Nauka 16 1ecos.kiev.ua/share/themes/img/publications/papers/17/... · 2016-04-19 · Наука і...

Щоквартальний науково-теоретичний та науково-практичний журналМіністерства оборони України

Видається з 1994 р.

№ 1’2016

Головний редактор

Володимир Вагапов, професор

Редакційна колегія:

Володимир Горбулін, доктор технічних наук, професор,

академік НАН України;

Юрій Гусак, доктор військових наук;

Олексій Загорка, доктор військових наук, професор;

Валерій Зубарев, доктор технічних наук, професор;

В’ячеслав Косевцов, доктор військових наук, професор;

Борис Олексієнко, доктор військових наук, професор;

Геннадій Пєвцов, доктор технічних наук, професор;

Григорій Перепелиця, доктор політичних наук,

професор;

Ігор Романченко, доктор військових наук, професор;

Іван Руснак, доктор військових наук, професор;

Андрій Семенченко, доктор наук з державного

управління, професор;

Василь Телелим, доктор військових наук, професор;

Юрій Терещенко, доктор технічних наук, професор;

Олександр Харченко, доктор технічних наук,

професор;

Ігор Чепков, доктор технічних наук, професор

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

ЗмістВід редакційної колегії ..............................................3

Проблеми керування військами Даник Ю. Г., Бойченко О. С. Формування основ забезпечення оперативного управління силами та засобами в умовах сучасних військових конфліктів ..............................................4

Національна і глобальна безпека Хижняк В. В. Концепт системи аерокосмічногомоніторингу надзвичайних ситуацій в Україні ............11

Бистряков І. К., Матюха В. В., Клиновий Д. В.,

Рогов П. Д. Стратегічна роль мінерально-сировинноїскладової природного багатства в національній безпеці держави ......................................................16

Гуманітарні аспекти оборонної сфериCафін O. Д. Основні підходи до функціонування системи психологічної реабілітації та реадаптаціїучасників антитерористичної операції ........................24

Військове право Мельник С. М., Зіняк Л. В., Аббакумова Д. В.

Внесок Міжнародного комітету Червоного Хреста у формування норм міжнародного гуманітарного права ................................................31

Військово-технічні проблеми Харченко О. В., Пащенко С. В., Самулєєв В. В.

Науково-технічні та організаційні проблемиімпортозаміщення в контексті забезпечення справності парку авіаційної техніки Збройних Сил України ............................................35

Перспективні технології в оборонній сфері Сергієнко В. Д., Богучарський В. В., Дрок Л. В.,

Міроненко П. О. Перспективи застосування акустичної зброї в сучасних воєнних конфліктах ........39

Васюта К. С., Юхновський С. А. Прихованаінформаційно-комунікаційна система управлінняпротиповітряною обороною на основі складниххаотичних сигналів..................................................43

Пєвцов Г. В., Худов Г. В., Ковалевський С. М.

Підвищення ефективності виявлення малорозмірнихповітряних об’єктів на основі об’єднання методіводнопозиційного та рознесеного прийому сигналів ......49

Резюме ..............................................................56

ContentsFrom the Editor's Board ..............................................3

The troop government issues Yu. Danyk, O. Boychenko. Towards Foundations of the Operational Control System of Forces and Assets in Modern Armed Conflicts ..................................................................4

National and global security V. Khyzhnyak. The Concept of Aerospace Monitoring System for Civil Emergencies in Ukraine ......11

I. Bystryakov, V. Matyukha, D. Klynovyi,

P. Rohov. Strategic Importance of Raw Materials as Part of the National Wealth in Guaranteeingthe Country’s National Security ..................................16

Humanitarian aspects of defense sphereO. Safin. Basic Approaches to the System of Psychological Rehabilitation and Resettlement of Counter-Terrorist Operation Veterans ........................24

Military law S. Mel’nyk, L. Zinyak, D. Abbakumova.

Contribution by the International Committee of the Red Cross to Shaping the Norms of International Humanitarian Law..............................31

Military and technical issues O. Kharchenko, S. Paschenko, V. Samulyeyev.

Scientific, Technical and Organizational Issues of Import Substitution in the Context of Guaranteeing Proper Operation of the National Aviation Assets in the Armed Forces of Ukraine ............35

Promising technologies in defense sphere V. Serhiyenko, V. Bohuchars’kyi, L. Drok,

P. Mironenko. Prospects for the Use of Acoustic Weapons in Modern Military Conflicts ..........................39

K. Vasyuta, S. Yukhnovs’kyi. Secreted Information and Communication System for Air Defense Control Based on Complex Random Signals........................................................43

H. Pyevtsov, H. Khudov, S. Kovalevs’kyi.

Towards Improved Detection of Small-sized Aircraft through the Combination of Uni- and Multi-position Signal Reception Methods ................49

Summaries ........................................................56

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

Наука і оборона 1’2016

Минуло двадцять два роки від дня заснування та ви-ходу у світ першого номера науково-теоретичного й нау-ково-практичного журналу Міністерства оборони Украї-ни «Наука і оборона» – фахового видання Україниз військових і технічних наук.

За цей час журнал здобув славу і статус фундаменталь-ного видання з проблем національної безпеки та оборонидержави, міжнародного співробітництва у сфері безпеки,гуманітарних аспектів оборонної сфери, організаціїнауково-технічної та інноваційної діяльності у ЗбройнихСилах України, співпраці України з НАТО тощо.

На сторінках журналу друкувалися статті державнихдіячів України, керівництва Збройних Сил України,представників структур НАТО, провідних учених, здо-бувачів наукових ступенів доктора та кандидата наукз військових і технічних наукових спеціальностей, роз-міщувалися матеріали «круглих столів» і дискусій з те-матики національної та глобальної безпеки.

Видання журналу стало знаковою подією у військово-політичних та наукових колах України.

Незмінним редактором журналу протягом усіх роківбув ініціатор і організатор його створення ВолодимирБелалович Вагапов, полковник запасу, кандидат техніч-них наук, професор, відомий фахівець у галузі радіотех-нічних пристроїв і систем. Наукова компетентність,

принциповість В. Б. Вагапова сприяли якісному відборустатей, дружній роботі редакційної колегії, зростаннюавторитету видання в широких колах політиків, науков-ців, зацікавлених читачів.

Швидко плине час. Пішов на заслужений відпочинокВ. Б. Вагапов, залишивши свій журнал продовжувачамйого славетних традицій.

Висловлюємо В. Б. Вагапову щиру подяку за багато-річну плідну, творчу роботу на посаді головного редакто-ра журналу.

Бажаємо Вам, вельмишановний Володимире Белало-вичу, міцного здоров’я, бадьорості духу, родинногощастя, творчих успіхів у подальшій діяльності.

Запевняємо Вас, а також усіх читачів та авторів жур-налу «Наука і оборона» в тому, що керівництво Мініс-терства оборони України та редакційна колегія журналудокладуть усіх зусиль для того, щоб це видання й надалізалишалося найавторитетнішим майданчиком для обго-ворення нагальних проблем у сфері національної безпекита оборони, створення необхідного науково-теоретичногопідґрунтя для постановки та розв’язання завдань війсь-кового будівництва, поширення наукових знань, сприян-ня підвищенню професійного рівня тих, хто обрав своїмшляхом почесну справу захисту нашої Батьківщини.

Перший заступникМіністра оборони України І. С. Руснак

Шановні читачі!

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

4


Проблеми керування військами

УДК 621.391

Ю. Г. Даник,доктор технічних наук, професор,

начальник Житомирського військового інституту

імені С. П. Корольова, лауреат Державної премії України

в галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки

України, генерал-майор,

О. С. Бойченко,ад’юнкт Житомирського військового інституту

імені С. П. Корольова, капітан

Формування основзабезпеченняоперативного управліннясилами та засобамив умовах сучаснихвійськових конфліктів

У статті проаналізовано підходи до оперативногоуправління силами та засобами в умовах сучаснихвійськових конфліктів. Розроблено пропозиції щодоструктуризації Єдиної автоматизованої системиуправління з метою об’єднання різних видівавтоматизованих систем управління військами(підрозділами) в єдиний інформаційний простір.Запропоновано використання центрів оперативногоуправління силами й засобами та їх мобільних компонентяк основних структурних компонентів Єдиноїавтоматизованої системи управління.

Під час проведення антитерористичної операції(АТО), Збройні Сили України (ЗСУ) зіштовх-нулися з незаконними збройними формуван-нями, які швидко пристосовуються до скоро-минучості сучасного бою та використовують

широкий спектр традиційної та асиметричної тактики,внаслідок чого був відсутній надійний контроль над си-туацією та знизилась ефективність управління військами.Саме недостатня координація дій військових підрозділів тапідрозділів Національної гвардії України, Державної при-кордонної служби та Служби безпеки України призвела довеликих людських і територіальних втрат [1].

Аналіз сучасних військових конфліктів, котрі обмежу-валися невеликим географічним районом, дає підстависформулювати основні тенденції розвитку збройноїборотьби, до яких належать [2]: стрімкий розвиток висо-коточної зброї, значне збільшення дальності дій ударнихракетних та авіаційних засобів, яке зумовлює істотнепоширення просторових показників і перенесення їх у по-вітряно-космічний та кібернетичний простори, що забез-печує дії об’єднаних угруповань військ (сил) практичнобез просторових обмежень; зростання ролі інформаційно-го чинника в досягненні мети застосування збройних сил(створення єдиного інформаційного простору (ЄІП) дляуправління військами (зброєю) і досягнення інформацій-ної переваги над супротивником; комплексне застосу-вання технічних видів розвідки, космічних технологій,топогеодезичного і навігаційного забезпечення, телекому-нікаційних систем; інформаційно-психологічне проти-борство, кібернетичний і радіоелектронний впливи тощо).

Перелічені тенденції свідчать про необхідність роз-робки нових методів оперативного управління від неве-ликих за чисельністю мобільних підрозділів до міжви-дових компонентів військ, добре озброєних і здатнихвиконувати різні завдання у відриві від основних сил(угруповань військ). Основною метою розробки цих мето-дів є підвищення ефективності управління угруповання-ми військ (сил) в операціях (бойових діях) за рахунок:ситуаційної обізнаності; своєчасної підготовки операцій(бойових дій); злагодженості роботи органів та пунктівуправління, їх своєчасним переміщенням; забезпеченнянадійної роботи систем зв’язку; чіткої організації проце-сів збору та обробки інформації про обстановку; комп-лексного використання всіх технічних засобів управ-ління і зв’язку; автоматизації процесу управління війсь-ками (силами); організації взаємодії між підрозділамив ЄІП; швидкого відновлення управління. Для успішно-го вирішення завдань за всіма цими напрямами першо-чергове значення має формування основ забезпеченняоперативного управління силами та засобами. Томув Стратегії національної безпеки України серед основнихзавдань у сфері підвищення обороноздатності державипередбачено: створення Об’єднаного оперативного штабуяк органу управління міжвидовими та міжвідомчимиугрупованнями військ (сил); удосконалення й розвитокна сучасній технологічній базі відповідно до стандартів© Ю. Г. Даник, О. С. Бойченко, 2016

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

5


НАТО системи управління, захищених телекомунікацій,розвідки, радіоелектронної боротьби, отримання опера-тивного доступу до даних аерокосмічної розвідки [3]. Ви-рішення цих завдань неможливе без подальшої розробкиЄдиної автоматизованої системи управління (ЄАСУ) ЗСУ.

Огляд новітніх досліджень і публікацій. На сьогоднів ЗСУ, попри великий обсяг проведених науково-дослід-них та дослідно-конструкторських робіт і значні капіта-ловкладення, наявні лише фрагментарні складові ЄАСУ:автоматизована система управління (АСУ) авіацією тапротиповітряною обороною («Ореанда ПС»); АСУ Війсь-ково-Морських Сил («Херсонес»), а також автоматизова-ні системи адміністративно-господарського управління –системи бухгалтерського обліку («Парус», «Русло»), під-системи управління («Майно», «Житло») [4]. Основнимипричинами довготривалих і недостатньо ефективнихробіт зі створення й упровадження ЄАСУ, недостатньогорівня інформатизації та підтримання інформаційноїбезпеки в ЗСУ слід вважати:

• розроблений системний проект ЄАСУ ЗСУ досі невведений у дію;

• невизначеність щодо єдиного координаційногокерівництва замовленням, супроводженням розробки,випробуванням і впровадженням інформаційно-аналі-тичних систем, АСУ, програмно-технічних комплексів,що розробляються в інтересах Міністерства оборониУкраїни та ЗСУ, які становили б єдину систему розвіду-ваних елементів, формували узгоджене за змістом і фор-матом передачі даних інформаційне середовище, містиликомплекси обробки інформації, систему передачі данихта виконавчих елементів;

• відсутність визначеного єдиного навчально-науко-вого комплексу розвитку пріоритетних високотехноло-гічних оборонних напрямів, відповідального за форму-вання концептуальних засад побудови сучасних системі комплексів управління, супроводження їх розробки,тестування, випробування і впровадження, підготовки(перепідготовки) для них висококваліфікованого персо-налу з інтегрованим до його складу дослідно-випробу-вальним полігоном автоматизованих систем і комплексівуправління;

• відсутність ЄІП, котрий має об’єднувати результатирозвідувальної діяльності всіх взаємодіючих різноріднихсил та засобів, задіяних в операції, що забезпечується пе-редусім системою збирання, планування, застосування таобробки інформації від систем (засобів) технічних видіврозвідки (радіоелектронної, космічної, повітряної тощо);

• використання різнотипних, несумісних і застарі-лих технічних засобів розвідки, зв’язку, навігації такомп’ютерного забезпечення;

• відсутність ліній зв’язку з високою пропускноюздатністю, що дає змогу забезпечити необхідний обмінінформацією (передусім систем супутникового зв’язку),параметрів базових і перспективних систем зв’язку, якізабезпечують передачу даних, а також джерел отриман-ня інформації [5];

• відсутність єдиної транспортної телекомунікацій-ної мережі [5];

• відсутність комплексної системи захисту інформа-ції (КСЗІ) [4], що забезпечує захист інформації віднесанкціонованого доступу, ідентифікацію та аутентифі-кацію користувачів;

• намагання звести позицію генерального конструк-тора зі створення ЄАСУ ЗСУ до рівня «одного з виконав-ців» [6].

Генеральний конструктор зі створення ЄАСУ ЗСУосновною причиною гальмування впровадження автома-тизації управління в ЗСУ вважає відсутність перелікууправлінських функцій, які підлягають автоматизації.Технічний бік проблеми, на його думку, є другорядним,зважаючи на нинішній стан розвитку технологій в інфор-маційній сфері, а також на практику вже реалізованихпроектів автоматизованих систем [5].

Серед існуючих пропозицій щодо побудови ЄАСУ ЗСУособливу увагу слід приділити ідеям перелічених нижчеавторів.

У статті [7] автори запропонували представити ЄАСУЗСУ за структурною ознакою як сукупність відповіднихавтоматизованих пунктів управління різного призначен-ня та рівнів управління, які узгоджено взаємодіють міжсобою на основі використання транспортної мережі таутворюють трирівневу структуру.

У статті [5] автор пропонує систему управління ЗСУпредставити як ієрархічну вертикальну структуру, щомає шість рівнів: Міністерство оборони України; Гене-ральний штаб ЗСУ; види збройних сил, оперативнікомандування, армійські корпуси та їм рівні; бригади,полки та їм рівні; штаби батальйонів (дивізіонів) та їмрівні; засоби розвідки та ураження. У такій АСУ коженієрархічний рівень є локальною системою управління,яка функціонує за єдиними принципами й методами длявсіх рівнів ієрархічної вертикалі.

У статті [8] автори пропонують упровадження автома-тизації в управлінську діяльність ЗСУ та використаннятрирівневої АСУ військами (силами), в якої стратегічні,оперативні й тактичні органи управління (ОУ) взаємо-пов’язані по вертикалі та горизонталі за стратегічнимпринципом ЄІП.

Крім того, міжвидовий характер підготовки і застосу-вання військ (сил) вимагає від структурних одиницьпевної ланки довготривалих самостійних бойових дій запринципом «розвідав-уразив» [9]. Вирішення цього зав-дання передбачає комплексне застосування новітніхцифрових технологій при формуванні інтегрованих міжсобою інформаційно-обчислювальних мереж різногомасштабу з метою автоматизації процесу управління.

Таким чином, для створення ЄАСУ необхідне створен-ня таких елементів (уніфікованих комплексів оперативно-го управління силами й засобами різних рівнів та сучасноїтранспортної телекомунікаційної мережі), які поєднува-ли б існуючі засоби ведення бою (ураження) з високотех-нологічними комплексами (засобами) технічних видів

Проблеми керування військами

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

6 Проблеми керування військами


розвідки та забезпечували їх функціонування як єдиногорозвідувально-ударного комплексу.

Метою статті є обґрунтування пропозицій щодоформування основ забезпечення оперативного управлін-ня силами й засобами в ЄІП на базі сучасної транспортноїтелекомунікаційної мережі.

Сутність управління військами полягає в діяльностікомандувачів (командирів, начальників), штабів, іншихОУ з підтримання бойової готовності та боєздатностівійськ, підготовки операцій (боїв) і керівництва ними підчас виконання поставлених завдань. Основна мета управ-ління полягає в тому, щоб забезпечити максимальнуефективність використання підлеглих військ і вирі-шення поставлених завдань в операції (бою). Досягненняцієї мети пов’язане з вирішенням цілого кола завдань,які становлять зміст управління. Основними з них є: під-тримання високої мобілізаційної та бойової готовностівійськ; безперервні пошук, збирання, вивчення, відобра-ження й аналіз даних обстановки; розробка та прийняттярішення на операцію (бій); доведення завдань до підлег-лих військ; планування операції (бою); організація тапідтримання постійної взаємодії, заходів з усебічногозабезпечення бойових дій військ; організація контролюй допомоги підлеглим командувачам (командирам),штабам і військам [10].

Для успішного виконання командувачами (команди-рами) та штабами покладених на них завдань необхіднимє використання заздалегідь підготовленої та надійнофункціонуючої системи управління військами. Організа-ція управління військами полягає у створенні та розгор-танні системи управління військами, а також у розробцій реалізації комплексу заходів із забезпечення її стій-кого, прихованого та безперервного функціонування. Підсистемою управління військами розуміють сукупністьфункціонально пов’язаних ОУ, пунктів управління, сис-тем зв’язку, систем і засобів автоматизації управліннявійськами, а також спеціальних систем, які забезпечуютьзбирання, обробку та передачу інформації [10].

Тенденції розвитку сучасних військових конфліктівсвідчать, що для підвищення оперативності та якостіпроцесів управління необхідно здійснювати автома-тизацію управління військами, що має на меті створенняі впровадження в діяльність штабів електронної обчис-лювальної техніки та різноманітних сполучених із неютехнічних пристроїв з відповідним інформаційним, про-грамним і математичним забезпеченням. Суть автомати-зації полягає в тому, що низка функцій з управліннявійськами, які раніше виконувалися посадовцями ОУ,передається спеціальним технічним засобам.

Ураховуючі існуючі пропозиції щодо створення ЄАСУЗСУ [3, 5–8] та структуру органів військового управлін-ня ЗСУ [11] у першому наближені ЄАСУ повинна матип’ять самодостатніх інформаційно-технічних систем,побудованих на різних ієрархічних рівнях військовогоуправління: стратегічному (структурні підрозділи Мініс-терства оборони України та Генерального штабу ЗСУ

в поєднанні зі структурними підрозділами оборонногоспрямування вищих органів державної влади); оператив-но-стратегічному (структурні підрозділи командуваньвидів ЗСУ); оперативному (структурні підрозділи опера-тивних командувань, управління підрозділів негайногореагування, командування сил спеціальних операцій,повітряних командувань, центру морських операцій,вищі військові навчальні заклади, навчальні центри);тактичному № 1 (структурні підрозділи управлінь так-тичних груп, бригад, полків, військових частин); так-тичному № 2 (структурні підрозділи батальйонних груп,окремі підрозділи) (рис. 1).

Інформаційна модель такої структури будується напринципах ЄІП і не залежить від рівня управління: існу-ватиме можливість користування як локальним інформа-ційним простором свого рівня військового управління,так і ресурсами всіх п’яти інформаційних просторів заумов наявності відповідного доступу. Це породжує гори-зонтальні та вертикальні інформаційні потоки, що забез-печує, з одного боку, живучість системи управліннязагалом у разі знищення (виведення з ладу) певних їїскладових, а з другого – надає можливість адаптивногостворення (конфігурування) системи управління з наяв-них (доступних) інформаційних джерел, пунктів управ-ління під конкретного споживача (об’єкт управління) за-лежно від ситуації, що склалася. Створювана за такимипринципами ЄАСУ забезпечуватиме централізоване й де-централізоване управління в реальному масштабі часудіями підрозділів та частин ЗСУ, вільний доступ користу-вачів до ресурсів системи, а також оптимізацію процесівобміну та обробки даних у всіх ланках управління силамита засобами.

З метою об’єднання всіх відокремлених підрозділіву ЄІП для збільшення ситуаційної усвідомленості тазменшення впливу ієрархічної (тактичної, оперативної)складової структури пропонується розділення транспорт-ної телекомунікаційної мережі на п’ять рівнів (рис. 2).

1. Апаратно-програмний рівень, на якому необхіднопередбачити створення топології мережі, визначитинаявні технічні засоби, фізичне середовище передачі сиг-налів, обрати алгоритми забезпечення інформаційноївзаємодії об’єктів управління всіх рівнів органів військо-вого управління за допомогою транспортної телекомуні-каційної мережі.

2. Транспортно-канальний рівень, де визначаютьсяіснуючі мережеві транспортні підсистеми, проводитьсясинхронізація їх роботи та визначається пріоритетність.

3. Рівень сервісів. Під сервісами слід розуміти апарат-но-програмні комплекси, призначені для безперешкодно-го обміну даними між усіма рівнями органів військовогоуправління та відображення бойової обстановки на елект-ронних картах у реальному масштабі часу в ЄІП.

4. Рівень додатків, на якому необхідно передбачитистворення пакетів прикладних програм, що забезпечуютьбойове управління підрозділами, нанесення бойової обста-новки на електронні карти, ведення відеоспостереження

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

7Проблеми керування військами


на відповідному географічному просторі, запит артиле-рійської чи повітряної підтримки. Основним завданнямрівня додатків є забезпечення багатокористувацькогоінтерфейсу між об’єднаними модульними силами.

5. Рівень сенсорів. Різноманітні сенсори розміщені нарухомих або нерухомих наземних платформах, безпілот-них літальних апаратах або пілотованих платформах таоб’єднані в мобільну радіомережу, що значно підвищуєстан ситуативної інформованості. Під вузлом мобільноїрадіомережі розуміється термінал (сенсорний пристрій,переносний комп’ютер, робот, мобільна базова станція то-що), оснащений радіомодемом, який одночасно виконуєфункції кінцевого пристрою та маршрутизатора.

Створення транспортної телекомунікаційної мережіЄАСУ, поділеної на рівні, дає змогу об’єднувати різні ви-дові АСУ та забезпечувати неперервність роботи органіввійськового управління ЗСУ.

Однією з вимог чинних нормативних документів, яківисувається до АСУ військового призначення, є наяв-ність КСЗІ, яка є взаємопов’язаною сукупністю організа-ційних та інженерно-технічних заходів, засобів і методівзахисту інформації. У КСЗІ використовуються засобизахисту інформації, котрі мають сертифікат відповіднос-ті або позитивний експертний висновок за результатамидержавної експертизи у сфері технічного та/або крипто-графічного захисту інформації [12]. Метою створення

УправлінняЗахідного

і Південногооперативнихкомандувань

Управлінняповітряних

командувань

Центр оперативного управління силами та засобами оперативно-стратегічного рівня

Командування

Міністерство оборони України

Центр оперативного управління силами та засобами стратегічного рівня

Головнийкомандний

центр

Центр оперативного управління силами та засобами оперативного рівня

Генеральний штаб ЗСУ ТилЗСУ

Головнеуправління

оперативногозабезпечення ЗСУ

ОзброєнняЗСУ

Командування Високо-мобільних десантних військ

КомандуванняПовітряних Сил

КомандуванняВійськово-Морських Сил

Управлінняоперативнихкомандувань

«Північ»,«Південь»

Управлінняармійського

корпусу

Центр оперативного управління силами та засобами тактичного рівня № 1

Управління бригад,полків, військових

частин, установ

Військові частинитехнічногоі тилового

забезпечення

Військові частиниоперативногозабезпечення

Тран

спор

тна

теле

ком

унік

ацій

на м

ереж

а

Центр оперативного управління силами та засобами тактичного рівня № 2

Тактичні групи

Рис. 1. Схема інформаційного обміну між органами військового управління

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



КСЗІ ЄАСУ військами є підтримання безпеки інформаціїв процесі оброблення її засобами системи. Вибір задачзахисту інформації ЄАСУ військами є однією з основнихпроблем, які доводиться розв’язувати в процесі проекту-вання КСЗІ. Ураховуючи, що основними цілями підтри-мання інформаційної безпеки в АСУ військами є захиствід виявлення, захист змісту (цілісності) інформації тазабезпечення захисту від інформаційного впливу, то за-дачі можна розділити у спосіб, як показано на рисунку 3.

Для вирішення задач забезпечення інформаційноїбезпеки в АСУ військами потрібен перелік засобів захис-ту інформації та їх характеристики. Рівень інформацій-ної безпеки в АСУ військами визначатиметься складомі характеристиками програмних засобів операційної сис-теми, встановленої на основному та резервних серверах,автоматизованому робочому місці (АРМ) командира,АРМ оператора та мобільному пункті управління.

Повертаючись до структури ЄАСУ слід зазначити, щовнутрішня структура кожної з п’яти інформаційно-технічних систем має являти собою мережу автомати-зованих ПУ у вигляді уніфікованих модулів – центрівоперативного управління силами та засобами (ЦОУСЗ).Система управління на базі ЦОУСЗ є сукупністю ПУ різ-ного рівня, систем зв’язку, автоматизованих спеціальнихтехнічних систем у сполученні з технічними засобамирозвідки різного базування, АСУ видів збройних сил,логістики, іншими джерелами інформації. Метою засто-сування ЦОУСЗ є досягнення переваги над супротивни-

ком на базі необхідної ситуаційної обізнаності команду-вача (командирів) і штабів у масштабі реального часу таефективне управління військами (силами) і засобами.

За своїм функціональним призначенням ЦОУСЗорієнтований на забезпечення підтримки управлінськоїдіяльності постійно та тимчасово діючих органів військо-вого управління (командирів, штабів, інших ОУ) на рів-нях від стратегічної до тактичної ланки під час повсяк-денної діяльності військ, при підготовці до виконаннязавдань за цільовим призначенням, передбачених зако-нодавством України, та в процесі їх виконання.

Фактично під ЦОУСЗ необхідно розуміти комплекс(набір) типових компонентів (модулів), які можуть вико-ристовуватись як елементи існуючого (або перспективно-го чи створюваного) пункту управління АСУ військами(засобами) чи як елементи частини АСУ, які забезпе-чують підвищення якості оперативно-інформаційного таінформаційно-аналітичного забезпечення виконанняцільових завдань відповідними військами (силами),засобами. Модулі ЦОУСЗ доповнюють (забезпечують)корекцію існуючої АСУ військами (силами), засобами.

З метою виконання вимог наказів і розпорядженьвійськового керівництва ЗСУ Житомирський військовийінститут проводить активні наукові дослідження зі ство-рення та впровадження високотехнологічних засобів занапрямом «Побудова та бойове застосування опера-тивних систем управління військами та озброєнням».За цим напрямом створено дослідно-випробувальний по-лігон автоматизованих систем і комплексів управління.Основною метою функціонування полігону є забезпечен-ня створення та розвитку дієздатної ЄАСУ та формуван-ня ЄІП для ЗСУ.

Підвищення ефективності створення та впровадженняінформаційно-аналітичних систем, АСУ, програмно-технічних комплексів як елементів ЄАСУ досягатиметьсяпрактичним відпрацюванням на його базі таких завдань:

Створення сенсорних мереж із інтеграцією їхдо єдиної транспортної телекомунікаційної мережі

Використання пакетів прикладних програм,які реалізують відповідні функції системи

Організація багатокористувацького доступудо ресурсів мережі

Синхронізація транспортних підсистем

1. Проектування топології мережі.2. Комутація вузлів мережі.3. Вибір засобів комутації між мережами

1. Апаратно-програмний рівень

2. Транспортно-канальний рівень

3. Рівень сервісів

4. Рівень додатків

5. Рівень сенсорів

Рис. 2. Рівні транспортної телекомунікаційної мережі

ЦІЛІ ПІДТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИЗабезпечення

захисту системивід виявлення

Забезпеченнязахисту змісту

інформації

Забезпеченнязахисту від інформа-

ційного впливу

КЛАСИ ЗАДАЧ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

1.1. Приховання.

1.2. Дезінформування.

1.3 Легендування

2.1. Введення надлишковості.2.2. Резервування доступу.2.3. Регулювання доступу.2.4. Маскування.2.5. Реєстрація.2.6. Знищення.2.7. Сигналізація.2.8. Реагування.2.9. Управління.2.10. Підготовка осо- бового складу

3.1. Захист від впливу на технічні засоби.

3.2. Захист від впливу на програмні засоби.

3.3. Захист від впливу на особовий склад

Рис. 3. Класифікація задач підтримання інформаційної безпеки в АСУ військами

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

9Проблеми керування військами


оцінювання реального стану раніше розроблених та роз-роблюваних нині елементів ЄАСУ (практичну перевірку,котрі з розробок є реально працюючими і можуть бути ви-користані в єдиній системі); визначення складових ЄАСУ,які підлягають розробці, корегування оперативно-тактич-них вимог і тактико-технічних завдань щодо створенняЄАСУ (елементів, складових ЄАСУ), а також озброєнняі військової техніки щодо сумісності з ЄАСУ; формуван-ня діючої моделі ЄАСУ та ЄІП на основі поєднання всіхрозроблених складових у єдину систему з узгодженням їхвзаємодії; дослідної експлуатації, полігонних випробу-вань, супроводження впровадження систем управліннята високотехнологічних зразків озброєння і військовоїтехніки інформаційно-розвідувальних систем; застосу-вання полігону на навчаннях, підтримка впровадженняЄАСУ в практику діяльності військ, підготовка (перепід-готовка) для них персоналу; використання дослідно-випробувального полігону в інтересах центру оператив-ного управління силами та засобами Міністерства оборониУкраїни, Головного командного центру ЗСУ як джерелаінформації та для виконання оперативних завдань;постійне наповнення та супроводження необхідних базданих інформаційних систем тощо.

Фахівці Житомирського військового інституту підчас виконання завдань у зоні проведення АТО здійснилиапробацію уніфікованого пункту управління (УПУ)(рис. 4) як мобільної компоненти центру оперативногоуправління силами та засобами тактичного рівня органіввійськового управління.

Пости і засоби УПУ об’єднувалися локальною обчис-лювальною мережею, що забезпечувало оперативнийобмін інформацією між ними. Узагальнена інформаціявідображалася на засобах колективного відображенняінформації типу плазмова панель. Передача мовної служ-бової інформації, котра циркулює в межах УПУ при йогофункціонуванні, для командування та пунктів управлін-ня механізованими підрозділами здійснювалося з вико-ристанням гарнітури по локальній обчислювальніймережі центру. Електроживлення УПУ на кожному робо-чому місці здійснювалося від автономного джерела (ди-зельного агрегата відповідної потужності). Якісні харак-теристики напруги підтримувались у необхідних межахзасобами безперебійного живлення та стабілізаторами.

Застосування УПУ забезпечило: • підвищення оперативності прийняття рішення

командиром за рахунок надання результатів оцінюванняоперативної обстановки в масштабі часу, близькому дореального, на основі інформації від технічних засобіврозвідки;

• інтеграцію інформації, отриманої від технічних за-собів розвідки, в одному інформаційному полі з можли-вістю її графічного відображення;

• можливість графічного відображення на цифровихкартах результатів аналізу та оцінювання обстановкив операційному районі за сферами;

• формування узагальненої картини результатівусебічного оцінювання обстановки з виведенням на тех-нічні засоби відображення;

Інші АСУ

АСУ «Ореанда»

ПРТК

АСУ «Херсонес»

Пост інформаційноївзаємодії

Пост повітряноїобстановки Пост аналізу

космічної обстановки

Пост оперативно-тактичних розрахунків

Пост моніторингувідкритихджерел

інформації

Пост плануваннята управління

роботою центру

Посткібернетичної

безпеки

Пост надводноїта підводної обстановки

Пост аналізурадіоелектронної

обстановки

телекомунікаційна мережа

Рис. 4. Типова структура УПУ центру оперативного управління силами та засобами

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



• можливість оцінювання обстановки в реальномучасі за інформацією з безпілотних літальних апаратів.

Висновки. Таким чином, для забезпечення оператив-ного управління силами і засобами в умовах сучаснихвійськових конфліктів необхідне подальше вдосконален-ня ЄАСУ ЗСУ з метою скорочення циклу «розвідка –удар», що деталізує й водночас об’єднує чотири основніскладові – розвідку, оціннювання обстановки, прийнят-тя рішення і нанесення удару.

Перспективним напрямом удосконалення ЄАСУ слідвважати застосування ЦОУСЗ, які забезпечать управлін-ня силами та засобами з головного командного пунктув реальному масштабі часу та інтеграцію відповіднихвзаємодіючих підсистем в єдине ціле у складному інфор-маційному просторі за допомогою використання транс-портної телекомунікаційної мережі ЄАСУ.

З метою подальшого розвитку систем управліннявійськового призначення слід використовувати сучасніінформаційні технології та розробки тактичних мереже-вих засобів зв’язку, оперативного управління тощо.Завдяки волонтерському руху України такі розробкиапаратних рішень проводяться, але не на державному,а на аматорському рівні. Звичайно, вони не розв’язуютьпроблеми уніфікації всіх засобів та об’єднання їх у єдинутранспортну телекомунікаційну мережу без застосуванняспеціально розроблених транспортних протоколів. Існую-чі інформаційно-керуючі системи, такі як «Комбат»,«Марс», «Кропива», «Вуаль-15», не вирішують завданняінтеграції до ЄІП і потребують розробки спеціальних про-грамних продуктів, які зможуть реалізувати таку можли-вість. Але для цього потрібно виробити системний підхіддо модернізації єдиної транспортної телекомунікаційноїмережі та уніфікації програмного забезпечення з одночас-ним приведенням його до єдиної програмної платформи.

Для виключення ризику безпосереднього використан-ня запозичених технологій та зразків озброєння слідзбільшити частку вітчизняного виробництва систем роз-відки та управління військами й озброєнням. Тим біль-ше, що в державі існує реальна можливість як створенняй виробництва таких систем, так і підготовки фахівців,спроможних організувати їх бойове застосування, і є ви-щий військовий навчальний заклад, уже готовий довиконання цих завдань у частині, що його стосується.

Зменшення вразливості управлінського процесу дося-гається застосуванням КСЗІ. Для побудови КСЗІ АСУвійськами пропонується використовувати модульнуструктуру, що забезпечить високий рівень захисту відінформаційного впливу, а також не лише цілісність, до-ступність, конфіденційність інформації, а й її прихова-ність.

З метою здійснення децентралізованого управлінняв окремому регіоні та забезпечення командування інфор-мацією пропонується застосувати ЦОУСЗ відповіднихрівнів органів військового управління. Застосування УПУмобільної компоненти ЦОУСЗ тактичного рівня органів

військового управління дасть змогу організувати взаємо-дію підсистем технічних видів розвідок, які належать дорізних відомств: ЗСУ, Служби безпеки України, Держав-ної прикордонної служби України, створити ЄІП та забез-печити інформацією вищі рівні органів військовогоуправління.

Перелік літератури

1. Руснак І. С. Воєнна безпека України у світлі реформуван-ня сектора безпеки і оборони / І. С. Руснак // Наука і оборона. –2015. – № 2. – С. 9–14.

2. Телелим В. М. Найважливіші аспекти розвитку збройноїборотьби / В. М. Телелим // Військо України. – 2012. – № 1–2(138). – С. 12–17.

3. Указ Президента України № 287/2015 «Про рішенняРади національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015року “Про Стратегію національної безпеки України”» [Елект-ронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/287/2015.

4. Шляхи підвищення ефективності заходів зі створеннявисокотехнологічних систем озброєння і військової техніки /Ю. Г. Даник, О. О. Писарчук, К. О. Соколов, В. І. Шестаков //Проблеми створення, випробування, застосування та експлуа-тації складних інформаційних систем : зб. наук. праць. –Житомир : ЖВІ ДУТ. – Вип. 9. – С. 15–27.

5. Фролов В. С. Структурно-логічна схема Єдиної автомати-зованої системи управління Збройних Сил України / В. С. Фро-лов // Наука і оборона. – 2012. – № 1. – С. 15–23.

6. Морозов А. О. Управління розробкою Єдиної АСУ зброй-них сил / А. О. Морозов, В. А. Косс // Наука і оборона. – 2006. –№ 2. – С. 30–34.

7. Демідов Б. О. Принципи формування обрису Єдиної авто-матизованої системи управління Збройними Силами України /Б. О. Демідов, Ю. Ф. Кучеренко, О. Ф. Величко // Наука і обо-рона. – 2013. – № 2. – С. 47–53.

8. Клімушин П. С. Автоматизована система управлінняЗбройних Сил України як сучасний різновид стратегічногоозброєння / П. С. Клімушин, В. Д. Кротов // Теорія та практи-ка державного управління : зб. наук. пр. – Х. : Вид-во ХарРІНАДУ «Магістр». – 2014. – Вип. 1 (44). – С. 16–23.

9. Ляпин В. Р. О построении комплексов средств автомати-зации в АСУ войсками (силами) для ведения сетецентрическихдействий / В. Р. Ляпин, В. Н. Зимин, В. В. Барвиненко //Военная мысль. – 2011. – № 11. – С. 54–61.

10. Стеценко О. О. Основи військового управління. – Ч. 1 :Основи управління військами: навч. посібн. / О. О. Стеценко,П. А. Савков, М. О. Ляхов; за ред. О. О. Стеценка. – К. : Ліра-К,2007. – 160 с.

11. Біла книга – 2014. Збройні Сили України [Електроннийресурс]. – Режим доступу : http://mil.gov.ua/whitebook/WB_2014.pdf.

12. Закон України № 80/94-ВР «Про захист інформаціїв інформаційно-телекомунікаційних мережах» від 5 липня1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80/94-вр.

Надійшла до редакції 15 червня 2015 р.

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

11Національна і глобальна безпека


УДК 355.58.001;656.7.076

В. В. Хижняк,кандидат технічних наук, старший науковий співробітник,

начальник Науково-дослідного центру авіації Українського

науково-дослідного інституту цивільного захисту

Концепт системиаерокосмічногомоніторингу надзвичайнихситуацій в Україні

Обґрунтовано створення в Україні системиаерокосмічного моніторингу надзвичайних ситуацій,сформульовано вимоги до її складу, технічного оснащення та алгоритмів функціонування.

Людству кинуто виклик. Лиха, катастрофи,надзвичайні ситуації (НС) подають сигнал:траєкторія світового розвитку стала нестій-кою, і завдання сучасної науки – знайти ви-хід і запропонувати його суспільству.

Символами XX ст. був технічний прогрес, розширеневідтворення, екстенсивний розвиток. Імперативи XXI ст.інші, нині основними завданнями ставляться сталість,безпека, якість. Сьогодні вченим недостатньо вказати сус-пільству вибір, треба вивчити наслідки цього виборуі з’ясувати його ціну до того, як він буде зроблений. І тодів нашого та наступних поколінь з’явиться надія.

У сучасному глобалізованому світі, безумовно, існуютьчимало технологій для забезпечення нормального проце-су життєдіяльності, функціонування всіх систем життє-забезпечення та виробництва. Разом з тим, попри високийрівень життя, технологій та безпеки, сьогодні ніхто не за-страхований від НС, які можуть загрожувати здоров’ю тажиттю як однієї особи, так і значної кількості людей.

Спектр НС дуже широкий, тому особливої уваги по-требує створення й функціонування систем їх спостере-ження і прогнозування.

Щорічно в Україні виникає до трьохсот НС лише при-родного походження, до яких належать явища метеоро-логічного, гідрологічного та геологічного характеру.Нині Україна є найкритичнішим регіоном Європи з тех-ногенного навантаження, що в п’ять-шість разів переви-щує середньоєвропейський рівень.

Високі ризики виникнення НС природного й техно-генного характеру в Україні, необхідність збереженняздоров’я та життя населення і самих рятувальників ви-кликають потребу пошуку найефективніших шляхівполіпшення роботи щодо запобігання, виявлення, лока-лізації НС та ліквідації їх наслідків, передусім за рахуноквикористання новітніх технологій, комплексного засто-сування сил і засобів, використання новітніх методів,спрямованих на запобігання, виявлення й локалізаціюНС на ранніх стадіях їх виникнення та поширення.

Сучасна стратегія протидії природним небезпекамі техногенним катастрофам полягає в розвитку системимоніторингу і прогнозування НС, раціональному розмі-щенні продуктивних сил і розселенні населення з ураху-ванням можливих небезпек, будівництві споруд підви-щеної міцності, вдосконаленні систем оповіщенняй інформування населення про небезпеки тощо.

Зміст моніторингу можна визначити як систему без-перервних спостережень, лабораторного та іншого конт-ролю для оцінювання стану захисту населення й тери-торій та небезпечних процесів, які можуть призвести дозагрози або виникнення НС, а також своєчасне виявлен-ня тенденцій до їх зміни [1].

Метою моніторингу НС є виявлення стану і тенденційзміни природних, техногенних, військових та інших еле-ментів навколишнього середовища, які можуть призвестидо виникнення НС. На сьогодні Національним класифі-катором НС (ДК 019:2010) визначено 160 видів НС,© В. В. Хижняк, 2016

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

12 Національна і глобальна безпека


на які мають ефективно реагувати сили цивільного за-хисту [2].

Як правило, моніторинг і прогнозування НС розгля-даються в рамках єдиного процесу. Результати моніто-рингу являють собою вихідну інформацію для прогнозу-вання НС, яка може бути представлена принциповоюсхемою (рис. 1).

Постановою Кабінету Міністрів України № 11 «Про за-твердження Положення про єдину державну системуцивільного захисту» від 9 січня 2014 р. [3] визначено, щодля проведення моніторингу і прогнозування НС ство-рюється та функціонує Система моніторингу і прогнозу-вання НС у порядку, визначеному Кабінетом МіністрівУкраїни, проте «де-юре» в державі така система не ство-рена.

Нині в Україні моніторинг і прогнозування НС здійс-нюється на рівні регіональних, галузевих або інших само-стійних підсистем (Державна система моніторингудовкілля, Єдина автоматизована система контролю радіа-ційної обстановки, Система моніторингу в галузі охорониатмосферного повітря тощо), не об’єднаних у єдинийінформаційно-аналітичний комплекс.

Для ефективного функціонування системи моніто-рингу і прогнозування НС потрібне залучення не лишеназемних сил та засобів Єдиної державної системицивільного захисту (функціональних і територіальнихпідсистем та їх ланок), а й створення системи безперерв-ного цілодобового глобального моніторингу територій(потенційно небезпечних об’єктів) за допомогою косміч-них та авіаційних (у тому числі безпілотних) засобів.

Без аерокосмічних засобів спостереження неможливосвоєчасно ні виявити зміни, внесені людиною в природнесередовище, та екологічні ефекти, породжувані її діяль-ністю, ні простежити їх динаміку, ні дати повну картинутого, що відбувається навколо. У [4] запропонованорозподіл більшості задач, які розв’язуються за допомо-

гою аерокосмічних методів, на глобальному, регіональ-ному, локальному і точковому рівнях (див. табл. 1).

Таблиця 1

Просторові рівні аерокосмічної зйомки

Слід урахувати також, що антропогенні зміни при-родного середовища відбуваються на два-три порядкишвидше, ніж природні, і встежити за ними інколи вженеможливо.

У наш час ефективно вирішити настільки складну за-дачу можна лише єдиним способом: регулярною зйомкоюземної поверхні супутниками та авіаційними засобами,тобто аерокосмічним методом спостереження і прогнозу-вання (моніторингом).

Практично в усіх провідних країнах світу з метоюзапобігання несприятливим і небезпечним природнимявищам і процесам, а також техногенним катастрофам,збирання даних, їх обробки й узагальнення, прийняттярішень, видачі сигналів оповіщення та команд на відпо-відні дії створено системи моніторингу і прогнозуванняНС, які охоплюють потужні космічну та повітряну ком-поненти з можливостями дистанційного зондуванняЗемлі (ДЗЗ).

Існує низка міжнародних ініціатив, спрямованих навикористання даних ДЗЗ для запобігання й ліквідації НСта екстреного реагування. До них слід віднести міжна-родну «систему систем» GEOSS, Міжнародну хартіюз космосу та великих катастроф, Партнерство з комп-лексної стратегії глобальних спостережень, Глобальниймоніторинг в інтересах охорони навколишнього середо-вища та безпеки (GMES), Програму запобігання та змен-шення наслідків стихійних лих Всесвітньої метеороло-гічної організації, Платформу ООН UN-SPI DER, Міжна-родну ініціативу International Charter «Space and MajorDisasters».

У сучасних умовах одним з ефективних шляхів розв’я-зання цієї проблеми є створення систем, які базуються напередових геоінформаційних технологіях із залученнямданих аерокосмічних спостережень. Саме їх використан-ня дає змогу суттєвим чином поліпшити метеорологічніпрогнози, забезпечити моніторинг довкілля з унікальними

Рівень Об’єкт, що досліджується Засоби зйомки

Глобальний Континент, країна Супутникові

Регіональний Область, районСупутниковіта авіаційні

(середні літаки)

Локальний

Невеликі території (поле, ліс, місто тощо)масштабом не більше

1:10 000

Авіаційні (середні літаки,

гелікоптери)

ТочковийНаселений пункт,

ділянка

Легкі літаки,мотодельтаплани,

безпілотні авіа-ційні комплекси

Результати моніторингу джерел небезпеки

Прогнозування місця можливого виникнення НС

Визначення ймовірності виникнення НС

Прогнозування можливих негативних (небезпечних)наслідків НС

Оцінювання ризиків НС

Розробка рекомендацій з використання результатівпрогнозування виникнення НС

Рис. 1. Принципова схема прогнозування надзвичайних ситуацій

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



характеристиками щодо масштабності, повторюваностіта оперативності, вирішувати принципово нові завданняіз запобігання природним і техногенним катастрофічнимявищам та їх ліквідації. Зазначені обставини обумовиливисновок Всесвітньої конференції зі сталого розвитку(Йоханесбург, 2002 р.) про неможливість сталого розвит-ку без використання аерокосмічних систем спостере-ження.

На сьогодні в Україні ефективність використання да-них аерокосмічного моніторингу суттєво нижча за сучас-ні вимоги до підтримання питань безпеки й моніторингудовкілля. Причина цього полягає в тому, що жодназ існуючих відомчих систем моніторингу не в змозі само-стійно вирішити відповідне коло питань. Тому нагаль-ною проблемою є організація такої взаємодії на рівніінтегрованої інформаційної системи, яка була б орієнто-вана на вирішення кінцевої задачі із залученням дистан-ційних даних, результатів безпосередніх вимірювань,а також моделювання природних процесів.

Нині проблема створення системи забезпечення під-тримки управлінських рішень геопросторовими данимиобтяжується такими обставинами:

• недостатнім залученням даних аерокосмічнихспостережень для розв’язання сучасних проблем приро-докористування і моніторингу кризових явищ та слаб-кою взаємодією між відомчими структурами щодозбирання, оброблення та інтерпретації аерокосмічнихданих;

• практичною відсутністю інтеграції наземних тааерокосмічних даних і моделювання під час розв’язанняконкретних тематичних проблем;

• відсутністю міжвідомчої бази просторових даних(метаданих), інструментів її своєчасного оновлення таатестованих методик тематичної обробки даних ДЗЗ, від-повідної нормативної бази;

• недостатністю кваліфікованих кадрів.Зазначені проблеми можуть бути розв’язані шляхом

створення системи аерокосмічного моніторингу на заса-дах, які реалізуються європейською спільнотою в проек-ті GMES. При цьому система повинна бути складовоючастиною як цієї європейської системи, так і всесвітньоїGEOSS.

Крім того, широке впровадження технологій ДЗЗв Україні є, по суті, структурною перебудовою геоінфор-маційного забезпечення економіки і за масштабами таочікуваним ефектом є загальнонаціональною задачею.Аерокосмічна інформація має стати ядром загально-державної бази геопросторових даних, яка надасть новуякість існуючим відомчим інформаційним системам.

Метою створення та функціонування системи аеро-космічного моніторингу НС є запровадження в Українісучасних методів аерокосмічного спостереження та про-гнозування природної та техногенної безпеки населенняй територій для зменшення кількості та мінімізаціїсоціально-економічних наслідків НС техногенного

і природного характеру, забезпечення гарантованого рів-ня безпеки громадянина й суспільства.

Основні завдання, які вирішуються для досягненняцієї мети, полягають у:

• забезпеченні інтеграції даних аерокосмічних спо-стережень, результатів безпосередніх вимірювань, а та-кож моделювання природних процесів на основі єдиногопроблемно-орієнтованого підходу;

• розробленні і впровадженні методів та підходівміжвідомчої координації кооперації, а також стандарти-зації методик обробки даних та форматів інформаційногообміну;

• забезпеченні ефективної взаємодії системи аерокос-мічного моніторингу НС із європейською системоюGMES та світовою GEOSS для розширення інформацій-них ресурсів, збільшення кола завдань з моніторингудовкілля, котрі вирішуються сьогодні.

Система аерокосмічного моніторингу НС в Українісуттєво розширить інформаційні можливості існуючихсистем і центрів прийняття рішень на основі залученняаерокосмічної інформації, впровадження нових методівїї обробки та архівації, а також розширення міжнародноїспівпраці.

Виходячи з викладеного, створювану систему аеро-космічного моніторингу НС концептуально можна опи-сати таким чином. Система охоплює космічну, повітрянута наземну компоненти. Основними її складовими єоб’єкти моніторингу, організаційна структура та інфор-маційна система.

У космічний сегмент системи залучені ресурси навіга-ційних і телекомунікаційних, моніторингових косміч-них систем національної та міжнародної належності.Таким вимогам найбільшою мірою відповідають системиGPS NAVSTAR, GALLILEO та ГЛОНАСС. Спільне вико-ристання зазначених систем дає змогу підвищититочність і надійність позиціонування малих і мікро кос-мічних апаратів, що необхідно для забезпечення вико-нання повного переліку моніторингових і прогнознихзавдань.

Авіаційні системи повітряного моніторингу (літаки,вертольоти, безпілотні авіаційні комплекси (БпАК))дають змогу проводити на обмежених територіях опера-тивні багаторазові та регулярні спостереження, що особ-ливо важливо при контролі швидкоплинних процесівприродних і техногенних катастроф (під час розлиттянафтопродуктів на морській поверхні, повеней і підтоп-лень, масштабних лісових пожеж, землетрусів тощо).

Наземна компонента забезпечує збирання надхо-джень з космічних та авіаційних засобів видовою, теле-метричною й навігаційною інформацією.

Системи управління встановлюються як на Землі –у пунктах управління, так і безпосередньо на борту по-вітряного судна.

Для ефективної роботи технічних засобів моніторингуїх об’єднано в інформаційну мережу. Інформація з носія

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



передається на наземні пункти управління, які можутьбути як стаціонарними, так і мобільними. Управління тапередача інформації з борту літального апарату в зоніпрямої видимості можуть здійснюватися на відстані до200 км, з використанням ретранслятора – до 400 км,а через супутникові мережі – на необмежені відстані.

Створення системи аерокосмічного моніторингу НСпередбачається на основі інтеграції існуючих системі використання космічних апаратів ДЗЗ та авіаційнихзасобів для розробки оптимальних механізмів у процесівироблення рішення в разі локалізації та усуненнянебезпечних об’єктів (процесів).

Можливі варіанти розв’язання визначеної проблеми,враховуючи відомі підходи, зводяться до двох.

Перший передбачає створення системи аерокосмічно-го моніторингу НС шляхом побудови розподіленої інфор-маційної системи на базі існуючих галузевих центрівз організацією взаємодії у вирішенні конкретнихзавдань. У цьому випадку відсутня підпорядкованістьустанов, які належать до різних органів державногоуправління, система, що створюється, не змінює порядкупоточної діяльності кожної з організацій-учасників,відсутня необхідність створення надгалузевих структуруправління.

Другий варіант – створення централізованої системизбирання, оброблення і розповсюдження аерокосмічноїта іншої інформації на базі одного з існуючих спеціалі-зованих галузевих закладів або наукової установи.Створення системи в такому випадку передбачає функ-ціональне підпорядкування інших центрів одному. Пере-вагами такої системи є керованість, можливість швид-кого впровадження загальних правил та стандартів.

Оптимальним є другий варіант. Саме такі принципизакладені в європейську систему GMES, яка створюєтьсянині. Тому другий варіант дає можливість забезпечитиефективну міжнародну співпрацю на рівні організацій,а також створити умови інтеграції української системиаерокосмічного моніторингу НС до міжнародних струк-тур GMES та GEOSS.

Розгляньмо питання технічного оснащення системиаерокосмічного моніторингу НС.

Концепція реалізації державної політики у сферікосмічної діяльності до 2032 р. передбачає створеннязамкненої космічної системи, яка має всі потрібні еле-менти: космічний (космічні апарати й ракети-носії) таназемний (планування, управління, прийом, архіваціята розповсюдження інформації) сегменти.

Така структура системи забезпечує Україні незалеж-ність в отриманні, обробці та тематичній інтерпретаціїаерокосмічних даних спостереження як за власною те-риторією, так і за іншими районами планети. Тому самеваріант замкненої космічної системи є найбільшперспективним з погляду можливості її використання яксистеми. Крім того, в найближчій перспективі заплано-ваний запуск вітчизняних супутників ДЗЗ із розрізнен-ністю у 7,8 м та 2,5 м.

Для вдосконалення можливостей пілотованої авіацій-ної компоненти системи аерокосмічного моніторингу НСпотрібне оснащення штатного спеціального літака Ан-30авіації Державної служби України з надзвичайнихситуацій (ДСНСУ) [5]:

• авіаційним комплексом дистанційного зондуванняЗемлі типу АКДЗ-30;

• авіаційним тепловізорним комплексом ТАВР-М;• тепловізійною інфрачервоною системою типу

TermoVision A40.З урахуванням штатного авіаційного комплексу моні-

торингу й аерофотозйомки літака Ан-30 це забезпечуєможливості оперативного моніторингу виявлення при-родних і техногенних катастроф, зокрема повеней та під-топлень, великомасштабних пожеж, землетрусів і зсувів,забруднень морської поверхні нафтопродуктами та інши-ми поверхнево-активними речовинами.

Для вирішення задачі оперативного моніторингу НСу заданому районі безпілотною авіацією потрібне осна-щення авіації ДСНСУ багатоцільовим БпАК ближньогорадіусу дії до 20 км типу «Фурія», особливо при органі-зації моніторингу під час НС за викликом або на рубежі.Для моніторингу значної території протягом тривалогочасу необхідне оснащення багатоцільовим БпАК серед-нього радіусу дії до 70 км значної тривалості польоту.

Виконання задач збирання, обробки та формалізаціїінформації, моделювання складних природних і техно-генних процесів, прогнозу різних сценаріїв розвиткупотенційних НС, виклик миттєвої реакції системи запо-бігання покладаються на інформаційно-аналітичнийофіс з можливостями міжвідомчої взаємодії. Цей офісповинен також мати оперативну мобільну компоненту.Пропонується створення такого офісу у складі Україн-ського науково-дослідного інституту цивільного захисту.

Заходи зі створення системи аерокосмічного моніто-рингу передбачають комплекс організаційних, техніч-них заходів та наукових досліджень, основною ланкоюяких є інтеграція зусиль і ресурсів різної природи, а та-кож взаємодія організацій різного підпорядкування. Цевипливає з необхідності вирішення задачі в інтересахконкретного споживача, для чого залучаються фахівці ізцієї конкретної галузі, організації, котрі експлуатуютьаерокосмічні та наземні системи спостереження, науков-ці й фахівці з інформаційних технологій. Завданнятакого рівня мають виконуватися виключно в межахдержавної цільової програми.

Державна цільова програма створення системи аеро-космічного моніторингу НС має започаткувати ство-рення нормативно-правового поля для переходу державина систему аналізу, прогнозування виникнення й лікві-дації НС техногенного та природного характеру шляхомупровадження технологій, які базуються на використан-ні аерокосмічних даних ДЗЗ. Цей перехід має статипріоритетним завданням державної політики України,основою забезпечення гарантованого рівня безпеки гро-мадянина, суспільства й держави.

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



Основним результатом виконання програми буде вве-дення в дію окремих елементів системи аерокосмічногомоніторингу НС, яка дасть змогу частково розв’язатипроблему забезпечення управлінських рішень у сферібезпеки.

Передусім це означає одержання даних, прогнозів тарекомендацій з незалежного від регіональних інституційджерела. Користувачами є передусім органи державногоуправління України, а саме Кабінет Міністрів України,Рада національної безпеки і оборони України, окреміміністерства та уповноважені установи, а також Націо-нальна академія наук України. Вони отримують упоряд-ковані матеріали, які є базою для прийняття довгостро-кових рішень, зокрема:

• аналіз і прогноз поведінки параметрів довкілляв умовах росту антропогенних навантажень, прогнознірозрахунки, які відображають глобальні й регіональнісценарії кліматичних, екологічних і соціоекономічнихзмін, тенденції розвитку природних НС;

• оцінки небезпеки виникнення НС та рекомендаціїщодо управління їхніми ризиками, рекомендації з удос-коналення системи заходів раціонального природокорис-тування;

• методики застосування даних супутникового спо-стереження Землі для вирішення задач у галузі еколо-гічної безпеки, сталого природокористування, контролюНС, сільського та лісового господарства тощо.

Інтеграція аерокосмічних та наземних даних, моде-лювання природно-техногенних процесів забезпечуютьтакож нову якість прогнозування та контролю НС.

Технологічна складова результатів полягає в частко-вому отриманні нових, адаптованих до національнихпотреб і гармонізованих зі світовими вимогами методівзастосування даних супутникового спостереження Зем-лі, потрібних для вирішення задач прогнозування і конт-ролю НС. Передбачається також удосконалення й уніфі-кація відповідно до світових стандартів існуючих відом-чих інформаційних систем та мереж обміну даними.

Дані щодо прогнозу кризових явищ, урожайності,природоресурсні оцінки, контроль забруднень, геолого-

розвідка тощо мають за сучасних умов високу ринковувартість. Тому функціонування інформаційної компо-ненти системи аерокосмічного моніторингу НС є дієвимінструментом комерціалізації космічних технологій.

Крім того, участь у проекті GMES та GEOSS, який єпріоритетним у європейській аерокосмічній політиці,об’єктивно сприятиме процесу євроінтеграції Україниу сфері безпеки, а також екологічного моніторингу.

Створення системи аерокосмічного моніторингу НСв Україні передбачає необхідність адекватного розумінняглобальних і регіональних процесів на основі їх науковообґрунтованого аналізу та довгострокового прогнозуваннярозвитку. Це стосується насамперед кліматичних змін,змін земних покривів та водного балансу навколишньогосередовища. Крім того, аналіз, контроль, а в перспективій запобігання природним і техногенним катастрофам ви-ступають нагальною проблемою забезпечення сталогорозвитку України.


1. Кодекс цивільного захисту України : Закон України від2 жовтня 2012 року № 5403-VІ // Відомості Верховної РадиУкраїни. – 2013. – № 34–35. – С. 1802.

2. Наказ Держспоживстандарту України № 457 від 11 жовт-ня 2010 р. : Класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2010.

3. Постанова Кабінету Міністрів України № 11 «Про затвер-дження Положення про єдину державну систему цивільногозахисту» від 9 січня 2014 р.

4. Станкевич С. А. Застосування сучасних технологій аеро-космічного знімання в аграрній сфері / С. А. Станкевич,А. В. Васько // Наукові аспекти геодезії, землеустрою таінформаційних технологій: матеріали наук.-практ. конфер. –2011. – С. 44–50.

5. Заключний звіт про НДР «Обґрунтування вимог до перс-пективних та модернізованих літальних апаратів для авіа-ційного забезпечення виконання завдань ДСНС, визначення їхнеобхідного складу, типажу та розміщення по регіонах Украї-ни» (шифр «Авіація ДСНС») // УкрНДІЦЗ. – Державний облі-ковий номер 0215U007254. – 2015. – 215 с.

Надійшла до редакції 22 січня 2016 р.

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



УДК 338.1

І. К. Бистряков,доктор економічний наук, професор, завідувач відділу

комплексної оцінки та управління природними ресурсами

Державної установи «Інститут економіки

природокористування та сталого розвитку НАН України»,

В. В. Матюха,кандидат технічних наук, старший науковий співробітник,

провідний науковий співробітник відділу комплексної оцінки

та управління природними ресурсами Державної установи

«Інститут економіки природокористування та сталого

розвитку НАН України»,

Д. В. Клиновий,кандидат економічних наук, доцент, провідний науковий

співробітник відділу комплексної оцінки та управління

природними ресурсами Державної установи «Інститут

економіки природокористування та сталого розвитку НАН

України»,

П. Д. Рогов,кандидат технічних наук, старший науковий співробітник

Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного

університету оборони України імені Івана Черняховського

Стратегічна рольмінерально-сировинноїскладової природногобагатства в національнійбезпеці держави

Проаналізовано проблеми національної безпеки, пов’язані з мінерально-сировинним комплексом України.Визначено стратегічне місце й роль мінерально-сировинних ресурсів у системі національної безпекикраїни з виокремленням при цьому певних важливихоборонних аспектів та запропоновано концепт їх сталого використання.

На початку XXI ст. сучасний світ визначаєть-ся посиленням складних і суперечливихпроцесів, які впливають на розвиток тафункціонування всіх суб’єктів глобальногопростору. Політичні протистояння, війсь-

кові конфлікти, боротьба за ресурси, спекулятивніоперації, здатні поставити на межу банкрутства не лишепересічні підприємства, а й найбільші транснаціональнікорпорації, такі як Lehman Brothers Holdings, Motorolaчи Enron, становлять суттєву загрозу як для країн, щорозвиваються, так і для лідерів світового рівня. Склад-ність ситуації зумовлюється тим, що подібні явища і про-цеси відбуваються на тлі значних асиметрій та кризовихпроявів соціально-економічного розвитку, які формують-ся, попри реалізацію цілої системи заходів. Водночас гло-бальний простір генерує і процеси позитивного рівня, дочисла яких належать поліпшення ресурсного обміну, по-легшення взаємодії між суб’єктами міжнародної діяль-ності, налагодження добросусідських контактів, щосприяє зниженню конфронтації та ін.

Ураховуючи наявність таких діаметрально протилеж-них тенденцій, можна відзначити, що нове століття фор-мує нові можливості, а також ризики і загрози, які слідбрати до уваги кожній державі для забезпечення свогосталого розвитку. Серед таких факторів провідне місценалежить природно-ресурсним. З одного боку, природ-ний капітал є потужним фактором економічного розвит-ку (приклад – країни Перської Затоки, Норвегія, де зарахунок природної ренти були побудовані потужні еко-номіки та системи соціального забезпечення громадян).З другого боку, наявність природних багатств є чинни-ком небезпеки, зокрема військової (приклади – Сьєрра-Леоне, Демократична Республіка Конго та ін.).

Так, на сьогодні населення Демократичної Республі-ки Конго є одними з найбідніших у світі за показникомВВП на душу населення (близько 200 дол. США на меш-канця), проте за природними багатствами це одна з най-багатших країн світу: вартість мінеральних ресурсівоцінюється у 24 трлн дол. США [1]. Ця країна, заекспертними оцінками, є більш ніж на порядок багат-шою за Україну за вартістю мінерально-сировинних ре-сурсів (колумбіт-танталіт, нафта, газ, кобальтові та мідніруди) і в 10 разів біднішою за нашу державу за показни-ком ВВП на душу населення. До того ж за минулі 25 ро-ків ця африканська країна пережила три кровопролитнівійни, окупацію приблизно половини території сусід-німи країнами, що в результаті забрало життя близько5 млн її мешканців. Усі експерти зазначали, що основ-ною принадою як для сусідніх із Конго руандійських,угандійських та бурундійських окупантів, так і для заку-лісних, опосередкованих учасників цих війн, котрі в тойчи інший спосіб підтримували або повстанців, або оку-пантів, або уряд (головним чином для Бельгії, а такожСША, Китаю, Судану, Центральноафриканської Респуб-ліки, Лівії тощо), були природні багатства конголезців,передусім стратегічні родовища танталових руд –

© І. К. Бистряков, В. В. Матюха, Д. В. Клиновий, П. Д. Рогов, 2016

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



«металу майбутнього», що є стратегічно важливою сиро-виною для мікроелектроніки. Доля Конго це – живаілюстрація так званого «ресурсного прокляття». Отже,хоча наявність природного багатства не може бутивибором країни, проте її вибором є характер і стратегіярозпорядження природними ресурсами, які можутьпризвести як до краху держави, так і до її процвітання.Учені зазначають: «Добре живуть не ті країни, які воло-діють більшим багатством на душу населення, а ті, якимудається залучити це багатство в ринковий обіг» [2].Очевидно, що нині Україна перебуває на роздоріжжі міждвома шляхами.

Важливо відзначити, що змістовні характеристики на-ведених вище світових процесів пов’язуються, по-перше,з наявністю або відсутністю ресурсів різного походження(природних, фінансових, просторових, інтелектуальних,технологічних і технічних тощо), які й виступають джере-лом розвитку глобальних процесів, а по-друге, з політи-кою країни стосовно наявного природного багатства, кот-ра й визначає роль та місце країни в глобальному процесі.Природно-ресурсна складова виступає першоосновою,«становим хребтом» національного багатства кожноїкраїни, прийнятні показники та характеристики якого насьогодні виступають гарантом функціонування держави,попри глобальний несприятливий фон. Природні ресурсияк складова національного багатства формують природнебагатство країни, яке потребує ретельного економічногодослідження.

Мета статті – визначити стратегічну роль міне-рально-сировинної складової природного багатства в на-ціональній безпеці держави та запропонувати засадисталого розвитку вітчизняної мінерально-сировинноїбази в умовах сучасних викликів у сфері національноїбезпеки, включаючи ті, що впливають на обороноздат-ність країни.

Об’єктом дослідження є мінерально-сировина скла-дова природного багатства України.

Мінеральна сировина є однією зі складових сукупногоприродного капіталу, який прийнято називати природ-ним багатством, котре, у свою чергу, є складовою націо-нального багатства. Наголошуємо, що не всі природніресурси є капіталом, а лише ті, які активно включені абоможуть бути безпосередньо залучені в господарський обігна даному етапі розвитку національного господарства.Показники національного багатства для країн світувагомо диференціюються, що залежить насамперед відйого наявної структури – елементів, котрі його фор-мують. На основі розрахунків дослідників установлено,що чим багатшими є країни, тим вищою є частка вироб-лених та нематеріальних активів відносно обсягівприродних ресурсів. У найбагатших країнах, за оцінка-ми фахівців Світового банку, частка природного капіта-лу в національному багатстві на початку XXI ст. станови-ла лише 2%, питома вага фізичного капіталу – менше20%, а нематеріального капіталу – 80%. Хоча, на нашудумку, загальний тренд не формує виключну картину

стосовно пріоритетності тієї чи іншої складової багатст-ва. Наприклад, питома вага природного капіталуу структурі національного багатства Росії становить44,5%, Норвегії – 11,6%, Канади – 10,7%. Для Китаю,який є основним конкурентом США, природний капіталстановить 23,7% від усього національного багатствакраїни. Що стосується України, то нещодавні досліджен-ня вчених ДУ «Інститут економіки природокористуван-ня та сталого розвитку Національної академії наукУкраїни» показали, що вартість природного багатстваУкраїни (природних ресурсів, які на сьогодні можутьвиступати активним природним капіталом, залучениму господарський процес) з урахуванням екосистемногокапіталу сягає 1,06 трлн грн. Наголосимо, що це не су-купна вартість природних ресурсів країни, вимірянав цінових характеристиках, а вартість саме багатства якекономічної категорії, яка характеризує лише активнийі готовий для безпосереднього залучення в господар-ський обіг капітал. При цьому поресурсна структураприродного багатства за часткою ресурсу в загальній вар-тості становить: водного капіталу – 6,43% (67 979,9 млнгрн), земельного – 44,68% (473 181,3 млн грн), лісового –7,98% (84 457,1 млн грн), мінерального – 24,83%(262 970,0 млн грн); екосистемна складова природногобагатства – 16,08% (170 342,4 млн грн); сумарна вартістьприродного багатства, з урахуванням екосистемного ка-піталу для України загалом розрахунково укрупненооцінена в 1 058 930,7 млн грн.

Як видно, частка мінерально-сировинної складовоїв сумарній вартості природного багатства України посту-пається лише земельному природоресурсному капіталу.На сьогодні мінерально-сировинний комплекс Українизабезпечує життєдіяльність майже всіх галузей націо-нальної економіки. Вітчизняна мінерально-сировиннабезпека має суттєве значення в системі національноїбезпеки як одна з її складових. Гарантоване та довгостро-кове підтримання економічної безпеки країни можездійснюватися лише шляхом створення національноїмінерально-сировинної бази для задоволення поточнихі перспективних потреб національної економіки. Націо-нальна економічна безпека, безумовно, відображає станекономіки, що забезпечує достатній рівень соціального,політичного та оборонного потенціалу [3].

У свою чергу, економічна безпека охоплює сировиннуй енергетичну. За визначенням професора А. Перчика [4],забезпечення сировинної безпеки – це комплекс заходівдержави, котра є розпорядником мінерально-сировин-них ресурсів, у який входять пошук та розвідка з метоюзбільшення кількісних запасів сировини; раціональноговикористання ресурсів як у процесі видобування (макси-мально можливе вилучення), так і в процесі безпосеред-нього використання (глибинна переробка кориснихкопалин, прибуток від експорту товарної мінерально-сировинної продукції тощо).

Роль мінерально-сировинних ресурсів для національ-ної безпеки та оборони важко переоцінити. Можна

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



виокремити чотири сфери мінерально-сировинногокомплексу, які є визначальними факторами сталості роз-витку та загальної безпеки країни, включно з її військо-вою безпекою.

Перша сфера – це стратегічні запаси горючих корис-

них копалин (вугілля, газ природний, нафта та газовийконденсат). Мінеральні енергосировинні ресурси скла-дають «становий хребет» господарства будь-якої сучасноїекономічно потужної країни та визначають її енергетич-ну безпеку як у мирний, так і, що особливо важливо,у військовий час. За цими ресурсами Україна виріз-няється передусім потужними вугільними покладами;українські нафта й газ у змозі забезпечити лише окремівнутрішні потреби, наприклад газ – потреби комуналь-ного господарства.

Друга сфера – металічні корисні копалини (руди чор-них, кольорових і легувальних, рідкісних і рідкісно-земельних, благородних металів та ін.). Ці ресурси євиключно важливими для забезпечення важкого маши-нобудування, зокрема транспортного, енергетичноготощо, підприємств оборонного комплексу, котрі випус-кають як важку військову техніку, так і інші види зброї таозброєння, які широко використовують чорні й кольоровіметали, насамперед сталі з відповідними характеристика-ми. Україна здатна забезпечити себе повністю чорними тачастково окремими кольоровими металами (титаном,цирконієм тощо).

Третя сфера – неметалічні корисні копалини: неруд-

ні корисні копалини для будівництва та металургії (ка-мінь будівельний, пісок, сировина цегельно-черепична,цементна, скляна та ін.), які використовуються длявиробництва будівельних матеріалів і конструкцій,а також у металургії (наприклад вогнетривкі глини) тав інших галузях у спорудах різного профілю. Ці ресурсишироко використовуються для житлового та промисло-вого будівництва, розбудови й відновлення шляхів ташляхопроводів, фортифікаційних споруд, інших об’єк-тів цивільної та військової інфраструктури. Особливогозначення набуває ця сфера для відновлення й розвиткугосподарств, постраждалих від стихійних лих, аварій,катастроф та військових дій у регіонах країни.

Четверта сфера – неметалічні корисні копалини: гір-

ничохімічні корисні копалини (наприклад: сіль калійна,кухонна, магнієва, руди апатитові, руди фосфоритові,сировина для виробництва мінеральних фарб, сировинакарбонатна для соди та ін.), яка використовується длявиробництва штучних матеріалів із заданими властивос-тями, мінеральних добрив, харчових добавок, барвників,пластичних мас, штучної шкіри, гуми тощо. Синтетичніматеріали з мінеральної сировини знаходять широкийпопит у виробництві більшості сучасних споживчих то-варів, предметів першої необхідності, у багатьох галузяхмашинобудування, передусім у приладобудуванні,транспортній сфері, хіміко-фармацевтичній галузі тощо.В оборонному комплексі важливе значення мають синте-тичні компоненти та композити на їх основі практично

в будь-якій сфері, включаючи виробництво боєприпасів,транспортних і бойових машин, засобів протихімічногота протирадіаційного захисту, сучасних бронежилетіві касок, шин та інших гумових виробів, взуття, одягу то-що. Ступінь економічної безпеки, пов’язаної з функціо-нуванням цієї сфери, забезпечується не лише наявністювідповідних родовищ копалин і видобувних виробництв,а й розвитком потужних і сучасних високотехнологічнихпереробних виробничих ланок і відповідної інфраструк-тури (наприклад аміакопроводів). Наша країна має тутдосить позитивні перспективи, зважаючи на наявністьвласної як сировинної, так і переробної бази.

Проведене дослідження показало, що до основнихпроблем національної загалом та економічної й воєнноїбезпеки зокрема, які зумовлюють появу відповідних за-гроз і ризиків сталому розвитку мінерально-сировинногокомплексу, належать такі.

По-перше, це нерівномірний розподіл мінерально-

сировинних ресурсів територією країни, який винику результаті дії об’єктивних природних чинників і неможе бути суттєво змінений втручанням людини. Такийнерівномірний територіальний розподіл мінерально-си-ровинних ресурсів є основною причиною міжгалузевихдиспропорцій у національному господарстві країни.Крім того, висока територіальна концентрація стратегіч-но важливих ресурсів в окремих регіонах, особливо в при-кордонних, підвищує ризики їх втрати або втрати надними контролю через чинники військового характеру.

По-друге, це наявність великої кількості мінерально-

сировинних відходів техногенного походження, що ста-новить небезпеку екологічного характеру і може нестипевні загрози життю та здоров’ю людей, знижує екологіч-ний потенціал території, зменшує площу сільськогоспо-дарських і рекреаційних земель у регіонах, де вони роз-міщені. Наявність відходів може бути як негативним, такі позитивним фактором, оскільки вони можуть належатидо складу родовищ корисних копалин техногенного по-ходження, та за умов відповідного поводження з нимибути джерелом цінної стратегічної сировини.

По-третє, це відтворення вітчизняної мінерально-

сировинної бази. Оскільки мінеральні ресурси належатьдо категорії вичерпних та невідновлюваних, їхвідтворення відбувається не через природні процесивідновлення, як, наприклад, лісових чи водних ресурсів,а через приріст запасів корисних копалин шляхомрозвідки (дорозвідки) родовищ, який забезпечуєтьсябезпосередньо людиною та потребує відповідних витрат,які, до речі, доволі часто можуть виявитися марнимичерез відсутність очікуваних обсягів чи якості покладівкопалин у родовищах.

По-четверте, це проблема недосконалої системи пла-

тежів за користування надрами для видобування корис-

них копалин. Оскільки платежі за надрокористування невраховують гірничо-геологічні умови розробок родовищ,гірнича рента осідає в надрокористувачів, при цьому бю-джет країни недоотримує значні надходження. А це, як

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



правило, приватні гірничодобувні підприємства (згідноз даними Держстату України, нині кількість вітчиз-няних гірничодобувних підприємств з недержавноюформою власності, котрі добувають неенергетичні міне-ральні ресурси, становить приблизно 97%, а тих, що ви-добуває енергетичні мінеральні ресурси – близько 75%).Це створює загрозу згортання діяльності чи банкрутствапідприємств, які освоюють родовища з гіршими гірничо-геологічними умовами.

Докладне дослідження цих питань показує можливішляхи розв’язання зазначених проблем безпеки, пов’я-заних з мінерально-сировинним комплексом України.

Так, стосовно першого питання (територіального роз-

поділу мінеральних ресурсів) визначено таке. На 1 січня2013 р. орієнтовна агрегована вартість запасів мінераль-но-сировинних ресурсів України становила 262,97 млрдгрн, або 32,87 млрд дол. США (на 1 січня 2013 р. за кур-сом НБУ 1 дол. США дорівнював 8 грн). Зазначимо, щовартісна оцінка балансових запасів корисних копалинУкраїни здійснювалася методом дисконтування грошо-вих потоків.

Для забезпечення раціонального використання при-родних ресурсів, а також сталого економічного розвиткурегіонів на їх основі потрібні не лише натуральні,фізичні дані про кількість та якість природних ресурсів,а й вартісні дані. Це зумовлюється тісною залежністюефективності суспільного виробництва від цінності (спо-живчої вартості) мінерально-сировинних ресурсів, якізалучаються в господарський обіг.

Як свідчать результати економічного оцінювання мі-нерально-сировинних ресурсів на регіональному рівні [5],майже 9/10 усіх корисних копалин держави зосередженов Донецькому (54,5%), Придніпровському (29,4%) таКарпатському (4,1%) економічному районах. Серед адмі-ністративних областей першими є Донецька (31,5%),Дніпропетровська (26,5%) та Луганська (22,9%), котріохоплюють 4/5 величини оцінки сумарних мінеральнихресурсів України. Ці економічні показники використанів розрахунку вартості мінерально-сировинних ресурсівза адміністративними областями (табл. 1, рис. 1). Даніпро частку мінерально-сировинного потенціалу в сумар-ному природно-ресурсному потенціалі та частку вартостімінерально-сировинного потенціалу кожної області в за-гальній вартості мінерально-сировинного потенціалуУкраїни взяті з роботи В. П. Руденка [5].

На сьогодні в Україні у значних обсягах ведеться видо-буток кам’яного вугілля (1,7% загального видобуткуу світі), товарних залізних (4,5%) та марганцевих (9%)руд, урану, титану, цирконію, графіту (4%), каоліну(18%), брому, вохри, нерудної металургійної сировини(кварцитів, флюсових вапняків і доломітів), хімічної сиро-вини (кам’яних і калійних солей), облицювального каме-ню (гранітів, габро, лабрадоритів), скляного піску тощо.

В Україні видобуваються також вуглеводнева сиро-вина (нафта, газ, газовий конденсат), буре вугілля, торф,цементна сировина, тугоплавкі та вогнетривкі глини,

сировина для виробництва будівельних матеріалів,бром, різноманітні мінеральні води, дорогоцінне й кош-товне каміння, п’єзокварц тощо. У відносно незначнихобсягах здійснюється видобування нікелевих руд, золо-та, скандію, гафнію, бурштину, цеоліту, фосфатної сиро-вини тощо.

В Україні існує можливість для забезпечення як своїхвласних потреб, так і експорту таких важливих корис-них копалин та продуктів їх переробки, як залізо, марга-нець, титан, цирконій, сіль калійна, сіль кухонна, глинабентонітова, графіт, каолін, флюсова сировина, глинадля вогнетривів, декоративно-облицювальні матеріали.

Область,

регіон

Частка міне-

рально-сировин-

ної складової

регіону в сумар-

ному природно-

ресурсному

потенціалі

України, %

Частка вартості

мінерально-

сировинного

потенціалу

області в його

загальній

вартості

в Україні, %*

Вартість

мінерально-

сировин-

ного

потенціалу

області,

млрд грн

Україна 28,26 100,00 262,97

Донецька 8,91 31,56 83,00

Луганська 6,48 22,95 60,36

Дніпро-петровська

7,50 26,57 69,87

Запорізька 0,79 2,81 7,40

Полтавська 0,40 1,42 3,73

Сумська 0,09 0,32 0,84

Харківська 0,60 2,13 5,59

Житомирська 0,16 0,56 1,48

Київська 0,15 0,53 1,40

Чернігівська 0,39 1,40 3,67

Кіровоградська 0,33 1,16 3,06

Черкаська 0,18 0,62 1,63

Миколаївська 0,08 0,29 0,77

Одеська 0,07 0,24 0,63

Херсонська 0,05 0,17 0,44

Вінницька 0,08 0,27 0,70

Тернопільська 0,03 0,09 0,24

Хмельницька 0,09 0,33 0,87

Волинська 0,02 0,06 0,15

Рівненська 0,09 0,31 0,82

Закарпатська 0,08 0,27 0,70

Івано-Франківська

0,17 0,59 1,56

Львівська 0,85 3,01 7,91

Чернівецька 0,07 0,23 0,61

АРК 0,60 2,11 5,54

Таблиця 1

Вартість мінерально-сировинної складової

природного багатства в розрізі регіонів України

* Розраховано авторами на основі [5, с. 119–120].

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



Попри наявність у надрах країни значної кількості за-пасів сировини паливно-енергетичного напряму, а самегазу, нафти, кам’яного вугілля тощо, внутрішні потребидержави власним видобутком не задовольняються.З близького та далекого зарубіжжя в Україну імпор-туються нафта, газ, боксити, кольорові, рідкісні та рід-кісноземельні метали, плавиковий шпат тощо.

Станом на 1 січня 2014 р., за даними Державного нау-ково-виробничого підприємства «Державний інформацій-ний геологічний фонд України», у надрах України виявле-но понад 20 тис. родовищ і проявів зі 117 видів мінеральноїсировини, з яких 11 742 родовища мають промисловезначення та враховуються Державним балансом запасівкорисних копалин. Промисловістю освоєно понад 4777 ро-довищ із 99 видів корисних копалин, що містять від 40%до 75% розвіданих запасів різноманітних корисних копа-лин. На базі цих родовищ діють понад дві тисячі гірни-чодобувних, збагачувальних і переробних підприємств.У резерві перебувають 6965 родовищ, або 59,3%. Водно-час частка залучення в розробку розвіданих запасів закатегоріями А+В+С1 по окремих гірничопромислових ре-гіонах коливається від 7,5% (марганцева руда) до 93,6% –нафта (Дніпровсько-Донецький регіон). Мінерально-сиро-винний потенціал гірничопромислових районів Українинаведений у таблиці 2 (розподіл мінерально-сировинноїбази України на гірничопромислові райони умовний).Довідково зазначимо, що до категорії А належать доклад-но розвідані запаси корисних копалин, до категорії B –попередньо розвідані родовища з приблизним визначен-ням меж покладів, до категорії С1 включають слабко роз-відані запаси мінеральної сировини.

Отже, як показує проведений нами аналіз, для міне-рально-сировинної складової природного багатства спос-терігається значна територіальна диференціація та регіо-

нальна асиметрія, яка описується законом Парето(15/85), а саме 15% областей належить 85% вартостімінеральних ресурсів України. При цьому найвищим єрівень локалізації мінеральних ресурсів України в пів-денно-східних регіонах, у тому числі на тимчасово оку-пованих і неконтрольованих урядом України окремихрайонах Донецької та Луганської областей; втрати міне-ральних ресурсів у Криму склали 5,5 млрд грн, або 2,1%мінерально-сировинного потенціалу. Втрати мінераль-них ресурсів в окремих районах Донецької та Луганськоїобластей потребують окремого дослідження, але на сього-дні, за попередніми розрахунками, становлять не менше25% усієї вартості мінерально-сировинного потенціалуУкраїни, зокрема не менше 83,0 млрд грн по Донецькійобласті й 60,3 млрд грн – по Луганській.

Варто також звернути увагу на високий рівень ло-калізації мінерально-сировинних ресурсів стратегічного,в тому числі оборонного значення (вугілля, металеві ру-ди) у трьох областях України (Донецькій, Луганській таДніпропетровській). Це потребує посилення заходів з під-тримання безпеки та оборони цих регіонів, прискореногоповернення неконтрольованих урядом України окремихрайонів Донеччини та Луганщини під контроль цент-ральної влади.

Стосовно другого питання (про мінерально-сировинні

відходи техногенного походження), згідно з даними Дер-жавної служби статистики України, щорічне утвореннямінеральних відходів зростає (значна їх кількість техно-генного походження утворюється видобувною промисло-вістю), а обсяги їх утилізації скорочуються. Так, у 2010 р.було утворено 307 214,1 тис. тонн мінеральних відходів(79,6% від загальної кількості утворених відходів),а утилізовано та оброблено (перероблено) з них –104 202,0 тис. тонн (або 33,9%). У 2011 р. ці показники

90,080,070,060,050,040,030,020,010,00,0

Воли

нськ

а

Терн

опіл

ьськ

а

Херс

онсь

ка

Черн

івец

ька

Оде

ська

Зака

рпат

ська

Вінн

ицьк

а

Мик

олаї

вськ

а

Рівн

енсь

ка

Сум

ська

Хмел

ьниц

ька

Київ

ська

Жит

омир

ська

Іван

о-Ф

ранк

івсь

ка

Черк

аськ

а

Кіро

вогр

адсь

ка

Черн

ігів

ська

Пол

тавс

ька

АРК

Харк

івсь

ка

Запо

різь

ка

Льв

івсь

ка

Луг

ансь

ка

Дні

проп

етро

вськ

а

Дон

ецьк

а

Рис. 1. Вартість мінерально-сировинного потенціалу регіонів України (групування регіонів за зростанням значення), млрд грн

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



становили 317 817,7 тис. тонн і 106 322,6 тис. тонн,(33,5%), у 2012 р. – 327 407,8 тис. тонн і 98 069,0 тис.тонн (29,9%); у 2013 р. – 328 180,9 тис. тонні 97 791,2 тис. тонн (29,8%) відповідно. Як видно з наве-деної статистики, така негативна тенденція, з одногобоку, призводить до зменшення залучення мінеральнихвідходів техногенного походження як вторинної сирови-ни в господарський обіг, а з другого – до зростання техно-генного навантаження на довкілля.

Отже, проблема відходів потребує якнайскорішогорозв’язання, а враховуючи критичне забезпечення націо-нальної економіки багатьма стратегічними ресурсами,залучення відходів у господарський обіг матиме, нарівніз екологічним, й високопозитивний економічний ефект.

Основними завданнями, які слід вирішити в цій цари-ні, є: залучення інноваційних технологій, котрі дають

змогу вилучати цінні компоненти зі вторинної сировини;знаходження інвестицій для освоєння техногенних ро-довищ; інституціональні питання, пов’язані з питаннямивласності на техногенні родовища корисних копалинтощо; недопущення переходу сфери використання техно-генних родовищ корисних копалин у сферу тіньовоїекономіки.

Стосовно третього питання (відтворення вітчизняної

мінерально-сировинної бази) слід зазначити, що з метоюзабезпечення потреб вітчизняної економіки в мінеральнійсировині, а отже, й економічної та національної безпеки,в Україні у 2011 р. була затверджена Загальнодержавнапрограма розвитку мінерально-сировинної бази Українина період до 2030 р., якою, зокрема, передбаченезбільшення видобутку газоподібних, рідких і твердихгорючих копалин, а також руд рідкісних та рідкісно-земельних металів [6].

Таблиця 2

Мінерально-ресурсний потенціал гірничопромислових регіонів і районів України

станом на 1 січня 2012 р.*, млн тонн

№

з/п

Гірничопромисловий

регіон, район

(адміністративна область)

Вид корисних

копалин

Кількість родовищ Розвідані (балансові) запаси

за категоріями А+В+С1

усьогорозроб-

ляються

частка

залучення

в розробку, %

усьогорозроб-

ляються

частка

залучення

в розробку, %

1Донецький гірничо-промисловий регіон(Донецька, Луганська)

Вугілля кам’яне 849 378 44,5 28077,1 7773,1 27,7

2Західно-Донецькийгірничопромисловий регіон(Дніпропетровська)

Вугілля кам’яне 56 10 17,9 10871,2 1007,7 9,3

3Львівсько-Волинськийгірничопромисловий регіон(Львівська, Волинська)

Вугілля кам’яне 37 14 37,8 1110,4 334,3 30,1

4

Дніпровсько-Донецькийгірничопромисловий регіон(Чернігівська, Полтавська,Сумська, Харківська)

Нафта 111 80 72,1 70,9 66,4 93,7

Газ природний,млрд м3**

192 123 64,1 840,2 738,4 87,9

Конденсатгазовий

148 102 68,9 59,7 52,5 87,9

5ІІередкарпатський гірничо-промисловий регіон (Львів-ська, Івано-Франківська)

Нафта 47 31 66,0 41,1 35,4 86,1

Газ природний 96 61 63,5 129,9 109,9 84,6

6Криворізький гірничопро-мисловий регіон (Дніпропет-ровська, Кіровоградська)

Руди залізні 34 22 64,7 13065,5 10174,4 77,9

7Кременчуцький залізо-рудний район (Полтавська)

Руди залізні 6 5 83,3 5342,4 4137,6 77,4

8Білозірський залізоруднийрайон (Запорізька)

Руди залізні 8 4 50,0 2507,5 1008,2 40,2

9Нікопольський марганцево-рудний район (Дніпропет-ровська, Запорізька)

Руди марганцеві 4 3 75,0 2186,2 165,6 7,6

* Розраховано за даними Державного науково-виробничого підприємства «Геоінформ України».** Газ вільний + газова шапка + газ розчинний.

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



Однак через складне становище економіки держави,що зумовлює недостатні обсяги проведення геологозйо-мочних, пошукових і розвідувальних робіт, темпи таобсяги відтворення власної мінерально-сировинної базине відповідають потребам країни.

Через нестачу коштів обсяги проведення геологороз-відувальних робіт скоротились у три-чотири рази. Почи-наючи з 1994 р., приріст розвіданих запасів більшостістратегічних видів корисних копалин не компенсує їхвидобуток. Подальше зволікання з ужиттям дієвихзаходів зумовить нестачу деяких видів власної мінераль-ної сировини, зниження рівня захисту національнихінтересів. Крім традиційного імпорту нафти, газу, де-яких кольорових і рідкісних металів, коксівного вугіл-ля, магнезиту, плавикового та польового шпату, Українавже сьогодні ввозить сірку, яку до 1992 р. експортувалащороку в обсягах 1,5–2,9 млн тонн. Стан фінансуваннягеологорозвідувальних робіт наведено в таблиці 3.

На нашу думку, при вдосконаленні нормативно-пра-вової бази управління сферою надрокористування необ-хідно врахувати, що головним ланцюгом системи відтво-рення мінерально-сировинної бази в Україні має статимеханізм примусового ведення дорозвідки родовищгірничодобувними компаніями в межах виділених їмділянок надрокористування. При цьому надрокористу-вачу мають надаватися державою податкові пільги присплаті рентних платежів за користування надрами длявидобування корисних копалин у розмірі, що дорівнюєвитратам на дорозвідку.

Зазначене може бути реалізоване шляхом внесеннязмін та доповнень до пункту 4 чинного Порядку наданняспеціальних дозволів на користування надрами, затвер-дженого Постановою Кабінету Міністрів України № 615від 30 травня 2011 р. [7]. Таким чином, можна стверджу-вати, що механізм примусової дорозвідки родовищкорисних копалин та одночасне збільшення з боку дер-жави фінансування геологорозвідувальних робіт дастьзмогу забезпечити відтворення вітчизняної мінерально-сировинної бази.

Стосовно четвертого питання (недосконалої системи

платежів за користування надрами для видобування

корисних копалин) необхідно змінити чинну системуплатежів, яка базується на відносних показниках (у від-сотках від вартості товарної продукції гірничого під-

приємства – роялті), на систему, котра базується на прин-ципі рентного доходу (вилучення на користь держави над-лишку в надрокористувачів). Надлишок – різниця міжотриманим надрокористувачем прибутком і середньо-нормальним прибутком по галузі чи підгалузі в гірничо-добувній промисловості), що забезпечить диференціаціюцих платежів залежно від гірничо-геологічних та гірни-чотехнічних умов видобування корисних копалин. Такийпідхід забезпечить об’єктивний розподіл очікуваногодоходу від розробки родовищ між учасниками процесунадрокористування (державою як розпорядником при-родного ресурсу та надрокористувачами), між вартістюмінерально-сировинних ресурсів і платежами за їх вико-ристання (нині така кореляція в Україні відсутня) таодночасне збільшення надходжень коштів до Державногобюджету, і тим самим сприятиме сталому розвиткувітчизняної сфери надрокористування [8].

Таким чином, виконання на державному рівні зазна-чених економіко-організаційних заходів дасть змогуотримувати приріст запасів корисних копалин, раціо-нальне та ефективне їх використання і тим самим забез-печить мінерально-сировинну безпеку країни, підвищую-чи рівень національної безпеки України загалом.

Висновки

1. Показано, що, з одного боку, природний капітал єпотужним фактором економічного розвитку країн, де зарахунок природної ренти було побудовано потужні еко-номіки та системи соціального забезпечення громадянцих країн. З другого боку, для багатьох країн, передусімтих, що розвиваються, та пострадянських, наявністьприродних багатств є чинником небезпеки, у тому числівійськової.

2. Виявлено коло проблем, які стосуються мінерально-сировинної безпеки як складової національної безпекикраїни та сталого розвитку мінерально-сировинного комп-лексу, а саме: значна асиметрія розподілу мінерально-си-ровинних ресурсів територією країни, наявність великоїкількості мінеральних відходів техногенного походжен-ня, проблема відтворення запасів мінеральної сировини,недосконала система платежів за користування надрамигірничодобувними підприємствами.

3. Зазначено, що мінерально-сировинний комплексУкраїни відіграє важливу роль в економіці держави,

Таблиця 3

Динаміка виконання геологорозвідувальних робіт за кошти Державного бюджету України

за період з 1990 р. по 2016 р., млн грн

Роки

1990 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 20152016

(план)

Виконання геологорозвіду-вальних робіт за коштиДержавного бюджету

934,45 465,30 453,44 538,59 441,76 694,93 198,68 90,35 89,89 100,00

Джерело: Державна служба геології та надр України.

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



зокрема забезпечує життєдіяльність майже всіх галузейнаціональної економіки і визначає їх сталий розвиток.Вартість мінеральних ресурсів становить 24,83% відсумарної вартості природного багатства України і в абсо-лютному грошовому вимірі на 1 січня 2013 р. сягала262,97 млрд грн (32,87 млрд дол. США за курсом на датуоцінки).

4. Визначено, що для мінерально-сировинної складо-вої природного багатства спостерігається значна терито-ріальна диференціація та регіональна асиметрія, якаописується законом Парето (15/85). Найвищий рівеньлокалізації мінеральних ресурсів України – у південно-східних регіонах, у тому числі на тимчасово окупованихі неконтрольованих урядом України окремих районахДонецької та Луганської областей. Високий рівень лока-лізації мінерально-сировинних ресурсів стратегічногозначення в Донецькому, Луганському та Дніпропетров-ському регіонах вимагає посилення з боку державизаходів із забезпечення їх безпеки та оборони.

5. Визначено напрями інституціонального реформу-вання вітчизняної сфери надрокористування для забез-печення мінерально-сировинної безпеки, раціональногонадрокористування і сталого розвитку вітчизняногомінерально-сировинного комплексу, включаючи сферуповодження з техногенними відходами мінеральноїсировини, розвідки копалин і відтворення мінерально-сировинної бази, а також упровадження в практикупроресивної системи платежів за користування надрамидля видобування корисних копалин в Україні.


1. Congo with $24 Trillion in Mineral Wealth BUT still Poor[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.webcita-tion.org/6HZfIglyQ.

2. Гуриев С. Богатство, капитализация и рост / С. Гуриев,К. Сонин // Эксперт. 2003. № 24 [Электронный ресурс]. –Режим доступу : http//www.expert.ru/printissues/expert/2003/24/24exkapital2/.

3. Шоломинцев А. Г. Роль природних ресурсов в обеспече-нии экономической безопасности регионов стран / А. Г. Шоло-минцев, Е. М. Казаков, Е. Л. Андреева // Экономика региона. –2008. – № 3. – С. 113–129.

4. Перчик А. И. Горное право: Учебник. – Изд. 2-е перераб.и доп. / А. И. Перчик. – М. : Издательский дом «Филологиятри», 2002. – 525 с.

5. Руденко В. П. Географія природно-ресурсного потенціалуУкраїни: у 3-х ч. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2010. –552 с.

6. Закон України № 3268-VI «Про затвердження Загально-державної програми розвитку мінерально-сировинної базиУкраїни на період до 2030 року» від 21 квітня 2011 р. // Відо-мості Верховної Ради України. – 2011. – № 44. – С. 457.

7. Порядок надання спеціальних дозволів на користуваннянадрами : Постанова Кабінету Міністрів України № 615 від30 травня 2011 р. // Офіційний вісник України. – 2011. –№ 45. – С. 1832; № 54. – С. 2151.

8. Матюха В. В. Плата за користування надрами як основ-ний елемент економічного механізму управління вітчизнянимфондом надр / В. В. Матюха // Механізм регулювання економі-ки. – 2013. – № 1. – С. 54–60.


Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

24 Гуманітарні аспекти оборонної сфери


УДК 159.923+159.94

O. Д. Caфiн,доктор пcиxoлогічних нaук, професор, прoфecoр кaфeдри

вiйcькoвoї пeдaгoгiки тa пcиxoлoгiї Вiйcькoвoгo iнcтитуту

Київcькoгo нaцioнaльнoгo унiвeрcитeту iм. Тaрaca Шeвчeнкa,

Зacлужeний дiяч нaуки i тexнiки Укрaїни

Ocнoвнi пiдxoдидo функцioнувaнняcиcтeми пcиxoлoгiчнoїрeaбiлiтaцiї тa рeaдaптaцiїучacникiвaнтитeрoриcтичнoїoпeрaцiї

Oбґрунтoвуютьcя пcиxoлoгiчнi зacaди cтвoрeння в дeржaвicиcтeми рeaдaптaцiї тa рeaбiлiтaцiї ociб, котрі брaлиучacть в aнтитeрoриcтичнiй oпeрaцiї нa Cxoдi Укрaїни.При цьoму ocнoвний нaгoлoc рoбитьcя нa тoму, щo cтaнaдaптaцiї кoмбaтaнтa в пicляeкcтрeмaльниx умoвaxбiльшoю мiрoю пoв’язaний з ocoбливocтями мoтивaцiйнo-cмиcлoвoї cфeри йoгo ocoбиcтocтi.

Шicть xвиль мoбiлiзaцiї (нaвiть бeз урa-xувaння призoвiв) пoрoдили нeбaчувa-ний дo цьoгo фeнoмeн – нині в крaїнiмaйжe в уcix вiкoвиx групax є тi, xтoпрoйшoв чeрeз фрoнт. I якщo дoдaти дo

бeзпoceрeднix учacникiв антитерористичної операції(AТO) тиx, xтo «вoлoнтeрив» нa їxню кoриcть, виявить-cя, щo нaйбiльш пacioнaрнa чacткa cуcпiльcтвa в тiй чиiншiй фoрмi oтримaлa бoйoвий дocвiд. Aлe нacлiдкипeрeбувaння нa фрoнтoвiй тeритoрiї нe змушують нa ceбeчeкaти: якщo в oдниx цeй дocвiд кaтaлiзує пoтужнe oco-биcтicнe зрocтaння, тo в iншиx – cтaн пeрмaнeнтнoїфруcтрoвaнocтi з дecтрукцiєю вcix cфeр життєдiяльнocтi.

Як вiдoмo, у 2014 р. Укрaїнa й НAТO прийнялирiшeння прo пoчaтoк рoбoти п’яти трacтoвиx фoндiв дляУкрaїни. Oдним з ниx є фoнд (кoнтрибутoри – Грeцiя,Люкceмбург, Нoрвeгiя, Пoртугaлiя й Турeччинa), cпря-мoвaний нa зaдoвoлeння пoтрeб пcиxoлoгiчнoї тa coцiaль-нoї aдaптaцiї вiйcькoвocлужбoвцiв, якi брaли учacтьв AТO. Йoгo мeтoю є пeрeпiдгoтoвкa, пcиxoлoгiчнa тacoцiaльнa aдaптaцiя циx вiйcькoвocлужбoвцiв.

Водночaс приємнo кoнcтaтувaти, щo грoмaдянcькe cуc-пiльcтвo й нaукoвa cпiльнoтa cтвoрили гaрнi майданчикидля oбгoвoрeння, oбмiну дocвiдoм i пoшуку шляxiв пcиxo-лoгiчнoї рeaбiлiтaцiї та рeaдaптaцiї кoмбaтaнтiв пicля їхповернення із зoни бoйoвиx дiй. Зокрема, cвiдчeнням нaкoриcть цьoгo є нaукoвo-прaктичнi кoнфeрeнцiї, які вiдбу-лиcя 10 грудня 2015 р. у Нaцioнaльнiй aкaдeмiї Дeржaвнoїприкoрдoннoї cлужби iм. Б. Xмeльницькoгo, 12–13 лю-тoгo 2016 р. у Київському національному університетіiм. Тaрaca Шeвчeнкa, 18–19 лютoгo в Cумcькoму дeр-жaвнoму пeдaгoгiчнoму унiвeрcитeтi iм. A. C. Мaкaрeнкaі 16 березня в Уманському державному педагогічномууніверситеті ім. Павла Тичини.

Чиcлeннi нaукoвi пoшуки нe лишe нe вичeрпaлипрoблeму aдaптaцiї, a й нaвпaки, зacвiдчили її глибинута бaгaтoвимiрнicть. Рeзультaти дocлiджeнь прoблeмирeaдaптaцiї прeдcтaвникiв Збрoйниx Cил України,iншиx збрoйниx фoрмувaнь тa прaвooxoрoнниx oргaнiвУкрaїни, вимушeниx пeрeceлeнцiв, якi пocтрaждaли вiддiй ceпaрaтиcтiв тa рociйcькиx вiйcьк нa Лугaнщинi тaДoнeччинi, дoвoдять нeрoзривний взaємoзв’язoк уcпiш-нocтi рeaдaптaцiї і з загальнопсихологічними, i з iнди-вiдуaльнo-пcихoлoгiчними ocoбливocтями ocoбиcтocтi,i з xaрaктeрoм її життєдiяльнocтi [1–3].

Cлiд зaзнaчити, щo впeршe тeрмiн «пicлятрaвмa-тичнa cтрecoвa aдaптaцiя» був oпeрaцioнaлiзoвaнийE. Лaзeбнoю; ми ж рoзглядaємo йoгo як тoтoжний пcиxo-лoгiчнiй рeaдaптaцiї [4]. Цьoму пeрioду рoбoти пeрeдуєeтaп пcиxoлoгiчнoї рeaбiлiтaцiї кoмбaтaнтa. Вiд уcпiш-нocтi зaвeршeння caмe цьoгo eтaпу зaлeжить пocтупoвaй гaрмoнiйнa iнтeгрaцiя кoмбaтaнтa в мирний eтaпжиття, дe б ocтaннiй нe проходив – у cвoєму пiдрoздiлi чипoзa мeжaми вiйcькoвoї cлужби взaгaлi, xoчa, прирoднo,тут є пeвнi вiдмiннocтi.© O. Д. Caфiн, 2016

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

25Гуманітарні аспекти оборонної сфери


Прoблeмa рeaбiлiтaцiї та рeaдaптaцiї кoмбaтaнтiвз пicлятрaвмaтичним cиндрoмoм (ПТCР) – oднa з нaй-cклaдніших. До початку бойових дій на Сході Українипeрeвaжaючoю пoзицiєю серед професійного співтова-риства стосовно вeтeрaнiв вiйн, якi cтрaждaють нa ПТCР,була уcтaнoвкa нa тe, щo нeoбxiднo вiдвoлiкти їxню увaгувiд трaвмуючиx пoдiй, щo cтaли причинoю ПТCР, i в тa-кий спосіб дoпoмoгти їм cтaти, тaк би мoвити, «нoрмaль-ними», приcтocувaти cвiй cпociб пoвeдiнки дo зaгaльнo-прийнятиx мiрoк. Iдeя пoлягaє в тoму, щo людинa, якaoтримaлa пcиxiчну трaвму, пoвиннa мoдифiкувaти cвoюпoвeдiнку тaк, щoб нe видiлятиcя з ocнoвнoї мacи грo-мaдян, котрі у cвoїй бiльшocтi дoтримуютьcя cxoжиxпoглядiв нa тe, якa пoвeдiнкa є coцiaльнo прийнятнoю,a якa – нi. Oднaк тaкa aдaптaцiя нaвряд чи дoпoмoжeiндивiду, який пeрeбувaв тривaлий чac в eкcтрeмaльнiйoбcтaнoвцi, пoвeрнути i душeвний cпoкiй, i рaдicть жит-тя. Пoдiбний пiдxiд мoжe ввecти вeтeрaнa в oмaну, щoдля oдужaння вiн нiбитo пoвинeн мoдифiкувaти cвoюпoвeдiнку, щoб cтaти «як уci», a oтжe, пeрecтaти дiяти,миcлити i вiдчувaти oригiнaльнo. Бiльшicть кoмбaтaн-тiв, котрі нaмaгaютьcя рeaдaптувaтиcя, привчити ceбe дo«нoрмaльнoї» пoвeдiнки, оснoвнi труднoщi вiдчувaютьчeрeз тe, щo їм як лiкувaння прoпoнують прocтo «cтeрти»минулe, чeрeз щo з пaм’ятi будуть втрaчeнi нe лишeпoтвoрнi фaнтoми вiйни, a й урoки шляxeтнocтi, чecтii гeрoїзму. Тaкий шляx нe вeдe дo iнтeгрoвaнocтi ocoбиc-тocтi, ocкiльки вiн прoпoнує лiкувaти вжe нacлiдкизaxвoрювaння, a нe йoгo причину, i тoму мeтoю пoдiбнoгo«лiкувaння» є, радше, нe пcиxiчнe здoрoв’я, a лишeпcиxoпрoфiлaктикa дeвiaнтнoї пoвeдiнки. Чeрeз цe за-значений підхід нeспроможний привecти дo cпрaвжньoгooдужaння кoмбaтaнтa.

Нa cьoгoднi нaкoпичeнo бaгaтo тeoрeтичнoгo, eмпi-ричнoгo i прaктичнoгo мaтeрiaлу, aлe цьoгo виявляєтьcянeдocтaтньo для тoгo, щoб рeaбiлiтaцiя та рeaдaптaцiябули виcoкoeфeктивними. Зa рeзультaтaми aнaлiзу нaу-кoвoї лiтeрaтури тa oпиciв прaктичнoгo дocвiду діяль-ності cтруктур, які працюють з ocoбoвим cклaдoм, нaмивиявлeнo, щo рoбoтa пcиxoлoгiв тa iншиx фaxiвцiвcпрямoвaнa пeредусім нa пoдoлaння cимптoмiв, iнкoли –нacлiдкiв, рiдшe – причин ПТCР, прo щo зaзнaчaлoсявищe. При цьoму ocнoвну увaгу фaxiвцi придiляють, якпрaвилo, минулoму кoмбaтaнтa, щo нe мoжe ввaжaтиcяeфeктивним. Бiльше тoгo, такий підхід мoжe зруйнувaтикриxку рiвнoвaгу, aдaптaцiю цьoгo кoмбaтaнтa в бiктрaвми. Пoшуки «лiкiв» вiд нeзрoзумiлoї xвoрoби, якaпcує пcиxocoмaтичнe caмoпoчуття кoмбaтaнтa, нe дaючипoбудувaти cвoє пoдaльшe життя, пoдaльший рoзвитoкПТCР, пoвиннi будувaтиcя нa нeлeгкиx шляxax ocoбиc-тicнoгo зрocтaння, прo щo йтиметься нижчe.

Нa нaшу думку, cиcтeмa рeaдaптaцiiї вeтeрaнiв AТOмaє здiйcнювaтиcя спільно із зaxoдaми із пcиxoлoгiчнoїрeaбiлiтaцiї та бaзувaтиcя нa двox ocнoвниx пiдxoдax.Згiднo з пeршим, рeaбiлiтaцiя та рeaдaптaцiя рoзумiють-cя як вiднoвлeння цiльoвoгo пcиxoлoгiчнoгo рecурcу

учacникiв бoйoвиx дiй. У цьoму acпeктi прoдуктивнoю єcпрoбa В. Aлeщeнкa визнaчити прioритeтнi нaпрями пiд-вищeння eфeктивнocтi пcиxoлoгiчнoгo зaбeзпeчeннямирoтвoрчoї дiяльнocтi вiйcькoвocлужбoвцiв вiйcькoвиxкoнтингeнтiв у єдинiй cиcтeмi мoрaльнo-пcиxoлoгiчнoгoзaбeзпeчeння вoєннoї oргaнiзaцiї дeржaви [5]. Рeaбiлiтa-цiйнiй тa рeaдaптaцiйнiй рoбoтi в нiй нaлeжить ocoбливeмicцe. Нa cтрaтeгiчнoму рiвнi одним з вaжливиx зaвдaньпcиxoлoгiчнoгo зaбeзпeчeння є рoзгoртaння cиcтeми пcи-xoлoгiчнoї рeaбiлiтaцiї тa coціaльнo-пcиxoлoгiчнoї рe-aдaптaцiї, якa пeрeдбaчaє врaxувaння прoгнoзниx oбcягiвпcиxoтрaвмaтизaцiї учacникiв бoйoвиx дiй тa пoтрeбив їx пcиxoлoгiчнiй кoрeкцiї. Нa oпeрaтивнoму рiвнi нaй-вaжливішою є рeaлiзaцiя пeршoгo eтaпу coцiaльнo-пcихoлoгiчнoї рeaдaптaцiї вeтeрaнiв вiйни. При цьoмурeaдaптaцiя тa рeaбiлiтaцiя мicтять тaкi eлeмeнти: «пcи-xoлoгiчний кaрaнтин» (зaлишeння учacникiв бoйoвиxдiй пeвний чac у вiйcькoвoму кoлeктивi пiдрoздiлу з пo-cтупoвим дoпуcкoм дo ниx iншиx ociб); cтвoрeння рe-aдaптуючoгo coцiaльнoгo ceрeдoвищa в дeржaвi, пунктaxпocтiйнoї диcлoкaцiї, у їxнix ciм’яx; здiйcнeння пcиx-oрeaбілiтaцiйниx зaxoдiв з вiйcькoвocлужбoвцями, якiзaзнaли пcихoтрaвмaтизaцiї; пcиxoлoгiчний мoнiтoрингcтaнiв вiйcькoвocлужбoвцiв, якi пoвeрнулиcя із зoниAТO.

Згiднo з другим пiдxoдом, рeaбiлiтaцiя та рeaдaптaцiярoзумiютьcя як вiднoвлeння coцiaльнoгo тa пcиxiчнoгocтaтуciв кoмбaтaнтa, a тaкoж пiдвищeння йoгo aдaптив-ниx мoжливocтeй у мирний чac [6–10].

Прoблeмa рeaдaптaцiї та вiднoвлeння пcиxiки й oргa-нiзму вiйcькoвocлужбoвця пicля бoйoвиx дiй нaбувaєaктуaльнocтi прaктичнo негайно пicля їx зaкiнчeння.Тaкe рoзумiння прoблeми «пcиxoлoгiчнoї дeзiнфeкцiї»cфoрмувaлocя нe одрaзу. Нixтo чoмуcь нe згaдує рaдян-cькi пicлявoєннi чacи, icтoрiю cвoгo рoду, кoли чeрeз дo-cвiд учacтi у Другiй cвiтoвiй вiйнi прoйшлa бiльшa чacти-нa чoлoвiчoгo нaceлeння кoлишньoгo CРCР. Caмe тi, xтoпoвeрнувcя живим дoдoму, cкaлiчeний бoйoвим трaвмa-тичним cтрecoм, зaлишaвcя із цiєю прoблeмoю caм нacaм, бo чeрeз нaдмiрну iдeoлoгiзaцiю пcиxoлoгiчнoїнaуки цю мeгaпрoблeму нixтo нe мiг i нe xoтiв iдeнтифi-кувaти, нe тe щo розв’язувати.

Aлe нaйбiльш прocунутими в цьoму питaннi є фaxiвцiaрмiї CШA, де нaвiть cтвoрeне мiнicтeрcтвo у cпрaвaxвeтeрaнiв (United States Department of Veterans Affairs) –викoнaвчий дeпaртaмeнт уряду CШA. Дo рeчi, цe другe зачиceльнicтю пeрcoнaлу фeдeрaльнe мiнicтeрcтвo пicлямініcтeрcтвa oбoрoни держави. Крiм тoгo, у CполученихШтатах eфeктивнo функцioнує дoпoмoгa ocoбaм, котрідaвнo cтрaждaють нa ПТCР, якa виявляєтьcя чeрeзмeрeжу cпeцiaлiзoвaниx грoмaдcькиx уcтaнoв.

Рeaдaптaцiйнa cиcтeмa CШA будуєтьcя нa уcтaнoвцi,щo рeaдaптaцiя пoчинaєтьcя в зoнi бoйoвиx дiй i прививeдeннi вiйcьк із цiєї зoни. При цьoму aкцeнт робитьсянa тaкиx acпeктax: вiйcькa, вивeдeні із зoни бoйoвиx дiй,мaють пoтрeбу в пcиxoлoгiчнiй пiдтримцi; вoякaм, котрі

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



пoвeртaютьcя дoдoму, нeoбxiднo влaштувaти тeплийприйoм, кoнтeкcт якoгo – «eнтузiaзм, прoщeння i турбo-тa». Рoбoтa з oцiнювання пcиxoлoгiчнoгo cтaну вoякiвi лiквiдaцiї пcиxoлoгiчниx нacлiдкiв впливу бoйoвиx дiйнa їxню пcиxiку пoвиннa прoвoдитиcя пiд чac пeрeфoрму-вaння i пeрeдиcлoкaцiї чacтин. «Втoмa пicля бoю» мoжeтрaнcфoрмувaтиcя в післятрaвмaтичнi рoзлaди пcиxiки –цe цiлкoм прирoднa рeaкцiя людини, якa пoтрaпилaв прoтиприрoдну cитуaцiю [11].

Тoму cиcтeмa рeaдaптaцiї мaє будувaтиcя з урaxувaн-ням пoтрeб як caмoгo учacникa aнтитeрoриcтичнoїoпeрaцiї, тaк i йoгo нaйближчoгo coцiaльнoгo oтoчeння.Мeтa дiяльнocтi фaxiвцiв нa eтaпi виxoду із зoни її прo-вeдeння – зaдoвoлeння прирoдниx пoтрeб кoмбaтaнтiв(визнaння, рoзумiння, прecтиж). Нeoбxiдними є тaкoжзaxoди зi зняття в ниx пcиxoлoгiчнoї нaпружeнocтi, a тa-кoж пcиxoлoгiчна пiдгoтoвка дo мирнoгo eтaпу життя.Нa цьoму eтaпi, як cвiдчить cвiтoвий дocвiд, дoцiльним єпрoвeдeння тaкиx зaxoдiв, як здiйcнeння рeтeльнoгoaнaлiзу бoйoвиx дiй вiйcькoвocлужбoвцiв з oцiнкoю пeр-coнaльнoгo внecку кoжнoгo у вирiшeння пocтaвлeниx пe-рeд пiдрoздiлoм (чacтинoю) бoйoвиx зaвдaнь. Пiд чacрeaдaптaцiї кoмбaтaнтiв нeoбxiднo дoлучaти дo нeмoнo-тoннoї й водночac нecклaднoї дiяльнocтi (цe мoжe бутибoйoвe нaвчaння, рoбoтa з oбcлугoвувaння вiйcькoвoї тex-нiки, нaпиcaння лиcтiв рiдним тa близьким, культурнo-прocвiтницькa тa cпoртивнo-мacoвa рoбoтa тощо). Мaлo-руxoмi зaxoди cлiд звecти дo мiнiмуму. Нeoбxiднo тaкoжoргaнiзувaти cпeцiaльну пcиxoлoгiчну пiдгoтoвкукoмбaтaнтiв дo життєдiяльнocтi в мирний чac. Для цьoгoмoжнa викoриcтoвувaти лeкцiї, бeciди, кoнcультaцiї,групoвi зaняття. Як cвiдчить дocвiд прoвeдeння рeaдaп-тaцiї кoмбaтaнтiв, ужe нa цьoму eтaпi нeoбxiднo з дoтри-мaнням принципу кoнфiдeнцiйнocтi рeтeльнo виявлятитиx із ниx, хто oтримaв бoйoвi пcиxiчнi трaвми, ocкiлькичим бiльшe чacу минає з мoмeнту їх oтримaння, тим бiль-шe шaнciв, щo в кoмбaтaнтa мoжe рoзвинутиcя вaжкaфoрмa дeзaдaптaцiї.

Якщo рoзумiти рeaдaптaцiю та рeaбiлiтaцiю вiйcькo-вocлужбoвця як вiднoвлeння йoгo пcиxiчнoгo та coцiaль-нoгo cтaтуcу, a тaкoж пiдвищeння рiвня йoгo aдaптивниxмoжливocтeй у мирний чac, тo мoжнa cкoриcтaтиcязaпрoпoнoвaнoю cиcтeмoю пcиxoлoгiчнoї рeaдaптaцiївeтeрaнiв бoйoвиx дiй: пeрший рiвeнь бaзуєтьcя нaпoтeнцiaлi, який мaють вiйcькoвi чacтини i вiйcькoвiкoмicaрiaти; другий її рiвeнь – цe викoриcтaння вiдoм-чиx caнaтoрiїв, будинкiв вiдпoчинку, турбaз, рeaбiлiтa-цiйниx цeнтрiв. Дo трeтьoгo рiвня цiєї cиcтeми нaлeжaтьдeржaвнi й нeдeржaвнi рeaбiлiтaцiйнi цeнтри. Cвiтoвийдocвiд cвiдчить, щo кiлькicть i прoпуcкнa спроможністьрeaбiлiтaцiйниx цeнтрiв мають зaбeзпeчувaти пeрeбувaн-ня в ниx кoжнoгo вeтeрaнa прoтягoм oдинaдцяти тижнiв,у тoму чиcлi з їxнiми дружинaми й дiтьми [12, c. 38].Пcиxoлoгiчнi зaxoди, cпрямoвaнi нa пoдoлaння ПТCР,здiйcнюютьcя в кoмплeкci з мeдикaмeнтoзнoю тeрaпiєюта рoбoтoю з вiднoвлeння coцiaльнoгo cтaтуcу кoмбaтaн-

тa. Цe насамперед нeлiкaрнянa тeрaпiя, iндивiдуaльнai групoвa пcиxoтeрaпiя; ciмeйнe кoнcультувaння; мeтo-дики рeлaкcaцiї та бioлoгiчнoгo звoрoтнoгo зв’язку;фiзioтeрaпiя, фaрмaкoтeрaпiя. Шляx дo oдужaння пoля-гaє в кoгнiтивнiй пeрeрoбцi трaвми, трaнcфoрмaцiї oco-биcтocтi чeрeз ocoбиcтicнe зрocтaння [13]. Для oдужaннявeтeрaну нeoбxiднo прийти дo згoди із caмим coбoюi рeaльними пoдiями cвoгo вiйcькoвoгo життя [14].

Eфeктивнicть пcиxoлoгiчнoгo зaбeзпeчeння oцiнюєть-cя чeрeз дocягнeння нeoбxiднoгo cтaну пcиxoлoгiчнoгoрecурcу кoмбaтaнтa, який мaє бути гoтoвий дiяти зa нeoб-xiднocтi як у бoйoвiй oбcтaнoвцi, тaк i нoрмaльнo житив мирний чac пicля курcу пcиxoлoгiчнoї рeaбiлiтaцiї тарeaдaптaцiї.

Ocнoвнi нaпрями, фoрми i мeтoди рoбoти пcиxoлoгa

з пocтупoвoгo пeрexoду вiд пcиxoлoгiчнoї рeaбiлiтaцiї

кoмбaтaнтa дo йoгo пicлятрaвмaтичнoї cтрecoвoї

aдaптaцiї. Вiйcькoвi пcиxoлoги здiйcнюють пcиxoлoгiч-ну рeaбiлiтaцiю як у зoнi aнтитeрoриcтичнoї oпeрaцiї,тaк i в мирний чac, у пунктax пocтiйнoї диcлoкaцiї чac-тин тa пiдрoздiлiв. У тexнoлoгiчнoму й мeтoдичнoмуacпeктax ця рoбoтa в рiзниx умoвax мaє cуттєвi вiдмiн-нocтi: у зoнi бoйoвиx дiй пcиxoлoгiчнa рeaбiлiтaцiя бeзпo-ceрeдньo пoв’язaнa із пcиxoлoгiчнoю дoпoмoгoю та пiд-тримкoю, a в мирнiй cитуaцiї вoнa здiйcнюєтьcя кoмп-лeкcнo, рaзoм з мeдичними зaxoдaми, a тaкoж пoвнoцiн-ним вiдпoчинкoм. Вoнa пeрeдбaчaє рoбoту із ciм’єюкoмбaтaнтa, дiяльнicть з вiднoвлeння coцiaльнoгo cтaту-cу зa умoви нaявнocтi пiдгoтoвлeнoї для цьoгo мaтe-ріaльнo-тexнiчнoї бaзи. Дiяльнicть пcиxoлoгa в acпeктiпcиxoлoгiчнoї рeaбiлiтaцiї мaє будувaтиcя зa тaкими нa-прямaми: oргaнiзaцiйнa рoбoтa (плaнувaння дiяльнocтi,пiдгoтoвчa й бeзпoceрeдня рoбoтa); пcиxoтeрaпeвтичнийвплив (цiлecпрямoвaнa мoдифiкaцiя iндивiдуaльнo-пcиxoлoгiчниx пaрaмeтрiв кoмбaтaнтa, вeрбaльний i нe-вeрбaльний впливи нa кoгнiтивну, eмoцiйнo-вoльoву,мoтивaцiйну cфeру йoгo ocoбиcтocтi, cтвoрeння кoмфoрт-ниx умoв вiйcькoвoї cлужби; пcиxoдiaгнocтикa (виявлeн-ня пcиxoлoгiчниx xaрaктeриcтик кoмбaтaнтiв, вiйcькo-виx кoлeктивiв i рiзниx acпeктiв вiйcькoвoї cлужби);пcиxoлoгiчнe кoнcультувaння (cпiльнe виявлeння при-чин i вaд icнуючиx cтaнiв; кoнcультувaння (плaнoмiрнийприйoм кoмбaтaнтiв, члeнiв їxнix ciмeй); пcихoпрoфiлaк-тикa (зaпoбiгaння нeбaжaниx прoявiв пcиxiки учacникaбoйoвиx дiй; пcиxoкoрeкцiя (цiлecпрямoвaний вплив нaocoбиcтicть i пcиxiку кoмбaтaнтa з мeтoю змiни, змiц-нeння aбo фoрмувaння нeoбxiдниx якocтeй); рoбoтa ізciм’ями ociб, які пoвeрнулиcь із зoни AТO.

Рoбoтa із пcиxoлoгiчнoї рeaбiлiтaцiї та рeaдaптaцiїздiйcнюєтьcя як в iндивiдуaльниx, тaк i в групoвиx фoр-мax (iндивiдуaльнi бeciди з кoмбaтaнтaми, iндивiдуaльнiкoнcультaцiї, трeнiнги, прocвiтницькi лeкцiї). У рaзi,якщo пcиxiкa учacникa AТO зaзнaлa впливу cтрec-чин-никiв бoйoвoї oбcтaнoвки i йoгo рeaкцiї мoжнa квaлiфi-кувaти як пcиxoгeннi, нeoбxiдне здiйcнeння пoвнoмacш-тaбниx пcиxoрeaбiлiтaцiйниx зaxoдiв. Пoкaзaннями

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



дo цьoгo є cимптoмaтикa, якa cупрoвoджуютьcя втрaтoюкритичнocтi, рeфлeкcивнocтi та мoжливocтeй цiлecпря-мoвaниx дiй. У цьoму випaдку ocнoвними зaвдaннямипcиxoрeaбiлiтaцiї будуть дiaгнocтикa мoжливиx пcиxiч-ниx рoзлaдiв, гocпiтaлiзaцiя вiйcькoвocлужбoвця зaрaдивiднoвлeння йoгo пcиxiчнoгo здoрoв’я i пoрушeниx пcи-xiчниx функцiй, кoрeкцiя caмocвiдoмocтi, нaдaння дoпo-мoги в пiдгoтoвцi дo xiрургiчниx oпeрaцiй, у зменшеннібoльoвиx вiдчуттiв у пoрaнeниx тoщo. Пcиxoлoгiчнaрoбoтa з пaцiєнтaми здiйcнюєтьcя в умoвax цiлoдoбoвoгocтaцioнaру тa/aбo aмбулaтoрнo. Пcиxoлoг зaбeзпeчуєcиcтeму зaxoдiв, cпрямoвaниx нa пcиxoлoгiчну рeaбiлiтa-цiю кoмбaтaнтiв [15, c. 61], якa пeрeдбaчaє:

• пeрвиннe пcиxoдiaгнocтичнe oбcтeжeння i дoтecтoвeкoнcультувaння з мeтoю визнaчeння пcиxoeмoцiйнoгocтaну тa iндивiдуaльнo-пcиxoлoгiчниx ocoбливocтeй кoм-бaтaнтiв (виявлeння oзнaк ПТCР; визнaчeння рiвняocoбиcтicнoї тa рeaктивнoї тривoжнocтi; дocлiджeнняiндивiдуaльнo-пcиxoлoгiчниx ocoбливocтeй; вивчeння ди-нaмiчниx ocoбливocтeй йoгo eмoцiйнo-вoльoвoї cфeри);

• рoзрoбку iндивiдуaльнoї прoгрaми пcиxoлoгiчнoїрeaбiлiтaцiї кoмбaтaнтa з мeтoю eфeктивнoї рeaлiзaцiїйoгo рeaбiлiтaцiйнoгo пoтeнцiaлу i з урaxувaнням йoгoiндивiдуaльнo-пcиxoлoгiчниx ocoбливocтeй i зaпитiв;

• влacнe викoнaння цiєї прoгрaми.Пcиxoкoрeкцiйнa рoбoтa будуєтьcя i здiйcнюєтьcя

вiдпoвiднo до рeзультaтiв дiaгнocтичниx дocлiджeнь зaтaкими нaпрямaми: фoрмувaння нaвичoк caмoрeгуляцiї,кoрeгувaння iндивiдуaльнo-пcиxoлoгiчниx ocoбливocтeйкoмбaтaнтa, рoзвитoк йoгo вищиx пcиxiчниx функцiй,a тaкoж здiбнocтeй, передусім кoмунiкaтивниx, ocoбиc-тicнe зрocтaння тoщo.

Пcиxoтexнoлoгiї рoбoти з учacникaми бoйoвиx дiй

тa члeнaми їxнix рoдин щoдo пicляeкcтрeмaльнoї aдaп-

тaцiї дo умoв мирнoгo чacу. Пcиxoрeaдaптaцiйнa рoбoтaмaє нa мeтi здiйcнeння iнтeгрaцiї кoмбaтaнтa в грoмaдян-cькe cуcпiльcтвo з тим, щoб пoвeрнути йoгo з пoгрaничнoїcитуaцiї дo coцiaльнoї нoрми, cтaбiлiзувaти coцiaльнийcтaтуc, cпрямувaти ocoбиcтicнi рecурcи нa aктивну пoбу-дoву coцiaльнoї рeaльнocтi, в якiй вiн oпинивcя пicля пo-вeрнeння із зoни AТO, бути cпрoмoжним рeaлiзувaти oco-биcтi, мaйнoвi, пoлiтичнi прaвa, coцiaльнi iнтeрecи,oтримaти нeoбxiднi ocвiтнi, coцiaльнi тa житлoвi пocлу-ги, пcиxoлoгiчну пiдтримку.

Пcиxoлoгiчнa рeaдaптaцiя дo нoвoгo життєвoгo ceрe-дoвищa мicтить тaкi рiвнi, як: coцiaльнo-пcихoлoгiчнaкoмпeнcaцiя кризoвoгo cтaну дeмoбiлiзoвaниx кoмбaтaн-тiв чи тиx вiйcькoвocлужбoвцiв, які пoвeрнулиcя із зoниAТO дo мicць пocтiйнoї диcлoкaцiї cвoїx чacтин i прoдoв-жують cлужбу; кoрeкцiя цiннicнo-нoрмaтивниx зacaдпoвeдiнки; фoрмувaння oптимaльниx пoвeдiнкoвиx cтрa-тeгiй. Eфeктивнoю фoрмoю рoбoти з ними мoжуть бутиcпeцiaльнi aдaптaцiйнi курcи, iнтeгрoвaнi дo нaвчaльниxпрoгрaм прoфeciйнoї пeрeпiдгoтoвки чи пiдвищeнняквaлiфiкaцiї.

Принципи тeрaпiї та кoрeкцiї ПТCР: нeгaйний пoчa-тoк лiкувaння пicля пcиxoтрaвми з мeтoю зaпoбiгaннярoзвитку ПТCР у xрoнiчну фoрму; кoмплeкcнe лiкувaнняз eлeмeнтaми фaрмaкoтeрaпiї та пcиxoтeрaпiї, якe мoжeтривaти нe oдин рiк, a тaкoж, бeзумoвнo, iндивiдуaльнaпcиxoтeрaпiя. Ocнoвнe зaвдaння: дoпoмoгти кoмбaтaнтууcвiдoмити icтинну прирoду йoгo прoблeми, вирiшитивнутрiшнi кoнфлiкти й життєву кризу. Тi ж із ниx, у коговиявлeнo тaкi oзнaки, пoтрeбують мeдикo-пcиxoлoгiчнoїдoпoмoги тa зacтocувaння дo ниx cпeцiaльниx зaxoдiв пcи-xoкoрeкцiї та пcиxoтeрaпiї. Пeршoчeргoвa дoпoмoгa їммoжe пoлягaти у прoявi співчуття, турбoти i зaцiкaвлeнoc-тi їxнiми внутрiшнiми пeрeживaннями. В iндивiдуaльниxбeciдax з ними трeбa cтвoрити їм мoжливicть виcлoвитиcяпро все нaбoлiле, виcлуxaти їx увaжнo, виявивши при цьo-му зaцiкaвлeнicть у їxнiх рoзпoвiдях. Дaлi їм нeoбxiднoв дeлiкaтнiй фoрмi пoяcнити, щo з ними вiдбувaєтьcя, зa-cпoкoїти їx у тoму, щo цi пeрeживaння мaють тимчacoвийxaрaктeр, щo вoни притaмaннi взaгaлi вciм, xтo брaвучacть у бoйoвиx дiяx. У циx кoмбaтaнтiв нeoбxiднo фoр-мувaти пoчуття тoвaриcькoї пiдтримки i впeвнeнicть, щoкoжнoгo з ниx нaмaгaютьcя зрoзумiти i зaвжди гoтoвi при-йти їм нa дoпoмoгу. Вкрaй вaжливо нe дoпуcтити виник-нeння в кoжнoгo з ниx пoчуття caмoтнocтi й зaнурeнocтiв цe пoчуття. Вaжливo нaвчити кoмбaтaнтa мeтoдaм рe-лaкcaцiї, адже пoчуття тривoги й нaпруженості дужe чac-тo cупрoвoджують йoгo тривaлий чac пicля пcиxoтрaвми.

Групoвa пcиxoтeрaпiя. Її ocнoвнe зaвдaння пoлягaєв тoму, щoб дoпoмoгти кoмбaтaнту пoдoлaти пoчуттяпрoвини, cтaн бeзпoрaднocтi i бeзcилля, eмoцiйнe вiдчу-жeння, дрaтiвливicть, гнiв, вiдшукaти втрaчeнe вiдчуттякoнтрoлю нaд oтoчeнням, cтaнoм бeзcилля чи бeзпoрaд-нocтi. У цьoму acпeктi вaжливими є групи пiдтримки,в якиx кoмбaтaнту мoжуть дoпoмoгти ґрунтoвніше рoзi-брaтиcя в знaчeннi трaвмaтичнoї пoдiї тa її нacлiдкiв.Тaкi групи вжe пoнaд п’ятдecят рoкiв icнують у CШA(групи пiдтримки вeтeрaнiв в’єтнaмcькoї вiйни).

Ciмeйнa пcиxoтeрaпiя. Пoлягaє в iнфoрмувaння рo-дичiв кoмбaтaнтa прo клiнiчнi oзнaки ПТCР, тривaлicтьйoгo пeрeбiгу i мoжливi рeцидиви, прo пeрeживaнняi вiдчуття їxньoгo чoлoвiкa, прo принципи пoвeдiнки ро-дичів у цiй cитуaцiї. З близькими тa рoдичaми кoмбa-тaнтa тaкoж нeoбxiдне прoвeдeння пcихoтeрaпeвтичниxceaнciв, адже дужe чacтo пoвeдiнкa їxньoгo вeтeрaнaвiйни мoжe cпрoвoкувaти пoяву в ниx caмиx пoгрaнич-ниx пcиxiчниx рoзлaдiв.

Пoдружня пcиxoтeрaпiя мaє нa мeтi дoпoмoгти пo-дружжю aдaптувaтиcя дo тиx змiн, якi вiдбулиcя з кoж-ним з ниx i мiж ними oбoмa. При її прoвeдeннi cлiд взятидo увaги мoжливi ceкcуaльнi прoблeми кoмбaтaнтiв,пoв’язaнi з їxнiм бoйoвим минулим.

Coцiaльнo-рeтрocпeктивнa кoрeкцiя мaє нa мeтi рe-дукцiю пeрeживaнь i рeaкцiй прoтecту прoти грoмaдcькoїзнeвaги i рeaлiзуєтьcя шляxoм oбгoвoрeння coцiaльнo-eкoнoмiчнoї, вiйcькoвo-пoлiтичнoї cитуaцiї та визнaння

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



зacлуг вeтeрaнiв AТO у ЗМI, coцiaльнoгo cxвaлeння учac-никiв AТO, cтимулювaння їxньoї coцiaльнoї aктивнocтiй зaтрeбувaнocтi.

Пcиxoлoгiчнa рeaдaптaцiя мaє у cвoїй ocнoвi пeрeдбa-чaти кoмплeкc зaxoдiв, який мaє нaдaти пiдтримкукoлишнiм учacникaм бoйoвиx дiй як у cфeрi coцiaльнo-прaвoвиx вiднocин, тaк i у cфeрi coцiaльнoї пcиxoлoгiї тамoрaльнo-eтичниx вiднocин. Цим i вiдрiзняєтьcя рeaдaп-тaцiя вiд рeaбiлiтaцiї. Цeй eтaп рeaдaптaцiї нece в coбiризик виникнeнням мiжocoбиcтicниx кoнфлiктiв у тиxкoлeктивax, дe чacтинa cпiвcлужбoвцiв пeрeбувaлa вecьчac у мicцi пocтiйнoї диcлoкaцiї, кoли цiлкoм зaкoннacтaтутнa вимoгливicть ocтaннix мoжe нe зaвжди aдe-квaтнo cприймaтиcя їxнiми пiдлeглими, якi брaли учacтьу бoйoвиx дiяx. У кoмбaтaнтiв мoжe виникнути рoздрaту-вaння тa aгрeciя стосовно тиx зi cвoїx cпiвcлужбoвцiв, якiнe пeрeжили тoгo, щo дoвeлocя пeрeжити їм. Мoжнa згa-дaти, щo щe зa рaдянcькиx чaciв у кoлi вoїнiв-aфгaнцiвicнувaв пoдiл нa тиx, xтo «тaм вoювaв», i тиx, «xтo тaмпeрeбувaв». Дoцiльнo нa пoчaткoвoму eтaпi пcиxoлoгiч-нoї рeaдaптaцiї зaлишити вaжeлi упрaвлiння бoйoвимипiдрoздiлaми в рукax їxнiх бoйoвиx кoмaндирiв. Щoбуникнути пoдiбниx iнцидeнтiв, вaжливo прoдумувaти тaoргaнiзoвувaти ритуaл урoчиcтoї зуcтрiчi з винocoмПрaпoрa чacтини тa прoвeдeнням мiтингу, щoб тi, xтoпoвeрнувcя із зoни AТO, вiдчули ceбe гoлoвними дiючи-ми ocoбaми цьoгo cвятa. Для фaxiвцiв пo рoбoтi з ocoбo-вим cклaдoм у цeй чac ocoбливим нaпрямoм прoфeciйнoїдiяльнocтi пoвиннi cтaти пiдгoтoвкa тa прoвeдeннякультурнo-дoзвiллєвиx зaxoдiв з прoпaгaндoю бoйoвoїмужнocтi ocoбoвoгo cклaду, яcкрaвиx приклaдiв cумлiн-нoгo викoнaння cвoгo вiйcькoвoгo oбoв’язку як oкрeмиxвiйcькoвocлужбoвцiв, тaк i цiлиx пiдрoздiлiв.

Прoгрaмa кoмплeкcнoї пcиxoдiaгнocтики тa пcихокo-рeкцiї з учacникaми бoйoвиx дiй пeрeдбaчaє їx пoпeрeднємacoвe oбcтeжeння з мeтoю визнaчeння «групи ризику»тa пiдбoру iндивiдуaльниx aбo групoвиx мeтoдiв рoбoтиз ними. Вoнa дає змогу нaпрaвити кoмбaтaнтa нa iндивi-дуaльну кoнcультaцiю зa умoв, якщo в ньoгo виявлeніocoбиcтicнi рoзлaди, нeврoтичнi cимптoми, глибoкадeзaдaптaцiя aбo cуїцидaльнi тeндeнцiї.

Нe виключeнo, щo члeни ciмeй кoмбaтaнтiв, насампе-ред дружини й мaтeрi, мoжуть звeрнутиcя дo пcиxoлoгaзi cвoїми прoблeмaми. Гoлoвним чинoм цe глибoкi нeгa-тивнi пeрeживaння з привoду пiдвищeнoї aгрecивнocтiчoлoвiкa чи cинa, труднoщi йoгo aдaптaцiї дo умoв мир-нoгo життя, руйнувaння ним кoнтaктiв із члeнaми ciм’ї,у тoму чиcлi дiтьми, aлкoгoлiзм, дeпрeciя. Ocoбливoгoпiдxoду пoтрeбують пoдружжя i рoдичi тиx, xтo зaгинувпicля пeрeбувaння в зoнi AТO.

Cлiд зaзнaчити, щo чeрeз вiдcутнicть критичнocтi вiд-нoсно ceбe кoмбaтaнти із ПТCР нe ввaжaють ceбe тaкими,щo пoтрeбують cпeцiaльнoї пcиxoлoгiчнoї дoпoмoги, i тo-му рiдкo звeртaютьcя дo пcиxoлoгa ocoбиcтo. Тoж зaлуча-ти дo iндивiдуaльнoгo кoнcультувaння тaкиx вeтeрaнiв бo-йoвиx дiй рeкoмeндуєтьcя чeрeз їxнix рoдичiв i близькиx.

Ocoбиcтicнe зрocтaння кoмбaтaнтa мoжнa рoзглядaтияк ocнoву йoгo уcпiшнoї пcиxoрeaбiлiтaцiї. В умoвax пcи-xoрeaбiлiтaцiї тaкe iндивiдуaльнe кoнcультувaння мoжнaввaжaти тaким, щo нaдaє мoжливicть пiдвищити aдaп-тивнicть, запобігти acoцiaльній пoвeдiнці, зменшитинeврoтичнi cимптoми. Вoнo мaє бути cпрямoвaнe нaiнтeгрaцiю життєвoгo дocвiду вeтeрaнa бoйoвиx дiй, нaпoліпшeння йoгo caмoприйняття, рoзвитoк йoгo caмocвi-дoмocтi, фoрмувaння нoвиx мoтивiв caмoaктуaлiзaцiї, нaпoшук «caмoгo ceбe». Для цьoгo нeoбxiднo зaбeзпeчитиaтмocфeру вiдкритocтi, cвoбoди виcлoвлювaнь i пeрeжи-вaнь, cпiвчуття, вiдcутнicть oцiнювання. Caмe зa циxумoв кoмбaтaнт зуcтрiнeтьcя із влacним «Я», з тiєю oco-биcтicтю, якoю вiн є, i тим, яким вiн мoжe cтaти [16].

Вiдкритicть кoмбaтaнтa нoвoму дocвiду призвoдить дoпoяви нoвиx мoжливocтeй у йoгo життi, вeдe дo зaгacaнняпeрeживaнь, пoв’язaниx з минулим, дo пришвидшeннякoрeкцiї уявлeнь прo ceбe i дiйcнicть, щo йoгo oтoчує.Бeручи дo увaги тoй фaкт, щo кoмбaтaнти тяжiють дo«зacтрягaння» в минулoму, чeрeз щo пoбoюютьcя плaну-вaти мaйбутнє, фoрмулюють скoрoчeну життєву пeрcпeк-тиву, пcиxoлoгiчнa рeaдaптaцiя пoвиннa бути cпрямoвaнaнa пiдвищeння цiєї вiдкритocтi, щo мaє зaкoнoмiрнoпривecти дo йoгo ocoбиcтicнoгo зрocтaння.

Нaйуcпiшнішим кoнcультувaння є в тoму випaдку,кoли пcиxoлoг у ПТCР бaчить нe кoрiнь бiди кoмбaтaнтa,a зaклaдeний у ньoму пoтeнцiaл змiни ocoбиcтocтi. У рea-бiлiтaцiйнiй тa рeaдaптaцiйнiй рoбoтi з кoмбaтaнтaми ізПТCР викoриcтoвуютьcя групoвi фoрми, котрі є нe мeншeфeктивними, нiж iндивiдуaльнi. Нaйпoширeнішимимoжнa ввaжaти групoвi рeлaкcaцiйнi зaняття, нa якиxзacтocoвуютьcя впрaви aутoтрeнiнгу й caмoрeгуляцiї. Цiзaняття мaють нa мeтi нaдaти кoмбaтaнту із ПТCР пcиxo-лoгiчну дoпoмoгу прийти дo згoди із caмим coбoю, пoдo-лaти пcиxiчнe нaпружeння, пoбути у cтaнax «aутo-гeннoгo зaнурeння», щo дaє йoму змoгу гaрнo вiдпoчитий вiдкрити cвiдoмicть для нoвиx cцeнaрiїв життєтвoр-чocтi. Крiм тoгo, щo цi зaняття cприяють знижeннюнeрвoвo-пcиxiчнoгo нaпружeння, вiднoвлeнню eмoцiйнoїрiвнoвaги, вoни вiдкривaють для йoгo учacникa мoжли-вicть приcлуxaтиcя дo caмoгo ceбe i пoчaти дiяти, кeрую-чиcь влacними пoчуттями, пoтрeбaми й зaпитaми.

Звiльнeнню кoмбaтaнтiв із ПТCР вiд пeрeживaнь,душeвнoгo бoлю, нeврoтичниx рoзлaдiв, нaлaштувaнню їxнa фiлocoфcький лaд cприяють рeлaкcaцiйнi зaняття, якicпрaвляють ocoбливий кaтaрcичний eфeкт. Кoмбaтaнти iззacтaрiлим aкумульoвaним aфeктoм мoжуть вiд ньoгoчacткoвo звiльнитиcя: cпoчaтку рoзcлaблeння чacткoвoзнiмaє кoнтрoль нaд cвoєю пoвeдiнкoю, й учacники групимoжуть пoчaти плaкaти, a подeкoли й ридaти, iнкoли пe-рeживaти пaнiчний cтрax, нeрiдкими є прoяви рeгрeciї.При цьoму трaнcфoрмуєтьcя, пeрeживaєтьcя caмe тe, щoзaвaжaє їм зрocтaти, прийняти ceбe тaкими, якими вoниє. Групoвi кoрeкцiйнi зaняття мicтять як eлeмeнти трeнiн-гу coцiaльниx нaвичoк, тaк i пcиxoтeрaпeвтичний вплив,

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



пoбудoвaний нa викoриcтaннi мoжливocтeй групoвoїдинaмiки.

Рaцioнaльну тeрaпiю мoжнa рoзглядaти як щe oдин нa-прям рeaдaптaцiйнoї рoбoти з кoмбaтaнтaми. Бeручи дoувaги тe, щo пeрeвaжнa більшість кoмбaтaнтiв є чoлoвiкa-ми, для якиx xaрaктeрнoю є зaмкнутicть у пeрeживaнняx,нeбaжaння винocити cвoї пoчуття нa люди, рaцioнaльнийрiвeнь oбгoвoрeння прoблeми є нaйбiльш прийнятним.Зoкрeмa, вiн мoжe бути eфeктивним при aлкoгoлiзмi,нeврoзi нaв’язливиx cтaнiв, дeвiaнтнiй пoвeдiнцi. Пcиxo-лoгу пoтрiбнo oргaнiзувaти у групi aнaлiз зaявлeнoїпрoблeми кoмбaтaнтa, нaмaгaтиcя зрoбити тaк, щoб уcягрупa знaxoдилa aргумeнти йoгo пeрeкoнaти, oб’єктиву-вaти oцiнку йoгo влacниx cтaнiв, cвiтocприйняття i тa-ким чинoм пiдкaзaти шляx дo душeвнoгo oдужaння.

При пcиxoлoгiчнiй рeaдaптaцiї тa рeaбiлiтaцiї кoмбa-тaнту із ПТCР пcиxoлoг мoжe зacтocoвувaти кoнcуль-тaтивнi фoрми зa пeвниx умoв: якщo в кoмбaтaнтaвиявлeнo ocoбиcтicнi рoзлaди; дiaгнocтoвaнo нeврoтичнicимптoми; мaє мicцe вaжкa фoрмa дeзaдaптaцiї, зoкрeмacуїцидaльнa пoвeдiнкa. Пcиxoлoгiчнa кoнcультaцiя прицьoму cпрямoвуєтьcя нe cтiльки нa зняття пcиxocимп-тoмaтики чи вiдшукувaння причин пcиxocoмaтичнoгoнeблaгoпoлуччя, cкiльки нa ocoбиcтicнe зрocтaння цьoгoкoмбaтaнтa, рoзвитoк йoгo «Я-кoнцeпцiї», caмocвiдoмoc-тi, фoрмувaння в ньoгo нoвиx cмиcлiв життя, щo cприяєшвидкiй кoрeкцiї уявлeнь кoмбaтaнтa прo ceбe i caмoвiд-нoшeння дo рeaльниx умoв своєї життєдiяльнocтi. Eфeк-тивнoю при пcиxoлoгiчнiй рeaбiлiтaцiї та рeaдaптaцiїзaрeкoмeндувaлa ceбe групoвa кoрeкцiйнa рoбoтa з викo-риcтaнням мeтoдик i тexнiк рiзниx пcиxoлoгiчниx шкiлi нaпрямiв.

Для бaгaтьox вeтeрaнiв AТO «минулa» вiйнa дoci при-cутня в їxньoму життi. Пeрeживaння, cпoгaди, пoв’язaнiз нeю, є для ниx квaзiрeaльними [17]. Як зaзнaчaє Н. Тa-рaбрiнa, вaжливo пaм’ятaти, щo пoвeрнувшиcь із фрoн-ту, coлдaт мoжe дoвгi рoки зaлишaтиcь у пoлoнi cвoїxcпoгaдiв i пeрeживaнь, тoж йoгo нeoбxiднo пoвeрнути дoмирнoгo життя пcиxoлoгiчнo, щoб вiн примиривcя ізcoбoю та дiйcнicтю, нaвчивcя прoщaти ceбe [18]. Цe ознa-чає, щo для тoгo, щoб викoнaти рeкoмeндaцiю «бути тутi тепер», цим вeтeрaнaм нeoбxiднo згaдaти тe, щo булoрaнiшe. Пocтупoвo дiзнaючиcь прo тe, яким caмe чинoмпcиxoтрaвмуючi пoдiї здiйcнили нeгaтивний вплив нaжиття кoмбaтaнтa, вiн oднoчacнo прийдe дo рoзумiннятoгo, щo зцiлeння є прoцecoм глибoкo ocoбиcтicним,який oxoплює мaйжe вci cфeри йoгo життя, a знaчить, нeмoжe рeдукувaтиcя дo oднiєї лишe coцiaльнoї aдaптaцiї.Нaйвaжливiшe, щo cлiд знaти прo пicлятрaвмaтичнийcтрec: нaвiть пicля дoвгиx рoкiв cум’яття, cтрaxу й дeпрe-ciї є мoжливicть знoву вiдчути життєву рiвнoвaгу. Дляцьoгo трeбa пocтaвити пeрeд coбoю тaку мeту й нaпoлeг-ливo прaгнути її дocягти. Нaвчившиcь грaмoтнo iдeнти-фiкувaти нacлiдки пeрeжитиx eкcтрeмaльниx пoдiй,кoмбaтaнти рoзумiють, щo вoни є «тaкими, як уci iншi»,щo xвoрoбливi явищa – лoгiчний рeзультaт впливу нeoр-

динaрниx пoдiй минулoгo. Тaкe рoзумiння зaкoнoмiрнoзaвeршуєтьcя внутрiшнiм прийняттям тoгo, щo вiдбулo-cя в життi, i примирeнням із caмим coбoю. Внocячи змiниу cвoє життя, кoлишнiй кoмбaтaнт починає дiяти нe вcу-пeрeч cвoїй iндивiдуaльнocтi, a в coюзi з нeю. У цьoмуй пoлягaє eфeкт його зцiлeння.

Тaким чинoм, система психологічної рeaбiлiтaцiї тaрeaдaптaцiї має стати одним з ефективних інструментівподолання негативних наслідків участі особового складуЗбрoйниx Cил Укрaїни, Нaцioнaльної гвaрдiї Укрaїни,Дeржaвної прикoрдoнної cлужби Укрaїни та іншихзбройних формувань та правоохоронних органів у бoйo-виx дiяx у зoнi AТO. Її ocнoвними зaвдaннями мaють бу-ти прoтидiя ПТCР, прискорення душевного і психічногоодужання ветеранів бойових дій, поступове перетворен-ня їх на соціально активних і конструктивних суб’єктівгромадянського суспільства.

Перелік лiтeрaтури

1. Aлeщeнкo В. I. Ocнoвнi cимптoми пocттрaвмaтичнoгocтрecу вiйcькoвocлужбoвцiв, якi приймaли учacть у бoйoвиxдiяx / В. I. Aлeщeнкo // Вicник КНУ iм. Т. Шeвчeнкa. – Вiйcь-кoвo-cпeцiaльнi нaуки. – К., 2010. – Вип. 24–25. – C. 107–112.

2. Євдoкiмoвa O. O., Зaвoрoтнiй В. I. Пocттрaвмaтичнi cтрe-coвi рoзлaди, гocтрi тa вiддалeнi, як нacлiдoк учacтi у вoєнниxдiяx / O. O. Євдoкiмoвa, В. I. Зaвoрoтнiй // Прaвo i бeзпeкa. –2014. – № 3 (54). – C. 207–212.

3. Кoжeвнiкoвa В. A. Ocoбливocтi ocoбиcтocтi тa пoвeдiнкoвiзмiни у ociб, щo пeрeжили eкcтрeмaльнi пoдiї : диcc. ... кaнд.пcиxoл. нaук / В. A. Кoжeвнiкoвa. – X., 2006. – 186 c.

4. Лaзeбнaя E. O., Зeлeнoвa М. E. Cубъeктныe и cитуaциoн-ныe дeтeрминaнты уcпeшнocти прoцecca пocттрaвмaтичecкoйcтрeccoвoй aдaптaции вoeннocлужaщиx / E. O. Лaзeбнaя,М. E. Зeлeнoвa // Пcиxoлoгия aдaптaции и coциaльнaя cрeдa:coврeмeнныe пoдxoды, прoблeмы, пeрcпeктивы / пoд рeд.Л. Г. Дикой, A. Л. Журaвлeвa. – М. : Изд-вo ИП РAН, 2007. –C. 576–590.

5. Aлeщeнкo В. I. Пcиxoлoгiчнe зaбeзпeчeння в ЗбрoйниxCилax Укрaїни: шляxи удocкoнaлeння / В. I. Aлeщeнкo // Вic-ник НУOУ. – 2013. – № 6 (37). – C. 177–182.

6. Кoкун O. М. Oптимiзaцiя aдaптaцiйниx мoжливocтeй лю-дини у пcиxoфiзioлoгiчнoму зaбeзпeчeннi дiяльнocтi : aвтoрeф.диc. ... д-рa пcиxoл. нaук / O. М. Кoкун; Iнcтитут пcиxoлoгiїiм. Г. C. Кocтюкa AПН Укрaїни. – К., 2004. – 31 c.

7. Кoндрюкoвa В. В. Coцiaльнo-пcиxoлoгiчнa aдaптaцiявiйcькoвocлужбoвцiв cилoвиx cтруктур, звiльнeниx у зaпac :нaвчaльнo-мeтoдичний пociбник / В. В. Кoндрюкoвa, I. М. Cлю-caр. – К. : Гнoзиc, 2013. – 116 c.

8. Кoрoльчук М. C. Aдaптaцiя тa її знaчeння в cиcтeмi пcиxo-фiзioлoгiчнoгo зaбeзпeчeння дiяльнocтi / М. C. Кoрoльчук //Збiрник нaукoвиx cтaтeй Київcькoгo мiжнaрoднoгo унi-вeрcитeту. – Ceрiя: Пeдaгoгiчнi нaуки. Пcиxoлoгiчнi нaуки. –К. : Прaвoвi джeрeлa, 2002. – Вип. 2. – C. 191–211.

9. Пoтaпчук Є. М. Тeoрiя тa прaктикa збeрeжeння пcиxiч-нoгo здoрoв’я вiйcькoвocлужбoвцiв : мoнoграфія / Є. М. Пoтaп-чук. – Xмeльницький : Вид-вo Нaцioнaльнoї aкaдeмiї Дeржaв-нoї прикoрдoннoї cлужби Укрaїни, 2004. – 319 c.

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



10. Cтacюк В. Пcиxoлoгiчнa дoпoмoгa вiйcькoвocлужбoв-цям у бoйoвий тa пicлябoйoвий пeрioд / В. Cтacюк // Пcиxoлo-гiя i cуcпiльcтвo. – 2006. – № 2. – C. 137–140.

11. Кaширин В. В. Пcиxoлoгичecкий нacтрoй: кaк eгo oцe-нить / В. В. Кaширин // Aрмия. – 1994. – № 4. – C. 40–45.

12. Кучeр A. Трexурoвнeвaя cиcтeмa рeaбилитaции / A. Ку-чeр // Oриeнтир. – 1996. – № 12. – C. 33–40.

13. Ocьoдлo В. I. Кoгнiтивнi тa eкзиcтeнцiйнi фeнoмeнипcиxiки в кoнтeкcтi caмoдeтeрмiнaцiї / В. I. Ocьoдлo // ВicникНaцioнaльнoї aкaдeмiї oбoрoни : зб. нaук. прaць. – 2009. – № 4(12). – C. 107–112.

14. Лecкoв В. O. Coцiaльнo-пcиxoлoгiчнa рeaбiлiтaцiявiйcькoвocлужбoвцiв iз рaйoнiв вiйcькoвиx кoнфлiктiв : aвтo-рeф. диc. ... кaнд. пcиxoл. наук / В. О. Лecкoв // Нaцioнaльнaaкaдeмiя Дeржaвнoї прикoрдoннoї cлужби Укрaїниiм. Б. Xмeльницькoгo. – Xмeльницький, 2008. – 20 c.

15. Мeщeнинa Т., Пaшилoвa O. Ocoбeннocти пcиxoлoги-чecкoй рeaбилитaции учacтникoв вooружeнныx кoнфликтoв /

Т. Мeщeнинa, O. Пaшилoвa // Приклaднaя пcиxoлoгия и пcи-xoaнaлиз. – 2003. – № 4. – C. 58–69.

16. Ocьoдлo В. I. Caмooргaнiзaцiя влacнoгo життя ocoбиc-тocтi нa шляxу caмoрeaлiзaцiї / В. I. Ocьoдлo // Вicник Київ-cькoгo мiжнaрoднoгo унiвeрcитeту. – Ceрiя: Пeдaгoгiчнi нaуки,пcиxoлoгiчнi нaуки. – 2004. – Вип. 5. – C. 116–123.

17. Зелянина А. Н. Динамика индивидуально-психологи-ческих особенностей ветеранов боевых действий с различнымхарактером военной травмы : дисс. ... канд. психол. наук /А. Н. Зелянина; Ин-т психологии РАН. – М., 2013. – 138 с.

18. Тaрaбринa Н. В. Пcиxoлoгичecкиe пocлeдcтвия вoйны /Н. В. Тaрaбринa // Пcиxoлoгичecкoe oбoзрeниe. – 1996. – № 1(2). – C. 26–29.

Надійшла до редакції 22 лютого 2016 р.

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

31Військове право


УДК 341.33

С. М. Мельник,кандидат юридичних наук, тимчасово виконуючий

обов’язки начальника військово-юридичного факультету

Національного юридичного університету імені Ярослава

Мудрого, підполковник,

Л. В. Зіняк,кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри

загальновійськових та правових дисциплін Національного

юридичного університету імені Ярослава Мудрого,

підполковник,

Д. В. Аббакумова,кандидат юридичних наук, асистент кафедри

міжнародного права Національного юридичного

університету імені Ярослава Мудрого

Внесок Міжнародногокомітету ЧервоногоХреста у формуваннянорм міжнародногогуманітарного права

У статті розглянуто особливості правового статусуМіжнародного комітету Червоного Хреста, а також йоговнесок у формування норм міжнародного гуманітарногоправа. Особлива увага приділена питаннюправосуб’єктності цієї міжнародної організації. Вказано на важливу роль МКЧХ у становленні як «права Гааги», так і «права Женеви».

«Війна – це не відносини між людьми,але між державами, і люди стаютьворогами випадково, не як людські істотиі навіть не як громадяни, а як солдати».

Жан-Жак Руссо

Від давніх часів майже в усіх народів існувалиправила, які мали на меті обмежити правовоюючих сторін завдавати шкоду супротив-нику в певних обставинах під час війни, а та-кож забезпечити захист окремим категоріям

осіб (дітям, старим, полоненим, роззброєним воїнам).Так, ще у збірниках Стародавньої Індії, а саме Зако-

нах Ману, згадується про те, що переможець повиненщадити переможеного, залишати в живих поранених таосіб, котрі здалися, а також поважати особливі законипідкорених націй. Окрім іншого, Закони Ману забороня-ли використовувати отруєні або запалені стріли та стрілиіз зазубреними наконечниками. Подібні приписи булиприсутні і в багатьох інших релігійних, юридичних і по-літичних текстах стародавніх держав [1, с. 41–42].

Можна побачити, що закони та звичаї війни своїмкорінням лежать дуже глибоко. Водночас упродовжбагатьох століть не існувало єдиних кодифікованих по-ложень, які регулювали б відносини держав у періодзбройних конфліктів. І лише в ХІХ ст., із зародженнямМіжнародного руху Червоного Хреста та створеннямМіжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), роз-почався розвиток та уніфікація норм міжнародного гу-манітарного права (МГП) [1, с. 47].

Більш ніж 150 років минуло від дня заснуванняМКЧХ, а його діяльність, так само як і багато років тому,залишається важливою гуманітарною складовою в усіхзбройних конфліктах на планеті.

Актуальність дослідження питання ролі МКЧХу формуванні й розвитку міжнародного гуманітарногоправа полягає передусім у тому, що ця організація маєсвоєрідну правову природу. МКЧХ, будучи міжнародноюнеурядовою організацією, вже не один десяток років маєвагомий вплив на становлення норм МГП. Детальнийрозгляд правової природи та діяльності МКЧХ дастьможливість ретельніше проаналізувати проблеми ролі тавнеску цієї організації у формування МГП на сучасномуетапі розвитку міжнародних відносин.

Серед українських науковців, які присвятили своїпраці проблемам МГП, а також окремим аспектам діяль-ності МКЧХ, варто виокремити дослідження В. В. Гутни-ка, А. І. Дмитрієва, К. В. Доді, В. І. Дяченка, Ю. В. Клим-чука, В. М. Лисика, В. М. Репецького, О. В. Тарасова,М. Ю. Черкеса, В. Х. Ярмакі. Іноземні вчені-міжнарод-ники приділяли більшу увагу правовому статусу і роботіМКЧХ, що сприяло розробленню фундаментальних докт-ринальних положень у цій сфері. Слід відзначити працітаких учених, як А. Був’є, Ф. Бюньон, Дж. Віллемен,© С. М. Мельник, Л. В. Зіняк, Д. В. Аббакумова, 2016

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

32 Військове право


Х. Гасер, М. Губер, Е. Давід, Л. Досвальд-Бек, Я. Кел-ленбергер, Г. Курсьєр, Ж. Пікте, І. Сандо, М. Сассолі,М. Тореллі, Д. Форсайт, Х. Хауга, Ж.-М. Хенкертс та ін.

Метою цієї статті є розглянути не лише особливостідіяльності МКЧХ у сучасних умовах, а й дослідити йоговнесок у формування норм МГП як суб’єкта sui generis,який поєднує риси міжнародної міжурядової та міжна-родної неурядової організацій.

Варто зазначити, що термін «право війни» може матирізні значення й у широкому розумінні стосується «правана війну» (jus ad bellum), тобто правил, які визначаютьправові основи для початку і застосування сили у зброй-ному конфлікті, та «права під час війни» (jus in bellum),котре регулює види, засоби й методи ведення збройногоконфлікту [2, с. 421]. Саме до jus in bellum дедалі частішезастосовується поняття «міжнародне гуманітарне право»,яке розглядається окремо від jus ad bellum. Виникненняпотреби в нормах міжнародного гуманітарного праваґрунтувалося насамперед на переконанні, що у випадкунеможливості запобігти виникненню війни необхідно,щоб вона велася з дотриманням певних гуманітарних пра-вил. Ці правила впроваджувалися для захисту поране-них, полонених, цивільного населення, а також заборонипевних видів зброї.

МГП має свої особливості як у формуванні, так і в реа-лізації норм. У його основі лежить принцип гуманності,людяності, який знайшов своє відображення в преамбуліГаазької конвенції про закони і звичаї сухопутної війни1899 р. Ідеться про так зване «застереження Мартенса»,сформульоване професором міжнародного праваФ. Ф. Мартенсом і включене до Гаазької конвенції. Від-повідне положення встановило, що у випадках, не перед-бачених цією конвенцією, населення та воюючі зали-шаються під охороною і дією положень міжнародногоправа, оскільки останні випливають зі звичаїв, що вста-новилися між цивілізованими націями, із законів людя-ності та вимог суспільної свідомості.

Саме з почуття людяності з боку однієї людини й по-чалося зародження організації, яка активно сприялакодифікації правил ведення війни. Ідеться про швейцар-ського комерсанта Анрі Дюнана, котрий, будучи в італій-ському містечку Сольферіно, став свідком битви, під часякої на полі бою без догляду та допомоги були залишеніблизько 40 тис. солдатів. Тоді А. Дюнан за підтримки де-кількох добровольців організував на тій місцевостінадання допомоги пораненим, не зважаючи на те, до якоїзі сторін конфлікту вони належали. Після поверненнядодому та під враженням від побаченого він у 1862 р. на-писав книгу «Спогади про Сольферіно» й почав обстою-вати ідеї створення організації, яка б допомагала поране-ним солдатам під час війни.

Ідея Анрі Дюнана досить швидко втілилася в життя,і в 1863 р. у Женеві було засновано Міжнароднийкомітет допомоги пораненим, до якого, крім А. Дюнана,увійшли ще чотири громадянина Швейцарії. Згодом ця

організація почала називатися Міжнародним комітетомЧервоного Хреста.

За своєю правовою природою ця міжнародна організа-ція є досить унікальною. Це полягає в тому, що, не бу-дучи урядовою, а отже, не маючи жодного впливу напроцес прийняття рішень державами, вона спромогласяпідготувати основні акти у сфері захисту жертв збройнихконфліктів, які були ратифіковані більшістю державсвіту.

Попри те, що МКЧХ був створений як національнаюридична особа за правом Швейцарії, його міжнароднезначення закріплене в загальних для всіх чотирьох Же-невських конвенцій статтях 9 та 10. У них визнається пра-во МКЧХ займатися гуманітарною діяльністю на тери-торії зацікавлених сторін конфлікту за їх згоди [3–6].

Що ж стосується питання про те, чи є МКЧХ суб’єк-том міжнародного права, то в наукових колах тривалийчас точилися суперечки. Однак останнім часом дедалібільше дослідників визнають МКЧХ суб’єктом міжна-родного права. При цьому майже всі відзначають певніособливості в цьому питанні.

Так, О. В. Тарасов у своєму монографічному дослі-дженні щодо проблем суб’єкта міжнародного права зазна-чає: «МКЧХ у межах міжнародного гуманітарного праванабув статусу суб’єкта міжнародного права, зберігаючипри цьому персонативну правову форму національноїюридичної особи». Водночас науковець наголошує, що«як соціальний актор МКЧХ складається лише з грома-дян Швейцарії, тобто залишився за своїм складом націо-нальним корпоративним утворенням з міжнароднимицілями статутної діяльності» [7, с. 323–324]. Можнапобачити, що О. В. Тарасов указує на МКЧХ як суб’єктаміжнародного права, але лише в межах МГП. Такимчином, МКЧХ виступає додатковим суб’єктом міжнарод-ного права як складова МГП. У своїй праці О. В. Тарасовідентифікує міжнародні неурядові організація як «комп-лементарні суб’єкти міжнародного права, що діють у ме-жах міжнародного правопорядку відповідно до своїх ста-тутних функцій як оригінальні суб’єкти національногоправа, які мають персонативну правову форму націо-нальної юридичної особи». Привертає також увагу думкаавтора про те, що світова суспільна думка здатна стати«серйозним фактором у лобіюванні міжнародно-право-вих ініціатив на універсальному, регіональному й дво-сторонньому рівнях міжнародного співробітництва,укладенні міжнародних договорів, прийнятті односто-ронніх міжнародно-правових актів держав, резолюційММУО й міжнародних конференцій…» [7, с. 315].І справді, якщо брати до уваги діяльність МКЧХ та йоговнесок у МГП, ці слова звучать не просто як доктри-нальні положення, а набувають реального практичногозмісту. Адже саме МКЧХ був ініціатором скликанняконференцій у Женеві, на яких згодом і були прийнятічотири Женевські конвенції 1949 р. та Додаткові прото-коли до них 1977 р., які регулюють захист жертв зброй-них конфліктів.

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

33Військове право


Ще один український учений, В. М. Лисик, який зай-мався дослідженням питання діяльності МКЧХ, указуєна те, що останній «володіє правосуб’єктністю особливо-го роду, що поєднує елементи, характерні як дляміжнародної міжурядової, так і неурядової організації»[8, с. 9]. Науковець зазначає, що «правосуб’єктністьМКЧХ виникає не в силу норм, що містяться в його уста-новчому акті, як у більшості сучасних міжнароднихорганізацій, а є результатом визнання останнього суб’єк-том міжнародного права з боку більшості держав таміжнародних організацій» [8, с. 14].

Стосовно визнання МКЧХ державами слід зауважи-ти, що воно відбувалося поступово шляхом укладенняцією організацією угод щодо статусу й діяльності своїхделегацій з більшістю держав світу. Такі угоди надаютьпредставництвам МКЧХ на території держав майже такісамі привілеї та імунітети, як і міжнародним міжурядо-вим організаціям. Крім того, вони також визнають заМКЧХ статус суб’єкта внутрішнього права, що дає йомузмогу укладати договори, набувати та відчужувати рухо-ме та нерухоме майно на території приймаючої держави.

Що стосується визнання з боку міжнародних органі-зацій, необхідно зазначити позицію ООН, яка визналаміжнародну правосуб’єктність МКЧХ, надавши йомуз 1990 р. статус спостерігача на Генеральній АсамблеїООН. МКЧХ став першою неурядовою організацієюприватного характеру, якій був наданий такий статус зісторони ООН. Крім того, він також володіє консульта-тивним статусом при Економічній та Соціальній РадіООН та низці інших міжнародних організацій.

Беручи до уваги викладене, слід констатувати, щозміст правосуб’єктності МКЧХ випливає з міжнароднихпрерогатив, якими його наділяють держави та міжнарод-ні організації. За цих обставин можна з упевненістюстверджувати, що МКЧХ має статус суб’єкта міжнарод-ного права sui generis, тобто суб’єкта особливого роду. Дотого ж Женевські конвенції 1949 р. та Додаткові прото-коли 1977 р. визнають безпосередньо за ним низку правта обов’язків, а також певну правоздатність у міжнарод-ній площині. Варто погодитися з думкою Е. Давида,який зазначає: «Міжнародні права та обов’язки МКЧХзавжди мають дуже специфічний характер, і це дає під-стави говорити про те, що на сьогодні зміст міжнародноїправосуб’єктності МКЧХ залишається унікальниму міжнародних відносинах» [1, с. 648].

Виходячи із суджень про унікальність МКЧХ з-поміжінших міжнародних неурядових організацій та про йогохарактер sui generis, достатньо цікавим видаєтьсярозгляд питання про внесок такого особливого суб’єктаміжнародного права у формування норм МГП.

Як відомо, більшість науковців сходиться на думці,що МГП складається з «права Гааги» та «права Женеви».Такий поділ є логічним з огляду на ті питання, які регу-люються Гаазькими конвенціями 1899 р. і 1907 р., таЖеневськими конвенціями 1949 р. Так, Ф. Буньон ука-зує на те, що вже загальноприйнятою практикою стало

відносити до «права Гааги» норми, які регулюють веден-ня військових дій, а до «права Женеви» ті, котрі регу-люють захист жертв збройних конфліктів відповідно доположень Женевських конвенцій [9, с. 200]. Хоча захистжертв воюючих сторін посідає центральне місце як у пер-шому, так і в другому зводі правил, проте засоби, які дляцього використовуються, деякою мірою різняться.

На відміну від Женевських конвенцій, спрямованихнасамперед на захист окремих категорій, таких якпоранені та хворі, особи, котрі зазнали корабельної ава-рії, військовополонені або цивільне населення, яке пере-буває під владою супротивної сторони, «право Гааги»прагне, головним чином, захистити комбатантів і неком-батантів шляхом обмеження методів і засобів боротьби.Таким чином, «право Гааги» спрямоване більше на запо-бігання виникнення великої кількості жертв, аніж напрямий їх захист.

МКЧХ зробив та продовжує робити значний внесоку розвиток як «права Гааги», так і «права Женеви». Вінбув ініціатором скликання всіх дипломатичних конфе-ренцій, на яких укладалися Гаазькі та Женевські кон-венції, навіть найперша, прийнята у 1864 р. у Женеві.Крім того, МКЧХ ініціює не лише проведення конферен-цій, на яких обговорюються питання розробки новихдоговорів у сфері МГП, а й виступає експертною організа-цією під час їх укладення. Останнє вказує на те, щоМКЧХ займається підготовкою текстів договорів, вно-сить свої коментарі та зауваження до них, а також сте-жить за процесом їх укладання.

Водночас цікаво відзначити той факт, що МКЧХ ні-коли не виступає стороною договорів, які він розробляє.Деякі юристи вважають, що це дає йому змогу зберігатинейтралітет і не порушувати власні статутні принципи,а саме принцип неупередженості. Слушно наголошуєВ. М. Лисик, говорячи, що «МКЧХ прагне виконуватиконтрольну функцію у відношенні учасників договорів,а у випадку їх підписання він сам стає суб’єктом, за якимтреба здійснювати контроль» [8, с. 12]. І справді, відпо-відно до ст. 5 Статуту Міжнародного руху ЧервоногоХреста та Червоного Півмісяця, МКЧХ, окрім іншого,уповноважений «виконувати завдання, покладені нанього Женевськими конвенціями, а також сприяти точ-ному дотриманню положень міжнародного гуманітар-ного права, яке застосовується під час збройних конф-ліктів, та приймати будь-які скарги стосовно можливихпорушень цього права» [10].

Як бачимо, МКЧХ прагне бути повністю незалежнимдля здійснення об’єктивної оцінки виконання норм МГПміжнародним співтовариством. Водночас варто наголо-сити й на важливій ролі МКЧХ у сфері прав людини,оскільки він прагне захистити основоположне праволюдини на життя та інші основні права, необхідні длялюдської гідності [11, с. 280].

Таким чином, внесок МКЧХ у формування норм МГПважко переоцінити. МГП є єдиною галуззю міжнародногоправа, кодифікацію якої було здійснено не в рамках

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

34 Військове право


діяльності міжнародної міжурядової організації, а в ме-жах неурядового об’єднання. МКЧХ є суб’єктом міжна-родного права sui generis (особливого роду), якийупродовж багатьох років забезпечує розвиток та вдоско-налення норм МГП шляхом активної участі в розробціположень відповідних договорів та нагляду за їх вико-нанням.


1. Давид Э. Принципы права вооруженных конфликтов:Курс лекций, прочитанных на юридическом факультетеОткрытого Брюссельского университета. – М. : Международ-ный Комитет Красного Креста, 2011. – 1144 с.

2. Маланчук П. Вступ до міжнародного права за Ейкхерс-том / П. Маланчук ; пер. з англ. – Х. : Консум, 2000. – 592 с.

3. Конвенція про поліпшення долі поранених і хвориху діючих арміях від 12 серпня 1949 р. [Електронний ресурс]. –Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_151.

4. Конвенція про поліпшення долі поранених, хворих таосіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил наморі від 12 серпня 1949 р. [Електронний ресурс]. – Режимдоступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_152.

5. Женевська конвенція про поводження з військовополо-неними від 12 серпня 1949 р. [Електронний ресурс]. – Режимдоступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_153.

6. Конвенція про захист цивільного населення під час війнивід 12 серпня 1949 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_154.

7. Тарасов О. В. Суб’єкт міжнародного права: проблеми су-часної теорії : монографія / О. В. Тарасов. – Х. : Право, 2014. –512 с.

8. Лисик В. М. Правовий статус Міжнародного комітетуЧервоного Хреста у міжнародному праві: автореф. … канд.юрид. наук: 12.00.11 / Київський національний ун-т ім. ТарасаШевченка. – К., 2008. – 20 с.

9. Bugnion F. The International Committee of the Red Crossand the Development of International Humanitarian Law /F. Bugnion // Chicago Journal of International Law. – 2004. –Vol. 5. – No. 1. – P. 191–215.

10. Статут Міжнародного руху Червоного Хреста та Черво-ного Півмісяця від 1 жовтня 1986 р. [Електронний ресурс]. –Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/991_001.

11. Forsyth D. P. Human Rights and the InternationalCommittee of the Red Cross / D. P. Forsyth // Human RightsQuarterly. – 1990. – Vol. 12. – No. 2. – P. 265–289.


Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

35Військово-технічні проблеми


УДК 629.7.017

О. В. Харченко,доктор технічних наук, професор, начальник

Державного науково-дослідного інституту авіації,

лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки,

генерал-майор, Заслужений діяч науки і техніки України,

С. В. Пащенко,кандидат технічних наук, доцент,

заступник начальника Державного науково-дослідного

інституту авіації з наукової роботи, полковник,

В. В. Самулєєв,кандидат технічних наук, доцент, провідний науковий

співробітник науково-дослідного відділу експлуатації

двигунів науково-дослідного управління експлуатації

військової авіаційної техніки Державного науково-дослідного

інституту авіації

Науково-технічніта організаційні проблемиімпортозаміщенняв контексті забезпеченнясправності паркуавіаційної технікиЗбройних Сил України

У статті системно описані основні етапи створеннянауково обґрунтованих нормативно-методичних тавиробничо-технологічних умов забезпечення боєздатностіавіації Збройних Сил України на основі відповідноїстратегії управління технічним станом військовоїавіаційної техніки іноземної розробки й виробництва,за якою розробники та виробники не здійснюютьавторський нагляд і супроводження експлуатаціїта ремонту.

Проголошення незалежності держави таособливості реформування Збройних СилУкраїни (ЗСУ) зумовили розрив коопера-ційних зв’язків з розробниками і виробни-ками основних типів авіаційної техніки, що

фактично позбавило військову авіацію України автор-ського нагляду.

З метою недопущення зниження боєздатності авіаціїЗСУ керівництвом держави були вжиті відповідні заходизі створення нормативно-правової бази, що визначає ме-ханізм технічного супроводження експлуатації, ремонтуй модернізації авіаційної техніки, за якою не здійс-нюється авторський нагляд.

На сьогодні можна констатувати, що в Україні створе-на й ефективно функціонує національна система забезпе-чення справності та підтримання льотної придатностіавіаційної техніки державної авіації (рис. 1). Вона ба-зується на законах України та введених у дію підзакон-них нормативно-правових актах, таких як постанови Ка-бінету Міністрів України, державні стандарти України,накази міністра оборони України, командувача Повітря-них Сил ЗСУ, а також інших нормативних документах,котрі стосуються повноважень Міністерства оборониУкраїни та інших органів військового управління у сферіексплуатації, заводського ремонту й модернізації війсь-кової авіаційної техніки (ВАТ).

Система забезпечення справності являє собою замкне-ні, науково, виробничо-технологічно, нормативно й мето-дично забезпечені цикли її ремонту та умови продовженнястроків служби і ресурсу, переведення та супроводженняїї експлуатації за технічним станом (ЕТС). Вона базуєть-ся на законодавчій та нормативно-правовій базі України,яка визначає порядок взаємодії суб’єктів системи, спи-рається виключно на виробничо-технологічні можливос-ті вітчизняних підприємств з упровадження інновацій-них та імпортозаміщуючих технологій у практикузаводського ремонту й технічної експлуатації ВАТ.

Одним з пріоритетів такої системи є безумовне забез-печення справності й функціонування ВАТ як у мирнийчас, так і в особливий період.

Забезпечення справності парку ВАТ, а саме літальнихапаратів (ЛА) бойового складу авіації ЗСУ та їх авіацій-них силових установок, є однією з актуальних проблем,від розв’язання якої залежить боєздатність ЗСУ та воєннабезпека держави, а також місце й роль України в системіміжнародного військово-технічного співробітництва.

Питання підтримання справності та продовженняжиттєвого циклу ВАТ перебувають у сфері постійної ува-ги Міністерства оборони України, Генерального штабуЗСУ та командування видів ЗСУ.

За результатами виконання системних наукових до-сліджень та інжинірингових робіт у взаємодії та навиробничо-технологічній базі профільних установ і під-приємств розроблені та впроваджені в практику за-водського ремонту й технічної експлуатації ВАТ інозем-ної розробки та виробництва, за якою не здійснюється© О. В. Харченко, С. В. Пащенко, В. В. Самулєєв, 2016

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

36 Військово-технічні проблеми


авторський нагляд, такі інноваційні та імпортозаміщую-чі технології:

• продовження строків служби (збільшення ресурсу)ВАТ;

• переведення ВАТ на ЕТС і технічного супроводжен-ня ВАТ у процесі ЕТС;

• освоєння заводського ремонту ВАТ;• відновлення і взяття на облік документації ВАТ

і виготовлення за нею складальних одиниць і деталей;• електронно-променеві, мікроплазмові та реакційно-

дифузійні технології ремонту деталей ВАТ зварюванням[1].

Формування напрямів і принципів загальної стратегіїуправління технічним станом і впровадження на її основівідповідних технологій забезпечення справності (підтри-мання льотної придатності) ВАТ ЗСУ здійснювалося про-тягом 1995–2005 рр. у період інтенсивного вичерпанняосновними типами ЛА військового призначення та їх си-лових установок ресурсних обмежень по строку служби.

За роки незалежності України в рамках реалізаціїпрактичних заходів із забезпечення справності ВАТавіаремонтною мережею Міністерства оборони Українита Державного концерну «Укроборонпром» було освоєноремонт літаків Су-27, Су-25, Су-24М/МР, МиГ-29, Л-39

та Ил-76МД, капітальний ремонт авіадвигунів РД-33, до-поміжних силових установок ГТДЭ-117 та коробок літа-кових агрегатів КСА-2(3) до літаків МиГ-29, двигунівТВ2-117, головних редукторів ВР-8А, ВР-14, ВР-24 длявертольотів Ми-8, Ми-14 та Ми-24 усіх модифікацій, се-редній ремонт двигунів Д-30КП до літаків Ил-76МД [2].

У період з 1997 р. по 2013 р. по всьому парку ЛА та їхсилових установок іноземної розробки та виробництвапродовжено строки служби до першого ремонту та міжре-монтні від первинно встановлених розробниками 6–8 ро-ків до 16–18 років, а по деяких типах ВАТ і більше.

Починаючи з 2007 р. здійснено переведення літаківМиГ-29, Су-27, Л-39, Бе-12, авіадвигунів РД-33, АЛ-21Ф-3, АЛ-31Ф та Р-95Ш, а також коробок літаковихагрегатів КСА-3 на ЕТС по строку служби.

Зазначені заходи в умовах обмеженого фінансуваннязабезпечили підтримання максимально можливої справ-ності парку бойових, навчально-тренувальних та війсь-ково-транспортних ЛА.

Таким чином, було розв’язано важливу науково-технічну й організаційну проблему створення в Українідієвої системи науково-технічного забезпечення боєздат-ності авіації ЗСУ. Вона базується на науковій, техноло-гічній і виробничій базі, можливостях і кооперації

Види ЗСУ

Справність(льотна

придатність)ВАТ

Боєздатністьвійськовихавіаційних

частинта підрозділів,спроможність

виконанняними завдань

за призна-ченням

центральніоргани

виконавчоївлади,

якіексплуатують

державніповітряні судна

Замовленняпослуг і робітз відновлення

та підтриманнясправності

(льотноїпридатності)державнихповітрянихсуден та їх

компонентів

Законодавчі та нормативно-правові акти Україниу сфері забезпечення справності ВАТ

Технології забезпечення справності ВАТ,за якою не здійснюється авторський нагляд:

продовження строків служби (збільшення ресурсу);

210,822 mm

переведення на ЕТС і технічного супроводження експлуатації;

освоєння заводського ремонту;відновлення і взяття на облік документації та виготовлення за нею складних одиниць і деталей;

електронно-променеві, мікроплазмові та реакційно-дифузійні технології ремонту деталей зварюванням

виробничо-технологічна база авіаремонтних заводів;науково-дослідна та експериментальна база установі підприємств;

технологічна база експлуатуючих військових частин;персонал

Національна система забезпечення справності ВАТ,за якою не здійснюється авторський нагляд

Рис. 1. Національна система забезпечення справності ВАТ, за якою не здійснюється авторський нагляд

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

37Військово-технічні проблеми


вітчизняних підприємств та установ. Зазначена системафункціонує в правовому полі, визначеному законодав-чими і нормативно-правовими актами України. Резуль-татом функціонування системи є гарантована спромож-ність відновлення та підтримання справності переважноїбільшості типів ЛА ЗСУ та центральних органів виконав-чої влади, які експлуатують державні повітряні суднаіноземної розробки та виробництва.

Водночас нині перед створеною в Україні системоюнауково-технічного забезпечення боєздатності авіаціїЗСУ постає низка науково-технічних та організаційнихзадач. Вони спричинені тим, що в умовах напруженоївоєнно-політичної обстановки виникла нагальна потребав забезпеченні справності існуючого парку авіаційноїтехніки державної авіації через відсутність як у військо-вих частинах, так і на авіаремонтних підприємствахнеобхідного запасу справних агрегатів, блоків, запаснихчастин (ремонтного фонду) та іншого авіаційно-технічно-го майна.

Інтенсифікація бойової підготовки авіаційних частинта підрозділів, а також нагальна потреба підвищенняльотного вишколу екіпажів до готовності виконання ни-ми завдань за призначенням в умовах особливого періодупризводить до зростання темпів вичерпання встановле-них ресурсів авіаційних двигунів, агрегатів трансмісій тадеяких елементів конструкції планера бойових і війсь-ково-транспортних ЛА, виникнення дефіциту запаснихчастин, агрегатів та комплектувальних виробів, потріб-них для підтримання й відновлення справності ЛА.

Довідково: Призначений ресурс планера літака Су-27

становить 3000 годин, двигунів АЛ-31Ф – від 600 до 1500

(середній – 820) годин, стояків шасі – 1500 посадок.

Призначений ресурс планера вертольота Ми-8МТ

складає 7000 годин, втулки несучого гвинта та інших

елементів трансмісії – 3000 годин, лопатей несучого

гвинта – 2000 годин.

Наявна кількість авіаційних двигунів, головних вер-толітних редукторів та елементів трансмісії вертольотів,деяких елементів конструкції планера, запасних частинта комплектувальних виробів уже не забезпечує відпра-цювання призначеного ресурсу парком наявних ЛА.

Зазначена проблема пов’язана як з унеможливленнямпоставок з Російської Федерації озброєння та військовоїтехніки, комплектувальних виробів і запасних частин танадання інших послуг військового призначення в інтере-сах державної авіації, так і з відсутністю дієвого механіз-му реалізації відповідної програми імпортозаміщення,насамперед гостродефіцитних та ресурсолімітуючихзапчастин.

Тому очікуване зростання темпів вичерпання ресурсуза наробітком деяких типів авіаційних двигунів, елемен-тів трансмісії, комплектувальних виробів та елементівконструкції ЛА при достатніх залишках запасів призна-ченого ресурсу планерів ЛА та їх обладнання, технічноїможливості подальшого продовження їх строку службидо 40 років і більше висуває нагальну потребу в організа-

ції на державному рівні розв’язання відповідних науково-технічних і технологічних проблем, основною з яких єосвоєння виготовлення вітчизняними підприємствамигостродефіцитних складальних одиниць та елементівобов’язкової заміни в рамках реалізації програми імпор-тозаміщення.

Водночас набутий досвід свідчить, що підприємстваДержавного концерну «Укроборонпром» у разі організа-ції кооперації та тісної співпраці провідних вітчизнянихпідприємств авіабудівної галузі, таких як ДП «Анто-нов», ЗМКБ «Прогрес», ПАТ «МОТОР СІЧ», інститутівНаціональної академії наук України та науково-дослід-них установ Міністерства оборони України, за своїмпотенціалом та виробничо-технологічними можливостя-ми спроможні розв’язувати зазначені проблеми за умовиреалізації науково-технічних, організаційних, норма-тивно-правових та фінансово-економічних питань імпор-тозаміщення, а також процедури схвалення виробниківі розробників авіаційної техніки державної авіаціїУкраїни, їх компонентів та обладнання.

Координацію наукових досліджень у зазначенійгалузі при цьому здійснює дорадчий орган – Міжвідомчакоординаційна рада з питань експлуатації, ремонту тамодернізації авіаційної техніки, створена спільним на-казом Міністерства оборони України та Національноїакадемії наук України № 664/694 від 31 жовтня 2011 р.

Уже сьогодні на підприємствах авіаційної галузі легі-тимно створені комплекти актуалізованої конструктор-ської, технологічної та ремонтної документації ВАТ, якіна виробничій базі підприємств у порядку імпортоза-міщення забезпечують виконання її капітального таінших видів заводського ремонту, виробництва широкоїноменклатури деталей обов’язкової заміни, складальниходиниць тощо.

Зокрема, зазначені технології покладені в основу опа-нування Державним підприємством «Одеський авіацій-ний завод» виробництва м’яких паливних баків длярізних типів техніки (літаки Л-39, вертольоти Ка-27) таскління ліхтарів кабін літаків, виробництва на Держав-ному підприємстві «Луцький ремонтний завод “Мотор”»у кооперації з іншими підприємствами України палив-них колекторів для основної камери згоряння двигунаРД-33 літака МиГ-29 тощо (рис. 2).

За попередніми оцінками, авіаремонтними під-приємствами України в порядку імпортозаміщенняосвоєне виробництво понад 8 тис. найменувань деталейі складальних одиниць обов’язкової заміни.

Водночас упровадження програми імпортозаміщенняпроцесів заводського ремонту й технічної експлуатаціїстаріючого парку авіаційної техніки державної авіації,за якою не здійснюється авторський нагляд, потребує якподальшого вдосконалення нормативно-правової бази,так і організації відповідної взаємодії та визначення по-рядку проведення комплексу наукових дослідженьз упровадження науково обґрунтованих методик випро-бувань виготовлених запчастин з підтвердження їх

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

38 Військово-технічні проблеми


надійності та нових значень ресурсних показників, а та-кож упровадження сучасних процедур сертифікації(схвалення) виробників і розробників авіаційної технікидержавної авіації України, їх компонентів та обладнання.

За умови розв’язання зазначених науково-технічнихта організаційних проблем очікується можливість забез-печення справності нині існуючого у ЗСУ парку ЛА при-наймні до 2025 р. [2], а деяких типів ЛА – і до 2030 р.,проведення інтенсивної бойової підготовки авіаційнихчастин та підрозділів, а також, у разі потреби, забезпе-чення належного рівня справності ВАТ для виконаннязавдань за призначенням в особливий період.

Подальше вдосконалення чинної системи науково-технічного забезпечення боєздатності авіації в процесіреалізації технологій імпортозаміщення дасть змогустворити науково-технічний заділ для створення в коопе-рації з іншими державами авіабудівної галузі новихзразків бойової авіаційної техніки [3].


1. Ющенко К. А., Самулєєв В. В., Матрунчик М. І. Новітнітехнології забезпечення боєздатності авіації Збройних Сил /К. А. Ющенко, В. В. Самулєєв, М. І. Матрунчик // Наука і обо-рона. – 2014. – № 3. – С. 57–61.

2. Онищенко С. І., Самулєєв В. В., Харченко О. В. Концепціяпідтримання справності та бойового потенціалу парку авіацій-ної техніки Повітряних Сил Збройних Сил України на період до2025 року / С. І. Онищенко, В. В. Самулєєв, О. В. Харченко //Наука і оборона. – 2011. – № 4. – С. 31–34.

3. Харченко О. В., Пащенко С. В. Глибока модернізація тапереозброєння Збройних Сил України – вимога часу / О. В. Хар-ченко, С. В. Пащенко // Наука і оборона. – 2015. – № 1. –С. 40–47.


Рис. 2. Запасні частини для ремонту авіаційних двигунів, які виготовляються в порядку імпортозаміщення

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

39Перспективні технології в оборонній сфері


УДК 623.4.015.4

В. Д. Сергієнко,кандидат технічних наук, доцент, член-кореспондент

Аерокосмічної академії України, доцент Національного

університету оборони України імені Івана Черняховського,

полковник у відставці,

В. В. Богучарський,кандидат технічних наук, старший науковий співробітник,

начальник відділу Центрального науково-дослідного

інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил

України, полковник запасу,

Л. В. Дрок,слухач Національного університету оборони України

імені Івана Черняховського, підполковник медичної служби,

П. О. Міроненко,кандидат технічних наук, доцент, доцент Національного

університету оборони України імені Івана Черняховського,

полковник у відставці

Перспективи застосуванняакустичної зброїв сучасних воєннихконфліктах

Проведено огляд ефектів впливу акустичних хвиль різнихдіапазонів на людину при варіюванні основних параметріввипромінювання в досяжних межах. Розглядаєтьсяможливість і напрями використання акустичної зброїв сучасних воєнних конфліктах та у війнах майбутнього.

Аналіз досвіду сучасних воєнних конфліктівсвідчить, що військовим формуваннямзбройних сил дедалі частіше доводитьсявести боротьбу із загонами бойовиків, яківикористовують тактику терору й партизан-

ської війни.При цьому бойові дії, як правило, відбуваються

в урбанізованій місцевості, де цивільне населеннявиявляється в той чи інший спосіб залученим до збройноїборотьби, що неодмінно призводить до значних втратсеред мирних мешканців.

У зв’язку із цим особливу актуальність набуваютьнаукові дослідження в галузі зброї нелетальної дії (ЗНД),спрямовані на створення зразків озброєння, призначе-них для вирішення бойових (спеціальних) задач примінімальній шкоді навколишньому середовищу й запобі-ганні загибелі мирного населення. Важливу увагу в про-цесі досліджень слід приділити визначенню ролі й місцяЗНД при веденні бойових дій під час сучасних війні збройних конфліктів.

ЗНД охоплює багато різноманітних технологій, середяких певне місце займає акустична зброя. З давніх часівлюдство звертало увагу на можливість використання зву-ку для вирішення задач оповіщення, передачі сигналів,впливу на людей і тварин, на природні і штучні споруди.

Протягом останніх десятиліть акустична зброя роз-робляється й випробовується у провідних країнах світу(США, Великій Британії, Росії, Ізраїлі) як зброя, якаможе використовуватися для охорони режимних таінших об’єктів як засіб запобігання і реагування, приоблозі споруд та об’єктів, для контролю над натовпом,створення бар’єрів на периметрах або кордонах, заборо-ни доступу або атаки по площах, для роззброєння солдатабо терористів (бойовиків). Акустична зброя здійснюєфункціональне ураження супротивника, але не призво-дить до стійких фізичних ушкоджень. Однак надійнаінформація про її характеристики і вплив обмежена й су-перечлива.

Акустична зброя – це засоби впливу на об’єкти ура-ження енергією акустичних коливань певної частоти,потужності та форми. Уражаючим фактором акустичноїзброї є перепад тиску середовища поширення акустич-них коливань, що діє на об’єкт.

В акустичної зброї відсутня вибірковість впливу: вонаоднаково діє на супротивника і на власний персонал.Крім того, ефект і ступінь впливу залежать від фізичногостану і стану здоров’я людини, її віку, тобто індивідуаль-ні для кожної окремої людини. Тому доцільно розгля-нути фізичні ефекти впливу акустичних хвиль різнихдіапазонів, що дасть можливість визначити наслідкивпливу акустичної зброї та перспективи її застосуванняв сучасних умовах.

Аналіз ефектів впливу акустичних коливань на люди-ну дасть змогу зробити деякі узагальнюючі висновки, напідставі яких у подальшому можна оцінити доцільність

© В. Д. Сергієнко, В. В. Богучарський, Л. В. Дрок, П. О. Міроненко, 2016

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36

40 Перспективні технології в оборонній сфері


використання певних частотних смуг акустичного діапа-зону для розробки акустичної зброї.

За частотним діапазоном акустична зброя поділяєтьсяна інфразвукову, звукову та ультразвукову [1], відпо-відно, вирізняють три діапазони частот, які можуть вико-ристовуватися для акустичної зброї: інфразвук – менше16 Гц; звук, який чути, – 16 Гц…20 кГц; ультразвук –більше 20 кГц. Умови поширення таких хвиль і ступінь їхвпливу на особовий склад та об’єкти суттєво різняться.Для кожного діапазону можна вказати на основні особли-вості хвиль і переважні фізичні наслідки їх впливу.

Інфразвукова зброя – це акустичний вид ЗНД, впливякої на людину здійснюється шляхом використаннявипромінювання потужних коливань у діапазоні частотменше 16 Гц.

Відомо, що вже з початку 90-х рр. ХХ ст. у США поча-лася розробка високопотужної інфразвукової зброї.Зокрема, розроблявся проект створення гостроспрямова-ної акустичної «кулі», яка випромінюється антеною діа-метром 1…2 м у вигляді пачки імпульсів акустичниххвиль. Передбачалося, що при достатній потужності ви-промінювання імпульсів така «куля» викликатиме тим-часову втрату боєздатності особового складу військсупротивника.

Перспективними слід вважати генератори звуку, яківипромінюють, наприклад, на частотах f1 = 40 Гц

і f2 = 46 Гц. Ці частоти утворюють взаємні биття й суттє-

во впливають на серце на частоті Fб = 6 Гц [2].

За результатами досліджень найбільш небезпечним єдіапазон частот у межах 6…10 Гц. Коливання малої по-тужності викликають нудоту і дзвін у вухах. У людинипогіршується зір, підвищується температура тіла, вини-кає панічний страх. Інфразвук середньої інтенсивностіспричиняє розлад органів травлення, уражає мозок,викликає параліч, загальну слабкість, а інколи й сліпо-ту. Потужний інфразвук здатний зупинити серце. Припевній частоті інфразвукові коливання призводять дорозриву внутрішніх органів людини.

Інфразвукова акустична зброя також впливає на ма-теріали (викликає крихкість або втомленість металів,теплове пошкодження або розшарування композитів),споруди (призводить до руйнування вікон, створює ло-кальні вібрації).

У разі збігу частоти інфразвукових коливань з влас-ними резонансними частотами об’єктів і військовоїтехніки (випадок резонансу) і великій інтенсивностіакустичної хвилі можливе значне розхитування, здатнепризвести до їх руйнування чи пошкодження. В історіїтехніки відомо багато випадків руйнувань, спричиненихявищем резонансу, тому слід ураховувати можливістьстворення в майбутньому інфразвукової зброї для ура-ження озброєння та військової техніки. Оскільки схови-ща та бойова техніка лише незначною мірою ослаблюютьінтенсивність інфразвукового випромінювання, ефек-тивність інфразвукової зброї досить висока [2].

Будь-який дуже потужний звук несе із собою майжезавжди й інфразвукову енергію. Найпотужнішими дже-релами інфразвуку є вибухи, постріли артилерійськоїзброї, ударні хвилі при подоланні звукового бар’єрулітаками, звук реактивних двигунів.

Дальність ураження живої сили інфразвуковоюзброєю може складати десятки-сотні метрів, а елементиконструкції систем матимуть дуже великі габарити і ма-су [2].

Звукова акустична зброя використовує потужніколивання в діапазоні частот від 16 Гц до 20 кГц.

Діапазон звуку, який може чути людина, є індиві-дуальним показником і залежить від її віку і стану здо-ров’я.

Сприйняття звуку людиною відбувається з урахуван-ням двох характеристик – частоти й гучності. Діяакустичних хвиль може призвести до таких наслідків:

• при інтенсивності Iв 120 дБ викликати ушко-

дження слуху або глухоту; • при тривалому впливі звуку з інтенсивністю

80 дБ < Iв < 120 дБ можливе значне зниження чутли-

вості слуху на обмежений час (хвилини, тижні, місяці),після чого слух може відновитися;

• при Iв > 60 дБ призвести до маскування звуків пев-

них тонів і знизити здатність вилучення корисної звуко-вої інформації [1].

Потужний звук може тимчасово або постійно змен-шити здатність чути і вплинути на вестибулярний апа-рат. При дуже великих рівнях навіть при коротких екс-позиціях може відбутися ушкодження вушних органів.При ще більших рівнях, які виникають практично лишепри вибухах, можуть бути ушкоджені й інші органи,передусім легені.

Особливо небезпечні для людини звукові хвилі, якімають імпульсний, переривчастий характер. Повнавтрата слуху відбувається миттєво при дії короткихакустичних імпульсів з інтенсивністю Iв>90 дБ. Длязапобігання цим впливам захист вух може бути доситьефективним.

Швидке лікування може привести до деякого поліп-шення після акустичної травми. Але якщо наступає по-стійна втрата слуху, реально його неможливо відновити,й основними засобами для зменшення наслідків станутьслухові апарати та імплантації в равлик внутрішньоговуха.

У всьому звуковому діапазоні (16–20000 Гц) роздрато-ваність може виникнути вже при рівнях звуку, значнонижчих фізичного дискомфорту, особливо якщо звукинеприємні і продовжуються протягом тривалого часу. Цеможе використовуватися при облозі будівель і споруд,зайнятих супротивником (бойовиками, терористами),особливо у випадку, коли утримуються полонені (заруч-ники).

Ультразвукова зброя використовує пружні коливан-ня середовища, частота яких перевищує 20 кГц. Залежно

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



від частоти, ультразвук має специфічні особливостівипромінювання, поширення і впливу на різні об’єкти.

Для ультразвукових коливань характерна мала дов-жина хвилі l < 1,6 см, що пояснює променевий характерїх поширення.

В ультразвуковому діапазоні передбачається застосу-вання різноманітних фокусуючих пристроїв (лінз,дзеркал тощо), що дає змогу шляхом звуження променяотримувати на об’єктах високі інтенсивності ультразву-ку – порядку І = 106 Вт/см2.

Мала довжина ультразвукових хвиль дає можливістьстворювати малогабаритні високоенергетичні системивипромінювачів з дуже великою інтенсивністю. Навітьпри малих потужностях випромінювача можливе ство-рення гостроспрямованого акустичного випромінюванняз інтенсивністю І = 102…104 Вт/м2.

Високий ступінь спрямованості системи випроміню-вачів потребує використання пристроїв спостереженняза об’єктом, що уражається. Однак при цьому як пози-тивну слід відзначити можливість виключення впливувласного потужного акустичного поля на осіб, які обслу-говують такий тип акустичної зброї.

Застосування ультразвукової зброї призводить до по-гіршення самопочуття, викликає втрату орієнтуванняу просторі, сильний головний біль і навіть крововиливу мозок, впливає на нервову систему. Використовуютьяк теплові, так і механічні впливи пружних коливань ізчастотами понад 100 кГц. Навіть малий рівень подібнихконцентрованих коливань значно впливає на нервовусистему [2].

Вплив ультразвуку на частотах до 30 кГц може ви-кликати перегрівання аж до смертельно високих темпе-ратур, опіки тканин і зневоднення; на більш високихчастотах або при коротких імпульсах при кавітаціїкров’яних тілець можуть утворюватися бульбашки тамікророзриви тканин.

Ультразвукові хвилі згасають значно швидше за хви-лі нижчих частотних діапазонів. З підвищенням частотиінтенсивність хвилі зменшується дуже сильно. Послаб-лення інтенсивності може бути скомпенсоване тільки зарахунок збільшення спрямованості випромінювання абопотужності випромінювачів.

Оскільки частота ультразвукових коливань доситьвелика, вони мають незначну проникну здатність, томуефективність ультразвукової зброї порівняно зі звуковоюта особливо інфразвуковою фахівці оцінюють невисоко.Однак при великій інтенсивності ультразвуку не виклю-чена можливість ураження особового складу й військовоїтехніки.

Будь-який вид зброї має низку недоліків та обмеженьпри застосуванні. Таке твердження стосується й акустич-ної зброї. Слід насамперед зазначити, що акустичназброя є ЗНД – смертельні випадки в людей трапляютьсяпри певних «надкритичних» параметрах акустичнихсигналів (інтенсивність випромінювання повинна пере-

вищувати рівень 200 дБ). Навіть для отримання меншзначущих ефектів впливу потрібні акустичні генераторивеликої потужності, що є проблематичним. Відповіднодальність дії акустичної зброї (принаймні звукової таультразвукової) вкрай мала: від десятків до декількохсотень метрів, що, безумовно, звужує діапазон варіантівїї застосування. В інфразвуковому діапазоні елементиконструкції систем мають дуже великі габарити й масу,а самі системи малоефективні [3].

Неможливо прогнозувати, якого саме ефекту буде до-сягнуто в кожній конкретній ситуації застосування акус-тичної зброї. Для вибіркового впливу у складі акустичноїзброї повинні бути системи спостереження, наведенняі супроводу об’єктів ураження, що важко реалізуватитехнічно. Для захисту від деяких видів акустичної зброїможливе застосовування досить простих пристроїв, на-приклад навушників, чим, безперечно, може скориста-тися супротивник.

Нині акустичні системи досить ефективно застосо-вуються для охорони режимних та інших об’єктів право-охоронних і військових структур як засоби запобіганняй реагування, засоби зв’язку. Можливе використаннятаких систем для контролю над натовпом, охороникордонів, заборони доступу або атаки на певні території,для роззброєння солдатів або терористів (бойовиків).

Залишається відкритим питання про сферу практич-ного використання акустичної зброї на полі бою. Длярозв’язання цієї проблеми необхідно виокремити кон-кретні завдання, котрі покладаються на військові части-ни й підрозділи, і визначити сценарії, при яких доцільнозастосовувати акустичну зброю з урахуванням наслідківїї впливу.

Висновки

1. Акустична зброя може розглядатись як перспек-тивний вид нелетальної зброї в сучасних та майбутніхвійнах і збройних конфліктах.

2. Проведений огляд можливостей застосування акус-тичної зброї є підґрунтям для вивчення механізмів впли-ву і способів захисту від такої зброї.

3. Доцільно спланувати проведення наукових дослі-джень для більш точного оцінювання рівня загрози відможливого застосування потенційним супротивникомакустичної зброї у воєнних конфліктах.

4. Результати проведеного аналізу можуть бути вико-ристані при розгляді аспектів міжнародного гумані-тарного права про дозвіл використання акустичної зброїв бойових діях.

5. Надалі необхідно передбачити створення досліднихзразків акустичної зброї різних діапазонів частот,проведення досліджень впливу акустичного випроміню-вання на особовий склад і бойову техніку й розробленнярекомендацій стосовно доцільності створення такої зброїта засобів захисту від неї в Україні.

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36




1. Радиоэлектронная борьба. Силовое поражение радио-электронных систем / [В. Д. Добыкин, А. И. Куприянов,В. Г. Пономарев, Л. Н. Шустов]. – М. : Вузовская книга,2007. – 468 с.

2. Зброя на нетрадиційних принципах дії (стан, тенденції,принцип дії та захист від неї) / [Ковтуненко О. П., Богучар-

ський В. В., Слюсар В. І., Федоров П. М.] . – Полтава : Видав-ництво ПВІЗ, 2006. – 247 с.

3. Кайно Г. Акустические системы / Г. Кайно. – М. : Мир,1990. – 425 с.


Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



УДК 621.391

К. С. Васюта,доктор технічних наук, професор, начальник факультету

автоматизованих систем управління та наземного

забезпечення польотів авіації ХУПС,

С. А. Юхновський,заступник начальника військ зв'язку та Інформаційних

Систем Командування Повітряних Сил Міністерства

оборони України

Прихована інформаційно-комунікаційна системауправлінняпротиповітряноюобороною на основіскладних хаотичнихсигналів

У статті, виходячи зі специфічних властивостей хаотичнихсигналів (процесів), запропоновано варіант побудовимережецентричної мультирадарної інформаційно-вимірювальної системи управління протиповітряноюобороною. Показано, що застосування хаотичних сигналівяк прихованих носіїв інформації підвищуєзавадозахищеність, розрізнювальну та пропускнуздатність, дає змогу забезпечити електромагнітнусумісність і розділення каналів мережецентричноїмультирадарної інформаційно-вимірювальної системи.Наведено синтезовану структурну схему цієї системи.

Останнім часом у збройних силах провіднихкраїн світу відбувається перехід від верти-кальної системи управління до глобальної ме-режецентричної системи управління.

Однією зі складових таких систем є інформаційно-вимірювальні системи, які охоплюють мережі управлін-ня, розвідки і зв’язку, бойові мережі високоточних за-собів ураження. Усі вони функціонують у реальномумасштабі часу, що дає змогу військам діяти набагатошвидше й результативніше.

Створення таких мереж пов’язане із застосуваннямнових видів складних сигналів, нових технологій їхформування та обробки, а також нетрадиційних способівкоординатно-часової підтримки і синхронізації привзаємному обміні між такими мережами на сигнальномута інформаційному рівнях.

Складні сигнали, які застосовуються в таких мере-жах, повинні забезпечувати: високу завадозахищеність(прихованість факту передачі інформації), високу роз-дільну та пропускну здатність, можливість організаціїмножини каналів передачі даних та електромагнітнусумісність.

Метою роботи є розробка нової мультирадарноїінформаційно-вимірювальної системи, функціонуванняякої можливе на основі застосування складних ортого-нальних хаотичних сигналів.

Переваги хаотичних сигналів

Хаотичними сигналами (процесами) [1] називаютьскладні неперіодичні коливання, утворені нелінійнимидинамічними системами.

Ці сигнали, на відміну від гармонічних коливань,мають властивості, притаманні звичайним випадковимпроцесам, такі як суцільний спектр потужності (рис. 1) таекспоненціально спадаюча кореляційна функція (рис. 2),що свідчить про їх високу розрізнювальну здатність [2],непередбачуваність на великих інтервалах часу. Слід та-кож зазначити, що хаотичні сигнали, на відміну відвипадкових процесів, мають такі властивості, як високачутливість до початкових значень x0 та експоненціальна

розбіжність близьких фазових траєкторій. На рисунку 3

ілюструється залежність коефіцієнта кореляції двох хао-тичних сигналів, сформованих за допомогою поліномуЧебишева першого роду третього порядку, від різних по-

чаткових значень їх формування .З аналізу рисунка 3 випливає, що хаотичні сигнали,

які сформовані з різними x0 та відрізняються на

, є не корельованими та мають дуже чіткіортогональні властивості.

Ураховуючи цей факт, підтверджений проведенимавторами імітаційним моделюванням, можна дійтивисновку, що застосування хаотичних сигналів у радіо-технічних системах дає змогу отримати такі переваги:

20

10 xxx −=∆

© К. С. Васюта, С. А. Юхновський, 2013

[ ]11010..10x −−∈∆

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



• можливість отримання хаотичних коливань за до-помогою достатньо простих динамічних схем чи цифро-вих формувачів сигналів;

• високу розрізнювальну здатність за дальністю, щоактуально в радіолокаційних системах;

• можливість формування множини ортогональнихсигналів, що дає можливість забезпечити багатоканаль-ність складних систем та їх електромагнітну сумісність;

• можливість самосинхронізації приймача та переда-вача й потенційно велику інформаційну ємність хаотич-них систем зв’язку;

• можливість отримання різноманітних методів вве-дення повідомлення в хаотичний сигнал.

Шумоподібність систем, які будуть засновані на хао-сі, надають їм потенційні переваги над традиційнимисистемами з розширенням спектра на основі псевдови-падкових послідовностей. Крім того, вони дають змогуотримати простішу апаратну реалізацію з більшоюструктурною та інформаційною скритністю, вищушвидкість операцій.

Хаотичні сигнали в бездротових системах

передачі даних

На сьогодні запропоновано велику кількість способівзастосування хаотичних сигналів для передачі інформа-ції. Однак хаотичні сигнали (процеси), котрі використо-вуються в таких системах, мають структуровані атрак-тори (фазові портрети), які відрізняють їх від шумуспостереження.

У свою чергу, ступінь структурованості атракторахаотичного процесу визначає його скритність.

Застосування стороннім спостерігачем сучасних мето-дів нелінійного аналізу [3] збільшує ймовірність правиль-ної класифікації спостереження (білий шум чи хаотичнийпроцес) і призводить до зниження потенційної скритностіхаотичного сигналу до рівня, обумовленого шумом йогоспостереження. Таким чином, для підвищення скритностіхаотичного процесу потрібно ускладнювати його атрак-тор, тобто зменшувати ступінь його структурованості.

Серед різноманітних можливостей ускладненняатрактора хаотичного процесу можна виокремити метод

0 20 40 60 80 100012345

cj

j

0 20 40 60 80 10001234

cj

j

0 20 40 60 80 10001234

cj

j

а

б

в

Рис. 1. Спектр потужності: а) білого шуму, б) хаотичного сигналу, в) ФКМ-сигналу

–100 –90 –80� –70 –60–50–40 –30� –20� –10� 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 1000

0.10.20.30.40.50.60.70.80.9

1

Kn i

Nn

Kx i

Nx

Kфкм i

Nф

i

–100 –90–80–70 –60–50–40 –30–20–10 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 1000

0.10.20.30.40.50.60.70.80.9

1

i

100� 80� 60� 40� 20� 0 20 40 60 80 1000

0.10.20.30.40.50.60.70.80.9

1

i

а

б

в

Рис. 2. Автокореляційна функція: а) білого шуму, б) хаотичного сигналу, в) ФКМ-сигналу

1✕10 –10�� 1✕10 –8�

� 1✕10 –6�� 1✕10 –4�

� 0.01 10

2✕10 –3��

4✕10 –3��

6✕10 –3

8✕10 –3�

0.01

corr

∆x

Рис. 3. Залежність коефіцієнта кореляції двох хаотичних сигналів від розходження

початкових значень на Dх при їх формуванні

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



ускладнення сигналу шляхом частотної фільтрації хао-тичної несучої, запропонований, наприклад, у роботі [4].Ступінь ускладнення атрактора при такому перетвореніілюструється на рисунку 4. З аналізу рисунка випливає,що атрактор фільтрованого хаотичного сигналу подібнийдо атрактора білого шуму, що значно підвищує йогоструктурну скритність.

Дослідження показали, що ускладнення формихаотичних сигналів (процесів) призводить до розширен-ня спектра сигналу, а також до зменшення швидкостіпередачі інформації при обмеженій смузі пропусканняканалу зв’язку. Однак ця проблема може бути розв’язанашляхом застосування технології MIMO (Multiple Input

Multiple Output) на хаотичній несучій [5] за рахунок реа-лізації множини хаотичних сигналів з різними початко-вими значеннями формування.

Хаотичні сигнали в радіолокаційних системах

Одним з перспективних напрямів розвитку радіолока-ційних систем (РЛС) є MIMO-РЛС, які мають низку пере-ваг [6]. Однак однією з проблем при їх побудові є розділен-

ня каналів. Нині в MIMO-РЛС, за аналогією із системамизв’язку, застосовуються частотно-кодові й фазоманіпу-льовані сигнали. Відомо, що різноманіття кодових сиг-налів обмежене та в найближчому майбутньому не дастьможливості забезпечити розділення каналів великоїкількості радіоелектронних засобів (РЕЗ) в обмеженомучастотному діапазоні. Проведені авторами дослідженнясвідчать, що хаотичні сигнали мають високу чутливістьдо початкових значень при формуванні й ця властивістьдає можливість сформувати множину ортогональниххаотичних сигналів у вимірювальних системах. Виходячиіз цього, при побудові MIMO-РЛС для розділення каналівможна застосовувати ортогональні хаотичні сигнали, якітакож уможливлюють забезпечення електромагнітноїсумісності різних РЕЗ на сусідніх позиціях.

У роботі [7] синтезовано структурну схему MIMO-РЛСіз застосуванням ортогональних хаотичних сигналів. За-пропонований варіант побудови MIMO-РЛС дає змогуреалізувати багатоканальний огляд простору та вимірю-вання трьох координат цілей з високою розрізнювальноюздатністю [2]. На рисунку 5 ілюструється варіант

Re(a )k +1

Re(a )k

–1 –0.5 0 0.5 1 –1 –0.5 0 0.5 1 –1 –0.5 0 0.5 1–1

–0.5

0

0.5

1

–1

–0.5

0

0.5

1

–1

–0.5

0

0.5

1

dn 1+

dn

xn 1+

xn

а б в

Рис. 4. Фазовий портрет: а) білого шуму, б) хаотичного сигналу, в) перетвореного (фільтрованого) хаотичного сигналу

б)

)(F εH

Д

а)

0

30

60

90

120

150

180

210

240

270

300

330

)(F β

N,j

0x

k,M

0x

k,j

0x

k,5

0x

k,1

0x

k,2

0x

k,3

0x

k,4

0x

1,j

0x 2,j

0x

Рис. 5 Діаграми спрямованості циліндричної ФАР:а) в азимутальній площині; б) у кутомірній площині

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



формування діаграм спрямованості циліндричної фазо-ваної антенної решітки (ФАР) в азимутальній та кутомір-

ній площинах на основі розділення каналів за .У кожному парціальному проміні випромінюється

ортогональний хаотичний сигнал зі своїми початковими

значеннями формування ( , ) де N таM – кількість променів в азимутальній та кутомірнійплощинах відповідно. Застосування в MIMO-РЛС багато-канального випромінювання хаотичних сигналів з різни-ми початковими значеннями в кожному парціальномупромені дає також можливість підвищити скритність їхфункціонування [3, 8]. Несанкціонований спостерігачпід час радіорозвідки прийматиме суперпозицію кількоххаотичних сигналів [5].

У роботі [9] автори показали, що флуктуації парамет-рів хаотичного сигналу за рахунок поширення в неодно-рідній тропосфері та перевипромінювання від складноїцілі призводить до зниження якості його виявлення.Тому традиційні методи виявлення й оцінювання пара-метрів радіолокаційних сигналів потрібно доповнитинетрадиційними методами обробки хаотичних сигналів,котрі враховують додаткову інформацію про властивостітакого сигналу, які проявляються у фазовому просторі.У [10, 11] пропонується для виявлення й оцінювання

M...1j∈N...1k∈j,k

0x

j,k

0x

параметрів хаотичних сигналів використовувати методнелінійного аналізу часових рядів на основі BDS-статис-тики. Використання BDS-статистики [12] для оцінюван-ня часу запізнення хаотичного сигналу, відбитого відрадіолокаційної цілі, дає змогу підвищити точність вимі-рювання параметрів цілі та знизити допустимий порого-вий рівень їх виявлення на 3 дБ порівняно з традиційноюкореляційною обробкою сигналів.

Таким чином, на основі виявлених властивостей орто-гональних хаотичних сигналів можна синтезуватимультирадарну інформаційно-вимірювальну систему(рис. 6).

Мультирадарна інформаційно-вимірювальна системаскладається з позицій MIMO-РЛС розвідки повітряногопростору, які формують хаотичні сигнали з різнимипочатковими значеннями x0, y0, z0, x0, s0. Це дає змогу

сформувати необхідне число вимірювальних та інформа-ційних каналів. MIMO-РЛС формують зони виявленняшляхом багатоканального огляду простору (рис. 5). Отри-мана радіолокаційна інформація (РЛІ) з позицій РЛСвидається на сервер мережі управляння засобами проти-повітряної оборони бездротовим каналам зв’язку за до-помогою апаратури передачі даних на множині хаотич-

них несучих . За допомогою сервера k0x , k

0y , k0z , k

0ξ , k0s

СЕРВЕРІНФОРМАЦІЙНОЇ МЕРЕЖІ

Зона виявленняРЛС

ПозиціїMIMO-РЛС

1

0x …N

0x 1

0y …N

0y

1

0z …N

0z 1

0s …N

0s

k

0y

k

0s

k

0ξ

k

0z

k

0x

1

0ξ …N

0ξ

1

0y

1

0s

Рис. 6. Мультирадарна інформаційно-вимірювальна мережа (варіант побудови)

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



здійснюється обробка РЛІ, який, у свою чергу, підключе-ний до глобальнішої інформаційної мережі. Доступспоживачів до інформації може здійснюватись як бездро-товими, так і дротовими каналами зв’язку.

На рисунку 7 ілюструються результати експериментуз оцінювання можливості використання хаотичних сиг-налів у радіолокаційних системах з низькою ймовірніс-тю виявлення сигналу. Умови проведення експериментудетально описані в роботі [13]. У лівій частині рисункупоказана МІМО-РЛС із синтезованою апертурою, нижчеяскравішим кольором на моніторі ПЕОМ відображеносигнал, що випромінювався (розташований на екранівище), а більш темним – той, що приймався (розташова-ний на екрані нижче). У правій частині показане радіоло-каційне зображення літака, отримане за допомогоюхаотичного сигналу в міліметровому діапазоні хвиль.

Висновки

Таким чином, на основі досліджень властивостей хао-тичних сигналів синтезовано варіант системи передачіданих з використанням багатоканальних MIMO-РЛС длястворення перспективної мережецентричної системипротиповітряної оборони. Це, у свою чергу, дає можли-вість будувати на їх основі різні за призначенням таструктурою мультирадарні інформаційно-вимірювальнісистеми. Викладені підходи можуть бути реалізованій при створенні мереж із РЛС, що не обслуговуються,в багатоканальних системах зв’язку, мережецентричнихсистемах протиповітряної оборони та при створенні при-хованого інформаційно-телекомунікаційного простору.


1. Васюта К. С. Анализ эвристических моделей информа-ционных систем на хаотической несущей / К. С. Васюта //Радиоэлектроника : Межведомственный научно-техническийсборник. – Х., 2009. – № 156. – С. 17–22.

2. Васюта К. С., Малышев А. А., Зоц Ф. Ф. Анализ корреля-ционных свойств хаотических радиоимпульсов / К. С. Васюта,А. А. Малышев, Ф. Ф. Зоц // Системи обробки інформації. –Х. : ХУПС, 2012. – Вып. 3 (101). – Т. 2. – С. 22–25.

3. Костенко П. Ю., Васюта К. С., Барсуков А. Н. Использо-вание BDS-статистики для оценки скрытности сигнала, полу-ченного перемешиванием хаотической несущей / П. Ю. Кос-тенко, К. С. Васюта, А. Н. Барсуков // Известия вузов. Радио-электроника. – 2010. – № 5 (53). – С. 41–45.

4. Васюта К. С., Озеров С. В., Малышев А. А. Повышениескрытности передачи бинарного сообщения в прямохаотичес-кой системе радиосвязи за счет фильтрации хаотической несу-щей / К. С. Васюта, С. В. Озеров, А. А. Малышев // Збірникнаукових праць Харківського університету Повітряних Сил. –Х. : ХУПС, 2013. – Вып. 2 (35). – С. 78–81.

5. Васюта К. С., Озеров С. В., Зоц Ф. Ф., Глущенко Н. А.

Метод повышения пропускной способности и скрытности сис-темы радиосвязи путем применения MIMO-технологии нахаотических несущих / К. С. Васюта, С. В. Озеров, Ф. Ф. Зоц,Н. А. Глущенко // Системи управління, навігації і зв’язку. –К. : ДП ЦНДІ Н і У, 2012. – Вып. 3 (23). – С. 223–227.

6. Черняк В. С. О новом направлении в радиолокации:MIMO РЛС / В. С. Черняк // Прикладная радиоэлектроника. –2009. – Т. 8. – № 4. – С. 477–489.

7. Васюта К. С., Зоц Ф. Ф., Ковалевский С. Н. MIMO РЛС,основанная на применении ортогональных хаотических сигна-лов в сетецентрической системе ПВО / К. С. Васюта, Ф. Ф. Зоц,

Рис. 7. Результати експериментальних досліджень можливостей використання прихованих хаотичних сигналів

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



С. Н. Ковалевский // Системи обробки інформації. – Х. :ХУПС, 2013. – Вып. 1 (108). – С. 21–24.

8. Сиващенко С. И. Скрытность радиосистем со сложнымии хаотическими сигналами / С. И. Сиващенко // Системиуправління, навігації і зв’язку. – К. : ДП ЦНДІ Н і У, 2009. –Вып. 3 (11). – С. 56–58.

9. Васюта К. С., Зоц Ф. Ф., Озеров С. В. Анализ влиянияфлюктуаций параметров хаотического сигнала на качество егокорреляционной обработки в измерительных радиотехничес-ких системах / К. С. Васюта, Ф. Ф. Зоц, С. В. Озеров // Системиобробки інформації. – Х. : ХУПС, 2012. – Вып. 7 (105). –С. 60–63.

10. Костенко П. Ю., Барсуков А. Н., Васюта К. С., Симонен-

ко С. Н. Обнаружение хаотического процесса, искаженного бе-лым шумом, с использованием BDS-статистик / П. Ю. Костен-ко, А. Н. Барсуков, К. С. Васюта, С. Н. Симоненко // Известиявузов. Радиоэлектроника. – 2009. – Т. 52. – № 11. – С. 41–50.

11. Костенко П. Ю., Васюта К. С., Симоненко С. Н. Исполь-зование BDS-статистик для оценки параметров дискретныхотображений регулярных и хаотических сигналов при наличиишума / П. Ю. Костенко, К. С. Васюта, С. Н. Симоненко // Извес-тия вузов. Радиоэлектроника. – 2011. – № 3 (54). – С. 47–55.

12. Васюта К. С., Зоц Ф. Ф. Алгоритм оценки времени запаз-дывания хаотического сигнала, отраженного от цели, с приме-нением BDS-статистики в радиолокационных системах /К. С. Васюта, Ф. Ф. Зоц // Системи обробки інформації. – Х. :ХУПС, 2013. – Вып. 4 (111). – С. 48–51.

13. Lukin K. et al. SAR tomography for short range applica-tions using MIMO ground based noise waveform SAR / K. Lukin// Прикладная радиоэлектроника. – 2015. – Т. 14. – Вып. 3. –С. 257–261.


Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



УДК 621.396.96

Г. В. Пєвцов,доктор технічних наук, професор,

заступник начальника Харківського університету

Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з наукової роботи,

Заслужений діяч науки і техніки України, полковник,

Г. В. Худов,доктор технічних наук, професор, начальник кафедри

тактики радіотехнічних військ факультету радіотехнічних

військ протиповітряної оборони Харківського університету

Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Заслужений діяч

науки і техніки України, полковник,

С. М. Ковалевський,начальник факультету радіотехнічних військ

протиповітряної оборони Харківського університету

Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, полковник

Підвищення ефективностівиявлення малорозмірнихповітряних об’єктівна основі об’єднанняметодів однопозиційногота рознесеного прийомусигналів

Запропоновано підхід до підвищення ефективностівиявлення малорозмірних повітряних об’єктів за рахуноквикористання методів багатопозиційного прийому,зокрема об’єднання методів однопозиційногота рознесеного прийому сигналів. Наведена структурнасхема каналів обробки оглядової радіолокаційної станціїметрового діапазону на основі об’єднання методіводнопозиційного та рознесеного прийому сигналів.

Усучасних умовах розв’язання задачі побудо-

ви надійної системи протиповітряної обо-рони (ППО) значно ускладнюється у зв’язкуз появою малорозмірних безпілотних літаль-них повітряних об’єктів [1, 2]. Малорозмір-

ним повітряним об’єктам типу керованих ракет (снаря-дів), керованих авіаційних бомб, крилатих ракет різноговиду базування, протирадіолокаційних ракет, безпілот-них літальних апаратів притаманні специфічні льотно-технічні характеристики [3, 4]. Це передусім їх маліефективні поверхні розсіяння (ЕПР), широкий діапазоншвидкостей руху, здійснення скритих польотів на малихта надмалих висотах з використанням рельєфу місцевості[3, 4]. Указані особливості значно ускладнюють задачувиявлення малорозмірних повітряних об’єктів.

Мета статті – розробка методу підвищення ефек-тивності виявлення малорозмірних повітряних об’єктів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відомо, щодля підвищення ефективності ведення радіолокаційноїрозвідки малорозмірних повітряних об’єктів використо-вується низка організаційних і технічних заходів,узагальнених у роботі [5]:

• ущільнення розташування радіолокаційних стан-цій (РЛС) на небезпечних напрямках (створення смугвиявлення маловисотних та малорозмірних об’єктів);

• використання РЛС усіх діапазонів частот;• використання РЛС із кращими можливостями

(найбільшим енергетичним потенціалом) та ін.У [5, 6] розглянуто альтернативні шляхи підвищення

якості виявлення малорозмірних повітряних об’єктів:• використання енергії сторонніх джерел випромі-

нювання;• використання властивості збільшення ЕПР при ре-

зонансному відбитті електромагнітних хвиль від цілі;• використання властивостей збільшення бістатич-

ної ЕПР вторинного випромінювання порівняно з ЕПРзворотного вторинного випромінювання.

Основні недоліки, притаманні переліченим альтерна-тивним методам виявлення малорозмірних повітрянихоб’єктів, перелічені в [7–11].

У [5] для підвищення ефективності виявлення мало-розмірних повітряних об’єктів розглянута можливістьзбільшення ЕПР малорозмірних об’єктів в оглядовихРЛС за рахунок використання властивостей бістатичноїЕПР об’єкта при рознесеному прийомі сигналів відсторонніх джерел випромінювання. Це стає можливимпри доповненні (або введенні) в існуючі однопозиційніоглядові РЛС додаткових режимів рознесеного прийому.За результатами проведених досліджень [5] стосовно по-рівняння бістатичної та моностатичної ЕПР повітрянихоб’єктів установлено [5]:

• при значеннях бістатичних кутів менше 136 граду-сів, значення бістатичної ЕПР не перевищує, а в деякихвипадках є на 2–5 дБ меншим від значень моностатичноїЕПР, що призводить до погіршення можливостей РЛС ізвиявлення повітряних об’єктів;© Г. В. Пєвцов, Г. В. Худов, С. М. Ковалевський, 2016

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



• при значеннях бістатичних кутів близьких до 180градусів значення бістатичної ЕПР значно перевищуєзначення моностатичної ЕПР (до 30 дБ), що поліпшуєможливості РЛС із виявлення малорозмірних повітря-них об’єктів;

• порізаність діаграми бістатичного розсіяння меншаза порізаність діаграми моностатичного розсіювання, щознижує мерехтіння (шум) об’єкта і зменшує його впливна похибки вимірювання координат об’єкта;

• для об’єктів, виконаних за технологією «Стелс»,спостерігається збільшення значень бістатичної ЕПР по-рівняно з моностатичною ЕПР.

Виклад основного матеріалу. Для забезпечення без-перервного радіолокаційного контролю польотів повіт-ряних об’єктів на малих висотах можливе застосуваннярознесених радіолокаційних систем, які використовуютьвипромінювання зовнішніх передатчиків [6, 11–14].

Багатопозиційна рознесена радіолокаційна системанапівактивної локації в полі випромінювання системиосередкового зв’язку, радіо- й телевізійного віщання на-земного та космічного базування наведена на рисунку 1

[6, 11, 14].

Система побудована в кілька рубежів виявлення наглибину 50–100 км по фронту в смузі 200–300 км та повисоті до 1500 м. Вертикальний профіль зони виявленняв полі випромінювання системи осередкового зв’язку на-ведений на рисунку 2 [6, 11].

Кожен рубіж виявлення являє собою послідовність зонвиявлення, які розташовуються між базовими станціями(БС). Зона виявлення формується однобазовою рознесе-ною (бістатичною) допплерівською РЛС. Інформаціяз кожної зони виявлення надходить мережами GSMу центр збирання та обробки інформації, який може розта-шовуватися за багато кілометрів від системи виявлення.Ототожнення об’єктів здійснюється за пеленгаційними,частотними та часовими ознаками, а також у разі вста-новлення відеореєстраторів – за зображенням об’єктів.

Для вирішення задачі виявлення повітряного об’єктаз одночасним використанням властивостей його бістатич-ної та моностатичної ЕПР необхідно забезпечити в РЛСреалізацію алгоритму виявлення об’єкта при його опромі-ненні кількома передавачами. Для цього в РЛС потрібнореалізувати відповідні канали обробки ехо-сигналів:

• канал обробки ехо-сигналів, відбитих від об’єктапри його опроміненні передавачем, суміщеним з прий-мальним пристроєм (забезпечує використання власти-востей моностатичної ЕПР);

• канали обробки ехо-сигналів, які відбиті від об’єк-та при його опроміненні передавачами, рознесенимив просторі (забезпечує використання властивостей біста-тичної ЕПР).

У загальному випадку можна використовувати кільканезалежних передавачів, які рознесені в просторі таопромінюють об’єкт. Для обробки ехо-сигналів, зумовле-них випромінюванням відповідного передавача, у прий-мальному пункті має бути реалізований окремий каналобробки. Сигнали, які випромінюються рознесенимив просторі передавачами, в загальному випадку можутьбути між собою некогерентними. Отже, флуктуації ехо-сигналів, відбитих від об’єкта в моностатичному та біста-тичному режимах, також можна вважати незалежними.

Виходячи зі сказаного, алгоритм виявлення об’єктапри опроміненні кількома передавачами повинен будува-тися за принципом некогерентного підсумовування ре-зультатів узгодженої обробки ехо-сигналів, відбитихціллю. Відповідна теорія виявлення розроблена стосовнобагатопозиційних систем, багатоканальних систем, сис-тем обробки багаточастотних сигналів та ін. [12, 13].

Алгоритм оптимальної обробки, який будується запринципом некогерентного підсумовування результатівузгодженої обробки відповідних ехо-сигналів, маєвигляд [12]:

де L1, L2 – відношення правдоподібності при слабких

та сильних сигналах відповідно;

∑=

=m

i

i

i

ZN

1L

1

2

2

~

∑=

=m

i

i

i

i ZN

AL

1

2

2

2

11

~

10–15 км25–7

0 м

10–1

5 км

50–100 км

200–

300

км

1-й рубіжвиявлення

Виявленняоб’єктів

Передачаданих

по мережахGSM

Уточнення складута напрямку

польоту2-й рубіжвиявлення

Рис. 1. Багатопозиційна рознесена радіолокаційна система в полі випромінювання системи осередкового зв’язку

1300

–150

0 м

Зона прийманняБС «А»

БС«А»

ЗонапідсвічуванняБС «Б»

Зонапідсвічування

БС «А»

Зона прийманняБС «Б»

БС«Б»

Рис. 2. Вертикальний профіль зони виявлення в полі випромінювання системи осередкового зв’язку

, (1)

, (2)

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:36



– відношення середніх потужностей сигна-лів в i-му і першому каналах;

Ni – одностороння спектральна густина потужності

білого шуму в i-му каналі;Zi – результат узгодженої обробки прийнятих сигна-

лів в i-му каналі;m – кількість каналів обробки.Алгоритм оптимальної обробки (1), (2), який забезпе-

чує виявлення об’єкта при його опромінюванні кількомапередавачами, зводиться до узгодженої обробки прийня-тих ехо-сигналів, квадратичного детектування в кожно-му каналі обробки та вагового підсумовування виходівдетекторів усіх каналів. Вагові коефіцієнти залежать відвідношення сигнал/шум та спектральної густини шумув каналах обробки.

Структурна схема виявлювача, який реалізує алго-ритми виявлення об’єкта (1), (2) з використанням підсві-чування об’єкта декількома передавачами, наведена нарисунку 3.

Як видно з рисунка 3, при побудові радіолокаційноїсистеми, яка складається з однієї приймальної та кіль-кох передавальних позицій, оптимальний виявлювач єбагатоканальним. Робота виявлювача зводиться до узго-дженої обробки ехо-сигналів і детектування. Вихіднісигнали пристроїв узгодженої обробки вирівнюються позатримці (відповідно до значень запізнювання tci1),

зумовленої різними відстанями між приймальною та пе-редавальними позиціями. Вирівняні по затримці сигна-ли підсумовуються з ваговими коефіцієнтами Qi. Значен-

ня коефіцієнтів залежать від відношення сигнал/шуму каналах обробки.

Сигнал з виходу суматора (обчислене відношенняправдоподібності) подається на пороговий пристрій, депорівнюється з порогом. Величина порога залежить відвибраного критерію виявлення (мінімум середньогоризику, мінімаксний, Неймана – Пірсона, ідеальногоспостерігача та ін.). Залежно від перевищення або непе-ревищення порогу приймається рішення про наявністьабо відсутність сигналу.

Для оцінювання показників якості виявлення об’єктаз використанням кількох передавачів проведемо аналіз

1

1P

PA i

i =характеру флуктуацій амплітуди сигналу, який відби-вається об’єктом. Характер флуктуацій амплітуд ехо-сигналів визначається характером флуктуацій ЕПРоб’єкта. Амплітудні флуктуації ехо-сигналів для широ-кого класу об’єктів можна описати моделями m-розподі-лу Накагамі, логарифмічно-нормального розподілу абосукупністю розподілів Джонсона [15]. Показником вибо-ру моделі розподілу флуктуацій амплітуди є відношення:

де kц – показник застосовності моделі розподілу флук-

туацій амплітуди ехо-сигналів;

– середнє та медіанне значення ЕПР відпо-відно.

Значення kц = 1,44 відповідає розподілу Накагамі

з m = 1 (розподіл Релея), kц = 1,18 відповідає розподілу

Накагамі з m = 2 [15], для значень kц > 10 використо-

вують апроксимацію моделлю логарифмічно-нормально-го розподілу:

При використанні виразу (4) зв’язок між характеромфлуктуацій ЕПР та параметрами розподілу визначаєтьсявиразом:

Значення параметру kц, розрахованого з використан-

ням методик та алгоритмів, наведених у роботах [16–19],для моностатичної та бістатичної ЕПР малорозмірнихцілей (крилаті ракети AGM-86C, Taurus KEPD 350) длячастоти зондуючого сигналу, яка відповідає робочомудіапазону РЛС метрового діапазону, наведене в табли-

цях 1 і 2.

З аналізу середніх значень параметру (таблиці 1

і 2) видно, що для моностатичної ЕПР значення парамет-ра змінюються в межах 1,52…2,18, а для бістатичноїЕПР – у межах 1,08…1,29.

Для оцінювання показників якості виявлення об’єк-тів, наведених у таблицях 1 і 2, з урахуванням характе-ру флуктуацій амплітуди ехо-сигналів потрібно:

• знайти аналітичний вираз відношення сигнал/шумна виході системи узгодженої обробки для сигналуз амплітудним множником, який задовольняє логариф-мічно-нормальному розподілу (4);

• знайти аналітичний вираз залежності ймовірностіправильного виявлення від відношення сигнал/шум тапобудувати криві виявлення.

Спростити задачу знаходження аналітичного виразудля оцінювання показників якості виявлення об’єктів,

2

медц

ц

ц ek

Θ

σ

σ==

( )( ()( ))

Θ

σσ

Θπσσ 2

lnln

ц

ц

2

цц

e2

1p

−−

=

медц

ц

цkσ

σ=

медцц σσ ,

цk

Д1

2

m

1

2

r

21

r1

Д

Д

τc

τc

Q

QПороговийпристрій

Поріг

Сигнал є

Сигналунема

ΣQ

ДО

ДО

ДО

Рис. 3. Структурна схема оптимального виявлювача, який забезпечує виявлення об’єкта з використанням

кількох передавачів

, (3)

. (4)

. (5)

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:37



наведених у таблицях 1 і 2, можна, використовуючи такіособливості:

• в інтервал зміни значень параметра для біста-тичної ЕПР (0,92…1,29) входить значення kц = 1,18, яке

відповідає розподілу Накагамі з параметром m = 2;

• в інтервал зміни значень параметра для моно-статичної ЕПР (1,42…2,18) входить значення kц = 1,44,

яке відповідає розподілу Накагамі з m = 1.Наявність флуктуацій амплітуди призводить до

погіршення показників якості виявлення цілі (призначеннях імовірності правильного виявлення більше0,5) стосовно випадку, коли флуктуації амплітуди від-сутні. Враховуючі зазначене, порівняльне оцінюванняпоказників якості виявлення об’єкта з використаннямбістатичної та моностатичної ЕПР можна здійснити з ви-користанням розподілу Накагамі з параметрами m = 2 таm = 1 відповідно.

Для сигналу з випадковою амплітудою з розподіломНакагамі при m = 1 (відповідає розподілу Релея) умовнаймовірність правильного виявлення визначається вира-зом [15]:

де D – умовна ймовірність правильного виявлення;F – умовна ймовірність хибної тривоги;

21

12q

FD+

=

цk

цk

q – відношення сигнал/шум на вході порогового при-строю.

Для сигналу з випадкової амплітудою з розподіломНакагамі при m = 2 умовна ймовірність правильного ви-явлення визначається виразом [15]:

При некогерентному об’єднанні m каналів за умови,що відношення сигнал/шум у всіх каналах однакові тавідсутня міжканальна кореляція комплексних амплітуд(незалежні флуктуації інтенсивності просторово-некоге-рентних сигналів у каналах), імовірність правильноговиявлення визначається виразом [12]:

де m – кількість некогерентних каналів, якіоб’єднуються;

– середнє відношення сигнал/шум на виході кана-лу обробки (однакова для всіх каналів);

( )( )

∑+

=−

=

+− 1m

0kk2

k

0

q~12

u

q~1!k

2

u

eD2

0

41

1

22

22

1ln

41

41

q

FFq

q

D+

+

+=

q~

, (6)

. (7)

, (8)

Таблиця 1

Значення параметра kц для моностатичної ЕПР

Тип ЕПРПоляри-

зація

Значення

азимутальний ракурс, градус

0...45 45...135 135...180

AGM-86C

СередняЕПР

Гориз. 11,342 10,454 10,603

Верт. 2,609 4,894 3,024

МедіаннаЕПР

Гориз. 11,416 3,778 10,843

Верт. 2,328 1,614 3,281

цkГориз. 0,994 2,767 0,978

Верт. 1,121 3,032 0,922

цkГориз. 1,58

Верт. 1,69

Taurus KEPD 35


Гориз. 13,609 7,292 5,72

Верт. 8,582 8,299 3,318


Гориз. 11,117 7,16 1,331

Верт. 4,835 4,47 3,57

цkГориз. 1,23 1,02 4,29

Верт. 1,78 1,86 0,93

цkГориз. 2,18

Верт. 1,52

Таблиця 2

Значення параметра kц для бістатичної ЕПР

Тип ЕПРПоляри-

зація

Значення

кут розносу, градус

0...45 45...135 135...180

AGM-86C


Гориз. 3,974 1,262 19,99

Верт. 2,818 2,636 7,061


Гориз. 3,703 0,792 19,142

Верт. 2,56 2,24 7,263

цkГориз. 1,07 1,59 1,04

Верт. 1,1 1,17 0,97

цkГориз. 1,23

Верт. 1,08

Taurus KEPD 35


Гориз. 13,13 2,523 35,343

Верт. 11,297 5,931 18,358


Гориз. 10,164 1,949 29,604

Верт. 8,735 4,44 14,656

цkГориз. 1,29 1,29 1,19

Верт. 1,29 1,34 1,25

цkГориз. 1,26

Верт. 1,29

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:37



u0 – нормований рівень порогу, який залежить від

імовірності хибної тривоги та визначається з виразу:

На рисунку 4 наведені характеристики виявлення,побудовані за виразами (6)–(8). Криві 1 і 2 відповідаютьвиявленню об’єкта з використанням моностатичної ЕПРта бістатичної ЕПР відповідно. Зсув кривої 2 влівовідносно кривої 1 пояснюється відмінностями характеруфлуктуацій інтенсивності ехо-сигналів у моностатично-му та бістатичному режимах. Криві 3, 4, 5 відповідаютьвиявленню об’єкта при некогерентному об’єднанні двох,трьох і чотирьох каналів виявлення відповідно за умови,що відношення сигнал/шум у цих каналах однакові.

З аналізу характеристик виявлення, зображених нарисунку 4, видно, що перехід від одноканального вияв-лення об’єкта (криві 1, 2) до виявлення об’єкта при неко-герентному об’єднанні двох каналів (крива 3) приводитьдо суттєвого зсуву характеристик виявлення вліво. По-дальше збільшення кількості каналів, що об’єднуютьсянекогерентно (криві 4, 5), не приводить до суттєвого зсувухарактеристик виявлення вліво, порівняно з характерис-тикою виявлення при об’єднанні двох каналів (крива 3).

На рисунку 5 наведено залежність енергетичного ви-грашу в потрібному відношенні сигнал/шум у кожномуканалі обробки для забезпечення показників якості ви-

явлення цілі D = 0,8, F = 10–5

при некогерентномуоб’єднанні каналів від кількості каналів, що об’єднують-ся. Виграш на рисунку 5 наведено відносно значення

∑=−

=

− 1m

0k

k

0

2

u

!k

2

u

eF0

сигнал/шум, потрібного для виявлення об’єкта в каналі,який використовує однопозиційну ЕПР:

де Km – виграш у відношенні сигнал/шум у m-му

каналі відносно каналу з відношенням сигнал/шум q1;

q1 – відношення сигнал/шум у каналі, який викорис-

товує моностатичну ЕПР, потрібне для забезпечення за-даних показників якості виявлення цілі без викорис-тання додаткових каналів;

– відношення сигнал/шум в m-му каналі, потрібнедля забезпечення заданих показників виявлення ціліпри некогерентному об’єднанні m каналів.

З аналізу залежності виграшу у відношенні сиг-нал/шум, наведеної на рисунку 5, видно, що об’єднаннядвох каналів (моностатичного та бістатичного) забезпе-чує виграш 8 дБ. Додавання третього каналу забезпечуєзбільшення виграшу лише на 2 дБ. Подальше збільшен-ня кількості каналів, які об’єднуються, веде до зростан-ня виграшу менш як на 2 дБ на кожний доданий канал.Тому за критерієм ефективність-вартість найефективні-шим є об’єднання двох, максимум трьох каналів (однопо-зиційного та одного або двох бістатичних).

На рисунку 6 наведено залежність виграшу у відно-шенні сигнал/шум у каналах обробки від заданої ймо-вірності правильного виявлення при некогерентномуоб’єднанні різної кількості каналів.

З аналізу кривих, наведених на рисунку 6, видно, щопри збільшенні ймовірності правильного виявленнязбільшується виграш у відношенні сигнал/шум. Приріст

=m

mq

qK ~lg20 1

mq~

. (9)

, (10)

1

0,8

0,6

0,4

0,2

0

D

q0 2 4 6 8 10 12 14 16 18

53

4 21

~

Рис. 4. Характеристики виявлення об’єкта

в каналах для ймовірності хибної тривоги F = 10–5

: 1 – з використанням моностатичної ЕПР;

2 – з використанням бістатичної ЕПР; 3 – при некогерентному об’єднанні двох каналів;

4 – при некогерентному об’єднанні трьох каналів; 5 – при некогерентному об’єднанні чотирьох каналів

16

14

12

10

8

6

4

2

0

K, дБ

2 3 4 5 6 7 8 9 m

Рис. 5. Виграш у відношенні сигнал/шум у каналах при їх некогерентному об’єднанні

відносно значення сигнал/шум в однопозиційному каналі, який використовує моностатичну ЕПР

(для показників якості виявлення D = 0,8, F = 10–5

)

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:37



виграшу у відношенні сигнал/шум при m > 3 змен-шується, що підтверджує недоцільність некогерентногооб’єднання більше трьох каналів.

Висновки та напрями подальших досліджень. Такимчином, проведений аналіз показує, що некогерентнеоб’єднання однопозиційного та рознесеного каналівобробки забезпечує можливість виявлення малорозмір-них повітряних об’єктів у метровому діапазоні довжинхвиль з показниками якості виявлення D = 0,8 та

F = 10–5

при зменшенні відношення сигнал/шум у кож-ному каналі на 8 дБ порівняно з випадком, коли виявлен-ня об’єкта з такими самими показниками якості здійс-нюється автономно кожним каналом.

Показано, що за критерієм ефективність-вартість, ви-користання більше двох каналів (одного моностатичногота одного бістатичного) для забезпечення енергетичноговиграшу при виявленні об’єктів недоцільне.

Виходячи зі сказаного, для забезпечення можливостівикористання енергетичного виграшу при виявленнімалорозмірних об’єктів у метровому діапазоні за раху-нок об’єднання режимів однопозиційної та рознесеноїлокації структурна схема каналів обробки сигналів огля-дової РЛС повинна мати вигляд, наведений на рисунку 7.

У подальших дослідженнях для визначення впливуенергетичного виграшу на параметри зони виявленнямалорозмірних об’єктів при об’єднанні режимів однопо-зиційного та рознесеного прийому потрібно провестианаліз залежності відношення сигнал/шум від геометріїпобудови такої системи.


1. Артеменко А. М. Розвиток форм і способів застосуванняПовітряних Сил Збройних Сил України в сучасних операціях(бойових діях) / А. М. Артеменко, В. В. Гамора, О. М. Жарик,В. В. Коваль, С. О. Котляр // Одинадцята наукова конференціяХарківського університету Повітряних Сил імені Івана Коже-дуба 8–9 квітня 2015 р. : тези доповідей. – Харків : ХУПС,2015. – С. 10–13.

2. Артеменко А. М. Тенденції розвитку Повітряних СилЗбройних Сил України на основі аналізу досвіду проведення

16

14

12

10

8

6

2

0 0,2 0,4 0,6 0,8 D

m=10

m=4

m=3 m=2

K, дБ

Рис. 6. Виграш у відношенні сигнал/шум при некогерентному об’єднанні m каналів

відносно значення сигнал/шум в однопозиційному каналі, який використовує моностатичну ЕПР

(для F = 10–5

)

Цифровийрадіо-

приймальнийпристрій

РЛС

Узгодженийфільтр РЛС

Канал однопозиційного прийому (моностатична ЕПР)

Канал рознесеного прийому (бістатична ЕПР)

Об’єднаний канал(комбінована ЕПР)

D

ΣQ

1

Q2

τc2

Пристрійкореляційної

обробки

Пристрійвиявлення

Так

Ні

Так

Ні

Так

Ні



DЦифровий

радіо-приймальний

пристрійопорногосигналуканалу

рознесеногоприйому

Рис. 7. Структурна схема каналів обробки ехо-сигналів оглядової РЛС, яка забезпечує енергетичний виграш при об’єднанні методів однопозиційного та рознесеного прийому

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:37



АТО / А. М. Артеменко, Г. В. Пєвцов // Одинадцята науковаконференція Харківського університету Повітряних Сил іменіІвана Кожедуба 8–9 квітня 2015 р. : тези доповідей. – Харків :ХУПС, 2015. – С. 16.

3. Ковалевський С. М. Перспективи розвитку засобів по-вітряного нападу як об’єктів радіолокаційного виявлення /С. М. Ковалевський, Г. В. Худов, В. І. Боровий // Системиозброєння і військова техніка. – Харків : ХУПС, 2014. – № 4(40). – С. 31–35.

4. Довідник учасника АТО: озброєння і військова технікаЗбройних Сил Російської Федерації / [А. М. Алімпієв, Г. В. Пєв-цов, Д. А. Гриб та ін.]; за заг. ред. А. М. Алімпієва. – Харків :Оригінал, 2015. – 732 с.

5. Ковалевський С. М. Метод розрахунку ефективної по-верхні розсіяння малорозмірних повітряних об’єктів при одно-позиційному та рознесеному прийомах сигналів в оглядовихрадіолокаційних станціях / С. М. Ковалевський, В. О. Тютюн-нік, Г. В. Худов // Збірник наукових праць ХУПС. – Харків :ХУПС, 2015. – Вип. 2 (43). – С. 28–31.

6. Ковалевський С. М. Пропозиції щодо створення скритогомаловисотного радіолокаційного поля в умовах ведення сучас-них мережецентричних та гібридних війн / С. М. Ковалевський,Г. В. Пєвцов, Г. В. Худов // Наука і техніка Повітряних СилЗбройних Сил України. – Харків : ХУПС, 2015. – № 1 (18). –С. 77–81.

7. Silent Sentry. Innovative Technology for Passive, Per-sistent Surveillance / Lockheed Martin Corp. [2005] [Електрон-ний ресурс]. – Режим доступу : http://www.lockheedmartin.com/data/assets/10644.pdf.

8. European Standard ETSI EN 300 401 V1.3.3 (2001-05)«Radio Broadcasting Systems; Digital Audio Broadcasting (DAB)to mobile, portable and fixed receivers» // EuropeanTelecommunications Standards Institute [2001] [Електроннийресурс]. – Режим доступу : http://www.etsi.org.

9. European Standard ETSI EN 300 744 V1.4.1 (2001-01)«Digital Video Broadcasting (DVB); Framing structure, channelcoding and modulation for digital terrestrial television» //European Telecommunications Standards Institute [2001][Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.etsi.org.

10. Рябов К. Перспективная РЛС нового класса от EADS /К. Рябов – М., 2012 [Электронный ресурс]. – Режим доступа :http://www.topwar.ru.

11. Демидюк А. Скрытый «Рубеж» воздушного контроля.Новые решения старых проблем маловысотной локации /А. Демидюк, Е. Демидюк // Выпуск vpk-news.ru, 2013. – № 45(513).

12. Черняк В. С. Многопозиционная радиолокация /В. С. Черняк. – М. : Радио и связь, 1993. – 416 с.

13. Кондратенко А. П. Роль и место нетрадиционнойрадиолокации в системе контроля воздушного пространства /А. П. Кондратенко // Збірник наукових праць : Харків : ХУПС,2002. – Вип. 1 (39). – С. 87–90.

14. Кондратенко А. П. Принципы и варианты построениярадиолокационной системы с использованием излучения мо-бильной связи / А. П. Кондратенко, П. А. Коваленко, И. С. Доб-рынин // Системи обробки інформації. – Харків : ХУПС, 2006. –Вип. 4 (53). – С. 71–78.

15. Ширман Я. Д. Теория и техника обработки радиолока-ционной информации на фоне помех / Я. Д. Ширман, В. Н. Ман-жос. – М. : Радио и связь, 1981. – 416 с.

16. Рассеяние электромагнитных волн воздушными и на-земными радиолокационными объектами: монография /О. И. Сухаревский, В. А. Василец, С. В. Кукобко и др.; под ред.О. И. Сухаревского. – Харків : ХУ ВС, 2009. – 468 с.

17. Залевский Г. С. Радиолокационные дальностные порт-реты крылатых ракет в различных диапазонах длин волн /Г. С. Залевский, В. А. Василец, О. И. Сухаревский // Приклад-ная радиоэлектроника. – 2014. – Т. 13. – № 1. – С. 20–28.

18. Сухаревский О. И. Моделирование характеристик рас-сеяния воздушных объектов в метровом диапазоне волн /О. И. Сухаревский, Г. С. Залевский, С. В. Нечитайло, И. О. Су-харевский // Известия высших учебных заведений. Радио-электроника. – 2010. – Т. 53. – № 4. – С. 51–57.

19. Залевский Г. С. Расчет характеристик рассеяния воз-душных радиолокационных объектов резонансных размеров,основанный на итерационном алгоритме / Г. С. Залевский,О. И. Сухаревский // Известия высших учебных заведений.Радиоэлектроника. – 2014. – Т. 57. – № 6. – С. 13–25.


Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:37

56


Summaries

From the Editor’s Board

Yu. Danyk, Dr. of Technical Sciences, Professor, Commandant of Zhytomyr Military Institute named after S. Koroliov, Winner of the National Science and Technology Prize,Distinguished Scientist of Ukraine, Major General,O. Boychenko, Adjunct Professor, Zhytomyr Military Institute named after S. Korolyov, Captain

Towards Foundations of the OperationalControl System of Forces and Assets in Modern Armed Conflicts

The article analyzes various approaches to exercising operational control over forces and assets in modern armedconflicts. Proposals are being formulated as to the structuringof the Unified automated control system in order to integratedifferent types of automated forces (units) control systemsinto a common information space. It is suggested to employcenters for operational control of forces and assets, as well as their mobile component, as basic structural elements of the Unified automated control system.

V. Khyzhnyak, Technical Sciences PhD, Senior Research Fellow, Head of Aviation Scienceand Research Center of the Ukrainian Science and Research Institute for Civil Protection

The Concept of Aerospace Monitoring Systemfor Civil Emergencies in Ukraine

The article explains the importance of establishingUkraine’s aerospace monitoring system for civil emergencies,formulates the requirements as to its composition, technical equipment and functioning algorithms.

I. Bystryakov,Dr. of Economics, Professor, Head of Section for Comprehensive Assessment and Management of Natural Resources of the State Institution “Institute of Environmental Economics and SustainableDevelopment under the National Academy of Sciences of Ukraine”,

V. Matyukha, Technical Sciences PhD, Senior Research Fellow, Leading Researcher, Section for ComprehensiveAssessment and Management of Natural Resources of the State Institution “Institute of Environmental Economicsand Sustainable Development under the National Academyof Sciences of Ukraine”, D. Klynovyi, Economics PhD, Associate Professor, Leading Research Fellow, Section for ComprehensiveAssessment and Management of Natural Resources of the State Institution “Institute of Environmental Economicsand Sustainable Development under the National Academyof Sciences of Ukraine”,P. Rohov, Technical Sciences PhD, Senior Research Fellow at the Centre for Military and Strategic Studies under the National Ivan Chernyakhovskyi Defense University of Ukraine

Strategic Importance of Raw Materials as Part of the National Wealth in Guaranteeingthe Country’s National Security

The article analyzes a number of national security mattersrelated to Ukraine’s raw materials complex. It defines strategic place and role of such resources, as raw materials, in the country’s national defense system.The authors emphasize a series of key defense-relatedaspects and put forward a concept of their sustainable use.

O. Safin, Dr. of Psychology, Professor of the Chair of MilitaryPedagogics and Psychology at the Military Institute under Kyiv National Taras Shevchenko University,Distinguished Scientist of Ukraine

Basic Approaches to the Systemof Psychological Rehabilitationand Resettlement of Counter-Terrorist Operation Veterans

The article highlights psychological foundations of shapingUkraine’s system for resettlement and rehabilitation of thoseparticipating in the national counter-terrorist operation in theEast of Ukraine. At the same time, the main emphasis isplaced on the fact that combatant’s post-traumatic adaptationis largely linked to characteristics of the motivational andsense sphere of one’s personality.

Summaries

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:37

57


S. Mel’nyk, Law PhD, Acting Chief of Military Law Faculty at the National Law University named after Yaroslav the Wise, Lt. Colonel,L. Zinyak, Law PhD, Senior Lecturer at the Combined Arms and Legal Disciplines Chair at the National LawUniversity named after Yaroslav the Wise, Lt. Colonel,D. Abbakumova, Law PhD, Assistant of the International Law Chair at theNational Law University named after Yaroslav the Wise

Contribution by the International Committeeof the Red Cross to Shaping the Normsof International Humanitarian Law

The article studies such issues, as legal statusof the International Committee of the Red Cross (ICRC),as well as its contribution to shaping the norms of internationalhumanitarian law. One of the central issues raised is the articleis corporate personhood of this international organization.ICRC’s central role in giving rise to Law of the Hague and the Law of Geneva is highlighted.

O. Kharchenko, Dr. of Technical Sciences, Professor, Commandant of the National Aviation Science and Research Institute,Winner of the National Science and Technology Prize, Major General, Distinguished Scientist of Ukraine,S. Paschenko, Technical Sciences PhD, Associate Professor, Deputy Commandant of the National Aviation Science and Research Institute for Curricula Development, Colonel,V. Samulyeyev, Technical Sciences PhD, Associate Professor, Leading Research Fellow of the Science and ResearchSection for Engine Exploitation of the Science and ResearchDirectorate for the Exploitation of Aviation Equipment of the National Aviation Science and Research Institute

Scientific, Technical and Organizational Issuesof Import Substitution in the Contextof Guaranteeing Proper Operation f the National Aviation Assets in the ArmedForces of Ukraine

The article offers a systemic description of the main phasesin the development of scientifically valid normative, methodological, production and technological criteria to ensurecombat readiness of the Ukrainian Armed Forces’ aviationassets, based on the respective strategy of controlling technical condition of the military aviation equipment of foreign design and production, over which developers and manufacturers do not exercise owner’s supervision or provide follow-up maintenance and repair assistance.

V. Serhiyenko, Technical Sciences PhD, Associate Professor, Associate Member of the Aerospace Academy of Ukraine,Associate Professor of the National Ivan ChernyakhovskyiDefense University of Ukraine, Colonel (ret.),V. Bohuchars’kyi, Technical Sciences PhD, Senior Research Fellow, Head of Section at the Central Science and ResearchInstitute for Armaments and Military Equipment of the Armed Forces of Ukraine, Colonel (ret.),L. Drok, Student of the National Ivan Chernyakhovskyi DefenseUniversity of Ukraine, Medical Service Lt. Colonel,P. Mironenko, Technical Sciences PhD, Associate Professor at the National Ivan Chernyakhovskyi Defense Universityof Ukraine, Colonel (ret.)

Prospects for the Use of Acoustic Weaponsin Modern Military Conflicts

The article reviews the effects of different ranges of acousticwaves on human beings by varying basic emission parameterswithin reachable limits. The authors consider possibilitiesand areas for the potential employment of acoustic weaponsin modern military conflicts and future wars.

K. Vasyuta, Dr. of Technical Sciences, Professor, Chief of Automated Control Systems and Ground FlightSupport Faculty of the Kharkiv Air Force University,S. Yukhnovs’kyi, Deputy Commander of Signal Troops and Air Force Command Information Systems, Ministryof Defense of Ukraine

Secreted Information and CommunicationSystem for Air Defense Control Basedon Complex Random Signals

Based on specific characteristics of random signals (processes), the article proposes an option for a network-based multi-radar information and measurement air defensecontrol system. It is demonstrated that the use of random signals as secreted data storage devices helps increaseobstacle protection, distinguishing and output capacity,while enabling to ensure electromagnetic compatibility and channel separation within the network-based multi-radarinformation and measurement system. The article illustratessuch system’s synthesized structural diagram.

Summaries

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:37

58 Summaries


H. Pyevtsov, Dr. of Technical Sciences, Professor, Deputy Commandant of the Kharkiv Air Force Universitynamed after Ivan Kozhedub for Curricula Development,Distinguished Scientist of Ukraine, Colonel,H. Khudov, Dr. of Technical Sciences, Professor, Head of Radar Troops Tactics Chair, Faculty of RadarTroops of Air Defense Forces of the Kharkiv Air ForceUniversity named after Ivan Kozhedub, DistinguishedScientist of Ukraine, Colonel,S. Kovalevs’kyi, Head of Faculty of Radar Troops of Air Defense Forces of the Kharkiv Air Force Universitynamed after Ivan Kozhedub, Colonel

Towards Improved Detection of Small-sizedAircraft through the Combination of Uni-and Multi-position Signal Reception Methods

The article proposes an approach, which would improve theefficiency of detecting small-sized aircraft using various signalreception methods, including the combination of uni- and multi-position reception methods. The authors come forward with astructural diagram of a meter-range observation radar pro-cessing channels through the combination of uni- and multi-position methods.

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:37


Інформація для авторів журналу «Наука і оборона»

Матеріали до публікації в журналі відбираються з огляду на результати їх рецензування членами редакційноїколегії або зовнішніми фахівцями. Передусім приймаються матеріали, у яких на основі виконаних автором дослідженьрозв’язано проблему, котра має важливе оборонне значення.

Приймаються також короткі повідомлення, які містять нове розв’язання конкретної задачі, важливої для певноїгалузі воєнної науки, або такі, у яких викладена суть науково обґрунтованих воєнних, технічних, економічних читехнологічних розробок, спрямованих на впровадження досягнень науки в будівництво Збройних Сил, виробництвой експлуатацію військової техніки та озброєння.

Авторам – здобувачам наукових ступенів редакційна колегія рекомендує готувати статті з урахуванням вимог ДАКМіністерства освіти і науки України до наукових публікацій у друкованих фахових виданнях. Видання «Наукаі оборона» є фаховим у галузі військових і технічних наук.

Рукопис статті подається до журналу у двох примірниках. Сторінки мають бути пронумеровані, а рукопис –підписаний авторами.

Загальний обсяг рукопису разом з графічними матеріалами не повинен бути більшим за 16 сторінок. Формат арку-ша – А4. На одній сторінці має бути не більш як 30 рядків та до 60 знаків (з урахуванням розділових знаків і проміжківміж словами) у кожному рядку. Розмір шрифта підготовленого на комп’ютері матеріалу – 14; міжрядковий інтервал –1,5 рядка (розмір кроку зсуву – 24). Розміри полів, мм: зліва – 30, справа – 10, зверху – 20, знизу – 25.

На початку рукопису наводяться відомості про автора: прізвище, ім’я та по батькові автора, його посада, вченийступінь та звання, військове звання, назва статті, анотація (не більш як 6–8 рядків). Наприкінці статті наводятьсяномери контактних телефонів автора та адреса електронної пошти.

Формули, символи та знаки мають бути розмічені.Оформлюючи бібліографічний перелік посилань, потрібно дотримуватися вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система

стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальнівимоги та правила складання», зокрема вказати автора та назву твору, місце публікації (для книжки – місто тавидавництво; для статті – назву збірника чи журналу, його номер або випуск), дату публікації, кількість сторіноку книжці або сторінки, на яких уміщено статтю.

Ілюстрації подаються окремо від тексту. Місце розташування ілюстрації позначається на лівому полі сторінки. З ме-тою належного відтворення ілюстрацій потрібно подавати якісні чорно-білі рисунки та фотографії або їх електроннийваріант у форматах *.tif чи *.eps.

До редакції треба надати також електронний варіант рукопису статті, ілюстрацій, які мають повністю відповідатидрукованому варіантові.

До рукопису статті додаються:• рекомендація вченої ради наукової установи / вищого навчального закладу щодо можливості публікації роботи

автора в журналі «Наука і оборона»;• документ про можливість відкритої публікації матеріалів;• заява авторів (спільна) про згоду щодо невиплати авторського гонорару (для скорочення витрат на видання виплата

авторських гонорарів не передбачається) та про те, що підписаний і поданий до редакції варіант є остаточним тавихідним для виконання редакційно-видавничих робіт, до якого автор може внести лише незначні (не більш як 3%обсягу статті) корективи на етапі читання ним верстки, а значні зміни в матеріалі або відкликання статті з метоюперероблення її можуть здійснюватися в разі оплати автором пов’язаних із цим додаткових виробничих витрат.

Матеріали, які неохайно оформлені й не відповідають зазначеним вимогам, редакцією не розглядаються.Редакція не повідомляє авторів про зміни й скорочення рукопису, які мають редакційний характер.

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:37

Усі права застережені.Переклад і передрук – лише за згодою авторів і редакції.Адреса редакції: 04119 Київ, вул. Дегтярівська, 11в.

Тел.: (044) 483-71-29, 271-36-32. Факс: (044) 483-71-29.E-mail: [email protected]://www.nio.mil.gov.uaСвідоцтво про державну реєстрацію КВ № 2332 від 25.12.1996 р.

© Міністерство оборони України, 2014

Підп. до друку 25.03.2016 р.Формат 60х90/8. Папір офс. Друк офсет.Ум. друк. арк. 7,5. Обл.-вид. арк. 6,9.Наклад 447 прим. Зам. № 0325-16.

Видавничий дім «Стилос».04071 Київ, вул. Набережно-Лугова, 5, к. 30.Тел.: (044) 428-72-50. Факс: (044) 417-42-39.E-mail: [email protected] .http://www.stylos.com.ua .Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктіввидавничої справи України ДК № 1465 від 13.08.2003 р.

Електронні версії попередніх випусків журналу «Наука і оборона» можна знайти на веб-сторінці журналу: www.nio.mil.gov.ua,

а також на сайті Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського: www.nbuv.gov.ua.

Nauka_16_1.qxd 26.03.2016 20:37

Nauka 16 1ecos.kiev.ua/share/themes/img/publications/papers/17/... · 2016-04-19 · Наука і...

Documents

Transcript of Nauka 16 1ecos.kiev.ua/share/themes/img/publications/papers/17/... · 2016-04-19 · Наука і...