З історії НВК «школа - сад» №1 Історія нашої школи починається з 1914 року, коли до нової будівлі – 4-класної земської школи було зараховано 63 учні, переважно діти із заможних родин. Ім'я першого директора – Ліперда Георгій Романович. Наступний директор – Прокопенко А.П. В 1934 р. поблизу школи було побудовано Палац Культури, в якому функціонувало багато секцій та гуртків. Колективи двох закладів плідно співпрацювали. З 1939 по 1956 р. школу очолював Боргун Петро Іванович. В школі навчалося близько 500 учнів, 17 вчителів. Вся робота була спрямована на зростання успішностіни дисципліни, виховання

патріотичних якостей.

В роки війни частина школи була зруйнована. Але заняття продовжувалися у тимчасових спорудах. Багато зусиль доклали учні та вчителі

для відбудови школи. З 1956 по 1959 р. директором Железнянської семирічної школи був Щербань Микола Миколайович. У 1961 році школа була повністю реконструйована і добудовано 6 класних кімнат, сучасна на той час майстерня, спортзал. Школа мала футбольне поле, яка відповідало всім вимогам. На території облаштовано спортивний майданчик. Учні школи брали активну участь в участь в усіх міських заходах, змаганнях, конкурсах. Отримували багато грамот та дипломів, про що свідчать матеріали зібрані в «Літописі

піонерської організації Новгородської ВШ № 18».

Нові світлі класи відбудованої школи надихали на творчу працю вчителів та учнів. Учнівські колективи брали активну участь, здобували перемогу в міських операціях «Білий щит», «Дорогами партійних здійснень», змаганнях «Мільйон – Батьківщині», «Свято квітів», виступах художньої самодіяльності, огляді туристів-краєзнавців. Проводилося безліч трудових десантів в колгоспі «Арт-полк» ( нині «Росія»). З 1959 по 1965 р. школу очолював Мишаков Іван Якович, з 1965 по 1971 р. – Семенець Анна Єгорівна.

В 70-ті роки почалася робота по збиранню предметів побуту, вивчення звичаїв, традицій, адже народна мудрість свідчить «Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього». Приємно було спостерігати, як активно включилися в роботу учні та їх батьки. Спочатку було створено куточок народознавства, але поступово матеріали накопичувалися і куточок перетворився на кімнату-музей. У 2002 р. Донецьким обласним центром туризму та краєзнавства учнівської молоді надано

статус музею етнографії та фольклору. Наш музей відвідують учні багатьох шкіл. Відвідували нас представники Донецького обласного відділу освіти, Міністерства освіти. Члени нашого гуртка «Етнографії і фольклор» брали участь в історико-географічній експедиції учнівської молоді «Мікротопоніми України». Отримували листи подяки від Національної ради географічних назв, Міністерства просвіти України. Ініціатором та керівником музею була вчитель української мови та літератури Ковтуненко Валентина Петрівна. На даний момент підтримувати музей в належному стані допомагають випускники школи, особливо сини Валентини Петрівни – Ковтуненко М.Є. та Ковтуненко В.Є. Продовжує роботу в музеї вчитель української мови та

літератури Голік І.В. Крім цього в школі введено факультативний курс «Етнографія і фольклор».

Школа тісно співпрацює з ветеранськими організаціями селища Новгородське та м. Дзержинська. В ході плідної роботи було зібрано багато матеріалу часів Великої Вітчизняної війни, які знайшли своє місце в кімнаті-музеї бойової слави. На стендах викарбовані імена наших односельців, які загинули в боях 1941-1945 років, фотографії воїнів, що загинули, захищаючи наше

селище та представлені спогади, особисті речі, нагороди, листи з фронту тих, хто повернувся живими. Велику роботу в цьому напрямку здійснювали педагог-організатор Хлинцева В.М.,

Будівля школи 1933р.Боргун П.І. - директор

школи з 1939 – 1956 р.р.

Школа відбудована після війни

Музей етнографії та фольклору

вчитель історії, а нині секретар селищної ради Красько Т.М., часний підприємець, а нині голова селищної ради Ленко М.М., активний член ради ветеранів Кощєєв М.В.

З 1971 по 1999 р. директором школи була Гончарова Ніна Юхимівна, яка згадує: «Працювати в школі було дуже цікаво. Колектив працелюбний, підтримував всі починання. Брали активну участь в міських та обласних змаганнях, були неодноразовими переможцями міських змагань на кращу підготовку школи до нового навчального року, а також переможцями змагань по туризму, краєзнавству. Це ввійшло в традицію. Йшли одні вчителі, приходили молоді, але дух школи, ентузіазм, потяг до нового, удосконалення методичної майстерності залишався.» Школа розв’язувала актуальні питання:«Розвитку пізнавальної активності через використання ТЗН», «Роль діагностики у формуванні навчальних вмінь та навичок». Проблема « Формування духовності через використання народознавства» зацікавила громадськість, обласний та міський відділи освіти, Міністерство освіти України. На базі школи проводилися міські, обласні семінари. Зразок педагогічної майстерності завжди демонстрували вчителі Ковтуненко В.П., Брестер М.Г., Ромашко Л.І., Камишова Л.Ф., Харківська Л.М.

Минають роки, колишні учні приводять до школи своїх дітей, онуків. З 1999 р. і до цього часу школою керує Ромашко Людмила Іванівна. Школа оволодіває новими технологіями, вводяться в роботу інновації, але традиції не порушуються: щовересня вся школа вирушає в похід до Юр'ївського лісу «Золота осінь», учні залюбки здійснюють екскурсії до м.Донецьк, Святогір'я , сел. Прелісне. Учні школи беруть участь в міських, обласних змаганнях, конкурсах, олімпіадах, стають лауреатами та призерами. Борбот Л. та Панаслюк Є. брали участь в роботі МАН, захищали свої роботи на конференції, що проводилася на історичному факультеті при ДонНУ. Снігаренко І. зайняла ІІ місце в конкурсі творів «Війна очима дітей», що проводився редакцією газети «Дзержинський уїзд» . Сорочук Д. має багато міських та обласних грамот за участь в конкурсах. Дмитро знаходиться в міському банку даних «Обдаровані діти».

Перехід до нових комп’ютерно-орієнтованих технологій навчання, раціональне поєднання нових інформаційних технологій навчання з традиційними – нелегка педагогічна задача, яку потрібно розв’язувати, доповнюючи літопис

школи, її історію.

З 2012 року ЗОШ № 18 набула статусу Навчально-виховний комплекс «школа-сад» № 1, коли при школі відкрився дошкільний навчальний заклад – змішана група дитячого садочка «Сонечко». В стінах школи функціонують два шкільні музеї: музей етнографії і фольклору, заснований у 1997р., який 2002 року отримав статус музею при закладі освіти, і музей бойової слави. Матеріали , зібрані в них, активно використовуються вчителями в своїй навчальній та виховній діяльності і сприяють культурному, патріотичному, краєзнавчому вихованню підростаючого покоління. Для всебічного розвитку дітей та реалізації їх можливостей у закладі працюють

гуртки : студія образотворчого мистецтва «Дивосвіт»(кер. – Сорочук О.В.) , «Веселі ритми» (кер. – Голік І.В.) , «Цікава англійська» (кер. – Титова Я.Г.) , «Паперопластика» (кер. –Полосенко

І.А. ). До послуг школярів – сучасний комп’ютерний клас, бібліотека, спортивний майданчик, їдальня. НВК «школа-сад» №1 приймає активну участь у конкурсах по блогоустрію рідного міста.

У 2012 році наш екологічний проект «Куточок дикого степу (керівник – Сорочук О.В. ) отримав грантовий сертифікат на 20000грн. У 2014 році став переможцем наш проект «Школа спорта» (керівник – Ворфлик Л.О. ), в результаті чого школа отримала грант в розмірі 19000 грн. на будівництво спортивного майданчика. Літа спливають, відходять у небуття. Скільки перших і останніх дзвоників пролунало на подвір’ї нашої школи, скільки поколінь випускників вийшли у доросле життя по рушниковій стежині, що починається на її порозі. І нехай мине ще 10, 20 чи більше років і ми знову прийдемо в свою школу на зустріч зі своїм дитинством і своєю юністю, тому що

є, мабуть, у кожній шкільній будівлі той особливий магнетизм, який невидимою, недосяжною силою притягує кожного учня в свої стіни. Наша школа. Вона ще молода, повна сил. Школа красується на всю околицю. Це священна домівка, а в ній велика наша родина , велика сім’я.

Гончарова Н.Ю. - директор школи з 1971 – 1999 р.р.

Ромашко Л.І. – директор школи з 1999р.

Будівля сучасної школи НВК «школа – сад №1»