Передплатний індекс

49413ПЕРЕДПЛАТА:

Місячно................. 6,33 грн.Квартально..... 11,39 грн.Піврічно ............. 35,13 грн.Річно .................... 52,77 грн.

Четвер, дня 25 вересня 2014 року

видається у Коломиї з 25 червня 1927 рокуКОЛОМИЯ | ГОРОДЕНКА | СНЯТИН | КОСІВ ВЕРХОВИНА | ЯРЕМЧЕ | НАДВІРНА

Рік V. Рекомендована ціна 1.98 грн. Число 21 [224]

АДРЕСАредакції й видавця:

місто Коломия,вул. ЧОРНОВОЛА, 23

Листування з читачамитільки на сторінках

тижневика

Ціни вказано з урахуванням послуг «Укрпошти»

тижневик для українського народу Покуття та Гуцульщинивиходить щочетвергаwww.visty.in.ua

виходить щочетверга

ІгОРЕВІ СлюзАРу

пЕРЕДАлИ «ВЕлИКИй

пРИВІт»ст. 8

* * *

продовжЕННЯНА СтОРІНЦІ 4

ЧИТАЙТЕ

ЄВгЕН НИщуК: у ЧАС ВІйНИ

КультуРА – ВЕлИКИй

МИРОтВОРЕЦь

ст. 3

* * *

СьОМИй МІСЯЦь ВІйНИ

ДовгобуДИ «сім’ї» слюзАрА СлІДКуйтЕ зА НОВИНАМИ

НАшОгО МІСтА нА сАЙТі

visty.in.ua

го залишає довгобуди – від-повіді не отримують.

Відкручуючи час назад, хо-чемо нагадати нашим чита-чам про довгобуди в Коломиї, за якими стоять як ті, хто їх створив, так і сотні наших краян: обдурених, доведених до відчаю та сьогодні зовсім розгублених, бо навіть вже не знають до кого йти за допо-могою, які високі пороги об-бивати. Хіба вже з ухвален-ням довгоочікуваного закону про люстрацію та наступною чисткою лав високопосадов-ців (якщо така буде), укотре доведеться писати в усі вищі

ст. 6

* * *

у редакцію «Кв» зно-ву звернулися пайо-

вики коломийських довго-будів. вони й досі не можуть достукатися до засновників кооперативів – діючого ме-ра Коломиї ігоря слюзара та його першого заступни-ка Тараса Яворського. саме вони майже дев’ять років то-му зібрали з людей за омрія-ні квартири кругленькі су-ми – від 30 до 70 тисяч дола-рів. окрім порожніх обіця-нок, люди поки що взамін не отримали нічого. у пайови-ків паніка – мер збирається до верховної ради, а на ко-

ДлЯ КОгО НАРОДНА

люСтРАЦІЯ пОРОжНІй

зВуКст. 5

* * *

інстанції про свої роками не-вирішені проблеми.

Перше місце серед буді-вельних афер дісталося

КоломиїКоломия посіла перше міс-

це в списку найгучніших бу-дівельних афер в україні. Власне, таке місце у цьому не-престижному рейтингу прису-дила ще півроку тому програ-ма журналістських розсліду-вань «Народний контроль» те-леканалу ZIK під час прямо-го ефіру на тему будівельних афер в україні. Другу сходин-ку посів тернопіль, а третє міс-

це віддали Рівному. тоді журналісти програми

знайшли чимало прикладів, які доводять, що допоки злочинці гулятимуть на свободі, є кому продовжувати справу скандаль-но відомого «Еліта-центру» в Києві, який ошукав на 400 млн. грн. понад дві тисячі киян. До того ж, журналісти та експер-ти вважають, що саме безсил-ля, а іноді й очевидна бездіяль-ність правоохоронців, стоять серед головних причин того, що будівельні афери в україні

МІСьКРАДА МАЄ пРЕтЕНзІї

ДО КИЄВА. МИ – ДО

МІСьКРАДИ

ст. 7

* * *

Будівництво скандальних кооперативів досі не зрушило з місця. Що далі?

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

Четвер, дня 25 вересня 2014 року 2 Число 21 [224] © | ТРК Рідні Медія

Першим номером спис-ку «батьківщини» для

участі у дострокових парла-ментських виборах з’їзд пар-тії обрав українську льотчи-цю надію савченко, яка пе-ребуває в російському поло-ні. Про це оголосила на з’їзді «батьківщини» лідер партії юлія Тимошенко.

«Вперше за всю історію учас-ті партії у виборах я не піду но-мером 1. Я уступаю цей номер тій людині, яка не просто гідна цього номера. Це сьогодні сим-вол боротьби україни за неза-лежність», – зазначила юлія тимошенко.

зі сцени виступила рідна се-стра Надії Савченко Віра. Вона зачитала лист Надії. Наводимо його повний текст:

«Дякую, українці! Саме важке для людини – це

вибір… Мені самій ніколи не ви-стачило б сили зробити цей ви-бір самостійно. Дякую, що по-легшили мій тягар.

Я почула думку 6 тисяч українців. Звичайно, це не вся Україна. Всю почую вже на ви-борах.

Я не стану розпилятися і слізно обіцяти… Правда в то-му, що не знаю, як і що робити. Але не святі горщики ліплять. Будемо відновлювати і посилю-вати Україну разом. Я не зля-

нАДіЯ сАвЧЕнКо: буДЕмо віДновлювАТИ

і ПосИлювАТИ уКрАїну рАзом

каюся цієї роботи, це я вам обі-цяю.

На вибори я піду разом з пар-тією «Батьківщина», і не пи-тайте, чому саме так! Не міс-це красить людину, а людина місце. Спробуємо разом при-красити нашу Батьківщину – Україну. Дякую, Надія».

вИборИ ТоргИ

зА 3 мільЙонИ грИвЕнь нА рЕКонсТруКцію

гурТожИТКу ПозмАгАлИсЯ… ріДні фірмИ

управління архітекту-ри, містобудування та

капітального будівництва Коломийської міськради 11 вересня уклало угоду з Тов «містобуд» на реконструк-цію гуртожитку гімназії ім. м. грушевського по вул. Коцюбинського, 7а під жит-ловий будинок.

Вартість угоди складає 3,14 млн грн. про це повідомляєть-ся у «Віснику державних заку-півель».

передбачені демонтажні і будівельні роботи, заміна під-логи, вікон, дверей, внутріш-нє опорядження, влаштування побутових мереж, благоустрій території.

Фірмою «Містобуд» воло-

діють Володимир Савчук і Нестор Мацюк.

у протоколі розкриття про-позицій не вказані цінові про-позиції, відтак невідомо на-скільки дорожчими були заяв-ки конкурентів.

Конкурентом на торгах бу-ло Мп «Розтверк» Віктора пулави. Раніше директором ці-єї фірми був Нестор Мацюк. у протоколі розкриття пропо-зицій «Розтверк» і «Містобуд» вказали однакову адресу – вул. Кошового К. гордієнка, 2-б.

третім учасником тенде-ру було тОВ «Вігос» петра горчака, який у 2010 році бало-тувався до Івано-Франківської міськради від партії регіонів.

Торік мерія взялася ре-конструювати бульвар

лесі українки – з дорожнього покриття здирали стару бру-ківку та встановлювали но-ву. Такі перетурбації, звісно, тішили коломийців. Але ро-боти так і не завершили. Чи то матеріалу не вистачило, чи грошей, але бруківку до-стелили лишень до перети-ну з вулицею Чайковського, що веде до станції швидкої допомоги. Така ж ситуація й з хідниками, які частинами виклали плиткою, а решта так і стоїть: з ямами, горба-ми та горами каміння, а ко-ли дощить, то ще й з боло-том. Перехожі шпортають-ся, калюжі обминають та все сподіваються, що це – тим-часові незручності.

Коломийська міжрайонна прокуратура провела перевір-ку в порядку нагляду за додер-жанням і застосуванням зако-нів з питань використання бю-джетних коштів, виділених на ремонт та експлуатацію доріг. зокрема, перевіряла й дотри-мання законодавства у вико-ристанні бюджетних коштів щодо робіт з реконструкції бульвару лесі українки.

Як повідомили «КВ», під час перевірки встановлено, що за результатами проведених конкурсних торгів між управ-лінням комунальним май-ном Коломийської міської ра-ди та одним із приватних під-приємств у березні 2007 року укладено договір на загальну суму 2,6 мільйона гривень. На виконання робіт із реконструк-

ції бульвару л. українки у Коломиї підряднику впродовж 2007–2014 років перераховано понад 2,5 мільйона гривень.

посадові особи відділу управління комунальним май-ном та посадовці приватних підприємств (підрядник та генпідрядник) підробили до-кументи за червень 2014 ро-ку про облаштування дорож-ньої бруківки. Хоча такі робо-ти фактично ніхто не прово-див, що й з`ясувала прокура-тура.

таким чином, приватним структурам незаконно перера-ховано з місцевого бюджету понад 60 тисяч гривень.

за цим фактом розпочато кри-мінальне провадження за озна-ками кримінального правопо-рушення, передбаченого ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК україни. попередня правова кваліфіка-ція – ст. 191 ч. 2 «заволодіння бюджетними коштами шляхом

ДЕрИбАн імЕнЕм місьКої рАДИ

зловживання службовою осо-бою своїм службовим стано-вищем» передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років з позбавлен-ням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. попередня правова кваліфікація ст. 366 ч.1 «Службове підроблення» передбачає обмеження волі на строк до 3 років з позбавлен-ням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Як прокоментував заступ-ник міжрайонного прокурора Володимир Білоскірка, зараз триває досудове розслідуван-ня, водночас за кримінальним провадженням призначена ре-візія Державної фінансової ін-спекції (в минулому КРу). Вже за результатами досудового розслідування буде вирішува-тися питання щодо повернен-ня бюджетних коштів.

нА КонТролі

Посадовці розікрали гроші на бруківку у середмістіолеся оТТА, Коломийські ВІСтИ

ПрЕДсТАвлЕннЯ

у зАлізнИЧніЙ ліКАрні – новИЙ головнИЙ ліКАр:

нЕ біЙТЕсЯ змін ТА рЕмонТів

минулого тижня колек-тиву вузлової лікар-

ні станції «Коломия» пред-ставили нового головного лікаря. ним став 40-річний володимир федоришин.

На представлення нового керівника приїхав начальник головного управління медич-них закладів «укрзалізниці» Олександр Бабіч.

Він подякував за роботу по-переднику Федоришина – Ярославу гритчуку, який очо-лював залізничну лікарню з 2000 року.

Олександр Бабіч зазначив, що основне завдання для но-вого головного лікаря – збе-регти колектив та зробити ме-дичний заклад конкуренто-спроможним.

«Вам відомо, що за рішенням керівництва «укрзалізниці» розпочато ремонт залізнич-ної лікарні, а також виділе-но кошти для придбання су-

часного медичного обладнан-ня. лікарня повинна запрацю-вати з новою силою. Ви пови-нні належним чином обслу-говувати не лише залізнич-ників, але й усіх мешканців Коломийщини. лікарню не-обхідно зробити конкуренто-спроможною», – звернувся до колективу Олександр Бабіч.

Новий головний лікар Володимир Федоришин за-кінчив Вінницький держав-ний медичний універси-тет. з 2003 року працював ортопедом-травматологом у Коломийській дитячій лікар-ні. з червня цього року меди-цину поєднує з волонтерством у ВпО «Коломия-центр», де збирає гуманітарну допомогу українським військовим у зо-ні АтО.

«Адміністратором ніколи не був, все життя віддав лікар-ській справі. Я прийшов сю-ди для того, щоб зберегти ко-лектив, – зазначив Володимир Федоришин. – Не бійтеся ре-монтів та змін. Оновлення цій лікарні необхідне».

віра КовАльЧуК, Коломийські ВІСтИ

Четвер, дня 25 вересня 2014 року Число 21 [224] 3 © | ТРК Рідні Медія

Чим більше перебуваю в зоні АТо, тим більше не

розумію цю війну. Так, це ві-йна. це не АТо. в голові по-стійно крутиться одна фра-за, мов зіпсована платівка: «женя, зачем ты сюда прие-хал, здесь же война». це там, у слов’янську. в квітні, коли мене допитували як полоне-ного співробітники гру росії. саме тоді цим запитанням він дав зрозуміти, що це – війна.

за вікнами машини мерехтять трохи пожовклі дерева. за об-рій тягнуться спустошені поля. Осінь. Сьомий місяць АтО.

Артемівськ. тихе, спокій-не місто. ще тоді, у квітні, де-що незрозумілою була ця ти-ша. Слов’янськ, Краматорськ, горлівка, Донецьк та інші міс-та Донбасу вже були охопле-ні сепаратистським рухом. Але це була оманлива тиша. тоді

не він, то ми би вже давно плю-нули на все», – говорять хлопці. Євген все робить не поспішаю-чи. підходить до БтРа. Ретельно оглядає поломку. Впивається поглядом в агрегат, немов гіп-нотизує його. Відкриває набір інструментів і починає керува-ти процесом: «Візьми головку на «10», а тепер ключ на «12».

ки чим завгодно, хоч пальцями. Володя, афганець, – з Коломиї. Разом з ним ще дев’ять при-карпатців. 20 БтР та 10 БРДМ треба відремонтувати на ба-тальйон. І хлопці стараються. Нічого немає. Ні ізострічки, ні хомутів, ні тим більше якихось значимих запчастин. Але во-ни ремонтують. лише ніч зму-шує їх зупинитися. тоді вони, виснажені й замаслені, йдуть в свої сховиська. В ангари, в ав-тобуси, а хто і в БтР спати. там немає тиші. Навіть уночі, бо ка-раульні постійно спостеріга-ють, чи не вкрилося небо чер-воною загравою від сигнальної ракети – небезпека поряд. І тоді ти лиш думаєш: «тільки би не «гради»».

Новий день. гуркіт моторів. Але це приємний гуркіт. Бо ко-ли ти чуєш гуркіт мотору, то техніка жива. Один, два, три… десять танків рухаються. Сила, міць. гордість за країну. Але ро-зумієш, що лише люди творять історію. Не тонни металу, а ли-ше кілограми мужності, які ке-рують цими тоннами, здобува-ють перемогу.

Ні, ми нічого не втратили за ці сім місяців війни, ми лише здо-були. Сила, міць, незалежність та гордість. гордість за простих хлопців, які боронять нашу кра-їну. Не для себе. заради щасли-вої долі своїх дітей та онуків. Бо те, що вони роблять, назива-ється героїзмом.

сьомИЙ місЯць віЙнИЄвген гАПИЧ, спеціально для «Коломийських ВІСтЕй»

рЕПорТАж зі схоДу цИфрИ

цінА віЙнИ зА ДонбАс

озброєне протистояння на сході україни викликає без-перервне погіршення економічних показників розви-

тку Донецької і луганської областей, яке супроводжується також втратою (руйнуванням, викраданням тощо) частини активів.

Оцінки вартості зруйнованих складових виробничої, кому-нальної, соціальної, транспортної, енергетичної та іншої інфра-структури мають орієнтовний характер, зважаючи на неможли-вість оглянути об’єкти, розташовані на підконтрольній терорис-тичним угрупованням території.

за попередніми підрахунками, тільки прямий економічний зби-ток країни внаслідок загострення суспільно-політичної ситуації і збройного протистояння на сході держави можна оцінити в суму понад 30 млрд. гривень.

Артемівськ здали. Місцева влада міста здала сепаратис-там «по-тихому». Хотіли зда-ти і військову частину, бо са-ме тут знаходиться величезний склад танків, БМп та БтРів, яких вистачить на невелику ар-мію. Близько тисячі одиниць. за ці місяці техніку могли ви-везти – але не вивезли. Влітку в місті з’явилося багато росіян та осіб кавказької зовнішності. потім була спроба захоплення Центральної бази резерву тан-ків. Але базу українські вій-ськові відстояли.

Важко воювати лише з ав-томатом проти бронетехніки. тому українські військові по-стійно просили у керівництва АтО підкріплення своїх ба-тальйонів бронетехнікою. Але в якийсь момент все ж віддали наказ: «їдьте і забирайте». Але то немає що забирати. палюче сонце, дощі та час здатні пере-творити будь-який метал в ір-жу. Стан техніки став далеким від бойового.

Всю цю техніку треба реані-мувати. Немає такого, що ось так просто взяв і поїхав. Кожну одиницю техніки доводиться розбирати. Розбирати до гвин-тика. потім складати, перевіря-ти. І так іноді по десять разів. з трьох–чотирьох одиниць скла-дають одну боєздатну. Вони граються з нею, немов з кон-структором. Є люди, про яких кажуть, що в них «золоті» руки. Євген, молодий двадцятиодно-річний хлопчина. «Він просто спец своєї справи. профі. Якби

так не знімеш. треба спочат-ку відкрутити цей болт. А там викруткою підкрути і патрубок зніми». усунувши поломку, він закриває інструмент і йде до ін-шого БтРа.

Є бійці, які також непогано розуміються на ремонті техні-ки, але треба мати інструмент. Але один набір інструментів – на п’ять бригад. І крути гай-

втрачене свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення

по вул. Коновальця, 27 загальною площею 333, 2 м2, яке належить

територіальній громаді м. Коломиї в особі Коломийської міської ради,

вважати недійсним.

оголошЕннЯ

фот

о: Є

вген

гап

ич

фото: Євген гапич

фото: Євген гапич

СИлА, МІЦь, НЕзАлЕжНІСть тА гОРДІСть. гОРДІСть зА пРОСтИХ ХлОпЦІВ, ЯКІ БОРОНЯть НАшу КРАїНу

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

Четвер, дня 25 вересня 2014 року 4 Число 21 [224] © | ТРК Рідні Медія

ДовгобуДИ «сім’ї» слюзАрАТоП-ТЕмА

зАКІНЧЕННЯ,пОЧАтОК НА СтОРІНЦІ 1

олеся оТТА, Коломийські ВІСтИ

процвітають уже понад деся-тиліття. А відчуття безкарнос-ті, відомо, розв’язує руки су-часним махінаторам. Останні ж не сплять, а заманюють усе нових клієнтів у свої примар-ні сіті.

Далеко ходити не треба. у Коломиї під різними назвами – «Аквамарин», «Малахіт», «Олександрит», «гранат»» – нинішній очільник Коломиї Ігор Слюзар спільно з тарасом Яворським створював буді-вельні кооперативи, брав гро-ші в людей за майбутні по-мешкання, а потім, не довівши жодну будову до завершення, ці кооперативи переоформлю-вали на своїх же людей, які продовжують лобіювати їхні інтереси.

Коли вкладники кооперативів приходили до пана Слюзара ді-знатися, де їхні квартири або ж сплачені гроші, то він ли-ше відмахувався від них, як від надокучливих мух.

вже дев’яту зиму пайовики «Аквамарину»

чекатимуть на омріяну квар-тиру

Члени кооперативу «Аква-марин», що по вулиці палія,4б, вклали чималі суми в будівни-цтво елітного житла ще дале-кого 2006 року. І відтоді чека-ють на омріяне житло. поки не відомо, коли будинок здадуть в експлуатацію. Наразі там не-має ні вікон, ні дверей. Як при-гадує одна пайовичка, яка по-вернулася через кілька років до Коломиї з Італії, і хотіла по-трапити в нову оселю, яку по-вністю проплатила, їй довело-ся залазити до свого житла че-рез балкон і вікно, бо сходо-вої у будинку просто не було.

президента україни із захисту прав дитини, голови області… Стукали в усі двері, куди тіль-ки можливо. перша ластівка була про все ж розпочате кри-мінальне провадження щодо засновників «Аквамарину».

«згідно з інформацією про-куратури Івано-Франківської області, шістнадцятого лип-ня 2013 року розпочато досу-дове розслідування за ознака-ми кримінального правопору-шення, передбаченого ч. І ст. 190 Кримінального кодексу україни («шахрайство») щодо неправомірних дій засновни-ків обслуговуючого кооперати-ву «Аквамарин» при будівни-цтві багатоквартирного будин-ку», йшлося тоді у повідомлен-ні прокуратури.

тоді у журналістському роз-слідуванні щодо довгобуду на вул. палія, 4б було доведено, що «забудовником та засновни-ком кооперативу «Аквамарин»

кий голова Ігор Слюзар та йо-го перший соратник і перший заступник тарас Яворський. Наявні й протоколи зборів за-сновників обслуговуючого ко-оперативу «Аквамарин» за присутності Слюзара Ігоря

відчай та зневіращоб пайовиків трьох коо-

перативів – «Аквамарину», «Олександриту» та «Малахіту» почули, їм довелося наприкінці минулого року вийти на безстро-кову акцію протесту. її допомо-

Адже допомоги від Слюзара чи Яворського вони не могли доче-катися, бо ті, хто цих людей ки-нув поневірятися чужими квар-тирами на невизначений час, – тепер перші особи міста.

Акція протесту в серед-місті відбувалася під гасла-ми: «Досить нас дурити!», «Де наше житло?», «Слюзар і Яворський, поверніть наші гроші!», «Слюзар – шахрай» та «Міліція й прокуратура, захис-тіть наші права!». Одночасно потерпілі перекрили рух на вулиці грушевського біля ра-туші, вимагаючи появи вину-ватця їхніх поневірянь – Ігоря Слюзара. Але до них міський очільник так і не вийшов, тож протестуючим довелося са-мим стукати до нього в двері.

мер не боїться люстрації?Автор та ведучий програ-

ми «Народний контроль» вже згаданого ефіру Дмитро Добродомов вголос дивував-ся, мовляв, незрозуміло, у якій державі ми живемо, адже при-четні до будівельних афер у Коломиї мер та його перший заступник і далі сидять у своїх кріслах та керують містом. І ре-зюмував, що, напевно, це мож-ливо тільки в нашій країні…

Чи не доведеться через рік шукати Ігоря Слюзара зі свіч-кою у руках? Хто стане на за-хист обманутих вкладників? Адже всі звернення людей у вищі інстанції державного та обласного рівня жодного пози-тивного результату не дали.

пайовики покладають на-дії на нову владу у державі. Можливо, бодай вони почують крик душі тих, хто б’ється, як риба об лід, зі своїми пробле-мами роками, та все намарно. Бо на місці поки що нічого не змінилося, керують містом ті, хто засновував кооперативи і хто кинув сотні коломийців.

пайовики неодноразово обби-вали пороги чисельних голів кооперативів, які змінювали-ся чи не щомісяця. також на-писали люди про свою про-блему та попросили вирі-шити її президента україни, генерального прокурора україни, уповноваженого Верховної Ради з прав лю-дини та уповноваженого

у 2006 році (Свідоцтво про державну реєстрацію юридич-ної особи за №846181, серія А00, обслуговуючий коопера-тив «Аквамарин», ідентифіка-ційний код: юридичної особи 34517938, місце знаходження юридичної особи: м. Коломия, вул. палія, 4 б, дата проведення реєстрації: 15 листопада 2006 року) був саме теперішній місь-

Богдановича, Яворського тараса Оресто-вича та Друляка Володимира Дмитровича (го-лова зборів Яворський т. Я., секретар – Друляк В. Д.) про вступ у обслуговуючий коопе-ратив «Аквамарин» людей, які забажали придбати в будин-ку на палія, 4б квартири, тоб-то стати пайовиками та чле-нами вищеназваного коопе-ративу. Є договір оренди зем-лі під дану забудову, завірений І. Слюзаром, де орендодавцем виступає Коломийська міська рада, а орендарем – обслугову-ючий кооператив «Аквамарин» в особі голови кооперативу Яворського тараса Орестовича. Мають члени кооперативу й Статут обслуговуючого ко-оперативу «Аквамарин», за-вірений І.Слюзаром. Саме ці особи брали особисто й гро-ші за квартири в цьому й ін-ших будинках-довгобудах, що підтверджують квитанції до-прихідних касових ордерів на величезні суми, які вилили-ся в мільйони, підписані осо-бисто І. Слюзаром та паном т. Яворським (підпис схожий)».

гли зорганізувати та провести депутати міської ради, до яких потерпілі вкладники звернули-ся за допомогою знайти комп-ромісне рішення в цій ситуації.

У Коломиї під різними назвами – «Аквамарин», «Малахіт», «Олександрит», «Гранат»» – ниніш-ній очільник Коломиї Ігор Слюзар спільно з Тарасом Яворським створював будівельні кооперативи, брав гроші в людей за майбутні помешкання, а потім, не довівши жодну будову до завершення, ці кооперати-ви переоформлювали на своїх же людей, які досі про-довжують лобіювати їхні інтереси.

з питань розміщення реклами в газеті та на сайті«Коломийські ВІСТИ»

звертайтесь за телефоном: 095 309 81 82

фоТофАКТ

Коломиянка Ольга Майгутяк на свій день народження замість подарунків попросила дарувати їй гроші, за які змогла придбати 47 джгутів для українських військовос-лужбовців. Джгути іменинниця передасть бійцям ба-тальйону «Азов».

ЧАшА тЕРпІННЯ пЕРЕпОВНИлАСь. тОРІК пОтЕРпІлІ ВКлАДНИКИ ВИйшлИ НА ВулИЦІ СЕРЕДМІСтЯ

Четвер, дня 25 вересня 2014 року Число 21 [224] 5 © | ТРК Рідні Медія

ДлЯ Кого нАроДнА люсТрАціЯ ПорожніЙ звуК

16 вересня тільки з тре-тьої спроби нарде-

пи спромоглися нашкребти достатньо голосів для ухва-лення закону «Про очищен-ня влади», більше відомо-го як закону про люстрацію. законопроект, розроблений Єгором соболєвим та його однодумцями, набрав 231 го-лос при мінімально необхід-них 226. саме ж ухвалення відбулося під шаленим тис-ком суспільства: під будів-лею ради палали шини, акти-вісти заблокували весь уря-довий квартал та перекри-ли під парламентом вулицю грушевського, погрожуючи не припиняти протести, доки депутати не проголосують за закон про очищення.

Можливо рушійним фактором прийняття законопроекту було ще й те, що спікер Олександр турчинов, підтримуючи акти-вістів, пригрозив не випустити депутатів із зали, доки закон про люстрацію не ухвалять. Адже саме очищення влади було одні-єю із головних вимог Майдану.

звісно, такий закон для біль-шості народних обранців – не на руку, тим паче коли країна перейшла на «виборчі» рейки. практично всі діючі парламен-тарі не збираються відмовляти-ся від крісла нардепа. Більше то-го, не дивлячись на те, що окре-мих народних обранців уже дав-но «проілюструвала» громада, вони все ж настирливо реєстру-ються у ЦВК, готуючись до ви-борів 26 жовтня.

живий приклад, який ще під час майданних подій обурив коломийців, – нардеп Олесь Доній, мешканець Києва. попри громадське обурення та безді-яльність на окрузі, політик вже майже місяць проводить актив-ну передвиборчу агітацію, знову граючи на патріотичних почут-тях коломийців.

після 16 січня на одному з ве-лелюдних віч після ухвалення у Верховній Раді скандально-го бюджету на 2014 рік громада Коломийщини висловила недо-віру Олесеві Донію та заклика-ла його скласти депутатські по-вноваження.

Нагадаємо, що попередню пе-редвиборчу кампанію політик побудував на захисті української мови, заручившись підтримкою місцевих патріотів. тоді громада надала йому кредит довіри, під-тримавши на парламентських

виборах. проте депутат не те, що не виправдав сподівання ко-ломийців, а зрадив їхні інтере-си, проголосувавши за антина-родний держбюджет.

тодішні дії Донія були різко оцінені та розкритиковані його колегами з опозиції. Хоч нардеп пояснив таке своє голосуван-ня тим, що в бюджеті врахували його пропозиції щодо виділення 30 млн. грн. для його виборчого округу в Коломиї й городенці. На зауваження про те, що інші депутати від опозиції також по-давали свої поправки, однак їх не прийняли, Доній відповів, що жодних перемовин з діючою владою нібито не вів.

«Всі мої пропозиції по окру-гу, а саме 30 мільйонів для Коломиї, Коломийщини та городенківщини, були включе-ні. тож відкрита позиція і від-крите голосування», – написав тоді Доній на своїй сторінці у Фейсбук.

Наступного дня після ганебно-го голосування невідомі у знак обурення пошкодили вивіски громадської приймальні Донія, залишивши написи «тушка» та «зрадник».

Олесь Доній, віддавши свій голос за держбюджет, обміняв 30 мільйонів на мільярди для силових та репресивних орга-нів, перетворивши в одну мить україну в поліцейську державу.

Діями нардепа обурили-ся й мешканці Коломийщини, які перебували на столичному Євромайдані: «Доній зрадив не тільки своїх виборців, але й за-гальноукраїнські інтереси, про-голосувавши за антинародний держбюджет на 2014 рік. Бо не потрібні були ті 30 млн. гри-вень, найперше, потрібен був за-хист інтересів людей, які актив-но відстоювали свої права. До того ж у ніч перед голосуванням нардеп Доній приходив у намет до коломийців на Майдані, але жодним словом не натякнув, що підтримає провладний бюджет. Він не порадився з нами, не спи-тав нашої думки. Він зрадив нас, як це зробив юда».

що цікаво, після того антина-родного голосування нардеп від Коломиї киянин Олесь Доній ще тривалий час не навідувався на округ…

Вже від початку вересня на електроопорах уздовж централь-них вулиць знову з’явилися агі-таційні проспекти нардепа Олеся Донія. Центральною те-мою своєї кампанії народний об-ранець зробив війну на Донбасі та підтримку одного із добро-вольчих батальйонів.

так само, як два роки то-му він у Коломиї захищав українську мову, тепер на те-ренах Коломийщини та городенківщини Доній підтри-муватиме героїчний баталь-йон «Айдар», який воює на

луганщині. після обрання на окрузі Донія

бачили вкрай рідко, натомість тепер він активно відвідує масо-ві заходи, ходить по навчальних закладах, запрошує від свого імені до Коломиї відомих мит-

ців. згідно з його звітом за 2012-

14 рр., він провів лише шість зу-стрічей з громадою округу, пе-реважно відвідуючи район та беручи участь в урочистостях.

про залучені інвестиції на округ, створення нових робочих місць чи відремонтовані дороги коломийці так і не почули. Через що, можливо, на нещодавній зу-стрічі з Донієм в Нижньому Вербіжі прийшло приблизно де-сяток людей.

Не побачивши особливої робо-ти від нардепа, якого на минулих виборах обрала більшість, ви-борці розчарувалися у його діє-вості. Хоча це не заважає Донію й далі виголошувати патріотич-ні промови на Коломийщині та знову привозити відомих людей у свою підтримку.

певно, не зрозумів люстрацій-них моментів, проведених гро-мадою міста, й діючий очільник Коломиї Ігор Слюзар, який та-кож балотується до Верховної Ради. Не зважаючи на недобудо-вані кооперативи, діряві дороги, порожню місцеву казну та хабар-ництво у міській раді, Слюзар знову годуватиме обіцянками громаду. тепер не лише Коломиї, але й цілого 88-го округу.

АКТуАльно

Ксенія гуцулЯК, Коломийські ВІСтИ

НА НЕщОДАВНю зуСтРІЧ з ДОНІЄМ В НИжНьОМу ВЕРБІжІ пРИйшлО пРИБлИзНО ДЕСЯтОК люДЕй

Кабінет міністрів вніс зміни до Порядку залу-

чення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану. Таке рішення ухвалили на засі-данні Кабміну у вівторок, 23 вересня, у зв’язку із ситуаці-єю на сході україни, повідо-мила міністр соціальної по-літики людмила Денісова.

зокрема, наголосила Дені-сова, відтепер у порядку ви-значено термін «трудова пови-нність», який означає, що гро-мадян без згоди залучатимуть до примусового виконання ро-біт оборонного характеру, а та-кож до ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, при-родного та воєнного характеру

у період мобілізації та воєнно-го часу. Міністр зазначила, що також уточнено категорії осіб, які можуть залучатися для ви-конання таких робіт.

Це працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залуче-ні до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєді-яльності населення і заброньо-вані за підприємствами на пе-ріод мобілізації та воєнного ча-су з метою виконання робіт, що мають оборонний характер), а саме: безробітні та інші неза-йняті особи; працівники функ-

ПіД ЧАс віЙнИ нЕПрИДАТнИх До Армії віДПрАвлЯТИмуТь нА сусПільно КорИсні робоТИ

ціонуючих в умовах воєнного стану підприємств, що не за-лучені до виконання мобіліза-ційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу поза-штатних (невоєнізованих) фор-мувань цивільного захисту, — у порядку переведення таких працівників у кількості, що не призведе до повної зупин-ки виробництва; особи, зайня-ті в особистому селянському господарстві; студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закла-дів; особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

з кожною із зазначених ка-тегорій осіб укладатиметься строковий трудовий договір.

сусПільсТво

пІСлЯ гОлОСуВАННЯ зА АНтИНАРОДНИй БюДжЕт НЕВІДОМІ пОшКОДИлИ ВИВІСКИ гРОМАДСьКОї пРИйМАльНІ ДОНІЯ

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

Четвер, дня 25 вересня 2014 року 6 Число 21 [224] © | ТРК Рідні Медія

ЄвгЕн нИщуК: у ЧАс віЙнИ КульТурА – вЕлИКИЙ мИроТворЕць

з міністром культури та «голосом майдану»

Євгеном нищуком «Кв» по-спілкувалися на щорічно-му театральному фестива-лі «Коломийські представ-лення». До Коломиї у якості міністра Євген нищук при-їхав вперше. Тут, незважа-ючи на щільний графік, він встиг зустрітися з праців-никами театру, «народного дому» й національного му-зею народного мистецтва гуцульщини і Покуття та поспілкуватися з місцевою інтелігенцією, а на закрит-ті «Коломийських представ-лень» – зіграти у «моменті кохання».міністр розповів «Кв» про війну та культу-ру, гранти та підтримку ме-ценатів.

Коломийщина мені близька, її відвідував неодноразово, але нині вперше вже як міністр зу-стрічаюся з працівниками куль-тури.

Я згадав, як ще кілька років тому в Києві з театрального факультету майже десяток ви-пускників поїхали в коломий-ський театр, щоб повернути йо-му колишню славу та віднови-ти давню традицію. Важливо й те, що цей щорічний театраль-ний фестиваль повертає облич-чя чиновників до проблем цьо-го театру.

Культурні установи Коломиї, як і в цілій україні, потерпають від недостатнього фінансуван-ня. треба бити в дзвони. Навіть у час війни культура повинна розвиватися, щоб не було по-вторення донецького чи луган-ського сценарію.

Нам довгий час говорили, що в країні йде покращення, а за-раз скрізь ми стикаємося з про-

Культура завжди існувала завдяки меценатам

перед Коломиєю я був з візи-том у львові в Національному театрі ім. заньковецької. Скільки говорили про нього, ніби виділяли кошти, але, як виявилося, грошей не давали жодних, і театр зараз у важкому стані: паде дах, валиться сцена, все осипається, немає належ-них гримерок.

у Коломиї у схожому ста-ні перебуває «Народний дім» – тут необхідний негайний ре-монт. На превеликий жаль, в україні через війну та держбю-джет з коштами скрутно, але все одно у різний спосіб ми бу-демо шукати гроші.

Особливо б просили про до-помогу добрих людей, які ро-зуміють, що розвиток культури потребує меценатства.

зараз ми працюємо над за-коном, завдяки якому у людей, що вкладають гроші в культур-ний проект чи в установу, бу-ло б зменшене оподаткування. І це б дійсно стимулювало їх до підтримки та розвитку культу-ри. Це може бути якась компа-нія чи фізична особа.

Ми ж готові розмісти-

ти табличку, що, наприклад, «Народний дім» реставрований або утеплений при сприянні такого-то мецената. Культура, власне, існувала у великій мі-рі завдяки людям, які жертовно давали кошти на її розвиток.

шукати порятунок потрібно у грантах

у рамках євроінтеграційних процесів важливо допомог-ти нашим митцям представ-ляти свої вироби за кордоном. Власне в цьому й полягає ро-бота міжнародного відділу у нашому міністерстві: всі мит-ці повинні мати можливість по-даватися на європейські гран-ти. Цим рідко хто користуєть-ся, кожен думає, коли нарешті Міністерство культури дасть гроші.

Але є прогресивна молодь, яка, не звертаючись до нас, са-мостійно знаходить в інтерне-ті різні гранти й подає туди свої роботи.

Це значна допомога для мит-ців, бо у цій ситуації з держ-бюджетом ми повноцінно під-тримувати талановитих лю-дей не можемо. потрібно та-ким чином шукати певний по-

рятунок. Ви ж знаєте, як реагує Міністерство фінансів, а навіть коли вже й дає гроші і я їх під-писую, то мені ще треба довго ходити на чай до голови казна-чейства пані Слюз.

наша задача – не розгубити театральні

трупи та музейні експонати Донбасу

В обставинах відкритого збройного конфлікту культу-ра – це не просто якісь вистав-ки, концерти чи театральні по-дії. Це те, що є великим мирот-ворцем.

у Коломиї на зустрічі з теа-тралами, які приїхали на фес-тиваль, якраз обговорювали не-обхідність бути солідарними та відкривати двері для тимча-сових гастролей діячам куль-тури з луганщини та Донбасу. зараз працювати у театрах в зо-ні АтО небезпечно для життя артистів. Наша задача – не роз-губити трупу кожного з театрів. головне, аби колективи збере-глись до того часу, коли можна буде повернутись до повноцін-ної роботи.

також важливо зберегти екс-понати з музеїв у зоні АтО. Я казав вже музейникам, що, можливо, доведеться перевезти експонати на тимчасове збері-гання, зокрема й до Коломиї.

Про творчістьЯ не кидаю творчої роботи.

Цілодобово працюю, аби все встигнути. Як мені вдається? треба горіти цим, не шкоду-вати себе. так, безумовно, що повноцінно віддатися творчій праці я не можу у силу наван-таження на міністерській робо-ті. Але ця діяльність не заборо-няється законом.

Неодноразово казав, що твор-чі проекти – це і є частина стра-тегії, над якою ми працюємо у стінах Міністерства культури.

з ПЕршИх усТ

вікторія мАрТИнюК, Коломийські ВІСтИ

«Коломийські представлення»

повертають обличчя чиновників до проблем

театрущоб повністю відчути дух

покуття, потрібен не один день.

блемами. проте, які б не були про-

блеми в культурній сфері, на Івано-Франківщині мистецтво не припинить свій розвиток. прикарпатцям нічого не зашко-дить розвиватися культурно.

ПрИмАДоннА КоломИЙсьКої сцЕнИ16 вересня 2014 року на

93-му році пішла з жит-тя українська театральна ак-торка, заслужена артистка україни оксана затварська.

Оксана-Марія затварська, донька Іларіона (дівоче пріз-вище Мельник) народилася 15 листопада 1921 року у смт. Яблунів Косів-ського р-ну Івано-Франківської обл.

упродовж 1941–62 рр. Оксана затварська працювала у профе-сійному Коломийському дра-матичному театрі, а коли ко-муністична влада закрила цей театр, працювала в Івано-Франківському облмуздрамте-атрі ім. І. Франка. у період ні-мецької займанщини грала в Коломийському Окружному те-атрі під орудою І. Когутяка. Виконала майже дві сотні ро-лей української і світової кла-сики, серед яких: Стара ци-ганка Чіпра («Циганський ба-рон»), Серпулет (Корневільські дзвони), Христина («пташник з тиролю»), панночка («Вій» за М. гоголем), Харитина

(«Наймичка» І. тобілевича) та б. ін.

Свого часу О. затварська була провідною актрисою Коломийського театру, прима-донною коломийської сцени, яку обожнювали глядачі. Остання її роль у цьому театрі – Аптекарка з п’єси г. Мдівані «День наро-дження терези».

у Коломиї затварські жили, з перервами, упродовж 1941–62 рр. Мешкали на вул. М. Хрущова, 45 (тепер вул. Староміська). у 1963 сім’я перебралася до Івано-Франківська, де на сцені облас-ного театру (1963–77) Оксана затварська зіграла такі ролі: Ольга Дмитрівна («Острів тво-єї мрії» М. зарудного), Донья лоліта («Цирк засвічує вогні ю. Мілютіна та Я. зіскінда»), панна Анеля («Дами і гусари» О. Фредро) та багато інших.

О. затварська була учасницею першого Всесоюзного огляду те-атральної молоді (1954); за роль мадмуазель Куку в «Безіменній зірці» М. Себастяна отримала першу нагороду на Всесоюзному

конкурсі румунської драматургії, а також нагороджена почесною грамотою Міністерства культури СРСР. знімалася у фільмі «Вітер зі Сходу» (1940). Була депутатом Яблунівської селищної та Івано-Франківської обласної рад; голо-вою осередку театрального то-вариства в Івано-Франківську. публікувала свої спогади в жур-

налі «Мистецтво», в обласній пресі.

у 1978 вийшла на пенсію і пе-ребралася з чоловіком до рідно-го дому в смт. Яблунів. Брала ак-тивну участь у громадському і культурному житті краю, висту-пала як читець. Коли 1989 від-крив завісу Коломийський дра-матичний театр, то О. затварську

запросили на роль Максимихи у прем’єрі «Камінний хрест» за В. Стефаником.

Акторка активно влилася у процес національного відро-дження на прикарпатті: стала ініціатором відкриття у Яблунові пам’ятних знаків на честь І. Франка та на честь проголошен-ня Незалежності україни. 16 листопада 1996 на сцені рідно-го коломийського театру Оксана затварська з аншлагом відзна-чила своє 75-річчя, а 2001 – на сцені Івано-Франківської облас-ної філармонії – 80-річчя. під час знаменитого Х гуцульського фестивалю в Коломиїї 2000 ро-ку їй доручили запалити фести-вальний вогонь.

Відомий український пись-менник Роман Іваничук у повісті «Місто» в розділі «Сотниківна» змалював образ актриси, про-образом якої була Оксана затварська. 1996 року побачила світ книжка її доньки, Романни затварської «три пори року» про життєвий і творчий шлях актри-си.

нЕзАбуТні

фот

о: о

ксан

а ри

жук

Четвер, дня 25 вересня 2014 року Число 21 [224] 7 © | ТРК Рідні Медія

місьКрАДА мАЄ ПрЕТЕнзії До КИЄвА.

мИ – До місьКрАДИ

АвТорсьКА КолонКА

Коломийська міська рада незадоволена діяльністю коман-ди президента україни, Кабінету міністрів і верховної

ради. своє невдоволення вона виразила в зверненні на адресу всіх трьох високопосадовців, тобто Петра Порошенка, Арсенія Яценюка й олександра Турчинова, б’ючи тривогу з приводу «нівелювання здобутків майдану». у документі, опублікова-ному на сайті міськради, навіть проведено паралель із ситуаці-єю після Помаранчевої революції, коли національне піднесення народу поступово перейшло в загальне розчарування.

Чого конкретно домагаються від Києва обранці коломийської гро-мади? передусім – люстрації чиновників, причетних до різного роду зловживань і розвалу держави. І не тільки паперової люстрації, але й кримінальної відповідальності за скоєні злочини. А також актив-ніших дій у напрямку реформування всіх галузей, припинення пе-реговорів з терористами і недопущення зміни статусу Донецької і луганської областей. Думаю, багато хто з нас, недепутатів, теж охоче підписався б під цим зверненням, дарма що бракує йому конкретики, суто коломийської оцінки стану речей у країні. Стану, чого там загор-тати в папірці, катастрофічного, коли з усією очевидністю постає пи-тання: бути чи не бути?

Оскільки про цю люстрацію не кричить хіба німий, провідни-ки держави нарешті пішли назустріч побажанням трудящих і при-йняли з третьої спроби відповідний закон. Колишнього секретаря Дніпропетровського обкому комсомолу й азаровського віце-прем’єр-міністра Сергія тигипка закон, мабуть, не зовсім влаштовує, оскільки забороняє таким як він входити до складу уряду впродовж наступних 10 років. прийнятий 16 вересня під тиском громадськості люстрацій-ний закон, на переконання знавців, не такий жорсткий, як, скажімо, в польщі. Окремі його норми суперечать трудовому законодавству, тож звільнити злодійкуватого і безпринципного чиновника з посади буде проблематично, особливо знаючи непорушні традиції людей у суддівських мантіях.

Судячи з усього, приблизно так же половинчасто реагують у Києві й на інші вимоги коломийських депутатів, які перегукуються з вимо-гами активної частини українського суспільства. Воно й не дивно, це лише в уявленні Кремля владу в україні захопила «кровожерна хун-та», насправді ми цілком демократичним способом обрали помірко-ваних буржуазно-ліберальних політиків. А характер надміру помір-кованих не той, щоб усіляко поглиблювати Революцію гідності, на повну силу використовувати реформаторський, не кажучи вже про антиолігархічний, потенціал. так собі, латаємо якісь дірки й час від часу ховаємо голову в пісок.

Я це до того, що дипломатично виписаними зверненнями нікого на Банковій чи грушевського особливо не проймеш. Ось якби спро-моглася міська рада організувати в Коломиї потужну маніфестацію з вимогами очищення влади, реформування економіки, якби тележур-налісти зняли про неї змістовний сюжет – це могло б бути куди ре-зонанснішим. А просто спостерігати за тим, як нівелюються здобут-ки Майдану, й передбачати, що національне піднесення може вили-тися в загальне розчарування – на це великого розуму не потрібно. Давно ж зауважено мудрецем, що ніщо не вистигає так швидко, як ентузіазм.

Але організовувати маніфестацію – справа ой яка клопітна. Це ра-ніше, при загниваючому соціалізмові, достатньо було телефонного дзвінка з міськкому партії, щоб секретар парткому і директор заво-ду вивели на вулиці в травні чи листопаді сотні роботів з транспа-рантами й червоними прапорами. А де ті заводи нині? підозрюю, що навіть творці освіти, культури й житлово-комунального госпо-дарства, які ще залишилися в підпорядкуванні міської ради, не зі-бралися б з наказу ратуші заманіфестувати своє прагнення до струк-турних змін. Оскільки бачать: ратуша геть безпорадна в елементар-ному – оплаті газових боргів у їхніх установах. уже сам факт глуз-ливого вітання з облдержадміністрації на адресу міського голови, який зібрався у Верховну Раду, змушує сумніватися в авторитеті ке-рівників органу місцевого самоврядування.

Не додають нашим місцевим вашингтонам авторитету й спра-ви на ще банальнішому полі діяльності – збиранні сміття. Від не-давнього часу мікрорайон, де я проживаю, обійшли хата в хату дві панянки, наполегливо вимагаючи підписати договір на вивезення сміття їхньою фірмою AVE. Допотопна жеківська автомашина, за-певнили, більше не приїжджатиме, мусите користуватися послуга-ми тільки нашої фірми. Моя сусідка, пенсіонерка з дуже скромними доходами, не змогла дозволити собі розкоші платити за сміття біль-шу суму, ніж платила жекові, і від AVE відмовилась. що, не тягали жінку в міськвиконком, не псували нервів, змушуючи укласти дого-вір з приватною фірмою? Хоча жеківська сміттєвозка й далі преспо-кійно виконує свою роботу.

І якби ж тільки ці факти… Стали притчею во язицех значно га-небніші явища, наприклад маніпуляції з кошторисом пам’ятника Іванові Франкові, масове видурювання грошей в охочих придба-ти квартири, підтасування документів стосовно заміни бруківки на бульварі лесі українки… з таким багажем крутійств і гешеф-тсмахерства відкрито хіба дві дороги – до йванової хати або до Верховної Ради. зрозуміло, що носії такого багажу обирають другу, привабливішу дорогу.

Хоча починали ми, здається, за здоров’я, з того, що депутати ба-жають бачити рідну Вітчизну оновленою й очищеною від усякого бруду. тож і не будемо кінчати за упокій. Будемо вірити наперекір усьому, що колись та настануть часи, коли пиво на Красній площі коштуватиме, як і прогнозувала Ванга, 6 гривень. Бо що нам зали-шається?

Дмитро КАрп’ЯК, Коломия

в Києві з ініціативи во «батьківщина» за учас-

ті представників цвК та 16 посольств країн-членів нАТо відбулися збори громадян з приводу проведення всеукраїн-ського референдуму про вступ україни до нАТо. у заході взя-ли участь і наші краяни: народ-ний депутат україни, заступ-ник голови парламентської фракції во «батьківщина», голова обласної організа-ції партії во «батьківщина» Дмитро шлемко, народний депутат україни (фракція во «батьківщина») василь гладій та ін.

учасники зібрання відповідно до вимог законодавства проголо-сували за доцільність проведення референдуму про вступ україни до північноатлантичного альян-су. «збори затвердили формулю-вання питання, яке запропонова-но винести на всеукраїнський ре-ферендум. Воно звучатиме таким чином: «Чи підтримуєте Ви при-єднання україни до Організації північноатлантичного Договору (НАтО) як системи колективної безпеки?». Крім того, учасники зборів утворили ініціативну гру-пу з 500 осіб, визначили її пер-сональний склад та доручили їй організувати процес збору під-писів. уповноваженим представ-ником ініціативної групи визна-

чено народного депутата Сергія Власенка. Відповідні рішення будуть передані до Центральної виборчої комісії», – інформує прес-служба партії.

лідер партії «Батьківщина» юлія тимошенко напередодні заявила, що її політична сила має намір організувати якнайшвид-ший збір необхідних підписів з тим, щоб референдум щодо всту-пу до НАтО відбувся одночасно з достроковими парламентськи-ми виборами 26 жовтня. Вона за-кликала всіх громадян та пред-ставників влади долучитися до ідеї проведення референдуму.

«Безперечно, те, що можна і мали вирішити вчора, почина-ємо робити сьогодні, – наголо-сив Дмитро шлемко, – якби не агресія Росії, ми б донині диску-тували з приводу того, чи потріб-но україні вступати в НАтО. На

нашому зібранні тисячі людей з усіх куточків україни одного-лосно підтвердили, що нація хо-че мати гарантії безпеки від за-зіхань будь-якого ворога, і вирі-шити це має український народ на референдумі. у виступах усіх промовців звучав лейтмотив, що для мирного життя в майбутньо-му ми маємо бути як в ЄС, так і в НАтО, адже ми повноцінна єв-ропейська нація».

На думку Василя гладія, за своїм значенням референдум щодо членства україни в НАтО є не менш важливим, ніж рефе-рендум 1991 року, який підтвер-див волю українського народу до свободи і незалежності. політик переконаний, що українці пови-нні об‘єднатися навколо питання проведення референдуму, оскіль-ки саме колективна безпека до-поможе встановити мир у країні.

ДмИТро шлЕмКо: уКрАїнА мАЄ буТИ і в Єс, і в нАТо

оксана ПроцюК

ПАрТіЙнА ініціАТИвА

Коломия увійшла до шес-ти міст західної україни

та східної Польщі, де реалізо-вують новий туристичний про-ект «східноєвропейські перли-ни». він має на меті збільши-ти кількість туристів та мо-тивувати їх хоча б на день до-вше залишитися у таких обра-них містах як Коломия, івано-франківськ, львів, люблін, замосць та Пшеворськ.

у рамках цього туристично-го проекту для Коломиї створять аудіотури, які дозволять турис-там здійснювати самостійні пі-шохідні мандрівки без екскурсо-вода. їх створять за кошти ЄС в рамках програми транскордон-ного співробітництва. Аудіотури працюватимуть через портатив-ні медіа-пристрої у супроводі де-тальних карт історичних частин міста.

також у рамках проекту буде виготовлено 19 двосторонніх ін-формаційних вказівників на двох мовах – українській та англій-ській. На вказівники витратять кошти з місцевого бюджету у роз-мірі 50 тисяч гривень. проект, за словами начальниці відділу еко-

номіки міськради Ольги гранди, планують реалізувати до кінця цього року.

«Для Коломиї це один з перших масштабних туристичних проек-тів, тому надіємося залучити у місто більше туристів, – розпо-відає Ольга гранда. – Цього разу познайомитися з Коломиєю при-їхали майже десяток журналістів з польщі, які підготують про міс-то низку публікацій у пресі. А на початку жовтня до Коломиї приї-дуть й польські оператори».

у Коломиї для журналістів від-крили двері місцеві музеї та со-бор преображення господнього й провели екскурсію середміс-

тям. Найбільше, за словами кра-єзнавця Василя Нагірного, поля-ків зацікавив зв’язок Коломиї з родиною габсбургів.

«приїхавши до Коломиї, отри-мав приємні враження. Це гарне місто. Але його треба розвивати, особливо зараз, коли йде війна і сюди приїжджають багато людей зі Сходу. Обов’язково потрібно зробити дороги. Це велика про-блема для вашого міста. А потім можна сміливо запрошувати ту-ристів та показувати унікальні іс-торичні місця», – поділився вра-женнями з «КВ» польський жур-наліст Яцик Белз.

у КоломИї з’ЯвлЯТьсЯ ЕКсКурсії бЕз гіДів

ТурИзм

У рамках нового туристичного проекту у Коломиї створять аудіо-тури та виготовлять майже два десятка двомовних вказівників

вікторія мАрТИнюК, Коломийські ВІСтИ

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

0

5

10

20

30

40

50

60

70

80

90

95

100

Четвер, дня 25 вересня 2014 року 8 Число 21 [224] © | ТРК Рідні Медія

КОЛОМИЙСЬКІ ВІСТИ | Copyright © ТОВ ТРК «Рідні медія», 1927-1928, 2010-2013. Електронна версія тижневика на сайті www.pressua.com. Забороняється використання будь-яких матеріалів, розміщених у виданні, включаючи статті та фото-ґрафії, без письмової згоди видавця. Авторські права охороняються національним законодавством та міжнародними договорами. Думка авторів публікацій може не збігатися з позицією та принципами видавця, видавець не несе за це жодної відповідальності. Міркування авторів щодо подій та осіб не спростовуються, їх правдивість не доводиться. Листування з читачами – тільки на сторінках тижневика. За зміст та достовірність реклами та PR відповідальність несе рекламодавець. При цьому видавець залишає за собою право перевірки інформації, зазначеної в рекламі та оголошеннях. Такі матеріали друкуються з позначкою ® .Видавець: ТОВ ТРК «Рідні медія» | Відповідальна за випуск: [Марія СЕНІВ] | Збут та передплата: Рідна пошта [Ігор ГАНУЩАК] | Друк: друкарня «Місто НВ», місто Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 53 | Тираж: 5 000 примірників | Замовлення: № 922| Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації серія ІФ 580-11Р, котре видане Управлінням юстиції у Івано-Франківській області 24 лютого 2010 року | Адреса редакції: місто Коломия, вул. ЧОРНОВОЛА, 23, тел. (03433) 2 41 48, 4 78 03, 4 78 27; e-mail: kol.visty@i.ua; novyny@visty.in.ua| | Рекомендована ціна: 1,98 грн. | Частина тиражу розповсюджується безкоштовно |

АКТуАльно

мЕріЯ нЕ ПіДТрИмАлА: сКвЕру «ПАм’ЯТі нЕбЕсної соТні» у

КоломИї нАрАзі нЕ буДЕ

у редакцію «Кв» звер-нулася мати загиблого

військовослужбовця, героя АТо сергія лисенка – пані Теодора. Після трагічної за-гибелі сина жінці видали по-свідчення «Члена сім’ї заги-блого», за яким вона має за-конне право на безоплат-не користування громад-ським транспортом. Правда, у Коломиї Теодора лисенко так і не змогла скористатися цими пільгами.

«Я часто їжджу на цвинтар на Довбуша маршрутками 6А та 6Б, і вже кілька разів їхні во-дії відмовляли мені у безоплат-ному проїзді. Кажуть, щоб пла-тила так, як усі, а на посвідчен-ня – не зважають, – скаржить-ся пані теодора. – І річ тут не в оплаті квитка, а в тому, що у во-діїв нема поваги до пам’яті за-гиблих на війні, тих, хто поклав своє життя за Батьківщину».

жінка розповідає, що ско-ристатися безкоштовним про-їздом змогла в інших містах: «Днями поверталася автобу-сом з Івано-Франківська, то во-дій не взяв й десяти копійок за проїзд. А в Коломиї мені за та-ке б нагрубили».

у відділі економіки Коломийської міськради пере-конують, що про інцидент їм відомо та вже нібито вжили за-ходів. «Власник маршруту 6Б Василь Ковальський телефо-

нував до теодори лисенко та просив вибачення. Ми вже про-вели бесіду з водіями, такого більше не повториться, – пере-конує головний спеціаліст від-ділу економіки міськради Іван юркевич. – Це ганебний випа-док. Немає значення, чи це ма-ти загиблого, чи чорнобилець – за законом при пред’явленні посвідчення пасажир має пра-во на безоплатний проїзд».

у ратуші у всьому звинува-чують недосконале законодав-ство. «Держава мала б відшко-довувати перевізникам кошти за перевезення пільгових ка-тегорій. Ці кошти компенсу-ють не всім: держава частко-во відшкодовує автопідприєм-

ствам, а приватні підприємці не отримують жодної копійки. Є такі пільговики, що лише за день можуть скористатися без-коштовним проїздом до 12 ра-зів, а водіїв, звісно, це дратує... От і буває, що зірвуться на не-винному пасажирові», – каже Іван юркевич.

Як повідомили «КВ» у місь-краді, загалом у Коломиї пра-во на безоплатний проїзд тран-спортним засобом має 11 800 пільговиків.

Нагадаємо, 36-річний під-полковник Сергій лисенко за-гинув 29 липня від кулі теро-ристів під Сніжним Донецької області.

воДіЙ віДмовИв у Пільговому ПроїзДі мАТЕрі зАгИблого гЕроЯ АТо:

буДЕТЕ їхАТИ ТАК, ЯК усі

нА КонТролі

Коломийська міська ра-да не підтримала про-

позицію Єпархіального управління Коломийсько-Чернівецької єпархії угКц про створення скверу «Пам’яті небесної сотні».

у березні цього ро-ку Єпархіальне управлін-ня Коломийсько-Чернівецької єпархії угКЦ звернулося до Коломийської міської ради підтримати пропозицію про створення в м. Коломиї скве-

ру «пам’яті Небесної Сотні» по вул. Січових Стрільців (на території біля ліквідованого пам’ятника танкістам).

«Це місце було би спільним для всіх конфесій та всіх меш-канців м. Коломия і району» – йшлося у зверненні, повідо-мляє прес-служба єпархії.

Однак, на це звернення при-йшла відповідь, що проект рі-шення про створення скверу по вул. Січових Стрільців не набрав кількості голосів.

вікторія мАрТИнюК, Коломийські ВІСтИ

ігорЕві слюзАру ПЕрЕДАлИ «вЕлИКИЙ ПрИвіТ»

ЕКономіКА

структурні підрозділи Коломийської міської

ради боргують ПАТ «івано-франківськгаз» 3,1 млн. гри-вень за спожитий природний газ.

представники «Івано-Фран-ківськгазу» попереджають, що в освітніх і культурних уста-новах Коломиї початок опалю-вального сезону може затягну-тися.

«На сьогоднішній день 85% заборгованості за природний газ припадає на бюджетні за-клади міста Коломиї. Хочу пе-редати великий привіт голо-ві міста Коломиї – активному учаснику виборчих перегонів

(Ігор Слюзар балотується са-мовисуванцем у ОВО №88 – Авт.), – сказав заступник го-лови облдержадміністрації любомир Слободян.

Він доручив боржникам по-дати план заходів з усунення заборгованості.

Нагадаємо, Мінрегіонбуд поставив перед регіонами за-вдання скоротити споживан-ня природного газу на 30%. Аналогічне завдання отрима-ли керівники районів від об-ласної адміністрації. На сьо-годні споживання природного газу в області порівняно з ми-нулим роком вдалося скороти-ти на 20%.