, Талыш вила-йятини тярк етмяк, йа да Русийадювляти иля бир тящяр йола эедибона табе олмаг мясялясини мц-закиря едир. Мцзакиря бир ай да-вам едир. Бир дястя Талышдан чых-маьы тяклиф едирся, диэяр дястя юзана торпаьында галмаьы цстцнтутур. Кярбялайи Шащверди бяйМир Щясян хана дейир: "… Кеч-мишдя ата-бабаларымызы бизя вя-сиййят етмиш ки, беля щалларда Та-лышдан кянара чыхмайын. Бунаэюря мян юз бабаларымын вясий-йятиня ямял едяжяйям!".

Мир Щясян хан Астара чайын-дан шимала тяряф Талыш мащалынынТцркмянчай мцгавиляси ясасын-да Русийа дювлятиня верилмясиляразылашмыр. Щяр ики дювлятин им-заладыьы сцлщ мцгавиляси иля разыолмадыьы цчцн она "хаин" кимибахырдылар. Русийа тяряфиня ке-чирся, йеня "фитня-фясад" вя "иьти-шаш" йарадажаьыны зянн едярякРусийа дювлят мямурлары онуЛянкяранда щябся алыр вя бирмцддятдян сонра Ыран дювлятинятящвил верирляр. Мир Щясян ханики-цч нюкяриля цч ай Халхал га-ласында щябсдя сахланылыр. Баща-ра бир ай галмыш щябсханадангачыр. Астара мащалына эялиб йе-ня рус гошуну иля вурушур. Няща-

йят, Мийанку мешяляриня чякилир,башында олан адамлары бурахыр.Бир мцддят орада далдаландыг-дан сонра Ыран дювлятиня тяслимолур. Фятяли шащын эюстяриши иляТещранда ону зящярляйиб юлдц-рцрляр.

Хырда нястялиг хяттиля йазыл-мыш "Яхбарнамя"нин сонунда,цз габыьынын ич тяряфиндя мцялли-фин фарсжа беля бир гейди вардыр:"Мян Мирзя Ящмяд Худавердиоьлу бу "Яхбярнамя"ни юзцм-дян йадиэар олараг йаздым ки,ювладларым мяним заманымдаолан щадисяляри вя башыма эялян-ляри охуйуб билсинляр. 97 йашымдаолдуьум заман эюзлцксцз йаз-дым. Ряби-цл-яввял айында щижри1307-жи илдя йазылды (1889, но-йабр айы).

Ясярин 1882-1883-жц иллярарасында йазылдыьыны вя сон 10 ся-щифясиндя Мирзя Ящмядин мцх-тялиф заманларда гялямя алдыьышеирлярин йазылмасыны нязяря ала-раг щямин ялйазманын шеирлярщиссясинин 1889-жу илин нойабрын-да йазылдыьы гянаятиня эялмяколар. Бу заман онун 103 йашывар иди.

"Яхбарнамя"нин мятниндяМирзя Ящмядин истифадя етдийищяжвиййяляр вя мярсийяляр онунщям дя эюзял шаир олмасыны эюс-тярир. О, ясярдя мяшщур "Кялилявя Димня" ясяринин адыны чякир,Руминин шеириндян нцмуня, ата-лар сюзляриндян мисаллар эятирир.Бунлар Мирзя Ящмядин щяртяряф-ли билийя малик бир шяхсиййят олду-ьуну эюстярир.

"Яхбарнамя" ясяри илк дяфяАзярбайжан дилиня АзярбайжанМЕА (о заман АзярбайжанССР ЕА) Тарих Ынститутунун ел-ми ишчиси, Муса Ясэярли тяряфин-дян 1955-жи илдя тяржцмя едилмиш,лакин няшр олунмамышдыр. Йени-дян щямин Институтун елми ишчисиЯли Щцсейнзадя тяряфиндян тяр-жцмя едиляряк мцгяддимя вяизащларла 1975-жи илдя, дюврцнганунлары иля ялагядар олараг эе-ниш тиражла дейил, институтун дахилихидмяти цчцн 120 нцсхядя чапедилмишдир. Ясярин эириш щиссясищямин дювр тялябляриня уйьунйазылдыьы цчцн, биз эиришин йени-дян йазылмасыны мягсядяуйьунщесаб етдик. Артыг демократийавя ашкарлыг дюврцндя "Яхбарна-мя" ясяринин ишыг цзц эюрмяси вяэениш халг кцтлясинин щямин тари-хи гайнаг иля таныш олмасы цчцнонун кцтляви тиражла йенидян чапедилмяси ясярин тарихи ящямиййятивя мцяллифин хидмятини эениш оху-жу кцтлясиня чатдырмагда кю-мяк едя биляр.

Исщаг Ахундов (арды вар)

ВЯЛИШАЩ ЯЛИЙЕВ

АРЯДЯ

( 11 щыжяйня (6+5) чоли ( гошма)

Кеш щясрят мандяйбям бяшты сйо чяшон,Чяшоным виявоне чявон арядя.Дылым шедя ышты дими виндеядя,Аьлымян ясире бявон арядя.

Мявиндян дявардя руъгорим йавя,Щясрят ваваз бедя, хяйолым авя.Няведям бя дынйо, бя Хыдо ловя.Уму сякяротдяй ловон арядя.

Явотин ешь кардя чятини щосон,Бовякян, памбян бе бомыно осон.Нифин шифо вардя бо кали кясон,Бомыно дард войдя дивон арядя.

Чымы омемони чокня ки мясдян,Ыштя дими дештя дастон ещашдян,Ангыштон аряку бямы едясдян,Бядномим, няведям сявон арядя.

Вялишащ, пидябу быби бяло чо,Бывотон ыштяку, бымясон щаржо,Бяпе бя ешьи ро ты быбош дычо,Дявошян чяй чяшмя дявон арядя.

ТОФИГ ИЛЩАМ

БЕШЕ(8 щыжяйня (4+4) чоли, (эярайлы)

Бя хязиня зярым шодой,Пегятеядя осон беше.Явясори чяш кардябим,Зымыстон бя мяйдон беше.

Щар ком карде ошкоядя мы,Нйом ныкарде пешкоядя мы,Холим бофте дяскоядя мы,Бомы лахтя томон беше.

Бя вей дыли щявясым дой,Бя вей жони няфясым дой,Бя вей кяси мы дярсым дой,Кали гыля инсон беше.

Банди сядя евоя руъи,Бы тон- бя тон щявия руъи,Бо фириштя нявя руъи,Бя чымы вя Шяйтон беше...

Дасти олят танкардыме,Дияро- незым ванкардыме,Гыляй кяйбя окардыме,Чяьон дастяй щяйвон беше...

Бори думя пеьандем пие,Тяпя-туля оьандем пие,Гыляй боьчя еьандем пие,Коврям канде сыьон беше...

Тофиг Илщам, вотдям бото,Кардяниме мы щич хято.Руъи бявиндеш ын мятоБяштя кой пяшимон беше.

МИРЗЯ ЯЩМЯД МИРЗЯ ХУДАВЕРДИ ОЬЛУ

ЯХБАРНАМЯ( Т а л ы ш Х а н л ы ь ы н ы н т а р и х и н д я н )

БАКЫ - 2009Чапа щазырлайан: Исщаг АхундовРедактор: Сейидаьа Онуллащи.Фарс дилиндян тяржцмя едян: Яли Щцсейнзадя

Охужуларын чохсайлы хащишини нясяря алыб "Яхбярнамя" ясярини щисся-щисся юз гязетимиздявермяк гярарына эялдик. "Яхбярнамянин" електрон вариантыны бизя тягдим етдийи цчцн

"Талыш.орэ" сайтына миннятдарыг.

Page 3: Tolishon sedo

33¹ 12 (24) 07 àïðåë 2012-íÿ ñîðÃÀÇÀÍ È×È

Дцнян бюйцк шаиримизин "Чичбыкямон?..." шериня гулаг асдым. Шердянядян бящс едилир, йазмаг фикрим йохдур,буну билмяк истяйян щямян шеря гулаг ассайахшыдыр, амма бу шер щягигятяндя чохдцшцндцрцжцдцр...

Омбудсман апараты

Интернет иля Омбудсман Елмира ха-ным Сцлеймановайа мцражият етдим.Юзцнцн мяним мцражиятимя жаваб вер-мяйяжяйини йягин етмишдим, затян белядир,бизим региондан оланлар Талыш адыны еши-дян кими диксинирляр, мин бящаня иля буады ешитмямяк истяйирляр, бунула ишим йох,кечид алым мятлябя.

Бир нечя дяфя щям Президентя, щям дяМещрибан ханым Ялийевайа, сцрятляри мц-вафиг олараг Яли Щясянова вя Вцгар Ся-фярлийя, мцражият етмишям ки, гязетимизцчцн Азярбайжан няшриййатында балажабир отаг айырсынлар, мцражиятимдя "хаишедирям" сюзцнц бир нечя дяфя тякрарласамда, мцражиятляримя ня мцсбят, ня дя мян-фи бир жаваб алмамышам, бу да ону эюстя-рир ки, ня Президент Апаратында, ня дя"Щейдяр Ялийев Фондунда" гязетимизякичик бир отаг айрылмасы цчцн мараглыолан шяхс йохдур. Олсун, ня дейя билярямки, гязет шяхсидир вя юзц юз проблемлярини

щялл етмялидир. Амма ахы мяним Консти-тусйон щцгугум вар: "мцражият етмяк!"вя мяним диэяр бир Конститусйон щцгу-гумла щямян мцражиятляря ян эежи бир аймцддятиндя жаваб алмаг щцгугум вар!Биринжи щцгугум позулмайыб, мян рясмимцражият етмишям, мцражиятин гябзляримяндядир вя мцражиятляримин цнванларыначатмасыны тясдиг едян хцсуси билдиришляримдя вар, демяк мяним икинжи щцгугум:"мцражиятляря эюстярилян мцддятдя жавабалмаг щцгугу"м позулуб. Бу позуланщцгугу бярпа етмяк цчцн мян ня етмя-лийдим? Тябии ки, "Инсан Щцгуглары цзряМцвяккил" Елмира ханым Сцлеймановайамцражият етмялийдим вя мян дя бу мцра-жияти интернетля етдим. Ханым Сцлеймано-вадан жаваб эялмяся дя, апарат рящбяриАйдын Сяфиханлыдан жаваб эялди вя сян де-мя мяним мцражиятя жаваб истямяк щц-гугум "Азярбайжан Республикасынын Ин-сан Щцгуглары цзря Мцвяккили щаггында"Азярбайжан Республикасынын Конституси-йа Ганунунун 11.1.2 маддясиня зидмиш.Инди мян бисавады баша салан тапылармыки, мян кимя мцражият едим? Бялкя еляотурум евимдя, щеч кяся дя мцражиятедиб, онлары пис вязиййятдя гоймайым?Амма щюрмятли Айдын мцяллим Сяфихан-лыдан бир сорьум вар: Яэяр истянилян вя-тяндашын рясми сорьусуна жаваб верилмир-ся, бу онун щцгугунун позулмасы де-мякдирми? Айдын мцяллимин ики жавабверсийасы ола биляр:

1. "Бяли". Онда икинжи суал йараныр: бе-ля олан тягдирдя Сизя йох, кимя мцражиятедяк?

2. "Хейир". Бу жавабда да икинжи суалйараныр: бяс онда нийя Али Ганунда сор-эулары жавабландырмаг цчцн конкретмцддят эюстярилиб?

Бу суаллара жавабы олан варса, десин,мян дя билим...

Короьлунун ирады...

Бу Короьлу мяндян ял чякмир ки, чяк-мир. Валлащ бир сящф едиб, онун щаггындабир-ики жцмля йазмышам, инди щяр эежя эи-рир йухума ки, йа мян дейянляри йазмалы-сан, йа да мян сяндян Аьайи Щямзяйя ши-кайят едяжям вя о да сяни юз телевизйо-нунда биабури-жащан едяжяк. АьайиЩямзянин адыны ешидян кими мяни эцлмяктутду, дедим "Я, Короьлу, сян щара, Аьа-йи Щямзя щара? Я, сиз ганлы бычаг дейил-диз?". Короьлу мяня тярс-тярс базхыб, де-ди ки, "Я, сян ня авам адамсан? Я, бил-мирсян ки, биз Аьайи Щямзя иля Чянлибел-дя тонларла чюряк кясмишик? Я, сян еля би-лирсян ки, Аьайи Щямзя дуз-чюряйи итиряноьландыр?" Бу вахт гейри-ихтийари жанымацшцтмя дцшдц, фикирляшдим ки, яэяр Ко-роьлу бу жцр "конушурса", демяк АьайиЩямзя чох бюйцк адамдыр, мяни няинкибыабыр едяр, истяся лап чармыха чякдиряр.(бу йердя бу чармых сюзц мяним диггяти-ми чякди: эюрясян чармыхда дюрд ядядмыхдан истифадя олунур? Билян вармы?)Тез дедим ки, Аьайи Короьлу, сяня жанымда гурбан, гязетимдя, ня истяйирсян де,йазажам. Короьлу мисри гылынжыны бир кя-нара гойуб, шявя кими гара быьларына бирсыьал чякди, сонра деди "бах" вя айаглары-ны атын цстцндян йеря гойду. Мян илк яв-вял щеч ня анламадым, дедим ки, "Ня ол-сун ки? Няйя бахым?". Короьлу жошду, няжошду, бир аьыза мяня гайыдыб ня десяйахшыдыр? "Я, эюрмцрсян ки, мян атын цс-тцннян дурмаг истяйяндя, ат мяним ди-зимнян эялир? Я, эиж-эижи, йазырсан ки, Ко-роьлу цчцн Мустанг эятиздирибляр, я бумустангдыр? Сян цмумиййятля мустангэюрмцсян? Мустанга минмяк цчцн жа-маат подйомны кран эяытиздирир, мустангща... Бу ясл Понидир, Пони! Я, бунун бели-ня йящяр гоймаг олар? Мяни эцжнян эю-тцрцр, буну чапанда юзцмц бунун цс-тцндя отурмуш кими эюстярирям, яслиндямян дя атла бащям гашчырам. Инди сянядейирям, йа мяним атымы дяйишсинляр, мя-

ня лайиг бир ат версинляр, йа да ки, эедибипподромда ат йарышлары эедян йердя юзц-мя интищар едяжям." Буну дейиб Короьлумустангыны, цзр истяйирям, Понисини чапа-чапа мяндян узаглашмаьа башлады. Фикирвериб эюрдцм ки, щягигятян дя Короьлу-нун бир айаьы атын бир тяряфиндя, о бириайаьы да атын о бири тяряфиндя гача-гачаатыны ня чапыр...

Чобан Ханыш....

"Азадлыг" гязетиндя Иса Садыгов силси-ля йазы иля чыхыш едир вя бу йазыда ясасянюлкянин олигархуйасыны вурур, юзц биляр,мянлик дейил, амма о эцн онун йазысын-да Чобан Ханышын да адына раст эялдим.Иса бяйин фикринжя Щ.Ялийев она эюря Чо-бан Ханышла саатларла данышырды ки, ясл зи-йалыларла данышмагдан горхурмуш. Бусюз мяни тез тутду, истядим ки, алтда биршярщ йазым, эюрдцм йох, бура мяним шяр-щим цчцн йарамыр. Чцнки 100 фаиз о шярщивермяйяжякдиляр. Иса Садыгов бяйи шяхсянтаныйан варса, ону кимся тясадцф нятижя-синдя эюрярся, чох хащиш едирям, ондансорушарсыз ки, сянин бу эцн "лидер" адлан-дырдыьын кясим Щ.Ялийев иля 5 дягигя да-нышмаг цчцн демирям, ялини сыхмаг цчцниллярля "мяхфи нювбялярдя" дурмурдулар-мы? Амма чобан адландырдыьын ХанышЩ.Ялийев иля сярбяст вя сямими сющбятедирди, щятта бир дяфя щямян эюрцшдя ишти-рак едян кцтляни эюстяряряк, Щ.Ялийевя бумязмунда бир хитаб да етмишди: "Мян ся-нин йанында чобанам да, бунларын йанын-да чобан дейилям ки"....

Инди ай эенерал Иса Садыгов, бир йазыйазанда шейтана йох, гялбинин сясиня дягулаг ас, бялкя няйися сямими йазмырсан,йяни щеч Чобан Ханышын йериндя олмаг ис-тямямисян?...

И.С. Явясз Зейналлыйа "рцшвят алманы"сцбут едя билмяйян ихтидар, инди дя ону вер-эидян йайынмагда сучлайыр. Эюрясян 300манат мааш алан, ян азы 3 мяртябяли вилла-лары олан дювлят иттищамчылары бу верэи мяся-лясини ортайа атанда дювлятя "атдыглары"милйонларын верэилярини юдямядиклярини эюз-ляринин юнцня алмырлар? Щеч олмаса юмрц-нцздя бир дяфя Пейьямбяр салаватуллащын"ай бала, хурма йемя" щядисини йадынызасалын.....

Òîëûøîí Ñÿäî

Рафиг Жялиловжелиловрафиг@маил.ру

ТОЛОШЯ БАНДОН (Етнографик поема)

I poя

Толошя бандон щяши чцштя ейягардий,Елатя кцчян яштин гыйяку оягардин,Бандя кямдя ыштя сцрфя оякардин,Хыржыни тяй якяйн яйо чич бябий,Сцрфядяшон чявон щяни чич нябий

Толошя бандон, ышты визон ло барде,Чы зямоня дим чямяку чо гарде,Бя гявымон пышт пеьанде во барде,Бо ъимони цми бейо лялян ни,Щамболяти кардем пидя шялян ни

Толошя бандон, щяши йаман дявятя,Зевля чолон бяштя синя еьятя,Шимбырядя овы бяштя пеьятяЛынг дыйоядя муяхолон во рандя,Ыштя сяпе кавуйя хали оьандя

Вяйоны ды зырно-дяпи бяро ка,Кинон ды шой щямя вяйу дяро ка,Пийямердонян пийяъенонян ся ро каЬям ныкяшон нянон щич вахт ныбямон,Чяшонышон бысыро, щонион быбямон

Толошя бандон, бо Бабяки ьялябиш,Дцсон ро кя, дешменон ро тялябиш,Црйанышон карде ты ви роня биш,

Бяшты доон шымши ъякяс вей омяй,Бяшты сядо, сядо доякяс чо номяй?

Толошя бандон, вишя щяммя ярячий,Доон бырдян, бявон банд чий дяря чийЩяхи сяйдя, лап ку бедя бярячиБыгард дынйо ъоьо выря щежо ни,Дардине ым косиб чяйку щич жо ни

Дынйо гардя, чямя лцсон нечи бян,Ляндявуран мяйдон гятя ьочи бян,Чямя вырон охо ъоьо бочо бян,Ки вотдя ки, чы милляти ьямыш ниЛап безо бян чы дынйо щич тямыш ни

Толошя бандон, авон тыншон даншанде,Мярдя зооны бя дынйо дим пешанде,Ыштя сцрфя бя жо мящол ешанде,Кинон чяшон бяся роон ся манде,Дяйян тыку хяй-бярякят ныманде

Толошя бандон, ща чякеядя авяву,Ъоьо бызын димыш чидя чы вяву,Гцршяк вийдя еьятдя ов дашты ву,Овайз омяй даманде ни чяй вядя,Кындя кцлцс амандыни чяй вядя

Толошя бандон, Щиркон "вяште" бятыкуБо тяриф дой щич щыня ни бямыку,Бябыр, пялянг, маран, кечи овон тыку,Быгард дынйо чы вяшти то ябыни,Цляс,бялел, амбуря до ябыни

Ели пясон пашмя щямя рыштянин,Холчя бофтя кинон беко ныштянин,Елатя кцч, бызон, пясон дцштянимГядя вячон быдя ряйря огардо,Ря йол быбун чявон дцмон пегардо

Дяро якяйн вяйця киня бя шця кя,Еяшандин дяроснин чяй шя кябя,Жещиз ядяйн йонго, холчя, овайня,Чадря бяся вяйу яший аспися,Мащни щандя кинон ванг чы вангися

Бя вяйу мийон чяй ьяйн кышти дявасий,Дяро якяйн ды хыйня ноя сыя даси,Чяй моян пурьо ябий чяшыш пур аси,Ъимони сяйб ябин вяйуон шуядя,Мердон мяст щол ябин ямря буядя

Щивя ъенон ды ийянды пеячыкин,Щясыян яштий чы шця жони дяячыкий,Щясця хырин беядя авя ячякий,Вяйцон ряря еяшин бо мол дцшейо,Сцрфя оякяйн хыйзон бящя ко шейо

Вяйу вяйу яший пялу чяй сядя,Вяйу вяйу ябий щясы дасядя,Вяйу ыштя щяхи язний чы сядяЩямяйся ря яштий ейяший бя собя,Ды сялиья рявош ядяй бя кябя

Позя фясли бя вызмядо пешдябин,Бо ангыро бы хол-бя хол дяшдябин,Лябля пур бе, чы вызмядо ешдябин,

Шыхвялийя ангы чыне щосоне?Рязи гятя дасин ъобзын осоне

Бя визядо яьлон кыртяь яьандин,Чы дой сядя ряся визон еяьандин,Лц тямизбя визон бя жиф дяяьандин,Виз лцкарде дасон сийо бедябе,Синифядя мяллим яьлон кцдябе

Бя инжия до яьлон вей, вей щярисин,Шыр-шыр явой кясойбонян дярясин,Яьлон якцйн яэяр бявон бярясин,Яьлон дасдя доядя инжил нямандий,Ьороь якяй, ягяр доядя бямандий

Толошя бандон, кцшкагоны ранэинин,Жцщля кинон бя пявяндин санэинин,Гофе мичя гятя нянон ванэинин!Шиня лай-лай ъяйдян балон быщытон,Я рушиня щонийя чяшмон ныщытон

Няьыл явотин пийяъенон бо яьлоно,Щярисбимон бя вахтоно няьылоно,Тяля яняй Мещряли бо шяьылоно,Лцсон сцкон шяьлон кагон ябардин,Йоля сеядя дыштя балон ящардин

Рцъямоядя ел бя рцъя беядя,Гцршяк вой-вой авон бя ку шеядя,Мирщейдярян шиня язон дойядя,Мяхлоь яштий бо дастномоъ гятейо,Мячитдя жям ябин номоъ вотейо

Мирщейдяр Бяшяру

ЧИЧ БЫКЯМОН?...

Page 4: Tolishon sedo

44 ¹ 12 (24) 07 àïðåë 2012-íÿ ñîð "ЭЮРЦШ ЙЕРИ" СИЛСИЛЯСИНДЯНÒîëûøîí Ñÿäî

ЯЛИ НАСИР

Гайыдажаг нящайятдя, бцтцн зярряляр Зяря,

Гярибям мян гцрбятдя, эетдим эялдийим йеря!

Дцнйа - жанларда мяскун олан рущларын мцвяггяти

эюрцш йеридир.

2-жи йазыАллащын ады иля

1-жи йазы эириш характерли иди, билмядимохудунуз йа йох?!...Охусаныз да, охумасаныз да мян эяля-

жяк нясилляря хатир билдиклярими йазажа-ьам.Истяйирям бу йазыда Зярванын эюндяр-

дийи АВЕСТА-ЯВ ЩЕСТ ЩА да(ЗЯНД-ЗЫНДЕ) дцнйаны нежя идаря ет-мясини бизя ня сайаг билдирмяси вя диэярмясяляляр щаггында данышам.Авестада Зярван юз идаря етмя струк-

туруну бизя нежя чатдырыр.

ЗЯРВАН (Йарадан вя идаря едян Халигдир)

Вя Онун 7 ясас ХЯЙЯВАНД- лары.(мялякляри)

1 .ВЯЩМОН -ЯЩУРАМЯЗДА -(Вящйляр эятирян, аьылы вя Жянняти низамасалан).Зярдцстляря вящй эятирян Вящмон адлы

Ящурамязда- Ящуромыъдя мяляйидир.2. ГОШУРВАН-ГОСЯЙВОН-(Щей-

ванлары щимайя едян).3. АТРОВОШТ-(Оду низамлайан).4. ШАРАКЫШТ- (Доьруну щимайя

едян).5. СИПИНДАМЯЗДА- (Мещрибанлыг

вя абадлыг эятирян мяляк).6. МОРДА-АНАЩИТ-ЯНЯЩЫТ-(Су-

йу идаря едян).7. НАМОРДА-(Йашыллыьы щимайя

едян).Бунлара АМЕШАСПЕНД (ОМА ША

САПЕНДОН) дя дейилир.Вя бу мяляклярин йардымчылары олан фи-

риштя-фейариштяляри вардыр.

АВЕСТА да якс енеръи- гцввя Ящри-мондур.ЯЩРИМОН щаггында изащ вермиш-

дим. Ялавя олараг дейим.Ящримон Зярванын бяшярдян чох-чох

яввял хялг етдийи тяктяркибли йаранмышлар-дандыр.О, юз гювмцнцн тягвада сечилмишля-

риндян олмуш вя гювмцнцн Зярван тяря-финдян мящв едилмясиндян сонра да ми-ниллярля Зярвана сядагятля ибадят етмиш-дир. Лакин бяшярин йарадылмасы заманы асиолмуш, бяшярин дя юз гювмц кими нагисолажаьыны бяйан етмясиня эюря лянятлян-мишдир. Бу заман Зярвандан ибадяти мц-габилиндя бяшярин нагис олажаьыны сцбутайетиряжяйи цчцн мющлят истямишдир вя бунаэюря дяЗярван тяряфиндян дярэащдан ябя-ди олараг говулмушдур.Ящримон йяни Сатана (Сцтяня-йанды-

ран од демякдир).Ящримон йяни Дйавол (Дцйявил-Тцстц

демякдир).Ящримонун да йардымчылары Авестада

Дивляр йяни Дивоняляр-Азмышлардыр. Бирдя Друдъ-Дцряводъ вя Пейри-лярдир.Див сюзц иля ялагядар Талыш зонасында

чохлу йер адлары вардыр.Мяс: Дивяьяля, Дивялоня, Дивоньал вя с.Бир-ики жцмля дя Сипитама-Сипйятцм-

Зярдцстцн доьулдуьу мякан вя йахынла-рынын адлары щаггында:Сипитама-Сипйятцм Зярдцст- Доьулуб ики чай- (Сипиру вя Куяру)-

(Дуручай вя Буланыг чай) арасындакы Савоалон- (Башы гар йувасы) даьынын

ятяйиндя- Дирижа- Дыружо кяндиндя.Дыружо-Ики чай арасы. Дирижа вя йа Дырц-

жо- инди дя Дижо шяклиндя Талышда кянд ад-лары чохдур.Атасы- Пуриштасп- Пиришасп-Пирыъасп-

Пирыъяаспо-Пирдян олан атлы, Пиранлы атлы.Пиран Лерикдя ярази адыдыр.Анасы- Догдо-Додо- Довнякяс-Ямиз-

дирян.Ямиси оьлу- Мердумащ- МердомяОьлу- Щист Вястяра- Щест Астяра- Щест

Астовя-улдуз-ишыг-нур. Ястяра-Ситаря.Гызы- Пуре Чиста- Пуре Чистя. Исмят до-

лу, Паклыгла долу.Ыстярдим бир тарихи фактору да нязярини-

зя чатдырым: Лингвист Авесташцнас алимДАРМСТЕТЕР дейирди ки гядим

Авестанын дилини бу эцнкц Талыш дили гору-йуб сахламышдыр. Валлащ, ня Дармстетеританыйырыг ня атасыны ня анасыны. Амма бу-ну билирик ки, Дармстетер миллийятжя Талышдейил, лакин о беля дейиб. Дейирляр "саьлам бядяндя саьлам рущ

олар". Бу щяйати ясаслардан бири вя ян ва-жибидир.Виндевдатда Фярягарделярля беля бу-

йурулур:Эиэиеник нормалар:Юзцнцзц тямиз сахлайын, йалан, бющ-

тан кими шяр ишлярдян вя ийлянмиш, гоху-муш жямдяклярдян узаг олун. Вя бу пис-ликляри Друдъ-Двурудъ, Нясу милчяйи ад-ландырыр.Йалан вя бющтан- Друдъ-Двурудъ. Бу

мяняви паразитдир.Нясо вя йа Нясу- Гохумуш. Бу да

мадди паразитдир.Биздя гохумуша дейилляр Соа бу дой-

дя.Тювбянин ян гатысы То бя Нясу- (Ня

со) дур.Сосиал вязиййят щагда: Инсанларын артымына хцсуси диггят чя-

кяряк дейир: Саьлам вя артымлы олмагцчцн евлянмяни еркян эянжлик йашларындащяйата кечирин. (Биздя бу адят инди дя щя-мяндир).

Тябиятя вя щейванлара мцнасибят: Су мянбяляринизи чирклянмякдян гору-

йун вя даим тямиз сахлайын.Файдалы олан бцтцн щейванлары хцсу-

сян ев щейванларыны артырын вя горуйун.Щейванлары инжитмяк нащаг йеря дю-

йцб шикяст етмяк гадаьан едилир.Ямяйя мцнасибят:Торпаьы бош сахламаг олмаз, торпаьы

файдалы якинля зянэин един.Щамы юз ямяйи иля зянэинляшмяли вя иза-

фи оланындан олмайана вермялидир.Тянбяллик гяти пислянир, Щамыны щямишя

вя бцтцн ишлярдя щягигятчи олмаьа чаьырыр.Инсан жаван икян еля дцшцнцр ки о да-

им беля эцмращ, вя беля актив олажагдыр.Бюйцклярдян бунун яксини ешится дя

щятта эюрся дя беля еля билир ки ялиндя оланщяр шей щямишяликдир.Лакин бу мцгяддяс китаб бунун беля

олмадыьыны вя бцтцн щяр шейин бир сондамящв олажаьыны тякжя Халигин ябяди гала-жаьыны да дейир.Юлцмдян сонра цчцн дейилир ки, инса-

нын бцтцн ямялляри йазылыр вя щямян сондаХалиг тяряфиндян юлчцлцб гиймятляндириля-жякдир.Авестада рущ щаггында:Инсан дцнйасыны дяйишяндян сонра

онун рущу жансыз бядянинин йанында 3эцн галыр,о щяр шейи эюрцр вя ешидир. 4-жц эцн ися

онун юнцндя о бири алямя бир йол ачылыр.О юз горуйужу мяляйи Шярост-ун мц-

шаийяти иля эялир Чинвят (Чионвоте) кюрпц-сцня.Вя орада йашадыьы ьмцр щаггында ще-

сабат верир. Йахшы адамын рущу орадандахил олур ябяди ращатлыг аляминя вя юзбядянини эюзляйир. Щансы ки дирилмя эц-нцндя онунла говушажагдыр.Яксиня пис адамын рущу дахил олур

язаблар аляминя.Бу о гядяр давам едяжяк ки та щямян

эцн эяляжяк писляр тамам мящв олажаг вяйахшыларын дцнйасы бяргярар олажаг.

Щяля ки бу дцнйа Бакы шящяри.(Арды вар)

ИШЫЬЫН ИШЫЬЫ КЯСДИЙИ ЙЕРДЯ

Щяля юмцр-эцнцн эцндоьарындан,Ичимдя гыврылан мин суалым вар.Дуйьулар селинин сярт ахарында,Кичик гялям чяпим вараг салым вар.

Бу сел кютцкляри алыб аьзына,Севинжяк атылыб-дцшцр чырпылар.Валлащ, ня кютцклцк эялир аьлыма,Ня чырпы олмаьа щювсялям чатар.

Арзум бир алямя чаьырыр мяни,Йолум юз ичимдян кечян бир жыьыр.Говмагчцн ичимдя артан эежяни,Гялбимдян бир илщам эцняши доьур.

Масамын цстцндя гялям дил ачыр,Вараг синясини верир габаьа.Илщамын ардынжа гялям йол ачыр,Эежяни халы тяк сярир айаьа.

Илщамлы эежяляр ясил халыдыр,Йуху илмясини эюзцмдян чякяр.Юмрцм миллятимин щалал малыдыр,"Щижран илмяси"ни сюкярся яэяр.

Бу халы дцнйада няляр вар, няляр,Бир цздян эюйярдир, бир цздян кясир.Няфсиндян асылыб мцдщиш кюлэяляр,Эялир ятцрпядян кяндирин сяси.

Бу дцнйа заманын бир гонаг еви,Эедяни дюнмяйир бу евя бир дя.Гыса юмцрляри талайан дивин,Башы эюйлярдядир, айаьы йердя.

Заманын зцлмятдя чалдыьы чармых,Изляйир щамыны цздя, далдада .Илэяйи "бешикдян асылан чых-чых",Истяйир ушаг тяк бизи алдада.

Бу дцнйа гуйунун кяндири кясик,Итирян тапмайыр ужуну бир дя.Иллярля йол эедир ишыьын сяси,Бу дибсиз гуйунун диби эюйлярдя.

Ялляр ки бой вермяз яршиня чатмаз,Щамы ип ахтарыр бу щяндявярдя.Чырпынан эюзляр вар уйумаз, йатмаз,Йандым, йандым дейя даим сяфярдя.

Сяси ят црпядир, сяси жан цзцр,Онунчцн бир рянэдя хейир дя, шяр дя.Тякэюзлц гапысы дивин тяк эюзц,О бир эюзля бахыр мярдя, намярдя.

Дцнйанын эюрцнмяз йерляри вармыш,Ц стц нахыш-нахыш бязякли пярдя.Дцнйа башдан-баша дар гуйулармыш,Ишыьын ишыьы кясдийи йердя.

Чякирик щяля ки бир-биримизи,Биз ону йахшыйа, о бизи пися.Ахтарыр юмцрдя бош йеримизи,Чохуну зцлмятдя чюкдцрцр дизя.

Кимя бир юмцрдцр, кимя бир щовур,Сяадят далынжа щамы сяфярдя. Габагдан чаьырыр, архадан говур,Бир дя айилирсан ачылды пярдя...

Дцнйайа бир дяфя эялир, эедирсян,Бу да бир сяйащят, бу да бир эялиш.

Щардан башлайырсан ордан битирсян,Бир цзц тяняззцл, бири дирчялиш.

Йеня дя мятлябдян дцшдцм узаьа,Гялямля вараьы алдатдым еля.Бу эежя йухуму бцкцб вараьа,Сящяр ачылынжа атажам чюля.

Дцнйа сяни тутан дейил

Ня тутмусан бу дцнйадан?Дцнйа сяни тутан дейил.Ня верярся истяр явяз,Ня анан, ня атан дейил.

Пусгудадыр вашаг кими,Бичир юмрц башаг кими.Йатырар бир ушаг кими,Эюзцн гырпыб йатан дейил.

Бурдан чюкцр, ордан галхыр,Батанлара эцлцб бахыр,Бирдир она язял ахыр,Юзц щеч вахт батан дейил.

Удур бизи эиля-эиля,Юмр истямя бир эцн беля,Йох дейяряк эцля-эцля,Бир ан беля сатан дейил.

Миняк Нущун эямисиня

Щаггдан башга Нур эязянин,Шимшяк дцшяр зямисиня.Жцмляси батды цзянин,Миняк Нущун эямисиня.

Щагг ямял юзц эямидирЭямимиз эюзял эямидир.Юмцр бир анын йемидир,Миняк Нущун эямисиня.

Йаманларын сайы бясдир, Иблисин щямтайы бясдир.Аллащын бир щайы бясдир,Миняк Нущун эямисиня.

Даь ахтаран сящв еляйяр, ,Юз-юзцнц мящв еляйяр.Танры бизи явф еляйяр,Миняк Нущун эямисиня.

Залым "шащлар"", ибрят алын,Фиронлары йада салын.Эетдик, баха-баха галын-Миняк Нущун эямисиня.

Заман бюйцк бир тялядир,Оланлар цзц селядир.Йаманлыг белдя шялядир,Миняк Нущун эямисиня.

Дцнйа бир инсан пятяйи,Жяннят Щаггын нур ятяйи.Жящянням язаб кютяйи,Миняк Нущун эямисиня.

Мян сюзцмц дедим сизя,Шащид олсун Танры бизя.Аллащ дейиб цзя-цзя -Миняк Нущун эямисиня!

ЯЛИ НАСИР

Ùó ìîòÿé, Ùó âîòÿé, Ùóâîðûøòÿé.Ñèïèòóì-Çÿðäöñò

Page 5: Tolishon sedo

55¹ 12 (24) 07 àïðåë 2012-íÿ ñîðХЫДО КИТОБОНÒîëûøîí Ñÿäî

Ирадя Мяликоваирадамаликова@маил.ру.

(Сыфтяш навыня нумрядя)

Лут ийян чяй кинон

30 Лут беше дештя дыгля киняшящр Соаро, ъийяй бандядя, чум-чыко тарсейдябе Соарядя ъийей-ку. Яв манде гыляй кочядя деш-тя дыгля киня. 31 Чяй йоля кинявотыше бя рукя гыля: "Пи быя чямяпыя, бы дынйоядя ни гыляй мерд бяинсони адяти горяня чямя тоноомейро. 32 Бой шяров ерутямонбяштя пыя, быщытямон деяй ки, бы-ъийо чямя нясыл ыштя пыяку". 33Явон щямоня шяви шяров ерутышо-не бяштя пыя. Йоля киня дяше бядыля, щыте дештя пыя, пыя ися нызня-ше чяй кейня щыте-яште. 34 Маштя-ня руъи йоля киня вотыше бя рукягыля: "Аз зиня шанго щытим дештяпыя. Бой иъян шяров ерутямонбяй, тынян быщыт деяй ки, быъийочямя нясыл ыштя пыяку. 35 Щямо-ня шяви иъян ерутышоне шяров бяштяпыя. Рукя киня яште щыте деяй,чяй пыя ися нызняше чяй кейня щы-те-яште. 36 Лути дыгля киня де ъы-гой щамиля бин ыштя пыяку. 37Йоля киня зандыше гыляй зоя, но-ше чяй ном Моав. Яв есятняМоавыъон яждоде. 38 Рукя ки-нян зандыше гыляй зоя, ноше чяй

ном Бен-Амми. Яв есятня Ам-моныъон яждоде.

20Ибращим ийян Авимелек

1 Ибращими куч кардышеМамрео бя зямин Негев, сябя-со бе Гадеши де Шури арядя. ЧяйоИбращим ъийяй и мыддят бяня ьяри-бя Герарядя. 2 Ибращими вотышеяйо ыштя ъен Саря барядя ки, "ымчымы щовяйе". Герари подшо Ави-мелеки 3 Янжях шанго щанядяХыдо чийяй бя Авимелеки, вотыше:"Ты бямардеш бяштя бардя ъенигоряня, чумчыко яв и кяси ъенешусойбя ъене". 4 Авимелек пехя-вийя ныбе бя ъени. Яй вотыше: "ЙаРябб, мягяр Ты кыште бязнеш бе-тахсыря хяльи"? 5 Я одями бямынывотыше ки, "ым чымы щовяйе"?Ъени ыштянян вотыше ки, "яв чымыбояйе". Аз кардыме ым сойятикуийян де тямизя дыли". 6 Хыдо воты-ше щанядя: "Азян зынейдям ки, тыымы карде де тямизя дыли. Яве на-щаштыме ки, ты пехяви бяй, деми-йян ощаштыме ты Бямы вяйня гынокардеку. 7 Еся бой огордын ъенибячяй шуйя, чумчыко яв пейьям-бяре. Дыво бякарде боты, сяло-мят бямандеш. Янжях оныгорды-нош ъени, бямардешон щукман тыыштян ийян ышты нясыл щяммяй". 8Авимелек яште рябядя, сядо кар-дыше ыштя одямон щяммяй, гяпъяше ын сыханон чявон вядя. Одя-мон бярк тарсяйн. 9 Авимелекиванг кардыше Ибращим, бяй воты-ше: "Чичы карде бямя? Чы гынокардыме бяшты вяйня ки, ын йолятахсы варде чымы ийян чымы под-шояти сяпе? Ты нолойиья кооныкарде бячымы вяйня". 10 Авиме-

леки иъян вотыше бя Ибращими: "Чичшынейдябиш ын кой кардейядя?"11 Ибращими вотыше: "Шынейдябимки, Хыдо тарс ни ийо ийян мыни бя-кыштен бячымы ъени горяня". 12Яв щяьиьятян чымы щовяйе: пыя-мон ийе, янжях моямон жойе.Аз сяме яв боштя ъен. 13 Хыдомыни чымы пыя кяо бя ьурбят бар-деядя вотыме бяй: "Ъыго чоки бы-кя бямы: чямя шя щар вырядя ‹ымчымы бояйе› бывот"". 14 Авимеле-ки доше бя Ибращими пяс-быз,мол-мяля, ьоламон ийян кяни-зон. Огордынише бяй чяй ъен Са-рян. 15 Авимелеки вотыше: "Чымызямин ышты вядяй: ъийе бязнешконжо быпийо". 16 Чяйо вотышебя Саря: "Дийякя, доме бяштыбоя щязо вясля ныья. Быдя ын ныьяышты бетахсыряти нишо доя гыляй сы-бут быбу бяшты тоно быякясонийян ышты бетахсыр бе щар кяс быз-ны". 17 Ибращими дыво кардыше боХыдо, Хыдоян доше шифо бя Ави-мелеки, бячяй ъени ийян жарийон:чявон бешоне яьыл. 18 ЧумчыкоРябби бя Ибращими ъени Саря го-ряня дябастяшбе Авимелеки кядябыя ъенон щяммяй бятн.

21Исаь мояку бе

1 Рябби нязяр сяьандыше бяСаря Ыштя воте ьязиня ийян росни-ше бя выря бяй доя сыхан: 2 Саряманде бя яьыл, зандыше гыляй зояИбращими пийяти вахти - Хыдо бяйвотя вахти. 3 Ибращими ноше ыштяСаряо быя зоя ном Исаь. 4 Хыдобя Ибращими ямр карде ьязиня,сыннят кардыше ыштя зоя Исаь моя-ку бейку щяшт руъ бяпештя. 5 Иб-ращими щестышбе са син Исаь моя-

ку беядя. 6 Саря вотыше: "Хыдосырвонише чымы дим. Ыми мяся щаркяс демы бя ивыря бясыре". 7 Яйиъян вотыше: "Ки явоти бя Ибращимики, Саря яьыл бядйовнийе? Яммапийяти вахти аз зандяме бояй гы-ляй зоя".

Щяжяри ийян Исмойли кяо тоънийя бе

8 Яьыл йол бе, оъяняше шытику.Исаьи шытику оъяня руъи Ибращимидоше гыляй йоля зийофят. 9 Сарябяне Мисирыъя Щяжяри бо Ибращи-ми зандя зоя песырейдя бяй. 10Саря вотыше бя Ибращими: "Бытоъыным кянизи ийян чяй зоя. Варис ни-бябе чы кянизи зоя де чымы зояИсаьи бя ивыря". 11 Вей норощаткардыше Ибращим ын кой, чумчы-ко чяй зоябе Исмойлян. 12 Хыдовотыше бя Ибращими: "Норощатмяби бя яьыли ийян кянизи горяня.Гуш быдя бя Саря бяты вотя сыха-нон щяммяй, чумчыко Исаьо бядынйо омяйон бябен ышты нясыл.13 Янжях гыляйян миллят обяфя-йем че кянизи зояо, чумчыко ыштынясыле явян". 14 Ибращим яштемаштя рябядя, пегятыше нун ийяни хымбя ов, ноше Щяжяри амися.Доше бяй яьылян, дяро кардышеяв. Щяжяр ше чамяй дашт Беер-Ше-вадя. 15 Ов оряхяй хымбядя. Яйноше ыштя зоя гыляй кули ъийядя. 16Чяйо дийяро бе чявряо, ныште и тиймясофя ьядярядя. Вотыше, "Быдянывиндым ыштя зоя марде" ийянныште зо-зо бямяй ыштя зоя вядя.17 Хыдо мясяше яьыли сядо. ЧеХыдо мяляки осмононо сядокардыше Щяжяр, вотыше: "Щяжяр,чич быя бяты? Мятарс, чумчыкоХыдо мясяше яьыли сядо чяй быявыряо. 18 Бяшт рост быкя яьыли, яйбыгят бя вя. Аз чяво обяфяйемгыляй йоля миллят". 19 Хыдо окар-дыше Щяжяри чяшон, яй виндыше гы-ляй овячол. Ше пур кардыше хымбя

де ови, доше пешомебя яьыли. 20Хыдо де яьылибе. Яв перясяй, дя-манде ъийе даштядя, бе мащирятияьанд. 21 Яв сябясо бе зяминПаранядя. Чяй моя сяше бояй гы-ляй ъен зямин Мисиро.

Ибращими де Авимелеки ящд

22 Бя вахти Авимелеки ийянчяй сярляшьяр Пиколи вотышоне бяИбращими: "Хыдо детыне, ты чич бы-кош. 23 Еся ийо бомы ьяссям бя-щя бя Хыдо щяхи ки, хяйонят якя-ниш ня бямы, ня бячымы зоя, няянбячымы нявя: тынян садиь быби бя-мы ийян бяштя мандя зямини одя-мон, чокня ки, аз садиьим бяты".24 Ибращим вотыше, "аз ьяссямщардейдям". 25 Ибращими мы-зяммят кардыше Авимелек овя-чоли горяня, конгыля ки, чы Ави-мелеки одямон гятяшонбе чявоновячол. 26 Авимелеки вотыше: "Кикардыше ын ко, зынейдяним. Ты-нян нывоте бямы, аз мясейдямеся". 27 Ибращими пегятше пяс-бызийян мол-мяля, доше бя Авимеле-ки. Ъыгоян, явон дыкяси бастышонеящд. 28 Ибращими жо кардыше щафтгыля моя вя ыштя гяляо, огятыше.29 Авимелеки вотыше бя Ибращими:"Бочийе ышты жо кардя огятя ынщафт гыля моя вя"? 30 Яй вотыше:"Пегят чымыкы ын щафт гыля моявяй ки, шящодят быбу чымы бо ынчоли канде". 31 Яве яй ноше бывыряй ном Беер-Шева , чумчыкоявон дыкясийян ьяссям щардышо-не яйо. 32 Де ъыго, ящд бастышо-не Беер-Шевадя. Чяйо Авимелекийян чяй сярляшьяр Пикол яштиногардин бя Филиштыъон зямин. 33Ибращими каштыше гыляй ьальянядо Беер-Шевадя ийян ситойиш кар-дыше бо золя Аллаща Рябби яйо.34 Ибращим хяйли мыддят ьярибманде Филиштыъон зяминядя.

(Щестыше думо)

ХАНЯЛИ ТОЛЫШ

Бу эежя гапымдачаггал улады

Мяслящят ейлядим мцдрик йозанла:-Сян узаг эюрянсян, мяни дцз анла,Чаггалын ня иши йазыб-позанла?-Хейирдир!- сюйляди, башын булады…Бу эежя гапымда чаггал улады…

-Бялкя эялибмиш ки, бир аз гызына,Щансыса далана эириб гысына?-Аж иди, эедяйди Хан гапысына!Нийя бизя эялди, бу ня бялады?..Бу эежя гапымда чаггал улады…

-Гапы вар, машынлар дуруб йан-йана,Сярвятляр тыьланыб евя-ейвана.Сцрмяли ханымлар долуб мейдана;Щяр бири жан алан жейранбалады…Бу эежя гапымда чаггал улады…

-А чаггал, евимдя пулму кясирям?Касыблыг ичиндя ясир-йесирям.Бир щясир, бир дя ки, Мяммяднясирям,Дейирсян: касыбды, цзц йолады?Бу эежя гапымда чаггал улады…

-Гапымда мяляйян гойун-гузу йох,Лешэцдян артыьын изи-тозу йох,-Ханяли, сюзцнцн бялкя дузу йох?Ичимдя бир ожаг, бир од галады…Бу эежя гапымда чаггал улады

13.11.2011

Атылмышыг

Бар-бящярли чаьымызда,Ал сящярли чаьымызда,Ышимиздян атылмышыг.

Дюврцн мин-мин хястясиня,Ясрин ишсиз дястясиня- Ордусуна гатылмышыг.

Эетмямишик юз хошуна,Доланырыг бош-бошуна,Олмушуг бир тянща гайыг:

Чайханадан чайханайа.Вайханадан вайханайаДолашырыг- аварайыг.

Щеч билмирик нейляйирик,Гаравялли сюйляйирик…Вахты беля юлдцрцрцк.

Гапанды хош сящифяляр,Данышыб бош лятифялярДюврямизи эцлдцрцрцк.

Биздик халгын мцяллими,Инди бир чарвадар кимиЧюл-байыра атылмышыг.

Щарадаса дцшмян ялиГуруб беля фитня-фели,Мараглара сатылмышыг.

Соврулубдур илийимиз,Тяжрцбямиз, билийимизОлур инкар бу юлкядя!

Нежя эялир аьыр бизя,Яйри-яйри бахыр бизяТох мямурлар бу юлкядя!

19.11.2011

Мцяллим

Олмусан елдя цзцгаря, мцяллим.Ейлясин танры сяня чаря, мцяллим.

Ишыьа, телефона, газа эедир пул,Обада тойа эедир, йаса эедир пул,

Дохдура, ийняйя, маза эедир пул,Галырмы эюр сабаща пара, мцяллим?

Музду ал, боржу юдя, гуртул азардан,Зянбилин долмаса да, чыхма базардан,Йеня дя борж еля бир мярдимязардан,Эятирсин о да сыни зара, мцяллим.

Чашыб-зад елямя, ал гара ундан,Сонра гой язаб чяксин аиля бундан.Алдыьын щяр нядися ал ужузундан,Ахырда дцшмяйясян зора, мцяллим.

Щюкмцнц башбилянин йозма тярсиня,Йохса ки, гайчы эиряр саат-дярсиня.Едярми чаря эюрян кимся ярзиня?Инди эял эцнащкары ара, мцяллим.

Муздундан наразыдыр евдя дя арвад,Ала билдинми тязя йазыьа бир зад?Аьырды бюйля щяйат дур базарда сат,Пантелон, шалвар, филан, хара, мцяллим.

Хам хяйал гужаьында йашадын "али",Мяканын бош ешалон, бош адын али.Олмады, олмалыйды "акладын" али,Бу хяйалла эедирсян эора, мцяллим.

Мяктябя, дярся тамам юлцб мараг да.Щявяскар оланлар да эязир гырагда,Эюзляйир няляр бизи сон дуражагда?Юлкямиз бюйля эедир щара, мцяллим?

Март,2012.

ОФЯЙЕМОН

Page 6: Tolishon sedo

66 Òîëûøîí Ñÿäî

Бя чямя ся бяло быя офяйемони сыфтякуХыдо бямя бахш кардя ляъяня немятон, бявяйшти мандя тябиятымон, щязо дардондяво-дямон быя щявожятымон. Щеъо быхося вяйштиро чямя сяйку бя шыкря ман-дя че дынйо империйя сийо сыьон …

...Щунон, сакон, йунан-рома истила-вонон, ярябон, монголон, татарон, тыр-кон, урусон ... чанди-чанядя золымя фате-щон аспон нангыри ъийо поймол быямон,жонкянышымон кардя...

Вотышоне, Шура омедя, Совет щуку-мят ямяни щярябяхт бякай, бя хяшя руъ бя-мандемон, зылым ябыни, золым ябыни...Мявотбян щяммяйся бядтяребян ым со-ветя империйя... Думутя сяон, ко виндякяшон, хяшя бядянон, милляти ьырйятбыкя-шон, бя ели дарди бымандон, быныпейя хял-ьон, битовя етносон реь-реь бин, гулулябы-йон бин, бя Сибир ромя бин. Де плани, дешуури виндя быя ым коон (геносидон) мил-лятоныш торсоние, ячяй гыроныш сындыние,чяшнывиндя гый бя гифбе щямишяйня ьысмя-тышбе. Щямоня синдром щеъо есятян дя-вом кардедя...

ХХ ясри 20-ня сорядя АзярбойжонядяШура Щукумят офяйя кардя быя бяпештянавконя Русийя тяркибядя ъимон быкя хал-гонядя гыляйни быя толышонян жялб кардя-бин бя йоля кишвяри мядянийя иншо карде-мони.

Сыфтя 20-ня соронядя мяктябон обинулкя щар выронядя, ялбяття, азяри- тырки зы-вонядя, щятта дийонядян. Нятижядя 20-нясорон охой, 30-ня сорон яввялядя хейлиростбе чы толышонян мядянийя сявиййя. То-лышыстони мяктябонядя щырдя синифонядядярсон дявонийябин толышя зывонядя, дярс-вонон , гязетон, китобон чап кардя бинтолышийядя. Толышыстони мяркязи шящярядя --Ланконядя "Кызыл Талыш" № 1-63(21.01.1931-30.11.1931); пешо "Сыя Толыш"№ 64-518 (05.12.1931- 18.02.1939) гязе-тон няшр кардя бин. Толышя ядябийоти ву-сят, ящатя мяря ше-ше геш бе: и тоно бо чапкардейо имкон доя бе няшрийотонядя бя-диийя ясярон, чя тоно дынйо ядябийя си-моон мяшщуря нывыштяйон, щятта "Ком-мунист партийя манифест" бя толыши тяржу-мя кардя бин (1933) (дийякя:16, сящ. 21.)

Ян ясас ко яв бе ки, "Кызыл Талыш" ийян"Сыя Толыш" руъномонядя дярж бын толышяшаирон, янывыштон шеерон, щикойон, очер-кон... Чийоян толышя ядябийоти умумийямянзяря, чяй бядиийя-публисистикя услуб,нобяноя ъанрон, актуаля мовзуон, ядя-бийя журон... бя чяшя вя омедян. Гязето-нядя шеерон, нывыштяйон бя толыши вей чапбыя муяллифонядя нишо дой бябе: МузяффярНясирли ("Ьызыля ьошун","Йонзя сор"...);Гудрят Казымови ("Чай", "Инглаби бяпеш-тя", "Холмили"...); Ханоьлан Гулийеви("Явясор", "Бя "Сыя Толыш" гязетя" ,"Апре-ли согятонядя", "Бя Сабири"...); Аббас

Гулийеви ("Октйабр", "Колхозчийон"...);Сялтянят Ялийева ("8 Март", "Трактор"...).

Чочин яве ки, де "Товузыъ", "Шамхорыъ"тяхяллуси бя толыши нывыштя ашыг-шаирон чоли-йон дярж быян гязетонядя бя чанд кяря.Мясялян, Ашыг Щясян Товузлу "Чоли"("СТ", № 69 (327)); Ашыг Аваг Шамхоры-ъи "Бя Сталини" ийян Ашыг Мирзя Товузыъи"Рушняй егынийе" (щар дыгля : "СТ" № 50(438) бы ьябилядяй.

Ялбяття, деври тяляби нязяо дявонеядябя толыши дярж быя бядиийя вяслонядя мов-зу рянгбярянгяти чяш карде тикяй чочинбебяше. Янжях руъномонядя дярж быя шее-рон, нывыштяйон дийя кардеядя виндя бедяки, ийо ясасян 2-3 мовзу актуале: тябиятитясвир ("Явясор", "Выля боь", "Боь"...); ин-гилаби пафос ("Ьызыля ьошун", "Йонзя сор","Апрели согятонядя". "Октйабр", "Ингила-би бяпештя", "Рящбярымон бя щямро Ста-лини", "Рушняй егынийе"...); тясярруфатя ко-он тариф карде ("Колхозчийон", "Трактор","Чай", "Молдоряти щовуъ бедя"...)

30-ня сорон поезийядя нобяноя ъан-рон бя толыши нывыштя бия ясяронядян ыштянибя буруз дойдя. Мясялян, ъиня шеря вяслямясняви (гит-гит гафийяйня) формядяй:

Бин чы хосе чямя боь, Лимо чайя выля тоь.Ливя каву, мивя зард,Бя дешмени дойдя дард.

( И.Бяширов "Боь". "СТ", 31.12.1935.Н- 69 (327)

Яксяр шеерон чоли (щар бяндыш чо сятир-быя шеерон) шикилядяй:

Щясрят кяшдябиш ты толышя киня,Егынйе бя мащолмон бячяй астовя.Чимянон, щийонядя ямяни чяш якя,Совхози, колхози щийонядя ки чай...

(Г. Казымов. "Чай". "СТ".07.11.1935. Н- 62(320)

Чокняй бе ки, омяйш бешиш бы мящол,Вей хося бомейш ты , ща нозя чай.Толыши мящоли дяной ты бя йод,Чямя боьонядя речин биш ты чай...

(Я. Щуммят. "СТ". 31.12.1935. Н-69 (327)

Бы деврядя урусон ядиб В.В. Майа-коски тясирику Азярбойжони шаиронян сяр-бястя шеерядя ясярон нывыштедябин. Сярбяс-тя шеери ян чокя нумуняон Майаковскишеерон бя тырки тяржумя быкя Рясул Рзаофяйямонядя бяштямяхсус выряш щесте. Чывязни баризя гылон бя толыши нывыштя быя яся-ронядян ыштяни нишо дойдя. Мясялян, Гуд-рят Казымову "Трактор" шеер чямя вотя-йон тясдыь кардедя:

Озодим есят,Озоде зящмят.Шо кардяш мыни ты трактор.Зяминон ромдяш,Щям чяпя дойдяш,Бямы вей рощятийон дойдяш.

Ышты роядя зящмятым кяшя,Япимни тонику ряд быбум.Хося мящсулиш, дардоным дявош,Ободи егынйя бя мящол...

("СТ", Н- 69 (327) 31.12.1935)

30- ня соронядя толышя ядябийоти щяхя-дя сощбят еьандеядя тяржумя ясяронян бямийон варде , чявонку бящс карде вожибямясялонядя гыляйе. Руъномонядя М. Я.Сабирику "Якинчи"(Каштявон) , С. Вурьу-нику "Сунбул" (Щушя) "Бя йоля шаири шя-ряф"; А. С. Пушкинику "Гарачион" (поема-ку Ы поя), "Гафгаз", "Бя Чаадейеви", "БяСибири намя" бя толыши дярж быя. Пеягорды-нон дылядя Гудрят Казымови, ХаноьланГулийеви мяхсуси гейд карде лозыме. Инмуяллифон руъномонядя геш фяалийят нишодойдян:

Сякырт дой лозиме ки, ъыго нымунонбядии жящято, нязми ьайдя-ьанунро зяифин,бядии тяржумяся вей, бя сятри тяржумя не-зин. Щямян кали сыханон щеъо тыркийядяогятя быян, мясялян, "якинчи" (каштявон):

Бя дивоъи хош дяныварде сор, бя чымы чи?Вош нивой, беныше гыляйян гыля, бямы чи?Ъяше сийо вой шартуки, бустони, бямы чи?Бя боди беше зящмяты, чичкям аз, якинчи,Мяъян пучя гяп, пешмякя фярйод, якинчи...

(Г. Гудрят ."СТ", Н-50 (438)07.11.1937)

Ын деврядя бя толыши фолклори гырдякар-де, няшр карде вей зу доя быя. Иминя дяфяын сащядя З.Ящмядзадя "Сыя Толыш" гязе-тядя гыляй вязминя мягаля чап кардедя.("СТ" Н-59 (252) 30.11.1934) Сори бяди-гя бя муяллимон, рушинфикон, шогирдон,тялябон овардемон дярж бедя: " Сыя То-лыш" гязетя чы руъику бяпештя ели ядябийатиыштя сящифонядя рушин кардедя. Бячяй го-рошян толышя ели ядябийати гырдя карде-кар-де бя "Сыя Толыши" редаксийя выьандемуяллимонку, мяктяби тялябонку ийянщямя щявяскоронку хащиш кардямон"("СТ", Н-60 (318) 19.10.1935) Азярбой-жони щар вырядя гешя щярякот рост бе ки,толышя фолклоря нымунон бя гязетя выьандябыбу. Фолклоря щярякот щяммяй Гафгазиящатя кардедя. Бы сащядя Загафгазийяолимпиада тясис бедя. Бя Загафгазийяолимпиада яшия ъенон тяряфо щозы кардябыяели мащнийонян дярж бедя гязетонядя:

Гыляй сыя сефим дойим бяшядя,Ща гылым, ща гылым, ща лай-лай ханым.Чангяй ряйщон ябим йойым кяшядя,Ща вылым, ща вылым, щалай, ай ханым...

(Гырдя якя: И. Бяширов. "СТ" Н- 61(319) 04.11. 1935)

Умумян толышя фолклори гырдя кардея-дя Исаг Бяширов, Мирзяли Садыгов, Ма-муставыъ Сяййаря Губадова вей активя-ти нишо дойдян.

Манги бядигя чы Музяффяр Нясирли бятолышя ижтимаийяти вей ошня быя мяшщурясанбалиня мягаляш дярж бедя "Сыя Толыш"руъномя 2 нумрядя: "Толышя фолклори щя-хядя чан гыляйни сыхан" (дийякя: "СТ" 67( 325) 18.12.1935 - Н-69 (327)31.12.1935) Ын мягаля пешо бяштя муялли-фи ся бяло вардедя, Музяффяр Нясирли итти-щам кардейо алят бедя...

Ын навшяти, мядяни сащядя ын оьурон30- ня сорон охойядя бя кязял гынедя.Совети кишвяри щяммяйядя, щямян Азяр-бойжонядя, бя жымляо Толышыстонядя кут-лявийя репрессийон бино бедян. Халги ян

чокя зоон, рушинфикон щай де гыляй воняегятедян, бя Газахыстани щямоон, бя Си-бири вишон ромя бедян. Толыши зывонядямяктябо дярсон дявардя бедянин, бы зы-вонядя китоб- гязет няшрон ьядяьян кар-дя бедя. Щятта "толыш" сыхани воте ижазядоя бедяни. "Толышя овяжо" ном явяз бе-дя де "Ланкон-Осторо овяжо" , "Толышыс-тон" (Толышя зоня) явяз кардя бедя де"Ланкон-Осторо зоня" номи. (Еся "Жя-нуб" вотедян) Ща ъыго щяммя халгон деи ьялями щярякяти щямя рясмийя сянядоня-дя, бя жымляо пасрортонядян "азярбойжо-ныъ" кардя бедя. ( дийякя: 16, ийян яйо,сящ.21)

Музяффяр Нясирли Ибращимзадя (мо-вардяруъ: 1902, Ланкони Шаьлякуъя-- мар-дяруъ: 1944, Масалли шящяр) ыштя деври но-миня зывоншынос, шаир, фолклоршынос, педа-гог ийян ъурналист быя. Яй дештя ямялийяфяалийяти де сыдьы-дыли бяштя халги хыдмяткардяше. 1920- ня сорядя Толыши дийориомутя жямийят тясис бедя, яв яйо фяал шир-кят кардедя, пешо щяминя жямийяти сядрбедя. Бы деврядя мяшщуря зывоншынос,фолклоршынос Б. В. Миллери дыггяти жялбкардедя. М. Нясирли Толышя фолклори гярдя-карде, няшр карде, тядьиь карде роядя фя-докоряти кардедя. 1928- ня сори иминя кя-ря радиоядя толышийядя фолклоря нымунонщандедя.

М. Нясирли Толышя мяктябонядя нупе-ряся-жывоня няслон сяводин бейо хяйликооныш кардя. Де Шощуб Мурсялови бя ижо1929- ня сори толышя зывонядя иминя толышякитоб нывыштедя. "Толыши мащнийон", "Ъи-мони ро", "Тоъя мяктяб", "Ялифбо", "Толы-шя зывон" и. ж. китобон ыштя вахтядя вейбящряйня вясаитон бин. Филологийя е.н. Яс-гяр Гулийев я деври характеризя кардеядянывыштедя: "...Б. Чобанзадя, А. Шярифовмиллийятийо татарбин, Н. Ашмарин-чуваш,А. Хифелдт - Шимунйаки - естон, Х. Хожа-йев - озбяк, М. Камил -тырк, И. Сташи - лаз, Х. Нийазов - кырд, М. Нясирли толышбе.Явон ясыл бейнялмиляля хейзон сярост кар-дябе, Чявон нийят пок, кошон тямизбе: бяазярийя тыркя зывони хыдмят кардедябин.Ымруъ де жясоряти воте бязынемон ки,явон нояшоне чы зывоншыносяти ьоймя бы-новыря!"...( 17)

Мараьыня истедадиня шяхсийят быя М.Нясирли, чокя тар яъянибян, де барзя сядоящандибян. Ыштя сатирикя щикайон бо сящнящозы якяйбян. Чы тямшоон реъиссорян, акт-йорян ыштян ябийбян...

М. Нясирли щямян талантиня шаирбе,шеероныш чап яби деври мятбуатядя. Дештямуасириня шаиря щямрон яй вей фяргышщестбе: Шееронядя нязми ьайда-ьанунончяш якяй, чяй нывыштя шееронядя щыжя, тягти,рядиф, образяти, мяжазяти, поетикяти ыштя вы-рядя яби:

Йодомон беныбяше я дявардя руъон,Чы дызон ясирбин фяьыря толышон.Пус ябин, ямардин косибя дивоъон,Ты перхонийе явон, дой бявон рузон...

("Ьызыля ьошун" ,"КТ", Н-8,25.02.1931)

(Щестыше думош )

ÕÕ ßÑÐÈ 20-30-ÍßÑÎÐÎÍßÄß ÒÎËÛØÈ ßÄßÁÈÉÎÒ

Аллащверди Байрами

¹ 12 (24) 07 àïðåë 2012-íÿ ñîð

Page 7: Tolishon sedo

77¹ 12 (24) 07 àïðåë 2012-íÿ ñîðÒîëûøîí Ñÿäî

Яжялля маму чан вахтбе шепидяшбе бя Сумгаит нявон пайлу.Ямма Хыдо лянят быко бя ни-бе-йяти, одями ъыго че ьорбядя еьан-дедя одям бя азизя ьощум-ьябилящясрят мандедя, и кяря явони бы-винди. Янжях бя пийямерди ся бяркдяшябе нявон виндемон: нявон бящясрятбин чяй сипийя риши дячыкын-орындынын, явян бя сутим-сутимбеыштя муниня дими бя балялион овяй-ня сифяти дясуй, явони печыхвони.

Ын щясряти Яжялля маму вар-дыше бя Масали автобуся вяьзял,Сяше билет, нышде бя "Масали-Сумгаити" автобус.Щеъо тоъя гя-тяшбе ыштя выря, бяня рящмятшядустыш Шыхяли гядя зоя Щяшимяьяпеше бя автобус, чяй пайлу дя-вардеядя сяломыш дой бяй, ныштечяй пештоно. Йяндяку щал-ящволхябя сяшоне, Яжялля маму вей шобе ки, яв бя нобялядя шящяр шедя,жолня ни, Щяшимяья дяйе.

Щяшимяья дастядя наминязанбул виндеядя бя Яжялля мамуйод дяше ки, тяйля даст шедя бяшящяр, нявон бя чяй нави бебя-шен, бявон чич бядой, щиччи пегя-тяшни. Бяъяни ын фик-хяйоли норо-щат кардыше яв. Ямма рой дыро-зи йянды явяз быкя мянзярон, ав-тобусядя быя гяпон чяй йодобекардышоне ын малхуля.

Яжялля маму ныштябе бя шофе-ри незя вырядя. Щеъо сыфтяку дяря-

се ки, ын шофер щяйвяря- данге, демусафирон бя пыт-пыте, дявон бя-ня дивиня одями ряфтор кардедя.Бо воняй няведя ки, ыштя зящяри-ня сыханон ечокыни бя хялги.Мыхляс, шофери чы Яжялля мамусоф зящляш барде. Ро ше-ше щерякееряхедябе бяй, фик дойдябе бя-чяй щар щярякяти.

И кяря шофери рой кяно огятышеавтобус, гити киъяш сяй, шодоше ыш-тя кябиня ъийо. Ыми жялб кардыше чыЯжялля маму нязя, мерд ше бядумут,бино ноше ыштя риши гядя-гядя тырнийе, чы фик кардыше, ныз-няме, ямма хындяш ъяй, сыряй.

Хулася, автобус оме беше бяСумгаити вяьзял, мусафироневойн-шин. Щяшимяьяян евой,манде тике дияродя, чяш кардыше,Яжялля мамуян бой, бышун чяйзоя кяй.

Охоядя жолня мандя Яжяллямаму, лынгыш тике фырсынийе, ня-

щайят, яште, евойядя дастыш ьандещяминя гити киъя пегятыше, дярогынийе-бышу. Шофер бяня бящи щу-жум кардыше бяй:

-Пийямерд, пийямерд, бяйбардедяш чымы киъон?

Яйо быя жямат бы щяйяжонясядо огардин, щяммяй едясяйнбы ды няфяри де тяжуби. Яжялля ма-муян лындыш дащаште, огарде "детяжуби" едясяй бя шофери.

-Чичбя? Ышты киъон? Ымон ща?Ду мявот, ыштя имони мясут. Бымашин ныштеку ын киъон чымы дас-тядябе, чымы лынги пайлу бе. Ыштыбочи бедя?

-Ты явон чымы кябинядя пены-гяте?

-Не, биляма, ымон чымы лынгиъийо бин, чымы кагя киъонин.Бяштыжон, чымынин.

-Бяс чымы кябинядя гити киъящестбе, явон бяй шин. Ымон щеъобя киъон ошедян.

-Чымы баля, киъя бя киъя обяше-йяни. Ым чы сыхане? Мыны мятял мя-кя, Щяшимяья мыни чяш кардедя.

Худащафиз!-Ща жямат, руъи нимяйъони ын

пийямерд мыни очынедя. Чяш вин-де-винде чымы Сялйоно ся киъоноъя-ошко дыздедя-бардедя.

Яжялля маму бя охоня васитядаст ьандыше:

-Щяшимяья, ын сыпязоя бямышяр ьандедя, жямати дылядя мынитящгыр кардедя. Щяля бышамон бяМилиси Идаря, шикат быкям,чимипыя-моя быбовным.

Яжялля маму де хышми дяня-бе, Саатиъо бя Яжялля маму щяря-кятон, бячяй песохтя гяпон дещядяйони дийя быкя Щяшимяьяянчяй думо, ряйря пойин- шин."Ми-лис", "идаря","шикат" сыханон ки,бя шофери гуш рясе, щяни там ъяше,лыпути ъитоно чичон вотыше, щичкинымясяше...

Арядя и кяря Яжялля мамуедясяй бя думо, бунум шоферчич кардедя, виндыше сокит быя,вотыше:

-Быши, сыпязоя, ымян бяты ка-ме.

Азярбайжанын танынмыш щярбихадимляриндян бири дя ТалышынДырыь (Деь) мащалындан оланэенерал-поруччик Аьажан бяйНуруллабяйовдур. Аьажан бяй1791-жи илдя индики Лерик району-нун Жянэямиран (Жанэямйон)кяндиндя, бяй аилясиндя дцнйайаэюз ажмышдыр.

Атасы Нурулла бяй Абдуллабяй оьлу Дырыь мащалынын щакимииди. Цмумиййятля Аьажан бяйината-бабалары Дырыь мащалынынщакимляри иди вя Талыш ханлыьыдюврцндя щюрмятя малик, о дюв-рцн бюйцк нясилляриндян бириолан Дырыь ханлары (щакимляри)няслиня мянсуб идиляр.

Гейд етмяк истяйирям ки,Жянэямиран кянди Талыш мащалы-нын ян гядим кяндляриндян бири-дир.

Жянэямиран кяндинин ады та-рихи мянбялярдя ХХЫЫ ясрдян буйана жякилир. Орта ясрлярдя бура-дан шярг юлкяляриня карван йолуолмушдур. Бязи тарихчилярин йан-лыш олан вя тясдигини тапмайан фи-кирляриня эюря Жянэямиран кян-динин (талыш дилиндян тяржцмядяЖанэямйон-дюйцш мейданы,дюйцш мейданынын мяркязи) адыТеймурлангын гошуну иля эедянмцщарибяляря эюря верилмишдир.

Диэяр тарихчилярин фикринжя исябу кяндя Жанэямйон ады мящзБабякин яряб ишьалчыларына гаршыТалыш даьларында апардыьы дюйцш-лярдян биринин мящз бу кяндиняразисиндя баш вердийиня эюре ве-рилмишдир.

Мяним фикримжя ися икинжи ва-риант даща аьлабатандыр, чцнкитарихдян дя бизя мялумдур ки,Теймурланг ЩЕЖ ВАХТ Талыш-да мцщарибя етмяйиб, яксиня,Талыша достлугла эялиб вя Талышыюз дювлятинин тяркибиня гатмагцчцн мцгавиля баьлайыб. Тей-мурлангын Талыша эялмяси щямишяхош гаршыланыб, буну франсыз та-рихчиси Марсел Брионин Теймур-ланг щаггында йаздыьы тарихи яся-

риндян дя эюрмяк олар.Амма яксяр мянбялярдя Ба-

бякин мящз Талыш даьларындаярябляря гаршы апардыьы АЗАД-ЛЫГ мцбаризяси гейд едилир вябязи рявайятляря ясасян Бабякинмящз Жанэямйонда яряб гошу-ну иля дюйцшмяси дейилир.

Демяли бу кяндя Жянэями-ран (Жанэямйон) ады мящз Ба-бякин дюврцндя, йяни ЫХ ясрдяэедян дюйцшя эюря верилмишдир.

ХВЫЫЫ ясрдя, Талыш ханлыьынындюврцндя бурадан Русийа иляялагя сахланылырды. Дырыь щаким-ляринин иэамятэащыда мящз букянддя иди.

Жянэямиран кянди чох сяфалывя мянзяряли йердир. Кянддян гы-раьда йерляшян гябристанлыь сц-бут едир ки, бу кяндин тарихи чохгядимдир. Тарихи мянбялярдянбизя айдын олур ки, жянэямиранлы-лар дюйцшкян тайфа олмуш, щярбсянятиня йийяляниб, ону йахшы мя-нимсямишляр. Бу барядя истянилянгядяр тарихи фактлар вардыр.

Жянэямиран кянди чох эюр-кямли шяхсиййятляр йетишдирмишдирвя инди дя йетишдирир. Беля шяхсий-

йятлярдян бири дя йухарыда ады чя-килян эенерал-поруччик Аьажанбяйдир.

Тарих елмляри намизяди Фиру-дин Ясядовун "Талыш дийарынынкечмишиня бир нязяр" вя Ф.Яся-довла тарих елмляри намизяди Се-вил Кяримованын бирэя йаздыглары

"Чаризми Азярбайжана эятирян-ляр" китабларындан, тядгигатчы-ъурналист Эцлмяммяд Мям-мядзадынин "Жянэямиранлы эе-нерал" мягалясиндян, щямчининРусийа Мяркязи Щярби Архивин-дян юйрянирик ки, Аьажан бяйТифлисдя щярби хидмятдя олмуш,1812-жи илдян 1825-жи илядяк по-руччик, подполковник, полков-ник, майор, капитан рцтбяляриняйцксялмишдир.

1826-жы илдя Аьажан бяйя эе-нерал-поруччик рцтбяси верилмиш,1827-жи илдя ися ЫЫЫ дяряжяли мц-гяддяс Станислав ордени иля тялтифолунмушдур.

Лянкяранын щярби комен-данты майор М.С.Илинскинин Та-лыш Ханлыьынын дахили ишляриня га-рышмасы, Талыш Ханы Мир ЩясянХанла онун арасында наразылыьа

эятириб чыхарыр. 1828-жи илдя Аьа-жан бяй бу ядавятин вя мякрли си-йасятин гурбаны олур. МайорМ.С.Илинскинин Гафгаз жанишинли-йиня Мир Щясян Хан вя Аьажанбяйин атасы олан Нурулла бяйщаггында йаздыьы эизли доносларыюз ролуну ойнайыр. Халг М.С.И-линскинин ганунсуз щярякятлярин-дян вя юзбашыналыгларындан тян-эя эялиб, цсйана галхыр. Дырыьмащалында баш верян цсйанаАьажан бяйин атасы Нурулла бяйвя атасынын ямиси оьлу Дярэащ-гулу бяй башчылыг едирдиляр вя буцсйанда Мир Щясян Ханын тяря-фини сахлайырдылар.

Нурулла бяйин мювгейи баря-дя майор Илинскщ али баш коман-дана хябяр верир. Али баш ко-мандан Нурулла бяйя жяза вер-мяк цчцн онун Тифлисдя хидмятедян оьлу, эенерал Аьажан бяйиюлдцртдцрцр. Онун жяназяси бю-йцк хярж вя чятинликляр щесабынадоьма кянди олан Жянэямиранаэетирилир. Дцшмян мякрли иди. Жя-за ямялиййатынын изини итирмякцчцн эенералын анасы Хядижя ха-ныма айда 3 мин манат тягацдайрылыр.

Беляликля эенерал 37 йашындафажияли сцрятдя юлдцрцлдц. Аьа-жан бяйин атасынын цряйиня даьчякился дя, бир бунунла тясялли та-пырды ки, Аьажан бяйин кичик гар-дашы Ибадулла бяй онун йолунудавам етдирир. Ибадулла бяй пол-ковник рцтбясиня гядяр йцксял-миш, ХЫХ ясрин сонларында вяфатетмишдир.

Аьажан бяйин аиляси вя ювлад-лары щаггында архивлярдя мялу-мат йохдур.

Аьажан бяй юз адыны Азяр-байжанын щярб тарихиня гызыл щярф-лярля йазан Талыш эенералларынданбири ди.

Щесаб едирям ки, эенералАьажан бяйин юмрц тядгиг олун-малы, Лерик районундакы музей-дя онун адына хцсуси эушя йара-дылмалы вя ады ябядиляшмялидир.

Раззаг Хансуваров Талышха-нов

Мянбяляр:1. Азярбайжанын Мяркязи Ар-

хиви.2. Русийа Щярби Сийасят Архи-

ви.3. Русийа Мяркязи Архиви.4. Раззаг Хансуваров "Мир

Щясян Хан" "Толышон Сядо" гя-зети нюм.7-8.

5. Раззаг Хансуваров "Ды-рыь мащалы ве Дырыь щакимлярининшяжяряси" "Толышон Сядо" газетинюм.9.

6. Ф.Ясядов "Талыш дийарынынкечмишиня бир нязяр"

7. Ф.Ясядов, С.Кяримова"Чаризми Азярбайжана эятирян-ляр"

8. Э.Мяммядзадя "Лянкя-ран мащалынын сяркярдяляри"

9. Марсел Бриони "ß-Òèìóð,çàâîåâàòåëü Âñåëåííîé".

10. "Òèìóð Ëàíã î Òàëûøå èî òàëûøàõ" "Толыши Сядо" гязетинюм: 8 (116) 18 феврал 2011.

11. Э.Мяммядзадя "Жянэя-миран кянди вя Жянэямиран аби-дяляри" "Боллуг уэрунда" гязети,1988-жи ил.

Мяня дястяк олан достумНатиг Абишзадяйя юз миннятдар-лыьымы билдирирям.

ТАЛЫШ ЭЕНЕРАЛЛАРЫАьажан бяй Нуруллабяйов

Жянэямиран кянди

ЖАМАЛ ЛЯЛЯЗОЯ

ÃÈÒÈ ÊÈJß

Page 8: Tolishon sedo

Òÿñèñ÷è :Ðàôèã Úÿëèëîâ

Òåë.:+99470 909-85-90Å-ìàèë: [email protected]

Ãÿçåòèí åëåêòðîí âàðèàíòûíûtolishonsedo.ucoz.com

ñÿùèôÿñèíäÿ îõóéà áèëÿðñèíèç

Ðåäàêñèéàíûí öíâàíûíà ýþíäÿðèëÿíÿëéàçìàëàð ìöÿëëèôëÿðÿ ãàéòàðûëìûð âÿ

ìÿòíëÿðÿ ðÿé âåðèëìèð.Ôàêòëàðà ýþðÿ éàëíûç ìöÿëëèôëÿð

ìÿñóëèééÿò äàøûéûðëàð. Ìöÿëëèôëÿðëÿ ðåäàêñèéàíûí ìþâýåéè

óéüóí ýÿëìÿéÿ áèëÿð.

Ãÿçåò ßäëèééÿ Íàçèðëèéèíäÿãåéäÿ àëûíìûøäûð.

Ãåéäèééàò íþìðÿñè:3462

Òèðàæ: 1000

ÎÕÎÍÍß ÑßÙÈÔß

УС Долларс:Ъалылов Рафиэ Сщащрза оэщлу АЖЖ Н

3811001000159315ИНТЕРМЕДИАРЙ БАНК

Стандард Жщартеред Банк, Неw ЙоркЖОРР. АЖЖ. 3582023389001

СWЫФТ: СЖБЛУС33БЕНЕФЫЖЫАРЙ БАНК:

"Банк оф Баку" ОЪС С.W.Ы.Ф.Т. ЪББКАЗ22 Баку, Азербаиъан

Щесаб нюмрряси: АЗН цчцн: "Банк оф Баку"АСЖ Йасамал филиалы Жялилов Рафиг Шащрза оьлу

щесаб нюмряси 3801000000159315ВЮЕН 1700038881

код 506322 мцхбир щесаб 0137010007944 С.W.Ы.Ф.Т ЪББКАЗ22

¹ 12 (24) 07 àïðå ë 2012-íÿ ñîð

ТЯБРИК ЕДИРИК!Бу ил халгымызын гейрятли гызы Ирадя ханым бцтцн "дюрд"ляри йыьыб башына.Дюрдц дюрдцнжц ай Ирадя ханымын 44 йашы тамам олду. Бу мцнасибятлящям Ирадя ханымы, щям дя онун доьмаларыны вя язизлярини тябрик едирик.Арзу едирик ки, ЙОЛЯ ХЫДО юз нязярини Сизин цстцнцздян чякмясин,ишиниз даима аванд вя ряван олсун!

РТММ вя "Толышон Сядо" гязети

Елшян Щясянов

Салам Елшян боли, шымянивинде ве шомонАзан шымани винде вей

шом.Шыма газети щандеядя чы-мы ящвол щеъо бя пе педя.Толыши Мядяниййяти Мярян-

го офяйане, ве буд быбу, ..Вей саь быбян! Руъ я руъ

быбу чямя вятяндя ъого ма-рангон рясми шякилдя бя гейдбыстянон.Ын мяркязи офяйя мягсяд

чиче?Ысатня доврдя щар миллати

йа довлят, йаинки гыляй ичти-маи сийаси ташкилотыш быбу,ягяр нышебу бявядя яв миллатни. Бямя мялуме ки, Урусият-дя тягрибян 300000 толыш ъи-мон кардя, чявонян 50000Ураладяй. Бын ара зиадачаявон мядянийяти щифз кар-де, явони ба ивря жям карде,чявон че Русийа ичтимаи сийа-си щяйатядя иштираки тяшкил кар-де, толыши зывондя гязет, ки-тоб, диск вадое чямя ясясмягсядонядяй. Имкан бырясобя ещтийоч бякясон маддиийян щугуги комяг бяка-мон. Бячямя перспективинятолышя чывонон бя нав ше ко-маг бякамон.Чанд кяс цзвон щесте?Чямя тяшяббус груп 12

кясе. Гейдийатда дявардя бя-

пешт чямя тярафдарон яня вейбин ки, сыхани рости ямя ыштяными ъыго чаш кардянибимон. Чыгейдийато давардя бяпешт 2кяря идаря щеййяти ижлас, 1 кя-рян умими ижласмон давонйя.Ижласон вей барза савийядя,де йекдил фикрон давардян. Бынезоно дымина умими ижласдябавонемон. Бя ижласи жамбе гора 250 гыла дявятнамябядомон.Чы РФ кон яразион ящотя

кардяшон?Чямя жамийяти ном-

Ñâåðäëîâñêàÿ îáëàñòíàÿ îá-ùåñòâåííàÿ îðãàíèçàöèÿ"Öåíòð Òàëûøñêîé Êóëüòó-ðû"-, интаси бячямя адрес чеПермику, Курганику, Челйя-бинскику, Тйуменику, Ниъне-вартовскику вей хошя хябономейдян. Ягяр ба ара шяйтондянышо чямя мяранго регион-да вей йола перспективыш бябе.Щар мярянго чятинятиш бе-

дя, мясялян чы Аз.РТММ офи-сиш ни, ыштя малиййя проблемонщялли кай зындяни, шымя мярян-го ныряся жящятон, чятинятионщестин?Бяле, бе чятинати щичи беда-

ни, интаси чямя чятиняти дышмачятиняти мугайися карде ростабыни, баче ро ки ийо че щуку-мати тяряфядя щич проблемвиндянимон. Русийя ганунондылядя чы комагмон быпийоавон бямя отказ карде язы-нин. Шымяку ыся тамам чимияксиняйе. Щукумати ганунышнывышда че чамати чашада пар-да ейашде ро, щукумати пиебяся ганунися вей-вей ба на-ве. Че гейдийятику жями дыманг ники щич чямя дяварде,

ысатижу ышта ныряся жящятикугяп ъе роста ко ябыни, игла ымивоте бязнем ки тики тяжрубя-мон каме, ымиян чямя гырят-манда зоон йекдиляти ебасдя.Шымя де РФ-дя бя Толышя

мярянгон, бя жцмлядян де РФТолыши Диаспор а ялогон щесте?Яэям щестебу ын ялогон консявиййядян, ныбу-бочи ни?Де Толыша Диаспора ялагя

щяля чямя пия савиядя ни, ин-шалла щярякят бакамон ын яла-гон боыроснамон бя пеня са-вия. Умимийятля Русийя га-нунон дылаядя де щяммядиаспора ташкилатон ямякда-шяти карде щозомон, таки ынямякдашятион бячямя халгихяй быбу.Сырр ники Уралы жо регионо-

нядяян вейня Толыш щесте, бяш-мя ян незя регион Перме ки,вяй чы Толышон хцсуси чякишонщесте, бявон комякяти кай бя-бе ки, явонян гыляй ъыго мярян-го офайякян?Няинки бя Перми толышон,

умимийятла РФ алида субйек-тондя ъимон кардя толышон ыш-та имкани дылядя комаг кар-де щозомон, таки чявонку тя-шяббус быбу. Ямя вей шо бя-бемон вя ыми бяштя шяряф бяз-немон. Ышта чямон бявонумоте ямя щозо!Зынедямон ки, щар тяшкилат

тикяй рост бе бяпешт пидяше ки,ыштя ящотя чевря йолкя, шымянянде Хыдо комякяти йоля мярян-го бяпештя чы РФ жо реэиононя-дя ыштя мярянго филиалон окар-де фикон бябе?Чямя низамнамя бямя

имкан дойда ямя Свердловсквилайяти шящяронда ыштя филиа-

лон окарде. Чямя вилайят чеАзарбайжанисян ды кяря дыъде,ящалишян 5 млн тики вейе. Чя-мя вилайятдя ышта коон багайда ноа бя пешт бын суалидиа карде бябе иншалла. Мас-ковада Толышя Диаспора чеИсмаил Шабанови рящбяряти ъи-тоно фяалийят нушо додя, ямябяпиемоне ки Русийя вей вы-ронда толыша марангон офайябыбун вя Толыша Диаспора Фе-дерал статуси быстано.Зындянишон, Толышя Диаспо-

ря федерал статус сяйро бяпечанд гыля вилойятядя ячяй филиа-лоныш быбу?Боли аз йурист ним, интаси

чымы зыней ку ъогое-Умум-русия статуси се гора марангосубйектон нимяся вейдя бяпефилиалош быбо. Руссийядя 83 гы-ла субйект щысте.Толышя Диаспора федерал

статус ся бяпешт, чы РФ ьану-нон имкон дойдян ки, ын суб-йект бя Дума выънйяйонядя ыш-тирок быкя?Дума выжнайонда парти-

йон иштирак кардан. Партия ич-тимаи маранго гылый форме.Сырр ни ки, де Азербайжани

Толышя Мярянго ялогяон ни, ынялогон сохте мараьон щесте?Алагон сохте мараьи бе

йа ныбе бя мятляби дяхлиш ни,ын ялагон бянин, ыштянян янпеня савийядя. Ими чямя мен-талитет, дин, имон тяляб кардя.Русийяда ъимон карда толышонвейни ийо 20-ня ясри 80-90 со-рон оман. Ымон ря ди оба-гарден ба Азарбайчан. Ийоба дынйо ома, ийо мяктябиорохня толышон щяхдя ын сыха-нон воте ябыни, бяче ро ки, ча-

вон бутун алагон ийо сохтабедя. Ийо ъимон кардя толы-шон, че Азарбайчанда ъимонкардя тоышон арадя фярг вахтдаварде даварде тикиян вейбябе. Ын фаргон ба минимумсавийя еьанде ро чямя ялагонбяпе ян пеня савийяда быбон.Бы роядя ямя бяшмя чы ко-

мякяти кай бянемон.Ын замонада бямя милли

ияти лазиме. Ыштяни толыш щисобкарда щар кас бяпе бя и мяг-сяди хидмят быко, бя ийяндыпешт быбун, щар гыля толыши му-дафия быкон. Толыш бяпе бя то-лыши ялещи бенышо, бявядя ямяыштя халги щугуги бярпа кардегора чокя зумон бябе. Бынкоада дынйо чо мямлякятон-дя ъимон кардя толышон, хусу-сян де ирони толышон ялагяьойм карде вей важибе. Ягяри быбямон бявядя ышта пробле-мон бя дынйо ичтимайяти рос-не щостон бябе, зумон вейбябе. Зуманд быбямон бя-вядя дынйо ижтимайят бячямяпроблемон лайиьиня диггатнушо бядо.Бячямя руъномя чы орзуон

щесте? Толыш халги Ялиякрям ьы-

рйятдя чокя овладоныш щысте.Шыманан щямона гырятман-донда гылейон. Шымаку бяЯлиякрям, Новрузяли, Яли На-сир гырйят ын газети нашр кар-деда. Ян йола комаг бяшмябын роада Толышя бандон ья-дяр мощташам мятанят вяшящм арзу кардям.

Мцсащибя пегятсе:Р.Жялилов

Ын мцсащибя бя ярся омекомякятеш карде горня бя

“Tалыш.орэ” сайтиминнятдомон

Äå Ñâåðäëîâñê âèëàéÿòè ÒîëûøèÌÿäÿíèééÿòè Ìÿðÿíãî ñÿäðè ìöñàùèáÿ