МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Кафедра екології

05-02-17

Методичні вказівки до виконання практичних робіт

з дисципліни «Екологічна безпека» для студентів спеціальності 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту

довкілля» денної та заочної форм навчання

Рекомендовано науково-методичною

комісією зі спеціальності 101

«Екологія» та 183 «Технології захисту

довкілля»

Протокол № 5

від 26 січня 2017 року

РІВНЕ – 2017

2

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з

дисципліни «Екологічна безпека» для студентів спеціальності 101

«Екологія» та 183 «Технології захисту довкілля» денної та заочної

форм навчання /А.М.Прищепа, О.А.Брежицька, Л.М. Стецюк,

Н.С. Ковальчук, З.М. Буднік – Рівне: НУВГП, 2017, - 40 с.

Упорядники:А.М.Прищепа, к.с.-г.наук, доцент,

О.А. Брежицька, к.с.-г.наук, доцент,

Л.М. Стецюк, к.с.-г.наук, доцент,

Н.С. Ковальчук, к.с.-г.наук, ст. викладач,

З.М. Буднік, асистент.

Відповідальний за випуск: М.О.Клименко, доктор с.-г. наук,

професор, завідувач кафедри екології.

ЗМІСТ

1. Практична робота №1. Паспортизація потенційно

небезпечних об’єктів……………………………………...

3

2. Практична робота №2. Розробка паспорту ризику

виникнення надзвичайних ситуацій району…………..

14

3. Практична робота №3. Оцінка не канцерогенного

ризику для здоров’я населення від забруднення

атмосферного повітря…………………………………….

17

4. Практична робота №4. Оцінка канцерогенного ризику

для здоров’я населення від забруднення атмосферного

повітря……………………………………………………..

25

5. Література ………………………………………………… 40

3

Практична робота №1

ПАСПОРТИЗАЦІЯ ПОТЕНЦІЙНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ОБ’ЄКТІВ

Мета роботи: ознайомитися з процедурою розробки та

затвердження паспорта потенційно небезпечного об’єкту.

Основні поняття Актуальність проблеми вжиття заходів щодо запобігання

виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного

характеру зумовлена не стільки зростанням кількості надзвичайних

ситуацій, скільки зростанням людських втрат та матеріальної шкоди

від небезпечних природних явищ, промислових аварій і катастроф.

Паспортизація діючих об’єктів господарської діяльності, на

яких є реальна загроза виникнення надзвичайної ситуації (НС)

техногенного характеру, проводиться для вжиття заходів щодо

запобігання НС відповідно до постанови Кабінету Міністрів

України від 7 лютого 2001 року № 122 „Про комплексні заходи,

спрямовані на ефективну реалізацію державної політики у сфері

захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій

техногенного та природного характеру, запобігання та

оперативного реагування на них на період до 2005 року” та

кваліфікованої ідентифікації ПНО, здійснення їх обліку згідно з

Положенням про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів.

Паспортизація потенційно небезпечного об'єкта -

процедура підготовки і надання паспорта потенційно небезпечного

об'єкта.

Потенційно небезпечний об'єкт (ПНО) - об'єкт, на якому

можуть використовуватися або виготовляються, переробляються,

зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні

препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть

створити реальну загрозу виникнення аварії;

Визначення виду небезпеки (радіаційна, хімічна,

вибухопожежна, гідродинамічна, біологічна тощо) проводиться

залежно від інформаційних даних паспорта ПНО з урахуванням

вимог діючих нормативно-технічних норм та інших показників, які

наводяться в паспортах ПНО.

4

Паспорт потенційно небезпечного об'єкта - документ

визначеної форми, який містить структуровані дані про окремий

потенційно небезпечний об'єкт.

Паспортизація проводиться на підставі зведених переліків

ПНО затверджених на засіданнях комісій з питань техногенно-

екологічної безпеки (ТЕБ) та НС регіонів, які щороку до 1 грудня

подаються до Державного департаменту СФД (документів страхового фонду) та Державної інспекції цивільного захисту та

техногенної безпеки територіальними органами державного нагляду

у сфері цивільного захисту. Переліки повинні містити інформацію

щодо повної назви ПНО, адреси (місця розташування), виду

небезпеки об’єкта, прізвище керівника та його контактного

телефону.

На підставі зведених переліків Державний департамент

СФД надсилає відповідну форму паспорта ПНО керівнику

(власнику) ПНО.

У 30-денний термін після отримання відповідної форми

паспорта з Державного департаменту СФД керівник (власник) ПНО

повинен направити на адресу Науково-дослідного інституту

мікрографії, який забезпечує облік ПНО у державному реєстрі

ПНО, заповнений паспорт ПНО. При цьому він несе

відповідальність за повноту та своєчасність його подання.

У разі будь-яких змін у технічному стані або у виробничій

діяльності ПНО, які призведуть до зменшення або збільшення його

потенційної небезпеки і вплинуть на показники паспорта ПНО,

керівник (власник) ПНО зобов’язаний повідомити про це НДІ

мікрографії та місцеві органи державного нагляду у сфері

цивільного захисту, а також внести відповідні зміни до паспорта

ПНО в 10-денний термін.

Територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері

цивільного захисту згідно з чинним законодавством мають право

здійснювати контроль щодо обсягу, достовірності та своєчасності

наданої в паспорті ПНО інформації. У разі виявлення змін у стані

ПНО порівняно з паспортом ПНО, територіальні та місцеві органи

Державного нагляду у сфері цивільного захисту зобов’язують

адміністрацію ПНО направити до Державного департаменту СФД

оновлений паспорт ПНО або зміни до нього.

5

Після отримання паспорта Державний департамент СФД

забезпечує реєстрацію потенційно небезпечних об’єктів відповідно

до постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року

№ 1288 “Про затвердження Положення про Державний реєстр

потенційно небезпечних об’єктів”.

Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів -

автоматизована інформаційно-довідкова система обліку та

обробки інформації щодо потенційно небезпечних об'єктів.

Під час реєстрації Державний департамент СФД надає

потенційно небезпечному об’єкту окремий реєстраційний номер,

який зберігається у реєстрі до повної ліквідації небезпечного

об’єкта.

Паспорт ПНО та свідоцтво про реєстрацію в Державному

департаменті СФД залучається до наглядової справи ПНО.

Розглянемо визначення понять, які використовуються при

складанні паспорта про надзвичайні ситуації.

Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов

життя і діяльності людей на окремій території чи об'єкті,

спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою

небезпечною подією, яке призвело (або може призвести) до

неможливості проживання населення на території чи об'єкті,

ведення там господарської діяльності, може викликати загибель

людей та (або) призвести до значних матеріальних втрат;

Аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що

спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій

території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до

руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів,

порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає

шкоди довкіллю.

Джерело небезпеки - технологічний об'єкт (устаткування,

агрегат тощо), який за певних обставин (аварія, порушення

технологічного регламенту тощо) може спричинити надзвичайну

ситуацію. Чинники небезпеки - внутрішні (наявність небезпечних

речовин, застосування небезпечних технологічних процесів,

незадовільний стан будівель і обладнання, порушення умов

безпечної експлуатації тощо) та зовнішні (особливості

місцезнаходження небезпечних об'єктів, несприятливі природні

умови тощо) фактори, які можуть безпосередньо спричинити

6

виникнення надзвичайної ситуації на об'єкті або негативно

вплинути на її розвиток.

Об'єкт господарської діяльності - виробництва, цехи,

споруди і будови, які використовуються юридичною особою або

фізичною особою – підприємцем для виробничої, науково-

дослідницької, комерційної або іншої діяльності;

Паспортизація ПНО здійснюється відповідно до переліків

потенційно небезпечних об'єктів, затверджених комісіями з питань

ТЕБ та НС, які складаються на підставі результатів ідентифікації

ПНО. Ідентифікація потенційно небезпечного об'єкта - процедура

виявлення на об'єкті джерел та чинників небезпеки, на підставі

яких об'єкт визнається потенційно небезпечним.

Ідентифікація ПНО полягає у виявленні на об'єктах

господарської діяльності джерел та чинників небезпеки, які здатні

за негативних обставин (аварія, стихійне лихо тощо) ініціювати

виникнення надзвичайної ситуації (далі - НС), а також в оцінці

максимального рівня можливих НС. Ідентифікації підлягають усі

об'єкти господарської діяльності, які розташовані на території

України і перебувають у державній, колективній або приватній

власності юридичних або фізичних осіб, а також інші об'єкти,

визначені комісіями з питань ТЕБ та НС або відповідними

центральними та місцевими органами виконавчої влади.

Відповідальність за проведення ідентифікації у визначені

терміни покладається на відповідальних осіб ПНО. Відповідальні

особи ПНО - юридичні або фізичні особи, які є власниками ПНО

або за якими ці об'єкти закріплені на правах повного

господарського відання або оперативного управління чи

перебувають у їх володінні та користуванні.

Об'єкт ідентифікується як ПНО за наявності у його складі

хоча б одного джерела небезпеки, яке може спричинити НС

об'єктового, місцевого, регіонального або державного рівнів.

За результатами ідентифікації ПНО складається

Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення

потенційної небезпеки, яке узгоджується з відповідним місцевим

органом державного нагляду у сфері цивільного захисту (ЦЗ). Один

примірник Повідомлення про результати ідентифікації щодо

визначення потенційної небезпеки залишається на підприємстві,

7

другий примірник надається місцевому органу державного нагляду

у сфері ЦЗ для організації обліку і планових перевірок ПНО.

Місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ на основі

отриманих Повідомлень про результати ідентифікації щодо

визначення потенційної небезпеки складають та щороку

уточнюють переліки потенційно небезпечних об'єктів і до 1 жовтня

подають їх до відповідного територіального органу державного

нагляду у сфері ЦЗ.

Територіальний орган державного нагляду у сфері ЦЗ

формує перелік потенційно небезпечних об'єктів окремої області

(регіону) і щороку до 1 листопада подає його на затвердження до

відповідної комісії з питань ТЕБ та НС. Затверджені переліки

потенційно небезпечних об'єктів направляються до Державного

департаменту СФД та Державної інспекції цивільного захисту та

техногенної безпеки. Галузеві переліки потенційно небезпечних

об'єктів складають відповідні центральні органи виконавчої влади і

щорічно до 1 грудня надають їх до Державного департаменту СФД

та Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки.

Територіальний орган державного нагляду у сфері ЦЗ

щорічно до1 січня надає на машинному та паперовому носіях

затверджений регіональний перелік потенційно небезпечних

об'єктів до Державного департаменту СФД для здійснення

державного обліку ПНО, готує розпорядчий документ щодо

проведення паспортизації ПНО, а також організовує контроль за

станом паспортизації ПНО. Відповідальна особа ПНО у

тридцятиденний термін після отримання акта (розпорядчого

документа) територіального органу державного нагляду у сфері ЦЗ

або відповідного центрального органу виконавчої влади щодо

проведення паспортизації ПНО подає до місцевого органу

державного нагляду у сфері ЦЗ оформлений паспорт потенційно

небезпечного об'єкта на машинному та паперовому носіях. Копія

паспорта потенційно небезпечного об'єкта залучається до

наглядової справи ПНО.

Форма паспорта потенційно небезпечного об'єкта повинна

відповідати виду господарської діяльності окремого об'єкта (1НС -

підприємство, 2НС - вугільна шахта, 3НС - гідротехнічний об'єкт,

4НС - кар'єр, 5НС - автозаправна станція, 6НС - сухопутний тунель,

7НС - міст, віадук, шляхопровід, 8НС - залізнична станція, 9НС -

8

магістральний трубопровід, 9 НС - відгалуження від

магістрального трубопроводу).

Форми паспортів потенційно небезпечних об'єктів

розміщуються на офіційному сайті МНС України.

Паспорт ПНО заповнюється державною мовою з

обов'язковою вказівкою повної офіційної і скороченої назв об'єкта, з

додержанням вимог щодо чіткості заповнення та однозначного

тлумачення наведеної інформації. Структура паспорта приставлена

в таблиці 1.1- 1.20.

Заповнений у повному обсязі (усі графи) паспорт

потенційно небезпечного об'єкта має бути завірений підписом

керівника та печаткою. Відповідальна особа ПНО, яка має декілька

окремо розташованих ПНО, оформляє відповідну форму паспорта

на кожний об'єкт з обов'язковою вказівкою на його фактичне

місцезнаходження. Паспорт потенційно небезпечного об'єкта

підлягає переоформленню кожні п'ять років. У разі будь-яких змін

характеристик ПНО відповідальні особи ПНО зобов'язані у

десятиденний термін скласти та надіслати до місцевих органів

державного нагляду у сфері ЦЗ та Науково-дослідного, проектно-

конструкторського та технологічного інституту мікрографії (далі

- НДІ мікрографії)

Хід роботи 1. Ознайомитися з основними положеннями, щодо формування

паспорта небезпечного об’єкта.

2. Встановити основні структурні складові паспорта

небезпечного об’єкта.

3. За вихідними даними сформувати паспорт небезпечного

об’єкта.

4. Зробити висновки.

Питання для самоконтролю 1. З якою метою розробляють паспорт небезпечного об’єкта?

2. Хто розробляє паспорт небезпечного об’єкта, ким він

затверджується, та термін його дії?

3. Дайте визначення поняттям: потенційно небезпечний об'єкт,

паспортизація потенційно небезпечного об’єкта, аварія, шкідливий

чинник.

4. Які основні пункти вміщує паспорт потенційно-небезпечного

об'єкту?

9

Паспорт Потенційно небезпечного об'єкта

____________________________________________

(назва підприємства)

____________________ Галузі промисловості України

Паспорт

Потенційно небезпечного об'єкта

1.Довідкові дані

1.1 Підприємство

1.2 Код підприємства за ЄДРПО України

1.3 Галузь промисловості

1.4 Відомча належність

1.5 Форма власності

1.6 Адреса

1.7 Телефон, факс

1.8 Керівник підприємства

2. Природні умови

2.1 Геологічно небезпечні явища

2.2 Гідрогеологічно-небезпечні явища

2.3 Морські гідрологічно-небезпечні явища

2.4 Метеорологічно-небезпечні явища

2.5 Пожежі

3. Загальні дані 3.1 Площа підприємства, тис. кв.м

3.2 Вартість основних фондів

підприємства, млн.грн.

3.3 Загальна чисельність працівників проектна фактична

3.4 Найбільша зміна

3.5 Рік уведення до експлуатації

3.6 Санітарно-захисна зона підприємс., м

3.7 Категорія з ЦО

3.8 Ступінь хімічної небезпеки

3.9 Нормативне значення показника

безпечності підприємства

3.10 Номенклатура основної продукції Потужність

підприємства

прое

ктна

фактична

10

4. Основна сировина, продукція, допоміжні матеріали № Наймену-

вання

Шкідливіст

ь

Небезпечність Кількість

клас

СД

ОР

, то

кси

чн

ість

Ви

бу

хо

по

-

жеж

на

Рад

іац

ійн

а

інш

а

Мак

сим

альн

а

По

ро

гова

(но

рм

ати

вн

і

до

ку

мен

тти

)

1 Продукція

1.1

…

2 Сировина

2.1

3 Допоміжні

матеріали

3.1

5.Небезпечні технологічні процеси виробництва

№

3/п

Найменування

технологічного

процесу

Вид

небезпек-

ки

Невідповідність

вимогам

безпеки

Стан

технологічного

обладнання

6.Основні виробничі будови і споруди

№

3/

п

Найме

Дуван-

ня

будов,

споруд

катюго

рія

вибухо

поже-

жонебез

пеки

Сту-

пінь

вогнес

тій

кості

Техні

чний

стан

спору

ди

Наяв-

ність

проектнок

онстру

кторської

документа

ції

Утри-

мувач

докуме

нтації

Сту

пінь

зносу

основ

ного

облад

нання

7. Основні технологічні трубопроводи та інженерні мережі

№

з/п

Найменування

діаметр,

довжина

Небезпечні

параметри

Стан

трубопроводу

Невідповідність

вимогам

експлуатації

Тиск,

атм

0С

11

8. Склади небезпечних речовин

№

з/п

Найменування

складу перелік

речовин

Клас

небезпеки

речовини

Кількість Невідповідність

умовам

зберігання

куб.м т

9. Ємкості з небезпечними речовинами

№

з/

п

Най

ме

нуван

ня

ре-

чови-

ни

Най-

ме-

нуван

ня

ємно

сті

Місткість

однієї

ємкості

Кіль

кість

ємнос

тей,

шт

Параметри

зберігання

Клас

небез

пек

ки

речо

вини

Невід

повід

ність

умо

вам

зберіг

ання

куб.м т Тиска

тм

0С

10. Гідротехнічні споруди

№

з/п

Найменування

споруди

Стан

споруди

Речовина

заповнення

Обсяг

речовини

Клас

небезпеки

речовин

11. Очисні споруди

№

з/

п

Наймену

вання

споруди

та метод

очищення

Пропускназдатність,

куб.м, т/рік

Ефективність очищення

проектна фактична Найме

нування

інгре

дієнта

середня

концентрація мг/л

за

проект

том

Фактич

но

12. Речовини з токсичними продуктами згоряння

№

з/п

Найменування

речовини

Кількість

речовини

Найменування

продуктів

згоряння

Клас

небезпеки

продуктів

згоряння

Кількість

продуктів

згоряння

12

13. Небезпечні сполуки №

з/

п

Речовини, які при

взаємодії з водою,

киснем, повітрям,

іншими речовинами

здатні вибухати або

горіти

Речовини, які при взаємодії утворюють нові

небезпечні або шкідливі сполуки

Назва

взаємо

діючих

речовин

Дія

(В – вибух,

Г –

горіння)

компоненти Сполуки

назва Кіль

кість

Назва Кіль

кість

Клас

небез

пеки

14. Технологічні викиди шкідливих речовин №

з/

п

Наймену-

вання

шкідливої

речовини

Клас

небез

пеки

Викинуто фактично

т/рік

Дозволений викид,

т/рік (посилання на

нормативні

документи)

А В А В

А – викиди в атмосферу, В – скиди у водойми

15. Відходи виробництва №

з/

п

Наймену

вання

шкідли-

вих

відходів

Клас

неб

езп

еки

Фіз

ико

-хім

ічн

а

хар

акте

ри

сти

ка

Ви

ко

ри

стан

о,

або

зни

щен

о,

т/р

ік

Складується

На об’єкті На полігоні

Факти

чна

кількі

сть

Допуст

има

кіль-

кість

Факти

чна

кіль-

кість

Допуст

има

кіль-

кість

16. Характеристика основних джерел небезпеки підприємства №

з/

п

Найме

нуван

ня

джере

ла

небез

пеки

Ви

д н

ебез

пек

и

(хім

ічн

а,

ви

бу

хо

по

жеж

на,

рад

іац

ійн

а,

гід

ро

ди

нам

ічн

а,

гід

ро

ди

нам

ічн

а,

Рів

ень м

ож

ли

ви

х

НС

(о

б’є

кто

ви

й,

міс

цев

ий

,

рег

іон

альн

ий

,

зага

льн

од

ерж

авн

и

й)

Мак

сим

альн

о

мо

жли

ве

тер

то-

ріа

льн

е

по

ши

рен

ня Н

С,

Розмір очікуваних

Матеріа

льних

збитків,

тис.грн

Люд

ських

жертв,

осіб

13

17 Реципієнти НС (заповнюється для НС максимально високого

рівня)

№

з/п

Найменування реципієнтів

можливої НС

Показник, одиниця

виміру

К-

сть

1 Матеріальні об'єкти: об'єкти

інфраструктури промисловості

транспорту; житлово-

комунального господарства

Питома вага

зруйнованих

основних фондів, %

від загального обсягу

основних фондів

2 Населення: персонал

підприємства;

Мешканці житових будинків;

Пасажири транспортних

засобів

Кількість потерпілих

3 Водоймища Назва водоймища та

обсяг забруднення %

від забруднення

водного об’му

4 Сільське господарство Вилучення території

із с.г. обороту, га

5 Лісове господарство Вилучення ділянок із

лісогосподарського

обороту, га

6 Об’єкти особливого

природоохоронного значення.

Рекреаційні заповідні териротії

Площа пошкодження,

% від загальної площі

18 Аварії, що мали місце на підприємстві №

з/

п

Дат

а ав

арії

Хар

акте

р а

вар

ії

Пр

ич

ин

а ав

арії

Кількість потерпілих, осіб Обсяги

викидів

(скидів)

шкідливих

речовин,

куб.м., т ,

хімічний

склад

Матеріа

льні

збитки З

тяжкими

пошкод

женнями

Заги

нуло

разом

14

19. |Сили та засоби ліквідації аварій та їх наслідків

№

з/п

20. Захисні споруди цивільної оборони, їх характеристика

№

з/п

21 Додаткова інформація

№

з/п

22. Відповідальні особи

Посада Прізвище, ім'я та по

батькові

Підпис Дата

Практична робота №2

РОЗРОБКА ПАСПОРТУ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ РАЙОНУ

Мета роботи: ознайомитися з процедурою розробки та

затвердження паспорту ризику виникнення надзвичайних ситуацій

району.

Основні поняття Паспорт ризику надзвичайних ситуацій складається з метою

характеристики усіх небезпечних явищ які можуть виникати на

території регіону. Він складається з певних розділів які вміщують

обов’язкову інформацію, щодо розміщення району, кліматичних,

гідрологічних умов, виробничо-господарську діяльність.

Проведення паспортизації потенційно небезпечних об’єктів і

територій, щодо ризиків виникнення на них надзвичайних ситуацій

техногенного, екологічного та природного характеру передбачає:

виявлення, оцінку та прогнозування ризиків виникнення

надзвичайних ситуацій на потенційно небезпечних об’єктах і

територіях, розроблення планів першочергових запобіжних заходів

15

та відповідних комплексних цільових програм захисту населення і

територій; визначення шляхів фінансування цих заходів.

Паспорт ризику виникнення надзвичайних ситуацій вміщує

загальні положення про адміністративний район, а саме коротка

історична довідка про район (дата утворення району), місце

розташування, перелік районів з якими він межує, площа району,

кількість селищ, та кількість населення міського і сільського,

щільність населення на 1 кв.км. детально наводять характеристику

селищ з обов’язковим вказуванням їх площі, чисельності мешканців

та щільність населення.

При фізико –географічній характеристиці району коротко

описують рельєф, наявність лісів, мінеральних ресурсів, наводять

дані про кліматичні особливості району. Окремо аналізують

наявність корисних копалин, які можуть використовуватися при

дезактивації, дегазації або інших завдань під час ліквідації аварії.

З метою вивчення гідрологічних умов району наводять

характеристику річок та водойм, при цьому зазначають кількість

гребель (водосховищ), трубопроводів, які проходять через річку,

кількість мостів, та кількість населених пунктів вздовж берегової

смуги.

Характеризуючи виробничий комплекс визначають загальну

кількість підприємств, в тому числі потенційно небезпечних.

В паспорті наводять характеристику техногенної небезпеки, а

саме встановлюють небезпечні об’єкти та території для яких є

потреба вирішити екологічні проблеми, пов’язані з небезпекою для

населення.

1.1Характеристика регіону

Назва регіону

Назва даних Характеристики

Дата утворення району

Місце розташування

району

Перелік районів, з якими межує район:

захід

південь

північ

схід

16

Площа району, км2

Кількість рад

Кількість селищ

Кількість населення, разом, тис. чол.

3 них: міське

сільське

Щільність населення, чол. на 1 кв. км.

1.2. Характеристика населених пунктів

Назва селища

Кількість населення, тис. чол. Площа,

км2

Щіль

ність,

чол./ км2 Всього

у тому числі

Міське Сільське

1.3 Фізико-географічна регіону (приклад)

Короткий опис ландшафту

Короткий опис клімат

Характерні для клімату району особливості

Середньорічна кількість опадів

Характеристика корисних копалин, які можуть бути

використані для дегазації, дезактивації або інших

завдань під час ліквідації аварій (перелік, кількість, місця

розташування)

Характеристика річок і рік на території району

Назва

річки

Протяж-

ність по

території

району,

км

Кількість

населе-них

пунктів

вздовж

берегової

смуги

Кіль-

кість

гребель

Кількість

трубопроводів які

проходять через

річку

Кількі-

сть

мостів

газо

-

Наф

то-

Ам

іако

-

Пр

од

укті

в

-

17

В паспорті відмічають всі основні небезпечні природні явища, які

відбулися або можуть відбутися на території району. Наводять

характеристику техногенної небезпеки. Розробляють необхідні сили

реагування на випадок надзвичайної ситуації.

Хід роботи 1. Ознайомитися з основними складовими паспорту ризику

виникнення надзвичайних ситуацій.

2. Обговорити, чому саме ці розділи ввійшли до паспорту.

3. Використовуючи вихідні дані розробити паспорт ризику

надзвичайних ситуацій

4. Зробити висновки.

Питання для самоконтролю 1. З якою метою розробляють паспорт ризику надзвичайних

ситуацій району?

2. Які основні розділи входять до нього? Охарактеризуйте їх.

3. Які небезпечні явища природного характеру, Ви знаєте?

4. Які небезпечні явища техногенного характеру, Ви знаєте?

Практична робота №3

ОЦІНКА НЕ КАНЦЕРОГЕННОГО РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ

АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Мета роботи: навчитися проводити оцінку ризику для здоров’я

населення від забруднення атмосферного повітря та визначати не

канцерогенний ризик від забруднення атмосферного повітря.

Основні поняття

Сьогодні відповідно до статті 40 Закону України "Про

забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя

населення", з метою науково-методичного забезпечення

функціонування системи державного соціально-гігієнічного

моніторингу в нашій державі затверджені методичні рекомендації

"Оцінка ризику для здоров'я населення від забруднення

атмосферного повітря", які вміщують оцінку рівня канцерогенного

18

та неканцерогенного ризиків для здоров'я населення від існуючого

забруднення атмосферного повітря на території населеного пункту,

яке сформоване за рахунок промислових викидів, життєдіяльності

населення та процесів трансформації.

Визначення ризику від забруднення атмосферного повітря

дозволяє прогнозувати імовірність і медико-соціальну значимість

можливих порушень здоров'я при різних сценаріях його впливу, а

ще й встановлювати першочерговість і пріоритетність заходів з

управління факторами ризику на індивідуальному та

популяційному рівнях.

Визначення факторів ризику, доведення їх ролі у порушенні

здоров'я людини, а також кількісна характеристика залежностей

шкідливих ефектів від рівнів впливу конкретних факторів дозволяє

оцінити реальну загрозу здоров'ю населення, що проживає на

певних територіях, і дає об'єктивні підстави для впровадження

профілактичних заходів.

Оцінка ризику. Повна, або базова, схема оцінки ризику

передбачає проведення чотирьох взаємопов'язаних етапів, а саме: ідентифікацію небезпеки; оцінку експозиції; характеристику

небезпеки (оцінку залежності "доза-відповідь"); характеристику

ризику. Ідентифікація небезпеки. Головним завданням цього етапу є

відбір пріоритетних, індикаторних хімічних речовин, вивчення яких

дозволить з достатньою точністю охарактеризувати рівні ризику

порушення стану здоров'я населення та джерела його виникнення.

Пріоритетність досліджуваних речовин визначають на основі даних

щодо їх біологічної активності, у т.ч. канцерогенної, фізико-

хімічних властивостей, які обумовлюють особливості поширеності і

поведінки їх у навколишньому природному середовищі та впливу

на організм людини, залежності розвитку негативних ефектів

(специфічних і неспецифічних) від шляху надходження речовини в

організм. При цьому, як правило, використовують вторинні джерела

інформації (аналітичні огляди, звіти, довідники, бази даних), що

вже містять висновки висококваліфікованих експертів про

небезпечні властивості даної речовини.

Оцінка експозиції - етап оцінки ризику, у процесі якого

встановлюється кількісний рівень надходження речовини до

організму людини певним шляхом. Він передбачає визначення

19

шляху розповсюдження у навколишньому середовищі і впливу на

організм забруднюючої сполуки, вивчення її концентрацій,

установлення терміну дії і загальної тривалості впливу, оцінки

чисельності популяції, яка знаходиться або вірогідно може

знаходитись під впливом шкідливого чинника.

Кількісна характеристика експозиції передбачає визначення

концентрації хімічних сполук, що впливають на людину,

орієнтуючись на дані:моніторингових досліджень; моделювання

поширеності та поведінки хімічних сполук у повітряному

(навколишньому природному) середовищі; комбінації результатів

моніторингових спостережень із даними, отриманими на основі

моделювання.

Концентрація речовини у зоні спостережень (місце перебування

людини) визначається як середньоарифметична величина

концентрацій, що мали місце протягом періоду експозиції, або як

максимальна концентрація за обмежений час (у залежності від

постановки завдання).

Для оцінки ризиків, зумовлених хронічним впливом хімічних

речовин, мають застосовуватись середньорічні концентрації та їхні

верхні 95%-ві довірчі межі. При визначенні ризиків гострих

(екстремальних, аварійних) ситуацій терміном до 24 год.

використовуються максимальні концентрації.

Визначаючи ризик впливу атмосферного повітря на здоров'я людей, теоретично бажано враховувати весь спектр хімічних

сполук, що можуть діяти у цьому місці. Однак, реально

допускається обмеження їх числа пріоритетними (індикаторними)

для даної території речовинами. Критеріями вибору пріоритетних

речовин антропогенного походження є їх токсичні властивості,

розповсюдження у навколишньому середовищі, стійкість, здатність

до біокумуляції та міграції природними ланцюгами, здатність

викликати негативні ефекти (незворотні, віддалені) та чисельність

населення, на яке потенційно вони можуть впливати.

Результатом даного етапу оцінки ризику є визначення середньої

добової дози (ADD/LADD), формула розрахунку якої за

інгаляційного впливу речовини з атмосферного повітря має вигляд

20

( ) ( )[ ],

365××

××××+××=

ATBW

EDEFVinTinChVoutToutCa

LADD

ADD (3.1)

де: ADD/LADD - середня добова доза речовини, мг/кг-доба; Са -

концентрація речовини в атмосферному повітрі, мг/м3; Ch -

концентрація речовини у повітрі приміщення, мг/м3; Tout - час, що

проводиться поза приміщенням, год/доба; Tin - час, що проводиться

у приміщенні, год/доба; Vout - швидкість дихання поза

приміщенням, м3/год.; Vin - швидкість дихання у приміщенні,

м3/год; EF - частота впливу, днів/рік; ED - тривалість впливу, років;

BW - маса тіла, кг; AT - період осереднення експозиції, років. 365 -

число днів у році. За відсутності специфічних для досліджуваної популяції

дескрипторів експозиції використовують стандартні значення,

наведені у таблиці 3.1.

Характеристика небезпеки. Головним завданням етапу є

узагальнення та аналіз наявних даних щодо гігієнічних нормативів,

безпечних рівнів впливу (референтних доз та концентрацій),

критичних органів/систем та негативних ефектів, що можуть

виникати за дії певної речовини або групи речовин. Дія хімічних

сполук зумовлює широкий спектр шкідливих ефектів, які залежать

Таблиця 3.1.

Рекомендовані значення факторів експозиції

| Фактор експозиції Величина

Маса тіла, кг

середній дорослий 60

дорослий чоловік /жінка 70 / 58

середня величина 64

рекомендована ВООЗ 60

Площа поверхні тіла, кв.см

дорослий чоловік / жінка 18 000/ 16 000

Об'єм дихання, л/8 годин

дорослий чоловік / жінка 3 600 / 2 900

дитина (10 років) 2 300

легка/не виробнича діяльність

дорослий чоловік / жінка 9 600 / 9 100

дитина (10 років 6 240

Інгаляція за добу, куб.м (8 годин відпочинку, 16 годин легкої або

21

невиробничої діяльності)

дорослий жінка /чоловік 23/21

дитина (10 років 15

Середній дорослий 22

Швидкість інгаляції, куб.м/доба

діти (вік 1 рік і менше 4,5

діти (вік 1-12 років) 8,7

дорослі чоловіки/ жінки 15,2/11,3

Час, що проводиться у приміщенні, год./доба

діти 3-11 років 19 (будні дні) 17 (вихідні

дорослі 21 (будні дні )16,4 (вихідні)

Час, що проводиться поза приміщенням, год./доба

діти 3-11 років 5 (будні дні) | 7 (вихідні)

дорослі 1,5 (будні дні) 2 (вихідні)

від шляху та тривалості надходження в організм, рівнів доз або

концентрацій. У методології оцінки ризику прийнято орієнтуватися

на той шкідливий ефект, який виникає за впливу найменшої із

ефективних доз (критичний ефект, критичні органи/системи). При

цьому міжнародна методологія оцінки ризику передбачає, що:

- для не канцерогенних речовин та канцерогенів негенотоксичної

дії передбачається наявність порогових рівнів, нижче від яких

шкідливі ефекти не виникають;

- канцерогенні ефекти, обумовлені дією генотоксичних

канцерогенних чинників, можливі за дії будь-яких доз, що

викликають пошкодження генетичного матеріалу; для такого роду

сполук відсутні порогові рівні.

Для характеристики ризику розвитку неканцерогенних ефектів найчастіше використовують два показники: максимальна

недіюча доза, мінімальна доза, що викликає пороговий ефект.

Дані показники є основою для установлення рівнів мінімального

ризику - референтних доз (RfD) і концентрації (RfC). Перевищення

референтної дози не обов'язково пов'язане із розвитком шкідливого

ефекту, але чим вища доза впливу і чим більше вона перевищує

референтну, тим більша імовірність його виникнення, однак

оцінити цю імовірність за даного методичного підходу неможливо.

У зв'язку з цим кінцевими характеристиками оцінки експозиції на

основі референтних доз і концентрацій є коефіцієнти (HQ) та

22

індекси (НІ) небезпеки. Якщо референтна доза не перевищена, то

ніяких регулюючих втручань не потрібно. У випадку, коли вплив

речовини перевищує RfD, виникає небезпека, величину якої можна

оцінити лише за допомогою вивчення залежності "доза-відповідь"

та спектра шкідливих ефектів.

Значення референтних доз/концентрацій деяких хімічних

речовин, а також критичних органів та систем, на які вони

впливають, наведено табл..3.4.

Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів здійснюють шляхом порівняння фактичних рівнів експозиції з

безпечними (референтними) рівнями впливу та визначенням

коефіцієнта небезпеки:

RfD

ADHQ = або

RfC

ACHQ = , (3.2)

де: HQ - коефіцієнт небезпеки; AD - середня доза, мг/кг; АС -

середня концентрація, мг/м3; RfD - референтна (безпечна) доза,

мг/кг; RfC- референтна концентрація, мг/м3. (додатку1)

За висновком російських експертів, у разі відсутності

референтних доз/концентрацій як еквівалент можна

використовувати гранично допустимі концентрації (ГДК) або

максимально недіючі рівні чи концентрації (МНР, МНК),

установлені за критерієм прямого ефекту на здоров'я.

За інгаляційного надходження, якщо цього не потребують

спеціальні задачі дослідження, немає необхідності розраховувати

дозу впливу, а розрахунок коефіцієнта небезпеки можна

здійснювати за формулою:

RfC

CHQ i

i = , (3.3)

де: HQі - коефіцієнт небезпеки впливу і-тої речовини; Cі - рівень

впливу і-тої речовини, мг/м3; RfC - безпечний рівень впливу, мг/м

3.

Коефіцієнт небезпеки розраховують окремо за умов

короткотривалого (гострого), підгострого і тривалого впливу

хімічної речовини. При цьому період осереднення експозиції і

відповідних безпечних рівнів впливу має бути аналогічним.

Критерії для характеристики коефіцієнта небезпеки наведено у

таблиці 3.2.

23

Таблиця 3.2 Критерії сумарного ризику

Характеристика ризику Коефіцієнт

небезпеки

(HQ)

Ризик виникнення шкідливих ефектів

розглядають як зневажливо малий

< 1

Гранична величина, що не потребує термінових

заходів, однак не може розглядатися як досить

прийнятна

1

Імовірність розвитку шкідливих ефектів

зростає пропорційно збільшенню HQ

> 1

Характеристику ризику розвитку сумарних ефектів за

комбінованого впливу хімічних речовин проводять на основі

розрахунку індексу небезпеки за формулою:

НІ = E HQi, (3.4) де: Hqi – коефіцієнти небезпеки для окремих компонентів суміші

хімічних речовин, що впливають.

Розрахунок індексів небезпеки, як правило, проводять з

урахуванням критичних органів та систем, які зазнають негативного

впливу досліджуваних речовин. Як свідчать результати наукових

досліджень, за впливу компонентів суміші на одні і ті ж органи або

системи організму найбільш імовірним типом їх комбінованого

впливу є сумація (адитивність). Це правило не є універсальним,

оскільки не враховує можливої різниці у механізмах специфічної дії

компонентів суміші, а також локальних шкідливих реакцій у місці

первинного контакту речовини з організмом (наприклад, слизових

оболонках дихальних шляхів або шлунку).

Приклад 1 розрахунку неканцерогенного ризику, пов'язаного

із забрудненням атмосферного повітря діоксидом азоту

Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів за

впливу діоксиду азоту концентрації 0,099 мг/куб.м в атмосферному

повітрі здійснюємо шляхом розрахунку коефіцієнта небезпеки:

HQ = C /RfC = 0,099 мг/куб.м/0,04 мг/куб.м = 2,472

Отже, неканцерогенний ризик для здоров'я населення за впливу

діоксиду азоту концентрації 0,099 мг/куб.м в атмосферному повітрі

24

не можна вважати допустимим, існує імовірність виникнення

шкідливих ефектів у населення.

Приклад 2 розрахунку неканцерогенного ризику, пов'язаного

із забрудненням атмосферного повітря аміаком

Характеристику ризику розвитку неканцерогенних ефектів за

впливу аміаку в концентрації 0,14 мг/куб.м в атмосферному повітрі

здійснюємо шляхом розрахунку коефіцієнта небезпеки:

HQ = C /RfC = 0,14 мг/куб.м/0,1 мг/куб.м = 1,4

Отже, неканцерогенний ризик для здоров'я населення за впливу

аміаку в концентрації 0,14 мг/куб.м в атмосферному повітрі не

можна вважати допустимим, існує імовірність виникнення

шкідливих ефектів у населення.

Приклад 3 розрахунку суммарного неканцерогенного ризику

(НІ) з урахуванням критичних органів та систем, які в першу чергу

зазнають негативного впливу хімічних речовин Як видно із

таблиці3.3, найбільший внесок як у сумарну величину НІ, так і в

ризик впливу на нирки, має речовина Б. Найменш значущу роль у

формуванні ризику відіграє речовина А. Хід роботи

1. Виписати вихідні дані згідно варіанта.

2. Ознайомитися з основними підходами до оцінки ризику.

3. Оцінити неканцерогенний ризик пов'язаного із забрудненням

атмосферного повітря

4. Розрахувати індекс небезпеки з урахуванням критичних

органів та систем, які зазнають негативного впливу досліджуваних

речовин, результати звести у табличну форму.

5. Зробити висновок

Таблиця 3.3

Результати розрахунку

Речовина Доза,

мг/кг

RfD, мг/кг HQ Критичні

органи

А 0,005 0,05 0,1 Нирки

Б 16,0 4,0 4,0 Печінка

С 0,12 0,4 0,3 Нирки

Д 0,08 0,2 0,4 печінка

Сумарний ризик НІ загальний 4,8

НІ нирки 0,4

НІ печінка 4,4

25

Питання для самоконтролю 1. Що таке ризик, від чого він залежить?

2. Охарактеризуйте основні підходи до оцінки ризиків?

3. Які особливості оцінки неканцерогенного ризику пов'язаного

із забрудненням атмосферного повітря?

Практична робота №4

ОЦІНКА КАНЦЕРОГЕННОГО РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО

ПОВІТРЯ.

Мета роботи: навчитися проводити оцінку ризику для здоров’я

населення та визначати канцерогенний ризик від забруднення

атмосферного повітря

Основні поняття

Для оцінки ризику генотоксичних канцерогенів основним

параметром є фактор канцерогенного потенціалу (CPF) або фактор

нахилу (SF), що відображає ступінь наростання канцерогенного

ризику на одну одиницю зі збільшенням дози впливу і має

розмірність (мг/кг X доба)"'. Іншим параметром є величина так

званого одиничного ризику (UR). За інгаляційного впливу UR являє

собою верхню, консервативну оцінку канцерогенного ризику у

людини, яка зазнає постійного впливу протягом життя певного

канцерогена в концентрації 1 мкг/м3.

Значення фактора канцерогенного потенціалу деяких хімічних

речовин за повітряного шляху надходження наведено у додатку.

Характеристика ризику інтегрує дані про небезпеку

досліджуваних речовин, величину експозиції, параметри

залежності "доза-відповідь", які було отримано на попередніх

етапах дослідження. На основі цих даних дається кількісна та якісна

оцінка ризику окремих речовин та визначається порівняльний ряд

небезпеки для здоров'я населення групи сполук.

Для характеристики канцерогенного ризику проводять

розрахунок індивідуального та популяційного ризику впливу

досліджуваних речовин.

26

Розрахунок індивідуального канцерогенного ризику CR

здійснюють за формулою:

SFLADDCR ×= , (4.1)

де: LADD – середня добова доза протягом життя , мг/(кг*доба); SF -

фактор нахилу, (мг/(кг×доба)).

При застосуванні величини одиничного ризику розрахункова

формула набуває вигляду:

URLADCCR ×= (4.2)

де: LADC - середня концентрація речовини в атмосферному повітрі

за весь період усереднення експозиції, мг/м3; UR - одиничний ризик,

(мг/м3).

Одиничний ризик розраховують із використанням величини SF,

стандартної величини маси тіла людини (70 кг) та добового

споживання повітря (20 м3):

( ) )./(2070

1/)/( 313 добамкгдобакгмгSFкгмUR ii ×××=

− (4.3)

Поряд з розрахунками індивідуального канцерогенного ризику

проводять визначення популяційного ризику (PCR), який

відображає додаткову (до фонової) кількість випадків

новоутворень, які можуть виникнути протягом життя внаслідок

впливу досліджуваного фактора:

POPCRPCR ×= , (4.4)

де: CR - індивідуальний канцерогенний ризик; POP - чисельність

популяції, що підпадає під вплив даного фактора, чол.

При порівняльній характеристиці ризику іноді використовують

величину популяційного річного ризику (PCRa), що являє собою

розраховану кількість додаткових випадків раку протягом року:

( )

,70

∑ ××=

POPURjCjPCRa (4.5)

де: Cj - середня річна концентрація і-тої речовини; POP -

чисельність популяції, що зазнає впливу, чол. URj - одиничний

ризик протягом життя (70 років).

Канцерогенний ризик за комбінованої дії декількох хімічних

сполук розглядають як адитивний. При аналізі доцільно групувати

досліджувані канцерогени з урахуванням виду та/або локалізації

пухлин. У цьому випадку розрахунок сумарних канцерогенних

27

ризиків здійснюють окремо для кожної групи (наприклад, для раку

легень, пухлин печінки тощо).

Таким чином, за впливу декількох канцерогенів сумарний

канцерогенний ризик розраховують за формулою:

∑= jT CRCR (4.6)

де: CRj - загальний канцерогенний ризик для шляху надходження Т;

CR: - канцерогенний ризик для j-тої канцерогенної речовини.

Приклад1розрахунку канцерогенного ризику, пов'язаного із

забрудненням атмосферного повітря бенз(а)піреном

Розраховуємо середню добову дозу впливу бенз(а)пірену на

населення міста, де концентрація бенз(а)пірену в атмосферному

повітрі становить 0,95 * 10-6

мг/куб.м.

Використовуючи стандартні дескриптори експозиції, проводимо

розрахунок за формулою:

( ) ( )[ ].

365××

××××+××=

ATBW

EDEFVinTinChVoutToutCa

LADD

ADD

Результати розрахунку Параметр Характеристика Стандартне

значення

LADD Величина надходження, мг/кг-доба

Ca Концентрація речовини в

атмосферному повітрі, мг/куб.м

0,95×10-6

мг/куб.м

Ch Концентрація речовини в повітрі

приміщення, мг/куб.м

1,0×0,95×10-6

мг/куб.м

Тout Час, що проводиться поза

приміщенням год/доба

8 год/доба

Tin Час, що проводиться всередині

приміщення год/доба

16 год/доба

Vout Швидкість дихання поза

приміщенням куб.м/год

1,4 куб.м/год

Vin Швидкість дихання в середині

приміщення, куб.м/год

0,63 куб.м/год

EF Частота впливу днів/рік 350 днів/рік

ED Тривалість впливу, років 30 років (дорослі

BW Маса тіла, кг 70 кг (дорослі)

AT Період осереднення експозиції, років Для канцерогенів

70 років

28

( ) ( )[ ]./1012,0

3657070

3035016101095,04,181095,0 666

добакгмгLADD

ADD××=

××

×××××+×××= −

−−

При використанні лінійної моделі величина індивідуального

ризику буде складати:

CR = LADD× SF = 0,12× 10 -6

×3,1= 0,37 × 10-6

Враховуючи, що кількість населення в досліджуваному місті

становить 300 000 чоловік, розраховуємо величину популяційного

ризику:

PCR = CR× POP = 0,37×10 -6

× 300 000 = 0,11

За класифікацією рівнів ризику ВООЗ, розрахований ризик буде

низьким, тобто допустимим для здоров'я населення.

При оцінці ризиків для здоров'я, зумовлених впливом

забруднювачів атмосферного повітря, доцільно орієнтуватися на

систему критеріїв, рекомендовану у публікаціях ВООЗ (1996, 1999,

2000рр.) (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Класифікація рівнів ризику Рівень ризику Ризик

протя-

гом

життя Високий (De Manifestis) - не прийнятний для

виробничих умов і населення. заходів з усунення або

зниження ризику Необхідне здійснення

>10-3

Середній - припустимий для виробничих умов; за

впливу на все населення необхідний динамічний

контроль і поглиблене вивчення джерел і можливих

наслідків шкідливих впливів для вирішення питання

про заходи з управління ризиком

10-3

-

10-4

Низький - припустимий ризик (рівень, на якому, як

правило, встановлюються гігієнічні нормативи для

(населення)

104 –

106

Мінімальний (De Minimis) - бажана (цільова)

величина ризику при проведенні оздоровчих і

природоохоронних заходів

< 106

Управління ризиком є логічним продовженням оцінки ризику.

Основні завдання управління ризиком - порівняльне вивчення

29

факторів ризику, установлення вагомості ризиків, їхнє ранжування і

виявлення пріоритетів, обґрунтування найкращих в даній ситуації

рішень з усунення або мінімізації ризику, а також оцінка

ефективності і корегування оздоровчих заходів. Управління

ризиком базується на сукупності політичних, соціальних і

економічних оцінок отриманих величин ризиків, порівняльній

характеристиці можливої шкоди для здоров'я людини і суспільства

в цілому, можливих витрат на реалізацію різних варіантів

управлінських рішень зі зниження ризику і тих вигод, які будуть

отримані в результаті реалізації заходів.

Останнім етапом методології аналізу ризику є інформування про

ризик. Інформування про ризик - це процес розповсюдження

результатів визначення ступеня ризику для здоров'я людини і

рішень щодо його контролю.

Хід роботи 1. Виписати вихідні дані згідно варіанта.

2. Ознайомитися з основними підходами до оцінки

неканцерогенного ризику.

3. Оцінити неканцерогенний ризик пов'язаний із забрудненням

атмосферного повітря

4. Розрахувати рівень ризику

5. Зробити висновок

Питання для самоконтролю 1. Що таке не канцерогенний ризик, від чого він залежить?

2. Охарактеризуйте основні підходи до оцінки неканцерогенних

ризиків?

30

ДОДАТОК 1 Референтні концентрації за хронічного інгаляційного впливу Речовина RfC, Критичні органи/системи

Азоту діоксид 0,04 Органи дихання

Азотна кислота 0,04 Органи дихання

Акрилова к-та 0,001 Органи дихання

Акрилонітрил 0,002 Органи дихання

Акролеїн 0,00002 Органи дихання

Алюміній та сполуки 0,005 ЦНС, органи дихання

Аміак 0,1 Органи дихання

Анілін 0,001 Селезінка, кров

Ацетальдегід 0,009 Органи дихання

Ацетон 30 Печінка, нирки ЦНС

Ацетонітрил 0,06 Системн.

Ацетонціангідрин 0,01 Печінка, органи дихання

Ацетофенон 0,00002 ЦНС, органи дихання

Барій та сполуки 0,0005 Реп род

Бензол 0,06 Розвиток, кров, ЦНС

Берилій та сполуки 0,00002 імун.

Бромметан 0,005 ЦНС, органи дихання,

розвиток

Брометен 0,003 Печінка, ШКТ

Бутадієн,1,3- 0,008 Репрод.

Бутанол,2- 0,3 ЦНС

Бутеноксид,1- 0,02 Органи дихання

Бутилацетат 0,7 Органи дихання

Бутоксіетанол,2- 13 Кров

Ванадій та сполуки 0,00007 Органи дихання

Завислі частинки (РМ

10)

0,05 Органи дихання

Завислі частинки (РМ 2,5 0,015

Завислі частинки 0,1 Органи дихання

Вінілацетат 0,2 Органи дихання

Вінілхлорид 0,005 розвиток

Водень сульфід 0,001 Органи дихання

Водень фтористий 0,03 Кісткова сист. Органи

31

дихання

Водень ціанід 0,003 ЦНС, гормон

Гексаметилен-

діізоціанат

0,00001 Органи дихання

Гексан 0,2 ЦНС, органи дих

Гексанон,2- 0,005 ЦНС, органи дих

Гексахлорбензол 0,003 Печінка

Гексахлорбутадієн 0,09 Розвиток, систем

Гексахлоретан 0,08 ЦНС, системн.

Гідразин 0,0002 Печінка, гормон.

Ді (2-етилгексил)

фталат

0,01 Печінка, органи дихання

Диброметан,1,2 0,0008 Нирки, печінка розвиток,

репрод

Діванадій пентооксид 0,00007 Органи дихання

Ділильних двигунів

емісії

0,005 Органи дихання

Діетиламін 0,00002 Органи дихання

Диметилгідразин,1,1- 0,00001 Печінка

Діоксан,1,4- 0,8 Печінка, нирки

Дифтор-1-хлоретан,1,1- 50 ЦНС кров

Дихлорбензол,1,2- 0,2 Нирки, розвиток маса тіла

Дихлорбензол,1,3 0,008 Нирки, розвиток

Дихлорбензол,1,4- 0,8 Печінка, нирки, розвиток

Дихлордіфторметан 0,2 Печінка, розвиток

Дихлорметан 0,4 Печінка, ЦНС

Дихлорпропан,1,2- 0,004 Органи дихання

Дихлорпропен,1,3- 0,02 Органи дихання

Дихлорпропен,

транс-1,3-

0,02 Органи дихання

Дихлорпропен, цис-1,3- 0,02 Органи дихання

Дихлорфторметан 0,6 Системн.

Дихлоретан,1,1- 0,5 Нирки

Дихлоретан,1,2- 0,4 Розвиток

Дихлоретилен,1,2 0,06 Печінки, біохім., розвиток

Епіхлоргідрин 0,001 Органи дихання

Етанол 100 Органи дихання, ЦНС

32

Етиленбензол 1 Розвиток, печінка,| нирки,

гормон.

Етилен 0,1 Кров

Етиленоксид 0,005 Кров, мутаген.

Етилмеркаптан 0,001 Органи дихання

Етоксиетанол,2- 0,2 Репрод., кров

Етоксиетилацетат,2- 0,3 Репрод., кров

Ізопропілбензол 0,4 Нирки, гормон.

Ізофорон 0,012 Маса тіла

Кадмій та сполуки 0,0002 Нирки, органи дихання

Керосин 0,01 Печінка

Кобальт та сполуки 0,00005 Органи дихання

Ксилол 0,3 ЦНС, кров, біохім.|

о-Ксилол 0,44 Розвиток

Марганець та сполуки 0,00005 ЦНС

Мідь та сполуки 0,00002 Органи дихання системн.

Метанол 4 Розвиток

Мелил-2-пентанол,4- 0,08 Печінка, нирки

Метилізоціанат 0,001 Органи дихання, системн.

Метилмеркаптан 0,001 Органи дихання ЦНС

Метилметакрилат 0,7 Органи дихання

Метил-трет-бутиловий

ефір

3 Печінка, нирки

Перилен 0,07 Нирки

Піридин 0,007 Печінка, біохім.

п-Ксилол 0,44 Розвиток, ЦНС органи

дихання

Поліхлоровані біфеніли 0,0012 Печінка, нирки, гормон.

Пропілен 3 Органи дихання

Пропілен оксид 0,03 Органи дихання

Ртуть та сполуки 0,003 ЦНС

Свинець та його

неорганічні сполуки

0,00015 ЦНС, розвиток, кров

Селен 0,00008 Органи дихання системн.

Сірки діоксид 0,08 Органи дихання

Сірковуглець 0,7 ЦНС, розвиток

Стирол 1 ЦНС

33

Стиролу оксид 0,006 Органи дихання системн.

Тетрахлордибензо-п-

діоксин,2,3,7,8-

0,00000004 Печінка, розвиток гормон.,

репрод кров

Тетрахлор-

дибензофуран,2,3,7,8,-

0,00000004 Печінка, розвиток,|

гормон., репрод.,

етрахлоретант 0,04 Печінка, розвиток

Тетрахлоретан,1,1,2,2,- 0,2 Печінка

Тетрахлоретилен 0,035 Нирки, печінка, розвиток,

ЦНС

Тетрахлорфенол 0,09 Печінка

Толуілендіізоціанат,2,4- 0, 00007 Органи дихання

Толуол 0,4 ЦНС, розвиток органи

дихання

Толуол-2,6-діізоціанал 0,00007 Органи дихання

Толуолдіізоціанат

(суміш ізомерів)

0,00007 Органи дихання

Тоулолдіізоціанат,1,3- 0,00007 Органи дихання

Трикрезол 0,004 Кров

Триметилбензол,1,2,4- 0,006 ЦНС, нирки, біохім.

Триметилбензол 1,3,5- 0,006 ЦНС, нирки, біохім.

Трихлорбензол 1,2,4- 0,2 печінка

Трихлорбензол,1,3,5- 0,0036 Розвиток, нирки, органи

дихання

Трихлорфторметан 20 Розвиток, нирки, органи

дихання

Трихлоретан,1,1,1- 1 Нирки, розвиток, ЦНС

Трихлоретан,1,1,2- 0,4 Розвиток ЦНС

Трихлоретилен 0,6 Розвиток

Триетиламін 0,007 Органи дихання

Фенол 0,006 Серц.-суд. сист., | нирки,

ЦНС, печінка

Формальдегід 0,003 Органи дихання, імун.

Фосген 0,0003 Органи дихання

Фосфор 0,00007 системн., волосся

Фосфорна кислота 0,01 Органи дихання

Фталевий ангідрид 0,01 Органи дихання

Флориди 0,03 Органи дихання кісткова

34

сист.

Фурфурол 0,05 Органи дихання

Хлор 0,0002 Органи дихання

Хлор діоксид 0,0002 Органи дихання

Хлор-1,2-

дибромпропан,3-

0,0002 Репрод

Хлорацетофенон, альфа- 0,00003 Органи дихання

Хлорбензол 0,059 Печінка, нирки

Хлорбута-1,3-дієн,2- 0,007 Органи дихання,

розвиток

Хлордіоксини і

дібензофурани

0,00000004 Печінка, репрод розвиток,

гормон.

Хлордифторметан 50 Нирки,

ендокрин|(наднирники

гіпофіз), розвиток,

Хлорметан 0,1 ЦНС

Хлороформ 0,098 Печінка, розвиток нирки

Хлорпікрин 0,004 Печінка, органи дихання,

системн.

Хлор пропан,2- 0,1 Печінка

Хлорфенол,2- 0,0014 Розвиток, репрод.

Хлоретан 10 Розвиток, ШКТ

Хром (III) Органи дихання

Хром (VI) 0,0001 Органи дихання

Хромова кислота 0,00001 Органи дихання

Ціаніди 0,003 Нервова сист гормон.

Циклогексан 0,28 ЦНС, органи дихання

Циклогексанол 0,00002 М'язова сист.

Цинк та сполуки 0,0009 Органи дихання

35

ДОДАТОК 2 Фактори канцерогенного потенціалу

Речовина SFi,(мг

/

|(кг*до

ба)

Речовина SFi,(м

г/

|(кг*д

оба)

Азасерин 11 Метоксибензамін,2-

гідрохлорид

0,11

Азатіоприн 1,8 Мірекс 18

Азобензол 0,11 Мітоміцин C 8200

Акриламід 4,5 Монокроталін 10

|Акрилонітрил 0,24 Миш'як 15

Актиноміцин D 8700 Нафтиламін,2- 1,8

Алар 0,018 Нафто(1,2,3,4

def)хрізен

3,9

Алдрин 17 Нікель 0,91

Алліл хлористий 0,021 Нікель очищений, пил 0,84

Аміно-2-

метилантрахінон,1-

0,15 Нікель субсульфід 1,68

Аміно-3-метил-9H-

піридо[2,3-b]| індол,2-

1,2 Нітрилотриоцтова

кислота

0,0053

Аміно-6-

метилдіпірідилдо |(1,2-

а:3Т,2Т-d)імідазол,2-

4,8 Нітрилотриоцтова

кислота,тринатрієва

сіль моногідрат

0,01

2-Аміно-9H-піридо[2,3-

b]індол

0,4 Нітроаценафтен,5- 0,13

Аміно-9-етилкарбазол,3-

гідрохлорид

0,078 Нітрогліцерин 0,014

Аміноазотолуол,о- 3,8 Нітрозо-N-

метилсечовина,N-

120

Амінодіпірідо(1,2-

а:3Т,2Т-d) імідазол,2

1,4 Нітрозо-N-

метилуретан,N-

110

Амінодіфеніл,4- 21 Нітрозо-N-

етилсечовина,N-

27

Амітрол 0,91 Нітрозодибутиламін,N 5,6

Анілін 0,0057 Нітрозодиметиламін,N 49

36

Араміт 0,025 Нітрозодипропіламін,- 7

Аурамін 0,88 Нітрозодифеніламін,N 0,009

Ацетальдегід 0,0077 Нітрозодіетиламін,N- 150

Ацетамід 0,07 Нітрозоіміно)діетанол,

2,2Т-

2,8

Ацетиламінофлуорен 3,8 Нітрозометилетиламін

,N-

22

Ацетофенетидин,п- 0,0022 Нітрозоморфолін,N- 6,7

Бенз[а]антрацен 0,31 Нітрозонорнікотин,N- 1,4

Бензо[b]флуорантен 0,39 Нітрозопіперідин,N- 9,4

Бензо[j]флуорантен 0,39 Нітрозопіролідін,N- 2,1

Бензо[k]флуорантен 0,031 4-

Нітрозофеніл)анілін,N

0,022

Бенз(а)пірен 3,1 Нітропірен,1- 0

Бензол 0,027 Нітропірен,4- 0,39

Берилій 8,4 Нітропропан,2- 9,4

Берилій оксид 7 Нітроген 0,082

Берилій сульфат (1:1) 3000 Нітрохрізен,6- 39

Біс(2-

хлорізопроріловий)ефір

9 Ніфураден 1,8

Біс(2-хлоретиловий)ефір 1,15 Ніфуртиазол 2,3

Біс(п-хлорфеніл)-1,1

діхлоретилен,2,2-

0,34 Оксидіанілін,4,4Т- 0,14

Біфінелол,2-,натрієва

сіль

0,003 Октахлордібензо-п-

діоксин

130

Бромдіфеніли 3 0 Октахлордібензофура

н, 1,2,3,4,5,6,7,8

130

Бромдихлорметан 0,13 Пентахлордібензофура

н, 1,2,3,7,8-

8000

Бромоформ |

0,0039

Пентахлордібензофура

н, 2,3,4,7,8-

80000

Брометен 0,11 Пентахлорфенол 0,018

Бутадієн,1,3- 1,8 Пігмент червоний 0,0053

Бутіролактон,бета- 1 Харчовий фіолетовий2 0,02

Вінілхлорид 0,3 Поліхлоровані

біфеніли

0,4

Гексахлоран 1,78 Понсо 3R 0,016

37

Гексахлорбензол 1,6 Понсо MX 0,0045

Гексахлорбутадієн 0,077 Прокарбазин 14

Гексахлордібензо-п-

діоксин

3300 Прокарбазин

гідрохлорид

12

Гексахлордібензо-п-

діоксин, 1,2,3,4,7,8,-

16000 Пропансультон,1,3- 2,4

Гексахлордібензо-п-

діоксин, 1,2,3,7,8,9-

4550 Пропілен оксид 0,013

Гексахлордібензо-п-

діоксин, 1,2,3,6,7,8-

16000 Пропілтіоурацил 1

Гексахлордібензофуран,

1,2,3,4,7,8-

16000 Пропіолактон,бета- 14

Гексахлордібензофуран,

1,2,3,6,7,8-

16000 Прямий коричневий

95

6,7

Гексахлордібензофуран,

1,2,3,7,8,9-

16000 Прямий синій 6 7,4

Гексахлордібензофуран,

2,3,4,6,7,8-

16000 Прямий чорний 38 7,4

Гексахлоретан 0,014 Резерпін 11

Гептахлор 4,5 Сапрол 0,22

Гептахлордібензо-п-

діоксин, 1,2,3,4,6,7,8-

1600 Свинець 0,042

Гептахлордібензофуран,

1,2,3,4,6,7,8-

1600 Свинець ацетат 0,28

Гептахлордібензофуран,

1,2,3,4,7,8,9-

C Свинець ацетат,

основний

0,038

Гептахлорепоксид 9,1 Синій N 1 0,051

Гідразин 17,1 Стерігматоцистин 35

Гідразин сульфат 17 Стиролоксид 0,16

Гіромітрин 10 Стрептозоцин 110

Дакарбазин 49 Сульфалат 0,19

ДДТ 0,34 Тетрааміноантрахінон,

1,4,5,8-

0,0045

Ді(2-етилгексил)фталат 0,0084 Тетрагідрофуран 0,0068

Діаміноанізол,2,4-

,сульфат

0,013 Тетраметил-4,4Т-

диамінобензофенон,

N,N,N,N-

0,86

38

Діаміноанізол,2,4- 0,023 Тетрахлордібензо-п-

діоксин, 2,3,7,8-

15000

0

Діамінодіфенілметан,4,4

Т-

1,6 Тетрахлордібензофура

н,2,3,7,8

16000

Дибенз[а,j]акрідин 0,39 Тетрахлордіфенілетан,

4,4-

0,24

Дибенз(a,h)антрацен 3,1 Тетрахлоретан 0,053

Дибенз[a,h]акрідин 0,39 Тетрахлоретан,1,1,1,2- 0,026

Дибенз[f,j]антрацен 1,9 Тетрахлоретан,1,1,2,2,

-

0,2

Дибензо[a,h)пірен 39 Тетрахлоретилен 0,002

Дибензо[a,i]пірен 39 Тіоацетамід 6,1

Дибензо[a,l]пірен 39 Тіодіанілін,4,4Т 15

Дибромхлорметан 0,094 Тіосечовина 0,072

Диброметан,1,2- 0,77 Тіофосфамід 12

Дигідросафрол 0,044 Токсафен 1,1

Дигліциділрезорциновий

ефір

1,7 Толуілендіізоціанат,2,

4-

0,039

Диметилбенз[а]антрацен

,7,12-

250 Толуол-2,6-

диізоціанат

0,039

Диметилгідразин,1,1- 550 Толуолдіізоціанат,1,3- 0,039

Диметилкарбамоілхлори

д

13 Транс-2-

[(Діметиламіно)

метиліміно]-5-[2-(5-

нітро-2 фурил)вініл]-

1,3,4-оксадіазол

0,44

Динітропірен,1,6- 39 Трет-Бутил-4-

метоксифенол,2-

0,0002

Динітропірен,1,8- 39 Тріафур 16

Динітротолуол,2,4- 0,31 Триптофан P1 26

Діоксан,1,4- 0,027 Триптофан P2 3,2

Дифенілгідразин,1,2- 0,77 Трихлорфенол,2,4,6- 0,011

Дихлорбензол,1,4- | 0,04 Трихлоретан,1,1,2- 0,057

Дихлорбут-2-ен,1,4- 9,3 Трихлоретилен 0,0063

Дихлордіметиловий

ефір,1,1Т-

217 Уретан 1

Дихлорізопропіловий 0,035 Феназопірідин 0,17

39

ефір,2,2Т-|

Дихлорметан 0,0016 Феназопірідин

гідрохлорид

0,15

Дихлорофос 0,29 Фенестерин 150

Дихлорпропан,1,2- 0,063 Фенілен-2,4-діамін 4

Дихлорпропен,транс-1,3- 0,13 Фенобарбітал 0,46

Дихлорпропен,цис-1,3- 0,13 Феноксибензамін 3,1

Дихлоретан,1,1- 0,0057 Феноксибензамін

гідрохлорид

2,7

Дихлоретан,1,2- 0,091 Формальдегід 0,046

Дихлоретилен,1,1- 0,18 Фурацилін 9,4

Діелдрін 16 Фуриламід 0,21

Діетилстілбестрол 490 Фуріум 1,5

Епіхлоргідрин 0,0042 Фурмециклокс 0,03

Естрадіол 39 Хлор-1,2-

дібромпропан,3-

0,0024

Етиленімін 65 Хлор-5-метиланілін,2- 8,4

Індено[1,2,3-c,d]пірен 0,31 Хлорбензилат 0,27

Кадмій 6,3 Хлорбутин 440

Калію бромат 0,49 Хлордан 1,3

Кам'яновугільні смоли 2,17 Хлордан технічний 0,35

Каптан 0,0023 Хлоровані парафіни C

60% хлору)

0,089

Каптофол 0,15 Хлор метан 0,0063

Кепон 16 Хлорметоксиметан 2,4

Купферон 0,22 Хлороталоніл 0,0031

Лізіокарпін 7,8 Хлор-о-

фенілендіамін,4-

0,016

Ліндан 1,1 Хлороформ 0,081

Ліндан,альфа- 6,3 Хлорпропан,2- 0,13

Ліндан,бета 1,85 Хлортріанізен 240

Мелфалан 130 Хлорендикова кислота 0,091

Метил-1-

нітроантрахінон,2-

4,3 Хлор етан 0,0029

Метил-1-хлорпроп-1-

ен,2

0,045 Хризен 0,003

1

Метил-2- 0,15 Хром (VI) 42

40

метоксианілін,5-

Метил-NT-нітрозо-N-

нітрогуанідин,N-

8,3 Хромова кислота 42

Метиланілін,2- 0,18 Циклофосфамід гідрат 0,57

Метиланілін,2-,

гідрохлорид

0,13 Циклофосфан 0,61

Метілен біс(2-

хлоранілін)4,4Т-|

0,13 Циннамілантранілат 0,004

6

Метилендіанілін,4,4Т,

діхлорид

1,2 Епіхлоргідрин 0,004

2

Метилметансульфонат 0,099 Естрадіол 39

Метилтіоурацил 0,4 Етиленімін 65

Метил-трет-бутиловий

ефір

0,0001

5

Метилхолантрен,3- 22

Метилхрізен,5- 3,9 Метокси-5-

нітроанілін,2-

0,049

Література

1. Качинський А.Б., Хміль Г.К Екологічна безпека України:

системний аналіз, оцінка та державна політика.- К.:НІСД, 1997.-

127с .

2. Качинський А. Б. Екологічна безпека України: системний

аналіз перспектив покращення. – К.: НІС, 2001. – 312 с.

2. Методичні рекомендації "Оцінка ризику для здоров'я

населення від забруднення атмосферного повітря", К, 2007.

3. Боков В.А., Лущик А.В. Основи экологической

безопасности:Учебное пособие.- Симферополь:Наука, 1997.- 247с.

4.Зеркалов Д.В. Екологічна безпека: управління, моніторинг,

контроль: Посібник.- К.:КНТ Дакор основа, 2007.- 408 с.