3639 3639 МЕТОДИЧНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИВКАЗІВКИ ДЛЯ ДОАУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДЛЯ ДОАУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ НАНА КУРСАХКУРСАХ ТЕМАТИЧНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ ЛІКАРІВТЕМАТИЧНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ ЛІКАРІВ

““ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ/СНІД.ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ/СНІД. ДОТЕСТОВЕ ТА ПІСЛЯТЕСТОВЕДОТЕСТОВЕ ТА ПІСЛЯТЕСТОВЕ

КОНСУЛЬТУВАННЯ НАКОНСУЛЬТУВАННЯ НА ВІЛ-ІНФЕКЦІЮВІЛ-ІНФЕКЦІЮ””

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИСУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

3639 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ДОАУДИТОРНОЇ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ

ЗАНЯТЬ НА КУРСАХ ТЕМАТИЧНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ ЛІКАРІВ

«ВІЛ-ІНФЕКЦІЯ/СНІД. ДОТЕСТОВЕ ТА ПІСЛЯТЕСТОВЕ

КОНСУЛЬТУВАННЯ НА ВІЛ-ІНФЕКЦІЮ»

СУМИ Сумський державний університет

2013

2

Методичні вказівки для доаудиторної підготовки до практичних занять на курсах тематичного удосконалення лікарів “ВІЛ-інфекція/СНІД. Дотестове та післятестове консультування на ВІЛ-інфекцію” / укладачі: М. Д. Чемич, Н. І. Ільїна, В. В. Захлєбаєва, Н. Г. Малиш. – Суми : Сумський державний університет, 2013. – 64 с.

Кафедра інфекційних хвороб з епідеміологією

3

ЗМІСТ С.

1 Етіологія, епідеміологія та патогенез ВІЛ-інфекції / СНІДу……………………………………………………………….32 Класифікація СНІДу. Основні клінічні симптоми ВІЛ-інфекції, підходи до лікування……………………………………………….93 Основні СНІД-асоційовані інфекції та інвазії……………….. 154 Принципи та методи лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції та СНІДу……………………………………………………………...225 Принципи та підходи до лікування хворих на СНІД. Загальна характеристика лікувальних препаратів……………...................286 Добровільне консультування і тестування (ДКТ) як початковий пункт профілактики та медичного огляду. Основна мета, завдання та принципи ДКТ………………………………..347 Процедура тестування. Оцінка результатів…………………...428 Супервізія, моніторинг та оцінка якості ДКТ…………………489 Постконтактна профілактика ВІЛ-інфекції та СНІДу….…….5410 Профілактика ВІЛ-інфекції та СНІДу. Диспансерне спостереження…………………………………………………….60

4

1 ЕТІОЛОГІЯ, ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ТА ПАТОГЕНЕЗ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ/СНІДУ

Тривалість – 4 години.

1 Актуальність теми. ВІЛ, подібно до стихійного лиха, охопив зараз майже всі континенти нашої планети. За надзвичайно короткий час він став проблемою номер один для Всесвітньої організації охорони здоров'я, відтіснивши на друге місце рак і серцево-судинні захворювання. За сучасними даними, в наш час налічується близько 40 мільйонів хворих на СНІД.

В Україні швидкими темпами зростає кількість ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, про що свідчить показник поширення ВІЛ-інфекції – 1,63 % серед дорослого населення країни. Цей показник є одним із найвищих у Європі. Особливо небезпечним для країни є те, що 80 % ВІЛ-інфікованих українців становлять чоловіки та жінки у віці від 20 до 40 років, саме ці категорії населення належать до працездатного та репродуктивного віку. Останнім часом спостерігається тенденція щодо збільшення випадків інфікування вагітних жінок і потенційних донорів крові.

Жодна людина не має права ігнорувати проблему ВІЛ/СНІДу і вважати, що вона її ніколи не торкнеться.

2 Навчальні цілі заняття2.1 Лікар повинен знати:● визначення хвороби;● етіологію;● епідеміологію;● патогенез ВІЛ-інфекції /СНІДу;● основні та другорядні групи ризику інфікування;● шляхи інфікування.

2.2 Лікар повинен вміти:5

● досконало зібрати анамнез хвороби;● оцінити епідеміологічні дані в регіоні;● з’ясувати шлях зараження конкретного пацієнта;● дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого.

3 Матеріали для самоконтролю3.1 Питання для самоконтролю1 Джерело інфекції при ВІЛ.2 Фактори передавання захворювання.3 Шляхи передавання ВІЛ.4 Патогенез ВІЛ-інфекції.5 Основні характеристики збудника ВІЛ-інфекції.6 Групи ризику ВІЛ-інфекції.

3.2 Тести для самоконтролюВибрати правильні відповіді.1 Для ВІЛ-інфекції характерні порушення імунної системи:а) зниження кількості Т-лімфоцитів (Т-хелперів);б) зміна співвідношення Т-хелперів до Т-супресорів;в) підвищення сироваткових глобулінів;г) виявлення специфічних антитіл до вірусу;д) усе перелічене.

2 Під час лабораторного дослідження хворих на СНІД частіше всього виявляється:

а) анемія;б) тромбоцитопенія;в) лейкопенія;г) лімфопенія;д) усе перелічене.

3 Генералізована лімфаденопатія рідко трапляється при :а) ВІЛ-інфекції;б) інфекційному мононуклеозі;в) малярії;

6

г) сифілісі.

4 Вірус СНІДУ може бути виявлений в:а) усіх біологічних рідинах хворого;б) крові;в) сечі;г) слині.

5 За яких умов гине в зовнішньому середовищі збудник СНІДУ:

а) 70–80 0С упродовж 10 хв;б) 50–60 0С упродовж10 хв;в) 40–50 0С упродовж30 хв;г) 30–20 0С упродовж 15 хв?

6 Яка пухлина є найбільш частим клінічним проявом СНІДу:а) саркома Капоші;б) злоякісна лімфома;в) плоскоклітинна карцинома ротової порожнини та прямої

кишки;г) рак шлунку?

7 Через який період після зараження починають вироблятися антитіла в крові:

а) через 2–3 дні;б) 2–3 тижні;в) 6–12 тижнів та більше;г) через кілька годин?

8 Які імунологічні прояви нетипові для СНІДу:а) знижена кількість Т-хелперів;б) пригнічений бластогенез;в) підвищена кількість гамма-глобулінів;г) знижений рівень гамма-глобулінів?

7

9 Головною мішенню ВІЛ є:а) моноцити;б) лейкоцити;в) Т-хелпери;г) В-лімфоцити.

10 З інфікуванням яким збудником найчастіше пов'язаний пронос у хворих на СНІД:

а) цитомегаловірусом;б) кампілобактеріями;в) сальмонелами;г) криптоспоридіями?

Еталони правильних відповідей1 – д; 2 – д; 3 – в; 4 – а; 5 – а; 6 – а; 7 – в; 8 – г; 9 – в; 10 – г.

3.3 Задачі для самоконтролюЗадача 1У хворої М. на флюорографічному знімку було виявлено

дисеміноване ушкодження легень. Вона була направлена до тубдиспансеру для подальшого обстеження. Був поставлений діагноз : туберкульоз. Об’єктивно: у хворої лімфаденопатія, гепатолієнальний синдром, герпетичні висипання по ходу міжреберних проміжків.

Яке захворювання необхідно запідозрити?

Задача 2Хворого А., 42 р., танцівник, прийнято у спеціалізоване

відділення інфекційної лікарні зі скаргами на загальну слабість, швидку втомлюваність, порушення зору в лівому оці, болючі відчуття за грудиною під час їжі, головний біль, темні плями на обличчі, тулубі, кінцівках. З анамнезу з’ясовано, що в січні–лютому цього року лікувався з приводу гострого гепатиту В. Під час прийняття в стаціонар стан середньої тяжкості. На шкірі обличчя, тулуба, кінцівок множинні плями темно-фіолетового

8

кольору, місцями вкриті виразками. На слизових ротової порожнини – нашарування у вигляді множинних білуватих острівців. Дефіцит маси тіла більше 10 %. Печінка + 1,5 см. Випорожнення рідкі, 3–4 рази на добу, без патологічних домішок.

1 Ваш діагноз?2 План обстеження.

Задача 3Хворий П, 30 років, який повернувся із-за кордону 1,5 року

тому, відмічає періодичне підвищення температури до 37,7 0С упродовж 1 міс., погане самопочуття та схуднення.

Під час огляду виявлено генералізовану лімфаденопатію, гепатоспленомегалію. Під час дослідження крові: лейкопенія–2,2х109/л, ШОЕ 65 мм/год, гемоглобін 95 г/л, еритроцити–3,1х1012/л.

1 Сформулюйте діагноз.2 План обстеження.

Еталони відповідей до задачЗадача 1ВІЛ-інфекція/СНІД.

Задача 21 ВІЛ-інфекція/СНІД, стадія вторинних захворювань,

кандидоз слизової порожнини рота, поширена саркома Капоші.2 Кров на ІФА та імуноблот для визначення антитіл до ВІЛ;

імунологічне дослідження крові СД4, СД8, СД4/8; визначення антиIgM до CMV, антиtoxo IgM та CMV, мазки з ротоглотки на гриби роду кандида, клінічний аналіз сечі, рентгенологічне дослідження ОГП, ФГДС, огляд офтальмолога.

Задача 31 У даного хворого необхідно запідозрити ВІЛ-інфекцію.

9

2 Для підтвердження діагнозу необхідно провести додаткове дослідження:

а) дослідження клітинного імунітету;б) визначення антитіл до ВІЛ методом ІФА.

Список рекомендованої літератури:1. ВІЛ-інфекція в Україні // Інформаційний бюлетень

Міністерства охорони здоров’я України. – 2010. – № 33. – 72 с.2. Наказ МОЗ України від 12.12.2003 р. № 580 «Про

удосконалення лікування хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД».3. Запорожан В. М. ВІЛ-інфекція і СНІД : посібник /

В. М. Запорожан, М. Л. Аряєв. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К. : Здоров'я, 2004. – 636 с.

4. Малый В. П. ВИЧ/СПИД / В. П. Малый. - М. : ЭКСМО, 2009. – 672 с.

5. Чайка Н. А. СНІД та ВІЛ-інфекція. Соціально-психологічні аспекти: інформація для професіоналів / Н. А. Чайка, пер. з англ. – СПб. - 2000.

6. Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби : навч. посіб. : у 3 т. / Ж. І. Возіанова. - К. : Здоров’я, 2002. – Т. 2. – С. 482–506.

7. Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині / за ред. М. А. Андрейчина. – Тернопіль : ТДМУ, 2007. – С. 179–189.

8. Чемич М. Д. Інфекційні хвороби: тестові завдання / М. Д. Чемич, Н. І. Ільїна. – Суми : Вид-во СумДУ, 2002. – С. 199–201.

9. Інфекційні хвороби: класифікація, схеми діагностики та лікування : навч. посіб. / М. Д. Чемич, Н. І. Ільїна, В. В Захлєбаєва, І. 0. Троцька. – Суми : СумДУ, 2010. – 272 с.

10

2 КЛАСИФІКАЦІЯ СНІДу. ОСНОВНІ КЛІНІЧНІ СИМПТОМИ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ, ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ

Тривалість – 6 годин.

1 Актуальність теми. Проблема ВІЛ/СНІДу в Україні, не- зважаючи на всі зусилля державних, неурядових та міжнародних організацій, залишається надзвичайно актуальною та гострою. Погіршення ситуації із захворюваністю на ВіЛ-інфекцію та зростання кількості хворих на СНІД обумовлено низкою соціально-економічних та медичних причин. Провідними є погіршення соціально-економічної ситуації, недосконала система інформування та просвіти населення з питань запобігання ВІЛ-інфекції, прогалини в системі статевого виховання, недостатнє фінансування заходів профілактики та лікування, невідповідність наявної інфраструктури медичної та соціальної допомоги темпам поширення епідемії. У світі за 20 років від СНІДу померло понад 20 млн осіб, при цьому понад 40 млн інфіковані ВІЛ, з них 2,5 млн – діти до 15 років. В Україні відзначається поширення епідемії ВІЛ: щороку реєструється понад 12 тис. нових випадків ВІЛ-інфекції, постійно збільшується кількість ВІЛ-інфікованих вагітних жінок, що призводить до значного зростання відсотка новонароджених із високим ризиком інфікування ВІЛ від власної матері.

2 Навчальні цілі заняття2.1 Лікар повинен знати:● визначення хвороби;● шляхи та фактори передачі;● клінічну картину;● критерії діагнозу – великі та малі;● особливості перебігу ВІЛ-інфекції у дітей;● принципи антиретровірусної терапії.

11

2.2 Лікар повинен вміти:● обстежити хворого і виявити основні симптоми і

синдроми СНІД-асоційованих захворювань, обґрунтувати клінічний діагноз для своєчасної госпіталізації хворого у стаціонар;

● провести диференціальну діагностику захворювань;● оформити медичну документацію;● скласти план лабораторного та додаткового обстеження

хворого;● дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження

та нагляду.

3 Матеріали для самоконтролю3.1 Питання для самоконтролю1 Сучасні класифікації ВІЛ-інфекції /СНІДу.2 Клінічні прояви ВІЛ-інфекції залежно від стадії.3 Великі та малі критерії діагнозу.4 Алгоритм діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу.5 Групи антиретровірусних препаратів.

3.2 Тести для самоконтролюВибрати правильні відповіді.1 Кількість стадій ВІЛ-інфекції згідно з класифікацією

ВООЗ :а) 2;б) 5;в) 3;г) 4.

2 Перша клінічна стадія ВІЛ-інфекції згідно з класифікацією ВООЗ (2006) характеризується :

а) зменшенням ваги тіла більше 10 % від вихідного рівня;б) легким ураженням шкіри та слизових (себорейний

дерматит, дерматози, грибкові ураження нігтів та ін.);в) персистувального генералізованою лімфаденопатією;

12

г) кандидозом порожнини рота.3 Друга клінічна стадія ВІЛ-інфекції згідно з

класифікацією ВООЗ (2006) характеризується :а) ВІЛ-кахексією;б) діареєю нез’ясованої етіології;в) безсимптомним перебігом;г) ураженням шкіри та слизових ( себорейний дерматит,

дерматози, грибкові ураження нігтів та ін.).

4 Третя клінічна стадія ВІЛ-інфекції згідно з класифікацією ВООЗ (2006) характеризується :

а) безсимптомним перебігом;б) діареєю нез’ясованої етіології тривалістю більше

1 місяця;в) рецидивними інфекціями верхніх дихальних шляхів;г) саркомою Капоші.

5 Третя клінічна стадія ВІЛ-інфекції згідно з класифікацією ВООЗ (2006) характеризується:

а) тяжкими бактеріальними інфекціями;б) ВІЛ-кахексією;в) генералізованою лімфаденопатією;г) церебральним токсоплазмозом.

6 Четверта клінічна стадія ВІЛ-інфекції згідно з класифікацією ВООЗ характеризується:

а) цитомегаловірусною інфекцією з ураженням будь-яких органів, крім печінки, селезінки та лімфатичних вузлів (наприклад, ретиніт);

б) рецидивами оперізувального герпесу за останні 5 років;в) генералізованою лімфаденопатією;г) ураженням шкіри та слизових (себорейний дерматит,

дерматози, грибкові ураження нігтів та ін.).

13

7 До великих критеріїв діагностики СНІДу згідно з рекомендаціями ВООЗ (2006) відносять:

а) кандидоз ротоглотки;б) дисеміновану герпетичну інфекцію;в) тривалість гарячки більше 1 місяця;г) генералізовану лімфаденопатію.

8 До малих критеріїв діагностики СНІДу згідно з рекомендаціями ВООЗ (2006) відносять:

а) хронічну діарею тривалістю більше 1 місяця;б) тривалість гарячки більше 1 місяця;в) кашель тривалістю більше 1місяця;г) ВІЛ-кахексію.

9 Четверта клінічна стадія ВІЛ-інфекції згідно з класифікацією ВООЗ (2006) характеризується:

а) кандидозом порожнини рота;б) волосяною лейкоплакією;в) безсимптомним перебігом;г) криптоспоридіозом із діареєю тривалістю більше

1 місяця.

10 До великих критеріїв діагностики СНІДу згідно з рекомендаціями ВООЗ (2006) відносять:

а) хронічну діарею тривалістю більше 1 місяця;б) персистувальну генералізовану лімфаденопатію;в) кашель упродовж 1 місяця і більше;г) дисеміновану герпетичну інфекцію.

Еталони правильних відповідей1 – г; 2 – в; 3 – г; 4 – б; 5 – а; 6 – а; 7 – в; 8 – в; 9 – г; 10 – а.

3.3 Задачі для самоконтролюЗадача 1

14

Хвора З., 28 років, госпіталізована в інфекційне відділення у зв’язку з довготривалою гарячкою. Турбує нічна пітливість, за останні 4 місяця схудла на 6 кг. Веде безладне статеве життя. Під час огляду відмічено збільшення усіх лімфатичних вузлів, гепатолієнальний синдром, на шкірі – плями синюшного кольору, в легенях – дрібнопухирцеві хрипи.

1 Попередній діагноз.2 План обстеження.

Задача 2Хворий К., 29 років, звернувся до лікаря зі скаргами на

сильний сухий кашель, біль у грудній клітці, підвищену нічну пітливість, схуднення. З анамнезу: працював за кордоном, 2 роки тому повернувся в Україну. Об’єктивно: генералізована лімфаденопатія, збільшення печінки та селезінки. У крові: лейкоцитів – 2,0х109/л, ШОЕ – 40мм/год.

Попередній діагноз.

Задача 3Хворий А. звернувся до лікаря у зв’язку з появою на

грудях, спині та кінцівках множинних вузлів і плям малинового кольору, місцями з виразками. Об’єктивно: гепатолієнальний синдром, лімфаденопатія. Зліва від пупка пальпується щільне утворення розміром із куряче яйце. Хворий тривало вживає наркотики.

1 Яке захворювання необхідно запідозрити?2 З якими захворюваннями необхідно проводити диференціальний діагноз?

Еталони правильних відповідей Задача 11 ВІЛ-інфекція/СНІД.2 Для підтвердження діагнозу необхідно провести

дослідження клітинного імунітету, визначення антитіл до ВІЛ.

15

Задача 2ВІЛ-інфекція/СНІД.

Задача 31 ВІЛ-інфекція/СНІД.2 Уроджений імунодефіцит, вторинна імунологічна

недостатність, інфекційний мононуклеоз, пухлина шкіри, саркома Капоші.

Список рекомендованої літератури1. ВІЛ-інфекція в Україні // Інформаційний бюлетень

Міністерства охорони здоров’я України. – 2010. – № 33. – 72 с.2. Наказ МОЗ України від 12.12.2003 р. № 580 «Про

удосконалення лікування хворих на ВІЛ- інфекцію та СНІД».3. Наказ № 120 від 1.05.2002.4. Малый В. П. ВИЧ / СПИД / В. П. Малый. – М. :

ЭКСМО, 2009. – 672 с.5. Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби : у 3 т. /

Ж. І. Возіанова. – К. : Здоров’я, 2002. – Т. 2. – С. 482 – 506.6. Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній

медицині / за ред. М. А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2007. – С. 179-189.

7. Чемич М. Д. Інфекційні хвороби: тестові завдання / М. Д. Чемич, Н. І. Ільїна. – Суми: Вид-во СумДУ, 2002. – С. 199-201.

8. Запорожан В. М. ВІЛ-інфекція і СНІД Текст : посібник / В. М. Запорожан, М. Л. Аряєв. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : Здоров'я, 2004. – 636 с.

9. Інфекційні хвороби: класифікація, схеми діагностики та лікування Текст: навч. посіб. / М. Д. Чемич, Н. І. Ільїна, В. В Захлєбаєва, І. 0. Троцька. – Суми : СумДУ, 2010. – 272 с.

16

3 ОСНОВНІ СНІД-АСОЦІЙОВАНІ ІНФЕКЦІЇ ТА ІНВАЗІЇ

Тривалість – 4 години.

1 Актуальність теми. Опортуністичні інфекції при ВІЛ/СНІДі – унікальна група захворювань, які розвиваються на фоні імунодефіцитного стану і значно відрізняється від інших інфекційних хвороб. Унікальність полягає в особливостях клінічних проявів та вимог до призначення терапії.

Опортуністичні захворювання є основною причиною уражень і летальних наслідків у хворих на СНІД. Їх розвиток і перебіг визначають клінічну картину і тяжкість захворювання. Від своєчасної діагностики опортуністичних захворювань залежить успіх лікування і тривалість життя хворих, а також проведення профілактичних заходів.

Враховуючи великий спектр опортуністичних захворювань, необхідно приділяти значну увагу встановленню етіологічного фактора хвороби. Схильність до поліорганних та системних уражень потребує проведення диференціальної діагностики з використанням сучасних методів досліджень, зокрема специфічних імунологічних та серологічних.

Терапія, яка призначається хворим на ВІЛ-інфекцію та СНІД, як правило, є багатокомпонентною. Імунодефіцитному стану у ВІЛ-інфікованих пацієнтів притаманні мікст-інфекції, які відмічаються певними особливостями клінічних проявів. Необхідно врахувати взаємодію препаратів, їх токсичність, високий ризик тяжких побічних ефектів. Ця проблема може бути вирішена шляхом удосконалення схем призначення препаратів з урахуванням особливостей перебігу захворювання у кожного пацієнта зокрема.

Лікування опортуністичних захворювань повинно будуватися на поєднанні тривалої етіотропної та

17

антиретровірусної терапії та забезпеченні ефективного моні-торування соматичного й імунного статусів пацієнта.

2 Навчальні цілі заняття2.1 Лікар повинен знати:· класифікацію СНІД-індикаторних захворювань і станів;· збудників СНІД-індикаторних інфекцій;· клінічні прояви СНІД-асоційованих захворювань;· клініко-епідеміологічні особливості;· можливість виникнення і клінічні прояви ускладнень

СНІД-асоційованих захворювань;· лабораторну діагностику;· принципи лікування;· принципи профілактики;· прогноз СНІД-асоційованих захворювань.

2.2 Лікар повинен вміти:· обстежити хворого і виявити основні симптоми і

синдроми СНІД-асоційованих захворювань (криптоспородіозу, токсоплазмозу, криптококозу, гістоплазмозу, герпесвірусних хвороб, лістеріозу, аспергільозу, кандидозу), обґрунтувати клінічний діагноз для своєчасної госпіталізації хворого у стаціонар;

· провести диференціальну діагностику захворювань;· оформити медичну документацію за фактом

установлення попереднього діагнозу «СНІД-асоційовані захворювання» (екстрене повідомлення в СЕС);

· скласти план лабораторного і додаткового обстежень хворого;

· інтерпретувати результати лабораторного обстеження;· скласти індивідуальний план лікування з урахуванням

епідеміологічних даних, тяжкості стану, наявності ускладнень, алергологічного анамнезу, супутньої патології;

· надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;

18

· дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження та нагляду.

3 Матеріали для самоконтролю3.1 Питання для самоконтролю1 Класифікація СНІД-індикаторних захворювань і станів.2 Клінічні прояви СНІД-асоційованих захворювань.3 Методи діагностики СНІД-асоційованих захворювань.4 Лікування СНІД-асоційованих захворювань.5Прогноз СНІД-асоційованих захворювань.6Профілактичні заходи при ВІЛ-інфекції та СНІДі.7Диспансеризація ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД.

3.2 Тести для самоконтролюВибрати правильні відповіді.1 Назвіть збудників опортуністичних інфекцій при СНІДі:а) найпростіші;б) цитомегаловірус;в) мікобактерії;г) P. corinii;д) усі відповіді правильні.

2 До опортуністичних захворювань належить все, крім:а) ангіни Симановського-Венсана-Плаута;б) позалегеневого туберкульозу;в) цитомегаловірусного ретиніту з утратою зору;г) кандидозу трахеї;д) генералізованого герпесу.

3 Вісцеральний кандидоз частіше може проявитися у формі:

а) кандидозу легень;б) кандидозного холециститу;в) кандидозного гастриту;г) кандидозного уретриту.

19

4 Найінформативнішим методом діагностики кандидозного ураження при СНІДі є:

а) виявлення грибів у досліджуваному матеріалі;б) РІФ;в) РЗК;г ) метод товстої краплі;д) реакція нейтралізації.

5 Досліджуваним матеріалом під час діагностики пневмоцистної пневмонії є все, крім:

а) слини;б) харкотиння;в) бронхіального секрету;г) промивних вод бронхів;д) шматочків легеневої тканини.

6 Для діагностики генералізованої герпетичної інфекції досліджено сироватку крові з метою виявлення специфічних антитіл певного класу. Антитіла якого класу свідчать про гостру стадію вірусної інфекції:

а) Ig M;б) Ig A;в) Ig E;г) Ig G.

7 Після лабораторного обстеження пацієнта з рецидивною герпетичною інфекцією йому встановлено діагноз ВІЛ-інфекція. Результати якого дослідження дозволили поставити цей діагноз:

а) імуноферментного аналізу;б) реакції гальмування гемаглютинації;в) реакції пасивної гемаглютинації;г) реакції зв’язування комплементу;д) реакції преципітації в гелі?

8 Для лікування кандидозу використовують: 20

а) ністатин, леворин;б) цефтріаксон, цефапім;в) левоміцетин;г) еритроміцин, левофлоксацин;д) амоксиклав, амікацин.

9 Досить часто причиною набутих імунодефіцитів є інфекційне ураження організму, при якому збудники безпосередньо репродукуються в клітинах імунної системи і руйнують їх. Для збудників яких захворювань це характерно:

а) інфекційного мононуклеозу, СНІДу;б) поліомієліту, гепатиту А;в) дизентерії, холери;г) Q-гарячки, висипного тифу?

10 ВІЛ-інфікований пацієнт періодично обстежується з метою виявлення ознак активізації процесу. Назвіть ознаку, що свідчить про перехід ВІЛ-інфекції у СНІД:

а) кількість Т-хелперів нижча 200 кл/мкл;б) зниження кількості нейтрофілів;в) зниження кількості Т-хелперів;г) кількість Т-хелперів нижча критичного рівня;д) виявлення антитіл до р 41.

Еталони правильних відповідей1 – д; 2 – а; 3 – а; 4 – а; 5 – а; 6 – а; 7 – а; 8 – а; 9 – а; 10 – а.

3.3 Задачі для самоконтролюЗадача 1Хвора М., 25 років, відмічає біль, печію в ділянці

зовнішніх статевих органів, а також нетривале підвищення температури тіла до 37,5 0С. З анамнезу відомо: жінка веде безладне статеве життя. Звернулася до гінеколога. Під час огляду виявлено герпетичну висипку в ділянці зовнішніх

21

статевих органів. Під час дослідження крові: лейкоцитів – 6,8х109/л, ШОЕ – 25 мм/год.

1 Сформулювати діагноз.2 Які захворювання необхідно виключити при

встановленні діагнозу?

Задача 2Хворий А., 28 років, направлений в інфекційну лікарню

для подальшого обстеження. Зі слів хворого упродовж місяця відмічає загальну слабість, схуднення, періодичне підвищення температури тіла до 37–38 0С. З анамнезу відомо: вживає ін’єкційні наркотики упродовж 5 років. Під час огляду виявлено генералізовану лімфаденопатію, гепатоспленомегалію. В клінічному аналізі крові: лейкоцити – 2,5х109/л, ШОЕ – 70 мм/год, Hb – 101 г/л, еритроцити – 2,8х1012/л.

1 Сформулювати діагноз.2 План обстеження.

Задача 3Хворий В., 35 років, звернувся до лікаря-дерматолога у

зв’язку з появою безболісних пурпурових плям на нижніх кінцівках, що незначно підвищуються над поверхнею шкіри. Йому запропонували провести тест на ВІЛ-інфекцію, результат якого виявився позитивним. Хворого було направлено до інфекційної лікарні для подальшої діагностики та призначення адекватної терапії.

1 Поставити попередній діагноз.2 Який прогноз захворювання?

Еталони відповідей до задачЗадача 11 Герпетична інфекція з ураженням зовнішніх статевих

органів.

22

2 Необхідно виключити захворювання ВІЛ/СНІД та сифіліс.

Задача 21 У цього хворого необхідно запідозрити ВІЛ-інфекцію.2 Для підтвердження діагнозу необхідно провести

додаткові дослідження:а) виявлення ДНК цитомегаловірусу в клітинах крові

хворого;б) виявлення ЦМВ у сечі;в) дослідження клітинного імунітету;г) визначення антитіл до ВІЛ.

Задача 31 СНІД клінічно. Стадія власне СНІДу. Саркома Капоші.2 Прогноз захворювання несприятливий.

Список використаної літератури1. Запорожан В. М. ВІЛ-інфекція і СНІД : посібник / В. М.

Запорожан, М. Л. Аряєв. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К. : Здоров'я, 2004. – 636 с.

2. Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби : у 3 т. / Ж. І. Возіанова. – К. : Здоров’я, 2002. – Т. 2. – С. 482 – 506.

3. Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині / за ред. М. А. Андрейчина. – Тернопіль : ТДМУ, 2007. – С. 179 –189.

4. Малий В. П. ВИЧ/СПИД / В. П. Малий. – М. : ЭКСМО, 2009. – 672 с.

5. Чемич М. Д. Інфекційні хвороби: тестові завдання / М. Д. Чемич, Н. І. Ільїна. – Суми, 2002. – С. 199 – 201.

6. Інфекційні хвороби: класифікація, схеми діагностики та лікування [Текст]: навч. посіб. / М. Д. Чемич, Н. І. Ільїна, В. В Захлєбаєва, І. О. Троцька. – Суми : СумДУ, 2010. – 272 с.

23

4 ПРИЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛАБОРАТОРНОЇ ДІАГНОСТИКИ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ ТА СНІДу

Тривалість – 4 години.

1 Актуальність теми. Україна відповідно до даних ООН займає шосте місце у світі за рівнем поширеності епідемії ВІЛ/СНІД. Сьогодні наша держава лідирує за темпами поширення ВІЛ/СНІД у світі.

Однак реальні показники набагато вищі офіційних і досягають майже півмільйона осіб. Причинами збільшення росту кількості інфікованих є масове безробіття, економічна нестабільність, лібералізація соціальних і культурних норм, розлад роботи органів охорони здоров’я.

2 Навчальні цілі заняття2.1 Лікар повинен знати:· клініку ВІЛ-інфекції/CНІДу;· діагностику та диференціальну діагностику;· алгоритм проведення досліджень;· правила проведення дотестового консультування;· лабораторну діагностику;· післятестове консультування.

2.2 Лікар повинен вміти:· зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних

даних;· обстежити хворого і виявити основні симптоми і

синдроми ВІЛ-інфекції/СНІДу;· скласти план лабораторного і додаткового обстежень

хворого;· інтерпретувати результати лабораторного обстеження.

3 Матеріали для самоконтролю24

3.1 Питання для самоконтролю1 Клінічна картина ВІЛ-інфекції/СНІДу.2 Методи діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу.3 Алгоритм обстеження на ВІЛ-інфекцію.4 Диференціальний діагноз ВІЛ-інфекції/СНІДу.

3.2 Тести для самоконтролюВибрати правильні відповіді.1 Клінічні ознаки-індикатори, які свідчать про

необхідність обстеження на ВІЛ:а) різке схудення;б) постійні нічні потовиділення;в) безпричинна діарея упродовж 1 місяця і більше;г) усі відповіді правильні;д) тривала гарячка упродовж 1 місяця і більше.

2 Зміни в загальному аналізі крові при СНІДі:а) лейкопенія, лімфопенія, тромбоцитопенія;б) лейкопенія, відносний лімфоцитоз;в) підвищення ШОЕ;г) зсув лейкоцитарної формули вліво;д) лейкоцитоз, лімфоцитоз, тромбоцитопенія.

3 Лабораторна діагностика СНІДу:а) РНГА, РДПА;б) виявлення антитіл до ВІЛ за допомогою ІФА;в) РЗК, РГГА;г) усі відповіді правильні;д) немає правильної відповіді.

4 Хто підлягає обов’язковому тестуванню на наявність чи відсутність ВІЛ-інфекції:

а) донори;б) медичні працівники;в) новонароджені;

25

г) немає правильної відповіді;д) усе населення?

5 Імунодефіцит при ВІЛ-інфекції:а) зниження рівня Т4-лімфоцитів;б) усі відповіді правильні;в) високий рівень імуноглобулінів усіх класів;г) усі відповіді неправильні.

6 Запідозрити ВІЛ-інфекцію необхідно, якщо виявляється:а) сальмонельоз;б) пневмонія;в) орофарингеальний кандидоз;г) меланома;д) усі відповіді правильні.

7 До яких клітин людського організму з рецепторами СД4 ВІЛ має тропність:

а) В-лімфоцитів;б) еритроцитів;в) Т4-лімфоцитів;г) тромбоцитів?

8 Норма співвідношення між Т4- і Т8-супресорами:а) 2,5 – 3,0;б) 0 – 0,5;в) 1,8 – 2,0;г) 0,5 – 1,4;д) 3,0 – 3.7.

9 Джерело інфекції при СНІДі:а) хвора людина;б) вірусоносій;в) гризуни та членистоногі;

26

г) сільськогосподарські тварини та птахи;д) хвора людина та вірусоносій.

10 До яких концентрацій дезінфектантів чутливий ВІЛ:а) усе перелічене правильне;б) 3 % перекис водню;в) 1 % лізол;г) 0,2 % гіпохлорид натрію;д) немає правильної відповіді.

Еталони правильних відповідей1 – г;2 – а;3 – б;4 – а;5 – б;6 – в;7 – в;8 – в;9 – д;10 – а.

3.3 Задачі для самоконтролюЗадача 1Наркоман 18 років скаржиться на збільшення лімфатичних

вузлів упродовж останніх півроку, прогресуючу слабість, пітливість, періодичне підвищення температури до 38 0С. Декілька років вживає наркотики внутрішньовенно. Поширений себорейний дерматит, пальпуються збільшені, безболісні шийні, пахвові та пахвинні лімфатичні вузли до 2 – 2,5 см.

1 Поставити попередній діагноз.2 Які дослідження необхідно провести в першу чергу?

Задача 2Водій 43 років хворіє упродовж 2 місяців. З анамнезу:

загальна слабкість, пітливість, схуднення на 12 кг, часті тривалі проноси та рецидивні респіраторні інфекції. Об’єктивно: генералізована лімфаденопатія, явища кандидозу порожнини рота; в калі – домішки слизу та крові. В крові зниження кількості Т-хелперів, Т4/8Т8 менше 0,5.

Який діагноз найбільш ймовірний?

Задача 3

27

Чоловік 32 років госпіталізований в інфекційне відділення зі скаргами на періодичне підвищення температури тіла до 38 0С, підвищену пітливість, особливо в нічний час, загальну слабість, яка турбує хворого упродовж місяця. З анамнезу : веде безладне статеве життя. Під час огляду відмічено симетричне збільшення шийних, потиличних, пахвових та пахвинних лімфатичних вузлів, збільшення печінки, селезінки. В клінічному аналізі крові : Нв – 100 г/л, ер. – 3,3х1012/л, лейк. – 2,3х109/л, ШОЕ – 30 мм за год. Клінічний аналіз сечі без змін.

Які лабораторні дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?

Еталони відповідей до задачЗадача 11 У цього хворого необхідно запідозрити ВІЛ-інфекцію.2 Біопсія лімфовузла. Дослідження крові на наявність

антитіл до ВІЛ.

Задача 2ВІЛ/СНІД.

Задача 3ІФА – реакція імуноблотингу, ПЛР.

Список використаної літератури1. Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби : навч.

посіб. : у 3 т. / Ж. І. Возіанова. - К.: Здоров’я, 2002. - Т. 2. – С. 482 – 506.

2. Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині / за ред. М. А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2007. – С. 179 – 189.

3. Запорожан В. М. ВІЛ-інфекція і СНІД : посібник / В. М. Запорожан, М. Л. Аряєв. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К. : Здоров'я, 2004. – 636 с.

28

4. Інфекційні хвороби: класифікація, схеми діагностики та лікування : навч. посіб. / М. Д. Чемич, Ільїна Н. І., В. В. Захлєбаєва, І. О. Троцька. – Суми : СумДУ, 2010. – 272 с.

5. Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней : руководство для врачей. – СПб. : Фолиант, 2001. – 384 с.

6. Наказ МОЗ України № 415 від 19.08.2005 “Про порядок добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію”.

7. Малый В. П. ВИЧ / СПИД / В. П. Малый. – М. : ЭКСМО. 2009. – 672 с.

29

5 ПРИНЦИПИ ТА ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СНІД. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІКУВАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ

Тривалість – 2 години.

1 Актуальність теми. Поширення ВІЛ-інфекції в Україні набуло епідемічного характеру, починаючи із 87-го року. В епідемічний процес насамперед втягнуті люди молодого віку. Єдиним способом продовження життя і поліпшення її якості при ВІЛ-інфекції є проведення високоактивної антиретровірусної терапії. Лікування ВІЛ-інфікованих пацієнтів включає широкий спектр видів допомоги. Необхідно проводити індивідуальну оцінку готовності кожного пацієнта до дотримання режиму антиретровірусної терапії, виявляти перешкоди строго дотримання режиму приймання препаратів. АРТ дає оптимальну можливість відновити функцію імунної системи, знизити захворюваність та смертність, подовжити життя та покращити його якість. АРТ повинна стати невід’ємним компонентом програми надання комплексної медичної допомоги ВІЛ-інфікованим поряд із профілактикою та лікуванням опортуністичних інфекцій та паліативною допомогою. Лікування потрібно надавати усім пацієнтам, які потребують його за медичними показаннями та висловили бажання щодо лікування.

2 Навчальні цілі заняття2.1 Лікар повинен знати:● принципи антиретровірусної терапії;● показання для проведення антиретровірусної

терапії;● особливості антиретровірусної терапії;● моніторинг антиретровірусної терапії;

30

● ускладнення антиретровірусної терапії;● лікування опуртуністичніх інфекцій у хворих на

ВІЛ-інфекцію.2.2 Лікар повинен вміти:● дати рекомендації стосовно режиму, дієти,

обстеження та нагляду;● призначити лікування для хворого з урахуванням

алергологічного анамнезу,супутньої патології, тяжкості стану,наявності ускладнень;

● надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі.

3 Матеріали для самоконтролю 3.1 Питання для самоконтролю1 Які препарати використовуються для лікування

ВІЛ-інфекції та СНІДу?2 Які критерії відбору хворих для проведення

антиретровірусної терапії?3 Які використовуються схеми лікування

антиретровірусної терапії для дорослих і дітей?4 Які можливі ускладнення антиретровірусної

терапії?

3.2 Тести для самоконтролюВибрати правильні відповіді.1 Основні напрямки лікування хворих на СНІД:а) застосування імуноглобуліну;б) боротьба з вторинними інфекціями;в) застосування препаратів, що пригнічують

цитопатичну дію ВІЛ;г) симптоматичне лікування.

2 Патогенетичне лікування хворих на СНІД:а) переливання крові;б) усі відповіді правильні;

31

в) анальгетики;г) антибіотики;д) вітаміни, імуномодулятори;

3 Який із антиретровірусних препаратів найкраще переноситься хворими і майже не має побічних ефектів:

а) ритонавір;б) абакавір;в) зидовудин;г) ламівудин?

4 Який із тяжких побічних ефектів викликають НІЗТ:

а) лейкопенію;б) тяжку периферичну нейропатію;в) реакцію гіперчутливості;г) гострий панкреатит?

5 Які клінічні критерії ефективності АРТ:а) покращення клінічного стану, зменшення частоти

або відсутність опортуністичних інфекцій;б) підвищення кількості CD4;в) зменшення кількості CD4;г) підвищення кількості лімфоцитів?

6 Який препарат протипоказаний вагітним жінкам:а) саквінавір;б) зиновудин;в) ламівудин;г) іфаверин?

7 Основними принципами терапії при ВІЛ-інфекції є:

а) рання діагностика вторинних захворювань та їх своєчасне лікування;

32

б) усі відповіді правильні;в) створення відповідного психологічного режиму;г) попередження або віддалення розвитку уражень,

які загрожують життю;д) максимально ранній початок етіотропної терапії.

8 Мета антиретровірусної терапії при ВІЛ-інфекції:а) лікування опортуністичних інфекцій;б) зниження вірусного навантаження нижче порогу

визначення;в) призупинення прогресування клінічних проявів

захворювання;г) усі відповіді правильні;д) пригнічення реплікації вірусу та попередження

прогресування інфекції.

9 Який поріг кількості CD4+ для початку антиретровірусної терапії:

а) 100 кл/мм3;б) 500 кл/мм3;в) 200 кл/мм3;г) 470 кл/мм3?

10 Які препарати входять до комбінованого нуклеозидного інгібітора зворотної транскриптази ВІЛ-тризивіну:

а) зидовудин + ламівудин + абакавір;б) зидовудин + ламівудин + саквінавір;в) зидовудин + ламівудин + ставудин;г) ламівудин + ставудин + абакавір?

Еталони правильних відповідей1 – а; 2 – б; 3 – г; 4 – а; 5 – а; 6 – г; 7 – б; 8 – г; 9 – в; 10 – а.

33

3.3 Задачі для самоконтролюЗадача 1Жінка 22 років, звернулася до жіночої консультації,

де була діагностована вагітність 13 тижнів. Під час первинного обстеження у неї виявлені антитіла до ВІЛ. Пацієнтка почуває себе задовільно, незначно збільшені лімфатичні вузли. В анамнезі споживання наркотичних засобів немає, були дошлюбні безладні статеві контакти.

Дати рекомендації стосовно профілактики вертикальної трансмісії ВІЛ-інфекції.

Задача 2 У жителя Уганди, 28 років, спостерігається

підвищення температури тіла до 38 0С упродовж 3 днів та болючий висип на обличчі. Протягом року спостерігається зростаюча слабість. На щоці, підборідді та на слизовій оболонці ротової порожнини зліва гіперемія та везикульозний висип. Збільшені передньо- та задньошийні, пахові лімфовузли. Печінка збільшена на 2 см. Поставлений діагноз ВІЛ-інфекція.

Лікувальна тактика.

Задача 3Хворий О., 25 років, який повернувся із США 2

роки тому, відмічає періодичне підвищення температури тіла до 37,5 – 38 0С упродовж одного місяця, погане загальне самопочуття, схуднення. Під час огляду виявлено генералізовану лімфаденопатію, гепатоспленомегалію. Під час дослідження крові : лейкопенія – 2,2×109 г/л; ШОЕ 70 мм/год; Hb – 98 г/л; ер – 3,1×1012 /л;

Попередній діагноз.

Еталони відповідей до задачЗадача 1

34

Ретровір з 20 тижня вагітності.

Задача 21 ВІЛ-інфекція/СНІД.2 Термінова госпіталізація в окрему палату;- призначення противірусних препаратів;- лікування супутніх захворювань.

Задача 31 ВІЛ-інфекція/СНІД.2 Антиретровірусна терапія.

Список рекомендованої літератури1. Клінічний протокол антиретровірусної терапії

ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків. – 2004.2. Наказ про запобігання захворювання на синдром

набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення. – 2006. – 76 с.

3. Клінічний протокол з антиретровірусного лікування та здійснення медичного спостереження за хворими на ВІЛ-інфекцію. 2004. – 120 с.

4. Запорожан В. М. ВІЛ-інфекція і СНІД : посібник / В. М. Запорожан, М. Л. Аряєв. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К. : Здоров'я, 2004. – 636 с.

5. Посібник з медичної вірусології / за ред. В.М. Гиріна. - К. : Здоров’я. – С. 99–105.

6. Чемич М. Д. Інфекційні хвороби: тестові завдання / М. Д. Чемич, Н. І. Ільїна. – Суми : Вид-во СумДУ, 2002. – С. 199 – 201.

7. Інфекційні хвороби: класифікація, схеми діагностики та лікування : навч. посіб. / М. Д. Чемич, Н. І. Ільїна. В. В Захлєбаєва, І.О. Троцька. – Суми : СумДУ, 2010. – 272 с.

35

6 ДОБРОВІЛЬНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ І ТЕСТУВАННЯ (ДКТ) ЯК ПОЧАТКОВИЙ ПУНКТ ПРОФІЛАКТИКИ ТА МЕДИЧНОГО ОГЛЯДУ. ОСНОВНА МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА ПРИНЦИПИ ДКТ

Тривалість – 2 години.

1 Актуальність теми. Останнім часом на глобальному рівні спостерігається чітка тенденція до підвищення рівня політичної волі, інтенсифікації діяльності та збільшення об’ємів матеріальних ресурсів, що виділяються на боротьбу з пандемією ВІЛ-інфекції. У червні 2004 року ЮНЕЙДС та ВООЗ оголосили новий варіант політики з питань тестування і консультування при ВІЛ-інфекції, підкресливши цим самим важливість знання людиною свого ВІЛ-статусу для розширення доступу до профілактики, лікування та підтримки. В цьому важливому документі чітко окреслені дві стратегії, реалізація яких може розширити доступ до ВІЛ-профілактики, лікування, піклування та підтримки — це добровільне консультування і тестування (ДКТ) та ВІЛ-тестування і консультування з ініціативи медичних працівників. Характеризуючи роль ДКТ для людини і суспільства, можна зазначити, що впровадження стратегії ДКТ підвищує рівень інформованості населення щодо ВІЛ-інфекції/СНІДу, знижує рівень стигматизації та дискримінації в суспільстві, формує безпечну поведінку, сприяє запобіганню передачі ВІЛ від матері до дитини, забезпечує прихильність до лікування та профілактики, запобігає поширенню ВІЛ серед населення в цілому і особливо серед уразливих груп та контингентів, тобто в цілому є як ефективним інструментом профілактики ВІЛ-інфекції.

2 Навчальні цілі заняття2.1 Лікар повинен знати:· роль ДКТ для людини і суспільства;· мету ДКТ;

36

· завдання ДКТ;· принцип добровільності ДКТ;· принцип конфіденційності ДКТ;· принцип анонімності ДКТ;· принцип доступності ДКТ;· принцип відсутності дискримінації ДКТ;· принцип достовірності та повноти інформації ДКТ;· принцип професійної та технічної досконалості ДКТ;· принцип мобілізації всіх ресурсів при ДКТ.

2.2 Лікар повинен вміти:· надавати добровільну консультативну допомогу стосовно

шляхів поширення ВІЛ-інфекції та профілактики інфікування;· сприяти формуванню у пацієнта власної оцінки ступеня

особистого ризику інфікування ВІЛ;· сприяти прийняттю добровільного інформованого

рішення щодо тестування на ВІЛ;· інформувати про процедуру тестування та практичне

значення результатів;· визначати ВІЛ-статус у людини.

3 Матеріали для самоконтролю3.1 Питання для самоконтролю1 Роль ДКТ.2 Мета ДКТ.3 Завдання ДКТ.4 Принципи ДКТ.

3.2 Тести для самоконтролюВибрати правильні відповіді.1 Що входить у поняття «тестування на ВІЛ»:а) проходження лабораторного обстеження на наявність

антитіл/антигенів до ВІЛ з використанням простих/швидких тестів або ІФА у спеціальних лабораторіях діагностики

37

ВІЛ-інфекції державних та комунальних закладів охорони здоров’я, акредитованих у відповідному порядку;

б) проходження лабораторного обстеження з метою встановлення вірусного навантаження в плазмі крові у спеціальних лабораторіях діагностики ВІЛ-інфекції державних та комунальних закладів охорони здоров´я, акредитованих у відповідному порядку;

в) проходження лабораторного обстеження на наявність антитіл до збудників опортуністичних інфекцій та інвазій з використанням простих/швидких тестів або ІФА у спеціальних лабораторіях діагностики ВІЛ-інфекції державних та комунальних закладів охорони здоров’я, акредитованих у відповідному порядку;

г) будь-яке лабораторне обстеження з метою кількісного визначення Т4-лімфоцитів у мм3 крові (CD4/mm3) методом ІФА або проточної цитометрії у клініко-діагностичних лабораторіях державних та комунальних закладів охорони здоров’я, акредитованих у відповідному порядку?

2 Визначте обов’язкові мінімальні вимоги до процедури консультування і тестування на ВІЛ:

а) добровільність;б) конфіденційність;в) анонімність;г) доступність;д) відсутність дискримінації;е) достовірність інформації;є) повнота інформації;ж) професійна та технічна досконалість;з) усі відповіді правильні.

3 Хто має право на проведення медичного огляду з метою виявлення ВІЛ-інфекції та видачі офіційних висновків в Україні:

38

а) лише державні заклади охорони здоров’я, що мають відповідно облаштовані лабораторії, акредитовані у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

б) лише комунальні заклади охорони здоров´я, що мають відповідно облаштовані лабораторії, акредитовані у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

в) державні та комунальні, що мають відповідно облаштовані лабораторії, акредитовані у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

г) будь-які заклади охорони здоров’я різних форм власності, що мають облаштовані сучасні лабораторії;

д) об’єднання громадян, неурядові організації, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

е) релігійні громади та працівники закладів освіти?

4 Які організації та заклади можуть надавати послуги консультування:

а) центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;б) усі відповіді правильні;в) ОГ, що працюють з СІН, ПКС, групи підтримки ЛЖВ;г) релігійні громади;д) заклади охорони здоров’я різних форм власності?

5 Що таке анонімне консультування:а) консультування, що проводиться без визначення

відомостей щодо ідентифікації особи (паспортні дані: прізвище, ім’я, по-батькові; дата народження, місце проживання, роботи, навчання тощо);

б) консультування, що проводиться для групи осіб, які мають спільну мету тестування (особи, що обстежуються для отримання довідки, вагітні тощо) з метою їх інформування про шляхи передачі ВІЛ, ризики інфікування, процедуру тестування та навчання профілактичних заходів;

в) консультування, при якому надається інформація щодо ідентифікації особи, її особистого життя, контактні реквізити,

39

проте консультант зобов’язаний зберігати таємницю, в тому числі лікарську, окрім спеціально оговорених законодавчо випадків?

6 Які чинники потрібно враховувати лікарю в процесі прийняття рішення щодо застосування простих/швидких тестів чи класичних діагностичних ІФА-тест-систем для тестування на ВІЛ:

а) вартість тест-систем, реагентів, обладнання, простих/швидких тестів, їх наявність;

б) наявність висококваліфікованого медичного персоналу;в) наявність спеціалізованої лабораторії;г) число проб для тестування;д) можливості для забору та транспортування проб;е) місцеві умови для проведення тестування;є) усі відповіді правильні?

7 Які сучасні методи тестування на ВІЛ застосовуються в медичній практиці:

а) прості/швидкі тести;б) ІФА;в) ІБ;г) ПЛР;д) електронну мікроскопію;е) виділення вірусу в культурі клітин?

8 Які сучасні методи тестування на ВІЛ відносять до скринінгових:

а) прості/швидкі тести;б) ІФА;в) ІБ;г) ПЛР;д) електронну мікроскопію?

40

9 Які сучасні методи тестування на ВІЛ відносять до верифікаційних:

а) прості/швидкі тести на основі ІХА;б) РЛА;в) ІБ;г) ПЛР;д) електронну мікроскопію?

10 Що треба враховувати під час вибору простих/швидких тестів:

а) здатність диференційовано виявляти антитіла до ВІЛ-1, ВІЛ-2, групу О ВІЛ-1, сумарні антитіла;

б) діагностичні характеристики тесту;в) найпростіший алгоритм проведення аналізу;г) час проведення дослідження і термін придатності;д) усі відповіді правильні;е) рівень підготовки фахівців, які будуть проводити

дослідження;є) можливість подальшої верифікації результатів

первинного тестування в лабораторії з діагностики ВІЛ-інфекції?

Еталони правильних відповідей1 – а; 2 – з; 3 – в; 4 – б; 5 – а; 6 – е; 7 – а, б, в, г; 8 – а, б;

9 – в; 10 – д.

3.3 Задачі для самоконтролюЗадача 1Під час огляду вагітної Д. у кабінеті лікар призначив їй

обстеження на ВІЛ-інфекцію. Порадив підійти до маніпуляційного кабінету і сказав, що направлення віднесе медична сестра.

Які етичні принципи порушив лікар?

Задача 241

Група молодих людей прийшла в районну лікарню у зв’язку зі зверненням лікаря до населення здати кров для переливання пацієнту В., який потрапив у автомобільну аварію, отримав струс головного мозку, відкритий перелом стегна і втратив близько 300–400 мл крові. У всіх 10 студентів взяли кров, провели дослідження на ВІЛ шляхом використання швидких тестів і, після проведеної операції, провели пряме переливання відповідної групи крові пацієнту.

Визначте правильну тактику лікаря і виправте помилки, висвітлені у задачі.

Задача 3Учень 10-го класу анонімно звернувся в кабінет «Довіра» з

метою обстеження на ВІЛ. Результат тесту позитивний.Назвіть юридичні особливості консультування дітей

підліткового віку.

Еталони відповідей до задачЗадача 1Принципи конфіденційності, достовірності та повноти

інформації, професійної досконалості.

Задача 2Групі молодих людей, які прийшли в районну лікарню, не

провели консультування у зв’язку з тестуванням на ВІЛ, а отже, не провели відбір осіб, які мали ризики інфікування ВІЛ, у т. ч. у період «сероконверсійного вікна». Пряме переливання крові не було показаним, оскільки втрата 300–400 мл крові не є реальною загрозою життю людини. Ризик інфікування ВІЛ у даному випадку значний.

Задача 3Під час звернення пацієнта до кабінету «Довіра»,

консультант повинен запитати вік особи і попередити, що медичний огляд неповнолітніх віком до 18 років і осіб, визнаних

42

у встановленому законом порядку недієздатними, проводиться на прохання чи за згодою їх законних представників, які мають право бути присутніми під час проведення такого огляду.

Список рекомендованої літератури1. Запорожан В. М. ВІЛ-інфекція і СНІД : посібник / В. М.

Запорожан, М. Л. Аряєв. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К. : Здоров'я, 2004. – 636 с.

2. Дзюблик І. В. Базові питання добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію : навчальний посібник для лікарів / І. В. Дзюблик – К., 2007. – 171 с.

3. Руководство по вопросам ВИЧ-тестирования и консультирования по инициативе медицинских работников в лечебно-профилактических учреждениях ВООЗ/ЮНЕЙДС. – 2007. – 68 с.

4. Інфекційні хвороби: класифікація, схеми діагностики та лікування : навч. посіб. / М. Д. Чемич, Н. І. Ільїна, В. В Захлєбаєва, І. О. Троцька. – Суми : СумДУ, 2010. – 272 с.

5. Чемич М. Д. Інфекційні хвороби: тестові завдання / М. Д. Чемич, Н. І. Ільїна. – Суми, 2002. – С. 199 – 201.

43

7 ПРОЦЕДУРА ТЕСТУВАННЯ. ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ

Тривалість – 4 години.

1 Актуальність теми. Сьогодні СНІД є новою формою надзвичайної ситуації у планетарному масштабі, безпрецедентною загрозою людському розвитку. Епідемія ВІЛ-інфекції – унікальне в історії людства явище за швидкістю поширення, масштабами та глибиною наслідків. За останніми даними, від СНІД у світі померло більше 20 млн людей, а з ВІЛ живе майже 40 млн. Найбільшу загрозу хвороба має для країн Південної Африки, Південної Америки, Південно-Східної Азії. У Східній Європі та Центральній Азії темпи розвитку епідемії продовжують зростати, кількість інфікованих досягло 1,5 млн осіб; у Російській Федерації, Україні, країнах Балтії, Білорусі та Казахстані показник поширеності ВІЛ перевищив 1 % населення у віці 15–49 років, що, з погляду епідеміології, дозволяє характеризувати ситуацію в цих країнах як концентровану стадію епідемії. Це означає, що епідемія сконцентрована здебільшого у так званих групах ризику. В глобальному масштабі ВІЛ/СНІД займає четверте місце серед причин смертності, насамперед серед осіб молодого віку. Епідемія ВІЛ-інфекції розпочалася в Україні у 1995 році, коли вірус імунодефіциту людини потрапив у середовище споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН). До цього часу (1987–1994 рр.) в країні реєструвалися поодинокі випадки інфікування, джерелом інфекції були переважно іноземні студенти, що приїхали в навчальні заклади України з Африки. Починаючи з 1995 року, поширення ВІЛ набуло характеру епідемії, масштаб якої став реальною загрозою розвитку нашого суспільства, а темпи її – найвищими в Європі. Щомісяця через мережу спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів – центрів профілактики СНІД – виявляється понад 1000 нових випадків інфікування, кожного дня 38 осіб заражається ВІЛ, а 8 — помирає від СНІДу.

44

2 Навчальні цілі заняття2.1 Лікар повинен знати:● особливості імунної відповіді організму при інфікуванні

ВІЛ;● клінічні прояви хвороби залежно від її стадії;● діагностику ВІЛ-інфекції;● алгоритм обстеження хворого на ВІЛ-інфекцію/СНІД.

2.2 Лікар повинен вміти:● дотримуватися основних правил роботи біля ліжка

хворого на ВІЛ-інфекцію/СНІД;● обстежити хворого, виявити основні симптоми і

синдроми, обґрунтувати клінічний діагноз;● скласти план лабораторного обстеження хворого;● інтерпретувати результати лабораторного обстеження.

3 Матеріали для самоконтролю.3.1 Питання для самоконтролю:● показання для тестування на ВІЛ;● мета тестування на ВІЛ;● види тестування на ВІЛ;● тести для виявлення антитіл до ВІЛ;● порядок тестування на ВІЛ;● особливості застосування ІФА для тестування на ВІЛ;● роль імунного блотингу в тестуванні на ВІЛ;● полімеразна ланцюгова реакція в діагностиці

ВІЛ-інфекції;● оцінка результатів тестування на ВІЛ.

3.2 Тести для самоконтролюВибрати правильні відповіді.1 Види тестування на ВІЛ, крім:а) добровільного;б) обов’язкового;

45

в) примусового;г) затвердженого законодавчо.

2 Групи осіб, яким необхідне обов'язкове тестування на ВІЛ, крім:

а) вагітних;б) хворих на ВГС, ВГВ;в) хворих на цукровий діабет;г) донорів крові.

3 У разі негативного результату тестування на ВІЛ повторний аналіз можна провести через:

а) 3 місяці;б) 4 – 6 тижнів;в) 3 – 4 тижні;г) 1 – 2 тижні.

4 ПЛР використовується, крім:а) визначення та контролю вірусного навантаження;б) у службах переливання крові;в) визначення функції активності нейтрофілів;г) визначення ВІЛ-статусу новонароджених, які

народилися від ВІЛ-інфікованих матерів.

5 Мінімальний проміжок часу необхідний для виявлення у крові антитіл до ВІЛ після першого контакту з вірусом:

а) 2 тижні;б) 7 тижнів;в) 10 тижнів;г) 5 тижнів.

6 Методом діагностики ВІЛ є:а) РІФ;б) ІФА;в) РЗК;

46

г) РНГА.

7 Результати тесту Елайза можна отримати через:а) 1 тиждень;б) 15 днів;в) 2 – 4 дні;г) 1 місяць.

8 Фактори, що можуть негативно вплинути на точність результатів тесту, крім:

а) наявності автоімунного захворювання, лейкемії чи сифілісу;

б) вживання їжі перед проведенням тесту;в) вживання кортикостероїдів;г) великої кількості алкоголю в крові.

9 Щоб впевнитися у ВІЛ-негативному статусі, необхідно отримати негативні результати тестів через:

а) 6 місяців;б) 3 місяці;в) 4 місяці;г) 2 місяці.

10 Результати тесту на ВІЛ можуть бути всі, крім:а) негативних;б) сумнівних;в) слабо позитивних;г) позитивних.

Еталони правильних відповідей1 – г; 2 – в; 3 – б; 4 – в; 5 – а; 6 – б; 7 – в; 8 – б; 9 – а; 10 – в.

3.3 Задачі для самоконтролюЗадача 1

47

Хворий, 34 років, упродовж 6 місяців відзначає підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, профузні нічні поти, втрату маси тіла. Декілька днів тому з’явилися задишка, тривкий, набридливий кашель сухого характеру. Під час огляду виявлені ціаноз, збільшені пахвові, шийні, підщелепні лімфатичні вузли, різнокаліберні вологі хрипи в обох легенях, гепатоспленомегалія. В анамнезі у хворого гемотрансфузії з приводу перфорації виразки шлунка.

Ваш діагноз?Хто входить до групи підвищеного ризику захворювання?

Задача 2Хвора З., 28 років, госпіталізована в інфекційне відділення

у зв’язку з довготривалою гарячкою. Турбує нічна пітливість, за останні 4 місяця схудла на 6 кг. Веде безладне статеве життя. Під час огляду відмічено збільшення усіх лімфатичних вузлів, гепатолієнальний синдром, на шкірі – плями синюшного кольору, в легенях – дрібнопухирчасті хрипи.

Попередній діагноз.План обстеження

Задача 3До лікаря-терапевта звернувся чоловік зі скаргами на

поступове підвищення температури, часті проноси, зниження ваги. З'явилися набряки нижніх кінцівок, лімфовузли збільшені. Раніше нічим, окрім ГРЗ, не хворів. Декілька місяців тому хворий повернувся з відрядження з Центральної Африки. Перебуваючи у відрядженні, він травмувався і 8 днів був у госпіталі. Оцінюючи анамнез і клінічну картину, лікар запідозрив у хворого СНІД.

Як підтвердити або спростувати клінічний діагноз? Які препарати необхідно застосувати, якщо діагноз

підтвердиться?

Еталони правильних відповідей48

Задача 11 ВІЛ-інфекція/СНІД.2 Донори крові; люди, що ведуть безладне статеве життя;

наркомани; повії, гомосексуалісти.

Задача 21 Необхідно запідозрити СНІД.2 Для підтвердження діагнозу необхідно провести

додаткове дослідження клітинного імунітету, визначення антитіл до ВІЛ.

Задача 31 За допомогою ІФА, РІА або імуноблотингу.2 Антиретровірусна терапія – зидовудин, ламівудин,

нелфінавір, індинавір.

Список рекомендованої літератури1. Наказ МОЗ України № 415 від 19.08.2005 Про порядок

добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію.2. Дзюблик І. В. – Базові питання добровільного

консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію / А. М. Щербінська, Т. А. Александріна – Київ, 2007.

3. Наказ МОЗ 740/1030/4 23.11.2007 “Про заходи щодо організації профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, медичної допомоги і соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей та їх сімей”.

4. Наказ № 716 від 14.11.2007 “Про затвердження клінічного протоколу "Попередження передачі ВІЛ від матері до дитини”.

5. Запорожан В. М. ВІЛ-інфекція і СНІД : посібник / В. М. Запорожан, М. Л. Аряєв. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К. : Здоров'я, 2004. - 636 с.

6. Малый В. П. ВИЧ / СПИД / В. П Малый. - М.: ЭКСМО, 2009. – 672 с.

49

7. Возіанова Ж. І. Інфекційні і паразитарні хвороби: у 3 т. / Ж. І. Возіанова. – К.: Здоров’я, 2002. – Т. 2. – С. 482 –506.

8. Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині /за редакцією М. А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2007. – С. 179 – 189.

50

8 СУПЕРВІЗІЯ, МОНІТОРИНГ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ ДКТ

Тривалість – 2 години.

1 Актуальність теми. Супервізія повинна забезпечувати удосконалення знань та навичок консультанта шляхом здійснення керівництва, надання методичної допомоги та підтримки консультанта для надання консультаційних послуг високої якості та поліпшення менеджменту служб ДКТ.

Супервізор виконує ключову роль в реалізації послуг ДКТ, виявляє та аналізує проблеми, з якими стикаються консультанти, і надає рекомендації щодо їх вирішення.

2 Навчальні цілі заняття2.1 Лікар повинен знати:● правила та принципи проведення ДКТ;● правила післятестового консультування;● алгоритм до тестового та післятестового

консультування.

2.2 Лікар повинен вміти:● забезпечити суворий порядок консультування;● забезпечити контроль якості консультування,

удосконалення навичок консультування;● здійснювати операційний контроль за наданням

консультаційних послуг;● інформувати з правових питань, пов’язаних з

проблемами ВІЛ-інфекції/СНІДу;● оцінювати індивідуальний ризик інфікування ВІЛ,

сприяти формуванню у пацієнта власної оцінки ступеня особистого ризику інфікування ВІЛ.

51

3 Матеріали для самоконтролю3.1 Питання для самоконтролю1 Алгоритм обстеження при попередньому діагнозі

ВІЛ-інфекція.2 Специфічна діагностика ВІЛ-інфекції.3 Передтестове консультування : мета, принципи.4 Мета та правила післятестового консультування.5 Тактика лікаря загальної практики при лабораторному

підтвердженні діагнозу „ВІЛ-інфекція”.6 Матеріально-технічне забезпечення пунктів проведення

ДТК.7 Особливості консультування різних груп населення.

3.2 Тести для самоконтролюВибрати правильні відповіді1 Хто не входить до групи підвищеного ризику

захворювання на СНІД:а) наркомани;б) люди з безладним статевим життям;в) немає правильної відповіді;г) гомосексуалісти?

2 Скільки стадій розрізняють у клінічній картині ВІЛ-інфекції/СНІДу:

а) 2;б) 3;в) 4;г) 5;д) 6?

3 Збудник ВІЛ-інфекції:а) найпростіші;б) вірус;в) рикетсії;

52

г) бактерії.4 До якої родини вірусів відносять збудник ВІЛ-інфекції:а) флавівірусів;б) ретровірусів;в) пікорнавірусів;г) ортоміксовірусів;д) параміксовірусів?

5 Джерелом збудника при ВІЛ-інфекції є:а) ВІЛ-інфікований у стадії безсимптомного носійства;б) ВІЛ-інфікований у стадії персистуючої генералізованої

лімфаденопатії;в) хворий у ІІІ стадії ВІЛ-інфекції;г) хворий на СНІД у термінальній стадії;д) усі відповіді правильні?

6 В яких біологічних рідинах ВІЛ найбільша концентрація:а) крові;б) спермі;в) цервікальному секреті;г) слині;д) потових виділеннях?

7 Які клінічні прояви характерні для ВІЛ-інфекції:а) мононуклеозоподібний синдром;б) грипоподібний синдром;в) гастроінтестинальний синдром;г) генералізована лімфаденопатія;д) усі вищезазначені?

8 Джерелом ВIЛ-iнфекцiї можуть бути:а) хворі на різні форми ВIЛ-iнфекцiї;б) комахи;в) людиноподiбнi мавпи;

53

г) вірусоносії та хворі на різні формами ВIЛ-iнфекцiї та СНIДу?

9 В якій iз бiологiчних рiдин органiзму можна визначити ВIЛ:

а) в крові;б) визначення ВІЛ можливе лише в стадії СНІДу;в) у слині, сечі, випорожненнях;г) у поті, слізній рідині;д) в усiх рiдинах органiзму?

10 Мiсце диференцiювання зрiлих Т-лiмфоцитiв:а) сироватка кровi;б) кiстковий мозок;в) лiмфатичний вузол;г) тимус.

Еталони правильних відповідей

1 – в; 2 – в; 3 – б; 4 – б; 5 – д; 6 – а; 7 – д; 8 – г; 9 – а; 10 – г.

3.3 Завдання для самоконтролюЗадача 1Хворий, 19 років, упродовж 6 місяців відзначає

підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, профузний нічний піт, втрату маси тіла. Кілька днів тому з’явилася задишка. Докучливий сухий кашель. Під час огляду виявлено ціаноз, збільшені пахвові, шийні, підщелепні лімфатичні вузли, різнокаліберні вологі хрипи в обох легенях, гепатоспленомегалія. В анамнезі гемотрансфузії з приводу перфоративної виразки шлунка. Сформулюйте діагноз.

Задача 2До спеціалізованого інфекційного відділення звернувся

хворий Н., 28 років, зі скаргами на загальну слабість, втомлюваність, щоденне підвищення температури тіла до 37,4 –

54

37,8 0С у другій половині дня, пітливість, профузний нічний піт, симетричне збільшення потиличних лімфовузлів до розмірів сливи, втрату маси тіла (до 5 кг). Хворий повідомив, що захворювання розпочалося із симптомів ГРЗ. За 4 дні ознаки ГРЗ зникли, натомість збільшилися потиличні лімфовузли. Температура залишилась попередньою. Хворий оперативні втручання, гемотрансфузії та маніпуляції заперечує. Згадав, що напередодні нового року в перукарні йому лезом багаторазового використання поранили шкіру на шиї. Під час огляду: стан середньої тяжкості, органи ССС та дихання без особливостей. Печінка +1,0 см. Сечовипускання не порушене. Живіт при пальпації м'який, неболючий, симптом Пастернацького негативний. Відмічається помірне збільшення до розмірів гороху пахових, пахвинних, над- і підщелепних, завушних лімфовузлів, потиличні збільшені до розмірів сливи. Лімфовузли не спаяні зі шкірою, не болючі. Неврологічний і психічний статус не змінені.

1 Встановити попередній діагноз.2 Який прогноз захворювання?

Задача 3Хвора 31 року, без постійного місця проживання,

скаржиться на послаблення випорожнень упродовж 2 місяців, втрату ваги на 13 кг, слабість, постійну субфебрильну температуру, рецидивний герпес. Під час огляду герпетичні висипання на губах, генералізована лімфаденопатія, збільшення печінки на 2 см. Аналіз крові: ер. – 4.4х10 в 12/л, гемоглобін – 115 мг/л, ШОЕ – 15 мм/год., л – 10х10 в 9/л, е – 3%, п/я – 7 %, с/я – 66 %, л – 20 %, м – 4 %.

1 Установити попередній діагноз.2 Які дослідження необхідно провести в першу чергу?

Еталони правильних відповідейЗадача 1ВІЛ/СНІД, 4-та стадія, пневмоцистна пневмонія.

55

Задача 21 ВІЛ/СНІД клінічно. Стадія власне СНІДу,

лімфогранулематоз.2 Прогноз захворювання несприятливий.

Задача 31 ВІЛ/СНІД клінічно, стадія СНІДу (ІФА).2 Виявлення антитіл до ВІЛ-інфекції, біопсія лімфатичного

вузла.

Список рекомендованої літератури1. ВІЛ-інфекція в Україні // Інформаційний бюлетень

Міністерства охорони здоров’я України. – 2010. – № 33. – 72 с.2. ВІЛ-інфекція в Україні // Інформаційний бюлетень

Міністерства охорони здоров’я України. – 2009. - № 32. – 75 с.3. Наказ МОЗ України від 12.12.2003 р. № 580 «Про

удосконалення лікування хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД».4. Запорожан В. М. ВІЛ-інфекція і СНІД : посібник / В. М.

Запорожан, М. Л. Аряєв. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К. : Здоров'я, 2004. – 636 с.

5. Малый В. П. ВИЧ/СПИД / В. П. Малый. – М.: ЭКСМО, 2009. – 672 с.

6. Закон України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення».

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 2026 «Питання запобігання та захисту населення від ВІЛ-інфекції та СНІД».

56

9 ПОСТКОНТАКТНА ПРОФІЛАКТИКА ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ ТА СНІДу

Тривалість – 4 години.

1 Актуальність теми. В умовах стрімкого поширення ВІЛ-інфекції серед населення, враховуючи аспекти професійної діяльності, медичні працівники належать до групи ризику щодо інфікування ВІЛ. Щороку в Україні близько 5 тис. медичних працівників набувають статусу потерпілих під час виконання ними професійних обов’язків на робочому місці. Все це зумовлює необхідність удосконалення існуючих та пошуку нових запобіжних заходів. Після контакту рани з ВІЛ-інфікованою кров'ю імовірність інфікування ВІЛ у середньому становить приблизно 0,3 % (95 % довірчий інтервал (ДІ): 0,2 – 0,5 %). Ризик інфікування після потрапляння ВІЛ-інфікованої крові на неушкоджені слизові оболонки становить приблизно 0,09 % (95 % ДІ: 0,006 – 0,5 %). Ризик інфікування після контакту неушкодженої шкіри з ВІЛ-інфікованою кров'ю або контакту з іншими біологічними рідинами, що містять вірус, не встановлений.

2 Навчальні цілі заняття 2.1 Лікар повинен знати:• комплекс заходів щодо попередження ВІЛ-інфікування

медичних працівників після контакту з ВІЛ;• універсальні заходи безпеки при ВІЛ-інфекції;• техніку безпеки при інвазивних маніпуляціях;• загальну і специфічну профілактику ВІЛ-інфекції.

2.2 Лікар повинен вміти:• дотримуватися основних правил роботи біля ліжка

хворого;• зібрати анамнез хвороби та оцінити епідеміологічні дані;

57

• оформити медичну документацію за фактом установлення попереднього діагнозу «ВІЛ-інфекція/СНІД»;

• призначати АРТ медичним працівникам у разі аварії на робочому місці.

3.Матеріали для самоконтролю3.1 Питання для самоконтролю1 Фактори передавання ВІЛ-інфекції.2 Групи високого ризику.3 Загальна профілактика ВІЛ-інфікованих і хворих на

СНІД.4 Заходи у разі контамінації заразним матеріалом на

робочому місці.

3.2 Тести для самоконтролю1 Збудник ВІЛ-інфекції передається такими шляхами, за

винятком:а) через їжу та посуд;б) через плаценту від матері до дитини;в) під час статевого контакту;г) під час переливання крові;д) через нестерильний медичний інструментарій.

2 Хто не входить до групи підвищеного ризику захворювання на ВІЛ/СНІД:

а) наркомани;б) люди з безладним статевим життям;в) реципієнти крові;г) немає правильної відповіді;д) усі відповіді правильні?

3 У яких біологічних рідинах ВІЛ міститься в недостатній для інфікування кількості:

а) у крові (0,1 мл);б) у спермі;

58

в) у секреті піхви;г) у слині;д) у материнському молоці.

4 В якiй iз бiологiчних рiдин органiзму ВIЛ-інфекція наявна в найбiльшiй концентрацiї:

а) у грудному молоці;б) у слині;в) у поті;г ) у спермі;д) у крові?

5 До малих ознак СНІДу належить все, крім:а) тривалого кашлю;б) утрати маси тіла більше 10 % вихідної;в) герпесу зостера в анамнезі;г) ротоглоткового кандидозу;д) генералізованої лімфаденопатії.

6 Коли починають вироблятись антитіла до ВІЛ:а) на першому тижні після зараження;б) від 3 тижнів до 3 місяців;в) через 6 місяців після зараження;г) через 1 рік?

7 Скільки необхідно провести ІФА досліджень для встановлення остаточного діагнозу ВІЛ-інфекції:

а) 1;б) не менше 2;в) не менше 3;г) не менше 4;д) не менше 5?

8 Для лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу варто застосовувати:а) ацикловір;

59

б) рибавірин;в) азидотимідин;г) нітрофурани;д) усе, крім нітрофуранів.

9 Як довго хворі підлягають диспансерному спостереженню при ВІЛ/СНІДі:

а) 5 років;б) 3 роки;в) упродовж;г) 6 місяців;д) 6 років?

10 Важливими діагностичними білками оболонки вірусу імунодефіциту людини є:

а) Gp41, gp120;б) P24, P18;в) P7, P9;г) P17, gp41;д) все правильно.

Еталони правильних відповідей1 – в; 2 – д; 3 – г; 4 – д; 5 – в; 6 – б; 7 – б; 8 – д; 9 – в; 10 – а.

3.3 Завдання для самоконтролю Задача 1Хворий Н., 25 років, який повернувся із США 2 роки тому,

відзначає періодичне підвищення температури до 37,5 – 38 0С упродовж одного місяця, погане загальне самопочуття, схуднення. Під час огляду виявлено генералізовану лімфаденопатію, гепатоспленомегалію. В клінічному аналізі крові: лейкопенія – 2,2х109 г/л, ШОЕ – 70 мм/год, Hb – 98 г/л, ер. – 3,1х1012/л.

1 Сформулюйте діагноз.2 План обстеження.

60

Задача 2Хвора К., 28 років, звернулася до лікаря гінеколога із

скаргами на біль, неприємні відчуття, печію в ділянці зовнішніх статевих органів, періодичне підвищення температури до 37,5 0С. В анамнезі: працює в нічному барі, має позашлюбні статеві відносини. Під час огляду виявлено герпетичний висип у ділянці зовнішніх статевих органів. У крові: лейкоцити – 6,5х109 /л, ШОЕ – 18мм/год.

1 Сформулювати діагноз.2 Які захворювання необхідно виключити при

встановленні діагнозу.

Задача 3Хворий М., 34 роки, госпіталізований у клініку зі скаргами

на сильний кашель з мокротинням, порушення сну, кровохаркання. У травні 1993 року прибув з Анголи. Упродовж 1993 року лікувався з приводу ГРВІ, пневмонії, хронічного бронхіту. Під час рентгенологічного дослідження в прикорневій зоні нижніх відділів легень виявлені хмароподібні тіні різної величини. У зв’язку з наявністю геморагічного синдрому, тромбоцитопенії, лейкопенії, збільшення ШОЕ, тяжкого загального стану хворого було проведено обстеження на ВІЛ. Отриманий позитивний щодо ВІЛ результат.

1 Установити попередній діагноз.2 Який прогноз захворювання.

Еталони відповідей до задачЗадача 11 У цього хворого слід необхідно ВІЛ/СНІД.2 Для підтвердження діагнозу необхідно провести

додаткове дослідження:а) виявлення маркерів вірусу простого герпесу в крові

хворого;б) дослідження клітинного імунітету;

61

в) визначення антитіл до ВІЛ.

Задача 21 Герпетична інфекція з ураженням зовнішніх статевих

органів.2 Необхідно виключити ВІЛ/СНІД, інфекції, що

передаються статевим шляхом.Задача 31 ВІЛ/СНІД клінічно. Стадія власне СНІДу. Пневмоцистна

пневмонія.2 Прогноз захворювання несприятливий.

Список рекомендованої літератури1. ВІЛ-інфекція в Україні // Інформаційний бюлетень

Міністерства охорони здоров’я України. – 2010. – № 33. – 72 с.2. ВІЛ-інфекція в Україні // Інформаційний бюлетень

Міністерства охорони здоров’я України. – 2009. – № 32. – 75 с.3. Наказ МОЗ України від 12.12.2003 р. № 580 «Про

удосконалення лікування хворих на ВІЛ-інфекцію та СНІД».4. Запорожан В. М. ВІЛ-інфекція і СНІД : посібник / В. М.

Запорожан, М. Л. Аряєв. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : Здоров'я, 2004. – 636 с.

5. Малый В. П. ВИЧ / СПИД / В. П. Малый. – М. : ЭКСМО, 2009. – 672 с.

6. Закон України «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення».

7 Постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 р. № 2026 «Питання запобігання та захисту населення від ВІЛ-інфекції та СНІД».

62

10 ПРОФІЛАКТИКА ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ ТА СНІДу. ДИСПАНСЕРНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Тривалість – 2 години.

1 Актуальність теми. Гостроти проблемі ВІЛ-інфекції СНІДу надає те, що хворіють переважно особи молодого віку, які ведуть найбільш активне життя – трудове, суспільне, сексуальне, а також те, що кожен ВІЛ-інфікований приречений: загине не пізніше 10-12 років після інфікування, а значна кількість інфікованих і в більш ранній термін.

2 Навчальні цілі заняття2.1 Лікар повинен знати:· епідеміологію ВІЛ-інфекції/СНІДу;· методи загальної профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу;· екстрену профілактику ВІЛ-інфекції медичним

працівникам внаслідок аварії;· попередження інфікування плоду у ВІЛ-інфікованих

вагітних;· програми боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом в Україні та

законодавчі акти.

2.2 Лікар повинен вміти:· проводити санітарну пропаганду знань про

ВІЛ-інфекцію/СНІД;· призначати антиретровірусну терапію медичним

працівникам за необхідності;· складати план диспансерного спостереження за

ВІЛ-інфікованими та хворими на СНІД.

3 Матеріали для самоконтролю3.1 Питання для самоконтролю1 Епідеміологія ВІЛ-інфекції.2 Методи загальної профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу.

63

3 Екстрена профілактика ВІЛ-інфекції медичним працівникам у разі аварії.

4 Попередження інфікування плоду у ВІЛ-інфікованих вагітних.

5 Законодавчі акти та програми щодо попередження поширення ВІЛ-інфекції в Україні.

3.2 Тести для самоконтролюВибрати правильні відповіді.1 Джерелом ВІЛ-інфекції є:а) птахи;б) москіти;в) велика рогата худоба;г) собаки;д) людина.

2 ВІЛ-інфекція не передається:а) статевим шляхом;б) під час переливання крові;в) через укус бліх;г) під час парентерального введення наркотичних

препаратів;д) немовлятам через грудне молоко.

3 Що не можна роботи під постконтактної профілактики ВІЛ-інфекції після уколу контамінованою голкою:

а) промивати місце уколу;б) давати крові стекти з рани;в) видавлювати кров із рани;г) застосовувати препарати АРТ;д) накладати суху пов’язку?

4 Чи ефективна температура пастеризації для інактивації ВІЛ:

а) ні;64

б) так;в) при експозиції 30 хвилин титр вірусу, який знаходиться

в крові, знижується в 100 разів;г) ефективне при нагріванні + 50 0С упродовж 10 хвилин?

5 Чи настає інактивація ВІЛ під впливом розчину перекису водню:

а) так, проте необхідний 5 % розчин та експозиція не менше 8 – 10 годин;

б) ні;в) так, при дії 6 % розчину упродовж 30 хвилин;г) може бути, але за умови чистої культури ВІЛ?

6 Які речовини неефективні стосовно до ВІЛ:а) 0,2 % розчин гіпохлориду натрію;б) розчин сірчанокислої магнезії;в) 0,25 % розчин В-кроніолактану;г) 0,2 % розчин глутаральдегіду?

7 Інфекційність ВІЛ при кімнатній температурі зберігається:

а) до 1 доби;б) 4 – 6 днів;в) 2 – 3 тижні;г) до 1 місяця.

8 Для специфічної профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу використовують:

а) специфічний імуноглобулін;б) препарати α-, β-інтерферону;в) специфічну противірусну сироватку;г) асоційовану вакцину;д) немає правильної відповіді.

9 Основні заходи профілактики ВІЛ-інфекції:65

а) навчання населення правильній статевій поведінці;б) безпечний секс (використання презервативів);в) тестування контактних осіб;г) обстеження донорів крові, сперми, органів, вагітних;д) усі відповіді вірні.

10 Постконтактна профілактика включає все, крім:а) промивання пошкодженого місця;б) негайного промивання очей розчином перманганату

калію (1:10000) при потраплянні крові та інших біологічних речовин в очі;

в) при потраплянні крові та інших біологічних субстратів у ротову порожнину, виплюнути рідину, кілька разів прополоскати ротову порожнину ізотонічним розчином натрію хлориду;

г) призначити антибіотики широкого спектра дії.

11 Профілактичне проведення АРТ краще почати упродовж :

а) 24 годин;б) через 8 годин після аварії;в) упродовж перших 2 годин після експозиції;г) упродовж 72 годин після експозиції.

12 Профілактичне проведення АРТ краще почати упродовж:

а) 1 місяця;б) найближчих 72 годин після експозиції;в) 2 годин після експозиції;г) 10 днів після експозиції;д) 6 місяців після експозиції.

13 Дітям, народженим ВІЛ-інфікованими жінками, починають АРТ:

а) з перших 8 – 12 годин після народження;66

б) через 24 години після народження;в) АРТ не проводиться;г) АРТ проводиться за умови наявності позитивних

результатів тестування дитини.

14 З метою зниження ризику інфікування плоду вагітним ВІЛ-інфікованим жінкам призначають антиретровірусні препарати:

а) у першому триместрі вагітності;б) з 32-го тижня вагітності;в) під час пологів;г) з 28-го тижня вагітності і під час пологів.

15 Обстеженню на ВІЛ підлягають всі, крім:а) хворих на інфекційний мононуклеоз;б) хворих на вірусні гепатити В, С, Д;в) хворих на рецидивний герпес;г) хворих на системний кліщовий бореліоз.

Еталони правильних відповідей1 – д; 2 – в; 3 – в; 4 – в; 5 – в; 6 – б; 7 – б; 8 – г; 9 – д; 10 – г;

11 – в; 12 – а; 13 – а; 14 – г; 15 – г.

Список рекомендованої літератури1. Запорожан В. М. ВІЛ-інфекція і СНІД : посібник /

В. М. Запорожан, М. Л. Аряєв. – 2-е вид., перероб. і доп. – К. : Здоров'я, 2004. – 636 с.

2. Гирін В. М. Навчальний посібник з лабораторної діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу : Навчально-методичний посібник для лікарів / В. М. Гирін, І. В. Дзюблик, В. Г. Порохницький. – К.,1999. – 160 с.

67

3. Дзюблик І. В. Базові питання добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію : навчальний посібник для лікарів / І. В. Дзюблик. – К., 2007. – 171 с.

4. Руководство по вопросам ВИЧ-тестирования и консультирования по инициативе медицинских работников в лечебно-профилактических учреждениях ВООЗ / ЮНЕЙДС, 2007 – 68 с.

68