ЗМІСТ

Вступ 4

Лабораторна робота № 1 Вивчення процесу підготовки зерна до

переробки на борошно та крупи 5

Лабораторна робота № 2 Вивчення процесу сортування на устано-

вці для виробництва круп. 10

Лабораторна робота № 3 Визначення параметрів процесу подріб-

нення зерна на молотковій дробарці. 20

Лабораторна робота № 4 Вивчення процесу одержання рослинної

олії за допомогою прес-екструдера. 30

2

ВСТУП

Модуль «Механізація переробки і зберігання сільськогосподарської

продукції» включає в себе питання переробки зерна, та соняшника.

Попередні умови

Модуль потребує попередніх знань з дисциплін «Технологія переробки

та зберігання сільськогосподарської продукції», «Технологічні властивості

сировини», «Деталі машин», «Гідравліка та теплотехніка», «Процеси і апара-

ти».

Знати: основні напрямки розвитку науково-технічного прогресу в га-

лузі механізації переробки та зберігання с/г продукції та її перспектива роз-

витку; основні способи і методи зберігання с.-г. продукції (зерна, борошна та

круп); основи механізації підготовки зерна до переробки; основи механізації

виробництва круп; основи механізації виробництва борошна, види помелу;

механізацію виробництва олії

Вміти: складати технологічні і кінематичні схеми машин та обладнан-

ня для переробки зерна.

До складу модуля ввійшли лекції та лабораторні роботи з механізації

переробки і зберігання сільськогосподарської продукції

Лекцїї:

Лекція № 1.1 Вступна «Механізація переробки і зберігання сільськогоспо-

дарської продукції»

Предмет дисципліни МПЗСГП, структура. Характеристика і сучасний стан

технічної бази промисловості, що переробляється. Класифікація машин і

устаткування промисловості, що переробляється. Санітарно-гігієнічні і тех-

нологічні вимоги, що пред'являються до машин і устаткування переробної

промисловості. Основні правила охорони праці на підприємствах переробної

промисловості.

1.2 Механізація підготовки зерна до переробки на борошно і крупи.

3

Виробничі процеси на підприємствах по переробці зерна. Основні вимоги до

машин. Машини для сухої обробки поверхні. Машини для обробки зерна во-

дою.

Лекція № 2.1 Механізація виробництва круп

1 Загальні відомості.

2. Машини для лущення зерна.

3. Шліфування, полірування і дроблення ядра круп'яних культур.

Лекція №2.2 Механізація виробництва борошна

1. Класифікація машин для подрібнення зерна.

2. Машини для подрібнення зерна

3. Обробка кінцевих продуктів помелу.

Лекція №3 Механізація переробки насіння соняшнику на рослинну олію

1.Технологічна схема виробництва рослинної олії.

2. Механізація підготовки насіння до переробки.

3. Устаткування для витягу олії.

Лабораторні роботи:

- вивчення процесу підготовки зерна до переробки на борошно та кру-

пи;

- вивчення процесу сортування на установці для виробництва круп;

- визначення параметрів процесу подрібнення зерна на молотковій

дробарці;

- вивчення процесу одержання рослинної олії за допомогою прес-

екструдера;

По закінчені вивчення матеріалів теми «Механізація переробки зерна,

соняшника» студенти складають модуль згідно питань визначених по данній

темі.

4

Лабораторна робота № 1

МЕХАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ ЗЕРНА

ДО ПЕРЕРОБКИ НА БОРОШНО ТА КРУПИ

1 МЕТА РОБОТИ: одержання знань по призначенню, будові, роботі

та регулюванням машин для сухої, вологої і теплової обробки поверхні зерна

Час 2 год.

2 ЗАДАЧІ РОБОТИ

Вивчити:

- Санітарно-технологічні вимоги до машин для сухої, вологої і те-

плової обробки поверхні зерна

- Класифікацію обладнання для сухої, вологої і теплової обробки

поверхні зерна

- Будову та принцип дії машин для сухої обробки поверхні зерна

- Будову та принцип дії машин для вологої обробки поверхні зерна

- Будову та принцип дії машин для теплової обробки поверхні зер-

на

- Правила експлуатації обладнання та техніки безпеки

Ознайомитися:

1) Із загальною техногією виробництв борошна та круп і призна-

ченням обійних машин

2) Із призначенням, будовою додаткового комплекта машин для об-

робки зерна водою

3) Із будовою сушилки крупяних культур, пропарювачем зерен

5

3 ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНУ РОБОТУ

Повторити

1. Класифікацію зерен сільськогосподарських культур

2. Будову зерна і його характеристику

3. Основні вимоги до зерна перед помолом

4. Основні вимоги до муки

5. Вплив параметрів зерна і дотримування вимог технологій підго-

товки його до помолу на якість муки

6. Загальну технологію виробництва муки

Після виконання роботи студент повинен:

- знати:

1) Призначення машини і обладнання

2) Будову машини і обладнання

3) Принцип роботи та правила експлуатації машин і обладнання

4) Переваги та недоліки конструкції машин і обладнання

- вміти:

1) Вибрати машину для заданної технології;

2) Складати технологічну схему роботи машин і обладнання;

3) Складати кінематичну схему машин і обладнання;

4) Виконувати регулювання (експлуатаційні та технологічні) машин

і обладнання

4 ОПИС ЛАБОРАТОРНОГО МІСЦЯ

На лабораторному місці повинні бути

1.Машини і обладнання, що вивчаються

2.Необхідний інструмент для виконання регулювань

3.Методичний посібник і завдання

4. Рекомендована література

6

5 ОБ’ЄМ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

5.1 Вивчити призначення, будову, принцип роботи, основні характери-

стики і правила використання

5.1.1. Обійні машини типу ЗНМ [1, стор. 173]

5.1.2. Машина щіточна для зерна БЩМ-5 [1, стор. 185]

5.1.3. Комбінованої машини для миття зерна Ж9-БМА [1, стор. 189]

5.2 Ознайомитися з конструкцією, призначенням, правилами викорис-

тання та основними регулюваннями

5.2.1. Машина обійна горизонтальна Р3-БМО [1, стор. 179]

5.2.2. Шнекового пропарювача А9-БПБ-К [1, стор. 1209]

5.2.3.Аппарат для додаткового зволоження зерна А1-БАЗ [1, стор. 198]

6 ЗМІСТ ЗВІТУ

В процесі виконання роботи студент готує звіт по роботі, в який,

як правило входить інформація у відповідності із завданням на роботу.

Оформлення звіту виконується згідно вимогам ГОСТ 2.105-79

“ Загальні вимоги до текстових документів”.

Звіт повинен містити:

1) Номер, найменування та мету роботи

2) Основні відомості про машини

3) Технологічні і кінематичні схеми

4) Результати аналізу конструкцій машин і можливі напрямки їх

вдосконалення

Примітка:

Обсяг звіту студент встановлює самостійно. Матеріал роботи входить у

відповідні модулі, а ступінь засвоєння матеріалу контролюється при здачі

модуля.

7

7 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1. Дайте класифікацію обоєчних машин по типу робочих камер та

руху повітря в камері.

2. Визначити призначення обоєчних машин різних конструкцій.

3. При виробництві яких продуктів використовують обоечні маши-

ни.

4. Навіщо необхідна поверхня обробка зерна?

5. Опишить роборту бичової машмни з абразивною поверхнею ци-

ліндра, машини щіточного типу з сітчатим циліндром.

6. Наведіть технологічну і кінематичну схему машини ЗНМ-2,5,

ЗОМ-5, Р3-БМО-6, машини з сітчатим циліндром.

7. Назвіть основні відміни в устаткуванні машин ЗНМ-2,5 та ЗОМ-

5; ЗНМ-2,5 та ЗНМ-5; ЗНП-5 та ЗНП-10 від ЗМП-5 та ЗМП-10.

8. Назвіть основні регулювання машин ЗНМ-2,5; ЗОМ-5; БЩМ-5 та

мметодику їх виконання.

9. Чим відрізняються по характеристиці та устаткуванню машини

БЩМ-5 від БЩП-5; БЩМ-5 та БЩП-10; РЗ-БМО-6 та РЗ-БГО-6?

10. Назвіть основні переваги та недоліки машин вертикального типу.

11. Дайте класифікацію машин для обробки зерна водою.

12. Навіщо необхідно виконати мийку та зволожувати зерно перед

помолом.

13. Як впливає час мийки та температура води на відсоток залишко-

вої вологи.

14. Дайте класифікацію машин по виду робочого тіла.

15. Призначення та принцип дії машині ЗЗМ-2, БУВ-10, Ж9-БМА.

16. Надайте технологічну та кінематичну схему машин ЗЗМ-2, БУВ-

10, Ж9-БМА.

17. Назвіть основні відзначення машин: ЗЗМ-2 та БУВ-10; ЗЗМ-2 та

Ж9-БМА; БУВ-10 та Ж9-БМА

18. Назвіть призначення та дайте класифікацію кондиціонерів.

8

19. Викладіть технологію кондиционірованія кондиціонерами водне-

вого, повітряного, повітряно-водневого та парового типу.

20. Для чого перед помолом проводять обробку зерна теплом.

21. Накресліть технлогічну та кінематичну схему агрегату для підіг-

ріву зернаБПЗ, кондиціонера парового АСК та повітряно-водневого типу,

апарата для пропарення зерна А9-БПБ.

22. Назвіть призначення та основні регулювання БПЗ, АСК, А9-БПБ.

23. Особливості устрою апаратів для вспучування зерна.

8 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО ВИКОНАННЮ РОБОТИ

1) Згідно постановленної мети роботи студент повинен з'ясувати,

що потрібно знати і вміти по закінченню виконання роботи.

2) Згідно обсягу виконання роботи студент вивчає призначення, бу-

дову і принцип дії машин і обладнання для виробництва круп.

3) Згідно переліку машин за пунктом 5.1 студент креслить техноло-

гічні та кінематичні схеми, дає опис переваг і недоліків вивченних машин.

4) Згідно пункту 5.2 студент знайомиться з конструкцією призна-

ченням і правилами використання машин.

5) Згідно наведенним у пункті 7 питанням студент готується до за-

хисту звіту по зробленій роботі.

6) Опис машин, що вивчаються, наведен в практикумі до роботи та

в означеній літературі.

9

ЛІТЕРАТУРА

1 Технологічне обладнання зернопереробних та олійних вироб-

ництв / Дацишин О.В., Ткачук А.І., Гвоздєв О.В. та ін./ За редакцією О.В. Да-

цишина. Навчальний посібник.–Вінниця: Нова книга, 2008.–488 с.

2 Куликов Н.В., Миловидов М.Е. оборудование предприятий эле-

ваторной и зерноперерабатывающей промышленности – М: Агропромиздат,

1991. 383с.

3 Технологическое оборудование предприятий по хранению и пе-

реработки зерна. / Под ред. Соколова А.Я. – М: Колос, 1984. – 445с.

4 Машины, оборудования, приборы и средства автоматизации для

перерабатывающих отраслей АПК. – М.: Информагротех – 4. І І 1996 – 112с.

5 Технологическое оборудование для хлебопекарной, макаронной,

мельнично-элеваторной, крупяной и комбикормовой промышленности и

предприятий по переработке рыбы. Часть вторая. – Мельнично-элеваторная,

крупяная и комбикормовая промышленность. М.: 1990. – 340с.

6 Машины, оборудование, приборы и средства автоматизации для

перерабатывающих отраслей АПК. – М.: Информагротех. Каталог-

дополнение 1993. – 352с.

7 Конспект лекцій по курсу "Механизація переробки і зберігання

сільськогосподарської продукції".

10

Лабораторна робота № 2

ВИВЧЕННЯ ПРОЦЕСУ СОРТУВАННЯ НА УСТАНОВЦІ ДЛЯ

ВИРОБНИЦТВА КРУП

1 МЕТА РОБОТИ: ознайомитися з призначенням, будовою, принци-

пом роботи та основними регулюваннями лущильних і сортувальних машин.

Час: 2 год.

2 ЗАДАЧІ РОБОТИ

Вивчити:

1 Будову, принцип роботи та характеристики:

– Вальцедекового лущильного верстата [1, стор.232];

– Двохвальцевого верстата А1–ЗРД–3 [1, стор.242];

– Лущильно-шліфувальної машини ЗШН-1,5 [1, стор.247]

2 Будову, принцип роботи і основні регулювання сортувального вузла

установки для виробництва круп АПК 300М. [1, стор.451]

3 Порядок проведення лабораторної роботи.

Ознайомитись :

1 З методикою визначення складу фракцій зерна отриманих при її сор-

туванні.

2 З методикою експериментального визначення продуктивності решіт-

ного стану та потужності при різних режимах роботи установки.

3 З конструкцією, принципом дії і характеристиками:

– Вальцевих верстатівЗМ-2, БВ-2 [1, стор.285];

– Вальцевого верстата А1-БЗН [1, стор.288];

– Вальцевого верстата ВМ2-П [1, стор.288].

11

Описання лабораторного місця:

На лабораторному місці повинні бути:

1 Установка для виробництва круп;

2 Автотрансформатор АОМІ1-40-220-75У4;

3 Вимірювальний пристрій ИМД-ЦМ:

4 Вимірювальний пристрій К-505;

5 Ваги лабораторні;

6 Банки для зразків;

7 Секундомір;

8 Зразки гречки.

3 ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Сортуванням зерна називається поділ його на частини (фракції), що ро-

зрізняються властивостями в залежності від призначення.

Сортування зерна виконують на зерноочисних машинах, що скла-

даються з органів що сепарують, принцип роботи яких заснований на різниці

деяких фізико-механічних властивостей часток зернової суміші. Такими вла-

стивостями є крупність (розміри), аеродинамічні властивості, стан поверхні,

форма, щільність, пружність, механічна міцність, колір, електрофізичні влас-

тивості та інше.

Ознаками поділу зернової суміші по крупності є розміри часток, обу-

мовлені по трьох взаємно перпендикулярних напрямках: довжина – найбіль-

ший подовжній розмір, ширина – більший поперечний розмір, товщина –

менший поперечний розмір. Зернову суміш можна розділити па фракції, що

відрізняються шириною, товщиною чи довжиною зерен.

Поділ по ширині виконується за допомогою решіт із круглими отвора-

ми.

Поділ по товщині виконується за допомогою решіт з продовгуватий

(прямокутними) отворами. Через продовгуватий отвір решета може пройти

12

тільки те зерно, товщина якого менше ширини отвору, ширина ж і довжина

зерна не мають при цьому значення, тому що продовгуваті отвори мають до-

вжину, більшу довжини зерна.

Поділ по довжині виконується трієрними поверхнями. Машини для по-

ділу зернової суміші по довжині називаються трієрами. Поверхні трієрів роб-

лять або у виді обертового циліндра з осередками на внутрішній поверхні

(циліндричні трієри), або у виді дисків з осередками на бічних поверхнях

(дискові трієри).

Будова установки

Для дослідження процесів сортування зерна за крупністю та процесу

аспірації розроблено установку АПК 300.

На рамі установки змонтовані три основних вузла: лущильний вузол,

решітний стан та аспіраційна система, а також приймальний бункер, дві норії

з приводом та щит керування.

Лущильний вузол складається з корпусу і кришки, з'єднаних шпи-

льками, двох дисків, розташованих у середині корпусу, приймального бу-

нкеру та приводу. Нижній лиск з абразивною матеріалу кріпиться до при-

водного валу. Верхній нерухомий диск з твердої гуми кріпиться до механізму

регулювання зазору. За допомогою двох штурвалів механізму регулювання

змінюється зазор між дисками, для контролю якою у корпусі передбачені

оглядові отвори. Привод здійснюється за допомогою клинопасової передачі

від електродвигуна постійного струму, що дає спроможність змінювати час-

тоту обертання нижньою абразивного диску лущильного вузла.

Решітний стан призначений для поділу зерна на три фракції і виділення

з продуктів лущення цільною ядра (крупи), неолущеного зерна, проділу і му-

чки. На нижньому кузові здійснюється сортування зерня за крупністю на три

фракції, а на верхньому кузові - сортування продуктів лущення. Рентний стан

складається з двох решітних кузовів та приводу. Нижній кузов складається з

корпусу, у якому розташовані один під одним два з'ємних решета . Схід вер-

13

хнього решета з отворами Ø 4,2 мм є крупна фракція, а у нижнього решета з

отворами Ø 3,8 мм сходом є середня фракція, проходом є дрібна фракція.

Верхній кузов складається з корпусу, у якому розташовані чотири решета.

Зверху розташоване одне решето, а під ним на одному рівні розташовані гри

інших решета один за одним. У верхнього решета з отворами Ø 3,8 мм схо-

дом є неолущене зерно. Прохід першого нижнього решета (ткане, №16) є му-

чка, а другого з отворами Ø 1,0 мм - відходи. У третього решета з прямокут-

ними отворами розміром 2,0x20 мм проходом є подрібнене зерно, а сходом є

лущене зерно, тобто чиста крупа. Кожний вид продукту має свій вихідний

лоток. Кузова решіт з'єднані з корпусом установки за допомогою шарнірних

пластин, які дозволяють змінювати кут нахилу кузовів від 0º до 10º . Колива-

льний рух решітному стану забезпечується за допомогою приводного валу з

ексцентриками, які шарнірно з'єднані з кузовами решті. Привод вала з ексце-

нтриками через клинопасову передачу здійснюється електродвигуном пос-

тійного струму, що у свою чергу дає спроможність змінювати частоту коли-

вань кузовів, тим самим змінюючи кінематичні параметри сортування.

Аспіраційна система складається з відцентрового вентилятора, ас-

піраційних колонок, колектора, з'єднувальних шлангів та приводу. Привод

здійснюється за допомогою клинопасової передачі від електродвигуна пос-

тійного струму, що дає можливість змінювати частоту обертання робочого

лопатевого колеса вентилятора, що у свою чергу дозволить змінювати швид-

кість потоку повітря у каналі аспіраційної системи.

Кінематична схема установки приведена на рисунку 2.1

Принцип роботи установки.

З щита керування включається холостий хід агрегату. Далі в при-

йомний бункер завантажується зерно. За допомогою засувки регулюється по-

дача зерна в прийомну горловину норії, що подає його на нижній пакет ре-

шіт, де відбувається розподіл потоку зерна на три фракції Велика і дрібна

фракції відправляються на накопичення, а середня фракція понадає в прийо-

14

мну горловину другої норії, що транспортує зерно в прийомну горловину

лущилки. У лущилці зерно, потрапляючи між двома дисками, піддається лу-

щенню під дією стиску і зрушення. Далі продукт лущення попадає на верхній

пакет решіт, де відбувається поділ продуктів лущення на цільне ядро, неолу-

щене зерно, проділ, відходи і мучку. Цільне ядро, неолущене зерно, дроблене

ядро (проділ) і відходи з лузгою через вихідні патрубки попадають в аспіра-

ційні колонки, а мучка попадає відразу в накопичувальну ємність. В аспіра-

ційних колонках із продуктів лущення повітряним потоком виділяється луз-

га, що проходить через вентилятор і попадає в циклон, де вона виділяється з

повітряного потоку. Готова крупа (чисте цільне ядро), проділ, і відходи попа-

дають у накопичувальні ємності. Неолущене зерно потрапляє на нижній па-

кет решіт і направляється на повторне лущення.

Таблиця 3.1-Технічна характеристика установки

Характеристика Значення

Продуктивність, кг/год 300

Втрата повітря на аспірацію, м3/год 3000

Встановлена потужність. кВт 6,4

Кут нахилу сит, град 0…10

Габаритні розміри, мм:

довжина 2500

ширина 1700

висота 2600

Маса, кг 900

М

М

М

1

2

3

45678

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25 26 27

МУ

КФ

ЛУ МФ

ЗЕ

СФ

ПРОТ ЯД НЗ

І

ІІ

ІІІ

Рисунок 1 - Кінематична схема агрегату виробництва круп АПК- 300М

І - лущильня; ІІ - решітний стан; ІІІ - аспіраційна система;

1 - приймальний бункер агрегату; 2 - регулююча засувка; 3, 25 - норія; 4 - приймальний бункер лущильні; 5 - регулюючий механізм; 6 - нерухомий

диск; 7 - диск, що обертається; 8 - корпус лущільні; 9, 18, 23 - клинопасова передача; 10,24 - електродвигун; 11 - верхній пакетрешіт; 12 - нижній

пакетрешіт; 13 - решета; 14 - жолоб сходу; 15 - шарнірні підвіси; 16 - шарнірні тяги; 17 - ексцентриковий вал; 19 - аспіраційні колонки; 20 - венти-

лятор; 21 - з'єднувальні шланги; 22 - колектор; 26 - ланцюгова передача; 27 - мотор-редуктор.

ЗЕ - зерно; МФ - дрібна фракція; СФ - середня фракція; КФ - крупна фракція; МУ - мучка; ОТ - відходи; ЛУ - лузга; ПР - продел (дроблене ядро);

ЯД - ядриця (крупа); НЗ - незлущене зерно.

19

4 ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1 Перевірній затяжку усіх гвинтових з'єднань та надійність заземлення.

2 Переконатися у відсутності сторонніх предметів та залишків сировини та

продуктів лущення у робочій зоні.

3 Перевірити на холостому ходу роботу мотор-редуктора приводу норій та

електродвигуни інших приводів.

4 Під час роботи абразивний диск лущильного вузла повинен обертатися

проти годинникової стрілки.

5 Відрегулювати кузови решітного стану. Кузови у поперечному положенні

встановити горизонтально, а у поздовжньому положенні - під кутом, який вказа-

ний у технічній характеристиці установки.

6 Ввімкнути живлення установки. Ввімкнута вузли установки в такій послі-

довності: аспіраційна система, лущильний вузол, решітний стан, система транс-

портування сировини (норії).

7 Зважити і завантажити сировину у бункер, відкрити заслінку і включити

секундомір.

8 Після виходу установки на робочий режим перевірити якість кінцевої

продукції. Кінцева продукція - крупа -повинна містити не менш 98% доброякісно-

го ядра, не більш 0,5% неолущеного ядра . не більш 0,5% пошкодженого ядра та

не більш 0,5% сміттєвої домішки (лузги). Коли склад кінцевого продукту не від-

повідає цим вимогам, треба провести дорегулювання установки.

9 По закінченні роботи необхідно дочекатися виходу продуктів лущення з

установки, вимкнути вузли установки в такій послідовності: система транспорту-

вання сировини (норії), лущильний вузол, решітний стан, аспіраційна система,

вимкнути живлення установки.

10 Зважити всі одержані фракції, визначити вміст кожної у відсотках, побу-

дувати графік розподілу (Рисунок 2).

11 Провести очистку установки від залишків сировини та продуктів лущен-

ня.

20

Рисунок 2 Графік розподілу за фракціями виходу

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ РОБОТИ

1 До роботи і обслуговування установки допускається персонал, який

пройшов інструктаж з техніки безпеки, знаючий будову, принцип роботи та пра-

вила експлуатації установки, а також основні положення і вимоги, викладені у да-

ній лабораторній роботі.

2 Перед початком роботи і вмиканням живлення необхідно провести зовні-

шній візуальний контроль електропроводки на відсутність можливих пошко-

джень.

3 Лаборант, виконуючий роботу зобов'язаний особисто пересвідчитись у на-

явності заземлення електрообладнання установки.

4 Обов'язково перевірити бункер-приймач установки на наявність сторонніх

предметів.

5 При ремонті та обслуговуванні установки її електрообладнання повинно

бути повністю відключено від електромережі.

6 Систематично перевіряти стан усіх різьбових з'єднань установки. Особис-

ту увагу звернути на кріплення деталей приводів установки.

Забороняється:

1 Експлуатувати установку без захисного кожуха.

вм

іст

фр

акц

ій,

%

50

100

25

75

0

дрібна

фракція

середня

фракція

крупна

фракція

21

2 Торкатися до частин, що обертаються та коливаються.

3 Експлуатувати установку з незатягнутими різьбовими з'єднаннями та при

наявності будь-яких несправностей.

4 Працювати з пошкодженим заземленням.

6 ЗМІСТ ЗВІТУ

Оформлення звіту проводиться згідно вимог ГОСТ 2.105-79 "Загальні вимо-

ги до текстових документів"

Звіт повинен вміщувати:

1 Номер, назву і мету роботи.

2 Відомості про машину.

3 Технологічну та кінематичну схему.

4 Результати аналізу конструкції машин та шляхи їх вдосконалення

5 Висновки по роботі.

7 КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Що таке сортування?

2. За якими фізико-механічними властивостями відбувається сортування зе-

рна?

3. Чому треба знати величину крупності зерна?

4. Навіщо зерно поділяють на фракції?

5. Описати призначення, устрій та принцип роботи установки.

6. Розповісти послідовність виконання лабораторної роботи.

7. Як будуються криві розподілення зерна по фракціям крупності?

22

ЛІТЕРАТУРА

1 Технологічне обладнання зернопереробних та олійних виробництв / Да-

цишин О.В., Ткачук А.І., Гвоздєв О.В. та ін./ За редакцією О.В. Дацишина. Навча-

льний посібник.–Вінниця: Нова книга, 2008.–488 с.

2 Остриков А.Н., Парфенопуло М.Г., Шевцов А.А. Практикум по курсу "Тє-

хнологнческое оборудованне" / Воронеж, тос. гехнол. акад. - Воронеж. 1999. –

424с.

3 Кожуховский И.Е. Зерноочистительные машини.Конструкции, расчёт и

проектирование. 2-е изд., перераб. – М.: Машиностроенне. 1974. - 200 с.

4 Конспект лекцій з дисципліни "Механізація переробки і зберігання сільсь-

когосподарської продукції'

23

Лабораторна робота №3

ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ПРОЦЕСУ ПОДРІБНЕННЯ ЗЕРНА

НА МОЛОТКОВІЙ ДРОБАРЦІ

1 МЕТА РОБОТИ: Вивчення конструкцій дробарок та визначення параме-

трів процесу подрібнення зерна.

Час 4 год.

2 ЗАДАЧІ РОБОТИ

– вивчити:

1) Призначення технологічного процесу подрібнення зерна.

2) Класифікацію машин, що подрібнюють.

3) Основні вимоги до машин, що подрібнюють.

– ознайомитись:

1) Основні способи подрібнення зерна.

2) Будову машин і обладнання.

3) Технологічні схеми подрібнення зерна.

4) Теоретичні основи процесу подрібнення зерна.

3 ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНУ РОБОТУ

– повторити:

– де застосовуються і для яких цілей молоткові дробарки зерна?

– опишіть технологічний процес подрібнення зерна.

– Дайте класифікацію машин для подрібнення зерна.

– Назвіть основні вимоги до машин, що подрібнюють.

– Як визначити продуктивність молоткової дробарки?

24

– Як визначити потужність на привід молоткової дробарки?

– Від яких факторів залежить якість подрібнення зерна.

4 ОПИС ЛАБОРАТРНОГО МІСЦЯ

На лабораторному місці повинно бути:

- машини і обладнання, що вивчаються;

- необхідний для виконання регулювань інструмент;

- експериментальна дробарка;

- вимірювальний пристрій К-50;

- ваги лабораторні ВНЦ-2;

- пакети для подрібненого матеріалу;

- секундомір;

- зразки матеріалу, що подрібнюється (пшениця, ячмінь, кукурудза, овес,

горох);

- методичний посібник і завдання;

- рекомендована література.

5 ОБСЯГ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

5.1 Вивчити :

- Основні теоретичні положення процесу подрібнення зерна.

- Призначення, будову, принцип роботи, основні характеристики і

правила використання:

1) Молоткової дробарки ДМ [1, стор.313];

2) Молоткової дробарки А1-БД2-М [1, стор.317];

3) Молоткової дробарки ДДК [1, стор.319];

4) Експериментальної дробарки.

- Визначити продуктивність та потужність на привід експеримента-

льної дробарки.

25

- Вивчити питому витрату енергії на подрібнення зерна.

- Ознайомитися з конструкцією молотків та сит, що використовують-

ся в дробарках.

5.2 Ознайомитися з призначенням, конструкцією та принципом дії:

1) Молотковими дробарками А1-ДДП й А1-ДДР, ДДМ [1, стор.313];

2) Дробарки А1-ДДШ [1, стор.321];

3) .Дежермінатора [1, стор.334];

6 ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

Звіт повинен вміщувати:

1) Номер і назву роботи.

2) Мету роботи.

3) Основні відомості про дробарки п. 5.1 “Вивчити”.

4) Технологічні та кінематичні схеми дробарок п.5.1 “Вивчити”.

5) Результати експерименту (табл.1) по п.5.1 “Визначити”.

7 ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРОЦЕСУ ПОДРІБНЕННЯ

7.1 Розрахунок продуктивності молоткової дробарки

У харчовій промисловості велике поширення одержали молоткові дробарки,

які застосовуються в тих випадках, коли на одній ступіні подрібнення необхідно

одержати високодисперсну суміш подрібнених часток. Молоткові дробарки ефек-

тивні при руйнуванні тендітних матеріалів (зерна, цукру, солі й ін.) і менш ефек-

тивні при подрібненні вологих продуктів і продуктів з високим вмістом жиру.

Молотки в процесі подрібнення повинні переміщатися з такою окружною

швидкістю, при якій забезпечувалося б первинне руйнування матеріалу в момент

26

удару по ньому молотком. Цю необхідну швидкість можна визначити приблизно

виходячи з кількості руху:

rF)VV(m12

, (1)

де: m – маса частки, що подрібнюється, кг;

V2 – швидкість частки після удару об молоток, м/с;

V1 – швидкість частки до удару об молоток, м/с;

F – сила удару, необхідна для первинного руйнування частки, Н;

r – тривалість удару, що може бути прийнята рівною 1·10-5

с.

Тому що V1 значно менше V2 , можна прийняти, що

FrmV2 (2)

Очевидно V2 дорівнює окружній швидкості молотка. Звідси,

m/FrV2 (3)

Для зерна пшениці маса якої дорівнює 2,94·10-5

і сила, необхідна для руйну-

вання частки, F= 118Н, окружна швидкість

с/м401094.2

10118V

5

8

2

Практично швидкість приймають трохи більшою – до 50 м/с, тому що при

ударі повинно відбуватися не тільки первинне руйнування, але і подальше подрі-

бнення зерна.

Істинна продуктивність молоткової дробарки Q кг/с визначається виражен-

ням

;t

Qm r (4)

27

де: mr – маса навіски подрібненого продукту, кг;

t– тривалість подрібнення навіски, с.

Теоретична продуктивність дробарки QТ , визначається по емпіричній фор-

мулі

60

nLДR6.3Q

2

1

T

(5)

де R1 – емпіричний коефіцієнт, що залежить від типу і розмірів осередків ситової

поверхні;

ρ – об'ємна маса продукту, що подрібнюється, кг/м3;

Д – діаметр ротора дробарки, м;

L – довжина ротора дробарки, м;

n – частота обертання ротора, об/хв.

Емпіричний коефіцієнт для сит з осередком розміром до Ø3мм-

R=44

10

7,1...

10

3,1 ;

а для лускатих і для сит з отвором розміром Ø3...10мм

R1 =44

10

25,5...

10

2,2 .

Менші значення коефіцієнта R1 приймаємо для сит з меншим розміром

отворів.

Питома витрата енергії на подрібнення, N П, кВт. с/кг

QNNN /)(xxНП

(6)

де: Nн – потужність електродвигуна під навантаженням, кВт;

Nxx - потужність холостого ходу електродвигуна, кВт;

Теоретична необхідна потужність електродвигуна N, кВт на процес подріб-

нення обчислюємо по формулі:

28

60

nДRR6,32

21

, (7)

де R2 – коефіцієнт рівний 6,4..10,5;менше значення приймаємо при грубому под-

рібненні, а більше – при тонкому.

Для виконання роботи студент вивчає теоретичні положення (п. 7).

Для визначення продуктивності, потужності на привід та питому витрату

енергії на подрібнення зерна на експериментальній дробарки, групі надається зер-

но масою 1 кг, яке подрібнюють на дробарці.

7.2 Методика експериментального визначення продуктивності, потуж-

ності на привід та питому витрату енергії на подрібнення зерна

а) Встановлюємо на дробарці решето з відповідним діаметром отворів.

б) Підключаємо прилад ДО – 50 до електродвигуна дробарки.

в) Засипаємо в бункер молоткової дробарки порцію зерна рівну 1 кг.

г) Запускаємо дробарку і за допомогою приладу ДО-50 визначаємо потуж-

ність холостого ходу електродвигуна, (Nxx).

д) Відкриваємо дозуючу заслінку і включаємо секундомір. Одночасно замі-

рюємо потужність електродвигуна під навантаженням.

е) У момент закінчення дроблення виключаємо секундомір.

ж) В становлюємо на дробарці наступне по номеру решето і дослід повто-

рюємо в тій же послідовності.

з) Отримані дані заносимо в таблицю 1

і) Зробити розрахунок істинної продуктивності молоткової дробарки по фо-

рмулі (4) і порівняти її значення з теоретичною продуктивністю розрахованої по

формулі (5).

к) Розрахувати питому витрату енергії на подрібнення по формулі (6) і дані

занести в таблицю 1.

л) Розрахувати теоретично необхідну потужність на подрібнення по форму-

лі (7) і порівняти її з експериментальними значеннями потужності.

29

Таблиця 1. Результати експерименту.

Но

мер

до

-

слід

у Діаметр

решета

дробар-

ки, мм

Тривалість

досліду, с

Продукти-

вність

кг/с

Витрата енергії

кВт

Питома ви-

трата енер-

гії на под-

рібнення

кВт с/кг

На холостому

ході, Nxx

При под-

рібненні

м) За результатами експерименту побудувати графік залежності продуктив-

ності і питомої витрати молоткової дробарки від розмірів отвору решета.

0

50

100

150

200

250

300

3 4 5 6 7

Діаметр отворів сита, мм

Пр

од

укти

вн

ість

Кукуруза Кукуруза Овес Овес Ячмень

Рисунок 1 – Залежність ефективності роботи молоткової дробарки від розмі-

рів отворів решета

--------------- Питома витрата енергії

Продуктивність

Пи

то

ма в

итр

ата е

нер

гії, к

вт.ч

/т

30

20

10

0

30

8 ВИМОГИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

1) До роботи й обслуговування установки допускається персонал, що

пройшов інструктаж з техніки безпеки, що знає будівлю, принцип роботи і прави-

ла експлуатації установки, у також який вивчив основні положення і вимоги, ви-

кладені в даній лабораторній роботі.

2) Перед початком роботи і включенням напруження необхідно провести

зовнішній візуальний контроль електропроводки на відсутність можливих

ушкоджень.

3) Робітник, який виконує роботу зобов'язаний особисто переконатися в

наявності заземлення в електроустаткуванні установки.

4) Обов'язково перевірити ізоляцію клем.

5) При ремонті й обслуговуванні установки її електроустаткування повин-

не бути цілком відключено від електромережі.

6) Систематично перевіряти стан всіх окремих з’єднань установки. Особи-

сту увагу треба звернути на кріплення деталей приводів установки.

Забороняється:

1) Експлуатація установки без захисного кожуха.

2) Торкатись до частин, що обертаються і коливаються.

3) Експлуатувати установку з незатягнутими окремими сполученнями і

при наявності будь-яких несправностей.

Працювати з ушкодженим заземленням.

9 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1) Пояснить пристрій і принцип дії молоткової дробарки.

2) Які параметри характеризують роботу дробарки?

3) Як проводиться ситовий аналіз продуктів подрібнювання?

31

4) Як впливають форма і розмір отворів сита на крупність подрібненого

продукту, витрати електроенергії і продуктивності дробарки?

5) З якою метою застосовують подрібнення твердих матеріалів?

6) На які види підрозділяється подрібнювання в залежності від початкових і

кінцевих розмірів великих шматків матеріалів?

7) Чим характеризується процес подрібнення?

8) Якими методами проводиться подрібнення твердих матеріалів.

9) Які схеми подрібнення застосовуються в харчовій промисловості.

10) Від яких характеристик матеріалів, що подрібнюються, залежить ро-

бота яку небхідно витратити затрачувана на подрібнення?

11) Які типи машин, що подрібнюють застосовуються в промисловості,

характеристика дробарок.

12) Перелічите вимоги до машин, що подрібнюють.

13) Який принцип дії молоткових дробарок?

14) Як визначити ступінь подрібнення?

15) Вкажіть область застосування дробарок.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Технологічне обладнання зернопереробних та олійних виробництв /

Дацишин О.В., Ткачук А.І., Гвоздєв О.В. та ін./ За редакцією О.В. Дацишина. На-

вчальний посібник.–Вінниця: Нова книга, 2008.–488 с.

2. Технологическое оборудование предприятий по хранению и перера-

ботке зерна. / А.Я Соколов, В.Ф. Журавлев, В.Н. Душин и др.: Под ред А.Я. Соко-

лова – М.: Колос, 1984. С. 238, 260-277.

3. Жислин Я.М. Оборудование для производства комбикормов, обогати-

тельных смесей и примесей – М.: Колос, 1981. С. 63-99.

4. Спарвочник по оборудованию зерноперерабатывающих предприятий

/А.Б. Демский, М.А. Борискин, Е.В. Тамаров и др. – М.: Колос, 1980. С.103-115.

32

5. Остриков А.Н., Парфенопуло М.Г., Шевцов А.А. Практикум по курсу

“Технологическое оборудование” – Воронеж, 1999. С. 98-105

6. Машины, оборудование, приборы и средства автоматизации для пере-

рабатывающих отраслей АПК. Каталог, т.ІV , часть 2. Мельнично-элеваторная и

комбикормовая промышленность. – М.: 1990, - 340с.

7. Ялпачик Ф.Е., Ялпачик Г.С. Кормодробилки, конструкция, расчет. –

Запорожье. Коммунар, 1992. – 290с.

33

Лабораторна робота № 4

МЕХАНІЗАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА РОСЛИННОЇ ОЛІЇ

1 МЕТА РОБОТИ:Одержання знань по призначенню, будові, роботі та ре-

гулюванням машин і обладнання механізації процесів виробництва рослинної

олії, одержання рослинної олії за допомогою прес – екструдера ПЭМ – 01

Час 4 год

2 ЗАДАЧІ РОБОТИ

Вивчити:

1) Способи виробництва олії методом пресування

2) Класифікацію пресового обладнання

3) Призначення, будову, правила експлуатації пресів для виробництва

рослинних олій

4) Санітарно-технологічні вимоги до машин та обладнання олійної про-

мисловості

Ознайомитись:

1) зі способами рафінації олії

2) зі засобами екстракції олії

3) з правилами техніки безпеки при експлуатації машин та обладнання

для виробництва рослинної олії.

3 ЗАВДАННЯ НА САМОСТІЙНУ РОБОТУ

Повторити:

1) Технологічний процес виробництва рослинної олії

2) Фізико-хімічні властивості насіння олійних культур і рослинної олії

3) Технологічний процес підготовки насіння до пресування.

Після виконання роботи студент повинен:

34

знати:

1) Технологічний процес виробництва рослинної олії

2) Призначення машин та обладнання

3) Будову машин та обладнання

4) Принцип роботи та правила експлуатації машин і обладнання

5) Переваги та недоліки конструкції машин і обладнання

вміти:

1) Складати технологічну схему роботи машин і обладнання

2) Складати кінематичну схему машини і обладнання

3) Виконувати регулювання (експлуатаційні і технологічні) машин і обла-

днання.

4 ОПИС ЛАБОРАТОРНОГО МІСЦЯ

На лабораторному місці повинені бути:

1. Машини і обладнання, що вивчаються

2. Необхідний інструмент для виконання регулювань

3. Прес - екструдер ПЭМ – 01

4. Насіння соняшника (очищене)

5. Вимірювальний пристрій К - 50

6. Методичний посібник і завдання

7. Практикум для роботи

8. Рекомендована література

5 ОБ’ЄМ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

5.1 Вивчити призначення, будову, принцип роботи, основні характерис-

тики і правила використання

1) Відцентрової лущильної машини [1, стор.261];

2) Вальцевого станка ВС – 5 [1, стор.304];

35

3) Чанної жаровні Ж – 6 [1, стор.220];

4) Гвинтового пресу МП – 450 [1, стор.393].

5) Пресу - екструдеру ПЭМ – 01

5.2 Ознайомитися з призначенням, конструкцією, правилами експлуа-

тації та основними регулюваннями

1) Бічевої насіннярушки МРН [1, стор.257];

2) Аспіраційної насіннявійки М2С – 50 [1, стор.373];

3) Гідравлічного пресу КН-61 [1, стор.384];

4) Прес-екструдера ЕК-75/1200 [1, стор.390].

Загальні відомості

Прес-екструдер для віджимання олії , приводом моделі, ПЭМ-01 (надалі по

тексту "прес") призначений для одержання рослинних олій способом холодного ти-

ску з насіння соняшника й інших маслянистих культур без попередньої термооб-

робки (піджарки).

Високоефективна безвідхідна технологія, застосовувана в процесі переробки

сировини, дозволяє одержати високоякісну олію і макуху з високим змістом сиро-

го протеїну.

Насіння соняшника й інших олійних культур повинні бути попередньо очи-

щені від органічного сміття, мінеральних домішок, металевих предметів.

Вихід олії (у % від маси насіння), залежить від якості, насіння і підбора ви-

хідного отвору насадки.

Олії отримують із насіння двома способами: пресуванням і екстрогіруван-

ням. Перший спосіб залежить від того що олія випресовується при механічному

віджиманні насіння під високою напругою. Відомі два способи пресування: холо-

дне, гаряче. Холодне пресування проводять у випадках, коли необхідно зберегти

натуральний смак і запах олій. Для цього отриману м'ятку пресують без поперед-

ньої її обробки. Вироблена таким методом олія має більш світлий колір, смак і

аромат слабший, ніж у олії гарячого пресування. Масло холодного пресування

36

отримується мутним у зв'язку з переходом в нього білкових і змішаних речовин

при пресуванні. Такі олії менш стійкі в збереженні. При гарячому пресуванні м'я-

тку зволожніють і підвергають тепловій обробці. Істина такої обробки залежить

від того, що м'ятку зволожніють паром до отримання в ній води 10 - 12% з одно-

часним нагріванням до 80 - 90°С. Потім м'ятку висушують при 115 - 125°С до во-

логості в середньому біля 5%. Таке масло володіє більшою прозорістю, ніж масло

холодного пресування.

Другий спосіб - екстрогірування - оснований на можливостях жиророзчин-

ників (наприклад, бензину) відділяти олію від насіння. Поява масел способом екс-

трагірування є більш якісною і економічною. Вона дає можливість виділяти з на-

сіння майже всю олію.

Будова та принцип роботи

Пресс (рисунок 1) складається з корпуса 1, шнека 2, що приводиться в обер-

тання електродвигуном 6 через пасову передачу і редуктор 9.

Для подачі сировини в прес служить лійка 4, через яку сировина надходить

у шнекову камеру. Шнек переміщає пресуєму масу в шнековій камері, унаслідок

чого відбувається її стиск. Віджата олія проходить через щілини голівки 8 і злива-

ється в лоток 10. Відходи у вигляді макухи виходять назовні через вихідний отвір

у насадці 3, що встановлюється на голівку 8 за допомогою гайки накидної.

Зміна величини вихідного отвору проводиться шляхом зміни насадок (для

насінь різних культур і сортів). Діаметр вихідного отвору маркірований на бічній

поверхні насадки.

Пресс разом з редуктором 9 установлений на рамі 12. Натяг ременів у па-

совій передачі здійснюється переміщенням проміжної плити 15 із двигуном по па-

зах підмоторної плити 16 і фіксується болтами 5.

Електроустаткування преса складається з електродвигуна 6 і електрошафи

11. На електрошафі встановлені вимикач, кнопки "Пуск" (чорна), "Стоп" (черво-

на) і сигнальна арматура, що свідчить про наявність напруги.

37

Рисунок 1 - Прес-екструдер

1 - корпус; 2 - шнек; 3 – насадка; 4 - лійка; 5 - болти; б - електродвигун; 7 - гайка

накидна; 8 - голівка; 9 - редуктор; 10 - лоток; 11 - електрошафа; 12 - рама; 13 -

шківи; 14 - ремені; 15 - підмоторна плита; 16 - проміжна плита; 17 - шторка бун-

кера.

Основні технічні дані

Технічні характеристики приведені в таблиці 1.

Таблиця 1 - Технічна характеристика преса-екструдера ПЭМ-01

Найменування параметрів Дані

Продуктивність технічна на насінні соняшника, кг/год 60

Установлена потужність, кВт 4,0

Напруга перемінного струму, В 380

Частота, Гц 50

Швидкість обертання шнекового вала, об/хв 90

Вологість насіння, %. 6...8

Габаритні розміри, мм, не більш

довжина

ширина

висота

1200

500

1235

Маса, кг, не більш 280

38

Порядок виконання теоретичної частини

Визначити теоретичну продуктивність пресу по насінню кг/год, за форму-

лою:

вш knLDQ 111,47 2

3 , (1)

де 3D - зовнішній діаметр шнеку, м, (визначається вимірюванням);

шL - довжина витку шнеку, м (визначається вимірюванням);

п - частота обертання шнеку, об/хв, (з технічної характеристики);

р -об'ємна маса насіння, кг/м3, (соняшник - 400...440кг/м

3, кукурудза -

680…700кг/м3,соя - 720.. ,760кг/м

3, рапс - 656…682кг/м

3);

– коефіцієнт заповнення, = 0,287…0,550;

вk - коефіцієнт повернення, вk = 0,728…0,716.

Розрахувати потужність, необхідну для стиснення насіння,

15,6

022.0

1

пр

прwe

nQbN

, (2)

де 1Q - кількість насіння, поступаючи у прес за 1 оберт вала, кг;

n - частота обертання шнекового валу, об/хв.;

b - коефіцієнт, який враховується від температури насіння та його вологості,

b = 0,001, відносно температури смаження рівної 90°С;

- вологість насіння, частках, = 14…16 %;

пр

пр - практична ступінь стиску насіння у пресі;

ν – швидкість проходження олії, м/с; ν =0,6…1,0 м/с;

Рівняння для практичного ступеня стиску по насінню у пресі

16,18,2197,0 Т

пр

пр

пр (3)

де - ширина вихідної щілини при якій працює прес, мм;

Т

пр - теоретична ступінь стиску насіння у пресі;

39

Таблиця 2 – Розрахункова ступінь стиску насіння в пресі

Ширина вихідної щілини, мм 12 10 8 6

Теоретична ступінь стиску насіння у пресі 13,10 15,75 17,60 23,30

Визначити очікуваний вихід олії на пресі Р, %, за виразом:

ПМР (4)

де М – олійність насіння при вихідній фактичній вологості і засміченості,

М = 43,37 %

П – залишок олії у макусі, П = 11,79 %

Порядок виконання експериментальної частини

1 Підготувати прес до роботи.

2 Визначити на вагах масу сировини, що переробляється.

3 Натиснути кнопку "Пуск" і зафіксувати потужність приводу на холостому

ході згідно показань вимірювального приладу К - 50.

4 Завантажити попередньо очищені насіння соняшника в бункер, при цьому

шторка бункера 17 повинна бути закрита. Відкрити шторку 17, упустивши порцію

сировини в шнекову камеру при цьому фіксуючи показання потужності двигуна.

5 Вихід олії відбувається через 5...7 хв після розігрівання маси сировини від

тиску, створюваного шнеком у камері. Зафіксувати показник потужності з першою

появою олії.

6 Після виходу преса на режим стабільного видавлювання цілком відкрити

шторку, при цьому також зафіксувати показання приладу. У процесі роботи преса

необхідно стежити за наявністю сировини в бункері і наповненням приймалень єм-

костей олією.

7 Визначити масу отриманої олії і процентний вихід.

8 Зупинка преса робиться натисканням кнопки "Стоп". Для очищення шнеко-

вої камери від макухи, накидним ключем відгвинтити гайку 7, зняти насадку 3, цим

же ключем відгвинтити голівку 8 і вийняти шнек 2.

40

9 Зборку провести в зворотній послідовності.

Порядок обробки одержаних результатів

Одержані результати занести в таблицю 3

Таблиця 3 - Значення потужності на різних режимах роботи

Режим роботи Потужність, кВт

Холостого ходу

Загрузки

Появи масла

Стабільної роботи

За результатами даних побудувати графік залежності витраченої потужно-

сті від режиму роботи.

На графіку відкласти значення паспортної та розрахункової потужності.

Зробити висновки по роботі.

6 ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

В процесі виконання роботи студент готує звіт по роботі, в який, як правило

входить інформація у відповідності із завданням на роботу.

Виконання звіту виконується згідно вимогам ГОСТ 2. 105 – 95 “Загальні

вимоги до текстових документів”.

Звіт повинен містити:

1) Номер, найменування та мету роботи

2) Основні відомості про машини та обладнання олійної промисловості п. 5.1

“Вивчити”.

3) Технологічні та кінематичні схеми машин та обладнання п. 5.1 “Вивчити”.

4) Результати аналізу конструкцій машин і можливі напрямки їх вдосконалення

5) Результати розрахунків, таблиці та графіки відповідно до порядку роботи

6) Висновки

41

Примітка: звіт по роботі призначен, спершу всього для студента, об’єм звіта

студент встановлює сам.

Матеріал роботи входить у відповідні модулі, а ступінь засвоєння матеріалу

контролюється при здачі модуля.

7 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

1) Як підготовити насіння олійних культур до пресування?

2) Що таке мя’тка і як її одержати?

3) Які засоби пресування олійних культур при виробництві олії Ви можете

знати?

4) Перерахуйте переваги метода непреривного пресування?

5) У чому різниця пресів для попереднього та кінцевого пресування?

6) Який барабан має назву зєєрний?

7) Яку має назву віджатий олійний матеріал?

8) Опишіть будову гвинтовий прес МП – 450.

9) Опишіть будову гідравлічного пресу КН-61.

10)Опішить будову і роботу регулюючого пристрою гідравлічного пресу КН-61.

11)Опишіть будову і роботу регулятора питання пресу гідравлічного пресу КН-61.

12)Накреслите кінематичну схему пресу-екструдера ПЭМ – 01.

13)Накреслите технологічну схему пресу-екструдера ПЭМ – 01.

14)Опишіть будову гідравлічного пресу КН-61.

15)Опишіть роботу гідравлічного пресу КН-61.

16)Опишіть роботу механізму подрібнення товщини жмиху який виходить з пре-

су.

17)Опишіть будову і роботу відцентрованої лущильної машини.

18)Опишіть будову і роботу вальцевого станку ВС – 5.

19)Опишіть будову і роботу чанної жаровні Ж – 6.

20)Опишіть призначення і будову бічевої насіннярушки МРН.

21)Опишіть призначення і роботу аспераційної насіннявійки М2С – 50.

42

22)Опишіть призначення і засоби екстракції рослинної олії.

23)Опишіть призначення і засоби рафінації рослинної олії.

8 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО ВИКОНАННЮ РОБОТИ

1) Згідно постановленної мети роботи студент повинен з’ясувати, що

потрібно знати і вміти по закінченню виконання роботи.

2) Згідно обсягу виконання роботи студент вивчає призначення, будову і

принцип дії машин і обладнання для виробництва круп.

3) Згідно переліку машин за пунктом 5.1 студент креслить технологічні

та кінематичні схеми, дає опис переваг та недоліків вивчених машин.

4) Згідно пункту 5.2 студент знайомиться з конструкцією, призначенням

і правилами використання машин.

5) Згідно наведеним у пункті 7 питанням студент готується до захисту

звіту по зробленій роботі.

6) Опис машин, що вивчаються, наведен у практикумі до роботи та в

означеній літературі.

7) Лабораторна робота розрахована на 4 години.

ВИМОГИ З ОХОРОНІ ПРАЦІ

1. Загальні положення

Прес приготування олії використовується при виконанні лабораторних ро-

бот по виробництву рослинної олії.

До роботи на пресу припускається особа, яка прошла відповідну підготовку

та маюча допуск до експлуатації та обслугованню даного пресу. Допуск оформ-

люється розпряженням по кафедрі.

Робота пресу здійснюється тільки на планових заняттях зі студентами, згід-

но розкладу. У всіх інших випадках робота пресу припускається тільки з спеціа-

льного дозволу завідуючого кафедрою.

43

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

Перед вмиканням пресу впевнитись в його повній вправності, відсутності

поміх вмиканню і подати сигнал (голосом) присутнім о вмиканні.

У час роботи пресу вмикати інші механізми заборонено.

3. Вимоги безпеки під час роботи

Слідкуйте за цілостностю зчепляючих механізмів та тих які обертаються.

Не працювати без захисних кожухів на механізмах які обертаються. Слідку-

вати, щоби у сировині яка подається не було сторонніх твердих предметів.

4. Вимоги безпеки по закінчені роботи

Вимкнете електроживлення пресу і щіта. Очистить від залишків продукції

приємний бункер, ротор, пристрої що відводять.

Провести відповідне обслуговування.

5. Вимоги безпеки у аварійних ситуаціях

При виникненні будь який аварійній ситуації терміново зупинить прес. Ви-

мкніть електроживлення.

У випадку травмуванні людей, викличте швидку допомогу. До її прибуття

оказати потерпілому першу медичну допомогу. Повідомити завідуючому кафед-

рою. По можливості, зберегти обстановку аварії для її послідуючого вивчення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Технологічне обладнання зернопереробних та олійних виробництв / Да-

цишин О.В., Ткачук А.І., Гвоздєв О.В. та ін./ За редакцією О.В. Дацишина. Навча-

льний посібник.–Вінниця: Нова книга, 2008.–488 с.

2. Масликов В.А. Технологическое оборудование производства раститель-

ных масел. – М. Пищевая промышленность, 1974 – 440с.

44