МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ІНДУСТРІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ТЕХНІКУМ

ФАХОВІ ЗАВДАННЯ

для вступних екзаменів випробування

за спеціальністю 5.03050702 «КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ»для абітурієнтів на базі ОКР «кваліфікованого робітника»

Затверджено:

на засіданні циклової комісії

«Комерційна діяльність»

протокол № 7 від 05.02. 2010

Голова ЦК ___________Л.Л. Шохіна

2010

Зміст

1. Загальні відомості …………………………………………………………..3

2. Правила переводу балів……………………………………………………..3

3. Критерії оцінювання………………………………………………………...4

4. Перелік професій…………………………………………………………….4

5. Кваліфікаційні вимоги……………………………… ……………………..5

6. Методичні рекомендації з підготовки до фахового вступного екзамену..7

7. Перелік фахових питань…..………………………………………………..36

8. Завдання (варіанти) до фахового вступного екзамену……………..…….38

9. Коди правильних відповідей……………………………………………….78

2

Загальні відомості:

Кількість варіантів фахових завдань – 5.

Кількість питань у завданні – 60.

Оцінювання відповіді на одне питання – 0,5 - 4 бали

(вказується поряд з питанням).

Максимальна кількість набраних балів – 120.

Кількість варіантів відповідей на одне питання – 4 (може бути також –

«немає відповіді»).

Передбачено прийом фахових екзаменів як письмово так і

комп’ютерними засобами.

Надано стислі методичні рекомендації щодо консультування та

підготовки абітурієнтів до екзамену випробування.

Термін виконання фахового завдання - 120 хвилин.

Правила переводу балів:

1. З фахового завдання у 5 бальну систему

«2» - 0 – 59

«3» - 60 – 79

«4» - 80 – 105

«5» - 106 – 120

2. З фахового завдання у 12 бальну систему

«3» - 0 - 59

«4» - 60 - 66

«5» - 67 - 73

«6» - 74 - 79

«7» - 80 - 88

«8» - 89 - 97

«9» - 98 - 105

«10» - 106 - 110

«11» - 111 - 116

3

«12» - 117 - 120

Критерії оцінювання

Фахові завдання містять тестові питання різного рівня складності. У

залежності від складності завдання відповіді оцінюються диференційовано від

1 до 4 балів. Біля кожного тестового питання вказується кількість балів, яку

може отримати абітурієнт за відповідь.

Перелік професій

кваліфікованого робітника за якими дозволено продовження навчання за

спеціальністю 5.03050702 «Комерційна діяльність» за ОКР «молодший

спеціаліст» (за денною та заочною формами навчання)

Професія

Код Шифр Назва

спеціальності

Оператор комп’ютерного

набору. Касир торговельного

залу.

4112

4211

5.03050702 Комерційна

діяльність

Секретар керівника

(організації, підприємства,

установи). Касир

торговельного залу.

4115

4211

Агент з постачання 4131

Продавець продовольчих

товарів

5220

Продавець непродовольчих

товарів

5220

4

Вимоги щодо знань та умінь

вступника на спеціальність 5.03050702 «Комерційна діяльність» на базі ОКР «кваліфікованого робітника ІІ –ІІІ розряду»

Оператор комп’ютерного набору - . 4112Касир торговельного залу 4211

Секретар керівника (організації, підприємства, установи,) - 4115 Касир торговельного залу 4211

Агент з постачання 4131

Продавець продовольчих товарів 5220

Продавець непродовольчих товарів 5220

Кваліфікаційні вимоги:

Повинен знати:

стандарти системи організаційно-розпорядчої документації; організацію

діловодства; методи оброблення і оформлення документів; основи

адміністративного права і законодавства про працю; основи етики і естетики;

правила ділового спілкування; основи організації праці і управління; правила

експлуатації обчислювальної техніки; правила експлуатації комп’ютерної

техніки і систем зв’язку; технологію опрацювання даних, програмне

забезпечення; асортимент і якісні характеристики товарів певної групи, ознаки

браку; правила підготовки товарів до продажу; принципи розміщення, викладки

товарів і оформлення вітрин; способи показу і пакування товарів; правила

зберігання товарів і терміни їх реалізації; порядок таврування засобів міри і

ваги; правила роботи касового апарату і догляду за ним; порядок виконання

касових операцій та встановлений порядок розрахунку із покупцями; види

торговельного обладнання, інвентарю, інструментів і правила користування

ними; правила поводження з тарою; правила санітарії та гігієни; правила

техніки безпеки та протипожежні засоби тощо.

Повинен уміти:

5

виконувати функції, що включають організаційне-технічне забезпечення

адміністративно-розпорядчої діяльності керівника підприємства; вести

діловодство; виконувати різні операції із застосуванням комп’ютерної техніки,

призначеної для збирання, оброблення і подання інформації для підготовки і

прийняття рішень; виконувати операції з базами даних на комп’ютерному

устаткуванні (введення, опрацювання, накопичення, систематизація та

виведення інформації) відповідно до затверджених процедур та інструкцій з

використанням периферійного обладнання, систем передавання (приймання)

даних; готувати до роботи устаткування: магнітні диски, стрічки, картки, папір;

працювати в текстовому редакторі з введенням тексту та його редагуванням;

вести розрахунки із споживачами за товари, вироби та послуги, підраховувати

вартість покупки; усувати дрібні неполадки електронного контрольно-касового

апарату; виконувати службовий звіт касира; проводити розрахунки з

покупцями при виникненні непередбачуваних випадків; робити викладку

товарів відповідно до затвердженої схеми; контролювати якість реалізованих

товарів; забезпечувати і контролювати правильне оформлення цінників на

товар; консультувати покупців про споживну цінність товарів.

Загальнопрофесійні вимоги

раціонально і ефективно організовувати працю на робочому місці;

дотримуватись норм технологічного процесу;

не допускати браку в роботі;

знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці і

навколишнього середовища, дотримуватися норм, методів і прийомів

безпечного ведення робіт;

використовувати в разі необхідності засоби попередження і

усунення природних і непередбачених негативних явищ (пожежі, аварії, повені

тощо);

знати інформаційні технології.

6

Методичні рекомендації щодо підготовки до фахового вступного

екзамену

Фаховий екзамен є комплексним. Завдання містять по 10 питань з наступних навчальних предметів:

українське ділове мовлення та редагування документів діловодство технології комп’ютерної обробки інформації комерційне товарознавство основи галузевої економіки підприємств охорона праці

1. УКРАЇНСЬКЕ ДІЛОВЕ МОВЛЕННЯ ТА РЕДАГУВАННЯ ДОКУМЕНТІВ

1. Роль і значення мови в суспільному життіМова – це скарбниця духовних надбань нації, досвіду співжиття, праці й

творчості багатьох поколінь. У її глибинах – філософський розум, витончений естетичний смак, поетичність, сила надзвичайної чутливості до найтонших переливів людських почуттів і явищ природи. Разом із тим мова – це і своєрідний оберіг звичаїв і традицій, запорука інтелектуального зростання, розвою та поступу народу в загальносвітовому житті. Вона характеризується єдністю, взаємозв’язком і взаємозалежністю всіх її складників. Належачи до так званих вторинних систем, мова існує не автономно, а в людському суспільстві похідною від якого є. Існує вона у вигляді різноманітних актів мовлення, що повторюються усно та фіксуються письмово. Мова є основною формою національної культури й насамперед першоосновою літератури.

Літературна мова – варіант загальнонародної мови; загально-національна мова, опрацьована майстрами (письменниками, науковцями, митцями, учителями), відзначається наявністю орфоепічної та граматичної норми й обслуговує різноманітні культурні потреби народу. Літературна мова є мовою красного письменства, освіти, науки, державних установ, засобів масової інформації, театру, кіно тощо. Літературна мова протиставляється діалектам, просторіччю, жаргонам. Вона має дві форми – усну й писемну, низку функційних стилів.

2. Мовна нормаУпродовж віків випрацьовувалися певні нормативні правила та засади,

які стали визначальними й обов’язковими для сучасних носіїв літературної мови.

Головною ознакою літературної мови є унормованість, для якої обов’язкова правильність, точність, логічність, чистота і ясність, доступність і доцільність висловлювання. Будь-яке мовне явище може виступати мовною нормою. Взірцем унормованості може бути звук і сполука звуків, морфема, значення слова і його форма, словосполука й будь-яке речення. Але слід

7

пам’ятати, що мовна норма – категорія історична, оскільки змінюється разом із розвитком суспільства.

Сукупністю загальноприйнятих, усталених правил, якими керуються мовці в усному та писемному мовленні, називаються норми літературної мови, які є обов’язковими для всіх її носіїв, а саме: графічні, орфографічні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні, пунктуаційні.

3. Поняття «стиль літературної мови» Стиль літературної мови – різновид мови (її функційна підсистема), що

характеризується відбором таких засобів із багатоманітних мовних ресурсів, які найліпше відповідають завданням спілкування в даних умовах. Це своєрідне мистецтво добору й ефективного використовування системи мовних засобів із певною метою в конкретних умовах і обставинах.

Кожний стиль має:1) сферу поширення й уживання (коло мовців);2) функційне призначення (регулювання стосунків, повідомлення, вплив,

спілкування);3) основні ознаки (форма та спосіб викладу);4) систему мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фразеологію,

граматичні форми, типи речень).Ці складники конкретизують, оберігають, певним чином регламентують,

унормовують кожний стиль і роблять його досить стійким різновидом літературної мови. Оскільки стилістична норма є частиною літературної, вона не заперечує останньої, а лише використовує слова чи форми в певному стилі чи з певним стилістичним значенням.

4. Система стилів сучасної української літературної мовиТермін «стиль мовлення» слід розглядати як спосіб функціонування

певних мовних явищ. Розрізнення стилів залежить безпосередньо від основних функцій мови спілкування, повідомлення і дії, впливу.

Високорозвинута сучасна літературна українська мова має розгалужену систему стилів, серед яких: розмовний, художній, науковий, публіцистичний, епістолярний, офіційно-діловий і конфесійний.

Для розрізнення стилів важливе значення миють форми мови – усна й писемна, розмовна і книжна. Усі стилі мають усну й писемну форми, хоча усна форма більш притаманна розмовному стилеві, а іншим – зазвичай писемна. Оскільки останні сформувалися на книжній основі, їх називають книжними.

Структура текстів різних стилів неоднакова, якщо розмовному стилеві властивий діалог (полілог) то іншим – переважно монолог.

Відрізняються стилі мовлення й багатьма іншими ознаками. Але спільним для них є те, що вони – різновиди однієї мови, представляють усе багатство її виражальних засобів і виконують важливі функції в житті суспільства – забезпечують спілкування в різних його галузях.

8

У межах кожного функційного стилю сформувалися свої різновиди – підстилі – для точнішого й доцільнішого відображення певних видів спілкування та реалізації конкретних завдань.

5. Вимоги до укладання та оформлювання документівПисемне регулювання ділових стосунків у державно-правовій і

суспільно-виробничій галузях, обслуговування громадських потреб людей у побутових ситуаціях здійснюється за допомогою ділових паперів, документів.

Документ – це матеріальний об’єкт, що містить зафіксовану інформацію, оформлену в усталеному порядку, і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу для виконання конкретної, йому призначеної функції.

Документи широко використовуються в повсякденні як джерела та носії інформації, сприяють удосконалюванню внутрішньої організації та зовнішніх стосунків, поліпшенню роботи, функціонування закладів, підприємств чи організацій і рівночасно є підставою для ухвалювання, узагальнення, довідково-пошукової роботи.

Оскільки документи є засобом засвідчування, доведення певних фактів, що мають життєво важливі наслідки, кожний із них має велике правове (юридичне) навантаження.Кожний документ укладається згідно з усталеними нормами та правилами, які є стабільними (канонічними) для конкретного виду.

6. Особливості творення та відмінювання форм імен по батькові1. При творенні чоловічих імен по батькові вживають суфікс -ович, який

додають до основи слова: Васильович, Євгенович, Ігорович, Юрійович, Анатолійович, Гордїйович, В’ячеславович.

Від імен Лука, Ілля, Лев – Лукич, Ілліч, Львович. Деякі імена по батькові мають рівнозначні паралельні форми: Савич і

Савович, Кузьмич і Кузьмович. Імена по батькові від імен Микола та Григорій мають такі форми:

Миколайович, Миколаївна; Григорович, Григорівна.2. При творенні жіночих імен по батькові вживають суфікс -івн(а), який

додають до основи слова, від імен на -й – -ївн(а): Василівна, Савівна, Іллівна, Кузьмівна, Луківна, Юріївна, Сергіївна.

При творенні імен по батькові в основах імен відбувається чергування і з о: Нестір – Несторович, Несторівна; Федір – Федорович, Федорівна; Яків – Якович, Яківна.

7. Подвоєння приголосних1. Коли збігаються два однакових приголосних:

а) на межі префікса й кореня: вважати, оббігати, роззброїти;б) на межі кореня та суфікса: годинник, денний, законний, туманний;в) на межі двох суфіксів: іменник, письменник (але священик);г) на межі дієслівної основи та постфікса -ся: вознісся, зрісся, пасся;д) на межі двох частин складноскорочених слів: міськком (міський комітет), юннат (юний натураліст).

9

2. У збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн-: здоровенний.3. У прикметниках із наголошеними суфіксами -анн(ий), -янн(ий), -

енн(ий): незрівнянний, нескінченний (але: довгожданий, полонений).4. У прикметниках на -енн(ий), -янн(ий) старослов’янського походження:

божественний, огненний, священний (але: свячений, хрещений).5. В іменниках на -ість і прислівниках, утворених від прикметників із

подвоєними нн: невинність, старанність; невинно, старанно.6. В іменниках старослов’янського походження: вознесення, спасення.7. У таких словах, як: лляний, овва, панна.

Подвоєння зберігається в похідних від наведених слів: сила-силенна.

8. Ь пишеться:1. Після д, т, з, с, ц, л, н та буквосполучення дз у кінці слова та складу на

позначення м’якості відповідних приголосних: молотьба, вісь, Гольцев. 2. Після літер на позначення м’яких приголосних перед о в середині складу:

льон, синього, сьомий, трьох.3. У суфіксах -зьк-, -ськ-, -цьк-: криворізький, волинський, по-козацькому.4. У прізвищах із суфіксами зменшено-пестливого забарвлення -еньк,

оньк-, уньк-, іньк- та ін.:Біленький, Махонько, Федоронько, Галунька.5. Після м’якого л: загальний, пальці, рибальство, спільний.6. У Р. відмінку множини іменників жіночого роду м’якої групи І відміни й

середнього роду на -нн(я), -ц(е) II відміни: пісень, вітань, місць, сердець.7. Після приголосних (крім шиплячих, р та й) у дієслівних формах дійсного

та наказового способу й у скорочених формах інфінітива і зворотної частки: вирішувалось, пишуть, любить, будьмо, киньте.

8. На позначення роздільної вимови: після м’яких приголосних перед я, ю, є, ї в російських прізвищах: Аркадьєв, Ільїн, Третьяков.

9. У словах чужомовного походження після приголосних д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї та йо: конферансьє, льє, донья, батальйон, каньйон.

10.Відповідно до вимови після л перед приголосними та в кінці чужомовних слів: альбінос, бандероль, Рафаель, фільм.

11.У сполуках льц, льч, ньц, ньч, що походять із льк, ньк: кулька – кульці, нянька – няньчити.

9. Апостроф пишеться:1. Після б, п, в, м, ф та р перед я, ю, є, ї: комп’ютер, м’яч, прем’єр.2. Після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на

приголосний, перед я, ю, є, ї: возз’єднання, під’їхати, пів’ящика.3. Після к перед я: Лук’ян.4. У чужомовних власних назвах після часток д (від де) та о: Д’Арсанваль,

Жанна д’Арк.5. У чужомовних словах після префіксів, словотвірних частин, що

закінчуються на приголосний, а також після г, ґ, ж, к, т, x, ч, ш перед я, ю, є: ад’ютант, ін’єкція, Рейк’явік.Апостроф пишемо в усіх похідних від цих слів, коли наявний звук й і

тверда, роздільна вимова.

10

10. Основні правила узгодження числівника з іменником1. Після числівника один іменник ставиться завжди в однині: 51 кілометр,

21 день. Але якщо числівник є означенням, яке стоїть у множині, узгодження здійснюється за загальною цифрою: Серед цих 41 (сорока одного) учасників, які були зареєстровані...

2. Після числівників два, три, чотири іменник завжди стоїть у формі Н. відмінка множини: два тижні, три квартали, чотири плани, дев’яносто два роки, а при числівниках п’ять і більше – у формі Р. відмінка множини: п’ять (рідних) братів, тридцять (цегляних) будинків, тисячу (нових) видів.

Лише іменники, які в множині втрачають суфікс -ин-, ти іменники IV відміни при числівниках два, три, чотири стоять у формі Р. відмінка однини: шістдесят чотири селянина (бо селяни), чотири племені, три лошати, два імені, чотири чоловіка (у значенні лічильного слова), але три грузини.

Якщо іменник указує на приблизність і стоїть перед числівником, то перед два, три, чотири він ставиться в Р. відмінку множини: років два, днів три. Прикметник після числівників два, три, чотири вживається у формі Н. (З.) або Р. відмінка множини: два розбиті (розбитих) вікна,

3. У непрямих відмінках іменник і числівник стоять в одному відмінку: із трьома братами, шістдесяти будинкам. Але після числівників тисяча, мільйон, мільярд, трильйон та ін., числових найменувань пара, десяток, дюжина та слів сила, маса іменник стоїть лише в Р. відмінку множини: мільйоном гривень – на мільйоні гривень, пара рукавиць – парі рукавиць.

4. Числівник, ужитий у сполученні з більш на... або менш на …, має форму З. відмінка, яка залежить від семантики іменника: у назвах істот паралельно вживаються З., Р. чи Н. відмінок, у назвах неістот лише З. чи Н. відмінок: більше на сімох (сім) аспірантів, але більше на сім книжок та ін.

2. ДІЛОВОДСТВО

1. Оформлення автобіографіїАвтобіографія – це опис свого життя. Цей документ характеризується

незначним рівнем стандартизації. Головні вимоги під час його написання – вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу. В автобіографіях обов'язково зазначаються:

1 Назва документа.2 Прізвище, ім'я, по батькові.3 Дата народження.4 Місце народження (місто, село, селище, район, область, країна).5 Відомості про навчання (повне найменування всіх навчальних

закладів, у яких довелося вчитися).6 Відомості про трудову діяльність (стисло, у хронологічній

послідовності назви місць роботи й посад).7 Відомості про громадську роботу (всі її види).8 Стислі відомості про склад сім'ї (батько, мати, чоловік, дружина,

діти).

11

9 Дата написання й підпис автора.Заголовок («Автобіографія») пишеться посередині рядка, трохи нижче

за верхнє поле. Кожне нове повідомлення слід починати з абзацу. Дата написання ставиться ліворуч під текстом, підпис автора — праворуч.

Автобіографія – обов'язковий документ особової справи.

2. Оформлення характеристикиХарактеристика – це документ, в якому дається оцінка ділових і

моральних якостей працівника за підписами представників адміністрації. Це – офіційний документ, який видає адміністрація на прохання

працівника. Характеристику пишуть або друкують у двох примірниках, один з яких видають особі, а другий (копію) підшивають до особової справи. Текст викладають від третьої особи.

Основні реквізити характеристики:1 Назва документа й прізвище, ім'я, по батькові того, кому видається

характеристика.2 Рік народження, освіта.3 Текст, де зазначено, з якого часу працює чи вчиться особа, як ставиться

до виконання своїх службових обов'язків, який має рівень професійної майстерності, авторитет у колективі.

4 Дата складання.5 Підпис відповідальної службової особи й гербова печатка організації,

яка видала характеристику.

3. Характеристика листівЛист – це поширений вид документації, один із способів обміну

інформацією.Службові листи належать до головних засобів встановлення офіційних,

службових контактів між підприємствами, організаціями, установами, фірмами та закладами. Мета їх – пояснити, переконати, проінформувати, спонукати адресата до певної дії.

За функціональними ознаками службові листи поділяють на такі, що потребують відповіді, й такі, що її не потребують.

До листів, що потребують відповіді, належать: • листи-прохання;

• листи-звернення; • листи-пропозиції; • листи-запити; • листи-вимоги.

До листів, що не потребують відповіді, належать:• листи-попередження;• листи-нагадування;• листи-підтвердження;• листи-відмови;• супровідні листи;

12

• гарантійні листи;• листи-повідомлення;• листи-розпорядження.

За кількістю адресатів розрізняють звичайні, циркулярні й колективні листи. Звичайний лист надсилають на адресу однієї інстанції, циркулярний лист – низці установ, колективний лист – на одну адресу, але пишуть його від імені керівників кількох установ.

4. Оформлення наказуНаказ – це розпорядчий документ, що видається керівником установи .

Накази з особового складу регламентують прийняття на роботу, звільнення, переміщення працівників, відрядження, відпустки, різні заохочення. У заголовку такого наказу зазначають: «Щодо особового складу».

Реквізити наказу такі:1 Назва підприємства або установи, що видає наказ.2 Назва виду документа.3 Дата підписання. 4 Номер.5 Назва місця видання наказу.6 Стислий зміст наказу (заголовок).7 Текст наказу.8 Підстава для складання.9 Підпис керівника підприємства (установи). Наказ повинен також мати позначення про безпосереднього виконавця

(прізвище та ініціали, посада, номер телефону), а також візи посадових осіб, з якими погоджено проект наказу.

Кожний пункт наказу починається з дієслова в наказовій формі (прийняти, призначити, перевести, звільнити, оголосити), яке пишеться великими літерами. Наприкінці кожного пункту зазначається підстава для його складання. Всі ці реквізити друкуються від межі лівого берега. Текст підстави друкують через 1 міжрядковий інтервал.

Накази щодо особового складу, за винятком окремих випадків, мають лише розпорядчу частину, починати яку рекомендують з прізвища, імені та по батькові працівника на звороті. Потім зазначається посада (вчений ступінь, звання, спеціальність, розряд), найменування структурного підрозділу, дія, що оголошується наказом.

Після тексту розпорядчої частини зазначається підстава підготовки наказу (розпорядження).

Проект наказу (розпорядження), у разі потреби, погоджується з відповідними посадовими особами, коло яких встановлює керівник підприємства, установи, організації.

Завізований проект наказу (розпорядження) подається на підпис керівникові. Після підписання наказ (розпорядження) реєструється у книзі реєстрації наказів, що має таку форму:

• номер наказу;

13

• дата реєстрації;• стислий зміст;• ким підписано (прізвище, ініціали);• кому направлено (оголошено під розписку).

У груповому наказі (розпорядженні), який передбачає декілька питань, рекомендується розміщувати їх у такій послідовності:

• прийняття на роботу (призначення на посаду);• переведення на іншу постійну роботу (на даному підприємстві, в

установі, організації);• звільнення з роботи;• надання відпусток;• заохочення;• стягнення.

У кожній групі питань прізвища працівників розміщують в алфавітному порядку.

5. Оформлення супровідного листаСупровідний лист – це службовий лист, що додається до основного

документа (каталогу, прейскуранта, рукопису, буклетів, накладної, рахунка-фактури) та інформаційно супроводжує його. Зазвичай він невеликий за обсягом і містить назви та перелік надісланих документів.Зразок:

Шановні панове!

Надсилаємо на конкурс «Знавці української мови» наукову роботу студентки III курсу факультету української філології (прізвище) «Двомовність і культура мовлення”Додаток: на 25 арк. в 1 пр.

Просимо підтвердити її отримання.

З повагою Назва посади (підпис) (ініціал(и) та прізвище)

6.ДокументообігДокументообіг – цей рух документів в організації з моменту їх створення

або отримання до завершення виконання або відправки.Вимоги що пред’являються до документообігу: 1.Прямоточність руху документів (документ попадає до виконавця,

поворотні переміщення документів виключені);2.Розподіл документів між керівниками і фахівцями згідно з їх

функціональними обов'язками;3.Необхідне переміщення документів (дублювання, позбавлення інстанції

і дії виключені);4.Одноманітність маршруту рух документів і технічних операцій з ними,

однократність кожної операції.

14

5.Для того щоб виконати роботу по сортувалці документів, треба добре знати функції структурного підрозділу, коло посадових обов'язків керівників і фахівців.

6.Керівнику і його заступникам направляють найбільш важливі документи з принципових питань робіт організації. Пропозиції, заяви і скарги передають посадовій особі, в компетенцію якого входить остаточне розв'язання питання, порушеного в листі.

7.Для зручності обробки документів секретар може мати папки з різними призначеннями: «До виконання», «Терміново» і т. п. Зручно для цього використати папки різних кольорів.

8.Документи, що не вимагають прийняття рішення керівництвом, розподіляють по структурних підрозділах, в залежності від характеру питань.На документах, що реєструються проставляють «відмітку про надходження», яка включає дату надходження і номер.

7. Оформлення актуАкт – це офіційний документ, який підтверджує факти, вчинки, пов'язані

з діяльністю установ, підприємств, організацій та окремих осіб. Його складають під час прийому-передачі справ, після переобліку, при проведенні випробувань нової техніки, здачі об'єктів, нещасних випадках.

Акти – це документація постійних експертних комісій, спеціально уповноважених осіб або представників організацій. Вони оформляються комісією, що її створює керівник установи, організації чи підприємства.

Текст акта має дві частини: вступну і констатуючу.У вступній після слова Підстава дається посилання на документ або усне

розпорядження посадової особи. Після Складений перелічують осіб, які складали акт або були присутні під час його складання з обов'язковим зазна-ченням їхніх посад, прізвищ та ініціалів. Якщо акт готувала комісія, то першим друкується прізвище голови, прізвища інших членів комісії подаються в алфавітному порядку. Перелічуються також прізвища, ініціали та посади присутніх (якщо вони були).

У констатуючій частині викладають мету й завдання акта, характер проведеної роботи, перелічують встановлені факти, а також висновки.

У кінці акта (перед підписами) зазначають, у скількох примірниках складено акт і де вони зберігаються.

Акт підписують усі особи, які брали участь у його складанні.Отже, до формуляра акта входять такі реквізити:1) автор документа (назва відомства та організації);2) дата, номер і місце складання;3) гриф затвердження (якщо потрібен);4) назва виду документа;5) підстава (наказ керівника організації);6) склад комісії, присутні;7) текст;8) відомості про кількість примірників акта, їх місцезнаходження;

15

9) перелік додатків до акта; 10) підписи членів комісії і присутніх. Акти прийому-передачі, обмеження або ревізії набувають юридичної

чинності лише після затвердження вищою інстанцією або відповідальним керівником установи чи організації.

8. Оформлення довідкиДовідка — це документ інформаційного характеру, що підтверджує

факти з життя й діяльності окремих громадян, а також діяльності установ, організацій, підприємств. Довідки можуть бути особисті й службові. Особисті довідки підтверджують той чи інший юридичний факт. Оскільки текст довідки особистого характеру типовий, то слід використовувати бланки установи або підприємства, на яких від руки заповнюються тільки індивідуальні реквізити (кому, про що, для подання куди видано довідку).

Службові довідки складають на запит або за вказівкою вищої організації чи службової особи.

Довідка містить такі обов'язкові реквізити:1) назву організації, що видає довідку;2) дату видачі й номер;3) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій видається довідка;4) текст;5) призначення (куди подається);6) підписи службових осіб та печатку, без якої довідка не має юридичної

сили.9. Оформлення протоколу

Протокол – один із найпоширеніших документів колегіальних органів. У ньому фіксують хід і результати проведення зборів, конференцій, засідань, нарад. У протоколах відображаються всі виступи з питань, що розглядаються, і рішення, прийняті в результаті обговорення.

Протокол веде секретар або інша спеціально призначена особа. Протоколи загальних зборів (нарад) підписують голова і секретар, а протоколи засідань комісій – усі члени президії.

Протокол має такі реквізити:1) назву установи, підприємства чи організації, де відбулися збори,

конференція;2) назву виду документа; 3) дату проведення зборів, засідання, наради, яку пишуть нижче від назви

організації ліворуч. 4) зазначають місце проведення (назву міста);5) порядковий номер;6) назву зборів, конференції, засідання, наради із зазначенням їх

характеру (загальні збори, виробнича або розширена нарада);7) кількісний склад учасників, який пишуть з нового рядка. За великої

кількості присутніх на засіданні їх список складають окремо й додають, а у

16

протоколі зазначають лише загальну кількість. Якщо присутніх не більше 10-12 осіб, то вказують усі прізвища;

8) посади, прізвища, ініціали і керівників зборів, конференції, наради (голови, секретаря, членів президії);

9) порядок денний, тобто питання, що їх розглядають на зборах, нараді або конференції (питання формулюють у називному відмінку);

10) текст;11) перелік додатків до протоколу із зазначенням кількості сторінок;11) підписи керівників зборів, засідання, конференції (голови й

секретаря).Основний текст протоколу відповідно до порядку денного поділяється на

пункти. Кожний пункт містить: «СЛУХАЛИ», «ВИСТУПИЛИ», «УХВАЛИЛИ».

Слово «СЛУХАЛИ» друкують великими літерами, ставлячи після нього двокрапку. У наступному рядку з абзацу вказують ініціали та прізвище доповідача (у називному відмінку) й тему доповіді. Далі викладають основний зміст доповіді або зазначають, що текст додається.

Так само оформляють пункт «ВИСТУПИЛИ».У пункті «УХВАЛИЛИ» повністю записують прийняте рішення, яке

може складатися з одного чи кількох пунктів або з констатуючої частини й резолюції.

Якщо на зборах проводяться вибори таємним голосуванням, результати оформляють окремими протоколами лічильної комісії; в одному зазначають склад комісії, в другому - результати голосування.

Результати голосування з кожної кандидатури записують так: 1. За Василишина Ю. Г. — 50 голосів, проти — 0, утримався — 1.

Текст протоколу має бути точним, лаконічним, укладеним на основі виступів, повинен усебічно характеризувати обговорюване питання з додержанням змісту і форми викладу, позиції учасників.

10. Оформлення положенняПоложення – це правовий акт, що визначає основні правила організації

та діяльності, функції, права та обов'язки державних органів, установ та їхніх структурних підрозділів.

Вони поділяються на типові, що розробляються для системи установ, організацій, та індивідуальні, що створюються на основі типових. Індивідуальне положення про організацію затверджується розпорядчим документом вищого органу.

Формуляр положення містить такі реквізити: - код форми документа (якщо це положення зафіксовано у Державному

класифікаторі управлінської документації);- назву організації вищого рівня (тільки для підвідомчих установ);- назву організації;- назву структурного підрозділу організації;- назву виду документа (ПОЛОЖЕННЯ);

17

- дату; - реєстраційний індекс документа; - місце видання або складання документа;- гриф затвердження;- заголовок до тексту;- текст;- підпис;- гриф погодження;- візи;- печатку (у разі потреби);- відмітку про засвідчення копії;- відмітку про наявність документа в електронній формі.Текст Положення про структурний підрозділ складається з таких розділів:1 Загальні положення2 Основні завдання3 Функції4 Права та обов'язки5 Керівництво6 Організація роботи7 Контроль, перевірка і ревізія діяльності Проект Положення про структурний підрозділ готує керівник цього

підрозділу або інший працівник за дорученням керівника. Підготовлений проект обов'язково погоджується з юридичною або кадровою службою установи. Остаточно оформлене й узгоджене з усіма відповідними службами Положення підписує керівник структурного підрозділу й затверджує керівник установи.

Положення оформлюють на загальному чи спеціальному бланку організації або на чистих аркушах паперу формату А4 відповідно до ДСТУ 4163-2003.

Оригінали положень про структурні підрозділи, згруповані у справу, постійно зберігаються в організаційному відділі установи, організації, підприємства, у підрозділах – лише копії.

3. ТЕХНОЛОГІЇ КОМПЮТЕРНОЇ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ

1. Системна папка «Мій комп’ютер»Мій комп'ютер – системна папка «Мій комп'ютер», яка містить список

дисків комп'ютера і дає можливість проглядання їх вмісту (мал. 1):

18

Мал. 1. Зміст папки «Мій комп'ютер»

2. Буфер обміну WindowsВиділений фрагмент тексту або об'єкт можна перемістити, скопіювати.

Для таких операцій часто використовується буфер обміну Windows. Буфер обміну Windows – це область пам'яті, яка використовується для

тимчасового зберігання даних при копіюванні і переміщенні об'єкту. Через буфер, наприклад, процесор Word може обмінюватися інформацією

з іншими програмами, що працюють в середовищі Windows. Буфер обміну має три команди: копіювати, вирізувати, вставити.

Ці команди можна виконати чотирма способами:Копіювати:

1. Меню Правка\ Копіювати.2. Кнопка Копіювати на панелі інструментів Стандартна.3. Комбінація клавіш [CTRL]+[C].4. Контекстне меню, що викликається правою кнопкою миші,

Копіювати.При виконанні команди Копіювати виділений об'єкт копіюється в буфер

обміну, але не видаляється. Вирізати або Видалити в буфер:

1. Меню Правка\Вирізати.2. Кнопка Вирізати на панелі інструментів Стандартна.3. Комбінація клавіш [CTRL]+[Х].4. Контекстне меню, що викликається правою кнопкою миші, Вирізати.

Об'єкт видаляється і поміщається в буфер обміну. Дані буфера обміну можна багато разів читати. Вони зберігається в буфері до тих пір, поки в нього не буде занесений новий об'єкт. Вставити:

1. Меню Правка\Вставити.2. Кнопка Вставити на панелі інструментів Стандартна.3. Комбінація клавіш [CTRL]+[V].4. Контекстне меню, що викликається правою кнопкою миші, Вставити.

Об'єкт з буфера обміну вставляється в позицію курсора.Послідовність команд Вирізати і Вставити дозволяє перемістити об'єкт.

19

3. Послуги мережі InternetЗалежно від кількості комп'ютерів, що входять в мережу, і від відстані,

що розділяє їх, мережі можуть відноситися до наступних типів: з'єднання двох ПК (псевдомережа); локальна мережа є з'єднанням декількох ПК, що знаходяться, як правило, в одній будівлі або в сусідніх будівлях; регіональна мережа, яка об'єднує комп'ютери, розташовані в межах міста, регіону; глобальна мережа, що сполучає комп'ютери, розташовані в різних країнах і на різних континентах.

Інтернет (Internet) – це світова глобальна комп'ютерна мережа, яка об’єднає мільйони комп'ютерів і величезну армію користувачів у всьому світі. Ніяка організація і ніхто особисто не адмініструє мережу, вона існує і розвивається завдяки загальним зусиллям сотень тисяч добровільних активістів і організацій в різних куточках миру. Кожен користувач в цій мережі Internet має унікальне ім'я (адресу).

Сервіси (послуги) мережі Інтернет.1. Електронна пошта (використовує в адресі символ @ і дозволяє

отправляти і отримувати повідомлення).2. Мережеві новини (дозволяє отримавати новини за обраною

темою).3. Передача файлів (дозволяє переглядати каталоги файлів на

віддалених комп'ютерах, копіювати файли в свій комп'ютер і так далі)

4. Пошук файлів. У Інтернеті існує декілька служб пошуку файлів. Наприклад, є служба, яка включає програму для переглядання текстових файлів, а інша служба дозволяє за допомогою ключових слів знаходити інформацію не по назвах файлів, а по їх змісту.

5. Віддалене управління комп'ютером. При цьому сеанс роботи з віддаленим комп'ютером має такий же вигляд, неначе користувач сидить за терміналом, підключеним безпосередньо до віддаленогокомп'ютера.

6. Робота з Web-документами. З появою сервісу WWW (World Wide Web) тобто в переказі (Світова Глобальна Мережа) або просто Web-сервісу при написанні якого-небудь гіперпосилання ( звернення за адресою), програма видає запит на отримання якого-небудь документа і Web-сервер обслуговує цей запит. В даний час існує безліч програм, що забезпечують той або інший сервіс в мережі Інтернет. Існують спеціальні програми-браузери для перегляду гіпертексту (Web-документа), що знаходиться на віддаленому комп'ютері мережі. Наприклад: Internet Explorer, Opera та інші. При клацанні по гіперпосиланню програма перегляду видає запит на отримання документа, на який указує дане посилання. WEB-сервис обслуговує цей запит.

Деякі поняття:WEB-сервіс (WWW-World Wide Web) – система представлення інформації в гіпермедійній формі (див. Гіперпосилання). Web - в переказі «павутина».

20

WEB-документ складається з Web-сторінок, що містять гіпертекст. Гіпертекст – текст, що містить гіперпосилання.Гіперпосилання – це деякі виділені кольором або підкресленням елементи

документа (слова, зображення ), при виборі яких курсор приймає вигляд . Гіперпосилання указує на місце знаходження файлу.

4. Таблиці в Microsoft WordMicrosort Word дозволяє створювати таблиці. Таблиця – це сукупність

стовпців і рядків, на перетині яких розміщуються клітинки. У клітинках можуть розміщуватися дані будь-якого формату (текст, графіка, числа, формули).

і на панелі інструментів «Таблиці і межі»:

Для додавання або видалення рядків або стовпців таблиці потрібно виділити потрібний рядок або стовпець і виконати необхідну команду Таблиця -Вставить (видалити) - Рядки вище (нижче) або Стовпці зліва (справа).

5. Пошук зазначеного текстового рядка в документах Microsoft WordПошук або заміна вказаного фрагмента тексту здійснюється командою

Правка Знайти або Правка Заменіти. Обидві ці команди відкривають діалогове вікно «Знайти і замінити»:

21

Всі команди, які зв'язані із створенням, редагуванням і форматуванням таблиць, містяться в меню Таблиця

На вкладці «Знайти» (відкривається поєднанням клавіш [Ctrl]+[F]) цього вікна в полі «Знайти» необхідно ввести слово або фразу, яка шукається, після чого натискувати кнопку «Знайти далі».

Якщо необхідно замінити це слово або фразу на інший текст, слід відкрити вкладку «Замінити» (відкривається поєднанням клавіш [Ctrl]+[Н]) цього вікна і ввести текст для заміни, після чого натискувати кнопку «Замінити» або «Замінити все»:

Вкладка «Перейти» (відкривається поєднанням клавіш [Ctrl]+[G]) цього вікна дозволяє виконати перехід до вказаної сторінки, розділу абоіншого об’єкту:

6. База даних Microsoft Access У Microsoft Access база даних включає всі об'єкти, пов'язані з даними, що

зберігаються, у тому числі і ті, які призначені для автоматизації роботи з ними. Нижче приведений список основних об'єктів бази даних Microsoft Access.

Таблиця. Об'єкт, який визначається і використовується для зберігання даних.

22

Кожна таблиця включає інформацію про об'єкт певного типу, наприклад, про студентів. Таблиця міститьполя (стовпці), в яких зберігаються різного роду дані, наприклад, прізвища і адреси студентів, і запису (рядки). У записі зібрана вся інформація про деякий об'єкт (людину, продукцію), наприклад, відомості про студента на ім'я Петра Іванова.

Запит. Об'єкт, який дозволяє отримати користувачеві потрібні дані з однієї або декількох таблиць. Можна створити запити на вибірку, оновлення, видалення або додавання даних. За допомогою запитів можна створювати нові таблиці, використовуючи дані з однієї або декількох існуючих таблиць.

Форма. Об'єкт, призначений в основному для введення даних, відображення їх на екрані або управління роботою додатку. Можна використовувати форми для того, щоб реалізувати вимоги користувача до представлення даних із запитів або таблиць.

Звіт. Об'єкт, призначений для створення документа, який згодом може бути роздрукований або включений в документ іншого застосування.

7. Форматування абзаців в Microsoft WordАбзацом є частка тексту, яка закінчується символом кінця рядка, - ¶. При

введенні тексту абзац завжди закінчується натисненням клавіші [Enter]. Процес форматування абзацу включає операції:

- вирівнювання абзаців;- встановлення відступів абзаців;- встановлення відстані між рядками абзаців.Для форматування абзаців використовують команду Формат Абзац,

яка виводить на екран вікно діалогу «Абзац»:

Основні параметри, які можна задати на вкладці «Відступи і інтервали»:- відступ тексту від лівого і правого полів;- відступ першого рядка;- міжрядковий інтервал (відстань між рядками) – одинарний, полуторний,

подвійний, і т. д.;23

- вирівнювання тексту – по лівому краю, по правому краю, по центру, по ширині;

- інтервал перед і після абзацу.Відступи тексту від полів і відступ першого рядка можна також

встановити за допомогою маркерів відступів на горизонтальній лінійці, перемістивши їх мишею в потрібне положення:

відступ відступ відступ від лівого червоною від правого поля рядка поля

8.Введення формули в Microsoft ExcelВведення даних є основою розрахунків в електронних таблицях.

Інформація, яка введена в клітинку електронної таблиці (ЕТ) може бути числом, формулою, датою, часом дня, логічним вираженням або текстом.

Для введення даних в клітинку необхідно перемістити курсор в цю клітинку, У рядку формули (у лівому полі) з'являться координати вибраної клітинкі. Кожна клітинка ЕТ утворюється перетином рядка і стовпця і назви (координати) клітинкам привласнюються відповідним чином (наприклад: С15).

Як тільки користувач приступить до якого-небудь введення даних, буде автоматично активізований рядок формули. У ній (так само як і в активної клітинці) буде відображуватися те, що вводиться користувачем.

Робота будь-якої електронної таблиці неможлива без формул. Максимальна довжина формули - 1024 символів. Введення формули в Excel починається із знаку рівності |=|. Далі можливі два способи введення формули. Перший - набір формули прямо в потрібної клітинці уручну, наприклад, якщо в клітинці С2 потрібно отримати результат підсумовування вмісту клітинок Д2 і Е2, то в активну клітинку С2 набираємо послідовність =Д2+Е2. Другий - коли номери клітинок для розрахунків вводяться автоматично, за допомогою курсора миші. Для цього виконують наступні дії.

1. Активізують клітинку, в яку вводитиметься формула.2. Вводять в неї ознаку формули - знак |=|.3. Перекладають курсор миші на першу клітинку, дані з якої необхідні

для обчислень. Позначають її (клацанням мишею на клітинку). Адреса вибраної клітинкі переміститься в рядок формули.

4. Набирають знак необхідної операції.5. Перекладають курсор на наступну клітинку, дані з якої беруть участь в

обчисленнях, клацають на ній курсором миші.6. Для виконання операції натискують (Enter] або клацають мишею на

вікні введення в рядку формули. В разі помилки, можна відмінити введені дані натисненням клавіші |ЕSC|

або клацанням миші по правій кнопці відміни (червоний символ X в рядку

24

формули). Якщо все введено вірно, то слід натискувати кнопку |Enter| або кнопку ВВЕДЕННЯ (зелений знак V в рядку формули).

9. Форматування символівФорматування символів полягає в зміні їх параметрів: гарнітури шрифту,

розміру, зображення, кольору, отримання верхнього і нижнього індексів і інших ефектів. Форматування символів здійснюється командою Формат Шрифт, яка відкриває вікно діалогу «Шрифт».

На вкладці «Шрифт» можна встановити перераховані нижче параметри шрифту: у списку «Шрифт» вибирається гарнітура шрифту (гарнітура – це набір символів з загальним дизайном), гарнітура визначає зовнішній вигляд букв і має свою назву; у списку «Зображення» можна вибрати стиль:

звичайний, курсив, напівжирний; розмір шрифту визначає величину символів. Можна також встановити інші ефекти, перераховані у вікні.

На вкладці «Інтервал» є можливість встановити такі параметри:масштаб шрифту: 100% - «Microsoft Word»

200% - «Microsoft Word» і так далі.

інтервал: звичайний – «Microsoft Word» розріджений на 5 пт – «Microsoft Word» ущільнений на 1 пт – «Microsoft Word» і так далі.

Панель інструментів «Форматування» містить такі кнопки для форматування символів:

- шрифт; - розмір шрифту;

- жирний; - курсив; - підкреслений;

25

- колір шрифту; - виділення кольором; - верхній індекс (надрядковий знак); - нижній індекс (підрядковий знак).

10. Архівація данихПрограма WinRAR призначена для створення і керування архівними

файлами. Вона забезпечує:- повну підтримку архівів RAR i ZIP;- високий ступінь стиснення інформації завдяки високоефективному

алгоритму стиснення даних;- стиснення мультимедіа файлів за допомогою спеціального алгоритму;- підтримку багатотомних архівів;- створення звичайних і багатотомних архівів, що самі розпаковуються;- інші можливості.Головне вікно програми WinRAR має таку структуру (мал. 1):

Вікно архіватора WinRAR

Для архівації файлів необхідно:1. Завантажити програму WinRAR. У робочій області вікна

відображається список файлів і папок поточної папки.2. Перейти до папки, в якій знаходяться файли для архівації. Для зміни

поточного диска використовується список дисків в адресному рядку або команда меню Файл/Выбрать диск.

3. Виділити файли і папки, які треба додати до архіву.4. Виконати команду з меню «Команды/Добавить файлы в архив» або

клацнути мишею на кнопці «Добавить» в панелі інструментів.5. У діалоговому вікні «Имя и параметры архива» (мал. 2) необхідно:

26

Вікно «Имя и параметры архива»- ввести ім’я архіву;- вибрати формат архіву (RAR або ZIP);- вибрати метод стиснення із списку, що розкривається (Без сжатия,

Скоростной, Быстрый, Обычный, Хороший или Максимальный);- ввести з клавіатури або вибрати із списку, що розкривається, розмір

одного тому при створенні багатотомного архіву;- встановити параметри архівації;- натиснути кнопку «Обзор» та вибрати папку, в якій буде створено архів

(інакше він буде створений у поточній папці).- натиснути кнопку ОК.Під час архівації відображується вікно із статистикою, після архівації –

архівний файл, що є поточним виділеним файлом.Перед архівацією файлів можна оцінити передбачуваний ступінь їх

стиснення, щоб вибрати деякі параметри. Для цього потрібно після виділення об’єктів натиснути кнопку «Инфо».

Для вилучення файлів з архіву потрібно:- відкрити архів у середовищі WinRAR;- виділити файли і папки, які потрібно добути з архіву;- виконати команду з меню «Команды/Извлечь файлы из архива» або

клацнути мишею на кнопці «Извлечь в» в панелі інструментів, вибрати потрібну папку та натиснути ОК.

4. ОСНОВИ ГАЛУЗЕВОЇ ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ

1. Об’єкти та суб’єкти оподаткування Податки — фінансові відносини між державою та платниками податків

щодо створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів. Зміст податків: суспільний та матеріальний.

Функції податків:

27

фіскальнарегулюючаСуб'єкт оподаткування — юридична або фізична особа, яка зобов'язана

згідно чинного законодавства сплачувати відповідні податки або платежі.Доцільно провести чітке розмежування у чинному фіскально-

бюджетному законодавстві між визначенням категорії «платник» податку з поняттям «суб'єкт» оподаткування, які значною мірою ототожнюються, конкретизувавши їх в податковому законодавстві:

платник податку — юридична чи фізична особа, яка володіє певним майном або отримує відповідні доходи і безпосередньо зобов'язана сплачувати податки до бюджетів різних рівнів. Платник здебільшого є транзитною, посередницькою ланкою під час проходження доходів. Він не стільки сплачує податки до бюджету, скільки перераховує туди частину отриманих коштів від покупця;

2.Державні податки Суб'єкт оподаткування — один із учасників податкового процесу, який в

межах своєї компетенції здійснює певні податкові процедури: держава в особі парламенту приймає податкові закони з питань оподаткування; органи податкової служби впроваджують це законодавство у фіскальну практику; платники податків виконують покладені на них податкові зобов'язання;

носій податку — кінцевий споживач матеріальних благ; особа, яка виступила реальним платником нагромаджених на всіх стадіях товаропросування податків.

Державні податки – це платежі фізичних і юридичних осіб, стягнені урядом, і що спрямовуються до державного бюджету;

Об'єкт оподаткування — обігові кошти з продажу продукції, товарів, робіт і надання послуг.

Податкова ставка — розмір податку на одиницю оподаткування, встановлений в законодавчому порядку.

3.Собівартість продукції Ва́ртість (собівартість, англ. Cost) — Вартість факторів виробництва, які

необхідно витратити для виробництва продукції.Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно

характеризує ступінь використання усіх ресурсів підприємства, а значить, і рівень техніки, технології та організації виробництва. Чим краще працює підприємство, інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше удосконалює техніку, технологію і організацію виробництва, тим нижча собівартість продукції. Тому собівартість є одним з важливих показників ефективності виробництва. Собівартість продукції має тісний зв'язок а з ціною. Це проявляється в тому, що собівартість слугує базою ціни товару і її нижньою межею для виробника. При обчисленні собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат, які в неї включаються. Як відомо, витрати підприємства відшкодовуються за рахунок двох власних джерел:

28

собівартості і прибутку. Тому питання про склад витрат, які включаються у собівартість, є питання їх розмежування між зазначеними джерелами відшкодування. Загальний принцип цього розмежування полягає в тому, що через собівартість повинні відшкодовуватися витрати підприємства, що забезпечують просте відтворення усіх факторів виробництва; предметів, засобів праці, робочої сили і природних ресурсів. Відповідно до цього у собівартість продукції включаються витрати на:

дослідження ринку і виявлення потреби у продукції;підготовку і освоєння нової продукції;виробництво, включаючи витрати на сировину, матеріали, енергію,

амортизацію основних фондів, оплату праці персоналу;обслуговування виробничого процесу і управління ним;збут продукції (пакування, транспортування, реклама, комісійні витрати і

т. п.);розвідку, використання і охорону природних ресурсів (витрати на

геологорозвідувальні роботи, плата за воду, деревину, витрати на рекультивації земель, охорону повітряного, водного басейнів);

набір і підготовку кадрів;поточну раціоналізацію виробництва (удосконалення технології,

організації виробництва, праці, підвищення якості продукції), крім капітальних витрат.

4. Характеристика фіскальної політикиФіскальна політика - це регулювання доходів і витрат держави. Заходи

фіскальної політики визначаються поставленою метою (боротьба з інфляцією, сгладжування циклічних коливань економіки, зниження рівня безробіття). Держава регулює сукупний попит і реальний національний дохід за допомогою державних витрат, трансфертних виплат і оподатковування.

5-6. Види податківПодатки поділяють на наступні види:Непрямі — податки на товари й послуги, установлювані центральними й

місцевими органами влади у вигляді надбавок до ціни товарів або тарифу на послуги й не залежні від доходів платників податків. Виробники й продавці виступають у ролі збирачів непрямих податків, уповноважених на те державою, а покупець стає платником непрямого податку. Найпоширеніші непрямі податки у вигляді акцизів, податку із продажів, мит, митних зборів.

Прямі — податок, що стягується безпосередньо з доходів і майна платника податків. До прямих податків належать прибутковий податок з фізичних осіб, податок на прибуток, податок на майно.

Місцеві податки та збори.Прямі податки — оподаткування кредиту підприємств. Об'єктом

оподаткування є прибуток, який визначається шляхом відрахування від сформованого ВВП суми валових витрат і амортизаційних відрахувань.

29

7. Види заробітної платиЗаробітна плата — винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі,

яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відрядна форма заробітної плати застосовується на роботах, де праця піддається точному і повному обліку, де широко використовуються норми виробітку. Величина заробітної плати при ній обчислюється як добуток розцінки одиниці виробу і кількості виробів. Виділяють такі системи відрядної заробітної плати:

- пряма відрядна заробітна плата. Вона передбачає прямо пропорційну залежність між зростанням об'єму виробки і збільшенням заробітної плати;

- відрядно-прогресивна заробітна плата. Суть її полягає в тому, що виготовлена продукція в розмірі норми виробітку оплачується по основних розцінках, а продукція понад норму - по розцінках більш високих і зростаючих;

- відрядно-регресивна заробітна плата.

8.Номінальна і реальна заробітна плата Номінальна заробітна плата являє собою суму грошей, яку отримує

робітник за виконану роботу. На її величину впливають різні фактори: рівень кваліфікації, різні умови й ефективність праці та кількість і якість праці.

Підвищення середньомісячної зарплати на перший погляд свідчить про певне поліпшення добробуту населення. Але точнішим показником тут є реальна заробітна плата. Реальна заробітна плата - це сума матеріальних і духовних благ та послуг, які можна придбати за номінальну зарплату. Реальна зарплата залежить від ряду факторів : а) рівня номінальної зарплати; в) цін на товари і послуги, які споживає населення; с) величини податків, які сплачуються різними верствами населення в бюджет.

9. Відрядна форма заробітної платиВідрядна форма заробітної плати застосовується на роботах, де праця

піддається точному і повному обліку, де широко використовуються норми виробітку. Величина заробітної плати при ній обчислюється як добуток розцінки одиниці виробу і кількості виробів. Виділяють такі системи відрядної заробітної плати:

- пряма відрядна заробітна плата. Вона передбачає прямо пропорційну залежність між зростанням об'єму виробки і збільшенням заробітної плати; --- відрядно-прогресивна заробітна плата. Суть її полягає в тому, що виготовлена продукція в розмірі норми виробітку оплачується по основних розцінках, а продукція понад норму - по розцінках більш високих і зростаючих;

- відрядно-регресивна заробітна плата.

30

10. Робоча сила Робоча сила (англ. Labor force) у статистиці — кількість людей, готових

працювати за наймом. У різних країнах цей показник розраховується по різному. Зазвичай він включає кількість працюючих з додаванням зареєстрованих безробітних. Існують вікові й інші обмеження. Наприклад, американська статистика враховує людей, не молодших від 16 років. Є певні методологічні питання — наприклад, чи включати в цей показник «самозайняте» населення (дрібні підприємці, фермери, художники), чи тільки працюючих за наймом. У більшості випадків «самозайняте» населення враховується у складі іншого показника — «економічно активне населення».

5. ТОВАРОЗНАВСТВО НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

1.Розмір швейних виробівОдяг промислового виробництва виготовляють на типові фігури. Фігура

дорослої людини характеризується трьома основними параметрами:зріст — довжина тіла людини від полу до верхньої частини голови, см;розмір одягу — визначається за обхватом тіла людини на рівні грудей,

см;повнота — обхват талії для чоловіків і обхват стегон з урахуванням

виступу живота для жінок, см.Розмірні характеристики одягу на товарних ярликах вказуються в

послідовності: зріст – обхват грудей – обхват талії (стегон).

2. Класифікація шкіряного взуттяШкіряне взуття класифікують за такими ознаками:• за призначенням - на побутове, спортивне, спеціальне, ортопедичне і

профілактичне, а дитяче – на повсякденне й ошатне;• за способом виробництва – механічного і ручного виробництва;• за кольором – білого, чорного, коричневого, світлого, яркого, золотого

або срібного кольорів та ін.;• за характером виготовлення - повсякденне і модельне;

• за матеріалами деталей верху - із шкіри, текстилю, штучних і синтетичних матеріалів, комбінованого верху.

3. Основні показники, що характеризують функціональні властивості холодильників

До функціональних властивостей побутових холодильників відносять загальну площу полиць у м2 і економічність, що характеризується загальною витратою електроенергії в квт-г/доба і питомі витрати, що приходяться на 1дм3

обсягу камери. Європейські виробники холодильників літерами позначають

31

річне споживання електроенергії: А,В,С- дуже економні, D – проміжні, E, F, G- високе та дуже високе споживання енергії.

До ергономічних властивостей відносяться: зручність догляду за холодильником, ступінь комфортності (наявність пристроїв для видачі напоїв, автоматичного відтавання випарника та ін..), відсутність запаху усередині холодильної камери, легкість її очищення.

Естетичними властивостями є пропорційність форми холодильної шафи, його розміру, колірне рішення, обробка окремих елементів.

4. Класифікація годинниківГодинники поділяють за призначенням, джерелом енергії і типом

регулятора, принципом користування. За призначенням вони бувають: наручні, кишенькові, настінні, настільні,

будильники і спеціального призначення. За джерелом енергії: механічні й електричні. За типом регулятора: балансові і маятникові. За принципом користування: годинники індивідуального користування

(наручні, кишенькові, годинники-кулони, годинники-обручки) і годинники колективного користування (настільні, настінні, на підлозі).

До спеціальних годинників відносять автомобільні, сигнальні та шахматні мало- та крупногабаритні.

5.Структура штрихового кодуПерші три цифри означають країну; наступна група цифр (5)

відноситься до виробника або власника товару, наступні цифри - банк даних про товар. З початку впровадження ШК цифри були двозначні. Пізніше з'явилися коди країн із тризначних цифр. Якщо код складається з тризначних цифр, то зменшується наступна група цифр - виробника. Код виробнику привласнює національний орган. Наступні цифри привласнюються виробником або продавцем у системі свого підприємства (обов'язково ведеться реєстрація).

У банку даних про товар кодують зведення, які включають найменування, сорт, артикул, колір, масу, розмір та ін.

Остання цифра - контрольне число. За штрих-кодом можна певною мірою мати уявлення про достовірність і натуральність товару або встановити його фальсифікацію.

6. ТОВАРОЗНАВСТВО ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ

1. Предмет товарознавстваТоварознавство – наукова дисципліна, яка системно вивчає товари на всіх

етапах життєвого циклу, методи пізнання їх споживчої вартості (цінності), закономірності формування асортименту, обігу та споживання. Об’єкт товарознавства – товари як продукти праці для задоволення потреб споживача

32

та методи їх теоретичного і практичного пізнання. Товар - це продукт праці, який володіє здатністю задовольняти конкретні потреби людини, що розподіляється в суспільстві шляхом купівлі-продажу. Товар як продукт праці має подвійний характер. З одного боку, він є вартістю, з іншого боку - споживною вартістю.

Вартість товару характеризується витратами суспільно необхідної праці на його проектування, виробництво і розподіл. Виразом вартості є його ціна.

Споживча вартість товару - це благо для людей, елемент багатства. Щоб стати споживчою вартістю, товар має володіти корисністю.

Корисність товару - це його здатність задовольняти певні потреби людини.

Предмет товарознавства – споживна вартість (цінність) товарів, закономірності її прояву і збереження.

2.Алгоритм розрахунку контрольної цифри штрихового кодукод 302 30032 0006 4:1) скласти цифри, що стоять на парних позиціях:

0+3+0+2+0+6= 15;2)суму, одержану в пункті 1, помножити на 3 (постійна):

15*3 = 45;3)скласти цифри, що стоять на непарних позиціях:

3+2+0+3+0+0 = 8;4)скласти суми, одержані в пунктах 2 і 3:

45 + 8 = 53;5)визначити контрольне число, як різницю між одержаною сумою і

найближчим до нього числом, кратним 10 (в більшу сторону):60-53 = 7.

Якщо цифра після розрахунку не збігається з контрольною, це означає, що товар вироблений поза законом.

3. Класифікація плодових овочівУ залежності від того, яка частина рослини використовується у їжу,

овочі поділяються на дві групи: вегетативні і плодові.У групу плодових овочів входять наступні підгрупи овочів:• гарбузові (огірки, кабачки, гарбузи, патисони, кавуни, дині);• томатні (томати або помідори, баклажани, перець)• бобові (незрілі горох, квасоля, боби);• зернові (незріла кукурудза).•

4.Класифікація слабоалкогольних напоївДо слабоалкогольного відносять напої зі змістом спирту 1—7%: пиво, брагу, хлібний квас, медяні напої.

За способом обробки пиво поділяють на пастеризоване і непастеризоване, за кольором — на світле, напівтемне, темне. Пиво в

33

залежності від екстрактивності початкового сусла підрозділяють на групи: 8%, 9%, 10%, 11%, 12%, 13%, 14%, 15%, 16%, 17%, 18%, 19%, 20%, 21%, 22%, 23%.

Квас — це розповсюджений освіжаючий слабоалкогольний напій, що містить не більш 1,2% спирту. У залежності від технології й основної сировини розрізняють квас хлібний і плодово-ягідний.

Брага — це пінливий, непрозорий напій темно-коричневого кольору, що містить 1,5—3% спирту.

Медяні напої — продукт бродіння дріжджами сусла із суміші води, меду і цукру; використовується також хміль. Асортимент: Мед, Медок і ін.

5. Вимоги до якості риби Морожену рибу підрозділяють на 1 і 2-й сорт, крім дрібної, котра на

сорти не поділяється.При порушенні технології заморожування і збереження виникають різні

дефекти: дряблість тканин, потускніння поверхні, кислуватий запах у зябрах, підсихання зовнішнього шару й утворення губчатої структури сторонні запахи й ін.

На сорти охолоджену рибу не підрозділяють. Консистенція м'яса повинна бути щільної або злегка ослабленої, але не в'ялою, запах – типовим для свіжої риби.

До неприпустимих дефектів охолодженої риби відносять дряблість тканин, відставання м'яса від кісток і гнилий запах.

7. ОХОРОНА ПРАЦІ

1.Інструктажі з питань охорони праціЗа характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці

поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий. Вступний інструктаж проводиться:- з усіма працівниками, яких приймають на постійну або тимчасову

роботу, незалежно від освіти, стажу роботи та посади.

2. Характеристика цільового інструктажуЦільовий інструктаж проводиться:

- під час виконання разових робіт, не передбачених трудовою угодою;- під час ліквідації аварії, стихійного лиха;- під час проведення робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші документи.

3. Характеристика повторного інструктажу Повторний інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше, ніж:- на роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз на три місяці;

34

- для решти робіт – 1 раз на шість місяців.

4.Охорона праці жінокВраховуючи фізіологічні особливості жіночого організму, з метою

охорони материнства і дитинства, чинне законодавство України передбачає для жінок певні пільги переваги і додаткові гарантії.

Граничні норми підіймання і переміщення вантажів за чергування з іншою роботою (до2 разів на годину) – 10кг. Підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7 кг. Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: з робочої поверхні – 350 кг; з підлоги – 175 кг. Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликано необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід.

5,6. Охорона праці неповнолітніхДержава враховує певні фізичні, фізіологічні та інші особливості неповнолітніх і

виявляє турботу про здоров’я молодого покоління. Законом України «Про охорону праці»(ст.11) заборонено застосування праці неповнолітніх, тобто осіб віком до вісімнадцяти років, на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Заборонено також залучати неповнолітніх до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Граничні норми підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми:

Календарний вік (років)

14 5 2,5 - -15 12 6 8,4 4,216 14 7 11,2 5,617 16 8 12,6 6,3

7.Відповідальність за порушення законодавства про охорону праціДисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних

стягнень, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ст.147 КЗпП встановлено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право накладати дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом прийняття на роботу цього працівника. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних в порушеннях законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу.

8.Фактори, що визначають наслідок ураження електрострумомЕлектричний струм силою 1 мА вже викликає фізіологічні відчуття у

людині. Змінний струм промислової частоти силою понад 15 мА, постійний струм силою 60 мА і більше можуть викликати явища паралічу органів дихання і руху (людина сама не може відірватися від джерела струму). Зі зростанням величини струму небезпека уражень зростає. Понад 100 мА за частоти 50 Гц

35

(змінний) і більше 300 мА (постійний струм) – фібриляцій ний, смертельний струм.

9,10. Охорона праці користувачів персональних комп’ютерівДля забезпечення точного та швидкого зчитування інформації в зоні

найкращого бачення площина екрана монітора повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. Монітор повинен бути встановлений таким чином, щоб верхній край екрана знаходився на рівні очей. Екран монітора ПК залежно від висоти символів повинен знаходитись на відстані 4000….800 мм від очей користувача.

Конструкція робочого стола повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, з врахуванням його кількості та конструктивних особливостей. При розміщенні робочих столів з ПК слід дотримуватись таких відстаней між бічними поверхнями ПК 1,2 м, від тильної поверхні одного ПК до екрана ПК – 2,5 м.

Перелік фахових питань1. Поняття «літературна мова». 2. Норми літературної мови. 3. Поняття «стиль літературної мови».4. Характеристика стилів літературної мови.5. Поняття «документ».6. Утворення імен по батькові.7. Подвоєння приголосних на письмі.8. Правопис м’якого знака.9. Вживання апострофа.10. Основні правила узгодження числівника з іменником.11. Розмір швейних виробів.12. Класифікація шкіряного взуття за характером виготовлення. 13. Показники, що характеризують функціональні властивості холодильників.14. Класифікація годинників.15. Структура штрихового коду.16. Види томатних овочів.17. Предмет товарознавства.18. Класифікація слабоалкогольних напоїв.19. Розрахунок контрольної цифри штрихового коду.20. Дефекти охолодженої риби. 21. Папка «Мій комп’ютер».22. Буфер обміну Windows.23.Послуги мережі Internet.

36

24.Розробка таблиці в Microsoft Word.25. Пошук зазначеного текстового рядка в документах Microsoft Word.26. Елемент бази даних, який призначено для збереження даних.27. Форматування абзаців в Microsoft Word.28. Введення формули в Microsoft Excel.29. Редагування тексту, робота з шрифтами.30. Архівація даних.31. Види інструктажу з питань охорони праці при прийнятті працівника на

роботу.32. Інструктаж з питань охорони праці на робочому місці стосовно безпечного виконання роботи підвищеної небезпеки. 33. Повторний інструктаж з питань охорони праці на робочому місці. 34. Гранична норма піднімання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни для жінок.35. Гранична норма піднімання і переміщення вантажів для 17-річних дівчат. 36. Гранична норма піднімання і переміщення вантажів для 17-річних юнаків.37.Дисциплінарною відповідальністю за порушення нормативних актів з охорони праці.38.Змінний електричний струм, під дією якого настає фібриляція і смерть.:39, 40. Санітарно-гігієнічні вимоги до розташування екрану монітора ПК та висоти столу. 41.Оформлення автобіографії.42.Оформлення характеристики.43.Службові листи.44.Оформлення наказу. 45.Оформлення супровідного листа.46.Документообіг.47.Оформлення акту.48.Оформлення довідку.49.Оформлення протоколу.50. Оформлення положення.51.Об’єкти та суб’єкти оподаткування.52. Державні податки.53. Собівартість продукції.54. Характеристика фіскальної політики.55, 56. Види податків.57. Види заробітної плати.58. Номінальна і реальна заробітна плата.59. Відрядна форма заробітної плати.60. Робоча сила.

37