Калина — все духовне життя жінки: її дівочість, краса та любов, заміжжя, радість і горе, родинні почуття. Через калиновий міст, через цю заповідну границю повинна пройти кожна дівчина. Бо на тім боці живуть три нерозлучні сестри: Надія, Віра і Любов.

Калина

З калиною пов’язано народження Всесвіту богині Лади, її вогненної трійці: Місяця, Сонця і Зорі. Тому і назва калини походить від давньої назви сонця — Коло. Цвіт калини — пора кохання для дівчат. Цвітом калини на весіллі оздоблюють коровай та гільце, вбрання нареченої, бо в тому цвіті вічна краса, міцне кохання, дівоча чистота та невинність. Червоні кетяги калини вплітають дівчата у вінки на веселому святі Обжинків. Коли калина одцвітає — це знак печалі, а коли дерево калини хитається без вітру — то дівчина тужить за милим, а коли опускається віття — сумує. Ходити по калину — шукати милого, судженого. Доспілі ягоди калини — то зріла жінка, а зламана — покинута. Калина має чарівні властивості все чути, бачити, думати і говорити. З китиць ягід калини люблять звивати собі вінки мавки.