1

2

ЗМІСТ

1 ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 4

1.1 Опис місця провадження планованої діяльності 6

1.2 Цілі планованої діяльності 7

1.3 Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і

будівельних робіт та провадження планованої діяльності

7

1.4 Опис основних характеристик планованої діяльності 8

1.5 Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів),

забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного,

світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також

випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і

будівельних робіт та провадження планованої діяльності

10

1.5.1 Повітряне середовище 10

1.5.2 Водне середовище 17

1.5.3 Ґрунт 19

1.5.4 Оцінка шумового та вібраційного забруднення 20

1.5.5 Оцінка за видами та кількістю відходів 22

1.5.6 Оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє техногенне

середовище

25

1.5.7 Радіаційне, світлове, теплове забруднення, випромінювання. 25

1.5.8 Комплексна оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє

середовище та характеристика залишкових впливів

26

2 ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ 27

2.1 Технічна альтернатива 27

2.2 Територіальна альтернатива 27

3 ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ)

ТА ОПИС ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ ЗДІЙСНЕННЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

28

4 ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ

ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ

АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІАНТІВ

31

5 ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗОКРЕМА ВЕЛИЧИНИ ТА

МАСШТАБИ ТАКОГО ВПЛИВУ, ХАРАКТЕРУ, ІНТЕНСИВНОСТІ І

СКЛАДНОСТІ, ЙМОВІРНОСТІ, ОЧІКУВАНОГО ПОЧАТКУ,

ТРИВАЛОСТІ, ЧАСТОТИ І НЕВІДВОРОТНОСТІ ВПЛИВУ

33

6 ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО ВИКОРИС-

ТОВУВАЛИСЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВІВ НА ДОВКІЛЛЯ

38

7 ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА

ЗАПОБІГАННЯ, ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ,

УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ,

У ТОМУ ЧИСЛІ (ЗА МОЖЛИВОСТІ) КОМПЕНСАЦІЙНИХ

ЗАХОДІВ

40

8 ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ

ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНОГО ВРАЗЛИВІСТЮ

ПРОЕКТУ ДО РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ЗАХОДІВ

ЗАПОБІГАННЯ ЧИ ПОМ’ЯКШЕННЯ ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ

СИТУАЦІЙ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАХОДІВ РЕАГУВАННЯ НА

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

42

9 ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ, 44

3

ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ),

ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ

ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

10 УСІ ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ 45

11 СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ

ЩОДО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ ПЛАНІВ

ПІСЛЯПРОЕКТНОГО МОНІТОРИНГУ

46

12 РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ 48

13 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 50

ДОДАТКИ

1 Ліцензія на централізоване водопостачання та водовідведення РОВКП

ВКГ “Рівнеоблводоканал”

2 Дозвіл на спеціальне водокористування РОВКП ВКГ

“Рівнеоблводоканал”

3 Публікації повідомлень про плановану діяльність в газетах

4 Зауваження і пропозиції від громадськості до планованої діяльності,

обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягають

включенню до Звіту з оцінки впливу на довкілля

5 Рекомендації щодо проектування ділянки напірного каналізаційного

колектору від Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській

області

6 Інформація щодо уточнення розмірів прибережної захисної смуги в

межах траси реконструкції напірного каналізаційного колектору

7 Розміщення Оголошення про початок громадського обговорення звіту

з оцінки впливу на довкілля в газетах

8 Платіжне доручення, що підтверджує внесення плати за проведення

громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля

9 Сертифікати якості матеріалів

4

1. ОПИС ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» (далі – Підприємство) здійснює

комплекс робіт, пов'язаних з видобутком, водопостачанням та водовідведенням

стічних вод з повним біологічним очищенням. У своїй діяльності підприємство

керується Законом України від 10.01.2002 №2918-111 «Про питну воду та питне

водопостачання» та діє на основі «Ліцензії на централізоване водопостачання

та водовідведення», виданої Національною комісією, що здійснює державне

регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (додаток 1) та

дозволу на спеціальне водокористування видане Державним агентством водних

ресурсів України (додаток 2).

Мета: забезпечення водою господарських, питних, та виробничих потреб

населення м. Рівне, смт Гоща, смт Квасилів, сіл Гощанського, Здолбунівського

та Рівненського районів.

Відомості про підприємство:

Повна та скорочене найменування

підприємства

Рівненське обласне виробниче

комунальне підприємство

водопровідно-каналізаційного

господарства «Рівнеоблводоканал»

(РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал»)

Юридична адреса вул. Ст. Бандери, 2, м. Рівне, 33028,

Україна

Вид економічної діяльності у

відповідності з класифікатором

Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері

інжинірингу, геології та геодезії,

надання послуг технічного

консультування в цих сферах;

Код КВЕД 71.20 Технічні

випробування та дослідження;

Код КВЕД 36.00 Забір, очищення та

постачання води;

Код КВЕД 37.00 Каналізація,

відведення й очищення стічних вод

(основний);

Код КВЕД 42.21 Будівництво

трубопроводів

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30633869

Прізвище, ім’я по батькові керівника,

телефон

Директор Карауш Андрій Петрович

тел.: 8 (0362) 26-66-55;

факс:8 (0362) 26-69-46.

Підприємство надає послуги з водопостачання і водовідведення

236,5 тисяч жителям міста Рівне та 39 населених пунктах Рівненського,

Здолбунівського та Гощанського районів, із загальною чисельністю населення в

зоні відповідальності підприємства близько 293,6 тисяч осіб.

Водозабір здійснюється із підземних джерел, які налічують 128

артезіанських свердловин, що розташовані на 7 водозабірних майданчиках.

Водозабірні споруди (свердловини) здійснюють водозабір підземної води з

5

верхньокрейдяного, Канилівського та Горбашівського водоносних горизонтів,

обладнаних занурювальними насосами.

Піднята вода очищається на 4-х станціях знезалізнення загальною

потужністю 121,5 тис.м3/добу:

- с. Горбаків, вул. Центральна, 46 (Гощанський район) – 2 станції,

потужністю 40 тис.м3 кожна;

- м. Рівне, вул. Чорновола, 89 – 1 станція на 40 тис.м3

- смт. Гоща, вул. Костомарова, 11 – 1 станція на 1,5 тис.м3

Для зберігання запасів води на підприємстві експлуатується 17 резервуарів

чистої води, загальним об'ємом 107,8 тис.м3 та 23 водонапірних башт загальним

об’ємом – 1490 м3.

Протяжність водопровідних мереж всього – 737,309 км.

Стічні води від споживачів перекачуються на очисні споруди 30

каналізаційними насосними станціями в т.ч.

м. Рівне – КНС – 22 шт. та ГКНС – 1 шт.;

смт. Гоща – КНС – 3 шт.;

смт. Квасилів – КНС – 2 шт.;

с. Олександрія – КНС – 2 шт.

На балансі підприємства знаходиться 4 комплекси каналізаційних очисних

споруд. Окрім того, через недостатню потужність власних очисних споруд

частина стічних вод м. Рівне перекачується для очистки на каналізаційні очисні

споруди ПрАТ «Рівнеазот».

Протяжність каналізаційних мереж всього – 281,015 км.

Рис. 1. Схема водопостачання та водовідведення РОВКП ВКГ

«Рівнеоблводоканал»

6

1.1. Опис місця провадження планованої діяльності

Провадження планованої діяльності буде проводитися на землях м. Рівне

від каналізаційної насосної станції №1 по вулиці Замковій вздовж річки Устя до

вулиці Пересопницька.

Рис. 2. Схема реконструкція напірного каналізаційного колектора (від

каналізаційної насосної станції №1 по вулиці Замковій вздовж річки Устя

до вулиці Пересопницька в місті Рівне

В цілому реконструкція аварійної ділянки напірного каналізаційного

колектора (від каналізаційної насосної станції №1 по вулиці Замковій вздовж

річки Устя до вулиці Пересопницька в місті Рівне) передбачається проводити

7

по трасі існуючого колектора та у межах існуючих потужностей підприємства.

Виділення додаткових земельних ділянок не потребується. Транспортний

зв'язок з об’єктом будівництва здійснюється автотранспортом по

вул. Пересопницька та вул. Замковій в м. Рівне.

1.2. Цілі планованої діяльності

Ціль планованої діяльності – реконструкція аварійної ділянки напірного

каналізаційного колектора в центральній частині міста Рівного.

Результатом здійснення планованої діяльності є:

- зниження навантаження на навколишнє природне середовище за рахунок

підвищення рівня безпеки експлуатації каналізаційного колектора, а саме

припинення ймовірних витоків забруднених стічних вод;

- підвищення якості послуг для споживачів та надійності роботи систем

централізованого водовідведення у м. Рівне.

1.3. Опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і

будівельних робіт та провадження планованої діяльності

Проект організації будівництва на реконструкцію каналізаційного

колектора від КНС №1 по вул. Замковій до вул. Пересопницька розроблений у

відповідності із завданням на проектування з урахуванням вимог:

а) ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва»;

б) ДСТУ Б А.3.1-22:2013 «Визначення тривалості будівництва об’єктів»;

в) ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві»;

г) НПАОП 0.00-1.01-07 «Правила будови і безпечної експлуатації

вантажопідіймальних кранів».

Вихідними матеріалами для складання проекту організації будівництва

служить:

1. Рішення по застосуванню будівельних матеріалів і конструкцій, способів

організації будівництва і засобів організації будівельно-монтажних робіт,

погоджені з будівельною організацією, а також дані про використання джерел і

порядку забезпечення будівництва водою, електроенергією, парою та

місцевими будівельними матеріалами.

2. Дані про можливість забезпечення будівництва місцевими робочими

кадрами, житловими та культурно-побутовими приміщеннями.

3. Дані про потужність загально будівельних та спеціальних будівельно-

монтажних організацій.

4. Проектні матеріали, розроблені в складі робочого проекту, кошторисна

документація.

Проведення будівельно-монтажних робіт без проекту організації

будівництва та затвердженого проекту виконання робіт забороняється.

В процесі реконструкції напірного колектора каналізації існуючий

колектор не ліквідовується для забезпечення відведення стічних вод.

В місцях перетину з існуючими комунікаціями земляні роботи проводити

вручну без застосування ударного інструменту в присутності представників

експлуатаційних служб.

Відмітки залягання інженерних мереж в місцях перетину уточнити по

місцю.

8

В разі їх розходження з приведеними на профілях необхідно визвати

представника проектної організації.

Трубопроводи вкладати в непорушний ґрунт. В випадку порушення

природної основи, порушений ґрунт виймається і замінюється піщаною

підсипкою.

Пазухи траншей та колодязів засипаються місцевим ґрунтом оптимальної

вологості, що визначається по ГОСТ 2273-77.

Перед початком земляних робіт отримати ордер на їх виконання в

установленому законодавством порядку. Монтаж мережі каналізаційного

колектора виконувати згідно ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі

та споруд. Основні положення проектування».

Все обладнання та трубопроводи повинні мати відповідні сертифікати

якості (додаток 9).

Всі роботи виконуватимуться в межах між вулицями Замкова та

Пересопницька. До початку виконання робіт слід виконати тимчасову огорожу

будівельного майданчика парканом 2м. Оформити ордер на проведення

земляних робіт та погодити його з зацікавленими експлуатуючими

організаціями. Визначити місце для розташування будівельних машин. До

початку робіт уточнити глибину залягання існуючих мереж.

1.4. Опис основних характеристик планованої діяльності

Ділянка каналізаційного колектора, що підлягає реконструкції

розташована в центральній частині м. Рівне. Будівництво відбувається в районі

вул. Замкова – Пересопницька. Існуючий рельєф ділянки – з невеликим ухилом

і характеризується відмітками 183,30-184,70.

Передбачається реконструкція напірного каналізаційного колектора

діаметром 500 мм, заміну його частини на полімерні труби ПЕ 100 SDR11

(1.6МПа) Д=560/50.8мм та будівництво самопливної частини з труб типу

КОРСИС SN6 Д=630/535мм. Довжина ділянки складає 545,0 м.п.

Транспортний зв'язок з об’єктом будівництва здійснюється

автотранспортом по вул. Пересопницькій та вул. Замковій в м. Рівне

Будівельна техніка, автотранспорт – є власністю підприємства. Заправка

паливом – на спеціалізованих автозаправках. Ремонт в спеціалізованих

майстернях. Планована кількість використання паливо-мастильних матеріалів

для будівельної техніки становить 4 тони.

Санітарне та господарче обслуговування робітників при будівництві

здійснюється на території КНС №1 РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» та

виробничого майданчику по вул. Степана Бандери, 2 – використовуються

існуючі туалети, душові, їдальні тощо. На санітарне обслуговування робітників

(миття), відповідно до встановлених нормативів, буде використовуватися 1,2

м3/добу води. На місці будівництва для санітарних потреб робітників

використовуються біотуалети.

Проектом передбачено централізоване забезпечення реконструкції

товарним бетоном і розчином та підключення по тимчасовій схемі до існуючих

мереж інженерного забезпечення. Джерело електропостачання – міські

електричні мережі. Для освітлення будівельного майданчика застосовуються

прожектори заливаючого світла марки ПЗС-35 з прожекторними лампами

9

потужністю 500 Вт. Загальне плановане споживання електроенергії становить

13 кВт. Тимчасове електропостачання при будівництві здійснюється від

існуючої ТП.

Тимчасове водопостачання при будівництві здійснюється від існуючої

водопровідної мережі. Вода використовується для технологічних потреб. Вода

стічна не утворюється, водовідведення не здійснюється. Для питних потреб

використовується привозна вода.

Трудові ресурси при реалізації планованої діяльності. Кількість

працюючих на будівництві визначена по нормативним трудовим витратам

становить 15 чоловік, наведена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

№ п/п Найменування категорій Кількість чоловік

1 Працюючі 15

2 Робочі (85% від п.1) 13

3 Інженерно-технічні робітники (8% від п.1) 1

4 МОП і охорона (2% від п.1) 1

Основні техніко-економічні показники при реалізації планованої

діяльності наведені в табл. 1.2.

Таблиця 1.2

№ п/п Найменування показників Од. виміру Разом по будівництву

1 Тривалість будівництва в т.ч.:

Підготовчого періоду

міс

міс

6,5

0,5

2 Максимальна кількість працюючих міс 15

3 Енергозабезпеченість будівництва кВт люд 0,86

4 Трудозатрати люд.дн 2205

До початку виконання земляних робіт оформити ордер на земляні роботи

та погодити його з зацікавленими експлуатаційними органами. Рослинний

ґрунт зрізується бульдозером з вивозом у відвал. В разі необхідності виконати

розбирання асфальтного покриття.

Розробка ґрунту буде проводитись екскаватором, обладнаним зворотною

лопатою на одну сторону траншеї. Розробка ґрунту після екскаватора та біля

існуючих інженерних комунікацій буде виконана вручну.

Відривка котлованів для прокладки трубопроводу буде виконана

відкритим способом.

Для ущільнення ґрунту застосовуватимуться пневматичні трамбівки.

Після закінчення проведення земляних робіт в межах будівельного

майданчика та на проїжджій частині буде відновлене асфальтне покриття.

10

1.5. Оцінка за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів),

забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного,

світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення,

які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та

провадження планованої діяльності

1.5.1. Повітряне середовище

Вплив на повітряне середовище під час будівництва має тимчасовий

характер і пов'язаний з забрудненням повітря пилом і продуктами викидів

двигунів при роботі будівельних машин та автотранспорту, при зварювальних

роботах і оцінюється, як незначний.

Необхідність в будівельній техніці при реалізації планованої діяльності

(будівництві) наведена в табл. 1.3.

Таблиця 1.3

№

п/п Найменування техніки К-сть

Характеристика техніки

(планована)

Роботи що

виконуються

1 Автокран 1 Lс=9.5-15.5 м Q=10 т Монтажні

2 Екскаватор 1 Vк = 0.25 мЗ Земляні

3 Бульдозер 1 N= 75 кВт Земляні

4 Бетонозмішувач

(бетоновоз) 1 К=3.0кВт Бетонування

5 Автосамоскиди 1 15.0 т Перевезення

6 Автомобілі бортові

вантажні 2 5.5 т Перевезення

В період проведення підготовчих та будівельних робіт можливі викиди

наступних забруднюючих речовин в атмосферне повітря:

- речовини у вигляді суспендованих твердих частинок,

недиференційованих за складом (пил) – при проведенні земляних робіт

(вийманні та засипці ґрунту); знятті асфальту; навантажувально-

розвантажувальних роботах; змішуванні сипучих будівельних матеріалів,

пересуванні автотранспорту по території майданчика будівництва;

- оксид вуглецю, оксиди азоту (оксид та діоксид)у перерахунку на діоксид

азоту, діоксид сірки (діоксид та триоксид ) у перерахунку на діоксид сірки,

речовини у вигляді суспендованих твердих частинок недиференційованих за

складом, вуглеводні граничні С12-С19 (розчинник РПК- 265 і ін.) у

перерахунку на сумарний органічний вуглець, метан, бенз(а)пірен, азоту (1)

оксид (N2O), вуглецю діоксид – при роботі двигунів внутрішнього згоряння

будівельної техніки та автомобілів;

- залізо та його сполуки (у перерахунку на залізо), манган та його сполуки

(у перерахунку на діоксид мангану), кремнію діоксид аморфний (Аеросил-175),

фториди, що легко розчиняються та їх сполуки в перерахунку на фтор, фториди

погано розчинні неорганічні (фтоpид алюмінію і кальцію), фтор і його

пароподібні та газоподібні сполуки в перерахунку на фтористий водень, хром

та його сполуки (у перерахунку на триоксид хрому), нікель та його сполуки (у

перерахунку на нікелю оксид), ванадій та його сполуки в перерахунку на

п'ятиоксид ванадію - при проведенні зварювальних робіт (монтаж металевих

конструкцій);

11

- кислота оцтова, оксид вуглецю – при роботі пристрою для зварювання

полімерних труб.

В табл. 1.4 приведені гігієнічні нормативи та клас небезпеки

забруднюючих речовин згідно їх класифікації за ступенем дії на людину.

Таблиця 1.4 Характеристика забруднюючих речовин, що можуть здійснювати вплив на

атмосферне повітря при виконанні підготовчих та будівельних робіт. №

п/п

Найменування

речовини

Код

речовини

ГДК, ОБРВ,

мг/м3

Клас

небезпеки

1 Оксиди азоту (у перерахунку на діоксид

азоту) 301 0,2 3

2 Оксид вуглецю 337 5 4

3 Метан 410 ОБРВ 50 -

4 Речовини в вигляді суспендованих твердих

частинок, недиференційованих за складом 2902 0,5 3

5

Вуглеводні граничні С12-С19 (розчинник

РПК- 265 і ін.) у перерахунку на сумарний

органічний вуглець

2754 1 4

6 Оксид діазоту - - -

7 Діоксид вуглецю - - -

8 Діоксид сірки (діоксид та триоксид ) у

перерахунку на діоксид сірки 330 0,5 3

9 Заліза оксид (у перерахунку на залізо) 123 0,4 3

10 Манган та його сполуки (у перерахунку на

діоксид мангану) 143 0,01 2

11 Ксилол 616 0,2 3

12 Уайт-спірит 2752 ОБРВ 1 -

13 Кислота оцтова 1555 0,2 3

14 Бенз(а)пірен 703 0,0001 1

15 Кремнію діоксид аморфний

(Аеросил-175) 323 0,02 -

16 Фториди, що легко розчиняються та їх

сполуки в перерахунку на фтор 343 0,03 2

17 Фториди погано розчинні неорганічні

(фтоpид алюмінію і кальцію) 344 0,2 2

18

Фтор і його пароподібні та газоподібні

сполуки в перерахунку на фтористий

водень

342 0,02 2

19 Хром та його сполуки (у перерахунку на

триоксид хрому) 203 0,002 1

20 Нікель та його сполуки (у перерахунку на

нікелю оксид) 164 0,01 2

21 Ванадій та його сполуки в перерахунку на

п'ятиоксид ванадію 110 0,02 1

Вплив буде здійснювати будівельна техніка та автотранспорт – викиди

забруднюючих речовин двигунів внутрішнього згоряння, запилювання

атмосфери при роботі будівельної техніки, шум від будівельних машин.

Планований перелік основної будівельної техніки при реалізації

планованої діяльності з виконання будівельних та підготовчих робіт (планована

діяльність) наведено в табл. 1.5.

12

Таблиця 1.5

№

п/п

Найменування техніки Кількість Вид робіт (планований)

1 Екскаватор 1 Риття траншей для інженерних мереж,

загрузка ґрунту в самоскиди

2 Бульдозер 1 Горизонтальне планування, засипка

траншей

3 Бетонозмішувач (бетоновоз) 1 Бетонування фундаменту

4 Автосамоскид 1 Транспортування ґрунту

5 Автомобілі бортові вантажні 2 Транспортування матеріалів,

комплектуючих тощо

При реалізації планованої діяльності з реконструкції каналізаційного

колектора наявні наступні джерела забруднення атмосфери при виконання

робіт:

- прокладання інженерних мереж (трубопроводу).

- риття траншеї для прокладення/заміни поліетиленових труб.

Розробка ґрунту під інженерні мережі виконується екскаватором. Засипка

траншеї та планування землі виконується бульдозером. Викиди двигунів

внутрішнього згоряння, пилоутворення.

Розрахунки викидів забруднюючих речовин (речовини у вигляді

суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом – пил) при

реалізації планованої діяльності з виконання будівельних робіт, а саме

пилоутворення, виконано згідно «Збірника методик по розрахунку

забруднюючих речовин у викидах неорганізованих джерел забруднення

атмосфери», м. Донецьк.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферу при роботі

бульдозера (пилоутворення).

Горизонтальне планування (переміщення ґрунту) здійснюється за

допомогою бульдозера – на ділянках передбачених робочим проектом.

Планований час роботи бульдозера 50 год/рік. У атмосферне повітря

викидаються речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

недиференційованих за складом.

Кількість речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

недиференційованих за складом при переміщенні та зберіганні розраховується

згідно методики за формулою (1):

А – викиди при переробці (зсипка, перевалка, переміщення) матеріалу, г/с;

В – викиди при статичному зберіганні матеріалу, г/с;

k1 – вагова доля фракції пилу в матеріалі.

k2 – доля пилу (від усієї маси пилу), яка переходить у аерозоль;

k3 – коефіцієнт, що враховує місцеві метеорологічні умови і приймається згідно

табл.2;

13

k4 – коефіцієнт, що враховує місцеві умови, ступінь захищеності вузла від

зовнішнього впливу, вимоги пилоутворення. Приймається по даним табл.3;

k5 – коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу і приймається по даним

табл.4;

k6 – коефіцієнт, що враховує профіль поверхні складованого матеріалу і

розраховується як відношення Fфакт/F. Значення k6 коливається в межах 1,3-1,6

залежно від крупності матеріалу та ступеню заповнення;

k7 – коефіцієнт, що враховує крупність матеріалу і приймається по даним

табл.5;

Fфакт – фактична поверхня матеріалу з урахуванням рельєфу його перетину

(враховується тільки площа, на якій проводяться роботи), м2 ;

F – поверхня пиління у плані, м2 ;

q/ – віднесення пилу з 1м

2 фактичної поверхні за умов, коли k3 =1, k5=1.

Приймається по даним табл. 6;

G – загальна кількість перевалюваємого матеріалу, т/ч;

B/ – коефіцієнт, що враховує висоту пересипки і приймається по даним табл. 7.

Дані розрахунків наведені в табл. 1.6-1.7

Таблиця 1.6 Характеристика та позначення, од. виміру

Значення по

джерелу

К1 – вагова доля фракції пилу в матеріалі. 0,04

К2 – доля пилу (від усієї маси пилу), яка переходить у аерозоль. 0,01

К3 – коефіцієнт, що враховує місцеві метеоумови. Швидкість вітру 10 м/с 1,7

К4 – коефіцієнт, що враховує місцеві умови, ступінь захищеності вузла від

зовнішнього впливу, вимоги пилоутворення. Місце відкрито з 4-х сторін. 1,0

К5 – коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу. Вологість до 10%. 0,1

К6 – коефіцієнт, що враховує профіль поверхні складованого матеріалу і

розраховується як відношення Fфакт /F. Значення К6 коливається у межах 1,3

– 1,6 в залежності від крупності матеріалу, ступеню заповнення.

1,3

К7 – коефіцієнт, що враховує крупність матеріалу. Крупність матеріалу 50 –

100 мм. 0,2

G – загальна кількість переміщюваного матеріалу, т/год: при переміщенні 20,3

В/ - коефіцієнт, що враховує висоту пересипки: при переміщенні (h=1,0 м) 0,5

q' – віднесення пилу з 1м2 фактичної поверхні, г/м

2 0,001

F – поверхня пиління у плані, м2 2798

Т1 – час переміщення, год/рік 50

Таблиця 1.7 Найменування забруднюючих речовин Потужність викиду

г/с т/рік

Речовини у вигляді суспендованих твердих

частинок недиференційованих за складом 0,017 0,003

Розрахунок викидів забруднюючих речовин при роботі екскаватора

(пилоутворення)

Виїмка ґрунту, навантаження ґрунту в автосамоскид – на ділянках

передбачених робочим проектом. Планований час роботи екскаватору 50

14

год/рік. У атмосферне повітря викидаються наступні речовини у вигляді

суспендованих твердих частинок недиференційованих за складом.

Кількість речовини у вигляді суспендованих твердих частинок

недиференційованих за складом при навантаженні родючого шару ґрунту

розраховується згідно методики за формулою:

г/с

де:

Р1 – частка фракції пилу у родючому шару ґрунту. Визначається шляхом

промивання і просіювання середньої проби з виділенням фракції пилу розміром

0-200 мкм (Р1= k1);

Р2 – частка перехідної в аерозоль леткої пилюхи з розміром часток 0-50 мкм

відносно усього пилу в матеріалі (передбачається, що не весь леткий пил

переходить в аерозоль). Уточнення значення проводиться відбором

запиленного повітря на межах об’єкта, що порошить при швидкості повітря 2

м/с, що дує в напрямку точки відбору проби (Р2= k2 з табл.1);

Р3 – коефіцієнт, що враховує швидкість вітру в зоні роботи екскаватора.

Береться відповідно до табл.2 (Р3= k3);

Р4 – коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу і приймається відповідно до

табл.4 (Р4= k5);

G – загальна кількість перекладеного екскаватором матеріалу, т/ч;

Р5 – коефіцієнт, що враховує крупність матеріалу відповідно до табл.5 (Р5= k7);

Р6 – коефіцієнт, що враховує місцеві умови, ступінь захищеності вузла від

зовнішнього впливу, вимоги пилоутворення табл.3 (Р6= k4);

B/ – коефіцієнт, що враховує висоту пересипки і приймається по даним табл.7

Методики.

Дані розрахунків наведені в табл. 1.8-1.9

Таблиця 1.8 Характеристика та позначення, од. виміру Значення по

джерелу

Р1 – частка фракції пилу у родючому шару ґрунту. 0,04

Р2 – частка перехідної в аерозоль леткої пилюки з розміром часток

0-50 мкм відносно усього пилу в матеріалі (передбачається, що не

весь леткий пил переходить в аерозоль).

0,01

Р3 – коефіцієнт, що враховує швидкість вітру в зоні роботи

екскаватора. Швидкість вітру 10 м/с 1,7

Р4 – коефіцієнт, що враховує вологість матеріалу. Вологість до 10%. 0,1

Р5 – коефіцієнт, що враховує крупність материалу. Крупність

матеріалу 100-50 мм. 0,4

Р6 – коефіцієнт, що враховує місцеві умови, ступінь

захищеності вузла від зовнішнього впливу, вимоги пилоутворення.

Місце відкрите з 4-х сторін 1,0

G – загальна кількість навантаженого екскаватором матеріалу, т/год 18,1

В' – коефіцієнт, що враховує висоту пересипки: при навантаженні

(h=2,0 м)

0,7

Т – час навантаження, год/рік 50

15

Таблиця 1.9

Найменування забруднюючих речовин

Потужність викиду

г/с т/рік

Речовини у вигляді суспендованих твердих

частинок недиференційованих за складом 0,091 0,021

Розрахунок викидів токсичних газів (забруднюючих речовин) від пересувних

джерел забруднення атмосфери при реалізації планованої діяльності

Згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного

середовища № 7 від 10.02.95 «Про затвердження Інструкції про зміст та

порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих

речовин на підприємстві»: пересувне джерело забруднення атмосфери –

транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу

забруднюючих речовин; розрахунок викидів забруднюючих речовин від

пересувних джерел проводиться розрахунковими методами за методиками,

погодженими Мінприроди.

Розрахунок розсіювання забруднюючих речовин для пересувних джерел

забруднення атмосферного повітря не проводиться – відсутні координати

джерела забруднення, пересувне джерело постійно рухається.

Будівельна техніка та автотранспорт

Будівельна техніка та автотранспорт (екскаватор, бульдозер, автокран,

автотранспорт – 3 одиниці, бетоновоз) – пересувні джерела забруднення

атмосферного повітря. Розрахунок викидів забруднюючих речовин в

атмосферне повітря виконано згідно «Методики розрахунку викидів

забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних

засобів», затвердженої наказом Держкомстату України від 13 листопада 2008 р.

№452.

Плановані (прогнозовані) витрати дизельного палива автотранспортом та

будівельною технікою (екскаватор, бульдозер, автокран, автотранспорт – 3

одиниці, бетоновоз) на будівельному майданчику при будівництві

складатимуть 3 тони (з урахуванням коефіцієнту використання К=0,8). При

роботі автотранспорту та будівельної техніки в атмосферне повітря від

дизельних двигунів надходять наступні забруднюючи речовини: оксид

вуглецю, діоксин азоту, діоксид сірки, неметанові леткі органічні сполуки,

метан, оксид азоту, речовини у вигляді суспендованих твердих часток,

недиференційованих за складом (сажа), вуглекислийгаз та бенз/а/пірен.

Розрахунок викидів забруднюючих речовин та парникових газів у повітря

від використання окремих видів палива здійснюється за формулою:

Вij = Пiнп*Кji*Кjiтс ,

де:

Вij – обсяги викидів j-ї забруднюючої речовини та парникових газів: оксиду

вуглецю, аміаку,метану, оксиду азоту, сажі, діоксиду азоту, діоксиду сірки,

свинцю, неметанових летких органічних сполук, бенз(а)пірену (крім свинцю)

від використання i-го виду палива;

16

Пiнп – річне споживання i-го виду палива (бензину автомобільного, газойлів

(дизельного палива), стисненого і скрапленого природного газу) на потреби

транспортних засобів;

Кji – усереднений питомий викид j-ї забруднюючої речовини (крім свинцю) та

парникового газу для транспортних засобів населення від споживання i-го виду

палива;

Кjiтс – коефіцієнти впливу технічного стану автотранспорту на викиди j-ї

забруднюючої речовини від використання i-го виду палива.

Вхідними даними для проведення розрахунків обсягів викидів

забруднюючих речовин та парникових газів у повітря від транспортних засобів

є:

- витрати дизельного палива автотранспортом;

- питомі викиди забруднюючих речовин та парникових газів (табл. 1

Методики);

- коефіцієнт впливу технічного стану транспортних засобів на питомі

викиди (табл. 1 Методики).

Кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферу від пересувних

джерел забруднення атмосферного повітря (по інгредієнтам) за результатами

розрахунків наведені в табл. 1.10

Таблиця 1.10 №

п/п

Найменування забруднюючих

речовин

Питомий

викид (кг/т)

Коефіцієнт

впливу (Ктс)

Викиди

(т/рік)

1* Оксид вуглецю 36,2 1,5 0,163

2* Діоксид азоту 31,4 0,95 0,089

3 Діоксид сірки 4,3 1,0 0,013

4 Неметанові леткі органічні сполуки 3,08 1,0 0,0092

5* Метан 0,083 1,4 0,00035

6* Оксид азоту 0,165 1,0 0,000495

7 Аміак - - -

8

Речовини у вигляді суспендованих

твердих часток, недиференційованих за

складом (сажа)

3,85 1,8 0,021

9* Вуглекислий газ (діоксид вуглецю) 3138 1,0 9,4

10 Бенз/а/пірен 0,03 1,0 0,00009

Всього парникових газів* - - 9,65

Всього - - 9,7

Загальна розрахункова кількість викидів забруднюючих речовин в

атмосферу при реалізації планованої діяльності з реконструкції водопровідних

мереж наведена в таблиці 1.11

Таблиця 1.11

Джерело впливу на

атмосферне повітря

Забруднюючи речовини

Всього,

т/рік Термін впливу Речовини у вигляді

суспендованих твердих

частинок, т/рік

Парникові

гази, т/рік

Будівельна техніка та

автотранспорт 0,024 9,7 9,724

Короткостроковий

на період

будівництва

17

Для захисту атмосферного повітря від забруднення під час виконання

будівельно-монтажних робіт слід дотримуватись заходів з попередження

загазованості повітряного середовища. Всі працюючі на будівельному

майданчику машини і механізми з двигунами внутрішнього згорання повинні

перевірятись на токсичність, а з дизельними двигунами – на димність

відпрацьованих газів. Робота вхолосту машин і механізмів на території

майданчика забороняється.

Під час руху будівельної техніки та автотранспорту слід максимально

використовувати існуючі проїзди з твердим покриттям з метою зменшення

вмісту пилу в повітрі.

При експлуатації об’єкту вплив на повітряне середовище відсутній.

1.5.2. Водне середовище

У зв’язку із проходженням частини траси напірного каналізаційного

колектору в межах прибережної захисної смуги р. Устя, які відносяться до

земель водного фонду, необхідно враховувати вимоги Водного кодексу

України, зокрема статті 89 Водного кодексу України, що регулюють

проведення робіт на землях водного фонду.

Враховуючи це, перед розробкою проекту реконструкції напірного

каналізаційного колектора в Регіональному офісі водних ресурсів у Рівненській

області було отримано рекомендації щодо проектування ділянки напірного

каналізаційного колектору діаметром 500 мм по землях водного фонду м. Рівне

з переліком умов, при яких допускається таке прокладання (додаток 5).

Також, від Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області

(Відділу у м. Рівне) було отримано інформацію щодо уточнення розмірів

прибережної захисної смуги в межах траси напірного каналізаційного

колектору, які на даному відрізку складають 10-25 м (додаток 6).

Асфальтне та інше тверде покриття, суміш ґрунтів з будівельним сміттям,

що утворюватимуться після розкопки котлованів для приямків і які є фактично

будівельними відходами, вивозитимуться на полігони побутових відходів.

Для засипки котлованів та відновлення твердого покриття з метою

забезпечення гранично допустимих рівнів іонізуючих випромінювань

природних радіонуклідів проектом передбачено використання будівельних

матеріалів природного походження з сертифікатами якості (додаток 9).

Несприятливих фізико-геологічних процесів в межах земель водного

фонду не виявлено.

При будівництві для питних потреб використовується вода привозна

питної якості, для санітарних потреб персоналу використовується біотуалет.

Вода стічна не утворюється, вплив на водне середовище відсутній. Для

тимчасового зберігання відходів що утворюються, використовуються

спеціальні контейнери – забезпечується захист підземних та поверхневих вод

від негативного впливу відходів.

Обслуговування будівельної техніки та автотранспорту, заправка техніки

на будівельному майданчику не здійснюється, вплив на водне середовище

відсутній.

18

Рис. 3. Схема реконструкції напірного каналізаційного колектора в межах прибережної смуги річки Устя

19

При реалізації планованої діяльності з реконструкції каналізаційного

колектору вплив на водні об’єкти (поверхневі та підземні води) відсутній,

забруднення та засмічення водних ресурсів не відбувається, не відбувається

виснаження водних ресурсів або погіршення якості вод. Вплив на ґрунтові води

відсутній.

При реконструкції каналізаційного колектора:

- надходження у водне середовище забруднюючих речовин не

відбувається;

- порушення гідродинамічного режиму поверхневих та підземних вод не

відбувається;

- витоки у навколишнє природне середовище не відбуваються;

- вплив на гідрологічний та гідрохімічний стан поверхневих водойм

відсутній.

Реконструкція каналізаційної мережі покращить екологічний стан в районі

вул. Замкової та вул. Пересопницької. При належному управлінні будівництвом

та дотриманні технологічних регламентів проведення робіт негативний вплив

на водне середовище відсутній.

1.5.3. Ґрунт

При реалізації планованої діяльності з виконання реконструкції

водопровідних мереж буде відбуватися негативний вплив на ґрунт в зв’язку з

зняттям родючого шару ґрунту.

Крім того, підприємством було отримано результати інженерно-

геодезичних вишукувань вздовж річки Устя.

За даними геологічних досліджень в прибережній захисній смузі, по якій

проходить частина траси напірного каналізаційного колектору, верхній шар

ґрунту складають насипні ґрунти – асфальт на піщано-щебеневій підготовці,

суміш ґрунтів ґрунтово-рослинного шару та будівельного сміття, строкатий

потужністю 1,4-4,5м, з давністю відсипки більш ніж 10 років. Тип ґрунтових

умов за просіданням – перший (просадка відсутня), водоносний горизонт

залягає на глибині 0,5 м та більше.

Отже, верхній шар ґрунту прибережної захисної смуги, в якому фактично

буде прокладатись колектор, складають фактично порушені штучно створені

ґрунтові суміші, втручання в які не призведе до негативних змін в його

структурі.

Також слід зазначити, що прийнятий проектом спосіб прокладання

колектора – метод санації, забезпечує зберігання структури ґрунту та покриття

автодоріг та газонів, розташованих вздовж прибережної захисної смуги (крім,

частин каналізаційного колектору, які зазнали значного руйнування та

потребують заміни повністю).

Для охорони земельних ресурсів, збереження і подальшого використання

родючого шару ґрунту, родючий шар ґрунту при проведенні будівельних робіт

знімається. Знятий родючий шар ґрунту використовується для рекультивації

місця будівництва – вкладається там де його було знято. Об'єм ґрунтової маси,

що підлягає зняттю визначається робочим проектом.

Зняття родючого шару ґрунту виконується за спеціальним дозволом,

відповідно до вимог чинного законодавства – Земельного Кодексу України,

20

Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною

земель», Закону України «Про охорону земель».

Згідно наказу Державного комітету України по земельних ресурсах №1

«Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на

зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних

ділянок» від 04.01.2005 року роботи по зняттю та перенесенню родючого шару

ґрунту виконуються на підставі спеціального дозволу органів, що здійснюють

контроль за використанням та охоронною земель (пункт 2 ст. 168 Земельного

кодексу України). Власники земельних ділянок та землекористувачі, які

проводять будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та

перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки,

якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Незначний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

при реалізації планованої діяльності не вплине на стан та якість ґрунтів.

Реалізація планованої діяльності з реконструкції водопровідних мереж не

позначиться на характеристиці гумусового складу, механічних і водно-

фізичних властивостях ґрунтів, ландшафтно-геохімічних бар'єрах, родючості і

ступенях деградації ґрунтів в тому числі на прилеглій території.

З врахуванням зазначеного вплив на ґрунти при реалізації планованої

діяльності з реконструкції водопровідних мереж буде допустимим.

З метою захисту ґрунтів при виконанні будівельно-монтажних робіт слід

не допускати забруднення ґрунтів паливно-мастильними матеріалами, фарбами,

будівельними розчинами.

Вплив на земельні ресурси під час будівництва проектованого об’єкту та

після виконання робіт оцінюється, як незначний.

1.5.4. Оцінка шумового та вібраційного забруднення При реалізації планованої діяльності джерелом шуму буде будівельна

техніка та автотранспорт. Вплив короткостроковий – на період проведення

будівництва.

Джерелами вібрації при будівництві можуть бути перфоратори,

пневмомолотки, транспортери сипучих вантажів, двигуни внутрішнього

згорання, електромотори та ін.

При проведенні будівельних робіт буде виникати тимчасовий,

короткостроковий шумовий вплив, пов'язаний з роботою будівельної техніки та

рухом автотранспорту по території об’єкту.

Будівельна техніка та автотранспорт відносяться до джерел з непостійними

акустичними характеристиками.

При будівництві необхідно передбачити проведення робіт протягом

денного часу доби, що забезпечить тишу в житловій забудові в вечірній та

нічний час.

Аналіз і оцінка шумового режиму будівельної техніки та

автотранспорту.

Оцінка шумового режиму при виконанні будівельних робіт виконується

відповідно до вимог ДБН В.1.1-31:2013 «ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЙ, БУДИНКІВ І

СПОРУД ВІД ШУМУ», за методикою наведеною в ДСТУ-Н Б В.1.1-35:2013

«Настанова з розрахунку рівнів шуму в приміщеннях і на територіях».

21

Джерела шуму та їх шумові характеристики (за даними технічної

документації) наведені в табл. 1.12.

Таблиця 1.12 Назва та тип обладнання Рівень шуму, ДБА

Бульдозер 85

Екскаватор 85

Автотранспорт 80

Автокран 80

Бетоновоз 80

Компресор 75

Джерела шуму (будівельна техніка) розташовані поряд, відстань між

джерелами шуму незначна, розрахунок виконується за умови одночасної

роботи усіх наявних джерел шуму шляхом сумації впливу всіх джерел шуму

при виконанні будівельних робіт (п. 6.1.1 ДСТУ-НБ В.1.1-35:2013).

Розрахунковий еквівалентний рівень шуму на території житлової забудови

визначається згідно п.6.2.2 ДСТУ-Н Б В.1.1-35:2013 «Настанова з розрахунку

рівнів шуму в приміщеннях і на територіях» за формулою:

LА = LWA – 20lgr + 101gФ – 10lgΩ + ΔLАвідб - ΔLАпов - ΔLАєкр - Δβзелl,

де:

LA – рівень звуку для джерела з постійним шумом або еквівалентний рівень

звуку LAекв чи максимальний рівень звуку LA макс для джерела з непостійним

шумом, дБА;

LWA – коригований рівень звукової потужності джерела з постійним шумом або

еквівалентній відкоригований рівень звукової потужності LWAекв або

максимальний коригований рівень звукової потужності LWAмакс джерела з

непостійним шумом, дБА;

r – відстань від розрахункової точки до геометричного центра джерела шуму, м.

Для розрахунку приймаємо відстань 800 м (відстань до житла);

Ф – коефіцієнт спрямованості випромінювання шуму джерел в напрямку до

розрахункової точки в октавних смугах частот, безрозмірний. Приймається за

даними технічної документації на джерело або визначається експериментально

(для джерел з рівномірним у всіх напрямках випромінюванням або при

відсутності даних приймають Ф = 1);

Ω – просторовий кут випромінювання звуку, даного джерела, рад; визначається

відповідно до таблиці 1 (ДСТУ-Н Би В.1.1-35: 2013). Ω = 4π;

ΔLАвідб = 3 n1 – величина підвищення рівня звуку (еквівалентного рівень звуку)

в розрахунковій точці в наслідок відбиття звуку від великих за розмірами

поверхонь, дБА; n1-кількість поверхонь що відбивають звук в напрямку до

розрахункової точки (n1>3);

ΔLАпов – загасання звуку в атмосфері дБА; визначається згідно рис.9 і п.6.2.5;

ΔLАєкр – величина зниження рівня звуку (еквівалентного рівня звуку) екраном

розташованим між джерелом шуму і розрахунковою точкою, дБА; визначається

відповідно до рис. 10 і пп. 6.2.6, 6.2.7;

Δβзел – величина зниження рівня звуку (еквівалентного рівня звуку) смугами

зелених насаджень, дБА / м; визначається відповідно до п.6.1.5. Зниження

22

шуму при розрахунку ВЕС не враховують через відсутність смуги зелених

насаджень;

l – ширина лісопосадки, м (відсутня).

За результатами розрахунку, для будівельної техніки визначено наступне:

- розрахунковий сумарний рівень звуку на відстані 800 м від місця

виконання будівельних робіт складає 36,1 дБА;

Відповідно до ДБН В.1.1-31:2013 «ЗАХИСТ ТЕРИТОРІЙ, БУДИНКІВ І

СПОРУД ВІД ШУМУ», максимальний рівень звуку в житлових приміщеннях

квартир денний – 55 дБА, нічний – 45 дБА, на території що прилягає до

житлових будинків відповідно денний – 70 дБА, нічний – 60 дБА. Як видно,

фактичний розрахунковий рівень звуку не перевищує нормативний.

Рівень звуку при виконанні будівельних робіт допустимий.

Будівельна техніка, що використовується при реалізації планованої

діяльності не являється джерелом вібрації, що впливає на стан довкілля або

стан здоров’я населення.

Одним з важливих профілактичних засобів попередження стомлення при

дії шуму є чергування періодів роботи і відпочинку. Відпочинок знижує

негативний вплив шуму на працездатність лише в тому випадку, якщо його

тривалість та кількість відповідають умовам, в яких відбувається

найефективніше відновлення нервових центрів. Важливе значення для осіб,

зайнятих на роботах із шумом, має короткочасний відпочинок під час роботи, а

також організоване дозвілля поза робочим часом.

Захист від високочастотного шуму забезпечують засоби індивідуального

захисту (навушники, заглушки для вух та ін.).

З метою попередження впливу вібрації, вживаються колективні та

індивідуальні заходи боротьби. Найпоширенішим інженерним методом захисту

від вібрації є віброгасіння.

Рівні шуму та вібрації не перевищуватимуть санітарно-гігієнічних норм.

При належному управлінні будівництвом та дотриманні технологічних

регламентів проведення робіт негативний вплив на навколишнє природне

середовище мінімальний.

1.5.5. Оцінка за видами та кількістю відходів Згідно статті 1 Закону України «Про відходи», відходи – це будь-які

речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи

споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили

свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх

утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або

повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

На підставі аналізу технологічних процесів, устаткування і сировини, що

використовується на об’єкті планованої діяльності та згідно з ДСТУ 3911-99

«Охорона природи. Поводження з відходами. Виявлення відходів і подання

інформаційних даних про відходи. Загальні вимоги» визначаються види

відходів і джерела їх утворення.

Класифікатор відходів (КВ) ДК 005-96 забезпечує інформаційне

підтримування у вирішенні широкого кола питань державного управління

відходами та ресурсовикористанням на базі системи обліку та звітності,

23

гармонізованої з міжнародними системами, зокрема, у галузі екології, захисту

життя та здоров’я населення, безпеки праці, ресурсозбереження, структурної

перебудови економіки, сертифікації продукції (послуг) та систем якості.

В період виконання будівельно-монтажних робіт утворюватимуться

виробничі та побутові відходи. Обсяги відходів можуть змінюватися.

Після завершення будівельних робіт буде здійснено прибирання і

благоустрій території.

Відходи тари та пакувальних матеріалів

(6000.3.1.04 Тара металева, скляна, дерев'яна, текстильна, картонна та паперова,

яку використовують під час перевезення, зіпсована, або відпрацьована, або

забруднена)

Розрахунок проводиться розрахунково-параметричним методом оцінки

обсягів утворення відходів. Даний вид відходу утворюється в процесі

розпакування електродів.

З огляду на кількість електродів, які планується використовувати в

процесі реконструкції, розрахунок нормативу утворення даного відходу

проводимо виходячи з фактичних показників утворення даного відходу.

Розрахунок обсягу утворення картонних і паперових пакувальних

матеріалів при максимальній проектній завантаженості будівельно-монтажних

робіт становитиме:

В процесі будівельно-монтажних робіт планується використовувати

65 кг електродів (14 упаковок).

Маса однієї картонної пакувальної коробки з електродами 5 кг з них:

- вага однієї картонної упаковки 80 г.

З чого випливає, що в процесі використання електродів буде

утворюватися відходи матеріалів пакувальних картонних і паперових

відпрацьованих в кількості:

Нутв = 14х80х10-6

= 0,00112т

Будівельні відходи

(4510.2.9.09 Відходи змішані будівництва та зносу будівель та споруд)

В процесі проведення будівельно-монтажних робіт передбачається

здійснення земляних робіт, а саме: розробка сухого ґрунту в об’ємі 1205 м3,

розбирання цементно-бетонного покриття в об’ємі 42,6 м3, та розбирання

щебеневого покриття в об’ємі 10 м3. Ґрунту, що планується розроблятись, в

подальшому буде використовуватися для засипання траншей в об’ємі 1016 м3

та планування території загальною площею 378 м2 з використанням ґрунту в

об’ємі 189 м3

Розрахунок утворення відходів у процесі будівництва:

1. Цементно-бетонне покриття щебеневе покриття

Рі= V х 2,2 = 42,6 м3 х 2,2 т/м

3 = 93,72 т – демонтажні роботи,

2. Щебеневе покриття

Рі = V х 1,35 = 10 м3 х 1,35 т/м

3 = 13,5 т – демонтажні роботи

Разом: 93,72+13,5=107,22 т

24

Таблиця 1.13

Відходи від проведення підготовчих та будівельних робіт. №

з/п Назва відходу

Код за

ДК 005-96 Інша назва Поводження

1 Гравій, щебінь, пісок, мука

доломітова, заповнювачі,

гіпсоцементи, мастика

гідроізоляційна, речовини

зв'язувальні зіпсовані, забруднені

або неідентифіковані, їх

залишки, які не можуть бути

використані за призначенням

4510.1.1.01 Відходи

матеріалів

основних та

речовин, які

використовують

у будівництві

Зберігати у спеціально

відведеному місці, з

подальшою передачею

спеціалізованим

підприємствам. Ці відходи

можуть бути використані

як ізолюючий матеріал, а

також для різних

планувальних робіт. 2 Суміш ґрунту та каміння 4510.2.9.02 Відходи від

екскаваторних

робіт

3 Матеріали пакувальні змішані, у

т. ч. дерев'яні та металеві,

зіпсовані, відпрацьовані чи

забруднені

7730.3.1.03 Матеріали

пакувальні

Збираються та зберігаються

окремо у спеціальних

контейнерах. Передаються

для повторного

використання, утилізації,

знешкодження або

безпечного захоронення

згідно договору з

організаціями, які мають

відповідні дозвільні

документи на провадження

господарської діяльності із

здійснення операцій у сфері

поводження з відходами.

На будівельному майданчику для санітарного обслуговування робітників

встановлюється біотуалет та контейнери для твердих побутових відходів.

Кількість робітників становить 15 чоловік.

Тверді побутові відходи, що виникають при будівництві (7720.3.1.01.

Відходи комунальні), відходи IV класу небезпеки. Розрахункова кількість

відходів, з врахуванням постанови КМУ №1070 від 10.12.2008, становить:

15 чол. х 0,75 кг/доб = 11,25 кг/добу.

Тверді побутові відходи що виникають, складуються в контейнери –

роздільне збирання (один контейнер для вторинної сировини, другий контейнер

для змішаних відходів). Відходи вивозяться на полігон ТПВ за договором із

спеціалізованим підприємством, та на утилізацію (вторинна сировина в складі

ТПВ) – за договором із спеціалізованим підприємством.

Відходи з біотуалету при будівництві (7720.3.1.02. Шлам септиків),

відходи IV класу небезпеки. Кількість відходів, за об’єктами аналогами,

становить 0,1 м3/добу. Зберігання відходів до вивезення на знешкодження

здійснюється в ємності біотуалету. Вивезення відходів асенізаційними

машинами для знешкодження на міські очисні споруди здійснює спеціалізоване

підприємство.

25

За умов дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства та

реалізації організаційно-технічних заходів по поводженню з відходами, їх

накопиченню у спеціально відведених місцях, своєчасному вивезенню з

території підприємства, негативний вплив на довкілля буде відсутній.

1.5.6. Оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє

техногенне середовище

Зважаючи на порівняно невеликі масштаби проектованої діяльності,

розташування проектованого об’єкта на значній відстані до техногенно-

освоєних територій можна зробити висновок про відсутність впливу даного

об’єкта на промислові та житлово-цивільні об’єкти.

1.5.7. Радіаційне, світлове, теплове забруднення, випромінювання.

Теплове забруднення – тип фізичного (частіше антропогенного)

забруднення довкілля, що характеризується підвищенням температури вище

природного рівня. Потенційними джерелами теплового впливу можуть бути

об'єкти з високотемпературними викидами.

Планована діяльність не призведе до теплового забруднення

навколишнього природного середовища через відсутність потужних джерел

теплового випромінювання.

Світлове забруднення пов’язане з порушенням природного освітлення

місцевості в результаті дії штучних джерел світла, що призводить до появи

аномалій у житті тварин і розвитку рослин. Реалізація планованої діяльності

переважно буде проводитись в світлу частину доби. Територія будівельного

майданчика освітлюється за допомогою прожекторних ламп. Освітлення

локальне, тимчасове, тільки території будівництва протягом періоду

будівництва. Планована діяльність не призведе до світлового забруднення

навколишнього природного середовища через локальність та

короткостроковість світлового випромінювання.

Планована діяльність не відноситься до підприємств з технологічними

процесами, які є джерелами статичної електрики, електромагнітних та

іонізуючих випромінювань, інших шкідливих факторів які визначені ДСП 173-

96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів».

Електромагнітне поле – це особлива форма матерії, за допомогою якої

відбувається дія між електричними зарядженими частинками. Джерелами

електромагнітних полів є промислове електроустаткування, лінії

електропередачі, радіопередавальні пристрої і засоби персонального

радіозв’язку, персональні комп’ютери тощо. При реалізації планованої

діяльності відсутні джерела електромагнітного випромінювання.

Можливість радіаційного забруднення при реалізації планованої діяльності

виключена, оскільки будівельні матеріали, та комплектуючі будуть відповідати

діючим санітарним та будівельним нормам.

Транскордонний вплив при проведенні планованої діяльності не

передбачається.

26

1.5.8 Комплексна оцінка впливів проектованої діяльності на навколишнє

середовище та характеристика залишкових впливів

Виконання проектних рішень з екологічних позицій забезпечує прийняті, в

межах нормативних, рівні впливу об’єкта на навколишнє природне середовище.

При відсутності наднормативних викидів, скидів та відходів виробничої

діяльності, серйозних аварійних ситуацій, ступінь екологічного ризику

визначається як мінімальний.

Враховуючи наведену вище інформацію, вплив виробничої діяльності

будівництва каналізаційної мережі на довкілля можна визнати, як прийнятний

за умови дотримання нормативів Міністерств охорони здоров’я і екології та

природних ресурсів, запровадження комплексу заходів по системі контролю за

забрудненням довкілля.

27

2. ОПИС ВИПРАВДАНИХ АЛЬТЕРНАТИВ

2.1. Технічна альтернатива Запроектована планована діяльність є оптимальною, вирішує питання

екологічно стійкої експлуатації і техобслуговування даного об’єкту, її

застосування передбачає:

- проведення реконструкції та заміни аварійних ділянок напірного

колектора в межах існуючих земельних ділянок з існуючими під’їзними

шляхами, використанням існуючих споруд;

- високу ефективність транспортування стічних вод для очищення і

знезараження;

- зниження ймовірності забруднення навколишнього природного

середовища за рахунок підвищення рівня безпеки експлуатації очисних споруд

міста.

Разом з тим планована діяльність вирішує також наступні соціально-

економічні питання:

- поліпшення якості послуг з централізованого водопостачання для

споживачів;

- підвищення надійності роботи систем водовідведення у м. Рівне;

- зниження споживання електричної енергії та збільшення

енергоефективності послуг водовідведення.

Інші технічні альтернативи планованої діяльності не розглядаються,

оскільки потребують будівництва нових інженерних мереж, споруд, що

приведе до залучання додаткових площ, а також до росту капітальних

інвестицій.

2.2. Територіальна альтернатива Планована діяльність здійснюється в межах існуючих земельних ділянок

підприємства в м. Рівне по вул. Пересопницькій та вул. Замковій на вже

спланованих територіях

Альтернативні варіанти щодо розміщення планованої діяльності не

розглядаються.

28

3. ОПИС ПОТОЧНОГО СТАНУ ДОВКІЛЛЯ (БАЗОВИЙ СЦЕНАРІЙ)

ТА ОПИС ЙОГО ЙМОВІРНОЇ ЗМІНИ БЕЗ ЗДІЙСНЕННЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Об'єкт планованої діяльності – напірний каналізаційний колектор, що

знаходиться в адміністративних межах м. Рівне.

Згідно ДСТУ-НБВ.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» даний район

будівництва відноситься до І – кліматичного архітектурно-будівельного району

– Північно-Західний.

В геоморфологічному відношенні район знаходиться в межах Рівненського

хвилясто-горбистого лесового плато і являє собою засипану балку (тимчасовий

водотік) долини р. Устя.

Клімат району помірно-континентальний, середньорічна температура

повітря – +7,2 0С, річна кількість опадів 660-680 мм, глибина промерзання

ґрунту – 0,7 м. В районі домінують вітри західних румбів: взимку – західний,

південно – західний, влітку – західний, північно – західний. Середньорічна

швидкість вітру – 4 м/с. Сейсмічність району згідно ДБН В.1.1-12-2006

становить 5 балів по карті ОСТ-2004-А (10%), 5 балів по карті ОТ-2004-В (5%),

6 балів по карті ОСТ-2004-С (1%).

Категорія ґрунтів ІІ (друга).

Ґрунтовий покрив в області неоднорідний. Найпоширеніші дерново-

підзолисті, опідзолені чорноземи, дернові, торфові та торфоболотні ґрунти.

Дерново-підзолисті ґрунти характерні для Полісся – малородючі, бідні на

поживні речовини, утворились під лісовою рослинністю на водно-

льодовикових відкладах.

По лесі Волинського плато сформувались світло-сірі і опідзолені

чорноземи, вони досить родючі. Південь Полісся представляють дернові ґрунти

та торфоболотні в заболочених пониженнях озерно-льодовикового та річкового

походження.

За своїм рослинним покривом землі заплави в Рівненській області

належать до Східноєвропейської частини Європейської широколиствяно-

лісової зони. У рослинному покриві переважають ліси, луки, болота, при цьому

заболоченість дуже нерівномірна.

Район розташування об'єкту проектованої діяльності відноситься до І-го

кліматичного району. Клімат помірно-континентальний: м'яка зима з частими

відлигами, тепле, нерідко дощове літо.

Зима настає наприкінці листопада, а стійкий сніговий покрив утворюється

в останні дні грудня - першій декаді січня.

Літо, що приходить наприкінці травня, триває до вересня. Це період

найвищих температур повітря і ґрунту, найбільших опадів, дозрівання врожаю.

Ясна, прохолодна ранньоосіння погода встановлюється на початку

вересня.

Тривалість безморозного періоду становить 155 днів. Середня багаторічна

температура повітря 8 °С. Самі низькі середньомісячні температури в році

спостерігається в січні (-5,2 °С).

Особливо різкі зниження температур пов'язані із вторгненням арктичних

мас повітря, що піддавалися додатковому охолодженню при переміщенні їх над

материком.

29

Абсолютний мінімум температури повітря на даній території сягає -35...-37

градусів. Підвищення температури прямує за річним ходом припливів сонячної

радіації, високі температури приходяться на липень місяць (+16,8 °С).

Перехід середньодобової температури повітря через 0 °С весною

спостерігається в другій декаді березня (16-17.ІІІ), восени – в середині третьої

декади листопада.

За початок весни приймається дата стійкого переходу середньодобової

температури повітря через 0 °С, при переході через яку настає сніготанення,

розмороження поверхні ґрунту і випадання опадів, переважно у вигляді дощу.

Перші морози спостерігаються на початку жовтня, останні – на початку травня.

Річна норма опадів складає 670 мм. Найбільша кількість опадів випадає в

липні-серпні, найменше – в березні. Із річної кількості опадів на холодний

період приходиться біля 30%, а на теплий – 70% річної суми опадів. Літом, не

дивлячись на те, що в цю пору випадає максимальна кількість опадів,

тривалість їх випадіння значно менша ніж в холодну. Це пояснюється тим, що в

теплу пору року в повітряних масах зберігається більше вологи, переважають

зливи.

Об'єкти природоохоронного фонду в межах впливу відсутні. Координати

джерел взяті в умовній системі координат. Кількість атмосферних опадів у

середньому за рік випадає 670 мм. Найбільша швидкість вітру у листопаді,

найменша влітку. У січні вона становить в середньому становить 4,1 м/с, у

липні – 2,8 м/с. найбільшу повторюваність мають вітри із заходу, найменшу -

північного сходу.

Район робіт, в межах якого знаходиться ділянки напірного колектора,

вивчений в інженерно-геологічному відношенні достатньо добре, зважаючи на

заключення технічного звіту про інженерно-геологічні розвідування та ДБН

В.1.1 12:2014 категорія складності інженерно-геологічних умов – І (проста).

Адміністративно ділянка проектованого будівництва розташована в

центральній частині м. Рівне.

За результатами інженерно-геологічного обстеження активних інженерно-

геологічних процесів і явищ, котрі могли би негативно впливати на

експлуатаційні якості планованої діяльності не виявлено. Територія стабільна.

Основні екологічні проблеми без впровадження планованої діяльності:

- забруднення водних ресурсів спричинене зношеністю та

заамортизованістю діючого каналізаційного колектора;

- витік стічних вод на поверхню із-за негерметичності стикових з’єднань,

що може спричинити забруднення довкілля.

Обсяги викидів забруднювальних речовин від стаціонарних джерел

забруднення в атмосферне повітря Рівненської області становили 9,6 тис. тонн.

Найбільш забрудненою є територія міст Рівного, Вараша, Дубно, а також

Здолбунівського, Рівненського, Дубенського та Костопільського районів. У

розрахунку на 1 км2 площі припадало 500 кг викидів забруднюючих речовин,

на 1 особу – 8,2 кг (2017 р.).

За оцінкою ступеня забрудненості атмосферного повітря в м. Рівне екстре-

мально високих рівнів забруднення не спостерігалось, але загальний рівень

забруднення у місті оцінюється як підвищений. Середньорічні концентрації

30

забруднювальних речовин у 2017 році не перевищували гранично-допустимих

концентрацій, за винятком формальдегіду та фтористого водню.

Територією Рівненської області протікає 171 річка довжиною понад 10 км,

знаходиться 150 озер, 12 водосховищ, 1688 ставків.

Річки області належать до басейну правої притоки Дніпра – р. Прип’ять і

живляться в основному за рахунок талих, снігових вод, у меншій мірі –

ґрунтових вод та атмосферних опадів. Густота річкової сітки також

нерівномірна. Вона більша в лісостеповій зоні області і дещо менша на Поліссі.

За гідрогеологічним районуванням територія області знаходиться

переважно в межах Волино-Подільського артезіанського басейну і частково (на

крайньому сході області) – Українського басейну тріщинних вод приуроченого

до Українського кристалічного щита. Загальні прогнозні ресурси підземних вод

в області складають близько 1314,913 млн. м3/рік, затверджені запаси

195,798 млн. м3/рік, затверджені від прогнозних − 14,9 %.

Земельний фонд Рівненської області складає 2005,1 тис. га, з них

926,2 тис. га займають сільськогосподарські угіддя, або 46 відсотків.

Загальна земельна площа, що використовується сільськогосподарськими

підприємствами та господарствами населення становить 941,5 тис. га в т.ч.

сільгоспугіддя – 789,6 тис. га (83,9%).

Ліси та лісоукриті площі складають 106,6 тис. га (11,3%), до загальної

площі, ставки та водойоми відповідно 5,8 тис. га (0,6%).

Забруднення навколишнього природного середовища відходами

виробництва і споживання набуває для області все більшої гостроти.

Відсутність ефективної системи поводження з відходами на рівні області

зумовлює накопичення їх значної кількості у місцях видалення, що призводить

до антропогенного навантаження на довкілля, забруднення його основних

компонентів: землі, водних ресурсів та атмосферного повітря, погіршення умов

проживання населення.

На території області нараховується більш як 1000 підприємств, установ і

організацій, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням промислових та

побутових відходів.

На об’єктах поводження з ТПВ від початку їх експлуатації захоронено 31,8

млн. м3 відходів та їх компонентів.

Без здійснення планованої діяльності є загроза пориву каналізаційного

колектору і як наслідок витік стічних вод, загроза забруднення поверхневих (р.

Устя) та підземних вод.

31

4. ОПИС ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ, ЯКІ ЙМОВІРНО ЗАЗНАЮТЬ

ВПЛИВУ З БОКУ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЇЇ

АЛЬТЕРНАТИВНИХ ВАРІАНТІВ

Фактори довкілля, які ймовірно зазнають впливу при реалізації планованої

діяльності:

водне середовища – за рахунок обраних технологічних рішень планована

діяльність не вплине на стан водного середовища, дотримані відстані санітарно-

захисних зон, розраховані гранично-допустимі концентрації скиду та

відповідно до цих значень обрані технологічні схеми очистки стічних вод;

геологічне середовище та ґрунти – планована діяльність здійснюється в

межах існуючих земельних ділянок підприємства в м. Рівне Рівненської обл., на

вже спланованих територіях. Додаткове використання земельних ресурсів та

ґрунтів не планується. На територіях розташування планованої діяльності

негативні явища геологічного походження (тектонічні, сейсмічні, селеві та

інші) відсутні. При дотриманні вимог діючого законодавства в сфері екології

планована діяльність не вплине на геологічне середовище та ґрунти;

шумове навантаження – при проведенні будівельних робіт буде

виникати тимчасовий, короткостроковий шумовий вплив, пов'язаний з роботою

будівельної техніки та рухом автотранспорту по території об’єкту, в процесі

експлуатації шумове навантаження буде в межах нормативних значень для

житлової забудови.

кліматичні фактори (у тому числі зміни клімату та викидів

парникових газів) – змін мікроклімату при здійсненні планованої діяльності не

очікується. В результаті провадження планованої діяльності відсутні виділення

теплоти та парникових газів. Особливості кліматичних умов, які можуть

сприяти зростанню інтенсивності впливів планованої діяльності на навколишнє

середовище, відсутні.

повітряне середовище – при дотриманні технологічних регламентів та

проведенні природоохоронних заходів, вплив планованої діяльності на

повітряне середовище буде мінімальний.

флора та фауна – проведення робіт з реконструкції напірного

каналізаційного колектора передбачається в межах існуючих ділянок

підприємства. Територія м. Рівне зазнала значного антропогенного впливу. На

означеній території відсутні рідкісні та цінні види рослин, не мешкають рідкісні

види тварин, тому планована діяльність ніяким чином не позначиться на видах

рослин та тварин, що потребують охорони. Впровадження планованої

діяльності на вплине на стан флори та фауни.

біорізноманіття – територія де впроваджується планована діяльність

тривалий час піддавалась змінам техногенного характеру, тому вони не мають

суттєвої екологічної цінності. Вплив від планованої діяльності на природні

комплекси шляхом повітряного переносу або розповсюдження через поверхневі

водні об’єкти буде незначним і просторово обмеженим. Рівні забруднення

довкілля, з введенням проектованого об'єкта в експлуатацію, будуть

відповідати вимогам санітарно-епідеміологічного та природоохоронного

законодавства, тому негативного впливу на тваринний та рослинний світ

суміжних територій не очікується. Експлуатація об'єкта планованої діяльності

32

при дотриманні вимог з охорони довкілля не матиме шкідливого впливу на

біорізноманіття.

об’єкти архітектурної, археологічної та культурної спадщини –

здійснення планованої діяльності не передбачає впливу на архітектурну,

археологічну та культурну спадщину. Об’єкти архітектурної, археологічної та

культурної спадщини в районі розташування планованої діяльності відсутні.

Проведений аналіз впливу на довкілля при будівництві та експлуатації

об’єктів планованої діяльності, відображає достатність заходів для

недопустимості негативного впливу і погіршення стану водних ресурсів,

ґрунтів, повітря, фауни, флори, здоров'я населення, біорізноманіття.

За тривалий час роботи РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» не

спостерігалось факторів, які б призводили до змін кліматичних факторів,

впливу на матеріальні об'єкти, включаючи архітектурну, археологічну та

культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв'язок

між цими факторами. Навпаки, після провадження планованої діяльності

соціально-економічні фактори покращаться як для населення так і для

Підприємства.

Контроль за природокористуванням Підприємство здійснює па підставі

вимог дозволів на викиди, дозволу на спеціальне водокористування та інших

дозвільних документів. Наднормативного впливу на довкілля не допускається.

Кумулятивний вплив інших наявних об'єктів планованої діяльності

відсутній. На підприємстві розроблені комплексні заходи, спрямовані на

запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного

негативного впливу па довкілля.

33

5. ОПИС І ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗОКРЕМА ВЕЛИЧИНИ ТА МАСШТАБИ

ТАКОГО ВПЛИВУ, ХАРАКТЕРУ, ІНТЕНСИВНОСТІ І СКЛАДНОСТІ,

ЙМОВІРНОСТІ, ОЧІКУВАНОГО ПОЧАТКУ, ТРИВАЛОСТІ, ЧАСТОТИ

І НЕВІДВОРОТНОСТІ ВПЛИВУ

Атмосферне повітря

Під час реконструкції:

пил після абсорбції асфальтного покриття, розкопки земель,

завантаження, транспортування та розвантаження, змішування бетону,

транспортування будівельних матеріалів, а також ґрунту з будівельних

майданчиків, особливо під час сухих та вітряних днів.

викиди від будівельних машин і транспортних засобів, дизельних машин

та обладнання.

Заходи зменшення наслідків впливу включатимуть:

правильне планування транспортних перевезень та інших робіт, що

здійснюють викиди;

приділяти особливу увагу запобіганню виникнення пилу поблизу

населених зон, таких як школи, лікарні або житлові райони;

Під час експлуатації

Під час експлуатації каналізаційного колектору вплив на атмосферне

повітря відсутній.

Ґрунти та геологія

Під час реконструкції

Вплив на стан ґрунту відбудеться під час реконструкції в момент

порушення поверхневого шару та рослинності.

Потенційні наслідки включають в себе:

вплив на стан ґрунтів через зняття гумусового шару;

забруднення ґрунту внаслідок випадкового витоку палива, мастильних

матеріалів та ін., що використовуються, як частина процесу реконструкції;

забруднення ґрунту шляхом проникнення фільтрату з неконтрольованих

відкладень будівельних матеріалів;

неправильне поводження з асфальтним покриттям під час/після

проведення робіт.

Проте, важливо зазначити, що у зв'язку з реконструкцією, будь-які

проблеми будуть тимчасовими. Таким чином, наприклад, можливість

забруднення ґрунту через витоки забруднюючих речовин, буде незначною.

Будь-які впливи, в результаті проведення земляних робіт будуть

контролюватися.

Провадження планованої діяльності знаходиться у межах існуючих

потужностей підприємства. У виділенні додаткових земельних ділянок немає

необхідності.

Під час експлуатації

Під час експлуатації каналізаційного колектору вплив на ґрунти

незначний.

34

Поверхневі води

Під час реконструкції

У межах території виконання робіт протікає р. Устя. Всі потенційно

шкідливі матеріали будуть зберігатись в місці з герметичними поверхнями.

Роботи виконуватимуться таким чином, щоб запобігти витоку забруднюючих

речовин. У зв’язку із проходженням частини траси напірного каналізаційного

колектору в межах прибережної захисної смуги р. Устя, які відносяться до

земель водного фонду, необхідно враховувати вимоги Водного кодексу

України, зокрема статті 89 Водного кодексу України, що регулюють

проведення робіт на землях водного фонду.

Під час експлуатації

Після виконання робіт зникне загроза забруднення р. Устя стічними

водами. Так як, один із ризиків забруднення річкової води пов'язаний з поривом

каналізаційного колектору та витоком стічних вод. Слід зазначити, що в даний

час якість води річки Устя страждає через високий техногенний вплив.

Відсутність антропогенного навантаження, тобто прямий або непрямий

вплив господарської діяльності на басейн річки, призведе до зміни екосистеми

річки та відновлення природного стану.

Підземні води

Під час реконструкції

Погіршення якості підземних вод може бути спричинено випадковим

витоком нафтопродуктів та проникненням забруднюючих речовин у глибинні

шари ґрунту, а також внаслідок розкопок.

З огляду на специфіку проекту, прямий вплив реконструкції напірного

каналізаційного колектора на дебіт підземних вод буде відсутній. Хоча існує

ризик непрямого впливу (наприклад, зменшення інфільтрації). Масштаб впливу

дуже малий і може бути описаний, як незначний.

Заходи з зниження впливу на етапі реконструкції:

забезпечення використання транспортних засобів/обладнання у

належному технічному стані. Пошкоджені транспортні засоби

забороняється експлуатувати на будівельному майданчику;

суворе дотримання санітарно-захисних зон (СЗЗ) з метою запобігання

можливого забруднення «сусідніх» територій, порушення ґрунту тощо;

машини/обладнання та потенційно забруднюючі речовини повинні

знаходитись, принаймні, на відстані 50 метрів від поверхневого водного

об'єкту (де це можливо). Якщо це неможливо, необхідно вжити заходів з

контролю та безпеки для запобігання забрудненню підземних вод;

правильне поводження з матеріалами та відходами;

усі можливі забруднювачі повинні бути вилучені після завершення робіт;

очищення та рекультивація площі після завершення робіт.

Під час експлуатації

Ризик забруднення підземних вод на етапі експлуатації пов'язаний лише з

пошкодженням трубопроводу, а саме: розлив стічних вод. На цьому етапі

ризики негативного впливу на ґрунтові води будуть повністю пов'язані з

ефективністю заходів щодо попередження забруднення поверхневих вод та

забруднення ґрунту.

35

Запропоновані заходи зі зниження впливу на етапі експлуатації є

наступними:

систематичний контроль технічного обладнання та технологічних

трубопроводів. При необхідності слід вжити відповідних коригувальних

заходів.

ізоляційний шар (глинистий ущільнений ґрунт) буде розташовуватися на

території виконання робіт.

Землекористування

Під час реконструкції

Під час реконструкції діючого напірного колектора буде задіяна земельна

ділянка в межах СЗЗ трубопроводу, що відведена РОВКП ВКГ

«Рівнеоблводоканал».

Не потрібно виділяти чи відводити земельні ділянки у землекористувачів,

включаючи агропромисловий комплекс сільськогосподарських

землекористувачів.

Враховуючи, що каналізаційний колектор, який підлягає реконструкції,

розташований відносно поруч населених зон, важливо врахувати заходи зі

зменшення впливу, такі як:

надавати публічну інформацію у формі повідомлень та оголошень

онлайн, місцевих ЗМІ та інших форм;

переконатися, що присутні інформативні знаки, на територіях де буде

проводитися будівництво, зокрема, коли дороги будуть тимчасово заблоковані;

переконатися, що функціонує механізм скарг та, що жителі мають доступ

до публічної інформації;

переконатися, що на територіях виконання робіт є необхідні заходи

захисту (наприклад, стрічка або огорожі навколо будівельних майданчиків);

у випадку знесення будь-яких існуючих споруд (паркани, дерева), після

завершення роботи відновити ці споруди.

Під час експлуатації

Під час експлуатації напірного каналізаційного колектору вплив

відсутній.

Флора та фауна

Територія виконання робіт не належить до природно заповідного фонду

або об'єктів сільського господарства. На території, призначеній для

реконструкції, немає захищених зелених насаджень.

Під час реконструкції

Потенційний вплив запропонованого проекту на флору та фауну включає

видалення рослинності та можливе незначне порушення екосистеми під час

реконструкції.

Під час експлуатації

Проект буде проводитися в межах міста. Очікується, що заходи не

матимуть негативного впливу на захищені ділянки та рідкісні види.

36

Культурна спадщина та охоронні території

Під час реконструкції

Виконання робіт не вплине на жоден об’єкт культурної спадщини,

соціального чи археологічного значення. Каналізаційний колектор проходить

вздовж існуючих доріг, тротуарів і не буде проходити по лісах і пасовищах

екологічного значення, природних заповідниках. У зв’язку із проходженням

частини траси напірного каналізаційного колектору в межах прибережної

захисної смуги р. Устя, які відносяться до земель водного фонду, необхідно

враховувати вимоги Водного кодексу України, зокрема статті 89 Водного

кодексу України, що регулюють проведення робіт на землях водного фонду

(пункт 1.5, розділ 1).

Під час експлуатації

Проект не впливає на об'єкти археологічного чи природоохоронного

значення.

Шум і вібрація

Під час реконструкції

Шумовий вплив на навколишнє середовище буде здійснений тільки під

час будівництва та монтажу. Цей вплив характеризується, як тимчасовий та

обмежений строками реконструкції.

Однак, вживатимуться всі необхідні заходи для забезпечення того, щоб

порушення, обумовлені шумом та вібрацією, було зведено до мінімуму.

Наприклад, будівництво повинно відбуватися протягом дозволених годин, а

отже здійснюватиме якнайменший вплив на людей. Виконання робіт не

повинно проводитися вночі біля житлових приміщеннях. Крім того,

будівництво довкола населених зон (шкіл, дитячих садків) повинно

проводитись у години, узгоджених і заздалегідь підтверджених відповідними

зацікавленими сторонами.

Під час експлуатації

Під час експлуатації каналізаційного колектору акустичний вплив

відсутній.

Ландшафт і візуальний вплив

Характер запропонованого проекту буде мати мінімальний візуальний

вплив, як для будівельного, так і для експлуатаційного періодів. Вплив на

ландшафт буде мінімальним і тимчасовим.

Відходи

Під час реконструкції

Очікується можливе утворення ряду відходів:

Інертні відходи, що утворюються в процесі виконання земляних робіт;

Пакувальні та ущільнювальні матеріали;

Побутові відходи та інші.

Утворені інертні відходи повинні бути розміщені на відповідній території

будівельного майданчика.

Місце для зберігання відходів буде забезпечене усім необхідним для

тимчасового складування відходів на будівельному майданчику (контейнери

37

площею 20-25 м2), буде мати відповідну позначку та буде захищений від

впливу опадів. Усі відходи будуть позначені.

Відходи повинні бути вилучені з тимчасового місця для зберігання

відходів відповідно до накопичення. Вивезення небезпечних відходів з

тимчасових місць зберігання відходів для подальшого поводження (утилізація,

захоронення) повинна виконуватися відповідною ліцензованою організацією.

Необхідно вести облік відходів.

У випадку невеликих розливів забруднюючих речовин на майданчику

можливе відновлення ґрунтів (3-5 м3). Роботи з рекультивації повинні

проводитися на всій забрудненій території. Забруднений ґрунт має бути

відновлений.

Порушення зазначених вище умов поводження з відходами може

спричинити ряд негативних впливів на навколишнє середовище:

Неправильне поводження з відходами може призвести до забруднення

води та ґрунту, а також до погіршення санітарних умов;

Неправильна утилізація будівельних відходів та сміття (утворених під час

проведення, наприклад, земляних робіт) може спричинити пошкодження доріг,

призвести до ерозійних процесів тощо.

Під час експлуатації

Утворення відходів під час експлуатації відсутнє.

38

6. ОПИС МЕТОДІВ ПРОГНОЗУВАННЯ, ЩО

ВИКОРИСТОВУВАЛИСЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ВПЛИВІВ НА ДОВКІЛЛЯ

Для оцінки впливу на навколишнє природне середовище планованої

діяльності основними методами прогнозування стану навколишнього

середовища що використовувалися були: метод системного підходу

(екологічне та техніко-економічне обґрунтування запланованої діяльності);

розрахунково-аналітичний метод (оцінка впливу запланованої діяльності на

навколишнє середовище); системно-аналоговий метод (зіставлення еколого-

економічних взаємозв'язків запланованої діяльності об'єкта з типовими

об'єктами-аналогами).

Оцінка позитивних і негативних впливів планованої діяльності на

навколишнє середовище по зазначеним методам проводилася на підставі та з

урахуванням: техніко-економічних даних запланованої діяльності, за умови її

здійснення в нормальному (плановому) режимі експлуатації; фізико-

географічної та кліматичної характеристик району, в якому знаходиться об'єкт

запроектованої діяльності.

Методи визначення впливу планованої діяльності на навколишнє

середовище спираються на натуральні показники. Це концентрація шкідливих

домішок у середовищах і маси шкідливих речовин, які потрапляють в

навколишнє природне середовище.

Крім натуральних показників впливу на навколишнє природне середовище

враховувався рівень безпеки реалізації планованої діяльності що

характеризується: імовірністю виникнення техногенних аварій, катастроф і, що

призведуть до виникнення екологічної катастрофи; ступенем негативного

впливу на людину і навколишнє середовище техногенних і процесів при

реалізації планованої діяльності; імовірністю переростання екологічної

обстановки в районі реалізації планованої діяльності в кризову і катастрофічну.

Прогнозування стану довкілля при реалізації планованої діяльності

здійснювалося на підставі розрахунків наведених в Звіті з оцінки впливу на

довкілля, інформації наведеної на сайті Управління екології та природних

ресурсів Рівненської ОДА, даних Інтернет мереж. При прогнозуванні брались

до уваги припущення щодо можливих причин негативного впливу на стан

довкілля, враховувалося, що жоден з можливих ризиків які можуть виникнути в

процесі провадження планованої діяльності не несуть істотної шкоди для

довкілля та здоров’я людей. Використовувався короткостроковий

(оперативний) прогноз.

Величини визначались на основі розрахункових методів згідно з

методиками погодженими з Мінприроди України та опираючись на інші

нормативні документи. Методики та допоміжні нормативні документи, що

використовувалися закріплені у наступних документах:

1. Викиди забруднювальних речовин в атмосферу від енергетичних

установок. Методика визначення. ГКД 34.02.305-2002. – Київ, 2002;

2. Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в

атмосферне повітря різними виробництвами. Том 1,2,3 / УНЦТЕ. – Донецьк,

2004.

39

3. Методики розрахунку викидів забруднюючих речовин та парникових

газів у повітря від транспортних засобів», затвердженої наказом Держкомстату

України від 13 листопада 2008 р. № 452;

4. ДСТУ-Н Б В.1.1-35:2013 «Настанова з розрахунку рівнів шуму в

приміщеннях і на територіях»;

5. ДСТУ 3911-99 «Охорона природи. Поводження з відходами. Виявлення

відходів і подання інформаційних даних про відходи. Загальні вимоги»

визначаються види відходів і джерела їх утворення;

6. Класифікатор відходів (КВ) ДК 005-96;

7. Списку граничнодопустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно безпечні

рівні діяння (ОБРД) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених

місць. -УкрНТЕК Донецьк, 2002;

8. Наказу МОЗ України № 173 від 19.06.96 р. Державні санітарні правила

планування та забудови населених пунктів. ДСП-173. Київ, 1996 р..

Всі методи екологічного прогнозування є обмеженими. Інформація, яка

використовується, завжди є недостатньою для апріорного судження про всі

можливі наслідки здійснюваного заходу (особливо у віддаленій перспективі).

Це пов'язане з винятковою складністю природних систем, їх індивідуальною

унікальністю та неминучістю природних ланцюгових реакцій, направленість

яких часто важко передбачити.

40

7. ОПИС ПЕРЕДБАЧЕНИХ ЗАХОДІВ, СПРЯМОВАНИХ НА

ЗАПОБІГАННЯ, ВІДВЕРНЕННЯ, УНИКНЕННЯ, ЗМЕНШЕННЯ,

УСУНЕННЯ ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ, У

ТОМУ ЧИСЛІ (ЗА МОЖЛИВОСТІ) КОМПЕНСАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ

Проектним рішенням передбачається реконструкція існуючого напірного

каналізаційного колектору без зміни потужності об’єкту.

Аналіз впливу на довкілля при виконанні будівельних робіт та

провадження планованої діяльності з експлуатації напірного каналізаційного

колектору після реконструкції, проведений в розділі 5 даного Звіту, показав, що

значний негативний вплив на довкілля не передбачається.

Вплив планованої діяльності очікуваний на атмосферне повітря (хімічні та

фізичні фактори) є незначним та допустимим. Вплив на довкілля за фактором

здійснення операцій у сфері поводження з відходами є незначним та

допустимим. Вплив на водні, земельні ресурси та ґрунти, кліматичні фактори,

матеріальні об’єкти, ландшафт не передбачається.

При виконанні підготовчих та будівельних робіт передбачений ряд заходів,

спрямованих на зменшення негативного впливу на довкілля.

Період проведення підготовчих робіт та будівництва

При проведенні підготовчих та будівельних робіт будуть передбачені такі

заходи з охорони навколишнього середовища:

- роботи будуть виконуватися згідно проекту організації будівництва та

проекту виробництва робіт з урахуванням діючих санітарних, будівельних та

екологічних норм України;

- впровадження системи роздільного збору відходів та їх своєчасного

видалення (передачу спеціалізованим підприємствам);

- проведення робіт протягом денного часу доби, що забезпечить тишу в

житловій забудові в вечірній та нічний час;

- заборона роботи будівельних машин і механізмів в форсованому режимі

або вхолосту для попередження додаткового шумового впливу;

- використання тільки спеціалізованої техніки;

- проведення робіт кваліфікованими будівельно-монтажними

організаціями з дотриманням заходів техніки безпеки та охорони

навколишнього природного середовища.

- по закінченні будівельних робіт благоустрій та озеленення внутрішньої

території майданчиків.

На всіх етапах будівельно-монтажних робіт будуть застосовуватися

передові методи провадження робіт, з дотриманням правил охорони здоров'я,

праці та охорони навколишнього середовища.

Відповідальність за дотримання заходів з охорони навколишнього

середовища в період проведення будівельних робіт, покладається на

спеціалізовані організації, що виконують ці роботи.

Період експлуатації

Реконструкція існуючої системи водовідведення сприятиме зниженню

впливу діяльності підприємства на довкілля та покращенню екологічної

ситуації в м. Рівне.

При експлуатації об’єкту передбачається комплекс організаційно-

технічних заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу на довкілля:

41

- роботи здійснювати відповідно до затверджених технологічних

регламентів, з додержанням вимог чинного природоохоронного, санітарного

законодавства України та вимог пожежної безпеки;

- застосовувати в технологічному процесі сировини та матеріалів які

мають відповідні сертифікати якості (додаток 9);

- підтримувати у повній технічній справності технологічне устаткування,

регулярно проводити його наладку, забезпечити герметичності обладнання;

- додержуватись встановлених нормативів ГДВ забруднюючих речовин в

атмосферному повітрі.

Згідно з проведеною оцінкою значного негативного впливу на довкілля від

виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої

діяльності не передбачається.

Протягом виконання підготовчих, будівельних робіт очікується

епізодичний і незначний вплив на атмосферне повітря та вплив зумовлений

операціями у сфері поводження з відходами.

При дотриманні технологічного регламенту вплив на водне середовище,

ґрунти, стан фауни, флори та біорізноманіття не очікується. На кліматичні

фактори, матеріальні об’єкти та ландшафти планована діяльність не

впливатиме.

Результатом здійснення планованої діяльності є позитивний вплив на

довкілля та покращення соціально-економічних умов, а саме:

- зниження навантаження на навколишнє природне середовище за рахунок

підвищення рівня безпеки експлуатації каналізаційних мереж міста, а саме

припинення ймовірних витоків забруднених стічних вод;

- підвищення якості послуг для споживачів та надійності роботи систем

централізованого водовідведення у м. Рівне;

- підвищення надійності роботи систем водовідведення у м. Рівне;

- зниження середньорічних матеріальних витрат підприємства.

Підприємство повинно здійснювати моніторинг навколишнього

середовища, який включає здійснення моніторингу за складом очищених

стоків, моніторинг джерел забруднення атмосфери. При виявленні відхилень

підприємство зобов’язане виконати відповідні налагоджувальні, регламентні

або ремонтні роботи з подальшими повторними лабораторними дослідженнями

щодо якісних характеристик очищених стоків або викидів в атмосферне

повітря. На підставі результатів моніторингу підприємство сповіщає

адміністративні, контролюючі органи і населення про існуючі або можливі

загрози довкіллю, викликані технічним станом об’єкту, та приймає заходи по їх

усуненню або попередженню.

Компенсаційні заходи – плата за забруднення навколишнього середовища,

яка регламентується Податковим кодексом України з урахуванням внесених

змін Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення

передумов для економічного зростання в Україні».

42

8 ОПИС ОЧІКУВАНОГО ЗНАЧНОГО НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ

ДІЯЛЬНОСТІ НА ДОВКІЛЛЯ, ЗУМОВЛЕНОГО ВРАЗЛИВІСТЮ

ПРОЕКТУ ДО РИЗИКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ, ЗАХОДІВ

ЗАПОБІГАННЯ ЧИ ПОМ’ЯКШЕННЯ ВПЛИВУ НАДЗВИЧАЙНИХ

СИТУАЦІЙ НА ДОВКІЛЛЯ ТА ЗАХОДІВ РЕАГУВАННЯ НА

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

При реалізації планованої діяльності значний негативний вплив на

довкілля не очікується в зв’язку з відсутністю значних викидів, відсутністю

скидів, відсутністю великої кількості відходів та забезпечення поводження з

відходами відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до Закону України «Про зону надзвичайної екологічної

ситуації», надзвичайна екологічна ситуація – надзвичайна ситуація, при якій на

окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному

середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави.

Негативні зміни в навколишньому природному середовищі – це втрата,

виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів внаслідок

надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного

впливу стихійних сил природи та інших факторів, що обмежують або

виключають можливість життєдіяльності людини та провадження

господарської діяльності в цих умовах.

Реалізація планованої діяльності не призведе до негативних змін в

навколишньому природному середовищі, або виникненню надзвичайних

ситуацій що призведуть до негативних змін в навколишньому природному

середовищі.

Окрім того, РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» відноситься до обласної

комунальної власності і забезпечує м. Рівне та ряд інших населених пунктів

послугами водопостачання та водовідведення.

Основним завданням об'єктової системи цивільного захисту у питаннях

попередження виникнення надзвичайних ситуацій є здійснення комплексу

заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного

характеру.

Безпосереднє керівництво органами управління та силами цивільного

захисту підприємства здійснюється директором РОВКП ВКГ

«Рівнеоблводоканал». Координація заходів цивільного захисту об'єкта

здійснюється комісією з питань надзвичайних ситуацій створеною зі складу

провідних фахівців та керівників структурних підрозділів підприємства.

Забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої,

експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників

підприємства. Ця вимога відображається у відповідних планах та положеннях.

На підприємстві розроблений «План реагування на надзвичайні ситуації

РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» (далі – План) відповідно до вимог Кодексу

цивільного захисту України (від 02.10.2012 № 5403-VI), Постанови Кабінету

Міністрів України від 09.01.2014 № 11 "Про затвердження Положення про

єдину державну систему цивільного захисту".

Підставою для введення Плану в дію повністю або частково є: вказівка

голови Рівненської обласної державної адміністрації, начальника управління з

питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської

облдержадміністрації, вказівка міського голови м. Рівне, начальника управління

43

з питань надзвичайних ситуацій Рівненського міськвиконкому, начальника ГУ

ДСНС України у Рівненській області, начальника Рівненського міськрайонного

сектору ГУ ДСНС України у Рівненській області та відповідне рішення

директора РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» на попередження ймовірності

виникнення надзвичайних ситуацій або ліквідації їх наслідків.

Щодо запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного характеру

розроблені та затверджені інструкції про заходи пожежної безпеки для кожного

приміщення та об'єкта. Усі наймані працівники при прийнятті на роботу і за

місцем роботи для набуття практичних навичок попередження аварій і

ліквідації їх наслідків проходять навчання щодо дій та способів захисту у разі

виникнення аварійних ситуацій та аварій, призначені відповідальні особи за

проведення інструктажів з питань пожежної і техногенної безпеки, які ведуться

в Журналі реєстрації інструктажів з питань пожежної і техногенної безпеки.

Забезпечення пожежної безпеки на території підприємства здійснюється

відповідно до «Правил пожежної безпеки в Україні» згідно наказу Міністерства

внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 та інших нормативно-

правових актів. Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою

виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємства та

відображається у положеннях. Директором підприємства визначені обов'язки

посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, наказом призначені

відповідальні за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень,

дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й

експлуатацію засобів протипожежного захисту. Обов'язки щодо забезпечення

пожежної безпеки, утримання та експлуатацію засобів протипожежного захисту

передбачаються у посадових інструкціях та положеннях про підрозділ.

Режим повсякденного функціонування єдиної державної системи

цивільного захисту встановлюється за умов нормальної виробничо-

промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної, гідрогеологічної,

гідрометеорологічної, техногенної та пожежної обстановки та за відсутності

епідемій, епізоотій, епіфітотій, що включає забезпечення спостереження,

гідрометеорологічного прогнозування та здійснення контролю за станом

навколишнього природного середовища і небезпечних процесів, що можуть

призвести до надзвичайних ситуацій на прилеглих територій підприємства.

Режим надзвичайної ситуації функціонування об'єктової системи

цивільного захисту при виникненні надзвичайних ситуацій залежно від

масштабів і особливостей прогнозованої надзвичайної ситуації, вводиться

наказом директора підприємства, що здійснює поетапно ряд заходів.

Отже, з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, мінімізації

їх можливих наслідків, організації узгодженого реагування сил цивільного

захисту на небезпечні події та надзвичайні ситуації між диспетчерською

службою підприємства і оперативно-черговими (черговими, диспетчерами)

службами органів виконавчої влади всіх рівнів, установ та організацій і

оперативно-черговою службою ГУ ДСНС України у Рівненській області

організовується обмін інформацією про загрозу або виникнення надзвичайної

ситуації та хід ліквідації її наслідків у сфері відповідальності відповідальної

чергової служби.

44

9. ВИЗНАЧЕННЯ УСІХ ТРУДНОЩІВ (ТЕХНІЧНИХ НЕДОЛІКІВ,

ВІДСУТНОСТІ ДОСТАТНІХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ АБО ЗНАНЬ),

ВИЯВЛЕНИХ У ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ

НА ДОВКІЛЛЯ

В процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля труднощів,

технічних недоліків, відсутності технічних засобів не виявлено.

45

10. УСІ ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ

Планована діяльність з відновлення та реконструкції аварійної ділянки

напірного каналізаційного колектора (від каналізаційної насосної станції №1 по

вулиці Замковій вздовж річки Устя до вулиці Пересопницька в місті Рівне)

належить до до другої категорії видів планової діяльності та об'єктів, які

можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на

довкілля відповідно до п. 11 частина 3 стаття 3 Закону України «Про оцінку

впливу на довкілля»: видобування піску і гравію, прокладання кабелів,

трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду та п. 14 частина

3 стаття 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»: розширення та

зміни, включаючи перегляд або оновлення умов провадження планової

діяльності, встановлених (затверджених) рішенням про провадження планової

діяльності або продовження строків її провадження, реконструкцію, технічне

переоснащення, капітальний ремонт, перепрофілювання діяльності та об'єктів,

зазначених у пунктах 1-13 цієї частини, крім тих, які не справляють значного

впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів

України.

Згідно з вимогами ст. 4 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»

для забезпечення своєчасного, адекватного та ефективного інформування

громадськості суб’єктом господарювання було складено та передано

уповноваженому центральному органу «Повідомлення про плановану

діяльність» відповідно до Порядку передачі документації для надання висновку

з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля

затвердженого Кабінетом Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1026.

Повідомлення про плановану діяльність внесено до реєстру ОВД

05.03.2019 року. Оприлюднення Повідомлення про плановану діяльність

внесеного до реєстру відбулося 07.03.2018 та шляхом опублікування в

друкованих засобах масової інформації (випуск №9 від 7 березня 2019 року

газети обласної ради «Вісті Рівненщини» та випуск №9(1313) від 7 березня

2019 року газети «7 днів»), шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах в

мережі Інтернет (офіційний сайт РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал»

http://vodarivne.com/), шляхом розміщення на інформаційних стендах на

території підприємства. Публікації та розміщення повідомлень планованої

діяльності відображено у додатку 3.

З дня офіційного оприлюднення Повідомлення про плановану діяльність

протягом терміну визначеного п. 7 ст. 5 Закону України «Про оцінку впливу на

довкілля», зауважень і пропозицій від громадськості до планованої діяльності,

обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягають включенню

до Звіту з оцінки впливу на довкілля на адресу Департаменту екології та

природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації не надходили

(додаток 4).

46

11. СТИСЛИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМ МОНІТОРИНГУ ТА КОНТРОЛЮ

ЩОДО ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ

ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ ПЛАНІВ ПІСЛЯПРОЕКТНОГО

МОНІТОРИНГУ

Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного

середовища» та постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391 «Про

затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля»

підприємства, установи і організації незалежно від їх підпорядкування і форм

власності, діяльність яких призводить чи може призвести до погіршення стану

довкілля, зобов'язані здійснювати екологічний контроль за виробничими

процесами та станом промислових зон, збирати, зберігати та безоплатно

надавати дані і/або узагальнену інформацію для її комплексного оброблення

суб'єктами системи моніторингу (Мінагрополітики, Мінприроди, ДАЗВ,

Держгеонадрами, Мінрегіоном, ДКА, ДСНС, Держсанепідслужбою,

Держлісагентством, Держводагентством, Держгеокадастром та їх

територіальними органами, підприємствами, установами та організаціями, що

належать до сфери їх управління, обласними, Київською та Севастопольською

міськими держадміністраціями, а також органом виконавчої влади Автономної

Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища).

Система моніторингу – це відкрита інформаційна система, пріоритетами

функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів людини

і суспільства; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін

екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним

ситуаціям.

Згідно вимог діючого законодавства, підприємство здійснює моніторинг та

контроль за проведенням заходів, які дозволять мінімізувати вплив і наслідки

на навколишнє природне та соціальне середовище під час провадження

планованої діяльності.

Екологічний та соціальний моніторинг також передбачає своєчасне

виявлення нових проблем та питань, що викликають занепокоєння. Моніторинг

має відбуватись на декількох рівнях та передбачати можливі екологічні загрози

та/або виявляти під час його здійснення впливи, що не були передбачені

раніше.

Програма екологічного моніторингу буде працювати під час реконструкції

та подальшої експлуатації об’єкту.

Таблиця 11.1

Моніторинг та контроль впливу на довкілля Фактор довкілля Назва об’єкту

моніторингу

Ким здійснюється

моніторинг

Закони, законодавчі акти,

нормативні документи, що

регламентують здійснення

моніторингу та контролю

Атмосферне

повітря

Стаціонарні

організовані джерела

викиду

Атестовані лабораторії,

Державної екологічна

інспекція

Закон України «Про

охорону атмосферного

повітря», Наказ

Мінприроди № 309 від

27.06.2006р. Дозвіл на

викиди в атмосферне

повітря від стаціонарних

джерел викидів

47

Пересувні джерела

викиду

(автотранспорт)

Атестовані лабораторії,

станції технічного

обслуговування

Закон України «Про

охорону атмосферного

повітря» ДСТУ 4276:2004

та ДСТУ 4277:2004

Санітарно-захисна

зона підприємства,

територія забудови

(зона впливу

підприємства)

Атестовані лабораторії,

Держпродспоживслужба

Закон України «Про

охорону атмосферного

повітря», Наказ № 173

МОЗ України від 19.09.96

р., ГДК та ОБРВ хімічних

і біологічних речовин в

атмосферному повітрі

населених місць

Ґрунти Ґрунти в межах

санітарно захисної

зони

Атестовані лабораторії,

Держпродспоживслужба

Закон України «Про

охорону земель», ГДК

хімічних речовин у ґрунті

Відходи Місця тимчасового

зберігання відходів

Еколог підприємства або

особа, призначена

відповідальною за

охорону навколишнього

середовища.

Держпродспоживслужба,

Державна екологічна

інспекція, органи

місцевого

самоврядування та

місцеві громадські

організації

Закон України «Про

відходи»

Вода

Дослідження води

підземної в

спостережних

свердловинах

Атестовані лабораторії,

Держпродспоживслужба

Водний кодекс України,

Кодекс України «Про

надра»

Дослідження води

умовно чистої

Атестовані лабораторії,

Держпродспоживслужба

Водний кодекс України

Фактори

виробничого

середовища та

території житлової

забудови

Шум, вібрація Атестовані лабораторії,

Держпродспоживслужба

Наказ № 173 МОЗ

України від 19.09.96 р.,

ДСТУ 2867-94,

Повітря робочої зони Атестовані лабораторії,

Держпродспоживслужба

Наказ МОЗ 13.10.2017 №

1257, ГОСТ 12.1.005-88

48

12. РЕЗЮМЕ НЕТЕХНІЧНОГО ХАРАКТЕРУ ІНФОРМАЦІЇ

Ділянка каналізаційного колектора, що підлягає реконструкції

розташована в центральній частині м. Рівне. Будівництво відбувається в районі

вул. Замкова – Пересопницька. Існуючий рельєф ділянки – з невеликим ухилом

і характеризується відмітками 183,30-184,70. Довжина ділянки складає 545,0

м.п.

Транспортний зв'язок з об’єктом будівництва здійснюється

автотранспортом по вул. Пересопницькій та вул. Замковій в м. Рівне.

Місце провадження планованої діяльності визначено наявністю на даній

території споживачів послуг водовідведення, а це територія в адміністративних

межах м. Рівне

Загальна тривалість будівництва визначена згідно «Розрахункових

показників для визначення тривалості будівництва» і становить 1,05 місяця.

Проектом передбачається виконання будівництва в два періоди:

підготовчий та основний.

Розробка робочого проекту «Реконструкція напірного колектора від КНС 1

по вул. Замковій до вул. Пересопницька в м. Рівне, в тому числі проектні

роботи» обумовлена необхідністю запобігання аварійних ситуацій та

погіршення екологічного стану району.

Діяльність об’єкту практично не впливає на мікроклімат, рослинний та

тваринний світ.

Вплив на повітряне середовище під час будівництва має тимчасовий

характер і пов'язаний з забрудненням повітря пилом і продуктами викидів

двигунів при роботі будівельних машин та автотранспорту і оцінюється, як

незначний.

Для захисту атмосферного повітря від забруднення під час виконання

будівельно-монтажних робіт слід дотримуватись заходів з попередження

загазованості повітряного середовища. Всі працюючі на будівельному

майданчику машини і механізми з двигунами внутрішнього згорання повинні

перевірятись на токсичність, а з дизельними двигунами – на димність

відпрацьованих газів. Робота вхолосту машин і механізмів на території

майданчика забороняється.

Під час руху будівельної техніки та автотранспорту слід максимально

використовувати існуючі проїзди з твердим покриттям з метою зменшення

вмісту пилу в повітрі.

При експлуатації об’єкту вплив на повітряне середовище відсутній.

Реконструкція каналізаційної мережі покращить екологічний стан в районі

вул. Замкової та вул. Пересопницької. Негативний вплив на водне середовище -

відсутній.

З метою захисту ґрунтів при виконанні будівельно-монтажних робіт слід

не допускати забруднення ґрунтів паливно-мастильними матеріалами, фарбами,

будівельними розчинами.

Вплив на земельні ресурси під час будівництва проектованого об’єкту

оцінюється, як незначний

Зважаючи на порівняно невеликі масштаби проектованої діяльності,

розташування проектованого об’єкта на значній відстані до техногенно-

освоєних територій можна зробити висновок про відсутність впливу даного

об’єкта на промислові та житлово-цивільні об’єкти.

49

Виконання проектних рішень з екологічних позицій забезпечує прийняті, в

межах нормативних, рівні впливу об’єкта на навколишнє природне середовище.

При відсутності наднормативних викидів, скидів та відходів виробничої

діяльності, серйозних аварійних ситуацій, ступінь екологічного ризику

визначається як мінімальний.

Основні екологічні впливи пов’язані з реконструкцією об’єктів планованої

діяльності: порушенням рослинно-ґрунтового покриву; утворенням відходів

(металобрухту, будівельного сміття, побутових відходів та ін.); утворенням

шуму та вібрації від працюючих механізмів під час реконструкції та

будівництва об‘єктів; утворенням пилу та забруднення атмосферного повітря

від будівельного обладнання та працюючих механізмів.

З метою зведення до мінімуму негативного впливу об’єкту, що

проектується, на навколишнє середовище та забезпечення екологічної безпеки

при будівництві та експлуатації об’єкта та в аварійних ситуаціях передбачені

наступні заходи:

контроль за якістю будівельно-монтажних робіт, які повинні

здійснюватися із дотриманням вимог природоохоронного законодавства;

забезпечення високого рівня експлуатації будівельної техніки, машин та

механізмів;

герметизація та корозійний захист трубопроводів;

проведення заходів по запобіганню забруднення ґрунтів паливно-

мастильними матеріалами;

вивезення ґрунту, що залишається після зворотної засипки і підсипки

траншеї для трубопроводів, колекторів та котлованів для колодязів;

прибирання відходів при будівництві та побутового сміття;

вчасне вивезення будівельних відходів;

збереження існуючих зелених насаджень;

локалізація ділянки мережі під час аварійної ситуації.

При виконані всіх заходів з охорони навколишнього середовища, правил

безпеки з охорони праці та протипожежної безпеки, планована діяльність

об’єкта не впливатиме на існуючий стан природного середовища в районі його

впровадження.

Виконання цілей планованої діяльності приведе до зниження споживання

електричної енергії, зменшення негативного екологічного впливу від діяльності

РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» на стан довкілля, підвищить якість послуг з

централізованого водовідведення для споживачів.

50

13. СПИСОК ПОСИЛАНЬ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ ДЖЕРЕЛ, ЩО

ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ОПИСІВ ТА ОЦІНОК, ЩО МІСТЯТЬСЯ

У ЗВІТІ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ.

При складанні Звіту «Про оцінку впливу на довкілля» використані

наступні норми Законів, підзаконних актів України:

1. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»;

2. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»

3. Закон України «Про відходи»;

4. Закон України «Про охорону атмосферного повітря»;

5. Водний Кодекс України;

6. Земельний Кодекс України;

7. Кодекс України «Про надра» № 132/94-ВР від 27.07.1994 р.;

8. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля»;

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. №1026

Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля;

10. ДБН А.2.2-1-2003 Проектування. Склад і зміст матеріалів ДБН А.2.2-1-

2003. Проектування. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє

середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і

споруд;

11. ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму»;

12. ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. зовнішні мережі та споруди»;

13. ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. зовнішні мережі та споруди»;

14. ДБН В.1.1-24:2009 Захист від небезпечних геологічних процесів.

Основні положення проектування;

15. ДБН А.2.1-1-2014. «Інженерні вишукування для будівництва»;

16. ДК 005-96 Класифікатор відходів;

17. ДСТУ-Н.Б.В.1.1:2010 «Будівельна кліматологія»;

18. ДСТУ 4277-04 «Норми і методи вимірювання вмісту оксиду вуглецю та

вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів, що працюють на бензині або

газовому паливі»;

19. ДСТУ 4276-04 «Норми і методи вимірювань димності у

відпрацьованих газах автомобілів з дизелями або газодизелями»;

20. ДСН-239-96 «Державні санітарні норми і правила захисту населення

від електромагнітних випромінювань»;

21. ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та

інфразвуку»;

22. ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та

локальної вібрації»;

23. ДСП-173 Державні санітарні правила планування та забудови

населених пунктів. Київ, 1996 р.;

24. ДСП 6.177-2005-09-02 «Основні санітарні правила забезпечення

радіаційної безпеки України». Затверджений Наказом Міністерства охорони

здоров'я України від 02.02.2005 №54 (ОСПЗРБУ-2005);

25. Директива Ради 91/271/ЄЕС "Про очистку міських стічних вод"

від 21 травня 1991 року;

26. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліку

найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в

атмосферне повітря підлягають регулюванню” № 1598 29.11.01 р.;

51

27. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку

ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря” № 1655 від

13.12.01 р.;

28. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку

розроблення та затвердження нормативів граничнодопустимих викидів

забруднюючих речовин із стаціонарних джерел” № 1780 від 28.12.01 р.;

29. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Порядок розроблення та

затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря” № 299 від

13.03.02 р.;

30. «Правила користування системами централізованого комунального

водопостачання та водовідведення в населених пунктах України»,

затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального

підприємства України від 27.06.2008 р. № 190;

31. «Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними

водами», затверджених постановою КМУ від 25.03.1999 р. № 465;

32. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 р. № 2024 «Про

правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів»;

33. Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок розробки та

затвердження нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин

і перелік забруднюючих речовин, скид яких нормується» від 11.09.1996 р. №

1100.

34. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку

ведення реєстру місць видалення відходів” 03.08.98 р. № 1216;

35. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку

подання декларації про відходи та її форми” від 18 лютого 2016 р. № 118;

36. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку

ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів” від

01.08.98 р. № 1360;

37. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку

ведення державного обліку та паспортизації відходів” від 01.11.99 р. № 2034 (із

змінами від 07 серпня 2013 р. №748);

38. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Програми

поводження з твердими побутовими відходами” № 265 від 04.03.2004 р.;

39. Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання збирання,

перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або

знешкодження відпрацьованих мастил (олив)” від 17 грудня 2012 р. № 1221 (із

змінами від № 1198 від 25.11.2015 р.);

40. «Інструкція про порядок розробки та затвердження гранично-

допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із зворотними водами»,

затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного

середовища України від 15 грудня 1994 р. №116;

41. Наказ Держкомстату України від 13.11.2008р. №452 "Про

затвердження Методики розрахунку викидів забруднюючих речовин та

парникових газів у повітря від транспортних засобів".

52

ДОДАТОК 1

ЛІЦЕНЗІЯ НА ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

РОВКП ВКГ “РІВНЕОБЛВОДОКАНАЛ”

53

ДОДАТОК 2

ДОЗВІЛ НА СПЕЦІАЛЬНЕ ВОДОКОРИСТУВАННЯ РОВКП ВКГ

«РІВНЕОБЛВОДОКАНАЛ»

54

55

56

57

58

59

60

61

62

ДОДАТОК 3

ПУБЛІКАЦІЇ ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ПЛАНОВАНУ ДІЯЛЬНІСТЬ

63

64

ДОДАТОК 4

ЗАУВАЖЕННЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ВІД ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПЛАНОВАНОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ, ОБСЯГУ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА РІВНЯ ДЕТАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ,

ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ВКЛЮЧЕННЮ ДО ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

65

ДОДАТОК 5

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОЕКТУВАННЯ ДІЛЯНКИ НАПІРНОГО

КАНАЛІЗАЦІЙНОГО КОЛЕКТОРУ ВІД РЕГІОНАЛЬНОГО ОФІСУ ВОДНИХ

РЕСУРСІВ У РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

66

ДОДАТОК 6

ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО УТОЧНЕННЯ РОЗМІРІВ ПРИБЕРЕЖНОЇ ЗАХИСНОЇ

СМУГИ В МЕЖАХ ТРАСИ РЕКОНСТРУКЦІЇ НАПІРНОГО

КАНАЛІЗАЦІЙНОГО КОЛЕКТОРУ

67

68

ДОДАТОК 7

РОЗМІЩЕННЯ ОГОЛОШЕННЯ ПРО ПОЧАТОК ГРОМАДСЬКОГО

ОБГОВОРЕННЯ ЗВІТУ З ОЦІНКИ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ В ГАЗЕТАХ

69

70

ДОДАТОК 8

ПЛАТІЖНЕ ДОРУЧЕННЯ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЄ ВНЕСЕННЯ ПЛАТИ ЗА

ПРОВЕДЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ЗВІТУ З ОЦІНКИ

ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ

71

ДОДАТОК 9

СЕРТИФІКАТИ ЯКОСТІ МАТЕРІАЛІВ

72

73