Міністерство освіти і науки України...

48
Міністерство освіти і науки України Національний університет Львівська політехнікаВИКОНАННЯ СКЛАДАЛЬНОГО КРЕСЛЕННЯ З КІЛЬКОХ ДЕТАЛЕЙ В СЕРЕДОВИЩІ 3D ГРАФІЧНОЇ СИСТЕМИ AUTOCAD МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до лабораторної роботи 10 з дисципліни «Основи автоматизованого проектування обладнання хімічних виробництв», ч.2 для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія» Затверджено на засіданні кафедри хімічної інженерії Протокол 11 від 15 травня 2017 р. Львів – 2017

Transcript of Міністерство освіти і науки України...

Міністерство освіти і науки України Національний університет “Львівська політехніка”

ВИКОНАННЯ СКЛАДАЛЬНОГО КРЕСЛЕННЯ З КІЛЬКОХ ДЕТАЛЕЙ В СЕРЕДОВИЩІ 3D ГРАФІЧНОЇ СИСТЕМИ AUTOCAD

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до лабораторної роботи №10

з дисципліни «Основи автоматизованого проектування обладнання хімічних виробництв», ч.2 для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності

161 «Хімічні технології та інженерія»

Затверджено на засіданні кафедри хімічної інженерії

Протокол № 11 від 15 травня 2017 р.

Львів – 2017

2

Методичні вказівки до лабораторної роботи №10 «Виконання складального креслення з кількох деталей в середовищі 3D графічної системи AutoCAD» з дисципліни «Основи автоматизованого проектування обладнання хімічних виробництв», ч.2 для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія» / Укл.: О.С. Іващук, В.М. Атаманюк, Р.І. Гаврилів – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2017. – 47 с. Укладачі Іващук О.С., канд. техн. наук, с.н.с., асист. Атаманюк В.М., докт. техн. наук, проф. Гаврилів Р.І., канд. техн. наук, доц. Відповідальний за випуск Атаманюк В.М., докт. техн. наук, проф. Рецензент Реутський В.В., докт. техн. наук, проф.

3

Мета: Освоєння технології виконання складальних креслень хімічних апаратів з кількох деталей в середовищі 3D системи автоматизованого проектування AutoCAD. Виведення креслень на друк згідно з вимогами ЄСКД.

ПОБУДОВА 3D-ТІЛ

Тіла можна будувати на базі елементарних форм: паралелепіпедів, конусів,

циліндрів, сфер, торів і клинів, а також шляхом витиснення 2D-об'єктів або обертання їх довкола осі.

Складні просторові тіла створюються шляхом комбінування елементарних. Елементарні форми можна об'єднувати, віднімати і перетинати (тобто брати тільки спільну займану декількома тілами частину об'єму).

Подальша модифікація тіл здійснюється шляхом спряження їх граней і зняття фасок. Підтримується ряд функцій, пов'язаних з редагуванням граней тіл і не потрібні побудова додаткових геометричних об'єктів і виконання логічних операцій. В AutoCAD також є команди, за допомогою яких тіло можна розрізати на дві частини або отримати його розріз площиною.

Густина ліній кривизни, що використовуються для візуалізації криволінійних елементів моделі, визначається системною змінною ISOLINES. Системна змінна FACETRES задає ступінь згладжування тонованих об'єктів з усуненими невидимими лініями.

Паралелепіпед (Box) Способи введення команди:

Набрати з клавіатури команду: _box (ЯЩИК)

Виклик з меню: Draw > Solids > Box (Рисование > Моделирование > Ящик) – класичний AutoCAD.

Кнопка на панелі інструментів Solid > Primitive > Box (Фигура > Примитив >

Ящик): Паралелепіпед визначається точками кутів основи паралелепіпеда і висотою

або центром, висотою і трьома розмірами – довжиною, шириною, висотою. Основа паралелепіпеда завжди паралельна площині XY поточної UCS (ПСК). Конус (Cone) Способи введення команди:

Набрати з клавіатури команду: _cone (КОНУС)

Виклик з меню: Draw > Modeling > Cone (Рисование > Моделирование > Конус) – класичний AutoCAD.

Кнопка на панелі інструментів Solid > Primitive > Polysolid > Cone (Фигура >

Примитив > Политело > Конус): .

4

Конус будується з еліптичною або круговою основою і визначається положенням центра, радіусом основи і висотою.

За умовчанням основа конуса розташовується в площині XY поточної UCS (ПСК). Висота конуса (може бути як додатною, так і від’ємною) паралельна до осі Z. Положення вершини конуса визначає його висоту і орієнтацію.

За замовчуванням висота перпендикулярна основі. Змінити орієнтацію конуса можна, якщо вибрати опцію Axis endpoint (Конечная точка оси), і задати координати вершини конуса.

Для побудови зрізаного конуса або конуса, орієнтованого під певним кутом, потрібно скористатись опцією Top radius (Радиус верхнего основания) або спочатку намалювати круг, а потім командою видавлювання виконати витиснення із звуженням під кутом до осі Z.

Піраміда (Pyramid) Способи введення команди:

Набрати з клавіатури команду: _pyramid (ПИРАМИДА)

Виклик з меню: Draw > Modeling > Pyramid (Рисование > Моделирование > Пирамида) – класичний AutoCAD.

Кнопка на панелі інструментів Solid > Primitive > Polysolid > Pyramid

(Фигура > Примитив > Политело > Пирамида): . За замовчуванням піраміда визначається за центром базової точки, точкою

посередині кромки і точкою, яка задає висоту. Циліндр (Cylinder) Способи введення команди:

Набрати з клавіатури команду: _cylinder (ЦИЛИНДР)

Виклик з меню: Draw > Modeling > Cylinder (Рисование > Моделирование > Цилиндр) – класичний AutoCAD.

Кнопка на панелі інструментів Solid > Primitive > Cylinder (Фигура >

Примитив > Цилиндр): . Основа циліндра може бути круговою або еліптичною, розташовується в

площині XY поточної UCS (ПСК). Для побудови циліндра необхідно визначити положення центра основи, радіус

або діаметр основи. Висота циліндра задається введенням конкретного значення. Сфера (Sphere) Способи введення команди:

Набрати з клавіатури команду: _sphere (СФЕРА)

Виклик з меню: Draw > Modeling > Sphere (Рисование > Моделирование > Сфера) – класичний AutoCAD.

5

Кнопка на панелі інструментів Solid > Primitive > Sphere (Фигура >

Примитив > Сфера): . Сфера будується після визначення положення центра і радіуса. Основа кулі

розташовується в площині XY поточної UCS (ПСК). Тор (Torus) Способи введення команди:

Набрати з клавіатури команду: _torus (ТОР)

Виклик з меню: Draw > Modeling > Torus (Рисование > Моделирование > Тор) – класичний AutoCAD.

Кнопка на панелі інструментів Solid > Primitive > Polysolid > Torus (Фигура

> Примитив > Политело > Тор): . Твердотілий тор за умовчуванням має центр на початку координат і вісь

паралельну осі Z. Площина XY поточної UCS (ПСК) ділить тор на дві рівні частини в подовжньому перетині. Тор будується після визначення положення центра, радіуса кола, що проходить через центр труби і радіуса труби.

Клин (Wedge) Способи введення команди:

Набрати з клавіатури команду: _wedge (КЛИН)

Виклик з меню: Draw > Modeling > Wedge (Рисование > Моделирование > Клин) – класичний AutoCAD.

Кнопка на панелі інструментів Solid > Primitive > Polysolid > Wedge (Фигура

> Примитив > Политело > Клин): . Клин – це твердотілий об’єкт. Основа клина паралельна площині XY поточної

UCS (ПСК), а похила грань розташовується напроти першого вказаного кута основи. Висота клина (може бути як додатною, так і від’ємною) паралельна до осі Z. Ребро похилої грані орієнтоване вздовж осі Х.

Для будування клина потрібно задати координати двох протилежних вершин основи і висоту. Вибір опції Length (Длина) дозволить задати три розміри: Length – довжину вздовж осі Y, Width – ширину вздовж осі Х, Height – висоту вздовж осі Z.

Опція CEnter призначена, щоб задати центр клина. Центром клина є центр похилої грані.

СТВОРЕННЯ 3D-ТІЛ ІЗ ДВОВИМІРНИХ ОБ’ЄКТІВ

Тіла можна створювати шляхом витиснення двовимірних об'єктів (тобто

надання їм висоти) за допомогою команди EXTRUDE (ВЫДАВИТЬ).

6

Витиснення можна застосовувати до таких замкнутих кривих, як полілінії, многокутники, прямокутники, кола, еліпси, замкнуті сплайни, кільця і області.

Неможливо витиснути наступні об'єкти: тривимірні, що входять в блоки, розімкнені полілінії і полілінії з сегментами, що перетинаються. Напрям витиснення визначається траєкторією або заданням глибини і кута.

Видавлювання (Extrude) Способи введення команди:

Набрати з клавіатури команду: _extrude (ВЫДАВИТЬ)

Виклик з меню: Draw > Modeling > Extrude (Рисование > Моделирование > Выдавить) – класичний AutoCAD.

Кнопка на панелі інструментів Solid > Solid > Extrude (Фигура > Фигура >

Выдавить): . Видавлювання здійснюється перпендикулярно до площини об’єкта або вздовж

заздалегідь заданої траєкторії. Можна задавати кут конусності, під яким сторони тіла будуть звужуватись. Від’ємне значення кута призводить навпаки до розширення сторін.

Об’єкт, що видавлюється може бути областю, колом, прямокутником кільцем, замкненою полілінією. Траєкторія, вздовж якої видавлюється об’єкт, повинна належати одній площині і може бути відрізком, полілінією, дугою. Але об’єкт і траекторія не повинні належати одній площині.

Команда EXTRUDE часто використовується для отримання моделей складних об'єктів, як шестерні або зірочки. Особливо зручна ця команда для об'єктів, що мають спряження, фаски і аналогічного роду елементи, які важко відтворити без використання витиснення перетинів.

Обертання (Revolve) Способи введення команди:

Набрати з клавіатури команду: _revolve (ВРАЩАТЬ)

Виклик з меню: Draw > Modeling > Revolve (Рисование > Моделирование > Вращать) – класичний AutoCAD.

Кнопка на панелі інструментів Solid > Solid > Revolve (Фигура > Фигура >

Вращать) . Тривимірний об’єкт утворюється із двовимірного обертанням навколо заданої

осі. Двовимірний об’єкт може бути областю, колом, еліпсом багатокутником, замкненою полілінією або замкненим сплайном.

Неможливо застосувати обертання до наступних об'єктів: тривимірних; тих, що входять в блоки; розімкнутих поліліній і поліліній з сегментами, що перетинаються.

7

Тіла можна створювати шляхом обертання замкнутих об'єктів на заданий кут довкола осі X або Y поточної UCS (ПСК). Крім того, об'єкт можна обертати довкола відрізка, полілінії або двох заданих точок.

Подібно до команди EXTRUDE, цю команду зручно застосовувати для об'єктів, що мають спряження і інші аналогічні елементи.

Вісь обертання вказується одним із методів:

Specify start point for axis of revolution (Начальная точка оси вращения) – задаються координати двох точок, початкової і кінцевої, що належать осі.

Опція Object (Объект) – вибирається відрізок або фрагмент полілінії.

Опція X/Y/Z: – віссю вибирається додатний напрям осі Х, Y або Z поточної системи координат.

Після визначення об’єкта обертання і осі вводиться довільне значення кута повороту об’єкта.

ПОБУДОВА СКЛАДНИХ 3D-ТІЛ

AutoCAD дозволяє будувати тіла складної форми, застосовуючи об'єднання,

віднімання і перетин вже побудованих тіл. Об’єднання (Union) Способи введення команди:

Набрати з клавіатури команду: _union (ОБЪЕДИНЕНИЕ)

Виклик з меню: Modify > Solid editing > Union (Редактировать > Редактирование тела > Объединение) – класичний AutoCAD.

Кнопка на панелі інструментів Solid > Boolean > Union (Фигура > Логические

операции > Объединение): . За допомогою команди UNION можна отримати складний об'єкт, що займає

сумарний об'єм всіх його складових. Віднімання (Subtract) Способи введення команди:

Набрати з клавіатури команду: _subtract (ВЫЧИТАНИЕ)

Виклик з меню: Modify > Solid editing > Subtract (Редактировать > Редактирование тела > Вычитание) – класичний AutoCAD.

Кнопка на панелі інструментів Solid > Boolean > Subtract (Фигура >

Логические операции > Вычитание): . За допомогою команди SUBTRACT можна видалити з безлічі тіл ті частини

об'єму, які також належать іншій множині. Цю команду, наприклад, можна застосувати для отримання отворів в механічних деталях шляхом віднімання циліндрів.

8

Перетин (Intersect) Способи введення команди:

Набрати з клавіатури команду: _intersect (ПЕРЕСЕЧЕНИЕ)

Виклик з меню: Modify > Solid editing > Intersect (Редактировать > Редактирование тела > Пересечение) – класичний AutoCAD.

Кнопка на панелі інструментів Solid > Boolean > Union (Фигура > Логические

операции > Пересечение): . За допомогою команди INTERSECT можна побудувати складне тіло, що займає

об'єм, загальний для двох або більш перетинних тіл. Неперетинні частини об'ємів при цьому видаляються з креслення.

РЕДАГУВАННЯ ТРИВИМІРНИХ ТІЛ

В AutoCAD є різні засоби зміни форми об’ємних тіл і їх відображення. Техніка

редагування твердотільних 3D-об'єктів передбачає зняття фасок, спряження, побудову перетинів і розділення тіл на частини.

Для редагування тривимірних об’єктів можна застосовувати команди, які використовуються для 2D-тіл. Ці команди було розглянуто у теоретичній частині попередньої лабораторної роботи1, тому розглянемо тільки приклади їх дії у тривимірному моделюванні.

Спряження граней 3D тіл 1. Задати у командному рядку команду _fillet (СОПРЯЖЕНИЕ), обрати з меню

класичного AutoCAD пункт Modify > Fillet (Редактировать > Сопряжение) або натиснути в панельному меню Home > Modify (Главная > Редактирование) кнопку

. 2. Вибрати ребро тіла для спряження (верхнє коло, рис. 1). 3. Задати радіус спряження. 4. Продовжити вибір ребер або натиснути ENTER для переходу до побудови

спряження. Зняття фаски у 3D-тілах 1. Задати у командному рядку команду _chamfer (ФАСКА), обрати з меню

класичного AutoCAD пункт Modify > Chamfer (Редактировать > Фаска) або натиснути в панельному меню Home > Modify (Главная > Редактирование) кнопку

. 1 Іващук О.С., Атаманюк В.М. Методичні вказівки до лабораторної роботи №3 «Технічне креслення деталі в середовищі графічної системи AutoCAD» з дисципліни «Основи автоматизованого проектування обладнання хімічних виробництв», ч.1 для студентів базового напрямку 6.051302 «Хімічна інженерія». – Зареєстровано НМУ НУ «Львівська політехніка» (№ 6258 від 28.04.2015 р.) – Львів. – 2015. – 31 с.

9

Рис. 1. Приклад побудови спряження граней 3D-тіла.

Рис. 2. Приклад побудови фаски граней 3D-тіла.

2. Вибрати ребро базової грані для фаски (ребро верхньої грані, рис. 2).

AutoCAD підсвічує одну або дві грані, суміжні з вибраним ребром. 3. Для переходу до наступної грані ввести N (опція Next (Следующая)). Для

підтвердження роботи з поточною виділеною гранню натиснути ENTER. 4. Задати довжину фаски для базової грані. Довжина фаски для базової грані

вимірюється від вибраного ребра до точки на базовій грані. 5. Задати довжину фаски для суміжної грані. Довжина фаски для суміжної грані

вимірюється від вибраного ребра до точки на суміжній грані. 6. Вказати ребра, на яких необхідно зняти фаски (верхнє внутрішнє коло вирізу,

рис. 12). Побудова перетину 3D-тіл 1. Ввести в командному рядку команду _section (СЕЧЕНИЕ). 2. Вибрати об'єкти для розрізання. 3. Вказанням трьох точок визначити різальну площину. Перша з вказаних точок

задає початок (0, 0, 0) пов'язаний з різальною площиною UCS (ПСК), друга — напрям її осі X, третя — напрям осі Y.

4. Командою MOVE перенести отриманий перетин праворуч, його обвести командою PLINE (бажано в іншому шарі) і заштрихувати командою BHATCH.

Зауваження: Для того, щоб заштрихувати отриманий перетин, необхідно спочатку сумістити UCS (ПСК) з січною площиною (рис. 3).

10

Рис. 3. Приклад побудови перетину

3D тіла. Рис. 4. Приклад побудови розрізу

3D тіла. Побудова розрізу 1. Ввести в командному рядку команду _slice (РАЗРЕЗ); у класичному

AutoCAD викликати команду з меню Modify > 3D Operations > Slice (Редактировать > ЗD операции > Сечение) або натиснути в панелі інструментів

Редактирование кнопку . 2. Вибрати об'єкти для розрізання. 3. Вказанням трьох точок визначити різальну площину. Перша з вказаних точок

задає початок (0, 0, 0) пов'язаний з різальною площиною UCS (ПСК), друга — напрям її осі X, третя — напрям осі У.

4. Вказати, яку з частин треба залишити на рисунку; ввести B (Обе), якщо жодну з них не потрібно видаляти (рис. 4).

При редагуванні 3D тіл також передбачено виконання операцій над вибраними

гранями. Набір можливих дій з редагування граней твердотільного об'єкту включає їх витиснення, перенесення, поворот, зсув, зведення на конус, видалення, копіювання та зміну кольору. Також AutoCAD дає користувачу можливість перефарбовувати окремі ребра 3D тіла і створювати їх копії.

ЗАСОБИ ОФОРМЛЕННЯ АРКУШУ КРЕСЛЕННЯ

В системі AutoCAD є можливість відображення і редагування моделей в двох

просторах — просторі моделі (Model Space) і просторі аркуша (Paper Space), що використовуються при створенні креслення.

11

Зазвичай в просторі моделі створюються і редагуються моделі об'єкту, що розробляється, а в просторі аркуша формується відображення цього об'єкту на площині, тобто креслення з необхідними графічними зображеннями, рамкою креслярського аркуша, написами і іншою графічною інформацією, необхідною для виводу на плотер.

В AutoCAD вікно рисунка розділено на закладки; на одній з них розташована модель, а інші (їх може бути декілька) є аналогами аркушів паперу. Для переходу в простір моделі необхідно або вибрати закладку Model (Модель), або зробити поточним плавальний видовий екран на аркуші. Саме в закладці Model працює користувач, створюючи і редагуючи рисунок. Якщо вона активна, це завжди означає, що робота ведеться в просторі моделі.

Простір моделі (Model Space) — це простір AutoCAD, де формуються моделі об'єктів як при двовимірному, так і при тривимірному моделюванні.

Робота в просторі моделі проводиться на видових екранах, що не перекриваються (вікнах); там створюється основний рисунок або модель.

Якщо у вікні програми присутні декілька видових екранів, то редагування, що відбувається в одному з них, відображає таку дію на решту.

Попри це, значення екранного збільшення, точки зору, інтервалу сітки і кроку для кожного видового екрану можуть встановлюватися окремо.

Якщо користувач працює тільки з двовимірними об'єктами, йому немає особливої необхідності переходити в простір аркуша: всі зображення об'єкту, а також додаткова інформація (рамка формату, розміри, основна. напис і ін.) можуть формуватися в просторі моделі.

Простір аркуша (Paper Space) – це простір AutoCAD, необхідний для відображення об'єкту, сформованого в просторі моделі, на видових екранах, що перекриваються (плавальних). Простір аркушу полегшує отримання твердих копій рисунків і креслень, розроблених автоматизованим шляхом.

Аркушем називається компонент середовища AutoCAD, що імітує аркуш паперу, який зберігає в собі набір установок для виводу на плоттер і на якому створюються видові екрани. На аркуші можна розміщувати видові екрани, а також будувати геометричні об'єкти (наприклад, елементи основного напису). Рисунок може містити декілька аркушів з різними видами моделі; для кожного аркуша автономно задаються значення масштабу друку і розмірів сторін.

Є можливість зберегти набір параметрів аркуша, надавши йому певне ім'я, і згодом призначати іншим аркушам. Також передбачено створення аркушів на основі наявних файлів шаблонів (.dwt або .dwg).

Зображення аркуша виглядає на екрані так само, як аркуш викреслений на плоттері.

Набір закладок Layout (Лист) призначено для розташування і підготовки до друку аркушів, що є зображеннями моделі на папері.

12

Коли користувач знаходиться в просторі аркуша, допускається створення плавальних видових екранів, на яких розміщуються різні види рисунка.

Залежно від ситуації можна викреслити вміст одного або декількох видових екранів, задати елементи креслення, що виводяться на плоттер, вибрати спосіб розміщення зображення на аркуші паперу. При цьому не захаращується рисунок простору моделі, що прискорює і полегшує редагування об'єкту, що розробляється.

На кресленні в просторі аркуша, як правило, представлено ортогональні (прямокутні) проекції об'єкту з різних точок зору на тривимірну модель, а іноді і її аксонометричне зображення. Всі зображення повинні знаходитися у відповідних областях перегляду.

Простір моделі може бути розділено на видові екрани, які представляють різні види моделі, що не перекриваються.

Видовий екран (Viewport) є ділянкою графічного екрану, на якому відображається певна частина простору моделі рисунка. Простір аркушу тільки двовимірний, і бачити його можна тільки з погляду перпендикулярного площині аркушу.

Майстер компоновки аркушу Способи введення команди:

Набрати з клавіатури команду: _LAYOUTWIZARD (МАСТЕРЛИСТ)

Виклик з меню: Сервис > Мастеры > Компоновка листа (Tools > Wizards > Create Layout) – класичний AutoCAD.

Настройка параметрів аркушу може проводитися за допомогою „Мастера

компоновки листа”. Для цього необхідно завантажити діалогове вікно Create Layout (Создание листа) (рис. 5):

Рис. 5. Вигляд діалогового вікна Create Layout (Создание листа)

13

Майстер компоновки аркуша дозволяє: 1. задати пристрій друку 2. задати формат аркушу паперу (тобто розміри його сторін) 3. задати орієнтацію креслення (книжкову або альбомну) 4. встановити параметри кожного з наявних видових екранів 5. задати розташування 6. додати рамку і основний напис

14

ХІД ВИКОНАННЯ РОБОТИ 1. Запустити програму AutoCAD. Для запуску системи AutoCAD на платформі Windows необхідно виконати таку

послідовність дій:

активізувати кнопку Пуск на Панелі задач;

вибрати пункт Програми;

вибрати пункт AutoCAD. Якщо в ході встановлення системи на Робочому столі Windows було створено

піктограму для програми AutoCAD, то запуск спрощується — достатньо двічі натиснути ліву кнопку мишки (ЛКМ) на цій піктограмі.

Після запуску на екрані монітора з’явиться головне вікно AutoCAD (рис. 13):

Рис. 13. Загальний вигляд програми AutoCAD 2014 та розташування основних

елементів: 1 – програмне меню AutoCAD; 2 – панель швидкого доступу найбільш вживаних інструментів; 3 – інформація про поточне креслення; 4 – меню для

пошукового запиту, інформаційної довідки; 5 – підменю-стрічка у вигляді панелей, що об’єднані по функціях (панельне меню); 6 – графічне поле (графічне вікно, зона рисунка); 7 – вікно команд, яке іноді називають командним рядком (зона команд,

підказок та відповідей на підказки); 8 – знак системи координат; 9 – панель режимних кнопок (ПРК); 10 – рядок закладок Model та листів.

2. Створити новий файл креслення. Креслення в системі AutoCAD – це файл, який містить опис графічної та іншої

інформації у спеціальному форматі (.DWG). У процесі работи над кресленням він

15

тимчасово зберігається в оперативній пам’яті комп’ютера. Довготривале збереження креслення здійснюється на жорсткому або гнучкому дисках.

Створення нового креслення можна розпочати з вибору команди з меню File > New (Файл > Создать).

3. Збереження файлу креслення. Виконується командою File > Save As (Файл > Сохранить как) або командою

File > Save (Файл > Сохранить). Після виклику команди з’являється діалогове вікно Сохранить как (Save As), в якому вибирається папка і надається ім’я файлу. Зміни, внесені у раніше створений файл, зберігаються командою File > Save (Файл > Сохранить).

4. Збереження файлу креслення. Виконується командою File > Save As (Файл > Сохранить как) або командою

File > Save (Файл > Сохранить). Після виклику команди з’являється діалогове вікно Сохранить как (Save As), в якому вибирається папка і надається ім’я файлу. Зміни, внесені у раніше створений файл, зберігаються командою File > Save (Файл > Сохранить).

5. Індивідуальні завдання. Виконати моделювання хімічного апарату у 3D просторі згідно індивідуального

завдання у додатку 1. Після виконання завдання вивести на друк креслення загального вигляду формату А1 та заповнити кутовий штамп згідно вимог ЄСКД.

6. Здача креслення викладачеві. Результат виконання 3D-побудови хімічного апарату здати викладачеві у

вигляді файлу .DWG та креслення загального вигляду у форматі файлу .PDF із назвою по зразку: «Прізвище_Група_№лабораторної_роботи_№завдання».

ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Б. Барчард, Д. Питцер. Внутренний мир AutoCAD. – К: «Диа Софт», 2000. 2. Інженерна комп’ютерна графіка: навч. посіб. / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І.

М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. – Львів: Український бестселер, 2012. – 600 с.

3. Михайленко В.Є., Ванін В.В., Ковальов С.М. Інженерна та комп'ютерна графіка: Підручник / За ред. В.Є. Михайленка. - К.: Каравела, 2010. – 360 с.

4. Вовкова З.А. Комп’ютерна графіка: Конспект лекцій для студентів ІІ курсу спеціальності КІКС / Вовкова З.А. – К.: КУЕТТ, 2007. – 140 с.

5. Методичні вказівки і контрольні завдання до виконання вправ з AutoCAD для студентів усіх форм навчання / Укл.: О.В. Бабков. – К.:НТУ, 2004. – 33 с.

6. ГОСТ 2.001-93. Единая система конструкторской документации. Общие положения.

7. Антонович Є.А., Василишин Я.В., Шпільчак В.А. Креслення. Навч. посібник / За ред. Є.А. Антоновича. – Львів: Світ, 2006. – 512 с.

16

8. Ванін В.В. Перевертун В.В., Надкренична Т.О. Комп’ютерна інженерна графіка в середовищі AutoCAD: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2006. – 336 с.

9. «Iнженерна графіка з елементами будівельного креслення» Навчальний посібник для студентів напряму підготовки 6.060101 «Будівництво» / Т.С. Савельєва, О.C.Жовтяк, О.В. Федоскiна, Г.С.Тен – Д.: НГУ, 2014. – 103 с.

10. Головачук І.П., Величко В.Л. Інженерна та комп’ютерна графіка. Конспект лекцій для студентів напряму підготовки 6.051003 “Приладобудування” денної та заочної форм навчання. Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2009. – 77 с.

11. Ванін В.В., Бліок А.В., Гнітецька Г.О. Оформлення конструкторської документації: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2003. – 160 с.

12. Дытнерский Ю.И. Процессы и аппараты химической технологии. Ч. 1-2. – М.:Химия, 2002.– 768 с.

13. Іващук О.С., Атаманюк В.М. Методичні вказівки до лабораторної роботи №2 «Побудова елементарного об’єкту» з дисципліни «Основи автоматизованого проектування обладнання хімічних виробництв», ч.1 для студентів базового напрямку 6.051302 «Хімічна інженерія». – Зареєстровано НМУ НУ «Львівська політехніка» (№ 6257 від 28.04.2015 р.) – Львів. – 2015. – 19 с.

14. Іващук О.С., Атаманюк В.М. Методичні вказівки до лабораторної роботи №3 «Технічне креслення деталі в середовищі графічної системи AutoCAD» з дисципліни «Основи автоматизованого проектування обладнання хімічних виробництв», ч.1 для студентів базового напрямку 6.051302 «Хімічна інженерія». – Зареєстровано НМУ НУ «Львівська політехніка» (№ 6258 від 28.04.2015 р.) – Львів. – 2015. – 31 с.

15. Іващук О.С., Атаманюк В.М., Гаврилів Р.І. Методичні вказівки до лабораторної роботи №4 «Виконання складального креслення хімічного апарату з кількох деталей в середовищі графічної системи AutoCAD» з дисципліни «Основи автоматизованого проектування обладнання хімічних виробництв», ч.1 для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності 161 «Хімічні технології та інженерія». – Зареєстровано НМУ НУ «Львівська політехніка» (№ 6795 від 04.04.2016 р.) – Львів. – 2016. – 60 с.

16. Іващук О.С., Атаманюк В.М. Методичні вказівки до лабораторної роботи №9 «Технічне креслення деталі в середовищі 3D графічної системи AutoCAD» з дисципліни «Основи автоматизованого проектування обладнання хімічних виробництв», ч.2 для студентів базового напрямку 6.051302 «Хімічна інженерія». – Зареєстровано НМУ НУ «Львівська політехніка» (№ 6730 від 29.02.2016 р.) – Львів. – 2016. – 31 с.

17

Додаток 1

КРЕСЛЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ВИГЛЯДУ ОСНОВНИХ ХІМІЧНИХ АПАРАТІВ

Варіант 1. Теплообмінник типу «труба в трубі»

18

19

20

Варіант 2. Конденсатор кожухотрубний вертикальний

21

22

23

Варіант 3. Гріюча камера

24

25

26

Варіант 4. Конденсатор кожухотрубний

27

28

29

Варіант 5. Конденсатор кожухотрубний

30

31

32

Варіант 6. Гріюча камера

33

34

35

Варіант 7. Теплообмінник

36

37

38

Варіант 8. Апарат випарний з природною циркуляцією

39

40

41

Варіант 9. Колона абсорбційна

42

43

44

Варіант 10. Апарат випарний з виносною зоною кипіння

45

46

47

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

ВИКОНАННЯ СКЛАДАЛЬНОГО КРЕСЛЕННЯ З КІЛЬКОХ ДЕТАЛЕЙ В СЕРЕДОВИЩІ 3D ГРАФІЧНОЇ СИСТЕМИ AUTOCAD

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до лабораторної роботи №10

з дисципліни «Основи автоматизованого проектування обладнання хімічних виробництв», ч.2 для студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти зі спеціальності

161 «Хімічні технології та інженерія»

Укладачі Іващук Олександр Сергійович Атаманюк Володимир Михайлович Гаврилів Роман Іванович

Редактор Атаманюк Володимир Михайлович

Комп’ютерне верстання Іващук Олександр Сергійович

48