The newspaper "Solomyanka" № 5

стор. 8стор. 6 стор. 8

МАЛЬОВНИЧЕ ЗАКАРПАТТЯ

КОЗАЦЬКЕ СВЯТО

ПРОГРАМА «ВІКНА»

«Золоте перо» 2006 рік №5 (175) · травень 2013

Під такою назвою 11 травня нинішнього року в Києві відбувся дев’ятий Міжнародний військово-історичний фестиваль, у якому

взяли участь майже тисяча учасників із різних країн. Це, зокрема, військово-історичні клуби України, росії, Білорусі, Чехії, Болгарії,

Ізраїлю, Японії тощо.

Вони приїхали в Україну, щоб разом відсвяткувати День Перемоги над німець-ко-фашистськими загарбниками, вшану-вати ветеранів Великої Вітчизняної війни та пам’ять загиблих героїв. А організатором фестивалю вже дев’ятий рік поспіль висту-пила молодіжна громадська організація «Червона Зірка» – один з найбільших вій-ськово-історичних клубів СНД та Європи. Цього року учасники фестивалю відтворю-вали фрагмент одного з переможних боїв, що відбувся в 1949 році в Австрії, а військо-во-історична реконструкція мала назву «Пліч- о- пліч. Грац. Австрія».

Президентом клубу є відомий меценат, громадський діяч, юрист за освітою Олек-сій Шереметьєв. Він більше десяти років

займається музейною діяльністю та благодійними проектами в галузі укра-їнської науки та музейної справи. За-сновник одного з найбільших в Європі приватних музеїв – музею Шереметьє-вих, колекції якого експонуються в де-сяти державних музеях України.

За його словами, щороку рекон-структорський рух набуває все більшої популярності серед українців. «Кожно-го разу ми намагаємось поліпшувати рівень організації фестивалю, зберігати автентичність реконструкції подій Великої Вітчизняної війни та фронтового побуту, щоб повністю передати історію військових років сучасникам, зберегти та вшанувати пам’ять поколінь», – зазначив відомий ме-

ценат. На цьогорічному фестивалі «Велика

Перемога! Травень 45-го» було задіяно велику кількість раритетної техніки часів Другої світової війни – авіація, танки, арти-лерійська зброя, кавалерія, автомобілі та мотоцикли. Під час заходу глядачі ознайо-

милися з організацією, тактикою, уні-формою та озброєнням підрозділів Військових Сил Радянського Союзу, Британії, Франції, США, Німеччини, Італії, Румунії та інших країн-учасни-ків війни. Глядачі мали змогу почути святковий концерт військової пісні та відчути побут фронтового часу в ар-мійських таборах різних країн, і, звіс-но, спробувати польову кухню.

Фестиваль відбувся за підтрим-ки Національної кіностудії ім. О. До-вженка, Міністерства внутрішніх справ України та Управління Вну-трішніх військ України, Міністерства оборони України та Генерального Штабу Збройних Сил України, Мі-

ністерства доходів та зборів України, Мі-ністерства культури і туризму України, Мі-ністерства освіти України, КМДА, концерну «Київпідземшляхбуд», «Департаменту вій-ськово-культурної антропології», ТД «Ше-реметьєвський».

Наприкінці травня, коли ще відчутні запахи каштанів, столиця України відзначає свято – День столиці та День Києва. Це надзвичайне й особливе свято. Ми ж бо

живемо у найкрасивішому місті: сучасному і водночас древньому.

У нашому правічному Києві кожна вулиця, кожний камінчик дихають сивою давниною. Ще зі шкільних підручників ми пам’ятаємо, що Київ заснований трьома братами: Києм, Ще-ком і Хоривом та сестрою Либіддю і названий на честь старшого брата.

Наш Солом’янський район по праву нази-вають «воротами» Києва. Гостей, які приїздять з усіх куточків країни, радо зустрічає Київ: бо саме у нашому районі розташований заліз-ничний вокзал і аеропорт «Київ».

Сьогодні красень-Київ зачаровує новими і оновленими парками, скверами. Та найбільше – своїми історичними місцями. А у нас і справді є що подивитись і чим пишатися. Пам’ятники Богдану Хмельницькому, Тарасу Шевченку… Золотаві куполи Софії та Михайлівського Зо-лотоверхого… Золоті ворота.

Життя у Києві стрімке і непередбачуване. Але можна заховатись у тиші. Скажімо, про-йтись оновленим парком на Мартиросяна, по-гуляти у сквері Ім. М. Островського. А вулиця Єреванська є своєрідним осередком мистець-кої творчості мешканців Солом’янки та й зага-

лом киян. Тут, на вулиці Єреванській, гостинно відчиняє свої двері театр «Дивний замок». Тож якщо захочеться насолодитися містичною ви-ставою, завітайте до театру. Тим паче, що цьо-горіч День Києва збігся із 5-им Міжнародним фестивалем містики «Німфа». Навпроти теа-тру є ще один «культурний центр» – бібліотека ім. М. Реріха. Для читачів бібліотеки та гостей тут проводяться літературні вітальні, вечори романсу «Грає море зелене…». А через доро-гу, щоправда, вже на вулиці з іншою назвою, можна забрести і у «Галерею на Пітерській», де систематично проходять художні виставки.

А завершити нашу мистецьку мандрівку хочеться рядками славнозвісного поета: «Як тебе не любити, Києве мій!».

24 травня пролунав в усіх навчальних закладахсолом’янського району, а їх у нашому районі 61.

саме свято символізує закінчення навчального року.Останній дзвоник — веселе і водночас

сумне свято. Начебто зовсім недавно сьо-годнішні випускники боязко і невпевнено увійшли в 1-й клас і все було попереду: пер-ша вчителька, перший дзвінок, перше про-читане слово й перші радощі та прикрощі. А тепер пролунав останній дзвоник і йдуть у минуле довгоочікувані дзвінки на пере-рви, щоденники успішності. Як кінострічка, закінчилися безтурботні шкільні роки, що подарували багато гарного, зробили дітей розумнішими.

Для багатьох учнів – це успішне подолан-ня чергового рубежу в шкільному житті, пе-рехід до наступного класу, а для майже двох тисяч випускників нашого району сьогод-нішній день особливо радісний і пам’ятний. Адже вони прощаються зі школою й вируша-ють у самостійне доросле життя. Саме цього дня для випускників лунали напутні слова від вчителів, батьків, які бажали досягнути омрі-яних вершин у майбутній діяльності.

… У прощальному вальсі закружляли і випускники гімназії №318 «Міленіум». До речі, саме ця гімназія виборола Гран-прі у районному етапі фестивалю «Київський вальс» І має честь представляти район у міському конкурсі.

Через газету свої вітання випусникам шле і колектив районного Управління осві-ти, зокрема, його керівник Галина Лазарєва. Всі вони бажають випускникам знайти свою життєву стежину, а головне – стати гідними громадянами нашої держави. А педагогам висловлюють глибоку вдячність, бо вчитель-ська думка творить майбутнє країни.

«ВЕЛИКА ПЕРЕМОГА! ТРАВЕНЬ 45-ГО»

ЛЮБЛЮ ТЕБЕ,МІЙ КИЄВЕ!

ОСТАННІЙ ДЗВОНИК

№ 5 (175) • травень 2013

2

СО ЛО М’ЯН КАЗасНовНиК: СО ЛО М’ЯН СьКА РАйОННА В МІСТІ КиЄВІ ДеРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

www.solor.gov.ua

виДавеЦь ТОВ «МеДІА-ПРОМІНь»

ГоловНий реДаКтор

НАТАЛІЯ КАПУСТЯНСьКА

аДреса реДаКЦІї:

03151, М. КиїВ, ВУЛ. ДОНеЦьКА, 8/10

телефоН: 245-14-50; 245-24-13

e-mail: [email protected]

З ПиТАНь РОЗМІЩеННЯ РеКЛАМи ЗВеРТАйТеСЯ ЗА ТеЛ.: 360-47-74

РеДАКЦІЯ МОЖе Не ПОДІЛЯТи ПОЗиЦІю АВТОРА.

ПРи ПІДГОТОВЦІ ДО ДРУКУ РеДАКЦІЯ МАЄ ПРАВО РеДАГУВАТи ТА СКОРОЧУВАТи ВСІ МАТеРІАЛи, ЯКІ НАДХОДЯТь ДО ГАЗеТи.

РУКОПиСи РеДАКЦІЯ Не РеЦеНЗУЄ І Не ПОВеРТАЄ.

РеДАКЦІЯ ЗАЛиШАЄ ЗА СОБОю ПРАВО ЛиСТУВАТиСЯ З ЧиТАЧАМи ЛиШе НА СТОРІНКАХ ГАЗеТи.

ЗА ЗМІСТ РеКЛАМНиХ ПУБЛІКАЦІй ВІДПОВІДАЄ РеКЛАМОДАВеЦь.

МАТеРІАЛи ПОЗНАЧеНІ р ДРУКУюТьСЯ НА ПРАВАХ РеКЛАМи

НАДРУКОВАНО У ДРУКАРНІ ТОВ «КАМеРТОН»,

М. ГАйСиН, ВУЛ. ПІВДеННА, 18.

НАКЛАД 121 900 ПРиМІРНиКІВ.

СВІДОЦТВО ПРО РеЄСТРАЦІю

574-212 ПР СеРІЯ КУ ВІД 01.02.2011.

РОЗПОВСюДЖУЄТьСЯ БеЗКОШТОВНО

У КОЖНУ ПОШТОВУ СКРиНьКУ В СО ЛО М’ЯН СьКОМУ РАйОНІ.

ПРЯМІ ЛІНІЇ207-09-98, 1500-1700

перший заступник голови райдержадміністрації

лаПаНьаНДрІй

ГриГоровиЧ

13 ЧервНЯ

травень

заступник голови райдержадміністрації з житлово-комунального

господарства

ГлотоввІталІй

МиКолайовиЧ

27 ЧервНЯ

голова райдержадміністрації

лУЦьКийМаКсиМ

ГеорГІйовиЧ

20 ЧервНЯ

заступник голови райдержадміністрації

з питань торгівлі та споживчого ринку

ІваЩеНКоаНатолІй

васильовиЧ

6 ЧервНЯ

відділ у справах сім’ї, молоді та спорту солом’янської районної в місті Києві державної

адміністрації (03020, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 41, кім. 269, тел. 207-09-80) оголошує конкурс на заміщен-ня вакантної посади головного спеціаліста відділу у спра-вах сім’ї, молоді та спорту.

До участі у конкурсі допускаються громадяни України, особи, які мають вищу освіту відповідного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра або спеціаліста за спеціальністю: педагогічна освіта, гуманітарні та соці-ально-політичні науки, соціальне забезпечення; доскона-ло володіють державною мовою, основами діловодства, мають досвід роботи за фахом або на державній службі, навички роботи з комп’ютером.

Документи приймаються протягом 30 днів з дня опу-блікування оголошення про конкурс.

1 КП «Фармація»Аптека №17

вул. Урицького, 27/5 тел.: 248-53-37

2 Аптека №36 просп. Перемоги, 45 тел.: 456-80-31

3 Аптека №37 просп. Повітрофлотський, 47 тел.: 249-07-17

4 Аптека №73 вул. О. Пироговського, 4 тел.: 275-82-57

5 Аптека №99 вул. Стражеска, 6-А тел.: 408-22-27

6 Аптечний пункт №1 аптеки №36

вул. Гарматна, 36,поліклініка №1


вул. Політехнічна, 25/29, Київська міська студентська поліклініка


вул. Єреванська, 6, поліклініка №3


просп. Червонозоряний, 2, поліклініка №2


вул. Стражеска, 6-А, ДКЛ №4, поліклініка

11 Аптека №11ТОВ «Аптекарь»

вул. Білецького, 1/3 тел.: 353-42-21

12 Аптека №9ТОВ «Сіріус-95»

просп. Повітрофлотський, 48/2 тел.: 246-33-38

13 ТОВ «Фалбі»Аптека №45

вул. Іскрівська/Пітерська, 1/7 тел.: 241-05-75

14 Аптека №19 вул. Солом'янська, 14 тел.: 275-92-23

15 Аптека №9 просп. Комарова, 38-А тел.: 404-33-76

16 Аптека №36 просп. Повітрофлотський, 38 тел.: 520-10-80

22 травня ц. р. в Києві запрацювала перша соціальна квартира – центр для тимчасового

перебування вагітних та матерів з дітьми раннього віку, які перебувають у складних

життєвих обставинах.

Участь у відкритті взяв за-ступник голови КМДА Віктор Корж, голова Солом’янської райдержадміністрації Максим Луцький та меценати.

«Уперше в Києві починає діяти соціальна квартира для вагітних жінок та матерів з дітьми раннього віку. Ця іні-ціатива реалізована спільно міською владою та низкою

міжнародних фондів та організацій. Відтепер юні матері та вагітні жінки, які опинилися у складних жит-тєвих обставинах, мають можливість отримати комп-лексні послуги, в тому числі і тимчасове житло», – зазна-чив Віктор Корж.

Міні-центр для тимчасо-вого перебування вагітних ді-

вчат і жінок з дітьми раннього віку розрахований на одно-часне проживання шести клі-єнток з дітьми. Наразі у со-ціальній квартирі проживає три мама та троє дітей – двоє новонароджених хлопчиків

та дівчина двох років. Соціальна квар-

тира створена МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» у співпраці з представ-ництвом міжнародної організації «Право на здоров’я» та Київським міським центром соці-альних служб для сім’ї,

дітей та молоді за фінансової підтримки Фонду Ріната Ах-метова «Розвиток України», СНІД Фонду елтона Джона та Фонду Олени Пінчук АНТи-СНІД.

МатерІальНа ДоПоМоГа Голови КМДа

З нагоди святкування Дня Столиці та Дня Києва окремі категорії малозабезпечених мешканців столиці отримають одноразову адресну соціаль-ну матеріальну допомогу. Від-повідне розпорядження дня-ми підписав голова Київської міської державної адміністра-ції Олександр Попов.

Розмір матеріальної до-помоги коливається в межах від 100 до 500 грн. і залежить від соціальної категорії гро-мадянина. Особам, які одно-часно належать до декількох категорій ветеранів війни, на-дається одна допомога у біль-шому розмірі.

Варто зазначити, що дер-жателям «Картки киянина» ви-плата допомоги проводиться шляхом зарахування коштів на картковий рахунок в рам-ках впровадження проекту.

Столична влада продо-вжує підтримувати соціально незахищені верстви населен-ня і вже традиційно виплачує до свят матеріальну допомо-гу. Таким чином з нагоди свят-кування Дня Перемоги у 2013 році одноразову адресну матеріальну допомогу також отримали ветерани війни та жертви нацистських переслі-дувань столиці.

У столиЦІ вІДКрили ПерШУ соЦІальНУ КвартирУ

ПриЗНаЧеННЯ

Посаду директора ко-мунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янської ра-йонної в місті Києві держав-ної адміністрації обійматиме Сергій Бовсуновський. Про це видано відповідне розпо-рядження.

Зауважимо: підпри-ємство за своєю організа-ційно-правовою формою є комунальним комерційним унітарним підприємством,

заснованим на власності територіальної громади м. Києва.

Помер настоятель храму Дмитра солунського у Жулянах

15 травня 2013 року на 76-му році пішов із життя настоя-тель храму Дмитра Солунського у Жулянах протоієрей Василь Вакулін.

Солом’янська районна в м. Києві державна адміністрація та комітет мікрорайону «Жуляни» висловлюють глибокі співчуття рідним і близьким отця Василя.

Він був мудрим і добрим настоятелем. 20 років свого життя, починаючи з 1988, отець Василь віддав храму Дмитра Солунського в Жулянах. Цей прихід став останнім і улюбленим місцем його служіння. Крім звичайних служб у храмі, він за-вжди відгукувався на всі духовні потреби жулянців.

Світла пам’ять.

ПерелІК аПтеК,що здійснюють забезпечення лікарськими засобами за рецептами лікарів ліку-

вально-профілактичних закладів в рамках пілотного проекту щодо запроваджен-ня часткового відшкодування вартості антигіпертензивних засобів

1 червня —вул. Стадіонна

7 червня – вул. Козицького

8 червня – вул. Комарова14 червня – вул. Освіти

15 червня – вул. І. Пулюя15 червня –

вул. Керченська21 червня –

вул. Козицького22 червня –

вул. Героїв Севастополя27 червня – вул. Освіти

Ярмаркуємо

ПоДЯКа За ГостиННІсть

За вагомий особистий внесок у забезпечення ді-яльності зведеної групи ря-тувальників-луганчан, яка цієї весни ліквідовувала наслідки підтоплення в мі-крорайоні «Жуляни», голову Солом’янської районної в місті Києві державної адмі-ністрації Максима Луцького нагороджено почесною від-знакою Головного управлін-ня ДНС України у Луганській області «За мужність та про-фесіоналізм».

Грамоти від управління також отримали: перший заступник голови адміні-страції Андрій Лапань, на-чальник управління з питань НС Анатолій Ткач та очільник солом’янських рятувальни-ків Руслан Дядюша.

ПоЧесНий ветераНрішенням президії Київської міської спілки ветеранів Героя радянського союзу Марію

Щербаченко нагороджено почесним знаком «Почесний ветеран міста-героя Києва».

Голова Солом’янської райдержадміністрації Мак-сим Луцький особисто за-вітав до жінки, аби разом з головою Солом’янської спіл-ки ветеранів Борисом Пара-фейніковим вручити знакову нагороду та в черговий раз висловити цій мужній та ми-лосердній жінці слова вдяч-ності та шани за здійснені подвиги.

За свій більш ніж 90-річ-ний життєвий шлях Марія Захарівна здійснила багато добрих справ. Закінчивши курси медсестер, пішла до-бровольцем на фронт у бе-резні 1943-го, вже у верес-ні того ж року з невеликою групою автоматників брала участь в десанті із захоплен-ня плацдарму на правому березі Дніпра. Тоді за 10 днів вона надала допомогу і витя-гла з поля бою 112 поранених солдатів та офіцерів. За муж-ність, виявлену під час фор-сування Дніпра і утримання

плацдарму на окупованій території, Марії Щербаченко було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Сьогодні Марія Захарів-на Щербаченко є почесним громадянином міста Києва, а також Ржищева, Яготина, села Гребені, а Центральний військовий госпіталь № 407 м. Чернігова зарахував її по-чесним солдатом. Вона ви-ховала двох доньок, чотирьох онуків та має двох маленьких правнуків.

Ганна ТЕПЛОВА

солом’янське рУ ГУМвс в м. Києві оголошує конкурс на заміщення вакантної по-сади провідного спеціаліста сектору фінансового забез-печення та бухгалтерського обліку.

У конкурсі можуть взяти участь особи, які не притягу-вались до кримінальної від-повідальності, мають повну вищу освіту і досвід роботи у сфері економіки (бухгалтерії) не менше двох років.

Термін подачі заяви до 15 червня. Телефон для довідок: 271-66-27; 275-13-71.

вакансії

№ 5 (175) • травень 2013

3важлива тема

сьогодні Благодійний фонд «солом’янка», заснований у 2002 році, для багатьох є

промінчиком та надійним помічником. За час його існування надано велику допомогу ветеранам

війни, інвалідам та малозабезпеченим верствам населення. Засновником цього фонду є в’ячеслав

НеПоП (на знімку). йому і слово.

— В’ячеславе Івановичу, що спонукало Вас організу-вати фонд «Солом’янка»?

— Небайдужість. Не таке «безхмарне», м’яко кажучи, життя багатьох верств киян. Потреба їм допомагати. До-помагати словом, порадою, підтримкою, ділом. Врешті-решт матеріально.

— Кому найбільше при-діляєте уваги?

— Благодійний фонд «Солом’янка» приділяв і при-діляє постійну увагу інвалі-дам, ветеранам Великої Ві-тчизняної війни, пенсіонерам, малозабезпеченим верствам населення, багатодітним сім’ям. їм надавалась щомі-сяця матеріальна допомога, встановлювались лічильники холодного та гарячого водо-постачання, газові колонки та плити. Ті, хто потребував інвалідних колясок, слухових апаратів та апаратів для ви-мірювання тиску – їх отрима-ли. Особливо приємним було

вручення подарунків і приві-тань для людей, які відзнача-ли світлі дати – ювілеї, річниці та «Золоті весілля». Загалом щороку до Дня Перемоги отримують продуктові набори учасники бойових дій та інва-ліди Великої Вітчизняної ві-йни, вдови загиблих та в’язні. Ми їх також запрошуємо на святкові концерти з приготу-ванням польової каші.

Окремий напрямок піклу-вання – соціально-реабіліта-ційний центр «Родина» для дітей та молоді, які мають функціональні обмеження, та дитячий навчальний заклад №483 «нічний садок», де ціло-добово виховуються діти або з неповних сімей, або діти-сироти, які живуть з бабусями чи іншими опікунами. Для них ми виконали ремонтні роботи приміщень, придбали меблі, побутову техніку, солодощі тощо.

Ми підтримуємо і куль-турний осередок району.

Надали допомогу Арт-школі дитячої моди «Ясочка», Цен-тру дитячої та юнацької твор-чості Солом’янського району м. Києва, підлітковому клубу «Ровесник», ГО «Дзвіночок», Бібліотеці сімейного читання ім. М. Лермонтова та ін.

І це, повірте, не повний перелік добрих справ…

— Я знаю, що велику допомогу Ви надаєте і на-вчальним закладам району.

— Це справді так. Придба-ли електричну плиту-шафу для загальноосвітньої школи №46; замінили віконні рами та двері вхідної групи загаль-ноосвітньої школи №67; для дитячого садочка №425 при-

дбано два комп’ютери; у ди-тячому садочку №334 прове-дені ремонтні роботи відкосів у музичному залі та коморі; а у дитячому садочку №483 по-вністю замінена огорожа.

— Чи надаєте адресну допомогу?

— Звісно. На столітній ювілей мешканці району Ва-лентині Середняк придбали новенького холодильника та надали матеріальну допомо-гу. По можливості, тим, хто до нас звертається, ми до-помагаємо. Скажімо, Ганна Казніна звернулась до фонду, щоб їй встановили лічильники гарячого та холодного водо-постачання. Виділили кошти інваліду 1 групи війни Олек-сандру Лопатіну для поїздки в Удмуртію.

Не забуваємо навіть і про військові частини. Приміром, Військовій частині А0139 за-купили 5 комп’ютерів.

— В’ячеславе Івановичу, що Ви вкладаєте в таке по-няття, як «благодійність»?

— Доброта і чуйність, не-байдужість до чужої біди чи проблем, непримиренність до зла. Та, зрештою, – людя-ність.

Розмову вела Наталія КИРИЧЕНКО

23 квітня нинішнього року голова солом’янської райдержадміністрації Максим луцький та

голова спілки інвалідів Чорнобиля та членів сімей померлих Микола Черненко підписали

Меморандум про співпрацю. такий важливий документ сторони підписали вперше.

За умовами Угоди, ра-

йонна влада зобов’язалася допомагати у розв’язанні со-ціальних проблем громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, забезпечуватиме проведення щорічної якісної

диспансеризації громадян. Так, вже на сьогодні, за сло-вами голови райдержадмі-ністрації Максима Луцького, ДП МНПО «Медбуд» надало 6 тисяч медичних сертифіка-тів для ветеранів війни і лік-відаторів-чорнобильців. «Ми будемо віднаходити соціаль-ний пакет для ліквідаторів, щоб люди реально відчували турботу влади», – резюмував

районний очільник.У свою чергу, Спілка взя-

ла на себе зобов’язання про-водити у районі тематичні культурно-просвітницькі за-ходи серед школярів і гро-мадськості.

Нагадаємо, на сьогодні

в районі проживає 7 тисяч ліквідаторів та членів їхніх сімей, які об’єднані в Спілку інвалідів Чорнобиля та членів сімей померлих. У минулому році у сквері на розі вулиць Клименка та Головка була висаджена Алея каштанів на честь героїв-ліквідаторів ава-рії на Чорнобильській атомній електростанції.

Ната КИР’ЯНОВА

21 травня ц. р. відбулась апаратна нарада, на якій було розглянуто низку питань життєдіяльності

району, зокрема йшлося про результати рейтингової оцінки діяльності солом’янської райдержадміністрації за i квартал 2013 року,

обговорювався стан погашення заборгованості по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду

на підприємствах та в установах району.

Як відзначив заступ-ник голови райдержадміні-страції Микола Якимович, Солом’янський район за результатами рейтингової оцінки діяльності за квартал серед районів столиці здобув 5-е місце. Таке місце посідає, зокрема, показник зі збору та акумуляції страхових внесків та єдиного соціального вне-ску до Пенсійного фонду.

Як відзначила начальник Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському ра-йоні Тамара Папіленкова, за 4 місяці спеціалістами Управ-ління проведено 394 пере-вірки платників до Пенсійного фонду. Всього перевірено 393 суб’єкти господарювання.

Керівник апарату рай-держадміністрації Петро Макаренко презентував і

оновлений сайт райдержад-міністрації. Наразі сайт рай-держадміністрації має євро-пейські стандарти, на ньому висвітлюються всі питання, з якими стикається пересічний киянин. Загалом солом’янці мають і власну районну га-зету, і онолений сайт. За словами Максима Луцького, ми маємо щодня показувати мешканцям, що ми є «Прияз-на» адміністрація.


«Я лЮБлЮ своЮ ПрофесІЮ»

Під таким девізом пройшов цьогорічний конкурс «Кращий за фахом 2013 року», на якому обрали кращу медичну сестру столиці. У другому турі змага-лись сім фіналісток, які презен-тували свій медичний заклад та свої творчі можливості: профе-

сійні та мистецькі.Переможницями конкурсу

стали Тамара Устименко (на знімку) – медсестра з Київської міської клінічної лікарні №6 та Світлана Мельник – медсестра з Київської міської дитячої клі-нічної лікарні №1. Перемож-ниць конкурсу, приуроченого до Міжнародного дня медичної

сестри, особисто привітав го-лова КМДА Олександр Попов. «Медична сестра та сімейний лікар – це люди, які працюють в епіцентрі боротьби за здоров’я нашого міста та довголіття киян. Вони – поруч із людьми, які потребують їхнього піклу-вання та медичної допомоги. Тому у нас особливе ставлення

до цих професій», – наголосив Олександр Попов.

Нагадаємо, конкурс про-фесійної майстерності медич-них сестер «Кращий за фахом» у столиці проводиться з 2007 року.

За інформацією Головно-го управління статистики в м. Києві, Всесвітній день медич-

них сестер за рішенням Між-народної організації Червоного Хреста відзначається в 12 трав-ня – в день народження англій-ки Флоренс Найнтингейл, яка об’єднала сестер милосердя з 141 країни в професійну гро-мадську організацію – Міжна-родну раду медичних сестер.

Наталія КИРИЧЕНКО

ПорЯДоК ДеННий: ПреЗеНтаЦІЯ НовоГо

сайтУ

МеМораНДУМ

Про сПІвПраЦЮ

ЗНаК На Честь Героїв

На початку травня у скве-рі на розі вулиць Климен-ка та Головка, де минулоріч висадили каштанову алею на честь ліквідаторів Чор-нобильської катастрофи, з’явився пам’ятний знак.

На його відкритті побував і голова райдержадміністра-ції Максим Луцький. Він ви-словив слова подяки усім лік-відаторам, які самовіддано працювали над локалізацією наслідків Чорнобильської трагедії, не жаліючи своїх сил та здоров’я.

«Ми як адміністрація бу-демо робити все можливе для того, щоб ви, – звернувся до ліквідаторів, що мешкають в районі, Максим Луцький, – відчували нашу допомогу, підтримку та вдячність. Не-щодавно нами підписано ме-морандум про співпрацю зі Спілкою інвалідів Чорнобиля та членів сімей померлих, а зараз знаходимо шляхи вирі-шення проблеми медичного обслуговування людей цієї категорії. І це лише початок».

ПараД ДлЯ ПереМоЖЦІв

Вже стало традицією на День Перемоги проводити урочистості «не районного» масштабу, бо у районі збере-жено традицію проведення свята у парку ім. М. Остров-ського з проходженням офі-церів та курсантів, дислоко-ваних на території району.

З нагоди 68-ї річниці Пе-ремоги у Великій Вітчизняній війні відбувся мітинг та прохо-дження офіцерів, слухачів та курсантів Національної ака-демії оборони України, Наці-ональної академії внутрішніх справ та військових частин.

Ветеранів вітали голова райдержадміністрації Максим Луцький, начальник Академії оборони України ім. І. Черня-ховського Василь Телелим, ректор Національної академії внутрішніх справ Валентин Коваленко та ін.

Під час цього дійства ветеранів та гостей часту-вали запашною кашею з по-льових кухонь. А увечері над Солом’янкою лунав салют на честь переможців.

МирсьКа ЗУстрІЧ

30 квітня ц. р., з благо-словення Блаженнішого Ми-трополита Київського і всієї України Володимира, в Свя-тій Успенській Києво-Печер-ській Лаврі відбулася зустріч керуючого справами Україн-ської Православної Церкви, першого вікарія Київської Митрополії митрополита Бо-риспільського Антонія з голо-вою Солом’янської районної в місті Києві державної адмі-ністрації Максимом Луцьким.

В зустрічі також взяли участь глава адміністратив-ного апарату Київської ми-трополії УПЦ прот. Володи-мир Коцаба та благочинний Солом’янського району м. Києва прот. Ярослав Шовке-ник.

Під час зустрічі були об-говорені організаційні пи-тання щодо проведення юві-лейних святкувань з нагоди 1025-річчя Хрещення Київ-ської Русі.

ДитиНІ —сІМейНе отоЧеННЯ

Виконуючи соціальні іні-ціативи Президента щодо ви-ховання дитини в сімейному оточенні, керівництво району приділяє велику увагу захис-ту дітей, які залишились без батьківського піклування.

Нагадаємо, сьогодні в районі функціонує сім при-йомних сімей та один дитя-чий будинок.

Напередодні Дня захис-ту дітей відкриється ще один дитячий будинок сімейного типу на вул. Солом’янській, 15-А. Наразі у квартирі зро-блено ремонт, завозяться меблі та побутова техніка. Служба у справах дітей та Центр соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді визна-чили і подружню пару, яка ви-конуватиме обов’язки бать-ків-вихователів в дитячому будинку сімейного типу.

Тож у районі ще десять діточок знайшли батьківську турботу і ласку.

Благодійність «Чорнобильський» документ

апаратна нарада

Кращий за фахом

солом’янські новини

свІтло лЮДЯНостІ

www.solor.gov.ua

№ 5 (175) • травень 2013

4 об’єктив

Гармонія постави й руху, надзвичайна українська мова, чудово поставлений голос.

Про таких жінок кажуть, що вони створили самі себе. Це про неї – заслужену артистку

України, лауреата багатьох всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, завідувачку редакції

культурологічних передач творчого об’єднання «Культура» ларису НеДІН (на знімку). сьогодні

вона гість нашої редакційної вітальні.

— Пані Ларисо, Вас часто можна побачити на творчих вечорах у нашому Солом’янському районі. Мабуть, тут особлива пу-бліка?

— Ви знаєте, справді особлива. Тут і атмосфера щира, і відчуваєш як твоє по-етичне слово доноситься до слухача. Загалом з вашим районом мене пов’язують й інші творчі проекти.

— Вас знають як спі-вачку, акторку, а ще як ав-тора поезії. Про що воно – Ваше слово?

— Про призначення Лю-дини на цій землі, про любов до Землі, про віру і надію, про людські стосунки. Про те, що власне робить нас щасливими. Це і відгукуєть-ся в поетичних рядках. Влас-не у професію привела мене поезія. Бо я рано почала пи-сати вірші. І на світ я вже ди-вилась через творчу призму. Фантазії, переживання… Тому важко сказати, що було первинним: поезія чи актор-ська робота. Співачка… Це просто драматичні проекти. Після закінчення Театраль-ного інституту імені Кар-пенка-Карого, я деякий час працювала в Чернівецькому драматичному театрі. А по приїзді до Києва познайо-милась з поетесею Ганною Чубач та композитором Те-тяною Стаматті-Оленєвою. Вони запропонували мені співати романси. Так ви-никла ідея співати сучасні українські романси.

— Ваш голос зачарову-вав і зачаровує. Чому сьо-годні виконуєте так мало романсів?

— У 80-ті та на початку 90-х років романси вважа-лись проявом буржуазного смаку. Зараз все інакше. Мені цей жанр подобаєть-ся, бо він прищеплює смак до поетичного слова. У ро-мансі, який звучить хоча б три хвилини, є свій зміст. Ми зробили цей проект. Він був на сцені Національної філармонії. Я згадую 1998 рік… Тоді були противники такого напрямку романсу з поетичним словом. Був кла-сичний романс, академіч-ний романс… А от сучасна поезія, сучасна музика – це було на той час незвичним. Утім, проект мав успіх. Вже після 26 разу показу по те-лебаченню я перестала ра-хувати, скільки разів його показували. Пізніше виник проект сучасної духовної пісні. Мені допомагали ком-позитор Ігор Якубовський, хор «Зірниця». Родзинкою цього проекту стали фрес-ки, які готували для Михай-лівського собору.

Щодо «відродження» ро-мансу, то у планах вже вима-льовуються творчі проекти.

— Ваш улюблений ро-манс?

– У мене їх багато: 26 поетичних романсів та 17 духовних. Співано… пере-співано…

— Я ще пам’ятаю му-зичний фільм «Пісні Ана-

толія Горчинського співає Лариса Недін».

— (Посміхається). Так, у моїй біографії було таке. Був 1995 рік. Анатолій Горчин-ський, автор славнозвісної пісні «Росте черешня в мами на городі», запримітив мене на гастролях у Тернополі. Він тоді працював режисе-ром-постановником. Ми з ним затоваришували, і він мені зізнався, що жалкує про те, що раніше не почав писати пісні. Адже все, що він написав, ставало шляге-рами. Він почув мої романси і запропонував співати його пісні. Ці пісні і лягли в основу музичного фільму.

— Ваш голос звучить в ефірі на радіо «Культура». Що для Вас означає ра-діо?

— Зараз важко сказати, що для мене важливіше у моїй творчій діяльності. Але, повірте, радіо – це мій твор-чий «квиток».

— Пані Ларисо, Ваші побажання читачам газе-ти «Солом’янка»?

— Добра, душевної ра-дості, позитивних емоцій. Будьмо! Бо ми – Українці!

З ніжністю в серці актри-са Лариса.

Розмову вела Наталія КАПуСТЯНСЬКА

Зустріч для вас

аКторКа ПереД МІКрофоНоМ

Багато хто із нас вважає вишивку одним із мистецтв. в давнину ж було інакше – вишивка

виконувала цілком предметну роль: захищала, оберігала, зцілювала і навіть ...творила людську

долю. Наші предки знали, які повинні бути орнаменти на одязі: коли йдеш на полювання,

коли їдеш до коханої дівчини, коли тебе чекають роботи в полі...

А голка в давні часи вва-жалася зброєю. Справді, не розмір має значення, а сила. І пращури роду людського до-бре на тім зналися, вважаючи голку захисницею й оборон-ницею.

Часи змінилися, але ніку-ди не подівся смисл вишив-ки. Вона, як і раніше, продо-вжує творити життя. Раніше в Україні вміли гарно вишивати майже всі жінки. Ми не заду-муємося над тим: а, може на тих узорах тримається світ? Тому й виходить, що пооди-нокі майстри вишивають за всіх, хто цього не робить. В уяві виникає порівняння з мі-фічними атлантами: як вони тримають небо, так, можли-во, ті, хто тримають голку, роблять не меншу справу...

До них належить і моя співрозмовниця Ганна Ми-хайлівна Ушеренко, майстер виробничого навчання Ки-ївського Вищого професій-ного училища швейного та перукарського мистецтва, заслужений майстер народ-ної творчості України. Вона впевнена, що вишитими за її життя стібками, з’єднаними в одну лінію, вдалося б об-перезати усю нашу планету. Та важливіше інше: не кіло-метри її орнаментів, а сила, вкладена у них.

Ганна Михайлівна розпо-відає, що ніколи не сідає за роботу без молитви. Взявши до рук голку, вона молиться. Швидко бігає в її руках голка, закликаючи добрі сили до творення повнокровнішого, аніж є, життя.

її сорочки й рушники екс-

понуються на найпрестиж-ніших виставках в Україні; вони неодноразово посідали призові місця й на Міжнарод-них виставках, наприклад, на «Слов’янському базарі». А скатертина «Мій край», від-творена на основі роботи рідної тітки Тетяни Свирид, отримала приз на Міжнарод-ному конкурсі в Парижі. Був в її біографії красномовний інцидент: з однієї із виставок в Росії майстриню ледве не прогнали за те, що вишила на одній із скатертин тризуб і булаву...

В її сорочках ходять укра-їнські політики, президенти деяких країн, видатні люди. Наприклад, Білл Клінтон, всесвітньовідомий музикант і композитор Мішель Легран. А Ганна Михайлівна підкрес-лює:

– Для мене не важливо, до якої партії належить люди-на, сорочку якій я вишивала. Головне – аби вона творила добро і благо для інших лю-дей.

Майстриня відчуває ви-соку відповідальність за той Божий дар, яким наділив її сам Творець. А обдарував він цю жінку якнайщедріше. Уявити неможливо: вона по-чала вишивати у трирічному віці, а тому її матуся тільки й чула від близьких: «Заховай подалі голку від дитини!» Не вдалося. Дівчинка з недитя-чим терпінням сиділа за ро-ботою і все дивувалася й ди-вувалася красі, яку творила звичайна голка. Ровесники бавилися на луках, гралися іграшками, ласували солод-

кими пряниками з ніжинсько-го ярмарку, а для Ганнусі не було нічого солодшого за ви-шивання. У п’ять років вона була визнаною майстринею у рідному селі Данина, прихо-дили подивитися на роботи юної майстрині люди й з ін-ших куточків Чернігівщинин. Одне слово, не дитина росла, а справжнє диво!

Вона й посьогодні не може намилуватися тією красою, яку творить разом зі своєю голочкою. До речі, свій сакральний інструмент вона називає саме так – пестли-во... А на стіні в її оселі висить незвичайна вишивана карти-на: жіночі руки і трохи збоку – голка. То – спадок від найго-ловнішої у житті її вчительки – тітки Тетяни Свирид.

Найбільша її турбота нині про те, щоб не зникло мисте-цтво вишивки з українських осель.

Справді, якби українки, як колись, знову почали ма-сово вишивати, ми стали б значно сильнішою нацією. А якби у кожну сім’ю повернути справжній вишиваний обе-ріг, розквітла б могутня сила нашого народу. У це свято вірить і активно діє, аби так сталося, видатна майстриня, золотої душі людина Ганна Ушеренко.

Тетяна НЕТуДИХАТА

людина з со ло м’ян ки

орНаМеНти, На ЯКиХ триМаЄтьсЯ свІт І УКраїНа

З ЮвІлеЄМ!Педагогічний, батьківський

та учнівський колективи гімназії «Міленіум» №318 щиро вітають директора, заслуженого праців-ника освіти України – Людмилу Порох з Днем народження!

Ваша любов до справи, працелюбність, людяність ство-рили заслужену шану та повагу серед колег, батьків та учнів.

Хай у Вашому домі панують мир і злагода, у серці – доброта, а у справах – мудрість. Роки за-лишають по собі світлі спогади, а майбутнє готує багато щасли-вих літ, сповнених радістю, до-бром, надією.

Нехай доля і надалі буде прихильною до Вас, дарую-чи радість життя, щастя, ві-рних і надійних друзів. Зичимо Вам родинного благополуччя, здоров’я, успіхів у будь-яких справах, сміливих планах та по-чинаннях!

Колектив гімназії «Міленіум» №318 м. Києва

Їх творить видатна майстриня Ганна ушеренко

ГІМНаЗІї № 178 М.КиЄва – 50 роКІв!Кожен із нас згадує свого Вчителя — того, котрий долучив

до книги, запалив іскорку знань, був старшим другом і порад-ником, кому ми зобов’язані своїми життєвими і професійними перемогами.

50 років декілька поколінь педагогів гімназії №178 (серед-ньої школи №178) ділилися з вихованцями своєю мудрістю і знаннями, добротою і любов’ю, творчістю і щедрістю душі, тому що основна мета цього закладу – освіта і виховання здібної мо-лоді, формування особистостей, що гармонійно поєднують ви-сокий інтелектуальний і духовний розвиток.

Щиро і сердечно вітаємо ветеранів освіти і вчителів, колиш-ніх випускників, учнів і батьків гімназії №178 із ювілеєм. Бажаємо зберігати надалі родинну атмосферу і творчий пошук, примно-жувати славу навчального закладу і натхненною працею робити світ гуманнішим, добрішим, сповненим світла, добра і надії.

Батьки гімназистів р

У цього хлопця, незважаючи на молодий вік, за плечима цікава армійська служба, але

ще цікавішим є його спортивне життя. він офіцер-політолог Центрального спортивного клубу Збройних сил України, майстер спорту

з кікбоксингу, член асоціації спортивних журналістів України. тож слово капітану Геннадію

НІКолайЧУКУ (на знімку).

— Геннадію, Ви єди-ний, хто від Збройних Сил україни потрапив до почес-ної сотні українців «Друг уЄФА-2012». Як Вам так по-таланило?

— Як став Другом ЄВРО? – Просто якось сильно цьо-го забажав – воно і здійсни-лося. Мабуть, було почуто у просторі. Як зараз пам’ятаю: Весна… Побачив умови фо-токонкурсу в мережі Інтер-нет. Написав коротенько про себе: вид та специфіку за-нять, окреслив свої пріори-тети на майбутнє. Лист був таким легким, весняним, щи-рим. І навіть не оминув таку річ як кохання.

Вислав набір фотокарток. Виявилось, що журі вподоба-ло мене і одностайно затвер-

дили мою кандидатуру – як достойну. Таким чином я по-трапив до 100 друзів в Украї-ні (в Польщі також), з яких 50 друзів – вітчизняні суперзір-ки, і ще 50 звичайних грома-дян – переможців конкурсів.

Справді, мені дуже при-ємно увійти в історію турніру.

— Розкажіть трішки про свою спортивну кар’єру?

—Взагалі, як на мене, то поняття спортивна кар’єра включає в себе не лише пев-ні здобутки безпосередньо у спорті. Важливо те, що я і надалі пов’язав себе з улю-бленою справою – слугувати його величності – СПОРТУ! Адже коли працюєш з багать-ма заслуженими людьми, спортсменами, тренерами та фахівцями у різних видах

спорту, – є чому повчитись, і на кого рівнятись.

— Який поєдинок запам’ятався Вам найбіль-ше?

— Пам’ятаю свій перший бій у суперважкій вазі. Тоді я був чистим важковаговиком, але мене переповнювали своєрідні крайнощі. Не знаю, мабуть, щось хотів собі до-вести. Був чемпіонат столи-ці з кік-боксингу, і я вирішив потрапити до суперважкого дивізіону, але мені трішки не вистачало ваги. Мені запро-понували виступати у важкій вазі. Я відповів їм, мовляв, яка різниця: сильному не тре-ба, слабкому – не допоможе. Це справді було ефектно, бо я на 30 з лишком кілограмів легший та сантиметрів на 25 нижчий за суперника. Такий собі Давід і Голеаф…

— Геннадію, Ви пред-ставник молодого поколін-ня. Якими рисами, на Вашу думку, має володіти сьо-годні молода людина.

— Молода людина має бути принциповою, поряд-

ною і конкретною. А ще шано-бливою.

Моя особиста зброя – це щирість і посмішка. Але, коли стаю свідком несправедли-вості, можу мати принципово інший і не зовсім лагідний ви-гляд та поведінку.

Людина має бути людя-ною, навіть незважаючи на обставини, що заважають. А головне – не втрачати лю-дяності та почуття власної гідності. Завжди намагаюся почути, коли до мене зверта-ються.

А ще мріяти… Втілюва-ти… Робити добрі справи.

Розмову велаНаталія КАПуСТЯНСЬКА

солом’янка спортивна

слУГУвати йоГо велиЧНостІ – сПортУ

№ 5 (175) • травень 2013

5«тІльКи в КиЄвІ…»

Юлія, домогосподиня, вул. Пітерська:— Тільки в Києві море зелені,

справжнє «море зелене»! І Дніпра такого ніде на світі немає. Справді, краще поета на це питання не відпо-вісти… Не треба забувати й київські духовні скарби. Ще на початку ХХ століття до Києва ходили на прощу – аби відмолити гріхи й очистити душу. Недарма ж приказка від тих часів ли-шилася: «Язик до Києва доведе…»

Тож не хочеться, щоб моє рідне місто втрачало оте своє не-повторне обличчя. А вже, на жаль, багато втрачено. Часом розглядаю фотографії старого міста і шкодую, що зник при-ватний сектор на схилах Дніпра, що вирубали справжній ліс не Прорізній…олександр, працівник комунального господарства, вул. волинська:

— Мені здається, що тільки в Ки-єві досі зберігається … «рабовлас-ницький» стан. Суджу із власного прикладу. Бізнесові акули відібрали у мене квартиру. Шукав захисту у держави, все писав звернення. Але ж представники київської влади на них не реагують… Зараз мене виру-чає підприємство, на якому працюю

– добрі люди дали куток в непристосованому для життя приміщенні. Але, незважаючи на ці сумні обставини, я не втрачаю оптимізму. Вірю, що рано чи пізно Київ знову по-сміхатиметься мені. Я ж посміхаюсь йому, попри темну смугу свого теперішнього життя.ольга, медичний працівник, Червонозоряий проспект:

— Тільки в Києві можна так глибо-ко полюбити, як свого часу сталося в моєму житті. Приїхавши до цього пре-красного міста, я зустріла тут своє кохання, народила дітей. Мені все за-вжди подобалося в Києві: починаючи з магазинів і закінчуючи театрами…А скількох прекрасних людей я зустріла тут! Вони представляють всю Україну

і навіть зарубіжжя. Тому й виходить, що в Києві знайомишся з усім світом, починаєш більше його розуміти й цінувати. Як за це не дякувати нашому славному місту!Микола Павлович, столяр, вул. антонова:

— Київ – місто див. Я з дитинства знав про це. На все життя запам’ятав картину: разом з батьками ми, малі діти, переправлялися в човнах з Труханового острова на Поділ. І досі пам’ятаю риси обличчя нашого пе-ревізника… Все здавалося дивом: і Дніпро, і бані церков на протилежно-му боці річки. І досі Київ продовжує дивувати й радувати. От недавно

з’явилася канатна дорога через Дніпро. Поки що я бачив її лише в телевізійних репортажах. Мрію невдовзі побувати там, аби відчути все реально.Євген, бармен, вул. смілянська:

— Тільки Київ «спільними зусил-лями» нам вдалося довести до пла-чевного стану! Дуже прикро, що наше місто стає непридатним для життя. Маю на увазі і багатоповерхівки, в яких не можна жити у відповідності із законами природи… Маю на увазі й автомобілі, яких у місті більше допус-тимої норми. Напрошується висно-вок: сьогодні не в Київ треба прагну-

ти, а тікати з нього, аби вдихнути чистого повітря й відчути свій зв’язок з природою…людмила Іванівна, пенсіонерка, вул. Молодогвардійська:

— Я в багатьох країнах побува-ла, але тільки в Києві почуваюся по-справжньому щасливою. Тут я наро-дилася, тому переживаю особливий зв’язок із землею, на якій стоїть наш Київ. Зараз багато кому не подоба-ється «європейське» обличчя нашого міста. Зокрема люди сварять міські власті за хмарочоси, інші новітні мо-

дернові будівлі. Я з цього приводу вважаю, що Київ має розвиватися, як всі європейські міста, тому не потрібно за-бирати у нього оцю можливість постійного оновлення.

Опитування провела Тетяна НЕТуДИХАТА

На алеї педагогічної слави (сквер ім. К. Д. Ушинського) розміщене фото педагога з діда-прадіда,

керівника однієї із шкіл на відрадному. а школа ця, побудована на зекономлені кошти робітників

Київметробуду, нещодавно відзначила свій піввіковий ювілей.

Наталія Оробей належить до династії вчителів, загаль-ний трудовий стаж яких май-же двісті років. За сімейними переказами, професію для роду обрав прадід пані На-талії по маминій лінії – Іван Ващенко. На жаль, відомос-тей про нього небагато. Тро-хи більше про іншого родича – діда по батьковій лінії, Да-нила Грабаря, який викладав українську мову на Сумщині. Казали, що не було на селі книжки, яку б він не прочи-тав. За це його і прозвали філософом. Батько нашої героїні теж був філологом. У 60-х роках його призначили директором київської школи №166. На той час він був най-молодшим з усіх столичних директорів. Утім, авторитет 32-річного керівника освітян-ського закладу був незапе-речний. Сім’я тоді жила у дво-кімнатній квартирі при школі (на той час директорам шкіл

надавали житлові приміщен-ня – прим. ред). Тож шкільний дзвоник через кожні 45 хви-лин Наталія Олександрівна чула ще з дитинства. Єдине, про що жалкує пані Наталія, що не пам’ятає батька у не-формальній обстановці. Вже о пів на шосту ранку він був у своєму кабінеті. Окрім адмі-ністративної роботи, він ви-кладав ще українську мову та літературу. За свідченнями, до кожного уроку готував-ся ретельно, з творчим під-ходом. І до сьогодні зразки його навчально-виховного процесу залюбки беруться освітянами. Працелюбство і ерудованість – немов фа-мільний герб цієї династії.

Але наша сьогоднішня героїня обрала фах мате-матика, як і її старша сестра Олена. Між іншим, теж ди-ректор однієї із шкіл, тільки Шевченківського району. За-питую свою співрозмовницю,

чому саме математика?— Бо виховує вольові

якості. І все зводиться до ло-гічного завершення. Та най-більша радість – розв’язана задачка.

У цій школі – особливе ставлення до учнів. Ті, хто бодай раз образив дитину, не працюватиме у ній. Це такий принциповий підхід директора до підлеглих. А ще Наталія Олександрівна з гордістю говорить про свої

молоді кадри, до речі, випус-кників цієї ж школи. Скажімо, Ірина Ліснічук стала лауреа-том міського конкурсу серед вчителів. Вчитель французь-кої мови Ганна Смирнова має свій творчий підхід до вчи-тельства. Загалом у школі працює сім випускників цієї Альма-Матер.

Тут особливе ставлен-ня до діток, які мають вади зору. Не тільки до навчання, а й до їхнього здоров’я. А до-помагає у цьому Головний офтальмолог, заслужений лікар України, до речі, голо-ва Піклувальної ради школи Сергій Риков. Більше того, Сергій Олександрович не тільки частий гість школи, а й особисто бере участь у вчи-тельському театрі.

Ми, дві тезки, сиділи в директорському кабінеті. Нас поріднили спогади про село: про кремезну і ста-резну грушу, про верби над ставком… Час від часу наші погляди збігалися у вікні, з якого було видно небо, сині хмаринки і промені сонця, що визирнули після невели-кого дощику.

Наталія КАПуСТЯНСЬКА

громадаНаше опитуванняалея педагогічної слави

Наприкінці квітня, в пору, коли весна повновладно вступає в свої права, коли жоден з нас не може

залишатися байдужим до розквіту та буяння природи, є дні, які змушують нас задуматися: що

залишимо у спадок своїм дітям-онукам…

Для того, щоб було біль-ше причин для радості, а менше для суму, кожному з нас треба починати із себе, зі своєї екології душі. Бібліоте-ка ім. М. Реріха, працюючи за власним цільовим проектом культурно-духовного розви-тку, щомісяця організовує для солом’янців тематичні зустрічі – концерти. І от кві-тень зібрав нас на «екологію душі». Читанням власної по-

езії розпочала концерт бан-дуристка Національної раді-окомпанії України, аспірантка Національної музичної ака-демії ім. П. І. Чайковського, дипломант Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів Катерина Коврик. Ніжна по-езія, щемливі звуки бандури та прекрасний дівочий голос розхвилювали, подарували насолоду, знайшли відгук в душах слухачів та продо-

вження у виступах музиканта Ігоря Якубовського та поета Матрея Мотрича, котрі теж

емоційно та натхненно за-кликали нас цінувати й бе-регти все, що нас оточує, бо воно неповторне.

І чи то так чудово грали й співали артисти та читали по-ети, чи то так спрагло чекали ми розквіту справжньої вес-ни, а, можливо, то відбувся симбіоз всіх добрих, щирих очікувань і намірів, – люди виходили з концерту із світ-лими обличчями і легкістю в душі. Тож вкотре перекону-єшся, що хоч ми і на порозі ери високих технологій, та всього того, що дано приро-дою, нам нічим не замінити.

Іванна ЩЕРБИНА

Якщо зазирнути в словник, то він підкаже, що ж таке тромбоз. а тромбоз – це утворення згустків

крові (тромбів) у кровоносних судинах або в порожнинах серця. а ще тромбоз ускладнює

чи припиняє місцевий кровообіг. Як розпізнати це захворювання? слово фахівцю – завідувачці

ревмо-кардіологічним відділенням Київської клінічної лікарні №6 Галині ІваНовІй (на знімку).

— Галино Петрівно, чи

правда, що тромбоз при-зводить до інсульту та ін-фаркту?

— Це справді так. Тром-боз і емболія є найбільш тяжкими захворюваннями за перебігом ускладнень у клінічній медицині, що за-грожують життю (тромбоз коронарних судин сприяє інфаркту міокарду, тромбоз мозкових судин – інсульту, а також інших судин, де лока-лізований тромб).

— у кого і чому виникає ця недуга?

— Це нелегке запитан-ня. Ще понад 160 років тому вчений Рудольф Вірхов ви-значив тріаду факторів, що спричиняють виникнення тромбозу: підвищена здат-

ність крові до зсідання, уповільнення руху крові у судині, ушкодження стін-ки судини. Відтоді світо-ва медична наука зробила великий крок у розв’язанні проблем тромбозу: чинники вроджених аномалій захво-рювання, усунення наслідків тромбозу – наявність тром-болітиків, ангіографія, опра-цьовано техніку виконання тромбектомії, кавафільтри тощо. Утім, незважаючи на успіхи медицини у цьому на-прямку, щороку помирають хворі від тромбозу як тера-певтичного, так і хірургічно-го профілю, які можна було б ефективно попередити.

— Тобто профілактиці належить вагома роль у розвитку захворювання?

— Профілактика карді-оваскулярних захворювань атеросклеротичного похо-дження сприяє зниженню ризику смерті – 50 відсотків за допомогою корекції спо-собу життя та 40 відсотків у зв’язку з удосконаленням терапевтичних стратегій. У профілактиці необхідно враховувати фактор ризи-ку, особливо тих пацієнтів, котрі перенесли інфаркт чи інсульт. Саме вони належать до високого і дуже високого кардіоваскулярного ризику.

— Чи піддається ліку-ванню ця хвороба?

— На сьогодні розробле-ні рекомендації, спрямовані на профілактику оцінки ри-зику, які дозволяють при-ймати вірні терапевтичні рішення, особливо у чоло-віків старших 40 років і жі-нок старших 50 років або в менопаузі, курців, у кого надлишкова вага або висо-кий холестерин чи наявний сімейний анамнез перед-часних смертей від серцево-судинних захворювань.

— Якою має бути дієта?— Вміст жирів в раціоні –

менше 25-30%, насичених – менше від 10% від загальної калорійності, вміст холесте-рину – менше 300мг/добу. Обмежити вживання під-солоджених напоїв, відмо-витись від прийому транс-жирів, обмежити вживання продуктів та страв з високим вмістом солі. А свій раціон потрібно збагатити продук-тами, багатими на кліткови-ну. І, звісно, потрібно бути фізично активними.

Розмову вела Наталка СРІБНЯНСЬКА

МеДиЧНий БЮлетеНь: троМБоЗ

еКолоГІЯ ДУШІ

фаМІльНий ГерБ ДиНастІї

Наше здоров’я

Знайомтесь: директор середньої загальноосвіт-

ньої школи №161 (вул. Каблукова, 14)

Наталія ОРОБЕЙ.

Міжнародний день поезії

№ 5 (175) • травень 2013

6

вже вдруге при солом’янській райдержадміністрації обирається Громадська

рада, яка бере активну участь в управлінні справами місцевого самоврядування. Про новий

склад ради та ї ї плани з кореспондентом газети «солом’янка» поділився голова Громадської ради

Дмитро оНІЩеНКо (на знімку).

— Дмитре Миколайо-вичу, перш за все, вітаю Вас з переобранням Голо-вою. Наскільки оновився Ваш склад?

— Щиро дякую за при-вітання й за те, що газе-та постійно тримає руку на пульсі життя нашого Солом’янського району і зокрема діяльності Гро-мадської ради. Прагнення Інститутів громадянського суспільства (ІГС), зареєстро-ваних як у Солом’янському районі, так і в органах юсти-ції міста Києва, інших регі-онів України, брати активну участь у громадському, сус-пільному житті не лише дер-жави в цілому, а й окремо взятих її регіонів, призвело до того, що кількісний склад новообраної Громадської ради виріс з 39-ти до 48-ми її членів. При цьому, до нового складу в результаті рейтингового голосування були обрані 26 уповноваже-них представників ІГС, які були членами ради минулої каденції і проявили себе за

попередній період найбільш активними в роботі ради, в реалізації її планів, спрямо-ваних на благо солом’янців.

— у Вас вже є попе-редній досвід співпраці з райдержадміністрацією. Якою Ви бачите подальшу співпрацю? Тим паче, що у районі новий керівник.

— З огляду на те, що ні райдержадміністрація, ні Громадська рада не мають бюджетних матеріальних ресурсів, реалізувати все, заплановане нами раніше, не вдалось. Утім, активність деяких голів комітетів і чле-нів ради, напрацьовані ними зв’язки з благодійними фон-дами України і зарубіжжя, ініціативи з боку підприєм-ців, що ввійшли до складу ради, дало можливість вті-лити в життя низку заходів, спрямованих як на охорону здоров’я мешканців району, так і на культурне дозвіл-ля. Саме тісна співпраця з райдержадміністрацією, її працівниками, взаєморозу-міння при визначенні пріо-

ритетних напрямків у роботі, довіра одне до одного і ці-леспрямованість працювати на результат – є запорукою корисності роботи нашої Громадської ради на тере-нах Солом’янського району. А районні традиції, започат-ковані попередніми очіль-никами району, ми віримо, будуть не лише збережені, а й примножені. Про це свід-чить увага нового очільника району, яку він приділив ді-яльності Громадської ради з перших днів роботи на новій посаді.

— Що буде пріоритет-ним у Вашій роботі?

— Якийсь мудрий спо-стерігач у свій час зауважив, що все нове – це добре за-буте старе. Такі окремо взяті тенденції спостерігаються в

усьому. З урахуванням збіль-шення чисельності членів ради, на одному з організа-ційних засідань було прийня-то рішення – деталізувати спрямування роботи, залу-чивши кожного з її членів по всіх напрямках. Зрештою, замість 7-ми комітетів ради, як це було раніше, створено дев’ять.

А основний пріоритет в роботі я бачу в тому, щоб ко-жен з комітетів і рада в ціло-му виконували затверджені радою плани у встановлені строки на сто відсотків.

Крім того, ми долуча-тимемось і до благоустрою району. Власне, з цього ми і розпочали свою діяльність. На День довкілля наводили лад на вулиці Метробудів-ській, прибирали гілля після коронування дерев.

Всі бачили як сяяв район чистотою: побілені дерева, причепурені парки. Шкода, що деякі мешканці району та їх гості після активного відпочинку на травневі свя-та залишили у цих парках і скверах кучугури сміття. Нам доведеться, напевно, і на жаль, ще довго чекати, поки наші люди навчаться еколо-гічної культури і взаємної по-ваги до праці інших людей

Розмову вела Наталія КАПуСТЯНСЬКА

енергозбереження, енергоефективність – слова, які ми все частіше чуємо. термосанація,

енергетичний паспорт – те, до чого всі ми вже прагнемо. Як все це зрозуміти простіше? Думали

– складно, а виявилось (о парадокс!) – просто.

енергетичні природні ресурси «колись» вичерпа-ються. Кроки для того, щоб зігрітися, запалити світло ввечері вдома, вимити руки гарячою водою, треба робити вже сьогодні. Найпростіший спосіб це зробити – одяг-ти «шубу», «шапку» та тепле «взуття»… Або скористатися новим напрямком сучасної науки – термосанацією – уте-плення даху і фундаменту.

Тому і вирішила міська влада зробити перші кроки в цьому напрямку і обра-ла для цього заміну старих дерев’яних вікон на метало-пластикові.

Як повідомила редакції начальник районного управ-ління освіти Галина Лазарєва, наразі триває робота по замі-ні старих дерев’яних вікон на металопластикові загальною площею 3 591 тис. кв. м на суму 3592,1 тис. грн. в два-надцяти дошкільних закла-дах Солом’янського району,

зокрема: №№191, 225, 255, 360, 374, 476, 624, 648, 650, 687, 714, 623. Вже на сьогод-ні нові вікна «посміхаються» у дошкільних навчальних за-кладах №714, 650, 191, 360, 687, 624, 648.

Реалізація міської про-грами «Вікна» дозволить ви-рішити питання щодо дов-гострокової експлуатації будівель, усунення недоліків типових проектів, осучаснен-ня архітектури навчальних закладів.

Вікна – світлі, чисті, те-плі – взагалі можна назвати певним символом дитинства. «Віконечком у природу» на-зивається один із розділів програми виховання та на-вчання дітей дошкільного віку, діти люблять дивитися у вікна, проводжаючу маму або очікуючи її. Зоріючі ввечері у дошкільних навчальних за-кладах вікна сповіщають про те, що там вирує цікаве дитя-че життя.

сьогодні міська влада приділяє належну увагу пріоритетним напрямкам освіти дошкільнят,

зокрема, через реалізацію програми «відновлення роботи дошкільних навчальних закладів». Це

питання нині якраз на часі. Кому, як не молодим сім’ям, потрібна підтримка влади, і щоб кожне

маля мало всі умови до якісної та доступної освіти.

Через реалізацію цієї Програми в районі запла-новано відновлення роботи двох групових приміщень (50 місць) дошкільного на-вчального закладу №344, вул. Іскрівська, 10 (проектна потужність 8/140, на даний час функціонують 6 груп) та частковий благоустрій тери-торії. Приміщення груп, що відновлюються, перебували у довгостроковій оренді та були практично повністю пе-реобладнані. І напередодні Дня захисту дитини відкри-ють свої двері.

За побажаннями батьків в цих групах надаватимуть-ся додаткові освітні послуги з англійської мови, логіки та хореографії. Тож у нових сучасних групах все буде зроблено так, щоб малятам було затишно, цікаво і весело жити. Діти матимуть можли-вість творчо розвиватися та фізично загартовуватися. А про це подбають досвідчені педагоги.

Відновлення трьох групо-вих приміщень (на 75 місць)

заплановано і в дошкільному навчальному закладі №373, вул. Мартиросяна, 22-А/24 (проектна потужність 8/140, на даний час функціонує 5 груп). А також капітальний ремонт пральної кімнати, харчоблоку, благоустрій те-риторії в першому корпусі. Приміщення першого кор-пусу (4 групи) перебувало в довгостроковій оренді. На 01.09.2012 року було віднов-лено роботу однієї групи. Тож повністю відремонтований корпус ДНЗ №373 дозволить розв’язати проблему у мі-крорайоні вулиць Волинської та Мартиросяна щодо забез-печення дітей у садочках.

Але це ще не все. Ра-йонне управління освіти запропонувало провести реконструкцію другого кор-пусу з добудовою харчобло-ку, пральні та двох групових приміщень з присвоєнням ін-шого номера, що дозволить збільшити мережу дошкіль-них навчальних закладів міс-та Києва.


наш дімМісцеве самоврядуваннясправи освітянські

УсПІХ – У таНДеМІвІКоНеЧКоМ У ПрироДУ

все ДлЯ МалеНьКиХ солоМ’ЯНЦІв

15 травня ц. р. відбулося нагородження переможців соціальної програми з екологічної

освіти серед учнів середніх класів шкіл солом’янського району.

Нагадаємо: у школах ра-

йону був оголошений конкурс по збиранню макулатури. А організатором програми виступило ДП «Фірма Аль-тфатер Київ» за підтримки Солом’янської райдержадмі-ністрації. Так, протягом міся-ця школярі зібрали більше 30 тонн макулатури.

За останні два роки спе-ціалістами компанії було про-ведено 287 уроків та лекцій з екологічної обізнаності для школярів 3-6 класів. Всього було охоплено майже 7400 учнів. Учням шкіл району в ігровій доступній формі роз’яснювались такі поняття, як стан поводження з відхода-ми у місті Києві, система роз-дільного збирання, збережен-ня природних ресурсів, збір макулатури. В рамках цього соціального проекту на тери-торії шкіл була впроваджена система роздільного збору відходів, встановлені спеці-альні контейнери для роз-дільного збору з відповідними

інформаційними стікерами. Зазначимо, що встановлення і вивезення даних контейнерів від початку роботи проекту (2011 рік) і донині здійснюєть-ся на безкоштовній основі.

Директор ДП «Фірма Аль-тфатер Київ» Ростислав Мар-тиняк та начальник районного управління освіти вручили екологічні призи всім шко-лам-учасницям. Школам-пе-реможцям, окрім екологічних наборів, були вручені цінні призи: за 1-ше місце: школі №115 – музичний центр, за 2-е місце – школі №279 – фото-апарат, за 3-є місце: школам №№52, №174, гімназії №178 – мобільні телефони.

Найбільшу ініціативу про-явили такі учні: Марія Тка-ченко (250 кг.; школа № 173; І клас); Іван Чегун (247 кг.; школа №279; IV клас); Олексій Серебрянський (214 кг.; шко-ла №279; IV клас); Микита Сакун (176 кг; школа №166; V клас); Максим Писарюк (162 кг.; школа №173; ІII клас).

Як повідомили редак-ції, керівництво ДП «Фірма Альтфатер Київ» вислов-лює велику подяку голові Солом’янської райдержадмі-ністрації Максиму Луцькому, начальнику районного управ-ління освіти Галині Лазаревій, завідуючій сектором поза-шкільної освіти та виховання Наталії Кучер, директорам усіх шкіл та звичайно ж шко-лярам, які взяли участь у да-ній акції. Саме завдяки таким небайдужим до довкілля, еко-логічно та соціально свідомим школярам забезпечується чисте майбутнє нашого райо-ну, міста, та держави в цілому.

Керівництво ДП «Фірма Альтфатер Київ», враховую-чи успішність реалізованого

проекту та зацікавленість учнів у подальшому його впровадженні, буде і надалі розвивати свою ініціативу у співпраці з молодим поколін-ням нашого району та продо-вжуватиме проведення різно-манітних акцій, спрямованих на збереження природних ресурсів та підвищення рівня екологічної культури наших дітей.

Тож на часі нові еколо-гічні проекти та програми для школярів та студентів Солом’янського району.

Керівництво ДП «Фірма Альтфатер Київ» дякує усім учням, батькам та вчителям за активну екологічну позицію!

Інформація «СОЛОМ’ЯНКИ»

Підприємство у районі

ПІДБито ПІДсУМКи КоНКУрсУ

офорМлеННЯ ПроїЗНоГо ДоКУМеНта ДитиНи

До солом’янського рв ГУДМс України в місті Києві часто звертаються громадяни, які не є

законними представниками дітей і діють на підставі доручень, засвідчених нотаріально або засвідчених

дипломатичними установами України за кордоном, з питання оформлення проїзного документа дитини.

Роз’яснюємо, що відповід-но до п.2 ст.4 Закону України «Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України» оформлення проїз-ного документа дитини прово-диться на підставі нотаріально

засвідченого клопотання бать-ків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповно-літнього за кордон.

З метою врегулювання зазначеного питання Мініс-

терство юстиції України нада-ло роз’яснення, що питання щодо категорії осіб, які можуть вважатися законними пред-ставниками, слід вирішувати з урахуванням норм ст.242 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що бать-ки (усиновлювачі) є законними представниками своїх мало-літніх, неповнолітніх дітей. Опі-кун є законним представником у випадках, коли встановлено законом, що опікуном може бути інша особа. Тобто у разі,

коли мова йде про малолітніх, неповнолітніх осіб їхніми за-конними представниками, за загальним правилом, вважа-ються батьки та опікуни.

Поряд з цим, слід врахува-ти положення статті Сімейного кодексу України, згідно з яким, сімейні права є такими, що тіс-но пов’язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.

Василь ОСЄЧКІН, начальник районного

відділу ДМС

Державна міграційна служба роз’яснюєсереДНЯ ЗаГальНоосвІтНЯ ШКола №54оголошує набір учнів до 10 медичного класу

Навчання проходить у Київському медичному коле-джі імені П.І.Гаврося з використанням навчально-ме-тодичної та матеріально-технічної бази вузу. Заняття проводять викладачі КМК ім. П.І.Гаврося.

випускники профільного медичного класу отриму-ють якісні знання, підтверджені свідоцтвом про здо-буття професії молодшого медичного працівника.

у шКОЛІ З 8-ГО КЛАСу ДОПРОФІЛЬНА ПІДГОТОВКА, КуРСИ ЗА ВИБОРОМ, ФАКуЛЬТАТИВНІ ЗАНЯТТЯ, ПРЕДМЕТНІ ГуРТКИ.

ПРОДОВжуЄТЬСЯ НАБІР уЧНІВ у 5-Й ТА 1-І КЛАСИ,ХОРЕОГРАФІЧНІ ГРуПИ.

ДетальНа ІНфорМаЦІЯ Про ШКолУ За телефоНоМ 404-61-90 та На сайтІ www.school54.oits.chНаШа аДреса: вУл. а. БІлеЦьКоГо, 7

№ 5 (175) • травень 2013

7

З 15 квітня нинішнього року набули чинності зміни до Правил дорожнього руху, ухвалені

Кабінетом Міністрів України. Є певні нововведення. Які саме? Про це наша розмова

з начальником відділу ДаІ солом’янського рУ ГУМвс України в м. Києві Миколою ЗарУДНиМ

(на знімку).

— Миколо Івановичу, які зміни внесено до Правил?

— Основні зміни стосу-ються багатьох розділів Пра-вил дорожнього руху. Але зу-пинимося на такому питанні, як паркування. Так, у розділ 15 «Зупинка і стоянка» вне-сено пункт щодо заборони паркування транспортних засобів на газоні (п.15.10). І це, на мою думку, правильне рішення.

— Як буквою Закону можна окреслити поняття «газон»?

— Газон — ділянка од-норідної території із дерно-вим покривом, який штучно створюється шляхом посіву і вирощування дерноутворю-вальних трав (переважно ба-гаторічних злаків) або одер-нування.

— Яка відповідальність передбачена за паркуван-ня автомобілів на газоні?

— За паркування автомо-біля на газоні передбачено відповідальність за ч.1 ст.122 Кодексу про адміністративні правопорушення («порушен-

ня правил стоянки»), тобто штраф у розмірі від 15 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 255 до 340 грн).

— З часу набуття чин-ності цих змін, чи багато «впіймали» порушників?

— На даний час праців-ники відділу ДАІ проводять

лише профілактичну роботу, але згодом до громадян, які постійно порушуватимуть правила паркування своїх «залізних коней» на газонах, застосовуватимуться більш суворі заходи адміністратив-ного впливу.

Розмову велаНаталія КИРИЧЕНКО

Розгляд звернень громадян є одним із пріоритетних на-прямків діяльності прокуратури Солом’янського району Ки-єва.

«Кожне звернення прокуратура намагається вирішити своєчасно та об’єктивно, а в разі обґрунтованості – вжити заходи до поновлення порушених прав громадян», – зазна-чила прокурор Солом’янського району Києва Віра Шулякова.

Скажімо, за перший квартал 2013 року до прокуратури району надійшло 615 звернень громадян, з них вирішено 264, до інших відомств для вирішення направлено 342, а та-кож 9 повернуто заявникам.

Найчастіше мешканців району турбують теми, що стосу-ються порушення їхніх конституційних прав і свобод, зокре-ма питання оплати праці, а також сфери економічних відно-син, питань досудового розслідування.

З’явилися в кожному районі столиці завдяки Комунальному підприємству «Житлоінвестбуд-

УКБ». сьогодні КП «Житлоінвестбуд-УКБ» зарекомендувало себе як організація, яка

гарантує вчасну та якісну роботу.

Велику кількість багатоповерхівок збу-довано у Святошин-ському, Подільському, Солом’янському, Го-лосіївському, Шев-ченківському та Обо-лонському районах. Справжньою окрасою столиці стали спору-джені в центрі міста нові житлові будинки, приміром, на вулицях Лисенка, 2-а, Коцюбинського, 12, Во-лодимирській, 47–49 та ін.

Візитною карткою КП «Житлоінвестбуд-УКБ» сьогодні є зведені на замовлення підприємства житлові комплекси та мікрорайони з розвинутою інфраструктурою, соціальними та культурно-побутовими об’єктами. Останнім з таких можна назвати третій мікрорайон Позняків Західних, розташований у Дарницькому районі міста. Там, на території понад 25 га, спорудили 18 багатоповерхівок на 4168 квартир, офісні та торговельні приміщення. У мікрорайоні створені усі необхід-ні умови для повноцінного проживання людей та виховання дітей. Тут відкрилася нова загальноосвітня школа на 1080 учнівських місць. Це сучасний навчальний заклад із 52 до-бре обладнаними аудиторіями, трьома спортивними зала-ми і басейном, майстернями, музичною та хореографічною студіями, комп’ютерними кабінетами та ігровими кімнатами. Поряд зі школою побудовані дитячий садок, дитсадок-школа та дитяча поліклініка.

Загалом за роки діяльності «Житлоінвестбуд-УКБ» по-будовано та введено в експлуатацію 166 житлових будинків, загальною площею понад 1,9 млн. кв. м., 3 загальноосвітні школи, 4 дитячих садочки та 1 дитячу поліклініку, трамвайне депо на 200 вагоно-місць на вул. Якутській, 14, споруджено 19 паркінгів та автостоянок загальною площею 66,5 тис. кв. м. на 1721 машиномісць, 19 нежитлових об’єкти загальною площею 92,8 тис. кв. м.

І це все побудовано за 11 років існування підприємства.Наразі, за замовленням «Житлоінвестбуд-УКБ», у Дні-

провському районі столиці ведеться масштабна забудова п’яти старих кварталів, обмежених вулицями Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Червоногвардійською. Проект реконструкції Соцмістечка передбачає знесення всіх ста-рих споруд, розташованих на території мікрорайону, і будів-ництво на їхньому місці нових об’єктів. Тут вже з’являються сучасні багатоповерхівки, дитячі садки, школи, магазини, адміністративні будівлі, торговельно-розважальні центри та заклади соціально-побутового призначення. На території кварталу планується збудувати 14 житлових будинків, а це близько 3200 квартир.

То ж, де розміщена емблема КП «Житлоінвестбуд-УКБ» з’являються сучасні багатоповерхівки, дитячі садки, школи, магазини.

Інформація «СОЛОМ’ЯНКИ»

сьогодні ми знайомимося з міліцейською дільницею, яка розташована за адресою: вулиця

Борщагівська 171/18, телефон: 457-09-68.

Ця дільниця обслуговує будинки, що розташовані між такими вулицями: Вади-ма Гетьмана (парні номери між Індустріальним шляхо-проводом та залізницею), Ярослава Галана, Ніжинська та №№ 171, 173, 189 по вули-ці Борщагівській. На дільниці проживає близько 14 тисяч громадян.

Старший дільничний ін-спектор міліції (ДІМ) – під-полковник міліції Ігор Глад-ченко, інспектори – Віталій Гресько та Максим Дубик.

Ігор Олександрович роз-почав службу в органах вну-трішніх справ у 1987 році на посаді міліціонера-водія патрульно-постової служ-би. Саме тоді майбутній під-полковник познайомився з вулицями району, з їх осо-бливостями, а також з місце-

вими мешканцями. У службі дільничних міліціонерів Ігор Гладченко працює з 1992 року. Пройшов шлях від по-мічника дільничного до стар-шого ДІМ. На сьогодні знає на дільниці всіх місцевих громадян, схильних до пра-вопорушень. Деякі злочини (і навіть такі тяжкі, як вбивство) допомагає оперативникам розкривати за лічені години, оскільки добре знайомий і з територію мікрорайону, і з його мешканцями.

Особливістю адміністра-тивної дільниці є транспорт-на розв’язка на Індустріаль-ному шляхопроводі, а також близькість залізничної стан-ції Караваєві Дачі. Більшість житлових будинків багато-поверхові, але є і приватний сектор.

Найрозповсюдженіший

тут злочин – крадіжки з ав-томобілів. Свої транспортні засоби громадяни зазвичай залишають на вулиці чи на подвір’ї будинків, і зловмис-ники користуються їхньою доступністю та можливістю швидко зникнути з місця ско-єння злочину. Скажімо, не-щодавно дільничні затрима-ли мешканця Київщини, який

поцупив навігатори з двох автомобілів. Наразі триває слідство. Але таких охочих до чужого майна «гостей» столиці чимало.

Звичайно, трапляються і грабунки – найчастіше у ве-чірньо-нічну пору поблизу третьосортних кафе з про-дажу алкоголю. Деякі не зо-всім виховані особи, підігріті спиртним, жадають забрати у випадкових нічних перехо-жих (зазвичай якщо остан-ні напідпитку) їхні мобільні, гроші та банківські картки. Будьте пильними та обереж-ними на нічних вулицях. Ко-ристуйтеся послугами таксі відомої марки.

Бережіть себе та своє майно. Якщо ви стали жерт-вою зловмисників терміново звертайтесь до міліції. Теле-фон чергової частини райу-правління: 275-33-00.

Ірина ЛЕВЧЕНКО,помічник начальника

Солом’янського Ру

правова сторінка

ваш дільничний міліціонер

Нове у законодавстві Прокуратура інформує

ПоШКоДив ГаЗоН – Плати

МІлІЦейсьКа ДІльНиЦЯ ІГорЯ ГлаДЧеНКа

ЗВЕРНЕННЯМ ГРОМАДЯН — ОСОБЛИВА УВАГА

НовІ КрасеНІ БУДиНКи

03680, м. Київ, Повітрофлотський просп., 31, тел.: (04 4) 248-49-05; тел. приймальної комісії: (04 4) 245-46-90;

http://www.knuba.edu.uaліцензія МоН, молоді та спорту України аГ №582636 від 21.12.2011р.,сертифікат про акредитацію iV рівня сД-iV №119044 від 25.01.2010р.

ректор – д.ек.н., професор Куліков Петро Мусійович.

рік заснування – 1930. Навчальний заклад IV рівня акре-дитації. форма власності – державна.

На 6 факультетах університету готують фахівців із 22 спеціальностей.

освітньо-кваліфікаційні рівні: бакалавр, спеціаліст, ма-гістр. форми навчання: денна, заочна.

Підготовка фахівців фінансується за рахунок: коштів державного бюджету України та місцевих бюджетів (за дер-жавним замовленням); коштів юридичних та фізичних осіб.

вища освіта надається за напрямами підготовки (спеціальностями): «Будівництво» (промислове і цивільне будівництво; міське будівництво і господарство; теплогазо-постачання і вентиляція; водопостачання та водовідведен-ня; технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів); «архітектура» (архітектура будівель і споруд; містобудуван-ня; дизайн архітектурного середовища); «образотворче мистецтво» (образотворче і декоративно-прикладне мис-тецтво); «Геодезія, картографія та землеустрій» (землев-порядкування і кадастр; геодезія; геоінформаційні системи і технології); «Інженерна механіка» (підйомно-транспорт-ні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання); «автоматизація та комп’ютерно-інтегровані техноло-гії» (автоматизоване управління технологічними процесами); «Комп’ютерні науки» (інформаційні управляючі системи та технології; інформаційні технології проектування); «екологія,

охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» (екологія та охорона навколишнього середовища. Спеціалізація – («екологія будівництва»); «Ме-неджмент» (менеджмент організацій); «товарознавство і торгівельне підприємництво» (товарознавство та комер-ційна діяльність); «Професійна освіта» (за профілем: Маши-нобудування; за профілем: Комп’ютерні технології); Управлін-ня проектами (магістратура).

Конкурсний відбір вступників, допущених приймальною комісією до участі у конкурсі на перший курс на всі напрями, проводиться за результатами сертифікатів ЗНО. На напрям підготовки «архітектура» крім сертифікатів ЗНО проводить-ся творчий конкурс за розділами – рисунок, композиція, гра-фіка-креслення. На напрям підготовки «Мистецтво», крім сертифікатів ЗНО, проводиться творчий конкурс за розділами – рисунок, живопис, композиція.

При університеті працює відділення довузівської під-готовки. Робота відділення спрямована на підготовку молоді до зовнішнього незалежного тестування з предметів вступних випробувань та з предметів, необхідних для навчання в універ-ситеті. форми навчання: денна, вечірня та очно-заочна. На денні підготовчі курси приймаються особи, які мають документ про повну загальну середню освіту. термін навчання – 7 місяців. Вечірні підготовчі курси: терміни навчання – 8,7,5,3 місяці. Для іногородніх осіб діють очно-заочні підготовчі курси.

КиївсьКий НаЦІоНальНий УНІверситет БУДІвНиЦтва І арХІтеКтУри

р

№ 5 (175) • травень 2013

8 про все

КУПиМоКартиНи

будь-який живопис, старовинні речі, посуд,

годинники, фарфор та меблі

229-72-63(098) 928-98-95

РЕМОНТ,ПЕРЕТЯЖКА,

ВИГОТОВЛЕННЯ МЕБЛІВ, ШАФИ КУПЕ,

КУХНІ, ВІТАЛЬНІ

2 7 5 - 16 - 6 32 3 2 -7 1 - 6 3

таЄМНиЧе ЗаКарПаттЯ У попередньому номері ми почали розповідь

про мальовничий край – Закарпаття. то ж помандруємо далі…

Замок «сент-Міклош»В 12 кілометрах на схід

від Мукачевого, там, де гори наближаються до річки Лато-риця, розташоване селище Чинадійово, згадка про яке датується 1214 р. як Сент-

Міклош. Ця угорська назва зустрічається в офіційних документах аж до 1944 р. У XV ст. тут був побудований замок власника домінії, який зберігся до наших днів. Він створений на кшталт більш давніх романських феодаль-них твердинь. Коли домінія переходила до нового влас-ника, змінювався й власник замку. Та саме у замку Сент-Міклош народилось Велике кохання. Тут єдина жінка, яка отримала спеціальну султан-ську грамоту, закохалась в угорського графа. Можливо, тому вважається, що шлю-би, взяті у замку, є міцними і нерозлучними. На жаль, не-вблаганні руйнівники – час та байдужість людей – зробили свою чорну справ: замок ки-нули напризволяще…

Та – як у тій казці – ста-родавній замок врятувала і відродила Любов. В містечку Сент-Міклош зустрілись сер-ця мукачівського художника йосипа Бартоша і художниці-писанкарки Тетяни. Творче подружжя разом з громад-ським об’єднанням художни-ків і краєзнавців «Калган-А» відреставрувало більшість приміщень, облаштувало іс-торико-краєзнавчий музей, в якому зберігаються знахідки від епохи кельтів та скіфів до середньовічних меблів.

БереговеПлануючи мандрівку, ніко-

ли не знаєш напевно, яке міс-це чи цікавинка тебе вразить найбільше. Зазвичай не очіку-єш чогось несподіваного від двадцятип’ятитисячного при-

кордонного містечка. Нато-мість, важко зустріти людину, яку не зачарує Берегове. Су-діть самі, покладаючись лише на факти: крихітному Берего-вому близько 900 років. Воно славиться не тільки своїми термальними й мінеральними водами, а й виноробськими традиціями. Більшість меш-канців Берегового – угорці, тому вулиці міста позначають-ся двома мовами. Тож своє-ріднішого міста в Україні не існує. Берегове чотири рази було знищено загарбниками, але завжди відновлювалось. Проте й досі тут руйнуються пам’ятки архітектури. Що-правда, не завойовниками, а …соціалістичним періодом – перероблений пам’ятник героям-визволителям, зні-вечена синагога… Примітно, що для відновлення покрівлі, скажімо, палацу Правосуддя кожен мешканець придбав одну черепицю. Про все це і багато іншого під час захо-плюючої екскурсії розповість директор музею Берегівщи-ни Іван Штепа. У Береговому кількість історичних споруд на квадратний метр зашкалює, все безмежно цікаве… (Далі буде.)

Матеріал підготовлено за сприяння

туристичної компанії«МІж ПОЛЮСАМИ»

ÊÎÍÑÓËÜÒÀÖ²ß ÎÊÓË²ÑÒÀ

МÀГÀЗИÍ «ÎПÒИÊÀ»Піäáèðàííÿ

îêóëÿðіâêîíтàêтíі ëіíзè

âóë. Âèáîðзüêà, 69,

тåë. 458-17-95працюємо без вихідних

зíèæêà íà ñ/з îêóëÿðè

PRoДоМ www.pro-dom.kiev.ua

МеТАЛОПЛАСТиКОВІ

вІКНа

БалКоНи«ПІД КЛюЧ»

роЗстроЧКа 0%без довідки про доходи

iобшиття, утепленняiзварювальні роботи (винос)iдах, винос підлогиiпроти москітні сіткиiпідвіконня «Данке»iвідкоси

ЗНиЖКа

25%331-62-23332-62-23

hвідновлення структури (пропитка)hремонт тріщин і розривів (рідка шкіра)hфарбування hЗаміна підкладуhШапки, х/ч дублянок

ремонт одягу будь-якої складностіМартиросЯНа, 12

245-87-20

РЕСТАВРАЦІЯ ШКІРЯНИХТА ХУТРЯНИХ ВИРОБІВ

Погодьтеся, не так часто наші деревця бувають центром уваги. скажімо, у «Мамаєвій слободі»

винуватицею свята стала черемха. Цьогоріч вчетверте у музеї народознавства святкували День

цвітіння черемхи.

Черемха була улюбленим деревом Гетьмана Війська За-порозького Богдана Хмель-ницького, який у ті далекі роки робив усе можливе, аби Укра-їна стала незалежною держа-вою. З історії знаємо, що Геть-ман був надзвичайно хоробрим воїном. Та особисті звитяги не заважали Богдану Хмельниць-кому одночасно бути поетич-ною натурою та «романтиком». Так, воїн-філософ у вільний від постійних військових змагань час міг милуватися духмяними кетягами квіток черемхи. За переказами, Богдан Хмель-

ницький власноруч висадив шість дерев черемхи поряд із ґанком родового палацу-кам яниці в селищі Суботові. Такіۥсаджанці були привезені у 2009 році з лісу неподалік Суботова і висаджені у селищі «Мамаєва Слобода» біля камۥяниці ко-зацького сотника.

Цього дня кетяги квіток духмянили всю околицю Сло-боди, де, власне, й відбулося це незвичайне свято. Свою козацьку майстерність шаблю-вання показали як «чубаті» ко-заки, так і війська польського. Видовище було настільки прав-

доподібним, що деякі закор-донні гості трішки були спан-теличені, особливо двобоєм «ворожих» сторін. Тож на «полі» бою було так «спекотно», що й пилюка здійнялася…

Нагарцювавшись та пока-завши військове мистецтво на шаблях, козаки поїхали коней напувати. А Слободою полину-

ла козацька музика про славно-го ясновельможного Гетьмана, про незалежну Україну у вико-нанні бандуриста, кобзарника й лірника Тараса Компаніченка.

Тут і козацьким кулішем запахло, який допрівав у двох казанах на відкритому вогні. Я й собі поспішила посмакувати козацькою стравою. Козачка, яка помішувала куліш, щедро подала мені духмяну й запашну кашу. Поруч дегустували ста-ропанські хмільні напої – ме-довуху на гречці, медовуху на обліписі, якими були наповнені пляшки козацької доби – што-фи.

Ще довго звучала кобза, яка вкотре нагадала нам про наші корені, ким ми були і ким ми є у сьогоднішньому світі.

Наталка СРІБНЯНСЬКА

та, Що росте На соНЯЧНиХ ГалЯвиНаХ

відроджуємо українські традиції Дорогами України

СОЛОМ’ЯНСЬКІ ЖАРТИ

весІллЯДНІ НароДЖеННЯ

ДНІ ПаМ’ЯтІАмурськА площА, дом 2

(по вул. ТруТенкА)228-11-25, (066) 199-12-35

На ПостІйНУ роБотУ ПотрІБНІ

ПоМІЧНиК КУХарЯ

271-13-93, 093-718-82-09,(067) 242-62-13

Âóë. Êóðñüêà, 13-À,

Кафе «КоМБат»

КУХар

БарМеН

ТУРИСТИЧНА КОМПАНІЯ

по Закарпаттю і всьому світу!360-47-37, 245-77-79, 360-47-27

www.poles.com.ua

тури

реМоНтКоМП’ЮтерІв

НоУтБУКІв

(093) 858-73-14БЕЗ ВИХІДНИХ

МеДиЧНий ЦеНтр «УроМеД»

Просп. Повітрофлотський, 58 тел.: (044) 331-98-84, (044) 246-00-77

УльтраЗвУКова ДІаГНостиКа•УролоГ •ГІНеКолоГ

•еНДоКриНолоГ•ГастроеНтеролоГ

Пн.— пт. — з 8.00 до 20.00, сб. — з 9.00 до 15.00 САМОЛІКУВАННЯ МОЖе БУТи ШКІДЛиВиМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я

Ліц.

МОЗ

У Ае

№19

6343

від 2

9.11.

2012

Відправив дівчині смс: — «Цей абонент просить Вас вийти за нього заміж» ...

Отримав відповідь: «Шановний абонент! На ва-шому рахунку недостатньо коштів для цієї операції»

Автошкола«ТАлісмАн»

Оголошує набірнавчальних

груп водіїв кат. «В», гнучкий графік навчань

Вартість курсу від 1750 грн

тел. (093) 610 13 31

Гол

д е

літ, п

ре

міум

, тал

ісм

ан

Таксі«ТАлісмАн»

тел. (098) 00 00 843,(099) 00 00 843 та (093) 00 00 843

Приємні ціни.Безготівковий розрахунок (з ПДВ)

100 % подача авто

Таксі, голд еліт, талісман

В Кафе готелю«оБерiГ»

бармен-офіціант — з/п + %тел.: 275-44-70,(067) 209-97-67

На ПостІйНУ роБотУ ПотрІБНІ

кухар — з/п 200 грн/деньмийниця посуду — з/п 150 грн/деньтел. (067) 318-88-68

ЖАЛЮЗІ, РОЛЕТИ, тел.: 360-26-50,068-201-66-31

www.komfort-okno.com.ua

БАЛКОНИ ПІД КЛЮЧ

МП ВІКНАзнижки до 30%

ЮриствсІ виДи ПослУГ

www.PRaVo-comfoRt.kieV.ua(067) 322-64-66(050) 440-05-92(093) 502-96-97Б-Р І. ЛЕПСЕ, БуД. 47/15

ІМПлаНти в роЗстроЧКУ БеЗ

ПереПлат!!!

тел.: (044) 360 41 41, (093) 584 74 74, (066) 386 16 74, (096) 44 80 888

вул. солом’янська, 31

Ліц. МОЗУ АВ № 191924 від 11.08.2006 р.

стоМатолоГІЧНа КлІНІКа «сиМфоНІЯ»

ПосМІХайтесь вЖе сьоГоДНІ!

ПРАВОСЛАВНИЙ КАЛЕНДАР

13 червня — вознесіння Господнє23 червня

— День святої трійці

сто«роЯл сервІс»

ПотрІБеНавтослЮсар

з досвідом. роботи, з/п відрядна,

потижнево(067) 236-14-52

Євгеній сергійович

The newspaper "Solomyanka" № 5

Documents

Transcript of The newspaper "Solomyanka" № 5